ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 січня 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, не 420, поки що 400.

Прошу підготуватися до реєстрації. Все по порядку. Прошу ввімкніть систему рада, будь ласка. Прошу реєструватись.

16:01:34

Зареєструвалося в залі 400 народних депутатів.

Вечірнє засідання Верховної Ради оголошується відкритим. Продовжуємо розгляд питань порядку денного.

Розглядається проект Закону про статус великих міст України, реєстраційний номер – 3600. Доповідає народний депутат Косінов Станіслав Анатолійович. Підготуватись Оржаховському.

16:02:19

КОСІНОВ С.А.

Станислав Косинов, Народный блок Литвина, 170 округ, город Харьков.

Шановний Головуючий! Шановні народні депутати! На ваш розгляд сьогодні запропонований законопроект про статус великих міст України. Як відомо, від сталого розвитку великих міст, де чисельність мешканців перевищує 1 млн. населення, залежить рівень соціально-економічного розвитку нашої держави. Такі міста мають значну розвинуту економічну, соціальну інфраструктуру, величезний промисловий, технічний, кадровий, культурний потенціал, що дозволяє їм істотно впливати на всі соціально-економічні процеси в Україні.

Враховуючий той факт, що завдяки ратифікації Верховною Радою України Європейської хартії місцевого самоврядування, запроваджено реформу місцевого самоврядування і в цій реформі важливу роль відіграють великі міста України. У статті 7 Конституції України зазначено, що в Україні визначається та гарантується місцеве самоврядування. Тому вкрай необхідно всебічно сприяти набуттю органами місцевого самоврядування властивих їм повноважень.

Проблемне питання полягає в тому, що немає законодавчого закріплення статусу таких міст, що позбавляє їх значних додаткових обсягів фінансових ресурсів. Для задоволення потреб суспільства та забезпечення виконання органами місцевого самоврядування такого міста своїх повноважень потрібні додаткові джерела наповнення місцевого бюджету, які пропонуються в проекті закону.

Завданням проекту закону є надання можливості місцевим бюджетам великих міст додатково отримувати фінансування видатків на потребу мешканців міста, які постійно зростають та забезпечення усіх функцій великого міста. Поліпшення житлово-комунальної сфери, зростання обсягів виробництва завдяки підвищенню фінансування загалом буде сприяти соціально-економічному розвитку України.

Проект закону містить сім розділів, у яких визначаються загальні положення. Організаційно-правова основа, здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади у великих містах, посадові особи органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, її функції та повноваження, матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування, гарантії забезпечення статусу великих міст, відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування та виконавчої влади, особливості взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади у великих містах з іншими органами влади, підприємствами, представництвами та прикінцеві положення, у яких передбачені механізми вдосконалення бюджетного процесу України.

Шановні народні депутати, я хотел бы сказать, что в чем суть этого закона. Никаких революций в бюджетном процессе, в Бюджетном кодексе этот закон не вносит. Единственное отличие, которое предполагается сделать, приоритет на большие города – это 100 процентов от дохода коммунальных предприятий, 100 процентов от налога на доходы физических лиц и 100 процентов платы за землю оставлять в местном бюджете крупных городов…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

КОСІНОВ С.А. Уважаемые коллеги, я просил бы поддержать этот закон в первом чтении. Сделанные замечания экспертно-правовым управлением Верховной Рады, они будут доработаны, учтены в ходе доработки данного законопроекта. Однако в первом чтении этот закон заслуживает того, чтобы он был принят, поскольку более 7 миллионов населения Украины нуждается в этом законе. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Оржаховський Анатолій Володимирович.

16:06:04

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу, за надане слово.

Анатолій Оржаховський, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Голово, шановні колеги народні депутати, шановні виборці. Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 16 листопада 2005 року розглянув проект Закону про статус великих міст України. Реєстр 3600, внесений народними депутатами України Добкіним та Косіновим.

Зазначений законопроект спрямований на визначення особливостей статусу великих міст України та специфіки формування відповідних місцевих бюджетів.

Очевидним є і те, що значна кількість статей законопроекту дублює положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Будь-яких специфічних функцій великим містам законопроект не пропонує.

Головне Науково-експертне управління у своєму висновку не підтримує прийняття запропонованого законопроекту.

Профільний комітет рекомендує Верховній Раді України проект Закону України про статус великих міст України при розгляді у першому читанні відхилити, як такий, що суперечить Конституції та законам України.

Народні депутати України, члени комітету дійшли висновку, що згідно з частиною третьою статті 133, частиною другою статті 140 та частиною другою статті 118 Конституції України лише міста Київ і Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України, тобто непередбачено існування великих міст, як елемента системи адміністративно-територіального устрою України.

Шановні народні депутати! Прошу законопроект по пропозиції комітету відхилити. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення, скорочена процедура. Кармазін. Формує блок. Володимир Яворівський, будь ласка. За ним Георгій Буйко.

16:08:41

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний парламентарії, законотворці України і шановні виборці наші! Це законопроект внесений народним депутатом Добкіним і Косіновим. Я глибоко шаную пана Косінова і Добкіна, але у мене таке враження, що у нашого колеги, прекрасно колеги депутата Добкіна якийсь такий залишився законодавчий неліквід, таке враження, що чоловік чотири роки якось собі відпочивав, а зараз прорвало з нього законотворчість. Іноді ці закони, даруйте мені, просто-на-просто смішні і нагадують таку заготовку до закону або щось таке зліплене з глини і навіть ще не обпечене у печі.

От я ставлю перед собою запитання елементарне. Ми знаємо про те, що раніше десь у ті часи більшовицькі великі міста-мільйонники мали особливий статус, і це зрозуміло чому це робилося. Тому що особливий статус надавав, скажімо, Ленінграду, надавав Москві, Києву там – столицям за рахунок розподільчої системи щось, так би мовити, вкидати в ці магазини набагато більше. Ну то згадайте ті часи, коли ми їздили, скажімо, до Москви і з Москви могли привезти кілограм кави в зернах, якої в Києві, скажімо, не було. А як вже їхали з Вінниці до Києва, то тут теж можна було щось купити таке, чого там не було.

І розумієте, ну ледве, здається, цю систему вже зламали. Сьогодні є товар, який розтікається вільно по всій українській державі. І сьогодні дуже часто в селі можна купити те саме, що можна купити, скажімо там, і в Києві і тому подібне. Це я беру тільки один приклад з цього законопроекту, що надавати їм якийсь особливий статус, ну, задля чого?

Задля бюджету? Товариство, але ж Конституція забороняє надавати будь-які територіальні переваги комусь іншому і так інше, розумієте? Ми цим самим, хоч тут колега і говорив про те, що це не вплине ніяк на, скажімо, Бюджетний кодекс, але це вплине. І ми мимоволі Україну ділимо ще за одним принципом, ще за принципом, що будуть оці великі міста-мільйонники, у яких буде свій особливий, скажімо, бюджет. Якщо особливий бюджет, значить, особлива заробітна плата, особливі допомоги для мера для того, щоб перед виборами можна було щось викинути і таке інше.

Через те я абсолютно солідарний з тими, що це є заготовка до закону. Якщо його готувати, то його треба, його параметри і рамки його потрібно розширити або внести до Закону про місцеве самоврядування, якщо відпрацювати, що таке оці міста-мільйонники? Тому що саме поняття „мільйонне велике місто„, його ж немає. Он сидить Мусіяка і скаже, що немає юридичного такого поняття. Дякую.

Я думаю, що просто рук не вистачить для того, щоб за цей закон проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Але заради справедливості, подивіться, будь ласка, на номер цього законопроекту – 3600, тобто цей законопроект відноситься ще до третьої сесії. А зараз восьма. Тобто Добкін не в останній момент розродився, як ви кажете. Він працював систематично протягом всієї сесії, бо це ще з третьої сесії наш борг з вами. Будь ласка, Георгій Буйко, підготуватися Калінчуку.

16:12:19

БУЙКО Г.В.

Георгий Буйко, фракція комуністів.

Обсуждаемый сегодня проект закона чрезвычайно актуален. И действительно, у нас есть ряд городов, которые с миллионным или околомиллионным населением, которые требуют дополнительного внимания, тем более мы помним, и если сравнить, скажем, город Киев, вторую столицу нашего государства, и город Харьков, первую столицу нашего государства, - это, как говорят в Одессе, значительная разница. Я уже не говорю о своем городе Донецке, который является промышленной столицей Украины и который тоже забирают средства и не дают возможности полноценно развиваться.

Но есть ряд вопросов правовых, социальных, экономических и политических. Правовой: чтобы принять этот закон, надо вносить соответствующие изменения в Конституцию, потому что специальный статус двух городов – Киева и Севастополя – никак не подходят к «великим містам”, которые предлагаются в этом законе. Это во-первых.

Социальный. Вы знаете, наше общество уже давно разобщено. У нас есть минимальная часть нашего общества, которая живет очень богато и сверх богато, и абсолютное большинство, которое едва сводит концы с концами в тех же промышленных регионах, которые дают основной финансовый вклад в развитие нашего государства.

Сейчас пытаются развести не только людей, но регионы и города. Мы давно знаем в Донбассе, что Восток Украины кормит западные регионы. И мы в этом даже не обвиняем те регионы – мы просто констатируем факт. Но если мы попытаемся дать специальный статус городам-миллионникам, то получится полный неадекватный подход к развитию экономики в государстве. Город Харьков будет брать на себя весь бюджет, город Чугуев, Изюм не олучит ничего. Город Донецк и все 27 остальных городов областного подчинения не получат ничего, поэтому я думаю, что авторы, безусловно, правы, что эту проблему надо решать, города-миллионники требуют внимания, специального рассмотрения государства и поэтому этот Закон имеет предварительное, так сказать, обсуждение. Он должен быть доработан, доработан, с учетом вот этих вот высказанных замечаний….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Калінчук, будь ласка. Підготуватися Миколі Садовому.

16:15:38

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Адаме Івановичу.

Калінчук, Одещина, „Народний Блок Литвина”.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, щоб там хто не говорив, а світові процеси глобалізації, зокрема, урбанізації міст, перетворенням їх у мегаполіси – це сьогодні реалії. Від яких, хочемо ми того, чи ні, але дітися нам нікуди. І годі думати, аби протистояти цьому явищу. Набагато було б, на наш погляд, мудріше, якби була така стратегія і тактика спрямована на врегулювання ключових аспектів поліпшення їх функціонувальної спроможності. А відтак дану законодавчу ініціативу доречно було б розглядати саме сьогодні у цьому сенсі.

Певно, кожен із нас розуміє ту велику різницю між стилем життя мільйонника і невеличкого райцентру, за якими стоять і різні за обсягом та відповідальністю проблеми з організації безперебійного процесу життєзабезпечення його структур.

