ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

13 вересня 2005 року, 10.00

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні народні депутати, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему “Рада”.

10:04:04

Зареєструвалися в сесійній залі 351 народний депутат. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України: Астрова-Шумілова Геннадія Костянтиновича, Заплатинського Володимира Михайловича, Литвина Вадима Валентиновича і Тимошенка Віктора Анатолійовича. Давайте привітаємо наших колег, побажаємо їм здоров’я, успіхів і всіляких гараздів.

Шановні народні депутати, перед тим як перейти до розгляду питань, які ми визначили на День уряду, нам потрібно з’ясувати те, що заважає нам працювати. Дві фракції. Фракція соціал-демократичної партії України і Фракція “Регіонів” вимагають перерву на 30 хвилин для проведення засідання погоджувальної ради. Я тоді прошу, може ви виступите і поясните, для чого потрібна вам перерва. Хто буде виступати від двох фракцій? Володимир Заєць, будь ласка.

10:05:40

ЗАЄЦЬ В.В.

Шановні колеги! Представники засобів масової інформації України! Громадяни України! Поведінка фракції соціал-демократів об’єднаних у Верховній Раді України зумовлена тим, що в державі немає можливості боротися правовими методами з політичними переслідуваннями та репресіями. Яскравим прикладом тому є справа екс-губернатора Закарпатського області Івана Різака. 4 місяці людина утримується в тюрмі за абсурдними звинуваченнями: доведення до самогубства, перевищення посадових повноважень та здирництво. За першим звинуваченням в Україні ще ніхто жодного разу не притягувався до кримінальної відповідальності. Перевищення посадових повноважень - це надання 5 посвідчень радників губернатора, які нібито містять неправдиву інформацію. Можливо, радники були не найкращі, і до них є питання у правоохоронних органів, але що ж тут дивного у нас якось не склалося із радниками та оточенням самого Президента і посвідчення він їм також підписував.

І, нарешті, здирництво, тобто хабар, який нібито брав Різак у робочому кабінеті. Це хабар який не реалізувався і не документувався правоохоронцями, а який нібито мав місце за показами одного свідка, скажіть, будь ласка, чого варті такі докази в суді?

Три дні тому апеляційний суд Закарпатської області відмовив прокуратурі в подальшому утримання під вартою Різака по кримінальній справі за даними звинувачення. Однак слідчий прокуратури, вчора впродовж дня ховаючись від групи народних депутатів на коліні і фабрикував нову кримінальну справу проти Різака, звинувативши його в організації громадських заворушень. Причому кримінальна справа по цьому звинуваченню закривалася раніше прокуратурою з власної ініціативи. Все це відбувається за безпосередньої участі прокурора області Юрія Бенца на вимогу його патрона – нинішнього губернатора області Віктора Балоги, як стверджують в прокуратурі області з посиленням на Бенца та Балагу на все це є згода Президента Ющенка.

Ми не хочемо в це вірити, але як розуміти відкриті заяви прокурора області Бенца народним депутатам в робочому кабінеті, що він ніколи не звільнить Різака, бо його не зрозуміють в Закарпатті і що він: “сприймає соціал-демократів, як своїх особистих ворогів” - це дослівно.

Чи може така людина працювати прокурором області. Це запитання до Генерального прокурора України.

Тим більше, що з цього приводу Верховна Рада України прийняла дві постанови 17 травня та 1 червня 2005 року, які до цього часу проігноровані МВС, СБУ та Генпрокуратурою.

Ми вимагаємо відставки прокурора області Юрія Бенца та Голови облдержадміністрації Віктора Балоги.

До цього часу ми не тільки не почули про звільнення винних і притягнення їх до відповідальності, а ми й не почули жодної правової оцінки цих подій. А чи не тому це відбувається, що виконавці сприймають саме такою вищу політичну волю президентську.

Вікторе Андрійовичу, ви в черговий раз виокремили, як особливу, Соціал-демократичну партію України (об’єднану) та ще одну політичну силу. Особисто мене це нехтування не ображає, але ви нехтуєте 20-ти відсотками громадян України, бо саме стільки виборців на минулих парламентських виборах голосували за ці політичні сили.

Пане Президенте, ви поділили український політикум!

ГОЛОВА. Двадцять секунд і завершуйте, будь ласка.

ЗАЄЦЬ В.В. Ви не примирили прихильників біло-голубих та помаранчевих кольорів, більше того, ви і помаранчевих поділили. Тому не питайте, хто роз’єднує Україну.

Разом з тим, звертаємося до вас, як до Президента України, гаранта Конституції і держави, забезпечити законність і щодо нелюбих вам соціал-демократів і, особисто, Івана Різака.

Якщо ж це не відбудеться, ви маєте бути послідовним і мусите не заважати правоохоронним органам посадити за грати Порошенка, Третьякова та інших, яких звинувачено у більш тяжких злочинах і, на відміну від Різака, вони мають реальний вплив на хід слідства. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, розуміючи із інформаційних повідомлень, що сьогодні у нас будуть ускладнення, пов’язані із проведенням Дня Уряду, я звернувся до Генерального прокурора і Генеральний прокурор погодився сьогодні бути у Верховній Раді, щоб дати пояснення, чи інформацію з цього приводу.

Якщо ви не заперечуєте, шановні колеги, я просив би розблокувати трибуну з тим, щоб Генеральний прокурор міг виступите. Після того заблокуєте знову, якщо вам не сподобається відповідь.

Є пропозиція Генерального прокурора зустрітися з фракціями, а ми будемо працювати, якщо не знайдете рішення ми перервемо роботу. Я вам пояснюю, як краще вихід знайти з ситуації.

Будь ласка, шановні колеги, визначтесь.

Шановні колеги! Тут пропонуються різні варіанти. Перший варіант, що зараз ви послухаєте точку зору Генерального прокурора, дати можливість. Другий варіант – зустрітися Генеральному прокурору з фракціями і після того поінформувати Верховну Раду про пропозиції.

Є третій варіант. Давайте зараз керівники депутатських груп і фракцій перейдемо до кабінету Голови Верховної Ради і за участю Генерального прокурора проведемо відповідну розмову, якщо буде прийнятне рішення, тоді знову повернемося до консультацій. А зараз я поки що продовжив би День уряду, а провести зустріч з Генеральним прокурором. Немає застережень? Тому я прошу зараз керівників депутатських груп і фракцій зібратися в кабінеті Голови Верховної Ради України. Прошу взяти участь в цій зустрічі Генерального прокурора України, а зараз перейти до розгляду питання пов’язаного з Днем уряду, будь ласка.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу давайте дійсно, шановні колеги, ті, що зайняли трибуну, давайте ми поступимо раціонально. Зараз керівники Фракцій і груп, началі з головою Верховної Ради зустрінуться з Генеральним прокурором. Проведуть консультації, після того нас проінформують і будуть ваші відповідні дії. Почекайте, будь ласка.

Ну, якщо ні, то ви далі продовжите своє пікетування. Це ж користі буде більше ніж те, що ви будете стояти на трибуні.

Шановні колеги, ще раз прошу і інформую. Зараз у Голови Верховної Ради відбувається зустріч керівників фракцій і груп з Генеральним прокурором.

Ми маємо всі підстави продовжувати День уряду. Після завершення прийдуть, проінформують.

Якщо представники фракції Соціал-демократичної партії (об’єднаної) будуть незадоволені результатами цієї зустрічі, тим, про що проінформує Генеральних прокурор, ми далі будемо продовжувати консультації і тоді оголосимо перерву.

Зараз я не бачу смислу оголошувати перерву, тому що йдуть такі консультації. Я про просив би дослухатися до цього. Тому що, ну, ви будете стояти там, будуть міністри доповідати з трибуни, що це дасть вам?

Ну, стійте, будь ласка. Не хочете по-людські вирішувати питання, вирішуйте так, як...

Так, шановні колеги, ми сьогодні маємо з вами слухати звіт Кабінету Міністрів, вірніше, День уряду про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення.

Доповідачами визначено Кабінетом Міністрів з цих питань виконуючого обов’язки міністра охорони навколишнього природного середовища Ігнатенко Павло Миколайовича і голову Державного комітету з питань житлово-комунального господарства Кучеренко Олексій Юрійович.

Відповідно від комітету співдоповідає Руденко Геннадій Борисович.

Так, будь ласка, дайте можливість міністру виступити.

Ну, я ще раз повторюю: закінчаться консультації, і ви будете продовжувати вимагати, якщо вони не будуть відповідати реальності. Від того, що Кабінет Міністрів не прозвітує, ні холодно ні жарко ні депутатами не буде, ні вашому пікетуванню. Ну, не буде звіту, ну, не буде. Тим більше, що представники вашої фракції були ініціаторами такого дня проведення.

Я ще раз повторюю: я можу зараз оголосити про закриття сесійного засідання, і ваше все пікетування на цьому закінчиться. Ви цього хочете? От буде наступний вівторок, і будете чекати до наступного вівторка. У вас...

Будь ласка, сядьте. Біля мікрофону скажіть кого, я увімкну мікрофони залу. Зайця, будь ласка, Івана Олександровича.

Павло Миколайовичу, сідайте, будь ласка. Мікрофон увімкнутий Івана Зайця. Вашого попередника.

Шановні колеги, ще раз повторюю і пояснюю присутнім тут колегам, журналістам і радіослухачам. Блокування трибуни може привести до простого – закриття сьогоднішнього засідання. Закрили засідання. І у вас появиться можливість висловити свою думку публічно через тиждень, у наступний вівторок. А вам пропонується мудрий підхід. Зараз закінчаться консультації, прийдуть, проінформують. Якщо вас результати консультації не задовольнять, ви тоді будете продовжувати блокувати трибуну. Якщо вас консультації задовольнять, то ваш колега і наш колега, бо він депутат був нашого скликання, буде випущений. Якщо ні, то ви будете чекати тиждень. Ну давайте ж мудро підійдемо до цього.

У міністра також бажання немає виступати з місця, бо це його принижує.

Будь ласка, запишіться. П’ять хвилин обміняємось думками.

Будь ласка, Оржаховський, Юхновський Ігор.

10:19:44

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую. Адаме Івановичу. Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

На сьогоднішній порядок денний засідання парламенту винесено питання про День уряду і, до речі, дуже серйозне питання про роботу з відходами та законодавча база, про яке ми не завжди говорили, а так, як кажуть, тільки кулуарно або на рівні регіонів.

Я розумію сьогодні політичну обстановку і розумію вимоги соціал-демократів, але все ж таки я погоджуюся з головуючим і також хотів би, щоб вони зрозуміли, що варіант кращий, коли заслухається Генеральний прокурор буквально через декілька хвилин після завершення консультацій, аніж не мати можливості виступити з приводу тої проблеми, яка в них сьогодні наявна.

Тому я вважаю, що головуючий правий і пропоную, щоб соціал-демократи, які сьогодні блокують трибуну ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Рафаїлович Юхновський, будь ласка, Зарубінському підготуватись.

10:20:58

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Адаме Івановичу, шановні депутати.

Перш за все я вважаю, що соціал-демократи висловили свою позицію. Тут був Генеральний прокурор. Ми мали б заслухати позицію Генерального прокурора і тоді винести свою думку, перше.

Друге. Я вважаю неприпустимим з точки зору рядових депутатів займати місце Прем’єр-міністра, то це є кощунство по відношенню до держави і ніякої похвали соціал-демократам це не приносить.

Третє. Я вважаю, що не можна використовувати Різака, як певну атаку жертвувану овечку на якій соціал-демократи можуть брати собі свій капітал.

Я думаю, що всі справи вирішаться спокійно і тому, я закликаю до початку нормальної роботи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка, за ним Манчуленко Георгій.

10:22:03

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної партії.

Шановні колеги, я думаю, що всі погодяться з тим, що Голова Верховної Ради Володимир Михайлович Литвин запропонував абсолютно конструктивну справу. Присутній Генеральний прокурор, присутні представники і лідери тих фракцій, які висловлюють свої занепокоєння й обурення, і нормальний конструктивний формат не на зрив роботи Верховної Ради, а на вирішення питання - це те, що він запропонував.

А зрозуміло, що наші колеги із фракції СДПУ(О) мають право відстоювати права, позицію свого колеги, однопартійця. А з іншого боку, я не думаю, що є оптимальним варіант, коли ставиться під сумнів, наприклад, дієздатність роботи депутатів Верховної Ради. Можливо хтось диригує або сценарює таку позицію, що показати, що новий уряд не може працювати , що Верховна Рада є недієздатна, треба якнайшвидше переобрати Верховну Раду і так далі. Дуже не хотілося, щоби це пов’язувалось разом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Манчуленко, будь ласка.

Геннадій Удовенко.

10:23:10

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко 203 виборчий округ, Чернівецька область, Українська народна партія.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, мені сьогоднішня дискусія нагадує розмову глухого з німим. Запропонований цілком прийнятний компромісний варіант. Після того ми можемо повернутися до різного сценарію, в тому числі і до заслуховування Генерального прокурора.

На жаль, продовжується блокування трибуни з однією метою, на мій погляд. Привернути до себе зайву увагу з тим, щоби набрати якісь очки у парламентський виборчій кампанії. Я думаю, що це не найкращий вихід із ситуації. Тому для того, щоб зайвий раз не згадувати партію, яка блокує трибуну, я вважаю, Адаме Івановичу, треба зробити перерву хвилин на 30 чи можливо більше. Після того як закінчаться консультації у Голови парламенту, повернутися знову сюди і продовжувати роботу. Бо інакше це нічого не дасть. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Удовенко, будь ласка.

10:24:18

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги!

Я хотів би висловити задоволення пропозицією, поміркованою позицією Головуючого Адама Івановича, він досить часто вносить конструктивізм в роботу парламенту і нам сьогодні треба Україні продемонструвати, що парламент є і не вдасться знищити нікому, будь-хто якісь провладні структури чи СДПУ(о), чи хто б то не був. Парламентаризм в Україні довів свою життєздатність. І цілком мудра пропозиція. СДПУ(о) висловила свою позицію, привернула увагу до проблем, керівництво Верховної Ради пішло на зустріч цій позиції. Запрошений сюди Генеральний прокурор, що вам ще треба? Ми вам відповімо, на завтра уже є Народний Рух України ми теж будемо захоплювати трибуну і що ми цим доведемо українському народу? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, відбувся обмін думками. Ті що звучали пропозиції з приводу, Ігор Рафаїлович говорив, що і Генеральний прокурор пішов. Ні, він не пішов. Він пішов на зустріч з керівниками фракцій і груп. І після завершення цієї зустрічі або проінформує Голова Верховної Ради про що, або якої згоди дійшли, або ми надамо слово Генеральному прокурору. Він проінформує і буде у нас можливість почути цю інформації.

З приводу зауважень, хто, які місця займає, ну, хто на що вчився, непевне, те займає. Так, що, може, і готується для того, щоб займати ці місця. Це хай сидять, це хай сидять, хоча у депутатів інші місця.

Ще раз звертаю увагу. Шановні колеги! Я не бачу ніякої необхідності зараз блокувати трибуну, тому що проблема розв’язується. Якщо через 10-15 хвилин прийдуть і скажуть, що вона не розв’язана, тоді, будь ласка, ми будемо діяти відповідно до цього. Я абсолютно думаю, що всі колеги народні депутати або абсолютна більшість підтримає соціал-демократів в тому розумінні, що, дійсно, вони захищають свого колегу, вони захищають нашого недавнього колегу, який був депутатом парламенту і головою комітету. Все це правильно. Але є норми, які дозволяють нам розв’язати цю проблему. І я пропоную не втрачати часу, почати День уряду. Після консультації не вдовольнять відповіді вас, ми тоді припинимо розгляд питання і будемо оголошувати перерву. Зараз я не бачу необхідності, коли йдуть консультації не проводити Дня уряду. Це один момент.

Другий момент. Давайте все-таки ми будемо мудріші в тому розумінні, що те, що відбувається з іншими органами, вищими органами держави, повинен хоч законодавчий органа показати, що нас ці кризи не стосуються, що ми маємо можливість працювати. Те, що відбулося – відбулося, те, що має відношення до парламенту – скаже він з приводу згоди на призначення Прем’єр-міністра, якого подасть Президент. Все інше повинно відбуватися за стінами парламенту, бо не маємо можливості впливати на формування повністю Кабінету Міністрів. Якщо ми, виконуючих обов’язки Кабінету Міністрів, додамо ще, виконуючих обов’язки парламенту, я думаю, що це нікому, жодній з політичних сил і фракцій, які тут знаходяться, на користь не буде, бо ми повинні вирішувати ті питання, які повинні вирішувати, в тому числі, і вирішувати питання, яке поставила фракція Соціал-демократів (об’єднаних). Але є для цього, таки би мовити, почали з консультації, вони завершаться і ми матимемо можливість. Я ще раз наголошую, може дійти до того, що закриється сьогодні засідання і вам прийдеться безрезультатно чекати тиждень наступного. Я думаю, це абсолютно не треба робити для того, щоб вирішити сьогодні цю проблему.

Наполягають на перерві. Прошу записатись, які пропозиції народних депутатів. І будемо визначатись.

Будь ласка, п’ять хвилин Мигович. Сухий.

10:30:06

МИГОВИЧ І.І.

Шановні колеги, ми розуміємо, що захист однопартійців зрозумілий, справедливий. Але давайте все-таки те, що нас чекає розгляд надзвичайно складної загальносуспільної проблеми. І тому просто незрозуміло, чому колеги ставлять свої вузькопартійні інтереси вище загальносуспільних.

Все-таки я пропоную продовжити розгляд передбаченого порядку денного і паралельно, одночасно чекати результатів переговорів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий.

10:30:46

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція політичної Партії “Регіони України”.

Наша фракція неодноразово попереджала про ту загрозу деструкції і соціальної напруги, котре несе нашому суспільству процес трансформації органів прокуратури на шляхах перетворення в орган поліцейського свавілля та поліцейських репресій. Сюди долучилися, на жаль, і правоохоронці, як головні виконавці волі правлячого режиму. Це одна справа.

