ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15 листопада 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:02:22

Зареєструвалося -366

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Лапіна Євгена Васильовича, якому виповнилось 55 років. Давайте привітаємо нашого колегу. (О п л е с к и)

А також давайте привітаємо Цкітішвілі Енвера Омаровича, в якого також сьогодні день народження. (О п л е с к и)

Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України, інформую про входження народного депутата України Добкіна Михайла Марковича до складу депутатської фракції Партії регіонів „Регіони України”. (О п л е с к и)

А також про вихід народного депутата України Іоффе Юлія Яковича зі складу депутатської фракції Партії промисловців і підприємців України.

Шановні народні депутати, я прошу всіх народних депутатів на прохання народних депутатів ще раз зареєструватися. Будь ласка, зареєструйтеся.

Ввімкніть систему „Рада”.

10:04:15

Отже, зараз зареєструвалося вже 409 народних депутатів. Дякую вам, шановні колеги.

Шановні народні депутати, як вам відомо, указом Президента України на основі відповідного рішення Верховної Ради України Олександра Івановича Медведька призначено Генеральним прокурором України. Згідно Конституції України, Генеральний прокурор України за посадою входить до складу Вищої ради юстиції. Відповідно до статті 17 Закону України про Вищу раду юстиції члени Вищої ради юстиції перед вступом на посаду складають присягу на засіданні Верховної Ради України. Голова Вищої ради юстиції звернувся до Верховної Ради України з проханням про складання Олександром Івановичем Медведьком присяги члена Вищої ради юстиції. Для складання присяги члена Вищої ради юстиції на трибуну запрошується Генеральний прокурор України Медведько Олександр Іванович.

МЕДВЕДЬКО О.І.

Я, Медведько Олександр Іванович присягаюсь сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов’язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів. Член Вищої ради юстиції Медведько.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо Олександра Івановича.

(О п л е с к и)

Шановні колеги, мені тут секретаріат підказує, щоб я зробив оголошення, що в зв’язку з тим, що Юлій Якович вийшов із фракції Партії промисловців і підприємців, в фракції залишилось 13 народних депутатів. Я просив би керівництво фракції подумати над цією проблемою, для чого в вас є два тижні.

Шановні колеги, дві фракції, відповідно до Регламенту статті 3.4.11. просять оголосить перерву на 30 хвилин для узгодження позицій. Це фракція, фракції – „Регіони України” та Соціал-демократичної партії України (об’єднаної). Чи зразу заяву зробите, да?

Із заявою виступить Олександр Пеклушенко, Фракція „Регіони України”. Будь ласка.

10:07:06

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, уважаемый генеральный прокурор, я просил бы вас послушать заявление, которое делает фракция.

Все чаще и чаще можно слышать, что основной заслугой новой власти стала свобода слова. Действительно, слова, заявления стали настолько свободными, что действующая власть перестала к ним прислушиваться, реагировать и замечать. Самым ярким примером того могут служить заявления следователя по особо важным делам Генеральной прокуратуры Украины Якова Такташова первого ноября сего года.

Такташов сообщил, что дело председателя Донецкого областного совета, лидера донецкого отделения Партии регионов Бориса Колесникова было сфабриковано правоохранительными органами с самого начала. При этом Такташов обвинил в фальсификации следствие по делу Колесникова целый ряд должностных лиц нынешней власти. В частности, заместителя Генпрокурора Виктора Шокина, замминистра внутренних дел Геннадия Москаля.

Действие указанных должностных лиц могли быть осуществлены только при непосредственном руководство лично бывшим Генеральным прокурором господином Пискуном. Он денно и нощно, выступая по всем телеканалам, вводил в заблуждение общество и руководство страны.

Нам не понятно, почему новое руководство Генеральной прокуратуры не реагирует на заявление своего коллеги. Фракция регионов требует от Генеральной прокуратуры, и вы здесь обещали, что по факту заявления Такташова будет проведена всесторонняя проверка по всем фигурантам. И в первую очередь по главному политическому киллеру страны – господину Пискуну.

Одновременно с этим мы требуем от временной следственной комиссии Верховного Совета по вопросам соблюдения конституционных прав и свобод граждан совместно с Генпрокуратурой, МВД безотлагательно рассмотреть имеющиеся доказательства о фальсификации дела Колесиникова и результаты рассмотрения доложить парламенту на этой неделе, не позднее четверга 17 числа.

Кроме того, фракция регионов считает, что в рамках задекларированных и подписанных целей меморандума Президент Ющенко должен дать политические оценки и выводы относительно факта незаконного возбуждения дела против Колесникова. Все это вместе с расследованием объективности дела, с наказанием виновного в фальсификации станет залогом оздоровления политической атмосферы в нашем обществе перед выборами 2006 года и на практике засвидетельствует отказ власти от порочного преследования …

ГОЛОВА. Так. Шановні колеги, переходимо до розгляду проекту закону про заклади охорони…

З процедури запишіться, будь ласка, 5 хвилин. Запишіться, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записались. Ігор Алексєєв, фракція комуністів.

10:10:41

АЛЕКСЄЄВ І.В.

Прошу передати слово Петру Симоненку.

ГОЛОВА. Мікрофон Петра Симоненка.

10:10:45

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, я не сумніваюсь, що ви також відчули на собі невдоволення українського народу після тієї афери, яку проводив Пинзеник від імені уряду, голосуючи проект 8156, за яким було приховано практично, практично, скажемо, ідея, ідея відносно рівня пенсій і в зв’язку з цим люди сьогодні не тільки обурені, а вони готові йти і не тільки вимагати, а вже і викидати з крісел оце тимчасове, уряд такий, який, так скажемо, сьогодні є.

Фракція комуністів запропонувала проект 8445, яким передбачає терміново розглянути сьогодні проблему щодо обмеження максимального розміру пенсій, розміру пенсій і навести порядок в цьому. Але я хотів би звернути увагу, що все це почалося з секретного соглашения в отношении уровня заработной платы Тимошенко …

ГОЛОВА. Так. Микола Комар, будь ласка, мікрофон.

10:11:56

КОМАР М.С.

Шановний Володимир Михайлович, прошу надати, передати слово члену фракції „Регіони України” Стояну Олександру Миколайовичу.

ГОЛОВА. Олександр Миколайович Стоян, мікрофон, будь ласка.

10:12:08

СТОЯН О.М.

Шановні колеги, народні депутати, шановні виборці.

Ми підтримуємо тільки що пролунавшу заяву лідера Партії комуністів про те, що треба негайно розібратися з тими заробітними платами, які установили собі урядовці з подачі Юлії Тимошенко. Зараз вони роблять все можливе, щоб перекласти відповідальність на народних депутатів і на майдані натравити проти нас. Депутати до цього ніякого відношення не мали.

Тому Партія регіонів вимагає негайно роздати постанови, ми також маємо свій проект постанови, і відміните це ганебне явище, коли народ зубожіє, урядовці собі поклали тисячі заробітних плат. Прошу включити це в порядок денний. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії.

10:12:53

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги! Я думаю, что нам нужно разговаривать с Кабинетом Министров и поставить вопросы следующего порядка. Верховная Рада приняла постановление, согласно которого и это законодательно написано, что субсидии населению начисляются только с тех сумм, которые люди получают на руки. К большому сожалению постановлением Кабинета Министров для начисления субсидий определяется вся сумма, которая вместе с начислениями. То есть по факту из-за двух, трех, десяти гривен люди лишаются возможности оформлять субсидии на жилье. И я думаю, что сегодня мы должны этот вопрос рассмотреть потому что понимать мы должны одно, люди должны иметь право получать субсидии исходя из тех сумм, которые они получают на руки. А эфемерные суммы со всеми отчислениями, это и есть, извините, политическая ахинея, за которой стоит нежелание выплачивать населению субсидии. Я думаю, что фракция народного блока Литвина, меня поддержит в этом плане и я хотел бы, чтобы поддержали и другие фракции. Спасибо.

ГОЛОВА. Борис Якович Беспалий, фракція „Наша Україна” і одночасно Борис Якович є представником уряду у Верховній Раді України, тому прошу до його думок і поряд прислухатися.

10:13:54

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую, Володимир Михайлович! Я в даному випадку звертаюся до всіх, до вас, шановні колеги! Мені здається, що ви всі погодитеся в тому, що найкраща наша відповідь на всі виклики часу і виклики ситуацій це розглядати привітання порядку денного і мати по них відповідні рішення.

Будь яке питання ми здатні вирішити не стільки, все-таки, заявами і деклараціями, скільки розглядаючи питання порядку денного. Тому я хотів звернутися до вас за підтримкою і в даному випадку і від Кабінету Міністрів, але і від нашої фракції, давайте просто приймемо, будемо спокійно розглядати питання порядку денного і там всі ті проблеми, про які ви говорили, знайшли своє відображення. Тобто ми пропонуємо йти по порядку денному і всі проблеми вирішувати виключно голосуванням. Дякую.

ГОЛОВА. Мухін, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.

10:15:06

МУХІН В.В.

Прошу надати слово Миколі Рудьковському.

ГОЛОВА. Микола Рудьковський мікрофон, будь ласка.

10:15:12

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, фракція соціалістів.

Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу, будь ласка, прошу вас від нашої фракції, негайно звернутися до голови уряду, нехай відмінять цю постанову від 30 червня 2005 року про підвищення заробітної плати чиновникам, в тому числі, народним депутатам. Бо виходить, що ті 15 тисяч, які отримують міністри і народні депутати, це начебто ми цього хотіли. Соціалісти, до речі, внесли закон, який пропонують, внести зміни в закон, щоб уряд нам зарплату не начисляв і обмежити заробітну плату і депутатам, і міністрам. І збільшувати її разом із зростанням доходу громадян.

По-друге, прошу терміново звернутись від парламенту до голови Центральної виборчої комісії, який порушує рішення Європейського суду і Верховного суду, і Мельниченку не надають стати право народного депутата.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, ми обмінялись думками. Відносно пропозиції, яка прозвучала, розглянути постанову 8445 і ряд інших постанов з цього приводу, точніше, закони і постанови, я просив би комітет розглянути їх завтра з тим, щоб в четвер ми могли проголосувати і прийняти відповідне рішення. Я просив би секретаріат, відповідним чином, спланувати таким чином, щоб ми в числі перших розглянули ці пропозиції, всі вичерпно і прийняли відповідні рішення.

Будь ласка, Асадчеву мікрофон.

10:16:59

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Шановний Володимиру Михайловичу, вчора на погоджувальній раді практично всі погодились з тим, що Верховна Рада повинна повторно розглянути законопроекти про обмеження пенсій. Заперечень вже не було. То давайте ми будемо чесні. Да, Верховна Рада хай прийме Закон про обмеження пенсій, а ми в той час звернемося до уряду, щоб він скасував ганебну постанову про підвищення заробітних плат. І я думаю, що це буде нормальний згармонізований процес, кожний повинен виправити свої помилки, які, дійсно, негативно віддзеркалюються в українському суспільстві.

Тому давайте або ми сьогодні внесемо ці законопроекти, де вони готові, всі відомі ці законопроекти про обмеження пенсій або давайте вже в комплексі, як ви пропонуєте в четвер. Можна й так і так, але я вважаю, що і Верховна Рада зобов’язана виправити свої помилки, дякую.

ГОЛОВА. Давайте, шановні колеги! В четвер розглянемо відповідний комплекс проектів законів і постанов і приймемо вичерпне рішення. Хоча це не є помилки Верховної Ради України.

Що стосується, шановні колеги, народних депутатів України, то ми вчора на Погоджувальній раді прийняли рішення, яке зводиться до того, що заробітна плата народним депутатам України підвищуватися не буде. І вчора вже відповідне розпорядження підписано. Так, що я вважаю, що ми вичерпне рішення з цього приводу прийняли.

Оголошується до розгляду Проект Закону про заклади охорони здоров'я, пропонується такий регламент розгляду цього питання. Доповідачу дати до 5 хвилин, відповіді на запитання - до 3 хвилин, для співдоповіді - 3 хвилини, обговорення і прийняття рішення - до 15 хвилин. Немає заперечень? Не бачу.

До доповіді запрошується народний депутат України Володимир Дмитрович Бондаренко. Підготуватися від комітету.

10:19:04

БОНДАРЕНКО В.Д.

Дякую. Володимир Бондаренко. Партія „Реформи і порядок”, місто Київ.

Шановні колеги! На ваш розсуд виноситься законопроект, який стосується дуже важливої сфери нашого життя, сфери медицини та охорони здоров’я. Мова йде про те, що сьогоднішні реалії створили умови при яких на цьому полі функціонують, як державні так звані, тобто, бюджетні різних рівнів бюджетів, як державного так і місцевого, заклади охорони здоров’я, приватні клініки, клініки, які належать певним відомствам, зокрема, і в тому числі і правоохоронним відомствам та деяким системам господарським. Зокрема залізничникам і військовим, які знову ж таки мають свої умови і свій порядок забезпечення медичного обслуговування, в тому числі і пенсіонерів з цих галузей.

Склалася ситуація, у якій виникла реальна нерівність в забезпеченні умов оздоровлення та лікування громадян України. Це перше, що нас наштовхнуло на прийняття цього Закону.

Коли ми проаналізували ситуацію з, так званими, бюджетними медичними установами, то помітили, що сама система бюджетного фінансування – це досить хороша річ, якби це бюджетне фінансування забезпечувало хоча б середній рівень діяльності цих закладів, а не найнижчий, як це сьогодні, тому що фінансуються тільки статті, які пов’язані з зарплатою і, як правило, не фінансуються, або мало фінансуються статті, пов’язані із забезпеченням новим обладнанням, інвентарем та розхідними матеріалами.

Разом з тим, інші клініки, які працюють в системі охорони здоров’я, але мають приватний статус, або відомчий статус, мають краще забезпечення і, таким чином, вони сьогодні перебирають на себе тих громадян, які мають можливість заплатити за ці послуги на іншому рівні. Разом з тим, тим, хто не має коштів, залишається, так звана, державна медицина, яка абсолютно не здатна забезпечити, на жаль, той рівень, який є в інших закладах.

Крім того, ми помітили, що, так звана державна медицина, знаходиться в рамках дуже серйозних обмежень, які викликані несамостійністю закладів охорони здоров’я і, перш за все тим, що вони знаходяться під управлінням районних управлінь здоров’я, міських управлінь здоров’я, обласних управлінь здоров’я, не можуть самостійно визначити ні штатний розпис свій, ні принципи фінансування, ні принципи ефективного використання техніки і обладнання.

Виникла також ситуація при бюджетному фінансуванні, коли установи знаходяться через вулицю, через дорогу, але одна належить області і фінансується з обласного бюджету, чи з районного бюджету, а інша належить місту і фінансується з міського бюджету.

Я можу привести приклад міста Прилуки, де буквально поряд знаходиться лікарня міська і лікарня районна: обидві напівпорожні, обидві експлуатуються, обидві утримують великий персонал і такий статус їх викликаний не тільки тим, що вони фінансуються з різних бюджетів і тому ефективності використання і обладнання, і самих приміщень, а також штатного персоналу там ніколи не буде, тому що існує поки що така практика обмеження у зв’язку з тим, що вони фінансуються з різних бюджетів.

Ми вивчали досвід країн колишнього СНД, в тому числі: Вірменії, Естонії, Латвії, Литви, деяких інших, і там уже перейшли на зовсім іншу форму організації медицини, яка враховує всі ці обставини.

І тому цей законопроект, перш за все, ставить на меті дати зовсім інший рівень самостійності медичним установам при збереженні бюджетного фінансування і контролю зі сторони муніципалітету чи зі сторони державних органів, зокрема, Міністерства охорони здоров’я.

Це дасть можливість ефективно використовувати техніку, якої не вистачає, в тому числі дуже дорогу медичну техніку, яка сьогодні розкидана по відомствах або по різним бюджетним установам, використовується тільки для громадян, котрі офіційно представляють той чи інший регіон. Наприклад, людина із району не може обстежитися на високоякісному апараті, який належить, наприклад, містові – це не нормально. Ми вважаємо, що це призводить до недоступності багатьох медичних послуг громадянам.

Також ми хочемо цим законом зняти деякі проблеми, які стосуються визначення оптимальної штатної чисельності медичних закладів.

Сьогодні ця штатна чисельність розробляється в органах управління, медицини і, перш за все, забезпечує однакове для всіх регіонів штатне фінансування, хоча є проблеми місцевого характеру, є схильність до тих чи інших захворювань в одних місцевостях і в інших, кількість людей, які працюють в сфері медицини могла би бути іншою, виходячи з умов, тієї чи іншої установи.

Я просив би підтримати цей законопроект в першому читанні, а потім доопрацьовувати за участю і комітету Верховної Ради, і фахівців, і всіх народних депутатів. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до Володимира Дмитровича, якщо є, запишіться, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записались. Володимир Лещенко, фракція комуністів.

10:24:21

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Володимире Дмитровичу, ви сказали, що вивчали досвід колишніх країн СНД. Чи вивчали ви також досвід колишньої Республіки Радянського Союзу зараз Республіки Білорусь, де безплатна медицина?

Тепер, дійсно, дійсно, заклади медицини знаходяться в жалюгідному стані.

Чи не вважаєте ви, що це робиться спеціально зараз буржуазним урядом і тими урядами, що були, і буржуазною державою, щоб не були доступними послуги медицинські простим людям.

Дякую.

БОНДАРЕНКО В.Д. Дякую.

Хочу сказати, що і приклад Білорусії, і приклад, наприклад, Швеції, і багатьох західноєвропейських країн свідчить про те, що і в системі капіталістичних стосунків, і в системі соціалістичних стосунків може бути безплатна медицина.

Наприклад, в Швеції жодної крони громадянин Швеції за обслуговування медицини не платить, держава взяла на себе цей обов’язок. Десь є страхова медицина. Тому це залежить від практики реалізації самого того чи іншого напрямку. Я підтримую те, що сьогодні зроблено в Білорусії. Тому що там якраз ця галузь знаходиться на державному фінансуванні і впевнений, що вона сьогодні функціонує трошки краще, ніж, на жаль, у нас.

Ми також помітили, що іде страшенне нав’язування медикаментів громадянам, ліків, які їм потрібні і не потрібні. Сьогодні ми маємо в телевізійному екрані пряму пропаганду тих чи інших ліків і нав’язування їх, і кількість куплених ліків за рік зросла на 250 млн. дол. Із 750 приблизно мільйонів в попередньому році до мільярда в 2004 році. Це жахливі показники. Тому що рівень здоров’я в принципі залишається таким, який є, ну, може трошки погіршився.

Тому я хочу сказати, що цей закон якраз передбачає надати можливості все-таки отим так званим бюджетним установам отримувати бюджетне фінансування і в тому числі і інші форми фінансування. Сьогодні навіть залучити спонсорську допомогу для бюджетної установи неможливо, це не потрапля і розписи, це не може бути прийнято. А штатний розпис, нав’язаний станові з центральних органів управління медицини не дозволяє скоротити, наприклад, кількість людей ті, які не зовсім потрібні, і добавити в іншому місці.

Тому оці всі питання якраз цим законопроектом вирішуються. Ми отримуємо нормальне збереження хоча би того рівня бюджетного фінансування плюс добавки від місцевих бюджетів, від центральних, від небюджетних фондів та інших організацій, які, наприклад, можуть укласти угоду з охороною здоров’я бюджетного фінансування, якийсь колектив трудовий, і сплачувати за додатковий. Тоді це буде сприйнятно там. Сьогодні це просто там не може бути реалізовано. Дякую.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція „Регіони України”.

10:27:13

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція Партія регіонів „Регіони України”.

Шановний Володимире Дмитровичу, перше питання. Сьогодні чинним є Основи законодавства України про охорону здоров’я. Яка логіка, в чому полягає необхідність відміни цих основ і внесення вашого законопроекту? Тому що він багатьом в чому суперечить один одному. Це перше питання.

І друге. Ви передбачаєте як фінансування, це головна біда, напевно, нашої медицини сьогодні, відсутність альтернативних джерел фінансування, фінансування з коштів фондів обов’язкового соціального страхування. Розшифруйте, будь ласка, що мається на увазі, саме, які фонди ви маєте на увазі залучати до фінансування закладів охорони здоров’я? І з чого складаються кошти Фондів добровільного медичного страхування?

Адже не секрет, що саме ви особисто і ваша фракція категорично виступали проти прийняття законопроекту в цьому залі про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Два питання, будь ласка.

БОНДАРЕНКО В.Д. Дякую.

Ну тут не два питання, а зразу декілька.

Перше. Я хотів би сказати, що цей закон, дійсно, урегульовує деякі проблеми, які на наш погляд сьогодні в законодавстві про охорону здоров’я України застарілі. Вони сьогодні є уже такими, що втратили свою актуальність або потребують покращання.