Тому народні депутати „Народного Блоку Литвина” мають намір, все-таки, незважаючи на ті, певні недоречності і ті зауваженні і науково-експертного управління, підтримати його в першому читанні. Тому що в ньому порушено питання законодавчого визначення статусу великих міс України з населенням понад 1 мільйон мешканців та пропозицією щодо врегулювання особливостей роботи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Звісно, що дуже хотілося б побачити законопроект, який більш глибоко і повно охопив би усю проблематику великих міст. Питання до цього проекту законодавчого акту, без сумніву, є. приміром і та ж недосконалість зі встановлення критеріїв надання цього статусу. Скажімо центр політичних і електоральних досліджень „Соціс” та Український центр політичних, економічних досліджень імені Разумкова пропонують віднести до великих міст об’єкти з численністю мешканців від 100 тисяч до 499. Всі інші перевищують 500 тисяч, на думку науковців, слід називати дуже великими.

У цьому сенсі у полі правового регулювання опинилися б і такі потужні регіональні, культурні, економічні центри, як Одеса, так і Львів, культурний центр якого має особливий пам’ятко-охоронний статус, наданий ЮНЕСКО, та інші міста. Тобто є низка питань, що потребують доопрацювання.

Цілком слушними до теми нашого обговорення є і зауваження експертного управління. Тому ж направлені і щодо Конституції України. Наразі ми стоїмо на порозі адмінреформи, ясна річ, саме такі питання могли б стати і предметом апробації та відповідних наступних змін, навіть якщо йдеться про основний закон. Тому ми все-таки вважаємо, що після обговорення його, бажано було б прийняти у першому читанні, а потім доопрацьовувати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але не накликайте знову адмінреформу. Добре, що ми про неї вже забули. А ви знову її викликаєте.

Так. Асадчев. Тоді – Євген Гірник. Мікрофон з місця, будь ласка.

16:18:55

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, Конгрес Українських Націоналістів.

Шановні депутати, шановні радіослухачі. Автори запропонованого законопроекту пропонують внести в діюче законодавство новелу під назвою „Велике місто”. Погоджуючись з тим фактом, що великі міста – це не лише великі кошти, а й великий клопіт, великі проблеми для їх мешканців, слід відмітити, що ці проблеми слід все-таки вирішувати у межах чинної Конституції і скоріше шляхом вдосконалення діючого законодавства, зокрема Закону про місцеве самоврядування, а не пропонувати ще один спосіб федералізації України як федерації великих міст враховуючи той факт, що навколо цих великих міст розміщаються також не дуже великі міста і містечка, і села, мешканці яких також мають свої проблеми. Тому, якщо аналізувати закон, ну, такі функції великого міста як створення належних умов діяльності на договірних засадах щодо послуг консульствам іноземних держав, офіційним представництвам і таке інше, ну, для цього не треба приймати якогось окремого закону, це легко врегульовується Бюджетним кодексом, внесенням відповідних коефіцієнтів.

Тобто на мою думку, шлях виокремлення з правового поля України великих міст, він є хибним. Безумовно, великі міста потребують певної турботи, але цю турботу необхідно проявити шляхом внесення відповідних змін до закону „Про місцеве самоврядування”, а також особливо до Бюджетного кодексу, щоб можна було ці проблеми вирішувати.

І щодо столиці. Давайте запам’ятаємо раз і назавжди, столицею України завжди був і залишається місто Київ. Все інше, ну, це свого роду самозванці, які можна приймати, а можна і не приймати.

І щодо градації міст на великі, малі, дуже малі. Все це умовне поняття. Як би ми не робили градацію, як би не переносили мільйонник, будуть претензії в дев’ятсоттисячників. Тобто цей шлях вирішення проблем, безумовно існуючих проблем великих міст, він заведе нас просто-на-просто в глухий кут. Через то доцільно запропонований законопроект відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Обговорення завершено. Зараз з мотивів.

Шановні колеги, давайте все-таки, якщо ми не пам’ятаємо давньої історії, то пам’ятати хоча б сучасну історію. Не завжди Київ був столицею України. Тому, тому, будь ласка, давайте вивчати історію. Потім будете репліку … Будь ласка, з мотивів Шурма.

16:22:10

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), „Опозиційний блок НЕ ТАК!”.

Без сумніву, великі міста потребують особливих засад щодо здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також певних умов при формуванню бюджету. І однією із потреб є надання місцевим бюджетам великих міст додатково отримувати фінансування видатків на забезпечення всіх функцій великого міста. Тим більше добре відомо, що реалізація необхідних комунальних функцій у великому місті дорожча ніж у невеликому.

Необхідно, без сумніву, змінювати принципи формування матеріальної і фінансової бази місцевого самоврядування відповідно до потреб великого міста. Але, на мій погляд, надавання таких преференцій великому місту як на розгляд ради проектів рішень про надання згоди про створення спеціальних економічних зон - це є передчасно.

Тому даний закон необхідно, на наш погляд, приймати у першому читанні і його доопрацьовувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармізан, будь ласка.

16:23:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Блок Юрія Кармазіна”.

Шановні народні депутати! Я звертаюся до вас і стверджую, що цей закон… внесення цього закону - це спроба змінити Конституцію не конституційним шляхом, фактично запропонувавши такі зміни до закону.

Говорячи, що місто понад мільйон – це місто велике. А що таке Кривий Ріг? Це що не місто, якщо там 800 тисяч? Це не велике місто? А за рахунок кого планується забрати зараз бюджетні кошти і використати їх на користь цих міст. Адже це планується за рахунок тих, в тому числі і маленьких містечок, де взагалі навіть і громадський транспорт не ходить, які і так сьогодні знаходяться в страшній ситуації.

За рахунок кого, шановні, ви плануєте це робити? Я звертаюся до тих, хто зараз палко підтримував це у своїх промовах. Замисліться, будь ласка, чи ви хочете запустити руку в бюджет і так бідних людей?

Цей закон треба відхилити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Черновецький, хвилину.

16:24:29

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Спасибо, Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты и те, кто нас слушают!

Я хочу сказать следующее, что независимо от того, что у меня есть свои политические претензии по поводу мерства в Киеве, тем не менее, как бы это не было выгодно любому мэру, я хочу вам сказать, что так как расходуются средства в Киевском городском бюджете, это полное безобразие. И если только те, кто хотели благородно возвысить мэров больших городов не учли того момента, что без прописания ответственности за расходование средств пенсионеров и обычных людей никакой дополнительной власти давать никаким мэрам не следует, то я хочу подчеркнуть, что в этом смысле закон конечно ущербный.

Я думаю, что мы сначала должны подойти к анализу того, что происходило и происходит в столице Киеве, а потом решать вопрос о предоставлении дополнительной.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Зараз Міністерство фінансів щось нам скаже, може треба підтримати цей закон.

_______________ . Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні народні депутати, я хотів би привернути увагу до деяких речей цього законопроекту. На жаль, він дійсно, на нашу думку, і це думка Науково-експертного управління не відповідає вимогам Конституції щодо справедливого і неупередженого розподілу національного багатства між регіонами і адміністративними територіальними одиницями.

Друга позиція. Він суперечить вимогам і ідеології Бюджетного кодексу, яким є відповідні формули розрахунків і доходів, і видатків місцевих бюджетів. Значить, для міст, в яких населення понад один мільйон, робиться виключення із цієї системи. Якщо ми його приймемо, цим містам залишиться десь близько двох мільярдів гривень в розрахунку бюджету 2006 року. Це означає, що ці кошти недоотримають села, селища, міста районного значення, тому що однією із функцій держави є перерозподіл суспільних благ.

І ще позиція, яка стосується критеріїв визначення чи врахування кількості населення при визначенні будь-яких законів. Такої практики немає в Європейському Союзі і я думаю, що нам не годиться також запроваджувати її.

Крім того, тут є посилання на такі Надходження, які давно вже в Україні не існують. Наприклад, надходження до Державного інноваційного фонду, у нас немає таких уже зборів.

І на остаток я хотів би сказати, що, шановні народні депутати, за нашими, вірніше, оцінками статистики, не всі міста ті, які в пояснювальній записці можуть скористуватись цими преференціями, так місто Донецьк на 01.12.2005 року має чисельність населення менше мільйона, а саме 994,8 тисяч чоловік. Тому ми, да. Ми пропонуємо його, відхилити цей законопроект, а всі ті пропозиції, які є доречні врахувати при підготовці системних змін до Бюджетного кодексу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина Косінов і будемо визначатись.

16:28:13

КОСІНОВ С.А.

Спасибо, Адам Іванович. Уважаемые коллеги, я не знаю как считало Министерство финансов и Анатолий Иванович допускает ошибку в цифре 2 миллиарда, потому что эта сумма будет гораздо меньше по минимуму в 10 раз.

Что касается общего подхода по отношению к особому статусу. Речь не идет о специальном статусе, который заложен в Конституции Украины и мы не собираемся менять тот подход, который заложен в основном законе.

В месте с тем, я хотел бы обратить внимание на то, что основной целью этого закона, безусловно, является повышение статуса больших городов, и связанно это с тем, что инженерная инфраструктура и последствия аварии, доказательством тому была авария на A очистных сооружениях, когда город стоял неделю без воды и чудом удалось избежать эпидемий, то в этом случае последствия таких аварий в городах, крупных городах, являются просто катастрофическими, и я не хочу обежать другие города, но, вместе с тем, крупные города требуют поддержки со стороны государства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. правда, у нас є Резервний фонд і, крім Резервного фонду ще Стабілізаційний фонд аж 3 мільярди. Тут є кошти закладені.

Обговорення завершено. Будемо визначатись. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Проекту закону за номером 3600 про статус великих міст України.

16:29:58

За-120

Не прийнято.

По фракціях, будь ласка. „Регіони України” – 32, комуністів – 0, Народної партії – 27, „Наша України” – 0, Блок Тимошенко – 2, соціалісти – 27, Народний блок Литвина – 18, соціал-демократи – 11, Українська Народна, „Відродження”, Партія промисловців, Народний Рух, „Реформи і Порядок”, „Єдина Україна” – нулі, позафракційні – 3.

Є пропозиція на повторне перше читання. Прошу голосувати.

16:30:47

За-170

Рішення не прийнято.

По фракціях. „Регіони України” – 30, комуністів – 55, Народної партії – 25, „Наша України” – 0, Блок Тимошенко – 4, соціалісти – 25, Народний блок – 16, соціал-демократи – 11, Українська Народна, „Відродження”, промисловців і підприємців, Народний Рух, „Реформи і Порядок”, „Єдина Україна” – нулі, позафракційні – 4.

Таким чином, законопроект відхилено.

Розглядається проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо посередництва з працевлаштування за кордоном). Реєстраційні номери 4479, 4479-1. Доповідають народні депутати Микола Нощенко і Віталій Шибко. Будь ласка, Віталій Якович, 4479-1. Підготуватись Стояну від комітету.

16:32:01

ШИБКО В.Я.

Шановні колеги, вашій увазі два по суті виносяться до розгляду два законопроекти. Законопроекти, які подав наш колега Нощенко, і той законопроект, який стосується мого авторства про підприємство, що здійснюють посередництво по працевлаштуванню громадян за кордоном.

Треба сказати, що на сьогоднішній день той законопроект, який був предложений, який запропонований нашим колегою, він взагалі відповідає необхідному чинному українському законодавству і він присвячений правовому регулюванню ліцензування посередництва при працевлаштуванні за кордоном і особливості впровадження цього виду господарської діяльності. Тобто, він є на сьогоднішній день нагально необхідним. Ви знаєте, я не буду політизувати цю тему, розказувати вам про те, які на сьогоднішній день є труднощі в працевлаштуванні наших громадян за кордоном і особливо те питання, яке стосується роботи цих фірм, які займаються цим.

