ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 жовтня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені, та гості Верховної Ради України.

Прошу, шановні колеги,  підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему «Рада».

10:02:16

Зареєструвалися в сесійній залі 393 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги,  16 жовтня на 67-му році життя раптово помер народний депутат України віце-президент Національної академії наук України, директор Інституту політичних та етнонаціональних досліджень, член комітету у закордонних справах Іван Федорович Курас.

Прошу вшанувати пам’ять нашого колеги хвилиною мовчання.

Прошу сідати.

Одну хвилиночку, шановні колеги! Одну хвилинку!

Прошу прослухати оголошення: о 12-й годині ми оголосимо перерву на 45 хвилин, до 12.30 буде… о 12.30 завершується прощання в Клубі Кабінету Міністрів з Іваном Федоровичем Курасом. І просив би під час перерви віддати данину шани і пам’яті  народному депутату Івану Федоровичу Курасу. Тобто перерва буде з 12 до 12.45 хвилин.

Тепер наступне оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2 Регламенту  Верховної  Ради України інформую про вихід народного депутата України  Томича Івана Федоровича зі складу депутатської фракції Народного руху України та його входження до складу депутатської фракції Української народної партії.  (Оплески)

Так, будь ласка, з мотивів запишіться, будь ласка, 5 хвилин.

Так, будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Георгій Пономаренко, мікрофон.

 

10:04:44

ПОНОМАРЕНКО Г.Г. Цибенко.

 

ГОЛОВА. Петро Степанович Цибенко, мікрофон, будь ласка.

 

10:04:50

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Георгій Георгійович.

Шановний Володимир Михайлович, фракція сьогодні  провела своє засідання. Ми уважно проаналізували порядок денний сьогоднішнього засідання і  налаштовані працювати сьогодні щодо реалізації порядку денного. Але в суботу на вулицях міста Києва , зокрема на центральній вулиці міста-героя Києва,  вулиці Хрещатик, відбувались події, на які не лише фракція Верховної Ради, фракція комуністів Верховної Ради України, але і  Верховна Рада України має зреагувати.

Тому за для того, щоб ми працювали сьогодні у виваженому режимі, спокійно реалізовували той порядок денний, який є, фракція просить надати на початку засідання 3 хвилини для заяви фракції і для голосування проекту постанови, яким передбачається у середу,  на вранішньому засіданні заслухати інформацію міністрів-силовиків про події, які відбувалися 15 жовтня на центральних вулицях міста Києва. Я дуже прошу вас про це, Володимире Михайловичу.

 

ГОЛОВА. Так. Ярослав Сухий, фракція партії „Регіони України”.

 

10:06:01

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”.

Шановні колеги, безумовно, з  наближенням до парламентських виборів, політична напруга буде зростати не тільки в сесійному залі, але й на вулицях наших міст, на превеликий жаль. А я хочу звернути вашу увагу на те, що сьогодні у нас надзвичайно напружений день. Ми повинні прийняти, розглянути, уважно розглянути, прийняти комплекс законопроектів, котрі мають на увазі послабити, або мінімізувати соціальні  наслідки наших кроків до  Світової організації торгівлі.

І стосується це, в першу чергу, тієї галузі, яка найбільш може постраждати і вже страждає від не виважених вчинків наших урядовців. Мова іде про аграрно-промисловий комплекс. Тому я просив би сконцентруватися і зосередитися на роботі саме над цими законопроектам, які передбачено порядком денним.

І ще одне, звертаю увагу всіх колег, подивіться, будь ласка, до тих висновків, які ми отримали по бюджету на 2006 рік.

Ви там не побачите ні інвестицій, ви там не побачите стратегічних напрямків розвитку народного господарства, іде звичайнісіньке перетягування ковдри. Потрібно над бюджетом працювати більш предметно.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Олександр Бандурка, фракція „Народної партії”.

 

10:07:14

БАНДУРКА О.М.

Олександр Бандурка, Народна партія Володимира Литвина.

Шановні колеги, знову в усіх присутственних місцях органів влади створюються черги: при оформленні субсидій, при оформленні чеків на погашення заборгованості по комунальним платежам за рахунок збереження в ощадкнижках. Я бачу, що у нас в порядку дня ціла низка є законопроектів по соціальному захисту населення. Було б доцільно, якби ми  врахували і питання вимог до органів влади на місцях підняти рівень роботи з населенням. Черги стоять, не можуть  попасти на прийом до голів райдержадміністрацій, до чиновників місцевого  самоврядування. Тому було б доцільно, якби ми на це звернули увагу у своїх обговореннях по законопроектам.  Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

10:08:22

ШКІЛЬ А.В.

Дякую.  Я хотів би наголосити на тому, що от тут плакат повісили, і фракція комуністів вимагає виступу. Я вважаю, що це просто бажання зірвати нормальну роботу парламенту Верховної Ради України, тому що, ну в принципі, жодних підстав ні для написання там … ніхто не збирається, по-першому, реабілітовувати нікого. По-другому, ці люди – ветерани УПА – не потребують жодної реабілітації ні від кого, тому що вони реабілітовані власним українським народом і визнана їхня боротьба боротьбою за незалежність України хоча б тим, що і Герб, і Прапор Української держави такий самий за котрим… під котрим воювали ті люди і відвоювали чесно і мужньо. І тому треба було б тільки говорити про  визнання   вояків УПА  учасниками хоча би бойових дій, тому що це важливо і важливий момент. Примирення  може наступити тільки після того. Бо не забуваємо  про те, що  примирення в народі може бути тільки тоді, коли цього бажають обидві сторони.

Я пропоную просто перейти до роботи, нормальної роботи парламенту зараз. Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Володимир Цибулько, фракція Української народної партії.

 

10:09:33

ЦИБУЛЬКО В.М.

Прошу передати слово Михайлу Ратушному.

 

ГОЛОВА.  Михайло Ратушний. Мікрофон, будь ласка.

 

10:09:47

РАТУШНИЙ М.Я.

Не включили. А, от тепер включили.

Шановні колеги, шановні радіослухачі.    

Михайло Ратушний, Українська народна партія.

Найперше. Я звертаюся до колег з боку комуністичної фракції, давайте не розпалювати громадянське протистояння в українському суспільстві. Ніхто не перешкоджає воїнам, які служили в Червоній радянській армії відзначати 9 травня. Ніхто не закидає кефіром і гнилими яйцями богослужіння Московського патріархату. Для чого ви це робите? Вам треба кров на вулицях на України? Вам треба мало крові, яка була під час вашого режиму? Вояки УПА давно реабілітовані як борці за волю України і вони будуть реабілітовані української державною владою. Вам не стидно за цю провокацію, яку…

 

ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги! Ми обмінялися міркуваннями. Я просив би нам домовитися таким чином, шановні колеги, щоб ми могли нормально і  цивілізовано працювати. Відносно пропозицій, які прозвучали від Петра Степановича Цибенка дати можливість виступити із заявою. Для цього нам потрібно прийняти рішення Верховної Ради , інакше я не можу йти. Або треба, щоб дві фракції.. одну хвилиночку, я прошу вас.

Або треба, щоб з такою вимогою виступили дві фракції. Зараз до мене звернулися дві фракції, це фракція «Єдина Україна» і фракція БЮТ з вимогою оголосити перерву чи виступити із заявою. Будь ласка, а ви тоді Петро Степанович, подумайте, якщо буде така процедура, давайте підемо.

Шановні колеги!  Я йду за Регламентом, кажу: давайте пропозиції.

Хто буде виступати від вас. По мотивам я вам дав, з мотивів я дав. Я б з мотивів дав. (Шум у залі)

Я поставлю на голосування, ви  сядьте, але зараз по Регламенту, є  зараз вимога двох фракцій, я даю їм, а після того я поставлю на голосування.
Одну хвилиночку, я прошу вас, шановні колеги!

Не перерва. Вони виступають із заявою.

( Ш у м  у  з а л і)

Шановні колеги!  Одну хвилиночку, дайте мені сказати. Можна? З мотивів голосування   можна  дати виступ на одну хвилину. Ви попросили з мотивів, виступили. Я пояснив, що, оскільки ви наполягаєте на тому, щоб  було 3 хвилини для заяви, і у  вас немає  заяви від двох фракцій,  тому я це питання можу поставити на те,  щоб проголосувала… Ну, послухайте. Щоб  проголосувала Верховна Рада. Якщо Верховна Рада   прийме таке рішення, то буде, а, якщо не прийме Верховна Рада, вибачте, тоді  давайте дві фракції хай звертаються.

Прошу сісти, бо ви не зможете голосувати, сядьте, будь ласка. Я поставлю на голосування, а ви не зможете проголосувати, сядьте, будь ласка.  Сядьте, бо ви не зможете проголосувати. Та встигнете ви заблокувати. 

Шановні колеги! Для того, прошу уваги, щоб розблокувати  трибуну (я розумію, що зараз буде наступна пропозиція),  була пропозиція, щоб надати фракції три хвилини для  виголошення заяви. Оскільки це не передбачено Регламентом,  для цього потрібно рішення Верховної Ради.

Я ставлю на голосування. Хто за те, щоб   надати  представнику фракції  Комуністичної партії виступити з заявою протягом трьох хвилин.? Прошу, проголосуйте.

 

10:14:17

За-238

Будь ласка, виступайте, 3 хвилини.

 

10:14:30

ЦИБЕНКО П.С.

Заява фракції Комуністичної партії  України.

«Події останніх днів з усією  очевидністю засвідчили цілком реальну небезпеку  неофашизму в Україні, щодо якої неодноразово застерігали  комуністи. Про це свідчить проведення напередодні в центрі  Києва з’їзду УНА УНСО – організації, яка створена владою  задля виконання каральних, антинародних, антикомуністичних  акцій. Про це свідчить наполегливі  намагання влади в рік 60-річчя Великої перемоги над фашизмом реабілітувати кривавих фашистських поплічників із ОУН-УПА, прирівнявши їх за статусом і обсягом пільг до ветеранів Великої Вітчизняної війни, а відтак піддати ревізії і підсумки Другої Світової війни та висновки Нюнбергського міжнародного трибуналу. Про це свідчить також спроба провести парад вояків ОУН-УПА на Хрещатику та намагання УНА-УНСО влаштувати там криваве побоїще. Але організатори цієї зухвалої провокації, які розраховували на активну підтримку киян, прорахувалися.

Тисячі киян та гостей міста-героя відгукнулися на заклик Комуністичної партії України та організації ветеранів України, інших прогресивних сил і вийшли на Хрещатик для того, щоб зупинити цей націоналістичний шабаш. Все це бачила завдяки телебаченню вся Україна, за виключенням хіба-що єдиного загальнонаціонального каналу «УТ-1», який у своєму випуску новин суботи цинічно юродствував з приводу неучасті Компартії України у цих доленосних подіях.

Зазначені події вкотре в історії засвідчили, що, розпочинаючи боротьбу з комунізмом, з власним народом, влада неодмінно отримає фашизм. Все це сталося через відому позицію Президента України Віктора Ющенка щодо реабілітації ОУН-УПА та за активного сприяння Кабінету Міністрів України на чолі з Єхануровим.

Фракція Комуністичної партії України від імені мільйонів своїх сторонників вимагає: перше, Президенту, органам влади України відмовитися від подальших спроб реабілітації ОУН-УПА. Нині 2 млн. 843 тис. громадян України уже поставили свої підписи проти реабілітації ОУН-УПА.

Друге. Заборонити УНА-УНСО та її воєнізовані формування як такі, теоретичні основи та практична діяльність яких суперечать чинному законодавству України. Міністерству внутрішніх справ, Генеральній прокуратурі, Службі безпеки України негайно провести ретельне розслідування подій, що відбувалися 15 жовтня на Хрещатику та Майдані Незалежності, і проінформувати Верховну Раду України.

Генеральній прокуратурі України впродовж жовтня 2005 року перевірити законність рішень, прийнятих деякими радами західних областей щодо реабілітації ОУН-УПА. Компартія України заявляє про свою готовність про створення широкого антифашистського фронту. Неофашизм не пройде. Спасибі.

 

ГОЛОВА.  Шановні  колеги, прошу уваги. Відповідно до вимог Регламенту, у нас є  пропозиції чотирьох фракцій надати їм право на перерву, або для виголошення заяв.

Перша така заявка поступила від фракції «Єдина Україна» і БЮТ. Будь ласка, хто буде виступати?

Богдан Губський, підготуватися Ратушному.

 

10:17:58

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги,  від імені фракції і партії «Єдина Україна» та Блоку Юлії Тимошенко, я хотів би зробити серйозну заяву.

Сьогодні в порядок денний  поставлено ряд законопроектів, зокрема, № 8019-9, № 8263, № 8263-1, автори яких, по-перше, передбачають, або взагалі заборонити приватизацію Криворіжсталі, включивши цей об’єкт до переліків об’єктів, які не можна приватизувати. Або накласти мораторій, взагалі, на продаж будь-яких державних пакетів. Тобто, як кажуть, «не мытьем, а катаньем».

Давайте згадаємо історію цього питання. Попередня приватизація Криворіжсталі, зокрема, і це  було доведено всіма судовими рішеннями і, в тому числі,   Верховного Суду, пройшла з порушенням законів.

Справа набула всеукраїнського розголосу. Урядом було прийнято відповідне   рішення влітку, поставити на повторний продаж пакет Криворіжсталі.  Передбачалося і передбачається здійснити абсолютно відкритий продаж, де кожна бажаюча  фірма, яка  має можливість вкласти гроші в свій комбінат, продати, або купити його за великі гроші.

Планується виручити 20-25 млрд. гривень за пакет Криворіжсталі. Ці гроші, і  це  абсолютно чітка позиція, як партії Єдина Україна, так і  партії  Блоку Юлії Тимошенко, що ці гроші потрібно   направити, по-перше,  на повернення викрадених грошей в людей, які були викрадені в Ощадному банку.

Десятки мільярдів гривень, під час розпаду СРСР, я  нагадаю, були людьми втрачені. Сьогодні пенсіонери, ветерани, не мають часто копійки, десяти-двадцяти гривень, щоб послати  дітей в школу, щоб купити їм якусь їжу. Це несправедливість і ці гроші потрібно людям повернути. Потрібно мати, де їх взяти.

Так от, продаж „Криворіжсталі” за 20-25 млрд. гривень дасть можливість отримати ці гроші.

Друге питання, куди можна було б направити ці гроші. Це підняття заробітних плат і пенсій, які є мізерними в нашій державі. І вже в наступному році можна було б довести мінімальну зарплату до 800 гривень або до тисячі. Тому, позиція «Єдиної України» і Блоку Юлії Тимошенко дуже чітка: потрібно ці об’єкти продати за реальні гроші. Адже сьогодні деякі сили, в тому числі, які приватизували управління заводу, справді хочуть ним керувати. Це ганебна практика минулих років. Адже, хто хоче заборонити приватизацію «Криворіжсталі», хто? Конкретні фірми і структури, які наживаються по заниженим цінам, продаючи метал.

Тому позиція, ще раз підкреслюю, «Єдиної України» і Блоку Юлії Тимошенко, продати цей об’єкт за 20-25 млрд. грн., гроші направити на повернення знецінених заощаджень людей в Ощадному банку і провести прозорий конкурс.  Дякую за увагу!

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, на вимогу двох фракцій, Народного Руху України, Української Народної Партії, слово для виголошення заяви має Михайло Ратушний.

 

10:20:59

РАТУШНИЙ М.Я.

Шановні виборці, шановні колеги. Сьогодні фракції Української народної партії і Народного руху України збирались розпочати тиждень конструктивно. В порядку денному, як ви знаєте, стоять питання, пов’язані з сільським господарством, питання, пов’язані з приватизацією таких серйозних об’єктів, як «Криворіжсталь». Але, як тепер стало зрозуміло, що події, що відбулися 15-го числа на вулиці Хрещатик, це не була випадковість. Є певні політичні сили, до них належить і фракція Комуністичної партії, які зацікавлені, щоб в Україні не було ні миру, ні спокою, а була кров і дестабілізація. Нічого дивного, що червоні прапори Комуністичної партії на Хрещатику були разом з кольорами царської Росії і російського три кольору. Ви хочете ще крові, вам мало крові десятки мільйонів українського народу, яку пролила Комуністична партія під час голодоморів, під час громадянських війн. Вам не потрібна сильна, мирна, демократична Україна, ви є п’ята колона Москви. І те, що відбулося на Хрещатику, підтвердило, що ви є просто на просто тими, хто відстоює тут  інтереси Кремля. І ви, шановна, також, з  чарівною посмішкою. Ви якраз привели на територію сучасної України банди Гітлера, ви є комуністично-нацис…, ви були соратниками Гітлера і проводили парад з ними в Бересті. Вам ніколи не відмитися від крові безневинних українських громадян. УПА  ОУН визнано українським народом. І вона буде визнана в цьому залі. А якщо ви далі будете проливати кров, спробуйте її пролити. Ми створимо справді антикомуністичний фронт, який призведе до того, що новий Нюрнберг засудить, як фашизм, засудить і вас, і вашу злочинну комуністичну ідеологію.

Я впевнений, що тих прапорців, червоних, в наступному Парламенті буде набагато менше, або зовсім не буде, це позиція української народної партії і Народного руху України.

Ми закликаємо українське суспільство стати вище, проти чвар, не допустити розколу і забезпечити єдність, яка так вкрай нам потрібна. Україна завжди страждала від протистояння, її завжди направлювали чи Варшава, чи Москва. Я думаю, що в українського суспільства вистачить мудрості об’єднатися і не допустити протистояння на вулицях і добитися, нарешті визнання воїнів ОУН-УПА борцями за волю України. А націонал-демократичні сили це забезпечать.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, шановні колеги, прошу уваги, дві фракції „Наша Україна”, „Реформи і порядок” також наполягають на перерві, або для виголошення заяв. Відповідно до регламенту, будь ласка, хто буде виступати?

Ігор Рафаїлович Юхновський, будь ласка. І давайте будемо переходити до практичної роботи.

 

10:24:40

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати,  в минулу п’ятницю відбулося засідання  комітету по виясненню ролі  ОУН-УПА у Другій світовій війні при Кабінеті Міністрів України. Воно було скликано під керівництвом віце-прем'єра В`ячеслава Кириленка. При тому була доповідь комісії Інституту історії, яка працювала над цим питанням. Комісія була дуже кваліфікована і її результати є наступні, які я хочу всім повідомити.

По-перше, справді, під час Другої світової війни були організовані батальйони  Nachtigal і Роланд, вони були організовані німецькою розвідкою. Дійсно, було організовано  дивізія СС «Галичина».  Але при цьому до цих питань ОУН-УПА не має ніякого відношення. Більше того…

(Шум)

Більше того, є заява керівництва ОУН-УПА про те, що організація дивізії СС «Галичина» може нанести велику шкоду Україні в її майбутньому розвитку. Тобто, справді ці  дві організації… до цих двох організацій не  мали ніякого відношення.  Крім того, заява про те, що про ОУН-УПА говорилося в Нюрнберзькому процесі, теж не відповідає дійсності, на Нюрнберзькому процесі ні слова не говорилося про  ОУН-УПА. Таким чином, всі ці заклики і звинувачення в сторону ОУН-УПА, які говоряться з боку комуністичної фракції, є неправдиві і не відповідають дійсності. Це повна фальсифікація  історії, як довели наші вчені.

