ЗАСІДАННЯ П’ЯТИДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15    грудня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України!  Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

 

10:02:01

Зареєструвалося у сесійній залі 406 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги!  Сьогодні день народження народного депутата України Пономаренка Георгія Григоровича. Давайте привітаємо нашого колегу и побажаємо плідних успіхів, міцного здоров’я.

Тепер інформація про результати роботи Верховної Ради  України на пленарному  засіданні 14  грудня 2005 року. Розглянуто 10 питань порядку денного. За результатами  розгляду    прийнято  3 закони та одну постанову, 11 законопроектів та один проект  постанови відхилено.

Оголошення.  Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради  України інформую про входження  народного депутата України Гавриша Степана  Богдановича до складу депутатської  фракції Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Відповідно до статті  13 Закону України „Про статус народного депутата України”  та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України  інформую про входження народного депутата України  Келестина  Валерія Васильовича до складу депутатської фракції  політичної партії Народний союз „Наша Україна”.

Шановні народні депутати!  Вчора  відбулося засідання Погоджувальної ради, відбулася також зустріч керівників депутатських  груп і фракцій у Президента України, і ми домовилися, що буде доопрацьовано проект бюджету   на основі тих пропозицій, які внесені бюджетним комітетом, і сьогодні о 16-ій годині  ми розглянемо це питання.

А зараз  оголошується до розгляду проект Постанови  про видання оновленого тексту Конституції України.  Будь ласка,  Петро Миколайович. Симоненко Петро Миколайович з цього приводу має слово. І прошу  підготуватися, будемо приймати рішення.

 

10:04:20

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, я прошу вас підтримати проект Постанови Верховної Ради про видання оновленого тексту Конституції України, проект якого вже підтримали представники практично всіх фракцій, які є у складі Верховної Ради.

Зміст цього проекту передбачає звернення якраз до Кабінету Міністрів, щоб до 31 грудня нинішнього року видати текст Конституції з змінами, внесеними відповідно Верховною Радою Законом України про внесення змін до Конституції. Приблизний наклад вказується – мільйон екземплярів з фінансуванням з Державного бюджету.

З чого ми виходили, коли запропонували даний проект постанови? Ну, по-перше, з першого січня набувають чинності зміни до Конституції, і фактично країна буде вже мати новий основний Закон. На жаль, але для користування спеціалістами і громадянами України не має єдиного виданого з тими змінами, які прийняті були ще у грудні минулого року, тексту основного закону.

Для того, щоб і спеціалістам, і тим же, хто забезпечує виконання прав і свобод наших громадян, ми повинні, на мій погляд, надати можливість мати єдиний текст оновленої Конституції. В даному випадку я звертаюся до вас з проханням підтримати цей проект постанови і проголосувати за те, щоб до 31 грудня Кабінет Міністрів забезпечив видання одного мільйона екземплярів, примірників оновленого тексту Конституції.  Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати! Цей проект постанови підписали практично представники всіх фракцій. Тому я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 8577, про видання оновленого тексту Конституції України. Прошу голосувати.

 

10:06:40

За-259        

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. «Регіони України» - 57, комуністів- 56,  Народної партії – 38, «Наша  Україна» - 1, Блок Тимошенко – 21, СПУ – 25, Народний Блок  – 21, СДПУ(о) - 20, Українська народна партія – 0,  Народний рух України – 0,   „Довіра народу” – 0, «Єдина Україна» - 5, «Реформи і порядок» - 0,  Партія промисловців і підприємців України  – 0,  позафракційні – 15.

 Запишіться. Три хвилини, будь ласка, з мотивів. Запишіться, будь ласка. Три хвилини. Будь ласка, Олександр Стоян.

 

10:07:37

СТОЯН О.М.

Прошу передати слово колезі Добкіну.

 

ГОЛОВА.   Михайло Добкін, будь ласка.

Ну зачекайте хвилинку! Я розумію, що ви… Зачекайте!

 

10:07:47

ДОБКІН М.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели! Это голосование показало, кому действительно в нашей стране нужна Конституция, кто живет по Конституции, а кто ее не признавал, не признает и не собирается признавать.

Я считаю, что те тяжелые решения, которые принимала Верховная Рада в непростое для нашей страны  время, показывают, какие политические силы сегодня действительно работают для того, чтобы Украине жилось лучше, а которые работают  только лишь для того, чтобы проползти в Верховную Раду.

Я считаю, что украинский народ 26 марта все те силы, которые выступают против Конституции, против украинского народа оставят за пределами  Верховной Рады и здесь соберутся только те люди, которые будут работать на благо нашей страны.

 

ГОЛОВА.  Оржаховський, будь ласка. Ну зачекайте, ну я прошу!   

 

10:08:43

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський.

Володимир Михайлович,  прошу передати слово  Петру Миколайовичу Симоненко.

 

ГОЛОВА.  Петро Симоненко, будь ласка.

 

10:08:51

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Симоненко, фракція комуністів.

Шановні виборці! Я вчора звертався до  Верховної Ради з проханням  підтримати проект 8570 Проект Постанови Верховної Ради про запрошення місії спостерігачів від СНД в якості офіційних  спостерігачів на вибори до рад усіх рівнів в Україні у березні 2006 року.

Чому я звертався до вас, а тому що Президент України прийняв рішення призупинити участь нашої держави в діяльності місії СНД відносно того, щоб забезпечити контроль за виконанням законів, прав і свобод громадян під час виборів.

І в даному випадку виконуючий обов’язки міністра у закордонних справах направив, надіслав офіційного листа до Центральної виборчої комісії, де він заявляє, що жодних підстав для офіційного запрошення зазначеної місії на парламентські вибори в Україні 2006 року немає. Це також…

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

 

10:09:58

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный Блок Литвина.

Уважаемые коллеги, депутаты Народного Блока Литвина голосовали в свое время за эту Конституцию, за ее изменение. И мы вообще считаем, что тема закрыта, надо идти дальше, нас с вами ждут более серьезные вещи: сегодня надо рассматривать бюджет, надо заниматься социально-экономическими вопросами. Вчера мы проголосовали с вами нормальный закон, приняли его в окончательном варианте, по распределению средств от «Криворожстали», в том числе и для жителей Кривого Рога.

Аналогичные важные законы есть сегодня, и поэтому я не думаю, что сейчас есть смысл нам долго рассуждать об этой теме, тем более мы уже проголосовали о том, чтобы издать обновленный текст Конституции. И я считаю, что эта тема должна быть просто закрыта. Мы технически приняли правильное, нормальное решение. Исходя из этой логики, пойдемте дальше. Дальше есть задачи, которые нужно решать сегодня-завтра.

И, исходя из этой логики, наша фракция предлагает просто продолжать работать в том режиме, в каком нам предложено порядком заседания.

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Представник Президента Юрій Ключковський, мікрофон, будь ласка.

 

10:11:01

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую дуже, Володимире Михайловичу.

Я собі дуже добре згадую, як до президентських виборів отримував слово представник попереднього Президента: поза всякою чергою і досить було руку підняти.

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Я хочу сказати: піднімемо стенограми, що представник Президента фактично не виступав. І давайте не пересмикувати.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Ні, я дуже добрий свідок, що було.

Але я хочу звернути увагу, що у Верховній Раді України тим, хто проголосували за цю постанову, здається, що зміни до Конституції вже набрали чинності. Цією постановою всупереч чинній сьогодні Конституції дається доручення Кабінету Міністрів України.

Володимире Михайловичу,  Кабінет Міністрів уже дав давно розпорядження, Мін’юст підготував і вже, здається, вийшло з друку набір, текст Конституції зі змінами.

Тому тут хтось ломиться у відкриті двері. Але, я ще раз хочу підкреслити, той хто так переживає за Конституцію, нехай вчиться жити за тою Конституцією, яка діє сьогодні. Сьогодні прийнята неконституційна постанова, оскільки сьогодні постанова Верховної Ради України не може ні до чого зобов’язати Кабінет Міністрів.

 

ГОЛОВА. Я хотів би в цьому зв’язку представнику Президента  нагадати, щоб він ці слова: „щоб навчилися жити за Конституцією” адресував насамперед тим, хто повинен відповідати за Конституцію. Якщо приклади потрібно, ми вам наведемо.

І ще раз хочу сказати, що постанову цей проект підписали керівники всіх фракцій, в тому числі і вашої. І демонструвати як представник Президента консолідацію давайте демонструвати, щоб ми голосували і приймали рішення, а не розмежовували сесійну залу.

Так, заспокойтеся. Про призначення суддів Конституційного суду України – питання. Василь Васильович Онопенко, будь ласка.

Петро Михайлович, ми  його вже ж голосували, в понеділок ми розглянемо на погоджувальній раді і приймемо рішення Ну, давайте, ну, ми приймемо рішення, погодимо його, підпишемо всі ці в постанові, приймемо нормальне рішення. Я пущу, я маю на увазі наступний тиждень, що в нас буде. Приймемо рішення.

 

10:13:15

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, комітет розглянув матеріали подані вами головою Верховної Ради , відповідно до вимог Конституції, відповідно до закону про  Конституційний суд і виніс свої постанови. Рекомендує вам, я думаю, можливо, і сьогодні, обрати чи призначити, ну, по тому як ви розглядали кандидатури: Литвака Олега Михайловича суддею Конституційного суду України. Він має відповідну освіту, його дані відповідають вимогам статті 116, статті 16 Конституції України і комітет підтримав відповідне  подання.

Крім того, комітет також розглянув матеріали відносно Вернидубова  Івана Васильовича. І також підтримав дану кандидатуру, оскільки подані матеріали відповідають вимогам Закону про Конституційний Суд.

Учора комітет розглянув відповідні матеріали на нашу колегу Маркуш Марію Андріївну. І мова йде про призначення також її суддею Конституційного Суду України. Всі зібрані матеріали на Марію Андріївну відповідають вимогам чинного законодавства, Конституції України.

Крім того, раніше комітет розглядав відповідні матеріали на Стацюка Петра Богдановича, на Вороб’я Петра Адамовича і на Борденюка Василя Івановича. Це було значно раніше, ще у квітні цього року. Ми також перепровіряли відповідні матеріали, які подані ними і Головою Верховної Ради. Комітет не знайшов підстав для того, щоб їх не рекомендувати.

Тому, якщо ці кандидатури будуть включені для призначення на посади Конституційного Суду, то можна буде проголосувати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати,  нам потрібно визначитися щодо кандидатур, які ми будемо включати в бюлетень для голосування.

Пропонуються такі кандидатури, прошу уваги. Литвак Олег Михайлович, Вернидубов Іван Васильович, Маркуш Марія Андріївна і хто ще?

 

ОНОПЕНКО В.В. Борденюк Василь Іванович, Воробей Петро Адамович.

 

ГОЛОВА.  Та ні. Давайте домовимося таким чином. У нас на Погоджувальній раді, Василю Васильовичу, ми домовилися що до чотирьох кандидатур. І ми узгодили ці чотири кандидатури. Зараз з’являються нові кандидатури. Давайте проголосуємо спочатку за ті, які були погоджені на Погоджувальній раді, а потім будемо вносити інші. Так було б, я думаю, логічніше.

 

ОНОПЕНКО В.В.  Добре, немає заперечень.

 

ГОЛОВА.  Томи ми, тоді ми на трьох зупиняємося?

 

ОНОПЕНКО В.В. На трьох.

 

ГОЛОВА. Тоді вноситься на голосування 3 кандидатури, Литвак, Вернидубов і Маркуш. Немає застережень? Я просив би зараз Мішуру Валерія Дмитровича, голову Лічильної комісії оголосити про порядок підготовки і проведення голосування.

Дякую, Василь Васильович.

 

10:17:08

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, я просив би членів Лічильної комісії Верховної Ради України, шановних народних депутатів Асадчева, Гінзбург, Грязєва, Кальніченка, Кармазіна, Кафарського, Костинюка, Майко, Манчуленка, Миримського, Надрагу, Рябіки, Ситника, Соболєва, Фоменко, Чорновіла, Чичканова і Шевчука зібратися зараз у залі засідань лічильної комісії для підготовки бюлетенів і визначення порядку голосування. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, дякую. Ми тоді о 12 годині будемо голосувати, Валерій Дмитрович, да? Хорошо.

Оголошується до розгляду питання про календарний план проведення дев’ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання. Доповідач – Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Матвєєв Валентин Григорович.

 

10:17:57

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, проект календарного плану проведення завершальної дев’ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання попередньо було Комітетом з питань Регламенту направлено для погодження парламентським депутатським фракціям і групам. Доповнень, змін і зауважень до цього проекту від них до нашого комітету не надійшло.

Зазначеним проектом пропонується у відповідності з вимогами статті 83 Конституції України розпочати пленарні засідання дев’ятої сесії 7 лютого наступного року і закінчити її роботу, зараз уже внесли деякі пропозиції, завершити її роботу 4 квітня останнім пленарним засіданням. Тобто після проведення  парламентських виборів передбачається ще додатково один тиждень роботи народних депутатів у виборчих округах і тиждень роботи, на тижні роботи наступному, тобто 4 квітня, я к я уже сказав, буде закриття останньої 9 сесії Верховної Ради України.

За цей час всього передбачено: для роботи у пленарному режимі – 4 тижні, 3 тижні – для роботи в комітетах і фракціях і 2 тижні – для роботи народних депутатів у виборчих округах, а також передбачається, у відповідності з Регламентом Верховної Ради, провести два Дні уряду України у Верховній Раді.

Комітет вніс проект постанови про проект календарного плану проведення дев’ятої сесії Верховної Ради України 4 скликання. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, пропозиція до вашого відома доведена. Я хотів би лише ще попросити одне уточнення зробити. Ні, ні, ще одне.

Шановні колеги, пропонується, щоб ми не закривали сесію, просто ми останнє засідання, що провели 4 квітня, але сесію не закривали про всяк випадок, бо невідомо як будуть розвиватися події, може виникнути така обставина, коли потрібно буде провести засідання Верховної Ради, а ми сесію закриємо. Тому потрібно таким чином, провести 4 квітня останнє засідання, але сесію не закривати, вона тоді закриється, коли почнеться нова фактично сесія. Це все правильно. Ми тільки що, юристи подивилися, пропонують таким чином.

Тому з урахування цих обставин, пропозицій я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про календарний план проведення 9 сесії Верховної Ради України 4 скликання. Реєстраційний номер – 8583. Прошу голосувати.

 

10:21:43

За-354

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" (стосовно висвітлення роботи Верховної Ради України). Сергій Макарович Правденко, будь ласка. Хто буде? А, з місця ви будете? Мікрофон увімкніть Сергія Макаровича.

 

10:22:23

ПРАВДЕНКО С.М.

Дякую. Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу!

Минулого разу, коли приймалася постанова про висвітлення, була пропозиція, здається, шановного депутата Асадчева, що наша, ми кожної сесії це приймаємо, коли можна внести зміни до закону і приймати на все скликання про висвітлення. Це доручення комітет виконав.

Ми пропонуємо внести зміни до статті 9 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади..” з формулюванням, що визначається окремою постановою Верховної Ради України про висвітлення на все чергове скликання народних депутатів Верховної Ради України. Тобто Голова Верховної Ради і Керівник Апарату, або Керівник Апарату за його дорученням укладають відповідну угоду і не треба нам буде приймати постанову кожної сесії. Прошу підтримати. Тим більше, це була пропозиція з депутатського залу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу уваги, відповідно до нашої домовленості на Погоджувальній раді, підготовлений проект закону, про який щойно інформував вас Сергій Макарович Правденко, виконувач обов’язків Голови Комітету з питань свободи слова та інформації.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", реєстраційний номер 8144. Прошу голосувати.

 

10:24:13

За-347

Закон прийнято.

Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (стосовно розвідувальних органів). Георгій Корнійович Крючков, голова Комітету з питань національної безпеки і оборони має слово  для доповіді з приводу цього закону. Друге  читання.

 

10:24:48

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги!  До законопроекту, який ми прийняли у першому читанні,  було внесено 75 пропозицій по  65 позиціях.  Вони дуже уважно розглядалися у комітеті, в тому числі двічі  на засіданнях, тричі ми  збиралися з керівниками всіх  силових структур, і  вносимо пропозиції, які у вас є.  Всього враховано 59 пропозицій, в тому числи повністю - 36, з уточненням редакції – 22, частково – 1, не враховано 16.  Якщо народні депутати  наполягають на них, я просив би їх розглянути.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги! Переходимо по пропозиціях.

 

КРЮЧКОВ Г.К. Пропозиція номер три на другій сторінці.

 

ГОЛОВА.  Акопян наполягає на своїй пропозиції?  Ні. Шість. Наполягає Акопян? Ні.

 

КРЮЧКОВ Г.К. 20, восьма сторінка.

 

ГОЛОВА.  20. Манчуленко,  наполягаєте на поправці? Ні, зняв Манчуленко.

 

КРЮЧКОВ Г.К. 22, на дев’ятій сторінці. Він теж погодився на засіданні комітету.

 

ГОЛОВА.   Йдемо далі.

 

КРЮЧКОВ Г.К. 30 поправка на   дванадцятій сторінці.

 

ГОЛОВА.  Валерій Лебедівський наполягає  на поправці? Ні.

 

КЮЧКОВ Г.К Далі йде 36.

 

ГОЛОВА.  Георгій Манчуленко, наполягаєте на своїй поправці?

 

КРЮЧКОВ Г.К. Ні, він не наполягає.

 

ГОЛОВА. Ні.

 

КРЮЧКОВ Г.К. Так, 47-а.

 

ГОЛОВА. Акопян наполягає? Ні.

 

КРЮЧКОВ Г.К. 50-та. Тут написано – не враховано. Але ми на засіданні ввечері погодились на неї.

 

ГОЛОВА.  Погодились, вона врахована, да?

 

КРЮЧКОВ Г.К. Да, врахована. Так, 51-ша.

 

ГОЛОВА. Лебедівський, наполягаєте? Ні.

 

КРЮЧКОВ Г.К. 53-тя.

 

ГОЛОВА.  Не наполягає.

 

КРЮЧКОВ Г.К. Не наполягає. 57-ма.

 

ГОЛОВА.  Георгій Манчуленко, наполягаєте на 57-й?

 

КРЮЧКОВ Г.К. Він погодився.

 

ГОЛОВА. Погодився, да?

 

КРЮЧКОВ Г.К. І 58-ма.

 

ГОЛОВА.  Вона врахована. 59-та.

 

КРЮЧКОВ Г.К. Да, 59-та. 62-га.

 

ГОЛОВА. Валентин Зубов, наполягаєте на своїй поправці?

 

КРЮЧКОВ Г.К. Ні, він не наполягає на ній.

 

ГОЛОВА. Ні, не наполягає.

 

КРЮЧКОВ Г.К. І 64-та, теж, Сім онов, він не наполягає. Просимо прийняти в другому читанні і в цілому.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти проект Закону про внесення змін до деяких законів України стосовно розвідувальних органів у другому читанні і в цілому як закон. Реєстраційний номер 8428. Прошу голосувати.

 

10:27:56

За-299

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо іпотечних відносин). Святаш Дмитро Володимирович, будь ласка. Є Святаш? Хто від комітету буде доповідати? Сергій Васильович Буряк. А, є Святаш? Будь ласка.

 

10:28:37

СВЯТАШ Д.В.

Шановний Голово, шановні колеги, ми сьогодні розглядаємо в другому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо іпотечних відносин), за реєстр 7482, який нами був прийнятий за основу третього листопада цього року 260-ю голосами. Цей закон був внесений Кабінетом Міністрів та визначений Президентом як невідкладний до розгляду.  Трохи нагадаю зміст законопроекту.

По-перше, до іпотеки  земель,  особливо земель  сільськогосподарського призначення він не має жодного ніякого відношення. Законопроект є технічним, він узгоджує норми законодавчих  актів та дозволяє вирішити значущу соціальну проблему – проблему забезпечення житлом шляхом вдосконалення сфери фінансування та кредитування житлового будівництва.

По-друге. Деякі дискусійні питання механізмів та інструментів інвестування житлового будівництва в ході обговорення зняті і, на наш погляд, правильно виписані у пункті 3 законопроекту, тобто зміни до Закону України про інвестиційну діяльність.

По-третє. Можливі протиріччя та неузгодженості інструментарію та змісту рейтингування повністю зняті. Підозр у монополізації цього ринку ………..доступ міжнародних рейтингових агентств відкрито, функцію контролю і повноваження комісії по цінним паперам і фондового ринку із цих питань визначене.

