ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ СЬОМЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
17 січня 2006 року, 16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Запросіть будь ласка народних депутатів до сесійної зали з тим, щоб ми могли продовжити нашу роботу.
Прошу підготуватися, шановні колеги, до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.
16:02:29
Зареєструвалося у сесійній залі картками 402 народних депутати.
Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги! Продовжуємо розгляд питань визначених розкладом на вівторок. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (щодо фондів підтримки), реєстраційний номер 7797. Доповідач Віталій Хомутиннік.
Хорошо, давайте будемо обговорювати. Є рішення комітету прийняти за основу. Будь ласка, яка позиція Кабінету Міністрів щодо цього закону? Будь ласка, мікрофон.
_______________. Урядом підтримується внесений на ваш розгляд законопроект. Ми вважаємо, що його прийняття дозволить закріпити статус та регламентувати діяльність фондів підтримки підприємництва, як неприбуткових організацій, гарантувати вплив держави та закласти нормативну базу для функціонування фондів підтримки підприємництва, як одного з елементів структури державної підтримки підприємництва.
Водночас, у нас є зауваження та пропозиції щодо внесення змін в редакцію статті 13 першої частини і частини четвертої. Відповідні зауваження та пропозиції надані. Вважаємо за необхідне прийняти законопроект у першому читанні за основу з врахуванням зауважень, які можна врахувати при підготовці до другого читання.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Будемо обговорювати. Записалося шість народних депутатів.
Юрій Анатолійович Кармазін. Немає. Михайло Мельничук знімає свій виступ. Володимир Новак. Знімає, є, вибачте. Володимир Новак. Підготуватися Сятині.
16:04:46
НОВАК В.М.
Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України, Хмельниччина.
Шановний Володимире Михайловичу, колеги! Дорогі виборці! Законопроектом пропонується викласти в новій редакції статтю 13 „Фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва” Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва”.
На перший погляд, прекрасні назви, прекрасні наміри, та і самі закони справляють нібито, спрямовані нібито на підтримку дрібного бізнесу, в якому сьогодні працює значна кількість населення України. Але чому ми, комуністи, ті, хто одним із пунктів своєї програми підтримує представників дрібного бізнесу та середнього, виступаємо на захист інтересів, змушені сьогодні виступити категорично проти прийняття цього закону?
Та тому, що держава хоче кинути підприємців вже вкотре. Вдумайтесь, законопроектом пропонується фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері підтримки малого підприємництва здійснювати не напряму, а через створення Українського фонду підтримки підприємництва, а також регіональні та місцеві фонди, створені відповідно на місцях.
Регіональні та місцеві фонди підтримки підприємництва на місцях будуть юридичними особами, засновниками яких можуть бути місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування і навіть фізичні особи. Бюджетні кошти, які виділені на підтримку підприємництва, будуть виділятися для фонду, і уже фонд буде їх розподіляти.
Кому не зрозуміло, як це буде насправді? Чи виграє від цього підприємець? Звичайно, ні. Адже держава замість того, щоб фінансувати через банки напряму підприємця, відгороджуються від нього фондом. Для того, щоб фонд працював, потрібні службовці, приміщення, транспорт та і все інше. А це – кошти, великі затрати. Зросте бюрократичний апарат. Хто його буде годувати? Той же підприємець за свої кошти.
А корупція? А хабарі? І все це з кишені підприємця. Спустіться на землю, шановні колеги! Це не підтримка підприємця, це ще одне ярмо на його шию. Дайте йому кредит. Вони говорять так: дайте нам кредит в банку під людські низькі проценти, не заважайте нам працювати, встановіть нормальні податки, які були б посильними - оце і вся державна підтримка.
І не лукавте. Якщо хтось хоче собі створити теплі робочі місця у цих фондах, так і скажіть, не прикриваючись інтересами підприємців. Ми, фракція комуністів у Верховній Раді, послідовно захищаючи інтереси представників малого бізнесу, не можемо голосувати за цей проект і закликаємо інші фракції не голосувати за нього. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Михайло Сятина, будь ласка. Фракція Народної Партії. Підготуватися Володимиру Яворівському.
16:07:44
СЯТИНЯ М.Л.
Дякую. Михайло Сятиня, Народний Блок Литвина.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері підтримки малого підприємництва здійснюють відповідно до своєї компетенції на загальнодержавному рівні Український фонд підтримки підприємництва, на обласному – обласні, на місцевому – місцеві фонди.
Як показує практика, місцеві органи влади та самоврядування самоусуваються від створення умов та належного сприятливого середовища для розвитку підприємництва як основного чинника в структурі регіональної економіки. Будуючи співзасновниками регіональних та місцевих фондів, вони не використовують у повному обсязі можливостей зазначених фондів для підтримки підприємництва в регіонах, а відтак виникла і необхідність внести зміни в законодавство, конкретизувавши завдання та види діяльності фондів підтримки підприємництва.
Шановні колеги, Народний Блок Литвина вважає, що запропоновані законопроектом зміни сприятимуть покращанню діяльності фондів підтримки підприємництва, і тому ми будемо підтримувати його ухвалення. На думку Народного Блоку Литвина, такі зміни дозволять закріпити статус цих фондів та регламентувати їх діяльність як неприбуткових організацій, а також насправді гарантувати державну підтримку.
Разом з тим, було б доцільно передбачити обов’язкову участь Українського фонду підтримки підприємництва тільки у тих місцевих фондах, засновниками яких є місцеві органи виконавчої влади, а не органи місцевого самоврядування, оскільки останні є самостійні у своїй діяльності. Таким чином, відбулося б узгодження положень проекту з законодавством про місцеве самоврядування. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Так, Іван Заєць. Немає. Ігор Шурма.
16:09:55
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.
Шановні колеги, шановні наші виборці і шановні малі підприємці, якщо так можна сказати. Ми прекрасно усвідомлюємо, що в сьогоднішній нашій Україні та й не лише в Україні, а й в світовій практиці економіка держави тримається в основному на середньому бізнесі і на малому бізнесі.
Великий бізнес посідає дуже невеличкий відсоток, а якщо в нас, а якщо врахувати те, що у нас в Україні сьогодні крупний бізнес крупне підприємництво, як правило, є кримінально олігархічне, то фактично, нормальний, більш менш цивілізований бізнес абсолютно перемістився в середній бізнес і у бізнес дрібний. Для України дрібний бізнес – це буквально спосіб, скажімо так, виживання навіть, а не спосіб господарювання у першу чергу.
Через те, я, прочитавши цей законопроект, чесно кажучи, нам би треба було б весь цей Закон перекроїти під якісь сьогоднішні нормальні мірки, спростити саму реєстрацію цього малого підприємництва, надати можливість, щоб люди, скажімо, у певних банках, які могли б цим займатися, мали можливість на низьковідсотковий кредит. І це була б найкраща підтримка малого підприємництва.
Я при різності позицій моїх, загальних позицій, скажімо, з Новаком, я його абсолютно підтримую в тому, що ми дійсно, замість того, щоби розв’язати руки малому, цьому підприємцю, він, як правило, або сімейний, або десь тут біля сім’ї, так би мовити, ми утворюємо ще одну структуру. Це щось точнісінько нагадує „Росукргаз”. Якщо раніше Україна з Росією просто, так би мовити, брали торгували газом, то тепер поставили ще „Росукргаз”. Щось подібне може бути й тут. Варто тільки чуть-чуть напружити свою уяву і ми відразу побачимо, що за цим стоїть, які будуть хабарі, хто буде проводити ці тендери? Я хочу знати, значить, де будуть визначати той чи інший банк?
Тобто, в мене таке враження. Що ми, справді, кидаємо малого підприємця, замість того, щоб йому розчистити дорогу, дати йому більше свободи і підприємницької, і найголовніше – це, звичайно, заснування свого бізнесу. Бо це, може, найскладніший процес з нашими чиновниками, де, в який кабінет людина не зайде, всюди простягнута рука попід стіл – дай, дай, дай, дай і дай.
Через те, мені здається, ми за цей законопроект, бажаючи підтримати малого підприємця в Україні, ще раз кажу, він потребує колосальної підтримки. Я переконаний, що треба заходити просто з іншого боку, а не ставити між підприємцем і банком, і державою ставити ще одного посередника, куди будуть стікатися величезні хабарі.
ГОЛОВА. Ігор Шурма, фракція СДПУ(о).
16:12:54
ШУРМА І.М.
Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), „Опозиційний блок НЕ ТАК!”.
Даним законопроектом встановлюється, що основними видами діяльності фондів підтримки є, перше, впровадження цільових соціально-спрямованих програм та заходів на безповоротній основі. Друге. Надання фінансової підтримки на платній, на умові кредиту, та безоплатній поворотній основі для реалізації підприємницьких програм і проектів. Третє. Часткова сплата відсотків за видані підприємцям кредити установам і банкам.
Крім того проектом передбачено, що кошти Українського фонду підтримки підприємництва формується за рахунок бюджетних коштів, виділених для реалізації державної політики у сфері підтримки підприємництва, а також коштів, одержаних від приватизації державного майна, добровільних фізичних внесків, юридичних осіб та інших джерел, не заборонених чинним законодавством.
Що стосується регіональних та місцевих фондів підтримки підприємництва, то їх грошові коштів формуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, що виділяються для підтримки підприємництва на регіональному та місцевому рівні, коштів, отриманих від відчуження комунального майна, коштів Українського фонду підтримки підприємництва, внесків засновників та учасників добровільних внесків фізичних, юридичних осіб та інших джерел, не заборонених чинним законодавством.
Разом з тим, виходячи за рамки законопроектом, що розглядається, хочеться наголосити, що проблеми державної підтримки малого підприємництва не можуть бути вирішені незначним поліпшенням діючого законодавства.
Антипідприємницька політика нової влади в поточному році нанесла колосальну шкоду дрібним підприємцям, особливо тим, хто працює на спрощеній системі оподаткування та обліку. Надовго підірвана довіра підприємців до гарантій держави, які були брутально та протизаконно порушені першим помаранчевим урядом і повернути цю довіру не можна лише здійсненим скасуванням дискримінаційних норм. Потрібно якнайшвидше прийняти закон про спрощену систему оподаткування, вирішити питання про податкові канікули для ряду категорій дрібних підприємців, тих, хто зайнятий реальним виробництвом або наданням суспільно важливих послуг. Це і буде справжньою державною підтримкою малого підприємництва, а не її імітацією.
Але такому підходу заважає політика помаранчевої влади, яка скерована на максимальне посилення фіскального тиску на всі категорії підприємців, як великих так і дрібних.
Фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), „Опозиційний блок НЕ ТАК!” вважає за необхідне рекомендувати підтримати законопроект 7797 у першому читанні. Дякую.
ГОЛОВА. Так, шановні колеги, виступи завершено. Будь ласка, Віталій Хомутиннік, заступник Голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
16:15:55
ХОМУТИННІК В.Ю.
Шановні колеги, шановний голово, розглядаючи даний законопроект, я хотів би зосередити вашу увагу на наступному. Можливо цей проект закону не вирішить всіх проблем в малому та середньому бізнесі, але він зробить суттєвий крок для поліпшення умов роботи малого бізнесу. Щодо суті законопроекту, то серед суттєвих змін пропонується наступне.
Дозволити фондам підтримки підприємництва створювати бізнес-центри, бізнес-інкубатори, ресурсні центри, консультаційні центри, в яких людина зможе отримати будь-яку інформацію щодо створення малого підприємства та ведення певного бізнесу.
Також даним проектом закону створюються сприятливі умови для залучення до підприємницької діяльності соціально незахищених верств населення, а саме інвалідів, жінок, молоді, звільнених в запас військовослужбовців, безробітних. Інше питання, яке вирішується цим законом, це більш прозора система фінансування фондів підтримки підприємництва, яким надається право крім бюджетних ресурсів та ресурсів місцевих бюджетів залучати кошти у вигляді добровільних внесків фізичних та юридичних осіб, а також залучення коштів міжнародних фінансових інституцій. Також чітко прописується фінансування за рахунок продажу комунального майна, це мається на увазі регіональним фондам і приватизація - це на центральному рівні.
