ЗАСІДАННЯ СОРОК ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

1 грудня 2005 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. І запросіть народних депутатів до сесійної зали. Ввімкніть систему „Рада”.

Так, зареєстровано 404 картки.

Значить, що у нас є всі підстави, щоб вечірнє засідання Верховної Ради оголосити відкритим.

Шановні народні депутати, я хочу виголосити звернення Президента України до Верховної Ради України у зв’язку із загрозою зриву формування складу Конституційного Суду України.

Шановні народні депутати України, найближчими днями можуть скластися обставини, за яких через невиконання вимог законодавства судді Конституційного Суду України, котрих призначили на посади з’їзд суддів України і Президент України, не набудуть повноважень.

Відомо, що згідно із законом суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення на засіданні Верховної Ради України, що проводиться не пізніше як через місяць після його призначення. У разі недотримання такого строку може постати питання щодо легітимності статусу новопризначених суддів Конституційного Суду України.

Я закликаю народних депутатів України керуватися конституційним обов’язком, діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Це вимагає негайного внесення до порядку денного засідання Верховної Ради України питання про складення присяги новообраними суддями в строки, визначені законом.

Я звертаюся до керівництва Верховної Ради України, народних депутатів України, лідерів депутатських фракцій і груп дотримуватися норм Конституції і невідкладно забезпечити складення присяги призначеними суддями Конституційного Суду України.

Завершення процедури формування дієздатного складу Конституційного Суду України відповідатиме завданням забезпечення прав та свобод людини і громадянина, додержання принципу верховенства права в Україні, сподіваюсь на розуміння та підтримку. З повагою, Президент України Віктор Ющенко.

Я прошу комітет з питань правової політики, Василя Васильовича Онопенка невідкладно розглянути звернення Президента, про рішення комітету невідкладно надати інформацію з тим, щоб ми могли адекватно і позитивно відреагувати на звернення Президента України до Верховної Ради, до Верховної Ради України. Я просив би зробити це негайно. Так.

Переходимо до розгляду питань відповідно до розкладу засідання. Друге читання: проект Закону про Службу зовнішньої розвідки України. Доповідач: голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Корнійович Крючков.

Будь ласка, Георгій Корнійович.

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, до прийнятого у першому читанні закону в проект закону було внесено 13 конкретних пропозицій, зауважень. Практично, всі вони, крім однієї враховані. Але надійшли ще зауваження Юридичного управління. Частину ми встигли внести, а про деякі я мушу доповісти.

Перше, Головне юридичне управління вважає, що треба було приймати не Закон про Службу зовнішньої розвідки, а внести відповідні зміни до тих законів, які ми маємо розглядати до другого проекту. Наш комітет з такою постановкою питання не згоден. Справа в тому, що за Конституцією, військові формування, а Служба зовнішньої розвідки відноситься до таких формувань, затверджується, створюється законом України. Тому правильно, що приймається окремий закон.

Друге, вони правильно зроблять зауваження, що треба зафіксувати, що оскільки цей орган створюється на базі розвідувального органу Служби безпеки України, зафіксувати, що цей орган ліквідований. Вони вважають, що треба послатися на відповідний указ Президента України.

Комітет не вважає за можливе посилатися на указ Президента України. Указ Президента був нелегітимний, і нам легітимізувати цей указ непотрібно. Верховна Рада, фактично, ліквідувала цей орган своїм законом про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України, де такого підрозділу немає. Але ми вважаємо, що в статті 10, в другому пункті треба написати „є правонаступником розвідувального органу служби безпеки України, який ліквідовано”.

Друге питання, про чисельність служби. Як ви пам’ятаєте, шановні товариші, ми записали, що чисельність затверджується в тому обсязі, в якому існує зараз ця служба. Ну, це і правильно, і неправильно. Неправильно тому, що загальну чисельність служби затверджує Верховна Рада, і вона повинна затверджувати чисельність.

Ми разом з юристами дійшли такого висновку, що нам треба затвердити граничну чисельність. Цим ми абсолютно не розшифровуємо кількість тих працівників служби, про яких непотрібно, щоб хтось знав. Тому ми просимо підтримати нашу думку таку.

І останнє, депутат Кармазін вважає, що діяльність служби треба обмежити тільки межами України. Ну, це не відповідає ні практичній…

ГОЛОВА. Да, будь ласка, будь ласка.

КРЮЧКОВ Г.К. Значить, сам характер цієї служби розвідувальної включає в себе елементи, які є… де працювати треба і за кордоном, іноді тягнуться нитки і сюди.

Але колега Кармазін правий, і в статті 3, де йдеться про вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національної безпеки України, життю, здоров’ю громадян та об’єктам державної власності треба обмежити межами України. Ось з урахуванням усіх цих зауважень ми просимо прийняти цей закон у другому читанні і в цілому.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я просив би, щоб ми підтримали зараз пропозицію комітету. І з урахуванням пропозицій, які щойно виклав голова комітету, ми прийняли у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про Службу зовнішньої розвідки України, 8437. Прошу голосувати.

„За” – 282

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (стосовно розвідувальних органів), 8428.

КРЮЧКОВ Г.К. Володимире Михайловичу, я звернувся до вас з таким проханням. Ми одержали уже учора після засідання комітету висновки Головного юридичного управління. Там вони досить слушні. Ми просимо перенести на наступний тиждень. І ми його доповімо.

ГОЛОВА. Шановні колеги, комітет пропонує перенести, відкласти точніше, розгляд до наступного пленарного тижня у зв’язку з необхідністю опрацювання зауважень Науково-експертного управління. Немає застережень? Відкладаємо розгляд до наступного тижня. Я прошу секретаріат це врахувати у проекті розкладу засідань на наступний пленарний тиждень.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України „Про захист прав споживачів” (нова редакція). Реєстраційний номер 8207. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Олександр Васильович Бондарчук.

Будь ласка, Олександр Васильович.

БОНДАРЧУК О.В.

Уважаемый Председатель, народные депутаты. 27 сентября этого года Кабинет Министров вне в Верховную Раду законопроект о внесении изменений в Закон Украины о защите прав потребителей. Мы его рассмотрели, и Верховная Рада приняла его в первом чтении четвертого ноября.

За прошедшее время было внесено ко второму чтению 102 поправки от народных депутатов. Это очень солидный перечень поправок. Все они практически были удовлетворены, учтены в тексте законопроекта, который вам сейчас предлагается для голосования. Кроме тех, которые сужают существующие права, которые имели потребители в соответствии с ныне действующей редакцией этого закона.

Очень много поправок внес народный депутат Васадзе. Многие учтены. Они действительно, ну, по крайней мере, на заседании комитета вчерашнем, мы учли предложения Тариела Шакровича о том, чтобы кроме прав, потребители, все-таки, потребитель еще имел определенные обязательства, обязанности. Он должен читать инструкцию, перед тем как пользоваться товаром для того, чтобы, по крайней мере, не нанести ущерба собственному здоровью.

Но многие поправки, еще раз говорю, все-таки были отклонены, потому как предлагалось сузить нормы этого законопроекта до только товаров, значит. И, что касается защиты прав потребителей, то, чтобы этот закон не распространялся на случаи предоставления услуг.

Кроме того были еще ряд предложений, в частности платить за услуги, которые не были записаны в договоре о, значит, предоставлении этих услуг. В конечном счете Комитет по вопросам социальной политики и труда на вчерашнем заседании рекомендует, принял решение рекомендовать Верховной Раде принять этот законопроект во втором чтении и в целом. Все.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, наполягає на своїх поправках Таріел Шакрович Васадзе, наш колега. Так, будь ласка, мікрофон Васадзе.

ВАСАДЗЕ Т.Ш.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, есть существенная поправка. Поправка эта под номером 23 мы вносили, значит, определение «существенный недостаток». Это так же отражается сегодня в существующем кодексе, а новый проект сегодня, который сегодня вносится, хотят убрать слово «существенный недостаток».

Я вам приведу пример. Допустим, что-то случилось с телевизором, сгорела одна лампа – это недостаток. Все. Можно менять полностью этот телевизор. Возьмем даже и автомобиль. Пепельница испортилась, уже можно менять и автомобиль. То есть, понятие существенный недостаток необходимо сохранить.

Еще раз повторю, что это соответствует и кодексу, статья 628. Я прошу сохранить эту поправку.

БОНДАРЧУК О.В. Комитет и рабочая группа рассматривали эту поправку, и, значит, предлагают ее отклонить. Могу аргументировать, значит, такое предложение комитета.

В ныне действующей редакции описано, что такое „существенный недостаток”. Да, действительно, здесь не указываются некоторые конкретные даты, периоды,в течение которых может быть устранен этот недостаток. Но зато ныне действующая редакция не позволяет производителю предлагать потребителям товары, которые требуют регулярного ремонта, то есть, человек может купить како-то товар - бытовую технику, каждый месяц сдавать в ремонт, ему будут ремонтировать, и он ее будет получать, она снова будет ломаться и ремонтировать и так далее.

На этом основании все-таки предложено отклонить эту поправку.

ГОЛОВА. Шановні колеги, сутність поправки зводиться до того, що комітет пропонує записати, що істотний недолік – це недолік, який не дозволяє експлуатувати техніку, яку придбали. Таріел Шакрович пропонує записати, що після ремонту, коли виявився недолік і після його усунення проявляється знову. Така пропозиція, правильно?

Я ставлю на голосування цю пропозицію комітету, пропозицію Таріела Шакровича – це 23 поправка до 5 сторінки.

За – 210

Поправка не враховується.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду 23 поправки? Прошу голосувати.

БОНДАРЧУК О.В. Владимир Михайлович, разрешите тогда…..

ГОЛОВА. Зніміть голосування. Будь ласка.

БОНДАРЧУК О.В. Уважаемые коллеги! Давайте, чтобы все-таки осознанно голосовать, я вам зачитаю, как предлагается.

Да, действительно, говорится о том, что „істотний недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення винних з вини виробника, після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижче наведених ознак…”. И вот смотрите, что идет дальше. Подпункт „а”: він взагалі не може бути усунений.

То есть это значит, что если его можно устранить, его можно ремонтировать постоянно. Так я понимаю?

( Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Будь ласка, Таріел Шакрович, мікрофон.

