ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 січня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:02:06

Зареєструвалося  у сесійній залі 364 народних депутата.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги! Сьогодні день народження народного депутата України Нечипорука Володимира Павловича. Давайте привітаємо його і побажаємо міцного здоров’я.

Шановні колеги! Інформація про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 січня 2006 року. Розглянуто 16 питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято чотири закони, сім законопроектів прийнято за основу, п'ять законопроектів направлено на доопрацювання, шість законопроектів відхилено. Ну, приходьте на роботу, буде більше.

Тепер оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” оголошую, інформую про вихід зі складу фракції "Наша Україна" та входження до фракції Партії промисловців і підприємців України Миколи Григоровича Жулинського. (Оплески)

Шановні народні депутати, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій записатися, точніше, подати заяви на виступи. А зараз оголошуються депутатські запити.

Надійшли запити народних депутатів України:

Сергія ЧИЧКАНОВА до Президента України щодо забезпечення виконання положень статті 106 Конституції України стосовно голови Севастопольської міської державної адміністрації Іванова, якому міська рада висловила недовіру. Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:04:33

За-107

Рішення не прийнято.

Групи народних депутатів (КРАВЧУК, ГАВРИШ, ШУРМА та інші) до Президента України щодо захисту суверенітету українського народу, територіальної цілісної і недоторканості України та забезпечення національної безпеки України.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:05:18

За-182

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

10:05:40

За-195

Рішення не прийнято.

Андрія ШКІЛЯ до Президента України, виконувача обов’язки міністра внутрішніх справ, голови СБУ, Генерального прокурора щодо оприлюднення інформації про корупційні діяння та зловживання службовим становищем з боку колишнього Президента України Леоніда Кучми, колишнього Прем'єр-міністра Віктора Януковича, народного депутата України Віктора Пінчука при проведенні приватизації акціонерного товариства „Криворіжсталь”.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:06:25

За-46

Рішення не прийнято.

Олега ТЯГНИБОКА до Президента України, до виконувача обов’язки Прем'єр-міністра щодо звернення до Російської Федерації з вимогою повернути заощадження громадян України. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:06:57

За-49

Рішення не прийнято.

Лілії ГРИГОРОВИЧ до Голови Верховної Ради України щодо звільнення Карпачової з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у зв’язку з порушенням нею присяги Уповноваженого.

Володимира ЄЩЕНКА до Голови Верховної Ради з приводу зволікання з боку виконавчих органів місцевого самоврядування міста Черкаси у виділенні земельної ділянки під гараж інваліду першої групи Великої Вітчизняної війни.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра стосовно ліквідації наслідків екологічної ситуації, пов’язаної з руйнуванням окремих меж Чорноморської берегової зони.

Олександра ГОЛУБА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо пільгового забезпечення транспортом інваліда внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Юрія СОЛОМАТИНА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра, Генерального прокурора у зв’язку із ненаданням Міністерством охорони здоров’я і Генеральною прокуратурою роз’яснення стосовно повідомлення прес-служби Генпрокуратури від 8 грудня 2005 року про отруєння Президента України Віктора Ющенка.

Катерини САМОЙЛИК до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо недопущення ліквідації стадіону «Енергетик» в місті Вишгороді.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо фінансового забезпечення реалізації Закону “Про культурну спадщину” на регіональному рівні.

Івана ТОМИЧА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо зупинення нелегального ввезення м’яса і м’ясопродуктів, а також транзиту цих продуктів у треті країни.

Олександра ЦАРЕНКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо віднесення до 30-тикілометрової зони навколо Хмельницької АЕС міста Шепетівка та чотирьох населених пунктів Славутського району.

Григорія БОНДАРЕНКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо включення в план будівництва доріг в селах Фурси та Чмирівка Білоцерківського району Київської області.

Вадима МІСЮРИ до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо забезпечення виплат стипендій учнівській та студентській молоді, яка перебуває на повному державному забезпеченні на рівні прожиткового мінімуму.

Євгена ЛАПІНА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо ситуації, що склалася на підприємствах Сумської області у зв’язку зі збільшенням ціни на газ.

групи народних депутатів (ЦАРЕНКО, ГАВРИШ, ЗАЄЦЬ) до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Голови СБУ, виконуючого обов’язки Міністра освіти і науки з приводу вчинення дій Міністром внутрішніх справ Ю.Луценком, які попирають загальнолюдські моральні та християнські цінності, розпалюють ворожнечу, пропагують насильство, грубо порушують вимоги законодавства про освіту, а також зневажають статті 21, 24, 28, 68 Конституції України.

Володимира ЗАЙЦЯ до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо підвищення пенсій інвалідам Великої Вітчизняної війни рядового складу.

Євгена ЛАПІНА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо відвантаження мінеральних добрив відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром” під весняно-польові роботи.

Олександра ЦАРЕНКА та Степана ГАВРИША до виконувача обов’язки Прем’єр-міністра, голови Луганської обласної державної адміністрації щодо забезпечення шахтарських сімей Луганської області вугіллям.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до виконувача обов’язки Прем’єр-міністра щодо цільового виділення коштів на газифікацію села Медведиха Чуднівського району Житомирської області.

Володимира МАЗУРЕНКА до виконувача обов’язки Прем’єр-міністра, голови Рахункової палати з приводу невиконання Міністерством юстиції вимог Закону “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” при визначенні Українського центру правничих студій виконавцем замовлень щодо видання оновленого тексту Конституції України.

Андрія ШКІЛЯ до виконувача обов’язки Прем’єр-міністра щодо оцінки дій з боку Російської Федерації стосовно об’єктів гідронавігаційного забезпечення та інших споруд, що перебувають у власності України.

Григорія БОНДАРЕНКА до виконувача обов’язки Прем’єр-міністра з приводу реконструкції водопровідно-каналізаційної системи села Фурси Білоцерківського району Київської області.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до виконувача обов’язки Прем’єр-міністра щодо виділення автомобіля “Таврія” мешканці міста Бердичева Житомирської області.

Олега ТЯГНИБОКА до виконувача обов’язки Прем’єр-міністра стосовно умисного доведення до банкрутства відкритого акціонерного товариства “Завод “Львівсільмаш”, привласнення землі і майна підприємства та злочинної бездіяльності місцевих органів влади.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до виконувача обов’язки Прем’єр-міністра щодо поступового переходу на надання у державних та комунальних вищих навчальних закладах безоплатної освіти.

Івана БОКОГО до виконувача обов’язки Прем’єр-міністра, голови Рахункової палати з приводу ситуації, що склалася в Національному музеї Тараса Шевченка.

Юрія КАРМАЗІНА до виконувача обов’язки Прем’єр-міністра щодо внесення подання на звільнення з посади голови Сквирської районної державної адміністрації Київської області Олійника за порушення Конституції та законів України.

Михайла ВОЛИНЦЯ до Кабінету Міністрів, Міністерства культури і туризму щодо відновлення порушених прав на пенсійне забезпечення осіб, які працюють на посаді концертмейстера вищого навчального закладу.

Василя НАДРАГИ до виконувача обов’язки віце-прем’єр-міністра Кириленка щодо уникнення диспропорції у встановленні надбавок за звання “заслужений”, присвоєне в різні роки.

Ігоря ШУРМИ до Генерального прокурора з приводу грубих порушень чинного законодавства посадовими особами сільської ради села Старі Безрадичі Обухівського району при вирішенні земельних питань та наданні дозволу на відновлення роботи екологічно небезпечного деревообробного підприємства.

 Петра КУЗЬМЕНКА до Генерального прокурора стосовно перевірки законності затримання працівниками міліції громадянина Голубєва.

Олексія КОЗАЧЕНКА до Генерального прокурора, Голови ДПА щодо порушення посадовими особами податкових служб міста Одеси й області положень Закону України “Про податок на додану вартість”.

 Володимира МАТВЄЄВА до Генерального прокурора з приводу нанесення інтересам держави матеріальної шкоди в особливо великому розмірі шляхом незаконної приватизації державного майна акціонерного товариства “Миколаївська ТЕЦ”.

Олександра ГОЛУБА до Генерального прокурора щодо законності рішень Червоноградської міської ради Львівської області стосовно розбудови міста.

Антона КІССЕ до Генерального прокурора з приводу порушення прав трудового колективу товариства “Керамік” під час відчуження належних їм часток у статутному капіталі товариства.

 Сергія СЛАБЕНКА до Генерального прокурора з приводу неналежного підтримання органами прокуратури державного обвинувачення під час судового розгляду кримінальної справи за фактом побиття громадян 23 жовтня 2004 року біля Центральної виборчої комісії.

 Ігоря ШУРМИ до Генерального прокурора, виконувача обов’язки Прем’єр-міністра щодо порушення законодавства при проведенні Міністерством охорони здоров’я 06.12.2005 року тендерних торгів по закупівлі медичного обладнання.

 Анатолія ПИСАРЕНКА до Генерального прокурора з приводу безпідставного звинувачення та політичного переслідування колишнього заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ у Черкаській області Довганя.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ та Ігоря ШУРМИ до Генерального прокурора щодо незаконної діяльності громадянки Горобець на посаді Козинського селищного голови.

Михайла ПОЖИВАНОВА до Генерального прокурора, Голови РНБО, Голови СБУ, виконувача обов’язки Міністра внутрішніх справ щодо перевірки достовірності інформації, розповсюдженої в інтернет-виданнях стосовно фактів махінацій у вугільній промисловості першого заступника голови Луганської обласної державної адміністрації Кобитева.

 Миколи КАТЕРИНЧУКА до Генерального прокурора, Міністра охорони здоров’я, Голови Закарпатської обласної державної адміністрації стосовно надзвичайної ситуації, що склалась у Берегівській школі-інтернаті Закарпатської області та притягнення до відповідальності винних осіб.

 Миколи САДОВОГО до Генерального прокурора з приводу ігнорування органами місцевої виконавчої влади та облдержадміністрації вимог мешканців житлового будинку №39 селища Кізельгур міста Кіровограда.

Олександра МАСЕНКА до Генерального прокурора, виконуючого обов’язки Міністра внутрішніх справ щодо усунення зловживань посадовими особами районної прокуратури та райвідділу міліції в Семенівському районі Полтавської області при розслідуванні дорожньо-транспортної пригоди.

Олександра ТКАЛЕНКА до Генерального прокурора, виконуючого обов’язки Міністра внутрішніх справ щодо порушення терміну розслідування кримінальної справи слідчим відділом Суворівського районного відділу міліції Управління внутрішніх справ МВС України у Херсонській області.

Ярослава КЕНДЗЬОРА до Генерального прокурора з приводу фінансово-господарської діяльності керівництва санаторію “Світанок” у місті Моршині Львівської області.

Степана ХМАРИ до Генерального прокурора, Голови Вищої кваліфікаційної комісії щодо перевірки фактів грубого порушення суддею Малинського районного суду Єрмоленком законодавства при розгляді кримінальної справи за фактом незаконного використання Букинського гранітного родовища.

групи народних депутатів (ВЕРНИДУБОВ, КОРСАКОВ та інші) до Генерального прокурора, Голови СБУ щодо заяв керівника виборчої кампанії Блоку “Наша Україна” Романа Безсмертного про повалення конституційного ладу в Україні.

Юрія КАРМАЗІНА до Генерального прокурора, Голови Київської обласної державної адміністрації щодо відновлення порушених прав мешканців будинків, які підлягали реконструкції відповідно до розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Голови Верховного суду, Голови вищої ради юстиції, виконуючого обов’язки Голови Апеляційного суду Чернігівської області, Генерального прокурора стосовно відновлення житлових прав мешканки міста Ніжина.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Голови Вищого господарського суду щодо незаконного відчуження державного майна на корить акціонерного товариства “Авіакомпанія “Аеросвіт” на території аеропорту “Бориспіль”.

групи депутатів (ГРИГОРОВИЧ, ІВАНЧО, АСАДЧЕВ та інші) до Голови СБУ, Генерального прокурора щодо зловживання службовим становищем посадовими особами податкових органів, організації цілеспрямованих численних перевірок акціонерного товариства “УкрПластик”.

Володимира ЗАЙЦЯ до виконуючого обов’язки Міністра оборони з приводу невиплати грошової компенсації військовослужбовцям Рівненської області за невикористане речове майно.

Анатолія ПИСАРЕНКА до виконуючого обов’язки Міністра закордонних справ стосовно надання юридичної та дипломатичної допомоги громадянам України – членам екіпажу судна грецької компанії, арештованого в порту Дурман Південноафриканської Республіки.

Лариси УСАЧЕНКО до виконуючого обов’язки Міністра охорони здоров’я щодо забезпечення належного і доступного лікування хворих лейкемією та надання необхідної допомоги. 

Зареми КАТУШЕВОЇ до виконуючого обов’язки Міністра охорони здоров’я, Голови правління Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності з приводу ситуації, що склалася з розподілом санітарно-курортних путівок для Кримського відділення Фонду.

Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Міністра охорони здоров’я щодо забезпечення повноцінного функціонування центру гемоДіалізму Рівненської обласної клінічної лікарні.

Кирила ПОЛІЩУКА до виконуючого обов’язки Міністра охорони здоров’я щодо лікування хворого на лейкемію, який мешкає у селі Гайшин Переяслав-Хмельницького району.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Міністра охорони здоров’я з приводу організації обстеження та лікування за кордоном хворого, мешканця міста Бердичева Житомирської області.

Ігоря ШКІРІ до виконуючого обов’язки Міністра охорони здоров’я щодо порушення чинного законодавства заступником Голови Ради з питань державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення Демченком.

Володимира ЄЩЕНКА до виконуючого обов’язки Міністра охорони здоров’я стосовно надання допомоги у лікуванні жителю селища Драбів Черкаської області.

Олега БІЛОРУСА до виконуючого обов’язки Міністра фінансів щодо незадовільного стану фінансування у 2005 році будівництва підвідного газопроводу в селі Расавка і Халча Кагарлицького району Київської області. 

Вадима МІСЮРИ до виконуючого обов’язки Міністра фінансів щодо збільшення видатків на державні наукові програмі, програми.

Володимира ШЕПЕТІНА до виконуючого обов’язки Міністра освіти і науки щодо інформації стосовно всиновлення дітей-сиріт іноземними громадянами. 

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим щодо забезпечення соціальним житлом багатодітної родини Лисиченко.

Лариси УСАЧЕНКО до виконуючого обов’язки Міністра культури і туризму щодо покращення матеріально-технічної бази закладів культури та утримання їх у належному стані.

Кирила ПОЛІЩУКА до виконуючого обов’язки Міністра економіки стосовно газифікації села Малий Купіль Згурівського району Київської області.

групи депутатів (КОРСАКОВ, ВЕРНИДУБОВ та інші) до виконуючого обов’язки Міністра економіки, Голови Фонду державного майна щодо забезпечення соціальних прав і гарантій працівників металургійного комбінату “Криворіжсталь”.

Івана ДРАЧА до виконуючого обов’язки Міністра праці та соціальної політики, виконуючого обов’язки Львівського міського голови щодо дотримання Закону України про пенсійне забезпечення та забезпечення законних прав робітників державного заводу ЛОРТА.

Михайла ВОЛИНЦЯ до виконуючого обов’язки Міністра праці та соціальної політики щодо захисту конституційних прав громадянина на соціальне забезпечення.

Олександра МАСЕНКА до виконуючого обов’язки Міністра юстиції щодо виконання рішення суду стосовно поновлення на роботі групи працівників відкритого акціонерного товариства “Оржицький цукровий завод”.

Сергія ЖИЖКА до Голови Антимонопольного комітету, Голови СБУ щодо встановлення реальних власників компанії “РосУкрЕнерго”.

Василя БАРТКІВА до Генерального директора “Укрзалізниці” стосовно відновлення руху приміського потяга за маршрутом “Воронізька-Глухів” Сумської області.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Генерального директора “Укрзалізниці” стосовно реконструкції вокзального комплексу курорту Саки з урахуванням умов, необхідних для інвалідів-спинальників.

Ореста КЛИМПУША до Голови Державної митної служби щодо виконання вимог законодавства при ввезенні на митну територію України транспортних засобів як гуманітарної допомоги.

Олександра ТКАЛЕНКА до Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення щодо підвищення розміру ставок заробітної плати журналістам і працівникам державних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств.

Івана БОКОГО до Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення щодо випуску книжкової друкованої продукції за державним замовленням та встановлення критеріїв визначення творів, що видаються за державні кошти.

Віктора АНТЕМЮКА до Голови Вінницької обласної державної адміністрації з приводу зволікання з вирішенням питання щодо газифікації будинків селища міського типу Десна Вінницького району.

Володимира ШЕПЕТІНА до Прокурора Харківської області щодо порушення працівниками прокуратури Краснокутського району Харківської області законодавства.

Шановні народні депутати! Виголошено 80 депутатських запитів.

По фракціях: „Регіонів України” – 7, комуністів – 14, „Наша Україна” – 10, Народна партія – 4, БЮТ – 5, СПУ- 4, Народний блок – 3, СДПУ(о) – 17, УНП - 5, „Відродження” – 1, НРУ- 4 , „Єдина Україна” - 2 Позафракційні – 4.

Переходимо до виступів уповноважених представників з заявами, інформаціями, повідомленнями.

Володимир Мовчан від „Відродження”, будь ласка. Підготуватися В'ячеславу Ковалю.

10:22:37

МОВЧАН В.П.

Володимир Мовчан, 31 виборчий округ, фракція „Відродження” Політичної партії „Відродження”.

Шановні народні депутати, фракція політичної партії „Відродження” звертається до парламенту, уряду та виборців щодо ситуації, яка склалася внаслідок в країні набуття чинності політичної реформи. З перших же днів дії реформа проявилася з неочікуваної некращої сторони – із зведення рахунків між урядом і парламентом, де переможеним опинився український народ, а країна втягнута у передвиборчий хаос.

Сьогодні вже ні в кого не виникає сумнівів, що запропонований варіант політреформи не гарантує стабільності політичних інститутів в країні, чітко узгоджено роботи законодавчої та виконавчої гілок влади. Виборці не хочуть прокидатися в країні, де діє політреформа, яка звільнити уряд парламентом дозволяє, а призначити новий ні.

За протистоянням між двома гілками влади на другий план відійшли нагальні потреби округів. Скажіть, чи виборців на місцях цікавлять юридичні колізії політреформи? Їм потрібно, щоб в домі було тепло, щоб було світло, газ, щоб не росли ціни. На жаль, ситуацію погіршує відставка уряду, який здатен був вирішувати нагальні проблеми.

Ще одним гірким проявом політреформи стало те, що під сумнів ставляться базові цінності демократії. Що за демократія, коли невпевненість людей у завтрашньому дні створює конфлікти там, де потрібна консолідація і єдина платформа? На жаль, Україна не склала іспит на демократію, що стало очевидним на минулому парламентському тижні.

Майбутні проблеми, з якими зустрінеться Україна в прихованій пропорційній системі виборів: люди фактично позбавлені можливості обирати депутатів, вони обирають не людей, а партії, але ж неможливо їм вивчити списки 45 політичних сил, які будуть приймати участь у парламентській кампанії. Велика вірогідність, що люди будуть голосувати за відоме прізвище, за відомого популярного спортсмена чи артиста.

При мажоритарній системі виборів зараз більшість депутатів знаходилася б у своїх округах із звітами про виконану роботу перед виборцями. Позиція депутатської фракції політичної партії „Відродження” про необхідність політреформи полягає в наступному: політреформа в теперішньому вигляді, безумовно, підлягає коригуванню, особливо якщо пригадати, в якій ситуації вона приймалася: з грубим порушенням процедури. Спосіб внесення цих змін та їх сутність так і не були роз’яснені суспільству.