До комітету надійшло 65 пропозицій суб`єкта права законодавчої ініціативи. Із них 45 враховано повністю або частково, 20 відхилено. Відхилені пропозиції стосуються деяких концептуальних положень, за якими … компроміс з іншими пропозиціями.

Комітет прийняв рішення  рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон України з уточненнями Юридичного управління.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА.  Так, поправки. Хто наполягає на поправках, які не враховані? Вноситься на голосування  пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон  проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо іпотечних відносин).  Реєстраційний номер 7482. прошу голосувати.

 

10:30:58

За-214

Рішення не прийнято.  Пропозиція комітету.

Хто за те, щоб повернутися  до розгляду проекту закону реєстраційний номер 7482, прошу голосувати.

 

10:31:29

За-291

Повернулися.

Хто за те, щоб прийняти в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо іпотечних відносин, прошу голосувати.

 

10:31:56

За-295

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання фінансовим правопорушенням при використанні бюджетних коштів, державного і комунального майна) (друге читання). Доповідач – заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віталій Юрійович Хомутиннік.  Будь ласка, Віталій Юрійович.

 

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Коротко нагадаючи суть законопроекту, дозвольте сказати наступне.

По-перше, даний законопроект, внесений нашим колегою народним депутатом Білорусом Олегом Григоровичем, був прийнятий за основу третього листопада цього року 307 голосами. Цим законопроектом вносяться зміни до законів України: про Державну контрольно-ревізійну службу, про аудиторську діяльність – та він направлений на посилення заходів щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна.

По-друге, робочою групою за участю керівництва та представників комітет, керівництва Головного контрольно-ревізійного управління, Рахункової палати України, науковців, законопроект був доопрацьований до другого читання з урахуванням більшості внесених поправок. Відхилено лише сім поправок з 33-х.

Висновок Головного науково-експертного управління позитивний. При цьому відхилені поправки лише за формальними ознаками, так як вони знайшли своє відображення в редакції інших поправок та змін.

По-третє, усі питання, які були підняті в ході обговорення законопроекту, були враховані. Це стосується і позапланових перевірок, які будуть проводитися тільки за рішенням суду, і інших питань, які піднімалися в сесійній залі.

Комітет рекомендує прийняти цей законопроект у другому читанні та в цілому як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, чи є якісь застереження до проекту закону, реєстраційний номер 7282? Немає, вноситься на голосування пропозиція про прийняття у другому читанні і в цілому як закон, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно запобігання фінансовим правопорушенням при використанні бюджетних коштів, державного і комунального майна, реєстраційний номер…

Що? Що? Я запитував, відмініть голосування. Відмініть голосування, будь ласка. Поправки. Який номер поправка?

 

ГОЛОВА. Хто це такий, Діденко? 7-ма поправка, зараз одну хвилиночку подивимося. Діденко, 7-ма поправка, мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

 

10:34:52

ДІДЕНКО Ю.В.

Я тут пропоную залишити статтю Закону номер 2 у старій редакції і щоб вона залишалась. Тому що пропозиції, які тут вносяться не притаманні КРУ, і вони перебирають повноваження Рахункової плати.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Ця пропозиція врахована частково в редакції і ми додали по всьому тексту цього законопроекту ті питання,  які вирішує контрольно ревізійне управління, ми додали, що також рахункова палата має право робити перевірки та  здійснювати державний аудиторський контроль.

Тому вона редакційно врахована.

 

ГОЛОВА. Так, оскільки Діденко наполягає на своїй поправці,  це 7-ма поправка, я її ставлю на голосування. 7-ма поправка, сторінка 5.

 

10:36:11

За-38

Рішення не прийнято.

Є ще в вас поправка? Немає?

Діденко, будь ласка, мікрофон увімкніть.

 

10:36:30

ДІДЕНКО Ю.В.

Я тут пропонував статтю номер два вилучити. Тому що тут КРУ як складова частина Кабінету Міністрів може давати оцінку своєму органу. Тому я пропонував би цю статтю виключити взагалі із закону і не вносити.

 

ГОЛОВА.  Будь ласка, позиція комітету.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Ця поправка також відхилена. Є альтернативна поправка народних депутатів Садового та Хомутинніка, які враховані. Тому комітет пропонував відхилити цю поправка.

 

ГОЛОВА.  Це дев’ята поправка, так?

 

ХОМУТИННІК В.Ю.  Так.

 

ГОЛОВА.  Але, оскільки автора наполягає, я ставлю на голосування поправку номер дев’ять Діденка. Будь ласка, йде голосування.

 

10:37:36

За-53

Рішення не прийнято.

Які ще поправки є? Зараз ми поправки закінчимо, тоді. Юрій Діденко, мікрофон, будь ласка.

 

10:37:50

ДІДЕНКО Ю.В.

Я хотів би тут наголосити, що із введенням цього закону в нашій державі сьогодні ще не прийнято базові закони про систему державного фінансового контролю, в якому повинні бути визначені основні, основу здійснення контролю у державних фінансів, місце та роль кожного державного органу контролю. Правове визначення аудиту державних фінансів є предметом базового закону, а не галузевих законів.

І тому тут галузевий закон піднімає функцію КРУ до рівня Кабінету Міністрів. Тому моя пропозиція цей закон відхилити і відправити на доопрацювання.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Хто ще наполягає на своїх поправках? Немає. Валерій Асадчев, будь ласка, мікрофон.

 

10:38:42

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні друзі. А я не розумію, навіщо ми аудит віддаємо з Рахункової палати в КРУ? Це вони що, самі себе будуть контролювати виконавча влада, а Рахункова палата і парламент що буде робити? Я пропоную, що це абсолютно недоречно і це треба відхилити, цей законопроект. Парламент має здійснювати зовнішній контроль, в тому числі і через аудит. Я думаю, що цей закон не треба голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання фінансовим правопорушенням при використанні бюджетних коштів, державного і комунального майна), реєстраційний номер 7282.

 

10:39:48

За-232

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про нотаріат. Мусіяка Віктор Лаврентійович, Голова підкомітету Комітету з питань правової політики запрошується до доповіді. Віктор Лаврентійович є.

 

10:40:37

МУСІЯКА В.Л.

Шановні народні депутати, пропонується до другого читання проект Закону України про нотаріат. Я маю вам сказати, що цей закон напрацьовувався більше 2 років, побувало у нас на посаді Міністра юстиції десь 3 особи за цей час. І кожен раз ми поверталися до цього тексту, враховуючи точку зору нового міністра.

Але маю вам сказати, що в Міністерстві юстиції є достатньо глибокі фахівці, з якими ми остаточно опрацювали також цей законопроект. І Комітет Верховної Ради  правової політики прийняв остаточне рішення рекомендувати прийняти Закон по нотаріат у другому читанні і в цілому.

Я вам хочу тільки нагадати, що Закон про нотаріат (в новій редакції) виходить з принципів європейських нотаріату і, по великому рахунку, сьогодні ми фактично приводимо у відповідність з Цивільним кодексом, Сімейним кодексом, Господарським кодексом цей закон, тому що дуже величезні були, великі були перебої, навіть в діяльності нотаріусу і вони декілька місяців не могли працювати, здійснювати нотаріальну діяльність після введення в дію Цивільного кодексу.

І зараз фактично ми даємо нові імпульси для діяльності нотаріусів. Треба мати на увазі, що створено фактично новий сучасний механізм доступу до нотаріальної діяльності, також надана можливість створення, знову ж, сучасного нотаріату з точки зору його самоврядних функцій.

Ми виходимо з того, що нотаріальна діяльність за своєю специфікою є діяльністю професійною і це особлива діяльність, так як і адвокатська, наявність серед нотаріусів особи є достатньо природною основою для того, щоб нотаріус був членом спілки нотаріальної.

Я пропоную зараз приступити до другого читання. Дякую.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Віктор Лаврентійович. Йдемо за поправками. Будь ласка, перша – Стретович мікрофон.

 

10:43:32

СТРЕТОВИЧ В.М.

Стретович, партія Християнсько-Демократичний Союз, „Наша Україна”.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні присутні! У нас по Регламенту, взагалі 14 днів треба перед другим читання роздати проект. У мене тут добра сотня поправок, я отримав годину назад! Ну, треба ж мати якісь, взагалі, відношення до депутатів  як не до безсловесних кнопкодавів, а щоб вчитатися в текст і зрозуміти, що враховано, що не враховано, оцінити його. Тому з мотивів Регламенту я пропоную його сьогодні не розглядати. Тому що він в порушення закону прийнятий, не кажучи про змістовну частину, що там, не можу сьогодні оцінити як бути, голосувати чи не голосувати.

Нас слухають радіослухачі і знають, що сьогодні таке нотаріат у країні. Цього закону ждуть нотаріуси для того, щоб вирівнені були як державні, так і приватні. Але скільки порушень нотаріуси допускають. Щоб цього уникнути, я прошу не розглядати, а відправити на повторне друге читання в зв’язку з порушенням процедури Регламенту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Миколайович, я думаю, для такого досвідченого юриста, як ви, це не має значення – коли роздали.

Так, будь ласка, наступна правка. Перша. Тоді ви, правда, час використали вже. Давайте так. Я поставлю вашу пропозицію на голосування.

Ставиться на голосування пропозиція народного депутата Стретовича - в зв’язку з недотриманням регламентних норм підготовки законопроекту до другого читання, перенести його розгляд відповідно до норм Регламенту. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Голосуємо дружно.

 

10:45:22

За-185

 

Не підтримано.

Будь ласка, мікрофон Стретовича. Перша поправка.

 

10:45:30

СТРЕТОВИЧ В.М.

Дякую, Адам Іванович. Лобісти у Верховній Раді працюють успішно і я хочу це відзначити. І зараз докажу це на своїх поправках. Вводиться термін новий в закон – професійна відповідальність і професійні стягнення. Але, коли ми вникнемо в статтю 17 Закону, то штраф і попередження є ні що інше, як дисциплінарна відповідальність. І я пропонував замінити це: „професійні стягнення” на „дисциплінарні стягнення”. Так, як це прийнято у науці юридичній, в юриспруденції. Але чомусь автори законопроекту відмовили, відхилили мою поправку. Я наполягаю, щоб вона була відновлена відповідно до теорії права. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Лаврентійович, будь ласка.

 

МУСІЯКА В.Л. Шановний Володимире Миколайовичу, справа в тому, що дійсно, ви правильно помітили, що вводиться фактично нова категорія  „професійна відповідальність”.  Ми відмовилися від категорії „дисциплінарна відповідальність нотаріуса” , тому що  в даному випадку не можна говорити про дисциплінарну відповідальність, оскільки  нотаріус не знаходиться  на державній службі, це тільки  ті, хто знаходиться на службі, виконує діяльність  за договором, контрактом, несуть  дисциплінарну відповідальність. І в європейській практиці, в науці нотаріальній зараз прийнято називати таку відповідальність саме  професійною. Це не виключає  відповідальності цивільної, адміністративної, кримінальної відповідальності нотаріуса. Крім того, нотаріус повністю ….. несе відповідальність  матеріальну, і, крім того, він страхує свою діяльність. Інакше кажучи, у даному випадку  абсолютно це ніяким чином, Володимире Миколайовичу, не  робить  оця категорія, відповідальність його  якоюсь виключною. Мова у тому, що  ми йдемо до нової системи відносин у сфері  цієї професійної діяльності.  І    всередині самої цієї  спільноти нотаріальної вони встановлюють самі  ці види відповідальності. І ви знаєте, що штраф той же зараз є і у відносинах між учасниками  цивільних правовідносин не тільки це кримінальна, адміністративна відповідальність встановлюється через штрафи. І навіть штрафи переводяться  дохід якоїсь з осіб учасників тих чи інших відносин. Інакше кажучи,  боржник і кредитор між собою встановлюють види штрафу, і штраф цей йде  комусь із них у зв’язку з тим, що неналежно, скажімо, контрагент виконує свої обов’язки. Тому тут все нормально, Володимире Миколайовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте?  Не наполягає.

Наступна поправка Довгого. Не наполягає.

Поправка 13. Мусіяка. Не наполягає. 

Довгий, 15.

16. Стретович, будь ласка.

 

10:48:32

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановні колеги народні депутати! Будь ласка,  вдумайтеся про що йдеться у четверті  частині  статті 8. Кримінальна справа щодо нотаріуса  може бути  порушена лише Генеральним прокурором, його заступниками, прокурорами  АРК, областей, міст Києва та Севастополя. Я пропонував доповнити – а також судом у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.  Про що ідеться? Коли в процесі розгляду кримінальної справи суддя встановить, що до споєння злочину причетний нотаріус, то дами йому право порушити справу проти цього нотаріуса. Я думаю, що це дуже важливо і такі випадки непоодинокі, коли судді саме в процесі встановлюють, що підпис там посвідчений  неправильно, що він сфальсифікований, і тоді дати право судді порушити кримінальну справу проти цього нотаріуса, який таку дію вчинив. Прошу поставити на голосування і підтримати. Дякую. 

 

МУСІЯКА В.Л. Володимире Миколайовичу, я, наприклад, до цієї вашої пропозиції схильно ставлюся і думаю, її можна підтримати, оце доповнення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 16 поправку народного депутата Стретовича, що притягувати до відповідальності може і суд у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним законодавством. Прошу підтримати поправку.

 

МУСІЯКА В.Л. Прошу проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо „за”.

 

10:50:04

За-157

Шановні колеги, я закликаю і прошу вашої уваги! Давайте вдумайтесь, будь ласка, що пропонує колега Стретович. Зараз в законопроекті пропонується, що до кримінальної відповідальності нотаріуса, нотаріуса можна притягнути лише за поданням прокурорів. А суд? А суд позбавляється такого права. Тобто якщо він вчинить якісь дії, несумісні з законом, суд не має права втручатися в діяльність нотаріусів. Що ми їх вище навіть народних депутатів ставимо? Я прошу підтримати цю поправку. Прошу голосувати.

 

МУСІЯКА В.Л. Прошу підтримати.

 

10:50:59

За-251

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Поправка підтримана.

Наступна. Стретович, 18-та.

 

10:51:08

СТРЕТОВИЧ В.М.

Знову ж таки доповнити словами: після слова „влади та професійного самоврядування”. При цьому  відхилена ця поправка, але ми переходимо до палати, наступає в нотаріусів професійне самоврядування. Тому я вважаю, що цю поправку теж даремно відхилили, вона повинна бути врахована в тексті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Там слово „тощо” тільки ви  пропонуєте вилучити. Це 18 поправка.

 

МУСІЯКА В.Л. А, справа йде ось що. Доповнити частину 2 після слова  „влади” словами „та професійного самоврядування”.

Мова йде ось про що. „Повноваження  органів державної влади щодо регулювання нотаріальної діяльності визначаються  цим законом”. Ну мова йде про  те, щоб додати ще що і „умови  професійного самоврядування визначаються законом”.

Ви знаєте, що самоврядування, якщо ми говоримо про  професійне самоврядування, вони визначаються статутами  відповідних організацій, громадських організацій або, скажімо, об`єднань професійних. Я не думаю, що тут   ми можемо, скажімо, зайти далеко і багато врегулювати в законі, якщо закон скаже, що самоврядування в такій-то частині має керуватися  от такими, такими-то нормами. Тому я думаю, таку пропозицію можна в принципі врахувати, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наступна поправка, будь ласка.

 

МУСІЯКА В.Л. Хоча статутом регулюється самоврядування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Стретовича ввімкніть.

 

10:52:42

СТРЕТОВИЧ В.М.  Поправка  21. Мова йде державне забезпечення нотаріальної діяльності. Ну в кого нема сумніву, що нотаріат  як діяльність є важливою для держави. І у нас тут забивається норма для того, щоб забезпечити населення  нотаріальними послугами, треба резервувати приміщення для нотаріусів, які потім будуть ставати їхньої власністю. Але їх треба придбати.

Сьогодні вже кажу як голова Комітету по боротьбі з корупцією, це знову-таки хід для того, щоб  заплатити, добитися, десь вибити це приміщення замість того, щоб  держава сприяла  діяльності нотаріату як інституту,  які є необхідні кожній державі, незважаючи на те,  що він буде абсолютно  роздержавлений. Дякую. 

 

МУСІЯКА В.Л. Ви знаєте,   Володимир Миколайовичу, я думаю, що прекрасна пропозиція. Виходили тільки з того,  що якщо ще виходити з необхідності бронювання, ви знаєте  як до цього ставляться органи місцевого  самоврядування. Ми в перехідних… прикінцевих положеннях  записали, щоб органи місцевого  самоврядування  забезпечили  діяльність нотаріусів і допомагали їм в тому, щоб отримувати місце роботи і забезпечувати їх конторами і так далі, приміщеннями. Але записати прямо в законі оце, знаєте, це тоді стане для декого непереборною обставиною і може заперечити саму діяльність в тій чи іншій місцевості.

Я, наприклад, не проти був би, якби кругом було броніювання для нотаріусів. Але це фактично зараз неможливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Миколайович не наполягає.

Наступна поправка, мікрофон Стретовича. Будь ласка, Володимир Миколайович.

 

10:54:22

СТРЕТОВИЧ В.М.

Ну, вона врахована, а врахована частково. Тут всі мої поправки, ось поправка 26: „Об’єднання нотаріусів”, - де пропонується стаття щодо: загальнодержавним органом професійного самоврядування є палата нотаріусів, статус, структура і повноваження її органів визначається законом і статутом відповідної палати. Написано: „Відхилено”.

Будь ласка, Віктор Лаврентійович, поясніть чому. Двадцять шоста поправка.

 

МУСІЯКА В.Л. Так: „ Загальнодержавним органом …… є палата нотаріусів України. Статус, структура та повноваження…” А, ось в чому. Ви взяли все записали, що визначається законом: і статус, і структура, і повноваження палати нотаріусів. Ви знаєте, нотаріуси можуть створювати в структурі цієї палати і такі органи, які не передбачені законом. Вони мають право це робити. Скажімо, оці фонди для того, щоб відшкодовувати шкоду, яку заподіяв нотаріус в своїй діяльності, якщо він сам не може відшкодувати, і навіть коли через страхування відшкодовується якась сума, і цього недостатньо, то тоді вони можуть створити фонди ці. За рахунок фондів, куди йдуть кошти від усіх нотаріусів, вони це зробити. Це нормальна передбачена така можливість. А якщо ми це запишемо все, то тоді, вийде, закон має все те передбачити, що в статуті буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Володимир Миколайович, наполягаєте? Ні.

Наступна поправка. Мікрофон Стретовича, будь ласка.

 

10:56:02

СТРЕТОВИЧ В.М.

Поправка 28-ма, мені не зрозуміло мотиви відхилення. Тут зазначено, що особа, що займає посаду нотаріуса, забезпечує встановлення від імені держави, підкреслюю,  від імені держави без спірних правовідносин громадян територіальних громад, підприємств, установ, а також реалізацію та захист їхніх прав та законних інтересів. А друга частина: відхилення, зовсім не зрозуміло: затвердження на посад нотаріуса, зупинення повноважень нотаріуса, або припинення його діяльності проводиться в порядок та на умовах передбачених цим Законом.

Виходить, що ми не  захищаємо законодавчо нотаріуса, його в інший спосіб якось звільняють. Тому що ця поправка №28 відхилена. Я вибачаюсь перед слухачами, я не читав текст Закону. Чому я наполягав? Ми зараз непрофесійно розмова у нас відбувається. Можливо,  в інших місцях десь це зазначено, але прочитати це неможливо було, Адаме Івановичу. Чому я наполягав на своєму праві депутата, щоб вичитати закон і порівняти його.

Дякую.

 

МУСІЯКА В.Л. Ні, він зрозумів, що як раз в  даному випадку мова іде про те, є спеціальна норма, одна і друга, яка передбачає те, що тут в другій частині сказано і  зупинення, і припинення – все це є статті спеціальні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, не наполягає. Будь ласка, Довгий, 29-та? Не наполягає. Стретович, 36-та?

 

10:57:23

СТРЕТОВИЧ В.М. Тут вона відхилена в моїй редакції запропонованій, але ідентичний пункт 10-ий цієї статті, фактично перегукується з тим, що я пропонував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 37-ма ваша. Мікрофон  Стретовича, будь ласка.

 

10:57:38

СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую, Адаме Івановичу.