ВАСАДЗЕ Т.Ш. Вся суть в этой поправке. Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Есть истотный недолик, есть просто недолик. Они хотят слово убрать «істотний». А если мы говорим, „істотний недолік”, там дается четырнадцать дней. Если не исправили технику, имеет права возврата. Если не исправили неисправность, имеет право возврата. То есть, полностью все расписано. Весь смысл хотят убрать. Просто „істотний недолік” довести просто „недолік” любой мелочный.

ГОЛОВА. Хто за те, щоб повернутися до розгляду поправки 23, прошу голосувати.

За – 315

Рішення прийнято.

Ми повернулися до розгляду поправки. Хто за цю поправку 23, прошу голосувати.

За – 316

Поправка прийнята.

Інших поправок немає? Мікрофон Васадзе, будь ласка. Прошу уваги!

ВАСАДЗЕ Т.Ш.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Чтобы в обществе была равная ответственность, я думаю, что нужно внести определение - обычное условия использования хранения и транспортировки. Пример привожу: допустим, мобильный телефон. Если его использовать под водою, он, естественно, рабо тать не будет. Есть условия, которые предприсывает производитель. Если выполняется условие производителя, значит, все требования споживача принимаются. Если не выполняется условие производителя, то на это не должно быть оснований. Вот вся разница. Внести статью, дополнить новым абзацем 13 – обычные условия использования, хранения, транспортировка.

ГОЛОВА. Яка це поправка?

ВАСАДЗЕ Т.Ш. Это поправка 22.

БОНДАРЧУК О.В. Комитет рекомендует отклонить.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування 22 поправку Таріела Шакровича Васадзе.

За – 198

Поправка не прийнята.

Які ще поправки є, на яких наполягаєте? Будь ласка, мікрофон Васадзе. Прошу уваги!

ВАСАДЗЕ Т.Ш.

Уважаемые коллеги! Уважаемый Владимир Михайлович! Последняя поправка, это 45-я, связана с той поправкой, которую мы уже приняли, где нужно определить записывается – в случае, если истотный недолик, то такая-то позиция, в случае неистотный недолик, то работа идет уже по другой программе. То есть, это уже на принятую поправку вносятся изменения как оно должно действовать.

БОНДАРЧУК О.В. Комитет предлагает отклонить.

ГОЛОВА. Шановні колеги, для того, щоб була логіка, нам треба цю поправку, дійсно, голосувати і приймати.

Я ставлю на голосування 45-ту поправку Васадзе, сторінка 15. Прошу голосувати.

„За” – 292,

Прийнята поправка.

Так, шановні колеги, комітет пропонує прийняти проект закону в другому читанні і в цілому як закон. Реєстраційний номер 8207. Прошу голосувати.

„За” – 312,

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих). Реєстраційний 7710. Анатолій Семинога. Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка, Анатолій Іванович.

СЕМИНОГА А.І. Дякую.

Шановний Голово! Шановні колеги! Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 29 листопада 2005 року розглянув пропозиції, які надійшло до повторного другого читання до законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих.

Всього подано 17 зауважень і пропозицій народних депутатів України. З яких враховано 14, або враховано частково, і три зауваження відхилено. Вони відхилені тільки тому, що стосувалися змін до митного тарифу України, а цей розділ із законопроекту за погодженням завтра ми вилучимо. Редакція законопроекту підготовлена до повторного другого читання пройшла широке обговорення спеціалістами різних міністерств , відомств підприємств нафтопереробної та спиртової промисловості.

Загальний висновок такий: перше – біопаливо, паливо з біодобавками – це майбутнє, причому найближче, всіх країн, а особливо країн, які не мають достатньо своєї нафти; друге – нафтопереробні заводи, що працюють у країні, не дуже спішать запропоновувати нові технології у цій сфері, хоча й не заперечують їх перспективність.

А тому народні депутати України, члени комітету, вважають доцільним робити перші конкретні кроки до стимулювання виробництва біопалива і біопалива з добавками в Україні: встановити ставку акцизного палива з біодобавками у розмірі 30 євро за тисячу кілограм. Разом з тим, з метою недопущення втрат бюджету та відповідного регулювання пропонується тимчасово на 2006 рік надати право Кабінету Міністрів України визначати квоту та підприємства, на яких буде вироблятися паливо з біодобавками, яке буде оподатковуватися за ставкою 30 євро за тисячу кілограмів.

Виходячи з наведеного вище, пропонується прийняти закон у другому читанні та в цілому. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету: про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих, реєстраційний номер 7710. Прошу голосувати. Прошу голосувати. Так, йде голосування.

За – 165.

Рішення не прийнято.

Яка пропозиція комітету? Анатолій Іванович! Повторне друге?

Я ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання проекту закону реєстраційний номер 7710. Прошу визначатися.

За – 226.

Рішення прийнято.

Направляємо на повторне друге читання проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо міжнародного співробітництва у сфері запобігання фінансуввання тероризму). Реєстраційний номер 7480. Сергій Васильович Буряк запрошується до доповіді голова Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

БУРЯК С.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги, в комітет на друге читання надійшло 5 поправок від народних депутатів України. Всі подані пропозиції були враховані, окрім пропозиції народного депутата України Віталія шибка. Який пропонує пункт 5 статті 62 закону України залишити в чинній редакції.

Комітет відхилив зазначену пропозицію, оскільки вважає. Що надання додаткової інформації про фінансову операцію, замітьте, саме фінансову операцію, що стала об’єктом фінансового моніторингу, як раз деталізує надання банками інформації щодо конкретної операції спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

Щодо 5-ої пропозиції Національного банку, це на сторінці 7 таблиці вашої, то у зв’язку із набрання чинності 1 січня 2006 року закону України про внесення змін до Конституції України, згідно з яким Національний банк України позбавляється права законодавчої ініціативи, постає проблема участі Національного банку України, як центрального банку держави та особливого центрального органу державного управління, в законотворчому процесі.

Комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект у другому читанні та в цілому. Тому, шановні колеги, прошу підтримати це рішення Комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо міжнародного співробітництва у сфері запобігання фінансування тероризму. Реєстраційний номер 7480. Прошу голосувати.

За – 270

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Матвієнков Сергій Анатолійович. Будь ласка, Сергію Анатолійовичу.

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемые коллеги, мы на комитете доработали данный законопроект. В него было внесено порядка 94 поправок. Абсолютное большинство этих правок было принято. Комитет выражает благодарность таким депутатам, как Ляпиной, Шарову, которые приняли активное участие в подготовке данного законопроекта.

Единственный вопрос, абсолютное, еще раз говорю, большинство тех правок, которые были внесены, они приняты. Единственная недоречность или разногласия, которые возникли по этому вопросу, это вопросы, связанные с работой механизма аккредитации механизма прызначення. Однако мы на комитете вместе с Держстандартом нашли механизм выхода из этой ситуации.

Поэтому данный законопроект мы подработали, и поэтому предлагаем его принять в целом как закон.

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності. Реєстраційний номер 8037 для прийняття у другому читанні і в цілому як закон. Прошу голосувати.

За – 247

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відшкодування шкоди, завданої діями органів дізнання). Реєстраційний номер 7359. Марія Андріївна Маркуш, заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Будь ласка, ваша доповідь.

МАРКУШ М.А.

Марія Маркуш, фракція комуністів.

Шановний головуючий, шановні колеги депутати. Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відшкодування шкоди, завданої діями органів дізнання), підготовлений до другого читання.

Всього до другого читання цього законопроекту подано десять зауважень і пропозицій народними депутатами України, а саме Чикалом Адамом Васильовичем – 7, Руденком Геннадієм Борисовичем – 1, Нощенком Михайлом Петровичем – 1 і Ткаленком Олександром Сергійовичем – 1. Все ці зауваження і пропозиції враховані.

Комітет вважає за можливе рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений проект Закону України щодо відшкодування шкоди, завданої діями органів дізнання у другому читанні, і якщо немає застережень, то і в цілому як закон. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відшкодування шкоди, завданої діями органів дізнання).

Реєстраційний номер 7359. Прошу голосувати.

За – 322

Рішення прийнято. Тобто закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо права засуджених на листування з Європейським судом з прав людини). Реєстраційний номер 7182. Доповідач – Марія Андріївна Маркуш. Будь ласка, Марія Андріївна.

МАРКУШ М.А.

Марія Маркуш, фракція комуністів.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати!

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на своєму засіданні 2 листопада 2005 року розглянув у другому читанні проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення права засуджених і осіб, які тримаються під вартою, на листування з Європейським судом з прав людини).

Всього до другого читання цього законопроекту було подано 10 зауважень і пропозицій народними депутатами України Бандурком Олександром Марковичем – дві пропозиції, Онопенком Василем Васильовичем – 4 пропозиції, Маркуш Марією Андріївною - 4 пропозиції.

Всі ці зауваження і пропозиції враховано при підготовці проекту до другого читання. Головне науково-експертне управління завізувало законопроект без застережень. Комітет з врахуванням цих зауважень і пропозицій рекомендує Верховній Раді України прийняти цей проект закону у другому читанні і, якщо немає застережень, то і в цілому як закон. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо права засуджених на листування з Європейським судом з прав людини), реєстраційний номер 7182. Прошу голосувати.

За – 322.

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо соціально адаптації осіб, які відбули покарання з обмеженням волі), реєстраційний номер 7472. Доповідач - голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Шкіль. Є Андрій Шкіль? Є.

ШКІЛЬ А.В.

Цей законопроект внесений Кабінетом Міністрів, значить, висновок на проект… Тут я хотів би наголосити, що закон про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі, які позбавляються, або позбавлення волі на певний термін.

Тут пропонується внести зміни до таких речей як Житловий кодекс. Мається на увазі що? Люди, які відбули покарання і мали до цього житло, дуже часто можуть його втратити. І для того, щоб убезпечити тих, хто відбуває покарання від втрати житла, пропонуються і ці зміни.

В чому полягає соціальна адаптація? Коли ми говоримо, людина, яка відбула покарання, повертається з місць позбавлення волі і немає куди повернутися, звичайно, що вона буде робити усе для того, щоб в будь-який спосіб знайти, де жити. Це може призвести до ресоціалізації. І я впевнений, що це може потягнути за собою наміри скоїти злочини цієї людини, влетівши в злочинні угрупування, влетівши в ті структури, які будуть забезпечувати, умовно кажучи, житло цій людині, яка відбула покарання.

Також ведеться мова про створення проживання умов в гуртожитках. Але це тільки в тому випадку, якщо такі можливості у держави є.

