ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 жовтня 2005 року, 16:00

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему „Рада” і водночас запросіть народних депутатів до сесійної зали.

16:04:40

Зареєструвалися в сесійній залі 402 народних депутати.

Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні колеги, вноситься на розгляд проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо сплати ПДВ на імпортне устаткування для харчової і переробної промисловості).

Доповідач – народний депутат України Олег Юхновський. Співдоповідачем буде виступати Віталій Хомутиннік. Будь ласка.

16:05:20

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую.

Олег Юхновський, фракція Народної партії.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законів України. Проектом пропонується внести зміни до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств, передбачивши для заготівельних організацій та підприємств харчової та переробної промисловості, виробнича та комерційна діяльність яких пов’язана з сезонною заготівлею, зберіганням, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції – рослинництво зерно, олійні культури, цукрові буряки та продуктів їх переробки – облік приросту-убутку таких запасів розраховувати станом на 1 липня, а не на 1 січня, як це відбувається сьогодні.

Яка мотивація? Закупівля вирощеного врожаю у сільськогосподарських підприємств здійснюється протягом відносно короткого календарного періоду, а зберігання, переробка та реалізація, в тому числі, продуктів первинної переробки і готової продукції продовжується до отримання врожаю наступного року.

За існуючою схемою оподаткування сезонно залежних заготівельних переробних підприємств різниця вартості запасів сировини, напівфабрикатів і готової продукції на складах на кінець четвертого кварталу року, початком четвертого кварталу року вилучається із валових витрат для обрахування прибутку.

Такі підприємства, збільшуючи залишки на кінець кварталу або року, збільшують свою збитковість, чим обмежуються можливості створення необхідних запасів сільськогосподарської продукції для стабільної роботи в першому півріччі маркетингового року, стимулюється давальницька система переробки і максимальний експорт сільськогосподарської продукції в період сезонного падіння цін.

Зміна порядку оподаткування прибутку сезонозалежних підгалузей аграрного сектору не за календарний рік, а за підсумками виробничого сезону, після складання остаточного балансу витрат і доходів в період мінімальної активності аграрного ринку створить економічні передумови для накопичення необхідних запасів продовольчої сировини для потреб внутрішнього ринку.

І уникнення сезонних цінових коливань на базові види продовольчих товарів. Подібна практика оподаткування для сезонозалежних галузей аграрного сектору застосовується в більшості країн світу. Також пропонується внести зміни до статті 11 Закону України про податок на додану вартість, доповнивши її пунктом наступного змісту: „Надається відстрочка сплати ПДВ на 180 діб в момент ввезення на митну територію України технологічного та енергетичного обладнання, комплексних технологічних ліній, запасних частин до них, приладів контролю та вимірювання, які не виробляються в Україні і ввозяться підприємствами харчової переробної промисловості для задоволення виробничих потреб. Перелік та обсяги цих товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Верховна Рада України зробила перший крок до практичної інноваційної політики в державі, застосувавши нульову ставку імпортного мита на таке обладнання. Разом з тим, діюча система справляння ПДВ на імпортне обладнання в момент перетину кордону, яке ще потребує монтажу і закуповується за кредити, є нічим іншим як податком на кредит. Необхідно дати можливість підприємствам ввести в дію устаткування та почати випускати продукцію, а потім здійснювати розрахунки по ПДВ. В умовах приєднання України до СОТ вирішення даної проблеми дасть можливість не лише більш впевнено просувати українську продовольчу продукцію на світові ринки, а й створити дієву…

ГОЛОВА. Так, дякую. Сідайте, Олег Іванович.

Шановні колеги, переходимо до розгляду пропозицій комітету. Слово має для виступу заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віталій Хомутиннік. Будь ласка.

16:08:49

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Голово! Шановні колеги! Проектом закону передбачається доповнити статтю 11 Закону України про податок на додану вартість нормою щодо запровадження відстрочки по сплаті податку на додану вартість на 180 діб при ввезенні на митну територію України імпортного устаткування для харчової і переробної промисловості. Також пропонується внести зміни до Закону про оподаткування прибутку підприємств і визначити, що заготівельні організації та підприємства харчової промисловості, виробнича та комерційна діяльність яких пов`язана із сезонною заготівлею, зберіганням і переробкою сільгосппродукції, можуть вести облік приросту таких запасів станом на 1 липня. Тобто, вносяться пропозиції до 2 законопроектів з питань оподаткування щодо пільгового ввозу обладнання для харчової промисловості. Враховуючи те, що положення законопроекту порушують принцип рівності недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу для різних суб’єктів господарської діяльності при визначенні обов’язків щодо сплати податків і зборів. Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект закону за реєстраційним номером 1315 народного депутата Юхновського та інших відхилити. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, сідайте Віталій Юрійович.

Шановні колеги, оскільки записалися народні депутати, будемо обговорювати цей законопроект.

Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Ярослав Сухий. Підготуватися Василю Надразі.

16:10:58

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, «Регіони України».

Шановні колеги! Цей законопроект має таку історію. Він отримав позитивний відгук і позитивне заключення нашого Головного науково-експертного управління і негативний відгук профільного комітету. Така обставина породжена тими реаліями, в яких опинився весь агропромисловий комплекс нашої держави. Це по-перше.

По-друге. Така обставина породжена і різними підходами до тієї проблеми, яка є. А те, що така проблема є, що проблеми несправедливості оподаткування заготівельних організацій та підприємств харчової промисловості, що обумовлено сезонністю їх роботи має місце і може свідчити хоча би інформація Кабміну про стан справ в агропромисловому комплексі від 22 вересня цього року.

Така книжечка є у вас в усіх на руках. Подивіться, що у нас відбувається в переробній галузі. Промислова переробка рибної продукції, в загальному обсязі складає 1,2 процента. Населення давним давно недобирає в харчуванні риби.

Друге. Промислове перероблення овочів та фруктів 4,1 процента всього на всього в загальному обсязі в харчовій промисловості. Виробництво жирів 6 процентів, падає виробництво готових кормів для тварин. Ще одна цифра.

І на всьому цього фоні різкого такого удару по переробній галузі ми маємо ріст заборгованості заробітної плати на 314 мільйонів гривень, з них на 18 мільйонів гривень виросла заборгованість по заробітній платі по переробній промисловості.

Фракція «Регіони України» переконана, зміна порядку оподаткування прибутку сезонно залежних підрозділів АПК створить економічні передумови не тільки для накопичення природних запасів продовольчої сировини для внутрішнього ринку, що має завдання забезпечення національної небезпеки, але й дасть можливість нам уникнути цінових коливань на головні види або на базові види продовольчих товарів, що має вже велике і соціальне значення і соціальне навантаження. Бо не випадково і ні для кого не є секретом, що, наприклад, в жири, особливо жири рослинні є сьогодні головним видом жирів у споживанні продукції наших самих малозабезпечених верств населення, в першу чергу пенсіонерів і ветеранів.

Ще одне. Такий підхід і розв’язання цієї проблеми, хоча ми повинні проголосувати за цей законопроект, в основу він дасть змогу збільшити фінансові надходження, дасть можливість збільшити прибуток до сезонно залежних підприємств АПК, ліквідувати заборгованість з зарплати і в цілому дасть змогу підняти життєвий рівень нашого українського народу.

Тому фракція пропонує за цей законопроект проголосувати у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам. Василь Надрага, фракція Народної партії. Підготуватися Олександру Масенку.

16:13:58

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, фракция Народной партии Литвина.

Итак, уважаемые коллеги, мы сегодня говорим о том, поддерживаем или не поддерживаем отечественного товаропроизводителя. В данном случае целый ряд авторов, в том числе и уважаемый мной коллега по фракции Народной партии Литвина Юхновский Олег, предлагает законопроект, в котором предлагается внести два изменения в два закона.

Итак, первый. О налогообложении прибыли предприятий. В данном предложении предлагается перенести платеж налога на прибыль с 1 января на 1 июля. Здесь эта тема уже звучала. Мы просто естественно вписываемся в ситуацию с сезонно зависимыми отраслями нашей промышленности.

То есть, если по большому счету промышленность, тяжелая промышленность, машиностроение, металлургия. Для них сезон не есть показатель, для них сезонность как таковая отсутствует в их технологической деятельности, то перерабатывающая промышленность, в первую очередь пищевая, сезонно зависимая. И поэтому мы делаем нормальный цивилизованный шаг, дающий возможность сезонно зависимым отраслям промышленности, в первую очередь перерабатывающей, цивилизованно работать, иметь возможность выплачивать налоги и делать это, в более хорошем смысле слова, в комфортных условиях для них.

Второй закон и второе предложение. Это о переносе налога на добавленную стоимость в части его рассрочки на 180 суток. В чем сущность? Мы здесь очень часто, и в этом зале, и вообще с иных больших трибун слышим, что государственная задача сегодняшнего дня у нас и для законодательной, и исполнительной власти – это привлечение инвестиций, приведение новых технологий в нашу экономику, то есть, по большом счету, обновление, которое даст возможность нашей экономике соответствовать мировым стандартам и, соответственно, быть конкурентоспособным на внешнеэкономическом рынке.

Отсюда вытекает вопрос: что мы для этого можем сделать? Безусловно, мы можем и, наверное, должны пойти навстречу тем, кто сегодня, привлекая инвестиции и привлекая новые технологии, завозит их из-за рубежа, то есть, в нашу экономику поступают вливания и в виде ресурса, и в виде материально-технического обеспечения. Исходя из этой логики, уважаемые авторы предлагают в данном случае сделать рассрочку на 180 дней, что опять же будет более естественно для тех, кто этим занимается для того, чтобы они в более спокойной, в более размеренной обстановке смогли выполнить свои финансовые обязательства перед бюджетом, ни в коей мере их не сокращая. А с другой стороны, чтобы мы получили и инвестиции, новые технологии.

Хочу подчеркнуть, что научно-экспертное управление Верховной Рады дало в своем заключении вывод о том, что данные законопроекты могут быть приняты в первом чтении, что, наверное, и следует сделать нам сегодня. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Олександр Масенко, ваше слово від фракції комуністів. Михайло Мельничук буде виступати наступним.

16:17:14

МАСЕНКО О.М.

Шановні народні депутати, виборці, радіослухачі, телеглядачі!

Ну, я, перефразовуючи попереднього виступаючого, хочу сказати, що могут быть приняты в первом чтении, а могут быть и не приняты.

И могут быть не приняты тільки по тій простій причині, що отак, як подивишся ці законопроекти, почитаєш, познайомишся, то складається враження, що проходить процес лобіювання інтересів певних сил, які займаються бізнесом у нашій державі. Чому це якимось підприємствам потрібно виділяти якийсь окремий список.

