ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

6 жовтня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги, гості та запрошені Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу зареєструватися.

10:00:30

У залі зареєстровано 399 народних депутатів, ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Шановні колеги, дозвольте проінформувати вас щодо результатів роботи Верховної Ради на пленарному засіданні вчора 5 жовтня.

Ми з вами розглянули 9 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 4 Закони в цілому, 2 законопроекти прийнято за основу, 2 законопроекти не набрали необхідної кількості голосів, 1 проект постанови відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України, 1 Закон прийнято в новій редакції.

Шановні колеги, у вас розданий розклад засідань на сьогодні, переходимо до його реалізації.

Слухається питання про дострокове припинення повноважень окремих народних депутатів України. Доповідає голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради – Матвєєв Валентин Григорович. Валентин Григорович, на трибуну, будь ласка.

10:01:54

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

До Верховної ради України 28 березня цього року надійшла заява від народного депутата України Буца Богдана Еманоїловича про дострокове складання депутатських повноважень у зв’язку з призначенням його міністром Кабінету Міністрів України. Комітет розглянув її і вніс на розгляд Верховної Ради проект постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Буца Богдана Еммануїловича обраного в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, виборчий блок політичних партій – блок Віктора Ющенка «Наша Україна» у зв’язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування проект постанови (номер 8243) про дострокове припинення повноважень народного депутата України Буца Богдана Еммануїловича, обраного в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, виборчий блок політичних партій, Блок Ющенка «Наша Україна» у зв’язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень. Прошу голосувати.

10:03:42

За-333

Постанова прийнята. Будь ласка, наступна.

МАТВЄЄВ В.Г. Дякую. Комітетом також вчора була розглянута і підтримана заява народного депутата України Качура Павла Степановича про дострокове складення ним депутатських повноважень. Як відомо, указом Президента України він призначений Міністром будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.

Тому комітетом пропонується прийняти постанову Верховної Ради про припинення достроково повноважень народного депутата України Качура Павла Степановича, обраного в одномандатному виборчому окрузі номер 117, Львівська область у зв’язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування проект постанови (реєстраційний номер 8244) про дострокове припинення повноважень народного депутата України Качура Павла Степановича, обраного в одномандатному виборчому окрузі номер 117, Львівська область, в зв’язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень. Прошу голосувати.

10:05:26

За-341

Дякую, постанова прийнята.

Шановні колеги, давайте побажаємо нашим вчорашнім колегам плідної роботи на міністерських посадах і висловимо задоволення те, що вони дотримувалися, дотрималися вимог Конституції, відповідних законів і не тягнули цього процесу.

Поскільки продовжуємо розгляд питань Про обрання окремих народних депутатів України членами комітетів Верховної Ради України. Доповідає Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Матвєєв Валентин Григорович. Будь ласка.

10:06:15

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги! На засіданні комітету вчора розглянута заява народного депутата України Місюри Вадима Ярославовича, члена депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) про обрання його членом Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Розрахункова квота на сьогодні депутатської фракції Соціал-демократичної партії (об’єднаної) в парламентських комітетах складає 0,8. У нашому ж комітеті, тобто в комітеті з питань Регламенту, сьогодні працює один представник від цієї фракції – Фікс Юхим Зіс’євич.

Проте, свою квоту на членів комітету надала фракція Соціал-демократичної партії (об’єднаної), депутатська фракція «Вперед, Україно!» про що є відповідне погодження з керівником цієї фракції.

Враховуючи це, комітетом прийнято рішення підтримати заяву народного депутата Місюри і тому на розгляд Верховної Ради внесений проект постанови про обрання народного депутата Місюри членом Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Прошу визначатися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування Постанову Верховної Ради Про обрання народного депутата України Місюри членом Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради. Реєстраційний номер законопроекту 8245. Прошу голосувати.

10:08:33

За-277

Рішення прийнято.

Будь ласка, наступне.

МАТВЄЄВ В.Г. Дякую.

З заявою про обрання також членом Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України звернувся народний депутат Федорчук Ярослав Петрович – член депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко. Враховуючи, що розрахункова квота цієї фракції у парламентських комітетах на сьогодні складає 1,7, а в нашому комітеті працює тільки один представник цієї фракції, фракції БЮТ, це Сас Сергій Володимирович – перший заступник голови комітету, тобто квота повністю не використана фракцією, комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Федорчука і вніс на розгляд Верховної Ради проект постанови: обрати Федорчука Ярослава Петровича, народного депутата України, обраного багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, Блок Юлії Тимошенко членом комітету Верховної Ради України з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. І я перед Ярославом Петровичем вибачаюсь, що у проекті постанови вкралася помилка у назві фракції до складу якої він входить. Я дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Постанови за номером 8246 Про обрання народного депутата України Федорчука Ярослава Петровича членом Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної ради України з урахуванням того, що тут буде встановлена істина щодо фракційності народного депутата. Прошу голосувати.

10:11:08

За-279

Рішення прийнято.

Наступне, будь ласка.

МАТВЄЄВ В.Г. Дякую.

Комітетом також розглянуто заява народного депутата України Глухівського Лева Йосиповича, члена депутатської фракції Народного Руху України, про обрання його членом Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Розрахункова квота цієї депутатської фракції у парламентських комітетах складає на сьогодні 0,6. І вона у вище зазначеному комітеті не використана.

Тому нами було прийнято рішення підтримати заяву народного депутата Глухівського і внести на розгляд Верховної Ради України проект постанови про обрання народного депутата України Глухівського членом Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Прошу визначитися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги ставлю на голосування постанову за номером 8247 про обрання народного депутата України Глухівського Лева Йосиповича членом Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Прошу голосувати.

10:12:46

За-261

Рішення прийнято.

Будь ласка, наступний проект.

МАТВЄЄВ В.Г. Дякую. На виконання доручення Голови Верховної Ради України, на засіданні комітету також розглянута заява народного депутата Ступака Володимира Федоровича про обрання його членом Комітету Верховної Ради України також Комітету з питань науки і освіти. Враховуючи, що розрахункова квота цієї депутатської фракції, а він входить до складу фракції Української народної партії в цьому комітеті, вона ще поки що не використана.

Тому Комітет з питань Регламенту підтримав заяву і вніс пропозицію прийняти постанову Верховної Ради про обрання народного депутата України Ступака членом Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, прошу голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування проект постанови реєстраційний номер 8248, про обрання народного депутата Ступака Володимира Федоровича членом Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Прошу голосувати.

10:14:37

За-240

Рішення прийнято.

Наступні.

МАТВЄЄВ В.Г. Комітетом розглянута і заява народного депутата України Марченка Олександра Володимировича, позафракційного, про обрання його членом Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Розрахункова квота на представництво позафракційних у парламентських комітетах Верховної Ради на сьогодні складає одиницю, а у вищезазначеному комітеті працює уже один представник від позафракційних, це народний депутат України Миримський Лев Юлійович, який також не входить, як я сказав, до складу жодної із депутатських фракцій і груп. Тобто, квота позафракційних у цьому парламентському комітеті використана. Враховуючи це, комітетом прийнято рішення не підтримувати заяву народного депутата України Марченка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, думку комітету ви почули, але остаточне рішення за Верховною Радою. Тому я ставлю на голосування постанову про обрання народного депутата України Марченка Олександра Володимировича членом Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Прошу визначатися.

10:16:31

За-133

Рішення не прийнято. Наступне, будь ласка.

МАТВЄЄВ В.Г. Шановні колеги, на виконання доручення Голови Верховної Ради вчора на засіданні Комітету з питань Регламенту було повторно розглянуто заяву народного депутата України у його присутності Ружицького Антона Матвійовича, члени депутатської фракції «Наша Україна» про обрання його членом Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Враховуючи повторне звернення народного депутата Ружицького, а також, що розрахункова квота депутатської фракції «Наша Україна» складає 1,9, тобто майже два. А в Комітеті Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією працює лише один представник від цієї фракції на сьогодні – це Стретович Володимир Миколайович, його голова. Тобто квота, йдеться про те, що квота повністю не використана.

Комітетом у зв’язку з цим, Комітетом з питань Регламенту прийнято рішення – підтримати заяву народного депутата Ружицького і рекомендувати Голові Верховної Ради України повторно поставити на голосування проект Постанови: про обрання народного депутата України Ружицького членом Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Реєстраційний номер 7782 від шостого липня цього року, - і підтримати її. Прошу визначатися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте виконаємо доручення профільного комітету і поставимо на голосування постанову реєстраційний номер 7782: про обрання народного депутата України Ружицького Антона Матвійовича членом Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організовною злочинністю і корупцією.

10:19:14

За-288

Рішення прийнято.

Давайте привітаємо усіх колег, яких ми обрали членами комітетів, побажаємо їм плідної роботи.

Розглядаємо проект Постанови про включення додаткових питань до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України четвертого скликання. Реєстраційний номер 8227.

Дозвольте вас проінформувати, шановні колеги, про рішення погоджувальної ради. В понеділок на погоджувальній раді ми прийняли остаточне рішення, оскільки про це мова йшла вже не на одному засіданні погоджувальної ради, щоб винести зараз на розгляд сесійної зали проект Постанови про включення додаткових законопроектів. Але вони, прошу звернути вашу увагу на цей проект постанови, розділені на дві частини. Тобто ті питання, які не викликали жодного заперечення у представників фракцій і комітетів, які ми маємо можливість з вами поставити і проголосувати ці питання в пакеті, і частина законопроектів, які викликали заперечення. Тобто домовилися, що кожен із тих проектів, який викликав заперечення, за усталеною традицією ми будемо ставити на те, щоб визначилася Верховна Рада.

При цьому я хочу вас проінформувати або нагадати, що ми вже, коли затверджували на початку цієї сесії порядок денний, ми вже ці питання розглядали, вони не одержали підтримки. Ряд із них додаткових появилося. Тобто давайте сьогодні відповідно до рішення погоджувальної ради ми остаточно вирішимо ці питання.

Тому, будь ласка, я прошу уваги і ставлю на голосування проект Постанови 8227 про включення до затвердженого порядку денного восьмої сесії Верховної Ради четвертого скликання від шостого вересня наступних законопроектів, які додаються у першому додатку. І я ще до цього додатку просив би додати питання законопроекту 8205 про охорону культурної спадщини. Я ставлю на голосування цей законопроект. Прошу голосувати. Голосуємо.

10:21:58

За-283

Прийнято рішення.

Будь ласка, Мельничук і Кармазин.

10:22:08

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, народні депутати. Я вже це третій раз прошу, щоб ми обговорили питання про включення до порядку денного законопроекту № 7083, про внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на 2005 рік щодо списання боргів виробникам сільгосппідприємств.

В зв’язку з тим, що в Законі про бюджет 2005 року було вилучено поняття таке, як форс-мажорні обставини в АПК. І тому виникла така необхідність обговорити сьогодні, включити до порядку денного законопроект № 7083.

Я прошу, Адаме Івановичу, поставте на голосування, будь ласка, мою пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Кармазина.

10:23:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазин, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги депутати. Зараз включається до порядку денного проект постанови додаткового внесення питання Закону про фінансову основу місцевого самоврядування в Україні – це № 3387 від 15 квітня 2003 року.

Цей законопроект суперечить Конституції України і Бюджетному кодексу України, оскільки намагається вивести місцеві фінанси із сфери застосування Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Тобто, якщо законопроект буде прийнятий, закупівлі товарів, робіт і послуг за місцеві фінанси буде проводитися без тендерів, а здійснюватися напряму і самостійно і робити джерело для корупції, Адаме Івановичу.

Законопроект суперечить Конституції, Бюджетному кодексу, Закону «Про закупівлю товарів робіт і послуг» за державні кошти, іншим актам у сфері закупівель і, саме, буде сприяти корупції. Тому я прошу виключити його.

І, Адаме Івановичу, про звернути вашу увагу, що я до голосування піднімав руку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропозицій інших немає про включення, тільки про включення. Будь ласка, Шкіль.

10:24:43

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Тут є ціла низка законопроектів, які б ми хотіли, щоб були включені у порядок денний, і, звичайно, було пізніше обговорення. Я їх назву коротко. Це 2050-3 (це мій законопроект) про визначення воюючою стороною у другій світовій війні Українську повстанську армію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію, зараз ми перейдемо до цього обговорення, я вам дам слово. Зараз ми поки що перший перелік обговорюємо.

Шановні колеги! Другий перелік ми будемо обговорювати і голосувати окремо.

По першому переліку Коваль, будь ласка, мікрофон.

10:25:21

КОВАЛЬ В.С.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

Я хотів би попросити Верховну Раду України включити проект постанови, який я запропонував, про розгляд поведінки Алкніса у Криму. Зараз склалася ситуація, коли у Криму заїжджі якісь чи гості говорять про що завгодно, і Верховної Ради України ні разу не розглянула питання …

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеславе Станіславовичу, вибачте, це знову ж до другого розділу, ми його будемо обговорювати, ми поки що перший обговорюємо.

По першому розділу я запитую. Немає? Тоді, значить, давайте…

Ткаленко, будь ласка.

10:26:04

ТКАЛЕНКО О.С.

Олександр Ткаленко, фракція Народного руху України.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! У нас була подана Постанова Верховної Ради про створення тимчасової комісії про вивчення стану виконання чорноморських базовий угод. Проект пройшов профільний Комітет з питань національної безпеки і оборони, але знову чомусь це питання блокується і не розглядається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це до другого розділу. Шановні колеги! Я ще раз нагадую, на Погоджувальній раді, як зазвичай робиться, дійшли висновку, що ті проекти постанов чи законів, які не викликають заперечень, вони включаються в один перелік і голосуються пакетом. Ті законопроекти, які викликають заперечення, включаються до наступного переліку, і зараз ми до нього перейдемо, і будуть голосуватися окремо.

Значить, по першому переліку ми закінчили.

Заєць, будь ласка, але тільки по першому переліку. Івана Зайця мікрофон.

10:27:13

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Адаме Івановичу, колись я, не колись, я подав постанови Верховної Ради про внесення змін до статті 3.3.1 Регламенту Верховної Ради України. Там мова йшла про час виступів. І ця постанова була розглянути у комітеті Матвєєва. І рішення комітету Матвєєва позитивне. Але воно весь час не попадає чогось у порядок денний.

Тому я прошу цю постанову, подану мною і Мовчаном, все-таки включити у порядок денний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, Іване Олександровичу, що вона у нас включена у загальний порядок денний. Просто... Ще раз повторюю.

Давайте тоді ми так поступимо, що ми вивчимо питання. Але я переконаний, що вона у порядку денного загальному сесії. Там декілька сотень. Що комітет може сказати? Включена вона?

Іване Олександровичу, назвіть ще раз, ви номера не пам’ятаєте? Номер пам’ятаєте?

Шановні колеги, таким чином до нас поступило три позиції щодо першого переліку. Давайте будемо визначатися. Пропозиція Мельничука щодо того, щоб ми включили до цього першого переліку питання, пов’язані із змінами Державного бюджету 2005 року про списання боргів сільгоспвиробників. Реєстраційний номер 7083. Так, Михайло Васильовичу?

Так, я ставлю на голосування про включення цього питання. Прошу голосувати.

10:29:27

За-226

Включили до порядку денного.

Була пропозиція, шановні колеги, народного депутата Кармазіна про те, щоб виключити з того переліку, щоб виключити з переліку, який ми з вами затвердили, законопроект за номером 3387, проект закону «Про фінансову основу місцевого самоврядування в Україні». Це проект народного депутата Чорноволенка.

Ну, я думаю, депутат Кармазін має всі підстави, так би мовити, заявляти про це, але це лише включення до порядку денного. Про неприйнятність ми можемо говорити тоді, коли ми будемо його обговорювати. Але була така пропозиція, тому я її ставлю на голосування. Хто за те, щоб виключити з порядку денного законопроект за номером 3387 прошу голосувати.

10:30:41

За-185

Не прийнято.

Шановні колеги, рішення не прийнято, але ще раз наголошую, це лише включення до порядку денного. Коли ми будемо розглядати, буде аргументація, я думаю, що там ми приймемо з вами, як завжди, правильне рішення.

Іван Заєць пропонує, щоб включили до переліку цих питань законопроект за номером 3029-1, що стосується змін до Регламенту. Я не можу, зараз мені не можуть сказати чи воно включене, але давайте на всякий випадок ще раз включимо. Ми маслом каші не зіпсуємо.

Хто за те, щоб включити цей законопроект за номером 3029-1 «Про зміни до Регламенту» Івана Зайця, прошу проголосувати. Голосуємо дружно.

10:31:41

За-226

Ви щасливі, Іван Олександрович, 226, тютелька в тютельку.

Так, таким чином, шановні колеги, із першою частиною постанови до переліку законопроектів, які не викликали заперечень, ми з вами справилися. Тепер переходимо до переліку питань, до переліку питань, пов’язаних із тими, які викликають заперечення. Будь ласка, тут просили слово Удовенко, потім Шкіль і Коваль. Прошу, мікрофон Удовенка.

10:32:18

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановні колеги, уклінно звертаюсь до вас позитивно поставитись до питання про включення комплексу законопроектів про жертви політичних репресій. У нас закон був прийнятий у 1992 році, він застарів, після цього була Конституція прийнята. Ці люди відходять з життя, є там малолітні жертви політичних репресій, які народилися в тюрмах і до цього часу вони ворогами народу вважаються. Є законопроект Оніщука, який стосується позовів, який нічого спільного не має з іншими законопроектами.

Я пропоную, проголосуйте, уклінно вас прошу. Не завиніть перед цими нещасними, які страждали від політичних репресій за часи тоталітарного режиму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шкіль мікрофон.

10:33:28

ШКІЛЬ А.В.Дякую, Адаме Івановичу.

Я хотів би наголосити, що я пропоную включити до порядку денного, підтримати законопроект 2050-5 про визнання воюючою стороною у Другій Світовій війні Українську повстанську армію. Я розумію, що є противники, прихильники, але, по-перше, я закликаю, включити до порядку денного і обговорити.

І наголошую, законопроект говорить про визнання воюючою стороною. Тобто, це учасники бойових дій. Тобто, якщо учасниками бойових дій були ті, хто воював в Чехії, в Угорщині на боці Радянського Союзу і подавав повстання в Угорщині і в Чехословаччині, це учасники бойових дій.

