ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

19 жовтня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України!

Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

Зареєструвалися в сесійній залі картками 397 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Людмили Давидової, Петра Кузьменка і Бориса Райкова. Давайте привітаємо наших колег, побажаємо міцного здоров’я і успіхів.

А тепер інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 18 жовтня, тобто вчора.

Розглянуто 13 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 4 закони та дві постанови, п’ять законопроектів прийнято за основу, чотири законопроекти відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій, з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій подати заяви на виступ. А тим часом, дозвольте оголосити депутатські запити, які надійшли до секретаріату і були оформлені відповідним чином.

Надійшли запити народних депутатів України

Олександра ПЕКЛУШЕНКА до Президента України стосовно катастрофічної ситуації на автомобільних дорогах України, яка межує з національним лихом.

10:05:50

За-231

Запит підтримано. Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:06:12

За-251

Рішення прийнято.

групи народних депутатів (ВАСИЛЬЄВ, СТОЯН, ЛЄЩИНСЬКИЙ) до Президента України з приводу надмірної концентрації центральною владою фінансових ресурсів на шкоду регіональній владі.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:06:43

За-135

Рішення не прийнято.

групи народних депутатів (ЦАРЬОВ, КАЛЬНІЧЕНКО, ПОЛІЩУК та інші) до Президента України з приводу переводу інституту Сухопутних військ Збройних Сил з міста Одеси до Львова.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:07:23

За-222

За 202. Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

10:07:43

За-234

Рішення прийнято.

групи народних депутатів (ПУСТОВОЙТЕНКО, СІМОНОВ, КАРНАУХ) до Президента України з приводу загострення міжконфесійних конфліктів в Україні та дій правоохоронних органів місцевої влади щодо релігійних громад села Рохманів Шумського району та села Стінка Бучацького району Тернопільської області.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:08:24

За-221

Запит підтримано. Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:08:46

За-232

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів (Кравчук, Гаврик, Клюєв) до Президента України щодо стабілізації роботи паливно-енергетичного комплексу України, недопущення знищення підприємств галузі та поглиблення енергетичної кризи. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:09:20

За-249

Запит підтримано. Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:09:42

За-247

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів (Демьохін, Каденюк, Раханський) до Президента України стосовно недоцільності передачі Пенсійному фонду функцій з призначення та виплати військових пенсій.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:10:11

За-252

Запит підтримано. Ставлю на голосування про направлення цього запиту до Президента України.

10:10:32

За-247

Рішення прийнято.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Прем’єр-міністра з приводу незаконного відкриття та функціонування філій вищих навчальних закладів Російської Федерації на території України.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Голови Київської обласної державної адміністрації щодо ситуації, що склалася у стосунках між керівництвом державної адміністрації Сквирського району і жителями сіл Чубинці та Таборів.

Анатолія КОРЧИНСЬКОГО до Прем’єр-міністра з приводу закриття Ленковецької дільничної лікарні Кельменецького району Чернівецької області.

Катерини САМОЙЛИК до Прем’єр-міністра щодо недопущення закриття Жовтневої центральної районної лікарні міста Миколаєва.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо відновлення будівництва Іванівського групового водопроводу в Херсонській області.

Михайла БАУЕРА до Прем’єр-міністра щодо погашення заборгованості за будівництво школи в селі Опришени Глибоцького району Чернівецької області.

Сергія РАТУШНЯКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Міністра транспорту та зв’язку з приводу ліквідації обласних автотранспортних підприємств.

Олександра ГУДИМИ до Прем’єр-міністра щодо незаконного продажу майна та землі Міністерством оборони.

Сергія СЛАБЕНКА до Прем’єр-міністра щодо поліпшення житлових умов мешканців міста Володимир-Волинського, Волинської області, які проживають у ветхих будинках по вулиці Драгоманова.

Станіслава СТРЕБКА до Прем’єр-міністра щодо недопущення примусового вилучення частки прибутку державних та казенних підприємств.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо загрози міжнародному іміджу України, завдання матеріальних збитків державі, спричинених виходом із ладу 40 бойових машин піхоти вітчизняного виробництв, проданих Грузії.

Катерини САМОЙЛИК до Прем’єр-міністра щодо недопущення скорочення класів в загальноосвітній школі №43 міста Миколаєва.

Зареми КАТУШЕВОЇ до Прем’єр-міністра з приводу переміщення дитячого садка селища Ореанда міста Ялти.

Івана ТОМИЧА до Прем’єр-міністра стосовно занепаду галузі садівництва внаслідок неефективної митно-тарифної політики та недостатньої державної підтримки.

Сергія СЛАБЕНКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо порядку формування переліку об’єктів, що фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів, виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та інших аварійних об’єктах комунальної власності і на виконання інвестиційних проектів.

Володимира БРОННІКОВА до Прем’єр-міністра стосовно фінансування заходів щодо перетворення Чорнобильської АЕС в безпечний об’єкт та підготовки до 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи.

Геннадія АСТРОВ-ШУМІЛОВА до Прем’єр-міністра щодо недопущення використання масового відключення електроенергії керівництвом “Луганськобленерго”.

Віктора АНТЕМЮКА до Прем’єр-міністра щодо газифікації села Бохоники, Вінницького району, Вінницької області.

Олександра МАСЕНКА до Прем’єр-міністра щодо відшкодування з державного бюджету витрат, пов’язаних з наданням пільг різним категоріям громадян України, які понесло приватне підприємство “ЖЕК” міста Лубни Полтавської області.

Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра щодо неправомірних дій місцевої влади міста Кіровограда стосовно перукарні “Мрія”.

Антона КІССЕ до Прем’єр-міністра, Голови правління закритого акціонерного товариства “Укрпрофздравниця” щодо державного курорту “Куяльник”.

Геннадія РУДЕНКА до Прем’єр-міністра щодо забезпечення медичним високовартісним обладнанням центральних районних лікарень Зінківського та Великобагачанського районів Полтавської області.

Сергія САСА до Прем’єр-міністра щодо фінансування реконструкції очисних споруд в місті Новомиргород Кіровоградської області.

Олександра ГОЛУБА до Прем’єр-міністра щодо пільгового забезпечення інвалідів Великої Вітчизняної війни телефонним зв’язком.

Василя ОНОПЕНКА до Прем’єр-міністра щодо забезпечення Жовтневого районного суду міста Харкова належним приміщенням.

Ігоря ОСТАША до Прем’єр-міністра щодо стану нагляду за умовами проживання та виховання дітей громадян України, усиновлених іноземцями.

Ярослава ФЕДОРЧУКА до Прем’єр-міністра щодо неправомірних дій працівників Міністерства промислової політики.

Антона КІССЕ до Прем’єр-міністра щодо передачі майнового комплексу військового містечка №5 Болградського гарнізону у власність територіальної громади Болградської районної ради.

Геннадія РУДЕНКА до Прем’єр-міністра стосовно незадовільного стану виконання Урядом Закону “Про державний бюджет на 2005 рік” в частині фінансування будівництва газопроводів-відводів та газифікації населених пунктів в Полтавській області.

Олександра ГОЛУБА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо зволікання видачі Державних актів на землю мешканцям села Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області.

Олександра МАСЕНКА до Прем’єр-міністра щодо надання автомобіля “Таврія” інваліду Великої Вітчизняної війни ІІ групи мешканцю села Млини Лохвицького району Полтавської області.

Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра з приводу аварійного стану приміщення загальноосвітньої школи села Сальково Гайворонського району Кіровоградської області.

Олега ПАНАСОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра з приводу антиринкової тенденції на оптовому ринку електроенергії та інфляційних процесів в електроенергетиці держави.

Геннадія АСТРОВ-ШУМІЛОВА до Прем’єр-міністра щодо розрахункових показників до проекту бюджету міста Ровеньки Луганської області.

Групи народних депутатів (ГЛАДІЙ, ГАПОЧКА, ШЕВЧУК) до Прем’єр-міністра щодо проблем водопостачання, очищення стічних вод та утилізації відходів міста-курорта Трускавець.

Віктора АНТЕМЮКА до Прем’єр-міністра з приводу будівництва багатоповерхового комплексу на вулицях Хмельницьке шосе та Лялі Ратушної у місті Вінниці.

Юрія БОЙКА до Прем’єр-міністра щодо порятунку єдиного на теренах СНД унікального Одеського заводу з виробництва важких кранів.

Юрія КРУКА до Прем’єр-міністра щодо захисту економічних інтересів держави.

Павла МОВЧАНА до Прем’єр-міністра щодо надання статусу національного історико-культурного заповідника меморіальному музею садибі Івана Козловського.

Групи народних депутатів (КРАВЧУК, ГАВРИШ, КЛЮЄВ) до Прем’єр-міністра, виконуючого обов’язки Генерального прокурора, Голови СБУ щодо стабілізації роботи паливно-енергетичного комплексу України, недопущення знищення підприємств галузі та поглиблення енергетичної кризи.

Групи народних депутатів (ГЛАДІЙ, ГАПОЧКА, ШЕВЧУК) до Прем’єр-міністра щодо проблем іноземних інвесторів – виробників експортної продукції при ввезенні на митну територію України необхідних товарів.

Марії МАРКУШ до Прем’єр-міністра, Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи стосовно фінансування виконання берегоукріплювальних робіт на річці Тересва Тячівського району Закарпатської області.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Прем’єр-міністра щодо соціального становища в селі Новодністровську Чернівецької області у зв’язку з недостатнім фінансуванням потреб міста із Державного бюджету.

Бориса ЗАГРЕВИ до Прем’єр-міністра щодо передачі військових містечок у Волинській області до комунальної власності.

Андрія КЛЮЄВА до Прем’єр-міністра стосовно збереження та розвитку титанової галузі.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Прем’єр-міністра щодо погашення заборгованості за виконані роботи по будівництву школи в селі Корюківка Чернігівської області.

Олександра ЧОРНОВОЛЕНКА до Прем’єр-міністра щодо фінансової підтримки виконання проектів європейських науково-технічних програм.

Євгена ГІРНИКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на будівництво школи в селі Солотвино Івано-Франківської області.

Віталія ОЛУЙКА до Прем’єр-міністра щодо ситуації, яка склалася навколо гуртожитків колишнього заводу “Катіон” у місті Хмельницькому.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо забезпечення реалізації Програми облаштування і соціально-культурного розвитку депортованих громадян у місті Євпаторії.

Віктора МИРОНЕНКА до Прем’єр-міністра щодо ліквідації заборгованості по заробітній платі працівниками Керченського суднобудівного заводу “Затока”, збільшення кількості робочих місць, притягнення до відповідальності осіб, які приватизували завод і не виконують своїх зобов’язань перед трудовим колективом.

Кирила ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра, Голови Київської обласної державної адміністрації щодо коригування проектної документації на будівництво підвідного газопроводу високого тиску до деяких сіл Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Володимира ЄЩЕНКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на завершення реконструкції і будівництва очисних споруд у місті Золотоноша Черкаської області.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно розвитку телефонної мережі окремих сільських регіональних громад Херсонської області.

Василя НАДРАГИ до Прем’єр-міністра щодо підготовки селища Ювілейне міста Луганська до опалювального сезону.

Катерини ФОМЕНКО до Прем’єр-міністра стосовно неналежного виконання статті 51 Закону “Про Державний бюджет України на 2005 рік”.

Марії МАРКУШ до Прем’єр-міністра щодо фінансування робіт по будівництву газопроводу-відводу та газифікації населених пунктів Тячівського району Закарпатської області.

Віталія ОЛУЙКА до Прем’єр-міністра з приводу централізованої сплати податку на додану вартість Державним підприємством “Енергоатом”. Анатолія РАХАНСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно рішення про будівництво Кримського морського транспортно-промислового комплексу “Донвузлав”, що ставить під загрозу знищення Всеукраїнської дитячої оздоровниці Євпаторії та екологічне благополуччя всього курортного Криму. Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Кабінету Міністрів щодо зміни розрахунку видатків на галузь фізичної культури і спорту.

Миколи НОЩЕНКА до Кабінету Міністрів з приводу зволікання з остаточним розподілом субвенції з Державного бюджету на 2005 рік місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів.

Павла МОВЧАНА до віце-прем’єр-міністра Вячеслава Кириленка щодо спорудження пам’ятника Іванові Франку в місті Коломия.

Михайла КОСІВА до віце-прем’єр-міністра Вячеслава Кириленка щодо утворення у Львові регіонального інституту національної пам’яті з метою реалізації Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо увічнення пам’яті жертв політичних репресій та голодоморів в Україні”.

Юрія КАРМАЗІНА до Генерального прокурора, голови СБУ, міністра внутрішніх справ, голови Національного банку щодо фактів неправомірного заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, службового підроблення, корупційних дій з боку керівництва акціонерного товариства “Наш банк”, що завдало матеріальної шкоди відкритому акціонерному товариству “Запорізький арматурний завод”.

Ольги ГІНЗБУРГ до Генерального прокурора стосовно втручання в судовий процес під час виборів Конотопського міського голови Сумської області.

Ігоря ШКІРІ до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ щодо порушення законодавства народним депутатом Миколою Рудьковським та головою Чернігівської облдержадміністрації.

Сергія ЛАРІНА до Генерального прокурора з приводу відмови в порушенні кримінальної справи.

Раїси БОГАТИРЬОВОЇ до Генерального прокурора з приводу незаконного утримання під вартою депутата Донецької міської ради та сфабрикування проти нього кримінальної справи.

Михайла ВОЛИНЦЯ до Генерального прокурора щодо протиправного знищення комунального підприємства “Потебсервіс” міста Сміла Черкаської області.

Володимира БРОННІКОВА до Генерального прокурора щодо протиправних дій Кам’янсько-Дніпровської прокуратури Запорізької області.

Григорія БОНДАРЕНКА до Генерального прокурора щодо притягнення до відповідальності колишнього прокурора Києва Кузьміна за недостовірну інформацію на депутатський запит стосовно незаконного будівництва будинку в Маріїнському парку.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Генерального прокурора з приводу неналежного реагування голови Житомирської обласної державної адміністрації на запит щодо припинення фактів політичних переслідувань працівників засобів масової інформації.

Володимира ЗУБАНОВА та Тараса ЧОРНОВОЛА до Генерального прокурора, Прем’єр-міністра, Голови Одеської обласної державної адміністрації щодо розслідування обставин злочинних дій колишнього Міністра транспорту і зв’язку Євгена Червоненка стосовно передачі контейнерного терміналу Іллічівського порту приватному підприємству
“У к р т р а н с к о н т е й н е р”.

Групи народних депутатів (ГОРБАЛЬ, КОМАР, КЛЮЄВ та інші) до Генеральної прокуратури щодо надання інформації про умови проживання і виховання усиновлених іноземцями дітей – громадян України.

Лариси УСАЧЕНКО до Генерального прокурора щодо розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди.

Олексія РЕМЕНЮКА до Генерального прокурора, Міністра юстиції з приводу незаконної перевірки діяльності Політичної партії України “Партії політики Путіна” і спроби Міністерства юстиції не допустити її до участі у парламентських виборах.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністра охорони навколишнього природного середовища,

Міністра охорони здоров’я з приводу небезпечної екологічної ситуації, що загрожує життю і здоров’ю населення міста Корюківка Чернігівської області та навколишньому природному середовищу.

Євгена ФІЛІНДАША та Миколи САДОВОГО до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ стосовно грубих порушень в учбовій та адміністративно-господарській діяльності ректора Київського технологічного університету технологій і дизайну.

Миколи КРАВЧЕНКА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо порушення конституційних прав на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації працівниками Управління Міністерства внутрішніх справ у місті Донецьку.

Володимира ПЕТРЕНКА до виконувача обов’язки Генерального прокурора, Міністра оборони щодо розслідування загибелі у автокатастрофі військовослужбовця Воронька, уродженця Сумської області.

Алли АЛЕКСАНДРОВСЬКОЇ до виконуючого обов’язки Генерального прокурора стосовно бездіяльності Харківської обласної прокуратури щодо захисту прав робітників Чугуївської філії Кулінічівського хлібокомбінату.

Володимира АНІЩУКА до Генерального прокурора з приводу антиконституційного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради про заборону традиційної демонстрації трудящих на честь річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Віктора ПЕТРОВА до Генерального прокурора з приводу тиску на Василівського сільського голову Тиврівського району Вінницької області та депутатів сільської ради з боку голови Вінницької обласної ради та заступника голови облдержадміністрації з метою примушення до вчинення дій на користь комерційної структури.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо негативної ситуації, спричиненої протиправними діями керівництва закритого акціонерного товариства “Мальва” та охоронної фірми “Безан”.

Олексія КОРСАКОВА до Генеральної прокуратури щодо фактів продовження політичних переслідувань у Донецькій області.

Володимира ЗУБАНОВА до Генеральної прокуратури, Міністра оборони щодо припинення політичних переслідувань керівництва військових комісаріатів Донецької області.

Групи народних депутатів (ЛАРІН, ПИСАРЧУК, КОРСАКОВ) до Генеральної прокуратури щодо надання інформації про можливу причетність Міністра культури і туризму до корупційних справ.

Єфима ФІКСА до першого заступника Генерального прокурора щодо неправомірних дій Голови Бахчисарайської районної державної адміністрації та начальника Бахчисарайського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Автономній Республіці Крим.

Сергія МАТВІЄНКОВА до першого заступника Генерального прокурора стосовно розслідування кримінальної справи по факту злочину в місті Маріуполі, що призвів до смерті громадянки Чорнокозинської.

Олега ТЯГНИБОКА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Голови СБУ, Голови Київської міської державної адміністрації щодо розслідування та притягнення до відповідальності винних у перешкоджанні і проведенні 15 жовтня 2005 року у місті Києві мирної демонстрації, присвяченої 63-річниці Української Повстанської армії, з боку адептів комуно-большевизму та громадян Російської Федерації.

Олександра ЦАРЕНКА до виконувача обов’язків Генерального прокурора щодо протиправного отримання, нецільового використання та здійснення інших фінансових зловживань з грошовими коштами, отриманими в якості кредиту у банку “Кредит – Дніпро” та “Укргазбанк” ректором Сумського національного аграрного університету.

Анатолія ГРЯЗЄВА до Генеральної прокуратури щодо встановлення причини смерті учня Луганського вищого училища фізкультури Віталія Ярченка.

Шановні колеги, якщо вам не цікаво слухати депутатські запити, давайте я не буду їх читати. Або, будь ласка, давайте, заспокойтеся.

Андрія ДЕРКАЧА до виконувача обов’язки Генерального прокурора щодо фактів перешкоджання конституційним правам громадян України на отримання та розповсюдження інформації організованою злочинною групою за участю судді Господарського суду міста Києва Пилипенко.

групи народних депутатів (ЧЕРНЯК, АЛЬОШИН, РАТУШНИЙ) до першого заступника Генерального прокурора, Голови Севастопольської міської державної адміністрації щодо корупційних явищ у системі громадського транспорту міста Севастополя.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Генерального прокурора стосовно стану справ у сфері усиновлення.

Лілії ГРИГОРОВИЧ до заступника Генерального прокурора стосовно порушення конституційного права громадянина на житло.

групи народних депутатів (ОНІЩУК, ГУРЕЄВ, МАТВІЄНКО та інші) до Генеральної прокуратури з приводу втручання керівників Луганської облдержадміністрації в діяльність організації роботодавців.

Олександра ЦАРЕНКА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора щодо протизаконної діяльності ректора Сумського національного аграрного університету Ладики, яка порушує конституційне право громадян на отримання безкоштовної освіти.

Ігоря ШУРМИ до Генеральної прокуратури щодо законності будівництва багатоповерхового будинку по вулиці Курбаса у місті Тернополі.

Григорія КАЛЕТНІКА до Генеральної прокуратури, Голови Тернопільської обласної державної адміністрації, Міністра праці та соціальної політики стосовно переслідування за політичні переконання та незаконне звільнення з посади начальника відділу культури Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області.

Миколи КАТЕРИНЧУКА до виконуючого обов’язки Генерального прокурора стосовно порушення Конституції , Закону “Про звернення громадян” та Наказу ДПА “Про організацію особистого прийому громадян” з боку голови Державної податкової адміністрації України Кірєєва.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Генерального прокурора щодо притягнення до кримінальної відповідальності керівників ЖЕК-ів та посадових осіб виконкому Чернігівської міської ради за примушування мешканців Чернігова оплачувати послуги цих підприємств за завищеними цінами.

Олега ТЯГНИБОКА до Генерального прокурора, Голови СБУ щодо порушення присяги державного службовця головою Антимонопольного комітету у зв’язку з появою біг-бордів “С нами Бог и Россия!” та перевірки фактів можливого незаконного фінансування політичної партії “Союз” з боку Російської Федерації.

Анатолія КОРЧИНСЬКОГО до Міністра транспорту та зв’язку щодо безпідставного зволікання керівництва Чернівецького залізничного депо в працевлаштуванні випускників професійно-технічного училища.

Юрія ОРОБЦЯ до Міністра аграрної політики щодо фактів перевищення службових повноважень посадовими особами Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Міністра охорони здоров’я щодо фактів великомасштабних зловживань, цілеспрямованого багаторічного фальшування медичної документації із надання груп інвалідності здоровим громадянам Яворівського району Львівської області та притягнення винних до відповідальності.