Справді,  ОУН-УПА боролися за Україну. Справді, ОУН-УПА несли величезні шкоди і, крім того, з боку  відділів КГБ були нанесені страшні шкоди мирному населенню по її вивезенню. В зв`язку з тим я хочу заявити, що  фракція «Наша Україна», фракція ПРП не має ніякого  відношення до екстремістках  відношень, які робляться зліва фракцією комуністів як і справа  УНСО УНА. Ми вважаємо, що держава повинна іти нормальним спокійним розв`язком. Я як ветеран Великої Вітчизняної війни   звертається до шановних комуністів: не приписуйте собі якоїсь особливої ваги, особливої заслуги у Великій Вітчизняній війні. Я як учасник боїв у Великій Вітчизняній війні, заявляю, що весь радянський народ боровся там і хоч ніс величезної шкоди із-за дуростей величезних, які там були зроблені.

Тому я стою за те, щоб ми прийняли той закон, який пропонує Кабінет Міністрів стосовно визнання ОУН-УПА воюючою…

 

(Шум у залі)

ГОЛОВА.  Шановні колеги, прошу уваги!

Обмінялися репліками. Оскільки під час виступу Михайла Ратушного була апеляція, звернення до Зареми Катушевої, вона має право на хвилину. Будь ласка.  (Шум у залі)

Було! Шановні народні депутати, я прошу вас, заспокойтеся!

Зарема Катушева стояла тут, і безпосередньо Михайло Ратушний звертався.

Будь ласка, мікрофон.  Заспокойтеся! Було!

 

10:28:18

КАТУШЕВА З.Г.

Дорогие соотечественники!

Я хочу обратиться ко всему народу Украины: в этом деле точку уже поставил Нюрнбергский процесс. И вот переписать историю, реабилитировать преступников ОУН-УПА – это еще раз говорит об истинном лице «Нашей Украины».

Я надеюсь, что больше трибуна не будет больше использована преступниками для пропаганды тех, кто воевал против своего народа. И, кстати, продолжает воевать по сегодняшний день.

 

ГОЛОВА. Так, все, дякую.

Прізвищ не згадувалося, заспокойтеся! Я прошу вас, і ви, і ви заспокойтеся!

 

КАТУШЕВА З.Г. Мы еще раз хотим сказать, что Компартия никогда не допустит возвращения фашизма на украинскую землю.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я прошу вас не перекрикувати.

Я ще раз хочу сказати, що відповідно до вимог Регламенту, якщо персонально називається. Зарема Катушева стояла тут і Михайло Ратушний звертався до Зареми Катушевої.

І заспокойтеся, будь ласка! Я не служу не вам і не вам, я служу парламенту. І не тисніть на мене! Все, досить! Досить! Досить, шановні колеги.  Я ще раз хочу сказати, шановні колеги, я йду за Регламентом. Все. Шановні народні депутати! Шановні народні депутати! Я прошу вас, ви не кричіть, не знаючи, про що йде мова…

Давайте таким чином: нехай роздадуть цей проект постанови Секретаріат, а   потім на вимогу я поставлю до включення до порядку денного, нехай роздадуть, її ж немає ще в залі. Нехай роздадуть, Секретаріат нехай роздасть спочатку. Шановні колеги, поставимо, тільки будь ласка, я прошу вас.

Шановні народні депутати! Ми відповідно до  рішення Погоджувальної ради маємо зараз розглянути перелік, ряд законопроектів, які стосуються одного і того ж питання - подальшої долі «Криворіжсталі». Тому пропонується таким чином: зараз розглянути питання про повернення до раніше не підтриманого проекту закону реєстраційний номер 8019-9. Після того розглянути питання про включення до порядку денного інших питань. Потім доповідь зробити по кожному із цих питань, співдоповідь від комітету єдиного, а  потім обговорити всі проекти, а голосувати по кожному окремо.

Оскільки, по суті справи вони стосуються одного і того ж питання. Немає застережень? Немає? Тому прошу уваги, шановні колеги, я ставлю на голосування про повернення до раніше не підтриманого проекту закону про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягаю приватизації» щодо ВАТ «Криворіжсталь». Реєстраційний номер 8019-9. Прошу голосувати.

 

10:32:01

За-236

Ми повернулися до розгляду проекту закону. Тепер далі, шановні колеги.

По фракціях? Будь ласка.

Комуністів  - 55, «Регіони України» - 48, Народна партія – 30, «Наша  Україна» - 0, Блок Тимошенко – 1, СПУ – 25, Українська народна партія – 0, «Вперед, Україно!» - 19, СДПУ (о) – 20,  «Єдина Україна» - 0, «Реформи і порядок» - 0, Партія промисловців і підприємців – 14, Народний Рух України – 0,  НДП «Трудова Україна» - 9, позафракційні – 15.

Тепер, шановні колеги, я буду ставити на голосування про включення до порядку денного  і розгляду інших документів.

 Ставиться на голосування  для включення до порядку денного проекту Закону  про  введення мораторію на приватизацію пакета акцій, що належить державі у статутному фонді  ВАТ „Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» (реєстраційний   8263). Автор  Людмила Кириченко, народний депутат, звісно.

 

10:33:23

За-244

Ми включили до порядку денного. 

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Постанови про збереження у власності держави пакету акцій у ВАТ «Криворіжсталь». Це  реєстраційний номер   6263-1, автор Геннадій Самофалов, народний депутат.

 

10:34:03

За-244

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування ще одну пропозицію про включення до порядку денного проект  Постанови про тимчасові обмеження у сфері приватизації, реєстраційний  номер 8274. Автор народний депутат Зубанов Володимир Олександрович.

 

10:34:38

За-243

Рішення прийнято.

Ще один проект постанови під номером 8274-1, автор якої народний депутат Демьохін Володимир, він її знімає, цей проект постанови. Так, шановні колеги, давайте домовимося про регламент розгляду питання. Пропонується таким чином: Кириченко Людмила по двох законопроектах, тоді до п'яти хвилин. Відповідь на запитання до трьох хвилин. Авторам інших проектів до трьох хвилин для доповіді, для виступу від комітету до п'яти хвилин. І протягом 15 хвилин обговорення. Нема заперечень? Немає.

Будь ласка, Людмила Федорівна, по двох документах.  

 

10:35:36

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу,  я вдруге прошу вас повернутися до законопроекту про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (щодо ВАТ "КГМК"Криворіжсталь"), реєстраційний номер 8019-9 від 09.09.2005, тому що в черговий раз хочу привернути вашу увагу, що незважаючи на запевнення високих посадовців, продовжуються порушення законодавства, зокрема і в процесі приватизації.

Безумовно, я розумію, що оскільки всім відома моя позиція як прихильника приватизації, викликає запитання: чому я подаю такий законопроект? Я підтримую ринкові відносини. Однак, у ситуації, яка склалася, я пропоную, щоб на даний час акції ВАТ «Криворіжсталі» залишалися у державній власності. На мій погляд, це сприятиме підвищенню іміджу держави, адже загальновідомо, що нинішній конкурс з продажу акцій ВАТ «Криворжісталь» здійснюється у період, коли ще не закінчений судовий розгляд скарг інвесторів, які придбали акції заводу на попередньому конкурсі.

До речі, я хочу звернути увагу на те, що ні в одному рішенні суду не відмічено було порушення законодавства з боку інвестора. Отже, для того, щоб привести прозорий конкурс з дотриманням законодавства спочатку слід        завершити судові справи, адже непорушність права приватної власності гарантується Конституцією України.

Нині ж, не зважаючи на запевнення, що всі мають дотримуватися законів, вони ігноруються всіма. І, перш за все, урядом, який оголосив конкурс продажу акцій ВАТ „Криворіжсталь”, у період, коли ще не були закінчені судові справи.

Так я хочу нагадати вам всім, що рішення Кабінету Міністрів про оголошення конкурсу про ВАТ „Криворіжсталь”, було оголошене 10.08.2005 року, в той час, коли у Верховному Суді  лежали позивні заяви і рішення Верховного Суду відбулося тільки  31.08.05. Це пряме і найгрубіше порушення законодавства.

Звичайно, мені зрозуміла і стурбованість колег, які повідомляють, що за нинішнього управління ВАТ „Криворіжсталь”, Фондом державного майна кошти підприємства використовуються для фінансування деяких політичних сил.

Ми розглядали цю ситуацію. Я хочу відмітити, що  так, це має місце. Однак, я хочу наголосити на тому і для кожного депутата це відомо, що таке становище не тільки на ВАТ Криворіжсталь, таке становище на кожному державному підприємстві.

Тому, я пропоную, щоб змінити цю ситуацію, перш за все, я правоохоронні органи. Але я хочу звернутися і пропоную дати протокольне доручення Кабінету Міністрів України, невідкладно розробити заходи щодо реалізації виготовленої продукції комбінату, виключно    аукціоні. Це змусить навести порядок на цьому підприємстві.

Я звертаюся до всіх вас. Шановні  колеги, підтримати цей законопроект, щоб надати шанс Президенту вийти достойно з цієї ситуації, в яку його втягнув попередній уряд, і зберегти лице на  міжнародному рівні.

Я прошу проголосувати цей закон не тільки в першому, а й в цілому.

Дякую за увагу.

Я еще хочу обратить ваше внимание на то, что и второй мой законопроект про введення мораторію на приватизацію пакета акцій, що належить державі в статутному фонді  ВАТ "Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат”, носить ті ж самі обґрунтування.

Я хочу, щоб ви розуміли, сьогодні 93 відсотки акцій знаходяться в Фонді державного майна і Фонд державного майна керує цим підприємством. Тому, на ваш розсуд, я виношу два законопроекти, про те, щоб ми ці акції передали, пакет акцій передали в перелік підприємств, котрі не підлягають, тобто перелік номер один, підприємства, котрі не підлягають приватизації. Це законопроект 8019-9. І другий законопроект.

 

ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити. Все у вас, да?

Будь ласка, запитання, шановні колеги, три хвилини, якщо є такі, запишіться, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записались. Ала Александровська, фракція комуністів.

 

10:41:04

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Людмила Федоровна! Александровская, фракция коммунистов.

Проблема „Криворожстали” - это проблема национальной безопасности, мы же понимаем, что те предприятия, которые дают максимальный доход являются предприятиями, гарантирующие экономическую стабильность в Украине.

Я думаю, что нужно поддерживать предложения по введению мораторию на приватизацию пакета акций этого предприятия. Но как вы относитесь к тем поползновениям, которые здесь в зале звучат, на счет перепродажи „Криворожстали”? То есть, предлагается, вы знаете, что был законопроект, который предлагает забрать „Криворожстали” государству и потом снова путем, не важно каких там процедур, но снова продать в частные руки. Как вы к этому относитесь?

 

КИРИЧЕНКО Л.Ф. Спасибо большое за вопрос.

Я отношусь к этому крайне отрицательно и тому подтверждения мои законопроекты. Я хочу сказать, что сегодня продажа, вообще продажа пакета акций Кироворожстали крайне не уместна, почему, потому что сегодня  такой экономический статус Украины… Вы знаете, мы настолько  потеряли  на международной арене своими только заявлениями о реприватизации, что тот инвестор, который придет к нам сегодня, он не даст тех денег, которые мы ожидаем. Это – прежде  всего.

Несмотря на это, я  хочу отметить еще какой вопрос. Те деньги, вообще… Что такое приватизация, какова цель приватизации? Это чтобы деньги, которые бы мы получили от приватизации, шло бы на развитие Украины, на экономический рост Украины. Эти деньги, которые сегодня так усиленно хотят получить от продажи «Криворожстали», прежде всего, вы прекрасно понимаете, пойдут на проедание, потому что ни для кого не секрет, сегодня уже в бюджете нет денег на выплату оплаты бюджетникам, сегодня нет денег для того, чтобы пенсии выплачивать. И, естественно, сегодня единственный выход правительство видит… видело то правительство, которое было, в том, чтобы продать это предприятие, акции этого предприятия и таким образом возместить деньги.

Я считаю, что это не выход, я считаю, что деньги мы можем найти совершенно в другом месте и решить эти проблемы абсолютно другим способом.  Спасибо.

 

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція „Регіони України”.

 

10:43:19

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Прошу передати слово колезі Пеклушенку Олександру Миколайовичу.

 

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, мікрофон.

 

10:43:29

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

«Регионы Украины», Запорожская область.

Людмила Федоровна, скажите, пожалуйста, кто, по вашему мнению, лоббирует быстрое, спешное выставление на конкурс такого серьезного пакета акций? Кто заинтересован в суете и спешке продать столь серьезный завод? Первое.

Второе, вы абсолютно правы, что не может быть поставлен этот вопрос, пока все судебные процедуры не будут пройдены, пока последний вопрос в судах не будет решен.

Третий момент, который очень важен. Если этот завод и этот пакет акций выставлять, то его надо выставлять на особо разработанных условиях.

И последний вопрос: ваша комиссия патронирует сейчас ситуацию с экономикой «Криворожстали», вы знаете, что там происходит с точки зрения эффективного управления данным предприятием.

 

КИРИЧЕНКО Л.Ф.  Спасибо большое.

Я постараюсь по порядку ответить на ваши вопросы. Да, прежде всего, как я уже сказала, лоббируют продажу этого предприятия, и мы это видим из постановления Кабинета  Министров,  естественно, то правительство, которое ушло, -  это правительство Юлии Владимировны Тимошенко. Я  думаю, здесь много говорить об этом не надо. И так понятна ситуация: почему это произошло. И, естественно, те люди, которые поддерживают ее, будут поддерживать этот законопроект, будут выступать против этого законопроекта. Одно я вам хочу сказать, что да,  в действительности, комиссия, которую я возглавляю по приватизации Верховной Рады тщательно следит за той экономической ситуацией, которая сегодня создалась на предприятии. Я  хочу сказать, что она не из лучших. Но я хочу всем напомнить, что до  прихода на «Криворожсталь» Дубины, вы помните, наверное, это все, да, что предприятие «Криворожсталь» вообще была  на грани банкротства.

Это было серьезная ситуация экономическая с этим предприятием. Дубина  вытащил это предприятие и если сегодня Правительство, если сегодня не примет срочные меры для восстановления экономики на этом предприятии, для урегулирования, а  это прежде всего реализация этого, продукции, которая производит  «Криворожсталь», я думаю, что мы будем, конечно же, иметь вторую такую ситуацию.

Я думаю что правительство Еханурова это не допустит. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Так, дякую вам. Сідайте Людмила Федорівна. Так далі, будь ласка, Геннадій Самофалов щодо проекту постанови  8263-1. Підготуватися Володимиру Зубанову. 3 хвилини.

 

10:46:15

САМОФАЛОВ Г.Г.

Уважаемый Владимир Иванович, уважаемые коллеги, депутатская фракция политической партии „Регионов Украины” поручила мне изложить вам позицию ушей фракции по одному сегодня из самих острых проблем, которые волнуют граждан Украины, это по вопросу предприятия „Криворожсталь”.

Наша позиция изложена в проекті постанови  про збереження у власності держави пакету акцій у ВАТ „Криворіжсталь”.

Прийняття проекту постанови про збереження у власності держави пакету акцій у ВАТ „Криворіжсталь” обумовлена стратегічним значенням підприємства для економіки і безпеки держави. Та необхідністю забезпечення стабільної та ефективної роботи флагмана української металургії ВАТ „Криворіжсталь”.

ВАТ „Криворіжсталь” є унікальним і найбільшим підприємством гірнично-металургійного комплексу України. До його складу входять  гірничо-збагачувальний комплекс,  агломераційне, коксохімічне та металургійне  виробництво, що дає можливість виконувати повний цикл виробництва  металу.

Чистий прибуток становив у 2003 році 870 мільйонів гривень, у  2004 році -  2 мільярда… шість десятих мільярда… мільйона гривень. За перше півріччя 2005 року – 790,3 мільйона гривень. Кількість працюючих станом на 1 липня 2005 року составляє 56,9 тисяч чоловік.

Головна мета прийняття постанови – це захист національних інтересів держави, що забезпечує контроль за підприємством, які мають стратегічне значення  для економіки, для безпеки держави і забезпечують високу ефективність виробництва, перебуваючи у державній власності.

Ми пропонуємо:

Перше. Вважати доцільним залишити у власності держави пакет акцій у розмірі 93,02 у ВАТ «Криворіжсталь».

Друге. Рекомендувати Президенту України  вжити заходів щодо збереження у власності держави пакету акцій ВАТ «Криворіжсталь» та припинення  проведення  конкурсу з його продажу.

Третє. Кабінету міністрів України, Фонду державного майна України вирішити в установленому порядку питання, пов`язане з оголошенням конкурсу з продажу пакету акцій у ВАТ «Криворіжсталь» та припиненням його проведення.

Четверте. Спеціальній Контрольній комісії  Верховної Ради України з питань приватизації забезпечити невідкладну підготовку та внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону  щодо  мораторію на приватизацію державного пакету акцій  у ВАТ «Криворіжсталь».

Я поддерживаю пропозицію  комитета о том, чтобы правительству разработать механизм продажи продукции этого  предприятия на конкурсной основе на аукционах и биржевых торгах. Если этот вопрос будет решен, то увеличатся поступления в бюджет госуджарства, каждая семья особенно криворожстальцев, получит дополнительные средства  для улучшения своего благосостояния и это пойдет только на  пользу  державы. Я просил бы поддержать данный проект постанови.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Дякую.  Володимир Зубанов відносно проекту постанови, реєстраційний номер 8274.

 

10:49:36

ЗУБАНОВ В.О.

Владимир Зубанов, фракция партии  «Регионы Украины».

Есть по крайней мере три причины, чтобы приостановить приватизацию в нашем государстве  до парламентских выборов.

Первая причина – это не благоприятный инвестиционный климат, потому что мы уже знаем, что инвесторы   говорят, что давайте посмотрим, что будет в   Украине после парламентских выборов и тогда будем решать покупать в этом государстве или нет. Второе  - это то, что правительство Украины за последние  9 месяцев сделало все возможное и невозможное, чтобы ухудшить этот инвестиционный климат и теперь мы видим, что никто не хочет  покупать собственность в Украине по нормальным ценам.

Первая причина. Мы не сможем в условиях не благоприятного инвестиционного климата продать наши объекты по хорошей цене.

Второе. Куда мы хотим направить те деньги, которые получим от приватизации. Мы уже видим, что правительство хочет направить эти деньги на проедание. Если правительство Януковича подымало пенсии и зарплаты за счет роста экономики, то это правительство видя, что не может обеспечить рост экономики, судорожно оглядывается вокруг, чтобы еще  можно продать, чтобы потом проесть.