Коли ведуть мову про сезонність, давайте трошки не будемо лукавити, не така вже й сезонність. Це, якщо цукрові заводи, я погоджуюся, давайте виділимо цукрові заводи і тут є якийсь процес сезонності. А чи м’ясокомбінати, чи молококомбінати, чи інші, яка ж там сезонність. У них постійно поступає продукція, у всіх постійно реалізовується продукція і є надходження.

А, тим паче, те, що автор законопроекту говорить про те, що, як правило, це обладнання придбається за рахунок кредиту. То кредит же, він поетапно гаситься. Нехай беруть кредит, нехай гасять. Про те, що у нас такий кабальний кредит, то це вже інша проблема, це давайте всі разом думати не тільки для цих галузей, а щоб у нас такого кредиту не було.

А якщо є власні кошти, то тут теж проблема зникає і, я думаю, нехай беруть за власні кошти.

Перш, ніж голосувати за такі законопроекти, мене хвилює одне питання. Не інтереси бізнесменів, а що простому люду, простим громадянам України дасть цей Закон, якщо ми за нього проголосуємо.

В даному випадку, я для простих громадян, аж ніякої вигоди не бачу. Якщо ми говоримо про ПДВ, то ПДВ, якраз, запровадили багато тих, хто зараз хоче його відмінити, чи якось відсунути на певний час і період його сплати.

А, на мій погляд, якраз ПДВ не має своєї суті податку на додану вартість. Це податок з обороту, який був ще при радянській владі. Ви його всі економісти, чи ці політики, змінили. Змінили його суть і обдираєте тепер не тільки переробні підприємства, а всіх, кого можна, де тільки в нас реалізовується продукція і цей ПДВ знімається стократно із одного і того ж самого виду товару. Так це вже зовсім інше питання, давайте над цим попрацюємо, подумаємо і про це вже я неодноразово говорив, що такий вид податку, як на додану вартість, його давно потрібно ліквідувати і цим би вирішились всі питання. Тому, ми пропонуємо не голосувати за даний законопроект.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України. І запросіть народних депутатів до сесійної зали, будемо через декілька хвилин приймати рішення.

16:20:33

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні радіослухачі! Я погоджуюсь з усіма пропозиціями і з виступами народних депутатів. Але ось тут фракція Соціалістичної партії по цьому законопроекту прийняла рішення його підтримати. Мова йде про те, що харчова і переробна промисловість дійсно має сезонність, не вся, безумовно, але має сезонність. Ввезення технологічних ліній зобов’язує сплачувати негайно ПДВ і мова не йде про те, що треба скасовувати чи не скасовувати ПДВ. Мова йде про те, що автор законопроект визначив її ідеологію, який підхід повинен бути для тих підприємств, які завозять технологічні лінії. І тому, мова йде про те, щоб відстрочка сплати ПДВ за ввезену технологічну лінію відбувалась за якимись параметрами або, будемо говорити, за якимись визначеннями.

Поправки до законопроектів, які сьогодні щодо оподаткування прибутку підприємств, дає можливість нам з прийняттям цього законопроекту дещо облегшити процедуру сплати ПДВ для цих підприємств. Тому, я думаю, що ми повинні обов’язково його підтримати, тому що у більшості, 80 відсотків, це стосується підприємств, які займаються переробкою сільськогосподарської продукції, а вона має сезонність, ми про це знаємо.

Фракція Соціалістичної партії звертається до парламентарів, народних депутатів, присутніх в цьому залі, підтримати цей законопроект.

І я, користуючись нагодою, що в мене ще декілька хвилин, хотів би, Володимир Михайлович, щоб ми повернулися до законопроекту про професійні і міжпрофесійні об’єднання в агропродовольчій сфері для того, щоб все-таки ми підтримали даний законопроект.

Дещо з’ясувалося на перерві по відношенню до ліцензування, але тут, як сказав мій колега Юхновський, потребує доопрацювання з боку Кабінету Міністрів. Треба, щоб чітко було викладено в положенні. І тоді ми могли б, безумовно, повернутися до розгляду цього законопроекту, але вже, мабуть, в іншій редакції. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Ми до законопроекту 5702, як ми домовилися, ми повернемося, Михайло Васильович.

Шановні колеги, в нас виступили чотири чоловіки, чотири народних депутати.

Там з мотивів… Поровський.

Я бачу, бачу. Поровський, будь ласка, з мотивів.

16:23:35

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Шановні колеги депутати!

Микола Поровський, Республіканська християнська партія.

Я вважаю, що цей законопроект потрібно підтримати, оскільки він створює механізм для відкриття підприємств переробної промисловості – овочесушильних, молокопереробних малих підприємств.

Однак, стаття 11, „Прикінцеві положення”, викладена некоректно. Так, як тут написано, то можна прочитати, що підприємствам харчової промисловості можна ввозити технологічне та енергетичне обладнання для власних потреб будь-якої класифікації, не обов’язково для переробки сільськогосподарської продукції.

Тому після слів „обладнання комплексних технологічних ліній” додати слова „для переробки сільськогосподарської продукції”. Тоді буде зрозуміло, для чого це обладнання. Інакше можна ввозити і енергетичне, і технологічне обладнання не обов’язково для переробки сільськогосподарської продукції і створення малих підприємств на селі. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, секретаріат, запросіть народних депутатів до сесійної зали. А поки ми будемо готуватися до голосування, будь ласка, що з цього приводу думає Державна податкова адміністрація і Міністерство аграрної політики, будь ласка.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.

Заступник міністра фінансів Регурецький.

Шановні народні депутати! Міністерство фінансів звертається до вас з проханням цей законопроект не підтримувати. Хочу назвати деякі аргументи, які переконають вас в цьому.

Закон був поданий в 2003 році, за цей час в законодавстві вже проведені деякі зміни, які в принципі врегулювали ті проблеми, які обговорювалися при представленні цього законопроекту. Як податку на прибуток так і податку на додану вартість.

Якщо ми приймаємо цей законопроект, це буде ніщо інше, як створення нових преференцій окремо взятим платникам податків. Це чисто фіскальні норми, вони не можуть регулювати і не впливають ніяким чином ні на ціноутворення, ні на створення економічних підстав для експортного потенціалу, я повторюю, це чисто фіскальні норми, які регулюють сплату податку в повноті і в часі.

Змінами, які було внесено в минулому році і змінами, які були внесено в .. законопроект в березні цього року врегулювали проблеми сплати ПДВ при ввезенні імпортного обладнанні будь-якого суб’єкта. Є право кожного суб’єкта виписати податковий вексель і мати відстрочку в сплаті податку. Кожен може користуватися цим правом. Відносно змін, які пропонуються до податку на прибуток, то ці зміни вже враховані. З’явилися правила введення бухгалтерського обліку, стандарти бухгалтерського обліку введені, які регулюють складські запаси для переробної промисловості.

Друге те, що запропонований метод нарахування не поквартально, а наростаючим підсумком і якраз цей метод дає можливість врегульовувати питання не збільшувати оподаткування для переробної промисловості, яка має сезонний характер виробництва. Ці пропозиції були вже подані і прийняти Верховною Радою тому ми не бачимо економічних підстав сьогодні вносити зміни в ці норми.

ГОЛОВА. Будь ласка, які ще є відмінності в позиції?

_______________. Ми погоджуємося з … податковою і Мінфіну і просимо підтримати, прошу звернути увагу, що це 2003 рік. Ви самі вже прийняли зміни, які сьогодні пропонуються. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, а, будь ласка, міністр аграрної політики Олександр Петрович Баранівський, будь ласка.

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Міністерство аграрної політики просить прийняти цей Закон. Справа в тому, що в більшості країн світу це все передбачено в законодавстві. Якщо говорити про ПДВ на ту продукцію, на ту техніку, яка ввозиться в Україну.

Шановні друзі, коли говорять нам про вексель, то ви добре знаєте, що жоден банк не дасть вексель поки не буде дана під нього відповідна застава. Даже векселя ніхто не дає. І тому 180 діб відстрочка, тим більше, що купуючи обладнання для свого виробництва, все рівно воно потім піде в залік по ПДВ. Тут нема ніяких абсолютно, ну ризиків. Більше того, народні депутати окремо виступали, що треба скажімо, там доповнити відповідні норми.

Ми не проти, давайте доопрацюємо у другому читанні і вирішимо це питання. Але від нього відходити не треба. Ще хочу один привести приклад, шановні друзі. Зараз будуються нові підприємства, будуються скажімо ті ж комплекси невеликі по виробництву свинини. Один тормоз сьогодні: не можемо ввести обладнання, яке не виробляється в Україні. Не можемо, тому що не хватає коштів сплатити відразу ПДВ на кордоні, це значить зразу зупинити все виробництво.

Тому 180 днів – це, якщо брати будівництво – це не такий великий період, тому ми дуже просили б підтримати, будь ласка, цей законопроект. Я дякую.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, прошу підготуватися до голосування. Ставиться на голосування пропозиція Комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких законів України, щодо сплати ПДВ на імпортне устаткування, для харчової і переробної промисловості. Реєстраційний номер 1315. прошу голосувати.

16:29:34

За-146

Рішення не прийнято.

Я подивився тут, одну хвилиночку. Я подивився рішення … на рішення комітету. Рішення комітету було – відхилити. Таким чином, законопроект відхилено.

Шановні народні депутати, прошу уваги! Ми перед перервою розглядали – прошу уваги! – законопроект 5702 про професійні і міжпрофесійні об'єднання в агропродовольчій сфері. Цей законопроект набрав 221 голос. Ми домовились, що на вашу пропозицію ми це питання розглянемо після перерви, тому я ставлю на голосування – прошу уваги! – пропозицію про повернення до розгляду проекту Закону про професійні і міжпрофесійні об'єднання в агропродовольчій сфері. Реєстраційний номер 5702. прошу голосувати.

16:30:41

За-242

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про професійні і міжпрофесійні об'єднання в агропродовольчій сфері. Реєстраційний номер 5702. Прошу голосувати.

16:31:09

За-256

Рішення прийнято.

На вимогу двох фракцій, шановні колеги, фракції Соціал-демократичної партії України (об`єднаної) а також фракції «Регіони України» вони вимагають оголосити перерву, відповідно до регламенту для проведення консультацій. Якщо у вас є з якого приводу заяву, будь ласка, щоб ми далі могли працювати. Будь ласка.

16:31:46

ЗАЄЦЬ В.В.

Дякую, Володимир Михайлович. Шановні колеги!

Заява Соціал-демократичної партії України (об`єднаної) з приводу втягування України до блоку НАТО.