Я хочу зазначити, що даний проект закону підтримується Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерством економіки України.
Комітет з питань фінансів і банківської діяльності розглянув проект закону, внесений народними депутатами Хомутинніком, Ляпіною та Супрун і рекомендує прийняти його в першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Обговорення проекту закону про внесення змін до Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” (щодо фонду підтримки), реєстраційний номер 7797 завершено. Пропозиція комітету - прийняти цей проект за основу. Таку ж пропозицію підтримує і уряд для того, щоб до другого читання доопрацювати і внести узгоджені моменти.
Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України „Про державну підтримку державного підприємництва” (щодо фондів підтримки). Реєстраційний номер 7797, прошу голосувати.
16:19:23
За-187
Рішення не прийнято.
Не встигли. Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду проекту закону реєстраційний номер 7797. Прошу голосувати.
16:19:51
За-202
Не повернулись.
Я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту закону, реєстраційний номер 7797.
16:20:16
За-241
Рішення прийнято.
Це про повернення на повторне перше читання. Ще раз не можемо голосувати. Будь ласка, Яворівський, мікрофон. Якщо ми вже пройшли повторне перше…
16:20:37
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги і шановні члени комітету, який веде цей законопроект.
Я би дуже справді просив, ми допоможемо малому підприємництву і допоможемо здорово, якщо ще під час повторного першого читання обов’язково включити, скажімо, я думаю, що і від нашої фракції ми подамо обов’язково ці моменти, ще більше спростити реєстрацію малого бізнесу. Цим ми допоможемо конкретно, ще раз кажу, малому бізнесу. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо платіжних засобів), реєстраційні номери: 8035, 8036. Доповідач – народний депутат України Олександр Миколайович Карпов. Підготуватись Дмитру Святошу.
Шановні колеги, Олександр Миколайович буде доповідати два законопроекти: 8035 і 8036. Да, будь ласка.
16:22:06
КАРПОВ О.М.
Ну, вибачте, якщо вам дуже цікаво. Я спробую задовольнити вашу цікавість.
Шановний Голово, любі друзі! Шановні товариші! Уважаемые товарищи!
Вам пропонується на розгляд проект Закону про внесення змін до деяких законів України, мається на увазі про платіжні системи та переказ коштів в Україні та Кримінального кодексу України. Оскільки діяльність по забезпеченню безпеки операцій з використанням платіжних карток повинна охоплювати всі сфери діяльності платіжної індустрії, то зміни до Закону України про платіжні системи передбачають різноманітні заходи, у тому числі рекомендовані міжнародними платіжними системами та Європарламентом, серед них, „Вдосконалення банків всього нагляду”. Національному банку для цього надається право здійснення нагляду за цим процесом та запропоновано відповідні елементи нагляду.
Для забезпечення рівних умов функціонування та розвитку платіжних систем в залежності від форми власності та місця знаходження головного офісу платіжної системи Національний банк, як гарант стабільного розвитку, зможе здійснювати заходи спрямовані на гармонізацію та сумісність платіжних продуктів.
З метою посилення вимог до запобігання операцій з підробленням або викраденими картками запропоновані у законопроекті процедури забезпечують охорону прав та інтересів клієнтів, гарантування недоторканності клієнтських активів від злочинних посягань, контроль заперечень клієнта щодо платіжних операцій.
Проект також уточнює питання впровадження банками дії щодо припинення незаконного використання карток у банкоматах та платіжних терміналах за результатами контролю ризиків.
Зміна до статті 200 Кримінального кодексу узгоджує диспозиції статті з нормами Закону „Про платіжні системи”, відповідно до практики застосування статті санкції за цей злочин встановлюється подібно до санкції за підробку та використання підроблених грошей. Це також дає можливість оперативним підрозділам МВС застосовувати весь комплекс заходів передбачених Законом України „Про оперативно-розшукову діяльність”, що має на меті сприяти розкриттю злочинів та підвищить довіру громадян до фінансової системи країни. Проект підтриманий профільної банківською асоціацією, Національним банком, має позитивний висновок Головного науково-експертного управління. Комітетом пропонується прийняти його за основу, ну як у нас в селі казали, просили батько і мати, і я прошу підтримати законопроект в першому читанні.
ГОЛОВА. І одразу, можливо, Олександр Миколайович, по другому законопроекту.
КАРПОВ О.М. З задоволенням.
ГОЛОВА. Тепер другий законопроект.
КАРПОВ О.М. Тут ситуація трішки відрізняється, оскільки стосовно цього законопроекту є проект постанови про неприйнятність і є цілий ряд пропозицій з боку науково-експертного управління.
Цей (8036) проект закону пропонує внести зміни до законів України „Про податок з доходів фізичних собі”, „Про інвестиційну діяльність”, „Про оплату праці”, „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, „Про організацію формування та обігу кредитних історій”.
Безумовно, як і будь-який законопроект, він зорієнтований на поглиблення, покращання, удосконалення і оптимізацію тих процесів, про які йде мова стосовно використання платіжно-кредитних карток. Я не буду перераховувати те, що пропонується в цих законопроектах, воно є у вас. Безумовно, всі ви уважно це вивчили і ознайомлені. Я тільки хочу сказати, що оскільки є проект постанови про неприйнятність і є зауваження з боку науково-експертного управління, то ті позиції, які відображені і в проекті постанови, і в зауваженнях науково-експертного управління, були предметом розгляду і дискусії на засіданні комітету.
З урахуванням і пропозицій, і зауважень, і тієї дискусії, яка відбулася, комітетом прийнято рішення про рекомендацію для прийняття в першому читанні за умови і з розумінням того, що представлені зауваження і пропозиції і в проекті постанови, і в зауваженнях науково-експертній оцінці науково-експертного управління стануть предметом уважного розгляду і врахування при доопрацюванні законопроекту, якщо він буде прийнятий у першому читанні і підготовці його до другого читання.
Щиро дякую. Доповідь закінчена. Обидва законопроекти представлені.
ГОЛОВА. Дякую, Олександр Миколайович. Сідайте, будь ласка.
Дмитро Володимирович Святаш від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
16:27:34
СВЯТАШ Д.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Зараз я хочу доповісти два законопроекти, хоча десь однакового спрямування. Це про вдосконалення платіжних систем в Україні.
Щодо першого законопроекту, то це законопроект за номером 8035. Він розроблений з метою поліпшення правового регулювання, покращання управління ризиками, які виникають при проведенні платежів з використанням платіжних карток, забезпечення прав громадян в процесі поступового переходу населення на безготівкові розрахунки, а також передбачає впровадження деяких заходів відносно боротьби з шахрайством та ………… відповідності покарання за злочин з використанням платіжних карток.
Якщо дуже коротко, я хочу сказати, що зараз на Заході вже в країнах з розвинутою економікою значно поширюються злочини, що стосуються до шахрайства з платіжними картками. Якщо ми беремо Україну, то зараз є певні неврегульовані процеси, але кількість трансакцій, які робляться саме через платіжні картки поширюється. І також, якщо є неврегульованість в законодавстві, може поширюватись і зловживання цими картками. І саме на запобігання цих процесів спрямований цей законопроект. Тому, коли він розглядався на нашому комітеті, з питань фінансів і банківської діяльності, то прийняли рішення прийняти цей законопроект за основу.
Якщо брати другий законопроект, то він – це законопроект 8036 – про внесення змін до деяких законів України – він був зроблений з метою створення необхідних умов для покращання структури грошового обігу в Україні за рахунок розбудови масових безготівкових платежів з використанням платіжних карток і скорочення частки готівкових розрахунків.
Зараз певними інститутами прораховано процентове відношення: скільки потрібно грошей в державі на підтримку грошових обігів в державі. І десь воно становить більше п’ять – сім відсотків ВВП, тобто приблизно п’ять мільярдів гривень для української економіки. Якщо ми поширимо безготівкові розрахунки, то це вартість зменшиться і саме на перехід поступовий від готівкового обігу до безготівкового спрямований цей законопроект. Наш комітет також розглянув цей законопроект і рекомендував прийнятий цей законопроект за основу, прошу вашої підтримки. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, перед тим, як перейти до обговорення в нас є проект постанови народного депутата Лебедівського про неприйнятність проекту закону 8036. Є Лебедівський? Немає.
Шановні колеги, перед тим, як іти на обговорення, перейти до обговорення, я поставлю на голосування про неприйнятність проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо спеціальних платіжних засобів). Мається на увазі проект Закону, реєстраційний номер 8036. Про неприйнятність, прошу визначатися.
16:30:55
За-18
Рішення не прийнято.
Переходимо до обговорення. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Підготуватися Миколі Садовому.
16:31:18
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Блок Юрія Кармазіна”.
Найперше, Володимире Михайловичу, коли ми голосуємо постанови про неприйнятність і нема автора, то хоча би треба зачитати саму постанову. Давайте для чистоти просто для поваги до наших колег, будемо це робити. Тому що я то читаю всі документи, а, очевидно, хтось не читав, то не знає, які мотиви і слухачі наші також не знають мотивів.
Ці два законопроекти, які пропонуються зараз, як справедливо і красиво сказав Карпов, направлені на поглиблення систематизацію, глобалізацію і так далі, і так далі. Я думаю, що той Закон. Проект закону, перший – 8035, внесений народним депутатом Карповим про зміни до Закону про платіжні системи, переказ коштів в Україні, який прийнятий у 2001 році. Має бути прийнятим у першому читанні, і зауваження до нього є, але вони носять більше технологічний характер.
Є також зауваження до статті 200-ї Кримінального кодексу, куди вносяться зміни. І я б хотів би, щоб шановне керівництво Верховної Ради надавало до профільних комітетів, там, де вносяться зміни, пропонується внести зміни до Кримінального кодексу, зокрема до Комітету з питань забезпечення правоохоронної діяльності. Комітету, який очолює пан Мойсик. Щоб вони давали також свій висновок і своє заключення.
Проектом вносяться зміни до цієї статті Кримінального кодексу. Передбачається підвищена відповідальність за незаконні дії з платіжними карками. Ці зміни посилюють відповідальність за злочини, передбачені цією статтею, санкція позбавлення волі на строк до трьох років замінюється санкцією позбавлення волі від трьох до семи років.
Я хотів би запитати, чи виправдано це, чи не виправдано. І хочу відповісти, я не бачу аргументації, щоб це було виправдано. Чому? Тому що у нас і так сьогодні сидять у місцях позбавлення волі більше 200 тисяч осіб. І якщо люди вкрали мільйони, то вони бізнесмени. Якщо вони вкрали 100, 150 гривень, то вони злодії. Давайте кінчайте з цією психологією. І мільйони, і десятки мільйонів вкрали – також це злодії.
І є кража... Да, я не винен, що там укладають угоди і так далі, меморандуми. Я проти внесення змін до Кримінального кодексу. Вона зараза у даному випадку завеликі.
ГОЛОВА. Дякую. Микола Садовий, фракція СПУ. Підготуватися Юрію Соломатіну.
16:34:37
САДОВИЙ М.І.
Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, Кіровоградська область.
Безумовно, в цивілізованих державах, де розвинуте громадянське суспільство, використання платіжних карток та інших платіжних інструментів – це справа корисна, добра і вона набирає обертів. У 2001 році у нас було прийнято Закон України „Про платіжні системи та перекази коштів України” і за цей проміжок часу, за 4 роки, уже пройшло значно часу, що стосується науково-технічного прогресу і запровадження електронних систем по переказу коштів, тому у новому викладі умов перерахунку коштів потрібно робити внески, зміни. Пройшло уже багато часу і засоби електронних переказів все більше і більше входять у життя і наших українських людей.
Тому потрібні закони, які б регулювали безпеку здійснення операцій із платіжними картками та іншими платіжними електронними засобами і інструментами.
Соціалісти просто не мають права стояти осторонь технічного прогресу і підтримують законопроект у частині підвищення, у частині запровадження, безумовно, таких засобів і підвищення кримінальної відповідальності за дотримання безпеки операцій із електронними засобами розрахунків.