Фракція Політичної партії „Відродження” закликає всі політичні сили до діалогу щодо коригування політреформи. Як її коригувати: ми можемо і в цьому залі, а можемо і звернутися до суспільства на основі взаємопорозуміння. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. В’ячеслав Коваль, будь ласка, від Народного Руху України. Шановні колеги, Коваль, В’ячеслав Коваль. Будь ласка. Підготуватися Ігорю Осташу.

Поки Коваль готується, Ігор Осташ, будь ласка, запрошую вас до виступу. Підготуватися Григорію Калетнику.

10:25:44

ОСТАШ І.І.

Ігор Осташ, фракція ПРП, „Громадянський блок ПОРА-ПРП”.

Шановні друзі, сьогодні щедрий вечір, і хай цей рік буде щедрим для усіх українських родин і сьогодні буде ввечері смачною українська кутя.

Шановні колеги, з 22 грудня 2005 року російський земснаряд „Уренгой” проводить так звані днопоглиблювальні роботи в українських територіальних водах. При цьому жодного погодження з українською стороною дипломатичними каналами, як того вимагає дух добросусідських відносин та двосторонні договори.

Хронологія дій „Земснаряду” свідчить про те, що більше десяти днів ці роботи проводяться з перетинанням лінії Українського Державного кордону. Але насторожує той факт, що днопоглиблювальні роботи проводилися якраз під час переговорів щодо постачання російського газу в Україну. Боюся, що це не випадковий біг – це виглядає, як політична артпідготовка з метою впливати на їх перебіг. Тому говорити про те, що українці почали історію з маяками для нагнітання напруженості в російсько-українських відносинах, м’яко кажучи, некоректно, бо вже впродовж майже місяця українська сторона не робила жодних офіційних заяв з приводу порушень Державного кордону України.

І ще про одне „дежа вю”. Свого часу російські підрозділи Чорноморського флоту вже браво марширували територією українських заповідників у всеозброєнні під час навчань, які не були погоджені з Україною, як цього вимагає відповідна угода.

Тоді наші колеги-росіяни запевняли, що цього більше не повториться. Проте російські морські піхотинці і далі в такий же спосіб рухаються українською територією. І тепер вже, фактично, втручаються у внутрішні справи України, виставляючи на українські землі таблички „Территория Министерства обороны Российской Федерации”. І тому, на жаль, напрошується запитання: куди буде спрямовано наступний марш-кидок? І з якою політичною метою?

Я уважно вивчав угоди і додатки про Чорноморський флот і не побачив там жодного маяка, наголошую, жодного маяка. І тому це є власність української держави. Більше того, із ста маяків вже, практично, 65 контролюється українською державою.

Нас також дивує позиція деяких політичних сил, яким не потрібні українські маяки, які давно вже втратили маяки українських національних інтересів і орієнтуються на маяки в чужих водах.

Дивує також, що вони називають студентське братство молодчиками із екстремістках організацій. Так от це наші з вами діти, які жертвуючи своїми канікулами захищають українську власність і українську територію. І саме вони є патріотами, і чим швидше прийдуть на зміну вам до парламенту, тим краще, бо зараз пора молодих і пора наводити порядок. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Григорій Калетник, фракція „Регіони України”, запрошується до виступу. Підготуватися В’ячеславу Ковалю.

10:28:56

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановні теле-, радіослухачі, шановні колеги, шановні земляки-вінничани.

Вчора, в цьому залі ми в черговий раз долали супротив урядовців щодо спрощеної процедури реєстрації підприємств. Закономірне обурення людей викликають факти, що без будь-яких погоджень місцева влада розпродує цукрові заводи, хлібоприймальні пункти, набиваючи власні кишені, ліквідовуючи при цьому робочі місця, всю соціальну сферу, яка працювала при цих потужних підприємствах.

Зате, щоб на місці щойно закритого клубу, столової зареєструвати нове підприємство, потрібно десятки узгоджень і сотні днів. Тому я був приємно здивований почувши від людей на прийомі у Вінниці, що тамтешній голова обласної державної адміністрації Домбровський заради добра, незважаючи на відсутність закону, особисто забезпечує оперативне вирішення питань. За один місяць громадяни з Білорусії, Києва і села Червоного Сумської області були прийняті Домбровським і сподобалися йому настільки, що дві фірми – „Подільський сир” і „Стройаналог” – тут же зареєстрували, видали печатки і отримали в нагороду від губернатора землю у 50 гектарів, яка належить дослідному господарству, Інституту кормів. Кажуть люди, які працюють на цій землі, що їм отримати хоча б десять соток або інвалідам чорнобильцям з Вінниці неможливо, бо вони навіть на прийом до адміністрації попасти не можуть, їх просто не записують. А ось громадян із Сумської області записали.

Ось і просять люди депутатів, передайте Президенту, щоб він подивився, кого він захищає народ чи „любих друзів”, призначаючи яких гарантував, що вони не будуть красти. А спецоперації з землею, яку масштабно проводить Домбровський разом із своїм хресним головою обласної ради Івановим, пограбує людей на десятки мільйонів в іноземній валюті.

Чи зрозуміє такий, з дозволу сказати, губернатор просту людину із села Бохоники, якщо вона колись і дочекається своєї черги попасти до нього на прийом і пожаліється, і попросить захистити її земельні інтереси, якщо цим же чиновником було зроблено все можливе, щоб проста людина була обкрадена.

Даючи розпорядження забрати землю у інституту і віддати комерційним приватним структурам, державний службовець Домбровський підпадає під ознаки кримінального злочину по статті 364-й та 365-й Кримінального кодексу України. Окрім того, у відповідності до статті 5-ї Закон України "Про боротьбу з корупцією” такі дії є корупційними.

А тому звертаюся до виконувача обов’язки Прем'єр-міністра України Єханурова, до Генерального прокурора України Медведька провести перевірку у порядку статті 97-ї КПК України за вказаними фактами. Люди сподіваються, що не тільки словами, а і ділами ви покажете, що відділяєте кримінальний бізнес від влади. Прошу мій виступ вважати депутатським запитом до виконувача обов’язки Прем'єр-міністра та Генерального прокурора України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. В’ячеслав Коваль, будь ласка, ваше слово. Підготуватися Валентину Зубову.

10:32:03

КОВАЛЬ В.С.

В’ячеслав Коваль, фракція Народного Руху України.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Прошу вас вислухати заяву фракції Народного Руху України.

Питання базування в Україні російського Чорноморського флоту набуло гострого характеру. На переконання фракції народного руху України така ситуація склалася з наступних причин.

По-перше, через злочинну бездіяльність попередньої влади не робилося реальних кроків для наведення ладу з українським майном, яке тимчасово використовується російською стороною і подекуди незаконно із застосуванням комерційної діяльності. Одержуючи дешеві енергоресурси, януковичська влада просто здавали східному сусіду, а на кричущі факти неодноразових порушень угод з боку російської сторони закривала очі.

По-друге, з часу базування в Україні російського флоту жодного разу не було проведено ревізію належного Україні майна, яке захоплено російською стороною, ними використовується.

По-третє, ні для кого не є секретом факти неодноразового порушення з боку російської сторони умов перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України. Згідно з базовими угодами з питань Чорноморського флоту Росією було підтверджено право власності України на всі без виключення об’єкти нерухомого майна та земельні ділянки, які використовує Чорноморський флот колишнього СРСР за Україною і лише частина з них, визначених у додатках №2 та №3 до угоди про параметри поділу Чорноморського флоту були передані в оренду уряду Російської Федерації для використання Чорноморським флотом.

Об’єкти навігаційного гідрографічного призначення, зокрема Ялтинський маяк, до згаданих переліків не включені, а будь-яких додаткових українсько-російських угод щодо їх передачі у тимчасове користування російській стороні не існує. Таким чином військові формування Чорноморського флоту Російської Федерації без жодних правових підстав, тобто без наявності чинної українсько-російської угоди утримують частину навігаційно-гідрографічних об’єктів, щодо яких Росія апріорі визнала право власності України.

Фракція Народного Руху заявляє, що настав час навести порядок у власному домі. Ми не дозволимо хазяйнувати на власній території жодній державі. Більш того, гарантування безпеки в територіальних водах України є обов’язком української сторони, а зробити це можливо лише за умови контролю всіх об’єктів навігаційно-гідрографічного призначення.

Ми переконані, що тільки прозорість з нашими сусідами дозволить будувати добросусідські відносини та забезпечувати повний суверенітет України в існуючих кордонах.

Фракція Народного Руху України заявляє про необхідність термінового розгляду цього питання та утворення відповідної комісії.

Парламентарі як представники українського народу повинні взяти активну участь у впорядкуванні проблемних питань щодо позивань Російського Чорноморського флоту на території України. Ми повинні навести лад у власному домі, бо Україна у нас одна. Слава Україні!

ГОЛОВА. Валентин Зубов, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Ігорю Шурмі.

10:35:04

ЗУБОВ В.С.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги народные депутаты! Фракция Блока Юлии Тимошенко уполномочила меня сделать следующее заявление. Последние события, связанные с газовой войной, отставкой правительства и резким ухудшением социально-экономической, социально-политической ситуации в стране, дают основание сделать следующий неутешительный вывод. Исполнительная власть во главе с Президентом Украины не соответствует тем требованиям, которые предъявляет сегодня время к правящим политическим элитам.

Самым серьезным аргументом, свидетельствующим о справедливости данного вывода, является тот факт, что вместо продуманной и активной созидательной работы на благо работы Украины Президент Ющенко настойчиво занят очень опасным занятием - созданием образа врага. То ему мешала Юлия Тимошенко, потом Россия, теперь парламент и деструктивные политические силы внутри страны. Дошло до того, что сегодня на заседании Совета Национальной безопасности Президент Ющенко намерен обсудить и назвать поименно врагов народа Украины.

Стоит ли говорить о том, насколько непродуктивна и главное опасна политика поиска врага – внутреннего или внешнего. Неужели непонятно, что эта политика убедительно свидетельствует о нежелании решать назревшие проблемы государства либо о неспособности Президента Ющенко и его команды видеть, понимать и квалифицированно решать серьезнейшие вопросы жизни государства.

Таким образом, сегодня есть все основания утверждать, что Президенту Ющенко, к сожалению, не только не удалось выполнить ни единого пункта своей предвыборной программы «Десть шагов навстречу людям», но ему не удалось даже приблизиться к решению этой проблемы. Сегодня уже очевидно, что жизнь, как он любит говорить, «пересічного громадянина України” не только не улучшилась, но и значительно ухудшилась. Вместо консолидации народа видим его разъединение. Вместо экономического процветания видим стагнацию. Президент Ющенко не заметил или не хочет видеть, что вместо одного криминально-олигархического клана, который удалось устранить в результате оранжевой революции, он лично патронирует формирование и обогащение другого криминально-олигархического клана.

Вывод. Президент Ющенко стал Президентом восторженным волеизъявлением народа. Сегодня, к сожалению, есть все основания говорить о тотальном разочаровании его деятельностью. Следующим этапом может стать ненависть и презрение. Поэтому Виктору Андреевичу Ющенко есть сегодня о чем подумать и сделать соответствующие выводы.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Ігор Шурма від фракції СДПУ(о). Підготуватися Михайлу Степанову.

10:38:18

ШУРМА І.М.

Депутатська фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), виборчий „Опозиційний блок НЕ ТАК!” в цілому сприймає визнання безпосередньо Президентом України необхідності проведення демократичних прозорих і чесних виборів, про що, власне, свідчить нова, але вже стара його ініціатива щодо підписання меморандуму з відповідним змістом.

Однак чергове прозріння гаранта насторожує. Адже в країні, яка називає себе демократичною і правовою, подібний меморандум – це є нонсенс. Забезпечення проведення чесних і прозорих виборів – це безпосередній і прямий обов’язок влади, визначений Конституцією та законами України. Президент демократичної держави, гарант Конституції не закликає до чесних виборів, а всіма наявними та доступними методами забезпечує їх.

Депутатська фракція СДПУ(о), виборчий „Опозиційний блок НЕ ТАК!” заявляють: ініціатива Президента щодо підписання меморандуму про чесні вибори є нічим іншим, як підміною визначеної системи політико-правової відповідальності у державі, підміною Конституції України, законів України в тому числі і про вибори народних депутатів України.

Будь-яке корегування встановлення правових відносин у державі з демократичним устроєм відбувається виключно законами України, а не декларацією намірів, якою безпосередньо є ініційований меморандум.

Наголошуємо, що Президент України, почесний голова Народного союзу „Наша Україна”, до речі, з великим досвідом перебування у Комуністичній партії Радянського Союзу і НДП, напевне, мав би знати, що пропонований ним меморандум - це амністія, яку його команда намагається утримати за рік свої безкарної, безвідповідальної бездіяльності, це індульгенція, яку влада хоче виторгувати за наперед заплановані порушення під час виборчої кампанії. Саме це мають усвідомити ті політики, які пристануть на пропозицію поставити свій підпис під унікальним папірцем з гучною назвою „меморандум”.

Останні події, що відбуваються у країні, а саме, цинічні, антизаконні, антиконституційні заяви посадовців найвищого рівня, безпосереднє втручання партійних функціонерів провладної політичної сили, виконуючих обов’язки міністра і самого Президента у діяльність законодавчого органу країни напряму свідчать про істинну позицію влади в ході виборчої кампанії.

Депутатська фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) , „Опозиційний блок НЕ ТАК!” вимагають припинити будь-які спекуляції навколо питання проведення чесних і прозорих виборів. Ми закликаємо Президента України не мріяти, а, нарешті, згадати про конституційний обов’язок і вжити невідкладних заходів щодо створення рівних можливостей для всіх політичних сил на виборах до Верховної Ради України. Реально, а декларативно викоренення адміністративного ресурсу.

Меморандум, який забезпечує чесні вибори у державі, вже є – це Конституція України. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Михайло Степанов, будь ласка. Фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Георгію Крючкову.

10:41:38

СТЕПАНОВ М.В.

Шановний Голово! Шановні депутати!

Фракція Соціалістичної партії України глибоко занепокоєна ситуація, що склалася навколо Закону „Про соціальний захист дітей війни”. Проектом Закону про Державний бюджет на 2006 рік передбачалося зупинити дію абзацу сьомого статті 5 та статтю 6 Закону „Про соціальний захист дітей війни” , що означало: цей закон з 1 січня 2006 року не вступить. 20 грудня 2005 року під час повторного другого читання проекту Закону про Державний бюджет було прийнято рішення про направлення 700 млн. гривень на забезпечення 20-процентної знижки на оплату комунальних послуг для дітей війни. Крім того, було вирішено з другого півріччя 2006 року підвищити рівень пенсійного забезпечення дітей війни, чим була відкрита можливість для поетапного введення в дію цього важливого для нашого суспільства закону.

Проте, в опублікованому Законі про Державний бюджет пункт 17 статті 77 викладений практично в старій редакції, а саме: передбачено зупинення дії не лише статті шість, але абзацу сьомого статті п'ять Закону про соціальний захист дітей війни, що блокує не тільки дію цього Закону, але й статтю 110 Закону про Державний бюджет.

З метою усунення цієї недоречності членами фракції Соціалістичної партії України внесено проект Закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (реєстраційний номер 8683). Ним передбачено виключити пункт 17 статті 77 Закону про бюджет. А статтею 10-ю встановити поетапне запровадження пільг дітям війни, передбачених статтею шість Закону про соціальний захист дітей війни за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року.

Це дозволить розблокувати дію статті 110 Закону про бюджет і направити 700 млн. гривень на фінансування пільг по оплаті комунальних послуг дітям війни. Фракція Соціалістичної партії наполягає на терміновому розгляді названого законопроекту. Це потрібно зробити невідкладно, зробити сьогодні, зробити для того. щоб кошти, які передбачені в бюджеті, пішли на фінансування Закону про соціальний захист дітей війни.

Цей законопроект включений сьогодні в порядок денний останнім і до нього може не дійти черга. Тому ми наполягаємо на тому, щоб розгляд його пройшов на початку сесійного засідання.

ГОЛОВА. Дякую.

Я хотів би з цього приводу тільки довідку сказати, що сьогодні комітет розгляне, і ми поставили його в розклад на завтра. Комітет не розглянув його. Ми завтра його першим розглянемо.

Шановні колеги, слово для виступу має Георгій Корнійович Крючков від фракції Комуністичної партії України. Підготуватись Ігорю Юхновському.

10:44:23

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановні колеги, я маю оголосити заяву фракції комуністів з приводу конфлікту навколо об'єкту гідрографії в Криму.

Фракція обурена новим штучним загостренням відносин між Україною і Російською Федерацією, приводом до чого стало питання щодо належності об’єктів навігаційно-гідрофічного забезпечення і безпеки мореплавання. Замість вирішення цієї проблеми шляхом переговорів, узгодження позицій, як це передбачено договорами, укладеними між Україною і Російською Федерацією, були вчинені насильницькі дії. Події навколо об’єктів гідрографії в Криму використовуються для нагнітання пристрастей, русофобії, ще більшого погіршення і без того вже зіпсованих українсько-російських відносин, створення у громадськості образу Росії як ворожої Україні держави, її потенційного противника.

У засобах масової інформації вже пролунали заяви деяких політиків, відставних генералів про необхідність мати в Україні ядерну зброю для відсічі агресору. При цьому Президент України зберігає мовчанку, не вживає заходів до врегулювання конфлікту. Подальша ескалація конфлікту загрожує національній безпеці України, дружнім відносинам з Російською Федерацією, нашим стратегічним партнером.

Фракція вимагає відправити у відставку виконуючого обов’язки міністра закордонних справ Тарасюка, деструктивна позиція якого завдає шкоди національним інтересам і безпеці України.

До цього я хотів би додати, шановні колеги. Питання про належність цих об’єктів не є предметом дискусій. Вони перебувають на території України, вони наші, і це не є предмет дискусії. Проблема в іншому. Проблема в тому, що угодою про статус і умови перебування флоту на території України у статті восьмій пункті п’ятому і в додатках, про які тут говорилося, було сказано, що порядок використання сторонами систем навігаційного гідрографічного забезпечення безпеки плавання у Чорному і Азовському морях та перелік цих засобів має бути визначений окремою угодою. Угода укладена в 1997 році, ратифікована в березні 1999 року. За цей час ні Міністерство оборони, ні Міністерство зовнішніх справ України нічого не зробили для того, щоб сісти за стіл і вирішити цю проблему. Тому ця проблема є результатом провокаційних дій, які вчинені свідомо, для того щоб погіршити відносини, для того, щоб прискорити вступ до НАТО, для того, щоб нам зашкодити національним інтересам України.

Тому треба припинити провокації сісти за стіл переговорів і вирішити це питання. Кожен повинен займатися своїми справами, а не займатися…

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Так, будь ласка, сядьте на місця. Будь ласка, сядьте на місця. Будь ласка, будь ласка.

Дякую, я зрозумів, я прошу, шановні народні депутати, у кожного є своя позиція, у кожної політичної сили. Дайте можливість, хай висловляться. Я ще хочу раз сказати, шановні колеги, тут, у цьому питанні мають взяти на себе всі відповідальність. Згадайте з 98-ого, які були Уряди, які були міністри, чим вони займалися?

Все. Будь ласка, Ігор Юхгновський, Партія промисловців і підприємців України. Підготуватися Лілії Григорович. І прошу, давайте спокійно будемо працювати.