Цим законом я вважав, що нотаріуси підпорядковані не тільки закону, а законодавству в цілому, тому що є цілий ряд нормативних актів, який відсилається до дій нотаріуса, тому вони повинні керуватися Законом, але і  чинним законодавством.

Якщо, наприклад, постанова Міністрів вимагатиме удостовірення якогось підпису, чи  якоїсь нотаріальної дії у нотаріуса, то вона повинні ж виконати також і цю постанову Кабінету Міністрів. Я пропонував розширити поле регулятивне відповідно цим Законом. Але автори вважають, що тільки  керуватися треба Законом. Дякую.

 

МУСІЯКА В.Л. Я думаю, Володимире Миколайович, ви, як раз, як голова такого комітету, розумієте, що  коли ми, щодо професії нотаріуса, встановлюємо, що тільки те, що цим Законом, спеціально професійним Законом, можна так сказати, в загально визначається обов’язки нотаріуса. Це як раз, можливість його захисту від впливів і інших речей, що ідуть від інших органів  держави, які видають підзаконні акти. Інакше кажучи, коли ми говоримо про законодавство, то воно включає не тільки цей закон, а і інші закони, інші нормативні акти, в тому числі і підзаконні. Не може Кабінет Міністрів цього встановлювати. Це треба внести в цей закон оте, що ви говорите.  Ми з цього виходили. Тільки законом. Якщо треба нову якусь, новий вид, удостовірити якийсь акт, то це має бути тут відображено. Інакше ми можемо вийти дуже далеко за межі того, що має виконувати нотаріус, і яким чином правильно, ви підкреслюєте, захищати права громадян і організацій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Переконали Володимира Миколайовича. Будь ласка, наступна 40-ва, і 41-ша. Мікрофон Стретовича.

 

10:59:29

СТРЕТОВИЧ В.М.

Адаме Івановичу, я не знайшов поки що так побіжної відповіді на запитання. Тому Віктор Лаврентійович нехай мені пояснить.

У 41-й поправці я пропонував зазначити підстави дисциплінарної відповідальності нотаріуса. І дав перелік, що цим є стягнення плати, що не відповідає розміру, невиконання обов’язків, далі – невиконання вимог закону, безпідставна відмова вчинення нотаріальної дії, поведінка, що не відповідає правилам професійної етики, створення перешкод працівникам органів юстиції.

Я перечитую весь закон і не бачу, де є підстави відповідальності нотаріуса. Запитання закономірне. А як будуть притягуватися нотаріуси до відповідальності, тим паче лише професійної, як ви мене переконували на початку, коли підстав для такої відповідальності в законі немає. А моя поправка відхилена. Я наполягаю, щоб закон передбачав такі підстави, якщо діяти за вашою логікою, що все повинно бути унормовано законом. Дякую.

 

МУСІЯКА В.Л. Не все повинно бути унормовано законом. Коли  мова йде про професійну відповідальність, я вже про це говорив. Це не є рівновелика дисциплінарної відповідальності. Професійна відповідальність у даному випадку встановлюється за підставами, які передбачені статусом, який буде затверджений нотаріальною палатою. І там будуть ці всі підстави передбачені.

Тут є види відповідальності. Вони передбачені, види відповідальності в законі, які види відповідальності застосовуються до нотаріуса. А все інше в статуті буде передбачено.  В законі не встановлюється, тому що це не дисциплінарна відповідальність, а професійна.

Володимир Миколайович…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, не наполягає. Поправка наступна Стретовича 43-тя, мікрофон, будь ласка, 44-та.

 

11:01:22

СТРЕТОВИЧ В.М.

Ну, оскільки в нас дискусія з Віктором Лаврентійовичем звелась до того, що дисциплінарної відповідальності як такої не несуть нотаріуси, тому слово „кваліфікаційно-дисциплінарна комісія” не є відповідною, тому що кваліфікаційна комісія нотаріусів, тому я погоджуюсь з відхиленням цієї поправки.

 

МУСІЯКА В.Л. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 44-та ваша і 46-та. Будь ласка, мікрофон Стретовича.

 

11:01:50

СТРЕТОВИЧ В.М.

Тут пропонувалася несплата штрафу нотаріусом протягом місяця після остаточного вирішення спору, тягне нарахування на суму штрафу в пені як дисциплінарна, знову ж таки, я не знаю поняття професійної відповідальності, я вчився в ті часи, коли була дисциплінарна відповідальність як різновид юридичної відповідальності. Але чомусь відхилено як стимулюючий, вірніше антистимулюючий принцип для дисциплінування нотаріусів.

 

МУСІЯКА В.Л. Я би з вами погодився, що, якщо він штраф, суму штрафу не виплачує, то можна на нього через якийсь час, скажімо, збільшити вдвічі. Це було б стимулюючим, дійсно, фактором, але при доопрацюванні вирішили, що це не дуже суттєво, що вони будуть виконувати накладені на них стягнення. Дивіться, можна поставити, я не проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставимо на голосування поправку 44-ту. Прошу визначатись.

 

11:03:00

За-39

Мікрофон Стретовича, будь ласка, 46-та, 47-ма.

 

11:03:07

СТРЕТОВИЧ В.М.

Адам Іванович, в зв’язку з цією ситуацією, що ми потрапили, я пропоную з економії часу не продовжувати цю роботу, оскільки жодна поправка, я дивлюсь, ніхто не дивиться в закон, ніхто його не вивчає практично. Ми набираємо, там, 20 голосів на поправку. Давайте, я відмовляюся від своїх поправок, нехай Верховна Рада несе відповідальність за недосконалість закону, але все-таки закликаю своїх колег не голосувати за закон в цілому, а відправити на повторне друге читання для того, щоб можна було вивчити і зробити зауваження, тому що ми ефективний  і ефектний, якщо хочете, закон сьогодні не приймемо, приймаючи його поспіхом, не маючи остаточного тексту.

Я вважаю, що Інститут нотаріату є дуже важливим для встановлення нормальних, цивільно-правових стосунків в державі із хисту прав громадян. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Миколайович. Єдине я хотів би сказати, що не грішіть на своїх колег, бо все-таки одна з ваших найсуттєвіших поправок була підтримана.

Так. Хто ще з народних депутатів наполягає на своїх, на розгляді своїх поправок? Немає. Тоді я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому Закону „Про нотаріат”, реєстраційний номер – 2338. Прошу визначатись.

 

11:04:40

За-165

Запишіться з мотивів голосування, що будемо робити далі. Будь ласка, 3 хвилини Буйко.

 

11:04:59

БУЙКО Г.В.

Буйко, фракція комуністів.  Прошу передати слово Симоненко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Симоненка.

 

11:05:07

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні радіослухачі! Фракція комуністів не голосувала за прийняття цього закону, виходячи з того, що він передбачає, в першу чергу, ліквідацію державного нотаріату.

Серед тих проблем, які сьогодні виникають, з точки зору підвищення плати за ті чи інші послуги, головне для нас – це те, що практично ліквідація державного нотаріату призведе і до зменшення відповідальності за все те, що буде далі робитися. Бо якраз державний нотаріат від імені держави, оформлюючи ті чи інші документи і бере відповідальності держави, в тому числі несе за це відповідальність, за те як оформлюються документи і наскільки вони відповідають законам і правам громадян.

Тому фракція комуністів, виходячи з цього, і не голосувала на підтримку цього закону, бо ліквідується державний нотаріат.

 

ГОЛОВИЙ. Володимир Стретович. Це вже  не треба відповідати. Зараз. Хай висловлять.

 

11:06:09

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановний Адам Іванович, шановні радіослухачі! Я наполягав на відкладенні розгляду цього закону з тих мотивів, що ми порушили Регламент. І дійсно, вичитка цього закону доводить до думки, що тут ще міститься досить значна кількість корупціогенних норм, які дозволяють чиновникам, в тому числі регіонам, кваліфікаційним комісіям, чиновникам Міністерства юстиції дозволяти чи не дозволяти відкривати округи і приймати інші адміністративно-розпорядчі функції.

Хочу сказати, що сьогодні до комітету доходить інформація, що для того, щоб стати в Києві нотаріусом, треба 90 тисяч доларів заплатити. В Харкові це сягає 50 тисяч доларів. Це все не сприяє побудові правової держави.

Давайте ми ретельно ще раз подивимося цей законопроект, знімемо всі застереження і тоді одностайно проголосуємо виступаючи за те, що нотаріат повинен бути єдиним. Під контролем держави повинні працювати всі нотаріуси керуючись цим законом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Білорус Олег.

 

11:07:10

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово народному депутату Василю Васильовичу Онопенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Онопенка, будь ласка.

 

11:07:20

ОНОПЕНКО В.В.

Шановні колеги, дуже прикро, що ми не підтримали цей проект Закону про нотаріат. Він є надзвичайно досконалий. Звичайно, не всі могли професійно з ним познайомитися. Немає сьогодні відповідальності держави, є відповідальність людей в будь-якому випадку.

Ми ж закладаємо відповідальність кожного нотаріуса за неправомірні його дії, якщо причинена якась матеріальна шкода чи моральна шкода. І це найголовніше, а не загальна відповідальність держави.

З іншої сторони, цей закон передбачає пільги для малозабезпечених осіб. Звичайно, прикро, що так сталося. Але я думаю, нам потрібно направити на повторне друге читання і ми його зробимо ще більш досконалим. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Віктор Лаврентійович – думку комітету і будемо визначатись.

 

МУСІЯКА В.Л. Шановні колеги, ну, я розумію колег з фракції комуністів, коли мова йде про те, що немає в тексті закону згадування державного нотаріату. Здається, ніби б даному випадку знижується рівень захисту прав громадян.

Справа в тому, що тут не йшло про знищення, як говорять, державного  нотаріату. Мова йшла про те. щоб ввести єдиний нотаріат. Нотаріус виконує функцію, яка йому належить, і він наділений цією функцією від держави, від імені держави діє. Він же печатку ставить гербову від імені держави.

І разом з тим введення єдиного нотаріату     не знижує рівень захисту громадян  з точки зору і оплати, скажімо, як ніби у державного  нотаріуса менше, ніж  у, так званого, приватного нотаріуса.  Справа в тому, що, окрім того, що говорив  Василь Васильович, що ми встановлюємо,  і спеціальний законопроект розроблений,  тарифи знижені. І навіть звільнення від оплати послуг  нотаріуса передбачено законом. Маю вам сказати, що і на сьогодні уже  діяльність тих нотаріусів, які  називалися  і називаються на сьогодні приватними, десь 70 мільйонів гривень приносить  порівняно десь з 17 мільйонами, які приносять нотаріуси державні.

Шановні колеги! Немає тут оцих застережень. Я вас прошу, тут не треба мати на увазі  тільки оці, скажімо, назва категорії.  Тому я думаю, це застереження має відпасти.

Щодо криміногенності, так, положень, корупціогенності. Це Володимир Михайлович таке закрутив. Справа в тому, що я  зразу  хочу заявити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, будь ласка.  Давайте  або коротше, або ми дискусію  вже більше не будемо влаштовувати, тому що це  зайва трата часу. Закінчуйте, будь ласка, дайте  мікрофон. Це ми лекції зараз почнемо  читати, не треба. Будь ласка, завершуйте  думку і будемо визначатися.

 

МУСІЯКА В.Л.  Я про те, що у законі таких положень  немає. Працюють  люди відповідно до закону,  або порушуючи закон. І ці цифри, що ви називали,  в законі вони не названі і не можуть бути названі.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вже мотиви завершилися, голова  комітету виступав, так що  сказав.

Шановні колеги! Є пропозиція, я думаю, вона абсолютно слушна  і справедлива,  Яку вносив колега Стретович про те, щоб  ми його направили на повторне друге читання. Прошу  голосувати.

 

11:11:15

За-241

Дякую.   Рішення прийнято.

Так, слухається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо наукової відпустки), реєстраційний номер 5710. Будь ласка, Стоян.

 

11:11:53

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція партії "Регіони України".

Шановні колеги, народні депутати! Ігорем Рафаїловичем Юхновським і іншими нашими шановними вченими подано проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо наукової відпустки). Яка головна суть цієї пропозиції?

Головна суть цієї пропозиції полягає в тому, щоб записати у Закон про відпустки таку позицію: для здійснення наукової та науково-педагогічної діяльності за кордоном науковим та науково-педагогічним працівникам на підставі рішення вченої наукової і науково-технічної ради, наукової установи надається наукова відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до трьох років. Тобто, коли вчений їди за кордон, залишається за ним робоче місце, і він має право три роки там працювати. Потім повертається для себе.

Наш комітет – Комітет з питань соціальної політики, праці – підтримує цю пропозицію, вважаючи, що, дійсно, нам треба направляти за кордон наших вчених, щоб вони там робили наукові розробки, але зберегти за ними робоче місце. В зв'язку з цим я просив би підтримати цей закон в другому читанні. Але хочу зазначити, що після консультацій моїх з Ігорем Рафаїловичем Юхновським, я знімаю дві свої пропозиції, які враховані. Це пропозиція друга і пропозиція шоста. Чому знімаю? Тому що Ігор Рафаїлович пропонує все-таки, якщо створюється спільна інтелектуальна власність, тобто якісь наукові розробки спільні наших вчених з вченими того інституту, де він стажирується за кордоном, то треба все-таки було би залишити на рік заробітну плату тому вченому. Я думаю, це доцільно.

Тому прошу, Адаме Івановичу, закон в цілому без моїх двох поправок – поправки другої і поправки шостої. Тобто залишити ті пропозиції, які просили автори закону, щоб все-таки на рік зберегти заробітну плату в цілому до 3 років, якщо спільно є наукові розробки, то зберігається на 1 рік заробітна плата.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, зрозуміла пропозиція? Що ми даємо можливість піти у відпустку без збереження заробітної плати терміном до 3 років, якщо є рішення вченої ради, і якщо є заділ в наукових розробках, то 1 рік може зберігатися за ним заробітна плата.

З такими уточненнями я ставлю про прийняття в другому читанні і в цілому як закону Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо наукової відпустки). Реєстраційний номер 5710.

Прошу голосувати.

 

11:14:34

За-292

Дякую.  Закон прийнято.

Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Хомутиннік Віталій Юрійович, будь ласка.

 

11:14:56

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний   головуючий! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", підготовлений до другого  читання. З вашого дозволу нагадаю, що даний проект був підтриманий у першому читанні за основу за підтримки 270 народних депутатів.

Під час підготовки до другого читання до законопроекту надійшло 59 пропозицій. Майже всі вони враховані. Лише одна  пропозиція  була відхилена, це пропозиція  Національного банку, але дана пропозиція не є суттєвою і принциповою, та вже враховується в інших відповідних положеннях  закону.

Що стосується інших пропозицій від народних депутатів Лукашука, Карнауха, Одайника, Бондаренка, Алексєєва, Буждигана, Хомутинніка та Майка, то слід зазначити, що всі вони є слушними  та враховані в редакції  законопроекту, підготовленого до другого читання.

Також  хотілося б відмітити, що  законопроект  враховує всі суттєві та доречні пропозиції Кабінету Міністрів України, які містяться в урядовому проекті закону про  внесення змін до Закону про закупівлю   робіт і товарів за державні кошти.

Отже, даний проект закону відповідає загальним напрямам збільшення ролі парламенту в державі за контролем державних закупівель і цілком слушно пропонує впровадити дієві механізми парламентського контролю в окремій, виключно важливій сфері суспільно-економічної діяльності, а саме: державних закупівель.

Таким чином, підбиваючи підсумки, я хочу ще раз наголосити, що всі пропозиції враховані, проходили декілька робочих груп, зустрічей. Та комітет в цілому пропонує підтримати даний проект закону в другому читанні та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, як ви чули, враховані всі поправки, крім поправки Національного банку. Немає кому… Ви від кого, від банку? Поправок уряду немає в цьому законопроекті. Ми можемо надати слово в другому читанні, тоді, коли є поправки уряду.

Тому я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як закону: про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Реєстраційний номер 8015. Прошу голосувати.

 

11:17:34

За-320

Закон прийнято.

Так, дві фракції просять оголосити перерву. Так, хто буде виступати?

Шуфрич, будь ласка.

 

11:18:01

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний Адаме Івановичу.

Шановні колеги, шановні співвітчизники! Учора відбувалася дуже дивна і несподівана річ: ми мали унікальну можливість під завершення нашої каденції зробити дуже відповідальну і серйозну справу: ми мали можливість повернути 25 відсотків заборгованості по державному боргу по заощадженнях громадян по бувшому Збербанку у зв’язку із приходом в казначейство коштів за „Криворіжсталь” . Сьогодні цими коштами планують закрити дірку бюджету 2005  і запланували їх на покриття дірки 2006 року. Невже це справедливо? Я  думаю, що ми маємо повернути, якщо не завод не змогли віддати українському народу, а повернули іншим народам, то хоча би гроші за цей Завод маємо повернути нашим громадянам. І я прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Симоненка, будь ласка.

 

11:19:16

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, я також звертаюсь до вас з проханням, з проханням, розглянути проект 8570, проект постанови Верховної Ради, про який я вже говорив, що стосується запрошення місії спостерігачів із СНД в якості офіційних спостерігачів на  виборах до рад усіх  рівнів в Україні у березні 2006 року. Це  сьогодні вже має принципове значення, для того, щоб знімати напругу у зовнішніх стосунках України, в тому числі у стосунках з Росією.

Ви бачите: які сьогодні складні процеси відбуваються завдяки тому, що представники офіційної вади, а в даному випадку,  я ще раз нагадую про те, що виконуючий обов’язки міністра у закордонних справах – Огризко, направляє вже вказівку голові Центральної виборчої комісії, що Президент прийняв рішення призупинити участь нашої держави у діяльності цієї місії.

Таким чином, не допускати місію і спостерігачів з країн СНД на територію України під час виборів 2006 року.  Ми вважаємо, це недемократичний крок. Ми вважаємо, що треба обов’язково проголосувати цю….

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, давайте. З мотивів чого? Побалакати хочеться? Це  була перерва. За усталеною традицією 3 хвилини після перерви. Вони порадились і висловили свої думки. Так що мотиви будуть потім, коли до законів перейдемо.

Шановні колеги, тоді давайте ми поступимо таким чином, я звертаюсь до секретаріату, будь ласка, подайте мені ці проекти, про які йшла мова: 8334, 7373, 7183 і проект постанови 8570. І, коли вони будуть,  ми визначимося голосуванням. Щоб вони передали мені зараз головуючому.

А поки що ми послухаємо проект Закону про житловий фонд соціального призначення. Друге читання. Реєстраційний номер 3386-2. Доповідає Пустовойтенко Валерій Павлович. Будь ласка.

 

11:21:32

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. При підготовці проекту Закону про житловий фонд соціального призначення до другого читання було отримано 92 зауваження народних депутатів України. Повністю враховано 72 зауваження. Редакційно враховано 15 та не враховано 5 зауважено. Редакційно врахована низка положень законопроектів депутатів Коваля, Римарука, Добкіна, які стали співавторами уже цього законопроекту до другого читання.

Це все обумовило необхідність внесення до законопроекту ряду суттєвих змін. Так у доопрацьованій редакції передбачено трирівнева система  безоплатного надання жилих приміщень громадянам України.

Приміщення тимчасових притулків для дорослих, жилі приміщення в соціальних гуртожитках, квартири або садибні, одноквартирні жилі будинки житлового фонду соціального призначення.

Першій рівень – тимчасовий притулок для дорослих, спрямований на забезпечення громадян без визначення місця проживання тимчасовим до шести місяців житлом. ........... передбачено законодавством грошовою допомогою, медичною, правовою, соціальною, психологічною та побутовою допомогою. А також спрямований на сприяння таким громадянам у встановлені особи, відновленні документів, паспортизації та працевлаштуванні. Тимчасові притулки відповідно до законодавства є установами соціального обслуговування і не належить до житлового фонду.

Другий рівень – соціальні гуртожитки, жилі приміщення, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання. Соціальні гуртожитки створюються органами місцевого самоврядування і перебувають у власності місцевих та територіальних громад.

Третій рівень – повноцінне упорядження житла, квартири або садиби, одноквартирні житлові будинки житлового фонду соціального призначення усіх форм власності, які надаються органами місцевого самоврядування виключно громадянам України у порядку черги за договором найму соціального житла. Таким чином запропонований механізм спрямований не тільки на забезпечення соціально вразливих верств населення житлом, а й реально сприятиме відновленню соціального статусу цілого прошарку нашого суспільства.