И третья причина моратория на приватизацию – это то, что нет эффективного контроля за приватизацией. Пока власть в государстве находится в руках одного человека - неизбежна коррупция, то есть после принятия политической реформы, ее внедрения  после парламентских выборов, возможно продолжение приватизации.

И второе. Пока не будет закона об оппозиции, пока не будет оппозиция иметь законное основание контролировать власть, а не выводить людей просто  на  митинги без всяких на то  законных оснований, до тех пор мы не будем контролировать приватизацию. Все это нанесет ущерб нашему государству.

Если посмотреть на такой пример, есть глава семейства и у него большая  семья, и уже он все продал в доме, что у него только было. Осталась одна корова и дети говорят: папа, давайте уже начинать работать, давайте начинать работать. Нет, папа  упорно говорит: давайте еще последнюю корову продадим, купим леденцов на два месяца, а потом -трава не расти. Вот сейчас наше правительство, наша власть, она и показывает пример такого отношения к своей стране, к своему народу.

То есть любое продолжение приватизации в этих условиях - это антинациональная, антинародная политика. Спасибо.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від комітету запрошується до виступу заступник голови Комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Йосипович Матвєєв. Будь ласка, Володимир Йосипович.

 

10:51:55

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемый председательствующий, уважаемые народные депутаты!

На заседании  Комитета по вопросам  экономической политики, собственности, приватизации, банкротства   рассмотрен проект закона 8019-9, внесенный народным депутатом Украины Кириченко Людмилой Федоровной, которым  предусматривается  внесение в перечень объектов,   неподлежащих приватизации, государственного пакета акций   Криворожского горно-металлургического комбината «Криворожсталь».

Мотивы, которые рассматривались  на заседании комитет, в общем-то  были  здесь высказаны на  пленарном заседании. Мнение в какой-то  мере разделились, но в конечном итоге комитет принял решение поддержать  Закон о внесение изменений в перечень объектов права  государственной собственности, которые  не подлежат приватизации, то есть, внести государственный пакет акций  Криворожского горно-металлургического комбината в перечень номер один неподлежащих приватизации. Мы из этого исходили правда не из того,  что  здесь докладывала Кириченко, чтобы дать  возможность Президенту  выйти из этой  ситуации с меньшими потерями нравственными и так далее.

У меня, например, личное мнение такое, что  Президент не подпишет ни один  из этих законов, которые вносятся на Верховную Раду.

Что касается законопроектов  8263, 8263-1, внесенных народным депутатом Украины  Кириченко и  народным депутатом Самофаловым,  и законопроект 8274, внесенный народным депутатом Зубановим, то они   на комитете не рассматривались из-за того, что они  еще в комитет не поступили, поэтому я буду высказывать  не мнение  комитета, а свое собственное мнение.

Прежде всего, ситуация, которая сегодня сложилась  вокруг приватизации и, будем так говорить, реприватизации, повторной приватизации «Криворожстали», обусловлена двумя моментами.

Первый момент.  Это то, что законом  функции государства по правам   собственности, корпоративному управлению переданы в одни руки. То есть, Фонд государственного  имущества у нас  как занимается управлением этой собственности, так занимается и распоряжением этой собственностью, то есть, продает их. Фактически эта работа ведется бесконтрольно. В связи с тем, что Президент наложил вето на Закон о Фонде государственного имущества, эта мутная вода еще больше увеличивается, становится более мутнее и дает возможность сегодня правящему режиму вне контроля Верховной Рады, вне контроля народа разворовывать государственное имущество. Пример такого разворовывания  – это продажа государственного пакета акций Криворожского горно-металлургического комбината. Я хотел бы обратиться к депутатам, которые присутствуют здесь в зале вспомнить, как они голосовали, когда обсуждался законопроект о продаже государственного проекта – Криворожского  горно-металлургического комбината. Как голосовали?  И вспомните, поймите теперь, почему у вас изменилось мнение? Коммунисты голосовали последовательно. Нельзя такие предприятия передавать в частные руки, нельзя продавать такие предприятия кому угодно.

И второй момент. Сегодня настала такая ситуация, когда Министерство обороны выбросило на продажу боле 200 объектов – военных городков без оценки их стоимости. Только по Крыму выброшено 29 таких городков на продажу совершенно бесконтрольно, без оценки, без понимания, что мы потеряем от того, что эти объекты Министерства обороны могут быть сегодня проданы.

Поэтому я считаю, что даже то, что мы не рассматривали на заседании комитета проект Закона о временном ограничении серии приватизации, мы должны этот закон принять для того, чтобы  остановить распродажу государственного имущества преступным путем в неизвестно какие руки и неизвестно для каких целей.

Мы понимаем, что это пойдет, очевидно, на избирательную кампанию, поэтому мы против того, чтобы государственное имущество сегодня финансировало избирательные кампании любой партии.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, переходимо до обговорення. Ми домовлялися, 15 хвилин. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися для виступів.              

Сергій Жижко, фракція „Наша Україна” запрошується до виступу. Підготуватися Володимиру Пузакову.

 

10:57:09

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція „Наша Україна”.

Шановний пане Голово, шановні депутати. Законопроекти, спрямовані на зупинення процесу приватизації «Криворіжсталі», є відвертою спробою    біло-голобуї   і червоної опозиції завдати удару по новій владі напередодні виборчої кампанії, нехтуючи, при цьому, соціально-економічними інтересами українського  народу.

Автори законопроектів свідомі того, що, в разі зупинення приватизації «Криворіжсталі»,  державний бюджет втратить мільярди гривень, які мали б бути спрямовані, насамперед, на соціальні виплати.

Тому я хочу привернути увагу радіослухачів і телеглядачів до того цинізму,  з яким ці «захисники інтересів трудящих», готові  позбавити бюджет коштів на виплату зарплат, пенсій та інших соціальних виплат, заради надбання політичного зиску.

Питання по «Криворіжсталі» обговорювалося  при формуванні державної програми приватизації в 2000-2002 рр. і тоді вже було ухвалено розпочати перед приватизаційну  підготовку комбінату. Виникає природне запитання, чому нинішні захисники  державної власності не піднімали ці питання тоді, в 2004 році, коли «Криворіжсталь»  переходило у власність Ахметова і Пінчука за ціною набагато меншою, його реальної вартості.

Слід усвідомлювати і ту обставину, що підняття питання про залишення «Криворіжсталі» у державній власності, напередодні конкурсу, з його приватизацією  запланованою на 24 жовтня, може завдати непоправного удару по інвестиційній привабливості України, посилання на стратегічне значення «Криворіжсталі» для економіки та безпеки  держави, яким аргументують необхідність схвалення цього законопроекту його автори, не витримує критики, оскільки, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна»,   металургійні підприємства не входять до числа об’єктів, які не підлягають приватизації внаслідок їх загальнодержавного значення.

Насправді, «Криворіжсталь» належить до найбільш енергоємних,   матеріалозатратних та  екологічно небезпечних підприємств України, а певну частину його продукції складають напівфабрикати, які продаються на світових ринках за ціною, котра не набагато відрізняється від ціни металобрухту. Перетворення „Криворіжсталі” на сучасне підприємство вимагає багатомільярдних витрат, на які держава не може піти у найближчі роки. Лише приватизація спроможна у стислі терміни вирішити проблеми цього підприємства.

Отже, закликаю Верховну Раду відхилити законопроекти, спрямовані на зупинення приватизації „Криворіжсталі” як такі, що суперечать національним інтересам України і програмним завданням уряду. А ті фракції, які підтримують Президента, які хочуть співпрацювати з Президентом, в тому числі у сучасній виборчій кампанії і є членами уряду, мали б серйозно подумати про спільну політику подолання економічної кризи в Україні.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Пузаков, фракція комуністів запрошується до виступу. Василь Надрага буде виступати наступним.

 

11:00:21

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

До зазначеного переліку підприємств, які не підлягають приватизації, комуністи неодноразово вимагали і вимагають внести Криворізький гірничо-металургійний комбінат, що обумовлено стратегічним значенням для економіки і безпеки держави, та пов’язано із захистом держави. За радянських часів „Криворіжсталь” це був маяк важкої металургії. Але так званий демократичний хаос поставив комбінат з ніг на голову, дуже швидко і глибоко виростали щупальця воровської та хижацької приватизації, яка зрадила державним інтересам і причинила підприємству збитки мільярди доларів. І це, як білий день, ясно, що приватизація таких підприємств є не тільки недоцільною, а такою, що спричиняє невиправні великі економічні, фінансові та соціальні збитки.

Фракція комуністів у Верховній Раді України прогнозувала до чого веде цей клубочок і вимагала припинити процес приватизації „Криворіжсталі”. Представники нинішньої влади в президентську кампанію падали на коліна, обіцявши повернути цей унікальний комбінат у державну власність. І от час «ікс» настав, новий уряд оголосив стартову ціну „Криворіжсталі”. При цьому виникає питання:  А що ж сталося? А чи буде прозорим процес нової приватизації?. А прозорим, як видно, він не буде, бо уряду потрібно виконати бездоганно бажання Сполучених Штатів Америки, у яких оскомина на зубах від невдач щодо купівлі комбінату. Адже Джон Хербст неодноразово натякав, що певні американські компанії зацікавлені в покупці комбінату, але тоді їх не допустили навіть і до тендера.

І, напевно, з дня початку продажу акцій нова влада і пані Семенюк будуть здавати іспит на чесність і непідкупність, хоч у цьому є великий  сумнів.

І не потрібно творити міф, що отримані від приватизації гроші підуть на фінансування урядових проектів розвитку, які  передбачають фінансування з Державного бюджету, не потрібно вкотре  дурити народ, що робота нового інвестора буде чесна і не в тіньовому секторі.

Тому на сьогодні, як цього вимагає фракція комуністів, потрібно негайно скасувати всі рішення приватизації гірничо-металургійного комбінату „Криворіжсталь” і треба перш за Президенту України з його командою покінчити з виробленням так званих „схем прихватизації”.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, дякую.  Василь Надрага, фракція Народної партії. Підготуватися Александровській.

 

11:03:17

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия Литвина.

Уважаемые коллеги!  Сегодня в нашем обществе  «Криворожсталь» стала уже синонимом каких-то постоянных общественных катаклизмов. И такое впечатление, что, к большому сожалению, у нас больше ничего не существует, кроме как проблемы, как бы побыстрее  приватизировать  это предприятие.

Я вам должен сказать, что, уважаемые коллеги, на сегодняшний момент на самом деле правы были те выступающие, которые говорили, что разговор о приватизации, а правильнее сказать, о невозможности приватизации такого крупного предприятия, которое не только обеспечивает занятость населения, но которое обеспечивает колоссальное поступление в бюджет, которое эффективно работает, невозможно каким-то образом скоропалительно решать.

Исходя из этой логики, думается, что мы  должны с вами  принять решение, согласно которого приватизация «Криворожстали» должна быть приостановлена. Мы должны как общество, мы должны как государство осознать, что это за объект, на каких условиях, кому и когда он должен быть приватизирован. А для этого нужно взять паузу.

В противном случае мы опять сгоряча сделаем  такое, за что потом будет стыдно перед самими собой. Посему, исходя из  вышесказанного, предлагаю законопроект 8019-9 поддержать, законопроект 8263 поддержать,  проект постановления 8263 один поддержать, но хочу напомнить и обращаюсь ко всем присутствующим в зале, автор законо… проекта  постановления 8263-1 наш коллега Самофалов выступал и настаивал, я думаю, это надо, чтобы зашло и в протокол и соответственно в проект постановления еще один пункт, согласно которого  мы как Верховная Рада  с вами обязываем Кабинет Министров   безотлагательно разработать механизм реализации через аукцион произведенной продукции «Криворожстали». Тем самым мы ликвидируем базу для злоупотреблений, потому что готовая  продукция «Криворожстали» безусловно является главным  вокруг чего идет весь сыр-бор. И поэтому в постановлении  Верховной Рады на эту тему – подчеркиваю,  8263-1 – мы должны  ввести еще один пункт, которым, повторюсь, должны обязать Кабинет Министров безотлагательно разработать механизм  реализации через аукцион готовой продукции "Криворожстали".

Спасибо.

 

ГОЛОВА.  Алла Александровська, фракція комуністів. Будь ласка, ваше право на виступ. Підготуватися  Юрію Кармазіну.

 

11:05:49

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Фракция коммунистов будет поддерживать  законопроекты 8019 и 8263, потому что мы надеемся, что наконец-то будет сделан шаг к тому, чтобы доходное предприятие является основным предприятием стратегически важным для Украины будет наконец-то в распоряжении государства. Нам с вами предстоит в ближайшее время рассмотреть проект бюджета на следующий год, и мы с вами знаем какие большие проблемы  ожидают нас, потому что в доходной части бюджета не хватает средств для решения многих социальных проблем. А вместе с тем, корень этого зла кроется в том, что высокодоходные   предприятия сегодня прибыль дают частным лицам, но не наполняют бюджет   Украины.

Я хочу сказать, что по той пояснительно      й записке, которая нам роздана, за 2003 год этот комбинат был единственным государственным предприятием, который дал в государственную казну 190 миллионов гривен дивидендов, в то время как все абсолютно  остальные предприятия  - только    20 миллионов. Вот где корень зла! Поэтому коммунисты последовательно поднимают вопрос о том, что предприятия  стратегически важные для Украины, должны находиться в  государственной собственности. Наше отношение к  «Криворожстали» изначально известно, мы требуем, чтобы это предприятие не перепродавалось, чтобы это предприятие было государственным и чтобы  доходы от его деятельности шли в бюджет Украины и наполняли все социальные фонды нашего государства.

И мне понятно почему представители фракции  «Нашей Украины» выступают  с прямо противоположным предложением потому что именно правительство Юлии Тимошенко подняло вопрос о необходимости повторной продаже «Криворожстали». Потому что только таким путем это правительство могло залатать те дыры, которые и само создало в нашем  бюджете. Только таким образом они могли попытаться решить проблему  исполнения популистского бюджета. Мы людям  должны объяснить, если не будет стабильных поступлений в бюджет государства, то не будет стабильной  схемы государства и  создание новых рабочих мест, повышение заработной  платы и повышение пенсий.

Если не будет доходов от таких  предприятий, если эти доходы не будут идти в Государственный бюджет, то у нас дефицит  Пенсионного фонда  будет продолжать увеличиваться.

А я напоминаю, что сегодня более, почти 2 миллиарда гривен дефицит Пенсионного фонда. Если «Криворожсталь» не будет работать на государство, если  прибыль не будет поступать в бюджет государственные, если не будут идти стабильные платежи в  Пенсионный фонд, то, что мы с вами сможем сказать нашим избирателям, гражданам Украины.

Я еще раз повторяю, коммунисты выступают за то, чтобы «Криворожсталь»  был государственным предприятием и работал на весь  народ Украины. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція «Наша Україна», будь ласка, Юрій Анатолійович.

 

11:08:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановні  громадяни України, я хотів би, щоб ми сьогодні перед прийняттям рішення заслухали, що думає уряд з цього приводу, в тому числі де брати гроші на зашивання  бюджетної дірки, яка зараз буде рівно і чотири мільярда гривень.

Я  хотів би почути, що думає Фонд державного майна з цього приводу. Я хотів би почути висновки бюджетного комітету. Це не моє бажання, це бажання Бюджетного кодексу, це вимога кодексу. Ми не  мали права виносити на розгляд це питання, не маючи  на руках цих документів. Ми їх, Володимире Михайловичу, на руках не маємо. Так от, що відбувається: вчора закінчилось  прийняття, остання подача заявок на участь в конкурсі.  Кожне з підприємств, яке приймає участь, внесло на рахунок Фонду державного майна заставу в розмірі одного мільярда гривень, кожне, підкреслюю. А їх три -  це найбільший виробник сталі в світі: „Метал Стіл Джемені” ГмбХ, це ЛС „Смарт-групп” і інші, і другий, і трете підприємство – це Arcelo. І перше, і третє займають відповідно перше і друге місця по виробництву сталі в світі.

Я хотів би  зупинитися на такому попередньо виставляється ціна 10 мільярдів гривень, а згадайте: а була ціна,  за яку продали,  4 мільярди, тобто  в 2,5 менше.

І нам ці 4 мільярди зараз треба віддати. Треба віддати, тому що за рішенням суду, ці підприємства повернулися у державну власність. Саме тому Науково-експертне управління говорить, що треба  детально і ґрунтовно проаналізувати висновок Кабінету Міністрів, що  до захисту стратегічних і  економіко-політичних інтересів України. Абсолютно правильно говорить в даному випадку науково-експертне управління.

І, якби не було тієї приватизації, якби зараз не треба було віддавати 4 мільярди, то я погоджувався б з висновками ті, які говорили: не треба приватизувати, не треба і треба поступово брати ті гроші,  які будуть поступати з цього підприємства. Але, оскільки, сьогодні треба одно моментно дати, то  я хочу вас запитати, шановні колеги,  хто виступав тут з іншою точкою зору: скажіть, будь ласка, а чи нема в вашій логіці того, що чим гірше, тим краще. Для вас краще, а тим гірше  буде для України. Я хотів би кращого  для України.

Тому я прошу,  надати слово урядовцям, Фонду держмайна і бюджетному комітету, і давайте приймемо розумне …

 

ГОЛОВА.   Дякую, Юрію Анатолійовичу.

По мотивах тут не встигли витупити депутати, я дам по  мотивах.

Будь ласка, Євген  Гірник був записаний з мотивів.

 

11:12:14

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, Конгрес українських націоналістів.

Шановні депутати! Шановні радіослухачі! «Криворіжсталь» - це один з небагатьох прикладів  виконання програми «Багаті допоможуть бідним». І  для мене  зовсім не дивно, чому представники   фракції «Регіонів»  так виступають за припинення  її приватизації. Ну, не хочуть  багаті з «Регіонів» допомагати бідним. І не треба говорити про якісь соціальні програми.  Таж сама, яка була демагогія на виборах Януковича,  це і залишається. Продали у 2004, закрили пенсії, зараз хочуть, щоб пенсіонери   цих пенсій не одержували.

Проаналізуємо наслідки. Не буде  пенсій пенсіонерам, будуть затримки з виплати зарплат для регіонів. Шановні регіонали,  не вийде, все одно ми будемо мати  українську державу соціальну.

 Тому пропонується відхилити і розібратися звідки взялися такі потуги у  Соціалістичній партії…

 

ГОЛОВА.  Михайло Мельничук, будь ласка, мікрофон.

 

11:13:30

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

 Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Шановній виступаючі!

Фракція Соціалістичної партії  категорично була проти приватизації «Криворіжсталі», і ми  сьогодні на цій позиції.  І тому я би хортів, щоб ніхто там, будемо говорити, не робив якісь  висновки чому це так,  ми не голосували за те, щоб «Криворіжсталь» приватизувати, а голосували ті,  хто сьогодні  подає законопроекти, щоб залишити у державній власності це підприємство. Треба було прислухатися до думки соціалістів, підтримувати їх, і таким чином  ми би мали в державній власності підприємство, яке дає великі прибутки.  Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Степан Давимука, мікрофон, будь ласка.

