ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

16 листопада 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Так, увімкніть систему „Рада”.

10:03:45

Зареєструвалися  в сесійній залі 405 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні професійне свято працівників радіо, телебачення і зв'язку. Давайте привітаємо наших колег, представників четвертої влади і побажаємо нам всім разом плідної співпраці. (Оплески)

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Матвієнкова Сергія Анатолійовича. Давайте також привітаємо Сергія Анатолійовича і побажаємо йому успіхів. (Оплески)

Шановні колеги, тепер інформація про результати роботи Верховної Ради на пленарному засідання 15 листопада 2005 року. Розглянуто 23 питання порядку денного. За результатами розгляду: прийнято два закони та дві постанови, дев'ять законопроектів прийнято за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, 12 законопроектів відхилено.

Шановні колеги, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій подати заяви на виступ. А тим часом дозвольте оголосити запити, що надійшли.

Надійшли запити народних депутатів України.

Олега ПАНАСОВСЬКОГО до Президента України щодо відповідності Конституції указу Президента про заходи щодо підвищення ефективності управління електроенергетичним комплексом”.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:05:47

За-157

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:06:08

За-173

Рішення не прийнято.

Групи депутатів (ВЕРНИДУБОВ, КОРСАКОВ, КОМАР) до Президента України щодо погашення заборгованості із заробітної плати підприємствам державної форми власності за рахунок коштів, одержаних від приватизації державного майна.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:06:47

За-123

Рішення не прийнято.

Миколи КАРНАУХА до Президента України щодо порушення і розгляду у встановленому законом порядку питання про відповідність голови Вищого господарського суду Притики займаній посаді.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:07:17

За-101

Рішення не прийнято.

Сергія СОБОЛЄВА до Президента України з приводу загрози втрати державного контролю над виготовленням документів суворої звітності та необхідності розробки законопроекту про державні цінні папери.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:07:48

За-114

Рішення не прийнято.

Віталія МАЙКА до Президента України щодо можливості проведення поставки документації до кінця 2005 року за раніше укладеними зовнішньоекономічними контрактами на підставі дозволів, виданих Держекспортконтролем.

 Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:08:28

За-95

Рішення не прийнято.

Петра СИМОНЕНКА та Віктора ПЕТРОВА до Президента України щодо відшкодування збитків підприємствам легкої промисловості, нанесених внаслідок штучного підвищення курсу гривні відносно євро і долара США та звільнення з займаних посад голови Національного банку і Міністра фінансів України.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:09:07

За-122

Рішення не прийнято.

Юрія КАРМАЗІНА до Президента України, Прем’єр-міністра щодо запобігання виникнення загрози національній безпеці у вигляді суттєвого послаблення обороноздатності та боєготовності Збройних сил внаслідок ліквідації Одеського інституту сухопутних військ, перевірки обґрунтованості Постанови Кабінету Міністрів від 26 травня 2005 року.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:09:47

За-96

Рішення не прийнято.

Зареми КАТУШЕВОЇ до Голови Верховної Ради України з приводу порушення вимог статті 78 Конституції народним депутатом Василем Онопенком.

Кирила ПОЛІЩУКА до Голови Верховної Ради України з приводу відхилення прийнятого в першому читанні законопроекту №4036 про право особи на захист з моменту затримання відповідно до статті 29 Конституції.

Олександра ГОЛУБА до Прем’єр-міністра щодо забезпечення багатодітних сімей житлом.

Володимира ВОЮША до Прем’єр-міністра, Голови Херсонської обласної державної адміністрації щодо стану виконання у Херсонській області Загальнодержавної програми “Питна вода України” та регіональної програми “Питна вода Херсонщини”.

групи депутатів (ТУРМАНОВ, СКУДАР, ПАНАСОВСЬКИЙ та інші) до Прем’єр-міністра щодо стану справ у вугільній галузі у зв’язку з недофінансуванням, коштами передбаченими у Державному бюджеті на 2005 рік.

Івана ТОМИЧА до Прем’єр-міністра щодо відміни стягнення з державних сільськогосподарських підприємств-платників фіксованого сільськогосподарського податку частини прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Голови Херсонської обласної ради щодо правомірності передачі районного дитячого оздоровчого табору “Райдуга” в приватну власність.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо цькування та безпідставних утисків колективу телерадіокомпанії “Вінничинна” з боку голів обласної державної адміністрації і обласної ради.

Геннадія УДОВЕНКА до Прем’єр-міністра стосовно порушення мовного законодавства у сфері кінопрокату.

В’ячеслава АНІСІМОВА до Прем’єр-міністра щодо захисту кранобудівного заводу імені Січневого повстання від знищення.

Степана ГАВРИША до Прем’єр-міністра з приводу порушень законодавства та санітарно-епідеміологічних норм під час використання природних ресурсів Східницького родовища мінеральних вод.

Ольги ГІНЗБУРГ до Прем’єр-міністра щодо правомірності виділення землі та законності її використання під будівництво водного об’єкту в селі Вишеньки Коропського району Чернігівської області.

Василя ХАРА до Прем’єр-міністра щодо виконання Закону “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”.

Йосипа ВІНСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Міністра аграрної політики, Голови Київської обласної державної адміністрації, прокурора Київської області щодо ситуації, яка склалася у Маслівському радгоспі-технікумі.

Андрія ШКІЛЯ до Прем’єр-міністра щодо факту вчинення збройного нападу на полковника СБУ Валентина Крижанівського та перевірки інформації щодо причетності голови СБУ до злочинної діяльності.

Миколи ПОРОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра з приводу незадовільної відповіді-відписки на звернення щодо необхідності розробки й впровадження Програми скорочення споживання газу.

Миколи КОМАРА до Прем’єр-міністра щодо фінансування об’єктів газифікації Донецької області за рахунок субвенцій із державного бюджету.

Леоніда КАДЕНЮКА до Прем’єр-міністра щодо надання місту Новодністровську фінансової дотації для забезпечення виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери за ІV квартал 2005 року.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо зняття з займаної посади голови Романівської районної державної адміністрації Житомирської області за політичні переслідування працівників масової інформації.

Михайла РОДІОНОВА до Прем’єр-міністра з приводу безвідповідального ставлення посадових осіб Міністерства економіки до закупівлі медпрепаратів “штучна нирка” для пацієнтів Запорізької обласної клінічної лікарні.

Павла МОВЧАНА до Прем’єр-міністра щодо врегулювання закупівельних цін на ринку молока та м’яса.

групи депутатів (СЕМИНОГА, САС, СІНЧЕНКО) до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора з приводу надання дозволу Міністерством транспорту та зв’язку на розробку інвестиційних проектів і будівництва в морському торговому порту “Южний”.

 Кирила ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра щодо надання хворим на ниркову недостатність пацієнтам Запорізької обласної клінічної лікарні невідкладної медичної допомоги.

 Іштвана ГАЙДОША до Прем’єр-міністра, Голови Закарпатської облдержадміністрації щодо соціально-економічної ситуації у Берегівському районі Закарпатської області.

Олександра ГОЛУБА до Прем’єр-міністра щодо незадовільного теплопостачання в помешкання населення міста Орджонікідзе Дніпропетровської області.

групи депутатів (РЯБІКА, КОНСТАНТИНОВ, КЛИМПУШ та інші) до Прем’єр-міністра щодо забезпечення хворих на ниркову недостатність необхідними медикаментами.

Володимира ВОЮША до Прем’єр-міністра щодо будівництва берегоукріплювальних споруд у селищі Лазурне Скадовського району Херсонської області.

Сергія ОСИКИ до Прем’єр-міністра щодо проведення спеціального засідання Кабінету Міністрів з питань державного регулювання ринку цінних паперів і звіту Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку перед Верховною Радою.

Петра СИМОНЕНКА та Віктора ПЕТРОВА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо відшкодування збитків підприємствам легкої промисловості, нанесених внаслідок штучного підвищення курсу гривні відносно євро і долара США та притягнення до відповідальності голови Національного банку і міністра фінансів.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо притягнення до відповідальності голови Романівської районної державної адміністрації Житомирської області за незаконне закриття Соболівської загальноосвітньої школи.

Павла МОВЧАНА до Прем’єр-міністра з приводу порушення статті 10 Конституції головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг при проведенні Дня Уряду 8 листопада 2005 року.

Андрія ШКІЛЯ до Прем’єр-міністра з приводу несвоєчасного виконання зобов’язань перед місцевим бюджетом щодо будівництва магістрального газопроводу Мостиськ – Малинів у Львівській області.

Василя ХАРА до Прем’єр-міністра щодо невиконання Кабінетом Міністрів деяких положень Постанови Верховної Ради “Про Рекомендації парламентських слухань “Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку”.

Групи депутатів (ТУРМАНОВ, КОРСАКОВ, СКУДАР) до Прем’єр-міністра з приводу невиплати поточної заробітної плати в повному обсязі та погашення заборгованості з неї працівникам вугільної промисловості.

Марії МАРКУШ до Прем’єр-міністра, міністра фінансів, Генерального прокурора щодо правомірності рішення Міністерства економіки стосовно позбавлення Запорізької обласної клінічної лікарні можливості провести торги на закупівлю витратних матеріалів, що ставить під загрозу життя людей на ниркову недостатність.

Івана БОКОГО до Прем’єр-міністра щодо причин порушення Прем’єр-міністром статті 17 Закону “Про статус народного депутата України”. Станіслава ПХИДЕНКА до Прем’єр-міністра щодо звернення мешканців села Раків-Ліс Камінь-Каширського району Волинської області про допомогу в очистці меліоративного каналу.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно негативного впливу атомних та теплових електростанцій, підприємств хімічної промисловості на здоров’я населення та навколишнє природне середовище.

Євгена КИРИЛЬЧУКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо зловживання коштами громадян та зволікання з виконанням “Нафтогазом України” фінансування будівництва газопроводів і газифікації сільських населених пунктів у Волинській області.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Прем’єр-міністра щодо причин ігнорування законних прав народного депутата, встановлених Законом “Про статус народного депутата України”.

Олександра ЧОРНОВОЛЕНКА до Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів, Міністра транспорту та зв’язку, Міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, Київського міського голови, Голови державної служби автомобільних доріг, Голови Державного комітету з питань житлово-комунального господарства щодо напрямків розв’язання транспортних проблем міста Києва і Київського регіону та їх фінансування з Державного бюджету.

Олександра ПЕКЛУШЕНКА до Прем’єр-міністра щодо формального розгляду виконуючим обов’язки Міністра аграрної політики Демчаком питання, порушеного народним депутатом, стосовно ситуації, яка склалась в сільських комунальних підприємствах.

Катерини САМОЙЛИК до Прем’єр-міністра щодо забезпечення автобусом Балтазарівської загальноосвітньої школи Чаплинського району Херсонської області.

Олега ТЯГНИБОКА до Прем’єр-міністра щодо ліквідації тіньових схем реалізації продукції гірничо-металургійного комплексу, що наносять багатомільярдні збитки державі, та створення Державної експертної комісії по встановленню експортних індикативних цін на зазначену продукцію.

Володимира ЄЩЕНКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів для підведення газопроводу та будівництва газорозподільчого пункту в селі Шрамківка Драбівського району Черкаської області.

Григорія КАЛЕТНІКА до Прем’єр-міністра щодо дискримінації в оплаті праці фахівців інженерних груп управлінь Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи по знешкодженню боєприпасів у селі Новобогданівка.

Миколи БУДАГ’ЯНЦА до Прем’єр-міністра, Міністра економіки, Міністра фінансів, виконуючого обов’язки Голови бюджетного комітету щодо виділення коштів на реалізацію заходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 13 липня 2004 року №919 та програмою “Питна вода Луганщини”.

Олександра КИСЕЛЬОВА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо порушення конституційних прав працівників відкритого акціонерного товариства “Шахтобудівельник” Селидівського району Донецької області у зв’язку з невиплатою їм заробітної плати з вересня 1998 року.

Валерія БОРЗОВА до Прем’єр-міністра щодо газифікації сіл Мар’янівка і Довга Козельщинського району Полтавської області.

Ігоря ШУРМИ до Прем’єр-міністра щодо опублікування чинної Постанови Кабінету Міністрів про оплату праці Прем’єр-міністра.

Володимира ШЕПЕТІНА до Прем’єр-міністра щодо створення в місті Чугуєві Харківської області центру соціально-психологічної реабілітації дітей.

Олександра АБДУЛЛІНА до Прем’єр-міністра, Міністра оборони стосовно звернення ветерана Легкого щодо формального підходу Міністерства оборони до розгляду питання про надання йому статусу “Учасник бойових дій”.

Григорія БОНДАРЕНКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора з приводу протидії виробництву і запровадження сумішевих бензинів з боку концерну “Укрспирт” та окремих урядовців, зокрема, Міністра Баранівського.

Василя НАДРАГИ до Прем’єр-міністра щодо відшкодування збитків обласному комунальному підприємству “Компанія” “Луганськвода”.

Геннадія АСТРОВ-ШУМІЛОВА до Прем’єр-міністра щодо субвенцій місцевим бюджетам Луганської області на здешевлення вартості електроенергії, яка використовується для подачі питної води.

Вадима МІСЮРИ до Прем’єр-міністра щодо повернення Міністерством фінансів 971 мільйон 248 тисяч гривень громаді міста Києва згідно рішення Господарського суду міста Києва.

Віктора МИРОНЕНКА до Кабінету Міністрів щодо прискорення укладення Угод між Україною, Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Республікою Казахстан стосовно Закону “Про ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору”.

Олександра ЧОРНОВОЛЕНКА до Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів, Міністра транспорту та зв’язку, Міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, Київського міського голови, Голови державної служби автомобільних доріг, Голови Державного комітету з питань житлово-комунального господарства щодо повернення місту Києву незаконно вилучених коштів шляхом скасування вилучень з міста до Державного бюджету 2006 року та спрямування отриманих коштів на додаткове фінансування будівництва та проектування Київського метрополітену.

Катерини САМОЙЛИК до Прем’єр-міністра щодо захисту інтересів держави, як власника контрольного пакету акцій відкритого акціонерного товариства “Будівельно-монтажне управління №20”.

Миколи БУДАГ’ЯНЦА до Прем’єр-міністра щодо газифікації шахтарських міст і селищ та сільських населених пунктів.

Віктора МИРОНЕНКА до Кабінету Міністрів щодо першочергового укладення міждержавних угод, які мають відношення до позиції України, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан стосовно третіх держав для формування Єдиного економічного простору.

 Лариси УСАЧЕНКО до Кабінету Міністрів, Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо незаконного рішення Комісії з розгляду скарг учасників процедур закупівель за державні кошти, що привело до порушення конституційних прав громадян, хворих на хронічну ниркову недостатність.

 Миколи НОЩЕНКА до Кабінету Міністрів стосовно незадовільної державної підтримки суб’єктів господарювання агропромислового комплексу зони Північного Полісся Сумської області.

 Володимира МАЗУРЕНКА до віце-прем’єр-міністра Кириленка щодо порушення прав Черкаської єпархії української Православної церкви у зв’язку з невиконанням Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій”.

 Павла СУЛКОВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо перевірки Рівненської обласної прокуратури, яка безпідставно порушила кримінальну справу проти начальника відділу державної виконавчої служби Рівненської області.

 Миколи МЕЛЬНИКА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо проведення перевірки діяльності керівників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба” Жмеринського району Вінницької області.

 Групи депутатів (КОРЖ, ЛУК’ЯНЕНКО, ШЕВЧУК) до Генерального прокурора, Міністра освіти і науки щодо розслідування кримінальної справи за фактом порушення виборчого законодавства стосовно ректора Донецького державного університету економіки та торгівлі імені Туган-Барановського.

 Михайла ВОЛИНЦЯ до Генерального прокурора стосовно незаконних дій керівництва акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”.

 Ксенії ЛЯПІНОЇ до Генерального прокурора, Голови СБУ стосовно загрози знищення державного сектора виготовлення документів суворої звітності шляхом змови колишнього керівництва Міністерства внутрішніх справ та приватного консорціуму “ЄДАПС”.

 Валерія СУШКЕВИЧА до Генерального прокурора, виконувача обов’язки Вінницького міського голови з приводу невиконання Вінницькою міською радою припису прокуратури міста про усунення порушень законодавства про захист пільгових категорій громадян стосовно надання житла інваліду ІІ групи з дитинства.

Євгена КОНСТАНТИНОВА до виконувача обов’язки Генерального прокурора, Голови СБУ з приводу незаконного будівництва бізнес-центру по вулиці Артема у місті Донецьку.

Валерія АСАДЧЕВА до Генерального прокурора щодо дотримання виборчого законодавства.

Валентина АНАСТАСІЄВА до Генерального прокурора стосовно неправомірного виділення землі ТОВ “Ексмігруп Лімітед” Гнідинською сільською радою Бориспільського району.

Валерія САМОПЛАВСЬКОГО та Миколи ШЕРШУНА до Генерального прокурора щодо прискорення слідства прокуратурою Житомирської області по звинуваченню Володимира Богданенка.

Юрія СОЛОМАТІНА до Генерального прокурора, голови тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України народного депутата Віктора Ющенка з приводу спекулятивної інформаційної компанії „Рудольфінерхаус” щодо прискореного виведення діоксину з організму хворого Віктора Ющенка у справі з отруєння кандидата на пост Президента України.

Георгія БУЙКА до Генерального прокурора, голови Вищого господарського суду, голови Апеляційного господарського суду міста Києва, голови Верховного суду щодо порушень законодавства суддею Господарського суду міста Києва Ковтун.

Лариси УСАЧЕНКО до Генерального прокурора щодо законності рішення виконавчого комітету Львівської міськради стосовно продажу земельної ділянки та споруди дитячої музичної школи товариству “ЛьвівТоргРоздріб”.

Володимира ПЕТРЕНКА до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ з приводу зволікання розслідування факту вбивства 15-річного Миколи Над’ярного.

Олега ПЕТРОВА до Генерального прокурора щодо правомірності дій прокуратури міста Рівне щодо громадянина Леха.

Анатолія ДОМАНСЬКОГО до Генерального прокурора стосовно законності рішення про приватизацію готельного комплексу “Житомир”.

Володимира БРОННІКОВА до Генерального прокурора, прокурора Запорізької області стосовно порушення прокуратурою Закону “Про звернення громадян”.

Михайла РОДІОНОВА до Генерального прокурора щодо законності вилучення під будівництво земельних ділянок, на яких знаходяться приватні будинки мешканців вулиць Прип’ятська та Позняківська міста Києва.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Генерального прокурора з приводу побиття заступника голови рокитнівської районної організації Партії регіонів Лариси Руднік, вчиненого заступником голови Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області Сергієм Берташем.

Володимира ПУЗАКОВА до Генерального прокурора з приводу примусового виселення мешканців будинків по проспекту Університетському міста Кіровограда, які є власністю відкритого акціонерного товариства “Кіровоградбуд”.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Генерального прокурора щодо незаконної приватизації закритого акціонерного торговельного товариства “Поріччя” Закарпатської області.

 Групи депутатів (ПИСАРЧУК, ПОЛІЩУК, ІСАЄВ) до Генерального прокурора, Голови СБУ, Голови Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією щодо протиправних і корупційних дій Юрія Луценка під час його перебування на посаді заступника Міністра науки і технологій та Лідії Поречкіної на посаді Голови правління Державної інноваційної компанії.

 Групи депутатів (ПАНАСОВСЬКИЙ, ВЕРНИДУБОВ, КОРСАКОВ) до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ стосовно перевірки інформації про зловживання посадовим становищем та корупційну діяльність керівництва Д е р ж с п о ж и в с т а н д а р т у на чолі з його головою.

 Алли АЛЕКСАНДРОВСЬКОЇ до Генерального прокурора з приводу неправомірних дій посадових осіб міста Харкова, які призводять до знищення зелених насаджень у місті.

Євгена ЛАПІНА до Генерального прокурора щодо усунення порушень кримінально-процесуального законодавства та забезпечення додержання кримінального судочинства при розгляді кримінальної справи стосовно Третьякова.

 Володимира ПЕТРЕНКА до Генерального прокурора щодо зволікання розгляду справи з протиправних дій колишнього голови Тростянецької державної адміністрації Березіна по штучному банкрутству Півненківського цукрокомбінату і розкраданню його майна.

 Анатолія ДОМАНСЬКОГО до Генерального прокурора щодо законності приватизації об’єктів державної власності Житомирським міським головою.

Володимира ПУЗАКОВА до Генерального прокурора щодо неправомірних дій працівників фірми “Либідь-сервіс” та спецпідрозділу Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області “Титан” щодо акціонерного товариства “Добровеличківська райагротехніка ”.

Георгія БУЙКА до Генерального прокурора, Голови Секретаріату Президента стосовно недопущення корупції серед працівників митної служби.

Володимира МАЗУРЕНКА до Генерального прокурора щодо законності відкриття кримінальної справи проти депутата Енергодарської міської ради Запорізької області Віктора Грицая прокуратурою Орджонікідзевського району міста Запоріжжя.

Нестора ШУФРИЧА до Генерального прокурора, Міністра у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністра внутрішніх справ стосовно порушень, які мали місце при обранні президента Федерації стрільби з лука.

Володимира НЕЧИПОРУКА до Генерального прокурора щодо злочинних дій та бездіяльності працівників прокуратури і міліції Запорізької області.

Олександра КИСЕЛЬОВА до Генерального прокурора, Голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо невиконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області посадовими особами Надвірнянської райдержадміністрації стосовно виплати заборгованості по заробітній платі трудовому колективу товариства “Будівельник”.

Володимира ЗАЙЦЯ до Генерального прокурора, Міністра юстиції щодо невиплати компенсації військовослужбовцям Тернопільської області за невикористане речове майно.

Олександра ЦАРЕНКА до Генерального прокурора, Міністра освіти та науки, Міністра праці та соціальної політики щодо порушення законодавства про працю ректором Сумського національного аграрного університету.

Володимира НОВАКА до Генерального прокурора з приводу порушення Хмельницькою районною державною адміністрацією законодавства і законних інтересів Лісогринівецької територіальної громади при виділенні земельних ділянок під забудову та оренду.

Лева ГЛУХІВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо перевірки у порядку нагляду кримінальної справи проти Руслана Антоника та рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 грудня 2000 року.

Володимира ГОШОВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо запобігання випадкам перешкоджання діяльності структурних утворень політичної партії.

Сергія БИЧКОВА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо фактів умисного перешкоджання діяльності телерадіокомпанії “Регіон” міста Синельникове.

Олександра ЦАРЕНКА до Генерального прокурора, Міністра освіти та науки щодо дотримання вимог законодавства про освіту при підготовці фахівців з вищою освітою у навчально-консультативному пункті Сумського національного аграрного університету на базі Київського авіаційного технікуму.

