ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

2 листопада 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості та запрошені Верховної Ради.

Прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть, будь ласка, систему „Рада”. Реєструємося.

10:00:15

У залі зареєструвалося 387 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Сьогодні день народження Лісіна Миколи Павловича. Давайте привітаємо його і побажаємо успіхів.

Послухайте, будь ласка, інформацію про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 1 листопада. Ми розглянули з вами вчора 13 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 3 закони та одну постанову. Три законопроекти та один проект постанови прийнято за основу і 7 законопроектів відхилено.

Відповідно до статті 2.5.2. Регламенту в середу ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій і оголошенням запитів, заяв, повідомлень.

Прошу представників фракцій подати заявки на виступи. Я тим часом оголошу оголошення і депутатські запити.

Відповідно до статей 4.2.2. та 4.2.3. Регламенту Верховної Ради України, протоколу засідання депутатської фракції політичної партії „Реформи і порядок” від 1-го листопада інформую, що уповноваженими представниками цієї фракції додатково обрано народних депутатів України Косіва Михайла Васильовича та Осташа Ігоря Івановича.

Надійшли наступні депутатські запити.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Президента України щодо порушення прав віруючих релігійної громади Свято-Успенської церкви села Дорогобуж Гощанського району Рівненської області, головами Рівненської обласної та Гощанської районної державних адміністрацій.

Прошу проголосувати про підтримку запиту.

10:02:48

За-182

Запит підтримано.

Голосується про направлення запиту Президенту. Прошу голосувати.

10:03:14

За-217

Не підтримано.

Олени БОНДАРЕНКО до Президента України щодо сприяння у проведенні операції з пересадки кісткового мозку хворим дітям.

Прошу голосувати про підтримку запиту.

10:03:43

За-277

Запит підтримано.

Прошу проголосувати про направлення запиту Президенту.

10:04:04

За-285

Рішення прийнято.

групи народних депутатів (КРЮЧКОВ, АНДРЕСЮК та інші) до Президента України стосовно дотримання вимог Конституції і законодавства щодо подання на затвердження Верховної Ради чисельності Збройних Сил, інших військових формувань, а також загальнодержавних програм стосовно оборони і безпеки України. Прошу підтримати запит. Голосуємо.

10:04:43

За-217

Запит підтриманий. Прошу проголосувати про направлення запиту Президенту. Голосуємо.

10:05:04

За-235

Рішення прийнято.

Володимира НЕЧИПОРУКА до Президента України стосовно корупції у вищих ешелонах влади, порушення прав інвесторів, їх пограбування та відлякування Порошенком і його кланом. Прошу голосувати про підтримку запиту.

10:05:37

За-186

Запит підтримано. Ставлю на голосування про направлення запиту Президенту. Прошу голосувати.

10:05:58

За-222

Не прийнято.

Групи народних депутатів (МАКЕЄНКО, ПОЛІЩУК та інші) до Президента України щодо спроби зриву виконання пільгового для України інвестиційного проекту – кредитної угоди між Україною та Японією, яка підписана і ратифікована протягом березня – вересня 2005 року і направлена на будівництво нового терміналу в міжнародному аеропорту “Бориспіль”. Ставиться про підтримку.

10:06:44

За-288

Запит підтримано. Ставлю на голосування про направлення запиту Президенту. Прошу голосувати.

10:07:04

За-272

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів (ШПАК, ОЛУЙКО, ДУБИЦЬКИЙ) до Президента України стосовно неправомірних дій суддів міст Києва, Одеси, Рівного щодо відкритого акціонерного товариства “Управління будівництва Хмельницької атомної електростанції”.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:07:39

За-260

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту Президенту. Прошу голосувати.

10:07:59

За-255

Рішення прийнято.

Олександра ТКАЛЕНКА до Президента України стосовно подолання еколого-геологічних та соціально-економічних наслідків прискореного закриття шахт Донецького регіону.  Голосується про підтримку.

10:08:30

За-304

Підтримано запит.

Ставлю на голосування про направлення запиту Президенту. Прошу голосувати.

10:08:51

За-307

Рішення прийнято.

Григорія СУРКІСА до Президента України стосовно ситуації, що виникла навколо Національного спорткомплексу “Олімпійський” під час підготовки до участі в тендері на право проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та недотримання законодавства під час забудови прилеглої до нього території.

Прошу голосувати про підтримку.

10:09:28

За-279

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту

Президенту. Прошу голосувати.

10:09:49

За-292

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів (Мовчан, Колісник та інші) до Президента України щодо причин звільнення з посади заступника міністра промислової політики Сергія Грищенка.

Прошу підтримати запит.

10:10:18

За-190

Запит підтримано.

Прошу голосувати про направлення запиту.

10:10:42

За-184

Рішення не прийнято.

В’ячеслава Анісімова до Президента України щодо бездіяльності прокуратури міста Дніпродзержинська у питанні припинення протиправної діяльності організованого злочинного угрупування, створеного зі співробітників прокуратури та податкової міліції міста.

Прошу голосувати про підтримку запиту.

10:11:22

За-238

Підтримано.

Прошу голосувати про направлення запиту. Голосуємо.

10:11:43

За-250

Рішення прийнято.

Георгія Манчуленка до Президента України з приводу невиконання статті 85-ї Конституції Управлінням державної охорони стосовно затвердження Верховною Радою загальної структури, чисельності та визначення функцій.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:12:14

За-177

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту Президенту.

10:12:35

За-176

Рішення не прийнято.

Валерія Коновалюка до Голови Верховної Ради України щодо висловлення недовіри Голові Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка.

Михайла РАТУШНОГО до Голови Верховної Ради України щодо надання інформації про використання коштів на відрядження за кордон Голови Верховної Ради України, народних депутатів та працівників Апарату Верховної Ради протягом 2005року. 

Анатолія НАЛИВАЙКА до Прем’єр-міністра щодо забезпечення автотранспортом інваліда війни в Афганістані мешканця міста Єнакієве. 

Зареми КАТУШЕВОЇ до Прем’єр-міністра щодо перевірки фактів, викладених у зверненні громадян будинку №8 по вулиці Елеваторній міста Сімферополя. 

Олександра АБДУЛЛІНА до Прем’єр-міністра щодо збереження коефіцієнту оплати праці 1,5 у місті посиленого радіологічного контролю – Сарнах Рівненської області. 

Василя ХАРА до Прем’єр-міністра стосовно впровадження в дію Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати”.

Георгія КРЮЧКОВА до Прем’єр-міністра стосовно ситуації в літакобудівній галузі України. 

Олега ЗАРУБІНСЬКОГО та Вадима ГУРОВА до Прем’єр-міністра щодо ролі Фонду держмайна та його голови у забезпеченні впровадження прозорого механізму реалізації продукції “Криворіжсталь”. 

Олександра ГУДИМИ до Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради України щодо використання коштів, отриманих від приватизації “Криворіжсталі”. 

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів для завершення будівництва газопроводу до сіл Оліївка і Світин Житомирського району.

Івана ПЛЮЩА до Прем’єр-міністра, виконуючого обов’язки Генерального прокурора з приводу безвідповідального ставлення Генеральної прокуратури,

Міністерства промислової політики до забезпечення законності у вирішенні питань, пов’язаних із захистом іноземних інвестицій на Сєвєродонецькому об’єднанні “Азот”.

 Михайла МЕЛЬНИЧУКА до Прем’єр міністра щодо передбачення в Державному бюджеті на 2006 рік коштів на доплату до пенсій громадянам, які віднесені до категорії “діти війни”.

 Сергія КІРОЯНЦА до Прем’єр-міністра, Голови Національного банку щодо неефективності управління відкритим акціонерним товариством “Державний ощадний банк України”.

 Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно ситуації, яка склалась у військово-будівельному комплексі Міністерства оборони.

 Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Прем’єр-міністра щодо стану справ у сфері усиновлення.

 Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Голови СБУ щодо перевірки відповідності займаній посаді голови Романівської районної державної адміністрації Житомирської області Валерія Ясінського та притягнення його до відповідальності за порушення Закону “Про боротьбу з корупцією”.

 Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра з приводу невиконання судових рішень стосовно стягнення заборгованості по заробітній платі з дочірнього промислово-торгового підприємства “Барва” міста Гайворон Кіровоградської області.

 Івана ЗАЙЦЯ до Прем’єр-міністра щодо створення нормативної бази з метою прискорення процесу реформування житлово-комунального господарства у частині реконструкції теплогенеруючого обладнання та впровадження енергоощадних технологій.

 Олександра ГОЛУБА до Прем’єр-міністра, Міністра юстиції з приводу невикання рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області судовими виконавцями Державної виконавчої служби.

Анатолія НАЛИВАЙКА до Прем’єр-міністра щодо виплати заборгованості по заробітній платі шахтарям шахт “Рассвет” “Октябрьуголь” та товариства “Ждановка уголь” Донецької області.

 Володимира НЕЧИПОРУКА до Прем’єр-міністра, виконуючого обов’язки Генерального прокурора, Голови Київської міської державної адміністрації стосовно корупції у вищих ешелонах влади, порушення прав інвесторів, їх пограбування та відлякування Порошенком і його кланом.

 Нестора ШУФРИЧА до Прем’єр-міністра, Міністра фінансів щодо реалізації Закону “Про соціальний захист дітей війни” шляхом забезпечення необхідних коштів у Державному бюджеті на 2006 рік.

Єфима ФІКСА до Прем’єр-міністра, Міністра освіти і науки, Міністра фінансів щодо механізму забезпечення пільг стосовно безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням педагогічних, медичних, фармацевтичним працівникам та працівникам культури.

 Володимира ЗАЙЦЯ до Прем’єр-міністра щодо проведення капітального ремонту та введення в експлуатацію дитячого садка в селі Очеретянка Червоноармійського району Житомирської області.

 Віктора АНТЕМЮКА до Прем’єр-міністра стосовно перегляду розміру виплат, в розрахунку яких застосовується величина мінімальної заробітної плати.

 Валентина САВИЦЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо реконструкції приміщення для Молодіжного центру у місті Новоград-Волинському Житомирської області.

 Віктора ПЕТРОВА до Прем’єр-міністра щодо недопущення закриття Ольгопільської дільничної лікарні Чечельницького району Вінницької області.

 Геннадія РУДЕНКА до Прем’єр-міністра щодо проблем фінансування інтернатних закладів освіти санаторного типу на прикладі Великосорочинської школи-інтернату Миргородського району Полтавської області.

 Олега ТЯГНИБОКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора з приводу загрози енергетичній безпеці України у зв’язку із розформуванням військових частин – баз пального Західного оперативного командування Міністерства оборони та зриву реалізації інноваційно-інвестиційної програми “Створення ЄвроЕнергоСистеми “Альфа”.

 Кирила ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра щодо включення Вінницького аеропорту до інвестиційних програм.

 Олександра КЕМЕНЯША до Прем’єр-міністра щодо фінансування будівництва шкіл в Іршавському районі Закарпатської області.

 Олега ПАНАСОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо внесення змін до Бюджетного кодексу в частині фінансування, модернизації і капітального важливих фондів житлово-комунального господарства, яке фінансується з державного бюджету.

 Віктора АНТЕМЮКА до Прем’єр-міністра щодо передбачення бюджетних коштів для розрхунків з громадянами на придбані ними облігації державної цільової безпроцентної позики 1990 року.

 Кирила ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра з приводу спроби зриву виконання пільгового для України інвестиційного проекту – кредитної угоди між Україною та Японією, яка підписана і ратифікована протягом березня – вересня 2005 року і направлена на будівництво нового терміналу в міжнародному аеропорту “Бориспіль”.

 Геннадія РУДЕНКА до Кабінету Міністрів, Антимонопольного комітету, Національної комісії з питань регулювання електроенергетики щодо саботажу з боку Національної акціонерної компанії “Нафтогазу України” розвитку інфраструктури із запровадження альтернативних видів палива на автомобільному транспорті.

Григорія СУРКІСА до Прем’єр-міністра стосовно ситуації, що виникла навколо Національного спорткомплексу “Олімпійський” під час підготовки до участі в тендері на право проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та недотримання законодавства під час забудови прилеглої до нього території.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, голови Херсонської обласної ради стосовно ситуації, яка склалася навколо збереження окремих об’єктів комунальної власності Червоночабанської сільської громади Херсонської області.

Олега ТЯГНИБОКА до Прем’єр-міністра, голови Київської міської державної адміністрації щодо негайного демонтажу у Києві пам’ятників Леніну, Косіору, Петровському та іншим.

Геннадія АСТРОВ-ШУМІЛОВА до Прем’єр-міністра щодо погашення заборгованості із заробітної плати робітникам шахти №71 “Індустрія”.

Олександра МАСЕНКА до Прем’єр-міністра щодо виділення легкового автомобіля “Таврія” інваліду І групи Великої Вітчизняної війни, мешканця селища Градизьк Полтавської області.

Володимира ЄЩЕНКА до Прем’єр-міністра, першого заступника Генерального прокурора з приводу вимог мешканців міста Черкаси про заборону будівництва автосервісного комплексу.

Івана РІШНЯКА до Прем’єр-міністра щодо захисту комплексу поховальних споруд скіфського часу поблизу селища Пустовійтівка Роменського району Сумської області та створення Роменського державного історико-археологічного заповідника.

Євгена ГІРНИКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на газифікацію Івано-Франківської області.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо прискорення подання Кабінетом Міністрів пропозицій про ратифікацію Рамкової Конвенції з контролю над тютюном.

Вадима ГУРОВА до Прем’єр-міністра щодо фінансування екологічних, соціальних та інших проблем Кривбасу.

Миколи НОЩЕНКА до Прем’єр-міністра з приводу невиконання ріщень стосовно утилізації непридатних для подальшого використання пестицидів у Середино-Будському та Ямпільському районах Сумської області.

Віталія ОЛУЙКА до Прем’єр-міністра щодо фінансування субвенції на будівництво газопроводів-відводів до сільський населених пунктів у Хмельницькій області.

Олександра ГУДИМИ до Прем’єр-міністра стосоно незадовільного стану обстоювання державних інтересів та інтересів трудового колективу на заводі „Львівсільмаш”.

Євгена ЛАПІНА до Прем’єр-міністра щодо порядку фінансування придбання дитячих новорічних подарунків.

 Геннадія АСТРОВ-ШУМІЛОВА до Прем’єр-міністра щодо недофінансування будівництва газопроводів-відводів та газифікації населених пунктів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів 687.

Володимира ЄЩЕНКА до Прем’єр-міністра, першого заступника Генерального прокурора щодо порушення прав колишніх працівників підприємства “Державний племінний завод “Велика Бурімка” Чорнобаївського району Черкаської області в процесі його роздержавлення і приватизації.

 Олександра МАСЕНКА до Прем’єр-міністра з приводу тяганини при вирішенні питання виконання рішення суду щодо виплати заборгованості заробітної плати працівникам Карлівського райпобуткомбінату Полтавської області.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо газифікації та завершення будівництва окремих об’єктів соціально-культурного призначення сільських громад Білозерського району Херсонської області.

Валерія БОРЗОВА до Першого віце-прем’єр-міністра щодо газифікації сіл Мар’янівка і Довга Козельщинського району Полтавської області.

 Володимира ЛЕЩЕНКА до Першого віце-прем’єр-міністра щодо правового підпорядкування полезахисних лісових смуг України.

Ігоря ШУРМИ до Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка щодо правомірності та доцільності ліквідації в місті Біла Церква міського онкологічного диспансеру.

Володимира ЗАЙЦЯ до Віце-прем’єр-міністра Кириленка з приводу затягування проведення будівництва та відкриття нового приміщення загальноосвітньої школи в місті Новоград-Волинському Житомирської області.

Групи народних депутатів (ОСТАШ, КОСІВ та інші) до Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка стосовно мистецького оформлення Київського театру ляльок.

Василя ХАРИ до виконуючого обов’язки Генпрокурора щодо відповідності займаній посаді прокурора Донецької області та окремих працівників обласної прокуратури.

Віталія МАЙКА до першого заступника Генпрокурора щодо факту втручання прокуратури Чернігівської області у питання перерозподілу власності відкритого акціонерного товариства “ЧеЗаРа”.

Володимира СТРЕТОВИЧА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора, Голови Рахункової палати, Голови ГоловКРУ щодо перевірки інформації про нецільове використання бюджетних коштів у 2004 році.

Ігоря АЛЕКСЄЄВА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора стосовно законності утримання під вартою громадянина Єфремова.

Левка ЛУК’ЯНЕНКА до першого заступника Генерального прокурора щодо наявності ознак корупції у діях нинішніх керівників спецслужб України.

Тараса ЧОРНОВОЛА до Генерального прокурора стосовно переслідувань представників опозиції та протизаконних дій працівників прокуратури і суду в місті Суми.

Катерини ВАЩУК до першого заступника Генерального прокурора, Голови Державного комітету з земельних ресурсів щодо ситуації, яка склалася з відчуженням земельних та майнових паїв, земель сільськогосподарського призначення в приміській зоні Києва.

Миколи ОЛІЙНИКА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора стосовно організації екс-Головою СБУ Олександром Турчиновим стеження за народними депутатами, вищими посадовими особами держави.

Бориса БЕСПАЛОГО до виконуючого обов’язки Генерального прокурора щодо надання правової оцінки діям екс-Генпрокурора Святослава Піскуна в навмисному затягуванні кримінальних справ.

Лілії ГРИГОРОВИЧ до виконуючого обов’язки Генпрокурора з приводу тиску з боку екс-Державного секретаря Олександра Зінченка на начальника столичного Управління по боротьбі з організованою злочинністю Валерія Гелетея.

Андрія ШКІЛЯ до першого заступника Генерального прокурора, Голови СБУ щодо фактів порушення у розслідуванні кримінальної справи, пов’язаної з подіями 9 березня 2001 року.

групи народних депутатів (КАРМАЗІН, РАЗВАДОВСЬКИЙ, та інші) до виконуючого обов’язки Генпрокурора, Міністра юстиції щодо ситуації яка склалася на радіостанція “ГЛАС” у місті Одесі, внаслідок неправомірних дій окремих політичних сил, незаконних судових рішень, неправомірних дій судових виконавців.

Валерія ЛЕБЕДІВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Генерального прокурора з приводу відсутності відповіді на запит щодо відповідності займаній посаді прокурора Шевченківського району міста Києва.

Олега БІЛОРУСА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора щодо неналежного розслідування Житомирською обласною прокуратурою фактів зловживань службовим становищем посадовими особами Коростенського міськвиконкому.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Генпрокурора, прокурора Рівненської області, прокурора Рокитнівського району, Міністра освіти і науки, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з приводу порушення конституційних прав на працю, поваги до честі, гідності, утисків та переслідування з політичних мотивів директорів шкіл Рокитнівського району, з боку заступників голови районної державної адміністрації та начальника відділу освіти районної державної адміністрації.

Лариси УСАЧЕНКО до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо захисту конституційних прав працівників товариства “АРБІС” та неправомірних дій правоохоронних органів при розгляді кримінальної справи, порушеної за фактом шахрайства проти генерального директора відкритого акціонерного товариства Південного-гірниче-збагачувального комбінату.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Генерального прокурора, Голови Київської обласної державної адміністрації, Голови Обухівської районної державної адміністрації щодо неконституційних органів влади в селищі Козин Обухівського району та бездіяльності правоохоронних органів та органів влади в забезпеченні гарантій місцевого самоврядування.

Володимира ПУЗАКОВА до першого заступника Генерального прокурора стосовно незаконності отримання коштів Державного бюджету, виділених на часткову компенсацію розмірів сортових надбавок за придбане насіння по програмі “Селекція в рослинництві”.

Валерія МІШУРИ до Генеральної прокуратури щодо неправомірних дій, моральних та психологічних утисків керівництвом Державного підприємства “Журнал “Вісник податкової служби України” стосовно працівників редакції.

Юрія КАРМАЗІНА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора, Міністра охорони здоров’я, Голови Донецької обласної державної адміністрації, Голови Донецької міської ради щодо запобігання порушення контитуційного права мешканців міста Донецька на безпечне для життя і здоров’я довкілля, припинення будівництва на території Центрального парку культури та відпочинку імені Щербакова.

Анатолія ГІРШФЕЛЬДА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора з приводу перевірки доведення державного підприємства “Лозівський кінний завод №124 “до банкрутства.

Олександра КИСЕЛЬОВА до Генеральної прокуратури, Міністра внутрішніх справ щодо порушення прав підприємців міста Харкова при проведенні безсистемних перевірок підприємницької діяльності працівниками управління внутрішніх справ міста

Володимира ПАКА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора щодо права власності Донецької облспоживспілки на майно колишніх колгоспних ринків.

Анатолія ГРЯЗЄВА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора, Прем’єр-міністра Автономної Республіки Крим з приводу невиплати заробітної плати працівникам Джанкойського консервного заводу за період 2000-2005 років.

Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Генеральної прокуратури з приводу бездіяльності прокуратури Солом’янського району міста Києва щодо розкрадання державного майна та інших порушень у відкритому акціонерному товаристві “Більшовик”.

Валерія БОРЗОВА до Генеральної прокуратури, Міністра оборони щодо законності відчуження майна цілісного майнового комплексу військового містечка №40 в місті Одеса.

Валерія КОНОВАЛЮКА до Генпрокуратури щодо фактів порушення законодавства у частині використання бюджетних коштів колишнім керівником Національної телекомпанії Миколою Княжицьким.

 Володимира ДЕМЬОХІНА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ стосовно продажу тваринницької ферми та виноробного заводу імені Фрунзе в селі Великі Копані Цюрупинського району Херсонської області.

 Миколи МЕЛЬНИКА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо розслідування кримінальної справи, порушеної проти мешканця міста Вінниці та перевірки дій працівників органів внутрішніх справ.

 Нестора ШУФРИЧА до Генеральної прокуратури, Міністра внутрішніх справ щодо порушення конституційних і законних прав громадянки Крюкової при безпідставній відмові в порушенні кримінальної справи по факту нанесення їй тілесних ушкоджень начальником податкової міліції Стаханівської державної податкової інспекції Луганської області.

 Олександра КОСЬЯНЕНКА та Сергія ПРАВДЕНКА до виконуючого обов’язки Генпрокурора, Міністра внутрішніх справ, Голови СБУ з приводу порушення законних інтересів та заподіяння шкоди міжнародній репутації державної установи – Центру з усиновлення дітей Міністерства освіти і науки внаслідок протизаконної діяльності громадян.

 Вадима МІСЮРИ до виконуючого обов’язки Генпрокурора з приводу порушень законодавства при прийнятті рішень стосовно об’єкта будівництва в місті Києві.

 Олександра ТКАЛЕНКА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора, Міністра юстиції стосовно невиконання службових обов’язків посадовими особами державної виконавчої служби, прокуратури міста Києва по факту притягнення до відповідальності керівництва приватного підприємства “Рексон” за невиконання рішення Господарського суду.

 Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Генерального прокурора, Голови СБУ з приводу незаконного використання посадовими особами Чернігівського міськвиконкому легкового автомобіля.

 Анатолія РАХАНСЬКОГО до першого заступника Генерального прокурора, Міністра юстиції, Голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим щодо погашення заборгованості по заробітній платі з 2001 року працівникам комунального підприємства міста Армянськ Красноперекопського району.

Юрія КАРМАЗІНА до Генерального прокурора, Голови СБУ, Голови державної податкової адміністрації щодо факту зловживання владою, службової недбалості, корупційних діянь з боку окремих працівників ДПА у Львівській області при перевірці сплати податків корпорацією “Карпатбуд”. 

Григорія БОНДАРЕНКА до Секретаря ради національної безпеки та оборони з приводу неефективної роботи органів прокуратури стосовно боротьби з розкраданням державного та акціонерного майна і загрози національній безпеці України. 