Мова іде перш за все, ще раз підкреслюю, про дублювання, яке виникає у зв’язку з бюджетним фінансуванням установ охорони здоров’я, які існують реально поряд, у районному центрі знаходиться, як районна, так і міська лікарня, але фінансується з різних бюджетів і обслуговують різні категорії громадян: мешканців сільської округи і самого районного центру. І виникає парадоксальна ситуація. При відсутності фінансування або низькому його рівні ми не можемо ніяким чином перекрити можливості того регіону можливостями іншого. Це абсолютно необхідно виправити.

Ну, функціонування медичних установ як несамостійних господарюючих об’єктів у системі районного управління охорони здоров’я чи обласного управління охорони здоров’я не дає можливість їм фінансувати, як господарським об’єднанням і вирішувати деякі проблеми раціонального використання техніки та персоналу в рамках уже діяльності не тільки як бюджетної установи, як господарюючої установи самостійним балансам. Тобто, це також урегульовується.

Стосовно проблем фондів, про які ви сказали, ну, ви ж розумієте, що мова йшла про те, що ті фонди обов’язкового медичного страхування, про які ви говорили, нам треба зробити прозору систему їх наповнення та реалізації коштів з цих фондів. Тому що, на наш погляд, сьогоднішня система дає можливість маніпулювати управлінцям від медицини, кому і які кошти направляти. Поки ця система буде непрозорою, буде будуватися на рішенні чиновника, а не на схемі, яка затверджена і яка би діяла самостійно, безумовно, це буде ще одне поле для великих зловживань, так, як це сьогодні, до речі, є і при закупівлях деяких державних, в тому числі в сфері медицини. Ми знаємо, як лобіюються то препарати іноземного виробництва, то препарати іншого виробництва. І це лобіювання може стосувати розподілу коштів цих фондів. Тому ми говоримо про чітку і зрозумілу схему наповнення цих фондів, яка би не обтяжувала занадто роботодавців, і чітку схему їх розподілу.

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Дмитрович.

Ігор Михайлович Шурма, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства, будь ласка.

10:31:02

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Шановні народні депутати, на ваш розгляд внесено проект Закону України „Про заклади охорони здоров’я”, який є розроблений народними депутатами України Бондаренком і колишнім депутатом, колишнім міністром Поліщуком.

Метою даного законопроекту є вдосконалення організаційно-правових та економічних засад діяльності закладів охорони здоров’я.

Комітет звертає увагу, що цим законопроектом зроблена спроба вирішити проблеми, що багато років поспіль гальмують розвиток вітчизняної системи охорони здоров’я.

Прогресивним, на думку Комітету з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства, є положення законопроекту, що стосується надання закладам охорони здоров’я статусу самостійних суб’єктів господарювання та розширення можливостей залучення позабюджетних коштів для поліпшення їх матеріально-технічної бази і модернізації медичного обладнання, а також стандартизація надання медичних послуг у закладах охорони здоров’я.

Вирішення цих питань на законодавчому рівні повинно дозволити створити сприятливі умови для розвитку закладів охорони здоров'я усіх форм власності, забезпечення ефективного використання людських та матеріальних ресурсів, поліпшення якості надання медичної допомоги та медичних послуг, що надаються населенню цими закладами.

Незважаючи на загальний позитив запропонованого проекту закону, слід зазначити, що він має ряд суттєвих недоліків та не враховує встановлені Бюджетним, Господарським, Цивільним кодексом принципи бюджетного фінансування та організаційної структури управління закладів охорони здоров'я.

Суттєве зауваження до проекту закону має і Головне науково-експертне Апарату Верховної Ради України. Комітет готовий до подальшого опрацювання цих зауважень та вдосконалення проекту Закону України „Про заклади охорони здоров'я” і прийняв рішення підтримати його та рекомендувати прийняти за основу для подальшого опрацювання.

Виїзне засідання Комітету з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства, яке відбулося в Донецьку, засвідчило, що сьогодні необхідний обсяг фінансування закладів охорони здоров'я становить порядку 45-50 відсотків. Лишній мільярд, другий не змінить ситуацію в закладах охорони здоров'я. Тому без прийняття базового закону про загальнодержавне обов'язкове соціальне медичне страхування не зміниться і не почнеться система реформування системи охорони здоров'я.

Тому ми переконані, що без цього базового закону проміжні етапи нічого не дадуть, оскільки цей законопроект засвідчує одне: трошки вагітним ніколи бути не можна. Або заклади є державні, або вони фінансуються відповідно до діючих законів. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, переходимо до обговорення. Будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися на обговорення. Так, ми домовлялися 15 хвилин. Сергій Жижко, фракція "Наша Україна", будь ласка. Підготуватися Володимиру Пузакову.

10:34:34

ЖИЖКО С.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати!

Сергій Жижко, „Наша Україна”.

Розглядуваний законопроект хоча і містить ряд конструктивних пропозицій, але, на мою думку, є дещо передчасним. Поясню чому.

Сфера охорони здоров’я, на жаль, вже давно перетворилася разом із дозвільною системою та освітою на одну з галузей, які напряму сприяють моральній деградації суспільства, несуть, так би мовити, хабарництво і корупцію в маси.

Чому, наприклад, на ринку праці відсутні пропозиції низькооплачуваних посад молодшого медичного персоналу? Та тому що кожна санітарка чи медсестра щоденно несе з роботи мінімум по 50 гривень хабарів одержаних за дрібні послуги хворих. А лікарі беруть може не настільки масово, проте у значно більших розмірах, а медичне чиновництво, що називається, на орендодавстві, ліцензуванні, лобіюванні інтересів фармацевтичних фірм тощо. Спробуйте оцінити, які суми перекочовують з кишень десятків тисяч наших співгромадян до кишень медпрацівників та на рахунки медичних закладів у вигляді, так званої, гуманітарної допомоги. Впевнений, у річному обсязі тут набереться сума цілком порівняна з бюджетним фінансуванням медицини.

Всі ми розуміємо, що витоки цього у бідності медичної галузі. Але давайте виходити з того, що моральне оздоровлення суспільства є пріоритетом, і ми не маємо права закривати очі на криміногенність і корумпованість медицини.

Я не вважаю, що ситуація є безвихідна. І хотів би запитати міністерства: „Які функції виконують десятки працівників, а насправді бацилоносіїв корупції, що займають штатні посади у районних і міських відділах охорони здоров’я?” Впевнений, що жалюгідний стан медицини не погіршиться від того, що кількість ніби-то відповідальних за неї стане менше. Так за рахунок рішучого скорочення штатів довкола медичного чиновництва можна ледь не подвоїти зарплату медперсоналу. Це той резерв бюджетних коштів, який можна задіяти вже з наступного року.

Слід розібрати і з штатами у великих медичних закладах. Адже не секрет, що на штатних посадах перебуває значний відсоток мертвих душ, зарплата яких перерозподіляється між працівниками. Є проблема і з корумпованістю керівників медичних закладів. Належить рішуче оновити керівний склад, відкрити шлях для молоді, яку ще не втягнули у корупційні схеми.

Отже, що без наведення елементарного порядку в медичній галузі ухвалення цього законопроекту не має сенсу. Наглядові ради перетворяться на ради спонсорів і збирачів данини, тендери криміналізуються, через це вже пройшла фармакологія, привілейовані недержавні медичні заклади отримають бюджетне фінансування. Тому пропоную звернути увагу міністерства на розчищення авгієвих стаєнь, а законопроект перенести на повторне перше читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Юрію Соломатіну.

10:37:41

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Реформування охорони здоров`я в Україні вкрай необхідне, і воно має відбутися задля покращання стану медицини. Ми уже звикли, що в Україні реформи здійснюються ціною соціальних страт. Схоже і реформування системи охорони здоров`я комусь дуже хочеться провести за рахунок рядових громадян, за рахунок багатьох людських життів.

На превеликий даль, в умовах гострої нестачі коштів різко активізувався тіньовий ринок медичних послуг. Все більше частка медичної допомоги стає платною, посилюються нерівність доступності медичної допомоги для різних верств населення, що є порушенням статті 49 Конституції України про безкоштовну медичну допомогу. На жаль, за показниками витрат на охорону здоров`я одного жителя Україна займає 111 місце серед 190 країн світу. В структурі видатків на охорону здоров`я в Україні понад 60 відсотків виділених коштів припадає на фонд оплати праці та його нарахування . відомо, що, якщо питома вага заробітної плати в структурі витрат на охорону здоров`я становить більше 30 відсотків, то це свідчить про відсутність процесу відтворення галузі. Таким чином, ресурси охорони здоров`я практично вичерпані і без рішучого здійснення реформи галузі втримати контроль за станом здоров`я населення насамперед за інфекційними захворюваннями та хворобами, що зумовлюють більшу частину смертності та інвалідності осіб працездатного віку, що досягли критичної межі, буде неможливо.

І на жаль, досягнення медицини в Україні доступні далеко не всім. Про це свідчить такий тривожний факт, що в Україні третина померлих дітей розсталися з життям вдома. Бо їх батьки із-за фінансової скрути не зверталися до лікарів. І як не боляче говорити про це , але витрати на охорону здоров’я в нашій країні складають до 4% ВВП.

Якщо доля ВВП на потреби охорони здоров’я складає менше 5, то це свідчить про непрацездатність галузі. І як можна підтримувати такий закон, треба, мабуть, його доопрацювати. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Петрович Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Миколі Шершуну.

10:40:28

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, зовні за своєю назвою зазначений законопроект має певні риси привабливості. Він спрямований на визначення організаційних, правових та економічних засад діяльності закладів охорони здоров’я України в умовах коли відбулася її капіталізація і зруйнована та медицина, яка існувала до цього часу.

Доцільність прийняття цього законопроекту викликає сумніви, оскільки порядок утворення реорганізації та ліквідації юридичних осіб, до яких, безумовно відноситься і заклади охорони здоров’я досить чітко визначений чинним законодавством України, зокрема і Господарським кодексом України, в тому чи слід городити город ще раз?

Пропонується регулювання діяльності закладів охорони здоров’я здійснювати у вигляді державного ліцензування, професійної сертифікації медичних працівників, акредитації закладів охорони здоров’я і все це зрозуміло у тому порядку, який буде визначений Кабінетом Міністрів України. А головне, що торкається цих законопроектів – зміна порядку фінансування закладів охорони здоров’я. Пропонується фінансувати заклади охорони здоров’я за рахунок: перше, асигнувань на охорону здоров’я з Державного або місцевих бюджетів; друге, коштів фондів обов’язкового соціального страхування; третє, коштів фондів добровільного медичного страхування; четверте, добродійних внесків фізичних та юридичних осіб, (я захлинаюся від захоплення); і останнє, інших надходжень, не заборонених законом.

Тому, шановні колеги, зазначений законопроект, де-факто він спрямований на те, щоб зруйнувати безкоштовну медицину, що передбачається Конституцією України.

Фракція комуністів не буде підтримувати цей законопроект з наступних мотивів. По-перше, він продовжує політику на розвиток платної медицини, що при суцільній бідності населення України, яке буде приречене на вимирання від хвороб. І, по-друге, проведення приватизації закладів охорони здоров’я призведе до остаточного розвалу цієї галузі.

Я дуже прохаю вас всіх. І центристи, і ті, які маскуються під лівоцентристів, тим більше під лівих, не підтримувати цей законопроект. Дуже дякую.

ГОЛОВА. Микола Шершун, фракція Народної партії. Підготуватися Юрію Кармазіну.

10:43:30

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, Народний блок Литвина.

Шановні депутати, шановний Голово. Завдячуючи непоквапливості держави, реформаторські дії якої сьогодні аж ніяк не встигають за бурхливим розвитком суспільних відносин, ситуація у сфері вітчизняної медицини складається не на користь останньої.

За кризових умов державні заклади охорони здоров’я опинилися на межі виживання. І зрештою не відповідають ні проголошеним у Конституції стандартам життя, ні завданням, які їх покликало забезпечити суспільство. А на практиці ці втрати вимірюються численною кількістю людських життів.

Тому запропонована система правових норм пропонує ліквідувати існуючі обмеження щодо прав закладів охорони здоров’я як самостійних суб’єктів господарювання, тобто врегулювати процедуру переходу на засади самоврядності та нові технології у сфері медицини.

Мова йде про децентралізацію управління у структурі системи охорони здоров’я та певне, що дуже важливо, певне розвантаження держбюджету у частині видатків на її утримання. Окрім того, запровадження цього законопроекту сприятиме стимулюванню підвищення якості роботи медперсоналу, оскільки керівник медичного закладу отримає реальні важелі для заохочення праці медпрацівників.

Ухвалення цього законопроекту також дозволить ліквідувати перекоси щодо форм існування державної власності, законодавчо визначити статус закладів охорони здоров’я та порядок їх створення і ліквідації, а також врегулювання правових і економічних відносин між закладами охорони здоров’я та іншими суб’єктами господарювання.

Що найголовніше, з’явиться реальна можливість законодавчого забезпечення конституційних прав громадян на отримання своєчасної, кваліфікованої і якісної медичної допомоги, а це означає, що десятки і сотні людських життів будуть збережені, а здоров’я українців поліпшиться.

Тому фракція Народної партії звертається до своїх колег з проханням підтримати даний законопроект як актуальний, спрямований на мобілізацію наявних ресурсів задля поліпшення якості, ефективності та доступності медичної допомоги. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна”.

10:46:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні колеги, шановний український народе, не для цього ми приймали цю Конституцію, де гарантовано в статті 49-й, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно, а існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Для щоб… Це я процитував норму Конституції, статті 49-ї, щоб зараз повністю це… Що я маю на увазі? Я маю на увазі статтю 7-му цього проекту „Ліквідація публічного закладу охорони здоров’я”.

Я звертаюсь до тих, хто закликав зараз прийняти цей закон. Відкрийте цю статтю і ви побачите, що вона чітко протирічить цій Конституції. Тут написано: рішення про ліквідацію публічного закладу охорони здоров’я приймається його власником.

Даним рішенням повинні визначатися форми і спосіб забезпечення медичною допомогою осіб, що користувалися послугами даного закладу охорони здоров’я. Заклад охорони здоров’я припиняє свою роботу не раніше, ніж через три місяці з дня прийняття рішення про ліквідацію закладу. Знову це цитати, але вже із статті 7-ї проекту.

Ви що хочете такого закону? Ви що хочете такої системи? Любий закон визначення правових організаційних, економічних і соціальних засад охорони здоров’я, суспільних відносин в цій галузі, безумовно, належить до сфери регулювання основ законодавства України про охорону здоров’я. Саме туди мають вноситися зміни і доповнення, якщо вони щось несуть нове і хороше. Саме цей закон базується на Конституції і складається з цих основ.

І питання реформування охорони здоров’я, удосконалення механізму, управління закладами охорони здоров’я всіх рівнів необхідно вирішувати тільки комплексно шляхом внесення змін, підкреслюю, до основ законодавства про охорону здоров’я.

Абсолютно не відповідають нормам Бюджетного кодексу України, не можуть бути нормами регулювання даного законопроекту, положення статей розділу 5-го в частині фінансування закладів охорони здоров’я.

Далі. Відповідно до вимог нормотворення законопроект може поділятися на статті, які поділяються на частини і пункти. Поділу статей на параграфи нормативними документами не передбачено.

Далі. Тут написано, що реалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних і інших витрат. Разом з там в заключенні Міністерстві фінансів написана така річ, цитую: „Мінфін не вбачає доцільності у прийнятті проекту Закону про заклади охорони здоров’я як в правовому, так і в економічному аспекті”.

Крім того, тут ще є безліч недоробок, які свідчать про те, що краще цей закон не приймати, аніж руйнувати те, що у нас є. Дякую, вам.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий. Будь ласка, мікрофон, якраз у вас і одна хвилина залишилася.

10:49:20

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція політичної Партії „ Регіони України”, Партія регіонів.

Шановні колеги, якби цей законопроект мав на меті пошук джерел альтернативного фінансування охорони здоров’я, я б повірив, що він прагне щось реформувати. Реформування в ім’я реформування нічого доброго не дасть. Хочу вам сказати, що от ми бачимо всі, як „помаранчева” влада бездарно „профукавши” весь фінансово-економічний потенціал, який нагромадив уряд Януковича, порадила нове явище: заборгованість по зарплаті серед бюджетників, у тому числі медиків. Мажоритарники, згадайте, нуль сімдесят п’ять - нуль двадцять п’ять ставки переводять сьогодні наших медичних працівників ніби-то, які б мали отримати високу зарплату.

І ще одне. Реформування може бути тільки тоді, я погоджуюсь з колегою Кармазіним, коли зміни будуть вноситись до основ законодавства про охорону здоров’я. У зв’язку з тим, що цей законопроект надуманий, він не пропонує головного - законодавчо встановлених джерел фінансування системи охорони здоров’я - його потрібно відхилити.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми обговорення завершили. Одну хвилиночку. Тому я просив би, тут в нас ряд людей записалось, якщо будуть наполягати, по одній хвилині з мотивів, як зазвичай у нас склалось.

Сергій Шевчук, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

10:50:49

ШЕВЧУК С.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Фракція Блоку Юлії Тимошенко вважає, що цей законопроект дійсно містить цілий ряд нових моментів, які в певній мірі суперечать висновкам Конституційного суду і деяким законам України. Крім того, є негативний висновок науково-експертного управління. Однак, наша фракція вважає, що реформа галузі охорони здоров’я є сьогодні невідкладним завданням. Тому ми вважаємо, що цей закон слід доопрацювати і ми приймаємо до відома, що Профільний комітет висловив готовність доопрацювати цей законопроект.

Ми також будемо наполягати на тому, щоб у порядок денний сесії був внесений законопроект про права пацієнтів, які вже другий рік не виносяться на обговорення у Верховній Раді. Тобто фракція БЮТ також своїми силами, силами своїх фахівців долучається до вдосконалення цього законопроекту і буде голосувати позитивно за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Сергій Матвієнков, ви наполягаєте? Мікрофон, будь ласка.

10:51:57

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемые коллеги! Матвиенков, 55 округ Мариуполь.

Конечно, давно нужен закон, который бы разобрался с той ситуацией, которая сегодня сложилась в медицине. Вообще, интересно у нас получилась парадоксальная ситуация, мы в Конституции записали бесплатное медицинское обслуживание, но в тоже время, государство с одной стороны оставило врача с нулевым бюджетом, который не знает, что делать и каким образом лечить больных. С другой стороны больного, который, приходя к врачу, получает перечень того, что он должен принести - медикаменты, лампочки, бинты и так далее, и так далее.

И на сегодняшний день кто сегодня скажет, каким образом, или каким процессом регулируется взаимоотношение между врачом и между больным. И вот эта запись третья в Конституции, которая, говорит о том, что бесплатная медицина. По большому счету это издевательство и над врачом, и над тем больным, который приходит к этому врачу.

Я сегодня задаю вопрос, и внимательно посмотрел этот закон, решит ли он нам эти проблемы, о которых мы сегодня говорим и которые все прекрасно понимают. Я могу однозначно сказать, ничего он не решит, в том виде, в котором он нам сегодня преподносит.

Поэтому нам всем нужно сегодня глобально рассматривать эту проблему. Не просто…

ГОЛОВА. Так, Іван Заєць, будь ласка.

10:53:15

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української Народної Партії.

Шановні народні депутати! Я думаю, що ми погодимося і з такою тезою, що сьогодні варто розглянути проблему охорони здоров’я комплексно. І, зокрема, через розгляд такої проблеми, як набір управлінських інструментів.

Ніхто сьогодні не може заперечувати, що сьогодні керівник закладу охорони здоров’я бюджетної установи він сьогодні обмежений у використанні багатьох таких інструментів. Він не може визначити ні оптимальну, штатну структуру ні щось інше.

Тому нам все-таки треба думати над тим, як змінити статус цієї бюджетної установи, як розширити можливості, бо від цього залежить і обслуговування людей, які приходять в поліклініку чи у лікарню, тому не можна відмахуватися просто так від цього законопроекту, а треба використати його, як привід для того, щоб допомогти галузі охорони здоров’я, дякую.

ГОЛОВА. Хто ще наполягає на, так, будь ласка,

Шурма одну хвилину і потім одну хвилину Бондаренко буде.

10:54:34

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Ви знаєте, нашим лікарям, медичним сестрам і санітаркам треба поставити золотий пам’ятник за життя, що вони працюють за таку заробітну плату і в таких умовах. І, без сумніву, це є наслідком того, що сьогодні проблеми охорони здоров’я, вони не врегульовані на законодавчому рівні і закон приймати потрібно.

