ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

4 жовтня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України!

Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему «Рада».

Зареєструвалися в сесійній залі 403 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, вчора виповнилося 65 років народному депутатові України, нашому колезі Євгену Кирильчуку. Давайте привітаємо нашого колегу і щиро побажаємо міцного здоров»я і успіхів у роботі.

Шановні колеги, оголошення прослухайте, будь ласка. Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Бондаренко Олени Федорівни зі складу депутатської фракції політичної партії «Народний союз «Наша Україна»» і водночас про входження Бондаренко Олени Федорівни до складу депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко. ( О п л е с к и)

Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Резніка Юрія Йосиповича за складу депутатської фракції Народної партії.

Шановні народні депутати! Перелік питань визначених для розгляду сьогодні на пленарному засіданні у вас є. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства», там чотири закони.

Пропонується такий регламент розгляду цього питання: для доповідачів – до 3 хвилин, відповіді на запитання - до 3 хвилин, співдоповіді від комітету до трьох хвилин. Далі протягом 15 хвилин провести обговорення законопроектів. Немає застережень?

З цього приводу? Будь ласка, три хвилини, запишіться для того, щоб з мотивів висловити свої міркування. На табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Віктор Петров, фракція комуністів, будь ласка.

ПЕТРОВ В.Б.

Уважаемые народные депутаты! Сегодня самый главный вопрос, который волнует людей, это дальнейшее подорожание стоимости жизни. Вроде бы что-то обещали, но те коммунальные услуги, цены, которые растут в каждом городе - это и город Винница и все города Винницкой области, Донецк, Харьков – оно съедает все те доходы, на которые люди пытались что-то рассчитывать.

И вторая важнейшая проблема, которая сегодня волнует – нынешняя политика властей окончательно уничтожает наше украинское село. Если сегодня не принять срочные меры по возрождению села, не просто разговоры популистские, а именно возродить село, надо не просто пустить в село деньги, а надо определиться кто в селе будет сегодня хозяином, чтобы хозяином были люди, те, кто обрабатывает землю, а не те, кто ходит на асфальте здесь в Киеве. Посевная полностью провалена, и голод на Украине нам… это опасность страшная…

ГОЛОВА. Володимир Бронніков. Фракція «Регіони України».

БРОННІКОВ В.К.

Владимир Бронников, фракция «Регионов Украины».

Владимир Михайлович, мы приходим, втягиваемся в рассмотрение бюджета 2006 года, но мы должны еще рассмотреть как исполняется бюджет 2005 года, потому что сельские, прежде всего, населенные пункты чрезвычайно ждут работ по газификации. Школы не отапливаются, детские садики не отапливаются, ФАПы не отапливаются, а «Нефтегаз» не перечисляет денег на газификацию. Есть у нас правительство или нет, которое формирует Специальный фонд бюджета, и ничего не делает?

Поэтому я предлагаю отозвать Программу дий уряду, пока уряд не отчитается за выполнение бюджета-2005.

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, мы начинаем работать над бюджетом следующего года, и это, наверное, правильно, что детально, тщательно фракция Народной партии свои предложения в Бюджетный комитет уже передала.

Но я хотел бы сейчас остановиться немножко на другом. Я хотел бы остановиться на том, что, говоря о бюджете будущего года, мы должны понимать, что есть бюджет текущего года, и как он выполняется, и в каких составляющих, мы в этом зале не единожды слышали от исполнительной власти разговоры о том, что у нас перевыполняются доходы, что у нас все замечательно и отлично по поступлениям в бюджет 2005 года. Но у меня возникает вопрос: а что у нас остается по выполнению этого бюджета? И вот здесь существуют вопросы, потому что субвенции местным бюджетам, связанные с подготовкой к зиме субъектов жилищно-коммунального хозяйства, культуры, образования, то есть все то, что было записано в бюджет 2005 года, к большому сожалению, на сегодняшний день идет с такими проволочками, что я боюсь, что эти деньги придут, в лучшем случае, к получателю только в декабре…

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, відносно пропозицій, які прозвучали у ваших виступах. Щодо ситуації на селі і в агропромисловому комплексі. Ви знаєте, що ми заслухали інформацію Кабінету Міністрів, прийняли серйозну постанову і домовилися на засіданні Погоджувальної Ради, що протягом наступного пленарного тижня ми відведемо декілька днів для прийняття вичерпного, вичерпного, підкреслюю, прийняття необхідних законопроектів, для того щоб Верховна Рада сповна виконала своє призначення з цього приводу.

Щодо бюджету. Я хотів би нагадати шановним колегам, що ми слухали інформацію про хід виконання бюджету в 2005 році. Якщо буде потреба послухати ситуацію з виконанням бюджету за 9 місяців, будь ласка, давайте установимо в порядку пропозиції.

Щодо програми діяльності уряду, ми її не можемо відкликати програму діяльності уряду, оскільки для нового уряду, для цього уряду ми її не затверджували. Ще хочу при цьому нагадати, що в четвер ми будемо розглядати законопроект 8156 про внесення змін до Державного бюджету, яким передбачається виділити місцевим бюджетам в межах 700 мільйонів для виплат заробітних плат, забезпечення дитячих садочків, шкіл і таке інше, тобто про що говорив народний депутат Бронніков. Будь ласка, Мельничук, 30 секунд. Вже час вичерпаний, шановні колеги.

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії, Чернівецька область.

Шановний Володимир Михайлович, оскільки ви сказали, що в четвер буде розглядатися питання по бюджету, будь ласка є прохання включити законопроект 7883, який передбачає, який має за мету відновлення права сільськогосподарських виробників заявляти, а податкових органів списувати податкові борги, які виникли внаслідок форс-мажорних обставин. Тому що ми знаємо, яка ситуація на селі.

Крім цього, законопроект, яким накладається мораторій на демонтаж обладнання цукрових заводів, тому що зараз це повним ходом йде, от Сальківський цукровий завод Гайворонського заводу Кіровоградської області, йде демонтаж обладнання на цукровому заводі.

Тому, законопроект в другому читанні треба негайно на цьому тижні розглянути і накласти, все ж таки прийняти рішення, накласти мораторій. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Якщо комітет готовий, будь ласка, давайте будемо розглядати. Асадчев і будемо продовжувати роботу.

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую, Володимир Михайлович, я з процедуру, як пропозиція, у нас на наступному тижні, наскільки я знаю будуть слухатися парламентські слухання по місцевому самоврядуванню. Можливо було б не погано в рамках цих слухань послухати і Міністерство фінансів щодо місцевих бюджетів. Тому що ситуація там достатньо катастрофічна, ми зараз слухаємо їх у нас в комітеті і мені здається це було б воно не зайвим. Це, як пропозиція. Дякую.

ГОЛОВА. Я прошу організаторів парламентських слухань врахувати. Я думаю, що це варто зробити. Я прошу Віктора Андрійовича Славуту врахувати це.

Шановні колеги, тепер є всі підстави нам перейти до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України про господарські товариства. Єдін Олександр Йосипович, підготуватися Зубанову. Я просив би дуже коротко, шановні колеги, оскільки у нас багато роботи. По суті.

ЄДІН О.Й.

Дякую, Володимире Михайловичу!

Шановні депутати! Олександр Єдін, 103 виборчий округ, фракція «Єдина Україна».

Сьогодні в Україні існує нагальна потреба детального врегулювання діяльності акціонерних товариств. Існуючі прогалини в законодавстві призводять до неефективного управління багатьма, як великими і не дуже великими підприємствами, що сприяє негативний вплив на економіку України. Недостатність правового регулювання, низький рівень правової обізнаності населення та недостатній рівень розвитку української судової системи призвели до численних скандалів на грунті так званих акціонерних війн.

У результаті приватизації та корпоратизації держава ще залишається акціонером значної кількості підприємств, утримуючи пакети акцій різних обсягів українських акціонерних товариств. У той час як взаємовідносини між різними групами акціонерів, у середині акціонерних товариств майже не регулюється, що призводить до нехтування інтересів держави і порушення її майнових прав як акціонера є скоріше правилом, ніж винятком для більшості акціонерних товариств.

У той же час відсутність чіткого врегулювання розподілу повноважень між органами товариства та дійового контролю з боку всіх груп акціонерів за фінансово-господарську діяльність товариства часто є наслідком вимивання активів товариства на користь керівництва або певної групи акціонерів, що призводить до неналежного виконання товариством своїх зобов’язань перед кредиторами, дестабілізації господарського обороту та економічної ситуації в цілому.

У зв’язку з вище названим особливу актуальність має можливість акціонери реалізувати свої права як власника в управлінні товариством. Право на участь в управлінні акціонерним товариством є одним із основних невід’ємних прав акціонерного власника простих акцій. Воно може бути реалізоване тільки через органи, до складу яких входять акціонери, і тільки в межах компетенції цих органів, передбачених законодавством та внутрішніми документами товариства.

Приймаючи участь у загальних зборах, акціонер здійснює свої р……..ційні і управлінські права в акціонерному товаристві. Право приймати участь в загальних зборах мають всі акціонери, незалежно від кількості та класу належних їм акцій, відповідно до статті 41-ї Закону України «Про господарські товариства».

У сьогоднішніх умовах, коли акціонери товариства налічують тисячі та десятки тисяч акціонерів, такий підхід має і суттєві вади, серед яких велика витратність скликання зборів, недостатня оперативність у скликанні, реальна можливість блокувати проведення зборів шляхом відсутності кворуму, необхідного для визнання їх правомочними.

Останнє призводить до того, що в акціонерних товариствах не проводяться, як чергові, так і позачергові збори. Це, звичайно, влаштовує певну зацікавленість групи акціонерів які, як правило, керують діяльністю товариства і не бажають змін в акціонерному товаристві. При цьому, такими діями наноситься суттєва шкода решті акціонерів, в тому числі тим, які володіють контрольними пакетами акцій товариства.

У відповідності до законодавства України, загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що володіють сукупністю більше, яке шести десяти голосами. Ця цифра є досить високою у порівнянні з кворумом загальних зборів, що встановлено в законодавствах деяких країн.

Так, законодавством Російської Федерації, Республіки Казахстан, Республіки…

Засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба вкладатися в регламент. Завершуйте.

ЄДІН О.Й. Законодавствами Російської Федерації, Республіки Казахстан, Республіки Білорусь встановлено п’ятидесятивідсотковий кворум. До речі, в дореволюційній Росії, для визнання загальних зборів правомочними, достатньо було присутності акціонерів, що володіють 20-ти відсотками статутного фонду. А для вирішення деяких особливо важливих питань 50-ти відсотками.

Сучасне законодавство країн Європи також не потребує 60-ти відсоткового кворуму. Для прикладу, у Франції загальні збори правомочні за наявністю акціонерів, що володіють сукупністю 25-ти відсотками акцій.

Кворум, при скликанні повторних загальних зборів, взагалі не передбачений законодавством України, він визначається у загальному порядку і, також, складає 60-відсотків.

На відмінність від України, в багатьох зарубіжних країнах, при скликанні повторних зборів, кворум не визнається. В Російській Федерації кворум зменшується з 50-ти до 30-ти відсотків, а в Республіці Казахстан з 50-ти до 40.

Тому, з метою розв’язання даного питання законодавчого врегулювання питання ефективної участі акціонерів в управлінні акціонерними товариствами, більш повноцінного захисту прав акціонерів в Україні і підготовлено проект Закону, який передбачає 51 відсоток при повторних зборах акціонерних товариств. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Запишіться, будь ласка,

3 хвилини.

ГОЛОВА. Андрій Полііт, фракція комуністів.

ПОЛІІТ А.А.

Прошу передать слово Ещенко Владимиру Николаевичу.

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, будь ласка, ваше запитання.

ЄЩЕНКО В.М. Фракція комуністів.

Наша фракція не підтримує цей закон і не буде за нього голосувати. Але користуючись своїм правом виступу, я звертаюсь і до Володимира Михайловича Литвина, я про це вже казав в Черкасах, що знову проходять акції проти будівництва заправок в місті Черкаси в парковій зоні. Я дуже вас прошу і звертався з депутатськими запитами, люди виходять на вулиці і перекривають магістральні дороги. Сьогодні складна обстановка в Черкасах, тому я звертаюсь до вас, підніміть це питання на рівні уряду, нехай вийде комісія і розбереться в цих питаннях. Не можна, щоб київські фірми будували в Черкасах заправки в паркових зонах.

ГОЛОВА. Так, Олександр Бандурка, фракція Народної партії.

БАНДУРКА О.М. Шановний доповідач, Олександр Бандурка, фракція Народної партії Володимира Литвина.

Я уважно прочитав ваш законопроект, але так і не зрозумів, як же захищаються інтереси мілких акціонерів, те, що називають монетарних. Два відсотки у нього, один процент, ви говорите, що збори повторні, загальні, позачергові можуть скликатися більше як 50 відсотків голосів. А якщо два чи три проценти. В законі перш за все, ми повинні подбати про мілкого і середнього бізнесмена, чи ділову людину, а у вас зовсім захист мілкого акціонера не передбачений. Як це виправити до другого читання?

ЄДІН О.Й. Шановний пан Олександр, ще будуть виступи депутатів, мова йде про повторне скликання і саме можливість проводити після позачергових зборів збори з кворумом 50 плюс 1 акція, це вже є перший крок до міноритарних акціонерів.

А що стосується вашого питання, вносьте пропозиції, будемо розглядати в другому читанні. Дякую заувагу.

ГОЛОВА. Так, Степанов, фракція Соціалістичної партії України. Ваше запитання.

СТЕПАНОВ М.В.

Степанов, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Олександр Йосифович, ну корпоративне войны - это не нововсть, это в цивилизованном мире, как говорится, постоянно это ведется. Разные можно приводить примеры. Но вы скажите, по сути, вот ваша пропозиция, чтобы снизить с 60 процентов количество присутствующих акционеров. Он что, у вас, в основном, то действует на пользу тех людей, которые держат контрольный пакет акций. Если так подойти, ну надо какие-то компенсаторные тогда вставить в закон вот механизмы, которые бы защитили интересы, как говорит, миноритарных акционеров.

По сути такое снижение это только на руку тем, кто будет накапливать контрольные пакеты и на интересы тех, кто будет захватывать эти в своих, будем говорить, корысних интересах эти предприятия. Спасибо.

ЄДІН О.Й. Дякую за пропозицію, пан Степанов. Прошу внести ваші пропозиції для другого читання, а якраз в моєму законопроекті мова йде про повторні загальні збори. Якщо перші не відбулися, то при повторних загальних зборах кворум може бути 50 плюс 1 акція. Бо ми часто й густо бачимо приклади, коли акціонери не володіючи контрольним пакетом акцій блокують проведення взагалі загальних зборів, керуючи цим підприємством, вимиваючи обігові кошти і так далі. І акціонер, що володіє 51 і вище пакетом акцій не може нічого з ними зробити. Ось чому і вноситься цей законопроект, якраз на підтримку миноритарних... можливо треба його ще розвити цей законопроект. Я, якраз буду дякувати вам за ваші пропозиції, а це якраз є кроком по захисту миноритарних акціонерів. Дякую.

ГОЛОВА. Так, дякую. Час вичерпаний. Сідайте. Будь ласка.

Володимир Олександрович Зубанов, будь ласка, до трибуни. Підготуватися Ігнатенку.

ЗУБОВ В.О.

Уважаемые депутаты, не секрет, что экономика Украины развивается нестабильно, не созданы условия для среднего, малого бизнеса, не созданы условия также и для крупных промышленных предприятий.

Сегодня на Украине крупные промышленные предприятия практически полностью являются акционерными обществами, или открытыми, или закрытыми. Во всем мире это наиболее эффективный способ работы и деятельности крупных промышленных предприятий. К сожалению, в нашем государстве эти принципы заложены, значит, они не действуют. Почему? Потому что не защищены интересы малых акционеров, которые владеют малыми пакетами акций, ну, теми пакетами, которые ниже контрольного. И это приводит к тому, что крупное промышленное предприятие теряет темпы развития, не вкладывает достаточно средств в развитие производства, не использует такой эффективный метод, как вторичный выпуск акций и увеличение уставных фондов. Они развиваются в основном за счет прибыли полученной, за счет заемных средств у банков, которые необходимо отдавать.

То есть во всем мире существует эффективный способ привлечения капитала – вторичная эмиссия. У нас этого нет, потому что малым, так называемым пакетным акционерам нет смысла вкладывать средства в акционерное общество, в покупку акций со второй эмиссии, поскольку они сейчас не имеют никакого влияния на деятельность этих предприятий. И в будущем тоже не будут влиять.

Поэтому законом предусмотрено, если малые акционеры имеют консолидировано или однолично, одноособно, значит, более 10% акций, то они автоматически включаются в состав наблюдательного совета. Также несколько расширяются права членов наблюдательного совета, что до оперативного участия в управлении предприятием, получения информации и так далее.

То есть это первый такой небольшой шажок в увеличение прав малый акционерных, малых акционеров в акционерных обществах и также это поможет крупным акционерам, которые сейчас владеют контрольными пакетами акций, привлекать не заемные средства, а средства второй эмиссии, которые являются наиболее эффективными. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Запитання, шановні колеги, будь ласка. Є запитання? Є? Запишіться. Три хвилини. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Володимир Матвєєв, фракція комуністів.

МАТВЄЄВ В.Й.

Владимир Матвеев, фракция коммунистов.

Ну, а как все-таки законом предусматривается защита от жульнических действий при вторичной эмиссии. Я вам приведу простые примеры.

Николаевский глиноземный завод, который приносил ежегодно прибыль в 70 миллионов долларов, продан за 100 миллионов долларов, государственный пакет акций. При этом после вторичной эмиссии 26 тысяч мелких вкладчиков акционеров остались вообще без акций, без средств и так далее, и тому подобное. Как это защищается?

Первое. Ну, вашими поправками.

Второе. Черноморский судостроительный завод, бывшая государственная холдинговая акционерная кампания. При помощи вторичной эмиссии из под ответственности нового владельца акций уведено более половины бывшей государственной собственности. Как эта поправка защищает вот эти вот, ну, от жульнических действий новых владельцев?

ЗУБОВ В.О. Спасибо. По Николаевскому глиноземному, Одесскому, там просто нарушение закона было и жульнические действия. Вернее, значит, вот использование тех недостатков, которые были в законодательстве.

Я в свое время делал запрос в Генеральную прокуратуру по глиноземному заводу, к сожалению, мне ответили, что существующие законодательство несовершенно и российский инвестор - инвестор не пакетный, которые бы пришли другие и разбавили контрольный пакет на Николаевском, он просто использовал те лазейки. Там просто ничего общего нет с этим законом.

Я же хочу запустить механизм привлечения дополнительных средств от других инвесторов, акционеров, а не тех, которые сегодня являются единоличными собственниками, имеют контрольные пакеты.

Поэтому там просто более ушлые ребята воспользовались прорехами в нашем законодательстве про акционерное общество. Спасибо.

ГОЛОВА. Олег Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

БІЛОРУС О.Г.

Дякую. Наша фракція, в принципі, виступає на підтримку народного підприємництва і таких його форм як малий і середній бізнес. Але нас дуже непокоїть те, що на сьогоднішній день в Україні, як в державі, немає законодавства яке б забезпечило захист інтересів малого і середнього бізнесу.

Досить якомусь судді прийняти рішення, налітає, банк формування закриває офіси, вивозять документи, блокують рахунки. Ніде в світі немає, щоб одним розчерком без відкритого процесу суддя мав можливість приймати такі ґвалтівні рішення. Що у вашому законопроекті заложено для захисту малого і середнього бізнесу?

ЗУБОВ В.О. Дякую. Цей законопроект, він має на увазі тільки, що стосується розвитку акціонерних товариств і великих підприємств. І до цього питання, яке ви підняли, цей законопроект не має ніякого стосунку.

Дякую.

ГОЛОВА. Валерій Асадчев, фракція Української народної партії.