Введення цього закону в дію значно зменшить явища шахрайства, коли незаконно оволодівають, наприклад, картками, недобрі люди оволодівають ними і здійснюють крадіжки чужих коштів. Безумовно це погане явище, яке, на превеликий жаль, із хорошою справою запровадження електронних засобів запроваджуються, безумовно, і такими людьми негативні Явища у нас. Але ці карточки дають ряд позитивів і ці позитиви викладені у цьому законопроекті. Я їх не буду перераховувати.
Ще раз підкреслюю, що соціалісти в цілому підтримують законопроект 8035 у першому читанні проектом пропонується значно посилити відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами, це та ж сама 200 стаття кодексу. І від неї, на мою думку, не потрібно відмовлятися, бо за свої дії кожен громадянин повинен відповідати, якщо він краде карточку, або якимось чином нею оволодіває.
Тому я закликаю підтримати в першому читанні, а що стосується законопроекту 8035 взяти корисне з нього і включити в законопроект 8035.
ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів, підготуватися Сергію Шевчуку.
16:37:49
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановні колеги! Два законопроекти, які ми розглядаємо, перший, який зараз на розгляді 8035 і наступний 8036 торкається дуже цікавого і болючого для нашого суспільства питання, відповідальності за незаконні дії з платіжними інструментами різного роду електронними картками.
Я хотів би звернути нашу спільну увагу на те, що, як у випадку зі зброєю в чиїх руках зброя знаходиться. Чи вона знаходиться в руках бандитів і бандитських угрупувань чи знаходиться вона в руках правоохоронців і має бути спрямована на те, щоб захистити інтереси суспільства і інтереси держави.
І тому, посилення відповідальності відповідно до тих пропозицій, які є, з одного боку воно є доцільним і начебто спрямовується на те, щоб карні дії, підробки різні їх зменшити і належні санкції на тих, які займаються такими речами застосовувати. Але ж з другого боку, давайте ми відверто з вами скажемо про те, що подібного роду дії є родовою плямою того суспільства і тієї держави, яка утворилася в грудні 91 року. З її ринковими відносинами і капіталістичним способом господарювання. Тому перед тим, як застосовувати такі каральні санкції до дрібних, до дрібних, підкреслюю, порушувачів закону, нам, мені здається, слід було би, насамперед, застосувати санкції для тих, які вкрали у народу власть і власність і зараз крадуть землю, і в наступному скликанні Верховної Ради України, я впевнений в тому, будуть намагатися вкрасти надра і інші природні ресурси. Давайте ми застосуємо до них, а не тих дрібних крадіїв карток і інших платіжних інструментів. Тому наша фракція вважає, що педалювання теми відповідальності дрібних порушників закону, це лише відволікання уваги нашого суспільства від тих великих крадіїв, які крадуть усьо і не лише в банку. Тому наша фракція, вона не буде голосувати за цей законопроект з урахуванням тих думок і тих міркувань, які я …
ГОЛОВА. Сергій Шевчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
16:41:09
ШЕВЧУК С.В.
Шановний Голово, шановні колеги! Відомо, що платіжні системи функціонують в цілому світі. І в Україні є тенденція до поширення такого виду послуг, оскільки вони зручні, але мають бути, окрім зручності, ще і безпечні. Нагадаю, що і у Верховній Раді функціонують платіжні картки, і народні депутати, а також їх помічники користуються ними. Нагадаю також, що є певні засоби перестороги, коли не можуть працівники Верховної Ради зняти одночасно більше як 900 гривень, скільки не була б нарахована заробітна плата.
Тенденція в Україні буде до поширення цього виду послуг. І я можу згадати лише, що нинішнє покоління молодих людей вже і не пам’ятає, що коли телефони дискові, коли набиралися не кнопками, а шляхом диску. Так само через рік, через два буде вже утопією отримувати заробітну плату або розраховуватися готівкою, як це зараз ми бачимо в європейських країнах, коли великі суми просто викликають підозру, якщо великі суми, йде готівковий розрахунок. Але, безумовно, безпека операцій з картками є однією з важливих питань, і це є виклик організованої злочинності проти цієї системи.
Метою законопроекту, як ми зрозуміли, є якраз підвищення рівня безпеки і правопорядку в цьому питанні. І тому ми вважаємо, що дискусія щодо того це дрібні порушники чи є більш серйозні порушники, вона є тут недоречна, треба зробити так аби кошти зароблені українськими громадянами, зароблені чесно у вигляді заробітної плати, у вигляді розрахунків були убезпечені.
Тому ми, фракція „Блоку Юлії Тимошенко” підтримуємо цей законопроект, який доповів депутат Карпов, і будемо голосувати позитивно.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Обговорення питання завершено. Будь ласка, позиція Кабінету Міністрів з цього приводу. Підтримує Кабінет Міністрів чи ні?
_______________. Дякую. По законопроекту 8035 ми в цілому підтримуємо. Єдине, що у нас мається деякі технічні поправки, але ми думаємо доопрацювати під час другого читання. А по 8036 там більш серйозні зауваження і підтримуємо постанову щодо неприйнятності.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Комітет пропонує прийняти за основу два проекту закону, кожний окремо будемо приймати, 8035, 8036. Представники уряду пропонують підтримати прийняття за основу проекту Закону 8035, а проект закону 8036 не підтримувати. З урахуванням висловлених пропозицій я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо платіжних засобів (реєстраційний номер 8035), прошу голосувати.
16:45:00
За-194
Рішення не прийнято.
Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону реєстраційний номер 8036. Прошу голосувати.
16:45:25
За-140
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, попередній законопроект 8035 набрав 194 голоси. Так? Я посталю на голосування про повернення до розгляду проекту закону 8035. Прошу голосувати. Прошу голосувати. Йде голосування.
16:45:56
За-212
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, може, приймемо рішення на повторне перше, щоб можна було доопрацювати? На повторне перше. Я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту Закону, реєстраційний номер 8035. Прошу голосувати.
16:46:28
За-251
Рішення прийнято.
Оголошується до розгляду проект Закону про засади і функціонування ринку природного газу. Надзвичайно актуальне питання. У нас три проекти є: 4024-1, 4024-2, 4024-3. Доповідачі: народні депутати України Микола Мартиненко, Сергій Слабенко і голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Юрій Миколайович Оробець.
Будь ласка. Микола Мартиненко – немає. Сергій Слабенко, будь ласка. Ви по першому, да? По другому буде доповідати Василь Надрага.
16:47:25
НАДРАГА В.І.
Уважаемые коллеги! Василий Надрага, «Народный блок Литвина».
Я предлагаю вашему вниманию законопроект номер 4024-2. Суть проблемы. У нас на сегодняшний день существует рынок природного газа. Это ни в коей мере не касается – хотелось бы быть правильно понятым вами, уважаемые коллеги, - той проблемы, которая сегодня обсуждается: о межгосударственной проблематике, о цене на газ и все-все остальное.
В данном случае проблема заключается в том, что существует отдельный сектор экономики, рынок природного газа, который требует своего нормативного регулирования. Точно так же, как это требуют иные отрасли промышленности, которые существуют, имеют свою специфику и, соответственно, должны иметь свое специфическое законодательство.
Исходя из этой логики, три законопроекта предлагается сегодня. И так как мы обсуждали на профильном Комитете по топливно-энергетическому комплексу, то мои коллеги со мной согласятся, что особых противоречий между этими законопроектами не существует. Более того, данные законопроекты совпадают во многих подходах. Посему я буквально в двух словах скажу, чем, на мой взгляд, законопроект 4024-2 отличается в лучшую сторону и, соответственно, заслуживает внимания на то, чтобы его рассмотреть.
Ну, во-первых, он более технологичен как закон, то есть он более детально и последовательно выписывает основные составляющие функционирования рынка природного газа. То есть он более квалифицированно говорит о том, кто является потребителем газа, кто поставщиком, кто транспортировщиком? Что такое газотранспортные сети? И все, все, что касается этих вопросов. В том числе и таких вопросов, как введение квотирования, повышенных требований тому, кто поставляет газ и защита интересов государства на этой площадке, в том числе и защита интересов бюджетных интересов и организаций, получающих природный газ. Поэтому, исходя из этой логики, 4024-2, на наш взгляд, группа авторов, которая предлагает его вам, авторов, представляющих, достаточно различное по своим политическим интересам и направленностям, фракции. Мы считаем, что если мы его примем, то это будет нормальный путь по урегулированию такой важной отрасли в законодательном плане.
По сему, исходя из этой логики, я хотел бы закончить свое выступление небольшое только одним, что, независимо от того, каким образом зал отнесется к нашему законопроекту или к двум иным законопроектам, есть общее мнение участников и разработчиков всех трех законопроектов, чтобы мы сегодня с залом поддержали их в первом чтении, потому что в любом случае ко второму чтению это будет законопроект, которые будет, еще раз повторю, законодательно регулировать отдельную отрасль, очень важную для государства и соответственно для общества в вопросах функционирования. Потому что рынок природного газа очень актуален. Спасибо.
ГОЛОВА. Так, дякую також.
Юрій Миколайович Оробець голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної безпеки.
16:50:43
ОРОБЕЦЬ Ю.М.
Шановні колеги, даний закон розроблений колективом авторів началі з бувшим депутатом нашого парламенту Іваном Васильовичем Діяком. Законопроект, який я маю честь представляти, направлений на забезпечення системного підходу до створення умов для стабільного функціонування ринку природного газу та його подальшого розвитку з урахуванням інтересів споживачів держави.
Закон складається з п’яти розділів. У першому розділі визначені терміни, де вживаються у тексті проекту. Сфера дії закону - державна політика щодо функціонування та розвитку ринку природного газу, законодавство, що регулює відносини ринку природного газу.
Другий розділ присвячений використанню державного управління регулювання та державного нагляду у нафтогазовому комплексі, ліцензування, порядок доступу до єдиного газотранспортної системи України, а також повноважень органів доступу до єдиної газотранспортної системи. Також визначені повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади на ринку природного газу.
Третій розділ визначає організаційні, правові та економічні засади діяльності ринку газу, зокрема умови функціонування ринку, встановлені основні вимоги до обліку природного газу та принципи державного регулювання цін та тарифів.
Четвертий розділ визначає права, обов’язки та відповідальність суб’єктів ринку природного газу.
У п’ятому розділі визначені прикінцеві положення закону.
Прийняття запропонованого проекту закону дозволить зберегти контроль держави і суспільства за діяльністю суб’єктів ринку, сприятиме розвитку конкуренції на ринку і, як наслідок, підвищить надійність і якість послуг.
Прийняття законопроекту дозволить запровадити організаційні, правові та економічні засади функціонування ринку природного газу. Ліквідує монопольне становище на ринку. Сприяє впровадженню повноцінного та конкурентного внутрішнього ринку, дасть можливість забезпечити недискримінаційні доступи до газотранспортної мережі, формування економічно обгрунтованих тарифів та послуг на ринку, забезпечення раціонального споживання природного газу та впровадження енергозберігаючих технологій. Покращить фінансово-економічний стан підприємств. Прийняття законопроекту забезпечить надійність газопостачання, захист прав та інтересів споживачів природного газу, установлення справедливих цін на природний газ та тарифів на послуги з його транспортування, розподілу, зберігання і постачання.
Шановні колеги-депутати, вказаний проект закону був підтриманий Комітетом з паливно–енергетичного комплексу і, в принципі, ми домовлялися, що серед аналогічних проектів основні хороші позиції...
ГОЛОВА. Дайте можливість завершити виступ. Да.
ОРОБЕЦЬ Ю.М. І ті позиції, напрацювання, які є корисними в інших законопроектах, можуть бути долучені до цього основного і винесені на друге читання. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Так, переходимо до обговорення.
Юрій Кармазін, фракція „наша Україна”. Будь ласка, Юрій Анатолійович. Підготуватися Жижку.
16:54:31
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Блок Юрія Кармазіна”.
