ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 січня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему „Рада”.

10:03:52

Зареєструвалися в сесійній залі 403 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, давайте привітаємо народних депутатів Бабуріна Олексія Васильовича, Біловола Олександра Миколайовича, Гірника Євгена Олексійовича і Ларіна Сергія Миколайовича, у яких сьогодні день народження.

Тепер інформація про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 10 січня 2006 року. Розглянуто дев'ять питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято два закони та чотири постанови, чотири законопроекти та три проекти постанов прийнято за основу, один проект постанови відхилено, проведено День уряду України.

Так, оголошення: відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід зі складу депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко народних депутатів України Сергія Кіроянца та Насалика.

Шановні народні депутати, відповідно 2.5.2 Регламенту відводиться 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій та груп подати заяви на виступ. А також дозвольте оголосити депутатські запити, які надійшли.

Надійшли запити народних депутатів України:

Сергія ЧИЧКАНОВА до Президента України щодо виконання положень пункту 10 статті 106 Конституції України стосовно Голови Севастопольської міської державної адміністрації Іванова, якому міська рада висловила недовіру.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:06:15

За-150

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

10:06:36

За-189

Рішення не прийнято.

Леоніда КРАВЧУКА до Президента України щодо поновлення умов оплати праці працівникам національних закладів культури та творчих колективів.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:07:06

За-163

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

10:07:26

За-215

Рішення не прийнято.

Васілія САЛИГІНА до Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Міністра охорони здоров’я, Голови СБУ щодо законності дій керівництва Харківської облдержадміністрації і обласної ради та прийнятого рішення про застосування положень Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до комунального підприємства “Харківська фармацевтична фабрика” та запобіганню “тіньової” приватизації підприємства.

Олександра СТОЯНА до Голови Верховної Ради України щодо нецільового використання народним депутатом Волинцем одноразової допомоги у розмірі 277 300 гривень для створення належних житлових умов у місті Києві.

Лілії ГРИГОРОВИЧ та Миколи СОКИРКА до Голови Верховної Ради щодо систематичного порушення заступником Голови Верховної Ради Мартинюком Регламенту Верховної Ради України, неналежного ведення ним пленарних засідань Верховної Ради.

Сергія ЖИЖКА до Голови Верховної Ради щодо опублікування ратифікованих угод про співпрацю з Європейським Союзом.

Васілія САЛИГІНА до Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Міністра охорони здоров’я, Голови СБУ щодо перевірки законності дій керівництва Харківської облдержадміністрації і обласної ради та прийнятого рішення щодо приватизації майна державного підприємства “Обласний аптечний склад” і недопущення руйнації системи медикаментозного забезпечення лікувально-профілактичних установ та населення області.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Прем’єр-міністра, Голови Київської обласної державної адміністрації щодо забезпечення водопостачання та газифікації Борівського будинку культури.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно проблеми зайнятості сільського населення України.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора з приводу незаконного відчуження державного майна на користь закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Аеросвіт” на території аеропорту “Бориспіль”.

Катерини САМОЙЛИК до Прем’єр-міністра щодо відновлення богослужінь у Кирилівській церкві міста Києва.

Миколи КАТЕРИНЧУКА до Прем’єр-міністра щодо газифікації села Великий Чернятин Калинівського району Вінницької області.

Петра ТОЛОЧКА до Прем’єр-міністра з приводу аварійного стану Національного музею медицини.

Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра щодо надання фінансової допомоги мешканцям Світловодського та Новогородківського районів Кіровоградщини в газифікації населених пунктів.

Анатолія ГІРШФЕЛЬДА до Прем’єр-міністра щодо ситуації з надходженням субвенцій на газифікацію населених пунктів Харківської області згідно Державного бюджету на 2005 рік.

Олександра АБДУЛЛІНА до Прем’єр-міністра, міністра праці та соціальної політики з приводу незадовільно проведеної перевірки, здійсненої за депутатським запитом, щодо призначення державної соціальної допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім’ям.

Георгія КРЮЧКОВА та Геннадія УДОВЕНКА до Прем’єр-міністра стосовно повідомлень у зарубіжних і національних засобах масової інформації про “наявність в Україні таємних в’язниць ЦРУ”.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо притягнення до відповідальності міністра аграрної політики за корупційні діяння, пов’язані з будівництвом гаража у місті Києві.

Ігоря ШУРМИ до Прем’єр-міністра щодо надання офіційної інформації про засновників та статутну діяльність компанії “РосУкрЕнерго” як основного посередника між Україною, Туркменистаном та Росією з питань поставок природного газу в Україну.

Миколи КУХАРЧУКА до Прем’єр-міністра щодо недопущення входження аграрних коледжів і технікуму Рівненщини в структуру університетських центрів за сценарієм і планами Міністерства аграрної політики.

Володимира ЄЩЕНКА до Прем’єр-міністра щодо правомірності припинення роботи відкритого акціонерного товариства “Сміламолконсерв” та звільнення працівників підприємства.

Олега ТЯГНИБОКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра, голови адміністрації Державної прикордонної служби щодо запровадження єдиної системи біометричного контролю (сканування відбитків пальців, сітківки ока тощо) для іноземців, які в’їжджають в Україну.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Прем’єр-міністра з приводу невиконання Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у Рівненській області.

Анатолія ГІРШФЕЛЬДА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, голови Фонду держмайна щодо ситуації навколо відкритого акціонерного товариства “Куп’янський ливарний завод” та закритого акціонерного товариства “Куп’янський ливарно-механічний завод” Харківської області.

Володимира МАЗУРЕНКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра, Генерального прокурора з приводу навмисного доведення до банкрутства та повної ліквідації підприємства “Дормаш” у місті Миколаїв.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо відповідальності посадових осіб Міністерства фінансів та Міністерства економіки за невиконання постанови уряду від 3 серпня 2005 року щодо надання субвенцій місцевим бюджетам на будівництво водо - газопроводів сільським мешканцям Херсонської області.

 Олександра ГУДИМИ до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора з приводу розкрадання фондів Центрального історичного архіву України у місті Львові.

 Василя НАДРАГИ до виконувача обов’язки Прем’єр-міністра щодо реконструкції будівлі Луганської обласної філармонії.

 Георгія МАНЧУЛЕНКА до Прем’єр-міністра повторний запит щодо збільшення розміру доплати за завідування початковими школами у сільській місцевості.

Олега ТЯГНИБОКА до виконувача обов’язки Прем’єр-міністра щодо неприпустимості перетворення Чорнобильської зони на європейське звалище ядерних відходів.

Катерини САМОЙЛИК до Прем’єр-міністра, Голови Фонду держмайна щодо забезпечення конституційних прав працівників відкритого акціонерного товариства “Приладобудівний завод “Сокол” на своєчасне одержання винагороди за працю.

Петра ТОЛОЧКА до Віце-прем’єр-міністра Кириленка, Київського міського голови з приводу аварійного стану пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

 Ігоря ШУРМИ до Віце-прем’єр-міністра Кириленка щодо причин закриття дитячого садка №9 у місті Полтаві.

 Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Віце-прем’єр-міністра Кириленка, Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ з приводу завищення Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цін реалізації путівок на оздоровлення.

Юрія КАРМАЗІНА до Генерального прокурора щодо незаконного привласнення коштів державного підприємства Науково-технічний центр “Резерв” та активізації розслідування кримінальної справи за даним фактом.

Олександра ГРАНОВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо порушення законодавства про охорону праці посадовими особами філіалу “Світанок” державного підприємства агрофірма “Шахтар” імені Засядька в Донецькій області.

 Анатолія КОРЧИНСЬКОГО до Генерального прокурора з приводу порушення прав акціонерів закритого акціонерного товариства “Миколаївська пересувна механізована колона №3” протиправними діями голови правління цього підприємства.

Михайла ПОЛЯНЧИЧА до Генерального прокурора щодо протиправних дій Гагарінської прокуратури міста Севастополя стосовно Севастопольського рибоконсервного заводу.

Анатолія НАЛИВАЙКА до Генерального прокурора, Голови Державного департаменту з питань виконання покарань, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо знущання керівництвом в’язниці ІК-52 міста Єнакієве з політв’язня Романова по справі Одеського комсомолу.

Бориса БЕСПАЛОГО до Генерального прокурора, Голови Вищої ради юстиції, Голови Верховного Суду, Голови Ради суддів щодо загрози правам власників відкритого акціонерного товариства “КиївМіськНафтоПродукт” та надання правової оцінки фактам корупційних діянь з боку суддів Дніпровського районного суду та Господарського суду міста Києва.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Голови СБУ, Голови Державної податкової адміністрації щодо протиправної діяльності суб’єктів господарювання та керівництва ДПА у Чернігівській області, спрямованої на незаконне відшкодування податку на додану вартість. 

Володимира ПУЗАКОВА до Генерального прокурора стосовно занепаду соціальної інфраструктури селища Нового та Кіровоградського ливарного заводу.

Сергія ЖИЖКА до Генерального прокурора щодо незаконних дій працівників правоохоронних органів міста Керч стосовно громадянки Республіки Молдова та товариства з обмеженою відповідальністю “МіВ”, які мають ознаки корупційних дій.

Анатолія КЛИМЕНКА до Генерального прокурора з приводу незаконного відчуження майна колективного підприємства “УкрЕнергоЧорМет” міста Харкова.

Лариси УСАЧЕНКО до Генерального прокурора, Міністра юстиції щодо законності дій посадових осіб прокуратури Харківського району при проведенні обшуку дитячого будинку-інтернату та встановлення підстав його закриття.

Михайла ВОЛИНЦЯ до Генерального прокурора з приводу незадоволення відповіддю на запит стосовно порушення прав акціонерів ВАТ “Миколаївський глиноземний завод”.

групи депутатів (МАКЕЄНКО, СУХИЙ, САМОФАЛОВ та інші) до Генерального прокурора щодо дотримання прав трудового колективу під час продажу комунального підприємства “Готельне господарство “Житомир”.

Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Генеральної прокуратури щодо незаконного звільнення з роботи директора Володимирецької дитячої музичної школи Рівненської області.

Володимира ЗАЙЦЯ до Генерального прокурора, Голови Рівненської обласної державної адміністрації щодо законності розподілу земель між пайовиками колишнього колгоспу “Нива” в Рівненській області.

Володимира ЄЩЕНКА до Генерального прокурора щодо факту фальсифікації підрахунку результатів голосування на сесії Черкаської міської ради.

Вадима МІСЮРИ до Генерального прокурора щодо порушення законодавства органами місцевого самоврядування міста Дніпропетровська при наданні дозволів на реконструкцію нерухомого майна.

Нестора ШУФРИЧА до Генерального прокурора, Міністра транспорту та зв’язку щодо безпідставної відмови керівництва Львівської залізниці у видачі акту про нещасний випадок, який мав своїм наслідком загибель людини.

Олександра ГРАНОВСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра юстиції щодо невиконання рішення суду посадовими та службовими особами Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Запорізької області.

Юрія КАРМАЗІНА до Генерального прокурора, Міністра праці та соціальної політики, Голови Херсонської обласної державної адміністрації щодо посягань на життя, здоров’я та майно підопічних Голопристанського геріатричного пансіонату та зловживань з боку керівництва цієї установи.

Валерія САМОПЛАВСЬКОГО та Миколи ШЕРШУНА до Генерального прокурора стосовно факту корупції та зловживання службовим становищем Радомишльським міським головою Житомирської області.

Юрія СОЛОМАТІНА до Секретаря Ради національної безпеки і оборони щодо винесення на розгляд засідання Міжвідомчої комісії справи стосовно повернення в Україну бюджетних коштів у розмірі сотень мільйонів доларів США викрадених злочинним шляхом екс-Прем’єр-міністром Павлом Лазаренком за допомогою його спільниці Юлії Тимошенко як акціонера офшорної компанії через яку відмивались брудні кошти як це зазначається в документах американської юстиції.

Миколи КОМАРА до Міністра охорони здоров’я щодо включення лікарні №1 міста Дружківка до Загальнодержавної програми “Питна вода України” на 2006 рік.

Миколи КАТЕРИНЧУКА до Міністра внутрішніх справ щодо доцільності збереження міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу Державної автомобільної інспекції в місті Хмільнику Вінницької області.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Міністра внутрішніх справ, прокурора міста Києва стосовно порушення законодавства охоронним товариством “Валді-КО”.

Володимира ЛЕЩЕНКА та Миколи НОСЕНКА до Міністра освіти і науки щодо доцільності проведення експерименту в Чернігівській області стосовно визначення оцінки знань випускників одинадцятих класів шляхом тестування.

Лариси УСАЧЕНКО до Міністра охорони здоров’я щодо неналежного порядку реєстрації діагностичних засобів, необхідних для діагностики інфекційних захворювань, гормональних порушень.

Миколи КОМАРА до Міністра економіки щодо будівництва навчального корпусу Ніжинського училища культури і мистецтв імені Заньковецької.

Юрія ДІДЕНКА до Міністра аграрної політики, Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ з приводу зловживань службовим становищем, ігнорування законодавства директором державного підприємства “Гвардія Ілліча” Жовтневого району Миколаївської області.

Володимира ШЕПЕТІНА до Міністра охорони навколишнього природного середовища щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення на території селища Коломак Харківської області.

Володимира ЗАЙЦЯ до Міністра палива та енергетики щодо законності розміщення в житловому будинку №59 по вулиці Дюміна у місті Бердянську трансформаторних підстанцій.

Євгена ГІРНИКА до Міністра юстиції з приводу невизнання кредитором Долинського підприємства “Ікар” Івано-Франківської області.

Миколи НОЩЕНКА до Міністра аграрної політики з приводу незадовільної матеріально-технічної бази для підготовки спеціалістів з рослинництва та тваринництва у Сумському національному аграрному університеті.

Нестора ШУФРИЧА до Міністра юстиції з приводу невиконання рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська про стягнення коштів з акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк”.

Михайла КОСІВА до Міністра освіти і науки щодо неприпустимості вилучення із Переліку спеціальностей, за якими готують фахівців у вищих технічних навчальних закладах, спеціальності “Хімічна технологія палив та вуглецевих матеріалів”.

Зареми КАТУШЕВОЇ до Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо порушення прав ветерана військової служби на першочергове отримання житла.

Вадима ГУРОВА до Голови Державної геологічної служби, Голови Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду стосовно забезпечення Криворіжського гірничо-збагачувального комбінату окисленими рудами.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Голови Фонду Держмайна, Голови Київської обласної державної адміністрації щодо збереження як культурного центру міста Білої Церкви Палацу культури відкритого акціонерного товариства “Росава”.

Олега БІЛОРУСА до Голови ДПА з приводу інформації про зловживання з поверненням податку на додану вартість.

Юрія СОЛОМАТІНА до Голови ДПА щодо надання інформації про розслідування чи перевірки Державною податковою адміністрацією діяльності офшорної кіпрської фірми та її акціонерки Тимошенко в схемах про відмивання “Брудних” коштів у справі екс-Прем’єр-міністра Павла Ларазенка.

Михайла СТЕПАНОВА до Київського міського голови з приводу незадоволення відповіддю на депутатське звернення стосовно будівництва житлового будинку по вулиці Березняківській.

Ольги КОБЕЦЬ до Київського міського голови щодо впорядкування могили героїв Крут Володимира Наумовича і Володимира Шульгіна.

Вадима МІСЮРИ до Київського міського голови з приводу зняття з квартирної черги та незаконної відмови в покращенні житлових умов ветерана військової служби.

Олександра ТКАЛЕНКА до Голови Львівської обласної державної адміністрації, прокурора Львівської області щодо правомірності прийняття Стрийською міською радою рішення стосовно забудови прибережної території річки Стрий.

Володимира МАЗУРЕНКА до Голови Волинської обласної державної адміністрації, Міністра освіти і науки з приводу невиконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів”.

Юрія ОРОБЦЯ до СБУ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства закордонних справ щодо фактів консультування російської сторони рядом народних депутатів України під час проведення переговорів з газових питань.

Івана ГЕРАСИМОВА до Голови Київської державної адміністрації, Київської державної адміністрації стосовно судового процесу по виселенню пошуково-видавничого агентства “Книга пам’яті України” та укладення з агентством довготермінового договору оренди не житлового приміщення.

Олега ПАНАСОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра України щодо фінансового стану Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.

Олега ПАНАСОВСЬКОГО до Секретаря РНБО стосовно ситуації навколо Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.

Таким чином, шановні колеги, виголошено 83 депутатських запити.

По фракціях. «Регіони України» - 8, комуністів фракція - 17, Народна партія – 9, «Наша Україна» - 13, БЮТ - 4, СПУ – 6, Народний блок – 1, СДПУ (о) – 16, Українська народна партія - 3, Народний Рух України – 2, „Відродження” – немає, «Реформи і порядок» - 2, позафракційні – 2.

Переходимо до виступів представників депутатських груп і фракцій з оголошенням запитів, заяв, повідомлень.

Микола Нощенко запрошується до виступу. Є Микола Нощенко? Будь ласка, підготуватися Калінчуку.

10:24:21

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко, 160 виборчий округ, Сумщина, Депутатська група Народний блок Литвина.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні виборці! Хочу в черговий раз порушити питання політики держави щодо використання орних малопродуктивних земель та розвиток відповідних сільських територій на них.

В першу чергу це стосується цілого ряду північних районів Сумщини. Хоча проблема має широку географію і є загальнодержавною. З цим погоджується Міністерство аграрної політики України, яке підтверджує: сьогодні таких земель у нас аж 10 мільйонів гектарів. Але, на жаль, у відповідь, крім цієї великої інформації, одні відписки і загальні фрази. Жодного слова, що ж сьогодні робити на селі, там, де землі три і більше років не орються? Де практично в кожному другому селі нема жодної юридичної особи. Соціальна сфера занепадає, село просто знелюдніє. Багато будівель напіврозвалені, заросли бур’янами. Частина земель дійсно вже покрита лісами. Є багато випадків, коли селяни, щоб не втратити право на соціальний захист, відмовляються від державних актів на малоцінну землю.

Сьогодні Міністерство аграрної політики не має політики, цілісної державної програми використання цих земель. У всякому випадку, на рівні регіонів, області, села ніхто про це не чув. Мовчить і аграрна наука. Враження таке, що високі державні мужі працюють тільки на сьогодні. Усі попередні уряди, які очолювали Кінах, Янукович, Тимошенко, Єхануров, на протязі останніх років не приділяли належної уваги розвитку територій Північного Полісся. До речі, усі названі політики є лідерами блоків і партій. І їхні пусті обіцянки, а правильніше, бездіяльність по вирішенню проблем селян, безсумнівно, буде врахована виборцями при голосуванні в парламент.

Квітучою, багатою Україна повинна бути не тільки в Києві, або в обласному центрі, а і у найвіддаленішому селі чи хуторі.

