ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 грудня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу шановні колеги підготуватися до реєстрації.

Ввімкніть систему „Рада”.

10:02:43

Зареєструвалося  в сесійній залі 407 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата Катерини Самойлик. Давайте привітаємо нашого колегу і побажаємо успіхів при гарному здоров’ї.

Шановні колеги! Оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід із депутатської фракції Партії „Регіони України” Кирила Поліщука.

Шановні народні депутати! Вчора на засіданні Погоджувальної ради ми визначилися щодо переліку законопроектів, які маємо сьогодні розглянути, розклад засідань на вівторок перед вами. Переходимо до нашої роботи.

Оголошується до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій) (друге читання).

Супрун Людмила Павлівна, будь ласка, виконуючий обов’язки голови комітету.

Шановні народні депутати! Зараз бюджетний комітет разом з представниками уряду внизу проводять нараду, то давайте зараз розглянемо інші два питання, а що стосується цього законопроекту, а також бюджету, повернемося дещо пізніше. Немає застережень?

Оголошується до розгляду проект Закону про газ (метан) вугільних родовищ. Байсаров Леонід Володимирович, будь ласка. Пропонується такий регламент: для доповіді до п'яти хвилин, відповіді на запитання до доповідача до трьох хвилин, для обговорення і прийняття рішення п'ять хвилин. Давайте хоча б хвилин 10, якщо нема застережень. Немає? Так, будь ласка, Леонід Володимирович.

10:05:34

БАЙСАРОВ Л.В.

Шановні народні депутати! Дозвольте докласти про ті завдання, які ставилися при написанні даного законопроекту. На даний момент вугільні підприємства можуть забезпечити Україну не тільки вугіллям, але й газом. Світова практика і досвід багатьох країн показують, що можна не тільки успішно боротися з метаном, а й використовувати його на промислових цілях: на теплових електростанціях, металургійних і хімічних заводах, як пальне для автотранспорту і побутове паливо.

У Сполучених Штатах Америки успішно працюють технології, що дають можливість добувати його з родовищ як до розробки вугільних шарів, так і в процесі експлуатації. За даними Інституту газу США світовий видобуток вугільного метану в 2010 році повинен зрости до 610 млрд. кубометрів у рік. А це – 20 відсотків загального видобутку природного газу.

Вочевидь для вугільної промисловості України, де метановий фактор –причина багатьох її проблем, це шлях найбільш оптимальний. За підрахунками вчених українська частина донецького басейну містить до 20 трильйонів кубометрів метану. І вже зараз можливо добувати до трьох мільярдів кубометрів на рік.

При цьому не тільки вирішується проблема безпеки праці гірників, а й добувається надійний екологічно чистий енергоносій. Тисяча кубометрів метану по тепловій здатності дорівнюється тонні найбільш калорійного вугілля. Разом з тим, майже весь величезний потенціал метану вугільних родовищ залишається задекларований тільки на папері та приносить негативний ефект. З двох сотень шахт України 87 відсотків небезпечні по газу. І найбільш трагічне те, що держава на сьогодні контролювати цей процес не в змозі. Видобуток і переробка газу налагоджені настільки слабо, що шахтний метан у буквальному значенні слова викидається на вітер.

Окрім цього, виділення метану у повітря викликає значне погіршення екологічного стану навколишнього природного середовища. До відома, метан є одним із 6 основних парникових газів, що за столітній період здатні утримувати тепла в атмосфері в 20 раз більше, ніж вуглекислий газ. Протягом останніх 2 століть концентрація метану в атмосфері збільшилась більше, ніж у двічі. При цьому, в Україні в процесі видобутку вугілля викиди метану складають 80 відсотків від усіх викидів метану в енергетиці.

Незважаючи на все це, жоден закон не регламентує видобуток вугільного метану і його подальше використання. Єдиний закон, що згадує про вугільний метан, це закон про альтернативні види рідкого і газового палива. Згаданий законом вугільний метан лише відноситься до альтернативного виду палива.

Запропонований законопроект закладає основу для створення і розвитку метановидобувної галузі, надасть можливість значно послабити залежність наших підприємств від постачання палива та енергетики з-за кордону. Більш того, необхідно розроботки даного проекту випливає з вимог Кабінету Міністрів України по підвищенню безпеки роботи на вугільних шахтах. Оскільки на сьогодні в Україні практично не існує метанової індустрії, а окремі підприємства вугільної галузі, які самостійно вирішують проблему метану, використовують при цьому не бюджетні кошти, можливо вважати, що витрат для бюджету не буде, а навпаки реалізація положень законопроекту забезпечить зменшення витрат бюджету за рахунок зменшення фінансування на ліквідацію наслідків аварії на вугільних шахтах, зменшення обсягів імпортування природного газу, скорочення відрахувань на фінансування екологічних програм, скорочення витрат на закупку енергетичних ресурсів для комунальних потреб та задоволення побутових потреб, створення нових робочих місць.

Зауваження, що висловлювались по цьому законопроекту Головним науково-екпертним управлінням стосується не ідеї закону, а техніко-юридичного коректування тексту. Мова в основному йде про назви окремих розділів і конкретну вказівку організації, що контролює виконання закону. Дані пропозиції будуть враховані при подальшій роботі над проектом. У зв`язку з усім вищесказаним прошу вас, шановні колеги, підтримати законопроект голосуванням.

ГОЛОВА. Дякую. Доповідь закінчено. Шановні колеги, запитання. Будь ласка, запишіться, якщо такі є. Три хвилини.

Будь ласка, Ярослав Сухий, ваше запитання.

10:09:58

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, „Регіони України”, фракція Партії „Регіонів”.

Шановний Леонід Володимирович, я думаю, що в цьому сесійному залі ні в кого не буде сумніву стосовно високої актуальності і значимості вашого законопроекту, особливо в руслі необхідності досягнення і збереження національної енергетичної безпеки. Це дійсно питання номер один, враховуючи те, що нова помаранчева влада взяла і хворої голови ліквідувала Державний комітет з енергозбереження.

Але скажіть, будь ласка, стосовно оцих застережень, які мають місце, до вашого законопроекту: яким чином норми вашого законопроекту, нинішнього законопроекту і в послідуючому в процесі реалізації цього закону будуть кореспондуватися з нормами екологічного законодавства, нормами екологічної безпеки? Яким чином впровадження цього закону буде сприяти екологічній безпеці чи, можливо, будуть певні труднощі?

БАЙСАРОВ Л.В. Дякую за зауваження. І вибачаюся.

Я должен сказать о том, что решение этого закона вообще позволит комплексно подойти к проблеме метана. Это то Киотское соглашение, в которое мы сегодня входим, и та экологическая безопасность, которая сегодня есть в Украине. Выбросы метана идут всегда, и сегодня в Центральном Донбассе есть такие случаи, когда он даже проникает в жилище. И технологии добычи газа метана в Украине промышленной нет. И этот закон будет решать не только безопасность, он будет решать экологическую систему, и мы получим дешевый энергоноситель для хотя бы бытового топлива, которого сегодня, естественно, не хватает.

ГОЛОВА. Віктор Мироненко, фракція комуністів. Будь ласка, ваше запитання.

10:11:47

МИРОНЕНКО В.А.

Мироненко, фракция коммунистов.

Фракция Компартии Украины будет поддерживать данный законопроект, но следующий вопрос просьба осветить. Какой конкретно центральный орган исполнительной власти будет заниматься непосредственно регулированием вот этих вопросов, которые отражаются в законопроекте? Это первое.

И второе. Скажите, пожалуйста, как вы относитесь к позиции правительства и Президента, касающейся данной проблемы?

И последнее. На ваш взгляд, не кажется ли вам, что все-таки с Россией политика проводится конфронтационная, вредная во всех отношениях, в том числе в отношении энергетической безопасности Украины? Спасибо.

БАЙСАРОВ Л.В. Спасибо. Я должен сказать о том, что законопроект направлен на то, чтобы Кабинет Министров разрабатывал и исполнял те законы, которые мы с вами здесь примем. И все вот эти нюансы, которые здесь есть – это прерогатива будет Кабинета Министров о положении по изучению добычи и реализация метана на основании того Закона, который мы примем здесь в законодательном порядке.

Второе, я должен сказать, что позиция и Правительства и всех руководителей Украины должна быть однозначной. Не только экологическая безопасность, а безопасность промышленная, безопасность при добыче угля, метана, которого сегодня выделяется до 300, 400, есть предприятия, метров кубических в минуту на одну тонну добычи. Понимаете, заставляет нас сегодня хоть с опозданием, но принимать этот закон. И этот закон в какой-то мере, вообще-то работает на экономическую независимость Украины и я думаю, что то, что будет добываться, а его добывают сегодня и в Польше и в Америке в достаточном количестве, будет способствовать то, о чем вы сегодня сказали. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка, час вичерпаний.

Шановні колеги, переходимо до обговорення. Так, записалися 9 народних депутатів. Будь ласка, Юрій Соломатін. Підготуватися Михайлу Волинцю.

10:14:14

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, Комитет по вопросам екологической политики, природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы.

Уважаемые коллеги, безусловно, предложенный нашему вниманию законопроект является актуальным, но по сути своей и по масштабам своего действия в решении проблемы энергетической безопасности Украины, масштабы этого проекта все равно, что мертвому припарка. Поэтому я соглашаюсь с теми вопросами, которые предложил нам наш коллега, народный депутат Украины Виктор Мироненко.

Невзирая на это, проблема рационального использования метана угольных месторождений безусловно является актуальной. Мы на комитете рассмотрели этот законопроект, поддержали его. Надо подобного рода деятельностью, утилизацией метана, заниматься, и это будет нормальное, разумное природопользование.

А на сегодня этот метан больше в мнении нашего общества связан с той бедой, которая время от времени приходит на шахту Украины, когда в связи с нарушением правил техники безопасности происходят взрывы и гибнут шахтеры.

Поэтому в той проблеме, которую предложил наш коллега, представитель Донецкого региона, есть и другая сторона – не только утилизация метана угольных месторождений, но и одновременно создание более безопасных условий труда для шахтеров и одновременно создание более комфортной психологической атмосферы в этом регионе с тем, чтобы шахтеры, спускаясь в шахту, опускаясь в забой, знали, что они работают в безопасных условиях, и не только в безопасных условиях, но и этот метан работает на общество, работает на Донецкий регион, работает на наше государство.

С учетом изложенного я хочу подчеркнуть, что фракция коммунистов безусловно поддерживает этот законопроект. И мы надеемся, что шахтеры с пониманием отнесутся к нашей позиции и будут поддерживать в решении многих других вопросах нашу фракцию и нашу Коммунистическую партию Украины, родную Коммунистическую партию. Спасибо.

ГОЛОВА. Михайло Волинець, фракція БЮТ. Підготуватися Володимиру Яворівському.

10:17:10

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Михайло Волинець, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, даний законопроект має надзвичайно актуальне значення сьогодні для України в умовах кризового стану в енергетиці, в першу чергу проблема з газом, і з точки зору екології, з точки зору безпеки на вугільних шахтах. Вдумаємося, тільки за останніх 14 років загинуло на вугільних шахтах більше 4 тисяч шахтарів. І переважна частина, 90%, загиблих це від вибухів газу метану. Це перше.

