ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
10 січня 2006 року, 16.30 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Запросіть, будь ласка, народних депутатів до сесійної зали, щоб у нас була можливість продовжувати роботу.
Увімкніть систему „Рада”.
16:32:43
Зареєструвалося картками у нас 405 народних депутатів.
Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги! Продовжуємо розгляд питань, передбачених розкладом на вівторок. Нам потрібно включити до порядку денного і розглянути і прийняти рішення з приводу ряду законопроектів. Для того, щоб ми могли включити до порядку денного, я прошу депутатів зайти до сесійної зали.
ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВА . Що, що? А ми вже прийняли постанову, прийняли сьогодні.
Шановні колеги! Я тоді просив би зараз, щоб ми проголосували про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до Закону України "Про приватизацію державного майна" (щодо розрахунків за придбані покупцями в Україні об'єкти приватизації), реєстраційний номер 8357. Прошу проголосувати за включення до порядку денного. Йде голосування, шановні колеги. про включення до порядку денного питання. Прошу голосувати.
16:34:05
За-132
Давайте можливо таким чином розглянемо. У нас тут є питання, які не потребують включень до порядку денного. За скороченою процедурою декілька розглянемо питань, а тоді повернемося до цих питань. Немає застережень?
Тоді давайте таким чином. Зараз розглянемо проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо фельдслужби), реєстраційний номер 8043. Так, від уряду є хтось? Від комітету? Надарма Василь Іванович, хто від комітету буде доповідати? Це Комітет в справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів. Відкладаємо розгляд питання.
Так, тепер до розгляду я оголошую проект Закону про внесення змін до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (щодо неповнолітніх в'язнів). Кирило Поліщук – автор проекту постанови. Є? Немає. Від комітету Альошин Валерій Борисович. Є Альошин Валерій Борисович? Да, дещо не встигли ми тут всі.
Так, тепер, шановні колеги, проект Закону про затвердження Державної цивільної програми розвитку національного усиновлення дітей в Україні "Кожній дитині - власну родину" на 2006-2016 роки. Ігор Осташ є? Лілія Степанівна Григорович від комітету, будь ласка. Це законопроект 7199.
16:36:24
ГРИГОРОВИЧ Л.С.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Вашій увазі пропонується проект про програму про національного усиновлення на 2006-2010 рік під назвою „Кожній дитині – родину”. Не таємницею є той факт, що впродовж останнього десятиліття ми в Україні, українське суспільство стало свідками тяжкого ганебного явища, коли не тільки біологічне, а насамперед соціальне сирітство стало набувати масштабів національної катастрофи.
І з огляду на те, особливо прикрим і ганебним став той факт, що діти бездомні діти, або діти, які, маючи біологічних батьків, пустилися у бродяжництво, залишилися сам-на-сам із цією проблемою. Таке було враження, що так, як колись, років 15 – 20 ми жили в країні, де не було інвалідів, так само склалося враження, що влада не помічає цих дітей. І я є надзвичайно щаслива з того, що Президент України Віктор Андрійович Ющенко на одній з перших нарад назвав це явище несумісним із моральною ситуацією в країні на загал і з моральним образом кожного громадянина. І власне це все стало поштовхом до напрацювання такої програми, яка власне сьогодні пропонується вашій увазі.
Комітет з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства розглянув на своєму засіданні уважно цю програму. І, поза всяким сумнівом, ми готові закликати парламент підтримати її.
Як не парадоксально, але в світі є багато країн з нижчим рівнем життя, з вищим рівнем життя, але ж, скажімо, в тих самих країнах Середньої Азії, де функція родини, де статус родини розвинутий краще, дітей як таких на вулицях немає, їх забирають до себе найближчі родичі.
У нас чомусь в Україні вийшло таким чином, що ні батько з матір’ю не виконують тих обов’язків, не виконують суспільство, родина – і все покладається на державу. Саме тому пропонується ряд преференцій для сімей, які мають на меті всиновити дітей. І все це разом, по суті, сприяє нашому національному усиновленню, бо ми з вами стоїмо на порозі такої дивної ситуації, коли, з одного боку, маємо негативні демографічні показники, а, з другого боку, ми маємо дітей на вулицях, яких ніхто не усиновлює. Саме з огляду на це я просила б підтримати цей законопроект.
А ще, шановні друзі, сьогодні ми з вами разом працюємо перший день у іпостасі парламентсько-президентської республіки. Це дуже добре, що ряд питань ми хотіли поставити у порядок денний, але це дуже погано, що сьогодні ми не поставили в порядок денний питання про відставку уряду, і це дуже погано, що сьогодні все ж таки ця антинародна, антиурядова, антипрезидентська парламентська більшість відправила уряд, який прийняв бюджет, який не допустив енергетичної кризи, у відставку
ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь завершено від комітету. З цього приводу на виступи записались: Юрій Кармазін. Юрій Анатолійович, ви будете виступати? Да. Підготуватися Соломатіну.
16:40:02
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, шановний український народе, ми зараз практично, в порожньому залі, уряду немає геть. Верховна Рада з блоками, які стоять на, по суті, на антидержавних позиціях, теж святкують перемогу. Над чим? Над здоровим глуздом? Ну, задуматись тільки, сьогодні, сьогодні ми не можемо сформувати Уряд, нема кому формувати, читайте Конституцію, нема тої більшості, яка обереться.
Ну, без Уряду, можливо, краще в тому що тимчасовий буде Уряд, тому шановні треба говорити чітко, що 250 депутатів взяли на себе відповідальність сьогодні, в день візиту президента Ющенка в Казахстан, вставити ніж йому в спину і чітко сказати: „Все, у вас нема на кого опиратися в країні. Ви приїжджаєте в іншу країну з іншим Урядом”. Повертається Президент сьогодні і по телефону отримає там. Ви йому дуже приємність велику зробили.
Щодо цього закону, то я хочу сказати, шановні, що хочу подякувати авторів цього закону про затвердження державної цільової програми розвитку національного усиновлення дітей в Україні – кожній дитині власну родину, на 2006-2016 роки. А це народні депутати Осташ, Матвієнко і Бауер. Ці люди в різних фракціях, але все-таки їх об’єднало одне. Їх об’єднало турбота про майбутнє українського народу. І ця програма створена з метою належних правових і соціально-економічних забезпечення умов для розвитку національного усиновлення, покращення умов утримання дітей, які залишились без піклування дітей, батьків. Основними завданнями є стимулювання усиновлення, удосконалення національного законодавства, забезпечення соціального захисту і підтримки сімей усиновителів, усиновлених дітей, їх належного виховання.
Чи є тут якісь зауваження? Зауваження є тільки одні. Що треба передбачити нормальне фінансування. Але, я думаю, що на той час, на який розрахована програма, ми будемо спроможні, Україна як держава, забезпечити нормально функціонування, фінансування цього проекту закону. Раз.
І друге. Я вважаю, що треба абсолютно переглянути положення закону, де говориться про склад, обов’язки, фінансування опікунської ради. Треба розмежувати і визначити чітко повноваження органів виконавчої влади, особливо це треба робити з огляду на те, яка реформа місцевого самоврядування буде зараз іти.
Я за прийняття цього закону у першому читанні та у принципі можна його приймати і в цілому, тому що фінансування...
ГОЛОВА. Юрій Соломатін, будь ласка. Сергій Шевчук, фракція БЮТ. Ми ж розглядаємо питання зовсім інше.
16:43:38
ШЕВЧУК С.В.
Шановний Голово, шановні колеги. Не слід говорити про те, що кожна дитина, яка тимчасово або назавжди позбавлена свого сімейного оточення, має право на захист та на особливу допомогу з боку держави. І в першу чергу шляхом створення належних умов і можливостей для її усиновлення.
Ратифікуючи Конвенцію ООН про права дитини, наша держава визнала важливість і необхідність саме усиновлення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, його пріоритетне становище відносно інших форм влаштування дітей.
Світове співтовариство визнало і зафіксувало у міжнародно-правових актах перевагу саме розвитку національного усиновлення як такого, що найбільше відповідає вищим інтересам дитини.
Результатом реалізації програми, яка запропонована народним депутатам в законопроекті Ігорем Осташом має бути збільшення вдвічі національного усиновлення в Україні. Таке збільшення повинно відбутися за рахунок суттєвого скорочення кількості дітей-сиріт, які знаходяться на вихованні у дитячих закладах. До відома, в 2002 році в Україні потребували влаштування 23 тисячі 800 дітей. Із них до дитячих закладів було влаштовано лише 7 тисяч 972 дитини, а усиновлено 6 тисяч 925 дітей. Мала місце практика гальмування національного усиновлення внаслідок збільшення міжнародного, що можна вважати лише прикрим фактом, зокрема в 2002 році було усиновлено 2 тисячі 300 дітей в родинах українців і тисячу сімсот було віддано в родини іноземців.
Законопроект, який пропонується, має на меті створення належних правових, координаційних, економічних умов, необхідних для розвитку в Україні процесу усиновлення дітей, для чого пропонується вжити такі засоби як популяризація усиновлення, забезпечення населення інформацією щодо порядку усиновлення, дослідження проблем в цій сфері, вдосконалення законодавства, а також формування дієвих державних структур, які ефективно будуть займатися усиновленням.