Депутатська група Народного блоку Литвина стурбована ситуацією, що склалася довкола сіл з малопродуктивними орними землями і вимагає від уряду, місцевих адміністрацій прискорити розробку програми підтримки та розвитку цих територій України. Дякую.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Василь Калінчук. Підготуватися Юрію Оробцю.

10:27:18

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Калінчук, Одещина, фракція Народної Партії, Народного блоку Литвина.

Заява.

Шановний головуючий, шановні колеги.

Холодним душем для виконавчої влади стало вчорашнє рішення Верховної Ради про відставку Кабінету Міністрів України.

Таку жорстку, але цілком об’єктивну оцінку парламент дав діям уряду за результатами переговорів з російською стороною щодо розв’язування газової проблеми.

Угода яку підписали „Нафтогаз” України із „Газпромом” Російської Федерації є апріорі сумнівним документом з точки зору дотримання національних інтересів. У цьому ми мали можливість переконатися з інформації, представленою урядом.

Верховна Рада по суті не одержала вичерпаної відповіді від Прем’єр-міністра України Юрія Єханурова на головні питання.

Чому в угоді фіксується ціна транзиту газу територією України терміном на 5 років, тоді як зобов’язання щодо ціни газу, який нам обіцяють поставляти по 95 доларів за тисячу кубів, закінчується уже через 6 місяців?

Скільки коштуватиме газ для України з 1 липня?

І що нам заспіває „Газпром” по закінченню цього терміну?

Без відповіді лишилося питання щодо долі укладеної Угоди з Туркменистаном. Ще недавно урядовці завіряли суспільство, що купили туркменський газ по 40 доларів за кубометр. Одне слово: Угода, укладена 4 січня стала промовистим свідченням непрозорих дій української влади.

Цей документ матиме для економіки держави катастрофічні наслідки. Він фактично ставить Україну на коліна. Запевнення Президента, що Кабінет Міністрів буде технічним і займатиметься суто управлінськими функціями, залишилися обіцянками.

Відтак глава уряду, який декларує себе поза політикою, очолює виборчий список Блоку Народний Союз „Наша Україна”. За його прикладом більшість міністрів також подалися за депутатськими мандатами. Адмінресурс працює на повну потужність. Тому і не доводиться дивувати заявам екс-прем’єра, що відставка підніме рейтинг очолюваного ним блоку, бо в Україні бачте люблять ображених.

Фракція Народної Партії Народного блоку Литвина не раз публічно зверталась до глави держави з категоричною вимогою покласти край кумівству і вірному підданству у кадровій політиці, переслідуванням людей за політичні переконання. Належної реакції, на жаль, не було.

Сьогодні деякі політичні сили намагаються звинувачувати парламент у неконституційних діях, реваншизмі і дестабілізації політичної ситуації в Україні напередодні парламентських виборів. Звучать і вимоги щодо введення прямого президентського правління та погрози розпуску парламенту. Ця істерія свідчить лише про правовий нігілізм.

Водночас ми хотіли б нагадати деяким гарячим головам, що на календарі 2006 рік, конституційна реформа набрала чинності, центр політичної активності змістився до парламенту і з цим треба рахуватися.

Відставка уряду Єханурова має стати для всіх уроком на майбутнє.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Юрій Оробець запрошується до виступу від „Нашої України”. Підготуватися В’ячеславу Ковалю.

10:30:40

ОРОБЕЦЬ Ю.М.

Шановні депутати! Шановні виборці!

Заява Блоку „Наша Україна”.

Вчора у парламенті були зняти політичні маски з тих політиків, які у гонитві за голосами виборців пішли на зраду національних інтересів України. Ці діячі намагалися обміняти стабільність, економічний розвиток країни та добробут її громадян на власні політичні дивіденди.

Комуно-олігархічна більшість парламенту показала, що на відміну від українського народу вона так і не засвоїла уроків демократії з помаранчевої революції. Комуно-олігархи продовжують змагатися виключно за владу, а не за інтереси українців.

Украдений між Росією і Україною 4 січня цього року договір про постачання та транзит газу стратегічно відповідає економічним інтересам держави та принципам ринкових відносин. Ми заявляємо, що основною причиною відставки уряду Єханрурова є помста Кремля за принциповість у відстоюванні українських інтересів у газовому питанні. Волю північно-східних патронів виконували політичні маріонетки. Уряд Юрія Єханурова відправили у відставку Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко, СДПУ(о), КПУ та народники Литвина. Це голосування стало днем народження нового політичного союзу тих, хто підтримував антинародний режим Кучми-Януковича та тих, хто декларував свою належність до помаранчевого табору. Сьогодні зрозумілою стала мета вояжів до Білокамінної лідерів всіх політичних сил: Віктора Януковича, Юлії Тимошенко та Володимира Литвина, їх маніпулятивні та антиукраїнські виступи на московському телебаченні, дуже обізнана позиція російських перемовників під час газової кризи.

Гірким моральним уроком для нас в цій ситуації є те, що вчорашні союзники зрадили ідеали помаранчевої революції і відкрито стали на бік реваншистів та на шлях відновлення кучмізму. В умовах відсутності Конституційного Суду деструктивна частина Верховної Ради України напередодні парламентських виборів намагається створити кризу та безвладдя в державі.

Ми переконані, що український народ з Майданом у серці зробить свій свідомий вибір. В черговий раз наша політична сила заявляє, що у нас один-єдиний союзник – український народ. Україна у нас єдина! (Оплески)

ГОЛОВА. Так, В'ячеслав Коваль, фракція Народного Руху України, запрошується до виступу. Підготуватися Олегу Білорусу.

10:33:26

КОВАЛЬ В.С.

Шановні народні депутати! В'ячеслав Коваль, Народний Рух України.

Заява фракції Народного Руху України.

Події, які відбулись 10 січня 2006 року у Верховній Раді України щодо так званої відставки уряду, яскраво продемонстрували всьому українському народу справжнє обличчя тих, хто так наполегливо апелює до його підтримки.

В цій ситуації фракція Народного Руху України вважає за необхідне заявити наступне. По-перше, в Україні фактично зроблена спроба політичного реваншу антидержавною коаліцією, прислужниками попереднього кучмівсько-януковського режиму, комуністами і, як не прикро, колишніх партнерів по помаранчевій команді – Блоку Юлії Тимошенко, представники якого так щиро присягалися вірності і ідеалам Майдану.

Ще донедавна важко було собі уявити, що дрібні політичні амбіції і бажання отримати дешеві дивіденди можуть об'єднати в одній команді януковичів, есдеків, комуністів, литвинівців і б'ютівців. Ці політичні сили фактично взяли на себе відповідальність за подальшу ситуацію в Україні.

По-друге, в парламенті відбулася брутальна наруга над Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. Голова Верховної Ради, автори проекту постанови і депутати, що його підтримали, проявили повний правовий нігілізм в елементарних процедурних питаннях. Проект постанови поданий з грубими порушеннями частини першої статті 87 Конституції України, Регламенту Верховної Ради, статті 5.3.1, який при цьому вимагає його включення до порядку денного та розгляд не раніше як через п’ять днів після включення.

Прикро, що керівництво Верховної Ради України за чотири роки так і не навчилося читати основоположних нормативних документів органу, яким воно керує.

По-третє, виникають сумніви, чи справді народні обранці захищають інтереси свого народу. Парламентарі, замість того щоб об’єднатися навколо платформи Президента Ющенка і уряду, які відстоюють національні інтереси України і вперше не прогнули спину перед східним сусідом, приймають абсурдні постанови. 250 так званих народних обранців в час, коли потрібно об’єднувати націю, спільно шукати шляхи для забезпечення енергетичної і економічної безпеки України, штучно провокують політичну кризу в нашій державі.

У зв’язку з вищевикладеним, фракція Народного Руху України вважає голосування за проект Постанови 8686-2 таким, що не відбулося у зв’язку з грубим порушенням Конституції України та Регламенту Верховної Ради.

Фракція Народного Руху України звертається до українського народу об’єднатися навколо платформи першого українського Президента незалежної України Віктора Ющенка і дати гідну оцінку діям політиканів, які намагаються звести нанівець напрацювання нової української влади. Ми не можемо допустити реваншу колишніх червоно-голубих. Об’єднаємося заради України, бо вона в нас одна! Слава Україні!

ГОЛОВА. Олег Білорус запрошується до виступу від фракції Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Олександру Морозу.

10:36:21

БІЛОРУС О.Г.

Олег Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Від імені фракції Блоку Юлії Тимошенко і фракції „Єдина Україна” я хочу заявити ще раз, що з першого січня згідно змін до Конституції України в Україні діє парламентсько-президентська, а не президентська система державного правління. І парламент України, Верховна Рада, має право і зобов’язана захищати інтереси народу, а не окремих груп політичних сил.

Сьогодні ми з гордістю заявляємо про те, що парламент України вчора, 10 січня, був на рівні вимог народу України і достойно захистив інтереси громадян України, відправивши уряд Єханурова у відставку за зраду національних інтересів, за підрив національної безпеки України. І скільки б хто тут не читав папірців, це не змінить, бо це відображає волю кожного громадянина України. Поїдьте в села, в район, в область і вам скажуть, як громадяни України оцінили цю діяльність уряду Єханурова.

Шановні народні депутати, підтвердженням істерії, яка сьогодні зчинилася навколо цього рішення, конституційного рішення Верховної Ради є ось факт. Тиражем 2 мільйони екземплярів по всій Україні розповсюджені листівки, що Юлія Тимошенко за те, що хтось за неї буде голосувати, дасть кожному громадянину 25% екологічного додатку до заробітної плати. Це політична провокація, організована тими, хто виступає не за захист інтересів кожного громадянина, а стоїть на шляху вже тепер міжнародної, міждержавної корупції, підвищуючи для громадян ціни на газ, на електроенергію з 1 січня на 25%. Ось дійсна ціна цим захисникам народу.

Ми закликаємо всіх громадян вивчити нову Конституцію і зрозуміти на сход і на заході, що захист інтересів народу – це справа кожного з нас. Уряди приходять і відходять. Вони наймаються народом на роботу, а не на зраду. Якщо вони зраджують народ, їх треба гнати мітлою!

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, слово має Олександр Мороз від фракції Соціалістичної партії України. Підготуватися Олександру Кузьмуку.

10:39:18

МОРОЗ О.О.

Фракція доручила мені зачитати заяву з приводу відставки уряду, що не є сьогодні новиною, бо всі коментують цю тему.

Сьогодні суспільство чекає від нас пояснень, що може означати чергова криза української влади, і як позначиться відставка уряду на розв’язанні газового питання. Завдяки свободі слова в українців тепер є можливість перейняти аргументи сторін у відкритих дебатах.

Перш за все необхідно відзначити, проблема непрозорості та непослідовності у роботі виконавчої влади і керівництва енергетичного сектору, як і раніше, дійсно, існує. Зрозуміло, була необхідність встановити, наскільки відповідала інтересам України угода про поставки газу, наскільки оптимальною є робота всього НАК „Нафтогаз України”.

Соціалісти запропонували простий і зрозумілий шлях – зробити кадрові висновки, провести аудит діяльності НАК „Нафтогаз України” і створити за участю парламенту спостережні ради при всіх державних монополіях. Це дало б можливість поставити питання про відповідальність і кваліфікацію керівництва монополій, дало б змогу отримати інструменти для реального вирішення газової проблеми, для оцінки діяльності влади взагалі.

Натомість замість конкретних виважених кроків ряд фракцій Верховної Ради пішли шляхом створення штучної політичної кризи, яка шкодить державним інтересам України, в тому числі у розпал газової кризи. Відставка уряду – це винятково політичний жест, який крім реклами та піару нічого не дає авторам такого кроку.

Ініціатори відставки уряду намагалися, за їх словами, покарати Кабінет Міністрів за помилки на переговорах. Але фактично разом з водою вони виплеснули і дитину. По-перше, жодної оцінки енергетичної загалом і газовій проблемі зокрема і варіантам її розв’язання не дано. І тепер хаос у цій сфері тільки посилиться. По-друге, надовго підривається стабільність української влади та довіра до неї, здійснена спроба звільнити всіх міністрів, хоч очевидно, що для формування нового уряду Верховна Рада на сьогодні не має ніяких повноважень, а відставка фактично формальна.

Результатом оголошення відставки уряду стане тільки черговий виток передвиборної пропаганди, озброєння противників політреформи додатковими, хоч і пустопорожніми, аргументами стане піар-війна.

Наскільки вигідна вона зокрема нашим колегам із фракції блоку Тимошенко? Ситуативна коаліція БЮТ з партією Регіонів і блоком Володимира Литвина та іншими по-новому висвітлює позицію БЮТ.

Війна в середині команди майдану нікого не залишить білим і пухнастим і дивно, що Юлія Володимирівна цього не розуміє. Ми переконані, що українці у важкий момент газової кризи чекають від політиків об’єднання, спільних дій, а не політичного шоу. Дякую.

ГОЛОВА. Олександр Кузьмук від фракції „Відродження”. Підготуватися Ігорю Осташу.

10:42:28

КУЗЬМУК О.І.

Шановні народні депутати, фракція „Відродження” вважає за необхідне висловити свою позицію з питань соціального захисту військовослужбовців, які набули особливої гостроти з першими кроками нового року та введенням в дію Держбюджету України на 2006 рік.

Перше стосується змісту статті 38.1, якою змінено порядок обчислення пенсій військовослужбовцям. Слід зазначити, що такий порядок вже діяв протягом 2000-2004 років і призвів до виникнення диспропорцій у розмірах пенсій військовослужбовців, звільнених у різні часи, а також до їх багаточисельних звернень до судів та як наслідок до додаткових витрат державою коштів. Тільки в 2005 році на виконання судових рішень додатково витрачено близько 600 мільйонів гривень.

Ця стаття також протирічить Конституції та Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців”, а їх реалізація призводить до зменшення розміру пенсій військовослужбовців, які звільнені у 2006 році в порівнянні із звільненням раніше. Розмір пенсії командира полку, полковника та рівних йому категорій зменшиться в 2006 році на 400 гривень, що є значною втратою для військових пенсіонерів, які у більшості своїй не мають квартир, а мають лише проблеми з працевлаштуванням. Крім того виконання цієї статті призводить до блокування механізму перерахуванні пенсії та ще одного, чергового виникнення диспропорції в їх розмірах.

До речі, вище зазначені чинники в 2005 році були каталізатором масового звільнення з лав Збройних сил високоосвічених офіцерів з багатим досвідом служби.

Друге. Ми вважаємо ганебною та дискримінуючою військовослужбовців статтю 55 діючого Держбюджету, відповідно до якої у разі загибелі військовослужбовця його родина отримає страхову суму в розмірі лише 17 тисяч гривень. Це в десять разів менше, ніж в інших силових структурах держави.

Депутатська фракція Партії „Відродження” заявляє про свою позицію в умовах бурхливих соціально-економічних та політичного сьогодення бути послідовним і непохитним відстоювачем інтересів людей в пагонах, добиватися посилення соціального захисту військовослужбовців та сприяти…

ГОЛОВА. Ігор Осташ від Партії „Реформи і порядок”, запрошується до виступу. Підготуватися Нестору Шуфричу.

10:45:48

ОСТАШ І.І.

Ігор Осташ, фракція „Реформи і порядок”.

Я хочу оприлюднити фракції Партії „Реформи і порядок”.

Фракція Партія „Реформи і порядок” та громадянський блок „Пора”, ПРП вважає відставку уряду грубою політичною помилкою, яка ставить під загрозу демократію в Україні.

Ми закликаємо всі здорові сили українського суспільства негайно створити політичну коаліцію, яка б унеможливила подальшу реставрацію злочинного антиукраїнського режиму, скинутого народною помаранчевою революцією.

Вчорашнє голосування в парламенті яскравий прояв дрібного політичного егоїзму старого покоління політиків чи швидше політиканів, які свої вузько партійні інтереси та особисті ображення і амбіції поставили вище волевиявлення українського народу та інтересів держави.

Відставка уряду, за яку разом проголосували комуністи, „Регіони”, СДПУ(о) та вчорашні революціонери з БЮТ, - черговий небезпечний крок по хибному шляху, на який Україну направив горезвісний меморандум НС…У та Януковича.

На жаль, Верховна Рада вже не вперше виявляє політичну не адекватність та безпринципність. На совісті нинішнього депутатського складу провал законів по вступу до Світової організації торгівлі, ухвалення ганебного закону про недоторканість депутатів місцевих рад, блокування діяльності Конституційного суду та інші антинародні безвідповідальні рішення. До повернення старих порядків залишився всього один крок і громадянський блок „Пора” закликає всі здорові політичні сили, всіх чесних людей України об’єднати свої зусилля і не дозволити політиканам перекреслити здобутки Помаранчевої революції.

На жаль, перспектива повернення корупційної злочинної влади під виглядом коаліції вчорашніх помаранчевих сил, байдуже, це буде БЮТ чи … та блоку „Ми – діти Кучми”, комуністів, есдеків, регіоналів є дуже реальною. Єдиною противагою такому протиприродному союзу є вкладення вже зараз на передодні виборів коаліційної угоди демократичних сил України. Ми маємо стати вище за партійні інтереси, а вожді пожертвувати власними амбіціями і гарантувати нашим виборцям, що скільки б відсотків не набрала кожна із помаранчевих партій, вона залишиться у складі коаліції демократичних сил і не підуть на зрадницькі угоди з кримінальними злочинцями та ворогами української держави. Це наша відповідальність перед народом, інтереси якого стоять вище за фракції, партії та який, власне, відстояв наше спільне право на демократію та чесні вибори.

Я хочу на завершення згадати один народний анекдот. Вчорашнє голосування у Верховній Раді мені нагадує історію сімейного життя, коли дружина повертається з роботи, а чоловік з усієї сили заїхав їй у фізіономію, вона питає його: „За що?”, а він каже: „Якби знав за що, то вбив би!”.

Дякую за увагу!

ГОЛОВА. До виступу запрошується Нестор Шуфрич. Підгодовуватись Миколі Комару.

10:48:49

ШУФРИЧ Н.І.

Нестор Шуфрич, опозиційний Блок „Не так!”.

Шановні колеги, шановні співвітчизники, з 1 січня 2006 року, згідно з внесеними змінами до Конституції, в Україні діє парламентсько-президентська форма державного управління. А це означає, що ключовим суб’єктом, центром політичної влади є Верховна Рада України.

Вчора ми з вами у відповідності до нової Конституції, відправили у відставку уряд Єханурова. 250 голосів більш ніж переконливий аргумент на користь банкрутства політики бездарного уряду та його фактичного керманича Віктора Ющенка. Згідно з діючою Конституцією сформувати новий уряд може парламентська більшість лише після березневих виборів. До цих виборів уряд буде виконувати обов’язки по оперативному управлінню економікою та виконанню бюджету, а ми та Рахункова палата маємо прискіпливо контролювати суворе дотримання законів України, щоб не дай Боже, за політичною відповідальністю не наступила карна по відношенню до окремих урядовців. Хочу наголосити, Національний банк, Податкова адміністрація, Пенсійний фонд, місцеві адміністрації та інші органи державної виконавчої влади працюють як і раніше та несуть повну відповідальність за забезпечення життєдіяльності держави. Сподіваюсь, що для всіх зрозуміло, що уряд у статусі виконувачів обов’язків позбавлений права приймати стратегічні рішення. Ми вже маємо надто серйозні наслідки такого типу рішень. Нагадаю лише деякі з них.