По-друге, парникові ефекти. В Україні викиди газу метану із парникового ефекту складають 35%. Третє питання, це використання газу метану в народному господарстві. Приклад – шахта Засядько. Коли шахта повністю забезпечує себе власними потребами, газом метаном, електроенергією, яка виробляється з газу метану, і теплом. І крім того половина цієї кількості віддається на те, щоб забезпечити теплом і газом місто. Крім того газ метан використовується сьогодні як пальне для автомобілів і інших видів транспорту.

В Україні в вугільних пластах і навколишніх породах сьогодні вміщується біля 20 трильйонів кубічних метрів газу метану. Якщо сьогодні розгорнути програму підтримки цього законопроекту, змінити приблизно7-8 законопроектів і забезпечити відповідне фінансування, то можливо сьогодні в Україні видобувати більше 3 трильйонів кубічних метрів газу метану. Це в той час, коли сьогодні Україна видобуває щорічно 17 трильйонів кубічних метрів. І тому сьогодні необхідна і фінансова підтримка цьому законопроекту, тому що без державної підтримки його розгорнути просто неможливо.

Я був учасником 5 Світового конгресу з видобутку газу метану з пластів і використання їх в народному господарстві, який відбувався в Сполучених Штатах Америки, відвідав всі установки, де ведеться видобуток газу метану і бачив, що держава там забезпечує відповідні заходи для того, щоб цей законопроект міг розгортатися і був в дії. Наприклад, зміна до оподаткування. Наприклад, в саму першу чергу треба змінити систему оподаткування, надати фінансову підтримку, забезпечити бюджетне фінансування цього проекту. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Володимир Яворівський.

10:20:09

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Блок Юлії Тимошенко, Комітет з питань свободи слова.

Шановні виробники законів, і, шановні наші виборці! Кажуть, що розумні люди платять не екзаменаторам, а набагато вигідніше платити репетиторам.

Таке враження, що у нашого українського з вами суспільства рудимент совкізму, який довів до того, що ми цей законопроект приймаємо так пізно, його потрібно було приймати десь у році 1992-1993 і не пізніше. Але ми сьогодні маємо, справді, пікову ситуацію і це є результат того, що цей закон раніше не був прийнятий.

Я б дуже хотів, щоб наші виборці зрозуміли ще і чому так сталося, а сталося через те, що абсолютно зрозуміло, що чиновникам нашим, урядовцям і прем’єрам впродовж цього тривалого часу було набагато вигідніше купувати газ у Росії, там були свої схеми, свої відкати, свої тіньові якісь оборудки і майже фактично ні копійки не вкладалося у добування нашої власної української нафти і газу.

Щодо цього законопроекту, то він для мене він дуже багатосторонній, по-перше, що він впливає, справді, на безпеку, національну безпеку України і ми можемо мати велетенську кількість метану, який можемо добувати сьогодні на шахтах. Але є і друга грань цього законопроекту чому за нього потрібно проголосувати. Тому, що він фактично, ми знаємо, що у нас на Україні вугілля, яке ми добуваємо, воно все з кров’ю шахтарською. Ви подивіться, скільки цих загибелів уже відбулося і, дай, Боже, щоб їх більше не було, але вони вже були через те, …цього всього, як правило, був же той самий газ метан. Через те, мені здається, що нарешті півень клюнув Україну і ми до цього законопроекту зараз повертаємося і я переконаний, що його потрібно приймати.

Я думаю, що так само за цим законопроектом має іти і наступний. Це все-таки ми повинні одважитися, врешті-решт, потратитися на це, як добрі хазяї в своїй державі і все-таки добувати нафту у шельфі наших морів. Я розумію, як це дорого. Я пригадую, коли Звягільський, коли ще виконував обов’язки Прем’єра, вже тоді ставилося питання. Але я розумію які великі гроші для цього потрібні.

Через те нам потрібно не економити на цьому, а зробити капіталовкладення великі і врешті-решт позбутися цього страшного шантажу, який ми сьогодні маємо з боку не Росії, а бездарних і нахабних російських політиків. Я в цьому не маю жодного сумніву. Ми проголосуємо за цей законопроект.

ГОЛОВА. Юхим Звягільський. А, Калінчук. Потім Звягільський.

10:23:14

КАЛІНЧУК В.А.

Калінчук, Одещина, фракція Народної Партії Народного блоку Литвина.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги!

Кожен з нас добре уявляє плату, яку змушені платити люди за чорне золото. Страшна статистика цієї платні, яка йде на вагу людських життів, обумовлена присутністю у забоях тихого вбивці, ім’я якому газ метан, що змушує повсякчас посилювати дорогоцінні заходи безпеки.

Узагальнюючи всі плюси і мінуси законопроекту, який ми розглядаємо, можна сказати, що найбільша його перевага заключається у тому, що автори запропонували шляхи як цього тихого вбивцю нейтралізувати, зробити годувальником населення.

Метан, як відомо, безцінне паливо, набагато дешевше від бензину чи дизельного пального, набагато екологічно безпечніше, про що знає кожний школяр. А величезні, фактично нерозроблені ресурси метану у вугільних родовищ відкривають перед економікою країни гарні перспективи.

Сьогодні у країні, яка задихається від енергодефіциту, перебуваючи в кабальній залежності від поставок енергоносіїв з інших держав недопустиме марнотратством є розвіювання за вітром мільйонів кубів цього безцінного за даних економічних умов голубого палива.

Чому ж наші недалекі сусіди з Західної Європи, як дбайливі господарі і вітряки запустять, і водяне колесо заставлять собі на користь обертатись, і сонячну батарею налаштують, і вишукують копійчину на інвестування технологій одержання метану при дегазації вугільних пластів і таке інше.

Виходячи з цього, фракція Народної партії, Народного Блоку Литвина пропонує підтримати даний законопроект, який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності у сфері підвищення рівня безпеки вугледобування шляхом вилучення газу та регулює відносини пов’язані з особливостями його подальшого використання.

Ухваливши цей законопроект, ми закладемо підвалини державної політики у сфері видобування та використання газу метану вугільних родовищ, визначимо законодавчо механізм державних гарантій стимулювання діяльності у сфері видобування та використання цього виду палива природної копалини, а також засади господарської діяльності у цій сфері.

Ми ще раз пропонуємо народним депутатам України підтримати цей законопроект у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Звягільський Юхим Леонідович, будь ласка.

10:25:50

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые народные депутаты.

Первое. Наши шахты, добывая уголь, для цели безопасности попутно извлекают путем дегазации метан. Поэтому добычу метана следует считать только его извлечение для утилизации.

Второе. Запрет добычи угля без утилизации метана допустим только для новых шахт вводимых в эксплуатацию с 2008 года.

Третье. Необходимо четко регламентировать организационные, экономические отношения, в том числе распределение дохода и прибыли между шахтой, ведущей дегазацию, и другими юридическими лицами, перерабатывающими, хранящими и использующими метан.

Четвертое. При установлении платы за недра и сбора за геологоразведку на метан, нужно учитывать, что его добыча из шахт значительно более трудоемки, чем из обычных газовых и даже шельфовых месторождений.

Пятое. Если через год после получения лицензий деятельность разрешения ею не начато или по истечению двух лет добыча газа не ведется, лицензия должна аннулироваться. Без такого ограничения не исключено замораживание газовых ресурсов страны на долгие годы. Проект нужно принять за основу для дальнейшей работы с учетом этих замечаний, которые я высказал. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати, обговорення проекту закону про газ (метан) вугільних родовищ завершено. Комітет пропонує прийняти за основу цей проект. Ця пропозиція ставиться на голосування. Прошу уваги! Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про газ (метан) вугільних родовищ. Реєстраційний номер 4451. Прошу голосувати.

10:28:25

За-354

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців та військовозобов’язаних, які призвані на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори. Доповідач Леонід Каденюк – заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони. Так, будь ласка, для доповіді до трьох хвилин, відповіді на запитання до трьох хвилин. Комітет пропонує обговорити цей законопроект протягом 10 хвилин. Нема застережень? Так, будь ласка.

10:29:10

КАДЕНЮК Л.К.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні друзі, розроблений законопроект передбачає внесення низки змін до законів України про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, який прийнятий був ще в 91-му році та про загальний військовий обов'язок і військову службу, який прийнятий в 92-му році.

З метою вдосконалення системи соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, приведення згаданих законів до вимог Конституції України у частині забезпечення гарантій військовослужбовцям та членам їх сімей, військовозобов`язаним, які призвані на навчальні або перевірні та спеціальні збори, надання їм реальної можливості судового захисту своїх прав, тощо. Закладені у ньому норми, зокрема, передбачають законодавче врегулювання, гарантії державної підтримки військовослужбовцям та членам їх сімей у правовій та соціальній сферах, окремі з яких були частково втрачені в останні роки, а також надання гарантій, пов`язаних з проходженням служби, зокрема з питань захисту їх прав, охорони здоров`я, надання медичної допомоги, отримання освіти, тощо.

В законопроекті закладені положення, згідно з якими держава зобов`язана посилити турботу про життєдіяльність названих категорій осіб, насамперед посилити їх всебічну підтримку в залежності від віку, стану здоров`я, соціального становища. Як свідчить аналіз, наведені у проекті закону питання соціального захисту дійсно потребують негайного врегулювання на рівні закону і позитивним кроком у вирішенні проблем усунення неузгодженостей та суперечностей, що продовжують існувати в галузі законодавства з питань соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей. Це обґрунтовується насамперед різким падінням престижності військової служби в Україні та необхідністю прискорення реформи воєнної організації держави.

Зазначений законопроект після проведеного доопрацювання підтримується Міністерством оборони, внутрішніх справ, юстиції, Державної прикордонної служби, Служби безпеки України, Інститутом законодавства Верховної Ради України. Головне науково-експертне управління вважає, що за результатом розгляду в першому читанні законопроект доцільно прийняти за основу в першому читанні з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Законопроект підтриманий також комітетами Верховної Ради з питань освіти, у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Кабінет Міністрів України також підтримує згаданий законопроект з урахуванням висловлених ним зауважень і пропозицій.

Комітет з питань національної безпеки і оборони одностайно підтримав цей законопроект і рекомендує Верховній Раді України прийняти його за основу. Прошу підтримати позицію комітету.

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання є до Леоніда Костянтиновича? Запишіться, будь ласка, якщо є.

На табло прізвища народних депутатів прошу показати. Анатолій Оржаховський, ваше запитання.

10:32:29

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Шановний Леоніде Костянтиновичу, ну, рівень і стан сьогоднішньої армії нам загальновідомий. І ми знаємо, як фінансується армія, який соціальний захист. Тому, я думаю, вірно ви робите, що даний законопроект внесли. Його варто підтримати.