Але, якщо на сьогоднішній день той законопроект, який пропонує наш колега Нощенко, він отримав підтримку у відповідному комітеті, то той законопроект який автором являюся я, то він не був підтриманий, тому що були виказані ряд суттєвих зауважень, з більшістю яких можна погодитися.

Але в той же час, на сьогодні, якщо брати те, що пропонується, то в законопроекті якраз розроблений механізм державного регулювання посередницької діяльності в працевлаштуванні за кордоном в режимі координації між Міністерством праці та соціальної політики, та Міністерством закордонних справ України під загальним керівництвом Кабінету Міністрів України. Такий самий режим дозволяє з одного боку продовжувати нагляд за діяльністю за межами України, а з іншого - не виводити дію закону за межі правового поля України.

І дальше. Законопроект передбачає встановлення правовідносин із клієнтом, посередником та роботодавцем на умовах договору комісії, що принципово є новелою до діючого нашого законодавства.

В той же час, якщо казати про ті зауваження, які були виказані на рівні комітету, то можна сказати так, що, наприклад, одне зауваження. Що під ними маються на увазі лише громадяни України.

А якщо, наприклад, на території України проживає іноземець, то він не може скористуватися цим правом.

Виходячи з цього, я скажу, що нам на сьогоднішній день важливо захистити хоча би наших громадян, які є сьогодні такою силою, що працює за кордоном, і який на сьогоднішній день є великий попит.

Або якщо робиться таке зауваження, що деякі терміни не визначені нашим законодавством. То це можна зробити якраз цим законом.

Тому я сьогодні користуюся нагодою і прошу, що ми повинні проголосувати за той законопроект, який пропонує наш колега і мій, і взагалі його потім можна розглянути, як один законопроекти, для того, щоб його обговорити у другому читанні на …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Стоян Олександр Миколайович.

16:35:27

СТОЯН О.М.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги народні депутати! Дійсно, сьогодні є дуже велика проблема з тим, що багато громадян України виїжджає за кордон. Виїжджає, тому що там більше платять, інколи навіть створюють кращі умови для їх життя, але дуже багато проблем, коли наші громадяни практично незахищені, не захищені соціально, не захищені у правовому полі, немає де жити і багато чого іншого. Більше того, держава тратить кошти, щоб дати професію і робітника, і професію вищу і таке інше. Це проблема: і руйнуються сім’ї, і багато чого іншого.

Чим же може держава допомогти своїм громадянам, які хочуть працевлаштуватися за кордоном? Мова йде, перш за все, про легальне працевлаштування, тобто тих людей, які виїжджають на легальних підставах працювати за кордоном.

Наші колеги внесли два законопроекти, які передбачають дещо покращання ситуації і захисту людей, які працюють за кордоном. Це проект 4479 і 4479-1. Комітет з питань соціальної політики і праці розглянув їх, і ми вважаємо, що, попри те, що вони мають однакову назву, ці закони не можна об’єднувати, бо колега Шибко пропонував, їх не модна об’єднувати. Комітет пропонує підтримати законопроект 4479, це автори Шаров і Нощенко. Саме в цьому законі чітко визначається спроможність суб’єкта підприємницької діяльності забезпечити сприяння громадян на працевлаштування.

Тобто, щоб сказати проще язиком, створюється посередницька структура у нас в Україні або за кордоном, більш всього в Україні, безумовно, яка має ліцензію на працевлаштування наших громадян за кордоном. Вона бере відповідальність за працевлаштування, за заробітну плату, за соціальний захист і таке інше, тобто отримує ліцензію. Там є недоліки в цьому законі, але більш чітко виписані права підприємницької структури, їх зобов'язання.

У колеги Шибко це дещо не відповідає закону. Хочу нагадати, що п'ятого березня 2003 року наш комітет уже розглядав такий же законопроект колеги Шибко. Ми тоді його відхилили. І зараз він знову повторив цей законопроект, і ми знову ставимо питання про відхилення.

Три моменти, чому це так: по-перше, цей закон або законопроект суперечить Закону України „Про зайнятість населення”, по-друге, законопроектом порушується існуюча концепція щодо підходу до вирішення питань зайнятості, і третій принцип – ліцензування, які здійснюються, також порушують. З 26 статей 16 суперечать законодавству.

У нас є звернення в комітеті морських профспілок, понад 30 профспілок, які також просять цей закон не підтримувати.

І насамкінець. Шановні колеги, партія „Регіонів” вважає, що, дійсно, сьогодні дуже гостра проблема є в тому, що людей треба працевлаштувати, допомогти працевлаштуватися за кордоном. Але найбільш гостра проблема – ми повинні створити всі умови для того, щоб люди не їхали за кордон, а могли працювати тут. От прошу таким чином, резюме – підтримати закон, який подають наші колеги Шаров і Нощенко і закон Шибко відхилити.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо обговорювати? Будь ласка, Юрій Кармазін. Підготуватися Віталію Коржу.

16:38:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Блок Юрія Кармазіна”.

Шановні народні депутати, ми зараз обговорюємо дуже серйозний законопроект, серйозний по тим наслідкам, які ми маємо зараз і які ми відчуваємо на собі, особливо Міністерство закордонних справ відчуває на собі. Це те, що сьогодні у нас час від часу виникають проблеми то з екіпажами суден, які працюють під іноземним прапором, і компанії, які їх наймають, ні за що абсолютно не відповідають, абсолютно. Потім доставленням, вирішенням всіх проблем по цим людям займаються виключно наші органи, наші посольства. Так було в Італії, так бо в Африці, так було в Греції, так було в багатьох-багатьох країнах і на багатьох континентах. В Одесі таких структур, яких займаються легальною чи нелегальною вербовкою людей за кордон – безліч таких структур. І також вони не відповідають ні за що.

Я погоджуюся з думкою комітету, але не до кінця. Не докінця в тому, що, наприклад, мені подобається, що в законопроекті колеги Шибка, який, безумовно, є не до кінця розроблений, передбачено страхування. Нам треба передбачити страхування обов’язково того чоловіка, якого набирають на роботу, щоб це несла саме ця фірма, яка займається працевлаштуванням за кордоном.

Нам треба обов’язково передбачити і витрати, які пов’язані будуть з якимись непередбаченими випадками: екстрадицією тої людини, чи витрати, які будуть пов’язані з дипломатичним представництвом. Чому людина, їдучи таким чином за кордон і отримуючи якусь вигоду, потім перекладаються всі тяготи на державу в даному випадку, а не лягають на цю фірму, яка є посередником.

І тому я погоджуюся про те, що треба прийняти законопроект 4479 в першому читанні, але з елементами, доручити комітету включити елементи законопроекту 4479-1. Там не всі вони настільки несерйозні, як було доповідь.

І крім всього іншого, врегулювати треба і добавити в законопроект ще дуже багато, що стосується саме використання суб’єктом цієї здійснення посередницької діяльності. В чому вона заключається, як вона заключається, а не тільки щодо ліцензій. Очевидно, що буде змінена назва закону, його треба міняти в корні, їх треба міняти – з двох брати один.

Тому я за прийняття першого закону з елементами другого.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, просто нагадую норму Регламенту, в тому числі Юрій Анатолійовичу. Народний депутат може представлятися. І якщо він виступає від фракції, називає лише назву фракції. Все інше відношення до представлення не має.

Будь ласка, Віталій Корж. Підготуватися Миколі Шульзі. Хто в які блоки входить, називайте так фракції.

16:42:19

КОРЖ В.Т.

Віталій Корж, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, наявні проблеми у питаннях працевлаштування за кордоном в значній мірі обумовлені від сутністю належного законодавчого регулювання цього виду підприємництва. Чинне законодавство не передбачає особливих вимог до суб’єктів підприємництва при отриманні ними ліцензії на цей вид діяльності. У законодавчих актах відсутня регламентація специфіки зовнішньоекономічної діяльності посередників, пов’язаної з пошуком та отриманням роботи громадянами України у іноземних роботодавців.

Недостатнім є визначний рівень відповідальності посередника за якість послуг, наданих клієнту, який звернувся у пошуку роботи за кордоном. Тому внесений на розгляд законопроект є надзвичайно актуальним. Вже з назви та преамбули даного проекту Закону випливає, що він має встановити правові засади посередництва при працевлаштуванні за кордоном як виду господарської діяльності.

Однак, переважна більшість його положень присвячена правовому регулюванню ліцензування посередництва при працевлаштуванні за кордоном, а особливості впровадження цього виду господарської діяльності майже не розглядаються. Проект варто доповнити нормами про особливості проведення господарської діяльності, щодо посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Проект потребує також певного редакційного та техніко-юридичного доопрацювання. Зокрема, юридична особа навряд чи може особисто звертатися до органу ліцензування – стаття 5 проекту, оскільки вона є організацією, а не фізичною особою. Так само і вирок суду відноситься не у відношенні ліцензіату, стаття 11 проекту, а у відношенні його посадових осіб. У статті п’ятій проекту використовується дещо загадкове позначення, яке, як правило, не застосовується у законах.

Виходячи із сказано, вважаємо за необхідне ще попрацювати над удосконаленням даного проекту. Пропоную підтримати за основу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Шульга. Підготуватися Сятині.

16:45:19

ШУЛЬГА М.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, шановні радіослухачі, особливо ті, близьких яких знаходяться за межами України, яких доля викинула за кордон.

Цей законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, звичайно, можна розглядати чисто в такому інструментальному плані, що тут записано, що поправити, що змінити. Але ж проблема ця значно складніша і значно трагічніша. Справа в тому, що ми вже неодноразово зверталися до цієї теми, до теми заробітчан, які нараховуються навіть за самими, самими скромними підрахунками від 3,5 мільйонів чоловік, а здебільше цифра під час сезону досягає семи, а то і трохи більше мільйонів чоловік.

Тобто це, якщо зважити, що у нас коливається кількість зайнятих у народному господарстві 19-20 чоловік, то це третина, мільйонів чоловік, пробачте. То це проблема, яка стосується третини нашого дорослого населення.

Власне якби це було, йшла мова про тимчасове вирішення, а воно повинно бути, ця проблема стосуватися, що це тимчасове вирішення проблеми, то можна було б розглядати в деталях цей законопроект, але ми вже 15 років йдемо по цьому шляху. І я зразу тим опонентам, які хочуть сказати, ідуть глобалізаційні процеси, ніяких тут глобалізаційних процесів не йде, відбувається еміграція на рівні першої еміграції, тієї, кінця 19 століття, ті заробітчани, трудова, не тільки просто трудова, а це саме та злиденна еміграція, яка виштовхує, викидає із країни інтелектуальний потенціал, духовний потенціал, викидає те, найбільш здорове і конкурентноздатне, що є в країні.