Хочу наголосити, що реалізація положень законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету. Бо, коли ми говоримо про гуртожиток, то ми говоримо про гуртожиток для особи, яка мала право на проживання в цьому гуртожитку до споєння злочинів. І гарантується подібне право у випадку повернення з місць позбавлення волі і проведення проходження процедури ресоціалізації.

Прошу підтримати цей законопроект.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, оскільки всі пропозиції народних депутатів враховані, у нас є всі підстави для того, щоб поставити на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо соціальної адаптації осіб, які відбули покарання з обмеженням волі). Реєстраційний номер – 7472. Прошу голосувати.

ШКІЛЬ А.В. Прошу підтримати. Це, справді, це соціальний, потрібний закон.

ГОЛОВА.

За – 297

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Кримінально-процесуального кодексу України. Реєстраційні номери – 3456-1, 3456-д. Мойсик Володимир Романович – голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

МОЙСИК В.Р.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати!

Як вам відомо, розробка проекту нового Кримінально- процесуального кодексу України розпочалася невдовзі після проголошення Україною своєї державної незалежності і продовжувалася після прийняття Конституції та вступу України до Ради Європи. Протягом всього часу змінювалися склади робочих груп та їх керівники, проте вийти на прийняття цього проекту, як закону, не вдавалося.

Робота над проектом активізувалася після створення чергової робочої групи під керівництвом колишнього першого заступника Голови Верховної Ради України завдяки включенню до її складу народних депутатів України, провідних вчених і практиків, представників. Громадськості. Внаслідок зусиль цієї групи проект був підготовлений і 22 травня 2003 року прийнятий Верховною Радою України за основу.

Щоб не обтяжувати вас зайвою інформацією, шановні колеги, я прошу вас від імені Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності скасувати наше рішення про прийняття за основу у першому читанні проекту КПК за номером 3456 за значком 1 і винести на перше читання зовсім інший проект, який підготовлений з вашою участю, з участю вчених, практиків і представників громадськості. Я можу доповісти цей законопроект сьогодні, але є думка, щоб перенести його на інший час.

Тому прошу вас підтримати рішення комітету про скасування нашого рішення від 22 травня 2003 року про прийняття КПК за основу у першому читання. Щиро дякую і прошу підтримати.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Як ви пам’ятаєте, ми у травні 2003 року прийняли за основу проект Закону про Кримінально-процесуальний кодекс. Він зазнав надзвичайно критичних оцінок. Після того була створена робоча група, яка працювала над проектом закону.

Тому нам потрібно сьогодні прийняти рішення про скасування попереднього нашого рішення, доручити комітету доопрацювати запропонований новий варіант проекту закону з тим, щоб ми його найближчим часом могли розглянути.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про скасування рішення Верховної Ради України від 22 травня 2003 року про прийняття за основу проекту Кримінально-процесуального кодексу України (реєстраційний номер 3456-1) та зняти законопроект з розгляду.

Прошу голосувати.

За - 344,

Рішення прийнято.

Я просив би Адама Івановича Мартинюка, щоб зібралися разом керівники комітету, який очолює Володимир Романович, Василь Васильович Онопенко, Стретович і визначилися як ми далі доопрацюємо цей документ, щоб він був узгоджений і відповідав всім вимогам. І Буряка обов`язково, да. Краще бюджетинй комітет.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо відповідальності за підміну та знищення виборчої документації). Реєстраційний номер 6389.

Доповідач - Марія Андріївна Маркуш. Будь ласка, Марія Андріївна.

МАРКУШ М.А.

Марія Маркуш, фракція комуністів.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати України! Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на своєму засіданні розглянув у другому читанні законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо відповідальності за підміну та знищення виборчої документації). Всього до другого читання до законопроекту було подано 7 пропозицій, а саме народним депутатом Онопенко Василем Васильовичем три, Беспалим Борисом Яковичем - дві і Кармазіним Юрієм Анатолійовичем - один, Маркуш Марією Андріївною – один.

Всі пропозиції враховано, окрім однієї поправки Бориса Яковича Беспалого щодо доповнення словами „посадовою особою” диспозиції частини 2 статті 158-прим., бо в чинному Кримінально-процесуальному кодексі України відсутнє поняття „посадова особа”.

Комітет з врахуванням цих зауважень і пропозицій рекомендує Верховній Раді України прийняти цей законопроект у другому читанні і, якщо немає застережень, то і в цілому як закон України. Тобто, вибачаюся, в Кримінальному кодексі України немає такого поняття, як „посадова особа”.

Прошу голосувати. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету: про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-Процесуального кодексів України (щодо відповідальності за підміну та знищення виборчої документації). Реєстраційний номер 6389. Прошу голосувати.

За – 319.

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України (щодо відповідальності за порушення виборчого законодавства). Реєстраційний номер 6418. Доповідач – Марія Андріївна Маркуш.

МАРКУШ М.А.

Маркуш, фракція комуністів.

Шановний головуючий, шановні народні депутати України! Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на своєму засіданні розглянув у другому читанні законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України.

До другого читання по вказаному законопроекту було подано 51 пропозицію, а саме: народними депутатами Чикалом Адамом Васильовичем – 48, Онопенком Василем Васильовичем – один і Поліщук Катериною Андріївною – один, - з яких враховані всі зауваження і пропозиції.

Комітет з врахуванням цих зауважень і пропозицій рекомендує Верховній Раді прийняти цей законопроект у другому читанні, а якщо немає застережень, то і в цілому як закон. Прошу голосувати. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України (щодо відповідальності за порушення виборчого законодавства). Реєстраційний номер 6418. Прошу голосувати.

За – 264

Закон прийнято.

Так, переходимо до розділу „Для повторного розгляду з пропозиціями Президента України”.

Оголошується до розгляду Закон України „Про тимчасову заборону відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що входять до складу цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, які здійснюють виробництво цукру” з пропозиціями Президента України від 09.11.2005. Доповідач – заступник міністра…

А де міністр? Тут лист, що міністр повинен бути. Будь ласка, Леонід Васильович. Зараз же проходять заходи, приурочені переговорам на самміті „Україна – ЄС”. Будь ласка, Леонід Васильович.

ЄФІМЕНКО Л.В.

Шановні народні депутати, Верховною Радою України 18 жовтня 2005 року був прийнятий Закон, що зараз розглядається. Президент України не підписав зазначений Закон та запропонував його відхилити з підстав невідповідності Конституції України та неузгодженості з Цивільним кодексом України.

Статтею один названого Закону тимчасово на період до першого січня 2008 року забороняється відчужувати об'єкти нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що входять до складу цілісних єдиних майнових комплексів підприємств, які здійснюють виробництво цукру. При цьому відповідно до Закону під відчуженням зазначених об'єктів розуміється передача прав власності на об'єкти іншим юридичним або фізичним особам за договорами або за рішенням суду.

Таким чином, Законом обмежуються права власників зазначених об'єктів усіх форм власності, оскільки Законом не визначено інше, в тому числі приватної, на розпорядження належним їм майном. Це суперечить основоположним конституційним принципам про захист державою прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, непорушність права приватної власності, а також порушує гарантоване Конституції права кожного розпоряджатися своєю власністю.

До того ж запроваджені законом обмеження не відповідають положенням Цивільного кодексу щодо здійснення прав власності, згідно з якими власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а держава не втручається у здійснення власником право власності.

Все наведене призводить також до порушення частини 1, статті 64 основного закону України, якою заборонено обмеження конституційних прав, крім випадків передбачених Конституцією України.

Законом також дано доручення Кабінету Міністрів у 6 місячний строк з дня набрання чинності розробити та затвердити комплексну програму реструктуризації цукрових заводів, передбачивши їх перепрофілювання, порядок виведення з експлуатації підприємств, що не підлягають реструктуризації будь-яких посилань на погодження здійснення цих заходів з власника відповідного майна закон не дає.

Таке доручення не тільки порушує вже наведені положення Конституції України щодо прав власників зазначених об’єктів, але й виходить за межі конституційних повноважень уряду. Оскільки відповідно до пункту 5, статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України здійснює управління об’єктами лише державної власності.

У зв’язку з цим законопроект пропонується відхилити. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так. дякую вам також, Леоніде Васильовичу. Сідайте. Олег Юхновський – секретар Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую. Олег Юхновський, фракція Народної Партії.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув пропозиції Президента до Закону України „Про тимчасову заборону відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що входять до складу цілісних майнових комплексних підприємств, які здійснюють виробництво цукру” прийнятий Верховною Радою 18 жовтня 2005 року.

Пропонуючи відхилити закон, Президент посилається на порушення норм Конституції статті 13, частини 4, статті 41, частини 1 та 4, де держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів господарювання.

Однак, комітет звертає увагу на наступне:

Статтею один названого закону передбачається лише тимчасове, я на цьому наголошую, обмеження права власності господарювання на об’єкти, основі засоби виробництва, що входять до складу цукрових заводів. Ця міра вимушена, яка дозволить призупинити практику знищення виробничих потужностей, зберегти цілісність майнових комплексів цукрових заводі, зменшити соціальну напругу у робітничих селищах непрацюючих цукрових заводів.

Проектом закону пропонується уряду у визначений термін провести реструктуризацію цукрових заводів, унормувати порядок виведення з експлуатації підприємства, що не підлягають відновленню, перепрофілювання, збереження соціальної сфери.

Частина четверта статті 13 Конституції України передбачає, що держава забезпечує захист усіх суб’єктів господарювання на соціальну спрямованість економіки. Водночас сьогодні демонтаж обладнання цукрових заводів унеможливлює реалізацію права на працю громадян, гарантованою статтею 43 Конституції, що проживають у селищах цукрових заводів. Адже цукрові заводи були і є селищоутворюючими, і ринок праці там створюється лише завдяки їм. Стаття 64 Конституції України визначає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.

І на завершення хочу сказати, що не зважаючи на численні звернення трудових колективів, на жаль, немає жодної реакції або навіть вмотивованої відповіді від уряду, що цукровики розцінюють як грубе ігнорування проблем галузі.

З огляду на викладене Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин вирішив рекомендувати Верховній Раді України пропозиції Президента про відхилення закону 6113 не підтримати та подолати вето. У разі, якщо така пропозиція не набере необхідної кількості голосів пропонувати Верховній Раді прийняти закон в новій редакції.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, відповідно до Регламенту першою буде ставитися на голосування пропозиція Президента України про відхилення Закон України "Про тимчасову заборону відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що входять до складу цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, які здійснюють виробництво цукру”. Реєстраційний номер 6113. Я ставлю на голосування пропозицію Президента про відхилення закону. Прошу визначатися.