АСАДЧЕВ В.М. Шановний Володимире Олександровичу, у вашому законопроекті є дуже непогані норми, але вони організаційного плану. Але і ваш законопроект і попередника він включає зменшення бар’єру щодо збору виборців… збору акціонерів, тобто 60% на 50.

У такому випадку міноритарії захищені ще менше, бо сьогодні вони хоча б захищені через блокування зборів. А так вони і через це не будуть захищені. В вашому Комітеті, чи в Комітеті, який профільний є законопроект 7386, де дан механізм захисту саме міноритаріїв. І мені здається, що якщо ці законопроекти об’єднати в один, то ми отримаємо, в принципі, тоді можна буде зняти і відсоток, як ви пропонуєте і покращити структуру, яку пропонуєте, але й захистити міноритаріїв. Мені здається, це треба вирішити в комплексі. Яка ваша точка зору?

ЗУБОВ В.О. Дякую за запитання. Я теж вважаю, що треба вирішити в комплексі, а якщо ми згадаємо, Кабінет Міністрів неодноразово подавав до цієї зали Закон про акціонерне товариство, який в комплексі вирішував багато питань. Але він тут набирав найбільше 17 голосів в цьому депутатському залі. І я вирішив так, що якщо цей комплексний Закон немає майбутнього щодо прийняття в цій Верховній Раді, то я вирішив іти крок за кроком. Хоча би знімати якісь такі питання, які зараз гальмують розвиток акціонерних товариств.

Головне в цьому Законі, все ж таки 10% і представництва міноритарних акціонерів в спостережній раді. А що стосується до повторних зборів, що 50 і вже можна проводити, то це можна посперечатися, тому що там міноритарні маленькі акціонери, які мають там 10, 20 акцій, вони не страждають. Там тільки, ну, такий невеличкий прошарок, десь 40-45 відсотків. Це дуже мало таких випадків. Я думаю, що у всьому світі вже пішли на те, щоб при повторному проведенні зборів акціонерних там десь п’ятдесят і одна акція якщо присутні, то збори, вони вважаються такі, що відбуваються. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте будь ласка. Час вичерпаний. Ігнащенко Володимир Анатолійович, заступник міністра економіки. Будь ласка, щодо законопроекту Кабінету Міністрів обгрунтування. Юлію Іоффе підготуватися.

ІГНАЩЕНКО В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Спробую бути максимально лаконічним. Урядовий варіант пропонує знизити зразу планку кворуму загальних зборів і акціонерів до 50 відсотків плюс одна акція. Це необхідно, звісно, для захисту інтересів корпоративних акціонерів і насамперед захисту інтересів держави.

Програмою приватизації, яка прийнята в 2000 році, передбачено закріплення в державній власності пакетів стратегічно важливих підприємств у розмірі 50 плюс один голос. І, якщо збережеться нині існуюча планка кворуму загальних зборів акціонерів, держава не зможе здійснювати належне управління а тих акціонерних товариствах, де вона володіє часткою 50 плюс один.

В той же час у мене є мандат підтвердити, що ми вважаємо абсолютно прийнятним і варіант, запропонований народним депутатом Єдіним. Тобто кворум для першого засідання – 60, а вже для повторного – 50 плюс 1. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Запитання є до заступника міністра? Одну хвилиночку. Будь ласка, запишіться. Три хвилини. На табло прізвища народних депутатів, що записались, прошу показати.

Володимир Лещенко, фракція комуністів.

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимире Анатолійовичу, справа в тому, що держава за 14 років розбазарила все те, що було побудовано народом за роки радянської влади. І тепер ви стараєтеся захищати інтереси, корпоративні там, великих акціонерів.

Яким чином ви будете по своєму законопроекту захищати інтереси народу, дрібних акціонерів? Дякую.

ІГНАЩЕНКО В.А. Я хочу сказати, що дійсно потребують додаткові зміни в законодавство, щоб належним чином захистити права міноритарних акціонерів. І такі законопроекти вже вносилися в зал. На жаль, вони не були підтримані. У той же час і ці зміни, вони є першим дуже важливим кроком для захисту прав акціонерів.

Але буду чесним. Насамперед це все-таки ці зміни спрямовані на забезпечення для держави належного управління акціонерними товариствами, де вона має 50 плюс один відсоток. Такий яскравий приклад – «Укрнафта». Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії.

НАДРАГА В.І. Прошу передать слово моему коллеге Салміну Олегу Владимировичу.

ГОЛОВА. Олег Салмін, будь ласка.

САЛМІН О.В.

Большое спасибо. Скажите, пожалуйста, у вас на сегодняшний день есть понимание, что нужен единый закон в государстве, который бы объединил все законопроекты, которые вот сейчас мы с вами рассматриваем, плюс, конечно бы, за основу взял защиту миноритарных акционеров, мелких акционеров. И мы бы пошли по мировой практике, где в одном законе об акционерных обществах было бы прописана вся процедура. А мы бы не делали выборочно, скажем, под кого-то тот или иной закон. Спасибо.

ІГНАЩЕНКО В.А. Абсолютно правильний підхід. І ви знаєте, уряд йшов цим алгоритмом. Був підготовлений закон про акціонерні товариства. Він декілька разів вносився в зал. Але, на жаль, не був підтриманий. Тому пішли шляхом здійснення якихось таких локальних кроків латання найбільш таких дір гострих і актуальних. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція «Наша Україна».

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Я прошу передати слово своєму колезі Євгену Гірнику.

ГОЛОВА. Євген Гірник, мікрофон.

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, Конгрес Українських націоналістів.

Шановний доповідачу! По-перше, у мене зауваження до керівництва парламенту. Ми забули про електронну систему, де присутній тільки один законопроект і важко порівняти.

Я, в принципі, підтримую такий підхід. Ми маємо досить багато випадків, коли держава дійсно у цих холдінгах не може скористатися своїм корпоративним правом. Тобто, як ви ставитеся до того, щоб саме цю норму, 50 процентів, при повторних зборах застосовувати тільки у тих випадках, де держава має цей контрольний пакет.

Щодо інших випадків, я не бачу тут захисту прав ні державних інтересів, ні міноритарних акціонерів. Тобто добавка…

ІГНАЩЕНКО В.А. З моєї точки зору це буде порушення діючого законодавства, бо згідно Конституції, згідно базових законів всі форми власності рівні. Тому мені не видається це доцільним ні з економічної, ні з формально юридичної точки зору. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Іоффе Юлій Якович.

ІОФФЕ Ю.Я. Цей законопроект не протирічить тому, що тут було сказано, але це врегульовує зовсім інші неврегульовані положення. У разі, якщо 100 процентів акцій товариства, які мають право на управління товариством, належать одному акціонеру, рішення, яке відноситься до компетенції загальних зборів акціонерів, приймаються таким акціонером одноосібно та оформляються письмово. Це очевидно.

Визначено також, що у даному випадку положення, які визначають порядок та строки підготовки скликання та проведення загальних зборів акціонерів, не застосовуються. Член ради акціонерного товариства, спостережної ради не може бути акціонером товариства.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю управління акціонерного товариства здійснюють ревізійною комісією, колегіальним органом контролю або ревізором, одноосібним органом контрольного товариства.

Члени ревізійної комісії товариства обираються з числа акціонерів. У разі, якщо частка одного учасника товариства у статутному фонді товариства складає 100 відсотків, голова товариства не обирається, а рішення, які відносяться до компетенції зборів учасників, приймаються таким учасником одноособно та оформляються письмово.

У такому випадку положення, які визначають порядок та строки підготовки скликання та проведення зборів учасників не застосовується. Контроль за діяльністю дирекції товариства з обмеженою відповідальністю здійснюються ревізійною комісією, колегіальним органом контролю або ревізором одноосібним органом контролю товариства.

Член ревізійної комісії товариства обирається з числа учасників. Член дирекції не може бути членом ревізійної комісії. Проект, де є можливість встановити на законодавчому рівні механізм формування органів законодавчого товариства у разі, коли воно створено однією особою або складається однією особою.

Крім цього, такі зміни усувають суперечності між нормами закону, це Цивільного та Господарського кодексів України. Все.

ГОЛОВА. Запитання, шановні колеги, є? Якщо є, запишіться, три хвилини. На табло, будь ласка, прізвища. Марія Маркуш, фракція комуністів.

МАРКУШ М.А. Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, що робити людям, які повірили у господарські товариства і на сьогоднішній день осталися обманутими?

ІГНАЩЕНКО В.А. Ну, я думаю, що це. Скоріше, не для товариств господарських, а, скоріше, повірили трастовим товариствам, коли побудували піраміди. Це був грабіж. І я думаю, що до цього треба ставитися, як до пограбування. Я також ставлюся, як і ви. Це до норм цього закону не відноситься. Дякую.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція "Регіони України".

СУХИЙ Я.М. Дякую.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція "Регіони України".

З метою подальшого вдосконалення внесеного законопроекту прошу слово передати народому депутату України Пеклушенку Олександру Миколайовичу.

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, будь ласка.

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый Юлий Яковлевич, я считаю, что закон этот очень важный и он должен преследовать три задачи, на мой взгляд.

Первая. Большинство, которое есть в акционерном обществе, должно иметь возможность эффективно управлять. Меньшинство, которое есть, должно эффективно контролировать. И третье, самое главное, рядовой акционер должен получать на акции дивиденды. Вот эти три вещи нужно гармонизировать. Я считаю, что все законы, на сегодняшний день поданные, они имеют определенные недоработки, поэтому наше мнение - отправить все законы на доработку и гармонизировать их в один закон.

ІОФФЕ Ю.Я. Уважаемый коллега, я думаю, что вы, как говорится, по глазам вижу, что вы прочитали мой законопроект, и он здесь касается только того, что является как бы нонсенсом, неурегулированым в законе. Речь идет о малом и среднем бизнесе, особенно о среднем, когда владельцем является один человек. Это раз. И о невозможности быть… Я просил бы вас послушать, вы задали вопрос и не слушаете, коллега.

И второе, когда не может быть неурегулировано в законах и противоречит отдельным нормам законодательства, когда один и тот же человек не может быть в разных органах управления этим товариством.

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії.

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, фракция Народной партии Литвина.

Скажите, пожалуйста, уважаемый коллега, вы предполагаете своим законопроектом, что в состав наблюдательных советов будут входить не только акционеры, но и иные особы. То есть, по факту может получиться, что, давая полномочия другим представлять свои интересы, мы можем получить то, что сегодня имеем, когда государство представляет и государственный пакет акций представляют люди, которые, мягко сказать, это используют только в собственном, как говорится, интересе и собственной жажде наживы. Не получится ли так, что узаконив эту ситуацию, мы тем самым дадим возможность прикрывать государственными интересами по факту решать личностные вопросы так называемым «іншим особам», которым разрешается входить в наблюдательный сонет вместо акционеров.

Спасибо.

ІОФФЕ Ю.Я. Вы имеете в виду, если часть собственности будет принадлежать государству.

Я думаю, что все равно государство должно иметь своих, а как я вообще не понимаю хода ваших мыслей, как вы предполагаете: он как должен представляться государством? Он и есть, если государство в лице правительства или какого-то его органа назначает своего представителя, он и есть представителем акционеров. В других случаях это дело акционеров, кому они доверяют, кому доверяют заседать в наблюдательном совете. Я думаю, что вы со мной согласитесь.

ГОЛОВА. Дякую, час вичерпаний. Сідайте, Юлій Якович.

Від комітету співдоповіді – Слободян Олександр В’ячеславович, будь ласка. Підготуватися Гіршфельду Анатолію.

СЛОБОДЯН О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій на засіданні дев’ятого грудня 2003 року розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства», реєстраційний номер 1336 від 10.07.2002 року, внесений народним депутатом України Єдіним Олександром Йосиповичем.

Метою законопроекту є зменшення кількості голосів акціонерів, за присутності яких повторні загальні збори акціонерного товариства визнаються правомочними приймати рішення.

На думку народних депутатів, членів комітету проект не сприятиме належній роботі акціонерних товариств. Тому комітет рекомендує Верховній Раді України відхилити проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства».

Законопроект номер 3567. Комітет з питань економічної політики розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» від 30.05.2003 року, реєстраційний номер 3567, внесений народним депутатом України Зубановим. Метою законопроекту є зменшення кількості голосів акціонерів, за присутності яких повторні загальні збори акціонерного товариства визнаються правомочними приймати рішення, а також надати акціонерам, які володіють більш ніж 10 відсотками голосів право включати до складу спостережної ради акціонерного товариства власного представника.

На думку народних депутатів, членів комітету, проект не сприятиме розвитку та стабільній роботі акціонерних товариств, тому комітет рекомендує Верховній Раді України відхилити проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства».

Законопроект номер 7129. Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики розглянув проект закону про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» номер 7129 від 02.03.2005 року, внесений народними депутатами України Іоффе та Дашутіним, за законопроект спрямований на вдосконалення порядку проведення експертизи при розгляді справи Антимонопольним комітетом України та на наближення його до порядку проведення експертизи в цивільному процесі.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу.

ГОЛОВА. Дякую. Гіршфельд Анатолій Мусійович, будь ласка.

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги!

Комитет Верховной Рады по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций на заседании от 16 марта 2005 года рассмотрел проект Закону Украины о внесении изменений в Закон Украины «О хозяйственное общество» регистрационный номер 7115 внесенный 28.02.2005 года.

Законопроектом предлагается уменьшить количество голосов акционеров необходимых для признания общих сборов акционерного общества правомочными.

Главное экспертное управление считает возможным принять законопроект за основу. Комитет принял решение рекомендовать Верховной Раде Украины указанный законопроект відхилити. Комитет руководствовался следующими мотивами.

Принятие этих изменений могут привести к дальнейшей дестабилизации экономической ситуации в государстве, запускает по сути дела новый этап акционерных войн, ухудшает инвестиционный климат. Усиливает права акционеров, владеющих 50 процентами акций, не способствуют развитию рынка ценных бумаг, закрепляет доминирующее положение на рынке ценных бумагах владельцев контрольных пакетов акций, не защищает права миноритарных акционеров, а, напротив, усиливает права владельцев акционеров владеющим контрольным пакетом акций.

Необходимо принимать отдельный закон, который бы учитывал и гармонизировал все отношения в акционерных обществах, начиная от прав миноритарных акционеров, их представительства, кончая необходимостью принятия нормы касательно более демократичной деятельности в хозяйственных обществах. Что важно отметить в контексте этого закона.

Что норма 50 плюс 1 акция является своеобразной мертвой точкой, практика мировых стран говорит о том, что эта норма может быть либо ниже 50 процентов, тогда мы учитываем права миноритарных акционеров, либо так как оно существует сегодня, когда для решения вопроса миноритарные акционеры имеют хотя бы право заблокировать решение собрания акционеров акционерного общества. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Так, дякую, вам також.

Шановні колеги! Прошу показати на табло прізвище народних депутатів, що записалися для участі в обговоренні. Ми домовлялися 15 хвилин. Юрій Кармазін має слово для виступу, підготуватися Жижку.

КАРМАЗІН Ю.А.

Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я хотів би запитати у вас, чи не здавалося вам, що набагато простіше було профільному комітету, на який покладено обов’язок здійснення законотворчої роботи. Чи не здавалося вам, що уряду було б набагато простіше подати єдиний комплексний законопроект, в якому внести нову редакцію Закону про господарські товариства, де передбачити всі моменти захисту громадян України, які сьогодні виявилися дрібними акціонерами, як цей громадянин Лемківський Микола Іванович, який має 2000 акцій «Житомиробленерго» і ще ні однієї гривні не отримав дивідендів.

Я хочу запитати у пана Піскуна: я не знаю, що він робить в Страсбурзі, кого він там представляє. Чому не здійснюється нагляд за дотриманням цього закону. Чому в Нікополі підходять люди і кажуть, що їм ще ні по одній акції нічого не виплачено.

Чому на самому багатому заводі, на Нікопольському заводі феросплавів, нічого людям не виплачено. Можливо цього не знають в Фонді Держмайна, можливо цього не знають в уряді, можливо цього не знала пані Тимошенко? Мала знати. Зобов’язані були знати і зобов’язані зараз знати і пан Єхануров.

Тому, шановні, всі ці законопроекти, вони є лобістськими і тільки з однією метою, як сьогодні почати перерозподіляти те, що є. Вони не є направленими на те, щоб покращити сьогодні і захистити того рядового громадянина, про якого ми говоримо. І давайте це чітко будемо розуміти.

За тим стоїть одна група, і за іншим стоїть інша група. Давайте будемо забезпечувати виконання цього Закону, в першу чергу, послухаємо, як він виконується від Уряду, від Генпрокуратури, яка поки що здійснює нагляд. А вони, бачиш, розглядають питання, як реформувати Генеральну прокуратуру.

І давайте дослухаємося до думки Науково-експертного Управління, яке пропонує зробити такий запис, що повторні збори скликаються у випадку, якщо загальні збори визнані такими, що не відбулися, не пізніше 30 днів після дати, встановленої для проведення загальних зборів, що не відбулися.

Повідомлення акціонерів, при їх проведенні, має бути зроблене не менше, як за 15 днів до дати проведення повторних зборів у порядку, встановлення статтею 43 цього закону.

І пропозиції про зміну порядку денного повторних загальних зборів вноситься не пізніше десяти днів до їх скликання. Якщо ми внесемо такі зміни, то ми забезпечимо більш оперативне вирішення тих актуальних питань діяльності в акціонерних товариствах. Я проти прийняття цих законів, я за доробку цих законів. Дякую.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Жижко. Немає.

Володимир Матвєєв, будь ласка.

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые депутаты!

Предлагаемые проекты изменений в законы Украины о хозяйственных обществах не устраняют тех провалов законодательства, которые позволили сделать те нарушения, о которых я говорил в своем вопросе к народному депутату Украины Зубанову Владимиру Александровичу. Законодательство позволяет сегодня путем вторичной эмиссии нарушать права миноритарных акционеров. Провал законодательство позволяет сегодня увести из-под ответственности бывшую часть государственной собственности в случае расторжения договоров купли-продажи, как возникает сегодня угроза при рассмотрении дел по «Черноморхолд», бывший государственной холдинговой акционерной компании Черноморский судостроительный завод. И можно привести множество других примеров. Вопиющие примеры, - это когда 26 тысяч мелких вкладчиков Николаевского глиноземного завода в результате прорех в законодательстве оказались лишены своих прав, вообще без своих интересов, будем так говорить. Что же защищает эти изменения в проектах законов. Они, прежде всего, защищают права крупных акционеров, корпоративных собственников, но никак не защищает интересы государства. Потому что прослеживается четка тенденция снижения доли государственной собственности как в акционерных компаниях, так и в целом в экономике Украины. Эти проекты изменений не соответствуют структурным интересам населения, а вот в структуре интересов Верховной Рады соответствует. Если две трети Верховной Рады составляют по некоторым данным миллионеров и 80 процентов населения Украины составляет бедные и нищие, то понятно, что эти изменения закона как раз преследуют интересы тех двух третей, о которых мы говорили.

Поэтому фракция коммунистов, поддерживая беднейшие слои населения, поддерживая мелких акционеров, не будет голосовать за предлагаемые изменения Закона «Об хозяйственных обществах».

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, за ним - Сергій Матвієнков.

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, необхідність вдосконалення на законодавчому рівні питань організації роботи акціонерних товариств не викликають сумніву. Зрештою про те, що певні проблеми в цьому плані є свідчать і те, що 4 законопроекти одноманітної тенденції винесені сьогодні на розгляд.

Оптимальним та ідеальним було би, про це вже сьогодні колеги говорили, було би, якби всі ті законопроекти профільний комітет інтегрував, взявши найбільш корисне для поглиблення демократичних засад в роботі господарських товариств, а саме головне, для підвищення їх ефективності.

Наприклад. Перше. Не викликає сумніву загальний позитив положень законопроекту колеги Єдіна, але він не знімає всіх проблем, він не комплексний.

Друге. Важко погодитися чи зрозуміти логіку другого законопроекту, за яким акціонер, що має в сукупності більше 10 відсотків акцій без голосування на зборах може включатись до складу керівних органів акціонерного товариства. Якщо мався на увазі захист міноритарних акціонерів, то попередня норма 50 процентів цю ілюзорну навіть захищеність знімає.

