ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

6 вересня 2005 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему “Рада”, реєструємося.

16:00:37

У залі зареєструвалося 413 народних депутатів, вечірнє засідання оголошую відкритим. Не поспішаєте. Гімн при відкритті і закритті, тільки що відкрили сесію, десь у січні місяці дочекаємося гімну.

Продовжуємо розгляд питань з розділу “друге читання”. Слухається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо загальнообов’язкового пенсійного страхування), реєстраційний номер 4584, (повторне друге читання).

Доповідає перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Альошин Валерій Борисович, будь ласка.

16:01:36

АЛЬОШИН В.Б.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо загальнообов’язкового пенсійного страхування).

Мета цього законопроекту – приведення у відповідність чинних законодавчих актів до положень Закону “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Якщо подивитися на зміст і нагадати вам ключові моменти змісту цього закону , то ключові моменти можна звести до трьох основних позицій. З одного боку це суто техніко-юридичні правки такого характеру, наприклад, якщо є у законах посилання на Закон про пенсійне забезпечення, то робиться відповідне посилання на новий закон про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Далі. Певним чином уточнюється відповідальність за порушення пенсійного законодавства і одне з дуже важливих ключових положень це більш чітко розмежовуються джерела фінансування пенсійних виплат, що здійснюються відповідно до окремих спеціальних законів. До законопроекту при підготовці його до другого читання і до повторного другого читання надійшло 56 пропозицій народних депутатів. Абсолютна більшість з цих пропозицій була врахована при підготовці. Не враховано 7 пропозицій народних депутатів.

Крім того, до законопроекту є зауваження Юридичного управління. Ці зауваження були опрацьовані в комітеті і по кожному з пунктів зауважень є відповідний коментар. Комітет виходив з того, щоб зберегти ту редакцію, яка запропонована в розданому матеріалі і є у депутатів. Ну зокрема, коментарі по юридичних зауваженнях Юридичного управління зводяться до того, що, наприклад, питання відповідальності врегульовується в проекті з урахуванням вже існуючої практики і тому ті пропозиції про внесення змін до Кримінального кодексу України, до Кримінально-процесуального кодексу України якраз базується вже на чинній практиці.

Так само можна прокоментувати і інші зауваження.

Комітет просив би народних депутатів підтримати законопроект в другому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Борисович. Так, як ви чули з інформації що абсолютна більшість поправок врахована за виключенням 7. Я звертаюся до народних депутатів чиї поправки не враховані. Це народні депутати Єщенко, Каденюк, Надрага, ви наполягаєте на своїх поправках?

Ніхто не наполягає, значить, ми маємо підстави проголосувати за прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкового пенсійного страхування. Прошу визначатися.

16:05:36

За-138

По фракціях, будь ласка. Закон не підтримано.

“Наша Україна” – 21, комуністів – 0, “Регіони України” – 19, Народної партії – 29, Блоку Тимошенко – 4, соціалістів – 16, Української народної партії – 19, “Єдина Україна” – 8, СДПУ(о) – 0, “Демократична Україна” – 19, Партія промисловців і підприємців, “Демократичні ініціативи” – нулі, “Позафракційні” – 3.

Ну, ми вже його направляли на повторне друге читання. Які пропозиції? Ще раз направити на повторне друге? Мене просто цікавить, чому урядові фракції урядовий проект не голосують. Ну, але це вже справа їхня.

Хто за те, щоб направити цей законопроект ще раз на повторне друге читання, прошу голосувати.

16:06:52

За-209

Не підтримано.

Шановні колеги, всі встигли, всі встигли, він уже в нас декілька разів. По фракціях, будь ласка, покажіть.

“Наша Україна” – 32, комуністів – 0, “Регіони України” – 21, Народної партії – 33, Блоку Тимошенко – 33, соціалісти – 19, Українська народна партія – 19, “Єдина Україна” – 13, Соціал-демократичне об'єднання – 0, Демократична Україна – 19, Партія промисловців і підприємців – 10, Демократичні ініціативи – 0, позафракційні – 9.

Хто за те, щоб повернутися до голосування даного питання, прошу визначатись.

16:07:56

За-231

Повернулись. Хто за те, щоб направити Проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо загальнообов’язкового пенсійного страхування)” на повторне друге читання прошу визначатись.

16:08:37

За-260

Направлено на повторне друге читання.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" (нова редакція) (друге читання). Доповідає від Комітету з питань аграрної політики Шевченко. Будь ласка.

16:09:14

ШЕВЧЕНКО О.О.

Олександр Шевченко, 39 виборчий округ, Дніпропетровщина, фракція Народної Партії.

Шановні народні депутати, Проект Закону про внесення змін та доповнень до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини", реєстраційний номер 7587 внесений народними депутатами з метою підвищення якості життя громадян і, в першу чергу, підвищення рівня захисту здоров'я споживачів, також адаптацію українського законодавства до вимог СОТ, узгодженості, раціональності та прозорості законодавства, підвищення якості державних послуг, підвищення конкурентноздатності операторів на внутрішньому та зовнішньому ринку, підтримка розвитку підприємництва, чітке нормативне регулювання відносин контрольних органів та суб'єктів підприємницької діяльності.

Суть запропонованого законопроекту полягає у розподілі функціональних обов’язків щодо державного контролю та нагляду за безпекою харчових продуктів тваринного походження між Державною службою ветеринарної медицини та Санітарною службою Мінздрава України.

На сьогодні, як і впродовж багатьох років, Державна ветеринарної медицини здійснює державний контроль і нагляд за безпекою та якістю сировини і готових харчових продуктів тваринного походження у процесі їх виробництва та обігу. Це передбачено діючим законодавством. Воно має для цього необхідні повноваження, наявний кадровий потенціал, матеріальну базу державних лабораторій, ветмедицину та інше.

Європейське законодавство визначає, що для здійснення державного контролю і нагляду за якістю та безпекою харчових продуктів тваринного походження повинен бути визначений компетентний орган з питань ветеринарії. Саме такий підхід дає можливість відслідковувати весь харчовий ланцюг від виробництва харчових товарів до їх споживання людиною. За таким принципом діють всі країни ЄС.

Після прийняття законопроекту у першому читанні до профільного Комітету Верховної Ради з питань агарної політики надійшла 241 пропозиція та доповнення. З них у новій редакції враховано більше половини. У результаті законопроект грунтується на вимогах Угоди СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів. У повній мірі враховані вимоги санітарного кодексу на землях ........................................... бюро і у повній мірі розмежовує функції контролю та нагляду за безпекою харчової продукції тваринного походження у процесі виробництва, обігу ......................... експортних операцій.

Враховуючи вимоги міжнародних організацій, Європейського союзу, досвід багатьох країн світу та системи, яка традиційно існує у нашій державі, що забезпечує стійке епізодичне благополуччя та безпеку споживачів, просимо підтримати пропозицію профільного комітету і проголосувати за цей законопроект, яким передбачається чітке розмежування функцій державного контролю і нагляду за якістю та безпекою готових харчових продуктів тваринного походження Міждержавною ветслужбою та Санітарно-епідеміологічною службою. Тим більше, що між цими двома службами заключений протокол, знято всі різнобачення і питань практично немає. Прошу проголосувати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу. Шановні колеги, ви чули і той, хто має перед собою відповідні документи, бачать, що на відміну від попередніх законопроектів досить чимало поправок народних депутатів не враховано. Десь приблизно половина поправок не дістала підтримки профільного комітету.

Тому, будь ласка, давайте, мабуть, аби не по всіх йти, поступимо таким чином: хто з колег наполягає на своїх поправках, я надам йому слово, нехай він називає поправку, і будемо визначатися.

Будь ласка, бачу. Василь Іванович Надрага, прошу мікрофон.

16:12:59

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Александр Александрович, я в большей степени, может быть, даже не к вам эту претензию хочу предъявить, но к аппарату.

04.07.05-го, а задача была поставлена таким образом, что не позже седьмого нужно сдать все предложения, я четвертого направил свои предложения согласно норматива, Регламента и всего остального. К большому сожалению, я читаю табличку, там моих предложений нет, они не учтены. Хотя мои предложения касались таких, на мой взгляд, важных вещей, как изменение названия закона, тем самым нам бы было проще, нам целый ряд бы уже действующих законодательных актов не надо было бы трогать, и оно бы состоялось.

Это касается у меня и вопросов органов исполнительной власти по вопросам технического регулирования и потребительской политики. В данном законопроекте эта тема отсутствует.

Я хочу сказать, что здесь точно так же было и два конкретных предложения, кому и на каких условиях разрешается вести контроль за забоем скота по ему медицинским составляющим, что такое торговля…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Олександрович.

ШЕВЧЕНКО О.О. Я можу відповісти.

Справа в тому, що закон надзвичайно складний, і визвав багато поправок, 241-ну, я говорив. З них, на жаль, 175 відхилені крім тих, що враховані ще додатково по першому разу.

І найбільше було саме різнобачень відносно здійснення контролю і всіх інших виконання функцій саме між двома головними державними закладами – це Головна служба санітарна наша та Головна служба ветеринарна.

На сьогоднішній день на п’ятьох сторінках виписані особливості розмежування, і з урахуванням всіх законодавчих вимог тих експертних служб, які пройшли, то вважається, що закон має право на прийняття при повторному читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто ще з народних депутатів наполягає? Немає? Так, тоді будемо ставити на голосування. Ні, ну, вона не врахована. Не треба з голосу Олександр .... Я ставлю на голосування. Так, будь ласка, від уряду.

_______________. Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

Я хотів би привернути вашу увагу до такого моменту, що в цілому і Міністерство охорони здоров’я, і Міністерство агрополітики погодили і узгодили всі позиції цього законопроекту. Але, от, коли ми його досить так ретельно ще раз вичитали, ми знайшли чисто технічну помилку у 8 статті цього закону. Там не прибрано, ну, фактично дві позиції, які повторюють одна одну в різних варіантах. Тому ми пропонуємо цю редакційно-технічну правку зробити в 8 статті, прибрати дублювання фактично одних і тих же функцій. Коли правилась ця стаття, то фактично просто технічно не прибрали цю помилку.

Це мова йде про 3 фактично, 3 пункт, цієї статті, в якій повторює попередній пункт – 2 пункт. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Олександрович, будь ласка.

ШЕВЧЕНКО О.О. Я думаю, що комітет підтримає ваше редакційне зауваження і відредагує це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, погоджуємось. Ніхто не наполягає, що голосувати це? Погодились. Тому я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як закону про внесення змін до Закону України “Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”, реєстраційний номер законопроекту – 7587-1. Прошу визначатись.