Але не такий закон, який грубо ігнорує встановлені Бюджетним, Господарським і Цивільним кодексами принципів бюджетного фінансування організаційної структури управління та статусу закладів охорони здоров’я.

Сьогодні для того, аби зняти проблему, про яку ми говоримо, і дати можливість заробляти тим самим лікарям, і якби було достатньо нормальне фінансування, ми зобов’язані відкрити додаткові джерела фінансування. А це можливо тільки в одному випадку, коли ми тут, в сесійній залі, проголосуємо за Закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

І лишень після цього можна прийняти додаткові законодавчі акти, які полегшать роботу…

ГОЛОВА. Володимир Бондаренко, заключне слово.

10:55:59

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, партія „Реформи і порядок”, місто Київ.

Шановні колеги, я щиро вдячний вам і висловлюю цю подяку від імені авторів цього законопроекту, які занепокоєні станом справ в медицині. І, перш за все, дякую ті фракції Верховної Ради, які побачили в цьому Законі певні покращення по напрямку якраз реформування медицини, створення новітніх умов, які б дали можливість краще обслуговувати наших громадян.

Я не до кінця розумію деякі закиди на ту адресу, що в цьому Законі передбачається скорочення медичних закладів. Ми не говоримо про скорочення, ми говоримо все-таки про оптимальне використання невеликих коштів, а, також, обладнання та персоналу, яке сьогодні, фактично дублюється в одних і тих же місцевостях.

Але я ще раз підкреслюю, пане Кармазин, мова йде про те, що в районному центрі знаходяться лікарні, як районна, так і міська. Обидві напівпорожні, з точки зору обладнання, напівпорожність з точки персоналу і напіврозвалені. Так, хіба не зрозуміло, що сконцентрувавши можливості і утримувати один заклад повноцінно, забезпечуючи нормативне обслуговування громадян.

ГОЛОВА, Дякую, Володимире Дмитровичу.

Шановні колеги, прошу уваги! Вноситься на голосування пропозиція Комітету про прийняття за основу проекту Закону „Про заклади охорони здоров’я”, реєстраційний номер 5426. Прошу голосувати. Прошу визначатися.

10:57:43

За-139

Рішення не прийнято.

Так. Яка пропозиція комітету? Немає іншої пропозиції у комітету? Немає! Законопроект відхилено. Я питаю пропозицію комітету! Хорошо! Є пропозиція! Я зараз поставлю. Щоб депутати визначились.

Я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту Закону „Про заклади охорони здоров’я”. Реєстраційний номер – 5426. Прошу визначатись.

10:58:33

За-154

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про забезпечення рівного доступу громадян до засобів масової інформації. Доповідачі Мішура Валерій Дмитрович і від комітету буде виступати виконувач обов’язків голови Комітету з питань свободи слова та інформації Сергій Макарович Правденко.

Пропонується такий Регламент розгляду питання. Прошу вашої уваги. Для доповіді – до 3 хвилин, відповіді на запитання до доповідача – 3 хвилини, для співдоповіді - 3 хвилини. Обговорення і прийняття рішення, тут пропонується 5 хвилин, мабуть, давайте хвилин 15, якщо нема заперечень. Важливе ж питання. Нема заперечень? Затверджуємо такий регламент.

Будь ласка, Валерій Дмитровичу.

10:59:41

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, шановна президія!

Чильники нашої держави і західні грантодонори, які виділяють колосальні суми для створення в Україні так званих незалежних засобів інформації, запевняють нас усіх, що начебто після помаранчових пологів в Україні стало більше свободи слова.

Насправді це не так. Бо, як і раніше, у нас, скажімо, є потужні засоби масової інформації, які поділили інформаційне поле України і висвітлюють лише єдину точку зору свого господаря, свого хазяїна. І разом із соціологами маніпулюють свідомістю самих широких верств населення.

Насправді це не так. Бо, як і раніше, у нас немає незалежних засобів інформації, бо за кожним із них стоїть хазяїн фінансовий або політичний. Бо, як працювали, скажімо, в засобах масової інформації у нас більшість пропагандистів, а не журналістів, так і продовжують вони вимушено відпрацьовувати агітаційно-пропагандистські гроші.

Бо свобода слова зовсім не означає, що можна журналісту говорити і показувати усе, що хочеться. Свобода слова – це перш за все відповідальність перед суспільством. А суспільство у нас сьогодні плюралістичне. І, якщо засіб масової інформації подає одну точку зору, то воно зобов’язано подати і зовсім іншу точку зору.

До речі, можна навести приклади, що, скажімо, кілька точок зору, які існують в засобах інформації, у нас такі засоби є, я не буду називати їх адреси, хотів би зіслатися лише на „Голос України”, дає можливість, скажімо, просто за визначенням висловлювати різні точки зору.

Гвалт, який сьогодні піднявся у засобах масової інформації з приводу того, що начебто закон про вибори свідчить, що журналісти не хочуть бути журналістами, вони хочуть коментувати програми, вони хочуть. Будь ласка, коментуйте програми ті чи інші, але треба користуватись і треба відповідати за свої слова, за свою позицію. Бо, скажімо, у світі такий цікавий принцип у журналістів: 95 відсотків - це перш за все факти і лише 5 відсотків - коментарі. Скажемо, у нас в Україні, на жаль, зовсім навпаки: 5 відсотків – це факти і 95 відсотків – це коментарі, різні слухи, які циркулюють в суспільстві.

Пропонований закон якраз і ставить завдання забезпечити рівні можливості, тобто мова йде сьогодні не лише про свободу засобів масової інформації, про свободу їх організації, не лише про свободу, скажемо, слово для журналістів, але й про свободу слова для громадян. Бо свобода слова - це плюралізм думок, це палітра думок, які існують в суспільстві. І цей закон якраз передбачає можливість громадянам рівного доступу до засобів масової інформації. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, будь ласка, запитання ваші. Так, запишіться. На табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

11:02:58

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановний Валерію Дмитровичу, ми багато апелюємо до громадянського суспільства і для створення рівних можливостей в такому громадянському суспільстві для кожного члена цього суспільства.

Скажіть, будь ласка, чи є рівнозначними такі поняття, як громадянин, наприклад, СРСР і громадянин Сполучених Штатів Америки? І як звичайному українцю розібратися, про яке громадянське суспільство і кого воно йдеться, і кого воно має захищати, і зокрема, журналісти, про котрих ми зараз говоримо, якого громадянина вони захищають? Дякую.

МІШУРА В.Д. Ну, мова не йде про захист громадян у даному випадку. Мова іде про те, щоб громадянин, якщо він належить до якоїсь певної партії чи скажімо, партія, громадська організація, якщо подана у позапартійних, я підкреслюю, засобах масової інформації, які називають себе незалежними, якщо є одна точка зору, то має бути інша точка зору.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція „Регіони України”.

11:04:12

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Ярослав Сухий, фракція політичної партії регіонів, „Регіонів України”.

Прошу передати слово народному депутату України Пеклушенку.

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, мікрофон.

11:04:23

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый коллега, я и мои коллеги по фракции разделяют вашу боль, и мы солидарны с вами. Мы понимаем, что идет сегодня тупое клонирование страны, тупое навязывание мыслей, дум, чаяний, программ. Но нам бы хотелось знать: какие механизмы этого равного доступа, в чем гарантия? Мы ж понимаем, что средства информации и частные, и нарушить частную собственность никому не удастся. Не будет ли это популизмом с нашей стороны? Это первое.

Второе. В борьбе за порядок в средствах массовой информации есть только один механизм: не читать заказушные газеты, не смотреть клонирующие телепередачи. И я вам даю гарантию, что это есть на самом деле. В чем ваши механизмы и гарантии?

МІШУРА В.Д. Ну, механизм – это, прежде всего, сам закон. В этом законе прописаны принципы, на которых должны действовать, скажем, средства массовой информации, независимо от форм собственности, здесь о формах собственности речь не идет. Речь идет, прежде всего, о внепартийных средствах массовой информации, независимо от того, кто является «засновником». Точно так же, как мы, допустим, к работодателям, независимо от форм собственности, общество им предъявляет какие-то особые ограничения, скажем, в том или в другом смысле.

Далее. Я понимаю. И далее. Есть специальная статья, которая предполагает, что суд независимый, как он у нас считается, должен установить, что нарушены принципы вот этого равного подхода к средствам массовой информации, и суд имеет право определить, так сказать, соответствующее наказание.

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

11:06:14

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемый Валерий Дмитриевич, скажите, пожалуйста, а как вы предполагаете в законе выписать механизм, которые заставит (заставит – подчеркиваю) средства массовой информации в случае, как здесь написано, каких-то тенденциозных отношений на позицию той или иной политической партии обязать их дать возможность выступить соответственно, так сказать, с другой точки зрения? То есть, какой механизм заложен? Потому что пожелание есть пожелание, а механизм – это немножко другое.

Спасибо за ответ.

МІШУРА В.Д. Механизм правовой, прежде всего. Есть право и есть традиции, есть мораль. Вот, скажем, в Великобритании нет закона о средствах массовой информации, но, тем не менее, там в парламенте существует специальная комиссия. И если, допустим, в эту комиссию обращается человек и требует опровержения, как правило, журналисты не доводят это дело до суда. У нас же, очевидно, речь идет о том, что если, скажем, средства массовой информации – газета, журнал, телевидение и так дальше – не захотят это сделать, то здесь предусмотрена статья, что суд должен обязать, да как это и раньше было у нас.

ГОЛОВА. Так, Валерій Дмитрович, дякую вам. Сідайте, будь ласка. Сергій Макарович Правденко – виконувач обов'язків голови Комітету з питань свободи слова та інформації.

11:07:40

ПРАВДЕНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Звичайно, законопроект, який пропонує колега Мішура і співавтори цього законопроекту, він не є ординарним, він не є якимось звичайним, він викликає і за, і проти, це цілком зрозуміло. І ми дебатували на засіданні комітету досить довго і навіть не один раз. Але, тим не менше, комітет підтримує цей законопроект і просить його прийняти в першому читанні для подальшої роботи, для доопрацювання юридичної техніки і так далі.

З чого ми виходили? Ми виходили з того, що великий капітал сьогодні власне монополізував вплив на думки громадян. І це очевидно. Якщо суспільство дає великому капіталу таку розкіш, як нав'язувати думку цього капіталу і сповідувати його ідеологію і так далі, і так далі, і, вибачте, його брехню, то хай цей капітал зробить ласку і надрукує вже за свій рахунок протилежну точку зору, якщо він має розкіш, а це все суспільство йому створило, цю розкіш врешті-решт, нав'язувати свою. То, будь ласка, надрукуй, не питай з опонента, так би мовити, коштів, бо у нього немає, надрукуй за власний рахунок.

Це збереже суспільство від монополізації думки. Суспільство має захищатись, суспільство має знати різні точки зору. І це – один з механізмів зробити це доступним, тобто захист від нав'язування думки. І тоді власники видань, редакційні колективи і так далі, коли знатимуть, що є такий закон, вже сам факт існування цього закону працюватиме проти монополії на думку. Вже постережуться, так би мовити, безпардонно брехати і так далі цю тему можна розвивати.

Одним словом комітет просить, зваживши всі за і проти, зваживши, так би мовити, неординарність цього закону, ми просимо вас, шановні колеги. Прийняти його у першому читанні , суспільство від цього лише виграє. Дякую за увагу.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, переходимо до обговорення.

Володимир Пузаков. Підготуватися Сергію Жижку.

11:09:52

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Принцип рівності і доступ громадян до засобів масової інформації, як при Кучмі, так і при Ющенку, не дотримується. І ні у кого немає сумніву, що маніпуляція і пропаганда – це стиль роботи нинішньої влади, при якій інформація працює за формою трикутника. Спочатку потрібно здійснити принцип: не дати сказати; потім, якщо слово прозвучало, не дати почути і, нарешті, якщо і почули, то дати відповідну реакцію, але ж далеку від правди.

Сьогоднішня „прозора” і з „чистими руками” влада щоденно проводить політику придушення свободи слова. І ми є свідками того, що захист інформаційних інтересів народу та держави не відповідає національним інтересам. Відомі українські журналісти занепокоєні певними негативними тенденціями, які останнім часом з’явилися у відносинах між, так званою, новою владою, Президентом і журналістами. Як ми бачимо, представники нової влади та і сам Президент не зовсім адекватно ставляться до критики, яка лунає на їхню адресу зі сторони ЗМІ, і здебільшого все частіше розцінюють її, як політичне замовлення. І, як наслідок таких тенденцій, може бути знову проблема зі свободою слова під час майбутніх парламентських виборів. Тому з початком нового політичного сезону і передвиборної кампанії в Україні, з новою гостротою стоїть питання про роль вітчизняних ЗМІ в сучасних соціально-політичних процесах забезпечення доступу громадян до інформації. По цій причині комуністи фракції наголошують, що без активної участі журналістів у правдивому висвітленні виборчого процесу неможливо забезпечити громадянам України їх виборче право. Комуністи в котрий раз звертаються до журналістів залишитись вірними професії журналіста, а не замовного піарщика. Саме від самоповаги професійної гідності журналіста залежить яким буде вибір мільйонів людей в березні 2006 року, яким шляхом піде Україна, як швидко відбудуться зміни на краще в середині держави і як зміниться ставлення до неї у світі. Саме від журналіста усе це залежить, бо саме його чують і читають мільйони на Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Жижко, будь ласка, за ним Юрій Соломатін.

11:12:37

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.

Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати!

Законопроект, який ми розглядаємо, вочевидь вносить передвиборчий характер і хоча має невеликий об`єм, містить багато положень, що викликає зауваження. Зокрема, вимагає вдосконалення класифікація засобів масової інформації, подана у статті 1. окрім державних і комунальних ЗМІ, належало б виділити корпоративні, до числа яких входять партійні, відомчі, галузеві, релігійні, тощо. А також приватні. І тоді не виникало б потреби вигадувати штучний термін „позапартійні засоби масової інформації”.

Законопроект фактично залишає поза увагою електронні засоби масової інформації, які на сьогодні є найчисельнішими і переважно є приватними або корпоративними.

Вимоги, викладені у статті 2, можуть поширюватися лишень на державні та комунальні ЗМІ, оскільки власники приватних чи корпоративних ЗМІ мають право поширювати будь-яку інформацію у межах, дозволених законом, і ніхто не може зобов`язати їх поширювати будь-яку інформацію, яка їх не цікавить.

Ці вимоги, у разі застосування їх до приватних чи корпоративних ЗМІ порушуватимуть конституційні права громадян і суперечитимуть статті 2… частині 2 статті 9 Закону України „Про інформацію”. При цьому зауважимо, що формулювання вимог статті 2 вимагає певних доповнень і уточнень, на що звертає увагу висновок Науково-експертного управління. Оскільки законопроектом не визначено міру відповідальності за порушення встановлюваних ним норм, навіть, його ухвалення не стане запорукою від недобросовісної політичної реклами та антиреклами, від тотального піарення якоїсь однієї політичної сили.

Тому пропоную відхилити даний законопроект і підтримую пропозицію з висновку науково-експертного управління, а саме: наявні у проекті конструктивні ідеї разом із встановленням міри відповідальності за порушення закону викласти у вигляді змін і доповнень до чинних законів України: про інформацію, про телебачення і радіомовлення, про друковані засоби масової інформації – пресу в Україні, про вибори народних депутатів, а також до Цивільно-процесуального кодексу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, фракція комуністів. За ним буде Василь Надрага.

11:15:04

СОЛОМАТІН Ю.П.

Уважаемые коллеги, сегодня средства массовой информации превратились в способ подглядывания в замочную скважину и предоставления через экраны телевидения, прежде всего этого подглядывания, как поиски некой правды. Я могу сравнить это еще действия с действиями тех лилипутов, которые Гулливера – человека-гору, опутали нитками и заглядывали ему во всякие неудобные места и говорили: «Вы посмотрите, как у этого человека-горы плохо из этих мест пахнет».

Я очень хотел бы, чтобы наши средства массовой информации заняли, действительно, гражданскую позицию. И перестали вот ту, о которой я сказал.

Я очень хотел бы чтобы все так называемые каналы честных новин, которые, в действительности, есть 666-ими каналами слизьких новин. Они показали средства своего существования и, чтобы каждый телеведущий заявил, какое содержание он получает от своего хозяина.

Я назову только об одном таком господине, который был на канале ICTV и сейчас он вернулся в свою путинско-ельцинскую Россию, о Дмитрии Киселеве. Официальные данные, которые публиковались в прессе, он получал содержание 30 000 долларов. Так давайте, мы скажем, могут ли такие телеведущие и такие каналы массовой информации говорить что-то своему народу, кроме того, что говорит им их господин.

Гражданское общество, о котором у нас так много говорится, это прежде всего буржуазное общество. Давайте мы вспомним само происхождение слова «буржуа», «le bourge». Во Франции есть аэропорт «Ле Бурже». Буржуа – это гражданин добропорядочный того капиталистического общества, который возник во Франции после Великой буржуазно революции, французской. И поэтому, когда сейчас мы оперируем этим понятием, мы путаем его с тем великим понятием, о котором говорил народоволец и демократ Некрасов: «Поэтом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан». Разные понятия, а слово «гражданин» и «гражданское общество» у буржуазии, тем более крупной буржуазии и того общества, которое называется социализм.

Я – один из авторов этого законопроекта. Я понимаю, что он является паллиативным. Однако в нынешних условиях он просто-напросто другим быть не может, к сожалению. И я очень хотел бы, чтобы те скромные попытки, которые обозначены в этом законопроекте, предоставить гражданам Украины права доступа к средствам массовой информации, они были реализованы.

Я очень на это надеюсь и призываю вас всех поддержать этот законопроект. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага. Підготуватися Юрію Кармазіну.

11:18:14

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, думается, что, рассматривая данный законопроект, мы должны смотреть немножко шире.

А шире заключается в том, что мы должны ответить себе на вопрос: а какое у нас общество? Что такое человек для этого общества, и какие ценности данное общество пропагандирует? И можно смело сказать, я думаю, что в данном случае согласятся все присутствующие в этом зале, что до цивилизованности нашему обществу еще очень далеко.

Мы так и остались обществом, где, к большому сожалению, очень часто наличие денег есть определяющее для социального статуса. И в том числе в вопросах возможности прийти на средства массовой информации, с помощью средств массовой информации донести свою точку зрения или защитить собственное достоинство. К большому сожалению, это не так.

И поэтому, думаю, что сегодня, обсуждая данный законопроект, мы все-таки должны отталкиваться от того, что, к большому сожалению, традиции нашего общества сегодня не есть цивилизованными.

И как бы здесь ни критиковали и что бы ни говорили, но до гражданского общества нам на самом деле очень далеко.

И по факту получается, что тот, кто владеет средством массовой информации, он владеет не только мнениями и настроениями читателей или телезрителей, данный человек или данная группа лиц еще и владеет и имеет влияние на журналистов.

И я думаю, что, говоря об этом, мы тоже должны понимать, что, защищая права журналистов на свободу высказывания собственных подходов, мы тем самым с вами идем в сторону цивилизованного общества. Возвращаясь к первооснове, к данному законопроекту, я думаю, что в данном случае был прав профильный комитет, который сказал, что в первом чтении данный законопроект можно принимать. Потому что, поднимая проблему ответственности и возможности средств массовой информации нести чью-то позицию, чьи-то мысли, чьи-то подходы, мы должны не забывать, что в нормальном цивилизованном обществе оппонент или сторона, подвергающаяся критике, должна иметь такие же возможности, чтоб защитить и себя и свою позицию.

Поэтому, исходя из этого, думается, что масса вопросов, которые существуют в данном законопроекте и это правда, в том числе и в части того, что целый ряд терминов не соответствует более базовым законам. Все-таки нам необходимо к этому закону отнестись более внимательно. Внимательно, потому что он предлагает, чтобы материалы давались в полной объеме, в то же время, тем же шрифтом или теми же интонациями, как это давалась первичная оценка тех или иных поступков или событий. Говориться о том, что средство массовой информации, которое опубликовало нападки на ту или иную политическую партию, общественную организацию или человека, гражданина, редакция средства массовой информации обязана дать возможность тому, кто подвергся критике, а мы знаем, что зачастую это еще и выливается в обливание грязью, я не боюсь этого слова, дать возможность выступить с альтернативой.

Поэтому есть предложение отнестись внимательно, взвешенно и соответствующим образом к этому отнестись. Мы как фракция эту тему всегда обсуждали и сегодня, мы думаем, мы эти вопросы порешаем. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка.

11:21:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Чи багато з вас бачили проект цього закону, я вам нагадаю хто не пам’ятає, чи не бачив. Три статті в цьому законі, четверта, правда, написана, що теж в Прикінцевих положеннях цей закон вступає з моменту його оприлюднення. Три статті.