Що стосується нашого, наших законопроектів. Те, що вже тут говорили, зауваження, я додам ось що. Ви знаєте, а що буде з тими людьми, які там зароблять болячки, хвороби, а вони там заробляють їх. Це все ляже на нашу охорону здоров’я. що і як буде врегульовуватися з пенсійним законодавством, адже ці моменти ми повинні будемо вирішувати тут, у себе, на оцих, хто тут залишається, їх дуже мало залишається і дуже мало ми даємо бюджету.

Ось ці питання треба буде ще нам обговорити при другому читанні. Ми підтримуємо законопроект , який підтримав комітет. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Сятиня.

16:48:32

СЯТИНЯ М.Л.

Дякую. Михайло Сятиня, „Народний блок Литвина”.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, виборці, ринок праці у результаті економічної кризи, що затяглася більше ніж на 10 років дала нам ситуацію, в якій опинилася сфера зайнятості населення України та породила багатомільйонну хвилю зовнішньої трудової міграції.

Однією з головних причин, що змушувала та й нині примушує громадян покидати Батьківщину є відсутність роботи в Україні. Про необхідність та шляхи подолання наслідків цього соціального лиха „Народний блок Литвина” наголошував з цієї трибуни неодноразово.

Проблема має інші грані, зокрема неврегульованість питань посередництва у працевлаштуванні за кордоном як одного з видів підприємництва. Водночас не добросовісна діяльність посередників дала сплеск порушень громадянських прав та всіляких злочинів, в тому числі і економічних.

Сподіватися на те, що ці проблеми зникнуть самі собою, зайві. Їх масштабність та гострота свідчить про те, що вони набули державного рівня, а обсяги шахрайств перебрали, як кажуть, критичну масу.

Депутати „Народного блоку Литвина” вітають своєчасну появу цього законопроекту і вважають, що ухвалення та реалізація норм проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів дозволить упорядкувати діяльність органу ліцензування і його вплив на діяльність структур, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном.

Йдеться про підвищення відповідальності суб’єктів господарської діяльності за послуги, які надаються з даного виду посередництва, а також забезпеченості прозорості діяльності посередників.

Ми, „Народний блок Литвина”, переконані, що поява такого закону сприятиме і поліпшення соціального захисту громадян України і забезпечить скорочення всього того негативу, в якому сьогодні держава за відсутності регулятивних повноважень у цій сфері не спроможна ані протиставити щось пристойне, ані запобігти.

Стосовно недоліків, що містяться в цьому законопроекті. То усунути їх можна буде після ухвалення в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення питання завершено, будемо визначатись.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо посередництва з працевлаштуванням за кордоном). Реєстраційний номер 4479. Прошу голосувати.

16:51:46

За-225

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо законодавчих актів щодо посередництва з працевлаштування за кордоном), реєстраційний номер 4479-1. Прошу визначатись.

16:52:21

За-135

Шановні колеги, із цих двох законопроектів більше набрав перший законопроект, не добрав більше півголоса. Хто за те, щоб повернутися до переголосування законопроекту за № 4479, прошу голосувати.

16:53:01

За-292

Повернулися. 292.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо посередництва з працевлаштування за кордоном). Реєстраційний № 4479. Перше читання.

16:53:32

За-311

Прийнято закон в першому читанні.

Розглядається проект Закону про внесення зміни до Кодексу законів про працю в Україні та скасування Закону України „Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням) недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей”. Реєстраційний № 7552. Автор - Черновецький Леонід Михайлович. Підготуватися Стояну.

16:54:13

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый председательствующий, уважаемые народные депутаты и те, кто нас слушает! Конечно же, я сегодня представляю закон, которым я хочу отменить ранее принятый закон.

Выступая, я думал совсем о другом. Я мечтаю, о том, чтобы, наконец, в Верховном Совете рассматривался мой законопроект, и мы ликвидировали льготы и привилегии всем ветвям власти и возвратили сбережения населению – это моя мечта, как законодателя с 9-летним стажем.

Мечтаю о том, чтобы мы рассмотрели в этом зале, и это все, конечно, умышленно затягивается, о том, что мы инвентаризировали имущество профсоюзов, которое в непонятном состоянии находится, и все это тоже пошло на то, чтобы погасить сбережения, которые утрачены нашими гражданами в 90-х годах. Есть еще много законов, которые просто вопиют, которые мы должны принимать в Верховном Совете.

Кроме того, я полагаю, что, судя по тому, как мы голосовали по этому законопроекту, Верховный Совет должен вообще остановится на какой-то период и просто уточнить многие законы, которые уже приняты.

В частности, нужно обязательно вернуться к законам о пенсионном обеспечении, которые вообще являются несправедливыми. Ко мне обращаются сотни граждан. Которые не поймут вообще, почему они получают столько, а не столько.

Нам надо решить вопрос о том, сколько должны получать служащие разных рангов – это тоже очень важный вопрос. И решить массу других вопросов, которые бы улучшили жизнь наших граждан.

К сожалению, несмотря на то, что я подал до ста законопроектов, сегодня выдвинут на рассмотрение тоже Закон, законопроект, который я подавал, уже забыл сколько лет тому назад, про то, чтобы ликвидировать мертворожденный 7 лет Закон „Про визначення розміру збитків завданих підприємствами, установами, організаціями, знищенням дорогоцінних металів”. Абсолютно сегодня неактуальная тема. Но, прошу вас выслушать следующую аргументацию.

Почему-то 7 лет назад решили, что те, кто работают с драгоценными металлами, они чем-то хуже, чем те, кто работает на заводах и фабриках. Это обычные люди. Поэтому я вас прошу учесть мою аргументацию, изложенную в пояснительной записке и проголосовать за. А чтобы я не отвлекся от темы, я забыл сказать, что это «Наша Украина» блок, Черновецкий. И я прошу тех, кто слушает нашу передачу, главное, что можно сегодня сделать в этом..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова підкомітету з питань соціальної політики та праці Стоян Олександр Миколайович.

16:57:33

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

Добре, що колега Черновецький признався, з якого він блоку. Ви знаєте, шановні колеги, радіослухачі, оце я сидів в залі і подумав: „Якщо можна лобіювати закон, прикриваючись соціальною демагогією?!” Як це зробив наш колега сьогодні. І покажу чому. Про що йде мова. Про що йде мова. Мова йде про те, що до цього часу існує формальна нора. Якщо працівник підприємства, установи або організації скоїв недостачу дорогоцінних металів, або валюти, або що інше, до нього приміняється закон. Який закон. Нараховується цьому підприємству шкода цьому підприємству шкода в 2, в 3 рази на цю людину. І частина повертається підприємству, тобто банку, а частину бере держава на свій бюджет.

Що пропонує колега Черновецький. Дуже простий механізм. Заподіяв шкоду, чи то вкрав, чи зруйнував дорогі метали, ще щось, нараховують тобі кошти, але державі вже не повертають, повертають банку або ще комусь. Увесь механізм. Тебе накажуть. І величина збільшується. Тебе накажуть, але вже держава не отримає. Отримає та організація, в якій ти скоїв………. Ось і все. Начебто красиво. Начебто захист інтересів людей. А де тут люди, панове Черновецький, нема там людей, там є ваші інтереси як банкіра, як владєльца металів. То кажіть чесно і правду, що ви хочете. Закон лобістський. Комітет вважає, я даю рішення комітету, комітет каже взяти за основу.

Я особисто як представник Партії регіонів сказав би: голосувати проти за цей закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо обговорювати? Ніхто не наполягає, так? Кармазін наполягає. Перед голосуванням, перед голосуванням.

Будь ласка, мікрофон Кармазіна Юрія.

16:59:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни, Виборчий блок Юрія Кармазіна.

Шановні народні депутати, безумовно і в Біблії написано, „що не кради”, і відомий герой Гліб Жиглов устами Висоцького говорив: „Вор должен сидеть в тюрьме”. Він „должен сидеть” , хоча в нашій країні „воры как раз в почете, когда они украли сильно большие миллионы».

Я хотів би розглянути цей закон в кількох аспектах.

Перший аспект. Перший аспект – це бюджетний. Що робити з бюджетом? Закон «Про Державний бюджет України» 80 відсотків коштів отриманих бюджетними установами і організаціями за здані у вигляді брухту відходів золота, платини, металів платинової групи, дорогоцінне каміння 50 відсотків коштів, отриманих бюджетними організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібла перераховує до загального фонду Державного бюджету України.

Що буде в тому випадку, якщо ми проголосуємо за цей закон.

Очевидно, тут буде дірочка. Очевидно, в цю дірочку треба записати, що ж буде, як Державний бюджет буде поповнюватись.

Тому я розумію, чому Міністерство фінансів України не погоджується саме з цією мотивацією і, вірніше, погоджується з цією мотивацією, не погоджується з прийняттям закону.

Є тут і другий момент в цьому законі. Другий момент підлягає… про скасування частини 4 статті 135 зі значком 3 визначення розміру шкоди в Кодексу Закону «Про працю » України. Де підкреслено, що законом може бути встановлено окремий порядок визначеного розміру шкоди, який підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні заподіяної підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір.

Так от, якщо стосується питання, я б їх розділив, але, на жаль, вони поки що не розділені у цьому законопроекті, як ідеологія. Як спричинена шкода? Якщо людина на ювелірній фабриці робить огранку якогось брильянта, і він ще має маленьку вартість і тут її краде, то це одне питання. Якщо в іншому випадку це зумисне знищення і зумисне зіпсуття, як написано в законі, то інше.

Тому у плані Трудового кодексу можна погодитися з тим, щоби вносити зміни у Трудовий кодекс, але у той закон вносити не можна по тим причинам, по яким я говорив. Тому тут треба приймати таке половинчате рішення. Науково-експертний…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає такого вислову ні у Конституції, ні в Регламенті: половинчасте рішення.

Ніхто більше, хто записався, не наполягає. Тоді одна хвилина, будь ласка. Автор Черновецький і будемо визначатися.

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Я, конечно, уважаемые радиослушатели, хочу, чтобы вы оценили пассажи Александра Николаевича Стояна по поводу того, что Черновецкий что-то лоббирует. Я отказался от этого закона, потому что вы темный человек, вы не понимаете даже о чем идет речь. Потому что сегодня с металлами работают точно также, как и с черными металлами и с другими. А то, что вам Черновецкий не нравится, что я хочу все имущество, которое за период вашего правления приватизировали негодяи и украли у народа на десятки миллиардов долларов, вы лучше выступите и скажите, куда вы его дели. Вот это самое будет важное.

А главное то, что, Адам Иванович, вы мне не дали сказать важное всегда в моем выступлении. Те, кто слушают нашу передачу, не слушайте людей, которые глупости говорят, главное сегодня не забывать о своих родных и близких. А я постараюсь в Верховном Совете говорить правду такая, какая она есть. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо, потім я Стояну дам для репліки. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні Закону про внесення зміни до Кодексу законів про працю та скасування Закону України „Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей” (реєстраційний номер 7552). Прошу визначатись.

17:04:57

За-121

Не прийнято. Законопроект відхилений.

Будь ласка, Стоян, хвилина, репліка.

17:05:12

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

Я поважаю цю світлу людину, яка виходить на трибуну і дуже красиво розповідає про державу, про соціальний захист, про все інше. То можна було б до цієї світлої людини звернутися: а чи не поділилися б ви тими мільярдними капіталами, які у вас є, з громадянами України? Їм жилось би краще.