Нестора ШУФРИЧА до Генерального прокурора щодо корупційних дій посадових осіб Смілянської районної державної адміністрації при спорудженні газопроводу села Тернівка Смілянського району Черкаської області, формального та бюрократичного ставлення до розгляду заяв і скарг мешканців села.

Григорія ОМЕЛЬЧЕНКА до Генерального прокурора щодо порушення кримінальної справи та взяття під варту колишнього Президента України Кучму Леоніда Даниловича за організацію викрадення журналіста Георгія Гонгадзе, що спричинило його вбивство; організацію посягання на життя народного депутата України Олександра Єльяшкевича та вчинення інших злочинів, притягнення до кримінальної відповідальності Голови Верховної Ради України Литвина Володимира Михайловича за підбурювання до вчинення злочину проти Георгія Гонгадзе, що спричинило його вбивство та інших державних діячів і службових осіб, які займають особливо відповідальне становище і в діях яких є ознаки злочинів, встановлених Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України.

Миколи САДОВОГО та Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Генерального прокурора, міністра освіти і науки щодо порушення законодавства в освітній діяльності Міжрегіональної академії управління персоналом.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Генерального прокурора, міністра юстиції, міністра внутрішніх справ з приводу невиконання судових рішень стосовно повернення коштів пенсіонерам, мешканцям міста Євпаторія.

Євгена ГІРНИКА до Генерального прокурора щодо незадоволення відповіддю на запит та необхідності повторної перевірки.

Івана РІШНЯКА до Генерального прокурора з приводу затримки розрахунків за цукровий буряк, який поставлено на Лохвицький цукровий завод підприємствами Сумської і Полтавської області.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Генерального прокурора, Голови СБУ, голови Секретаріату Президента України, Секретаря Ради Національної безпеки і оборони щодо незадоволення відповідями на депутатський запит про розбазарювання землі у селищі Гурзуф та Краснокам’янка.

Євгена КИРИЛЬЧУКА до Генерального прокурора про комбінації при зміні власника ТОВ “Луцький м’ясокомбінат” та зволікання виплати заробітної плати його працівниками.

Володимира НЕЧИПОРУКА до Генерального прокурора щодо злочинного посягання на право власності Київської міської спілки автомобілістів.

Вадима МІСЮРИ до Генерального прокурора щодо свавільної та аварійно небезпечної забудови Дніпровського району.

Олександра ТКАЛЕНКА до Генерального прокурора щодо притягнення до відповідальності посадових осіб відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” міста Запоріжжя за невиконання рішення суду.

Групи депутатів (ДІДЕНКО, КЕНДЗЬОР) до Генерального прокурора з приводу бездіяльності прокуратури та Фонду державного майна та відвертого лобіювання приватних інтересів так званих російських “інвесторів” під час розгляду питання про повернення “Чорноморського суднобудівного заводу” у державну власність.

Валерія КОНОВАЛЮКА до Генерального прокурора щодо ситуації, яка склалась із забезпеченням Запорізької обласної клінічної лікарні витратними матеріалами, необхідними для лікування ниркової недостатності. Олександра КЕМЕНЯША до голови Секретаріату Президента України щодо порушення законодавства в частині своєчасного надання відповіді на звернення народного депутата.

Юрія КАРМАЗІНА до Секретаря РНБО, Голови СБУ, Генерального прокурора, Голови Полтавської обласної державної адміністрації стосовно розкрадання в особливо великих розмірах державного майна Лубенського районного управління магістральних нафтопродуктів, сприяння деяких народних депутатів, їх помічників, працівників Лубенської міжрайонної прокуратури Полтавської області та прокурора Білокіня, інших правоохоронних органів уникненню винними особами кримінальної відповідальності, спроб запровадження контролю над підприємством.

Шановні колеги, я прошу, щоб далі Адам Іванович продовжив оголошення запитів, я маю брати участь у зустрічі з німецькою делегацією, якщо немає заперечень.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А тим більше, шановні колеги, стільки запитів, що одному прочитати їх важко звичайно.

 Євгена ЛАПІНА до Секретаря Ради Національної безпеки і оборони стосовно доцільності реорганізації державного підприємства “Укрінтеравтосервіс”.

 групи депутатів (КОРСАКОВ, КОМАР, ПАНАСОВСЬКИЙ та інші) до Міністра економіки щодо ситуації, яка склалась в економіці України.

 Леоніда КАДЕНЮКА до Міністра юстиції з приводу неналежного реагування на запит стосовно невиконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2004 року.

 Зареми КАТУШЕВОЇ до Міністра охорони здоров’я щодо перевірки фактів викладених у зверненні громадянина Кустуся.

 Ігоря ШУРМИ до Міністра охорони здоров’я стосовно порушення конституційних прав на оплату праці лікарів-інтернів та нехтування нормами трудового законодавства щодо працевлаштування молодих спеціалістів у медичних закладах міста Львова і області.

 Миколи МЕЛЬНИКА до Міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора з приводу розкрадання майна садівничого товариства та неправомірних дій голови Ради садівничих товариств масиву “Сальник-1” Калинівського району Вінницької області.

 Павла МАТВІЄНКА до Міністра праці та соціальної політики щодо забезпечення виконання Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” стосовно виплати допомоги та доплат населенню, яке проживає на забруднених територіях.

 Ореста КЛИМПУША до Міністра фінансів стосовно недостатнього фінансування дитячих дошкільних закладів гірських Рахівського і Тячівського районів Закарпатської області.

Віктора МУСІЯКИ до Міністерства освіти та науки, Антимонопольного комітету стосовно порушення керівництвом Міністерства антимонопольного законодавства та вимог Закону “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Володимира БРОННІКОВА до Міністра транспорту та зв’язку щодо поновлення робіт на шляхопроводі через залізничні колії біля села Балки Василівського району Запорізької області.

 Сергія ГМИРІ до Міністра праці та соціальної політики щодо надання статусу інваліда Великої Вітчизняної війни мешканці міста Луганська.

 Василя БАРТКІВА до Міністра у справах сім’ї, молоді та спорту, Голови Сумської обласної державної адміністрації щодо виділення коштів на проведення ремонтних робіт культурно-спортивного комплексу у селищі Чупахівка, Охтирського району Сумської області.

 Анатолія КЛИМЕНКА до Міністра юстиції стосовно систематичного невиконання судових ухвал щодо незаконного відчуження майна колективного підприємства “У к р е н е р г о ч о р м е т” міста Харкова.

Івана МИГОВИЧА до Міністра охорони навколишнього природного середовища з приводу формального ставлення працівників Міністерства до звернень відомого лісівника Волошина.

 Володимира АНІЩУКА до Міністра аграрної політики щодо державної підтримки розвитку тваринництва в Одеській області.

 Геннадія РУДЕНКА до Міністра освіти і науки щодо виокремлення напрямку “Геологія” в межах блоку природничих дисциплін проекту переліку галузей знань, бакалаврських програм підготовки фахівців у вищих навчальних закладах.

Олександра ПЕКЛУШЕНКА до Міністра охорони здоров’я щодо ситуації, яка склалась із закупівлею витратних матеріалів для хворих на хронічну ниркову недостатність.

 Анатолія ГРЯЗЄВА до Міністра охорони здоров’я щодо відміну наказу міністра номер №81 від 23 лютого 2005 року “Про перелік спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів та медичних факультетів університетів”.

 Олександра ТКАЛЕНКА до Міністра юстиції, Голови Верховного Суду щодо упередженого ставлення керівництва Донецького управління юстиції до оцінки правової діяльностдіяльності завідуючого Димитрівської державної нотаріальної контори міста Красноармійська Довгаля.

 Леоніда ВЕРНИГОРИ до Міністра охорони здоров’я з приводу порушення членами медико-соціальної експертної комісії №1 Полтавської області Положення про медико-соціальну експертизу.

 Миколи ЯНКОВСЬКОГО до Міністра охорони здоров’я стосовно виділених автомобілів швидкої медичної допомоги місту Горлівка Донецької області.

В’ячеслава КОВАЛЯ до Міністра економіки, Міністра охорони здоров’я щодо неналежного фінансування препаратів для хворих на хронічну ниркову недостатність.

Олега ТЯГНИБОКА до Міністра внутрішніх справ, Голови Адміністрації Державної прикордонної служби, Голови СБУ щодо посилення боротьби з нелегальною міграцією та незаконним набуттям нелегалами громадянства України.

Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Міністерства культури та туризму щодо дублювання, озвучення та субтитрування іноземних фільмів українською мовою.

Володимира ПАКА до Міністра охорони здоров’я щодо стану закладів охорони здоров’я міста Ржищів Київської області.

Григорія КАЛЕТНІКА до Міністра праці та соціальної політики щодо порушення прав ветерана праці Нікотіна при нарахуванні заробітної плати та перерахунку пенсійних виплат як працівнику установ за кордоном та в міжнародних організаціях.

Валерія БОРЗОВА до Міністра освіти і науки стосовно спроб звільнення з посади директора Довгошиївської загальноосвітньої школи Млинівського району Рівненської області за політичними мотивами.

Володимира АНІЩУКА до Міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора щодо факту злочинної бездіяльності працівників Київського районного відділу внутрішніх справ міста Одеси по заяві громадянина Неронова.

Михайла КОСІВА до Міністра культури і туризму щодо удосконалення змісту навчальних планів музичних навчальних закладів та усунення дикримінації викладання гри на українських народних музичних інструментах.

Станіслава ПХИДЕНКА до Міністра транспорту і зв’язку щодо надання пільг ветерану зв’язку мешканці міста Луцька.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Голови Житомирської обласної державної адміністрації, прокурора міста Житомира, Житомирського міського голови, прокурора Житомирської області щодо ліквідації стихійного ринку у місті Житомирі по вулиці Щорса.

Миколи КАРНАУХА до Голови Вищої ради юстиції щодо порушення і розгляду у встановленому законом порядку питання про відповідність Голови Вищого Господарського суду Притики займаній посаді.

групи депутатів (КОМАР, ВЕРНИДУБОВ, КОРСАКОВ та інші) до Голови Державного казначейства щодо погодження субвенції з державного бюджету.

Анатолія ЛЬОВІНА до Голови СБУ стосовно злочинної діяльності організованої групи.

Василя БАРТКІВА до Голови Сумської обласної державної адміністрації щодо виділення коштів для ремонту водогону в селищі Чупахівка Охтирського району.

Групи депутатів (САВИЦЬКИЙ, КОСІНОВ, КАЛІНЧУК та інші) до Голови Київської міської державної адміністрації щодо житлового будівництва у Деснянському районі міста Києва.

 Ярослава КЕНДЗЬОРА до Головного управління державної служби з приводу безвідповідального ставлення керівництва Головного управління державної служби щодо порушення статті 10 Конституції і мовного законодавства головою Антимонопольного комітету, головою Рахункової палати і представником Рахункової палати у Верховній Раді.

 Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Голови Київської обласної державної адміністрації щодо ситуації, яка склалася в Білоцерківському шляховому ремонтно-будівельному управлінні.

 Володимира ЛЕВЦУНА до Голови Верховного Суду, Генеральної прокуратури, Кваліфікаційної комісії суддів міста Києва щодо порушень суддею Печерського районного суду Іваненко законодавства при розгляді судової справи.

 Євгена ГІРНИКА до Голови Черкаської обласної державної адміністрації щодо порушень при розподілі земельних паїв в селі Тубільці Черкаського району.

 Миколи САДОВОГО та Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Голови Державної податкової адміністрації щодо порушення податкового законодавства в діяльності Міжрегіональної академії управління персоналом.

 Володимира ШЕПЕТІНА до Голови Державної податкової адміністрації щодо надання інформації про платників податків у сфері грального бізнесу.

 Володимира ЄЩЕНКА до Голови Черкаської облдержадміністрації щодо порушення прав мешканців будинку по вулиці Леніна міста Черкаси у зв’язку з реконструкцією квартир під магазин.

 Володимира СТРЕТОВИЧА до прокурора Київської області, Голови Київської обласної державної адміністрації щодо питань, пов’язаних з діяльністю благодійного фонду “Перспектива” та порушень прав вчителів Броварської середньої загальноосвітньої школи №7.

 Сергія БИЧКОВА до Державного комітету з державного матеріального резерву щодо надання офіційних результатів проведення конкурсу по реалізації автомобільних шин з Державного матеріального резерву.

 Володимира ЛЕВЦУНА до кваліфікаційної комісії суддів Київського апеляційного округу щодо проведення перевірки правомірності дій судді Фастівського міжрайонного суду.

Михайла ПОЖИВАНОВА до Голови Верховної Ради, Прем`єр-міністра щодо неприпустимості втручання Київської міської державної адміністрації в роботу Української дитячої спеціалізованої лікарні „Охматдит” Міністерство охорони здоров’я України.

Таким чином всього надійшло 174 запити народних депутатів.

По фракціях. Фракція комуністів – 38, „Регіони України” – 23, Народної партії – 8, „Наша Україна” – 9, Блоку Тимошенко – 14, Соціалістичної партії – 15, Української народної партії – 5, Соціал-демократичної партії (об’єднаної) – 22, групи „Народного блоку Литвина” – 2, групи „Довіра народу” - 6, політичної партії „Реформи і порядок” – 4, партії „Єдина Україна” – 3, Партії промисловців і підприємців – 2, Народного Руху України – 11, позафракційних – 12.

Шановні колеги, рівно 45 хвилин, який відведений Регламентом, ми витратили лише на депутатські запити. Тоді, якщо не буде заперечень, давайте поступимо таким чином. Виступлять представники фракцій, депутатських груп, які подали заявки, але за рахунок перерви.

Будь ласка, Олег Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Володимиру Майстришину.

10:46:01

БІЛОРУС О.Г.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України.

Від імені фракції Блоку Юлії Тимошенко і всіх дружніх фракцій я приєднуюся до поздоровлення всіх працівників системи зв’язку і засобів масової інформації з їх професійним днем і бажаю успіхів у розвитку системи інформації на шляху інтелектуалізації нашого суспільства.

Перед нами завдання – провести чесні вибори. І роль засобів масової інформації тут велика і як четвертої влади, і як високої соціальної служби.

Шановні громадяни, сьогодні весь світ відзначає Всесвітній день примирення. Такі передові високорозвинені країни, як США, Німеччина, Іспанія, Італія, Франція, Фінляндія, а в останній період Литва, показали зразки внутрінаціонального примирення, консолідації національних потенціалів і ресурсів.

Цілі третього тисячоліття, прийнятий Організацією Об’єднаних Націй, базуються на постулатах примирення, солідарності, інтеграції перед страшною загрозою тоталітарного глобалізму.

Для України як транзитивної країни примирення – це особливий довгостроковий історичний і політичний імператив. Ідеологія і стратегія загальнонаціонального і державного солідаризму – це наша загальнонародна ідеологія, ідеологія тоталітаризму, лібералізму, інтегрального консервативного націоналізму застаріли і відійшли в історію, бо вони в сучасних умовах можуть привести до розтрати національних ресурсів розвитку.

І, нарешті, під цим гаслом ми не можемо не звернути увагу на необхідність соціальної солідаризації, особливо з селом, яке, як справедливо кажуть, гине в проблемах. Сьогодні газифікація села, незважаючи на всі рішення Верховної Ради не вирішується, 450 мільйонів інвестицій не реалізується. Хто в нас відповідає за газ? Хай міністр енергетики прийде і пояснить …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Майстришин, фракція Народної партії. Підготуватись Віктору Веретенникову.

10:49:27

МАЙСТРИШИН В.Я.

Заява депутатської фракції Народної партії.

Шановний Головуючий! Шановні колеги! Надзвичайно велика енергоздатність вітчизняної економіки, яка сьогодні складає 42 відсотки загальновиробничих видатків, в 2,5 разів перевищує аналогічні показники розвинутих країн світу.

І апріорі робить вітчизняне виробництво неконкурентноспособним. З огляду на перспективи вступу до СОТ ця проблема стала головним викликом економіки держави і її національній безпеці. Розуміючи всю складність завдання і свою відповідальність перед виборцями, народні депутати Народного блоку Литвина ініціювали проведення 10 листопада 2005 року круглого столу на якому керівники найкрупніших підприємств хімічної, металургійної промисловості України, разом з народними депутатами, науковцями, провідними експертами оговорили питання мінімізації наслідків неминучого зростання цін на енергоносії.

З урахуванням російського газу, що надходить в якості плати за транзитні послуги, теперішні потреби вітчизняної економіки забезпечені на 65 відсотків. Тобто економія 35 відсотків енергоносіїв дає нам можливість стати енергонезалежною державою.

Проте це стане можливим лише за умови структурної перебудови економіки, з метою впровадження енергозберігаючих технологій. Тому час до переходу на світові ціни нам треба використати на вказану перебудову. Учасники круглого столу вважають, що розв’язання цієї проблеми повинно стати пріоритетом державної політики, не менш вагомим національним завданням ніж вступ України до СОТ.

Україна за дорученням… Уряд за дорученням Президента до 15 листопада мав би доопрацювати проект енергетичної стратегії України до 2030 року.

Учасники круглого столу вважають, що ми повинні впровадити енергозберігаючу модель розвитку економіки України в рамках окремої національної програми. І з застосуванням дієвих стимулюючих важелів так званої системи батога і пряника. Батогом мало б стати ліцензування енергоспоживання з відповідною системою санкцій за нормативні витрати. Стимулом економити також буде поетапне підвищення цін енергоносіїв на внутрішньому ринку. Що ж до пряників, то держава мусить піти на те, щоб запровадити оподаткування ту частину прибутків, яку суб’єкти використовує на інвестиції в пільговому режимі. Напрацьовані підходи викладені у відкритому листі до керівників держави, частина внесених пропозицій потребує законодавчого врегулювання. Народні депутати, члени фракції Народної партії беруть на себе відповідальність за підготовку даного пакету законопроектів. Перехід до енергозберігаючої моделі розвитку національної економіки, потребує координації. Тому ми виступаємо з ініціативою проведення такого пакету законопроектів у Верховній Раді.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Веретенников, Партія промисловців і підприємців, за ним буде Володимир Стретович.

10:52:39

ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.

Віктор Веретенников, фракція ППУ.

Шановні колеги, від імені фракції я вітаю всіх працівників телебачення та засобів масової інформації, добра та злагоди вам.

Фракція промисловців та підприємців України стурбована постійним зволіканням у прийнятті важливого закону про єдиний соціальний внесок. Питання, що стосується зниження податкового тиску на фонд оплати праці хвилює сьогодні, як роботодавців так і найманих працівників.

Як відомо, Президент України задекларував вже зниження ставок соціального збору на рівні 20 відсотків проти 37 фонду оплати праці. Сьогодні зрозуміло, що спростувати адміністрування соціальних зборів можливо лише шляхом прийняття цього важливого для країни закону. Я, до речі, є одним з авторів цього закону і тому можу підтвердити, що основне завдання його зняти навантаження з фонду оплати праці та виведення з тіні.

Сьогодні важливою є співпраця з Кабінетом Міністрів України, який також почав проводити роботу в цьому напрямку, утворивши робочу групу з радою підприємців. Але дану проблему можливо вирішити лише на законодавчому рівні, тобто в парламенті. З огляду на це, фракція промисловців і підприємців вважає, що від декларації необхідно перейти до конкретних кроків і наполягає на першочерговому розгляді у Верховній Раді законопроекту про єдиний соціальний внесок. Даний законопроект розроблявся комітетом з питань фінансової і банківської діяльності, у співпраці з Міністерством праці та соціальної політики, і Пенсійним фондом України. Сьогодні необхідно відновити цю роботу і прийняти законопроект.

Усвідомлюючи виключну важливість питання, хочу відмітити, що прийняття закону приведе до зниження навантаження на Фонд оплати праці, стимулюватиме підвищення розмірів заробітної плати та повної її легалізації. До речі, закон треба було прийняти раніше бюджету, щоб врахувати його дію в наступному, 2006 році. Кошти, що повинні компенсувати втрати Пенсійного фонду, а сьогодні, за підрахунками Кабінету Міністрів дефіцит складає близько 21 мільярда гривень, залучатимуться за рахунок розширення бази відрахувань та підвищення реальних розмірів заробітних плат. Крім того, прийняття запропонованого проекту значно вплине на матеріальне забезпечення людей та їх платоспроможність.

Саме тому фракція промисловців і підприємців України наполягає на розгляді законопроекту „Про єдиний соціальний внесок”, який знаходиться на обговоренні у Верховній Раді, та закликає усіх депутатів підтримати цей важливий закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Стретович, Народний Союз „Наша Україна”. Підготуватися Анатолію Морозу.

10:55:41

СТРЕТОВИЧ В.М.

Заява фракція партії „Народний Союз Наша Україна” з приводу вступу до Світової Організації Торгівлі.

Депутатська фракція „Наша Україна” заявляє рішучий протест намаганням нав’язати ганебний сценарій ізоляції України від світових інтеграційних процесів. Такі спроби становлять загрозу національній безпеці держави, адже мова йде про визначальний вплив на економічні, політичні та соціальні інтереси нашої країни в найближчі кілька десятиліть.

Сьогодні членство в Світовій організації мають 148 країн, ще 30 набули статусу спостерігачів. А це 95 відсотків світової торгівлі та дві третини усього обсягу світових ринків. І лише тільки 35 країн світу, економічний прогрес в яких загальмований, не мають близької перспективи долучитися до клубу провідних держав.

Ми висловлюємо категоричну незгоду з прагненням окремих фракцій викинути Україну з дороги цивілізованого єднання з рештою світу. Ми не повинні втрачати понад вісім мільярдів гривень власного товарообігу щороку, а також не можемо легковажити можливістю одержання додаткового приросту ВВП на майже два відсотки. До того ж, вступ до Світової Організації Торгівлі дозволить з розрахунку на один рік підняти на півтора мільярди гривень вітчизняний експорт за рахунок скасування необгрунтованих пільг і переваг український бюджет додатково отримає приблизно 2,3 мільярда гривень на рік. Ми маємо докласти всіх зусиль аби зупинити боротьбу політиканів проти власного народу. Адже йдеться не про вузько політичні питання, а про спроби перекреслити європейський вибір України, відтак втратити шанс на покращання життя громадян.

Лише нерозумний виходить з логіки: чим гірше, тим краще. Демонструючи політичну безвідповідальність і недалекоглядність, окремі політичні сили намагалися завдати дошкульного удару майбутньому українського суспільства, його бажанню жити в сім’ї великої Європи, а отже в достатку та стабільності.

Попри все фракція „Наша Україна” переконана, що найближчим часом питання вступу України до Світової організації торгівлі остаточно вирішиться.

Відсутність порозуміння в парламенті викликає серйозне занепокоєння з ряду інших міркувань, адже попереду вкрай важливі відповідальні події. Ми маємо допомогти урядові сформувати прийнятний бюджет розвитку, вилучивши з нього будь-які ознаки популізму. Ми повинні неухильно дотримуватися виконання тих зобов’язань Президента України, який він дав українській громаді.