Сьогодні Україна стоїть перед історичним вибором, який визначить долю держави і народу набагато десятиліть вперед. Вступ України в НАТО є темою для непростих суспільних дискусій та прийняття непоспішних рішень. На жаль, нова влада, Президент, Прем'єр-міністр таких дискусій з власним народом не ведуть. Натомість політичне керівництво держави всупереч інтересам та волі народу, який, згідно статті 5 Конституції України є єдиним джерелом влади, прикладає зусиль по втягуванню України до цього військового політичного блоку. СДПУ(о) вбачає в цьому серйозну небезпеку для держави, оскільки не вважає, що НАТО і США є гарантом колективної безпеки у світі. Події останнього часу в Югославії, Афганістані чи Іраку є тому переконливим доказом.

Наполегливість, з якою Президент України лобіює інтереси північноатлантичного альянсу свідчать, що він не є вільним у прийнятті цього важливого для України рішен6ня. СДПУ(о) заявляє, що нинішній політичний режим , що прийшов до влади, за допомогою у тому числі фінансової країн, що входять до НАТО, відпрацьовує вкладені в нього інвестиції в період помаранчевої революції. Україна стала розмінною монетою в руках натовських генералів і заокеанських політиків у їхній великій грі проти Росії. результатом цього стало різке погіршення політичних і економічних відносин з нашими партнерами по СНД і, в першу чергу, з Росією, поглиблення кризових явищ в економіці України, втраті сотень тисяч робочих місць, погіршення загального клімату з нашим найближчим сусідом.

Український народ має знати, що, вступивши до НАТО, Україна перетвориться у постачальника гарматного м’яса до цього альянсу. Це наші діти і внуки своїм життям платитимуть за поширення у світі демократії по-американські.

СДПУ(о) застерігає і владу, і народ, що вступ до НАТО суттєво підвищить небезпеку терористичних нападів на Україну. Розміщення на нашій території натовських баз може спровокувати такі напади міжнародних терористичних організацій, які ведуть сьогодні війну проти США. СДПУ(о) заявляє, що рішення бути чи не бути Україні в НАТО, як і участі в єдиному економічному просторі разом з Росією має прийматися не окремими чиновниками, а українським народом. Саме тому Соціал-демократична партія України (об’єднана) ініціює проведення Всеукраїнського референдуму з питань вступу України до НАТО та Єдиного економічного простору. Відповідно до статті 72 Конституції України СДПУ(о) розпочинає збір підписів до проведення всеукраїнського референдуму. Ми пропонуємо провести його 26 березня 2006 року в день парламентських та місцевих виборів. Об’єднані соціал-демократи звертаються до всіх політичних сил, до українського народу із закликом підтримати нашу ініціативу і забезпечити можливість самостійно вирішувати власну долю. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Дві фракції фракція Народного Руху України і Української народної партії знову ж вимагають перерву на 30 хвилин. Чи зразу заява буде?

Слово для виступу з заявою має Іван Заєць.

16:34:58

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, фракція Української народної партії, а також Народного руху України робить відповідну заяву.

Ви знаєте, що в 1991 році український народ виборов незалежність, і була проголошена ідеологія європейського вибору. І зрозуміло, що сьогодні Україна хоче бачити себе у складі Європи, бо Європа це – регіон багатих країн, Європа – це країни, які дотримуються законодавства, Європа – це країни, які гарантують безпечне життя для своїх громадян.

І зрозуміло, що в цей час, коли треба кріпити єдність українського народу, коли треба вирішувати економічні проблеми, проблеми соціального характеру, проблеми екологічного характеру, багато хто в Україні хоче жити за принципом «чим гірше, тим краще». І тому ті партії, які наче ведуть свій родовид із європейського кореня, ви тут чули виступ щойно переді мною, вони б хотіли припинити цю ходу, українську ходу до Європи.

Ми, представники двох партій, заявляємо, що цього не вийде. Ми розуміємо, чому ці сили не хочуть інтегруватися до Європейського Союзу і НАТО, бо в Європейському Союзі існують закони, де мафія не буде обкрадати своїх громадян. Там люди, які працюють, вони повинні за годину мати заробітну плату не менше п'яти євро.

Сьогодні ж наші мафіозі тримають своїх людей, платять їм копійки, а решту кладуть собі у кишеню. Тому саме їхніми корпоративними інтересами продиктовані такі заяви і продиктована така політика. Вони чудово сьогодні розуміють, що старт для інтеграції до європейських структур дуже добрий в Україні. Третина населення підтримує вступ українців до Європейського Союзу і до НАТО, третина десь хитається, а 25-30 відсотків сьогодні проти.

Тобто це – дуже хороша база для того, щоб працювати в цьому напрямку. Бо немає майбутньої стабільної Європи і немає майбутнього України, без свого європейського контексту.

Тому що, шановні народні депутати, я звертаюся до вас, все-таки, не робити ревізію нашого законодавства, нашого європейського вибору, а думати над тим, як скріпити єдність українського народу, як вирішити соціальні та економічні проблеми.

НАТО - це клуб багатих і демократичних держав. І ми вже користувалися не раз допомогою НАТО, зокрема в Харкові, коли була аварія колектора і тоді нам поставили із НАТО досить швидко двигуни, які дозволили нам спасти цілу річку від забруднення.

І не перший раз ми користуємося цією нагодою, наприклад, коли було підтоплення у Закарпатті. Тому давайте не …

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, зараз різні депутатські фракції до мене звертаються і просять повернутися до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо оптової торгівлі цукром). Реєстраційний № 7437.

І щодо проекту постанови про події на Хрещатику.

Я ж не буду в пакеті ставити, шановні колеги. Тому, в порядку надходження, щоб не було ніяких дискусій.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (щодо оптової торгівлі цукром). Реєстраційний № 7437. Прошу голосувати.

16:39:22

За-135

Рішення не прийнято.

На цьому закінчили з цим питанням. Прошу уваги далі. Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту постанови Верховної Ради України про події на вулиці Хрещатик та Майдані Незалежності 15 жовтня 2005 року. Реєстраційний номер 8286. Прошу визначатись.

16:39:59

За-183

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Комуністів – 56, „Регіони України” - 37, Народна партія – 16, „Наша Україна” – 0, Блок Тимошенко – 0, СПУ – 24, Українська Народна Партія – 0, „Вперед Україно!” – 13, СДПУ(о) – 20, „Єдина Україна”, „Реформи і порядок” – нулі, Партія промисловців і підприємців – 10, Народний Рух України – 0, Позафракційні – 7.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо операцій з продажу сільгосппродукції)

Я ставлю на голосування, шановні колеги. Шановні колеги, мотивація була в нас. Петро Степановичу, повірте. Я ставив вже, скільки можна. Будь ласка.

16:40:56

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Олег Юхновський, фракція Народної партії.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, вашій увазі пропонується проект закону про внесення змін до статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Реєстраційний номер 8089. Пунктом 4.3, статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції, включаючи продукції первинної переробки, вирощеної, виробленої ними на земельних ділянках, наданих для ведення особисто селянського господарства, не включаються до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу. Фізична особа може не включати до складу оподаткованого доходу, вище зазначених доходів в разі, якщо площа земельної ділянки, яка не була збільшена шляхом приєднання земельної частки паю та не перевищує граничні норми землекористування, згідно із статтею 22 та 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Реалізуючі сільськогосподарську продукцію, фізичні особи мають надати податковим агентам такі документи: копію державного акта на право власності або право постійного користування землею в разі відсутності довідки місцевої ради про наявність зазначеної земельної ділянки, ідентифікаційний номер, відомості з паспорту продавця. У зв'язку зі складністю виконання вимог Державної податкової адміністрації щодо надання великої кількості документів, затрат часу і коштів, селяни реалізують сільськогосподарську продукцію суб’єктам тіньового ринку без подання передбачених довідок.

Тому доцільно запровадити єдиний документ стандартної форми, який би видавався власнику земельної ділянки безкоштовно місцевою радою, що й запропоновано відповідно проекту закону 8089.

З огляду на вищевикладене, прошу підтримати проект закону за номером 8089. Науково-експертне управління також підтримує таку пропозицію. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка, Олег Іванович.

Анатолій Семинога. А, будь ласка, Віталій Хомутиннік, заступник голови комітету.

16:43:06

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні народні депутати!

Я хочу нагадати, що сьогодні згідно пункту 4.3.36 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” не оподатковуються доходи від продажу сільгосппродукції, яка вирощена на присадибній земельній ділянці.

Але відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 20 січня 2004 року № 53 про затвердження податкового роз’яснення щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних ними при продажу сільгосппродукції, існувала досить складна процедура підтвердження власником вказаної сільгосппродукції свого права на законодавчо встановлені пільги. І вже через деякий час цей наказ був скасований.

Тому, таким чином, на сьогоднішній день, в Україні, практично, відсутній механізм підтвердження права власника зазначеної сільгосппродукції на отримання доходів.

Тому законопроектом запропоноване ввести єдиний документ у форму довідки, який від органів місцевої влади безкоштовно отримує власник сільгосппродукції, яка була вирощена чи вироблена селянином. Передбачається, що така довідка буде підтверджувати права власника, зазначеної сільгосппродукції на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку з доходів фізичних осіб. Тобто автори пропонують шлях, який спростить систему, спростить пільгову систему в селі по отриманню законодавчої пільги для селянина.

Розглянувши на своєму засіданні, зазначений законопроект, Комітет пропонує прийняти цей проект Закону в першому читанні та в цілому.

Дякую.

ГОЛОВА. Так, до обговорення переходимо, шановні колеги.

Сергій Жижко, фракція „Нашої України”. Юрій Кармазін буде наступним. Нема Кармазіна? Тоді Сергій Сас. Є?

16:45:31

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція „Нашої України”.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, розглядуваний законопроект, в разі його схвалення, дасть можливість спростити механізм продажу сільгосппродукції фізичними особами, власниками та користувачами земельних ділянок. Враховуючи, що такі особи у переважній своїй більшості є малозабезпеченими, а продукція виготовлена ними сприяє наповненню внутрішнього ринку, закликає Верховну Раду України підтримати цей законопроект.

Водночас хотів би підкреслити необхідність внесення більш радикальних системних змін у політику оподаткування та ціноутворення щодо продукції сільських одноосібних господарів. Праця селянина вимагає великих зусиль і заслуговує на більше пошанування з боку держави.