16:17:16

За-250

Закон прийнято.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до статті 12 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо фінансово-господарської діяльності НТКУ та НРКУ) (друге читання). Реєстраційний номер 7635. Доповідає перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації Правденко Сергій Макарович. Будь ласка, Сергій Макарович.

16:17:57

ПРАВДЕНКО С.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Комітет з питань свободи слова та інформації одностайно просить вас прийняти, ми вже прийняли в першому читанні, в другому читанні та в цілому, невелику, але суттєву зміну до статті 12 діючого Закону України “Про телебачення і радіомовлення”.

Оскільки в діючій ще статті телебачення і радіомовлення національні трактуються як державні установи. Цілком зрозуміло для чого це робилося. Установа має дуже обмеженні права стосовно позабюджетних коштів і інших речей. І якби керівник, президент Національної ради радіокомпанії чи національної телекомпанії, раптом вирішив вести політику не ту, яка подобається попередньому Президентові, а скільки-небудь самостійну, будь-яка перевірка б виявила, що він порушив те, що він купив зайвий стілець або ще щось, оскільки фінансово він був безправний, особливо стосовно надходжень від реклами й інших речей, і його можна було не лише зняти з роботи указом, але навіть запроторити до буцегарні.

Права, про які йдеться в 12-й статті, має наша парламентська газета. Їй Президія Верховної Ради на початку 90-х їй надала стосовно рекламних і інших позабюджетних коштів.

Я і мої колеги, вибачте, мої колеги і я вважаємо, що справедливо, якщо Національна телекомпанія, національна радіокомпанія будуть достатньо вільні розпоряджатися цими коштами позабюджетними для свого власного розвитку, для підвищення заробітної плати, для закупівлі нової техніки і так далі, і так далі, щоб ми їм штучно не зв’язували руки і не ставили їх постійно під удар за кожну витрачену копійку.

Те що їх все одно будуть державні установи такі як КРУ, податкова планово перевіряти, це не викликає заперечень. Ця поправка робиться не під нинішнє чи якесь інше керівництво цих каналів, це принципова поправка, вона, як кажуть, потрібна назавжди. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Макаровичу.

Шановні колеги, до закону була внесена одна поправка, вона врахована, інших поправок не було. Тому у нас є всі підстави приступити до голосування.

З мотивів голосування Шурма, будь ласка.

16:20:33

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Нам зараз пропонується прийняти в другому читанні проект Закону щодо фінансово-господарської діяльності Національної телерадіокомпанії. Мені видається, що на сьогоднішній день це голосування воно буде, як мінімум, некоректним. Сьогодні ці структури є фактично обезголовлені. Тарас Стецьків подав заяву на звільнення. Перший заступник Андрій Шевченко відправляється у довготривале піврічне відрядження невідомо куди, в Киргизію, чи куди там, рекламувати помаранчеву революцію. Все, що стосується цих питань, має бути предметом розгляду у профільному Комітеті з питань свободи слова і інформації. Є така інформація, що тільки на завтра на засіданні комітету це питання мало слухатися. Тому чи є рішення комітету, чи це є прохання комітету підтримати цей закон. Я думаю, що це є суттєво.

У тій ситуації, коли немає стратегії розвитку, мені видається голосувати є недоцільно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так тут мова йде не тільки про Національну телекомпанію, але і про Національну радіокомпанію. А там, наскільки мені відомо, всі на місці. Будь ласка, Асадчев з мотивів.

16:22:00

АСАДЧЕВ В.М.

Валерій Асадчев Українська народна партія.

Я просто, щоб коли будуть голосувати, ми абсолютно усвідомлено розуміли, державну установу не можна приватизувати. Ну зрозуміло, як не можна міністерство приватизувати і так далі. А державне підприємство, його можна корпоратизувати, акціонувати, приватизувати тобто в цьому є різниця і тому воно зараз так робиться. Тому що, ви знаєте, є певні проекти приватизації державної телерадіокомпанії.

Просто щоб ті, хто будуть голосувати, усвідомили і розуміли, до чого все ведеться. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага.

16:22:44

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Луганск, Народная партия Литвина.

Уважаемые коллеги, мы на заседании фракции, когда обсуждали данный законопроект, у нас был единственный вопрос. Мы очень часто слышим нарекания о том, что в той, или иной степени, выступления на государственных телерадиокомпаниях сопровождаются, подчеркиваю, в той, или иной степени, требованиями, или пожеланиями о том, чтобы были оказаны те, или иные финансовые вливания, помощь и все остальное.

Если мы примем данный законопроект, мы, тем самым, с вами, уважаемые коллеги, легализуем, что любое выступление, любое обращение к государственным телерадиокомпаниям, будет заканчиваться, или начинаться с вопроса: а сколько вы перечислите во внебюджетный фонд. И, тем самым, мы по факту, сделаем любое появление в эфире коммерческим, коммерческим для тех, кто эти услуги предлагает.

Поэтому, я думаю, что здесь нам нужно более внимательно отнестись к этому делу и взвесить, надо ли нам давать право государству зарабатывать в виде спонсорства, в том числе, и через средства массовой информации. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чиж Іван Сергійович, потім - Правденко.

ЧИЖ І.С.

Шановні колеги, народні депутати України, я дякую за активне обговорення цієї проблеми і, особливо, застороги стосовно можливої приватизації державних телерадіомовників. Це неприпустимо ні з якого боку і, я думаю, що і парламент, і вся система влади не повинна цього допустити і думки такої закладати. Тому що держава, без своїх джерел інформації, втраченого інформаційного суверенітету – це втрачена держава і це повинно очевидно бути.

Тут ідеться дещо про інше. І я не бачу, скажімо, небезпек так, як вони прозвучали з уст Пана Асадчева, що я поділяю його тривогу. Але в цьому випадку небезпек немає. Чому? Тому що ця норма звучить так: «державні телерадіоорганізації поряд із суспільним телебаченням і радіомовленням поряд не замість або взамін. Складають основу національного телебачення і радіомовлення. А далі розшифровка джерела, все-рівно вони сьогодні заробляють таж сама Національна телекомпанія отримує від господарської діяльності від рекламною діяльності приблизно половину від того, що фінансує держава через державне замовлення.

Але механізм оплати праці побудований в такий спосіб, що скільки б вони не заробляли це не поширюється, на скажімо підвищення відповідних винагород працівникам і вони втрачають порівняно з комерційними каналами, які дуже часто, не всі, але деякі працюють ще за цими схемами, так званими конвертами в державних цього немає. Це одне.

І друге. Переоснащення технічну зміну параметрів поліпшення можливо тільки через фінанси, які теж можна залучити через відповідну рекламну діяльність. І це абсолютно не означає, що це буде комерціалізуватися. Так чи інакше механізми ці всі прописані в законодавстві інформаційному і я просив би підтримати в цьому випадку Комітет з питань свободи слова і інформації ми підтримуємо цю позицію.

Зараз, на щастя, загроз таких немає, коли вони будуть - я вам скажу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Можете не встигнути. Будь ласка Сергій Макарович Правденко, мікрофон.

16:26:15

ПРАВДЕНКО С.М.

Дякую. Шановні колеги! По-перше засідання комітету, дійсно, буде завтра, але ми провели це питання методом опитування, оскільки поправок крім тієї, яка прийнята в першому читанні не надійшло, таким чином.

Юридично засідання комітету відбулося.

Друге. Я сподіваюся, завдяки Івану Сергійовичу, всі колеги зрозуміли, що ні про яку приватизацію не може бути і мови.

І, нарешті, третє. Закон про висвітлення органів державної влади і самоврядування в засобах масової інформації ніхто не відміняв, таким чином ніяких комерційних і інших стосунків між депутатами в належних їм фракціях, час і так далі, не може бути і мови, за це платить держава і зараз. А же зверх того то вже ваша приватна справа, як ви домовитеся. Дякую.

Я вважаю, що можна і треба підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я просив би звернути увагу, про що йде мова. Мова, якщо переводити на зрозумілу мову, вибачте за тавтологію, йде про просте. Зараз державним і телерадіокомпаніям національним не дозволяється використовувати ті кошти, які вони заробляють на рекламі і так далі і тому подібне. І відповідно заробітна плата і оплата праці працівників національної телерадіокомпаній в енну кількість разів відстає від приватних телерадіокомпаній, і зрозуміло, де зосереджені найкращі сили телерадіожурналістів. А я думаю, ми з вами зацікавлені, як люди, які знаходяться на державній службі, у тому, щоби національні теле- і радіокомпанії були скомплектовані найпрофесійнішими телерадіожурналістами. І якщо ми змінимо статтю 12, то ми дамо можливість, що не тільки кошти Державного бюджету будуть йти на заохочення працівників, а й ті кошти, які надходять їм із реклами. До сьогоднішнього дня цього робити не можна по закону.

Тому, я думаю, ніхто тут нічого не приватизовує, а, навпаки, ми виступаємо зацікавленими у тому, щоб наші теле- і радіопередачі з національних компаній наших відповідних, до яких ми маємо безпосереднє відношення, були високопрофесійними. Я прошу підтримати цей проект. Ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому, як закону, про внесення змін до статті 12 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” ( щодо фінансово-господарської діяльності національних теле- і радіокомпаній).

Прошу голосувати.

16:29:17

За-282

Дякую. За - 282, закон прийнятий, а то я вже хотів вдатися до шантажу, сказати, що той, хто не голосуватиме на теле і радіо не пустять. Закон прийнято.

Переходимо до розгляду розділу “за скороченою процедурою”.

З мотивів, будь ласка, Матвєєв, прошу. Валентин Григорович Матвєєв, мікрофон.

16:29:45

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Шановні колеги і Адаме Івановичу, по-перше, наприкінці минулої сесії, як ви пам’ятаєте, фракція комуністів наполягала на тому, щоб кожному народному депутату по кожному із законопроектів, що стосуються вступу України до СОТ були роздані конкретні довідкові матеріали. Після чого провести можна було б відповідну експертну оцінку того, що пропонується урядом, наскільки це забезпечує інтереси України. Знову нічого в цьому плані не зроблено. Вчора роздані законопроекти, а сьогодні ми вже їх розглядаємо і будемо голосувати. Так що це таке? Чи зроблені висновки? Ні.