 

11:14:26

ДАВИМУКА С.А.

Шановні колеги, приватизація «Криворіжсталі» набула символічного характеру, і світове ділове товариство уважно спостерігає за тим, що відбувається саме в цій частині. Ми часто виступаємо за державне управління. Світова економічна наука вже давно довела неефективність державного управління. А українська практика показала разючі приклади розкрадання саме під парасолькою державного управління.

Тому приватизація «Криворіжсталі» повинна бути проведена  чесно, відкрито і підконтрольно Верховній Раді.  Дякую.

 

ГОЛОВА.  Іван Заєць, мікрофон, будь ласка.

 

11:15:20

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Мене насторожує те, що ті, хто недавно зубами виривав рішення для приватизації Криворіжського комбінату, сьогодні виступає за те, щоб повернути його у держану власність. Я думаю, що тут позиція дещо інша – дійсно, зробити таким чином авторитет України, щоб ніхто не мав справи з цією Україною, щоб олігархи і мафія до кінця тут боролися.

І тут ще є такі політичні сили, які мудрі дуже заднім числом. Тому наша пропозиція полягає в тому, що треба заслухати Кабінет Міністрів, треба заслухати Фонд державного майна і врешті-решт зрозуміти, в якій точці ми сьогодні перебуваємо, бо якщо вже претенденти , якщо вже є люди, які готові укласти гроші, якісь зобов'язання, то така позиція – це лише понизить імідж України, тобто позбавити бюджету грошей, а, отже, і соціальних виплат. Тому давайте послухаємо всі сторони і не будемо торпедувати Україну.

 

ГОЛОВА.  Ігор Шурма.

 

11:16:33

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Не дивлячись на несприятливу кон'юнктуру на світовому ринку металопродукції, конкуренція  за приватизацію буде надзвичайно жорстокою. Хоча, питання законності  цієї приватизації ще не підтвердила остання інстанція -  Європейський суд з питань людини.

Цілком закономірно, що   при тих умовах можливих західних і українських претендентів на купівлю цих підприємств, переможуть  західні транснаціональні корпорації, то треба очікувати певних речей. Яких?

Надмірна кількість валюти,  яка поступить в Україну, спочатку приведе до девальвації, а пізніше до ревальвації гривні і це буде нанесений дуже складний і тяжкий  удар економіці України.

Але сьогодні не треба запитувати в уряду, що він хоче.  Він хоче грошей у казну, оскільки їх немає на виплату соціальних стандартів. Тому сьогодні треба думати не про те, хто переможе, а треба думати, аби українські підприємства лишилися у власності України  і з  цього нам буде користь.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, мікрофон Сергія Соболєва.

 

11:17:45

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, Партія „Реформи і порядок”.

Шановні колеги, всім все зрозуміло і, мені здається, зараз голосування в цій залі буде абсолютно конкретним. Ті, хто не хоче платити реальні кошти за унікальне підприємство і захопили це підприємство за 4 млрд. гривень, не хочуть на конкурсі  чистому, відвертому, відкритому, платити за це підприємство в чотири рази  більше.

Це означає наше рішення, що держава   з бюджету змушена буде віддати тим, хто вкрав це підприємство в держави назад 4 млрд. гривень і це всі повинні розуміти.

Саме тому, наша  партійна фракція виступає за те, щоб це підприємство було приватизоване, стартова ціна вже  в 2,5 рази вища – це 1 млрд. гривень. І, таким чином, ми отримаємо  10 млрд. гривень і, таким чином, ми отримаємо необхідні показники не лише по бюджету, а ми отримаємо необхідні показники для того, щоб приватизація пройшла чесно.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, мікрофон Андрія Шкіля, фракція БЮТ.

 

11:18:59

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я хотів  би наголосити на тому, що, справді, вартує розібратися в даній ситуації, коли  за збереження державного пакету акцій голосують ті, хто ще вчора апелював до Верховної Ради з вимогою, щоб дати можливість приватизувати цей об’єкт, сьогодні вони голосують за те, щоб залишити в державі пакет акцій. Тобто, вони зараз голосують за те, щоб заморозити процес приватизації, заморозити процес поступлення коштів в бюджет. З чого буде тоді верстатися бюджет України?

Я хотів би наголосити також на тому, що, мені здається, продовжується певною мірою та зустріч, яка була у Президента з олігархами. Вони делегували своїм фракціям повноваження, щоб тиснути кнопку за те, щоб в Україні припинити процес приватизації Криворіжсталі. Це незрозуміло, тому що ми говорили, попередня приватизація, це було сказано на Майдані, була незаконною, суд прийняв рішення і тепер треба провести законну приватизацію. Як, справді, нас буде сприймати світ, коли ми один день говоримо одне, а наступний день робимо інше.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, від уряду Сергій Андрійович Романюк, перший заступник міністра економіки. Мікрофон, будь ласка, дуже коротко.

 

РОМАНЮК С.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Уряд заперечує, уряд проти прийняття змін до закону про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів прав на державну власність, що не підлягають приватизації». Уряд проти будь-яких спроб чи зупинення процесу приватизації ВАТ «Криворіжсталь» з трьох підстав: з політичної, економічної, з бюджетно-фінансової.

З політичної, тому що це рішення, фактично, зашкодить політиці Президента України і уряду Єханурова, спрямовані на економічну стабілізацію, спрямовану на зростання. З економічної, тому що, фактично, ми позбавляємо участі в нашій економіці, в провідній металургійній компанії, які зараз вже беруть участь в конкурсі і внесли свої кошти для того, щоб співпрацювати з провідним українським підприємством. 3 млрд. грн. знаходиться на рахунку Фонду державного майна. Із бюджетно-фінансового, тому що ці кошти від приватизації вкрай потрібні сьогодні в бюджеті для виконання соціальних зобов’язань держави перед населенням, перед трудівниками. Тому, перед тим, як ви приймаєте таке рішення по призупиненню приватизації «Криворіжсталі», я прошу, дуже уважно зважитися на ці три основні аспекти.

Хотів би  передати слово представнику Фонду державного майна.

 

ГОЛОВА. Будь ласка…

 

БОНДАР  О.М. Шановний Володимир Михайлович …

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, не спішіть. Я хочу представити вас. Ну, не керуйте вже тут.

Слово має перший заступник голови Фонду державного майна Бондар Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

БОНДАР О.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Я хочу коротко проінформувати про ситуацію, яка зараз є з проведенням конкурсу.

Сьогодні приймати таке рішення дуже небезпечно. Вчора закінчився строк прийому заявок. 24-го проводиться  відкритий конкурс, який буде транслюватися по телебаченню абсолютно прозоро.

Якби це рішення приймалося раніше, ще був би якийсь сенс. Сьогодні компанії, які подали застави у Фонд державного майна, можуть подати в суд і виставити держави Україна дуже великі рахунки.  Я дуже хотів би, щоб ви подумали, які наслідки може мати це рішення. Воно запізне, воно запізнилося. Якби воно було раніше, можна було б це обговорювати.

На сьогоднішній день конкурс закінчується. І, дійсно, три найвпливовіші компанії у світі подали заявки на цей конкурс.

І основне: на сьогоднішній день ми тільки на 10 відсотків виконали план надходжень від приватизації. Якщо  в цьому році не вдасться продати „Криворіжсталь”, завдання буде не виконано по бюджету.

Я дуже прошу подумати.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми завершили обговорення питання.

Взагалі, шановні колеги, мені здається, що ми більшою і переважною мірою говоримо про емоції. Особливо коли виступали представники уряду і Фонду державного майна, варто було б сказати: 10 мільярдів гривень, скільки дає в рік підприємство продукції і скільки років потрібно цьому працювати підприємству, що від цього виграє в перспективі Україна. Ви повинні говорити були б вагомо, аргументовано, цифрами і фактами. Поки що ми розмовляємо шляхом політики: парламент політично говорить і ви також втягуєтеся в це річище.

Тому нам потрібно ж, мабуть, більш серйозна розмова з цього приводу, бо кожна сторона має політичні аргументи,

Шановні колеги, прошу уваги!

Відповідно до обговорення я буду ставити на…

(Шум у залі)

Що? Одну хвилиночку.

Буду ставити на голосування, але при цьому я хотів би зазначити, що тут звучала пропозиція, і ми єдині  в тому, що  до  кожного з проектів постанови і проектів законів, які ми будемо розглядати, ми додаємо один пункт, що доручити уряду негайно, чи невідкладно розробити порядок продажу продукції на аукціонах, виключно на аукціонах, правильно?

З урахуванням до кожного із цих проектів, які  будемо голосувати, ставиться таке доповнення. Прошу уваги, я ставлю на голосування, для прийняття за основу, за основу, проекту закону про внесення змін до Закону України про перелік об’єктів права держаної власності, що не підлягають приватизації, щодо ВАТ „Криворіжсталь”, реєстраційний номер 8019-9. Прошу  голосувати.

 

11:25:04

За-256

Рішення прийнято.

З урахування поправки, про яку я  сказав. Ідемо далі.

Ставиться на голосування для прийняття за основу проект Закону (реєстраційний номер  8263) про введення мораторію на приватизацію пакету акцій, що належать державі у статутному фонді ВАТ «Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь”. За основу з урахуванням додатку, доповнення, про яке я говорив. За основу.

 

11:25:48

За-255

Рішення прийнято.

Далі ставиться на голосування проект Постанови (прошу уваги) про збереження у власності держави пакету акцій у ВАТ „Криворіжсталі”, реєстраційний номер 8261, 8263-1, з додачею пункту про доручення Кабінету Міністрів невідкладно опрацювати механізм і процедуру продажу продукції виключно на аукціонах. Я ставлю на голосування проект для прийняття в цілому як постанову. Прошу голосувати.

 

11:26:36

За-256

Постанову прийнято.

По фракціях? Будь ласка.  Комуністи – 56, „Регіони України” – 50, Народна партія – 44, „Наша Україна” – 0, Блок Тимошенко – 0,  Українська народна партія – 1, «Вперед Україно!» - 19, СДПУ(о) – 20, «Реформи і порядок», „Єдина Україна” –  нулі, Партія промисловців і підприємців –  11, Народний рух України –  0, НДП, «Трудова Україна» – 10, позафракційні –  20.

Шановні колеги, тепер ставиться на голосування Постанови про тимчасові обмеження у сфері приватизації. Реєстраційний номер  8274 з додачею пункту, про який я вже говорив.

З урахуванням цього я ставлю на голосування для прийняття цього проекту в цілому як  постанови.  Прошу голосувати.

 

11:27:40

За-259

Постанову прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Фракція комуністів – 56, „Регіони України” – 50, Народна партія – 41, „Наша Україна” – 2, Блок Тимошенко – 2,  СПУ -  25, Українська народна партія – 0, «Вперед Україно!» - 19, СДПУ(о) – 20, «Реформи і порядок», „Єдина Україна” –  нулі, Партія промисловців і підприємців –  12, Народний Рух України –  0, НДП, «Трудова Україна» – 11, позафракційні –  21.

Переходимо до розгляду… ну репліка, будь ласка, Кармазін, мікрофон.

 

11:28:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій   Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний  Володимир Михайлович, ми не можемо постановою Верховної Ради скасовувати  дію чинних законів України. Хіба ви не розумієте, шановні народні депутати, що в своєму намаганні дошкулити зараз Ющенку, дошкулити зараз Єханурову, зробити гірше, ви робите гірше  тільки своєму українському народу. Якщо він ваш, якщо він ваш народ. Мені здається, що далі приймати такі постанови без експертних заключень, без висновків бюджетного комітету, бюджетний комітет не дав висновки ні по першому питанню, ні по другому, ні по третьому.    

І ми розглядаємо це зовсім  серйозно. 

Володимире Михайловичу,  ви відповідаєте за  Регламент, ви відповідаєте за якість законів. Володимире Михайловичу, це брутальне порушення Конституції, і, зокрема, статті 19, де всі органи мають діяти в межах і в спосіб передбачений Конституцією. Ви розумієте, не можемо ми зараз постановою скасовувати дію чинних законів України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! В даному разі, одну хвилиночку. В даному разі я діяв виключно до Регламенту, до процедури. Закони прийняті за основу, постанови прийняті, як постанови. Якщо у депутатів хоч одного є заперечення, закон в цілому не буде поставлений на голосування. А заперечення є, ви  їх висловите, а на голосування, я в цілому не можу поставити.

Переходимо до розгляду проекту Закону про Основні засади державної аграрної політики. Реєстраційний номер 5080. Доповідач  Василь Антонович Калінчук, будь ласка. Дуже коротко, давайте по поправках.

 

11:30:19

КАЛІНЧУК В.А.

Дуже коротко. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні  депутати!

На ваш розгляд вноситься в другому читанні проект Закону України про Основні засади державної аграрної політики України (реєстраційний номер 5080), внесений Кабінетом Міністрів.

Проект в  першому читанні прийнятий в минулому році, проектом передбачається основні принципи та пріоритети державної політики в галузі АПК. На його основі повинні будуть розроблена стратегія та тактика подальшого розвитку агропромислового розвитку України.

До речі, після  прийняття законопроекту в першому читанні групою народних депутатів нашої фракції Народна партія Литвина, підготовлений законопроект стратегія розвитку АПК до 2015 року «Село для кожного – кожен для села». Та поданий до Верховної Ради, сподіваємося, що найближчим часом він буде розглянутий та  прийнятий.

До проекту закону, проекту  який сьогодні розглядається надійшло 21 поправка, народних депутатів України та пропозицій з яких враховано 18 відхилено 3. Щодо відхилених поправок, мотиви такі  – поправка номер 7  на сторінці 4 народного депутата Терещука щодо   заміни слів «вдосконалення  системи  державного управління» на «вдосконалення системи і функцій органів державного управління».  Вона не врахована, оскільки система  включає в себе і функції органів держуправління. Шановний Сергій Миколайович з цією поправкою погодився.

Поправка номер  10, сторінка п’ять  народного депутата Поліщука Кирила Ананійовича щодо доповнення  абзацу словами «у сфері реалізації  сільськогосподарської продукції  переробним підприємством заготівельним та торговельним організаціям». Вона відхилена комітетом, оскільки міжгалузеві економічні відносини включають в себе і сферу реалізації  сільськогосподарської продукції. Якщо  шановний Кирило Ананійович буде наполягати, тоді зал повинен визначитися.

 

ГОЛОВА.  Він не наполягає.

 

КАЛІНЧУК В.А.  Не наполягає.

Поправка номер 13 сторінка сім народного депутата  Кармазіна. Ми домовилися,  що він цю поправку знімає. Таким чином,  комітет вносить пропозицію прийняти закон у другому читанні та в цілому.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.   Шановні колеги! Я прошу вас, фракції, змобілізуватися, давайте приймемо далі позитивні рішення.

Ставиться на голосування пропозиція комітету. З мотивів? Відмініть, будь ласка, голосування.  Лещенко Володимир, будь ласка.

Ми домовилися з вами, шановні  колеги, що ми  розглянемо пакет законів, які стосуються  агропромислового комплексу.

 

11:32:54

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція  Комуністичної партії  України, Чернігівщина.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!  У зазначеному законопроекті, який розглядається у другому читанні,  чимало позитивного, але більше негативного. Це практично  пристосування закону до нинішньої згубної для  села і для селянства політики режиму. Ми втратили продовольчу безпеку.

Потрібно  нам  сюди б записати було : «відбудова зруйнованого», дати право селянам вибирати  форму господарювання, забезпечення техніки,  держава  щоб повернулася лицем до села і  до землі, кадри, бо безробіття страшне і таке інше.

Тому, я вважаю, що зазначений  законопроект у другому читанні приймати ніяк не можна. Дякую.

 

ГОЛОВА.   Володимире Олександровичу, так ви ж могли внести   пропозиції і поправки, щоб його можна  було врахувати, зробити більш досконалим закон. Борис Якович Беспалий, будь ласка, мікрофон.

 

11:33:51

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Борис Беспалий, «Наша Україна».

 Наша якраз фракція має протилежну точку зору по відношенню до колеги. який виступав  раніше, і не тільки, тому що мої, наприклад, пропозиції всієї нашої фракції, вони була враховані. І ми повинні підходити до проблеми агропромислового комплексу комплексно, даруйте за таку тавтологію. І тому якраз засадничий закон про Основні засади державної аграрної політики, він якраз і має перебудувати окремим локальним законом, присвячений вирішенню тієї або іншої конкретної проблеми. Саме через це є логічним приймати спочатку даний закон, а потім в його розвиток уже приймати інші закони.

Ми розуміємо, що загальна концепція всіх питань не вирішує, але не маючи карти, не маючи схеми, не маючи плану, не можна вирішити узгоджено і окремі закони. І відсутність якраз такого закону часто і приводило до того, що ми приймали суперечливі рішення. Тому ми звертаємося до всіх з проханням прийняти даний закон. Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Я прошу народних депутатів зайти до сесійної зали, давайте проголосуємо три закони, які ми маємо розглянути в другому читанні, а потім оголосимо перерву, і продемонструвати консолідовану нашу позицію. Вноситься на голосування пропозиція комітету про схвалення у другому читанні і в цілому як Закон проект Закону про Основні засади державної аграрної політики. Реєстраційний номер 5080. Йдеться про основні засади. Прошу голосувати.

 

11:35:39

За-212

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду проекту Закону реєстраційний номер 5080. Прошу голосувати.

 

11:36:07

За-247

Повернулись.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як Закон проект Закону про Основні засади державної аграрної політики. Реєстраційний номер 5080. Прошу голосувати.

 

11:36:35

За-271

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про введення мораторію на демонтаж або розкомплектування цукрових заводів (друге читання). Реєстраційний № 6113.

Олег Юхновський, секретар Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Будь ласка.

 

11:36:55

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Вашій увазі пропонується до другого читання проект Закону України про введення мораторію на демонтаж або розкомплектування цукрових заводів. Реєстраційний № 6113.

Коротко зміст проекту. Цей      Закон спрямований на збереження економічної безпеки держави, захисту її інтересів, недопущення  руйнування цілісних майновий   комплексів цукрових заводів, ефективне використання їх  виробничих потужностей, підтримку соціально-економічного розвитку регіонів.

Проектом пропонується запровадити на період до 2008 року мораторій на відчуження  об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва цукрових заводів.

Доручити Кабінету Міністрів України у  шестимісячний термін розробити та затвердити комплексну програму реструктуризації цукрових заводів, передбачивши їх перепрофілювання, порядок  виведення з експлуатації підприємств, що  не підлягають реструктуризації, збереження соціальної сфери  підприємств та фінансування цих закладів.

Внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про  збір на розвиток бурякоцукрової галузі  та соціальний захист її працівників у розмірі півтора відсотка від вартості виробленого цукру. Власне, це ініціатива Національної асоціації цукровиків України, з акумульовані у соціальному фонді кошти від збору дадуть можливість частково вирішити соціальні проблеми підприємств, які закрилися за рахунок самої галузі.

До проекту Закону надійшло п’ять пропозицій,  які розглянуті комітетом та враховані. Комітет пропонує проект Закону про тимчасову заборону відчуження  об’єктів нерухомого майна, та інших основних засобів виробництва, що входять до складу цілісних єдиних майнових комплексів підприємств, які здійснюють виробництво цукру, прийняти в другому читанні та в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Вноситься на голосування пропозиція Комітету  про прийняття у  другому читанні  і в цілому як закон  проект Закону про введення  мораторію на демонтаж або  розкомплектування  цукрових заводів. Реєстраційний № 6113. Прошу голосувати. 

 

11:39:07

За-242

Закон прийнято. 

Оголошується до розгляд Проект Закону про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про підприємництво" (друге читання)

Віталій Іванович Майко. Є Віталій Іванович? Будь ласка, від комітету з питань промислової політики. Будь ласка, Петро Цибенко з процедури розгляду питання.

 

11:39:39

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, фракція комуністів, Цибенко, голова Комітету з прав пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Володимиру Михайловичу, неодноразово повертались до цієї проблематики. За останні кілька років, мабуть, не має такої проблеми, до якої б ми стільки разів повертались в цьому залі. Я думаю, що в нас сьогодні немає абсолютно ніяких підстав розглядати цей документ, а тим більше приймати позитивне рішення щодо нього.

Шановні колеги! Я закликаю ще раз до того, щоб тут, в цьому залі, ми з вами відстоювали інтереси саме України, а не зарубіжних якихось представництв, які сьогодні можуть виграти від цього законопроекту. Фракція категорично протестує проти розгляду цього документу, ще раз підкреслюю в чергове, після того, як він не був прийнятий. Дякую.

 

ГОЛОВА. Петро Степановичу, це документ, який йде до другого читання. Ви про цей говорите? Це другого читання ми розглядаємо проект закону. Будь ласка, Віталію Івановичу.

 

11:40:45

МАЙКО В.І.

Віталій Майко, Партія промисловців і підприємців.

Я хотів би попередити комуністів і всіх, що ви не дочекаєтесь від мене працю за закордон, а не на Україну і це не по моєму адресу. А друге, треба добре знати, що робиться з бурштином на Україні, якщо б я вас на один день завіз в Рівненську область, Кльосов, де мій філіал, завод є, чому я так відстоюю, ви б зрозуміли, що всі цінності, які є сьогодні в Україні, знищуються, бо зовсім немає господаря. Державі скільки не звертались, ніхто на це не звертає уваги.

Зараз тільки є одне прохання, дозволити і часному бізнесу підключитись до того, що те, що  робиться сьогодні  в Рівненській області, якийсь то порядок щоб був.

Я ще раз вам кажу: там гинуть люди. Не просто так, гинуть люди!  Нікого немає. Це єдиний шлях знайти якийсь там порятунок, щоб щось то було від тієї добичі. Не важливо, який хазяїн, важливо, щоб був у хазяїна порядок і був прибуток у держави. Ось чому комітет  підтримує це. А я так відстоюю, бо я знаю кожен день, що там робиться. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Немає застережень, шановні колеги? Зняли застереження? Нема? Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як  закон проект Закону про внесення зміни до статті 4 Закону України „Про підприємництво”. Прошу голосувати.

 

11:42:36

За-257

Рішення прийнято. Закон прийнято.

 

Засідання  веде  МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закон же голосувався як закон, у другому читанні і в цілому як закон.

Так, шановні колеги, так, як ми і домовлялися про те, що ми сьогодні розглянемо проект Постанови Верховної  Ради про події на вулиці Хрещатик та Майдані незалежності 15 жовтня.

Прошу проголосувати про включення питання постанови Верховної  Ради про події на вулиці Хрещатик до порядку денного. Прошу голосувати про включення.

 

11:43:33

За-185

По фракціях, будь ласка.

Комуністи – 54, „Регіони України” – 100…34, Народна партія – 34 ,  „Наша Україна” – 0, Блок Тимошенко – 1, соціалісти – 25,  Українська народна партія – 0,  „Вперед, Україно!” –  6, Соціал-демократичної партії (об’єднаної) – 19, Партія промисловців і підприємців – 0, позафракційні – 5.

Будь ласка, Цибенко, мікрофон. Хвилина.

 

11:44:09

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, фракція комуністів, Цибенко, голова Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів т інвалідів.

Шановні колеги,  ви знаєте, коли я  готував проект постанови, який, включення до порядку денного, який сьогодні голосувалося, то я говорив про те, що  є різна трактова, оцінка тих подій, які відбувалися. Сьогоднішні події і три різні заяви, щодо одних і тих же подій, вони ще раз підтвердили, що ми маємо прийти до  якогось спільного знаменника.

А для цього ми маємо послухати інформацію представників силових відомств про те: а що насправді відбувалося? Тобто той, хто хоче знати: а як насправді було, не посилаючись на думку тієї, чи іншої політичної сили? Той має підтримати включення до порядку денного тим більше, що ми сьогодні лише голосуємо про включення до порядку денного, а розгляд по суті цього  законопроекту, цієї проекту постанови пропонується на завтра, на ранкове засідання. Тому я дуже прошу, шановні колеги, я готовий о цю хвилину зарахувати у свою доповідь, щодо суті цього законопроекту, я прошу підтримати включення до  порядку денного цього документу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  мова іде про те, щоб ми включили, ми поки що не обговорюємо самої постанови, бо ми її ще не включили до порядку денного. Я надав Цибенку, як автору законопроекту, як автору законопроекту, якщо ми включимо, ми будемо обговорювати обов’язково я надам слово.

Запишіться, будь ласка, щодо включення з мотивів, 3 хвилини.

Так, будь ласка, Лещенко, наступний – Надрага.

 

11:45:52

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, звичайно, ці події, які відбулися у Києві в суботу, вони схвилювали українське суспільство. Причому, дійсно, трактується це питання по-різному, люди не можуть розібратися: що ж таки було?

Тим більше, що брали участь у цих подіях представники влади. Я маю на увазі, правоохоронні органи, які дещо, ну, на мій погляд, вели  себе не правильно.

Тому потрібно обов’язково включити це питання, щоб ми розглянули у Верховній Раді, Верховна Рада не може стояти осторонь, щоб розглянули завтра на нашому  засіданні, щоб ми самі знали, що там відбувалося і люди, щоб знали, що було не викривлено. Тому я прошу всіх підтримати про включення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступний Надрага Василь.

 

11:46:51

НАДРАГА В.І.

Василь Надрага, Народная  партия Литвина.

Уважаемые коллеги! То, что произошло в субботу сегодня обсуждается в каждом доме независимо от того  где люди живут, на Юге, на Востоке, на Западе, на Севере, центр Украины, так неужели мы не можем позволить себе и соответственно дать ответы обществу, что было в субботу, почему это произошло и соответственно кто должен нести  какую-то меру ответственности, за  то, что мы за малым не дошли до массового побоища. И этому исходя из   этой логики, я думаю, вполне правильно, если мы этот вопрос рассмотрим в среду. Ничего с нами не случиться, но мы ответим себе и обществу, что такое суббота, что там было и самое главное как сделать так, чтобы это не повторилось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Борис Беспалий, Михайло Мельничук наступний.

 

11:47:41

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Безпалий, блок Ющенка «Наша Україна».

Шановні колеги! Колись великий патріот і Прем’єр-міністр ще російської імперії Столипін сказав, звертаючись до російських революціоністів, «Господа, вам нужны великие потрясения, а нам нужна великая Россия». Я думаю нічим добрим ці великі потрясіння не закінчилися ні для Росії, ні для України. Звертаючись до вас, шановні колеги, я хочу сказати, що вам, мабуть,  треба загострення кризи, дестабілізація ситуації в Україні, перетворення Верховної Ради в арену таких самих подій, які ми мали спостерігати на нещастя за вашою участю і за вашою ініціативою на Хрещатику.

Я думаю, що вам треба атмосфера нагнітання. Я думаю українському народу треба зовсім інше і він чекає від  Верховної Ради ефективної і конструктивної, нормальної роботи, яка тут проводиться, а правоохоронні органи проводять свою роботу. Тому ми просимо не голосувати за черговий скандал в стінах Верховної Ради. Прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Мельничук, будь ласка.

 

11:48:52

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановні колеги, безумовно, що  фракція проголосувала  за те, щоб ми все-таки послухали  про ті події, які відбувалися. Треба дати дійсно оцінку, щоб парламент відреагував на ту ситуацію, яка відбувається в державі. Тим більше, що там знаходились наші громадяни України. І я би хотів так, щоб ми повернулися до голосування ще раз і розглянули  все-таки це питання, тому що іде звинувачення на адресу правоохоронних органів, які по своєму статусу повинні були забезпечити безпеку перебування на Хрещатику громадян України. Але вже це підв`язується з іншої сторони, тому безумовно, що без правоохоронних органів там би могло відбуватися щось інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, шановні колеги, давайте підведемо підсумки того, що ви говорили. Кожен має рацію, але, я думаю, нічого страшного в тому, що ми поступимо так, як  поступали  в кожному конфліктному  випадку. І не забувайте, що сьогодні одні вимагають послухати, завтра, я не виключаю, може бути абсолютно протилежна сторона вимагати заслухати інформацію. І пригадайте історію, що ми жодного разу  з вами не  пройшли мимо фактів чи то Мукачево, чи то Донецьк  події, чи якісь інші, ми слухали інформацію правоохоронних органів. Ми ж не знаєм якою буде інформація.  Може інформація  буде, навпаки, проти ініціаторів цієї постанови, а ми вже заздалегідь висловлюємо  свою категоричну думку і незгоду. Так що я прошу, давайте підтримаєм про включення…

Ні, я поки що… Михайло  Васильович, про включення до порядку денного, а про текст ми потім поговоримо.

Прошу голосувати за включення до порядку денного  питання  8286 про події на вулиці Хрещатик та Майдані Незалежності 15 жовтня 2005 року.

Прошу голосувати.   

 

11:51:12

За-182

По фракціях, будь ласка.

Комуністів – 55, „Регіони України” – 47,  Народна партія – 39, «Наша Україна» - 0, Блок Тимошенко – 1,  соціалісти – 25,  Української народної партії – 0,  «Вперед, Україно!» - 4,  Соціал-демократичної партії – 0,  «Реформи і порядок» - 0, «Єдина Україна» - 0, Партія промисловців і підприємців – 3,  Народного Руху України – 0, НДП, «Трудова Україна» - 0,  позафракційні – 7.

Двічі ми ставили на голосування, постанова не прийнята. Будемо далі. А далі ми будемо мабуть таким чином поступимо.  Ми з вами домовлялися  про те, що о 12 годині треба буде підійти  для того, щоб попрощатися  із Іваном Федоровичем Курасом. То  давайте ми зараз раніше трошки оголосимо перерву до 12 години 35 хвилин.

Перед оголошенням перерви послухайте  оголошення, будь ласка. Відповідно  до пункту четвертого статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України оголошую про розпуск депутатської фракції Народно-демократичної  та політичної партії «Трудова Україна»,  у її складі з 22 вересня  2005 року всього 13 народних депутатів.

Оголошується перерва до 12 години 35 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, ми зараз маємо перейти до розгляду пакету законів, які стосуються розвитку агропромислового комплексу. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину", нова редакція. Реєстраційний номер 7567. Доповідач – міністр економіки Березний Андрій Вікторович. І від комітету буде виступати Сергій Терещук. Тому я просив би вас коротко з цього приводу надати інформацію і аргументацію.

 

БЕРЕЗНИЙ А.В.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати!

До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину". Законопроект передбачає встановлення з першого січня 2006 року нульової ставки ввізного експортного мита на живу худобу та поетапне зменшення вивізного експортного мита на шкіряну сировину. Зокрема, встановлення у 2006 році 15-відсоткову ставку вивізного мита на шкіряну сировину з подальшим її щорічним зменшенням на один відсоток з першого січня 2007 року до значення 10 відсотків.

Зниження ставки вивізного мита на шкірсировину не буде мати суттєвого впливу на обсяги експорту, а також не матиме негативного впливу на надходження до Державного бюджету, оскільки 99 відсотків  експорту шкіряної сировини здійснюється до Республіки Молдова без сплати вивізного мита в рамках угоди про вільну торгівлю.

Затвердження ставки мита у меншому розмірі сприятиме зміні географічної структури експорту шкірсировини та направлення товаропотоків у напрямку традиційних покупців. За даними Держкомстату за перше півріччя 2005 року шкіряної сировини великої рогатої худоби з України експортовано 8,2 тис. тонн на суму 30 млн. доларів,  при цьому, 8,1 тис. тон або 99 відсотків всього експорту шкіряної сировини з України постачалися до Республіки Молдови без сплати експортного мита в рамках Угоди про вільну торгівлю

Лише 83 тони цієї продукції вивезено з   митної території зі сплатою 30-ти відсоткового експортного мита. Надходження до держбюджету від сплати експортного мита при експорті, у  поточному році, склали  410 тис.  доларів, проте, умовно,  нараховані 10 млн. доларів.

Що стосується встановлення нульової ставки вивізного експортного мита на живу худобу, то необхідно зазначити, що вивізне мито було запроваджене в 1996 році з метою обмеження експорту та збільшення поголів’я.

В той же час, необхідно констатувати, що з 1996 року по 2004 рік, поголів’я  великої рогатої худоби зменшилося з 17,5  млн. до 7,7 млн.

Тобто, такі обмежувальні заходи не тільки не досягли своєї мети, а й позбавили сільгоспвиробників стимулу до вирощування великої рогатої худоби.

Станом на 1 серпня 2005 року, порівняно з  аналогічною датою минулого року, в усіх категоріях господарств поголів’я великої рогатої худоби скоротилося ще на 7 відсотків і становило 7 млн.  410 тис. голів.

 

ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити обґрунтування,  будь ласка.

 

БЕРЕЗНИЙ А.В. Таким чином, обмежувальний захід, у вигляді експортного мита на живу худобу, довів свою неефективність і уряд  пропонує його скасувати.

Водночас, у вказаному законопроекті, передбачається встановлення індикативних цін на живу худобу та шкіряну сировину, яка експортується з України, що унеможливить вивезення  цієї продукції  за межі митної території за цінами, нижчими за світові.

Прошу підтримати проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вивізне мито на живу худобу та шкіряну сировину».

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Ми йдемо за скороченою процедурою, шановні колеги. Оскільки це важливий Закон, то тоді давайте три хвилини на запитання, відступимо від традиційного регламенту. Будь ласка, запишіться.

Я думаю головне запитання, як би нам було обраховано, скільки втратить наш бюджет і що ми на взаєм здобудемо, оці дві цифри, я думаю, що вони переконливо агітували б за прийняття рішення, бо є цілком очевидні застереження Науково-експертного управління, але відповіді на них немає.

Будь ласка, Юрій Кармазін.

 

12:44:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний доповідачу. Я хотів би вас запитати, скажіть, будь ласка, чи зростання кількості вивозу живої худоби не призведе до перебоїв у постачанні населення м’ясом, адже ми зараз мали величезну-величезну м’ясну кризу? З чого ви виходите, скільки у нас надлишків зараз, на цю секунду, м’яса є? І чи ви вважаєте, що мова може йти про те, що нам треба отримати статус країни з ринковою економікою за любу ціну, в тому числі за ту ціну, що ми не зможемо бачити свого власного українського м’яса? Натомість, будемо отримувати і далі контрабандне м’ясо, яке продали вчора, тільки сьогодні вночі повернувся з Одещини, ви знаєте, страшні речі відбуваються. Контрабандно йде через Молдову, через Придністров’я йде м’ясо, ідуть ті окороки американські всі і все закидано, ринки закидані.

 

ГОЛОВА. Запитання. Дякую. Будь ласка.

 

БЕРЕЗНИЙ А.В. Хотів би таким чином вам відповісти. Ціна внутрішньої реалізації великої рогатої худоби в живій вазі на сьогодні, практично, знаходиться на рівні світових цін. Тобто, експорт йде у нас по ціні півтори тисячі доларів за тонну, якщо на внутрішньому ринку 5,6-6 тисяч. Тобто, в цьому контексті зняття експортного мита не буде сприяти вивезенню динаміки збільшення  вивезенню живої… великої рогатої худоби.

З іншої сторони навіть і в діючому законодавстві є можливість вивезення без сплати експортного мита, тобто прямий виробник без посередника має право експортувати без сплати експортного мита.

Таким чином, закон існує, діючи неповноцінно, і плюс те, що я вже казав, що навіть при наявності діючого законодавства скорочення відбувалося великими темпами. І цей захід, який був застосований в 1996 році, він не призвів до збільшення виробництва великої рогатої худоби і насичення ринку. Тому експорт може сприяти вирощуванню і в тому числі задоволенню попиту внутрішнього ринку.

 

ГОЛОВА. Олександр Бондарчук, фракція комуністів, будь ласка.

 

12:47:33

БОНДАРЧУК О.В.

Бондарчук, фракция коммунистов.

Уважаемый докладчик!   Я, когда слушаю ваши законопроекты из Кабинета Министров, которые выходят, по поводу вступления во Всемирную торговую организацию, все больше убеждаюсь, что, в общем-то, у нас  правительство выражает интересы не украинского производителя, не трудящихся Украины, а каких-то транснациональных корпораций.

Ну, вот давайте  смотреть по тому, что вы сегодня предлагаете, насколько я понимаю. С одной стороны вы этим законопроектом делаете приличную дырку в бюджете. Или у нас столько много средств,  в бюджете, что мы сегодня можем обеспечить нормальную зарплату бюджетникам?

Второй  момент, этим законопроектом вы лишаете наши отечественные мясокомбинаты, кожзаводы, швейников работы, вы лишаете их сырья – кожи, стимулируете вывоз сырья, необработанной продукции. И какие потери мы на этом понесем?

Что вы можете на это ответить?

 

БЕРЕЗНИЙ А.В.  Шановний народний депутат!

Я хотів би вам ще раз додати, що за даними по результатах 2004 року надходження до бюджету за сплати експертного мита за експорт шкірсировини склали 11,7 тисяч гривень, проте умовно нараховано 101 мільйон гривень. Тобто, фактично, на сьогодні цей обмежувальний захід не сприяв забезпеченню бюджету. Тому зняття цього обмеження переведе навпаки   в легальні потоки і, що найменше, ми будемо отримувати ставку не 30, но 15 % під загальні обсяги, який буде триматися на рівні 20 тисяч тон.