Добре відомо, що політика попередніх років призвела до занепаду українського села. Наведу лише один приклад: приблизно п’яту частину населення на селі зараз складає одинокі жінки старшого віку для багатьох яких головним джерелом доходів є корова. Об’єктивно належить визнати, що щоденна праця біля корови вимагає у всякому разі н менше зусиль ніж праця секретарки в офісі. А заготівельники приймають молоко по 90 копійок за літр і в результаті дохід такої селянки в 2-3 рази менший ніж зарплати секретарки. Та й пенсія на селі, як відомо невелика. І коли мешканці сіл кажуть, що вони не живуть, а виживають, то це правда, з якою не можна не рахуватися. Перед державою стоїть стратегічне завдання – закріпити на селі працездатну молодь, створити для неї на початку прийнятні умови снування, в перспективі забезпечити такі умови проживання в сільській місцевості, які б за комфортністю не поступалися міським. Тому необхідно забезпечити умови для прискоренні зростання добробуту мешканців села. Для цього належить бодай на якийсь період відмовитися від оподаткування продукції одноосібних селянських господарств, відкоригувати цінову політику і політику оплати праці, створити продуману систему преференцій для селян, тощо. Загалом повинна діяти програма забезпечена відповідними ефективними механізмами її реалізації. Наші науковці мають певні наробки з цього приводу, проте, на жаль, вони й досі залишаються незатребуваними.

Ще одне зауваження. Добре відома демографічна ситуація в сільській місцевості вже давно вимагає системи заходів, які б сприяли поступовому переселенню селянських родин із західних областей України на Чернігівщину, Сумщину, Харківщину, Житомирщину тощо. Реалізація такої програми призведе до скорочення зовнішньої міграції, сприятиме зростанню народжуваності в східних регіонах, дозволить повніше реалізовувати потенціал українського села. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Сергій Сас, фракція блоку Юлії Тимошенко. Будь ласка, ваш… слово маєте. Олександр Масенко буде виступати після Сергія…

16:48:39

САС С.В.

Сергій Сас, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги!

Запропонована зміни до Закону України про податок з доходів фізичних осіб (щодо операції з продажу сільгосппродукції) мала би удосконалити процедуру, вірній оподаткування… вірніше, неоподаткування доходів, отриманих від продажу власникам фізичною особою сільгосппродукції, вирощеної чи виробленої на присадибних ділянках, і зменшити зловживання з боку окремих податкових агентів, тобто осіб, які зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету, що закуповують продукцію у сільгоспвиробника. Та на мою думку, така зміна навпаки призведе до обмеження прав селянина-товаровиробника та ускладнить ситуацію з наступних підстав. По-перше, до кінця незрозумілою залишається процедура видачі довідок, які повинні пред’являти виробники сільськогосподарської продукції податковому агенту: ким така довідка видана, який термін її дії тощо. За умови, що такі довідки найймовірніше всього будуть видаватися органами місцевого самоврядування, то, уявіть собі, який це додатковий обсяг роботи. Довідка матиме визначену форму, її видача повинна фіксуватися відповідним чином у журналі реєстрації таких довідок, а також має бути встановлена певна плата за неї і таке інше.

Друге. Чи не буде це підставою того, що товаровиробнику доведеться щоразу отримувати окрему довідку, яка би надавала йому право продавати окремий вид продукції: м’ясо, молоко, яйця, овочі тощо, без утримання податку.

Також постає питання: чи не доведеться надавати довідку кожному іншому покупцю на однаковий вид продукції? Скільки ж тоді довідок необхідно мати.

Якщо одним із обгрунтувань введення такого доповнення є те, що це дасть можливість уникнути зловживань з боку податкових агентів, які не доплачують виробнику частину доходу, то в такому разі де гарантія, що такий підприємець не зловживатиме однією довідкою отриманою від товаровиробника і на її підставі неодноразово визнавати витрати чим зменшуватиме своє податкове зобов’язання.

І на кінець. Селянин-виробник доволі важко сприйме такого роду обмеження його прав з боку держави на реалізацію своєї продукції, оскільки пільга в оподаткуванні залежатиме від наявності довідки.

Це далеко не вичерпний перелік проблем, які виникають у зв’язку з прийняттям даного законопроекту. Таким чином законопроект, звичайно, важливий, його необхідно приймати, але розробити його у такий спосіб, щоб він давав вичерпну відповідь на всі питання, які постають у зв’язку із запровадженням такої норми.

Я від імені фракції пропоную відправити зазначений законопроект на доопрацювання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Олександр Масенко, фракція комуністів, будь ласка, ваш виступ. Підготуватися Ярославу Сухому.

16:51:46

МАСЕНКО О.М.

Шановні народні депутати! Я вважаю, що запропонований законопроект відноситься до розряду тих, яким намагаються знову ж латати ті дірки, які ми допустили і в законодавстві, і взагалі в нашій економіці і в політиці. Невже ми забули, хто у цій залі голосував за цей законопроект про податок на доходи з фізичних осіб. Ми ж говорили вам тоді, що не потрібно голосувати, не потрібно включати ці категорії громадян для обкладання цим видом податку. А у нас так виходить: давайте запустимо, приймемо, познущаємося з людей, а тоді являються ініціатори, що вони були вродє от якісь благодєтєлі для народу, що, бачите, вони борються за щастя народу, хоча ж вони ці законопроекти і породили, вони ці законопроекти і запровадили. То ви знаєте, яка це політика? Вона, не хочу я сьогодні називати ті партії, я післязавтра про це скажу, а сьогодні ви подумайте, хто це робить якраз? І давайте більше цього не робити.

Ви ж дивіться, цей законопроект вродє спрощує, а попередній виступаючий говорив, що, дійсно, довідки ще йти, ну оце в селі виростили якусь чи виробили продукцію, іди бери довідку, щоб доказати, що це – твоя продукція і не сплачувати податок. Та більшості дурниці, мабуть, і в СОТ не придумаєш, у який ви всі так тягнетеся, в той СОТ. Ну нема ж, мабуть, ніде такого, а ви про це все тільки і говорите. Але все-таки враховуючи те, що ситуація надзвичайно складна у цьому питанні, то ми, мабуть, також будемо вирішувати питання про те, щоб підтримувати цей законопроект.

Я відверто скажу, хочу і з пролетарською ненавистю, але ми проголосуємо за цей законопроект тільки по тій причині, що отакі горе-політики загнали наших селян у таке скрутне становище. Але мене хвилює інше питання, що ми оце виправляємо помилки, латаємо ці дірки, але ж знову і знову приймаємо такі закони, які знову породжують оці всі проблеми. А ми тоді будемо виглядати героями і латати знову ж ті самі дірки чи ліквідувать проблеми.

І на закінчення, шановні друзі, я хотів би звернутися до всіх вас із такою пропозицією: ми на фракції вирішили, ми підтримаємо цей законопроект, і ви дивіться, що ми всі підтримуємо. Мене дивує позиція депутатів інших фракцій, чому ви не підтримуєте нашої ініціативи, чому ви не хочете, щоб включили в порядок денний питання про розгляд ситуації, про ті події, що відбувалися на Хрещатику. Давайте, як казав кіт Леопольд, «Жить дружно».

Ми голосуємо, то й ви підтримайте і проголосуйте, інакше, і наша позиція, мабуть, буде іншою. Дякую.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція „Регіони України”.

16:55:01

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, про те, що ситуація в українському селі є надзвичайно критичною і, під час, катастрофічною, ні для кого не є таємницею, чи секретом. Як і те, що виживає наше село, особливо старше покоління, особливо люди, що мають сьогодні, дуже сподіваюся, тимчасово, статус безробітних, виживають за рахунок своїх присадибних ділянок та тієї живності, яка на цих ділянках годується і вирощується.

Я категорично не розумію тих депутатів, які собі з цього приводу тут, допускають якісь моралізування, чи зловтішання з приводу скрутного становища на селі.

Законопроект, і це зрозуміло, спрощує і полегшує реалізацію селянами вирощеної ними сільськогосподарської продукції на певних закріплених земельних ділянках.

Ми вважаємо справедливим, аби не включати до складу місячного, або річного податкового доходу той дохід, який фізична особа, селянин, отримав за реалізовану продукцію.

Шановні колеги, яка ж це пільга, чи яка це уступка? Це не є ніяка пільга. Це компенсація держави і немає тут лобізму ніякого. Це компенсація держави і уряду за ту злиденність, до якої доведене село, за величезні борги по зарплаті, які ростуть в 2005 році, за низький рівень цієї зарплати, за розвал соціально-культурної сфери та інфраструктури.

Щодо довідки, то її ми обов’язково вдосконалимо при опрацюванні до другого читання. Ну не можна зараз цей законопроект відправити на доопрацювання, викинути його, дивлячись на напругу в сесійній залі. Наш день сьогодні присвячений аграрному комплексу.

Коли ми говоримо про те, що українське село потребує допомоги, то це не означає подачки, чи якісь відкупи цієї проблеми. Ні!

Шановні колеги, саме такий шлях, шлях вивчення проблеми і створення сприятливих умов і є допомогою моєму селу. «Регіони України» вважають, нормальне цивілізоване кредитування села, робота Національного банку України з … сектором економіки, в тому числі, і сільським господарством, вдосконалення податкового законодавства і буде нашою допомогою і підтримкою.

А тепер щодо тієї пайки, яку ви тут придумали, про якісь справки, ви може неуважно слухати виступ Профільного комітету, та навпаки знімається необхідність готувати для того, який йде на ринок колгоспний, двох законопроектів, згідно роз’яснення Державною Податковою Адміністрацією України. Це усувається, потрібна одна маленька довідка сільської ради. Цей законопроект потрібно підтримати ради того, щоб підтримати те, чим сьогодні живе і виживає село, а виживає село сьогодні своїми підсобними господарствами. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми завершили виступи по одній хвилині і ті, хто не встиг виступити з мотивів голосування. Михайло Мельничук, потім Ігор Шурма. Будь ласка.

16:58:08

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної Партії України. Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, тут є і застереження щодо цього законопроекту, але якщо його не підтримати, то що тоді ми робимо за крок до селян. Мова йде про те, якщо б ми сьогодні поставили питання взагалі звільнити селян від цього податку, але оскільки це не стоїть, а в законопроекті передбачені пільги, то давайте так зробимо, щоб все-таки селянин не бігав за цими довідками по два, три дні, втрачаючи свій час для того, щоб отримати довідку, або він міг звітувати по своїм доходам перед Податковою адміністрацією. Фракція соціалістів буде підтримувати даний законопроект.

ГОЛОВА. Ігор Шурма, будь ласка, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднана).

16:59:05

ШУРМА І.М.

Фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Я хотів би нагадати, що чинна процедура документального підтвердження свого права на утримання податкової пільги власником сільськогосподарської продукції, яка вирішена на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства є достатньо складною. Такий порядок передбачає, що власник має надати покупцеві його продукцію, копію державного акту на право власності або право постійного користування землею, за його наявності. А в разі відсутності такого акту -довідку місцевої ради про наявність зазначеної земельної ділянки і ідентифікаційний код, а за відсутності його - відомості з паспорта продавця.

Тому дана законодавча ініціатива нашого колеги Юхновського та пропозиція може розцінюватися, як така, яка що спрямована на спрощення порядку отримання сільськогосподарським товаровиробником різного виду довідок на отримання податкових пільг і заслуговує на підтримку.