І друге, Адаме Івановичу. Хіба ж можна розглядати, наприклад, такий законопроект, який зараз ви оголосите, про вивізне експортне мито на живу худобу за, так званою, скороченою процедурою. Ми будемо категорично виступати проти цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, перше, з приводу пропозиції розгляду цих законопроектів. Дійсно, ми з вами, коли наприкінці минулої сесії розглядали ці законопроекти, ми просили Кабінет Міністрів подати обгрунтування до кожного з законопроектів що виграє наша держава і її товаровиробники, а що програють при підтримці того чи іншого законопроекту. Наскільки мені відомо, на сьогоднішній день, на жаль, таких обгрунтувань до нас не надійшло. Те, що стосується іншого зауваження, Валентине Григоровичу, що нам тільки вчора їх роздали. Ні, не вчора нам їх роздали. Я повторюю чому не вчора і подивіться, будь ласка, на номери реєстрації. Ті законопроекти роздані були ще у травні місяці цього року. Це ті законопроекти, які ми з вами уже розглядали на минулій сесії, вони не одержали підтримки. Але, відповідно до Регламенту, ті законопроекти, які не одержали підтримки на сесії, яка відбувається поточній, вони на поточній сесії уже не розглядаються, а на наступну сесію, а нинішня сесія є наступною, вони мають право на розгляд. Так що тут ми не порушуємо.

У відношенні - справедливе, я вважаю, зауваження, що це питання досить складне і дійсно злободенне, - щоб розглядати його не за скороченою процедурою, а за повною процедурою. Давайте, будь ласка, визначимося в сесійній залі.

Хто за те, щоб розгляд питань, пов’язаних, наступний законопроект ми маємо розглядати: “Про внесення змін до Закону України “Про вивізне експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину”, - за повною процедурою, прошу підтримати. Дійсно, питання досить складне. Голосуємо “за”, за повною процедурою.

16:33:06

За-179

Не прийнято. Значить, будемо... По фракціях, прошу.

“Наша Україна” – 14, комуністів – 56, “Регіони України” – 45, Народної партії – 22, Блоку Тимошенко – 1, соціалісти – 7, Української народної партії – 16, “Єдина Україна” – 14, соціал-демократи, “Демократична Україна”, Партія промисловців і підприємців, “Демократичні ініціативи” – нулі, “Позафракційні” – 4.

Шановні колеги, поки що вимкніть. Я ще раз наголошую: ніякого порушення Регламенту зараз не відбувається, тому ми маємо всі підстави для розгляду питання. Інша справа – як воно буде голосуватися.

Будь ласка, з мотивів. Немає порушення Регламенту. Запишіться, будь ласка, з мотивів, п’ять хвилин. Будь ласка, Одайник, фракція “Наша Україна”.

16:34:28

ОДАЙНИК М.М.

Шановні друзі, ви знаєте, розмовляти в такій гарній обстановці дуже легко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, хтось там вам заважає. Говоріть. Одайник, будете говорити? Будь ласка, мікрофон Одайнику.

ОДАЙНИК М.М. Шановні друзі, ви знаєте, дуже гарно в цій обстановці розмовляти. І саме цікаве, що розпочинається той сценарій, на якому ми закінчували. Але, якщо розібратися, це пішли закони СОТ. І саме цікаве, що цей же самий ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Маркуш Марія. Фракція комуністів.

16:35:46

МАРКУШ М.А.

Фракція комуністів. Маркуш.

Шановні колеги, ви знаєте, що фракція комуністів як у минуле сесійне засідання, так і сьогодні відстоює позицію проти прийняття цих законопроектів, оскільки існує цивілізована процедура прийняття законопроектів. Законопроекти, які стосуються економічних питань, повинні бути економічно обґрунтованими, а також повинні пройти відповідне обговорення в комітетах, а тільки після цього можуть бути поставлені на голосування в сесійній залі.

Пропозиція народних депутатів України щодо економічного обґрунтування, що може принести нам прийняття цих законопроектів, так і не була прийнята. Фракція комуністів не голосуватиме за зазначені законопроекти, оскільки вони є антинародними.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий, фракція Регіони України.

16:36:42

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція політичної партії “Регіони України”.

Шановні колеги, цей законопроект і те як він вноситься в сесійну залу свідчить ще раз – найслабшою, найменш кваліфікованою ланкою в роботі уряду є економічний блок, невміння чи небажання аналізувати соціально-економічних наслідків законів, котрі вносяться, очевидні на прикладі того, як нам вносять цей законопроект. Я вам прочитаю тільки с пояснюючою записки: пропозиція зниження експертного мита на живу худобу та сировину призведе до зниження його вартості для іноземних споживачів. Про те, що це призведе до подорожчання м’яса для свого споживача, нікого це не турбує.

Тому цілком зрозуміло, цей законопроект приймати не можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Білорус, фракція блоку Тимошенко.

16:37:42

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Кожна фракція має право виявити свою волю через голосування. Це демонстративне блокування трибуни, перешкоджання вільному обговоренню є не що інше, як хуліганство.

Я прошу головуючого вжити всіх заходів для того, щоб ми могли обговорити цей законопроект і голосувати. Тільки голосування відповідно до Регламенту може вирішити справу. Ніякі хуліганські дії тут не дадуть результату.

Прошу організувати обговорення і голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Асадчев, фракція Української народної партії.

16:38:40

АСАДЧЕВ В.М.

Валерій Асадчев, Українська народна партія.

Я попросив, якщо можна, виключити, я скажу зараз на вашу користь. Я скажу нормально, я прошу, Бондарчук. Вимкни, будь ласка. Ну, скажи, я скажу нормально, чого ви.

Адаме Івановичу, я думаю, що сьогодні все-таки достатньо урочистий день, перша сесія, відкриття. Тим більше, що в уряді нікого немає, як бачите, воно їм може не дуже вже й треба. Давайте ми далі підемо, далі там ідуть такі питання, які в принципі, я думаю, всіх задовольняють. Я думаю, що це буде нормальний компроміс, принаймні для першого дня роботи Верховної Ради України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Мельничук, фракція соціалістів.

16:39:30

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Такими акціями ми нічого путного не зробимо. Я акцентую увагу: соціалісти не мають підтримувати даний законопроект ні в якому разі тільки тому, що за останні роки різко скоротилося в державі, на Україні ВРХ – з 24-х до семи мільйонів голів, свиней - з 19-ти до шести, споживання м’яса з 68-ми кілограм до 31-го. І в цей час пропонується законопроект, який передбачає вивіз живої худоби, шкіри і так далі. Тобто, ви розумієте: шляхом обговорення цього питання ми можемо заблокувати прийняття цього законопроекту. Але давайте працювати, шановні. Виборці цього просто нам не простять, вони чекають плідної роботи парламенту, а не цих криків і звуків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, припиніть, будь ласка, почуйте, що треба робить.

Бондарчук, вимкніть, будь ласка.

Шановні колеги, ми обмінялися думками, ви бачите настрій. Я хотів би, аби ми дослухалися до пропозиції народного депутата Асадчева. У нього абсолютно слушна пропозиція, яка зводиться до того, що якщо подивитися зараз на ложу справа, а для вас на ложу зліва, то там, практично, немає осіб, які повинні репрезентувати цей законопроект.

Сьогодні колега Асадчев абсолютно справедливо відзначив: уряду поки що не до цього, саме сьогоднішній день.

Тому я вношу на ваш розгляд пропозицію, яку висловив народний депутат Асадчев: я пропоную, шановні колеги, давайте ми з вами проголосуємо про те, щоб перенести розгляд цього питання буквально на наступний пленарний тиждень, а він буде через тиждень, а за цей час ми попросимо, ще раз звернемося до Кабінету Міністрів з пропозицією дати нам економічне обґрунтування до цього законопроекту. На наступному пленарному тижні у вівторок ми його будемо розглядати. Але давайте ми це вирішимо спільно. Я ставлю на голосування пропозицію. Так, з мотивів, будь ласка, мікрофон Білоруса. Підготуйтесь до голосування.

16:42:32

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Адаме Івановичу! Крім пропозиції колеги Асадчева і до його пропозиції була моя пропозиція. Ми обмінялися думками, тобто дискусія відбулась і я пропонував провести голосування, бо тільки голосування може вирішити долю цього закону. Буде воно позитивним – одна справа, буде негативним – також. Але без голосування сьогодні відкладати знову до нових віників ми не маємо права. Закон внесений, вноситься повторно, нова сесія, давайте голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Григорович, я абсолютно з вами солідарний і ми, дійсно, голосуванням визначимось. Але голосуванням визначимось. Проте, розглядаємо його сьогодні чи розглядаємо його на наступному пленарному тижні? Тому що, шановні колеги, і, Олег Григорович, і ті, хто наполягає на розгляді цього питання. Я думаю, кожний із вас усвідомлює, який настрій по цьому законопроекту. Просто зараз поставити його без обговорення на голосування, та частина, яка проти цього буде справедливим мене звинувачувати, що я порушую Регламент, бо його треба обговорити, заслухати доповідь, обговорити і так далі, і тому подібне. Так умов, як ви бачите, у нас зараз немає. Тому давайте мирно, спільно вирішимо це питання. Хто за те, щоб розглядати цей законопроект сьогодні? Прошу визначатись.

16:44:28

За-55

Шановні колеги! Не кричіть! Не кричіть! Я чую.

55 народних депутатів за те, щоб зараз розглядати.

По фракціях, будь ласка. “Наша Україна” - 34, Комуністів, “Регіони України”, Народної партії – нулі, Блок Тимошенко - 17, соціалісти - 0, Української Народної партії - 4, Єдина Україна - 0, соціал-демократи, “Демократична Україна”, Партія промисловців, підприємців , “Демократичні ініціативи”, позафракційні - нулі.

Тому, шановні колеги, давайте ми так як і говорили.

Хто за те, щоб (почекайте, будь ласка). Так розгляньте, якщо він включений. Хто за те, щоб перенести розгляд даного питання, попросивши Кабінет Міністрів дати необхідні економічні обґрунтування на початок наступного пленарного тижня. Прошу проголосувати. Прошу голосувати.

16:45:35

За-278

Шановні колеги, я розумію всіх вас і тих і інших. Але зрозумійте зал і зрозумійте головуючого. 278 народних депутатів за те, щоб його розглянути на початку наступного пленарного тижня, одержавши необхідні економічні обґрунтування. Давайте мирно розглянемо цю проблему. Нікуди від нас він не втече. Домовилися.

Дякую вам за розуміння.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення й радіомовлення" (щодо розміру іноземних інвестицій у статутному фонді телерадіоорганізації). Реєстраційний номер 7426. Скорочена процедура. Будь ласка, голова Державного комітету з питань телебачення й радіомовлення Чиж Іван Сергійович. Підготуватися Правденку. Прошу.