Проте я хотів у вас запитати. Скажіть, будь ласка, чи вірите ви в те, що наша сьогоднішня виконавча влада займеться нарешті проблемою, яку ви піднімаєте, і буде думати про відповідні навчальні, спеціальні збори, з тим щоб людей фінансово забезпечити і так далі? Адже сьогодні взагалі військова справа, починаючи зі школи і закінчуючи армією, стала, і закінчуючи службою, непрестижною. Тому чи знайде виконавча влада кошти після того, коли Верховна Рада відповідний законопроект прийме? Дякую.

КАДЕНЮК Л.К. Дякую за запитання.

Ну, ви знаєте, дійсно, питання соціального захисту військових надзвичайно важливе. І воно потребує, дійсно, потребує з боку держави особливої уваги. І це величезна кількість звернень військових пенсіонерів до нас, військових, про порушення прав своїх, тих особливо, які стосуються соціального захисту. Воно каже про те, що це проблема надзвичайно гостра, вона стоїть, її потрібно вирішувати.

Ну, а відносно того, чи зможе держава забезпечити, я думаю, що давайте ми приймемо закон, а виконавча влада вона є виконавча влада, вона повинна виконувати ці закони. І постараємося заставити виконавчу владу ці закони виконати. Немає більше питань?

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

10:34:25

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный Блок Литвина.

Уважаемый Леонид Аркадиевич, безусловно, я думаю, что ваш законопроект сделает хороший шаг вперед в части какой-то социальной защиты военнослужащих. Но скажите, пожалуйста, вы говорите о том, что нужно установить сорокачасовую рабочую неделю для военнослужащих, кроме случаев, когда задействованы они непосредственно в тех мероприятиях, где нельзя это позволить, ну, таким образом, это походы корабля, боевые стрельбы, ну, то есть то, что, где нельзя сказать, что я до 7-ми поработал, а после этого, до свидания, я пошел отдыхать.

Но скажите, пожалуйста, каким образом предусматривается здесь компенсация людям за то, что они будут работать, ну, скажем так сутками, и не одну неделю? Спасибо.

КАДЕНЮК Л.К. Ну, по-перше, сорокагодинний робочій день – це як визначено Конституцією. Раніше був 41 година, а тепер відповідно Конституції, ми зробили сорокагодинний робочій день. Ну, а компенсації ті, які, справа в тому, що військовий – це людина особлива, так. Служба в неї особлива, через це те, що вона виконує свої обов’язки поза цим сорокагодинним робочим днем, це те, що визначає її статус, як військової людини.

ГОЛОВА. Леонід Михайлович, дякую… Костянтинович, дякую, час вичерпаний.

Шановні колеги, є проблема обговорювати цей законопроект, чи ми його приймемо за основу для того, щоб Комітет міг його доопрацювати. Нема застережень. Я ставлю на голосування пропозицію Комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців та військовозобов’язаних, які призвані на навчання, або перевірені т спеціальні збори. Реєстраційний номер 6489, прошу голосувати.

10:36:28

За-269

Є пропозиція по фракціях, будь ласка. Рішення прийнято.

«Регіони України» - 43, комуністів - 54, Народна партія – 35, «Наша Україна» - 1, Блок Тимошенко - 24, СПУ – 17, Народний блок – 20, СДПУ (о) – 20, Українська народна партія - 13, «Довіра народу» - 11, Народний рух України – 6, «Єдина Україна» - 7, «Реформи і порядок» - 1, Партія промисловців і підприємці України – 2, позафракційні – 15.

Так, шановні колеги, оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік” (щодо покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій). Реєстраційний номер 8589. Доповідач – Супрун Людмила Павлівна, виконувач обов’язки голови Комітету з питань бюджету.

Будь ласка, запишіться, три хвилини з мотивів. Людмило Павлівно, одну хвилиночку, є тут пропозиція з мотивів. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Валентин Матвєєв, будь ласка.

10:37:45

МАТВЄЄВ В.Г.

Фракція комуністів, Матвєєв. Прошу передати слово Мироненку.

ГОЛОВА. Віктор Мироненко, будь ласка.

10:37:52

МИРОНЕНКО В.А.

Мироненко, фракция коммунистов.

У меня по процедуре. Просьба, Владимир Михайлович, после рассмотрения данного, очень важного, закона поставить на голосование о внесении в повестку дня чрезвычайно важных двух постановлений, касающихся Единого экономического пространства, поддержанных другими фракциями – социал-демократами и Регионами.

Ибо даже при наблюдении за переговорами по газу, ясно, что правительство Украины и Президент проявляют не ту позицию, не соответствующую интересам народа Украины. Точно так же по ведению переговоров о создании Единого экономического пространства. Практически правительство и Президент блокируют создание Единого экономического пространства. Сегодня розданы документы, которые свидетельствуют, что два комитета поддерживают внесение в повестку дня этих очень важных законопроектов и там…

ГОЛОВА. Лілія Григорович, фракція „Наша Україна”.

10:38:58

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка „Наша Україна”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати і виборці. Поза всяким сумнівом ми підтримуємо внесення змін до бюджету Пенсійного фонду на 2005 рік задля того, щоб наші пенсіонери отримали належні пенсії у повному обсязі.

Але ж хто ж відповість на запитання нашим пенсіонерам, що буде буквально через два тижні, тобто з першого січня. Чи будуть наші пенсіонери отримувати ті пенсії, а вони передбачені, підвищені у бюджеті на 2006 рік, чи вони залишаться з усім тим, що було у 2005 році?

ГОЛОВА. Так, Микола Мельник, фракція Соціалістичної партії України.

10:39:39

МЕЛЬНИК М.Є.

Шановний Володимир Михайлович, фракція Соціалістичної партії України, Микола Мельник.

Ми підтримуємо, звичайно, закон про пенсійне забезпечення. Але, Володимир Михайлович, я хотів би навернути увагу за агропромисловий комплекс. Ми на галузь не виділяємо абсолютно ніяких коштів. За останній час, 2 роки останніх, затрати на 1 гектар збільшились десь у відсотках на 700 гривень, відсотків десь на 30%, а в бюджеті на галузь не закладено абсолютно ніякої дотації.

Тому, виходячи із такої ситуації, яка складається сьогодні, ми не можемо підтримувати цей нинішній бюджет, так само і діти війни. Не закладено ні єдиної копійки. Тому, виходячи з цієї ситуації, в нас є претензії. Ми би просили вас сьогодні переглянути бюджет, м його отримали і ніяких немає у бюджеті змін на сьогоднішній день.

ГОЛОВА. Так, Нестор Шуфрич.

10:40:43

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановні колеги, я хотів би нагадати, що в четвер, коли був проголосований в першому читанні закон про внесення змін до бюджету, який ми зараз розглядаємо, перед цим були проголосовані інші 2 законопроекти, 8334 та 8334-2 щодо розподілу коштів від „Криворіжсталі”.

Якщо ми голосуємо цей закон, то ми маємо усвідомлювати, що ті кошти, які ми хотіли віддати народу України на погашення вкладів в ощадбанк, 10 мільярдів з цих коштів зараз буде перерозподілено. І Міністр фінансів це підтвердив.

Я просив би згідно із вчорашнім рішенням Погоджувальної ради спочатку розглянути законопроекти щодо розподілу коштів від надходження від „Криворіжсталі”, які ми вирішили спрямувати на погашення заборгованості по вкладам ощадбанку бувшого СРСР. Це є дуже важливе питання. І іншої можливості ми не будемо мати щодо повернення.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, ми обмінялися різного роду пропозиціями відносно Єдиного економічного простору, двох постанов.

Я попросив, щоб зараз дали документ, на коли його поставили на розгляд це питання.

Що стосується села. То я хотів нагадати, що в проекті бюджету додатково на кожен гектар, на вагу передбачено, якщо я не помиляюсь, мільярд 700 мільйонів додатково фактично, вже мені підказують, 2 мільярди.

Що стосується законопроектів про повернення заощаджень за рахунок продажі „Криворіжсталі”, комітет, коли підготує, внесе, ми розглянемо. Одну хвилиночку! Комітет, будь ласка, внесе, коли він його тільки внесе, ми зразу його поставимо на розгляд, якщо він буде готовий сьогодні, розглянемо сьогодні. Будь ласка, Людмила Павлівна. Нестор Іванович, коли буде готовий, тоді будемо розглядати. Давайте його в зал.

10:42:50

СУПРУН Л.П.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Ми з вами розглянули в першому читанні закон про внесення змін до Закону „Про Державний бюджет” у відповідності до якого ми передаємо із державного бюджету додаткову дотацію для Пенсійного фонду в розмірі 1 мільярд 600 мільйонів.

Як ви знаєте, після суттєвого підвищення видатків Пенсійного фонду у зв’язку з підвищенням пенсій, в Пенсійному фонді виник певний дефіцит коштів. З метою недопущення невиплати відповідних пенсій для наших громадян було внесено і розроблено цей законопроект. Після розгляду в першому читанні під час сесійного засідання для комітету було надано доручення підготувати цей законопроект та подати його не пізніше 20 грудня.

Станом на вчорашній день, на день засідання комітету, доповнень до цього законопроекту не надійшло, в комітеті підтриманий той текст, який був винесений на розгляд в першому читанні. Таким чином, він пропонується до вашого розгляду без зауважень і змін, оскільки він містить тільки одну пропозицію, то в такому випадку ми пропонуємо повністю підтримати цей законопроект в другому читанні і в цілому.

Що нам дає можливість говорити про те, що наші пенсіонери не будуть мати жодного дня затримки по виплаті пенсії – це, саме прийняття цього закону. Вони вже забули про те, що можуть не виплачуватися такі пенсійні виплати з 1999 року.

Як ви знаєте, законодавство працює більш-менш стабільно. І ми з вами приймаємо всі необхідні рішення для того, щоб не допустити нестабільності, аби якихось коливань, або нестачу коштів в Пенсійному фонді.

Тому, шановні колеги, зважаючи на величезну соціальну значимість цього закону, я прошу підтримати його в залі Верховної Ради і прийняти в другому читанні і в цілому. Це відповідає і пропозиціям, які у нас були розглянуті на комітеті з питань бюджету, це відповідає пропозиціям, які надходять від фракції. І, Володимир Михайлович, прошу поставити закон на голосування.

ГОЛОВА. Що, що? Це друге читання. До другого читання немає запитань. Будь ласка, з мотивів голосування запишіться, три хвилини.

Так, будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записались. Ярослав Сухий, „Регіони України”.

10:45:33

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція Політичної партії „Регіони України”, Партія регіонів.

Шановні колеги, шановна Людмила Павлівна!

Я думаю, що цей законопроект фракція буде підтримувати. Але ми мали намір, знаючи, на превеликий жаль, рису негативну нинішню урядовців, вона для мене відкрилася вперше, це – брехливість, цинізм. Ми мали застереження аби ці гроші не пішли кудись на якісь інші латання дірок. Але, після того, як ми провели консультації з Головою Пенсійного фонду Борисом Зайчуком і нам дали були запевнення, і ми до них прислуховуємося, і ми впевнені в тому, що ці кошти дійсно підуть на те, аби поправити те, що уряд в 2005 році напартачив. Напартачили, і про це потрібно відкрито і відверто сказати. Коли запхали руки в Пенсійний фонд і в інші фонди.