Тому фракція Блоку Юлії Тимошенко буде підтримувати цей законопроект, буде голосувати за те, щоб він був прийнятий за основу, враховуючи навіть той факт, що автор законопроекту Ігор Осташ керувався при цьому міжнародними правовими документами, зокрема документами Організації безпеки і співробітництва в Європі, де це питання вирішено на більш цивілізованому рівні. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Сергій Володимирович. Ігор Осташ, будь ласка, автор проекту закону.
16:46:39
ОСТАШ І.І.
Дякую. Ігор Осташ, фракція партії „Реформи і порядок”.
Шановні друзі, наш законопроект представлений також депутатами крім мене Матвієнковим і Бауером, є дійсно дуже важливим для нашої держави і він має на меті дуже амбітну справу, перетворити Україну із країни-донора, тобто країни, яка віддає своїх дітей за кордон.
Україна, яка, дійсно, буде піклуватися про дітей сиріт і реально зможе кожна дитина сирота в Україні мати власну українську сім’ю.
Тут щойно виступав пан Шевчук, він наводив статистику за 2002 рік, я хотів би повернутися до 2004 року і хотів би сказати, що у 2004 році близько 98 тисяч дітей потребувало батьківської опіки і піклування. З них у дитячих інтернатних закладах перебувало близько 25 тисяч дітей і усиновлено 3550 дітей.
Не зважаючи на роботу, яка проводиться через засоби масової інформації щодо пропаганди національного усиновлення, кількість українських громадян, що бажають усиновити дитину з кожним роком не збільшується, а навпаки зменшується.
Так у 2002 році громадянами України було усиновлено 2043 дитини. У 2004 році - лише 1462. Переважають такі сімейного виховання як встановлення опіки, існує практика влаштування дітей також до дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей як альтернативна форма утримання дітей і інтернатних закладах. Оскільки такі форми виховання стимулюються державою в більшій мірі ніж усиновлення, хоч усиновлення є найоптимальнішою формою дитини та надає їй більше прав та гарантій.
Хочу також зазначити, що громадяни України намагаються брати у свої родити дітей з хорошим станом здоров’я, оскільки через свій матеріальний стан вони не можуть забезпечити належного лікування та реабілітації дітям із серйозними медичними проблемами.
Ще одне, дуже важливе. Законодавством практично передбачено збереження пільг пенсії по втраті годувальника дітям-сиротам батьки, які загинули чи померли. Однак із загальної кількості дітей із зазначеної категорії лише незначний відсоток дітей, батьки яких загинули чи померли, а більшість дітей, я наголошую на цьому, діти соціальні сироти при живих батьках. Серед дітей, які сьогодні можуть бути усиновлені саме діти з сімей, які мають відхилення у стані здоров’я, затримку фізичного і мовного розвитку, такі діти потребують спеціального підходу у питаннях реабілітації, виховання і оздоровлення.
Тому, шановні колеги, я хотів би особливо
наголосити на тому, що для нас національне усиновлення повинно бути реальним пріоритетом і зараз від нас з вами залежить чи
зможемо ми дійсно підтримати реально і стимулювати саме національне усиновлення.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Так, дякую. Ігор Іванович, шановні колеги, прошу підготуватися до голосування. Оскільки розгляд проекту закону 7199 завершено.
Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту закону про затвердження Державної і цивільної програми розвитку національного усиновлення дітей в Україні „Кожній дитині - власну родину” на 2006-2016 роки. Прошу голосувати.
16:50:20
За-308
Рішення прийнято.
Шановні колеги, прошу уваги, нам треба включити до порядку денного Проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про приватизацію державного майна" (щодо розрахунків за придбані покупцями в Україні об'єкти приватизації). Реєстраційний номер 8357. Прошу голосувати, шановні колеги.
16:50:58
За-203
Рішення не прийнято.
Шановні народні депутати, присутні керівник Національного банку України, з повагою до Верховної Ради, давайте включимо і розглянемо питання, потім визначимося.
Хто за те, щоб повернутись до розгляду питання про включення до порядку денного проекту закону 8357? Прошу голосувати, шановні колеги.
16:51:32
За-276
Питання включене до порядку денного.
Переходимо до його розгляду, до доповіді запрошується Голова Національного банку України, Стельмах Володимир Семенович. Підготуватися від комітету Пилипу Пилиповичу Буждиган.
СТЕЛЬМАХ В.С.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Шановні народні депутати, шановні присутні, перш за все, я хотів би від імені Національного банку, колективу і банківської спільноти поздоровити вас з різдвяними святами і побажати здоров’я і натхненої праці в вашій нелегкій роботі.
По-друге, хотів би сказати, що ще й День соборності недалеко, теж соборності України. Ну, і те, що в цьому сторіччі перший День банкіра. Ви знаєте, що число банкіра це цифра 8, 6 плюс 2 – вісім. Так що наш рік, дякую за увагу і розпочинається.
По суті питання. Шановні народні депутати, діюче законодавство передбачає, що як і всі інші види платежів на Україні повинні здійснюватися в національній грошовій одиниці. Це відбувається і з передбаченою по Закону по приватизації. Але, час змінюється і наші підприємства зараз мають право також зберігати свої надбання і в іноземній валюті. Це перш за все. Крім того, приватизація проходить також інколи за участю іноземних інвесторів і це інколи визиває тим, що треба проводити розрахунки в іноземній валюті. Тому і досвід нам з „Криворіжсталлю” показав, що бувають такі випадки, щоб вони не вносили сумятиці на ринок валютний, безпідставно не могли там знижувати курси, в зв’язку з чим будуть потерпати наші і бюджетні доходи, і доходи підприємств.
Крім того, вирівняти положення наших внутрішніх можливих інвесторів з іноземними інвесторами було прийнято рішення і воно до речі, останні п’ять років так і проходило в 2001 році, в 2002 році, четвертому і п’ятих роках ви приймали рішення зміни до Закону про приватизацію кожен раз, коли ставали такі от питання. Тому прийнято було рішення внести доповнення до Закону „Про приватизацію” з тим, щоб дати можливість як іноземним, так і нашим інвесторам здійснювати за погодженням з Національним банком розрахунки в іноземній валюті. Чому за погодженням з Національним банком? Тому, що згідно чинного законодавства виключення на розрахунки на території України може дозволяти тільки Національний банк. Тому, якщо, наприклад, може виникнути таке питання, то ми в таких випадках повинні будемо надати дозвіл Фонду державного майна, щоб він міг отримати кошти в іноземній валюті.
Це ще, крім того, дає можливість, ви знаєте, що в бюджеті є необхідні платежі, які вони повинні здійснювати і на закордон в іноземній валюті, тому буває незбіг питань, коли їм треба валюту покупати, а завжди покупці, ви знаєте, несуть ще поки півтора відсотки додаткових витрат. Тому це в певних випадках буде, в деякій мірі і заощадження для бюджету.
У зв’язку з цим ми, виходячи знову ж таки з цього досвіду „Криворіжсталі” , Президентом були внесені доповнення до цього закону і доручено мені було вам довести до відома ці…
Затрат, витрат ніяких додаткових бюджет у зв’язку з цим не несе, а тільки упоряджує і ускорює розрахунки і економи…., в тому числі і нашим майбутнім інвесторам.
Я дякую за увагу і прошу вас підтримати цю пропозицію.
ГОЛОВА. Дякую вам, Володимире Семеновичу. Попросимо тепер...
СТЕЛЬМАХ В.С. Я вибачаюсь, воно погоджено було з Міністерством фінансів, з Фондом Державного майна, Кабінетом Міністрів достеменно розглядалося, також отримана підтримка.
ГОЛОВА. Дякую. Тепер позиція комітету, будь ласка, яка? Пилип Пилипович? Одну хвилиночку, є запитання. Будь ласка, 3 хвилини, запишіться на запитання. Так, на табло прізвища народних депутатів, що записались на запитання. Так, будь ласка, Ярослав Сухий, „Регіони України”.
16:56:45
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”.
Шановний Володимир Семенович, я хотів би для себе особисто визначити під час голосування, зрозуміти логіку Президента, яку ви озвучуєте, внесення цього законопроекту, враховуючи якесь категоричне небажання Національного банку України займатись реальним сектором економіки.
Скажіть будь ласка, от після тої ревальвації гривні, яка сталася, яка завдала величезних збитків реальному сектору економіки, яким чином дозвіл на здійснення оплати вартості об’єктів приватизації у вільноконвертованій валюті не тільки іноземним інвесторам, у вас там в законі не записано, але вітчизняним підприємствам, чи прораховано воно? Як такий дозвіл буде впливати на курс гривні і на стабільність національної валюти? Чи були проведені такі прорахунки? Хто їх робив? Дякую.
СТЕЛЬМАХ В.С. Були проведені прорахунки. Особливо це було ярким таким прикладом „Криворіжсталь”. Якщо б ми, наприклад, наші, ті наші інвестори, ви знаєте, вітчизняні інвестори теж брали участь в цьому, якщо б ми їх заставили, наприклад, авансовий платіж спочатку здійснюється, внести в національній валюті, а у них часть було в національній валюті, а часть - в іноземній валюті, то вони б продаючи валюту, вони б отримали гривню. І внесли.. І так склалося, що вони не виграли конкурс. Тепер їм треба назад повертати, їм треба, та валюта їм необхідна була.