Анатолія КУКОБИ до Міністра фінансів щодо надходження державної субвенції по пільгах і субсидіях населенню до бюджету Полтавської області.

Віталія МАЙКА до Міністра оборони щодо безкоштовної передачі території колишнього військового містечка №26 в комунальну власність територіальної громади Сторожинецької міської ради Чернівецької області.

Миколи КОМАРА до Міністра оборони щодо опалення військових містечок №2 та №21 міста Ніжина Чернігівської області.

Ігоря ШАРОВА до Міністра юстиції стосовно порушення законодавства колишнім Генеральним прокурором Піскуном при скороченні посади прокурора Кіровоградської області та введенні посади заступника Генерального прокурора – прокурора Кіровоградської області, відновлення законності й поновлення на посаді прокурора Кіровоградської області.

групи народних депутатів (КОЛІСНИК, МОКРОУСОВ, КУЗЬМЕНКО) до Міністра транспорту та зв’язку щодо фактів недопущення народних депутатів до зали офіційних делегацій міжнародного аеропорту “Бориспіль”.

Сергія ЖИЖКА до Міністра оборони щодо ліквідації боргу Міністерства оборони перед Державним підприємством “Харківський бронетанковий ремонтний завод”.

Володимира ДЕМЬОХІНА до Міністра праці та соціальної політики щодо ситуації, яка склалася навколо товариства з обмеженою відповідальністю “Містечко інвалідів”.

Юрія БОЙКА до Міністра закордонних справ щодо перевірки дипломатичними каналами на предмет підтвердження або спростування причетності Росії до підтримки партії, яка розмістила на біг-бордах патріотичне в межах Росії імперське поза ними українофобське гасло: “З нами Бог і Росія”.

Зареми КАТУШЕВОЇ до Міністра охорони здоров’я щодо правомірності призупинення проведення конкурсу на заміщення посади ректора Кримського Державного медичного університету імені Георгієвського.

Володимира АНІЩУКА до Міністра оборони щодо державних гарантій соціального захисту військовослужбовців, які звільняються з військової служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил.

групи народних депутатів (СУЛКОВСЬКИЙ, КОРСАКОВ, КОМАР) до Міністра палива та енергетики стосовно загрози припинення постачання природного газу в Україну та можливого виникнення енергетичної кризи.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Міністра охорони здоров’я щодо відміни наказу Міністра №360 про реалізацію лікарських засобів за рецептами лікарів.

Ігоря ШАРОВА до Міністра внутрішніх справ, Голови Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією стосовно порушення начальником Управління Міністерства внутрішніх справ у Кіровоградській області та заступником начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю цього управління Колісником Закону “Про боротьбу з корупцією”.

Анатолія КУКОБИ до Міністра фінансів стосовно збільшення місту Полтаві ліміту фінансування на 2005 рік на компенсаційні виплати по пільговому перевезенню окремих категорій громадян за рахунок державної субвенції.

Олександра ТКАЛЕНКА до Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністра охорони навколишнього природного середовища щодо надзвичайної ситуації, що склалася в селищі Партизанське Генічеського району Херсонської області у зв’язку з незадовільним станом зберігання отрутохімікатів.

Анатолія ГРЯЗЄВА до Міністра освіти і науки, Голови Донецької обласної державної адміністрації з приводу реорганізації головного управління освіти і науки області.

групи народних депутатів (СІМОНОВ, КАРНАУХ, САМОФАЛОВ) до Міністра внутрішніх справ з приводу використання місцевою владою органів внутрішніх справ у протизаконних діях, що відбуваються в селі Рохманів Шумського району Тернопільської області.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Міністра аграрної політики щодо результатів роботи по прискоренню та забезпеченню законності при розподілі майна колишнього колгоспу “Прогрес” між агрофірмою “Прогрес” та спілкою “Лебедин-1” Коропського району Чернігівської області.

Олександра ЧОРНОВОЛЕНКА до Міністра внутрішніх справ щодо причин сприяння міліцією антиукраїнським лівим силам в проведенні російського імперського шабашу в місті Києві 15 жовтня 2005 року, що супроводжувався масовим порушенням конституційних прав українців.

Миколи КАТЕРИНЧУКА до Міністра охорони здоров’я щодо забезпечення Калинівської центральної районної лікарні Вінницької області медичним обладнанням.

Ігоря ШУРМИ до Міністра праці та соціальної політики, Міністра охорони здоров’я щодо включення професій “лікар-фтизіатр”, “лікар-фтизіатр дитячий” та “лікар-фтизіатр дільничний” до списку №2 виробництв, робіт і професій, посад зі шкідливими і важкими умовами праці.

Віктора МИРОНЕНКА до Міністра транспорту та зв’язку щодо недопущення приватизації Керченського судноремонтного заводу.

Кирила ПОЛІЩУКА до Міністра праці та соціальної політики щодо відновлення порушених прав інваліда І групи.

Групи народних депутатів (САМОФАЛОВ, ЛАРІН, ЗУБАНОВ) до Міністра внутрішніх справ щодо фактів продовження політичних переслідувань у Донецькій області.

Василя ГЛАДКІХ до Міністра внутрішніх справ щодо встановлення місцезнаходження директора сільськогосподарського товариства “Лани України”.

Юрія ДІДЕНКА до Міністра юстиції з приводу численних порушень законодавства, упередженості і зловживань з боку окремих суддів та працівників прокуратури під час розгляду справ за участю державної акціонерної холдингової компанії “Чорноморський суднобудівний завод”.

Миколи МЕЛЬНИКА до Міністра охорони навколишнього природного середовища щодо призначення екологічної експертизи та вжиття заходів, спрямованих на усунення забруднення повітря в Бершадському районі Вінницької області.

Петра ТОЛОЧКА до Київського міського голови щодо наміру вилучення з переліку пам’яток з метою знищення пам’ятки архітектури та містобудування, будинку №37 по вулиці Червоноармійській та ігнорування прав мешканців будинку на житло.

Володимира БОНДАРЕНКА до Київського міського голови щодо забезпечення безпечних умов проживання мешканців по вулиці Червонопрапорній Голосіївського району.

Юрія КАРМАЗІНА та Миколи СОКИРКА до Одеського міського голови, Голови Одеської обласної державної адміністрації, заступника Генерального прокурора, Голови Державної податкової адміністрації щодо скасування незаконного розпорядження Одеського міського голови від 23 лютого 2004 року №178-01 та свавільного розбазарювання нерухомого майна комунального підприємства “Ринок Привоз” на користь визначених колишнім Одеським міським головою Боделаном комерційних структур.

Миколи КОМАРА до голови Державного комітету з питань водного господарства щодо ремонту гідротехнічних споруд біля сіл Червоне та Ступки Костянтинівського району Донецької області.

Василя ХАРА до Голови Державного департаменту у справах релігії щодо причетності Державного департаменту у справах релігій до намагань заснування на території України подвір’їв Константинопольського Патріархату.

Лариси УСАЧЕНКО до Голови Державної податкової адміністрації щодо визначення місця сплати податків і зборів за місцем здійснення діяльності відокремлених підрозділів платників податків та перевірки норм сплати суб’єктами господарювання платежів до бюджету.

Володимира БОНДАРЕНКА до Київського міського голови щодо надання інформації стосовно погашення Київською міською державною адміністрацією різниці в тарифах за житлово-комунальні послуги за період 2001-2005 років житлово-експлуатаційним організаціям міста Києва.

Володимира ПЕТРЕНКА до Голови Сумської обласної державної адміністрації щодо бюрократичного ставлення органів влади міста Суми до скарг громадян стосовно роботи продовольчої крамниці “Липки”.

Володимира ЄЩЕНКА до Голови Черкаської обласної державної адміністрації щодо виділення коштів на завершення газифікації села Велика Яблунівка Смілянського району Черкаської області.

Олександра ТКАЛЕНКА до Голови Фонду держмайна, Голови Херсонської облдержадміністрації, прокурора Херсонської області стосовно неправомірних дій посадових осіб Скадовської міської ради щодо оформлення права власності на приміщення міської аптеки на користь відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”.

групи народних депутатів (О.БОНДАРЕНКО, ЯВОРІВСЬКИЙ, І.ЗАЄЦЬ) до Голови СБУ щодо антиконституційної та антидержавної діяльності низки політичних партій та громадських організацій лівого спрямування, які постійно демонструють свою антиукраїнську сутність, що черговий раз проявилось під час відзначення 63-ї річниці Української Повстанської армії.

Анатолія ПИСАРЕНКА до Голови Львівської обласної державної адміністрації, Предстоятеля Української Православної церкви Блаженнішого Митрополита Володимира, Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, Голови Української греко-католицької церкви Кардинала Любомира Гузара щодо перевірки правомірності втручання місцевої влади міста Радехова Львівської області в роботу ринку “Торговиця”, що має своїм наслідком негативний вплив на діяльність приватних підприємств області.

Юрія КАРМАЗІНА до Голови Полтавської обласної державної адміністрації, Міністра внутрішніх справ, виконуючого обов’язки Генерального прокурора щодо порушення організованою групою зацікавлених осіб за участю працівників правоохоронних органів конституційних прав засновників і членів трудового колективу підприємства Полтавської області по агропромисловому будівництву “Лубенський райагробуд” на підприємницьку діяльність, працю та власність.

Михайла РОДІОНОВА до начальника Управління пам’яток історії культури та історичного середовища міста Києва щодо збереження пам’яток історії та культури при забудові міста Києва.

Ігоря ШКІРІ до прокурора Дніпропетровської області, прокурора Дніпропетровської міської прокуратури з приводу порушення законодавства старшим слідчим прокуратури міста Раджою стосовно ТОВ “Іліташ – Тур”.

Віктора БОРЩЕВСЬКОГО до прокурора Дніпропетровської області щодо заборгованості по заробітній платі охоронцям магазину “Ювілейний” міста Новомосковська Дніпропетровської області.

Георгія БУЙКА до прокурора Донецької області щодо стягнення заборгованості по заробітній платі громадянину Сметаніну з ремонтного експлуатаційного підприємства житлово-комунального господарства міста Тореза Донецької області.

Євгена ГІРНИКА до Ліквідаційної комісії банку “Україна” щодо передачі приміщення Городенківської філії банку “Україна” в Івано-Франківській області під школу мистецтв.

Михайла РОДІОНОВА до начальника Управління екологічної безпеки міста Києва щодо дотримання екологічних норм при забудові міста.

Миколи ОНІЩУКА Одеського міського голови щодо ініціативи підприємців, що здійснюють діяльність на території ринку Малинівський міста Одеси.

Миколи КУХАРЧУКА до Прем'єр-міністра щодо підключення газопроводу, збудованого ВАТ «Волинськцемент» Рівненська область.

Володимира ВОЮША до київського міського голови щодо законності ведення будівництва в історичному центрі міста на перехресті вулиць Гончара та Ярославів Вал.

Ігоря ШУРМИ до Прем'єр-міністра України щодо недопущення надзвичайної санітарно-епідеміологічної ситуації у місті Моршин Львівської області у зв’язку з відсутністю фінансування робіт з реконструкції КОС «Каналізаційно-очисні споруди».

Олексія МАЛИНОВСЬКОГО до Генеральної прокуратури України щодо бездіяльності прокуратури Черкаської області стосовно перевірки інформації, що склалася на підприємстві ВАС «Черкаси-газ».

Леоніда ВЕРНИГОРИ та інших народних депутатів до Прем'єр-міністра про реалізація майна ВАТ «Фотон», що відбулася з численними порушеннями законодавства.

Степана ХМАРИ до голови Фонду державного майна, міністра транспорту та зв’язку до Генеральної прокуратури щодо перевірки інформації про незаконну передачу контейнерного терміналу Іллічівського морського торгового порту приватній фірмі „Укртрансконтейнер” та вжиття заходів з метою недопущення поділу цілісного майнового комплексу державного підприємства і зміни його власників.

Ярослава КЕНДЗЬОРА до Голови Верховної Ради України про відсутність публічного реагування на втручання Ради Федерації Росії у внутрішні справи України.

Ярослава КЕНДЗЬОРА до Прем’єр-міністра щодо відсутності офіційної інформації про відкриття в листопаді поточного року в столиці місті Києві Українського інституту національної пам’яті.

Таким чином, шановні…

А, Сергія СКУДАРЯ … Георгія Скударя, вибачте, до Генеральної прокуратури про розгляд заяви, наведеної в листі громадянки Сергієнко щодо фактів неправомірних дій працівників МВС міста Краматорська Донецької області.

Таким чином, шановні колеги, виголошено 170 депутатських запитів.

По фракціях: фракція комуністів України – 35, „Регіони України” – 25, Народної партії – 9, „Наша Україна” – 15, Блок Тимошенко – 11, СПУ – 10, Української народної партії – 8, СДПУ(о) - 12, „Вперед, Україно!” – 10, „Єдина Україна” – 2, Партії промисловців і підприємців – 3, Народного руху України – 8, „Реформи і порядок” – 10, позафракційні – 12.

Шановні колеги, ми вже використали 45 хвилин на виголошення депутатських запитів. Тепер ще, мабуть, 45 хвилин на виступи нам потрібно, да?

Так, до виступу запрошується Віктор Терен. Підготуватися Івану Зайцю.

10:45:49

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко, партія „Батьківщина”.

Шановні колеги, ще влітку уряд Юлії Тимошенко вжив заходів для суттєвого підвищення зарплат вчителям та введення більш справедливої оплати праці по новій тарифній сітці.

На це в бюджеті 2005 року було виділено додатково 1,4 мільярди гривень. І вчителі не безпідставно розраховували, що вже у вересні їхні доходи значно зростуть, але ж 8-ого вересня Президент підписав Указ про відставку Уряду Тимошенко і підвищення зарплат не відбулося. То може з Києва не видно, що робиться в регіонах і конкретно на місцях, може тут не знають, яку зарплату отримує сільський вчитель. Але, певно, для цього, щоб знали і була введена посада віце-прем’єра з регіональної політики. Та пан Безсмертний тепер займається іншими справами, він призначений керувати виборчою компанією „Нашої України”.

І, до речі, це ще одна паралель з кучмізмом, адже виборчою компанією Януковича впритул займався інший віце-прем’єр – Андрій Клюєв.

І вже наступного дня, після отримання високої посади очільника виборчої компанії „Нашої України”, Роман Петрович провів прес-конференцію і довго розказував учителям і нам з вами, під якими гаслами, вони йтимуть на вибори, яку використовувати символіку. Тобто діяв до своєї нової іпостасі, яку вважав головною, йому тепер не до вчителів. Але чи рішення Уряду Тимошенко про підвищення зарплат вчителям було фінансово підкріплено саме тому, що найвпливовіші олігархи, які за Кучми не додавали до бюджету мільярди змушені були платити податки.

І тому, якщо це рішення про підвищення зарплат тепер ставиться під сумнів, то таким чином ставиться під сумнів і сплачування податків олігархами і це підтверджує і недавня дружня зустріч Президента з Віктор Пінчуком, Олексієм Порошенко (батьком Петра Порошенка) та іншими друзями народу, яких тепер згідно меморандуму Президента ми повинні дуже гаряче любити. І під час цього зворушливого акту єднання Президент довго вмовляв олігархів платити податки, а прем’єр Єхануров сказав, що до кожного олігарха має бути свій вихід, іншими словами – по понятіях.

Але ж, дорогі друзі, щоб сплачувати податки існує закон, перед яким всі рівні, і якщо рядовий бізнесмен не заплатить податку, то нього знайдуть управу через суд, в тюрму посадять, але найбагатших наших Буратинок треба чомусь вмовляти, щоб вони діяли по Закону.

І так виходить, що структури, які повинні стежити за сплатою податків, або не справляються із своїми обов’язками, або необхідно навести лад в податковій службі.

Закон повинен працювати однаково для всіх, і підходи тут повинні бути однакові. І лише в такому разі в країні буде лад, а вчителі матимуть зарплати, гідні їхній високодуховної, але водночас дуже нелегкої праці.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так від фракції Української народної партії буде виступати Юрій Іванович Костенко. Будь ласка, Юрій Іванович, а підготуватися Ігорю Алексєєву.

10:49:04

КОСТЕНКО Ю.І.

Шановний Голово! Шановні колеги!

14 жовтня патріотична громадськість України відзначила чергову річницю національно-визвольного руху відомого, як рух ОУН-УПА. Українську повстанську армію було створена в 1942 році як народну самооборону від поневолювачів.

У першому зверненні до народу Українська повстанська армія своєю головною метою визначила боротьбу за українську самостійну соборну державу. Про виключну спрямованість УПА щодо здобуття незалежності України свідчить і той незаперечний факт, що жертовна боротьба продовжувалася і після завершення другої світової війни.

Тому вигадки комуністичної пропаганди щодо співпраці УПА…

ГОЛОВА. Прошу уваги..

КОСТЕНКО Ю.І. … з нацистами, як і вигадки щодо бандерівського терору, повністю спростовано архівними матеріалами, які відкрилися для громадськості після падіння комуністичного режиму. З гітлерівською Німеччиною співпрацював сталінський режим, а не УПА. Бо саме комуністичний режим пішов на підписання із нацистським режимом ганебного пакту Молотова-Ріббентропа. Каральні акції проти мирного населення здійснювали не вояки УПА, а спецзагони НКВС.

Всі ці факти документально підтверджено роботою спеціальної урядової комісії. Проте проблема УПА залишається невирішеною і сьогодні. Практика інших країн яскраво свідчить там, де влада працює на мир і злагоду в суспільств, і такого роду проблеми вже не існують.

В Іспанії стоїть величний хрест над спільною могилою республіканців і франкістів, які воювали між собою. У Польщі ще в 1991 році ухвалено закон, який помирив Армію Крайову і Армію Людову. У Росії, на яку так часто люблять посилатися в цьому залі, вже давно немає ні білих, ні червоних, а нова влада задля національного примирення поклоняється останкам царя-деспота, як казали про Миколу ІІ комуністи. В Україні все навпаки. За роки незалежності влада не лише належно не оцінила вклад УПА у боротьбу за українську державність, вона не вирішила і морально-етичну та соціальну складову цієї проблеми щодо тих небагатьох, хто залишився ще живим.

Фракція Української народної партії…

ГОЛОВА. Прошу уваги.

КОСТЕНКО Ю.І. … вимагає від президента та уряду визнання того факту, що без УПА не було б держави Україна.

Українська демократична громадськість наполягає на справедливості щодо тих, хто віддав своє життя за українське сьогодення, про що свідчить біля двох мільйонів підписів, зібраних нашою партією в усіх областях України та Автономії Крим.

ГОЛОВА. Прошу уваги.

КОСТЕНКО Ю.І. Ми звертаємося до колег-депутатів із закликом спільними зусиллями ліквідувати цю аморальну політичну барикаду, витворену тоталітарним режимом для роз’єднання українського суспільства.

ГОЛОВА. Прошу уваги.

КОСТЕНКО Ю.І. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу, шановні колеги, давайте, я прошу в нормальній обстановці давайте можливість кожній фракції висловити свою позицію.

Ігор Алексєєв від фракції Комуністичної партії України має слово. Підготуватись Миколі Нощенку.

10:52:31

АЛЕКСЄЄВ І.В.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, шановні громадяни України.

Минулої суботи відбулася цинічна спроба провести по центральній вулиці столиці України посібників фашистів, вояків ОУН УПА. Але навіть не дивлячись на посилену охорону спец підрозділів пана міністра-соціаліста, ця спроба була зірвана. Хочу подякувати справжнім патріотам України, ветеранам Радянської армії, молоді, яка прийшла в цей день на Хрещатик щоби відстояти честь своїх бойових побратимів, своїх батьків і дідів, справжніх визволителів України.

Завдяки вашій мужності і героїзму святкового параду фашистського хвістя не відбулось. Слава вам, справжні патріоти України!

Нас, комуністів, звинувачують у деструктивній позиції, мовляв, ми не хочемо примирення українському суспільству. Відповідально заявляємо, це брехня. М за спокій в Україні.

Хочу нагадати, що в Законі України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” вояки УПА, які не вчинили злочинів проти людства, тобто: не вбивали, не різали, не закопували живцем своїх співвітчизників – віднесені до учасників бойових дій. Але ми категорично проти зрівняння зрадників, вбивць і гвалтівників з воїнами-визволителями.

На Нюрбергському процесі людство назавжди засудило фашизм і його «двійника» - націоналізм. Як злочини проти людства, кваліфіковані злодійства фашистів і вояків ОУН-УПА.

Нам намагаються привести приклад примирення в Іспанії. Так, там відбулося примирення тих, хто був по різні боки у громадянській війні. В Україні ж такої війни не було. Українська РСР, як держава, брала участь у війні на боці антигітлерівської коаліції. І відразу після війни, Україна була засновинком ООН.

До речі, в Італії і Німеччині, фашисти також не реабілітовані і нащадкам Муссоліні і Гітлера не дозволено урочисто крокувати вулицями Рима і Берліна.

Тому немає чого робити фашистським «посіпакам» у центрі Києва. Вони його не звільняли і кров за нього не проливали.

Уряд, як відомо, виніс вердикт, щодо прирівняння зрадників українського народу з воїнами-визволителями. Тому комуністи і попереджали, що іншого від влади націоналістів-соціалістів годі було і чекати. Лише наївні люди сподіваються, що ця влада не «наступить на горло» тим, хто своєю кров’ю здобував велику перемогу.