Фракція переконана, сьогодні у парламенті є потенціал для конструктивної співпраці різних політичних сил, нам всім необхідно набувати друзів, союзників і партнерів, а не шукати ворогів.

В Україні є досить здорових політичних сил, здатних згуртовано вести націю в європейському напрямку, і об’єднані вони довкола народного Президента Віктора Ющенка. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Мороз, Народний блок Литвина, за ним - Іван Бокий.

10:58:34

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, Запорізька область, фракційна група народного блоку Володимира Литвина.

Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! Фракційна група Блоку Володимира Литвина хоче звернути увагу наших колег депутатів та уряду на те, що сьогодні на місцях у відділах соціального захисту населення складається дуже напружена ситуація, можна сказати ситуація загальнодержавної ваги, тому що вона розростається і набуває ваги після тієї проблеми, яка є у нас сьогодні в державі, знеціненнями заощадженнями громадян.

Справа ось в чому. Законом України „Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту” передбачено виплату одноразової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня в розмірах трьох мінімальних пенсій - це приблизно 352 гривні сьогодні (стаття 12-15 вказаного закону). Але ж кожного року приймається Закон України „Про Державний бюджет”, яким ця виплата одноразової допомоги обмежується твердими сумами в 50 гривень – набагато менше, чим передбачено законом України „Про статус ветеранів війни”.

З одного боку, виключно Законом України „Про Державний бюджет” визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (частина друга статті 95 Конституції України). До того ж при визначенні таких обсягів повинні враховуватися вимоги справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами, тобто всі суспільні потреби, які тягнуть за собою відповідні видатки з Державного бюджету України, мають бути задоволені, виходячи з фінансових можливостей держави (стаття 95 Конституції України). Але на сьогодні ми маємо приклади, скажімо, у Токмаку і Токмацькому районі, якщо держава повинна платити в цьому році, десь виділити кошти в 2,2 мільйонів, виділено всього 255 тисяч; а по місту Токмак необхідно 4,4 мільйона, виділено всього 463 тисячі.

Другого боку, ветерани війни подають позови на управління праці та соціального захисту населення щодо стягнення разової грошової допомоги, це стаття 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни”, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів”.

Обгрунтовуючи свої вимоги та посилаючись на положення статті 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається зниження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Суд приймає рішення на користь громадян-ветеранів і служба соціального захисту знає що робити в даній ситуації. А тому є два шляхи вирішення проблеми.

Перше. Уряд зараз працює над прийняттям бюджету. Тому у бюджеті треба закласти відповідні фінанси, щоб вирішити цю проблему. У противному випадку ветерани будуть звертатися з позовами до держави , до Кабінету Міністрів і, зрозуміло, хай Кабінет Міністрів відповідає за ці діяння. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Бокий, Соціалістична партія, за ним - Олександр Стоян.

11:01:47

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція соціалістів.

Шановні українці! Шановні діти війни! Шановні колеги!

Як стало відомо після останнього засідання бюджетного комітету, Кабінет Міністрів Єханурова відмовився наступного року профінансувати виконання Закону про захист дітей війни. Гірше того, уряд хоче примусити Верховну Раду скасувати цей Закон. Причина називається одна: немає грошей. Ця брехня гуляє Україною вже півтора десятка років.

У людей держава украла заощадження, Кучма з Пинзеником І Терьохіним з допомогою свого Декрету про трасти ще раз ошукали народ, а грошей, кажуть, нема. Змінюються президенти, прем'єри, міністри фінансів, а половина економіки як була в тіні, так у тіні і зараз.

Від імені фракції соціалістів, від імені Всеукраїнської організації дітей війни, яку очолює наш лідер Олександр Мороз, я заявляю: ми ніколи і нікому не дозволимо знущатися з дітей війни. У них було украдено дитинство, у багатьох війна забрала батьків, вони все життя працювали за копійки, і ми що не можемо дати навіть мізер того, що гарантує закон?

Посоромтеся навіть заїкатися про те, що цей закон треба скасувати, панове Єхануров і Пинзеник. Його треба виконати! І це ваш обов'язок - знайти гроші, витрусити їх з тіньовиків і віддати на благо тих людей, на руках яких ви виросли, чиїм трудом здобули освіту, завдяки кому зробили кар'єру. Пожалійте їхні хворі серця, немічні руки, голодні шлунки, пожалійте їхню старість і останні сонячні дні чи роки, не знущайтеся з цілого покоління, яке відцвітає і відпадає, але яке гідне справжнього людського пошанування.

Пане Пинзеник Вікторе Михайловичу! Я думав, життя вас багато чому навчило після всього, що пережила Україна в роки кучмівщини, але ви разом з Юлію Тимошенко розробили бюджет, в якому наплювали на дітей війни. Тепер ви плюєте їм у душу разом з Юрієм Єхануровим. Візьміться за розум, розбудіть свою совість і покайтеся перед поколінням дітей війни, до якого належать і ваші батьки.

Ми, соціалісти, закликаємо всі фракції, які голосували за цей Закон про захист дітей війни, не голосувати за Держбюджет-2006, якщо в ньому не буде закладено кошти на виконання цього гуманного і святого Закону.

Ми закликаємо Президента України Ющенка, якщо він справді народний, чесно і відкрито сказати, що він гарантує виконання Закону про захист дітей війни. Годі мудро мовчати. Треба мудро діяти. Якщо цього не станеться, діти війни влаштують свій Майдан і змусять владу поважати себе, поважати закон, поважати людське в людині, поважати Україну, яка є державою людей і для людей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян, фракція „Регіони України”. За ним - Ігор Шурма.

11:04:57

СТОЯН О.М.

Заява фракції Партії регіонів України.

Шановні колеги, шановні громадяни України. Виповнюється рік після президентських виборів. 22 листопада ми станемо свідками розборок нової влади на майдані. Думаємо, що учасники Майдану гідно оцінять досягнення оранжевого уряду по соціальному захисту громадян.

Буде звітувати на Майдані і міністр внутрішніх справ пан Луценко, який так загрався у політику, що до цього часу не зрозумів, яку він посаду займає і що він робить. Більше того, пан Луценко постійно із його вуст лунають брехня про людей, провину яких не довів жодний суд.

І ось його свіжа заява про те, що партії, складаючи виборчі списки, формують у майбутньому парламенті фракції для слідчих ізоляторів. Хто дозволив йому заздалегідь кидати тінь на народних депутатів, в тому числі і на своїх колег Соціалістичної партії України? Мабуть, пан Луценко і про себе подумав, тому що він збирається іти у парламент по списку соціалістів і уже підготував собі тепленьке місце у СІЗО.

Шановні колеги народні депутати, ми з вами були свідками, коли пан Луценко тут, із цієї трибуни, заявляв про те, якщо буде доказана сфальсифікована справа Бориса Колеснікова, він публічно вибачиться, а виновні будуть покарані. Пане Луценко, ми чекаємо вас на цій трибуні. Пора вибачитися перед громадянами України.

Фракція регіонів України відповідно до меморандуму, який підписав наш лідер Віктор Янукович і Президент, вимагає дати політичну оцінку діянням пана Луценка. Ми вимагаємо від Президента негайно відправити у відставку цього популіста, поки не пізно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вашого прізвища, пан Рудьковський, не називали. Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної). За ним Михайло Ратушний.

11:07:11

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

На тлі сповзання вітчизняної економіки, зростаючого рівня інфляції, низки криз, цінової вакханалії рішення можновладців про матеріальне відзначення власних заслуг майже двома десятками тисяч гривень щомісячно є цинічним. Тим більше, що ці заслуги, м’яко кажучи, сумнівні. Особливо, якщо врахувати відставку Кабінету Міністрів, а також звільнення голів обласних державних адміністрацій.

Надвисокі зарплати міністрів є показовими у порівнянні з доходами населення за офіційними даними Держкомстату. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників, зайнятих у промисловості знаходиться у межах тисячі гривень. Підвищення зарплат чиновників високого рангу є особливо цинічним, якщо згадати про рівень встановленої в Україні мінімальної зарплати, 332 гривні громадянам України і близько 20 тисяч гривень міністрам. А щодо мінімальної пенсії, то її в грудні2006 року обіцяно підняти аж до 400 гривень. Оце і є гідна відповідь влади майдану, оце і є ціна гасла „Так” від прозорої і чесної, і відкритої, і демократичної влади, як у нас це називається.

Сподіваємось, що 22 листопада вожді-оранжисти не забудуть включити до звіту і питання шаленого росту власного добробуту. Окремим проявом відкритості влади є доступність актів, що нею приймаються. Славнозвісна постанова Кабміну, якою визначається оклад Прем’єр-міністра у відсотках до якої встановлюються оклади інших чиновників – таємниця за сімома замками.

Фракція вимушена була звернутися з депутатським запитом аби взнати її зміст. Наразі ситуація з надвисокими зарплатами і відкритістю влади піднімає проблему законодавчої невизначеності щодо інституційного розвитку держави. Ми переконані, що саме відсутність базового закону про Кабінет Міністрів України дає можливість владі вдаватися до різноманітних маніпуляцій. Заявляємо, подальше зволікання з розглянутим, з розглядом вказаного питання у парламенті є неприпустимим.

Тим більше, що з 1 січня вступають в силу зміни до Конституції. Фракція СДПУ(о) вимагає розблокувати роботу над законопроектом 0893. А до того парламент має прийняти постанову 8473, яка рекомендуватиме призупинення дії документів, що дестабілізували ситуацію з зарплатами, а відтак законом врегулювати питання оплати праці міністрів.

Відповідний законопроект соціал-демократи подали, він передбачає, що граничні уклади міністрів не можуть бути більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої в Україні.

Вважаємо, що даний вихід є єдиним можливим в ситуації, що склалася, оскільки заклики до уряду обмежити власні апетити залишається не почутим.

Закликаємо Верховну Раду підтримати наші законопроекти. Допоможемо владі хоча б трохи очиститися. Сама вона, на жаль, вдатися до такого кроку просто неспроможна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Ратушний, Українська Народна Партія. Підготуватися Володимиру Яворівському.

11:10:20

РАТУШНИЙ М.Я.

Шановні виборці!

Михайло Ратушний, Українська Народна Партія.

Українська Народна Партія як національно-патріотична сила, що взяла в свою назву слова „українська і народна” не як салогани для передвиборчих біг-бордів, а для підтвердження свого головного завдання - відстоювання інтересів українського народу. Заявляємо, що позиція більшості депутатських фракцій представлених в цьому залі, під час голосування, 3 листопада цього року з питання встановлення верхньої межі пенсійного забезпечення для державних чиновників була за результатами голосування антиукраїнською і антинародною. Як 294 депутати із чотирьох сотень, присутніх тоді в залі, зможуть пояснити своїм виборцям, а найперше знедоленим і працьовитим пенсіонерам, що для всіх пенсія становить в середньому 384 гривень, а для себе депутати передбачили особливу процедуру нарахування пенсій, що дозволяє отримувати держчиновнику пенсії в розмірі до декілька десятків тисяч гривень.

Якщо вас, шановні, вже не хвилюють інтереси своїх виборців, яким дехто з вас так любить прикриватися, то хоча б подивіться в очі своїх рідних, котрі працюючи 30, а то і 40 років доробилися до пенсії майже в 100 раз меншої ніж ви передбачили собі.

УНП виступала і виступає проти зрівнялівки у пенсійному забезпеченні. Але в умовах, коли ми ще не підняли прожитковий мінімум для більшості громадян до прийнятного у цивілізованому світі, таке голосування і така позиція є аморальною. І нічого тут прикриватись рішенням Конституційного Суду. Давайте ж подивимось, як яка фракція тоді голосувала, фракція комуністів – 56 депутатів, лише один проголосував проти за те, що була встановлена верхня межа, фракція соціал-демократів (о) – 20 депутатів, ні один не проголосував за обмеження пенсії державних чиновників, фракція Блоку Юлії Тимошенко – 37 депутатів, лише один проголосував за встановлення верхньої межі пенсійного забезпечення, фракція „Єдина Україна” – 13 депутатів, ні один не проголосував за встановлення межі, фракція, так званої, Народної партії Литвина – 45 депутатів, лише один проголосував за встановлення межі, фракція промисловців і підприємців України, лише три „за”, фракція „Вперед, Україно!” – ні один, фракція регіонів – 50 депутатів, ні один, фракція „Довіра народу” лише один.

Шановні депутати, позиція Української Народної партії полягає в тому, що ми носимо звання не лише парламентарів, ми називаємось народними депутатами. Прохання не займатись популізмом і зменшувати деяким власникам нафтопереробних заводів зарплати депутатів, а гідно голосувати за розмір пенсії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не збурюйтесь, виборча кампанія офіційно розпочинається 26 листопада.

Володимир Яворівський, фракція „Реформи і порядок”. Підготуватись Олександру Ткаленко.

11:13:47

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні наші виборці, дозвольте мені від імені моєї фракції і колишнього Блоку Віктора Ющенка „Наша Україна”, справді привітати наших колег журналістів з прекрасним святом їхнім і ще раз за констатувати той факт, що можливо єдину якусь перемогу реальну, яку ми на сьогодні маємо, це свободу слова. І, дай боже, щоб ця перемога була стабільною.

Друге. Все сьогодні, звичайно, важливе: і передвиборчі торги, і передвиборчий лемент, і розпродаж політичних неліквідів, і створення тимчасових політичних товариств з обмеженою відповідальністю, і пристрасті довкола СОТ, бо вчора лемент у залі мені нагадав, як колись глушили радіостанцію „Свобода”, точнісінько так само. Все важливе. І складається враження про те, що Україна наша з вами і народ наш живе в основному тільки на виборах, а між виборами готується до виборів наступних. І таке враження взагалі, що ми взагалі не живемо і ніколи жити.

Через те дозвольте на тлі всього того, що говорилося сьогодні з цієї трибуни, торкнутися речей, може, занадто земних, але дуже принципових. Що я маю на увазі? Я хотів би сьогодні наголосити, і хай це прозвучить як мій запит до уряду, про дві наших українських святині: перша – це межигір’я, яке отут на пагорбах біля Вишгороду із одинадцятого століття несе українську славу. Чого там тільки не було: був і монастир, була і духовна столиця козаччини, було і кладовище козаків, бував і Тарас Шевченко. Але буквально на початку минулого століття це було приватизовано компартійними бонзами. Правда, досліджують і кажуть про те, що всі, хто там жив, дуже швидко вмирав. Тому що та дача, яка там збудована, збудована на козацьких кістках.

До сьогоднішнього дня там гуляє 140 гектарів дивовижних наддніпровських берегових земель, де розташована оця урядова дача. Спробуйте, депутати, дати свій мандат і зайти туди – вам мандат ваш викинуть через ворота. Кому воно сьогодні належить? Я вважаю, що потрібно зробити все: потрібна державна резиденція – хай вона буде, але їй потрібно два – три гектари, не більше, а не 140 гектарів. Тарасові Шевченкові на засланні снилася дзвонкова криниця, з якої він там напився води. А зараз, щоб туди пройти, написано: „Не проходить: опасно для жизни!” Це було написано за Януковича.

Я звертаюся до уряду. Поки він тимчасовий, він може це вирішити. Зніміть ці всі заборони, відкрийте там, будь ласка, заповідник. І те саме стосується Трахтемирова, дивовижного острову козацької слави. Якщо він належить Бакаю, заберіть, поки Бакая немає. Я думаю...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Олександровичу, цей заповідник вже уряду не належить, уряд вже віддав його.

Олександр Ткаченко, Народний Рух. Підготуватися Ігорю Франчуку.

11:17:10

ТКАЛЕНКО О.С.

Олександр Ткаченко, фракція Народного Руху України.

Заява фракції Народного Руху України про необхідність вдосконалення політики і реструктуризації вуглевидобувної галузі і зменшення негативних наслідків прискореного закриття шахт на геологічне і довколишнє середовища Донецького регіону.

Видобуток вугілля в Донецькому басейні відбувається вже понад 200 років. Тут побудовано сотні капітальних шахт і шахтних стволів. Загальний обсяг вилучених з надр ресурсів сягнув 13 мільярдів кубометрів, при цьому площі зайняті невідходами гірничо-видобувного комплексу, складають близько 8 процентів регіону.

Стійке ускладнення сучасного стану вугільної промисловості посилюється зростанням собівартості видобутку вугілля майже на 18 процентів за минулий рік та незбалансованим переваженням на 13 мільйонів тонн його імпорту над експортом. І це при тому, що виробничі потужності вітчизняних шахт задіяні лише на 60 процентів.

На часі вжиття комплексних заходів, спрямованих на зниження собівартості видобутку та показників імпорту вугілля як руйнівних факторів для галузі.

Аналіз наслідків першого етапу закриття шахт Донбасу засвідчив, що найбільш загрозливі і незворотні в цьому процесі є екологогеологічний чинник, пов'язаний з регіональним автореабілатаційним підйомом рівнів підземних вод і принциповими змінами умов життя населення.

Виведення шахт з експлуатації супроводжуються не ефективними підходами до способу їх ліквідації і проведенням робіт з екологотехнічною рекультивацією. Як правило, це відбувається шляхом затоплення, що спричиняє суттєві зміни усталених природних умов.

Наслідки таких дій практично не прогнозовані. Вже мають місце факти підтоплень техногенного походження, значного осідання демної поверхні землі і як наслідок погіршення інженерно-геологічних умов експлуатації житлових і промислових споруд, підземних комунікацій, тощо.

Подальший процес безсистемного затоплення шахт за прийнятою схемою реструктуризації може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, аномальних забруднень навколишнього середовища тощо.

Актуальність питання енергетичної безпеки обумовлює проведення випереджаючих стабілізаційних заходів, розробки нових підходів у вуглевидобувній галузі. Народний Рух України вважає, що слід суттєво доопрацювання Державну програму „Українське вугілля” в частині розробки систем прогнозування еколого-геологічних умов та управління технічним станом ліквідованих шахт, принципово нових підходів до галузевих показників рентабельності.

Впровадження наукових підходів до вирішення проблеми дасть можливість поліпшити соціально-економічну ситуацію на Донбасі, підвищити рівень безпеки експлуатації діючих шахт та можливість реалізації ефективних еколог-стабілізуючих заходів, спрямованих на поліпшення умов життя населення шахтарського регіону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка Ігор Франчу, „Довіра народу”. Борис Олійник наступний.

11:20:18

ФРАНЧУК І.А.

Заявление депутатской группы „Довіра народу” о введении общеобязательного медицинского страхования.

Уважаемые народные депутаты, уважаемые избиратели! Группа „Довіра народу”, которая состоит из прагматичных и неравнодушных людей, в основном избранных в мажоритарных округах, где ситуация со здравоохранением видна лучше, чем из Киева, передает правительству, на наш взгляд, самый социально важный и базовый для медицины проект Закона Украины об обязательном государственном социальном медицинском страховании.

Мы не можем смотреть на отсутствие четкой стратегии в реформировании старой бюджетной системы здравоохранения. Весь мир без исключения живет по системе страхования. Различия в форме этого страхования: частная, полугосударственная или сто процентов государственная.

С 2001 года в парламенте рассматриваются законопроекты по принятию базового закона. Наши избиратели устали слушать, что здравоохранение скоро улучшит свои услуги и вынуждены платить деньги в медицинских учреждениях или же отказываться от их услуги. И чем дальше от Киева, тем ситуация хуже.

Есть медицинские учреждения, где без своих лекарств, перевязочных материалов просто не принимают. В программе правительства в области здравоохранения первый пункт – принятие закона. Уважаемые народные депутаты, у нас мало времени, а, точнее, его нет, чтобы остановить уничтожение бюджетного здравоохранения. Весь медицинский персонал поддерживает Закон об обязательном государственном медицинском страховании. Закон сможет предоставить равные права всем жителям Украины вне зависимости от их доходов, места расположения, в котором они живут, иметь качественную медицинскую, а медикам получать за свой труд соответствующую заработную плату.

Наша группа обращается к правительству выйти с законодательной инициативой в парламент по этому вопросу, всем депутатским группам и фракциям принять участие в обсуждении закона и поддержать при голосовании.

Уважаемые избиратели! Заверяем вас, что работа депутатской группы «Довіра народу” будет и в дальнейшем направлена на защиту прав граждан в сфере охраны здоровья. Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Олійник від позафракційних. Наступна Катерина Самойлик.

11:22:38

ОЛІЙНИК Б.І.

Дякую. Я не заламуватиму рук щодо зарплатні, слава Богу, шановні колеги, ми вчасно відреагували на абсолютно нелогічне, некоректне збільшення депутатських статків. І треба сказати, що схаменулися вчасно. Певно, хтось спогадав вчинений генсеком, котрий на тлі зубожіння населення, круто підняв зарплату партчільникам, що відіграло не останню роль у розвалі держави. Може хто замислив і Україну довести до рокової ручки.

Вважаю, що ліпше зекономлені гривні, справді, переадресувати на виконання Закону „Про соціальний захист дітей війни”, прийнятого Верховною Радою України та підписаного Президентом 18 листопада ще 2004 року. Стаття 4 його передбачає, що Кабінет Міністрів розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення стосовно цієї категорії громадян і здійснює контроль за їх виконання. Прикінцевими положеннями зазначено: закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.

От так уряд, як попередній, так і нинішній вперто не подає до бюджету жодного навіть натяку на здійснення вимог закону ........ не існує. Про це досить чітко сказав і розгорнуто Іван Сидорович.

Я просто нагадаю, що діти війни – це ті, кому на друге вересня 45-го, час завершення Другої світової війни, було менше 18 літ. Сьогодні ж наймолодшим із них уже понад 60, а старшим – далеко за 70.

Так що, давайте або виконувати закон, підписаний і проголосований нами, підписаний Президентом, або і далі порушувати елементарну службову дисципліну. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, фракція комуністів.

11:25:01

САМОЙЛИК К.С.

Фракція Комуністичної партії України заявляє, що нинішня влада активізувала роботи проти українського народу. Міністерство культури воює з театрами та кіностудіями, знищує галузь туризму. Міністерство охорони здоров’я – з дитячими медичними закладами.

Але найстрашніше, що влада оголосила війну духовності українського народу. Цілеспрямовано здійснюється велика і справжня трагедія народу. Громадяни України, яких залишили без достатньої зарплати, пенсії, медицини, освіти, сьогодення чи хоча б якогось майбутнього, намагаються лишити їх власної совісті, порядності і останнього прихистку – православної віри.

Нинішня влада ставиться до віруючих канонічної УПЦ як до ворогів, яких треба гнати, бити, ламати їм руки, що найменше вигнати з храму. Так в свій час робили лише фашисти і ОУНівці. Такою була справжня війна на Волині в роки Великої Вітчизняної війни, такою ж продовжується релігійна війна на Волині і сьогодні.