Кабмінівський законопроект так само має ті ж самі вади перших двох законопроектів.

І четверте. Чітко в руслі вимог Цивільного і Господарського кодексів виписані пропозиції колег Іоффе та Дашутіна, але якби ж разом з цим не було записано чи передбачено і тут в реалізацію цього законопроекту відсутність швидкого і зрозумілого механізму.

Ми на фракції політичної партії Регіони України обговорювали сьогодні впродовж довгого часу ці законопроекти і прийшли до висновку. Що необхідність дальшого вдосконалення роботи господарських товариств в руслі часу, та в руслі тих змін, котрі ми бачимо в нашій економіці, безумовно, не викликають сумніву. Разом з тим ми знаємо, що в комітеті профільному є законопроект за номером 8081, який виписує комплексний механізм реалізації всіх тих несуразностей, які життя показало в діяльності законодавства по господарських товариствах і, окрім того, є ще один законопроект за номером 738…, який чітко виписує імператив, тобто обов’язковість захисту міноритарних акціонерів, захисту прав акціонерів взагалі і підвищить ефективність роботи акціонерних товариств в цілому. Тому ми пропонуємо всі 4 законопроекти відхилити. Я приєднуюсь до зауваження колеги Кармазіна, котрий сказав, що за літо такий законопроект мав би внести Кабмін, але законопроект, який не був би не повним, а комплексним. Ці законопроекти відхилити або відправити їх на доопрацювання і голосувати в залі за ті законопроекти, котрі будуть внесені в сесійний зал і сприятимуть розв’язанню проблеми, котру від нас чекає суспільство.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Матвієнков, за ним Михайло Мельничук.

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиєнков, 55-ий округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги, мне, в общем-то, нравиться, что у нас все благие намерения делаются от лица нашего народа и все данные за 4 законопроекта говорят о том, что для того, чтобы защитить наш украинский народ, чтоб он имел право доступа и так далее, и так далее.

У нас малая приватизация тоже делалась во благо народа, но, к сожалению, воспользовались ими те, кто стоял у руля этой малой приватизации, кто потихоньку растащил собственность по своим карманам. У нас ваучерная приватизация тоже делалась во благо народа. До сих пор пенсионеры разобраться не могут, куда ж подевались эти трастовые компании, кто там нажился и кто что по карманам растыкал. И концов до сегодняшнего дня найти никто не может.

Какова суть этого законопроекта? Вы вдумайтесь. Вот смотрите, как шла история развития событий? В начале пытались усиленно разорвать зал - не получилось. Потом начали таскать, менять пороги. Вот сейчас очередной этап. Давайте мы поменяем пороги, вот, проведения собраний, и все это сделаем во благо тех малых акционеров, которые сегодня, на сегодняшний день существуют. Кивки на Западе. Вот на Западе вот так живут, на Западе вот так работают.

Но первое. На сегодняшний день у нас нет рынка ценных бумаг. Не сложился он еще, не сформировался в Украине. Еще долгие годы не сложится, не сформируется по одной простой причине. Нет на Западе такого механизма, чтобы 90-95 процентов собственности было в кармане 5-7 человек в Украине. Нет такого механизма, который действует сегодня у нас в стране. И неужели не видно, что ключ данного законопроекта идет к механизму захвата собственности. Есть Закон «О банкротстве», который законно, нормально работает на Западе, который вытаскивает предприятия с процесса банкротства. Но, при помощи этого закона у нас тоже умудряются переводить собственность из одного кармана в другой точно так как и этот механизм. Ведь понятно же и ясно, что это механизм для того, чтобы войти с 5-7 процентами в собственность и затем начинать ее сейчас разваливая перекладывать из одного кармана в другой это же естественно.

Я хочу задать вопрос одному из авторов этих законопроектов. Уважаемые коллеги, вы мне ответьте, сидя в кресле Генерального директора предприятия, имея контроль над 60 процентами акций предприятия – вы его сдали в буквальном смысле слова и предали тот народ, который за этим стоял. Теперь вы пытаетесь защитить. Каким образом вы будете защищать интересно? При помощи этих 2-3 процентов акций? Да, дадут команду отдадите эти 3 процента так как было раньше.

То есть, еще раз подчеркиваю, данный законопроект никого не защищает – это миф, самый натуральный миф. Поэтому все 4 законопроекта нужно свернуть урну, положить и забыть как зловредное для нашего украинского народа. Спасибо.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановні колеги, на нашу думку, можна було би проголосувати законопроект 3567. Але те, що сьогодні виступали тут мої колеги і доповідачі говорить про те, що жоден із законопроектів, який поданий на розгляд Верховної Ради України сьогодні не відповідає тим запитам, які сьогодні мають акціонери.

Я хотів би зупинитися, буквально, декілька слів на приватизації на селі. Безумовно, що багато з трибуни парламенту говорилось про те наскільки ми зайшли в глухий кут в сільському господарстві, хто у нас став реальним власником землі, хто став власником райснабів, ремонтно-транспортних підприємств, цукрових заводів і так далі.

Так би мовити, на перший погляд власником цих підприємств мав би стати селянин. І дійсно, він отримав і акції, і отримав відповідні державні документи. Але сьогодні, як виступав колега Матвієнков, він сказав, що реальний власник – ц е є той, хто зумів нагарбати капітал, закупити підприємства, за безцінь скупити акції у тих, хто володів цими акціями.

І безумовно, що сьогодні до нас народних депутатів на місцях, на зустрічах, коли ми буваємо з виборцями, одне питання: чи вдасться Парламенту, Президенту, Уряду повернути якимось чином назад цей процес? Безумовно, що це важкий шлях. Практично, на мій погляд, на сьогоднішній день, це неможливо зробити. Але все-таки, чи зможе Парламент якимось чином зробити хоч декілька кроків, щоб повернути і мій колега Кармазін говорив про Генеральну прокуратуру, про прокуратури на місцях.

Нічого подібного, шановні, при зверненні акціонерів ніхто не реагує на їхні звернення, ніхто не захищає права акціонерів. Тому сьогодні така ситуація, що не виплачуються дивіденди і практично, зиск сьогодні з того, хто став власником підприємств має той, хто викупив за безцінь у народу України. Фракція соціалістичної партії України Олександра Мороза буде визначатись з приводу голосування: чи підтримувати, чи не підтримувати. А, практично, сьогодні я згоден з тим персонально, що треба доопрацювати всі 4 законопроекти. Дякую.

ГОЛОВА. Валерій Асадчев, будь ласка, і ми завершимо.

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую, Володимире Михайловичу. Валерій Асадчев, Українська народна партія.

Шановні друзі, я не стільки хочу сьогодні виступити з приводу цих законопроектів, тому що в такому вигляді, як вони є, якщо ми говоримо про захист дрібних акціонерів, чи міноритаріїв, вони їх не захищають, а тільки погіршують ситуацію. Тому що сьогодні, хоча б через блокуючий пакет вони можуть захищатися, а при 50% і цього не буде.

Але зараз в Комітеті є наш законопроект, за номером 8386. І тім як раз і даний механізм захисту міноритаріїв. Нам дуже дивно: чому це не внесено в цей загальний пакет? Я хочу з цієї трибуни озвучити той механізм захисту, який ми пропонуємо.

Отже, акціонерне товариство може спрямувати на виплату, на, власне, розвиток від прибутку стільки коштів, скільки відсотків акціонерів за це проголосувало. А все інше вони зобов’язані віддати на дивіденди. Тобто, умовно кажучи, проголосували 60 відсотків, 60 – на розвиток, 40 - зобов’язані на дивіденди. 75 проголосує, значить 25 – на дивіденди.

Таким чином, при наявності дрібних акціонерів ви чудово розумієте, що, щоб не виплатити взагалі дивіденди, треба, щоб проголосувало 100 відсотків. А це нереально. При наявності дрібних акціонерів їх просто навіть зібрати стільки неможливо. Таким чином, дається механізм, гарантований механізм захисту міноритаріїв і виплати їм дивідендів.

До речі, в цьому питанні і держава виграє. Тому що там, де вона не має контрольного пакета акцій, а має невелику частку, вона теж гарантовано буде отримувати дивіденди від таких акціонерних товариств.

Тому ми пропонуємо, щоб цей законопроект, ці законопроекти, що сьогодні в порядку денному, їх треба відхилити, а внести 7386, який дає дуже чіткий механізм захисту дрібних акціонерів-мінорітаріїв. І ми дуже просили б, Володимир Михайлович, щоб це питання, ну, на наступний пленарний тиждень було внесено. Дякую.

ГОЛОВА. Так. Обговорення питання завершено. Тут записались, ще не встигли виступити, тому по одній хвилині з мотивів. Будь ласка, Володимир Черняк. Потім Ігор Шурма, якщо побажає.

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую, Володимире Михайловичу. Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Шановні колеги! Всім нам зрозуміло, що потрібен новий закон про акціонерні товариства. Комітет з питань економічної політики провів конференцію депутатів, чиновників, науковців, бізнесменів, підготував законопроект узгоджений. Але він не отримав підтримки в сесійній залі. Наші спроби наштовхнулися на спротив. Верховна Рада не хоче ухвалювати новий закон про акціонерні товариства і не хоче приймати поправки з найбільш болючих питань.

Склалася гнила ситуація, і це треба визнати. Ненормальна абсолютно ситуація, скаламучена. Є багато людей, які зацікавлені, щоб ця каламутна вода зберігалася, і в ній можна було ловити рибку.

Я хочу висловити своє обурення поведінкою Верховної Ради і наголосити на...

ГОЛОВА. Ігор Шурма, будь ласка. Немає? Є.

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України об’єднаної.

Я хочу звернутися до всіх тих, хто уважно спостерігає за обговоренням цього законопроекту. Головне питання, яке пропонується розглянути сьогодні, це визначення кворуму повторних загальних зборів акціонерів. Сьогодні політичний момент є такий, що будь-яке питання можна перенести у політичну площину і збурити тим самим суспільство.

За цими законопроектами стоїть тільки одне – лобістські інтереси. І сьогодні зменшення кворуму з 60 до 50 відсотків ставить собі тільки за ціль одну річ – правдою і неправдою домогтися перерозподілу власності і впливу на ті чи на інші процеси.

Тому, мені видається, що і законопроекти, які є сьогодні запропоновані депутатами, і законопроекти, які сьогодні запропоновані Кабінетом Міністрів, як мінімум, вони сьогодні є абсолютно не на часі, і вони не вписуються в те, що говорить сьогодні влада. Ми...

ГОЛОВА. Микола Поровський, будь ласка, мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Шановні колеги депутати, зазначені законопроекти чотири несуть спробу відповісти на чотири системні питання недоліків Закону про господарські товариства. Це емісія акцій, особливо неконтрольована емісія, і незаконне знецінення державних пакетів акцій, невиплата дивідендів вкладникам і відсутність механізму забезпечення отримання прибутку акціонерів. На мій погляд, жоден із законопроектів не несе чіткої відповіді на ці найскладніші питання.

Зокрема тут піднімалося питання періодичності зборів. Указано, що збори визнані такими, що не відбулися.

Ким визнані, реєстратором, власником контрольного пакету і тому подібне? І цілий ряд інших.

Знову, стаття 39: порядок зменшення статутного фонду визначається судом або господарським судом. Ніякої новизни в цих законопроектах немає. Тому протокольне доручення комісії: узагальнити, внести системні доповнення до Закону «Про господарські товариства» і розглянути це …

ГОЛОВА. Микола Оніщук, будь ласка, мікрофон.

ОНІЩУК М.В.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу .

Микола Оніщук, фракція промисловців і підприємців України.

Шановні колеги! Три законопроекти, які сьогодні обговорюються і стосуються зміни порогу, тобто кворуму для проведення загальних зборів чи, зокрема, у товаристві з обмеженою відповідальністю, не можуть сьогодні бути підтримані фракцією, оскільки здатні лише дестабілізувати ситуацію в економічній сфері.

Ми вже маємо досвід, коли законами України ми надавали по суті зворотну силу і ліквідовували і інвестиційний режим, і пільговий і таке інше. Це якраз із того ряду. Якщо вже і приймати закон, то необхідно готувати нову редакцію і, що саме основне, це не надавати йому зворотної сили, тобто поширити ……..стосовно тих товариств, які утворюються.

Що стосується законопроекту 7129, який внесений нашим колегою Іоффе, то він якраз може бути підтриманий, шановні колеги, оскільки безпосередньо передбачає можливість проведення зборів при стовідсотковій участі акціонерів.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми завершили розгляд питання проектів законів про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства». Відповідно до їх надходження, реєстрації і обговорення я буду ставили на голосування для прийняття за основу. Ви знаєте рекомендації, висновки комітету, що відхилити законопроекти 1336, 3567, 7115, а 7129 прийняти за основу.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства», реєстраційний номер 1336.

За - 14

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства». Реєстраційний номер 3567.

За – 5

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства». Реєстраційний номер 7115 (урядовий).

За – 58

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства». Реєстраційний номер 7129.

За – 72

Рішення не прийнято.

Таким чином, шановні колеги, зважаючи на незначну підтримку в сесійній залі проекти законів про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» відхилені.

Оголошується до розгляду проект Закону «Про розроблення та застосування стандартів технічних регламентів та процедуру оцінки відповідності.» Доповідачі: перший заступник голови Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики Саєвич Іван Броніславович і голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Матвієнков Сергій Анатолійович.

Пропонується такий регламент розгляду питання: для доповідачів відповідно надати три і три хвилини і протягом 15 хвилин провести обговорення. Немає заперечень? Немає. Будь ласка, Ісаєвич. Саєвич, вибачте, Іван Броніславович, перший заступник голови Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики.

САЄВИЧ І.Б.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановні присутні!

На ваш розгляд пропонується проект Закону України «Про розроблення та застосування стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності».

Сучасний економічний розвиток держави потребує створення гнучкої, сучасної системи технічного регулювання, здатної швидко і адекватно реагувати на потреби і запити національної економіки, виробників, споживачів і торгових партнерів щодо конкурентоспроможної продукції та послуг на глобалізованому ринку. Основою цієї діяльності в даний час становлять закони України про стандартизацію, про підтвердження відповідності та Декрет Кабінету Міністрів про стандартизацію і сертифікацію.

Метою і завданням розроблення законопроекту є приведення національного законодавства у сфері технічного регулювання, стандартизації, оцінки відповідності у повну відповідність до Європейських норм, зокрема угоди про технічні бар`єри у торгівлі.

В законопроекті виписана процедура розроблення стандартів та застосування технічних регламентів, визначені функції центру обробки запитів та надання коментарію відносно стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності.

Впровадження цього акту дозволить імплементувати в законодавство України положення угоди про технічні бар`єри в торгівлі та забезпечить необхідний рівень безпеки продукції, процесів та послуг, що реалізуються на ринку України, створення умов для виготовлення національними виробниками конкурентоспроможної продукції через ідентичність вимог безпеки охорони довкілля. Створення умов для спрощення процедур взаємного визнання результатів робіт оцінки відповідності товарів, що ввозяться в Україну.

Реалізація положень законопроекту надасть постачальнику можливість вибору, способу підтвердження відповідності шляхом декларування відповідності своєї продукції нормативним документам чинним Україні та зробить процедуру оцінки відповідності більш прозорими, що буде сприяти створенню рівних умов діяльності вітчизняних та іноземних підприємств на ринку України.

Враховуючи вищезазначене, прошу народних депутатів України підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Запитання до першого заступника голови Державного комітету. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися на запитання.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

СОЛОМАТІН Ю. П.

Шановний доповідачу, поясніть, будь ласка, як запровадження, розроблення і застосування стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності вплине на наші стосунки не лише з європейською спільнотою, а і з Єдиним економічним простором? Чи не існують тут якісь підводні камені, які нам будуть заважати на Сході, але відкриють, як ми сподіваємося, шлях для інтегрування на Заході?

На сьогодні ми з вами знаємо, що певні проблеми у нас є в енергетичній сфері не з боку Європи, а навпаки. Скажіть, будь ласка, чи не буде це на перешкоді нашим стосункам з Казахстаном, Росією, Туркменістаном тощо? Дякую.

САЄВИЧ І.Б. Дякую вам.

Ви знаєте, що в своїй доповіді я наголосив про те, що саме даний законопроект, метою і завданням розроблення є приведення національного законодавства у сфері стандартизації і підтвердження відповідності до європейських норм. І сьогодні в даному випадку, і не тільки на Заході, а й на Сході, саме ця процедура ідентичності, підтвердження відповідності, і для того всього законопроект якраз йде в погодження з усіма нормами, для того щоб відкрити сьогодні можливість нашим, вітчизняним товаровиробникам працювати спільно як із Заходом, так і зі Сходом, відповідно і отримувати від них товар, який буде відповідати тим же вимогам.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція «Регіони України».

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція політичної Партії «Регіони України».

Шановний Іван Броніславович, ви виступаєте від уряду. Ну, ваша посада записана: перший заступник голови Державного комітету, але ви виступаєте від уряду, тому дозвольте вам задати запитання як члену уряду, як урядовцю. Справа в тому, що проходження СОТовських законів, умовно скажемо так, в залі супроводжується час від часу непорозуміннями і навіть спалахами такої агресивності. Річ в тім, що всі законопроекти СОТівськи мають надзвичайно низеньку або слабеньку прорахованість соціально-економічних, політичних і суспільних наслідків для нашої держави. Звідси виникають всі непорозуміння, якби було більше чіткості, більше зрозумілості, а саме головне більше аргументації в пояснювальних записках, у нас би не було б такого протистояння, яке має місце в залі.

Тому я вам висловлюю своє і від колег з нашої фракції застереження чи запитання. Скажіть, будь ласка, чи не буде сприяти прийняття чи гармонізація цих пунктів з законами соту, тому що ми задушимо мілкого і середнього…

САЄВИЧ І.Б. Дякую вам. Ви знаєте, що тут не тільки щодо вступу в СОТ і цей законопроект він мабуть викликаний сучасними умовами розвитку держави і якраз сучасний розвиток він надихає нас на прийняття даного законопроекту. Ми врахували, я вже доповідав даний законопроект і ми врахували зауваження, які були висловлені і народними депутатами в тому числі в даному законопроекті і депутат Матвієнков буде доповідати ще один законопроект і в даному випадку саме ця аргументація розроблення даного законопроекту він базується на діючих законах, які у нас сьогодні є. Тут тільки йде підсилення даного законопроекту щодо приведення нашого законодавства до європейських норм у відповідності до вимог технічних бар’єрів у торгівлі. Дякую.

ГОЛОВА. Час вичерпаний, сідайте, будь ласка.

Сергій Анатолійович Матвієнков.

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемые коллеги! На рассмотрение выносится два законопроекта 7586 и 8037. Я хочу напомнить о том, что правительственный законопроект 7586 уже выносился на обсуждение в зал 22 июня 2005 года и не получил поддержки среди депутатов. Даже американская торговая палата Украины считает принятие правительственного законопроекта преждевременным, так как он недостаточно правильно юридически подготовлен, его положения ухудшают условия ведения бизнеса в Украине.

Одновременно хочу обратить ваше внимание, что нашим комитетом в 2003 году было подготовлено три законопроекта: о стандартизации, о подтверждении соответствия и об аккредитации органов оценки соответствия. И мы тогда говорили в отношении того, что нам необходимо принять около ста технических регламентов для того чтобы навести порядок в этом вопросе, и упорядочить эту систему. К сожалению, правительство до сегодняшнего дня приняло только 17 данных регламентов. Поэтому мне не понятно, почему вот предлагаемый правительственный законопроект, он предлагает эти два, три нормальных законопроекта, которые взвешены, которые обдуманы, обгрунтованы, предлагает их отменить и на их базе создать новую модель, которая абсолютно не решает этот законопроект. Второй раз, рассматривая наш законопроект, который был подготовлен как бы альтернативно, правительственно для того, чтобы выйти из сложившейся ситуации, мы предложили так сказать такой как бы альтернативный вариант. В отличие от правительственного законопроекта, рассматриваемый нами проект не отменяет действующее законов о стандартизации, о подтверждении соответствия. А вносит в них соответствующие изменения, которые возникли в результате трехлетней работы, то есть ту практику, которая была, наработана, мы сегодня включаем, в механизм работы.