10:48:18

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати, Юхновський, фракція промисловців і підприємців, виборчій блок „Наша Україна”.

Я сьогодні хочу говорити про необхідність вступлення України до світової організації торгівлі. Відомо, що в 2004 році Україна мала позитивний баланс розвитку економічного стану. І в другій половині того року були зроблені два неймовірно страшні штопори, які кинули країну в економічну кризу.

По-перше, безвідповідально була підвищена пенсія до 284 гривні Віктором Януковичем, а пізніше було подано законопроект, згідно з яким це підвищення є постійним і воно ще було збільшено на 50 гривнів на місяць на кожного пенсіонера.

Це мало незвичайно позитивний соціальний характер, бо пенсіонери стали одержувати добру пенсію, але з іншої сторони, це кинуло країну в неймовірний економічний штопор, з якого країна мусила виходити. Цей вихід шукав Уряд Тимошенко, яка намагалася знайти гроші в бюджеті, і для цього були зроблені різноманітні жорсткі умови про зняття будь-яких привілеїв для спеціальних економічних зон для того, щоб шукати гроші. То саме робить уряд Єханурова для того, щоб гроші знайти як у 2005 році, так і у 2006 році.

Само по собі підвищення пенсій є позитивним. З іншої сторони, треба знайти гроші. Де знайти ці гроші? Ці гроші мають бути знайдені у Пенсійному фонді. Як це має бути зроблено? Шляхом збільшення відрахувань до Пенсійного фонду. Яким чином можна збільшити відрахування до Пенсійного фонду? Збільшивши заробітну плату населення. Це є одне з найважливіших задач. При тому, однак, не можна допустити інфляції, тобто подорожчання продукції, що відразу за цим має йти.

Тому єдиний вихід з даного положення – це розкрити ринки і вступити до СОТ, тобто вступити до організованого відкритого ринку України по відношенню до інших країн.

І ось цей законопроект, який стоїть перед нами, вносить певні не значні, але важливі поправки до цілого ряду законів, які дають можливість нормалізувати ці закони з відповідними законами в європейській спільноті, і таким чином допомогти Україні вступити до СОТ.

Шановні депутати, вступ до СОТ є єдиний спосіб виходу з існуючої економічної кризи. Депутати повинні до цього поставитися дуже серйозно. І я прошу підтримати той закон, який стоїть першим пунктом порядку денного і віднестися до цього питання зовсім серйозно і свідомо. Дякую.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Лілія Григорович від фракції „Наша Україна”. Підготуватися Валерію Асадчеву.

10:51:28

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка „Наша Україна”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, вельмишановна українська громадо.

Насамперед хочу звернутися до вас. Бо виступаю майже остання, я хочу сказати, не дивуйтеся, люди добрі, всьому, що почуєте сьогодні з цієї трибуни. Бо тут і містичні сценарії, і пошук внутрішніх і зовнішніх ворогів, і вихри враждебные веют над нами, і все не так.

Це тому, що є і політичні передвиборчі, і суб’єктивні амбіції. Діліть все на десять – і тоді будете мати істину.

А взагалі все буде так, як ви, дорогі мої, і захочете 26 березня.

Від імені фракції „Наша Україна” хотіла б наголосити на слідуючому. Якщо законодавчий орган приймає недосконалий закон, він вносить в нього зміни, якщо законодавчий орган приймає неправове рішення, він повинен його відмінити. Це згідно і українського, і міжнародного законодавства.

Я веду мову про постанову від 10 січня про зняття уряду, який за 3 з половиною місяці зробив те, чого не робили і за кілька років, не допустив і бюджетної, і енергетичної кризи. Колеги в парламенті мене бурхливо підтримують, що це було саме так.

Тим не менше до парламенту запрошено на завтра і Президента України, і Прем’єр-міністра України. Можна було б, звісно, запросити ще і патріархів всіх церков, українську міжнародну еліту, Кофі Анана і Комісара ОБСЄ, але єдиний правовий вихід із неправової ситуації 10 січня – відмінити неправову постанову про виконуючого обов’язки уряд і про його відставку, бо таке не може бути, а також, очевидно, було б доречно прийняти присягу суддів Конституційного Суду, бо це треба було зробити ще не вчора, а позавчора.

Одночасно хочу звернутися до вас, шановний Володимире Михайловичу, оскільки власне ви запросили Президента України і Прем’єр-міністра, я впевнена, що вони готові до повсякчасного діалогу, до Верховної Ради і несете персональну відповідальність, наголошує це від імені фракції „Наша Україна”, за події завтрашнього дня. Чому? Тому що 10 січня за дві години до відставки уряду ви в прямому ефірі в інтерв’ю говорили, що не можна знищити армію під час війни, але за 2 години знищили. То ж наполягаю, щоб не було таким чином і завтра.

Одночасно хочу наголосити, що завтра, в день великого християнського свята Водохреща, український парламент має шанс очиститися від скверни правових помилок, прийняти присягу суддів Конституційного Суду та відмінити неправове рішення про відставку уряду від 10 січня. І я сподіваюся, що таким чином ми нарешті вийдемо з цієї неправової колізії.

ГОЛОВА. Так. До виступу запрошується Валерій Асадчев. Підготуватися Василю Калінчуку. Валерій Асадчев від Української народної партії, будь ласка.

10:54:19

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Валерій Асадчев, фракція Української народної партії.

Заява від Українського Народного Блоку Костенка і Плюща.

З 1 січня 2006 року набули чинності зміни до Конституції України, які перетворили Україну у парламентсько-президентську державу. Тепер відповідальність за ситуацію в країні лягає на парламентську більшість, яка була сформована у Верховній Раді ще у часи режиму Кучми з представників прокучмівських сил і комуністів.

Зараз до них приєдналася фракція Юлії Тимошенко, яка разом з комуністами і кучмістами складають парламентську більшість. До речі, це зараз і підтвердила виступаючи від імені фракції Тимошенко.

Фракція Української народної партії у Верховній Раді ніколи не приховувала своєї опозиційності до кучмістів і комуністів, як до відвертих представників антиукраїнських сил. Ми були і залишаємося послідовними прихильниками розвитку України, як правової, цивілізованої, демократичної країни з орієнтирами на європейські цінності, високий рівень життя і високі соціальні стандарти.

Сьогодні вже всім стало зрозумілим, що зміни до Конституції України, які були замислені їх ініціаторами не для демократизації української влади, а навпаки до узурпації і створення в Україні правового хаосу.

Все так і вийшло, скориставшись змінами до Конституції кучмівсько-комуністична більшість разом із фракцією Тимошенко почали руйнувати інститути влади. Відставка уряду, як наслідок обмеження його можливостей впливати на складну економічну ситуацію в країні, що успадковане від діяльності режиму Кучми, та свідоме перешкоджання у створенні Конституційного Суду України, який ми міг стати арбітром у суперечливих питаннях між гілками влади, яскравий доказ того, що діяльність парламентської більшості є деструктивною і такою, що не спрямована на суспільну злагоду.

В цих умовах фракція Української народної партії, яка представляє український Народний блок Костенка і Плюща, стоячи на українських, державницьких позиціях, підтримуючи Президента України в його діях, спрямованих на розвиток України як правової, демократичної держави, відкидаючи будь-який екстремізм і антидержавні методи боротьби за владу, офіційно заявляє, ми є опозицією до нинішньої більшості, що існує у Верховній Раді України, яка представляє разом із фракцією Тимошенко прокучмівсько-комуністичні сили.

При цьому ми вимагаємо від керівництва Верховної Ради дотримання прав і гарантій, які має опозиція у цивілізованих демократичних країнах, а саме: право на слово, право на внесення пропозицій і проектів рішень, право на дискусію з усіх питань, що розглядаються парламентом. Крім того, в зв’язку з чисельними порушеннями регламентних процедур керівництвом Верховної Ради, опозиція вимагає відсторонення від керівництва Комітету з питань Регламенту представника фракції комуністів, які сьогодні входять до парламентської більшості. Забезпечення прав і гарантій …

ГОЛОВА. Дякую. До виступу запрошується Василь Калінчук, будь ласка. А також, оскільки депутатська група Народного блоку передає право на виступ, Василю Калінчуку – 6 хвилин, будь ласка.

10:57:53

КАЛІНЧУК В.А.

Калінчук, Одещина, Народний блок Литвина. Заява народних депутатів Народного блоку Литвина.

Шановний головуючий, шановні колеги! Шановні радіослухачі!

Рік тому нинішня влада поклялася майдану, що у своїй діяльності сповідуватиме принципи християнської моралі і дбатиме про насущні інтереси народу. Але між словами і ділами, на жаль, розростається прірва. Днями інформаційні агенції повідомили про те, що виконуючий обов’язки Кабінет Міністрів України 11 січня затвердив кошторис добудови приміщення Секретаріату Президента. Площа нової чотирьохповерхової споруди канцелярії 5 тис. 300 кв. м. Вартість – більше 52 млн. грн. Фінансуватиметься об’єкт за рахунок коштів бюджету. Наскільки необхідним є це будівництво? Питання дуже цікаве. Особливо після публічних заяв глави держави про наміри скорочення роздутих управлінських штатів та у зв’язку з тотальним дефіцитом коштів на соціальні потреби суспільства.

Візьмемо хоча б медицину. Її мінімальний бюджет профінансовано менш, ніж на половину. Виділених коштів ледве вистачає на зарплату. А про ліки, необхідне медобладнання немає і мови. Хіба не охорона здоров’я повинна бути пріоритетом номер один у хрещеній Чорнобилем Україні? Цинічно-аморальним є рішення уряду про спорудження нових владних палаців тоді, як десятки тисяч людей вмирають без повноцінної і своєчасної медичної допомоги. Вочевидь, керівники виконавчої влади не хочуть знати про те. що українські школярі відмовляються від обідів і збирають кошти на гама-ніж для Інституту нейрохірургії імені академіка Ромоданова.

Громадську акцію про збору грошей на це обладнання оголошено газетою „Факти”, активно підтримують цю ініціативу, цю добру справу пенсіонери, всі громадяни, для яких потреба допомагати ближньому є станом душі.

На рахунок спеціального фонду вже надійшло маже 600 тисяч гривень тоді, як це унікальне обладнання, що методом гама-хвиль руйнує пухлини головного мозку без трепанації черепа і шкоди здоровим клітинам, коштує більше 5 мільйонів євро.

Однак, справжня ціна цього питання не вимірюється жодною валютою, бо йдеться про життя. Щороку потреба в операціях з видалення пухлини головного мозку мають щонайменше 9 тисяч наших співвітчизників, в тому числі 1,5 тисячі дітей. Більшість з них не вдається врятувати через відсутність цього обладнання, а діти і дорослі прооперовані традиційним способом приречені на інвалідність. За кордоном же операції з застосуванням гама-хвиль коштують 12-15 тисяч євро.

Керівництво Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії імені академіка Ромоданова вже багато років оббиває владні пороги, домагаючись вирішення цієї проблеми, але лікарів не чують високопоставлені чиновники. „Мерседеси”, дорогі меблі і шикарні ремонти владних офісів – ось реальні пріоритети минулої і, на жаль, теперішньої влади.

Народні депутати „Народного блоку Литвина” вважають неприпустимим такий стан речей. Ми звертаємося до Президента України, виконуючого обов’язки глави уряду з категоричною вимогою згорнути плани будівництва нового приміщення секретаріату, а кошти, які влада хотіла використати на цю будову, скерувати на придбання сучасного нейрохірургічного обладнання.

Відповідні зміни до Державного бюджету нинішнього року ми пропонуємо внести одночасно з внесення змін викликаними подорожчанням газу. Депутати „Народного блоку Володимира Литвина” долучаються до громадської акції і внесуть особисті кошти на придбання цього обладнання.

До речі, для довідки, торік „Гаманіш”, який виробляє Швеція, купили 27 країн, у тому числі, маленька Словенія з населення один мільйон 900 тис. і не багатша від України Румунія також придбала це обладнання. То сподіваємось, що нас почують і в наших закладах охорони здоров'я буде таке обладнання, що дасть змогу зберегти життя тисячам людей.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, дякуємо також.

Шановні народні депутати, у нас є ряд звернень народних депутатів, які невдоволені відповідями на депутатські запити і відповідним чином оформили документи. Це Микола Поровський, Володимир Яворівський і Зарема Катушева. Будь ласка, Микола Іванович Поровський, вам слово. Підготуватися Володимиру Олександровичу Яворівському.

11:02:52

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Шановний Голово, шановні колеги депутати!

Микола Поровський, фракція Політичної партії „Відродження”.

Із трибуни Верховної Ради я двічі звертався із депутатським зверненням та депутатським запитом до Міністерства палива та енергетики щодо необхідності розробки державної програми скорочення споживання газу і запровадження її в Україні. Нагадаю, що така програма діяла в Україні до 2000 року і була виконана на 27 відсотків, забезпечивши економію понад 10 млрд. кубів газу, хоча належним чином не фінансувалася.

На депутатське звернення і депутатський запит я отримав дві відповіді за підписом заступника міністра Продана про те, що належних коштів на розробку державної програми споживання газу в Міністерстві немає і не передбачається із посиланням на те, що в Державному бюджеті на 2006 рік також не передбачено таких коштів на розробку державної програми скорочення споживання газу.

В умовах проблем із забезпеченням України природним газом, очевидною необхідністю скорочення газоспоживання, газо ємності внутрішнього валового продукту більше ніж дивна така позиція Міністерства палива та енергетики, тим більше, що в стратегії енергетичного розвитку України до 2030 року передбачається розробка такої програми в недалекому майбутньому.

З трибуни Верховної Ради я наполягаю однозначно на тому, щоб Кабінет Міністрів зробив доручення Міністерству палива та енергетики, Міністерству фінансів негайно передбачити кошти на розробку державної програми скорочення споживання газу, запровадження такої програми в дію, а також нерозповсюдження на цю програму та розробку цієї програми Постанови Кабінету Міністрів, яка передбачає зупинення розробки державних програм на найближчий період.

Програма скорочення споживання газу Україні необхідна. Україна за рахунок впровадження цієї програми може стати самогазодостатньою країною. І ті 18 мільярдів кубів газу, які видобуваються в Україні, а також той газ, який належить Україні за транзит, може бути цілком достатнім для забезпечення української економіки за рахунок належних заходів з енергозбереження та впровадження програми скорочення споживання газу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Олександрович Яворівський має слово. Підготуватися Заремі Катушевій.

11:05:43

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворів, Жовква, Львівщина.

Шановні колеги, я абсолютно переконаний в тому, що на моєму місці міг би бути кожен із 450 народних депутатів, які сидять у цій залі. Навіть той, хто за всю каденцію написав бодай один запит. Це стало абсолютно традиційним. Тут абсолютно проглядається дуже чітка тенденція у ставленні до нас з вами як до народних депутатів. Мимоволі виникає запитання із цієї логіки, дуже просте і водночас болюче: як ми збираємося з вами захищати наших виборців, а у мене як мажоритарника їх майже 200 тисяч, коли ми фактично не можемо навіть захистити свої депутатські права, передбачені і Конституцією, передбачені і законодавством. Я маю на увазі ті чиновницькі відповіді, які плавом пливуть кожному з нас на наші депутатські запити, викликані, звичайно, в першу чергу, тривогою, болем наших виборців, яких ми тут з вами представляємо. Кожен виступ – це вишколений абсолютно документ, готовий. Таке враження. Що він є напрацьований. Там тільки ставлять потом прізвище, якому народному депутатові і там трішки якогось такого декору розсиплють. І о такий пінг-понг, який іде з подачі від однієї гілки влади до іншої. Я хочу, зокрема сказати, я міг би ту по кожному моєму депутатському запиту, у мене їх дуже багато, говорити про те, які відповіді я отримав. Але я вибрав найболючіше питання сьогодні, яке є в Україні – це наш український інформаційний простір.

Що він собою на сьогоднішній день являє? Чи він є постколоніальний, чи він залишився колоніальним. Ми ж сьогодні, прийшовши до дому, ввімкнувши телебачення, хочеться себе дуже часто ущипнути. Я в Рязанській губернії, я в Санкт-Петербурзі, чи де я? Я не буду сьогодні наводити ті цифри, яку перевагу мають сьогодні російськомовні газети і російські газети, які видаються в Росії і які закидаються в Україну. Я не буду, це можна було б дисертацію цілу написати, що виробляли під час цієї газової війни, що виробляли газети. Коли міністр оборони Росії, його журналіст запитує: „А вы почему, как вы относитесь к газовой проблеме?” А він каже: „Это не мое дело». Журналіст каже: «Так это же была война». Він каже: «Да, это была война, но современная». «А почему современная?» «Да. Потому что были современные средства - это шантаж, это, значит, там подкуп». І так далі, і так далі, і тому подібне. Я вже не кажу про хохлів, які сидять на трубі і їдять мерзле сало. І я написав запит до Кінаха, до Єханурова і до служби безпеки. Ось, що я отримав, яку я отримав відповідь, де говориться, що вони поділяють мою стурбованість. А де політика держави в цьому напрямку? Через те, я роблю повторний запит, повторний запит роблю про те, щоб мені на ці питання відповіли, не мені, а моїм виборцям. Дякую.

ГОЛОВА. Зарема Катушева, будь ласка, ваш виступ.

11:08:56

КАТУШЕВА З.Г.

Уважаемые народные депутаты. Украина переполняется проблемами, в том числе, к сожалению и проблемами реализации прав детей на жизнь, охрану здоровья, социальную защиту и всестороннее развитие. Главной причиной такого неприемлемого положения является безответственное отношение должностных лиц высших органов власти к улучшению дела.

Так, как только мне стало известно, что Крымская республиканская детская больница давно и крайне нуждается в сурдологическом аппарате для определения слуховых функций больных детей на тугоухость, мной немедленно был направлен депутатский запрос и не один. За это время в стране уже третий министр здравоохранения.

И что получилось? Сначала мне ответили, что в Украине такие аппараты не выпускают. Хотя я предоставила сведения о фирме-поставщике. Затем Министерство здравоохранения отвечает, что проделана определенная работа. Однако, на 2005 год бюджетом не предусмотрены такие расходы. Услышав такие объяснения, можно подумать, что необходимая аппаратура изготовляется где-то за тридевять земель и стоит миллионы и миллионы. Однако, аппаратура изготавливается в Москве, поездом – всего десять часов. И стоит то всего 50 тысяч гривен. Меньше трех окладов министров.

Кстати, оклады министров по 20 тысяч гривен в месяц устанавливались также внезапно. Тем не менее деньги почему-то нашлись и довольно быстро.

Путем отписок мой депутатский запрос оставлен без удовлетворения, а больные дети без крайней необходимой медицинской помощи. Волокитой высших должностных лиц нарушены права детей, гарантированные Конституцией Украины, статья 49 – каждый имеет право на охрану здоровья и медицинскую помощь. Нарушены также требования Закона Украины «Об охране детства», статья шесть. Государство гарантирует ребенку право на охрану здоровья, бесплатную медицинскую помощь, содействие здоровому развитию ребенка.

На этом основании прошу исполняющего обязанности Премьер-министра Юрия Ивановича Еханурова считать мое выступление поддержкой ранее направленных депутатских запросов и очередным депутатским запросом в интересах больных детей Республиканской детской больницы Крыма и требованием немедленно устранить нарушение их прав, и во внеочередном порядке приобрести крайне необходимую им аппаратуру.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Шановні колеги, виступи завершено. Що, що?