Соціальне житло надається безоплатно. Користування житлом є платним. Плата за соціальне житло складається з плати, яка вноситься безпосередньо наймачем і визначається органами місцевого самоврядування. Для кожного наймача індивідуально та за рахунок державної допомоги, яка надається відповідно до закону.

До законопроекту введено обмеження щодо того, якщо плата за соціальне житло, яка вноситься безпосередньо наймачем, не може перевищити 20% від сукупного доходу наймача та членів його сім’ї, які проживають разом з ним. Доопрацьована редакція законопроекту значно посилить соціальний захист осіб, які отримали соціальне житло або перебувають на соціальному квартирному обліку, зокрема таким громадянам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершуйте, дайте можливість. Це друге читання, Валерій Павлович.

 

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Хорошо. Я зрозумів. Ну, я можу сказати, що цей законопроект як ніколи потрібен сьогодні нашим громадянам, дасть можливість місцевим органам влади вирішувати соціальні питання і ми таким чином можемо підняти рівень розвитку якраз будівельної галузі. Но головне, вирішити соціальні питання.

Так же хочу добавити, що ми не врахували 5 зауважень, про які сказав, вони абсолютно визначені другими законодавчими актами. Це зауваження Сушкевича, дальше, зауваження Кіссе і зауваження Довгого Тараса і Буждигана. Інші всі зауваження враховані.

Дякую за увагу. Прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так. Ідемо по поправках, будь ласка, поправка 51-ша, Сушкевич. Не наполягає. Поправка 56-та Кіссе. Не наполягає. Поправка Довгого 68-ма. Не наполягає. І поправка Буждигана Пилипа 76-та.

Не наполягає. Враховуючи те, що решта поправок врахована. Я ставлю на голосування, з мотивів запишіться, будь ласка. Так, будь ласка, 3 хвилини з мотивів Пеклушенко.

 

11:26:20

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Фракция «Регионы», Пеклушенко, Запорожская область.

Фракция будет поддерживать этот закон. И единственное, нам хотелось бы к авторам закона высказать наши пожелание, чтобы мы не превратили это социальное жилье в ночлежки, чтобы были вещи учтены: инфраструктура содержания; охрана; воспитатель; врач, который бы занимался реабилитацией этого контингента, но и самое главное – это источники финансирования. Чтобы источники финансирования ни в коем случае не были нагружены наши местные советы, только за счет государственного бюджета.

В целом философия этого закона, которую поддерживает фракция «Регионы».

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Дорогунцов.

 

11:27:04

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановний Адаме Івановичу, прошу передати слово керівнику фракції комуністів у Верховній Раді Петру Миколайовичу Симоненко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Симоненка.

 

11:27:15

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, я  прошу вас підтримати позицію нашої фракції, ми не будемо голосувати за цей проект закону, виходячи з наступного: в першу чергу, при середній заробітній платні близько 800 гривень основна маса населення практично позбулася права на отримання без безплатного житла, так як за цими законами передбачається, щоб право, на так зване соціальне житло, має той, у кого середньомісячний сукупний доход в рік, з розрахунку на одну особу, не перевищує прожиткового мінімуму.

Таким чином, у нас тільки бомжі зможуть мати право отримувати таке житло.

По-друге. Сьогодні у нас в черзі на отримання житла стоїть більше 2 мільйонів громадян, майже третина України проживають в непридатних для цього приміщеннях, в тому числі і в гуртожитках.

Ми б хотіли вас просити ще зважити на те, що.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Надрага.

         

11:28:18

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, к этому законопроекту, наверное, все-таки есть смысл относится в логике следующего порядка. Абсолютно правильно предыдущий выступающий сказал, что есть большущая, по-другому не назову, многомиллионная очередь людей, нуждающихся в жилье. Но, к большому сожалению, скажем глядя правде в глаза, мы сегодня не сможем эту очередь решить так, чтобы эти люди получили жилье. Так давайте сделаем хоть какой-то шаг в направление того, чтобы решать проблему. А то, что у нас, к большому сожалению, прожиточный минимум, который вызывает горькую усмешку, потому что я хотел бы, чтобы на него пожили те, кто его утверждал, это вопрос, который надо пересматривать, мне кажется, в другом законодательстве. В части того, каким образом мы должны устанавливать прожиточный минимум.

А вот в части того, что мы должны сделать социальное жилье, потому что те, кто не имеет возможности его купить, должны иметь жилье, вот это, по-моему, правильно. И в этой части депутаты от Народного блока Литвина будут поддерживать данный законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Жижко.

 

11:29:23

ЖИЖКО С.А.

Прошу передати слово Борису Беспалому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Борису Беспалому, будь ласка.

 

11:29:30

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Борис Беспалий, «Наша Україна».

Ну, для прикладу. В Києві сьогодні отримують житло ті, хто стоять в черзі з 76-го року. Це, до речі, до відома однієї з партій. Бачите, ця черга сформувалась ще коли і до 91-го року, доки ви панували, вона і близько не розсмокталася.

Але, якщо ми не можемо надати житло всім і одразу, то це не означає, що не треба нікому його давати. І тут я повністю підтримую позицію, яку заявив попередній виступаючий. Тому фракція «Наша Україна» буде підтримувати цей закон, оскільки він сприяє якраз зменшенню черг і сприяє тому, щоб збільшувалось надання і будівництво дійсно соціального житла, а не тільки елітного житла, що ми спостерігаємо.

Якщо ми цей закон не приймемо, то це і означає, знову ж таки, перекіс, ухил на користь елітного житла і черги законсервуються. Тому цей закон приймати необхідно і «Наша Україна» на цьому наполягає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Це правда, що в Києві черги з 76-го року. Але в тих роках по десятках тисяч квартир видавали і сьогодні, якщо мене не зраджує пам’ять, Київ дає не більше, ніж 100 квартир на рік. Ось вам і зрозуміло, чому така черга.

Я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні Закону про житловий фонд соціального призначення, реєстраційний номер  3386-2.

 

11:31:13

За-288

Закон прийнято.

По фракціях, будь ласка.

 „Регіони України” – 56, комуністів – 0, Народна партія – 36, „Наша Україна” – 33,  Блок Тимошенко – 31 , соціалісти - 24, Блок Литвина – 20,  соціал-демократи - 20, Українська народна – 1, Народний Рух – 15,   „Довіра народу” – 9, „Єдина Україна” – 13, „Реформи і порядок” – 13, Партія промисловців і підприємців – 9, Позафракційні -8.

Шановні колеги!  Так як говорили ті, хто брали перерву, зараз ми попробуємо визначити долі тих проектів,  про які йшла мова.

Я  ставлю на голосування про включення до порядку денного  проекту Постанови Верховної Ради  про запрошення місії спостерігачів від СНД в якості офіційних спостерігачів  на виборах до рад всіх рівнів в Україні у березні  2006 року, реєстраційний номер проекту 8570. Прошу голосувати про включення до порядку денного.

 

11:32:37

За-255

Дякую, включене.

Суть питання вже не один раз говорилося про те, щоб запросити у якості офіційних спостерігачів  на вибори   до рад всіх рівнів  у березні 2006 року місії спостерігачів і доручити Голові Верховної Ради України  Литвину направити відповідні запрошення  у визначені відповідним законодавством  України терміни.  Центральній виборчій комісії забезпечити  акредитацію та безперешкодне  і повноцінне  функціонування  спостерігачів від СНД під час проведення виборів. Прошу проголосувати за такий текст постанови.

 

11:33:29

За-243

Постанова прийнята.

По фракціях, хто не хоче відвертості у виборах: "Регіони України" – 58, комуністів – 56, Народної партії – 38, "Наша Україна" – 1, Блок Тимошенко – 6, соціалісти – 24, Народний блок Литвина – 21, Соціал-демократична партія (об'єднана) -  18, Українська народна партія – 0, Народний Рух України – 0, „Довіра народу” – 1, „Єдина Україна” – 12, „Реформи і порядок” – 0, Партія промисловців і підприємців – 0, позафракційні – 8.

Дякую.  Постанову ми прийняли.

З мотивів чого? Зараз от ми проголосуємо ще один проект і дам. Запишіться, будь ласка, з мотивів, запишіться. Запишіться з мотивів. Натискуйте кнопки. Три хвилини, будь ласка. Стоян.

 

11:34:36

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція партії "Регіони України".

Шановні виборці! Шановні громадяни України! Ми зараз побачили, як демократична влада Ющенка насправді демонструє демократію – "Наша Україна", і партія „Реформи і порядок”, і Українська Народна партія не голосували за те, щоб запросити сюди спостерігачів. Питається: чому західні спостерігачі повинні тут бути, а спостерігачі з країн СНД не повинні бути? Це що інші люди? Чи це знову спробам за допомогою закордонних спостерігачів  з Америки зробити собі адміністративний ресурс?

Ми вважаємо, що це – неподобство, коли одних запрошують, а іншим забороняють. Тому ми проголосували так, щоб були всі присутні під час виборів. А громадянам України хочу сказати: ось вам справжня демократія Ющенка, його команди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чичканов Сергій, будь ласка. Надрага, будь ласка.

 

11:35:40

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги! Наша фракция поддержала данный  проект постановления, но мы в этом не видим какой-то сверхестественной проблемы. Мы считаем, что    особых эмоций не должно кипеть. Есть позиция Президента. Он сказал, что пусть приезжают все, кто хочет. Мы как Верховная Рада, законодательная власть, тоже высказались в этом. И поэтому как бы нет темы для  каких-то особых эмоций, мы считаем, что все нормально. Есть решение, проголосовали, пошли дальше по повестке дня. Все нормально. Чем больше наблюдателей будет в этой… в нашей стране смотреть за нашими   выборами, тем они будут объективней и честнее и это тоже нормально.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Беспалий, будь ласка.

 

11:36:18

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, „Наша Україна”.

Шановні колеги! Шановні радіослухачі і телеглядачі!  Тут є дві складові в цьому  питанні. Політична. Я думаю,  навряд чи хто в світі навіть, а не тільки в Україні буде заперечувати, що саме команда Ющенка домоглася чесності, відкритості, прозорості у виборчому процесі, чим ви, на  щастя, можете тепер користуватися, тому що інакше ви тримали нас і себе, до речі, з кляпом у роті і говорили те, що  вам диктував Кучма.

Друге. Є правова складова цієї проблеми. Це питання належить до компетентності Центральної виборчої комісії. І якщо сьогодні ви намагаєтесь  продиктувати Центральній виборчій комісії кого їй запрошувати, кого акредитувати  спостерігачами, вчора ви говорили  кого їй проголошувати Президентом. Завтра їй пошлете список депутатів.

„Наша Україна” правовий „беспредел” цей підтримувати не може, і ми абсолютно чесні і відкриті до всіх виборів як знає  це вся Україна.   Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Зубов, будь ласка.

 

11:37:27

ЗУБОВ В.С.

Я дуже прошу, щоб ми  все ж таки  повернулися до  законопроектів, які ми розглядали  в залі, відносно розподілу коштів, які отримали  від продажу „Криворіжсталі”. Це надзвичайно актуальна проблема, і наша фракція – да – звертає увагу народних депутатів, що серед кількох законопроектів законопроект, автором, співавтором якого є народний депутат Сас, член нашої фракції, він набрав найбільшу кількість голосів і, на нашу думку, треба подивитися як повернутися до його розгляду і прийняти сьогодні. Це  надзвичайно важно для  наших виборців.  Дякую.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Мельничук.

 

11:38:20

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Адаме Івановичу, я не хотів би торкнутися обговорюваної теми, я хотів би підняти ще раз питання, пов’язане зі змінами до бюджету 2005 року. І той законопроект, який вніс я і Олуйко, стосовно форс-мажорних обставин на селі.

На сьогоднішній день з усієї України практично поступають дзвінки, я не кажу, що з кожного села, але більшість голів колективних господарств ставлять питання про те, що якщо не будуть прийняті відповідні поправки до закону в бюджет 2005 року, то можливо, що 60 – 70 відсотків тих господарств ще газдували і мали виробляли продукцію в 2005 році, не зможуть працювати в 2006 році. Це конче потрібно прийняти в цьому році обов’язково. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дійдемо до бюджету – будемо про нього говорити.

Хмара Степан. Тільки що був.

Асадчев, будь ласка.

 

11:39:47

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую, Адаме Івановичу.

Оскільки наша фракція була названа, то я хочу сказати, що Українська Народна Партія підтримує позицію Президента щодо того, що в Україну мають приїхати спостерігачі з будь-яких країн: і СНД, і з Заходу, і з Сходу. І не варто тут вичленяти якісь окремі країни чи окремі держави. А от як спостерігачі працювали на попередніх президентських виборах, це бачив весь світ, і бачили, наскільки це було недемократично.

Тому я не думаю, що нам варто зосереджуватися на якихось окремих країнах. Приїжджайте всі, це проголосив Президент. І я вважаю, що ми всі повинні підтримати таку президентську позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обмінялися. Я думаю, ми вчинили правильно, хай спостерігають. Спостерігачі за нас же не голосують, і їхні оцінки на рішення Центральної виборчої комісії аж ніяк не впливають.

Так, ще були пропозиції. Будьте уважні. Була пропозиція про те, щоб повернутися до розгляду Законів про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на  2005 рік” (щодо використання коштів від продажу акцій „Криворіжсталі”). Законопроект за номер 8334 -  Шуфрич і 8334-2 – Сас та інші. Хто за те, щоб повернутися до розгляду цих законопроектів? Прошу голосувати.

 

11:41:29

За-256

Повернулися.

Так, шановні колеги, по фракціях, будь ласка: «Регіони України» - 55, комуністів  - 56, Народна партія – 37, «Наша  Україна» - 3, Блок Тимошенко – 36, Соцпартія – 5, Народний блок Литвина – 21, соціал-демократи (об’єднані) – 20, Українська народна партія – 0, Народний рух – 1,  «Довіра народу» - 0, «Єдина Україна» - 12, «Реформи і порядок» - 0, Партія промисловців і підприємців України – 1, позафракційні – 9.

Оскільки, шановні колеги, ми вчора їх детально обговорювали, я буду ставити на  голосування, нагадуючи про що іде мова. В законопроекті за номером 8334, автори: Шуфрич, Заєць, Воюш, Добкін. М іде про те, щоб ті, кошти, які надійшли від повторного продажу пакету акцій ВАТ Криворізький гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь” направити на погашення знецінених грошових заощаджень громадян. Ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні.

 

11:42:54

За-244

Прийнято.

По фракціях, по фракціях, будь ласка: «Регіони України» - 57, комуністів  - 56, Народна партія – 41, «Наша  Україна» - 0, Блок Тимошенко – 11, соціалістів – 23, Блок Литвина – 21, соціал-демократи об’єднані – 20, Української народної партії – 0, Народного Руху України – 0, „Довіра народу” – 1, „Єдина Україна” – 6, „Реформи і порядок” – 0, Партія промисловців і підприємців – 1, позафракційні – 7.

У цілому є заперечення. Я не можу. Зараз я скажу, почекайте. Не поспішайте.

Ставиться на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту закону за номером 8334-2. Автори – Губський, Сас, Кузьменко, Таран та інші. Законопроектом пропонується у повному обсязі. Але на жаль... Сергію Васильовичу, я до вас звертаюся. Сергію Володимировичу. На жаль, ми не можемо у повному обсязі, бо уже чотири мільярди віддали попереднім власникам. Тобто решту. Але решту ми вже прийняли. По суті він той же законопроект, що ми прийняли.

Тобто, шановні колеги,  з уточненням про те, що ту суму, яка залишилася після повернення коштів попереднім власникам держави, направити на погашення заощаджень громадян. Ставлю на голосування.

 

11:44:56

За-268

Прийнято.

По фракціях. „Регіонів України” – 53, комуністів – 56, Народної партії – 38, „Наша Україна” – 0, Блоку Тимошенко – 36, соціалісти – 19, Народний блок Литвина – 21, соціал-демократи (об’єднані) – 20, Українська народна, Народний Рух, „Довіра народу” – 0, „Єдина Україна” – 13, „Реформи і порядок” – 0, Партія промисловців і підприємців – 0, позафракційні – 12.

Шановні колеги,  це два закони, які, так би мовити, доповнюють один одного. З мотивів запишіться, будь ласка. Думка вже, записуйтеся з мотивів. Обговорення було вчора. Так, будь ласка, Добкін. п’ять хвилин.

 

11:45:53

ДОБКІН М.М.

          Прошу передать слово Ярославу Сухому, народному депутату.

 

          ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, мікрофон, будь ласка.

 

11:46:05

СУХИЙ Я.М.

          Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”.

Шановні колеги, я розумію ейфорію і бажання досолити уряду, це, ну, благородне бажання будь-якого політика, ми повинні думати над тим, як ми будемо виглядати в світі. Ми вже раз з приватизацією „Криворіжсталі” вляпалися в неприємності, коли віддали стратегічно важливе підприємство, яке мало бути в руках, ніби-то держави, а зараз намагаємося як би узаконити цей дерибан.

Я розумів би радість від прийняття таких законопроектів якби нам все-таки вдалося повернути „Криворіжсталь” у державну власність і вона би працювала на державу. Тому я думаю, що нам потрібно до таких законопроектів в подальшому відноситися виважено, зважено і обов’язково мати на руках наукові, економічні, фінансові обґрунтування майбутніх можливих соціально-політичних, соціально-фінансових наслідків для народного господарства України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв Валентин.

 

11:47:03

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Симоненка.

 

11:47:11

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні радіослухачі, фракція комуністів в повному складі проголосувала на підтримку цього законопроекту, виходячи з того, що як „Криворіжсталь”, так і всі попередні підприємства, які, нажаль, під час незаконної приватизації просто  розтягнули, а деякі об’єкти і вкрали у народу України, він, цей об’єкт „Криворіжсталь”, будувався народом і належить народу України.

По-друге, з самого початку приватизації передбачалося всі кошти спрямовувати на розвиток промисловості, тобто державні інвестиції на створення нових робочих місць. Це взагалі не реалізовано.

І, по-третє, ми сьогодні все будемо робити для того, щоб повернути народу те, що вони заробили кров’ю і потом, ту копійку, яку вони відкладали для того, щоб жити краще. В даному випадку всі ці мільярди належать народу України і, якщо розтягують сьогодні Україну, то правильне рішення, щоб підтримали сьогодні цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельничук Михайло.

 

11:48:16

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні радіослухачі! Шановні колеги!

Мова йде не тільки про ті 4 мільярди, які потрібно повернути, а вчора ми отримали інформацію, що 9 мільярдів від „Криворіжсталі” вже пішло на покриття, будемо говорити, тих дірок, які виявилися в бюджеті 2005 року.

Щодо повернення заощаджень, то фракція Соціалістичної партії неодноразово наполягала, щоб все-таки відповідно леву частину, це менше 4-ох мільярдів, від „Криворіжсталі”, щоб було направлено все-таки на повернення заощаджень, а 2 мільярди на фінансування на бюджет 2006 року по дітям війни. І це було би справедливо по відношенню до цієї категорії громадян України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шурма Ігор, будь ласка.

 

11:49:15

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Мені видається, що ми сьогодні прийняли правильне рішення, яке стосується розподілу коштів отриманих при повторній продажі „Криворіжсталі”.

Ми повинні допомогти Президенту України виконати його обіцянку дану на Майдані і за цю обіцянку голосувало 15 мільйонів людей.

Вона говорила про те, що при повторній продажі „Криворіжсталі” половину коштів буде спрямовано на повернення заощаджень. Якщо Президенту України потрібен закон додатковий, то Верховна Рада без сумніву такий закон повинна прийняти, аби допомогти Президенту зреалізувати свою обіцянку.

Окрім того всього, я думаю, що питання розвиток потребує додаткових коштів вливання. І, що саме гірше, що ще не відбулося перерозподілу тих грошей, а високопосадовці уже називають суми, в тому числі і народним депутатам, якими вони будуть покривати дірки у бюджеті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Асадчев Валерій.

 

11:50:23

АСАДЧЕВ В.М.

Шановні друзі, я зараз звертаюсь до тих, хто нас слухає і хотів би повідомити, що ті фракції, які зараз проголосували за цей законопроект, дай, Бог, що тільки в першому читанні, забрали у наших пенсіонерів 15 млрд. грн. Тому що хочу нагадати, що 7 млрд. цього року йде на виплату пенсій і 8 млрд. наступного року – на виплату пенсій.