Так з маленьких епізодів твориться велика трагедія – руїна в Україні, її історичне небуття, колоніальне рабство.

Ось уже два місяці біля Верховної Ради у палатці на всіх вітрах, на холоді знаходиться священик УПЦ з Тернопольської області отець Олег Сірко. Із своїми прихожанами, яких декілька місяців тому захопили храм. Вони перебувають з наївними плакатами до Президента про мир, який він у передвиборчому стані обіцяв церкві. Сьогодні прихожани напевне вже зрозуміли, що цей мир може бути лише тоді, коли заберуть до останнього всі їхні храми, а їх виселять в резервації. Проходить день за днем, але ні президент, ні місцеві органи влади, ні суди, ні прокуратури не можуть і не бажають вирішити питання, повернути храм. І ці факти не поодинокі. Подібне відбувається в селі Каліненському Херсонської області. Верховний суд повернув храм громаді, а місцева влада відмовляється виконувати рішення суду.

Така ж сама ситуація і в Острозі, але в кожні області є свій Острог. Влада ініціює конфлікт. Її не бентежать поламані руки, струси головного мозку, кров. Знову бездіяльність міліції, відсутність реакції прокуратури, центральних органів державної влади. Мовчить влада націоналістів і соціалістів. Це вже було при Кучмі і його син Ющенко продовжує справу батька.

Сьогодні в напрузі весь православних люд. Міняються за часів незалежності правлячі режими, міняються декорації, риторика, але продовжується війна проти православ’я. нинішній владі слід пам’ятати древню мудрість – той, хто посіє вітер, пожне бурю народного гніву. Владі слід пам’ятати, що війна проти свого народу закінчується перемогою народу, а антинародна влада завжди йде …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, виступи завершено. Шановні колеги, я ще раз нагадую, репліки одержують тоді, к5оли називається прізвище. Є ще в нас одна процедура як невдоволення відповідей на запити. Так, відповідно оформлені документи. Володимир Пузаков, будь ласка. За ним підготуватись Раханському, але звертаю увагу, що не кінця оформлені документи. Підійдіть до мене, я покажу.

11:28:44

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Дякую, Адам Іванович.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Для всіх громадян України, здатних мислити тверезо, вже давно стало очевидним, що і помаранчевий майдан, і щедрі обіцянки президента та його команди виявилися великою містифікацією. Демагогічна водичка продовжує литися і виходить по-їхньому, що народ благоденствує, а країна процвітає, але як стало очевидним, процвітає бандитизм, розгулює корупція, під виглядом приватизації продовжується до грабування того, що ще якимось чином залишилось. Все це здійснюється тими бандитами, які за обіцянкою Ющенка повинні сидіти в тюрмах, але вони, навпаки, процвітають, „зухвало господарюють” (в лапках), створюючи фірми з ангельськими назвами, грабують народ і країну.

До мене звернувся трудовий колектив Добровеличківської райагротехніки з проханням допомогти повернути цинічно і протизаконно пограбовану сільгосптехніку включаючи нові комбайни „Джон Діри”. Цей злочин був скоєний працівниками фірми „Либідь-сервіс” при підтримці спецпідрозділу в УМВС, в області „Титан”. Викрадено, навіть, особисті речі механізаторів.

Трудовий колектив підприємства звернувся до прокуратури області з відповідною заявою про скоєний злочин. Прокуратура порушуючи термін розгляду заяви про злочин не об’єктивно проводить перевірку викладених фактів розглядає справи затягує. Вирішення питання відкладає з невідомих причин і на невідомий термін. Одним словом йде на поводу у фірми „Либідь-сервіс” .

Мною був зроблений з цього факту депутатський запит – до Генеральної прокуратури, яка як завжди проводить перевірку фактів по дзвінку до обласної прокуратури і надсилає відписку не провівши ніякого розслідування, і до якого часу будуть надсилатися подібні відписки без втручання в розслідування справ по факту.

Відповіді по дзвінку нікому не потрібні. Не вже штат Генеральної прокуратури не в змозі самостійно провести розслідування поданої скарги. Хотілося, щоб новий Генеральний прокурор України змінив практику надання відповідей на заяви, як народних депутатів, так і громадян України.

Трудовий колектив Добровеличківської райагротехніки чекає справедливого рішення. А мій виступ, прошу зарахувати, як повторний депутатський запит до Генерального прокурора України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Раханський теж саме невдоволений відповіддю і за ним Ігор Шурма.

11:31:36

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Дякую. Анатолій Раханський, Автономна Республіка Крим, Євпаторійський виборчий округ.

Шановний Адаме Івановичу, колеги, дозвольте поздоровити працівників радіо, телебачення, зв’язку з їх професійним святом.

Колеги, в місті Євпаторії протягом останніх 25 років при дитячих санаторіях щорічно влітку функціонували дитячі оздоровчі табори денного перебування для дітей працівників міста, які влітку працюють в півтори-дві зміни, оздоровлюючи дітей з усіх регіонів держави. Зважаючи на те, що ці діти із малозабезпечених сімей, кошти на їх оздоровлення частково використовувались із Фонду соціального страхування. З квітня місяця поточного року, на прохання шести галузевих профспілок міста, я звернувся до голови Фонду соціального страхування України, віце-прем’єра, прем’єр-міністра України, голови Федерації профспілок України та Президента України стосовно часткового фінансування цих дитячих таборів з денним перебуванням при дитячих санаторіях, при їх згоді в місті Євпаторії і курортних містах Криму. Це відповідає статті 48 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

На жаль, біля десятка моїх звернень не розглядались по суті протягом шести місяців. І тільки наприкінці серпня поточного року, Управління Фонду соціального страхування, голова управління Сачков та виконавча дирекція фонду, директор Міщенко почали вивчати питання по суті моїх звернень і запитів після закінчення оздоровчого сезону. Але, на мою думку, цей розгляд відбувався щоб виправдати свою бездіяльність і уникнути відповідальності. І це відбувається в державі в той час, коли Міністерство України у справах молоді та спорту одним із пріоритетних напрямків визначили: захист прав дитини та створення ефективної системи подолання дитячої безпритульності та бездоглядності.

Прошу мій виступ вважати як депутатський запит до Прем'єр-міністра України, голови Федерації профспілок України з проханням розглянути питання щодо притягнення до відповідальності працівників Фонду соціального страхування за порушення чинного законодавства.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але ми в судові органи втручатися не можемо, не можемо притягувати до відповідальності ми. Все одно, це вказівка вже. Будь ласка, Ігор Шурма.

11:34:46

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Протягом шести місяців я намагаюся отримати офіційну інформацію стосовно власника земельної ділянки поблизу міста Яремче Івано-Франківської області та дачі, що на ній будується. І те, і інше приписується у власність Президента України.

Голова Івано-Франківської облдержадміністрації Ткач розповів журналістам, цитую: „Ділянку в Татарові Ющенко купив два роки тому у власника і тепер будує простий будиночок, та ще й за власним проектом”. Дивна річ: пан Ткач в офіційній відповіді на запит відповів, що вказаною інформацією володіє не він, а сільська рада. До речі, ця відповідь йшла півтора місяці, а не 15 днів, як це має бути по закону. І будучи опозиціонером, екс-депутат Ткач гнівно воював з минулою владою. Опинившись в кріслі губернатора, сам став такий, як і була попередня влада.

І все ж, як суспільству реагувати, коли на шпальтах газет і на телеекранах час від часу з’являється зображення простої кількаповерхової хатини, власником якої називають Президента. А Президент мовчить, чиновники мовчать – всі мовчать. Лише титарівський сільський голова, на території ради якої будується ця скромна дача, дещо прояснив. Цитую: „Дійсно, в серпні 2003 року в урочищі Жинець були продані земельні ділянки жительці Києва, яка на даний час проводить будівництво житлових будинків згідно дозволів на будівництво та відповідних документів”. Тобто у жительки є все: і дозволи, і гроші, і бажання будувати – немає тільки прізвища.

Одночасно повідомляється, що це землі, які знаходяться в користуванні Карпатського національного парку. Принагідно хочу повідомити Президенту і приємність: сільський голова зазначила, що на територіях села Татарів Президентом України не було куплено ніякої земельної ділянки. Пане Президенте, скористайтеся наданою можливістю і підтвердить свою непричетність до земельної ділянки і до скромної дачі, яка є на ній і будується. До дачі особливо, бо якщо згадати інтерв’ю Ткача, вона будується за вашим проектом особисто. Двох правд не буває. То за ким вона: за губернатором в його інтерв’ю, чи за сільським головою із її міфічної жителькою з Києва?

Окрім того, Держкомзем повідомив, цитую: ”Аби в рамках законодавства народний депутат збирав інформацію щодо придбання нерухомості громадянином Ющенком, вам необхідно отримати його згоду”.

Отже, аби обов’язковий атрибут кожного президентського телеспічу „підняті вгору чисті руки” мав шанс на майбутнє, я звертаюся до Президента: дайте доручення вияснити, хто є власником тієї ділянки, за які кошти і за скільки коштів її купили? Хто змінив на 50 метрів русло річки і хоче жирувати на території Карпатського національного заповідника?

Через тиждень вам, пане Президенте, знову стояти на Майдані зі звітом. І я хочу, щоб ви стояли в з гордо піднятою головою, чистими помислами і чистими руками. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступи завершили, шановні колеги!

Є у нас… Зараз, почекайте ще до процедури не дійшли. Є у нас ще одне питання, неврегульоване на Погоджувальній раді. Голова Комітету з питань оборони національної безпеки ставив питання про те, щоб зробити інформацію про відвідання нашою делегацією контингенту військ в Іраку, яка там ситуація. Оскільки ми з вами приймали декілька постанов з цього питання, будь ласка, Крючков Георгій Корнійович – 7 хвилин.

11:38:34

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Адаме Івановичу, колеги!

7-8 листопада делегація, яку очолював міністр оборони, відвідала Республіку Ірак.

Дві мети було. По-перше, розглянути хід підготовки до виведення наших військових з Іраку. А, по-друге, обговорити з властями цієї країни питання участі у повоєнній відбудові Іраку.

В Аль-Куті члени делегації мали змістовні бесіди, зустрічі з командуванням, особовим складом 81-ї тактичної групи. Всього там наших людей зараз 872, також з командуванням багатонаціональних сил групи „Центр-Південь”. Відбулися зустрічі і бесіди з Прем`єр-міністром Іраку, міністрами оборони, закордонних справ, губернатором провінції Васіт та також з командуванням багатонаціональними силами в Іраку Джоном Кейсі і командувачем тренувальної місії НАТО. Є така вже в Іраку.

Ситуація в цілому в Іраку залишається складною. В Багдаді, я б сказав, наближеної до фронтової, більш-менш безпечно у, так званій, „зеленій зоні”.

Вибухи відбуваються, і гинуть люди мало не щодня. 15 грудня відбудуться парламентські вибори, що, зрозуміло, ускладнює ситуацію. Уряд Іраку звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням продовжити на рік перебування коаліційних сил, і таке рішення Радою Безпеки прийнято. Але згідно з указом Президента України, який виданий після звернень Верховної Ради, ми виведемо наші війська до кінця року.

Ми переконалися у тому, що підготовка до виходу з Іраку відбувається організовано, за планом, всі деталі, у тому числі питання безпеки, відпрацьовані. Виведення нашого контингенту почнеться 20 грудня, а 30 грудня до аеропорту „Бориспіль” має прибути остання група наших миротворців. Доставка військової техніки і майна розпочнеться раніше, спочатку до Кувейту, а потім морем. Частину майна і техніки іракські власті просять залишити. Зробити, на наш погляд, це доцільно, це „добро” нам не потрібне. Вирішити дане питання має уряд. Витрати пов’язані із виведенням нашого контингенту з Іраку оплачують американці.

Діяльність наших військових на всіх рівнях: і в провінції, і керівництвом Іраку, і командуванням багатонаціональних сил оцінювалися дуже високо. Генера Рашид у провінції Васіт у присутності губернатора заявив: „ Ми розглядаємо українських миротворців, як справжніх друзів”. І додав: „ На відміну від представників деяких інших країн”. У березні, коли ми були, губернатор назвав ці країни, він назвав Сполучені Штати Америки.

Важливо, що наші миротворці єдині з усіх учасників багатонаціональних сил, не тільки забезпечили відносну стабільність у провінції Васіт і надали величезну гуманітарну та іншу допомогу, а й підготували іракських військових прикордонників, правоохоронців до виконання тих функцій, які здійснювали досі наші миротворці. Отже, одну з непростих драматичних неоднозначних сторінок історії нашої країни буде перегорнуто, і в цьому рішення парламенту відіграли певну роль.

Тепер від нашого уряду залежить, в якій мірі Україна братиме участь у повоєнній відбудові і подальшому розвитку Іраку. Можливості і поле діяльності для нас там величезні. В Іраку пам'ятають і дуже високо оцінюють роботу радянських спеціалістів в довоєнні для цієї держави роки, серед яких близько 70 відсотків були вихідці з України.

Під час зустрічі з губернатором провінції Васіт було нас казано: ми просимо українців зараз приступити до роботи, щоб вашу нішу не зайняли інші. Після попереднього візиту української делегації до Іраку, це було 30-31 березня, в нашому Міністерстві промислової політики, інших відомствах були розроблені конкретні розгорнуті пропозиції щодо участі у відбудові Іраку. Однак, реальних зрушень не відбулося. Частково це пояснюється об'єктивними причинами, ситуацією в самій країні, змінами уряду. Саме з цих причин не відбувся візит Прем`єр-міністра Іраку Джафарі до України.

Робота там фахівців пов'язана з величезним риском для життя. Але відверто скажу: з нашого боку не було виявлено наполегливості і активності. В уряді не визначена людина, наділена повноваженнями, яка б координувала і спрямовувала робота на цьому дуже важливому напрямку. А без цього діла не буде.

Я особисто не можу зрозуміти, чому саме на цьому відповідальному етапі, коли має відбутися виведення наших військ, керівник української дипломатичної місії був переведений до іншої держави, а в Іраку представляє нашу країну не посол, а тимчасово повірений?

Уряду потрібно змінити ставлення до проблем нашого співробітництва і Іраку. Іракська сторона просить залишити в Іраку групу фахівців до 50 людей – військових, прикордонників, правоохоронців в якості радників для надання допомоги у підготовці відповідних структур.

Організувати підготовку військових, цивільних фахівців для Іраку в навчальних закладах України та в Іраку. Потрібно узгодити конкретні плани співробітництва у військовій, економічній, соціальній, гуманітарній сферах, який міг би бути підписаний під час візиту керівника іракського уряду після його сформування за результатами наступних виборів. Все це в інтересах України, і ми повинні бути більш повороткими і твердими в реалізації і одстоюванні наших інтересів.

І ще одне. Наше посольство в Багдаді працює у фронтових умовах. Загін „Альфа”, наприклад, з початку року більше 350 разів робив виїзди для виконання завдань у фронтовій обстановці.

З колегою Осташем ми внесли проект закону, яким пропонуємо надати співробітникам Посольства в Республіці Ірак і доданих до нього структур, які там працюють під час війни в цій країні, статус учасника бойових дій. Це було б справедливо, просимо підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, все хто що хотів висловити замість 45 хвилин годину 45 хвилин ми на це потратили. Запишіться з процедури 3 хвилини. Що ще залишилося?

Так, будь ласка, Бабурін. За ним Надрага.

11:45:34

БАБУРІН О.В.

Прошу слово передать Петру Степановичу Цибенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Дибенка.

11:45:39

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, Цибенко.

Вчора 15 листопада 2005 року відбулася… відбувся черговий акт зради національних інтересів України. На догоду „дядечку Сему” проголосована чергова низка СОТівський законів. З наполегливістю гідною кращого застосування наші націонал-патріоти, а точніше націонал-зрадники, зраджували національні інтереси народу України, знищуючи вітчизняну економіку. Ще раз хотів би наголосити від імені фракції, ми не помічники зрадникам.

І ще одне. Деякі засоби масової інформації з радістю повідомили нібито Голова Верховної Ради під час голосування одного з таких законів провів фракцію комуністів.

Хочу сказати таке. По-перше, якщо кого і обвели навколо пальця, то це Україну та її народ.

По-друге. Це в котре засвідчило, що комуністи не сповідують принцип тупо проти. Там, де це на користь народу, ми голосуємо „за”.

По-третє. Ми голосували цілком свідомо, у тому числі і зважаючи...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага, Олег Білорус.

11:46:49

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, по процедуре. Мы слишком много времени тратим на то, что в общем-то является далеким от интересов нашего населения.

Вот сегодня рассматривается, должен рассматриваться закон 7741 – о внесении изменений в некоторые законы Украины по центру усыновления детей. Мы должны вообще как-то серьезнее относится к тому, что мы с вами рассматриваем. Ведь на сегодняшний день по официальным данным того же Министерства семьи и молодежи у нас только 97,5 тысяч детей сирот, 30 тысяч находятся в приютах, 152 тысячи воспитываются в кризисных семьях. Безнадзорных у нас - от 100 до 200 детей на улицах. Вот этими проблемами надо заниматься.

Поэтому, я думаю, что, когда мы выставляем приоритеты в законодательство, мы должны об этом думать. И рассматривать те вопросы, которые нужны сегодня населению. А наши с вами предвыборные обещания, клятвы, которые тут слышно, и абсолютно правильно сказал Адам Иванович, что предвыборная кампания начнется 26-го, а мы сегодня ее уже видим по полной программе, это тоже есть проблема.

Поэтому будем говорить о том, что нужно населению.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я мав на увазі, що з 26 офіційно. А сьогодні можна все говорити, що хочеш, бо це законом не забороняється.

Будь ласка, Олег Білорус.

11:48:05

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

До процедурних питань відноситься питання про можливість виступу кожної фракції з кожного законопроекту. Позиція кожної фракції, великої умовно, меншої чи малої, дуже важлива. І якщо у нас у Верховній Раді при обговоренні з того чи іншого закону виступають солісти по сто раз у день, то це означає, що ми спотворюємо загальну картину збалансованого погодження позицій усіх фракцій.

Кривобокі закони, які не відображають інтереси громадян, результат такого спотворення.

Ми вимагаємо, щоби спочатку головуючий надавав слово фракціям, представникам фракцій. Якщо дорого коштує 3 хвилини, перейдіть на 2 хвилини …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Григорович, проблема є, її не один раз піднімали і ми навіть голосували про зміни до Регламенту, але вони не пройшли. В Регламенті записано так, що той, хто перший записався. Першими записуються жайворонки, які о п’ятій годині встають і приходять записуються. Так, ще, будь ласка, прослухайте два оголошення і будемо переходити нарешті до порядку денного.

Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті чотири два два та чотири два три Регламенту Верховної Ради інформую про входження народного депутата України Заплатинського Володимира Михайловича до складу фракції Партії промисловців і підприємців України та на підставі рішення фракції уповноваженим представником фракції Партії промисловців і підприємців України.

І відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата” та відповідних статей Регламенту інформую про входження народного депутата України Астрова-Шумілова Геннадія Костянтиновича до складу депутатської групи „Довіра народу”.

Позафракційних зменшується чисельність, партійних збільшується. Так, розглядаємо Проект Закону про ратифікацію Рамкової Угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком, реєстраційний номер 0307. Доповідає перший заступник Міністра закордонних справ Бутейко Антон Денисович, будь ласка, три хвилини. Підготуватись Хомутинніку.

БУТЕЙКО А.Д.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, шановні представники телебачення, радіо і зв’язку, яких я вітаю із вашим професійним святом.

Внесено проект закону про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком, який підготовлений у відповідності і з вимогами, які існують до підготовки законопроектів.

Президент України і Кабінет Міністрів пропонують ратифікувати цю угоду, Рамкова угода між України та Європейським інвестиційним банком була підписана 14 червня 2005 році в місті Люксембург. І згідно з цією угодою ми зможемо залучити в економіку України дешеві довгострокові, фінансові ресурси Європейського інвестиційного банку для реалізації важливих інфраструктурних, енергетичних, природоохоронних та інших інвестиційних проектів загальнодержавного значення.

Європейський інвестиційний банк надає позики і гарантії, які спрямовані на фінансування проектів у різних секторах економіки.

Пріоритетні сфери фінансування з боку банку – це розвиток середнього та малого бізнесу будівництва, модернізація транспортної інфраструктури, енергетики природо захисних проектів. Банк фінансує спільні або індивідуальні проекти за умови, що їх кошторисна вартість становить більше 20 мільйонів євро, а частка банку у фінансуванні складає 50 відсотків. Звичайна практика 25-30 відсотків. Частина витрат покриватиметься за рахунок власних коштів бенефеціарів інвестиційних проектів в Україні.

Хотів би підкреслити, що на даний час з країн колишнього Радянського Союзу банк співпрацює лише з 4-ма країнами: Росією, Естонією, Латвією та Литвою. Використання позик, а також умови за якими вони надаються визначатимуться окремими кредитними угодами між банком і позичальниками яких визначать сторони. І регулюватиметься це відповідно законодавством України та статутом банку.

Суб’єктами виконання Рамкової угоди будуть підприємства різних форм власності, регіональні органи влади, в тому числі органи місцевого самоврядування і галузеві міністерства.

Хотів би підкреслити, що за існуючою практикою фіксована ставка за позиками строком на 20 років складає 5,16 відсотків для позик в євро, 5,13 сотих відсотка для доларів США. Дякую за увагу!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на запитання. Будь ласка, Самойлик, Сулковський.

11:54:21

САМОЙЛИК К.С.

Прошу передать слово Николаю Васильевичу Кравченко.

11:54:29

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракція комуністів.

Пан Бутейко, ответьте, пожалуйста, на такой вопрос. Не кажется ли вам, что для Европейского инвестиционного банка создаются условия наибольшего благоприятствования? Деятельность его на сегодняшний день освобождена практически от налога, податков любого уровня, мыта и т.д. Скажите, пожалуйста, сколько получит Державный бюджет в результате деятельности банка на территории Украины? И второе, не вредит ли это нашей банковской системе? Спасибо.

БУТЕЙКО А.Д. Я можу відповідати? Моя відповідь така, у цій ситуації, відповідно до угоди, банк буде діяти на тих засадах, на яких діють вже представництва інших фінансових організацій міжнародних в Україні. У цій ситуації також, якщо буде ратифіковано угоду, а я закликаю до того, щоб вона була ратифікована, ми будемо мати фінансові ресурси, яких не вистачає. Я вже говорив про те, що фіксована ставка за позичками, які будуть надаватись строком на 20 років, складає п’ять і тринадцять відсотків для доларів США. Плаваюча ставка складає 53 відсотки і 1,93 відповідно для євро і для США, ви порівняйте за якими ставками наші підприємства можуть отримати позички від існуючих наших фінансових інституцій.