Да? Я прошу вас, ну, прийміть цю маячню уже, ну ради Бога, ну що ви постійно, наче записали. Тут же не вибори. Я вас прошу. Оскільки прізвище згадувалося, я прошу вас, дайте можливість іншим виступити, оскільки прізвище у виступі згадувалося Матвєєва Валентина Григоровича, він має право на репліку.

11:12:12

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую, Володимире Михайловичу.

Фракція комуністів, Матвєєв.

Щодо виступу одного дуже і дуже опозиційного пана. По-перше, до кого в опозиції ви знаходитесь, дайте відповідь? До Ющенка? До уряду? Ні. І це всім відомо. Так? До кого все ж таки? Мабуть до самих себе.

По-друге, стосовно принциповості і політичної послідовності представників вашого славного виборчого блоку. Хіба не ви вірою і правдою служили пану Кучмі на потязі багатьох років, зокрема то й же Плющ на посаді Голови Верховної Ради України і, до речі, він повернувся на цю посаду завдяки контрреволюційному перевороту у січні 2000 року. це Костенко і Заєць, міністри. І наприкінець ви, пан Асадчев …

ГОЛОВА. Ви назвали прізвище, підніміть стенограму.

МАТВЄЄВ В.Г. …коли працювали на посаді Голови Московської райдержадміністрації міста …

ГОЛОВА. Я ще раз хочу сказати, народний депутат Асадчев в своєму виступі назвав прізвище Матвєєва. Він отримав право на репліку. Все. Підніміть стенограму, подивіться. Я ще раз хочу вас просити не випробовуйте мене на нерви. В мене нерви міцні. Все. Прізвища вашого я не називав. Я поінформував, що в вашому виступі звучало звернення до Матвєєва. Він отримав право на репліку.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань порядку денного. Переходимо до розгляду питань порядку денного.

Оголошується до розгляду питання для включення до порядку денного Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосується приведення законодавства України у відповідність з нормами СОТ.

Шановні народні депутати! Нам потрібно включити це питання до порядку денного, прошу підготуватися до голосування. Прошу підготуватися до голосування. Про включення до порядку денного проекту закону 8322, прошу голосувати.

11:14:54

За-190

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. «Регіони України» - 0, комуністів - 0, «Наша Україна» - 33, Народна партія – 32, Блок Тимошенко - 28, СПУ – 0, Народний блок – 21, СДПУ (о) – 0, Українська народна партія - 18, «Відродження» - 13, Народний Рух України – 16, «Реформи і порядок» - 13, Партія промисловці і підприємці України – 9, «Єдина Україна» - 0, позафракційні – 7.

Будь ласка, представник Кабінету Міністрів, будь ласка, з місця, про важливість цього закону, про що йдеться, дайте інформацію.

Шановні колеги, заспокойтесь, мобілізуйтесь.

___________________.

Шановний Голово, шановні народні депутати!

Цей законопроект вносить зміни до декількох законів, при чому ці зміни носять, як правило досить технічний характер і вони важливі для того, щоб ми успішно підготувалися до вступу України до Світової організації торгівлі. І вони не носять якісь контраверсійні або політичний характер, тому я прошу, все-таки, підтримати і повернутися до розгляду цього законопроекту. Більше того один із пунктів цього законопроекту вже проголосований в цьому залі і був підтриманий депутатами, це стосується автомобілебудування. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я прошу вас, давайте повернемося до розгляду про включення питання до порядку денного, нехай Верховна Рада розгляне, а потім визначиться, що вона буде далі робити з цим законопроектом.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту закону 8322, прошу голосувати.

11:16:51

За-212

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. „Регіони України” – 3, комуністів – 0, Народна Партія – 35, „Наша Україна” – 38, Блок Тимошенко – 27, СПУ – 0, Народний блок – 22, СДПУ(о) – 0, Українська Народна Партія – 18, „Відродження” – 14, Народний Рух України – 16, „Реформи і Порядок” – 13, промисловці і підприємці – 14, „Єдина Україна” - 3, позафракційні – 9.

Я прошу вас, я прошу вас, припиніть скиглити. Дайте можливість працювати. Уже набридло оце ваше, ваша слина набридла. Да. Я прошу вас, я прошу вас. Ви до цього академіка ще доростіть. Вам треба дуже довго стрибати до нього. Будь ласка, ну.

Шановні народні депутати! Шановні народні депутати! Я ще раз прошу вас. Давайте повернемось до розгляду питання. Включимо до порядку денного за результатами обговорення, ну, будемо визначатись тоді, яке рішення кожна фракція буде приймати своє політичне рішення. Ну, ми ж просто не обговорюємо, не розглядаємо цього питання. І відразу ж сходу відкидаємо будь-яку пропозицію. Будь ласка, три хвилини запишіться обмінятися думками з цього приводу, запишіться будь ласка.

Ярослав Сухий, „Регіони України”, будь ласка.

СУХИЙ Я. М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція „Регіони України.

Я хотів аби в сесійному залі і в людей, які нас сьогодні слухають чи дивляться з екранів телевізорів, не склалося враження, що тут, як один сказав великий діяч, зібралася деструктивна сила, яка прикладає всі зусилля для того, аби завдати шкоди Україні.

Справа в тім, що якщо ми такі вже регламентні чистоплюї, я маю на увазі певні фракції, які нам постійно демонструють зірці, знання Регламенту, то ми зараз ніби повертаємося до законопроектів, по відношенню до яких ми вже висловилися. На слідуючу сесію, будь ласка, давайте якісь аргументи ми почуємо. Ніхто з фракціями не працював, нічого нового тут немає. У свій час були причини, по яких ми не голосували за ці законопроекти. А у даному випадку просто йде якийсь силовий тиск і намагання викрутити рука або ми іменно так проголосували без аргументації. Так не буде, це сесійна зала, тут солідні люди, самодостатні народні депутати України.

А ви, Володимире Михайловичу, не реагуйте на цих крикунів, у них з головою не в порядку.

ГОЛОВА. Андрій Поліїт, фракція комуністів, будь ласка.

ПОЛІШТ А.А.

Андрей Полиит, фракция Компартии.

Прошу передать слово Цибенко Петру Степановичу.

ГОЛОВА. Петро Степанович Цибенко, мікрофон.

ЦИБЕНКО П.С. Спасибі.

Шановний Володимире Михайловичу! Сьогодні ми в черговий раз бачимо спробу окремі законопроекти, сотівські законопроекти, зокрема, законопроект про банки і банківську діяльність, про металобрухт, про вивізне експортне мито на відходи шкірсировину і так далі в черговий раз протягнути їх до порядку денного.

Є норма Регламенту, згідно якої неодноразово відхилені законопроекти не мають повторно голосуватися на одній і тій же сесії.

Ви знаєте, ну, поганий для Президента парламент. То хай вже напряму Кабінет Міністрів направляє Президенту на підпис без голосування в залі засідань Верховної Ради і у такий спосіб приймаються документи. Ну не можна ж так. Це вже, як у тому фільмі, все, що зроблено цією людиною, зроблено на благо України і від мого імені. Не можна так діяти.

Тому фракція комуністів не буде голосувати за включення до порядку денного вкотре, в черговий раз законопроекти, які намагаються протягнути…

ГОЛОВА. Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.

Шановні народні депутати! На сьогодні членами СОТ є 150 держав, які забезпечують загалом понад 95 відсотків світового товарообігу, у тому числі і всі економічно-розвинуті країни, переважна більшість наших торгівельних партнерів, кандидатами на членство в СОТ є понад 30 країн, включаючи Україну і Росію. Але чому лобісти російських інтересів …………… рятують заводи і галузі, які за 14 років привели до занепаду, і на пограбування яких багато осіб стали депутатами. Тепер виходить, що захистити національного товаровиробника… Але чому ви його не врятували в 94-2000 роках до приходу уряду Ющенка, який вперше успішно почав захищати цього товаровиробника? До Держплану і РЕВ вороття немає. Старою політикою нової України не збудуєш! Тому треба рішуче вступати в СОТ і йти на конкуренцію із світовими товаровиробниками, щоб український виробник нарешті почувався на світових ринках…

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми обмінялися думками з приводу цього законопроекту. Я хотів би нагадати, і про що вчора йшла мова, що на погоджувальній раді, я проінформував вас відносно пропозиції про те, щоб повернутися до розгляду цих законопроектів. Категоричних заперечень не було. Так давайте повернемося до розгляду, це рішення погоджувальної ради, а тоді вже в процесі обговорення визначимося, яке рішення приймати. Я маю на увазі, визначиться кожна політична група, кожна політична партія. Давайте таким чином будемо поступати.

Тому я з цього приводу востаннє ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту Закону 8322. Прошу голосувати. По повернення до розгляду питання про включення до порядку денного.

За – 206

Рішення не прийнято.

Відкладаємо поки що для подальших консультацій. Що? По фракціях? Будь ласка. По фракціях: "Регіони України", фракція комуністів - нулі, Народна партія - 34, "Наша Україна" - 40, Блок Тимошенко - 27, СПУ - 0, Народний блок - 22, СДПУ(о) - 0, Українська Народна партія - 15, „Відродження” – 14, Народний Рух України – 16, „Реформи і порядок” - 14, промисловців і підприємців - 11, „Єдина Україна” – 5, позафракційні - 8.

Шановні колеги, тепер нам потрібно розглянути питання про повернення до розгляду раніше не підтриманих законопроектів, які знову ж таки стосуються СОТ. Першим пропонується розглянути питання: про повернення до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про банки і банківську діяльність” (щодо філій іноземних банків). Реєстраційний номер 7274. Прошу голосувати.

За – 192.

Рішення не прийнято.

Будь ласка, по фракціях. «Регіони України», комуністів – нулі, Народна партія – 36, „Наша Україна» - 26 - підкреслюю, Блок Тимошенко – 30, СПУ – 0, Народний Блок – 19, СДПУ(о) – 0, Українська Народна Партія – 15, „Відродження” - 14, Народний Рух України - 13, „Реформи і порядок” – 13, промисловці і підприємці – 11, „Єдина Україна” – 4, „Позафракційні” – 11.

Будь ласка, позиція уряду. Дайте нам роз’яснення з цього приводу, будь ласка. Хто від уряду є? Від уряду має бути заступник міністра економіки Пятницький. Будь ласка, мікрофон.

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т.

Шановні народні депутати, в цьому законопроекті передбачається можливість роботи філій іноземних банків після вступу України до Світової Організації Торгівлі. І він також є надзвичайно важливий з точки зору вирішення і підготовки нашої банківської системи до членства в Світовій Організації Торгівлі. Тому я прошу вас повернутися все-таки до розгляду цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, запишіться, три хвилини, будь ласка. Будь ласка, запишіться, три хвилини.

Зарема Катушева. Зарема Катушева, мікрофон, будь ласка.

Що? Що? Ну, справа в тім, шановні колеги, ми з можемо обмінятися думками, кожна фракція висловить позицію, чому вони голосували або чому вони підтримали. А?

Ну і після можна буде уже по процедурі голосування. ну я прошу вас, шановні колеги! Будь ласка.

КАТУШЕВА З.Г.

Наша фракция не будет голосовать за такие проекты, и хватит протягивать антинародные проекты через зал.

ГОЛОВА. Лілія Григорович, фракція „Наша Україна”.

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка „Наша Україна”.

Шановні народні депутати, я звертаюсь до всіх колег, які не голосують. Хотіла би нагадати, що почато голосування за законопроекти про вступлення України в Світову організацію торгівлі палко підтримувалося і протягувалося попереднім урядом на солі із паном Януковичем. І ті фракції тоді голосували.

Я не знаю, що сталося, окрім політичної і передвиборчої кон’юнктури, але альтернативи шляху до світової організації торгівлі просто-таки немає, а хто сумнівається, я звертаюсь до лівих фракцій, подивіться, будь ласка, на консолідовану діяльність Російської Думи, депутатів Російської Думи, по прийняттю належного законодавства.

І, буквально, на закінчення. Шановні друзі, залишилося якихось два з половиною парламентських тижні, я би просила всіх бути, дійсно, етичними, особливо тих, хто є поводарями, тому що склад … як академічної, так у народного депутата, так у виборця абсолютно в біохімічному сенсі одинаковий.

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної Партії.

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, я хотел бы вам напомнить каким образом оценивали деятельность нашей фракции летом, когда мы отказывались голосовать чохом, потому что нам принесли то, что мы не читали, не видели и не знали.

Исходя из этой логики, мы настаивали на том, что, только изучив и отработав эти законы, мы будем за них голосовать. На сегодняшний момент, мы считаем, что мы их отработали. Мы, я имею ввиду, всех, кто задействован в этом процессе и соответственно наше предложение, наше видение ситуации на эту тему учтено. Поэтому нет никаких, на мой взгляд, проблем, чтобы мы, как минимум, включили это в повестку дня. Спасибо.

ГОЛОВА. Сергій Шевчук, будь ласка.

ШЕВЧУК С.В.

Спасибі. Я хочу нагадати нашим колегам про, дійсно, рішення вчорашньої Погоджувальної ради, де було прийнято загальну думку, що ці проект є надзвичайно важливі, треба до них повернутися сьогодні. Треба розглянути, висловити позиції і прийняти якесь зрозуміле рішення. Фракція Блоку Юлії Тимошенко завжди послідовно стояла на тому, що закони, що стосуються СОТ, треба ретельно розглядати, залишати раціональні зерна.

Тому ми голосували і будемо голосувати за включення в порядок денний сьогоднішніх урядових банківських законопроектів, які стосуються вступу України до Світової організації торгівлі.

ГОЛОВА. Сергій Матвієнков, фракція СПУ.

МАТВІЄНКО С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги, давайте сегодня не стараться искать крайних. Действительно, вчера на Погоджувальной раде было принято решение. Но, я думаю, за эти сутки правительству нужно было бы продумать и проанализировать те вещи, которые сегодня выносятся в зал. Мы должны были получить материал. Нам предлагают сейчас закон, который меняет квоту по ввозу и вывозу сахара. Квоты, которые определяют сегодня работу использования жиров и белков при молочной продукции, использование давальческой сыровины, евро-2, ввоз автомобилей, создание ТРК – это все вещи, которые будут влиять на работу государства в целом, это все вещи, которые могут влиять на жизнеспособность и ситуацию, которая складывается у нас в стране.

Банковская деятельность. Те вопросы, которые мы ставили по банкам, каким образом они сегодня отразятся сегодня на экономике Украины? Хоча бы элементарные расчеты те, что мы сегодня просим уже от правительства, но я не знаю, на протяжении наверное полугода, но в конце-концов дайте элементарный расчет по каждому законопроекту. Покажите, что выиграет Украина, что проиграет. Неужели мы не имеем права посмотреть и четко сделать анализ того, что даст это нам и что это нам не даст, чтобы мы принимали осознанное решение. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати, давайте, можливо, поступимо таким чином. Ми обмінялися думками, позиції кожної політичної фракції зрозумілі. Давайте я зараз просто без мотивації, без обговорення поставлю на голосування про повернення до розгляду цих законопроектів. Якщо ні, то рухаємося далі. Немає заперечень? Тому давайте зараз змобілізуйтесь, будь ласка, покладіть мобільні телефони всі свої, визначте, що нам потрібно робити.

Тому, я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту Закону (реєстраційний номер 7274) про внесення змін до Закону України „Про банки і банківську діяльність” (щодо філій іноземних банків). Прошу голосувати.

За – 221.

Рішення не прийнято.

По фракціях. «Регіони України» - 0 комуністів - 0 «Наша Україна» - 39, Народна партія – 35, Блок Тимошенко - 32, СПУ – 7, Народний блок – 22, СДПУ (о) – 0, Українська народна партія - 17, «Відродження» - 12, Народний рух України – 16, «Реформи і порядок» - 15, Партія промисловці, підприємці України – 13, «Єдина Україна» - 2, позафракційні – 11.

Тепер увага, прошу. Ставиться на голосування пропозиція про повернення до розгляду проекту закону про скасування заборони експорту вивезення брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням. Реєстраційний номер 7565. Прошу голосувати.

За – 201.

Рішення не прийнято. По фракціях.

«Регіони України» - 0, комуністів - 0, «Наша Україна» - 39, Народна партія – 30, Блок Тимошенко - 27, СПУ – 0, Народний блок – 22, СДПУ (о) – 0, Українська народна партія - 18, «Відродження» - 14, Народний рух України – 16, «Реформи і порядок» - 15, Партія промисловці, підприємці України – 12, «Єдина Україна» - 1, позафракційні – 7.

Прошу уваги! Шановні колеги! Ставиться на голосування пропозиція про повернення до розгляду проекту закону про скасування … Ми вже ж… Так.

Вноситься на голосування пропозиція про повернення до розгляду проекту закону про внесення зміни до статті 1 Закону України „Про вивізне експортне мито” на відходи та брухт чорних металів. Реєстраційний номер 8316, прошу голосувати.

За – 216.

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. По фракціях. „Регіони України”, комуністи – нулі, Народна Партія – 37, „Наша Україна” – 38, Блок Тимошенко – 31, СПУ – 0, Народний блок – 22, СДПУ(о) – 0, Українська Народна Партія – 18, „Відродження” – 14, Народний Рух України – 16, „Реформи і порядок” – 15, Партія промисловців і підприємців України – 12, „Єдина Україна” – 2, позафракційні – 11.

Ставиться на голосування пропозиція про повернення до розгляду проекту закону, реєстраційний номер 8317 про внесення змін до Закону України „Про вивізне експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину”. Реєстраційний № 8317, прошу голосувати.

За- 204.

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. „Регіони України” - 0, комуністи – 0, Народна Партія – 26, „Наша Україна” – 39, Блок Тимошенко – 30, СПУ – 0, Народний блок – 21, СДПУ(о) – 0, Українська Народна Партія – 17, „Відродження” – 13, Народний Рух України – 16, „Реформи і порядок” – 14, Партія промисловців і підприємців України – 14, „Єдина Україна” – 5, позафракційні – 9.

Шановні колеги, нам треба розглянути зараз питання, які треба спочатку включити до порядку денного, а потім обговорити і вийти на рішення. Прошу уваги, шановні колеги. Вноситься на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону „Про акціонерні товариства”. Реєстраційний № 8326, прошу голосувати. Про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

Йде голосування, шановні колеги. Прошу голосувати.

За – 218.

Рішення не прийнято.

Шановні народні депутати, що цим законом регламентується порядок утворення, діяльності і припинення діяльності акціонерних товариств, їх правовий статус, права, обов’язки акціонерів і порядок їх захисту, в тому числі для захисту прав дрібних акціонерів.

Давайте ще питання включимо, обговоримо. А потім визначимось. Три хвилини. Запишіться будь ласка. На табло прізвища народних депутатів. Олександр Стоян, будь ласка.

СТОЯН О. М. Прошу передати слово колезі Матвієнкову, хоч він вже не наш колега, від „Регіонів України”.

МАТВІЄНКОВ С. А.

Спасибо. Матвиенков, 55-й округ.

Уважаемые коллеги! Мы к рассмотрению этого законопроекта возвращались уже не однократно. И уже и в этом составе, и в прошлом составе. Действительно, закон об акционерных товариществах требует определенных изменений и он уже изжил свое. Но мы говорим в отношении того, что, к сожалению, на сегодняшний день при отсутствии рынка цинных паперив, при отсутствии нормальной цивилизованной ситуации, которая бы складывалась на рынке работы акционерных обществ, при условии нормальной защиты акционера и закон о борьбе, и закон о банкротстве, и закон об акционерных обществах превращается в простой механизм передела собственности. Вы мне назовите хоть одно предприятие, которое было поднято, на ноги поставлено при помощи закона о банкротстве. Но я вам назову десятки предприятий, которые поменяли собственника при помощи этого закона.