Більше того, якщо одночасно 20 млрд. грн. віддати і облічити, тобто в налічному варіанті, то буде гіперінфляція. І люди ніяких реальних грошей не отримають, вони отримають просто порожні папірці. Так що я поздоровляю тих політиків, чи горе-політиків, які так турбуються про український народ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обмінялися. Хотів би сказати лише одне, будь-яке спрямування будь-куди державних коштів здійснюється лише одним законом – Законом про Державний бюджет України на відповідний рік. І той, хто кудись розтринькав кошти від приватизації, понесе кримінальну відповідальність, якщо він це зробив без рішення Верховної Ради. Тому давайте закінчимо ці балачки, все повинно розподілятись законами. Ви обіцяли так і давайте будемо так робити. І це відповідає Конституції.

Ще були у нас, хто за те, щоб повернутися до розгляду законопроекту про заборону політичних переслідувань та обмеження прав і свобод громадян за політичними ознаками, реєстраційний номер 7373. Прошу голосувати.

 

11:52:21

За-236

Повернулися.

Вчора ми його обговорювали, шановні колеги. Хто за те, щоб прийняти цей законопроект за основу в першому читанні, прошу голосувати.

 

11:52:50

За-235

Прийнято в першому читанні.

Є пропозиція повернутися до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту особистих прав і свобод громадян), реєстраційний номер 7183. Прошу голосувати.

 

11:53:22

За-237

Повернулися. Вчора ми його обговорювали жваво. Я ставлю на голосування про прийняття  за основу у першому читанні  Закону  про внесення змін до деяких  законодавчих актів України (щодо захисту особистих прав і свобод громадян), реєстраційний номер 7183. Прошу голосувати.

 

11:53:56

За-228

Прийняли рішення.

Шановні колеги! Вчора ми з вами розглядали проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів, що стосується передачі  апеляційних справ близько  50 тисяч із Верховного Суду до апеляційних судів. Давайте,  враховуючи те, що сьогодні судова система  відзначає дунь суддів,  давайте ми  повернемося до розгляду цього закону.

Я ставлю на голосування про повернення. Хто за, прошу голосувати.

 

11:54:50

За-167

Не встигли? Хто за те, щоб повернутися до переголосування, прошу голосувати.

 

11:55:19

За-198

По фракціях. „Регіонів України” – 56, комуністів – 56,  Народна партія – 25, „Наша Україна” – 0,  Блок Тимошенко – 25, Соціалістичної партії -11, Народного блоку – 0, Соціал-демократичної партії (об’єднаної) – 8,  Українська Народна партія, Народний Рух України, „Довіра народу” – нулі, „Єдина Україна” – 11, „Реформи і порядок” – 0, Партія промисловців і підприємців – 0, позафракційні – 6.

Почекайте. Не підтримали. Якби ми його підтримали, була б процедура, все.

Шановні колеги, є ще одне у нас перед перервою – проект Постанови за номером 8593. Мова йде про те, щоб заслухати інформацію Міністерства внутрішніх справ України, вірніше, міністра внутрішніх справ України Луценка та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Карпачової щодо фактів застосування тортур при розслідуванні кримінальної справи Колеснікова. Хто за те, щоб включити її до порядку денного, прошу голосувати.

 

11:56:41

За-220

Не включено.

Будь ласка, запишіться з процедури. Запишіться. Так, будь ласка, Гапочка.

 

11:57:04

ГАПОЧКА М.М.

Прошу передати слово Добкіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Добкіна, будь ласка.

 

11:57:11

ДОБКІН М.М.

Уважаемые коллеги, я хочу обратить ваше внимание, что на сегодняшний момент в областной больнице  под охраной находится человек, который больной на онкологическое заболевание, у которого на теле есть множественные следы пыток, нанесенные ему сотрудниками милиции в Донецкой области. Этот человек заявляет, что сотрудники милиции пытали его, жгли ему тело и били для того, чтобы получить определенные показания, направленные на так называемое дело против Бориса Колесникова.

Мы настоятельно требуем, чтобы эта постанова была принята, была направлена группа из народных депутатов, которая бы на месте в больнице разобралась, потому что складывается впечатление, что последний приезд в Украину Кондолизы Райс был связан по обмену опытом, как они пытали людей в своей тюрьме Абу Грейб. И это начинается у нас теперь проходить в стране.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Бандурка.

 

11:58:16

БАНДУРКА О.М.

Олександр Бандурка, Народний блок Литвина.

Шановні колеги! Ми навіть не стільки про справу  Колесникова, а про ситуацію того свавілля і вседозволеності, беззаконня, яка склалася в державі. Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності буквально завалений скаргами людей на те, що  незаконні затримування, переслідування. Порушення прав людини якось випало з лексикона і Президента і   відходить в діяльності на другий план наших владних структур. Ми просто зобов`язані це питання розглянути і досить принципово підійти, поскільки  і Адміністрація Президента, тобіш  Секретаріат сьогоднішній, 40 відсотків скарг, це звернення громадян на порушення законності і половина звернень в Апарат Верховної Ради теж пов`язані з порушеннями законності правоохоронними органами.    

Я просив би цю постанову  підтримати від імені комітету. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Григорович.

 

11:59:22

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка  „Наша Україна”.

Шановні радіослухачі, виборці!  Шановні народні депутати! Я би хотіла  звернутися до так званої „групи  220 політрепресованих”, які щойно не набрали голосів на цю постанову, до політрепресованих, які мають, до речі, і депутатські мандати. Все, чим ми  сьогодні займаємося,  це якийсь бред сивої кобили!  Другий тур виборів визнано фальсифікованим! У вашому виборчому списку пан Піскун! У вашому виборчому списку пан Колесніков! У вашому виборчому списку пан Кідалов! Розбирайтеся, ”группа 220 репресованих”, між собою і не морочте людям голову, а нам не займайте парламентський час!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Обмінялись. Але просив би не робити узагальнених висновків про 220, тому що це дуже багато берете на себе сміливості називати кожного, хто голосував, репресованим. Хай визначає суд це!

Хто за те, щоб повернутися до  розгляду цього питання, прошу голосувати.

 

12:00:49

За-211

По фракціях. Процедури завершені вже.

«Регіони України» - 56,  комуністів – 56, Народної партії – 44, „Наша Україна» - 0, Блок Тимошенко – 1, Соцпартія – 1, Народного Блоку Литвина – 20, Соціал-демократичної партії об’єднаної – 18, Української Народної партії, Народний Рух, „Довіра народу” – нулі, „Єдина Україна” – 4,  „Реформи і порядок” – 0, Партія промисловців і підприємців – 1, „Позафракційні” – 11.

Будь ласка, мікрофон Мішури з місця. Валерій Дмитрович, мікрофон з місця.

 

12:01:32

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, я прошу членів Лічильної комісії зайняти свої місця за робочими столами. Зараз відбудеться голосування. Ви отримаєте бюлетень, у якому три прізвища. Проти кожного прізвища стоїть квадрат, у якому треба позначити своє волевиявлення. Якщо ви „за”, треба поставити якусь позначку. Голосування буде продовжуватися протягом 30 хвилин. Дякую. Запрошую всіх на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще раз звертаю увагу на слова голови Лічильної комісії. Прошу взяти участь в голосуванні за суддів Конституційного Суду.

Оголошується перерва до 12 години 30

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Так, запросіть, будь ласка, народних депутатів до  сесійної зали з тим, щоб ми мали можливість продовжити роботу, оскільки нам потрібно приймати рішення.

Оголошується  до розгляду питання про обрання суддів. Доповідач – голова Комітету з питань правової політики Василь Васильович Онопенко.

 

12:34:29

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні судді, які присутні в цьому залі.

Комітет з питань правової політики розглянув подання Голови Верховного Суду України про  обрання безстроково на посади суддів Верховного Суду, а також до апеляційних судів Львівської, Одеської, Харківської, Херсонської і інших областей, комітет також розглянув подання голови Вищого господарського суду України про обрання безстроково на посади суддів Вищого господарського суду України і деяких апеляційних господарських судів України, комітет також розглянув матеріали на кожного суддю окремо.

Там, де в нас були якісь заперечення, сумніви, застереження від народних депутатів, ми ці питання не виносили на розгляд Верховної Ради, а доопрацьовуємо. А зараз вам пропонується проект Постанови, номер 8544 про обрання відповідно до статті 85 і статті 128 Конституції України на посади суддів Верховного Суду України безстроково: Глоса Леоніда Федоровича, Данчука Валерія Георгійовича, Косенка Василя Йосиповича,

Костенка Анатолія Васильовича, Левченка Євгена Федоровича, Лихуту Любов Миколаївну, Мороза Миколу Андрійовича, Охрімчук Людмилу Іванівну, Шевченко Тетяну Валентинівну, Шелеста Миколу Анатолійовича. Відносно кожного з цих суддів є рішення Вищої кваліфікаційної комісії. Комітет ретельно розглядав усі матеріали на них. Це судді вищої кваліфікації, мають відповідний стаж. Там, де були якісь скарги, застереження, ми їх розглянули. Тому рекомендуємо їх обрати на цю високу посаду.

 

ГОЛОВА.  Я прошу, шановні колеги,  підготуватися до голосування. Прошу підготуватися до голосування. Вноситься на голосування, прошу уваги, шановні колеги. Давайте будемо голосувати. Вноситься на голосування пропозиція комітету про обрання суддів Верховного суду України, реєстраційний номер проекту постанови 8544. Прошу голосувати.

 

12:37:22

За-327

Рішення прийнято.

 Будь ласка, Василю Васильовичу, наступна постанова 8545.

 

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую.  Обрати на посади суддів безстроково:

апеляційного суду Львівської області Богонюка Миколу Ярославовича, Вовка Анатолія Степановича;

апеляційного суду Одеської області Олініченко Валентину Віталіївну;

апеляційного суду Харківської області Ларенка Віктора Івановича;

апеляційного суду Херсонської області Воронцову Ларису Петрівну, Калініченка Ігоря Степановича, Ришкову Наталію Миколаївну, Фурман Тетяну Григорівну, Шевцову Валентину Григорівну;

апеляційного суду Чернігівської області Губар Валентину Станіславівну;

апеляційного суду міста Києва Дербенцеву Тетяну Пилипівну;

місцевого Київського районного суду міста Сімферополя
Автономної Республіки Крим Можелянського Віктора Анатолійовича, Сінані Олександра Михайловича;

Шаргородського районного суду Вінницької області Славінську Наталію Леонтіївну;

місцевого Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Уханенка Сергія Анатолійовича;

місцевого Тельманівського районного суду Донецької області Ольховську Олену Володимирівну;

Калінінського районного суду міста Горлівки Донецької області Дундар Ірину Олександрівну;

місцевого Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранову Ілону Віталіївну;

Кіровського районного суду міста Кіровограда Косцову Ірину Петрівну;

Великомихайлівського районного суду Одеської області Пономаренка В’ячеслава Дмитровича;

місцевого Київського районного суду міста Одеси Васильків Олену Василівну;

Приморського районного суду міста Одеси Каплю Олексія Івановича. По Каплі є скарга. Я потім доповім окремо.

 місцевого Суворовського районного суду міста Одеси Тонконоженка Миколу Миколайовича;

місцевого Київського районного суду міста Полтави Гонтар Аллу Анатоліївну;

місцевого Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникову Наталію Борисівну;

Люботинського міського суду Харківської області Дем’яненко Ірину Володимирівну;

Нетішинського міського суду Хмельницької області Гаврищук Лідію Петрівну і Ходоровського Богдана Васильовича;

Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Лисяк Галину Іванівну;

Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Матвієнко Марію Володимирівну;

місцевого Святошинського районного суду міста Києва Немировську Олену Віленівну і військового міського суду Дніпропетровського гарнізону Коваленка Василя Дмитровича.

           Відносно Каплі Олексія Івановича, судді Приморського районного суду міста Одеси поступила вчора скарга народного депутата Андрія Деркача. Вона обґрунтована, комітет її не перепровіряв, ми не встигли просто і тому я прошу зняти з розгляду дану кандидатуру, щоб ми перепровірили і потім додатково внесли на розгляд Верховної Ради.

 

ГОЛОВА. Дякую. Мікрофон Калінчука, було застереження, будь ласка.

 

12:41:02

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую.  Шановний Василь Васильович, у мене, напевне, перш за все, це питання до вас.

В червні місяці цього року представниками Верховного Суду України і Апеляційного суду Одеської області перевірялися всі суди в Одеській області, в тому числі і суд Великомихайлівського району. І у довідці, в які вони написали було записано, я дослівно читаю: „Під час розгляду кримінальних справ допускається грубі істотні порушення вимог Кримінально-процесуального законодавства суддею Пономаренко. На жаль, ці документи до мене поступили тільки вчора і я не зміг передати в комітет.

Щоб долю людини не травмувати, я прошу перевірити ці документи, тим більше, що, напевне, ці довідки є і у Верховному Суду, і в Одеському Апеляційному суді. Тому я прошу відкласти розгляд цієї кандидатури, щоб не наробити шкоди для неї ж, в першу чергу. Але такі документи є.

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую. Я думаю, що треба погодитися. Ми на комітеті ці матеріали не розглядали, вони до нас не поступали. Тому, шановні колеги, прошу нам передати і ми зробимо ретельну перевірку по даному суді.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, пропонується таким чином вилучити прізвище Пономаренко В’ячеслав Дмитрович і Капля Олексій Іванович, інших поставити на голосування. Немає заперечень?

 

ОНОПЕНКО В.В. Немає.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 8545 про обрання суддів з вилученням прізвищ: Пономаренко і Капля. Прошу голосувати.

 

ОНОПЕНКО В.В. Підтримайте! Підтримайте!

         

12:42:52

За-338

 

ГОЛОВА. Рішення прийнято.

Щодо Пономаренко В’ячеслава Дмитровича і Каплю Олексія Івановича, я прошу комітет провести додаткові вивчення і внести відповідні пропозиції Верховній Раді.

 

ОНОПЕНКО В.В. Проект 8546 про обрання достроково до Вищого Господарського суду України Ковтонюк Людмилу Володимирівну до Запорізького Апеляційного господарського суду Антоніка Сергія Георгійовича.

 

ГОЛОВА. Є застереження, Антонік. Так, йдемо далі.

 

ОНОПЕНКО В.В. І Мірошніченко Михайла Володимировича, Львівського Апеляційного господарського суду Якімець Ганну  Григорівну.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки є застереження у народного депутата Ярослава Сухого щодо кандидатури Антоніка Сергія  Георгійович, ми зараз вилучаємо його із проекту постанови. В іншій частині голосуємо постанову. Нема заперечення?

Вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України про обрання суддів, реєстраційний номер 8546 з вилученням прізвища Антонік Сергій Георгійович. Прошу голосувати.

 

12:44:15

За-343

Рішення прийнято.

Мікрофон Ярослава Сухого, будь ласка. Прошу уваги.

 

12:44:23

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція „Регіони України”.

Шановні колеги! Я маю застереження до кандидатури Антоніка Сергія Георгійовича в зв’язку з тим, що на сьогодні в Апеляційному Господарському суді Запорізької області склалась відкрито ненормальна обставновка і масові скарги суддів цього суду, які надходили на адресу народних депутатів України, не одноразово перевірялися. І ось у мене довідка засідання Ради суддів господарських судів від 6.06.2005 року. Антонік в році розглянув 38 справ, тоді як в середньому навантаження на суддів склало більш ніж 400 справ. Даним суддею процесуальні документи складалися та надсилалися з запізненням на 2-3 місяці. Він працює заступником Голови Запорізького Апеляційного Господарського суду, що і склало нервозну обстановку. Тому що назначено на цю посаду одноособово головою суду Фьодорову, а не обраний, так як це згідно закону органом суддівського самоврядування.

Є маса прикладів упередженого його ставлення до судочинства, тому я закликаю народних депутатів України цю кандидатуру не..

 

ГОЛОВА. Позиція комітету, будь ласка.

 

ОНОПЕНКО В.В. Ярослав Михайлович, ну, ви знаєте, що я завжди вас поважаю за об’єктивність і повинен сказати, що сьогодні немає підстав, щоб не рекомендувати Антоніка. Антонік, ви ж знаєте, являється заступником. І є така посада, де він ще виконує і питання, пов’язані з господарською діяльністю суду. Це величезне навантаження.

Щодо навантаження, коли він в повній мірі працював суддею, то ми взяли вибірку і за 2001 рік  він  розглянув 688 справ при середній навантаженості за рік  283. За 2002 рік – 824 справи  при середній навантаженості 429 справ. Тобто навантаження він ніс велике, якість у  нього гарна. Голова Вищого господарського суду  і Вища кваліфкомісія рекомендують. Ми на комітеті не знайшли ніяких  підстав, щоби його не рекомендувати суддею  до Запорізького апеляційного господарського суду. Порушень присяги теж не виявлено, і ви про це   сьогодні не сказали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Бабурін, фракція комуністів, будь ласка. Потім Оніщук і будемо визначатися.

 

12:46:49

БАБУРІН О.В.

Бабурин, фракция коммунистов, Запорожье.

Я просто хочу Ярославу Михайловичу сказать, что, в принципе,  нагрузки на судей определяют председатели, распределяют. Это первое.

Во-вторых. Я хочу сказать, что  Антоник, я интересовался специально характеристикой, абсолютно корректный, грамотный профессиональный судья. Поэтому я просил бы Ярослава Михайловича  сегодня в день судей не надо, будем говорить, немножко наносное что-то. Я просил  бы  все-таки поддержать кандидатуру Антоник.

 

ГОЛОВА.  Микола Оніщук, мікрофон.

 

12:47:30

ОНІЩУК М.В.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

Шановні колеги і  шановні судді! Це добре, що на нашу адресу поступають  листи в порядку реагування на діяльність суддів при їх  призначенні. Це означає, що парламенту довіряють.

Але, шановний Ярославе Михайловичу, виходячи   з того, що ви зацитували, маючи на увазі листування, то вас трохи ввели  в оману, тому  що судді на адміністративні посади  призначаються главою держави. Закон, який би передбачав їх обрання  органами суддівського самоврядування, поки що немає, хоча, можливо,  це було б і бажано.

Тому видається, що  певна суб’єктивність тут проявляється до   судді Антоник. І я просив би моїх колег всіх народних депутатів довіряти рішенню профільного комітету, який  спеціально і ретельно це досліджує. Тому що, якщо ми вже один одному не будемо довіряти, тоді нам буде складно об’єктивно визначитися.  Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати!  Відповідно  до Регламенту я ставлю на голосування першою пропозицію комітету. Прошу уваги! Вноситься на голосування пропозиція комітету про обрання суддею безстроково (це Запорізький апеляційний господарський суд) Антоніка Сергія Георгійовича. Прошу голосувати.

 

ОНОПЕНКО В.В. Підтримайте.

 

ГОЛОВА. Прошу голосувати. 

 

12:48:59

За-286

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, дозвольте від вашого імені привітати суддів, яких ми щойно обрали безстроково, тим паче в день професійного свята, побажати успіхів на професійній ниві, а також в особистому житті.

Василь Васильович, будь ласка.

 

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, прошу розглянути проект Постанови 8563 про звільнення з посади суддів Верховного Суду, деяких апеляційних судів…

 

ГОЛОВА.  Прошу уваги!

 

ОНОПЕНКО В.В. Але я хочу, шановні колеги, надзвичайно важливо. У нас є на звільнення суддів Верховного Суду України, які йдуть на обрання на посаду судді конституційного судів. Якщо ми сьогодні звільнимо, але присягу від них не приймаємо, то вони місяць чи два, я не знаю скільки будуть фактично без роботи. Я думаю, що цього допускати не потрібно, тому комітет вносить пропозицію про звільнення відповідно до проекту постанови лише суддів, які не обираються до Конституційного Суду. Перш за все, суддю Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гоблика Івана Івановича в зв'язку з поданням заяви про відставку, суддю Києво- Святошинського районного суду Київської області Подольську Галину Михайлівну в зв'язку з досягненням нею 65 років, суддю Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Купріянова Миколу Йосиповича. Всі вони виявили власне бажання. Вища рада юстиції України розглянули їхні заяви. Тому комітет підтримує дане подання. Прошу проголосувати.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, вноситься  на голосування пропозиція про  увільнення суддів: Гоблика Івана Івановича, Подольської Галини Михайлівни і Купріянова Миколи Йосиповича з посади  суддів.  Це з постанови  8563, прошу голосувати.