Марчук злітав на 15 хвилин в Іраку, став учасником бойових дій. Я за те, щоб визнати учасниками бойових дій, не більше, про решта ми будемо обговорювати пізніше. Це малий, але добрий крок у правильному напрямку. Я закликаю всіх підтримати і внести до порядку денного. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Коваль, потім - Лук’яненко.

10:34:39

КОВАЛЬ В.С.

Народний депутат Коваль, фракція Народного Руху України.

Шановні народні депутати, я просив, Адаме Івановичу, я просив би стосовно того, що я вже почав в першому виступі своєму підтримати проект постанови про розгляд Верховної Ради поведінки окремих заїжджих гостей, які приїжджають на територію України і ганьблять. Ганьблять наш, наше життя, ганьблять і агітують за, агітують за розвал нашої держави. Тому просив би включити про поведінку Алкніса.

Адаме Івановичу, але ще одне питання я вже скористаюся 20 секундами. Ми зараз не підтримали законопроект про фінансову основу місцевого самоврядування, частина народних депутатів просто не зрозуміла: в чому річ?

Я прошу, Адаме Івановичу, повернутися до цього законопроекту. Законопроект є актуальним до існування місцевого самоврядування в Україні і він не є політичним законопроектом. Тому я прошу підтримати про Алкніса і про основні засади місцевого самоврядування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лук’яненко. Потім - Терен.

10:35:48

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Українська республіканська партія собор, Блок Юлії Тимошенко.

Адаме Івановичу, шановні депутати, законопроект номер 2040 про реабілітацію жертв політичних репресій. Я дуже прошу вас включити його в порядок роботи 8-ої сесії Верховної Ради України. Цей Закон був ухвалений ще до проголошення України незалежною державою. Він страшенно застарів. Із 94-ого року група депутатів працювала над виробленням нового тексту і до сьогоднішнього дня він не попав на розгляд Верховної Ради. Із тих людей, що були репресовані, реабілітовані, вже багато людей померло за цей час. Їх залишилось вже зовсім не багато. Тому це, ця проблема мусить бути розглянута. Врешті Україна першою із колишніх радянських республік ухвалила цей Закон. Але після того в усіх республіках вони вже обновлені, тільки Україна до сьогоднішнього дня зволікає.

Шановні депутати, прошу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Терен, будь ласка, потім Цибенко. Ідем… так, за сонцем ідем.

10:37:05

ТАРАН В.В.

Віктор Таран, Блок Юлії Тимошенко.

Дякую, Адаме Івановичу. Значить, дорогі друзі, я би хотів наголосити, що, щоб всі зрозуміли про що йдеться. Закон про внесення змін до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій» не має абсолютно ніякого політичного акценту. Це дуже важливо, щоб ви запам’ятали.

Йдеться про те, що дітям, дітям, щоб всі знали про це, дітям, які народилися в місцях позбавлення волі у жінок політв’язнів або знаходилися разом з батьками на засланні чи спец поселенні, їх теж вважати як жертви політичних репресій.

Друзі, значить, я хочу сказати, що Росія, Білорусь, ми дізнавалися на комітети Республіки Середньої Азії, ми не знаємо як на Закавказзі. Це питання врегульовано скрізь, в усіх республіках колишнього Радянського Союзу. Цих людей вже практично немає, вони вже, на превеликий жаль, пішли в засвіти. Закон – 7543. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Цибенко, потім Гірник.

10:38:14

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, голова Комітету з прав пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенко.

Шановні колеги, я хотів би наголосити на тому, що фракція комуністів ні в якому вигляді не підтримує пакет документів включення до порядку денного щодо реабілітації ОУН УПА, оскільки, тим більше, що ми маємо на дворі рік 60-річчя великої перемоги і це була просто наруга над ветеранами прийняття такого рішення сьогодні. А як голова профільного комітету хочу зазначити, що, шановні колеги, давайте не ломитися у відчинені двері щодо учасників ОУН УПА, які не здійснили злочинів проти людства і судом виправдані і не мають на своїх руках крові не винних людей. По відношенню до них проблема давним-давно вирішена. В тому контексті, в якому подається ця проблема сьогодні мова йде де-факто щодо політичної реабілітації ОУН УПА чого ми ні в якому разі допустити не можемо, тим більше, сьогодні.

Тому я прошу дуже уважно голосувати, шановні колеги. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Гірник, за ним Ткаленко.

10:39:23

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, Конгрес українських націоналістів.

Шановні колеги, в принципі, я взагалі не розумію постановки питання. Кожен народний депутат має право вносити свою законодавчу ініціативу, і вона повинна бути розглянута. Чому навіть розглядати не хочеться. Дуже багато колег з Компартії вносять ініціативи про розгляд рівного доступу до засобів масової інформації, це правильно. Я думаю, що ми повинні підтримати абсолютно всі ініціативи і включити їх в порядок денний. Це буде конституційно. В противному разі ми будемо подавати подання в Конституційний Суд.

І щодо Української повстанської армії. Вона абсолютно не потребує реабілітації. Вона визнана Європою, визнана всімома обласними радами. А потуги комуністів приведуть до того, що після Нюрнбергу-2 ви самі будете просити реабілітації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ткаленко. Потім Іван Заєць.

10:40:31

ТКАЛЕНКО О.С.

Олександр Ткаленко, Народний рух України.

Шановний Адам Іванович, я не розумію чому проект постанови Верховної Ради номер 7699 від 7 липня цього року про утворення Тимчасової слідчої комісії щодо вивчення стану виконання базових угод по Чорноморському Флоту відносить до питань, які викликають протиріччя? Цей проект пройшов регламентний комітет, пройшов профільний комітет з питань національної безпеки і оборони. Питання надзвичайно актуальне і носить не тільки політичний, скільки соціально-економічні аспекти.

Зараз утворена відповідна комісія при міністерстві закордонних справ, яка буде готувати матеріали до комісії «Ющенко-Путін».

Відповідні структури задіяні в РНБО і Кабінеті Міністрів.

Прошу розглянути цей проект, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, будь ласка.

10:41:36

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати! Фракція Української народної партії підтримує включення до порядку денного питання про Українську повстанську армію. Ми виходимо з того, що боротьба УПА – це була боротьбою за незалежність України.

І сьогодні дуже гостро стоїть питання в українському суспільстві про примирення воїнів Радянської Армії і вояків і вояків УПА. Як ви бачите, народ підтримує цю ідею. Українська Народна Партія уже зібрала більше одного мільйона підписів на підтримку визнання боротьби УПА, боротьбою за незалежність України. Я думаю, що ми сьогодні дуже мудро вчинимо, якщо включимо до порядку денного це питання, розглянемо його, а потім кожний буде голосувати так, як він хоче. Але позбавляти права розглянути це питання, це просто свідомо не хотіти єдності в українському суспільстві, свідомо розколювати українське суспільство. І той, хто не хоче голосувати, нехай так і заявить, що він хоче, щоб в нашому суспільстві проблеми старі переносилися на дітей і онуків. Українська Народна Партія цього не хоче. Ми хочемо, щоб.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, будьте уважні, будемо визначатися з приводу тих зауважень, які робили народні депутати. З приводу заяв Гірника про те, що кожен законопроект повинен розглядатися. На жаль, чи на щастя, він може розглядатися тільки тоді, коли Верховна Рада включає його до порядку денного. Коли він включений до порядку денного, тоді він розглядається. Ось така, так би мовити, ситуація, так і вимагає від нас Конституція. Тому включимо, будемо розглядати.

З приводу зауваження щодо підтримки або повернення до не підтриманого, або виключеного нами з порядку денного 3387. Ми вже проголосували це рішення. Ми так би мовити, проголосували його про те, що воно залишається. Ви хочете його виключити, В’ячеслав? Ви пропонували повернутися до законопроекту щодо фінансової підтримки місцевого самоврядування. Ми його не виключили. Це правильно зробили? Дякую. А ви пропонуєте ще раз проголосувати. Значить, виключити. Добре.

Таким чином, шановні колеги, ми будемо з вами зараз голосувати по кожному із законопроектів, комплексу законопроектів. Тут є законопроекти по п’ять законопроектів, тому ми будемо включати всі їх разом. Якщо включається - то включається., Зрозуміло? Бо це, так би мовити, законопроекти на одну і ту саму тему.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону «Про українську мову, як державну мову України». Проект Юхновського Ігоря, законопроект за номером 7300. Прошу визначатись.

10:45:06

За-198

По фракціях, будь ласка.

Комуністів - 0, «Регіони України» -11, Народної партії - 30, «Наша Україна» - 37, Блоку Тимошенко - 29, соціалісти - 20, Українська Народна партія -23, «Вперед Україно!» -5, соціал-демократи - 0, «Реформи і порядок» – 14, Партія «Єдина Україна» -3, Партія промисловців та підприємців -2, Народний Рух України -15, НДП, «Трудова Україна» - 4, позафракційні -5.

Шановні колеги, ви знаєте що в нас десь є більше 10, мабуть біля 15 законопроектів про мови, які включенні до порядку денного. Я думаю, а ми домовилися на Погоджувальній раді, що під моїм керівництвом зберуться автори цих законопроектів. Коли ми будемо вести розмову, оскільки він може бути як альтернативний, то він автоматом тоді буде розглядатися тоді, коли ми будемо розглядати це питання.

Я ставлю на голосування проект Закону «Про визнання воюючою стороною в Другій світовій війні Української Повстанської армії та Організації українських націоналістів ОУН УПА». Це проекти народних депутатів Гірника, Ключковського, Косіва, Шкіля і Келестина. Законопроекти за номером 2050-1, 2, 3, 4, 5,6. Прошу визначатись.

10:46:51

За-130

По фракціях.

Рішення не прийнято.

Комуністів – 0, Партія регіонів – 1, Народна партія – 8, «Наша Україна» - 36, Блок Тимошенко – 27, соціалісти – 0, Українська народна партія – 23, «Вперед Україно!» - 1, соціал-демократи – 0, «Реформи і порядок» – 14, «Єдина Україна» – 1, Партія промисловців і підприємців – 0, Народний Рух – 15, НДП – 1, «Трудова Україна» – 1, позафракційні – 3.

Ставлю на голосування проект Закону про реабілітацію жертв політичних репресій. Це проект народних депутатів Лук’яненка, Танюка, Сташевського, Круця (законопроекти за номером 2040, 2040-1, 2040-2 і 4205). Прошу визначатися. І Терена.

10:47:58

За-129

Рішення не прийнято.

По фракціях. Комуністи – 0, «Регіони України» – 1, Народна партія – 9, «Наша Україна» - 34, Блок Тимошенко – 29, соціалістів – 0, Українська народна партія – 23, «Вперед Україно!» - 1, соціал-демократи – 0, «Реформи і порядок» – 11, «Єдина Україна» – 0, промисловці і підприємці – 1, Народний Рух – 15, НДП – 2, «Трудова Україна» – 2, позафракційні – 3.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні, проект народного депутата Оніщука, реєстраційний номер 4455. Прошу визначатися.

10:49:06

За-103

Не підтримано.

Ставиться на голосування два проекти. Це проект 5317 і 7543 проект Закону про внесення змін до Закону України про реабілітацію жертв політичних репресій. Це проекти Качура один і другий проект Тарана(Терена). Прошу голосувати… визначатися.

10:49:47

За-130

Не прийнято рішення.

Так, наступний. Проект Постанови про позбавлення громадянина Російської Федерації Алксніса права в`їзду на територію країни. Проект народного депутата Коваля, реєстраційний номер 7522.

Прошу визначатися.

10:50:22

За-116

Рішення не прийнято. По фракціях? Прошу.

Комуністів – 0, «Регіони України» – 0, Народної партії – 2, «Наша Україна» - 36, Блоку Тимошенко – 28, соціалісти – 0, Української народної партії – 21, «Вперед Україно!» - 1, Соціал-демократична партія – 0, «Реформи і порядок» – 11, «Єдина Україна», Партія промисловців і підприємців – нулі, по нулю, так? Народний Рух – 14, НДП, «Трудова Україна» – 2, позафракційні – 1.

Ставиться на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про визначення статусу українців, примусово переселених в 1944-1946 роках з території Польщі в Україну. Проект народного депутата Білоруса. Реєстраційний номер 2395. Прошу визначатися.

10:51:34

За-170

Не прийнято. По фракціях, прошу.

Комуністів – 0, «Регіони України» – 1, Народної партії – 25, «Наша Україна» - 38, Блоку Тимошенко – 33, соціалісти – 14, Українська народна партія – 23, «Вперед, Україно!» - 1, соціал-демократи - 0, «Єдина Україна» - 0, «Реформи і порядок» - 14, Партія промисловців і підприємців – 2, Народний рух – 14, НДП, «Трудова Україна» - 2 , «Позафракційні» - 3.

І була пропозиція Ткаленка про те, щоб ми включили до порядку денного законопроект про створення Тимчасової спеціальної комісії по Чорноморському флоту. Законопроект за номером 7699. Прошу визначатися.

10:52:37

За-162

Рішення не прийнято. По фракціях? Прошу.

За: комуністів – 0, «Регіони України» - 0, Народної партії – 17, «Наша Україна» - 35, Блоку Тимошенко – 32, соціалісти – 14, Української народної партії – 2, «Вперед, Україно!» - 0… 23. «Вперед, Україно» - 0, соціал-демократи - 0, «Єдина Україна» - 4, «Реформи і порядок» - 13, Партія промисловців і підприємців – 2, Народний рух – 13, НДП, «Трудова Україна» - 6, «Позафракційні» - 3.

Тут ми підказує Юрій Анатолійович, що треба 150. Це абсолютно правильно. Треба 150 для створення комісії. Але для того, щоб включити до порядку денного, ті, хто були в Українському домі в 2000 році, прийняли рішення про те, що треба 226 голосів, так що…

Таким чином, шановні колеги, ми з вами закінчили розгляд питання про включення додаткових питань до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради четвертого скликання. Всі, ще раз повторюю, всі законопроекти, які були подані в установленому Регламентом порядку, розглянуті. З голосу зараз ми розглядати нічого не будемо.

Цікавий момент наступає. Дві перерви просять, дві фракції просять перерву - це фракції Народної партії і партії «Вперед, Україно!».

Можливо, за усталеною традицією, ви вже порадились? Хто від вас буде виступати? Хто? Драчевський, будь ласка.

10:54:57

ДРАЧЕВСЬКИЙ В.В.

Виктор Драчевский, «Вперед, Украина!», Блок Владимира Литвина.

До избрания народным депутатом Украины я работал в органах внутренних дел. Стаж оперативной работой, повторяю, стаж оперативной работы - свыше 25 лет. Сыщик, генерал-майор милиции. Имею большой опыт раскрытия тяжких и особо тяжких преступлений, десятки убийств, в том числе и заказных.

На позапрошлой неделе мы все с вами заслушивали отчет руководителя парламентской следственной комиссии Омельченко Григория. Этот доклад вызвал у меня как у сыщика и как у народного депутата целый ряд вопросов: почему весь доклад был построен на каких-то встречах, переговорах, непонятных показаний с майором Мельниченко, показания, которые он давал руководителю следственной группы и членам этой комиссии? Как это процессуально оформлялось и оформлялось ли это вообще? Почему выводы лично от себя делает Григорий Омельченко?

В то же время, когда был задан вопрос Григорию Омельченко: а вы это прекрасно помните, а что вы думаете сами о майоре Мельниченко? Он ответил: на мой взгляд, и довольно странно, кстати, ответил, на мой взгляд, он сказал, Мельниченко работал не один. И является он агентом, агентом западных спецслужб, агентом России или какой-то финансово-промышленной группы. Вопрос: чем тогда все эти годы занималась комиссия и как вы, в таком случае, Григорий Омельченко, могли опираться на своих выводах, на свидетельствах агента, а, тем более, если он представлял какие-то финансово-промышленные группы. Какие финансово-промышленные группы?

Вопрос. А ведь вы обвиняете конкретных людей, нарушая, при этом, презумпцию невиновности, Конституцию Украины и просто нормы морали.

Как народный депутат, я задаю себе вопрос, какая страна в мире потерпела бы, чтобы человек, допущенный к государственным секретам, торговал пленками по всему миру и уже сегодня сделал на этом бизнес. И вы знаете, что Мельниченко запатентовал торговый знак своих пленок.

Украина, как государство, должна разобраться в этом очень серьезно, потому что кассетный скандал представляет собой реальную угрозу национальной безопасности страны.

И я предлагаю создать комиссию по пленкам Мельниченко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, шановні колеги, впродовж, по суті, розгляду нашого попереднього питання, пропонується проект постанови про включення до порядку денного і розгляд питання про утворення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування обставин організації касетного скандалу та його впливу на стан національної безпеки України. Прошу голосувати.

10:58:44

За-282

Заспокойтеся, будь ласка, бо це тільки включення. «За» - 282, ми включили. Зараз приступимо до розгляду.

По фракціях, прошу. Комуністи -54, «Регіони України» – 48, Народна партія – 43, «Наша Україна» – 30, Блок Юлії Тимошенко – 3, соціалісти – 25, Українська Народна партія – 8, «Вперед Україно!» – 18, соціал-демократи (об’єднані) – 7, «Реформи і Порядок» – 1, «Єдина Україна» - 1, Партія промисловців і підприємців – 13, Народний рух України – 5, НДП, «Трудова Україна» - 10 і позафракційні – 16.

Включено до порядку денного питання.

Шановні колеги! Я вас зараз ознайомлю з проектом і будемо визначатися. Відповідно до статті 89 Конституції України та статті 8.4.4 Регламенту Верховної Ради Верховна Рада постановляє:

Утворити Тимчасову слідчу комісію з розслідування обставин організації касетного скандалу та його впливу на стан національної безпеки України. Далі Тимчасова слідча комісія.

2. Обрати головою Тимчасової слідчої комісії народного депутата України Драчевського Віктора Васильовича.

3. Депутатським фракціям ( бо груп уже немає) у Верховній Раді України у дводенний термін після прийняття цієї постанови подати пропозиції щодо своїх представників до складу тимчасової слідчої комісії, виходячи із забезпечення представництві у її складі: один представник від 14 народних депутатів України, але не менше одного народного депутата України від кожної депутатської фракції. Персональний склад тут деякий уже є, я вам його поінформую.