І таким чином, буде складати  сотні мільйонів доларів і  більше. Тому я вважаю, що ми в цьому випадку, по-перше, вносимо зміну, яка не  надає можливість поповнювати бюджет. З іншої сторони: знімаємо ті обмеження, які нам, дійсно, як ви кажете заважають довести до кінця роботу по вступу до світової організації торгівлі.

 

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко,  фракція „Регіони України”.

 

12:49:46

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, фракция «Регины Украины», Запорожская область.

Уважаемый докладчик, вы зам. министра экономики какой страны? Если Украины, то вы должны были собрать отечественных товаро-производителей: мясопереработчиков, тех, кто работает с кожсырьем, обувные фабрики. И спросить: нужен такой закон или не нужен? Вы их собрали, вы вообще последний раз из Киева когда выезжали?

Когда вы научитесь уважать Верховный Совет? Все что вредит отечественному товаропроизводителю никогда в стенах этого Верховного Совета не найдет поддержки.

 

ГОЛОВА. Так, це…

 

БЕРЕЗНИЙ А.В. Шановні народні депутати,  я хотів би  ще раз вам сказати, що на сьогодні, фактично, експортується шкірсировина в режимі вільної торгівлі, без обмежень. З Молдовою ми зараз ведемо паралельно роботу для того, щоб ці обмеження встановити.

Членство в СОТ нам не заважає встановлювати експортні обмеження у випадку дефіциту сировини на внутрішньому ринку, тому ми розуміємо вашу стурбованість, в регіони їздимо, знаємо ситуацію і запевнюємо вас, що турбуємося про інтереси  українського суспільства.

 

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка, Андрій Вікторович.

Я хочу лише сказати, що  можливо, різка постановка питання, але вона, по суті, є справедливою. Ми ж просили і домовлялися про те, що  дадуть  розрахунки, не слова, а дадуть розрахунки. На превеликий жаль,  розрахунків не має. І відповідне ставлення до цих законопроектів. Скажіть, що Україна виграє, а що від цього програє? А ми тоді вже будемо зпівставляти.  Повинна бути мова з боку Міністерства економіки сухою, але мовою статистики і цифр. На превеликий жаль, цього немає.

Будь ласка, від комітету голова комітету Іван Федорович Томич.

 

12:51:52

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний  Володимир Михайлович! Шановні народні депутати!

Комітет Верховної Ради України  з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні повторно, а точніше вже втретє, розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України про  вивізне експортне мито на живу худобу та шкірсировину, внесений Кабінетом Міністрів, реєстраційний номер  7567.

Перш за все,  протягом розгляд трьох разів на комітеті і надзвичайно була непроста дискусія і про це свідчить сьогодні розгляд теж у залі Верховної Ради. Мотивація одна із  основних те, що сьогодні тваринництво знаходиться в жалюгідному стані галузь і в пам`яті сільгосптоваровиробників 96-98 роки, коли вивозилась худоба, і ми маємо сьогодні динаміку порівняну з  90-м роком, втричі знижена кількість поголів`я. не говорячи вже про продуктивність цього поголів`я і про ситуацію на ринку м`ясної продукції. Відповідно і шкірсировина і переробка в легкій  промисловості. Тому надзвичайно виходячи з цих питань була жорсткою дискусія, виходячи з цієї позиції цілком зрозуміло, що цієї б дискусії могло не бути за однієї із умов. Якщо ми з одного напрямку вибираємо відходи щодо зменшення мита на продажу сільськогосподарської продукції, що однозначно негативно не вплине для сільгосптоваровиробників, але як вплине на споживчому ринку на продукцію то тут ще є багато запитань. І в тому числі для легкої промисловості. Тому, виходячи з цієї ситуації, якщо б підійшли ми  до напрямку, який прийнятий комітетом і одноразово йшла розмова у Верховній Раді  три мільйони  підтримки на виробництво продукції тваринництва в бюджеті 2006 року, тоді б питання однозначно     знімалися.

І я вважаю, що можна такий законопроект приймати за умов, що його дія розпочинається з часу вступу України до Світової організації торгівлі з відповідною державною  підтримкою до прийнятої законодавчої бази.

Тому,  виходячи з цього, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти за основу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам, Іван Федорович.  Шановні колеги, переходимо до обговорення, нам треба два „за”, два „проти”.

Хто „за” буде?

Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка, фракція «Наша Україна», запрошуєтеся ви до виступу. Підготуватися Сергію Жижку.

І народних депутатів запросіть до сесійної зали, оскільки нам доведеться приймати відповідальні рішення.

 

12:55:10

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія  захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України!

Я хочу, щоб ми зрозуміли, що ми хочемо добитися. Ми хочемо любою ціною ввійти в СОТ, чи просто отримати любою ціною  статус країни з ринковою економікою, чи ми хочемо якось вплинути на ситуацію, яка є в аграрному  секторі і чи ми хочемо пам’ятати, що є таке поняття, як  продовольча безпека держави. Є таке поняття, як екологічна безпека і медична безпека, особливо з огляду на те, що  робиться зараз з куриними грипами іншими, іншими, іншими.

Шановні друзі! Я хочу, щоб ми замислилися, не в три рази змінилося і скоротилося поголів’я великої рогатої худоби, ні. Поголів’я  рогатої  худоби зменшилося в три з половиною рази, там було сім, а в 1990 році 24,6. Овець в 13 разів, було 8 мільйонів, зараз 653 тисячі. Задається запитання, а що ж  буде з продовольчою безпекою держави, якщо ми приймемо це рішення. Давайте будемо вивозити наше екологічне  хороше м’ясо. І давайте  будемо завозити сюди те, що нам завозять: страшне м’ясо, після якого будуть вирощуватися тільки мутанти. Я не  хочу, щоб мої діти були мутантами. Це перше.

Друге. Я хотів би, щоб уряд запропонував виходи із ситуації. Тобто,  щоб ми комплексом  прийняли кілька законів  по тваринництву. Я  проголосую за цей закон, тільки  в більш м’якій формі, не в такій жорсткій формі, що тут зразу буде, починаючи   з 1 січня  2007 року ставка вивізного мита за деякі будуть щорічно зменшуватися на 1 відсотковий пункт, до значення 10 відсотків.  Я ще раз кажу.  Ми можемо зробити м’якші умови, але давайте  зробимо умови для сільгоспвиробника. Давайте  по пільговим цінам надамо їм  тварин, давайте по пільговим цінам надамо їм  корми, які можна зробити сьогодні, давайте  надамо їм по пільговим цінам, по стабільним цінам і паливо. І тоді будемо  приймати цей закон. А однозначно, тільки  прийняття цього закону  нічого для моєї держави не дасть і для моїх людей не дасть, крім  складнощів, які ми будемо мати. Будемо завозити  американську тушонку і все інше замість свого якісного товару.

Тому, шановні  друзі, я не буду голосувати у даному  вигляді за цей закон. І я дивився  уважно всі зауваження, які є, тут дуже, дуже багато питань. І я пропоную  розглядати ці питання у комплексі, як  питання продовольчої безпеки…

 

ГОЛОВА.   Дякую, Юрію Анатолійовичу.

Сергій  Жижко, фракція «Наша Україна» має  слово. Підготуватися Василю Надразі.

 

12:58:30

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція «Наша Україна».

Шановний  пане Голово! Шановні народні депутати! 

Вважається, що експортне мито на живу худобу  і шкірсировину  слугує захисту внутрішнього ринку і підтримці вітчизняного виробника, тобто шкіряної і м’ясопереробної промисловості. Але цей захист не є ефективним, бо експортери  знаходять лазейки, працюючи за давальницькими схемами  або через країни, з якими укладено угоди про вільну торгівлю. Його неефективність підтверджує динаміка обсягів виробництва у шкіряній промисловості, бо хоча мито було введено в 96-му році, а зростання в галузі розпочалося лишень з 2000 року, тобто одночасно із загальним піднесенням економіки. І давайте дивитися правді у вічі, адже значна частина продукції шкір заводів експортується у вигляді шкіряних напівфабрикатів, а не шкіряних виробів. До того ж, якість шкірсировини поступово падає. І м'ясо з України експортується переважно до Росії і, головним чином, у вигляді морожених напівтуш. Тобто по суті стимулюється виробництво продукції низького рівня переробки. А зняття експортного мита на живу худобу стане стимулом для росту продукції тваринництва, що в стратегічному відношенні є набагато важливішим.

Перспективні плани розвитку АПК передбачають, що внаслідок інтенсифікації виробництва у рослинництві виникне можливість на третину зменшити посівні площі при помітному зростанні виробництва зерна і кормових культур. Це дозволить створити передумови для переведення під пасовиська 8-10 млн. гектарів і забезпечити інтенсивний розвиток тваринництва.

За деякий час Україна повністю задовольнятиме власні потреби у м'ясопродуктах і стане їхнім експортером. Найбільш перспективним ринком збуту продукції тваринництва для нас можуть стати країни мусульманського світу, які в силу національних традицій завозять м'ясо виключно в живій вазі.

З середини 90-х років Україна позначила свою присутність на цих ринках, але введення експортних мит стало гальмом у цьому напрямку. Отже, зняття експортного мита на живу худобу належить розглядати не лишень, як одну з вимог вступу України до СОТ, але і в контексті перспектив дальшого розвитку агропромислового комплексу.

З огляду на це, я пропоную підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Василь Надрага, фракція Народної партії. Підготуватися Юрію Соломатіну.

 

13:01:16

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия Литвина.

Уважаемые коллеги, я б хотел, обсуждая данный законопроект, остановиться на нескольких тезисах и их обсудить. Первое, сегодня мы говорим о законопроекте, который влияет на вступление нас в СОТ. Отсюда возникает вопрос и эта тема уже    звучала, Владимир Михайлович Литвин ее озвучил.

Мы договаривались, в свое время, чтобы у нас,  перед тем, как мы принимали подобные решения, были предоставлены материалы.

Я хочу  вам напомнить, как, к большому сожалению, у нас тут возник целый скандал, и  не только в рамках наших стен, но и в не, когда ушедшее уже, почившее в … правительство, обвинило нас, Верховную Раду, что мы не хотим голосовать за законопроекты, которые мы с вами не видели.

Так, подождите, о чем мы сегодня с вами обсуждаем. Сегодняшняя ситуация: есть ли у нас расчеты, есть ли у нас понимание, что  выиграет наш товаропроизводитель, или, наоборот, что потеряет, что выиграет, или потеряет наш бюджет.

Я понимаю, что с Молдовой мы, фактически, торгуем в режиме свободной торговли, но  я так понимаю, что торговля с Молдовой не есть «свет в конце туннеля», когда мы говорим о внешней экономической деятельности нашего товаропроизводителя и, в целом, нашей экономики.

Следующий момент. Мы  говорим о том, что мы должны беспошлинно разрешить вывоз сырья,  в  данном случае, крупного рогатого скота и шкуры крупного рогатого скота. Но здесь есть элемент избирательности.

И я хотел  бы сегодня спросить  сегодня у правительства: а почему с таким успехом мы не сделали, в свое время, чтобы производители подсолнечника вывозили беспошлинно. У нас  же  так и осталось 16 процентов, значит у нас, соответственно,  есть избирательность: на одну тему мы снимаем пошлину, а на другую мы  закрываем. Хотя во всех нормальных странах, и я ничего не скажу здесь сегодня нового, ставится вопрос о том, что сначала делается глубинная переработка сырья, а потом уже готовая продукция вывозится во внешний  мир.

Ибо только переработанное сырье, на уровне готовой продукции, есть самым эффективным, что нужно продавать на внешнем рынке. А продавая сырье, мы, тем самым, так и остаемся сырьевым придатком  и, соответственно, так сказать, наши интересы, как государства, как национальной экономики, в данном вопросе не учитываются.

И последнее.  Мы когда с вами говорим  о том, что нужно, или нужно ли, разрешить беспошлинный вывоз крупного рогатого скота и,  соответственно, так сказать,  шкуры, то мы должны с вами задать вопрос: а каким образом  вообще во всем  мире поддерживается не только животноводство, а сельское хозяйство в государствах. Оно поддерживается господдержкой.

И здесь, абсолютно правильно профильный комитет сказал, что без наличия реальной господдержки, открывая свои рынки и выпуская свое сырье во внешний рынок,  мы, тем самым, ставим под сомнение   существование, пусть даже дважды-трыжды убитого животноводства, как в целом и любой отрасли в нашем государстве. И поэтому, когда мы с вами рассуждаем о том, что нам делать, надо сначала, на мой взгляд, рассуждать: а что от этого будет полезного нашему государству, нашей экономике, нашему народу.  Спасибо.

 

ГОЛОВА. Юрій Петрович Соломатін запрошується до виступу від фракції комуністів.

 

13:04:24

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, шановні радіослухачі. Помаранчевий уряд міністрів-капіталістів вносить на розгляд Верховної Ради України законопроект, який спрямований на те, щоб зруйнувати в Україні ту галузь агропромислового комплексу, котра ще ледь-ледь животіє.

Суть законопроекту. Нині чинна редакція Закону України „Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину” передбачає ставку вивізного мита для даного виду товару в розмірі від 27-75 відсотків від його митної вартості. Пропонується за нульовою ставкою мита у відсотках до митної вартості експортувати живу худобу із заставкою 15 відсотків від митної вартості товару, експортувати шкури худоби. Більше того, вивізні ставки вивізного (експортного) мита набудуть чинності з 1 січня 2006 року, а з 1 січня 2007 року ставка вивізного (експортного) мита на товари буде щорічно ще зменшуватись на один відсоток до значення 10 відсотків. Ось таким чином здеруть шкіру не лише з худоби, але й з селянина. До чого це можна призвести?

Встановлення нульової ставки вивізного (експортного) мита на живу худобу може призвести до різкого збільшення експортних операцій з даною сировиною. Взявши до уваги той факт, що нещодавно на продовольчому ринку України була досить напружена ситуація з м’ясопродуктами, то зростання кількості його вивозу за межі України може призвести до серйозних перебоїв у постачанні населення даною продукцією та зростання соціального напруження в суспільстві.

І друге. Можливе зростання обсягів експорту живої худоби, призведе до дефіциту даного  товару на території в Україні, а отже і до зростанню ціни на нього, що негативно позначиться на нашому так званому „вітчизняному” товаровиробнику, ну, і, звичайно, на добробуті населення.

Як можна оцінювати такі дії уряду? Мені цей уряд нагадує ту дівку на Окружній, яка робить  різні вихиляси, щоб привабити багатого, вигідного клієнта.

Чи може такий уряд називатися „національним”? Може. З однією умовою, що це є уряд національної зради.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги!

Ми…

Одну хвилиночку! Ми завершили виступи, але у нас тут є, хто записався. Якщо будуть наполягати, по одній хвилині з мотивів.

Євген Гірник, будь ласка.

Потім Михайло Мельничук.

Я бачу, бачу.

 

13:07:26

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, Конгрес українських націоналістів.

Шановні колеги, шановні радіослухачі!

Обговорення цього законопроекту, як і законопроекту про „Криворіжсталь”, ну, це є приклад демагогії і лукавства з боку представників деяких фракцій, які дуже голосно кричать, що село гине, і у випадку „Криворіжсталі” нічого не зробили для порятунку цього села.

А тут пропонують ділити шкуру невбитого ведмедя і говорять про якісь розрахунки. Ну, які ще розрахунки? Заступник міністра сказав, що втрачаємо 12 тисяч гривень, але в перспективі, при вступі у СОТ ми все це компенсуємо, ліквідувавши діру через Молдову. Поки ми не вступили в СОТ, ми не можемо вести переговорів з Республікою Молдова про ліквідацію  цієї діри.

Я не дивуюся комуністам, вони як дівка на Окружній стоять і в струнці перед Росією, щоб не пустити нас до СОТу. Я дивуюся іншим центристським фракціям, які не працюють …

 

ГОЛОВА. Так, Михайло Мельничук, будь ласка.

 

13:08:42

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановні захисники селян!  Я звертаюся до вас: ви мені  назвіть, будь ласка, хоть одне село на Україні, селянина, який свого бичка експортував за кордон. Ви що не розумієте, що селянин не буде займатися експортом? Що це будуть займатися інші ділки, які в селянина будуть скуповувати за безцінь його працю, а потім експортувати за кордон, так?

 Чи ви думаєте, що, що ми будемо завжди з вами покупати туфлі італійського виробництва, іншого і так далі? Чи у нас немає промисловості? Давайте все-таки подумаємо: мова ведь не йде про те, вступати чи не вступати в СОТ? Треба вступати в СОТ, соціалісти за це виступають, але, дивлячись, якою ціною? Не ціною зради власного народу.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Іван Заєць? Немає. Володимир Лещенко.

 

13:09:46

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановні народні депутати, Прем’єр-міністр України Єхануров сказав, що Міністерство економіки працює по принципу: чого изволете? Ця праця продовжується. Те ж саме стосується на сьогодні, повинен сказати, і Комітету з  питань аграрної політики. 14-ого червня приймається рішення: відхилити. 4-ого вже липня: за основу.

І так далі. Значить,  є заключення Міністерства аграрної політики про те, що  встановлення експортного мита, яке є зараз абсолютно не суперечить нормам та  вимогам законодавства про вступ до Світової організації торгівлі. Так що ці аргументи всі знімаються. Тому  голосувати за це не потрібно.

Володимире Михайловичу,  у зв’язку із загрозою пташиного грипу, я вніс законопроект про заборону тимчасову ввезення м’яса птиці. Прошу терміново розглянути його про включення і розглянути на сесії. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Відносно курячого грипу, я сьогодні звернувся до Прем’єр-міністра України з проханням надати вичерпну інформацію Верховній Раді України: що робиться, що планується зробити в цьому плані і що пропонує Кабінет міністрів зробити Верховній Раді України? Коли ми отримаємо цю інформацію, я думаю тоді ми  будемо визначатися.

Дякую. Володимир Черняк.

 

13:11:11

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Шановні колеги,  я вас закликаю до  всебічного підходу до цього законопроекту. Я думаю, що однозначно негативно не можна оцінювати законопроект, у  ньому є те і інше, але я все-таки схиляюся до того,   що  можливо він може дати більше позитиву,  ніж негативу. В Україні знищена галузь  тваринництва. І головне питання, на яке ми повинні дати відповідь, приймаючи цей законопроект, чи  сприятиме це розвитку тваринництва. Якщо мито знижується,  то зростають ціни на худобу. І якщо побудувати відповідний механізм  експорту, то можна привести до того, що будуть зростати  прибутки  сільського господарства. І таким чином ми можемо сприяти відродженню тваринництва. Дякую.

 

ГОЛОВА.   Леонід Черновецький, будь ласка.

 

13:12:23

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые  народные депутаты!

Я считаю,  что  обсуждать вопрос  о  пошлинах на шкуру коров, которых у нас на Украине уже ни одной не осталось, это вообще смешная тема просто, по-моему. Потому что я бы лучше бы обсуждал вопрос о  шкурах тех чиновников  на  переработку, которые вообще привели нашу Украину всю, нашу любимую Родину к такому  состоянию, что у нас коров уже нет, и пусть бы их шкуры перерабатывали, на экспорт  выпускали по любой цене, потому что как раз в этом есть проблема, потому что это они ее  довели до такого состояния.