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, обговорення проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (щодо операції з продажу сільсьгосппродукції) завершено.

Будь ласка, позиція Кабінету Міністрів, Олександр Петрович?

___________________. Ми просимо підтримати.

___________________. Так, ми просимо підтримати цей законопроект і спростити цю ситуацію, яка виникла для селян.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (щодо операцій з продажу сільгосппродукцій). Реєстраційний номер 8089, прошу голосувати.

17:01:04

За-313

Рішення прийнято.

Шановні колеги, але комітету я тут зачитую пропозицію комітету. Він пропонує прийняти за основу і в цілому як закон, якщо немає заперечень у вас? Немає заперечень?

Сергій Сас, мікрофон, будь ласка. Є застереження? Шановні колеги! Якщо є застереження, ми ж не можемо приймати, будь ласка, мікрофон Сергію Сасу.

17:01:23

САС С.В.

Дякую, Володимир Михайлович! Ситуація не така проста, як здається на перший погляд. Тому я думаю, що до другого читання треба внести цілий ряд змін для того, щоб та довідка про яку йшла мова вона не така безбідна, як здається. Могла бути реалізована на практиці.

Тому я пропоную все-таки прийняти в першому читанні і відправити на друге. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки є застереження, відповідно до Регламенту я просив би комітет, щоб оперативно підготували до другого читання його. Ми прийняли законопроект за основу.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо операцій здійснюваних сільгосппідприємствами). Два законопроекти, реєстраційні номери: 8203, 8203-1. Іван Федорович Томич має слово для виступу, а підготуватися Олегу Юхновському.

17:02:33

ТОМИЧ І.Ф.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, дивлячись на перспективу цілком зрозуміло, що прийняття зрозумілої і спрощеної податкової політики шляхом єдиного земельного податку – це перспектива взаємовідносин сільгоспвиробників із державою. Але, на сьогоднішній час на ваш розгляд виноситься проект Закону України про податок на додану вартість 8203. Закон передбачає продовження до 2010 року дії чинних на сьогодні спеціальних режимів оподаткування сільгоспвиробників податком на додану вартість.

Крім того, пунктом 13 доручення верховної Ради України Кабінету Міністрів до основних напрямків бюджетної політики на 2006 рік схвалених постановою Верховної ради України від 21 червня 2005 року № 2678 про основні напрямки бюджетної політики на 2006 рік передбачено запровадження мораторію на зміну оподаткування в аграрній галузі. Тому послідовно випливає розгляд даного законопроекту.

Слід зазначити, що постановою верховної ради за підсумками інформації Уряду по стан в агропромисловому комплексі за номером 2921, визнає стан справ, як кризовий в агропромисловому комплексі.

Очікується, що за підсумками фінансово-господарського 2005 року в результаті розбалансованої цінової політики та загострення міжгалузевих відносин, українське село може втратити понад 10 мільярдів гривень, а рівень збитковості сільськогосподарських підприємств – понад двох третин від всіх сільськогосподарських товаровиробників, що, цілком зрозуміло, вкрай негативно позначиться не тільки на життєвому рівні селін, а й в цілому на продовольчій стабільності в країні.

Шановні народні депутати, даний законопроект передбачає підтримку так звану сільськогосподарських товаровиробників різних форм господарювання, фермерів із сумою 3 мільярди гривень, тому цілком зрозуміло, додаткове навантаження 3 мільярди гривень є в цій економічній ситуації несумісним.

Разом з тим постає запитання: можливо, проектом бюджету 2006 року компенсується? Та далеко ні. Підтримка тваринництва пропонується на 0,6 мільярдів при потребі 3,7, а рослинництва при потребі 2,3 – 0,2. Таким чином, щоб ми не приходили до щорічного продовження, тобто відпускали кисень сільськогосподарським товаровиробникам, а хоч сказали чітко і ясно, що…

ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити.

ТОМИЧ І.Ф. …і залишаємо систему оподаткування сьогодні діючу.

Цілком зрозуміло, що в найближчий час необхідно перспективу врегулювати. Тому Комітет з аграрної політики і земельних відносин просить підтримати законопроект 8203. Дякую.

ГОЛОВА. Так, дякую вам, Іване Федоровичу.

Олег Юхновський щодо обґрунтування законопроекту, реєстраційний номер 8203-1.

17:06:16

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

Вашій увазі пропонується проект закону України про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість”, реєстраційний номер 8203-1.

Зауважу, що з 1 січня 2006 року набуває чинності стаття 8.1 Закону України „Про податок на додану вартість”, якою запроваджується спеціальний режим оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Цей закон приймався разом із Законом України 1877 – „Про державну підтримку сільського господарства України”, яким передбачалося збільшення прямої підтримки сільськогосподарських виробників за рахунок дотацій з Державного бюджету, що повинно було забезпечити компенсацію втрат сільськогосподарських товаровиробників і запровадження спецрежиму сплати ПДВ. Реалізація норм цих законів передбачала перехід від неефективних, а в деяких випадках віртуальних пільг до адресних субсидій сільськогосподарським виробникам, зміну пенсійного законодавства, так як це відбувається в багатьох країнах світу, а в тому числі в Європейському Союзі. Однак, в проекті Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік проігноровано вимоги бюджетної резолюції щодо спрямування 10 відсотків видаткової частини на потреби агропромислового комплексу, видатки на підтримку АПК передбачені на рівні поточного року та не компенсують втрати сільськогосподарських товаровиробників від запровадження спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. Крім того, якість проекту бюджету на наступний рік також залишає бажати кращого. Видатки на підтримку АПК сформовані по аналогії бюджету поточного року, фактично консервуються існуючі проблеми, зволікається розробка нормативно-правових актів на виконання Закону України про державну підтримку сільського господарства України. З огляду на викладене пропонується продовжити до 1 січня 2007 року дію статей 6 та 11 Закону про ПДВ, одночасно призупинивши дію статті 8.1 до 1 січня 2007 року. Чому на 1 рік, а не до 2010 року, як це пропонують мої колеги? По-перше, відтермінування зміни до 2010 року фактично унеможливлює будь-які зміни в системі оподаткування. По-друге, фахівці підтвердять, що існуюча система оподаткування ПДВ в АПК себе вичерпала, сприяє тінізації економіки, фактично направлена на підтримку посередника, а не конкретного виробника. По-третє, одного року достатньо для того, щоб відпрацювати зміни до статті 8.1 з урахуванням зауважень сільськогосподарських виробників або запровадити диференційовану систему оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських виробників із консолідованим відшкодуванням із бюджету. Тут, власне, є як переваги, так і недоліки, але це тема окремої дискусії.

Зважаючи на викладене, шановні колеги, прошу підтримати проект закону 8203-1, яким передбачається, ще раз наголошую, відтермінувати до 2007 введення в дію статті 8.1 та пролонгувати існуючу систему оподаткування податком на додану вартість для сільськогосподарських виробників. Дякую за увагу.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віталій Хомутиннік. Прошу.

17:09:27

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги! Шановний головуючий!

Я хотів би спочатку нагадати передісторію цього питання. у 2004 році була певна домовленість між урядом та парламентом про те, що село має переходити на загальний режим оподаткування. Але, як компроміс такої домовленості, було прийняття Закону «Про державну підтримку сільського господарства України» , яким передбачалося збільшення прямої підтримки сільгоспвиробникам за рахунок дотацій з Державного бюджету. І таким чином цей закон приймався в пакеті, тобто Закон про державну підтримку і скасування пільги.

Але при формуванні бюджету на 2005 рік сталося так, що коштів було недостатньо на підтримку села, і Верховна Рада вийшла з пропозиціями на те, щоб продовжити пільгу по ПДВ для сільгоспвиробників на рік, тобто до 1 січня 2006 року.

Зараз складається аналогічна ситуація, і автори законопроекту, посилаючись на те, що проектом Закону на наступний рік про Державний бюджет, також не передбачено достатнього фінансування сільгоспвиробників, пропонує також перенести вод в дію цієї норми ще на рік. Тобто один законопроект авторів Томича пропонує перенести цю норму на 2010 рік і народний депутат Юхновський пропонує цю норму перенести на рік до 1 січня 2007 року.

З врахуванням того, що дійсно проект бюджету не витримується щодо селянина, в розрахунку 10 відсотків валового внутрішнього продукту бюджету мало направлятися на село, комітет підтримує законодавчу ініціативу продовження цієї пільги на рік.

Тобто комітет пропонує підтримати законопроект 8203-1 народного депутата Юхновського. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Обговорювати будемо? Голосуємо? Почекайте є бажаючі виступити, будь ласка, з тих хто записаний хто наполягає? Александровська є, Сухий, Мельничук і Кармазін. Будь ласка, Кармазін, за них Сухий. З місця прошу мікрофон, Кармазіна.

17:12:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Ми з вами ніяк не знищимо податок на додану вартість. Вже всім абсолютно зрозуміло, що це самий найбільший корумпований податок, який сьогодні просто знищує економіку України.

Всім зрозуміло, що сьогодні всі зловживання пов’язані, тіньова економіка пов’язані саме з цим податком. І разом з тим ми серйозно розглядаємо питання, як ми кусками десь щось по ньому призупиняємо, скасовуємо і так далі. Мова може йти тільки про те, що може бути нова Україна тоді, коли ми скасуємо цей податок, скасуємо право податкової адміністрації бути сьогодні в тому становищі, яка вона сьогодні є.

Скасуємо ці всі відкати, які існують. На жаль, в цих проектах нічого немає, натомість я абсолютно впевнений, що абсолютно не правильне становище склалося при прийнятті закону про Державний бюджет України на 2006 рік. Де всі наші рішення приймалися по підтримці села практично були проігноровані і ми маємо результати.

Ми маємо результати, що село ще більше розорюється. Тому, я погоджуюся з тим, як виписано це в законопроекті Юхновського, я впевнений, що в 2007 році податок на додану вартість, як клас буде знищений і його просто не буде. А зараз поки треба буде приймати в тому вигляді в якому, писати до 1 січня 2007 року і потім приложити всі сили для того, щоб взагалі цей податок ліквідувати. Як на мене, то мені дуже імпонує те, що написано до першого січня 2010 року в законопроекті Томича і Калинчука, бо вони саме цим відрізняються. Ці два законопроекти. Там призупиняється дія статті вісім. прим. до першого січня, а в другом призупиняється до першого січня 2010 року. Так от, мені як виписано більше подобається у Юхновського і аргументовано, а от дата мені більше подобається та. Але я впевнений, що до 2010 року така дурість, як податок на додану вартість, у нас більше в законодавстві не буде. Тому я прошу прийняти цей закон і в першому, і вношу пропозицію і в другому читанні, тому що думаю, що не буде тих, хто буде проти. І таким чином, я думаю, що ми хоч маленький кроку вперед зробимо, хоча в принципі хіба це закон? Це навіть не закончик, ви розумієте, Адаме Івановичу? Треба вже давно підходити до прийняття комплексних законів і не виносити отаких манюпусеньких, манюпусеньких закончиків. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Юрій Анатолійович, ви, мабуть, були учасником, коли ми років п'ять тому в цій сесійній залі під головуванням цього ж Головуючого, якщо я не помиляюсь, десь біля 300 голосів набрали, щоб відмінити податок на НДС. Але на тому ми і закінчили. Давайте повернемося готові хоч зараз проголосувати, вносьте.