Тепер їм надо востановити той аванс, який вони внесли. Вони покупають, вони втрачають півтора відсотка. Технічний, механічний, ну, так закон передбачений, що треба до Пенсійного фонду внести. Тому це перше, одна із перших, це вирівняти умови ці, вирівняти умови. І ви правильно сказали, що коли отакі маси великих грошей, 100 млн., 200 млн., тим паче ідуть на это, вони можуть дезорганізувати ринок і безпідставно укріпити його это. Тому оце якраз проти цього і передбачено.
Тепер що Національного банку. Може бути різна валюта. Євро, наприклад. А вона нам не треба. Ми можемо сказати: стоп, може бути іноземна валюта, але в доларах или, наприклад, навпаки”. Тобто виходячи із структурної позиції нашого валютного фонду, золотовалютних резервів. Дякую.
ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка. Юрій Анатолійович, ваше запитання.
16:59:12
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Шановний пане Голово, ви знаєте, що я вас шаную, але я не розумію планів доларизації України.
Я не розумію, коли в нас закінчиться те питання, що в нас ще до сих пір гривня не стала вільно конвертованою валютою. Ми ж про це з вами мріяли дуже давно. І ви казали, що це, для цього не треба багато робити.
Чому ж ми цього не робимо?
І більш я вам скажу. Ну хай втрачають півтора відсотки при обміні туди і назад. Чому ми маємо піклуватися? Люди вкладають серйозні кошти. А ми що, сьогодні захищаємо їх інтереси, їх обслуговувати будемо? Я не розумію в даному випадку тут позицію нашу, просто не розумію. Скажіть мені, будь ласка, як це буде співвідноситись зі статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів „Про систему валютного регулювання” де єдиним засобом платежу на території України є валюта України. Не реверсах валюта, а валюта – гривня. Як це буде співвідноситись? Дякую вам.
СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую.
Це якраз питання от те, що задавав депутат Сухий. Розумієте є… іде інвестором конкретний бізнесмен, конкретна економіка і безпідставно, що наприклад, от я на прикладі говорю. Що тільки за счет авансу того, що він аванс вносить і він втрачає ті 3 відсотки, як ви кажете туди-сюди, це уже буде говорити колективу нанесений вред. А це ж конкретна економіка, яка працює именно на людей. Там створюється цінності, там створюється зарплата, відрахування в Пенсійний фонд і так дальше і так дальше всі ці питання. От в чому ці питання.
І якраз це, щоб не дезорганізувати ринок, і для того, щоб укріпляти національну валюту, якраз це і зроблено для того, що коли будуть іти такі, ну будемо говорити, великі суми, щоб це елємініровано вони увійшли в економіку і давали позитиву.
Щодо доларизації. Я хочу вам сказати, що попередні підсумки ми вам дамо розширений доклад про грошово-кредитну політику за минулий рік і там ми покажемо, як відношення було і до сектору економіки конкретно і так далі.
Я хочу вам сказати, що за минулий рік, хоча… але пройшло укріплення доларизації у нас значно зменшилася при значно збільшенні золотовалютних резервів, які нам необхідні, в тому числі і в зв’язку з тим питанням, що ви до обіду розглядали - це критичний імпорт. Нам теж треба для цього мати валюту. Дякую.
ГОЛОВА. Володимире Семеновичу, дякую. Час вичерпаний.
Пилип Пилипович Буждиган від Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.
Будь ласка, позиція комітету.
17:02:07
БУЖДИГАН П.П.
Шановні народні депутати!
Буждиган, фракція комуністів.
29 жовтня 2005 року Президент України відповідно до статті 93 Конституції України подав на розгляд Верховної Ради проект Закону про внесення змін до статті 21 Закону України про приватизацію державного майна і просить його розглянути, як невідкладний, позачергово. Метою проекту є, як ви вже чули, надати право оплачувати вартість придбаного у процесі приватизації державного майна не лише національною валютою України, нагадаю, у гривнях, але за погодженням з Національним банком України і вільноконвертованої валюти, тобто долар, євро та інші.
Фінансово-економічні обґрунтування проекту. Зводиться до того, що прийняття та реалізація цього закону не потребує будь-яких додаткових витрат з бюджету України.
Надані вам, депутати, і висновки Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. Вони викладені у трьох пунктах, зокрема, перший, що покупцем під час приватизації за вільно конвертовану валюту може бути лише іноземна юридична чи фізична особа.
Друге. Більш детально викласти у проекті закону, як саме відбувається погодження, за які гроші продається об’єкт між продавцем і покупцем, і чи має таке погодження індивідуальний характер щодо кожного об’єкту, чи буде загальний порядок з визначенням певних критеріїв: ціна, вид валюти, сума.
І третій пункт. Згідно сьогоднішнього законодавства єдиним законним засобом платежу на території України є валюта України – гривня.
Тому, якщо буде прийнятий законопроект Президента, то необхідно вносити зміни до деяких законів України, що випливають з даного проекту.
Таким чином на засіданні Комітету з питань економічної політики законопроект 8357 був всебічно розглянутий і прийнятий проект Постанови Верховної Ради рекомендувати народним депутатам прийняти законопроект про внесення зміни до статті 21 Закону України „Про приватизації державного майна” за основу.
І ще одне. 26 грудня 2005 року на адресу Голови Верховної Ради України прийшов лист з Кабінету Міністрів, в якому повідомляється про те, що Кабінет Міністрів підтримує даний проект Президента України за умови врахування, щоб абзац другий частини другої статті 21 Закону України „Про приватизацію державного майна” після слів „Національним банком України” доповнити словами „у разі придбання об'єкта приватизації іноземним інвестором”. Тобто оплату вартості об'єкту приватизації в вільно конвертованій валюті може здійснювати лише покупець - нерезидент.
І просто дружня порада Національному банку. Ви не так далеко одні від одних, отже погоджуйте, Національний банк з Кабінетом Міністрів законопроект, який готуєте Президенту, щоб Кабінет Міністрів не звертався до Голови Верховної Ради. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, будемо визначатися щодо рішення? Вноситься на голосування пропозиція комітету… А, вибачте, я вже поспішив. Вибачте, будь ласка. Я просто перескочив. Будь ласка, Юрій Кармазін. Підготуватися Сергію Жижку.
17:05:47
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни.
Шановні народні депутати, шановний голово Національного банку, я хочу зрозуміти, в ім'я кого ми міняємо закони і приймаємо їх? В ім'я народу України. Правда? Правда. Якщо це так, то ми маємо чітко сказати, що йде мова про прийняття законів не зовсім в ім'я інтересів народу України, тому що ми сьогодні ще до сих пір не досягли того, щоб національна одиниця гривня, грошова одиниця, стала вільно конвертованою валютою. Вона не є такою, вона є сурогат.
Сьогодні у нас ходить по державі євро, у нас
сьогодні ходить по державі долар. Ніякої програми по витісненню нічим
незабезпечених іноземних валют в державі не існує. Це – одна із загроз
національної безпеки України. Це чітко треба розуміти.
Тепер далі. Тобто держава сприяє доларизації країни. І в даному випадку, коли стаття 21-а надаватиме право здійснення платежів у вільноконвертованій валюті не лише іноземним інвесторам, але й вітчизняним покупцям, тоді взагалі відпадають питання, хто зацікавлений. Ми завуальовано створюємо умови для того, щоб Декрет уряду, який став законом і має силу закону, про систему валютного регулювання і валютного контролю, який визначає, що тільки гривня є єдиним засобом платежу на території України, робимо завчасно вже зміни до того закону.
Я хотів би вас запитати: ми що, без цього закону жити не можемо? Хіба ми не можемо без цього жити закону? Але ми просимо. Президент ставить питання так: розглянути цей законопроект як невідкладний позачергово. Закон про уряд, який сьогодні у відставці і в страшному стані, тому що ніхто не може сформувати уряд, держава буде з тим сурогатним урядом, як з сурогатною гривнею сьогодні живе держава, тепер будемо з сурогатним урядом жити. Закон про уряд невідкладним не вважаємо прийняти, Закон про депутатські слідчі комісії не вважаємо невідкладним приймати, закони, ще купа ціла законів не вважаємо прийняти невідкладними, а от тут треба прийняти невідкладним. Чому? Ми піклуємося про те, що вони півтора відсотка будуть втрачати на обміні? Ну я вас прошу… Хай втрачають, хай міняють. А прийдуть вони в Німеччину – будуть міняти? Будуть міняти, будуть поважати валюту тієї країни. Хай поважають валюту нашої країни, вона називається „гривня”, і наші підприємства. Тому хай платять гривню.
Я не буду підтримувати цей законопроект, незважаючи на те, що його вніс мій Президент Віктор Ющенко, не буду його підтримувати, цей законопроект. І я чекаю, коли ви зробите все для того, щоб долари і євро були витіснені з території України як засіб платежу.
ГОЛОВА. Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”. Підготуватися Сергію Шевчуку.
17:09:02
ЖИЖКО С.А.
Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.
Шановний пане Голово, шановні депутати! Успішний продаж „Криворіжсталі” продемонстрував готовність до приходу в Україну великих іноземних інвесторів. Цілком зрозуміло, що оплату вартості об’єктів приватизації їм зручніше здійснювати у вільноконвертованій валюті. Ухвалення цього законопроекту дозволить спростити процедуру оплати вартості об’єктів приватизації іноземними інвесторами, тобто по суті є маленьким штришком, який сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні.
Зрозуміло. Що на покупців – резидентів України, ця норма не повинна поширюватись. Можна частково погодитися із зауваженнями Науково-експертного управління Верховної Ради щодо потреби більшої деталізації регулювання процедури оплати у законопроекті.