Попри думку більшості населення втягування України в НАТО, вже проголошений навіть термін – 2008 рік. Підписання угоди з американською „Холтекінтернешнл” про побудову сховища ядерних відходів, а фактично, створення на території України міжнародного ядерного смітника. І, нарешті, так звана, газова угода. Руйнівні наслідки якої для української економіки навіть важко спрогнозувати. Конституційна реформа дозволила відповідальним політичним силам в Верховній Раді зупинити надто небезпечну діяльність уряду у прийнятті стратегічних рішень. Адже хоча б ще одне таке рішення може коштувати занадто дорого нашій державі і кожному українцю.

Опозиційний блок „Не так!” закликає колег-парламентаріїв та все українське суспільство дати рішучу відсіч будь-яким спробам збанкрутілих, бездарних помаранчевих можновладців антиконституційним шляхом зупинити поступ України до демократії та отримання після парламентських виборів відповідальної перед народом влади. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Микола Комар запрошується до виступу від „Регіонів України” . Підготуватися Асадчеву.

10:51:57

КОМАР М.С.

Микола Комар, фракція Партії регіонів, „Регіони України”.

Шановний Головуючий! Шановні колеги! Вельмишановні громадяни України! Фракція Партії регіонів наголошує, що вчорашнє рішення парламенту відправити у відставку Кабінет Міністрів, Ющенка, Єханурова стало логічною крапкою в експерименті, який протягом минулого року помаранчева влада проводила над народом України. Громадяни України стали свідком повного провалу перспектив політичної сили, яка прийшла до влади під помаранчевою символікою. Непрофесіоналізм помаранчевих урядів виявився вражаючим, внаслідок чого серйозно ускладнилася ситуація в країні.

Відставленому уряду не вдалося вирішити з додержанням національних інтересів України газове питання, від якого залежить добробут громадян, яке впливає на безпеку нашої держави. В той же час відставка уряду Єханурова підтвердила дієвість політичної реформи, яка вступила в силу з 1 січня. Від нині незабезпечений парламентською більшістю уряд не має шансу на ефективну роботу. По великому рахунку справжня, глибинна революція в суспільстві почалася саме з відставкою Кабміну Єханурова.

З відставкою уряду зникла можливість створення кишенькової парламентської більшості. Не буде більше можливості управляти Верховною Радою по телефону з банкової.

Фракція Партії регіонів заявляє: Президент України, який явно поспішив з оцінкою відставки уряду як неконституційної, повинен зробити для себе дуже серйозний і неупереджений аналіз цих подій.

Сьогодні після вступу в силу змін до Конституції вже не можна легковажити такими принциповими рішеннями парламенту, з них треба робити висновки на перспективу тим політичним діячам, у яких ця перспектива є.

Лідер Партії регіонів Віктор Федорович Янукович наполягає на скликанні політичної ради за участю Президента, Голови Верховної Ради, керівників депутатських груп та фракцій, а також лідерів політичних сил країни для вирішення питання формування нового уряду. дякую за увагу.

ГОЛОВА. Української Народної Партії, слово для виступу має Іван Заєць. Підготуватися Ігорю Юхновському.

10:54:33

ЗАЄЦЬ І.О.

Українська Народна Партія, Український народний блок Костенка і Плюща. Шановні народні депутати і дорогі співвітчизники!

Вчора Верховна Рада в порушення чинного законодавства відправила уряд у відставку. Фракція Української Народної Партії переконана, що такі дії парламенту є елементом повзучого державного перевороту, здійснюваного антиукраїнськими політичними силами, так званою п’ятою колоною Москви. Ті, хто відправив уряд у відставку, а це фракції олігархічно-комуністичної більшості, фракції колишньої ……. і КПУ пояснюють своє рішення тим, що вони покарали уряд за його нездатність протистояти економічній та інформаційній агресії Росії в умовах розпаленого російською владою газового конфлікту, що виявилося в підписанні урядом України невигідної нової, так званої газової угоди.

Але парадокс відправки уряду у відставку полягає в тому, що вина політичних сил Партії регіонів, Народної Партії України, Соціал-Демократів (об’єднаних), КПУ, Блоку Юлії Тимошенко, „Єдиної України” та інших, які прийняли рішення про відправку уряду у відставку, не менша, ніж уряду, якщо не більша. Бо саме ці політичні сили під вивіскою чи лейбою опозиційності до нової влади всіляко заохочували російську владу до крайніх дій по відношенню до України під час газового конфлікту. І в цьому нічого дивного немає. Бо парламентська більшість не змінила своєї олігархічно-комуністичної сутності і на четвертому році свого існування. Достатньо поглянути на склад керівництва Верховної Ради, щоб переконатися у цьому. Як не змінилася ця сутність і від того, що значна частина олігархів і кучмістів тепер оселилася вже у фракції Тимошенко. Тому справжні мотиви такого рішення по відправці уряду є відверто курс на стабілізацію політичної, економічної ситуації в Україні, тому що після відставки уряд не може бути ефективним.

Дестабілізація ситуації всередині України є продовженням політики шантажу, започаткованого Росією у питанні з газом, метою якого також була дестабілізація ситуації в Україні напередодні виборів. Ці сили хочуть ослабити владу і провести вибори з позиції сили і підкупу виборців. Оце справжні мотиви.

Процедура розгляду питання про відставку уряду у Верховній Раді продемонструвала нові демократичні, в лапках, можливості зміненої Конституції. Тепер закони і регламенти будуть тільки для Президента і уряду, і звичайно для народу. А так звана парламентська опозиційна більшість або коаліція стає кастою недоторканних і поза всяким законом. У висновку варто відмітити, що тут розплатилася найбільше фракція Мороза, яка має багато депутатів. Після відставки уряду вся відповідальність переходить до Верховної Ради.

І я хочу сказати, шановні народні депутати, що боротьба за українську незалежність продовжується. Що сьогодні Росія із 5 колоною будуть все робити, щоб послабити владу і знищити.

Тому наше завдання об’єднати патріотичні національно-демократичні сили і здійснити опір цій …

ГОЛОВА. Так, Ігор Рафаїлович Юхновський від Партії промисловців і підприємців запрошується до виступу. Підготуватися Самойлик.

10:58:03

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Вельмишановний Володимире Михайловичу, шановні депутати.

Юхновський, фракція промисловців і підприємців, виборчий Блок „Наша Україна”.

В суспільстві створена сум’ятиця викликана двома головними подіями газовою проблемою і відставкою уряду.

Стосовно газової проблеми. Якщо, як дехто думає, взяти середню арифметичну ціну від 40 мільярдів кубометрів туркменського газу по 50 доларів і 20 мільярдів російського газу по 230 доларів, то ціна на газ для України повинна б встановити 140 доларів за тисячу кубічних метрів. Ми одержали ціну газу в 95 доларів за тисячу кубічних метрів. Це сталося тому, що Росія пішла на суттєві уступки, зменшивши вартість транспорту туркменського газу через територію Росії.

І таким чином ми фактично обидві сторони пішли на певні уступки, обидві сторони зберегли своє лице, Росія своє, Україна своє.

І тому я вважаю, що ці переговори були розумними і розумно закінчились. Я вважаю, що вчорашня позиція Прем`єр-міністра і його виступ тут на Верховній Раді показали, що достойний, поміркований і розумний Прем`єр-міністр.

Що ми одержали все-таки з газової проблеми? Ми зберегли суттєво ціну на транспорт газу по території України в 1,6 долара за тисячу кубічних метрів на 100 кілометрів шляху. Таким чином Україна в тому переговорі не програла, ми одержали передишку не на три місяці, як пропонував Президент Путін, ми одержали передишку на 6 місяців.

Крім того, той тиск, який Верховна Рада вчинила уряд вчора, зобов’язує уряд бути жорстким відносно наступних переговорів. Однак, діло в тому, що уряд повинен бути сильним. І ми цю силу від уряду вчора забрали. Ми зробили абсолютно безглуздий і неконституційний крок, відправивши його у відставку. Ми могли його критикувати, як завгодно, але ми не мали робити того, що зробили.

Що необхідно робити Україні? Шановні друзі! Ми повинні зосередитися, сконцентруватися, сконсолідуватися навколо існуючого уряду. Ми бачимо, що він у відставку не піде, ми повинні помагати йому у роботі.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Катерина Самойлик від фракції Комуністичної партії України, будь ласка.

11:00:56

САМОЙЛИК К.С.

Вчора, як відомо, Верховна Рада України відправила у відставку уряд, доручивши йому виконувати обов’язки до формування нового складу. Про це проголосована постанова Симоненко Петра Миколайовича. Цього б не відбулося, якби завчасно було вирішене питання ціни на газ, а не в розпал зими. А фракція Компартії України на Погоджувальній раді ще у вересні місяці наголошувала на негайному вирішенні цього питання. Але я взяла в руки сайд. Що я читаю на сайді Прем`єр-міністра України? „Расправу учинили бандиты и подлецы. 250 сволочей и негодяев». І таке інше. Тут чую: так звані, народні депутати.

Скажіть, хто про це говорить. Ті, хто за покликом Кучми бігли в Український дім, роблячи державний переворот! Ті, хто рвав рубашки і заставив стовідсотково на Західній Україні голосувати за Кучму, ті, хто був прем'єрами, віце-прем'єром, пищить нам зараз сидить! Міністрами були! Ви про це зараз говорите?! Так звані, це – ви, ви були є і будете флюгерами нашого суспільства.

Ви дійсно сини і дочки його. Вчорашній день показав, що всі стомилися від брехні. Не вірять в намальоване благополуччя. Його малював Янукович, його малювала Тимошенко, Єхануров, а люди бажають через пристойну заробітну платню і пенсію, через тепло в оселі, через доступ до освіти, до роботи відчути, що ти дійсно громадянин України.

Що вчора показали перші питання? Розказуємо про досягнення в освіті, а натомість майже півтисячі шкіл закрито. Це нормально чи ненормально? Да залишилось вам іще стерти з лица землі три тисячі населених пунктів, і тоді ви вирішите питання освіти.

Люди задають питання: в кінці кінців, коли закінчиться брехня? Коли облудливо перестануть звучати з усіх телеекранів те, про що ви вчора говорили? Я звертаюсь до наших виборців. Те, що вчора було зроблено, це – крок політичної волі, це – державний крок проти тих, хто продавав і розпродує Україну.

Ви присосались до „Криворіжсталі”. А чого ж ви мовчите, як продаються піонерські табори? Туди ви не вмішуєтесь, вам там непотрібно, вам треба тільки там, де прилипають гроші. Ми зробили крок політичної мужності, ми зробили крок становлення української держави…

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, виступи від депутатських груп і фракцій завершено. З приводу тих питань, які прозвучали у виступах, я прошу Секретаріат підготувати відповідні доручення.

Підсумовуючи (одну хвилинку!), підсумовуючи, шановні колеги, давайте домовимося таким чином: що ритуал виконали всі, свої позиції передвиборчі заманіфестували, а тепер давайте будемо працювати і дамо відповідь на запитання, чи трапилася трагедія в Україні. Ні. Це п’ятнадцятий уряд. Друге, шановні колеги: хто створює кризи в Україні? Литвин, так. Далі, шановні колеги: хто ці кризи розв’язує? Литвин. Так я хочу сказати, шановні колеги: коли парламент витримав іспит і виніс уроки (навчіться слухати!), і виніс уроки в листопаді і грудні, і коли парламент поставив на розгляд питання: відмінив Постанову про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів і прийняв відставку Кабінету Міністрів – не було крику, що це порушення, не було крику. Де була принциповість? Захопилися ревізією змін до Конституції, і, на превеликий жаль, більшість виступаючих тут, я думаю, і не прочитали цю Конституцію. А деякі, які так активно виступали, минулого року не могли її прочитати, бо протягом двох місяців були відсутні просто в Україні загалом. А зараз розказують про те, що Верховна Рада не спромоглася прийняти закони по СОТ. То ви підніміть результати голосування, в тому числі свої особисті, і подивіться, хто не підтримував законопроектів по СОТ і хто послідовно підтримував ці законопроекти по СОТ. Тоді знімуться всі питання.

Друга проблема, шановні колеги. Чому не кричали про кризу, коли Президент України відправив одноосібно у відставку уряд Тимошенко? Чому не кричали про кризу? Кричали, тільки частина людей.

Тому, шановні колеги, треба почитати документи. Ті документи, які суперечать Конституції і які суперечать Регламенту, на голосування не ставилися. І ви уважно, будь ласка, прочитайте. І припиніть, я прошу вас, ви прочитайте, і припиніть непотрібний крик про відповідальність. Шановні колеги, та парламент брав на себе відповідальність, і відповідальність на парламенті. Згадаємо бюджет, уряд запропонував бюджет, парламент запропонував варіант, який на 10 мільярдів передбачив збільшення видатків. І парламент прийняв бюджет, не уряд. Більшість урядовців бюджет не бачили в очі і не читали його, про це вони особисто визнавали.

Тому, шановні колеги, давайте припинимо всі ці розмови і будемо працювати далі, нічого трагічного в Україні не трапилося. Хай Уряд працює, а ви почитайте, будь ласка, преамбулу проекту постанови, точніше постанови за що Уряд відправили у відставку. Якщо люди підтримують, що гарне життя і воно співставлено з деяким з депутатів, хто це висловлює, то, будь ласка, доведіть. Якщо хтось хоче давайте разом підемо в сільський клуб з людьми і ви переконаєте.

Тому, шановні колеги, давайте спокійно продовжувати нашу роботу. Я хочу ще раз сказати, що ніхто не присягав служити „Нашій Україні”. Присягали служити народу і ви про це давали клятву, і давайте про це пам’ятати. Ви обурені, що не так пройшло, я витримав у грудні місяці, коли мене звинувачували не так, як зараз за те, що ми прийняли рішення по Уряду тоді. Але рішення приймала Верховна Рада. І приймала в межах Конституції України. І заспокойтесь усі, і давайте працювати.

Три хвилини. запишіться по процедурі, запишіться, будь ласка. Три хвилини. Я підвожу підсумки виступів, прочитайте регламент.

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВА. Та заспокойтеся, виступайте.

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВА. Комар, будь ласка. Я керую… заспокойтесь.

11:08:48

КОМАР М.С.

Шановні колеги, я просив би всіх заспокоїться і продовжити плідну роботу парламенту. Я вважаю, що те, що говорив зараз Володимир Михайлович, то це були підсумки того, що відбулося вчора і те, що відбувалося сьогодні при виступах з трибуни. Є пропозиція все-таки продовжити роботу парламенту, працювати над тими законопроектами, які сьогодні в порядку денному. Ну, а те, що я говорив у виступі, я підтверджую знову, все-таки треба зібрати, Володимире Михайловичу, політичну раду і треба радитися, як жити далі. Життя продовжується. Дякую.

ГОЛОВА. Георгій Пономаренко, будь ласка.

11:09:32

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Прошу передать Сергею Гмыре.

ГОЛОВА. Сергій Гмиря, будь ласка.

11:09:39

ГМИРЯ С.П.

Спасибо. Гмыря, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, вчера канал «1+1» сообщил, что политическое руководство партии «Наша Украина» призвала Президента ввести прямое президентское правление, не предусмотренное Конституцией, то есть совершить государственный переворот.

В связи с этим руководство политической партии «Наша Украина» должно либо опровергнуть это сообщение и обратиться в суд на канал, в руководство которого входит человек, входящий в первую пятерку его списка, либо единодушно, организованно и главное добровольно отправиться в Лукьяновский следственный изолятор и принести явку с повинной в попытке государственного переворота.

Я хочу вам напомнить, что добровольное, чистосердечное признание смягчает вину. Потому на свободу с чистой совестью через несколько лет.

ГОЛОВА. Микола Катеринчук, фракція „Наша Україна”.

11:10:45

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Прошу передати слово депутату Асадчеву.

ГОЛОВА. Валерій Асадчев, будь ласка.

11:10:51

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, ви все-таки спікер парламенту і не треба використовувати ваше службове становище як становище політичного діяча. Ви прекрасно розумієте, що вчора завдяки вам була грубо порушена процедура. Тому що питання про відставку уряду не було включено взагалі навіть в порядок денний, як це вимагає Регламент.

Уряду має бути дано п’ять мінімум днів на підготовку цього питання. Прем’єр повинен виступити із звітом. Нічого цього не було. Ви питанням просто інформації по газу відправили уряд у відставку. І що ви зробили краще для України? Ви кращий уряд зробили для України? Ви кращу ситуацію зробили для України?

Тому це є відвертий антиконституційний переворот. І якщо Президент вживе відповідних заходів, він буде абсолютно правий. Він зробить те, що має робити гарант Конституції.

Дякую.

ГОЛОВА. Так, Василь Надрага, будь ласка.

11:11:51

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, я обращаюсь ко всем без исключения присутствующим в зале, представителям политических партий и движений.

Мы сегодня с вами обсуждаем ситуацию, которая сложилась в стране. А правильно сказать то, что сложилось вчера. Я хочу еще раз вернуться к тем словам, которые сказал Владимир Михайлович. Он абсолютно резонно сказал, что у нас в зале в зависимости от того, чьи решения прошли, оппоненты традиционно начинают говорить о какой-то неконституционности поступков, о нарушении Регламента, о всем остальном, что по большому счету на их взгляд является нарушением в процедуре. Но по факту в зависимости от ситуации Верховная Рада, и это регламентирует нормативная база, Конституция, законы и Регламент Верховной Рады, вправе принимать решения, в том числе и те, которые она приняла вчера. И поэтому сегодня, когда мы говорим о том, что вчерашнее решение кого-то устраивает или не устраивает, мы должны это оценивать с каких угодно позиций, но только не с позиций того, что кто-то нарушил Регламент или какие-то иные, я прошу прощения, процедурные вопросы.

Поэтому я думаю, что сегодня мы должны подвести …

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати, ще раз хочу наголосити, що в Регламенті передбачено, якщо розглядається питання про недовіру уряду, треба, щоб підтримала третина народних депутатів, після того треба, щоб 5 днів і уряд мав право для виступу. В даному разі проект постанови, який пропонував Олег Білорус, я її не ставив на голосування, оскільки вона суперечить Конституції і Регламенту Верховної Ради України.

Що стосується відставки, то записано у статті відомій Конституції пряма норма дії і Регламентом не передбачено 5 днів.

Я прошу вас, вивчіть просто Регламент, вивчіть Конституцію і буде все нормально. Я прошу вас.

І, шановні колеги, я б хотів би вислухати ваші поради, які б звучали у грудні місяці, коли ставилося питання по уряду Януковича. Де ви були тоді? Да.