Тимчасовій слідчій комісії не рідше одного разу на місяць інформувати Верховну Раду про свою роботу. Матеріально-технічне, кадрове, інформаційне та організаційне забезпечення діяльності ТСК покласти на Апарат Верховної Ради.

Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.

До складу ТСК подали вже свої пропозиції: «Вперед Україно!» відповідно голова тут є, Драчевський; від «Нашої України» Слабенко, Лебедівський; від Народної партії – Бандурка, Развадовський, Льовін; від Народного руду - Кендзьор; від Блоку Тимошенко – Терен і Шкіль; від регіонів - Сухий, але можуть подати ще; КПУ – те ж саме, Анісімов, можуть подати ще; НДП, «Трудова Україна» - Дзонь і позафракційні – Заплатинський, Сміяненко.

Я ще раз нагадую, що один від 14 може бути тут у складі комісії, але обов’язково представляти кожну з 14 фракцій, які ми маємо. Тобто, будь ласка, які будуть пропозиції, просив би подавати.

З мотивів прийняття цієї постанови запишіться, будь ласка.

Так, прошу, п’ять хвилин. Масенко. За ним – Сухий.

11:01:59

МАСЕНКО О.М.

Прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Симоненка.

11:02:08

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановні радіослухачі. Фракція комуністів підтримає цей проект.

Але, звертаючись сьогодні до вас, хотів би звернути увагу на наступне. Останній час Верховна Рада створює комісії у зв’язку з тим, що вимушені розслідувати питання національної зради і питання національних інтересів. Чи це пов’язано з касетним скандалом, із злочинам державних посадовців, чи це пов’язано із фінансування виборчої кампанії нині діючого Президента з-за кордону, на гроші американські і Березовського обиралася ця людина. Чи це пов’язано із іншими питаннями, які мають відношення до майбутнього і, в першу чергу, до незалежності.

Але, Адаме Івановичу, я не в перше звертаюся. Я хочу знати, хто стоїть за аферою завезення цукру-сирцю в Україну? Які конкретно структури, і хто це за люди? Чому уряд по...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий.

11:03:12

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція політичної Партії "Регіони України".

На мою думку, і це безсумнівно така комісія повинна бути, і вона має працювати, і вона має дати відповідь на питання: що, власне кажучи, відбувалося декілька років назад у приміщеннях адміністрації Президента України.

І ще одне. Давайте не будемо забувати, що саме після цих сумнозвісних плівок появилася брехня про кольчуги. І Україна в наслідок цієї брехні про кольчуги, звинувачення було голослівне, понесла величезні збитки. Десятки мільйонів доларів ми втратили тільки на основі того, що була розповсюджена неправдива, недостовірна інформація.

І такої неправдивої, недостовірної інформації у цих плівках багато є. Ми повинні в кінці кінців припинити політичні спекуляції, бо вже і зараз збурюється суспільство, вже зараз на цій основі збурюється сесійна зала. Більше Україна не може виносити такої брехні і наруги над правдою, котра звучала з цих плівок. Тому в кінці кінців ми повинні поставити крапку і звернутися до Світової організації, щоб …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Развадовський, фракція Народної партії. За ним Михайло Мельничук.

11:04:26

РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.

Дякую, Адам Іванович.

Шановні колеги, 5 років уже сьогодні трясе нашу державу від цього касетного скандалу і дуже прикро, що ми сьогодні живемо в демократичній державі і люди, все ж таки, не знають правди, а деякі політичні сили використовують в своїх цілях і мовчать три роки з половиною як підходять вибори, починають розкручувати це питання.

В мене є ще пропозиція до постанови. Я просив би, щоб доповнити - зобов’язати Міністерство закордонних справ надати можливість комісії зустрітися з Мельниченком і все ж таки вияснити обставини, тому що він в Україну не хочу їхати, плівки він не хоче передавати, запатентував їх, комусь передає, тільки не для України, не за благо нашої держави, щоб все ж таки вияснити правду. Тому я прошу її поставити на голосування і голосувати постанову як в цілому з моїм доповненням.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Мельничук. За ним Коновалюк.

11:05:29

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Слово прошу передати Миколі Рудьковському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Рудьковський, будь ласка.

11:05:37

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, нам, дійсно, потрібно розібратися з цим питанням, розібратися до виборів. Я вважаю, що Рада Європи теж показала, що вона не безучасна до ситуації, яка складається в Україні, що в Україні хочуть замовчати вбивство журналіста Гонгадзе, що є люди в сесійній залі і в президії, які хочуть, щоб це питання було закрито чи якось сфальшовано. І тому комісія ця повинна працювати. Працювати і ще раз підтвердити, що це були правдиві записи, що їх, в кінці-кінців потрібно долучити до справи, викликати до суду всіх, і виконавців, і замовників втому числі.

Я надіюсь, що так само дружно буде Народна партія голосувати за Закон «Про слідчі комісії» і про зняття недоторканості із свого лідера – Володимира Литвина, якщо потрібно буде стати перед судом. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Коновалюк. Валерій Коновалюк.

11:06:34

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, я впевнений, що сьогоднішнє створення комісії – це виклик того, щоб припинити брутальні технології, які зараз використовуються особисто під час початку передвиборчої кампанії. А крайні політичні шахраї використовують це і паплюжать на авторитет держави. Ми повинні були б вже поставити крапку після того, як на Майдані заявили, що прийшла чесна влада. Так давайте поставимо дійсно в цій історії ганебній, питання, яке стосується тієї правди, яка дійсно є. І не треба спекулювати на вбивстві цієї людини, знаєте, постійно використовувати це в особистих інтересах.

Тому я впевнений, що комісія дійсно зможе розібратись. Але кількісний склад комісії, він дійсно дуже великий, тут треба щоб депутати відповідальність несли для того, щоб був кворум і працювала комісія.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Єремеєв, репліка.

11:07:43

ЄРЕМЕЄВ І.М.

Шановні народні депутати і шановний український народ!

Я прошу звернути увагу, як вчора одна політична сила рефлексувала стосовно видання газети «Народної». Як знову сьогодні всі політичні сили говорять про те, що необхідно в Україні розібратись з проблемою Мельниченко. І, знову ж таки, одна політична сила наносить звинувачення. Про що це говорить? Це говорить лише про те, що дане видання попало в ціль, це говорить про те, що «на злодію шапка горить». І говорить про те, що знову є бажання побудувати виборчу кампанію на шельмуванні, на провокації і на навішенні ярликів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо визначатись з приводу тих рекомендацій і пропозицій, які вносили виступаючі. Симоненко, з приводу цукру, серцю, ну це не до цієї комісії, хоча вона має відношення до Національної Безпеки, це інша справа.

Ярослав Сухий, з приводу кольчуг, я думаю, дійсно, це буде предметом розгляду комісії, бо до кольчуг мав відношення, касети мали, ми створюємо комісію навколо касетного скандалу. Так що, я думаю, тут немає необхідності ще щось додатково, воно буде логічно виходити з цього.

У Віктора Развадовського цікава ідея, але вона не законна з двох причин. Міністерство закордонних справ не може зобов’язати Мельниченка зустрітися, бо він посилає Міністерство і Генеральну Прокуратуру. І ми не можемо зобов’язати, бо в нас таких прав немає. Це вже буде на Комісії, яка буде шукати можливостей зустрітися, це вже буде залежати від вашої оперативної роботи. Тут генерал доповідав, що він добрий оперативник. Так що і ви також генерал, знайдете можливість, як зустрітися, як зустрітись.

Ну, щодо зауважень Миколи Рудьковського про президію, то треба робити тоді ці зауваження, коли є людина, до якої ви можете звернутися. Я на свою сторону цього сприйняти не можу. Так само як і Володимир Михайлович учора вам дав відповідь. Так що давайте, все-таки толерантніше відноситися до цих проблем, коли розглядаються дійсно питання, пов’язані із національною безпекою і це не заради, як кажуть, красного слівця. Тут ще додали уже в ході нашої розмови представники «Регіонів України» Сухого депутата, Звягільського і Васильєва.

І від вас є, будь ласка, Хмара від Української Народної партії. Ті, хто не встиг, шановні колеги, до, зараз, якщо ми створимо комісію, до, і затвердимо її склад началі з Драчевським. До нього, будь ласка, відповідно до тих прізвищ, які я назвав. Є в вас кандидатури інші? Є кандидатури від соціалістів, кандидатури? Хто?

Мельничук, будь ласка, потім Кирильчук, якщо по кандидатурах тільки.

11:10:54

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Фракція Соціалістичної партії вносить пропозицію включити до комісії народного депутата Рудьковського Миколу Миколайовича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, давайте будемо серйозніше. Кирильчука мікрофон.

11:11:16

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую, Адаме Івановичу.

Від Фракції Блоку Юлії Тимошенко пропоную в комісію Омельченка і Сінченко вместо Терена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, хвилиночку, я знайду списки. Значить, замість Терена кого?

КИРИЛЬЧУК Є.І. Омельченко і Сінченко. Нам можна трьох!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, я ще раз нагадаю склад, склад комісії, ті, хто вже встиг подати. Так. Ну, треба написати соціал-демократи… Будь ласка... Давайте так, фракції визначайтесь.

Так, шановні колеги, ще раз зачитаю, дуже багато бажаючих працювати в комісії – це радує. Значить, від «Вперед, Україно!» голова – Драчевський, від «Нашої України» - Слабенко, Лебедівський, зараз вони ще одну кандидатуру запропонують, від Народної партії – Бандурка, Розвадовський, Льовін, від «Народного руху» - Кендзьор, від БЮТ – Шкіль, Омельченко, Сінченко, від «Регіонів» - Сухий, Звягільський, Васильєв, від Компартії – Анісімов, але можуть подавати, від НДП, «Трудової України» - Дзонь, від позафракційних – Заплатинський, Сміяненко, від соціал-демократів – Заєць Володимир, від Української народної партії – Хмара і від соціалістів – Рудьковський Микола. Соціалісти ще просять Філіндаша, Євген Філіндаш. Почекайте. У них скільки зараз, у вас, фракцій? Скільки склад фракції?

ІЗ ЗАЛУ. 25 человек!

ГОЛОВУЮЧИЙ. 25! 25, ну, 3 не вистачає. Так, що два може – Рудьковський і Філіндаш. Давайте не сперечатись. Я ставлю на голосування Постанову Верховної Ради України про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування обставин організації касового скандалу та його впливу на стан національної безпеки України і з тим персональним складом, який я оголосив, плюс ще комуністи додають Сімонова і фракція «Реформи і порядок» - Філенка. Прошу голосувати.

11:14:47

За-335

Комісія створена. Давайте побажаємо їм плідної роботи і результативної головне.

Так, переходимо далі ми.

Слухається проект Постанови про "День Уряду України" у грудні 2005 року (стосовно дотримання вимог Конституції та законів України щодо здобуття якісної освіти в сільській місцевості) - 7789.

Будь ласка, Бауер Михайло Йозефович.

11:15:31

БАУЕР М.Й.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги!

На ваш розгляд представляється проект Постанови про "День Уряду України" у грудні 2005 року, з порядком денним, про дотримання вимог Конституції та законів України щодо здобуття якісної освіти в сільській місцевості).

Актуальність зазначеного питання визначається тим, що протягом останніх років освіта в сільській місцевості придбала цілий ряд проблем. Це недостатнє фінансування, скорочення мережі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, практично зруйнована система позашкільної та позакласної роботи. У катастрофічному стані знаходиться матеріально-технічна база. Зменшені обсяги будівництва навчально-виховних закладів. Практично не виділяються кошти на проведення капітальних ремонтів, на ліквідацію аварійності освітніх закладів.

Депутати також стурбовані тим, що в останній час органи місцевої і виконавчої влади почали наступ на малокомплектні та малочислені школи. Нагального вирішення потребують проблеми, пов’язані з соціальним статусом вчителя, його фінансовим станом, необхідністю прискорення запровадження в повному обсязі статті 57 Закону України «Про освіту».

Потребує завершення цільова програма комп’ютеризації сільської школи. Створення освітніх округів з одночасним вирішенням проблем підвозу учнів та педагогів до міст навчання. Для підтвердження сказаного, наведу наступні офіційні дані.

Перше. Демографічна ситуація на селі є катастрофічною. В Україні нараховується 700 так званих, бездітних сіл. Іншими словами, це ті населені пункти, які практично вимирають. У цьому навчальному році до першого класу сільських загальноосвітніх шкіл було зараховано на 11,3 учнів менше, ніж у попередньому році. 1200 вчительських вакансій. Закрито 168 навчальних закладів. Все це вимагає від нас всіх зробити все можливе, щоб зберегти систему освіти на селі.

Стає проблемною можливість вступу сільської дитини до елітного вузу. Сьогодні очевидним той факт, що на селі залишилися два культурно-духовних осередки – це церква і школа. Треба зробити все можливе народним депутатам, щоб зберегти хоча б один з цих осередків – школу. Тому, шановні колеги, народні депутати Комітету з питань науки і світи просять вас підтримати даний порядок денний і провести День уряду у грудня з порядком денним, щодо стану освіти в сільській школі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Так, шановні колеги, будемо визначатися, єдине, я хочу вас поінформувати, що у січні, а ми відповідно до Регламенту маємо право лише один День уряду в місяць, у січень у нас запланований День уряду про сучасний стан та перспективи розвитку ринку страхових послуг в Україні. Тобто один день уже є. Я ставлю на голосування.

Буде два тоді питання. Ставлю на голосування проект Постанови про "День Уряду України" у грудні 2005 року (стосовно дотримання вимог Конституції України та законів України щодо здобуття якісної освіти в сільській місцевості). 7799. Голосуємо.

11:19:40

За-278

Шановні колеги, це не обговорення питання. Це включення до порядку денного. Буде День Уряду - поговорите, поговорите тоді! Нагадую, що у нас уже 2 дні уряду, вірніше, 2 питання на один День Уряду у грудні місяці є. Більше ми не можемо.

Нема доповнень, бо не може бути до порядку денного доповнень.

Слухається проект постанови про "День Уряду України" у грудні 2005 року (з порядком денним "Про стан захворюваності населення України на інфекційні хвороби та заходи щодо її зниження). 8136. Сятиня.

Будь ласка, але вже на грудень ми з вами не можемо приймати рішення.

11:20:36

СЯТИНЯ М.Л.

Дякую. Михайло Сятиня, 74 виборчий округ, Закарпаття, фракція Народної партії, партія Литвина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, захворюваність на інфекційні хвороби в Україні залишається високою і за більшістю нозологічних форм у декілька разів перевищує аналогічні показники розвинених країн.

До того за останніх 10 років спостерігається тенденція до її зростання. У нас неприпустимо високим залишається рівень захворюваність інфекціями, рівень яких може регулюватися засобами специфічної профілактики. На кір, краснуху щороку хворіє майже 100 тисяч дітей. Реєструється близько 100 випадків дифтерії. Декілька тисяч помирають від зазначених інфекцій. Щорічні рокові спалахи кишкових інфекцій і харчових отруєнь, пов’язаних із споживанням неякісних харчових продуктів і напоїв та питної води.

За 1995 по 2004 рік виник 401 спалах, під час яких постраждало понад 18 тисяч осіб, у тому числі 12 тисяч дітей. Особливого занепокоєння викликає поширення інфекційних гепатитів А, В і С, зоонозних спільних для тварин і людей інфекцій.

Велику епідемічну небезпеку для населення України становлять так звані екзотичні інфекції, що зазвичай не притаманні для наших природнокліматичних умов. Але вони можуть бути завезені з тропічних країн і набути значного поширення. До таких інфекцій відноситься малярія, атипова пневмонія, коров’ячий сказ, курячий грип, велика група кров’яних інфекцій. Вкрай занедбалою залишається матеріально-технічна база інфекційних лікарень, а лабораторна база для діагностики залишається на рівні післявоєнної розрухи.

Дуже мало випускається в Україні вакцин, сивороток, інших імунологічних препаратів, що становить реальну загрозу для національної безпеки держави. Особливо в умовах можливих актів біотероризму.

Незважаючи на досить розвинену нормативно-правову базу у цій сфері ситуація в Україні не поліпшується. До свідомості керівників органів влади на місця надто повільно доходить істина, що забезпечення населення якісною питною водою, прибирання сміття та відходів, утримання населених пунктів, громадських місць і місць масового відпочинку в елементарній чистоті.

Шановні колеги! Керуючись необхідністю ще раз привернути увагу виконавчої влади, керівників усіх рівнів до нагальних проблем забезпечення нормативних умов життєдіяльності населення України, Комітет з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства вніс пропозицію заслухати інформацію Кабінету Міністрів України про заходи, що вживаються для забезпечення епідемічного благополуччя держави у грудні 2005 року.

Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки що побудьте на трибуні, бо я ще раз повторюю, ми тільки що прийняли постанову, якою вирішили провести в грудні друге питання, бо одне вже раніше було визначено, Дня Уряду по сільській освіті. Тобто на грудень при всьому нашому бажанні ми третє питання не можемо поставити, і другий день не можемо, бо це регламентовано Регламентом. Тобто давайте якісь пропозиції або на січень, або на лютий місяць на наступну сесію. Яка думка комітету?

СЯТИНЯ М.Л. Ні, ну давайте, якщо ні, то у січні місяці провести.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте, ще раз повторюю, колеги, тому що ви розумієте й два питання на Дні уряду вони зведуться до того, що ні одне, ні друге грунтовно не обумовиш, а норми Регламенту не дозволяють третього питання. І нам не дозволяють два Дні уряду на місяць. Тому грудень випадає. Є пропозиція комітету на січень. Нема заперечення? Я тоді ставлю на голосування постанову про День уряду у січні 2006 року стосовно дотримання вимог… (з порядком денним "Про стан захворюваності населення України на інфекційні хвороби та заходи щодо її зниження). Реєстраційний номер 8136.

Прошу голосувати.

11:25:12

За-276

Рішення прийнято.

Розглядається проект Постанови про зміни у складі Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України. Законопроект за номером 8188, Костинюк Богдан. У відрядженні.

Так, зараз я тоді вас ознайомлю про що йдеться в цій постанові. У цій постанові йдеться про те, щоб обрати додатково до складу Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України, утвореною постановою Верховної Ради від 26 грудня 2002 року народного депутата України Коваля В`ячеслава Станіславовича, фракція Народного Руху України.