За – 71

Рішення не прийнято.

Другою ставиться на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента України на Закону України „Про тимчасову заборону відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що входять до складу цілісних майнових комплексів підприємств, які здійснюють виробництво цукру”. Реєстраційний номер 6113. Прошу голосувати.

За – 295

Рішення не прийнято.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду закону, реєстраційний номер 6113, прошу голосувати.

За – 303

Повернулися.

(Ш у м у з а л і)

Спокійно, шановні колеги!

Ставиться на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента України на закон, реєстраційний номер 6113.

Прошу голосувати.

За – 295

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття закону… Наступна пропозиція комітету: про прийняття Закону України „Про тимчасову заборону відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що входять до складу цілісних (єдиних) майнових комплексів, підприємств, які здійснюють виробництво цукру” для прийняття у новій редакції із частковим урахування пропозицій Президента. Реєстраційний номер 6113. Прошу голосувати.

За – 302.

Рішення прийнято.

Закон прийнято в новій редакції з частковим урахування пропозицій Президента.

Оголошується до розгляду Закон України „Про запровадження мораторію на ввезення на територію України м’яса та харчових субпродуктів свійської птиці” з пропозиціями Президента України від8.11.2005 року. Реєстраційний номер 8290. Доповідач - Олександр Баранівський, міністр аграрної політики. Підготуватися Сергію Таращуку.

І народних депутатів запросіть до сесійної зали.

БАРАНІВСЬКИЙ С. П.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, прийнятий 20 жовтня нинішнього року Закон України „Про запровадження мораторію на ввезення на територію України м’яса та харчових субпродуктів свійської птиці” Президент України пропонує відхилити.

Основні причини, з яких пропонується відхилити зазначений законопроект наступні: запровадження зазначеного мораторію, вочевидь, зумовлено поширення пташиного грипу в сусідніх з Україною державах та виникненням небезпеки завезення цієї хвороби на територію України. Між тим, зазначене положення закону не вирішує питання щодо імпорту в Україну м’яса дикої птиці, інкубаційних яєць. Добових курчат, хоча саме ця продукція може, в першу чергу, б фактором передачі високопотаенного вірусу грипу птиці та інших хвороб.

В той же час відповідні служби України постійно відслідковують ситуацію щодо епізоотичного благополуччя в країнах світу, проводиться цілеспрямована робото, щодо недопущення даного захворювання на територію.

Сьогодні відповідна заборона введена з Румунією, Туреччиною, Російською Федерацією та іншими країнами. Про це офіційно оголошується міжнародним епізоотичним бюро. Хочу сказати, шановні друзі, що падіння цін на ринку м’яса птиці викликано, в певній мірі, і пташиним грипом, налякуванням населення, але є ще і друга причина. В цьому році в межах на 80 тисяч тонн м’яса птиці, бройлера, вироблено більше, ніж в минулому році. Друге, на 14 мільйонів голів птиці продано населенню більше від минулого року. Тобто і цьому році набагато більша пропозиція м’яса птиці, ніж вона була в минулому році і насиченість ринку значно більша.

До чого може призвести введення такої заборони? Я не хочу говорити про те, що сьогодні ми йдемо до Європи, йдемо до СОТ. І це зовсім не сумісне з відповідними законами, які приміняються на цих територіях.

Хочу сказати слідуюче, що ми в цьому році імпортували в Україну 220 тисяч тонн м’яса. Із них в минулому році 264, тобто на 44 тисячі тонни менше, ніж торік. Із цих 220 тисяч тонн, значить, 58% - це м’ясо птиці імпортоване. Тому, на наш погляд, на глибоке переконання, що заборона ця тільки може викликати підвищення в певній мірі ціни на м’ясо птиці на ринку і не більше. Тому ми б просили шановних народних депутатів прислухатись до думки Президента і не долати в даному випадку вето, а підтримати думку Президента. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, до виступу запрошується Сергій Терещук від комітету.

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановні колеги, Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин на своєму засіданні розглянув пропозиції Президента України до закону "Про запровадження мораторію на ввезення на територію України м'яса та харчових субпродуктів свійської птиці".

Більшість членів комітету погодилися з аргументами Президента про відхилення. Очевидно, закон був викликаний спалахом пташиного грипу, який, ми бачимо, сьогодні є в Європі. Але на сьогодні це питання вже врегульоване. Воно врегульоване законом „Про безпеку та якість харчових продуктів та продовольчої сировини”. Забезпечення безпеки покладено на Головного державного інспектора ветеринарної медицини України. Тобто сьогодні в Головного інспектора є можливість накладати заборону на ввезення м’яса і продуктів з тих регіонів або з тих зон, де є загроза проникнення вірусу пташиного грипу. Тому Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин вважає потрібно підтримати пропозиції Президента і закон відхилити. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Комітет підтримує пропозицію Президента. Відтак, я ставлю на голосування питання про скасування Закону України „Про запровадження мораторію на ввезення на територію України м'яса та харчових субпродуктів свійської птиці”. Реєстраційний номер 8290. Прошу голосувати.

За – 126

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, тепер треба автоматично ставити на подолання вето. Якщо вето не долаємо, тоді автоматично Закон скасовується, бо інакше він буде у нас вісити на Верховною Радою. Я ставлю на голосування пропозицію про подолання вето Президента на Закон України „Про завпровадження мораторію на ввезення на територію України м'яса та харчових субпродуктів свійської птиці”. Реєстраційний номер 8290. Прошу голосувати.

За – 242

Рішення не прийнято. Закон відхилено.

По фракціях, будь ласка: комуністів – 55, "Регіони України" – 51, Народна партія – 10, "Наша Україна" – 1, Блок Тимошенко – 29, СПУ – 23, Українська народна партія – 0, СДПУ(о) – 18, Народний блок – 19, „Довіра народу” – 3, „Реформи і порядок” – 0, „Єдина Україна” – 13, Народний Рух України – 0, Партія промисловців і підприємців – 8, позафракційні – 12.

Оголошується до розгляду Закон України „Про захист тварин від жорстокого поводження” з пропозиціями Президента України від 05.10.2005. Реєстраційний номер 3175. Доповідач - міністр охорони навколишнього природного середовища Павло Миколайович Ігнатенко. Підготуватися, Віктор Мусіяка буде доповідати.

ІГНАТЕНКО П.М.

Вельмишановний Володимире Михайловичу! Вельмишановні народні депутати! 8 вересня 2005 року Верховна Рада України прийняла Закон України „Про захист тварин від жорстокого поводження”, який був поданий на підпис Президенту України. Президент України не підписав вищезазначений закон через його концептуальну недосконалість, невідповідність окремим статтям Конституції та законам України, внутрішню неузгодженість положень декларативного характеру.

Так згідно з назвою закону предметом його регулювання мало б стати питання захисту тварин від жорстокого поводження, саме так і задекларована мета прийняття цього закону у Преамбулі. Проте, у законі фактично вирішується питання щодо утримання реєстрації поводження з тваринами у населених пунктах навіть ліцензування господарської діяльності пов’язаної з використанням та утриманням домашніх тварин. І лише побічно питання захисту тварин. Як наслідок, втрачається основна мета цього закону дуже важлива для суспільства - зміцнення моральності і гуманності суспільства через захист тварин.

Окрім вищезазначеного, норма статей 11, 12, 13, 14, 34, 35, 38 і 39 досить невизначені і суперечливі, що може створити проблеми у застосуванні закону, привести до зловживань, соціальної напруги у суспільстві.

Ряд положень статей 16, 19, 28, 34, 35 закону не узгоджено з нормами чинного законодавства України, Конституції України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Цивільним кодексом України, Законом України „Про місцеве самоврядування” та ветеринарну медицину.

Потребують доопрацювання і уточнення визначення ряду термінів, що вживаються у законі, приведення їх у відповідність з офіційно визначеними термінами, оскільки ці визначення мають суттєве значення у процесі його застосування.

Тому, відповідно до частини другої статті 94 Конституції України Президент України листом від 5 жовтня 2005 року номер 1 1 / 1 057 до Верховної Ради України і своїми пропозиціями повернув закон на повторний розгляд Верховної Ради. Зазначені пропозиції містяться у матеріалах, які вам роздані.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає пропозиції Президента України обгрунтованими і пропонує з ними погодитися.

Під час доопрацювання закону у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи пропозиції Президента України були повністю враховані.

В результаті проведеної роботи були усунені внутрішні суперечності закону, а також невідповідності його певним статтям Конституції України, Цивільному кодексу України, кодексу про адміністративні правопорушення , Кримінальному кодексу України, законам України про місцеве самоврядування.

Прошу підтримати і прийняти цей дуже важливий закон з поправками Президент. Це дуже важливий соціальний закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Павло Миколайович, я вам також дякую.

Ширко Юрій Володимирович - заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Будь ласка.

ШИРКО Ю.В.

Юрій Ширко, Українська народна партія.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Комітет врахував усі пропозиції Президента. Він вважає, що ці пропозиції є обгрунтованими і доцільними, і виніс рішення про прийняття даного закону з урахуванням пропозицій Президента. Крім викладеного, дозвольте поінформувати вас про те, що тиждень тому народний депутат Олег Білорус звернувся до Комітету із законодавчої ініціативою щодо внесення змін до статті 9 про кількісне обмеження у володінні однією сім`єю тварин в кількості 3 дорослих осіб. Президентом України зазначене зауваження не було сформульовано, а розгляду підлягають структурні частини закону щодо яких Президент зробив зауваження. Тому дана пропозиція не була врахована.

Комітет пропонує прийняти даний закон з пропозиціями Президента. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги! З мотивів голосування? Олена Бондаренко, будь ласка, мікрофон.

БОНДАРЕНКО О.Ф. Шановні колеги, я хочу наголосити, що сьогодні внесені проекти постанови (три таких проекти, один із них мій) про скасування рішення Верховної Ради про прийняття Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" з тим, щоб спочатку ухвалити, приєднатися до Європейської конвенції про захист тварин і потім на основі приєднання до цієї конвенції, і на її основі ухвалити відповідно закон, щоб він відповідав вимогам Конституції і чинного законодавства. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, відповідно до Регламенту ми маємо зараз розглянути пропозицію від Президента і від комітету. Вона зводиться до того, щоб прийняти в новій редакції. Якщо не буде підтримано в новій редакції, він автоматично, цей закон, скасовується.