Перша. Це поняття засобів масової інформації, які далекі від того, щоб пояснювати, що це таке. І друга стаття –принципи рівного доступу громадян до засобів масової інформації.

Третя. Це відповідальність за порушення принципів. Тобто, мова йде про обговорення однієї єдиної статті. Так, от заради цього нам пропонують приймати цілий закон.

Що в цьому законі є? В цьому законі записано, що подача опозиційних матеріалів має бути в той же час в тих же обсягах, на тому ж місці, тією ж тональністю, тим же жанром, шрифтом, що матеріали щодо яких висловлюється альтернативна точка зору.

Тобто, хто знає, що таке друкований засіб масової інформації – газета, той розуміє, що має фактично подаватися два матеріали і один має опонувати іншому. Серйозно це чи не серйозно? На мій погляд це навіть не серйозно для обговорення. Я думаю, що не серйозно і заставляти робити це журналістів, для чого це? У журналістів інша задача, є інші закони, є закони про друковані засоби масової інформації про пресу, де говориться, що журналіст зобов’язаний подавати об’єктивну і достовірну інформацію, а не протилежну інформацію.

Тому, шановні друзі, я просто цитую вам, що написано в принципі в другому. Якщо засіб масової інформації подає точку зору влади чи партії, яка підтримує цю точку зору, то редакція зобов’язана надати ефірний час, тобто це телебачення, чи радіо, чи газетну площу для оприлюднення точку зору опозиції чи партії, яка є опозиційною до влади. Партія захисників Вітчизни завжди була за український народ, але як вона буде зараз розбиратися з іншими партіями, хто був в опозиції, до злочинної влади. Як це буде визначатись? Тому, я вважаю, шановні друзі, що цей законопроект не тягне на те, щоб називатися законопроектом. На жаль, це є побажання, це певні принципи, які б могли знайти якесь урізане визначення в тих законах, про які я говорив. Я за відхилення цього закону, бо якщо ми такий закон будемо приймати, то тоді просто Україні буде соромно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто з мотивів наполягає? Тільки ті, хто записалися. Сухий, будь ласка, Сушкевич.

11:24:53

СУХИЙ Я.М.Ярослав Сухий, Партія регіонів.

Адаме Івановичу, я прошу слово передати народному депутату України Черновецькому Леоніду Михайловичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Черновецькому.

11:25:07

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемые народные депутаты, уважаемые радиослушатели. Я хочу сказать, что сама идея подачи этого закона очень правильная. Потому что сегодня главное, что не сделала власть и коммунисты поступили благородно, когда подали этот законопроект. Что не сделала власть для народа? Она закрыла для него все средства массовой информации. Любая сегодня оппозиционная мысль не может вообще никуда проникнуть, потому что нет на Первом канале, как когда-то Петр Николаевич заходил и занимал при Кучме места в этом самом, но сегодня вряд ли туда и пустят.

Поэтому есть проблема, я думаю, в первом чтении этот законопроект обязательно нужно принять. Конечно, там есть проблемы расхождения с другими законами, но это отдельная тема и это можно решить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сушкевич.

11:26:07

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую. Фракція Блоку Юлії Тимошенко, народний депутат Сушкевич.

Я з повагою ставлюсь до намагань авторів до рівного доступу партій, до засобів масової інформації, але як голова підкомітету у справах інвалідів, не можу не звернути на певну заміну авторами законопроекту установ їх понять. Для інвалідів, як громадян України, поняття „доступ” і „доступність” є особливими, навіть вкрай болючими, чесно скажу так. Доступність соціальній інфраструктурі - її бар’єрність, недоступність, з цими проблемами інваліди змушені реально стикатися кожний день. На жаль, проблема існує і щодо забезпеченості доступності для інваліда засоби масової інформації – це, наприклад, проблема сурдоперекладу телевізійних програм, в тому числі і суто інформаційних. Це також проблема друку інформаційної періодики з шрифтом Брайля з метою забезпечення доступу до сприйняття цих матеріалів інвалідів по зору, тотально сліпими. Реально сьогодні цей законопроект не вирішує питання доступності громадян до засобів інформації. А він реально забезпечує питання і вирішує проблеми доступності партій і політичних сил до…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто ще з тих, хто, так Матвієнков, будь ласка.

11:27:26

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги! Конечно, Закон о равенстве доступа к средствам массовой информации, он давно назрел и нужен. К сожалению, наши журналисты сегодня поставлены в такое положение, что они как бы являются обслуживающими тех или иных партийных сил и партийных движений.

Мы привыкли читать, и любим тех журналистов, которые объективно, открыто, смело высказывают собственную точку зрения, и имеют собственные взгляды. Закон о выборах на пропорциональной системе разделил наше общество, по партийной так, будем говорить, так квартирах. Данный законопроект, к сожалению, продолжает его делить уже прессу, теперь, по партийным квартирам. Мы не решаем самой основной проблемы - политическая реклама, равенство доступа граждан к политической рекламе мы его здесь не видим. Агитация. Что такое агитация? Каким видом она должна проводится? Каким образом равенство доступа к агитации граждан мы не видим в этом законопроекте.

То есть данным законопроектом, вообщем-то, по большому счету, хотя и тема правильная, но мы усугубляем, то положение, которое есть и прав был Сушкевич, который говорил о том, что на сегодняшний день, мы просто этот закон подводим под партии, а не под граждан. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба вас в партію прийняти.

Так, будь ласка, Прошкуратова Тамара.

11:28:47

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Тамара Прошкуратова, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Єдина змістовна стаття полягає в тому, що засоби масової інформації подаючи точку зору влади зобов’язані надати ефірний час чи газетну площу проблемам опозиційної партії, опозиційної точки зору.

Але, позапартійні засоби масової інформації кардинально обмежуються в праві проводити свою точку зору. ЗМІ перетворюються в дискусійний клуб, а редактор на спікера такого клубу. І газета, що публікує політичні матеріали, має вдвічі збільшити свій обсяг для того, щоб одночасно подавати і протилежні за змістом матеріали.

І, оскільки, важко визначити, яка точка зору є про владною, наші суди будуть завалені позовами на цю тему.

І тому ми вважаємо, що до цього законопроекту є багато, поки що, питань і невідомі випадки існування подібного закону в інших країнах.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, у нас є ще дві постанови про неприйнятність. Василь Васильович Онопенко, прошу, і підготуватися Костинюку.

11:30:18

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую, Адаме Івановичу, Василь Онопенко – голова Української соціал-демократичної партії, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, мені теж дещо подобається в цьому законопроекті – саме ідея. Але, вибачте, за таке слово „втілення”, ну просто ніяке. Дозвольте зробити правовий аналіз цього Закону.

Ну, перш за все, дійсно, Закон складається з чотирьох статей, четверта стаття з одного речення: „Коли набуває сили цей Закон”.

Третя стаття. „Про матеріальну відповідальність за порушення законодавства”. Є Цивільний кодекс, є Цивільно-процесуальний кодекс, є механізми, суди, які приводять і регулюють ці питання. Навіщо третя стаття?

Наступна. Першої не буду – це поняття термінів.

Залишається друга стаття. От на другій я більш ретельно хочу зупинитися. Зокрема, в законопроекті передбачається, що журналісти зобов’язані шукати і висвітлювати з будь-якої проблеми, що найменше, дві протилежні точки зору.

Але, в статті 12 Закону України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, вбачається, що пошук інформації та джерел її отримання є правом, а не обов’язком журналіста і здійснюється ним на власний розсуд. Якби вносилися зміни до цього закону, я би ще міг зрозуміти про зобов’язанню, а не право. Але ж зміни не вносяться.

Крім того, сам проект закону порушує статтю 34 Конституції України, де записано, що кожному гарантується право на свободу думки і слова „на вільне вираження своїх поглядів і переконань”. Кожен має право вільно зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в іншій спосіб на свій вибір, Конституція підкреслює.

Тому, я вважаю, що це є протиріччя Конституції.

Щоб не забирати багато часу, шановні колеги, я думаю, що якщо вже не підтримувати цей законопроект, його треба на доопрацювання направити і зробити з нього такий необхідний проект закону, який, дійсно. потрібен і суспільству, і державі, а також такий короткий законопроект як в тій приказці кажуть: „Маленьке, коротке, але дуже революційне”.

Тому, щоб він, дійсно, мав вигляд майбутнього закону і ефективно врегульовував суспільні правовідносини, то давайте ми його, щоб, дійсно, не втратити цю благородну ідею, направимо на доопрацювання і підготуємо якісний законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Васильович. Будь ласка, Богдан Костинюк.

11:33:08

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, Богдан Костинюк.

Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Проектом Закону „Про забезпечення рівного доступу громадян до засобів масової інформації в Україні” пропонується встановити концептуально нові правила подачі інформації в засобах масової інформації. Зокрема, пропонується забезпечити нібито рівний доступ громадян до засобів масової інформації, встановивши, якщо засіб масової інформації подає точку зору влади чи партії, яка підтримує цю точку зору, то редакція зобов’язана дати ефірний час чи газетну площу для оприлюднення точку зору опозиції чи партії, яка є опозиційною до влади.

Крім того, пропонується, щоб опозиційні матеріали подавалися в той же час, в тому ж обсязі, на тому ж місці, з тією ж тональністю, з тим же жанром, шрифтом, чи матеріали, які висловлюються, альтернативна точка зору.

Ми вважаємо, що цей законопроект… Що це буде означати? Це буде означати, що, коли ми, націонал-демократи, чи, наприклад, історики, вчені говорять про те, що комуністична ідеологія є злочинною ідеологією, що теорія класової боротьби є злочинна теорія. Що практика комуністична є злочинною. То комуністи будуть демагогічно спростовувати це. Хоч історичні факти спростувати не можливо. Бо, коли говориться правда про голодомор, то тоді комуністи говорять, що голодомору немає. Коли говориться правда про репресії, то комуністи говорять, що не було репресій, не було злочинів комуністичного режиму.

На нашу думку, цей, запропоновані законопроектом норми суперечать частині першій статті 34 Конституції України. І в разі прийняття цього законопроекту, на нашу думку, будуть грубо порушуватися конституційні права журналістів. Адже їм буде нав’язуватися чужа точка зору.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорення питання завершено. Будемо визначатись. Заключне, будь ласка, Мішура. Одна хвилина.

11:35:26

МІШУРА В.Д.

Я дякую, Адаме Івановичу.

Я хочу подякувати всім, хто вніс конструктивні пропозиції для цього закону. Але хотів би, ну, найперше, звернутися до пана Жижко, який, на жаль, мабуть не читав цього закону, бо він казав, що там ніяким чином не відзначаються електронні засоби масової інформації. Це неправда. Це по-перше. Це якраз до стилю „Нашої України” в цілому.

По-друге, що там немає міри відповідальності. Міра відповідальності означена в спеціальній статті. Це як за моральну і матеріальну шкоду.

Для тих, хто більше всього кричить про демократію, орієнтується на західні зразки, хочу сказати, в тому числі і для пана Онопенка, що в законодавстві Сполучених Штатів Америки є така норма пряма, - що, якщо, скажімо, надали слово партії „А”, то зобов’язані надати слово партії „В”.

І, нарешті, я хотів би пану Костинюку сказати, що оте, що він тут з трибуни, значить, молотив, то я хотів би сказати, що існує точка зору у світі… Так, я бачу. І існує точка зору, ну скажемо, фашизм, неофашизм …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, завершилися репліки, бо будемо безкінечно. Я думаю, будемо голосувати.

Я ставлю на голосування пропозицію народного депутата Онопенка (реєстраційний номер 7392-П1) про неприйнятність. Прошу визначатися.

11:37:09

За-79

Рішення не прийнято.

Ну, я думаю, немає необхідності… Наступний законопроект є.

Ну, по-перше, ви мені Круця… Костинюк, я прошу підвести мені Круця, який вам нібито передав слово. А потім я побачу, чи ви правильно скористалися цим словом. Ви мені приведіть Круця, який автор постанови… Ви з махлювали і замість… виступили замість Круця, зробивши підлог. Я ще раз повторюю. Ви зробили підлог і це вас не красить!

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону „Про забезпечення рівного доступу громадян до засобів масової інформації в Україні” (реєстраційний номер 7392). Прошу голосувати.

11:38:11

За-79

Не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Комуністів - 56, „Регіони України” – 1, Народної партії – 10, Народ…, „Наша Україна”, Блок Тимошенко, соціалісти, Українська Народна Партія, соціал-демократи – 0, Народного Блоку Литвина – 0, „Довіра народу” – 1,”Реформи і порядок”, „Єдина Україна”, Народний Рух України – 0, Партія промисловців і підприємців – 3, позафракційні – 8.

Я ще раз пояснюю. Я вас не ображав, я просто пояснюю, що автор наступного проекту про неприйнятність народний депутат Круць.

Ви написали записку про те, що Круць передав вам слово. Будь ласка, покажіть мені народного депутата Круця. Круць вам слова не передавав! Все, будь ласка, сядьте, я вам ще раз роблю зауваження! Ви навчіться бути вихованим і правдивим! І все життя брехали, на жаль! І зараз ще раз продемонстрували.

Була пропозиція про те, щоб направити на повторне перше читання. Прошу голосувати.

11:39:33

За-76

Рішення не прийнято.

Я думаю, цю проблему дуже легко врегулювати. Давайте кожному народному депутату дамо засіб масової інформації – і все буде добре, і не треба буде ніяких законів приймати. І тоді буде повна свобода.

Розглядається питання: проекти законів про соціальне житло. У нас тут три законопроекти за номерами: 3386, 3386-1, 3386-2. Доповідає народний депутат Коваль В’ячеслав Станіславович. Підготуватися Михайлу Добкіну.

11:40:25

КОВАЛЬ В.С.

Депутат Коваль, фракція Народного руху України.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 1997 – 2006 роки першим десятиріччям Організації Об’єднаних Націй з подолання бідності і закликала всі країни об’єднати для цього свої зусилля, а також в межах своїх економічних можливостей вжити власні заходи.

На жаль, високий рівень бідності характерний сьогодні для України, де не задовольняється навіть частково життєвизначальні потреби населення, чим порушуються основні права людини на їжу, дах над головою, лікування.

В останні роки соціально-економічна ситуація в Україні докорінно змінила життя населення. Перебудова економічних відносин в умовах відносного спаду виробництва, інфляції, зміни форми власності призвела до різкого зниження рівня життя населення, зменшення його платоспроможності, спричинила розшарування суспільства за рівнем доходів, зростання безробіття. Чимала частина населення України опинилася без даху над головою, серед яких багато дітей, людей похилого віку. Тому наявність подібного законопроекту є довгоочікуваною та актуальною. Довгоочікуваною, виходячи з тієї точки зору, що зареєстрований він в Верховній Раді України в 2003 році. Зараз четвертий рік він лежав, нарешті дійшла до нього черга, і ми його розглядаємо. І саме це має бути спеціальний закон, як в інших демократичних країнах, де врегулювання проблеми створення і використання фонду соціального житла регламентовано окремим законами.

Важливим є те, що проект місить практико-застовний механізму його реалізації. В ньому визначено, як окремі заходи щодо створення фонду соціального житла в Україні, його розподілу, так і джерела покриття витрат на ці заходи. Проект розроблено з метою оптимізації чинної нормативно-правової бази у сфері соціального захисту безпритульних, малозабезпечених верств населення шляхом створення базового закону, в якому будуть зосереджені основні правила, що регулюють правовідносини в розглядувальній сфері.

Метою проекту є запровадження в Україні системи заходів правового, економічного та соціального характеру з метою подолання такого прикрого явища, як безпритульність, загроза втрати житла із-за неплатоспроможності, насильства тощо. Проектом передбачено встановлення механізму фонду соціального житла, його правовий режим, порядок надання такого житла або набуття прав на нього.

Житловий фонд, відведений від соціальне житло будь-якої форми власності не може змінювати свого цільового призначення ні за яких обставин, в тому числі при переході до нового власника. Проект конкретно визначає порядок оформлення прав на соціальне житло, називає компетентні органи, які несуть відповідальність.

Реалізація проекту не потребує додаткових бюджетних витрат, оскільки передбачає фінансування у межах, встановлених для цієї мети чинним законодавством України в різних аспектах фінансової підтримки цієї групи населення шляхом…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

КОВАЛЬ В.С. …шляхом перерозподілу і конкретизації та адресності бюджетних коштів, що виділені. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Запишіться.

Будь ласка, 3 хвилини. Єщенко.

11:44:03

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Цей закон є, існує і ви запропонували проект закону, але як ви оцінюєте сьогоднішній стан справ у забезпеченні житлом наших громадян? Ті черги, які залишилися ще з радянського періоду, практично тільки зростають, але люди не можуть отримати житло. В першу чергу, житло не можуть отримати люди, які мають на це право, які знаходяться у списках позачергового отримання. До мене звертаються люди, які хворі туберкульозом, і місцева влада не може виділити їм сьогодні житло. Передбачає закон негайного виділення житла таким категоріям громадян?

Дякую.

КОВАЛЬ В.С. Шановний пане Єщенко! Цей законопроект не передбачає загального вирішення проблеми забезпечення житлом населення України, а він передбачає забезпечення житлом найбільш вразливих верств населення: інвалідів, людей похилого віку тобто тих людей, які нездатні з точки зору матеріального свого становища навіть оплачувати житло. Тому цей законопроект якраз і передбачає створення трьох фонді соціального житла: державний фонд соціального житла, комунальний фонд соціального житла і приватний фонд соціального житла, який дозволить не в повній мірі, але в більшій мірі, можливо, розв’язати питання забезпечення тих людей, які не здатні самі вирішити цю проблему.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

11:45:50

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя.

Шановний В’ячеславе Станіславовичу! Скажіть, будь ласка, ви представляєте нову владу. Ви вносите законопроект, який має на меті соціальну захищеність найбільш обездолених людей. У мене запитання до вас. Як би ви оцінили поведінку нинішньої помаранчевої влади, котра на запорізьку область на відселення „ветхого жилья”, на знесення бараків не виділила ні копійки, не дивлячись на те, що в бюджеті це є? Тобто , моє запитання: „ Чи не буде так, що ми приймемо ваш законопроект, у якому передбачається 5 відсотків, якщо не помиляюся, від загальних видатків, і ми не отримуємо знову ні копійки, коли при владі дальше будуть „помаранчеві брехуни”.

КОВАЛЬ В.С. Пане Ярославе, якщо ви питаєте як я оцінюю дії теперішньої влади, Президента України, я оцінюю позитивно дії влади теперішньої. Але зверніть увагу, пане Ярославе, законопроект подавався за часів ще вашої влади в 2003 році, і ця проблема існувала. І ми хотіли, спираючись на ті рішення, які тоді Кабінет Міністрів прийняв в 2001 році, що Кучма прийняв програму стратегії боротьби з бідністю, ми хотіли внести законопроект, і ми його внесли в 2003 році. Але зараз 2006 рік, його вже час пройшов, його треба було негайно прийняти. У нас була одна проблема, ми готуємо Житловий кодекс, давайте нічого не розглядати, ми це все врахуємо. Хоча я абсолютно переконаний, що оці норми повинні регулюватися спеціальним законом. І спеціальний закон вам пропонується. Пропонується фінансування, я вже спеціально підкреслив, що цей закон не вимагає додаткового фінансування, він вимагає тільки перерозподілу тих фінансових потоків, які є в державі і на сьогоднішній день.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В’ячеслав Станіславович. Сідайте, будь ласка. Михайло Добкін. Законопроект за номером 3386-1.

11:47:57

ДОБКІН М.М.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Шановні присутні!

Сьогодні вашій увазі запропоновано проект Закону про державне соціальне житло та кредитування.

Цей проект розроблено на виконання основних засад загальної концепції інтеграції України до європейського співтовариства.

Житлова проблема є однією з найгостріших соціально-економічних проблем в Україні, зокрема, громадян, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до законодавства. Ще Булгаков писав, „люди у нас хорошие, только испортил их квартирный вопрос».

Існуючі в Україні темпи житлового будівництва та обсяги коштів, що спрямовуються у будівництві житла з бюджетів усіх рівнів, не забезпечують вирішення житлової проблеми, і, перш за все, для громадян, які потребують соціального захисту. У недостатніх обсягах здійснюється фінансування затверджених урядом програм забезпечення житлом окремих категорій громадян. А саме, військо-службовців та членів їх сімей, військовослужбовців звільнених у запас, або відставку, індивідуальних сільських забудовників за програмою власний дім, молоді, громадян. Які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тощо.