Шановні народні депутати, для того, щоб ніхто не сказав, що Україна спеціально ставить зараз ці законопроекти до розгляду, я хочу, щоб всі зрозуміли, що перший законопроект, який вносився Третьяковим, Мартиненко, зареєстрований в Верховній Раді ще 7 липня 2004 року. і, якби він зразу був винесений на розгляд Верховної Ради і прийнятий, я думаю, що багато з тих неприємних моментів, які зараз отримала Україна, не було б.
Я думаю, що не було б зараз з боку урядових структур і президентських структур того одобрямсу, того газового „соглашения”. Чому? На що воно було направлено, одна мета була у газового „соглашения”: змінити юрисдикцію спорів, які відбувалися чи могли відбутися по угодам, які ми з вами ратифікували між урядом Російської Федерації і урядом України. Змінити юрисдикцію, зрозумійте це хто набудь в президентських кабінетах. Змінили ви юрисдикцію зі стокгольмської на московську.
Питання інше тепер до вас: а чи мали право змінювати цю юрисдикцію у відносинах стосовно газотранспортної системи України, яка належить всій державі? Відповідаю: ні, такого права ніхто не мав, бо Верховна Рада України, яка є основним і головним розпорядником власності і від якого імені здійснює розпорядження власністю Фонд державного майна, такого дозволу не давала. Це перше.
Виходячи з цього я стверджую, що нам треба приймати будь-який із цих трьох законів, оскільки всі три зразу прийняти в першому читанні не можливо.
Мені подобається і закон, який вносив Мартиненко і Третяков. Мені подобається і закон, який вносив Слабенко і Надрага. Мені також подобається закон, який вносився народним депутатом Оробцем і розроблявся Кияком.
За будь-який із них я буду голосувати, за кожен буду голосувати для того, щоб там чітко у нас було знайдено поняття „Газотранспортна система – це виробничий комплекс, який складається з магістральних газопроводів, сховищ природного газу, інших організаційно-технологічно пов’язаних з ними об’єктів, призначених для транспортування і зберігання природного газу, які знаходяться в державній власності”. Далі щодо того, який керівний орган і хто має контролювати. Також є відповідь на ці питання. Запитується: чи ці закони, якщо ми навіть приймемо їх, будуть мати, розповсюджуватися на час назад до „соглашенія”, яке є юридично нікчемним? Звісно, будуть розповсюджуватись.
ГОЛОВА. Жижко, фракція „Наша Україна”.
16:57:54
ЖИЖКО С.А.
Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Всі три законопроекти про засади і функціонування ринку природного газу є структурно і змістовно подібними, і переслідують одну і ту ж мету – забезпечення ефективної діяльності суб’єктів ринку природного газу шляхом розвитку конкурентних відносин. Вони спрямовані на впровадження засад функціонування ринків газу, закріплених в європейському законодавстві. Всі вони передбачають збереження провідної ролі держави, зокрема державного управління та регулювання ринку природного газу та державного нагляду за його діяльністю.
Діяльність суб’єктів господарювання на газовому ринку давно вимагає нагального законодавчого впорядкування. Зокрема посилення уваги потребує створення відкритих і прозорих економічних відносин на ринку газу, усунення посередницьких структур, котрі не мають відношення до транспортування, зберігання, розподілу, постачання і споживання природного газу, але контролюють грошові потоки газового ринку.
Особливої уваги потребує проблема енергозбереження. На якісно нові основи має бути поставлений облік споживання природного газу. У цьому відношенні позитивною є норма закону, яка забороняє відпуск природного газу споживачам, у яких відсутні прилади обліку природного газу, крім населення, яке, у разі відсутності приладів обліку природного газу, споживає газ за нормами встановленими законодавством.
Важливим є завдання поетапного скорочення споживання газу промисловими споживачами. Можливо варто підсилити обов’язки промислових споживачів положенням щодо обов’язкового скорочення ними норм споживання аж до приведення їх у відповідність із середньоєвропейськими для аналогічних товаровиробників.
Позитивною у законопроекті є норма, що передбачає персональну відповідальність за порушення законодавства про ринок природного газу. На мій погляд, видавалося б доцільним законодавчо забезпечити нарощування видобутку газу шляхом стимулювання газовидобувних підприємств до вкладання прибутків у розробку нових родовищ, хоча це, можливо, має стати предметом іншого законопроекту.
Узагальнюючи, належить визнати, що прийняття цього законопроекту, дозволить забезпечити правове регулювання діяльності учасників ринку природного газу України.
Профільним комітетом Верховної Ради рекомендовано до схвалення у першому читанні законопроект номер 4023-3, розроблений Мінпаливенерго України. Зрозуміло, що в остаточній редакції закону мають бути враховані конструктивні наробки, що містяться в двох інших законопроектах. Пропоную підтримати висновок профільного комітету. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Володимир Новак, фракція комуністів. Микола Рудьковський буде наступним виступати.
17:00:56
НОВАК В.М.
Фракція Комуністичної партії України, Володимир Новак, Хмельниччина.
Шановні колеги, на наш розгляд внесено три законопроекти, які в якійсь мірі доповнюють один другий. Думаю, що питання надзвичайно важливі і актуальні. Це показали і останні події в державі. Автори всіх законопроектів визначають правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу та вносять пропозиції, які регулюють відносини між його суб'єктами.
Ми являємося одними з найбільших споживачів природного газу на душу населення – півтори тисячі кубометрів газу щорічного на кожного українця. А всього 70,7 млрд. кубометрів в рік, якщо не враховувати те, що ми споживаємо в основному імпортний газ, то зрозуміло, що питання функціонування газового ринку в Україні – це питання економічної і, якщо хочете, національної безпеки нашої держави.
Тому для кожного громадянина України газовий ринок повинен бути прозорим. А наскільки він прозорий, видно всім. Наш уряд заявляє про величезну перемогу закупки газу по домовленості закупки газу по 95 доларів за тисячу кубометрів в Росії. Голова російського „Газпрому” Олексій Міллєр заявляє, цитую: „Сьогодні ціна російського газу, який ми поставляємо в Україну, становить 230 доларів за тисячу кубометрів”. Скажіть, будь ласка, про який ринок природного газу на Україні ми можемо говорити, якщо від народу навіть ховається ціна на газ?! Дайте відповідь собі і людям, шановні депутати, кому сьогодні потрібні всі ці проекти, які влада і не збирається виконувати.
За нашою з вами спиною, за спиною наших виборців влада робить свій бізнес. Інакше як можна зрозуміти такий факт, що з російської сторони в спільному підприємстві „РосУкрЕнерго”, на яке покладаються обов’язки забезпечення газом ринку України, приймає участь державна компанія з російської сторони, а українська сторона в цьому підприємстві представлена іноземним банком? Невже іноземний банк буде захищати інтереси українців краще, ніж це зробила б державна компанія?! Ні Прем'єр, ні міністри, ні глава правління „Нафтогазу України” не можуть сьогодні пояснити цієї загадки.
Ми, комуністи, заявляємо, що нинішня влада злочинними методами гріє руки на газовій проблемі. Олігархи навіть на людській біді свого не попустять, намагаються набити кишені. Тому то фракція комуністів у Верховній Раді. Беручи до уваги сьогоднішній стан справ на газовому ринку України, ні за один із запропонованих законопроектів голосувати не буде. Тому що не один з них в повній мірі не відповідає потребам сьогоднішнього дня. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України.
17:04:08
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Шановні колеги, ми зараз обговорюємо питання регулювання постачання газу на територію України і, звичайно, деякі виступи народних депутатів. Які говорять: ну, ми не будемо приймати ніякого законодавства, яке не буде, яке буде наводити порядок у цій частині. Це не правильний і, я б сказав, безвідповідальний підхід, тому що, якщо не врегулювати забезпечення і постачання газу на територію України, то ми матимемо одну кризу за іншою.
Подивіться, ми мали вже цукрову кризу, ми мали кризу з нафтопродуктами. Зараз маємо газову кризу. І все що ж до постачання газу говорить про одне. З одного боку, в Україні не існує законодавства, яке б чітко регулювало забезпечення та постачання газу. А, з іншого боку, немає відповідальності виконавчої влади за укладання довгострокових контрактів.
Так от, якщо ми, з одного боку, приймемо за основу один із цих законів, чи 4024-1, який я вважаю більш досконало виписаний, чи 4024-3, і на базі них забезпечимо прийняття закону, який буде регулювати доступ до газотранспортної мережі, обов’язки постачальника та споживача щодо вчасності та необхідних обсягів забезпечення та вчасності оплати і так далі, то ми матимемо в кінці кінців порядок в Україні, і ніколи перебоїв із постачанням газу не буде, якщо будуть забезпечені ліміти подачі газу на Україну. Це в першій частині.
І тому прийняття закону – це упорядкування доступу до газотранспортної мережі, відповідальність учасників ринку щодо вчасності оплати, вчасності розрахунків, підрахунку обсягів споживання і так далі. Це те, що потрібно зробити нам сьогодні, народні депутати.
А друга частина, це відповідальність виконавчої влади, коли виконавча влада повинна укласти довгострокові контракти з Росією та Туркменістаном на 20-25 років щодо забезпечення України газом. Якщо ж ми будемо підписувати на півроку, на рік угоди щодо постачання та забезпечення газом, ніколи в Україні стабільної енергетичної безпеки забезпечено не буде. І тому я вважаю, що завданням слідуючого коаліційного уряду з березня буде першочергове укладання довгострокових контрактів і, надіюсь, Верховна Рада тоді буде діяти більш конструктивно і підтримуватиме виконавчу владу…
ГОЛОВА. Так. Обговорення проекту закону завершено. Будь ласка, позиція уряду з цього приводу.
ЯСЮК В.М.
Валерій Ясюк, заступник міністра палива та енергетики.
Міністерство палива та енергетики не підтримує законопроект 4024-1 і 4024-2, хоча у нас є зауваження і до законопроекту 4024-3. Але ми вважаємо, що на базі цього законопроекту його можна доопрацювати і прийняти за основу.
ГОЛОВА. …….. за одну хвилину з мотивів, будь ласка. Позиція уряду до вашого відому доведена. Поровський наполягає на виступі з мотивів. Будь ласка, мікрофон. Ну, і Шкіль. Я дивлюся хто записався. І Шкіль.
17:08:11
ПОРОВСЬКИЙ М.І.
Микола Поровський, фракція Партії „Відродження”.
Законопроект, без сумніву, потрібен. Але він містить цілий ряд недотягнень, недоробок. Наприклад, передбачається, що тільки державна нафтогазова інспекція має здійснювати контроль за ринком газу. А у нас же є інспекція з енергозбереження, в положенні про яку так само передбачаються ці повноваження.
Наступне. Доступ до газотранспортної системи відповідного порядку доступу. І не встановлено законом правила доступу.
Наступне. В законі повно декларацій на прозорих, недискримінаційних умовах. А що це таке. Немає в переліку визначення термінів. Треба виписати механізм допуску до газотранспортної системи і відповідальність за обмеження конкуренції в цій сфері.
Крім того є стаття 8 „Повноваження органів місцевого самоврядування стосовно ринку газу” - це взагалі не норма цього закону.
Наступне – є питання обліку…
ГОЛОВА. Будь ласка, Андрій Шкіль. Потім - Геннадій Руденко.
17:09:27
ШКІЛЬ А.В.
Дякую, Володимир Михайлович.
Я хотів би наголосити, що, звичайно, всі ці три законопроекти, вони десь рівнозначні і у своїх позитивах і у своїх негативах, треба доопрацьовувати всі три, тому і ми, власне, пропонуємо підтримати їх всі, або один з них в першому читанні. В принципі немає значення, котрий з них, тому що я вважаю, що тільки законопроект Мартинюка і Третякова є такий, що потребує занадто великої кількості змін. Всі решта можна підтримувати.
Бо в чому суть? Суть в тому, що це нарешті регулює законодавчо, що таке газотранспортна система, яким чином там можуть відбуватися будь-які процеси. І якщо би один з цих законів був прийнятий, то такі б збитки „Укртрансгаз” не ніс би, як ніс після підписання цієї злочинної угоди. 5 мільярдів з половиною гривень зазнає збитків „Укртрансгаз”. Тому, принаймні, у першому читанні з доопрацюванням один з цих законів треба прийняти. Дякую.