Наступило. Вам, шановні воїни-визволителі, вам, хто героїчною працею забезпечував фронт усім необхідним. Вашим нащадкам, дітям і онукам влада черговий раз «плюнула в обличчя».

Ми принесли підписи: тут 2 млн. 843 тис. підписів з усіх регіонів. І я показую один з підписних листів, щоб не думали тут деякі «ревізори», які підходять, що, дійсно, це підписи, які підписали люди з прізвищами.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Микола Нощенко, фракція „Вперед, Україно!”. Підготуватися Ларисі Усаченко. Прошу уваги, шановні колеги.

10:55:36

НОЩЕНКО М.П.

Микола Нощенко, 160-й виборчий округ, Сумщина, Народний блок Володимира Литвина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, виборці.

Перш за все хочу сказати велике спасибі керівникам фракцій велике спасибі керівникам фракцій, які підтримали нашу пропозицію про включення на завтра до розгляду Верховної Ради постанови про непідвищення ціни на природних газ для населення. Сподіваюся, що при обговоренні з турботою про виборців ми підтримаємо цю постанову.

По-друге. Фракція стурбована станом місцевих бюджетів, які сьогодні практично розбалансовані.

Причина. Частина регіонів з метою збалансування доходів та видатків відповідних бюджетів штучно збільшує показники по доходах. Для прикладу. У Недригайлівському районі Сумської області цей показник надування бюджету при складані бюджету у 2005 році надутий на 74 відсотки, Липоводолинському – на 45, Буринському районі – 36, Серединобуцькому – на 27. Це змушує районних керівників вже у другому кварталі не займатися своєю справою, а практично ходити по колу: адміністрація, Мінфін, казначейство із простягнутою рукою, щоб полатати бюджетні дірки. Восени в це коло добавляється бюджетний комітет, народні депутати. Але це, як кому повезе. Зараз, наприклад, у зазначених районах заробітну плату для працівників бюджетних сфер не тільки не можна виплатити, а навіть нарахувати. Проблема є, і вона зрозуміла широкому загалу.

Тому за дорученням Голови Верховної Ради Володимира Литвина у Київській, Сумській, Чернігівській областях відпрацювали комісії спільно з працівниками Мінфіну і бюджетного комітету і підтвердили, що ситуація складна.

Що повинна була зробити урядова команда? Врахувати при обговоренні Закону «Про внесення змін до бюджету 2005 року» . Проте в справу захисту честі найвищого фінансового мундиру включено тяжку артилерію – самого Прем’єра. Нас вразив лист підписаний Юрієм Єхануровим до Верховної Ради 3 жовтня, яким заперечив взагалі існування проблеми місцевих бюджетів.

Законопроект про підтримку місцевого бюджету запропоновано зняти з розгляду. Правда згодом під тиском Верховної Ради запропоновано надати місцевим бюджетам 300 мільйонів, що не вирішує цієї проблеми.

Ми послідовно підтримуємо місцеві органи виконавчої влади, необхідність формування бюджетів за принципом знизу вверх, що, на наше переконання, практично вплине на активність сільської, селищної та міської громади, але це на перспективу. Сьогодні з метою недопущення системних помилок при складанні бюджету на 2006 рік ми наполягаємо на проведенні урядом наради за участю представників фракцій вик…

ГОЛОВА. До виступу запрошується Лариса Усаченко від фракції "Наша Україна". Підготуватися Івану Бокому.

10:58:57

УСАЧЕНКО Л.М.

Лариса Усаченко, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, заява фракції Народний союз "Наша Україна" з приводу скасування депутатської недоторканості. Парламентська фракції партії Народний союз "Наша Україна" наголошує на тому, що конституційний принцип рівності громадян перед законом має найвищий пріоритет. Це двічі – 23 грудня 1997 та 26 лютого 98-го року підтвердив і Конституційний Суд України. Він визнав неконституційними положення окремих законів України, якими державним посадовцям надавалась недоторканість.

Фракція "Наша Україна" наполягає на повній ліквідації депутатської недоторканості народних депутатів України. У державі створені належні умови для захисту народних обранців від можливості незаконного втручання в їх діяльність, а також для виконання ними службових обов'язків. Для скасування норми про недоторканість народних депутатів ми будемо ініціювати внесення відповідних змін до Конституції.

Ми також заявляємо про неприпустимість запровадження, а насправді відновлення застарілої норми щодо депутатської недоторканості депутатів місцевих рад, яка існувала до 1998 року. В Конституції України не передбачено додаткових гарантій недоторканості для депутатів місцевих рад.

Фракція "Наша Україна" висловлює повну підтримку Президентові України щодо оскарження ним згаданого закону в Конституційному Суді. Вважаємо неприпустимим будь-які політичні спекуляції щодо необхідності збереження депутатського імунітету. Усі громадяни повинні бути рівними перед законом та мати можливість прикриватися депутатською недоторканістю від кримінального переслідування за вчинені злочини.

Закон України про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачає, щоб прокуратура зверталася до рад, і тому представниками прокуратури, які припиняють кримінальні справи без звернення до рад, діють незаконними. Ми вимагаємо, щоб ця практика була негайно переглянута. Дякуємо за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Іван Бокий від фракції Соціалістичної партії України. Підготуватися Ярославу Кендзьору.

11:01:15

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги, сьогодні я виступаю з цієї трибуни не тільки як політик, а й як журналіст з багаторічним стажем роботи з приводу наруги над газетою «Сільські вісті». Ця газета, як відомо, є найпопулярнішим і наймасовішим передплатним виданням в Україні і я маю за честь співпрацювати з нею. Пам`ятаю як в 1999 році на президентських виборах режим Кучми, котрому вірно служили дуже багато людей у цьому залі, здійснив проти газети протизаконну провокацію. Тиражем у 3 мільйони примірників тричі був випущений фальшивий випуск «Сільських вістей», який без відома редакції розповсюдила Укрпошта. В цій підробці вихвалявся Кучма та були надруковані всілякі дурниці про головного опонента Кучми Олександра Мороза. У 1999 році кучмісти тотально використовували такі фальсифікації, а в 2000 році зробили спробу закрити газету. У 2004 році фальсифікації режиму Кучми не пройшли. Але тепер на парламентських виборах кучміські партії знову використовують старий арсенал підлості, не сумісний зі свободою слова та демократією. 114 номер газети «Сільські вісті» від 30 вересня цього року став об`єктом провокації і відвертого згвалтування. У цей номер газети за наказом державного підприємства «Укрпошта» було вкладено газету Народної партії України Володимира Литвина, який містить брудний пасквіль проти лідера Соціалістичної партії Олександра Мороза і самої партії. Ця провокація, як і в 1999 році, стала зразком цинічного та незаконного використання адмінресурсу, котрий задіяли і представники Народної партії із метою впливу на керівництво Укрпошти та призвела до скоєння чиновниками посадового злочину.

Чому названі посадовці наважилися на незаконну аферу з підсадкою до «Сільських вістей» своєї наклепницькою газетки, тому що керівництву Народної аграрної партії зараз важливо відволікти від суспільства установлення замовників вбивства Георгія Гонгадзе. Кожен в Україні знає, і звіт комісії Григорія Омельченка це підтвердив, хто організовував злочин. І коли після цієї доповіді стало ясно, що Народна партія починає атаку на тих людей, котрі першими заявили про причетність орлів Кучми до цього злочину, хоча кому-кому, а її чільникам добре відомі обставини і мотиви брудної, ганебної історії.

Від імені редакції ради, від імені фракції соціалістів я висловлюю протест проти провокації та застосування незаконно адмінресурсу, і ми вимагаємо від Генеральної прокуратури, просимо європейські правозахисні організації, Парламентську асамблею Ради Європи дати оцінку провокаціям проти «Сільських вістей». Якщо в Україні демократія не пустий звук, організатори цієї безчесної провокації повинні відповісти за законом.

Прошу вважати цю заяву офіційним депутатським запитом Генеральній прокуратурі України.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Ярослав Кендзьор, Народний рух України. Підготуватися Володимиру Мазуренку.

11:04:34

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція Народного Руху України.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати!

Нащадки і послідовники тих, хто у 20-30-х роках морив Україну голодом і знищив більше 10 мільйонів українських громадян; нащадки і послідовники тих, хто у 30-ті роки вивозив на сибіри, хто у 20-ті роковини Великої Жовтневої соціалістичної революції у Північному морі топив баржі, які укомплектовувалися в’язнями соловецьких монастирів, а це еліта української літератури; нащадки і послідовники тих, кого у 1939-му році в Галичині зустрічали хлібом і сіллю і котрі на другий день після так званого визволення ставили під стінки тих, хто зустрічав їх хлібом і сіллю, розстрілювали, мордували, у Біберці, невеличкому містечку зафіксовані факти, коли енкаведисти, більшовики варили у котлах живцем українських патріотів. Тільки за невеличкий період, починаючи з вересня 1939 року по червень 1941 року, коли розпочалася Друга світова війна тільки в Галичині зникло безслідно, знищено, замордовано, вивезено біля мільйону громадян.

І весь цей більшовицький мотлох, який зберігся до сьогоднішнього дня, показує свої зуби тепер в незалежній українській державі.

Ми оце зухвале звинувачення українських патріотів, які боронили Україну від двох… від фашизму коричневого, від фашизму московського червоного, сьогодні ці нащадки не дають можливості визнати тих, хто воістину боровся за українську державу.

Якщо говорити про причетність до фашизму, історія знає, що не бандерівці марширували в Бресті разом із фашистами, а загони Червоної армії під керівництвом Комуністичної партії.

А відтак допоки не відбудеться суд над злочинами комунізму, це має розглянути і наше Міністерство юстиції, Генеральна прокуратура, і зняти з реєстрації ці антидержавні, антиукраїнські організації. Українська держава, я думаю, українські парламентарі повинні обов’язково поставити це питання на Раді Європи, бо фашизм засуджений коричневий, а червоний і досі живе.

Українська повстанська армія, патріоти будуть визнані. Вони вже визнані українським …

ГОЛОВА. Володимир Мазуренко, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Підготуватися Яворівському.

11:07:53

МАЗУРЕНКО В.І.

Владимир Мазуренко, фракция Социал-демократической партии (объединенной).

От истории немножко к реалиям сегодняшним.

Депутатская фракция Социал-демократической партии Украины (объединенной) заявляет о сознательном уклонении власти от выполнения предвыборных обещаний по окончательному выводу украинского миротворческого контингента из Ирака.

Этапный в рубеж вывода украинских миротворцев 15 октября, обозначенный Президентом в самом начале правления, впоследствии был скорректирован до неопределенного «конец года».

Однако сегодня уже очевидно, вопрос вывода украинских войск из Ирака повис в воздухе. Большая часть военнослужащих безнадежно ожидает возвращения домой. Президентское обещание, как всегда, осталось всего лишь обещанием. Сегодня даже союзники США и НАТО, одни за другим выводят свои контингенты из этой восточной страны. Или, по крайней мере, определились с точными датами вывода в ближайшем будущем.

И только Украина не делает реальных шагов по пути решения, действительно, животрепещущего вопроса. Более того, заявление украинских высокопоставленных чиновников заводят общество в тупик, ибо косвенно свидетельствуют о склонности власти к пересмотру своих позиций в иракской проблеме.

Именно так мы расцениваем предложение сделанное в свое время министром обороны Украины: оставить украинских военнослужащих в Ираке на неопределенный срок, в качестве инструкторов. Создается впечатление, что Украины решила вывести свои войска из Ирака последние, даже после США.

Фракция СДПУ(о) заявляет: завершение вывода украинского миротворческого контингента из Ирака одна из первоочередных внешнеполитических задач Украины. Любые попытки затянуть решение данного вопроса, мы расцениваем, как предательство собственного народа, как предательство интересов страны. Считаем недопустимым для государства, которое называет себя демократическим использовать присутствие украинского континента в Ираке в качестве основного аргумента на пути продвижения Украины в НАТО. Тем более что жгучее желание власти скорейшего присоединения к НАТО не отвечает мнению большинства граждан Украины и вступает в противоречие с положением о внеблоковом статусе государства, закрепленном в декларации о независимости.

Данным заявлением фракция СДПУ(о), как раз и предостерегает власти от раздачи опрометчивых обещаний на переговорах, которые проводятся между Украиной и альянсом, особенно в свете последнего решения Конституционного суда Украины. Вступление Украины в НАТО полностью изменяет геополитическое положение страны и таким образом иного пути обретения Украиною членства в этой международной организации, как через всенародный референдум не существует. И это факт, отмахнуться от которого власть не имеет права.

Фракция СДПУ(о) протестует против циничных действий власти, решившей поторговаться за светлое натовское будущее жизнями наших солдат. Мы требуем заслушать в Парламенте информацию министра обороны Украины о состоянии дел по выводу украинского миротворческого контингента с Ирака, график его и выполнение. Спасибо.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція «Реформи і порядок». Будь ласка, підготуватися Віктору Славуті.

11:11:09

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Від імені фракції «Реформи і порядок» телеграфним стилем.

Перше. Я абсолютно переконаний, що треба припинити ці викладання дитячих кубиків із повітрям 37 року. Ми щойно говорили з Леонідом Макаровичем Кравчуком, прийшли, по-моєму, до дуже нормального висновку. Нам потрібно, і ми підготуємо найближчим часом законопроект про учасників національно-визвольних змагань. І це буде спеціально закон по цих людях. Ми обійдемося без голосів комуністів, я в цьому не маю жодного сумніву.

Друге. Щодо недоторканності депутатів. Фракція з нашої ініціативи, ми подали зараз подання до Конституційного Суду, зібрали всі підписи, цей документ зареєстрований, хай розглядає Конституційний Суд, якщо не він розгляне, фракція приєднається до законопроекту Василя Онопенка про скасування депутатської недоторканності.

І, найголовніше, заради чого я піднявся сюди. Мені дуже гірко і соромно як українцеві, що моя нібито нова влада сьогодні вчинила абсолютно аморальний вчинок, за який мені особисто, я думаю, що і багатьом і з вас соромно. Ще 15 років тому Україна була Терра інкогніта, якась колонія, яку шукали на карті не відомо, де вона - в Африці чи будь-де. Потім про Україну довідалися, як про державу, де можуть убити журналіста і ніхто кінців не найде, державу, яка може продавати зброю якимось там енним режимам, держава - де корупція, держава - де родина президента тримає все майно українське. Після цього про нас довідалися, як про дивовижний, романтичний і добрий народ, який здатен був вийти на Майдан. Що ж сьогодні про нас скажуть? Я маю на увазі Расула Гулієва, недавнього спікера Азербайджану, йому Америка дала політичний притулок, вона не дала цього притулку ні Лазаренкові, ні Щербаню - нікому, а йому дала. Держава, яка знає, що робить. Для чого було Україні втягуватися в цю брудну змову абсолютно. Садовити літак у Сімферополі і сьогодні його арештувати і передавати його азербайджанським властям. Я переконаний, що це фатальна просто помилка. Що про нас буде думати світ? Та вчора ще ж Юля Тимошенко, яка була в опозиції, їздила по світу і ніхто її ніде не зупиняв. Ніхто її ніде не арештовував.

Я абсолютно переконаний, сьогодні має відбутися остаточне рішення. Я не знаю, хто приймав рішення, чи Міністерство закордонних справ, чи президент. Я не знаю, хто це робив. Але те, що це болісно вдарило по моїй державі, по моїй нації, яка піднялася на помаранчеву революцію, а сьогодні, виявляється, не здатна захистити таких самих революціонерів, якими вчора була сама. Дякую.

ГОЛОВА. Віктор Слаута, фракція „Регіони України”. Підготуватись Миколі Оніщуку.

11:14:15

СЛАУТА В.А.

Шановні громадяни України. Слаута, фракція „Регіонів України”.

Сьогоденна ситуація в державі стала свідком економічної безграмотності, повної відсутності стратегії розвитку економіки України.

Найбільш гострою є аграрна тема. Конкретна підтримка АПК урядом Януковича, наприклад, в 2004 році, три з половиною мільярди, та прийняття законів Верховною Радою, біля п’ятидесяти, дало позитив. В 2004 році збільшився прибуток господарств, зросла рентабельність до 15%, практично погашена заборгованість по заробітній платі, в людей з’явилася віра в свої сили. Але як же треба було ненавидіти село, щоб зуміти не скористатися закладеною базою 2004 року, все роздерибанити з брехнею та популізмом.

На сьогодні, фактично, зруйновано попереднім урядом аграрний сектор, фінансовий стан господарств, в тому числі фермерський, катастрофічний. Свідомо підірвано ринки зерна, цукру, провалено державну закупівлю. Вже на самоплив пущено ситуацію на ринку олійних культур, 800 гривень соняшник. Прогноз фахівців – знову грядет бартер на селі, феодалізм. А треба всього на всього виконувати закони, бо вражають підходи деяких міністерств. Відомий закон „Про державну підтримку сільського господарства”, співавтором якого був пан Терьохін, сам же його і проігнорував. А це ті самі правила гри, що вчора у нас канючив аграрний міністр, а ринки збуту продукції за кордоном. На другий моєї роботи в міністерстві, мене екзаменував напористо, без «обідняків» посол самої могутньої демократичної держави світу: «Чому, міністр, не береш наші окорочка? А яловичину нашу? А земля коли буде продватися?». Оце, думаю, дипломатия! Оце демократия!

А нашому МЗС, здається, що є тільки проблеми УПА та російської мови, і все. Та й Мінфін «глухий» до села.

В районних управліннях сільського господарства 9-10, обласних 20-30, в Мінфіні лишилося 250 спеціалістів без належної зарплати, а, головне, матеріальної і технічно бази. Їх влада просто не чує, тому і приходиться «водити козу останню», то до стін Верховної Ради, то на поріг «успішно» працювавшого уряду.

Фракція вчора підтримала, і сьогодні підтримає всі законопроекти, які для села, на благо селян.

Фракція Партії Регіонів наполягає, передбачити в бюджеті 2006 року 12 млрд. на розвиток АПК та 5 млрд. на розвиток соціальної сфери. Пропонуємо вдвічі збільшити видатки на аграрну науку, яка зараз на узбіччі. Якщо ні, то ще й враховуючи проблеми шахтарів, органів місцевого самоврядування, голосувати за такий бюджет просто ніхто не буде.

Взагалі, шановні друзі, цю ситуацію в економіці можна швидко поправити, «найнявши» на роботу уряд Януковича. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Микола Оніщук від фракції промисловців і підприємців. Підготуватися Правденку.

11:17:39

ОНІЩУК М.В.

Заява фракції промисловців і підприємців.

«Фракція промисловців і підприємців висловлює стурбованість з приводу ситуації, що склалася в Луганській області, де посадовими особами Луганської обласної державної адміністрації було здійснено не приховане і, можна сказати, брутальне втручання в діяльність організації роботодавців та перешкоджання реалізації їх статутних завдань.

Так, 11 жовтня 2005 року, з метою розгляду проблем, що існують в галузі охорони здоров’я, та вироблення шляхів їх подолання, в області було заплановано проведення зборів обласної галузевої організації роботодавців в галузі охорони здоров’я Луганщини. Однак, заплановані збори не відбулися через перешкоджання їх проведенню посадовими особами обласної державної адміністрації.

Так членам організації, головним лікарям Луганської області зранку у цей же день була надіслана телефонограма, якою заплановані збори відмінялися, а прибувати туди працівникам медичної сфери було заборонена.

Фракція Партії промисловців і підприємців звертає увагу на протиправність таких дій, порушення норм Закону «Про організацію роботодавців» та вимог ратифікованої Україною конвенції номер 87 Міжнародної організації праці про свободу асоціації захисту прав на організацію.

Фракція зауважує, що у світовому співтоваристві подібні дії кваліфікуються, по-перше, як злочин, і є насправді лакмусом для визначення рівня розвитку демократії у суспільстві.

На жаль, цей випадок є черговим проявом дуже стійкого вірусу адміністрування з боку керівників Луганської обласної державної адміністрації, що призвів до чергової напруженої соціально-політичної ситуації в області, і на яку Президент вже звертав увагу своїм розпорядженням від 3 квітня 2005 року.

Фракція закликає Президента, Прем`єр-міністр України відреагувати на указаний факт та прийняти рішення, які б забезпечили ефективне функціонування соціального діалогу та інститутів громадянського суспільства.

Шановні колеги! Також за дорученням фракції хочу вас поінформувати про наступне. Під час поіменного голосування нормопроектів вчора про введення мораторію на приватизацію пакету акцій, що належать державі у статутному фонді ВАТ Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» за номером 8263, 82…-1 у сесійному залі були відсутні ряд народних депутатів, членів фракції промисловців і підприємців, зокрема, Антоньєва, Буряк Олександр і Сергій, Веретенников, Горлов, Матвієнко у зв’язку з виконанням ними депутатських повноважень. Крім того, ми доводимо до вдома Секретаріату Верховної Ради про те, що народні депутати Васадзе, Кузьмук зараз знаходяться у відрядженні і вчора те, а Станіслав Довгий перебуває на лікарняному. У зв’язку з цим повідомляємо, що голоси вказаних народних депутатів України у підтримку зазначених законопроектів є такими, що не створюють правових наслідків. Цим також звертаємося до колег, що представляють фракцію у Верховній Раді, які розташовані поруч з нами і з нашими робочими місцями, дотримуватися вимог частини третьої статті 84 Конституції України, що голосування на засідання Верховної Ради України…

ГОЛОВА. Так, Сергій Правденко, Сергій Макарович Правденко від фракції «Єдина Україна». Підготуватися Єремєєву.