Тому, шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція про прийняття Закону України „Про захист тварин від жорсткого поводження” у новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України. Реєстраційний номер 3175. Прошу голосувати.

За – 269.

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України про внесення змін до статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України” з пропозиціями Президента України від 27.10.2005 року. Реєстраційний номер 7621. Доповідач – заступник міністра праці та соціальної політики Гаряча Олена Василівна. Підготуватисмя до співдоповіді Василю Васильовичу Гаврилюку.

ГАРЯЧА О.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати!

Президент України на підставі своїх конституційних повноважень повертає Закон про внесення змін до статті 20 Закону „Про статус народного депутата” до Верховної Ради України зі своїми пропозиціями.

Не вдаючись до суті запропонованих народними депутатами змін, тобто підтримуючи всі зміни, які стосуються положень, передбачених в законі, Президент звертається до Верховної Ради з пропозицією прийняти його зауваження до уваги, щоб цей закон набрав чинності з першого січня 2007 року, оскільки інакше рішення буде протирічити статті 27 Бюджетного кодексу.

Науково-експертне управління Верховної Ради підтримує пропозицію Президента. Просимо і вас, шановні народні депутати, підтримати пропозицію Президента.

Хочу проінформувати, що уряд виконує рішення Конституційного Суду щодо закону, прийнятого Верховною Радою України, про статус народного депутата. Дякую вам за увагу.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від комітету.

ГАВРИЛЮК В.В.

Уважаемый Адам Іванович, шановні колеги!

За дорученням Голови Верховної Ради Володимира Михайловича від 27 жовтня 2005 року на засіданні комітету 2 листопада цього року була розглянута пропозиція Президента України до Закону України про внесення змін до статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України”, прийнятого 6 жовтня цього року, 2005 року.

Враховуючи те, що законодавчі норми повернутого Президентом України закону відповідають правовій позиції та рішенню конституційного суду України від 19 жовтня 2005 року, рівень пенсії щомісячного довічного грошового утримання, зазначений закон був прийнятий Верховною Радою України 6 жовтня, підкреслюю, 309 голосів було за нього віддано, а також важливість та невідкладність правових питань, що регулюються законом, комітет прийняв наступне рішення: внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію про повторне прийняття Закону України „Про внесення змін до статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України” без урахування пропозицій Президента України.

Нагадую, що Конституційний Суд визнав неконституційними нормами, правові норми, що встановлюють обмеження пенсій, а також у цьому законі є правова норма, якою надалі правовий статус народного депутата України не може бути скасований чи звужений іншими законодавчими актами.

Власне, наведені правові норми є виключеними в цьому законі. Адже намагання обмежити правовий статус народного депутата України міститься вже в Законі України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” .

Асоціація народних депутатів України, яка представляє інтереси народних депутатів нинішнього, минулих скликань, прийняла рішення і звернулась до керівництва Верховної Ради України, голів комітетів, керівництва фракцій з пропозицією підтримати рішення комітету, регламентного комітету. Як зазначається в зверненні асоціації, для того, щоб пенсійне забезпечення народних депутатів України не залишалось і надалі в ручному управлінні урядових чиновників, комітет просить підтримати попереднє рішення Верховної Ради щодо цього закону і повторно прийняти закон конституційною більшістю голосів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так сідайте, Василь Васильович.

Так, шановні колеги, будьте уважні, першою буде ставитись пропозиція Президента. Президент пропонує внести у цей закон лише одну зміну, що цей закон набирає чинності з 1 січня 2007 року. Прошу голосувати.

За - 270.

Дякую. Закон прийнято із пропозицією Президента, тобто він вводиться і це абсолютно логічно, відповідно до Бюджетного кодексу вводиться із 1 січня 2007 року, якщо підпише Президент.

Так, наступний законопроект про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з пропозиціями Президента. Гаряча Олена Василівна, будь ласка. Підготуватися Цибенку.

ГАРЯЧА О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, цей законопроект, закон, який поданий на підпис Президенту, Президент, враховуючи свої конституційні повноваження повертає до Верховної Ради з пропозицією теж ввести його в дію з 1 січня 2007 року. Я пригадаю вам історію цього закону. В липні місяці Президент повернув закон з пропозиціями, але до 15 серпня, як це передбачено Бюджетним кодексом. Верховна Рада не змогла прийняти цей закон, і він не був оприлюднений. Відповідно видатки на цей закон в розмірі на 2006 рік біля 600 мільйонів гривень, а на послідуючі роки біля мільярда гривень, всього видатків 1,6 мільярда гривень не були враховані у видатках Державного бюджету.

Тому, враховуючи, що соціальний захист ветеранів війни займає чільне місце як в діяльності Президента, Верховної Ради, уряду, пропонується цей закон в повному обсязі, а не поетапно, ввести з першого січня 2007 року. Прошу розглянути ці пропозиції Президента і врахувати.

Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Петро Степанович Цибенко, будь ласка.

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, я прошу хвилиночку уваги. Я абсолютно переконаний, що з ситуацією, пов’язаною з цим законом, вам доводиться стикатися досить часто.

Мова йде про, що в основу доплати за статус інваліда війни, учасника бойових дій, учасника війни покладено мінімальну пенсію за віком шестирічної давності. От звідки 10 гривень – доплата за статус учаснику війни, ось звідки доплата за статус учасника бойових дій у 29 гривень і так далі, і тому подібне.

Основне зауваження Президента зводиться до того, що Верховна Рада України порушила Бюджетний кодекс, приймаючи цей закон. Але я не можу з цим погодитися хоча б тому, що цей закон у повному обсязі було прийнято у червні місяці у повній відповідності до вимог Бюджетного кодексу. Інша річ, що потім було вето Президента і потім пішли уже всі ці процеси. Тому виникла така колізія, коли ми можемо або долати вето Президента, або погоджуватися з ним. Бо мова йде лише про терміни запровадження цього закону.

Ось чому, шановні колеги, я маю кілька доручень з боку Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. І найперше з цих доручень полягає в тому, щоб просити Верховну Раду України по цьому закону подолати вето Президента, тобто ввести цей закон в повному обсязі з першого січня 2006 року. Я дуже просив би вас, шановні колеги, підтримати цей закон, а відтак підтримати інвалідів війни, підтримати учасників бойових дій і учасників війни. Дякую.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, я прошу вас, давайте, зараз буде голосування, припиніть або перервіть наради тимчасово. Я прошу вас, шановні колеги. Зараз буде голосування. Шановні колеги, зараз буде голосування. Ну, я прошу вас, ну що за наради йдуть якісь?

Вноситься на голосування пропозиція комітету, вноситься на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента України на Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", реєстраційний номер 5439, про подолання вето Президента України. Прошу голосувати.

ЦИБЕНКО П.С. Прошу підтримати, шановні колеги.

ГОЛОВА. Що, що? Я не чую. Відмініть голосування.

За – 295.

Я сказав відмініть голосування.

Рішення не прийнято.

Що? Шановні колеги, одну хвилиночку. Мені правильно підказали. Голосування відмінено. Я просто вас прошу, шановні колеги, ну не можна працювати в такому, в такій атмосфері. Нам треба ставити було спочатку пропозицію Президента. Тому зараз я поставлю на голосування їх.

Ставиться на голосування пропозиція Президента України про введення в дію закону з 1 січні 2007 року, реєстраційний номер 5439. Прошу голосувати.

Шановні народні депутати, ви просто …

Поставили на голосування пропозицію Президента зараз ми про відтермінування введення в дію цього закону, не з 1 січня 2006 року, а з 1 січня 2007 року. Ця пропозиція набрала 141 голос.

Тому зараз я буду ставити відповідно до Регламенту на голосування пропозицію комітету про подолання вето Президента України.

Шановні колеги, я сказав, що відмініть закон, бо ми неправильно голосувати, мене поправив депутат Слабенко. Голосування те скасували.

Шановні колеги! Я прошу вас. Відповідно до Регламенту голосується першою пропозиція Президента, те голосування я сказав треба зняти. Ну, коли Слабенко підійшов пояснив! Проголосували пропозицію.

Я ще раз хочу сказати! Юрій Богданович! Я хочу ще раз сказати, шановні колеги, що відповідно до Регламенту першою голосується пропозиція Президента, а потім пропозиція комітету. Але, оскільки ви мене закрутили так, що я поставив на голосування першою пропозицію комітету. Коли мені Слабенко зробив зауваження, я сказав, що треба зняти те голосування. ну, що ви. А? Та не треба вже. Ну, ладно! От наполягають. Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання щодо до того, щоб розглянути і поставити на голосування пропозицію про подолання вето Президента до закону 5439. Прошу голосувати, щоб взяли всі проблеми.

За – 284

Повернулися.

Може тоді все ставити на голосування ще раз чи ні?

Тепер я ставлю на голосування пропозицію комітету про подолання вето Президента України на Закон України про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту”, реєстраційний – 5439. Прошу голосувати.

За – 308,

Рішення прийнято. Закон прийнято.

Оголошується до розгляду закон України… Шановні колеги, які претензії ви до мене можете пред`являти?

Будь ласка, Асадчев.

АСАДЧЕВ В.М.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні друзі!

Ну вчора у нас була тільки нарада з приводу бюджету. Ви ж знаєте, є норми Бюджетного кодексу. Як зараз можуть вводитися закони з 1 січня 2006 року, якщо бюджет на другому читанні і ці закони в балансі не враховані.

Володимир Михайлович, я до вас звертаюся. Я вважаю, що в даному випадку ви зараз свідомо розриваєте економічний баланс країни, і ви маєте за це нести свою відповідальність. Ви чудово розумієте до чого це приведе. Якщо вам 50 мільярдів дефіциту мало і ви його наганяєте ще, то, будь ласка, розкажіть українському народу де будуть братися доходи на те, щоб все це виплачувати. Тоді це буде коректно.

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Будь ласка, одну хвилиночку, от представник Президента, ми не обговорюємо …все, на цьому закінчили. Будь ласка. Представник Президента має право на те, щоб отримати слово… це закон Президента, будь ласка. Ключковський.