Можливо це блюзнірство сидіти на посаді чи на місці, де сидить Прем`єр-міністр, можливо сьогоднішній порядок денний набагато важливіший, але давайте подумаємо, про що мова йдеться. Коли Різака забрали серед ночі з лікарні, мали на увазі швидко закінчити слідство, воно закінчилося нічим. Його мали випустити на волю. Тепер його знову закривають. І я би попросив шановних колег, ви так не нехтуйте, бо на його місці може бути, тьфу-тьфу-тьфу, любий з народних депутатів ....., які мають свою політичну точку зору, яка відмінна від нинішньої влади, від тодішньої влади, не має значення яке. Я думаю, потрібно оголосити все-таки перерву до закінчення тих перемов, які там йдуться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Горобець.

10:31:56

ОРОБЕЦЬ Ю.М.

Шановні колеги! Я хочу вас поінформувати, що у 2004 році на Закарпатті було побито народних депутатів більше, ніж за 14 років незалежності України. Ці побиття відбувалися під керівництвом пана Різака і під безпосереднім керівництвом його радників, які зараз знаходяться у міжнародному розшуку. Таким чином малювати з нього ангела з крильцями це цинічно і по відношенню населення України.

Нам необхідно обов’язково продовжити засідання, а просто робити парламент недієздатним органом на чолі з депутатами, які виконують роль політичних клоунів у не своїх кріслах несерйозно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

10:32:43

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної партії.

Я вимушений, Адаме Івановичу, повторити свою думку. Вона полягає у тому, що зараз накладається дві проблеми: проблема відстоювання однієї із фракцій інтересів свого колеги-однопартійця; в друга проблема, очевидно, сценарування ззовні, із-за меж Верховної Ради ситуації, коли основні інститути влади виявляються недієздатними чи хочуть бути показані таким, які є недієздатними. В таких умовах, мені здається, дійсно, можна оголосити перерву для того щоб була получена санкція ззовні на те, що можна вже деблокуватися або деблокувати роботу Верховної Ради, бо все рівно ті люди, які тут присутні, очевидно, самостійно ці питання не вирішують. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Ратушний.

10:33:33

РАТУШНИЙ М.Я.

Шановні колеги, я... позиція Української народної партії: давайте справді зробимо перерву. І я думаю, що і в Закарпатті було б сьогодні дуже цікаво почути, як завозяться за територію цієї області відходи, які стосуються, екологічна ситуація стосується не тільки кожного мешканця цієї області, а України загалом. Може, я думаю, дехто і не хотів би, щоб це було почуте, дуже важливе питання.

Я хочу нагадати, що судом було винесено рішення про звільнення з-під варти Колеснікова. Я сподіваюся, що суд прийме рішення, яке буде відповідати закону. А для того, якщо відповідна фракція хоче, справді, як говорив тільки що колега Зарубінський, продемонструвати, що парламент є недієздатний, то я звертаюся до колег від різних політичних фракцій: давайте покажемо в цей час, що вищий законодавчий орган спроможний працювати ефективно. Йдуть консультації, питання буде вирішено по суті, а нам треба працювати і по питаннях відходів, і по земельних питаннях після обіду, тому давайте зробимо перерву – і приступимо до роботи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Руденко, будь ласка.

10:34:44

РУДЕНКО Г.Б.

Шановні колеги, не СДПУ започаткували моду на блокування трибуни. Це я звертаюся до сьогоднішніх представників влади. СДПУ показує приклад, як потрібно захищати своїх колег. У нас, дійсно, важливе сьогодні питання, але воно почекає, поки пройдуть консультації з Генеральним прокурором. Генеральний прокурор має нести персональну відповідальність за розгляд резонансних справ, хоча я розумію, що таких “різаків” по країні дуже багато. На місці Різака може бути будь-хто з ваших колег, шановні колеги.

Тому я пропоную зробити перерву. Я пропоную, після консультацій щоб нам публічно оголосили результати. І після цього продовжувати День уряду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, різні думки, але враховуючи те, і я звертаю увагу виконуючого обов’язки Прем'єр-міністра України Юрія Івановича Єханурова на те, що виконуючий обов’язки міністра проявляє також певну солідарність із тими хто блокує трибуну, ставить свої претензії до того, де йому доповідати і так далі. Тобто виходячи з того, що у нас немає доповідача на Дні Уряду, не треба ви себе продемонстрували, продовжується той же гонор який тривав протягом 7 місяців в Кабінеті Міністрів, ви вже договорилися.

Враховуючи те, що більшість депутатів підтримує те, що треба оголосити перерву, я оголошую перерву до 11 години, а можливо і раніше, якщо будуть завершені консультації. А уряд прошу зібратися з доповідачами.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте вас проінформувати, чим завершилась зустріч керівників фракцій і груп з Генеральним прокурором і до чого домовилися.

А домовилися наступним чином. Зараз Генеральний прокурор попросив тайм-аут до 12-ї години для того, щоб відвідати Генеральну прокуратуру, повністю розібратися в справі і о 12-тій годині приїхати у Верховну Раду, проінформувати про рішення Генеральної прокуратури з приводу цієї ситуації. Це одне.

Розмова там була, наскільки мені відомо, таким чином, що прокурор зараз не в стані точно сказати, за яку справу, як і так далі і які аргументи висуває прокуратура Закарпаття. Обіцяв дати нам відповідь о 12-тій годині.

Зараз Голова Верховної Ради знаходиться у Президента України, там різні питання, в тому числі і проблема, пов’язана із цим, буде піднята в ході розмови Голови Верховної Ради із Президентом України.

Ми домовилися, і керівники фракцій підтвердять про те, що в зв’язку з такою ситуацією, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) погоджується почекати до 12-ї години.

Ми маємо підстави зараз провести День Уряду, а о 12-тій годині заслухати Генерального прокурора і, відповідно до його інформації і ми з вами, і фракція Соціал-демократичної партії (об’єднаної) буде діяти.

Так, домовилися? Дякую вам.

Блокуйте, будь ласка, тим більше, що там вільно. Привчайтеся, сидіть.

Давайте подивимося. Оскільки ми з вами годину втратили, шановні колеги, зараз я подивлюся, як у нас комітет пропонує. Тут у так, що півгодини інформація, а потім годину на запитання.

Можливо, Павло Миколайович, ви можете скоротити і не півгодини, а менше. Будь ласка, 20 хвилин, а там із запитаннями визначимося, оскільки ми годину втратили.

Будь ласка, слово має виконуючий обов’язки міністра охорони навколишнього природного середовища Ігнатенко Павло Миколайович. Прошу.

ІГНАТЕНКО П.М.

Шановні народні депутати, шановний Головуючий!

Адам Іванович, я вибачаюся за таку ситуацію, яка склалася...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте взаємно, ми порозумілися.

ІГНАТЕНКО П.М. Я тільки єдине хотів сказати, що по-перше, що питання екологічної безпеки і тим більше відходів це питання державної ваги, вони потребують найвищої трибуни. А по-друге, у нас діє норма Регламенту, яка мені забороняє, як виконуючому обов’язки, як урядовцю виступати із місця народного депутата, тільки урядова ложа і трибуна. Це згідно Регламенту.

Я хотів вас всіх привітати, користуючись нагодою, з початком сезону і виразити таке сподівання, що питання, які стосуються екології і охорони природи не будуть на заваді політичним подіям, які відбуваються.

У міжнародній практиці система поводження з відходами стала невід’ємною складовою частиною промислової інфраструктури. Ця система включає комплекс заходів, що визначаються такою послідовністю.

Перше. Обмеження утворень виробництва відходів.

Друге. Утилізація – це рециплінг і регенерація.

І третє. Це екологічно безпечне видалення відходів.

Виходячи із цих концептуальних положень і будується стратегія управління у сфері поводження з відходами. Починаючи з 1998 року після прийняття 5 березня 1998 року Верховною Радою України Закону України “Про відходи”, у період з 1998 по 2004 роки наведення положень цього закону і в дію напрацьовано досить потужну правову базу.

На сьогодні прийнято більше 50-ти нормативно-правових актів державного рівня з яких 14 Законів України близько 30 рішень і постанов уряду, яке стосується і поступово наближається до вимог європейського законодавства. На цьому я хотів би особливо наголосити, бо питання євроінтеграції, адаптації до європейського законодавства - це є над пріоритетним завданням роботи міністерства.

При цьому визначальним є вирішення таких питань. Встановлення обов’язків виробників відходів, як центрального суб’єкта про відносини в тій сфері.

Встановлення повноважень органів державної влади і функцій органів управління. Визначення кола спеціально уповноважених органів управління відходами і їх функцій.

Формування як комплексу загальних і спеціальних вимог щодо екологічного безпечного використання, знешкодження та транскордонного перевезення відходів. Ці проблеми ви знаєте, проблеми пов’язані із цими завозами, завезення відходів Закарпаття. Встановлення комплексно-економічних стимулів для ефективного використання відходів, обмеження подальшого утворення та накопичення відходів, стимулювання процесу залучення відходів у виробничий цикл, як вторинних матеріально-сировинних ресурсів.

Це питання особливо важливе із точки зору енергозбереження, і з точки зору екологічних вимог. Тому на цьому я ваше запитання зокрема наголошу. Забезпечення екологічно-обґрунтованого видалення тих відходів, які не підлягають утилізації, це дало змогу започаткувати здійснення у державі реальне управління потоками відходів і проводити більш жорсткий контроль, щодо дотримання вимог екологічної безпеки при поводженні з ними, що призвело до суттєвих позитивних результатів. Збільшились надходження до природоохоронних фондів навколишнього природного середовища за розміщення відходів. Це означає, що покращились механізми обліку відходів і дисципліна плати підприємств за це розміщення. Це дозволило, починаючи з 19..., 2002 року виділити окрему бюджетну програму поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, із солідним фінансуванням за рахунок державного фонду навколишнього природного середовища у сфері поводження з відходами. Хоч і солідно, але вкрай недостатньо. Які запроваджені у 2002 році додаткових пільг суб’єктам підприємницької діяльності, які займаються збиранням і заготівлею відходів, як вторинної сировини, своєчасним введення ліцензування в цій сфері, значно збільшились обсяги збирання макулатури, скло-бою, відходів пластмас, відпрацьованих мастил, тощо.

За показниками збирання вказаних сировинних ресурсів, заготівельні підприємства країни вийшли на рівень 90-91-ого років. Це дуже високий показник, коли спостерігався найвищий рівень їх збирання. Власне, якщо бачите, на діаграмі видно на скільки ці роботи були дієвими.

В плані вирішення стратегічних завдань, визначених законом України про відходи, відповідальним рішенням Уряду в країні здійснюються роботи щодо удосконалення нормативно-правового регулювання поводження з відходами в частині розробки форм первинного обліку відходів, форм та інструкцій інструктивних матеріалів, які, із складанням паспортів відходів, методичних вказівок, щодо встановлення нормативів утворення відходів, порядку зберігання відходів на території підприємств. Це – відповідно до статей 6-ї, 7-ї, 26-ї Закону України про відходи.

Виконання завдань і заходів загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами в період до 2005 року. Зараз це питання ми ставимо на обговорення Кабінету Міністрів і з приводу того, щоб продовжити термін дії цієї програми до 2010 року.

Виконання завдань і заходів програми використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 теж з продовженням 2010 року.

Контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами спеціально уповноваженими державними органами виконавчої влади у сфери поводження з відходами відповідно до статей 22-ї, 23-ї, 37-ї Закону про відходи.

Виконання завдань і заходів програми поводження з твердими побутовими відходами, робота що вдосконалення організаційно-економічного механізму системи збирання, заготівлі та утилізації використаної тари, упаковки, які запроваджено в рамках дії постанови Кабінету Міністрів від 26 липня 2001 року за номером 925. Ця постанова достатньо виявилася проблематичною, і особливо в процесі скасування регуляторних норм, які заважають веденню бізнесу, підприємництва. Але я вважаю її хоча і недосконалою, але дуже важливою, і з цього приводу окремо на ваші запитання, якщо вони будуть стосуватися діяльності компанії “Укр........комресурси”, я скажу окремо.

Разом з тим, ситуація у сфері поводження з відходами залишається дуже складною це пов’язано з тим, що існує відчутний розрив між чинною нормативно-правовою базою і спрямованістю держави забезпечити виконання їх положень. Станом на 1 січня 2005 року загальний обсяг накопичених відходів за експертними оцінками сягають, вибачте, але від 20 до 30 мільярдів тонн.

Тим більш жахіття, що питання не стосується тільки цифри 30 мільярдів тонн, а жахіття стосується того, що дві різні думки, які прозвучали у засобах масової інформації і оприлюднені, цифра 20 мільярдів тонн і цифра 30 мільярдів тонн – це ті цифри, які подають реально фахівці – науковці і управління системою нашого міністерства.

Тому це, я вважаю, найбільша проблема у діяльності... у сфері поводження з відходами – це відсутність достовірної повної обгрунтованої наукової інформації про реальний стан справ у державі. Що у розрахунок на один квадратний кілометр площі території України складає 50 тисяч тонн. Уявіть собі, який це показник, це один з найбільших високих показників накопичення відходів у світі.

Особливістю структур... утворення відходів в Україні у зв’язку з сировинною орієнтацією економіки є домінування у їх складі гірничопромислових відходів. Із цих 100 відсотків 88 відсотків відходів – це гірничопромислові відходи. Тоді як частина відходів інших галузей промисловості становить десять, сировинно-побутових всього-на-всього два відсотка.

Переважна частина цих відходів утворюється на підприємства Дніпропетровської, Донецької, Запорізької областей, які дійсно є і залишаються, і, сподіваюся, будуть економічним потенціалом держави.

Накопичені у минулі роки відходи видобувної, гірничо-металургійної та переробної промисловості можна розглядати як значний додатковий ресурсно-мінеральний потенціал держави. Зазначені техногенні накопичення відходів формувалися протягом багатьох років. Навіть не багатьох років, а десятиріч. Вони мають непостійний склад і невитримане просторове розміщення, зазнають якісних змін під впливом різних факторів.

Визначення її промисловості значимості як джерел мінеральної сировини потребує додаткових досліджень. Державним кадастром родовищ та проявів корисних копали враховується, бачите на діаграмі, 630 перспективних об’єктів, що виникли у наслідок виробничої діяльності підприємств вищезазначених галузей промисловості. Але з них, на жаль, за 14 років незалежності тільки 12 об’єктів вивчено детально, і цим 12 об’єктам присвоєно статус техногенного родовища, що дало можливість їх перевести у цей статус.

Одночасно ці об’єкти є джерелом забруднення навколишнього природного середовища. А величезні площі близько 160 тисяч гектарів зайняті під ці накопичення, виведені із господарського обігу. ......., як-то кажуть, найбільший і найцінніший ресурс України – земля, він знаходиться під впливом цих відходів, колосальні об 'єми. І з цього приводу в міністерства є абсолютно зрозуміла, чітка концепція, що далі робить в цій сфері. Я два слова скажу, потім вже на... я думаю, що запитання будуть, поясню більш детально.

Зараз прийняті такі рішення, що до кінця цього місяці, до кінця вересня буде проведена робота щодо перевірки всіх родовищ, які можна, всіх полігонів, яким можна присвоїти статус родовищ, вони будуть переведені в статус техногенних родовищ. Потім буде процес оголошення тендерів і видачі ліцензій на ті техногенні родовища з обов'язковою вимогою до природоохоронних заходів з точною культивацією цих земель.

Сучасні техніко-економічні умови свідчать про перспективність освоєння цих накопичень з одночасним приведенням цих об'єктів в екологічно безпечний стан. При цьому мають бути точні законодавчі засади, віднесення накопичення відходів, техногенні родовища, передачі права власності на відходи, тощо.

Одночасно такий підхід має стати додатковим фактором створення нових робочих місць для працівників, що вивільняються в базових галузях промисловості і стане важливою складовою розв'язання складних екологічних та соціально-економічних проблем гірничодобувних регіонів України.

Що стосується утворення токсичних відходів, то на підприємствах України відповідно статистичної звітності у 2004 році їх склало близько 63 мільйонів тонн. Стосовно 2003 року їх обсяг, це дуже добре, зменшився на 25,6%. Це я навожу цифри 2004 року. В нас, на жаль, зараз я передаю цифри на перше півріччя немає із-за складнощами з статистичною звітністю.

Окрему групу твердих відходів становлять непридатні для та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин. За даними офіційної статистики кількість цих відходів накопичення України становить близько 20 тисяч тонн, але, знову ж таки, наголошую на цьому – це умовна цифра і, я вважаю, це ганьбою те, що до цих пір ми не знаємо до кілограму, скільки знаходиться в нас пестицидів, де вони знаходяться, в якому стані і який план заходів щодо їх знищення по кожному із об’єктів.

Я зроблю все, я вам це обіцяю, що на протязі року питання по пестицидам в країні буде вирішено. Вирішено їх по утилізації й знищенню. Зберігаються вони десь близько на 5 тисячах складах різних форм власності та в переважній більшості з порушеннями існуючих екологічних і санітарних норм. Їх вплив на довкілля важко перецінити , бо є пряма залежність між їх станом і накопиченням, і вплив на здоров’я людей, вплив на ґрунтові води, вплив на земельні ресурсі, які фактично виведені вже зі складу господарської діяльності.

Станом на 1 січня 2005 року за даними статистичної звітності у сховищах організовано складування на території підприємств і накопичено близько 1,6 мільярдів тонн токсичних відходів. Це жахлива цифра.

Із загальної кількості утворених відходів 58 відсотків розміщено в місцях організованого складування відходів, із яких 16 відсотків - у сховищах, що експлуатуються з порушенням умов екологічної безпеки або не відповідають діючим нормативам. У 2003 році було 19, за рік удалося зменшити на 3 відсотки ці показники.

Тверді побутові відходи в основному захороняються на 3 тисячах сміттєзвалищах і полігонах. 177 сміттєзвалищ перевантаженні. 467 не відповідають нормам екологічної безпеки.