11:21:01

ПРАВДЕНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Ми з вами як професійні політики прекрасно розуміємо ситуацію, чому виникла ідея на законодавчому рівні надати недоторканість депутатам місцевих рад. Але якщо йти за такою логікою, тоді треба давати недоторканість членам виборчих комісій, хто хоч раз ним побував різних рівнів, і таке інше, і таке інше.

Тобто недоторканість – це не панацея, бо доведеться її розповсюджувати далі і далі, а, з іншого боку, доведеться складати іншій стороні про………….. списки, кого треба переслідувати, морально знищувати і таке інше. Треба просто дотримуватись законодавства.

Тому наша фракція «Єдина Україна» вважає, що зараз, коли Закон про статус депутатів місцевих рад вже підписано Президентом, він набув чинності і в результаті 229 тис. осіб фактично постали поза впливом правоохоронної системи, вважаємо цю ситуацію дуже небезпечною. Це – масова індульгенція на беззаконня.

Про яку правову державу можна говорити, коли чверть мільйона громадян виділені в окрему касту недоторканних? І це тоді, коли за даними МВС більше тисячі з них вже зараз звинувачуються у посадових злочинах, що нанесли шкоду державі на суму понад 18 млн. гривень. І ми вважаємо, що це – неповна статистика.

Згадаємо: ми вже маємо сумний досвід недоторканості всіх без виключення депутатів. Саме тоді місцеві ради перетворилися на притулок для кримінальних авторитетів різних рівнів, і ми знову наступаємо на ті ж самі граблі. Ми всі з вами зробили помилку, проголосувавши за цей закон і це треба визнати. Всі соціологічні опитування чітко демонструють, що суспільство не сприймає статус недоторканості депутатів всіх рівнів, в тому числі наш з вами статус.

Прийняття парламентом та підписання Президентом відповідних змін до закону має надзвичайно широкий негативний суспільний резонанс, ми це підкреслюємо. Верховна Рада не мала права розширювати перелік недоторканих, і Конституційний Суд має це підтвердити. Але вирішення цього питання в Конституційному Суді може затягтися на невизначений час. Тож ми не маємо права на очікування.

Тому фракція партії «Єдина Україна» вимагає терміново включити до порядку денного та розглянути законопроекти, спрямовані на скасування недоторканності депутатів місцевих рад.

Ми закликаємо виправити помилку та зробити так, щоб до місцевих рад зараз йшли не заради індульгенції за скоєні чи ще не скоєні злочини, а заради наполегливої праці на благо свого регіону, міста чи села.

Партія «Єдина Україна» вважає хибним сам принцип недоторканості депутатів, в тому числі і народних депутатів України. Закон має бути єдиним для всіх, не повинно бути громадян 1 та 2 сорту. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ігор Єремеєв, фракція Народної партії, будь ласка. Наступний Поровський з підписами більш, ніж 15, позафракційні.

11:23:58

ЄРЕМЕЄВ І.М.

Заява фракції Народної партії.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Депутатська фракція Народної партії 5 жовтня публічно заявила, що не голосуватиме за бюджет на 2006 рік, запропонований урядом, якщо не буде виконано вимог Народної партії в частині виділення 10 відсотків всіх видатків на фінансування аграрного сектору. Це щонайменше 14 мільярдів гривень. 12 мільярдів запропоновано скерувати на економічні програми, а ще 2 мільярди – на соціальний розвиток. Ми запропонували і механізм інвестування цих коштів в економіку села. Це мають буди адресні дотації виробникам. Відгодував селянин бичка – отримай від держави 3 гривні доплат на кілограм м`яса. Продає фермер чи господарство молоко – держава дотує 40-50 копійок на літр. У рільництві гектар посівів потребує від 100 до 200 гривень дотацій. Такі корективи проекту бюджету ми вважаємо абсолютно доцільними і моральними. Треба допомогти Президенту наповнити конкретним змістом його рішення щодо підтримки ініціативи Народної партії і проголошення наступного 2006 року Роком села.

Депутати нашої фракції побували практично у всіх регіонах України і висновок однозначний – необхідно радикально збільшити фінансування трансферти місцевим бюджетом. 10,7 мільярдів гривень – це той китичний мінімум, який необхідний, щоб працювали лікарні, школи, дитсадки і забезпечувалися соціальні програми.

Сьогодні на місцях змушені піднімати тарифи комунальні послуги на 30-50 відсотків. Причина одна – тотальний дефіцит місцевих бюджетів, які стали заручниками соціального популізму центральної влади. У листопаді-грудні у більшості областей нічим буде платити зарплати педагогам, медикам і іншим працівникам соціальної сфери.

Фракція наполягає також, щоб у бюджеті 2006 року замість одного рядочка статті «Капітальні вкладення» були конкретно розписані дороги, об’єкти газифікації та інші новобудови, на які виділятимуться бюджетні кошти, і затверджені разом із бюджетом. Ми пропонуємо: у населених пунктах, в яких немає газифікації, оплата за електроенергію повинна не перевищувати 12 копійок.

Оптимізувати проект бюджету у теперішньому цейтноті цілком посильна справа. Для цього Голова Верховної Ради Володимир Михайлович Литвин запропонував терміново створити повноважну парламентську урядову робочу групу, і ця група уже створена.

Разом з тим, Бюджетний комітет підтримав конструктивні пропозиції фракції Народної партії у його висновках, які ми завтра маємо схвалити. Тому ми змушені ще раз апелювати до уряду попередженням: фракція не дасть жодного голосу за проект бюджету 2006 року, якщо наші вимоги, які підтримав Бюджетний комітет, будуть проігноровані. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Микола Поровський, будь ласка. Від групи «Позафракційних». Але я просив би, щоб «Позафракційні», якщо хочуть виступати, щоб вони на наступний раз об’єднувалися в якусь групу або фракцію.

11:27:09

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Микола Поровський, Республіканська християнська партія.

Шановні колеги депутати, Україна споживає понад 70 мільярдів кубічних метрів природного газу щорічно. Споживання газу з року в рік зростає, бо росте газифікація населених пунктів, комунальної сфери і підприємств, зростає і вартість газу, та зростають виплати за імпорт газу. Економіка України знаходиться в критичній залежності від імпорту газу з Росії, Туркменистану. І цілі сегменти промисловості можуть бути зруйновані підвищенням ціни імпортованого газу до рівня світових цін, що через певний час неминуче-таки відбудеться.

Очікується, що платежі України за газ з Росії та Туркменистану на період з 2006 року по 2015 рік складуть не менше, аніж 50 мільярдів доларів. Це розрахунки фахівців. На сьогоднішній день ми стоїмо перед вибором: або платити такі величезні кошти (вдумайтесь в цифру!) – 50 мільярдів доларів за імпорт газу в найближчі 10 років, чи направити порівняно невеликі кошти на здійснення заходів скорочення споживання газу, програми енергозбереження та забезпечення енергоефективності в промисловості, комунальному господарстві та індивідуальному споживанні.

Україні передусім необхідна національна державна програма скорочення споживання газу, метою якої має стати зменшення використання газу за рахунок підвищення ефективності використання, когенерації, заміщення природного газу за рахунок підвищення ефективності його спалювання, когенерації, використання власних ресурсних родовищ, метану, газифікації відходів, турбодетандерних установок.

Така програма скорочення споживання газу була прийнята урядом Пустовойтенка і діяла на період з 96-го до 2000 року. Вона була виконана на 27 відсотків і на подальший період не розроблялася.

Я звертаюся до Прем’єр-міністра Єханурова із пропозицією забезпечити негайну розробку державної програми скорочення споживання газу на період до 2015 року, а також продовжити термін дії постанови Кабінету Міністрів номер 751 про програму заходів щодо скорочення споживання природного газу до повного його використання.

Нам необхідно переорієнтувати систему економічного стимулювання обласних газопостачальних організацій, передбачивши заохочення за показники економії газу, необхідно установити особисту відповідальність керівників газотранспортних підприємств за втрати в магістралях. У нас втрати становлять майже 8 мільярдів кубів за рік, а можна зекономити до 20-ти відсотків від цього об’єму.

Це – угоджена позиція групи позафракційних. Я прошу їх вважати депутатським зверненням до уряду. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, двоє наших колег вимагають права на виступ у зв'язку з незадоволенням відповіддю на депутатські запити. Необхідні документи у цьому зв’язку оформлені.

Ігор Шурма, будь ласка, підготуватися Раханському.

11:30:26

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

З відповіді, яку надіслав Рибачук: „На даний час я не є віце-прем’єром з питань євроінтеграції, до відання якого віднесені питання європейської інтеграції. І порушене вами питання щодо звіту про роботу на посаді віце-прем’єра України, не належить до компетенції голови секретаріату Президента України посаду якого я зараз обіймаю.

По суті, це навіть не відписка, це відверте знущання влади над правом і Верховної Ради, і суспільства контролювати цю владу, вимагати від неї ефективної діяльності, відстежувати витрати бюджетних коштів.

8 місяців пан Рибачук обіймав посаду віце-прем’єра, 8 місяців його діяльність забезпечували структура з п’ятдесяти людей, зрештою 8 місяців, як VIP-персона, він кудись літав, влаштовував прийоми за державний кошт. А коли прийшов час показувати суспільству результати своєї бурхливої діяльності, то на що він спромоглися - це сказати: „Я більше не віце-прем’єр, за євроінтеграцію я відповідати не буду”, а, точніше, „не хочу”.

З огляду на це, що зараз посаду віце-прем’єра з питань євроінтеграції взагалі ліквідовано, то суспільство ніколи не дізнається: а для чого вона створювалась? Залишається лише робити невтішні висновки. Посада створювалась виключно для свого доброго друга і була банальною спробою Президента його працевлаштувати. Або відмова з посади віце-прем’єра з питань євроінтеграції у новому складі Уряду є свідченням визнання Президентом власної помилки.

У будь-якому випадку суспільство має знати про вартість президентської милості, або президентської помилки. Цей випадок з паном головним євроінтегратором України дає всі підстави стверджувати, що сьогодні ми маємо справу з цинічною технологією, яка вироблена владою для уникнення відповідальності.

Тепер чиновнику високо рангу, аби не звітувати за результати своєї діяльності треба лише поміняти посаду. Цікавим є і трактування і Конституції, звіт про діяльність Кабінету Міністрів, або будь-якого члена Уряду є прерогативою Верховної Ради, щодо нинішнього, а не колишнього Кабінету Міністрів, або члена Уряду.

Щоб зняти сумніви з серйозності намірів визначеного курсу, я надіявся отримати відповідь, не дочекався, а підстави для сумніву є. Через 8 місяців посаду віце-прем’єра з питань євроінтеграції виявилась непотрібною. Чому? Що за цим криється? Не компетентність Рибачука? Напевне, що ні, оскільки немає права цього говорити. А може щось серйозніше? Щодо самої відповіді Рибачука на мій запит, переконаний, що з нею мають ознайомитись у суспільстві в цілому і громадські організації, і юристи. Тому, за рішення фракції СДПУ (о) відповідно до встановленої квоти ми опублікуємо документ в газеті «Голос України».

В якості анонсу: відповідь цілком відповідає вже сформованому іміджу голови президентського секретаріату. Прошу ознайомитися, і в першу чергу уклінно прошу Президента України, оскільки це є звіт і про його діяльність, і прошу ще раз вважати мій виступ запитом. Ми хочемо знати, на що потрачені гроші на посаді Рибачуком. Дякую.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Анатолій Раханський в зв’язку з незадоволенням відповіддю на запити до Міністерства оборони України.

11:33:40

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Анатолій Раханський, Євпаторійський виборчий округ. Євпаторія Всеукраїнська дитяча оздоровниця. Мною протягом 2001-2005 років було зроблено біля 10 депутатських запитів – до прем’єр-міністрів, міністрів оборони Кузьмука, Марчука, Шкідченка, Гриценка щодо невиплати будівельній організації НР-28 міста Євпаторії, де працює 2000 чоловік заборгованості в сумі 5 мільйонів гривень за роботи, проведені згідно вказівок екс-Президента Кучми, двічі екс-міністра оборони Кузьмука по проведенню НР-28 будівельних робіт на аеродромі …, де держава приймає щоденно майже VIP-персони з різних держав. А також будівництво житла для військових в різних регіонах держави.

До речі, НР – 28 міста Євпаторії підпорядкована безпосередньо організаціям Міністерства оборони, однак всі прем’єри, міністри оборони, як бабочки-одноднівки на всі мої запити цинічно відповідають, що заборгованість буде погашена потім. Це коли потім, коли вони підуть з роботи?

Я вважаю, що в цьому випадку вони воюють із власним народом. Не перераховуючи напротязі чотирьох років 5 мільйонів гривень за виконані роботи, робітники не отримують заробітної плати, не йдуть відрахування налогів в пенсійний фонд, в суди всіх інстанцій, зобов’язали Міністерство оборони виплатити заборгованість, однак уряд, Міністерство оборони не поважає судову гілку влади. Про який вступ України до НАТО та СОТ ми ведемо мову, як ми боремося із власним народом?

Багато міністрів навчалося чи навчаються за кордоном. Думаю, що вас там, мабуть, не навчають боротись із власним народом, а можливо і навчають - не знаю. Колеги, мої виборці наказали мені не голосувати за президентські, урядові проекти законів до того часу, поки не виплатите заборгованість в 5 мільйонів гривень НР-28 міста Євпаторії.

Як член парламентської асамблеї Ради Європи виступивши 110 разів з трибуни цієї асамблеї, захищаючи Україну на січневій 2006 року сесії, обов’язково виступлю із критикою по цьому факту.

Прошу вважати мій виступ як депутатський запит до прем’єр-міністра, а також Генерального прокурора України щодо притягнення судових виконавців до відповідальності щодо невиконань рішень суддів по виплаті заборгованості в сумі 4 мільйона 982 тисячі гривень НР- 28 міста Євпаторії. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, дякую. Шановні колеги, виступи завершено. Ми витратили на це годину тридцять п’ять хвилин. Я просив би шановних колег, коли ми виступаємо, поважати власні рішення, які приймає Верховна Рада. Це перше і головне. Не можна ж, прийнявши рішення, проголосувавши, на наступний день себе паплюжити.

Я хотів би сказати, що ми дотримались тези, що Верховна Рада не помиляється, не намагатися сподобатися комусь, а давайте будемо думати про парламент.

Ще один момент, на який я не можу відреагувати, я думаю, що деякі колеги вибрали не кращий спосіб боротьби із, власне, із Головою Верховної Ради і з головою партії. Не найкращий спосіб. І я думаю, що істерика – це ознака страху. Рано чи пізно доведеться про все відповісти українському суспільству. Я хотів би сказати, шановні колеги, що не можна весь час намагатися нести прапор за вітром і плавати в будь-який спосіб, як плаває певна річ. Не можна плавати весь час, бо плаває всіма стилями, відомо що. І я хотів би сказати, звернутися до вас, шановні колеги, не гадьте сьогодні, бігайте в майбутнє. І не вдасться стриножити і діяти такими підлими методами. Дайте можливість встановити істину.

Я хочу тут публічно ще раз заявити. Я маю таке відношення до справи Гонгадзе як Олександр Олександрович Мороз до терористичного акту в Кривому Розі.

Абсолютно таке ж має значення і не намагайтеся сьогодні відібрати в такий спосіб, не гідний спосіб, голоси.

І я ще раз хотів би звернутися, шановні колеги, що не можна не гідними методами боротися за місце у списку. Бо є ще, якщо не має справедливого суду, то є Божий Суд і давайте думати, про що ми весь час говоримо.

Я дякую, ми закінчили. Репліки у нас немає, бо я жодного прізвища не назвав. Перейдемо до розгляду питання, а потім будемо говорити з процедури.

У нас оголошується до розгляду питання - інформація про участь постійної делегації Верховної Ради України у роботі чергової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи.

Борис Ілліч, скільки вам потрібно часу для виступу? 20 хвилин? Борис Ілліч просить 20 хвилин, немає заперечень? Дякую. Якраз до перерви ми розглянемо це питання.

11:39:18

ОЛІЙНИК Б.І.

Шановні колеги, з 3-го по 7-ме жовтня цього року в Страсбурзі відбулася чергова сесія ПАРЕ, в роботі якої взяла участь постійна делегація Верховної Ради у складі народних депутатів: Гладія, Головатого, Карпова, Климпуша, Костенка, Костинюка, Олійника, Рибака. Забезпечували нашу роботу: перший заступник Керівника Управління зв’язків - Третяк, заступник керівника – Корнійчук, старший консультант – Криловецький, дипломати постійного представництва України в Страсбурзі на чолі з Шевчуком, за що висловлюємо усім їм подяку.

В чергу дня сесії вилаштувалися такі питання:

Дотримання обов’язків і зобов’язань Україною, політика спільного розвитку, як позитивний засіб регулювання міграційних потоків, примусові зникнення, жінки та релігія в Європі, освіта та релігія, функціонування демократичних інституцій в Молдові, примусові та дитячі шлюби і таке інше.

Асамблея обрала нових Комісара Ради Європи з прав людини представника Швеції Хамерберга та Генсекретаря ПАРЕ представника Іспанії Сорінаса. Під час сесії відбулася церемонія відкриття у Палаці Європи виставки робіт Львівського художника Мартинюка, де виголосив промову Президент Парламентської асамблеї Вандерлінден, виступили також Олійник та Шевчук.

Повний звіт про роботу делегації та перебіг сесії подамо у встановленому порядку. Нас же, зрозуміло, цікавить передусім тема іменована: «Дотримання обов’язків і зобов’язань Україною, тим паче, що слухання це відбулося на порозі десятиліття з дня вступу нашої держави до цього благородного сімейства.

Доповідачі в цілому позитивно оцінили стан виконання обов’язків і зобов’язань Україною перед Радою Європи. На думку Вольвен, післявиборний період занадто короткий аби вимагати значних результатів. Водночас висловила занепокоєння з приводу повноважень Генеральної прокуратури та конституційного положення про імперативний депутатський мандат.

Северінсен переконана, що прийняті на сесії документи слугуватимуть Україні дорожньою картою до демократичних перетворень. Підкреслила, що реформам не повинно завадити політична боротьба, яка нині точиться у країні. Речниця також переконана, що особи причетні до маніпуляцій під час президентських виборів мають постати перед судом. З жалем зауважила на відсутність суттєвого прогресу у справі Гонгадзе і висловила сподівання, що замовники цього злочину будуть виявлені і покарані. Розглядає майбутні парламентські вибори, як суворий іспит на демократичну зрілість України.

На думку Хофман (Німеччина) Ющенко є непохитним прихильником вартостей, які виборює Рада Європи. Вона вказала на важливість функціонування в Україні незалежного суду, котрий є основу правої держави.

Вандер Бранде (Бельгія) закликав Асаблею всіляко підтримувати Україну у виконанні обов'язків. Серед негативів депутатів назвав проблему корупції, яка набула масштабів епідемії, на відсутність прогресу у справі Гонгадзе.

Оськіна (Росія) поділилась своєю тривогою стосовно становища російської мови в Україні, депутат повідомила про акти протесту в Криму, викликані намірами місцевої влади перевести усі, на її думку, російські школи в українські. Нагадала також про новоприйнятий Цивільно-процесуальний кодекс, який передбачає ведення судочинства виключно українською мовою. Вищезазначене, на її думку, суперечить духу дружніх російсько-українських відносин.

Христодулідис (Кіпр) привітав зусилля парламенту України, спрямовані на виконання своїх зобов'язань і запевнив, що ПАРЄ зіграє важливу роль у демократизації України.

Слуцький (Росія) зупинився на позитивних змінах, які не відображені в проектах резолюції, мається на увазі, зокрема, нещодавній меморандум між Ющенком та Януковичем. Крім того, як на його розмисли, документ обминає політичний тиск на опозицію, корумпованість нової влади, закриття російськомовних шкіл у Криму.

Виступаючи в дебатах, Юрій Костенко назвав помаранчеву революцію результатом 16-річної боротьби національної демократії за право жити в європейському домі. Виступник вважає, що за президентства Ющенка утверджено реальну свободу слова, знято політичну цензуру, нормою життя стає громадський контроль над владою. Водночас критикував недосконале законодавство, яке дало змогу кланам олігархів заволодіти великими активами, на майже зупинення реформи в галузі судової системи та прокуратури тощо.

Відповідаючи на заклики стосовно тиску на російську мову в Криму, Юрій Іванович нагадав про те, що на півострові третину населення якого складають українці, по суті відсутні українські школи. В дискусії взяли також участь Хенк Хок (Великобританія), Груберг (Угорщина), Тевдорадзе (Грузія), українська делегація внесла в резолюцію кілька поправок, спрямованих на прискорення переходу до постмоніторингового діалогу і конкретизують деякі положення документів. Треба відзначити послідовність нашого колеги Богдана Костинюка, котрий успішно пробивав і обстоював наші поправки.