В законопроекте сформированы прозрачные и понятные процедуры установления обязательных для выполнения всеми субъектами хозяйственной деятельности требований, и предоставление информации о них заинтериссованым сторонам, учтены предложения отечественных предприятий и представители импортеров. Принятие этого законопроекта позволит создать современную национальную систему технического регулирования, которая будет содействовать развитию экономики и повышению экспорта отечественно продукции и защищать внутренний рынок. Но самое главное, что я хочу сказать вам, что мы в этом законопроекте попытались все-таки поставить равные условия. То есть знак равенства между внутренним товаропроизводителем и импортером. Потому что все те законопроекты, которые нам предлагались в этой связке, которые мы рассматривали, они были направлены на одно, для того, чтобы создать приоритетные условия для импортера. И тем самым ухудшали условия для нашего внутреннего товаропроизводителя.

Принятие данного законопроекта в первом чтении позволило бы нам как-то выйти с этой ситуации для того, чтобы потом уже до работать его ко второму чтению, внести соответствующие изменения и как –то будем говорить красиво выйти из сложившейся ситуации. Спасибо.

ГОЛОВА. Запитання, шановні колеги, є? Немає? Будь ласка, сідайте.

Переходимо до обговорення. Ми домовлялись 15 хвилин. Будь ласка, висвітіть на табло прізвища народних депутатів, що записалися на виступ.

Володимир Кирилович Черняк, будь ласка.

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української Народної Партії.

Шановні колеги, потрібно визнати, що ми дуже часто «буксуємо на законодавчій грязі». От ми знову маємо приклад того, як парламент, попавши в цю колію законодавчої грязі, «буксує».

Я повністю погоджуюся з тим, про що сказав депутат Матвієнков, що було три законопроекти, що законопроект 7586 уже розглядався, на жаль, не отримав підтримки. Уряд відкидає законопроекти, готує свій законопроект, який гірший багато в чому від тих, що були раніше. Якби він був кращий, то це було б нормально.

І ми знову попадаємо в ситуацію, коли потрібно приймати рішення, коли, дійсно, потрібен Закон про розробку та застосування стандартів, технічних регламентів, процедури оцінки відповідності. Це все потрібно і ми повинні упорядкувати цю систему. Потрібно десь сто технічних регламентів, яких у нас немає. Тобто це дуже важлива проблема, яку потрібно вирішувати.

І ми знову стоїмо перед дилемою, тому що, немов би, неможна не підтримувати, тому що існує проблема, яку треба вирішувати. І, разом з тим, не можна підтримувати, тому що пропонується таке рішення, яке не є ефективним.

Я, кожного разу, «розтягуюся в шпагаті», між необхідністю приймати рішення і неможливістю голосувати. І весь час відчуваю душевний дискомфорт і, я думаю, що не тільки я.

Який вихід із цієї ситуації. Я думаю, що є підстави у нас сьогодні прийняти в першому читанні законопроект 8037, який робить крок вперед у вирішенні цього питання. Він його не вирішує, це паліатив, але все-таки це крок у потрібному напрямку і дійсно, що мені імпонує особливо, що він приводить у відповідність права внутрішнього виробника і імпортера, рівність, рівноправність і виробників наших вітчизняних, і імпортерів, щоб не було переваг у кожного із них. І він цей законопроект робить крок по шляху розроблення стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності. Я думаю, що в процесі підготовки до другого читання можна буде і потрібно буде його суттєво покращити, але щоб уже концептуально проблему вирішити, його можна приймати в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також.

Василь Надрага, фракція Народної партії має право на виступ. Підготуватися Володимиру Єщенку.

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия Литвина.

Уважаемые коллеги, мы сегодня говорим о том, что нам предлагается законопроект, который в той или иной степени касается СОТ. Но я хотел бы немножко остановиться на других составляющих, потому что в этом законопроекте появляется несколько новых моментов, которые никакого отношения к вступлению в СОТ не имеют. Ну, например. Законопроект, который предлагает Кабинет Министров, создает коллективный совещательный орган при центральном органе исполнительной власти, то есть при Госстандарте совет стандартизации. Возникает вопрос, мы создаем общественную организацию, но на эту тему есть, в развитие этой темы есть несколько моментов.

Первое. У нас существует межфракционное объединение в защиту прав потребителей. К большому сожалению, нынешний Госстандарт к этому относится философски. Сегодня существует издание, которыми нынешний Госстандарт опять же, так сказать, не воспринимает. Отсюда возникает вопрос, зачем мы создаем, что за полномочия у этого совета стандартизации на общественных началах, какую функцию он будет выполнять и надо ли это делать, если существует уже общественная организация.

Следующий момент. Мы говорим с вами о том, что сегодня мы пытаемся отрегулировать в рамках международного проекта развития вступления Украины в СОТ. И соответственно предлагается данный законопроект, который разработан при помощи Агентства США по международному развитию.

Но у меня возникает вопрос. Почему мы, так много говорящие в последнее время о СОТ, говоря о стандартизации, забываем, и сегодня мы не имеем с вами ответа. Та же фракция Народной партии многие годы вносила десятки предложения по улучшению системы стандартизации развития материально-технической базы и всего того, что сегодня предлагается нам данным законопроектом.

К большому сожалению, в докладе Кабинета Министров на эту тему ничего не сказано. Более того, мы так и не услышали с вами, а под этот закон, а под эту проблему заложены ли деньги в бюджете 2005 года. Каким образом видится бюджет 2006, для того, чтобы мы развивали нашу систему стандартизации. Каким образом будет развиваться комплекс мероприятий, и в первую очередь материально-техническая база, в рамках Государственного бюджета текущего и следующего года. Что планируется по развитию стандартизации как неотъемлемой части нашей экономики. Потому что в противном случае мы примем с вами закон, который по большому счету так и останется документом не подкрепленным материально, не опирающийся на те наработки, которые в данном случае, я уже упоминал и предлагала и фракция Народной партии, и в целом в этом зале, и исходя из этой логики, я думаю, что мы имеем право и принять за основу законопроект, предложенный депутатами, с учетом, что он будет детально доработан ко второму чтению. По урядовому, к сожалению, большие вопросы. Спасибо.

Веде засідання МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка. О вибачте, Володимир Єщенко, за ним Ярослав Сухий.

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Шановні колеги. Дивує, з якою наполегливістю Кабінет Міністрів проштовхує закон 7586, про який ми вже тут мали розмову і його практично відхилили, не проголосувавши за нього.

Дивіться, ще в тому скликанні наш Комітет з питань промислової політики підприємництва проробив і розробив Закон про стандартизацію, про підтвердження відповідності…, яку ми вистрадали в цьому залі. Скільки було поправок, скільки було пропозицій, і ці закони були прийнятті, і вони відображають інтереси України. Ми прийняли Закон «Про ……… органів з оцінки відповідності». І тут з’являється цей закон, тому що треба проштовхнути сюди, на Україну, акредитацію іноземних держав для того, щоб проштовхувати нам на Україну такі товари, як м’ясо глибокої заморозки десятирічної давності, цукор-сирець і інше.

Тому ми відхилили цей закон. Я не розумію, чому сьогодні знову цей закон вноситься. Я поважаю шановного Матвієнкова, мого колегу по комітету і Гурова, які хотіли щось змінити, але, шановні народні депутати, подивіться на висновки нашого управління – маса поправок, маса змін, маса зауважень, але знову ці закони виносяться на розгляд.

У законі, який пропонує Матвієнков і Гуров, це 8037, пропонується, в часності, до статті 5, це пише вже Науково-експертне управління. От слухайте як вони рекомендують. Пропонуємо доповнити до статті п’ятої загальний принцип розроблення і застосування стандартів технічних регламентів та процедур оцінки відповідності принцип обрахування особливостей національної економіки України як це зроблено, наприклад, щодо потреб держав-членів СОТ, що розвиваються.

То есть наша країна ще тільки-тільки розвивається і нам дають такі стандарти, щоб ми їх прийняли і потім сюди наводнили Україну неякісним товаром. Тому ні в якому разі ці закони не можна підтримувати і фракція комуністів рішуче заявляє свій протест проти того, щоб протягувати через Верховну Раду закони, які ми відхиляємо. Наша фракція заявляє ще раз – ми за ці закони голосувати не будемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий. Михайло Мельничук наступний.

СУХИЙ Я.М. Шановні колеги, обидва законопроекти 7586 і 8037 виконані з метою проведення раніше прийнятих Законів України Про стандартизацію та про підтвердження відповідність у відповідність до вимог Світової організації торгівлі. Але, і про це вже тут говорилося, якщо урядовий законопроект має на меті задоволення вимог угоди про технічні бар’єри в торгівлі, то депутатський, крім того, дає можливість досягнень не тільки законодавчого забезпечення підготовки України до вступу в СОТ, але і сприятиме підвищенню конкурентноспроможності вітчизняної продукції та захисту внутрішнього ринку. Про що йдеться?

Для фракції політичної партії «Регіони України» вступ України до СОТ ніколи не був, не буде і не може бути самоціллю.

Разом з тим, ми вважаємо, альтернативи приєднання до Світової організації торгівлі на Україні немає, ми її не бачимо, бо не може бути Україна сьогодні осторонь на узбіччі процесу глобалізації. Ми велика країна з потужним науковим, технічним, промисловим потенціалом, розкриття його, реалізація його на ділі має служити наше членство в СОТ.

Ми повинні чітко усвідомити, що всі так звані созівські законопроекти, котрі вносяться до цього залу не повинні завдавати шкоди народному господарству. І сьогодні слід вітати: мудрість, виваженість, розсудливість нового Кабінету Міністрів України, котрий тимчасово відкликав деякі так звані созівські законопроекти з тим. Аби їх доопрацювати, знайти більш чітку аргументацію і саме головне – здійснити нормальний соціально-економічний, соціально-політичний аналіз в разі прийняття цих законопроектів.

Приєднання України як і Росії до СОТ – це невідворотне рішення, гармонізація українського законодавства за вимогами СОТ та європейським правом, забезпечення на практиці рівних та прозорих правил гри для суб’єктів ринку завжди були і будуть в полі зору практичної діяльності фракції «Регіони України». Але ми проти політичних спекуляцій навколо СОТ. Річ в тім, що дуже дорогою ціною ми можемо заплатити за помилку і ніякі політико-кон’юнктурні міркування ніколи не виправдають тих величезних збитків в разі вступу до СОТ на дискримінаційних та неприйнятних для нашої економіки умовах.

Для того, щоб ми на рівних говорили про вступ до СОТ нам слід більш успішніше розв’язувати завдання формування конкурентноспроможної, високотехнологічної економіки, стабільної і дієздатної держави.

Я пропоную, за основу прийняти можемо обидва законопроекти. Більш доцільним було прийняти за основу законопроект 8037 депутатський і на його основі до другого читання внести до сесійного залу законопроект, який би повністю відображав інтереси нашої держави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Мельничук, будь ласка.

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України Олександра Мороза, Чернівецька область, Українська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановні колеги, шановні радіослухачі. Обговорюючи ці два законопроекти, урядовий і депутатський, я хотів би висловити думку Фракції втому, що ми будемо і схильні підтримувати законопроект депутатський Матвієнкова.

На наш погляд, в цьому законопроекті передбачено і викладено ті норми, які сьогодні стосуються України і, які будуть передувати вступу України до СОТ. Безумовно, що за основу ми можемо прийняти і доопрацювати до другого читання, і це є факт. Тому що деякі норми на сьогоднішній день треба переглядати в цьому Законі.

Я хотів би зупинитися все-таки, можливо, в рамках цього законопроекту на такому питанні: які, все-таки, стандарти? Чи є на сьогоднішній день норми стандартні, чи спрацьовують вони на Україні, чи ні?

Позавчора я мав зустріч з виборцями в селі Хрещатику Заставнивського району Чернівецької області, де люди скаржаться на якість питної води. Ось на протязі 10 років вони інформують всі інстанції про те, що в десятки раз перевищує допустимі норми по питній воді, що неможливо її споживати. І глухими залишаються всі чиновники до сьогоднішнього дня, що треба щось робити. І я це привів, будемо говорити так, один приклад по Чернівецькій області. Візьмемо Херсонську, Одеську, Запорізьку, Миколаївську область, де водоводи вже десятками років не працюють. І ми говоримо про стандарти, ми говоримо про те, що крокуємо до СОТ. Так, це треба робити помірковано, як про це говорив мій колега Сухий, як виступали інші депутати.

Але, шановні друзі! Треба подивитись на ті норми і стандарти, які на сьогоднішній день є в Україні. Я дякую за увагу і передаю свої 30 секунд депутату Зайцю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, одна хвилина залишилась у нього, будь ласка.

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати! Щоб захистити внутрішній ринок і забезпечити національному товаровиробникові вихід на зовнішні ринки, необхідно в державному управлінні оволодіти, в решті-решт, нетарифними методами регулювання.

Ми якось так звикли, що захищаємо свій ринок тільки через мито. І ви бачите, що це дуже простий, але дуже неефективний механізм. У всьому світі митне регулювання доповнюється нетарифними методами. Тобто стандартами і іншими процедурами.

Ми ж сьогодні занехаяли, давайте відверто говорити, цю сферу. Ми навіть доходили до того, що хотіли ліквідувати там комітети по стандартизації і багато-багато інших речей. Тому сьогодні перед нами стоїть завдання: якщо ми хочемо увійти в світ справді із повним набором інструментів по захисту внутрішнього ринку і виходу на зовнішні ринки, то ми повинні створити законодавство, яке дозволяє нам сьогодні створювати стандарти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість - ще хвилину – завершити.

ЗАЄЦЬ І.О. ..інші нормативи.

Отже, я пропоную і наша фракція Української народної партії пропонує взяти за основу законопроект Матвієнкова і інших народних депутатів.

І є застереження. В шостій статті мова документів. Ведеться про те, що національні стандарти можуть розроблятися, складатися українською мовою або, у разі потреби, мовою міжнародних організацій. Я думаю, що або тут не може бути, тому що треба, щоб в основі лежала державна мова. А вже, якщо є потреба, то у доповнення. Тобто свого роду є дубляж такий мовою міжнародних організацій.

Якщо ж ми будемо сьогодні мови міжнародних організацій ставити вище державної мови, то це грош ціна. Про який ми захист ринку можемо говорити? Тому що мова, державна мова – це найсильніший захист будь-якого економічного простору.

Отже, пропонує фракція Української народної партії проголосувати за депутатський законопроект. А уже ті речі, які є в урядовому доповнити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено. Будемо визначатися.

Шановні колеги, я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про розроблення та застосування стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності. Реєстраційний номер 7586. Урядовий проект. Прошу визначатися.

За - 148

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування проект Закону про розроблення та застосування стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності. Реєстраційний номер 8037. Прошу визначатися.

За - 208

Не прийнято.

Шановні колеги, давайте попросимо, нехай комітет профільний попрацює із цими законами, з двох зробить один, і ми будемо його розглядати.

По фракціях? Будь ласка, по фракціях. Комуністів – 0, Регіони України – 36, Народної партії – 24, Нашої України – 35, блоку Тимошенко – 27, Соціалістів – 25, Української народної партії – 19, «Вперед, Україно!» - 2, соціал-демократи – 0, Реформи і порядок – 14, Єдина Україна – 3, Партія промисловців і підприємців – 1, Народного Руху – 14, НДП, Трудова Україна – 0, позафракційні – 8.

Слухається... Переходимо до розділу... Матвієнкова мікрофон, будь ласка.

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенко, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги! Мы действительно попали в коллизию. У нас есть нормальные принятые три законопроекта, которые обеспечивают механизм работы нашего товаропроизводителя. Тот законопроект, которые сегодня предлагается правительством, дорабатывать совместно с комитетами, я считаю, что мы уже проработали все, что могли, мы сделали, мы выкрутили этот законопроект, который сегодня выносим на рассмотрение. Он может быть принят в первом чтении с существенной доработкой с тем, чтобы мы поставили.

Первое. На первое место собственного товаропроизводителя - это «а».

Второе. Защиту того потребителя, который должен потреблять эти товары и быть защищен, два. И таким образом мы можем выйти из этой ситуации.

Поэтому я обращаюсь к вам. Давайте мы вернемся к тому, чтобы переголосовать по этому законопроекту второму, принять его в первом чтении.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, представник уряду.

_______________. Дякую. Шановні народні депутати! Комітет просить підтримати законопроект Матвієнкова у даному випадку, а ми разом спільно вже доопрацюємо у другому читанні, тому що спільно напрацюємо ці документи... Просимо народного депутата законопроект підтримати і повернутися до нього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб повернутися до переголосування законопроекту 8037, прошу визначатися.

За - 262.

Повернулися.

Ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про розроблення та застосування стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, реєстраційний номер 8037.

За – 262.

Закон прийнято за основу у першому читанні.

Переходимо до розгляду питань «різне», вибачте, за скороченою процедурою. Тут у нас проекти Закону про внесення змін до Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб ( підприємців)». Маємо вісім законопроектів. Будь ласка, по три хвилини доповідачі. Законопроект за номером 4589. Доповідає Стоян Олександр Миколайович. Прошу.

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція партії "Регіонів України", представник Національного форуму профспілок України.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Чим викликана необхідність внесення змін до статті три Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»? Вона викликана тим, що в цьому законі, який вступив у силу з липня 2003 року, передбачена державна реєстрація профспілок та набуття ними статусу юридичної особи тільки з моменту державної реєстрації.

Зазначене є пряме втручання в діяльність профспілок та порушенням вимог статті 16 Закону про профспілки, згідно з якою профспілки легалізуються лише шляхом повідомлення органів юстиції на відповідну заяву статусу. І з цього моменту набувають права юридичні особи. Це відповідає вимогам Конвенції мов номер 87.

Хочу нагадати шановним колегам, що і Конституційний суд ще в 2000 році визнав неконституційним положення про державну реєстрацію профспілок, і воно було вилучено із Закону про профспілки. В зв'язку із нині діючим положенням Закону профспілки всіх рівнів повинні проходити державну реєстрацію.

Сьогодні тільки два відсотки звільнені профспілкові працівники. І проводячи таку реєстрацію, вони змушені заповнювати десятки справок, більше того, кожний місяць подавати великі звіти про адмінпорушення і таке інше. Тому на прохання всіх профспілок я вніс такий законопроект, який передбачає вилучення цього положення про реєстрацію. Хочу зазначити, що він підтримується Кабінетом Міністрів України, Міністерством юстиції. І тому я пропоную частину першу статті три доповнити словами «крім професійних спілок України, для яких законодавством України визначений окремий порядок легалізації». У частині другій та третій слова «у тому числі профспілки» виключити. Ось і всі пропозиції.

Таким чином, ми зробимо нормальні умови для роботи профспілок. Шановні колеги, ви бачите вісім проектів змін до закону. Але кожний закон щось вносить своє. Те, що я пропоную, не повторюється і в інших змінах до закону, тому прошу підтримати пропозицію, яка, знов-таки кажу, подається на прохання всіх профспілкових об`єднань України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Реєстраційний номер законопроекту 4389-1. Доповідає Мусіяка Віктор Лаврентійович. Будь ласка. Підготуватися Веретеннікову.

МУСІЯКА В.Л.

Шановні народні депутати! Цей законопроект направлений на те, щоб усунути суперечності, які виникли в законодавстві, в зв`язку з прийняттям закону про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб підприємців.