Так, будь ласка, Ярослав Сухий. Підготуватися Александровській.

17:15:52

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати, спеціальний режим оподаткування діяльності сфери сільського господарства, лісового господарства та рибальства не є чимось новим, таким, що буде запроваджуватися цим законом. Це відразу починаю свій виступ від антитези з тим, аби не отримати якийсь негативний відгук стосовно цього законопроекту. Тут же автори і від комітету профільного доповідали про те, що в 2004 році ми прийняли закон, який передбачав запровадження такого спеціального режиму.

Ми прийняли Закон про державну підтримку сільського господарства України. І ви знаєте прекрасно, що цим законом мала бути передбачена пряма підтримка сільськогосподарського товаровиробника за рахунок дотацій з Державного бюджету, що повинно було забезпечити компенсацію втрат, неминучих втрат сільськогосподарського товаровиробника. В бюджеті на 2006 рік цього всього немає, тому ця міра необхідна.

До речі, Україна має певний досвід підтримки сільського господарства, саме шляхом надання податкових пільг. Я ще раз підкреслюю, що цей захід або міра, вимушена, вона тимчасова. Чому?

Тому що на сьогоднішній день відсутнє, як фінансування, вірніше, кредитування, цивілізоване кредитування сільськогосподарського виробництва. Запитайте будь кого з фермерів на Україні, а, разом з тим, пільги необхідні тому, що ми так і не виробили механізм компенсації селу, наприклад, за сезонність, чи за природній ризик, як це робиться в усьому світі.

І ще одне зауваження. Нас сьогодні вчать СОТовці, і в зауваженнях написано про те, що це, ніби то, суперечить генеральній угоді і СОТ. Шановні колеги, якщо ми кажемо про податкові пільги, можливо, суперечить. Але не забувайте, що в тих країнах, які себе називають себе європейськими, давним-давно і успішно практикується компенсація і дотація на сільськогосподарське виробництво і не треба нас вчити, як нам жити в нашому власному домі, чи власному селі.

Партія Регіонів України буде підтримувати законопроект 8203-1 тому що ми пропонуємо запровадження спеціального режиму перенести до 2007 року, а не до 2010, бо, інакше, ми до 2010 року консервуємо проблему, «стидливо ховаємо голову в пісок», чи, як на селі нашому, в чорнозем кудись, намагаємося відмахнутися від тієї проблеми і через три-чотири роки ця проблема вирішиться сама по собі. Ні. Ми повинні до 2007 року цю проблему розв’язати.

І ще одне. Я погоджуюся з колегою Кармазіним, що проблему потрібно вирішувати комплексно, і з колегою, який щойно виступав. За розвал на селі, ще прийде час, хтось колись відповість. Я впевнений, що після 2006 року прийде нова влада, нормальна влада, яка допоможе селу, нарешті, стати на ноги. Я в це вірю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів, за нею Михайло Мельничук.

17:18:49

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Сегодня, я думаю, что избиратели с удовольствием слушают эти выступления и, действительно, у них появляются новые надежды. Но я хочу сказать, что 14 лет в этом зале представители политический партий: правых, буржуазных - обещали то же самое и расцвет села. И под эти лозунгами протаскивали Земельный кодекс, поддерживали Кучму при распаевке земли и мы, на конец-то получили то, что мы сегодня получили. Совершенно всем очевидно, что именно распаивание земли привело к разукрупнению крупных агропромышленных объединений и фактической невозможной поддержки со стороны государства оказывать реальную помощь мелким маленьким сельхозпроизводителям на селе. Усложнились механизмы, с помощью которой возможно оказывать эту поддержку. Вы скажите, каким образом субвенции, субсидии, льготы могут дойти до той бабушки, которая сегодня выращивает у себя на подворье корову, пару свиней и является реальным поставщиком сегодня молока и мясной продукции в город. Реально эти механизмы сегодня отсутствуют.

Я хочу напомнить, что в прошлом году Верховная Рада приняла закон о государственной поддержке сельского хозяйства Украины. Этим законом мы создали новый механизм поддержки сельскохозяйственных товаропроизводителей. Дотации из госбюджета, государственные закупки, кредитные субсидии - где это сегодня: Хотелось бы спросить у аграриев, видят они это или не видят. Я знаю, что они этого ничего не видят. Практически ничего село не получает. В этом году государственным резервным фондом, например, в Харьковской области не закуплено ни одной тонны зерна. Как много было обещано правительством Тимошенко, какие тут интересные прожекты мы выслушивали полгода! Ничего не сделано и ничего селу, никакая помощь не оказана.

Мы конечно поддерживаем предложения, заложенные и в этом законопроекте, введение нулевой ставки налогообложения на поставку перерабатывающим предприятиям молока и мяса, оставлять сельхозпроизводителям, сельхозпредприятиям НДС. Хотя коммунисты постоянно и последовательно говорят о том, что НДС это абсурдная ситуация. НДС – это налог в богатых странах на богатых потребителей. В этом законе предлагается прекратить уплату в бюджет НДС от поставок продукции собственного производства. Все это конечно мы поддерживаем, хотя мы, коммунисты, прекрасно понимаем, что все эти предложенные меры, это всего лишь полумеры. Еще раз говорю, НДС нужно отменять не только для аграриев, но вообще у нас в налогообложении.

Сегодня основное внимание должно быть направлено на создание условий для государственного финансирования АПК. А это возможно только, если будут крупные аграрные объединения, мы должны разработать и законодательно обеспечить возможное взятие в аренду земли государством, той земли, которая сегодня у дедушек и бабушек по пять, по шесть паев земельных паев, они не знают куда их девать и никто не хочет взять в аренду.

Это должно быть заботой государства. Мировой опыт свидетельствует о том, что эффективными могут быть только крупные агропромышленные объединения. Это позиция коммунистов. За такой аграрный сектор мы и выступаем.

Мы предлагаем поддержать в первом чтении законопроект 8203-1, считаем, что сегодня …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Мельничук.

17:22:08

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги!

Поданий законопроект, безумовно, що фракція Соціалістичної партії буде підтримувати, тому що, практично, всі ці роки ми працюємо для того, щоб якимось чином все-таки впливати на ситуацію, яка складається на селі. Але на сьогоднішній день ефективних мір ми не бачимо.

І, безумовно, ті пільги, які ще до сьогоднішнього дня можуть бути скасовані з 1 січня, вони суттєво можуть вплинути даже на ті господарства, які сьогодні, будемо говорити, ще напівзбиткові.

І подані законопроекти потребують, безумовно, ще підтримки, не дивлячись на застереження, що це може надати якийсь тягар на бюджет 2006 року. Я маю дані про те, що за вісім місяців поточного року сільськогосподарськими виробниками сплачено 5 мільярдів податків. Це при тому, що 2006 рік Президент об’явив роком підтримки села, принаймні, при потребі 14 мільярдів в бюджеті не закладена даже норма цього року.

Скажіть, будь ласка, який це може бути рік села, і про що можна говорити про те, що ………… з бюджету буде забрано 3 мільярди, коли ми сьогодні 10 мільярдів не віддаємо по підтримці до села.

Можна було б залишити податки, можна залишити все, але хоча б в бюджеті, видатковій частині було б закладено 10 відсотків на село.

Якщо ми, безумовно, не будемо підтримувати ці законопроекти, якщо ми погодимося на те, що уряд нам подає бюджет, яким не буде передбачено 14 мільярдів на село, а є великий сумнів, що фракція соціалістичної партії буде підтримувати такі бюджет на 2006 рік. А з приводу законопроекту, який подано, двох законопроектів. які подані на розгляд сьогодні, фракція соціалістів ще раз повторюю буде підтримувати дані законопроекти і треба поставити взагалі крапку на те. Що ми весь час лякаємо сільгоспвиробників, що з 1-ого січня ми вам кузькіну мать покажемо, будуть податки такі, як для всіх.

А що ціни на все інше тоже такі, як для всіх, що сьогодні енергоносії для селян такі, як для всіх? Що інші ціни передбачені теж такі. Як для всіх по 690 гривень, вже надоїло говорити за продовольче зерно. Ми говоримо про 900 мільйонів для агараного фонду, де це гроші?

Немає, значить, будемо підтримувати ті законопроекти, які будуть підтримувати селян. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено, будемо визначатись.

Я ставлю… Так, будь ласка, хвилину міністру. Відмініть голосування.

___________________. Дякую, шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Сільське господарство, як і люба галузь, хоче постійних правил гри. Скажіть, будь ласка, яка в нас галузь працює по тимчасових законах, коли ми пропонуємо сьогодні на рік продовжити, завтра ще на пів року, чи на два роки? Скажіть, будь ласка, хто сказав, що ПДВ у інших країнах однакове для всіх галузей?

Якщо брати сільське господарство, то у більшості країн ПДВ взагалі, як таке відсутнє. Є 5%, є 10%, в нас у даному випадку, ми просимо залучити те, що є. І селянам сказати, що, люди добрі, яка ситуація є сьогодні працюйте і завтра і післязавтра, щоб ви знали правила гри.

А якщо скажімо завтра буде відмінений Закон про ПДВ, то він буде відмінений і в тому числі і для села. Немає проблем. Коли говорити про тінізацію ПДВ для села відносно цього Закону, тут же нема відшкодування коштів через казначейство там, чи скажімо податкову інспекцію. Тут механізм прозорий. Нема жодної скарги, що хтось не отримав, скажімо, цих, те, що передбачено по Закону. Тому ми б дуже вас просили, якщо можливо підтримайте його до десятого року.

Невже не підтримаєте? Ну така доля, але дуже просили б, це на користь селу буде, підтримайте його до 10-го року. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будем голосувати. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо операцій здійснюваних сільгосппідприємствами). Реєстраційний номер 8203. автор ініціативи Томич Іван Федорович. Прошу визначатися.

17:27:20

За-94

Не прийнято рішення.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо операцій здійснюваних сільгосппідприємствами). Реєстраційний номер 8203-1. Автор ініціативи Юхновський Олег Іванович. Законопроект підтримує Комітет з питань банків і фінансової діяльності. Прошу голосувати. За село.

17:28:01

За-283

Прийнято.