Я теж взяв участь у дискусії, зауваживши, зокрема, що нинішні слухання для нас особливі позаяк відбуваються напередодні 10-ліття з часу вступу України до Ради Європи. За цей період Україна таки чимало зробила аби досягти високих стандартів організації, переважна більшість взятих зобов`язань виконана. Але на нашому карбі непростимі зволікання з розслідуванням справ Гонгадзе, Александрова та побиття Єльяшкевича. Як те не гірко, однак мушу визнати, що злочинна тяганина з розкриттям і покаранням замовників та безпосередніх убивць Гії Гонгадзе переходить усі межі цинізму і нелюдської жорстокості особливо стосовно матері журналіста. В суспільстві все міцнішає переконання, що це діється не без свідомого попуску прокуратури. За наслідками обговорення ухвалено відповідні резолюцію і рекомендації. У прийнятих документах асамблея вітає посутні досягнення України у виконанні обов`язків та зобов`язань перед Радою Європи і закликає продовжувати демократичні реформи, незважаючи на політичну конфронтацію. Наголошується, що парламентські вибори 2006 року стануть важливим тестом для нової влади і розглядається можливість переходу до постмоніторингового співробітництва з Радою Європи. Рекомендовано вчинити парламентські слухання щодо справи Гонгадзе.

Як на мене, резолюції і рекомендації варто б оприлюднити в пресі, принаймні, у детальному викладі, аби найширша громадськість усвідомила, що зобов’язані обов’язки треба виконувати.

Вдалося мені взяти участь і в дебатах по доповіді «ОСР і світова економіка», зокрема зауважив, що загибель перших пожежників, як і смерть по тому наздогнала тисячі їхніх побратимів, як і дочасно згаслі життя безневинних людей, на совісті тих, хто підло приховав правду про Чорнобиль. На превеликий жаль, ще й сьогодні певні особини намагаються заретушувати правду про народну трагедію, і згадав, що шостого-сьомого вересня у Відні відбулося засідання Чорнобильського форуму, на якому частина учасників підтримала висновок ООН, де твердиться, що впродовж майже 20 літ наслідки катастрофи на ЧАЕС перебільшувалися, цитую: «для широких народних мас побоювання стосовно опромінення Чорнобилем було перебільшеними. Люди у вражених катастрофою регіонах, за незначними винятками, живуть нормально». Ось до чого добалакався Кальман Міззейс з програми розвитку ООН. Він навіть осмілився звинуватити уряди трьох країн, уражених катастрофою, в тому, що вони, цитую: «розбудували індустрію на цьому нещасному випадку». Ми просто не маємо права полишити без належної відсічі подібні блюзнірства. Не можна допустити, щоб майже через 20-ліття так звані вчені святенствували над могилами убієнних радіацією, над тисячами, уражених Чорнобилем.

Тут сидить Анатолій Варфоломійович, який щосесії Ради Європи завжди ставив це питання. На жаль, відгуку так і не знайшлося.

В рамках офіційного візиту до ПАРЄ перед парламентським форумом виступив Голова Верховної Ради України Володимир Михайлович Литвин.

Він означив курс України на утвердження принципів верховенства права, забезпечення прав та свобод людини і громадянина, європейських цінностей, якому сприяє об’єктивно виважена позиція Ради Європи, вказав на цивілізаційну зрілість української нації, засвідчену президентськими виборами 2004 року, підкреслив, що резолюції ПАРЕ стосовно України суспільство сприймає як орієнтири для свого подальшого поступу.

На переконання Володимира Михайловича, демократичний характер змін в Україні, політична зрілість, продемонстрована українським суспільством відданість європейським цінностям і принципам демократії є вагомим аргументом для переходу до постмоніторингово співробітництва, високо оцінив роль Верховної Ради у забезпеченні правового виходу з глибокої політичної кризи, спричиненою президентською кампанією, зазначивши, що парламентські вибори 2006 року мають означати проходження точки неповернення назад і запевнив Асамблею в дійсній, гарантованій демократичності.

Насамкінець, голова Верховної Ради відповів на запитання парламентарів. І виступ, і відповідь Володимира Литвина були на рівні, гідному спікера європейської держави. Все це належно оцінили представники Ради Європи, президент Ван дер Лінден, генсек Террі Девіс, які запросили до себе на бесіду Голову Верховної Ради.

Одне слово, слухання відбулося в конструктивній, уважливій атмосфері, де ми трималися достойно, як і личить представникам України. Успішному перебігу обговоренню сприяла активна діяльність усіх членів делегацій в комітетах, політкомісіях та попереднє узгодження права із доповідачами Ханною Сіверсен і Ренатою Вольвин.

Тепер постскриптум. До нинішньої сесії ПАРЕ я свідомо не реагував ні вдома, ні в Страсбурзі на недобросусідські випади деяких неврівноважених осіб, аби не рекламувати їхні заміри посіяти отруйне сім’я розбрату між нашими народами. А тим часом наскоки стають все агресивнішими, особливо стосоно мовних проблем. Що й казати, у цій делікатній, діткливій і небезпеч, небезпроблемній сфері завжди знайдуться теми для створення напруги. І ми, сусіди не без помилок та похибок, але мудрість політиків полягає в тому, аби не загострювати, а знімати біль і розв’язувати навіть найзаплутаніші вузли на взаємній основі.

На жаль, деякі члени російської депутації перейшли вже до заяв на сесії Ради Європи, звинувачуючи Україну в затиску російської мови, при чому, де б ви думали? В Криму. Це вже межує з ябеднічеством, розрахованим на непоінформованість членів асамблеї. Скажімо, в одній з подібних заяв, адресованих в ПАРЄ, твердиться, що населення Криму, цитую: „ складається не тільки з росіян, але також із кримських татар, євреїв, греків, вірменів, поляків, болгар, молдаван, циган”.

Як бачите, українців навіть не згадано, хоча вони складають третину населення Криму, де єдина всеукраїнська газета всекримського масштабу ледве тліє, якщо вже не згасла, де намір відкрити українську школу зустрів жорстокий спротив. То кого ж маємо захищати в Криму? Одначе ми ці та подібні запитання не ставимо на європейському форумі, а намагаємося владнати на взаємній основі. Хоча у нас, коли б ми стали на крайні позиції є всі підстави апелювати до тієї ж Європи із запитами: чому в Росії, де живуть і трудяться мільйони етнічних українців немає ні української школи, ні жодної української газети всеросійського масштабу. Але ж ми не виносимо це на світове велелюддя, а прагнемо вирішити проблему віч-на-віч. Однак схоже, що хтось таки хоче, аби ми пішли цим шляхом з явно передбачуваними наслідками розбрату. Те, що подібним зичливцям ніколи не вдасться напнути колючий дріт між серцями росіян і українців – це аксіома. Проте офіційному Кремлю не зайве зацікавитися тим, хто і з чиєї намови своїми вислідами компрометує Росію на європейському рівні. У зв’язку з цим, аби уникнути кривотлумачень, вкотре звертаюся до руських їхньою рідною мовою, яку з дитинства люблю і глибоко шаную.

Многоуважемые братья русские, убедительно прошу вас, проверьте, вконце концов полномочия тех, кто от вашего имени пытаются испокон сеять семена вражды между нашими народами. Ведь не посвященные могут подумать, что …….. и в правду русские. Поэтому давайте дорогие соседи, как и доныне, дружить народами без посредников.

Честь имею, благодарю за внимание. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Борисе Іллічу.

Шановні колеги, хто ще не ознайомлений з резолюцією ПАРЕ останньою і матеріалами ПАРЕ, я просив би секретаріат роздати всім народним депутатам, а також передати для опублікування в «Голосі України». Немає заперечень? Немає. Будемо робити перерву чи ні?

Шановні колеги, може перед перервою розглянули б питання про прийняття двох заяв, оскільки річниця ювілейна незабаром, ми ж маємо своєчасно відредагувати. Немає заперечень?

Тоді я б попросив би одразу першого заступника голови комітету Олега Грачева висловити позицію комітету по двох цих документах. Це проект постанови, реєстраційні номери 7640, 7641.

11:57:55

ГРАЧЕВ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, 5 жовтня цього року комітет розглянув поданий народним депутатом України Михайлом Поживановим проект Постанови Верховної Ради України про Заяву Верховної Ради „Про 60-ту річницю Організації Об’єднаний Націй”. Україна як одна з держав-засновниць Організації Об’єднаних Націй надає виняткового значення діяльності ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки, розглядаючи участь у діяльності цієї організації як важливий чинник своєї зовнішньої політики.

Україна прагне, щоб ця найавторитетніша міжнародна універсальна організація була піднята на якісно новий щабель та звільнена від зайвої політизації, набувши прагматичного та відкритого характеру. Україна, без сумніву, буде брати активну участь в міжнародному процесі щодо впровадження політики сталого розвитку з метою комплексного вирішення завдань охорони довкілля та економічного зростання людства на глобальному рівні.

Прийняття цієї постанови обумовлене необхідністю привернути увагу світової спільноти до історичної та, можливо, сучасної ролі України в рамках її активної участі в роботі організації, у вирішенні гострих соціально-економічних проблем розвитку науки, культури, освіти, поширення ідеалів миру, демократії, справедливості, а також засвідчити готовність нашої держави докладати всебічних зусиль в Організації об’єднаних націй для досягнення соціального, економічного, екологічного та духовного прогресу людства, для активної участі в спільній роботі по пошуку оптимальних шляхів удосконалення діяльності організації та підвищення її ефективності.

Поширення передбаченої заяви матиме позитивний вплив на розширення співпраці між Україною та Організацією об’єднаний націй. Комітет ухвалив рекомендувати Верховній Раді України прийняти доопрацьовану комітетом зазначену постанову, у текстах якої та заяви враховані зауваження Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, Міністерства закордонних справ та членів комітету. Доопрацьований проект погоджено з його автором. Просимо підтримати.

ГОЛОВА. Будь ласка, Сергій Гмиря, питання, будь ласка.

Може краще проголосуємо і приймемо документ.

Будь ласка, мікрофон.

12:00:23

ГМИРЯ С.П.

Спасибо. Конечно, этот документ принимать надо, но вот у меня вопрос. Как быть с тем обстоятельством, что провластные силы сегодня, фактически, предлагают нарушать основополагающие принципы ООН.

Во всех документах, при создании еще ООН, с 1 января 1942 года до 1945 года, когда была провозглашена ООН, говорится: всякая страна и всякая политическая сила, которая выступает против одной из объединенных наций – выступает против всех объединенных наций, в целом.

И в этих условиях сегодня идет крик о признании ОУН-УПА воюющей стороной. Это грубейшее нарушение всех документов, на которых построена Организация Объединенных Наций.

Я думаю, что принимая такое постановление, мы одновременно должны как парламент заявить, что мы признаем все принципы, провозглашенные ООН.

ГРАЧЕВ О.О. Спасибо, Сергей Петрович. Вы абсолютно правы, и в заявлении, о котором я говорил, как раз это и подчеркивается.

Что касается вопроса конкретно формирования ОУН-УПА, то все аналогичные формирования во всем мире относятся к, так скажем, категории колаборационистов. И этим, я думаю, все сказано.

ГОЛОВА. Ще два запитання. Будь ласка, Беспалий Борис Якович і потім Євген Гірник.

12:02:00

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка «Наша Україна».

На відміну від нашого колеги, який підняв розмову зовсім не по темі, тому що, якраз, Україна була, як відомо, серед засновників ООН. Україна є гідно там представленою і, до речі, наш колега в сесійній залі Геннадій Йосипович Удовенко, був Головою асамблеї ООН – це означає, що і світ визнавав Україну і високо цінував у цій якості. І ми завжди дотримувалися засадничих документів ООН. Тому, я думаю, якраз нам не варто, мабуть, брати якісь додаткові на себе зобов’язання, яких ніхто не вимагає і всі знають, що Україна є гідним партнером Організації Об’єднаних Націй, інших країн. І чи не здається вам якраз, шановний доповідачу, що, коли пропонують Україні брати якісь додаткові зобов’язання і доводити, що трава зелена, а небо голубе, що це якраз і було б приниженням можливо національної гідності України?

ГРАЧЕВ О.О. У вашому виступі, Борисе Яковичу, так би мовити, питання відсутнє. Тому я від коментарів утримуюся.

ГОЛОВА. Євген Гірник, будь ласка.

12:03:24

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, Конгрес українських націоналістів.

По-перше. Дійсно, постанову труба приймати, але раз почалася дискусія, то, очевидно, є доцільність обговорити цю постанову. Якщо виходити від логіки, яку озвучили представники фракції комуністів, то воно виходить, що СРСР треба виключити і правонаступництво Росією із ООН за союз із Гітлером у 39 році. Тобто краще відкинути ці питання.

Але мене насторожує, що в цій постанові не відображені нові тенденції, які стосуються ООН. Це стосовно реорганізації ОНН, як ми до цього ставимося, боротьби з тероризмом, ставлення до глобалізації. Оці нові тенденції, які зараз бурлять в ООН ми ніяк про це не говоримо. І я хотів в обговоренні доповнити цю постанову.

Через те вважаю, що можливо її треба за основу приймати і доопрацювати.

ГОЛОВА. Це вже доопрацьована постанова, куди ж її далі доопрацьовувати, я не знаю.

ГРАЧЕВ О.О. Ця постанова доопрацьована. І якщо ви глянете пункт другий, то я думаю, що є можливість врахувати і те, що ви кажете.

ГОЛОВА. Я думаю, що нас Геннадій Йосипович Удовенко розсудить як колишній президент Генеральної Асамблеї ООН. Тому Геннадію Йосиповичу мікрофон, будь ласка.

12:04:51

УДОВЕНКО Г.Й.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги! За 60 років існування Організації Об’єднаних Націй ООН зробила дуже багато для людства, але головне досягнення ООН, що вона не допустила розв’язання Третьої світової війни.

Ми були ось, ось вона. І ми дивилися з теплохода «Балтика», як радянські і американські ракетоносці наближатися один до одного. Але ООН зробило все для того, щоб відвернути війну. Я пропоную обидві постанови прийняти, зауваження науково-експертного управління про те, що не можна доручати Міністерству закордонних справ поширити її, як заяву, це безпідставно, це незнання процедури, постійно…

ГОЛОВА. Мікрофон, будь ласка, мікрофон. Все, да? Геннадій Йосипович, все у вас, да?

ГРАЧЕВ О.О. Дякую, Геннадій Йосипович.

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки це документ уже доопрацьований, оскільки 24 жовтня дата, я ставлю на голосування, шановні колеги, ну всі мотиви уже відбулися у нас, я ставлю на голосування про схвалення проекту Постанови Верховної Ради України про Заяву Верховної Ради України „Про 60-ту річницю Організації Об'єднаних Націй”. Реєстраційний номер 7641. Прошу голосувати.

12:06:49

За-321

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування про схвалення проекту Постанови Верховної Ради України про відзначення 60-ї річниці заснування Організації Об'єднаних Націй в Україні, реєстраційний номер 7640.

12:07:17

За-333

Рішення прийнято.

Шановні колеги, перед перервою прошу прослухати оголошення. Під час перерви я хотів би просити вас, щоб ви біля столів реєстрації отримали матеріали до розгляду питання про Державний бюджет України на 2006 рік. Це перше.

Друге. Сьогодні о 16.30 в конференц-залі відбудеться зустріч з Північно-Аталантичною Радою НАТО на чолі з Генеральним секретарем НАТО і головою Парламентської Асамблеї НАТО за участю послів, акредитованих у Брюсселі.

На цю зустріч запрошуються керівники фракцій (я підкреслюю, керівники фракцій або уповноважений, але по одній… одному представнику), а також керівники профільних комітетів. Які - знають. Я просив би, шановні колеги, бути на цій зустрічі для проведення діалогу.

Оголошується перерва до 12 годин 40 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо засідання, переходимо до розділу «Ратифікації», питань ратифікації.

Розглядається проект Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця. Заступник міністра праці і соціальної політики Тьоткін Володимир Іванович. Будь ласка. Підготуватися Сухому. Володимир Іванович, в межах трьох хвилин. Прошу.

ТЬОТКІН В.І.

Шановні народні депутати, вирішення проблеми погашення боргів із заробітної плати і відповідно забезпечення захисту трудових прав працівників на своєчасне одержання винагороди за працю, гарантованих статтею 43 Конституції України, не може бути здійсненим без погашення боргів із заробітної плати працівникам підприємств-банкрутів.

Прийняття Закону України про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації номер 173 від 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця дасть змогу приєднатися до конвенції і засвідчити свою готовність дотримуватися міжнародних норм у забезпеченні захисту вимог працівників на отримання заборгованої заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця.

Проект закону передбачає, що Україна бере на себе зобов’язання щодо дотримання вимог розділу другого цієї конвенції. Норми конвенції конкретизують мінімальну суму заробітної плати та інших належних працівникові від роботодавця виплат, якій може надаватися статус привілейованого кредиту, та встановлюють мінімальну суму заборгованої заробітної плати, яка повинна бути виплачена працівникам збанкрутілого роботодавця.

Суб’єктами виконання конвенції є центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші органи чи посадові особи, задіяні в процедурі ліквідації підприємств-банкрутів, відповідно до компетенції.

Реалізація вищеназваного проекту закону України не потребуватиме додаткових витрат бюджетних коштів. Прошу підтримати законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Запишіться.

Так, прошу, три хвилини Александровська. Надрага наступний.

12:44:54

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемый Владимир Иванович!

Вы правильно заметили, что гарантиями выплаты заработной платы являются, фактически, органы местной власти, но ограничена сумма гарантий определенным размером.

Вы понимаете, а читаете ли вы, что это справедливо? Очень много людей, которым должны обанкротившиеся предприятия, предприятия, которые перестали, фактически, работать должны тысячи гривен, есть десятки тысяч гривен, обращаются ко мне избиратели. А мы тут ратифицируем соглашение, конвенцию, которая разрешает ограничивать размер вот этой суммы, которая будет выплачиваться. Разве это справедливо?

ТЬОТКІН В.І. Конвенція передбачає два шляхи вирішення цієї проблеми. Перший шлях, який запропонується в цьому законопроекті, підтримати другу частина. Друга частина передбачає надання привілейованого платежу саме в заробітній платі під час процедури банкрутства і здійснення цих процедур. І визначається, дійсно, мінімальна така сума яка складає не менше трьох середніх заробітних плат на момент банкрутства.

Верховна Рада наша прийняла зміни до… Ми, готуючи цей законопроект паралельно підготували зміни до закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Ви пам’ятаєте, стаття 31, коли переведено, надано привілейований платіж, заробітній платі статус привілейованого платежу і три середні заробітних плати переведені з другої черги виплати при стадії банкрутства до першої.

Друга частина… Третя частина цієї конвенції передбачає створення гарантійних установ, які компенсують працівникам підприємств, які вже оголошені банкрутами, тобто вони ніяким чином не можуть сплатити заборговані суми, і тоді діє ця гарантійна установа.

У нас напрацьований законопроект, але це пов’язано з додатковим навантаженням на фонд оплати праці, бо треба створювати цей фонд. Ми пропонуємо його створювати за рахунок відрахувань роботодавця, а також за рахунок державного бюджету. Але, коли напрацьовується законопроект про єдиний соціальний податок, то ми трохи відклали цю роботу, але, якщо буде політична воля, то можна приймати і третю частину конвенції, яка передбачає і компенсації тим працівникам, які вже не працюють, тобто тих підприємств, які вже оголошені банкрутами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага, будь ласка.

12:47:53

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия Литвина.

Уважаемый Владимир Иванович, безусловно, это конвенцию надо поддержать, я думаю, что мы проголосуем, тут сомнений нет. У меня вопрос, немножко более широкий. Владимир Иванович, мы прошлые годы несколько раз возвращались к теме, мы, я имею в виду и Парламент, и Кабинет Министров о погашении в целом задолженности по заработной плате. В прошлом году достаточно активно Кабинет Министров этим занимался. Была целая программа, были приняты целые соответствующие решения и при всех проблемах, тема сдвинулась в лучшую сторону. К большому сожалению, в этом году тема пробуксовывает, Я делал и депутатский запрос на Кабинет Министров, правда, уже ушедший тогда, на сегодня, а тогда еще бывший у власти, о тому. Что, например, у угольщиков начинают расти долги по заработной плате. У меня вопрос в более широком смысле слова: существует ли сегодня программа Кабинета Министров по погашению заработной платы в масштабах всего государства? Спасибо.

ТЬОТКІН В.І. Ну, ця робота визнана пріоритетом уряду і минулим, і діючим Урядом, тому механізми реалізації цієї проблеми. Вони є, це контроль за дотриманням законодавства про оплату праці з боку держави, а саме державної інспекції праці. Це залучення правоохоронних органів до цієї справи, у зв’язку з тим, що встановлена і кримінальна відповідальність за це.

Будь-які, в минулому році, ви пам’ятаєте, що, дійсно, були виділені кошти під кредити для погашення заборгованості, а також безповоротно була виділена 90 мільйонів для погашення заборгованості перед селянами збанкрутілих селянських господарств. В цьому році таких коштів не передбачено, хоча певна сума за рішенням Верховної Ради була виділена для погашення заборгованості працівникам вугільної галузі – це дещо покращила ситуацію, але головна проблема, що в цьому році погано виплачується поточна заробітна плата, скажімо, так.