Тому фракція „Регіони України” буде підтримувати в другому читанні цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Сергій Дорогунцов, фракція комуністів, будь ласка.

10:46:48

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Спасибі, Володимир Михайлович. Прошу передати слово Цибенку Петру.

10:46:57

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, Цибенко.

Фракція, безумовно, підтримає зміни до бюджету спрямовані на поповнення Пенсійного фонду, бо робити пенсіонерів, ветеранів та інвалідів заручниками ситуації не можна. Але я хотів би все-таки знати думку уряду з цього приводу. Чому запитую? Тому що уряд України подав проект Державного бюджету, у якому було записано скорочення на півтора відсотка відрахувань до бюджету Пенсійного фонду, і це збільшує дефіцит бюджету Пенсійного фонду.

А, по-друге. Депутат Цибенко і Симоненко подали проекти законів, які направлені на обмеження максимального розміру пенсій і поповнення ліквідації бюджету Пенсійного фонду.

Так от, голова Партії „Реформи і порядок” , а за сумісництвом міністр фінансів пан Пинзеник так махав з ложі уряду руками, закликаючи депутатів не голосувати за них, що у мене викликало побоювання, що у нього руки відірвуться…

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

10:48:01

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный Блок Литвина.

Депутаты Народного Блока Литвина поддерживали данный законопроект в первом чтении и не только потому, что это этот законопроект, а потому что все, что направлено на социальную стабильность в этой стране депутаты Народного Блока Литвина поддерживали, поддерживают и будут поддерживать.

Я хотел бы отдельно обратить ваше внимание, уважаемые коллеги. Обращаюсь ко всем депутатам, что сегодня исполняется 15 лет Пенсионному фонду, той структуре, которая независимо от того, какие мы с вами законы принимаем, какие распоряжения и постановления выпускает Кабинет Министров, там в основном работают женщины, но они оперативно и мобильно выполняют все задачи, которые им ставят, и давайте мы их поздравим. Все-таки 15 лет – это дата, работа – это тоже та работа, которая связана напрямую с людьми, а не с кем бы то ни было. Дай Бог им удачи, и пусть Пенсионный фонд и дальше работает нормально.

А данный законопроект, я повторяю, я глубоко убежден, что не только наши депутаты, но и все поддержат без исключения. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Прошу підготуватися до голосування. Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому, як закон, проект закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” (щодо покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій). Реєстраційний номер 8589. Прошу голосувати.

10:49:53

За-397

Закон прийнято.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

Шановні народні депутати! Відповідно статті 45 Бюджетного кодексу про особливість розгляду проекту Закону про Державний бюджет України ми його маємо і мусимо розглядати до того часу, допоки не приймемо позитивне рішення. Будь ласка, хто сумнівається, прочитати прошу Бюджетний кодекс.

Пропонується така процедура розгляду питання: доповідь міністра фінансів - до п'яти хвилин, відповіді на запитання - до п'яти хвилин, доповідь, точніше, співдоповідь виконуючого обов'язки голови Комітету з питань бюджету – до п'яти хвилин, відповіді на запитання – до п'яти хвилин, обговорення і прийняття рішення до 10 хвилин. Які є застереження щодо такої пропозиції? Немає.

Будь ласка, до доповіді запрошується міністр фінансів України Віктор Михайлович Пинзеник. Прошу, шановні колеги, налаштуватись, щоб таке результативне голосування було, які і з першого питання.

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, ви мали змогу додатково ознайомитись з основними параметрами змін до проекту Державного бюджету на 2006 рік, підготовленими разом з бюджетним комітетом на повторне друге читання.

Кабінет Міністрів України наголошує, що принципові вимоги Верховної Ради України зводились до трьох позицій: місцевих бюджетів, аграрного сектору та вугільної промисловості. Всі вони реалізовані в проекті бюджету.

Ресурс місцевих бюджетів збільшено на 9 мільярдів гривень, в тому числі і по загальному фонду на 5,6 мільярда. Безпосередньо на рахунки місцевих бюджетів зараховуватимуться кошти на централізовані заходи і програми в сумі 659 мільйонів гривень. На розвиток села спрямовуються майже 11 відсотків видатків Державного бюджету без трансфертів Пенсійному фонду. З урахуванням уточнень, здійснених бюджетним комітетом, разом з урядом обсяг коштів на підтримку виробництва продукції тваринництва і рослинництва збільшено в 3,3 рази до 2 мільярдів гривень. Вчора нами також узгоджено уточнену редакцію використання 1 мільярда гривень на кредитування інтенсивного введення господарства в АПК. Приріст видатків на підтримку вугільної промисловості складає 900 мільйонів гривень. В ході роботи над проектом за останні дні ми погодили пропозиції, що звучали в цьому залі, стосовно будівництва Подільського мостового переходу та Київського метрополітену, підтримки деяких проектів Національної академії наук. Залишився незмінним дефіцит бюджету в розмірі 12,9 мільярда гривень, або 2,5 відсотка ВВП. Збереження балансу бюджету досягнуто за рахунок збору з купівлі і продажу валюти та деяких інших доходів і видатків.

Кінцева версія пропозицій щодо зниження податкового навантаження наступного року виглядає наступним чином. Нарахування на фонд заробітної плати зменшується на 1 відсоток, митний збір скасовується з моменту вступу в СОТ, збір з купівлі і продажу валюти зменшується з 1,5 відсотка до 1,3 відсотка.

Шановні народні депутати, Кабінет Міністрів України вже наголошував на ризиках бюджету 2006 року. Вони стосуються критичного для України дефіциту бюджету у 2,5 відсотка та його структури. За результатами доопрацювання проекту бюджету останніх днів ці ризики, на жаль, тільки посилились. Це закладає вкрай непрості проблеми з його виконанням.

Разом з тим, ми усвідомлюємо критичну необхідність для країни жити за затвердженим бюджетом. Тому Кабінет Міністрів України погодився з цими змінами, розуміючи, що без затвердження бюджету з першого січня наступного року блокується підняття мінімального розміру заробітної плати і пенсії, неможливо підняти у два з половиною – три з половиною рази пенсії інвалідам першої групи, учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській станції, на 50 відсотків - пенсії по інвалідності солдатам строкової служби, реалізувати інші соціальні програми.

Ухвалення бюджету необхідне й для істотного збільшення фінансового ресурсу місцевих бюджетів, збільшення обсягів підтримки аграрного сектору та вугільної промисловості.

Кабінет Міністрів України погодив пропозиції Бюджетного комітету, включаючи пропозиції останніх днів, і пропонує підтримати цей непростий, компромісний варіант бюджету та проголосувати за нього у другому читанні і в цілому.

ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь міністра завершено. Запитання, якщо такі є, запишіться, будь ласка, п’ять хвилин.

Дайте, будь ласка, на екран прізвища народних депутатів, що записалися. Людмила Кириченко, „Регіони України”.

10:55:55

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Уважаемый Виктор Михайлович! Вы знаете, когда я каждый раз слушаю вас, я просто поражаюсь этой сказке, которую вы рассказываете. Прошлый бюджет, который мы согласились принимать, был такой же хорошей сказкой. Вы говорили о том, что будет рост ВВП 10 процентов, вы говорили о том, что уровень инфляции будет девять процентов. Сегодня по итогам 11 месяцев мы имеем отрицательный результат роста ВВП – 2,7 процента минус. Рост инфляции – 15 процентов. До конца года – 20 процентов. А вы сегодня нам рассказываете о том, что вы дадите большие суммы денег на местные бюджеты, на угольную промышленность, на сельское хозяйство. Это все очень хорошо, но откуда вы возьмете эти суммы денег, откуда? У вас нет основы для этого. И поэтому фракция «Регионов Украины» не будет голосовать за эфемерный бюджет, который вы сегодня здесь представляете. Спасибо большое.

ПИНЗЕНИК В.М. По-перше, я не говорив ні про інфляцію, ні про ВВП. Про це говорили ви. А по-друге, приблизно така ж сама розмова була в березні цього року, коли затверджувався дуже не простий бюджет, коли нам треба було вирулити із того тупика, коли попередній Уряд не заклав кошти на виплату пенсій. Але сьогодні я інформую вас, що бюджету країни виконаний. І виконується за доходами і всі соціальні програми, всі завдання, які ми поставили в цьому бюджеті, виконані і будуть до кінця року профінансовані.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів, будь ласка.

10:57:40

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановний Вікторе Михайловичу, ви є міністром фінансів уряду міністрів-капіталістів. Скажіть, будь ласка, хто встановив критичну межу 2,5% на дефіцит бюджету? Ми ж знаємо, всім відомо, як в нас виконується бюджет, з початку Уряд приховує всі доходи, а потім заради того, щоби бути верхом на білому коні і в’їхати великим переможцем демонструє таке зростання доходів бюджету, що диву даєшся. Ще раз підкреслюю, скажіть чітко, яка інституція, національна, або позанаціональна у вигляді, наприклад, міжнародного валютного фонду встановила межу 2,5%. Чітко скажіть, будь ласка, дайте мені відповідь. Дякую.

ПИНЗЕНИК В.М. По-перше, я хотів, щоб ви знайшли хоча б один рік, чи один Уряд, який за один рік збільшив доходи бюджету на 67%. При плановому показнику 62, за рахунок податків ми збільшили ці доходи.

Тому що менше стали красти ПДВ, у нас доходи по податку на додану вартість збільшені за цей рік у два рази, при повному відшкодуванні, ми до кінця року повністю виконаємо зобов’язання по поверненню податку на додану вартість. Я не знаю, що таке Міжнародний валютний фонд, про який Юрій Соломатін згадував, шановний народний депутат, але я хотів би пояснити просту річ. Якщо доходи бюджету 100 мільярдів, а видатки 110 мільярдів, то 10 мільярдів є дефіцитом бюджету, перевищує видатки. Виникає просте питання. Є два інструменти його погашення – або позичати і жити в борг (а це означає, що кожен громадянин України буде сплачувати відсотки за користування цим боргом), або, з другого боку, - надходження від приватизації.

Чим більший дефіцит бюджету, тим більше ми залізаємо в кишеню наших громадян. Найкраще жити без дефіциту бюджету, щоб доходи і видатки були співставні. Величина дефіциту – це прямий розмір зростання цін. Чим вищий дефіцит, тим більше зростають ціни. Тому не треба тут звертатися до різних організацій, в тому числі і тих, які ви назвали. Є проста логіка економіки, яка диктує таку поведінку.

ГОЛОВА. Катерина Ващук, фракція Народної партії.

11:00:19

ВАЩУК К.Т.

Шановний Вікторе Михайловичу. Народним депутатам Народного блоку Володимира Литвина вдалося знайти порозуміння з вами по кількох дуже важливих для нас моментах. Це по місцевих бюджетах і по зміні формату використання бюджету для АПК. А саме: два мільярди виділено на пряму дотацію на гектар посіву і на кілограм реалізованої тваринницької продукції. Ми вдячні тут за порозуміння нашої позиції.