Закон об акционерных товариществах – это механизм, это ключ к переделу собственности. Все это прекрасно понимают. Не вызрели мы еще сегодня для принятия этого закона, поэтому…

ГОЛОВА. Так, Юрій Соломатін, будь ласка, мікрофон.

СОЛОМАТІН Ю. П.

Уважаемые коллеги! Прозвучала мысль о том, что здесь защищаются интересы мелких акционеров, минаритарных. Действительно, по количеству они составляют абсолютное большинство, но по дивидендам они представляют абсолютное меньшинство. Тому трудно принять этот аргумент как такой, который направлен ради того, чтобы защитить интересы таких людей. Пусть будет акционером сам его величество народ, ему принадлежит собственность и тогда не будет эта мышиная возня вокруг акционерных обществ. Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Так, Сергій Жижко, будь ласка, мікрофон.

ЖИЖКО С.А.

Прошу передати слово Ігорю Юхновському.

ГОЛОВА. Ігор Юхновський, мікрофон.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати, і про цей закон, і про інші закони. Всі ці закони, пов’язані з СОТ, ми повинні дуже уважно розглянути, спокійно на Верховній Раді і кожен з них обсудити.

Я повторюю, ми мусимо вступити в СОТ для того, щоб збільшити заробітну плату людей і не допустити збільшення цін на внутрішньому ринку, щоб на внутрішньому ринку не орудували спекулянти, а щоб цей внутрішній ринок був організований. Для того він має бути у нас такий самий як у Польщі, як у Німеччині.

В зв’язку з тим ми маємо нормалізувати свої закони із законами СОТ. І тому я благаю вас, ми маємо повернутися до розгляду законів про СОТ. Дякую.

ГОЛОВА. Сергій Шевчук, фракція БЮТ.

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук, фракція БЮТ.

Прошу передати слово Михайлу Гладію, будь ласка.

ГОЛОВА. Михайло Гладій, мікрофон.

ГЛАДІЙ М.В.

Шановні колеги, Михайло Гладій, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Що ж до доцільності прийняття даного проекту закону, то вдосконалення законодавства про акціонерні товариства є нагальною необхідністю і от чому. Оскільки значна частина положень глави 1 „Акціонерні товариства”, розділу 2 Закону України „Про господарські товариства”, яка в даний час регулює ці питання, застаріла і не відповідає Цивільному кодексу.

Тому, шановні друзі, нам необхідно проголосувати цей закон. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Так. Ну, ми обмінялися думками з цього приводу. Так. Анатолій Балюк. Уряд, будь ласка, яка позиція уряду з цього приводу? Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

БАЛЮК А.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, сьогодні 75% ВВП виробляється підприємствами, які мають акціонерну форму власності. Діє 91-ий рік закон „Про господарські товариства”. Цей закон написаний не комісією, не урядом. Це працювали фахівці, це узагальнена практика, яку ми сьогодні маємо. І ми маємо крім того, що 75 відсотків ВВП, 15 мільйонів акціонерів.

І не треба говорити, що це робиться якийсь механізм перерозподілу. Сьогодні існує механізм перерозподілу, де невідповідне законодавство, де суди. Тут же прописано крок за кроком створення, ліквідація, наповнення, відповідальність. Появляється повна відповідність сьогоднішнім реаліям. Що таке Наглядова рада, що таке Загальні збори, що таке один акціонер, що таке акціонер, який має контрольний пакет акцій, як зібрати збори, які не збираються роками.

Я б дуже вас просив хоча у першому читанні сьогодні цей закон прийняти. Я розумію, що у ньому є можливо якісь застереження чи заперечення. Давайте шукати компроміс. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми обмінялися думками і з цього приводу. Давайте таким чином поступимо. Я прошу уваги, шановні колеги. Шановні колеги. Я прошу, давайте там припинимо переговори поки що, зараз визначимося щодо рішення.

Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту Закону про акціонерні товариства. Реєстраційний номер 8326. Прошу голосувати.

За – 213

Рішення не прийнято.

По фракціях? Будь ласка, по фракціях.

„Регіони України”, комуністів – 0, Народна партія – 35, „Наша Україна” – 40, Блок Тимошенко – 22, СПУ – 10, Народний блок – 22, СДПУ(о) – 0, Українська народна партія – 14, „Відродження” – 14, Народний Рух України – 15, Реформи і порядок – 14, Партія промисловців і підприємців – 14, „Єдина Україна” – 5, позафракційні – 8.

Шановні народні депутати, тепер нам треба включити до порядку денного проект Закону про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів з питань приватизації Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”. Реєстраційний номер 8488. Ставлю на голосування цю пропозицію

За – 125.

Рішення не прийнято.

Так, тепер наступне, прошу уваги. Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини, щодо об’єктів житлового фонду” реєстраційний номер 8598. Прошу голосувати.

За – 224

Рішення не прийнято.

Хто з те, щоб повернутися до розгляду питання про включення до порядку денного проекту Закону 8598? прошу голосувати.

За – 283

Повернулися до розгляду питання про включення питання до порядку даного.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону 8598.

За – 294

Рішення прийнято.

Будь ласка, Кириченко Людмила Федорівна. Немає? Голова Комітету з питань культури і духовності Лесь Степанович Танюк, будь ласка.

ТАНЮК Л.С.

Частиною першою цього Закону про тимчасову заборону приватизації пам’яток культури встановлено заборону приватизовувати пам’ятки культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам’яток, які не підлягають приватизації. Необхідність затвердження такого переліку визначено в статті 18 Закону України про охорону культурної спадщини. Кабінет Міністрів України до цього часу не забезпечив подання на розгляд Верховної Ради України відповідного законопроекту. Мова йде про перелік пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації, тобто до 23 серпня 2005 року це мусило бути готово.

Комітет вважає, що законопроект можна прийняти за основу з подальшим його доопрацюванням і внесенням на розгляд у другому читанні. При доопрацюванні треба врахувати два важливих моменти щодо чіткішого визначення відповідальності власників житла за збереження пам’ятків культурної спадщини, що приватизовуються, тому що там не врахована проблема охоронного договору, який передбачає умови збереження та відповідальності за неналежне збереження пам’ятників і в законопроектів треба прописати щодо визначення термінів подачі Кабміном проекту Закону про затвердження переліку пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації. Я прошу підтримати цей закон незважаючи на всі політичні баталії.

ГОЛОВА. Шановні колеги, є потреба провести нам обговорення? Немає, да. Є. Тоді, будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Прошу показати. Юрій Кармазін, будь ласка, ваше бачення. Якщо хочете, з місця, я думаю, щоб вся країна бачила вас. Ні, Юрій Анатолійович, я в гарному розумінні цього слова. Підготуватися Андрію Шкілю.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Блок Юрія Кармазіна”.

Шановні народні депутати, потрібно цей закон, проект приймати чи не потрібно? По-перше, всі громадяни України мають рівні права. Якщо вони мають рівні права, значить, всі громадяни тоді мають право на приватизацію об’єктів житлового фонду, тобто квартир, в яких вони проживають. Якщо вони мають право, то як забезпечує свої права держава для того, щоб культурна спадщина місцевого значення, навіть збереглась для наших нащадків і тут проблеми, які витікають із того, що в цьому законі не передбачено. Мені здається, що Лесь Танюк правильно визначив самі основні моменти, які є, бо я, наприклад, бачу ще основним моментом такий як повторна продажа приватизованого об’єкта. Ви підписали угоду і охоронний договір, взяли зобов’язання при приватизації, а потім, коли ви будете продавати цю квартиру в нотаріальному порядку ніхто вже, зобов’язання брав на себе Танюк, зобов’язання на себе не брав Кармазін, ось в чому питання. Це все треба передбачити чітко в законі і внести зараз, і передбачити обов’язок для нотарів, передбачити обов’язок для місцевих рад, передбачати це, а для цього треба вносити буде зміни не тільки в один закон, а треба вносити зміни буде в комплекс законів.

І тому я, виступаючи за підтримку в цілому цього законопроекту, підтримуючи ті зауваження, які сказали від комітету, також розділяю його стурбованість тим, що уряд не виконав свого зобов’язання.

Взагалі, я хотів би звернутися до уряду. Шановні урядовці, я раджу вам зранку і до вечора почитати хоча би б найближчих 2-3 місяці Конституцію і привчитися до думки, що ви маєте виконувати все, що встановлено постановою чи законом, який прийняв Верховна Рада, в тому числі і постановою.

Я хотів би, щоб ви звикли до тої думки, що ви живете в парламентсько-президентській державі, а це значить, любого заступника міністра тепер не будуть призначати в канцелярії Президент, тому що це було незаконно і раніше і при минулому Президенті, і продовжується зараз, але цього вже не буде і не може бути за новою Конституцією. Пам’ятайте, шановні, про це.

Тому я хотів би звернути увагу на те, що уряд своє зобов’язання не виконав по внесення законопроекту, тому вносився законопроект, вноситься депутатським, вноситься депутатським і він не є, поки що не є, комплексний, на жаль.

Тому давайте приймемо в першому читанні і доручимо в комітету комплексно з правовим комітетом розглянути це питання і нам запропонувати. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Миколі Шульзі.

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Я хотів би наголосити, що цей законопроект про внесення змін і про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини (щодо об’єктів житлового фонду) торкається, як нікого, міста Львів, тому що місто Львів має 50 відсотків всіх пам’яток архітектури України, і величезна частина людей живе у пам’ятках архітектури.

Звичайно, є такий дуже гуманний акт – дозволити приватизувати, дозволити руйнувати і знищувати ці об’єкти тим, хто приватизував і таке інше. Тому що в цьому законопроектів ні слова не сказано про те, яким чином, коли, за що і чому буде нести відповідальність за збереження цієї історичної пам’ятки житлового будинку власник. І тим паче нічого не сказано про те, коли будуть переуступати ці права, тобто коли буде продаватися квартира.

Тому, ви знаєте, яким чином приватизується житло. Приватизовано п’ять квартир, вони всі скуповуються одним власником, будинок зноситься, а на його місці будується чудове модерне одоробло, яке буде псувати вигляд, псувати атмосферу і знищувати настрій і дух того міста.

Практично у місті Львові із тих 50 відсотків пам’яток архітектури, якщо їх взяти за 100, 95 – це житловий фонд, 95. Таким чином можна спокійно махнути рукою тоді, дійсно, для чого українській державі минуле насправді минуле? Для чого нинішнім людям пам’ятати про минуле? Той хто хоче це зробити, звичайно, може здійснити.

Бо я переконаний глибоко у тому, заборона на приватизацію була зумовлена тим, що рано чи пізно треба буде виходити з положення і відселяти людей. На це треба шукати кошти, треба будувати сучасне, якісне житло, а перетворювати вже пам’ятники архітектури на ті будинки, які буде утримувати, опікатися ними держава.

На превеликий жаль, йдеться найпростішим шляхом. З одного боку, звичайно, це вирішує проблему приватизації житла тим, хто там мешкає, але, в першу чергу, це вирішує проблему тих, хто хоче скупити цей житловий фонд, вирішує проблему тих, хто хоче на місці триповерхової історичної споруди збудувати 50-поверхову споруду, тому що ціна цієї споруди – тільки величина хабара і не більше, тому що ніхто не буде зважати, вписується, не вписується певна сума і впишеться, що завгодно і у що завгодно. Тому я був би дуже обережним у підтримці цього законопроекту, він не часі, принаймні поки що, тому що це не вирішує, з одного боку, проблему. Всі живуть, жили і продовжують жити в цих приміщеннях. Це ні на що не впливає. Але це впливає на неможливість скупівлі усіх історичних пам'яток однією чи двома людьми. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Олександрович Шульга має слово, фракція комуністів. Підготуватись Садовому.

ШУЛЬГА О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні радіослухачі!

Справа в тому, що в цьому законопроекті, тут ми стикаємось з суперечливою ситуацією. З одного боку немає ніякого сумніву в тому, що ми повинні продовжити заборону на приватизацію пам'яток культурної спадщини. В цьому немає сумніву, адже ми до цього питання повертаємося, в усякому разі, вдруге протягом декількох місяців.

Проблема полягає в чому? Проблема полягає в тому, що уряд повинен був нам подати на затвердження список об'єктів, які не підлягають приватизації. Цього не зроблено. Причому це не зроблено вже не перший раз. Ну зрозуміло, що при такому калейдоскопі міністрів культури, вони не встигають займатися цими питаннями. Їх виносить на інші питання, які не пов8язані з культурою. Їх більше виносить питання в політику.

І тому ми стаємо заручниками, суспільство стає заручниками оцих проблем, що немає господаря в сфері культури. Але не маючи жодного сумніву в тому, що треба приймати заборону, продовжити заборону тимчасову, ми повинні розібратися, що в цьому конкретному законопроекті. А там мова йде на дозвіл на приватизацію приватних квартир, приватних об'єктів житлових. І це означає, що ми можемо поставити під загрозу дуже цінні культурні об’єкти, які можуть бути (ну, тут уже про схему говорили) декілька разів перепродаватися, і ми потім кінців не знайдемо, і втратити цю культурну спадщину.

Тому я думаю, що, Лесь Степанович, якби там конкретніше сказати, щоб ми могли бути впевнені, що не буде діяти ця кримінальна послідовність, яка призведе до втрати цього пам’ятника, то тут немає ніяких проблем. Це треба підтримувати. Спасибі.

ГОЛОВА. Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, Кіровоград.

Законопроект, якщо його прочитати, саму назву, говорить про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини. Якщо не читати цей законопроект, то нібито складається враження про те, що добрий законопроект, його треба підтримувати. Але якщо вчитатися в нього, то він носить досить багато суперечностей і вносить таку незрозумілість у систему законів про житло і про пам’ятки архітектури і історії.

Тому, на мою думку, слід відправити законопроект на доопрацювання, потрібно зробити все, щоб Кабінет Міністрів виконав рішення Верховної Ради і надав перелік тих пам’яток культури, які будуть узаконені. І я вважаю, що взагалі Кабінет Міністрів, напевно, зробив все це навмисно. Тому що тоді, коли, напевно, ревізію почали робити тим пам’яткам культури, які є, то частина із них, десь близько половини, уже на них накладено ту чи іншу руку.

Тому я ще раз підкреслюю, що законопроект потрібно відправити на доопрацювання, голосувати за нього не потрібно. Необхідно, щоб Кабінет Міністрів виконав те доручення, яке було.

Я згоден із думкою моїх колег про те, що громадяни нашої України мають право на приватизацію житла, де вони живуть. Але приватизовувати пам’ятки культури ми не повинні дати. Інакше ми такі пам’ятки культури втратимо назавжди, особливо тоді, коли буде перепродаж тієї, чи іншої квартири. Ну, і врахуйте те. Що пам’ятки історії і архітектури, як правило, знаходяться у центральній, у центральній частині того чи іншого населеного пункту. А такі приміщення скуповуються досить інтенсивно скупляються і ми знову ж таки втратимо ці приміщення назавжди. Фракція соціалістів пропонує відправити цей законопроект на доопрацювання для того, щоб ми зберегли своїм нащадкам пам’ятки історії і архітектури.

ГОЛОВА. Так, Валерій Асадчев, будь ласка.

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Валерій Асадчев, Українська народна партія. Шановні друзі, якщо ми приймемо законопроект в такому варіанті тільки заборонити по житловому фонду, фактично, ми обрікаємо всі наші пам’ятки культури і історії на руйнування. Тому що у місцевій владі ніколи в бюджеті грошей не буде на їх належне утримання, а інвестору ми заборонено, так би мовити приймати участь в їх реставрації. Я хочу сказати, що в усіх цивілізованих країнах світу здебільшого будівлі, пам’ятки історії знаходяться, в тому числі, і в приватних руках.

І закон має регулювати ці відносини, тобто приватник може взяти цей будинок в свою власність, але йому треба буде заборонена міняти, скажімо фасад, міняти там первинний вигляд цього будинку. Іноді, навіть, буває таки випадки, коли треба будинок повністю перебудувати, його навіть реставрувати неможливо. Але його треба відновити в тому вигляді історичному , який він був.

Саме такі норми треба закладати в законопроект. І для того, щоб ми могли це проконтролювати, тому що місцева влада, всю не проконтролюєш, дійсно, там можуть бути певні порушення. То треба, як правило, передавати права по дозволу на такі речі більш центральному, вищому рівню влади, щоб вона теж дивилася і давала дозволи в таких випадках, коли треба проводити реставрацію, або повну відбудову пам’яток архітектури і історії.

Тому я пропоную в такому вигляді його не приймати. Але б я все-таки запропонував, Володимире Михайловичу, дати доручення комітету, хай він ще раз розгляне цю проблему і внесе її в Верховну Раду з точки зору регулювання цих правовідносин, як вони врегульовані в усьому цивілізованому світі. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Лесь Степанович Танюк, заключне слово комітету.

ТАНЮК Л.С.

Я дякую за обговорення. Але хочу все-таки пояснити, що і пан Садовий, і пан Асадчев, і пан Шкіль говорили про інший закон. Про те, що це зовсім інша категорія.

Зараз ми говоримо тільки не про те, що можна приватизувати в Україні Лувр чи якусь лавру, про це мови тут немає. Мова йде про об’єкти Житлового фонду, про людей, які живуть уже сьогодні там, де є пам’ятки культури. І щоб надати право цим людям уже в тих будинках, в яких вони живуть, щоб це була їхня власна квартира. А не про те, щоб вони перебудовували фасади і так далі. Для цього справді існує охоронний договір.

І я ще хочу закінчити тим, що, якщо Кабмін і надалі затягуватиме подачу законопроекту про перелік пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації, то очевидно належить нам цим же законопроектом, прийнявши його сьогодні у першому читанні, до другого читання підготувати розблокування процесу приватизації і нежилих приміщень у пам’ятках місцевого значення, якщо таку пам’ятку місцева рада не включила до згаданого переліку, який знаходиться в Кабміні на узгодженні.

По-перше, приватизація у деяких випадках зупинилася. І від цього конкретно страждають багато людей. А, по-друге, обмежується доходна частина місцевих бюджетів, а саме місцевих бюджетів розвитку.

Тому, якщо ми вернемося знову ж до нашого закону, а не до того закону, про який говорить пан Шкіль, я прошу його підтримати у першому читанні. І ми зробимо ті правки, які є, і які ми внесли, і які вносили ви. Дякую.

ГОЛОВА. Що, що? Називалося два прізвища. Зараз, одну хвилиночку, шановні колеги. Називалися прізвища Шкіля і Асадчева. Будь ласка, Асадчев і потім Шкіль – по хвилині на репліку.

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Я якраз, виступаючи, мав на увазі об’єкти Житлового фонду, тому що, якщо це не об’єкт житлового фонду, то тоді можна і забороняти. Є такі об’єкти, які можна і треба забороняти приватизувати. Якщо це музеї якісь відповідні і так далі.

А я якраз мову вів про будівлі культурної спадщини, які є об’єктами житлового фонду. Отут треба підходити більш конкретно, як я казав, що забороняти не можна, але треба дивитися, щоб вони не були зруйновані врешті-решт. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми маємо завершити розгляд питання. Потім оголосимо перерву. Я прошу, потерпіть, будь ласка. Андрій Шкіль.