І мені важко сказати, яка може бути програма вона повинна мати якесь наповнення джерел фінансування, а так це покладається на контролюючі органи і відповідальність несуть роботодавці за невиплату заробітної плати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Івановичу, сідайте. Перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці Ярослав Михайлович Сухий, будь ласка, три хвилини.

12:50:49

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, проблематика захисту прав найманого працівника в частині своєчасної і повної виплати зарплати, у випадку визнання підприємства банкрутом чи відновлення його платіжоспособності не є для українського законодавства чимось новим. Ви знаєте, що ця проблематика регулюється Законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та Законом про оплату праці.

Хочу всім нагадати депутатам, в першу чергу мажоритарникам і тим народним депутатам, за якими згідно рішення фракції чи партії політичної закріплені певні округа.

Ви пригадайте собі листи, і скарги людей з приводу неможливості отримати борги по заробітній платі, навіть, якщо на руках у людей були не просто рішення судів, а й виконавчі листки. З року в рік тягнулася ця волокитна і ми в цьому сесійному залі, намагаючись ліквідувати цей настрій розпачу та відчаю людей, неодноразово вносили законопроекти. І ось законопроект за номером 4205, ви пам’ятаєте, це два законопроекти, шановних колег Александровської і Симоненка і законопроект Сухого ми звели на комітеті в один. Він на сьогоднішній день працює, внесені зміни в статтю 31 Закону про оплату праці, і на сьогоднішній день це питання розв’язується з тим, аби зробити цей процес невідворотнім, або … оплату, виплату рахувалася заробітна плата людини, ми повинні і зобов’язані ратифікувати Конвенцію Міжнародної організації праці номер 173.

І ще одне зауваження. Справа в тому, що ми на цю конвенцію неодноразово з вами посилалися, коли намагались в цьому сесійному залі такий законопроект втілити в життя. На превеликий жаль ми не змогли здолати вето і ось цей законопроект, про який я щойно говорив, він був прийнятий в новій редакції і на сьогоднішній день така норма діє.

Одне слово стосовно того, яким чином і як це для депутатів-мажоритарників. Я знову ж таки … скарги, які дальше продовжують надходити на нашу адресу, що ця ратифікація, що ратифікація цієї конвенції дає нам? Ми маємо змогу на законодавчому рівні забезпечити людині або запропонувати людині слідуючий захист вимог працівника, тому що тут вводиться новий термін. Термін називається привілея. Яка ця привілея? По відношенню до інших кредиторів, які має те чи інше збанкрутіле підприємство, кредитором номер один тепер стає людська заробітна плата, тому наша держава на протязі десяти років, коли, якщо не буде ця ратифікація денонсована, бере на себе такі зобов’язання і захищає заплату за допомогою привілеї.

Вимога працівника щодо виплати зарплати не менше ніж за три місяці. Про що мова йдеться? Можемо говорити про соціальну справедливість чи несправедливість, бо борги у людей зібрані за декілька років, але ми сьогодні кажемо про одну частину цієї конвенції, тобто ми робимо процес привілеї заробітної плати в ряду кредиторів того чи іншого збанкрутілого підприємства платою номер один.

Тобто те, що ми з вами говорили і що боролись в цьому сесійному залі має місце і буде затверджено ратифікацією конвенції. Я запрошую і комітет прийняв рішення підтримати ратифікацію цієї конвенції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо обговорювати? Так, шановні колеги, записалося 9 народних депутатів. Якщо по 1 хвилині, вкладетесь, ті, хто записався? Вкладетесь? Будь ласка, Віталій Шибко, за ним Євген Гірник. Мікрофон з місця, будь ласка, Шибку.

12:54:19

ШИБКО В.Я.

Я дякую. Віталій Шибко, Соціалістична партія України.

Я хочу підкреслити, що це необхідне приєднання до конвенції ми робимо вже дуже пізно. Пізно тому, що те банкрутство, яке відбулося на наших підприємствах, воно зайшло на сьогоднішній день у густий глухий кут. Я про що веду мову?

Ми зараз беремо собі зобов’язання щодо привілеїв. Тобто ми, поки що, як ви чули у цій доповіді, до установ гарантій ще поки що не доходимо. А що означають привілеї, ви зараз почули з виступу колеги Сухого. Тут можна доповни ти, що це і за роботу у вихідні дні, і вихідна допомога, і тому подібне.

Тобто чи можуть, на сьогоднішній день, ті збанкрутілі підприємства, які у нас існують, працювати згідно цієї конвенції. Не можуть. Тобто ми вже можемо перекреслити те, що відбулося. А приймаємо і приєднуємося до конвенції тільки на майбутнє, якщо буде, дійсно, така ситуація. Ось з цього приводу тільки можна приєднатися до конвенції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Гірник, мікрофон, за ним Василь Надрага.

12:55:29

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник.

Звичайно, що ратифікувати цю конвенцію потрібно і я не хочу повторюватися, що це надто запізніло і, на відміну від прикладів, які були навіть у царській Росії, коли роботодавці, які не могли виплатити зарплату, стрілялися і щось тут серед наших новітніх олігархів цього не видно.

І, в разі банкрутства підприємств, ми маємо можливість спостерігати, як вони роз’їжджають на «Мерседесах» і ніяких від цього незручностей не відчувають.

Тобто ратифікувати треба, але не треба випускати з-під контролю можливості, крім привілею, ратифікації частини третьої тобто самих гарантій виплати зарплати.

Я не знаю, чи це можливо внести в текст сьогоднішній ратифікації, але, очевидно, такий фонд і страхування треба робити, щоб наші працівники могли бути гарантовано…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Василь Надрага, будь ласка, за ним Михайло Волинець.

12:56:43

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага. Я уже высказал позицию фракции Народной партии Литвина, в части этой конвенции, не буду повторять.

Я хотел бы сказать вот что. Уважаемые коллеги, к большому сожалению, рассматривая этот вопрос, мы должны четко понимать, что это только начало пути. Потому что, еще раз повторюсь, в прошлом году занимались погашением долгов по зарплате, делал это Кабинет Министров централизовано, в масштабах всего государства. К большому сожалению, в этом году эта работа сошла на нет.

И второй момент. Я бы хотел все-таки понимать и профильному комитету задать этот вопрос и Кабинету Министров. Уважаемые коллеги, когда мы сделаем все, чтобы принять в том числе эту конвенцию и в части третьего раздела, который дает полную гарантию по защите заработной платы работникам в части ее выплаты? И поэтому, исходя из этого, я думаю, что мы сегодня должны четко осознавать, что, принимая эту конвенцию, мы только в начале пути. И исходя из этой логики, фракция Народной партии Литвина будет голосовать за конвенцию, оставаясь твердо убежденной, что общегосударственная программа по погашению задолженности должна у нас существовать и сегодня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Волинець. За ним - Володимир Яворівський.

12:57:53

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

А зараз склалася така ситуація, що працівники при банкрутстві підприємств є незахищеними. До мене надходить велика кількість звернень працівників з приводу того, що роботодавці таким чином, дотримуючись вимог законодавства, коли підприємство оголошується банкрутом, погашають вимоги інших кредиторів, а вимоги працівників залишаються незадоволеними.

Норми конвенції Міжнародної організації праці номер 73 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця конкретизують мінімальну суму заробітної плати та інших належних працівникові виплат від роботодавця, яким може надаватися статус привілейованого кредиту та встановлюється мінімальна сума заборгованості заробітної плати, яка може бути виплачена працівникові збанкрутілого роботодавця.

Ратифікація конвенції сприятиме вирішенню проблеми погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємств при їх ліквідації та дозволить конкретизувати у національному законодавстві терміни, за які виплата заробітної плати та інших коштів пов’язаних з виконанням трудових обов’язків працівникам від роботодавця-банкрута гарантується державою.

Варто також зазначити, що ратифікація Конвенції Міжнародної організації праці …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Яворівський. За ним Александровська Алла.

12:59:07

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, ця тема в Україні настільки болюча, що вона десь добру половину наших громадян зачіпає цими невиплатами, недоплатами. Через те я абсолютно переконаний, що Україна, як член Міжнародної організації праці, повинна це ратифікувати. Через те закликаю з усіх рук, які тільки є, налягти на кнопки для того, щоб ми за це проголосували. Але, Адаме Івановичу я б хотів, оскільки вже догнати нічого не можна, бодай протокольне все-таки якесь доручення урядові. Ми прекрасно знаємо наш винахідливий народець, а особливо хапальний інстинкт наших чиновників. І я маю таку осторогу про те, що і тут найдуться спритники, які придумають або зроблять штучне банкрутство абощо для того, щоб звичайно розрахуватися з людьми і щоб їх не тягали по судах за рахунок, скажімо, тієї ж самої держави. Це дуже важливо. Ми вже в конвенцію втрутитися не можемо, бо це – міжнародний документ, а це хай буде просто протокольним дорученням уряду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Алла Александровська, фракція комуністів. За нею Зощенко Микола.

13:00:25

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, ратификация Конвенции Международной организации труда о защите требований работников в случае неплатежеспособности работодателя конечно крайне необходима. Но я хочу сказать, что действительно механизм искусного банкротства, он уже прокатился по Украине, и сегодня действительно очень много работников аграрного сектора, сельхозмашиностроения, вообще машиностроительного комплекса выброшены за проходные без выплаченных долгов по заработной плате.

Конвенция нужна. Но с другой стороны есть определенные проблемы, которые эта конвенция не решает. Мы уже услышали о том, что предполагается ограничение суммы долга, который будет людям выплачиваться. Я считаю, что мы должны ратифицировать эту Конвенцию сегодня, но потребовать от правительства дальнейшей работы для того, чтобы мы присоединились к третьей части и подумали над гарантиями полного погашения долгов по заработной плате, потому что реформирование, которое сегодня на Украине мы пожинаем плоды, пожинают плоды люди, лишившиеся без заработной платы, мы с вами должны эту проблему обязательно решить. Потому нужно ратифицировать и третью часть этой Конвенции, разработав соответствующие механизмы. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Микола Нощенко, будь ласка, мікрофон. Немає? Ігор Шурма.

13:01:32

НОЩЕНКО М.П.

Я тут.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, є. Хто це вносить дезінформацію? Говоріть, Микола Петровичу. Зощенка мікрофон, будь ласка. Ввімкнено. Говоріть.

НОЩЕНКО М.П.

Микола Нощенко, 160 виборчий округ, Сумщина, Народний блок Володимира Литвина.

Я хочу акцентувати увагу на ще одних учасниках цього обговорення, це – борги працівників закладів, установ, засновником якого виступала держава, це міністерства і відомства, це обласні державні адміністрації. Багато комунальних підприємств збанкрутіли, ліквідовані і працюючі пройшли всю повну процедуру, судову процедуру відшкодування за їх плату. Тисячі рішень судів не реалізовуються. Я хочу сказати, що для цього треба вже підключати напевне і можливості державного і місцевих бюджетів.

Тепер щодо Конвенції. Фракція буде голосувати за ратифікацію Конвенції як першого кроку застосування цивільних європейських норм в взаємостосунках роботодавця і тих, хто……

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Володимир Черняк мікрофон.

13:03:00

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, фракція Української народної партії Юрія Костенка голосуватиме за ратифікацію Конвенції про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця. Приєднання до цієї конвенції – це крок по шляху ліквідації незахищеності працівників від роботодавця. Нервом цієї проблеми є те, що роботодавець зобов`язаний виплачувати заробітну плату при банкрутстві підприємств. Йдеться про те, що це фінансове банкрутство, йдеться про санацію підприємств, оздоровлення підприємств, але при цьому не повинні страждати працівники. Це вимога, якої потрібно дотримуватися в перспективі. І якщо навіть конвенцією цією не все зроблено, я думаю, що в Україні ми підемо по шляху вирішення цієї проблеми, по шляху виплати заробітної плати, якщо навіть підприємство збанкрутіло. І взагалі по шляху вирішення……..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорення завершено. Всі, хто бажав, мали таку можливість висловити свої думки.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону Закон про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці номер 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця. Реєстраційний номер 0301. Прошу дати 300 голосів.

13:04:57

За-302

Дякую. 302, рішення прийнято. Перевиконали на два.

Розглядається проект Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються. Реєстраційний номер 0302.

Будь ласка, Володимир Іванович Тьоткін, заступник міністра. Підготуватися Сухому.

ТЬОТКІН В.І. Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується законопроект про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються.

Україна прагне стати країною з ринковою економікою, тому і національне законодавство щодо мінімальної заробітної плати має відповідати цим ринковим засадам.

Національне законодавство щодо встановлення мінімальної заробітної плати цілком відповідає нормам цієї конвенції. По-перше, як того вимагають норми конвенції, законодавчо в законах України «Про оплату працю», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» закріплені критерії та умови визначення мінімальної заробітної плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням макроекономічних показників, розвитку економіки, прожиткового мінімуму, загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.

По-друге, визначено процедуру встановлення мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата встановлюється в законі про Державний бюджет на відповідний рік за поданням Кабінету Міністрів України. при цьому забезпечена участь у консультаціях щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати представників роботодавців та профспілок.

По-третє, передбачено процедуру регулювання мінімальної заробітної плати в залежності від інфляційних процесів. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про оплату праці» розмір мінімальної заробітної плати може переглядатися при внесенні змін до Закону про Державний бюджет України залежно від індексу цін на споживчі товари і тарифи на послуги за угодою старих колективних переговорів.

Мінімальна заробітна плата в даний час не є елементом організації заробітної плати, безпосередньо не пов’язується з формуванням тарифної системи оплати праці і виконує функцію захисту від бідності. Проте з 1 січня наступного року законодавчо встановлено, що вона буде забезпечувати лише тарифною частиною заробітної плати і буде таким чином елементом організації заробітної плати.

Для забезпечення контролю за ефективним застосуванням всіх положень про мінімальну заробітну плату в Україні створено орган державного управління – Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю у складі Міністерства праці та соціальної політики, що теж у повній мірі відповідає нормам конвенції номер 131.

Прошу підтримати цей законопроект в частині її ратифікації до нашого законодавства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Бажаючі є запитати. Прошу, записуйтеся.

Будь ласка, 3 хвилини. Дорогунцов Сергій Іванович.

13:08:24

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Включили, да? Шановний Володимир Іванович!

Дорогунцов, фракція Компартії України.

Скажіть, будь ласка, оскільки Україна буде визнана державою з ринковою економікою, тобто буде визнана уже зрілою капіталістичною державою, то у якому співвідношенні знаходиться мінімальна заробітна плата у нас до мінімальної заробітної плати середньоєвропейської? Це перше питання.

І друге питання: як ви думаєте, коли ми почнемо у своїх виступах, я маю на увазі уряду і міністрів, згадувати про те, що у нас повинні бути не тільки європейські тарифи і європейські ціни, європейські навантаження якісь, а й європейська зарплата, бо ми завжди забуваємо, квартплата європейська, а зарплата гвінейська.

Будь ласка, я дуже прошу відповісти на ці питання.

ТЬОТКІН В.І. Ну, мені зараз… Просто немає у мене даних саме по Європі, середніх. По окремих країнах СНД є, і я теж хочу підтвердити цю тезу, що, дійсно, наша мінімальна заробітна плата набагато відстає від мінімальної заробітної плати в Європі, але по деяких країнах різні підходи. В деяких країнах мінімальна заробітна плата не є визначальним фактором для встановлення або формування заробітної плати. Вона є тільки певною гарантією і, ну, наприклад, якщо у нас мінімальна заробітна плата складає 111 доларів, 111 гривень, 590 або 111 доларів США. В Росії 237, тобто вдвічі більше, в Казахстані 207, тобто отакі порівняльні дані. А по Європі, нажаль, у мене з собою таких даних немає, я просто не готовий відповісти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бандурка, будь ласка.

13:10:47

БАНДУРКА О.М.

Олександр Бандурка, фракція Народної партії Володимира Литвина.

Шановний доповідач, ми розглядаємо закон про ратифікацію конвенції міжнародної організації праці про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються.

Які ж особливості України як країни, що розвивається? Чи то брехлива влада, чи політичні репресії, чи корупція, чи вчорашня економіка? Які ж особливості нашої держави в цьому питанні, що стосується ратифікації, будь ласка.

ТЬОТКІН В.І. Особливості нашої держави є в тому, що ми, на жаль, ще не можемо в повній мірі забезпечити соціальні стандарти, які визначені в тому плані, що мінімальна заробітна плата повинна бути не нижче прожиткового мінімуму. Зараз вона складає 72,3%. Запропоновано бюджетом на… в проекті бюджету на 2006 рік досягнення 80% мінімальної заробітної плата в складі прожиткового мінімуму. І позиція уряду така, що треба поступово, враховуючи макроекономічні показники, підходити до досягання цього рівня. Прогнозовано було у свій час, що цього рівня ми досягнемо в 2007 році.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Ярослав Сухий, перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики і праці.

13:12:38

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, коротеньке зауваження щодо попередньої конвенції. Я від Комітету дякую за те, що ви її підтримали. Відносно запізнілості, колеги говорили, то я вам хочу нагадати, що 3 роки в цій сесійній залі ми з вами намагалися 14 законопроектів провести, які би робили першочерговою зарплату перед іншими зобов’язаннями. Тільки останнім законопроектом, як в травні ми його прийняли підписаний вже Президентом 4205. Тому безумовно, запізніла реакція Уряду була, але Верховна Рада тримала постійно руку на пульсі часу.

Пропонується Комітетом ратифікувати Конвенцію міжнародної реалізації праці №131 про встановлення мінімальної заробітної плати. Про сутність законопроекту і цієї Конвенції тут доповідав заступник міністра праці, соціальної політики Володимир Іванович Тьоткін. Мова іде про встановлення мінімальної зарплати з особливим урахуванням країн, що розвиваються.

Хочу сказати, що це дає Верховній Раді, що це дає суспільству, що це дає нашому ук4раїнському народу, що це дає законодавчій базі? Ми отримаємо змогу після ратифікації цієї конвенції, м отримаємо змогу законодавчо забезпечити: перше, наповнення законодавчім змістом концепції реформування системи оплати праці, тобто ми зможемо оплату праці в питомій вазі затрат підняти вище від енергоносіїв, банківського кредиту, податки і амортизаційних відрахувань. Друге, ми зможемо наповнити реальним змістом нашу стратегію боротьби з бідністю.

Ви прекрасно знаєте і тут питання, шановний колега Дорогунцов задавав стосовно специфічних умов, бідні і в Данії, бідні є і в Норвегії, бідні є в Сполучених Штатах Америки, але Україна має унікальних бідних, ми маємо бідних серед працюючого населення. Такого не має ні одна країна, котра називає себе цивілізованою. Це не асоціальні елементи, це люди з активно працюючих промислових підприємств на малесенькі зарплати.

І третє. Ми маємо змогу, нарешті, в кінці кінців тут в цій сесійній залі, і ми будемо зобов’язані проголосувати законопроект про встановлення мінімальної почасової оплати праці. Це те про що говорив, шановний колега, Гірник, це не дасть змогу різним спритникам переводити людей на 0,50 чи на 0,75 ставки, а така порочна практика сьогодні ви знаєте застосовується і в сфері бюджетників, коли немає можливості платити належний рівень заробітної плати, то людей штучно переводять на неповний робочий день.

І ще одне ви бачите, що на сьогоднішній день ми маємо різке гальмування приросту заробітної плати, на відміну від 2005 року, де приріст складав 139 процентів. На 2006 рік приріст заробітної плати планується дещо менше.

І останнє, що нам дасть ця конвенція, ця конвенція дасть нам те, що бачимо, необхідні десятки мільярдів гривень для того, аби якимось чином підняти заробітну плату.

Тобто ми таким чином можемо спонукати уряд, можемо спонукати владу займатися виробництвом, займатися народним господарством, займатися тим в ім’я чого працює ми Верховна Рада і уряд. В ім’я производства і матеріальних благ комітет пропонує і просить підтримати законопроект про ратифікацію меморандуму. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, якщо не заперечуєте давайте скористаємося попередньою процедурою, і вісім народних депутатів виявили бажання висловитися по хвилині.

Будь ласка, мікрофон Віталія Шибка, за ним - Євген Гірник.

13:15:57

ШИБКО В.Я.

Дякую, Шибко. Соціалістична партія України.

Я хочу звернути увагу колег хоча ми і є країною, що розвиваємося, але, якщо ми приєднаємося до цієї конвенції, то ми тим самим зробимо шлях до цивілізованої держави.

І звертаю увагу на що, по-перше, згідно цієї конвенції ми вже будемо не на глазок, як тут кажуть, ми робили це в Верховній Раді приймали який рівень буде мінімальної зарплати, а ми повинні в першу чергу знати цих груп найманих працівників, які потребують установлення цієї заробітної плати. Мова вже була в доповіді про те, що буде відповідний орган влади, який буде цим займатися, і буде він займатися науково, але головне, що тут будуть до визначення цієї категорії будуть залучені, як представники роботодавців, так і профспілки.

Тобто ми на сьогоднішній день поширюємо, якраз сферу залучення тих організацій, і не урядових, в тому числі, які будуть займатися цим питанням і які будуть вносити ці пропозиції до Верховної Ради, а ми будемо приймати і науково обґрунтовувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Гірник, за ним Василь Надрага.

13:17:10

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, Конгрес українських націоналістів.

В принципі, я згоден з висновками Науково-експертного управління. Всі ці положення, які викладені у конвенції, є в нашому законодавстві.