Шановні колеги, профільний комітет, а комітет у нас дуже строгий цей із фінансів і банківської діяльності, навіть цей суворий комітет пропонує прийняти цей законопроект як закон. Нема заперечень? Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону

Закон про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість". Реєстраційний номер 8203-1. прошу голосувати. Давайте за 300, щоб не було спокуси вето.

17:28:44

За-294

По фракціях прошу. Закон прийнято.

Комуністів - 56, «Регіони України» - 47, Народна партія – 40, «Наша Україна» - 10, Блок Тимошенко – 28, соціалісти – 24, Українська народна партія – 19, «Вперед, Україно!» - 14, соціал-демократи (об’єднані) – 8, „Єдина Україна” - 12, „Реформи і порядок” – 0, Партія підприємців і промисловців – 11, Народний Рух України – 12, позафракційні – 13.

Розглядаємо питання Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих). Реєстраційний номер 7110 автор ініціативи народний депутат Семенога Анатолій Іванович. Будь ласка, підготуватися Буряку. Прошу три хвилини Анатолій Іванович.

17:29:44

СЕМИНОГА А.І.

Шановний Головуючий, шановні колеги!

На ваш розгляд пропонується проект закону 7710 від 23.06.2005 року щодо стимулювання виробництва бензинових моторних сумішевих.

В умовах дефіциту сирої нафти, виробництво біопалив з відповідної сільськогосподарської сировини є пріоритетним напрямком в світовій нафтопереробці. Однак в Україні склалася ситуація за якої використання екологічних добавок в тому числі на основі біоетинолу, є неможливим. Зокрема, основними причинами цього є: недосконалість вітчизняної нормативно-правової бази у сфері регулювання виробництва біологічних палив та їх невідповідність європейським стандартам.

Друге. За висновками нафтопереробних заводів неможливо отримати моторне паливо належної якості використовуючи лише біоетинол. І тому необхідні багатофункціональні добавки на його основі, які б усунули його недоліки.

На сьогодні в Україні вже існує позитивний досвід виробництва добавок до бензинів на основі біоетинолу, що за своїми характеристиками конкурують з імпортними добавками.

Вказані добавки схвалені нафтопереробними заводами, однак існуюча нормативно-правова база не стимулює нафтопереробні заводи використовувати вітчизняні добавки оскільки висока ставка акцизу на сумішеві бензину робить їх виробництво економічно не вигідним.

Шановні колеги! Прийняття законопроекту 7710, який уніфікований з вимогами стандартів Європейського Союзу призведе до наступних позитивних, економічних, соціальних та екологічних наслідків, зокрема, додаткові надходження ПДВ та податку на прибуток та інших платежів до Державного бюджету, послаблення залежності України від зовнішніх поставок нафти, біоетанол призведе до зменшення використання бензинових компонентів нафтового походження на 8 відсотків, збільшення експортного потенціалу України за рахунок впровадження бензинових добавок євростандарту-4, покращання екологічної ситуації, зменшиться використання шкідливих викидів в атмосферу на 20-30 відсотків, створення додаткових робочих місць, суттєве збільшення обсягів реалізації сільськогосподарської продукції.

Шановні депутати, особливо хотілось звернути увагу на те, що ринок добавок до бензину, який у 2004 році становив близько 180 мільйонів доларів, до цього часу не регулюється законодавством. У зв’язку з вищевикладеним пропонуємо підтримати даний законопроект в першому читанні і в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка , сідайте.

Сергій Васильович Буряк, голова комітету, прошу.

17:32:55

БУРЯК С.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!

Як всім відомо, енергетична криза спонукала економічно розвинуті країни не тільки до зменшення енергоспоживання, але і до пошуку власних, в першу чергу, відновлюваних джерел енергії.

В цьому контексті увагу потужних сільгоспкраїн : Бразилії, США, Канади, Франції, Індії, Таїланду, Польщі та інших привернув, так званий, біоетанол – продукт переробки відновлюваної сільгоспсировини. Незважаючи на відсутність явної енергетичної кризи на даний момент, вартість нафти на світовому ринку постійно зростає. Загалом з початку року вартість нафти зросла на 51 відсоток і, на думку експертів, до кінця року перейде межу десь 70 доларів за барель.

Кількість біоетанолу, що додається до бензину і не потребує змін конструкцій двигунів та додаткових регулювань, коливається десь біля 10 відсотків у Сполучених Штатах та 8 у Канаді. З врахуванням наявного автомобільного парку, якості бензинів, кліматичних умов та інших факторів в Україні розроблено вітчизняну нормативно-технічну документацію з використанням вітчизняного обладнання та восьми спиртових підприємствах організовано виробництво біоетанолу, як складової частини програми виробництва спиртовими заводами нових видів продукції та пошуку ринків збуту.

Законом України віт четвертого лютого 2004 року про ратифікацію Кіотського протоколу до рамкової конвенції Організації Об'єднаних націй про зміну клімату встановлено норми щодо зменшення шкідливих викидів в атмосферу та ощадливого використання не відновлювальних природних ресурсів.

На сьогодні обов'язковість використання біопалива, крім Бразилії та Сполучених Штатів, впроваджено в Канаді, Китаї, Таїланді, Індії та на Філіппінах. А в країнах ЄС вона введена в дію директивою 30-ю від 2003 року. Євроінтеграційний курс України визначає те, що, безумовно, виконання вимог цієї директиви в нашій країні, зокрема щодо обов'язковості використання біологічних видів палива при виробництві моторних палив, є лише питанням часу.

Затвердження специфічної ставки акцизного збору на бензинні, моторні, сумішеві та обов'язкові мінімальні участки біло етанолу у загальних обсягах виробництва та реалізації бензинів в Україні відповідає пріоритетам співробітництва у рамках угоди про партнерство та співробітництво Україна-ЄС.

У нас відбулася дискусія з Міністерством фінансів з приводу акцизів. Ми взяли на себе обов'язок до другого читання цю норму поправу. Це я підкреслюю для Міністерства фінансів. Комітет з питань фінансів, банківської діяльності на своєму засіданні прийняв рішення рекомендувати даний законопроект для прийняття…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Завершили, да, Сергій?.. Добре, дякую.

Так, обговорюємо чи голосуємо? Я звертаюся до тих перші, хто перші чотири. Кармазін? Кирильчук наполягає. Надрага? Кармазін.

Все ясно. Будь ласка, Кармазін, за ним - Кирильчук. І уряд одержить. Всі, хто хочуть, щось матимуть. Мікрофон Кармазіна, будь ласка.

17:36:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, мені здається, що законопроект, хоч він і є комплексним законопроектом, як і попередні законопроекти і є рамковим документом, все-таки несе в собі позитив і він наближає Україну щодо показників якості бензинів у відповідності з вимогами ЄС.

Треба зазначити, що, поки що, у нас ціна бензину тільки наближається до європейської, а якість весь час була дуже далека від цього. І громадяни весь час скаржаться, всі рекламують, що хороша якість, а, насправді, якість, практично на всіх заправках, не відповідає нормі.

І те, що зараз пропонуються домішки і суміші моторні і преференції для них, знижена ставка, акцизного збору, мене засмучує те, що вона тільки для бензинів застосовуватися буде 92, яка, А-95 і А-98. Я думаю, що ми маємо стимулювати застосування сумішей і до бензинів А-76 і до А-80, і до А-93. Тобто абсолютно до всіх бензинів і це тоді буде справедливо.

Або, інакше, ми все, що застосовується на селі, все, що найбільше там якраз на 76-му бензині, на 80-му бензині, все воно буде дорожче і вся продукція, яка виробиться, теж буде дорожча. Хто ж це робить так? Хіба нормальні господарі так роблять?

Я вважаю, що закон треба приймати в першому читанні, але якщо не внести ці зміни, про які я зараз говорю, ні.

В цілому його не можна приймати зараз категорично, але якщо не внести ці зміни, про які я говорю, тоді його взагалі не треба приймати, тому що він буде надавати преференції одним, тільки для крутих, маркам бензину, а для села і для промисловості не буде.

Крім того, у нас уже неможливо дихати, ні в Києві, ні в інших містах, у нас, фактично, все на тому ж рівні, на якому було з очисткою всіх бензинів. Тому цей закон треба приймати саме в такому вигляді.

Я звертаюся до уряду: чому ви не хочете повернутися до реприватизації нафтопереробних заводів? Що, у вас теж з ними угоди, як у попереднього керівника уряду? Давайте, повертайтеся до цього, бо нам сьогодні перекривають цим горло, перекривають Україні горло.

Я просив би урядовців повернутися до цього питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Кирильчук. Надрага наступний.

17:40:09

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Партія „Батьківщина”.

Шановні народні депутати!

Хто детально вивчав цей закон, відкриє останню сторінку. Тут, я думаю, чудова схемка, яка пояснює все.

Було розкрито сторону екологічну, економічну, збільшення ринку власного пального в Україні, але я хочу акценти поставити ще на одну сторону необхідності прийняття цього законопроекту: справа в тому, що для селян розширяється ринок збуту для своєї власної продукції, бо ми можемо навіть з того зерна, яке не йде на хлібопекарську промисловість, із відходів цукрової промисловості, із картоплі, із інших видів сільськогосподарської сировини робити цю важливу добавку до світлих бензинів.

Крім того, добавляється 1200 робочих місць на 70 відсотків незайнятого обладнання спиртзаводів.

Ми десять спиртзаводів сьогодні сьогодні готові уже включитися у цю роботу. Вигода економічна, тому що ми завозимо більш як на 150 мільонів доларів хімічних добавок до бензинів. Тепер все зменшиться на відповідну кількість. Я думаю, що десь приблизно 250 тисяч тон ми збільшимо нашу базу, українську базу власного пального. І хочу єдиний недолік, який є тут сказати, що ми, Верховна Рада спізнилися з прийняттям цього закону років на 10, тому що люди в інших державах пішли по цьому шшляху вже давним давно і дуже далеко.

Через то зауваження, яке зробив Мінфін, що зменшуються доходи по акцизах, я думаю, що він не до кінця справедливий, бо треба було порахувати доходи: скільки добавиться податку на добавлену вартість? Скільки добавиться податку на притбуток і скільки буде, дійде до бюджетів різних рівнів із тої заробітної плати, яка тоже поповнить бюджети, як місцевий, так і державний.

Через то, пропоную прийняти даний законопрект і в першому читанні, і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Василь Надрага, за ним - Володимир Єщенко.

17:43:07

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия Литвина.

Уважаемые коллеги, оценивая данный законопроект, мы должны отметить, что автор, авторы на сегодняшний момент предлагают комплексное решение проблемы, по которой, к большому сожалению, мы, как государство, мы, как экономика, топчемся еще, мягко сказать, не в ХХ, а, наверное, в ХІХ веке.