І, я думаю, що відповідь буде очевидною. Податки, які будуть надходити до бюджету, будуть визначатися в залежності від того, які суми будуть задіяні на які проекти. Як передбачається, Європейський інвестиційний банк буде виділяти до 500 мільйонів євро для держав, які я перерахував, в тому числі і України, для України 50 відсотків буде. І це до 2007 року. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Сулковський, будь ласка.

11:56:55

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Прошу передати слово колезі Ярославу Сухому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий готовий вже, мікрофон ввімкніть.

11:57:03

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий.

Антон Денисович, я тут. Місто Запоріжжя, „Регіони України”.

Я хотів би впродовж запитання, котре вам задавав колега Кравченко, задати таке питання: хто був ініціатором, хто лобіює підписання такої угоди, чиї візи там є на спині, як його прізвище, цього чоловіка? Якщо це Шпек, то тоді все зрозуміло.

І друге питання. Ви все-таки не уникайте депутатського питання. Скільки, які втрати отримає бюджет? Тому згідно цієї рамкової угоди ні податків, ні зборів, ні платежів цей банк в результатів наслідків своєї господарської діяльності платити не буде, бюджет зазнає збитки.

І третє питання. То це хіба справедливо? Ви зараз нам кажете, що підприємство не може взяти кредит у національних кредитних банків. Вони не в таких умовах – вони податки платять!

БУТЕЙКО А.Д. Моя відповідь така. Я не уникаю відповідей, я відповів. І я говорив вам, що позички будуть братися нашими підприємцями, нашими органами і самоврядування. І в залежності від тої величини ми будемо і визначати, які будуть надходити податки від використання.

Що стосується банку, банк дає такі ресурси, які не надають жодні інші фінансові інституції. Тому, будь ласка, якщо ми не хочемо, щоб у нас на нашій землі були можливості для одержання таких фінансових ресурсів за такими пільговими ставками, то це уже питання наше з вами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Антон Денисович. Сідайте, будь ласка.

Від комітету заступник голови комітету Віталій Хомутиннік. Будь ласка, 3 хвилини.

11:59:06

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Адам Іванович! Шановні колеги!

Комітет з питань фінансів та банківської діяльності на своєму засіданні 15 листопада розглянув внесений Президентом України проект Закону про ратифікацію Рамкової Угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Проект передбачає залучення в економіку довгострокових фінансових ресурсів банку для реалізації інфраструктурних, енергетичних природоохоронних та інших інвестиційних проектів загальнодержавного значення.

Сподіваючись на можливі інвестиційні проекти, комітет вирішив підтримати даний законопроект. Разом з тим слід відмітити, що даний законопроект має такі серйозні зауваження.

По-перше. У статті 2 діяльність банку даної рамкової угоди зазначається, що банк може вільно здійснювати на території України діяльність, передбаченого статутом банку. Проте, до матеріалів законопроекту не надано положення цього статуту. Тобто комітет розглядав це питання навіть без статуту цього банку. Тобто ми не можемо відповісти, що це за банк, і який він має статут.

В цій же статті 2-й зазначається, що банк на основі своєї оцінки проекту вирішити чи надавати кошти на підтримку проекту і на яких умовах. Тобто ми маємо прийняти рішення, дати згоду на ратифікацію рамкової угоди, а умови буде визначати банк потім після прийняття нами рішення. І чи будуть ці умови прийнятні … України залишається питанням. Тобто... Це друге.

Третє. У частині 3 статті 7-ї угоди зазначається, що банк буде мати вільний доступ до національного фінансового ринку України відповідно до законодавства України і його зобов’язання та цінні папери будуть користуватися режимом, в тому числі і податковим режимом, принаймні не менш сприятливим, ніж той, який надано найбільш привілейованим міжнародним фінансовим організаціям. Проте, не зазначається які це „найбільш привілейовані міжнародні фінансові організації”.

Третє. Також застережує стаття, якою говориться, що банк може письмовим повідомленням, адресованим Україні припинити дію цієї угоди надсилання будь-якого такого повідомлення не впливає на права та пільги отримані банком. В той же час припинення дії даної угоди з боку України на це Україна має повідомити банк за 6 місяців. Аналізуючи це положення стосовно повідомлень сторонами про припинення дії угоди, можна помітити дискримінацію прав сторін договору. Щодо умов, було вже зазначено і ….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ХОМУТИННІК В.Ю. Щодо… буквально декілька хвилин щодо умов надання кредитів, слід зазначити наступне, що позики від ЄБРР для підприємств України більш вигідні, оскільки він надає кредитні ресурси з питомою вагою 70-75 відсотків, тобто втричі більше, а угоди з ним мають менше привілей і пільг.

Враховуючи вищезазначені зауваження до законопроекту, особисто моя думка, що немає підстав економічної доцільності його прийняття. Але рішення комітету я оголосив. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет підтримує. Він сказав на початку. Сідайте. Обговорювати будемо?

Так, давайте 12 хвилин. Будь ласка, Рудьковський. За ним Кармазин.

12:03:10

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, фракція соціалістів.

Шановні народні депутати, я звертаю вашу увагу, що це закон не простий, який пропонується нам для ратифікації. Він підготовлений, по-перше, Романом Шпеком, який відомий у нас чоловік по залученню, як мінімум, 5 мільярдів доларів зовнішнього боргу, а зараз пропонується цей закон, який, в першу чергу, для цього банку надає повністю нульові пільги по податках, що ставить всю нашу фінансову систему у нерівні умови. Де ж той ринок рівні умови?

Друге. Цей банк матиме право навіть у той період, коли на нашу фінансову систему будуть здійснюватися атаки, наприклад, цілеспрямовані, безконтрольно обмінювати без обмежень кількість валюти у національну валюту і навпаки. Тобто фактично може грати на нашому валютному ринку без обмежень і ми повинні це ратифікувати, голосувати.

Банк, з іншого боку, має інші пільги, які взагалі не діють по відношенню до жодного фінансового інструменту. Його співробітники матимуть більший імунітет, а ніж дипломати на території України. Жоден не може бути притягнутий до відповідальності за виключенням аварії на дорозі, тобто, що хочу, те роблю, і ми повинні за це ратифікувати. Він не може обшукуватися, його майно не може бути навіть в умовах війни націоналізоване чи використане у національних інтересах.

Ми, якщо за це проголосуємо, ми створимо суб’єкта на території України, який має більші права і повноваження, а ніж державні органи. Ми тут будемо голосувати за те, що всі угоди, які уклав банк, їх правомочність і так далі і вступ в дію визначається не українським судом, а якщо будуть судові розгляди, то Гаазьким. І держава бере на себе зобов’язання виконати і забезпечити їх виконання. Фактично ми втрачаємо суверенітет у діяльності на фінансовому ринку України, голосуючи за цю угоду, фактично втрата фінансового суверенітету України по відношенню до цього банку.

Я вважаю, що це неприпустимо в Україні. Ми таким чином поставимо в нерівні умови, як українські фінансові інститути, так і безпідставно позбавимо Україну контролю над всіма угодами, які будуть заключені, бо заключають бізнесмени угода, а відповідає держава. Це занадто.

Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін. За ним Леонід Черновецький, давно не чули.

12:06:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, перш за все, звертаюся до керівництва Верховної Ради з приводу того, що приймати в подальшому подібні угоди подібним шрифтом укладені і нам викладені є неприпустимим і є образою для народних депутатів України. Це не шрифт, який має надаватися в вищій законодавчій установі. Але не зважаючи на цей шрифт, я все-таки почитав цю угоду, а потім взяв цей Закон, який називається „Про міжнародні договори України”, який ми з вами прийняли в 2004 році.

В цьому договорі серед видів міжнародних договорів, які укладаються від імені України, може укладати міжнародний договір виключно Президент України і все. Це стаття перша: Президентом України або за його дорученням від імені України.

Цей документ підписаний від імені України, але не Президентом. Доручення Президента нема. Нам не надано принаймні. Можливо, воно є, ну нам не надано. Тепер щодо того, що говорив колега Рудьковський. Я хотів би з посиланням на конкретні аргументи.

Банк, з яким ми укладаємо угоду, прибуткова установа чи не прибуткова? Очевидно, прибуткова. Тоді я посилаю вас до іншого. Стаття третя того проекту, який зараз підлягає ратифікації: відсотки та всі інші платежі, належні банку, які виникають внаслідок діяльності, передбаченої цієї Угодою, а також активи та доходи банку, пов'язані з такою діяльністю. Не обкладаються податком.

Добре. Я хочу побачити, де заключення бюджетного комітету, який вплив на бюджет буде? Дайте мені заключення. Ви розглядали це чи ні? Згідно нашого закону це треба дати заключення.

Далі. Я звертаю вашу увагу на статтю восьму – „Привілеї та імунітет банку”. Ну у нас по нашому законодавству наші банки таких привілеїв не мають. Так от, тут написані такі речі: представники банку протягом здійснення діяльності, пов'язаної з Угодою (це пункт другий частина друга статті восьмої) пов’язаної з угодою або на виконання цієї угоди будуть користуватися принаймні такими імунітетами та привілеями.

Перше. Імунітет від судових та адміністративних проваджень щодо їхніх дій під час виконання службових обов’язків за винятком випадку шкоди, задіяної у наслідок ДТП, спричиненої представником. „Б”. Дипломатичними привілеями та засобами, які надаються Україні для офіційного зв’язку для передачі документів та відряджень. Спори, які... Спори розглядаються тільки в Гаазі, Нідерландах і так далі.

Я просив би вас, шановні народні депутати, відкласти розгляд цього документа. Дати його...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви віддаєте йому своє слово? Ні. Леонід Черновецький. За ним – Микола Кравченко.

12:09:37

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты и радиослушатели.

Леонид Черновецкий, Христианская либеральная партия Украины.

Я хочу сказать вам о том, что цей закон є ганебний і взагалі є таким, який неприятний для того, щоб мы его даже обсуждали.

Смотрите, о чем идет речь. Речь идет о том, что иностранный банк, который входит на территорию Украины, абсолютно бесконтрольный со стороны нас и правительства, занимается инвестированием нашей экономики по указанию правительства. А что в правительстве сегодня есть, оно на правильном пути наверное, есть сегодня предприятия, которые контролируются по расходной части своего бюджета. Они в основном, 90 процентов, работают по одной схеме – выпуск продукции по заниженной цене, взятка из-за границы и дележ в министерстве этих денег и показания убыточных данных самого предприятия.

Во-вторых. Но если бы только это было серьезно, да лучше бы дали такие преференции судиться в Гааге, а не в наших коррумпированных судах нашим предпринимателям, в том числе и дрибным. Но это было бы гениально. Господи, мы бы избавились бы от проблем. Европейские суды завалены нашими исками со стороны пенсионеров, простых людей и предпринимателей, которым нет жизни на Украине. Да?

Да лучше б такой иммунитет министерство дало бы нашим обездоленным гражданам, но это было бы, конечно, очень благородно. Кроме того, как формируются такие инвестиционные банки. Поскольку Украина входит до числа самых коррумпированных, одних из самых коррумпированных стран мира, в котором нет закона, в котором есть произвол и всякие другие вещи, то в основном эти деньги формируются из мафиозных структур, которые готовы их потерять, лишь бы отмыть через очередную страну.

Поэтому я полагаю, что вместо принятия этого закона мы должны его осудить и сказать: «Ну, ребята, что вы делаете?». Мы открываем вход деньгам абсолютно неконтролируемым, за которые будут отвечать наши дети и внуки, которые будут прямым ходом идти через правительственные согласования, вот, и никаким образом не контролироваться нами, а отвечать-то они ж в Гаагу пойдут сразу судиться, если, как только мы им хвост прижмем. И не платить налоги, это что за чепуха такая, глупости, да и все.

А на прощание я хочу сказать всем, кто слушает передачу, позвонить своим родным и близким, это самое большое, что мы можем сегодня сделать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко, фракція комуністів. І будемо визначатись.

12:12:53

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели, я не случайно задавал вопрос первому заместителю министра по поводу того, что теряет Украина. Ответ вполне понятен был, что никто этого не считал и, а если и считал, то только в собственном кармане. Лоббистский закон. И фракция коммунистов не будет голосовать за этот законопроект.

Но я хотел бы обратить ваше внимание на следующее. Как сегодня единодушно мы осуждаем проникновение иностранного капитала на территорию Украины. Почему? А потому что это затрагивает интересы некоторых сидящих в зале. Почему же вчера все средства массовой информации показывали только коммунистов, которые защищали интересы Украины на всем экономическом пространстве, когда принимались законы по СОТ? Почему вчера не было других представителей, других фракций, с тем, чтобы осудить проникновение мирового капитала на территорию Украины, там, где сдаются интересы Украины? И вчера все же удалось протащить в первом чтении три законопроекта. Вот что, какой вопрос сегодня более всего интересует меня. Мы что, не знаем о том, что вчера принятый закон в первом чтении по шкурам, по вывозу, по таможенным пошлинам и так далее. Это закон, который уничтожит нашего собственного товаропроизводителя. Но это сегодня, кажется, нас не касается. Но оно коснется нас. И в обязательном порядке, в скором будущем.

И то, что сегодня я хочу обратиться к плачущим социалистам: сколько можно выслушивать ваше фарисейство по поводу того, что вы якобы сегодня с народом, якобы с Украиной?

Мороз вылезет- плачет на трибуне, все последующие выступающие -плачут на трибуне. Сегодня пользуясь полностью властью, сегодня участие у власти, сегодня вылизывая Кучму, вернее Ющенко как Президента, защищая его от всего, и вы, вдруг сегодня говорите о том, что вы лазите на трибуну, если это касается ваших интересов, а если это затрагиваются ваши интересы, вы немедленно тут начинаете реагировать. Скажите с кем вы? Определитесь с Ющенко и живите с Ющенко. Или, в конце концов, прекратите фарисействовать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, завершили, зараз з мотиви тільки ті хто записані. Костинюк хвилина, за ним Черняк.

Потрібно записатися.

12:15:52

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, Богдан Костинюк.

Шановні народні депутати! Виступи попередніх депутатів по цьому питанню означає тільки єдине, що на ринок України заходить потужний конкурент їхніх банків, тільки захищали вони інтереси. Ратифікація цієї угоди сприятиме створенню більш сприятливих умов для залучення в Україну інвестиційних ресурсів. Зокрема, створення правових засад, фінансування банком може позитивно вплинути на реалізацію інвестиційних проектів в Україні, на зайнятість населення, на добробут населення України. Ми маємо позитивний досвід реалізації ратифікації подібних законопроектів.

Скажімо, три роки тому ми ратифікували з ІБР 100 мільйонів на 100 кілометрів дороги від Стрия до Ужгорода, сьогодні ця дорога має європейське обличчя. Ми сподіваємось, що наступна ратифікація, котру ми здійснили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Черняк будь ласка. За ним Надрага.

12:17:07

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української Народної Партії.

У мене склалось враження, що або депутати не розуміють про що йде мова, або навмисно перекручують факти. Це не комерційний банк, це міжнародна фінансова організація, яка виділяє кредити, позики для інших держав, вона не відкриває свої філії в Україні, як же вона може платити податки. Йдеться про рамкову угоду, тут не може бути деталей, йдеться просто про домовленість, про те що Україна не відмовляється отримувати позики від європейського Інвестиційного банку. І звідки така недовіра до європейського банку, солідної структури, це не шахраї, які у нас тут існують в Україні.

І тому, я думаю, було б нерозумним відмовитись від можливості отримувати позики для України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можуть у нас навчитись, як прийдуть, Володимире Кириловичу. Надрага, за ним Пеклушенко.

12:18:17

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия Литвина.

Уважаемые коллеги, у меня единственный вопрос, он вытекает может быть даже и в чем-то из выступлений предшествующего оратора. Но если это нормальное финансовое учреждение, если это нормальный банк, ну зачем мы ставим вопрос о том, что дипломатический иммунитет иметь, не подчиняться и быть в юридической площадке не украинской, а международной. Ну, объясните мне: зачем мы пускаем тех, которые будут не платить налогов, которые не будут подчиняться нашему законодательству, а их служащие будут пользоваться дипломатической неприкосновенностью? Ну. Мы с вами создаем что-то такое, что тяжело понять, когда мы говорим о том, что это Европейский инвестиционный банк. А что это тогда? Тогда давайте так и назовем: это есть дипломатическая миссия со всеми вытекающими последствиями. Ну, если это коммерческая фирма – путь она будет коммерческая, потому что я не думаю, что она будет заниматься благотворительностью и просто так отдавать деньги, безвозвратно.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко. За ним Скудар.

12:19:24

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, этот закон непростой, и нужно очень внимательно к нему отнестись. Несколько слов о фактах.

Факт первый: что выигрывает отдельно взятый человек. Из доклада мы поняли: ничего. Что выигрывает бюджет? Из доклада мы поняли: теряет. Можно по-разному относиться к банкам, банкирам, но это сектор экономики. Мы уже через продажу «Криворожстали» потеряли металлургию. Следующим будет, потеряем такой сектор экономики, как банковский. Следующим – давайте заведем иностранных инвесторов на село, продадим землю. Потом давайте снимем границы, распустим все государственные институты – и сделаем Украину вольной, свободной зоной для иностранного капитала. Вы эти факты имеете ввиду?

Партия Регионов никогда не поддержит такой закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Георгій Скудар.

12:20:22

СКУДАР Г.М.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты! Две недели назад заседал Государственный комитет по государственным премиям Украины. И на этом заседании было принято решение о присуждении государственной премии разработчикам и создателям пассажирского вагона на Украине. Что же мы делаем, беря кредит?! Это же без кредитов, без всяческой помощи государства коллектив завода с учеными создали пассажирский вагон, который удостоен Государственной премии! Что же мы сегодня делаем?! Мы в пику этому заводу и этому коллективу хотим взять 120 миллионный кредит в виде чужих вагонов, в виде чужого труда на территории Украины. Это преступление перед государством.

Я считаю, что министерство не имеет права выходить с такими законами и дискредитировать и народ, и предприятие, и нашу экономику. Это закон демонстрирующий, что за власть сегодня в государстве.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми трохи поспішили, але нічого. Будемо вважати, що по наступному закону також обмінялися і зараз проголосуємо.

Будь ласка, доповідач хвилину, заключне слово і будемо визначатися. Антон Денисович.

БУТЕЙКО А.Д. Шановні народні депутати! Мова йде про рамкову угоду із міжнародною фінансовою інституцією, яка надасть кредити для наших банків, для наших підприємців. І коли мова йде про те, що це є інституція, яка не має платити податків, це мова йде про працівників цього фінансового органу міжнародного. Якщо він приїжджає сюди, то він має привілеї, так як мають це працівники Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкцій і розвитку. І в даному випадку, якщо ми дозволяємо нашим підприємцям і банкірам брати ці кредити за низькими ставками, вони зможуть реалізовувати ті проекти, які необхідні сьогодні у невеликих містах. Місцеве самоврядування не має нормальних ресурсів, а це дозволяє нам мати їх.

Тому, на мою думку, абсолютно не коректними були виступи в тому контексті, що ми маємо вже зараз обраховувати якісь збитки чи щось. Податки будуть платити ті банки і підприємства, які будуть реалізовувати ці фонди. Сама структура, як Європейський інвестиційний банк, вона є фінансовою організацією.

Тепер, коли мова йде про підписання документу, документ підписувався з додержанням всіх вимог. Коли мова йде про те, що відповідатиме за ці фінанси і ресурси держава. Ні, держава не буде відповідати, тому що за цією угодою, це рамкова угода, це конкретні підприємства. Якщо у них ресурси, скажімо 50 відсотків на проект, а більше не мають, вони зможуть використати якраз фінансові ресурси від цього інвестиційного банку. Тому я вас закликаю все-таки ратифікувати і не розмовляти про те, що влада не є така. Влада дає можливість для вас, щоб наші підприємства в регіонах могли отримувати нормальні ресурси для нашого розвитку. Тому, будь ласка, не робіть таких заяв, що це не відповідає національним інтересам. Якби не відповідало, ми б не пропонували вами. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, поговорили, тепер будемо голосувати.

Я ставлю на голосування про прийняття Закону про ратифікацію Рамкової Угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком. Реєстраційний номер 0307. Прошу визначатися.

12:24:49

За-108

Не прийнято. По фракціях? Будь ласка.

Комуністів - 0, «Регіони України» - 1, Народної партії – 1, «Наша Україна» - 25, Блок Тимошенко – 30, Українська народна партія – 19, соціалісти і соціал-демократи – нулі, Народний Блок Литвина – 0, „Довіра народу” – 4, «Реформи і порядок» - 11, Народний рух України – 14, «Єдина Україна» - 2, Партія промисловців і підприємців – 0, позафракційні – 1.

Законопроект відхилено.

Так, сідайте, будь ласка, я вам дам хвилину. Репліка. Хто там… буде виступати? Будь ласка, Іван. Одна хвилина перерву ми домовилися, що ми сьогодні працюємо без перерви.

12:25:41

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція соціалістів.

За дорученням фракції соціалістів я змушений сьогодні заявити таке. У цьому залі представники фракції, яка сповідує авторитарну патріархальну політичну культуру вона без кінця жонглює різними словами типу там, влада націоналістів, соціалістів і так далі, а в цих людей, ви ж розумієте, ці слова вони вилітають так, бо немає совісті.

Але сьогодні я хочу відповісти ще королеві донецьких вогнетривів, який тут виступав і запитував: з ким ви, соціалісти. І питають: „Чи ви з Ющенком чи з ким?” Так я повинен сказати одне. Шановні панове, ви повинні розуміти, що соціалісти ніколи не молилися ні на яких вождів, на відміну від вас. У нас немає вождівської психології. І ми завжди були і будемо з українським народом, і ми не ходимо з лозунгами. На яких написано…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві фракції комуністів і соціал-демократів …

Я ще раз повторюю, обмінялися репліками, на цьому досить.

Дві фракції комуністів і соціал-демократів просять перерви. Будь ласка, Прошкуратова, 3 хвилини.

12:27:30

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Тамара Прошкуратова, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Ми стурбовані ситуацією, яка склалася в селищі Козині Обухівського району Київської області. Дійшло до того, що за підтримки влади в цьому селі для дерибану земель створена підпільна селищна рада. Голова Валентина Горобець сформувала шляхом незаконних виборів нову селищну раду, яка проводить, так звані, сесії і приймає рішення від імені громади, в числі і з земельних питань. При цьому влада намагається переконати громадськість, що підтримка беззаконня в селищі йде на благо стабільності.

Губернатор Київщини Євген Жовтяк, який обіцяв козинцям звітувати хто, яким чином отримав землю, чомусь перелякано мовчить. Ще б пак, адже земельні інтереси у Козині мають куми та родичі Президента.