Спасибо вам большое за внимание. И главное: не забудьте позвонить своим родителям, это очень важно, те, кто слушают меня, это важно.  

 

ГОЛОВА.   Спасибі, Леоніде Михайловичу.

Шановні колеги! Прошу до сесійної зали зайти народним депутатам. Є що Кабінету Міністрів  сказати?  Немає. Будь ласка, зараз Кабінет Міністрів  останнє слово  заключне, будь ласка.

 

_______________.   Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Уряд повністю поділяє вашу стурбованість  і готовий доопрацювати зазначений законопроект з врахуванням  ваших пропозицій, прийнявши його у першому читанні.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Вноситься на голосування  пропозиція комітету для прийняття за основу  проекту Закону  про внесення змін до Закону України „Про вивізне  (експортне) мито на живу худобу та  шкіряну сировину” (нова редакція). Реєстраційний номер 7567.

 

13:14:17

За-114

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Фракція комуністів, „Регіони України” – нулі, Народна партія – 3, „Наша Україна” –  33,   Блок Тимошенко – 23, СПУ – 0, Українська народна партія – 21, „Вперед Україно!”  - 0, СДПУ(о) – 0,  „Єдина Україна” –  2, „Реформи і порядок” – 12, Партія промисловців і підприємців –  0, Народний Рух України –  14, позафракційні –  6.

Пропозиція комітету. Іван Федорович.  Іван Федорович, пропозиція комітету яка?

Ставиться на голосування пропозиція комітету про направлення на повторне перше читання проекту закону, реєстраційний номер 7567.

 

13:15:18

За-108

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо оптової торгівлі цукром). Доповідач – народний депутат України Олег Юхновський. Від комітету буде виступати Пилип Пилипович Буждиган.

Будь ласка, Олеже Івановичу.

 

13:15:51

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую.   Олег Юхновський, фракція Народної партії.

Шановний  Володимир Михайлович, шановні колеги! Вашій увазі пропонується  проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Реєстраційний номер 7437.

Проект закону  передбачає поширити дію статті 9  Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" на оптову торгівлю цукром.  Проект  розроблений на виконання норм закону  України про державне регулювання виробництва  і реалізації цукру, яким визначені правові, економічні та організаційні засади державної політики щодо  виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі      цукром.

Статтею 3 передбачено, що оптова торгівля цукром на внутрішньому ринку України здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наявності у них спеціального  дозволу, ліцензії. На сьогодні оптовою торгівлею цукром займається значна кількість власників цукру, цукрові заводи, товаровиробники, фізичні особи, постачальники матеріально-технічних ресурсів та інші суб’єкти підприємницької діяльності, які реалізують його на власний розсуд, перепродуючи по декілька разів, значна частина  цукру перебуває поза організованим ринком.

Така ситуація  через відсутність ліцензування надає можливості сформулювати   цивілізований ринок цукру, реально оцінити наявні його ресурси  для  забезпечення внутрішніх потреб держави, здійснювати облік операцій з реалізації цукру, перевірити повноту сплати податків і зборів.

Крім того, проблеми, які виникли поточного року на ринку цукру, також підтверджують запровадження такого заходу. Впорядкування  оптової торгівлі цукром забезпечить збільшення надходження до  бюджетів всіх рівнів, позитивно вплине на зайнятість населення, продовольчу безпеку держави.  Прошу підтримати проект закону 7437. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

Пилип Пилипович від Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Будь ласка, позиція комітету.

 

13:17:43

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати! Комітет з питання економічної політики управління народним господарством, власності та інвестицій на своєму засідання 11 жовтня 05 року розглянули внесений народним депутатом Юхновським проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» щодо ліцензування оптової торгівлі цукром. Реєстраційний номер 7437.

З метою стабілізації внутрішнього ринку цукру, законопроектом передбачається доповнити перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню визначених статтею 9 Закону України  «Про ліцензування певних видів господарської діяльності, оптової торгівлі цукром». Розглядаючи даний законопроект на комітеті виходили з наступного.

Перше. В Законі України «Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру» стаття 3 пункт 2 говориться: «Оптова  торгівля цукром на  внутрішньому ринку України здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наявності у них  спеціального дозволу – ліцензії.  Кількість ліцензій на здійснення оптової торгівлі цукром не обмежується.

І друге. Нашою постановою, тобто постановою Верховної Ради третього березня 2005 року щодо парламентських слухань по бурякоцукровому комплексу України рекомендовано Кабінету Міністрів підготувати та подати на розгляд до Верховної Ради про внесення змін до Закону України про ліцензування в частині запровадження ліцензування оптової торгівлі цукром.

Головне науково-експертне управління  Верховної Ради в своєму висновку так само вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути взятий за основу. Виходячи з того, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Дякую, Пилипе Пилиповичу.

Шановні колеги, є потреба нам обговорити чи можна прийняти його за основу, а потім далі…

 

ГОЛОСИ З ЗАЛУ. Є.

 

ГОЛОВА.  Є? Будь ласка, тоді будемо працювати. Юрій Анатолійович Кармазин запрошується до виступу. Підготуватися Володимиру Пузакову.

 

13:20:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, існування Закону про державне регулювання виробництва і реалізації цукру і неприйняття нами тут з вами восьмого липня 2005 року рішення про ввезення цукру разом з худобою для інтервенційних потреб уряду, не завадило минулому уряду завезти 250 тис. тонн цукру з Бразилії. І ніхто до цього часу не поніс за це відповідальності, абсолютно ніякої. Не було названо, що це дії шкідницькі, які підривають Державний бюджет. Не було зроблено порівняння, що в минулому році приймалися закони, де 115-118 євро за тонну ввезеного цукру платилося.

Тому я вважаю, що нинішній закон має  прийматися і має бути прийнятим, але всі закони мають виконуватися. Що толку, якщо тоді уряд не виконував того закону. Я думаю, що цей закон буде сприяти продовольчій безпеці країни, призупинить контрабанду ввезення цукру на територію України, яка йде через південні, через західні кордони, яка йде через східний кордон з Білорусі, коли до нас, абсолютно легально, заходить цукор, 95 відсотків цукру і 5 відсотків  какао.

Коли це буде припинено? Я звертаюся до  уряду. Я звертаюся до правоохоронних органів: ви що, не знаєте цього? Що, таким чином, завозиться, фактично, контрабандний цукор. Ви що, не знаєте, що він так переробляється?

Тому, я впевнений, що це Закон треба   приймати, але навіть його прийняття не забезпечить, в повній мірі, захисту національних інтересів України. Тому що, для того, щоб їх захищати, треба любити цю країну і  треба зробити все, щоб був  обмежений тіньовий обіг цукру. А він сьогодні дуже і дуже великий. Треба думати, що не тільки треба вносити зміни і ліцензувати цю торгівлю,  а  треба передбачати, як контролювати і хто буде контролювати.

Я не виключаю, що в цих надзвичайних умовах треба надавати право контролювати, в тому числі, і органам внутрішніх справ. Це  система держави, ми їм платимо  зарплати, непогані зарплати і давайте ставити  питання про те, щоб контролювати виконання законів, які є в державі. Можливо тоді зменшиться контрабанда, можливо тоді,  якось по іншому на це будуть реагувати і податкова служба,  і митна служба, і всі абсолютно інші служби в державі.

Я за прийняття цього Закону, причому, тут його можна зразу приймати  в двох читаннях, немає тут чого довго по ньому обговорювати. Але потім виконання цього Закону вимагатиме ще й внесення змін до інших. Я так пропоную це зробити.

 

ГОЛОВА. Володимир Тимофійович Пузаков, фракція комуністів, за ним  - Василь Надрага. І запросіть депутатів до сесійної зали, треба ж рішення приймати.

 

13:23:32

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Ліцензування оптової торгівлі цукром довгий час не було включено до переліку видів  господарської діяльності. А тому, через відсутність ліцензування, немає можливості сформувати цивілізований ринок цукру, оцінювати наявні його ресурси для забезпечення внутрішніх потреб держави, здійснювати облік операцій з реалізації цукру і перевіряти повністю сплату податків і зборів. Зміни до статті 9 потрібні, бо як ми бачимо, нелегкий період переживає цукрова галузь, де однією з причин є завезення цього року тростинного цукру-сирцю, а також незлагоджена, непослідовна робота команди Ющенка.

Селяни сподівалися, що Президент зі своєю командою повернеться обличчям до галузі, врегулюють ціни на цукор і сировину, але замість цього отримали «дірочку», як кажуть, з бублика. Дуже боляче говорити, але це так, галузь на межі знищення. Ситуація на селі, наче мертвий штиль на морі, понад 40 відсотків площ, призначених під майбутні посіви цукрових буряків, не виорано. Ситуація на аграрному ринку погіршується в міру накопичення цукру, нині його в Україні близько 800 тисяч тонн, окрім цього, на ринок тиснуть контрабандні партії цієї продукції. А це якраз і є та «цукрова» хвороба, про загрозу якої попереджали комуністи та й ліки проти неї пропонували. На жаль, уряд не прислуховується, мабуть, він зацікавлений, щоб на цій галузі поставити хрест, проігнорувавши, що буряко-цукрове виробництво є стратегічною пріоритетною галуззю народного господарства. Адже в радянські часи, вона була одним із економічних стержнів держави і забезпечувала до 13 відсотків грошових надходжень до бюджету країни. Займала провідне місце у світі по обсягах виробництва цукру, понад 5 млн. тонн, та входила до першої шістки світових експортерів цукру. А сьогодні внутрішню потребу задовольняє всього на 87 відсотків.

Тому, ліцензування оптової торгівлі цукром на внутрішньому ринку, дозволить забезпечити стабільність на ринку цукру. І як наслідок, забезпечить збільшення надходжень до бюджетів, позитивно вплине на зайнятість населення на продовольчу безпеку держави. Але в такому виді, ми, комуністи, за цей закон голосувати не будемо.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії. Підготуватися Володимиру Єщенко.

 

13:26:28

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия Литвина.

Уважаемые коллеги! Говоря о сахаре, мы с вами должны четко понимать, что это  один из самых криминальных продуктов сельского хозяйства на Украине, как это ни удивительно. И вокруг него идут постоянные коллизии. Так в Луганской области не далее как две недели назад погибло два милиционера потому, что «КамАЗ»  с контрабандным сахаром просто нагло и цинично наехал на их машину.

И сегодня, когда мы говорим о сахаре, то, в первую очередь,  мы, наверное, должны с вами четко понимать, что в рынке, который существует у нас в стране и в ближнем зарубежье, это является достаточно выгодным зарабатыванием, в том числе  и криминального капитала.

Поэтому, говоря о том, что нужно сделать, можно однозначно сказать: говоря о рынке сахара, мы  должны  его упорядочить, мы  его должны сделать прозрачным для государства, для контролирующих органов, и, соответственно, менее криминализированным.

Поэтому, исходя из этой логики, хотелось бы напомнить, что наведение порядка требует и в масштабах государственной политики на эту тему.

Я хочу вам напомнить события этого года по  поводу сахара. Мы с вами в этом году слушали, как министр экономики говорил о том, что переходящие остатки сахара на внутреннем рынке Украины составляют 900 тысяч тонн. И вместе с тем, буквально не успели мы забыть это выступление, как тут же  нам  то же правительство предложило ввезти в страну 150 тысяч тонн сахара-сырца.

Так возникает вопрос: у нас есть переходящие остатки или у нас есть дефицит?

И я думаю, что предложение коллеги по фракции Народной партии Литвина Юхновского, который предлагает ввести лицензирование как принцип систематизирования работы на рынке сахара, есть полезным и необходимым для нас.

Посему, исходя из этой логики, есть необходимость поддержать данный законопроект в первом чтении, как  и предлагает сегодня автор. Единственное пожелание к автору, чтобы к будущему второму чтению мы все-таки отработали механизм, согласно которого лицензирование не повлияет на цену сахара для потребителя. То есть мы должны создать механизм, с помощью которого не должно  увеличиваться ценообразование на этот продукт, который является массовым, продуктом массового потребления, и соответственно мы не можем позволить, чтобы лицензирование повлияло на его удорожание.  Спасибо.

 

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, фракція комуністів.

 

13:29:05

ЄЩЕНКО В.М.

Шановні товариші,  шановні народні депутати,  шановні радіослухачі.

Якщо подивитися на висновок Головного науково-експертного управління, що цей законопроект пропонується доповнити перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, визначених статтею 9-ю Закону України про ліцензування певних видів господарської діяльності (оптовою торгівлею цукром). І зсилка іде, що це іде на виконання постанови Верховної Ради  України від 3.03.05 року про  рекомендації Парламентських слухань про  законодавче забезпечення розвитку буряко-цукрового комплексу України та заходи щодо його покращення.

 От тут присутній товариш мій по фракції Парубок Омелян Никонович, який виступав на цих Парламентських  слуханнях і звертався до Уряду, звертався до нас з вами, що негайно треба прийняти ці законопроекти, для того, щоб не допустити завезення на Україну цукру-сирцю.  І що зробилося? У березні,  коли ми розглядали на Парламентських слуханнях, цукор коштував 2,80, а потім ціна піднялася до 5 гривень.

І цього закону у залі не було. Зробили своє діло, поклали в карман більше 150 мільйонів доларів, Уряд закрив глаза, а сьогодні ми повинні приймати цей Закон. Це стосується Закону про руйнування  цукрових заводів. Які також, значить, виступав Омелян Никонович, казав: „Треба негайно прийняти цей Закон”. Ми тільки сьогодні прийняли його в другому читанні і в цілому, коли він пролежав в Комітеті більше року, після першого читання. Да,  вирізали заводи, у нас на Черкащині: із 24 заводів залишилося сьогодні 11. Випускали 640 тисяч тон цукру у рік, сьогодні кажуть, досягнення 140 тисяч тон цукру.

Я думаю, що  затримка цих законів вона сприяла тому, щоб на Україну завозити без рішення Верховної Ради  цукру-сирцю.  І давайте подивимося на ті проблеми, які сьогодні складаються у нашій цукровій промисловості. Я був на заводі Ржавському вже двічі. Дають мені відповідь, що цей завод не можна відновити. 5 років дають одні і ті ж відповіді, сьогодні ми приймаємо  закон, який забороняє до 2008 року знищувати заводи. От це приклад того яка політика в нашій державі, про що комуністи казали вже  неодноразово. Такий закон ми не будемо підтримувати, і я звертаюся до… користуючись нагодою, звертаюся до Голови Верховної Ради України  від виборців Черкаської області. Це полягає питання Павленко Людмили Олексіївни, яка буде розглядатись у нашому залі у четвер. Вони просять не допустити голосування по цій…

 

ГОЛОВА.  Так, шановні колеги, ми обговорили це питання. Ні, ні, підождіть, зачекайте. Одну хвилиночку.  Ну одну  хвилиночку! У нас ще записалося  5 людей, то ми тут домовимося таким чином, це буде як із мотивів голосування тих, що записалися, по хвилині і вони зможуть виступити. Ярослав Сухий, будь ласка. Потім Михайло  Мельничук.

 

13:32:41

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція «Регіони України».

Я хочу звернутися до тих людей, до тих депутатів, які можливо не з`ясували суті чи позитивної соціальної спрямованості цього законопроекту. Мова йде про те, що в найбільш кримінальному бізнесі сільського господарства – цукровому -  ми ставимо заслон. Це перше.

Друге. Якщо мова йде про те, що таким чином ліцензування ніби-то приведе до подорожчання  цукру, це неправда, тому що ми повинні, якщо насправді, то говорити  про диспаритет цін на сільськогосподарську   і промислову продукцію.

І ще одне. Ви пригадайте які нам кошти зараз потрібно вкласти на те, аби підняти цукрову промисловість на Україні, у нас на сьогоднішній день справних бурякозбиральних комбайнів на Україні всього 4 тисячі. То я вам нагадаю, що в 1990 році Тернопільський комбайновий завод 4 тисячі  комплексів виробляв в  один рік. А тут всього на Україні залишилось. Що нам   далі до сапи йти, до  тієї рабської праці, за цей законопроект потрібно голосувати однозначно.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

 

13:33:54

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановні колеги! Давайте ми з вами ще раз повернемося до ідеології цього законопроекту. Ми говоримо про тих хто виробляє цукор, хто переробляє його. Давайте ми з вами згадаємо, якщо ми говоримо про ліцензування, то хто є оптовиком сьогодні. Дядько йде з мішком на ринок, це є роздріб, а якщо господарство їх десятки тисяч по Україні, залишили 20-30 тонн цукру для того, щоб реалізувати, для того, щоб закупити запчастини, нафту, насіння. Завтра він буде сидіти в чергах за ліцензією, чи ми не розуміємо цього, що ми робимо, який це опт і це не боротьба з тим  явищем, яке сьогодні є на Україні. Треба боротися не з товаровиробником, а боротися з перекупщиками праці селянина, тоді буде це ефективна боротьба. Соціалісти не будуть  підтримувати даний законопроект.

 

ГОЛОВА. Іван Заєць,  фракція Української народної партії.

 

13:35:07

ЗАЄЦЬ І.О.

 Іван Заєць, фракції Української народної партії.

Шановні народні депутати! Мудрі кажуть благими намірами дорога вимощена в пекло. Сьогодні, якщо ми говоримо про ліцензування торгівлею цукром, це  означає, що ми вб’ємо повністю того, що вирощує цукровий буряк. Ви знаєте, що значна частина ціни за цукровий буряк виплачується саме цукром. Ліцензія сьогодні є в цукрового заводу, і якщо той дядько, який одержить цукор він не зможе його просто нікуди продати, як і інші суб’єкти. Тобто це монополія, це апарат, це бюрократи хочуть для того, щоб взяти цей ринок під свій  контроль. Якщо ми хочемо навести тут порядок, то треба комплексні зміни, говорити про ціну за  цукровий буряк, говорити про розрахунки інші. А таким  шляхом ми просто кинемо сільське господарство, кинемо тих людей, фізичних осіб, які везуть буряк на заводи під колеса будемо говорити, міліції, бо міліція потім буде їх ловити за те, що у них немає ліцензії.

Це  пропозиція, яка посилює  бюрократію, а не сільське господарство. Ми пропонуємо   не голосувати.

 

ГОЛОВА.   Євген Гірник, будь ласка.

 

13:36:20

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник,  Конгрес українських націоналістів.

Шановні колеги!  Шановні радіослухачі! Ми всі пам’ятаємо ситуацію літа цього року, коли ціни на цукор  різко вздулися. І попри всі намагання і уряду, і правоохоронних органів не було названо ні одно прізвище, хто це зробив, і хто  поклад у кишеню цих150 чи може більше мільйонів  доларів.