Зокрема, перший абзац частини другої статті 21 Закону України про приватизацію державного майна, на мій погляд. Було б доцільніше викласти в законопроекті в дещо зміненій редакції, а саме: оплата вартості об’єкта приватизації здійснюється в грошовій одиниці України, або, у випадку, якщо покупцем є іноземна фізична, чи юридична особа, у вільноконвертованій валюті за погодженням цього питання покупцем з Національним банком України.
Відповідну зміну належить також внести до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України про систему валютного регулювання і валютного контролю.
Ці та інші пропозиції можуть бути враховані при розгляді законопроекту в другому читанні. Тому пропоную ухвалити в першому читанні Проект Закону України про внесення змін до статті 21 Закону України про приватизацію майна державних підприємств, реєстраційний номер 8357, внесений Президентом України, погоджений з національним банком України. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Сергій Шевчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
17:11:02
ШЕВЧУК С.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, всі ми пам’ятаємо виступ міністра фінансів, коли ми затверджували бюджет, його обурення і стони щодо соціальних законів в зв’язку із тим, що бюджет Пенсійного фонду є досить слабким. Тому, коли ми розглядали цей законопроект на фракції Блоку Юлії Тимошенко у нас викликало здивування пропозиція Президента України і зокрема тих, хто пропонував йому таку ініціативу щодо цього законопроекту. Справа в тому, що, як вам відомо, існує положення при обміні іноземної валюти на гривні і йде певне відрахування саме в Пенсійний фонд. Велике воно чи мале, півтора відсотки, здається. Але, якщо на прикладі такого об’єкту, як „Криворіжсталь”, ціна якого, як ви знаєте, 4,25 мільярдів доларів, в Пенсійний фонд надійшло 6 мільйонів 375 тисяч доларів. Це кошти на виплату пенсій, на підвищену пенсію.
Законопроект передбачає, що це не потрібно, це виявляється лишнє для наших пенсіонерів. Головне – турбуватися про інвесторів. Причому, як видно з цього законопроекту, не важливо, яких. Не лише зарубіжний, а й вітчизняний інвестор може оплачувати за приватизацію в іноземній валюті. Ви знаєте, це викликає цілий ряд заперечень.
Є держави в Європі. Наприклад, Словенія, яка вирішила входити в зону євро. Чорногорія як частина Федерації Сербії, яка уже є в євро. Це їхній стратегічний курс. Я не пам’ятаю, щоб ми у Верховній Раді приймали таке рішення щодо засад зовнішньої політики – іти в зону євро або здійснювати доларизацію нашої економіки.
Тому ми вважаємо, що цей законопроект грає на руку лише тим, хто має великі кошти, і якраз грає на протилежну, відіграє протилежну негативну функцію стосовно мало імущих, стосовно пенсіонерів. І тому фракція блоку Юлії Тимошенко має великі застереження щодо доцільності прийняття цього законопроекту, не дивлячись на те, що він іде під грифом „президентський”.
Спасибі.
ГОЛОВА. Юрій Соломатін, будь ласка. Немає. Євген Гірник, будь ласка. Немає. Леонід Черновецький. Немає. Леоніде Михайловичу, вибачте. Будь ласка, Леонід Черновецький.
17:13:43
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.
Уважаемый Владимир
Михайлович, уважаемые народные депутаты и те, кто нас слушает. Я считаю, что законопроект,
который подан Президентом, заслуживает внимания. Да. Леонид Черновецкий,
фракция «Наша Украина».
И ничего особенного, что
может угрожать безопасности Украины не
существует. Это вполне взвешенный законопроект и валюта других стран должна
пополнять обязательно фонды и Национального банка, и в том числе укреплять
гривну, что за последнее время и происходит.
Я вообще хочу вам
сказать, что будучи старожилом в Верховном Совете, да и вообще человеком уже,
который прожил определенную часть времени не только в стенах Верховного Совета,
национальная валюта Украины укрепилась. И в том числе это заслуга и
Национального банка, и наша, но законопроект абсолютно нормальный, никаких
претензий по нему быть не может. Я полагаю, что его надо принимать, потому что,
если сравнить с самими богатыми странами мира, например, в Швейцарии, стране, в
которой доход на душу населения составляет в несколько раз выше, чем в других
европейский странах, две пятых валютных запасов составляют валюты
свободно-конвертируемые других стран. И если только к нам в страну будут
попадать свободно-конвертируемые валюты
других стран, от этого наши граждане будут жить только лучше.
А что касается
национальной валюты Украины, то она настолько укрепилась, что, честно говоря,
я, когда начинал свою предпринимательскую деятельность, я не мог и подумать,
что гривна на Украине будет иметь такой вес. Сегодня ее принимают в любых
магазинах, в любых нормальных организациях, где занимаются услугами, она
обменивается в пунктах валюты и особого ажиотажа, как это было в 90-х годах, не
наблюдается. Все идет нормально и если Национальный банк Украины во главе в
Владимиром Семеновичем Стельмахом поддерживает законопроект. Он понимает, о чем
идет речь.
Кстати, я хочу сказать, что Владимир Семенович мудрый и опытный человек и его, я думаю, судьба как посадовца в Национальном банке должна только начинаться, потому, что в принципе во всем мире 65 лет это только начало карьеры в Национальном банке, это правильно.
Спасибо вам за внимание.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про приватизацію державного майна” щодо розрахунків за придбані покупцями в Україні об’єкти приватизації завершено. Пропозиція комітету прийняти проект закону за основу. Я ставлю на голосування цю пропозицію, тобто про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до Закону України „Про приватизацію державного майна” щодо розрахунків за придбані покупцями в Україні об’єкти приватизації. Реєстраційний номер 8357, прошу голосувати.
17:17:37
За-235
Рішення прийнято.
Шановні колеги! Прошу уваги! Нам треба включити до порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо служби безпеки дорожнього руху). Реєстраційний номер 8339. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного дуже важливий законопроект. Прошу визначатись.
17:18:18
За-164
Рішення не прийнято.
Шановні народні депутати! Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання про включення до порядку денного проекту закону реєстраційний номер 8339, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо Служби безпеки дорожнього руху. Про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного. Прошу, давайте визначимося голосування.
17:18:54
За-182
По фракціях? Будь ласка.
„Регіони України” – 18, комуністів – 0, „Наша Україна” - 30, Народна партія – 19, Блок Тимошенко – 9, СПУ – 26, Народний блок – 21, СДПУ(о) – 0, Українська Народна Партія – 9, „Відродження” – 8, Народний Рух України – 16, „Реформи і порядок” – 8, Партія промисловців і підприємців України – 6, „Єдина Україна” – 4, позафракційні – 8.
Шановні колеги, я просив би, щоб ви ще подумали над цим проектом закону, який є конче важливий. А дві фракції вимагають оголосити перерву на 30 хвилин або щоб мати можливість зробити заяву, це фракція „Наша Україна”, „Народний Рух України”, Партія промисловців і підприємців. Будь ласка, хто буде виступати від вас? Борис Беспалий має право на виступ, будь ласка.
17:20:07
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Шановні колеги, шановні громадяни України, заява партії Блоку „Наша Україна”. Парламентські фракції Блоку „Наша Україна” розцінюють голосування у Верховній Раді за проект постанови щодо відставки уряду, поданий лідером комуністів Петром Симоненко, як антиконституційну спробу дестабілізувати політичне та соціально-економічне становище в Україні. Не конституційність прийнятого рішення є очевидною з юридичною та процесуальною точок зору.
Дійсно, стаття 85 Конституції „До повноважень Верховної Ради відносить і вирішення питання про відставку прем’єр-міністра, членів Кабінету Міністрів. Разом з тим, процедура цього питання визначена статтею 87 Конституції України, яка можливо для когось і є шматком паперу зіпсованою фарбою, але для „Нашої України” і фракції нашого блоку це є священним, мріяним віками українцями документу. Тому ми не можемо дивитися спокійно на наругу над цим документом.
По-перше, стаття 87 передбачає, що резолюція про недовіру може бути внесена лише за пропозицією Президента або не менш, як третини народних депутатів України. Між тим, її внесли тільки два лідери, лідируючих комуніста, Петро Симоненко, а також Матвєєв.
По-друге, згідно частини 2, статті 87 питання це про відповідальність уряду не може розглядатися Верховною Радою більше одного разу протягом однієї чергової сесії. Між тим, на цій сесії дане питання вже розглядалося першого грудня минулого року і, звичайно, ж не було підтримано депутатами. Тому юридична оцінка тут очевидна, однозначна і зрозуміла. Це рішення є таким, що не відбулося з моменту його прийняття. З політичної точки зору голосування за дану постанову фракція „Регіони України”, КПУ, соціал-демократів (об’єднаних), які вже давно діють за принципом, чим гірше, тим краще, нікого не дивує. Свого роду послідовність проявила і фракція Блоку Юлії Тимошенко та її політичні союзники, які свого часу не голосували за призначення Юрія Єханурова главою уряду, а також за бюджет. Очевидно, що всі ці сили намагаються ловити політичну рибку і для того, в мутній воді і для того дестабілізують економіку, соціальну і політичну ситуацію.