Оголошується до розгляду проект Закону про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг. Будь ласка, від Кабінету Міністрів Ігнащенко Володимир Анатолійович. Підготуватися від комітету Олегу Грачеву.

ІГНАЩЕНКО В.А.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати!

Метою розроблення даного проекту Закону України є приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг, що сприятимуть створенню необхідних правових та економічних передумов для подальшого розвитку міжнародного фінансового лізингу в Україні.

Довідково, що учасниками цієї конвенції на сьогодні є не тільки розвинуті західні країни такі, як Сполучені Штати Америки, Франція і деякі інші, а і Росія, Білорусія, Узбекистан і інші країни СНД.

Конвенція визначає принципи міжнародної лізингової діяльності. Правила укладення лізингового договору, права та обов’язки учасників лізингового процесу. Гарантії майнової недоторканості та відшкодування збитків тощо.

Положення Конвенції спрямовані на розширення організаційно правових можливостей суб’єктів лізингових провідносин і має сприяти збільшенню інвестицій в основні фонди.

Хочу підкреслити, що приєднання України до цієї Конвенції не вимагатиме змін до чинного законодавства України в тому числі з питань лізингових відносин в України. Зокрема положення Конвенції абсолютно ідентичні з нормами діючого законодавства щодо умов укладення лізингового договору і інших питань.

Для чого ж прийняття цього законопроекту і розповсюдження на наші правовідносини норм цієї конвенції. При укладенні міжнародних угод з лізингових питань колізійна норма може відіслати до матеріальних норм іноземного законодавства. А при приєднання до цієї конвенції будь-який український суб’єкт господарювання буде впевнений, що будуть діяти навіть в разі якихось колізій, спорів, звернення до суду норми законодавства, які повністю відповідають діючому українському законодавству і це дасть додаткову стабільність його контракту.

Прошу підтримати цей законопроект, хочу підкреслити, що в Росії через інструменти лізингу здійснює до третини всіх інвестицій в основні фонди. В Україні, на жаль, на сьогодні цей показник десь на порядок нижчий.

Дякую за увагу і прошу підтримати.

ГОЛОВА. Шановні колеги, є запитання? Немає. Будь ласка, сідайте тоді.

Будь ласка, позиція комітету виконуючий обов’язки голови комітету, Олег Грачев, будь ласка.

11:17:15

ГРАЧЕВ О.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, Комітет із закордонних справ розглянув законопроект про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг. До речі, щоб було зрозуміло, УНІДРУА - це Міжнародний інститут уніфікації приватного права.

Комітет ухвалив підтримати цей законопроект, прийняття його Верховною Радою. Метою закону є приєднання до конвенції про Міжнародний фінансовий лізинг, вчинений в місті Отаві 28 травня 1988 року, що сприятиме створенню необхідних правових та економічних передумов для розвитку Міжнародного фінансового лізингу. Конвенція визначає принципи Міжнародної лізингової діяльності, правила укладання лізингового договору, права та обов’язки учасників різного процесу, гарантії майнової недоторканості та відшкодування збитків і тощо.

Конвенція, у разі приєднання до неї, буде відігравати роль базового міжнародного нормативного-правового акту у сфері лізингу, що дасть можливість підвищити ефективність та доступність лізингових операцій для суб’єктів господарювання, а також сприяти встановленню і розвитку міжнародного фінансового лізингу. Створення додаткових можливостей у сфері інвестиційної діяльності та встановленню нових економічних зв’язків, підвищенню рівня товарообігу високотехнологічної продукції та технологічному переозброєнню підприємств виробників. Прийняття закону та реалізація Конвенції не потребують додаткових витрат з Державного бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку вважає, що закон може бути прийнятий Верховною Радою України. Комітет Верховної Ради з питань бюджету вважає, що зазначений законопроект не має впливу на формування доходної та видаткової частин бюджету.

Зауважень чи пропозицій від інших комітетів Верховної Ради не надходило. До речі, було вже сказано, що до Конвенції приєдналася і більшість наших країн-сусідів, зокрема, Російська Федерація та Республіка Білорусь. Прошу підтримати рішення комітету і підтримати законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає застережень? Розглянемо тоді, одну хвилиночку. Наполягає на виступі, записався Родіонов, будь ласка. Михайло Кузьмич Родіонов. Краще, давайте будемо приймати рішення, якщо немає заперечень.

11:20:30

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі! Фракція комуністів буде підтримувати проект закону № 0291 про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг. Фракція вважає, що з цивільно-правової точки зору приєднання до Конвенції буде сприяти участі українських суб’єктів господарювання в міжнародному фінансовому лізингу. Але фракція комуністів не може звернути увагу на непослідовність дій нинішньої влади і Президента України. Виходячи з проекту закону, внесеного Президентом України здавалось, що нинішня влада повинна була б всіляко сприяти створенню додаткових можливостей, насамперед, у сфері інвестиційної діяльності, технічному та технологічному переоснащенню вітчизняної економіки, підвищення рівня товарного обороту високотехнологічної продукції з іншими країнами. На деле, урядом все робиться для того, щоб ці напрямки не отримали жодної підтримки, досить згадати сумнозвісний мораторій на надання нових та розширених існуючих пільг, які передбачені абзацам 1 пункту 13 перехідних положень Закону України „Про Державний бюджет на 2005 рік”. Слід згадати також багаторазові вето Президента України на закони прийняті Верховною Радою, стосується якраз цієї тематики, нагадаю: це закони про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків, про трансферт технологій, про наукову і науково-технічну діяльність тощо. Здається враження, що в оточенні Президента є люди, які незацікавлені у високотехнологічному розвитку України.

Фракція комуністів витупає за проведення такої політики, яка б відповідала інтересам народу України. Комуністи бачать цей інтерес у високотехнологічному розвитку економіки України. З правової точки зору цей проект закону відповідає цим напрямкам. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка, фракція „Наша Україна”. Підготуватися Мельничуку.

11:23:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я розумію, що всі збуджені тією ситуацією, яка сталася вчора і, насамперед, я хотів би звернутися до Володимира Михайловича.

Володимире Михайловичу, ви розумна людина і ви чітко усвідомлюєте, що вчора було зроблено не все по закону, і коли ви відкриєте 87 статтю і 115 статтю, то ви побачите, і 85 також, але її не можна окремо виривати 85 від 87 і 115.

Тому я просив би вас, нічого вам не коштує взяти дати доручення дати Правовому комітету Онопенко, дати Регламентному комітету доручення, вивчити законність і дій, які вчора вчинені, хай вони піднімуть Регламент, ще раз подивляться і зроблять нам тут доповідь, скажемо, сьогодні після обіду чи завтра, щоб суспільство було спокійне повторюю, не по кожному закону. А мова йде про антиконституційні рішення, мова йде про антиконституційні рішення. Тому, ну, є всі ознаки, я кажу, цього. І я звертаюсь до комітетів, до органів Верховної Ради і все, я просив: „Видайте нам сьогодні Конституції нові”. Не видали. Просив: „Видайте нові Конституції”. Щоб ви почитали, що ми вже не можемо відправити уряд на 60 днів, доручити йому, не можемо. Тепер вже немає терміну, на який він виконує обов’язки. Там написано: до, знову до створеного уряду. Це значить назавжди. Ну, хто ж так робить? Ви розумієте? Тому доручіть, будь ласка, двом комітетам, Володимир Михайлович, я до вас звертаюсь.

Тепер щодо цього закону. Ще 28 травня 1988 року в Оттаві була вчинена ця Конвенція при Міжнародній фінансовій лізі. Але, і вона була відкрита до приєднання до всіх держав, які її не підписали. Але ми тільки сьогодні ставимо це питання. Шановні, замисліться, вісімдесят восьмий і двох тисяч шостий рік, майже на двадцять років, на вісімнадцять років Україна відстає навіть по таким міжнародним питанням серйознішим. І ми сьогодні говоримо не треба чи треба приймати. Конвенція визначає принципи міжнародної лізингової діяльності, правила вкладення лізингового договору, права та обов’язки учасників лізингового процесу, гарантії майнової недоторканості, відшкодування збитків, регулює здійснення операцій міжнародно-фінансового лізингу і визначає характерні риси і порядок застосування цієї Конвенції. Нічого там антидержавного, в цій Конвенції, немає. Вона відкриває шлях більш широкому застосуванню, створенню додаткових можливостей у сфері інвестиційної діяльності, технічному і технологічному переоснащенні вітчизняної економіки…

ГОЛОВА. Так, Михайло Мельничук. Мікрофон ввімкніть, будь ласка.

11:26:23

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні радіослухачі, телеглядачі.

Фракція визначилась, ми будемо підтримувати даний законопроект і підтримувати ратифікацію цієї угоди.

Але мова… Хотів би декілька слів особисто як народний депутат сказати стосовно тих подій, які відбуваються у нас сьогодні. Давайте все-таки ми перестанемо, шановні народні депутати, да й парламентарі, парламент весь, лякати наших людей. То ми лякали, що газ буде дорогий, то ще ми лякаємо чимось. І я хочу сказати, що суспільство, в цілому виборці вже настільки налякані, що, мабуть, вони вже нічого не бояться. Вони вже до всього готові. А ми зовсім забули ті роки, при яких, будемо говорити так, розкрадали все, що належало народу.

Зараз ми не маємо іншої проблеми, як обговорювати проблему одного лиш газу, як будь-то вже велика катастрофа сталась від всього цього. Уряд запевнив, і треба вірити було уряду, і ми віримо, що вони не будуть піднімати ціни, тим більше парламент наклав вето на те, щоб піднімати ціни для населення України і для підприємств, які працюють на теренах України. І тому не треба було розбурхувати і сьогодні не треба.

Я звертаюся до Володимира Михайловича, у нас дуже важливі законопроекти сьогодні є, яких очікують наші гірські населені пункти. Я би хотів, щоб ми так сьогодні працювали, щоб ми все-таки дійшли до розгляду цих важливих законопроектів про статус гірських населених пунктів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, переходимо до голосування, так, шановні колеги.

Прошу підготуватися до голосування. Вноситься на голосування пропозиція комітету про схвалення проекту Закону України про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг. Реєстраційний номер 0291. Прошу голосувати.

11:29:06

За-304

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Оголошується до розгляду проект Закону про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг, реєстраційний номер 0292.

Ми вже фактично на цю тему мали розмову, то може зразу поставимо на голосування, є всі заключення і пропозиції. Немає застережень?

Ставиться на голосування пропозиція комітету про схвалення проекту Закону про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг, реєстраційний номер 0292. Прошу голосувати.

11:29:54

За-238

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про приєднання України до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Є якісь застереження до цього документу, шановні колеги? Немає?

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про схвалення проекту Закону про приєднання України до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Прошу голосувати.

11:30:39

За-307

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди про вивезення та ввезення культурних цінностей, реєстраційний номер 0335. Комітет розглянув, виніс позитивне рішення. Є застереження щодо цього проекту документу? Немає? То ставиться на голосування для схвалення проект Закону про ратифікацію угоди… Зніміть, є застереження, будь ласка. Зніміть з голосування.

Тоді, будь ласка, міністр культури і туризму Ліховий. Будь ласка, виконуючий обов’язки голови комітету.

11:31:36

ГРАЧЕВ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, внесений Кабінетом Міністрів проекту Закону про ратифікацію Угоди про вивезення та ввезення культурних цінностей, розглянуто на засіданні комітету і було дійсно рекомендовано. Угода ця підписана у Москві 28 вересня 2001 року Прем`єр-міністром України тоді Кінахом.

Угода спрямована на підвищення на національному і міждержавному рівні ефективності охорони культурних цінностей, створення механізму співробітництва, що охоплює правові, адміністративні і фінансові заходи держав – учасниць СНД.

Угода не містить положень, що суперечать чинному законодавству України. Її реалізація не обумовлює прийняття нових законів чи змін чинного законодавства України. Про це сказано і в заключенні Головного науково-експертного управління і Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності, інвестицій, з питань європейської інтеграції.

Хотів би в той же час зазначити, що на засіданні Комітету в закордонних справах частина членів комітету, десь так 50 процентів, висловилася за зняття в зазначеному проекті закону застереження, що стосується статті четвертої Угоди, оскільки російська мова є мовою спілкування на просторі Співдружності незалежних держав. А це, я підкреслюю, Угода в рамках СНД. Тому, так би мовити, думку частини членів комітету я повинен був до вас донести. Більшістю в один голос комітет рішення схвалив, але в той же час була висловлена така думка, що застереження стосовно статті четвертої треба зняти. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. А як тут вірно поступити? Ми спочатку голосуємо, ні, ні, ми голосуємо в цілому тоді чи з урахуванням застереження?

Ну, будь ласка, обговорення. Давайте 10 хвилин на обговорення. Юрій Кармазін записаний. Будь ласка.

11:34:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, чому виникло взагалі питання. Питання виникло тому, що угода, підписана в 2001 році в Москві, між Білорусією, Республікою Казахстан, Киргизькою, Вірменією, Республікою Молдова, Російською Федерацією, Республікою Таджикистан і Україною називалася: „Про вивезення та ввезення культурних цінностей”. В принципі, нічого там незаконного немає, в принципі, такого, що порушує Конституцію України. Але при підписанні угоди Республіка Молдова зробила застереження: „за винятком статті 16”. Стаття 16 передбачала зобов’язання країн прийняти національне законодавство, так написано: „Сторони забезпечують проведення необхідних заходів, спрямованих на реалізацію цієї угоди, в тому числі підготовку і прийняття відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів”. Тобто інструкцій митниці, своїм міністерствам відповідним: культури, архітектури і так далі, кому там положено. Нічого страшного і в цьому не було застереженні.

Потім Україна підписала угоду з одним застереженням. Написано: „за винятком абзацу другого статті четвертої”.

У тому випадку, якщо ми ратифікуємо угоду, то ми її ратифікуємо так, як її підписала Україна. Іншого ми не маємо права вийти, інакше ми тоді маємо повернути її уряду, для того щоб він підписував без цього застереження. Тобто в нас є два виходи: або ратифікувати так, як підписав уряд, або не ратифіковувати. Що краще: не існування договору, не існування закону чи існування? Я думаю, що краще ратифікувати. Але нашому уряду я хочу сказати, що я не бачу нічого страшного в цій статті четвертій, де ви перестрахувалися. Чому? Де ви перестрахувалися, цитую: „Дозволи заповнюються державною мовою держави вивезення й Російською мовою та видаються уповноваженими державними органами держав сторін. Я перепрошую, але якщо вона написана киргизькою мовою, вам буде дуже важко знайти перекладача в Україні. Якщо буде вона написана вірменською вам, мабуть, теж буде важко. Навіть вам, шановний мною, пане Іван Заєць. Я знаю, що, навіть, вірменською, якщо буде написано, все одно важко буде.

Тому, тому, тому, шановний, я повторюю проти чого виступили сьогодні наші урядовці. Проти заповнення мовою держави вивезення і російською мовою. Тому нічого тут страшного не було і давайте не будемо робити на цьому політику.

Я пропоную ратифікувати угоду, як вона сьогодні підписана, бо не ратифікація трошки гірше ніж ратифікація в тому вигляді, в якому є. дякую вам.

ГОЛОВА. Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.

11:37:35

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.

Шановний пане голово, шановні депутати, очевидно, цю угоду належить ратифікувати, оскільки вона розширює правове поле в сфері переміщення культурних цінностей. Звичайно, хотілося побажати, щоб вона була ефективною і діючою. Бо, на жаль, інші угоди, укладені в цій царині в рамках СНГ, не є ефективними. Ще у 92-ому році була підписана Угода про повернення культурних та історичних цінностей державам їх походження.

А чи багато українських реліквій та раритетів повернулося до нас з музеїв та запасників Москви і Петербурга? В 94-ому році була підписана угода про співробітництво митних служб з питань затримання і повернення культурних цінностей, що незаконно вивозяться. І що потік наших цінностей закордон з того часу зупинено? Адже по обох цих угодах відомі, відомчі, відомі лише одиничні випадки їх результативної роботи.

А тим часом сотні, якщо не тисячі чорних археологів з Росії та інших держав в прямому розумінні тоннами щорічно везуть з України добуті в Україні безцінні скарби, що потрапляють потім на європейський чорний ринок археологічних і не лише археологічних знахідок.

Яким чином для цих предметів створюється зелена вулиця при перетині українського кордону і кордонів як мінімум ще однієї держави. Якщо можна уявити, що дрібні керамічні предмети ще можна перевести, користуючись спрощеною процедурою перетину кордону, то як пояснити, наприклад, факт вивезення з України німецького танку часів Другої світової війни? Зрозуміло, що для здобуття такого трофею давалися великі хабарі під відповідні дозволи і на проведення розкопок і на перетин кордону.

Чорні археологи озброєні найсучаснішими заходами пошуку металошукачами вартістю до 5 тисяч доларів, геосканерами, які можуть сканувати ґрунт до 15 метрів углиб і коштують до 15 тисяч доларів. Для них не становить проблем, наприклад, найняти екскаватор для зняття верхнього шару ґрунту. У Могилів-Подільському районі Вінницької області на поселенні Трипільської культури у такій спосіб були вириті величезні ями. Проте ні місцева влада, ні правоохоронці начебто не помічають їхньої діяльності.

Висновок може бути один – необхідно введення жорстких заходів кримінального переслідування щодо роботи чорних археологів і спроб незаконного вивезення культурних цінностей за межі України. Це головна передумова забезпечення захисту національних культурних цінностей від розграбування.

А окрім того, належить перед країнами, членами СНД, ставити питання щодо виконання ратифікованих ними угод, бо сенсу в угодах, які не працюють, немає. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Новак, фракція комуністів, будь ласка.

11:40:36

НОВАК В.М.

Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України, Хмельниччина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, дорогі виборці. Питання для нас, для України, надзвичайно важливе і актуальне. Угода про ввезення та вивезення культурних цінностей підписана рядом держав, у тому числі і Україною ще у вересні 2001 року. Звичайно, цю угоду необхідно ратифікувати. Вона встановлює єдиний порядок і правила ввезення та вивезення, а також транзиту культурних цінностей територією держав, учасниць угоди.

Сьогодні це надзвичайно актуальне питання. Адже у тій ситуації, яка склалася на Україні, вивіз культурних цінностей набрав катастрофічних розмірів. Кому доводилося спілкуватися з працівниками нашої митниці знають, що вивозиться все – ікони, твори мистецтва, архівні документи. Україна стала одним із найбільших поставщиків предметів старовини та творів мистецтва на Захід. Про це свідчать ті висновки, які роблять наші митники, виставляючи час від часу твори мистецтва, раритети, архівні документи, які вилучені у контрабандистів.

Всі ми розуміємо, що вилучають тільки частину того, що вивозиться, причому незначну частину. І я переконаний, що справа не в митниках, а в тому, що цей потік настільки великий, що зупинити його силами одних митників просто неможливо.