Відносно тих мільярдів, про які ви сказали, що при Стояні їх приватизували і продали, пане колего, я на одного з БЮТа, вже не називаю прізвища, щоб не давати йому слова, подав в суд. Зараз чекаю судове рішення, де на всю Україну покажу, який наклеп зробив той представник на мене і вам дам це рішення, бо ви мене не звинуватили особисто, ви сказали про мою організацію. А про захист честі і гідності скоро узнає вся Україна, бо це масирують з БЮТу, не тільки той, хто мене звинуватив, а й його колеги, які постійно підхвачують. Ні одної копійки майно профспілкове незаконно не продано і працює на громадян України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (щодо врахування матеріально-побутових умов сімей, які володіють земельною ділянкою), реєстраційний номер 7678. Доповідає Лілія Григорович. Підготуватись Бондарчуку Олександру.

17:06:41

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна", Комітет з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства.

Шановні народні депутати, продовжуємо політику вибудовування державної і законодавчої, і виконавчої у забезпеченні прав дітей. Стосовно виконавчого забезпечення, то в цьому році ми стали свідками ініціатив Президента, які були реалізовані у збільшенні десятикратному допомоги при народженні дитини, а також державної допомоги сім’ям з дітьми.

Моя ж ініціатива спрямована на законодавче врегулювання тих невідповідностей або недосконалостей, які якраз шкодять забезпеченню прав дітей, і, насамперед, прав дітей із малозабезпечених сімей, що мешкають у сільських регіонах. Про що йдеться, дозвольте обгрунтувати необхідність прийняття таких змін.

Відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у призначенні соціальної допомоги може бути відмовлено, якщо у власності чи у володінні малозабезпеченої сім’ї є земельна ділянка площею понад 0,6 гектара. Проте, відповідно до пункту 10 порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року номер 250, передбачено, що за наявності таких обставин соціальна допомога може бути призначена на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

Що ж відбувається на практиці. А на практиці на місцях ця норма не завжди виконується. Багато нарікань від малозабезпечених сімей надходить з приводу відмовлення у призначенні соціальної допомоги, якщо у володінні сім’ї є земельна ділянка площею понад 0,6 гектара. Навіть тоді, коли така земельна ділянка по незалежних від сім’ї причинах не приносить доходу.

Обмеження надання державної соціальної допомоги таким сім’ям є соціально необгрунтованим і неприйнятним, оскільки зазначена ділянка може дати сім’ї певну кількість продуктів, однак не може приносити щомісячний стабільний дохід, як, скажімо, друга квартира, якою володіє сім’я. Переважна кількість малозабезпечених сімей жодним чином не може бути прирівняна до фермерських господарств, господарська діяльність яких спрямована на безпосереднє отримання прибутку.

Саме тому ціллю і завданням прийняття цих змін, які я пропоную, є законодавче врегулювання питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, які мають земельну ділянку площею понад 0,6 гектара, однак опинилися в скрутних життєвих обставинах. Такі сім’ї будуть мати гарантоване, підкреслюю, право на забезпечення адресною чи соціальної справедливості при призначенні державної соціальної допомоги.

Фінансово-економічне обґрунтування абсолютно невелике. Реалізація цих положень у 2004 році вимагала для 107 200 сімей, вимагала всього на всього 12,2% від усіх призначених допомог.

Тому, шановні друзі, я закликаю вас до шляхетного лобізму, до підтримання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Бондарчук Олександр Васильович, голова підкомітету комітету з питань соціальної політики а праці.

17:10:04

БОНДАРЧУК О.В.

Уважаемый Адам Иванович, народные депутаты.

Бондарчук, фракция коммунистов.

На заседании комитета социальной политики и труда был рассмотрен данный законопроект и принято решение предложить Верховной Раде принять за основу преложенный законопроект. Суть законопроекта, как было сказано, это внесение изменений в порядок предоставления государственной социальной помощи малообеспеченным семьям. На сегодняшний день действует норма, в соответствии с которой государственная помощь может быть отказана малообеспеченной семье, может быть отказано в предоставлении государственной помощи в том случае, если такая семья имеет в своем владении земельный участок площадью более 0,6 гектара – 60 соток.

Этим законопроектом предлагается записать в законе следующую формулировку: государственная помощь не предоставляется малообеспеченным семьям, которые владеют участком более 0,6 гектара земли в том случае, если только этот земельный участок не приносит дохода.

На практике, ну, когда принималось положение о том, что владеющая землей семья не получает государственную помощь, исходили из того, что предлагалось, априори, что владение черноземами украинскими – это означает огромное богатство. Вы помните, как в 99-ом году, тогда еще Кучма вносил законы о реформировании агропромышленного комплекса. И тогда большинство фракций, таких прокучмовских, тогда это конечно и Рух был, поддерживали этот законопроект.

Сегодня такая суровая действительность показала, что владеть землей селянину – это совсем еще не означает, что такая семья живет в достатке. Наоборот, у нас на сегодняшний день сплошная бедность, то есть частное владение на землю, оно оказалось выгодно только буквально 3-4 процентам населения, латифундистам. Многие из таких латифундистов сегодня заседают в Верховной Раде. Конечно, им выгоден был этот Земельный кодекс с частной собственностью на землю.

Но сегодня мы должны честно посмотреть правде в глаза и действительно согласиться с разработчиком законопроекта Григорович из той же фракции, которая когда-то голосовала за Земельный кодекс, что надо все-таки оказывать помощь малообеспеченным семьям, которые владеют земельным участком, но …… не получают доходов. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо обговорювати? Будь ласка, Юрій Кармазін. Підготуватися Михайлу Гладію.

17:13:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Блок Юрія Кармазіна”.

Шановні народні депутати. Ні, ні. Шановні народні депутати, я хочу подякувати Лілії Григорович за те, що вона побачила цю норму. Дійсно, кожна сім’я, кожна людина в Україні має бути згідно з Конституцією забезпечена рівнем життя не нижче від прожиткового мінімуму. І те, що ми їх поки що не забезпечили, це не говорить на користь державі. Це є антиконституційно. Давайте будемо говорити, що ніякі уряди поки цього не змогли забезпечити. По-перше, це важко, а, по-друге, коли ще діють такі п’яти колони у нас в державі, то дуже важко щось зробити.

По-друге, зараз пропонується і добавити, вірніше, слова після слів „є земельна ділянка 0,6 га”, крім випадків, коли така земельна ділянка по незалежним від сім’ї причинам не приносить дохід. Рішення про призначення в таких випадках приймається органами праці та соціального захисту населення.

Я б просив би вас замислитись. Навіть, якщо 6 гектарів землі є, це не дає ніяких гарантій того, що сім’я буде заможною, тому що селяни сьогодні потерпають то від морозів, то від ГСМ, то від того, що ніяк не захищаються їх інтереси і все одно вони прогорають, навіть, якщо вони будуть і по 6 гектарів земля мати.

Тому, якщо ми вже торкаємося цього закону, то найкраще було б просто вилучити оце згадання про земельну ділянку. Просто вилучити з тексту закону. Таким чином ми б нікому не давали, ніяким органам, як тут зараз стоїть органам праці і соціального захисту населення, і обстеження проводили б, принизливої процедури не робили. Є малозабезпечена сім’є? Є. Скільки в неї землі, це інша проблема. Ця проблема не має бути ув’язана з наданням допомоги.

Тому це засіб виробництва, то, будь ласка, хай ідуть туди всі і отримують засіб виробництва, там інша норма включиться. Якщо вона буде не оброблятися, ця земля, то її заберуть у цієї малозабезпеченої сім’ї. ось яка норма включиться тоді в дію.

Я за прийняття закону в любому варіанті, що в такому, що в такому. Це перше. І друге. Оскільки уряд вустами віце-прем’єр-міністра погоджувався з прийняттям цього проекту і тут є в нас ця відповідь, тому я пропоную записати і те, що цей проект розглянуто пізніше ніж прийняття бюджету, написати, що закон вступає в силу з моменту прийняття. Тут копійки, абсолютно, будуть і не треба тут ставити нам питання, відкладати набуття цього закону через рік.

Тому я наполягаю на тому, щоб це було з моменту прийняття, з моменту опублікування, вірніше, закону, ми писали, перше. І друге, приймати в двох читаннях. Якщо ні, то тоді трішечки міняти редакцію на друге читання, якщо раптом не пройде зразу в двох читаннях.

Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякуємо. Відчувається, що в Одесі вже вільних земель немає.

Михайло Гладій, будь ласка. Володимир Новак.

17:16:37

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

Дійсно, автори цього законопроекту 7678 ставлять перед собою задачу виключити суб’єктивний вплив на визначення доходності малозабезпечених сімей. І, дійсно, цей закон підтверджує таке бажання і такі пропозиції.

Бо не зважаючи на те, що у нас діє від 2003 року 24 лютого Постанова Кабінету Міністрів номер 250, де визначає дохідність. Не завжди ця об’єктивна оцінка дається на місцях. І, дійсно, треба не враховувати у власності 0,6 гектара землі або більше при визначені доходності малозабезпеченої сім’ї.

Фракції Блоку Юлії Тимошенко завжди підтримувала таких людей, такі сім’ї і не тільки підтримували, а в цьому плані дуже багато зроблено. Я думаю, що навіть Лілія Степанівна, яка у п’ятницю виступала дуже гостро проти нашого лідера, про те, що за її прем’єрства дуже суттєво зросла соціальна допомога і малозабезпеченим сім’ям, і дітям від народження, і інші допомоги.

Тому ми ще раз підкреслюємо, що незважаючи на те, що є певні політичні розбіжності в інших питанням, в цьому плані ми повністю підтримуємо цей законопроект. І прошу моїх колег підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Новак, за ним Анатолій Мороз.

17:18:17

НОВАК В.М.

Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України, Хмельниччина.

Шановні колеги! Питання надзвичайно актуальне, особливо після того, що зробили з українським селом реформи Кучми, між іншим, під бурхливі аплодисменти багатьох присутніх в цьому залі колег.

Тут вже говорилось, що згідно існуючого закону малозабезпеченій сім’ї може бути відмовлено у наданні державної соціальної допомоги, якщо у її володінні є земельна ділянка площею понад 60 сотих.

Відверто говорячи, я ніяк не можу зрозуміти звідки взялася ця цифра в 60 соток. Більшість із присутніх тут в залі депутатів народилися і виросли в селі і добре знають, що можна виростити на 60 сотках. І переконаний в тому, що прокормити сім’ю з такою кількістю землі у приватному господарстві просто неможливо.