 

12:51:31

За-309

Рішення прийнято. Будь ласка, наступна постанова.

 

ОНОПЕНКО В.В. Також вноситься  проект постанови 8563-1 „Про звільнення суддів”:

судді Запорізького районного суду Запорізької області Трубкіна Юрія Костянтиновича у зв’язку з поданням заяви про відставку; 

суддю Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Лобова Анатолія Володимировича у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Відносно Джуня В’ячеслава Васильовича, судді Вищого господарського суду, який призначений суддею  Конституційного Суду така сама ситуація. Ми розглянем це питання  тоді, коли буде приймати присягу. Тому прошу  проголосувати за даний проект.

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати,  вноситься пропозиція комітету про звільнення  з посади суддів Трубкіна Юрія Костянтиновича і Лобова Анатолія Володимировича. Це з постанови  8563-1.

Прошу голосувати.

 

12:52:40

За-280

Рішення прийнято. Дякую. 

Так, шановні колеги, ми розглянули питання про призначення і звільнення суддів. Я зараз попрошу Мішуру Валерія Дмитровича  надати інформацію про результати голосування щодо  обрання суддів Конституційного Суду.

 

12:53:06

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати,  дозвольте проінформувати  вас про зміст протоколу  номер 2, де ми слухали про підсумки таємного голосування про призначення на посади суддів Конституційного Суду України.

У бюлетень для таємного голосування Про призначення суддів Конституційного Суду України були включені кандидатури Вернидубова Івана Васильовича, Литвака Олега Михайловича, Маркуш Марії Андріївни. На підставі результатів  таємного голосування Лічильна комісія  встановила: перше – кількість народних депутатів України, повноваження яких визнані, - 427; кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування, - 62.

Відповідно до статей 85 та 148 Конституції України, статті сьомої Закону України „Про Конституційний Суд України” та глави 3.7 Регламенту Верховної Ради України, Лічильна комісія вирішила: вважати вибори про призначення на посади суддів Конституційного Суду України такими, що не відбулися. Підписи всі є. Дякую.

 

ГОЛОВА. Приймемо інформацію до відома. Я просив би ще раз, Василь Васильович, ваші обгрунтування. Ми на засіданні Погоджувальної ради обговоримо це питання. Нам треба обрати суддів Конституційного Суду.

Принагідно хочу нагадати, що сьогодні о 15 годині 20 хвилин на третьому поверсі відбудеться засідання Погоджувальної ради за участю керівників депутатських фракцій і груп, представників Бюджетного комітету і керівництва Бюджетного комітету, представників уряду. Ми обговоримо наші подальші дії щодо розгляду і прийняття бюджет на 2006 рік.

Дві фракції вимагають оголосити перерву для проведення консультацій. Можливо, ви зробите заяву, щоб ми могли продовжити роботу? Хто буде виступати з заявою?

Михайло Добкін, будь ласка. Треба працювати, рішення приймати, шановні колеги, ви що, не жартуйте?!

 

12:54:58

ДОБКІН М.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати!

Фракція Партії „Регіони України” привертає увагу громадськості і заявляє, що силові структури держави продовжують вдаватися до грубого порушення законодавства і всіх норм людської моралі. На наших очах розігрується черговий фарс. Після того, як усім стало зрозуміло, що справу Колеснікова сфальсифіковано, його організатори затіяли фабрикацію нової справи: за фактом організації замаху на пана Пінчука.

Шостого грудня 2005 року у Донецьку правоохоронними органами було викрадено, я підкреслюю – викрадено, трьох наших співвітчизників: Олександра Щучкіна, Сергія Фатєєва та Андрія Шилова – з метою змусити дати, так би мовити, потрібні показання проти Бориса Колеснікова. Після затримання цих людей жорстоко побили, катували, а їхніх адвокатів не тільки не допустили до підзахисних, але й відверто брехали, що в обозі навіть, не знають, де знаходяться ці громадяни. Через деякий час двох затриманих вивезли до Києва і утримують під вартою досі. Фракція „Регіони України” заявляє: подібні факти свідчать про те, що міліція використовується як інструмент тиску на одного з лідерів партії „регіонів”. А початок виборчої  кампанії ознаменувався черговою хвилею міліцейської сваволі і політичного шантажу. Діючи грубо і цинічно, організатори і фальсифікатори справи Колеснікова намагаються всіма засобами в котре очорнити лідера  Донецьких „регіоналів” в очах громадськості і виборців України.

Фракція „Регіонів України” вимагає невідкладно викликати до Верховної Ради міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, для того, щоб він, щоб заслухати пояснення з даного питання; уповноваженого з прав людини Ніну Карпачову, а також негайного звільнення із займаної посади начальника Управління внутрішніх справ України у Донецькій області та скликати позачергову сесію Донецької облради. Ми  звертаємося до Президента України Віктора Ющенка з вимогою дати оцінку діяльності МВС і пана Луценка.

Фракція партії „Регіонів” призиває гаранта Конституції негайно втрутитися в цю ситуацію. В цей час під охороною працівників міліції у лікарні швидкої допомоги знаходиться Олександр Щучкин, до речі хворий на онкологічне захворювання та цукровий діабет.

В нього велика кількість  тілесних пошкоджень, множинні побиття та опіки. Про що він повідомив в своїй заяві і що підтвердила Ніна Карпачова, яка його відвідала. Ми звертаємося до Верховної Ради України з проханням направити народних депутатів членів тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод людини, відвідати Олександра Щучкина і з’ясувати усі  обставини неправомірних дій працівників правоохоронних органів у місті донецьку і надати усю інформацію Верховній Раді України.

 

ГОЛОВА. Так, дякую, заяву зроблено. Починаємо далі нашу роботу, далі продовжуємо. Оголошується до розгляду…

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВА. Що? Оголошується до розгляду проект Закону… Так голосували ж постанову, на скільки мені відомо. Ну, я прошу вас.

Я прошу вас, одну хвилинку. Сядьте на місце, я поставлю, але повернення до розгляду. Я не буду ставити на голосування, бо треба повернутися до розгляду, якщо вже голосували. Сядьте на місце, дайте працювати можливість. Три хвилини з мотивів, запишіться, будь ласка. Три хвилини, запишіться з мотивів. Запишіться, будь ласка, з мотивів. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів. Давайте працювати, я вас прошу, будь ласка.

Микола Комар, будь ласка.

 

12:59:00

КОМАР М.С.

Дякую. Микола Комар, фракція Регіонів.

Володимире Михайловичу, передайте слово Богатирьовій Раїсі Василівні.

 

ГОЛОВА.  Раїса Богатирьова, будь ласка, одну хвилину.

 

12:59:19

БОГАТИРЬОВА Р.В.

Шановні народні депутати,  згідно Конституції ми маємо правоохоронні органи. До них відносять і структури МВС. Правоохоронні, які мусять охороняти право.

У практиці здійснюється не охорона прав людини, а репресії, утиснення і унеможливлення здійснення нашими громадянами захисту своїх прав.

Отже, якщо звернути увагу, що це озброєне міністерство і сьогодні порушує Конституцію, то ми мусимо з вами підтвердити своїм голосуванням за постанову розгляд цього питання і звернутися до Президента, щоб він не тільки унеможливив на дальше застосування такого права органами МВС, а і забезпечив право громадян. Те, що відповідно до Конституції він має робити.

Тому я прошу проголосувати за цю постанову. Ті, хто не проголосують, ми будемо знати, що це порушники Конституції України, це фактично не є патріоти нашої держави.

 

ГОЛОВА.  Олександр Голуб, фракція комуністів, будь ласка. Немає. Лілія Григорович, будь ласка.

 

13:00:24

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, блок Віктора Ющенка.

Прошу передати слово члену фракції Юлії Тимошенко Тарану.

 

ГОЛОВА.  Віктор Терен, мікрофон, будь ласка.

 

13:00:35

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, нікого не треба бити. Це однозначно. І тут має бути справді міністр внутрішніх справ, питань немає.

Але, у нас в Україні  сьогодні така унікальна ситуація, що омбутсмена немає. Є другий номер в списку партії Регіонів. І тому, коли вона сюди прийде, вона буде піарити певну політичну силу. Крапка.

І тому ми за те, щоб це було заслухано, але без Карпачової, бо, на превеликий жаль, у нас сьогодні немає людини, яка би захищала права громадян, всіх регіонів, комуністів чи кого іншого. Є сьогодні другий номер в списку Регіонів.

Ви хочете, щоб тут піарили Регіони, будь ласка, тоді запрошуйте Карпачову.

 

ГОЛОВА. Чичков, Фракція Блоку Юлії Тимошенко, будь ласка. Немає. Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

 

13:01:39

САДОВИЙ М.І.

Фракція Соціалістичної партії України, Микола Садовий.

Що стосується даного питання, то воно є актуальним і його потрібно розглядати, але є і інші моменти. Моменти такі, що потрібно всім виконувати закон, чи це державний службовець, чи це якийсь керівник і в даному випадку міліція повинна слугувати людям, слугувати народу. І, якщо той чи інший чиновник порушує закон, то необхідно, щоб цей чиновник відповідав по закону, тому давайте зараз будемо працювати. Можна подати відповідне депутатське звернення і відповідні органи дадуть кваліфіковану відповідь. А зараз давайте будемо працювати.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги, бо ми чуємо до болі знайомі слова, які звучали з попередньої влади тоді, а зараз вже з представників депутатського корпусу звучать, але до болі  знайомі слова.

Прошу уваги, шановні колеги. Прошу уваги. Заспокойтеся. Давайте нормально працювати.

Хто за те, щоб повернутись до розгляду проекту постанови №8593 „Про заслуховування інформації Міністра внутрішніх справ України Луценка та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Карпачової щодо фактів застосування тортур при розслідуванні кримінальної справи Колеснікова”, прошу голосувати.

 

13:03:30

За-230

Так, ми повернулися. Шановні колеги, ми повернулися до розгляду.

Тепер наступне питання. Хто за те, щоб включити це питання до порядку денного? Прошу голосувати. Ми повернулися, тепер включити у порядок денний треба. Прошу голосувати.

 

13:04:00

За-224

Рішення не прийнято.

Що я можу зробити, шановні колеги? По фракціях, будь ласка, по фракціях. Ну, зараз одну хвилинку!

По фракціях: «Регіони України» - 57, комуністів – 55, Народна партія – 43, «Наша  Україна» - 0, Блок Тимошенко – 6, СПУ – 1, Українська народна партія – 22, «Вперед, Україно!» - 20, СДПУ (о) – 0, Народний блок – 19, СДПУ – 20. Ну, зараз, одну хвилиночку, шановні колеги! дайте я зачитаю! Я прошу вас!  Українська Народна Партія  і Народний Рух України – 0, „Довіра народу” – 2, «Єдина Україна» - 7, «Реформи і порядок» - 10, Партія промисловців і підприємців України – 0,  позафракційні – 14.

Ну, шановні колеги! Я в останній раз ставлю, хто за те, щоб повернутись, а ми повернулися, да? Повернутися до розгляду питання про включення до порядку денного? Ну, відмініть голосування! З мотивів, будь ласка, що ще я можу зробити для вас?

 

13:04:58

БОГАТИРЬОВА Р.В.

Шановні колеги, якщо мова йде про те, що „регіони України” начебто мають намір піаритися, то ми другий пункт знімаємо щодо пояснення омбудсмена Карпачової в залі. Ми залишаємо перший пункт і останній. Будь ласка, проголосуйте в цій редакції.

 

ГОЛОВА. Народні депутати, прошу уваги! Нам потрібно повернутися до розгляду питання про включення до порядку денного для початку, а потім визначатись будемо. Хто за те, щоб повернутись до розгляду питання про включення проекту постанову 8593 до порядку денного? Прошу голосувати. Повернутися до розгляду питання про включення до порядку денного.

 

13:05:49

За-237

Ми повернулись до включення.

Хто за те, щоб включити проект постанови, реєстраційний номер 8593, до порядку денного, прошу голосувати.

 

13:06:16

За-237

Рішення прийнято.

Ми включили питання до порядку денного.

По фракціях, будь ласка. „Регіони України” – 59, комуністи – 55,  Народна Партія – 45, „Наша Україна” – 1, Блок Тимошенко – 11, СПУ – 0, Народний блок – 21, СДПУ(о) – 20, Українська Народна Партія, Народний Рух України – нулі, „Довіра народу” – 2, „Єдина Україна” – 8, „Реформи і порядок” – 0, промисловці і підприємці – 0, позафракційні – 15.

Я прошу Секретаріат підготувати відповідне повідомлення тим, хто, а, шановні колеги, ще не все. Мені підказують, що ми його включити до порядку денного, тепер треба проголосувати, власне, за постанову, щоб можна було давати відповідні доручення.

Другий пункт ви знімаєте, Раїса Василівна?

 

БОГАТИРЬОВА Р.В.  Знімаємо другий пункт, як ми зараз тільки що проінформували і просимо підтримати в тій редакції без Карпачової.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, отже, ставиться на голосування проект Постанови, реєстраційний номер 8593, з вилученням пункту другого. Цитую його: „Запросити Уповноваженого Верховної Ради України  прав людини Карпачову для інформування Верховної Ради України з даного питання”. Відповідно третій пункт стає другим, а четвертий – третім.

Прошу голосувати за проект постанови як постанову.

 

13:07:58

За-233

Рішення прийнято.

Я прошу Адама Івановича переговорити з Міністром внутрішніх справ для того, що ми на вечірньому засіданні могли заслухати це питання. І прошу підготувати процедуру розгляду цього питання, пропозиції щодо процедури.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" (нова редакція), реєстраційний номер  6281. Доповідач Орест Дмитрович Климпуш, голова підкомітету Комітету з питань  будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку.

 

13:08:43

КЛИМПУШ О.Д.

Шановний Володимире Михайловичу!  Шановні народні депутати!

Вашій увазі пропонується проект  закону,  в який закладені основи вдосконалення  державного регулювання у сфері автомобільного транспорту з метою створення цивілізованого ринку транспортних послуг, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних перевізників і збільшення  ними частки  міжнародних перевезень  пасажирів, вантажів, а також  зниження аварійності.

В  редакції до цього  законопроекту, яка була прийнята в першому читанні 17 червня  цього року, надійшло більше  700 пропозицій від народних депутатів. Всі зауваження  за змістом були скомпоновані в 360 пропозиціях, які включені до таблиці, яка вам роздана. Зі 360 пропозицій 71 відсоток, тобто більше 2/3 були враховані, решті відхилені. Серйозні і конструктивні пропозиції  надійшли від депутатів: Мойсика, Бандурки, Ларина,  Олексюка, Бондаренка, Кухарчука,  Андресюка і багатьох інших. Крім того,  були у  своїй більшості враховані пропозиції  народних депутатів: Волинця, Кендзьора, Кармазіна, що викладені у поданому ними  законі з аналогічним призначенням.

У порівнянні з редакцією  законопроекту прийнятому у першому читанні крім редакційних правок  окремих положень внесені зміни, які  відповідають вимогам законодавства  Європейського Союзу і  значно покращують механізм  державного регулювання у сфері діяльності автомобільного транспорту.

Сформульовані правові  норми щодо державного контролю діяльності нелегальних  перевізників, тобто  перевізників. Які надають послуги  з перевезення пасажирів та вантажів  без ліцензії, працюють на постійних автобусних маршрутах без участі у конкурсі і укладання договорів з замовниками.

У новій організаційній і правовій формі  будується контроль технічного стану  транспортних засобів, а саме: технічний огляд будуть здійснювати сертифіковані суб'єкти господарювання, які будуть уповноважені для цієї роботи в порядку, що визначатиме Кабінет Міністрів. Реєстрацію транспортних засобів ми залишаємо за Міністерством внутрішніх справ.

Змінені підходи до ліцензування діяльності перевезень пасажирів, введені норми, направлені на оновлення рухомого складу, покращання безпеки, якості перевезень. Значно спрощена система допуску перевізників до ринку послуг і пасажирів на таксі. Враховані серйозні вимоги таксистів в напрямку більш толерантного врахування їхні проблем.

Шановні народні депутати, цей закон чекають мільйони громадян. І враховуючи викладене, комітет просить підтримати цей закон у другому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Так, ідемо по поправках. Олексіюк, ви наполягаєте на своїй поправці? Ні. Наполягає? Мікрофон, будь ласка. Вибачте, я не побачив. Мікрофон, будь ласка.

 

13:11:56

ОЛЕКСІЮК С.С.

Сергій Олексіюк, Українська Народна Партія.

Якщо це іде мова про 72 поправку, то я наполягаю.

 

ГОЛОВА. Ні, шоста, шоста, шоста.

     

ОЛЕКСІЮК С.С. По шостій ні.

 

ГОЛОВА. 72 ви наполягаєте, да?

 

ОЛЕКСІЮК С.С. По 72-й.

 

ГОЛОВА.  Хорошо.

Дальше. 13-а, Мойсик, наполягаєте? І 14-а, і 15-а Мойсик. 18-а, 20-а Бондаренко Володимир Дмитрович. Ні. Ну давайте підемо простіше, може. Хто наполягає на поправках своїх?

Сергій Олексіюк, будь ласка, 72 поправка.

 

13:12:27

ОЛЕКСІЮК С.С.

Сергій Олексіюк. Я наполягаю на 72-й поправці і закликаю народних депутатів проголосувати за цю поправку, привернути увагу до так званих самовільних пасажирських перевезень, які існують в нашій державі, які під виглядом перевезення пасажирів на замовлення здійснюють постійні рейси на маршрутах. Наприклад, від Рівного до Києва працює таких 50 маршрутів, які в державу не платять ні копійки. І я тому звертаюся до народних депутатів підтримати саме це питання, ужесточити цю позицію щодо самовільних перевезень і проголосувати, будь ласка, проголосуйте за 72 поправку мою.

 

ГОЛОВА.  Вноситься на голосування поправка 72 Сергія Олексійка. Це сторінка 17.  Прошу голосувати.

 

13:13:27

За-37

Поправка не прийнята.

Ще хто наполягає на своїх поправках,  шановні колеги? Сергій Олексійович, ви наполягаєте? У вас там багато поправок. Будь ласка, мікрофон Олексіюка. Будь ласка, мікрофон.

 

13:13:44

ОЛЕКСІЮК С.С.

227-ма поправка, де так само стоїть питання про те, щоб автомобільними перевізниками, що здійснюють перевезення пасажирів, були… працювали б постійно ті, що перемогли на конкурсі і мають право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах.  Щоб знову ж не  завести, якщо ми  знімаємо ситуацію по  перевезенню на замовлення, то ми залишаємо шпаринку у вигляді оцієї можливості без участі таких людей, які перемогли на конкурсі, вони попадають знову ж, мають ту шпаринку, коли будуть мати можливість  перевозити людей незаконно, згідно… не згідно чинного законодавства. І прошу проголосувати.

 

ГОЛОВА.  Яка це сторінка? І поправка.

 

ОЛЕКСІЮК С.С. 60.

 

ГОЛОВА.  Це 227 поправка, да?  Вноситься на голосування поправка 227 (автори – Мойсик,  Ларін, Олексіюк, Бандурка).

 

13:15:10

За-9

Рішення не прийнято.

Які ще поправки є?  Немає? Хто наполягає на своїх поправках, які не враховані або не повністю враховані? Немає. Тоді прошу уваги, шановні колеги.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" (нова редакція). Реєстраційний номер 6281.  Прошу голосувати.

 

КЛИМПУШ О.Д. Прошу підтримати.

 

13:15:57

За-291

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Геннадій Йосипович Удовенко, голова Комітету з прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин.

Геннадій Йосипович! Геннадій Йосипович! Будь ласка, позиція комітету щодо закону.

 

13:16:38

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект Закону про внесення доповнень до Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, поданий народним депутатом України Черновецьким, що розглядається в повторному другому читанні, передбачає внесення змін до статті три: „Визначення термінів чинного закону”.

Йдеться про те, щоб абзаци четвертий і сьомий статті три викласти в такій редакції. У нас записано: „місце перебування – адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає”. А депутат Черновецький додає: „або переважно перебуває”. „Проживає” – це людина має місце проживання, а „перебуває” – це ті тисячі людей, які не мають місця проживання. Тобто те, що в народі називають „бомж”.