Я не скажу, що ця пропозиція вже є панацея, і що від цього ми зможемо стабілізувати ціни  на цукор, але це є один із кроків  необхідний, але недостатній, який треба зробити. І   без цього ми не  зможемо дотримуватися цінової політики  в цій стратегічній галузі. І в цьому   плані мене дивує. Ну, захищають трудящих, але  ціни і комуністи, і соціалісти хочуть вздути. Пригадується фраза з Леніна: « Дипломовані лакеї олігархи…

 

ГОЛОВА.  Володимир Черняк, будь ласка. Немає. Петро Цибенко.

 

13:37:36

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, Цибенко, голова Комітету  з прав пенсінерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні колеги! Я  намагаюся у цьому залі  не тільки слухати,  але і чути аргументи  тієї чи іншої сторони. От сьогодні  розповідають мені про якихось казкових  справді оптовиків, які вартість ліцензії не перекладуть на   ту людину, яка купляє цей цукор.

Шановні  мої, якби було так, ми справді могли б вирішити  цю проблему. Але протягом 15 років  мені жодного разу не вдалося побачити того оптовика, який би взяв  затрати на отримання ліцензії і багато  чого іншого на себе, він обов’язково їх перекладе на покупця. Тобто це обов’язково відобразиться на ціні товару. А ціна товару – це споживач, це людина, це пенсіонер, це ветеран, це інвалід, це громадянин України.

Фракція не буде підтримувати  цей  закон. Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Дякую.   Шановні колеги, ми завершили обговорення. Заключне слово Олег Юхновський, потім я попросив би позицію Кабінету Міністрів з цього приводу висловити.

 

13:38:51

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую.   Шановні колеги, звичайно, що з прийняттям цього проекту закону ми всіх проблем в бурякоцукровому комплексі, в цукровій промисловості не вирішимо. Але разом з тим, з прийняттям проекту закону цього ми принаймні зробимо перший крок для організації нормального цивілізованого ринку цукру. Мова не йде про те, що він якимось чином обмежує фізичних осіб. На жаль, ми маємо дійсно ситуацію, коли є дуже багато людей, сьогодні отримують натуральну оплату цукром. І це – ганебне явище, на жаль, в сільському господарстві.

Мова не йде про те, що це якимось чином обмежує власне виробників сільськогосподарської продукції або цукрових заводів, реалізації. Мова йде про те, щоб навести елементарний порядок на ринку цукру. Що ще має відбутися на ринку, а ми пережили в цьому році, для того, щоб ми зрозуміли, що на цьому ринку врешті-решт має бути наведений елементарний порядок, шановні колеги!

Адже ви пам'ятаєте, коли міністр заявив. І вже говорив мій колега Василь Іванович, 900 тис. залишків. При цьому уряд через тиждень приймає рішення про 150 тис. імпорту! Ну невже може бути це в цивілізованій державі, шановні колеги?

 

ГОЛОВА.  Будь ласка, позиція уряду.

 

________________.  Шановні депутати, Міністерство аграрної політики просить підтримати цей законопроект, тому що ми сьогодні дуже багато говорили про проблеми, які є в цукровій промисловості, але для того, щоб навести елементарний порядок з балансами використання цукру, надходження, оптової торгівлі, треба, щоб був облік, інакше ми будемо знову завозити цукор, не маючи чітких даних, скільки цукру є в наявності. Це абсолютно не буде впливати на цей цукор, який виробляють заводи і дають товаровиробникам, але це буде йти поступово – цивілізована торгівля, оптована торгівля, і ліцензія буде встановлюватися, абсолютно може бути символічна ціна за ліцензію. Не йде мова про виручки від ліцензії, іде мова про наведення порядку з реалізацією цукру, щоб була об'єктивна інформація для прийняття об'єктивного рішення. Ми просимо вас підтримати цю пропозицію, і це буде перший крок для того, щоб ми почали реанімацію цукрової  промисловості.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.     Дякую. Шановні колеги, з урахуванням викладених думок, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (щодо оптової торгівлі цукром). Реєстраційний № 6437. Прошу голосувати.

 

13:41:41

За-124.

Рішення не прийнято.

Михайло Васильович, не кричіть так гучно, бо виходить, що ваш міністр аграрної політики проти селян, бо він наполягає на прийнятті цього Закону.

По фракціях, будь ласка.

Фракція комуністів – 0, „Регіони України” – 1, Народна партія – 35, „Наша Україна” – 30,  Блок Тимошенко – 9, СПУ – 0, Українська народна партія – 3, „Вперед Україно!” – 0,  СДПУ(о) – 0, „Єдина Україна” – 4, „Реформи і Порядок” – 12, Партія промисловців і підприємців – 7, Народний Рух України – 12, позафракційні – 11. 

Рішення не прийнято, яка пропозиція комітету? Немає пропозиції, значить законопроект відхилено.

Я вашого прізвища не називав. Не треба бути надзвичайно… і там, і тут треба встигнути. Я прошу вас, заспокойтеся. Будь ласка, я нічого не говорю, а просто сказав, яку позицію займає міністерство. Я вам особисто нічого не говорив і щиро поважаю вас.

Оголошується до розгляду проект Закону про професійні і міжпрофесійні об'єднання в агропродовольчій сфері. Реєстраційний № 5702.

Що ви просите, яку репліку? Не нахабнійте, будь ласка,  прошу вас. Я прізвище ваше не назвав. Будь ласка, заспокойтеся. Я не назвав фракції соціалістів, не називав я, підніміть стенограму.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Я користуюся правом репліки.

 

ГОЛОВА. Покажіть мені, будь ласка, по Регламенту, де ви користуєтеся правом репліки. Я прошу вас, Михайле Васильовичу, ви толерантна людина, не треба, я прошу вас. Не треба! Михайло……, ви скільки треба, виступаєте… Не називав я нічого! Я сказав, що  Міністерство аграрної політики…

Будете – скажете. Все. Ну і що, що назвав фракцію? Справа в тім, по регламенту, якщо прізвище народного депутата, ми вже так пішли. Потім, я прошу вас, потім скористаєтесь. Я оголосив питання, я прошу вас, Михайло Васильовичу. Будь ласка, давайте, Олег Іванович, в обґрунтуванні проекту закону.

 

13:44:00

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую. Олег Юхновський, фракція Народної партії.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Закону України про професійні і міжпрофесійні об’єднання в агро продовольчій сфері. Проект спрямований на створення професійних та міжпрофесійних об’єднань, суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність в агро продовольчій сфері для захисту спільних економічних інтересів та паритетного вирівнювання доходів. Окреслює чітку конфігурацію взаємин виробника, заготівельника, переробника, транспортника, торговельника у просуванні того чи іншого товару до покупця. Враховує досить специфічні взаємини, яких немає в інших галузях економіки, а лише в агропродовольчому комплексі.

Що особливо важливо? Проектом закону створюються законодавчі умови для організації найбільш беззахисних виробників, передусім, особистих селянських господарств, професійні об’єднання. Зауважу, що саме цей сектор продукує до 90 відсотків тваринницької продукції, овочів, фруктів, картоплі. Їм, роздрібненим, дедалі важче протистояти структурованим, потужним, переробним і торговим підприємствам, які в процесі приватизації здійснили концентрацію виробництва, об’єдналися в галузеві професійні організації, відстоюючи корпоративні інтереси.

По-суті, ми прагнемо встановити рівність у взаєминах: виробник, заготівельник, переробник, транспортник, продавець. Перший етап, сприяти створенню повноцінних професійних організацій в рамках одного конкретного виду продукції. Приміром, об’єднання виробників зерна, овочів чи виробників молока. На взірець тих формувань, які діють в переробці. Наступний крок, лиття повноцінної асоціації виробників до між професійного об’єднання, яке переймається проблемами моно-продуктового ринку. В рамках між професійного об’єднання, в процесі дискусії, напрацьовуються між професійні угоди, прийняття яких передбачає цілий ряд економічних утрясань. Передусім, у сфері цінової політики, координації виробництва, залежно від попиту та пропозицій, впровадження процедури контролю якості продукції, стимулювання збуту, що значно полегшує участь в державі в розв’язанні  дискусійних питань. З метою координації участі професійних, міжпрофесійних об’єднань у формуванні та реалізації аграрної політики, участі в організації аграрного ринку законопроектом передбачено створення Вищої сільськогосподарської ради.

Міжпрофесійні організації у різних формах і модифікаціях існують практично в усіх країнах Європейського Союзу. Прийняття проекту закону буде сприяти побудові громадянського суспільства в нашій державі, налагодженні цивілізованого діалогу між владою та бізнесом,  що на сьогодні є як ніколи актуальним.

Проект Закону України «Про професійні і міжпрофесійні обєднання в агропродовольчій сфері» розроблений за участю фахівців Міністерства аграрної політики, Академії аграрних наук, Української академії аграрних наук, галузевих асоціацій, народних  депутатів. Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин, Науково-експертне управління пропонують підтримати даний проект в першому читанні. Дякую за  увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, сідайте.

Переходимо до обговорення. Юрій Кармазін, фракція «Наша Україна». Будь ласка, Юрій Анатолійович. Це одночасно і комітет. Ярослав Сухий буде виступати після Юрія Кармазіна.

 

13:47:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни!

Шановний Володимир Михайлович! Я дійсно задав питання, що скаже комітет, тому що ми йдемо по  скороченій процедурі, а скорочена процедура, якщо не передбачає завдання запитань, то виникають інші питання.

Насправді законопроект, який зараз пропонувався народним депутатом Юхновським про професійні і міжпрофесійні об’єднання в  агро продовольчій сфері має право на існування, скажемо так, перше.

Друге. Він вже перероблявся народним депутатом Юхновським, тому що він вносився ще рік тому 25.06.2004 року, але у зв’язку з тим, що було подано дуже багато зауважень експертному управлінню він перероблений зараз законопроект, але і в переробленому  вигляді зважаючи на його  позитивні риси, те, що відкривається,  передбачається функціонування двох форм асоціації, професійні асоціації, які створюються і діють за виробничо-галузевою і територіалььною ознаками і мають статус місцевих, обласних, республіканських: професійна асоціація, яка створюється з метою участі у формуванні реалізації державної політики щодо розвитку галузі, представлення і захисту інтересів своїх членів на ринку і міжпрофесійні об’єднання, які поділяються на  національні, регіональні і міжрегіональні.

Є протиріччя в цьому Законі, проекті Закону, в зв’язку із чим, я вважаю, абсолютно правильно Науково-експертне управління висловило цілу купу зауважень приблизно до  20 окремих статей Закону. І я вважаю, що треба узгоджувати ще проект цього Закону з  господарським Кодексом, із цілим рядом статей: це і статтею 55, статтею 120-ою Господарського кодексу треба узгоджувати.

Треба понятійний апарат приводити до загальновживаного в інших законодавчих актах. І  в цілому, я думаю, що можна погодитися з думкою Науково-експертного управління про те, що цей законопроект можна прийняти в першому читанні, обов’язково з врахуванням всіх зауважень, які будуть, із тим, що ще суб’єкти висловлять. Якщо цей законопроект допоможе специфічному об’єднанню, специфічним об’єднанням в агропромисловій сфері, хоча б на пів відсотка, я буду дуже радий за нього проголосувати.

Хоча чесно кажучи, я не знаю:  чи допоможе він? Тому що в нас є безліч

 

ГОЛОВА. Ярослав Сухий. Не бачу. Олександр Масенко. Підготуватися Михайлу Мельничуку.

 

13:50:52

МАСЕНКО О.М.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі, телеглядачі, виборці.

Ну, на мій погляд цим законопроектом передбачається   координація дій по виробництву і реалізації  сільськогосподарської продукції. Намір, на перший погляд, нормальний. Але наскільки це реально  в умовах нашої держави, виникає дуже великий сумнів.

Цей законопроект – це процес латання дірок у мішку тих проблем в АПК, які наробили ті, хто зараз намагається їх і латати ці дірки. Мене весь час дивує, ну просто не можу заспокоїтися, коли вносять законопроекти і виходять  на трибуну і  ті ратують за село ті, хто своїми діями, підтримкою законів, які у нас зараз діють  в Україні відносно Агропромислового комплексу зробили все, щоб  сільське господарство було у нас у такому ганебному становищі. А зараз виходять і вроді вони ще й  герої нації, герої України, бо рекомендують такі  добрі законопроекти. А була ж у нас прекрасна система державних закупок сільхозпродукції. Виробив сільськогосподарський  товаровиробник, він знав по яких цінах у нього держава закупить і не було ніяких проблем. Хто ж його зруйнував? Велика частина тих, хто руйнував цю систему, сидить зараз у цій сесійній залі. І мені, ще раз говорю, і прикро, і дивно тоді слухати, коли вони є такими вболівальниками села.

Реформатори зруйнували  цю систему і зараз ми маємо  кучу проблем. Але ж ми всі розуміємо, що без державної підтримки ніякі професійні чи міжпрофесійні об`єднання, асоціації не вирішать існуючих проблем в агропромисловому комплексі. А держава? А держава на сільське господарство у нас дивиться як  екс-прем`єр на бувшого на екс-секретаря РНБО. Після таких гучних обіцянок уряду селяни  все одно зараз не можуть продати пшеницю дорожче, ніж 350 гривень за тонну, і  ніяка асоціація нічого тут допомогти не зможе. Ми всі рвемося в Європу. Так Європа      багато чого запозичила у бувшого Радянського Союзу. У тій же Англії немає держплану, який ми зруйнували, але в Англії Міністерство економіки доводить квоти до кожного сільськогосподарського виробника і по твердих цінах закуповує вироблену продукцію. От вам і Англія, от вам і держплан. А ми зруйнували все, а розуму не вистачило… Або не ми, а оті, хто зараз намагається латати дірки.

Так що…

 

ГОЛОВА. Дякую.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної…

Михайло Васильович, будь ласка…

 

13:54:24

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, шановні радіослухачі!

Фракція Соціалістичної партії буде підтримувати даний законопроект, який спрямований на створення об’єднань суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у агропромисловому секторі.

Ми знаємо, що метою утворення цих об’єднань є  узгодження, захист та представництво інтересі селян, в тому числі і в державних органах.

Безумовно, що проголосувавши даний законопроект, ми відкриємо якимось чином можливість створення таких міжпрофесійних об’єднань у сфері агропромисловому комплексі, і це, безумовно, дасть якісь можливості в захисті селян.

Я висказав позицію фракції соціалістів. Ми будемо підтримувати даний законопроект. А зараз я хотів би, не торкаючись, етично висловитися на адресу моїх колег.

Шановні друзі, немає сумніву, що той, хто пропрацював більше 30-ти років на селі, добре розуміють,  що таке село, що таке оптова торгівля, роздрібна, добре розуміє все. Мій колега представив законопроект і він мав на меті підтримку, а не ущемлення, допустимо, товаровиротника сільськогосподарської продукції.

Але є інше, шановні. Ми не отримали, народні депутати, відповідь скільки буде коштувати ліцензія, хто входить  під це. І я взагалі не розумію, як можна шляхом ліцензування  вплинути на ціну. Той, то має  50 тисяч тонн цукру на  продаж (оптовик), а   він викупив ліцензію, буде реалізовувати  цукор  так. як йому вигідно, тому що він у ринку. І ми не можемо впливати на нього ні шляхом ліцензування. Що ви скажете, що ви не видасте ліцензію? Які є підстави  не видати власнику 50 чи 5 тисяч тонн цукру?  Немає. Але ви, шановні, повинні знати, не дивлячись на те, що і Міністерство АПК підтримало і так далі, фракція має свою  позицію. Ми  сьогодні обговорювали кожний законопроект, ми  підходимо.

Потім, ми не маємо   відповіді  на те, що  виграє від цього селянин, ми не можемо  підтримувати дані законопроекти. І я би хотів, шановний Володимире Михайловичу, я з повагою  відношусь до вас як до Голови Верховної Ради, але  часто у нас в залі стало, будемо говорити, нормою, коли  виступають, що можуть перервати, поправити або коментувати його виступ. Я поважаю вас, дякую, хочу, щоб поважали і народних депутатів.

 

ГОЛОВА.  Я дякую. Я сприймаю вашу критику. Ну, так як я вже поважаю, я думаю, ніхто вже  більше поважати не буде.

Будь ласка, шановні колеги,  давайте послухаємо, що міністерство з цього приводу скаже.

Ігор Шурма, з мотивів, будь ласка, ви тут були записані.

 

13:57:49

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України  (об’єднаної).

СДПУ(о) вважає, що ідея законопроекту в цілому заслуговує на підтримку, оскільки притаманна сільськогосподарським  товаровиробникам розрізненість  не забезпечує належний рівень представлення та відстоювання їх інтересів  перед суб’єктів таких достатньо структурованих  сегментів агропродовольчого ринку, як   переробка чи сервісне обслуговування та торгівля. А   наслідком маємо ціновий   диспаритет, який зумовлює складний фінансовий  стан сільгосптоваровиробників.

Цей законопроект слід розглядати  як один з напрямків вирішення проблем нееквівалентного обміну між аграрним та іншим сектором економіки. І, без сумніву, цей законопроект заслуговує на те, щоб його прийняти лишень у першому читанні і при підготовці прислухатися до тієї низки зауважень управління, а також представників розмаїтих фракцій. Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Будь ласка, позиція уряду.

 

ДИМЧАК І.М. Міністерство аграрної політики просить, шановні депутати, підтримати в першому читанні, адже ми говоримо про наведення якогось елементарного порядку в диспаритеті цін, які мають між виробниками, переробниками і тими, що торгують. Це якраз є європейські принципи ринкової економіки, де товаровиробник, переробник і реалізатор, вони спільно працюють, як розділити прибуток, який створиться в кінцевому результаті. Там менше повинно бути дій уряду, повинні бути ринкові механізми, які б дали можливості працювати об'єднанням.

Сьогодні ми говоримо, що у нас є 22 тис. підприємств, які мають тисячу гектарів землі. У нас є 40 тис. фермерів, у нас є 6,5 млн. виробників приватних, які на садибах працюють. Вони можуть об'єднуватися в професійні об'єднання для того, щоб свої права добиватися і виходити на європейський ринок з реалізації продукції, з ефективністю виробництва і розподілом отриманого прибутку. Я прошу підтримати. Дякую. 

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, це – перший заступник міністра аграрної політики Димчак Іван Микитович. Шановні народні депутати, давайте приймемо зараз рішення. Я прошу вас там проголосувати, шановні колеги. Давайте проголосуємо. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту закону про професійні, міжпрофесійні об'єднання агропродовольчої сфери. Реєстраційний номер 5702. Прошу, шановні колеги, голосувати.

 

14:00:51

За-211

Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту закону. Реєстраційний №  5702. Прошу голосувати. Повернутися до розгляду.

 

14:01:25

За-221

Шановні колеги, можливо, таким чином поступимо. Оскільки важливий законопроект, є воля і бажання, то ми зараз оголосимо перерву, поведемо консультації, а після перерви тоді проголосуємо цей закон.

Ранкове засідання  Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16-ї години.