Левка ЛУК’ЯНЕНКА до першого заступника Генерального прокурора щодо наявності ознак корупції у діях прокурора Білгород-Дністровської міжрайпрокуратури Боршуляка. 

Миколи МЕЛЬНИКА до Міністра охорони здоров’я щодо незадовільного стану утримання хворих у лікарні імені Ющенка у місті Вінниця. 

Валерія СУШКЕВИЧА до Міністра охорони здоров’я щодо безплатного та пільгового забезпечення інвалідів медичними засобами реабілітації відповідно до Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. 

Івана ВЕРНИДУБОВА до Міністра аграрної політики, Голови Державного департаменту рибного господарства щодо погашення боргу з заробітної плати перед працівниками державних підприємств “Атлантика” та “Севастопольське управління океанічного риболовства” у місті Севастополі. 

Валерія ГОРБАТОВА до Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо ситуації, яка склалася в селі Дачне міста Судак у зв’язку зі підвищенням рівня води в річці Суук-Су. 

Юрія КЛЮЧКОВСЬКОГО до Міністра промислової політики стосовно кризового стану Світловодського заводу “Калькулятор”. 

Анатолія КУКОБИ до Міністра праці та соціальної політики щодо фінансування установ системи соціального захисту населення Полтавської області. 

Олександра АБДУЛЛІНА до Міністра праці та соціальної політики стосовно удосконалення окремих положень Постанови Кабінету Міністрів щодо призначення державної соціальної допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім’ям.

Володимира ПЕТРЕНКА до Міністра праці та соціальної політики стосовно неправомірної відміни пільг інваліду І групи по зору.

Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Міністерства охорони здоров’я щодо забезпечення флюорографічною установкою Березнівської центральної районної лікарні Рівненської області.

Олександра ГОЛУБА до Міністра освіти і науки стосовно порушення законності керівництвом Донецького медичного університету.

Лариси УСАЧЕНКО до Міністра праці та соціальної політики, голови Державного комітету з земельних ресурсів щодо забезпечення прав, передбачених законодавством учаснику бойових дій.

Олександра КЕМЕНЯША до міністра з питань надзвичайних ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чонобильської катастрофи щодо стабілізації берегової лінії річок в селі Ільниця Іршавського району Закарпатської області.

Валерія БАРТКІВА до Міністра освіти і науки щодо закупівлі шкільного автобусу для підвозу дітей села Слобода Буринського району Сумської області.

Володимира ПЕТРЕНКА до міністра юстиції щодо виконання рішення Краснопільського районного суду Сумської області працівниками Департаменту виконавчої служби.

Катерини ФОМЕНКО до міністра вугільної промисловості щодо розподілу коштів, передбачених на утримання об’єктів соціальної сфери вуглевидобувних підприємств, переданих у комунальну власность. Олександра КИСЕЛЬОВА до міністра праці та соціальної політики щодо порушення прав ветерана праці при нарахуванні заробітної плати та перерахунку пенсійних виплат працівникам, які працювали в установах СРСР за кордном або в міжнародних організаціях.

Ігоря ШУРМИ до міністра праці та соціальної політики щодо надання офіційної інформації стосовно щорічного скорочення населених пунктів в Україні за період 2003-2005 років та перспективи подолання демографічної кризи.

Олександра ФЕЛЬДМАНА до міністра юстиції щодо порядку застосування підпункту 5 пункту 6.10.2 Регламенту Верховної Ради стосовно підписання законів Президентом України.

Володимира ЛЕЩЕНКА до міністра юстиції з приводу незабезпечення Державною виконавчою службою органів юстиції виконання судових рішень стосовно виплати працівникам освіти заборгованості по статті 57 Закону “Про освіту”.

Єфима ФІКСА до міністра палива та енергетики щодо порушень прав споживачів при проведенні розрахунків з населенням за спожиту електроенергію співробітниками Волноваської районної електромережі Донецького “Обленерго”.

Володимира БОНДАРЕНКА до Київського міського голови щодо погашення міською державною адміністрацією різниці в тарифах житлово-будівельним кооперативам та об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків.

Петра СИМОНЕНКА до голови Київської міської державної адміністрації щодо надання статусу “Державного Меморіалу” похованню радянських воїнів у Дарницькому районі міста.

Анатолія ДОМАНСЬКОГО до голови ДПА щодо дій керівника Олександрійської державної податкової інспекції та працівників Державної податкової адміністрації Кіровоградської області. 

Сергія ЛАРІНА до Голови Центральної виборчої комісії з приводу неправомірних дій по утворенню територіальних виборчих округів. 

Михайла МЕЛЬНИЧУКА до Голови Державного комітету з земельних ресурсів з приводу роздержавлення та приватизації майна і земель сільськогосподарських підприємств “Стрільче” та “Котиківка” Городенківського району Івано-Франківської області. 

Миколи ОДАЙНИКА до Голови СБУ щодо законності надання квартири Станіславу Речинському – прес-секретарю екс-Голови СБУ Олександра Турчинова. 

Володимира БОНДАРЕНКА до Голови Держспоживстандарту щодо припинення реалізації харчової продукції без передбачених законом документів про якість та безпеку. 

Івана МИГОВИЧА до голів Закарпатської обласної ради та обласної державної адміністрації з приводу порушень редакцією газети “Новини Закарпаття” Закону “Про статус народного депутата”. 

Віктора ПЕТРОВА до Голови Вінницької обласної державної адміністрації щодо телефонізації помешкання інваліда Великої Вітчизняної війни. 

Георгія БУЙКА до Голови Донецької обласної державної адміністрації щодо надання дозволу на використання власних заощаджень в ощадбанку для газифікації помешкання мешканця міста Дзержинськ. 

Івана МИГОВИЧА до Київського міського голови щодо поліпшення житлових умов сім’ї мешканця міста Києва Хінальського. 

Володимира ДЕМЬОХІНА до Голови Фонду держмайна, першого заступника Генерального прокурора з приводу незаконних умов договору купівлі-продажу пакету акцій товариства “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості”. 

Богдана ГУБСЬКОГО до Київського міського голови, Голови Київської обласної державної адміністрації щодо покращення медичного обслуговування мешканців сіл Новосілки та Чабани Києво-Святошинського району Київської області. 

Володимира ПАКА до Голови Київської обласної державної адміністрації стосовно реагування на звернення ветерана Великої Вітчизняної війни органами державної влади та місцевого самоврядування області.

Вадима МІСЮРИ до Голови Київської обласної державної адміністрації щодо недопущення позбавлення електроенергії мешканців садових товариств “Дніпро”, розташованих біля села Осещина Вишгородського району. 

Євгена ГІРНИКА до Голови кваліфікаційної комісії суддів господарських судів щодо порушення питання про притягнення заступника голови Господарського суду Івано-Франківської області до дисциплінарної відповідальності.

 Михайла РОДІОНОВА до Голови Київської міської державної адміністрації з приводу ситуації, яка виникла при забудові проспекту Науки.

 Дмитра РУДКОВСЬКОГО до першого заступника Білоцерківського міського голови щодо ситуації, яка склалася в міському шляховому ремонтно-будівельному управлінні.

 Ігоря ШКІРІ до прокурора Дніпропетровської області, прокурора міста Дніпропетровська щодо порушення законодавства старшим слідчим прокуратури міста Дніпропетровськ Раджою стосовно приватних підприємств “Фламінго”, “Хелп”, “Тріумф”.

 Зареми КАТУШЕВОЇ до Джанкойської районної прокуратури Автономної Республіки Крим щодо стягнення заборгованості по заробітній платі громадянину Руденку з сільськогосподарського підприємства “Молода Гвардія”.

 Володимира СТРЕТОВИЧА до прокурора Черкаської області з приводу необґрунтованої відмови в порушенні кримінальної справи і порушень законодавства при розгляді скарг про захист прав мешканців села Пастирське, порушених службовими особами.

 Степана ГАВРИША та Дмитра САНДЛЕРА до прокурора міста Києва стосовно порушення законодавства керівництвом відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування”.

 Таким чином, усього надійшло 150 запитів від фракцій: комуністів України – 31, „Регіони України” – 15, Народної партії – 12, „Наша Україна” – 18, Блоку Юлії Тимошенко – 15, Соцпартії – 9, Української народної партії – 7, Соціал-демократичної партії (об’єднаної) – 18, „Вперед, Україно!” – 3, „Єдина Україна” – 3, „Народного руху” – 2, промисловців і підприємців – 1, „Реформи і порядок” – 5, „Довіра народу” – 5, позафракційні – 8.

Так, хто за те, щоб повернутися до переголосування запитів на ім’я Президента прошу голосувати. Хто за те, щоб повернутися?

10:41:49

За-244

Рішення прийнято. Повернулися.

Я буду ставити на голосування запити, які одержали підтримку, але не одержали необхідної кількості голосів для того, щоб направити Президенту.

Ставиться на голосування про направлення Президенту запиту

Павла Сулковського до Президента України щодо порушення прав віруючих релігійної громади Свято-Успенської церкви села Дорогобуж Гощанського району Рівненської області, головами Рівненської обласної та Гощанської районної державних адміністрацій. Прошу голосувати.

10:42:39

За-258

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування про направлення підтриманого нами запиту Володимира Нечипорука до Президента України стосовно корупції у вищих ешелонах влади, порушення прав інвесторів, їх пограбування та відлякування Порошенком.  Прошу голосувати.

10:43:17

За-222

Не направлено.

По фракціях. Комуністів - 56, „Регіони України” – 43, Народної партії – 15, „Наша Україна” – 0, Блоку Тимошенка – 28, СПУ – 6, Української Народної партії – 0, соціал-демократи – 20, „Вперед, Україно!” – 19, „Довіра народу” – 3, „Реформи і порядок” – 1, Партія промисловців і підприємців – 13, Народний Рух – 0, „Єдина Україна” – 6, позафракційні – 12.

Групи народних депутатів (Мовчан, Колісник та інші) до Президента України щодо причин звільнення з посади заступника Міністра промполітики Сергія Грищенка.

10:44:16

За-71

Не прийнято.

І Георгія Манчуленка до Президента України з приводу невиконання статті 85 Конституції Управлінням державної охорони стосовно затвердження Верховною Радою загальної структури, чисельності та визначення функцій. Голосуємо. Прошу визначатися.

10:44:49

За-87

Рішення не прийнято.

Ну, що ж пояснювати. Як було б 187, то пояснили б. А якщо 87, то що тут пояснювати. Ніяких мотивів немає.

Зараз ми розберемося, що тут у нас ще залишилося. Шановні колеги, ми десь рівно 45 хвилин уже витратили на те, що мали б витрати, так що. Я не знаю, якщо ви домовитися про те, щоб ми працювали без перерви, тоді представники фракцій і груп одержать можливість виступити. Працюємо без перерви? Працюємо без перерви. Тоді будемо зараз, перейдемо до виступів від фракцій і груп.

Будь ласка, Михайло Мельничук, фракція Соцпартії. Підготуватися Королю Віктору. Михайло Васильовичу, ви відмовляєтеся від слова?

Будь ласка, Віктор Король.

10:46:28

КОРОЛЬ В.М.

Заява депутатської фракції „Наша Україна” щодо проекту Державного бюджету України на 2006 рік.

Шановні депутати, шановні слухачі. Депутатська фракція „Наша Україна” звертає вашу увагу, що прийняття бюджету 2006 року стало, на жаль, перетворилося в політичну таку акцію передвиборчої кампанії деяких осіб і політичних фракцій нашої України. Тому сьогодні я хочу звернути вашу вагу від імені нашої фракції щодо ситуації з бюджетом.

Ми прийняли з вами бюджет і в першому читанні і хотів би сказати, що депутатська фракція Наша Україна активно приймає участь у формуванні бюджету, не може погодитись з тими позиціями, які зараз ми з вами прийняли. Звертаю вашу увагу і просимо вашої підтримки для того , щоб ми не залишили питання щодо формування бюджету поза межами нашої уваги.

Перше, я хотів би звернути увагу, що в захваті від тих політичних звернень, якими були сьогодні, нажаль, відбулася ситуація, коли соціальні виплати перевищили розмір Фонду заробітної плати. І ми з вами можемо дійти до того, що вже в найближчі часи уряд і ми з вами будемо винні в тому, що не зможемо виплачувати заробітну плату в бюджетній сфері.

Сьогодні я підтримую і наша фракція повністю підтримує ті пропозиції президента, що бюджет 2006 року повинен накінець стати бюджетом розвитку, а не бюджетом проїдання. І це ми висловлювали на кожну свою позицію.

Наступне. Я хотів би, щоб ми з вами зрозуміли, що уряд задекларував і ми повинні це підтримати, бо кожен з нас за це відстоював думку про зниження податкового тиску на підприємців. І це було задекларовано і ви голосували теж за це. Тому фракція Наша Україна буде підтримувати питання щодо підтримки бюджету, якщо уряд на друге читання винесе нам, по-перше, бюджет буде збалансований і в межах дефіцит бюджету не буде превишати 2 або, крайнє, як 3 відсотки, це було в нашій Бюджетній резолюції. Ми за це з вами казали. По-друге, якщо будуть враховані пропозиції уряду щодо зниження податкового навантаження, податкового тиску. І третє, я хочу звернути вашу вагу, що бюджетний комітет і фракція Наша Україна відправила всі наші з вами зауваження до уряду, де уряд повинен буде розглянути і врахувати наші зауваження, виходячи з тих можливостей, які є. Тільки при виконанні цих умов ми зможемо з вами прийняти бюджет, який буде задовольняти і уряд, і виконувати ті функції, які покладені на бюджет, бюджет розвитку 2006 року. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Кухарчук, фракція комуністів. Підготуватися Раїсі Богатирьовій.

10:49:32

КУХАРЧУК М.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, виборці, Микола Кухарчук, фракція компартії України, Рівненщина.

З початку незалежності України правонаціоналістичні сили Рівненщини на чолі з народним депутатом Василем Червонієм фактично оголосили війну канонічній українській православній церкві.

За цей час захоплено і передано в УПЦ Київського патріархату близько 40 храмів. При безпосередній участі Червонія захоплені Свято-воскресенський кафедральний собор в місті Рівне, Рівненське єпархіальне управління, храми в селі Колодянка, Басівку та інші.

Режими Кравчука, Кучми сповідуючи принцип „розділяй і володарюй”, виконуючи стратегічні плани західних хазяїв, щодо знищення православної церкви, як могутнього джерела духовності українського народу, фактично, сприяли цьому розбою.

Не виконує своїх майданових обіцянок віруючим і Президент Ющенко. Ставши головою облдержадміністрації, Василь Червоній захоплення храмів зробив основним заняттям влади. Вчора ви чули про релігійне протистояння спровоковане владою в місті Острозі. Сьогодні дозвольте оголосити витяги із звернення до мене як народного депутата України віруючих села Богдашів Здолбунівського району.

„Релігійна громада Української православної церкви села Богдашів від імені всіх парафіян, звертається до вас з величезним проханням захистити нас від свавілля, безчинства, приниження, яке твориться по відношенню до нас зі сторони вади, зокрема голови Рівненської обласної державної адміністрації Червонія та інших представників влади. Приміщення Святохрестовозвищенської церкви в селі Богдашів є пам’яткою архітектури ХVIII століття. Відповідно до рішення виконкому Рівненської обласної ради 25 вересня 91-ого року храм був переданий релігійній громаді УПЦ села Богдашів в користування на невизначений термін і управління містобудування та архітектури Рівненської обласної ради уклало з релігійною громадою охоронний договір, який діє і в даний час.

Однак, 9 вересня 1999 року релігійна громада УПЦ Київського патріархату самоправно захопила Святохрестовоздвиженську церкву і не допустила нашу релігійну громаду і наших парафіян до церкви. Неодноразово розглядалися спори у судах про використання церкви, проте рішення судів виконавчою службою виконані не були, і наші парафіяни змушені були відправляти богослужіння під відкритим небом в морози, заметілі, дощі. Окремі обряди та богослужіння відправляються в житловому будиночку, де проживав священик. Але голова Рівненьської облдержадміністрації Червоній 25 березня цього року розпорядженням 105 відмінив рішення виконкому Рівненьської обласної ради про передачу у користування нашій громаді Воздвиженської церкви і передав цим розпорядженням церкву релігійній громаді Київського патріархату. А 30 вересня голова облдержадміністрацій видав розпорядження, який відібрав у нас і житловий будиночок, в якому проживав священик. Ось його маленький …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Раїса Богатирьова, фракція „Регіони України”. За нею буде Микола Зощенко.

10:53:06

БОГАТИРЬОВА Р.В.

Шановні народні депутати! Хочу задати вам питання, як і собі. Що є спільного між такими близькими у різні часи до Президента Ющенка особами, як громадянин Піскун, міністр внутрішніх справ Луценко та міністр оборони Грищенко? Аналізуючи дії, заяви та поведінку цих посадовців, відповідь може бути тільки одна – авантюризм та провокаційність.

Слава Богу Президент усвідомив масштаби шкоди завданої Генеральним прокурором Україні вакханалією довкола справи вбивства Гонгадзе. Однак, тільки звільнення Піскуна не може реабілітувати самого Президента, який ще на початку року заклав свою власну честь у заставу, видавши аванси совісті Піскуну.

Публічно визнання президентом своєї нерозбірливості та короткозорості у формуванні вищої влади ще може зупинити деструкцію довіри до нього.

Отож, поки Президент збирається з духом, інша людина надала всім нам публічний урок честі і правди: громадянин Яків Такташов, умисно позбавлений посади старшого слідчого Генеральної прокуратури за свої чесноти, не маючи ані політичного, ані професійного імунітету публічно на всю Україну свідчив проти діючих і всесильних заступника Генерального прокурора Шокіна, заступника міністра внутрішніх справ Москаля, керівника УБОП Корніча та фактично проти самого Луценка.

По своїй суті та доказовій базі заява Такташова є звинуваченням цих посадовців та влади у замовленні та здісненні фальсифікації слідства у справі проти Бориса Колеснікова. Згадаємо, чи хоча б раз за минулої чи діючої влади у випадку арешту політичного діяча слідчий по відповідній справі свідчив принадно про дійсний характер кримінальної справи проти опонента режиму, викриваючи її замовну фальшиву суть політичної помсти.

Ні! Ні політичні спів страждальці із показним правдолюбством, ні депутатських імунітет, а саме слідчий став на захист обвинуваченого і звинуватив саме слідство, фактично звинуватив Генпрокуратуру тим, що вона стала сьогодні столом замовлення. Ціню цієї правди у нашій судовій системі може бути тюрма.

Тому на відміну від Президента ми, оцінивши і поцінувавши людину, не наперед, а після достойного вчинку беремо на себе відповідальність боронити Такташова від переслідувань.

І насамкінець. Я на початку згадала трійку посадовців: сказала про Піскуна, Луценка, а тепер принабільшно скажу і про міністра оборони. Своєю нещодавньою заявою у Брюсселі він одноосібно, узурпувавши конституційні права Президента та право народу визначати майбутнє…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Завершуйте.

БОГАТИРЬОВА Р.В. …вже ввів Україну до складу НАТО у 2008 році. У правовій державі із самостійним Президентом такий міністр повертався б додому уже приватно із приставкою „екс” і про всяк випадок вивчав би Кримінальний кодекс. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Петрович Нощенко, „Вперед, Україно!”. За ним буде Олег Білорус.

10:56:53

НОЩЕНКО М.П.

Микола Нощенко, 160 виборчий округ, Сумщина, Народний блок Литвина.

Шановні колеги! Шановні виборці! Всі ми є учасниками напруженої затяжної роботи над проектом закону „Про Державний бюджет 2006 року”. Слава Богу, вчора у нас хватило витримки і завдяки нашому спікеру Володимиру Литвину, який консолідував зусилля більшості сил, ми підтримали 277 голосами. Але в чисельних зверненнях з місць проявляється стурбованість із станом місцевих бюджетів 2005 року. Практично передбачено річне фінансування сфери… бюджетної сфери на рівні багатьох міст, районів уже використане, є велика загроза соціальному вибуху. Одна надія на Верховну Раду. Щоб уникнути цього, ми прийняли законопроект 865… 8156 в першому читанні, який передбачає місцевим бюджетам 1,5 мільярди доручено доопрацювати уряду і бюджетному комітету. За дорученням Голови Верховної Ради створена спільна комісія по перевірці стану справ у 3 областях. Перевірка здійснена. Наприклад, у моїх районах, наприклад Серединопульському, Ямпільському вже починаючи з 2 половина листопада не можуть навіть нарахувати заробітну плату для працівників бюджетної сфери. Харчування дітей 1-4 класів у Сумській області зовсім не здійснюється. Працівники бюджетної сфери масово відправляються у неоплачувані відпустки. Переконаний, що подібна ситуація з місцевими бюджетами в інших областях. На сьогодні у центрі і на місцях існує подвійне, інколи протилежне бачення реального стану справ бюджетного фінансування на рівні села, селища, міста. Це на практиці призводить до знищення спочатку соціальної сфери, а потім невеликих населених пунктів. Проте, в листі прем`єра України Єханурова від 3 жовтня до Верховної Ради повідомлено, що згідно розрахунків української сторони проблеми в Україні з місцевими бюджетам немає. І як результат – цей законопроект на Узгоджувальній раді навіть не попав до розгляду на цей сесійний тиждень. Не досягнуто жодних домовленостей і з проблем місцевих бюджетів на засіданні урядового комітету під головуванням пана Безсмертного в минулу середу. В черговий раз поговорили, випустили пар – і розійшлися.

Наступне. Урядом до цих пір не розподілено 114 мільйонів гривень субвенцій місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів. Практично втрачена найкраща пора для ремонтів і будівництва. Не відбувається належного фінансування і по інших соціальних програмах.

Враховуючи відкриті перспективні джерела наповнення Держбюджету уже в цьому році, я звертаюся до колег із проханням на цьому сесійному тижні розглянути і прийняти зміни до Держбюджету по проблемах місцевих бюджетів. Фракція…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Білорус. Йому передає слово „Єдина Україна”, шість хвилин.

11:00:18

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати і громадяни!

Від імені фракції БЮТ і ряду дружніх фракцій я хотів би порушити сьогодні ряд питань загальнонародного інтересу. При цьому наша фракція виходить з позитивних і конструктивних стратегічних позицій державного і народного солідаризму, згуртування і мобілізації усіх сил на вирішення невідкладних загальнонаціональних проблем і завдань.

Перше – це завдання темпів економічного розвитку і їх масштабів. Темпи в чотири чи п’ять процентів приросту валового внутрішнього продукту для України є мізерними і неприйнятними. Вони фактично означають довгострокове відставання навіть від країн, що розвиваються, в тому числі від таких азійських країн, як Китай, В’єтнам і навіть країн Африки, де протягом останніх 20 років досягаються темпи економічного зростання в 12 – 15 відсотків. Чи є така можливість в Україні. Звичайно є. Україна – це багата природними ресурсами, людськими, інтелектуальними ресурсами країна. Для цього потрібно одне: ефективний державний і корпоративний менеджмент, і прийняття мобілізаційної і національної стратегії економічного розвитку як мінімум на десять років наперед.

Без такої стратегії ми щорічно втрачаємо в міжнародній конкуренції з нашими партнерами, втрачаємо рівень міжнародної конкурентноспроможності України. Відстаючи вже навіть від багатьох країн Африки, займаючи 80-те, 90-те місце в світі. На жаль, уряд Єханурова показав, що він не має жодної економічної стратегії, жодної економічної політики. Це неприпустима і неприйнятна розкіш.

Ми знову закликаємо Президента створити Вищу раду, Вищу економічну раду України. І за участю Верховної Ради приступити до розробки національної стратегії соціально-економічного розвитку. Потрібно використати всі позитивні елементи програми дій уряду Юлії Тимошенко „Назустріч людям”. Цю стратегічну програму затвердила Верховна Рада і вона її не відміняла. Цю стратегічну програму прийняв народ України, особливо в частині житлового будівництва, підвищення пенсій, зарплат, в тому числі і на 2006 рік.