Україна стала транзитним шляхом, яким переправляють культурні цінності з інших країн на Захід. Ми, комуністи, неодноразово застерігали і наголошували, що культурні цінності України розкрадаються, причому влада пасивно це спостерігає. Стало страшно те, що розкрадають архіви. У всіх на слуху скандали з викраденням архівних документів у Львові, інших містах України. Раз крадуть, то є ті, хто купляє, є попит. А це ж наша історія. Розкрадають і продають документи. Це значить, розкрадають і продають Україну. Про це свідчить і розквіт чорної археології в Криму, як про це говорив попередній виступаючий.

Ми, фракція Комуністичної партії України, будемо голосувати за цей проект, хоча прекрасно розуміємо, що зупинити цей потік до того часу, поки не візьметься за це держава, за цю важливу справу, практично неможливо. А уряд, я маю на увазі влада сьогоднішня, повинна поставити загороду цьому, повинна зупинити оце розкрадання нашої історії і нашої України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, Василь Надрага. Тут я тільки по запису дивлюся, немає, Лесь Степанович, немає в нас запису.

11:43:45

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, депутаты Народного блоку Литвина будут поддерживать эту ратификацию, хотя есть вопросы, которые у нас возникают, если смотреть на тему несколько шире, чем просто сама конвенция, которая сегодня рассматривается. Потому что суть проблемы заключается в следующем. Бесспорно, это нормально, что с целым рядом, скажем так, постсоветских республик и государств мы заключили конвенцию, и это соглашение сегодня будет работать по ввозу и вывозу, а также транзиту культурных ценностей через территорию государств участников соглашение.

Но вопрос упирается в то, что, к большому сожалению, мы не обращаем внимание и практически ничего не делаем на предмет того, о чем говорили предыдущие коллеги, когда мы говорим о том, что культурные ценности нашего народа, принадлежащие многотысячной истории нашей страны, к большому сожалению, свободно уходят.

И здесь можно говорить о том, что сегодня, например, есть проблема сохранение тех же античных памятников, которыми так богато наше северное Причерноморье территория Украины.

Потому что, к большому сожалению, проблема четных археологов - это намного шире, чем проблема просто проблема разрешения и запрета ввоза и вывоза. Потому что контрабандно уходит многое, иногда даже на государственном уровне, мы видим как те или иные выставки, которые открываются должностными лицами, скомплектованы не на законодательной базе, не теми экспонатами, которые присутствуют в наших музеях и являются, я бы сказал так, официальными культурными ценностями.

Поэтому, говоря об этом, мы должны все-таки с вами понимать, что проблема ввоза и вывоза культурных ценностей - это скорее не столько межгосударственные отношения, сколько внутренняя национальная проблема нас как государства. Потому что сохранить наши культурные ценности в первую очередь мы должны сделать не только отрегулировать наши отношения с соседями, но однозначно, поставив нормативную базу, которая даст возможность более жестко и однозначно наказывать тех, которые занимаются не законной скупкой, приобретением или, я прошу прощения, добыванием культурных ценностей.

Мы должны поставить вопрос о том, чтобы исторические ценности такие как археологических заповедники «Ольвия» в Николаевской области получили достаточное финансирование. Здесь мы с моим коллегой по Народному блоку Литвина Толочко уже не единожды обсуждали и стремились решить проблему о том, чтобы выделить достаточно финансового обеспечения для сохранности, обеспечения охраны археологических заповедников, которые составляют, на наш взгляд, самое главное, когда мы говорим о культурных ценностях нашего народа.

И исходя из этой логики, мы считаем, что и исполнительная власть, и законодательная должна все-таки в большей степени отрабатывать вопросы, связанные с сохранностью культурных ценностей в комплексе, ибо только так мы можем обеспечить, что и для будущих поколений останутся культурные ценности, которые являются приобретением и собственностью всего народа, а не отдельных собственников. Поэтому думается, что поддержав эту конвенцию, мы выполним только часть проблем, которую мы должны выполнить как государство по сохранности культурных ценностей.

ГОЛОВА. Час вичерпаний.

З мотивів, будь ласка, Лесь Танюк. З мотивів голосування. Шановні колеги, давайте таким чином, записуватися треба.

11:47:11

ТАНЮК Л.С.

Я не хочу забалакувати проблему, дуже приємно, що ми про культуру так зосередилися, просто ми говоримо не тільки про вивезення культурних цінностей, а все-таки і про ввезення. І ми повернули у зв’язку з тим, що з 2001 року вже працює ця система, ми повернули до 300 архівів і біля 600 картин, і багато іншого. Тому ми з 2001 року і до сьогоднішнього дня все-таки затягнули ратифікацію цієї проблеми.

Я думаю, що треба прийняти, ратифікувати цю угоду, тому що те застереження, яке все-таки ми сьогодні маємо, воно не носить правового характеру, воно не прийнято комітетом вашим, воно немає якогось закономірного, так би мовити, характеру. І я не думаю, що він щось міняє в тій концепції, яка сьогодні є. Тому мені здається, треба проголосувати так, як воно є в урядовому, без будь-яких застережень і піти далі.

ГОЛОВА. Осташ, будь ласка, мікрофон увімкніть. Осташ записаний, подивіться, будь ласка.

11:48:19

ОСТАШ І.І.

Шановні друзі, я хотів би повернутися до питання про мову. Ми дійсно це питання розглядали на комітеті і ми прийняли рішення в комітеті, залишити все так, як є. Але хотів би пояснити вам, що просто були надруковані бланки урядом державною мовою і це абсолютно природно. І тому, є можливість кожного разу, коли є акт передачі таких вивезених культурних цінностей, робити завірені нотаріальні копії російською мовою, вірменською, польською і так далі. Тут немає жодної проблеми. Тим більше, що щорічно мова йде про 2-3 акти передачі культурних цінностей. Я розумію, що ця проблема виїденого яйця не вартує. Тому ми. Є ще інший аспект, вся справа в тому, що ми не можемо втручатися в канву міжнародної угоди, тому що вона підписана у такому форматі. Тільки в такому форматі вона підлягає ратифікації. Тому тут немає жодних протиріч і я підтримую ратифікацією цієї угоди з застереженням уряду. Дякую.

ГОЛОВА. Так, У нас ще є записаний Шевчук і Мельничук. Шевчук, будь ласка. Мельничук знімає. Будь ласка, Шевчук.

11:49:30

ШЕВЧУК С.В.

Дякую.

Фракція БЮТ, очевидно, буде підтримувати ратифікацію, але я хочу для більшої, глибшої аргументації передати слово Володимиру Яворівському.

ГОЛОВА. Мікрофон Яворівського, будь ласка.

11:49:43

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, Блок Юлії Тимошенко проголосує одностайно за ратифікацію цього документу. Він дуже важливий і потрібний сьогодні в Україні. Але я дуже хочу, щоб знову ж таки, від імені нашого блоку залишилося у стенограмі те, що тут мій добрий колега абсолютно справедливо сказав Ігор Осташ, але це говорить теж про рівень так би мовити, думання і патріотизму нашого уряду. Бланки виготовлені російською мовою і справді, ми повинні звикати до того, що мовою міжнародного спілкування є мова англійська і мала би бути вона, але в даній ситуації треба проголосувати саме за цей документ, тому що зволікання з ним, це просто колосальні втрати для України. Дякую і прошу проголосувати за ратифікацію.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу підготуватися до голосування. Вноситься на голосування проект, для схвалення проект Закону про ратифікацію Угоди про вивезення та ввезення культурних цінностей. Реєстраційний номер 0305, прошу голосувати. Прошу голосувати, шановні колеги.

11:51:15

За-227

Рішення прийнято.

По фракціях! Я чую. Будь ласка, по фракціях.

«Регіони України» - 39, комуністів - 0, Народна партія – 27, «Наша Україна» - 30, Блок Тимошенко – 14, СПУ – 24, Українська народна партія – 16, Народний блок – 17, СДПУ (о) – 4, „Відродження” – 14, Народний Рух України – 15, «Єдина Україна» - 4, «Реформи і порядок» - 14, Партія промисловців і підприємці України – 5, позафракційні – 4.

Шановні колеги, дві фракції вимагають оголошення перерви. Хто буде виступати від двох фракцій? Будь ласка, від двох фракцій: „Наша Україна” і Українська Народна Партія. Хто буде виступати?

Юрій Ключковський, будь ласка. Давайте дотримуємося Регламенту, що ви? Все нормально.

11:52:21

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги, наші дві фракції попросили заяви у зв’язку з необхідністю роз’яснити той авантюрний акт, який відбувся вчора у стінах сесійного залу Верховної Ради України.

Спочатку я мушу нагадати організаторам вчорашньої авантюри кілька азбучних істин, які стосуються Конституції України:

Відповідно до статті 1 Конституції України, вона є правовою державою.

Відповідно до частини другої 8 статті Конституції – Конституція має найвищу юридичну силу і закони та інші нормативно-правові акти приймаються лише на підставі і повинні відповідати Конституції України.

Стаття 6 частина 2 стверджує, що органи законодавчої і іншої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах.

Частина друга статті 19, статті Конституції, говорить про те, що органи влади і посадові особи діють виключно на підставі в межах повноважень і в спосіб встановлений Конституцією України та законами України.

Давайте тепер розберемося як порушувалися вчора встановлені Конституцією межі повноважень Верховної Ради України. Посилання на пункт 12 не частину, як в тій так званій постанові, а пункт 12-тий статті 85 Конституції України, де йде мова про те, що Верховна Рада вирішує питання відставки Кабінету Міністрів, є, м’яко кажучи, непорозумінням, а, можливо навіть, і свідомим введенням в оману народних депутатів України.

В чому ж проблема? А я прошу відкрити статтю 115 Конституції України, яка чітко розрізняє два явища: відставку Кабінету Міністрів, яка робиться з ініціативи Кабінету Міністрів, а не з ініціативи Верховної Ради, і резолюцію недовіри Кабінету Міністрів, яку приймає Верховна Рада України. Таким чином, Конституція України не надає право так званої відправляти у відставку Кабінет Міністрів, а дає право лише оголошувати резолюцію недовіри. Як же ж оголошується резолюція недовіри відносно нової редакції статті 87 Конституції України. А там іде мова про те, що ініціювати це право може або Президент України, або за підписами 150 народних депутатів України.

Вчора два комуністи узурпували право або Президента, або третини Верховної Ради України. Таким чином, вчора Верховна Рада України прийняла юридично безграмотний документ з ініціативи тих, хто вносив зміни до Конституції, але всупереч новій редакції Конституції. В науці права для таких документів є дуже гарна назва, вони нікчемні, тобто вони ніколи не діють з …

ГОЛОВА. Дякую.

Регламент, ну, що ви хочете? Будь ласка.

10 секунд, завершуйте виступ. 10 секунд. Мало, що ви наполягаєте.

11:56:13

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую дуже. Ви бачите, яке рівне ставлення Голови Верховної Ради.

Так ось, я ще раз хочу підкреслити. Нікчемність означає, що ця постанова ніколи не діяла і діяти не буде. І тому у нас є Прем’єр-міністр, міністри і немає виконувачів обов’язків. І я прошу це брати до уваги.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Запросіть народних депутатів до залу для того, щоб ми могли продовжити роботу.

Оголошується до розгляду Закон України "Про Фонд державного майна України" з пропозиціями Президента України від 22.11.2005 року. Доповідач міністр юстиції Сергій Петрович Головатий. Немає. А хто є від Мін’юсту?

Шановні колеги! Знову оголошується до розгляду Закон України "Про Фонд державного майна України" з пропозиціями Президента України від 22.11.2005 року. Доповідач міністр юстиції Сергій Петрович Головатий. Будь ласка. Підготуватися Пилипу Пилиповичу Буждигану від комітету.

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Я вибачаюсь, я журналістам пояснював вчорашню вакханалію, яку ви вчинили. Тому я запізнився.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! На ваш розгляд винесене питання про пропозиції Президента до Закону „Про Фонд державного майна”.

Можливо ви пам’ятаєте, що Президент мав зауваження і пропозиції до нього після першого розгляду. Верховна Рада, розглядаючи його повторного третього листопада, врахувала тільки частину зауважень Президента, і тому він його не підписав, а висловив свої нові зауваження стосовно першої і сьомої статей.

Зауваження Президента зводились до того, що передбачені законом повноваження Фонду державного майна як власника державного майна та повноважень з управління всіма об'єктами державної власності, не узгоджувались з положеннями статей 13, 116 Конституції, статей 324 та 326 Цивільного кодексу України, а також статей 22, 168 Господарського кодексу України.

Стосовно статті сьомої так само не узгоджувалися положення закону, за яким Фонд державного майна підпорядкований був Кабінету Міністрів лише з питань управління державної власності. А оскільки стаття 116 Конституції і стаття 113 передбачає, що Кабінет Міністрів є вищим органом в системі органів виконавчої влади, який спрямовує, координує діяльність міністерств та інших центральних органів влади, в тому числі і Фонду державного майна.

Після того, як Президент України висловив ці свої зауваження, за тією інформацією, якою я володію на даний час, профільний комітет Верховної Ради погодився з зауваженнями, цими зауваженнями Президента і вніс, вносить на ваш розгляд закон із врахуванням зауважень Президента, що стосується статті першої та статті сьомої закону. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Пилип Пилипович Буждиган від Комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестиції.

12:36:58

БУЖДИГАН П.П.

Буждиган, фракція комуністів.

Шановні народні депутати, Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій на своєму засіданні 14 грудня 2005 року розглянув пропозиції Президента України до проекту Закону України „Про Фонд державного майна” і повідомляє наступне.

Закон України „Про Фонд державного майна України ” був прийнятий Верховною Радою України восьмого вересня 2005 року. Президент України вдруге вже ветує даний закон, а якщо порахувати як і попередні… попередніх президентів, тому я вже не перший раз стою за цією трибуною доповідаю цей закон, який має на меті законодавчо визначити правові основи діяльності фонду, його статус, функції, повноваження та порядок їх здійснення. І слід зауважити, що вдруге пропозиції Президента чітко не сформульовані, про що також вказується у висновку Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Президент України у своїх пропозиціях до Закону України „Про Фонд державного майна” пропонує переглянути деякі його положення у зв’язку з їхньою відповідністю Конституції України та Цивільного і Господарського кодексів. При цього не висловлює і нової редакції положень закону, до яких відносяться ці зауваження.

Але незважаючи на це, комітет підготував нову редакцію закону, яка враховує міркування Президента щодо цих питань. А саме: новою редакцією – перше – встановлюється, що діяльність фонду спрямовується та координується Кабінетом Міністрів . України Цією нормою враховуються положення статті 113 та 116 Конституції України, згідно з якими Кабінет Міністрів України є вищим органом в системі органів виконавчої влади, який спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, в тому числі і Фонду державного майна України.

І друге. Також вносяться зміни до статті сьомої закону (тут вже і говорив доповідач), в яких встановлюється, що від імені та в інтересах держави Україна право державної власності здійснюють відповідні органи державної влади у порядку, визначеному Конституцією України та законами. Управління об’єктами державної власності, відповідно до закону, здійснює Кабінет Міністрів України. Таким чином, усуваються неузгодженості із Цивільним та Господарським кодексами.

І враховуючи те, що пропозиції Президента до закону враховані, комітет пропонує Верховній Раді прийняти Закон „Про Фонд державного майна України” в новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь завершено від комітету.

Фонд держмайна, будь ласка, ви з цією пропозицією погоджуєтеся?

СЕМЕНЮК В.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, перш за все, я хочу звернутися до вас із проханням підтримати законопроект із урахуванням тих зауважень, які були враховані на засіданні Економічного комітету, і хочу, щоб, підтримуючи закон, ви підтримали Фонд державного майна, тому що ту роботу, яку ми сьогодні проводимо, це потребується для нас з вами разом. І, повірте, працювати без Фонду державного майна, закону про Фонд державного майна дуже і дуже важко. Тому я вас прошу підтримати зазначений документ з урахуванням тих зауважень, які були висловленні на засіданні комітету і зауваження, які були висловлені і підтримані Науково-експертним відділом. Ми погоджуємося на те. Щоб прийняти законопроект у новій редакції. І ввести його з відповідного, дати голосування і підписання. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, позиції комітету і позиція уряду, і позиція Фонду державного майна збігаються. Отже, у нас є всі підстави поставити на голосування про прийняття Закону України про Фонд державного майна України у новій редакції, з урахуванням пропозицій Президента України. Реєстраційний номер 7364. Прошу голосувати.

12:41:13

За-254

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка «Регіони України» - 35, комуністів - 0, «Наша Україна» - 39, Народна партія – 23, Блок Тимошенко - 23, СПУ – 253, Народний блок – 15, СДПУ (о) – 15, Українська народна партія - 13, «Відродження» - 15, Народний Рух України – 15, «Реформи і порядок» - 12, Партія промисловців і підприємців України – 10, «Єдина Україна» - 11, позафракційні – 3.

Оголошується до розгляду Закон про внесення змін до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” з пропозиціями Президента України від 29.10.2005 року. Реєстраційний номер 6310-1. Доповідачі: заступник міністра промислової політики Третьяков, заступник міністра економіки Ігнащенко. Від комітету буде виступати Пилип Пилипович Буждиган. Будь ласка.

ТРЕТЬЯКОВ В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Президент України на підставі своїх конституційних повноважень повернув зазначені закони до Верховної Ради зі своїми пропозиціями, виходячи з наступного.

Щодо закону України від 4 жовтня 2005 року номер 2926-4 щодо відкритого акціонерного товариства „Турбоатом”, щодо закону України від 4 жовтня номер 2927 щодо відкритого акціонерного товариства „Одеський припортовий завод”, щодо закону України від 4 жовтня 2005 року номер 2929-4 щодо державного підприємства „Науково-виробничого комплекс „Зорямашпроект” і щодо закону від 6 жовтня 2005 року номер 2969-4 щодо відкритого акціонерного товариства „Завод „Маяк”. Вказані пропозиції Президента є спільними для чотирьох законопроектів.

Головними причинами є два чинники. Перший – юридичний, другий – економічний. Перший юридичний чинник базується на тому, що відповідно до частини п’ятої статті п’ятої Закон України "Про приватизацію державного майна” перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, затверджуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. На порушення зазначеної вимоги Кабінетом Міністрів України не було залучено до вирішення питань, що регулюються законом, який надійшли на підпис Президентові України.

Таким чином Верховною Радою було вирішено питання щодо Закон України "Про приватизацію державного майна” має вирішуватися за участю Кабінету Міністрів України як єдиного конституційного органу з управління об’єктів державної власності, що відповідає пункту п’ятому статті 116 Конституції України. Цим порушено також статті шоста та дев’ята основного закону України, яким визначено, що органи державної влади діють у спосіб та у межах відповідно до Конституції України.