Є запитання? Запишіться, будь ласка. Правда, не знаю кому ви будете задавати. Ну доброю я попробую. Або голова… співголова тоді може Олександра Олександровича, якщо я не зумію.

Так, будь ласка, три хвилини давайте на запитання. Родіонов, за ним Кармазін.

11:26:31

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів. Прошу передати слово керівнику фракції Петру Миколайовичу Симоненку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Симоненка.

11:26:44

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, розуміючи, наскільки ускладнюється організація роботи цієї комісії і які точаться політичні процеси навколо її роботи, все ж таки хотів би привернути увагу: коли ми будемо дотримуватися до кінця положень, які відпрацьовувалися з самого початку? Була у нас єдина фракція «Наша Україна». «Наша Україна» представляла в цю комісію своїх кандидатів. Розбіглися, розскочилися. На якій підставі – то вже їхні проблеми. Але потім кожна з фракцій додатково ще вносить. Ми ж розуміємо, що це змінюється кількісний і якісний склад. Так як і відносно інших фракцій.

Тобто давайте тоді в повному обсязі розглядати цю проблему, виходячи з того, що є конкретно, скажімо, кількісний склад від фракції, яка починала працювати у Верховній Раді, і з цим …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я нагадаю просто, що коли ми створювали комісію, була домовленість, що від кожних 20 народних депутатів по одному представнику в цій комісії, але обов’язково по одному представнику від кожної фракції. Зрозуміло, що тоді була фракція «Наша Україна», вона використала свою квоту.

Будь ласка, Кармазін Юрій.

11:28:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Адаме Івановичу, внесення змін до Конституції – це дуже тонкий процес, по-перше. І друге – процес, який сьогодні наші громадяни України сприймають з болем і з відчаєм. Вони хочуть знати: буде краще, чи буде гірше, чи буде так, як зараз, чи потім будуть пояснювати що.

Тому я просив би вас, Адаме Івановичу, в першу чергу, інформувати народних депутатів України, не тільки членів комісії, про те, що відбувається в комісії, які наробки, щоб ми зараз могли давати свої пропозиції, щоб ніхто не забирав у нас право законодавчої ініціативи.

Тому я просив би: хто із керівництва – вас поки два, вас, керівників, ви не хочете, щоб там був третій, а я думаю, що він би вам допоміг, і третій міг би очолити ту комісію і, принаймні, працювати професійно з тою комісією, - поставте нас до відома, що робиться цієї комісією, всіх депутатів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, з приводу третього, ми також за те, щоб був третій, це залежить від вас. Ми вже один чи два рази голосували, ще третій проголосуємо, сподіваюсь.

З приводу очолювання комісії. Комісію очолюють високі достойники, співголови комісії, проблем їх змінювати ні комісія, ні Верховна Рада не бачать. З приводу того, що робить комісія? Комісія працює продуктивно і дякую, що ви мені дали можливість нагадати, що сьогодні просить співголова комісії нагадати, що в 11 кімнаті в 12 годин відбудеться чергове засідання комісії.

Юрій Анатолійович, слухайте, я вам відповідаю. Дівчата гарні, але відповіді також треба почути. А комісія розглядає якраз зміни до проекту 3207-2, що стосується про місцеве самоврядування, сьогодні можуть вийти на остаточний варіант і роздадуть депутатам для ознайомлення.

Так, будь ласка, Шкіль.

11:30:07

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Я хочу наголосити, що коли ми будемо доукомплектовувати до цієї комісії людей, то я пропоную це комплексно питання вирішити, тому що наша, наприклад, фракція зросла достатньо, і ми можемо представляти двома членами цієї комісії, а поза як Матвієнко, який входив в цю комісію, перестав бути і членом фракції, і народним депутатом, то я пропоную не зараз розглядати, а вибудувати просто схему доукомплектування, тому що не може бути ціла фракція блоку Юлії Тимошенко не представлена жодним народним депутатом в цій комісії.

Враховуючи, що ситуація міняється, ми всі міняємося разом з цими ситуаціями, але погляди лишаються незмінними. Тому ми пропонуємо доукомплектувати до цієї комісії ще двох представників – членів фракції блоку Юлії Тимошенко і разом спільно розглянути вже цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я думаю, абсолютно має рацію колега Шкіль, коли говорить про те, що, дійсно, фракція абсолютно позбавлена права участі в цій комісії, і були пропозиції і Симоненка така сама про те, що дійсно ми визначали переглядати в комплексі або поодинці не розглядати. Ну, але це – ваші думки. А право народного депутата на ініціативу, вона включена до порядку денного. І я ставлю на ваш розсуд постанову про зміну у складі Тимчасової спеціальної Комісії Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції. Реєстраційний номер 8188. Прошу визначатися.

11:31:54

За-150

Не прийнято.

Давайте ми, дійсно, в комплексі спробуємо розглянути з усіма фракціями, які мають своє бачення цієї проблеми.

Переходимо до розгляду другого читання.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (друге читання). Реєстраційний номер 8099. Перший заступник Голови Комітету з питань правової політики Оніщук Микола Васильович.

11:32:27

ОНІЩУК М.В.

Вельмишановний Головуючий, шановні народні депутати, шановні судді, тому що вони теж слідкують зараз за ходом нашого засідання, шановні громадяни України.

Два тижні по тому Верховна Рада України ухвалила за основу тобто концептуально схвалила законопроект, який має на меті врегулювати ситуацію процесуальну, наголошую, яка виникла в зв’язку із набуттям чинності кодексом адміністративного судочинства.

Хочу нагадати, що йдеться про те, що ми передбачили цим Законом, кодексом адміністративного судочинства, з 1 вересня створення спеціалізованої системи судів на чолі з вищим адміністративним, апеляційним та місцевими судами. Але, цілком зрозуміло, що в такий короткий термін сформувати цей спеціалізований суд в закінченому вигляді є неможливим.

Тому, у зв’язку з тим, що виникли певні колізії у застосуванні і в юрисдикції окремих судів, зокрема судів загальних, господарських, адміністративних, і був внесений цей законопроект.

Учора комітет з правової політики розглянув вказаний законопроект і вніс три суттєві, хочу на цьому наголосити поправки до нього, які відображені в тексті. Вони варті того, що їх озвучити, що називається персонально.

Перша найбільш важлива поправка. Вона стосується статті 241 Кодексу Адміністративного судочинства, зокрема одного із пунктів, які регулює питання порядку перегляду, в касаційному порядку перегляду адміністративних справ Верховним Судом України. Зокрема, у запропонованому для голосування сьогодні проекті передбачено, що такий перегляд здійснюється за винятковими обставинами, якщо має місце різне застосування права судами окремої юрисдикції на спільному засіданні палат у їх рівній кількості. При цьому голови палат головують почергово.

Наступна дуже важлива зміна. Вона стосується (це, до речі, зауваження, яке було враховано, народного депутата Сіренка, Слабенка, Пеклушенка і Онопенка) того, що ми цим законом встановлюємо граничний термін на утворення адміністративних судів, і цей термін визначається датою 1 вересня 2006 року.

Зауважу, що раніше у законі була відображена концепція, яка передбачала, що до адміністративних судів справи переходять їхньої юрисдикції по мірі створення таких судів.

Таким чином парламент передбачає граничний термін, протягом якого виконавча влада і парламент повинні ухвалити відповідні зміни.

І останнє, шановні колеги. Законопроект передбачає, що незалежно від того, у якій юрисдикції розглядається публічно-правовий спір, касацію по ньому , тобто формування судової практики, здійснює один суд – це Вищий адміністративний. І, я думаю, що у такому варіанті цей законопроект і, власне, це відображено у рішенні комітету, може ухвалений у другому читанні та в цілому, як законю Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зараз, шановні колеги. Візьміть таблицю. Тут практично всі поправки, крім поправки одинадцятої народного депутата Пеклушенка, яка записана, що врахована частково.

Будь ласка , мікрофон Пеклушенка.

11:35:47

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги! Я настаиваю на своей поправке, и у меня на это есть полные аргументы. Если она не будет врахована, мы разорвем законодательный процесс, вы впадем в судовою коллизию. Эта поправка в обязательном порядке должна быть учтена.

И прошу также дать слово моему коллеге Сиренко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Сіренка.

11:36:18

СІРЕНКО В.Ф.

Шановні колеги! Я вважаю поправку Пеклушенка абсолютно правильною і абсолютно серйозною. Тому що у запропонованій редакції пропонується, щоб суди першої і апеляційної інстанції розглядали справи за правилами господарського процесуального кодексу, а касаційна інстанція працювала за іншими правилами, за правилами Кодексу адміністративного судочинства. Цього допускати не можна. Потрібно, щоб і з першої до касаційної інстанції справи розглядалися за одним кодексом, за одними правилами. Тоді це буде нормальний розгляд судових справ. Інакше буде плутаниця, і абсолютно не потрібно ускладнення для людей, які мають скаржитися по адміністративних справах.

Я прошу врахувати пропозицію Пеклушенка. Вона принципова і обов’язкова для врахування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Миколо Васильовичу.

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, Комітет з правової політики довго обговорював учора на засіданні, практично допізна, до ночі, але не підтримав пропозицію наших колег. Два аргументи.

Перший аргумент. Пропозиція, текст закону, як він складений, відображає не тільки позицію народних депутатів, членів комітету, більшості принаймні, але позицію власне судової системи. Адже на засіданні був представлений Верховний суд, Вищий адміністративний суд, Вищий господарський суд, керівники відповідних судових палат Верховного суду України, які дійшли разом з нами узгодженої думки, що запропонована комітетом редакція є найбільш зараз доцільною і такою, яка зможе вирішити проблеми у правозастосуванні, які виникли на цьому етапі.

І другий аргумент. Шановні колеги, хочу пояснити, про що йдеться. Йдеться про те, що і сьогодні господарські суди розглядають справи, публічно-правові спори, зокрема спори між господарськими суб’єктами податковою і митницею і, між іншим, іншого характеру. Йдеться про те, що вони будуть продовжувати цей розгляд лише до часу, коли ми утворимо місцевий і апеляційний адміністративні суди. Сьогодні вже є Вищий адміністративний суд. Всі справи цієї юрисдикції вже передаються йому. Щойно утворюється окружний чи місцевий суд адміністративний. Усі справи господарські передаються йому.

Тому, я думаю, що тут не треба спішити, а прийняти до увагу позицію, сконсолідовану позицію судової системи та парламентського комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, заслухаємо ще одного юриста – Кармазіна і будемо визначатись.

11:39:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний доповідачу, я просив би вас погодитись все-таки, Микола Васильович, з тим, що поправку Пеклушенка треба приймати. Я прошу всіх колег зрозуміти це. Чому? Остання його частина, що ці справи відповідні … розглядаються за правилами Кодексу адміністративного судочинства і розглядати за правилами Господарсько-процесуального кодексу, ви розумієте, це дві великі різниці з точки зору дотримання прав і свобод людей.

Якщо ми цього не зробимо, а ви добре розумієте, що це є зменшення, звуження прав кожного із людей, бо в господарському одні правила, а там ми вже зробили, в Кодексі адміністративного судочинства цивілізовані правила, які захищають особу. Тому я просив би вас, давайте погодимося з цим. Це буде той компроміс, який потрібен сьогодні суспільству. Воно й так не все добре, із-за чого ми приймаємо цей законопроект. Я не хочу аналізувати, ви самі це розумієте.

Тому давайте підтримаємо поправку Пеклушенка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, зараз.

ОНІЩУК М.В. Шановний колего, Юрій Анатолійович, ви давно і плідно працюєте в правовому комітеті. Я ціную вашу точку зору, але два застереження.

Перше. Це закон на перехідний період. Тобто йдеться про застосування тимчасового режиму розмежування юрисдикцій в зв’язку з тим, що адміністративні суди ще не створені. Це перше.

Друге. Важливим є розуміння тієї обставини, що сьогодні оскільки господарські суди будуть працювати в такому режимі лише декілька місяців, то повністю переналаджувати систему, це види процесуальних документів інші, це порядок проведення засідання інший, це процедура інша. Тобто який сенс на декілька місяців усю господарську спеціалізацію переналаджувати, якщо створюються суди, вони все передають. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, все. Шановні колеги. Запишіться. Бо я всіх вас, бачу, не задовольню. Так, прошу 5 хвилин.

Родіонов, за ним - Бронніков.

11:41:28

РОДІОНОВ М.К.

Фракція комуністів.

Прошу передати слово Кравченко Миколі Васильовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко, мікрофон.

11:41:40

КРАВЧЕНКО М.В.

Уважаемые коллеги, во-первых, Адам Иванович, поправку Пеклушенка надо ставить на голосование. Но, лукавит немножко коллега Онищук. Дело в том, что законопроект этот будет действовать полтора года, а с учетом того, что сознательно затягивается процедура создания самих судов, то это на пятилетку.

Поэтому, уважаемые коллеги, надо проголосовать за поправку Пеклушенко и таким образом закон будет работать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Бронніков.

11:42:20

БРОННІКОВ В.К. Партия регионов, Запорожье. Прошу передать слово моему коллеге Пехоте Владимиру Юлеевичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пєхота, будь ласка, мікрофон.

11:42:33

ПЄХОТА В.Ю.

Адаме Івановичу, дякую.

Наша фракція розглядала сьогодні цей закон і ми готові за нього проголосувати. Одначе, ми просимо, так як настоюють більшість юристів в цьому залі, проголосувати окремо ще за поправку Пеклушенка, щоб зняти це питання. Не будемо ж ми до ночі дискусію тут вести.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ніяких питань немає. Поправка буде голосуватись, чого ви збурюєтесь, зрозуміло, що вона буде голосуватись. Надрага.

11:43:08

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, я хотел бы обратиться к вам от имени фракции Народной партии Литвина с предложением только одного порядка. Мы сейчас с вами можем добавить массу хороших вещей, мы можем в чем-то с вами не согласиться. Но в базовой посылке о том, что к большому сожалению становление судебной власти в Украине, судебной ветви власти только развивается, мы не имеем права с вами не принять этот закон в целом. Потому что таким образом, мы с вами лишаем и население, и юридические лица, понятной системы судебного производства и, соответственно, нормального инструментария для защиты как интересов государства, так и юридических и физических лиц.

Поэтому, пожалуйста, большая просьба, чтобы мы не заговорили главное. Этот Закон нужен. Во всяком случае Фракция Народной партии Литвина будет голосовать за него одногласно. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кульчинський.

11:44:00

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Шановний Адам Іванович, прошу передати слово Юрію Богдановичу Ключковському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Ключковського. Юрій Ключковський, Народний союз «Наша Україна».

11:44:06

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги, народні депутати, я прошу вас подумати про те, що в період, на який пропонується дія цієї поправки тимчасово входять вибори. І під час виборів, якщо буде діяти ця поправка, то спір між політичною партією, яка є суб’єктом виборчого процесу і виборчою Комісією буде розглядатися господарським судом.

Якщо нас влаштовує такий підхід і процес і все інше, ну, то давайте підтримаємо це. Якщо ні, то я закликаю голосувати за поправку Пеклушенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, будь ласка. За ним Манчуленко.

11:44:49

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адам Іванович. Адам Іванович , я прошу передати слово представнику Фракції Блоку Юлії Тимошенко – Сергію Сасу, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сас, прошу.

11:45:02

САС С.В.

Дякую. Андрію. Шановний Адам Іванович, я хотів звернути увагу вашу на те, що ми відійшли від визначеної регламентом процедури розгляду законопроектів у другому читанні. Ми почули позицію Комітету, вона була доведена до народних депутатів. Ми були, ми чули зміст поправки і тому не треба проводити зараз обговорення, а проводити голосування. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Манчуленко.

11:45:31

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203-ій виборчій округ Українська народна партія.

Шановний Головуючий, шановні колеги, виборча компанія – надзвичайно відповідальний момент в суспільстві будь-якої країни. Залежить від того, яку владу народ собі обере. І для того, щоби питання які виникатимуть в процесі виборчої компанії регулювалися господарським судом. Я думаю, що для нас це є неприпустимо.

Тому Фракція Української народної партії теж звертається до вас, що треба було б в цій ситуації підтримати поправку колеги Пеклушенко. З тим би ми не допустили в майбутньому, навіть, ймовірного розгляду господарськими судами тих питань, які можуть виникати під час проведення виборчої компанії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Сергій Соболєв і будемо визначатися.

11:46:22

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, фракція, партія «Реформи і порядок».

Наша фракція визначилась, ми підтримуємо цю поправку. Більше того, на комітету, на засіданні комітету ця поправка голосувалася і не добрала лише декількох голосів. Саме тому, я вважаю, що вона заслуговує на увагу і в разі, якщо вона проходить, то наша фракція голосує в цілому за ті зміни, які запропоновані. Тому прохання підтримати цю поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, буквально, одна ремарка – зауваження, яке мені зробив Сергій Володимирович. Якщо проводити так як вимагає Регламент, то ми повинні обговорювати кожну статтю, навіть у другому читанні, її підтверджувати, починаючи з назви, якщо є, так би мовити, в когось зауваження, інші мають право висловитись. Сергій Володимирович!

ІЗ ЗАЛУ. По поправці!

ГОЛОВУЮЧИЙ. По поправці – ми обговорили. От ми поправку обговорили. Так. Шановні колеги, прошу бути уважними. Я зараз поставлю на голосування народного депутата Пеклушенко 11. нагадаю, про що йде суть.

Суть йде, на перший погляд, здавалось би... Тому я ставлю на голосування поправку Пеклушенка. Прошу проголосувати.

11:47:58

За-327

Вето нам не страшне. Поправка прийнята. Таким чином, всі решта поправок тут врегульовані. Немає ні в кого інших зауважень до законопроекту? Тоді я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як закону Закону «Про внесення змін до Кодексу Адміністративного судочинства України», реєстраційний номер – 8099 з тією поправкою Пеклушенка, яку тільки що ми проголосували. Прошу голосувати.