Проте ви прекрасно розумієте, що цих коштів, особливо селянам, абсолютно не вистачить. Яке ваше бачення, коли ми можемо надіятися, українське село, на те, що в бюджеті буде європейський рівень дотації виробнику, аби ми були конкурентноздатними на ринку? Дякую.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановна Катерино Тимофіївно. Справді, ми досягнули багатьох позицій узгоджених норм бюджету. Хоча це давалося нам дуже непросто.

Але у вашому питанні задана відповідь. Ми зможемо це робити, коли наблизимося за таких норм економіки і доходів бюджету. Бо ми мусимо виходити з того, що дає наша економіка у вигляді доходів і поділити реальний ресурс. Бо дуже погано, коли ми поділимо більше, ніж реально отримаємо, бо тоді хтось отримає реально кошти, а хтось буде мати тільки рядок в бюджеті, а реального фінансування не отримає. Тому це максимально можлива межа, яку ми зараз досягнули, а в міру розвитку економіки, наповнення бюджету ми будемо реагувати на інші проблеми розвитку аграрного сектору.

ГОЛОВА. Віктор Михайлович, я дякую. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

Супрун Людмила Павлівна, виконувач обов’язків голови комітету. Покличте, будь ласка, Супрун Людмилу Павлівну.

11:02:59

СУПРУН Л.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, дозвольте коротко доповісти про результати роботи комітету за підсумками доопрацювання проекту Закону „Про Державний бюджет на 2006 рік”, який ми з вами розглядали в повторному другому читанні.

Шановні колеги, у нас були основні проблемні моменти, які стосувалися фінансування АПК, фінансування пільг по закону „Про соціальний захист дітей війни”. Ми з урахуванням пропозицій, які звучали в залі під час обговорення цього документу, а також у відповідності до рішень комітету доопрацювали цей закон.

Шановні колеги, хочу звернути вашу вагу, що у випадку, якщо ми не голосуємо цей закон, він, по-перше, не повертається до Кабінету Міністрів, а залишається тут. Одночасно вступає в дію закон „Про бюджет на 2005 рік”, але є певні обмеження. І це другий аргумент, який я хочу привести відносно того, що нам обов’язково необхідно прийняти закон „Про Державний бюджет на 2006 рік”. Перше, витрати Державного бюджету можуть здійснюватися лише в межах однієї дванадцятої від видатків 2005 року.

По-друге. У нас з вами в Законі „Про Державний бюджет на 2006 рік” передбачено майже 30 мільярдів гривень видатків на розвиток. Якщо не приймається цей закон, то жодної копійки з цих видатків профінансовано не буде. А це кошти, які ми передавали до місцевих бюджетів у вигляді субвенцій на здійснення інвестиційних проектів, на соціально-економічний розвиток територій, на добудову шкіл, лікарень, на придбання обладнання, на здійснення величезної програми „Питна вода”, яку, нарешті, ми запроваджуємо з вами у відповідності до пропозицій підтриманих комітетом під час доопрацювання закону безпосередньо в комітеті і у Верховній Раді. Ми не зможемо також запровадити і інші субсидії, субвенції для населення, мова йде, наприклад: про фінансування будівництва метрополітенів, про фінансування для Харкова, Києва, Дніпропетровська і Донецька на загальну суму майже 200 мільйонів гривень, ми не зможемо профінансувати добудову Одеського оперного театру і так далі.

Ну, і безперечно, оскільки будуть відсутні державні замовлення, в певній мірі ми з вами, таким чином, будемо впливати, через неприйняття закону, на гальмування економіки.

Крім того, треба відмітити, що неприйняття Закону „Про Державний бюджет на 2006 рік” може призвести до утворення бюджетної заборгованості із соціальних виплат на початок року.

Є ще одна деталь, на яку я не можу не звернути увагу – податки і збори, інші надходження будуть справлятися у відповідності до Закону „Про Державний бюджет” на попередній бюджетний період. Але всі інші статті практично діяти не будуть. І це означає, що ми повністю можемо розбалансувати економіку.

Крім того, ми не зможемо з вами, таким чином, підтримати наші власні пропозиції по збільшенню мінімального розміру заробітних плат, збільшення мінімального розміру пенсій, збільшення прожиткового рівня і, безперечно, це фактично призведе до неможливості покращити життя громадян.

Хочу сказати, що ми знайшли в комітеті компромісний варіант щодо запровадження Закону „Про дітей війни”.

Він полягає в наступному. Як ви знаєте, уряд погодився ввести в дію деякі параметри з цього закону. Мова йде в першу чергу про статтю 5 і остання суперечка, яка у нас була, стосувалась пільг за житлово-комунальні послуги. Оскільки законом надається право безпосередньо для дітей війни давати знижку в розмірі 25 відсотків. Ми додали кошти в розміри 200 мільйонів, а з врахуванням економії орієнтовно в 300 мільйонів, які ми передбачали і як можливе підвищення ціни на енергоносії всередині субвенції субсидії для оплати саме таких видів допомоги населенню, фактично для дітей війни ми будемо мати орієнтовно 200 плюс 300 – близько 500 мільйонів гривень для забезпечення видатків по цій пільзі.

Що стосується нашої пропозиції по статті 6, це мова йде про збільшення пенсій і доплат до пенсій, то ми пропонуємо окрему норму, якою передбачено, що закон про соціальний захист дітей війни в частині статті 6 повинен бути введений в дію протягом 2006 року на підставі перегляду Кабінетом Міністрів відповідних нормативних актів..

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити інформацію.

СУПРУН Л.П. Таким чином, за результатами виконання бюджету першого півріччя 2006 року закон містить пропозицію уряду щодо перегляду і поетапного запровадження введення в дію цієї статті цього закону.

Я прошу з урахуванням цих пропозицій підтримати законопроект про прийняття закону про державний бюджет на 2006 рік, оскільки, таким чином, ми з вами дамо стабільність для економіки і зможемо підтримати соціальні виплати для населення. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Доповідь завершено. Запитання, п’ять хвилин. Будь ласка, запишіться. На табло прізвища народних депутатів, що записались. Микола Гапочка, „Регіони України”.

11:09:08

ГАПОЧКА М.М.

Прошу слово передати Броннікову.

ГОЛОВА. Володимир Бронніков, мікрофон, будь ласка. Андрій Поліїт.

11:09:17

БРОННІКОВ В.К.

Бронников, фракция «Регионов Украины», Партия «Регионы Украины», Запорожье.

Людмила Павловна, вы, очевидно, оговорились, когда упоминали прогноз роста экономики. Я не знаю кем, какая институция подтвердила, что у нас есть и ожидается рост экономики. В своем докладе Институт общей экономики НАН Украины на общем собрании Академии наук уверенно заявляет, что при тех прогнозах по газу, мы входим в 2006 году в жесточайший штопор по экономике. И тот кризис, который у нас был, покажется нам орешками.

Поэтому мы уверенно с вами говорим о бюджете только проедания. И в этой связи, чем хуже бюджет 2005 года в условиях не роста экономики в прогнозах на бюджет

СУПРУН Л.П. Справа в тому, що бюджет 2005 і 2006 року зараз кардинально відрізняються, як день від ночі, і видатки на розвиток 2006 року складають майже 30 мільярдів. Це не закон, який подавав Кабінет Міністрів у першому читанні, це доопрацьований за участю профільного комітету з питань бюджету, за вашими пропозиціями від фракцій новий текст, і це практично новий бюджет. І уряд погодився з усіма нашими пропозиціями, оскільки вони є абсолютно розумними.

Що стосується, Володимире Кириловичу, безпосередньо прогнозу по росту економіки. Я не називала цифри, але, якщо ми приймемо цей бюджет, у нас економіка буде мати зростання, бо з цього бюджету передаються безпосередньо кошти, які будуть підтримувати таке зростання економіки.

Бюджет 2005 року такої можливості не дає. І якщо ми залишаємо його в дії, то, дійсно, ми більше, ніж 2,5 відсотки не отримаємо. Можу сказати, Володимире Кириловичу, і ще одне зауваження. Що, на жаль, уряд в цьому році абсолютно недбало поставився до наших з вами пропозицій і закону на 2005 рік і не профінансував такі важливі видатки, які впливають у тому числі на зростання економіки, як комп’ютеризація, бо використані кошти тільки на 27 відсотків від загальної суми, що ми їм надавали, і школи залишилися без комп’ютерів. Тільки на 6 відсотків використані кошти Міністерством освіти і науки на придбання автобусів для сільської місцевості і інші гроші не дали, тобто фактично не профінансували вітчизняні автомобілебудівні підприємства. І таких прикладів я можу назвати не десятки, а сотні. За таких умов, зрозуміло, що економіка буде гальмувати. Щоб цього не допустити, нам треба прийняти закон і жорстко контролювати уряд для того. щоб він виконував, ну, я думаю, що, мабуть, не цей, а наступний, щоб він чітко виконував вимоги закону. А інакше навіть наші найкращі побажання і наші найкращі закони будуть залишаться нереалізованими, а економіка буде в подальшому ще падати, а не розвиватися.

ГОЛОВА. Андрій Полііт, фракція комуністів.

11:12:23

ПОЛІІТ А.А.

Андрей Полит, фракция Компартии.

Я прошу передать слово Екатерине Семеновне Самойлик.

ГОЛОВА. Катерина Самойлик, будь ласка.

11:12:34

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Катерина Самойлик, фракція Комуністичної партії України.

Людмила Павлівна! Шантаж тут не уместен, как говорят, поэтому не надо так с трибуны заблуждать людей. Этим уже не купишь нас.

Второе. Скажіть, будь ласка, де ділась стаття консолідована Міністерству молоді на оздоровлення? Я знаю, що ви вирішили ці кошти розділити на субвенції регіонам. А це значить, що діти-чорнобильці з чорнобильської зони будуть обов'язково оздоровлюватися виключно в чорнобильській зоні. Кому треба таке оздоровлення?

Далі. Мене цікавить питання, як же все-таки буде виконуватися далі програма молодіжного житлового будівництва? Вона не відповідає тим параметрам, які були закладені. Мене цікавить, чому зникла все-таки стаття щодо створення, дотацій, вірніше, для створення першого робочого місця для молоді, які закінчили вузи та…

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Людмила Павлівна.