Другий чинник економічний. Усвідомлюючи складну фінансово-економічну ситуацію на поточний рік, і прийняття даних законопроектів негативно позначено на виконанні Державного бюджету 2006 року. І також з причини скорочення фінансування відповідних бюджетних програм щодо їх виконання у 2006 році.

Також необхідно звернути увагу на те, що введення в дію законів, які надійшли на підпис Президентові, унеможливить виконання завдань з надходження коштів від плану приватизації, що затверджено на 2006 рік, і коштів надходжень також до Державного бюджету відповідно до цього плану.

І на останнє хотілось би зазначити, що відповідно до вказаного плану негативним чинником є сигнал тривожний для іноземних інвесторів і вкрай важливо тут зберегти послідовну позицію щодо політики приватизації. Отже Президент України звертається до вас з пропозицією підтримати дані пропозиції щодо вказаних законопроектів. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Заступник Міністра економіки Ігнащенко є? Немає. Будь ласка, Пилип Пилипович Буждиган. По всіх законопроектах, будь ласка, Пилип Пилипович.

12:45:40

БУЖДИГАН П.П.

Я зрозумів, що доповідач доповів по всіх законопроектах, да? Ну, справа в тому, я тільки вам зверну увагу, думаю і адміністрації, чи там як, Секретаріату Президента треба звернути увагу на Конституцію, бо справа в тому, що Конституція передбачає, що Президент України повертає для повторного розгляду закон, а не закони, тобто пропозиції Президента України мають формулюватися окремо для кожного закону, а не стосуватися групи законів, навіть у випадку, якщо вони мають спільний предмет. В зв’язку з цим вважаємо, що вказані пропозиції Президента України не можуть розглядатися як такі, що подані відповідно до статті 94 Конституції України і це питання досить змістовно розглядалося на комітеті.

Тепер щодо законів. Значить закон, реєстраційний номер 6310. Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій 8 листопада розглянув даний законопроект і ним передбачається включити до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, це додаток 2 до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” Відкрите акціонерне товариство ”Завод ”Маяк”.

Президент пропонує відхилити зазначений закон. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради не підтримує пропозиції Президента. Комітет рекомендує Верховній Раді України відхилити пропозиції Президента України до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” і прийняти зазначений закон повторно у редакції, ухваленій 6 жовтня 2005 року двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, тобто подолати вето.

Враховуючи навіть ситуацію, яка в залі є, комітет ще одну пропозицію вніс, він пропонує прийняти закон потім, якщо ми не подолаємо вето в новій редакції, де заборонити приватизацію ВАТ завод „Маяк” в 2006 році.

ГОЛОВА. Будь ласка по всім законам, я бачу.

БУЖДИГАН П.П. 8019-3. Комітет з питань економічної політики управління народним господарством, власності та інвестицій 14 грудня 2005 року розглянув пропозицію Президента України про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (мається на увазі ВАТ „Турбоатом”).

Президент так само пропонує відхилити зазначений закон. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не підтримує пропозицію Президента. Враховуючи стратегічні значення для економіки безпеки держави ВАТ „Тубоатом”, комітет рекомендує Верховній Раді подолати вето, тобто відхилити пропозиції Президента до цього законопроекту і прийняти зазначений закон повторно в редакції ухваленій 4 жовтня 2005 року. Дві третини і слідуюча пропозиція така ж сама, як щодо попереднього закону.

До закону 8019-4. 8 листопада 2005 року розглянули ми на комітеті даний законопроект (це йде щодо ВАТ „Одеський припортовий завод”). Така сама пропозиція відхилити Президент пропонує даний закон. Головне науково-експертне управління не підтримує цієї пропозиції Президента. І враховуючи не тільки стратегічні, а взагалі значення в цілому для економіки і безпеки держави, зазначене підприємство комітет рекомендує Верховній Раді подолати вето, тобто відхилити пропозицію Президента України щодо ВАТ „Одеський припортовий завод” і прийняти зазначений закон повторно в редакції, ухваленій 4 жовтня 2005 року. Дві третини від конституційного складу. І друга пропозиція така сама щодо попереднього закону.

І закон 8019-7. Це щодо „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, яким передбачається включити до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, державне підприємство, науково-виробничий комплекс газотурбодобування „Зорямашпроект”. Президент пропонує відхилити даний закон. Головне науково-експертне управління Верховної Ради повністю збіглося з думкою нашого комітету. І так само пропонує відхилити пропозицію Президента і прийнятий зазначений закон повторно у редакції, ухваленій 4 жовтня 2005 року двома третинами голосів.

І наступна пропозиція така сама щодо цих всіх законів. Володимире Михайловичу, я б вас дуже просив, кожен закон окремо ставити на голосування, щоб ми не повторювали ті помилки, які здійснює секретаріат Президента.

ГОЛОВА. Шановні колеги, у нас чотири є закони, до яких Президент України застосував право вето. Правда, він це оформив одним документом. Але, разом з тим, нам потрібно буде голосувати пропозиції, які щойно були висловлені, а також пропозицію Президента по кожному закону окремо.

Віталій Майко, будь ласка, з мотивів голосування, а потім Станіслав Гуренко.

12:51:30

МАЙКО В.І.

Володимире Михайловичу, я хочу звернути увагу, зауваження, які висловив Президент, втратили силу, основне зауваження це було, що не буде виконаний по приватизації план 2005 року. План виконаний. Які зауваження Президента є, в шостому році не було зауважень, тому чому ми повинні голосувати, сумніви Президента всі розвіяні, план виконаний, зауважень нема. Тому нема причин для переголосування.

Якщо така причина є, то я прошу одне, зняти тоді з розгляду 6310-1. Я доведу це окремим рішенням служби Президента. Будь ласка.

ГОЛОВА. Будь ласка, Станіслав Іванович. Гуренко.

12:52:28

ГУРЕНКО С.І.

Гуренко, фракція комуністів, голова Комітету з питань економічної політики.

Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу, що у нас сьогодні надто важливі закони. У мене не вистачить часу про всі, я на двох останніх законопроектах хочу зупинитися. Йдеться про Одеський припортовий завод. Те, що сьогодні затіяли люди навколо Одеського припортового заводу, які писали Президенту вето, вони не відають, що творять. Завод у такому складі як є взагалі не можливо приватизувати. Треба його реструктуризувати. Треба відділити від нього сьогодні цех відвантаження аміаку і важливий вузол приєднання до магістрального аміакопроводу, які не можуть бути приватизовані. Це загрожує страшною екологічною небезпекою і цього просто не можна робити.

І далі. Про „Зорямашпроект”. Це супер стратегічне підприємство, яке випускає сьогодні турбіни і двигуни для військової техніки. Його не можна приватизувати. Спасибі. І прошу вас підтримати рішення комітету.

ГОЛОВА. Сергій Шевчук. Потім Степан Хмара, Кармазін і будемо голосувати.

12:53:41

ШЕВЧУК С.В.

Дякую, Володимир Михайлович.

Я не буду ще раз повторювати про те, що була порушена процедура, коли не можна в одному документі від Президента говорити про три різні закони, але я хочу звернути увагу присутніх народних депутатів на те, що Президент України в перший день 4 жовтня 2005 року підписав аналогічні законопроекти, які стосуються таких підприємств як „Дельталоцман”, як міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарство „Дніпро-Західний Донбас” і інші, які вилучені з переліку об’єктів, що підлягають приватизації. Тобто з одного боку, він говорить про те, що Верховна Рада і депутати нібито перевищують свої повноваження. З іншого боку, він погоджується з слушними пропозиціями.

Позиція фракції БЮТ заключається в тому, що ми не можемо так поспіхом включати до переліку об’єктів, що приватизуються, стратегічно важливі, а деякі навіть, екологічно небезпечні об’єкти народного господарства. Дякую.

ГОЛОВА. Степан Ількович Хмара, мікрофон, будь ласка.

12:54:47

ХМАРА С.І.

Степан Хмара, Українська Народна Партія.

Шановні народні депутати! Шановний Головуючий! Безперечно, ті питання, які ми сьогодні розглядаємо стосуються об’єктів, стратегічних об’єктів, які мають велике значення для національної безпеки України. І зараз в жодному разі не можна такі об’єкти, зокрема, як наприклад, „Турбоатом”, в жодному разі не можна приватизувати і в цьому потреби немає жодної.

Але я хотів би звернути увагу на те, що сьогодні навряд чи ми подолаємо вето, оскільки в залі мало є людей, то я просив би, можливо, перенести голосування на завтра, тому що нам дуже важливий результат, який потрібний Україні. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, мікрофон Кармазіна. Запросіть депутатів до сесійної зали.

12:55:49

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Абсолютно правильно сьогодні зверталася увага комітету на те, що хтось із ворогів держави радить Президенту. Я б поставив питання перед Службою безпеки розібратися з тими, хто радить Президенту, зокрема, приватизувати Одеській припортовий завод в тому варіанті, в якому ви це пропонуєте, шановні. У вас, що клепки немає в голові ні в кого?! Ви розумієте, що таке аміакопровід чи ні, який йде до нижнього Тагілу? Ви, що не розумієте, до Тольятті, вірніше. Ви, що не розумієте, що ви хочете відрізати? Ви, що хочете, щоб Одеса, мільйона Одеса - місто-герой, були у вас в заручниках? І ви це пропонуєте? Це зрада називається! Тому треба голосувати за рішення комітету, а відділяти – це ставити під небезпеку.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, переходимо до розгляду, до голосування, точніше.

Першою ставиться на голосування пропозиція Президента України, ні, точніше, ми зараз ставимо, ставиться пропозиція Президента України про відхилення Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”. Йдеться про відкрите акціонерне товариство Завод „Маяк”, про відхилення. Прошу народних депутатів визначатись.

12:58:05

За-30

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента на Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”. Реєстраційний номер 6310-1. Йдеться про відкрите акціонерне товариство Завод „Маяк”. Прошу голосувати.

12:58:47

За-279

Рішення не прийнято.

Тому ставиться. По фракціях, будь ласка.

„Регіони України” – 47, комуністи – 56, „Наша Україна” – 2, Народна Партія – 29, блок Тимошенко – 30, СПУ – 26, Народний блок – 19, СДПУ(о) – 11, Українська Народна Партія – 16, „Відродження” – 10, Народний Рух України, „Реформи і порядок” – нулі, Партія промисловців і підприємців України – 9, „Єдина Україна” – 13, позафракційні – 11.

Тепер ставиться на голосування, шановні колеги, пропозиція наступна. Про те, щоб заборонити приватизацію протягом 2006 року цього об’єкту. Це реєстраційний номер 6310-1. Про прийняття Закону „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” у новій редакції. Визначивши, що заборонити приватизацію протягом 2006 року.

Прошу голосувати. Ну це ж пропозиція комітету.

13:00:10

За-294

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція Президента України до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (щодо ВАТ „Турбоатом”). Реєстраційний номер 8019-3 про відхилення закону. Прошу визначатись.

13:00:48

За-15

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента України на Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (щодо ВАТ „Турбоатом”). Реєстраційний номер 8019-3. Прошу голосувати.

13:01:22

За-294

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття Закону України „Про внесення змін до Закону України про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації щодо ВАТ „Турбоатом”) для прийняття в новій редакції, зазначивши, що заборона на приватизацію протягом 2006 року. Прошу голосувати.

13:02:04

За-289

Рішення прийнято.

Тепер шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція Президента України про відхилення Закону України „Про внесення змін до Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (щодо ВАТ “Одеський припортовий завод”), реєстраційний номер 8019-4. Прошу визначатися.

13:02:43

За-15

Рішення не прийнято.

Тепер вноситься на голосування рішення комітету про подолання вето Президента на Закон України „Про внесення змін до Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (щодо ВАТ “Одеський припортовий завод”), реєстраційний номер 8019-4.

Прошу голосувати.

13:03:19

За-293

Рішення не прийнято.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду закону, реєстраційний номер 8019-4. Прошу голосувати.

13:03:50

За-282

Повернулися.

Прошу уваги. Ставиться на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента на Закон України „Про внесення змін до Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (щодо ВАТ “Одеський припортовий завод”), реєстраційний номер 8019-4. Прошу голосувати.

13:04:29

За-299

Рішення не прийнято.

( Ш у м у з а л і)

Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання про подолання вето Президента на Закон України (реєстраційний номер 8019-4) прошу голосувати.

13:05:08

За-281

Повернулися.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента України на Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (щодо ВАТ „Одеський припортовий завод”). Реєстраційний номер 8019-4. Прошу голосувати.

13:05:47

За-315

Вето Президента України на Закон України (реєстраційний номер 8019-4) подолано.

Ставиться на голосування пропозиція Президента України про відхилення Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”. Реєстраційний номер 8019-7. Йдеться про науково-виробничий комплекс газотурбобудування „Зорямашпроект”. Прошу визначатись. Пропозиція Президента голосується.

13:06:42

За-13

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента на Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”. Реєстраційний номер 8019-7. Нагадую йдеться про науково-виробничий комплекс газотурбобудування „Зорямашпроект”. Прошу голосувати.

13:07:27

За-311

Вето подолано. Там ми вже прийняли рішення, шановні колеги, про заборону приватизації протягом 2006 року. Якщо Президент заветує, тоді комітет буде вносити пропозиції Верховній Раді. Ми не можемо.

(Ш у м у з а л і)

Президент України, за новою Конституцією, має право заветувати. Але після того, коли Президент при подоланні вето протягом 10 днів не підпише закон, він тоді опублікується за підписом Голови Верховної Ради. Це за новою Конституцією.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (щодо сільгосппідприємств) з пропозиціями Президента України від першого листопада 2005 року. Реєстраційний номер 3128. Доповідач – заступник міністра палива та енергетики Тітенко Сергій Михайлович. Підготуватися Володимиру Броннікову.

Я прошу, шановні колеги, нам треба ще прийняти ряд відповідальних рішень, не розслаблятися.

Будь ласка.

ТІТЕНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

Відповідно до Закону України, який був прийнятий 6 жовтня 2005 року за номером 2955 про внесення змін до Закону про електроенергетику (щодо тарифів на електроенергію для сільгосптоваровиробників), встановлено, що ціна на електроенергію для цієї категорії споживачів не може перевищувати рівень тарифів для сільського населення. Збитки енергопостачальників від встановлення пільгових тарифів будуть відшкодовуватися з Державного або місцевих бюджетів.

Хочу наголосити, що в минулому році середня роздрібна ціна на електроенергію склала приблизно 23 копійки за кіловат-годину, а тариф для сільського населення – 14,4 копійки. При річному рівні споживання із сільського господарства приблизно три мільярди кіловат-годин збільшення видаткової частини Державного бюджету або місцевих бюджетів може досягнути 250 мільйонів гривень. Слід також врахувати, що недостатнє фінансування збитків, енергокомпаній призведе до недостатнього рівня оплати за вироблену електроенергію, а відповідно за спожите паливо, вугілля і газ.

Також Президент наголосив, що цей закон не відповідає статтям 13 і 42 Конституції України, якими проголошено принципи щодо захисту прав усіх суб’єктів права власності господарями, рівності усіх перед законом, забезпечення державою захисту конкуренції і підприємницької діяльності. Установлена законом норма, також не відповідає статті 47 Господарського кодексу, за якого держава гарантує всім підприємцям рівні можливості щодо залучення використання матеріально-технічних, фінансових, трудових і інших ресурсів.

Розділом другим закону передбачено набрання чинності відповідного його положення з 1 січня 2006 року. То єсть він, якби, вже працює 10 днів. У зв’язку з тим, що частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу встановлено, що закони України, які впливають на формування видаткової частини бюджетів повинні бути оприлюднені до 15-ого серпня, який передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування видаткової частини, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду. Зважаючи на викладене, Мінпаливенерго просить підтримати пропозиція Президента України щодо відхилення даного закону.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

До співдоповіді запрошується Володимир Костянтинович Бронніков, голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

13:11:37

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги, здесь уже, с этой трибуны и с места в зале высказывалось мнение о некоторых советниках президента. Так вот, законопроект, который мы с вами рассматриваем, который предусматривает предоставление сельхозпроизводителям, работающих на селе, льгот за счет соответствующих субвенций из местных бюджетов и соответствующих субвенций из государственного бюджета по перечню распорядителей этого бюджета никакого отношения не имеют к неравноправным условиям.

Мы уверены, что те субъекты, действующие на селе и внедряющие энергосберегающие технологии, используют естественную растительность для производства энергии, те, которые создают рабочие места, в случае наличия денег в местных бюджетах, в случае наличия денег в Государственном бюджете могут получать соответствующие льготы по оплате электроэнергии. Поэтому комитет эту поправку Президента, это замечание Президента отклоняет.

В то же время комитет согласен с тем, что вступать в действие этот закон должен с первого января 2007 года, поскольку, с одной стороны, бюджетный год уже наступил, с другой стороны, средства на эту льготу в бюджете 2006 года не заложено.

В связи с изложенным комитет просит поддержать закон в новой редакции с частичным учетом поправки резидента по началу действия с отклонением первой поправки о необходимости предоставления всем субъектам, действующим на селе. Спасибо за внимание. Комитет рассчитывает на вашу поддержку. А главное – сельхозпроизводители, работающие на селе, также рассчитывают на вашу поддержку. Без этого подъем села, подъем создания рабочих мест вряд ли будем возможным. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, комітет пропонує прийняти закон у новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента України. Але ми тоді, мабуть, спочатку повинні поставити на голосування пропозицію Президента України.

Пропозиція Президента України зводиться до того, що парламент має відхилити Закон про внесення змін до Закон України "Про електроенергетику” щодо сільгосппідприємств.

Я ставлю на голосування першим пропозицію Президента України про відхилення Закон України "Про внесення змін до Закон України "Про електроенергетику”. Реєстраційний номер 3128. Прошу визначатися.

13:14:45

За-16

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (щодо сільгосппідприємств) у новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента України, реєстраційний номер 3128. Прошу голосувати.

13:15:21

За-297

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про статус слідчих" з пропозиціями Президента України від 6 грудня 2005, реєстраційний номер 4125. Доповідач Сергій Петрович Головатий. Підготуватися заступнику голови комітету Маркуш Марії Андріївні.

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане голово, шановні народні депутати, зауваження Президента до цього закону практично зводяться до двох категорій.

Перша, а, Володимир Михайлович, я перепрошую, я не виконую повноваження, я є Міністром юстиції. Значить, я перепрошую, процедурно ніде, ви знайдіть мені в українському праві, в українському законі, в будь-якому нормативному акті, де передбачений статус виконувача повноважень прем’єр-міністра чи міністра. В Конституції, в Конституції …

ГОЛОВА. Зараз розберемося, будь ласка.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Ні, ні, ні. Я перепрошую, я перепрошую, якщо чиїсь марення, щось дозволяє ….

ГОЛОВА. Будь ласка, Зніміть взагалі …зніміть, будь ласка.

ГОЛОВАТИЙ С.П. … є 115 стаття ……

ГОЛОВА. Будь ласка, виступайте. Я сказав, зняли. Я сказав, щоб зняли, ну, будь ласка, заспокойтеся.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Що це таке? Та я не хвилююся, просто не треба до права ставитися волюнтаристські.