Це пояснюється невизначеності законодавчої норми щодо щорічного обсягу фінансування та кредитування таких програм. Мета цього законопроекту – це створення умов для вирішення проблеми забезпечення житлом громадян України, які потребують соціального захисту, або підтримки з боку держави шляхом будівництва, або придбання соціального житла.

Реалізація положень законопроекту дозволить разом із створенням умов для вирішення зазначеної соціальної проблеми отримати позитивний економічний ефект, а саме, збільшення обсягів фінансування будівництва житла надасть можливість підприємствам будівельної та суміжної галузей наростити обсяги будівництва, що в свою чергу сприятиме збільшенню податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів та стабільності економіки України в цілому. Науково-експертне управління Верховної Ради України схвалює прийняття цього законопроекту за основу.

Прошу підтримати прийняття цього законопроекту за основу в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Оржаховський Анатолій.

11:50:28

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Шановний доповідачу, я розумію, що таке соціальне житло. Але не розумію, при чому тут для старих людей ви пропонуєте ще й кредити, щоб надавалися, вот, я б хотів би щоб ви це все пояснили. А взагалі, виходить так, що по соціальному житлу ми не більше сьогодні пропонуємо аніж по хліву.

Сьогодні треба змінити в цілому державну концепцію, влада сьогодні повинна гарантувати цим людям видачу житла. А якщо ми будемо потихеньку, о це так шукати, так: як дати кредити? От зараз газ людям ведуть, а пенсіонери не можуть нічого взяти. Ну, ніхто ж з ніяких частних банків не піде ні на яке кредитування, коли не буде державної гарантії для цих людей, що це право люди отримують таке. Дякую.

ДОБКІН М.М. Спасибо за вопрос. Но я бы хотел отделить газ от социального житла. Я хочу вам сказать… Я сейчас вам скажу по поводу кредитов.

Я хочу вам сказать, что на сегодняшний момент те проблемы, которые есть в государстве в таком виде, в котором бы хотели видеть их вы, они могли быть гарантированы совсем при другом политическом и экономическом строе в нашей стране. Но мы живем сегодня, а не 15 или 16 лет назад. Поэтому мы должны смотреть, что у нас будет завтра. Я же не говорю, что было плохо раньше.

Поэтому, когда мы говорим о кредитах, мы прекрасно понимаем, что, если государство после принятия данного законопроекта, определиться, что определенным категориям наших граждан все-таки необходимо решать квартирный вопрос. И, если у нас начнут в стране строиться не только элитное жилье, но и жилье, где смогут купить квартиру отставные пенсионеры, военнослужащие и те же люди пожилого возраста, о которых вы сказали. Почему им под нормальные проценты не взять кредит целевой под строительство жилья.

И, я думаю, что если будут созданы специальные условия, если будет сделана специальная государственная программа под строительство, под кредитование, под привлекательность банков, чтобы они знали, куда они дают деньги, и они имели гарантии от государства возврат этих денег. Тогда проблем не будет у молодежи получать деньги кредитоваться либо людям уже на пенсии.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

11:53:03

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція „Регіони України”.

Михайло Марковичу, взагалі ваш законопроект можна вважати центральним у ряду цих трьох законопроектів, бо він якраз веде мову про джерела фінансування.

Мене турбує питання, яке сьогодні задають виборці, особливо молоді. Ви знаєте, наскільки стало не просто складна, а якась сволочна проблема - отримати молодій сім’ї кредит на молодіжне житлове кредитування, не дивлячись на різноманітні законопроекти.

Скажіть, будь ласка, яким чином ваш законопроект передбачає механізм обов’язковості, механізм, який би зобов’язав владу не чинити перешкоди, не брати хабарі, а допомагати молодим сім’ям, бо вони сьогодні, по-моєму, в найбільш розпачливому становищі. У них мало того, що житла немає, в них ще і надії немає на завтрашній день. Будь ласка. Механізми.

ДОБКІН М.М. Спасибо большое за вопрос.

Как заставить власть не брать взятки, вопрос риторический, потому что я даже видел выступление лидера нации в Америке, когда он призывал американских бизнесменов приезжать на Украину и не давать здесь взятки.

Я думаю, нужно начинать с местных чиновников, а не с американских бизнесменов. В данном законопроекте Фонд молодежного кредитования под строительство передается, скажем, так, и направляется непосредственно в тот департамент, который будет заниматься социальным житлом.

Я считаю, что на первое место, на первое место того, кто должен получать кредит на то, чтобы приобрести квартиру либо построить дом себе, это должна быть в первую очередь молодежь, молодые семьи до 35 лет, потому что этим людям жить и жить еще в нашей стране. И чем лучше у них изначально будут условия жизни, тем больше они смогут отдать этой стране.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Пустовойтенко Валерій Павлович, законопроект за номером 3386-2 і як голова комітету, будь ласка.

11:55:29

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановні громадяни України, шановні колеги, проблема забезпечення наших громадян житлом була і залишається однією за найбільш гострих соціальних проблем в України.

Все це, в першу чергу стосується малозабезпечених, найбільш вразливих верств населення. Це безробітні, пенсіонери, випускники дитячих будинків, інваліди, багатодітні сім’ї і одинокі матері, одинокі громадяни та інші, які потребують соціального захисту з боку держави. Чітку правову базу для вирішення цієї житлової проблеми було запропоновано в проекті Житлового кодексу України. Нажаль остаточна редакція кодексу з пропозицією Президента України, який заветував Житловий кодекс і без жодних переконливих пояснень не було підтримано в сесійному залі. І тільки що моїм колегам задавали запитання, яка система буде, то можу сказати наступне, що сьогодні народним депутатам України, які приймали активну участь в доопрацюванні проекту Житлового кодексу. Внесено до Верховної Ради новий проект Житлового кодексу, який повністю гарантує систему забезпечення житлом.

Але, як засвідчує практика, розгляд і прийняття нового Житлового кодексу потребує щонайменше можливо навіть декілька років, а відтак Україну ще на три роки буде відкинуто у вирішенні однієї з найгостріших соціально-економічних проблем забезпечення житла наших громадян. Те, що задавав запитання якраз депутат Сухий, я йому дякую. В тому числі соціально вразливих сучасним, безпечним та якісним житлом.

Метою виправлення такої вкрай негативної ситуації народним депутатом Костинюком і мною було внесено проект Закону „Про житловий фонд соціального призначення”.

Наприкінці жовтня поточного року на засіданні комітету було розглянуто цей законопроект, а також ще два законопроекти про соціальне житло, внесено народним депутатом України Ковалем, Римаруком і можна сказати, що повністю всі їх пропозиції, народного депутата Коваля, були враховані в Житловому кодексі України. І внесено депутатом, також, Добкіним.

Комітетом було прийнято одноголосне рішення щодо доцільності прийняття Закону „Про житловий фонд соціального призначення”, реєстраційний номер 3386-2, за основу з подальшим врахуванням в ньому основних положень інших двох законопроектів.

Отже законопроект про житловий фонд соціального призначення визначає правові, організаційні та соціальні засади державної політики щодо забезпечення конституційного права соціально незахищених верств населення України на отримання житла.

Одним із ключових завдань законопроекту є введення в державі інституту соціального житла, його сьогодні такого немає, яке буде безоплатно надаватися для проживання на певний строк громадянам України, що перебувають на обліку і потребують соціального захисту з боку держави.

Користуючись житловим фондом соціального призначення буде здійснюватися громадянами за доступну для них плату. Фінансове забезпечення, створення та утримання фонду житла соціального призначення здійснюється за рахунок коштів державних та місцевих бюджетів, з врахуванням коштів передбачених на фінансування…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте можливість завершити, він від комітету…

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я дякую. Від імені комітету ще. В межах державних, регіональних і місцевих програм розвитку фондів соціального житла. Пора взяти на облік та одержання житла з Фонду соціального призначення, користуються громадяни України для яких таке житло є єдиним місцем проживання. Середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців з рахунку на одну особу менший від прожиткового мінімуму, величини і опосередковану вартість у найма житла в даному населеному пункті, який користується правом щодо поліпшення житлових умов.

Законопроектом передбачено право позачергового отримання соціального житла для інвалідів Великої Вітчизняної війни, чорнобильців, дітей-сиріт інших категорій, в тому числі молодих сімей. За умови виникнення у них права на отримання соціального житла. Особливістю соціального житла є те, що воно не підлягає приватизації, бронюванню, продажу, викупу та застави. І розмір плати за житлово-комунальні послуги встановлює орган місцевого самоврядування для кожного наймача соціального житла. Я погоджуюсь з пропозицією комітету нашого, де прийняти за основу наш законопроект і врахувати пропозицію Коваля, Римарука і Добкіна, і подати для другого читання єдиний законопроект. Дякую за увагу. Прошу підтримати пропозицію комітету і народних депутатів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться на запитання. Поки йде запис, шановні колеги, давайте продовжимо до завершення цього питання, потім відповідно перерву оголосимо на 30 хвилин. Будь ласка, Єщенко.

12:00:22

ЄЩЕНКО В.М.

Фракція комуністів.

Декілька разів розглядався у нас законопроект про Житловий кодекс України, ми знаємо, що вето накладено Президентом України, ми внесли поправки. Але скажіть, будь ласка, як ув’язується закон, який сьогодні ви пропонуєте із Житловим кодексом України? Дякую.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я зрозумів ваші запитання, мені дуже було прикро, коли фракція комуністів не підтримала Житловий кодекс. Я надіюсь, що ви зараз за мій законопроект проголосуєте. Хоча я розумію, що тут фіфті-фіфті. Можу сказати, що цей законопроект буде повністю врахований в новому Житловому кодексі, для того щоб він відповідав всім стандартам і визначив всю систему забезпечення наших громадян житлом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка.

12:01:19

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Валерій Павловичу, в мене таке запитання.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція „Регіони України”.

Безумовно, що цей законопроект і цілий ряд законопроектів, і ви як голова комітету їх представляєте, має глибоку соціальну значимість, оскільки наповнює реальним змістом стратегію боротьби з бідністю.

Але стосовно самого механізму, я теж задавав питання Михайлу Марковичу Добкіну, і вас питаю. Дуже було б непогано, якби ці законопроекти працювали. Тому в мене конкретне питання. Ось у вас виписана одна з підстав отримання особою соціального житла, як і недостатня платіжоспроможність. Що ви маєте на увазі? Бо ми маємо базовий Закон про державні соціальні стандарти і гарантії, то там визначається межа - це межа бідності чи це межа зубожіння, чи це нижче мінімальної зарплати. Тобто, яка мається на увазі ознака, яка категорія буде визначати недостатню платіжоспроможність.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Значить є дві різниці так, які я повинен вам сказати. Я вам дякую за запитання.

По-перше, в моєму законопроекті і Богдана Костинюка передбачаються кошти, які будуть за рахунок державного бюджету плануватися на кожний наступний рік, і в залежності від кількості категорії всіх регіонів, від даватися місцевим бюджетам і вони будуть будувати соціальне житло. Це підтримка і будівельної галузі те, що є сьогодні. І забезпечення наших громадян житлом.

А це, прожитковий мінімум, друге питання, яке ви задали. Це мінімум той, який повинен отримати житло наші громадяни. І в тому числі, ліквідація тої черги, яка фактично не ліквідується. І для всіх присутніх в залі, в тому числі, для фракції комуністів, особливо хочу сказати, що сьогодні за рахунок бюджету місцевого будується, взагалі, за рахунок бюджету всього півтора відсотка житла, тобто, черга не рухається.

На жаль, ми не зовсім вірно поступили по Житловому кодексу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка.

12:03:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Валерій Павлович! Я з вами абсолютно не погоджуюся в тому, що треба було приймати Житловий кодекс і, що його абсолютно даремно зараз заблокували і фактично ці питання мали бути включені туди. І, як буде розвиватися розвиток подій, якщо ми приймемо за основу цей законопроект, а потім, все-таки, нам вдасться прийняти Житловий кодекс. Чи згодні ви на те, як Голова Комітету, щоб вмонтувати потім ці статті в Житловий кодекс, адже це було б доречно і, з точки зору законотворчої техніки прийнятно, і принесло б більшу користь для людей.

Як тоді буде діяти цей Закон, якщо він буде діяти окремо? Дякую.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я дякую вам за запитання і хочу сказати, що Житловий кодекс – це відповідь на те, що мені задавали з місця запитання, заветував Президент України. І якщо б він … Тому що Верховна Рада перший раз проголосувала і прийнято 274 голосами Житловий кодекс. Це перше запитання.

Друге. Я вважаю, що Житловий кодекс буде більш складно прийняти, ніж цей Закон, який ми сьогодні доповідаємо і він може бути прийнятий вже, в усякому разі, до нового року. А Житловий кодекс, як я сказав, на декілька років.

І я думаю, що цей Закон потім буде повністю вмонтований якраз в той Житловий кодекс, до якого ви особисто подавали свої пропозиції, і вони всі враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Так, шановні колеги, записалося 19 народних депутатів. Давайте відведемо 15 хвилин, а потім, я розумію, що буде і 40 і 50, і 5 хвилин з мотивів. Тому що зараз знайшли, так би мовити, можливість. Тому 15 хвилин на обговорення і 5 з мотивів.

Будь ласка, Симоненко, фракція комуністів. Підготуватися Жижку.

12:05:28

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні радіослухачі. По-перше, хочу нагадати Валерію Павловичу, що найдосконаліший Житловий кодекс був за радянських часів і людина мала можливість і отримувала житло незалежно від того, скільки в нього в кишені сьогодні.

По-перше, фракція не може підтримувати такі законопроекти, що порушують Конституцію України, де чітко записано: „Кожен громадянин має право на житло”.

По-друге. Історія людства ще не знала такого, щоб за 14 років відбулося страшне майнове розшарування громадян України. 85 процентів населення України знаходяться за межею бідності.

Третє. При цьому ліквідовані такі соціальні гарантії, як безплатна освіта, безплатне медичне обслуговування і безоплатне житло. При середній заробітній платі трохи більше 800 гривень основна маса населення практично позбулася права на отримання безплатного житла так як цими законопроектами передбачається, що право на так зване соціальне житло має той, у кого середньомісячний сукупний доход в рік з розрахунку на одну особу не перевищує прожитковий мінімум. Тобто при середньомісячному прожитковому мінімуму423 гривні право на соціальне житло буде мати лише бомж в Україні.

Сьогодні в Україні на отримання житла стоять більше 2 мільйонів сімей, тобто 6 мільйонів осіб. Майже третина України проживає не придатних для цього приміщеннях, гуртожитках, 17 мільйонів осіб живуть в умовах близьких до мінімальних санітарно-гігієнічних норм, тобто розмір загальної площі не перевищує 6,5 квадратних метрів.

Не ці закони треба приймати, а треба замінити взагалі систему, яка не дає можливість будувати житло для чесної, порядної людини. Бо він не може заробити собі грошей, а коли продали „Криворіжсталь”, скоро у нас обов’язково підвищення буде і плата, скажемо, за теж саме житло, яке будується в умовах відсутності тієї ж самої арматури для житлового будівництва.

Я ще раз наголошую, фракція комуністів не буде за це голосувати. Але я хочу звернутися ще до одного соціального питання.

Як ви знаєте, народні депутати, і , шановні радіослухачі, за пропозицією комуністів, мене особисто, було внесено проект закону про запровадження мораторію на ввезення на територію України м’яса та харчових субпродуктів свійської птиці у зв’язку з птичим грипом, як ви знаєте.

І, що відбувається? Президент накладає вето і пише: „Це негативно позначиться на процесі вступу України до Світової організації торгівлі. По-русски – это бред просто! Значит, сюда завезут вот это мясо глубокой заморозки, переработают его, будут убивать украинский народ, а он накладывает вето.

Уважаемые граждане Украины! Так как говорится в народе: «Надо подобрать метлу соответствующую и этой соответствующей метлой повыгонять подобных чиновников, кто…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Жижко. Підготуватись Володимиру Пузакову.

12:08:47

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати!

Ухвалення цього закону сприятиме реалізації конституційного права на житло для тих груп населення, які потребують суспільної підтримки та соціального захисту. Кожен із трьох запропонованих проектів має свої плюси та мінуси і тому по суті вони взаємодоповнювані.

Законопроект номер 3386-2, внесений народними депутатами України Пустовойтенком та Костинюком, концентрує увагу більшою мірою на регуляторних нормах.

Натомість проект номер 3386 народних депутатів України Коваля та Римарука виглядає як більш гуманістичний, людяний, спрямований насамперед як на вдоволення інтересів відповідних прошарків населення. І це, на мій погляд, може слугувати підставою для того, щоб він був прийнятий за основу в першому читанні.

Проте, на мій погляд, є кілька суттєвих моментів, які не знайшли відображення у розглядуваних законопроектах. Насамперед, потребує диференціації підхід до умов надання соціального житла особам працездатного і непрацездатного віку з різними рівнями доходів. Умовою надання соціального житла в постійне користування особам працездатного віку повинно бути їх обов’язкове працевлаштування і регулярність оплати вартості проживання та комунальних послуг.

Для працездатної молоді і малозабезпечених сімей закон повинен передбачати надання соціального житла у постійне користування на певний обмежений термін. Цим буде стимулюватися прагнення людей до підвищення власного життєвого рівня. Закон повинен передбачати і можливість позбавлення права на соціальне житло для тих осіб працездатного віку, які успішно пройшли адаптаційний період і чий рівень доходів дозволяє розраховувати на купівлю житла в кредит.

Закон про соціальне житло повинен сприяти зникненню таких негативних явищ як волоцюжництво, старцювання та бомжування, особи, які під тиском життєвих обставин опинилися поза суспільством, завдяки цьому закону отримають реальний шанс повернутися до суспільного життя. На цих осіб повинна поширюватися діяльність патронажних служб і, зокрема, служб психологічної адаптації, зайнятості, медичного та санітарно-гігієнічного забезпечення.

Що ж стосується непрацездатного віку, які мають потреби в одержанні соціального житла, то на мій погляд, вони повинні посиляться в інтернати для людей похилого віку та інвалідів на умовах повного утримання за рахунок держави. На таких же умовах повинні отримувати соціальні житло особи визнанні недієздатними.

Крім того, хочу по попередньому закону. Я його прочитав на двох сторінках уважно. Нічого там особливого складного немає. І закид про не ознайомлення із законом я відкидаю. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Пузаков, фракція Комуністів, підготуватися Калинчуку.

12:11:51

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Відношення влади до вирішення програми житла не внушає довіри на її здійснення. Хоча, як гарно Президент України обіцяв дешеве житло для молоді. Але ми є свідками того, що воно недоступне для неї. Ціни на житло просто космічні. То соціально незахищені верстви населення мають мінімальний шанс придбати житло. Черга на отримання якого з кожним роком збільшується. Адже ні афганці, ні інваліди житло не отримують, не говорючі про дітей сиріт та дітей позбавлених батьківських прав.

Ці молоді люди залишаються просто на вулиці без будь-яких засобів на існування. І хоч для цих молодих відкривають службу „Соціальне житло”, але ця служба не допоможе їм. Хоч правда роздуються штати з пристойною зарплатою.

Сьогодні проблема житла – це одна із найболючіших, але темп будівництва не вкладається ні в які рамки.

Наприклад. Щоб чергу в Кіровоградський області на житло задовольнити, то з такими темпами будівництва житла потрібно 200 років. А люди ж різного віку стоять в черзі з надією отримати житло.

Наприклад. До мене звернулася м мешканка Кіровограда Близнюк Світлана, яка як молодий спеціаліст стала в чергу на отримання житла ще в 1983 році. І має вже двох дітей, а черга на місці. І таких в області тисячі. Фактично і скрите безробіття. Постійна невиплата заробітної плати. Розрахунки з працюючими замість грошей товарами, що викликає неспроможність сплатити за житло, за комунальні послуги і як наслідок призводить до втрати житла.

Втрати житла породжують бідність і обвальну безпритульність. На сьогодні біля 120 тисяч безпритульних дорослих, які з вищевказаних причин залишилися без житла. А скільки втрачено житла людьми похилого віку через махінації „нових українців”?

Тож при виконанні програми „Соціальне житло” потрібно навести прямий міст між будівельними організаціями і обійтися без посередників. Це дасть змогу здешевити вартість житла.

Також потрібно подумати про встановлення фіксованих цін на один квадратний метр соціального житла, побудованого за державними замовленнями, що також знизить його вартість.

Звичайно, наявність подібного законопроекту є довгоочікуваною та актуальною проблемою на сьогоднішній день. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Калінчук. Підготуватися Юрію Кармазіну.