Украй незадовільно проводиться робота по санації існуючих сміттєзвалищ та їх рекультивації.

Галузеві міністерства такі, як Мінпромполітики, Мінагрополітики, Мінпаливенерго, практично не планують у своїх галузевих програмах заходи щодо впровадження на підприємствах, які належать до сфери їх управління сучасних науково обґрунтованих технологічних рішень щодо утилізації, знешкодження та видалення відходів відповідними фінансовими забезпеченнями. Це призвело до надмірного накопичення відходів на територіях зазначених підприємств.

Накопичення великої кількості безхазяйних відходів було насамперед тим, що місцеві державні адміністрації, я на цьому наголошую, та органи місцевого самоврядування не забезпечують виконання вимог Закону України „Про відходи” внаслідок чого, вищезгадані об’єкти поводження з відходами не відводяться земельні ділянки, практично не працюють комісії по поводження з безхазяйними відходами, неналежним чином забезпечується введення реєстрів, місць утилізації та видаленні відходів, розроблення та реалізація регіональних і місцевих програм поводження з відходами, сприяння роз’яснювання законодавства про відходи населенню.

Протягом багатьох років не реформується система державного статистичного обліку відходів, що не відповідають сучасним потребам, тим більше, європейським нормам. Таким чином, головною проблемою у зазначеній сфері продовжують бути: умови зберігання та видалення відходів, які не відповідають екологічним та санітарно-епідеміологічним вимогам; незадовільне становище щодо утилізації; знешкодження та видалення відходів через відсутність достатньої кількості відповідних спеціалізованих підприємств та полігонів для централізованого розміщення промислових та побутових відходів; відсутність належної системи обліку відходів. Невикористання в повній мірі центральними місцевими органами державної влади повноважень, визначених статтею 18-23 Закону України „Про відходи”. Низька екологічна свідомість населення. Незадовільне фінансування заходів у сфері поводження з відходами на всіх рівнях: національному, регіональному, місцевому, підприємств.

Я вважаю, що проблема відходів, це не проблема зараз регіонів, не проблема підприємств, а вона вже вийшла практично на рівень проблеми загальнодержавної, тому при розробці концепції ми робимо особливий акцент на тому, що зараз у державі повинна бути загальнонаціональна стратегія поводження з відходами, їх управління і фінансування. Вкрай низька плата за розміщення відходів, яка не відповідає європейській практиці і не стимулює підприємство, утворюючи відходи, впроваджувати заходи щодо їх утилізації або передачі цих відходів в спеціалізоване підприємство.

Наявність велика кількість несанкціонованих звалищ і відходів, нерозвинутість. регуляторного та організаційно-економічного механізму стимулювання підприємницької діяльності, так би мовити, нарощення темпів утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення.

Відсутність ефективного контролю за потоками відходів.

Неефективне застосування механізму покарання та правопорушення у сфері поводження з відходами.

Відсутність постійного моніторингу, контролю і якості навколишнього природного середовища в місцях накопичення відходів, в першу чергу небезпечних. Виходячи з вищезазначеного, існуюче становище у сфері поводження з відходами можна характеризувати як незадовільне.

Зважаючи на вище викладену, важливою складовою удосконалення державної політики у сфері поводження з відходами є поетапність вирішення проблем відходів з виділенням відповідних пріоритетів. То найбільш невідкладних заходів у вирішення проблеми належить і це було взято нами для роботи в уряді за основу. Подальше розроблення і запровадження низки нормативно-правових документів та приведення в дію положень Закону України “Про відходи”, які мають враховувати, зокрема, принципи європейського законодавства. Виконання завдань запланованих у заходах за недержавні програми поводження з токсичними відходами.

Програма “Використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року з продовженням терміну до 2010”.

Програми “Поводження з твердими побутовими відходами”. Впровадження організаційно-економічного механізму, напрямку забезпечення утилізації відходів і зменшення їх утворення, а також забезпечення вимог екологічної безпеки при поводженні з небезпечними відходами. Перегляд плати за розміщення відходів. Ця робота повинна проводитись у тісній взаємодії з місцевими і центральними органами влади, обов’язкова підтримка є, фундаментальною підтримкою Верховної Ради і вас, народних депутатів.

При цьому в центр цієї роботи має бути перенесений на регіональний рівень і зосередитися на наступному: ліквідації несанкціонованих звалищ, впорядкування полігонів і міст розміщення відходів, створення об’єктів утилізації за зберігання, знешкодження та захоронення відходів, у тому числі токсичних і в першу чергу відповідним відведенням під ці цілі земельних ділянок.

Організація збирання і видалення побутових відходів забезпечивши при цьому роздільне збирання корисних компонентів цих відходів з подальшим їх використанням у народному господарстві. Вжитті заходів щодо стимулювання суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами.

Для роз’яснення поставлених завдань місцеві органи влади повинні запланувати у місцевих бюджетах для них кошти, які повинні виділити терміново.

Вирішення зазначених проблем ... .... вимагає невідкладних прийняття саме таких нормативно-правових актів.

Перше. Законопроекту про упаковку відходи упаковки.

Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері поводження з відходами. Законопроект підготовлений. Там потребують зміни до, внесення змін до законів про охоронну...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Завершіть.

ІГНАТЕНКО П.М. Дякую.

Про місцеві державні адміністрації, про місцеве самоврядування в Україні, про страхування, Кодексу про адміністративні правопорушення і обов’язково до Кримінального Кодексу України, проект Закону України про ратифікацію протоколу про відповідальність та компенсацію по Базельській конвенції „Про контроль та транскордонне перевезення небезпечних відходів та їх видалення”, що дасть змогу у повній мірі використовувати положення Базельської конвенції щодо посилення контролю і відповідальність за перевезення небезпечних відходів, відповідно до міжнародних вимог.

Ще зміни... проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами... метою перегляду термінів її виконання, змісту та обсягу фінансування програми, я казав вже, до 2010 року.

Проекту Постанови Кабінету Міністрів про внесення змін до постанов урядів про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини, в якому, зокрема, передбачити утвердження форми надання підприємствам, установам, організаціям, які використовують тару, упаковку, інформації щодо забезпечення цієї діяльності.

Проекту рішення уряду щодо реформування статистичної звітності у сфері поводження з відходами, в якому як пріоритетним напрямком передбачати удосконалення існуючої звітності у сфері поводження з небезпечними відходами.

Проекту рішення уряду щодо затвердження положень про передачу в державне управління перспективних запасів відходів видобувної, збагачення і переробки мінеральної сировини з метою оцінки їх якості техногенних родовищ корисних копалин та порядку передачі об’єктів накопичення відходів, які можуть бути віднесені до техногенних родовищ, іншому власнику господарювання з використанням тендерних процедур, низки нормативних документів щодо промислової експлуатації полігонів ............. відходів з метою залучення цінних компонентів відходів, господарський обіг та проведення цих місць в екологічно безпечний стан.

Дякую за увагу. Я готовий відповісти на ваші питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Миколайовичу.

Ви бачите, шановні колеги, наскільки коло проблем, які ми обговорюємо. Це, мабуть чи не в перше, коли доповідач від імені Кабінет Міністрів самі собі дають недостатню оцінку у тій проблемі, бо, дійсно, ви бачите, проблема досить і досить, я б сказав, вибухонебезпечна.

Будь ласка, запишіться на запитання. 30 хвилин. Поки записуються, будь ласка, на письмове, Павло Миколайовичу, якщо є. Тоді давайте, будь ласка , ми 30 хвилин тільки на усні.

Будь ласка, Георгій Крючков, фракція комуністів. Підготуватися Ісаєву.

11:26:34

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний доповідачу! Спасибі за вашу доповідь.

Відверто кажучи, ми не задоволені у комітеті вашою відповіддю на те питання, яке ми ставили з приводу утилізації і знищення вибухових речовин і відходів, які при цьому виникають. На дуже цікавить все-таки, що ми будемо робити з Павлоградським хімічним заводом і іншим заводом у Павлограді, де створюється, ви знаєте, по суті передумови для нової екологічної катастрофи? Я хотів би більш чіткої відповіді від вас. Спасибі.

ІГНАТЕНКО П.М. Я з вами повинен погодитися у відповіді, що проблема настільки серйозна, що не вписується в рамки однієї відповіді, або тим більше двох параграфів. Це питання, я думаю, треба окремо заслуховувати на Верховній Раді, що стосується боєприпасів, ракетного палива - всього того, що залишилося небезпечного від військових, від Міноборони. Я вам скажу те, що зробив я і на чому я наполягаю, і буду наполягати, і вже рішення прийнято. Це протягом місяця, до кінця вересня місяця Міністерство надзвичайних ситуацій, Міноборони, наше міністерство, Мінпромполітики, ми проводимо широкомасштабну роботу про................... на ці питання. Це було рішення уряду, яке за моєю пропозицією було проведено 31 числа. І я хочу, щоб ми протягом місяця склали робочу групу, куди обов’язково будуть входити народні депутати, обов’язково буде долучений комітет наш профільний, Мінпромполітики, Комітет промислової політики. І я хотів би, щоб це була не просто відповідь на питання, а чіткий план дій, хоч він буде і довготерміновий, але треба виявити пріоритети, треба визначити самі небезпечні речі і опрацювати механізми подолання саме цих речей, пріоритетних, в короткий термін, але план повинен бути не менш ніж на три - п’ять років.

Тому давайте, ми-таки домовилися в тому уряді про те, що протягом місяця під головуванням тоді Романа Безсмертного ми повинні провести були ряд робочих груп і на кінець місяця вийти на Кабмін з конкретними пропозиціями щодо саме цих питань. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви бачите, шановні колеги, для розрядки, як програють ті, хто сидить в ложі уряду: не стигли записатися на запитання фракції. Будь ласка, Леонід Ісаєв. За ним Ігор Юхновський.

11:29:22

ІСАЄВ Л.О.

Партия «Регионов», город Харьков.

Вы коснулись этого вопроса, но он как-то прозвучал в том числе и малоубедительно. Я хочу немножечко акцентировать на нем внимание.

Бесчисленные склады химудобрений: и в мешках, и в цистернах, и без всего этого дела, - создают огромную угрозу не только окружающей среде, понятно, но и населению, тем более что там даже и не знают в абсолютном большинстве, что там и находится.

Мне хотелось бы, чтобы вы там сказали о программе, которая там то ли сочинена, то ли будет еще сотворена, все-таки скажите, ответьте мне на вопрос: что предлагается сделать в максимально короткие сроки по ликвидации этих всех безобразий, этой всей беды и сколько нужно для этого и времен, и средств, надо немедленно начинать, делается это понятно, тут перечислить можно многое, что делается, но, тем не менее, быстрее и быстрее, и еще раз быстрее. Поэтому вопрос самый последний к этим всем делам, сколько вы подали в предложений в бюджет…

ІГНАТЕНКО П.М. Значить, я дякую за питання. Так, вийшло, що це одне із ключових питань було, яке я поставив собі, як задачу роботи Кабінету Міністрів – це знищення саме пестицидів і цих небезпечних підходів. Я знаю чіткий і зрозумілий план дій. І тому я кажу, що за рік це більш ніж реально. Зараз ситуація така, що, на жаль, у нас немає об’єктивної стовідсоткової інформації про місця зберігання, стан зберігання цих відходів. Тому, в першочерговому зараз те що робилося, робиться – це ми проводимо широкомасштабну, тотальну паспортизацію, інвентаризацію всіх пестицидів, бо мене не влаштовує цифра 20 тисяч тонн чи 22 тисяч, я хочу знати скільки є до кілограму, де вони знаходяться в якому стані. Тому це перше. Перше.

Поставлена задача до кінця третього кварталу – це мати інформацію про координати, точні координати з фото-відео, якщо це, можливо, буде задокументовано по кожному із регіонів, по кожному із селищ. Тим більше , що я до цього долучили і пробую долучаю максимальну громадськість, бо, на жаль, ніхто із управлінь, із влади не може знати, де знаходилися пестициди, коли привезли якоюсь машиною тільки бабуся, яка живе в цьому селі, вибачте, за ті порівняння може знати, що приїхали якісь хлопці і висипали дві тонни чи скільки тонн і засипали землею. Дуже важко знайти, бо одна річ, коли вони за складовані в якихось складах, а інша річ, коли їх просто знищували засипали у ями загортали. Тому моя задача – це провести тотальну інвентаризацію всіх пестицидів.

Друге. Треба на їх знищення в державі близько 50 мільйонів євро, я так розраховую – це запаси на те, що якщо, це європейські показники, бюджету не вистачить на ці програми, я пропонував в цьому бюджеті закласти саме окрему цю програму. Саме цю програму, яка б дала можливість за рік їх знайти, їх знешкодити і їх знищити.

Те, що у нас є, завдяки тому, що вдалося збільшити плату за забруднення в два і три рази, будуть додаткові кошти у фонді охорони навколишнього середовища на наступний рік. Я ці програми профінансую і буду пропонувати уряду, як першочергові. Це перше.

Друге. Я вам скажу, саме головне, я знаю, що є міжнародні організації, які вже працювали в Грузії, в Білорусії, в інших країнах, які за власні кошти як міжнародну допомогу в цій сфері, виділяють кошти на те, щоб після проведення тендера та організація, яка за них відповідає, вона, умовно кажучи, приїздить, збирає їх і відвозить з території нашої країни. Бо не тільки проблема в тому, щоб їх знайти, і не в тому проблема, щоб їх ідентифікувати і зберегти, а треба знищити. А у нас недостатні потужності в Україні для знищення. Тим більше, що це додаткове питання, резонанс серед населення і резонанс серед суспільства, наскільки це небезпечно, знищення цих підходів.

Тому я ставлю цю надзвичайно високу планку, щоб не тільки їх ідентифікувати і провести інвентаризацію, а знайти кошти не з бюджету. Бо якщо розраховувати на бюджет, я вважаю, це можна довго дуже чекати, а я вирішив не чекати.

І друге – це зробити максимальні зусилля для того, щоб ці відходи, вони були вивезені з території держави і знищені в іншій державі. Це така надзвичайно важлива річ. Але до кінця року я буду, і вже поставив задачу, щоб була створена і розроблена, і вона розробляється, загальнодержавна стратегія погодження саме по пестицидам і їх знищенню. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Юхновський, підготуватися Калинчуку Василю Антоновичу.

11:34:27

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний пане міністре, тут говорили про великі очаги екологічної небезпеки. Але я хотів би вас запитати про нові очаги екологічної небезпеки, але дуже поширені із за своєю масою величезні, а саме те сміття, яке скидає населення. Про роздільне збирання відходів: скло – окремо, пластмасу – окремо, метал – окремо і продуктові відходи – окремо. Це перше питання.

Про відповідну роботу, яка має вестися в школах, в інститутах, церквах, військових частинах для того, щоб не допустити малого засвідчення, але яке покриває буквально всю територію держави.

Це коштує, в принципі, значно дешевше ніж те, про що питали у вас в попередніх питаннях. Яка є політика міністерства і наміри в міністерства в цьому напрямку?

ІГНАТЕНКО П.М. Дякую, шановний Ігор Рафаїлович, за запитання.

На жаль, я з вами вимушений не погодитися у тому, що це дешевше ніж пестициди, бо, починаючи цей процес з кожної квартири, з кожного будинку і з кожної людини, починаючи із роздільного сортування цих.............

На жаль, шалені кошти вкладені і в Європейському Союзі і Сполучених Штатах і в інших державах для того, щоб примусити, або якимось чином зацікавити навіть людей робити роздільне сортування. Бо це фундаментальний принцип. Якщо не буде нормального сортування на рівні квартир, на рівні, як кажуть подвір’я, то потім те, що приходить уже на сортувальну лінію, воно дуже важко відокремлюється.

Наша задача – це надзвичайно важлива, я думаю, що ми не зможемо найближчим часом ставити собі завдання, щоб в кожній квартирі сортували на декілька видів, на скло – окремо, на метал – окремо, на макулатуру – окремо. Це дуже дорого, дуже важко.

Я вважаю, що на першому етапі нам принципово важливо проводити широкомасштабну, дійсно, задіючи і Міносвіти, я на цю тему вже розмовляв, і проводили спільні бесіди і з Міносвіти, і з Мінкультури, Міністерство молоді і спорту, щоб розпочати широкомасштабний рух щодо роз’яснюючої роботи. Робиться окрема програма, яка буде фінансуватися міністерством щодо пояснювальної роботи, роз’яснювальної роботи. Але нам дуже важливо зараз на цьому етапі хоча би спробувати розділити органічні сполуки і не органічні. Якщо у нас буде стояти два смітника дома і вони будуть підходити – це вже буде революція.

Потім, я з вами абсолютно погоджуюся, я взагалі дуже мало вживаю термін сміття. Я вважаю, що це вторинна сировина вона повинна повертатися максимальним коефіцієнтом у народне господарство, з мінімальним, навіть фактично з повною забороною опалювання, того що залишається після сортування. Бо в нас ці потужності дуже дорогі і в нас не вистачить коштів для того щоб побудувати такі спалювальні заводи, як у Відні там, чи в інших державах. Але максимальна переробка, уже є технології в світі. Є технології в наших науковців. На жаль, єдине чого немає – це єдиної бази технологій, українських технологій, міжнародних технологій. В міністерстві, на жаль, цього не було. Зараз ми його відтворюємо і поновлюємо, збираємо весь світовий досвід, уже більшу частину зібрали, досвід наших науковців.

Бо задача стоїть дуже просто. Я зараз вам розкажу, три буквально послідовні дії. Перше – сортування: органіка, неорганіка. Друге – це збирання і відокремлення – це сортування. Сортування глибиною сортування до 70%, 50-70%, я думаю, що це показник дуже, ну, реальний.

Але на цьому проміжному етапі вкрай необхідно не просто долучити найкращі технології, а щоб це обладнання, яке там буде стояти на цих заводах, воно було власного виробництва, українського виробництва. Це дасть можливість додаткових коштів для розвитку машинобудування і для додатково робочих місць. В нас є всі можливості для того, щоб виробляти на українських підприємствах виробляти ці сортувальні лінії. Тому технології можна або купити, або долучити іноземних інвесторів, але з умовою, щоб ці лінії, вони будувалися на наших підприємствах.