ГОЛОВА. Ну, справа в тім, ну, …

ГОЛОВАТИЙ С.П. Значить, зауваження до Закону „Про статус слідчих” зводяться до двох категорій. До першої, я звертаю увагу депутатів, які мають юридичну освіту, передусім, якщо є такі в залі.

Перше. Всі питання, що стосуються статусу слідчого, його права і обов’язків, гарантій процесуальної діяльності, умов матеріального забезпечення, соціальних гарантій визначено тими законодавчими актами, які діють в Україні. Кримінально-процесуальним кодексом, Кримінальним кодексом, Законом „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”. Тому більша частина норм, що стосується цих речей, вже врегульована, і цей закон тільки дублює їх, дублює Закон „Про прокуратуру”, „Про міліцію”, КПК, Кримінальний кодекс і так далі.

Більше того у нас досудове слідство здійснюють органи чотирьох відомств – прокуратури, СБУ, МВС міліції і податкової. Всі ці питання стосовно слідчих прокуратури, органів внутрішніх справ, безпеки і податкової враховані в діючому законодавстві. Більше того, вони вже врегульовані Законами про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей; про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; про міліцію; про Державну податкову службу; про Службу безпеки України.

Шановні панове юристи! Ви прекрасно розумієте, що законодавчий процес не допускає прийняття нових актів з тих питань, які вже врегульовані в той самий спосіб в діючих актах. Законодавчий процес не дозволяє це робити.

Друга категорія. У цьому законі містяться положення, які суперечать статтям 7 і статті 27 Бюджетного кодексу України, бо він, цей закон не містить пропозицій щодо визначення видатків, які слід скоротити, а також джерел додаткових доходів для покриття збільшених бюджетних видатків.

У законі відсутня гранична межа при визначенні пенсій слідчим і це призведе до значного перевищення їх розміру порівняно з розміром пенсійних виплат, які здійснюється іншим категоріям громадян з Пенсійного фонду населення, а також з рівнем заробітної плати тих, хто вже працює і це буде призводити до нерівності або порушення принципу рівності громадян перед законом. Тому Президент пропонує відхилити цей закон.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Марія Андріївна Маркуш, заступник голови комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

13:20:00

МАРКУШ М.А.

Марія Маркуш, фракція комуністів.

Шановний Головуючий, шановні колеги депутати, на ваш розгляд вноситься Закон України „Про статус слідчих”, прийнятий Верховною Радою України 17 листопада 2005 року з пропозиціями Президента України.

Втретє від імені Президента надходить по суті ветування цього закону. Враховуючи гостру необхідність введення цього закону в дію, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України відхилити пропозиції Президента України до Закону „Про статус слідчих” та повторно прийняти зазначений закон України у редакції 18 листопада 2005 року не менш, як двома третинами голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

Шановні колеги! Думаю, що немає необхідності обґрунтовувати доцільність введення цього закону в дію, оскільки Верховна Рада вже тричі висловлювалась за його підтримку, приймаючи за основу в цілому та в новій редакції з пропозиціями Президента.

Зазначу тільки, що закон введе слідчих усіх відомств у єдине законодавче поле, позбавить слідчих від відомчої залежності. І крім того, він буде реальним вкладом Верховної Ради у так широко задекларований владою необхідність створення єдиного слідчого органу держави.

Прошу, шановні колеги, подолати вето.

ГОЛОВА. Так, дякую, Маріє Андріївно.

Будь ласка, з мотивів Кармазін.

13:21:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, шановний Сергію Петровичу, я мушу вам нагадати, що в цій залі сидять люди з юридичною освітою і не тільки з юридичною освітою. Я просив би тут депутатів, не треба ображати, ви самі вийшли з цього залу, Сергію Петровичу. Це перше.

Друге. Хіба вам подобається, що органи дізнання командують слідством, хіба вам подобається, Сергію Петровичу, що від цього сьогодні ніхто не усунув. Хіба вам подобається те, що начальник дізнання розпікає, залишає без премії слідчого, якщо він не направляє справу чи не порушує справу проти того, хто по-іншому мислить. Це продовжувалось за часів режиму Кучми, це продовжується зараз, особливо в податковій системі і так далі. Цей закон, малесенька гарантія, але тільки до того часу, поки буде новий Кримінально-процесуальний кодекс. Давайте його зараз приймемо, подолаємо вето як ми вже його долали. Дякую.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Гмиря, потім Вернигора. Вернидубов, вибачте.

13:22:44

ГМИРЯ С.П.

Спасибо.

Мне кажется, что ведение этого вопроса несколько нарушено странным очень поведением господина Головатого. Я не понял, в какой роли он выступает. Министром юстиции он не является со вчерашнего дня, а исполняющим обязанности министра он быть не хочет. В какой роли он выступает? На протяжении всего своего выступления этот господин обращался к юристам. Он, наверное, забыл, где он находится. Он находится в зале заседаний Верховного Совета, и обращаться он должен к депутатам. Этот господин, будучи министром юстиции, позволяет себе публично заявлять за кого нужно голосовать, а за кого голосовать нельзя. Да после этого он не только не министр юстиции, он вообще не юрист и очень хорошо, что он не обращался к юристам, как к коллегам. Вы меня извините, давайте вернемся в нормальное русло и не будем позволять провокатору, который называет себя неизвестно кем, нарушать ход заседания Верховного Совета.

Спасибо.

ГОЛОВА. Так, Іван Вернидубов, будь ласка, фракція „Регіони України”.

13:23:51

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Фракція „Регіони”, Іван Вернидубов.

Я хотів би сказати те, що все-таки виконуючий обов’язки міністра юстиції Головатий не правий, коли каже про те, що інші закони, наприклад, Кримінально-процесуальний кодекс і інші закони, Закон про прокуратуру та інші, уже все те, що вказано в Законі про статус слідчих передбачає. Але, наприклад, серед положень цього закону є і такі, що зовсім не відображені в інших актах законодавства. Наприклад, положення про обов’язок слідчого забезпечувати нерозголошення даних досудового слідства, про обов’язок дотримуватись вимогам декорупційного законодавства, про право невідкладного прийому, про право перешкодного входу до певних приміщень входу до певних приміщень і на певній території, про право вимагати пред’явлення документів, про право викликати певних осіб для перевірки заяв, право інформувати громадськість про вчинений злочин, про порядок накладання дисциплінарного стягнення на слідчого тощо. Так, що цей закон все-таки потрібен!

ГОЛОВА. Сергій Шевчук, будь ласка, від БЮТ.

13:25:11

ШЕВЧУК С.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я хочу висловити позицію фракції БЮТ, яка заключається в тому, що ми звернули увагу, що в законопроекті, на який наклав вето Президент, дійсно, міститься норма, яка нівелює граничну межу при призначенні пенсій слідчим, що приведи до значного перевищення їх розміру, порівнюючи з іншими категоріями громадян з Пенсійного фонду, а також з рівнем заробітної платні і багато інших є моментів, які не дають нам можливість голосувати позитивно.

Окрім цього, ми приймаємо до уваги той факт, що нинішній виконуючий обов’язки міністр юстиції має, дійсно, юридичну освіту на відміну від попереднього міністра юстиції і говорив він, в принципі, сьогодні по суті, не так як вчора, про екзотичні екстази, які ми чули по телебаченню, а тому ми в даному випадку погоджуємося з думкою Сергія Головатого.

ГОЛОВА. З мотивів завершили? Хто це? Будь ласка, мікрофон я не бачу. Нагадайте, будь ласка. Кобець, будь ласка, мікрофон.

13:26:35

КОБЕЦЬ О.С.

Я хотіла би звернутися до наших радіослухачів і до виборців, які повинні чітко розуміти, що ті, хто сьогодні спиною біля рота говорить про те, що правки Президента неправильні, вони представляють іншу державу. Подивіться, будь ласка, на кольори ялинки, які ось тут представлені, подивіться, будь ласка, на їхні прапори і подивіться, будь ласка, якою мовою вони говорять і в інтересах якої держави спровокували кризу з газовою проблемою.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Будь ласка. Зараз, шановні колеги, остаточно позиція комітету, і позиція Президента доведена і будемо зараз визначатись, будь ласка.

МАРКУШ М.А. Шановні колеги, комітет знову закликає вас проголосувати за зазначений закон. Чому. Справа і тім, що сьогодні тільки один пункт Президентом для ветування це те, що статус слідчий регулюється КПК, Кримінальним кодексом, Кодексом України про адміністративні правопорушення і Законом України про державний захист працівників суду і правоохоронних органів.

Всі інші зауваження, в тому числі і ті, які стосуються оплати праці слідчих, а також їх пенсійного забезпечення, вже були враховані в минулих редакціях і ці пропозиції Президента вже були враховані. І ми за них вже проголосували останній раз 17 листопада 2005 року. На жаль, ті колеги, які сьогодні знову акцентують на це увагу, мабуть не звернули увагу, що ми врахували вже ті пропозиції Президента.

Тому, шановні колеги, прошу знову проголосувати і подолати вето Президента.

ГОЛОВА. Шановні колеги, будемо голосувати в такій послідовності. Першою голосується пропозиція Президента України про відхилення Закону України „Про статус слідчих”. Потім пропозиція комітету подолати вето. Якщо вето не подолано, то прийняти в новій редакції з урахуванням пропозиції Президента, частковим, там одна пропозиція Президента не враховується, так? Отаким чином.

Я ставлю на голосування пропозицію Президента України про відхилення Закону України „Про статус слідчих”, реєстраційний номер 4125. Прошу, визначайтесь, шановні колеги. Я думаю, що тут всі свідомі і приймуть самостійне рішення. Прошу визначатись.

13:29:05

За-48

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про подолання вето Президента України на Закон України „Про статус слідчих”. Реєстраційний номер 4125. Прошу голосувати.

13:29:35

За-230

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття Закону України „Про статус слідчих” у новій редакції з урахуванням пропозицій Президента, частковим врахуванням пропозицій Президента. Реєстраційний номер 4125. Прошу голосувати.

13:30:10

За-273

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" з пропозиціями Президента України від 24.11.2005 року. Реєстраційний номер 3718-2. Доповідач заступник Міністра праці та соціальної політики Іванова Наталія Іванівна. Підготуватися голові комітету Георгію Корнійовичу Крючкову.

ІВАНОВА Н.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Пропозиції Президента до прийнятого Верховною Радою закону базується на таких принципових позиціях: як недопущення руйнації основних принципів пенсійного забезпечення військовослужбовців та пенсійного соціального страхування; недопущення соціальної несправедливості по відношенню до окремих категорій військовослужбовців; недопущення неузгодженості законів, що негативно позначаються на практичному їх застосуванні, а також запровадження в дію фінансово незабезпечених законів.

Зупинюсь більш детально на зазначених позиціях.

Перше. Прийнятий та поданий на підпис Президенту закон передбачає надання права особам, звільненим з військової служби, на призначення пенсії за Законом „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Необхідно зазначити, що діючим законодавством визначено порядок зарахування періодів військової служби до страхового стажу для призначення пенсіям особам, які звільнені з військової служби і не набули права на призначення військової пенсії.

При цьому до Пенсійного фонду здійснюється відповідні відрахування за рахунок коштів Державного бюджету. У прийнятому законі таке право надається військовослужбовцям, які набули права на військову пенсію, і фінансове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету не передбачене.

Крім того, окремим категоріям осіб надається право на призначення пенсії за вислугу років незалежно від часу звільнення з військової служби.

Таким чином зазначені норми закону суперечать, як принципам соціального страхування, оскільки пропонується зарахувати до страхового стажу періоди військової служби, за які не сплачено до Пенсійного фонду страхові внески, так і законодавству про пенсійне забезпечення військовослужбовців, яке передбачає виплату пенсій безпосередньо після звільнення зі служби.

Хочу наголосити, що необхідність існування окремої системи пенсійного забезпечення військовослужбовців була визначена, виходячи із особливості проходження військової служби.

Тому руйнація основних принципів цієї системи матиме негативний вплив на втрату мотивації до тривалої військової служби, призведе до призначення військової пенсії особам, які не бажали продовжувати служби до набуття права на пенсію, і на день звернення за пенсією вже стратили зв’язок з військовою службою. Це також призведе до судових позовів про перепризначення військових пенсій за змішаним стажем.

Друге. Соціально-невиправданим, можна навіть сказати, соціально-несправедливим є підвищення вдвічі проти діючих норм до 50 відсотків розміру одноразової грошової допомоги у разі звільнення особам, які звільняються зі служби за власним бажанням. При цьому розмір зазначених виплат тим, хто звільняється через сімейні обставини або інші поважні причини, встановлено у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення. Таким чином фактично підвищуються стимули до небажання продовжувати військову службу.

У зв’язку з цим Президентом запропонована …

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити аргументацію.

ІВАНОВА Н.І. … зберегти діючі норми зазначених допомог.

Третє. Не може бути підтримана норма щодо збільшення відсотку сум грошового забезпечення, з якого призначається пенсія особам з числа льотного складу військової авіації, оскільки за умови виконання ними норм нальоту чинним законодавством вже надаються пільги, зокрема, здійснюється пільговий залік у періоди виконання льотної роботи до вислуги років на пенсію здійснюється пільгове обрахування надбавки за вислугу років за виконання льотної роботи, виплачується надбавка до посадового окладу за особливі умови служби, зменшуються терміни вислуги років для присвоєння чергових військових звань та встановлюються більш високі оклади у порівнянні до відповідних нельотних посад.

Четверте. Президентом запропоновано узгодити норми прийнятого закону з іншими законами, а саме з Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам”.

П'яте. Реалізація прийнятого Верховного Радою України закону призведе до додаткових витрат з Державного бюджету, які за розрахунками становитимуть 3,3 млрд. гривень, джерела покриття яких законом не визначено. Мабуть, треба враховувати, що суттєве розширення соціальних гарантій пропонується здійснити без належного фінансового покриття. Пропонується здійснити саме тоді, коли діючі соціальні гарантії в повному обсязі фінансово не забезпечені. Це є, на наш погляд, як соціально невиправданим, так і економічно невиправданим.

Враховуючи зазначене, прошу підтримати пропозиції Президента. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Корнійович Крючков.

13:35:55

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, наш комітет уважно розглянув зауваження Президента. Їх 19. 18 комітет вважає за потрібне врахувати повністю. Одна з пропозицій (до статті п'ятої) була неконкретною, її довелося сформулювати і в зв'язку з цим внести ще правки до 10 статей чи пунктів статей. І з одним положенням ми не погодились, де йдеться про обмеження встановлених законом прав інвалідів війни. Встановлюється вік, коли їм потрібно призначати пенсійне забезпечення. Ми вважаємо, що це є порушенням статті 22 Конституції. І тому це положення ми вважаємо за потрібне залишити так, як воно було в законі.

Все це було відпрацьовано з представниками Міністерства оборони, Міністерство фінансів, Міністерство праці, в тому числі шановну Наталію Іванівну, повністю, їй треба було про е сказати і час не забирати у нас, оскільки ми все домовили; і з Пенсійним фондом.

З урахуванням цього, ми просимо прийняти закон у новій редакції, в якій практично враховуються, крім однієї, пропозиції Президента України.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, прошу підготуватися до голосування. Ми будемо голосувати одну пропозицію, яка фактично… Відмініть голосування.

Будь ласка, Кармазін, мікрофон.

13:37:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний Володимире Михайловичу. Юрій Кармазін.

Я хотів би, щоб ми, якщо немає представників Комітету з питань оборони, національної безпеки і оборони, то хоча б ми прислухалися до того, що вони написали. Вони абсолютно правильно написали, і це написало і Головне науково-експертне управління, що фактично 18 пропозицій враховані, а одне не можна, бо воно погіршує пункт б) статті 12 погіршує, звужує коло осіб-пенсіонерів, яким призначена пенсія. Ми не можемо погіршувати у відповідності до статті 22 Конституції становище ветеранів військової служби. Більше того, ми маємо передбачити ще зараз видачу їм пенсії за ті роки, які їм необґрунтовано не виплачувалася та пенсія, давалося 50 відсотків. Ми кажемо, в бюджеті немає. Та хіба їх це хвилює?! Скільки їм ще залишилося років жити?! Хай вони отримають цю пенсію! Треба передбачити це в бюджеті.

Давайте голосувати за пропозицію комітету. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування.

Ставиться на голосування пропозиція комітету, яка узгоджена з урядом: про прийняття у новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента України до Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців. Реєстраційний номер 3718-2. Прошу голосувати.

13:39:23

За-285

Я ж сказав: часткове урахування пропозицій Президента у новій редакції. Там не врахована одна пропозиція. Так, закон прийнято. За – 285.

Оголошується до розгляду Закон України "Про порядок призначення керівників (президентів) Національної телекомпанії України і Національної радіокомпанії України та про припинення їхніх повноважень" з пропозиціями Президента України від 1-го листопада 2005 року. Реєстраційний номер 5459-Д. Від Уряду є доповідач? Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Іван Сергійович Чиж. Співдоповідачем буде виступати Володимир Яворівський – заступник голови комітету.

ЧИЖ І.С.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, Президентом України повернуто до Верховної Ради України Закон України „Про порядок призначення керівників (президентів) Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України та про припинення їхніх повноважень” і запропоновано відхилити його з таких підстав.

Законом передбачається, що Верховна Рада України призначає керівників НТКУ і НРКУ за поданням Президента України, припиняє їх повноваження, звільняє їх з займаної посади. Конституція України не передбачає для Верховної Ради України повноважень стосовно НТКУ і НРКУ і, зокрема, щодо призначення та звільнення їх керівників. Тому зазначені положення закону, на думку Президента, суперечать Конституції України, відповідно до якої Верховна Рада України призначає чи обирає на посади, звільняє з посад осіб лише у випадках передбачених Конституцією України, пункт 15 частини першої статті 85. Повноваження парламенту обмежені лише тими, що віднесені до його відання основним законом України частина друга статті 85-ї.

Враховуючи, що Конституція України не передбачає для Верховної Ради України повноважень стосовно НТКУ і НРКУ, і, зокрема, стосовно призначення та звільнення їх керівників зазначені положення закону, як мотивує Президент, не відповідають Конституції України.

Згідно з Основним законом України, глава держави здійснює повноваження, визначені Конституцією України. Ні стаття 106, ні інші норми Конституції України не покладають на Президента України повноважень щодо подання на розгляд парламенту кандидатур для призначення на посади керівників НТКУ і НРКУ. За цих обставин запроваджуваний законом порядок подання кандидатур на зазначені посади не відповідає Конституції України. Тому передбачений законом порядок подання кандидатур на зазначені посади, як вважає Президент, також не відповідає Конституції України.

Статтею шість закону передбачено також заслуховування Верховною Радою звіту керівників Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії про діяльність на відповідних посадах. Це крім наведених норм Конституції України не узгоджується із пунктом 33 статті 85 основного закону щодо здійснення Верховною Радою парламентського контролю у межах, визначених Конституцією.