СУПРУН Л.П. Шановна Катерина Семенівна, можу сказати, що для молодіжного житлового будівництва ми не збільшували суму видатків. Але при створенні державної іпотечної установи ми передаємо два мільярди гривень на фінансування такого будівництва. Це означає, що кредити, які сьогодні будуть надаватися в 2006 році, будуть не так, як зараз під 18 або 16 відсотків, так, 20, це просто шалені суми, і ми витрачаємо гроші Державного бюджету на бездарні компенсації. Ми пропонували з вами, з вашим комітетом зовсім нову систему. І зараз в цьому бюджеті вона знайшла відображення. Мова йде про те, що фінансування молодіжного житлового будівництва буде здійснюватися в тому числі за рахунок коштів державної іпотечної установи в розмірі не менше, ніж 2 мільярди гривень і за відсотками, які відповідають європейським стандартам. І це наша головна мета, бо ми не можемо цими малесенькими коштами 20 і 30 мільйонів задовольнити всі потреби. Виникає принцип несправедливості розподілу державних коштів. От пропозиція трансформована саме таким чином, щоб ми дали всім, хто бажає, у відповідності до законодавства, і для цього даємо відповідний ресурс. Що стосується фінансування чорнобильських програм, то, як ви знаєте, ми… щодо оздоровлення всі кошти, які виділялися на оздоровлення, не тільки не зняті, вони збільшені. Ми збільшили на 20 мільйонів гривень… Катерина Сергіївна, на 20 мільйонів гривень лікування дітей, які хворі на туберкульоз і інші соматичні захворювання, тому ми тільки збільшили обсяг коштів, а не зменшили.

ГОЛОВА. Дякую. Людмила Павлівна, у вас вже час вичерпаний. Ще, будь ласка, щоб… прошу, шановні колеги, уваги. Керівник комітету ще раз зупиниться на реферних, основних точках, які містяться в доопрацьованому проекті. Будь ласка, чітко зафіксуйте, Людмила Павлівна субвенції місцевим бюджетам, АПК, діти війни. Щоб всі робили усвідомлено вибір. Це ті дольові точки, довкола яких точаться дискусії.

Будь ласка, Людмила Павлівна.

СУПРУН Л.П. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Бюджетом, який сьогодні пропонується до вашого розгляду, врегульовані наступні питання. Я буду говорити по основним параметрам, які ми визначали бюджетними висновками, які були підтримані нашою бюджетною резолюцією.

Перше. Субвенції для місцевих бюджетів збільшені на 5 мільярдів гривень прямих грошей і 4 мільярди гривень додатково, тобто всього 9 мільярдів саме на місцеві бюджети. Це перше.

По-друге, на видатки вугільної галузі виділено безпосередньо майже 900 мільйонів гривень. При цьому зменшено оподаткування по обкладанню податком „плата за надра” на суму 120 мільйонів гривень.

По-третє. Що стосується видатків для АПК. Як ви знаєте, цей бюджет містить норму про пряму дотацію для села, вона вперше записана як дотація на посіяний гектар і дотація на кілограм вирощеної худоби. Загальний обсяг такої дотації, Володимире Михайловичу, рівно два мільярди гривень. У попередньому проекті бюджету сума коштів, яка планувалася для цієї дотації, складала 683 мільйони гривень. Крім того, видатки по АПК і по соціальній сфері села збільшені майже на один мільярд гривень в цілому, тому що це стосується видатків на дороги місцевого значення. Ви знаєте, що ми збільшили кошти, які передаються на дороги місцевого значення. Ми збільшили на 500 мільйонів обсяг субвенції, із якої мінімум 40 відсотків спрямується безпосередньо на соціальний розвиток і підтримку села.

Таким чином, видатки на село та АПК в цілому перевищують 10 відсотків від доходної частини Державного бюджету. І можу сказати, що в цьому році у нас фактично рекордна сума по фінансуванню АПК, і новий принцип фінансування, який дозволить фактично без втручання державних чиновників, без вимагання з їх боку хабарів фінансувати село напрямку, так, як ми і визначали з вами бюджетними висновками, тобто через казначейство, на посіяний гектар і на вирощений кілограм худоби.

Що стосується зауважень, які були висловлені під час виступів на попередньому засіданні. Вони всі враховані і відображені в тексті, який ми дали додатково до Закону „Про Державний бюджет”.

По дітях війни. Пропозиція комітету звучить наступним чином: ми включили в перелік тих категорій, які користуються пільгами по житлово-комунальних послугах, дітей війни. І ця добавка зроблена до частини першої статті 48.1, де через кому після переліку всіх пільгових категорій добавлено „діти війни”.

Крім того, ми виклали ще одну додаткову статтю, яка стосується наступного. Це стаття 101.4. Вона звучить в такій редакції: „Установити, що пільги дітям війни, які передбачені абзацом сьомим статті п’ятої, - тобто по житлово-комунальних послугах, - запроваджується у 2006 році поетапно в порядку, визначеному Кабміном, за погодженням з Комітетом з питань бюджету.

Третє. Для того щоб забезпечити фінансування цієї пільги, ми маємо спеціальний розділ у видатках, він називається: пільги та субсидії населенню на житлово-комунальні послуги. І сума коштів, яка додатково передається до цієї програми складає 200 мільйонів гривень. Можу сказати, що коли ми визначали обсяг коштів по цій програмі, то ми передбачали одночасно можливе збільшення вартості житлово-комунальних послуг, як це ми робимо і в цьому, як ми робили це і в 2005 році і такий запас міцності складає майже 300 мільйонів гривень.

Таким чином, на спрямування оплати житлово-комунальних послуг для такої категорії, як діти війни, яка по закону вже входить в систему пільг буде спрямовано додатково, майже, 500 мільйонів гривень. Ми сьогодні немає точних розрахунків, вона називається, цифра коливається в розмірах приблизно до 600 мільйонів гривень, тому ми вважаємо, що на цьому етапі 500 мільйонів гривень дадуть нам можливість провадити вже з 1 січня 2006 року відповідну пільгу для дітей по закону про соціальних захист дітей війни.

Що стосується ще одного параметру цього Закону – це статті 6, а саме надбавок до пенсій, то шановні колеги, є величезна проблема. Оскільки, закон абсолютно несправедливо розподіляє кошти між двома категоріями. Послухайте дуже уважно цю інформацію. Якщо є батько, який народився до 1 вересня 1927 року і в нього є дитина, яка 7народилася до 1 січня 194…, до 1 вересня 1945 року, то в них будуть абсолютно неадекватні надбавки. Батько буде получати 82 гривні, а дитина буде отримувати 82 гривні, як учасник війни, бо прирівняний по статусу і ще 105 гривень, як дитина війни.

Таким чином, у одного 80, а у другого - майже, 200. Для того, щоб відповідно привести цей Закон, унормувати його, ми пропонуємо зробити наступне: у нас в тексті закону записана спеціальна стаття, що після виконання бюджету на 2006 рік, після першого півріччя Уряду, Уряду запровадити введення в дію цього закону, щоб можна було зробити розрахунки, бо у нас їх немає, і привести у відповідність до принципів соціальної справедливості щодо фінансування таких доплат за статус дітей війни.

Оці такі пропозиції містяться у нашому законі. Тобто введено додаткова категорія через кому „діти війни”. Визначено для фінансування цієї категорії людей майже 500 мільйонів гривень на житлово-комунальні послуги, додатково на фінансування видатків по забезпеченню перевезення не тільки звичайним транспортом, а ще й міжміським. А цієї пільги не було у ветеранів війни і у таких громадян. Ми добавили 100 мільйонів, це за погодженням з урядом, він же вніс ці пропозиції на повторне друге читання. І введено дві статті, текст яких я вам зараз практично повністю озвучила.

Таким чином основні параметри, які стосуються прийняття цього закону, закріплені у бюджетних висновках, ми з вами тут визначили.

Крім того, хочу зауважити ще наступне. Що не сприймаю як фахівець, не сприймаю як фахівець твердження, що це критичний рівень дефіциту. У нас низький в країні рівень дефіциту. І він має відповідні джерела покриття. Ще раз повторюю, що норматив до європейський країн три відсотки. А ми маємо нижче, ніж три, це 2,5. Тому ризиків для економіки в даному випадку немає, вони відсутні. І я прошу, щоб ніхто цим не спекулював. Бо з нас будуть потішатися всі європейські країни.

У нас нормальний рівень дефіциту, він відповідає темпам розвитку України, і ми не маємо права зараз не дати стимулів для економіки через видатки розвитку, які ми з вами, шановні колеги, доопрацювавши цей закон, визначили на наступний 2006 рік. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, Людмило Павлівно. Сідайте. Людмило Павлівно, сідайте, будь ласка.

Шановні народні депутати, давайте таким чином. Зараз запишемося... Це ж друге читання, обговорення у нас не може бути. Зараз я ж пропоную. Давайте зараз 10 хвилин з мотивів голосування, щоб була можливість висловити свою позицію.

Записуємося з мотивів голосування. 10 хвилин, будь ласка. І запросіть депутатів до сесійної зали, треба приймати буде відповідальне рішення.

Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Олександр Миколайович Стоян, „Регіони України”. Будь ласка.

11:24:02

СТОЯН О.М.

Прошу передати слово колезі Сухому.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, мікрофон.

11:24:09

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”.

Шановні колеги, можна тільки дивуватися з тієї маніакальної наполегливості. З якою деякі політичні сили і уряд намагаються протягнути цей дефективний бюджет. Не потрібно нам викручувати руки, а особливо шантажувати, бо обіцянка, що не буде прийнятий бюджет і не зможуть фінансувати соціальні програми з усього уряду звучать взагалі цинічно.

Та не ми його не підтримуємо, цей бюджет. Його не підтримують наші виборці. Зокрема Запоріжжя. Голосують проти, голосують розритими траншеями, де мала бути газифікація, голосують незбудованим житлом для відселення бараків, голосують тими голодними дітьми в дитячих садочках, на яких кошти місцевим бюджетам так і не виділила ця брехлива влада. Бюджет не розвитку, це бюджет відверто виборний, і тому за нього голосувати ми не будемо ніколи. Не потрібно нас шантажувати.

ГОЛОВА. Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів.

11:25:14

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимир Михайлович.

Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Справді, ми сьогодні приймаємо надзвичайно важливе рішення. Але я хотів би сказати, попри те, що важливо, коли приймається бюджет, ще важливіше, який приймається бюджет.

Від імені 15 мільйонів громадян України, які знаходяться під опікою комітету, я хотів би привернути увагу до деяких речей. Маса питань, які цим бюджетом не вирішуються.

Перше, рівень зростання прожиткового мінімуму для непрацюючих, а саме він покладений в основу пенсії сьогодні, значно, реально буде значно менший, ніж він є сьогодні. Це перше.

Друге, не вирішується проблема ліквідації диспропорції в пенсійному забезпеченні військовослужбовців, бо є стаття 38-1. Треба сказати, що призупинена низка норм закону „Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту”.

Четверте. Ви слухали як детально говорила Людмила Павлівна щодо дітей війни, але там маса проблем, які не вирішуються. Я вже не кажу про те, що ….

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка, мікрофон.

11:26:29

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, я абсолютно солидарен со всеми, которые говорят, что проблем в этом бюджете больше, чем достаточно и по социальным вопросам, и хочу сказать, что и по армии тоже масса вопросов.

Но, с другой стороны, наверное, есть смысл посмотреть на то, что, например, там уже промышленному комплексу 2 миллиарда на дотацию дают и это есть нормальный шаг вперед. По местным бюджетам 9 миллиардов увеличение финансирования идет и это тоже нормально.