ЧИЖ І.С.

Дякую Адаме Івановичу.

Шановні колеги, народні депутати України. Проект цей вносився складом ще минулого уряду. Він відкликався, оскільки відбулася зміна Кабінету Міністрів України. Сьогодні він подається в процедурі першого читання і містить у собі новелу до існуючої норми, збільшення інвестицій капіталу іноземного можливого у статуті телерадіокомпанії до 5 відсотків. Тобто сьогодні норма 30 відсотків, передбачається збільшення до 35 відсотків. Хочу нагадати, що ця норма містить пряму заборону – це стаття 13-та Закону про телебачення і радіомовлення України, пряму заборону створення телеорганізацій іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства. Тому іноземний інвестиційний капітал може працювати як одна із складових на інвестицію, на, скажімо, поліпшення технічне, технологічне телерадіоорганізацій і ніяк не домінувати.

Відверто скажу, що були різні думки. Дехто хотів штовхнути норму мало не всі сто відсотків. Практика українська така, що у нас ринок інформаційний дуже з монополізований, і в тіні працюють капітали, я думаю, на багато більше 30 відсотків. Це тема вже контролю, це тема здійснення чіткої моніторингової політики включно із виведенням з тіні тих, хто є засновниками реальними телерадіоорганізацій, і тих, хто монопольно дуже часто формує собі медіа ринок.

Але в цьому випадку ця норма не скільки є загрозою, смію вас запевнити, національним інтересам. Навпаки, вона даючи можливість все-таки руху якоїсь інвестиції в інформаційну сферу, медіасферу, разом з тим чітко ставить межі: більше 35 відсотків іноземного капіталу не може працювати в будь-якому статутному фонді телерадіоорганізації.

Друге. Я погоджуюся з висновками, які надали Науково-експортне управління Верховної Ради України, де пропонується встановити ще додаткову зміну. Я думаю, що ми таке доручення будемо спільно з комітетом профільним парламенту можемо це швидко відпрацювати, про диференційовану верхню межу часток у статутних фондах телерадіоорганізацій, якщо вони... якщо, скажімо, інвестор іноземний виявить бажання бути співзасновником кількох таких організацій. Тобто тут тема може бути, але йдеться конкретно про одну телерадіоорганізацію. І тому частка іноземних інвестицій у статутному фонді яких не може перевищувати 35 відсотків. Прошу вас підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Сергійовичу, сідайте, будь ласка. Від профільного комітету перший заступник голови комітету з питань свободи слова та інформації Сергій Макарович Правденко. Прошу.

16:49:37

ПРАВДЕНКО С.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Щоб зберегти ваш час, доповім коротко.

Комітет пропонує прийняти законопроект за основу та в цілому, як такий, що шкоди не робить. Як побажання, тільки можна сказати, було б краще, якби вітчизняний капітал вкладав кошти у вітчизняні телерадіокомпанії і це було б значно приємніше. Нехай би сусідні, чи не сусідні держави створювали подібні закони, щоб наш капітал туди не допускати в їхні засоби масової інформації.

Я думаю, що межа, ви писана досить чітко, вона не є загрозливою. Ми, як комітет, знову ж таки, вітчизняний капітал можемо тільки закликати і пропонуємо, щоб наш уряд, наша виконавча влада, більше дбали, ніж нині, про суверенітет нашого інформаційного простору, про інформаційну безпеку держави. Дякую і прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорювати будемо? Так, будь ласка, Кармазин Юрій Анатолійович запрошується до слова, а за ним Юрій Соломатін.

16:50:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазин, партій “Захисників Вітчизни”. Шановні народні депутати. В Україні пропонується добавити замість 30-ти відсотків іноземних інвестицій максимальне обмеження 35 відсотків іноземних інвестицій.

Я хотів би, правда, тільки почути, чи будуть цим задоволені ті, хто сьогодні диригує нашим прийняттям до СОТ. Бо вони скажуть, що і це порушення і що взагалі не можна обмежувати. І я хотів би почути, також від уряду, і отримати, коли не будь довідку про іноземний капітал в нашому діючому інформаційному полі.

Я хотів би знати, наскільки пан Лаудер впливає на інформаційну політику в 1+1. Хіба там не більше, ніж 30 відсотків. Та там же набагато більше 30-ти відсотків.

Таким чином. Ми сьогодні спостерігаємо, приймаємо чергову “Фількину грамоту”. Нічого від того, що ми написали в законі в статті 13 право на заснування телеорганізацій де записано забороняється створення телеорганізацій іноземними юридичними та фізичними особами, та особами без громадянства і забороняється створення і діяльність організації з іноземними інвестиціями у статутному фонді, яких є більше 30 відсотків іноземних компаній. Це сьогодні не діє в Україні, це не діє і в “Інтері”, це не діє і в “1+1”.

Я хочу почути сьогодні користуючись тим, що сьогодні є тут пан Чиж, від нього, як від урядовця, бо я не бачу тут ні віце-прем’єра нікого. Тому скажіть мені, можливо я почую хоч від не легітимного Генерального прокурора Піскуна, скажіть мені пане Піскун допоки ви будете спостерігати за тим, що інформаційний простір в державі належить іноземцям. Допоки ви будете спостерігати на те, що 13 стаття Закону “Про телебачення і телерадіомовлення” грубо порушена, чому ви не пред’явили позов зараз до цих телерадіокомпаній. Чому не повернули, чому не розторгли взагалі ці умови по яким забрали у нас всі телекомпанії. І чому Україна таким чином втратила свій телерадіопростір. Чому нас мають вчити ще зараз ці дяді і більше того торгувати ще на цьому, і більше того порушувати Закон “Про рекламу”, тому що він весь час порушується. Іван Сергійович, весь час Закон “Про рекламу” порушується. Перериваються фільми, над людьми знущаються, треба вносити зміни до цього закону.

По 30 хвилин реклами це вже знищення психіки громадян наших громадян українських.

Тому, шановні друзі, давайте ми почуємо ці відповіді, а в цілому від того, що ми напишемо 35 ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обов’язково Чиж відповість на запитання ваше.

Юрій Петрович Соломатін фракція комуністів, підготуватися Надразі.

16:54:11

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую, Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги! Давайте ми згадаємо з вами часи недалекої давнини, коли журналісти з захопленням виходили з-під державної партійної опіки і пишалися своєю незалежністю. А що сталося? Я до вас звертаюся, дорогі колеги, наші співвітчизники, журналісти. Бігайте до останнього подиху з тими стрічками, котрі ви чіпляли у листопаді, грудні минулого року, синьо-білими або помаранчевого, або іншого кольору, ви визначили своє місце біля певного корита. І якщо сьогодні ми говоримо про участь іноземних інвестицій у статутному фонді телерадіоорганізацій, є ось така пропозиція: збільшити цю участь до 35 відсотків, вона фактично такою вже і більшою є, бо журналіст, на превеликий жаль, як та невеличка домашня, яка на ласку відгукується. Якщо він не буде відгукуватися, він не буде працювати з ними, не буде продовжений контракт просто-на-просто, і це всі знають.

Тому не треба нам робити в Україні передумов для захоплення телерадіопростору і розширення цього захоплення, ми так дійдемо з вами до того, що в Україні телерадіопростір буде належати представникам інших держав, насамперед, заокеанських, і буде свідомість підростаючого покоління, нашого молодого суспільства і навіть дорослих щодня з екранів телебачення у десятки разів більше, ніж зараз, втискуватися через рекламу, через ці бойовики, через інші мильні опери те, що не потрібно нашому суспільству і не потрібно нашому народу.

Я вас дуже прошу, шановні колеги , я благаю, ми не можемо припуститися прийняття такого закону. Нехай пан Лаудер робить свій бізнес поза межами України: в Європі, в Сполучених Штатах Америки – а ми маємо розбиратися з нашим телерадіопростором самі. Дуже прошу вас не підтримати такий законопроект. Фракція комуністів не буде його підтримувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага, фракція Народної партії. Підготуватися Михайлу Мельничуку.

16:57:24

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, фракция Народной партии Литвина. Уважаемые коллеги, я хотел бы остановиться на двух моментах, когда мы говорим о данном законопроекте. Ну первое безусловно, и это сказал докладчик, что данный законопроект предполагает внесение изменений в закон о телевидении и радиовещании от 21 декабря 1993 года. Он предполагает увеличение максимального размера иностранных инвестиций в уставных фондах телерадиоорганизаций Украины с 30 до 35 процентов. Ну я скажу так, большой разницы 30 или 35, согласно действующего законодательства, мы не видим. Насколько это соответствует европейским стандартам, ну здесь было сказано, что так оно принято. Значит, наверное так оно и должно быть. Но я хотел бы остановиться немножко на другом. В целом, не возражаю против изменения цифры 30 на 35. У меня вопрос несколько другой, по методике наработки этого законопроекта. Посмотрите внимательно. Данный законопроект был разработан на выполнение указов Президента о дополнительных мерах о ускорении вступления Украины в Мировую Организацию Торговли и второй указ о программе мероприятий по завершению вступления Украины в Свитовую Организацию Торговли. То есть, по факту данный законопроект должен соответствовать тем подходам, которые в данном случае декларируют и, соответственно, выдвигают как условие Мировая Организация Торговли. Но , если мы говорим о том, что генеральное соглашение о торговле услугами , которое является составной частью генерального соглашения по тарифам в торговле в рамках Мировой Организации Торговли вообще запрещает какое бы то ни было ограничение на инвестирование в уставные фонды. Отсюда возникает вопрос не получится ли так, что, принимая сегодняшний законопроект, мы, легализовав 35 процентов вместо 30 по факту через месяц, а то и может быть через неделю опять вернемся к разговору о том, что данные нормативы, данные подходы не соответствуют тем требованиям и тем условиям, которые ведет Украина в рамках переговоров с Организацией Торговли, Мировой Организацией Торговли.

Поэтому, исходя из этого, думается, что 30 на 35 поменять не сложно, а вот зачем мы это делаем, - это уже вопрос. Почему, потому что внятного ответа на этот вопрос: о соответствии нормам, которые мы предлагаем, к тем, какие выдвигаются в рамках переговоров, - я не услышал. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Мельничук, фракція соціалістів.

16:59:59

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, шановні радіослухачі! Можливо, я виступлю не так, як би хотілося всім. Я хочу сказати, що не завжди треба боятися і інвестицій, хоч, безумовно, фракція буде утримуватися від голосування за цей законопроект. Ми більше повинні боятися тих тенденцій, які були зароджені при режимі Кучми. У свій час ми прийшлось бути свідком, коли Петро Миколайович Симоненко, Олександр Мороз і Юлія Тимошенко пробували сповістити народу України через Першу програму телебачення про те, що коїться в державі. І то не іноземці були, а наші українці, які не дали можливості цим людям виступити перед українським народом. І це треба констатувати, що продовжується і сьогодні.