Друге. Економічна політика України повинна бути, в решті-решт, послідовною і стабільною. Якщо уряд Тимошенко запропонував на 2006 рік 500 грн. мінімум зарплати і 500 грн. прожиткового мінімуму, а Верховна Рада затвердила це в програмі уряду, то уряд Єханурова в принципі не має права відкидати цей соціальний норматив. Кажуть немає коштів в державному бюджеті – це неправда. Уряд Єханурова повинен скорочувати урядові витрати, а не соціальні витрати і скорочувати мерседеси, дачі, політичні екскурсії, по всьому світі поїздки, а не захищені статті пенсіонерів, інвалідів, молоді.

Уряд Тимошенко зміг підвищити і пенсії, і зарплати за 7 місяців і наростив дохідну частину державного бюджету в два рази.

Саме тому, якщо в 2000 році державний бюджет по доходах складав 43 мільярди, а вже на 2006 ми маємо 130 з гаком мільярдів гривень, тобто в 3 рази більше. Значить, економічне чудо можливе і в нашій країні, його треба лише реалізувати.

Треба не ділити щорічно бюджетний мізер через 20 мільярдів гривень приросту валового внутрішнього продукту, а нарощувати ВВП на 15 відсотків щорічно. Резерви у нас величезні, тіньова економіка досягає 60 відсотків, митниця ще не дали і третьої частини того, що вона може дати, потрібно негайно вводити державну монополію на алкоголь, тютюн і інші предмети. Уряд повинен шукати ці резерви і мобілізувати їх, а не гальмувати зростання доходів державного бюджету.

Шановні колеги, мобілізація наших продуктивних сил викликає таке питання, а хто у нас практично цим займається? Хто сьогодні займається внутрішніми проблемами? Хто займається в уряді соціальними проблема? Відкат, відмова уряду Єханурова від соціальної відповідальності - це ганьба. І народ України дасть свою оцінку цим фактам на березневих Всенародних виборах.

Від депутатської фракції промисловців і підприємців слово має Віталій Іванович Майко. Підготуватися Ігорі Шурмі.

11:06:44

МАЙКО В.І.

Віталій Майко, Партія промисловців і підприємців.

Заява фракції Партії промисловців і підприємців України.

30 серпня 2005 року прокуратурою Чернігівської області була порушена кримінальна справа за фактом зловживання службовим становищем службовими особами відкритого акціонерного товариства „Чезара”, що завдало збитків підприємству.

Відкрите акціонерне товариство „Чезара” утворене відповідно до рішення Міністерства промислового будування військово-промислового комплексу та конверсії від 26.05.1994 року.

Шляхом перетворення державного підприємства Чернігівського радіоприладного заводу у відкрите товариство. Дане підприємство є за своєю діяльністю унікальним, оскільки працює у галузі високих технологій та виготовлює продукцію для космічних потреб.

Підприємство забезпечує роботою більше, ніж 3 тисячі громадян. Утримує досить широку мережу соціальних закладів, лікарні, оздоровчі заклади для дітей та дорослих, тощо. Відоме не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Протягом багатьох років тісно і взаємовигідно працює з багатьма іноземними компаніями, бере участь у програмі „Морський старт”.

Як стало відомо, прокуратура, не здійснюючи перевірки підприємства, порушила кримінальну справу і активно веде слідчі дії, для чого створена слідча група. Вже понад місяць комісія не може встановити розмірів (в лапках) збитків, що і було начебто підставою для порушення кримінальної справи.

Крім того, не встановлені і порушення закону. Як з’ясувалося, прокуратура втрутилася в сугубо в господарську діяльність підприємства, що заборонено пунктом 5 статті 15 Господарського кодексу України.

Розуміючи безперспективність порушення кримінальної справи за даним фактом, вказівкою деяких посадових осіб місцевих органів влади, на підприємство вже в котрий раз направляються з перевіркою фахівці податкової інспекції разом з працівниками прокуратури, які фактично перевіряють угоди, що вже були перевірені. Актами податкової інспекції підтверджена відсутність порушень.

Згадані дії прокуратури спричиняють шкоду інтересам виробничного товариства. Відсутність об’єктивної інформації щодо висновків перевіряючих породила різноманітні чутки в колективі, штучно створюється нервова обстановка. Збитки зростають щоденно не тільки на ВАТ „Чезара”, а усуваються можливості іноземного інвестування, псується діловий імідж.

Звертаємося до Генеральної прокуратури негайно втрутитися у цю справу і сприяти відновлюванню законності, що сприятиме норматизації виробничого процесу підприємства та захистити честь керівництва ВАТ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії (об’єднаної). Підготуватися Демьохіну.

11:10:03

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Депутатська фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) застерігає. Стан ейфорії, в який з такою легкістю і з таким задоволенням впала влада після продажу „Криворіжсталі”, є безпідставним і небезпечним. 24 жовтня став днем початку розпродажу України з молотка. Перепродаж вітчизняного стратегічного об’єкта іноземному власнику запроваджує в Україні нові умови існування, особливо в полі права.

Телевізійна відкритість торгів по „Криворіжсталі” засвідчила, закони українській владі не писані. Катастрофічна нестача грошей привела до перепродажу „Криворіжсталі”, а відтак – до грубого порушення 41-ї статті Конституції України, законодавчої норми щодо участі у приватизації промислового, а не економічного інвестора, визначеного законодавством терміну проведення конкурсу з продажу. Зрештою, відсутні рішення останньої інстанції Європейського суду з прав людини. Не тільки Україна, а і світове співтовариство звикає до систематичного, цинічного, зухвалого нехтування владою чинного законодавства.

Фракція Соціал-демократичної партії України об’єднаної вважає, що перепродаж стратегічної перлини економіки держави „Криворіжсталі” є не що інше, як прикриття владою власних економічних провалів. Однак, сталося те, що сталося.

Рішення Верховної Ради відкинуто, Криворіжсталь перепродано. Все послідовно і закономірно. Після моральної зради української історії на Личаківському цвинтарі у Львові прийшов час зради владою національних економічних інтересів. В тім проголошений владою тріумф на цьому завершується.

Подальший перебіг подій реально засвідчує, у влади відсутній стратегічний план розвитку держави. Красномовним підтвердженням цього є розмаїття заяв чиновників найвищого рангу, розподілу отриманих коштів. Президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів, кожен має свій план. З метою систематизування дій і вироблення спільних принципів серед керівництва держави фракція СДПУ(О) пропонує свій законопроект, який повинен допомогти владі у прийнятті правильного єдиного рішення.

За таких обставин фракція вважає припинити розпродаж України, зокрема стратегічно, економічно важливих об’єктів. Друге. Якщо вже й продали Криворіжсталь і ці кошти поступлять, матеріальну сатисфакцію, а саме це погашення зобов’язань держави по знецінених грошових коштах громадян в установах ощадбанку, оскільки саме працею старшого покоління було створено це підприємство. Це моральна сатисфакція, матеріальна сатисфакція. Одночасно це нагадування оранжистам їхніх обіцянок. Зі сцени на майдані діючий президент обіцяв віддати кошти людям.

Серед інших ми вважаєм за необхідне виділення коштів на будівництво житла для військовослужбовців, кредитування житла для молоді і фінансування важливих державних програм в охороні здоров’я, онкологія, туберкульоз, СНІД. А також фінансування заходів по охороні довкілля того міста, де діє підприємство, Кривого Рогу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутатська група „Довіра народу” доручила виступити Демьохіну Володимиру. За ним буде Глухівський В.

11:13:36

ДЕМЬОХІН В.А.

Владимир Демьохин, «Довіра народу”, 184-й округ, Херсон.

Уважаемые Адам Иванович, уважаемые народные депутаты, в течении последних лет, как вы знаете, уволены десятки тысяч офицеров, интеллектуальный и организационный потенциал которых не был задействован и до сих пор не задействован нашим государством.

Но, с другой стороны, эти люди оказались неготовыми к жизни в современных рыночных условиях. Их готовили для других целей. Только в 2004 году численность вооруженных сил сокращена на 70 000 человек, уволено более 30 000 офицеров, прапорщиков, военнослужащих контрактной службы.

В этом году планируется сокращение на 40 000 человек. С целю решения на государственном уровне проблем адаптации военнослужащих, которые попали под сокращение и увольнение в 96-ом году был создан национальный координационный центр социальной и профессиональной адаптации военно-служащих, уволенных в запас или отставку.

Хочется подчеркнуть, что НКЦ был создан как межведомственный центральный орган исполнительной власти, для решения социальных проблем не только военнослужащих Вооруженных Сил, а также и других силовых ведомств. Результаты деятельности НКЦ по социальной и профессиональной адаптации уволенных военнослужащих позитивно оценены не только у нас в стране, но и за пределами.

По оценкам комиссии Европейского Союза, проекты ТАСИС по данным вопросам, по вопросам социальной адаптации и социальной защиты, признаны как наиболее успешные, из внедренных в странах бывшего Советского Союза.

Была привлечена значительная международная помощь по адаптации уволенных офицеров к условиям гражданской жизни. Как со стороны ОБСЕ, также со стороны Великобритании, Норвегии на НКЦ была возложена ответственность за выполнение трех государственных социальных программ.

Программа социальной, профессиональной адаптации военнослужащих. В 2005 году около 40 000 уволенных военнослужащих были переподготовлены в 26-ти региональных центрах.

Программа обеспечения жильем военнослужащих. Вы знаете, что на сегодня – эта проблема не решена и у нас более 17 000 семей военнослужащих стоят, а 80% из них, стоят в очереди более чем 10 лет.

Программа конверсии военных объектов. Но, к большому сожалению, 7 марта 2005 года, указом президента Украины, НКЦ был ликвидирован, его функции были возложены на Министерство обороны. Тем самым, фактически остановлена работа по социальной защите военнослужащих. В связи с изложенным, предлагаю: восстановить в правах национальный координационный центр адаптации военнослужащих, предусмотреть в программе государственного бюджета на 2006 год средства для решения неотложных социальных проблем, часть средств полученных от продажи объектов, как «Криворожсталь», пустить на обеспечение жильем и немедленно решить вопросы оценки земли и оформления объектов, которые продаются сегодня Министерством обороны.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лев Глухівський, Народний рух України. Наступний буде Манчуленко.

11:16:58

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.

Лев Глухівський, фракція Народного Руху України.

Шановний пане Головуючий! Шановні колеги народні депутати!

Фракція Народного Руху України вважає за необхідне ще раз привернути увагу депутатського корпусу і всіх державницьких сил до визначної дати, про яку згадав у своєму вчорашньому виступі народний депутат Дмитро Павличко. Це 87 річниця події, яка у нашій історії дістала назву „Листопадового зриву”. 1 листопада 1918 року у Львові національно-демократичні сили на чолі з Петрушевичем і Левицьким та іншими визначними політичними діячами здійснили в умовах процесу розвалу Австро-Угорької імперії збройне постання проти австрійської окупаційної влади і проти польських сил, які намагалися прибрати до своїх рук Галичину. „Листопадовий зрив „ привів до проголошення ЗУНР ( Західно-Української Народної Республіки) президентом якої став Євген Петрушевич, головою Державного секретаріату, чи по сьогоднішньому Прем`єр-міністром, Кость Левицький і секретарем з військових справ, тобто міністром оборони, Дмитро Вітовський. А 22 січня 1919 року у Києві на Софіївській площі відбулося урочисте проголошення акту злуки ЗУНР і УНР і це було торжество ідеї створення незалежної соборної української держави. На жаль, вік ЗУНР виявився недовгим, тому що збройні формування, які її захищали, не змогли побороти значно чисельнішу і сильнішу польську армію генерала Галлєра, яку підтримувала Франція, у результаті Галичину загарбала Польща.

Однак, значення „Листопадового зриву” у багатовіковому процесі українського національно-визвольного Рух полягає у тому, що він високо підняв смолоскип незалежницької ідеї і покликав до боротьби і згуртування всі національно-демократичні сили. І завдяки цьому той смолоскип не погас і був пізніше, у роки Другої світової війни переданий до рук ОУН і Української повстанської армії. УПА теж не змогла, на жаль, вибороти української незалежної держави, бо боролась на два фронти, проти двох окупантів - фашистської Німеччини і більшовицької Росії. І сили були дуже нерівними. Але УПА погасити цей смолоскип антиукраїнським ворожим силам не дала і фактично передала її своїм послідовникам-шестидесятникам. І нарешті він яскраво спалахнув наприкінці 80-х років і привів у 91-му році до століттями очікуваного торжества – утворення української незалежної держави.

Сьогоднішні політичні національно-демократичні сили нашої держави мають врахувати всі минулі історичні уроки і, в тому числі, урок листопадового зриву, які переконливо довели, що досягти успіху у створенні, утвердженні незалежної держави можна тільки шляхом політичної інтеграції.

У цьому зв'язку Народний Рух України у умовах наближення березневих виборів 2006 року і в ім'я збереження і примноження завоювань помаранчевої революції закликає всі державницькі сили України відтворити виборчий блок Віктора Ющенка…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Манчуленко, Українська народна партія, фракція. За ним буде виступати Соболєв Сергій.

11:20:22

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Чернівецька область, фракція Української народної партії.

Українська народна партія закликає керівництво держави захистити національну безпеку і суверенітет України у Криму та Севастополі. Внаслідок численних і системних порушень українського законодавства чорноморським флотом Російської Федерації та потурання в цьому низки українських посадовців України втратила контроль над безпекою її південних рубежів.

Кораблі чорноморського флоту Росії безконтрольно використовують українську морську акваторію, здійснюють порушення українського законодавства, заміри глибин та іншу протизаконну діяльність на континентальному шельфі України, безперешкодно перетинають Державний кордон України, уникаючи прикордонного та митного обстеження.

Територія російської присутності у Криму вийшла за межі кораблів та військових причалів і без жодних договорів оренди, а значить, без законних підстав охопила понад 18 тис. гектарів кращої землі західного, південного та південно-східного узбережжя Криму. На десятках утримуваних об`єктів, найбільших будовах Севастополя, і навіть на маяках, оренду яких прямо забороняє закон, встановлена російська державна символіка. Близько 100 українських об`єктів, які навіть не згадуються у додатках до базових українсько-російських угод щодо флоту, Чорноморський флот Росії захопив, списав і розібрав без відома українських власників. Всупереч українським законам, російська військова техніка перевозить вибухонебезпечні речовини по українських містах і селах, а російські військові патрулі самовільно пересуваються вулицями Севастополя, здійснюючи протиправні обшуки українських громадян. Морська піхота Чорноморського флоту Росії, крім захоплення українських маяків, причетна до несанкціонованих бойових навчань перед своїми експедиціями із Севастополя до Чечні. Усі ці масові та системні порушення законодавства України, базових українсько-російських угод щодо Чорноморського флоту Росії, злочини, що відповідають статтям Кримінального кодексу України, кричущі факти втручання у внутрішні справи України вже давно дали українській державі передбачені законом підстави для негайної денонсації права на тимчасове перебування Чорноморського флоту Росії на території України.

Тим часом, офіцери запасу Чорноморського флоту Росії незаконно отримують подвійне громадянство і входять до керівництва ряду проросійських організацій в Севастополі – партії „Союз” російського блоку ПСПУ. Ці організації, виступаючи під прапорами Росії, здійснюють наругу над державними символами України, закликають до сепаратизму, ведуть антидержавну діяльність.

Українська народна партія вимагає від Міністерства юстиції та Генпрокуратури скасувати реєстрацію таких партій, як це передбачено статтею 4 Закону про об`єднання громадян.

Українська народна партія вимагає провести парламентські слухання з питань порушення законодавства України з боку Чорноморського флоту Росії та створити відповідну парламентську слідчу комісію. На українській території, в тому числі і в Криму має діяти українське законодавство.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв, фракція „Реформи і порядок”. Підготуватися Михайлу Мельничуку.

11:23:42

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, партія „Реформи і порядок”.

Шановні колеги, я хотів би повернутися знову до теми бюджету, бо те, що сталося вчора під час голосування проекту рішень, які були запропоновані як схвалення рішення Бюджетного комітету, дуже нагадує ту сверблячку, яка була в Україні напередодні президентських виборів. Правда, тоді ті, хто голосували за проект бюджету 2005 року, зробили дірку в 32 мільярди гривень. Зараз ми пішли перевершили навіть себе, хоча не ми: фракція партії „Реформи і порядок” не голосувала і не схвалювала ці висновки, бо 73 мільярди гривень, які закладені в дефіцит бюджету при загальній складовій бюджету в 120 мільярдів – це є колапс, який очікує країну вже цього року, а тим більше в наступному році.

Саме тому партія „Реформи і порядок” заявляє, що в разі таких самих рішень під час другого читання ми опинимося в ситуації, коли бюджет держави буде заручником чергової виборчої кампанії і ми змушені будемо, ті, хто пройде в наступний парламент і сформує уряд, знову переглядати цей бюджет.

Саме тому в сьогоднішній ситуації партія „Реформи і порядок” вважає за необхідне чітко заявити позицію. Перше: неприпустима відмова від зменшення податків, що було в проекті бюджету, поданому урядом. Фактично на сьогодні парламент врахував лише одне з трьох побажань щодо зменшення податків. По-друге, неприпустиме збільшення дефіциту бюджету, причому по статтях, які не мають взагалі ніякого відношення до соціальних програм, які не мають ніякого відношення до програм реформування пенсійної системи, а вводять бюджет держави в повний колапс. По-третє, фактично в цих навіть висновках Бюджетного комітету не знайшлося жодної пропозиції стосовно інвалідів, протезування інвалідів, що було б зрозуміло як збільшення дефіциту бюджету. Зате знайшлися програми, які коштують півтора, два, 2,7 мільярди гривень, які будуть йти на розбазарювання, а не на, дійсно, виплати тим обездоленим громадянам України, заради яких цей бюджет приймається.

Саме тому партія „Реформи і порядок” заявляє свою чітку позицію: в разі підготовки до другого читання бюджету в варіанті, який схвалений в варіанті Бюджетного комітету, ми не будемо голосувати за цей бюджет і відповідальність будуть нести ті фракції, які проголосують за нього. Саме тому для нас є принциповою позиція зменшення оподаткування, фактично підтримка через зменшення кредитування ставок по кредитам всіх галузей економіки, що було закладено в першому варіанті бюджету. І саме ключове – це виникнення тих протиріч, які існують навколо дефіциту бюджету, який є неприпустимий в цифру 16 відсотків, поданий на сьогодні фактично сесійним залом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильовичу Мельничук. Фракція Соцпартії. За ним Ігор Єремєєв.

11:26:58

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановні колеги, шановний Адам Іванович!

Шановні радіослухачі!

Неодноразово з цієї трибуни ми заявляли про те, що ми стурбовані процесом підготовки і розгляду в парламенті бюджету 2006 року. Вчора фракція не голосувала і не підтримала пропозиції комітету. І ми з вами чітко повинні усвідомити, що вибори 2006 року - на цьому життя не закінчується. Що після 26 березня на Україні буде продовжуватися життя. І як воно буде продовжуватися – буде залежати від нас, від парламенту, який обраний цього скликання.

Тому фракція ще раз заявляє про те, що ми будемо підтримувати бюджет в разі, якщо передбачено буде 14 млрд. грн. на агропромисловий комплекс, що, безумовно, буде в бюджеті передбачено поетапне фінансування з 1 січня 2006 року, згідно Закону України „Діти війни”. А це приблизно 6 млрд. грн. Що обов’язково буде до 4 млрд. грн. передбачено повернення заощаджень громадянам України. Що в повному обсязі буде фінансування місцевого самоврядування, а не тільки на півроку на зарплату. Що, безумовно, ті розрахунки, які подало міністерство освіти, охорони здоров’я, будуть передбачені в бюджеті 2006 року.

Ми, безумовно, розуміємо, що уряд говорить про те, що не вистачає коштів.

Шановні! Це не є на сьогоднішній день так. Я би хотів сказати, щоб ви, парламентарі, знали, що нововвезення м’яса та харчових продуктів за 9 місяців 2005 року було нараховано мита та ПДВ на суму 2,2 мільярда гривень. 15 відсотків сплачено – це 326 мільйонів, 9 відсотків – 203 мільйона гривень сплачено поданням податкового векселю, 76 відсотків або ….7 мільярда гривень надано звільнень від сплати згідно із судовими рішеннями.

Ми, що небагаті? Хтось може розібратися чи може сталося таке і це ми говоримо: „Контрабанда, стоп!”, уже протягом 9 місяців, а мені каже, що зелене світло горить давно по всій Україні – „Контрабанда, вперед!”, тому що ми живемо, ми при владі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Ігор Єремеєв, фракція Народної партії.

11:30:17

ЄРЕМЕЄВ І.М.

Заява депутатської фракції Народної партії.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Вчора Верховна Рада України підтримала висновки і пропозиції Бюджетного комітету до проекту Закону „Про Державний бюджет України” на 2006 рік. За них проголосувало 270 народних депутатів.

Фракція Народної партії вдячна Бюджетному комітету, який зайняв принципову позицію і врахував наші вимог.

Отже, сьогодні ми інформуємо своїх виборців, що проект бюджету направлений до уряду вперше в Україні, в новітній історії України, передбачає асигнування на розвиток економіки АПК в обсязі 10 відсотків загальнодержавних видатків. Цим ми зламали ідеологію залишкового принципу до села. І заявляємо, що будемо стояти на цьому.

Фракція домоглася і того, щоб в проекті головного кошторису капітальні видатки на будівництво доріг, газифікацію населених пунктів були розписані по кожному об’єкту.

Досить ці статті працювали за принципом загального котла, що давало можливість чиновникам безконтрольно маніпулювати державними коштами.

Третім. Надзвичайно важливим моментом є суттєве збільшення майже на 6 мільярдів субвенції місцевим бюджетам.

Але ми знову піднімаємо питання бюджету. Наша фракція серйозно стурбована позицією уряду. Вчорашній виступ Міністра фінансів засвідчив, що уряд не хоче погоджуватися зі змінами і пропозиціями, які проголосував парламент. Люди мусять знати, що фракція Міністра фінансів та Міністра АПК не голосували за висновки і пропозиції Бюджетного комітету. Одна справа возити під стіни Кабінету Міністрів свиней, - інша реально працювати на інтереси держави і села.

І ще одне. У четвер Верховна Рада розглядатиме зміни до Державного бюджету поточного року. Сьогодні у регіонах на зарплати не вистачає більше 700 мільйонів коштів. Субвенції взагалі провалені урядом.

Наприклад. Призначення АПК профінансовані на 12 відсотків. Інвестиції на об’єкти техногенного характеру на 50 відсотків. У липні за дорученням Голови Верховної Ради Володимира Литвина була створена робоча група, яка вивчила ситуацію на місцях і дійшла наступних висновків.

Мінімальні обсяги субвенцій на освіту заниженні в 1,5 рази. Нормативи відрахувань на медицину у двічі. Ми направили висновки до уряду. Але реакція на них відсутня.

Ми ще раз наголошуємо, що фракція Народної партії готова допомагати уряду виправити ситуацію і створити бюджет розвитку, а не проїдання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ми з вами обмінялись наболілим. Тут ще підійшли запити, дозвольте я їх оголошу.

Тамари Прошкуратової міністру праці та соціальної політики щодо порушення конституційних і законних прав інвалідів 2 групи Коршуної і Павловської при вирішенні соціально-побутових проблем малозабезпечених сім’ї.

Парубок, Єщенко, Бондарчук до Прем'єр-міністра України щодо намірів керівництва ВАТ „Черкаське хімволокно” зупинити ряд виробництв і провести скорочення працівників підприємств, затримки виплати заробітної плати, ліквідації соціальної бази підприємства.