Дивує позиція фракцій, підконтрольних спікеру Верховної Ради, Голові Верховної Ради Володимиру Литвину, які теж скотилися прагнучи можливо до того, щоб показати хто в хаті хазяїн після реформи на антидержавні позиції. Таким чином, фракції Блоку „Наша Україна” закликають український народ не піддаватися до неконституційного провокаційного рішення і сприяти виконанням уряду своїх повноважень належним чином. Дякую за увагу, сподіваємось на підтримку і розуміння нашої позиції.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, оскільки там прозвучало прізвище, дозвольте репліку. Ну, по-перше, не треба закликати народ до неконституційних дій. Я просив би уважно вивчити Конституцію. Йдеться не про недовіру, а про відставку. Це різні є моменти. Я просив би також шановного чоловіка вивчити спочатку Конституцію, а потім переходити на вереск.
По-друге, Голові Верховної Ради підконтрольні в плані організації роботи Верховної Ради всі фракції. Я цьому радий дуже. Я хотів би, коли ми приймали правове рішення рік тому назад, чомусь ви з відповідними заявами не виступали. Так що заспокойтесь, будь ласка, і приміть це як даність. Треба було краще працювати в сесійній залі і з депутатами Верховної Ради України.
Ще дві фракції: фракції Блоку Юлії Тимошенко, „Єдина Україна” також вимагають перерви або виступу. Будь ласка.
17:24:17
ТАРАН В.В.
Шановні колеги, в Україні не було і немає газової кризи. Розвинена інфраструктура газових магістралей дозволяє Україні вести на рівних розмову з Росією. Але в Україні є інша криза, є криза нерозуміння української влади і стратегічної мети Росії, а мета Росії не гроші за газ, мета Росії: продемонструвати перед Європою і США, хто є господарем на пострадянському просторі, а відтак повернути Україну у сферу свого одноосібного впливу. І уряд Єханурова підіграв цим намірам, адже підписана угода по газу встановлює повну монопольну залежність України від Росії і повністю відповідає імперіалістичній стратегії Москви. І ще один подарунок батюшці царю від менше вартості українських чиновників на передодні річниці Переяславської ради.
За розмірами економічних збитків дана угода є найстрашнішим документом підписаним за роки незалежності і більше того, після підписання цієї угоди Україна не лише попадає в повну залежність від Російської газової труби, а ще й попадає в залежність від напівкримінальної газової структури „РосУкрЕнерго”, засновниками якої є люди, для яких, власне, нажива во сто крат дорожча інтересів України. Підписана угода передбачає погоджену на термін до 01.01.2011 року ставку оплати за транзит, але не встановлює ціни на газ після 1 липня.
І таким чином, уже з другого півріччя Росія може встановити нам будь-яку фантастичну ціну за газ і наша держава попадає в повну боргову залежність від Росії. Але боргова яма перед Росією означає одне - втрата незалежності, втрата так важко вибраної нашим народом власної державності.
Угода так поспішно була підписана, що в ній навіть не передбачено, хто буде вирішувати спори з газових питань, які можуть виникнути між Україною і Росією, навіть злочинна влада Кучми передбачала вирішення спірних питань з Стокгольмським судом та правовими інститутами інших країн.
Зрозуміло, що згідно цієї угоди всі спори мали вирішуватися в Москві і ганьбою для України став навіть той принизливий факт, що угода була написана російською мовою, що суперечить всім міжнародним нормам, згідно яких подібні угоди підписуються мовами сторін, які її складають. Підписана угода є однозначною зрадою національних інтересів України. Однак, за зраду національних інтересів мають відповідати всі і кожен, не залежно від посад і свого соціального становища та політичних декларацій. Адже всі рівні перед законом і Україною.
І тому фракція БЮТ рішуче наполягала на тому, щоб уряд Єханурова, на призначення якого Верховна Рада дала згоду лише завдяки сумнозвісного меморандуму Ющенка і Януковича, пішов у відставку як такий, що зрадив Україну. Адже немає гарантії, що цей уряд, здійснивши таку зраду сьогодні не повторить її завтра знову.
Ми закликаємо українське суспільство до згуртованості і єдності в цей надзвичайно складний період, коли імперська Москва вкотре посягає на найсвятіше кожного з нас, - на нашу державу, на Україну. Дякую.
ГОЛОВА. Я думаю, шановні колеги, що дещо запізніла заява, вона трошки відстала від того нашого динамічного часу тут, у сесійній залі.
Шановні колеги, останнє зараз. Давайте ще раз я поставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо Служби безпеки дорожнього руху, реєстраційний номер 8339. Прошу шановних колег визначитися шляхом голосування.
17:28:06
За-138
Ставлю на розгляд для включення до порядку денного проекту Закону про свободу мирних зібрань, реєстраційний номер 7819. Прошу голосувати.
Що, що? Ні, ні. У нас тут є про свободу мирних зібрань, для включення до порядку денного. Прошу голосувати. Ми домовлялися розглянути це питання на засіданні Погоджувальної ради, шановні колеги.
17:28:48
За-137
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, сьогодні, коли ми проводили Погоджувальну раду, Геннадій Йосипович Удовенко аргументував необхідність розгляду цього законопроекту. Будь ласка, Геннадію Йосиповичу. Мікрофон Геннадія Йосиповича. Будь ласка.
Геннадій Йосипович Удовенко, мікрофон увімкніть, будь ласка.
17:29:16
УДОВЕНКО Г.Й.
Не включений був.
Шановний Володимире Михайловичу, дякую за те, що ви зробили спробу, щоб цей законопроект включити до порядку денного. Мабуть, всі знаходяться під враженням те, що пропонує член фракції Народного Руху неприйнятно для Верховної Ради. Мені дуже прикро, що Верховна Рада не включила це питання до порядку денного.
На передодні виборів ми одержуємо сотні і ви, Володимире Михайловичу, одержуєте сотні листів про те, що треба щоби був закон який гарантує виконання конституційного положення чи громадяни України можуть збиратися мирно без зброї і висловлювати свою громадянську позицію.
Я просив би ще раз переголосувати. Це не політичний закон, але сьогодні беззаконня може привести до дуже поганих наслідків під час виборів.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту Закону „Про свободу мирних зібрань”. Реєстраційний номер 7819, прошу голосувати.
Прошу голосувати.
17:30:49
За-150
Рішення не прийнято.
ГОЛОВА. Я не чую. Ну ми не включили до порядку денного, шановні колеги. Шановні, ну не включили ми до порядку денного, ну я прошу вас.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо Держфельдслужби). Від Кабінету Міністрів є доповідач? Немає.
Будь ласка, голова комітету Цибенко Петро Степанович.
17:31:52
ЦИБЕНКО П.С.
Шановні колеги! Шановний громадяни України.
Цибенко, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
Я так розумію, що Кабінету Міністрів України вже нічого не потрібно, оскільки законопроект, який був ініційований Кабінетом Міністрів України, немає доповідача. Але тим не менше життя не стоїть на місці. Мова йде про внесення змін до статті 11 Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (щодо Держфельдслужби). Мова йде про дуже короткі зміни, які стосуються про приведення до єдиного прочитання різних законів, і тому мова йде про внесення до статті 11 закону дуже коротких змін, в яких мова йде про осіб начальницького, рядового складу фельд’єгерської служби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань зв’язку та інформатизації.
Тобто мова йде про те, що Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів уважно розглянув цей документ, підтримав його. Більше того, ми вважаємо, що цей документ, зважаючи на його технологічний характер може бути прийнятий не лише за основу, а може бути прийнятий і в цілому.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Петре Степановичу.
Міністр транспорту та зв’язку Віктор Васильович Бондар, будь ласка.
БОНДАР В.В. Дякую.
Зазначений законопроект спрямований на ліквідацію неузгодженостей між окремими законами України і в частині забезпечення начальницького складу Держветслужби України.
В той же час пунктом 9 статті 11 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” осіб начальницького, рядового складу фельд’єгерської служби віднесено до осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному страхуванню, і вони є платниками страхових внесків до накопичуваного фонду.
В той же час на зазначену категорію осіб поширюється законодавство про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ України.
Запропонований законопроект передбачає виключити з переліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню осіб начальницького, рядового складу фельд’єгерської служби. Таким чином ми розв'яжемо правову колізію, яка сьогодні склалася, і дамо можливість фельд’єгерській службі, особам, які виходять на пенсію, отримувати належну пенсію і отримувати її відповідно з порядком, який передбачений для працівників МВС там, де вони рахуються, де вони отримують звання і де вони на сьогодні перебувають.
Реалізація зазначеного проекту не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з Державного бюджету України. Законопроект погоджений з усіма міністерствами, схвалений Комітетом Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Було розглянуто, і комітет підтримав, прийняв рішення винести на розгляд Верховної Ради.
Враховуючи вищезазначене, прошу вас підтримати даний проект закону. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, Юрій Анатолійович, ви не заперечуєте, як ми проголосуємо цей документ? Мікрофон, будь ласка, ввімкніть Кармазіна Юрія Анатолійовича, тому що Кармазін записався перший на виступ. Будь ласка, Юрій Анатолійович.
17:35:22
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, давайте зосередимося і чітко побачимо, що допущена помилка була свого часу і включення до пункту дев'ять статті 11 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” осіб начальницького, рядового складу фельд'єгерської служби спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань зв'язку було абсолютно необґрунтованим.
Раз ця помилка була, ми її зараз маємо виправити. Тому я хочу внести пропозицію проголосувати в першому і в другому читанні. Поставити на цьому крапку і далі зняти оцю правову невизначеність, яка в цьому питанні є щодо такої служби, як урядово-кур'єрського зв'язку фельд'єгерської служби.