І от Черновецький і пропонує ввести цю поправку, щоб ці люди, ну, мали можливість, ну, принаймні звернутися до лікаря чи „швидку допомогу”, коли їм потрібно.

І в другому параграфі також він добавляє це місце, або „місце переважного знаходження”. Це нібито такі, з одного боку, і технічні поправки, але вони враховують наявність в нашій державі, на жаль, широкого кола людей бездомних і нам треба про них подумати. Я уклінно прошу всіх вас, незалежно від політичних поглядів подумати про цих людей і проголосувати за поправку.

Головне юридичне управління завізувало цей законопроект без зауважень, з висновком про те, що законопроект може бути прийнятий у другому читанні та в цілому як Закон. Комітет, який розглядав двічі цей законопроект, відзначив, що запропоновані автором зміни носять уточнюючий характер і спрямовані на захист конституційних прав соціально незахищених громадян України. Прохання підтримати.

 

ГОЛОВА. Дякую. Так, дякую, Геннадій Йосиповичу.

Перед голосуванням з мотивів Черновецький, будь ласка. Потім Шкіль і будемо голосувати.

 

13:19:30

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты и те, кто нас слушает.

Христианская либеральная партия Украины, Леонид Черновецький.

О чем идет речь? Даже не о беспризорных людях. У нас миллионы людей, которые по разным причинам непрописаны, переезжают с места на место. И, к сожалению, сегодня есть проблема с тем, что они лишены бесплатного лечения, лишены возможности стать на биржу труда, чтобы получать зарплату, лишены возможности прописки при любом месте, которое им как бы нравится. Это никак не касается  выборов, потому что эти люди, в основном, аполитичны. Это еще лет 5 должно пройти, пока они поверят во что-то.

Но это  гуманный Закон, это хороший Закон, он сразу же обеспечит деньгами из бюджета десятки миллионов людей. Я вас прошу, пожалуйста, это во всем мире приветствуется, проголосуйте за этот Закон, это очень важно.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Андрій Шкіль і прошу підготуватися до голосування.

 

13:20:41

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я вважаю, що законопроект, до речі, його розглядали також на своєму комітеті, і було питання з приводу того, що саме цей законопроект може дати можливість вирішити питання соціальної адаптації.

Але, з іншого боку, тут можна говорити про те, що буде проблема з підготовкою списків щодо виборів. Тому тут треба дуже уважно розглянути цей законопроект, хоча, звичайно, проблему треба вирішувати. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Шановні народні депутати,  вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закону проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”. Реєстраційний номер 5357. Прошу голосувати.

 

13:21:46

За-238

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (щодо пільг). Реєстраційні номери 6452, 7427. Доповідач – Цибенко Петро Степанович. По кожному  закону давайте будемо окремо. А він один, об’єднаний, да.

 

13:22:15

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги,  виконуючи доручення Верховної Ради України, комітет поєднав два законопроекти в одну порівняльну табличку. І, власне кажучи, я доповідаю один документ.

Документ опрацьовано. Було чотири поправки, чотири пропозиції колег до цього документа. Всі чотири враховані. Тому комітет виходить з пропозицією про прийняття цього документа у другому читанні і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Петро Степановичу, ви скажіть, будь ласка, що він вступає в дію з наступного року, щоб зрозуміло було.

 

ЦИБЕНКО П.С. Значить, для стенограми. Попередньо була, йшла мова про те, що, оскільки ці законопроекти подавалися раніше, то пропонувалося ввести їх в дію з першого січня 2006 року. Але, оскільки ми приймаємо його сьогодні, то відповідно він вступає в дію з першого січня 2007 року відповідно до вимог Бюджетного кодексу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо пільг). Прошу голосувати.

 

13:23:36

За-245

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про Почесну грамоту та Грамоту Верховної Ради України". Коваль В’ячеслав Станіславович, заступник Голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи, будь ласка, ваша доповідь.

 

13:24:02

КОВАЛЬ В.С.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, на ваш розгляд вноситься проект Постанови Верховної Ради України "Про Почесну грамоту і Грамоту Верховної Ради України".

Враховуючи, що це вже третій раз Верховна Рада України розглядає цей проект постанови, ну, для постанови це, мабуть, рекорд. Але на виконання Постанови Верховної Ради від 1 листопада 2005 року „Про прийняття за основу проекту постанови Верховної Ради України про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про Почесну грамоту та Грамоту Верховної Ради України" цей проект доопрацьовано для розгляду його в другому читанні Верховною Радою України.

В підготовці проекту документу проаналізовано стенограму засідання Верховної Ради України 1 листопада цього року при обговоренні зазначеного проекту постанови в першому читанні та розглянуті пропозиції, висловлені народними депутатами Шибком, Нощенко, Дорогунцовим, Соломатіним. До комітету надійшли пропозиції з Комітету з питань культури і духовності, з Комітету з питань промислової політики і підприємництва надійшов лист з підтримкою щодо цього проекту постанови та окремих зауважень або пропозицій не містять. Всі висловлені та надані до комітету пропозиції, 29, внесені у таблицю поправок.

Більшість з них враховано при доопрацюванні проекту документу. Зауваження Комітету з питань культури та духовності у таблиці пропозицій №10 комітетом прийнято до уваги і підтримано, нагородження відзнаками Верховної Ради може бути один раз. На нашу думку це надасть більшої ваги цим відзнакам. До числа нагороджених грамотою у остаточній редакції віднесені і трудові колективи.

Комітет просить підтримати  цей документ у другому читанні і в цілому.

Надійшли зауваження від Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України, які є суттєвими, але, мабуть, доопрацювання не має меж.

Тому я прошу вас і для стенограми пропоную врахувати пункт 2 розділу 1 зауважень Юридичного управління, пункт 5, розділу, пункт 8 і пункт 5 другого розділу. І таким чином, я думаю, вже, що кращого постанови Верховна Рада України за історичний період не приймала. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, вносить на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому проект постанови Верховної Ради України про внесення змін до постанови Верховної Ради України про почесну грамоту та грамоту Верховної Ради України. Реєстраційний номер – 6543. Прошу голосувати.

 

13:27:02

За-336

Постанову прийнято. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розділу „Повторний розгляд з пропозиціями Президента України, тобто повторний розгляд законів, щодо яких Президент застосував право вето. Оголошується до розгляду Закон України про внесення змін до Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків та інших законів України з пропозиціями від Президента України від 7.12. 2005 року”, реєстраційний номер – 7248. Так, доповідач – міністр…

Оскільки міністр хворіє, Гуржій, заступник міністра,  чи перший заступник? Ну, є звернення відповідно до першого заступника. Перший заступник? Будь ласка.

 

ГУРЖІЙ А.М.

Вельмишановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Прийнятий 15 листопада  Закон України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” та інших законів України, на жаль, не може бути підписаний з таких мотивів. Тому що цим законом встановлюється низка заходів державної підтримки технологічних парків, фінансове і цільове субсидування і кредитування.

В цілому підтримуючи інноваційну діяльність і не заперечуючи необхідності державної підтримки та розвитку інноваційної діяльності технологічних парків наголошуємо на такому.

Новою редакцію закону запроваджується цільове субсидіювання державою технологічних парків, їх учасників, розміри суми ввізного мита, що нараховується при ввезенні в Україну при реалізації цих проектів нового устаткування, приладів і таке інше. А також суми податку на прибуток, одержаного при реалізації проектів технологічних парків і суми податків на додану вартість, які нараховується з продажу товарів.

Таким чином, фактично йдеться про надання певних привілеїв технологічних парків і їх учасникам, спільним підприємствам, що, до речі, згідно із статтею 116 Господарського кодексу України, є порушенням. І це також не відповідає проголошеним Конституцією України принципам рівності всіх суб’єктів права власності, забезпечення державою захисту конкуренції і підприємницької діяльності, стаття 13, стаття 42.

Крім того, надання пільг з податку на додану вартість порушує встановлений абзацем 1 пункту 13 „Перехідні положення” розділ 2 Закону України про внесення змін до Закону України про державний бюджет, встановлено 5-річний мораторій на надання існуючих пільг стосовно цього податку.

І слід наголосити також, що запровадження субсидій у вигляді податкових пільг не відповідає також і статті 3 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, якою встановлено заборону щодо надання преференцій вітчизняному товаровиробнику, оскільки це може негативно позначитись на вступі України до Світової Організації Торгівлі. І, звичайно ж, дата початку дії закону, вона не відповідає вимогам частини 3 статті 27 бюджету, тому що доходна частина, яка формується, вона повинна бути оголошена набагато раніше.

Таким чином закон, що надійшов на підпис, пропонується у новій редакції.  Статтю 7,8 та частину  третю, шосту статті 16 виключити, у частині другій статті 13  замінити  цифрами „стаття 5.11, стаття 5.9”  і пункти   два- чотири Прикінцевих положень виключити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка.

Ігор Рафаїлович  Юхновський, виконувач обов’язки голови  Комітету з питань освіти і науки. Будь ласка, Ігорю Рафаїловичу.

 

13:31:17

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

 Шановний Володимире Михайлович!  Шановні депутати!

Комітет дуже уважно  розглянув зауваження Президента  до Закону про технопарки. 

Зауваження Президента про те,  що надання пільг порушує Договір ГАТ СОТ і так дальше,  зауваження є слідуючі.

По-пеше. Мова йде не про пільги, а про  субсидії. Відносно субсидій, то в умовах ГАТ СОТ говориться (я прочитаю на російській мові):  «Соглашение по субсидиям и  компенсационным мерам. Субсидией считается… (пункт «ии») правительство отказывается  от взымания или не взымает  причитающиеся ему доходы».

Таким чином, це не  протирічить  умові ГАТ СОТ.

Дальше. Пільги  і субсидії – зовсім різні речі. Пільги – це   коли  пільга надається  і з нею можна робити, що завгодно, коли звільняється від податку   то відповідний одержувач цієї пільги може, як завгодно,  розпоряджатися сумою того податку. Що відноситься до субсидій,  вона є строго дозована, вона  визначається згідно з нормами того закону і з нормами угоди про надання  відповідно пільг проекту. І кожних три місяці    відбувається  точний контроль за тим, що відбувається з цією пільгою і з цією субсидією. 

Дальше. У запереченні Президент говорить, що це наносить шкоду   в 400 мільйонів гривень в рік.  Ця цифра абсолютно висосана  з повітря, бо навіть за всі роки існування технопарків, субсидії були в розмірі 260 млн. Крім того, проект по технопарку може подаватись в технопарк на протязі цілого року. І таким чином, він не може плануватися в бюджеті. Ті проекти, які будуть подані у 2006 році, не можуть плануватися у 2005 році, бо невідомо, які ці проекти будуть.

Крім того, в статті восьмій закону говориться про те, що включення проекту до технопарку не може мати наслідком зменшення податкових зобов'язань, які були до включення цього проекту. Таким чином, і це зауваження не відповідає дійсності.

Далі говориться, що в прикінцевих положеннях робиться певна дія відносно податкового навантаження у зворотному порядку. Це теж не відповідає дійсності. Ми просто продовжуємо дію Закону про технопарк для тих, проекти яких були припинені із 30 березня 2005 року, ми продовжуємо на інтервал часу, на який вони були перервані і збільшуємо їм час тривання у технопарку.

Приймаючи все це до уваги, комітет запропонував наступне…

 

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити думку, будь ласка.

 

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Комітет запропонував наступне: комітет запропонував, перше, дві пропозиції. Перша пропозиція – подолати вето Президента. Друга пропозиція: у випадку, якщо не буде подолано вето Президента, прийняти змінений закон, який частково враховує зауваження Президента. А саме: в тому нову варіанті закону ми повністю звільняємо від сплати мита, і мито не зараховується на спеціальний рахунок.

Крім того, ми не звільняємо від сплати податку на додану вартість при ввозі матеріалів, а лише надається податковий кредит на 365 днів. Це було узгоджено з Міністерством фінансів.

Крім того, звільнення від податку на додану вартість при реалізації уже товарів здійснюється тільки при торгівлі на внутрішньому ринку. Крім того, відносно останніх зауважень, для тих проектів, які були прийняті до                   2005 року продовжується час їхнього тривання на цей інтервал часу від 2005 року до моменту прийняття цього закону, але на умовах нового  закону.  В зв`язку з тим, я хочу сказати, що новий варіант закону можливо є навіть кращий, як  старий закон, але, виконуючи постанову комітету,   я мушу внести 2 пропозиції.

Перша пропозиція про пере… (преодолєніє як то є?) про подолання вето Президента. Я вношу першу пропозицію. Прошу вас, Володимире Михайловичу, поставити її на  голосування.

 

ГОЛОВА.  Дякую.  Шановні колеги, прошу уваги! Відповідно до вимог Регламенту, першою голосується пропозиція Президента України. Тому я ставлю  на голосування пропозиції Президента України, які були викладені представником уряду, вони перед вами і зводяться до наступного:

у новій редакції Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” статті 7, 8 та частину 3, 6 і статті 12 виключити; у частині 2 статті 13 слова та цифри „статтями 5, 11” замінити словом і цифрами „статтями 5, 9 пункти 2, 4 розділу 2 Прикінцеві  положення закону” виключити.

Голосується пропозиція Президента України. Прошу, шановні колеги, визначатися. 

 

13:37:12

За-59

Рішення не прийнято.

На голосування…йде голосування процес, шановні колеги.  Йде процес голосування.

На голосування вноситься  пропозиція комітету, а комітет вийшов на дві пропозиції – це подолання вето Президента, а якщо ні, то врахувати частково.

Вноситься на голосування перша пропозиція - про  подолання вето Президента… йде голосування! Йде голосування, що ви хочете?

Вноситься на голосування пропозиція комітету  подолати вето Президента України на закон України про внесення змін до Закону України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків". Реєстраційний номер 7248. Прошу голосувати.

 

13:38:10

За-199

Не тягне результат на те, щоб подолати вето. Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування наступна пропозиція. З якого приводу? Ми не можемо доповнювати з голосу, ми з голосу не будемо приймати рішення, треба тільки в письмовому… Я прошу вас на півтону тихіше говорити зі мною, я не ваш підлеглий.

Будь ласка, мікрофон Майко.

 

13:38:44

МАЙКО В.І.

Володимире Михайловичу, я вибачаюся, що дуже громко, може, але це причина тільки того, що мене не чують.

Ми з комітетом проробили питання про те, що там є одне зауваження. Там податкове зобов’язання є об’єднане: по обладнанню і по комплектуючих.  360 днів.

Ми просимо, щоб по обладнанню дати трошки більше днів - 720, а по комплектуючих зменшити: довести до 180. От все зауваження. Тобто розбити на дві частини.

 

ГОЛОВА. Ну, справа в тім… Будь ласка, позиція комітету. Але треба тоді це письмово, щоб воно було враховано. Так же не можна ж його розглядати.

Будь ласка.

 

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Володимире Михайловичу, взагалі зауваження є цілком розумне. Мова йде про імпорт обладнання, яке має бути встановлене. Воно може бути продовжено податковий кредит на 720 днів. І мова йде про матеріали, які не виробляються в Україні, де може бути скорочений час податкового кредиту до 180 днів. Я вважаю, що зауваження депутата Майко можуть бути прийняті.

 

ГОЛОВА. А комітет розглядав це питання?

 

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Так, може бути прийнято.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, тоді я ставлю на голосування з урахуванням останніх пропозицій, які підтримує комітет, для прийняття в новій редакції Закону України про внесення змін до Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” з частковим врахуванням пропозицій Президента. Документ перед вами є, шановні колеги. Реєстраційний номер 7248. Прошу голосувати.

 

13:40:40

За-245

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації” (щодо акцій відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”) з  пропозиціями Президента України від  29.10.2005 року, реєстраційний номер 8019-6. Доповідач, хто від Уряду буде доповідати?

Оскільки, шановні колеги, доповідачем буде виступати Продан, заступник міністра, міністр на переговорах. Перший заступник міністра, вибачте. Прошу дуже коротко.

 

ПРОДАН Ю.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, прийнятий Верховною Радою України 4 жовтня 2005 року Закон України про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації (щодо акцій відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”), не може бути  підписаний Президентом України з наступних причин: названим Законом до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, пропонується включити акції, що належать державі у статутному фонді Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”.

В той же час, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №747 про утворення Національної  акціонерної компанії „Нафтогаз України”, пакет акцій у розмірі 50% акцій плюс одна акція, що належать державі у статутному фонді ВАТ „Укрнафта” передано  до статного фонду національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”.

Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку  22 лютого 2001 року зареєстровано емісію акцій НАК „Нафтогаз України” на весь розмір її статного фонду, в тому числі і на пакет акцій ВАТ „Укрнафта”. Відповідно до положень статті 85 Господарського кодексу України, господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески. Тобто зазначені акції відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” є власністю національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”.

Саме ж національна компанія НАК „Нафтогаз України „ уже включено до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”.

У зв’язку з цим відпадає необхідність у прийнятті зазначеного закону, оскільки пакет акцій у розмірі 50 відсотків акцій плюс одна акція, що належить державі, у статутному фонді ВАТ „Укрнафта” разом із НАК „Нафтогаз України „ уже не підлягає приватизації.

Виходячи з наведеного, Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” щодо акцій відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, пропонується Президентом України відхилити.

Шановні народні депутати,  прошу підтримати цю пропозицію Президента України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Дякую вам також. Сідайте, будь ласка. Від комітету Пилип Пилипович Буждиган буде виступати. І прошу депутатів до сесійної зали зайти, нам потрібно приймати рішення.

 

13:44:17

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати,  Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій на своїх засіданнях 16 листопада і 14 грудня цього року розглянув пропозиції Президента України до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” щодо акцій відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”.

Президент України пропонує відхилити зазначений закон у зв’язку з тим, що пакет акцій відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, який належав державі, передано до статутного фонду НАК „Нафтогаз України”. І він є власністю компанії, а саму ж компанію вже включено до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Це додаток один до Закону України "Про перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації”.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради в своєму висновку вважає, що акції ВАТ „Укранфта”, які передані державою до статутного фонду НАК „Нафтогаз України”, продовжують перебувати в державній власності, а тому можуть бути включені до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Враховуючи стратегічне значення ВАТ „Укрнафта”, для стабільного функціонування ринку нафтопродуктів України комітет рекомендує Верховній Раді України відхилити пропозиції Президента України до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації” щодо акцій ВАТ „Укрнафта” і прийняти зазначений закон повторно в редакції, яку ухвалили ми конституційною більшістю 4 жовтня 2005 року.

І просто вам для інформації. Надісланий лист із Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на адресу нашого комітету, який так само підтримує нашу позицію. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так. Шановні колеги, зараз нам потрібно прийняти відповідне рішення. Комітет пропонує подолати вето Президента України на цей … я говорю, комітет пропонує подолати вето, але першою голосується пропозиція Президента. Вона полягає в тому, щоб відхилити цей законопроект.

Будемо голосувати в порядку такому. Перше, про відхилення законопроекту. Друге, якщо не приймемо позитивне рішення, про подолання вето. Інших застережень по мотивації немає?

Так. Вноситься на голосування пропозиції Президента України про відхилення Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації” щодо акцій Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, реєстраційний номер 8019-6. Прошу визначитись голосуванням.

 

13:47:38

За-72

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування друга пропозиція. Це пропозиція комітету про подолання вето Президента України на Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про перелік  об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації (щодо акцій відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”), реєстраційний номер – 8019-6. Прошу голосувати.

 

13:48:16

За-222

Рішення не прийнято.

Будь ласка, голова комітету Губенко Станіслав Іванович. Яка позиція комітету? Шановні колеги, нам потрібно продовжувати далі роботу.

 

13:48:30

ГУРЕНКО С.І.

Шановні колеги! Зважаючи на стратегічну можливість підприємства, про яке йдеться є пропозиція від комітету така: заборонити приватизацію державного пакету акцій „Укрнафта” на період 2005-2006 років, а прийде новий парламент, хай розбирається. Є пропозиція запропонувати таку редакцію закону. Я просив би підтримати, бо зараз під вибори продадуть усе.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, тобто є. Будь ласка, Ващук. Прошу увагу! Зараз будемо приймати рішення.