Ну я прошу, вас.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Тільки що пройшло голосування, яке фактично розвалило бюджет, який погоджений і над яким треба працювати далі. Ціна цього питання у бюджеті 2006 року 543 мільйони гривень, тобто більше як півмільярда. Це… я розумію хто кричить „нормально” той, кому важлива не Україна, а власні доходи в Україні…

Тому, Володимир Михайлович, я звертаю увагу, що це ваша маніпуляція з голосуваннями привела до того, що це вето подолане всупереч Регламенту, коли ви повторили голосування, яке вже відбулося.

Вето долається один раз! І не можна 10 разів стрибати через цю планку. Це знову ж таки я відношу до грубих порушень Регламенту, які тепер ще будуть мати дуже серйозні наслідки.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу заспокоїтися. Заспокойтеся, будь ласка. Я хотів би відкинути ці облудні звинувачення і сказати шановним народним колегам, що, коли ви кричите всі, закрутите, ви пішли, відпочили, прийшли знову попили кави і до кави щось міцніше. Я просив би представника Президента сидіти в сесійні й залі, голосувати постійно, виступати від імені Президента.

( О п л е с к и)

Заспокойтеся! Дайте я закінчу, я закінчу ще раз.

Я сказав, шановні колеги, коли поставив на голосування, першою голосується пропозиція Президента. Коли ставив на голосування пропозицію Президента, Сергій Слабенко сказав, що я помилився. Я просив відмінити голосування, вето подолання. Пройшло 294. Повернулися до того, як потрібно працювати. Народний депутат Лебедівський підійшов, зробив мені зауваження, що треба поставити на голосування: повернути до розгляду. Я поставив на голосування. Що я порушив, скажіть, будь ласка.

А, по-друге. Я хотів би сказати, шановному колезі, що написано у поданні Президента, що близько 15 мільйонів. Не ту цифру, що ви називаєте. Будь ласка, як представник Президента, читайте все і не шукайте винних, я вас прошу.

Оголошується до розгляду Закон України про внесення змін до статті 10 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з пропозиціями Президента України від 12.10.2005 року, реєстраційний номер 6143.

Будь ласка, Гаряча Олена Василівна.

ГАРЯЧА О.В. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Цей закон, який поданий на підпис Президенту, прийнятий Верховною Радою у вересні місяці цього року, і він передбачає запровадження нових пільг для відповідних категорій, які будуть користуватися з 1 січня 2006 року. Оскільки ця норма теж не узгоджується з Бюджетним кодексом, пропонується зберегти цю норму і ввести її в дію з першого січня 2007 року. І саме, Володимире Михайловичу, по цьому закону видатки 15 млн. По попередньому закону видатки більше 500 млн. Дякую вам за увагу. Прошу підтримати пропозиції Президента, їх підтримує Науково-експертне управління Верховної Ради.

Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Будь ласка, Цибенко Петро Степанович – голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Будь ласка, позиція комітету.

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, комітет уважно розглянув пропозиції Президента до поданого закону і погоджується з тим, що оскільки документ прийнятий у жовтні-місяці, справді, тут є певне порушення Бюджетного кодексу при прийнятті цього документу, і погоджується з зауваженням Президента по цьому документу. А що стосується попередньої ситуації, шановні колеги, я хотів би декому із тих, хто дуже активно репетує в цьому залі, деякі обіцянки листопад-грудня минулого, які ми сьогодні, інша частина Верховної Ради України намагається замість них виконати. Дякую.

ГОЛОВА. Я перед голосуванням, шановні колеги, хочу вибачитись перед Юрієм Ключковським. Я не ту цифру назвав, я подивився, знову ж, інший закон. Там дійсно цифра йде правильна, про яку він сказав, я прошу в цьому плані вибачення, 542. Ну не гривні ж, очевидно.

Шановні колеги, першою ставиться на голосування пропозиція Президента України… А, тут комітет погодився. Тобто пропонує Президент України ввести в дію Закон не з першого січня 2006 року, а з першого січня 2007 року. Цю пропозицію Президента підтримує комітет. Тому я ставлю на голосування про прийняття Закону України „Про внесення змін до статті 10 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у новій редакції з пропозиціями Президента України. Реєстраційний номер 6143. Прошу голосувати.

За – 291.

Рішення прийнято.

Мотивів поки немає. З якого приводу? Ну, немає. Тому що розгляд іде питання. З мотивів чого?

З мотивів три хвилин, запишіться, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Михайло Добкін, будь ласка.

ДОБКІН М.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты!

Я хочу вернуться к 5439 закону и чтобы радиослушатели поняли, в чем дело. Те, кто так ратует за то, что у нас не будет денег в бюджете, с удовольствием бы нашли еще большую сумму, если бы этот закон учитывал интересы вояк из так называемой УПА и дивизии СС «Галичина». Только лишь потому, что там нет этих представителей, этот закон не хотели принимать.

Поэтому я хочу поблагодарить все фракции, которые голосовали за этот закон и поддержали тем самым наших ветеранов Великой Отечественной войны. Спасибо.

ГОЛОВА. Сергій Дорогунцов, фракція комуністів.

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Дорогунцов, фракція Компартії України.

Прошу передати слово моєму колезі Родіонову Михайлу Кузьмичу.

ГОЛОВА. Михайло Кузьми Родіонов.

РОДІОНОВ М.К.

Родионов, фракция коммунистов.

Мне, кажется, мы с чувством выполненного долга, поскольку вы приняли очень важные для наших людей законы, следует перейти к следующему пункту. Там есть программы, то есть необходимо принять постановы, рекомендации парламентских слушаний и идти дальше по программе нашего заседания.

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный Блок Литвина.

Уважаемые коллеги, по первому, по второму закону мы проголосовали то, что пойдет на пользу Ветеранам Великой Отечественной войны. Категория, к большому сожалению, с каждым годом становящаяся все меньше и меньше.Да что там с каждый годом – с каждым днем. И поэтому то, что мы в предыдущем законе проголосовали об изменении размера ежегодной разовой доплаты, а сегодня… в последнем, так сказать, согласились с предложением Президента и там тоже нормальная вещь в части того, что обычным старикам, которым уже за80 лет добавляется небольшая копейка. Что в этом плохого? Поэтому я думаю, все мы отголосовали с вами правильно, надо идти дальше. Спасибо.

ГОЛОВА. Лілія Григорович, фракція „Наша Україна”. Мікрофон, будь ласка.

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановні народні депутати, дійсно, до початку виборчої кампанії залишається якихось 3-4 місяці, і тому я би хотіла попросити кожного з вас вважати на те. Що ми говоримо і як ми робимо. Бо почнемо один одному згадувати: хто що випив, хто де яку землю продав, хто який завод отримав. В результаті все це разом викликає дуже велику неприємність у виборців. Фракція „Наша Україна” голосувала за останній закон повністю.

Ми просто хочемо наполягти, щоби саме в цьому бюджеті, пи відсутності проурядової, пропрезидентської більшості, ми маємо якусь антиурядову більшість ми раптом не зробили того, що прийдеться просто внести 2 проекти постанов для лівих нехай буде комунізм. А для інших всіх ексопозіционерів – нехай буде рай. Тому будьмо відповідальні, щоби наші люди щороку отримували ті, чи інші преференції, бо всім все відразу вирішити ми не зможемо. Я хочу вас до цього закликати.

ГОЛОВА. Дякую. Обмінялися думками, я думаю, заспокоїлися ми дещо.

Оголошується до розгляду проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні. Реєстраційний номер 8448. Родіонов Михайло Кузьмич, будь ласка.

Я попросив, щоб записалися народні депутати записалися, ну, я прошу вас, ну не кричить. Народні депутати записалися, виступили. Ну, все, хто записувався.

РОДІОНОВ М.К.

Родионов, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, 21 сентября прошли парламентские слушанья з питань розвитку інформаційного суспільства.

Эти слушания готовила практически, академическая, научная общественность, бизнесовая общественность и она готовилась целый год. Рекомендации парламентских слушаний уже 2 месяца в Интернете, каждый пункт этих рекомендаций обсужден на круглых столах и вот последний круглый стол с широким привлечением общественности, они просят, чтобы вы утвердили эти рекомендации слушаний, и они являются основою для устранения тех недостатков, которые на сегодня существуют в этом направлении, в направлении реализации информационных технологий. Украина в этом отношении, надо сказать, пока еще не отстает, а можно сказать, есть хороший потенциал. Это во-первых.

И во-вторых, они являются основанием для разработки национальной стратегии информационного общества. Кстати, уже после парламентских слушаний Президент Украины издал указ, где это направление признал приоритетным.

Наша задача теперь, как говорят, утвердить идеологию этого приоритета, представить национальную стратегию этого закона. Ну, а потом план, как говорят, план заходів, план мероприятий по поводу реализации. Если все это удастся сделать, как говорят, добротно, то это вон наиболее перспективное направление, технологическое направление в Украине может не только сохраниться, а получить дальнейшее развитие.

Просьба поддержать.

ГОЛОВА. Так, народний депутат Корж, будь ласка, перед голосуванням.

КОРЖ В.Т.

Дякую. Я хочу внести пропозицію, щоб перший пункт викласти в такій редакції: „Контроль за виконанням цієї постанови покласти на комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти разом із комітетом Верховної Ради з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку.

Прошу прийняти постанову Верховної Ради України про рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні з урахуванням моєї пропозиції.

ГОЛОВА. Шановні колеги, Комітет з питань освіти і науки не заперечує проти такої спільної діяльності. Тому я ставлю на голосування з урахуванням цієї пропозиції про прийняття проекту постанови в цілому.

Реєстраційний номер 8448. Прошу голосувати. В цілому як постанову.

За – 283

Постанову прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України про сучасний стан та перспективи розвитку ринку страхових послуг в Україні. Реєстраційний номер 8414. Доповідач – Віталій Хомутиннік, заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Дуже коротко, Віталію Юрійовичу.

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Восьмого листопада цього року ми заслухали інформацію Кабінету Міністрів України про сучасний стан та перспективи розвитку страхових послуг в Україні. А також мали можливість докладно обговорити цю тему.

До вашої уваги пропонується проект постанови Верховної Ради України про інформацію Кабінету Міністрів про сучасний стан та перспективи розвитку страхового ринку в Україні, розроблений Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності з урахуванням матеріалів, поданих Кабінетом Міністрів та пропозицій, висловлених народними депутатами України.

Метою постанови є створення умов для підвищення страхового ринку, рівня страхового захисту інтересів широких верств населення, формування ринків механізмів залучення інвестиційних ресурсів в національну економіку, підвищення конкурентоспроможності національних компаній та удосконалення системи нагляду за діяльністю на страховому ринку.