Олександр Миколайович зараз сказав тільки про профспілкові організації, але така проблема виникла в зв`язку з прийняттям цього закону в цілого ряду різних організацій. Це громадські організації, об`єднання громадян, це партії, це релігійні організації, різні організації благодійні і так далі, і так далі. Я до того веду, що комплексно треба вирішити зразу проблему не тільки що стосується профспілкових організацій. А щодо всіх цих організацій, які відчувають от таку незручність в зв`язку з прийняттям цього закону. От зараз мені колега Ключковський сказав про те, що при реєстрації громадських організацій вимагають навіть не 2 копії, а два оригінали про реєстрацію… свідоцтво про реєстрацію цієї організації, там, де єдиний реєстр є. Треба мати на увазі, що в цьому законі є розбіжності взагалі із загальними принципами права. Коли мова йде про те, що є спеціальний закон, то загальний закон не діє. А спеціальних законів, тут я вам тільки назву щодо різних організацій, про які йде мова, дивіться: про об`єднання громадян. Спеціальний закон встановлює спеціальний порядок реєстрації об`єднання громадян; професійні спілки, їх права та гарантії діяльності; про благодійництво та благодійні організації; про політичні партії; про торгово-промислові палати України; про професійні… творчих працівників та творчі спілки; про свободу совісті та релігійні організації; про адвокатуру. Можна сказати, про банки і банківську діяльність. Банки теж в спеціальному режимі реєструються.

І ось що виходить: мало того, що їм там треба спеціальний порядок пройти – їм треба ще раз пройти реєстрацію, двічі.

Тому пропонується, щоб дані Державної реєстрації, легалізації об’єднань громадян, професійних спілок, благодійних організацій, партій, творчих спілок чи їх територіальних осередків, адвокатських об’єднань, професійних спілок та їх об’єднань, торгово-промислових палат, релігійних організацій та дані про утворення органів державної влади та органів місцевого самоврядування включаються до єдиного Державного реєстру у порядку та в строки, встановлені спеціально уповноваженим органом з питань Державної реєстрації за погодженням з легалізуючим органом. Інакше кажучи, реєстрація йде в спеціальному порядку, а потім ці дані передаються до єдиного реєстру, не треба двічі реєструватися.

Я маю вам сказати, що було звернення до народних депутатів України від предстоятелів всіх церков України. Я вам тільки назву, ну, членів Всеукраїнської ради церков, релігійних організацій – це і митрополит Володимир, це є Філарет, це і Комендант, це і також…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Віктор Лаврентійович, але, мабуть, давайте краще запишемо: «відповідно до законів спеціальних», - а не передати це на інструкції Держкомпідприємництва. Це ми законом зробимо для них, ви розумієте, що буде. Будь ласка, мікрофон ввімкніть.

МУСІЯКА В.Л. Я якраз про це і говорю. Реєстрація йде в такому ж порядку, як вона і відбувалася – тільки дані про реєстрацію передаються в загальний реєстр. Звичайно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. …бо вони встановлюють свої правила поза законом.

МУСІЯКА В.Л. Це ж не підприємницькі організації, про які я говорю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Дякую.

Народний депутат, 6321 реєстраційний номер, Веретенников Віктор Олександрович. Не бачу.

Тоді наступний законопроект, 6336, Дзонь Валентин Михайлович, будь ласка. За ним Губський Богдан.

ДЗОНЬ В.М.

Уважаемые коллеги, необходимость принятия представленного проекта закона обусловлена наличием противоречий между нормами специального Закона о государственной регистрации юридических лиц и физических лиц – предпринимателей, нормами Конституции Украины и гражданского и хозяйственного права.

Первое. Действующий институт государственных регистраторов выполняя согласно закона функцию государственно исполнительной власти, в тоже время, согласно этого же закона назначаются и освобождаются с должности городским головой или главой районной государственной администрации, которым он и подчиняется.

Второе противоречие. Часть 3, статьи 143 Конституции Украины четко указывают, что предоставление любым законом, органом местного самоуправления отдельных полномочий органов исполнительной власти обусловленного финансирования этих полномочий в полном объеме за счет Государственного бюджета или путем отнесения в местный бюджет отдельных общегосударственных налогов.

По факту Государственный бюджет не содержит таких затрат, а Закон Украины «О системе налогообложения» не указывает соответствующих делегированных общегосударственных налогов или сборов.

Третье противоречие, которое регулируется внесенным мною законопроектом. Согласно статьи 81 Гражданского кодекса Украины юридические лица могут быть двух видов – частного права и публичного права. Нормы пунктов 2 и 3 статьи 3 изменяемого закона находятся в явном противоречии с законами определяющими государственную регистрацию отдельных групп юридических лиц публичного права, о чем говорили мои коллеги.

И, наконец четвертое. Неопределенный статус государственного регистратора и отсутствии необходимых процессуальных норм устанавливающих право и … должностного лица, быть истцом и ответчиком в судах Украины.

Действующий закон, также не определил реального механизма привлечения к ответственности субъектов за невыполнение данного закона.

Изменения изложенные и представлены мной законопроекта решают эти и ряд других противоречий и не требуют дополнительных расходов из бюджета. Представляется вполне логичным решение Комитета по вопросам промышленной политики и предпринимательства в части того, чтобы на основе всех предложенных законопроектов по этой теми сформировать общий документ и предложить его в качестве коллективного труда на утверждение парламента. Прошу поддержать, спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, законопроект за номером 7006 Губський Богдан Володимирович. Немає?

Наступний законопроект Дубицький В’ячеслав Володимирович.

Наступний законопроект Фельман Олександр Борисович.

І наступний законопроект 7284 Бокий Іван Сидорович, будь ласка. Підготуватися Ляпіній від комітету.

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги, наш законопроект №7284, спрямований на захист корпоративних прав держави у підприємствах зі змішаною формою власності, у тому числі, між господарськими підприємствами агропромислового комплексу, підприємств корпорації «Украгропромбуд», об’єднання «Укрсільгоспоздоровниця» та інших …, в яких є державна частка. Під час організації таких підприємств.

Як відомо, на початок реформування відносин власності в Україні, функціонувала широка мережа міжгосподарських підприємств, які, свого часу, були створені з сільгосппідприємствами, шляхом добровільного об’єднання певної частини своїх фінансових і матеріальних трудових ресурсів і, частково, державних коштів.

Учасники такої кооперації, залишилися юридично самостійними підприємствами, а створені ними міжгосподарські підприємства, були їх спільною власністю.

Право власності на недержавні частки майна в міжгосподарських підприємствах, відповідно до чинного законодавства, належать їх засновникам та іншим підприємствам, які здійснювали первинні пайові внески на їх створення.

А от щодо державної частки власності у майні міжгосподарських підприємств, тут виникають проблеми такого змісту. Визначення державної частки власності та інших засновників у статутних фондах міжгосподарських підприємств, здійснюються лише у процесі перед приватизаційної підготовки, відповідно до положення про порядок перед приватизаційної підготовки підприємств у статутних фондах яких є державна частка.

Чинне законодавство не дає органам приватизації повноважень отримувати інформацію про здійснення державою внесків до статутного фонду міжгосподарських підприємств, щодо яких проводиться така підготовка у примусовому порядку, а судова процедура не завжди ефективна.

За таких умов, керівники підприємств мають змогу здійснювати реформування без урахування інтересів держави та всіх інших засновників.

Тому, ми пропонуємо, внести таку зміну до 24-ї статті, зокрема, сьомої частини. У разі реєстрації юридичної особи, яка створюється в результаті реорганізації підприємств зі змішаною формою власності в тому числі, міжгосподарські підприємства АПК крім документів, які передбачені частиною 1 цієї статті додатково подається примірник акту інвентаризаційної комісії з визначенням частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб’єктів господарювання про відсутність, а в разі наявності, про розмір частки держави в статутному фонді зазначеного підприємства.

Таким чином, прийняття даного законопроекту дасть можливість органам приватизації визначити наявність та розмір державної частки у майні міжгосподарських підприємств і забезпечить захист майнових прав держави під час реформування підприємств зі змішаною формою власності.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте порадимося. Підійшла перерва. Чи завершимо ми, чи після перерви? Після перерви. Добре. Тоді оголошується перерва на 30 хвилин до 12.30. Після перерви від комітету буде колега Ляпіна виступати.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, головуючий появився, доповідач… А, ні, вибачте, є. також. Продовжуємо засідання.

Заступник голови Комітету з питань промислової політики і підприємництва Ляпіна Ксенія Михайлівна, будь ласка. Вам 5 хвилин, щоб ви про всі закони могли доповісти думку комітету.

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, з моменту прийняття Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» пройшло вже 2 роки.

Практика застосування цього закону показала багато позитивних моментів, принаймні, відбулась певна стандартизація процедур реєстрації і багато чого вдалось досягти на шляху там прискорення цієї процедури. Але ж показала і багато проблем, які виникли. І ці проблеми, безумовно, треба вирішувати не тільки в організаційному, але й і в законодавчому порядку.

І треба зазначити, що в першу чергу ці проблеми пов’язані з законодавчими колізіями. Тому абсолютно недивно, що така кількість законопроектів, які спрямовані на вирішення законодавчих колізій і протиріч між нормами Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» і іншими соціальними законами, які сьогодні діяли, визначали особливості державної реєстрації інших різних форм юридичних осіб.

Комітет уважно проаналізував і вивчив всі законопроекти, які були подані. Безумовно визнаючи, абсолютно, сенс в ряді законопроектів, які подані народними депутатами, ми звертаємо увагу на те, що законопроект 7250 – це найбільш комплексний законопроект, також депутатський, який фактично пропонує внесення зміни в 24 проекти закони. А це найбільш така широка база. Хоча Науково-експортне управління звертає нашу увагу на те, що 8 законів, тим не менш, навіть цей законопроект ще не охопив. Тобто, до другого читання, безумовно, потребує доопрацювання.

Безумовно є певні колізії між запропонованими нормами цього законопроекту і запропонованими нормами законопроекту, наприклад, колеги Мусіяки, який я особисто абсолютно поділяю щодо особливостей державної реєстрації громадських об’єднань профспілок, партій і таке інше. Тому пропозиція комітету полягала в наступному – взяти за основу законопроект 7250 як такий, що найбільш комплексно охоплює все поле необхідних законодавчих змін і взяти за основу, і потім створити робочу групу в комітеті, доопрацювати до другого читання з урахуванням всіх пропозицій, які надали народні депутати в окремих законопроектах. Ми вважаємо, що, таким чином, це найбільш технологічний шлях. Це не в якому разі не відкидає слушні пропозиції депутатів щодо особливостей державної реєстрації певних форм юридичних осіб, в той же час дає нам змогу комплексно підійти до цього питання, охопити внесення змін у всі закони, які необхідно, а там, дійсно, ціла низка спеціальних законів, які ще навіть на сьогодні, навіть в цьому законопроекті 7250 ще не охоплені.

Тобто нам здається, що такий технологічних підхід дасть змогу і підтримати ініціативу народних депутатів і не втратити найголовніше, тобто дійсно зробити таку базу, яка не буде протирічити.

Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, шановні колеги, будемо обговорювати? Будемо. Так. Два за, два проти. Будь ласка, Михайло Волинець. Підготуватись Василю Надразі.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, радіослухачі, відповідно до конвенції Міжнародної організації праці номер 87 «Про свободу асоціацій та захист прав на організацію» та статті 16 Закону «Про професійні спілки» профспілки підлягають лише легалізації шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу. Крім того з цього приводу є рішення Конституційного суду від 2000 року про визнання неконституційними норм законодавства, які стосуються реєстрації профспілок.

Однак порушення конвенції номер 87 і Закону України «Про профспілки» Цивільним кодексом України, стаття 80, передбачається, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Крім того, аналогічні норми містяться в Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». При цьому не враховується, що діяльність профспілок регламентується спеціальним законом і, що відповідно до Закону України «Про спілки», спілка, об’єднання профспілок набувають прав юридичної особи з моменту затвердження статуту. Складається така ситуація, що через механізм державної реєстрації держава всіляко намагається завадити профспілкам як представникам найманих працівників.

Мені, як голові конфедерації вільних профспілок, кожного дня надходять маса звернень про порушення прав профспілок і варто зазначити, велика частина порушень прав профспілок відбувається під час їх реєстрації.

Сьогодні на ваш розгляд винесено 8 законопроектів, які стосуються державної реєстрації. 4 із них – номер 4389, 4389-1, 6336 і 7250 торкається профспілок. І тільки один 4389 спрямований на покращення існуючої ситуації. Жоден із запропонованих на сьогоднішній день законопроектів щодо внесення змін до Закону «Про державну реєстрацію», окрім законопроекту 4389 внесеного народним депутатом Стояном, не спрямований на узгодження зазначеного закону з нормами міжнародного законодавства і рішенням Конституційного Суду. Деякі з них, наприклад, законопроект 7250, навпаки навіть поглиблюють проблему реєстрації профспілок і грубо порушують Конституцію України і норми міжнародних конвенцій.

Мною ще 25 грудня 2003 року було внесено проект Закону «Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких законодавчих актів щодо врегулювання питання реєстрації професійних спілок, номер цього законопроекту – 4566. В ньому виписаний чіткий механізм врегулювання проблеми реєстрації профспілок, проте, на жаль, його чомусь не виносять на розгляд.

Тому прошу вас підтримати в першому читанні законопроект 4389 внесений народним депутатом Стояном та при доопрацюванні до другого читання об’єднати ці два законопроекти. Тобто 4389 і внесений мною 4566 з метою вирішення проблеми державної реєстрації профспілок, а також відхилити законопроекти: 7250, 4389-1, 6336 як неприйнятні. При цьому хотів би наголосити на важливості і необхідності підтримати законопроект народного депутата Фельдмана.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Василь Надрага. Олександр Масенко наступний.

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия Литвина.

Уважаемые коллеги, мы сегодня рассматриваем 8 законопроектов, которые касаются статьи №3 Закона Украины о государственной регистрации юридических особ и физических лиц предпринимателей.

Исходя из этого, я хотел бы обратить ваше внимание на законопроект 4389-1, автор которого наш коллега Мусияка, который предполагает, напомню чтобы вы внимательно послушали, внести изменения в целый ряд законов. В частности, об объединении граждан, о профессиональных союзах, о политических партиях, о благотворительности и благотворительных организациях, о профсоюзах, о профессиональных творческих и союзах, об адвокатуре, о торгово-промышленной палате, о свободе совести и религиозных организациях. То есть по большому счету, законопроект, который предлагает наш коллега Мусияка касается всего спектра общественных организаций.

И я вам должен сказать, уважаемые коллеги, еще одну вещь. В адрес главы Верховной Рады Украины, Литвина Владимира Михайловича, руководителей депутатских Фракций и групп, нас всех, народных депутатов, поступила обращение. Вы, наверное, его знаете от Всеукраинского совета церквей и религиозных организаций. Это как один штрих того, каким важным является данный законопроект и что он предполагает.

И я вам хочу сказать, что в данной ситуации, среди его подписантов является, подчеркиваю, а подписантами являются члены Всеукраинского совета церквей и религиозных организаций, конфессий, практически, всех религиозных организаций, которые сегодня существуют у нас в Украине.

Эти конфессии, я бы не хотел сейчас их называть, для того, чтобы не вносить лишнее, может быть, какое-то даже эмоциональное напряжение. Но суть проблемы в том, что в иных вопросах эти конфессии очень часто не воспринимают один одного и там кипят свои эмоции, и там есть свои проблемы, о которых мы с вами тоже знаем. Но суть проблемы заключается в следующем: они все едины в том, чтобы данный законопроект состоялся. Потому что он даст возможность, я хотел бы зачитать последние, буквально 2 строчки из их обращения.

«Мы просим вас, - то есть разговор идет о руководстве Верховной Рады, фракциях и просто депутатах, - поддержать законопроект 4389-1, автор Мусияка, который позволит человеку свободно реализовывать право на свободу совести, вероисповедания и объединения. А так же создать необходимые условия для строительства гражданского общества в Украине.

Вот исходя из этого, я призываю всех, без исключения, независимо от каких-то политических симпатий и антипатий, фракций и фракционных принадлежностей и каких-то депутатских интересов и, может быть, даже в чем-то амбиций.

Поддержим законопроект 4389-1, ибо он есть нормальным по нормальному пути. Если есть какие-то замечания, всегда можно будет доработать до второго чтения. А в первом – это будет правильно и общество нас поймет. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Масенко, фракція комуністів, підготуватися Михайлу Мельничуку.

МАСЕНКО О.М.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі, виборці.

На мій погляд, всі ці законопроекти, які подані сьогодні на розгляд Верхвоної Ради, вони спрямовані на те, щоб спростити процедуру реєстрації і юридичних, і фізичних осіб підприємців.

Але мене дивує те, що хто зацікавлений з якого боку, той, як кажуть, перетягує «ковдру на себе», що, ніби то давайте спростимо для тієї категорії, чи давайте для тієї категорії спростимо.

А на мій погляд, ми одна країна і підходи повинні бути однаковими для всіх. І мене, з цього приводу, якраз найбільше цікавлять не профспілки, не якісь там релігійні організації, а мене цікавлять, якраз, чисто підприємці.

Я хочу вам тільки зачитати невеликі витрими з одного офіційного документу державного, а ви уважно вислухайте, і, хто може аналізувати, проаналізуйте, до чого у нас все це призводить.

«Доводимо до вашого відома, що на обліку в Гребінківському відділенні, - це мається Полтавської області, - знаходиться приватне підприємство «Вікторія». Згідно облікових даних, юридична адреса підприємства: м.Гребінка, провулок Піонерський.» І далі називається прізвище. Але проживає цей, хто зареєстрований, в м. Києві, проспект Перемоги 127, кв. 137. Засновник – така то, і така то, м. Гребінка, пров. такий то. Статутний фонд на момент створення підприємства – 100 грн. Вдумайтеся тільки!

Фактично діяльність на території Грибітківського району не проводиться. Але по виясненим даним доходи складають за минулий рік 9 мільйонів і 216,3 тисячі гривень. І тоді, як до бюджету сплачено 20,9. За шість місяців цього року уже доходи складають цього підприємства зареєстрованого у Полтавській області, яке абсолютно не діє там, 977 мільйонів 752,3 тисячі гривень. І сплачено податків тільки 84,2 тисячі гривень.

Уявіть собі, оце наші гроші, оце те, що ми говоримо завжди у нас не вистачає на вирішення соціальних проблем. Я неодноразово про це вже говорив, що давайте все-таки, тут і Ксенія Ляпіна якраз вона із Кабміном спілкується. Я просив би, що все-таки налагодимо, давайте, щоб у нас відкрито було, щоб ми знали, де Порошенкові підприємства, де Юлії Тимошенко підприємства. Де там, мене на Полтавщині питають, чи правда, що у соціалістів є підприємства. А я не можу відкрито сказати, тому що усе у нас закрито, усе у нас невідомо, робиться підпільно і, як ви бачите, які шалені суми не сплачуються податки...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Мельничук.

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

На наш погляд, із всіх законопроектів, які сьогодні ми розглядаємо, можливо, було би їх об’єднати і щось зробити одне таке, щоб можна було консолідувати зал. Але мається на увазі, що поскільки дуже багато авторів законопроектів, ми розглядаємо, що можливо підтримати законопроект 7260-п Фельдмана і 7284 Мороз і Семенюк.

7284 законопроектом пропонується встановити, що для державної реєстрації юридичних осіб, які створюються внаслідок реорганізації підприємств змішаної форми власності, у статутному фонді яких державна частка має додатково до інших документів додаватися акт інвентаризаційної комісії про розмір цієї державної частки.

Таким чином, на думку авторів цього законопроекту, має бути досягнута мета – це контроль за державною часткою при організації міжгосподарських підприємств.

Аналогічно сьогодні я б хотів сказати про законопроект 7265, який теж можна було би взяти за основу, поєднати з законопроектом 7284. Але взагалі, наскільки різні думки виступаючих народних депутатів, то, думаю, що все-таки треба буде сконсолідувати сьогодні наше голосування для того, щоби все-таки якийсь крок ми зробили у цьому напрямку.