12:14:41

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Адаме Івановичу. Калінчук, Одещина, Народний Блок Литвина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Спробуємо відповісти на запитання: чим різняться суспільства розвинуті від малорозвинутих, до когорти яких сьогодні вповзає і Україна? Цивілізована Європа пропонує цілком конкретні критерії, одним з яких є забезпечення громадян дахом над головою. Подумати лише: їй, старій Європі, і на гадку не прийде, що у людини не може бути взагалі житла! Як не може цивілізований світ уявити ситуацію, коли б дорослі громадяни, досягнувши відповідного віку, не могли взяти шлюб, скажімо, не через вади здоров’я чи ще з якихось причин, а через відсутність квартири.

Візьмемо, для прикладу, нашу столицю. Місто Київ звертає на себе увагу численністю новобудов, але що це за новобудови? І хто дасть відповідь, якою реально є частка соціальної житлової квоти у планах забудови? Вперта ж статистика каже, що станом на 2004 рік у Києві на квартирному обліку перебувало майже 145 тисяч сімей, з яких 18 тисяч родин чекають отримання квартир вже понад 20 років. Тобто по найманих закутках виросло ціле покоління молоді в столиці, про регіони годі й говорити. Не можуть наші сусіди європейці уявити також і того, що людину просто так можна взяти і викинути на вулицю. Ось чому фракція Народної партії Народного блоку Литвина, яка вектором своєї діяльності означила створення гідних умов життя для кожного громадянина в українському суспільстві, закликає колег підтримати всі ці три законопроекти, об'єднавши їх в один на основі проекту закону про житловий фонд соціального призначення, внесений народними депутатами Пустовойтенком і Костинюком.

Наразі ці законопроекти потребують доопрацювання, адже вони не охоплюють усього спектру болючих житлових проблем, які мали б стати першочерговими питаннями державної соціальної політики та продуманої системи інвестування житлового будівництва. При такому рівні кон'юнктури на ринку житла, який маємо сьогодні, соціально незахищені верстви населення не мають найменшого шансу придбати житло саме на ринку.

Тому ще раз прошу від імені фракції Народної партії Народного блоку Литвина підтримати ці законопроекти позитивним голосуванням. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармаізн, будь ласка, ще один представник Одещини.

12:17:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України! Дійсно, в той час, коли на черзі на отримання нового житла перебуває півтора мільйона українських сімей, а в рік півтора відсотки отримують, це ми близько 70 років таким чином будемо надавати житло крім всього, що воно вже практично перестало надаватися безкоштовно. Давайте називати речі своїми іменами.

Якщо поряд з нами тут, в трьохстах метрах від Верховної Ради будуються житла на Грушевського, 9-а, яке повністю зруйнувало історичний вид міста Києва, зруйнувало архітектуру цього древнього міста, то там житло реалізовувалося від 7 до 12 тисяч доларів за 1 метр квадратний. І в цей же час безліч людей, які абсолютно не мають де жити.

І я дуже дякую і народному депутату Ковалю, і Ремаруку, які ще 13 квітня 2003 року внесли свій проект про соціальне житло.

Тут є дуже слушні думки і у народного депутата Добкіна, де він ставить питання, більше акцентує на кредитуванні житла, а не на соціальному житлі. Але, аналізуючи всі три законопроекти, я приходжу до висновку, що найбільш відповідає сучасності законопроект, очевидно, тому що він вже найсучасніший, це законопроект про житловий фонд соціального призначення внесений народними депутатами Пустовойтенком і Костинюком. Саме цей законопроект, я вважаю, треба брати за основу. Але я просив би вас, приймаючи закони, записати авторами і народного депутата Коваля і Римарука, як тих, хто вперше поставив питання саме таким чином, щоб вони також були авторами.

Тут є багато зауважень до їхніх законів. Я про них зараз говорити не буду. Я думаю, що з прийняттям цього законопроекту набудуть більш реальних обрисів положення Конституції, які гарантують кожному громадянину України право на житло. І саме ми маємо з вами, незважаючи на те, що Житловий кодекс поки що не прийнятий, прийняти положення основні у законі про соціальне призначення житлового фонду про те, щоб найбільш вразливі верстви населення отримували їх, і також, щоб користувалася житлом молодь, щоб воно могло весь час поповнювати населення …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу.

Шановні колеги! 15 хвилин вичерпали, у нас залишилося ще 5 хвилин з мотивів. Будь ласка, Ярослав Сухий. За ним Сергій Шевчук. По хвилині.

12:20:59

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”.

Шановні колеги, насправді розв`язання надзвичайно гострої житлової проблеми лежить в дещо іншій площині, ніж це виписується в законопроектах трьох, за які безумовно треба голосувати. Або за рахунок суспільних фондів споживання, як було за часів радянської влади, а, на жаль, зараз цього немає, або за рахунок високої вартості національної робочої сили та можливості кредитування житлового, багаторічного і дешевого. Тільки ці шляхи можуть бути реальними.

Щодо законопроекту, я просив би комітет, коли він буде доопрацьовувати, взяти до уваги надзвичайно гостру проблему, яка сьогодні є у нас, це проблема колишніх відомчих робітничих гуртожитків. Один тільки приклад тої біди, яка спіткала людей, що працювали на „Ленінській кузні”, котрі сьогодні фактично викидаються новими хазяїнами на вулицю, каже про те, що нам необхідно на державному рівні до цієї проблеми підійти виважено і жорстко. Ті фракції, які сьогодні не будуть підтримувати ці законопроекти, заганяють вирішення житлової проблеми в глухий кут. Потрібно голосувати за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони й так в такому куті. Сергій Шевчук, будь ласка.

12:22:11

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Сергій Шевчук, фракція БЮТ.

Шановні колеги, я нагадаю, що ситуація, яка зараз є у Франції, уряд Франції прийняв рішення для того, щоб подолати проблеми, які виникають у них, розглянути більш суттєво питання соціального житла. Наскільки важливе це є питання навіть для такої, здавалося б, благополучної держави.

В Україні питання соціального житла, як ви пам`ятаєте, вперше поставив уряд Юлії Тимошенко і, на жаль, це не вдалося реалізувати. Сьогодні ми виносимо на розгляд три законопроекти, які є надзвичайно важливі.

Фракція БЮТ однозначно буде підтримувати, тому у кожному з трьох законопроектів є дуже важливі, достойні ідеї, які мають бути втілені в українському законодавстві. Але на питання „який же ж конкретно підтримувати законопроект, що взяти за основу” ми прийняли рішення, що доцільно було б за основу взяти законопроект Валерія Пустовойтенка і кращі ідеї інших долучити. Ми за це будемо голосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Онопенко. Євген Філіндаш наступний.

12:23:22

ОНОПЕНКО В.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не бачу я Василя Васильовича.

ІЗ ЗАЛУ. Василь Васильовича немає, але я можу за нього сказати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дякую. Дякую. Скаже Євген Філіндаш, потім Іван Заєць.

12:23:37

ФІЛІНДАШ Є.В.

А, Євген Філіндаш, фракція соціалістичної партії України. Зрозуміло, що зараз проблема житла, нестача житла – є одна з найгостріших в Україні. Лише за офіційними даними, близько 1,5 мільйони громадян, сімей перебуває на обліку. Але, хотів би звернути увагу і на те, що найгостріше це стоїть для молоді. Тому що молодь лише вступає в життя і в неї взагалі зараз немає можливості в середньостатистичного молодого громадянина отримати житло. Ті комерційні кредити, які зараз видаються, вони недоступні. Тому фракція соціалістів буде підтримувати прийняття за основу цих законопроектів.

Але хочу звернути увагу на те, що лише в одному з них виписане, більш менш, в законопроекті Добкіна категорія молоді, як така, що отримує соціальне житло, право на соціальне житло. Тому прохання до авторів врахувати і включити це в усі законопроекти. Можливо, їх потім об’єднати: про молодь, як категорію, що не може отримувати житло самостійно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць. Євген Гірник – наступний, також не бачу. Валерій Коновалюк.

12:24:49

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії Юрія Косенка.

Виправляти ситуацію слід негайно, бо існує дуже велика несправедливість. Пустили наперед гроші на будівництво, так званого, престижного житла і той, хто має гроші, має по дві, по 5 квартир, а сотні тисяч, мільйони людей сьогодні не забезпечені житлом. То уже дійшло до того, що, навіть, депутати, мабуть, не забезпечені житлом, бо їм надають якісь там компенсації і тому подібне.

Тому Українська народна партія виступає за те, щоб приймати ці законопроекти і вирішувати цю проблему. Але треба уточнити: що таке соціальне житло? Бо, якщо соціальне житло надається за мінімальну плату, або безкоштовно, ото буде робитися чиновниками так, що хто принесе хабара, той і одержить житло.

Треба, якщо робити соціальне житло, то безкоштовно і виключити мігрантів. А то Україною наїжджає багато людей, свої люди не мають, а ми будемо давати іншим мігрантам. Не треба перетворювати Україну у країну мігрантів. Є українці, їх треба забезпечувати житлом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Валерій Коновалюк. Немає.

Прошкуратова, будь ласка, Тамара.

12:26:05

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Тамара Прошкуратова, фракція Соціал-демократичної партії України об’єднаної.

Важливість цієї проблеми засвідчує той факт, що подані одночасно три законопроекти. І справді, житлова проблема була і залишається однією з найгостріших в українському суспільстві як за часів соціалізму, так і тепер.

Зокрема в першому законопроекті до соціального житла зараховуються притулки, які не є житлом. Потім у другому законопроекті передбачається надання кредитів. Але це вже люди ці не належать до найбідніших верств населення.

Тому найбільш досконалішим є третій законопроект. Однак цей законопроект теж вимагає удосконалення щодо вжиття терміна „соціальне житло”, „житло соціального призначення”. А також відсутній механізм взаємодії програми житла соціального призначення з іншими державними житловими програмами. Також немає обгрунтування.

Але ми вважаємо, що при загальному опрацюванні цей законопроект може бути прийнятий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Коновалюк появився. Все, більше рук не піднімайте. І Костинюк буде ще. Уже мотивів п’ять хвилин вичерпано. Не можна безкінечно, це дуже довго.

12:27:20

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую, Адаме Івановичу. Я дійсно наголошую, що питання, яке розглядається сьогодні повинно не тільки сприйматися народними депутатами з точки зору вирішення цієї проблеми, але ми повинні врегульовувати питання будівництва соціального житла і розуміння, що у прожитковому мінімумі при затвердженні парламентом ми повинні передбачати витрати громадян на забезпечення житлових умов.

Я упевнений, що і для розгляду у подальшому Державного бюджету потрібно врегульовувати це питання відповідними видатками. І, на мій погляд, те, що сьогодні цей закон може дійсно набрати певної чинності з точки зору підтримки парламентом, це є розв’язання достатньо серйозної проблеми, яка є для багатьох українців.

Я розумію, що динаміка, яка відбувається з загостренням цієї проблеми, все ж буде вимагати від парламенту схвалити відповідне рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, 30 секунд просить Черняк, потім Костинюк як один із авторів законопроекту. Одна хвилина і будемо визначатись. Будь ласка, мікрофон Черняка.

12:28:35

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні, шановні народні депутати, Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Законопроект потрібно підтримати, в цьому нема жодних сумнівів, я думаю, ні у кого з тих, хто сидить в цьому залі як представників народу. Але є два питання, дві проблеми, які треба вирішити в процесі підготовки законопроекту до другого читання.

Перше, це чітко висвітлені поняття соціальне житло. Соціальне житло – це безкоштовне житло і треба зробити все для того, щоб за отримання його не треба було платити хабарі. Тобто треба …

МАРТИНЮК А.І. І правильно. Так, будь ласка, Богдан Костинюк як один з авторів законопроекту, одна хвилина. Він хоче доповнити.

12:29:21

КОСТИНЮК Б.І.

Народний рух України, Богдан Костинюк. Шановні народні депутати, соціальне житло є у всіх розвинутих країнах Європи. Зрозуміло, що воно не є житло покращеного планування, але воно є у кожному європейському місті.

Нам потрібно підтримати у першому читанні хоча б один з цих законопроектів. Ми сьогодні живемо за Житловим кодексом, прийнятим ще більше 20 років тому ще в Українській ССР, який не вирішив у свій час і не вирішить сьогодні питання соціального житла.

В нас на черзі записано, люди стоять на черзі більше як по 25 років і це, про це всі знають. Фракція Народного руху України буде підтримувати і законопроект і 3386 за авторством Коваля, і 3386-2. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Давайте визначимось з цими трьома законопроектами.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту закону „Про соціальне житло”, законопроект за номером 3386, автор народний депутат Коваль В’ячеслав.

12:30:47

За-186

Рішення не прийнято. Ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту закону про соціальне житло. Реєстраційний номер 3386-1 автор Добкін.

12:31:19

За-128

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту закону реєстраційний номер 3386-2 автори Пустовойтенко і Костинюк.

12:31:50

За-284

Законопроект прийнято в першому читанні.

По Фракція, будь ласка: комуністів - 0, «Регіони України» - 51, Народна партія – 26, «Наша Україна» - 35, Блок Тимошенко – 20, СПУ – 24, Українська народна партія – 21, Соціал-демократи – 14, Народний блок Литвина – 18, „Довір’я народу” – 16, «Реформи і порядок» - 12, „Єдина Україна” -7, Партія промисловці, підприємці – 5, Народний рух України – 14, позафракційні – 21.

Шановні колеги! Зараз ми оголосимо перерву на 30 хвилин, але тут ще і була заявка двох фракцій, фракції БЮТ і „Єдиної України” – тобто вони скористуються цими 30 хвилинами, а засідання ми розпочнемо з того, що надано можливість представникам фракцій 3 хвилини висловити свої пропозиції.

Ще одне, до мене підходив народний депутат Круць, він підтвердив те, що передав слово Костенюку Богдану, я приношу перед колегами вибачення, просто вас в той час не було в залі. Я дякую за те, що ви підійшли.

Оголошується перерва на 30 хвилин. До 13 години.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо, закінчилась перерва, в тому числі дві фракції брали перерву. Прошу, хто? Олег Григорович Білорус, три хвилин.

13:05:11

БІЛОРУС О.Г.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України. Ідеалом державного солідаризму України є єдність нашої нації. Єдина українська родина, стомільйонна сім’я України – це наше майбутнє. Українець і росіянин, білорус, єврей і бурят повинні почувати себе вільними і рівними в нашій сім’ї. Але сьогодні, коли ми йдемо до першої річниці демократичної революції України, ми не можемо не бачити і не помічати, що політична ситуація в нашій державі, в особливий передвиборний період, є вкрай напруженою. І деякі політичні сили намагаються на цьому заробити собі моральний капітал, це грязний моральний капітал. Ми повинні йти на вибори чесними і відвертими.

Я думаю, що настав час і фракція Блоку Юлії Тимошенко, фракція „Єдина Україна” внесли законопроект про зняття недоторканості депутатів всіх рівнів для того, щоб ще і ще раз сказати, що депутат має лише одну привілегію – служити народу і державі. Сьогодні, як ніколи, потрібно вирішення проблеми про заробітну плату і пенсію. Не може бути окремої системи пенсій для державних службовців, включаючи народних депутатів, не може бути окремої системи заробітної плати для суддів, військових і всіх державних службовців. В усьому світі діє одна система заробітної плати і політики, базована на погодинній оплаті.

У Сполучених Штатах Америки, де Президент отримує біля 500 тисяч доларів на рік, ця система базується на 5-доларовій погодинній оплаті. Ми вимагаємо, щоб уряд розробив таку систему і вніс законопроект про нову тарифну систему оплати праці.

Наша фракція, солідарна з іншими фракціями, внесла законопроекти про розподіл коштів від реалізації Криворізького комбінату, про піднесення до 5 процентів бар’єру проходження, про зміни остаточних списків по виборах до місцевих рад з урахуванням остаточних результатів, про зміни терміну ембарго на законодавство, що стосується виборів.

Всі ці законопроекти потребують вирішення, ми закликаємо всіх…

ГОЛОВА. Так, дякую. Так, шановні колеги, переходимо до розгляду питань, які раніше не були не підтримані…

Але в зв’язку з листом Президента України і в зв’язку з тим, що ми домовилися повернутися до розгляду в тому числі, Закону про слідчі комісії, ми поставимо на голосування ці пропозиції, якщо вони будуть прийняті до розгляду. Тоді будемо проводити процес розгляду. Немає заперечень?

Вже треба пройти всю дорогу, якщо вже по одній говорити і по-другій. Тому прошу, шановні колеги, прошу сісти на місця, прошу уваги, зараз буде ставитися на голосування пропозиція кожного окремого законопроекту про повернення до розгляду раніше не підтриманих питань.

Вноситься на голосування пропозиція про повернення до розгляду проекту Закону про скасування заборони експорту, вивезення брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням. Реєстраційний № 7565. Прошу голосувати.

13:10:01

За-174

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

Комуністів – 0, „Регіони України” – 0, Народна партія – 21, „Наша Україна” – 31, Блок Тимошенко – 25, СПУ – 0, Українська Народна Партія - 19, СДПУ(о) – 0, Народний блок Литвина – 18, „Довіра народу” – 11, „Реформи і Порядок” – 14, „Єдина Україна” – 9, Народний Рух України – 14, Партія промисловців і підприємців України – 10, позафракційні – 2.

Законопроект відхилено.

Прошу уваги, шановні колеги, сядьте на місця, йде голосування і треба голосувати.

Ставиться на голосування про повернення, до раніше не підтриманого проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо санітарно-епідемічних норм харчових продуктів) (повторне перше читання). Реєстраційний № 7595-д. Прошу голосувати.

13:11:19

За-277

Рішення прийнято.

Оскільки ми обговорювали цей законопроект, тому є всі підстави поставити на голосування про прийняття його за основу в першому читанні. Реєстраційний № 7595-д. Прошу голосувати.

13:11:48

За-304

Рішення прийнято.

Шановні колеги, коли немає застережень, то може його прийняти, не буде застережень, комітет пропонує прийняти в цілому як закон. Немає застережень?

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо санітарно-епідемічних норм харчових продуктів, реєстраційний номер – 7595-д. Прошу голосувати. Комітет пропонує прийняти в цілому як закон.

13:12:28

За-330

Закон прийнято.

Дякую. Зробили добру справу одну. Це сотівських законопроект. Дякую, що підтримали.

Шановні колеги, оголошується до голосування про повернення до розгляду проекту Закону про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України (реєстраційний номер 6450). Прошу визначатись.

13:13:14

За-289

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оскільки ми його розгляди, тому є пропозиція поставити на голосування про прийняття проекту цього закону за основу в першому читанні. Немає заперечень? Реєстраційний номер 6450. Прошу голосувати.

13:13:51

За-349

За основу прийнято. Є заперечення. От тільки що прозвучало, шановні колеги. Треба його доопрацювати, там є про неприйнятність закону. Давайте не будемо поспішати.

Шановні колеги, тепер давайте підтримаємо цю добру ініціативу, яка була реалізована. Йдеться про включення до порядку денного законопроекті і їх розгляду. Оголошується до розгляду. Одну хвилинку! Тут же є альтернативні, шановні колеги!

Є ж тут альтернативні. Давайте ж подивіться. Альтернативні, які напрацьовані депутатами, які нормальні. Ви ж подивіться, про що йде мова. Про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо процедури митного оформлення товарів).

Ставиться на голосування про включення двох номерів 8323, 8223-1, прошу голосувати. Там є альтернатива. Прошу голосувати.

13:15:01

За-223

Шановні колеги! Одну хвилиночку, підождіть, заспокойтеся. Я розберусь, а де другий проект?

Шановні колеги, одну хвилиночку, ну, я прошу вас. Тут була допущена, та послухайте, про що я говорю!

ІЗ ЗАЛУ. ...потому что придется опять ремонтировать микрофон. Не прошло, все, - дальше по повестке дня.

ГОЛОВА. Я прошу вас, шановні колеги! Послухайте, про що йде мова.

ІЗ ЗАЛУ. ..не надо. Проголосовали. Дальше. Следующий вопрос.

ГОЛОВА. Справа в тім, шановні колеги, прошу уваги! Підождіть. Ви дасте слово сказати? Я ще раз хочу сказати, ви дасте можливість сказати?

Справа в тім, шановні колеги, мені підказали, тут ідеться – два номери проекти закона. Один – який внесений урядом. Другий – альтернативний, якій внесений представниками фракції Регіонів. Я поставлю кожен окремо, бо два не можна було поставити. От в чому справа!

Окремо я маю поставити, шановні колеги, ну, чому ви так?

Шановні колеги, я ж по регламенту йду.

(Ш у м у з а л і).

Ну, послухайте. Я прошу вас, виключіть.

Шановні колеги, одну хвилиночку. Мені сказали, я поставив два номера, сказав: 8223 і 8323-1. Мені підказують, що треба поставити кожен окремо. Бо неправильно я поставив.