І ще хочу сказати, що, Володимире Михайловичу, мабуть, не всі зрозуміли про попередній закон – про мирні збори. Вчора в Дніпропетровську не пустили людей, в тому числі мого помічника, при розгляді питань по комісіям, і вже формується підготовка для фальсифі…
ГОЛОВА. Юрій Анатолійович, ми на Погоджувальній раді обговорювали цей законопроект. Я пропонував, ну, немає підтримки. Будемо шукати підтримку у депутатських фракцій і груп.
Сергій Шевчук, ви наполягаєте на… Мікрофон, будь ласка. Я тих, хто записався на виступ. Потім Соломатін.
17:36:49
ШЕВЧУК С.В.
Дякую, Володимире Михайловичу. Оскільки запис відбувається опівночі, в нуль годин одна хвилина, то я так само дуже коротко скажу. Що фракція Блоку Юлії Тимошенко буде підтримувати цей законопроект. Склад Держфельдслужби не такий великий, але це також люди, за них треба піклуватися, тим більше що йдеться про пенсійне забезпечення. Законопроект був підготовлений ще урядом Юлії Тимошенко, і тому ми будемо голосувати „за”.
Спасибі.
ГОЛОВА. Юрій Соломатін, мікрофон, будь ласка, фракція комуністів.
17:37:27
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Наша фракція пропонує підтримати цей закон в першому і другому читанні і в цілому – і поставити на цьому крапку. Давайте ми зробимо чітко абсолютно і в стислі строки цю благородну процедуру.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у першому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (щодо Держфельдслужби). Реєстраційний номер 8043. Прошу голосувати.
17:38:26
За-243
Закон прийнято.
Оголошується… Так ми прийняли за основу і в цілому. Ми прийняли закон уже.
По фракціях, будь ласка.
«Регіони України» - 27, комуністів – 55, Народна партія – 35, „Наша Україна» - 16, Блок Тимошенко – 29, СПУ – 25, Народний блок – 21, СДПУ (о) – 0, Українська народна партія - 0, «Відродження» - 9, Народний Рух України – 8, «Реформи і порядок» - 0, промисловці і підприємці – 7, «Єдина Україна» - 3, позафракційні – 8.
Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (щодо неповнолітніх в'язнів), реєстраційний номер 7498.
Доповідач Кирило Поліщук народний депутат України, від комітету підготуватися. Будь ласка, хто буде виступати? А, Петро Степанович Цибенко голова комітету.
17:39:46
ПОЛІЩУК К.А.
Дякую. Кирило Поліщук, Блок Народно-демократичних партій.
Шановний Голово, шановні народні депутати, діючим Законом України про жертви нациських переслідувань передбачені пільги колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового ув’язнення, яким на момент ув’язнення виповнилося 16 років. Але за чинним українським та європейським законодавством неповнолітніми вважаються особи, яким не виповнилося 18 років.
Даним законопроектом передбачається внести зміни до статті 6.1. чинного закону України про жертви нацистських переслідувань, що полягають в поширенні пільг колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання на осіб, яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років. Висновок Головного науково-експертного управління позитивний. Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВА. Так, дякую вам, Кирило Ананійович. Петро Степанович Цибенко, будь ласка, голова комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
17:40:48
ЦИБЕНКО П.С.
Шановні колеги, шановні громадяни України, цей документ певною мірою теж носить технологічний характер, оскільки він приводить у відповідність зміни до закону про жертви нацистських переслідувань до українського чинного законодавства.
Власне кажучи, в цьому документі єдине, що змінюється цифра 16 на цифру 18 років, приводиться у відповідність до європейських стандартів і наших внутрішніх стандартів, я маю на увазі законодавство України. І тому комітет уважно розглянувши цей законопроект, по-перше його підтримав, а по-друге, я пропоную від імені комітету, його прийняти… цю зміну прийняти не лише у першому читанні, але й прийняти в цілому. Бо тут доопрацьовувати, власне кажучи, нічого. Тому комітет підтримує цей документ. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Петро Степановичу. Переходимо до обговорення. Юрій Кармазін. Підготуватися Соломатіну.
17:41:45
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, шановні урядовці. Верховною Радою, позитивну оцінюючи законодавчу ініціативу народних депутатів Поліщука, Бойка, Макеєнка, Льовіна, вважаю за необхідне звернути вашу увагу на необхідності однозначно внесення змін і до іншого Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Стаття шість частина перша пункт 17 абзац два чинного закону України встановлює, що „прирівняними до учасників бойових дій”, це цитата, „вважаються колишні неповнолітні, яким на момент ув’язнення не виповнилося 16 років, в’язні концтаборів, гетто та інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та їх союзниками у період Другої світової війни, а також діти, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків”. Кінець цитати. А стаття сім частина два пункт три: до інвалідів війни належать також інваліди з числа, пункт третій, малолітніх, цитую, „яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років, в’язнів фашистських концтаборів та інших місць примусового тримання, які визнані інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин”. Кінець цитати.
У наслідок цієї розбіжності одні і ті ж самі діти мають абсолютно різні права. Це при тому, що згідно міжнародному та українському законодавству неповнолітніми вважаються особи у віці до 18 років. Пропонується однозначно внести зміни і до статті сім частини два пункту три стосовно термінологічної та вікової уніфікації статусу неповнолітніх в’язнів фашистських концтаборів та інших місць примусового тримання, які визнані інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин.
Для цього викласти статтю сім частини два пункту три у такій редакції. Неповнолітні, яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років, в’язнів фашистських концтаборів та інших місць примусового тримання, які визнані інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин або неповнолітні, яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років, в’язнів концтаборів, гетто та інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків.
В подальшому слід буде внести зміни до Закону України „Про жертви нацистських переслідувань”, оскільки в статті 6, 6-2 цього закону передбачається цитую „пільги колишнім малолітнім в’язням, концтаборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами, колишнім малолітнім, яким на момент ув’язнення не виповнилось 14 років”.
І так, ви бачите, 14, 16 і 18, три віку йде, все щодо малолітніх. в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин надаються такі пільги. Слід також уніфікувати вимоги щодо віку, про які я сказав.
Прошу розглянути ці пропозиції, проголосувати або одночасно з цим проектом, або включити ці пропозиції під час другого читання. Я вважаю, що це можна зробити, не порушуючи змісту того закону …
ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Катерина Самойлик, фракція комуністів. Підготуватися Терену.
17:45:04
САМОЙЛИК К.С.
Шановні колеги, шановні наші виборці, фракція Комуністичної партії України буде підтримувати законопроект про внесення змін до Закону України „Про жертви нацистських переслідувань” щодо неповнолітніх в’язнів і, дійсно, цей закон передбачає змінити 16-річний ценз колишніх неповнолітніх в’язнів на 18-річний з наданням цій категорії в’язнів відповідних пільг.
Це дозволить також і привести положення зазначеного закону у відповідність до положень Закону України „Про охорону дитинства”, це така в нас мала дитяча Конституція та інших законів, в тому числі низки законів, яка була прийнята нашим комітетом, Комітетом з питань молодіжної політики, якими встановлено і зафіксовано, що неповнолітні громадяни – це громадяни віком до 18 років.
І я вважаю, що те, що ми приймаємо саме цей законопроект після року, який ми відсвяткували, якщо можна так назвати, 60-річчя Великої перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні. Це також є данина тим неповнолітнім, малолітнім в’язням, які вже, мабуть, не один рік чекають, щоб ми також звернули на них увагу і віддали належне, і хоча б якась маленька пільга за скалічене життя, за втрачене дитинство, за сльози і за горе, яке зазнала ця категорія, тепер вже громадян України, а тоді малолітніх громадян. Це, звичайно, потребує, щоб ми прийняли цей законопроект, тим більше, що ми поступово йдемо до прийняття рішень щодо того, щоб кожна людина, яка хоч часткою свого життя дотикнулася душею своєю до тих буремних років Великої Вітчизняної війни, щоб вона була відзначена і щоб це було абсолютно на законному рівні.
Ось про таких громадян України повинні бути окремі розділи, окремі сторінки в історії нашої Батьківщини, бо вони, дійсно, незламні герої, бо вони дійсно справжні патріоти нашої з вам держави.
Не про тих хто в лісах знищував своїх громадян України співвітчизників, а саме про тих хто заради цієї великої перемоги, дійсно втратив дуже багато в цьому житті. Пропонуємо проголосувати за цей законопроект і подякувати…
ГОЛОВА. Віктор Терен, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Шершуну.
17:48:24
ТАРАН В.В.
Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.
Дякую Володимир Михайлович.
Дорогі друзі! Це є абсолютно нормальний справедливий законопроект, і колишні малолітні в’язні фашистських концтаборів давно його ждуть і вимагають і наша фракція підтримує народного депутата Цибенка, щоб цей закон нам прийняти в цілому.