ГОЛОВА. Геннадій Руденко, будь ласка.
17:10:39
РУДЕНКО Г.Б.
Дякую. Шановні колеги! Підтримуючи по суті законопроект 4024-3, я хотів би зауважити на наступному. Будь-який бізнес має розвиватися по правилам. Років з 5 назад російські урядовці намагалися навести лад у своїй газотранспортній системі щодо підключення, щодо доступу, але потім, мабуть, через тиск монополії Газпрому відкинули ці намагання. І я б хотів, щоб наша газотранспортна система стала дійсно привабливою для інвесторів, для тих людей, які, хоч і небагато працюють у сфері видобування газу. Тому, вважаю, що обов’язково має з’явитися вже на другому читанні у законопроекті пункт про притягнення до відповідальності за безпідставну відмову суб’єкту ринку у доступі до єдиної газотранспортної системи України, щоб, дійсно, та монополія, яка сьогодні фактично де-факто існує в Україні „Нафтогазу”, була скасована і були рівні ринкові, привабливі умови доступу до труби. Дякую.
ГОЛОВА. Так, шановні колеги, з мотивів у нас записаний ще Франчук, Заєць і Юхновський. Немає їх. Так, шановні колеги, прошу уваги! Я буду ставити на голосування законопроекти, називаючи їх авторів. Першим ставиться на голосування для прийняття за основу проект Закону (реєстраційний номер 4024-1, автори - Третьяков і Мартиненко) про засади і функціонування ринк природного газу. Йде голосування.
17:12:37
За-82
Рішення не прийнято.
Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту закону, реєстраційний номер 4024-2. Автори – Надрага, Слабенко. „Про засади функціонування ринку природного газу”. Прошу голосувати.
17:13:07
За-153
Рішення не прийнято.
Ставиться на голосування пропозицій: про прийняття за основу проекту закону реєстраційний номер 4024-3, автор – народний депутат Оробець, „Про засади функціонування ринку природного газу”.
17:13:37
За-186
Рішення не прийнято.
Ну, найбільше набрав, шановні колеги, найбільше набрав третій проект закону. Я ставлю на голосування пропозицію: про повернення до розгляду проекту Закону реєстраційний номер 4024-3. Йде голосування, прошу голосувати.
17:14:13
За-205
Рішення не прийнято.
Я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проектів Законів реєстраційний номер 4024-1, 4024-2, 4024-3. На повторне перше.
17:14:42
За-221
Рішення не прийнято.
Щоб повернутися до розгляду питання про направлення на повторне перше читання проектів закону реєстраційний номер 4024-1, 4024-2, 4024-3.
Будь ласка, голосуйте.
17:15:17
За-230
Повернулися.
Тепер хто за те, щоб направити на повторне перше читання проекти законів, реєстраційний номер 4024-1, 4024-2, 4024-3. Прошу голосувати.
17:15:47
За-237
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні". Реєстраційні номери 7387, 7387-1, 7761, 7796. Доповідачі – народні депутати України Сятиня, Мельничук, Манчуленко, Кеменяш. Що? будь ласка, Михайло Лукович Сятиня.
17:16:32
СЯТИНЯ М.Л.
Дякую. Михайло Сятиня, „Народний блок Литвина”.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" має на меті підтримати молодь, вихідців із населених пунктів, що мають статус гірського.
Введення в вітчизняне правове поле норми, якою передбачено особливі умови прийому громадян з цим статусом на навчання до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних та на курси для професійного навчання. З урахуванням того, що ті, хто не має житла, забезпечується гуртожитком на час навчання і підвищеною стипендією незалежно від місця навчання на території України.
Особи, які закінчили середні загальноосвітні школи та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою, відмінними оцінками приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Передбачено також, що такі особи навчаються в цих закладах за рахунок держави.
Шановні народні депутати! Хочу наголосити, мова йде про заходи сприяння соціальному ствердженню тієї категорії молоді, яка самотужки оволодіває знаннями, адже ми знаємо, якими реально є нинішні умови проживання в гірських районах.
Навіть просте порівняння обсягів рівня та якості знань, здобутих в середньостатистичному селі не кажучи про міста чи обласні центри, свідчать аж ніяк не на користь молоді з гірських районів проживання.
Ухвалення цієї правової норми засвідчило б розуміння державою потреби у створенні більш-менш рівних умов стосовно забезпечення прав громадян на здобуття освіти, гарантоване Конституцією України і в тому числі для молоді із гірських населених пунктів. Тобто молодь обділена багато в чому лише через той факт свого народження у певному регіоні отримала б гарантії щодо соціальної підтримки при вступі до навчальних закладів. А це означає, що суспільство зробило б ще один гуманний крок, ствердивши первісне, природне, Богом дане право вибору своєї долі, - право на професію.
Шановні колеги, прошу вас підтримати цей законопроект у першому читанні, а відтак дати змогу, вірніше, шанс нашим дітям бути рівними серед своїх ровесників, рівними серед рівних. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Георгій Манчуленко.
17:19:18
МАНЧУЛЕНКО Г.М.
Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Чернівецька область, фракція Української Народної Партії, Український Народний Блок Костенка і Плюща.
Закон „Про статус гірських населених пунктів в Україні”, прийнятий в 1995 році, має надзвичайно велике значення для їх розвитку. Але, в той же час потребує певного доповнення. Про що свідчать звернення громадян, зокрема жителів міста Вижниці Чернівецької області до Президента України, народних депутатів України, органів виконавчої влади.
Суть звернень полягає у твердженні, що місто Вижниця Чернівецької області знаходиться в умовах, ідентичних тим населеним пунктам, які мають статус гірських. Місто Вижниця розташоване на висоті 340-375 метрів, оточене з трьох сторін гірськими масивами висотою 450-600 метрів в радіусі 300-500 метрів від його центру. Рельєф місцевості з ухилами, земельні ділянки відсутні, кліматичні умови суворі. Сонце сходить на півтори години пізніше, а заходить на півтори години раніше.
У даному законопроекті пропонується зменшити висотний показник до 350 метрів. А також пропонується зменшити до 9 градусів крутизну схилів, де розташовані населені пункти.
Це дасть змогу набуття статуту гірського населеного пункту місто Вижниці Чернівецької області, яке є туристичним містом. Присвоєння місту статусу гірського населеного пункту ще більше сприятиме розвитку туризму, покращить умови життя його жителів.
Шановні колеги! Шановний головуючий! Ця проблема стосується не тільки Вижниці Чернівецької області, ця проблема стосується і інших населених пунктів Карпатського регіону.
Якщо ми хочемо, щоби гірські райони, гірські населені пункти розвивалися збалансовано з іншими територіями, то ми повинні подбати про те, щоби ці критерії відповідали тим реальним вимогам, в яких живуть наші громадяни.
Хочу сказати, що тільки середня тривалість зими у місті Вижниці та її околицях складає майже чотири місяці. Ця проблема є надзвичайно гострою, багато громадян до мене на прийомах звертається, жителів Вижниці, жителів Вижницького району Чернівецької області з тим, щоб цю проблему врегулювати.
Тому, шановні колеги, я звертаюся до вас з великим проханням підтримати даний проект закону у першому читанні, і це дасть змогу нашим громадянам відчувати себе повноправними громадянами, в тому числі і у таких населених пунктах, в таких районах, де є гірські населені пункти, де є надзвичайно складні кліматичні умови. Адже буревії, снігопади, вітровали мають місце не тільки у Вижниці, а і у багатьох інших населених пунктах Карпатського регіону Чернівецької області.
Ще раз прошу вас прийняти цей законопроект у першому читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Олександр Кеменяш. Немає.
Будь ласка, позиція уряду з цього приводу. Немає представника уряду.
Переходимо до обговорення тоді. Юрій Кармазін.
У нас комітету немає…
ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВА. Зараз розберемося.
17:22:58
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, правильно, „Блок Юрія Кармазіна”.
Шановні народні депутати, ми сьогодні маємо три законопроекти і всі три я буду пропонувати прийняти. Чому? І той законопроект, який зараз запропонував народний депутат Манчуленко є позитивним, він, практично, не одне тільки місто Вижниця? підпадає під нього, підпадуть і ще міста. Це треба зараз вивчити ситуація, де висота 350 метрів і вище, і сонечко на три години менше. Але тут ще є умови, які він пише: 50 і більше відсотків сільськогосподарських угідь у межах цього пункту на схилах крутизною 9 градусів і більше.
Тобто це там, де важко розробляти ці сільгоспугіддя. Я вважаю, що має рацію і законопроект, який внесений народними депутатами: Сятинею і Климпушем щодо надання певних пільг тим громадянам, які вийшли з цих сіл, по прийому громадян, яким надано статус особи, що проживає і працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського, на навчання до державних вищих навчальних закладів освіти і професійно-технічних закладів, і курси, де б ці, вони не знаходилися на території України. Це стимулювання повернення цих людей туди, до тої місцевості, де вони знаходяться.
Я думаю, що в перспективі нам цей Закон треба розповсюджувати, особливо про надання гуртожитку на час навчання і гарантованою виплатою підвищеної на 50% стипендії. Абсолютно на всіх дітей, які є з бідних сімей і походженням із сіл, де школи ненабагато кращі, ніж сьогодні вони є в гірських пунктах і в гірських центрах. Я також бачу, що треба приймати закон 8387, де змінюється статус гірських населених пунктів, законопроект Іванчо, Мельничука, Гірника і Качура, де говориться про зміни державної фінансової політики і підтримки суб'єктів господарювання.
Тому всі ці три закони треба приймати в першому читанні. Але в зв'язку з тим, що є витрати з бюджету, передбачаються, ці закони можуть вступити в дію не раніше, ніж першого січня 2007 року. Тому кругом в кожному з них треба замінити, що не набирає чинності з дня опублікування, а набирає чинності з першого січня 2007 року, бо всі ці витрати треба зараз порахувати, передбачити і потім Мінфіну, бюджетному комітету все передбачити.
Тому я просив би при голосуванні ставити з цією поправкою, Володимире Михайловичу, ці закони. Я за кожен з них буду голосувати. Дякую авторам.
ГОЛОВА. Сергій Матвієнков. Підготуватися Юрію Соломатіну.
17:26:13
МАТВІЄНКОВ С.А.
55 округ, Матвиенков, фракция Социалистической партии.
Я скажу сразу, что фракция Социалистической партии приняла решение поддержать в первом чтении законопроект 87-1, нашего коллеги. Но я хотел бы заострить внимание по поводу вообще этого вопроса, который мы сегодня рассматриваем. Во-первых, если принимать что-то, нужно принимать в первом чтении.
Во-вторых, любые льготы, которые предусмотрены законом, они должны быть обоснованными. Давайте вдумаемся в те льготы, которые там записаны. Поступления в вузы на бюджетную службу вне конкурса. Что это даст? Какова льгота, какова жизненная необходимость этой льготы?
Или следующий момент. Доплата 50 процентов к стипендии, которая выплачивается студентам. Или 50 процентов бизнесу, который предлагается увеличить для бизнесменов. Или пересчет пенсии той, которая есть, на 20 процентов выше по отношению ко всем трудящимся, которые живут в Украине. Я не против горных районов, я не против того, чтобы эти льготы были. Вопросов нет, вопрос не в этом. Но нужно не забывать о том, что у нас есть и депрессивные районы, у нас есть районы, которые благодаря своим экологическим нагрузкам тянут колоссальную часть, доходную часть бюджета, и благодаря экологии на себе это все выносят. И это нужно помнить, и это нужно понимать. Есть такие регионы, как Донбасс, есть такие регионы, как Кривбасс, есть такие регионы, как Днепропетровская область и прочие вещи. И об этом тоже нужно не забывать, и об этом тоже нужно говорить сегодня. И тогда нужно рассматривать немножко с другой позиции. Ведь сегодня ни для кого не секрет, и все понимают, что цена заработной платы бюджетника, который живет в горном районе, да, действительно, она нуждается в улучшении, но она абсолютно не соизмерима с покупательной способностью того же бюджетника при такой же заработной плате в промышленном регионе. Ведь они ходят на рынок, а рынке абсолютно разные цены, абсолютно разная покупательская способность, а жизненный уровень одинаковый.