Алли Александровської до голови Верховного суду України щодо недопущення незаконного відчуження державного майна приміщення, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Полтавський шлях, сім.

Тут вимагають дві фракції перерви. Але я не переконаний у справедливості підпису керівника „Нашої України”. Тому, будь ласка, нехай мені дадуть оригінал підпису, потім розберемося.

Зараз є невдоволені відповіддю на депутатські запити. Будь ласка, Олег Тягнибок. За ним – Пузаков.

11:34:51

ТЯГНИБОК О.Я.

Дякую. Олег Тягнибок, голова Всеукраїнського об’єднання „Свобода”.

Шановні колеги, сьомого жовтня 2005 року Верховна Рада України направила Генпрокурору України, міністру внутрішніх справ і голові Служби безпеки України мій депутатський запит про порушення кримінальної справи по факту голодомору 1932-1933 років, якій визнано геноцидом українського народу, тобто злочином, до якого не застосовуються жодні строки давності.

Незважаючи на те, що Верховна Рада України визнала голодомор 1932-1933 років актом геноциду українського народу, що тотальне винищення мільйонів українських хліборобів штучним голодом стало свідомою терористичною акцією політичної системи сталінізму, згідно відповіді заступника Служби безпеки України Мудрова, заступника Генерального прокурора України Медведька не знайшли правових підстав для прийняття процесуального рішення зазначеного питання згідно чинного законодавства.

Тобто геноцид, який вчинив комуністичний режим СССР щодо українців, за їх твердженням, не підпадає під дію Конвенції про незастосування строку давності довоєнних злочинів і злочинів проти людства від 26 листопада 1968 року, ратифікованою Президією Верховної Ради України 25 березня 1969 року.

Посилання на Кримінальний кодекс УССР від 1927 року, в якому не було відповідальності за геноцид є не просто лукавим, воно є злочинним. Тим не менше в Кримінальному кодексі Німеччини теж не було статей про геноцид, голокост і злочини проти людства та військові злочини, але тим не менше суд відбувся і винні були покарані. Їх судили не по німецьким законам, проте позиція СБУ, Генпрокуратури, викладена у відповіді на мій запит, ставить фактично під сумнів рішення Нюрнберзького трибуналу та підписані у відповідності з цим конвенції, що становить шкоду національній безпеці України.

Я думаю, що позиція СБУ і Генпрокуратури обумовлена страхом, який відчувають комуністи та гебісти у зв’язку з неминучою справедливою карою за свої злочини. А це 20 мільйонів замордованих українців. Проте хочу нагадати, що ці злочини червоного упиря, який за 70 років пив кров з українців, сьогодні не дає вільно дихати також. І вони не мають строку давності. Тому вчора мною було зареєстровано проект закону „Про заборону комуністичної ідеології в Україні” за номером 8364 від 1.11.2005 року.

Я сподіваюся, що Верховна Рада достойно оцінить і розгляне цей закон ще під час цієї сесії, тим більше, що там говориться про визначення Комуністичної партії злочинною організацією, забороною ідеології і пропаганди комунізму і стосується чорної книги комунізму. Я сподіваюся, ми цей закон приймемо. Дякую. Слава Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Пузаков. За ним буде Віктор Мироненко.

11:38:06

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

З приходом оранжевої влади повсюдно в Кіровоградській області проходить кампанія політичних переслідувань з метою опорочити людину, яка знаходилась не по ту сторону барикад. Ці ж справи розглядаються швидко, без всяких зволікань, а десятки кримінальних справ щодо бандитизму та вбивства роками лежать в папках, покриваючись пилом і не розслідуються. З приводу цього я сьогодні і звертаюсь з цієї трибуни до Генеральної прокуратури щодо халатного розслідування кримінальної справи, яка бездушними слідчими протягом двох років зволікається. З цього питання я робив депутатських запит, але, як завжди, наші органи вміють гарно обіцяти і нічого при цьому не робити, і правда залишається на стороні того, в кого велика кишеня.

Справа в тому дві молоді матері – Шишацька Надія та Бедняк Ольга дива роки тому втратили синів з вини п’яного водія Безверхого, який автомобілем „Форд”, порушивши правила вуличного руху допустив наїзд на юнаків. На місці трагедії юнаки загинули, а сам водій з місця пригоди намагався втекти, вкинувши убитих хлопців в рівчак. Але не встиг втекти. На місце пригоди виїхали працівники ДАІ. Все було зафіксовано, слідчими органами матеріали були ретельно вивчені і мали бути спрямовані на активізацію досудового слідства.

Але просто парадокс, вже 2 роки як ведеться розслідування загибелі юнаків, вбивця гуляє на свободі, а розслідування зволікається невідомо з яких причин. Сам Безверхий постійно чинить перешкоди слідству, після його скарг змінили трьох слідчих та адвоката. Зі сторони винуватця на сім’ї потерпілих постійно здійснюється тиск та залякування. Кримінальна справа знову направлена на додаткове розслідування, проведено заміну складу суду.

Судові засідання постійно зриваються під різними приводами, то обвинувачений не з’являється на суд, то адвокат відсутній. Незрозуміла волокита із судами, скільки можна мучити матерів, які втратили своїх дітей? Це просто нелюдські муки терплять ці жінки. Де ж той справедливий і гуманний суд, про що на майдані обіцяв пан Ющенко та його підпанки?

Я звертаюся до Генеральної прокуратури і вимагаю негайно втрутитися в цю справу і перевірити факт незаконного відсторонення кримінальної справи від подальшого розгляду. А мій виступ прошу зарахувати, як повторний депутатський запит до Генеральної прокуратури. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Мироненко.

11:41:01

МИРОНЕНКО В.А.

5-й избирательный округ, фракция Коммунистической партии Украины, Виктор Мироненко.

Уважаемые соотечественники, как автор постановления о формировании единого экономического пространства, принятого Верховной Радой Украины 22 мая 2003 года, и член фракции коммунистов голосовавший за принятие Закона о создании единого экономического пространства Украины, России, Белоруссии, Казахстана, хочу обратить ваше внимание на то, что по вине Президента Украины Ющенко и правительства Тимошенко, фактически не выполняется данный ратификационный закон.

Учитывая заинтересованность большинства народа в ликвидации таможенных границ между братскими государствами, заинтересованность в решении пенсионной проблемы работающих в России граждан Украины, восстановлении выгодных экономических связей, в росте экономики, повышения жизненного уровня народа, я направил на имя правительства Еханурова запросы о необходимости проведения в период выборов 2006 года референдума о создании таможенного союза Украины, России, Белоруссии, Казахстана. К величайшему сожалению, в ответе на мой запрос указывается, что фактически будет продолжаться политика правительства Тимошенко, которая препятствовала созданию таможенного союза братских государств. Повторяются слова о зоне свободной торговли, хотя каждый компетентный человек понимает, что создание ее невозможно без создания таможенного союза, так как любое региональное объединение государств требует общей таможенной позиции в отношении стран, не входящих в объединение. Иначе не будет объединения, не будет эффективно действовать зона свободной торговли.

Уважаемые соотечественники! Об этом свидетельствует мировой опыт, об этом неоднократно напоминали Беларусь, Казахстан, Россия Президенту Ющенко, но он прислушивается к рекомендациям США, которая не заинтересована в ликвидации таможенных границ между братскими государствами. О том, что не случайно эта позиция пришедших к власти с помощью США, свидетельствует то, что фракция Ющенко, Тимошенко и социалисты Мороза не голосовали за Закон о создании ЕЭП.

Надеюсь, что каждый житель нашего отечества, осознающие необходимость решения острой проблемы пенсионного обеспечения граждан Украины, работающих в России, восстановление выгодных Украине экономических связей, роста экономики, повышение жизненного уровня нашего бедствующего народа не позволит се6бя обмануть во время очередных важных выборов в Верховную Раду Украины и Президента Украины. Учитывая все это, что без объединения усилий многих оппозиционных, по настоящему патриотических партий, блок невозможно добиться ликвидации таможенных границ между братскими государствами. Призываю все политические, общественные силы, действительно стремящиеся выражать интересы народа, объединить усилия для проведения в период выборов 2006 года референдума о создании таможенного союза Украины, России, Белоруссии. Казахстана. Надо обеспечить право народа на проявление своей воли. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, перерву хочуть фракції "Наша Україна" і Народний Рух. Так, хто там, будь ласка.

11:44:30

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція Народного руху України.

Шановні колеги, народні депутати, не припиняються факти безцеремонного втручання у внутрішні справи України. Так, 19 жовтня цього року керівник фракції „Родина”, депутат російської Думи Глазьєв звернувся до Голови Верховної Ради щодо того. Як нам в Україні жити потрібно.

З цим листом Володимир Михайлович ознайомив голів депутатських фракцій, очевидно, для того, щоб патріотично-демократичні сили, котрі піклуються про національні інтереси України гідно відреагували на поради нашого північного колеги.

Зухвалі рекомендації, які викладені в цьому листі, викликають обурення і є фактом прямого втручання у внутрішні справи України, які наш сусід дозволяє собі тенденційно робити. Так от, пан Глазьєв вирішив поговорити про Світову організацію торгівлі, а точніше про те, що нібито умови, на яких Україна збирається вступати в цю організацію, не відповідають (вдумайтеся!) національним інтересам України і, як це не парадоксально, прив'язуються до того і інтереси Росії в тому числі.

Цим же листом автор стверджує, що в українсько-російських відносинах діє режим вільної торгівлі з невеликим переліком обмежень. А далі навіть лякає, що у випадку вступу України в СОТ неможливо буде зреалізувати плани про ЄЕП та зберегти режим вільної торгівлі. Щодо режиму вільної торгівлі, то хочеться сказати найперше: не вішайте нам локшину на вуха, панове з Російської Думи.

Це режим, який був затверджений міжурядовою угодою від 24 червня 1993 року, не діє завдяки тому, що російська сторона постійно вводить додаткові вилучення та обмеження, ініціює антидемпінгові розслідування. А якщо говорити не про режим, а про зону вільної торгівлі, особливо в рамках ЄЕПу, то тут ситуація, від якої хочеться сльозу пустити. Ще в кінці 1994 року була підписана угода про зону вільної торгівлі в рамках СНД, але вона не діє саме тому, що російська сторона, яка найбільше галасує про зону вільної торгівлі, залишилася єдиною країною, яка не ратифікувала цю Угоду про зону вільної торгівлі. Тому не потрібно кормити нас обіцянками про зону вільної торгівлі в рамках ЄЕПу, бо всі ми добре знаємо, що ЄЕП був видуманий не для вільної торгівлі, а для великої діжки, куди минулий режим вдало зливав національні інтереси України.

У зв`язку з цим, по-перше, хотілося б почути реакцію Голови Верховної Ради на ці дружні поради російського колеги.

По-друге, вимагаємо термінового розгляду в найближчий час СОТівських законопроектів, щоб Україна в цьому році стала членом СОТ.

І на кінець, третє. Якщо пан Глазьєв так активно розказує, що українська влада робить щось не те, то ми рухаємося у правильному напрямку.

І насамкінець, запитання до тих представників політичних сил у сесійній залі, які противляться вступу України…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ми з вами побалакали 1 годину 47 хвилин. Наговорили стільки, що є бажання дати відповіді. Будь ласка, запишіться, три хвилини.

Будь ласка, висвітліть. Дибенко. За ним - Ратушняк. Але не називайте прізвищ, будь ласка.

11:48:14

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів та інвалідів, Петро Цибенко.

Шановні громадяни України! Кілька хвилин тому ми з вами були в черговий раз свідками того, як намагалися в черговий раз кинути відому антикомуністичну кістку для того щоб відвернути увагу від голодомору нинішнього, від гризні у сьогоднішній владі та її нездатності вирішити найгостріші проблеми людей праці. Про особу, яка це робила, нічого говорити не буду, оскільки вона давно відома своїми ксенофобськими і анти людськими не лише заявами, але і діями. Я просто хотів би привернути увагу до того, що в черговий раз підтвердилася теза, що ті, хто починає боротися з комунізмом, ті, хто починають боротися зі своїм власним народом, отримають у відповідь фашизм. Ми сьогодні побачили це наочне підтвердження.

Шановні громадяни України, фашизм не пройде! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Ратушняк. Ігор Юхновський наступний.

11:49:28

РАТУШНЯК С.М.

Я звертаюся не тільки до депутатів – і до радіослухачів. Дуже стратегічне, гостре питання стоїть перед нашою державою. Вступ до СОТ, який тут голосують і який нам принесе вісім мільярдів, відбере від нас мільйони робочих місць, а також зруйнує назавжди такі галузі, як аграрний сектор, легка промисловість, електронна промисловість, суднобудування, хімічна промисловість, металургія. У нас п’ять мільйонів людей в перших же півроку будуть безробітними! І ті, вибачте, холуї Заходу, які нас туди тягнуть, вони мають запас грошей, щоб прогодувати своїх дітей. У цих п’яти мільйонів робочих місць не буде за що годувати своїх дітей українських.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Рафаїлович Юхновський, будь ласка.

11:50:27

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, „Наша Україна”.

Ті гроші, які ми одержали в результаті приватизації Криворізького заводу, все-таки мають бути в основному спрямовані на інвестування і на інноваційну політику в державі, зокрема це відноситься до розвитку наукової сфери, до переходу України до економіки знань.

У зв’язку з тим, надзвичайно важливим є одержання того інвестування, яке сподівається Національна Академія Наук України для створення оптоволоконного академічного зв’язку „Харків-Київ-Львів” і Рава-Руська, і сполучення з польською системою „Піонер” і європейською системою „Джоант..”.

Створення такого оптового електронного зв’язку високої потужності автоматично приєднає Україну до європейської спільноти на самому високому науковому рівні розвитку.

З іншої сторони, створення потужної..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо розглядати питання. Буквально два слова про те, бо тут зверталися до Голови Верховної Ради. Я думаю, великого страху в тому, що хтось комусь пише, я особисто не бачу. І вам не треба бачити. Ви також маєте можливість і знаєте, що пишете листи, привітання, запрошуєте гостей, які, можливо, інші не підтримують у суспільстві. Це світова практика і нічого тут.

Я, наприклад, особисто не бачу втручання у внутрішні справи звернення депутата іншої держави до депутатів іншої держави. Це не є втручання. Це є продовження діалогу. І давайте будемо цим користуватися і в діалозі виясняти істину.

З приводу сотівських законів. Ви, будь ласка, подивіться як голосують ті, хто найбільше кричить про те, що треба прийняти сотівські закони. І потім все стане на своє місце. Ті, хто кажуть, що вони не хочуть сотівських законів, ті голосуванням підтверджують, що вони їх не хочуть. Те, що спрямовано проти нашого національного товаровиробника. А ті, хто галасують, що вони за СОТ, а потім не голосують, то будь ласка, давайте все-таки не наводити тєнь на плєтєнь.

Переходимо до розгляду питань порядку денного. Розглядаємо питання ратифікації.

Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво. Заступник міністра економіки Березний Андрій Вікторович. Будь ласка, давайте, якщо є, запитання. Є запитання? Немає? Будемо голосувати?

Є запитання, будь ласка, Андрій…

Запишіться, 3 хвилини на запитання.

ІЗ ЗАЛУ Ми записані на обговорення!

ГОЛОВУЮЧИЙ. На обговорення мене не цікавить, мене цікавить запитання, будь ласка, запишіться. Прошу Анісімов, будь ласка, за ним Кармазін – 3 хвилини.

11:53:46

АНІСІМОВ В.О.

Спасибо, Адам Иванович. Уважаемый докладчик у меня вопрос касаемо представляемого вами законопроекта. Он дает возможность натовским войскам использовать инфраструктуру и подвижной состав нашей авиации для выполнения своих задач любой точки мира. Каким образом.

ІЗ ЗАЛУ. Это второй вопрос.

АНІСІМОВ В.О. А, прошу прощения.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін.

11:54:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни”.

Шановний доповідачу. Я хочу запитати, що попередня угода скасовується, яка була укладена між урядом України і урядом Литовської Федерації? Чи тільки мотив той, що з 1 травня 2004 року Латвії набула членства ЄС, цей мотив є тим, що ми зараз маємо все переробляти? І чому у нас ні до цих документів, ні до інших немає фінансово-економічного обґрунтування? Ви знаєте, скільки ми вже угод повкладали, а потім маємо діри в бюджеті.

Я хотів би від вас почути, яке фінансово-економічне обґрунтування або хотів би побачити, коли надається проект? Що немає ніяких негативних моментів, чи є такі позитивні моменти, які так, так в грошах будуть коштувати українському народу. Я просив би це враховувати в подальшій роботі і дати зараз відповідь. Дякую.

БЕРЕЗНИЙ А.В. Шановний Юрію Анатолійовичу, ви праві, з 1 травня 2004 року вся компетенція уряду Латвії щодо режиму торгівлі з Україною перейшла до Європейського Союзу, до Європейської комісії.

Питання торгівельно-економічного співробітництва між Латвійською Республікою і Україною зараз вирішується через Брюссель, але, щоб залишити те позитивне, що у нас було напрацьовано у відносинах між двома країнами, підписується цей рамковий документ, який надає можливість визначити пріоритети співробітництва в галузевому розрізі, а також створити консультативний міждержавний орган, який би опікувався питаннями промислової співкооперації, економічного співробітництва, визначення пріоритетів і вирішення проблемних питань. Ніяких негативних наслідків від підписання цього рамкового документа немає і він надає можливість нам більш плідно на міжурядовому рівні, навіть при тому, що компетенція по торгівлі передана Брюсселю, вирішувати питання, багато питань корисних на двосторонньому рівні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, будь ласка.

11:56:52

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, ну по-перше, хотів би наголосити, що напевно ви і ви, і ми всі розуміємо, що якось все менше і менше уваги приділяється таким законам як ратифікація. Тобто, дійсно, ми почали нарешті розглядати ці ратифікації, обговорювати, але тим не менше, я погоджуюся з попереднім виступаючим щодо фінансово-економічного обґрунтування. Тому що завжди, коли його немає, завжди є у багатьох народних депутатів бажання, ну скажемо, використати це. Я не хочу вживати слово „проспекулювати”, сказати, що це нам іде в збитки, що ми мусимо це фінансувати і той документ, який я отримав з Міністерства оборони України, чітко вказано, що по, наприклад, по авіаційних перевезеннях Україна тільки отримує вигоду від того, що буде ця угода ратифікована.

Тому я б дуже просив, надавати народним депутатам увесь об’єм документів. Якщо цей об’єм документів заширокий, то робити виписку таким чином, щоби вона уникала і не уможливлювала будь-які спекуляції з цього приводу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це бажання мабуть. Правильно.

Так, будь ласка, так, угода є у вас, там все сказано в угоді.

Будь ласка, 30 секунд я заборгував Соломатіну, передавали.

Не треба, йому передали слово, я не дав. Не кричіть, будь ласка, бо це не допоможе.

11:58:14

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України Березовський-Ющенко.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, чи буде сприяти ратифікація цієї угоди, відстеження шляху 21 мільйона доларів з Латвії певним реципієнтам в Україні? Спасибі.

БЕРЕЗНИЙ А.В. Шановний народний депутат. Я ще раз хотів би сказати, що це рамкова угода, яка дозволяє урядам вирішувати всі питання на двосторонній основі у сфері торговельного, економічного, фінансового співробітництва. Тому я певний, що це буде сприяти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Мікрофон Шибка, думка комітету яка.

11:59:04

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, я роблю зауваження депутату Чубарову, який зриває нормальне ведення сесії. Подивіться, будь ласка, стенограму. Народний депутат Анісімов виступав 29 секунд і передав слово для запитання Соломатіну. На жаль, на той час мене відволікли, я не зорієнтувався, я виправив свою помилку. Перевірте по стенограмі і не репетуйте, бо це вам не допоможе.

Будь ласка, Шибко.

11:59:38

ШИБКО В.Я.

Шибко, Соціалістична фракція. Дякую, Адаме Івановичу.

Я від комітету хочу зазначити, що комітет підтримав цей законопроект одноголосово, не було ніяких зауважень. І хочу підкреслити, що це рамкова угода, завжди це стала міжнародна практика.

Коли підписується рамкова угода, то ніяких обрахувань щодо фінансового забезпечення немає, тому що їх практично не існує. Тоді, коли якісь розробляються окремі угоди, які полягають у полі закону, то тоді є обрахування. Як бачите, у цій угоді зазначено, що є наміри співпраці десь у 19 галузях, починаючи від легкої промисловості і закінчуючи співробітництвом в освіті. А також те, що буде створена міжурядова комісія, де викладені її завдання. Ось тоді, коли буде конкретно розроблятися яка угода в якійсь галузі, тоді буде і обрахування. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за нагадування. Ще раз, шановні колеги, дійсно, якщо у вас є ця угода, вона повинна була б бути, вона роздавалася, то там нічого конкретного, вибачте, там просто заявляється про те, що є можливість співробітничати в таких-то галузях. І для того, щоб налагодити це співробітництво, треба створити міжурядову комісію між двома державами. Тобто конкретних зобов’язань ні одна ні друга сторона по уже предметному співробітництву у цій угоді немає, тому і відповідно економічне обґрунтування, вигоди, не вигоди, і не містяться у доданих документах.

Так, будемо голосувати? Обговорення. Добре. Добре. Буде зараз обговорення. Хочеться поговорить, будь ласка. Давайте 12 хвилин. Кармазін, на ним Заєць. Це той, хто запишеться першим чи другим, завжди наполягає на обговоренні. Будь ласка, Кармазіна мікрофон.

12:01:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Адам Іванович, я дарю вам ці три хвилини і не наполягаю на обговоренні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Юрій Анатолійович. Ми вам це запам’ятаємо з доброї сторони. Іван Заєць, будь ласка, за ним Юрій Соломатін.

12:02:04

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Нам пропонується ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та урядом Латвійської республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво.

Фракція Української народної партії Юрія Костенка голосуватиме за ратифікацію цієї угоди. Наша позиція обумовлена наступними аргументами.

Перше, дуже важливою умовою модернізації української економіки є становлення взаємовигідних зв’язків України з іншими державами. Саме такий підхід до співробітництва Кабінету Міністрів і уряду Латвійської республіки закладено в статті 1 угоди. В цій статті прямо записано, що сторони прагнутимуть розвивати і зміцнювати, і диверсифікувати економічне, промислове та науково-технічне співробітництво на взаємовигідній основі у всіх галузях.

Друге. Українська народна партія завжди виступала і виступає за залучення громадськості та бізнесу до вироблення урядових рішень. Така ідеологія відбита у статті 3 угоди, де мова йдеться про створення міжурядової комісії. В цій статті міститься наступне положення. Міжурядова комісія може запросити представників ділових структур брати участь у роботі комітету. Наше завдання полягає в тому, щоб забезпечити постійну присутність ділових структур в роботі міжурядової комісії.

Третє. Українська народна партія постійно пропонує заходи по покращенню умов діяльності малого та середнього підприємництва, бо представники саме цього бізнесу найактивніше творять суспільну верству середній клас, гарантію демократії.

У п’ятій статті угоди одним із основних завдань діяльності міжурядової комісії визначено сприяння співробітництву малого та середнього підприємництва, зокрема через участь в міжнародних виставках і ярмарках. Особливу увагу в цій же статті приділяється співробітництву з метою захисту та охорони навколишнього природного середовища та захисту споживачів.

Наша фракція завжди найактивніше опікувалася такою діяльністю. І нарешті, фракція Української народної партії підтримує ратифікацію цієї угоди через те, що ця угода складена без зайвої ідеологізації, через проекцію на історичні зв’язки і тому подібне, що стало уже буденним явищем для угод з країнами СНД.