 

13:49:11

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, напевне, насамперед, тих, хто працює в сільському господарстві хвилює питання, щоб хоч один завод в Україні нафтовий мав українського власника і якось позитивно впливав на ціну. Коли ми сьогодні дозволимо приватизацію цього пакету, ми можемо зробити знову, що прийдуть іноземні власники. У нас енергетика, як не в якій державі, в чужих руках.

Тому давайте приймемо цю постанову або підтримаємо Станіслава Івановича. Але не можна залишати це без вирішення, бо ми робимо велику помилку. Дякую.

 

ГОЛОВА. Колеги, пропонується таким чином прийняти у новій редакції, передбачивши, що дія мораторію на продаж „Укрнафти” має розповсюджуватись на період 2005-2006 рік до завершення передвиборчої кампанії фактично.

Я ставлю на голосування про прийняття  цього закону у новій редакції з урахуванням тої часової межі, яка була запропонована комітетом – що мораторій на період 2005-2006 років. Прошу голосувати.

 

13:50:49

За-275

Рішення прийнято.

Тобто закон прийнято в новій редакції.

Оголошується до розгляду Закон України "Про запровадження мораторію на ввезення на територію України м'яса та харчових субпродуктів свійської птиці" з пропозиціями Президента України від 08.11.2005 року. Реєстраційний номер 8290. Доповідач – Міністр аграрної політика Олександр Петрович Баранівський. Будь ласка. Підготуватись від комітету.

 

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Щодо даного законопроекту, хотів би відмітити, що статтею 52 Закону України про безпечність та якість харчових продуктів, нова редакція якого нещодавно прийнята Верховною Радою України та вводиться обмеження, заборона на імпорт харчових продуктів тваринного походження з певних країн за повідомленням Міжнародного епізиологічного бюро чи зон у межах певних країн у разі підтвердження спалаху хвороб, які може зробити харчові продукти тваринного походження небезпечними.

Тому, таким чином, на даний час питання заборони на імпорт харчових продуктів тваринного походження у разі підтвердження спалаху хвороби уже законодавчо відповідно врегульовано.

Слід зауважити, що даний законопроект, він не вирішує повністю проблему, скажімо, забезпечення поширення вірусу грипу птиці в Україну, так як він і передбачає там обмеження на ввіз добових курчат, не забезпечує, не дає відповіді на питання по ввозу яєць і таке інше.

Хотів би ще слідуюче замітити. Ми в минулому році імпортували в Україну в межах 386 тисяч тонн різного м’яса. В цьому році на 100 тисяч  тонн імпортовано менше.  І якщо сьогодні прикоротити повністю  імпорт із країн благополучних, ми не виробляємо ще у достатній кількості   м’яса, щоб  забезпечити наші відповідно ринки.  І є велика загроза, що під час святкування  Нового року і  після Нового року,  коли споживання м’яса  різко  збільшується, це може  викликати певний ажіотаж на ринку  м’яса. І разом  з тим це може відповідно підняти досить ціни на м’ясопродукцію, яка виробляється в Україні.

Виходячи з того, що все-таки ця  проблема вже законодавчо  шановними народними депутатами  врахована, прошу вас, шановні народні депутати, прийняти  рішення про відхилення даного законопроекту.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.   Дякую вам також.

Будь ласка,  Шевченко Олександр, позиція комітету, будь ласка.

 

13:54:05

ШЕВЧЕНКО О.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Законопроект, який розглядається, після того, як він був прийнятий, відхилений, ми знаємо, що вже раз розглядався у Комітеті Верховної Ради  з питань аграрної політики та земельних відносин 19 жовтня 2005 року.  Тоді було прийнято рішення рекомендувати  Верховній Раді прийняти цей законопроект у цілому, і 20 жовтня він був прийнятий. Але Президент  України не підписав цей закон. Одним із основних аргументів  Президента стало  те, що наведені положення закону не відповідають   міжнародним нормам, зокрема, вимогам  Угоди про застосування  санітарних та фітосанітарних заходів, якою передбачено, що будь-який санітарний чи фітосанітарний захід  застосовується лише в обсязі необхідному для захисту життя  чи здоров’я людини, тварини чи рослини, має  базуватися на  наукових принципах, його дія не повинна продовжуватися  без достатніх наукових обгрунтувань, а також  передбачено державні концепції існування  змін і зон вільних від хвороб або шкідників тобто зон   за значної присутності хвороб або шкідників ( стаття 6).

Тож   запровадження мораторію на ввезення  на територію України м’яса та   харчових субпродуктів  свійської птиці може  негативно  позначитися на процесі вступу України до Світової організації торгівлі. Відповідно до статті 52 Закону України „Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини” введення обмежень і заборони на імпорт харчових продуктів тваринного походження з певних країн чи зон було сьогодні покладено на головного державного інспектора ветеринарної медицини України. При цьому зазначені обмеження запроваджуються, якщо це рекомендовано відповідними міжнародними організаціями або відповідно до аналізу ризику є необхідними для досягнення належного рівня захисту здоров'я людей та тварин і скасовується після підтвердження закінчення спалаху хвороби та підтвердження безпечності харчових продуктів тваринного походження.

Таким чином, наданий час питання заборони на імпорт харчових продуктів тваринного походження у раз підтвердження спалаху хвороб законодавчо вже врегульовано. Враховуючи вищевикладене та інші пропозиції, висунуті Президентом України, комітет прийняв рішення погодитись із пропозиціями Президента щодо відхилення проекту Закону України про запровадження мораторію на ввезення на територію України м'яса та харчових субпродуктів, свійської птиці, тим більше, що вже ряд країн на сьогодні запровадив мораторій відносно ввезення такої продукції  з нашої держави. Вважаю, що обмін такими законами нікому не дасть ніякої користі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, отут звучало, що СОТ нас не зрозуміє. А СОТ розуміє нас, коли заборонив експорт птиці з України? Давайте ж будемо думати про національні інтереси про наші. Шановні колеги, ми зараз виступів не проводимо. Давайте ми зараз поставимо ті пропозиції. Якщо щось не буде, тоді проведемо голосування.

Перша пропозиція Президента України – скасувати Закон. Ставиться ця пропозиція на голосування. Комітет погоджується із такою пропозицією Президента. Якщо не буде позитивного голосування за пропозицією Президента, тоді я вимушений буду ставити на голосування про подолання вето Президента на цей закон. А далі будемо визначатися. Немає застережень?

Я ставлю на голосування пропозицію Президента України про відхилення Закону України „Про запровадження мораторію на ввезення на територію України м'яса та харчових субпродуктів, свійської птиці”. Реєстраційний номер 8290. Про відхилення закону, про відхилення закону.

 

13:57:55

За-61

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування  пропозиція друга, яка логічно витікає із першої, про подолання вето Президента України на закон України "Про запровадження мораторію на ввезення на територію України м'яса та харчових субпродуктів свійської птиці". Прошу голосувати.

 

13:58:31

За-225

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, ну нам треба 300 голосів на подолання вето.  Голосів-то не вистачає. Будь ласка, Петро Симоненко. Потім Катерина Ващук.

Продовжимо нашу роботу на 15 хвилин ранкове засідання.

 

13:58:47

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые избиратели! Это мы, фракция коммунистов, внесли предложение о введении моратория на ввоз мяса птицы из государств, где были установлены  факты заболеваний птицы гриппом. Это во-первых.

Во-вторых. Я хотел бы обратить ваше внимание, что цена жизни народа Украины – это то, что сказал Президент «мне главное, чтоб в СОТ приняли». 

Вот Баранивский как министр, как-раз отстаивая эти интересы, не думал над тем, что это может умереть ребенок, умереть может быть взрослый. Это трагедия для семьи, трагедия для народа. Европа после того, как мы ввели чрезвычайное положение в Крыму, Европа вся отказалась от экспорта… импорта, вернее, мяса с Украины. Поэтому, уважаемые избиратели, я  обращаюсь к вам и еще раз заявляю, что это преступление перед народом Украины  когда нынешняя власть  националистов и социалистов из-за СОТ сегодня продает  свой народ и практически  убивает свой народ.  Мои предложения. Адам Иванович, я...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити пропозицію.

 

14:00:04

СИМОНЕНКО П.М. В данном случае я предлагаю следующее. Ввести мораторий на ввоз птицы до  подолання эпидемии в Украине.

В новій редакції тоді прийняти. І прошу проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук, будь ласка. Мікрофон Ващук.

 

14:00:21

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, фракція Народної Партії, Народний Блок Литвина абсолютно суглосна з позицією, що сьогодні треба заборонити ввіз в Україну м’яса птиці з тих держав, де є курячий грип. Ми маємо свою проблему, ми маємо її вирішити. І на сьогодні немає такої потреби нагальної – завозити м’ясо. Ринок абсолютно заповнений м’ясом вітчизняного виробництва. Наші птахофабрики сьогодні простоюють, бо налякав грип пташиний, і люди відмовляються купляти навіть те м’ясо, яке вироблене в Україні. Правда, дарма, бо воно таке чисте, здорове, там витримуються всі санітарні норми.

Тому ми звертаємося до всіх: це дуже важливо для здоров’я нас, нації, наших дітей – сьогодні закрити кордони для м’яса, де може бути виявлена хвороба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прозвучала пропозиція про те, щоб прийняти закон в новій редакції, суть якого зводиться до наступного: заборонити ввезення м’яса птиці і продуктів із птиці на період епідемії пташиного грипу в Україні. Прошу в новій редакції проголосувати.

 

14:02:08

За-229

В новій редакції прийнято закон.

Слухається проект Закону про внесення змін до Митного тарифу України (щодо стабілізації цін на ринку нафтопродуктів), реєстраційний номер 7645. Насалик Ігор Степанович. Семинога Анатолій – підготуватися.

 

14:02:44

НАСАЛИК І.С.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Необхідність прийняття Закону України про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України „Про Митний тариф України” (щодо врегулювання ринку нафтопродуктів), реєстраційний номер 7645. Обумовлено тим, що в травні цього місця, в зв’язку із  кризою, яка сталася на ринку світлих нафтопродуктів, було прийнято Закони про внесення . За рахунок чого, повністю були відмінені акцизи на світлі нафтопродукти, на моторні бензини та дизпаливо. Постанову Кабінету Міністрів України від 18.05. №355 було також відмінено додаткового збору за митне оформлення нафтопродуктів. Тобто, практично, відкриті  шлюзи для того, щоб на територію України пішли світлі нафтопродукти, які неоподатковувались.

І в той період це можна було повністю оцінити, це правильний крок для того, щоб стабілізувати ринок світлих нафтопродуктів в Україні. Разом з тим, через зростання цін на нафту, вони зросли, практично, до 400 доларів, а також збільшення експортного мита на вивіз нафти з Російської Федерації до 179 доларів за тону привело до того, що собівартість продукції вітчизняних  нафтопереробних заводів стала, практично, нерентабельною.

Таким чином, при зростанні рентабельності перевезення світлих нафтопродуктів по імпорту в порівнянні із переробкою на наших нафтопереробних заводах получився значний дисбаланс.

Достатньо привести тільки лише кілька фактів, що переробка на наших нафтопереробних заводах, а я хочу просто уточнити, що потужності наших нафтопереробних заводів – це біля 55 мільйонів тон, що в 2 рази перевищує потреби України, знизились, практично, на 10%. Створилися такі умови, що передують тому, що більшість заводів, 3 основних заводи, практично, зупинилися. Тому, щоб створити відповідний баланс в експорті, імпорті світлих нафтопродуктів і переробки сирої нафти на наших нафтопереробних заводах однаковий баланс пропонується встановити на імпорт світлих нафтопродуктів такі ставки ввізного мита: бензини моторні – на рівні 60 євро за тону та важкі дизтелянти, тобто дизпаливо – на рівні 40 євро за одну тону. Хочу привернути вашу увагу, що зазначений законопроект розроблявся і розглядався Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності і підтриманий. Але його можна прийняти тільки разом з постановою про заходу щодо захисту внутрішнього ринку від імпорту нафтопродуктів. А саме: реєстраційний номер 7646. Який скасовує нульову ставку на ввезення світлих нафтопродуктів із країн СНД. Разом ці закону можуть, тільки разом, якщо вони прийняті, вони мають відповідний ефект.

Насамкінець я хочу висловити вдячність Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, який підтримав цей законопроект, та Комітету з паливно-енергетичного комплексу. Прошу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Тобто, шановні колеги,  ми таким чином, і зараз Анатолій Іванович Семинога,  я просив би його і по закону 7645, і по постанові 7646, бо вони взаємопов’язані ці питання обидва. Будь ласка.

 

14:06:11

СЕМИНОГА А.І.

Шановні колеги,  це класичний приклад, як не треба приймати закони у Верховній Раді. Класичний приклад того, як інтереси деяких промислових груп сьогодні ставляться вище інтересів економіки у нашій державі, вище інтересів кожного громадянина у нашій державі.

До чого призведе прийняття цього законопроекту? Перш за все до подорожчання нафтопродуктів на автозаправочних станціях. Хочу нагадати всім, що сьогодні ціни на заправках більше чотирьох гривень. По нашим розрахункам вони стануть п’ять гривень після прийняття цього законопроекту.

У той же час хочу розповісти, як цей законопроект проводився через комітет. В комітеті даний законопроект не розглядався. Розглядався у липні місяці поточного року законопроект, який поданий на заміну цьому законопроекту. Дійсно є висновок з цього приводу.

Що стосується цього законопроекту, то він надійшов до комітету у вівторок увечері, а засідання комітету було зранку. І він фізично не міг розглядатися на цьому комітеті. Тому рішення комітету з цього приводу про підтримання даного законопроекту просто немає.

Що стосується, дальше, з приводу цього законопроекту. Немає заключення Науково-експертного управління. Немає заключення митно-тарифної ради, бо цей законопроект стосується зміни митного тарифу. Немає висновку Кабінету Міністрів.

Тому пропозиція даний законопроект зняти з розгляду як такий, що не відповідає Регламенту Верховної Ради. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але, мабуть ви не звернули увагу, висновок Головного науково-експертного управління є. Ну, в мене є, я ж не придумую. В мене є, в мене є висновок, так що це для вас може старий. У нас тут не буває старий.

Так, переходимо до обговорення. Будь ласка, Лукашук. Підготуватись Садовому. Лукашука я не бачу. Микола Садовий. За ним Соломатін.

 

14:08:36

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, Кіровоградська область.

Регулювання цін на ринку нафтопродуктів, це, безумовно, справа державної ваги і це розуміють всі, і депутати, і пересічний громадянин. Будь-яка соціально орієнтована держава і економіка цієї держави передбачає регулювання темпів зростання як доходів населення, так і темпів росту цін.

Причому темпи доходів повинні перевищувати темпи росту цін і набагато, тоді не буде того, що тільки що доповідали з цієї трибуни.  Ми маємо негативний приклад, коли осінню 2004 року та влітку однією рукою було піднято пенсії, підвищено заробітну плату бюджетникам, але ніякої регуляції росту цін уряд не вжив. І маємо те, що маємо.

Причина цього, це, безумовно, ліберальний такий напрямок розвитку економіки і держави, який не передбачає, на превеликий жаль, державного регулювання засобами податкової системи і це люди повинні знати. Скільки не добивались, наприклад, соціалісти виділити 1,4 мільярда гривень для закупівлі державного зерна по ціні 680 гривень за тонну, уряд не зробив цього. Наші вітчизняні товаровиробники продали зерно по 320-350. Хто виграв? Насамперед, безумовно, не населення України. Тому, повертаючись до цього законопроекту потрібно, безумовно, врахувати те, що ним передбачено знизити ставки акцизного збору на такі товари як: бензини моторні (сумішеві), бензини моторні і дизельне паливо, тобто готовий продукт.

Що стосується нафтопродуктів, то для того, щоб захистити нашого вітчизняного товаровиробника, то пропонується, навпаки, підняти ці ціни.

Положення законопроекту будуть сприяти захисту інтересів вітчизняної нафтопереробної галузі. Це випливає з того, що на сьогоднішній день більш вигідним є ввезення в Україну, саме готової продукції: бензину, дизельного пального, ніж ввезення сирої нафти і її переробки в українських, на українських нафтопереробних заводах.

Тому, виходячи з такої логіки, соціалісти підтримують цей законопроект і будуть голосувати – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, підготуватись Василю Надразі, він передає слово Катерині Ващук.

 

14:11:30

СОЛОМАТІН Ю.П.

Уважаемые коллеги, те законопроекты, которые предложены нашему вниманию, являются свидетельствами того, как те кланы, которые  дерутся между собой, пытаются втянуть в эту драку и Верховную Раду Украины.

За каждым законопроектом стоят  заинтересованные стороны. Мы находимся на стороне тех, которые работают на этих заводах и могут оказаться без работы и без зарплаты.

Мы пониманием, что эти заводы не принадлежат народу Украины, они работают на конкретного собственника. Но за этим собственником стоит трудовой коллектив, так как мы привыкли говорить в добрые советские времена, и мы готовы поддержать тех людей, которые ждут с надеждой, что у них работа, и зарплата. Это первое.

Второе. Если по большому счету посмотреть, что происходит с теми нефтепродуктами, которые  продуктами, которые ввозятся из-за границы. И сейчас предлагается поднять тарифные ставки на ввоз этих нефтепродуктов. Они в известной мере, в известной мере такой завоз мобилизует, инициирует собственника таких заводов повышать эффективность производства. Но это одновременно оборотной стороно отражается на том уровне благосостояния и на той заработной плате, которую получают люди, работающие на этих заводах.

        В данном случае мы с вами оказываемся заложниками той ситуации, которая сложилась в Украине, а именно: когда Кабинет Министров Украины отходит от управления ценовой политикой и становится только по очереди то на стороне одного клана, то на стороне другого клана, в зависимости от того, кто находится при власти и кто стоит во главе такого Кабинета Министров.

Уважаемые коллеги! Давайте мы с вами поступим в данном случае мудро. Грядет газовый кризис и мы знаем какими неприятностями может он отразиться на экономике Украины и на тех отраслях промышленности, которые были рентабельными только  при условии цены на газ по братской цене, той, которая сложилась с советских времен. И которая сейчас в 5 раз ниже, чем на мировых ценах.

         Давайте мы не допустим, чтобы к этому кризису, который, с моей точки зрения, несомненно наступит вот-вот, мы не добавили еще кризис, связанный с нефтепереработкой на этих заводах.  Я прошу вас принять это во внимание. Спасибо.

 

          ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Катерина Ващук.

 

          14:14:45

          ВАЩУК К.Т.

          Шановні колеги! Саме в період весни і збирання врожаю аграрії ініціювали зниження ввізного мита, тарифів митних на ввіз світлих нафтопродуктів. Була криза нафтова і треба було любою ціною скинути ціну на нафтопродукти.

          На сьогоднішній день, а ми так з року в рік  робили, що закон приймали на період весняно-польових і осінньо-польових робіт. Роботи завершені. І абсолютно логічно і справедливо повернутися сьогодні обличчям до наших  нафтопереробних заводів, дати їм можливість  завезти достатню кількість нафти, переробити і на весну зробити серйозний запас  світлих нафтопродуктів, які використані були на посівну.

З іншого боку, сьогодні  критикують ті, хто  критикує  даний закон, кажуть, що це приведе до різкого зростання ціни. Не приведе. Якщо  ми  зараз дамо  можливість завезти достатньо нафти,  ми якраз і зробимо гарантію того вітчизняним виробництвам,  що ціна  не зросте. Бо ми сьогодні маємо загрозу отримати дорогу нафту. Яка  гарантія, що ті самі  поставщики весною нам не зроблять дорогі нафтопродукти, а вітчизняні заводи стоять, внутрішні запаси  відсутні.

Тому, шановні колеги, давайте дивитися у корінь. Якби виникла ситуація, що заводи  наші не справляються, ми  завжди Верховною Радою  можемо прореагувати і на певний період  знову зняти ввізне мито. Але на сьогодні абсолютно логічно  прийняття  даного законопроекту.  Інакше ми ще з осені, з сьогоднішнього дня робимо загрозу повної  залежності  цін від  зовнішніх поставок. А зовнішні, ви знаєте, завоювали ринок, поставили державу у залежність, а далі йде повний диктат.  То нехай-таки того диктату не буде, нехай внутрішнє виробництво гарантує стабільність ціни.

Прошу підтримати даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги! Обговорення питання ми завершили, давайте ми його проголосуємо  після 16 години.

Я оголошую: на цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. Голосування буде після 16 години, тому що вже 14.17, а ми маємо право працювати до 14.15.