Поэтому мы за то, чтобы решать эту проблему. Но давайте возвращаться к другому этапу и решать вопрос по-другому. Давайте вводить региональный коэффициент, и тогда смотреть, исходя из экологической нагрузки, исходя из внесения в бюджетную составляющую, исходя из формирования бюджета снизу вверх. Давайте же в конце концов к этому подходить и тогда из этой позиции рассматривать! Если мы начинаем сверху, уменьшаем и даем какие-то льготы для тех людей, которые живут на высоте свыше 300 метров. Почему? Чем отличаются люди те, которые живут на равнинной местности, но не несут на себе экологическую нагрузку и они несут на себе колоссальные тяготы по бюджету? Никто не против этого, но давайте садиться смотреть и решать эту проблему.
Поэтому мы за то, чтобы принять этот законопроект, мы за то, чтобы поддержать тех людей, которые живут в горной местности, но мы и за то, чтобы сегодня сесть и начинать создавать базовую модель, которая бы регулировала механизм формирования заработной платы, так называемый региональный коэффициент, которая бы строила заработную плату бюджетников, учителей, врачей, сферы обслуживания в зависимости от того, от чего я говорил: от формирования бюджета, от экологических нагрузок и от прочих вещей. Спасибо.
ГОЛОВА. Юрій Соломатін. Підготуватися Катерині Ващук.
17:29:17
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Коллега Матвиенков практически всю ту часть выступления, с которой я готовился для выступления с трибуны Верховной Рады Украины, уже высказал. А я хотел бы сделать по всем этим законопроектам небольшое резюме.
Вы посмотрите, кто представил эти законопроекты. Коллеги Сятыня и Климпуш. Политическая их принадлежность, она понятна и очевидна. Мельничук, Иванчо, Гирнык и Качур – тоже понятно. Далее – Манчуленко, тоже понятно. Кеменяш, Ширко – тоже понятно. Нормально национально ориентированные народные депутаты. Но в этих законопроектах заложена нормальная советская ментальность, советский патронализм. И хотя они кричат и демонстрирую свою национальную сознательность, в действительности они сейчас выступили как нормальные порядочные советские люди с точки зрения защиты социально справедливости.
Поэтому я должен их поблагодарить от имени нашей фракции и сказать, что наша фракция эти законопроекты будет поддерживать. Но если бы уважаемые коллеги еще сказали откуда те бабки, которые нужны на реализацию этих законопроектов взять, это было бы вообще идеально. Вот здесь они пожлобились слегка и не сказали, где бабки взять и как бюджет наполнить. Но, я думаю, что они у власти, у них Президент, у них правительство, которое они не хотят отправлять в отставку. У них еще остатки большинства в Верховной Раде, хотя они в этом не уверены и прутся в оппозицию со всех тех сил, которые у них есть.
Давайте, уважаемые господа и уважаемые панове, наполнять бюджет и превратим всю Украину в сплошной горный населенный пункт. И все льготы и компенсации дадим всем населенным пунктам Украины и всем ее гражданам. И это все будет хорошо и правильно и это будет по-советски. Спасибо.
ГОЛОВА. Катерина Ващук. Підготуватися Андрію Шкілю.
17:31:41
ВАЩУК К.Т.
Шановні колеги, дійсно, питання життя в гірських районах об’єднало, як сказав попередній виступаючий, депутатів різних фракцій. Всі закони з точки зору фракції „Блоку Володимира Литвина” треба підтримати. Чому?
По-перше, що таке життя у гірських районах? Це не просто життя звичайних людей… Окрім чистого повітря і гарної природи, там немає дороги, там немає води, туди треба спуститись кілька кілометрів кожен день по бездоріжжю у складні погодні умови, а вони бувають у цих регіонах, за буханкою хліба. Треба водити, я не знаю яким способом, дітей у далеку школу. Там немає де найти роботи, тому що землі небагато, обробляти її складно, ніякої підтримки державної для господарювання на землі майже немає. Такі галузі, які були характерні для гірських районів як тютюнництво, де можна було б працювати сім’єю, не підтримав наш мудрий уряд і сьогодні не підтримав пропозицію продовжити дію закону про те, що у сигаретах вітчизняного виробництва має бути 10% хоча б нашого, українського, тютюну, виноградництво теж у складній ситуації, бо останній рік мудре аграрне міністерство змінило виплати по підтримці садівництва і виноградництва. І так ми, не виконуючи добрі закони, створюємо труднощі для людей. Тому треба підтримати і те, щоб діти навчались поза конкурсом. Колега запитує, що це дасть тим дітям, чи тим районам, якщо діти вступлять без конкурсу, а те, що вони туди повернуться і таких самих дітей будуть вчити в школах, будуть лікувати в лікарнях. Бо з Києва із тих районів де тепла, гаряча вода, де є газ і дорога туди навряд чи хто поїде виконувати ці обов’язки.
Те саме стосується зміни норми, яка доповнює той закон, який прийняла ще Верховна Рада минулого скликання про зміни прав користування закону про гірські райони в більшій частині населених пунктів.
Шановні колеги! Не таке солодке життя в горах хоч там красива природа. Нам треба їх підтримати, аби дати можливість створити нові робочі місця і забезпечити нормальний…
ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.
17:34:59
ШКІЛЬ А.В.
Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
Я хотів би сказати звичайно від імені фракції, що ми будемо голосувати, фракція підтримає всі закони, які торкаються гірських районів, звичайно ми закликаємо підтримати тих народних депутатів, які підготували закон, які є членами нашої фракції, це Олександр Кеменяш. Але я вважаю, що ні автор закону Кеменяш і Ширко, ні автор закону ні будь-хто інший не образиться, якщо пройде інший закон, який підтримає гірські районі. І коли говорять, що справді, що треба шукати гроші. Та гроші треба шукати на все. Але ті кошти незначні, які потрібні на реалізацію цього законопроекту, вирішують колосальну проблему, проблему того, що прийти в гірські райони з потужною, рівного значення з, скажімо, міським населеним пунктом, школою дуже складно. Тому що там є величезна специфіка, та специфіка, якої немає практично в інших регіонах. Тому що не так багато у нас гір. І, звичайно, що незабаром, я переконаний, років через 5-10 у нас буде в горах той самий рівень життя, як в горах хоча б Словаччини, я вже не кажу Франції чи Австрії. Але за яким це буде, виросте вже ціле покоління дітей. І вони отримають, звичайно, на превеликий жаль, в гірських селах не ту освіту, яка б дала можливість би їм конкурувати з населенням міським. Але вони є талановиті діти, вони зможуть конкурувати в якості вже студентів. Але для цього потрібно трошечки державної підтримки.
І в законі нашого, в законі Кеменяша йде ще пільгове забезпечення пенсійне людей, які працювали в гірських районах. Тому що не так багато людей працювали безпосередньо в горах. І прибутки там дуже незначні. Тому що ми знаємо дуже багато мешканців гір, вони утворювали, скажімо, бригади їздили по цілому колишньому Союзу і зараз, на превеликий жаль, вони їздять по цілих світах з тим, щоби хоча би якось прогодувати свої родини.
Тому у мене є пропозиція. Якщо пройде один з законів в першому читанні, то я просто звертаюсь з пропозицією до авторів, щоб були всі пропозиції, які висловлені в двох тих, які не пройдуть, об’єднані в другому читанні. Я думаю, тут підтримає і комітет, і не будуть заперечувати автори законопроектів. Тому що вони не є альтернативними, вони є взаємодоповнюючими., тому що говорити, що має рости рівень життя у країні, це чудові гасла, прекрасні, але ті, хто їх пропонує, маючи владу 70 років, тільки обкрадав і нічого державі не давав. Тому вірити в те, що подібні пропозиції можуть якось реалізуватися, не вартує.
У даний момент це є чітка прикладна пропозиція підтримати гірські райони таким чином, щоб урівняти шанси і можливості. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу підготуватися до голосування.
Будь ласка, шановні колеги. Ратушняк із гірського району, будь ласка. А потім Заєць.
17:38:40
РАТУШНЯК С.М.
Дякую, Володимире Михайловичу.
„Народний Блок Литвина”.
Я хотів би коротко просто декому пояснити, наскільки мені вистачить, що і за радянських часів, за кращих часів для гірських населених пунктів там було понад 40 відсотків безробітних, і вони не вилізали з Сибіру. Тобто при живих батьках діти росли сиротами. Сьогодні безробіття сягає 80 відсотків. Тобто сучасна Україна довела цей показник у двічі більше. І я хотів би сказати, що, якщо, Матвієнкову, там платять здоров’ям, да, також, але тут немає доріг, швидкої допомоги, немає світла, у 30 відсотків немає радіотелебачення. По якому конкурсу ці діти можуть іти навчатися? Щоб ви порозуміли, що там немає нормальних умов цивілізації. І там до клубу і за хлібом треба йти по п'ять, 10 кілометрів. Так само діти ходять іще й в школу зимою, щоб ви це розуміли, які це пільги радянські. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Іван заєць, будь ласка. Шановні колеги, ну це записувались люди, я прошу вас, давайте будемо голосувати.
17:39:49
ЗАЄЦЬ І.О.
Іван Заєць, Український Народний Блок Костенка і Плюща.
Шановні народні депутати, я хочу, щоб ви підтримали законопроект, і особливо два останні через що? Уже тут говорилося, що у горах є скорочений день. Отже, як такого землеробства немає. Там немає людям, за що жити.
По-друге, якщо ми зірвемо цих людей з гір, пропадуть і гори, тому що треба ж доглядати, це ж паводки і інші речі ідуть. Пропадуть гори – пропадуть і долини, і пропадуть ліси. А це є економічний потенціал України, це є рекреаційний потенціал України. Ми ще будемо так розвивати ці гори, що там будуть приїжджати люди і будуть давати великі статки. І пам'ятаємо, що Карпати – це легені не тільки України, а всієї Європи.
Є Карпатська конвенція, яка зобов'язує нас оберігати ці Карпати для майбутнього. Тому я дуже вас прошу підтримати ці законопроекти. А по Вижниці, там просто розполосили населений пункт. Тому і це треба проголосувати обов'язково.
ГОЛОВА. Уряд, шановні колеги, зараз нас уряд розсудить. Ми голосуванням зараз все це приймемо.
________________. Шановні народні депутати, я хотів би привернути вашу увагу, що ці законопроекти не можна приймати в цілому, оскільки є в юридичних висновках ряд порушень як Конституції, так і норм Бюджетного кодексу та інших законів. Тому прохання, значить, при доопрацюванні до другого читання це все врахувати. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, отак воно виходить в нас: якщо тільки щось людям зробити добре – порушення Конституції виходить, да? Не можна. Зараз всі почнуть. Я прошу вас... Шановні колеги, я ще раз хочу попросити вас, давайте ми приймемо за основу це рішення. Просто, щоб відчути, треба раз поїхати в гори і побачити, як там живуть люди. І потім всі проблеми відійдуть на інший план.
Тому, шановні колеги, я ставлю на голосування: про прийняття за основу проекту Закону реєстраційний номер 7387, про внесення змін до Закону України „Про статус гірських населених пунктів в Україні”. Автор – Михайло Сятиня і інші. Прошу голосувати. Прошу голосувати.
17:42:13
За-308
Рішення прийнято.
Я ставлю на голосування: про прийняття за основу проекту Закону реєстраційний номер 7387-3, автор – Михайло Мельничук. Прошу голосувати.
17:42:38
За-327
Рішення прийнято.
Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону реєстраційний номер 7761, автор – Георгій Манчуленко.
17:43:06
За-318
Рішення прийнято.
Ставиться на голосування для прийняття за основу проект Закону реєстраційний номер 7796, автори – Кеменяш і Ширко, за основу. Прошу голосувати.