Я приведу приклад по Чернівецькій області. На сьогоднішній день створений комітет з захисту ідей помаранчевої революції. Я хочу сказати, що голова цього комітету дала інтерв’ю на П’ятому каналі, хотіла виступити, з приводу чого створений цей комітет. І ми кажемо про цензуру – вона є і сьогодні.

Іване Сергійовичу, я хотів би, щоб ви знали, що вона існує, вона іде по накату, і все рівно цензори стоять там, де стоять, і не допускають людей, аби вони віщали народу правду.

Тому давайте все-таки ми розберемося, насамперед, що в нас коїться взагалі на телебаченні, про що тут колеги виступали, взагалі що у нас робиться. Чи можна допускати інвестиції в ту галузь, де сьогодні ще є чимало проблем, які треба вирішувати нам в Україні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, 4 народних депутати виступили. Черняк. Будь ласка, мікрофон. З мотивів голосування. Ви не записані, Черняк записаний. Треба записуватись, будь ласка.

17:02:02

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракції Української народної партії.

Шановні колеги, питання, яке ми розглядаємо сьогодні, це питання свободи слова, достовірності інформації і інформаційної безпеки України. Я б навіть, більше того, поставив це питання в більш широкий контекст. В контекст інформаційного тероризму і завдання Верховної Ради полягає в тому, щоб покласти цьому край і унеможливити інформаційний тероризм.

Небезпека полягає не тільки і не стільки в іноземних інвестиціях, в участі іноземних організацій в формуванні українського національного інформаційного простору, хоча зрозуміло, що потрібно їх участь обмежувати. І можна зрозуміти тих, хто виступає проти. Я думаю, 35% все-таки можна підтримати. Це фактично уже існує. Основна загроза іде з боку грошового мішка. В нас існує цензура грошового мішка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Чиж і будемо голосувати. Петро Степанович, треба записуватися, від фракції вже виступали.

ЧИЖ І.С. Дякую. Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати України, я хочу відповісти на кілька запитань, які тут були, і пропозицію внести. Для чого ми це робимо? Ми не пішли на 55% чи на 75, розуміючи, що треба захищати інформаційний суверенітет України. І те, що пан Надрага говорив, воно має, скажімо, питання можна ставити. Нам може висловлювати претензії Світова організація торгівлі, але національно-культурна ідентичність – це та складова, яка обговорюється і щодо якої нема наполягань таких, знаєте, щоб все підігнати під одні рамки. Тому 35% - це рух певний інвестицій, це певна свобода, але це і обмеження, яке диктується національними інтересами. Це перше.

Друге. Відповідь Юрію Анатолійовичу Кармазіну, який поставив дуже серйозні проблеми. На моє переконання сьогодні в Україні існує три головних загрози інформаційній безпеці. Перше – монополізація інформаційного простору. І не так важливо, звідки вона йде. Чи це грошові мішки, які мають, тримають пакети каналів, чи це якісь політичні утворення, чи це якийсь монополізм іншого характеру. Це те, що руйнує, а в певний час може працювати проти держави.

Друге. Неконтрольоване захоплення телерадіопростору. Як правило розподіл частотного ресурсу робиться в такий спосіб, що це суспільству не відомо. І сьогодні єдина інституція – Державний комітет телебачення і радіомовлення – і моя громадянська позиція певною мірою заважають і процесам цим набувати особливого характеру деструктивного. І це ж стало приводом для того, що на Держкомтелерадіо йде шалена атака, якою, я відверто кажу, майже за чотири роки роботи ще не відчував. Сьогодні це є.

І третій момент. Наступ на державну складову, яка виконує функцію фактично суспільного мовника.

Я навіть з контексту сьогоднішнього обговорення і з настрою, якій відчув у Верховній Раді, побачив, що Верховна Рада орієнтується на те, що не можна знищувати державну складову, яка складає менше трьох відсотків, а тенденції раніше такі були. От всі бігли створювати суспільне. Суспільне потрібно створювати, але не руйнуючи останнього інформаційного форпосту держави. Оце основна позиція.

Я пропоную все-таки, Адаме Івановичу, і народних депутатів прошу проголосувати 35 відсотків. Це справді рух, але це не складає загрози. Загрози в іншому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться з мотивів, три хвилини. Будь ласка, Гірник Євген.

17:06:18

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція “Наша Україна”.

Шановні колеги, тут колега Черняк цілком правильно сказав, що інформаційний тероризм виходить далеко не від іноземного інвестора.

Візьмемо той самий “1+1”. Чим йому шкодить Лаудер, якого так критикують наші колеги комуністи. Зараз нормальний канал. Інформаційний тероризм там виходив зовсім від інших інвесторів, як тільки вони втратили контроль, став нормальний канал.

В світі існують імперії Мердока, і в Штатах, і у Великобританії, і в Німеччині, ніхто їх не боїться, між іншим, а ми вже так боїмося захоплення іноземними компаніями, і зовсім не боїмося своїх доморощених олігархів.

Міркування висловлені Іваном Сергійовичем Чижом, цілком слушні: 35 процентів нічим не загрожує державі. Пропоную проголосувати “за”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марія Маркуш.

17:07:25

МАРКУШ М.А.

Марія Маркуш, фракція комуністів.

Прошу передати слово колезі по фракції Петру Степановичу Цибенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Цибенка, будь ласка.

Ніякий час не додається, бо передається слово. Будь ласка, говоріть.

17:07:51

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Маріє Андріївно. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, ви знаєте, я дуже уважно послухав аргументацію щодо необхідності прийняття цього закону. І одна фраза у співдоповіді комітету мене буквально вразила. А фраза полягає ось у чому, що ця зміна до закону не несе в собі шкоди. Ну, я й щасливий, що вона не несе в собі шкоди. А користь яка? Навіть при сьогоднішніх 30-ти відсотках давайте ми подивимося на наші телевізійні канали і подумаємо. У мене таке враження, що по програмному забезпеченню, по менталітету, по спливу на наших громадян таке враження, що ніби це, справді, чужеземні канали.

Шановні мої, що ми робимо? Ну, давайте доведемо ще й це до 100 відсотків чужої власності. І що з цим будемо робити?

Шановні колеги, я закликаю вас не голосувати за цей документ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков Сергій, будь ласка.

17:08:51

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55-й округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги, мы прекрасно понимаем и знаем, почему сегодня такая острая дискуссия идет, что такое телевидение на сегодняшний день и какова степень влияния на гражданина, и как на сегодняшний день телевидение входит в жизнь каждого рядового гражданина Украины.

Беда не в том, сколько будет в уставном фонде средств. Беда в том, что каким образом мы сумеем влиять на независимость телевизионного канала. Каким образом он будет отделен от механизма финансового воздействия на него. Вот в чем основной вопрос и вот в чем основная проблема. Вот почему сегодня мы, включая тот или иной канал, заведомо знаем, каким будет комментарий. Потому что мы заведомо знаем, кто является источником финансирования того или иного канала. Неважно сколько будет – 35, 40, 50, важно, если этот канал является независимым, важно, если механизм финансирования его является независимым, тогда мы получим независимое телевидение. А пока мы не разрешим эту проблему, сколько мы б не ставили здесь процентов, я думаю, что мы этот вопрос, так сказать, не разрешим, вопрос гораздо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Відбулося жваве обговорення законопроекту, який, дійсно, зачипає інтереси всіх співгромадян. Єдине, я б хотів, щоб тих колег, які дуже агітують за те, щоб підвищити внесок у Статутний фонд, задумались, що іноземні фірми чи іноземні громадяни, які будуть вносити – це всі ті, хто знаходиться за межами нашої України. Щоб не думали, що це будуть вносити тільки з одного напрямку, а й всі решта. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні закону про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення щодо розміру іноземних інвестицій у Статутному фонді телерадіоорганізацій”, реєстраційний номер 7426. Прошу визначатись.

17:11:10

За-164

Не прийнято. Хто за те, що направити на повторне перше читання? Прошу визначатись.

17:11:36

За-222

По фракціях. “Наша Україна” – 61, комуністів – 0, “Регіони України” – 42, Народної партії – 26, Блоку Тимошенко – 33, соціалісти – 1, Української Народної партії – 15, “Єдина Україна” – 14, соціал-демократи об’єднані – 0, “Демократична Україна” – 16, Партія промисловців, підприємців – 3, “Демократичні ініціативи” – 0, Позафракційні – 11.

Шановні колеги, не кричіть. Просто я нагадую, ті, хто зараз хоче ще раз голосувати, нещодавно звинувачували, що я не мав права голосувати. Але будемо толерантними.

Хто за те, щоб повернутися до голосування прошу визначатись.

17:12:39

За-261

Повернулися до голосування.

Шановні колеги, я вас усіх розумію. Зрозумійте головуючого. Або давайте підходити так, щоб кожен законопроект голосується один раз і більше не повертаємось. От зараз давайте домовимося і щоб жодна з політичних сил потім не наполягала ще раз на переголосуванні. Це ж не я вирішую, це вирішує зал.

Хто за те, щоб направити цей законопроект на повторне перше читання. Прошу визначатись.

17:13:22

За-263

Направлено на повторне перше читання.

По фракціях прошу. “Наша Україна” –70, комуністи – 0, “Регіони України” – 42, Народної партії – 32, Блоку Тимошенко – 37, Соціалісти – 0, Українська Народна партія – 22, “Єдина Україна” – 19, Соціал-демократи об’єднані – 0, “Демократична Україна” – 18, Промисловці, підприємці – 7, Демініціативи – 0, Позафракційні – 16.

Ми повернулися до повторного - 261. І направили на повторне перше читання – 263. Що прийняти?

Слухається проект Закону про зміну імені фізичної особи. Реєстраційний номер 7356. Скорочена процедура. Доповідає перший заступник міністра юстиції Інна Іванівна Ємельянова, будь ласка.

ЄМЕЛЬЯНОВА І. І. Дякую.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати України!

На ваш розгляд представлений проект Закону про зміни імені фізичної особи. Зазначений проект розроблений з метою приведення у відповідність до статті 295 Цивільного кодексу України. Хочу нагадати, що зазначена стаття Цивільного кодексу передбачає, що особа має право змінити своє ім’я, прізвище і ім’я по-батькові в порядку, передбаченому закону.