З огляду на сучасний стан страхового ринку в Україні у постанові доручається Кабінету Міністрів України та Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг розробити низку проектів законів та нормативних актів, спрямованих на вдосконалення поставлених завдань за визначеними на дні уряду пріоритетними напрямками подальшого розвитку цього ринку.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Шановні колеги, а ми ж рішення приймаємо, це ж не запитання. День уряду був, ми приймаємо зараз рішення за результатами голосування.

Ставиться на голосування для прийняття в цілому проект постанови про інформацію Кабінету Міністрів України про сучасний стан та перспективи розвитку ринку страхових послуг в Україні”, реєстраційний номер 7414. Прошу голосувати.

За – 193.

Рішення не прийнято.

Будь ласка, комітет хай доопрацьовує цей проект.

Проект Постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для з'ясування причин, що призвели до кризового фінансового стану Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна", та перевірки дотримання законності при здійсненні його ліквідації за період з липня 2002 року до листопада 2005 року. Король Віктор Миколайович, будь ласка.

Окремо ж приймати їх.

КОРОЛЬ В.М. Да, я доповім.

ГОЛОВА. Ну, будь ласка, да. І друга постанова 8415. Доповідь буде зроблена по двох постановах.

КОРОЛЬ В.М. Шановні народні депутати, 18 листопада я як голова тимчасової слідчої комісії прозвітував вам про роботу комісії і згідно нашого Регламенту треба прийняти постанову. Я тільки вкратці нагадаю, що прозвітував про те, що вдалося зробити і сума, яка ми з вами зберегли, не дали розкрасти і повернути людям живими грошима складає 51% від всіх боргів. Тому Національний банк, знаючи, що залишилося майже 1 мільярд 400, продовжив роботу ліквідаційної комісії своїм рішенням до середини наступного року. Десь там по липень 2006 року.

І ми логічно пропонуємо, щоб залишити під контролем повернення цих грошей теж під контролем нашої комісії. Тому пропонується звіт згідно регламентного комітету прийняти до відома і погодитись про те, що я тоді казав, щоб продовжити автоматично роботу комісії. В комісії працюють три особи, тобто це нема ні машин, нічого … не затратна …

Це перше. І друге, про оприлюднення списків найбільших боржників Банку „Україна”. І це, шановні мої, я з моїми колегами все-таки спромоглися, які працюють при вашій підтримці, спромоглись вирвати у Національного банку офіційні, через ліквідатора, офіційний список 150-ти найбільших боржників банку … Чекайте! …з 50… з 150 найбільших боржників банку „Україна”. Але стала нова перепона, бачите, немає грошей опублікувати в засобах масової інформації.

У зв’язку з цим, ми просимо вас дозволити через „Голос України” та інші засоби масової інформації надати їм цей список офіційний. Це допоможе повернути, на мій погляд, це поможе повернути борги їми і ми побачимо ті особи, про яких ми казали, що вони розікрали цей, ми побачимо, де вони зараз находяться: чи у Верховній Раді, чи у владі, а може хтось і в місцях не столь отдаленных, я маю на увазі.

Тому підтримайте. Але тут є зауваження наступне: 4 пункт рекомендував, ми так хотіли, рекомендувати Генеральній прокуратурі країни вжити відповідних заходів щодо повернення боргів зазначеного підприємства. Але науково …, щоб це скасувати. Ми мали на увазі, у зв’язку з тим, що там є доля держави …. Тому ми можемо це вилучити, а можемо залишити.

Списки, як тільки ви приймаєте рішення, я їх подаю і ви всі … Я їх просто не брав, я вам кажу відверто.

ІЗ ЗАЛУ. Ганьба!

КОРОЛЬ В.М. Ганьба! Може, треба було читати ці списки. Але приймайте рішення і буде все опубліковано. Дякую. Це на ваші 2 постанови.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ставиться на голосування проект постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для з’ясування причин, що призвели до кризового фінансового стану, акціонерного, комерційного, Агропромислового банку „Україна” та перевірки дотримання законності при здійсненні його ліквідації за період з липня 2002 до листопада 2005. Реєстраційний номер – 8512. Прошу голосувати для прийняття в цілому як постанови.

За – 360.

Постанову прийнято.

КОРОЛЬ В.М. Дякую. І другу постанову, що в списку.

ГОЛОВА. Прошу уваги. Ставиться на голосування для прийняття в цілому, як постанови, проект Постанови про виконання пункту 4 Постанови Верховної Ради України від 10 січня 2002 року номер 2956-3 (щодо оприлюднення списку найбільших боржників акціонерного комерційного агропромислового банку „Україна”, реєстраційний номер 7415. Прошу голосувати.

За – 355

Рішення прийнято.

КОРОЛЬ В.М. Спасибо большое. Это первый список утвержден, а потом по партийным спискам.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Нам треба зробити одне уточнення в законі, який ми прийняли. Для цього я просив би, щоб ви вислухали мотивацію від Віктора Лаврентійовича Мусіяки. Це дуже нам важливо, шановні колеги. Прошу, Вікторе Лаврентійовичу.

МУСІЯКА В.Л.

Дякую. Шановні колеги! Ми прийняли зміни до Сімейного кодексу України (щодо Центру усиновлення дітей). Ми перевели цей інститут до урядового органу - Державного управління з усиновлення та захисту прав дитини у складі центрального органу виконавчої влади з питань сім’ї, дітей та молоді, підняли статус до рівня державного.

Я пропоную пункт третій уточнити. Ми не сказали по декількох статтях, що там треба уточнення зробити і у прикінцевих положеннях назвали (так довго лежав цей законопроект), що посилання на Цивільно-процесуальний кодекс ще у старій редакції вже устаріло, тому що ми прийняли за цей час вже новий Цивільно-процесуальний кодекс. Тому викинути треба посилання на Цивільно-процесуальний кодекс взагалі. А у пункті третьому вказати, що в частинах першій та другій статті 215, абзацах другому та третьому частини першої статті 282, частини другій, третій та четвертій статті 283 слова „Центр усиновлення дітей” у всіх відмінках замінити словами „Урядовий орган Державного управління з усиновлення та захисту прав дитини” у відповідному відмінку. Все.

Дякую. Прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я просив би підтримати цю пропозицію і проголосувати за викладені зміни Віктором Лаврентійовичем Мусіякою. Прошу голосувати. Голосуємо.

За - 319

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України „Про карантин рослин” (8348). Доповідач Сергій Терещук. Підготуватися Василю Калинчуку. Так, прошу, три хвилини.

ТЕРЕЩУК С.М.

Сергій Терщук, фракція Народної партії.

Шановні колеги, географія країн, з якою в Україну завозять різну продукцію рослинного походження, розширюється. Сьогодні це більше ста країн. Вчені довели, що розповсюдження різних хвороб і шкідників залежить від кліматичних умов, а також залежить…

ГОЛОВА. Так, одну хвилиночку! Сергій Миколайович! Шановні колеги, я припустився похибки. Нам потрібно це питання включити до порядку денного, тоді розглядати. Тому я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про карантин рослин”. Реєстраційний номер 8348. Прошу голосувати.

За - 243.

Включили.

Тепер переходимо до розгляду. Будь ласка, Сергій Миколайович.

ТЕРЕЩУК С. М.

За даними ФАУ щорічні збитки, які завдають шкідники і хвороби, сягають близько 30 відсотків вирощеного врожаю. Карантин рослин і здійснення фіто-санітарних заходів – це вже не нове. Ще з 14 століття на нашій планеті проводили карантинні заходи. Станом на 1 січня 2005 року площа зараження карантинними організмами на території України становить більше 2 мільйонів гектар, це на 30 відсотків більше, ніж було в 1996 році. Ряд країн сьогодні загрожують Україні карантинними організмами такими, як капровий жук, китайська зернівка, японський жук, індійська сашка пшениці, бактеріальний опік плодових. З американського континенту сьогодні нам загрожує американський білий метелик, каліфорнійська щитівка, техаська коренева гниль, західний квітковий трипс, гірчак пенсільванський. Небезпечного поширення набуває сьогодні амброзія плинолисна, яка завезена в Україну в 80-х роках. Сьогодні за 10 років площі, де розповсюджена амброзія, збільшилися в 3 рази і на 1 січня 2005 року площа, заражена амброзією полинолистною складає півтора мільйона гектарів.

У Закарпатській області два роки тому назад був виявлений кукурудзяний жук. Сьогодні він уже займає площі близько двох тисяч гектарів. За підрахунками вчених, якщо не будуть виконані міроприємства, збитки можуть сягати декілька десятків мільйонів.

Тому дуже важливо виставити чіткі бар’єри від проникнення на територію України підкарантинних об’єктів.

Не менш важливо в нових умовах інтеграції в Європу, розширення зони торгівлі – виконати міжнародні вимоги з сертифікації підкарантинної продукції при експорті із території України.

З урахуванням вищезазначених чинників і запропонований законопроект про внесення змін до Закону „Про карантин рослин”. В рамках законопроекту збережена чинна система державного управління у сфері карантину рослин, загальноправові, організаційні, фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державної влади, їх посадових осіб, права і обов’язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання проникненню та поширенню відсутніх на території України карантинних організмів, порядок фінансування та наукове забезпечення у сфері карантину рослин Поряд з ним є і нові розділи.

У цілому законопроект узгоджений з вимогами Міжнародної угоди про застосування санітарних і фітосанітарних заходів. Прийняття законопроект створить сприятливий клімат для інтеграції України в світове товариство, Світову організацію торгівлі і розширення міжнародної торгівлі, підвищить безпеку та захист рослинного світу нашої держави. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь завершена.

Будь ласка, Калінчук Василь Антонович, позиція комітету і продовжуємо роботу на 15 хвилин. Нам треба ще прийняти наступне рішення, про яке ми домовилися на засіданні погоджувальної ради. Прошу дуже оперативно.

КАЛІНЧУК В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, як зазначалось в доповіді автора проекту закону України про внесення змін до закону України про карантин рослин Терещука Сергія Миколайовича, законопроект передбачає нову редакцію діючого закону, з метою приведення законодавчої бази нашої держави в даній галузі до європейського законодавства і зокрема до вимог директиви ради Європейського союзу та вимог угоди СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів. Його новелами є положення щодо розробки та застосування фітосанітарних заходів, виявлення моніторингу та боротьби з шкідливими організмами, регулювання відносин у сфері міжнародної торгівлі, імпорту та експорту рослинної продукції.