Ця угода може бути до певної міри зразком для укладання подібних угод з іншими державами, до цього ж ця угода вигідна українській стороні, бо створює умови для поглиблення економічного співробітництва з країною, яка є членом Європейського союзу, тому фракція української народної партії підтримує ратифікацію цієї угоди. А запитання, які я чув до доповідача говорили про те, що багато хто не читав просто цю угоду. То давайте бути більш відповідальнішими за свої рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Зарубінському.

12:05:01

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів. Шановні колеги, в кожній угоді є два боки, прямі, які зовні можна побачити, і зворотні.

Прямий бік цієї угоди наш колега вже виклав і, навіть, не треба заперечувати тому, що він викладав. А я хотів привернути нашу спільну увагу зворотному боку цієї угоди. Ми з вами знаємо, що Латвійська республіка з колишніх Прибалтійських республік є такою, яка демонструє зразки до цього часу профашистської поведінки по відношенню до рештків того радянського населення, яке залишилося на теренах цієї республіки. І проголошую свою відданість тим, які воювали в роки Великої Вітчизняної війни проти власного народу, проти радянського народу і виступали проти радянських військ радянської армії. Саме на теренах цієї республіки встановлюються зараз пам’ятники есесівцям. Саме вони марширують по вулицях столиці Риги. І я не хочу, щоб наша країна, наша Україна, наша держава підтримувала стосунки з такими державами, які під парасолькою НАТО зараз демонструють неповагу до тої великої історії, спільної нашої колишньої історії, коли радянський народ, у тому числі і український народ, і латвійський народ пліч-о-пліч боронили нашу країну, велику країну проти фашистської навали і звільняли наші терени від фашистської навали і разом пліч-о-пліч повстали, звільняли європейські країни і дійшли до Берліну.

Тому я, з одного беку, задоволений відповіддю заступника міністра, що начебто ця угода, яку ми маємо ратифікувати, буде нам сприяти у викритті потоку брудних грошей з Латвії в Україну на, так зване, просування демократії і розбудову, так званого, громадянського суспільства, а з другого боку, я як політик і як радянська людина, і як радянський комуніст, комуніст України я не можу погодитися, щоб у нас встановлювалися і зміцнювалися стосунки із такими державами, як Латвійська Республіка. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка. За ним Левцун.

12:07:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної партії.

Шановні колеги! Шановний головуючий!

Всі ми розуміємо, що парламент є не тільки вищим представницьким органом, не тільки законодавчим, але і політичним органом, і тому зрозуміло, що коли ми розглядаємо ті чи інші питання, є прагнення, є намагання через призму політичних інтересів, політичних уподобань, симпатій і антипатій розглядати ті чи інші питання. Але, шановні друзі, давайте погодимося, що є певна і повинна бути певна культура в міждержавних стосунках. Ми не можемо трибуну Верховної Ради України звинувачувати і фактично ображати ту чи іншу країну, не зважаючи на наші, знову ж таки, політичні симпатії і антипатії. Тим більше, коли мова йде навіть не про гуманітарну історію, не про історію наших взаємин, хоча що стосується Латвії, Латвійської Республіки, то якраз тут стосунки між українським народом і латиським народом, між Латвією і Україною завжди були не тільки безхмарними, а були й конструктивними.

Давайте згадаємо, що предки тисячі років тому саме тут проклали шлях між варяг до греків. Давайте згадаємо, що з Даугави всього десятки кілометрів зв'язують з українським Дніпром латишів і українців. Тому заберемо оці нашарування, можливо, і природні для політичної боротьби, але неприродні для міждержавних стосунків.

Тим більше, я не можу погодитися з тим, що ця, наприклад, угода може стати для чогось взірцем. Вона не може стати взірцевою, вона рамкова, шановні! Тобто це типовий тип угоди про економічне співробітництво, які Україна вже заключала і буде заключати. А ми з вами, якщо розумні люди, будемо ратифіковувати з всіма країнами, незважаючи на наші політичні уподобання.

Я пропоную і я закликаю своїх колег відійти на якийсь, можливо, час від передвиборчої боротьби. Ми будемо після березня жити в світі, і у нас будуть сусіди, у нас будуть дружні країни після березня 2006 року. Давайте не псувати оті історичні, вигідні економічні, промислові, науково-технічні стосунки, які складалися століттями.

Мені здається, у нас немає жодних аргументів, повірте, жодних економічних, політичних, ментальних, культурологічних аргументів, щоб не ратифікувати цю угоду. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Володимир Левцун.

12:10:57

ЛЕВЦУН В.І.

Шановні колеги, ратифікація Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про технічне, промислове та науково-технічне співробітництво це один з кроків у напрямку євро інтеграції. Однозначно створює нові можливості економічного, науково-технічного розвитку нашої держави. Можна довго обговорювати, але в цілому це великий плюс для України, тому ми пропонуємо підтримати ратифікацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Черняк, будь ласка.

12:11:40

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Шановні колеги, я закликаю вас, особливо комуністів, не заполітизовувати будь-яке питання і не використовувати будь-яке питання для того, щоб накручувати ситуацію. Йдеться про типову рамкову угоду, яка носить декларативний характер. Це декларація намірів, нічого особливо, але вона створює законодавче поле для налагодження стосунків з однією із країн, і це Україні вигідно. Чому б ні? Я думаю, що це надмірна політизація, вона недоречна. До речі, я хотів би запитати депутата Соломатіна, а чому він не згадав латишських стрільців, які… вже можливо з цього приводу варто заключати угоду із Латвією. Я хотів би запитати депутата Соломатіна, а чи буде він підтримувати економічні стосунки із Німеччиною. Якщо виходити з його логіки, то мабуть з Німеччиною нам не можна підтримувати ніяких стосунків. Ну я думаю, що це дійсно недоречно. Я поважаю позицію, ідеологію – всі ці речі – але всяка надмірність вона виглядає несолідно, м`яко кажучи. Тому я думаю, що у нас є зараз всі необхідні і достатні підстави ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та урядом Латвійської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Будемо визначатися.

Костинюк, хвилину, будь ласка.

12:13:49

КОСТИНЮК Б.І.

Дякую. Народний Рух України Богдан Костинюк.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі! Зазначеною угодою заохочуються контакти між діловими колами своїх держав, сприяють розвитку малого і середнього підприємництва, проведення міжнародних виставок і так далі і так далі. Але згадаймо історію.

Десь приблизно 15 років тому Україна і Латвія були в одному союзі, і тоді, 15 років тому, середні заробітні плати, наприклад, чи у лікаря, чи у вчителя були приблизно однаково малі, так само і пенсії були приблизно однакові.

Сьогодні середня заробітна плата у Латвії в п’ять разів більша, ніж в Україні. Сьогодні середня пенсія в Латвії в п’ять разів більша, ніж в Україні, приблизно. Чому? А тому що у Латвії у свій час національна влада, котра прийшла до влади, дбала за національні інтереси держави і дбала за людей. В Україні влада розкрадала Україну. І найяскравіший приклад сьогодні – це рік тому продаж „Криворіжсталі”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Ну, немає три хвилини, немає. Богдан, немає. Сідайте, будь ласка. Сідайте, будь ласка.

Соломатін

, репліка. Я ще раз повторюю: в нього була хвилина для виступу. Сідайте, будь ласка.

12:15:16

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, я хочу підкреслити, що ми, комуністи, завжди розуміли різницю між народами і урядами. Народи є вічними, а уряди приходять і приходять. Ми, комуністи, завжди були інтернаціоналістами, ми завжди виступали за дружбу народів. Але ми завжди виступали проти урядів фашистів, незалежно від того, де вони вкорінялися: в Латвії, в Німеччині, і Японії, Іспанії, або будь-яких інших країнах. А латишським стрілкам, які допомагали Російській Імперії і потім в радянській Росії захищати народну владу, радянську владу, велике спасибі. І це вкарбовано в тих пам’ятниках і в тих стрічках, які ніхто не може..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Монітор у мене, слава Богу, чистий, так що цей. Так що будемо голосувати. Всі вже висловились.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому як закону „Про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Латвійської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво”, реєстраційний номер 0286. Прошу голосувати.

12:17:14

За-265

Закон прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Комуністів - 0, партія «Регіони України» - 18, Народної партії – 36, „Наша Україна” – 38, Блоку Тимошенко – 36, соціалісти – 20, Української народної партії – 25, соціал-демократи і об’єднані – 1, „Вперед, Україно!” – 18, „Довіра народу” – 11, „Реформи і порядок” – 14, промисловці і підприємці – 13, Народний рух – 14, „Єдина Україна” – 7, позафракційні – 14.

Проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО.

Будемо голосувати чи обговорювати? Так, будь ласка, Анатолій Степанович Гриценко – міністр, запишіться на запитання. Анатолій Степанович, будь ласка, на трибуну. Так. прошу покажіть на моніторах. 3 хвилини Оніщук, будь ласка. Оніщук я не бачу. Так, будь ласка, Сухий Ярослав.

12:18:47

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Анатолій Степанович, скажіть, будь ласка, використання стратегічної і транспортної авіації України передбачає участь, в яких операціях? Ну, мова навчання – це таке, а операції які? Потім, тільки транспортна операція чи мова йде про інші види нашої авіації? Якщо стратегічно-транспортна авіація, то, що мається на увазі? Тобто у нас є побоювання чи не буде використовуватися українська авіація, в якихось воєнних діях, наприклад, як це мало місце під ганьби Всесвітньої в Югославії, коли бомбили мирні села і міста?

ГРИЦЕНКО А.С.

Дякую за запитання.

Шановні народні депутати! Шановний пане головуючий!

Значить, перше, я почну з останнього вашого питання. Жодним чином мова не йде про іншу ніж транспортну авіацію. Мова не йде ні про винищувачі, ні про бомбардувальники, ні про вертольоти армійської авіації – це питання не є предметом цього меморандуму.

Друге. Мова не йде абсолютно, я хотів би, щоб всі читали текст, про участь у будь-яких операціях, мова йде про використання потенціалу транспортної авіації України і мова йде про літаки такі як: „Мрія” АН-225, АН-124 „Руслан”, ІЛ-76, ТУ-154, АН-22, АН-12, АН-74, АН-26, я сподіваюся, АН-70, який ми піднімемо всі спільно. Це той внесок України і та візитна картка України, яка дає відчуття гордості за нашу авіацію і, яка зараз ефективно використовується.

Якщо говорити, про які саме операції, наприклад, зараз є гуманітарна операція по допомозі Пакистану.

Є миротворча операція в Косово, в Ліберії, будь-які інші.

Я хотів би сказати, що в цьому документі прямо записано, що в кожному окремому випадку Україна приймає сама рішення, чи надавати свою транспортну авіацію чи не надавати. Якщо питання буде політично чутливим, якщо в цьому залі буде відчуття, що якась операція НАТО не є в інтересах України, то відповідно буде відмова в наданні нашої транспортної компоненти.

І останнє. Я хочу сказати, що мова не йде… меншою мірою іде про військово-транспортну авіацію. Мова іде про АНДК імені Антонова, у якого є 13 одиниць техніки, про українську авіатранспорту компанію, які мають відповідні літаки. І це серйозний економічний здобуток, насамперед. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Сергій Жижко.

12:21:39

ЖИЖКО С.А.

Шановний Анатолій Степанович, фракція „Наша Україна” буде підтримувати цей законопроект. Я хотів би вашого пояснення по таких питаннях.

Перше. Наскільки це фінансово-економічно вигідно Україні використовувати стратегічно транспортну авіацію?

І друге. Наскільки в переговорах по співпраці з НАТО країни НАТО готові співпрацювати з нами по виготовленню літака АН-70 і спільно його використання для спільних озброєнь на перспективу? Дякую.

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за ваше питання.

Перше я хотів би сказати і це прямо записано в тексті меморандуму. Мова не йде лише про країни-члени НАТО 226 держав. Мова йде про країни, які беруть участь у програмі „Партнерство заради миру”, а це і Білорусь, і Росія, і Грузія, і Азербайджан, і Узбекистан, і Киргизстан, і навіть Монголія зараз хоче приєднатися. Це набагато ширше – це 45 країн, які потім після заключення цього рамкового меморандуму, після ратифікації можуть долучитися на двосторонній основі і звертатися із запитами до України про надання їм нашої транспортної авіації. Тобто, це набагато ширше. І це охопленні не лише члени НАТО, я ще раз підкреслюю, а всі країни-партнери, всі країни колишнього Радянського Союзу і навіть більше. Це перша частина.

Друга. Чи вигідно нам - чи не вигідно. Звичайно вигідно. Оскільки це буде здійснюватися на платній основі. Крім тих випадків де Україна визначиться, якщо вона вважатиме за необхідне зробити свій внесок у ту чи іншу операцію. Наприклад, ми зараз надаємо допомогу Пакистану, доставляючи туди якісь матеріальні засоби, ліки і так дальше. Але може буде прийнято інше рішення, що постачає ці грузи, товари Киргизстан, Казахстан чи Молдова, в яких немає транспортного компоненту, а внесок України буде саме в тому, щоб надати декілька безкоштовних, припустимо, польотів. Але це буде вирішуватися урядом.

Те, що стосується питання майбутнього АН-70, я сказав би чесно. Ми повинні розраховувати на власні сили. І ці бюджетні кошти закладаються в проект бюджету. Щоб ми вже в наступному році говорили про два літаки для нас.

А те, що стосується співпраці з країнами, членами НАТО і не НАТО по використанню цього літака, це питання абсолютно окреме. Я хотів би, щоб тут звичайно докладали більше зусиль ті, які виробляють ці літаки, і відповідно державні структури такі, як Міністерство промислової політики, МЗС. І там, де під час переговорів міністра оборони ці питання піднімаються, з моїм російським колегою ми завжди ставимо питання, щоб його вирішити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Степановичу. Сідайте, будь ласка. Від Комітету у закордонних справах Шибко Віталій Якович, будь ласка. Потім Крючков.

12:24:34

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу.

Шибко, Соціалістична фракція.

Комітет більшістю своєю підтримав цей законопроект. І тут є деякі побоювання. Тобто я хотів би виказати позицію комітету, що ці побоювання можуть бути унеможливлені, і вони будуть залежати від того, як ми будемо цю ситуацію відслідковувати.

Тому що саме ми напрацювали дуже сталу нормативну базу, яка відпрацьовує сьогодні наші взаємовідносини з НАТО. Я хочу нагадати шановним колегам, що у нас є Угода між державами учасниками Північно-Атлантичного договору. Вона називається Програма партнерства за ради миру. Далі. У нас є Хартія про особливе партнерство між Україною та організацією Північно-Антлантичного договору, яка підписана в 1997 році. У нас є Меморандум про взаєморозуміння між Кабмінтом і штабом Верховного головнокомандування. А також я хочу нагадати наш внесок. Це Закон України „Про міжнародні договори” і постанова Верховної Ради України про Основні напрями зовнішньої політики, яку ми тут з вами проголосували в 1993 році. А також нагадаю, що були парламентські слухання „Зовнішня політика України як інструмент забезпечення національних інтересів в державі. Здобутки, реалії та перспективи”. Тобто, якщо ми проаналізуємо всі ці нормативні документи, то цей законопроект не є порушенням цих наших напрацювань. Це перше.

І друге. Я хотів би сказати, що комітет, який очолює Георгій Корнійович Крючков, погодився теж з цим, але виказав зауваження. Зауваження такі, тобто зауваження щодо додати до змісту цієї угоди. Участь України в кожній конкретній операції з використання військового транспорту і авіації здійснюється з дотриманням вимог чинного законодавства України, яким регулюється порядок направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав та порядок допуску і умови перебування на території України підрозділів збройних сил іншої держави. Тобто, якщо ми цей додаток зараз проголосуємо, то всі ці побоювання можуть бути скасовані. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Георгій Корнійович Крючков, Голова комітету з питань національної оборони і безпеки.

12:26:47

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановні колеги, Віталій Якович об’єктивно доповів про те, що комітет наш зробив, заявив про необхідність обов’язково вказати в разі ратифікації цього меморандуму про те, що в кожному конкретному випадку застосування нашої авіації повинні дотримуватись процедури, встановлені нашим законодавством.

Я хотів би привернути увагу шановних колег ось до чого. Що означає цей документ? Ну, по-перше, в Україні немає такого поняття „стратегічна транспортна авіація”. У нас є такий рід військ як військово-транспортна авіація, тому я не знаю про що тут іде мова. Це перше.

Друге. Не треба нам тут говорити, що всі там можуть брати участь. Йдеться про участь України у авіаційних перевезеннях техніки та особового складу підрозділів НАТО потенційно, НАТО потенційно до будь-яких точок світу на підтримку операцій НАТО у мирний період, під час кризових ситуацій і конфліктів, а також за умов непередбачених та надзвичайних ситуацій. Тобто весь комплекс ситуацій, які можуть бути у світі і які будуть передбачати участь НАТО у цих операціях, можуть призвести до того, що Україна, не будучи членом НАТО, буде втягнута в ці конфлікти. І я хотів би, щоб ми про це свідомо мали на увазі, приймаючи рішення.

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути).

КРЮЧКОВ Г.К. Я доповів про це. Адаме Івановичу, я не можу говорити. Да, я доповів, що Комітет прийняв рішення, що може бути ратифікований, за умови зроблення цієї заяви. Це рішення було прийнято одноголосно.

Я хотів про це сказати. Але, як народний депутат, я не можу не привернути увагу моїх колег до цих дуже суттєвих моментів, про які ідеться мова.

Я хотів би, щоб ми на це звернули увагу. Цей документ дискримінаційний по відношенню до держави України. Це писали. Його не могли писати патріоти і державники України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо обговорювати? Так, будь ласка, 15 хвилин. Кармазін Юрій Анатолійович, підготуватися Зайцю Івану.

12:30:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановні співвітчизники, цей законопроект надзвичайно важкий. Я хотів би сказати вам правду, проаналізувавши повністю всі його положення з юридичної, політичної точки зору і з економічної точки зору.

Я погоджуюсь із ключовою тезою Георгія Крючкова про те, що цей документ є дискримінаційним для України по всім трьом позиціям, підкреслюю по всім трьом позиціям. По-перше, визначені нерівноправні відносини щодо зобов’язань України і НАТО (додаток один, розділ сім, пункт чотири): у випадку відміни або відкладання рейсу України будь-які витрати пов’язані із альтернативним транспортуванням несе Україна.

Документи передбачають, що зобов’язання НАТО забезпечити захист українських літаків від судових позовів відсутня. А ми вже це бачили, як позови накладаються судові.

Далі. Розділ шостий. Надання послуг на рівні цін, які виставлені для Збройних сил України. А ви знаєте, що для Збройних сил України у нас занижені цини, і вони дотуються для власних Збройних сил. І далі. Там записано, що з цих сум витрат не сплачуються податки. Як це може бути? Де у нас розрахунок щодо того, що не платяться податки.

Далі. Пункт 6.3. Я тримаю в руках угоду. Ціна, яку Україна призначає НАТО за всі цивільні послуги, підтримку, не повинна бути менш сприятливою, ніж ціна, яку Україна призначає своїм Збройним силам.

Я запитую, пане міністре, а де ж ті фінансові вигоди, де фінансові вигоди, якщо ціна, яку ми їм призначаємо, не більша, ніж нашим Збройним Силам?

Тому, шановні друзі, я просив би вас, цю угоду треба відкладати і зробити правовий аналіз, в тому числі розділу сьомого, де написано правові питання. Я зачитаю вам. Пункт 7.7: „Україна не буде висувати жодних претензій до НАТО та її офіцерів, працівників і представників стосовно будь-яких та всіх претензій, зобов’язань, пошкоджень, збитків і витрат пов’язаних з будь-якою травмою або смертю, або завдання шкоді будь-якій власності, яка випливає або будь-яким чином пов’язана з діяльністю або бездіяльністю України або представника при здійснення перевезень важко транспортною авіацією, або наданні пов’язаних з нею послуг”.

Далі. Пункт „б”: „Будь-якими податками , зборами, страховими внесками чи іншими платежами, які Україна має сплатити будь-яким урядовим чи комерційним організаціям …” і так далі.

І так, підкреслюю, з економічної точки зору - це повний ноль. З політичної точки зору - це дуже примарно, а з юридичної точки зору…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць. За ним - Юрій Соломатін.

12:33:20

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати, на наш розгляд поданий меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів і управлінськими структурами НАТО щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО,

Фракція Української народної партії голосуватиме за ратифікацію цієї угоди. Наша позиція випливає з того, що Україна має бути активним суб'єктом міжнародної безпекової діяльності, що українці мають шукати на міжнародній арені друзів, а не породжувати ворогів, що українська влада має дбати про майбутні ринки для свого військово-промислового комплексу, а не згортати його діяльність.

Ратифікація меморандуму дозволяє поставити взаємовідносини між Україною і НАТО в ділянці використання української транспортної авіації на правову основу, тобто на основу, яка врешті-решт дозволить захистити інтереси українських перевізників.

Загальновідомо, що НАТО об'єднує найдемократичніші європейські та американські держави і є найпотужнішою структурою безпеки світового масштабу. Це реальність, з якою слід рахуватися і яку треба використовувати в національних інтересах.

Я знаю, що багато хто з депутатів не буде голосувати за цей меморандум і мотивами такої поведінки є власні виборчі інтереси, а не інтереси держави. Але ви, шановні народні депутати, повинні розуміти, що такою позицією ви руйнуєте перспективу української авіації. Є все-таки сподівання, я все-таки сподіваюся, що більшість в цій залі є державниками і що ви підтримаєте ратифікацію цього документу.

Про що ж йдеться в цьому меморандумі? Меморандум встановлює політику та процедури використання стратегічної транспортної авіації України та умови цього використання. Це – рамковий документ, який передбачає вибір Україною операції НАТО, для проведення яких Україна надаватиме свою авіацію. Тобто Україна відповідно до розділу два меморандуму має право відмовити НАТО в обслуговуванні операцій, які суперечать національним інтересам України.

Отже, конкретні умови використання української авіації будуть погоджуватися окремо, в окремих угодах. Ратифікація цього меморандуму дозволить нарешті домогтися прийнятної для України ціни за використання українських літаків.

Не секрет, що українська миротворча діяльність оцінюється досить дешево, бо українська влада, зокрема і парламент, і ви, крикуни, не підкріпили таку діяльність ефективною правовою базою. Прийняттям цього меморандуму ми покладемо край цій ганебній політиці влади.

Я хочу звернутися до тих фракцій, які вже не раз голосували за подібні документи, зокрема я хочу звернутися до фракції Регіонів, бо ця угода була підписана, коли Янукович був Прем'єр-міністром уряду, і сьогодні ви не хочете голосувати, це означає, що ви мінливі, що ви думаєте про себе, про свої місця, а про українську авіацію. Це стосується і тих, хто тут начебто піклується про майбутнє України. Не дуріть людей, будьте послідовними…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Зарубінському Олегу.

12:36:35

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні, у мене в руках Декларація про державний суверенітет України. В ній йдеться про те в 9 розділі, що Українська Радянська Соціалістична Республіка урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів.

І наприкінці. Декларація є основою для нової Конституції і законів України. А через рік, в серпні 1991 року Верховна Рада України в цій сесійній залі приймає акт проголошення незалежності України і в ньому йдеться: „Здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України. І з метою підтвердження цього акту 1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження акту проголошення незалежності України”. 1 грудня 1991 року цей референдум відбувся. На ньому було запитання: „Чи підтверджуєте ви акт проголошення незалежності України”? На референдум прийшло 85 відсотків громадян. Прийняли участь в голосуванні і сказали „да” 90 відсотків. Перемножимо ці дві цифри – і ми з вами отримаємо 76 відсотків, тобто кваліфікована більшість громадян України сказали: „Так, бути Україні постійно позаблоковою, нейтральною, неядерною державою”.

А зараз – що це за хлопці зібралися, які нас тягнуть в НАТО? Президент Ющенко отримав довіру лише 40 відсотків громадян. 77 відсотків прийшло на виборчі дільниці, за нього проголосували 52 відсотків. Лише 40 відсотків підтримали цей політичний режим. Люди добрі, на якій підставі ви здійснюєте такі антидержавницькі заходи?!