Разом з тим, на даний час це питання врегульоване відповідним указом Президента і постановою Кабінету Міністрів, що не відповідає Цивільному кодексу.

Представлений на ваш розгляд проект закону встановлює порядок, яким чином змінюється, перелік документів, які подаються в разі, якщо фізична особа бажає змінити своє ім’я і ім’я по-батькові, визначаються також органи, які це роблять, їх повноваження, яким чином проводиться перевірка документів, які подаються громадянами. Крім того, встановлюється чіткий перелік підстав, за яких може бути відмовлено громадянину у зміні імені, прізвищі або по-батькові. Можу привести приклад, що такими підставами може бути, якщо особа перебуває під слідством або піддана суду, якщо особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі, якщо особа розшукується правоохоронними органами або, наприклад, якщо особою було завідомо подано недостовірні відомості.

Разом з тим хотілося також привернути вашу увагу, що на відміну від нині чинного положення Цивільний кодекс передбачає, що особа може змінити своє по-батькові лише при умові, що його батько змінив своє ім’я. Передбачається, що громадяни України можуть подати, якщо вони перебувають на території України, то з відповідними заявами вони звертаються до органів реєстрації актів громадянського стану, якщо вони є постійно громадянами України, але постійно проживають з тих чи інших підстав за межами України, то відповідними заявами вони звертаються або до дипломатичних представництв, або до консульської установи України.

Разом з тим, передбачається повноваження органів внутрішніх справ, які перевіряють чи не є підстави для відмови у зміні прізвища, імені і по-батькові громадянина. Причому, це органи внутрішніх справ роблять на безоплатній основі. Встановлюються чіткі строки, що органи внутрішніх справ роблять це протягом місяця.

Далі органи реєстрації актів громадянського стану і консульські установи, приймають протягом семи днів відповідне рішення і видають громадянам свідоцтво про зміну прізвища, імені, або по-батькові.

Я прошу підтримати зазначений Закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Інно Іванівно.

Від профільного комітету у нас голова підкомітету Комітету з питань правової політики Віктор Лаврентійович Мусіяка. Будь ласка.

17:17:35

МУСІЯКА В.Л.

Шановні колеги, цей законопроект спрямований на те, щоб врегулювати правовідносини, що виникають у зв’язку зі зміною імені фізичної особи. Причому, в Цивільному кодексі є стаття 295, яка говорить про те, що це процес здійснюється відповідно до Закону, а Закону не було до сьогоднішнього дня. От якраз і пропонується Закон, яким буде врегульований механізм зміни прізвища, імені і по-батькові. Тому що іще до цього в Прикінцевих положеннях Закону передбачено, що необхідно загальну частину цієї статті залишити, трошечки під корегувавши її. Тому що в самому Кодексі в статті 95 говориться про те, що особа, яка досягла 16-ти років має право на такі дії.

А пропонується залишити загальну форму таку, що фізична особа має право змінити прізвище, ім’я, по-батькові відповідно до Закону. А вже в Законі, там іде вже, відповідно до ситуації, з 14-ти, 16-ти років, які дії може здійснити фізична особа.

Комітет вважає, що цей законопроект може бути прийнятий в першому читанні. Є зауваження Науково-експертного управління. Там деякі технологічні позиції необхідно буде уточнити, але це вже до другого читання. Є пропозиція прийняти в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Лаврентійовичу, сідайте. Будемо обговорювати?

Будемо.

Будь ласка, скорочена процедура. Кармазин, підготуватися Соломатіну. Не піднімайте рук, отримають слово ті, хто записаний.

17:19:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазин, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Цей закончик дуже невеликий всього 10 статей і він фактично виходить, як правильно сказав Віктор Лаврентійович Мусіяка випливає із статті 295 Цивільного кодексу.

Цікаво, що Прикінцевими положеннями міняється і Цивільний кодекс, тобто вносяться зміни до Цивільного кодексу і саме в цю статтю. Там має бути записана інша редакція, “фізична особа має право змінити прізвище та власне ім’я, або по батькові в порядку встановленому законом”, має записатися.

Ви знаєте я завжди наголошував на систематизації кодифікації законодавства. На сьогодні змінюються прізвища, ім’я по батькові на підставі Указу Президента ще від 1991 року та положення, яке затвердив уряд.

Хіба ми не могли це внести і віднести до Цивільного кодексу розширивши ту статтю і в одній статті передбачити все те, що передбачено тут в цьому законі? Могли і маємо це зробити.

Для чого ми плодимо зайвий закон, буде три тисячі 820 я умовно кажу, закон. Для чого ми це робимо, ми не по правильному шляху йдемо. Давайте ми кодифіковані нормативні акти будемо доповнювати тим же самим змістом тільки не плодити нових законів, ми все рівно ліземо в Цивільний кодекс.

Що ми переслідували, ми не хотіли, Віктор Лаврентійович, влазити в поле Цивільного кодексу, але ми все рівно туди влазимо, тому що є протиріччя між тим, що пропонується, 14, 18 там 16. Ми все одно заходимо туди. То давайте, я пропоную, все-таки, вносячи зміни до статті 295 Цивільного кодексу, внесемо це туди і повністю цю процедуру там передбачимо. Нічого страшного в цьому немає, це буде одна стаття, солідна стаття, яка буде регулювати ці зміни, і все, але це буде норма кодексу, і ми з вами будемо пишатися, що ми не зробили новий закон, що хтось не буде шукати та. Це по-перше.

І, по-друге. Мені здається, що дуже обережно нам треба підійти до цього. Тут є маленькі запобіжники, що у випадку порушення кримінальної справи не погашена у встановленому законом порядку судимість. А погашена судимість, то що? Якщо це з метою того, щоб приховати, що він колись був судимий. А треба знати чи судимий, чи ні. Прийом на державну службу, прийом на службу в органи внутрішніх справ чи у податкову, чи у митницю, чи...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Соломатін., фракція комуністів. Підготуватися Надразі.

17:22:54

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги! У статті першій проекту закону визначено, що фізична особа має право змінити прізвище та по-батькові, але далі у проекті не визначено процедур такої зміни. Мова йде лише про зміну імені. Тому необхідно більш чітко визначити чи розповсюджується норми цього проекту також на зміну прізвища чи по-батькові, чи лише на зміну імені.

І я вам хочу навести навіть анекдотичний приклад зміни імені, прізвища, по-батькові у політичних цілях. У 1998 році, коли були вибори до Верховної Ради України, до місцевих рад, у Криму відбулася така колізія. з’явилася одна людина за прізвищем Папета, але вона, здається мені, через Вінницьку область і належні органи правові змінили прізвище, ім’я, по-батькові і стала Леонідом Івановичем Грачем.

Більше того, ця людина напередодні виборів отримала посаду першого секретаря Кримського республіканського комітету Комуністичної партії і маленькими літерами далі написано трудящих. А у Леоніда Івановича Грача, відомого політичного діяча і зараз народного депутата України, а тоді голови Президії Верховної Ради Криму, була посада політична – перший секретар Кримського райкому Компартії України. Ну кримчан цим задурити не вдалося, але я хочу, наводячи цей приклад, згадати і нагадати, що клонування іде не лише назв партій, але й іде клонування на особистостей, і тому, якщо ми згадаємо скільки у нас з’являється осіб з однаковими прізвищами і якщо у нас будуть залишатися ще на місцевому рівні до сільських рад вибори за мажоритарною системою, ця справа буде там застосовуватися. Тому я наполягаю на тому, щоб в законі було чітко записано, що зміна прізвища, ім’я, по-батькові вимагає обгрунтування належного, вимагає не лише обгрунтування і належних пояснень обгрунтованих чому людина бажає змінити прізвище, ім’я, по-батькові з тим, що у випадку зловживання цим правом цю людину нарешті можна було притягнути до кримінальної відповідальності за зловживаннями законами України.

Дуже вам дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки хто визначить належне чи не належне аргументування? Будь ласка, Василь Надрага, фракція Народної партії. За ним Мельничук.

17:26:07

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Луганск, Народная партия Литвина.

Уважаемые коллеги! Говоря о данном законопроекте, мы должны с вами четко понимать самое главное. На сегодняшний момент у нас в законодательстве отсутствует закон или группа законов, которая в той или иной мере регламентирует данную тему. Соответственно у нас действует постановление Кабинета Министров, указы и все остальное, но у нас отсутствует закон, и поэтому, когда я сегодня слушал выступление в том числе и своего уважаемого коллеги, который говорил о том, что мы начинаем вклиниваться в законодательное тело Гражданского кодекса, нам это не надо, давайте мы не будем закон, а будем принимать Гражданский кодекс и все остальное. В этом есть своя резонность, но, на мой взгляд, более важным является другое: сегодня нам предлагают соответствующим по статусу документом, то есть законом, отрегулировать процедуру смены имени, отчества и фамилии. И это нормально, потому что решение проблемы законодательным путем дает возможность говорить о том, что можно оговорить различные проблемы, которые могут возникнуть, в том числе и та проблема, о которой говорил уважаемый предшествующий выступающий.

Вы вспомните выборы 1999 года. У нас там был кандидат в Президенты даже с громким именем Бен Ладен. Что эта дама вытворяла, до сих пор вызывает искреннее восхищение.

Поэтому, когда я читаю данный законопроект, где написано, что основаниями для отказа выдачи разрешения на смену имени является – и здесь приводятся три пункта, которые уже назывались, - я считаю, что в данной ситуации мы должны дать право органу регистрации иметь возможность защитить общество от глупости, от аполитичности, и, я не боюсь этого слова, от аморальности тех, у которых, я прошу прощения, где-то чего-то слишком много или чего-то не хватает, когда они начинают вытворять чудеса со своими именами, фамилиями и отчествами.

Но, я прошу прощения, ко мне на прием как к депутату полгода назад пришел человек с тремя латинскими цифрами. Ну, о чем мы с вами говорим? Ну, это ж все-таки имя, отчество, это, в конце концов, ну, какой-то из составляющих национальной культуры – я так понимаю. И поэтому позволять людям, иногда с подозрениями на нездоровость психики, вытворять подобные вещи, считаю, что есть недозволительно, тем более в законе заложен механизм, который говорит о том, что отказ выдачи разрешения на смену имени может быть обжаловано в суде. Соответственно, я думаю, мы вправе ко второму чтению выписать, что орган, разрешительный орган, он должен иметь право, ну, каким-то образом останавливать желающих поменять имя.

Я прошу прощения на заведомую глупость или что-то беспредельное, поэтому, исходя из этой логики, считаю во всем остальном мы вправе поддержать данный законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Мельничук. Мікрофон з місця, будь ласка.