11:48:45

За-361

Дякую за майже одностайну підтримку досить серйозного законопроекту.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо дотацій місцевим бюджетам для забезпечення виплат зарплати та інших першочергових видатків). Ми мали б зараз розглянути в другому читанні. Але профільний комітет вчора спільно з Кабінетом Міністрів прийняли рішення здійснити ще один раз розрахунки, виходячи з тієї постанови від 20 вересня, якою вже Кабінет Міністрів надав певні субвенції для вирівнювання заробітної плати місцевим радам. І десь на початку листопада ми розглянемо його у другому читанні.

Тому, оскільки є взаємна згода і нашого профільного комітету, і Кабінету Міністрів, я просив би дослухатись до неї. Нема заперечень? Дякую.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" (нова редакція), реєстраційний номер 7539.

Доповідає заступник, перший заступник Голови Комітету з питань свободи слова та інформації Правденко Сергій Макарович. Будь ласка.

11:50:09

ПРАВДЕНКО С.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги!

Зазначу відразу, що я проситиму, щоб ми відправили цей законопроект на третє читання. Є певні тут речі, які треба ще відшліфувати. Тому що взагалі суспільне телерадіомовлення – це нове явище. І особливо з юристами, з економістами деякі формули треба просто доопрацювати, щоб ми не говорили, що ми вносимо технічні правки. Тобто, щоб комітет не хитрував.

В цілому спрямованість абсолютно правильна нашого законопроекту, я вважаю. Значення суспільного телерадіомовлення всі ви знаєте, що воно потрібно державі. Це є ознака європейськості і демократії, і можливість представляти дійсно різні точки зору, а не зомбувати населення тією чи іншою політичною силою. Це є відповідний рівень відсутності порнореклами, алкоголю, тютюну і іншого, а присутність лише 5 хвилин ми закладаємо на годину соціальнозначущої реклами і так далі, і так далі, і так далі.

Таким чином, на думку фахівців, рівень суспільного телерадіомовлення моральний, етичний, творчий, професійний і так далі має бути таким, щоб скажімо, грубо кажучи, незручно було щось брехати на іншому каналі, тоді коли суспільне говорить правду і говорить аргументовано, або принаймні, подає різні точки зору на важливі суспільні проблеми.

Була зауваження стосовно майна, що не можна державне майно передати, скажімо, якщо це буде стосуватися нині Першого національного каналу. Ніхто і не говорить про те, щоб суспільному передати майно, нехай ним володіє і його контролює Фонд державна майна. Майно передбачено цим законопроектом, надходить лише в оперативне управління суспільного телерадіомовлення.

Найбільша проблема над якою б’ємося вже майже рік, якщо не більше, різні розумні голови, це призначення, порядок призначення Наглядової ради. Я, зокрема, пропоную в цьому законопроекті, поправка комітетом відхилена, щоб коли громадські і інші організації, які тут перераховані назвуть своїх кандидатів, уникнути рейтингового голосування в комітеті, бо це завжди якісь симпатії, антипатії фракційні, політичні і інших громадських організацій, а вдатися до простого жеребкування через комп’ютер і так далі, тоді ніхто не буде ображений. Кого назвав комп’ютер, той працює в Наглядовій раді, скажімо, з величезною кількістю людей. Інакше буде дуже складно, скажімо, якщо пропонується, щоб профспілкові організації, то скільки профспілкових організацій і так далі.

Отже, я пропоную перейти до постатейного опрацювання і прошу прийняти в другому читанні, відправивши на третє, останнє до шліфування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не збуджуйтесь. Я зараз поясню вам норму.

ПРАВДЕНКО С.М. Не треба так різко, ви видатний фахівець в цій галузі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба, Сергій. Не треба. Зараз буде все нормально.

Я, шановні колеги, нагадую процедуру. На третє читання ми можемо направити тільки ті статті, які не одержать підтримки і ми не зможемо тут знайти згоди. Якщо ми знайдемо згоду, то третього читання не треба.

І другий варіант є. Ми можемо одразу його направити на повторне друге читання. Так що буде два варіанти. Якщо ж ми знайдемо можливість і зараз всі ці поправки врегулюємо і приймемо рішення, що ми його прийняли як закон - буде як закон. Отже 3 буде варіанти, або як закон, або повторне друге, або друге і направлення певних статей на третє. Будемо відповідно до регламенту, тому йдемо давайте по поправках.

Так, будь ласка, поправка номер 2 - Жовтяк, Беспалий.

Беспалий, будь ласка, мікрофон.

Шановні колеги, з вашого дозволу давайте на 15 хвилин, щоби цей закон закінчити продовжити.

11:54:06

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка «Наша Україна».

По другій поправці. Ну по самій поправці мені мало є що сказати, тому що якраз вона по суті її базові речі враховані, а написано чогось відхилено. Ну щось враховано, щось ні. Мене влаштовує редакція. Але мені більше імпонує ваша пропозиція, Адаме Івановичу, я пропоную взагалі в цілому його потім направити на повторне друге читання. Чому? Тому що зміни деякі потрібні узгоджувати в контексті всього закону, щоб не було невідповідності. Я думаю, не треба обмежувати тут можливості депутатів і профільного комітету, ще раз передивитися закон. Аксіомою є, що він не готовий для прийняття в цілому. І питання тільки в тому, чи на третє переправляти кілька статей, чи весь в цілому на повторне друге.

Я думаю, що більш логічно повторне друге читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Макарович, яка ваша думка?

ПРАВДЕНКО С.М. У мене немає заперечень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, шановні колеги, давайте прислухаємося до такої думки, якщо не буде заперечень, профільний комітет погоджується і ми відчуваємо, що дійсно це буде найлогічніше наше рішення, якщо ми направимо цей законопроект на повторне друге читання.

Нема заперечень?

Тоді я ставлю на голосування про направлення проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України» (нова редакція) , законопроект за номером 7539 на повторне друге читання. Прошу голосувати.

11:56:02

За-237

Рішення прийнято.

Ну, оскільки я обіцяв, що ми продовжимо, якщо цей закон не розглянемо. Закон розглянули, то давайте підемо на пару хвилин раніше на перерву. Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити до сесійної зали. Продовжуємо ранкове засідання.

Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (щодо сільгосппідприємств). Реєстраційний номер 3128. друге читання.

Будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Бронніков Володимир Костянтинович.

12:30:12

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги, в этом зале много раз звучали проблемы развития села, проблемы занятости на селе. Эти проблемы будут возрастать не только при нынешнем спаде на селе, но и с повышением интенсивности сельхозпроизводства. С ростам его энергонасыщенности больше людей будет высвобождаться и им будут необходимы рабочие места. Эти места реально может дать только малый бизнес в сфере производства, в сфере услуг на селе. Наша с вами задача - создать условия для инициативных и предприимчивых людей, которых еще много на селе, что обеспечит занятость и в будущем позволит сделать бюджеты наших сел самодостаточными. Думаю, что соответствующие комитеты уже в этом созыве Верховной Рады Украины подготовят, а все мы примем законы поддержки малого бизнеса на селе. Комитет считает, что сельский малый бизнес должен поддерживаться комплексом государственных мер прежде всего через Государственный бюджет и находит этот закон частичным, поскольку предприниматели села нуждаются не только в преферентных на электроэнергию, а специальным стимулирующим налогообложениии… лизинги, закупки, оборудование, материалы.

Комитет не поддержал поправки народных депутатов Жижко и Зайца, посколько смешно ограничить мощности производства одним киловаттом, поправки же Ивана Александровича учтены по сути, так как списки предприятий, работающих на селе и в интересах громады составляют местные советы, а штрафные санкции мы уже изменили ранее принятым законом. Комитет просит поддержать закон в представленной редакции.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.Так, шановні колеги, підемо по поправках. Не враховано, як сказав доповідач, дві поправки: поправка Сергія Жижко – номер один. Будь ласка, є бажання відстоювати її? Я не знаю, в мене він є. Роздали? Роздали.

Так, Сергій Жижко ви наполягаєте на своїй правці? Мікрофон, будь ласка.

12:32:40

ЖИЖКО С.А.

Ну, наполягаємо, тому що якщо працівники сільського господарства будуть задіювати більш ширші потужності, ніж це потрібно для їхнього приватного господарства, тобто вони будуть задіювати певну техніку, яка буде використовуватися для виготовлення більш широкого навантаження на електроенергетику, то це в загальному по державі може скласти великий відсоток, використання такої енергії. І вона буде оплачувати за звичайним тарифом, і це може бути для держави в кінцевому випадку затратно.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я думаю, ви сказали, Володимир Костянтинович. Я єдине хотів би, якщо ви можете по пам’яті сказати, скільки в нас перевиробництво електроенергії.

БРОННІКОВ В.К. Свободных мощностей электрической энергии у нас, реально свободных мощностей на уровне 25 процентов. У нас работают атомные мощности, разгружены. И есть, как говориться проблема загрузки тепловых блоков. И мы можем сейчас не ограничивать лимиты потребления ни по одному потребителю, ни по одной области.

Поэтому в пределах тех денег, которые есть у сельхозпроизводителя, у малого предприятия на селе в пределах тех денег, которые представляют субвенции в бюджет, энергетики будут обеспечивать энергией.

ГОЛОВУЮЧИЙ. То есть, они не проиграют, я понял.

БРОННІКОВ В.К. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але народний депутат наполягає. Тому я ставлю на голосування поправку номер один Сергія Жижко. Прошу визначатись.

12:35:02

За-23

Не підтримано.

І правка Івана Зайця номер чотири. Будь ласка, мікрофон.

12:35:12

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати! Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Суть моєї правки полягає в тому, щоб для суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність в сільській місцевості і є платниками єдиного або фіксованого податку, встановлювати роздрібні ціни на електричну енергію на рівні тих цін, які встановлюються для сільського населення.

Тут комітет погодився з тим, щоб великі підприємства були на цьому рівні. А от люди, які тримають там магазинчик чи обслуговують підприємця, тобто тих, що створюють інфраструктуру на селі – того, чого сьогодні немає, вони його виключили. Це – дуже маленький прошарок. Але комітет не хоче цього приймати.

Тому моя пропозиція полягає в тому, щоб саме для цих людей так само застосувати оцю норму – на рівні тариф для сільського населення. Повірте мені, що магазин в селі – це не магазин у Києві. У Києві це мільйони, мільйони в обігу коштів, а там копійки. Тому нам треба підтримати цих людей. Я прошу підтримати…

БРОННІКОВ В.К. Комитет отдал это решение местным советам, которые составляют списки и это – дело местного совета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, наполягає Іван Олександрович. Ставлю на голосування четверту поправку Зайця. Прошу визначатись.

12:36:50

За-61

По фракціях давайте.

Комуністів – 0, «Регіону України» – 2, Народна партія – 1, «Наша Україна» – 18, Блок Тимошенко – 2, соціалісти – 0, Українська Народна партія – 21, «Вперед Україно!» – 0, соціал-демократи - 0, «Реформи і порядок» – 6, «Єдина Україна» – 0, ПППУ – 3, Народний Рух – 2, НДП, «Трудова Україна» - 1, позафракційні – 5.

Таким чином, всі проблеми, які у нас виникали, ми вирішили. З мотивів голосування мікрофон Александровської.

Не всі? Ні, всі. Четверта, я про неї і веду мову, ми тільки що голосували четверту.

БРОННІКОВ В.К. Мы голосовали другую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І друга ще. Добре, будь ласка, ще Зайця.

12:37:51

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Суть моєї четвертої поправки полягає в тому, щоб, знову ж таки, для суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність в сільській місцевості, є платниками єдиного, або фіксованого податку, не брати у двократному розмірі, як зараз є кошти, за наднормативне використання електроенергії.

Ми повинні розуміти, і не тільки це, а для всіх сільськогосподарських товаровиробників. Ми повинні розуміти специфіку сільського господарства. Якщо, наприклад, є вологий рік і треба сушити кукурудзу, то ніякий вам економіст наперед не запланує, наприклад, всі ці речі.

Тому я вважаю, що це питання треба врегулювати до кінця, бо ми попередніми змінами, які були в червні місяці, ми змінили цю різницю з 5-ти до 2-х. Але, по-суті, для сільського господарства залишили цю двократність виплати за нормативне лімітне використання електроенергії.

БРОННІКОВ В.К. Есть хозяйственная дисциплина, есть Гражданский кодекс и в договорах дожна быть цена и количество товара. Электроэнергия товар и на этом основании мы сочли возможным, Ивану Александровичу, отказать.

Второе. Что касается штрафных санкций. Мы уже отрегулировали Законом, который носит номер 2706 и подписан президентом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Александровська з мотивів голосування.

12:39:25

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Уважаемые коллеги! В предлагаемом законе предложено роздрибну цену на электрическую энергию установить такой же, как и тарифы для сельского населения. И во второй части этой же статьи говорится, что «збитки енергопосчальників від встановлення цих пільгових тарифів» компенсируются из государственного и местного бюджетов. То есть, в этом законе урегулирован вопрос предоставления льгот и откуда эти льготы покрываются.

Вместе с тем депутат Бронников внес поправку, которая была поддержана комитетом, а я предлагаю исключить эту поправку, в которой говорится ( это часть вторая), «надання пільговых тарифів набирає чинності у разі передбачення коштів на відшкодування збитків енерегопостачальників на електроенергію у державному або у місцевих бюджетів». То есть, повторяется та норма закона, которая уже изложена в другой статье – статья 17 часть первая, то есть, статья 17 часть первая, вторая уже об этом сказала.

Потом у «Прикінцевих положеннях» …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, шановні колеги, є зауваження до третьої поправки народного депутата Броннікова. Шоста? Так, до шостої поправки депутата Броннікова. Будь ласка .

БРОННІКОВ В.К. Уважаемый Адам Иванович! Я согласен с замечанием Аллы Александровны. Но с Юридическим управлением при подготовке его к печати мы согласуем. Если это товтология, то мы эту товтологию уберем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мене цікавить інше. Він впливає на бюджет?

БРОННІКОВ В.К. Закон на бюджет впливае и действует, если есть соответствующая норма в бюджете.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому ми можемо записати єдино правильне рішення, що цей закон вступає в дію з 1 січня 2006 або навіть з 2007 року, шостого року. Заєць, будь ласка.

12:41:42

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати! Цей законопроект працювати не буде. І тут Александровська правильно сказала, бо, по-перше, треба передбачити ці цифри у бюджеті, але, якщо вони будуть передбачені, то вони не покриють усі потреби. І це буде те, що з 57 статтею для вчителів, коли не було у бюджеті нормально коштів. Тобто це законопроект страшний.

І яку ідеологію він проводить? Він проводить таку ідеологію, що начебто селу надаються пільги. Насправді для сільськогосподарського виробника, ви знаєте, до сьогоднішнього дня це не пільги, тариф більший, ніж на промисловість.

Тому мова йде про те, щоб кількома поправками, зокрема поправкою Броннікова і поправками фактично виключити цей законопроект із дії. І я заявляю, що сільськогосподарський виробник не буде мати ніяких привілеїв по цьому законопроекту, якщо ми не вилучимо частину другу із прикінцевими положень. Якщо ми вилучимо, тоді можна ще щось думати про Державний бюджет і можна думати, щоб місцеві органи складали перелік. В інакшому випадку це буде закон для закону, тобто лобізм. Тобто лобізм енергетичний...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Ні, ви ж уже виступали, Іване Олександровичу, ви самі собі заперечуєте. Бо тільки що вносили чудові поправки, одну з них навіть я підтримав, а тут кажете, що закон нікудишній. Так же ж не можна.

Шановні колеги, я звертаю вашу увагу, що ми не можемо записувати у прикінцевих положеннях так, як записано зараз. Тому що це має відношення до витрат бюджету.

Отже, є дві пропозиції, я їх поставлю на голосування. Одна напів, це з першого січня 2006 року, а друга – абсолютно законна – з першого січня 2007 року. Ставлю ці пропозиції на голосування, а потім у цілому проголосуємо як закон без будь-яких виключень, що цей закон вступає в дію з першого січня 2006 року і все. Да, вместо первого и второго. Вступає в дію з першого січня 2006 року. Голосуємо.

12:44:06

За-207

Почекайте, все зрозуміли. Тоді інша пропозиція. Вступає в дію з першого січня 2007 року. Прошу визначатися.

12:44:30

За-225

Таким чином, по рейтингу все-таки набрала друга пропозиція.

Тому я ставлю на голосування про… викласти «Прикінцеве положення» з тим…

Лещенко, будь ласка.

12:44:51

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, наступний рік в державі запропоновано оголосити роком села.

Ми знаємо який кризовий стан зараз на селі. Треба його підтримувати негайно. Тому я все-таки пропоную народним депутатам і, Адам Іванович, поставте на голосування, проголосувати з 1 січня 2006 року. Я дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, заспокойтесь. Я ставлю і шостого і сьомого. Набрало більшість сьомого. Зараз проголосуємо і сьомого. Не набере? Повернемось до шостого.

Я ставлю на голосування пропозицію, яка в рейтингу набрала більше голосів, а саме 225, про те, що ввести цей закон в дію з 1 січня 2007 року. Прошу голосувати.

12:45:56

За-196

Тоді ставиться на голосування пропозиція про введення його в дію з 1 січня 2006 року. Прошу голосувати.

12:46:21

За-294

Селяни, не радійте дуже. З правкою, яку ми проголосували я ставлю про прийняття цього закону в цілому і як закону «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо сільгосппідприємств. Реєстраційний номер 3128. Прошу голосувати.

12:46:58

За-265

Закон прийнятий.

Розглядається проект Закону про державний земельний кадастр. Доповідає голова підкомітету з питань аграрної політики та земельних відносин Лещенко Володимир Олексійович. Друге читання, будь ласка.

12:47:19

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Я нагадую, що цим проектом закону передбачається встановити правові економічні та організаційні основи діяльності в галузі державного земельного кадастру з метою гарантування прав власників і користувачів та іншого нерухомого майна, інформаційного забезпечення управління земельними ресурсами та оподаткування землі.

Проект закону був розглянутий і прийнятий Верховною Радою в першому читанні 5 жовтня 2004 року. За тривалий час надійшло до комітету 107 зауважень та пропозицій народних депутатів України уважно були в комітеті розглянуті, враховано 70, враховано редакційно 10, враховано частково одне зауваження і відхилено 26. Інформую, що серед відхилених, це в основному пропозиції народних депутатів України, включити в законопроект визначення термінів, які наведені в інших законах, виключити із законопроекту статті, якими визначено повноваження органів державної влади і місцевого самоврядування у галузі державно-земельного кадастру. А також зауваження щодо редакції окремих норм законопроекту.