17:43:34
За-320
Рішення прийнято.
Шановні колеги, Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про нафту і газ" щодо користування надрами в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України. Реєстраційний номер 7671. Алла Александровська. Немає?
Шановні колеги, є заключення комітету. Комітет пропонує прийняти за основу. Чи будемо обговорювати? Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися для обговорення. Так. Юрій Кармазін, як завжди. Потім Сергій Жижко, підготуватися. Є Юрій Анатолійович? А де він?
Будь ласка, мікрофон Кармазіна ввімкніть. Шановні колеги, нам крім того, ще доведеться розглянути ще два документи, я просив би щоб орієнтуватися, а потім ще цілу групу….
17:44:44
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Я хочу передати слово Миколі Поровському, прошу він висловить думку, щодо цього законопроекту. Дякую.
ГОЛОВА. Мікрофон Поровського. Мікрофон Поровського, будь ласка, ввімкніть.
17:45:12
ПОРОВСЬКИЙ М.І.
Микола Поровський, фракція Політичної партії „Відродження”.
На засіданні комітету була тривала дискусія щодо законопроекту про використання в межах континентального шельфу і виключної економічної зони покладів нафти і газу.
Це питання надзвичайно актуальне для України, оскільки на чорноморському шельфі, в районі острові Зміїний є значні поклади. Однак, цей законопроект обмежує прихід можливого інвестора в Україну, оскільки ставить умову, що 60 відсотків власності у підприємства, яке має видобувати, повинно належати державі. Це суперечить Конституції, оскільки стаття 42 Конституції, якою зазначено, держава забезпечує захист конкуренції і не допускає обмеження конкуренції, надають пріоритетні права в розробці покладів на континентальному шельфі тим підприємствам, які мають переважну частину державної власності.
Я, фракція Політичної партії „Відродження” вважає, що він недопрацьований, і всі суб’єкти підприємницької діяльності повинні бути в різних умовах, в тому числі щодо використання надр і отримання ліцензій на це. Дякую.
ГОЛОВА. Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”. Підготуватися Юрію Соломатіну.
17:46:33
ЖИЖКО С.А.
Сергій Жишко, фракція „Наша Україна”.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати. Внесення змін, передбачених цим законопроектом, призведе до суттєвого гальмування темпів видобутку вуглеводневої сировини в акваторіях Чорного та Азовського моря і стане черговою чорною міткою для іноземних інвесторів.
Інтереси держави та українського народу, на які посилаються автори законопроекту, полягають якраз у прискореному нарощуванню власного видобутку нафти і газу, а реалізація цього завдання без участі іноземних капіталів утруднена. Україна не має достатньої кількості вільних коштів, які можна було б вкладати в геологорозвідувальні роботи на шельфі. Ці роботи є досить витратними. „Чорноморнафтогаз” володіє лише двома плавучими самопідйомними буровими установками та дев’ятьма морськими станціонарними платформами для видобутку. Вартість цих об’єктів разом з їх обслуговуванням сягає десятків мільйонів доларів. При цьому глибоководне буріння за допомогою цього обладнання неможливе, а практично половина ресурсної бази зосереджена саме на глибоководді у північно-західній шельфі, на континентальному схилі та у глибоководній западині Чорного моря.
На балансі „Чорноморнафтогазу” знаходиться зараз 14 родовищ, з яких на шельфі розробляється зараз 4 газові та газовоконденсатні родовища, де перебуває в експлуатації разом 50 свердловин. На сьогодні ступінь освоєння початкових ресурсів не перевищує 4%, а загальні обсяги видобутку газу дещо перевищують 1 мільярд кубометрів.
Отже за рахунок власних ресурсів подвоєння цього невеликого обсягу можливе приблизно протягом десятиліття. Суттєве нарощування видобутку потребує значних інвестицій. Прихід закордонних інвесторів дозволить допомогти значному нарощуванню видобутку в відносно короткі терміни. За рахунок цього існує перспектива зменшити імпорт газу, а державні кошти, що вивільняються від цього, інвестувати у газо та нафтовидобуток у акваторіях Чорного, Азовського морів.
Ухвалення цієї зміни до закону призведе до втрати інвесторами зацікавлення до розробки родовищ Чорного та Азовського морів і водночас позбавить нас перспективи швидкого зростання видобутку газу.
Крім того у висновку Науково-експертного управління справедливо зазначається, що прийняття цієї зміни не узгоджується з частиною 3 статті 42 Конституції України, за якою держава зокрема забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності та не допускає неправомірного її обмеження, та із статтею 5 Закону України „Про нафту і газ”, де зазначається, що державна політика в цій сфері базується на принципі сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку газу, нафти та продуктів, їх переробки. На підставі сказаного пропоную відхилити законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Юрій Соломатін, підготуватися Миколі Рудьковському.
17:49:29
СОЛОМАТІН Ю.П.
Уважаемые коллеги! Я как профессиональный геолог-разведчик, посвятивший всю жизнь разведке недр, хочу сказать свое слово об этом важном законопроекте. И прежде всего я хотел бы напомнить о том, что все, что есть в недрах создавалось Творцом сотни и миллиарды лет тому назад и не принадлежит человечеству, оно принадлежит Творцу, а прошлые, нынешнее и будущие поколения людей, они только пришли сюда и с разрешения Творца могут прикоснуться к тому, что им не принадлежит. Это первое.
Второе. Вы обратили внимание, как льет крокодиловы слезы та пятая колона, которая так горячо вболивая за иноземного инвестора. Давайте мы скажем: все то, что у нас есть на территории нашей страны принадлежит исключительно нашему народу, если мы хотим создать какую-то конкурентную среду, если мы живем в мире и рыночной экономике, давайте мы сделаем так, как предложили наши товарищи народные депутаты Украины Симоненко, Алексеев и Александровская. 60 процентов принадлежит при создании подобного рода предприятий при получении лицензий нашему государству, а остальные 40 процентов и другим лицам и в том числе заграничным инвесторам.
Я хотел бы обратить наше общее внимание еще и на следующее. Вы смотрите, как изменила свою
политику Россия, которая имеет гораздо больший опыт взаимодействия с
инвесторами разных мастей. Господин Березовский нашел себе уже пристанище в
Лондоне. А был таким известным деятелем от «Юганскнефти». Господин Ходарковский
– в «матросской тишине», за решеткой, агитирует теперь за социальную
справедливость.
Я хотел бы сказать, что
именно в этом и единственно в этом мы могли бы поддержать политику господина
Президента Российской Федерации Путина Владимира Владимировича. А тем, которые
рвутся к недрам и к нефтегазовой трубе, сказать: «Ребята, вы учтите судьбу
Березовского и Ходарковского. И у нас найдется достаточно мест, где вы найдете
себе пристанище».
Поэтому наша фракция
настойчиво просит всех вас, уважаемые народные депутаты, если вы действительно
несете это высокое звание народного депутата Украины, поддержать этот
законопроект, единодушно всеми нашими помыслами и действиями поддержать его и
проголосовать за него. И это будет справедливо, и это будет во имя интересов
нашего многострадального народа. Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Так, нема Миколи Рудьковського. Ігор Франчук, фракція партії «Відродження». Четвертий виступаючий у нас.
17:52:48
ФРАНЧУК І.А. Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! К сожалению, сегодня нет автора законопроекта, хотелось, чтобы автор все-таки высказывал свое мнение в ходе этой дискуссии. Я хочу сказать, что сегодня Экспертное управление Верховной Рады дало исключительно четкий ответ по поводу соответствия данного законопроекта законодательству, в том числе Основному закону Украины – Конституции Украины. То есть, это прямое нарушение основ конкуренции.
Тем более мне сегодня совершенно непонятно, когда основной из проблем в нашем государстве стала газовая тема, что мы сегодня говорим о том, чтобы прекратить какие-либо возможности развивать собственную добычу газа на Украине, который, в первую очередь, может пойти на обеспечение потребности населения в социальной сфере, социально-бытового сектора.
Мне совершенно непонятно, почему сегодня уважаемая мной фракция коммунистов вообще позволяет подавать такие законопроекты и не снимает их с рассмотрения в связи с тем, что этот законопроект напрямую вредит сегодня отечественной добыче, сводит на нет усилия того, чтобы в Украину пришли с новыми технологиями, создавая здесь рабочие места, пришли международные компании, которые могли бы реализовывать энергоресурсы на территории нашего государства.
Никто сегодня не говорит о том, что те ресурсы, которые будут добываться или возможно будут добываться на шельфе Черного - Азовского моря, будут экспортироваться. Эти все вопросы прописываются в тех соглашениях, когда выдается лицензия. И можно будет говорить о том, а мы уже перешли к рыночным практически сегодня ценам, о том, что для компаний, которые будут работать в Украине, будет интересно в первую очередь продавать свои энергоресурсы на нашей территории, тем самым мы не будем зависеть от Российской Федерации, тем самым мы не будем находится в том положении, в котором сегодня оказалось наше государство.
Уважаемые коллеги, я готов дискутировать на эти темы как специалист в этой области. Я не геолог, но я также закончил Ивано-Франковский университет нефти и газа и разбираюсь в экономике, думаю, достаточно, что сегодня ограничения прихода любых компаний – отечественных либо иностранных в нефтегазодобывающей не только вредны, но и наносят урон нашему государству. Спасибо за внимание. Я прошу данный законопроект снять с рассмотрения и за него не голосовать.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу до завершення розгляду питань відповідно до розкладу засідань. З мотивів голосування Іван Заєць. Потім позицію уряду попросимо. Мікрофон Івана Зайця, будь ласка. Видно, картки нема. Тоді тут, Іван Олександрович, швидше буде.
17:55:53
ЗАЄЦЬ І.О.
Іван Заєць, Український Народний Блок Костенка і Плюща.
Шановні народні депутати, я хочу, щоб ми зрозуміли, що ми на порозі нового безпекового, а отже, енергетичного порядку. І якщо ми не будемо проводити активно свою політику, то ми не будемо забезпечені енергоносіями. Немає в нас досвіду глибоководного видобування газу і нафти. Це перше.
І друге. Пам’ятайте, що на Чорному морі працюють дуже ефективно сьогодні турки, румуни, болгари приступили. І якщо ми не будемо вести активну діяльність, то ще подивитеся, де ці всі родовища, де той газ, де нафта, де вони сьогодні опиняться.
Тому я вас закликаю не голосувати за цей законопроект, більше того, створити умови для нарощування ресурсної бази по видобутку газу і нафти у Чорноморському шельфі, і проводити дуже активну політику на забезпечення енергоносіями України. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Яворівський. Мікрофон, будь ласка.
17:56:57
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги! Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.
Я абсолютно, мені здається, вигулюється вже остаточна думка, що ми за цей законопроект голосувати не будемо. Тема газу в Україні вже така, що, по-моєму, треба просто протигази одягати на кожного сьогодні українця.
Я переконаний, що ми, якщо передати цих 60 відсотків у руки держави, то ми знову будемо мати зловживання чиновників. І ми знаємо про це, вже скільки балачок було всяких, а так це питання з місця і не зрушилося. Аж сьогодні ми почали про це говорити. Це є недопустимо, і цей законопроект приймати не можна.
Півхвилини віддаю Віктору Терену.
ГОЛОВА. Будь ласка, Віктор Терен. Мікрофон.
17:57:40
ТАРАН В.В.
Я хотів сказати тільки одне, що його, справді, не можна приймати. Нам треба, врешті решт, позбавитися на монополію. І я хочу сказати, що от, буквально, свіже повідомлення Інтернет, де Росія заявила про те, „Газпром”, що нам буде транзит газу по старій ціні, а не по 1,6. І коли зараз протестують українські чиновники, ми, навіть, не знаємо після цієї угоди, в який звертатися суд, бо там не прописано що Стокгольмський чи якісь інші. Але вже зараз не виконується, навіть, це соглашение.
ГОЛОВА. Дякую. Так, позиція Уряду, підтримаєте позицію комітету? Чи ні? Будь ласка, мікрофон.