Я з тієї аргументації, яка попередньо наводилася, не бачу, чим ця конвенція може нам, як державі, допомогти.

В черговий раз віднесемо себе до країн, що розвиваються, хоча це можна віднести тільки по рівню зарплати, а ніяк не по рівню економічного потенціалу.

Всі положення, викладені в конвенції, вони передбачені у нашому законодавстві, тому конвенція, як на мене, нічого нам не додає, а, можливо, трохи збавляє іміджу Україні. Великої потреби у її ратифікації не бачу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Надрага, за ним Михайло Волинець.

13:18:13

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия Литвина.

Уважаемые коллеги, вот мы сегодня с вами обсуждаем достаточно важные вопросы и, я думаю, что мы проголосуем так же, как и за предыдущую конвенцию. Но я хотел бы остановиться на нескольких моментах.

Первое. Абсолютно правильно здесь звучит тема о том, что нужно переходить на почасовую оплату труда. Потому что «умники», которые садят, в том числе и бюджетников, на 0,75, или на 0,5 ставки – это издевательство над людьми.

Исходя из этой логики, абсолютно правильная, повторяю еще раз, позиция, что мы этого не должны допускать. Хотя, есть и более жестокие вещи. В этом году кое-кто умудрился в работе с бюджетниками пойти на тотальное сокращение. Я хочу вам напомнить, что Владимир Михайлович Литвин вынужден был лично заниматься проблемой закрывающихся школ в Житомирской области, а фракция Народной партии Литвина не единожды заявляла, что мы не позволим переход на 0,75 и на 0,5 ставки.

И, поэтому, когда мы с вами сегодня говорим о том, что мы с вами поддерживаем эту конвенцию, мы должны четко понимать, что Кабинету Министров надо заниматься не только согласованием конвенций, но и соблюдением ответственности перед своими людьми, теми, кто работает на неполной ставке.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Волинець. За ним Володимир Яворівський.

13:19:27

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Михайло Волинець, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

Законопроект передбачає ратифікувати Конвенцію Міжнародної організації праці номер 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються. Ні для кого не є секретом ситуація, яка склалася в нашій країні зі встановленням мінімальної заробітної плати. Так певною мірою у національному законодавстві це питання врегульовано, однак, на практиці ми бачимо зовсім інше. Нам дійсно варто звернути увагу на норми конвенції, оскільки ми певною мірою є країною, що розвивається.

Ратифікація конвенції сприятиме вдосконаленню рішень, які вже прийняті або приймаються у майбутньому для визначення розміру мінімальної заробітної плати з врахуванням особливостей ситуації, яка склалася у державі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Яворівський .За ним Алла Александровська.

13:20:22

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Партія «Реформи і порядок».

Шановні парламентарії! У мене таке враження, що у нас просто немає іншого виходу сьогодні, як голосувати за ратифікацію цього документу, оскільки ми є членами Міжнародної організації праці.

Мені здається, що ця конвенція, тут казали, що вона нічого не допоможу, я думаю, що все-таки допоможе нам лінивим і полохливим, все-таки будемо притиснуті і уряд, і парламент до стіни цим документом і врешті решт перейдемо на погодинну оплату праці і відмовимося від цієї совдепівської півставки там чи 0,8 ставки.

Другий позитивний момент цього документу про те, що він нагадує Україні, що вона розвивається. На превеликий жаль, тільки не сказано в якому напрямку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів. Микола Нощенко наступний.

13:21:23

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Ратификация Конвенции Международной организации труда об установлении минимальной заработной платы конечно необходимо ратифицировать. Здесь уже правильно было сказано, что практически большинство положений этой конвенции реализованы нашими законами и нормативными актами. Вопрос только в том, что, к сожалению, все это далеко от совершенства с точки зрения исполнения.

Но почему, я считаю, нам нужно ратифицировать эту конвенцию? Мы выходим под международный контроль. Ратифицировав эту конвенцию, мы показываем, что мы становимся подконтрольны по этим вопросам международным сообществам. Это очень важно. У нас наемные работники сегодня обращаются в суды, есть забастовки, есть протесты, но власть не реагирует. Может быть, с точки зрения международного давления будут какие-то подвижки и в этих вопросах. Очень важно, что в этой Конвенции, статье второй, минимальная заработная плата получает силу закона, хотя у нас с вами есть такой закон тоже. И снижение ее не допускается.

Очень важно, что нарушение этого положения должно быть по Конвенции уголовно наказуемым, и мы будем этого добиваться. Конвенция требует, чтобы вопрос о минимальной заработной плате в обязательном порядке предусматривался коллективными договорами. Это опять-таки стали заключать в обязательном порядке коллективные договора.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Нощенко, будь ласка, за ним Володимир Черняк. Всі в рівних умовах, будь ласка.

13:22:40

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко Микола, 160 виборчий округ, Сумщина, Народна партія Володимира Литвина.

Україна має найпрацьовитіший народ, є найпрацьовитіша нація. І при цьому найнижча ціна товарів на території України в порівнянні із Європою. При цьому має найнижчу заробітну плату в порівнянні з Європою. Якщо ми спрямовані до Європи, до Європейського Союзу, то за орієнтир повинна бути мінімальна заробітна плата Європи.

Прикро, але це факт, що і профільне міністерство про це не знає. Ми повинні орієнтовані на ці дві тисячі євро, які сьогодні одержує пересічний громадянин Європи. Наша фракція голосує за ратифікацію Конвенції МОПА номер 131. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Черняк.

13:23:36

ЧЕРНЯК В.К.

Фракція Української народної партії голосуватиме за ратифікацію цієї Конвенції. Це – крок у потрібному напрямку. Ми європеїзуємося і, дай Боже, щоб Європа українізувалася і Україна була представлена у всіх європейських структурах. Що стосується даної Конвенції, то треба визнати, що мінімальна заробітна плата є надзвичайно важливим соціальним стандартом. Ми просунулися в законодавстві на національному, по цьому шляху, але практично це не дотримується. Тому потрібно йти цим шляхом.

Тепер, дуже важливо, щоб були відповідні контрольні… був контроль і санкції за порушення недотримання Конвенції, інакше вона не буде дотримуватися.

Я не думаю, що є образою для України слоган „з особливим урахуванням країн, що розвиваються”. В Україні дуже низька заробітна плата, і тому є підстави для такої трактовки. Дай Боже, щоб Україна розвивалася.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення закінчене. Я хотів би ще раз акцентувати вашу увагу на те, про що ви тут говорили. Зверніть увагу, ця Конвенція підписана 22 червня 1970 року. Тоді, коли вона підписувалась, наша держава в тому числі, яка входила в іншу державу, в склад іншої держави не відносилась до країн, що розвиваються. Зараз, на превеликий жаль, ми себе чи нас зараховують до тих країн, що розвиваються. Як каже Сухий, так сталося.

Я ставлю на голосування про ратифікацію Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються. Реєстраційний номер 0302. Прошу голосувати.

13:25:57

За-298

Тут мені колеги роблять зауваження, що тоді був період застою і нічого не розвивалося. Я думаю, дуже багато хотілося б у той «застой» повернутися.

Слухається проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Сан-Марино про торгівлю та економічне співробітництво. Реєстраційний номер 0289.

Заступник міністра економіки Березний Андрій Вікторович. Підготуватися Грачову. Будь ласка, три хвилини.

БЕРЕЗНИЙ А.В.

Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати!

Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Сан-Марино про торгівлю та економічне співробітництво розроблений Міністерством економіки України з метою ратифікації Верховною Радою годи між урядом України і урядом Республіки Сан-Маріно про торгівлю та економічне співробітництво, підписаною 25 червня 2004 року в Сан-Маріно. Зазначена угода підлягає ратифікації згідно підпункту в) пункту 2 статті дев’ять Закону України «Про міжнародні договори».

Прийняття проекту зазначено закону становитиме невід’ємний компонент процедури ратифікації Верховною Радою України Угоди між Сан-Маріно та Україною про торгівлю та економічне співробітництво. Набуття чинності зазначеною угодою стане правовою основою для стабільного зростання двосторонніх торговельно-економічних відносин, поліпшення рівня життя громадян держави, ефективного використання природних та людських ресурсів.

Угодою передбачено розвиток двостороннього економічного співробітництва на рівноправній, взаємовигідній основі в економічно-торговельних сферах. Зазначеною угодою сторони надають одна одній режим найбільшого сприяння стосовно мит, зборів та процедури їх стягнення при здійсненні експортно-імпортних операцій. Сторони заохочують контакти між діловими колами, зокрема шляхом сприяння створенню спільних підприємств, проведення міжнародних виставок та ярмарок.

Угода подана на ратифікацію Верховної Ради Постановою Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 року, номер 634. Реалізація проекту закону не потребує витрат коштів Державного бюджету. Уряд пропонує підтримати, просить, звертається до Верховної Ради підтримати зазначений проект закону України. Слід зазначити, що Сан-Маріно є невеликою європейською державою у складі Італії. Обіг товарів між нашими країнами досить невеликий, але ж країна хоч невелика, але досить впливова в політичних, економічних колах. Договірно-правової бази практично немає. Ми постачає в Сан-Маріно товари легкої промисловості, а також базових галузей промисловості, і вважаємо, що це елемент загального розвитку договірно-правових відносин з нашими торговельними партнерами. Просимо підтримати ратифікацію. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є запитання. Запишіться, будь ласка.

Будь ласка, три хвилини. Соломатін.

13:29:16

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, загальний товарооборот України з Республікою Сан-Марино складає у відсотках у порівнянні з Європою в цілому або в порівнянні з СНД в цілому? Скільки складає? З тим, щоб ми могли зорієнтуватися про вагомість доробку в цьому напрямку.

БЕРЕЗНИЙ А.В. Шановні народні депутати, я хотів би сказати, що товарообіг є… частка в загальному дуже невелика. За …загально з країнами Європи частка товарообігу 29 відсотків України, з країнами СНД – 33 відсотки. При цьому, якщо дивитися по цьому році, при обсягах експорту – понад 20 мільярдів доларів. При цьому… Тобто третина у нас – 5,6 мільярди з Європи, і в цьому контексті з Сан-Марино товарообіг 18 мільйонів за минулий рік. Тобто це абсолютно невелика сума, і з точки торгівлі товарами абсолютно невизначальна. Ну, а з точки зору розвитку відносин і стабілізації цих відносин для того, щоб могли співпрацювати бізнесмени, то це необхідний крок у рамках формування рамкових умов торговельних відносин. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Бандурка.

13:30:54

БАНДУРКА О.М.

Пане заступнику міністра!

Олександр Бандурка, Народна партія.

Я хотів би спростувати: Сан-Марино не знаходиться в складі Італійської Республіки, це самостійна держава, і вона просто образиться, якщо ви її включили так свавільно до складу Італії.

Але запитання в іншому у мене: чи скасував уряд Сан-Марино безвізовий в’їзд за італійськими візами у відповідь на жест Президента України скасувати безвізовий в’їзд до України з європейських країн? Чи вони зробили жест подібний, чи хтось з європейських країн, чи маємо все одно справляти італійську візу, щоб попасти в Сан-Марино?

І врешті вже за імпорт мене спитали. Ця ратифікація носить чисто формальний характер. Хтось з уряду, з високопосадовці в якості туриста за державний бюджет з’їздили в Сан-Маріно і там попутно уклали угоду, яку ми маємо ратифікувати. Ми будемо голосувати „за”, але треба більш ретельно готуватися до інформації. Дякую.

БЕРЕЗНИЙ А.В. Шановний народний депутат, я Вам вдячний за корегування неточного вислову і буду уникати цього в майбутньому . Дійсно, Сан-Марино не прореагувало таким чином, як Ви сказали, стосовно віз, тобто ми ще будемо працювати, в першу чергу Міністерство закордонних справ.

Що стосується підписання, було відповідно доручення рішення Кабінету Міністрів і уповноважена особа відповідним чином підписувала, ну, і це буде враховано в майбутньому, ваше зауваження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, але принагідно, дійсно, сідайте, будь ласка, я тільки просив би, що, мабуть, це було б дуже правильно, якби розшифровувались підписи, хто підписав.

Пятницький, да? Але бажано, щоб коли нам подають на ратифікацію, щоб підписи були розшифровані: хто від імені уряду ставив його. Будь ласка, Олег Олексійович.

13:33:05

ГРАЧЕВ О.О.

Шановна Президія, шановні колеги.

Внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону про ратифікацію угоди між Урядом України та Урядом Республіки Сан-Марино про торгівлю та економічне співробітництво розглянуто на засіданні Комітету в закордонних справах і рекомендовано до прийняття Верховною Радою України. Від імені України угода була підписана 25 червня минулого року у Сан-Марино заступником міністра економіки України на той час – Пятницьким. Він там не був по туристичній візі, тому, так би мовити, то, що казав Бандурка не зовсім, не зовсім вірно.

Як вже казав заступник міністра, набуття чинності зазначеної угоди стане правовою основою для економічного росту і поліпшення рівня життя населення обох країн. Хочу підкреслити, що реалізація угоди не передбачає додаткових фінансових витрат з державного бюджету України, угода не містить положень, що суперечать чинному законодавству України і реалізація не обумовлює прийняття нових Законів, чи змін до чинного законодавства України. Головне науково-експертне управління підтримує ратифікацію угоди. Комітети з питань економічної політики, Управління народним господарством власності та інвестицій, та з питань Європейської інтеграції теж підтримують ратифікацію зазначеної квоти. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Тут ми вже домовилися про Регламент по одній хвилині для виступів тих, хто записалися. Так. Продовжуємо цю традицію – Юрій Соломатін, мікрофон, будь ласка. Потім - Василь Надрага.

13:34:53

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую, Юрій Соломатін.

Шановні колеги! Звичайно, я поважаю Сан-Маріно, але ще більш я полюбляю Україну. І тому хочу сказати, що зазначена угода вона є лише одним із невеличких кроків, які зміцнюють позицію України на Західному напрямку. Але було б ще краще якби що наші позиції зміцнювалися і на Східному напрямку і, насамперед, Туркменістані, насамперед, в Казахстані, насамперед в Росії від котрих ми залежимо в частині постачання енергоносіїв. А зараз цей акт є таким, який задовольняє потреби зміцнення на наших двосторонніх відносин. І я вважаю особисто, і наша фракція також, що таку угоду слід підтримати. Ми за. Спасибі.

ГОЛОВА. Василь Надрага. Немає. Володимир Яворівський, будь ласка, потім Іван Заєць – немає.

13:36:00

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський. Немає питань. Це маленька дуже мила країна, щось таке, як нашої пів області треба це ратифікувати. І я і мій колега Кендзьор щось дуже хотів запитати в мене лишився час, я хочу йому передати. Будь ласка.

ГОЛОВА. Будь ласка, мікрофон, Кендзьора.

ГОЛОВА. Картку перевірте.

Ваш мікрофон не включено. Картка встановлена невірно.

Тепер правильно все, будь ласка. Будь ласка, картка встановлена.

13:37:01

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція Народного Руху України.

Мені дуже хотілося співдоповідачеві задати запитання, яке стосувалося Сан-Маріно, рівня життя і так дальше. Я ніяк не можу второпати, Сан-Маріно, де ніколи не було радянської влади, немає сьогодні комуністичної партії і рівень життя незрозуміло такий високий, незважаючи на те, що не було тих факторів. Оце загадка. Вопросний вопрос, як казав один чоловік.

Дякую.

ГОЛОВА. Колеги, я прошу уваги. Юрій Соломатін потім дасть відповідь на це запитання. Ми зараз закінчимо. Це ж було звернення до… я перепрошую, до Олега Грачева було. Він дасть відповідь.

Іван Заєць, Віталій Шибко, мікрофон, будь ласка.

13:38:01

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Володимир Михайлович.

Віталій Шибко, соціалістична фракція.

Я хотів би, щоб ми, розглядаючи питання, я маю на увазі рамкові угоди, якою є ця угода, все-таки розуміли, що кожна країна для нас важлива. Так, я сьогодні можу деякі дані сказати. Там населення трошки менше чим у нашій країні депутатів – 28 тисяч, а площа – 61 квадратний кілометр.

Але на сьогоднішній день ця країна є важливою з точки зору туризму. Я думаю, що не тільки українці будуть, їздять сюди як туристи, а й скоро, якщо ми будемо певні мати умови, і громадяни цієї країни будуть їздити сюди.

А також я хотів підкреслити, що ця країна є важливою з точки зору проводження змагань по формулі номер один і якщо ми будемо мати можливості приймати участь у цих змаганнях, то, дійсно, нам ця угода буде доцільною і треба її, звісно, що нам зараз ратифікувати. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція української Народної партії, будь ласка.

13:39:14

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, Сан-Марино країна маленька, але економічне співробітництво справа велика і фракція української Народної партії буде голосувати за ратифікацію цієї угоди.

Я думаю, що сьогодні Верховна Рада суттєво просуває Україну по шляху співробітництва міжнародного і по шляху підняття, її просування на рівень міжнародних стандартів. Я думаю, що ми робимо сьогодні добру справу.

Тепер, стосовно запитання Кендзьора, він сказав, чому там такий високий рівень життя в Сан-Марино, там не було компартії, там не було революції, там не було того-то. А можливо саме тому, що там не було цього? Дякую.

ГОЛОВА. Голова комітету, було запитання і не було відповіді. Олега Грачова, будь ласка, мікрофон.

13:40:13

ГРАЧЕВ О.О. Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, Кендзьор і Черняк. Довідково. У Сан-Марино існує і працює компартія Сан-Марино, її чисельність складає майже 0,5 відсотка цієї країни. Це було два роки тому, коли я зустрічався особисто з генеральним секретарем компартії Сан-Марино. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу мобілізуватися до голосування.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про схвалення Закону України про ратифікацію угоди між урядом України та урядом Республіки Сан-Марино про торгівлю та економічне співробітництво. Реєстраційний № 0289. Прошу голосувати.

13:41:26

За-312

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію між урядом України та урядом Республіки Гамбія про торговельно-економічне співробітництво. Це аналогічний документ. Може зразу проголосуємо, якщо немає застережень?

Я ставлю на голосування про схвалення проекту Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Гамбія про торговельно-економічне співробітництво, реєстраційний номер 0298. Прошу голосувати.

13:42:21

За-307

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Республікою Білорусь про взаємне забезпечення захисту державних секретів. Будемо голосувати, немає застережень?

Ставлю на голосування пропозицію комітету про схвалення проекту Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Республікою Білорусь про взаємне забезпечення захисту державних секретів, реєстраційний номер 0299. Прошу голосувати.

13:43:08

За-294

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Переходимо до розгляду питань, які стосуються агропромислової сфери. Я просив би, щоб ми оперативно попрацювали, продовжити нашу роботу на 15 хвилин.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (щодо пального для сільгоспвиробників).

Олег Юхновський, будь ласка. Анатолій Семинога від комітету буде. Дуже коротко давайте, шановні колеги.

13:43:48

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую. Олег Юхновський, фракція Народної партії.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги!

Проект закону, реєстраційний номер 8088, про внесення змін до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір” розроблено з метою подолання кризової ситуації, що склалася у сільському господарстві внаслідок підвищення цін на нафтопродукти та періодичне штучне створення дефіциту пального на вітчизняному ринку в періоди підготовки та проведення комплексних сільськогосподарських робіт. Лише протягом 2005 року оптові ціни на дизпаливо зросли з 2850 гривень до 3600. Таке підвищення призвело до додаткових витрат при виробництві сільськогосподарської продукції, катастрофічного вимивання обігових коштів, суттєвого збільшення собівартості сільськогосподарської продукції.

Для порівняння. У 2003 році вартість продуктів, використаних сільськогосподарськими виробниками для виробництва продукції рослинництва склала 1,6 млрд. гривень. А їх частка у собівартості продукції рослинництва 15 відсотків. У 2004 році вартість спожитих нафтопродуктів 2,2 млрд. гривень і 16,2 відсотка відповідно. У 2005 році очікувана вартість нафтопродуктів, спожитих для виробництва продукції рослинництва, складе 4,3 млрд. гривень, а їх частка в структурі собівартості зросте до 28 відсотків.

Подальше підвищення цін на нафтопродукти може призвести до втрати конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції не лише на зовнішньому, а й на внутрішньому ринку. Запропонований проект Закону про внесення змін до статті п'ять Декрету Кабінету Міністрів України про акцизний збір передбачає встановлення порядку, згідно з яким дизельне паливо та бензин А-76, які будуть реалізовуватися виключно для потреб сільського господарства, звільняються від сплати акцизного збору.

Такий порядок створює рівні умови для нафтопереробних підприємств незалежно від їх форми власності та господарювання та стимулює відпуск пального для потреб села за заниженими цінами. Обсяги та контроль за реалізацією зазначених нафтопродуктів сільськогосподарським товаровиробникам встановлює Кабінет Міністрів України. Реалізація даного проекту призведе до зменшення надходжень від сплати акцизного збору до Державного бюджету у сумі 60 млн. євро. Проте зазначений обсяг коштів буде компенсовано зростанням обсягів виробництва продукції сільського господарства та продуктів харчування, покращання фінансово-економічного стану сільськогосподарських підприємств, створенню додаткових робочих місць, збільшення відрахувань до соціальних фондів.