Тому дії Президента і його команди спрямовані на те, щоб будь-яким чином зберегти на посаді селищного голови Валентину Горобець, підпис якої стоїть під багатьма документами, якими незаконно роздавалися сотні гектарів землі. Півтора роки прокуратурою розслідуються численні кримінальні злочини, в яких пред'явлено звинувачення Горобець, але на прокуратуру і слідство чиниться шалений тиск з боку Президента, губернатора, інших високопоставлених членів помаранчевої команди. То ж справа не рухається, її взагалі намагаються закрити.

Рік тому на Майдані Віктор Ющенко обурено говорив, що для суддів дзвінок якогось дядька значить більше, ніж закон! Цікаво, за дзвінком якого дядька було незаконно звільнено з-під арешту Валентину Горобець, без рішення суду, нагадую? Президент, правда, сказав, що у неї двоє неповнолітніх дітей, нагадую, це 24 і 29 років.

Фракція СДПУ(о) вважає, що слід негайно стати на захист законних інтересів місцевого самоврядування держави та прав громадян від посягання злочинної групи, які захопили владу в селищі Козин, і припинити протиправні дії даної групи. Правоохоронним органам провести ретельну перевірку фактів та обставин, створених в Козині антиконституційних органів влади, дати їм юридичну оцінку, та у випадку наявності складу злочинів довести до суду порушену кримінальну справу і Президенту нарешті почати виконувати свої передвиборні обіцянки, що в державі пріоритетним має бути закон і насправді стати гарантом законності. І дякую фракції комуністів, які погодилися на цю перерву, щоб ми змогли оголосити заяву. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, мікрофон Симоненка, репліка. Одна хвилина.

12:30:26

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые товарищи, по предыдущему выступлению я хотел бы только сказать о морали и о нравственности тех, кто выступает. Два года назад во время выборов или даже чуть более газета «Сільські вісті” издевалась над Компартией и лично надо мной, выливая ушаты грязи за то, что фракция коммунистов, проводя эксперимент, дала право трудовому коллективу имени комбината Ильича, имени Ильича стать хозяином этого комбината. Сегодня те, кто выходят и говорят о морали, критикуя коммунистов, грязь выливали, не извинились за то, что они сегодня говорят. Это лучший комбинат, там лучше всего социальная защита, мы генерального директора берем себе в список. Мы будем бороться за них. Где же ваша совесть? Где же ваша мораль? Вы коммунистам спасибо сначала скажите за то, что мы вам вырастили возможность, возможность сегодня бороться за право гражданина в Мариуполе. О какой морали можно говорить, вы столько грязи льете, необоснованно, и у вас не хватает совести вначале извиниться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається Проект Закону про приєднання України до Протоколу від 3 червня 1999 року, що стосується змін Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 9 травня 1980 року.

Може проголосуємо, ми вже ж його по суті обговорили? Скудар. Голосуємо?

Я ставлю на голосування про прийняття Закону про приєднання України до Протоколу від 3 червня 1999 року, що стосується змін Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 9 травня 1980 року. Прошу голосувати.

12:32:29

За-195

По фракціях, будь ласка. Зараз, зараз. Комуністів – 6, „Регіони України” – 0 , Народної партії – 20, „Наша Україна” – 28, Блоку Тимошенко – 8, Української народної – 25, соціалістів – 25, СДПУ – 3, Народного блоку – 17, „Довіра народу” – 13, „Реформи і порядок” – 14, Народний рух України – 13, „Єдина Україна” – 2, Партія промисловців і підприємців – 12, позафракційні – 9.

Так, будь ласка, що незрозуміло? Запишіться, 3 хвилини. Зараз вияснимо. Запишіться з мотивів голосування, зараз будемо. Так, будь ласка, Александровська, Надрага.

12:33:17

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Адам Иванович, мы здесь пошли по процедуре сокращенного голосования, мне бы хотелось получить информацию от Кабинета Министров. Які застереження были высказаны при подготовке этого договора на ратификацию? Потому что фракция коммунистов знает, что там есть застереження, мы бы хотели узнать о них и тогда занять позицию, потому что мы просто не смогли сориентироваться. Просьба, пожалуйста, проинформируйте в каком состоянии вы подготовили на ратификацию этот договор и какие там есть застереження, пожалуйста?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Зараз заступник міністра підготується. Будь ласка, Надрага.

12:34:02

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Данное присоединение к этому протоколу предполагает сокращение времени на доставку грузов и стоимости перевозок за счет исключения двойного переоформления перевозных документов. Поэтому, я думаю, что суть проблемы можно поставить таким образом: часть зала просто не сориентировалась и, мне кажется, можно вернуться к перерассмотрению этого вопроса сейчас, не откладывая надолго. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка. За ним - Крук.

12:34:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Адаме Івановичу, я буду голосувати „за” цей документ, але я звертаю вашу увагу на неприпустимість в подальшому ставити на голосування питання без його розгляду. Ось тому і не проголосували, це по-перше. І по-друге, треба доповідати питання, тоді б ми зрозуміли, що нова директива, нова концепція редакції конвенції, бо це нова редакція, враховує вже директиви Євросоюзу, які з питань транспортної політики передбачають розмежування сфери перевізної діяльності від інфраструктури залізниць, рівноправний доступ користувачів до залізничної інфраструктури, створення умов для здорової конкуренції на ринку залізничних перевезень, допуск рухомого складу для обміну на мережу залізниць різних держав. Що це буде означати для держави Україна, треба щоб нам пояснили. І, взагалі, я хочу зрозуміти, що робиться зараз на залізниці, то фізкультурник керує, то ще щось відбувається, а ви не даєте нам почути навіть доповідь. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Анатолійович, як завжди, ви праві. Але одесит один не виступає, за ним ще один має виступити. Крук будь ласка.

12:35:42

КРУК Ю.Б.

Уважаемые коллеги, я думаю, что не проголосовали не потому, что депутаты не поняли, все депутаты хорошо понимают. И конвенцию принимать эту обязательно нужно.

Но. Тут есть застереження, вот то, которое нужно убрать. Мы на профильном комитете этот вопрос обсуждали. И тут не в равные условия ставиться обмеження прав громадян Украины с зарубежными гражданами. Вот это надо убрать. То есть зауваження убрать, и, я думаю, весь зал проголосует. Потому что мы должны быть по крайней мере, тем более это рассматривается Конвенция в основном положення по Закарпатской и Львовской области, где пассажирских перевезень вообще нет в этом направлении.

Поэтому надо эти застереження убрать, то есть пункт первый и второй. И проголосовать за принятие конвенции.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, заступник міністра Гандабура Василь Теодорович. Дайте пояснення саме на це питання щодо застережень, і будемо визначатися.

ГАНДАБУРА В.Т.

Шановний Адаме Івановичу, шановні депутати.

Дійсно, у проекті закону є застереження. Вони пов’язані з тим, що ми пропонуємо, щоб у випадку, якщо на території України будуть нещасні випадки, до громадян України застосовувалися закони України. Тому що по цій Конвенції, якщо такий випадок станеться, там дуже великі треба робити виплати. Тому було таке застереження від Міністерства транспорту та зв’язку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, із застереженням, яке ми почули, що те, що стосується громадян України, до них застосовуються закони України, я ставлю на голосування про ратифікацію Закону про приєднання України до Протоколу від 3 червня 1999 року, що стосується змін Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 9 травня 1980 року. Прошу дружно підтримати із застереженням. Голосуємо дружно.

12:37:59

За-325

Дякую. Закон прийнято.

Слухається проект Закону ратифікацію Додаткового протоколу до Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї. Можемо голосувати?

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому Закону (я вам дам можливість потім виступити) про ратифікацію Додаткового протоколу до Угоди між Україною та… Будь ласка, доповідач - Миколайчук Олена Анатолівна, Голова Державного комітету ядерного регулювання. Запишіться на запитання.

МИКОЛАЙЧУК О. А.

Шановний Адаме Івановичу!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, почекайте, хай запишуться. Ви відповісте на запитання, це буде продуктивніше.

Так, будь ласка, три хвилин Полііт.

Леоніде Михайловичу, частіше ходіть на сесію, поки що це доповідають і відповідають, а потім…

12:39:06

ПОЛІІТ А.А.

Я прошу передать слово Ещенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єщенко, будь ласка.

12:39:25

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Наша фракція просить вас пояснити, значить, основні положення цього договору. І чому, значить, цей договір сьогодні виноситься, а не виносився він раніше? Будь ласка.

МИКОЛАЙЧУК О.А. Дякую. Тоді по суті договору. Вже протягом 10 років в Україні використовується так звана традиційна система гарантій. Згідно з цими традиційними гарантіями…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Анатоліївна, будь ласка, відповідайте на запитання, вас не запитували про суть договору, вас запитували чому так пізно виноситься на ратифікацію цей договір?

МИКОЛАЙЧУК О.А. Цей договір, дійсно, був підписаний в 2000 році, в серпні, а виноситься на ратифікацію сьогодні в 2005 році. Він вже виносився і слухався в сесійній залі 12-го січня цього року, тоді він не був підтриманий.

Зокрема, з боку фракції комуністів було тоді завдання поставлено, щоб ми перевірили. Уряд перевірив, чи, дійсно, ми зможемо без збитків для держави, без збитків для наших підприємств виконувати положення цього договору. Ми це перевірили, провели значну роботу. З цього питання 4 листопада було проведено у Верховній Раді під головуванням народного депутата Броннікова Володимира Костянтиновича „круглий стіл””, на який прийняли участь і наші вчені, і ті підприємства, і міністерства, і відомства, які відповідають за це. І, в принципі, впевнилися в тому, що Україна готова до виконання зобов’язань за додатковим протоколом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий, ваше запитання.

12:41:13

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”.

У мене коротеньке запитання. Воно стосується змісту. Безумовно, що закон ми повинні підтримати, і ми його підтримаємо, але скажіть, будь ласка, тут сказано про те, що Україна надає Міжнародному агентству з атомної енергії доступ до місць знаходження, які визначаються агентством. І в той же час, є така приписка: якщо Україна не вказує, то що, які наслідки можуть мати для України такі дії, коли Україна буде шукати, наприклад, задоволення вимог агентства в альтернативних місцях знаходження? Чи не зачіпаються тут певним чином, чи якимось чином, національні інтереси нашої держави?

МИКОЛАЙЧУК О.А. Я вам скажу: це теж було одне з питань, яке трохи затримало нас з ратифікацією договору. Першою країною, в якій були задіяні інтегровані гарантії, була в 1997 році Австралія. На сьогодні гарантії застосовуються вже в 71 країні. І ми маємо світовий досвід того, як це робиться. Ми не бачимо ніяких перепон для того, щоб це робилося в Україні, і не бачимо для нас ніяких проблем. Навіть сьогодні вже трьохрічний досвід застосування в перша ядерна держава – Китай, яка першою ратифікувала, ми бачимо, що навіть в ядерній державі проблем на сьогодні не виникає.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Ну, все, сідайте.

Від Комітету у закордонних справах Ігор Іванович Осташ. Будь ласка, думку комітету.

12:42:54

ОСТАШ І.І.

Шановні колеги, цей додатковий протокол, дійсно, спрямований на підвищення ефективності дієвості міжнародного режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Я лише звернуся до цього „круглого столу”, який відбувався, який підкреслив, що для розвитку атомно-промислового комплексу України в разі неприйняття додаткового протоколу виникнуть значні негативні наслідки. Так, для України, яка є частиною сучасного глобального світу і імпортує сто відсотків ядерного палива для атомних електростанцій і створює власний ядерно-паливний цикл, виконує роботи за проектами західних країн на об’єктів укриття на ядерних установках.

Відмова від ратифікації додаткового протоколу поставить під загрозу, як ріст, так і існування атомного промислового комплексу. І це стане бар’єром щодо участі у розробці та використанні високо інтелектуальних сучасних технологій, наприклад, перспективної технології четвертого покоління ядерних енергетичних установок. Тому Комітет у закордонних справах на своєму засіданні 19-го жовтня розглянув цей законопроект і ухвалив підтримати його прийняття Верховною Радою України.

Прошу підтримати рішення комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я бачу, що хочуть пообговорювати. Будь ласка, 12 хвилин.

Садовий. Сергій Жижко наступний.

12:44:19

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, Кіровоградська область.

Соціалісти насамперед вітають із професійним святом журналістів, які працюють на радіо і телебаченні і зичать їм всього найкращого у їхній професійній діяльності.

Але закон є закон. Закон є важливим для України і особливо для Кіровоградської області, яка є основним постачальником уранової сировини для ядерно-паливного комплексу і не лише нашої держави.

Розвиток цієї галузі здійснюється, проте не такими темпами, як цього вимагає життя. Це безпосередньо стосується, наприклад, і Новокостянтинівського рудосховища, що у Маловиськівському районі Кіровоградської області. Шахта повинна розпочати свою роботу у 2007 році, але головна перепона в цьому: може бути незадовільні темпи будівництва газопроводу „Новомиргород – Мала Виска – Олексіївна” до цієї шахти. Введення до ладу шахти дає можливість відкрити тисячі нових робочих місць та відновити тих, що вже були, і загублені на сьогоднішній день.

Там багато зроблено головою районної держадміністрації, соціалістом Небогою Олександром Івановичем. І буде поліпшення життя, якщо будемо встигати і своєчасно приймати необхідні закони, які сприяють розвитку вітчизняного виробництва, товаровиробництва. Очікується також, що найближчим часом застосування додаткового протоколу буде прийнято групою ядерних постачальників як передумова експорту ядерних матеріалів і технологій до країни призначення і до України. У випадку, якщо не буде ратифіковано цей акт, це буде означати заборону постачання ядерного палива для атомних електричних станцій. Тому потрібно підтримувати цей закон і соціалісти будуть його підтримувати.

З прийняттям цього закону про застосування гарантій відповідно ми будемо мати відповідні переваги і будемо… не будемо підлягати під будь-які заборони.

Що стосується первинних інформацій, яка готується для того, щоб передавати у МАГАТЕ, то я згоден із тими товаришами, які задавали запитання, в даному випадку потрібно цю інформацію досить дозувати, але у рамках відповідного договору. Реалізація Додаткового протоколу не потребує додаткових витрат і, ще раз підкреслюю, соціалісти підтримують цей законопроект і будуть голосувати „за”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Жижко. Леонід Чернівецький наступний.

12:47:25

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.

Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати! Хочу приділити увагу не так політичним наслідкам ратифікації розглядуваного Додаткового протоколу, як пов`язаним з нею питанням національної безпеки.

В статті 7 Закону „Про основи національної безпеки України”, ухваленого в червні 2003 року зазначено: „Неефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, недостатні темпи диверсифікації джерел їхнього постачання створюють загрозу енергетичній безпеці держави . Ці слова повною мірою відносяться до нашої атомної енергетики. Ще свіжа в пам`яті датована груднем 2004 року, а згодом дезавуйована заява президента російської корпорації „Твел” щодо можливої призупинки поставок ядерного палива на АЕС України у 2005 році ніби то через заборгованість. Ми не убезпечені від того, що подібні погрози з боку російських чиновників стануть коли реальністю. І тому, очевидно, є необхідність створення власного замкненого циклу з виробництва ядерного палива для атомних електростанцій, розмови про який точаться вже понад 10 років.

Варто згадати, що ми виплачуємо Росії за паливо для АЕС понад 300 мільйонів доларів щорічно. Але маючи значні запаси сировина і ряд ефективно працюючих виробництв галузі, нам потрібно зробити затрати на капітальне будівництво, котрі окупляться протягом п’яти років, і ми одержимо власний замкнений виробничий цикл.

Нова українська влада має виявити політичну волю в обстоюванні національних інтересів. Але для того, щоб діяльність створення власного ядерного циклу була легітимною з погляду світового співтовариства, Україна зобов’язана ратифікувати Додатковий протокол для Угоди між Україною та МАГАТЕ про застосування гарантій у зв’язку з договором про нерозповсюдження ядерної зброї. При цьому спеціально для тих парламентаріїв, котрі керуються антиукраїнськими поглядами, підкреслюю, що у разі, якщо ця угода не буде ратифікована, наслідки для України можуть бути зовсім поганими.

Група країн, ядерних постачальників, до якої входить і Росія, у короткому часі збирається розглядати саме ратифікацію Додаткового протоколу - передумовою для експорту ядерних матеріалів і технологій до країни-споживача. Тобто не ратифікувавши Додатковий протокол ми ризикуємо ближчим часом нарватися на заборону постачання ядерного палива для наших АЕС.

Отже, шановні радіослухачі і телеглядачі, ви маєте змогу безпосередньо переконатися в тому, чи керуються ортодокси чи опозиційні фракції вашими інтересами. Чи вони готові заради виконуваних ними політичних завдань створити передумови для потенційно можливої енергетичної кризи. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Черновецький. За ним Юрій Соломатін.

12:50:25

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати, радіослухачі!

Християнсько-ліберальна партія, Леонід Черновецький.

Я вважаю, що ця угода є благородною взагалі по суті, і Україна повинна до неї приєднуватися. Але я хочу, щоб ми попрацювали з правительством таким чином. И кто может слышать, пожалуйста, послушайте, о чем идет речь.

України була в останній час третьою державою по количеству ядерных ракет. Нам обіцяли дуже великі гроші із-за кордону за те, що ми добровольно оставили наше населення з шахтами, куди вони там падають, вот і котрі повністю зруйнували там екологічну обстановку і нічого не сплатили. Де ці гроші? Це дуже цікаво.

Я вважаю, що ми повинні заявити про те, що ми погоджуємося з цією угодою, але згадати про наших пенсіонерів і про велику кількість людей, які чекають на нашу допомогу. І правильно роблять, тому що Україна повинна отримати за цей благородный шаг, повністю безглуздий, тому що спочатку треба гроші, це я знаю, як буває з міжнародними установами, а потім треба було руйнувати ракети.

Тому я вважаю, що ми можемо відкласти на пару тижнів цю угоду, вот, послухати, які нам зроблять пропозиції, а взагалі, конечно, нам принципово втрачати нема чого, тому що у нас немає ніякої зброї, а наші атомні станції знаходяться в жалюгідному стані. Тому це треба теж грошей, інакше вони вибухнуть! І те, що нам обіцяли і із сторони Сполучених Штатів Америки, і зі сторони Росії, все це повинно виконуватися.

Якщо це виконано, то ми проінформуємо народ, що це все зроблено, що ми залишилися без атомно зброї благородно, як ніколи жодна держава не поступала, і після цього ми спокійно проголосуємо за цю угоду. І я вважаю, що іншого шляху у нас просто немає, потому что это, в принципе, настроит нас всех на то, чтобы мы слідкували за тим, як виконують свої зобов’язання ті, з ким ми домовляємося. Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Соломатін, фракція комуністів.

12:53:32

СОЛОМАТІН Ю.П.

Уважаемые коллеги. До меня выступало два моих товарища по парламенту. Я не хочу ничего обидного для них сказать. Но, если я скажу, что они не знают чем отличается протон от нейтрона, а электрон от позитрона, то это факт. Но один из них очень мудро оценил суть этого законопроекта и сделал свои замечания и предупреждения. А другой взялся продолжать ту линию, которая в свое время была реализована через Украинский научно-технологический центр.

Вы помните, мы неоднократно рассматривали вопрос о существовании такого центра на деньги Швеции, Канады, Австралии, Соединенных Штатов, и через который все секреты нашего военно-промышленного комплекса – ракетостроения, ядерных технологий – ушли за копейки в …… лабораторию. И там уже после советов экспертов этой лаборатории возвращались в виде грантов на жалкие подачки для содержания нашей науки. Мне было больно это видеть. И в то же время я в известной мере только мог понять, как наши ученые, краса и цвет советской атомной, ракетной техники, бежали в припрыжку за этими грантами.

А теперь к этому законопроекту. Ну, конечно, надо согласиться, у нас ядерного оружия нет. Тогда в чем же дело, что еще у нас надо контролировать. И вот когда начинаешь читать, что у нас еще нужно контролировать мощности производственные урановых рудников и обогатительных установок, годовой оборот производства таких рудников и обогатительных установок для Украины в целом. Единственное, что у нас еще осталось от советской великой страны, это урановые рудники и запасы урана на 50 лет вперед разведанные советскими геологами. Новоконстантиновское месторождение мы уже отдаем для совместной эксплуатации с американцами. Ну, давайте отдадим сейчас все еще секреты разведанных и неразведанных наших месторождений, возьмем под козырек дядьке Сему и господину ель Бородеи, нобелевскому лауреату, конечно не за то, что он нам посодействовал в ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы. Наши чернобыльцы уже дали ему оценку и соответствующей сессии МАГАТЕ в Вене в сентябре этого года.

А сейчас, конечно, этим протоколом возьмут нас под полный абсолютный контроль. Поэтому мне, в общем-то, не совсем понятно, что мы выигрываем, присоединяясь к этому протоколу, что проигрываем, мне абсолютно понятно. Надо было бы разобраться получше с этим делом.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Будемо визначатись. Я ставлю на голосування про прийняття закону про ратифікацію Додаткового протоколу до Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв'язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, реєстраційний номер 0290.

12:57:13

За-214

Хто за те, щоб повернутись, прошу голосувати.

12:57:35

За-233

Повернулись.

Я ставлю на голосування про прийняття закону про ратифікацію Додаткового протоколу до Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв'язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, реєстраційний номер 0290.

Прошу голосувати.

12:58:07

За-262

Прийнято.

ГОЛОВА. Шановні колеги, оголошую до розгляду Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про принципи співробітництва в нафтовій галузі. Якщо немає заперечень, застережень, то може ми б його поставили відразу на голосування? Немає застережень? Тоді прошу підготуватися до голосування.

Ставиться на голосування Проект Закону для схвалення в цілому, як Закон про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про принципи співробітництва в нафтовій галузі реєстраційний номер 0294. Прошу голосувати.

12:59:05

За-339

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Тепер наступний документ про ратифікацію. Це Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про основні принципи та напрями економічного співробітництва. Реєстраційний номер 0303. Є застереження до цього документу? Немає.

Ставиться на голосування для схвалення Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про основні принципи та напрями економічного співробітництва. Реєстраційний номер 0303. Прошу голосувати.

12:59:56

За-340

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Тепер нам належить ратифікувати Проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Республікою Панама про сприяння та взаємний захист інвестицій. Реєстраційний номер 0308. Немає застережень? Немає.

Я ставлю на голосування для схвалення Проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Республікою Панама про сприяння та взаємний захист інвестицій 0308. Прошу голосувати.

13:00:40

За-316

Рішення прийнято.

Шановні колеги, вноситься на ваш розгляд проект Закону про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Таджикистан про довгострокове економічне співробітництво на 2003-2012 роки. Реєстраційний номер 0310. Всі позитивні заключення є.