І друге – це те, що вже залишається від, після сортування, воно те, що не можна фактично вже направити в народне господарство, як вторинну сировину, воно повинно утилізуватися але дуже з вимогою, жорсткою вимогою природоохоронного законодавства. Тому, як одною із складовою цього все питання, це є дві речі. Це широкомасштабне роз’яснення серед населення, це державна програма щодо заохочення бізнесу до цієї справи. Тут чим далі буде держава від цих справ, тим буде краще для всіх. В нас держава повинна фінансувати дві речі, на мій погляд, те, що я буду пропагувати на наступний рік фінансування – це саме програма щодо роздільного збору, щодо роздільного збору. І друге – це здешевлення кредитів для підприємців, які захочуть займатися цим бізнесом.

Оце дві програми, і треба якомога далі відходити державі від контролю у цій сфері. Місцевим владам треба всього-на-всього виділити земельну ділянку, провести тендер на найкращу пропозицію, на ту потужність, яку ми, на ту технологію, яку, дійсно, міністерство може рекомендувати або наполягати. І після проведення тендеру міністерство нашими коштами може здешевити кредити цим підприємствам, які будуть працювати.

Я думаю, це уніфікована схема, яка дасть можливість розвиватися і бізнесу, і створити робочі місця. І обов’язкова вимога, я ще раз наголошую, щоб ці потужності будувалися саме на власних підприємствах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Миколайович, нас радує, депутатів, що ви добре обізнані із темою, і всебічно відповідаєте, але просять лаконічніше, бо хочуть більше запитань дати.

Будь ласка, Василь Калінчук, Євген Кирильчук за ним.

11:40:59

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую.

Калінчук, фракція Народної партії Литвина, Одещина.

Шановний Павло Миколайович! Я хотів би конкретизувати запитання, яке було задано Ігорем Рафаїловичем. Ви знаєте, зараз проїхати біля... по великим шляхам, по малим дорогам, практично, стидно, то що і зліва, і справа на узбіччі дуже багато поліетиленових відходів – мішечків, бутилок і таке інше.

А що в цьому напрямку робиться міністерством, щоб навести тут порядок? Чи передбачається спеціальна програма, чи є технологія переробки, чи створені якісь об’єкти, заводи чи інші цехи для переробки цих поліетиленових відходів? Тим більше, що ми зараз розглядати будемо уже бюджет на 2006 рік. Тому як щось туди включити, в цю програму?

Дякую вам.

ІГНАТЕНКО П.М. Дякую за запитання. Дуже лаконічно.

По перше, ті всі перечислені мною зміни до законопроектів, до законів України, постанов Кабміну, вони стосуються в тому числі і цих питань. Це те, що стосується дії законодавчих нормативно-правових.

Але я вважаю і переконаний втому, що питання смітників в містах і селах, це не питання, яке потребує вирішення законодавчо. Це безпосередньо пряма забов’язаність місцевих влад – контролювати ці питання.

Я пропонувати буду в цьому питанні тільки дві речі – це суттєве, з наступного року збільшення відповідальності, вплоть до змін у Кримінальний кодекс за порушення у цій сфері. І контроль нашими управліннями, нашими інспекціями буде посилено.

А потужності, я би сказав, потужності, вони є, технології такі є. Є приклад Києва. Компанія, яка створила, не чекаючи допомоги держави. Вона створила потужності по сортуванню, збиранню, переробці відходів. Я на зустрічі з губернаторами наполягаю, просив їх дати всі можливості виділити земельні ділянки для того, щоб оголосити тендери, щоб люди змогли займатися бізнесом. Там є достатньо висока рентабельність, там є всі передумови для того, щоб це було як бізнес. Ви розумієте, тим більше про те, що ви кажете, поліетилен. Це ті речі, які вони є, як кажуть, конкурентноздатними і можуть мати вартість.

Але держава повинна, перше, це жорсткий контроль, посилення відповідальності і збільшення штрафів за подібні речі.

І додатково стимулювання – це здешевлення кредитів тим підприємствам, які будуть розвиватися і будуть створювати нові потужності по переробці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Миколайовичу, ви маєте на увазі компанію “Грінко” в Києві?

ІГНАТЕНКО П.М. Я з цієї трибуни не хотів би називати компанії. Тому я знаю, що є досвід у багатьох...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто знаю, що є така компанія у Києві, про яку ви говорите. Можливо, ще якісь є, бо їх дійсно треба багато.

ІГНАТЕНКО П.М. Адаме Івановичу, це ви сказали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук, блок Тимошенко. За ним Михайло Степанов.

11:43:58

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Євген Кирильчук, блок Юлії Тимошенко.

Шановний доповідачу, ви переконливо нас проінформували про те, що ситуація катастрофічна. Екологічно-катастрофічна. І нам стало зрозуміло, що вирішити цю проблему самому міністерству не під силу.

Як ви дивитеся, щоб зробити загальнонаціональну програму. Можливо, під неї підготувати спеціальний закон. Бо, як ви бачите, тут якщо сміттєзвалище, треба залучили мерії. Якщо технологічні відходи – підприємства. Якщо токсичні відходи – то Міністерство оборони. І це треба дуже великі гроші. Як ви на це дивитеся?

ІГНАТЕНКО П.М. Дякую за запитання. По-перше, я вважаю, що все ж таки не катастрофічно. І тим більше я не хотів би, щоб на цих речах, катастроф, якихось криз ... обурюють населення. Я вважаю зараз, на щастя, ситуація ще не катастрофічна, вона критична. Вона дуже складна, але ре катастрофічна.

Що стосується міністерства, я впевнений, що це саме наша робота. І ми з нею справимося, бо це не значить, що я буду бігати по смітникам і збирати відходи. Це значить, що я буду виступати на всіх рівнях з ініціативою для того, щоб це питання не замовкло і воно не залишилось після нашої бесіди, як кажуть, тільки проговореним. І для цього я буду вносити питання на рівні які завгодно, але, щоб питання було вирішене. Тим більше я сказав уже. 31 числа ми провели дуже потужне засідання уряду з цього питання. Всі обмінялись думками, створили комісію, робочу групу.

Ви знаєте як оперативно спрацювали на чолі з Кінахом по преміксам по Закарпаттю. З нашого фонду були виділені кошти, терміново. Перед першим вересням убрали всі відходи, які були наближені до дитячих майданчиків і шкіл. За три дні буквально. Тому я хочу сказати, що ситуація контрольована зараз.

Друге, це те, що я буду виносити ці питання на найвищий рівень. В нас є домовленість і в мене були пропозиції щодо відходів небезпечних боєприпасів, палива, в тому числі і ядерного. Провести засідання Ради нацбезпеки і оборони і я буду на цьому наполягати, незалежно, хто буде керувати. І підняти, дійсно, на рівень державний.

А що стосується державної програми поводження з відходами, я впевнений, що це повинна бути як і Закон “Про відходи”, повинен бути один. Не треба створювати додаткові закони. Треба писати закони про відходи побутові. Треба в межах одного базового закону розширити, посилити його дію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Степанов, будь ласка. За ним Ширко.

11:47:13

СТЕПАНОВ М.В.

Степанов, фракция социалистической партии. Уважаемый Павел Николаевич, ну еще со времен эпохи социализма памятен лозунг – отходы – в доходы. Но у нас как-то разговор идет больше о бытовых отходах. Но их можно, как говориться, и нужно перерабатывать, но вот скажите, как планируется стимулировать тех, кто берется за переработку промышленных отходов – это совершенно иной уровень. Здесь вот выделением участка земли или каких-то вот кредитов, вряд ли обойдется. Здесь нужны, действительно, государственные подходы, наверное, льготы и по налогообложению, может быть и прямые дотации.

И скажите, можете какой-то вот назвать положительный пример именно кто занимается где-то в регионе именно переработкой промышленных отходов и те, что сейчас накапливаются , и те, что уже были накоплены. Спасибо.

ІГНАТЕНКО П.М. Дякую за запитання. На жаль, я такого потужного і вагомого прикладу навести не можу, на жаль, але я не вважаю, що це питання не пов’язано з доходом або воно не є рентабельним.

Питання в тому, що моя задача, яку я собі ставлю, в тому, щоби ці відходи якомога менше створювалися, розумієте? На що треба заохочувати й спрямовувати діяльність, щоби їх якомога менше створювалось. А ті, які вже є зараз, (я вже на цьому питанні наголошував трошки) це стосується того, що відокремити ті об’єкти, які мають можливість присвоєння статусу техногенних родовищ, значить там, не все відходи. Там, дійсно, є зони, ось погоджуються із соціалістичним принципом відходи в доходи, є дуже багато питань.

Ці програми, вони є на регіональному рівні. Вони тільки не працюють, чому? Бо не було взаємодії з місцевими органами влади і не було саме головне – це власника. Розумієте? Коли нема в державі ради? Коли немає у чомусь власника, який відповідає головою за те, що відбувається.

Якщо це підприємству належить, то підприємство повинно, і воно з ... створює, воно повинно робити всі заходи, щоби їх не створювати.

Приклад одного з підприємств. Металургійне підприємство, яке я мав честь із Президентом бути присутнім, він показав, що є дуже високі технології, які дозволяють зменшити викиди в 4 рази, притому в 5 разів збільшити випуск продукції в 2 рази.

Тому перший етап – це скорочення відходів і зменшення за рахунок сучасних технологій. І в цьому ми готові стимулювати, тому числі можливо за дорученням Нашого фонду.

Другі накопичення, які є, - це розділити те, що може бути присвоєно статус техногенних родовищ і по цьому я вже казав, треба буде оголосити тендер, видати ліцензію людям з обов’язковою умовою з послідуючою точною рекультивацією земель і насадженням зелених насаджень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Ширко. Анатолій Мороз наступний.

11:50:21

ШИРКО Ю.В.

Шановний Павло Миколайович, ви у своїй доповіді справедливо акцентували увагу на тому, що ми маємо дуже низький рівень екологічної свідомості населення. Це власне і створює значну проблему поводження з відходами, бо ми можемо зустрічати випадки викидання люмінесцентних ламп у ящики для сміття. Я вже не кажу про забруднення там берегів річок і лісів, які біля доріг. Тому моє питання полягає в наступному. В чому ви вбачаєте шляхи подолання цієї проблеми. Чи потрібно якесь додаткове законодавче врегулювання, чи потрібно більш жорстким робити відповідальність за несанкціоноване викидання сміття, чи потрібно вживати ще якихось заходів, які от ви як міністр вбачаєте шляхи подолання проблеми тієї, що маємо низький рівень екологічної свідомості. Дякую.

ІГНАТЕНКО П.М. Дякую за запитання.

Я вважаю, що все ж таки це комплекс заходів, які я в тому числі перерахував, але я хотів би все-таки акцентувати увагу на екологічній культурі та свідомості. Тут знову таки я погоджуюсь з одним із лозунгів минулих часів, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Тому я знаю тільки одне, що зараз це повинні бути спільні програми саме з галузевим міністерством, Міністерством освіти, Міністерством культури, Міністерством молоді та спорту ми таку програму розробляємо, з Міністерством охорони здоров’я для того, щоб поширити з дорученням, обов’язковим дорученням широкого кола громадських організацій до того, щоб вести роз’яснювальну роботу в цьому напрямку. Я не думаю, що для цього необхідні великі кошти в державі, я щонайменш їх не прошу у держави. Я знаю, що це питання більше технологічне і, головне як кажуть, політичної волі. Я вважаю, що саме не цьому етапі найголовніше – це все ж таки провести таку роботу, яка б дозволяла сказати, що, перш за все, все залежить від кожної людини. Якщо вона буде свідомо, якщо вона буде берегти своє навколишнє середовище, в якому місці .. вона знаходиться, то з цього починається, з цієї, як кажуть, держави, в державі покращення. А, що стосується відповідальності. Однозначно, я уже на цьому наголосив, треба обов’язково збільшувати, в першу чергу: 1)штрафи, обов’язково збільшувати, значно збільшувати .... до рівня європейського поступово; 2) це вносити зміни до Адміністративного кодексу; 3) і за особливі порушення треба вносити зміни до Кримінального кодексу. Можливий варіант і заохочення фінансового є механізми, які дозволяють людей на якомусь етапі заохотити, щоб вони хоча б робили сортування на першому етапі.

Ці програми спільно з Держкомунгоспом ми розробимо до кінця року, я думаю, уже остаточно щодо заохочень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Мороз, за ним Ігор Осташ.

11:53:24

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, Запорізька область. Прошу передати слово моєму колезі по фракції Миколі Петровичу Нощенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Миколи Нощенка.

11:53:38

НОЩЕНКО М.П.

Зощенко, 160 виборчий округ, ....., Народна партія Литвина.

Шановний доповідачу, я ще раз хочу звернутися до проблеми ядохімікатів, їх утилізації. Ну, перш за все, мої 4 звернення, чомусь головним виконавцем тут Мінпромполітики, а не ваше відомство? Це перше питання.

Друге питання. Треба бути щирим. Ну, на сьогодні державної програми утилізації немає, обласної, в тому числі, Сумської області – немає. Ви не відстояли не від копійки в бюджеті в 2005 році на ці цілі, не видно вашої позиції в бюджеті 2006 року, який учора уряд розглядав. Немає такої строчки, немає жодної копійки на ці цілі. Як ви думаєте захищати, ну, перш за все, ви, інформуючи суспільство і народних депутатів, і виборців, говорите нещиро, неправду. Як ви будете вирішувати цю проблему в наступні роки? Дякую.

ІГНАТЕНКО П.М. Дякую за запитання. Ну, по-перше, я вже сказав, що я дуже, я знаю проблеми реального бюджету, які зараз є, знаю, які вимоги часу по соціальним виплатам. Неправда те, що в бюджеті не передбачені ці кошти – вони передбачені. І на рівні, наскільки пам’ятаю, 34 мільйонів гривень по цій програмі. Тому я буду, як кажуть, боротись до кінця, прийняття, і буду в залі ще просити народних депутатів, якщо це буде можливо, на ці цілі коштів збільшити.

Але я вам ще раз кажу, питання не тільки в коштах. Може в останню чергу – в коштах. А в самому механізмі. Тому ви праві, що немає програми. Тому я і сказав, що до кінця року буде розроблена загальнодержавна стратегія утилізації і знищення пестицидів. І я вам запевняю, що вона буде доведена не тільки до областей, але і до районів, і до селищ.

Але перш за все, саме головне, що зараз робиться, - це все ж таки інвентаризація всіх пестицидів в країні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Осташ, будь ласка.

11:55:46

ОСТАШ І.І.

Ігор Осташ, фракція “Реформи і порядок”, … виборчий округ.

Шановний пане міністре, я цілком підтримую Вашу позицію щодо багатьох питань, які Ви висвітили. І хотів би сказати ось що. Я недавно був в Балаклаві. Це дійсно дуже райський куточок Криму, і дійсно стурбований тим, на скільки серйозні залишки сміттєві залишив після себе Чорноморський флот. І ця проблема дуже серйозна, тому що забруднення Криму якраз і є, значною мірою якраз і практично здійснюється Чорноморським флотом.

Я знаю, що йдуть переговори між нашими країнами. Є спроба підписати відповідні угоди, однак, на мій погляд, поки воно стоїть на місті. Чи залучається міністерство до цієї проблематики і як Ви будете діяти у цьому випадку? Дякую за відповідь.

ІГНАТЕНКО П.М. Дякую за питання. Я дуже коротко, в тому числі і це питання буде стояти в порядку денному роботи групи на чолі з віце-прем’єром Безсмертним по всім категоріям відходів, в тому числі таких резонансних і небезпечних як у Балаклаві.

Що ж стосується долучення нашого міністерства, це абсолютно, це є факт, то що наше міністерство долучається виключно до всіх зараз питань, які пов’язані з міжнародними відносинами. Бо я вважаю, що проблеми екологічні не мають меж. І у співпраці, ще перед першою поїздкою ... приїзду Президента Росії до Києва, я був на цьому засіданні, і ці питання саме по Севастополю став не тільки тому, що там є відходи. Ви розумієте, нашим інспекторам не дають можливості проходити на територію. Як можна дати реальний стан справ, якщо не дають можливості пройти і провести інспекцію, зайти зі своїми приладами і поміряти те, що там відбувається. Тому я на цьому наполягаю і буду жорстко відстоювати цю позицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Все вже, відайте, будь ласка.

Шановні колеги! Підходить 12 година, ми домовлялися, що нас має проінформувати Генеральний прокурор, правда, я його поки що не бачу. Тому. Напевно, давайте... Будемо працювати чи оголошуємо перерву?

Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, за інформацією, якою я володію, Генеральний прокурор має бути десь буквально з хвилини на хвилину. Так що зараз будемо мати можливість послухати інформацію. Чи, можливо, нехай наступний доповідач починає – і перервемо, як він під’їде? Як ви дивитеся на це? Є можливість у камер підготуватися, журналістів, так що “нет худа без добра”, правда?

Шановні колеги, я думаю... П’ять хвилин перерви просять. Ну давайте, п’ять хвилин перерви, будь ласка. Зацікавлені особи давайте зберемося.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Продовжуємо засідання, дозвольте вам довести інформацію, яка я думаю, повинна бути сприйнята з розумінням нашими колегами із фракції Соціал-демократичної партії. Зараз у ці хвилини відбуваються необхідні процесуальні дії прокуратурою Закарпатської області для того, щоб випустити під заставу Івана Різака.

Так що, я думаю, що проблем, які виникли зранку немає, ми їх могли б і спокійніше.

Це повернуть...Я не знаю яка сума, але от такі дії виконуються зараз, я думаю сума не має значення особливо, розмір суми для них не проблема.

Так, будь ласка, продовжуємо День уряду, такий у нас цікавий з перервами. Олексій Юрійович Кучеренко – голова Державного Комітету з питань житлово-комунального господарства, будь ласка, тут у нас 10 хвилин на інформацію.