Що стосовно, шановні друзі, спрощеної системи реєстрації, інших. Не це сьогодні турбує підприємців. У чисельних зустрічах, які я провів у Чернівецькій області, у Новоселицькому, Хатинському, Заставинському, Віжницькому районах підприємців турбує сьогодні інше, що після спрощеної процедури реєстрації наступає податковий тиск, який, на жаль, ми, парламентарі, так і не змогли подолати. І якщо на цій сесій ми не зможемо зробити, щоб цей тиск було набагато зменшено, то, безумовно, у підприємців буде замало бажання займатися підприємницькою діяльністю, принаймні, того, що існує такий податковий тиск, як у нас в Україні.

Ми говорили, що ми подали руку бізнесу, ми подали руку середньому підприємцю, а цієї руки підприємець не відчуває. Тому все важче і важче займатися підприємницькою діяльністю у країні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Прошу підготуватися, будемо визначатися, шановні колеги. Законопроектів у нас чимало.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Реєстраційний номер 4389, автор – народний депутат Стоян.

За – 75

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Реєстраційний номер 4789, автор - народний депутат Мусіяка Віктор Лаврентійович. Прошу голосувати.

За – 168

Не прийнято.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Реєстраційний номер 6321, автор - народний депутат Веретенников. Прошу визначатися.

За – 27

Рішення не підтримано.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Реєстраційний номер 6336, автор - народний депутат Дзонь. Прошу визначатися.

За – 46

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Реєстраційний номер 7006, автор законопроекту – народний депутат Губський. Прошу визначатися.

За – 75,

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування законопроект про внесення змін до Закону України про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Реєстраційний номер 7250, автори – народні депутати Дубицький і Єхануров (був ще тоді народним депутатом коли подавав). Прошу визначатися.

За – 145,

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування законопроект реєстраційний номер 7265, автор – народний депутат Фельдман. Прошу визначатися.

За – 45,

Рішення не прийнято.

І ще один законопроект про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Реєстраційний номер 7284, автор – народний депутат Бокий. Прошу визначатися.

За – 119.

Жодний із законопроектів не одержав необхідної кількості голосів. Якщо не буде заперечення, давайте ми проголосуємо ті законопроекти, які одержали найбільшу кількість голосів. Із них 168 (це 4389-1, 145… вибачте, 7250 і 119-7284. В такому порядку я поставлю на голосування всі ці три законопроекти, які набрали найбільшу кількість голосів. 4389 – якраз ставиться на голосування.

Хмара, мікрофон, будь ласка.

ХМАРА С.І.

Шановні народні депутати, я би запропонував від фракції Української народної партії звернути увагу на 4389. Якщо ми його приймемо, то ми фактично зробимо добру справу, тому що ми захистимо профспілки від державної сваволі. А поки в нас не буде справді вільних профспілок, не буде захищений найманий працівник.

Тому я вас прошу проголосувати, а далі за цим вже будемо визначатися потім. А хоч за цей проголосувати – і ми зробимо корисну справу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Ількович, 4389 набрав тільки 75 голосів – послухайте, будь ласка, - а 4389-1 набрав 168 – і він включає в тому числі і профспілки. Тобто якщо ми приймаємо цей законопроект, то там є профспілки включені тоді. Включені.

Стоян, будь ласка, мікрофон.

СТОЯН О. М.

Олександр Стоян, автор законопроекту.

Адаме Івановичу, я погоджуюся з вашою пропозицією: ми не можемо зробити цей закон, бо він стосується і профспілок, і політичних партій, і громадських організацій, релігійних. Я готовий поступитися своїм законом, проголосувати за Мусіяку, але з врахуванням, щоб там деякі деталі були до другого читання виписані. Прошу підтримати закон Мусіяки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми ще раз дійшли згоди, що наступний закон, який набрав найбільшу кількість голосів, він поглинає профспілки, що стосувалося в попередньому законопроекті.

Тому давайте ми його підтримаємо в першому читанні, а до другого приведемо у відповідність, так, як будемо вважати за необхідне.

Я ставлю на голосування: про прийняття за основу в першому читанні законопроекту 4389-1: «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Прошу голосувати.

За – 224.

Не збуджуйтесь, по фракціях.

„Наша Україна” – 3 , комуністи – 54 , „Регіони України” – 41 , Народна партія – 37 , Блок Тимошенко – 10 , Українська народна партія – 16, соціалісти – 3 , соціал-демократи об’єднані – 0 , „Єдина Україна” – 14 , „Демократична Україна” – , Партія промисловців і підприємців – 9 , Народний рух України – 0 , позафракційні – 5 . «Вперед Україна» - 19, Реформи і порядок – 4, НДП Трудова Україна – 9.

Наступний законопроект. Шановні колеги! Шановні колеги! Не збуджуйте, все буде відповідно до Регламенту. Потім ми ще повернемося. Наступний законопроект 7250, який набрав у нас 145 голосів. Це народний депутат Дубицький, прошу визначатись.

За - 128.

Ще один законопроект, який одержав 119 голосів – це законопроект народного депутата Бокого, 7284, прошу визначатися.

За - 101 .

Таким чином, шановні колеги, наступне друге рейтингове голосування показало, що у нас найбільшу кількість 224 голоси набрав законопроект 4389-1, автор якого народний депутат Мусіяка, який так би мовити, поглинає частину тих проектів, які не одержали підтримки.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту закону про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Реєстраційний номер 4389-1 автор народний депутат Мусіяка, прошу голосувати.

За – 280.

Рішення прийнято.

По фракціях прошу „Наша Україна” – 30 , комуністи – 50 , „Регіони України” – 43 , Народна партія – 42, Блок Тимошенко – 5, Українська народна партія – 19, соціалісти – 0, «Вперед Україна» - 20, соціал-демократи об’єднані – 0, «Реформи і порядок» -12 „Єдина Україна” – 15 , „Демократична Україна” – , Партія промисловців і підприємців – 14 , Народний рух України –13, НДП – 10, «Трудова Україна» - 10 позафракційні – 7 .

Таким чином із 8 законопроектів ми взяли за основу один із них і просимо готувати до другого читання з урахуванням нашого сьогоднішнього обговорення.

Приступаємо ще до серії досить цікавих законопроектів, їх тут у нас 10, законопроекти, які довго чекали свого розгляду. Ми домовилися, що сьогодні вони будуть розглянуті. Це проект закону про внесення змін до Закону України про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Скорочена процедура. Я запрошую до слова автора законопроекту 7650-1 – Бастригу Івана Михайловича, підготуватися Ігнащенку, будь ласка.

БАСТРИГА І.М.

Шановні друзі! Я доповідаю Закон про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Державні міжрайонні підприємства, водопровідна, каналізаційна господарство «Дніпро» Західний Донбас та державне підприємство управління Софіївського групового водоводу є природними монополістами з вироблення та централізованої подачі питної води в Північно-східній та північно-регіональній та Південні регіони Дніпропетровської області. Головне науково-експертне управління… Прошу пробачення, законопроектом пропонується включити до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, ці підприємства. Що являється для цього основою?

Згідно Закону України «Про приватизацію державного майна», частина друга, стаття п’ята, не підлягають приватизації об’єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов’язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а, також, відведення і очищення стічних вод.

Позитивне заключення дали Головне наше Управління (Мацюк) і спеціальна контрольна комісія по приватизації.

Я, друзі, прошу вас підтримати цей Закон мій і Хмари, і віднести ці підприємства, які не підлягають приватизації, до переліку, які не підлягають приватизації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Законопроект за номером 8019, доповідає заступник міністра економіки Ігнащенко Володимир Анатолійович, будь ласка. Підготуватися Бокому.

ІГНАЩЕНКО В.А. Шановний пане Головуючий, шановні народні депутати. На ваш розгляд пропонується законопроект № 8029, який має на меті вивести з переліку об’єктів державної власності, які не підлягають приватизації, два об’єкти: готель «Дніпро», який є відкритим акціонерним товариством і 100 відсотків акцій якого знаходяться у власності держави, а, також готель «Спорт» - державне підприємство.

Зразу хочу сказати, що ці об’єкти працюють рентабельно, сплачують податки. Готель «Дніпро» спеціалізується на наданні послуг офіційним делегаціям, які проїздять по лінії, в тому числі, і Верховної Ради. А, також, українським і іноземним туристам.

Готель «Спорт», в силу свого дуже вдалого розташування, використовується для обслуговування олімпійських національних збірних України має рекреаційний центр. Хочу вас повідомити, що вранці з деяким може запізненням уряд звернувся з проханням перенести розгляд цього питання, на жаль, цей лист був наданий досить пізно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви можете змінити свою думку уряду, якщо вона є. Мається на увазі, якщо уряд відкликає цей законопроект.

______________. Ми запропонували, зранку я передав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так відкликати чи перенести.

________________. Перенести розгляд. Для додаткового вивчення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Коли ми будемо обговорювати, ми врахуємо цю ситуацію. Я думаю, що там треба буде врахувати думку Кабінету Міністрів, бо це вносив попередній Кабінет Міністрів, а відповідно до Регламенту ви знаєте, що наступний Кабінет Міністрів має право відкликати законопроект. Тому при голосуванні ми це мабуть врахуємо. Дякую, сідайте, будь ласка.

Не ганьба, бо уряд відкликає. Цей уряд. А тому ганьба.

Так, законопроект за номером 8019-1. Іван Сидорович Бокий, будь ласка. Підготуватися Довгому.

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги, необхідність прийняття проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності», що не підлягають приватизації обумовлена стратегічним значенням для економіки і безпеки держави, підприємства Одеський припортовий завод. Відкрите акціонерне товариство Одеський припортовий завод є одним із провідних підприємств хімічної галузі. Підприємство виробляє карбамід і аміак, та здійснює послуги із перевантаження на експорт. За результатами фінансово-господарської діяльності за чотири останні роки і в поточному році підприємство працює високоприбутково, нарощує обсяги виробництва, збільшує надходження до Державного бюджету та забезпечує високий рівень заробітної плати виробників. Завод справді несе «золоті яйця» у кошик держави. До всього Одеський припортовий завод є містоутворюючим підприємством.

На підприємстві здійснено модернізацію засобів виробництва, встановлено новітню та надійну автоматичну систему контролю за виробництвом та попередження аварій. Лише за останні три роки обсяги капітальних вкладень перевищили півмільярда гривень. Одеський припортовий завод займає монопольне становище на ринку послуг перевантаження аміаку, карбаміду та іншої хімічної продукції України і Росії. Підприємство успішно виконує умови міжурядової угоди з транзиту аміаку російського виробництва територією України.

Приватизація ВАТ «Одеський припортовий завод» може мати негативні наслідки. Зокрема, про можливу загрозу екологічній безпеці Служба безпеки України інформувала Президента України ще в серпні 1999 року. І Президент тоді ж давав доручення призупинення всіляких дій з приводу приватизації цього заводу, що якби ми не ставилися до особи Кучми відповідало національним інтересам України.

Зазначене підприємство Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2000 року включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. І важко зрозуміти, якщо не брати до уваги скороминущих інтересів та апетитів олігархів, чому раптом дехто хоче виставити припортовий завод на торги.

Враховуючи викладене ми з Олександром Морозом у цьому законопроекті і пропонуємо внести зміни до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, і внести до зазначеного переліку акції, що належать державі в статутному фонді відкритого акціонерного товариства Одеський припортовий завод. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Сидорович, ви, будь ласка, зупиніться, тому що ще один законопроект, де іде про турбоатом, він також, ви доповідаєте. Прошу відразу доповідайте, а я потім внесу ясність.

БОКИЙ І.С. Власне кажучи, по Харківському заводу турбоатом я можу доповісти практично ті ж резони, які по Одеському припортовому заводу.

Зовсім недавно, десь місяця півтора тому, якщо навіть не менше, ми доповідали теж із приводу Харківського заводу турбоатом. Це теж підприємство, яке має величезне значення в енергетичному машинобудуванні і має стратегічне значення для розвитку української економіки. І сьогодні було б просто нерозумно віддавати у приватні руки підприємство, яке працює і високоприбутково, і маю всі перспективи для подальшого розвитку, і є одним із визначальних підприємств для розвитку енергетики не тільки української держави. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Сидорович. Шановні колегію, оскільки тут багато законопроектів, а по деяких із них автори є одні і ті самі, то зараз ми з вами заслухали інформацію по законопроектах 8019-3, де мова йшла про турбоатом і 1819-4, де мова йшла про Одеський припортовий завод.

Я ще попрошу, зараз ми узнаємо, там ще у нас 2 Кабінету Міністрів є законопроекти, які стосуються залізничного транспорту. Ну, я думаю, та ж сама позиція, так? Ні? Тоді, будь ласка, прошу. Зараз ми заслухаємо 8019, це у нас автор законопроекту Кабінет Міністрів, це про пробірний контроль і інші. І наступний буде також Кабміну. Будь ласка.

_______________. Дякую, Адаме Івановичу. Шановні народні депутати!

За своєю ідеологією цей закон є нейтрально протилежний, він взагалі носить технічний характер. Дивіться, що відбулося.

В період з1999 по 2003 рік Міністерство транспорту здійснювало організаційні заходи по реорганізації управління залізничним транспортом. Тому деякі підприємства втратили просто юридичний статус юридичної особи і просто стали структурними підрозділами відповідних залізниць. Тобто форма власності не змінилась, але вони перестали бути юридичними особами, їх немає в реєстрі. Тому їх суто треба технічно вилучити з переліку, бо немає таких вже підприємств, а їх майно залишається в державній власності і є відокремленими структурними підрозділами відповідних залізниць: Донецькій і Південно-Західній.

Тому він носить суто технічний характер. Да. Але воно ж залишилось в державній власності. Ніхто ж не ставить питання по його приватизації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну, тут колега Круглов абсолютно правий. Ще як ми приймемо закон, то завтра ці підприємства почнуть приватизовувати, бо вони вже не є в державній власності. Так що, потім, потім дійдемо. Ми ще не обговорюємо. Так, будь ласка, наступний законопроект Пробірний, це також Кабінету Міністрів, так? Да. Номер два.

_______________ Пропонується включити до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягає приватизації, вісім об’єктів. Сім з них – казенних підприємств з пробірного контролю, предметом діяльності яких є обов’язкове клеймування ювелірних та побутових виробів, перевірка якості дорогоцінних металів, проведення випробувань, контрольних аналізів матеріалів, який є науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

Законопроект 8019-6, автори тут у нас – Садовий та інші. Будь ласка, Микола Ілліч. Наступним буде Акопян.

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, Кіровоградщина.

Шановний головуючий, шановні депутати! Шановні Северодонеччани!

Законопроект про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, щодо акцій ЗАТ «Северодонецьке об’єднання «Азот», який пропонується включити до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, пов’язано із захистом державних інтересів і обумовлено стратегічним значенням для економіки і безпеки.

Северодонецьке об’єднання «Азот» є одним із провідних підприємств хімічної промисловості України і випускає аміак, азотні мінеральні добрива, органічні спирти і кислоти, товари побутової хімії, вироби з полімерів і полімерних плівок тощо.

Сьогодні підприємство виробляє кожну восьму тонну українських добрив і забезпечує приблизно десять відсотків промислового виробництва Луганської області. Його стан безпосередньо визначає життя міста Северодонецька. У другій половині 90-х років завантаження виробничих потужностей становило лише 40 відсотків і існувала заборгованість по зарплаті.

Ще в кінці 2000-го року за заявою кредиторів «Азоту», ухвалою господарського суду Луганської області було порушено справу про банкрутство підприємства. Майже 3 роки йшли різні судові позови, поки в грудні 2003 року господарський суд Луганської області не ухвалив запровадження процедури санації на Северодонецькому «Азоті», основним варіантом якої була реорганізація.

У жовтні 2004 року на засіданні конкурсної комісії з трьох претендентів компанію ……….. (Сполучені Штати Америки) було визнано переможцем конкурсу. Співзасновником цієї кампанії виступила американська IBE …… корпорейшн, котра виробляє та продає хімічну продукцію і добре відома на ринку. Фонд державного майна виступив засновником закритого акціонерного товариства «Северодонецьке об’єднання «Азот»» і уклав із компанією …………….. договір про створення такого ЗАТу. Відповідно до договоре статутний фонд товариства було визначено у розмірі 1 мільярд 56,7 мільйона гривень. При цьому ………….. отримало акції 60 відсотків статутного фонду, а Фонд державного майна 40 відсотків статутного фонду. Підприємство у 2005 році працює прибутково і на повну потужність. Виробництво товарної продукції сягає 30 мільйонів доларів на місяць. Чисельність працівників становить понад 10 тисяч осіб. З 1 липня 2005 року середньомісячна зарплата зросла на 20 відсотків і становить тисячу 200 гривень.

Таким чином прийняття Закону України про внесення змін до Закону України про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, сприятиме захисту державних інтересів, стабільній та ефективні роботі цього підприємства, надходженню коштів до місцевого та державного бюджету. Прошу підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Законопроект за номером 1819-7, народний депутат Акопян Валерій Григорович. Підготуватися Горбачову.

АКОПЯН В.Г.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Проектом пропонується включити до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації державне підприємство, науково-виробничий комплекс з газотурбобудування «Зоря», «Машпроект», місто Миколаїв, яке проектує та виготовляє газотурбінні агрегати для газоперекачувальних станцій, магістральних газопроводів та суден, у тому числі військових.

Хочу нагадати передісторію цього питання. Законом 1999 року «Про перелік підприємств заборонених до приватизації» окремо підприємств «Зоря» і підприємство «Машпроект» були включені до цього переліку заборонених до приватизації.

З часом було прийнято рішення про утворення нової юридичної особи, і відповідно це підприємство перестало бути в цьому переліку. На сьогоднішній день – це успішне державне підприємство, прибуткове, на якому працює більше ніж 16 тис. робітників. Газотурбінні агрегати – двигуни цього підприємства встановлені сьогодні на суднах зарубіжних флотів більше ніж в 15 країнах світу, в тому числі деякі військові кораблі Сполучених Штатів використовують газотурбінні двигуни з маркою «Зорі».

Тому є висновок Головного управління, юридичного управління про те, щоб підтримати в цілому цей проект. І я також прошу вас це підтримати, тому що це – єдине унікальне підприємство на всьому пострадянському просторі. Такого підприємства більше немає. Воно входить в шістку підприємств світових, які конкурують з нашим підприємством. Це такі підприємства, як «Дженерал-моторс», наприклад, чи «Роллс-Ройс». Тому прохання підтримати і включити до переліку заборонених до приватизації. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Реєстраційний номер 8019-8, будь ласка, Горбачов Віктор Сергійович. Підготуватися Кириченку.

ГОРБАЧОВ В.С.

Уважаемые коллеги, уважаемый Председатель! Вопрос, как и ранее вопрос депутата о списке предприятий, которые не будут приватизироваться, в принципе, те же доводы, я считаю, у меня по предприятию «Дельта-лоцман», город Николаев. Самое главное, что это – прибыльное предприятие, около 10 млн. долларов каждый год оно приносит в бюджет государственный.

Чем занимается это предприятие? Предприятие занимается проводкой судов. Я могу сказать, что очень серьезное оборудование у этого предприятия, очень серьезные сооружения, здания. На базе этого предприятия создана лоцманская служба Украины в городе Николаеве, то есть, на уровне всей страны. И охватывает это предприятие не только город Николаев, это было бы узко, я бы не выступал по этому только вопросу, хотя есть, как Акопян выступил, такого предприятия, как строить турбины, производит.

Это предприятие охватывает и Херсонскую, и Одесскую, и Крым, то есть, занимается на уровне лоцманской службы на уровне страны.