Основні цілі, передбачені законопроектом, це захист життя та здоров’я рослин на території України. в той же час на засіданні комітету підкреслювалося і зверталася увага на деякі неузгодженості цього законопроекту з уже прийнятими законами, такими як. Наприклад, закон України про ліцензування певних видів господарської діяльності, закон України про насіння і садовий матеріал. І все ж комітет Верховної Ради України з питань аграрною політики та земельних відносин на своєму засіданні 29 листопада поточного року, розглянувши внесений законопроект, рекомендує Верховній Раді України прийняти його за основу.

Міністерство аграрної політики України підтримує зазначений законопроект. Також підтримується прийняття за основу законопроекту Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України. Всі зауваження і пропозиції, в тому числі, висловлені при обговоренні цього законопроекту, будуть враховані комітетом при доопрацюванні документу до другого читання.

Реалізація законодавчого акту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, є прохання підтримати його для прийняття за основу з тим, щоб могли далі продовжувати роботу.

Немає заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про карантин рослин”, он 8348, прошу голосувати.

За – 269

Рішення прийнято.

Шановні колеги, нам потрібно включити до порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення касаційного оскарження рішень суду) реєстраційний номер 8497. Ставлю на голосування про включення до порядку денного. Прошу голосувати. Прошу голосувати, шановні колеги.

За – 171

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, про що йдеться. Василю Васильовичу, поясніть. Ми людей просто прирікаємо на тривалий час очікування касації. Скажіть, будь ласка, тут ніякої політики немає. Будь ласка, якщо є...

ОНОПЕНКО В.В.

Шановні колеги, послухайте уважно. Після того, як в грудні 2003 року Конституції Суд визнав незаконним створення Касаційного суду України, всі цивільні справи після апеляції, після першої інстанції почали поступати до Верховного Суду, у палату по розгляду цивільних справ.

Таким чином у палаті накопилося приблизно 50 тисяч справ сьогодні, які чекають розгляду у касації. Вони можуть бути розглянуті через три, через чотири, через п’ять років. Якщо ми сьогодні не розглянемо цей законопроект, який внесений, Верховний Суд буде завалений, і право громадян на касацію просто буде не реалізовано.

Тому ми вводимо цим законопроектом положення, щоб на один рік оці справи, які не прийняті до Верховного Суду, направити на розгляд обласних судів, де будуть створені касаційні колегії і будуть розглянуті, іначе втрачається зміст.

Але, щоб не було такої позиції, що у Вінниці розглядаються вінницькі справи, в Криму – кримські і так далі. Ми пропонуємо тут, подивіться, скажем, в Криму запорізькі справи. В Запоріжжі інші з області. Я розумію, що це не зовсім досконалий варіант. Іншого виходу просто немає, повірте. За цей час, за цей рік ми створимо і вносимо пропозицію створити, скажімо, цивільний суд, касаційний і кримінальний. І тоді, таким чином, ми зможемо розв’язати проблему.

Зараз із тих судів, із тих справ, які поступають до Верховного суду в цивільну палату, розглядає палата тільки четверту частину. Тому я розумію, що тут є певна недосконалість, це суперечить моїм позиціям, поглядам, но іншого виходу, повірте, немає.

Якщо ми хочемо щоб суди запрацювали ефективно, давайте підемо на цей крок на один рік. Ми вчора прийняли рішення на комітеті, тільки на один рік і не більше. Так, Василь Федорович, ми приймали рішення? Так.

Тому я дуже вас прошу, це ситуація вимушена, ми просто вирішуємо кардинально цю проблему.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я просив би вас, давайте зараз і поставимо на голосування про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного, а потім будемо обговорювати тоді.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту закону, реєстраційний номер 8497. Прошу голосувати. Шановні колеги, йдеться про людей же. Шановні колеги.

За – 195.

Рішення не прийнято.

Будь ласка. Що? По фракціях? Будь ласка. Ну, треба ще включити тоді, щоб обговорювати, розумієте?

Комуністів – 52, „Регіони України” – 11, Народна Партія – 35, „Наша Україна” – 1, Блок Тимошенко – 30, СПУ – 25, Українська Народна Партія – 23, СДПУ(о) – 0, Народний блок – 0, „Довіра народу” – 0, „Реформи і порядок” – 1, „Єдина Україна” – 14, Народний Рух України – 0, „Партія промисловців і підприємців України” – о, позафракційні – 3.

Що? Давайте таким чином, попросимо, щоб комітет тоді, можливо, попрацював, бо, я бачу, немає волі і бажання.

Шановні колеги, оскільки ми оголосили продовження нашої роботи на 15 хвилин, то може розглянемо зараз проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земель не сільськогосподарського призначення. Дуже коротко, будь ласка, перший заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища Лизун Степан Олексійович. Підготуватися Володимиру Лещенко. Дуже коротко і тоді приймемо рішення

ЛИЗУН С.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!

Законопроект, який пропонується ваші увазі скерований на узгодження норм чинного сьогодні Земельного законодавства.

Проект закону складається з 7 статей, які містять зміни до ряду статей Земельного кодексу України, законів України про землеустрій, про порядок виділення в натурі, про охорону земель та про державну експертизу землевпорядної документації. Концептуальну ідею щодо змін до статті 82 Земельного кодексу є розширення кола осіб, які можуть набувати у власні земельні ділянки несільськогосподарського призначення.

Кінцева мета, якої планується досягти, це встановити на законодавчому рівні можливість випадків та порядок набуття у власність земельних ділянок несільськогосподарського призначення для підприємств із стовідсотковими інвестиціями та створених ними у законодавстві України і на території України дочірніх підприємств, філій і так далі.

Внесення запропонованих змін до статті 84 Земельного кодексу має сприяти законодавчому визначенню статусу земельних ділянок. Зокрема, під борговими смугами водоохоронних зон, прибережних західних смуг, зон санітарної охорони об'єктів водного фонду і так далі. Лісового фонду за межами населених пунктів, під казенними підприємствами із затвердженими запасами корисних копалин загальнодержавного значення, які використовуються органами та установами виконання покарань – слідчими ізоляторами, навчальними закладами підприємств, установ виконання покарань.

З прийняттям Закону України про оцінку земель виникла необхідність узгодити норми Земельного кодексу, які регулюють відносини, пов'язані з грошовою оцінкою земельних ділянок при укладанні цивільно-правових угод, зокрема, договорів оренди землі зазначеним законом.

Внесення відповідних змін у статті 128 та 144 забезпечить проведення та використання оцінки земельних ділянок відповідно до Закону про оцінку земель. Внесення змін та доповнень до законодавчих актів передбачені законопроектом надасть можливість узгодити норми земельного законодавства і забезпечити реалізацію положень Закону України про розмежування земель державної та комунальної власності. Метою доповнення до Закону України „Про охорону земель” є законодавче визначення охорони земель оборони та обмежень щодо використання цих земель.

Внесення змін до статті 19 Закону „Про оцінку земель” врегульовує порядок встановлення ринкової вартості земельних ділянок державної та комунальної власності з метою виключення можливості використання інших видів вартості, що призводить до заниження ціни продажу при їх відчуженні.

Внесення змін до Закону України „Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток” розширить його змін у частині визначення проектом земельного устрою щодо організації території земельних часток-паїв. Реалізація проекту акту не потребує матеріальний та інших витрат за рахунок коштів бюджету.

Прийняття зазначеного проекту закону призведе до вдосконалення нормативно-правового врегулювання у сфері земельних відносин.

Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Володимир Лещенко, голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

ЛЕЩЕНКО В.О.

Комітет підтримує, а я - ні.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Позиція аргументована, доведена до вашого відома. Немає застережень, щоб поставити на голосування пропозицію комітету?

Прошу уваги. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земель сільськогосподарського призначення. Реєстраційний номер 8033.

За – 140,

рішення не прийнято.

Можливо на повторне перше читання направити? А? ну давайте пройдем… процедуру.

Ставиться на голосування пропозиція про направлення на повторне перше читання проекту закону реєстраційний номер 8033. Прошу голосувати.

За – 183,

законопроект відхилено.

Тоді ще у нас можна розглянути, шановні колеги. Ну прошу попрацювати!

Оголошується до розгляду проект Закону про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період. Продан Юрій Васильович. Перший заступник міністра палива та енергетики. І підготуватися Володимиру Броннікову. Від комітету.

ПРОДАН Ю.В.

Шановний Голово! Шановні народні депутати України! На ваш розгляд пропонується проект закону про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період, розробка якого викликана необхідність встановлення правових та організаційних засад функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період та підготовки комплексу до цього періоду.

Проектом закону визначено основні завдання підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу в особливий період, порядок їх підготовки, фінансування та матеріально-технічного забезпечення у мирний час.

Важливим є те, що в умовах незавершеного реформування та реорганізації економіки України прийняття та реалізація проекту закону дозволить встановити правові та організаційні основи щодо функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період, розмістити на його підприємствах незалежно від форм власності мобілізаційні завдання з виробництва продукції, надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, національної економіки та життєзабезпечення населення.

Законопроектом встановлюється пріоритетність постачання продукції паливно-енергетичного комплексу в особливий період, порядок організації та управління комплексом в особливий період.

Прийняття цього проекту закону не потребує додаткових матеріальних та інших витрат. Головне науково-експертне управління Верховної Ради підтримує прийняття у першому читанні цього законопроекту.

Шановні народні депутати, враховуючи важливість для економіки України сталої роботи підприємств паливно-енергетичного комплексу в особливий період, прошу підтримати запропонований на ваш розгляд законопроект та прийняти його за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Володимир Бронніков, будь ласка, позиція комітету. Шановні колеги, є рішення комітету, комітет рекомендує прийняти за основу. Не буде у вас застережень? Для того щоб далі комітет міг допрацьовувати до другого читання.

Ставиться на голосування пропозиція Комітет про прийняття за основу проекту закону про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період. Реєстраційний номер 7688. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

За – 217

Рішення не прийнято.

Не встигли? Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту закону, реєстраційний номер 7688? Прошу голосувати, прошу голосувати.

За – 231

Повернулися.

Ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону. Реєстраційний номер 7688. Прошу голосувати.

Прошу голосувати спокійно.

За – 252

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим, завтра ми продовжимо роботу в пленарному режимі і за розкладом на п’ятницю. Дякую за плідну роботу.