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Шановні члени уряду і запрошені гості!

Розвиток населених пунктів в Україні та індустріальних центрів, де на обмежених територіях утворюється значний обсяг побутових відходів та близьких до них відходів торгівельних, промислових та інших підприємств перетворили поводження з ними в одну з найбільш гострих господарських і природоохоронних проблем. Зокрема, це поводження з твердими побутовими відходами.

Щорічно в Україні утворюється близько 10 мільйонів тонн побутових відходів, в добу на душу населення це близько 0,7 кілограма. На звалищах накопичено понад 60 мільйонів тонн побутових відходів, рівень їх утилізації близько 35 відсотків. Діюча нормативно-правова база в сфері відходів відстає від сучасних вимог, а методи поводження з ними і технології, які використовуються в Україні, розроблені, на жаль, ще за радянських часів і не відповідають загальноприйнятим світовим стандартам.

Потужності більшості з майже шести тисяч існуючих полігонів, значною мірою, вже вичерпали свій ресурс і понад три тисячі стихійних сміттєзвалищ стали фактором антропогенного навантаження на довкілля.

Будівництво нових полігонів ТПВ стає в Україні дедалі складнішою проблемою через протидію з боку місцевого населення, природозахисних громадських організацій, а, також, через відсутність у місцевих органів влади практики виділення земельних ділянок та надання гарантій для залучення коштів у їх будівництво.

Лише незначна кількість побутових відходів знешкоджувалася в містах Києві, Дніпропетровську, Харкові та Севастополі на сміттєспалювальних заводах, побудованих у 80-х роках. Сьогодні працює тільки київський завод.

Кризові явища в економіці, вже незалежної України, не дали можливості розвинути сферу поводження з побутовими відходами, впровадити сучасні методи та технології.

Однією з найболючіших проблем в цій сфері є тарифна політика. Середній тариф на вивезення та розміщення твердих побутових відходів складає близько 11-ти гривень за кубічний метр, або 46 гривень за тонну.

Такий тариф, на жаль, не забезпечує підприємствам, працюючим в цій сфері, можливості дотримуватися відповідних технологічних норм та правил при здійсненні своєї діяльності.

В багатьох містах тарифи не переглядалися протягом 5-6 років, оскільки вони включені до квартирної плати. За цей період значно підвищилися ціни на паливно-мастильні, експлуатаційні матеріали, збільшилася мінімальна заробітна плата, тощо.

Як наслідок, підприємства і галузі, практично всі збиткові, не оновлюється техніка, накопичується заборгованість із заробітної плати, порушуються графіки вивезення сміття.

Так, наприклад, зношеність парку сміттєвозів становить понад 75 відсотків, а, наприклад, у Миколаївській області, та Кіровоградській, по 100 відсотків.

Витрати населення на поводження з побутовими відходами сьогодні становлять 0,1 відсотка середнього доходу. Хоча світова практика показує, що такі витрати дорівнюються одному, а то і більше, відсотку.

І навіть з таких умов, за таких тарифів, рівень оплати населенням послуг з вивезення та розміщення ТПВ складає 75 відсотків.

Основними чинниками, що викликають такий стан галузі, на наш погляд, є наступ ні. В першу чергу – це невиконання місцевою владою вимог, визначених Законом України про місцеве самоврядування та про житлово-комунальні послуги в частині фінансування, розвитку та утримання об’єктів галузі, встановлення економічно обґрунтованих тарифів, а також організація належного контролю за розміщенням та використанням полігонів та сміттєзвалищ.

Я хочу вам навести один дуже і дуже цікавий і яскравий приклад. У Києві минулого року утворено понад 3,6 мільйона тонн відходів, з них - 0,6 мільйони тонн потрапила на сміттєпереробний завод “Енергія”. 1,4 мільйона тонн розміщені на полігонах, а останні 1,6 мільйона тонн просто зникли. Тобто малі перевізники сміття розміщені на перегоні, щоб не платити за утилізацію, просто звалюють свій вантаж в парках, лісах тощо, чим порушують законодавство про охорону довкілля.

Хотів звернути вашу увагу також на питання оцінки ресурсного потенціалу ТПВ, зокрема, це стосується можливості використання побутових відходів, як джерела вторинної сировини та в енергетичних цілях, а також використання полігонного газу на полігонах великих міст в рамках Кіотського протоколу.

Вже прийнято цілу низку законодавчих актів у сфері поводження з ТПВ, але діюча нормативно-правова база в цій сфері зорієнтована в першу чергу на захоронення побутових відходів і відстає від сучасних світових вимог довести рівень використання побутових відходів, як вторинної сировини до 60 відсотків від загального обсягу.

Це вимагає кардинальної зміни у підході до розвитку галузі, що передбачає вирішення питання у використанні відходів, як вторинної сировини та в енергетичних цілях.

Що стосується законодавчого забезпечення, то на сьогодні базовим в цій сфері є Закон України “Про відходи”, але він майже не врегульовує питання поводження з побутовими відходами, частково умови діяльності суб’єктів господарювання на ринку житлово-комунальних послуг в тому числі і у сфері поводження з побутовими відходами, а також стратегічні напрями розвитку галузі визначені Законом “Про житлово-комунальні послуги”, але ще раз хочу підкреслити, він, на жаль, не виконується сьогодні місцевими владами.

Всі питання в цій сфері плануються врегулювати проектом Закону України “Про побутові відходи”, над яким сьогодні працює комітет. Вказаний законопроект повинен стати законом прямої дії, законодавчо визначити права та обов’язки суб’єктів у сфері поводження з побутовими відходами, правові та організаційні засади підвищення якості послуг та поліпшення санітарно-епідеміологічного стану населених пунктів. Хочу нагадати що 2004 року Урядом затверджена програму погодження з твердими побутовими відходами, метою якої є створення необхідних правових механізмів для 0забезпечення повного збирання та транспортування, утилізації, знешкодження та захоронення побутових відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людини. Для виконання заходів програми Комітетом вже розпочато роботу з розроблення необхідних нормативно-правових актів.

Нещодавно Верховною Радою України прийнято Закон України “Про благоустрій населених пунктів”, який зокрема встановлено вимоги до поводження з твердими побутовими відходами та санітарної очистки населених пунктів на ринкових засадах.

Крім цього, Комітетом розроблено національну стратегію поводження з твердими побутовими відходами в Україні за допомогою датського агентства охорони навколишнього середовища. Національна стратегія, як програмний документ, дає орієнтир для місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, щодо технічного розвитку галузі, мінімізації утворення відходів, підвищення рівня утилізації, а також визначення напрямків фінансового і інституційного розвитку в сфері поводження з ТПВ.

Я хочу сказати, що не має сумнівів, що сьогодні українське сміттє-звалища чекають на свого інвестора. Також чекає взагалі ця сфера. Сортування, переробка та утилізація побутових відходів – це найпривабливіші сфери діяльності для бізнесменів усіх країн світу. Одним з напрямів сміттє-бізнесу – є облаштування приватних полігонів для захоронення ТПВ. Наприклад, 30% полігонів Європи є приватними. В Україні приватних полігонів одиниці. Наприклад, в місті Бровари.

Для розвитку цього бізнесу в Україні існують певні ризики в цій сфері. Це в першу чергу значні початкові капітальні вкладення та високі кредитні ставки, це збитковість ведення сміттє-бізнесу через необґрунтовано низькі тарифи в сфері поводження з побутовими відходами, це відсутність достатніх джерел фінансування для забезпечення діяльності з переробки побутових відходів, це, безумовно, непередбачуваність і, певною мірою, популізм органів місцевого самоврядування, щодо відношення до бізнес-структур на ринку послуг в цій сфері. Це недостатній контроль органів місцевої влади та місцевого самоврядування за додержанням норм чинного законодавства. Так, не зважаючи на дерегламентацію повноважень центральних і місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування щодо державного регулювання у сфері поводження з відходами, які визначені Законами України “Про відходи”, “Про забезпечення санітарного контролю”, “Про місцеві адміністрації і місцеве самоврядування, з боку державних органів влади неефективно здійснюються заходи щодо попередження екологічних правопорушень на полігонах, звалищах, в тому числі стихійних.

Відсутність ефективного нагляду посадовими особами за діяльністю підприємств в зазначеній сфері сприяє їх безвідповідальності та бажанню перекласти вказані обов’язки на плечі держави.

Проблема побутових відходів існує, загострюється і вимагає конкретних дій на державному та місцевому рівні. Зокрема, найближчим часом необхідно, на наш погляд, на загальнодержавному рівні запровадити ринкові механізми здійснення діяльності в цій сфері, використавши світовий досвід. В першу чергу, це законодавче закріплення практики “забруднювач – платник”, внести зміни до української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності з віднесенням сміттєвозів до товарної позиції “автомобілі спеціального призначення”. На місцевому рівні необхідно переглянути тарифну політику в сфері поводження з побутовими відходами, запровадити роздільне зберігання і збирання складових побутових відходів, створити умови для залучення приватного бізнесу у сфері поводження з побутовими відходами, посилити контроль діяльності підприємств усіх форм власності, працюючих у цій сфері.

Комітет сподівається, що спільними зусиллями за підтримки Верховної Ради ці завдання будуть позитивно вирішені.

Дякую за увагу. Готовий відповісти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Юрійович.

Так, запитання давайте, мабуть, скоротимо до 15 хвилин, оскільки нам треба буде ще й обговорити.

Так, будемо тільки по запису? Запишіться тоді, будь ласка.

Будь ласка, на табло 15 хвилин.

Мигович Іван, Ярослав Сухий наступний.

12:58:41

МИГОВИЧ І.І.

Дякую. Іван Мигович, фракція комуністів, Закарпаття.

Шановний Олексій Юрійович! Всі розуміють, у якому стані опинилося житлово-комунальне господарство України. Не сприймаються населенням і спроби штучно підвищити оплату комунальних послуг, тарифів і так далі. Від цієї сфери великою мірою залежить і утилізація, санітарний стан і всі інші проблеми.

Чи бачите ви реальні кроки, шляхи того, як зміцнити можливості місцевих рад, фінансові, правові, організаційні, щоб вони боролися хоча б з тим, що можуть реально – наведенням елементарного санітарного порядку у населених пунктах. Адже і Ужгород, колись чисте місто, і багато інших населених пунктів сьогодні теж перетворюються у сміттєзвалища.

Чи які реальні шляхи ви бачите, щоб хоча б на цьому рівні без глобальних проблем щось навести порядок?

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую за запитання. Дійсно воно абсолютно цілком слушне.

Я хотів би відповісти, що у першу чергу переконаний, що і існуюча на сьогодні законодавча база створює умови для того, щоб ми більш ефективно працювали. На жаль, ми живемо в такій цікавій країні, коли закони у нас достатньо. На жаль, вони не працюють.

Що стосується конкретно вашого запитання. То, вважаю, держава повинна чітко визначитися з прямуванням державних і підтримки, і спрямуванням державних коштів на залучення інвестицій. Я переконаний, що механізм чи компенсації кредитів під інвестиційні кредити, чи фінансування впровадженої системи роздільного збору – це те, що може на себе частково взяти держава.

Що стосується органів місцевої влади і місцевих державних адміністрація, я більше, ніж переконаний, що тільки ми потрібні зробити більш жорстким контроль.

Я вам хочу навести такий приклад. Ми говорили з міністром Ігнатенком. За одну машину, яка вивезла сміття в посадку, водій заплатить до 86 гривень штрафу. А на полігон, за це він повинен заплатити 26 гривень умовно. Тобто три машини, кожну третю машину він може викидати в навколишнє середовище. Це на багато більш жорсткою повинна бути відповідальність цих структур.

І саме у цьому плані, я переконаний, ми повинні рухатись, бо в нас нема вже можливостей відступати, бо, дійсно, це стає вже екологічною і катастрофічною проблемою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка, за ним Юрій Кармазін.

13:01:38

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція політичної партії “Регіони України”.

Шановний Олексій Юрійович, я і фракція, безумовно, солідарні з вами у твердженні щодо необхідності пошуку альтернативних джерел фінансування широкої проблематики житлово-комунального господарства. В зв'язку з цим два таких запитання. Ваше ставлення до ідеї демонополізації чи децентралізації проблематики вивозу побутових відходів в наших містах. Ну, наприклад, міська рада якогось міста, наприклад, Запоріжжя могла б оголосити тендер серед фірм, які би хотіли конкурувати в цій справі, заробляючи собі кошти.

І в зв'язку з цим друга пропозиція, яка витікає з першої. Як ви ставитесь до того, аби вилучити плату за відходи із загальної вартості тарифів житлово-комунального господарства і нехай тоді проблематикою відходів займаються конкретні уповноважені фірми з тим, щоби ми не нав’язували людям такі-то, такі-то тарифи. Нехай вони платять, знаючи, наприклад, за що.

От якби дві такі ідеї разом здійснити, чи ми би зрушили цю справу з місця? Дякую.

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Шановний Ярославе Михайловичу, що стосується взагалі самої концепції децентралізації, то дуже стисло хочу сказати – це абсолютно співпадає з нашою ідеологією реформування житлово-комунальної сфери і плані поводження з відходами і в плані інших підгалузей. І найближчим часом, я думаю, ми зможемо запропонувати суспільству нову, оновлену концепцію реформування ЖКГ, яка саме буде мати на увазі децентралізацію цього процесу.

Що стосується повноважень місцевих органів влади по проведенню тендерів, то вони і сьогодні мають повноваження. Але давайте погодимось, ми знаємо особливості Запорізького регіону і знаємо, що, нажаль, місто Запоріжжя не займалося і міська влада не займалася тарифами ні в справі поводження з відходами, ні в будь-якому іншому напрямку. Тобто цей напрямок був інвестиційно непривабливим і тендери можна було оголошувати хоч кожного дня – ніхто б не прийшов на ці тендери. Тому ми підтримуємо цю ідеологію, але треба, щоб місцева влада зрозуміла свою відповідальність, в першу чергу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але за відходи Запоріжжя сталь боротьба там ішла ой яка.

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Адаме Іванович, це дещо інші відходи і ніякий Ярослав Михайлович добре ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін.

13:04:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазин, Партія захисників Вітчизни.

Шановний пане голово, безумовно, із двох доповідей ми почули, що країна повністю завалюється і виходу з цього поки що не видно. Я пропоную вихід, я пропоную, щоб ваша увага була прикута для комплексів по доочистці і беззаражування сточних вод водоканалу, які робляться на підставі звукоелектромагнітного обладнання, які дозволяють очистити, відмовитись від хлорування води, від витрат, зменшити в 3, 5 рази витрати на це, покращити цю воду і знищити, і бактерії, і знищити жири і відновити воду так як це кругом робиться у всіх цивілізованих країнах.

Чи розробляєте ви взагалі проблему економію води питної, яка сьогодні змиває наші унітази. Це...

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Шановний Юрію Анатолійовичу, ну стосовно того, якщо я хочу сказати свою думку, стосовно глобальної концепції швидкого вирішення цієї проблеми.

Якщо б в Україні знайшлася така людина, то я хочу сказати, що суспільство негайно, як мінімум, на Нобелівську премію повинно було б висунути цю людину. Ну це такий, дружній жарт, бо, безумовно, хочу сказати, що стосується конкретних технічних рішень, наш український технічний геній дозволяє говорити, що в нас є розробки світового рівня. Але вони ніколи не будуть застосовані і упроваджені, поки ця галузь буде збитковою. Бо немає іншого джерела, і ви шановні депутати, найближчим часом будете розглядати проект Державного бюджету. Ви знаєте стан місцевих бюджетів і знаєте, що такого джерела там немає на сьогодні. Саме тому, я не знаю іншого шляху, ніж вихід цієї галузі хоча б на самоокупність, а в принципі, і на нормального сталий розвиток. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Ратушний. Анатолій Мороз наступний.

13:06:11

РАТУШНИЙ М.Я.

Михайло Ратушний, Українська народна партія.

Я погоджуюся з цими колегами і виступаючими, що ситуація з сміттям, із відходами в Україні, якщо не катастрофічна, то доволі критична.

Але мене цікавить питання може як не парадоксально звучить, у всьому світі переробка відходів є доволі прибутковий вид бізнесу. Чому ми розуміючи це, несміливо запускаємо цей приватний інвестиційний капітал, який би заробляв гроші тут. Чому воно так повільно йде.

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Шановний пан Михайло, дійсно, якщо говорити нормальною логікою людей, то весь світ заробляє на цьому, а у нас щось не йде. І я не претендую сьогодні на абсолютно детальний аналіз, ми готові проаналізувати і на круглих столах чому не йдуть ці гроші, але я у своїй доповіді перелічував. Перше. Взагалі в Україні немає сьогодні того інвестиційного клімату, про який ми мріяли і мріємо, на жаль.

По-друге. Я ще раз хочу наголосити, тарифами не покриваються витрати. І ось на балконі сидить керівник практично першої цієї приватної структури, яка в Києві впровадила цей комплекс по переробці відходів, але на жаль, він сьогодні працює із збитками. Він тільки сподівається на порозуміння міської влади, що вона все ж таки тарифною політикою забезпечить його, бо ці відходи треба довести. Сьогодні по Києву на підприємстві „Спецкомунтрас” тарифи на довезення в два рази нижчі, ніж собівартість. В два рази нижче. Там закладен бензин по 40 копійок за літр. Закладаються шестирічні тарифи. І до речі, хочу сказати, що Київ останні два тижні буквально на порозі страйку. Ідуть переговори і найближчим часом будуть вирішувати це питання. Так ж проблема в Кривому Розі, така проблема в Сумах. Тому це друге питання.

Третє питання. Якщо міста хочуть вирішувати дійсно цю проблему, воно повинно на якихось пільгових умовах, на чітких зрозумілих договірних умовах виділити місце для полігону, щоб туди міг зайти інвестор і вкласти свої гроші. Я думаю, що найближчим часом ось цей досвід Броварів можна буде проаналізувати і зрозуміти яким же чином дійсно залучили інвестора. Ось всі ці комплекси, це не повний перелік всіх проблем, але все це і створює таку сферу, в яку інвестор поки що не йде. І в нас, якщо говорити відверто, сьогодні ми ізюм з булочки витягаємо.