А ще якщо врахувати підвищення цін на основні продукти, на електроенергію, газ, на медицину, яка в селі розвалена, на підвищення цін на пальне, то, зрозуміло, що сільський житель, який навіть має більше, ніж 60 соток і міський житель, це два різні рівні життя. Думаю, що в свій час при прийнятті Закону про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям при визначені граничної площі, при якій малозабезпечена сім’я лишається допомоги була допущена помилка і її потрібно поправити. Адже не секрет, що навіть та сім’я на селі, вже про це говорилось, яка має кілька гектарів живе впроголодь. Обробити цю землю немає чим та і немає кому. А коли людина здає свій пай в оренду, то отримує за це кілька мішків зерна і то, це в кращому випадку, а інколи роками нічого не отримує. І всі рекомендації подавати на орендатора до суду залишається просто побажаннями. Немає вже кому на селі, працювати на землі і судитись за справедливу орендну плату теж немає кому. Слова „українське село” вимирає. Це не просто слова, це формула сьогоднішнього стану села. Недолугі реформи розвалили колективну форму господарювання на селі і повернули українського селянина в кріпацтво. Працювати немає де. Якщо ти не погодишся йти працювати до того, хто орендував у тебе землю і не погодишся на ту мізерну оплату, яку він тобі пропонує, будь ласка, іди.

Найгірше сьогодні і найобразливіше пенсіонерам, які весь свій вік пропрацювали на цій землі і сьогодні не в змозі себе прокормити. Тому, ми, фракція комуністів в Верховній Раді будемо голосувати за цей проект. Звичайно, всіх проблем він не вирішить. Але хоча б якійсь мірі дасть можливість підтримати малозабезпечену сільську сім’ю, а підтримка знедолених, малозабезпечених верств населення, відновлення соціальної справедливості, відродження українського села являється одним із головних пунктів програми Комуністичної партії України. Тому ми будемо голосувати „за”. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Мороз.

17:21:18

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, Запорізька область, Блок Володимира Литвина.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, говорячи про те, що принципи соціальної справедливості та соціальної стабільності є одним із ключових у цивілізованих, економічно розвинутих країнах навряд чи я відкриваю Америку, але проголошувати такі принципи і послуговуватися ними в житті – це дві різні речі. Наприклад, про яку соціальну справедливість може йти мова, коли фактично рівних за економічним становищем людей ставлять у нерівні соціальні умови. В даному разі мова йде про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, які мають земельну ділянку площею понад 106 га, однак опинилися в скрутних життєвих обставинах.

Серцевини цієї проблеми криються в підштовхуванні державою сімей, які мають земельну ділянку площею 0,6 га, але в силу, тут, можливо, треба уточнити, яких об’єктивних причин не здатні з неї мати достатнього прибутку, аби потребувати соціальної допомоги, вони вимушені відмовлятися від цієї землі, вона заростає бур’янами і так далі.

Тож, на разі, можна говорити про відсутність чіткої програми з підтримки дрібного сільгоспвиробника, які в принципі розвитку села - це низька рентабельність сільського господарства в межах України взагалі; це і неспроможність селян модернізувати своє виробництво внаслідок безпределу на ринках сільськогосподарської техніки реманенту, засобів захисту та догляду за рослинами.

Продовжувати цей список можна ще довго, але питання ось в чому. Змушувати селян в такий спосіб позбавлятися землі держава, насміхаючись над ними, автоматично спонукає українських селян поступово відрікатися від цієї землі, як від специфічного засобу виробництва. Але головне, як від символу українського добробуту і укладу життя. Працювати на землі і з того мати не лише прибуток, але і радість для життя тепер стає немодним і багато в чому завдячує подібним нормам закону, про які вище говорили і мої колеги.

То ж, прагнучи сприяти формуванню сприятливих умов, для економічної стабільності сільських сімей, відновленню соціальної справедливості Народний блок Володимира Литвина, вважає за доцільне, з урахуванням тих критичних зауважень, з урахуванням конкретизації доповнень висказаних колегами, підтримати законопроект за номером 7678. На нашу думку, ті незначні додаткові видатки, які виникають в разі прийняття згаданого законопроекту, будуть сторицею відшкодовані в найближчому часі і не лише у вигляді зростання соціальної справедливості та нарощуванні загального добробуту, економічної могутності, а і відродження української соціально-побутової культурної традиції. Але, адже справді достатнім суспільство можна вважати тоді, коли в ньому заможні або переважна більшість членів цього, цієї держави заможні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорення питання завершено. Будемо визначатись. Будь ласка, Гаряча, заступник міністра.

ГАРЯЧА О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

Ми цілком підтримуємо пропозицію автору законопроекту і не чекаючи прийняття рішення Верховної Ради підготували навіть відповідний проект постанови уряду і врегульовуємо ці питання. Але я хочу, щоб ви звернули увагу на одну обставину. При обговоренні мова йшлася про те, що треба для всіх категорій вилучити поняття володіння земельною ділянкою. Я далека від думки, що треба цей законопроект доопрацьовувати з метою розширення категорії осіб, оскільки для працездатної особи необхідно створити всі умови, щоб вона мала можливість обробляти землю. І не відкупатися від розгляду цих проблем тільки подачкою, матеріальною допомогою у 100 гривень. Тому народний депутат Лілія Григорович має рацію в тому, що таку пільгу треба надавати тільки для сімей, які складаються з непрацездатних осіб, інвалідів і осіб старшого працездатного віку.

Тому ми просимо не розширювати категорію осіб при доопрацюванні цього закону. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякуємо. Правда, ви нам якусь надзвичайну новину сказали, що ви внесли пропозицію, щоб постановою Кабінету Міністрів врегулювати закон. Це вже щось нове.

Так, будь ласка, з мотивів. Прошкуратова.

17:26:08

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Дякую. Тамара Прошкуратова, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Цей законопроект передбачає надавати допомогу малозабезпеченим сім’ям. Якщо у них є земельні ділянки понад 0,6 га, які по незалежним від сім’ї причинам не приносять дохід. Однак, в ньому не визначено які саме причини можуть бути визначені як незалежні від сім’ї. І це може призвести до неоднозначного тлумачення положень закону у разі його прийняття. А також, в тексті проекту наведено не точне посилання на норму закону, до якої вносяться зміни. Згідного проекту, вони вносяться до абзацу 3 частини 1 статті 7 Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, а проте в чинній редакції закону розміри земельних ділянок визначені в абзаці 4 статті. І в зв’язку з цим треба внести відповідні редакційні зміни до цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одним словом, закон написано не так.

Будь ласка, Микола Садовий, Ігор Шурма.

17:27:18

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Соціалісти будуть підтримувати даний законопроект і пропонують у другому читанні вилучити із нього норму, що стосується землі 0,6 гектара. Тому що малозабезпечена сім’я. як правило є така, яка складається із багатодітної або якесь лихо спіткало таку сім’ю.

Я маю певний досвід і роблю це, такий висновок на основі 4-х річної практики голови комісії Кіровоградської міськради з надання матеріальної допомоги. Як правило, 70-80 відсотків людей, які звертаються за матеріальною допомогою звертаються за те, щоб надали допомогу на лікування, як правило на лікування, або якесь інше стихійне лихо. Тому у виконавських органах є відповідні комісії, вони можуть обстежити, є відповідний акт і 0,6 гектара не потрібно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Шурма, Євген Гірник за ним.

17:28:30

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (Об’єднаної), „Опозиційний блок НЕ ТАК!”.

Я би хотів наголосити, що дану ситуацію яку ми обговорюємо вже врахована в Постанові Кабінету Міністрів „Про затвердження порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, а текст запропонованого законопроекту практично повторює відповідну частину пункту десятого даної постанови.

Хотів би зазначити, що у 2004 році таку соціальну допомогу отримували понад 107 тисяч сімей. Тому пропонується лишень закріпити відповідне положення у законі. Прийняття законопроекту не вплине на видаткову частину бюджету, оскільки зазначена категорія сімей вже отримує цю допомогу.

Тому ми вважаємо, що законодавчу пропозицію необхідно підтримати і законопроект прийняти у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Гірник.

17:29:32

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, Конгрес Українських Націоналістів.

Шановні депутати! Мені як депутату-мажоритарнику з гірського регіону особливо в перші роки депутатства дуже часто приходилося стикатися з такими випадками. Ну, що з того, що в горах є 0,6 гектарів, якщо це сінокіс або пасовище? Ну, приносить дохід, але ж люди за той дохід прожити просто-на-просто не можуть. Факт той, що приходилося, дійсно, цим людям придумувати різні способи, у тому числі і за допомогою моїх помічників, щоби врегульовувати це питання.

Постанова Кабінету Міністрів суттєво не вплинула, вплинуло заробітчанство. Людям не дуже аж так і хочеться ходити за цією допомогою. А ті, що ходять, не залежно від того чи мають вони цей дохід і ці гектари, чи ні. Тому підтримую закон в редакції Кармазіна і пропоную прийняти його у кінцевому варіанті сьогодні, це буде, дійсно, допомога цим родинам і ніяк не вплине на бюджет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, висловилися всі. Будемо приймати рішення.

Лілія Григорович, будь ласка, хвилину, автор.

17:30:52

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги, я хочу всім подякувати за участь в обговоренні, тому що практично ніхто не сказав, що цього закону не треба приймати і не треба підтримувати навіть незалежно від того, що уряд уже передбачив подібні заходи у відповідній постанові. Тим не менше, мета цього законопроекту не підвищення рентабельності аграрного виробництва, ніщо інше, а тільки захист прав дітей малозабезпечених сімей, які мешкають у сільських регіонах.

І я би, звичайно, просила б підтримати і в цілому. І , на превеликий жаль, тільки нам бюджетна фінансова дисципліна не дає підстав вводити його, на жаль, із 2006 року. Тим не менше, я просила би підтримати в цілому, якщо би колеги, які виступали, скажімо, з „Блоку НЕ ТАК!”, сказали, що „Так!”

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, шановні колеги, не збуджуйтесь!” Не заперечує Міністерство соціальної політики і праці, але ви подивилася б, що говорило Міністерство фінансів. Так що давайте не будемо підводити Президента, бо дехто хоче тут підставити його, щоб він заветував цей закон, бо якщо ми напишемо з першого січня, то будуть абсолютно всі підстави заветувати. Тому давайте все спокійно, все нормально із урахуванням того, щоб цей закон, так як і треба відповідно до 27 статті Бюджетного кодексу вводився з першого січня 2007 року. Біди, як ви бачите, немає, бо ніби це врегульовано. От з такою поправкою я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону, поки що підемо по порядку, Закону про внесення змін до Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям” (щодо врахування матеріально-побутових умов сімей, які володіють земельною ділянкою), реєстраційний номер 7678, у першому читанні з поправкою, що вводиться в дію з першого січня 2007 року. Прошу голосувати.

17:33:19

За-295

У нас, враховуючи наполегливість деяких народних депутатів, є всі підстави поставити на голосування в цілому як закон з урахуванням того, що вводиться з першого січня 2007 року. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування пропозицію: про прийняття в цілому як закону законопроекту за номером 7678. Прошу голосувати.

17:34:01

За-301

Закон прийнято. Дякую.

По фракціях, будь ласка. Всі фракції доклалися.

Партія регіонів - 55, комуністів – 56, Народна партія – 11, „Наша Україна» - 36, Блок Тимошенко – 24, соціалісти – 24, Народний Блок Литвина – 22, соціал-демократи (об’єднані) – 12, Українська Народна Партія – 12, „Відродження” – 5,, Партія промисловців і підприємців України – 12, Народний Рух України – 11, „Реформи і порядок” – 13, „Єдина Україна” – 0, „Позафракційні” – 6.