Тому я проголошую: ви дієте всупереч волі українського народу, ви зраджуєте ідеали української незалежності! Ви йдете всупереч волі народу і прислуговуєте НАТО і дядькові Сему. Геть помаранчевий …… політичний режим! Ганьба вам на вічні часи!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський. Підготуватися Анатолію Оржаховському.

12:39:27

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної партії.

Шановні колеги, є маніпуляція, є містифікація. У даному випадку це містифікація. У мене теж в руках Декларація „Про державний суверенітет України”, я її відкриваю і читаю. До речі, вона прийнята Верховною Радю Української Радянської Соціалістичної Республіки 16 липня 1990 року, тобто в складі Радянського Союзу і в складі, зрозуміло, яких суспільних стосунків.

Тут, дійсно, є, що Українська РСР – я підкреслюю, шановні, не Україна, а Українська РСР, - „урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою”. Я думаю, що в нашому залі є багато людей, які колись казали про намір одружитися, але потім не одружитися. Очевидно, це, в принципі, різні речі: намагатися одружуватися і одружитися.

А отут в мене Акт проголошення незалежності України. І тут вже сказано, шановні, що виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною, підкреслюю, над Україною, в зв’язку з державним переворотом СРСР… і далі за текстом.

Але мова зараз зовсім не про такі речі, якими б вони емоційними і нібито веселими не були. Мова про абсолютно конкретні і прагматичні речі. На сьогоднішній день нам запропоновано використовувати те, що у нас є. А у нас не багато того є, давайте відверто скажемо, що ми можемо використовувати як конкурентноспроможну продукцію.

І коли мова йде про літакобудування, і коли всі наші шановні патріоти говорять про те, що Україна має заробляти на літакобудуванні, що у нас чудові авіа, що нам не дають можливості їх використовувати, а це дійсно так. І ви знаєте, яка ситуація з АН-70, і відповідно ви знаєте, хто нам не дає можливість просувати на зовнішні ринки. Нам пропонують: „Давайте, шановні. Давайте свою стратегічну авіацію”.

Мені здається, що як і при розгляді угоди про ратифікацію з Латвійською Республікою, ми не маємо права тут розглядати це через призму сіюмінутних і, можливо, навіть послідовних своїх, але внутріпартійних інтересів.

І ще один момент, скористаючись тим, що у мене є можливість, я хотів би ще раз наголосити на тому, що цей меморандум не гарантує використання стратегічної транспортної авіації України в будь-якій операції НАТО.

Таким самим чином, і це ключова фраза, про це міністр, до речі, казав, таким самим чином Україна залишає за собою право відмовити на запит НАТО. І тут не треба ніяких зауважень. Все це має відбуватися відповідно до українського чинного законодавства.

Тому давайте не займатись ані маніпуляціями, ані містифікаціями. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів.

12:42:30

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Шановні виборці, шановний Голово!

Мене, як і багатьох виборців, в свій час шокувало те, що Юлія Тимошенко будучи Прем’єр-міністром подала подібний законопроект до Верховної Ради. Було сподівання, що Юрій Єхануров його відкличе. Але сталося не так, як гадалося. Віктор Ющенко, Юрій Єхануров замість відкликання дозволили натівським генералам їздити по всій Україні і агітувати.

Тут міністр нам розповідає великі анекдоти про те, що буде нам добре, якщо ми будемо в цьому альянсі. Але ми вже пам’ятаємо як ми, як наші літаки були арештовані і, що з цього вийшло.

Я дивуюся і підтримую своїх товаришів по фракції, котрі вірно сказали: „Ми ж позаблокова країна чого нам туди сьогодні втягуватися, підтримуючи, йдучи в НАТО, і, пробуючи відповідно частково, ми практично торгуємо Україною.

Фракція Компартії не голосуватиме за дану ратифікацію, вона зраджує національні інтереси, веде до чергової загибелі людей, втрати військової техніки, охолодження відносин з Росією. Дехто з наших горе-патріотів, мабуть, не розуміє, що означає слова „участь у операціях та навчаннях НАТО” – це перспектива участі у військових конфліктах. Ми, що гарматне м’ясо! А територія України прохідний двір! Чи може ми хочемо сприяти господарям альянсу в розповсюджені наркотичних речових як це було на Балканах, а, можливо, дехто хоче „ножки” Буша перевозити через Україну!

Принагідно хочу нагадати наших забудькуватим політикам, що НАТО ніколи не виступало за збереження будь-якої національної держави, а лише посилається на підтримку цінностей на зразок прав людини.

Невже ви, урядовці, Президент, врешті, всі помаранчеві, справді вірите у гуманність поглядів, та політики кривавого військового альянсу, чи вже в повній залежності знаходитесь?

Всім відомо, в своїй діяльності НАТО виступає за розширення життєвого простору в силу зазначено активність його і полягає як не у проведенні навчань, так домаганні, у вільному прольоті літаків.

Скажіть, будь ласка, сьогодні з доповіді міністра ми не почули, а скільки ж літаків пролетіло над територією України в нинішньому році? А скільки коштів за це надійшло до нашої казни? А, яка відповідальність між натовцями і українським відомством і так далі? Хто буде відповідати за те все, коли завтра, дійсно, наша техніка, наші військові будуть втягнуті в чергові конфліктні ситуації на подобії Іракської афери і багато інших.

Тому я закликаю даний законопроект ні в якому разі не голосувати. Ми і виборці наші мають знати, я думаю, що ми повинні опублікувати всіх тих героїв, які сьогодні підтримують даний законопроект. Виборці мають знати, що той, хто проголосував – це імено ті, котрі із року в рік їздять за кордон, мають певні дивіденди, давно вже продалися …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорення питання завершено.

Шкіль, будь ласка, хвилина.

12:45:56

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Ну, по-перше, я хотів би, я не буду спростовувати полум’яні виступи, це все дуже добре, але виступ одного юриста з трибуни Верховної Ради ввів просто в оману українську громадськість.

Я хотів би прочитати, власне, розділ 6 „Фінансової мови”, пункт 6.3.

Ціна за яку Україна призначає…НАТО за всі цивільні послуги підтримку не повинна бути менш сприятливою ніж ціна, яку Україна призначає своїм збройним силам. Менш сприятливою треба зрозуміти це значення цього слова, тобто, вона не може бути нижчою, тільки вище може бути за ціну, яка призначається. Це все абсолютно нормально.

Тому я хочу, щоби ви це зрозуміли. Це чітко і ясно в цьому, щоби ясність і чіткість була в цьому питанні. Я перепрошую.

І наступне. Я звичайно розумію, що величезні прибутки приносить нам перебування Чорноморського флоту на території Криму і це сприяє позаблоковості. Тому що Чорноморський флот, це звичайно, він такий міфічний, тому що ми його не бачимо і фінансово не відчуваємо. Тому що він приносить Україні тільки збитки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зараз , будь ласка, Костинюк ще наполягав, одна хвилина.

12:47:15

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України Богдан Костинюк.

Шановні народні депутати, я хочу нагадати, що Верховна Рада вже ратифікувала документ у 2004 році щодо забезпечення підтримки операції НАТО з боку України, підписаного ще 9 липня 2002 року, ще попередньою владою. Це я до регіонів звертаюся. Ми маємо бути послідовні. Українська держава має бути послідовна і тоді за цей документ регіони теж голосували. Ратифікація цього документу є вигідною для України. Бо це використання українсько-транспортної авіації. Бо це не буде платне використання транспортної авіації за відповідні кошти. Бо це набуття досвіду світових стандартів Збройних сил України. Бо це участь України в миротворчих операціях. З будь-якої сторони ця ратифікація є вигідною для України.

І Народний Рух України, і фракція „Наша Україна” буде підтримувати цю ратифікацію. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги. Манчуленко же просив, щоб віддати своє слово міністру. Будь ласка, Манчуленко, за ним Черняк, потім Катушева.

12:48:35

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Українська народна партія.

Шановний головуючий, шановні колеги. Питання, яке ми зараз розглядаємо, є надзвичайно важливе для України. Якщо ми хочемо, щоб українська авіація, в тому числі військово-транспортна авіація, розвивалася належним чином, ми маємо про це подумати, як це має статися.

Для того, щоб вона розвивалася, вона повинна вдосконалюватися, вона повинна літати. Ті літаки, які у нас зараз є в Україні, вони мають змогу виконувати дуже багато серйозних операцій по перевезенню і людей, і вантажів, які потрібно перевозити на великій відстані. Якщо цього зараз не зробимо, то ті ж наш „Ан-124”, „Руслан”, ті ж „ІЛ-76”, ті ж „АН-12” чи „АН-22” – вони не зможуть бути задіяні. Таким чином Україна дуже багато втратить.

Комітет з питань національної безпеки і оборони прийняв позитивне рішення щодо підтримки ратифікацій цього меморандуму. Тому я звертаюся до вас...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Черняк Володимир. Потім Катушева Зарема.

12:49:50

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні обранці. Я вас ще раз закликаю не гарячкувати. А розглядати питання предметно.

Звичайно, не треба бути запопадливим ні перед НАТО, ні перед Заходом, ні перед ЄС. Але потрібно відстоювати національні інтереси України. Ось, в чому суть проблеми. І з цієї точки зору розглядати все те, що ми робимо. Чи сприяє це, чи не сприяє.

Тепере стосовно конкретного законопроекту. Якщо відволіктися від надмірної політизації його, то в твердому осадку що залишається? По-перше, те, що це сприятиме розвитку авіації в Україні. По-друге, це сприятиме набуттю досвіду українськими збройними силами, проходженню вишколу, вихід на європейські і натівські стандарти. НАТО існує. Ми не можемо його перекреслити і треба цей момент використати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Зарема Катушева.

12:51:05

КАТУШЕВА З.Г.

Фракция коммунистов, Катушева.

Горько и странно, что нас в очередной раз пытаются нам навязать мнение и в очередной раз предать интересы украинского народа. Я свое время прошу передать коллеге Бондарчуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондарчук, будь ласка, мікрофон.

12:51:32

БОНДАРЧУК О.В.

Бондарчук, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, нам говорят будто этот меморандум будет способствовать развитию транспортной авиации в Украине. Нет. Что нужно сегодня транспортной авиации, если правительство хочет сделать добро.

Во-первых, разрешить конфликт между Фондом державного майна и одной компанией киевской, которая на сегодняшний день находится в таком конфликте, что наши самолеты, Русланы, стратегические транспортные самолеты не могут летать по миру, их арестовывают. И способствовало этому делу как раз НАТО. Вот сделайте этот вопрос, это действительно будет вклад в развитие авиации. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Анатолій Степанович. Три хвилини і будемо голосувати.

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую, Адам Іванович.

Шановні друзі, я звертаюся до тих, хто вміє слухати і вміє почути, абсолютно без будь-якої політизації, нормальними спокійними аргументами.

Перше до фракції „Регіонів України”. Це правда, що уряд на чолі з Віктором Федоровичем Януковичем уповноважив міністра оборони шляхом голосування підписати цей меморандум. І це було правильне рішення. Уряд Тимошенко вніс, це інша політична сила, і уряд Єханурова підтримує зараз. Три різні політичні сили пропонують одне і теж. І це є свідченням того, що це правильне рішення. Це перше. Тому я просив би підтримати послідовну позицію, зокрема і вашого лідера.

Друге. Деякі відповіді на питання, які звучали. Чому назва стратегічна транспортна авіація і чи прийнятно це для нас?

Термін „стратегічна транспортна авіація” є загальним для всіх західних держав, для країн НАТО. В Україні цей термін не визначений, але в додатку до цієї угоди перераховуються ті літаки, які належать до класу стратегічних за відстанню, на яку здійснюються перевезення. І вони охоплюють літаки військово-транспортної авіації ІЛ-76 і охоплюють літаки, які випускає, і я горджусь тим, наш завод Антонова НТК, „Мрія”, „Руслан” і все сімейство АНів і нинішнє, і майбутнє. Тобто, якщо наші літаки відносять до категорії стратегічних, я вважаю, це лише привід для того, щоб гордитися своєю країною.

Друге. Пункт 2.2. Справді, говорить про це, що далі, на основі рамкового Меморандуму буде співпраця не лише з країнами НАТО, а з усіма країнами-партнерами. Це прямо записано. До них ще раз повторюю належать: Біларусь, Росія, Азербайджан, Грузія, Узбекистан, Казахстан, Киргизтан і так далі. І це правда, це записано в цьому документі.

Я хочу нагадати, що 3 профільних парламентських комітети підтримали це рішення. І це теж вияв того, що незалежно від політичних сил, які складають ці Комітети персонально є позитивне рішення трьох профільних комітетів. Комітет з питань національної безпеки та оборони підтримав з одним застереженням, щоб питання конкретно вирішувалося на основі законів України. Але уряд не може діяти інакше, він має діяти виключно на основі законів. Бо якщо буде прийматися рішення проти закону, то цих урядовців треба віддавати в прокуратуру та правоохоронні органи.

І останнє. Я хочу сказати. що мова зараз не іде про НАТО, про вступ до НАТО. Якщо насправді, якщо зовсім відверто, мова іде про нашу економіку, про наше авіабудування, про наші робочі місця. Опоненти, я просив би під’їхати зараз до НТК імені Антонова і запитати: скільки рейсів вони вже зробили по цій лінії? І вони скажуть: „Більше 800”.

І на які кошти вони розраховують за 8 років? І вони скажуть: „На мільярд доларів”. Або під’їхати до нашої української авіатранспортної компанії, які скажуть, що лише протягом останніх двох років прибуток півтора мільйони…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Завершуйте, Анатолій…

Шановні колеги, обговорення питання ми завершили, будемо визначатися. Тут багато було запитань і розмов про те, хто і коли підписував. Нагадую, підписана 01.06.2004 року у Варшаві міністром оборони на той час Марчуком.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому як Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО. Реєстраційний номер 0296.

12:56:44

За-207

Не прийнято.

По фракціях. Комуністів – 0, „Регіонів України” – 0, Народна партія – 31, „Наша Україна” – 40, Блок Тимошенко –34 , соціалістів – 4, Української Народної партії - 25 ,Соціал-демократичної партії (об’єднаної)- 0, „ Вперед, Україно!” – 16, „Довіра народу” – 7, „Реформи і порядок” - 14, промисловців і підприємців -8, Народного руху – 14, „Єдина Україна” - 7, Позафракційні – 7.

Слухається проект закону…

( Ш у м у з а л і)

Хто за те, щоб повернутися до голосування.

12:57:50

За-208

Рішення не прийнято, знято з розгляду.

Шановні колеги, я просив би бути завжди, я звертаюсь і до своїх товаришів і до своїх недругів, будьте завжди послідовними. Мотиви вже закінчились. Послідовність полягає в тому, що якщо хтось наполягає, ми ставимо на переголосування. Через півхвилини ви будете вимагати, не треба. Все ми вирішили так, як вимагає цього Регламент.

Розглядається Закон про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про поетапну відміну вилучень з режиму вільної торгівлі. Реєстраційний номер 0309, доповідає заступник міністра економіки Березний Андрій Вікторович. Запишіться, будь ласка, на запитання, якщо є, до Андрія Вікторовича.

БЕРЕЗНИЙ А.В. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, з метою реалізації Угоди про вільну торгівлю між Україною та республікою Білорусь, укладеною 17 грудня 1992 року та СНДівської Угоди рамкової про вільну торгівлю в рамках СНД, укладеної 15 квітня 1994 року, було укладено Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про поетапну відміну вилучень з режиму вільної торгівлі 21 травня 2004 року.

Ратифікація зазначеного Протоколу дозволить створити зону вільної торгівлі у двохсторонніх відносинах між Україною та Республікою Білорусь шляхом поетапної відміни вилучень з режиму вільної торгівлі. Статтею один зазначеного Протоколу передбачено, що відміна вилучень з режиму вільної торгівлі буде здійснюватися в термін відповідно до графіка, наведеного в додатку до нього.

Завданнями цього Протоколу є сприяння лібералізації взаємної торгівлі, розширення взаємовигідного торговельного режиму, транспорентного і довгострокового гармонійного розвитку економічних відносин між Україною та Республікою Білорусь, забезпечення рівних умов для проведення добросовісної конкуренції в сфері торгівлі.

Зазначений Протокол закріплює намір договірних сторін взаємодіяти у створенні зони вільної торгівлі для забезпечення співпраці проведення торговельно-економічної політики в галузі промисловості, сільського господарства, а також розвитку добросовісної конкуренції.

Зазначений проект закону розроблено Міністерством економіки та погоджено без зауважень Міністерством закордонних справ, Міністерством фінансів, Міністерством юстиції та Міністерством аграрної політики.

Прийняття закону забезпечить чинність, надасть можливість реалізувати положення зазначеного протоколу, сприяти розвитку та зміцненню двосторонніх відносин з Республікою Білорусь.

Я хотів би зазначити, що торговельно-економічні відносини з Республікою Білорусь є виключно важливими для України. Зараз в складних економічних умовах у нас фактично 2 фактори економічного зростання - це торгівля з Російською Федерацією і з Білорусією. З Білорусією ми в минулому році вийшли на торговельний обіг на рівні 1 мільярда, а за першу половину 2005 року - вже на 1,2 мільярди доларів. І маємо шанси до кінця року вийти на історичний максимум, який був досягнутий в 1997 році. Темпи зростання експорту з Білорусією в цьому році (українського експорту) досягли 50 відсотків і це важливий фактор підтримки економіки України. Протоколом визначена поетапна відміна декількох позицій важливих для економіки України. Перше – це експорт живої худоби, шкір-сировини і білого цукру. По першій позиції це 2005 рік вже, по другій позиції – з 1 січня 2007 року. Загальний ефект від прийняття цього рішення позитивний. Республіка Білорусь споживає цукор в обсязі 600 тисяч тонн, можливість торгівлі з нею поставками українського….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Будь ласка.

БЕРЕЗНИЙ А.В. поставки українського цукру на ринок Білорусії дає можливість також продовжувати ці поставки і на всю зону вільної торгівлі СНД. Дякую за увагу. Прошу підтримати зазначений проект протоколу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, три хвилини на запитання. Дорогунцов Сергій Іванович.

13:02:38

ДОРОГУНЦОВ С.І. Фракція Компартії України, Дорогунцов.

Шановний доповідачу, я вважаю, що взаємовигідні у нас стосунки між Україною і Білорусією. Білорусія переважає нас по багатьох найважливіших показниках: і по темпах розвитку, і по рівню життя населення. Так що є нам, чому вчитися в них.

Скажіть, будь ласка, яке у нас платіжне сальдо з Білорусією за попередній період, скажімо, на цей рік або на кінець цього року, як ви прогнозуєте.

І ваші думки відносно перспектив розвитку торговельного співробітництва, торговельних взаємин між Україною і Білорусією. Чи є, з вашого погляду, якісь гальма, чи, навпаки? От ви навели цифри швидкого розгортання торгівлі. Чи буде ця тенденція і далі прогресувати?

БЕРЕЗНИЙ А.В. Шановний народний депутате, за результатами двосторонньої торгівлі 2004 року ми мали обсяг товарообігу один мільярд і повний баланс торгівлі, тобто 500 на 500 мільйонів. У цьому році при збільшенні експорту українського до Білорусії на 50 відсотків імпорт білоруський зростає більш швидкими темпами за рахунок імпорту колесної техніки, тракторів, інвестиційних товарів. Але сальдо поки що тримається на досить невеликому рівні: в обсязі 0,5 – один відсоток загального обігу і дорівнює близько 50 мільйонів доларів. Негативне сальдо для України. Це означає, що економіка Білорусії зараз розвивається більш швидкими темпами і нарощує деякі позиції в нашому товарообігу. Але при цьому – я ще раз хочу зазначити, - і наше зростання, нашого експорту – це 50 відсотків по Білорусії при загальному темпі експорту шість відсотків по всіх країнах. Тобто це для нас дуже важливий ринок збуту нашої продукції, високотехнологічної і кінцевого споживання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Шкіря. Немає Ігоря? Будь ласка, Василь Надрага.

13:05:20

НАДРАГА В.І.

Спасибо. Скажите пожалуйста, вот мы сегодня с вами делаем исключение. То есть мы тем самым разрешаем заводить к нам беларускую продукцию. В принципе понимая и соглашаясь с основным подходом я хотел задать вопрос: а есть ли экономическое обоснование или экономический анализ что это даст или что потеряют наши товаропроизводители аналогичной продукции? Спасибо.

БЕРЕЗНИЙ А.В. Шановний народний депутат, мова в протоколі іде не про вилучення, а про скасування вилучення. В нашому двосторонньому режимі. Історія тут такова. Після встановлення режиму вільної торгівлі в 1992 році. В 90-х роках з режиму вільної торгівлі з боку України було вилучено велику худобу, шкірсировину та цукор. Бєларусь вилучила білий цукор.

Зараз ми фактично, в 2004 році підписаний протокол, в якому визначено графік відміни вилучень. Тобто формування повноцінного режиму вільної торгівлі. Введення в режим вільної торгівлі цих позицій, які зараз знаходяться у вилученнях. Тому тут якраз мова йде про встановлення повноцінного режиму вільної торгівлі.

Якщо дивитися баланс по товарах по конкретних, то можу вам сказати: по живій худобі у нас практично зараз відсутній експорт навіть за умов вільної торгівлі з Молдовою. Тому що ціна виробництва, собівартість великої худоби в Україні зараз перевищує навіть показники по інших регіонах, з якими ми торгуємо. По шкірсировині в минулому році 20 тисяч тонн було експортовано, знову ж таки, в режимі вільної торгівлі з Молдови. І в цьому році 8 тисяч тонн, знову ж таки, з Молдовою.

Тому відмова скасування цього обмеження в торгівлі Бєларусі суттєво не змінить ситуацію.

Ми вважаємо, що тут цей протокол – це результат домовленостей двох урядів. І в принципі це збалансований документ. Нам дається можливість з 1 січня 2007 року поставляти білий цукор на ринок Беларусі і далі в той же час і Беларусь отримає таку можливість до України. Але з точки зору внутрішнього споживання і виробництва - це призведе до нарощування загального товарообігу і як експорту, так і імпорту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Андрій Вікторович. Сідайте, будь ласка. Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Олег Олексійович Грачев.

13:08:22

ГРАЧЕВ О.О.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!

Комітет у закордонних справах розглянув проект Закону про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про поетапну відміну вилучень з режиму вільної торгівлі, який було підписано 21 травня минулого року віце-прем’єр-міністром України Іваном Кириленком.

Метою закону є забезпечення подальшої лібералізації торгівельних відносин між Україною та Республікою Беларусь у відповідності до укладеної між державами СНД угоди про створення зони вільної торгівлі ще від 15 квітня 1994 року. В редакції про внесення змін та доповнень до неї від 2 квітня 1999 року. Графік дій є у додатку, про що вже йшлося. Реалізація зазначеного протоколу не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Комітет вважає, що протокол між Кабінетом Міністрів України та урядом Республіки Беларусь про поетапну відміну вилучень з режиму вільної торгівлі забезпечує надійний правовий механізм міжнародного рівня для активізації процесу двосторонніх торгівельно-економічних зв’язків між Україною та Республікою Беларусь.

Головне науково-експертне управління підтримує прийняття закону Верховною Радою України. І Комітет у закордонних справах прийняв рішення рекомендувати закон до прийняття на сес. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Будемо обговорювати? Голосуємо? Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому як Закону про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та урядом Республіки Білорусь про поетапну відміну вилучень з режиму вільної торгівлі. (0309 законопроект). Прошу голосувати.

13:10:39

За-233

Прийнято.