Бо ось це збирання бумаги, паперу, збирання там інших дуже цінних речей - це не вирішує взагалі-то проблему. Це не вирішує проблему. Ми просто із загального обсягу сміття вибираємо те, що можна швидко продати, а решта проблеми, вона лягає на плечі громади, на плечі суспільства. Тому тут тільки спільні конструктивні дії разом із місцевою владою, із громадою, із громадськістю по контролю вони можуть, дійсно, створити умови для залучення приватних інвестицій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Мороз, будь ласка. Євген Гірник наступний.

13:09:27

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 Михайлівський виборчий округ, Запорізька область.

Шановний Олексій Юрійович, ви знаєте, що я неодноразово звертався і до вас, а до мене виборці мої Запорізької області, тим більше, вона вам, я думаю, близька й знайома з проблемою вирішення вивозу побутових відходів.

На жаль, я вам скажу, що питання, я і втому скликанні звертався до попередників ваших, і в цьому скликанні, і сьогодні і ви, жителі Веселівського району, Михайлівського району, Токмацького району, міста Токмак, звертаються з. Проблема дуже тяжка

, транспорт, він уже 2-3 терміни відпрацював. І якщо ми найближчим часом не виправимо цю ситуацію, то ми, дійсно, потонемо в цих купах побутового сміття і так далі.

Я, є у департаменту хоч щось, щоб вирішувати цю проблему? Дивлюся й думаю: “Ну, можливо, навіщо тоді нам ця державна структура, яка не може нічого не вирішувати, бо немає коштів”.

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Хороше питання. У принципі, дещо я з вами погоджуюся, особливо, останню тезу. Я, до речі, приблизно таку тезу вчора озвучував на засіданні уряду, що, якщо, дійсно, немає коштів на реалізацію якихось державних програм, то навіщо ця державна структура? В цьому плані.

Але, з іншого боку, хотів би ще раз підкреслити, що я переконаний, що і ми з вами, і ви, депутати, і уряд не дуже сьогодні навчилися ефективно використовувати ті кошти, які є. Я переконаний, що на кожну гривню державних інвестицій ми повинні залучати 5-7 гривень приватних інвестицій. Проаналізуйте, будь ласка, як Верховна Рада і уряд розподілили 420 мільйонів оцих субвенцій регіонам. Коли там за рахунок державного бюджету йде ремонт будинків конкретних, ремонт якихось конкретних котелень.

Я можу вас запевнити, це неефективне використання цих резервів. Саме тому ми запропонували уряду сьогодні фінансову нашу стратегію будувати таким чином, щоб ми могли стимулювати регіональні влади і регіональні інвестиційні проекти в першу чергу за рахунок компенсації відсотків по кредитах. Це буде абсолютно справедливо і те, що реально сьогодні можна зробити. Далі буде ініціатива за місцевою владою і буде конкурс цих інвестиційних проектів.

А що стосується Запорізької області, я вже пану Ярославу Сухому відповідав, що якщо взагалі не займатися тарифами, не треба туди залучати інвестиції. Це буде просто в пісок ми знову викинемо гроші.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Гірник.

13:12:23

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, “Конгрес українських націоналістів”.

Шановний Олексій Юрійович, в вашій доповіді були, принаймні, дві тези.

Що населення не платить за вивіз сміття при тому, що є достатня законодавча база, щоб навести з відходами порядок.

Ну, от у мене такі два запитання з цього приводу. Сміття – це така річ, що припирає людей кожен день. І тепловики, газовики, енергетики роблять обходи і заставили вже населення платити. Чому не робляться кроки, щоб вичленити цю складову – вивіз сміття, для того, щоб люди знали, за що платять і це відчуває кожен день. Це перше запитання.

І щодо законодавчої бази. Два роки назад були спроби зробити кодекс про відходи. Були спроби з боку групи депутатів про упаковку законодавство прийняти, щоб відповідали оператори, які завозять цю упаковку. Чому це все не робиться? Де, кінець-кінцем, стандарти, які би...

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Зрозуміло. Дякую за запитання.

Я вважаю, що цілком і слушне запитання в тому плані, що як альтернативу включення плати за вивезення відходів до квартирної плати ми розглядаємо сьогодні, і це передбачено тим проектом Закону про побутові відходи, над яким ми працюємо найближчим часом, введення спеціального місцевого збору. І тоді кожна громада чітко повинна визначити, що в цьому проживання у Києві коштує для людини в плані вироблення сміття, а ми, на жаль, з вами люди, і ми це виробляємо в ході нашої життєдіяльності, воно коштує стільки, враховуючи плече, кілометрах машин, враховуючи заробітну платню середню і все таке інше. Проживання в Житомирі коштує інше. Це те, що ми будемо пропонувати, і це передбачається у тому законі, про який йдеться мова.

Що стосується Закону про житлово-комунальні послуги. Рівно рік тому, 23 червня, якщо я не помиляюся, був прийнятий прекрасний, Верховною Радою, Закон про житлово-комунальні послуги, яким передбачена принципова річ: тарифи на житлово-комунальні послуги встановлює місцева влада. Якщо вони не відшкодовують собівартість, то керівник підприємства має можливість через суд стягнути з місцевого бюджету цю дельту. Але є остання проблема, хто ж призначає цього керівника підприємства? Саме ця місцева влада. Тому ми не знаємо, немає такого досвіду, щоб керівники комунальних підприємств через суд намагалися виконати умови Закону про житлово-комунальні послуги.

Саме тому ми сьогодні говоримо, що хай місцева влада, регулюючи функцію, за собою зберігає по встановленню тарифів, але у цей сектор треба залучати приватний сектор для того, щоб він був відносно незалежним, для того, щоб він міг свої економічні інтереси відстоювати через всі цивільні судові процедури.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Юрійовичу, сідайте, будь ласка. Ситуацією ви володієте, але вона, на жаль, без коштів, але вона, на жаль, не радує.

Від комітету голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Руденко Геннадій Борисович. Будь ласка, ви плануйте 10 хвилин.

13:16:11

РУДЕНКО Г.Б.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановні члени, я не знаю, уряду чи тимчасового урду. Приємно, що ми з урядовцями збігаємося в оцінці ситуації, яка є незадовільною. Про що йде мова? Полігони, звалища, сховища, шламонакопичувачі, терикони – ця вся проблема займає в Україні 165 тисяч гектарів, це близько чотирьох відсотків території України. Тому деякі були думки депутатів, що скоро можна всю Україну перетворити в суцільний смітник. Так, шанси є, тобто можна таке змагання розпочати. Це один з найбільших показників, я сказав: чотири відсотки території займають різні відходи, - найбільший показник в світі, мабуть. І я хотів би навести деякі факти: на тисячу доларів ВВП у передових країнах Європейського Союзу утворюється 32 кілограми відходів, у Польщі – 124 кілограми, в Угорщині – 324, ну, а в Україні - ми лідери: 15 тисяч кілограмів на тисячу доларів ВВП. Ці цифри є оцінкою, повторюю, з якою ми збігаємося з урядовцями: незадовільна. Вона лежить на всіх нас, це не лише урядова проблема, це проблема депутатів, органів місцевого самоврядування, каральних органів.

У США та ЄС проблемою сміття, ну, взагалі займаються дійсно цивілізованим шляхом вторинної переробки більшої частини відходів. На Заході, зрозуміло, що окрім проблем, це і досить непоганий ресурс, дійсно який дає заощадження енергії, переробка вторинної сировини поліпшує стан довкілля. Ну, а щодо нашого нераціонального підходу у поводженні з відходами, безумовно, ми вже маємо екологічну кризу, але ми чекаємо на ще більшу кризу, тому що відчувається значне недофінансування цієї галузі.

Концепція законодавства про відходи та практика застосування спрямовані на реалізацію, на жаль, в Україні принципу платності розміщення відходів, а не на стимулювання залучення відходів для вторинної переробки. Закон “Про відходи” не розкриває методи правового та економічного регулювання у сфері залучення відходів в господарський обіг в якості додаткових джерел сировини. Україна не розвиває ринкові відносини у сфері збору, заготівлі та промислового використання відходів в якості вторинних ресурсів, хоча розвинуті країни світу вже домоглися того, що 50-70 відсотків відходів виробництва та споживання йде в повторне використання. Така практика якби була створена в Україні, дасть можливість створити величезну кількість робочих місць, про які казав наш Президент, тому, пане Президент, зверніть на це увагу.

Високий рівень використання відходів у європейських країнах був досягнутий завдяки тому, що в країнах ЄС реалізується принцип відповідальності виробників за збір та переробку окремих видів продукції після її використання. Тут доречно зазначити, що в жодній країні світу ще не вдалося створити умови для прибуткової діяльності з роздільного збирання відходів. І тому держава через прийняття відповідних законодавчих актів стимулює підприємства займатися вирішенням проблеми знищення навантаження цих відходів, зменшення навантаження цих відходів на довкілля. Ну, а що у нас?

Закон 2004 року про бюджет та внесення змін до Закону України про бюджет 2005 року було скасовано пільги, які передбачені для заготівельних підприємств на податок на додану вартість та прибутковий податок підприємств, які займаються в цій галузі.

Внаслідок цього діяльність заготівельних підприємств і збирання та заготівлі відходів, як вторинної сировини стала нерентабельною, темпи збирання відходів, як сировини вторинної знизились. Заготівельні підприємства, основним видом діяльності яких є збирання та заготівля відходів як вторинної сировини, опинилися перед загрозою банкрутства і з 1500 заготівельних підприємств, які є в Україні припинили роботу більше 100 підприємств. Це зменшення 6 відсотків робочих місць понад 600, дійсно, робочих місць.

Разом з цим Кабмін ще в жовтні 2002 року мав би підготувати законодавчі акти, які відповідно до Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України про відходи мали б регулювати і стимулювати господарську діяльність у сфері поводження з вторинними мінеральними ресурсами.

Хочу наголосити, що відсутність законодавчо визначених економічних механізмів стимулювання цієї діяльності є однією з причин щорічного збільшення кількості відходів України.

Постановою Кабміну від 26 липня 2001 року 915 було створено фінансово-економічний механізм, який дозволяє залучати додаткові фінансові ресурси у вигляді оплати суб’єктами підприємницької діяльності, які виробляють та імпортують продукцію в тарі і упаковці за надані послуги і збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари, в яку була упакована їх продукція. Але цей нормативний акт в значній мірі суперечить ринковим відносинам, зокрема передбачає домінуюче становище державної компанії Укреком...ресурсів у цьому полі в Україні. І адміністративні важелі в управлінні використаної тари також, я можу сказати, що за 2002- 2004 рік Укр... ресурси забрав, зібрали майже 200 мільйонів гривень. І хотілося б найближчим часом, щоб урядовці доповіли, які результати використання цих коштів.

Обсяги залучення відходів, як вторинної сировини у господарський обіг, за рахунок цього фактору, не збільшилися – це наш висновок. І покращення... стану не відбулося.

Як наслідок, в Україні стрімко зростає кількість і різновид твердих побутових відходів, переважною більшістю, у складі яких саме становлять відходи упаковки.

Сьогодні необхідно терміново створити нормативно-правову базу для розвитку інфраструктури ринку вторинних ресурсів, конкурентної системи збирання, переробки та утилізації відходів упаковки.

У питаннях поводження з побутовими відходами хотів би поставити, мабуть, тверду двійку насамперед, органам державного екологічного контролю і санітарного епідеміологічного нагляду за усунення в попередженнях екологічних правопорушень на полігонах і звалищах, в тому числі, стихійних, якими так пишається, зокрема, Київщина.

Мабуть, в цьому контексті заслуговує на увагу досвід Севастополя, де вперше була розроблена програма санітарної чистки міста із врахуванням сукупності критеріїв екологічної місткості території та впливу соціально-економічних факторів.

Говорячи про власність на відходи, слід звернути увагу на те, що відповідно до Кодексу про надра, про що казав виступаючий пан міністр, всі відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, які вивчені, оцінені та визнані такими, що мають промислове значення, відноситься до техногенних родовищ корисних копалин.

Вони включаються до державного фонду корисних копалин України, використовуються в порядку, визначеному Кодексом України про надра. Тобто є власністю народу України.

На території України знаходиться, і про це теж було доповідачем сказано, 1500 місць розташування відходів, які у відповідності до Кодексу про надра потенційно можуть бути віднесені до техногенних родовищ.

Лише 630 з них досліджувались і рахуються, як перспективні. Дванадцять вивчено детально і на них затверджені запаси. Тільки п’ять розробляються.

Справжнім скарбом в частині вирішення проблем бюджетного дефіциту і соціальних проблем суспільства має стати використання в повній мірі сировинно-ресурсного потенціалу з участю держави в переробці відходів. Тобто мова йде про активний розвиток на базі техногенних родовищ індустрії з переробки відходів.

Доведу це на прикладі відходів гірничо-металургійного комплексу. В грудні минулого року Верховна Рада прийняла Закон “Пров несення змін до статті 4 Закону України “Про відходи”, яким багатомільйонні за тоннажем відходи гірничо-металургійного комплексу були прирівняні до металобрухту, що позбавило бюджет значних природоохоронних надходжень. Ймовірне підгрунття корумпованої зацікавленості прийняття цього закону, що вилучення з обліку майже 52 мільйонів тонн відходів гірничо-металургійного комплексу, які в середньому містять до 30 відсотків заліза. Це близько 15 мільйонів тонн металовиробів, що при ціні металобрухту 700 гривень за тонну становить приблизно 10,5 мільярдів гривень. Це прямі втрати бюджету.

А тепер підрахуємо участь держави в переробці 30 мільярдів тонн відходів, які, ми сказали є на Україні. Навіть 10 відсотковий коефіцієнт видаткової частини їх переробка може дати доход до бюджету порядку 20 мільярдів гривень. Цих коштів вистачило б на повне покриття витрат на попередження негативного впливу відходів на довкілля і здоров’я громадян.

Програма діяльності Кабінету Міністрів в основному носить декларативний характер і не вирішують проблему відходів. Їм недостає конкретики і послідовності у виконанні прийнятих рішень.

Питання ліквідації відходів у першу чергу токсичних і непридатних до використання пестицидів актуальні для всіх регіонів. Я не розділяю оптимізму пана міністра, що в 2006 році ми закриємо цю проблему, немає для цього коштів, на жаль.

Якщо сказати про сферу поводження з токсичними відходами, то, мабуть, буде втрачений наступний рік, ми бачимо це з проекту бюджету. Для зменшення впливу на навколишнє середовище всіх інших відходів витрачається, мабуть, рік нинішній, тому що цього року, на жаль, природоохоронний фонд майже нічого не фінансує. І уряду необхідно втрутитися у вирішення цієї проблеми.

Комітет неодноразово звертався до уряду з пропозицією щодо створення державного фонду поводження з радіоактивними відходами і на це є закон. Але, на жаль, наші звернення залишаються не почутими. І висловлюю надію, що новий уряд змінить ставлення до проблеми поводження з радіоактивними відходами, яких в Україні досить серйозна кількість.

Я хочу підтримати критично питання щодо наших колег з Комітету національної безпеки по Павлоградському хімзаводу. Ми з вами були свідками трагедії по Новобогданівці і на Павлоградському хімзаводі де було засідання нашого комітету створені серйозні потужності по утилізації боєприпасів, але, на жаль, я вважаю це корупція з боку Міністерства оборони. Павлоградський хімічний завод фактично не завантажений цією проблемою. І його потужності задіяні на ... відсотків. Це ганьба, на жаль урядовцям. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадій Борисович, сідайте, будь ласка. Так, приступаємо до обговорення.

Відведемо, давайте, хоча б хвилин 40. Так, спочатку по 3 хвилини представники Фракцій, потім по списку, тобто уповноважені Фракцій.

Анатолій Мороз, Фракція “Вперед, Україна!”, підготуватися Савицькому.

13:26:58

МОРОЗ А.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

Анатолій Мороз, 83-ій Михайлівський виборчій округ, Запорізька область, Фракція “Вперед, Україна!”

Шановні колеги, члени тимчасового чи перехідного уряду. Я

Я не знаю, як можна сьогодні сказати, але все-таки те, що ми сьогодні розглядаємо в цьому залі надзвичайно важливу проблему, я думаю і ті запитання, і відповіді міністра, чи заступника виконуючого обов’язки міністра і інших урядовців свідчать про те, що ми в цьому залі, з цього питання, мабуть, одностайні. Тому що ця проблема, проблема утилізації і так далі, знищення, переробки тих відходів, про які ми сьогодні вели мову, надзвичайно важлива для нашої держави, для нашої України.

Я працюю в Комітеті промислової політики і, майже, кожного засідання ми зустрічаємося із цією проблемою, гострою проблемою. І намагаємося щось робити для того, щоб ця проблема якось вирішувалась. Я можу привести тільки один ось приклад. На території міста Світловодськ, ми в Комітеті розглядали, розташоване державне підприємство завод “Калькулятор”. Залишок військово-промислового комплексу СРСР. Розглядалося це питання в’їздне засідання відбувалося, направляли в Уряд свої пропозиції і так далі, але, як кажуть, вирішення цієї проблеми на сьогодні, віз і нині там. На заводі накопичено, зберігається до 400 метрів кубічних рідких та до 10 тон твердих токсичних відходів гальванічного виробництва 2, 4 класу небезпеки.

Ці відходи зберігаються в частково пошкоджених ємностях, відстойниках та бункерах, агресивних токсичних відходів посилилася і у зв'язку із значним терміном зберігання і вони потребують негайної переробки та утилізації за подальшим захороненням на спеціальному полігоні. Ця небезпечна екологічна бомба може призвести до виникнення екологічної катастрофи державного рівня регулювання і може завдати шкоди, витрати на ліквідацію якої значно перевищуватимуть кошти, необхідні на утилізацію.