Папірець, який я тримаю в руках, свідчить про те, що ми трохи вже притомилися, бо дві фракції просять перерву. Це фракції „Регіони України” і соціал-демократи об’єднані.

Хто хоче висловитися?

(Ш у м у з а л і)

Будь ласка, Слаута вже готовий висловити ті думки. Дамо через півгодини.

17:35:16

СЛАУТА В.А.

Славута Віктор.

Заява фракції Партії регіонів.

Шановні Головуючий, шановні колеги, шановні громадяни України, сьогодні наша фракція не голосувала за внесення до порядку денного законопроектів до вступу України до СОТу, частина яких стосується АПК. Регіони України в котре заявляють: приєднання до СОТу на запропонованих умовах неприйнятне для України, як суверенної держави. Ми не противники приєднання, в принципі. Але ж потрібно трішки торгуватися та вибороти найвигідніші для України умови.

Нагадаємо: саме Уряд Януковича підписав 22-ві із 31-ого двостороннього протоколу в процесі приєднання нашої країни до СОТу і протокол з ЄЕС, в тому числі. Але сьогодні ми не можемо, наприклад, на вимогу Австралії та Аргентини дозволити завозити в Україну по 400 тон цукрової тростини щорічно. Також ми неготові до низки інших умов вступу до СОТ, погодившись на які, ми доб’ємо економіку і наше село.

Виходячи з цього регіони України виступають за продовження переговорного процесу з членами світової торгівлі на умовах відстоювання національних інтересів України, при цьому Уряд не повинен пекти. Як пиріжки, законопроекти, які стосуються вступу до СОТу, вимагаючи ухвалення їх уже прямо сьогодні.

Потрібний системний аналіз кожного законодавчого кроку в напрямку руху до світової торгівлі, а не штурм. Фракція Партії регіонів наголошує, що сьогодні вкрай погіршився стан аграрного сектору, села, селян. Злагоджена робота уряду Януковича у 2003-4 роках продемонструвала можливість суттєво поліпшити ситуацію на селі. Однак, обидва помаранчеві Уряди втратили динаміку, добивають сьогодні аграрний сектор, поставили Україну на межу продовольчої кризи. Взагалі-то відсутня стратегічне бачення розвитку цієї галузі. Мабуть, ми так загазовані, що забули, Крим, а за ним Південь через десять, дванадцять днів приступають до весняно-польових робіт, а там і кінь ще не валявся. Техніка не готова, дизпалива немає, міндобрива – це тільки мрія у цьому році для аграріїв, захисту засобів рослин немає, фінансовий стан господарств жахливий, виробники у збитках, вона гасять кредити минулих років. І, до речі, механізми фінансування АПК з бюджету вже цього року до сих пір не відпрацьовані. Навіть кредити сьогодні не отримаєш.

Фракція Партії регіонів глибоко стурбована тим, що непрофесійні дії влади загрожують спричинити вже нову у цьому році хлібну кризу на цей раз. До речі, до нового врожаю, ви знаєте, не вистачає півтора мільйони тонн продовольчого зерна. А хліб уже в деяких регіонах магазинах дорожчає.

Фракція Партії регіонів просять вважати цю заяву депутатським запитом до виконуючого Прем'єр-міністра України та вимагає від уряду терміново розглянути ситуацію, що склалася в АПК, задовольнити нагальні потреби товаровиробників для проведення весняно-польових робіт. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякуємо. Славута знає, що говорить.

Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Реєстраційний номер законопроекту 7742. Доповідає Олександр Бондарчук, фракція комуністів. Підготуватися Ярославу Сухому.

17:38:58

БОНДАРЧУК О.В.

Уважаемый Адам Иванович, народные депутаты.

Бондарчук, фракция коммунистов.

К вашему вниманию предлагается законопроект о внесении изменений в Закон Украины «Об обязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве».

На сегодняшний день действовала следующая норма по компенсациям пострадавшим от несчастного случая на производстве и получившем трудовое, получившем увечье и получившем потерю трудоспособности. На сегодняшний день разовая помощь оказывается в размере, которая ограничена 4 размерами максимальной заработной платы, с которой оплачиваются пенсионные взносы, то есть 4 на 4 тысячи умножаем, 16 тысяч. Вот максимальная разовая помощь, которую может получить шахтер, который получил потерю трудоспособности, скажем в 50-70%.

Раньше в соответствии с законом «О государственном обязательном социальном страховании от несчастного случая» такой работник получал как разовую помощь, так и ежемесячную, причем разовая помощь, она не ограничивалась. Формула размера помощи, которая оказывалась потерпевшему, следующая была. Бралась средняя заработная плата пострадавшего и умножалась она на процент потери трудоспособности.

Скажем, шахтер потерял 30% трудоспособности, у него была среднемесячная заработная плата тысячу гривен, он получал, значит, разовую помощь в размере 30 тысяч гривен, плюс ежемесячно к его зарплате или вообще к его доходам доплачивалось еще 30% от его средней заработной платы. То есть это была разовая помощь, размером, примерно, как сегодня получает ежемесячно заработную плату после соответствующего постановления премьера Юлии Тимошенко министр Украины, то есть где-то 25-30 тысяч. И вот считается, что для шахтера такая разовая помощь это очень много. И предложили ее сократить существенно, ограничив размером в 16 тысяч гривен.

Предлагается данным законопроектом устранить эту несправедливость, собственно это сужение существовавших прав у шахтеров на получение разовой помощи в таком размере.

И просьба поддержать данный законопроект. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці Сухий Ярослав Михайлович.

17:41:58

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Суть законопроекту висвітив автор. Мова йде про обмеження чотирьохкратним розміром граничної суми зарплати одноразової допомоги постраждалим на виробництві у разі стійкої втрати працевлаштування. Це положення, як сказав шановний колеги Бондарчук, зараз знаходиться на розгляді у Конституційному Суді України, де надано подання 46-ти народних депутатів України, які мають отримати відповіді на конституційність положень пункту чотири „Б” частини третьої статті 7-ї Закону України.

А автор законопроекту пропонує відновити положення пункту два статті 34 Закону України „Про загальне обов’язкове державне соціальне страхування”, базовий закон в редакції 21.12.2000 року, яка була тотожно. Пам’ятаєте, є Закон про охорону праці і там була стаття 11-та Закону України, яка говорила про виплату одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності, обмеження.

Коротко, якщо ми приймемо цей законопроект, а комітет рекомендує його прийняти, то запровадження його буде сприяти збільшенню одноразової страхової виплати потерпілим на виробництві до великих розмірів. Наприклад, при середній зарплаті тисячу гривень, якщо стійка втрата працездатності 70 відсотків людина зможе одноразово отримати 70 тисяч гривень, що для сім’ї майбутнього інваліда в принципі, непогано. Якщо 30 відсотків втрата працездатності, 30 процентів і тому подібне. Комітет звертає увагу автора законопроекту, на комітеті ми про це говорили, про негативне відображення, можливе негативне відображення на фінансово-економічному становищі основного платника … виплат Фонду соціального страхування, а також на незрозумілість джерел покриття страхових виплат, які були і до, і після запровадження базового закону.

Хочу всім нагадати, що колишній Закон про охорону та стаття 11 Закону про охорону праці, на яку посилається автор, вона говорить про виплату одноразової допомоги за рахунок власника коштів, якщо підприємство завдало травми на виробництві. Якщо пригадуєте, на той час у нас приїжджали шахтарі, 90, 2000 рік з касками, гриміли під Адміністрацією Президента, тут у нас вимагали відшкодування, бо на той час, близько 250 тисяч потерпілих на виробництві не отримали належних виплат, а заборгованість сягнула 641 мільйон гривень. Ми прийняли базовий Закон про соціальне страхування і на сьогоднішній день заборгованості такої немає. Але, у разі зняття обмеження одноразової допомоги витрати фонду на цей вид допомоги зросте. Чому комітет рекомендує прийняти цей законопроект за основу. Шановні колеги, ми таким чином отримаємо можливість спонукати роботодавця, спонукати власника підприємства заводу чи фабрики предметно займатися охороною праці, не допускати травм на виробництві, тому що він буде прекрасно знати, в які це кошти йому виллється. Тому законопроект комітет пропонує прийняти за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідь, співдоповідь заслухали. Будемо обговорювати? Так, Кармазін не уступає. Будь ласка. Підготуватись Сергію Шевчуку.

17:45:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Блок Юрія Кармазіна”.

Я хочу, щоб колеги, які боялися, що мене нема чи не буде – є, зараз був і буду також. Так, що спасибі вам, спасибі вам, спасибі.

Шановні народні депутати! Становище, яке сталося, дійсно, є ненормальним. Я хотів би сказати, що оновити справедливість завжди треба. І якщо ми з вами обмежили чотирикратним розміром граничні суми заробітної плати доходу внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, то давайте скажемо зразу, що ми це зробили вимушено, і це зробили у зв’язку з тим, і незаконно, і зробили це у зв’язку з тим, що була величезна заборгованість десь близько 700 мільйонів гривень на той час. Це перше.

Друге. Давайте скажемо, що це ще зроблено було і тому, що наша влада і наші керівники підприємств, в тому числі і шахт, не хочуть покращувати умови праці, не хочуть контролювати належним чином дотримування цих умов праці і тому у нас нещасних випадків набагато більше, ніж в будь-якій країні світу, яка робить аналогічні роботи. Тому давайте будемо говорити також і те, що відмічає в своїй доповіді Комітет з питань соціальної політики і праці. А він взагалі констатує, що існує неефективна і непрозора робота медико-соціальної експертної комісії і відсутній дієвий контроль а її діяльністю.

Тому, мені краще вважається, що треба замість того, щоб це констатувати, констатувавши зразу ставити питання про забезпечення контролю за цією діяльністю медико-соціальної експертної комісії, яка, очевидно, за якусь мзду підвищує рівень втрати працездатності.

Бачучи, що конвенція міжнародної, міжнародна конвенція передбачає, що потерпілий може вибрати одну з видів допомог одноразову, але періодичну, але тільки в тому разі, коли втрати працездатності не перевищують 25 відсотків, а, якщо перевищують, то виплачується щомісячна допомога. Ми маємо приймати цей закон. І ми маємо визнати, що зробили тоді неправильно, але зробили тільки з огляду на ту ситуацію, яка була.

Тому я вважаю, що це поновлення справедливості. Цей закон треба приймати. Звертаючись, дивлячись, як зараз ідуть голосування, звертаючись до всіх блоків, які називаються „Не туди” і „Не так”, і інших, сюди-сюди, я хочу сказати, шановний Адаме Іванович. Я прошу вас. Іде виборча кампанія. В залі 55 чоловік зараз знаходиться. Інформуйте, з яких вони блоків, з яких вони фракцій, щоб люди знали, що люди сьогодні бездіють, отримують депутатську зарплату. Не по …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, заспокойтесь.

На вимогу Юрія Анатолійовича я зачитаю статтю Регламенту, яка говорить і прошу всіх включаючи Юрія Анатолійовича в подальшому її дотримуватись.

Стаття Регламенту 3.2.10 , пункт 3 говорить: „ Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а в разі виступу від депутатської груп і фракції зазначає і її назву”. Про блоки абсолютно нічого тут немає.