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимир Михайлович. Я, власне, шановний доповідачу, це і мав на увазі, стверджуючи, що у випадку, коли підприємець Х хочу купити 2-3 будинки, які є історичним надбанням України, він пропонує мешканцям приватизувати помешкання в цих будинках, пізніше він ці будинки скуповує, зносить і будує там прекрасний сучасний будинок, на якого страшно дивитися. От, власне, це регламентує, дозволяє і цьому сприяє відповідний закон, який тут обговорюється, бо там немає жодної норми відповідальності за те, за збереження об’єкту у випадку, коли цей об’єкт куплений у того, хто цю квартиру приватизував.

Тому, власне, ми дуже хотіли б підтримати і уряд, і автора законопроекту, але ми не можемо підтримувати ті закони, які руйнують нашу історичну спадщину. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, у нас тут ще записалися 2 чоловіки, Гірник і Яворівський. Оскільки вони встигли виступити, ми за усталеною практикою даємо можливість, якщо вони вимагають по одній хвилині із, для виступу. Євген Гірник наполягає. Будь ласка.

ГІРНИК Є.О.

Шановні колеги, я так зрозумів, незважаючи на всі твердження пана Танюка, що йде мова про закон 8598 про приватизацію житлового фонду, який відноситься до об’єктів культурної спадщини. І так як не виконане доручення урядом, ну, я не бачу змісту пришвидшувати це питання. Ну, невже воно так горить. Звичайно, претензії до уряду справедливі. Ми повинні дочекатися поки буде складений повний перелік і тоді можемо робити висновки щодо прав мешканців тих будинків. Ну, що, їх хтось виганяє на вулицю? Ніхто ж не виганяє, можуть жити скільки завгодно. Кінець-кінцем тіньовий ринок всього житла процвітає, тому вважаю за необхідне цей проект відхилити і дочекатися часів, коли буде затверджено відповідний перелік Кабінетом Міністрів України.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги! Шановні виборці! Хочеться вірити, що дуже нормальний настрій при розгляді цього законопроекту опановує український парламент. Я розумію, як не легко урядові сьогодні скласти цей реєстр наших історичних пам’яток, але я думаю, що ми їм сьогодні ще раз нагадаємо, що це конче треба зробити, тому що ми велика держава і у нас дуже багато таких пам’яток і треба цей реєстр і інвентаризацію цю потрібно, справді, завершити.

Я розумію Леся Танюка, але як депутат від Львівщини знаю, дійсно, що таке Львів, я солідарний з Андрієм Шкілем. Ви розуміє те, що справді ми і так дуже багато втратили в результаті різних історичних перипетій. Нам сьогодні ще видати цей неточний законопроект, в якому справді, може будь-хто, якийсь олігарх завтра може скупити весь центр того ж самого Львова чи скажімо того ж самого Тернополя, хоч він менш може цінний після війни. Через те, я б також не квапився сьогодні і БЮТ …

ГОЛОВА. Шановні колеги! Обговорення питання завершено. Тепер я думаю перед голосуванням давайте коротко позицію Кабінету Міністрів, чи підтримує нас уряд, цей законопроект. Заступник міністра культури і туризму, будь ласка Ольга Юріївна.

КОСТЕНКО О.Ю.

Шановні народні депутати Верховної Ради! Міністерство культури і туризму України і уряд України повністю підтримують запропонований проект закону про внесення змін до Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини”.

Я хочу сказати, що Державною службою охорони культурної спадщини до уряду ще у вересні цього року був поданий реєстр пам’яток, які мають бути виключені з списку приватизації. Але досі це розглядається на комітеті, тобто комітетом уряду цей список був вже погоджений і зараз тільки він має розглядатися урядом. Тому можна сказати, що міністерство свої зобов’язання перед Верховною Радою повністю виконало. І ми дуже просили б підтримати цей важливий проект закону. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу підготуватися до голосування. Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини щодо об’єктів житлового фонду. Реєстраційний номер 8598. Прошу голосувати. За основу, да. Прошу голосувати.

За – 240.

Рішення прийнято.

Шановні колеги, дві фракції, фракція БЮТ і „Єдина Україна” просила оголосити перерву для проведення консультацій. Ви ж до кінця дослухайте, будь ласка, я прошу вас.

Але в зв’язку з тим, що у нас зараз буде перерва, то я просив би під час перерви провести консультації. А після перерви ви поінформуєте з якого приводу ви пропонували оголосити перерву.

Оголошується перерва на 30 хвилин до 12 годин 40 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Запросіть депутатів до сесійної зали, щоб ми могли продовжити роботу.

Шановні колеги, я повідомляв вас, що перед перервою дві фракції просили мати 30 хвилин для проведення консультацій. Під час загальної перерви такі консультації відбулися і від двох фракцій буде виступати Віктор Терен представник фракції БЮТ.

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, дорогі українці. Сьогодні в Україні нагнітається масова істерія у зв’язку з відставкою уряду. Як за радянських часів, коли шельмувалися вороги народу, так і тепер владою організовується мітинги, звозяться на них люди і все це на захист Єханурова. І єдине питання тільки. На захист Єханурова від кого? Від депутатів? То що, закликають людей вриватися у Верховну Раду і змішувати депутатів голосувати інакше?

Рейтинг довіри в Єханурова сьогодні 6 відсотків. Коли Ющенко відправив Юлію Тимошенко у відставку рейтинг довіри до неї був 52 відсотки. Але вона не закликала людей виходити на майдан на свій захист, хоч і могла привести їх тисячами, і це правда. Та навіть Янукович, коли його позбавили повноважень, відправив донецьких назад.

Але й зараз нічого страшного не сталося. Уряд і далі буде виконувати свої обов’язки. Ми навіть не позбавили членів уряду їхніх зарплат - десятки тисяч гривень. А що вони в.о., то ми просто нагадали міністрам, що вони і справді повинні сумлінно виконувати свої обов’язки.

Врешті, члени уряду і так повинні піти у відставку, у відпустку, адже більшість із них у виборчому списку „Нашої України”.

І пан Єхануров порушує закон, коли сам не йде у відпустку, адже він перший номер в цьому списку. Врешті, це той самий уряд, який Президент вже відправляв у відставку. Там, практично, всі ті ж самі люди, всі крім Юлії Тимошенко.

І тому сьогодні вносить дестабілізацію не відставка уряду, а та істерія, яка піднялася у зв’язку з цим. Дестабілізує ситуацію владна команда, яка нічим особливим не може похвалитися, а тому давайте воювати, щоб на цьому брати голоси на виборах.

Дестабілізує ситуацію заклик розігнати парламент, оголосити референдум, на який навіть Кучма не осмілився.

Дестабілізує ситуацію газова угода, яка поставила Україну в монопольну залежність.

Врешті, дестабілізують виступи колишнього представника Кучми в парламенті Безсмертного, який, відбілюючи Кучму, вже закликав ввести надзвичайний стан, коли у парламенті йшлося про вбивство Гії Гонгадзе. І тому ми закликаємо „Нашу Україну” закопати сокиру війни, чесно слово. Пан Єхануров, він же голова Держмайна при Кучмі, коли відбувалася вся прихватизація, він же міністр економіки при Кучмі, він же заступник голови держадміністрації Президента Кучми, він же голова Деркомпідприємства при Кучмі. У мене не вистачить регламенту все це перерахувати. Але прочее, прочее і все то при Кучмі. Чесне слово, цієї війни не вартий. І тому наша єдність вартує більшого. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги! Нам потрібно зараз, прошу уваги. Прийняти рішення про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про металобрухт” (щодо переробних підприємств та їх приймальних пунктів), це реєстраційний номер 8260. Голосування. Прошу, визначайтеся.

За – 68

Матвієнков, будь ласка.

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги! Речь идет не о Законе, который связан с СОТ, речь идет немножко о других вещах. Мы с вами уже много сделали шагов в плане наведения порядка по работе с металлоломом. Наши шаги позволили уменьшить экспорт лома с 5 с лишним миллиона тонн до полутора миллиона, максимум 2 миллиона, которые мы имели в этом году.

Но речь идет о чем? О том, что на сегодняшний день предприятия по переработке лома разделились на две группы.

Первая группа. Это те, кто берет в аренду земельные участки, те, кто берет в аренду оборудование специализированное, и осуществляет работу с ломом на этих участках на этом оборудовании. Через 5 лет теоретически они обязаны перезаключить эти договора. И, к сожалению, начинает вступать в принцип действия: договор заключил, а дальше трава не расти. То есть, начинают работать, не имея собственности, не имея абсолютно, будем говорить так, никакой базы. И мы, как следствие, дошли опять до полторы тысячи объектов, субъектов предпринимательской деятельности, которые у нас сегодня работают на ломе. Понятное дело, что эти полторы тысячи хотели бы продолжить иметь возможность лицензии. Мы этим законом пытаемся…

ГОЛОВА. Справа в тім, що, шановні колеги, ну він – автор законопроекту, він же – автор законопроекту. Ну він просто, шановні колеги, я прошу вас… Одну хвилиночку. Будь ласка, від уряду нікого немає з цього приводу? Будь ласка, Ігор Рафаїлович. Так, три хвилини, шановні колеги. Ну я прошу вас, давайте… Ігор Рафаїлович.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Вельмишановний Володимире Михайловичу, ми вже багато раз розглядаємо на Верховній Раді питання про металолом кольорових металів і металолом чорних металів. І вся справа не в тому, що ми виступаємо проти того, щоб ішли нормальна торгівля металолом, а проти того, що за цим існують певні тіньові фірми, з якими ми конче маємо боротися.

Тому я пропоную слідуючи: це питання має бути дуже докладно обговорено між урядом і нами, парламентом. Уряд має нам показати повну схему руху того самого металолому, бо, як сказав тільки що Матвієнков, існує все-таки ця група, яка збирає металолом, яка самостійно його продає на зовнішній ринок замість того, щоб передавати внутрішнім переробникам. І тут треба навести порядок. Але це справа уряду. І після того ми можемо розглядати цей закон. Інакше ми ніколи з ним не погодимося.

ГОЛОВА. Поживанов, будь ласка, а потім Мовчан. І буде тоді далі визначатись.

ПОЖИВАНОВ М.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, проблема металобрухту в Україні, вона дійсно існує, але вона створена великими металургійними підприємствами, які за останні 15 років змінили повністю баланс виробництва. І сьогодні 90 відсотків продукції, яка іде на експорт, це є полуфабрикат. Це іде заготовка сляби.

В свій час наприкінці 80-х років цей оборотний лом повністю закривав баланс української металургії. І ці питання ніколи не виникали. Тому я пропоную, що цей закон недоречний, у нас існують всі форми власності, і вони повинні працювати, в тому числі і лізинг, і оренда. Дякую.

ГОЛОВА. Мовчан, фракція „Відродження”, мікрофон.

МОВЧАН В.П.

Шановні народні депутати. Володимир Мовчан, фракція „Відродження”.

Шановні народні депутати, ви вслухайтеся, що просить і що сказав Сергій Матвієнков! Давайте ми його підтримаємо – і розглянемо цей законопроект, щоб ви уважно розглянули, що там пропонується.

Ми його розглядали на комітеті. І прошу вас дуже, щоб ми підтримали і повернулися до нього. Він правильно ставить сьогодні це питання. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, зважаючи на той обмін думок, який відбувся, вони полярні. Тому давайте таким чином: я ще раз поставлю на голосування.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання про включення порядку денного проекту закону 8260, прошу визначитися голосуванням.

За – 107.

Рішення не прийнято.

Шановні народні депутати, ставиться на голосування пропозиція: про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (щодо споживчої кооперації). Реєстраційний номер 8168. Прошу, шановні колеги, голосувати.

За – 216.

Рішення не прийнято.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання: про включення до порядку денного проекту закону реєстраційний номер 8168, - прошу голосувати.

За – 252.

Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду питання. До доповіді запрошується…

А ми повернулися, шановні народні депутати. Тепер ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту закону, реєстраційний номер 8168.

За – 261

Рішення прийнято.

До доповіді запрошується народний депутат України Пак Володимир Петрович. Підготуватися від комітету Пилипу Пилиповичу Буждигану.

ПАК В.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується законопроект про внесення змін до статті 1 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, підготовлений з метою подолання суперечливої практики застосування частини 3 статті 1 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Сьогодні існують непоодинокі випадки неоднозначного тлумачення органами влади, зокрема, податковими інспекціями та судами відповідної норми, щодо звільнення підприємств а організацій споживчої кооперації від необхідності придбання торгового патенту.

Діюча редакція статті 1 створили ситуацію, коли право щодо звільнення від купівлі споживчим товариством торгового патенту ставиться податківцями в залежність від членства споживчої кооперації в УКООП- спілці – це суперечить статтям 36,42 Конституції України, згідно яких ніхто не може бути примушений до вступу в будь-які об’єднання громадян, чи обмежений в правах на належність чи неналежність до політичних партій, або громадських організацій. Всі об’єднання громадян рівні перед Законом.

Ненормальною є ситуація, коли одне споживче товариство звільнено від придбання патенту, а іншого заставляють його купувати. Закон України „Про споживчу кооперацію” передбачає, що споживчі товариства можуть на добровільних засадах об’єднуватися у місцеві спілки, у центральну спілку споживчих товариств України і мають право вільного виходу з них.

Отже, право споживчого товариства не купувати торговий патент не може залежати від членства споживчого товариства у центральній спілці.

Даний законопроект спрямований якраз на подолання такої дискримінації. На приведення частини третьої статті першої Закон України "Про патентування певних видів підприємницької діяльності” у відповідності Конституції України. Зауважу, що більшість споживчих товариств, які не входять до „Укоопспіки”, уже захистили с судах своє право не купувати торговий патент.

Отже, даний законопроект не призведе до втрат в Державному бюджеті, про що застерігає Міністерство фінансів України. Збереження нині діючого неконституційного та недосконалого формулювання частини третьої статті першої Закон України "Про патентування” може призвести до нових судових спорів між споживчими товариствами та податківцями.

Тому, шановні колеги народні депутати, прошу підтримати даний законопроект. І споживча кооперація України, якій уже більше ста років, буде дуже вам вдячна. Реалізація проекту також сприятиме підвищенню економічної активності споживчих товариств, усуненню локальних конфліктів з органами влади, сприятиме розвитку...

ГОЛОВА. Дякую вам. Сідайте, будь ласка, Володимире Петровичу. Від комітету позицію викладе Пилип Пилипович Буждиган.

БУЖДИГАН П.П.

Буждиган, фракція комуністів.

Шановні депутати, Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій 14 грудня розглянув внесений народним депутатом України проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (щодо споживчої кооперації). Реєстраційний номер 8168.

Мета розробки законопроекту є більш чітке тлумачення частини третьої статті 1 Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та приведення відповідної норми законодавства до положень статей 36, 42 Конституції України та статті 111 Господарського кодексу.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради в своєму висновку вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути взятий за основу з урахуванням несений зауважень та пропозицій. Однак змушений сказати і те, що за дорученням Кабінету Міністрів Міністерство фінансів України надало експертний висновок до зазначеного законопроекту і Міністерство фінансів України зазначає, що цей законопроект не підтримує з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 27 Бюджетного кодексу України закони України, які впливають на формування доходної частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня, що передує плану. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної частини бюджетів застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановий.

Прийняття проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” призведе до втрати доходів бюджету, бюджетів наступних років. При цьому до проектів законів на обрання чинності якими в поточному чи наступному бюджетних періодах призведе до скорочення доходів бюджету суб’єкт законодавчої ініціативи повинен був дати пропозиції про видатки, які належить скоротити. Вищезазначені пропозиції суб’єктом законодавчої ініціативи не надані. Але комітет рекомендує Верховній Раді України про внесення змін до статті 1 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, реєстраційний номер 8168, прийняти в першому читанні, а потім ми доопрацюємо і все буде нормально.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, перейдемо до обговорення.

Юрій Кармазін. Будь ласка, Юрій Анатолійович, ви будете виступати? Юрій Кармазін, „Блок Юрія Кармазіна”. Правильно я цей раз назвав? Хоч тут записано фракція „Наша Україна”. Підготуватись Володимиру Яворівському.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Ви правильно сказали, „”Блок Юрія Кармазіна”.

Шановні народні депутати, є два шляхи виходу із ситуації, яка виникла зараз. Чинний закон передбачає, що у деяких підприємств є пільги на придбання патенту і звільняються від його придбання підприємства „Укоопспілки”, сказано. Тому є два виходи із становища.

Перше. Або дозволяється всім підприємствам „Укоопспілки”, при чому де завгодно, підкреслюю, де завгодно, що в селах, що в містах. Розумно це, чи не зовсім? Мабуть, не зовсім. Чому? Тому що якщо в містах в Києві і інших містах, то чому підприємству „Укоопспілки” краще, ніж підприємству іншої форми власності. Мабуть, це не зовсім розумно.

Тоді інше питання виникає, або йти таким шляхом, щоб всім робити рівні умови, а сьогодні і в селах повно інших підприємств, або йти шляхом підтримки законодавчої ініціативи народного депутата нашого колеги Пака.

Я пропоную комплексний підхід зробити. По-перше, підтримати ініціативу народного депутата Пака, але підтримати її з тим, щоб ця пільга залишалася виключно для тих підприємств споживчої кооперації, які розташовані у сільській місцевості. До речі, такої ж думки і Головне науково-експертне управління Верховної Ради України.

Що стосується великих міст, там має бути забезпечена нормальна вільна конкуренція. Правильно назву цього закону, абсолютно не правильно зараз він тут називається, треба обговорити про внесення змін до статті 1 Закону „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

І я погоджуюся з тією редакцією, яку пропонує Науково-експертне управління в даному випадку, це викласти в такій редакції: „…підприємств і організацій військової торгівлі, аптек, що перебувають у державній власності, а також розташованих у селах, селищах та містах районного підпорядкування підприємств та організацій споживчої кооперації та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання”. Таким чином, всі, які в селах, селищах і містах районного підпорядкування, маленьких містах, будуть якраз підпадати сюди.

Тепер, що стосується довідки, експертного висновку, який наданий нам Міністерством фінансів України, заступником міністра Регурецьким. З ним теж можна погодитися, тому що він говорить, що буде не надходження до бюджетів і в зв’язку з тим, що з ним треба погоджуватися, треба час вступу закону в силу здвигати і писати, що закон вступає в силу з 1 січня 2007 року. Тоді це повністю відповідає нормам Бюджетного кодексу. Я за прийняття в першому читанні з подальшим внесенням тих змін, про які я сказав. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Юрію Соломатіну.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я не скажу блок Володимира Яворівського, Юрій Кармазін.

Шановні колеги, розгляд кожного законопроекту я думаю, для кожного народного депутата, для політика це ще нагода подивитися на саму проблему, яка лежить і в цьому законі, і довкола закону. Я просто хотів сьогодні донести до українського суспільства і до моїх колег народних депутатів думку ось про що. Десь ще у 1990 році, чи 1991 році, зараз я можу точно не пригадати, але було внесено до цієї зали, було внесено законопроект про професійні спілки. Його вносив Бабенко, такий значить, голова Укрспоживспілки. І тоді якось може і парламент був недостатньо професійний, нехай на мене не ображаються, але я теж був в тому парламенті, через те, мене це теж стосується, але тоді гамузом було прийнято цей закон, який власне кажучи, наніс таку колосальну шкоду Україні, про яку сьогодні, оцінити її до кінця не можливо. Тоді депутатів Бабенко переконав у тому, що нічого приватизовувати в Укоопспілці не можна, тому що вона мовляв, вже є приватизована. Тобто кожен пайовик, який мав оцю книжечку, ще моя бабуся мала і я її здається, навіть мав, де платили якісь копійки і ми від цього мали величезні переваги у сільському магазині купити тюльки, якщо завезуть і то, в нагрузку ще щось туди докинуть. І от було зроблено так, що фактично, приватизація відбулася, але відбулася тіньово, поза спиною. Подумайте, які величезні ці, у районних центрах скільки було цих ковбасних цехів, ресторанів, будь чого, це все сьогодні уже схоплено невеличкою купкою людей. Пан Пак це прекрасно знає, бо я знаю, як він вів війну з тим самим же Бабенком.