Але, на жаль, як бачите, ми завжди діємо: поки грім не загремить, поки ми не перехтестимося, а тоді, як загремить, як то було в Новобогданівці, Луганській області і так далі, аж тоді ми починаємо щось робити по вирішенню цієї проблеми.

Я міг би привести іншу проблему. В комітеті ми розглядали Горлівський хімічний завод – це основний виробник лоскутового тротилу військового та цивільного призначення в Україні. До 2001 року у зв'язку з відсутністю державного замовлення від Міністерства оборони України, виробництво зупинено. Сказати, що ситуація на цьому заводі дуже складна. За розрахунками фахівців для ліквідації цієї проблеми необхідно виділити з Державного бюджету близько 6 мільйонів коштів, інакше також будемо мати дуже велику проблему. Всі проблеми, це зрозуміло, треба вирішувати.

Президент Ющенко Віктор Андрійович в Запорізькій області на зустрічі з активом говорив про те, що бюджет 2006 року повинен бути бюджетом села. Якщо подивитися і на цю проблему, то, мабуть, треба...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Валентин Савицький, фракція Народної партії. За ним буде виступати Ярослав Сухий.

13:30:20

САВИЦЬКИЙ В.В.

Шановні колеги, шановні урядовці!

Мабуть, нікого не потрібно переконувати в тому, що система управління відходами грає ключову роль у вирішенні завдань екологічної безпеки і ресурсозбереження. Вирішення цієї проблеми набуло особливої уваги як внаслідок значних обсягів їх утворення, так і внаслідок відсутності адекватної реакції на створену ними небезпеку.

В Україні накопичена катастрофічна кількість різноманітних відходів, що викликає дестабілізацію довкілля і безпосередньо впливає на безпеку життєдіяльності населення. На 160 тисячах гектарів хочу ще раз привернути увагу, розташовано, по різним оцінкам, понад 27 мільярдів тонн відходів, що реально дорівнює 550 тоннам різноманітної небезпечної маси на одну людину.

На даний час використання відходів у якості вторинних ресурсів не перевищує п’ять відсотків і зменшується з року в рік, якщо при Радянському Союзі перероблялося 12 відсотків. Відсутність ефективних економічних механізмів, залучення відходів у господарський обіг призводить до гальмування процесів створення належної інфраструктури поводження з відходами.

Фракція Народної партії вважає, що така ситуація виникла внаслідок відсутності спеціального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами, що викликає відповідна відсутність координацій діяльності у цій сфері; недосконалості механізму контролю і відповідальності за виконання вимог законодавчих і нормативних актів утилізації відходів, неналежна відповідальності за порушенням норм законодавства. Всі ці проблеми будуть вирішені із створенням такого спеціального контролюючого органу. Вирішення питання переробки та утилізації відходів є без перебільшення вирішенням питання безпеки України.

Окремої і дуже прискіпливої уваги як з боку уряду, так і з боку парламенту потребує вирішення питання поводження з найнебезпечнішими відходами в Україні, до яких відносяться і непридатні для застосування пестициди.

Фракція Народної партії вважає, що найбільш пріоритетними у наш час і першочерговими завданням держави є: створення спеціального державного органу виконавчої влади з питань поводження з відходами, які би у повній мірі забезпечили реалізацію основних принципів державної політики у цій сфері. І таким органом може бути державна компанія “Укрекоресурси”. Розроблення і запровадження низки нормативно-правових актів, які відповідали усім принципам європейського законодавства у цій сфері.

Провадження організаційно-економічного механізму та створення в Україні науково-технологічного забезпечення діяльності поводження з відходами. Створення вітчизняної виробничої бази по виготовленню спеціалізованого устаткування для забезпечення діяльності у сфері поводження з відходами. І сьогодні три перші сортувальні лінії...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентин.

Зазначена робота потім покаже себе. Ярослав Сухий, фракція “Регіони України”. Підготуватись Анатолію Грязєву, Соцпартія.

13:33:49

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, за браком часу хочу торкнутися тільки однієї проблеми з тих, котрі гідні розгляду на нинішньому Дні уряду.

Без сумніву, однією такою з найболючіших як в економічному, так і в соціальному плані проблем є проблема металобрухту. Вона створена штучно і нібито ринковими умовами, а насправді, в самому ділі недосконалим законодавством та злісним невиконанням законів, як правило, на місцях. Мова йде про необхідність впорядкування підприємницької діяльності з металобрухту.

Аналіз практики підприємницької діяльності з металобрухтом та стану забезпечення потреб вітчизняних металургійних підприємств в сировині, зокрема в Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській та інших областях свідчить про необхідність внесення певних змін до чинного законодавства, що регулюють діяльність в галузі вторинних металів.

В чім доцільність внесення таких змін? Перше, скорочується потенціал брухтоутворення металофонду України через щорічний експорт до 80-85% металопродукції, яка виробляється в державі. Друге, зростають витрати на заготівлю і переробку металобрухту. І третє, мають місце структурні зміни в мережі суб'єктів ринку металобрухту.

Можна констатувати, що на ринку металобрухту функціонують сьогодні дві групи компаній – підприємства, що мають свої виробничі потужності для забезпечення переробки металобрухту та підприємства, які повністю або частково орендують виробничі ділянки, приміщення та обладнання. Значна частка тих компаній, які є орендаторами, фактично здійснює торговельно-посередницькі операції з металобрухтом, не займаючись при цьому абсолютно його переробкою. Відповідний рівень контролю радіаційної, вибухової, пожежної та, що особливо турбує громадян, кримінальної безпеки суттєво гірший в порівнянні з показниками підприємств-власників виробничих потужностей з переробки металобрухту. В зв'язку з цим, аби не допустити ветованого потім законопроекту, ми просили би Кабмін, уряд ініціювати внесення змін до Закону України “Про металобрухт” в частині запровадження як обов'язкової вимоги до спеціалізованих підприємств – мати у власності необхідні виробничі потужності.

Окрім того фракція “Регіони України” вважає за доцільне внести зміни до Закону України “Про податок на додану вартість” щодо звільнення від оподаткування операцій з реалізації брухту та відходу чорних, кольорових металів на митній території України та операція з експорту вивезення за межі експортної території України відходу та брухту чорних, кольорових металів, що дасть можливість відповідним чином зменшити суми повернення ПДВ експортерам. В цілому в цьому в сесійному залі ми неодноразово намагалися навести порядок. Навести, дати якийсь хоч лад збору та переробки металобрухту і ми знаємо скільки багато нарікань, скільки багато вже проблем виникає сьогодні вже не тільки в суспільстві, не тільки в громадян, але виникає проблем на наших переробних заводах в зв’язку з тим, що металобрухт в нас вивозиться й збирається, саме головне, без контролю, неконтрольовано, наносить величезного збитку, як економіки так і переробному довкіллю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Анатолій Грязєв фракція Соцпартії, за ним буде виступати Юрій Ширко.

13:36:57

ГРЯЗЄВ А.Д.

Анатолий Грязев, фракция Социалистической партии Украины.

Уважаемые коллеги и уважаемый Адам Иванович.

Рассматриваемые нами проблемы, без сомнения, крайне нужна и актуальна, ибо она непосредственно влияет на уровень экологической безопасности фактора определяющего во многом здоровья и благополучия нации.

Вместе с тем как показывает анализ социально-экономической жизнедеятельности нашего сообщества, тенденции складывающиеся в сфере накопления и переработки отходов носят негативный характер.

Главный из них: общий объем накопления отходов, практически, не снижается. Он огромен, а в некоторые годы фиксируется его увеличение.

И второе. Уровень переработки и утилизация отходов всех видов остается низким. Вот два фактора по мнению специалистов, саме социалистов, самых существенных, которые должны определять государственную политику в деле обращение с отходами.

Социалистическая партия Украины свое отношение к экологическим проблемам определяет исходя из своих программных установок.

Учитывая огромный объем проблем в данной сфере остановлюсь только лишь на некоторых. Подход должен быть единый – системным. Без этого строить политику просто невозможно. То есть, все сферы и все факторы должны учитываться. Но при этом в этой системе неотложное внимание должно быть уделено в первую очередь создание материальной базы индустрии, сбора, транспортировки, переработки и утилизации отходов.

Нельзя далее мириться с тем, что материальная база в данной сфере изношена более чем на 70 процентов. Такое ее состояние грозит возникновению катастрофических ситуаций. К сожалению, приходится констатировать, что правительство в целом и органы исполнительной власти на местах зачастую безответственно относятся к разрешению этого вопроса. Ярким примером тому служит бюджетное ассигнование на 2005 год, выделяемое на эти цели. Они мизерные и не могут стабилизировать ситуацию.

Кардинального совершенствования требует нынешняя технология обращения с отходами. Но сегодня они не соответствуют общепринятым мировым стандартам и здесь есть проблемы. Многие ученые, специалисты дают свои предложения, но они как правило, игнорируются. В результате мы можем стать перед фактом, когда разработки ученых станут достоянием за рубежом и нам придется за них платить втридорого.

К нам обращались руководители научно-исследовательского центра «Кварк», специалисты Институт электродинамики по этим вопросам и я обращаюсь к правительству еще раз, чтобы они рассмотрели эти вопросы и приняли положительные меры. В целом фракция социалистов будет поддерживать проект постановления, розданного вам и призывает вам также поддержать его. Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я бачу, що Юрій Ширко, але тільки я відвернув увагу від комп’ютера, як там з’являються нові записи.

Юрій Ширко, будь ласка, від фракції Української Народної Партії. За ним буде виступати Сергій Шевчук. Юрій Ширко, Українська народна партія.

13:40:27

ШИРКО Ю.В.

Шановні депутати, шановний Адам Іванович, шановні громадяни України!

Стан справ з утилізацією відходів жахливий і це констатували і урядовці, і голова комітету, і виступаючі депутати. Це стосується всіх видів відходів і побутових відходів, якими засмічені всі ліси навколо населених пунктів, всі береги річок і озер, і інших водойм, і узбіччя доріг. Це стосується і небезпечних відходів – отрутохімікатів, які тоннами знаходяться під відкритим небом і під час дощу розмивається, просочується в ґрунтові води та забруднюють наші грунти.

Причин такого незадовільного стану багато. Це і низький рівень виховної природоохоронної діяльності. Адже не можна поставити біля кожного куща міліціонера для того, щоб туди не викидали сміття. Це і недостатня воля місцевого самоврядування, яке несе безпосередню відповідальність за стан поводження з відходами на підконтрольній території. Це і відсутність прийнятих проектів і недостатність коштів на вирішення проблем з утилізацією.

Ми ви як представники Української народної партії вбачаємо вихід з ситуації в наступному: 1) перш за все, необхідно вжити заходів щодо роздільного збирання побутових відходів з тим, щоб максимально їх використовувати як вторинну сировину; 2) зменшити кількість полігонів і звалищ за рахунок переробки, адже в Європі, як уже сьогодні говорилося, в сотні разів зменшено кількість відходів, які утилізують ся на полігонах і сміттезвалищах, щоб забезпечити або унеможливити перетворення нашої держави в загальне сміттезвалище; 3) необхідно забезпечити чітке виконання програм з утилізації небезпечних відходів, в першу чергу, ядохімікатів; 4) втілювати технології з переробки цих ядохімікатів і для цього, перш за все, необхідно забезпечити фінансове виконання цих програм; 5) вжити заходів для унеможливлення завезення відходів в Україну з закордону, адже знаходилося дуже багато гори бізнесменів, які саме на цьому наживали собі доходи; 6) підвищити увагу до еколого-освітнього рівня населення, адже розуміння того, що саме людина є першоджерелом наведення порядку з відходами є найбільш важливою. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я бачу дехто карточки збирає, нам треба постанову прийняти. Треба ж постанову приймати. Так, будь ласка, Сергій Шевчук, фракція Блоку Тимошенко. Підготуватись Юрію Кармазіну.

13:43:32

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Українська республіканська партія, “Собор”.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги!

Ми пропонуємо розглянути це важливе питання через призму вимог одного міжнародного документу, до якого приєдналась наша держава, зокрема Ор......льської конвенції.

Нагадаю, що саме ця конвенція надає громадянам право на сприятливе навколишнє середовище, а саме найголовне, перше - право на інформацію про екоситуацію, друге – право на участь в прийнятті екологічно важливих рішень, і накінець третє – право на доступ до правосуддя з питань, що стосуються екології.

Давайте проаналізуємо в цих трьох аспектах. За час, що минув після набрання чинності конвенції в Україні, не створено чіткої системи поширення екологічної інформації про стан складових навколишнього середовища, про фактори, що впливають на стан довкілля і здоров’я, умови життя людей, а також державної політики в цій галузі і ситуацію в законодавстві з питань навколишнього середовища.

Для широких кіл громадськості, особливо в регіонах, недоступна інформація про динаміку викидів підприємств-забруднювачів, поряд з якими вони живуть, стан повітря, води, грунтів, природних об’єктів, біологічного різноманіття і так далі. Сьогодні громадськість знає лише, що лише наша гора славетна Говерла прибрана після відомого походу, але, як ми знаємо, там не живуть люди.

Друге питання, що стосується участі громадськості в прийнятті рішень з питань екології, це найкраще характеризує такий приклад, - це зберігання непридатних пестицидів.

В переважній більшості вони зберігаються з порушенням існуючих екологічних і санітарних вимог. Умови їх зберігання швидко погіршуються. Двадцять тисяч тонн непридатних або заборонених до використання пестицидів зберігається на майже п’яти тисячах агрохімскладах. А третина будівель, де складовані непридатні пестициди і тара, в якій вони зберігаються, перебувають в незадовільному стані.

Участь громадськості в прийнятті рішень, зокрема, в представницьких органах, в місцевих органах влади, на жаль, мінімальна.

І третє. Це доступ громадськості до правосуддя, до прийняття рішень судами з цих питань. Знову-таки, показовий факт, що в судові органи за неповні п’ять років передано лише 80 протоколів про порушення законодавства, правоохоронні органи - 180 матеріалів про порушення. А фактично притягнено до відповідальності всього 27 осіб. Таким чином по цих трьох складових ми можемо констатувати, що, дійсно, ситуація є напружена.

Фракція БЮТ вважає, що слід вжити невідкладних заходів для суттєвого поліпшення стану справ і дотримання вимог Конституції України стосовно безпечного довкілля.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція “Наша Україна”, Юрій Кармазин, за ним буде Ігор Шурма.

13:46:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Шановний український народ!

Сьогодні у ті доповіді, які прозвучали, вони надзвичайно турбують, безумовно, всю фракцію “Нашу Україну”, мене, як представника Партії захисників Вітчизни, і я хочу вас сказати, що невиконання вимог законів, які сьогодні доповідалися, у сфері поводження з відходами в України, має перед нами чітко поставити питання: “Чи в цих випадках зроблено все для того, щоб була встановлена відповідальність?” Відповідальність, яка встановлена Кримінальним кодексом , поки що не застосована на практиці. Я маю на увазі порушення кримінальних справ по фактам ввезення небезпечних хімічних речовин з Угорщини підприємством “Азон”, 1,5 тонн, під виглядом сировини – премікс для гумової промисловості, підприємствами МВС, яку ввозили, нікого ще не посадили, нікого не притягнули і не показали.

Тому фракція ставить питання про те, щоб ті люди, хто ввозив, і хто таким чином забруднював Україну, були притягнені до кримінальної відповідальності. Раз.

Друге. Ми наполягаємо на залученні комплексу наукових розробок вітчизняних вчених, зокрема, направлених і на переробку води і сточних вод, які є у, зокрема, і вивченням нових методів, які пропонують сьогодні українські вчені, у тому числі і звукоелектромагнітного застосування обладнання.

Далі. При підготовці проекту Закону України “Про Державний бюджет України”, який зараз розробляється, уряду треба передбачити у відповідності до тих законів, які прийняті: “Про відходи”, “Про податок на додану вартість”, - збереження особливого порядку і введення особливого порядку оподаткування операцій з переробки окремих видів відходів. Це має бути вигідно в суспільстві – переробляти відходи, це має стимулюватися.

І інше. Ті цифри, які сьогодні пролунали, що у нас чотири відсотки площ знаходиться під відходами і звалищами, вони не відповідають дійсності. Насправді, у нас цих площ тільки в Києві набагато-набагато більше.

І тому нам треба чітко розробити державну програму їх переробки. Ми, Партія захисників Вітчизни, попереджали, що ці відходи, які залишилися від Чорноморського флоту, ми розробили туди навіть таку експедицію направили, люди пірнали дивилися, де захоронені і як. Це колосальний злочин перед суспільством. Ми маємо ставити питання на дипломатичному рівні про відшкодування нам, в тому числі Російською Федерацією, тої шкоди, яка заподіяна, тому що вони правонаступники, вони на себе все перейняли.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії (об’єднаної). І почнемо вже рядових.

13:50:04

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Передусім, необхідно зауважити дві речі: що відходи – це є джерело фінансування бюджету. Друге: відходи, їх утилізація – це величезні гроші, це величезна спокуса для тих, хто займається їх утилізацією, хто займається їх переробкою і хто займається їх перевезенням.

Аналітичні матеріали стверджують, що у сферах з поводженням відсутні важелі державного управління і контролю, внаслідок чого державі завдається значна екологічна і економічна шкода. Зрозуміло. Але що зроблено, щоб ці важелі запровадити? Нічого. Останній документ виконавчої влади, присвячений цій групі відходів дотується 2003 роком. Воно і зрозуміло, бо там пишуть: тягар прийняття і виконання рішень та фінансування відповідних заходів практично повністю покладено на місцеві органи влади. А чому б це не виходом було для уряду? Місцеві бюджети у нас все витримають, а місцеві органи влади у нас і так здатні, дійсно, приймати мудрі рішення ,звичайно, в лапках.

Я можу навести приклад по Львову. Сьогодні на Львівщині є близько 500 тисяч так званих кислих гудронів. Але Львівщина з легкої руки, у тому числі і місцевих органів державного управління екології та природних ресурсів, обласної адміністрації при повній тиші з боку Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ та прокуратури приймає рішення про завезення додаткових трьох тисяч тон нейтралізованих гудронів через фірму “..........”.