Тому, Юрію Анатолійовичу, я прошу більше ви, називаєте, що ви Юрій Кармазін, але без свого імені блоку.

Так, будь ласка, Сергій Шевчук. Підготуватися Юрію Соломатіну.

17:49:41

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, після виступу нашого колеги, якого можна назвати людина-блок, тут у парламенті. Я хотів доповнити його виступ наступним. Я хотів би згадати, про кого, власне, йдеться, про кого турбується цього законопроекту. Йдеться про тих працівників, які в молодому переважно віці в результаті якоїсь біди втратили здоров’я, працездатність в результаті нещасного випадку на виробництві або в результаті професійного захворювання. Ви, очевидно, розумієте, що це не лише фізична травма, а і психічна травма на все життя, оскільки, як правило, такий працівник є годувальником сім’ї, і втрата годувальника лягає тягарем не лише на працюючого, а і на членів родини. Тому не можна спокійно ставитися до проблеми, яка існувала, і, безумовно, слід підтримати пропозицію висловлену в цьому законопроекті щодо того, щоб зняти обмеження чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справлялися внески до фонду, з тим, щоб фонд соціального страхування від нещасних випадків з такої величини надавав одноразову допомогу.

Цей законопроект сприятиме приведенню існуючого законодавства у відповідність з Конституцією нашої держави, істотно покращить матеріальний стан осіб, які постраждали внаслідок нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, а також зніме певну соціальну напругу і невдоволення порушенням їхніх прав.

Водночас до другого читання ми вважали, що можна було б дещо доповнити законопроект, підсилити вплив на роботодавця, який знову повинен згадати про безпеку праці. Безпека праці, як термін, вже давно неактуальна на багатьох сучасних виробництвах, скажімо, в європейському співтоваристві. Там говориться про рух підприємств здоров'я, де не лише безпека праці, де харчування, загазованість, шум, електромагнітні випромінювання і інші, скорочені до мінімуму з тим, щоб працівник повністю розкривав свої ресурси як фахівець, оскільки це значно дешевше, ніж навчати нового чи шукати собі нову робочу силу.

Фракція „Блоку Юлії Тимошенко”, звичайно, безумовно, буде підтримувати цю корисну законодавчу ініціативу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Продовжується засідання на 15 хвилин. Сергій Матвієнков, будь ласка. Сьогодні репліка буде.

17:52:52

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Маріуполь, фракция Социалистической партии.

Уважаемые коллеги, я сразу хочу сказать о том, что фракция будет поддерживать данный законопроект, но я хотел бы остановиться на некоторых моментах и вообще аспектах этой темы. Самое дорогое у человека это, конечно, здоровье, это не будет оспаривать никто. Я думаю, что никакими денежными средствами, никакими компенсациями мы не сможем человеку восстановить или возвратить ему то, что он потерял на производстве, если это действительно был несчастный случай. Никакие теньги не возвратят ему это здоровье, и мы это прекрасно понимаем. Но для того, чтобы хоть как-то облегчить его существование и жизнь, мы должны создать нормальную систему. Так вот, уже на протяжение многих лет мы задаем себе вопрос: существующая система - нормально ли она воздействует, нормально ли она компенсирует все те процессы, которые происходят у нас на сегодняшний день в обществе.

Все чаще из выступления в выступление, вот и сегодня, мы начинаем слышать в отношении того, что данная система не заставляет руководителей заниматься вопросами техники безопасности, что абсолютно на это дело смотрим сквозь пальцы, что не хотят промышленные предприятия заниматься этими вопросами, и так далее, и так далее.

Господин Сухой сейчас, вот мой коллега, говорил в отношении того, что нужно «спонукати» хозяйственного руководителя, для того чтобы он занимался этими вопросами. Я хочу задать вопрос: а как его «спонукати», если сегодня существует система платежей, при которой: уплатил – и свободен? То есть НИИ, библиотеки, исследовательские институты в равных долях внесли свою долю в общую копилку. Из общей копилки идет выплата. Да никогда мы не наладим эту систему до тех пор, пока мы не привяжем количество несчастных случаев к сумме выплат, до тех пор, пока мы не заинтересуем конкретного хозяйственного руководителя заниматься вопросами снижения травматизма на предприятии в себя, чтобы он был заинтересован в том, что, если он в этом году не допустил ни одного случая, он заплатил по минимуму; если он в этом году допустил 15 случаев, он должен платить по полной катушке. Потому действительно это здоровье человека. И для того чтобы стимулировать и подвести к этому вопросу, нужно в корне поменять систему и подход. Мы неоднократно говорим уже на эту тему. При чем говорим не первый год, но, к сожалению, вот та методологи, которая была, она позволила нам снять, решить проблему. Мы убрали все задолженности, которые были. Да, мы на тот момент, действительно, разрешили проблему. Мы решили проблему шахтеров в той задолженности, которую имели, мы решили проблему отсутствующих предприятий. Мы сняли, так сказать, остроту проблем, но сегодня выплывает новый вопрос и мы, необходимо, нам необходимо качественно поменять этот Закон для того, чтобы поставить, действительно, здоровье и жизнь человека в зависимость от того, что руководитель должен быть заинтересован в сохранении здоровья его трудящихся.

До тех пор, пока мы это не сделаем, будем руками разводить, менять какие-то нормы – ничего это нам не даст. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, всі бажаючи і Ігор Шурма, будь ласка, якщо є бажання. Так, так, тоді послухаємо Міністерство, яке має до нас найближче відношення. Будь ласка.

ГАРЯЧА О.В. Дякую, шановний Адаме Івановичу.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановний народний депутат Сергій Анатолійович Матвієнков правильно визначив політику. Якою він займається на своєму підприємстві. Якщо ми збільшимо виплати, не збільшивши відрахувань на фонд оплати праці, ми не зможемо профінансувати ці виплати, оскільки виплати регресникам здійснюються не з державного бюджету, а з фонду соціального страхування у зв’язку з нещасним випадком на виробництві і, не визначивши джерела покриття додаткових видатків, ми повернемося до боргів по цьому фонду.

Мені сьогодні от часто доводилося слухати пропозиції народних депутатів, які говорять про спонукання до більш раціонального використання коштів. Звичайно, якщо б ми певний ресурс використали на профілактику умов праці на виробництві, ми могли б зменшити кількість травм і не відшкодовувати витрати вже потерпілому, а навпаки залишати людей на виробництві і виплачувати заробітну плату, її підвищувати.

Тому це питання у двох аспектах необхідно розглядати - визначення джерел фінансування додаткових видатків і збільшення навантаження на фонд оплати праці. Остання пропозиція щодо збільшення нарахувань на фонд оплати праці, вона не підтримується не самими найманими працівниками, не їх роботодавцями, оскільки зменшує заробітну плату і зменшує видатки на профілактику і зменшення нещасних випадків.

Тому цей законопроект потребує суттєвого доопрацювання. І, на наш погляд, заслуговує на увагу врахування думки Науково-експертного управління відносно того, що необхідно мати рішення Конституційного Суду відносно цього питання. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, давайте ми дослухаємось до цих думок, приймемо законопроект у першому читанні, дочекаємося рішення Конституційного Суду і приймемо його в цілому як закон.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні закону про внесення змін до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, реєстраційний номер 7742. Прошу підтримати.

17:58:52

За-189

По фракціях. „Регіони України” – 24, комуністів – 55, Народної партії – 8, „Наша Україна” – 1, Блоку Тимошенко – 30, Соціалістичної партії – 23, Блоку Литвина – 21, соціал-демократи (об’єднані) – 8, Української народної партії – 7, „Відродження” – 6, Партія промисловців і підприємців – 2, Народний рух, „Реформи і порядок”, „Єдина Україна” – 0, позафракційні – 4.

Так, шановні колеги. Юрій Анатолійович, я вас бачу, ви репліку одержите, давайте із законом завершимо.

Я бачу, що підтримка є, трохи не зорієнтувались. Давайте в першому читанні підтримаємо його, дочекаємося рішення Конституційного Суду, потім розглянемо його і приймемо в цілому як закон. А в першому нехай працюють… Так би мовити, визначимося, що є проблема. Ми ж його не приймаємо як закон, але обозначимо. Як це українською точніше сказати, що є така проблема.

Хто за те, щоб повернутися до голосування про прийняття закону реєстраційний номер 7742, прошу голосувати. Давайте дружніше, допоможіть деяким фракціям.

18:00:26

За-217

Я ставлю пропозицію про направлення законопроекту на повторне перше читання, прошу підтримати. Голосуємо.

18:00:49

За-220

Шановні колеги! У нас ще 15 хвилин роботи, не розслабляйтеся.

По фракціях. „Регіони України” – 28, комуністів – 56, Народної Партії – 18, „Наша Україна” – 12, Блоку Тимошенко – 27, соціалісти – 28, Народний блок Литвина – 22, Соціал-демократи (об’єднані) – 11, Української Народної – 6, „Відродження” – 7, Партія промисловців і підприємців – 1, Народний Рух, „Реформи і порядок”, „Єдина Україна” – 0, позафракційні – 4.

Шановні колеги, давайте проголосуємо про направлення на повторне. Зараз. Давайте проголосуємо на повторне перше. Добре, правильно. Слабенко підказує абсолютно правильно. Хто за те, щоб повернутися до переголосування про направлення цього законопроекту на повторне перше читання, прошу голосувати.

18:02:14

За-243

Дякую. Повернулись.

Ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання Проекту Закону про внесення змін до Закону „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, реєстраційний номер – 7742. Прошу голосувати. Повторне перше читання.

18:02:53

За-257

Дякую. Прийнято.

Так, шановні колеги, можливо, ми про інтелектуальну власність приймемо? Ні? Тоді Кармазіну, будь ласка, репліка.

18:03:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Блок Юрія Кармазіна”.

Шановний Адаме Івановичу, ви неправильно зрозуміли подану мною пропозицію, пропозиція заключалася в тому, що я повідомив народним депутатам і українському народу, що в залі знаходилось трошки більше ніж 50 чоловіків, від 50 до 55 чоловік знаходилось в залі. Тобто одна дев’ята частина депутатського корпусу! І всі зараз говорять про вибори! Кого обирати? Оцих прогульщиків? Скільки це може продовжуватись? Тому, Адам Іванович, давайте в решті-решт почнем робити так. Ви будете називати ті фракції, по фракціям скільки є присутніх фізично. От зараз 378 карточок вставлено, а було в залі 50 чоловік. Одна дев’ята! Це ж ганьба.

У нас є, ви розумієте, треба чітко, щоб знали виборці, що це просто порожні місця так і будуть далі! Що вони і далі будуть займатися своїми справами. Що вони і далі будуть займатися бізнесом і іншими влаштуваннями інших лаштунків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович. Мабуть, дійсно я вас не так зрозумів, я користуючись вашою нагодою, від вашого імені запрошую наших виборців проголосувати за тих, хто присутній був сьогодні у цій сесійній залі. В тому числі стовідсотково був присутній блок Юрія Кармазіна в особі Юрія Кармазіна.

Так, шановні колеги, на цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошую закритим. Завтра початок роботи о 10-ій годині. На все добре.