І тут все зрозуміло, і я би не вийшов на цю високу парламентську трибуну, коли б не один дуже важливий аспект. Ми приймаємо закон про малолітніх в’язнів фашистських концтаборів, але давним-давно необхідно внести відповідні поправки до закону про жертви політичних репресій сталінського режиму. І так само визначити категорію малолітніх в’язнів радянського режиму. Закон про жертви політичних репресій було прийнято понад 10 років тому і тут неодноразово була спроба і нашої фракції, і нашого комітету, який очолює Геннадій Йосипович Удовенко, поставити тут у Верховній Раді цей закон і внести в нього відповідні поправки. Зокрема, визначити категорії неповнолітніх в’язнів радянських концтаборів. І хочу звернути увагу, що ця категорія малолітніх в’язнів радянських концтаборів визначена вже давним-давно, вона визначена в Росії, визначена в Білорусії, ми в комітеті детально аналізували законодавство, вона визначена в усіх, без винятку, радянських колишніх республік. І лише українські малолітні в’язні не мають ані свого статусу, ані пільг, бо вони українці і в цьому їхня вина.
І якщо ми справді справедливі, якщо в нас є якесь почуття гуманності, почуття елементарної людськості, врешті-решт, жалості до цих дітей, які були вкинуті у сталінські сибірські тюрми, то ми врешті-решт маємо винести цей законопроект про жертви політичних репресій сталінського режиму сюди в залу і проголосувати за ті поправки, які необхідно внести. І, зокрема, в першу чергу, визначити категорію малолітніх в’язнів сталінського режиму. Дякую.
ГОЛОВА. Микола Харитонович Шершун, будь ласка.
17:50:32
ШЕРШУН М.Х.
Микола Шершун, фракція Народної партії, Народний Блок Литвина.
Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу, закон України про жертви нацистських переслідувань, який визначає правові, економічні та організаційні засади державної політики щодо жертв нацистських переслідувань і спрямовані на їх соціальний захист та збереження пам’яті, без сумніву, є актом прояву гуманізму на державному рівні. Актом, який скоріше засвідчує розуміння суспільства величезної трагедії, що об’єднує сотні тисяч понівечених доль. Бо чи ж можна компенсувати людині страшні страждання у кращі роки життя чи зрештою втрачене здоров’я.
То ж упорядкування цієї сфери зокрема, визначення категорії та встановлення процедури надання пільг колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків дозволить хоча б частково поновити елементарну справедливість. Фракція Народної Партії підтримає даний законопроект і закликає колег до цього. Час на дотримання усіляких законодавчих, пов’язаних з бюджетом, я маю на увазі, процедур у нас є, оскільки дана законодавча ініціатива у разі схвалення цього законопроекту вступить в дію не раніше першого січня 2007 року.
По великому рахунку цей законопроект запізнився на ціле життя цих страждальців. А кому пощастило дожити, це здебільшого сьогодні кволі, хворі, немічні люди похилого віку, часто забуті долею і людьми. То ж такий жест доброї волі, а це не такі вже великі кошти, стане не лише проявом гуманності, а й добрим уроком для прийдешніх поколінь. Фракція Народної Парті та Народного Блоку Литвина просить колег підтримати даний законопроект. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено. Петро Степанович Цибенко, будь ласка, на пропозицію Юрія Кармазіна. І запросіть депутатів до сесійної зали, ми маємо прийняти рішення.
17:52:57
ЦИБЕНКО П.С.
Спасибі, Володимир Михайлович.
Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенко.
Ну, по-перше, я хотів би акцентувати увагу на тому, що для того, щоб діяти у повній відповідності до Бюджетного кодексу, я це для стенограми хочу сказати про те, що цей документ має вступити в дію з 1 січня 2007 року. Це перше.
І друге. Щодо зауваження Юрія Анатолійовича Кармазіна. Він абсолютно правий у своєму зауваженні, але змішувати два закони не можна. Тим більше, що те, про що сказав Юрій Анатолійович, Верховна Рада уже зробила, вона все те, що стосується Закону про статус ветеранів війни в тій проблемі, про яку він говорив, ці зміни вже прийняті Верховною Радою і з 1 січня 2006 року цієї категорії, категорії жертв нацистських переслідувань в цьому законі уже немає. Тобто ця проблема стосовно Закону „Про статус ветеранів війни” вона вирішена. Дякую за увагу. Ми можемо голосувати в двох читаннях цей документ.
ГОЛОВА. Юрій Анатолійович. Ви знімаєте у зв’язку з такими роз’ясненнями своє застереження. Мікрофон, будь ласка.
17:54:06
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, дійсно, частина є з того, що я говорив, я говорив про уніфікацію вимог щодо віку і привів приклад, що в трьох законах в одному віці – 14, в іншому – 16, в іншому – 18, ось, що я показав і сказав, що в такому випадку треба приймати в режимі двох читань: в першому читанні, потім в другому читанні, тому що треба ще вносити зміни до Закону „Про жертви нацистських переслідувань”, оскільки там передбачаються, знову ж кажу, по-іншому. І це зменшення кількості людей, які підпадуть під цей закон, ось чому я це кажу. До 14 років чи до 18 років, це ще 4 роки дітки, які підпадають під цей закон.
Тому давайте приймемо в першому читанні, направимо зміни до цього законі і комітет розгляне, і все буде нормально.
ГОЛОВА. Петро Степанович Цибенко, будь ласка. Зараз ми уточнення знайдемо, щоб ми могли прийняти вичерпне рішення. Будь ласка. Мікрофон.
17:55:11
ЦИБЕНКО П.С.
Юрій Анатолійович!
ГОЛОВА. Прошу уваги, шановні колеги!
ЦИБЕНКО П.С. Юрію Анатолійовичу! Я звертаюсь до пана Кармазіна. Ви пропонували внести зміни до Закону „Про статус ветеранів війни і гарантій їх соціального хисту”. Але із Закону „Про статус ветеранів війни і гарантій їх соціального захисту” така категорія як жертви нацистських переслідувань вилучена, вони віднесені до Закону „Про статус”, все. В тому законі цієї категорії уже, починаючи з січня 2006 року, немає. Тобто мова йде про те, що ми вносимо зміни, єдину зміну до Закону „Про жертви нацистських переслідувань”.
ГОЛОВА. Юрій Анатолійович, я думаю, що комітет тут має рацію, давайте підтримаємо в даному разі, оскільки там уже зміни вступили в дію і там вилучені всі ці статті.
Шановні колеги, я прошу підготуватися до голосування! Прошу зосередитись! З урахуванням того, що цей закон вводиться в дію з 1 січня 2007 року, що відповідає вимогам Бюджетного кодексу, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в першому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України „Про жертви нацистських переслідувань” (щодо неповнолітніх в’язнів), реєстраційний номер 7498. Прошу голосувати.
17:56:41
За-296
Закон прийнято.
Шановні колеги, продовжуємо нашу плідну діяльність на 15 хвилин. Оголошується до розгляду, ну, давайте зараз тоді приймемо це рішення, вже ж оголосили і все. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" (щодо звільнення судді), реєстраційний номер 4061. Ну, давайте один розглянемо тоді, дуже швидко.
17:57:21
ДОБКІН М.М.
Дякую, народні депутати!
Шановний Головуючий, шановні народні депутати! Сьогодні вашій увазі представлений законопроект про внесення змін до статті 20 Закону України „Про судоустрій України”. Необхідність прийняття цього закону обумовлена особливою роллю Вищої ради юстиції як конституційного органу держави, відповідального за формування суддівського корпусу, зобов’язаного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі. А також відповідального за прийняття рішень стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та в межах своєї компетенції про... дисциплінарну відповідальність.
Право на звільнення щодо звільнення судді з адміністративної посади закріплено за Вищою радою юстиції статтею 131 Конституції України, частиною 5 статті 20 Закону України „Про судоустрій”, та частиною 2 статті 1 Закону України „Про Вищу раду юстиції”. Суб’єкт, який остаточно приймає рішення про звільнення судді з адміністративної посади, є Президент України. Форма звернення закріплена законом про Вищу раду юстиції та Регламентом Вищої ради юстиції шляхом направлення відповідного подання до Президента України.
Таким чином, право Вищої ради юстиції вносити подання Президента України про звільнення судді з адміністративної посади є правом, яке ґрунтується на конституційному статусі Вищої ради юстиції. Однак відсутність у Законі України „Про судоустрій України” достатньої деталізації процедури звернення породжує факти неоднозначного правозастосування цієї норми закону.
Вважаю за доцільне розглянути питання про прийняття зазначеної статті закону в новій редакції, оскільки запропоновані зміни дозволять поліпшити якість роботи Вищої ради юстиції і сприятимуть закріпленню її належного статусу та повноважень з метою створення ефективної справедливої судової системи.
Дякую за увагу. І прошу підтримати цей закон у першому читанні.
ГОЛОВА. Василь Васильович, будь ласка, позиція комітету.
17:59:12
ОНОПЕНКО В.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, сьогодні відповідно до статті 20 Закону „Про судоустрій” звільнити з посади голову суду чи його заступника може Президент або призначити так само за поданням Голови Верховного Суду на підставі рекомендації відповідної ради суддів чи спеціалізованих судів чи Ради України.
Вноситься пропозиція, щоби це мала право робити і Вища рада юстиції. Заслуговує на увагу сама ініціатива вдосконалення правової основи діяльності Вищої ради юстиції, але ця пропозиція протирічить Конституції, зокрема, статті 131 Конституції якою передбачено, що Вища рада юстиції може вносити подання про звільнення з посади судді, а не з посади адміністративної. Тому щоби внести цей законопроект і розглянути як закон треба міняти Конституцію.
Тому комітет прийняв рішення відхилити як такий, що протирічить Конституції.
Дякую заувагу.
ГОЛОВА. Юрій Кармазін, підготуватися Катерині Самойлик.