Я ставлю на голосування про схвалення проекту Закону про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Таджикистан про довгострокове економічне співробітництво на 2003-2012 роки. Реєстраційний номер 0310. Схвалення ратифікації. Прошу голосувати.

13:01:38

За-337

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону для розгляду за скороченою процедурою про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення процедур відновлення платоспроможності боржника) Реєстраційний номер 8026 і реєстраційний номер 8063.

А також проект закону про внесення змін до Закону України „Про введення Мораторію на примусову реалізацію майна” (щодо заборони судових рішень з питань банкрутства).

Будемо їх розглядати кожен окремо, да? Окремо? Окремо. Будь ласка, доповідь щодо законопроекту 8026, 8163. Тоді Романюк, будь ласка, Сергій Андрійович. Є? Від комітету, будь ласка, Володимир Демьохін. Так, шановні колеги, давайте тоді розглянемо, бо всі документи необхідні і подані. Хто записався, давайте, будь ласка.

Пузаков. Підготуватись Левцун. Будь ласка, будемо обговорювати.

13:03:05

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України. Кіровоградщина.

Даний закон, перш за все, повинен врегулювати питання відчуження державного майна поза межами законодавства з питань приватизації та недопущення зловживання і забезпечення захисту інтересів держави при застосуванні механізмів банкрутства та примусової реалізації майна. Адже до сьогоднішнього дня питання вдосконалення механізму примусової реалізації майна залишається законодавчо неврегульованим. Не в повному обсязі використовуються можливості координації зусиль центральних і місцевих органів влади в запобіганні банкрутству особливо небезпечних підприємств.

Така ситуація значною мірою зумовлена тим, що з боку органі виконавчої влади не вживається достатніх та ефективних заходів щодо завершення погашення заборгованості. Саме по цій причині створилася вкрай напружена ситуація на Світловодському заводі „Калькулятор”, який фактично не працює з 1996 року. З цього ж часу за ним тягнуться борги по заробітній платі.

До 1998 року завод був єдиним виробничим комплексом, де працювало більше трьох тисяч чоловік, але з дозволу Агентства з питань банкрутства під виглядом фінансового оздоровлення та підвищення інвестиційної привабливості це підприємство розділено на два підприємства: Світловодський машинобудівний завод, куди було передано майже все обладнання, а згодом завод за безцінь продано; і державний завод „Калькулятор” зі всіма боргами, в тім числі і зарплата машинобудівного заводу.

Протягом чотирьох років завод став нічийним, зате директори мінялися вправно, які один з-поперед одного спішили відірвати лакомий кусок для себе. І, в кінці кінців, завод розкрадено повністю, борги по зарплаті зростають і, звичайно, не виплачуються.

Біля півтори тисячі судових звернень зроблено колективом заводу та 36 колективних звернень в усі гілки влади, починаючи з Президента та Генпрокуратури. Оце наяву маємо наслідки „вмілого” (в лапках) керівництва професіоналів-реформаторів, які так вміло провели „реструктуризацію” (також в лапках), що немає що і на торги виставляти. А крайнім, як завжди, залишився робітник.

І оскільки дане підприємство є державним, я від імені колективу вимагаю від Мінпромполітики негайно вирішити питання виплати заробітної плати та заборгованості, включити в Державний бюджет наступного року статтю погашення всіх боргів державного підприємства „Калькулятор”, прискорити рішення питання про подальшу долю заводу та залучення можливих інвесторів для відновлення підприємства. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Левцун. Будь ласка, підготуватися Надразі.

13:06:05

ЛЕВЦУН В.І.

Володимир Левцун, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановні колеги! Шановні радіослухачі та телеглядачі!

Проекти законів 8026, запропоновані колегами Морозом та Сподаренко, та 8163, запропонований Кабміном, спрямовані на удосконалення процедури відновлення платоспроможності платника або його банкрутства.

У зв’язку з цим пропонується внести зміни в кілька законів України про заставу, про виконавче впровадження, про відновлення платоспроможності боржника або його визнання банкрутом, про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Особливо акцентується увага на захисті підприємств, які мають стратегічне значення для економіки України та безпеки держави, особливо небезпечних підприємств чи суб’єктів природної монополії.

Ці зміни дозволяють зменшити суттєво можливості сучасних „остапів бендерів”, які використовують недосконалість законодавства через процедуру банкрутства, цинічно привласнюють державне майно, при чому практично формально, не порушуючи закони України.

Найбільш суттєвим позитивом є залучення органів приватизації до реалізації заставного майна в разі звернення стягнення на майно державного підприємства. Підприємство, в уставному фонді якого частка державної власності перевищує 25 відсотків. Але, на мій погляд, цей відсоток повинен складати не 25, а 20 відсотків і вище, тому що п’ята частина у власності підприємств - це також достатньо суттєво.

Суттєвим позитивом являється підвищення вимог до діяльності арбітражних керуючих, тому що сьогодні, на жаль, часто арбітражні керуючі працюють не на стороні держави. Значно зменшить зловживання під час процедури банкрутства розширення повноважень центрального органу виконавчої влади з питань проведення економічної політики у процедурі відновлення платоспроможності, встановлення заборони на реалізацію основних фондів державного підприємства.

Однак, необхідно зазначити, що проект Закону , перший проект Закону, другий має спільний предмет регулювання, але й містить значну кількість законодавчих пропозицій, які є близькими і навіть тотожними за змістом і з відповідними положеннями. В зв`язку цим, можливо розглянути одночасно обидва закони.

Фракція Блоку Юлії Тимошенко безумовно підтримає…

ГОЛОВА. Так, дякую. Ну, будь ласка, два слова, завершуйте. Будь ласка.

ЛЕВЦУН В.І. Підтримує всі проекти, спрямовані на припинення пограбування держави України, кожного українця, починаючи з „Криворіжсталі”, Нікопольсього феросплавного заводу та інших. В цьому аспекті ми розглядаємо і ці проекти закону і будемо голосувати за їх прийняття у першому читанні.

ГОЛОВА. Дякую. Василь Надрага, фракція Народної партії. Ольга Гінзбург буде виступати.

13:09:51

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный Блок Литвина.

Уважаемые коллеги, мы сегодня рассматриваем законы и изменения в законодательство в части защиты интересов государства. 25 процентов. Я хочу сказать сегодня с этой трибуны, что это правильно ставится вопрос, а почему 25 процентов, а не 20, а не 10. или у нас государственная собственность и ее государственные интересы кончаются на 25 процентах или должны быть отслежены полностью. Поэтому мне кажется, когда мы рассматриваем законопроекты наших коллеги, тут можно как дебатировать так ли это или нет, а вот к Кабинету Министров хотелось бы обратиться с предложением иного порядка. У нас должно быть отдельное законодательство, где должно быть четко выписано каким образом защищается государственная собственность, независимо от того, какой процент она составляет в имуществе или в акциях того или иного предприятия. Не суть важно, оно есть государственное, и соответственно должны быть защищены и государства. Наверное, в такой же степени нужно говорить и о муниципальной собственности.

Поэтому, исходя из этой логики, не совсем можно понять, во всяком случае, я сегодня могу сказать, почему мы говорим о 25 процентах, и это есть, как бы, деление государственной собственности на два вида: который надо защищать и который можно не защищать.

Теперь в части того, каким образом написаны эти законы. То я хочу сказать, например, о законе 8026, мне кажется, что он просто неаккуратно в отдельных вещах выписан. Чего стоит одна норма, когда говорится о том, что вопросами банкротства в части государственных интересов на эту тему должен заниматься государственный орган по вопросам банкротства. У нас нет такого органа банкротства. 24 сентября он был ликвидирован, и у нас в государстве не существует органа банкротства. У нас было Агентство по банкротствам. Нет этого. У нас сегодня банкротством со стороны государства занимается кто угодно, кроме, как говорят: «за семи няньками дитя без глаза». Поэтому мы не имеем четко выраженной, нормальной государственной политики.

Точно также я приведу пример, может быть несколько с другой, как говорится, темы, но все-таки. Нет у нас сегодня Государственного комитета по делам ветеранов, и соответственно ветеранской проблематикой в исполнительной власти занимается все, кто угодно, кроме конкретной структуры.

Поэтому, возвращаясь к теме законопроекта 8026, могу сказать одно: такие вещи недопустимы. Мы не можем вписывать в закон того органа, которого не существует, и давать ему соответствующие полномочия.

Следующий момент. В изменениях в статье 20 этого закона предусматривается, что проблемами имущества и реализации данного имущества должен заниматься Кабинет Министров в том порядке, в каком он сам себя утвердит. Ну, а почему Кабинет Министров, мы же делаем законы? Соответственно такие вещи, такие нормы и такие действия нужно выписывать в законе, тогда у нас меньше будет с вами вопросов в части коррупции и всего остального.

Поэтому, я думаю, что данные законопроекты нужно просто еще доработать. Слишком, на мой взгляд, еще раз хочу закончить тем, с чего начинал, они выписаны не совсем аккуратно, они выписаны небрежно.

Спасибо.

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів.

13:13:06

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати!

Гінзбург, 161 виборчий округ.

Для мене при розгляді цього законопроекту такі головні виникли питання, які б я хтіла висвітити перед вами. Перше. Сьогодні наша держава майже не вникає в суть, що проходить при банкрутстві наших підприємств. Вони доводяться до такого стану. В цьому стані виникає така складна ситуація.

Перше і найголовніше, що турбує мене як народного депутата і повинно турбувати державу, і всі наших громадян, - ці підприємства мають велику заборгованість перед Пенсійним фондом, вони мають заборгованість по заробітній платі перед працюючими своїми, вони сьогодні мають заборгованість перед бюджетом міста, перед бюджетом держави.

При цьому виникає ситуація, що якщо ці підприємства заборгували перед Пенсійним фондом, люди, які йдуть на пенсію, вони не мають можливості оформити собі пенсію. Я хотіла б бачити це теж в цьому законі. Не мають можливості. Вони повинні звертатися, якщо підприємство банкрут і має заборгованість в Пенсійний фонд, звертаються до суду, тільки суд потім говорить, що так, ця людина працювала, але вона не отримувала зарплату і не платила в Пенсійний фонд не по своїй вині. І тоді відновлюється можливість цієї людини отримувати пенсію.

І сьогодні ми бачимо, що зміни, які внесені, сутність, от яка внесена в статтю Закону про заставу у відповідності до яких у разі звернення стягнення на майно державного підприємства, підприємство у статутному фонді якого частка державної власності перевищує 25 відсотків, реалізація заставленого майна здійснюється із залученням органів приватизації.

Ви розумієте, що сьогодні наші органи, які находилися при юстиції, не мають права або не можуть взяти під реалізацію майна. Наприклад, береться підприємство, і вони заставляють, наприклад, п'ятиповерхове приміщення і говорять: от бери п'ятиповерхове приміщення, бери реалізуй, віддавай людям заробітну плату. А на те поверхове приміщення немає документів: ні інвентарних доку… не проектів, нічого, це все треба робити через інвентарбюро. І тільки потім, через проходження деякого часу, можна це зробити.

Шановні народні депутати, я хотіла б сказати, що по суті ці поправки, які внесені до цього закону, мають поліпшити цей закон, але він не вирішить проблему банкрутства підприємств. Бо цим питанням повинна займатися держава в основі своїй. А не так, як сьогодні, наприклад, на Сумщині займаються такими підприємствами. Беруть арештовують рахунки і не пускають промисловість повністю працювати, і вимагають таким чином зробити проплату. А це в результаті нічого не дає. Завод зовсім не працює, і знову ж рахунки ці не погашаються, борги ці. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми завершили обговорення. Якщо хтось наполягає, то по одній, два, чотири чоловіки зараз. Володимир Черняк, будь ласка, одна хвилинка. Одна хвилина.

13:16:38

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати, закон має надзвичайно важливе значення.

У чому інтрига цього законопроекту? Вона полягає в тому, що раніше можна було, до цього часу і зараз, можна було здійснити приватизацію підприємства боржника, тобто банкрутство як форма і спосіб, і метод приватизації. І це давало змогу багатьом хитрунам і шахраям доводити підприємство до штучного банкрутства і приватизувати за безцінь.

Зараз пропонується ліквідувати такий порядок приватизації. Можна приватизувати тільки через суд. Але при цьому вводити до Фонду державного майна представника підприємства, і не можна це зробити без участі Фонду державного майна. Тобто процедура ускладнюється. І, мабуть, в реальних конкретних умовах це має сенс. Хоча...

ГОЛОВА. Дякую, Володимире Кириловичу. Будь ласка, Микола Садовий. Одну хвилину, будь ласка.

13:17:59

САДОВИЙ М.І.

Цей законопроект досить важливий і на думку соціалістів його необхідно приймати завдяки тому, що можна хоч частину тих проблем, які говорили попередні виступаючі, врегулювати, інакше, якщо не приймати, цей процес затягується на багато.

В пропонованому законопроекті зокрема пропонується усунути ряд суперечностей. Не секрет, що нерідко у нас штучно здійснюється або утворюються такі умови для штучного банкрутства і яскравим прикладом може бути, от на Кіровоградщині таке підприємство як Кіровоградбудіндустрія, де просто-на-просто здійснюється захоплення таких підприємств. Або завод чистих металів, що на Світловодську. Тому соціалісти підтримують цей законопроект і будуть голосувати за і запрошують всіх депутатів підтримати його.

ГОЛОВА. Так. Дякую.

Будь ласка, позиція уряду щодо законопроектів, які ми щойно розглянули. Будь ласка, з місця, мікрофон. Мікрофон, будь ласка.

_______________. Шановний Володимир Михайлович, я хотів виступити з пропозицією по законопроекту, який був поданий урядом, номер 8163. По Регламенту 5 хвилин.

ГОЛОВА. Будь ласка. Говоріть, говоріть. Треба вчасно приходити, тоді буде Регламент, будь ласка, говоріть.

_______________. Шановний Володимир Михайловичу, шановні народні депутати, більш ніж п’ятирічна практика застосування закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом підтвердила недосконалість частини його норм.

Ця недосконалість виявляється, перш за все, в тому, що майже у 70% справ, пов’язаних з провадженням процедури банкрутства, завершуються ліквідацією боржника. І лише по кожному десятому боржнику справа припиняється в зв’язку з укладенням мирової угоди чи задоволення вимог кредиторів.

Аналіз свідчить про тенденцію зростання застосування існуючої процедури банкрутства до стратегічних для економіки та безпеки держави підприємств, перш за все державного сектору економіки. У цьому році порушено 82 такі справи. За останні роки з’явилась ціла низка схем відчуження державного майна, що використовується через недосконалість законодавства з питань банкрутства.

Зокрема, при застосуванні процедур санації шляхом продажу майна способом, встановленим комітетом кредиторів. Це відбувалося на ВАТ Макіївський металургій комбінат, ВАЗ ВАТ „Автоливмаш”, державному підприємстві об’єднання Луганський верстатобудівний завод. Або через утворення товариств до статутних фондів, в яких передається майно підприємств .... сектору, як це сталося на ВАТ „Краситель”, Дебальцевський завод металургійного машинобудування „Льонотекст” .

З 2003 року введено норму, яка дозволяє в обмін на вимоги кредиторів на активи боржника, або корпоративні права для виводу його активів не конкурентними методами. Це мало місце при вкладенні мирових угод укладених ВАТ „Серп і Молот”, Одеський завод „Центроліт”, … Ковальський механічний завод та інші.

Ініціювання порушення справи про банкрутство використовується для ухилення від сплати податків та обов’язкових платежів. Користуючись тим, що при порушенні впровадження вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, не застосовуються санкції на виконання зобов’язань по сплаті податків і зборів, окремі суб’єкти ініціюють таку справу і відкликають її, коли суд зобов’язує подати до офіційних друкованих органів відповідне оголошення.

У такий спосіб відтерміновано і списано податкового боргу в минулому році 2,5 мільярди, в цьому році майже 830 мільйонів. Все це відбувається через відсутність законодавчо визначених ефективних важелів впливу державних органів на перебіг подій в процедурах банкрутства. Розмито регламентованість обов’язків та відповідальності сторін та учасників впровадження у справах про банкрутство. Виходячи з обмежень Регламенту, дозвольте зупинитися на головних змінах, які запропоновані в законопроекті номер 8163. Вони стосуються, по-перше, удосконалення діючого інституту арбітражних керуючих. До фізичної особи, підприємця, який в процесі реалізації процедур банкрутства має справу з долею тисяч працюючих, долею цілих міст, якщо мова йде, про містоутворюючі підприємства, багатомільйонними фінансовими потоками, повинно застосовуватися більш вимогливо ніж існує процедура отримання ліцензії арбітражного керуючого. З цієї ж причини його діяльність повинна бути під більш ефективним контролем. Тому в законопроекті пропонуються норми щодо особливості ліцензування цього виду діяльності, посилення контролю за нею та заходів впливу на порушників законодавства.

Вважаємо, що ці нововведення значно ускладнять можливості для зловживань. По-друге, проектом передбачено як загальні, так і специфічні особливості банкрутства державних, місто утворюючих підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, особливо небезпечних і суб’єктів природної монополії. Запропоновані норми обтяжують початок процедури банкрутства на цих підприємствах, у тому числі через збільшення у десять разів суми безспірних вимог кредитора до боржника, за яких судом може порушуватись справа про банкрутство.

Вводяться положення, спрямовані на запобіганні банкрутства таких підприємств, зокрема щодо обов’язкового повідомлення кредиторів за три місяці до дня подання до суду заяви про порушення справи, органа, який управляє майном або його власника. Передбачається більший вплив держави на усіх стадіях впровадження процедури банкрутства, обов’язковість природних заходів за оздоровлення зазначених підприємств, посилення відповідальності керівника перед власником за реалізацію таких заходів.

Особливі умови передбачені щодо арбітражного керуючого, який може бути призначений на такі підприємства при наявності досвіду роботи на керівних посадах, на відповідних підприємствах не менш, ніж три роки, та має право здійснювати свої повноваження тільки на одному з таких підприємств. Сьогодні по існуючій праці і арбітражний керуючий може бути до 20 справ.

По-третє, з метою запобігання відчуження держмайна за заниженими цінами, у законопроекті передбачається, що у всіх випадках реалізації майна підприємств держсектору, оцінка та продаж здійснюється у порядку, який застосовується при приватизації держмайна.

ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.

___________________.Шановні народні депутати, під час обговорення законопроекту на засіданні комітету, комітет Верховної Ради висловлена пропозиція про відправлення його на доопрацювання в уряд. За висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради законопроект може бути взятий за основу.

Просив би вас, шановні народні депутати, з урахуванням надзвичайної важливості і необхідності змін діючого законодавства, прийняти його в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Зараз будемо. Кармазін з мотивів, будь ласка.

13:25:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, безумовно, складне становище і складне враження після всього, що ми почули сьогодні, і того, що комітет не зовсім схвалює. По великому рахунку, тут багато порушень, в тому числі і діючої Конституції, можна передбачити, зокрема порушення вимог статті 129 Конституції про незалежність судді при здійсненні правосуддя і статті 14 Закону України „Про судоустрій”, згідно з якою суди здійснюють правосуддя самостійно, тому що погодження збільшення або зменшення строку, на який призначається розпорядник майна у справах про банкрутство державного підприємства і підприємства, у статутному фонді яких державі належить більше 25 відсотків, інакше як порушення самостійності суду розглядатись не може. Але нам не можна виникнути і те раціональне, яке є в законопроекті Олександра Мороза і Сподаренка.

Тому я пропоную прийняти його в першому читанні з обов’язковим урахуванням…

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, прошу підготуватися до волевиявлення в процесі голосування.

Першим ставиться на голосування проект Закону 8026, автор – народний депутат Олександр Олександрович Мороз: про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення процедури відновлення платоспроможності боржника), - для прийняття за основу. Прошу голосувати. Йде голосування, прошу голосувати.

13:27:20

За-112

Рішення не прийнято.

Тоді ставиться на голосування для прийняття за основу проект Закону реєстраційний номер 8163: про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення процедури банкрутства підприємств), - урядовий. Прошу голосувати. Для прийняття за основу. Прошу голосувати.

13:27:57

За-129

Рішення не прийнято.

Тоді я ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання проектів законів, реєстраційні номери 8026, 8163. Прошу визначатися.

13:28:25

За-159

Рішення не прийнято.

Тоді, може давайте таким чином, проголосуємо кожен окремо. Шановні колеги, я перший ставлю на пропозицію про направлення на повторне перше читання проекту закону реєстраційний номер 8026 –депутатський, будемо його так називати. Прошу голосувати.

13:29:01

За-170

Рішення не прийнято.

Тоді я ставлю на голосування другу пропозицію про направлення на повторне перше читання проекту закону реєстраційний номер 8163 -урядовий проект. Це не той проект... Зараз буде той розглядатися.

13:29:29

За-185

Рішення не прийнято, законопроекти відхилено.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” (одо заборони судових рішень з питань банкрутства) реєстраційний номер 7481. Доповідач - народний депутат України Іван Сидорович Бокий. Підготуватися від комітету Валентині… Коли буде доповідь зроблена, тоді і ваша буде доповідь.

13:30:01

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги! Останнім часом господарські суди масово ухвалюють рішення про визнання банкрутами і відкриття ліквідаційної процедури щодо державних підприємств та господарських товариств у статутних фондах, яких частки держави становить не менше 25 відсотків.

Судді господарських судів не завжди враховують установлений Законом України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” мраторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та товариств. І вже такі ухвали були прийняті по Чортківському м'ясокомбінату, птахофабриці „Ужгородський”, „Єнакіївський”, швейно-галантерейній фабриці, Слов`янському керамічному комбінату, Харківському домобудівному комбінату №1 та інші. Зараз в процесі банкрутства близько 700 підприємств. Вони, зрозуміло, можуть бути ліквідовані. На початку року у відділах державної і виконавчої служби було 177 тисяч 336 виконавчих документів на суму 6 мільярдів 739, майже 740 мільйонів гривень. Для задоволення на таку суму цих виконавчих документів з державних підприємств може бути реалізовано майна, вартість якого майже на порядок перевищує згадану суму.

У період із 2001 по 2004 рік з урахуванням ліквідованих підприємств примусово відчужено майна на суму майже 60 мільярдів гривень. При цьому, на задоволення вимог кредиторів надійшло тільки близько 4 мільярди гривень. Яскравим прикладом такої тіньової приватизації є продаж Донецької філії Спецюсту 5 теплових електростанцій Донбасенерго при залишковій балансовій вартості більше 1 мільярда за 207 мільйонів гривень. Або спроба виконавчої служби Радянського району міста Києва продаж пакету акцій „Росави” при номінальній вартості 102 мільйони гривень за 4 мільйони гривень. Тобто, за 4 проценти від їх номінальної вартості. Продаж та оцінка державного майна Податкової адміністрації виконавчою службою проводиться за різними схемами. Ця процедура є зручним інструментом для пограбування держави. Хоча є інші приклади.