Могу сказать, что также, допустим, по поручению Министерства транспорта Украины выполнил функции заказчика… выполняет функции заказчика по проектированию строительства глубоководного судоходного хода Дунай - Черное море. То есть, довольно серьезные специалисты на этом предприятии и, если занимаются таким объемом работ и такого уровня на уровне Европы…

«Дельта-лоцман» осуществляет мониторинг движения всех судов в водах Украины и его технологии позволяют не только обеспечивать безопасность мореплавания, но и отслеживать коммерческую информационную в маршрутах грузовых судов. Ну я считаю, что здесь подтекст коммерческих… контроль коммерческих структур и судов, то есть соответственно контроль налогов, которые поступают от прохождения этих судов на уровне Украины в бюджет страны, и поэтому тем самым эта служба может контролировать большие финансовые обороты и поступления в бюджет. Я считаю, что это предприятие должно входить в этот список и конечно то предприятие, которое пользуется такими природными ресурсами и такими каналами, должно находиться в государственной собственности. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Законопроект за номером 8019-9 доповідає Кириченко Людмила Федорівна. Від комітету Матвєєву Володимиру підготуватися.

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Кириченко, Партия регионов, Луганская область.

Шановные коллеги и шановный головуючий, мій законопроект про Криворіжсталь, про… до внесення його в перелік підприємств, котрі не підлягають приватизації. Однак, на сьогодні навколо Криворіжсталі склалася дуже і дуже складна ситуація. Я хочу наголосити, що на сьогодні Криворіжсталь – це державне підприємство, бо акції знаходяться в впровадженні Фонду державного майна. Але до Комісії Верховної Ради з питань приватизації, котру я очолюю надходить багато і багато скарг на те, що йде повністю розграбування підприємства і за цим стоять деякі політичні партії. І Голова Верховної Ради України дав доручення комісії додатково і більш ретельніше вивчити питання щодо стану справ на цьому підприємстві. І тому я прошу перенести на другу сесійну неділю розгляд проекту про внесення змін до Закону України про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (щодо державного пакету акцій «Криворіжсталі»). Реєстраційний номер 8090-9. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І я вам дякую. Але вчора було засідання Погоджувальної ради, в роботі якої ви брали активну участь. І це робиться не на сесії, бо він уже не ваша власність, а на засіданні Погоджувальної ради. Оскільки ви недавно виконуєте обов’язки, перед голосуванням ми побачимо. Але треба це робити на Погоджувальній раді.

Будь ласка, Матвєєв Володимир Йосипович, від комітету. Так, законів багато, за п’ять хвилин просимо доповісти.

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты!

Эти законы нельзя принимать пакетом, потому что они касаются различных форм собственности, различных предприятий. Поэтому есть предложение – голосовать по каждому закону отдельно.

Законопроект 7650-1, внесенный народными депутатами Бастригой и Хмарой, предлагает включить в перечень предприятий, в перечень объектов права государственной собственности, которые не подлежат приватизации, государственное межрайонное предприятие водопроводно-канализационного хозяйства «Днепрозападдонбасс» и государственного предприятия «Управление Софиевского группового водопровода».

Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады Украины считает, что по результатам рассмотрения в первом чтении законопроект может быть принят за основу. Но поскольку согласно пункту г) части второй статьи пятой Закона «О приватизации государственного имущества» не подлежат приватизации объекты инженерной структуры и благоустройства городов, включая сети, сооружения, оборудования, которые связаны со снабжением потребителям воды, газа, тепла, а также отведение очищенных и источных вод, Комитет по вопросам экономической политики рекомендует Верховному Совету Украины, Верховной Раде принять за основу проект Закона Украины о внесении изменений к Закону Украины «О перечне объектов государственной собственности, которые не подлежат приватизации», регистрационный номер 7650-1, внесенный народными депутатами Бастригой и Хмарой

Докладывать по остальным или будем…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, по всіх, будь ласка.

МАТВЄЄВ В.Й. Законопроект 8019, внесенный Кабинетом Министров, предлагает исключить из перечня объектов права государственной собственности, которая не предлагает приватизации, гостиницу «Спорт» и исключить с перечня права государственной собственности, о которой они предлагают приватизации, однако могут быть корпоратизированы гостиничный комплекс «Днепр».

Главное Научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады Украины в целом поддерживает принятие указанного проекта за основу, вместе с тем обращает внимание на то, что поскольку гостиничный комплекс «Днепр» недавно возвращен в государственную собственность после попыток его незаконного отчуждения, этот вопрос целесообразно изучить дополнительно и аргументировать его больше.

Комитет принял решение рекомендовать Верховной Раде Украины отклонить проект Закону Украины про внесение изменений в Закон Украины «О перечне объектов права государственной собственности, которые не подлежат приватизации», то есть регистрационный номер 8019 поданный Кабинетом Министров. То есть оставить гостиничный комплекс «Спорт» и гостиничный комплекс «Днепр» в перечне предприятий не подлежащих приватизации.

Проект закона 8019-1, внесенный Кабинетом Министров, предлагает исключить из перечня объектов права государственной собственности, которые не подлежат приватизации 30 объектов. И из перечня объектов права государственной собственности, которая не подлежит приватизации, однако могут быть корпоратизированны, то есть приложение номер 2 – 6 объектов, которые относятся к имущественным комплексам предприятий железнодорожного транспорта.

Главное Научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады Украины считает, что по результатам рассмотрения в первом чтении законопроект может быть взят за основу с учетом последующих замечаний, при этом обращается внимание на то, что в соответствии с пунктом г, части второй статьи 5 Закона о приватизации государственного имущества имущественные комплексы предприятий, которые обеспечивают производство основной железнодорожной техники и имущественные комплексы предприятий с их инфраструктурой не подлежат приватизации в связи с их общегосударственным значением.

Комитет принял решение рекомендовать Верховной Раде Украины проект Закона Украины про внесение изменений в Закон Украины о перечне объектов права государственной собственности, которые не подлежат приватизации – регистрационный номер 8019-1, отправить Кабинету Министров Украины на доработку, а при повторном получении аналогичных предложений или направлений аналогичных предложений предоставляют финансово-экономичекое обоснование их целесообразности.

Здесь правильно высказывалось замечание о том, что, в случае если мы их исключим, из перечня номер 1, они будут мгновенно приватизированы.

Проект закона 8019-2 - это внесен Кабинетом Министров, предлагает исключить, вернее, включить в перечень объектов государственной собственности, которые не подлежат приватизации – 8 объектов пробирного контроля из которых один объект есть, но вообще, является научным учреждением. Все обозначенные объекты принадлежат сфере управления Министерства финансов, главное Научно-экспертное управление…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир, я прошу, ви не повторяйте те, що говорили автори, ви, будь ласка, інформуйте думку по кожному законопроекту комітету і ви тоді вкладетесь в час. А так продовжуйте, будь ласка, але оперативніше.

МАТВЄЄВ В.Й. Адаме Івановичу, согласно регламенту работы на доклад содокладчик по каждому законопроекту имеет три минуты, я использовал 28 секунд. Поэтому я прошу добавить мне время, достаточно для того, чтобы обосновать с точки зрения комитета 10 законопроектов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви обосновуйте, але не розповідайте, про що там написано.

МАТВЄЄВ В.Й. Я напоминаю народным депутатам Украины, за что они будут голосовать.

Законопроект 8019-3 – внесенный народными депутатами, народным депутатом Морозом и Бокым. Предлагает включить в перечень объекта права государственной собственности, которые не подлежат приватизации, пакет акций открытого акционерного общества «Турбо-атом», которые находятся в государственной собственности на день вступления в закон, в силу закона. Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады считает, что по результатам рассмотрения в первом чтении, проект может быть взят за основу. При этом предлагается отделить акции, которые принадлежат государству уставных фондов хозяйственных обществ в отдельный перечень.

Комитет принял решение, рекомендовать Верховной Раде Украины, принять за основу проект Закона Украины о внесениях изменений в Закон Украины «О перечне объектов права государственной собственности, что не принадлежат приватизации», регистрационный № 8019-3, внесенные Морозом и Боким.

Они же внесли законопроект № 8019-4, в котором предлагается включить в перечень объектов права государственной собственности, которые не принадлежат приватизации, пакет акций открытого акционерного общества «Одесский припортовый завод», который находится в государственной собственности на момент принятия Закона.

Главное Научно-экспернтное Управление Аппарата Верховной Рады считает, что по результатам рассмотрения в первом чтении, проект может быть взят за основу, с учетом высказанных замечаний.

Комитет принял решение, рекомендовать Верховной Раде Украины принять за основу проект Закона Украины о внесении изменений к Закону Украины «О перечне объектов государственной собственности, которые не подлежат приватизации» то есть оставить Одесский припортовый завод в перечне номер один предприятий, которые не подлежат приватизации.

№ 8019-6 , внесенный народными депутатами: Садовым, Мордовцем и Рудьковським. Предлагает включить в перечень объектов права государственной собственности, которые не подлежат приватизации, акции открытого акционерного общества «Укрнафта».

На сегодняшний день в государственной собственности находится 50 процентов, плюс одна акция уставного фонда открытого акционерного общества «Укрнафта». Главное научно-экспертное Управление считает, что может быть принят в первом чтении и принят за основу при этом.

Так же предлагается выделить акции, которые принадлежат государству … уставных фондов хозяйственных обществ в отдельный перечень.

Комитет принял решение рекомендовать Верховной Раде Украины, принять за основу проект Закона о внесении изменений в Закон Украины «О перечне объектов права государственной собственности, что не подлежат приватизации».

Акопян предложин проект закона… Народный депутат Украины Акопян 8019-7, в котором предлагается включить в перечень объектов права государственной собственности, что не подлежат приватизации, то есть Перечень №1, государственное предприятие Научно-производственный комплекс газотурбостроения «Заря-машпроект». Здесь правильно были обоснованы причины, то есть из двух предприятий образовано одно и его теперь нужно внести в этот перечень, чтобы оно не принадлежало приватизации. Главное научно-экспертное управление в целом поддерживает принятие этого закона. Регламент я не перебираю.

Комитет принял решение рекомендовать Верховной Раде Украины принять за основу проект закона про внесение изменений в Закон Украины о перечне объектов права государственной собственности, регистрационный номер 8919-7, его в принципе, можно принимать и за основу, и в целом.

8019-8 поданный народным депутатом Украины Горбачевым. Законопроект предлагается включить в перечень объектов права государственной собственности, к которым не подлежит приватизации государственное предприятие «Дельта-лоцман». Главное научно-экспертное управление считает, что в первом чтении это может быть принят и был принят за основу. И обращает внимание на то, что в части другой статьи 5 Закона Украины «О приватизации государственного имущества», в которой определяются объекты, которые не подлежат приватизации вследствие их общегосударственного значения это предприятие должно находиться как обеспечивающее безопасность мореплавания, но они не включены. Комитет принял решение рекомендовать Верховной Раде Украины принять за основу проект Закона Украины про внесение изменений в Закон Украины «О перечне объектов права государственной собственности, которые не принадлежат приватизации».

Что касается законопроекта, внесенного народным депутатом Кириченко, мы сейчас действительно на заседании комиссии по контролю за приватизацией рассматривали этот законопроект и с учетом поручения, которое дал Председатель Верховного Совета Литвин Владимир Михайлович мы считаем, что этот законопроект должен быть снят с рассмотрения и перенесено рассмотрение на следующую сессионную неделю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення. Шкіль Андрій, за ним Василь Надрага.

ШКІЛЬ А.В.

Шановні народні депутати, Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Я хотів би наголосити на тому, що запропонована низка законів, яка пропонує залишити в різних пропозиціях залишити у державній формі власності ті чи інші об’єкти, заслуговує на підтримку, і зокрема, всі ті закони, які тут доповідалися, я розумію, неспокій депутатів, які чітко орієнтуються в ситуації, які запевнюють і присутніх в залі депутатів, і радіослухачів в тому, що не варто поспішати в приватизаційній політиці.

Я тут можу сказати, що закон 7650-1, воно чітко узгоджується з існуючим законодавством, я думаю, що висновок підтримати є однозначним.

Я просто хотів би буквально декілька слів, щоб не виникало ні в кого бажання там спекулювати наголосити на готелі «Спорту» і на готельному комплексі «Дніпро».

Ви зверніть увагу, будь ласка, що змінилося в складі Кабінету Міністрів. Всі ті, хто пропонував, - Мінфін лишився той самий, Мінпромполітики той самий міністр, Молоді і спорту той самий міністр лишився. В чий власності перебували ці об’єкти – це також складно вияснити, тому що в нас різна форма власності, але Фонд державного майна також не зазнав, практично, змін з того часу, коли подавалися вони на приватизацію. Тому говорити про те, що це робив той чи інший прем’єр не вартує. Треба говорити про Кабінет Міністрів, бо Кабінет Міністрів нині лишається практично незмінний з тим, який був попередньо, практично.

Тому, я думаю, що тут не буде ніяких з цього приводу більш інсценувацій.

А я закликаю, звичайно, підтримати. Підтримати не внесення в перелік об’єктів і готель «Спорт» і готельний комплекс «Дніпро», тому що готель «Спорт» це той готель, який дає можливість розміщати на взаємних домовленостях спортсменів, які приїжджають тут на змагання в Україну, і на таких самих умовах вони будуть розміщатися в ті країни куди вони приїжджають на змагання також. Це завжди є вигідно для держави, тому що це зменшує тиск на бюджет, тому що треба буде часами виділяти кошти на перебування спортсменів в тих чи інших країнах. На взаємо домовленостях працювати завжди простіше і зрозуміліше.

Те ж саме, я думаю, торкається і готелю «Дніпро». Зовсім недавно він був повернутий у державну власність і я вважаю, що в державній власності, принаймі на певний період часу, він має залишитися. Тому що, в першу чергу, мають бути повністю згідні з авторами законопроектів передані ті об’єкти, які невигідні державі для утримання або дуже вигідні для продажу.

Ці всі об’єкти, які перераховані, в тому числі і наукове об’єднання «Зоря» не мають бути приватизовані. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Василь Надрага. Володимир Єщенко наступний.

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия Литвина. Уважаемые коллеги, я хотел бы остановиться буквально на двух законопроектах хотя бы из тех соображений, что меня об этом попросили мои коллеги по фракции Народной партии Литвина.

И так, первый из них. Я хотел бы остановиться на законопроекте 8019-7, который касается комплекса газотурбооборудования «Зорямашпроект», автор Акопян Валерий Григорьевич, коллега, как я уже сказал, по фракции.

Уважаемые друзья, что такое данное предприятие? Это в первую очередь 90% продукции украинского газотурбостроения, научно-производственный комплекс «Зорямашпроект» известен в мире как крупный изготовитель газотурбинных энергетических установок для кораблей и агрегатов по перекачке газа. Продукция экспортируется во всем мире и в Российскую Федерацию, и в Европу, и в Азию.

В области судового, корабельного газотурбостроения у предприятия нет аналогов в СНГ. Основными конкурентами являются ведущие фирмы мира. Это «Дженерал Электрик», «Дженерал Моторз», «Сименз», … Многие наблюдатели считают, что перевод предприятия из госсобственности в частную необходим истинным заказчикам приватизации для того, чтобы уничтожить сильного конкурента. Могу добавить еще одно. Так, к большому сожалению, бывает достаточно часто. Она была и остается жесткой, эта конкуренция. Потому что газовые двигатели с маркой «Зоря» установлены, работают на судах военного флота Соединенных Штатов Америки, Индии, Греции, других стран.

В настоящее время Российские судостроительные заводы строят корабли в расчете на газовые турбины объединения. Гигант «Газпром» российский также эксплуатирует газовые турбины производства «Зори». И поэтому абсолютно правильно предлагает Акопян Валерий Григорьевич законопроект согласно которому данное предприятие не должно быть выведено из списка не подлежащих приватизации. Оно должно остаться государственным.

И еще одно предприятие – Одесский припортовый завод. Об этом мы говорили очень много здесь, об этом говорят в обществе, об этом шумит, я не боюсь этого слова, город Южный, Одесской области, где находится это предприятие.

Я по просьбе своего коллеги Калинчука Василия Антоновича, одессита, человека знающего это, имеющего многочисленное обращение на эту тему своих земляков хочу заявить, что если мы с вами позволим приватизировать предприятие, которое по своему техническому уровню обгоняет на 50-60 лет аналогичные предприятия, если мы позволим приватизировать не только само предприятие, но материально-техническую базу, причалы, мы тем самым с вами нанесем вред ни себе и не своей стране, мы нанесем вред будущим поколениям.

Поэтому абсолютно солидарен с партийной организацией народной партии города Южного, которая сделала многочисленной обращение, в том числе и в сторону Верховного Совета о недопустимости приватизации Одесского припортового завода. Эти два законопроекта, считаю, мы должны поддержать, потому что народное должно остаться у народа. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Єщенко, фракція комуністів. Підготуватись Михайлу Мельничуку.

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів, Черкащина.

Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу, що ті законопроекти, які вніс Кабінет Міністрів України – це 8019 і 8019-1. Це законопроекти, які знову підштовхують нас, щоб вивести із переліку номер 1 ті об’єкти, які підуть на приватизацію, а я можу сказати, що не на приватизацію, а на прихватизацію, для того, щоб виконати той план уже задекларували у проекті бюджету на 2006 рік – це близько 9 мільярдів гривень.

І я хочу сказати, що, от і колеги до мене звертаються, от шановний товариш Нощенко, що як можна виносити законопроект на розгляд наш, якщо він не розглядався в профільному комітеті. Це відносить до виключення об’єктів залізничного транспорту. Це 30 об’єктів із списку номер 1. Комітет не розглядав, але вони вносять, тому що вже все сплановано. А нам тут розповідають, що це технологічний закон. Тому ні в якому разі не можна за нього голосувати і треба його направити на доопрацювання в Кабінет Міністрів.

Я хочу зупинитись. Приклад такого відношення – це цукрова промисловість, коли на Черкащині 24 заводи, які випускали 640 тисяч тонн цукру із цукрового буряка, сьогодні залишилось 11, які планують випустити в цьому році всього 140 тисяч тонн. І при цьому ті всі так звані приватизовані підприємства цукрової промисловості, вони не просто знищуються, вони вирізаються. І люди залишаються без роботи.

У мене був запит депутатський по Рижашкому цукровому заводу Уманського району. Я там був. І я получаю відповідь від колишнього першого віце-прем’єра Кінаха, де він пише сам і підкреслює: що стосується відновлення роботи Рижашкого цукрового заводу, то в статутному фонді цього підприємства немає державної частки майна. За повідомленням Черкаської облдержадміністрації, зазначене підприємство проходить процедуру банкрутства. Останні п’ять років цукрозавод не працював, втратив зону бурякосіяння, а його технологічне обладнання демонтується.

І так буде і з тими заводами, з тими об’єктами, які сьогодні пропонує Кабінет Міністрів.

Тому фракція комуністів буде підтримувати ті закони, які ідуть на включення в список номер 1, які ті підприємства, які не будуть приватизовуватися. Тому що наша фракція виступає за те, щоб основні галузі нашої економіки націоналізувати підприємства і повернути в лоно держави. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Мельничук.

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Шановні радіослухачі!

Для фракції Соціалістичної партії України принциповим є із тих законопроектів, які сьогодні були подані до розгляду парламенту. Це законопроект 8019-3, де пропонується виключити з додатку переліків об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, ВАТ «Турбоатом», для нас це дуже принципово. Ми неодноразово заявляли всій Україні, що важливі стратегічні об’єкти треба захистити для держави, для народу, для економіки України.

Але все рівно сьогодні те, про що говорили соціалісти і застерігали, серед авторів законопроектів про те, щоб все-таки зберегти державну власність деяких стратегічних об’єктів України, є ті, хто голосував раніше за те, щоб приватизувати ці об’єкти. Але, будемо говорити, що для нас важливо – це зберегти у державній власності ВАТ «Одеський припортовий завод», щоб ми зберегли акції, державні акції у статутному фонді ВАТ «Укрнафта». Треба обоя’язково підтримати законопроект по газотурбобудуванню «Зорямашпроект», науково-виробничий комплекс. Обов’язкової потребує підтримки сьогодні у парламенті це законопроект по «Дельталоцман», який зокрема забезпечив лоцманське проведення суден та інші заходи забезпечення безпеки мореплавства. Тобто є ті об’єкти, над якими ми сьогодні, які законопроекти потребують підтримки у цьому залі.