Будь ласка, мікрофон …

По фракціях, прошу. Комуністів – 55, „Регіони України” – 35, Народної партії – 6, „Наша Україна” – 20, Блоку Тимошенко – 23, соціалістів – 22, Української Народної партії – 9, соціал-демократи – 1, „Вперед, Україно!” – 19, „Довіра народу” – 10, „Реформи і порядок” – 3, Партія промисловців і підприємців – 10, Народний рух України – 9, „Єдина Україна” – 3, позафракційні – 8.

З мотивів запишіться. 3 хвилини, будь ласка.

Будь ласка. Грачев, Шевченко.

13:11:38

ГРАЧЕВ О.О.

Спасибо Адам Иванович.

Очень удивительно с результатов голосования, что представители фракции, которые сейчас, выступали за отстаивание, якобы интересов Украины, не проголосовали, по крайней мере, в полном составе за данный законопроект. Это говорит о несерьезном подходе или даже о двуличии.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Шевченко. Кармазін наступний.

13:12:13

ШЕВЧЕНКО О.О.

Прошу передати слово народному депутату Ващук Катерині Тимофіївні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Катерина Ващук мікрофон.

13:12:22

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, шановний Адаме Івановичу.

Все-таки це достатньо важливе питання і ми хотіли сказати своє бачення. А саме. Ми вводимо в режим вільної торгівлі групу, велику групу товарів, які виробляються в аграрному секторі. І ми мали вимагати від Кабінету Міністрів чіткої схеми, чітких цифр, чітких квот на ввіз цих товарів.

Ми маємо приклади минулих років. Працюють не держави, працює бізнес. Ми шануємо білорусів. Але, коли завозиться звідти цукор-сирець, і під виглядом, що він вироблений в Білорусії, і як вільний режим вільної торгівлі і нищиться власний, то я не думаю, що ми робимо мудро, не...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка. Іван Заєць наступний.

13:13:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні друзі, я не голосував, там немає мого голосу, за ратифікацію цього договору. Через те, що та угода про створення зони вільної торгівлі одинадцятирічної давності, вона ж не працює. Вона не працює.

Вона не працює через те, що в Україну завозиться зараз з цієї території так зване какао, де п’ять відсотків какао, а 95 відсотків цукру. І ми до цього нічого не робимо, щоб це припинити. Уряд не вносить жодних пропозицій.

І так ми маємо сьогодні 250 тисяч тонн, які завезла Юлія Тимошенко в порушення закону і з величезними втратами для України. І плюс маємо весь час неміряно цього міксу, який завозиться звідти.

Тому, я думаю, що ми прийняли зараз не зовсім обгрунтоване, з точки зору національних інтересів України, рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, будь ласка.

13:14:39

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати, ми повинні створити умови для проникнення нашої продукції на інші ринки. І треба наводити порядок не тільки на законодавчому рівні, а треба його наводити і на митниці.

І тому, якщо хтось в контрабандному порядку чи в іншому перевозить товари на наш ринок, так ми повинні зупиняти ці потоки. Одначе ми просто імітуємо діяльність, начебто все залежить від законів. Законів є дуже багато в Україні хороших і добрих, але немає влади, немає такої влади і немає бажання Верховної Ради, щоб ці закони виконувалися. От у чому наші проблеми, а не в тому, що прийняти той чи інший закон. Ми повинні домагатися сьогодні дії договорів із Білорусією, з Росією, з іншими про зони вільної торгівлі, ті, що ми попідписували більше 10 років, а не тягнутися сьогодні в СНД і створювати законодавчу базу для того, щоб фактично зруйнувати український ринок. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено. З мотивів час вичерпаний. Будемо переходити до наступного питання. І я дуже просив би, ми з вами десь місяць тому домовилися про те, що в нас буде тиждень законопроектів по аграрному комплексу. Ми вже тиждень перетворили у квартал. Давайте, сьогодні ще залишилась частина проектів. Давайте попрацюємо ефективно, щоб ми нарешті ці питання завершили, бо наближається день працівників сільського господарства.

Будь ласка, проект Закону про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України, реєстраційний номер 7728, Томич Іван Федорович.

13:16:38

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься надзвичайно важливий проект закону про інженерно-технічне забезпечення агропромислового комплексу, реєстраційний номер 7728, розроблений з участю Інституту аграрної економіки, ініційований рядом народних депутатів.

Існуюче матеріально-технічне забезпечення АПК є недосконалим і не в змозі задовольнити в умовах ринку потреби сільськогосподарських товаровиробників, підприємств харчової, переробної промисловості в машинах, обладнанні, устаткуванні та технічному обслуговуванні.

Технічне оснащення сільського господарства досягає критичної межі. Тільки втрати зерна в середньому щорічно за результатами зношеності техніки складають від 2 до 4 мільйонів тонн, дизельного пального в результаті 90% зношеності та неефективності техніки щорічно складають 1,5-2 мільярди гривень, що не тільки наносить фінансові збитки, а саме основне, унеможливлює навіть за наявності ресурсів технологічне забезпечення виробництва продукції. Як наслідок, зниження якості та конкурентоспроможності продукції агропромислового комплексу, що стає однією з проблем інтеграції не тільки України до СОТ, але й Європейського ринку. Основними сільськогосподарськими машинами аграрні підприємства забезпечені, шановні колеги, лише на половину.

А понад 90% уже відпрацювали свій амортизаційний строк, щорічне списання зношеної техніки перевищує її закупівлю. Через технічні несправності спрацювання щорічно, не використовується четверта частина тракторів та комбайнів АПК, основною причиною погіршення технічного аграрного виробництва є значне зниження платоспроможності сільськогосподарських підприємств.

За експертними розрахунками, на оновлення машинотракторного парку агропідприємств, необхідно 200-220 мільярдів, тобто щорічно порядку 22 мільярдів із розрахунком 10 років.

Шановні народні депутати, без структурної реорганізаційної перебудови існуючої інженерно-технічного забезпечення неможлива стабілізація АПК. В зв’язку із цим і внесений даний законопроект, який враховує основні принципи організації та розробки правових норм регулювання суспільних відносин, які виникають в процесі функціонування суб’єктів господарювання.

Науково-експертне управління підтримує зазначений законопроект, Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики 5 жовтня розглянув даний законопроект і одноголосно просить вас, шановні колеги, підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Так, будемо обговорювати, чи голосуємо? Іван Олександрович, ви все одно не потрапите, так що, далеко стоїте. Голосуємо? Давайте проголосуємо. Ставиться, будь ласка, чотири обговорення. Прошу. А тому що це скорочена процедура, ви не балакайте по телефону, а дивіться у розклад.

Кармазін Юрій Анатолійович. Немає. Дякую.

Лещенко Володимир.

13:20:30

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці!

Питання про систему інженерно-технічного забезпечення АПК є надзвичайно важливим для подальшого не розвитку, а існування сільськогосподарського виробництва та переробних галузей аграрного сектору економіки. Проте, воно не хвилює чинну буржуазну владу України, як не хвилювало всі чотирнадцять тимчасових урядів, в тому числі і нинішній, бо задля виконання вказівок Міжнародного валютного фонду та інших закордонних політичних та фінансових кіл по перетворенню землі у предмет купівлі-продажу, щоб відібрати її у селян, як були відібрані у народу України заводи, фабрики та інша загальнонародна власність, сьогоднішні можновладці все роблять, щоб повністю знищити будь-яку систему на селі, в тому числі і щодо матеріально-технічного забезпечення.

Обговорюваний законопроект вніс не уряд, а члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. Правда, дещо запізно. Колишня мережа „Укрсільгосптехніки” практично знищена, машинотракторні парки силоміць ліквідованих колгоспів та радгоспів у переважній більшості мають жалюгідний вигляд. Де-не-де у якомусь селі чи на полі можна побачити латаний, перелатаний, зв’язаний дротом трактор чи комбайн.

Дихає на ладан вітчизняне сільськогосподарське машинобудування. Здирницькі ціни на техніку, запасні частини, послуги по технічному обслуговуванню та ремонту добивають нашого вітчизняного , наголошую, масового сільськогосподарського товаровиробника.

Ми є свідками того, що завдяки свідомим антиселянським діям чинної влади виробництво основних видів сільгосппродукції замість крупнотоварного сектору поступово зосередилося в особистих господарствах селян. 72 проценти м’яса, наприклад, виробляється у цих господарствах, значні обсяги також продукції рослинництва. Ми ж знаємо, яка там механізація: лопата, сапа, вила, граблі, коромисло з відрами. А щоб зорати присадибну ділянку, зібрати вирощений врожай зараз вже потрібні немалі гроші. Ті, хто надає послуги з цих питань, знімає з селянина останню свитину, а продукції відбирають за безцінь, тому стало вже не вигідним взагалі на селі щось виробляти. Проект Закону, що обговорюється, ставить за мету поступово налагодити систему інженерно-технічного забезпечення АПК. Ним суттєво підвищується роль держави у вирішенні цієї проблеми. Його можна підтримати в першому читанні.

Проте є необхідність доопрацювати до другого читання. Слід вивчити досвід наших сусідів – білорусів, де діє чітка система інженерно-технічного забезпечення сільського господарства, а також молдаван, де створена і діє ціла мережа державних МТС. І взагалі, як кажуть, все нове – це добре забуте старе. Нам слід повернутися до досвіду інженерно-технічного забезпечення АПК, який був напрацьований у нас за часів радянської влади.

Якщо націоналісти та соціалісти при владі не здатні навести сільське господарство, то комуністи готові сформувати уряд і відбудувати зруйноване. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Масенко, фракція комуністів. За ним - Микола Шершун.

13:23:45

МАСЕНКО О.М.

Шановні народні депутати, радіослухачі, телеглядачі, виборці!

Не дивлячись на те, що авторами законопроекту є і товариші мої по фракції і виступаючі підтримали, я все-таки повинен сказати, що подібні законопроекти відносяться до системи латання дірок у сільському господарстві. А наробили ці дірки ті, частина, хто і є авторами законопроектів і ті, хто зараз найбільше ратує за це.

Ну, я хотів би все-таки, щоб у нас колись настав той момент, коли понесли ці люди, хто розорив наше сільське господарство, понесли якусь хоч моральну відповідальність і поклялися отут на трибуні за те, що вони обіцяли рай на селі. Одним цим законом проблему ту, яка зараз існує на селі, вирішити абсолютно не можна.

Що б ми не записали у цей законопроект, але якщо не буде надійної підтримки з боку держави, то абсолютно село не стане на ноги. Якщо селяни і зараз продовжуватимуть продавати тону пшениці за 350-400 гривень, то ніяка система інженерно-технічного забезпечення село виручити не може.

Я хотів би ось зачитати те, що передбачає законопроект. „Для стабілізації цін і забезпечення потреби сільськогосподарських товаровиробників у напруженні весняно-польові, збиральні періоди робіт уповноважений центральний орган виконавчої влади розробляє…” там і таке інше по тексту. Але ми вже ж бачили на практиці як це розробляється. Минулий уряд, екс-прем`єр Тимошенко хотіла зробити якусь систему провести, щоб знизити ціни на паливно-мастильні матеріали. Ми побачили на практиці до чого це призвело. Це була зворотня реакція і ціни, навпаки, виросли. То без зміни політичного устрою, без зміни економічного устрою, без зміни системи підходу до сільськогосподарського виробництва цим законопроектом ми абсолютно не можемо вирішити проблему інженерно-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва. Ніколи цього зробити неможливо.

Але я хотів би ще сказати, що оскільки мої товариші тут є авторами законопроекту, то я думаю, що можна проголосувати, можна залатати якусь дірку і ще й по тій простій причині, що у авторах законопроекту немає якраз екс-лідера аграрної партії, яка зразу є кістяком заслуженої чи народної партії…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун. За ним - Анатолій Оржаховський.

13:27:11

ШЕРШУН М.Х. Микола Шершун, Народний блок Литвина.

Шановні народні депутати, Адам Іванович!

Ситуація з проблемами, запропонованими до врегулювання даним законопроектом дуже нагадує оту валізу без ручки, яку покинути школа, а нести ж бо зовсім немає сил. Вже надто в запущеному стані опинилося інженерно-технічне обладнання і устаткування, задіяне у сільськогосподарському виробництві. Але чим далі ми уникатимемо розгляду цієї проблеми по суті, тим менше надій, що хоча б колись відновимо позиції провідного світового виробника сільськогосподарської продукції та продукції переробної галузі.

Фракція Народної партії прагне і докладає зусиль, аби вже найближчим часом агропромисловий комплекс існував не за принципом: якось воно та буде, - а на основі чіткої програми його розвитку, маючи за підгрунтя гармонізовану законодавчу базу та прозору і чітку державну політику. Руїна, в якій опинилося українське село, стала можливою, насамперед, через споглядацьку позицію держави, інакше б до такого стану виродження, руйнації виробничих потужностей на селі не дійшла б. А кожен, хто ходить біля землі, мав би, окрім пітного чола, забруднених рук та головного болю, ще й гідний прибуток. Бо нікому не потрібна ця тяжка праця заради праці.

Боляче і соромно повертатися до дідівської техніки та архаїчних методів виробництва. А тому фракція Народної партії має чітку позицію у цьому питанні: держава має взяти на себе відповідальність за стан справ в АПК. Це по-перше. Іноді необхідно зовсім небагато: лише не заважати надокучливому чиновнику селянинові, не грабувати його та не вказувати йому, що і як йому робити. Іноді краще посприяти отриманню кредиту. А ще краще – створити чіткі і прозорі умови задля роботи. А вже наші селяни, повірте, не підведуть.

Тому фракція Народної партії єдина в думці про те, що законопроект, запропонований до розгляду, має бути підтриманий по суті. Але зважаючи на значну кількість зауважень до нього, доопрацьований принципово до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів.

13:29:40

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Шановні парламентарі, виборці! Мені, вихідцю із сільської місцевості, зрозумілі ті проблеми, які сьогодні є на селі. Звичайно, приємно і те, що ми протягом двох тижнів розглядаємо відповідні законопроекти, присвячені селу. Одначе, неприємно спостерігати до якого первісного стану сільську місцевість довели. Боюсь, благі наміри авторів закону щодо встановлення правових та організаційних, економічних засад формування і функціонування системи відповідної інженерно-технічної в майбутньому залишиться на тому ж самому рівні, або на бумазі, як і багато інших рішень, котрі приймалися в цьому залі.

Маю сказати, стан на селі катастрофічний. Немає чим навіть покійника відвезти до останнього місця спочинку. Мабуть наші націонал-демократи тепер уже розуміють, що після розвалу РСР їхня внутрішня і зовнішня політика підняла лише Турцію, Польщу і ряд інших країн, а не власну державу. Ліквідовано сьогодні технічні парки, ремонтно-транспортні підприємства, не працюють і не випускають нашу власну техніку в тому режимі, як раніше працювали Херсонський комбайновий завод і багато-багато інших.

Хто ж винен? Звичайно, можна кинути закид до наших перш за все науковців, які недавно, пам’ятаєте, в минулому році нас порадували тим, що, якщо не вчинимо відповідних дій, технічно не переоснастимо, то в 2007 році не буде у нас і жнив. Звідки ж вони можуть взятися, коли та ж сама наука нам пропонувала відповідні реформи і Кучма їх узяв за основу? А Віктор Андрійович потім продовжував і сьогодні продовжує, проголосивши рік села, але де гроші у бюджеті? Рік буде, як і колись рік культури, а грошей і села практично не буде.

Тому, я думаю, сьогодні варто було б і колишнього президента, і нинішнього президента посадити в тєлєгу, а не на БМВ, і провезти по нашим українським землям. Хай би вони подивилися на чому сьогодні їздять і працюють наші сільські люди, що вони там роблять і що вони відповідно заробляють. Після того вони б швиденько і державні господарства відкрили на селі. А сьогодні не буде. Це все, що землю дали, а не сказали, що з нею робити. І техніку практично налоговики, виконавча служба викрали, продали, а сьогодні люди залишилися ні з чим. І, тим паче, сьогодні ми кажемо про село, про… практично трактористи нікому не потрібні, шофера нікому не потрібні, а у мене на Херсонщині, де я в районі Каланчатському, де є королівське СПТУ, де колись вчилися на комбайнерів і так далі – закрили, з поради Юлії Володимирівни, СПТУ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Анатолій Володимирович, ви згадали про трактористів, забули про доярок. Вони також, на жаль, нікому не потрібні.

Так, хочуть ще з мотивів, будь ласка, по хвилині Заєць, потім Гладій. Іван Заєць.

13:33:07

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Є три біди для сільського господарства, для сільськогосподарського виробництва, ліквідація яких повністю залежить від влади, від парламенту:

- це низькі ціни на сільськогосподарську продукцію;

-це нерозвиненість власного сільськогосподарського машинобудування та не забезпеченість сільськогосподарських підприємств високим рівнем техніки;

- це ставка на латифундію і оренду землі, а на фермерство.

У нас є Державна програма розвитку сільськогосподарського машинобудування. І вже настав час запитати чому ця програма не виконується? Бо цей закон по суті не вирішить проблеми, його можна прийняти в першому читанні, суттєво доробити, але ситуацію він не покращить, тому що виконавча влада від уряду до уряду не хоче забезпечувати свого сільськогосподарського виробника своєю власною технікою: то закупляють у американців, то у білорусів, то у Росії, де тільки хочуть, тільки не у своїх. У нас є свої комбайнові заводи. У нас є свої тракторні заводи, але ніхто про них не дбає.

Тому я закликаю від імені Української народної партії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хочу захистити Івана Олександровича, знає він село, бо до того часу як піти до „Народного руху” він досить активно працював в аграрному секторі, соціалістичному, правда, аграрному секторі.

Так, будь ласка, Михайло Гладій.

13:34:37

ГЛАДІЙ М.В.

Михайло Гладій, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія „Батьківщина”.

Шановні колеги, наша фракція однозначно підтримує цей законопроект в першому читанні, ми за нього проголосуємо. І от, з яких позицій:

Перше. У нас відсутня єдина законодавча база з цього питання. І прийняття цього закону певною мірою вирішиться це питання.

Якщо брати конкретно законопроект, то в статті 13 проекту визначається, що обсяг щорічних асигнувань на державну підтримку в системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу становить 5 відсотків загальних видатків Державного бюджету.

Якщо розглядати, що бюджет в динаміці зростає, то це приблизно 7 мільярдів гривень. Доповідач говорив, що нам потрібно для того, щоб оновити всю техніку близько 200 мільярдів.

І третє. В законопроекті вказано, що техніка яка не виробляється у нас в Україні і запасні частини повинні ввозитися без мита.

Я просив би підтримати і цю позицію, бо це дуже важливо для будівницт…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Черняк, мікрофон, будь ласка, за ним Ігор Шурма.

13:35:53

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української Народної партії.

Шановні колеги, це якраз той законопроект з приводу якого, я думаю, у нас нема розбіжностей, і весь зал може голосувати за нього, я думаю, що нема підстав голосувати проти. Взагалі оновлення виробничого апарату – це найгостріша, найактуальніша проблема економіки України і, зокрема, оновлення інженерно-технічне в сільському господарстві. І якраз цей законопроект вводить в законодавче поле вирішення цієї проблеми.

Уперше ідеться про стратегію розвитку матеріально-технічної політики і про її фінансове забезпечення.

Я думаю, що є всі підстави голосувати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ми й зробимо. Ігор Шурма.

13:36:46

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Шановний Адаме Івановичу, без сумніву система інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України - це є надзвичайно важливе питання. Але я хотів би повернутися до Погоджувальної ради.

На Погоджувальній раді від Комітету з питань охорони здоров’я материнства і дитинства було підняте питання про те, аби проект Закону про заклади охорони здоров’я був поставлений на початок сесійного дня, оскільки ми не можемо ніяк розглянути цього питання.

Сьогодні ми знову не розглянемо це питання. Я тому, дуже прошу вас, щоби домовленості на Погоджувальній раді були збережені. І, якщо буде така можливість, щоб ви дали вказівку, щоб цей законопроект в обов’язковому порядку був розглянутий на цьому тижні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все від нас залежить з вами, як ми будемо працювати.

Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України. Реєстраційний номер 7728. Прошу голосувати. Голосуємо.

13:38:17

За-250

Дякую. Закон прийнято.

Шановні колеги, я оголошую про продовження засідання на 15 хвилин. Бо у нас є бажання, давно ми не слухали... У першому, у першому. Я сказав, у першому читанні. За основу у першому читанні. Рішення прийнято у першому читанні.

Давно ми не чули оголошень. Тому дві фракції „Вперед, Україно!” і соціал-демократи (об’єднані) просять перерви.

Будь ласка, Тамара Прошкуратова. А потім будемо працювати далі.

13:39:06

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Шановні колеги, шановний Адаме Івановичу.

Протягом минулого тижня, коли ми всі працювали на округах, проводили зустрічі та прийом громадян. Я впевнена, що до всіх вас зверталися мої колеги освітяни щодо вирішення врешті-решт питання щодо виплат, передбачених 57 статтею Закону України „Про освіту”.

Ми повністю поділяємо їхні звернення. До речі, сьогодні про це говорили колеги, коли виступали від фракцій, поділяє позицію колега Нощенко, про те, що після продажу „Криворіжсталі”, коли в держави є гроші, нарешті, можна вирішити у цьому році це питання і не розтягувати на п’ять років. До речі, про це ініціювали, коли приймався цей закон, депутати з фракції „Наша Україна”, про це обіцяв і на майдані Президент Ющенко, коли тоді говорив про моїх колег вчителів.

Ми часто говоримо про долю сільського вчителя, але обіцяної міністерством збільшення зарплати не отримали, зате прийняли закон, ми за нього голосували, добре, що президент наклав вето, згідно якого випускник вузу, який навчався за рахунок державного бюджету, має повернути плату за навчання, якщо не поїде працювати за направленням, ніби-то це вирішить кадрову проблему в сільській школі.

Але спочатку слід вирішити соціальні питання вчителя. Це його комунальні послуги, що ще з радянських часів було стимулом працювати вчителю в школах сільської місцевості. Але нічого не збільшивши в фінансуванні комунальній плати сільського вчителя у вересні місяці взагалі плата за комунальними, комунальних послуг призупинена, хоча на це в державному бюджеті передбачені кошти.

А мої колеги з Великобурлицького району Харківської області отримали лист від начальника РВЕ Нартова, який повідомляє. Цитую „в зв’язку рекомендаціями голови облдержадміністрації Авакова рекомендовано призупинити нарахування відшкодування пільг педагогічним працівникам”. Губернатор відміняє рішення Верховної Ради, це взагалі нонсенс.

Вирішити питання пільг для сільських вчителів і кадрова проблема взагалі, я думаю, вирішиться. Не менш гострою є питання, з яким звертаються студенти ВУЗів, коли продовжують з них, на них накладати штрафи за те, що не був на лекції. З таким проханням, з такою проблемою звернулися студенти Вінницького соціально-економічного інституту від університету „Україна” третього рівня акредитації. Де написано, повідомляють про те, що за прогул лекції, за неявку на лекції платять штраф у сумі 3 гривні 30 копійок, хоча їхнє навчання, безумовно, є платним.

Шановні колеги, шановний уряд, шановні губернатори, вирішіть врешті-решт проблему 57-ї статті, проблему сільського вчителя не словом, а ділом. Давайте доведемо виконання своїх передвиборних обіцянок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. От зараз ми приймемо закон про м’ясо і м’ясні продукти і трохи поліпшимо життя, в тому числі і вчителя, в тому числі і вчителя.

Слухається проект Закону про м'ясо та м'ясні продукти, реєстраційний номер 8060. Можливо ми в першому читанні його підтримає? Про молоко ж є, чого про м’ясо не бути закон? Ні?

Ну, тоді будь ласка, Сергій Миколайович Терещук, 3 хвилини. Голосуємо? Я ставлю… Томич, будь ласка, Томич. Кармазін перший записаний, він слово хоче, будь ласка.