ЯСЮК В.М.
Валерій Ясюк, заступник міністра палива і енергетики.
Міністерств палива та енергетики не підтримує цей законопроект, ті, які сьогодні звучали пропозиції в залі з точки зору порушення діючого законодавства. Також цей законопроект протирічить енергетичній хартії. І найперше, що я хотів би приділити увагу, те, що в Україні сьогодні немає відповідних технологій буріння на глибокій воді. Да, „Чорноморнафтогаз” може здійснювати буріння тільки на воді глибиною до 80 метрів. Основні поклади, які знаходяться в Чорному морі є на глибинах понад 500-600 і 2000 метрів при глибині води.
ГОЛОВА. Так, шановні колеги, позиція комітету, позиція уряду до вашої уваги доведена.
Я ставлю на голосування першу пропозицію, яка йде від комітету, про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закон України "Про нафту і газ” щодо користування надрами у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України. Реєстраційний номер 7671. Прошу голосувати.
17:59:41
За-56
Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.
Шановні колеги, у нас залишилося ще два невеличких питання. Я просив, і ми продовжили роботу на 15 хвилин.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію". Реєстраційний номер 7168. Геннадій Йосипович Удовенко. Зараз Геннадій Йосипович скаже, про що йдеться, і будемо голосувати.
18:00:17
УДОВЕНКО Г.Й.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Проект закону, який пропонується вашій увазі передбачає законодавче врегулювання проблеми надання дозволу на постійне проживання в Україні особам, які під час збройного конфлікту 1992-1993 роках змушені були залишити місця постійного проживання а Абхазії, Грузії та прибули в Україну. Починаючи з 93 року до України почали прибувати біженці з зони конфлікту. Головним чином це були особи, котрі мали родинні зв’язки або раніше навчалися в Україні. На той час вони користувалися паспортами колишнього Радянського Союзу або і зовсім, тікаючи від загрози життю, не мали будь-який документів, що посвідчували б особу.
Ці люди потребували термінової допомоги, яка включала їх документування та надання дозволу на тимчасове проживання в Україні. Кабінет Міністрів прийняв відповідну постанову щодо допомоги цим особам. Станом на 2005 рік такі довідки надано 2 тисячі 809 особам. Частина з них за цей час отримала громадянство України або підтвердили належність до громадян Грузії, але ті, у кого були відсутні документи, що посвідчують особу, не мали можливості набути громадянство та отримати дозвіл на постійне проживання в Україні, а зазначена довідка є єдиним документом на право тимчасового проживання в державі. Таких осіб близько 1 тисячі.
В серпні 2001 року набув Закон України „Про імміграцію”, пункт четвертий Прикінцевих положень закону цієї категорії біженців надається можливість отримати дозвіл на постійне проживання і таким чином остаточно вирішити питання їх правового статусу.
Але ним, нашим законом, який ми прийняли у Верховній Раді були встановлена занадто жорсткі вимоги щодо умов отримання дозволу, хоч насамперед п’ятирічний термін проживання в Україні, і друге протягом шести місяців ці люди мали звернутися до Міністерства внутрішніх справ з прохання оформити необхідні документи.
Але переважна більшість всіх цих людей просто не мала технічної можливості, закон і пропонує вирішити питання, пропонується вилучити з закону термін п’ять років проживання і протягом шести місяців звернутися до органів Міністерства внутрішніх справ. Це дуже гуманний закон, який вирішує проблеми однієї тисячі людей біженців з Абхазії, грузин за етнічним походження, які проживають в Україні. І він не…
ГОЛОВА. Дякую. Комітет… від комітету буде виступати Шульга Микола Олександрович, перший заступник Голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
18:03:43
ШУЛЬГА М.О.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, шановні радіослухачі!
Комітет розглянув це питання і підтримав даний законопроект. Розгляд цього законопроекту – це один привід привернути увагу до дуже важливої, я б сказав, найважливішої теми, яка існує перед українським суспільством. Мова йде про те, що у нас відбувається прискореними темпами депопуляція населення. Відбувається настільки швидко, що ті заходи, які приймаються окремо, вибірково, не дають ніякого ефекту.
Здавалося б, що всього менше року, як почав діяти Закон про підтримку сім’ї, де є новонароджений, дасть якийсь стимул. Але окремо ці заходи нічого не дадуть, якийсь невеличкий ефект буде, але серйозного ефекту нічого не дасть. Тобто ми знову стикаємося, коли обговорюємо питання про абхазців, тут тільки мова йде про тисячу чоловік, мова йде взагалі про те. що ми втрачаємо щорічно по 350 тисяч чоловік. І тому, мені здається, що ми повинні постійно тримати у полі зору оцю тему депопуляції.
Тому для мене не зрозуміло, чому так вийшло, що на дев’яту сесію нашого скликання не потрапив законопроект, який ми вже розглянули у першому читанні „Засади державної міграційної політики”, який визначає принципи цілісно, глобально до цієї проблеми. Тому я прошу, Володимире Михайловичу, поставити цей законопроект, інакше знову він потрапить в нове скликання і знову це затягнеться, а цілісного уявлення у нас в країні, за рахунок чого ми будемо підтримувати народонаселення України, немає, - чи за рахунок мігрантів, чи за рахунок… Ну, тобто і за рахунок, перш за все, збільшення народжуваності, цього у нас немає. Тому я прошу, щоб його включили, цей законопроект, на дев'яту сесію. Спасибі.
ГОЛОВА. Дякую.
Я прошу Секретаріат подивитися, щоб в дев'ятку сесію це питання не випало, бо ми ще не формували порядок денний. Шановні колеги, будемо переходити до… Зараз… З якого приводу? Ну вже не буде кому голосувати. Зараз треба мені Кармазіну давати. Кармазін, Садовий, Соломатін, Зарубінський, Корж, Заєць. Хто наполягає на виступі? От, Кармазін, будь ласка. Я просив би, шановні колеги, щоб ми могли прийняти рішення.
18:07:15
КАРМАЗІН Ю.А.
Шановні народні депутати! Юрій Кармазін.
Я просив би вас замислитися: одна тисяча осіб 12 років тут живуть. Це члени нашого суспільства. Їхні діти ходять в школу з нашими дітьми, разом граються. Ми сьогодні говоримо: через те, що не передбачили, записали трішки не так в законі, міліція сьогодні ставить питання: давайте викинемо всіх цих людей. Значна частина з них проживає саме на Одещині, значна частина. Це не громадяни сьогодні повноцінні - їх виганяють кругом. І міліція весь час третірує. 12 років вони вже тут, вони вже частина з них говорить українською мовою!
Тому, і мені здається, що абсолютно правильна пропозиція комітету – прийняти цей законопроект в першому читанні і в цілому як закон, бо тут немає чого приймати. Було записано, що прибули в Україну, одержали в установленому порядку тимчасову довідку, прожили не менше п’яти років, а ми зараз написали: одержали до 25 серпня 2004 року в установленому порядку тимчасову довідку і звернулися із заявою про видачу їм посвідки, тобто поступили законно, поважаючи наші закони і права. Тому, шановні друзі, я просив би вас прийняти цей Закон у першому і другому читанні. І хотів би подякувати Геннадію Йосиповичу Удовенку за те, що він так гаряче сприйняв біль цих людей, які є громадянами України. Я впевнений: будуть громадянами України, бо зараз ми це відкриємо для них. Дякую.
ГОЛОВА. дякую вам. Микола Садовий, мікрофон. Мікрофон Садового, будь ласка.
18:08:57
САДОВИЙ М.І.
Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.
Фракція соціалістів сьогодні ранком порадилася і буде підтримувати цей законопроект. Тому я закликаю депутатів, проголосувати з цей проект, поставте його на голосування. Спасибі.
ГОЛОВА. Так, хто ще наполягає? Корж, будь ласка, мікрофон.
Потім Зарубінський.
18:09:21
КОРЖ В.Т.
Віталій Корж, „Блок Юлії Тимошенко”. Ми активно підтримуємо наміри держави спрости вимоги до оформлення перебування іноземних громадян в Україні, які потрапили до нас через воєнні дії, стихійне лихо або через інші форс-мажорні обставини. Це теж крок назустріч людям.
Тому ми згодні з тим, щоб з чинної норми виключити вимогу про проживання цими особами на території України не менше п’яти років. Пропонуємо підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Олег Зарубінський, будь ласка. І народних депутатів запросіть до зали, будемо рішення приймати.
18:10:11
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, Народний блок Литвина.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. У принципі законопроект, який ми зараз розглядаємо, у представників Народного блоку Литвина не викликає суттєвих зауважень і запитань в цілому, оскільки цей законопроект скоріше носить коригуючий характер до вже діючих законів України.
Водночас нам здається, що, прийнявши цей законопроект, фрагментарний, безумовно, нам треба більш комплексно підійти до проблеми регулювання, перебування іммігрантів на території України і, зокрема, в частині набуття ними українського громадянства. Я згоден з тим, що кожна країна рано чи пізно має іммігрантів і можливо це один з факторів поповнення, як ми кажемо, народонаселення.
З іншого боку мова йде не тільки про тих, які вже інтегрувалися в суспільство, іммігрантами є і ті люди, які несуть певні хвороби, певний криміноген і так далі.
Тому, підтримуючи цей законопроект, наполягаємо в подальшому комплексно підійти до проблеми імміграції. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, обговорення проекту закону завершено. Прошу підготуватись до голосування. Кабінет Міністрів підтримує нас?
_______________. Підтримати цей законопроект. Підтримуємо.
ГОЛОВА. Кабінет Міністрів підтримує. Тим більше у нас є всі підстави поставити на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону „Про внесення змін до прикінцевих положень Закону України „Про імміграцію”. Реєстраційний номер 7168. Прошу голосувати.
18:12:00
За-190
Рішення не прийнято.
Може поставити на голосування тоді пропозицію комітету вона, одну хвилиночку, пропозиція комітету зводиться до такого, прийняти за основу і в цілому.
Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту закону реєстраційний номер 7168, прошу голосувати. Шановні колеги! Давайте на нормальній ноті завершимо нашу роботу.
18:12:33
За-192
Рішення не прийнято.
Шановні колеги! Давайте на повторне перше направимо його читання. На повторне перше читання, прошу підтримати направлення проекту закону, реєстраційний номер 6168. Прошу голосувати.
18:13:07
За-202
Рішення не прийнято.
Шановні народні депутати! Ще одне питання, ми ще не завершили питання, щоб сьогодні виконати повністю розклад, є ще один проект.
Шановні колеги! Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу". Що пропонується? Що у рекламі тютюнових виробів місце, в якому говориться про шкідливість тютюну, займало не менше 45 відсотків. Цієї реклами.
Будь ласка, Яворівський, мікрофон. Прошу.
Мікрофон від комітету. Володимир Яворівський.
18:13:51
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Комітет з питань свободи слова, заступник голови.
Шановні колеги, ну що пропонує, це наш колега Добкін, у нього зараз якась така законодавча лактація – закон за законом він пече. Ми вважаємо взагалі це безглуздя. Ну, на пачці сигарет буде велетенський напис, більший, ніж там „Мальборо”. Я маю право це казати, як людина, яка покинула курити. Я думаю, що просто не варто за це голосувати, абсолютна вигадка, яка нікому нічого не дає. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу увагу! Комітет розглядав це питання, він не прийняв остаточного рішення і прийняв рішення винести на розсуд Верховної Ради України. У зв'язку з цим я ставлю на голосування для прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Закону України „Про рекламу” (реєстраційний номер 4359). Сутність проблеми я вам довів. Прошу голосувати.
18:14:56
За-161
Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.
Шановні народні депутати, ну, вже я ставив про імміграцію. Ну, ви ж бачите…
Шановні народні депутати, я хотів би нагадати вам перед закриттям сьогоднішнього засідання, що завтра ми працюємо знову ж таки в пленарному режимі, працюємо на ранкову засіданні і на вечірньому, тобто цілий день будемо працювати в сесійній залі. Просив би це враховувати при плануванні роботи на завтра.
Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо засідання з 10 години ранку.