Через те, я сказав це, тому що сьогодні ми, може, робимо якийсь перший маленький, дуже обережний крок до того, щоб хоч трошки демократизувати ці спілки. І, справді, чому людина сьогодні в селі, яка хоче вижити мусить обов’язково йти і вступати, скажімо, в цю спілку споживчу для того, щоб вона могла мати патент? А чому не може звичайна людина, скажімо, сім’я, родина, скільки зараз у невеличких селах відкрито цих магазинів. Через те, абсолютно справедливо, що сьогодні потрібно вивести на абсолютно новий рівень. Споживспілка – це є собі товариство, де люди збираються для того, щоб, ну, якось підтримати один одного, допомогти один одному, а раніше там же, взагалі, було написано, що для соціального розвитку села і таке інше, хоча ніхто, нічого в те село тоді і не вкладав.

Через те, фракція Блоку Юлії Тимошенко підтримує цей законопроект, ми теж підтримуємо те, що в другому читанні потрібно спрямувати його ідеологію, перед усім, на село. Я думаю, що це все-таки буде крок до того, щоб демократизувати і відкрити шлях для сільської торгівлі перед усім.

Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, будь ласка. Підготуватись Миколі Садовому.

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, наша фракція підтримує в першому читанні зазначений законопроект. Але я хотів би у розвиток той цікавої думки, яку викладав з цієї трибуни сладкоголосий чорнобильськокооперативний соловійко і добре викривав ситуацію, яка склалася в кооперативному русі. А, якщо дуже стисло цю ситуацію можна визначити так: „Крадій в крадія дубинку третього крадія вкрав”. І тому на сьогодні треба якось владнати їх відносини.

Наша фракція вважає, що така прикра ситуація склалася завдяки тому, що з самого початку кооперативні рухи, насамперед, на Київщині стали розтягувати по окремих кооперативно-партійних квартирах. І ми стоїмо за те, щоб кооперативний рух був незалежний від політичних уподобань і був з’єднаний виключно ради інтересів селян насамперед, про котрих так палко і гаряче вболівають з цієї трибуни певні особи.

Тому на закінчення свого виступу хочу сказати селянам, до вас насамперед звертаюся, дивіться, як вас з 90-91-го року дурили і дурять зараз. І, якщо знову таким плутам будете вірить, насамперед на тих виборах, які на нас чекають, вас обдурять по-третє, по-четверте і по-п’яте. Будьте пильними.

Дякую вам, селяни.

ГОЛОВА. Микола Садовий, фракція СПУ.

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, фракція Олександра Мороза.

Швидке зростання, швидке економічне перетворення держави, безумовно, породжує і суперечності. В Україні запроваджені ринкові відносини в основному не економічними законами, а здебільшого силовими, волюнтаристськими методами. Ці методи призводять до підготовки і не рідко сирих, необґрунтованих законів і частих змін до них. До таких законів відноситься і закон про патентування деяких видів підприємницької діяльності, його нечіткість приводить до непоодиноких випадків, неоднозначного тлумачення органами влади відповідної норми щодо звільнення підприємств та організації споживчої кооперації від необхідності придбання торгового патенту.

Безумовно, державні органи і органи місцевого самоврядування, згідно даного закону, повинні сприяти розвитку і зміцненню економічної самостійності споживчих товариств та їх спілок, підвищенню ефективності їх діяльності, не допускати будь-яких обмежень господарської активності та ініціативи споживчої кооперації, вільної і рівноправної участі їх на ринках товарів, робіт і послуг. А що в житті? Приведу приклад по місту Кіровограду. Наприклад, є критий ринок там „Облспоживспілки”. У Кіровограді, у міській раді утворилось таке, я б назвав його кланово-фінансове лобі, яке вирішило обмежити господарську діяльність споживспілки і розпочалася жорстока боротьба за торгові ряди, за збір коштів, за ліцензію, і в кінці кінців за землю, якою володіє споживспілка. Тому зміни до закону необхідно внести і необхідно захистити споживчу кооперацію різних рівнів.

Соціалісти підтримують основні положення до закону, які виписані у ньому, але вносять таку пропозицію. В першому читанні ми підтримуємо законопроект і вносимо пропозицію: відповідному комітету більш детально виписати інші суперечності, які виникають між споживспілкою і владою, і зокрема, у тій частині, коли розпочинається боротьба за землю, боротьба за торгові ряди, боротьба за те, хто буде збирати відповідну плату за використання того обладнання, яке там установлено.

Ще раз повторюю, що соціалісти у першому читанні підтримують цей законопроект.

ГОЛОВА. Дякую. З мотивів голосування, Валерій Асадчев мікрофон. Будете? Будь ласка, а потім Євген Гірник і Ігор Шурма.

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Я не з мотивів голосування. У нас там є виступ і фракція Української Народної Партії хоче підтвердити, що ми підтримуємо цей законопроект в першому читанні. Ми за те, щоб були рівні умови функціонування і конкуренції, в тому числі і децентралізація у системі Укоопспілки. І в цьому плані цей законопроект на наш погляд врегульовує дещо в цьому питанні. Тому треба підтримати в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Євген Гірник. Будь ласка, мікрофон.

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, Конгрес українських націоналістів.

Колега Яворівський сказав, що одне із скликань Верховної Ради законсервувало всю колгоспну систему у торгівлі, мотивуючи тією обставиною, що, нібито, приватний бізнес у віддалені села не піде, займатися торгівлею не буде і потрібно зберегти у цьому соціалістичному виді цю кооперацію. Що з цього вийшло, ми бачимо. Розкрадено керівництвом самої кооперації.

Через то запропонований закон на часі, він дійсно певним чином вирівнює конкуренцію, і в першому читанні його необхідно прийняти.

ГОЛОВА. Ігор Шурма, будь ласка, мікрофон.

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), „Опозиційний блок НЕ ТАК!”

Даний проект закону передбачає, що дія Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” не поширюється на підприємства і організації споживчої кооперації незалежно від того, чи входить споживче товариство або Спілка споживчих товариств до інших спілок споживчої кооперації.

Нам видається, що прийняття вказаного проекту має забезпечити створення рівних умов діяльності для всіх підприємств та організацій споживчої кооперації. Тому фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), „Опозиційний блок НЕ ТАК” пропонує підтримати даний законопроект у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Обговорення законопроекту завершено. Прошу підготуватися до голосування. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” ( щодо споживчої кооперації), реєстраційний номер 8168. Прошу голосувати за основу.

За – 259

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до Водного кодексу України.

Доповідач перший заступник голови Державного комітету по водному господарству Лелявський Віталій Володимирович. Підготуватися голові комітету Геннадію Руденку для співдоповіді. Це ми йдемо за скороченою процедурою.

ЛЕЛЯВСЬКИЙ В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до Водного кодексу України. Зазначений проект закону дозволить істотно поліпшити управління водними ресурсами, створити методологічну основу реалізацію басейного принципу управління, що підтверджено досвід розвинутих країн.

Крім того, необхідність внесення змін до Водного кодексу України викликана змінами в чинному законодавстві України, що відбулися протягом останніх років, особливо в екологічному та земельному.

У процесі встановлення правовідносин, пов'язаних з використанням водних об'єктів та земель водного фонду, з'явилося багато законодавчо не врегульованих питань. Так, з прийняттям нової редакції Земельного кодексу України постало питання врегулювання порядку ведення господарської діяльності на землях водного фонду, передачі земель водного фонду у комунальну та приватну власність.

Вимагає свого вирішення питання чіткого розмежування повноважень між центральними та місцевими органами виконавчої влади з питань їх діяльності, що стосується водних проблем, провадження басейного принципу управління водними ресурсами, удосконалення економічного механізму регулювання водних відносин, створення єдиної інформаційної системи моніторингу вод, користування землею водного фонду.

З прийняттям зазначеного законопроекту передбачається розроблення структури та функціонування схеми басейного управління водними ресурсами. Управління водними ресурсами річкового басейну заплановано здійснювати на основі басейної угоди, яка є правовим документом і закріплює відносини довірених сторін, керівних представників міністерств і інших центральних органів виконавчої влади, облдержадміністрацій, водокористувачів, наукових, виробничих і громадських організацій басейну.

Зміни до Водного кодексу України враховують правові норми цілої низки законів України, що були прийняті Верховною Радою. Саме тому до тексту Водного кодексу України включені нові статті щодо визначення пріоритетів державної водної політики, повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади, суб'єктів та об'єктів водних відносин, а саме: реалізація водного принципу управління, забезпечення виконання у рамках міжурядових договорів, скоординованих дій з країнами, що мають спільні з Україною водозбірні басейни, спрямованих на поліпшення якості води і таке інше.

Особливо в законопроекті виділені питання надання в оренду земель Водного фонду і питання, пов’язані з захистом водних об’єктів від забруднення.

Окремо слід відзначити, що внесення змін до Водного кодексу сприятиме вдосконаленню водного законодавства, виконанню положень міжнародних конвенцій і угод, до яких приєдналася Україна, забезпеченню інтегрованому управлінню водними ресурсами, що є одним з пріоритетів водно-екологічної політики держави.

ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити.

ЛЕЛЯВСЬКИЙ В.В. …законопроект. Питання, які будуть поставлені народними депутатами, вони будуть опрацьовані при підготовці законопроекту до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

До співдоповіді запрошується голова (ми ж йдемо за скороченою процедурою), голова Комітету з питань екологічної політики і природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій Руденко.

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, враховуючи процедуру розгляду, я ще більше його скорочую свій виступ.

Комітет прийняв рішення направити законопроект на доопрацювання. Але я хотів би, зважаючи на консультації, які проведені буквально вчора і сьогодні з членами комітету, сказати, що в принципі шанс доопрацювати законопроект і вийти на нормальну процедуру, на нормальну сутність, на нормальну ідеологію змін до Водного кодексу ми зможемо в комітеті. В разі, якщо ми його відправимо на доопрацювання, дійсно, я не впевнений, що законопроект зміниться ідеологічно.

Тому як компроміс пропоную прийняти законопроект за основу. І я впевнений, що за два – три тижні ми його доопрацюємо в комітеті і винесемо, вже є напрацювання, на розгляд до Верховної Ради.

По великому рахунку, сьогодні законопроект, враховуючи те, що він ініційований Кабміном, нагадує мультфільм „Простоквашино”, коли пишуть різні міністерства, різні відомства, враховують свої інтереси в законопроекті – і системно законопроект не читається. Ми обіцяємо на комітеті доопрацювати його і винести його вже в читаємому, винести законопроект в тому виді, в якому, в принципі, він мав би бути винесений на розгляд депутатів Верховної Ради.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, ви закінчили? Будь ласка, ви завершили свою доповідь, чи ще?

РУДЕНКО Г.Б. Завершив. Пропоную, пропоную депутатам прийняти законопроект за основу, ми його доопрацюємо в комітеті, дякую.

ГОЛОВА. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.

Ну, будь ласка, мікрофон. Асадчев.

АСАДЧЕВ В.М. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні друзі, ну, давайте ми не будемо все політизувати. Вже і водний кодекс політизуємо. Ну, якщо комітет запропонував відправити на доопрацювання, то має доповідач сказати: перший пункт, другий, третій чому відправив? Ну, яка підстава? Навіщо ото виходити на трибуну і все перетворювати в політику.

І ми повинні зважити, якщо то серйозні зауваження, треба передавати на доопрацювання. Якщо не дуже, то давайте приймемо в першому читанні, доопрацюємо на друге. Я думаю, що це було головне питання доповідача, то я хотів би, щоб хай пан Руденко все-таки вийде і скаже: чому комітет вважає, що його треба на доопрацювання? Які проблеми? По суті, а не політизуючи це питання. Дякую.

ГОЛОВА. дякую. Шановні колеги, справа в тім, що тут є. Ну, ми зараз закінчимо, потім обміняємося репліками в кінці, перед підведенням підсумків ви скажете: є документ, є рішення комітету, давайте будемо виходити із цього. І, очевидно, я просив би доповідачів від Верховної Ради України спиратися на колективне рішення, тобто на рішення комітетів. Переходимо до обговорення.

Юрій Кармазін, будь ласка, ваше право на виступ. Підготуватися Михайлу Гладію.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, правильно підказуєте, «Блок Юрія Кармазіна».

Шановні народні депутати, правильно кажете імені, да, Юрія Кармазіна. Це однофамілець, да.

Так от шановні друзі, я хотів би, щоб ми тут чітко розуміли, що є регламент, регламент зобов’язує комітет аргументовано доповідати позицію комітету, тут з трибуни, а не художній свист. Тому думка кого-небудь із членів комітету, непідтверджена рішенням комітету, не має права бути озвучена з трибуни Верховної Ради. Це перше.

Я хотів би, щоб, Володимире Михайловичу, ви відразу реагували на це. Якщо не думка комітету, виключається мікрофон – і крапка. Це при всій моїй повазі до мого колеги, голови комітету. Він може свою думку потім висловлювати, не користуючись цим часом.

Вивчивши уважно і думку комітету, і проект змін до Водного кодексу України, я хочу сказати, що в цих змінах є дуже багато корисного для того, щоб покращити законодавство. Це і в понятійному апараті вводиться поняття і „дренажних вод ліквідованих шахт”, і вводиться поняття „відтворення водних ресурсів”, і вводиться поняття що таке „державна водна політика” і намагаються визначити цю державну водну політику. Я, правда, не згоден з тим, що є об’єктом водних відносин. Я хочу, щоб усі забили собі на носі, що об’єктом завжди будуть правовідносини, які регулюються цим кодексом, а не те, що ви написали.

Тому, шановні, поправтесь. Це кодекс. Це кодекс, це серйозні речі. Є спроба поставити питання щодо власності на водні об’єкти і землі Водного фонду. Це теж все позитивно. Компетенція спеціально уповноважених органів, екологічні нормативи якості води вводяться. І, на кінець, можливо, наш уряд дійде до того, що сьогодні у нас точно так, як ми не бережно відносилися і до газу, ми також відносимося і до води. Ми знищуємо воду, питну воду. Питна вода у нас забивається, унітази змиваються, унітази. Це є злочин. Кожне місто має розробити програму, де технічною водою буде все це робитися. Кожне місто. Тут нічого не написано щодо економії питної води. Це має бути окремим розділом. Давайте берегти те, що нам Господь надав, бо все перегадимо, скоро ні з чим не залишимося.

Я пропоную прийняти ці пропозиції у першому читанні і доручити буквально за два тижні доопрацювати з урахуванням висловлених зауважень цей кодекс.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Михайло Гладій, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Підготуватись Юрій Соломатін.

ГЛАДІЙ М.В.

Михайло Гладій, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановний Володимир Михайловичу, шановні колеги, дійсно, автори законопроекту про внесення змін до Водного кодексу поставили перед собою задачу вперше привести в відповідність до Земельного кодексу. І чи вдалося їм це? Я вважаю, що вдалося. Приблизно по 6 напрямках.

Перший, це надання водних об’єктів у користування на умовах оренди. Друге – чітко визначити компетенцію спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Третього – екологічної безпеки, четверте – заповідної справи, а також п’яте – гідрометеорологічної діяльності з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворення водних ресурсів. І шостий, уточнити обов’язки водокористувачів.

Але, шановні колеги, є ряд недоліків, про які я вимушений сказати. Положення, які стосуються права власності на землю водного фонду, стаття 6, слід узгодити з відповідним положенням Закону України „Про розмежування земель права державної та комунальної власності”, які визначають землі державної та комунальної власності. Нажаль, ця стаття підкреслена, або визначена, слабо.

Наступне. Не обгрунтовано пропозицію в статті 7, на яких підставах і за якими критеріями в приватну власність громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватися лише замкнені природні водойми, також чітко не визначено.

Можна називати і ряд інших недоробок, які є в цьому законопроекті. Але, враховуючи всі за і проти, наша фракція, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”, підтримує цей законопроект і пропонує проголосувати в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Василю Калінчуку.

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрий Соломатин, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, давайте мы отвлечемся от некоторых технических деталей и распределения полномочий между отдельными органами власти. Не это главное в этом законопроекте. Главное совершенно в другом, оно упоминалось, но должный акцент, весомый акцент на этом не был, на мой взгляд, сделан.

Если раньше тем Водным кодексом, которым до настоящего времени существует, предусматривалась исключительно государственная форма собственности на водные ресурсы и береговую зону, то сейчас в соответствии с тем, что состоялось принятие Земельного кодекса, земля, она уже разных формы собственности. И сейчас как очередной шаг предлагается всю прибрежную зону и водные ресурсы привести до уже почти общепринятых соотношений форм собственности, то есть чтобы и здесь имели место не только государственные, коммунальные но и частные.

К примеру, юридические, физические особы могут иметь право бесплатно получить в собственность закрытые природные водоемы, общей площадью до трех гектаров. А теперь я обращаюсь к тем селянам, прежде всего, которые слушают трансляцию из Верховной Рады Украины, вы сейчас в силу того, что такие водоемы отданы в аренду не можете свободно иметь доступ к таким водоемам и хотя бы заняться любимой рыбалкой. А когда это будет частной собственностью, вы и подойти не сможете ибо частная собственность священна и не прикосновенна - «Стой, стреляю!».

Поэтому я хотел бы сказать с этой точки зрения, что и то, что далее здесь предлагается: водные объекты местного значения та ставки, бассейны, реки общегосударственного значения можно будет передавать в аренду, а арендная плата будет зачисляться до соответствующего местного бюджета.

Но мы знаем как все это передается в аренду и какие арендные ставки, то есть практически те князки и те бароны, которые на местах уже выросли во время капитализации Украины с 1991 года и до наших дней, они уже сейчас все распределили. И этот закон только создаст им уже на законодательном уровне такую крышу, которую не сможет никто нарушить.

Мне кажется и наша фракция так считает, что это очень большая опасность прежде всего, для сельского населения Украины оказаться отрезанными от тех любимых природных ресурсов, которыми они спокон века пользовались так, как они получали солнечные лучи, так, как они дышали воздухом и так далее.

Поэтом эти вопросы заслуживают более серьезного урегулирования и наша фракция считает, надо было бы поработать еще с этим законопроектом.

ГОЛОВА. Василь Калинчук, фракція Народної Партії, будь ласка.

КАЛІНЧУК В.А.

Калінчук, Одещина, Народний Блок Литвина.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Я хотів би наповнити, що Водний кодекс України був прийнятий Верховною Радою України ще 6 червня 1995 року. Його завдання тоді полягало в формуванні водного екологічного правопорядку і забезпечення екологічної безпеки населення України, а також більш ефективного використання вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпування. Звичайно, за цей період пройшли деякі зміни, прийняті нові нормативні документи в тому числі, новий Земельний кодекс. Тому законопроект, який представляється, надається визначення нових понять та термінів, передбачається можливість перебування водних об’єктів та земель водного фонду в державній комунальній власності. І на мій погляд, це добре, тому що це відповідає вже Земельному кодексу.

Водні об’єкти місцевого значення та ставки у басейнах річок загальнодержавного значення можна буде передавати в оренду і тут теж нічого плохого нема, тому що де-факто, це вже робиться.