Пропозиція комітету з питань аграрної політики та земельних відносин - прийняти зазначений законопроект у другому читанні і в цілому як закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, підемо по поправках, звертаю увагу, що Головне юридичне управління також мало певні зауваження.

Беспалий - п’ята. Не наполягає.

Демьохін, тринадцята - не наполягає.

Заплатинський - тридцять перша, не наполягає.

Заплатинський - тридцять п’ята, те ж саме.

Демьохін - тридцять шоста, не наполягає.

Козаченко - сорок друга.

Не наполягає. Беспалий, 45-та.

ЛЕЩЕНКО В.О. 43-тя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 43-тя – ні. Беспалий 45-та і 47-ма – ні. Козаченко: 48-ма, Беспалий 49-та.

Ну, я бачу, що в основному одних і тих же авторів, вони не наполягають. Тоді я звертаюсь: чия поправка не врахована, ви хотіли б її аргументувати? Немає таких?

Тоді я ставлю пропозицію профільного Комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон Закон про державний земельний кадастр.

12:50:16

За-172

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, заспокойтесь. Ну, це молодий член уряду, то ми йому просто делікатно зробимо зауваження, що ми на Уряд не приходимо і не показуємо, як кому з міністрів голосувати за те, чи інше рішення. Але давайте. Це наш колега недавній, він зрозумів, що, він дуже переживає за цей Закон і правильно робить. Так, пропозиція комітету зараз.

ЛЕЩЕНКО В.О. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, дійсно, зважаючи на зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України і те, що зал сьогодні не підтримав, мабуть, є ще якісь зауваження. Тому Комітет пропонує відправити зазначений законопроект на повторне друге читання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков, мікрофон, будь ласка.

12:51:08

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55-й округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги, я думаю, что никто не спорит и не будет спорить с тем, что, действительно, кадастр земли должен быть, должна быть единая система учета и контроля всех земель, которые находятся, будем говорить так, в едином реестре.

Но сегодня большинство не голосовавших не голосуют по одной простой причине: тот беспредел, который сегодня существует при оформлении любой бумажной справки, любого документа, который бы подтверждал право собственности на землю, любого шага с землей – это раздевание селян, это раздевание того собственника или того потенциального собственника, который хотел бы совершить какую-то сделку по земле. И когда мы… если его, действительно, относить на повторное другое читання , то до этого нужно серьезно поработать с инструктивными документами, чтобы четко определится с теми тарифами, которые сегодня существуют, с теми системами, которые существуют не в законодательном плане, а с инструктивными документами, с теми инструкциями, которые сегодня просто беспредельничают. Давайте наведем в этом порядок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Шановні колеги, опустіть руки. Зараз, вибачте, тут додатково дали, поклали, не було у мене в папці, тут у нас є дві постанови проектів Мокроусова і Римарука про неприйнятність проекту Закону «Про Державний земельний кадастр». Тому я поставлю на голосування спочатку ці постанови. Прошу визначитись. Про неприйнятність. Це постанова 5394П-2 і П-1.

12:52:54

За-41

Не підтримано.

Таким чином, шановні колеги, будьте уважні. Я ставлю, я думаю, абсолютно правильні пропозиції профільного комітету і колеги Матвієнкова про те, що його треба серйозно доопрацювати. І я просив би, що, якщо ми його направимо на повторне друге читання, просив би Кабінет Міністрів і Держком долучитися до цього, бо це редакція депутатів, а ми хотіли бачити думку тут і позицію Кабінету Міністрів. І тому давайте, будь ласка, спільно доопрацюємо. Я ставлю на голосування про направлення законопроекту на повторне друге читання. Прошу підтримати.

12:53:47

За-238

Рішення прийнято. Дякую.

Ще раз прошу Кабінет Міністрів спільно з комітетом доопрацювати його так, щоб він задовольнив сесійну залу.

Так, ми мали б зараз розглядати проект Закону про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», 3651. Однак, поки що профільний комітет в дискусіях навколо цього законопроекту, відсутня таблиця порівняльна. Тому ми переносимо розгляд цього питання.

Слухаються проекти законів про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (друге читання), реєстраційний номер 3036.

Доповідає Голова Комітету з питань соціальної політики та праці Хара Василь Георгійович.

12:54:50

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги! Данный законопроект, который предлагается вашему вниманию, один из тех, который в нормальных условиях в Верховной Раде не был бы поддержан ни при каких условиях. Речь идет о законопроекте бывшего народного депутата Пинзеника Виктора Михайловича, который в нарушение Закона об основах общеобязательного государственного социального страхования и ряда других предлагал изменить идеологию управления единым, единственным фондом, а вы знаете, четыре работают в единой идеологии. Только касательно фонда страхования от несчастного случая на производстве.

Законопроект приняли за основу, обращаю ваше внимание на дату – 14 декабря 2004 года. Не смотря на категорические возражения нашего комитета, правительства, объединения работодателей и профсоюза, который имеет самое прямое отношение к управлению этими фондами, Верховная Рада в порыве тогдашнего, так сказать, подъема проголосовала.

Данный законопроект завис, он сегодня, оказывается, никому не нужен, висит в разделе нашего комитета как не доведенный до ума.

Поэтому наш комитет в очередной раз рассмотрев ситуацию с этим законопроектом не может согласиться с тем, что он был принят в нарушение существующего законодательства Украины и обращается, и наше обращение поддерживает объединение работодателей, профсоюзные объединения и просят поддержать решение комитета – скасувати Постанову Верховної Ради України від 14 грудня 2004 року за номером 2230-4 про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності.

То есть, мы должны оставить ту норму, которая действует в базовом законе об основах общеобязательного государственного социального страхования. Прошу поддержать решение комитета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, позиція комітету зрозуміла, шановні колеги. Так, що я буду ставити… Мова йде про те, що комітет пропонує скасувати рішення щодо першого читання. Якщо ми його скасуємо - немає. Якщо не скасуємо, то комітет буде зобов’язаний працювати над підготовкою законопроекту до другого читання. Матвієнков, будь ласка, мікрофон.

12:57:17

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги. Вы вспомните, с каким напряжением мы воевали вокруг фонда по страхованию от несчастного случая на производстве. О чем сейчас идет речь? Я, честно говоря, не пойму господина Хару, почему именно в таком ракурсе он приподносит этот вопрос.

Речь идет об отчете фонда перед Верховной Радой об использовании средств. Речь идет об утверждении численности руководства этого фонда в Верховной Раде. Речь идет о перечислении банков, в которых могут храниться эти деньги, в каких банках могут крутиться эти деньги. Речь идет о том, чтобы убрать право фонду корректировать в сторону увеличения или в сторону уменьшения тем или иным предприятиям.

Так что здесь плохого? Мы вообще этим фондом, я еще раз говорю, породили иждивенческое настроение. Мы положили заботу о инвалидах и людях, получивших увечья, на те предприятия, которые честно и добросовестно выполняют эти функции. То есть, принцип как я уже не однократно приводил. Пришел - за все уплачено. Заплатил. Сколько у тебя будет регрессников, то ли 15, то ли 100 - неважно. Ты по коэффициенту уплатил, умыл руки и сегодня …

ГОЛОВУЮЧИЙ. На чистих умитих руках і закінчимо.

ХАРА В.Г. Уважаемые коллеги, но мне просто не удобно комментировать то, о чем сказал Сергей Анатолиевич. Он начал с одного, а закончил другим. Совершенно не тем, о чем речь идет в этом законопроекте.

Мы с вами - законодательный орган. Мы с вами определили структуру системы фондов социальное страхование, используя европейский опыт и, прежде всего, опыт Германии. Мы в позапрошлый состав Верховной Рады принял Закон «Об основах общеобязательного государственного социального страхования», который принял очень разумное решение по управлению этим фондом на основе трипартизма, представителей государства, работодателей и профсоюзов. Мы с вами строим гражданское открытое общество, и мы должны доверять тем институциям, в том числе государственной стороне, которая принимает участие в управлении. А что значит, когда наглядова рада правління і совершенно никаких полномочий не имеет. Мы не по структуре, не по подготовке бюджета, который утверждается управлением через подання Министерства социальной политики и труда – это одно.

И второе. Если мы хотим нечто изменить, так надо изменить базовый закон касательно всех четырех фондов. Все четыре фонда работают в одном, в одной идеологии. И вырывается из контекста закона один закон, самый несчастный - действительно, несчастный случай на производстве, кстати, который, решил колоссальные проблемы задолженности и текущих платежей перед инвалидами, которые стали инвалидами на производстве. Конечно, Сергею Анатольевичу не очень это выгодно, поскольку комбинат у них огромный, обороты колоссальные, фонд оплаты большой и поэтому их доля участия в денежном выражении в фонде большая.

Но поэтому он и называется фонд общеобязательного государственного социального страхования и у нас подход к этому фонду должен быть государственный.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Он не назвал фамилию, он назвал предприятие, зараз-зараз.

Я бачу є зараз багато бажаючих, давайте запишіться з мотивів голосування. З мотиві голосування, з чого записано – це друге читання. Нічого не записано, Іван Олександрович. Давайте тоді 5 хвилин і Гінзбург, за ним Сухий.

13:00:56

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати! Ось переді мною лежить ця таблиця поправок до проекту закону України про ці зміни, подано народним депутатом Пинзеником.

Розумієте, що тут основне. Тут головне - підпорядкувати фонди соціального страхування під контроль Кабінету Міністрів. Ми розуміємо, що сьогодні цим повинні займатися профспілки. І я вичитую ці статті, сьогодні підтримую про те, що треба відхилити це. Тому що, якщо ми від профспілок заберемо сьогодні контроль за фондами соціального страхування і передамо частково хоча б Кабінету Міністрів, то нічого від цього ніхто не виграє. Тому я підтримую пропозицію, яку надав комітет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка. За ним - Шершун Микола.

13:01:45

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, «Регіони України».

Я можу підтвердити слова голови комітету, ми намагалися цей законопроект, ми чекали поправок до другого читання, їх немає і буди не може. І я хочу своєму колезі, який тут виступав, нагадати про що йдеться. Ми або будуємо, йдем на шляху до громадянського суспільства і розбудовуємо систему соціального захисту на базі страхування і на основі керівництва на принципах трипартизму, або ми знову робимо те, що вже колись було – віддаємо фонди чинні фонди, і віддаємо кошти в загальний «котёл». Ось прочитайте що там ще пропонується. Оголосити конкурс і ці кошти мають піти в якийсь комерційний банк, який буде їх буцімто обслуговувати і буде ефективним власником цих великих грошей. Цей законопроект потрібно відхилити і рішення може бути тільки одне, ми не повинні ламати таку систему, яка з великим трудом народжувалася. Та ви згадайте, ще зовсім недавно шахтарі приїжджали, тут касками тарабанили, бо не було грошей регресних. Ми тільки вибудували з великим трудом через компроміс тут в сесійному залі. Цей законопроект має бути відхилений.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, будь ласка.

13:02:54

ШЕРШУН М.Х.

Прошу передати слово великому фахівцю з даного питання Надразі Василю Івановичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Надрага Василь, як скаже, так і буде, будь ласка.

13:03:02

НАДРАГА В.І.

Надрага Василий, Народная Партия Литвина.

Уважаемые коллеги, мы сегодня с вами концептуально должны определиться: мы строим законодательство, которое соответствует общепринятым стандартам или в очередной раз пытаемся волюнтаристским путем изувечить то, что с таким трудом сделано. Во всем цивилизованном мире подобными фондами управляют представители рабочих и работодателей. У нас добавлено государство. Но в декабре прошлого года непонятно с каких соображений, а еще правильней сказать, если быть откровенным, то понятно – было желание забрать деньги из этого фонда и забросить их на погашение иных обязательств государства, что не является нормальным. Эти деньги должны идти только на то, что касается потери трудоспособности. Поэтому сегодня мы обязаны отказаться от этого подхода, ибо в противном случае мы опять построим что-то дикое, которое ни в одни ворота не лезет. Посему Народная партия Литвина не будет голосовать за это, ибо мы не будем ломать то, что...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Невідомо тільки за що ви не будете голосувати. Тут пропозиція якраз така, як ви пропонували.

Будь ласка, Шкіль.

13:04:12

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Ну, знаєте, в принципі, я хотів би наголосити, що добре, що подібна ситуація зараз вийшла на обговорення Верховної Ради. Бо якось так, не зовсім голосно, обговорювалося воно в комітету, бо треба було, я думаю, залучити до цього обговорення і громадськість. Тому що, в принципі, позиція комітету тут заслуговує на підтримку в даній ситуації. Бо за інших обставин, коли б ми говорили про те, що ці фонди, які понаутворювалися раніше, були зведені в один, це можна говорити. Але коли міняти структурно і міняти наглядову раду, ну, в принципі, це повторення повторного.

Тому комітет вартує підтримувати. Ми будемо це робити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Вернигора.

13:05:04

ВЕРНИГОРА Л.М.

Впродовж останніх двох – трьох років Кабінет Міністрів втручався в діяльність самоврядних фондів і відбирав велику кількість коштів, надто ж у цьому фонді.

І тому Віктор Михайлович, я так зрозумів, два роки тому вирішив оправдати тих, хто втручається, і подав такий законопроект. На часі розгляд іншого за цим законом: Закон про переведення управління фондами на двосторонню основу. І хай би держава не втручалася в діяльність фондів, а, скажімо, наглядову функцію виконувала. Тому всім зрозуміло, що природа фонду така, що сьогодні ми не повинні дати нікому право втручатися в його діяльність. Просто треба скасувати цю постанову і перейти до розгляду більш грамотнішої, так будемо говорити, постанови, яка переведе управління фондами на двосторонню основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Ткаленко. Ткаленко, ваш мікрофон ввімкнутий. Ну, не хоче балакати.

Добре, тоді, будь ласка, заступник міністра Гаряча Олена Василівна.

ГАРЯЧА О.В.

Дякую, шановний Адаме Івановичу.

Шановні народні депутати, положення законопроекту, дійсно, мають місце в житті, і їх треба врегульовувати, окремі положення. Це стосується прозорості діяльності фондів. Але не можна не прислухатися і до думки профільного комітету – окремі положення законопроекту не узгоджуються з основами законодавства про соціальне страхування і врегульовують ці питання тільки в одній сфері. А у нас крім цього виду страхування є ще два види страхування. Тому було б бажано, щоб то обговорення, яке сьогодні пройшло, конструктивне, ми б разом з соціальними партнерами і громадськістю опрацювали і внесли до Верховної Ради наш спільний законопроект щодо вирішення цих питань, які б підтримали і роботодавці. Тому ми вважаємо, що думку профільного комітету сьогодні треба враховувати. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

А, репліка Матвієнкова і будемо голосувати.

13:07:26

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги, ну, во-первых, хочу докладчику сказать о том, что комбинат Ильича является самым социально, наверное, защищенным предприятием и самым социально направленным, и с этим вы не можете не согласиться. Миллионы гривен тратятся сегодня на социальную защиту трудящихся. Но речь здесь идет не об этом и мы не об этом не говорим. Мы говорим о том, что мы просим навести элементарный порядок в работе фонда. Мы за то, чтобы решались проблемы шахтеров, но не за счет металлургов и не за счет учителей, врачей, которые выплачивают деньги в этот фонд. Мы против того. Чтобы чиновник определял, кто должен по повышающему коэффициенту платить взносы в этот фонд, а кто меньше, по меньшему коэффициенту, а не количество травматизма.

Мы за то, чтобы на первое место выходил травматизм. И на тех предприятиях, где ненормально относятся к технике безопасности, пусть они больше и платят. А почему предприятия, которые нормально ведут работу по технике безопасности должны платить за тех, которые работают и ведут некачественно. Вот о чем мы сегодня говорим. И давайте в конце концов над этим законом серьезно работать и наводить в нем порядок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Матвієнков правий, але це трохи до іншого питання стосується. Тут мова йде про те – втручатися Кабміну чи не втручатися у керівництво. Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про скасування Постанови Верховної Ради про прийняття за основу законопроекту про внесення змін і доповнень до законів України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності. Реєстраційний номер 3036. Прошу голосувати.

13:09:20

За-304

Рішення прийнято – постанова про прийняття в першому читанні скасована. Будь ласка, готуйте нові пропозиції.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку (щодо м'яса птиці) (друге читання). Реєстраційний номер 3375. Заступник Голови Комітету з питань економічної політики, народним господарством, власності та інвестицій – Матвєєв Володимир Йосипович. Будь ласка.

13:10:02

МАТВЄЄВ В.Й.

Комитет по вопросам экономической политики и управлению народным хозяйством, собственностью и инвестициями, на своем заседании 21-го сентября рассмотрел проект Закона Украины о внесении изменений к некоторым законодательным актам Украины в отношении регулирования деятельности в специальных свободных экономических зонах и на территориях приоритетного развития № 3375, поданный народным депутатом Украины Ващук, Сигал, в порядке законодательной инициативы.

Законопроект в сове время был подготовлен с целью урегулирования проблем, которые возникают в работе предприятий пищевой отрасли, которые реализуют инвестиционные проекты в специальных экономических зонах. Главная задача проекта состояла в создании механизма сбалансирования и использования отечественного и импортного сырья, предприятиями мясоперерабатывающей промышленности, которые работают в этих специальных экономических зонах и на территориях приоритетного развития.

Решение вопросов возвращения льготного режима импорта мяса птицы этим предприятиям, путем установления граничных объемов его ввоза на территорию Украины в размере 50-ти процентов от мощности этих предприятий а, именно, 70000 тонн в целом по Украине, которые дальше уменьшались бы параллельно с окончанием сроков льготного режима.

Законопроектом предусматривалось дополнить статью 10 Закона Украины об общих мерах создания функционирования специальных экономических зон нормой, которая бы давала право областным государственным администрациям определять потребность специальных экономических зон и территорий приоритетного развития в мясе и птице, которая не может быть удовлетворена отечественным производителем и вносить эти предложения Кабинету Министров Украины при установлении квот для этого льготного ввоза мяса.