Но, я думаю, что сегодня, говоря о том, какой бюджет будет принят или не принят, мы должны еще искать следующую вещь, я в данному случае хочу обратиться к Кабинету Министров, что мы поддерживаем этот бюджет, но при одной составляющей, вы обязательно заберете на себя часть ответственности, ответственности по введению Закона «О детях войны» в течении 2006 года, чтобы это не было разговоров потом о том, что мы не понимаем, как это сделать, потому что проголосовали депутаты, которые не знают, что делать.

И в целом, подводя итоги, чтобы была коллективная ответственность и Верховной Рады и Кабинета Министров за то, что бюджет состоялся какой, и мы не переводили стрелки, не рассказывали о том, что мы не знаем, за что там эти голосуют на Грушевского, мы у себя.

ГОЛОВА. Ігор Юхновський, фракція „Наша Україна”.

11:27:42

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, фракція „Наша Україна”.

Як ветеран, як учасник боїв Великої Вітчизняної війни, я все-таки хотів сказати про Закон „Про дітей війни”. Тут є багато парадоксів, той, хто народився після 21 червня 1927 року – це дитина війни, хто родився 1926 році, то вже не дитина війни, хто в 1925 році, то вже не дитина війни, хто родився до 1945 до вересня, той дитина війни, хто вже в жовтні, той вже не дитина війни.

Тому, я вважаю, що цей закон є сирий, хоч, можливо, людям треба допомогти, але не всім, і тому в цьому законі треба розібратися. Тому я підтримую те поступове введення цього закону до нашого бюджету. Це перше.

Друге. Я хотів би сказати, що кошти, які одержуються від приватизації Криворізького гірничо-металургійного заводу все-таки мають бути використані для того, щоб зм’якшити удар від збільшення ціни на газ, який буде для наших підприємств. Це проблема дуже серйозна.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

11:28:57

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я хотів би наголосити, що Закон „Про бюджет”, він, про нього вже багато сказано, що він несоціальний і про це ми не одноразово говорили. Це закон, котрий, якщо раніше попередні бюджети були, називали бюджетами проїдання, то це бюджет недоїдання. І я не знаю, що в даній ситуації буде краще. Тут практично не враховані жодних соціальних верств населення. І, коли розповідають, що Рух має йти вперед, то „Порі” треба йти так швидко, щоб не розгубити людей по дорозі.

Але найбільше, що мене вразило, що в цьому бюджеті не передбачено ні копійки на місто Львів. 750-ліття Львова ми мали би святкувати наступного року. Ці гроші просто не передбачені бюджетом. Я розумію, що місто Львів є меншим пам’ятником архітектури, ніж місто Цюрупинськ, я дуже поважаю Цюрупинськ, бував там не одноразово, в Херсонській області. Але я тоді пропоную, якщо місто Львів нікому не потрібно, то зрівняти з землею, збудувати там дуже багато великоповерхових будинків, продати, заробити на цьому гроші і фінансувати далі інші потреби і уряду, і всіх решта. Дякую.

ГОЛОВА. Замість Михайла Мельничука Олександр Мороз, будь ласка.

11:30:10

МОРОЗ О.О.

Шановні депутати, шановний Володимир Михайловичу!

Питання принципове. І не треба використовувати аргументи і в дискусії сьогодні відносно того, що, бачите, там різні умови пенсійного забезпечення людей, які в різний час народилися.

Сьогодні проект, який пропонується урядом, не торкається питань пенсійного забезпечення дітей війни. А торкається тільки однієї статті – комунальні платежі, пільги по комунальних платежах.

Тому фракція наполягає: повинно бути чітко записана цифра 700 мільйонів на ці потреби з вимогою до уряду, які будуть регулювати порядок надання таких видатків, в тому числі і записати за рахунок загальних видатків на субсидії. І тоді можна розглядати питання про голосування. Якщо не буде цього і не буде передбачено, ну, хоч би 30 мільйонів на будівництво студентського містечка у місті Києві, щоб хоч сигнал зробити для суспільства, що ми йдемо на захист студентства, без цього фракція голосувати не може.

ГОЛОВА. Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги!

Ми тут щойно ще раз проговорили, щоб у нас було результативне голосування з Головою бюджетного комітету, я з урядом боюсь говорити. Пропозиція проста: збільшити дефіцит на 0,1 відсотка – це 500 мільйонів, і ми закриємо всю цю проблему. Але за умови, якщо ми приймемо результативне рішення.

Нестор Шуфрич, будь ласка, фракція ( соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

11:31:39

ШУФРИЧ Н.І.

Спасибо, Владимир Михайлович.

Как раз давайте поговорим о дефиците бюджета и что это такое для страны. Даже в 2004, в 2003 годах, когда рост темпов экономики был более 10 процентов, мы не могли себе позволить загнать страну в кабалу. Поверьте мне, очень хотелось казаться и красивыми и умными, но мы принимали ответственный бюджет, который выполняли, и который реально обеспечивал поднятие зарплат и пенсий.

Что же сегодня мы видим? Даже в подготовке бюджета на второе чтение увеличивается финансирование силовых структур, программы вступления Украины в НАТО и даже этим несчастным детям войны выделили только 200 миллионов, а Министерству внутренних дел 250 миллионов. Вот это приоритеты оранжевой обанкротившейся власти. Кто будет за все это платить? Цены будут расти в случае принятия этого бюджета, и все эти расходы покроет народ Украины. Мы против бюджета банкротства. Мы не хотим, чтобы сегодняшний…

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, фракція Української народної партії.

11:32:54

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, фракція Української народної партії.

Шановний Голово! Шановні колеги! Нашу фракцію не у повній мірі влаштовують ті позиції, які відображені у проекті бюджету на 2006 рік щодо фінансування субвенцій на інвестиційні проекти щодо газифікації сільських населених пунктів, щодо добудови сільських навчальних закладів, щодо розвитку української культури. Української мови в українській держави, щодо тих проектів, які стосуються належного фінансування українських збройних сил, щодо фінансування видатків на посилення розвідувальної діяльності, виходячи із вимог часу. Ці позиції нас, як партію, як Українську народну партію не влаштовують у повній мірі, на жаль. Але ми розуміємо, що краще дещо гірший бюджет, ніж ніякого. А цей бюджет можна буде поправити після результатів парламентських виборів 2006 року. Тому ми схиляємося з відразою, але проголосувати за нього. Фракція Української народної партії. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Поровський, „Довіра народу”.

11:34:05

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Микола Поровський, група „Довіра народу”, Республіканська християнська партія.

Шановні колеги депутати, повірте, із досвіду участі в Верховних Радах трьох скликань поділюся з вами сентенцією, що немає меж досконалості бюджету. І перед нами зараз стоїть дилема: або ми приймемо бюджет із деякими існуючими недоліками і зможемо в наступному році внести до нього зміни і доповнення і щодо дітей війни, і щодо збільшення дотацій сільському господарству, і щодо вдосконалення питань по енергозбереженню в бюджетній сфері, про що я неодноразово звертався до голови комітету. І таким чином вдосконалювати бюджет або перетворити все це в безкінечний процес погоджень і отримати набагато гірший бюджет минулого року на сім мільярдів менший з дотаціями місцевим бюджетам.

Депутатська група „Довіра народу” підтримує бюджет і буде голосувати за.

ГОЛОВА. Шановні колеги, з мотивів голосування завершили ми виступи. Людмила Павлівна, зараз пропозиції останні з урахуванням висловлених зауважень, які прозвучали щойно. Тільки я просив би, щоб по дорозі уряд не переагітував… Запросіть народних депутатів до сесійної зали, будь ласка, зараз будемо голосувати.

СУПРУН Л.П. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я хочу звернутися до тих народних депутатів, хто задавав запитання, із фракції БЮТ, із фракції СДПУ(о) і інших. Ми виділили кошти на Львів, і це місто буде мати можливість підготуватися до 750-річчя. Ця сума складає 50 млн. гривень. І це прямі кошти, які залишаються безпосередньо, Андрій Шкіль, я це якраз для нього говорю, безпосередньо місту Львову. Це вже другий рік поспіль ми передаємо таку спеціальну субвенцію.

По-друге, Нестор Іванович, що стосується оцінки законопроекту, дуже складно її давати. І сьогодні на засіданні комітету члени комітету якраз звернули на це увагу, що важко вам зорієнтуватися, тому що ви тільки ну частинку засідань відвідували, а над бюджетом треба працювати практично щоденно, то оцінити адекватно, думаю, що вам його складно.

Що стосується пропозицій по дітям війни. Ще раз повторюю, що у видатках на оплату житлово-комунальних послуг, які ми можемо знизити на 25 відсотків для такої категорії громадян, передбачено у нас фінансування в розмірі 200 і 300 мільйонів, тобто всього 500. якщо мова йде про корегування до суми 700 мільйонів – так? – то я пропоную це зробити корегування за рахунок відповідного невеличкого корегування по дефіциту та за рахунок недоїмки НАКу по рентним платежам по загальному фонду. І, крім того, Володимир Михайлович, є ще два уточнення, які стосуються визначення розміру рентної плати. Мова йде про визначення ставки станом на жовтень місяць та прямої пропорційної залежності для нарахування відповідних коригуючих коефіцієнтів. А також за проханням… за висловлюваннями, за пропозиціями фракцій у нас випали два види видатків, це на студентські містечка 20 мільйонів і за пропозицією фракції Української народної партії та Народного Руху, відновлення відповідної суми на кінематографію. То ми можемо просто скорегувати ці речі за рахунок тих двох джерел, про які я сказала. І за таких умов я впевнена, що ми будемо мати збалансовані показники і зможемо прийняти цей закон сьогодні в другому читанні і в цілому.

Прошу поставити з цими пропозиціями на голосування.

ГОЛОВА. Людмила Павлівна! Ну вже сказали про студентство, 20 мільйонів. Сказали про студентство.

Людмила Павлівна, дефіцит бюджету на скільки ми там говоримо збільшується?

СУПРУН Л.П. Ну ця сума, якщо ми врахуємо корегування по недоїмці НАКа, вона не повинна перевищувати 0,1 відсотка. Ми думаємо, що вона буде на рівні 0,006 відсотка. Тобто, це невеличке корегування і впевнена, що уряд може на цю пропозицію погодитися.

У нас є два джерела, ми визначимо за рахунок яких із них ми відкоригуємо ці показники.

ГОЛОВА. Олександр Мороз і Нестор Шуфрич піднімали руку.

11:39:05

МОРОЗ О.О.

У мене є запитання до Людмили Павлівни. Але, точніше, і пропозиція до Володимира Михайловича.

Давайте цю корекцію, що ви зараз говорите, окремо проголосуємо, де звучатиме цифра 700 по комунальних платежах, по пільгах для дітей війни. А формулу ви випишете потім. Там 20 – на студентські містечка і інші речі. То тоді можна буде вірити, що це не загубиться під час підготовки остаточно тексту проекту.

ГОЛОВА. Нестор Шуфрич, будь ласка.

СУПРУН Л.П. Я озвучила цю пропозицію дуже чітко. У нас виписана точна норма для дітей війни. Я назвала точну суму. І я впевнена, що якщо ми підтримаємо цю пропозицію, ми адекватно відобразимо її в Законі про Державний бюджет.