Також це стосується і «Криворіжсталі». Ми розуміємо, на скільки процеси розвивалися навколо цього підприємства. Одні захищали, другі хотіли у інших забрати і так далі. А інтереси держави в якийсь час залишилися осторонь. І сьогодні парламент повернувся дуже вірно до того, що все-таки давайте поставимо сьогодні крапку і проголосуємо за цей законопроект, який все-таки збереже для України таке потужне підприємство.

Я не буду зупинятися на всіх законопроектах. Безумовно, що кожний із них має свій напрямок. Але особливо на тих стратегічних об’єктах, про які я говорив, і на що наполягають соціалісти, обов’язково треба, щоб ми з вами сконсолідувалися і підтримали ці законопроекти, зберігши ті стратегічні підприємства, які сьогодні ще збереглися у державній власності для України, для майбутнього України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Обговорення завершено. З мотивів, будь ласка. Заєць просить з мотивів? Хвилину. Один від фракції хтось. Будь ласка, одна хвилина, Заєць.

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати! Я думаю, що ми зробимо велику помилку, якщо ми будемо розглядати кожний окремо законопроект. З одного боку, уряд нам пропонує вивести із списку підприємства, які не повинні приватизовуватися, цілу плеяду таких підприємств. З іншого боку, народні депутати, хто почув чи побачив, який законопроект каже те, що вони не повинні приватизуватися. Тому це обговорення, яке ми сьогодні побачили по 3 хвилини на 10 законопроектів і чотири виступи, це просто смішно, смішно приймати такі важливі рішення.

А якщо говорити, наприклад, про «Зорямашпроект», то дійсно, що можна було б зробити турбіни і зекономити електроенергії, можливо, на 25 відсотків, якщо їх ставити там, де є тепло і так далі. Про це мовчок. Тобто ми не почули, які проекти стоять за кожним цим законопроектом. Тому як би ми не голосували, ми зробимо помилку, бо не було серйозного обговорення, не було думки уряду…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Може вся фракція записатися, ви виясніть, будь ласка, хто з вас від фракції хоче висловитися. Записатися, це труда великого не представляє, скорочена процедура.

Будь ласка, Чорновіл. Немає. Круглов.

КРУГЛОВ М.П.

Шановні колеги! Я, як у минулому голова Миколаївської облдержадміністрації, можу сказати, що я був у джерел, коли формувалося підприємство «Дельталоцман» і хочу сказати, що приватизувати «Дельталоцман» це ще краще, ніж приватизувати прикордонну державу, тому що всі суда, які заходять в Україну, проходять і здають плату за це, здають якраз «Дельталоцману». Це перше.

І друге. Необхідність включення у перелік закону підприємств, яке не підлягає приватизації «Зоря-машпроект», пов'язано з тим, що в 99-му році напередодні й під час виборчої кампанії уже робилася спроба приватизувати це підприємство, уже була створена робоча комісія і приватизаційна. Тому на сьогоднішній день це підприємство обов'язково треба включити, на нього уже зазіхаються. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Черняк.

ЧЕРНЯК В.К. Шановні колеги, я підтримую пропозиції Комітету з питань економічної політики, власності та інвестиції, членом якого я є і від імені якого виступ депутата Матвєєв, ми скрупульозно вивчили всі ці питання і, я думаю, прийняли правильні рішення. І тому я закликаю за ці пропозиції голосувати.

Разом з тим, я хочу зробити одне суттєве концептуальне зауваження. Справа в тому, що ми до цього часу не визначилися чітко, які підприємства залишити в державі, які ні. Ми не визначилися з критеріями, і тому в цій сфері панує у нас сумбур, кон'юнктурщина, лобіювання. Якби ми концептуально визначили критерії, на основі яких ми залишаємо: чи це стратегічні підприємства, чи якесь особливе значення, щось інше, у нас немає концепції. І тому у нас є сумбур і є лобіювання. Але уже в цих реальних умовах, я думаю, ми повинні голосувати так, як пропонує комітет. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу опустити руки. Тільки ті одержать слово, хто записаний, тому що ми зараз будемо говорити, ми зараз завами будемо добу говорити, в кожного пече це питання. Давайте продемонструємо голосуванням своє ставлення. Кармазин, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні колеги, в Одесі з біллю спостерігають за тим, що буде з припортовим заводом, тому що він не може стати заручником ситуації хоча би з точки зору безпеки громадян. Якщо, не дай Боже, станеться так, як планується зараз – розчленувати завод, кусок віддати одним, кусок залишити в державній власності, може бути просто горе. Я хотів би цей аргумент ще вам навести, щоб ви сьогодні підтримували ці закони. Ви пам`ятаєте, що я вносив проект Закону про недопущення приватизації турбоатома харківського. Ми давали протокольне доручення уряду, щоб він доповів яким чином частина акцій опинилася вже не в державі. Яким чином? І до цього часу ми нічого по цьому не отримали. Ми нічого не отримали і з Генеральної прокуратури яким чином це могло статися. Тому, шановні народні депутати, давайте будемо голосувати, незважаючи на те, що нас зараз мало в залі, це визначальні законопроекти, які будуть визначати…..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорновіл Тарас.

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, Адаме Івановичу, я хочу зараз сказати позицію нашої фракції стосовно одного законопроекту, і підтримати Людмилу Кириченко. Ми були ініціаторами того, щоб включити до переліку підприємств, які не підлягають приватизації, Криворіжсталь. Ми далі лишаємося на своїй позиції, але появилася інформація, що ніби зараз цей період, коли перебуває… коли він перебуває по суті в дуже символічній, але в державній власності, почалося фактично розграбовування заводу, почалося дуже планомірне використання його в чиїхось корисливих мотивах, і тому я підтримую позицію Людмили Кириченко не відмінити, не відхилити, а перенести розгляд і терміново викликати керівництво заводу на засідання комісії, провести перевірку, вивчити обставини і тоді вернутися до цієї обставини, а не голосувати сьогодні, тому що зараз проголосувати залишення в державній власності, коли під приводом державного управління і менеджменту його фактично розвалюють буде нелогічно. Тому прошу відкласти це питання і обов`язково після вивчення комісією до нього повернутися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, всі, хто записався, виступили. Ну, враховуючи напівінвалідність, будь ласка, Микола Рудьковський, Гладких, Даманський і будемо голосувати.

РУДЬКОВСЬКИЙ М.

Рудьковський, фракція соціалістів. Шановні народні депутати, не дивлячись на те, що нас сьогодні мало в залі, нам потрібно проголосувати за запропоновані законопроекти, тому що це стратегічні об`єкти, і якщо дехто із народних депутатів говорить, що ще не визначилися із концепцією що приватизовувати що ні, то ми, соціалісти, визначилися і говоримо, що потрібно залишати в державній власності підприємства, які мають стратегічне значення, які забезпечують життєдіяльні процеси і безпеку держави. І тому ці підприємства, які зараз розглядалися, саме є такими.

Прошу всіх разом дружно проголосувати. Звичайно, якщо є по деяких питаннях і дискусія, що потрібно продовжувати приватизацію, про нестратегічні підприємства, то ці кошти потрібно напряму направляти на повернення заощаджень громадян. Тоді ніхто не буде давити із виконавчої влади приватизацію, для того щоб наповнити бюджет, а, з іншого боку, люди не відчуватимуть себе…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гладкіх, будь ласка.

ГЛАДКІХ В.І.

Дороги коллеги, дирекция железнодорожных перевозок есть первой структурой в системе железнодорожного транспорта, которая непосредственно руководит процессом перевозок грузов и пассажиров. И это есть первая ступень, которой можно подрезать, как взять человеку отрезать ноги, примерно так взять и отрезать у железнодорожников приватизацию этих 30 объектов.

Поэтому я обращаюсь ко всем коллегам и к железнодорожникам, что ни в коем случае, все железные дороги должны быть под государством, а не приватизированы. Мы видим, знаем, что в Европе некоторые дороги были приватизированы – и видим там очень большой плачевный опыт.

Поэтому я обращаюсь ко всем коллегам: давайте не поддерживать этот закон, потому что я считаю, что тот Кабинет Министров во главе с Юлией Владимировной, наверное, хотел доворовать то, что недоворовали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Доманський.

ДОМАНСЬКИЙ А.І. Дякую, Адаме Івановичу.

Шановний Адаме Івановичу, шановні депутати, шановні виборці! Ви знаєте, що Компартія виступає за націоналізацію великих підприємств, що дасть можливість вирішити розвиток України і вирішити всі питання соціального забезпечення нашого народу.

Друге. Я підтримую те, щоб призупинити приватизацію тих об’єктів, які сьогодні пропонуються.

Третє. У четвер в Житомирі пройшла сесія міської ради. Вона показала, що містний олігарх Боровков і містні олігархи на містах розуміючи, що до виборів залишилося декілька місяців і треба все розпродати, вони наліво і направо продають, махінації, хочуть набити ще собі кармани і відстегнути на вибори.

Тому я думаю, що було б правильно призупинити зовсім приватизацію до завершення виборів, не дати всім проходимцям наживатися на горі і стражданнях нашого народу. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обговорення бурхливе питання, завершено. Дійсно, воно кожен із вас, правильно підкреслював має стратегічне значення, бо ми говоримо про об’єкти стратегічного призначення. І варто, щоб вони залишилися в руках держави.

Давайте за результатами обговорень ми будемо приймати з вами рішення, для того, щоб було вам легше орієнтуватися, я буду вам називати номер проекту, авторів і про що йде мова.

Ставиться на голосування закон про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», реєстраційний номер 7650-1 автори народні депутати Бастрига і Хмара, які пропонують включити до цього переліку, що не підлягають для приватизації водопровідне каналізаційне господарство «Дніпро» Західний Донбас та державне підприємство управління Софіївського групового водопроводу. Прошу голосувати.

За – 333.

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Можливо ми одразу приймемо в цілому, як закон? Тому що правити немає що, якщо така згода. Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому, як закону Закону «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» реєстраційний номер 7650-1, автори Бастрига та Хмара. Прошу підтримати в цілому, як закон.

За - 340.

Дякую. Закон прийнято.

Тепер, шановні колеги, мова йде про закон, який вніс Кабінет Міністрів, 8019, де йшло про те, щоб виключити з переліку об’єкти готелі «Дніпро» і «Спорт». Кабінет Міністрів просить не розглядати зараз цей законопроект. Немає заперечення, щоб ми зараз не голосували по цих?

Шановні колеги, хто за те… Заспокойтеся, вас багато я один, тому по одному.

Шановні колеги, тоді я ставлю… зараз буду ставити на голосування пропозицію Кабінету Міністрів про відкликання цього законопроекту, а потім ми з вами визначимося.

Хто за те, щоб відкликати цей законопроект, відкласти, прошу голосувати, визначатися.

За – 112.

По фракціях. Комуністів – 0, «Регіони України» - 11, Народної партії – 17, «Наша Україна» - 4, Блок Тимошенко – 13, соціалісти – 0, Українська народна партія – 5, «Вперед Україно!» - 19, соціал-демократи – 0, «Реформи і порядок» – 10, партія «Єдина Україна» - 2, Партія промисловців і підприємців – 12, Народний Рух України – 5, НДП – 8, Трудова Україна – 8, позафракційні – 6.

Таким чином, ми зараз з вами будемо визначатися з долею цього закону. Беспалий, мікрофон.

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

«Наша Україна» Віктора Ющенка.

Шановний Адаме Івановичу, я хочу сказати, що до першого читання, до прийняття в першому читання законопроекти, його автори, ті, хто вносили, мають право відкликати і зняти. Для цього не треба погодження, ми так завжди робимо до першого читання. Коли законопроект прийнятий в першому читанні, от тоді він уже є, ну, як би власністю Верховної Ради, доопрацьовуються комітетом. Тому, якщо суб’єкт законодавчої ініціативи відкликає свій закон, законопроект, даруйте, ми ж цьому ніяк не можемо перешкодити, як би ми не голосували. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вже виступали, Шкіль, і сказали свою думку з трибуни.

З приводу відкликання ви маєте рацію, але це, поки що усні слова одного із заступників міністра. Я не хочу применшувати його значення, але подає законопроекти і відкликає Кабінет Міністрів за підписом Прем’єр-міністра. Тому давайте будемо логічні.

Самойлик, будь ласка, і будемо визначатися.

САМОЙЛИК К.С.

Щиро дякую. Шановні колеги, я вас дуже прошу, всі 400 народних депутатів, проголосувати проти цього законопроекту. До нас звертаються чемпіони світу, олімпійські чемпіони. Єдиний, на весь Київ і на всю Україну готель, який обслуговує спортсменів, не можна дати на приватизацію.

Так, як це стосується і готелю «Дніпро». На сьогоднішній день, це єдиний державний готельний комплекс, який займається обслуговуванням туристичної галузі. Відхилення цього законопроекту дасть можливість взагалі не повертатися вже.

А все те інше, що попередник мій сказав, все це ігри для того, щоб любими шляхами досягти того, чого не зміг уряд Тимошенко зробити, зробить обов’язково цей уряд. Тому, дружно голосуємо «проти»!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заспокойтеся. Я думаю, ми з вами визначилися правильно, коли не підтримали пропозицію Кабінету Міністрів. Якщо Кабінет Міністрів відкликає його, то значить, він не хоче приватизації і ми зараз підтримаємо його прагнення, щоб готелі і «Спорт», і «Дніпро» не були приватизовані, вирішимо проблему і знімемо, взагалі, «головну біль» .

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні законопроекту за № 8019, внесений Кабінетом Міністрів, де мова йде про те, щоб виключити з переліку підприємств, що не підлягають приватизації готелів «Спорт» і готельний комплекс «Дніпро». Прошу визначатися.

За – 66.

Дякую. 66.

Ми послухали Кабінет Міністрів, законопроект відхилено. Я продовжую наше засідання до розгляду голосування. Тут декілька хвилин у нас залишилось.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Реєстраційний номер 8019-1. Мова йде про те, щоб виключити з цього переліку велику чисельність майнового комплексу залізничного транспорту та інфраструктури. Прошу визначатися.

За – 67.

Дякую. Хоч залізничний транспорт залишимо в державі.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», реєстраційний номер 8019-2, автор законопроект – Кабінет Міністрів. Мова йде про те, щоб включити до перелік об’єктів право державною власністю, що не підлягають приватизації казенні підприємства пробірного нагляду та науково-дослідний інститут при Міністерстві фінансів України. Думка Кабміну досить справедлива. Давайте підтримаємо його. Голосуємо дружно.

За – 312.

Шановні колеги, якщо не буде заперечень, можемо як закон прийняти це? Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону, закону про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державною власністю, що не підлягають приватизації», реєстраційний номер 8019-2. Прошу голосувати.

За – 331

Закон прийнято. Дякую.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації щодо ВАТ «Турбоатом». Автори законопроекту Мороз та Бокий. Реєстраційний номер 8019-3. Прошу голосувати.

За – 294.

Дякую. Прийнято.

Нема заперечень в цілому як закону?

Тоді ставлю в цілому як закон. Прошу голосувати.

За – 330.

Закон, реєстраційний номер 8019-3, що стосується турбоатому прийнятий.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України про перелік об’єктів права державною власністю, що не підлягають приватизації щодо ВАТ «Одеський припортовий завод». Реєстраційний номер 8019-4. Автори законопроекту Мороз та Бокий.

Прошу голосувати. Є звернення одеських депутатів до кожного з нас. Давайте їх підтримаємо.

За – 344

Рішення прийнято.

Нема заперечень в цілому як закон. Навіть Кармазин нас підтримує. Тому я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону за реєстраційним номером 8019-4, що де мова йде про ВАТ «Одеський припортовий завод». Прошу голосувати.

За – 344

Закон прийнято. Так, наступний законопроект про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» щодо акцій ВАТ»Укрнафта». Тут група народних депутатів Садовий, Мордовець, Рудьковський, Мухін та Мельничук. Прошу голосувати.

За – 349.

В першому читанні прийнято.

Нема заперечень в цілому? Тоді я ставлю на голосування про прийняття як закону закону за реєстраційним номером 1819-6, де мова йде про акції ВАТ «Укрнафта». Прошу голосувати.

За – 337.

Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому.

Ставиться на голосування законопроект за номером 8019-7 щодо включення до переліку об’єктів підприємств, що не підлягають приватизації, державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-машпроект». Автор законодавчої ініціативи наш колега Акопян. Прошу голосувати.

За - 347.

Прийнято.

В цілому можемо голосувати? Ставлю на голосування про прийняття як закону. Реєстраційний номер 8019-7 щодо «Зорямашпроекту». Прошу голосувати.

За – 352.

Закон прийнято.

Ставиться на голосування проект закону про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації щодо державного підприємства «Дельта-лоцман». Реєстраційний номер – 8019-8, автор законодавчої ініціативи наш колега Горбачов. Прошу голосувати.

За – 344.

В першому читанні прийнято.

Немає заперечень в цілому як закон? Ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону. Реєстраційний номер – 8019-8 щодо «Дельта-лоцмана». Прошу підтримати.

За – 339.

Рішення прийнято.

І, шановні колеги, довгопам’ятний законопроект з приводу «Криворіжсталі» . Тут йде мова про те, щоб не приватизовувати державну частку. Але, хто мені назве скільки держава володіє зараз часткою «Криворіжсталі»? Скільки? 96 відсотків держава продала уже своєї частки, на превеликий жаль. Так, що скажіть мені. Будь ласка, Матвєєв.

МАТВЄЄВ В.Й.

Адам Иванович, все дело в том, что государственный пакет акций находится сегодня в управлении государства. Бывший проданный пакет акций находится сегодня в управлении государством и находится сегодня в Фонде государственного имущества. Так, Александр Николаевич? Подтверждает Фонд государственного имущества.

То есть, ну, есть все основания считать, что это сегодня. Но, будем так говорить, условно государственная собственность. Вопрос стоит совсем в другом, перенести на две недели рассмотрение этого вопроса. Это не препятствует проведению конкурса, который объявлен сегодня, потому что конкурс должен состояться 29 октября. Значит, мы через 2 недели, через 14 дней, рассмотрим этот вопрос и будет принято решение. Давайте так и поступим.

Поэтому отнесем рассмотрения этого вопроса на 2 недели.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думав, що дійсно, поскільки частина депутатів, наших же колег, продала цей завод, то я думав, що там нема що повертати. Якщо це відповідає дійсності, підтверджує заступник Голови Фонду державного майна, що дійсно в державній власності є ці акції, то ми з вами маємо право прийняти цей законопроект.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту закону про внесення змін до Закону України про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації щодо «Кріворіжсталі». Реєстраційний номер 8019-9, автор народний депутат Кириченко. Прошу голосувати.

За - 154.

Зараз по фракціях, будь ласка. Комуністів – 55, Партія регіонів – 5, Народної партії – 2, «Наша Україна» - 2, Блоку Тимошенко – 12, Соціалістичної партії – 25, Української народної партії – 0, «Вперед, Україна!» - 20, соціалдемократи – 0, «Реформи і порядок» - 1, Партія «Єдина Україна» - 9, Партія промисловція і підприємців – 10, Народного руху України – 0, «Трудова Україна» - 5, позафракційні – 8.

Шановні колеги, може підтримаємо на повторне перше читання те, що просить і комітет, те, що просить і комітет, і спеціальна комісія? Хто за те, щоб направити цей законопроект на повторне перше читання, прошу голосувати. Це позиція комітету і спеціальної комісії, давайте їх підтримаємо.

За – 126.

Рішення не прийнято.

Так, шановні колеги, я дуже дякую вам за спільну роботу. Ми з вами прийняли цілу низку законів. Єдине, я хотів би дійсно, поскільки законопроект, я звертаюсь в першу чергу і до профільного комітету, і до комісії з питань приватизації, но більше до профільного комітету, що давайте в такому випадку готувати узагальнюючу таблицю і, якщо не буде заперечень до того чи іншого об’єкту, то ми будемо голосувати в цілому.

Є заперечення, будемо голосувати окремо, тоді ми з вами зекономимо час. Дякую. На цьому ранкове засідання оголошується закритим.