Завдяки введенню мораторію на примусову реалізацію майна вдалося зберегти від ліквідації багато підприємств. Серед них „Рівнеазот”, Дніпроенерго, Макіївський металургій комбінат і так далі.

Є рекомендації Президії Вищого господарського суду, які зобов`язують господарські суди не виносити постанови про визнання банкрутами державних підприємств та господарських товариств про відкриття ліквідаційної процедури, але суди не виконують цих рекомендацій. Тому потрібне законодавче забезпечення цієї процедури, щоб не допустити розпродажу і розкрадання майна на великі суми, як це вже було здійснено, називав тільки за три роки – 60 мільярдів гривень. Просимо розглянути.

ГОЛОВА. Доповідь завершено. Будь ласка, позиція комітету.

Володимир Йосипович Матвєєв, заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Будь ласка, позиція комітету.

13:33:19

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемые народные депутаты! Уважаемый председательствующий!

Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций на заседании 17 мая этого года рассмотрел внесенный проект Закона Украины о внесении изменения и дополнения в статью 1 Закона Украины «О введении моратория на принудительную реализацию имущества», что касается запрета судебных решений по вопросам банкротства.

Проектом, кратко говоря, предлагается запретить хозяйственным судам принимать решение о признании банкротами и открытия ликвидационной процедуры относительно государственных предприятий и хозяйственных обществ, в уставных фондах которых часть государства составляет менее 25 процентов.

Во время обсуждения данного законопроекта народные депутаты на заседании комитета ставили под сомнение положение данного проекта и высказали по нему свои замечания. Субъектом законодательной инициативы выступала тогда Семенюк Валентина Семеновна, которая на момент рассмотрения была народным депутатом Украины, и заверила членов комитета, что ко второму чтению подаст свои предложения, которые снимут все замечания, как Главного научно-экспертного управления, так и членов комитета.

Здесь простоя хотел бы обратить внимание на то, что этот поданный законопроект противоречит, в первую очередь, Конституции, автором и проталкивателем которого был руководитель фракции социалистов в Верховной Раде Мороз Александр Александрович. И конечно социалистам нужно было бы, в первую очередь, думать о том, что они вносят, или проталкивают Конституцию, или после этого противоречие Конституции. Поэтому это тоже нашло свое обсуждение на комитет, и большинством голосов было принято решение поддержать рассматриваемый законопроект и рекомендовать Верховной Раде принять его за основу, хотя видов на исправление этого законопроекта, откровенно говоря, просто-напросто нет и привести его в соответствие с Конституцией практически невоможно. Доклад окончен.

ГОЛОВА. Я дякую і прошу шановних колег не згадувати прізвищ народних депутатів, які відсутні в цей час в залі і не можуть взяти право на репліку. Ну я прошу вас! Я ж зробив зауваження. Черновецький. Оскільки є проект постанови, автором якої є народний депутат Черновецький про неприйнятність, він має право на обгрунтування свого проекту. Будь ласка.

13:35:49

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Високоповажний Володимире Михайловичу, високоповажні народні депутати, радіослухачі.

Я хочу вам сказати, що сам законопроект, він повністю відповідає ідеології соціалізму і комунізму. І в цьому відношенні він правильний. Тобто можна вирішувати проблеми країни тільки двома шляхами: або приватизацією, або реприватизацією. У цьому смислі у мене ніяких претензій до автора законопроекту нема.

Но я хочу напомнить вам о том, что самым злобным решением бывшей преступной власти была такая заборона. И этот законопроект ударит по дрібним підприємствам, тому що вони працюють з великими державними підприємствами, які їх просто збанкрутять. Когда придет время платежей, они им скажут: извините, ребята, вы же не знали, что у нас 25 процентов есть государственной собственности, тому идите подальше. Крім того, це повністю протирічить Конституції України , тому що всі судові рішення повинні виконуватися. Дякую за увагу.

Тому я хочу порассуждать на эту тему. Это очень серьезный вопрос. На Украине это должны знать и пенсионеры, и рабочие, и предприниматели, и все абсолютно граждане Украины. Есть основная проблема – это плохого менеджмента предприятий, которые работают в государственной сфере. Там есть очень порядочные люди. Но их единицы. В основном, они работают на свой карман. Вся абсолютно схема работы государственных предприятий, которые наносят ущерб государству в десятки миллиардов, наверное, долларов в год, которые могли бы идти на выплату сбережений пенсионеров и на другие социальные выплаты, состоит в следующем. Производство продукции за счет государства по заниженным центам, заключение контрактов по заниженным ценам з буржуями за границей, получение разницы в карман и дележ в министерствах и ведомствах этих денег и отправка их в оффшорные зоны.

Самая главная проблема, которая может быть решена Фондом державного майна – это объявление конкурса на самых лучших предпринимателей, государственных менеджеров. Доведение до них, что мы обещали и на площади во время революции, доведение до них процентов, которые они сами зарабатывают. Тогда мы найдем людей, которые будут думать о людях в держави. Это очень важная тема.

Поэтому, пожалуйста, пидтрымайте мою постанову и таким чином Конституцию Украины. Спасибо за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, є потреба нам обговорювати чи можемо перейти до прийняття рішення? Є, да? Записалися на табло... Покажіть, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися на виступ.

Володимир Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Михайлу Гладію.

13:39:16

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Відомо, що обсяги державної економіки, державних підприємств залежить перш за все від належного та правильного застосування механізмів банкрутства та ліквідації. Взагалі законодавство про банкрутство начебто з кожним днем набуває все більш продуманих змін. Проте сьогодні керівникам підприємств та арбітражним керуючим все ще доводиться стикатися з цілою низкою проблемних питань.

Щодо господарських товариств та державних підприємств, останнім часом господарськими судами приймаються рішення про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків. Хоч і діючим законам заборонено продажу майна у процесі ліквідаційної процедури. Але, як ми бачимо на практиці, прийняття рішення про визнання банкрутом призводить до зупинення виробничої діяльності. А це не дозволяється підприємству-банкруту зберігати майно у зв’язку з відсутністю коштів, хоча знаючи, що діючим законом заборонено продаж майна в процесі ліквідаційних процедур, то чому ж з 11 цукрових заводів, що на Кіровоградщині, працює тільки два, а решта як банкрути перерізуються на металобрухт, причому цинічно і підло. Наприклад, другий місяць заводчани Сальківського цукрового заводу стіною стоять на захист свого заводу, щоб не дати „господарям” пустити його на металобрухт. І скільки ще будуть стояти на холоді робітники зі своїми сім’ями невідомо.

Прикро, що влада перебуває теж в засаді, чекаючи слушного моменту, хоч вона має право законно заборонити перерізувати обладнання, але, як видно, це їй невигідно.

Таким же чином зникли цукрові заводи в Малій Висці, Перегонівці, Добровеличківці та інші. Це так звана реалізація майна банкрута по методу „всенародно” обраних президентів України Кравчука, Кучми та Ющенка.

Тому внесені зміни до статті 1 даного закону, це захист майнових прав та інтересів держави, а саме заборона господарським судам приймати рішення про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури щодо державних підприємств та господарчих товариств. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Михайло Васильович Гладій від фракції Блоку Юлії Тимошенко, будь ласка, вам право на виступ. Єщенко підготуватися.

13:41:54

ГЛАДІЙ М.В.

Михайло Гладій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Володимир Михайловичу, шановні колеги, даним законопроектом пропонується заборонити господарським судам приймати рішення про визнання банкрутами і відкриття ліквідаційної процедури щодо державних підприємств і господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%.

Оскільки за цим законом згідно з його назвою встановлюється мораторій щодо примусового продажу майна зазначених підприємств, а не обмеження щодо прийняття судом певних рішень у ході розгляду справи про банкрутство.

Шановні колеги, якщо подивитися, які зміни пропонують колеги до даного законопроекту, то є одна тільки юридична норма доповнення, крім мораторію, пропонується заборонити господарським судам приймати рішення про визнання банкрутами і відкриття ліквідаційної процедури щодо них. І що цікаво, до вдосконалення, визначеного законами України, механізму примусової реалізації майна, тобто до того, поки буде вироблений механізм.

Я хочу нагадати, що постановою Верховної Ради України про доопрацювання законопроектів щодо вдосконалення процедур, відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, та примусової реалізації, це перший крок до такого механізму. Оскільки мова йде про накладання мораторію і заборону, то я вніс би таку пропозицію. Врахувати сім законопроектів, які подані з цього питання, об’єднати їх до купи, повернути на доопрацювання і на перше повторне читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, Володимир Єщенко, фракція комуністів. Будь ласка. Підготуватись Олексію Малиновському.

13:43:54

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

У листопаді 2001 року, Верховна Рада Україна прийняла Закон про введення мораторію на примусову реалізацію майна, спрямований на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захисту інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств у статутних фондах, в яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Я скажу, що от на цей закон сподівались багато підприємств, в першу чергу, це відноситься, я підтримую повністю свого колегу Пузакова, цукрової промисловості. Я вже тут неодноразово виступав і казав, який стан справ у нас з цукровою промисловістю Черкаської області. І закон про тимчасову заборону відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що входять до складу цілісних єдиних майнових комплексів і підприємств, які здійснюють виробництво цукру, пролежав у комітеті з питань агропромислового комплексу, потім вони його витягнули, ми за нього проголосували, направили Президенту. Що зробив Президент Ющенко? Він наклав вето і основа цього, як він пише у своїй пропозиції, таким чином цим законом, який я називав, що розглядається, обмежується право власників зазначених об’єктів усіх форм власності, оскільки законом не встановлено інше, в тому числі і приватної, на розпорядження належним їм майном.

Так от, у нас цукрові заводи – про банкрутство прийнятий ще у 2000 - 2001 році, у 2002 році. Це ж ……………….. завод, Рижавський Уманського району. Я вже зробив декілька запитів по цих заводах. Я отримую відповідь від віце-прем’єра Мельника, що да, „ми зараз вивчаємо, ми будемо робити всі заходи”. Але, шановні, треба поїхати на ці заводи і подивитися, який стан справ там. У 2000 році колишній Прем’єр приїхав у Шрамкавку, і йому показали Шрамківський цукровий завод, для того щоб показати, що він діє, а він уже проходив стадію банкрутства. Запалили скати у трубі, тому що трубу далеко видно. Вона стала коптить. І поставили КаМАЗ із цукровим буряком біля в’їзду в цей завод. Отак влада показує, що такі заводи працюють. У нас 11 заводів не працює із 22-х, які діють на Черкащині, діяли у радянські часи в Черкаській області.

Тому цей закон повинен, в першу чергу, дати можливість не допускати те, що допустили раніше. Цей уже закон іде з запізненням. Тому треба міняти першу частину цього закону.

ГОЛОВА. Мікрофон Олексія Малиновського ввімкніть, будь ласка.

13:46:54

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.

Олексій Малиновський, фракція соціалістів, Черкащина.

Шановні колеги, мабуть, немає ні в кого сумніву в тому, що те, що ми сьогодні обговорюємо, надзвичайно актуальне. Тому що всі ми розуміємо, що система банкрутства сьогодні - це спрямовано чітко на привласнення майна, привласнення майна державних підприємств. Тому приймати його необхідно, і соціалісти будуть голосувати стовідсотково за цей законопроект. Тому що іншого виходу у нас зберегти те, що є в державі, неможливо.

Я хотів би трошки зупинитися на іншому. Ми сьогодні обговорюємо те, що завжди турбувало соціалістів і наших колег по лівому табору. Але мене дивує, коли виступає керівник комітету, один з керівників комітету і дає політичні оцінки того чи іншого рішення в розрізі того, що він пропагує сьогодні.

Я б хотів нагадати, що це та мораль, про яку говорив один із ваших представників. І в цілому, я ще раз підкреслюю, соціалісти голосуватимуть за цей закон і просять його підтримати всіх. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми завершили обговорення. Зараз одну хвилиночку, з мотивів будь ласка, Гінзбург, одну хвилиночку, мікрофон. Потім попросимо, уряд скаже свою позицію і будемо голосувати.

13:48:07

ГІНЗБУРГ О.П.

Я, дякую, шановний Володимир Михайлович!

Я просто не можу втриматися, щоб не сказати, коли ми розглядаємо цей закон, одну дуже цінну річ.

Ми говоримо про збереження державних підприємств. Я зараз зіткнулася з такою проблемою. Приймається Міністерством оборони Декрет про скорочення військової частини. Потім протягом цілого року оформляються документи для того, щоб передати майновий цілісний комплекс військової частини в комунальну власність. Цілий рік військова частина знімається, це все залишається, воно все розтягується, розграблюється, і цілий рік іде процедура майже передачі.

Ось зараз я хотіла б внести пропозицію, якщо урядовці слухають це, то цього просто допустити не можна, якщо ми так турбуємося про державне майно. Нам треба паралельно з виходом цієї державної доктрини, ми… чи декрету, ми повинні зразу автоматично приймати тут же рішення передачі цього державного майно в комунальну власність, щоб воно збереглося або було реалізовано кудись, або примінилося по іншому. І ці 25 відсотків, чи 100 відсотків, це все наше державне майно…

ГОЛОВА. Я дивлюся тут Володимир Черняк записаний. Будь ласка.

13:49:26

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Шановні колеги, ми зараз маємо ситуацію, коли виникла колізія між економічною доцільністю і Конституцією.

Мені імпонує намір законодавця зберегти державну власність, але це робиться шляхом заборони господарським судам приймати рішення по банкрутству і відкривати ліквідаційну процедуру. Краще нам все-таки було б зобов’язати господарські суди, щоб вони стояли на сторожі державної власності і не брали хабарі.

В зв’язку з цим, що це суперечить Конституції – Основному Закону тому, що в Основному Законі записано, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. От, як вийти з цієї колізії?

Дякую.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, всі хто мав намір виступити, виступили. Хвилина ще Черновецький. І будемо голосувати.

13:50:49

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Уважаемые радиослушатели!

Я хочу сказать следующее. Очень благородная идея о том, чтобы поддерживать предприятия вообще.

И, в принципе, все может быть государственное никаких проблем нет. Нужно только установить правила игры. И только об этом и идет речь, если правила игры существуют, если менеджмент государственный заинтересованный и коллектив в результатах своего труда тогда все одноголосно голосуют за такой закон. Если только таких правил нет. И государственные многие предприятия, в том числе тут в Киеве их создавали кучу всяких парковочных хозяйств, для ЖЭКов и еще чего - не будь. Но вот если они там жульничают, например, да, но и при этом у них частка 25 відсотків у государства, тогда мы не можем говорить об их ответственности из-за того, что они делают. То есть все поставлено с ног на голову. Давайте сначала мы решим эту проблему, после этого, когда мы, например, всех представителей левых партий назначим руководителями заводов и фабрик. Но я им доверяю – это люди хорошие. Тогда мы можем говорить о…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено, прошу підготуватися до голосування. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про введення мораторію на промислову реалізацію майна” (щодо заборони судових рішень з питань банкрутства). Реєстраційний номер 7481. Прошу визначатися.

13:52:43

За-83

Не прийнято.

Ми можемо на повторне перше? Тоді відхилено.

Шановні колеги! Я продовжую засідання на 15 хвилин. Перед цим… О, вибачте, вибачте. Да, тут правильно. Я ставлю на голосування проект постанови народного депутата Чернівецького про неприйнятність цього законопроекту. Прошу визначатися.

13:53:44

За-77

Законопроект відхилено.

Послухайте, будь ласка, оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 2.2 Регламенту України, інформую про входження народного депутата України Немировського Олега Анатолійовича до складу Народного Блоку Литвина.

Слухається проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо центру удосконалення дітей). Реєстраційний номер 7741. Доповідає народний депутат Фельдман Олександр Борисович.

Підготуватися від комітету Мусіяці. Будь ласка, три хвилини.

13:54:37

ФЕЛЬДМАН О.Б.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Проектом закона 7741 предусматривается переподчинения от центра по усыновлению детей от Министерства науки и образования Министерству по делам семьи, молодежи спорта.

С одной стороны, это технический проект закона, поскольку вносятся изменения в Семейный кодекс и Гражданский и процессуальный кодекс на основе принятого в январе 2005 года закона 2342.

С другой стороны законопроект предусматриваем непростое переподчинение центра усыновления детей, а придания нового качества работе с самыми обездоленными детьми.

Иными словами, в проекте закона заложено и новое название и новое значение этого органа: вместо Центра по усыновлению детей, будет создан орган, правительственный орган государственного управления усыновления и защиты прав детей. Мы впервые говорим о том, что государственный орган будет заниматься защитой детей и нести ответственность за соблюдение прав детей-сирот, в том числе и усыновленных.

Изменения начали происходить еще в прошлом году. Совместно с Министерством по делам семьи и молодежи, спорта отрабатывался проект закона об обеспечении организационно-правовых условий социально защиты детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки. Будет реформирована вся система опеки, попечительства и усыновления детей. Это связано с главной задачей – дать каждому ребенку семью, а не интернат.

Мы не смогли за долгие годы создать систему гражданской ответственности за брошенных детей. Вместо этого необходимо создать систему заинтересованности наших граждан в усыновлении детей и систему борьбы с социальным сиротством, которая приобретает огромные масштабы. Сегодня обездоленных детей в нашей стране больше, чем после гражданской войны.

Службы по делам несовершеннолетних будут переименованы и переориентированы на защиту прав детей. В конце концов будет увеличен штат работников, которые занимаются детьми-сиротами и детьми, лишенными родительской опеки. Это позволит улучшит работу отдельно с каждым ребенком. Прошу поддержать законопроект 7741. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Що будемо голосувати? Ніхто не заперечує? Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо Центру усиновлення дітей. Реєстраційний номер 7741. Прошу голосувати. За дітей і дочок, синів і дочок.

13:57:04

За-261

Прийнято.

Можемо прийняти в цілому? Комітет пропонує прийняти. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону. Прошу голосувати. Хай буде менше сиріт. Голосуємо.

13:57:33

За-283

Дякую. Довго ми до цього закону підходили, але нарешті ми його прийняли.

Так, наступні закони у нас по судовій системі. Але Василь Васильович Онопенко у зв’язку із зайнятістю просив, щоб ми їх пізніше розглянули. Важливі, але доповідач...

Розглядається проект Закону про внесення доповнення до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" (щодо перерахунку пенсії). Реєстраційний номер 7627. Доповідає Василь Іванович Надрага. Підготуватися Оржаховському.

13:58:25

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, данный законопроект посвящен той фактической ситуации, которая сложилась.

Суть ее заключается в следующем. При очередном повышении заработной платы государственным служащим, при всех равных условиях (стажи, выслуги, должности и всем, всем остальном) люди, работающие в разных министерствах и ведомствах, и органах государственного управления, получают разную пенсию. Все зависит от того, каким образом в том или ином министерстве выплачивают пенсию… премию. И мы получаем ситуацию, например, приведу, что по Министерству аграрной политике после первоянварского повышения заработной платы текущего года надо было уменьшить пенсию действующим пенсионерам на 30-40 процентов.

Мой законопроект предполагает, что не зависимо от того, как проплачивается заработная плата на текущий момент в том или ином министерстве и ведомстве, с чего она там формируется, пенсии у людей должны быть одинаковыми. Все. Все остальное – условности.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Оржаховський від Комітету з питань державного будівництва. І зараз будемо голосувати.

13:59:36

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Шановні колеги, Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Ідея законопроекту народних депутатів Надраги і Ващук добра. Одначе Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування 21 вересня 2005 року розглянув на своєму засіданні даний законопроект щодо перерахунку пенсії, яким пропонується внести зміни до порядку перерахунку пенсій державним службовців з метою недопущення зменшення розміру встановлених пенсій.

Під час обговорення цього питання на засіданні комітету народними депутатами, членами комітету висловлено ряд суттєвих зауважень до даного законопроекту. А саме, щодо недоцільності визначення у законі конкретних складових заробітку державного службовця, оскільки питання оплати праці цієї категорії працюючих осіб регулюються Кабінетом Міністрів України, відповідно стаття 33 Закону України „Про державну службу”, неузгодженості між собою норм законопроекту окремих, невизначеності обсягу та джерел покриття додаткових витрат з Державного бюджету в разі прийняття законопроекту, що не узгоджується з вимогами частини другої статті шостої, другої, сьомої Регламенту Верховної Ради України і статті 27-ої Бюджетного кодексу України.

І насамкінець врегулювання порушеного в законопроекті питання по суті відповідною постановою Кабінету Міністрів.

Зважаючи на викладене, комітет по державному будівництву та місцевому самоврядуванню не підтримуючи висновку Головного науково-експертного управління щодо прийняття цього законопроекту за основу і погоджуючись із зауваженнями до нього Кабінету Міністрів України та Головдержслужби України рекомендує Верховній Раді України відхилити зазначений законопроект при розгляді у першому читанні як такий, що втратив актуальність у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів № 646 від 27 липня 2005 року. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати? Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Проекту Закону про внесення доповнення до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" (щодо перерахунку пенсії), реєстраційний номер 7627.

14:02:03

За-43

Ну, я думаю, результат зрозумілий.

По фракціям? Будь ласка. По фракціях, будь ласка, по фракціях. Законопроект відхилено.

Комуністів, „Регіони України” – нулі, Народна партія – 17, „Наша Україна” – 0, Блоку Тимошенко – 1, соціалісти, Українська народна партія, соціал-демократи – 0, Народний блок Литвина – 18, „Довіра народу”, „Реформи і порядок” – нулі, „Єдина Україна” – 4, Народний Рух України, промисловці і підприємці – нулі, Позафракційні – 3. Законопроект відхилено.

Так, шановні колеги, давайте ми приймемо в першому читанні проект Закону про внесення змін до Основ законодавства України про культуру (щодо ліквідації дитячих закладів), щоб зберегти культуру.

Ставлю на голосування про прийняття в першому читанні. Голосуємо дружно.

14:03:10

За-211

Шановні колеги, трошки розслабилися. Мобілізуйтеся.

Я ставлю на голосування: про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Основ законодавства України про культуру (щодо ліквідацію діючих закладів). І профільний комітет, і Науково-експертне головне управління пропонують підтримати його в першому читанні. Прошу голосувати. Давайте достроково завершимо засідання. Голосуйте дружніше.

14:03:51

За-254

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, все, що ми на сьогодні намічали, ми з вами наполегливою працею втілили в життя. Тому дякую за співпрацю. На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. Наступна наша робота - о 15 годині парламентські слухання, присвячені співробітництву України і Німеччини, і робота у комітетах, фракціях та депутатських групах.

Завтра ранкове засідання розпочнеться о десятій годині. На все добре.