Так, у рамках експерименту, ніхто не говорить про те, що експериментальне спалення цих гудронів над Львівщиною дозволить осипати на територію Львівщини додаткових дві тонни миш’яку. Про здоров’я ніхто взагалі не веде розмову.

За те, що потім за ці угорські гудрони, які додатково потрапляють, Угорщина нам передає технологію на 2 мільйони доларів. Уявляєте собі, от так просто взяли і передали. Достатньо зауважити, що за українським класифікатором відходів кислі гудрони відносяться до 4-го класу токсичності. Кислі гудрони – це надзвичайно серйозна екологічна проблема, так само, як указані попереднім виступаючим премікси, які сьогодні на Закарпатті є тільки в увазі тих людей, які піднімають цю проблему.

Однак потік токсинів з Угорщини не припиняється ні на Львівщині, ні на Закарпатті і не припиниться, бо із Закону України про відходи вилучено статтю 36-ту, яка забороняє ввезення на територію України відходів з метою їх зберігання чи виділення. А транскордонні перевезення тепер регламентуються пунктом 17-им цього закону, який зобов’язує мати лише ліцензію на транскордонне перевезення відходів, що є суттєвим послабленням законодавства в частині регулювання транскордонних перевезень.

До тих пір, поки не буде кримінальної відповідальності, і до тих пір, поки не покарають винних тих людей за шкідливу діяльність навколо довкілля і здоров’я людей, виходу у нас не буде. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Пузаков, фракція комуністів, за ним - Юрій Соломатін.

13:53:22

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України Кіровоградщина.

Мабуть, нам потрібно давно перейти від екологічної полеміки до активної діяльності по економізації промислового і сільськогосподарського виробництва. Створення умов для виживання і забезпечення гідного рівня життя населення.

Допоки ми говоримо гарні слова про екологію, Україна тоне в сміттєзвалищах, які завдають непоправної шкоди здоров’ю людей.

Наприклад, за півроку в атмосферне повітря на Кіровоградщині викинуто близько 19000 тон шкідливих речовин. В деяких районах області цей негативний процес зріс в 9 разів. Це страшне лихо, але ще більше лихо що ми байдужі до всього того, що діється навколо нас і спокійно переступаємо купи сміття.

Проте, чомусь в іноземців, як не дивно, болить за нас душа і вони взялися вирішувати нашу екологічну проблему. В Кіровограді чеські інвестори хочуть вести боротьбу зі сміттєзвалищем, а австрійці будуть давати начебто якісну питну воду.

Як же місцевій владі не соромно?! Невже вона не в змозі навести порядок в своєму домі. І, як наслідок, на Кіровоградщині реєструється зростання специфічних інфекційних захворювань, в тому числі і спалахи вірусного гепатиту.

А скільки .... складів з отрутохімікатами знаходяться на околицях сіл та міст і ніяка робота по утилізації їх навіть не намічається.

Запитаймо кожен сам себе: а чим ми дихаємо? Мало того, що повітря загазоване, то ще й наприклад в Кіровограді, на кожному житловому кварталі авто заправки і все це залишається без наказаним.

Перелічувати біди екології просто не вистачить часу. Висновок один – погляд в майбутнє сумний та загрозливий. Одним словом – катастрофа!

А де ж міністерство? Національний екологічний фонд? Що, для них катастрофи не існує? Виходить так, що вони тільки зарплату отримують та круглі столи проводять.

Комуністи неодноразово попереджали, що як старій, так і новій владі байдуже, хто знищує духовність, хто розкрадає та роздирає на шматки країну і вже багато людей в Україні впевнені, що тільки утвердження принципів соціальної справедливості, ідеї соціалізму, прихід до влади нових людей, не пов’язаних з Ющенко, Тимошенко та Морозом можуть змінити стан справ у державі та відвести загрожуючи катастрофу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів. За ним - Іван Мигович.

13:56:25

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги! В наслідок довготривалого незадовільного державного управління, недоліки у законодавчій та нормативній базі у сфері поводження з відходами, продовжує зростати негативний вплив утворюваних і накопичених відходів на здоров’я людей і навколишнє середовище.

Час вимагає докорінним чином змінити відношення до проблеми використання відходів, що потребує вдосконалення законодавства. З метою ефективного розв’язання проблем поводження з відходами в Україні фракція комуністів пропонує Кабінету Міністрів України:

Перше. Розробити та до 1 січня 2006 року внести на розгляд Верховної Ради України зміни до Закону України “Про відходи” в яких передбачити насамперед заборону ввезення в Україну небезпечних відходів з метою їх зберігання, знешкодження чи захоронення.

Обов’язковість утилізації відходів упаковки, використання автотранспортних засобів, шин, хімічних джерел струму, великогабаритної побутової техніки тощо.

Встановлення мір відповідальності в тому числі кримінальної за правопорушення у сфері поводження з відходами. І адекватної шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу і здоров’ю населення.

Приведення у відповідність статей і положень низки кодексів і законодавства України.

Друге. Здійснити ретельний аналіз Закону України “Про загальну державну програму поводження з токсичними відходами” і до цього ж розробити та до 1 березня 2006 року внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами до 2010 року із врахування вимог Господарського кодексу України до Закону України про державні цільові програми. Розробити та до 1 березня 2006 року внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про надра, щодо права власності на техногенні родовища та відповідальності підприємства за розміщення, знешкодження та утилізацію відходів, яка встановлюється Законом України про відходи.

Розробити механізм забезпечення утилізації та знешкодження непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів. З урахуванням викладеного під час Дня Уряду, Фракція комуністів оцінює діяльність Кабінету Міністрів щодо забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері поводження з відходами, незадовільною. Просимо нашу позиція підтримати і, насамперед, в частині удосконалення існуючого законодавства. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Мигович, фракція комуністів, підготуватися Юрію Оробцю.

13:59:36

МИГОВИЧ І.І.

Дякую. Іван Мигович, фракція комуністів, Закарпаття.

Шановний Адаме Івановичу, колеги-депутати, поріділі члени вчорашнього нового Уряду, запрошені і гості, розглянемо на сьогодні надзвичайно важлива, гостра, багатопланова проблема, своєрідно віддзеркалює наслідки здійснюваної в Україні політики реставрації капіталізму, немічність і аморалізм усіх гілок влади.

Умови життя людей з року в рік погіршуються в усіх сферах. В тому числі в природному навколишньому середовищі. Боляче і соромно, що Україна перетворюється у велике загрозливе сміттєзвалище Європи. Особливо турбує, що після приєднання до Базельської конвенції, неухильно зростає імпорт відходів жовтого переліку. А яке реагування можновладців? Про завезення з Угорщини в Закарпаття 4 000 тон реміксу вже багато сказано.

Ще в лютому я з цього приводу робив депутатський запит. Було багато галасу. Генеральний прокурор пообіцяв швидко навести порядок. Пройшло пів року, а ці отруйні речовини у селі Велика Бакта так і сьогодні отруюють навколишні грунти і води. Біля Мукачева споруджене спільне підприємство “Тетрокарпхем”, яке здійснює перевантаження бензолу та інших небезпечних речовин з іноземних у наші вітчизняні вагони.

Все більше непотребу із Заходу завозиться через Закарпаття в центральні і східні регіони. Велику небезпеку становлять для моїх земляків, почастішали аварії на нафто-, газо- і продуктопроводах. Закарпатців турбує також небезпека від гниючих звалищ тирси, інших відходів хижацьких лісозаготівель, хімічної переробки деревини, видобування золота, нерудних матеріалів, накопичення побутових відходів. Одних пестицидів в Закарпатті називалося більше, ніж в чотирьох областях Галичини і Буковини. До того ж вони забруднюють грунти та води в сусідній Угорщині і інших країнах.

Щодо контролю за дотриманням законодавства в цій галузі, можна сказати, що у нас, фактично, відбувається його імітація. Це підтверджують і ті переконливі цифри, які ми маємо в документах і про які вже сьогодні згадували колеги.

Тому правомірно ставити питання про визнання роботи уряду незадовільною до тих пропозицій і зауважень, які вже вносилися, додати також необхідність першочергового підвищення відповідальності і можливостей місцевих рад у розв’язанні цих проблем, підвищення адміністративних санкцій і кримінальної відповідальності за забруднення середовища, вдосконалення механізму використання коштів, отримуваних від штрафів, щоб у них були зацікавлені і місцеві ради, виведення з ями житлово-комунальної сфери, необхідність фінансування державних програм і інших важливих об’єктів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Оробець, фракція "Наша Україна". Підготуватися Мироненку.

14:02:54

ОРОБЕЦЬ Ю.М.

Шановні колеги! Я хотів би звернути увагу на крайню непослідовність діяльності Кабінету Міністрів у цій сфері з огляду ось на що: згідно з протокольним рішенням наради, яке відбулося в першого віце-прем’єр-міністра Анатолія Кінаха від 09.09.2005 року, де відзначалась необхідність створення нового виконання постанови Кабінету Міністрів від 26 липня 2001 року номер 915, а потім скасування старого. Зроблено було навпаки. Завдяки... було скасовано спільний наказ Держмитслужби і Мінекономіки від 10.12.2001 року №304 і 793, що визначав порядок сплати за утилізацію тари, упаковки, що вводиться на території України. Окрім того, призупинена дія постанови № 324, 18 березня 2004 року “Деякі питання щодо використання окремих відходів як вторинної сировини”.

Що зроблено? Стару систему відмінено з огляду ніби на те, що в Митному кодексі не передбачені сказані процедури, а нової системи не створено. Внаслідок цього всі ці рішення привели до того, що вся продукція в тарі та упаковці, що перетинає митні кордони України, без сплати за утилізацію. І це є порушенням Закону України “Про відходи” та Постанови Кабінету Міністрів № 915 від 26 липня.

Тобто, більш як тисяча тонн відходів. Щоденно вони потрапляють, це відходи тари та упаковки, на звалища, оскільки є відсутнє фінансування для їх утилізації. Закриваються спеціалізовані підприємства, що займаються збором та заготівкою відходів, скорочуються робочі місця, які були створені у цій сфері. І, окрім того, скоротилось на 50% надходження в Держбюджет української держави, що надходило від держкомпанії “Укрекокомресурс”.

Ви знаєте, потрібно в кінці кінців признати, що утилізація і переробка – це як булка з ізюмом. Є ізюм – це вигідний сам елемент переробки. Тоді, коли можна використати високоефективні технології і отримати прибуток. Але сам процес збирання, це є глибоковитратний процес. Тут потрібна державна компенсація. І якщо держава не зробить функцію, щоб призначить орган, який би слідкував за цим компенсував видатки тим підприємствам, які займаються завідома збитковою справою, то в нас не буде наведено порядку, буде просто витягування булки з ізюму...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Віктор Мироненко, фракція комуністів.

14:06:10

МИРОНЕНКО В.А.

Пятый избирательный округ, Крым, Мироненко, фракция Коммунистической партии Украины.

Уважаемые соотечественники, к тому, что уже сказано, я мог бы дополнить и другие примеры, в частности, мусоросжигательный завод, который находиться практически в черте города Киева, который страшно вредит здоровью людей. Эту проблему надо решать. Я мог бы привести массу примеров касающегося моего Керченского полуострова, моего округа.

Но давайте обратим внимание, пожалуйста, на те пути, которые могли бы решить эти проблемы. Мы много говорим о необходимости решать чего-то. Но что реально можно сделать?

Для решения данных проблем нужно не только добрая воля, желание Президента и правительства, но необходимо прежде всего средства. Об этом говорили очень многие здесь. Не хватает средств в Государственном бюджете для решения данной проблемы, как и других проблем населения. Не хватает средств у предприятий для того, чтобы обеспечить соответствие этих технологий. Не хватает средств у населенных пунктов, бюджеты которых в последнее время в ужасном состоянии. Не хватает денег у городов, населенных пунктов даже на выплату зарплаты в настоящее время, и начинают расти задолженность, не говоря уже о той проблемы, которую мы сейчас рассматриваем.

Почему не хватает средств в Государственном бюджете, местных бюджетах, бюджетах предприятий?

Неоднократно мы, коммунисты, говорили об этом. И я прошу граждан Украины те, кто действительно хочет, чтобы эти проблемы решались, как и проблемы здравоохранения, проблемы нищеты, которые вот сейчас несмотря на то, что растут зарплаты и пенсии, все осознают после того как выборы пройдут, не будут повышаться зарплаты и пенсии еще там 3-4 года и только за год начнут повышать, а цены, тарифы будут чрезвычайно расти и глупцов наверное нет, которые верят сейчас в заботу нынешнего государства о народе Украины. Необходимо изменить государственный курс для того, чтобы в бюджетах всех уровней были средства на рассматриваемую проблему. Каким образом изменить? Это прежде всего, повернуться лицом к народу. Прекратить капиталистический курс, курс приватизации, который обеспечит наживу олигархам и все это знают. Были олигархи при Кравчуке, Кучме и при Ющенко. Мы видим, что это фактически, трехликий Янус, тело общее у этих трех господ – олигархия. Надо вернуться на путь социализма и обеспечивать развитие экономики, деньги в Госбюджет закладывать на развитие экономики, тогда будут средства у государства, у населенных пунктов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо підбивати підсумки нашого Дня уряду. Я думаю, незважаючи на те, що він проходив у специфічних умовах, що крім Дня уряду побічно вирішували інші проблеми, все-таки ми з вами маємо всі підстави констатувати, що він пройшов із користю. Тому що і доповідачі, які розповідали нам про цю ситуацію і співдоповідь, і ті, хто взяв участь в обговоренні цієї проблеми як ніколи були єдині. Єдиний в оцінках парламент з урядом і єдині в оцінках і підходах представники фракцій незалежно від їхньої політичної орієнтації. І суть цього зводиться до того, що дійсно, це одна з проблем, яка якщо не сьогодні, то образно кажучи, завтра може здійснити зашморг на шиї нашої економіки і суспільства. Я дозволю собі нагадати ті цифри, про які сьогодні в тій чи іншій мірі говорилося. 215-220 мільйонів тонн щорічно відходів. 215-220 мільйонів тонн відходів щорічно. П’ятирічка – це один мільярд тонн відходів. І що найголовніше і найважливіше, як би там на перший погляд не здавалося, що це відходи сміття, побутові відходи насправді, як свідчить статистика, інформація Кабінет Міністрів, 2 відсотки у цих відходах становлять тільки побутові, а решта – це відходи нашої промисловості, які, так би мовити, незабаром можуть перетворити нашу квітучу землю українську у сміттєзвалище.

Ще одна досить небезпечна тенденція, на яку ви сьогодні наголошували, я тільки прошу зосередити на ній увагу, що 63 мільйонів, до 70 мільйонів, у нас відходів токсичних. Відходи, які не просто лежать, і не просто оживлюють повітря навколишнього середовища, а відходи, які безпосередньо загрожують життю людини, життєдіяльності нашого населення і відтворюючої сили тої землі, на якій вони знаходяться.

Те, зо ми говоримо, що дійсно, і останній час відмічається факт небачений, що навіть столиця наша, яка останнім часом добре славилася тим, що місто у нас було чисте і охайне, і то в останній період не може справитися із цією бідою. І ми слухали запевнення мера про те, що найближчим часом він вживатиме термінових заходів для того, щоб очистити від сміття столицю. Це столицю, де є найкращий бюджет, це столиця, де є найкращі можливості, не порівняєш можливості бюджету міста Києва і міста, не хочу ображати Маріуполя, Жмеринки будь-якого іншого. Тобто проблема є і проблема досить гостра, і дуже добре, що ми тут єдині у підходах і Кабінет Міністрів, і парламент, і бачимо ці шляхи розв’язання.

З одного боку, я просив би, звертаюся до профільного комітету, активно підтримати про позицію Кабінет Міністрів, а Кабінет Міністрів просив би або спільно з народними депутатами, бо ви є суб’єктами законодавчої ініціативи, або окремо комітети, давайте ми зробимо ті необхідні законопроекти і приймемо їх, які нам диктує життя і необхідність. Бо, дійсно, те. Що ви говорите ні в які ворота, вибачте, не лізе, бо та законодавча база, яка існує, можна сміття навалювати – і ніякої відповідальності за це немає.

А, з другого боку, знову ж таки, давайте спільно попрацюємо. І, Кабінет Міністрів, наполегливості більше у фінансуванні цих програм, але знову ж таки, і ми, шановні колеги, нам подають проект бюджет, але остаточно затверджує проект бюджету Верховна Рада. Тобто і ми тут повинні сказати своє слово, і це надзвичайно гостра соціальна проблема, і поряд із заробітної платою, із пенсіями давайте і на цю проблему подивимося, тому що це стосується абсолютно життя кожної людини і стосується життя наших співгромадян і функціонування, ще раз наголошу, нашої землі.

Знову ж таки, давайте спільно шукати і в законодавчому напрямку, і в практичній діяльності те, як заохотити справу переробки того, що можна переробити. Переробляється, ви бачите, дуже і дуже мало, надзвичайно мало. І якщо ми не будемо переробляти, то незабаром навколо крупних промислових центрів і міст виростуть тільки терикони сміття. Значить, давайте шукати можливості і залучати інвестиції по можливості, або залучати свій бізнес до цієї справи, щоб її успішно розв’язати. Я думаю, що ми, маючи таку спільність поглядів уряду і парламенту – мабуть, ніколи на жодну ще проблему я не чув такої єдності, як тут у нас, - ми віднайдемо можливості її в міру наших можливостей, вибачте за тавтологію, її все-таки розв’язати.

Я дуже дякую всім за участь у нашому Дні уряду. На цьому ранкове засідання парламенту оголошується закритим. Нагадую, що сьогодні о 15 годині відбудуться парламентські слухання також з досить актуальної проблеми: “Сучасний стан та перспективи розвитку земельних відносин в Україні”.

Чергове пленарне засідання Верховної Ради розпочнеться о 10 годині 20 вересня цього року. До зустрічі і на парламентських слуханнях, і на черговому засіданні Верховної Ради.