В связи с тем, что эти положения предусматривалось расширить на действие законов и указов Президента Украины, в соответствии с которым были созданы специальные экономические зоны, и установлен режим инвестиций, деятельности на территориях приоритетных зон развития. Всего 14 законов и 3 указа.

Но учитывая, что со времени этой законодательной инициативы и принятия за основу состоялись значительные изменения в действующем законодательстве Украины, в том числе и в тех законодательных актах, по которым предлагается внести изменения и дополнения отмеченным законопроектом, комитет одобрил решение рекомендовать Верховной Раде Украины отменить решение о принятии за основу проекта закона Украины, внесения изменений в некоторые законодательные акты Украины касающихся регулирования деятельности в специальных экономических зонах и на территория приоритетного развития.

С авторами законопроекта это предложение согласовано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Ситуація зрозуміла. Бачите номер. Це, мабуть, років три назад був внесений законопроект. Прийшли зміни, інші закони вже ситуацію поправили, тому я думаю, давайте підтримаємо пропозицію профільного комітету і проголосуємо за Постанову про скасування…

Питання? Це друге читання. Вибачте, шановні, це друге читання.

( Ш у м у з а л і)

Ми сьогодні довго не чули Кармазіна. Увімкніть мікрофон.

Володимире Йосиповичу, на трибуну, будь ласка.

13:13:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Йосиповичу! У зв’язку з тим, що це не друге читання, це в корні міняє державну політику, скажемо так, і політику нашої Верховної Ради, я хотів би, щоб ви зараз відповіли. Так що ми зараз будемо стимулювати? Якщо ми скасовуємо цей закон, то все одно у нас ринок відкритий для ввозу, так, ще більш стає відкритий. Ми хотіли запобігти цим законом. Я так розумію, автори, принаймні ось у мене переді мною цей закон, там є механізми, якими хоч щось трошки хотілося б зупинити це.

Зараз залишається питання відкритим щодо ввезення і захисту свого власного товаровиробника. Які механізми пропонує комітет тут?

МАТВЄЄВ В.Й. Комитет никаких предложений, механизмов не рекомендует, потому что это не наша отрасль производства сельскохозяйственной продукции, не вопрос Комитета экономической политики.

Я понимаю, что если мы отменяем это постановление о принятии в первом чтении, мы наоборот заставляем отечественных производителей производить больше мяса. Потому что этой поправкой, которую предлагали Ващук и Сигал, в общем-то восстанавливался льготный режим импорта мяса, льготный режим импорта мяса, я еще раз повторяю. То есть льготный режим ввоза мяса в ущерб нашим производителям. Мы теперь производителя, отечественного производителя заставляем работать.

Да, я согласен с тем, что это был еще один шаг к тому, что вступление в СОТ, в Мировую организацию торговли. Вот эта поправка, которая вносилась. Или изменение закона, которое вносилось. Это действительно было вступление в СОТ.

Я вам приведу пример просто Литвы, где сегодня производство мяса и животноводческой продукции вообще запрещено. Понимаете? Если мы отменим это решение, которое мы приняли, мы заставим наших производителей все-таки работать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голосуємо.

ГОЛОСИ З ЗАЛУ. А позиція уряду яка?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція уряду правильна. Відхилити.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про скасування рішення Верховної Ради про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності у спеціальних вільних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку щодо м’яса птиці. Реєстраційний номер 3375. Прошу голосувати.

13:16:24

За-181

По фракціях.

Комуністів – 54, «Регіони України» - 0, Народної Партії – 22, «Наша Україна» - 13, Блоку Тимошенко – 24, соціалісти – 1, Української народної партії – 6, «Вперед, Україно!» - 19, соціал-демократи – 3, «Реформи і порядок» – 1, «Єдина Україна» – 0, Партія промисловців і підприємців – 12, Народний Рух України – 10, НДП та «Трудова Україна» – 8, позафракційні – 8.

Зараз уряд виставить свою позицію, але не забувайте, шановні колеги, що взагалі зараз ніяких зон вільних економічних немає. Вони не діють.

Так, хто від уряду? Готові сказати? Будь ласка, мікрофон.

_______________. Ну, що, дійсно, позиція уряду в тому, що треба створити рівні умови і для іноземних і для вітчизняних виробників, щоб діяли ринкові принципи і через це вільні економічні зони ми не підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хороша позиція. Навіть настільки хороша позиція, що до недавнього часу Міністр аграрної політики не міг зрозуміти в чому ж вона полягає. Да, Вікторе Андрійович?

Так, Ратушняк, будь ласка, мікрофон.

13:18:01

РАТУШНЯК С.М.

А включено, да? Дякую. Шановні депутати, у нас, я розумію, що є в нас людина, яка каже, що в мене є мій уряд і моя нація. А я хочу зрозуміти як пересічний українець, а де ж наш уряд український. Мені здається, що це філіал чийогось уряду.

Вони хочуть, щоб наш виробник працював на рівних умовах з іноземним, але ж той іноземний буде діставати кредити під 1% річних, а наш, український, буде мати 20% в гривнах. Плюс він на те отримає дотації. Та де ж ці рівні умови? Це умови, коли вони будуть виробляти, а ми в них будемо кріпаками. В відставку такий уряд або цю галузь, яка відповідає, розумієте. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ось тут я порадився ще з одним аграрником. Не зрозуміли, про що ми голосуємо. Вони проти проекту, але не голосували. Якраз йде мова про те, щоб зняти його з другого читання і ліквідувати, як закон, як законопроект. Мельничук, будь ласка, мікрофон.

13:19:14

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, шановні радіослухачі.

Завжди, коли спешка була, так і минулий уряд, все подав і подавав законопроекти, потім коли наголосували, взялись за голову, що зробили. Я думаю, що все-таки ще раз треба поставити цей законопроект для того, щоб ми зняли його з розгляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обмінялись, дійсно, бачите, вийшли нерозуміння того, про що ми голосували. Ще раз повторюю, що ми голосуємо питання, якщо коротко, про ліквідацію цього законопроекту.

Хто за те, щоб повернутись до переголосування щодо цього законопроекту, прошу голосувати.

13:20:18

За-227

Дякую.

Я ставлю на голосування пропозицію про скасування рішення Верховної Ради щодо прийняття в першому читанні Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо регулювання діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку (щодо м’яса птиці). Реєстраційний номер 3375. Прошу голосувати.

13:20:57

За-261

Дякую. Прийнято рішення про скасування цього закону.

Переходимо до наступного розділу нашого. Розглядається питання, проект Закону про загальну чисельність Служби безпеки України. Реєстраційний номер 8175. Доповідає Голова Служби Безпеки Дріжчаний Ігор Васильович. Давайте його привітаємо у новій посаді, хоча у попередніх посадах він у нас не один раз доповідав.

Ігор Васильович, скільки вам часу?

ДРІЖЧАНИЙ І.В.

Для доповіді 2 хвилини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 2 хвилини, будь ласка. 3 хвилини виставте.

ДРІЖЧАНИЙ І.В.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд подається проект Закону України про загальну структуру і чисельність служби безпеки України. Відповідно до пункту 22 частини 1-ої статті 85-ої Конституції України затвердження загальної структури і чисельності служби безпеки, як і інших військових формувань належить до повноважень Верховної Ради України. Таким чином, прийняття даного Закону дасть можливість Верховній Раді реалізувати свої конституційні повноваження щодо такого затвердження і приведення його порядку у відповідність до основного Закону. Проект містить три статті, якими визначається відповідно: загальна структура служби, її загальна чисельність, а також момент набрання Законом чинності.

Статтею 5-ою пропонується затвердити загальну структуру Служби безпеки України, яка відповідає законодавчо визначеним завданням служби безпеки. Вона включає вже існуюче на сьогодні Центральне управління, регіональні органи, органи військової контррозвідки, навчальні, наукові, науково-дослідні та інші заклади, установи, організації, підприємства, а також Службу урядового зв’язку і Антитерористичний центр при службі безпеки України.

Що стосується організаційної структури, то відповідно з частиною другою статті 9-ої Закону про Службу безпеки України, вона визначається президентом України, що і зроблено відповідним указом.

Слід зазначити, що такий самий підхід законодавець вже застосував при затвердженні загальних структур державної прикордонної служби України, військ цивільної оборони, Міністерства внутрішніх справ, а також кримінально-виконавчої системи.

Другою статтею законопроекту вперше на законодавчому рівні пропонується визначити кількісний склад співробітників. На наш погляд – це перший крок до відкритості і демонстрація намірів української держави слідувати усталеним світовим демократичним стандартам щодо діяльності спецслужб.

Запропонована чисельність відображає реальну, тобто існуючу на сьогодні загальну чисельність служби, з огляду на це прийняття Закону не потребуватиме жодних додаткових бюджетних витрат, оскільки фінансування здійснюється в межах коштів, що вже виділено з державного бюджету.

Прийняття цього закону стане, на наш погляд, кроком на шляху до поглиблення цивільного контролю за воєнною організацією держави, за Службою безпеки як її складовою, сприятиме розвитку демократичного засад всього українського суспільства.

Дякую за увагу і прошу підтримати законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Запишіться. Особливо офіцери резерву записуються. Будь ласка, давайте 5 хвилин, цікавий закон.

Лобода, за ним - Сухий.

13:24:43

ЛОБОДА М.В.

Прошу слово передати Александровській Аллі Олександрівні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Алла Александровська.

13:24:51

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Игорь Васильевич, я познакомилась с заключением Научно-экспертного управления к проекту этого закона и меня несколько, так сказать, удивило предложение перевести всех работников службы из разряда военнослужащих в разряд гражданский, который имеет специальный статус.

Я, откровенно говоря, не специалист в этой отрасли, но то, что нам рекомендуют специалисты всегда, так сказать, привлекают мое внимание. Насколько я понимаю, что сегодня работники службы являются военнослужащими, принимают присягу и несут ответственность перед народом Украины, перед государством такое же как и другие работники правоохранительных органов и так далее.

Как вы относитесь к этому предложению, и как на самом деле сегодня понимать статус работников служб?

ДРІЖЧАНИЙ І.В. Дякую, Олександрівна. Я можу позитивно ставитися до цієї пропозиції. Але хочу звернути увагу, що питання демілітаризації – це не питання цього закону. Йдеться лише про те, що ми законодавчо фіксуємо ту чисельність, яка є сьогодні. До речі, в цю чисельність входять як військовослужбовці, так і не військовослужбовці. Процес створення цивільних посад в Службі безпеки, його розпочато декілька років тому, він триває і серед заступників голови служби є цивільні люди сьогодні і, серед працівників структурних підрозділів.

Я думаю, що в плані загальної демократизації суспільства – це природній процес, який має поширюватися і на службу. Але, підкреслюю, в цьому законі ми не вирішуємо це завдання, ми лише фіксуємо ту ситуацію, в тому числі кадрову, яка існує на сьогодні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка.

13:26:37

СУХИЙ Я.М.

Ігор Васильович, Запоріжжя, Ярослав Сухий, фракція «Регіони України», в плані загальної демократизації суспільства у мене конкретне запитання.

На сьогоднішній день Служба безпеки України замість виконання своїх безпосередніх обов’язків виконує роль такого собі посіпаки правлячого режиму. Скажіть будь ласка, коли ви перестанете мордувати трудовий колектив Запорізької медико-санітарної частини підприємства «Мотор-Січ»? Півроку СБУ трясе лікарню! Вам що, нема більше що робити? Ви вже всі ваші завдання виконали по національній безпеці? Ви тепер аналізи ревізуєте? Ну, чому так сталося, що саме СБУ сьогодні виконує замовлення політичні? І топчетеся саме по тих противниках, які стояли по різні сторони барикад і іменно на боці Януковича? Ну, хіба це до лиця офіцерам?

Чи ви будете військовими, чи ви будете цивільними, нам би хотілося бачити одне: СБУ на сторожі закону і справедливості.

ДРІЖЧАНИЙ І.В. Серед завдань, які стоять перед Службою безпеки України, і це один з пріоритетів, є позбавлення невластивих Службі безпеки функцій. Процес реформування Служби безпеки України, який, безумовно, буде тривати і буде мати свій логічний розвиток, він передбачає і відокремлення від Служби безпеки тих функцій, які більш властиві правоохоронним органам, ніж спецслужбі.

Я думаю, що в цьому контексті буде вирішено багато проблем, в тому числі і та, про яку ви згадали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Жижко.

13:28:13

ЖИЖКО С.А.

Шановний Ігор Васильович, скажіть будь ласка, чи відповідає сьогодні структура Служби безпеки України завданням захисту державної безпеки ось на цьому етапі, на якому ми знаходимося? І на скільки ефективно працювала за 12 останніх років Служба безпеки України, коли в державі була розведена корупція, домінували мафійно-криміналізовані клани, поєдналися з владою, розкрали державу? І фактично Служба безпеки була не так України, як була служба безпеки корумпованого режиму в Україні.

Скажіть будь ласка, як ви оцінюєте цю попередню дванадцятирічну історію?

ДРІЖЧАНИЙ І.В. Власне, я думаю, що навряд чи маю право оцінювати діяльність Служби безпеки за 12 років. Я думаю, що це не моє завдання.

А що стосується структури, яка існує сьогодні, то вона, на мій погляд, є досить ефективною і адекватною тим завданням, які покладено на Службу безпеки України.

Водночас, структура Служби безпеки – це не догма, це живий організм і в разі виникнення потреб, вона буде відповідним чином змінюватись, реагуючи на ті виклики і загрози, які існують в суспільстві, і боротьба з якими є завданням Служби безпеки України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проголосуємо. Шкіль, будь ласка.

13:29:42

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановний доповідачу, я от хотів би по першому декілька слів. Чим мотивувалася ця цифра 41750 осіб, наскільки тут вмотивовано, тому що достатньої мотивації, в принципі, я не під черкнув з тих матеріалів, які були нам роздані. Це одне питання.

І питання друге. Чи розслідуються ті справи, які були започатковані вашим попередником щодо корупції у владі. Тому що, справді, справи голосні, про них багато говорять, і чи не знаходяться вони впровадженні, чи вони звернуті після того, як були звільненні заступники. Таке враження чомусь складається, саме ті, хто керував ці справи, саме вони були і звільненні. Дякую.

ДРІЖЧАНИЙ І.В. Що стосується чисельності. Ця цифра відображає чисельність реально існуючого на сьогоднішній день. Таким чином, вона фіксує стан справ на сьогодні. Фіксація її в законі не дає можливості збільшувати цю чисельність.

Що стосується кримінальних справ, які були порушенні і розслідуються Службою безпеки, або за матеріалами Службою безпеки іншими правоохоронними органами, то жодна з цих справ не закрита, не призупинена і склад слідчих груп з моменту мого призначення не змінювався, і змінюватися, ну я не планую його змінювати, хіба, що додавати туди ще слідчих і оперативних працівників в разі виникнення такої потреби.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Ігоре Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Корнійович Крючков співдоповідає.

13:31:38

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!

Вчора наш комітет дуже активно і ґрунтовно обговорив це питання. Ми виходимо з такою пропозицією прийняти законопроект у першому читанні. Виходячи з ситуації, яка склалася. Ми живемо 9 з лишком років після прийняття Конституції, досі не реалізована вимога Конституції про затвердження чисельності і структури Служби безпеки України, Управління державної охорони. Більше року існує нелегітимна структура служба зовнішньої розвідки виділена із Служби безпеки України. За Конституцією такі структури можуть створюватися лише законами України, в даному випадку це зроблено указом Президента.

Було багато у нас звернень до Президента колишнього і нинішнього, і ось я і сьогодні одержав тільки відповідь на звернення з обіцянками, що це буде усунуто.

Значить треба нам зафіксувати чисельність цієї служби. Якщо хочете ми не маємо права розглядати бюджет цієї установи, оскільки законом не визначена чисельність. Тому ми і повинні це зробити. Але ми вважаємо, що ми повинні зробити це, затвердити чисельність тільки на 2006 рік. Чому? Зараз ця система, як і всі правоохоронні органи переживають етап реформування. Поки що навіть не узгоджена офіційно концепція реформування. Тому ми повинні зафіксувати ту цифру, яка є сьогодні.

І ще одна обставина, наш комітет не задовольнила формула, яка міститься у статті 1 проекту закону про загальну структуру. Ця стаття не дає відповіді на те чим займається ця служба, коли законодавець в Конституції записав, що Верховна Рада України затверджує загальну, організаційно затверджує Президент загальну структуру, то мається на увазі, що в законі повинно бути загальною структурою показано чим займається ця структура. Ми це зробимо до другого читання.

Ми з керівництвом служби відпрацьовували ці питання, але, оскільки не було можливості узгодити з суб`єктом права на законодавчі ініціативи, ми не могли цього зробити. Це ми зробимо до другого читання. Тому ми просимо підтримати нашу пропозицію про прийняття законопроекту у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгіє Корнійовичу, а у спеціальному законі нема визначення завдання, що треба тут повторювати?

КРЮЧКОВ Г.К. Справа в тому… ні. Справа в тому, що закон прийнятий до прийняття цієї Конституції і потребує перегляду. Це по-перше. По-друге, відбулися зміни, які потрібно зафіксувати в законі, а не в указах Президента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Запишіться на запитання. Так, три хвилини. Єщенко. Ратушняк.

13:34:55

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Георгій Корнійович, я… у мене питання яке? Ну цей законопроект поступив до нас уже зараз при новому керівнику Служби безпеки. Але скільки буде продовжуватися ця чехарда по Службі безпеки, тому що питають люди, наші виборці, і ми пам`ятаємо в 1991 році, коли руйнувався наш Радянський Союз, то яка чехарда була в органах КГБ, коли всі наші секрети передавалися американцям і до цього часу ще ідуть наслідки цього. Коли закінчиться… як от комітет реагує на ті події, які відбуваються сьогодні у Службі безпеки, оці прес-конференції, які проводить колишній голова Служби безпеки, розкриваючи резонансні діла і указуючи на корупцію в державі. Що, ушов голова і закінчились всі кримінальні справи? Як от реагує на це наш комітет?

КРЮЧКОВ Г.К. Як юрист і парламентар, я мушу привернути вашу увагу до того, що ні парламентські комітети, ні Верховна Рада в цілому не мають відношення до вирішення кадрових питань. Ситуація нас турбує, ми її висловлюємо в тій формі, в якій це можливо при розгляді питань у парламентському комітеті. Дійсно, це стосується не тільки Служби безпеки: скільки у нас змінилося міністрів оборони, і це відомо, як позначилося на цій ділянці нашого державного життя. Це все дуже зрозуміло. Але, на жаль, ми впливу не маємо.