13:42:51

ТОМИЧ І.Ф.

Голосуємо, голосуємо.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

На ваш розгляд вноситься проект закону про м’ясо і м’ясопродукти, реєстраційний номер 8060, ініційований народними депутатами. Ви добре пам’ятаєте, у 2004 році, у цій сесійній залі ми з вами уже приймали Закон про м’ясо і м’ясопродукти, ініційований урядом, який був заветований Президентом України.

А після повторного розгляду у Верховнй Раді закон не набрав необхідної кількості голосів і був відхилений. Враховуючи необхідність законодавчого регулювання питань, щодо вимог до виробників і постачальників м’яса та м’ясопродуктів, прав та обов’язків, їх і контролюючих органів, державної підтримки та економічного стимулювання виробництва і переробки цієї продукції, на основі вже прийнятого 2004 закону з урахуванням пропозицій, розгляду закону з урахуванням пропозицій президента, внесений на ваш розгляд оновлений проект закону.

Запропонований законопроект регламентує основні принципи економічної політики у сфері виробництва та реалізації м’яса та м’ясопродуктів. Необхідність його прийняття обґрунтовується наступним. Україна має достатній потенціал для виробництва та забезпечення внутрішнього ринку м’ясом та м’ясопродуктами. В м’ясній промисловості діє близько 60-тивеликих і середніх підприємств, а також понад тисячу підприємств малої потужності. В 2004 виробництво м’яса на цих підприємствах складало 473 тисячі тон, ковбасних виробів – 310 тисяч тон, м’ясних та м’ясо-рослинних консервів 17,7 тисячі тон.

Основними проблемами м’ясної, переробної галузі є недостатня забезпеченість сировиною та низька реалізація м’ясопродуктів, що виробляється.

Незважаючи на недостатнє використання виробничих потужностей, продовжується будівництво підприємств малої потужності. Слабкий рівень технічного оснащення таких підприємств не дозволяє здійснювати випуск, в першу чергу, якісної продукції.

Проект цього закону розроблено з врахуванням положень директив Ради європейського економічного співтовариства, які встановлює основні ветеринарно- та медико-санітарні вимоги та правила. При розробці даного законопроекту враховувалися технічні, ветеринарні, санітарні та медико-біологічні вимоги до показників якості і безпеки харчової продукції.

Комітет рішенням від 5 жовтня 2005 року рекомендує Верховній раді прийняти зазначений законопроект за основу. Головне науково-експертне управління підтримує дане рішення. Прошу вас підтримати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будемо голосувати? Давайте, якщо не заперечуєте, по хвилинці ті, хто записався.

Юрій Анатолійович, не заперечуєте? Ви сьогодні дуже добрий і лояльний. Будь ласка, мікрофон Кармазіна. За ним Іван Заєць. По хвилинці вкладіться. Ті, хто записався тільки.

13:46:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Адаме Івановичу, я у хвилинку не вкладаюся, потому що я записаний на повноцінне обговорення.

Шановні народні депутати! Проект передбачає державне нормування показників якості і безпеки м’яса, м’ясної сировини і м’ясних продуктів, вилучення з обігу неякісного м’яса, м’ясної сировини, м’ясних продуктів, атестацію суб’єктів господарювання, відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.

Я хочу запитати у авторів. Які правовідносини зараз регулює цей законопроект? Ви не найдете відповідь на це питання. І через це я говорю, що з метою запровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу з питань забезпечення якості безпеки м’яса, м’ясних виробів інших продуктів харчування, реалізацію пріоритетних положень програми інтеграції України в Євросоюз, треба, щоб були зміни до чинних законів України, а не приймати окремо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви дуже мудро вклалися.

Не вклався? Ну дайте можливість продовжити. Говоріть, Юрію Анатолійовичу.

13:47:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую, Адаме Івановичу, ви надзвичайно добрий сьогодні.

Так от, перелік тих суспільних відносин, які врегульовуються виключно законами, визначається Конституцією України, це стаття 92 Конституції. Однак, я бачу, що у нашій залі уже давно трошки ми йдемо по іншому шляху, і тому фактично весь цей закон повторює той текст, який ми приймали 24 липня 2004 року, який називався „Про м'ясо та м'ясні продукти”, який був заветований тоді Президентом України. Схожість один до одного цього закону, навіть і нумерація статей така ж сама.

І тому я хочу наголосити, що більшість із положень цього закону є предметом регулювання тих законів, які називаються: про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини, про забезпечення санітарного і епідеміологічного неблагополуччя населення, про ветеринарну медицину, про захист прав споживачів, про стандартизацію…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійовичу. Ну, ви все сказати мудро і талановито, як завжди. Іван Заєць, хвилинку, будь ласка. Іван Олександрович, давайте, ви за хвилину як спеціаліст села скажете.

13:48:51

ЗАЄЦЬ І.О.

…а то вранці і говорили невідомо про що.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати, якщо взяти шосту статтю, то в цій шостій статті говориться про те, що не допускається до забою велика рогата худоба живою вагою однієї голови до 300 кг, а свині до 90 кг. Я не думаю, що ця норма повинна бути в законі, хоч там є і певне таке обмовлення – за виключенням санітарного забою. Треба цінами заохочувати людей тримати худобу, наприклад, до 400 кг, а не в законі заборонити забій. Це, я думаю, не годиться.

Друге. Є стаття вісім і стаття дев'ять. У статті вісім мова йде про те, що треба атестувати, навіть повинні стандартам тих, хто постачає м'ясо, і тих, хто переробляє. Але порядок проведення цієї атестації забивається за міністерством. Якщо ми в цьому законі не випишемо основні принципи такої...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити Івану Олександровичу. Ввімкніть мікрофон Зайця.

13:50:07

ЗАЄЦЬ І.О. Якщо ми в цьому законі не запишемо основний принцип і такої атестації, то ми знову одержимо документ, де чиновники із міністерства будуть тероризувати і тих, хто везе м`ясо, і тих, хто його переробляє.

І 9-та стаття. Мова йде про реєстр атестованих суб`єктів. Знову ж таки мова йде про те, що порядок введення такого реєстру буде запроваджувати міністерство. Знову ж таки треба на законодавчому рівні виписати цей порядок, якщо ми хочемо не допустити зловживання з боку чиновництва по відношенню до наших селян, по відношенню до виробників і тих, хто переробляє сільськогосподарську продукцію.

Так само стаття, яка стосується відповідальності. У цій статті немає фактично санкцій, тобто ми не знаємо як буде нести відповідальність за порушення тої чи іншої дії той чи інший суб`єкт підприємницький. Тому треба уточнити і в цій частині цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Єщенко Володимир мікрофон, будь ласка.

13:51:20

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Наша фракція буде підтримувати цей закон в першому читанні, але є інша проблема. І треба звернути увагу сьогодні і наших радіослухачів,і весь народ України,що дефіцит м`яса в Україні на сьогодні складає 550 тисяч тонн і на душу населення це складає 28 кілограм в рік. Якщо казати про радянські часи, це втричі менше. З 1991 по 2005 рік закрилось 62 переробних підприємства. Про ці питання треба сьогодні казати і звертати увагу і уряду. Я був у Чаробаєвському районі у Великій Бурінкі і я звертаюся до акціонерів, робітників, депутатський запит зроблено, і я думаю, що уряд і прокуратура розберуться з тим акціонуванням, яке проведено незаконно на вашому підприємстві. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, одержать слово тільки ті, хто записаний. Будь ласка, Нощенко. За ним Гладій і, мабуть, і Черняк.

13:52:31

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко Микола, 160 виборчий округ, Сумщина, Народний блок Литвина.

Я от зараз перелистую закон, який сьогодні нам поданий для розгляду, і складається таке враження, що ми говоримо про цю галузь, про виробництво м’яса і м’ясопродуктів у доброму Радянському Союзі.

Всі ми знаємо, що ферм немає, державних інституцій немає. Є суб’єкти господарювання. Тому в законі - ми підтримуємо в першому читанні, - але в законі, наприклад, не виписано, хто такий виробник м’яса, яке місце в цьому населення, тому що мова йде про суб’єкти господарювання, які зареєстровані в установленому порядку. І я все буду робити, щоб у цьому законі в другому читанні появилося, що виробник – це населення, цінова політика – що за неї відповідає Кабінет Міністрів , який захищає інтереси населення; і не допущу, щоб населення, яке утримує худобу, обкладалося додатковими зобов’язаннями у вигляді різних атестацій та інших документів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гладій Михайло. Потім Шевченко.

13:53:48

ГЛАДІЙ М.В.

Шановні колеги, накінець-то законопроект 8060 Закону „Про м’ясо та м’ясні продукти” відповідає європейським нормам. Але є деякі моменти, де не треба обмежуватися. Наприклад, стаття восьма і дев’ята проекту повинна мати більш чіткі вираження.

Також статтю вісім проекту присвячено атестації суб’єктів господарювання, варто було б доповнити положеннями, що визначаються об’єкти такої атестації.

Також я вважаю, що необхідно було б чіткіше регламентувати відповідальність за порушення у даній сфері.

І все-таки наша фракція – Блоку Юлії Тимошенко, - буде підтримувати цей законопроект і проголосує його за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шевченко Олександр. І точку поставить Черняк. Решта не піднімайте рук – тільки ті, хто записані.

13:54:37

ШЕВЧЕНКО О.О.

Олександр Шевченко, Народний блок Володимира Литвина.

Шкода, що питання безпеки харчових продуктів і їх якості врегульовується з великим запізненням, коли практично знищено все поголів’я худоби і птиці, і в суспільному секторі через руйнацію тваринницьких комплексів і переробних підприємств.

І як результат за останні роки з 24 мільйонів голів великої рогатої худоби залишилося сім мільйонів. Тобто реформування економіки на перших етапах аж ніяк не спричинило ні зростання обсягів споживання м’ясопродукції, ні погіршення якості. Тому найпершим завданням законопроекту є потреба захистити виробника продукції, тобто селянина, у якого за безцінь скуповується худоба.

Фракція Народної партії підтримує поданий законопроект, тому що його положення визначаються правовими та організаційними засадами забез… м’яса та м’ясопродуктів для життя, здоров’я населення, довкілля під час виробництва, переробки, фасування, зберігання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І професор Черняк, який має відношення до аграрної політики.

13:55:50

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую, Адаме Івановичу.

Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Шановні колеги, існує гостра, складна і актуальна проблема м’яса і м’ясопродуктів в Україні. Тваринництво фактично знищено. І треба вжити заходи для того, щоб підтримати тваринництво і сприяти вирішенню проблеми м’яса. Для цього потрібно цю проблему законодавчо регулювати.

В даному випадку ми маємо саме таку спробу. Звичайно, вона не зовсім, можливо, досконала, але це тільки перше читання. Я думаю, що можна підтримати концептуально в першому читанні. Ті, хто лобіює імпортерів м’яса, ті проти цього закону. А ті, хто за підтримку власного виробника, підтримують цей закон. Ось такий відбувся поділ в цій залі. Я думаю, що ми не повинні зупинятись на цьому. Ми повинні йти далі і прийняти закон про сало. Тому що відсутність закону про сало – це є образою для всіх українських патріотів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але ви продовжуйте вже і далі. Якщо буде закон про сало, то треба буде і про українську з перцем.

Обговорення завершено. Давайте підтримаємо законопроект. Про молоко вже є, про сало готується. Про горілку з перцем на черзі.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону про м’ясо та м’ясні продукти, реєстраційний номер – 8060. Прошу продемонструвати чудеса. Голосуємо.

13:57:40

За-239

Дякую. Закон у першому читанні є. Так, ще тут у нас є трошки законів . Проект Закону про продовольчу безпеку України, реєстраційний номер – 8098. Будемо голосувати? А, хоче Мельник представити. Будь ласка, Мельник Микола Євтихійович – 3 хвилини.

13:58:15

МЕЛЬНИК М.Є.

Микола Мельник, Соціалістична партія України.

Шановні колеги! Шановний Адаме Івановичу!

Цей законопроект визначає правові, економічні та організаційні основи діяльності держави. Спрямований на захист національних інтересів і гарантування Україні продовольчої безпеки особі, суспільству і державі від зовнішніх і внутрішніх загроз та становить відповідальність держави за належний рівень харчування населення.

Завдання законопроекту полягає у забезпеченні гарантування продовольчої у забезпеченні гарантування продовольчої безпеки. Тобто в розробці і здійснені правових, соціально-політичних, економічних, науково-технічних, організаційних, інформаційних та інших заходів із забезпечення фізичної та економічної доступності населення до життєвоважливих продуктів харчування, запобігання та подолання надзвичайних продовольчих ситуацій.

Державна політика базується на принципах забезпечення продовольчої безпеки з врахуванням необхідності інтеграції України до світового економічного простору.

Метою законопроекту є: визначення основ державної політики спрямований на захист національних інтересів шляхом гарантування в Україні продовольчої безпеки і попередження кризових продовольчих ситуацій.

Завдання законопроекту є: законодавчо затвердження індикаторів продовольчої безпеки, здійснення моніторингу і рівня та визначення відповідальності органів виконавчої влади.

Продовольча безпеки України розглядається як захищеність життєвоважливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якою державою гарантується фізична і економічна доступність та якість життєвоважливих продуктів харчування для всіх громадян згідно з науковообґрунтованими наборами продуктів харчування. Забезпечується продовольча незалежність держави і підтримується стабільність продовольчого забезпечення населення.

Реалізація державної політики щодо забезпечення продовольчої незалежності та продовольчої безпеки держави виступає важливою складовою національної безпеки і тому повинна стати основою для здійснення реформування в агропромисловому комплексі України.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 5 жовтня 2005 року прийняв рішення зазначений законопроект прийняти за основу. Прошу проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, шановні колеги. Будемо обговорювати? Ну давайте тоді от перших чотири по хвилинці. Кармазін – хвилина, а потім Лещенко.

Мікрофон Кармазіна.

14:00:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Адаме Івановичу, Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Ви весь час змінюєте регламент самочинно, Адаме Івановичу. Так не можна робити.

Проект закону, який ми зараз обговорюємо, безусловно, заслуговує на увагу, але на жаль має і багато положень популістського характеру, які я можу наголосити.

Так, проект визначає, що в статті 5, що ні з основних реальних та потенційних загроз продовольчої безпеки зростання споживчих цін на продовольчі товари більш швидкими темпами ніж доходи населення. Хіба це норма закону, скажіть, будь ласка? Це констатація факту який відбувається сьогодні в державі і відбувався він через те, що був невдалий уряд у нас в країні. Зараз ми виправляємо цю ситуацію, але ж така норма не має бути записана.

Тому, я вважаю, що якщо і приймати цей закон, то і назви, які є в ньому понятійний апарат багато…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, почекайте. Лещенко одна хвилина, будь ласка. За ним Масенко.

14:02:15

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Я нагадую, я продовжив на 15 хвилин засідання, хто забув. Будь ласка.

14:02:15

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці.

Ніхто не може заперечити, що у нас у сільському господарстві надзвичайно гостра криза. Причина в наступному, що в Україні відсутня власна аграрна політика. Ми докотилися до того, що Україна втратила продовольчу безпеку, і сьогодні говоримо, як її відновити. Ви ж дивіться, по м’ясу дефіцит для внутрішнього споживання за різними оцінками 500 тисяч – 1 мільйон тонн, і зараз масово процвітає контрабанда.

Те ж стосується цукру. В 1990 році виробляли майже шість мільйонів, зараз 1,8. Загроза в наступному році, що буде дефіцит. Те ж стосується і хліба. Ви знаєте, скільки посіяли озимини, і у наступному році буде загроза цьому.

Тому нам потрібно дійсно приймати законопроект про продовольчу безпеку, який внесено народними депутатами України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Масенко. Наступний Шершун. Мікрофон Масенка, будь ласка.

14:03:25

МАСЕНКО О.М.

Я дякую.

Відносно законопроекту потрібно сказати, що безпека держави може бути забезпечена тоді, коли сільське господарство забезпечуватиме наше продуктами харчування наших громадян України. На превеликий жаль, з ряду тих причин, про які вже я неодноразово говорив, і депутати тут говорять, без підтримки держави наше сільське господарство не може забезпечити наших громадян продуктами харчування. І тому ми не можемо гарантувати безпеки харчування у нашій державі.

Але у цій ситуації мене більше всього хвилює ще й якість продуктів. Ви подивіться, яка у нас якість. І якраз законопроект цього не передбачає захисту якості продукції. Ті продукти, які вироблені були на радянських підприємствах, бандерівці закладали в схорони, і вони зберігалися десятками років. А зараз і одного дня не може продукт, той, що виготовлений на цих підприємствах, зберігатися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, будь ласка.

14:04:40

ШЕРШУН М.Х.

Дякую. Микола Шершун, Народний блок Литвина.

Запропонований законопроект, не зважаючи на всю привабливість, ніби-то соціальної спрямованості, не містить реальних механізмів забезпечення досягнення поставленої мети, а відтак нікого і ні до чого не зобов’язує.

Всі повинні зрозуміти, що багатим і економічно розвинутим суспільство може бути лише тоді, коли в ньому кожен громадянин живе в достойних умовах, а не кучка обраних жирують, тоді як для решти населення в якості рятівного круга чи тої подачки, влада пропонує чергову нічим не підкріплену своєрідну держану гарантію у вигляді подібного законопроекту, якщо він набере силу закону.

Тому фракція Народної партії вважає за доцільне не підтримувати цей законопроект як такий, що носить, в першу чергу, популістський характер та покликаний відволікти увагу громадян від вирішення ключових проблем, що існують сьогодні в суспільстві. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чотири виступило. Шановні колеги, записано ще 9 народних депутатів, ну … Жижко, будь ласка, за ним Нощенко.

14:05:59

ЖИЖКО С.А.

Шановний пане головуючий, шановні депутати.

В країні вже тривалий час, у всякому разі більше 10 років споживання життєво важливих продуктів харчування, зокрема м’ясних, молочних продуктів, риби і морепродуктів знаходиться на надзвичайно низькому рівні, нижчому від науково обґрунтованих норм. Ця обставина, на мій погляд, є найбільшою загрозою для продовольчої безпеки. При цьому в роздрібній торгівлі … товарних груп присутня достатня кількість продукції, але немає попиту, тому що немає купівельної спроможності нашого населення.

Фактично даний законопроект покликаний сприяти тому, щоб в Україні Верховна Рада законодавчі зміни вносила в систему продовольчої безпеки і місцеві органи влади тоді зобов’язані були здійснювати ряд кроків для того, щоб їх реалізовувати.

Вважаю, що даний законопроект потрібно відправити на доопрацювання на перше читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нощенко Микола, за ним Гладій.

14:07:12

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко Микола, 160-й виборчий округ, Сумщина, народний блок Литвина.

Ну, якщо брати по назві закону, то звичайно, тема надумана і ось з яких аргументів. Це безпосередня функція міністерства агропромислового комплексу вироблювати політику щодо продовольчої безпеки. Що виробляти, як виробляти, в якій кількості? Законопроектом передбачається цю функцію розпорошити серед Верховної Ради, Кабінету Міністрів, місцевих державних організацій, більше того громадян та об’єднань громадян, дописалися вже.

Але якими механізмами? Чи передбачається якась преференція, пільга, матеріальна підтримка? Жодного слова нема в цьому законопроекті, тому я підтримую пропозицію, щоб його відправити на доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Гладій і будемо визначатися.

14:08:06

ГЛАДІЙ М.В.

Михайло Гладій, Фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія „Батьківщина”.

Шановні колеги, законопроект 8098 обов’язково нам потрібен. Це не означає, що сьогодні у нас є продовольча небезпека, але ми повинні себе застерегти, тим більше, що в цьому законопроекті визначаються, як якісні, так і кількісні показники.

Але, шановні друзі, ми хотіли звернути увагу на серйозну недоробку в цьому законопроекті. Перше, ми повинні тотально обізнати наших споживачів з їхніми правами і обов’язками, це також відноситься до продовольчої безпеки.

І ще одне важливе, продовольча безпека визначається не тільки кількісними показниками продуктів, а й можливості купити ці продукти. Тому і на це треба звертати серйозну увагу в даному законопроекті. Я вважав, що сьогодні ми могли б підтримати цей законопроект у першому читанні. Дякую за вагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Черняк, за ним Оржаховський. І голосуємо.

14:09:12

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Питання продовольчої безпеки є надзвичайно важливим і актуальним, ну, тому, як кажуть, не піднімається рука голосувати проти закону із такою інтригуючи назвою як „Продовольча безпека”.

Разом з тим, треба відзначити, що законопроект декларативний. Дійсно, не виписані конкретні механізми. Тому можна проголосувати у першому читанні, але серйозно попрацювати у процесі підготовки до другого читання, або на повторне перше читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оржаховський Анатолій, будь ласка.

14:10:01

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Я радий буду, якщо продовольча безпека буде забезпечена у нашій державі. Але реалії сьогоднішнього дня засвідчують, що немає бажання, саме головне, і волі у нашої влади сьогодні є тільки слова і не більше того.

Я це кажу тому, що, перебуваючи на Херсонщині, спілкуючись з органами місцевого самоврядування дізнався, що практично вся продовольча безпека сьогодні перекладається на сільські і селищні ради. Голови райдержадміністрацій пишуть відповідні розпорядження, статистичні управління вимагають звіту, хоч сільські ради не мають ніякого відношення за тим, щоб перед ними звітували фермери і так далі.

Тому у майбутньому нам треба, щоб державна зачіпка там на рівні села, відповідні підрозділи і тоді можна якось впливати. А так сьогодні перевели на ці всі приватні рельси і хочемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні Закону про продовольчу безпеку України, реєстраційний номер 8098. Прошу визначатися.

14:11:38

За-130

Рішення не прийнято.

Була пропозиція на повторне. Хто за цю пропозицію, прошу визначатися.

14:12:04

За-172

Не прийнято, законопроект відхилено.

Шановні колеги, по фракціях? Ну у вас монітори ж є. Будь ласка, ладно, по фракціях: комуністи - 53, «Регіони України» - 0, Народна партія – 12, «Наша Україна» - 11, Блок Тимошенко – 25, соціалісти – 20, Народна партія Українська – 16, соціал-демократи – 0, «Вперед, Україно!» - 18, «Довіра народу», «Реформи і порядок» - нулі, Партія промисловців і підприємців – 10, Народний рух України – 5, „Єдина Україна” - 0, позафракційні – 2.

Шановні колеги, я дуже просив би, у нас є законопроект, який давно вже уряд вніс, проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо почесного звання "Мати-героїня"), реєстраційний номер 7687. Я прошу проголосувати за нього. Голосуємо. Є таке звання. Давайте ми його підтримаємо. Голосуємо. А після того буде і батько – герой, очолить цей рух Черняк.

14:13:22

За-234

Шановні колеги, тут одне речення вноситься про те, що і це звання додається до переліку тих звань, які вже у нас є. А воно таке звання є. Давайте в цілому приймемо як закон і підтримаємо наш уряд. Не наш, але уряд. Голосуємо в цілому як закон. Правильно. Правильно.

14:13:57

За-256

Дякую.

Тут Володимир Кирилович підказав: наш уряд в розумінні тому, що це – уряд нашої країни. Це абсолютно… А про рибу приймемо закон чи ні?

ГОЛОСИ З ЗАЛУ. Ні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні? Тоді все.

Шановні колеги, я вам дякую за добру співпрацю, за розуміння проблем, які ми сьогодні обговорювали. На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошує закритим. З 15 години ми будемо працювати у фракціях, комітетах і нагадую представникам фракцій, що о 15 годині на третьому поверсі ми збираємося представники фракцій уповноважені з приводу законів про вибори. І прошу комітет Славути (голова Комітету Славута), Правденко від Комітету засобів масової інформації і Крючковський, які працювали в комісії по напрацюванню відповідних законопроектів. На все добре.