Опрацьовуючи проект Закону, я уважно вивчив світовий досвід і зауважу, що така практика існує в багатьох розвинених країнах світу, в тому числі Європейського Союзу. Прошу підтримати проект Закону про внесення змін до статті п'ять Декрету Кабінету Міністрів України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також, сідайте , будь ласка.

Від комітету Анатолій Іванович Семинога буде виступати, будь ласка.

13:46:43

СЕМИНОГА А.І.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги народні депутати!

Законопроектом, який сьогодні розглядається, пропонується звільнити від оподаткування акцизним збором бензин моторний А-76 та дизельне паливо, яке поставляється сільськогосподарським товаровиробникам.

Реалізація нафтопродуктів без сплати акцизного збору для потреб села тільки на проведення весняно-польових робіт призведе до втрат бюджету у сумі більше 350 мільйонів гривень. Законопроектом не передбачені джерела покриття втрат до бюджету.

Міністерство фінансів України не підтримує зазначений законопроект. У висновках Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради від 10 жовтня 2005 року висловлені зауваження щодо вищезгаданого законопроекту. Народні депутати члени комітету вважають, що є проблема по забезпеченню сільськогосподарських виробників нафтопродуктами. Але запропонований законопроектом механізм є неефективний, який призведе до корупції, в результаті чого пальне не дійде до …………..виробників.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 17 жовтня розглянув зазначений законопроект і рекомендує Верховній Раді України його відхилити.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Шановні колеги, будемо обговорювати чи будемо визначатися щодо рішення? Ні, ну зараз. Можливо у нас записалися… можливо таким чином попросити вас. У нас записалися 7 народних депутатів. Якби вони по хвилині обгрунтували кожен свою тезу і після того ми б перейшли до розгляду питань. Нема заперечень? Значить, ваша одностайна підтримка є.

Юрій Соломатін, будь ласка, мікрофон.

13:48:37

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, я хотів би звернути увагу на деякі дрібнички, бо такими дрібничками вимощена дорога до аду.

Насамперед, чіткого немає визначення хто може бути зарахований до сільгоспвиробника. Такого поняття, чітко визначеного, юридично бездоганного не існує. Тому потягнуться до цих пільг дуже багато різних дуже багато різних структур.

Друге. Ці структури отримують це пальне, але ж вони будуть і безконтрольно ним користуватися і навіть перепродавати. Ми знаємо, як та нафта і газ, яка потрапляє на Україну, дуже багато охочих є перепродавати її за кордон. Це ще одне питання.

І третє питання – це немає висновку Мінфіну з цього приводу: що ми втрачаємо і що ми отримаємо як позитив з цього законопроекту. І хотілося б дізнатися від Мінфіну, що воно таке. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України. Мікрофон, будь ласка. Михайло Васильович, будь ласка, мікрофон ваш.

13:49:44

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, безумовно, що є деякі зауваження щодо цього законопроекту. Але в першому читанні фракція Соціалістичної партії буде його підтримувати. Тому що безперечно, але до цього законопроекту після його прийняття як закону потрібно, щоб Кабінет Міністрів чітко визначився з положенням, хто все-таки відноситься до категорії сільгоспвиробників, хоча, ми знаємо, згідно Закону про сільгосппідприємства, хто є сьогодні сільгоспвиробником.

Але те, що сьогодні потрібно приймати цей закон, безумовно, ми переконані. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

13:50:41

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, безусловно, тема, которая сегодня обсуждается, достаточно важна, потому что село и нефтепродукты были, есть и будут. И поэтому, безусловно, мы должны решать вопрос о том, каким образом наше село будет с горюче-смазочными материалами. Единственный вопрос, который возникает, когда мы обсуждаем эту тему, - это вопрос, почему у нас в законе не определено, что такое «сельхозпроизводитель». Я думаю, это может быть проблемой.

Поэтому думается, что эта тема должна быть отработана, дабы избежать всевозможных вариаций, связанных со злоупотреблением. Потому что, сколько у нас существует сельскохозяйственных фирм на бумаги, имеющих печати одного директора и одного главного бухгалтера – и больше никого.

Поэтому думается, что, в первую очередь, говоря о том, что село должно иметь нефтепродукты, мы должны, с одной стороны, настаивая на этом, четко понимать: не должно быть никаких поводов для злоупотреблений. Спасибо.

ГОЛОВА. Ратушний, фракція Української народної партії.

13:51:39

РАТУШНИЙ М.Я.

Шановні колеги, шановні сільгоспвиробники!

Скільки я в цих стінах, завжди я пам’ятаю, що під закликами „Село гине!” заявляють перед посівною і перед жнивами, що ми повинні помогти сільгоспвиробнику.

Як правило, ця допомога не доходить до сільгоспвиробника. Те, що пропонується, це, фактично, один із способів, що було сказано від комітету, можливої корупції. Ми пам’ятаємо, як вже обіцяли пальне якогось окремого кольору. Тобто механізми, запропоновані в законопроекті не передбачають фактів зловживань. Не буде надходжень до бюджету, я впевнений, не дійде це пальне, дизельне і А-76, не дійде до сільгоспвиробника.

Тому Українська народна партія, наша фракція може лише голосувати, якщо до другого читання будуть чітко розроблені механізми, щоб не було зловживань і використання заниженого пального для корупційних і спекуляційних цілей. В цій редакції це не передбачено. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Микола Нощенко, фракція „Вперед, Україно!”, будь ласка.

13:52:51

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко Микола, 160-й виборчий округ, Сумщина, народний блок Володимира Литвина.

Якщо брати ресурс і запаси України, то його вдосталь вистачає як для населення, пільгова категорія, так і для сільгоспвиробника. Але при цьому ми повинні мати політичну волю це зробити.

Механізм яким чином? Знайти того сільгоспвиробника, яким чином йому надати можливість користуватися цією пільгою – це діло техніки.

Цей законопроект цього не передбачає. Він передбачає зменшення акцизного збору на сумнівні схеми, що призведе, у першу чергу до ненадходження до бюджету, до речі, висновків Міністерства фінансів з цього питання немає, а також користування цими схемами усіма суб’єктами господарювання. Ми не будемо підтримувати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Аніщук. Немає.

Володимир Черняк, будь ласка, мікрофон.

13:54:04

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати, в економічній політиці не існує однозначно позитивних і однозначно негативних рішень. Ну, я б наголосив на першому, не існує однозначно позитивних рішень, завжди існує певний баланс позитиву і негативу. Як раз мистецтво економічної політики полягає в тому, щоб збалансувати і визначитися: чого більше.

У мене є сумніви стосовно правильності висновку профільного Комітету. Існує проблема забезпечення сільського господарства нафтопродуктами, її треба вирішувати. В даному випадку ідеться про перше читання, концептуально. Я думаю, можна підтримати. Але в процесі підготовки до другого читання треба чітко визначитися з двома питаннями. Перше, що таке сільгоспвиробник? І друге, відпрацювати механізм в процесі підготовки до другого читання механізм використання нафтопро…

ГОЛОВА. З мотивів голосування, Яворівський, будь ласка. Потім уряд дуже коротко.

13:55:22

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, це той типовий законопроект, на якому можна червоними літерами написати: „Увага, корупція!”

Давайте, по-перше, тут вже говорили проте, що жодного грама бензину до фермера, до селянина ніколи не дійде. Він розтечеться десь тут у Києві, на рівні області, може щось там трішки капне в район.

Мета його яка? Здешевити сільгосппродукцію, така ж його мета. Гаразд, допустимо, що навіть, цей бензин там десь трішки дотече до фермера. Все одно потім, цей же ж фермер буде продавати сировину. Потім з цієї сировини буде товар. Який піде на ринок. Ціна все одно повернеться, тобто на кількох ланцюгах, хтось буде на цьому наживатися. Ні в якому випадку не можна за цей законопроект голосувати. Ну, просто таки ні в якому. Я не бачу, за що зачепитися, щоб би можна було натиснути кнопку „за”.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, уряд. Одну хвилиночку, шановні колеги.

ОПЕРЕНКО Г.М.

У нас як раз… Державна податкова, заступник голови Оперенко Григорій Миколайович.

Якраз така ситуація, що у нас різні погляди в уряді, я хотів би вам нагадати ситуацію, яка склалася, коли було звільнення від акцизу, кофе, горілка через що йшло і, де залишаються ці кошти. Вони залишалися в суб’єктів підприємницької діяльності.

Тепер я хочу вам нагадати те, хто являється платником акцизного збору. Являються нафтопереробні заводи і нафтотрейдери – це крупні підприємства, крупні поставки до сільхозвиробника буде давати посередник, який, дійсно, там його не уловиш і ніякий правоохоронний орган незабезпечений від слідкування, походження і використання цього нафтопродукту. Це перше.

Друге. Ви зрозумійте, ми даємо таку змогу, хай не хочу всі чесні, більшість чесних, але хто забороняє тому ж сільхозвиробнику і псевдо виробнику торгувати цим бензином і перепродувати, і воно поять попаде в заправки і буде вже коштувати ціну, яка ринкова ціна. І, яка там буде…

Я прошу підтримати все-таки рішення профільного комітету в частині не прийняття цього закону.

ГОЛОВА. Будь ласка, Міністерство аграрної політики.

ДИМЧАК І.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати!

Перший заступник міністра аграрної політики Димчак Іван Микитович.

Ми говоримо так, що є така індійська поговірка: «Під світлом однієї й тої ж самої лампади один робить добре, другий робить зло». Ми говоримо, що європейський принцип повинен йти до нас в питанні розвитку сільського господарства, в цьому році аграрний комплекс витратить 5 мільярдів коштів на паливо, що більше 2,6 проти минулого року. Ця вся дотація, яка отримана на програму 1,7 мільярда це з’їдає лише паливо. Принцип такий я розумію, що в законі все виписати не можна. І не треба, я розказую принцип, європейський принцип для того, щоб всі, хто має землю, отримали паливо з розрахунку нормативу, допустимо, буде 50-70 літрів солярки. Вони отримують, має він сто гектарів землі, отримує норматив 7 тонн солярки. Він отримує це паливо за пільговою ціною. І все починається з землі і тоді, якщо буде визначений оператор в області, який буде знати, що треба поставити на область 5 тисяч тонн солярки, він її поставляє і бере свої витрати на доставку, а решта – ціна базова одна. Це нормальний закон, який є в Європі, який є в багатьох країнах світу. Це нормальний на гектар, а норматив, тут написано, в законі написано так: що Кабінет Міністрів порядок поставки сільгостоваровиробникам, виробленим на території України бензину моторного … Кабінет Міністрів. Буде визначено перелік підприємств, буде визначено ті, які мають землю.

Я прошу депутатів, давайте підтримаємо. Почнемо з чогось, не обіцянок, а робити конкретні кроки.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги …

ДИМЧАК І.М. Підтримати, голосувати „за”.

ГОЛОВА. Нощенко, будь ласка, мікрофон. Зараз, одну хвилинку.

14:00:04

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко Микола, 160 виборчий округ, Народний блок Володимира Литвина.

Володимир Михайлович, є прохання з процедури такого. Тільки що прозвучало у доповідачів, що в уряду є дві думки. То в який спосіб буде уряд розглядати після того як ми його приймемо в першому читанні? Яке рішення він прийме?

Я би хотів би перш ніж ставити на голосування, дати можливість уряду визначити свою позицію, думку і вийти в цей зал з конкретним розрахунком, що втратить бюджет, що одержить сільгоспвиробник і що одержить взагалі економіка нашої України? Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки у нас тут виникли розбіжності в залі, давайте знайдемо … рішення, приймемо за основу, а потім будемо доопрацьовувати. Ну, Хмара, будь ласка, мікрофон. Відмініть голосування.

14:01:08

ХМАРА С.І.

Степан Хмара, Українська народна партія.

Шановні народні депутати, оскільки у уряду немає одної думки, це є абсолютно ненормально, то я вношу пропозицію зняти цей законопроект сьогодні з розгляду, повернути в уряд, хай уряд визначиться, а якщо взагалі по цьому проекту, то це явно, відверто, нахабно корупційний законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу уваги. Давайте розглянемо на предмет прийняття за основу, а потім далі будемо визначатися, яке нам остаточне рішення прийняти, бо точки зору є різними. Давайте прислухаємося до тих, хто пропонує прийняти.

Вноситься на голосування пропозиція, про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про акцизний збір щодо пального для сільгоспвиробників. Реєстраційний 8088. Прошу голосувати.

14:02:20

За-186

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Комуністів – 55, „Регіони України” – 24, Народна партія – 41, „Наша Україна” – 4, Блок Тимошенко – 7, СПУ – 24, Українська Народна партія – 3, „Вперед, Україно!” – 14, СДПУ(о) – 0, „Єдина Україна” – 4, „Реформи і порядок” – 0, ПППУ – 0, Народний Рух України – 0, позафракційні – 10.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту Закону, реєстраційний № 8088, прошу голосувати. Пропозицію вносили і я маю реагувати.

14:03:16

За-173

Рішення не прийнято.

Будь ласка, пропозиція, Черняк.

14:03:36

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, існує проблема і її треба вирішувати. Дійсно, в усьому світі, приблизно таким шляхом її вирішують, але у нас, дійсно, можливі серйозні зловживання.

Є пропозиція, у зв’язку з цим, винести на повторне перше читання і нехай уряд між собою домовиться: Міністерство аграрної політики і фінансів. Нехай механізми відпрацюють і тоді ми його знову розглянемо.

Дякую.

ГОЛОВА. Я вношу пропозицію на направлення на повторне перше читання проекту Закону (реєстраційний номер 8088) про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір” (щодо пального для сільгопвиробників). На повторне перше.

14:04:32

За-216

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про ресурсне забезпечення сільського господарства нафтопродуктами, реєстраційний номер 7431.

Рудьковський доповідач. Від комітету буде доповідати Володимир Лещенко.

14:04:57

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Забезпечення сільського господарства нафтопродуктами є одною із болючіших проблем, з якою стикається українське село кожний рік.

Ми багато аналізували цю ситуацію і запропонували все-таки основний акцент зробити на нафтопродуктах, вироблених із української нафти та нафтового конденсату. В Україні виробляється 3 мільйони тонн нафти і 1 мільйон тонн конденсату. Для сільського господарства потрібно трохи більше, а ніж мільйон 700 тонн нафтопродуктів.

Ми пропонуємо нафту і газовий конденсат, який виробляється на українських підприємствах, де держава має частку більше 50 відсотків, тобто контролює ці підприємства, направити за рішенням Кабінету Міністрів на переробку на українських нафтопереробних заводах, щоб ця продукція не вивозилася.

А, по-друге. Дизельне пальне вироблене із зазначених нафтопродуктів має реалізуватися виключно сільськогосподарським товаровиробникам за цінами, граничний рівень яких встановлює Кабінет Міністрів або уповноважений ним орган.

Ця практика, до речі, існує і в деяких інших європейських державах, коли національні нафтопродукти і продукція з них по собівартості плюс певний відсоток рентабельності направляється для забезпечення сільського господарства. Навіть такі нафтопродукти у Франції фарбують відповідною фарбою для того, щоб не було спекуляцій при реалізації їх, скажемо, для інших категорій споживачів.

Забезпечення такої реалізації такої програми дасть стабільно для українського сільськогосподарського споживача дизельне пальне максимум по ціні дві гривні, дві нуль п'ять. При таких стабільних цінах на дизельне пальне, я думаю, що сільське господарство завжди буде рентабельним і підніматися з колін.

Та ж ситуація, яка сьогодні є .коли ми прив'язані до світової ціни і фактично робимо наше сільське господарство неконкурентноздатним, не є з точки зору нашої позиції. Фракції соціалістів розумним. Ми повинні використати національні переваги для того, щоб сільське господарство наше було конкурентноздатним. Спасибі.

Якщо є запитання, я готовий відповісти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є, але процедура інша.

Будь ласка, Лещенко Володимир від Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

14:08:10

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув проект Закону про ресурсне забезпечення сільського господарства нафтопродуктами, внесений народним депутатом України Рудьковським.

Законопроект спрямований на захист економічних інтересів вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та створення умов для їх стабільного забезпечення нафтопродуктами. Комітет підтримує зазначений законопроект. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку також вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути взятий за основу. З огляду на вищезазначене комітет пропонує Верховній Раді прийняти зазначений законопроект за основу в першому читанні.

І Адам Іванович, в зв`язку з тим, що залишилося декілька хвилин, справа в тому, що Володимир Михайлович не дав мені слово з процедури, а я нагадую, вчора я говорив про те, що спалах куриного грипу зафіксований вже за 10 кілометрів від кордону України, а м`ясо курине і продукти переробки везуть і легальним, і контрабандним шляхом. Тому я вніс проект закону №8290 і пропоную його, щоб невідкладно поставити для включення в порядок денний і проголосувати, щоб тимчасово припинити ввезення м`яса птиці і продуктів переробки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте рішення комітету з цього приводу. Сьогодні будуть засідання. Буде рішення комітету, ми завтра зможемо до нього повернутися.

Так, шановні колеги, скорочена процедура: 2 – за, 2 – проти. Будемо обговорювати чи голосуємо? Голосуємо.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про ресурсне забезпечення сільського господарства нафтопродуктами. Реєстраційний номер 7431.

14:10:25

За-125

Так, запишіться з мотивів. Три хвилини. З мотивів запишіться, це були записані на обговорення, це інша процедура вже.

Так, будь ласка, Лещенко. Корсаков наступний.

14:10:48

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановні народні депутати України, ну ви звичайно всі добре знаєте, що аграрний сектор і особливо сільське господарство знаходиться у надзвичайно тяжкому, кризовому стані. Потрібно не оголошувати наступний рік Роком села і сільського господарства, а потрібно негайно допомагати селу, щоб воно вийшло з кризи. Негайно! Тому я все-таки прошу народних депутатів, подумайте уважно над тим, що треба допомогти селу і ще раз, Адам Іванович, я прошу повернутися до голосування і проголосувати за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Корсаков.

14:11:28

КОРСАКОВ О.Я.

Пеклушенко слово, Адам Иванович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Олександра Пеклушенка.

14:11:35

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Пеклушенко, фракция «Регионы», Запорожская область.

Уважаемые коллеги, сегодняшний день – это день села. Мы готовили этот пакет законопроектов с вами с надеждой на то, что мы исправим трагическую ситуацию на селе.

Адам Иванович, в зале не хватает народных депутатов. Мы ставим под угрозу все, что наработано Верховным Советом.

Поэтому я предлагаю, учитывая, что мы по времени не сможем рассмотреть весь пакет, весь этот пакет перенести на завтра.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутатів не вистачає, але фракція «Регіони» майже в повному складі і дала 23 – «за», а 24 – «проти». Так що працюйте з фракцією.

Будь ласка, Бандурка Олександр.

14:12:23

БАНДУРКА О.М.

Шановні колеги, закон, безумовно важливий, але має ряд юридичних неохайностей. В разі його прийняття встановлюється неможливість суб’єкту господарювання самостійно вибирати контрагентів щодо здійснення підприємницької діяльності, що протирічить статті 13 Конституції України. Це перше.

Вводиться така термінологія: «спеціальні порядки виробництва, використання та реалізації нафтопродуктів, вироблених із нафти власного виробництва». Що це таке за «спеціальні порядки виробництва», хто їх буде встановлювати і кому вони будуть слугувати?

Поняття сільськогосподарського товаровиробника. Це третє. Він різний. Це і бабуся, яка вирощує цибульку на двадцяти сотих, і магнат, який має п’ять чи 10 тисяч гектарів землі.

І останнє: подати уряду законопроект, що випливає з цього закону. Знову ж таки, ну, це ж зовсім нісенітниця, якщо будемо брати… Не можна так приймати закони.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Мельничук.

14:13:35

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, шановні радіослухачі і шановні селяни!

Ми обов’язково, фракція соціалістів, доведе до вашого відому, які фракції і як підтримували селян по цих двох законопроектах, бо в нас іноді назва дуже така цікава – „партії”, а щодо підтримки свого селянина, то вони завжди знаходять аргументи.

І які аргументи? Ми обрали Президентом України Віктора Андрійовича Ющенка, за нього проголосував народ України, ми маємо уряд, якому довірили, який формувався на принципах „коаліція „Сила народу”. То скажіть мені, будь ласка, про яку корупцію ми ще говоримо в державі? Значить, ми її не подолаємо ніколи, значить, ті, хто сидять в урядовій ложі, крім представників Міністерства АПК, це не ті люди, кому ми довірили. Оце – ганьба для нас всіх.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба вибірково, досить прискіпливо створювати коаліції, тоді не буде звинувачень один до одного.

Так, шановні колеги, пропозицій ніяких не прозвучало, крім того, що завтра продовжити, крім того, щоб завтра продовжити розгляд питань, пов’язаних із селом.

Завтра питання, які сьогодні стосувалися аграрного сектору і не розглядалися, після другого читання будуть розглядатися.

Так, шановні колеги, перед тим, як попрощатися, хочу зробити ще одне оголошення. Будь ласка, зараз підійдіть до столів реєстрації і одержіть ще одну таблицю – остаточний варіант проекту Закону про Державний бюджет, який ми з вами будемо розглядати.

Так, ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. О 15-й годині – робота у фракціях.

Завтра розпочинаємо нашу роботу, як завжди, о 10-й годині.