Позитив. Прийняття законопроекту призведе до приведення окремих норм Водного кодексу України відповідно до положень нині чинного законодавства України, а це Конституція України, Земельний кодекс України та інші, більш чітко дає визначення повноважень спеціально уповноважених органів державної влади в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

В той же час, на думку народних депутатів, членів Блоку, Народного Блоку Володимира Литвина у проекті закону є цілий ряд недоробок, зауважень. Наприклад, положеннями розділу першого проекту пропонується внесення змін та доповнень до Водного кодексу України. Пунктом 47 розділу 2 проекту передбачається внесення змін до частини першої статті 4 Декрет Кабінету Міністрів України «Про Державне мито».

Таким чином, законопроектом вносяться зміни та доповнення до двох нині чинних нормативних актів, зважаючи на вищевикладене, назва запропонованого проекту про внесення змін до Водного кодексу України підлягає доопрацюванню, підлягає доопрацюванню, а також треба узгодити з деякими нормами Бюджетного кодексу.

Але загалом, вивчивши всі ці позитиви і негативи наша фракція вважає за можливе прийняти цей законопроект в першому читанні з серйозним доопрацюванням до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. … депутати, обговорення законопроекту завершено. У нас. Ну буде право на репліку! У нас ще два записалися народних депутати, які не встигли виступити і ми за усталеною практикою, якщо наполягають, по хвилині. Віталій Шибко, будь ласка. Потім Валерій Асадчев, а потім голова комітету.

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Володимир Михайлович.

Соціалістична фракція, Віталій Шибко.

Я хочу звернути увагу шановних колег на те, що наша фракція буде голосувати за цей законопроект, хоча би, виходячи із того, що тут в повній мірі здійснюється державний нагляд за використанням водних ресурсів. І це є одним із важливих питань, за яке виступає завжди наша фракція і те, що стосується надр і тому подібне.

Але, в той же час, хотілося б сказати, що чи можна на сьогоднішній день, якщо ми будемо керуватися Бюджетним кодексом і приймати цей законопроект, коли тут він не поданий як того потребує Бюджетний кодекс до 15 вересня для того, щоб, до 15 серпня, прошу вибачення.

Мається на увазі, що написано, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства та бюджетні водогосподарські організації, що належать до сфери його управління звільняються від сплати державного мита за позивом, з яким він звертається до суду, до Господарського суду з правопорушенням Водного законодавства і тому подібне. Тобто бюджет буде не отримувати тих уже проголосованих.

ГОЛОВА. Так, Валерій Асадчев, будь ласка, мікрофон.

АСАДЧЕВ В. М.

Валерій Асадчев, Українська Народна Партія.

За браком часу, я зверну увагу тільки на проблемні моменти цього законопроекту. Нас дуже хвилює питання регулювання використання при берегових прилеглих територій у випадку передачі в оренду водних об’єктів, а також у власність приватну. І також дуже хвилюють питання бюджету. Тому що водний транспорт тут виключений з переліку платників збору за водокористування. І це, звичайно, може вплинути на доходи бюджету. Тому я думаю, що якщо він пройде в першому читанні, то до другого треба, щоб його подивився ще бюджетний комітет. І є таке прохання, Володимир Михайлович, щоб ви таке доручення комітету дали. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Геннадій Руденко, будь ласка, мікрофон.

РУДЕНКО Г. Б.

Дякую. Шановні колеги, я хочу нагадати, що коли ми на комітеті розглядали водний кодекс, зміни до водного кодексу, була штатна нормальна ситуація. Уряд працював. І тим представникам коаліції, яка фактично видвинула своїх представників в уряд, я нагадаю про це. Далі ситуація стала нештатною. І комітет, коли приймав рішення про доопрацювання, він намагався використати всі можливості уряду, щоб попрацювали всі представники відомств і зробили хороший, нормальний законопроект.

Враховуючий нештатну ситуацію, ми хочемо врятувати законопроект. І я як депутат прошу підтримати законопроект. Ми його в комітеті, враховуючи нештатну ситуацію в уряді, обіцяємо доопрацювати. Проблем, претензій до законопроекту дуже багато. Він дійсно має багато нових пропозицій, в тому числі про новий орган виконавчої влади з питань рибного господарства, до компетенції якого віднесено невластиві йому функції. Але ми, я повторюю, в комітеті виправимо ці помилки. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування. Вноситься на голосування пропозиція перша. Про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Водного кодексу України. Прошу голосувати. Прошу голосувати. Да, да, да, да, в першому читанні.

За – 205.

Рішення не прийнято.

Хто за те, щоб повернутись до розгляду проекту Закону 8022, прошу голосувати.

За – 241.

Повернулись.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 8022).

За - 248.

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону „Про відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди громадянам, які потерпіли від злочину”. (Реєстраційний номер 6283). Доповідач - заступник голови Комітету з питань правової політики Василь Федорович Сіренко.

Будь ласка, Василь Федорович.

СІРЕНКО В.Ф.

Василь Сіренко, фракція Комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Є закони, які спонтанно виникають із потреб життя і тут же ставляться в порядок денний Верховної Ради. Є закони, до яких суспільство визріває дуже довго. Іде дуже довго до ідеї прийняти той чи інший закон.

Цей закон, який пропонується сьогодні, визрівав у нашому суспільстві, мабуть, років 50. Я пам’ятаю ще за часів свого студентства нам викладачі говорили про необхідність прийняття, именно, якраз такого закону.

І ось після того, як була прийнята і Конституція нова, і новий Цивільний кодекс, то ми сьогодні розуміємо, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, стаття 3 Конституції.

Стаття 27 встановлює обов’язок держави захищати життя людини.

У 41 статті закріплено непорушність права власності громадян.

І накінець у 56 статті Конституції записано, що згідно з яким кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Тому в новому Цивільному кодексі в статті 11.77, 12.07 ми маємо встановлений порядок , при якому, що шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю громадянина внаслідок злочину, а також майна і таке інше у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, відшкодовується державою. Цей закон і встановлює порядок, згідно з яким у якому порядку держава відшкодовує громадянину, якщо не встановлено особу, яка скоїла злочин.

Метою цього закону є підвищення гарантій прав громадян потерпілих від злочину шляхом надання їм соціальної допомоги у вигляді відшкодування матеріальної шкоди за рахунок держави. Проектом цього закону визначається підстави та умови, а також встановлюється порядок і розмір відшкодування за рахунок держави, матеріальної шкоди фізичним особам, які потерпіли від злочинних посягань на їхнє життя і здоров’я.

Цей закон передбачає певні умови, певні припущення, згідно з яких, якщо ці умови виконані, то громадянин має право звернутися і отримати відповідне відшкодування у розмірі не більше 100 мінімальних зарплат.

Закон ускладнює умови отримання відшкодування шкоді, але це зроблено для того, щоб не було…

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити виступ. Будь ласка.

СІРЕНКО В.Ф. Це зроблено для того, щоби не було спроби корупційно нажитися за рахунок держави.

Я прошу підтримати цей закон, враховуючи, що цей закон є одним із законів, які гарантують конституційне право громадянина на відшкодування шкоди завданої злочином. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам, Висилю Федоровичу, також. Сідайте, будь ласка.

Позиція Кабінету Міністрів з цього приводу. Заступник міністра юстиції Микола Миколайович Шупеня, будь ласка.

ШУПЕНЯ М.М.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати! Кабінет Міністрів розуміє актуальність даного законопроекту і, дійсно, в державі давно назріло питання про прийняття такого закону, який би давав можливість відшкодовувати за рахунок держави матеріальні збитки за спричинення життю і здоров'ю громадян шляхом злочину збитків. Але даний законопроект суперечить цілому ряду статей Цивільно-процесуального кодексу, Цивільного кодексу України, Закону про виконавче провадження, також не узгоджується з Бюджетним кодексом. Тому ми даний законопроект не підтримуємо.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, будемо голосувати, да? Обговорення? Юрій Кармазін, будь ласка. Підготуватися Сергію Сінченко.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Я дякую колегам із „Регіонів”, що вони нагадують, що я в „Блоці Юрія Кармазіна”. Спасибі, я з нього не вийшов.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України, критерій ефективності правоохоронної системи, критерій оцінки захисту прав громадянина України Конституцією є розкриття злочинів, які вчинені проти кожного громадянина.

Скажіть мені, будь ласка, якщо у нас із року в рік не росте розкриття, якщо у нас сьогодні потерпілий знаходиться на якомусь зневажливому становищі?.. У нас обвинуваченому надається захист, оплачується з Державного бюджет. У нас потерпілого можуть викликати в будь-який час, не хвилюючись про те, чи зручно йому, чи незручно, у нас всі підлаштовуються під обвинуваченого, під того, хто вчинив злочин, що потім буде встановлено вироком суду. Хіба це нормально, коли в країні все роблять не так, і не так роблять споконвіку?!

Тому цей закон якраз вперше ставить питання, як робити правильно. А правильно: якщо держава бере податки і за ці податки утримує державних службовців - і це армія, міліція, податкова міліція, Служба Безпеки, всі розвідки і контррозвідки, - то вона має забезпечувати і схоронність, в тому числі і державного майна, і здоров’я громадянина.

Тому я саме так розумію статтю 56 Конституції, про що говорив тут і шановний колега Сіренко. Спасибі йому, що він це все правильно розуміє.

Тому умови відшкодування громадянам матеріальної шкоди за рахунок держави тільки тоді за цим законом (стаття третя) наступають, коли понад шість місяців у громадянина трапилася матеріальна шкода чи він отримав іншої шкоди здоров’ю, і він пролежав в лікарні, і через шість місяців не розкрито злочин, тоді держава має йому компенсувати. Да, але тоді держава, тоді уряд буде викликати міністра внутрішніх справ, начальників областей в УВС – і будете питати у них за те, що положено відповідати, а не вони сьогодні дають прес-конференції з тих питань, які стосуються чого завгодно, тільки не розкриваємості злочинів! Саме тоді і ми в парламенті будемо за це відповідати, бо відповідаємо перед громадянами. Давайте приймемо цей закон, це те, що потрібно нашим людям. Спасибі.

ГОЛОВА. Сергій Сінченко, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Будь ласка, ваш виступ. Підготуватися Юрію Соломатіну.

СІНЧЕНКО С.Г.

Шановні народні депутати! Фракція Блоку Юлії Тимошенко однозначно підтримує за основу цей законопроект, тому що він дає можливість захистити законні інтереси потерпілих від злочинних посягань на їхні права.

Але у цьому законі є деякі моменті, які потребують доопрацювання. Перше – це: вживається в законопроекті термін „громадяни”. Тобто безпідставно виключається іноземця та особу без громадянства, що суперечить статті 26 Конституції України. У Кримінальному кодексі щодо визначення розміру завданої шкоди закладено неоподаткований мінімум доходів громадян, а в законопроекті в якості такого критерію пропонується мінімальний розмір заробітної плати. Порядок, за яким із заявою про відшкодування громадянином матеріальної шкоди за рахунок держави до суду може звернутися лише прокурор, це в 9 статті законопроекту. Це теж не відповідає Конституції. Громадянин повинен мати право звернутися за захистом своїх прав до суду безпосередньо.

Законопроектом пропонується створити спеціальний фонд потерпілого в Україні, фонд має утворювати за рахунок частини доходів державного бюджету від сплати державного мита та інших надходжень до державного бюджету.

Що пропонує з цього приводу Міністерство фінансів? Міністерство фінансів каже, що потрібно не менше ніж 2 мільйони євро на рік. Тобто сума ця повинна виділена бути з бюджету. І тому зрозуміло, що Міністерство фінансів не підтримує цей закон, разом абсолютно незрозуміла позиція з цього приводу Міністерства юстиції, оскільки – це, загально прийнята у світовій практиці, форма. Тому я пропоную і фракція пропонує, вона буде підтримувати цей законопроект, з урахуванням зауважень і позитив цього Закону набагато більше ніж ті питання, які можна врегулювати при його доопрацюванні. Спасибі.

ГОЛОВА. Так, Юрій Соломатін, будь ласка, ваш виступ. Підготуватися Анатолію Морозу.

СОЛОМАТІН Ю. П.

Шановні колеги, майже, по-перше, пропонується в зазначеному законопроекті, який внесено нашим колегою, народним депутатом України, Василем Федоровичем Сіренком, а також Онопенком і Оніщуком, пропонується передбачити відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди, завданої фізичній особі злочинним посягання на життя, здоров’я, або майно. Якщо компетентні державні органи протягом 6 місяців не встановили особу, яка вчинила даний злочин. А на сьогодні як у нас відбувається.

Дуже довго розглядають питання відповідальності і шукають злочинців і прокуратура, і органи Міністерства внутрішніх справ. А зазначений законопроект у певній мірі буде спонукати державу і державні інституції, прокуратуру і Міністерство внутрішніх справ нести відповідальність за те, що у разі їх бездіяльності або недостатньої діяльності по викриттю злочину вже держава буде відшкодовувати збитки людині, і людина буде відчувати себе не сиротою, а дійсно громадянином України.

Тому зрозуміло, зазначений законопроект має бути підтриманий. І я запевнюю, що наша фракція за нього проголосує. І закликаю всіх дійсно народних депутатів України, не залежно від їх політичних уподобань, підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Анатолій Мороз, будь ласка, ваш виступ.

МОРОЗ А. М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, Запорізька область, Блок Володимира Литвина.

Шановні колеги, мабуть, немає жодного депутата у цьому залі, який би не підтвердив те, що цей закон на сьогодні являється дуже актуальним, як і немає байдужих серед наших виборців людей, які б не зіштовхувалися з виконавчою службою з приводу цього питання, яке ми сьогодні розглядаємо.

А тому, якщо держава не спроможна забезпечити умови справедливого врегулювання відшкодування збитків, завданих будь-ким іншому громадянину, тому вона, держава, мусить відшкодувати втрати від порушення законних прав суб’єкта правовідносин. І в такий спосіб компенсувати недоотримання конституційно проголошених гарантій громадян. Це аксіома, що засвідчує ідеологічно і саму філософію законопроекту, який ми сьогодні розглядаємо.

Певне немає серед країн світу, де б не порушувалися права людини, тобто не існує у світі держав, які б стовідсотково забезпечували їм дотримання, хоч Європа завжди була законодавцем у царині саме цих гуманістичних цінностей оскільки наша держава є гарантом недоторканності прав людини, то вона і є головним відповідачем за порушення цих прав. І тут важливе невеличке уточнення. Держава – це не якийсь специфічний суб’єкт, існуючий сам з собою, це політичний інструмент, від імені якого у руслі державної політики виконують свої функції державні службовці та представники спеціальних відомств, які, як наслідок, в залежності від того як добре справляються найняті державою службовці та спецпрацівники, залежить рівень гарантії недоторканності прав громадян. Тому, коли мова заходить про відшкодування державою збитків, завданих членам суспільства, депутати „Народного блоку Литвина” відстоюють позицію, згідно якої головним завданням держави має бути створення таких умов роботи, приміром, тих же правоохоронних органів, за яких інші дії в принципі були виключені, адже всі ми добре знаємо, що причиною багатьох негараздів, в тому числі і в державі, зазвичай є людська недбалість та байдужість.

Хтось із великих сказав: „Бійтесь людей байдужих, бо це з їхньої згоди відбуваються найстрашніші злочини в світі”. Саме тому ми підтримуючи запропонований до розгляду законопроект, правові норми якого встановлюють порядок відшкодування завданих збитків, водночас підтримуємо думку про докорінну зміну засад упорядкування суспільного життя, де б не було місця приниженню людської гідності, а в разі виконання, виникнення інциденту правослухняності громадян України, були правослухняні громадяни України, були впевнені в тому, що держава їх захистить від „беспределу” так званого, та у повному обсязі відшкодує матеріальну і моральну шкоду.

Тому ми підтримуємо цей законопроект, закликаю колег також це зробити. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, розгляд завершено.

З мотивів Жижко. Записались в нас Садовий, якщо буде наполягати. Будь ласка, мікрофон.

ЖИЖКО С.А.

Шановні народні депутати, закон дійсно актуальний. Його норми досить ґрунтовно виписані, хоча є ряд суттєвих зауважень. Однак, на моє переконання, в запропонованому вигляді закон приймати не можна, оскільки він містить одну дуже серйозну проблему.

Мова йде про відшкодування майнової шкоди, завданої громадянам внаслідок вчинення злочину. Закладення у закон цієї норми може призвести до численних зловживань та серйозних втрат для Державного бюджету. Якщо людині внаслідок злочину було завдано травм, ушкоджень, ступінь їх можна встановити і оцінити, необхідні витрати на лікування. Але, як можна підтвердити, наприклад, факт викрадення коштовностей, грошей, в тому числі факти можуть статися внаслідок недбалості громадян. Чому держава тоді повинна компенсувати майнові витрати? Мною внесений законопроект на базі даного законопроекту, який передбачає не відшкодовувати майнової шкоди і тим самим прошу це врахувати. Ми не будемо голосувати за його прийняття.

ГОЛОВА. Микола Садовий, будь ласка.

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Ми будемо підтримувати даний законопроект в першому читанні, але безумовно його потрібно доопрацювати.

Будемо підтримувати насамперед тому що головною метою даного закону є підвищення гарантій прав громадян, які потерпіли від злочину. І шляхом надання їм соціальної допомоги відшкодувати хоча би частину.

Я можу привести приклад по місту Кіровограду. Навіть якщо згадати сотий виборчий округ, де рішенням суду встановлено злочин, який було скоєно внаслідок фальшування відповідно протоколів і інших документів. Але до цього часу слідство не довело справу до кінця. Там, не дивлячись на те, що злочин скоєно і підтверджено судом, і Генпрокуратура, і прокуратура на місці не справджують того законного, логічного завершення суду. Тому соціалісти…

ГОЛОВА. Зараз, Садовий виступав. Немає Прошкуратової, Асадчего немає. Василь Федорович Сіренко, заключне слово, будь ласка.

СІРЕНКО В.Ф.

Шановні колеги! Я з розумінням відношуся до критичних зауважень щодо цього закону, тут є багато моментів, які повинні бути враховані в другому читанні. І в другому читанні обов’язково треба врахувати і питання відшкодування розміру, який мінімальний розмір при цьому враховується. Але щодо того критичного зауваження, яке прозвучало, як же можна визначити матеріальну шкоду, коли мова йде про втрату коштовностей і все інше. Мова в цьому законі йде тільки в тому випадку, якщо слідство встановило таку шкоду. Не те, що громадянин як кажуть, фантазує. Не фантазії громадянина, а якщо слідство встановило, що така шкода є. А слідство встановлюється на підставі свідків, на підставі інших джерел інформації і таке інше. Тому ми ведемо мову тільки про ту матеріальну шкоду, яка встановлена слідством і яку слідство розслідує, але вже півроку нічого немає. Винуватця не знайдено. Громадянин терпить збитки. Тоді мова йде про право громадянина звернутися для відшкодування цих збитків.

Тому я вважаю, що в порядку закону і ваша фракція мала би переглянути своє відношення до цього закону. А слідство ведеться від імені держави. Да, від імені держави.

ГОЛОВА. Так, дякую, Василь Федорович.

Шановні колеги, прошу підготуватися до голосування. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону, реєстраційний номер № 6283 про відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди громадянам, які потерпіли від закону. Прошу голосувати.

Йде голосування.

За – 246.

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, я хотів би наголосити, що відповідно до рішення, яке ми прийняли, ми сьогодні працюємо в пленарному режимі і після 16-ої години. Тому ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16-ої години.