Потому что все, что сегодня делается в части энергоносителей, у нас это делается исключительно, так сказать, из продуктов переработки сырой нефти. И соответственно говоря, о каких-то там технологических, экологических, экономических результатах, которыми сегодня по праву гордятся, здесь уже называемая та же Бразилия и другие страны, сегодня развивающие это направление. Мы, к сожалению, живем за счет переработки продуктов и получение продуктов их сырой нефти. Поэтому, когда мы сегодня говорим о том, что можно и что мы должны сделать, наверное, мы на самом деле должны комплексно подойти к этой теме ответить на вопрос, нужны ли нам развития экологических показателей в части использования бензинов и, соответственно, альтернативных источников появления топлива.

Следующий момент, мы должны осознать и задать себе вопрос, на сколько эффективно, а опыт других стран показал, что это очень эффективно для сельского хозяйства, когда начинают появляются альтернативные источники энергетического топлива.

Следующий момент, мы должны себе ответить, каким образом и как мы будем идти к тому, чтобы наш бензин, наше топливо подходило под стандарты Европы, под стандарты цивилизованного мира. Потому что по большому счету, включение этого процесса о том, чтобы стимулировать производство бензиновых моторных смесей, это есть шаг вперед. И поэтому идет весь мир, Европа, мир в целом и мы должны на эту тему соответственно сделать шаги, которые нам дадут возможность идти вперед.

Ну и последняя тема, которая здесь уже звучала. Безусловно, развитие любой альтернативы в части энергоносителей есть плюс для развития энергетического рынка, энергетической обеспеченности, как экономики в целом, так и отдельных отраслей. Поэтому, в целом, поддерживая данный законопроект, все же хотел обратить внимание на две вещи, которые мы, все-таки, наверное, должны с вами попросить и авторов, и Профильный комитет отработать непосредственно до принятия во втором чтении. В первую очередь, вопрос безусловно будет касаться вопроса влияния данного законопроекта или данной проблемы на доходную часть бюджета. Потому что снижение акцизного сбора с 60 до 30 евро это все-таки поступление в бюджет. И поэтому, вторым моментом мы должны посмотреть и вопрос, срок вступления данного законопроекта в силу.

Я думаю, что если ко второму чтению эти вопросы будут отрегулированы, Минфин даст соответствующее заключение, то у нас есть все основания сегодня проголосовать в первом чтении, а потом и в целом. Спасибо

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Єщенко, фракція комуністів.

17:46:24

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Шановні товариші! Шановні колеги! Шановні радіослухачі!

Дійсно, цей закон сьогодні ми розглядаємо і він один із тих законів, який дає позитив нашій країні в цих умовах бензинової кризи, коли люди звертаються до нас, депутатів, зробіть щось, щоб зменшити ціни на бензин, щоб можна було, в першу чергу, підтримати вітчизняного виробника і в першу чергу сільські галузі. Але наша фракція вона буде підтримувати цей законопроект в першому читанні і в першу чергу тому що цей законопроект дає додаткові надходження до Державного бюджету як результат збільшення обсягу виробництва нафтопереробних, спиртових та нафтохімічних підприємств і саме головне це створення робочих місць, нових робочих місць, не тих дутих, які нам пропонують сьогодні, а ті конкретні робочі місця на конкретних заводах. І головне для нас це покращання екологічної ситуації в Україні. То от по відношенню до екологічної ситуації в Україні, дійсно, якщо ми будемо приміняти моторні суміші, то вони дійсно дадуть цей ефект. Але є, шановні товариші, і інші питання, які відносяться до екологічної проблеми, у будівництві автозаправочних станцій, і я як черкащанин хочу сказати, що не змінюється ситуація в Черкасах, де дійсно у скверах, у парках будуються автозаправки, але місцева влада сьогодні нічого не робить. Я отримав, я тут виступав із запитом депутатським, отримав цілу кіпу відповідей від обласної держадміністрації, місцевого голови Волошина, але ніяких зрушень немає. Люди сьогодні виходять на вулиці і вимагають від нас, від нас, депутатів, не тільки прийняття законів, а і сприяти людям вирішити негайно проблеми. Тому я ще раз звертаюся до своїх виборців, звертаюся до черкащан. Не зупиняйтесь! Виступайте і протестуйте проти будівництва автозаправок, яких уже в Черкасах сьогодні 72. Я дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельничук, хвилини, будь ласка.

17:49:06

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! У нас є з вами унікальна можливість зробити крок вперед підтримавши даний законопроект.

Всі ми добре говоримо про те, що от бачте, які ціни на нафту, як вони збільшуються, але за статистикою з початку року ціни виросли на нафту більше ніж на 50 відсотків. Безумовно це вдарило не тільки по агропромисловому комплексу, але саме удар сильніше це відчули селяни.

Тому, щоб ми не робили, ми повинні зробити той крок, які європейські розвинуті держави давно вже зробили десятки років назад. Ми вже тупцюємося і вбачаємо, як це буде, буде все нормально! Давайте підтримаємо даний законопроект, фракція Соцпартії буде підтримувати його.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Черняк, будь ласка.

17:50:13

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, фракція Української народної партії також загалом підтримає законопроект виходячи з таких міркувань. Прийняття цього законопроекту сприятиме вирішенню питань енергетичної безпеки, вирішенню питань екологічної безпеки, сприятиме використанню сільськогосподарської сировини для переробки. І сприятиме створенню нових робочих місць, тому ми вважаємо, що в першому читанні законопроект можна уважити. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Поровський Микола.

17:50:59

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Микола Поровський, Республіканська християнська партія.

Шановні колеги! Новизна цього закону полягає в тому , що він вводить нове означення, біоетинол. Добавка технічного паливного спирту до бензинів вже запроваджується в Україні останні десять років. Тільки вона називалася ВКД, високооктанова киснеміська добавка і проблема була в тому, що одна із фірм зареєструвала патент на своє ім’я, і всі вісім спиртових заводів, які випускали цю добавку, змушувала, як кажуть, до відповідних виплат.

Оскільки запроваджується нова назва, яка не приналежна сьогодні нікому, це дозволяє здійснювати схему, щоб сільськогосподарські підприємства здавали милясу, зерно на спиртзавод і отримували відповідно сумішеві бензини, це підвищує рівень забезпеченості сільського господарства паливними бензинами і загалом зміцнює енергетичну безпеку України.

Я пропоную цей закон прийняти, як надзвичайно потрібний і корисний, який підвищує…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Орест Климпуш.

17:52:17

КЛИМПУШ О.Д.

Дякую, Орест Климпуш, фракція Партії «Єдина Україна».

Шановні колеги! Це, дійсно, в умовах загальної нафтової кризи надзвичайно важливий для України закон. Україна має унікальну сировинну базу, має потужності на своїх спиртових заводах, має освоєну технологію і залишається лише законодавчо врегулювати питання стимулювання виробників сумішевих бензинів. Це надзвичайно важливо і, я вважаю, що цей проект, який ми розглядали майже десяток таких законопроектів, але ми розглядали їх раніше, а цей найбільш вдалий, я пропоную від імені фракції, і фракція наша буде підтримувати, підтримати цей законопроект і прийняти його у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Міністерство економіки, потім АПК.

_______________. Шановний Адаме Івановичу! Міністерство економіки і уряд підтримує цей законопроект, він важливий для розвитку екологічно чистого палива, залучення сільськогосподарського виробництва до забезпечення паливом. Але хотіли би привернути вашу увагу, що цим законом встановлюється пільгова ставка на акциз тільки на виробництво палива з біоетанолом внутрішнього виробництва. Тобто виникає ефект дискримінації палива подібного, яке завозиться по імпорту, це суперечить нашим зобов’язанням в рамках Угоди про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом і загальному принципу недискримінації імпорту. Тому під час опрацювання цього законопроекту між першим і другим читанням обов'язково треба привести ставку акцизу пільгову як для імпорту, так і для внутрішнього виробництва. Крім того, якщо зменшуємо ми по імпорту, то тоді подивитися на доцільність залишення експортного мита, яке вводиться цим законом на інші види палива.

Вчора з Сергієм Васильовичем Буряком про це розмова на комітеті йшла, і це обов'язково необхідно зробити при підготовці прийняття закону в остаточному вигляді. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Баранівський Олександр.

БАРАНІВСЬКИЙ О. Дякую.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, я дякую вам за розуміння проблеми. Справа в тому, що в світі прийняті вже відповідні директиви. Якщо взяти Євросоюз, то там до 10 відсотків обов'язкове примінення біопалива до мінерального палива. Ми скільки не намагалися це питання врегулювати, ніяк не вдавалося. І тому я вдячний народним депутатам, з якими ми працювали спільно, що прийшли до написання цього закону.

Це дає можливість нам запустити додатково 34 спиртових заводи в роботу, це 10 тис. робочих місць, це 350 тис. тонн миляси додатково, це 350-380 тис. тонн зерна некондиційного для переробки. Кінець кінців, ми можемо виробляти 600 тис. тонн етанолу або це потреба в бензині всього сільського господарства України.

Хотів би звернути увагу, шановні друзі, що дискримінація, про яку говорили імпортерів, її можна врегулювати до другого читання, скажімо, імпортери хай закуповують наш етанол, приміняють біодобавки ці при виробництві бензинів за кордоном і ввозять бензинові суміші. Таким чином, чи інші шляхи найдемо, але треба цей закон приймати обов'язково і якнайшвидше. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Ви бачите, як ми поступово зближуємо позиції двох міністерств. Вони спочатку були супротивниками голосування, під кінець вони вже і один, і другий говорять, що ми з вами на правильному шляху і приймаємо абсолютно правильні закони. То давайте ми їх підтримаємо у цьому прагненні і проголосуємо про прийняття за основу у першому читанні Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва бензинів і моторних сумішей. Законопроект за № 7710. Прошу дружно голосувти «за».

17:56:47

За-325

Можна було б і в цілому, але ви ж бачите, що є зауваження. Я б із задововленням. Чи менше ми виносимо на друге читання, тим легше, в тому числі і паперу менше витрачається, але є «але».

Шановні колеги, у нас добіг час до завершення нашого вечірнього засідання. Тому я інформую, що на сьогодні день села не завершився, бо рік села оголошений. Тому завтра після інформації щодо роботи нашої делегації в ПАРЕ, після того, як ми швиденько і оперативно проголосуємо з вами законопроекти, пов’язані з ратифікацією, після цього ми знову продовжимо в такому порядку, як сьогодні і ті законопроекти, на яких зупинилися, продовжимо завтра їх розглядати. Після ратифікації завтра вони будуть стояти в порядку денному.

На цьому вечірнє засідання Верховної Ради завершене, я оголошую його закритим. Завтра починаємо роботу, як завжди, о 10-й годині. На все добре, завтра готуємося до праці