Тому я зараз поставлю на голосування, ну, шановні колеги!

Ставиться на голосування про включення до порядку денного проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо процедури митного оформлення товарів). Реєстраційний номер 8223, урядовий. Прошу голосувати.

13:17:21

За-224

Не прийнято.

Я ставлю на голосування… Ну, прошу уваги, шановні колеги.

ІЗ ЗАЛУ. Так для чого ви тут оце ґвалтуєте.

ГОЛОВА. Я не ґвалтую, я ставлю на голосування. Ну, послухайте!

Законопроект альтернативний 8223-1, автор - Богатирьова Раїса Василівна. Ну, альтернативний я ставлю.

13:18:02

За-206

Шановні колеги, за – 206. Не прийнято. Ну, не прийнято, я сказав.

По фракціях, будь ласка.

Ну прошу уваги, не кричить тільки, будь ласка.

Комуністів – 0, „Регіони України” – 10, Народна Партія – 30, „Наша Україна” – 40, Блок Тимошенко – 5, СПУ – 24, Українська Народна Партія – 24, СДПУ(О) – 0, Народний Блок – 18. „Довіра народу” – 12, „Реформи і порядок” – 14, „Єдина Україна” – 1, Народний Рух України – 14, Партія промисловців і підприємців - 7, позафракційні – 7.

Рішення не прийнято.

Прошу уваги.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону 8316 про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів". Прошу голосувати.

13:19:12

За-228

Прийнято.

Прошу уваги! Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Фракція комуністів, «Регіони України» - нулі, Народна партія – 37, „Наша Україна» - 41, Блок Тимошенко – 33, СПУ – 0, Українська народна партія – 24, СДПУ(о) - 0, Народний Блок – 17, „Довіра народу” – 15, „Реформи і порядок” – 13, „Єдина Україна” – 13, Народний рух України - 14, промисловці і підприємці – 12, „Позафракційні” – 9.

Доповідач – міністр економіки Арсеній Петрович Яценюк. Мікрофон, будь ласка.

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Дозвольте поінформувати про доцільність прийняття Закону про внесення змін до статті 1 Закону „Про вивізне експортне мито на відходи та брухт чорних металів”. Мова йде сьогодні про те, що в Україні існує вивізне експертне мито на брухт чорних металів у розмірі 30 євро за тонну.

Яка сьогодні пропозиція уряду: вона полягає в поетапному зменшенні вивізного експортного мита на брухт чорних металів з 2006 року на п’ять євро, що жодним чином не впливає на економічні показники діяльності металургійних комбінатів.

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги! Шановні колеги! Шановні колеги! Шановні народні депутати, шановні колеги! Шановні колеги! Шановні народні депутати, я прошу сісти всіх на свої місця. Давайте таким чином: заспокоїмося – тоді продовжимо розгляд питання.

(Ш у м у з а л і)

Чому?

БОНДАРЧУК О.В. Потому что сейчас там будет драка натуральная, этого представителя министра оттуда выбросят сейчас.

ГОЛОВА. Ну я прошу, не потрібно. Давайте таким чином… Що я роблю, шановні колеги?

БОНДАРЧУК О.В. Давайте объявляйте перерыв, собирайте согласительную комиссию. Выполняйте ту договоренность, которая была.

ГОЛОВА. Ні, шановні колеги давайте зараз таким чином проголосуємо...

БОНДАРЧУК О.В. Помните, как мы говорили: Кабмин должен прийти и доложить нам, как идет вся эта процедура по СОТ.

ЯЦЕНЮК А.П. Шановний Голово Верховної Ради і шановні народні депутати!

ГОЛОВА. Хорошо, підождіть.

Шановні колеги, давайте таким чином. Я пропоную зараз всім заспокоїтись, давайте пройдемо зараз до кінця. Поставимо питання – включено, подивимося, які питання у нас включені, після того будемо визначатися, як нам далі діяти.

Ну якщо вони… Ну зараз, ну підождіть, одну хвилинку, ну хай Верховна Рада висловить своє ставлення.

Я прошу вас, шановні колеги! Коли ми ставили питання про слідчі комісії, була ж можливість, проголосували, прийняли рішення, був законопроект же відхилений! Але ми домовилися на погоджувальній раді, що ми поставимо на голосування. Ми поставили. Давайте зараз поставимо і визначимося, які питання будуть включені до порядку денного, тоді під час перерви будемо проводити консультації, як ми будемо розглядати, яка буде потрібна аргументація. А зараз розглянемо і підемо далі за іншими законопроектами. Влаштовує?..

ІЗ ЗАЛУ. ……………………. Президент вето наклав.

ГОЛОВА. А далі підемо по вето. А далі підемо по вето. Нема застережень? Одну хвилиночку, я прошу вас.

ІЗ ЗАЛУ. Заперечення є.

ГОЛОВА. Ми це питання включили до порядку денного, відкладаємо його розгляд.

Далі у нас є два проекти альтернативних і проект є урядовий. Він стосується проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про вивізне (експортне) мито на живу худобу і шкіряну сировину”. 8317 – це урядовий законопроект, а 8317-1 – це проект, який внесли народні депутати України. Цей проект враховує ті зауваження, які були висловлені науково-експертним юридичним управлінням. Але я поставлю в порядку реєстрації цих документів на голосування.

Першим ставиться на голосування урядовий законопроект 8317. Прошу голосувати.

13:24:12

За-226

Це рішення включили.

Шановні колеги! Для включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких …

Відмініть, будь ласка. По фракціях.

Комуністів – 0, Регіонів України – 0, Народна партія – 33, „Наша Україна” – 41, Блок Тимошенко –31 , СПУ – 0, Української Народної партії - 25, СДПУ(о) - 0, Народний блок – 18, „Довіра народу” – 15, „Реформи і порядок” - 15 , ”Єдина Україна” – 14, Народного руху – 14, промисловців і підприємців 12, позафракційні – 8.

Тепер ставиться на голосування для включення до порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів, що стосується приведення законодавства України у відповідність з нормами СОТ, реєстраційний номер 8322. Прошу голосувати.

13:25:37

За-171

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Комуністів – 0, „Регіонів України” – 2, Народна партія – 37, „Наша Україна” – 39, Блок Тимошенко – 18 , СПУ- 0, Української Народної партії - 25, СДПУ(о) - 0, Народний блок – 0, „Довіра народу” – 14, „Реформи і порядок” - 14 , „Єдина Україна” – 0, Народного руху України – 14 , промисловців і підприємців - 4, позафракційні – 4.

Шановні колеги! Щодо тих законопроектів, які дістали необхідну кількість голосів про включення до порядку денного, ми проведемо додаткові консультації, домовимося, як їх опрацьовувати, далі ми домовимося з урядом.

Зараз переходимо до розгляду проектів законів за скороченою процедурою. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів" (щодо реєстрації), реєстраційний номер 8079.

Доповідь буде робити народний депутат України Святаш. Зі співдоповіддю виступатиме Анатолій Семинога.

Шановні колеги! Я не бачу вже теми для дискусії, вже це не сотівські закони. Так, будь ласка.

13:27:58

СВЯТАШ Д.В.

Шановні колеги, дуже дякую.

Шановний Голово! Шановні колеги! Я розумію, в якій напруженій ситуації розглядається цей законопроект, але хочу вам сказати щодо законів до вступу в СОТ це вже не має відношення. Але це… хоча трохи пов`язано з тим, як приймався цей закон. Я хочу нагадати, що історія прийняття закону про внесення змін до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів" всі пам`ятають, в якій атмосфері воно приймалось. Саме в такій, як сьогодні. І цей закон був одним із тих і, на жаль, ми отримали не той результат, на який розраховували. Тому на даний час виникла потреба змінити деякі норми закону, але це не стосується зміни його ідеології.

Метою законопроекту є насамперед приведення положень …………у відповідь з чинним законодавством України, розширення переліку охоплених ним товарів, а також більш повне врахування інтересів суб`єктів господарських правовідносин в процесі реалізації норм даного правового акту.

Можу сказати, що ці зміни вони є більш технічними. Насамперед, між назвою закону та його нормами вже була суперечність, тому що назва стосувалася ввезення, а в тексті були відсилки і на виробництво автомобілів. Ми це привели у відповідність, змінивши назву та виписавши преамбулу законопроекту. В законопроекті було закладена норма в статті 4-й щодо введення стандартів ………ООН, котра суперечила закону України від 17 травня 2001 року про стандартизацію, де сказано, що міжнародні та регіональні стандарти, тобто стандарти прийняті відповідно міжнародним та регіональним органом стандартизації запроваджуючи в Україні як національні, з умовою їх прийняття центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації.

Тобто слово „національне” абсолютно лишнє в цьому законі. Надалі ви пропонуєте вирішення проблеми введення в дію норм законопроекту, що стосуються першої реєстрації для вантажних автомобілів. На даний час українські виробники вантажних автомобілів ще технічно не в змозі перейти на ці норми. Потрібно переоснащення виробництва, його пересертифікація. Але на сьогодні в Україні немає технічної бази, котра могла б провести сертифікацію випробування для вантажних автомобілів.

Тому ми запропонували для цих транспортних засобів ввести відстрочку на 2 роки, що дасть можливість поступово, без зупинки виробництва провести наші заводи до цих вимог.

Ще одне питання стосувалося автомобілів і автобусів, що були ввезені на митну територію 1-го січня 2006 року. Це питання ми вирішили за допомогою термін „сертифікат відповідності”, тим самим надавши можливість, як вітчизняним виробникам, так і імпортерам, до 1 липня 2007 року продати всі залишки автомобілів, що не відповідають нормам Євро-2, бо інакше складеться ситуація, що на складах залишаться автомобілі.

Я хочу сказати, що саме по цьому приводу зверталася Державна митна служба. Є відповідне доручення з боку голови Верховної Ради. І ще хочу сказати, що в законопроекті вкралася технічна помилка, і ми загубили в статті 4 законопроекту правила: б, с, д ДСТУ УЄ Р8303. І, якщо ми це внесемо, законопроект буде відповідати всім вимогам.

В зв’язку із вище наведеним, прошу вас дати, шановний колего, підтримати запропонований законопроект за змінами, котрі я оголосив, бо це не тільки допомога вітчизняним …..

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити думку.

СВЯТАШ Д.В. ...рішення комітету. Рішення хто буде оголошувати?

ГОЛОВА. Рішення комітетів Анатолій Семинога буде оголошувати.

СВЯТАШ Д.В. Добре. Дякую.

ГОЛОВА. Так. Анатолій Іванович, будь ласка, позиція Комітету?

13:31:30

СЕМИНОГА А.І.

Шановний Голово, шановні колеги, внесений на ваш розгляд законопроект про внесення змін до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів" (реєстраційний номер 8079) народними депутатами Святашем і Семиногою був розглянутий Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності на засіданні 20 вересня 2005 року.

Законопроект передбачає внесення змін до Закону України від шостого липня 2005 року „Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів” з метою забезпечення насамперед приведення положень останнього у чітку відповідність із чинним законодавством України, розширення переліку охоплених ним товарів, а також більш повного врахування інтересів суб’єктів господарсько-правових відносин у процесі реалізації норм даного правового акту.

За висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради від 5 жовтня 2005 року законопроект може бути взятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

У зв’язку з вищенаведеним Комітет з питань фінансів і банківської діяльності просить підтримати даний законопроект і прийняти його за основу і в цілому з урахуванням пропозицій, які висловив доповідач. Прошу підтримати законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам, Анатолію Івановичу.

Шановні колеги, є потреба обговорювати цей законопроект? Давайте два „за”, два „проти” тоді. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Підготуватися Бірюку.

13:33:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, безумовно нас весь час закликає Президент відділити бізнес від влади, влади від бізнесу. Оцей закон – це конкретний приклад поєднання бізнесу з політикою. Конкретний. І з владою таким чином.

Цей закон є абсолютно відверто лобістським. Він тільки не лобіює одного цей закон. Цей закон не лобіює інтересів України, українців, які мають дихати от тими газами, які виділяють ті автомобілі, які вже давно застарілі, які викидають на смітник в усій Європі. Ось що цей закон робить. Причому мова йде про автобуси, мова йде про великі автомобілі, мова йде про кардинальне перероблення закону і я дивуюся, чим займається Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, коли він пише, що треба приймати. Хіба ж це можна робити, якщо цей закон чисто абсолютно лобістський. Чому не виловлюють лобістські закони на стадії вивчення їх?

Передивіться порівняльну табличку, ліву і праву, подивіться, що тут робиться по цьому закону, здійснення першої реєстрації, норма цієї статті не розповсюджується на легкові автомобілі та автобуси, сертифікати відповідності на які видані до 31 грудня 2005 року, записано в цьому проекті.

Тут написано, доповнити статтю реченням наступного змісту, це в статті 3, сертифікати відповідності на легкові автомобілі та автобуси, код товарної позиції згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності 8702, 8703, видані до 31.12.2005 дійсні до 1.07.2006.

Шановні друзі, очевидно, що це закон, який носить характер лобістський. Да, він потребує введення в дію закону, який ми прийняли з вами 6 липня цього року „Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів”, потребує вкладання фінансово-матеріальних ресурсів власниками. Вкладайте, вкладайте, а не економте на здоров’ї нації, вкладайте, шановні. Розумієте?

А ви сьогодні кажете, ви не можете перелаштуватися і повністю під це переробляєте закон. Якщо якійсь фірмі, може це фірма буде „Аіс”, а може це буде інша фірма, невигідний закон, який є, хай шукають інший напрямок діяльності, але треба виконувати закон, а не забирати час. І зараз весь час підлаштовувати саме під себе цей закон. Я категорично проти і голосувати за цей закон не буду. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Лев Бірюк, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Є? Немає. Володимир Єщенко, фракція комуністів, підготуватися Надразі.

13:36:48

ЄЩЕНКО В.М.

Шановні товариші! Єщенко, фракція комуністів.

За цей закон про внесення змін до Закону України „Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів” щодо їх реєстрації фракція комуністів голосувати не буде. І в першу чергу тому, що в цьому залі порушуючи наш Регламент, Конституцію України проштовхуються в першу чергу ті закони, які лобіюються окремими депутатами, урядом, Президентом України і які не йдуть на користь українському народу. Це в першу чергу закони, які неодноразово розглядалися в цьому залі, які відносяться до вступу в СОТ.

На акції протесту, яка відбулася 7 листопада в місті Черкасах, люди сказали категорично ні, такому вступу України в СОТ, коли порушуються їхні конституційні права, коли вони не можуть висловити свої думки і вони передають нам депутатам комуністам, для того, що ми тут в залі озвучили їх вимоги. Але з іншого боку дивіться порушенням законодавства і порушенням нашого Регламенту знову Володимир Михайлович Литвин разом з народною партією питається проштовхнути закон, про шкури, про металобрухт і інші питання, які не відносяться сьогодні для розгляду, тому що вони не розглянуті в комітетах, і в першу чергу в нашому Комітеті з питань промислової політики і підприємництва, ми не розглядали ці питання. І аграрний, от мої товариші колеги підтверджують.

І ми ще раз кажемо, цей лозунг, який висить тут: „Ні, СОТівській кабалі!”, наша фракція висловлює і ми будемо рішуче відстоювати інтереси українського народу в цьому залі і недопустимо прийняття законів, які йдуть з порушенням Конституції України і законів. Ні, вступу України в СОТ на кабальських умовах.

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

13:38:59

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги! В данному случае думается, что нужно в первую очередь определить, о чем мы говорим, что является предметом данного закона. Так вот предметом данного закона являются две составляющие. Одна составляющая, это ввоз на территорию Украины импортных грузовиков и седельных тягачей. И вторая составляющая - это отечественные товаропроизводители, в данном случае, можно говорить о КрАЗе, потому что насколько я владею ситуацией, больше у нас отечественных товаропроизводителей нет. С другой стороны, так как дают информацию специалисты КрАЗа, то сегодня это предприятие готово с 1 января начать выпускать технику, соответствующую стандартам евро-2.

Поэтому исходя из этой логики, нам нужно более внимательно отнестись к ситуации следующего порядка. Мы стремимся поддержать отечественного товаропроизводителя или мы дадим возможность завозить сюда иные, в других странах произведенные, седельные тягачи и грузовые автомобили, что даст возможность нажиться тем, кто будет в хорошем смысле или в плохом. В данном случае неважно, но все-таки завозить произведенное где-то или мы дадим работу для своего товаропроизводителя, в данном случае я говорю о КрАЗе.

Поэтому, исходя из выше сказанного, наверное нет резона нам сегодня доводить ситуацию до того, чтобы отодвигать на два года при одном условии, если КрАЗ готов выпускать наши автомобили, соответствующие стандартам евро-2, начиная с 1 января следующего года. Если это таким образом, то соответственно мы должны поддержать отечественного товаропроизводителя. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні колеги. Одна хвилина. Все правильно, Іване Олександровичу, не витрачайте нервові клітини. Будь ласка, три хвилини.

13:40:52

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української Народної партії.

Шановні народні депутати, ми повинні подивитись на цей законопроект з двох позицій. Що стосується першого погляду, то мова йде про те, щоб не вводити екологічний стандарт євро-2 ще два роки. І от давайте, врешті-решт, визначимось, з іншого боку ми тут бачили, от виступали деякі люди і казали: „Не треба йти в СОТ, бо ми не готові”. Але якщо ми приймаємо цей законопроект, то ми відкидаємо свою техніку ще на кілька років. Тобто, або ми ставимо вимоги до наших промисловиків, до наших приватників, шановні друзі, давайте виконуйте ці вимоги, готуйте продукцію конкурентноздатну, або ми будемо просто заохочувати, щоб наша промисловість не перемодернізувалася і ми ніколи не досягнемо тих висот, які сьогодні потрібні в конкурентному світі.

Я думаю, що настав той час сказати: все, хлопці, досить робити поступки, є вимоги і давайте будемо слідувати цим вимогам. І таким чином ми будемо з одного боку підвищувати екологічні стандарти, покращувати екологічну ситуацію, а з іншого боку будемо запускати механізми по модернізації нашої економіки. Тут мова йде про що? Про імпорт. А нам пишуть про те, що це стосується і наших автомобілів, внутрішніх, то давайте все-таки розведемо ці два процеси, якщо це імпорт, то аж ніяк наші автомобілі, які виробляються на внутрішньому ринку не можуть імпортуватися в Україну. А, якщо це стосується нашого національного виробника, то це зовсім інші механізми регулювання цього процесу.

Тому я вважаю, що врешті решт ми мусимо сказати собі таке, що ми ставимо ціллю своєю модернізувати економіку таким, щоб вийти на конкурентноздатний рівень. Для цього ми повинні вимоги, екологічні, досить сильно посилити. Для цього ми повинні технологічні вимоги і так само посилити. Тому я не буду голосувати за цей законопроект і з тієї причини, що ми сьогодні відкидаємо і нашу промисловість, і нашу екологічну ситуацію назад. Я вам нагадаю, як ми тут обговорювали питання про ввезення автомобілів і з Європейського Союзу, коли мова йшла про те, що дати можливість ввозити автомобілі за невелике будемо говорити мито. Тоді ми відкинули це все питання, а з іншого боку починаємо розмивати, тому одних поставили у невигідну ситуацію ті хто ввозили легкові автомобілі, а хто ввозить вантажівки, то, будь ласка, ми можемо поставити їх в таку ситуацію, щоб вони їх ввозили. Тому позиція Української Народної партії полягає в тому, щоб ми, врешті решт, визначилися і поставили собі ціль. Зробити нашу економіку такою, яка була б конкурентноздатною. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, обговорення питання завершено, у нас тут ряд людей, які записалися, але не зможуть виступити. По одній хвилині, будь ласка, я дивлюсь…

Євген Гірник є? Немає. Орест Климпуш, будь ласка.

13:44:20

КЛИМПУШ О.Д.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, це дійсно так, як і прозвучало в попередніх виступах, це є лобіювання невдалого і неналежного Україні виробництва. Введення екологічних норм Євро-2 з 2008 року сприяє знищенню екології України і шкодить нашому виробнику.

Я підтверджую, що КрАЗ може і буде випускати до 2006 року автомобілі, які відповідають Євро-2, бо вони комплектуються Ямзовськими автомобілями російського виробництва.

Інші автомобілі, на які розраховують ті, хто лобіюють цей закон – це китайські і залишені поза виробництвом нездалі російські двигуни. Я вас прошу ні в якому випадку не підтримувати цього закону. Він не кваліфікований, не фаховий і вирішує винятково приватні інтереси. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, будь ласка.

13:45:22

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, питання, звичайно, пікантне. З одного боку, немов би потрібно автомобілі ввозити, а з іншого боку, звичайно, треба подбати про те, щоб вони були високої якості, технологічності і головне, щоб вони були екологічно чистими.