Статтями четвертою і шостою закону встановлюється процедура розгляду Верховною Радою України питань призначення, звільнення керівників НТКУ, НРКУ. Тим часом частиною п’ятою чинної статті 82 Конституції України визначено, що порядок роботи Верховної Ради встановлюється виключно Конституцією та законом про Регламент Верховної Ради України. Таким чином згадані положення, як вважає Президент, суперечить статті 82.

Таким чином Президент України пропонує відхилити цей закон.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Іване Сергійовичу. Сідайте, будь ласка.

До співдоповіді запрошується заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації Володимир Олександрович Яворівський.

13:43:11

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні мої виборці.

Маленьке ретро. Я хочу вам нагадати, дорогі колеги і радіослухачі, десь весну 2004 року. Коли Перший канал телебачення розкручував поділ України на три сорти українців, коли Йосип Кобзон співав відому вам пісню, і тоді Верховна Рада, власне кажучи, опозиція одважилися покликати Совенка і заслухати його. Ми його заслухали, все було нормально і таке інше. Він далі залишився працювати, і ви знаєте, чим це закінчилося.

Я просто дуже здивований, що сьогодні Адміністрація Президента і Президент забули це все. Що немає нічого кращого, кращого контролю, ніж парламент, немає і не може бути. Тому що тут представлені різні політичні сили, і саме тут треба шукати консенсус.

Ми з вами прийняли закон. Дуже нормальний, тихий закон, де Президент, Президента ніхто нічого не позбавив, Президент рекомендує на посаду президента радіокомпанії, телевізійної компанії, а Верховна Рада його затверджує. Що може бути краще?

Це при тому, що незабаром буде все-таки суспільне телебачення, я в цьому не маю жоднісінького сумніву.

Я розумію, що Конституцією цього не передбачено, але, з іншого боку, Конституція це не забороняє. Я хочу навести конкретний приклад. Я був в робочій групі, яка 3 місяці обговорювала різні проекти розвитку Національної телевізійної компанії. Нам Президент доручив визначити кандидатуру президента. Це були колосальні дискусії, в результаті яких ми запропонували Президенту призначити Олександра Ткаченка президентом, бо він все-таки добрий менеджер, він зробив новий канав.

Президент сказав: „Все нормально. Завтра буде видано указ”. Через місяць вийшов указ на зовсім іншу людину. То для чого було 3 місяці, власне кажучи, водити людей за носа.

Я переконаний, це справа нашої честі, сьогодні подолати вето Президента і має Президент, ми в нього, не позбавляємо його права рекомендувати кого він вважає за потрібне, бо, якщо так, то взагалі тоді, чесно кажучи, має прем’єр або Кабінет Міністрів має призначати цю людину, але ми пішли на певні компроміси і пропонуємо – Президент рекомендує, а Верховна Рада його затверджує.

Я дуже прошу зібрати всі руки, які в нас є, всі голови, які є і подолати вето Президента. Це буде честь нашого парламенту. Така думка Комітету з питань свободи слова. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Кармазін з мотивів голосування. Прошу підготуватись до голосування.

13:45:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович, шановний Іван Сергійович, я прошу всіх подивитися той документ, який нам направлений від імені Президента України. Я повторюю, направлений від імені Президента. На звороті ви побачите підпис майже в кінці листа. Я демонструю, хай покажуть це телекомпанії, якщо вони ще є в Україні незалежні. На кінці листа. Це свідчить про те, що лист підписувався чистий і про те, що Яворівський правий, що Президент не читав цього, що ніхто ніяких прав не позбавляє Президента, навпаки, йому кажуть: „Подай цю кандидатуру”. І кого б ти не подав, навіть Пупкіна, який не знає державної мови, яку подали, ми б теж розглядали і теж би призначили. Так-от, шановні друзі, я ставлю питання серйозно і звертаюся до Голови Верховної Ради: коли ви отримаєте факсиміле, відсилайте їх, будь ласка, назад. Бо я бачу, що це не …

ГОЛОВА. Шановні колеги! Шановні колеги! Комітет пропонує одне рішення: подолати вето. Президент пропонує відхилити закон.

Я ставлю на голосування першою пропозицію Президента України про відхилення Закону України „Про порядок призначення керівників (президентів) Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України та про припинення їх повноважень”. Реєстраційний номер 5459-Д. Прошу визначатись.

13:47:50

За-62

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента України на Закон України ”Про порядок призначення керівників (президентів) Національної телекомпанії України і Національної радіокомпанії України та припинення їх повноважень”. Реєстраційний номер 5459-д. Прошу голосувати.

13:48:32

За-264

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

„Регіони України” - 57, комуністів – 56, „Наша Україна” – 2, Народна партія - 38, Блок Тимошенко – 31, СПУ – 27, Народний блок - 21, СДПУ(о) – 15, Українська народна партія – 0, „Відродження” – 8, Народний Рух України – 0, „Реформи і порядок” – 0, Партія промисловців і підприємців України – 0, „Єдина Україна” – 3, позафракційні – 6.

Шановні колеги… Будь ласка, мікрофон Володимира Яворівського.

13:49:36

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу, шановні наші виборці.

Дуже прикро, звичайно, що ми не подолали це вето, це принципово було б і для Верховної Ради, може якісь технічні причини.

Володимире Михайловичу, я пропоную все-таки доручити комітету нашому ще раз переглянути і подану нову редакцію. Ми не повинні відступатися і ставити хрест на цьому законопроекті. Я розумію Івана Сергійовича, як йому важко було захищати позицію Президента, тому що його ніхто не питав, коли призначали президента телевізійної компанії. Через те Іван Сергійович сьогодні, власне кажучи, декоративний чоловік. І я розумію, як йому важко було це робити. Але давайте ми все-таки повернемось до цього законопроекту і доручити це комітетові.

ГОЛОВА. Комітет, будь ласка, відпрацюйте нову редакцію, нову пропозицію, будемо розглядати.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань за скороченою процедурою. Продовжимо наше ранкове засідання на 15 хвилин, якщо немає застережень.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального Кодексу України (щодо уточнення окремих норм). Реєстраційний номер 7368. Доповідач - народний депутат Добкін, співдоповідач - голова комітету Василь Васильович Онопенко.

Є доповідач, є співдоповідач? Значить переносимо розгляд питання. А щодо попереднього нашого законопроекту про порядок призначення, я просив би комітет, нехай відпрацюють пропозиції, до четверга ми їх розглянемо.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України „Про захист економічної конкуренції” (щодо експертного дослідження). Реєстраційний номер 5111. Доповідач - народний депутат України Олуйко, співдоповідачем буде виступати Пилип Пилипович Буждиган.

13:51:49

ОЛУЙКО В.М.

Шановні народні депутати, пропонується внести зміни до Закону України „Про захист економічної конкуренції”. Цей закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Запропонований проект спрямований на вдосконалення законодавчого регулювання порядку проведення експертного дослідження, яке може проводитися під час розгляду органами Антимонопольного комітету України справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Запропонований до розгляду законопроект у разі його прийняття, дасть змогу більш детально конкретизувати процесуальний статус суб’єктів, які беруть участь у розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також сприятиме підвищенню об’єктивності та достовірності експертного висновку, що надзвичайно важливо для таких справ.

Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій на своєму засіданні прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу.

ГОЛОВА. Дякую.

Будь ласка, Пилип Пилипович від комітету.

13:53:14

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, ще 16 березня 2005 року Комітет з питань економічної політики розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України „Про захист економічної конкуренції”, реєстраційний номер 5111, внесений народним депутатом Олуйко. Нагадаю, що Закону про захист економічної конкуренції 2001 року визначив правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму господарської діяльності.

Проект закону, який сьогодні розглядається, спрямований на вдосконалення порядку проведення експертизи при розгляді справ Антимонопольним комітетом України та наближення його до порядку проведення експертизи у цивільному процесі. Пропонується особам, які беруть участь у розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, підкреслюю, надати право подавати пропозиції щодо питань, які вносяться на експертизу у цій справі. У проекті передбачається, що під час розгляду справ будуть враховуватися пропозиції сторін, експерт матиме право заявляти клопотання про надання матеріалів необхідних для дачі висновку та вказувати у висновку на обставини, які мають значення для справи.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект 5111 за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Переходимо до обговорення. Юрій Анатолійович Кармазін записаний першим на виступ. Підготуватись Садовому.

13:54:49

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Закон, який ми прийняли ще в січні 2001, який, дійсно, визначав правові засади підтримки і захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму передбачав, що можна призначати проведення експертизи під час розгляду справи антимонопольним комітетом. Але права тих сторін, які були присутні при цьому не як не враховувались. Тобто, коли, ви, сторона ставите питання і просити антимонопольного комітету, поставте ще таке питання експертизі, вас могли просто не врахувати і просто не почути. Цього неможливо зробити в кримінальному процесі, в цивільному процесі, ніде неможливо, тут – це якраз стало можливим.

Тому я вдячний народному депутату Олуйко. Що він вніс ці пропозиції і вони правильно підтримані абсолютно комітетом, це треба прийняти в першому читанні цей законопроект, але в редакції, яку пропонує Головне науково-експертне управління. Чому? Я наголошу, що не враховано, і яку редакцію пропонується.

При призначенні експертизи та встановлення кола питань, що слід поставити перед експертами, відповідний орган Антимонопольного комітету України враховує пропозиції сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відхилення питань запропонованих особам, які беруть участь у справі органам монопольного комітету України повинен мотивувати. У розпорядженні про призначення експертизи зазначаються питання, на які потрібні висновки експертів та особа, яка буде проводити експертизу.

Тому в першому читанні з оцими доповненнями, з конкретизацією прав людей і з тим, щоб ми ще записали до цього, що відхилені питання, які мотивуються, заносяться також з тим, щоб потім можна було оскаржувати і в судовому порядку, а зараз все можна оскаржувати в судовому порядку, відповідно до діючої Конституції і відповідно до тих адміністративних судів, системи яких ми створюємо, правда, створюємо аби как і в перервах.

Вчора вирішується питання про відставку і збирається комітет правової реформи, правової політики, щоб втіхаря попризначати суддів. Хіба так робиться? Я просто заборонити таку практику. Під час проведення пленарних засідань ніяких засідань комітету ніде не має відбуватися, Володимир Михайлович. Якщо ви господар у Верховній Раді, то будь ласка, видайте таке розпорядження. Бо це суттєво обмежує права народних депутатів, членів комітету. Або ми будемо тут сидіти, або ми будемо бігати по комітетам. Це неподобство, це треба змінити. Тому давайте приймемо цей закон в першому читанні і подякуємо автора і комітет. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Соломатіну.

13:58:01

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, Кіровоградська область.

Закон України про захист економічної конкуренції був прийнятий на початку 2001 року. Він, безумовно, визначав основні моменти діяльності і включав правові засади підтримки і захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму у господарській частині, спрямований був на розвиток конкурентних відносин і встановлював порядок забезпечення та проведення експертизи. Проте, життя внесло корективи. І антимонопольні комітети все більше і більше монополізовували справу, що стосується проведення експертизи.

У діючому законі України не чітко визначено права осіб, які подають пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу. Соціалісти підтримують внесені зміни до закону і підтримують те, що доцільно до закону внести зміни щодо таких основних моментів.

Антимонопольний комітет тепер буде не мати права, а повинен бути зобов’язаним враховувати пропозиції сторін, які будуть брати участь у розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. І, безумовно, набагато легше буде відстоювати свої права у захисті економічної конкуренції тим особам, які… яких права будуть або можливі права ушкоджені, що стосується Антимонопольного комітету.

Наступне. Відхилення питань, які пропонуються особам, що беруть участь у розгляді порушень, Антимонопольний комітет повинен тепер мотивувати, не просто казати або визначити самостійно, а потрібна бути мотивація, що надзвичайно важливо для розгляду в тому ж самому суді. Експерт має право заявляти клопотання про надання матеріалів, необхідних для формування необхідних висновків.

Таким чином, безумовно, цей законопроект у першому читанні необхідно приймати. Соціалісти будуть підтримувати законопроект у першому читанні і будуть голосувати за нього. Від дії цього закону якраз збільшиться і бюджетна частина, доходна частина бюджетів різних рівнів, а відповідно і соціальна сфера, і освіта, і медицина, і культура від цього також у значній мірі виграє.

Соціалісти підтримують цей законопроект і будуть голосувати „за”.

ГОЛОВА. Так, Юрій Соломатін. Немає.

Микола Шершун, підготуватись Сергію Шевчуку.

14:01:11

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, Народний блок Литвина.

Шановний головуючий. Шановні колеги.

Одна народна приказка наголошує: „Дитину до року активно вчать говорити, а потім все життя мовчати”. Але мовчання – мовчанню велика різниця особливо, коли ідеться про дотримання економічних таємниць, які врегулювання усього спектру зі сфери функціонування економічної конкуренції.

Усвідомлення вагомості проблеми для національної економічної системи приходить тоді, коли починаєш розмірковувати над, здавалось би, відомими економічними засадничими істинами, як от, про головні рушійні сили ринкових відносин, зокрема, про потребу обмеження монополізму господарської діяльності та створення задля забезпечення ефективної економіки України на основі розвитку конкуренції.

Тому запропонований до розгляду законопроект за номером 5111 (щодо захисту економічної конкуренції ) депутати Народного Блоку Литвина вважають не лише актуальним, але і таким, що має започаткувати низку кроків спрямованих на розширення правового поля з регулювання вкрай важливих питань стосовно формування умов реальної конкуренції.

Вважаю, що цей законопроект спізнився щонайменше на добрих 10 років. Очевидно, якби з’явився він завчасно, у нас було б набагато менше випадків недоброякісної конкуренції, адже саме недоброякісна конкуренція є одною з найголовніших причин появи серйозних потрясінь в економічній сфері, наприклад, таких, як бензинова криза, продовольча та ряд інших криз.

Тому мої колеги депутата Народного Блоку Литвина не лише підтримують даний законопроект, з ухваленням якого буде більш повно унормовано діяльність суб’єктів, що беруть участь у розгляді справ про порушення законодавства щодо захисту економічної конкуренції, але й надалі всіляко сприятиме та заохочуватиме розвиток економічної конкуренції в Україні.

Дякую.

ГОЛОВА. Сергій Шевчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Михайло Гладій, передає право на виступ, будь ласка.

14:03:27

ШЕВЧУК С.В.

Михайлу Гладію прошу передати слово. Дякую.

14:03:45

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги!

Михайло Гладій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Широкі права Антимонопольного комітету щодо впливу на ринку ситуацій, які зафіксовані законодавчо можуть бути використані не за призначенням. Існує ризик, що комітет стане одним із важелів адміністративного ресурсу, який діє в інтересах держави. Підвищує такий ризик передвиборча кампанія, про активну участь в якій заявило керівництво Антимонопольного комітету. І дійсно, щоб не виглядало так, що Антимонопольний комітет стає монопольною структурою, цей законопроект 5111 дає право експерту здійснювати повний аналіз проблеми, яка стала предметом перевірки. Експерту дозволяється аналізувати питання, які не вказані в запиті Антимонопольного комітету.

Який висновок можна зробити? Законопроект дозволяє підвищити прозорість проведення експертизи, на базі Антимонопольний комітет робить висновок щодо наявності ознак монополізму ринку та приймає рішення про санкції.

Наступне. Законопроект знижує ризик використання функцій Антимонопольного комітету для здійснення адміністративного тиску на суб'єктів підприємницької діяльності.

І третє. Прийняття законопроекту дозволить Антимонопольному комітету продовжити розвиток у напрямку демократизації та відкритості цього процесу. Тому фракція Блоку Юлії Тимошенко підтримує даний законопроект.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Прошу підготуватися до голосування. Пропозиція комітету полягає в тому, щоб прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України „Про захист економічної конкуренції” (щодо експертного дослідження). Реєстраційний номер 5111. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати. За основу.

14:05:46

За-248

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я ж хочу вам нагадати, що відповідно до розкладу засідань ми сьогодні працюємо в пленарному режимі: тобто з 16-ої години до 18-ої у нас буде засідання в пленарному режимі.

Володимир Яворівський, будь ласка, з цього приводу?

14:06:06

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні парламентарії, які своєю присутністю підтверджують дієздатність нашої Верховної Ради, Комітет з питань свободи слова хоче, щоб ми повернулися до законопроекту, який ми розглядали і який не набрав буквально кілька голосів до подолання вето. Ми пропонуємо абсолютно цивілізоване нормальне повернення до цього законопроекту. Раніше було у цьому законопроекті законопроекті написано, і це дуже суттєво, що він вводиться відразу після його публікації.

Ми пропонуємо змінити цей рядок, і це нова версія законопроекту, і ввести його з першого травня, тільки після виборів, коли у повному обсязі, у повному масштабі Верховна Рада буде займати свою цю нішу у владі України.

Я прошу, Володимире Михайловичу, змінити оцей рядок і поставити, що закон вводиться з першого травня цього року. І поставити його на голосування. Це вимагає всього-на-всього 226 голосів.

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, якщо немає заперечень, ми можемо поставити на голосування. Ніхто не заперечує?

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття Закону України „Про порядок призначення керівників (президентів) Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України та про припинення їхніх повноважень” у новій редакції, зазначивши, що закон вступає в дію після сформування новообраної Верховної Ради України за результатами виборів у березні 2006 року, тобто з першого травня, давайте запишемо. Да, будь ласка. Ні, раніше не можна.

Будь ласка, Кармазін. Будь ласка, мікрофон.

14:07:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, я вас прошу на одне голосування зробити більше: спочатку проголосувати ad hoc, що ми можемо повернутися з голосу – це передбачено Регламентом. Ми проголосуємо це – і зразу потім проголосуємо для чистоти, щоб ні в кого не виникало питання, що Верховна Рада щось в цей раз порушить. Я вас прошу, дослухайтеся до моєї рекомендації, це передбачено Регламентом. Володимире Михайловичу!

Дякую вам, дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду Закону України реєстраційний номер 5459-д "Про порядок призначення керівників (президентів) Національної телекомпанії України і Національної радіокомпанії України та про припинення їхніх повноважень", прошу голосувати.

14:08:55

За-220

Рішення не прийнято.

(Ш у м у з а л і)

Хто за те, щоб повернутися до розгляду закону? Реєстраційний номер 5459-Д. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

14:09:31

За-226

Повернулися.

Тепер, шановні колеги, вноситься на голосування, вноситься пропозиція комітету про прийняття цього закону у новій редакції, зазначивши, що він вступає в дію з 1 травня 2006 року.

З урахуванням цього я ставлю на голосування про прийняття закону у новій редакції. Реєстраційний номер 5459-Д. Прошу голосувати.

14:10:14

За-243

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16-ої години. О 16-ій годині ми продовжимо вечірнє засідання в пленарному режимі.