17:29:25

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Фракція Соціалістичної партії буде підтримувати даний законопроект. Безумовно, що там є і застереження. І колеги, які виступали, і в доповіді комітету ми бачимо, що його треба суттєво доопрацювати.

Адаме Івановичу, я хочу звернутися до вас, шановні колеги, до всіх до вас і до радіослухачів. Все-таки сьогоднішній день є для Верховної Ради знаковим. Перший день.

Я подивився порядок денний. Жодного питання нема, пов'язаного з ситуацією на селі. На завтра така д сама ситуація. Адам Іванович, мова йде про те, що під Кабінетом Міністрів, під Верховну Раду приїхали біля 5 тисяч селян. Вони вимагають все-таки з'ясувати, щоб Кабінет Міністрів дав роз'яснення – що буде з зерном, по якій ціні, хто буде закупати? Ціни, які були затверджені Кабінетом Міністрів мінімальні – не виконуються. На місцях влада безсила щось робить.

Зараз почався сезон збирання цукрових буряків. Принаймні була домовленість про те, що ціна за одну тонну буде 220 гривень. На сьогоднішній день платять 160 – 180 гривень. Тому вкрай необхідно все-таки, Адам Іванович, якимось чином, я не знаю, можливо і порушення Регламенту, але завтра когось запросить все-таки від уряду. Я думаю, що це може бути рівень віце-прем'єра або першого віце-прем'єра, або прем'єр-міністра.

Щодо пропозицій відносно міністра, то міністр вніс свої пропозиції в Кабінет Міністрів що треба робити негайно з цією ситуацією, яка склалась в АПК. Але підтримки не має його пропозиція. Тому давайте все-таки, щоб розв'язати цю ситуацію, Адам Іванович, якимось чином або профільному комітету доручити, або якомусь секретаріату. Все-таки давайте запросимо завтра запросимо завтра частину уряду сюди і з’ясуємо ситуацію в АПК.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз, зараз, Володимире Кириловичу.

Михайло Васильовичу, дозвольте проінформувати, що ваше доручення виконано. Учора на Погоджувальній раді на пропозицію Симоненко, яку підтримали представники інших фракцій, до порядку денного на цей тиждень включено питання – інформація Кабінету Міністрів про ситуацію в аграрно-промисловому комплексі. Це питання стоїть другим у п’ятницю. Учора одностайно, одноголосно на Погоджувальній раді дійшли такої згоди: у п’ятницю другим питанням ми слухаємо інформацію Кабінету Міністрів про ситуацію в аграрно-промисловому комплексі. Таке доручення профільному комітету дано, і воно у нас у порядку на тиждень стоїть. Так що ваше доручення ми вже виконали.

Будь ласка, з мотивів голосування Черняк, і будемо голосувати.

17:32:32

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати. Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

На мій погляд, суть проблеми не в тому, чи регулювати зміну імені окремим законом, чи статтею Цивільного кодексу. У мене є сумніви стосовно того, чи взагалі варто це робити, і чи варто це законодавчо врегульовувати.

Ім’я – це носій культури даного народу. Ім’я дають батьки. От яке ім’я дали батьки, ім’я дається на небі. А кожна людина може взяти собі псевдонім. Тарас Шевченко, Іван Франко не міняли ні імені, ні прізвища. Леся Українка взяла псевдонім. Але всі ми знаємо, що вона Лариса Косач. І вона не міняла ні імені, ні прізвища, а взяла псевдонім.

І тому у мене є великі сумніви, чи варто взагалі це питання врегульовувати законодавчо. Але...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Указ Президента – це ще не закон. Так що тут така ситуація. Указами не може регулюватися.

Шановні колеги, опустіть, будь ласка, руки. Всіх, хто записався, виступили. Я розумію, що... Давайте дамо можливість ще голові профільного комітету хвилину сказати, і будемо визначатися.

Будь ласка, Удовенко. Мікрофон Удовенка.

17:34:08

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Адам Іванович, дякую, що надали слово.

До нас... це дуже важливий законопроект, я не погоджуюсь ні з колегою Кармазіним, ні з колегою Черняком. Закон потрібен. Треба законодавчий акт, який регулює ім’я, по-батькові і прізвище.

До нас в комітет... Ми не забуваймо, що Україна при домінації титульної нації, все-таки 24-25 відсотків – це інші національні меншини, інші народи, у яких свої існують правила і цих правил треба дотримуватися. Перше.

Друге, є ім’я Конармія. Дитина виросла, вона не може це ім’я носити. Що їй, псевдонім брать? Вона повинна поміняти, вони хоче поміняти це ім’я.

Третя проблема, жіночка пише листа до мене в комітет, що її охрестили Анна...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, будемо визначатися. Проблема дуже цікава. Давайте її законодавчо врегулюємо.

Я ставлю на голосування про прийняття проекту Закону про зміну імені фізичної особи, реєстраційний номер 7356.

Прошу дружно підтримати.

17:35:56

За-261

Прийнято.

Можливо, одразу як закон чи є застереження? Є застереження, да? Шановні колеги, є застереження. Борис Якович Беспалий і його фракція найпотужніша заперечує.

Переходимо до розгляду проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні” (щодо цільових фондів), реєстраційний номер 7536.

Доповідає перший заступник міністра фінансів Максюта Анатолій Аркадійович, будь ласка. Підготуватись Тарасу Чорноволу, обговорення питання за скороченою процедурою.

МАКСЮТА А.А. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Проект закону України про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування” підготовлено з метою забезпечення дотримання принципів бюджетної системи, запобігання розбалансованості державного, місцевого бюджетів та забезпечення прозорості бюджетного процесу.

Суть цього закону полягає в узгоджені положень Бюджетного кодексу та Закону “Про місцеве самоврядування щодо утворення позабюджетних фондів”.

Бюджетним кодексом визначається, що створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами – не допускається.

Разом з тим, в Законі “Про місцеве самоврядування” ще залишилися положення, які визначають можливість утворення позабюджетних фондів, тобто можливість утворення фондів поза бюджетом, поза роботою місцевих рад, визначенням цільового спрямування цих фондів. Тому якраз метою закону є пропозиція узгодити цей законопроект, внести зміни до Закону “Про місцеве самоврядування”, де привести його положення у відповідність до Бюджетного кодексу, замінивши терміни “позабюджетні фонди” – “цільовими фондами”, які утворюються у складі бюджету. Це дає можливість ввести утворення і використання цих фондів в режим бюджетного процесу, тобто з відповідним розглядом на сесії як місцевих рад, визначення цільового спрямування цих фондів. Це дасть можливість місцевим органам влади збільшувати обсяги своїх бюджетів через усунення колізій і можливість їм легітимно створювати ці фонди у складі бюджету, залучати туди додаткові кошти на вирішення тих проблем соціально-економічного розвитку, який, вважає відповідна рада, необхідно вирішити на відповідній території.

Також хочу сказати, що цей закон, він певною мірою захищає підприємців від несанкціонованих зборів, якихось інших платежів, які можуть встановлюватись місцевою радою і зараховуватись поза бюджетом. Оскільки тепер все це буде концентруватися в бюджеті і буде прозорий процес використання.

На завершення хочу сказати, що цей закон підтриманий і відповідним комітетом, і науково-експертним управлінням Верховної Ради, тому прошу його прийняти в першому читанні, а якщо можливо, то і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Сідайте, будь ласка.

Від профільного комітету голова підкомітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Чорновіл Тарас В’ячеславович.

17:39:53

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, наш комітет ще 22 червня розглянув цей законопроект. Ми його підтримали на засіданні комітету. Є так само схвальний відгук науково-експортного управління. І я буду просити від імені комітету його підтримати.

В цьому законопроекті, власне, регулюється кілька пунктів. Перший і основний пункт знімає пряме протиріччя з Бюджетним кодексом України. Оскільки в Бюджетному кодексі України визначено, що ті норми з діючих законів, які протирічать йому, мусять бути змінені. І це виконання якраз цього пункту.

Позбавляються міські, селищні, сільські голови права, фактично, одноосібно розпоряджатися цими позабюджетними фондами, а ми пригадуємо, що раніше це завжди було джерелом досить серйозної корупції, зловживань. Ці питання цим законом знімаються і проблема цим фактично вирішується.

З другого боку. Оскільки ця норма вже на сьогоднішній день і не діє, то зауваження, яке багатьох схвилювало, скажімо, яке було відзначено в Інституті Ярослава Мудрого, заключення яке багато з нас хто вивчав, про те, куди ж дівати ті гроші, які вже є зараз на тих позабюджетних фондах, яким чином ними розпоряджатися, воно втрачає теж актуальність, оскільки реальні місцеві бюджети вже з моменту прийняття бюджетного кодексу і не можуть створювати ті фонди.

Але цим законом створюється можливість саме такі джерела надходження включати безпосередньо в сферу місцевих бюджетів, спеціальний фонд. Коли вже не голова відповідної ради чи там мер містечка чи сільський голова, а саме рада може розпоряджатися цими грошима, створювати прозору схему їх використання і вони можуть підпадати під контроль. Тому ми їх просимо в даному випадку підтримати якраз місцеве самоврядування проголосувати за цей закон. На комітеті була коротка дискусія з приводу того чи не проголосувати за нього в цілому. Але виникли певні застереження їх тільки що підтвердив колега Пономаренко, який підходив, казав є певні побоювання щодо нормування, наповнення саме цих цільових фондів ми мусимо продивитися теж і на комітеті в найкоротшому часі розглянути чи немає певних проблем. Подивитися, можливо, деякі незначні правки внести якраз до тої частини яка міняє 68 статтю. Я думаю, що ми це проведемо у визначений термін, два тижні, і ще у вересні зможемо цей законопроект в другому читанні подати на засідання, на розгляд Верховної Ради і його тоді вже прийняти вже без жодних сумнівів з боку будь-якого з депутатів. Зараз від імені комітету, прошу цей законопроект підтримати в першому читанні. Загалом він спрямований, вперше, на врегулюванні протиріччя які є в законодавстві.

І, друге, на допомогу забезпечення фінансової основи місцевого самоврядування. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, я думаю все зрозуміло будемо голосувати? Кармазін, будь ласка, підготуватися Александровській.

Не бачу Юрія Анатолійовича, Александровська Алла Олександрівна, підготуватися Чернівецькому.

17:42:59

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Рассматриванемым законопроектом предусматривается внесение изменений в систему формирования, материальной и финансовой базы органов местного самоуправления.