Тому, я думаю, що не можна так однозначно оцінити негативно і однозначно позитивно законопроект. Є проблема і треба доопрацювати цей законопроект і я думаю, що на повторне перше читання. Дякую.

ГОЛОВА. Анатолій Семинога, Святаш – по 30 секунд і будемо голосувати.

13:46:20

СЕМИНОГА А.І.

Шановні колеги, дивує некомпетентність деяких виступаючих. Мов в цьому законопроекті йде про дві галузі народного господарства, щоб забезпечити нормальними тягачами для перевезення товарів в Європі.

Друге. Це по виробництву наших вітчизняних грузовіків. У нас він один – це КРАЗ, який не здатний сьогодні за короткий термін відповідати вимогам „Євро-2”. Тому йому потрібно, як мінімум, період для того, щоб переробити своє виробництво.

Цей законопроект захищає вітчизняних виробників. Прошу його підтримати. Дякую.

ГОЛОВА, Дмитро Святаш. Будь ласка.

13:46:56

СВЯТАШ Д.В.

Шановні колеги! Я можу погодитись з певною кількістю зауважень. Але хочу сказати, що це доволі серйозний законопроект, який стосується ще й тих питань, які стосуються повернення автомобілів, як і наших громадян, коли повертаються на постійне місце проживання, везуть з собою.

Давайте підтримаємо в першому читанні і створимо робочу групу і відпрацюємо належним чином до другого читання. Бо цей законопроект захищає не тільки виробників, але й споживачів. Дякую.

ГОЛОВА. Так. Шановні колеги, розгляд законопроекту 8079 завершено. Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України „Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів”. Щодо реєстрації. Реєстраційний номер – 8079. Прошу визначайтесь.

13:48:12

За-159

Рішення не прийнято. На повторне перше.

Ставиться на голосування пропозиція про направлення на повторне перше читання проекту закону 8079. Прошу визначатися.

13:48:42

За-187

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги! Зараз оголошення, дозвольте, вам. О 15 годині прошу керівників депутатських фракцій, представника Президента України, представника від уряду зібратися в кабінеті Голови для того, щоб ми обговорили наші дальші дії, пов’язані з розглядом СОТівських законів.

Продовжуємо роботу на 15 хвилин.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оренди). Реєстраційний номер 7453. Доповідач – Олександр Олександрович Мороз.

Співдоповідачем будуть виступати Володимир Йосипович Матвєєв і Людмила Федорівна Кириченко.

Будь ласка, Олександр Олександрович.

13:49:35

МОРОЗ О.О.

Шановні колеги! Цим законопроектом пропонується внести до Господарського Кодексу і Закону про оренду державного і комунального майна деяких норм, які уточнюють порядок оцінки державного і комунального майна, і поширення конкурентних засад при укладенні договорів оренди.

Сьогодні оренда державного і комунального майна не дає того ефекту, який може дати і орендарю, і суспільству. І вона дає змогу сьогодні в тінь переводити орендні відносини. З цим треба покінчити. Тому на вдосконалення цих механізмів, механізмів оренди і інститутів оренди і спрямований цей закон. Він невеликий, всього чотири сторінки текстів, але вони повторюються і в Господарському Кодексі, і в Законі про орендні відносини.

Тому про що йдеться. Суть цього закону. Це треба дати можливість підписувати або вкладати договори оренди на конкурентних засадах, по-перше, обов’язково. І орендну плату визначати за ринковими умовами. Тобто створювати конкурентне середовище у цих правовідносинах.

Треба сказати, що цей закон, відповідно до змін, які вносяться тепер до законів, до Господарського Кодексу і до Закону про оренду державного і комунального майна, і в зв’язку з тим, що там не передбачається укладення договорів оренди з викупом, це теж враховується в цьому законопроекті. І не буде двозначних тлумачень відповідних норм.

З цього приводу позитивні висновки надали головний комітет з цього питання – Комітет з питань економічної політики, Управління народним господарством, власності та інвестицій, і Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України. Фонд держмайна теж підтримує цей законопроект.

Оскільки він невеликий, він упорядковує норми між двома важливими законопроектами і ним уже треба було б користуватися, бо уже там сплив термін закону, прийнятого 1995 році.

Я пропонував би розглянути його в першому і в другому читанні.

ГОЛОВА. Дякую. Дякую Олександре Олександровичу.

Володимир Йосипович Матвєєв, заступник голови Комітету з питань економічної політики, управлінням народним господарством, власності та інвестицій. Будь ласка, позиція комітету.

13:52:08

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемые коллеги, уважаемый председательствующий.

Необходимость принятие закона вызвано несоответствием норм двух или нескольких законов, призванных регулировать одну группу правовых отношений.

Когда разные законодательные акты по-разному трактуют одни и те же правоотношения, возникает правовая коллизия, процессы стопорятся, требуют разъяснение компетентных органов. Иногда помогает судебная практика.

Представленный нам законопроект призван привести в большое соответствие нормы законов Украины об аренде государственного коммунального имущества и Хозяйственного кодекса Украины.

Суть проблемы состоит в том, что кодекс был принят горазда позднее, чем Закон «Об аренде», но как кодекс является более весомым правовым документом.

К примеру, можно сказать, что многие законы после принятия нового Гражданского кодекса также не соответствовали новым правовым нормам Гражданского кодекса и их приводили в соответствие.

Аналогичная ситуация складывается с Хозяйственным кодексом, причем не только у вопросах аренды. Уже было несколько попыток переписать хозяйственное законодательство по аренде, но в практике возникали все новые и новые проблемы.

Комитет предлагает принять законопроект в первом чтении за основой и доработать его ко второму чтению с учетом сложившейся хозяйственной юридической практики.

Вместе с тем, необходимо отметить политическую заангажированность предложенного проекта решения и приверженность авторов социалиста Мороза тем принципам шоковой терапии, которую проповедовало еще в свое время правительство Кучмы, где вице-премьером был Пинзеник и это повторяется сегодня.

По крайней мере, положение о том, что денежные средства, полученные за оборотные материальные средства, засчитываются предприятиям на депозитный счет в банке, который его обслуживает, контролируется органом, уполномоченным управлять имуществом предприятия, и используется для возобновления деятельности предприятия после окончания его аренды означает, что оборотные средства будут заморожены. А мы это уже проходили. Вы, может, помните, когда посредством валютного регулирования, а руководители крупных предприятий, которые работали на экспорт, помнят о том, что посредством валютного регулирования, отрицанием Пинзеника необходимости оборотных средств и процентными кредитными ставками по 365 процентов годовых промышленные предприятия были лишены оборотных средств, вынуждены были брать кредиты, и, в конечном итоге, это привело их к банкротству.

Одновременно с этим необходимо отметить, что в проекте закона предусматривается дискриминация между трудовым коллективом и бюджетными организациями в вопросах предоставления, насильственного предоставления аренды по решению Фонда государственного имущества, если арендодатель отказывается в предоставлении аренды. Здесь совершенно разные подходы к бюджетным организациям и трудовому коллективу. То есть во втором чтении нам этот закон следует очень серьезно дорабатывать с учетом вот всех высказанных замечаний.

ГОЛОВА. Дякую вам, Володимире Йосиповичу.

Кириченко Людмила Федорівна, будь ласка. Немає. Та що, шановні колеги, може, проголосуємо за основу?

Ну, будь ласка, тоді Юрій Кармазін, ваше право на виступ. Юрій Анатолійович, будь ласка. Підготуватися Бірюку.

13:55:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, склалася унікальна ситуація, коли держава ніяк не може перебрати на себе функції власника підприємств, які виготовляють спирт коньячний, спирт-сирець виноградний, спирт етиловий, ректифікований виноградний, спирт-сирець плодовий, спирт етиловий ректифікований, плодові вино- і лікеро-горілчані вироби. Чому держава не може перебрати ці функції? Це питання було до минулого уряду, це є питання до сьогоднішнього уряду, це питання і до Фонду державного майна. Тоді виникає ситуація: приватизації ці заводи не підлягають, це абсолютно правильно, і ці заводи зараз поздавані в оренду. Я маю сумніви щодо ефективності по кожному, звісно, майновому комплексу, треба працювати і дивитися окремо, але в даному випадку те, що пропонуються зміни до одної статті і те, про що говорив Олександр Олександрович Мороз, той проект закону, який він доповідав, і проект закону 8405, 8404-1 – законопроект Юхновського, Демьохіна, Калетніка і Славути, мають внесення змін фактично до статті один, до четвертої, інший до статті п'ять Закону про оренду державного та комунального майна.

Так от, в першому читанні цей закон можна прийняти. А потім треба обов'язково буде врахувати і ті зауваження, які дало науково-експертне управління, які уточнюють, що оренда вказаних майнових комплексів відбуватиметься шляхом продовження дії укладених договорів оренди до певної дати. І вони пропонують це записати – до першого січня 2007 року. Я ж пропоную чітко зобов'язати уряд України, щоб він керував цим процесом, щоб він перебирав на себе ці заводи, щоб вони не простоювали, а сьогодні виконували серйозну функцію.

Що стосується змін до абзацу п'ятого частини другої статті четвертої, яку пропонують, що цілісні майнові комплекси, основним видом діяльності яких є виробництво товарів, робіт, послуг, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті п'ять, під приватизацію, які пропонується внести зміни, крім цілісних комплексів, які випускають підакцизну продукцію переданих в оренду в варіанті Сан Санича Мороза 8404, я пропоную прийняти, що його можна приймати і у першому читанні, і …

ГОЛОВА. Дякую. Олег Бірюк. Є? Немає.

Володимир Єщенко, фракція комуністів. Підготуватися Надразі.

13:59:16

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Цей закон, в першу чергу, направлений на узгодження між собою положень кодексу та законів, які стосуються оренди державного та комунального майна, що дозволить усунути плутанину між нормами цих актів та сприятиме їх вірному та однозначному трактуванню на практиці.

Да, в цьому випадку наша фракція буде підтримувати цей законопроект у першому читанні, але його треба суттєво доопрацювати у зв’язку з тим, що окремі положення цього закону ущемляють права трудового колективу.

З іншого боку, я хочу звернути вашу увагу, шановні колеги, на те, що, якщо ми сьогодні кажемо про державну і комунальну власність, то оренда землі сьогодні, на жаль, не відповідає тим вимогам громадян, які живуть у містах чи населених пунктах нашої України.

Прикладом можуть служити події на Черкащині, коли окремі структури, в першу чергу, комерційні, які представляють Київ, це в першу чергу така є організація і товариство „Регіони”, які згідно своїх умов поставили перед мешканцями окремих мікрорайонів. Коли орендували на 49 років у місцевої влади землі, які використовуються для спорудження заправок, без погодження із громадою того чи іншого мікрорайону. Я вже тут виступав, про це я мав розмову і казав, і робив депутатські запити, і, як відповідь, на мої депутатські запити і вимагання навести порядок у Черкасах ця організація „Регіони” подала до суду з позовною заявою про притягнення мене до відповідальності і виплати їм морального урону 50 тисяч гривень за те, що я їх образив на акції протесту, який проводили громадяни. Оце приклад, приклад того, як сьогодні структури використовують законодавство. І, на жаль, не прокуратура, ні місцеві органи самоврядування, ні державна адміністрація не залучає до відповідальності тих, хто порушує трудове законодавство. Чи приклад по вулиці Леніна, будинок 45, коли викупили приміщення квартирне і сьогодні роблять магазин з порушенням чинного законодавства і будують добудови і у дворі, і… по вулиці Леніна з порушенням діючого законодавства. Я думаю, що в цьому плані ми повинні все зробити, щоб законодавство відповідало в житті діям тих, хто їм не користується згідно Конституції. Тому я думаю, що цей закон ми приймемо в першому читанні…

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії. Підготуватися Івану Зайцю.

14:02:34

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный Блок Литвина.

Уважаемые коллеги! Безусловно, данный законопроект посвящен очень важной теме – теме коррупции, потому что все, что мы говорим о государственном имуществе, о государственном или коммунальном предприятии, которое сдает это в аренду, рано или поздно все упирается в вопрос о том, насколько честно ведут себя те управленцы, которым поручено этими вопросами заниматься. И поэтому, когда говорят о том, что будет сдаваться на конкурентной основе в аренду коммунальное или государственное имущество, то это наверное неплохо. Наверное неплохо, когда мы говорим о том, чтобы цена была этой аренды рыночная, а не придуманная кем.

Но возвращаясь к тому, с чего я начинал. Конкуренция… коррупция, к большому сожалению, есть проблема, которую нужно выписывать отдельно, в том числе и в подобном законе, несмотря на то как автор здесь сказал, что он составляет всего 4 страницы. Почему? Потому что, приведу пример, согласно одной из норм данного закона арендодателями имущества является государственное или коммунальное предприятие, если это недвижимое имущество является площадью не больше, чем 200 квадратных метров. Что такое «не больше 200 квадратных метров»? я депутат, избранный от Луганска. Зачастую государственное предприятие имеющее подобные площади. Это что? Это всевозможные киоски, магазинчики, соцкультбыт, все то, куда идет малый и средний бизнес для того, чтобы начать его развивать.

Им нужны площади и как раз вот эти площади до 200 квадратных метров, зачастую это бывает и 10, 15 и 20 квадратных метров, есть самыми лакомыми кусочками. Потому что стоящие цеха, остановившиеся производство, мало кого интересует. А вот в жилищном фонде встроено-пристроенные помещения в 50, 60, 100 квадратных метров это вещь, за которую того, кто имеет право выделить или отдать кому-то в собственность могут и озолотить. Поэтому когда мы говорим о том, что мы хотим отдать государственным или коммунальным предприятиям право самостоятельно, подчеркиваю самостоятельно отдавать до 200 квадратных метров в аренду, то мы должны, наверное, заложить и следующее: в первую очередь, наверное, ко второму чтению, если будет принято решение о принятии в первом, чтобы был разработан механизм, потому что должностные лица, независимо от того государство или коммунальное предприятие, которое фактически, не является собственником, не говоря уже о юридическом, постараются на этом, я прошу прощения, нажить капитал.

И исходя из этой логики, когда мы говорим о том, что нужно упорядочить систему распоряжения государственным или коммунальным имуществом, в том числе и в вопросах сдачи его в аренду, мы в первую очередь должны выписать механизм по принятию решения сдачи в аренду того или иного имущества. И второе, механизм по контролю за тем, каким образом установлена цена, каким образом ведутся приплаты и каким образом должностные лица, принимающие эти решения, стоят на государственных или коммунальных местных интересах, а не на своих личных? Исходя из этой логики, мы и должны смотреть этот Закон ко второму чтению. Спасибо.

ГОЛОВА. Іван Олександрович Заєць. Українська народна партія.

14:05:47

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії. Шановні народні депутати, я хочу привернути вашу увагу лише до змін, які пропонується внести до Господарського кодексу України.

Якщо зараз Господарський кодекс не дозволяє здавати в оренду цілісні майнові комплекси, структурних одиниць та підрозділів, то цей законопроект буде дозволяти. Тобто про що іде мова? Мова іде по суті, що пропонується скрита приватизація. Скрита приватизація, я, наприклад, якби мав майно і був би державним комерційним підприємством, то я б сказав би, мені ці площі не треба, я їх на аукціон продаю, маю нормальну копійку, яку можна пустити у розвиток цього підприємства. А от ні, кажуть, давайте ми візьмемо і віддамо його в оренду, віддамо в оренду. А оренду ми ще допускаємо із викупом.

То, якщо зараз, знову ж таки по Господарському кодексу, умови викупу сьогодні регламентуються цим самим Господарським кодексом, тобто законодавством, то ми давайте зараз умови викупу виведемо поза законодавство і через угоду оренди із керівником підприємства домовимося, що я в тебе орендую підприємство на стільки то років, а потім беру і викупляю. Я саме так читаю зміни саме до Господарського кодексу України. Якщо не так, то, будь ласка, мене переконайте. Але я глибоко переконаний, що саме так воно тут записано.

Тому давайте все-таки інакше підходити. Навпаки, посилювати відповідальність сьогодні керівництва за використання майна. Якщо це майно в надлишку, якщо це майно сьогодні не використовується, давайте продавати тим, хто його потребує. Продавайте на аукціоні, гласно, заробляти копійку і використовувати її на розвиток цього самого підприємства.

Йдемо далі. Знову ж таким мова йде про те, що яке ж все-таки майно дозволяється віддавати в оренду. І знову ж таки ............. довільно цифра – це 200 квадратних метрів. 200 квадратних метрів – це 20 на 10 метрів. От так собі можна уявити, що це є і для якого підприємства. Тобто я не бачу у цьому ніякої доцільності. З одного боку, це розриває майнові комплекси, а з іншого боку, можна дійсно позбутися зайвого цього майна.

Тому, з моєї точки зору, з позиції Української народної партії, це не є покращання ситуації. Нам треба створювати законодавство, яке б примушувало сьогодні керівників підприємств, примушувало б керівників підприємств використовувати ефективно сьогодні майно, а не здавати його, класти в кишеню собі великі кошти.

Тому, шановні друзі, це не є крок до знищення корупції. Це навпаки, з моєї точки зору, є крок, щоб роздавати гроші, а отже сіяти корупцію. Тому Українська народна партія не буде підтримувати цей законопроект. Дякую.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Корупція не сіється, мабуть. Щось інше з нею робиться. Черняк, одна хвилина.

14:09:08

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, законопроект спрямований на узгодження між собою положень Господарського кодексу та закону „Про оренду державного та комунального майна”. І це дуже добре. Це нормальна, необхідна, конструктивна, рутинна робота Верховної Ради. Якщо ми знаходимо між законопроектами, між законами, прийнятими нами неузгодженості, то ми повинні їх усунути.

Я хочу відзначити три основних моменти, які є позитивними. По-перше, виключаються положення про те, що державне комерційне підприємство не має права здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів. Друге, орендодавець приймає рішення про передачу майна в оренду на конкурентних засадах. І третє, Фонд державного майна України, його регіональні відділення під час розгляду цього питання враховують пропозиції місцевої державної адміністрації, органів місцевого самоврядування.

Тепер стосовно зауважень, я думаю, що також 3 зауваження може бути. Дійсно, треба зробити все для того, щоб не відбувалася прихована приватизація через оренду, це перше. Друге, зробити все для того, щоб неможливо було розірвати єдиний …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість третє назвати.

14:09:21

ЧЕРНЯК В.К.

Да. Друге, не розірвати єдиний господарський комплекс. І третє, чому саме 200 метрів визначено як розмір майна на одне підприємство. Треба, чому не 100, чому не 500?

Я думаю, що законопроект доцільно було б прийняти можливо після певного доопрацювання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, представник Фонду державного майна Олександр Бондар і будемо визначатись.

БОНДАР О.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, я прошу підтримати цей законопроект в першому читанні від Фонду держмайна, оскільки цей законопроект узгоджує норми Господарського кодексу із Законом „Про оренду”. Єдине протиріччя є, зауваження депутатів, що тут є заборона здачу в оренду підакцизних товарів, але це вирішується наступним законопроектом, який буде розглядатися далі проект Маліновського. І, якщо його врахувати в другому читанні всі питання відпадуть.

Тому я просив би в першому читанні підтримати, а в другому врахувати законопроект Малиновського.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про несення змін до деяких законодавчих актів України щодо оренди, реєстраційний номер 7453. Прошу голосувати.

14:12:14

За-84

По фракціях покажіть, і ви побачите, що є кому.

По фракціях, будь ласка: комуністів - 38, «Регіони України» - 0, Народна партія – 13, «Наша Україна» - 1, Блок Тимошенко – 0, соціалісти – 23, Українська народна партія – 4, Соціал-демократи (об’єднанні) – 0, Народний блок Литвина - 0. „Довіра народу” – 0, «Єдина Україна» - 0, «Реформи і порядок» - 0, Партія промисловців і підприємців – 4, Народний рух України – 0, позафракційні – 1.

Давайте проголосуємо про направлення на повторне перше читання. Голосуємо. Повторне перше, дружніше, будь ласка. Нехай перероблять, голосуйте Іван Олександрович, голосуйте! Ідея хороша, давайте підтримаємо.

14:13:16

За-113

Я ще раз, шановні колеги, повірте моєму досвіду, є кому голосувати. Не голосують фракції, які присутні. Тобто коли б ми не голосували результат буде такий самий, тобто, повірте, що це, на жаль, так.

Тому, шановні колеги! Оголошується зараз перерва до 16 години.

Я ще раз нагадую, о 15 годині представники фракцій і депутатських груп, і Блоку Литвина плюс представник Президента і уряду зібратись на засідання у кабінеті Голови.

Оголошується перерва до 16 години. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.