Я думаю, що після того, як набере чинності Закон про внесення змін до Конституції і прерогативи Верховної Ради і парламентських комітетів будуть розширені, тоді у нас з’являться можливості ефективно впливати на ці процеси.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Ратушняк.

13:36:59

РАТУШНЯК С.М.

Георгій Корнійович, будь ласка, скажіть, а може Служба безпеки винести дійсно законний вердикт по корупції, яка невідома тільки мертвим і глухим, Порошенка ,Червоненка і компанії, коли Президент, який призначає голову Службу безпеки України згідно нашої Конституції, говорить: «Я впевнений, що там нічого немає»? Це перше питання. Це дороговказ. І чи можна очікувати, що Служба безпеки винесе щось на відміну від замовлення Президента? Це перше.

І друге питання. Скажіть, яким рядком у бюджеті видатків називається стаття на витрати на «стукачів», так званих «інформаторів»? Дякую.

КРЮЧКОВ Г.К. Друге питання. Верховна Рада затверджує бюджет для Служби безпеки України, і він розподіляється нам згідно з внутрішнім бюджетом.

Відносно першого питання. Я можу тільки поділити вашу думку про те, що коли Президент заявляє, що він доручив таким-то інституціям в Генеральній прокуратурі, Служби безпеки перевірити сигнали, дав десятиденний строк, і заявив, що він впевнений, що при цьому нічого не буде знайдено, то це дороговказ. Таке в нормальній країні – я не говорю вже про розвинуту демократично-правову, - неможливо. На жаль, у нас це все можливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

КРЮЧКОВ Г.К. А далі, якщо ви хочете, щоб я… Як на мене, я не згинався ні перед якою владою. А все інше залежить від тих людей, яким доручена справа. Я хотів би вірити, що у нас в Службі безпеки сьогодні працюють люди, які керуються законом, совістю, честю, порядністю, а не якимись директивами сумнівного походження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Георгій Корнійович, сідайте.

Шановні колеги, у нас буде ще можливість поспілкуватися. Ми в п'ятницю слухаємо звіт профільного Комітету з питань боротьби з оргзлочинністю, і будуть у нас ці чинники, так що ми все будемо мати можливість. Шановні колеги, будемо обговорювати чи голосувати? Шановні колеги! Давайте поступимо так: записалося сім народних депутатів. Якщо вони погодяться по одній хвилині… Давайте по одній хвилині. Будь ласка, Сергій Жижко з місця. Одна хвилина. За ним Пузаков. Жижко, давайте тоді на трибуну, бо мікрофон ваш…

13:39:45

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція "Наша Україна".

Ну, в скороченому варіанті приходиться говорити, але слід сказати, що на сьогоднішній день, якщо порівняти чисельність, ну, розвинених країн з розвиненою демократією, то, наприклад, Федеральне бюро з розслідувань Сполучених Штатів Америки на 10 тис. населення припадає один працівник. У нас один співробітник СБУ приблизно на тисячу населення. Тобто іншими словами, мережа СБУ є в десятеро густішою відносно кількості населення. І на яких підставах ми можемо закріплювати факт такої структури, чи тому, що потенційні загрози національній безпеки України є більшими, чи тому, що наші фахівці є менш кваліфіковані?

По-друге, у нас не зрозуміло, тут не розшифровано, з яких підрозділів складається структура. Чисельність цих підрозділів, їх функціональні обов'язки залишаються поза кадром. Приміром, незрозуміло, чим відрізняються наукові заклади СБУ від науково-дослідних, який їх штат? Чи ефективно вони працюють? Ну, що таке…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Думка зрозуміла, шановні колеги. Вона має рацію і про це вже говорив і голова профільного комітету. Пузаков передає слово Александровській, за нею Надрага.

13:41:32

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, я считаю, что законопроект нужно поддерживать и решение профильного комитета взвешенное и правильное.

Но я бы хотела обратить внимание еще на один момент. Георгий Корнеевич правильно сказал, что нужно определиться не только с численностью, но и с функциями и задачами то есть со структурой.

Я думаю, что когда профильный комитет, или служба, будут дорабатывать законопроект, нужно обратить внимание на следующий момент.

Приходит новое должностное лицо во главе службы и тот, кто уходит, начинает публично заявлять, что у него мешок компроматов.

Приходит следующий, тот, кого сменили, выходит на трибуну и публично заявляет: у меня мешок компроматов.

Я думаю, что в этот закон, в другой закон, в третий закон, должно быть четкое разъяснение, имеет ли право бывший руководитель службы публично заявлять, что он что-то знает и что-то может сказать.

Я понимаю, что ушел ты оттуда и твои знания остались там. Это твои личные знания, а ты не имеешь права разглашать государственные сведения, государственную тайну.

Поэтому, мне кажется, у нас в Украине все 15 лет только и звучит: то Марчук говорил, сейчас Турчинов говорит. Я надеюсь, что эта практика когда-нибудь, но прекратится. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельничук Михайло, будь ласка, мікрофон з місця.

13:42:48

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, фракція соціалістичної партії України визначилася і буде підтримувати даний законопроект. І про це вже говорив Голова профільного комітету, що, безумовно, треба зробити все, щоб ми сьогодні затвердили чисельність СБУ і, таким чином, дали можливість бюджетно підтримати цю службу.

Я пропоную винести на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шибко Віталій.

13:43:30

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, я думаю, що тут Ігор Васильович якось не відповів на те питання, яке йому задавалося, щодо висновків, яке було зроблене нашим управлінням. А я думаю, що ті висновки, вони мають рацію. Тому, якщо підтримуючи цей законопроект, ми можемо сказати, що треба проголосувати чисельність, то, я думаю, надалі треба відпрацювати те, що, дійсно, утрималася ця служба від виконання якихось економічних завдань, тому зараз шукають металолом, шукають там зовсім не ті проблеми, які є в діяльності цієї служби. І, дійсно, треба зробити, щоб вже переходити на комплектацію не за рахунок військових цієї служби.

Тобто виконати ці всі побажання, які були зроблені нашим управлінням при подальшому розгляді цього питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Манчуленко.

13:44:32

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Українська народна партія.

Шановні колеги! Справа зрушила з мертвої точки, і фракція Української народної партії висловлює подяку Президенту України за те, що він слідкує за дотриманням норм и вимог Конституції України, а в даному випадку дотримання вимог статті 85 Конституції України , яка вимагає затвердження загальної структури і чисельності Служби безпеки України.

Але це тільки перший крок, тому що керівництво Служби безпеки України, мабуть, не доповідало Президенту, що служба вимагає докорінного реформування, переписання Закону про Службу безпеки України, який зараз не відповідає вимогам Конституції України, які будуть функції остаточно за службою залишені, чи буде там залишатися військова контррозвідка. Де-факто у службі залишається розвідглавк на сьогоднішній день. Тому фракція Української народної партії підтримує прийняття у першому читанні цього закону терміном на один рік, 2006 рік. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка.

13:45:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Ми з вами якось не помітили, що за той час, який пройшов, раптом у цьому підрозділі Служби безпеки, відняли цілу службу, відняли кілька тисяч чоловік у розвідку. Вони працюють без закону. Ми якось не помітили, що з 21 підрозділу залишилось дев’ять. Це все до нового керівництва сталося. Тому всупереч це сталося Закону про Службу безпеки, який не скасований і не відмінений.

Я хотів би, щоб профільний комітет відбив охоту всім лізти в реформування структури до зміни закону. Закон не змінений, а ми зараз будемо підганяти закон під укази? Давайте робити навпаки. Хай укази підганяють під закони. Так має бути, так...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чубарова, будь ласка. Ну, завершуйте. Дайте завершити Юрію Анатолійовичу. Чубаров там з мотивів, і будемо голосуати.

КАРМАЗІН Ю.А. Тому я закінчую, шановні. Я пропоную у першому читанні прийняти обов’язково. Але внести ці зміни, погоджуюся, що тільки на 2006 рік. Тому що, якщо приплюсувати, треба для реформування дати якийсь люфт, але не треба зараз різати по живому службу.

Тому давайте ми приймаємо, пишемо на 2006 рік. І ставимо питання: чи може наша спецслужба дорівнювати разом ФБР і .................. разом в сумі. Там 41 тисяча, і у нас – 42. Це дві держави, а ми одна.

Тому я хотів би, щоб ми все це передбачили. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зате ми серйозна держава. Будь ласка, Чубаров.

13:47:43

ЧУБАРОВ Р.А.

Дуже дякую, Адаме Івановичу.

Я хотів би сказати про те, що крім важливості питання про чисельність структур СБО не менш, а можливо більш важливим, є питання щодо принципів кадрової політики у цій структурі. Хочемо ми, не хочемо, але сьогодні зберігається дуже багато стереотипів, які були народжені у минулому.

Так за часів радянської влади головною структурою, яка протидіяла боротьбі кримських татар за повернення на свою батьківщину, це було КДБ. Зрозуміло, що кримські татари не тільки не працювали в КДБ, але вони і близько, скажемо, не мали жодного відношення до цієї структури. Сьогодні маємо СБУ. СБУ, яка має відслідковувати і стояти на захисті інтересів української держави, територіальної цілісності і таке інше.

Але хотів би сказати про те, що неприйняття людей, фахівців з певних спеціальностей, до роботи в СБУ з причин етнічної недовіри - це є збереження тих стереотипів, які були за часів КДБ. Думаю, що на це треба звернути, коли СБУ …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення жваве відбулось. Я ще раз нагадую, дійсно, питання досить викликає суспільний інтерес, але ми з вами поставили в порядок денний на завтра звіт профільного комітету і там будемо слухати всіх силовиків, в тому числі Голову служби і в нас буде можливість задати йому ще запитання саме вже більш широко, а сьогодні мова йде конкретно про чисельність.

Я думаю, що праві ті, і голова комітету, і ті, хто виступав, що при всіх ситуаціях ми повинні бути раді, що нарешті вперше відповідно до Конституції служба виконала конституційний обов’язок і подала чисельність. Це вже радує і це вже вселяє якийсь оптимізм. І я думаю, це позитивне явище.

Абсолютно праві ті колеги, які зачіпали ширше коло проблем ніж чисельність загальна. Але це стосується не цього закону. Це має стосуватися базового закону і ми хотіли б, щоб, дійсно, у базовий закон «Про Службу безпеки» були внесені всі положення, про які ми тут говорили і, можливо, ширше коло питань, щоб керувалася служба не указом президента, а і керувалася, виходячи із базового закону.

Я думаю, ми маємо сьогодні усі підстави прийняти цей законопроект у першому читанні, так як пропонує профільний комітет, і спільно його доопрацювати з тим, щоб найближчим часом ми могли закрити оцю конституційну вимогу і подякувати службі, яка іде назустріч нам у цьому питанні.

Ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону «про загальну чисельність Служби безпеки України», реєстраційний номер 8175. прошу голосувати. За основу. В першому читанні.

13:50:58

За-328

Дякую. Рішення прийнято.

Так, шановні колеги, переходимо до розділу для повторного розгляду із пропозиціями Президента України. Тут у нас два законопроекти, пов’язані із реабілітацією інвалідів. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів» з пропозиціями Президента від 07.07.2005 року. Реєстраційний номер 4595. І Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» з пропозиціями Президента України від 20.07.2005 року. 5699.

Оскільки, тут доповідачі в обох законопроектах одні і ті ж, давайте ми з тим, щоб прискорити, обговоримо одночасно і дамо можливість їм виступити коротенько одночасно по двох законопроектах.

Тому, я запрошую до співдоповіді по двох законопроектах міністра праці та соціальної політики, Івана Яковича Саханя. Також давайте привітаємо нашого недавнього колегу, багаторічного міністра соціальної політики із справедливим поверненням на посаду.

Будь ласка. Три хвилини на два законопроекти за це вам.

САХАНЬ І.Я.

Дякую. Я спробую, шановні колеги, коротше доповісти. Президент України висловив відповідно до своїх конституційних повноважень пропозиції до обох законопроектів. Внаслідок співпраці з комітетом Верховної Ради, з автором законопроекту, нам вдалось знайти, будемо вважати, компромісні рішення і ми в тій редакції, в якій зараз вам він розданий, пропонували б розглянути і прийняти цей законопроект у варіанті, який він у вас є на руках.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, обидва. Дякую, Іване Яковичу. Сідайте, будь ласка.

Зараз Валерій Михайлович Сушкевич, будь ласка, і будемо визначатись.

13:53:17

СУШКЕВИЧ В.М.

Шановні колеги, хочу сказати, що законопроект опрацьовувався півтора року відповідним міністерством і відомством, всім громадськими організаціями інвалідів. Вперше цей законопроект узгодив інтереси інвалідів і роботодавців, він рятує десятки-сотні підприємств громадських організацій інвалідів від знищення. В результаті деяких новацій в податкових, які сьогодні незрозумілі. В червні ми з вами прийняли цей законопроект 296 голосів. Потім було незрозуміле вето. Незрозуміле тому, що я знаю, що Президент підтримує вирішення проблем інвалідів.

Шановні друзі, шановні колеги, хочу сказати, що ми попрацювали, практично 90% того, що записано в пропозиціях, воно враховано.

Це те, що торкається цього Закону і я хотів би нагадати, що до вас зверталися в кулуарах, сюди приїжджали громадські організації інвалідів, їх підприємства, просили, щоб ми все0-таки спасли ці підприємства, щоб працевлаштування інвалідів відбулося в Україні не тільки для одного мільйона здорових громадян України, а і для інвалідів. Я прошу підтримати цей законопроект і проголосувати його, щоб ми дійсно забезпечили працевлаштування інвалідів.

Якщо торкатися другого законопроекту про реабілітацію інвалідів. Шановні колеги, хочу сказати, що це процес, який держава повинна зробити по відношенню до інваліда, щоб він увійшов у суспільство. 14 років записано в Законі, індивідуальна програма реабілітації, вона не виконується. І тому цей законопроект визначив зробити таким чином, щоб етапно, ще раз підкреслюю, етапно фінансувати індивідуальну програму реабілітації таким чином, щоб інвалід міг забезпечити себе в суспільстві, щоб він міг, дійсно, бути членом суспільства.

Ми дуже зважено попрацювали по всім зауваженням, які надійшли від Кабінету Міністрів, від Секретаріату Президента. Я прошу підтримати реабілітацію інвалідів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З мотивів голосування мікрофон Нощенка, будь ласка і будемо голосувати, і Цибенко, і будемо голосувати.

13:55:27

НОЩЕНКО М.П.

Спасибі, Адам Іванович. Нощенко Микола Петрович, 160-ий виборчій округ, Народна партія Володимира Литвина.

Я хочу один тільки штрих сказати, що перший законопроект в першу чергу, другий також визначає найголовніші питання фінансування. Не можна проблему інвалідності і повернення їх у суспільство вирішувати за рахунок, як сьогодні покладено на Фонд інвалідів. Фонд інвалідів, він фінансується для центральних програм державного бюджету. Все інше за рахунок штрафів, які збираються з підприємств. Штрафи можуть бути, можуть не бути. Через що ці два законопроекти врегульовують ці питання чи динамічного, гармонічного фінансування з різних джерел фінансування. Це найголовніше.

І друге. Я думаю, що Мінфін повинен, і Кабінет Міністрів, погодитися чи можна зараз вкласти копійку, але повернути інваліда до здорового життя, працездатного життя і він сам за себе потурбується. Я підтримую ці законопроекти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, мікрофон Дибенко.

13:56:38

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Адаме Івановичу. Дибенко, фракція комуністів, голова Комітету з прав пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні колеги, я хочу привернути вашу увагу до того, що ці два документи надзвичайно добре відпрацьовані, відпрацьовані настільки, наскільки це було можливо взагалі в цій ситуації. І найкраще якби, ну, принаймні, по першому документу ,ми з вами подолали вето Президента і зберегли в його первозданному вигляді, в якому ми з вами прийняли. Але, йти на подолання вето – це ризикувати законом, ми можемо його втратити.

А тому я прошу, шановні колеги, підтримати думку профільного комітету щодо того, щоб прийняти ці два закони в новій редакції. Шанс зберегти закон, ті досягнення, які є сьогодні в цій сфері у нас, в такому випадку значно вищі.

Тому я дуже прошу всіх незалежно від фракційної приналежності проголосувати за ці два документи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, у нас думка єдина: профільного комітету, Президента, депутатів. Тому давайте будемо її висловлювати голосуванням.

Я ставлю на голосування про прийняття в новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної трудової реабілітації інвалідів», реєстраційний номер – 4594. Прошу голосувати.

СУШКЕВИЧ В.М. Шановні колеги! Підтримайте інвалідів, дуже прошу! Будь ласка, проголосуйте! «Наша Україна» підтримайте, будь ласка, все враховано.

13:58:16

За-312

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнято. Я ставлю на голосування про прийняття в новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", реєстраційний номер – 5699. Прошу голосувати.

СУШКЕВИЧ В.М. Підтримайте реабілітацію інвалідів.

13:58:47

За-315

Прийнято. Дякую.

СУШКЕВИЧ В.М. Будьте здорові!

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ви також нам будьте здорові.

Шановні колеги, якби ви погодились, тут у нас є два проекти постанов, зараз буде перерва. Послухайте будь ласка. Є два проекти постанов про зняття з розгляду деяких законів, повернутих з пропозиціями Президента України. Давайте ми їх погодимо.

Значить я ставлю на голосування проект Постанови про зняття з розгляду деяких законів, повернутих з пропозиціями Президента України. Реєстраційний номер 7731. Профільний комітет пропонує підтримати його. Голосуємо. Підтримати Президента в даному випадку.

13:59:42

За-268

Прийнято.

І аналогічна постанова від Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів про те, щоб зняти з розгляду деякі проекти законів України, реєстраційний номер 8050. Прошу голосувати.

14:00:14

За-285

Дякую.

Таким чином ми абсолютно, тютелька в тютельку, 14.00, оголошується перерва до 16-тої години.

На цьому ранкове засідання оголошую закритим.