Сегодня существуют противоречия норм двух законов, один закон - это о местном самоуправлении в Украине, и второй – это Бюджетный кодекс Украины. Первый закон в качестве материальной финансовой основы органов местного самоуправления предусматривает, в том числе и внебюджетные целевые средства об этом прямо говорится в законе, в том числе, кстати, и валютные, в то время как Бюджетный кодекс Украины не допускает создания органов местного самоуправления внебюджетных фондов.

Сегодня совершенно очевидным является нищета местных бюджетов, нет средств у бюджете районных, городских советов, не газифицируются села, поселки закрываются больницы, школы и не отапливаются клубы. Поэтому дополнительные, то есть внебюджетные средства в местные бюджеты должны собираться, но самое главное эти средства должны быть целевыми. И обращение с ними должно осуществляться по тем же процедурам, что и обращение с бюджетными средствами.

Поэтому, внебюджетные финансовые средства должны входить в состав обязательно местных бюджетов, как специальные, то есть, имеющие целевое расходование и имеющие специальные источники наполнения.

Именно об этом и должно быть сказано в самом местном бюджете, то есть, для каких целей средства и за счет каких источников.

Кстати, замечание Научно-экспертного управления очень существенно в этом плане. Этот Закон не говорит, что может быть источником наполнения поступления этих дополнительных средств и каким образом они должны собираться.

Надо сказать, что это вопрос очень серьезный и, поэтому, этот Закон мы должны принять только в первом чтении, чтобы мы не дали возможности, приняв такой Закон, как сегодня. Он нам предложен в этой редакции, чтобы мы не создали условий для того, чтобы в карман гражданам, проживающим на территории местного совета, сам совет в своем решении не залазил дополнительно, чтобы не было «обираловки». Чтобы средства собирались там, где действительно целесообразно их собирать, там, где есть дополнительные источники.

Поэтому, я считаю, что вот эти все меры, которые предложены в Законе, они позволяют обеспечить достаточный контроль за сбором и расходованием средств, сделать это процесс публичным. Но, все-таки, вопрос поступления источников и контроль за тем, что может быть источником поступления этих средств – это очень серьезный вопрос и он в этом Законе не определен.

Таким образом, этот законопроект необходимо поддержать, как нормативный акт, обеспечивающий финансовую дисциплину местным органам самоуправления. Фракция коммунистов будет поддерживать этот законопроект, и я предлагаю принять его в первом чтении. Потому что вопрос поступления финансовых средств – это очень серьезно и чтобы не получилось так, что будут брать деньги оттуда, откуда брать нельзя. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Леонід Михайлович Черновецький фракція “Наша Україна”, підготуватися Михайлу Мельничуку.

17:45:58

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты и те, кто слушают нашу передачу, Черновецкий, Христианско-либеральная партия Украины.

Во-первых, я хочу сказать о том, что сами по себе целевые фонды, они были бы неплохими, если бы мы только рассматривали их под углом зрения формирования этих фондов.

На сегодняшний день, эти фонды в 90-та процентах случаев воровские. Из них подкупают нынешние меры избирателей. Они делают из себя меценатов, покупают самолеты, вертолеты, что хотите. Это чисто воровская идеология вообще управления местными органами власти. И тех кто поддерживает сегодня эти целевые фонды они как бы поддерживать будут антинародные вещи, потому что мы тогда будем иметь несменяемые местные бюрократии и ничем хорошим это не закончиться.

Если у кого то есть потребности в дополнительном финансировании он должен решать эти вопросы в местных органах власти через государственный бюджет. И с этими фондами боролась и преступная власть и какая угодно, но они непобедимы. Как они формируются?

Они формируются за счет местных бюрократов, граждан в основном и тех в том числе, которые находятся за чертой бедности путем установления дополнительных поборов, других источников формирования этих фондов не существует.

Это создание прямо под домами и квартирами стоянок, гаражей там всякой дряни, что вдыхают потом наши избиратели. Это в том числе и обкладывание дополнительными поборами мелких предпринимателей и вообще это еще сотни всяких фантазий местных жуликов, которые фактически дестабилизируют ситуацию в Украине.

Я полагаю, что мы не можем голосовать за то, чтобы эти фонды оставались потому что мы таким образом открываем дорогу в уменьшение поступлений в Государственный бюджет Украины и пополнение карманов местных жуликов, чиновников.

Я прошу вас иметь это в виду, потому что их творчество по формированию этих фондов конечно же будет развиваться.

И конечно я хочу сказать о том, что это из последних воровских каналов, который мы должны прикрыть и я желаю вам на этом пути успеха. А для тех, кто слушает передачу, поскольку лето прошло, я с обычным призывом: позвоните своим родителям, это самое важное, что вы можете сделать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Леоніде Михайловичу.

Слово має Михайло Мельничук, фракція соціалістів. За ним буде виступати Володимир Черняк.

17:49:12

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги, радіослухачі! Фракція Соціалістичної партії України з застереженням підтримує у першому читанні даний законопроект тільки тому, що він стосується діяльності місцевого самоврядування.

Мені у свій час прийшлося працювати в районній раді, головою районної ради Новоселицької на Чернівеччині. Я хотів би сказати, що ті застереження говорять про те, що хтось когось незаконно облагає якимись податками приймає незаконні рішення. Нічого такого, безумовно, немає, тому що все фіксується, все контролюється прокуратурою. І, безумовно, там, де є незаконне рішення, виноситься відповідний протест.

І я хотів би, не заперечуючи, безумовно, вам, пан Чернівецький, хотів сказати, що, безумовно, є і порушення, і, безумовно, що там, де це є, треба виправляти їх.

Але я хотів би сказати, що всі законопроекти, які приймаються у підтримку самоврядування, повинні підтримуватися. І ось чому, я скажу. Я приведу приклад живий із Новоселиць кого району Чернівецької області, є там село таке Припруття, де місцева сільська рада, депутати прийняли рішення рекомендувати директором школи відповідну фахову людину. Як прислухалася до цього районна державна адміністрація, обласне управління? Вони все зробили на зворот. Не дивлячись на те, що школа є комунальною власністю сільської ради, згідно закону, безумовно, пропозиції ....................... депутатів сільської ради. Пан Крамар ( обласне управління освіти), незаконно призначена начальник Новоселиць кого управління пані Балан Валентина при, безумовно, будемо говорити так, спостеріганню з цього приводу голови районної державної адміністрації призначили зовсім іншу людину, яка на сьогоднішній день не сприймається ні колективом вчителів, ні сільською громадою. Ось вам як діє місцеве самоврядування, в яких умовах їм приходиться працювати. І якщо ще ми, законодавці, не будемо підтримувати місцеве самоврядування, то безумовно, що ми будемо мати те, що маємо. Тисячі прикладів коли просто-на-просто ігнорується рішення, рекомендація або пропозиції органів місцевого самоврядування, а також депутатів сільських, районних, міських рад, а це категорія людей, яка обирається народом. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякуємо. Володимир Кирилович Черняк, фракція Української народної партії.

17:52:10

ЧЕРНЯК В.К.

Дорогі колеги! Під кінець дня розчулюєшся і хочеться всіх вважати дорогими для українського народу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце ви правильно кажете.

ЧЕРНЯК В.К. Дорогий український народе! Верховна Рада... Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Верховна Рада не розглядає другорядних питань. Яке б питання не виносилось сюди до сесійного залу Верховної Ради під цей купол, воно є суттєвим. Можна найсуттєвіше питання зробити не суттєвим, а можна несуттєве зробити суттєвим, поставивши його у відповідний контекст. На мій погляд, основне питання політичної реформи в Україні це питання формування і розвитку місцевого самоврядування. Ми дуже захопилися розмовами і рішеннями про політичну реформу нагорі: Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Президент і поза увагою фактично залишили місцеве самоврядування. Основна влада – це місцева влада і нам потрібно перевернути піраміду. У нас зараз піраміда стоїть так, а треба її поставити от таким от чином. Щоб місцева влада була вирішальною в Україні і тому все, що сприяє розвитку місцевого самоврядування ми повинні підтримувати. Це як аксіома.

Тепер стосовно конкретного законопроекту. Йдеться про цільові фонди місцевої влади, місцевого самоврядування. Питання неоднозначне. Загалом я схильний підтримувати це, але треба чітко визначитися із джерелами, за рахунок яких джерел, яким чином формуються ці фонди і яким чином використовуються вони, на які цілі. Коли є відповідь на ці питання, тоді можна підтримувати законопроект.

Я повинен сказати, що певною мірою відповідь на ці питання є. Зокрема, зараз ми маємо Фонд охорони навколишнього середовища, цільовий фонд. Наприклад, місцеве населення зібрало, місцева влада зібрала кошти будувати дороги і інші цілі. Зараз ці кошти є позабюджетними, зараз ці фонди є позабюджетними. Законопроектом пропонується зробити їх бюджетними. Я думаю, що це може посприяти більшому контролю за формуванням і використанням коштів, зробити їх більш прозорими, ці методи, і зменшити, принаймні, можливості зловживання і нецільового використання цих фондів. Але я не думаю, що цей закон повністю знімає цю загрозу. Там, де є гроші, там є спокуса, там є спокуса зловживати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я думаю, що всі колеги, хоча ми і порушуємо Регламент, бо скорочена процедура передбачає два – “за”, два – “проти”, але кожен, хто виступав, абсолютно справедливо підтримав законопроект, який має на меті те, що стосується зміцнення місцевого самоврядування.

В розвиток теми я можу дати вам обнадійливу інформацію. На днях від Конституційного Суду має надійти нарешті висновок щодо нашого законопроекту, змін до Конституції, де мова йде про вдосконалення місцевого самоврядування.

Будемо визначатися, голосувати. Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету та усіх виступаючих про те, що прийняти за основу у першому читанні проект Закону “Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо цільових фондів”. Реєстраційний номер 7536. Прошу голосувати.

17:56:45

За-324

Прийнято. Можливо одразу як закон приймемо? Нема заперечень? Якщо нема заперечень, тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону “Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо цільових фондів”. Прошу дружно підтримати.

17:57:22

За-318

Закон прийнято. Шановні колеги, я дякую усім вам за досить плідну роботу. Відчувається, що ми прагнули добре працювати, бо за сьогоднішній день ми з вами прийняли в цілому як закони аж 12 законів. Якби кожного дня ми так працювали, ми б з вами перевиконували всі можливі і неможливі плани. Тому ще раз вас вітаю з початком нашої роботи, восьмої сесії. Дякую за співпрацю. На цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошується закритим.

До завтра. Початок як завжди о 10 годині ранку.