До виступу запрошується.
18:00:27
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, я розумію автора законопроекту народного депутата Добкіна. Який чесно, кажучи, надзвичайно послідовний. Чому послідовний? Тому що він вже ставив питання про прийняття Кодексу професійної етики судді. Якби цей кодекс був, то мабуть не було того, що зараз сталося. Коли люди включені до виборчого списку і зареєстровані як кандидати народні депутати, а це голова Вищого Господарського Суду Притика. Голова Верховного Суду України Маляренко продовжували, продовжують виконувати свої службові обов’язки.
Хіба це нормально?
В який країні це можливо таке, взагалі, скажіть мені, будь ласка.
Тому, якби був прийнятий той кодекс, про який говорив Добкін, цього б уже давно не було. Але маємо те, що маємо, виходячи з того, що нічого іншого не передбачено Конституцією. І, на жаль, з правової точки зору стаття 131 Конституції, яку я весь час тримаю перед собою, бо ще не роздали, Володимире Михайловичу, іншої Конституції, ми думаємо, що інший варіант ви роздасте зі своїм власним автографом і побажаннями нам для наступної роботи кожному депутату, і це, мабуть, завтра станеться, сьогодні ви зробите.
Всього тут сидить зараз в залі 67 депутатів. Поставте от 67, вручіть завтра Конституції, а всі інші то не депутати, вони ви знаєте чим займаються – бізнес-питаннями.
Тому тут написано. Внесення подання про призначення суддів на посади або звільнення їх з посад. При чому у Конституції не написано які, Василю Васильовичу. Адміністративні посади чи ні, тут не написано такого.
Тому, по великому рахунку, незважаючи на те, що Головне науково-експертне управління каже, що такого немає, я можу сказати, що немає тільки окремого подання, яке пропонує Добкін. Він пропонує, щоб окреме подання вносили. А тут Конституція говорить: на підставі подання Вищої ради юстиції. Тому потрібно тільки подання. Слово „окремо” викидається .
Але, Василю Васильовичу, тут немає адміністративної посади, давайте не придумуйте, бо ми вже напридумували з вами, що ми сьогодні створили і продовжуємо підтримувати фактично кругову поруку. Сьогодні голова Вищої ради призначає собі заступників у судовій системі України, і нічого там не змінилося.
Тому давайте приймати зміни, які пропонує Добкін, і давайте не натягувати, порушення шукати там, ден їх немає. Дякую. Це буде сприяти демократизації судової гілки влади, хоча в Вищій Раді юстиції, там таке зараз робиться, що це важко говорити. Хіба був з'їзд наукових працівників, скажіть, будь ласка, наукових установ? Була наукова конференція, оформили з'їздом, і всі мовчите, вся держава мовчить, Абсолютно незаконно, не легітимно люди займають посади там! Незаконно, не легітимно займають посаду голова…
ГОЛОВА. Катерина Самойлик, фракція комуністів. Підготуватися Сергію Шевчуку.
18:03:42
САМОЙЛИК К.С.
Шановний Василю Васильовичу, я хочу вам сказати, що фракція Комуністичної партії України глибоко сумує з того, що ми прибираємо або говоримо про те, що ще один важіль, вірніше, другий важіль контролю за суддями, ви вважаєте, що це не конституційно. От знаєте, у нас вся відповідальність починається і закінчується от у цій ложі або там.
Ми поаплодували, поздоровили зі сльозами на очах, дехто квіти вручив і пішли судді наші вершити людські долі. А вершать вони, дивлячись все-таки, який же статок у людини. Якщо тільки багатенька ця людина, до тебе і відношення зовсім інше. А якщо ти тільки просто людина, громадянин України, ти ніде, підкреслюю, ні в якому суді не знайдеш права у цій державі. Я сама тисячу разів стикалася з цим.
Нещодавно, рік тому, затвердили суддю Одинцову.
Мені що, ждать, поки Маляренко розбереться?! Подала кипу півроку тому документів. Да ніхто не розбирається в цьому питанні! Суддя елементарно і просто два дні робить два вироки на одну і ту ж людину, тому що людина досить-таки приваблива для неї: 500 тисяч вкрала на органіці, і це в такому маленькому містечку, де проживає всього 17 тисяч населення. І тепер я не знаю, у якому віці, у якому сторіччі ми достукаємося до того, що буде подання голови Верховного Суду України, що її звільнили! Людина порушує закон, людина нехтує законом, людина принижує гідність людини, людина – ця ж сама Одінцова, підкреслюю, - відкрито бере взятки, а ми нічого не можемо зробити, будемо чекати, поки оце на цій піраміді хтось достукається і хтось скаже?!
Василь Васильович, ви знаєте, як це робити. І зараз у нас кожен рік, коли на кожного листа, тільки даємо листа на несправедливе, просто негідне відношення до людини – нам дають відписку: „Ви тиснете”. Вибачте, будь ласка, ви витиснули людське в людині! Ви не дали їй можливості захиститися законом, а нам пишуть такі відписки.
Тому, хочемо чи не хочемо, можливо, на повторне друге читання, але нам необхідно приймати такий закон.
ГОЛОВА. Ще один виступаючий. Сергій Шевчук передає право на виступ Василю Онопенку, будь ласка.
18:07:02
ОНОПЕНКО В.В.
Шановні колеги, знаєте, повага до права, до законності, до правосуддя починається в тому числі і в цьому залі. Юрій Анатолійович, я хочу звернути вашу увагу, що, дійсно, в Конституції в статті 131 мова іде про посади суддів. Але ще ж інші закони, є кодекси, є закон про судоустрій, де мова іде про адміністративні посади, саме голів, судів, їх заступників. І саме їх порядок звільнення і призначення визначається самим Законом. Тому я думаю, що потрібно наводити порядок в судах. І ми це робимо. І саме в цьому залі ми приймали багато рішень, які стосуються оприлюднення судових рішень.
Я думаю, що Президент скоро підпише цей закон, коли будь-яке рішення, прийняте чи місцевим судом, чи Верховним буде на веб-сайті і кожен може познайомитись із цим рішенням. Потрібно вдосконалювати роботу вищої ради юстиції. І ми зараз готуємо законопроект про те, щоби там було 50 плюс один суддя, як в багатьох країнах Європи. І вони приймали відповідні рішення, в тому числі дисциплінарного характеру.
Але вносити ці зміни, які протирічать Конституції, якісна річ, що неможливо. Така позиція Верховного суду, така позиція Науково-експертного управління, наукових організацій. Ну, є позиція Юрія Анатолійовича, він теж її, має право і я її теж поважаю. Але треба поважати, більше я поважаю Конституцію.
ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Завершимо розгляд питання, після того репліка буде. Будь ласка, Кармазін. Потім – автор проекту постанови. Юрій Кармазін, мікрофон, будь ласка.
18:08:41
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін.
Я щиро дякую за те, що визнали, що в самій Конституції немає порушення, тобто Добкін не порушив Конституції своїм законопроектом.
А те, що його пропозиція входить в протиріччя з іншими нормами інших чинних законів, ще не говорить, що це є уже основа, і ми не можемо порушувати. Головне, що зараз я вам довів при всіх, і ви погодилися, що порушення Конституції не допущено, і що в першому читанні можна приймати.
І я вам більше скажу. Добкін був на іншій стороні барикад, він боровся проти мене, проти нас, боровся по Одесі, боровся по інших місцях. Але ми давайте говорити про істину. А істина не має партійності, а істина не має кольоровості. І саме оце – те, що відрізняє той блок, який я очолюю, блок Юрія Кармазіна, і я кажу, це справедливо. Давайте його приймемо у першому читанні, а потім приймемо у другому читанні. І це, не зважаючи на те, що це мій супротивник в принципі був, і зараз, мабуть....
ГОЛОВА. Михайло Добкін, будь ласка, мікрофон. Автор проекту закону.
18:09:54
ДОБКІН М.М.
Уважаемый Владимир
Михайлович, уважаемые народные депутаты. Я никогда не был противником. Может
быть, политическим оппонентом - не более того.
Я хочу сказать, что
слова, которые сейчас прозвучали в
выступлении уважаемого Юрия Анатолиевича, это слова, я не побоюсь этого слова,
патриота Украины и если бы у нас все так размышляли, я думаю, у нас бы совсем
было бы другое законодательство.
От себя хочу сказать, я
очень уважаю голову, не буду называть фамилии, чтоб не давали реплику, голову
профильного комитета, но я не согласен с тем, что мы должны ждать пока
Президент примет какое-либо решение. Мы тогда будем ждать годами, а Президент
принимает иногда решения, которые полностью противоречат решениям Верховной
Рады.
Допустим, сегодня он уже
дал комментарий, что решение Верховной Рады по отставки правительства было
нелегитимное. Ну, поэтому я предлагаю принять этот закон в первом чтении,
доработать его и потом принять во втором и в целом.
ГОЛОВА. Так, шановні колеги, розгляд проекту закону про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України” щодо звільнення судді завершено. Вноситься на голосування першою пропозиція відповідно до Регламенту про прийняття за основу проекту закону, реєстраційний номер 4061 про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України” (щодо звільнення судді). Прошу голосувати.
18:11:24
За-234
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу о 10-ій годині, у нас завтра буде ранкове і вечірнє засідання в пленарному режимі. Робота в комітетах і фракціях під час перерви з 14 до 16 години, прошу мати це на увазі.