Олександр Олександрович, що стосується остаточної цифри по коригуванню дефіциту і визначенню суми рентних платежів, то я зараз просто без цифр і вам не можу сказати. Але те, що ми інших видатків не будемо добавляти, а тільки на суму, яку я назвала, в доходи і видатки поставимо адекватні цифри, то у відповідності до нашої стенограми, то це точно.

ГОЛОВА. Нестор Шуфрич, будь ласка, мікрофон.

11:39:36

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу , шановні колеги! Об’єднані соціал-демократи працювали плідно в роботі в Бюджетного комітету, але з самого початку звернули увагу на страшенний дефіцит бюджету. І заради того, щоб покрити цей дефіцит, ми переконані, іншої можливості, ніж друк грошей, а це буде означати підняття цін, іншого джерела не буде. Відповідальність за бюджет, підняття цін наша фракція нести не буде.

И каждый, кто сегодня проголосует за принятие этого бюджета, должен понимать, что он несет ответственность за реальное повышение цен вследствие принятия этого бюджета. Никогда в истории независимой Украины мы не принимали бюджет с таким дефицитом. И еще сегодня на полмиллиарда гривен вы этот дефицит увеличиваете. Это безответственно, потому что платить за это будут люди.

СУПРУН Л.П. Шановний Нестор Іванович, ми не збільшуємо ніякі інфляційні показники, тому що механізм, закладений в бюджет, передбачає абсолютно чітку систему стримання цін. І ця система називається дотації для товаровиробника. У нас не буде коливання цін на цукор, на м’ясо, на зерно, якщо ми приймемо цей Закон і він буде точно відповідати інтересам народу і стримає рівень інфляції.

ГОЛОВА. Матвієнков, будь ласка. Шановні колеги, прошу…

11:41:49

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги, я попрошу успокоиться, внимательно послушать. Людмила Павловна, мы принимали не такие бюджеты, о которых здесь говорили, не с таким уровнем дефицит и переживали это. Вопрос не в этом, меня сегодня волнует, да и не только меня многих тех, кто оформляет или тех, кто обеспечивает доходную часть бюджета два вопроса. Вопрос первый: мы понимаем, что такое бюджет – это НДС, налог на прибыль и подоходный налог. Это основные киты, на которых держится бюджет. Исходя из каких цен, сегодня рассчитан газ? Мы планировали сегодня наличие прибыли. Мы планировали сегодня наличие рентабельности, доходной части бюджета. Кто нам сегодня ответит: каким образом нам сегодня считать доходную часть? Исходя из каких рентабельностей нам на сегодняшний день работать?

Мы увеличиваем в 3,5 раза плату за надра плюс ко всему. Вместо того, чтобы стимулировать собственную добычу газа и то, чтобы выходить из этой ситуации, мы на 60% или на 70% увеличиваем рентную плату за добычу собственного газа. Так, где логика? Я не могу понять, мы, действительно, в очень серьезной ситуации находимся. Каким образом нам сегодня планировать механизм работы? Какую доходную часть мы будем иметь? О чем мы сегодня говорим?

ГОЛОВА. Так, дякую. Людмила Павлівна,

СУПРУН Л.П. Я постараюсь, да…

ГОЛОВА. Людмила Павлівна, не потрібно, ну, це ж відповідь до уряду, це ж не до бюджетного Комітету….

СУПРУН Л.П. Не я просто хочу….

ГОЛОВА. Будь ласка, Асадчев, це не вечір відповідей, запитань. Будь ласка.

11:43:07

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Шановні друзі, шановний Володимире Михайловичу, дефіцит - це стимулятор інфляції. І цьому бюджеті закладений вже перевантажений дефіцит. 2,5 – це велетенський дефіцит. Ми не можемо його збільшувати, тому що люди не отримують грошей, ні ті ж діти війни. Вони отримують папірці.

Тому, якщо хтось пропонує 700 мільйонів, давайте на 700 мільйонів доходів. Будь ласка, додаткові доходи, додаткові видатки і залишається той баланс, який зараз внесений. Ми категорично проти збільшення дефіциту бюджету, ми категорично проти того, щоб розкручувати інфляцію. Дякую.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Лесь Танюк, потім Ващук і Кармазін, і все, останній виступаючий.

11:43:58

ТАНЮК Л.С.

Людмило Павлівно, я дуже прошу вас уточнити позицію про кіно. Тому що підійшла спілка, Ільєнко почав голодувати. Що все-таки давайте ми точно скажемо, що ми вертаємо в бюджет ті 30 мільйонів, які були зняті з кіно...

СУПРУН Л.П. Шановний пане Лесю, я не хотіла піднімати це питання. Але, чесно кажучи, так, як у цьому році міністерство поставилося до кінематографії, це знущання над кінематографом у цілому. Тому що невикористані гроші до сьогоднішнього дня, і всі вони розподілені по іншим програмам, не подано перелік відповідних фільмів, які будуть знімати, не проведені тендери, немає нічого. І я прошу звернути увагу уряду на таке недбале ставлення.

Що стосується програми, я сказала, ми відновлюємо...

ГОЛОВА. Дякую. Так, Ващук, будь ласка. Це ми, коли будемо обговорювати діяльність уряду, давати оцінку, тоді розглянемо це питання. Будь ласка.

11:44:43

ВАЩУК К.Т.

Шановна Людмило Павлівно, учора у бюджетному комітеті наша фракція, підтримуючи збільшення асигнування на дітей війни, просила комітет врахувати слідуючу ситуацію. Що, коли це тільки буде зосереджено на комунальних платежах, то діти війни міста якось будуть відображені, а діти війни сільської місцевості будуть забуті. Тому я вас дуже прошу від імені нашої фракції, блок Литвина, врахувати те, що ви обіцяли учора, рівний розподіл, щоб усі діти війни отримали одинакову підтримку. Дякую.

СУПРУН Л.П. Шановна Катерино...

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка.

11:45:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я буду просити прийняти цей бюджет, Людмило Павлівно, але для мене, будь ласка, поясніть два питання.

Перше питання – це, чи будуть у нас до цього часу, чи не виправлено становище, що ми на проект 8373 про вдосконалення змін щодо вдосконалення бази оподаткування, який ще не прийнятий і зараз закладений у бюджет, а ми на ньому вже базуємо доходи, чи не виконано це положення зараз, бо я не знайшов в тих змінах, які зараз нам роздалися вашим комітетом. Нам прямо зараз під час вашої доповіді розповідали. Це так, щоб ви знали.

І друге. Стоїть питання про виконання Закону про столицю України місто Київ щодо зарахування до доходів Загального фонду Державного бюджету 100% податку на прибуток підприємств, який, ви знаєте, що по закону він має спрямовуватись до бюджету міста Києва, 100%, а зараз ставиться питання по-іншому. Що думає з цього приводу комітет? Адже іде ігнорування чинного закону? І як ми, чи….

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати. Людмила Павлівно, давайте, ще раз наголосіть по дітях війни, який всіх турбує і будемо ставити на голосування. Чітко, щоб….

СУПРУН Л.П. Я дуже коротко постараюсь ….… для Кармазіна. 8373 тут не врахований, ми його не брали в доходну базу. Що стосується міста Києва, то, дійсно, по закону треба залишати всі суми коштів. У нас цей закон в повному обсязі не виконується, тому можливо було би врахувати хоча би частково погашення субвенції за кредитуванням, яке здійснюється на підставі гарантії для міста Києва в розмірі 100 мільйонів, але поки що от в такому можу сказати, контексті, що 8373 не врахований у нас в доходній частині. Тут перестороги ніякої немає.

По дітям війни я вже все сказала. Можу ще раз повторити, що ми врахували в текстовій частині через кому дітей війни як категорію, яка має пільгу. У нас буде фінансування субвенцій і субсидій на житлово-комунальні послуги спеціально для такої категорії як діти війни в розмірі 200 враховано за останніми пропозиціями, 300 всередині субвенції, і 200 мільйонів, які пропонувалися сьогодні в залі, тому загальному обсязі майже 700 мільйонів гривень. І порядок розподілу цих субвенцій, і витрачання коштів обов’язково треба затвердити Кабінетом Міністрів. Ми готові як комітет це проконтролювати, записали норму, що за погодженням з нашим комітетом, щоб не було оцих перерозподілів село-місто, неконтрольованих. Щоб все було так як відповідає принципам справедливості.

Прошу підтримати закон, проголосувати.

ГОЛОВА. Людмила Павлівна, 500 на житлово-комунальне господарство, 100 перевезення, це 600.

СУПРУН Л.П. Ні, ні. Мова йде так. 200 і 300, це 500 і 200 мільйонів, які зараз пропонується добавити за рахунок коригування доходної частини або дефіциту. Ну, я думаю, що швидше за все, це ….

ГОЛОВА. А перевезення, а перевезення?

СУПРУН Л.П. Сто мільйонів уже сидить в тексті самого бюджету в балансі. Тобто ми це уде врахували.

ГОЛОВА. Тобто є 500, 100 і 200. Так?

СУПРУН Л.П. Так.

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету. Прошу уваги. Про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, реєстраційний номер – 8000 з урахуванням тих пропозицій, які щойно були висловлені головою комітету і підтримані всіма вами. Прошу голосувати. Шановні колеги, голосуйте з відчуттям відрази, але голосуйте, будь ласка. Прошу голосувати.

11:49:31

За-214

Рішення не прийнято.

По фракціях. Будь ласка. «Регіони України» - 0, комуністів - 0, Народна партія – 40, «Наша Україна» - 42, Блок Тимошенко – 0, СПУ – 26, Народний блок – 16, СДПУ (о) – 0, Українська народна партія – 18, «Довіра народу» - 15, Народний рух України – 16, «Єдина Україна» - 3, «Реформи і порядок» - 13, Партія промисловців і підприємців України – 10, позафракційні – 15.

Шановні колеги, стаття 46 Бюджетного кодексу, я читаю поки ви думаєте. Якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності Закон про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів має право здійснювати витрати Державного бюджету України відповідно до цієї статті кодексу з наступними обмеженнями:

- витрати на Державний бюджет України можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені в Законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і одночасно передбачені в проекті Закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради;

- щомісячні видатки державного бюджету не можуть перевищити 1/12 обсягу видатків визначених Законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період, крім випадків передбачених часиною 4 статті 15 та частиною 4 статті 23 цього кодексу;

- до прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється, крім випадків пов’язаних з веденням воєнного чи надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

Шановні колеги, я просив би ще раз звернути увагу. Ми ж пояснимо, тут політика є, це передвиборчий період, але ж ми на півроку прирікаємо країну на невизначеність.

Адже ми говоримо про дітей війни, передбачені ж кошти, ми найшли погодження. Шість мільярдів на місцеві органи влади, на субвенції даємо. Ну, кращого ж бюджету ми не зробимо. Хто прийде на виборах, переможе, - утворить коаліцію в парламенті, сформує уряд, будь ласка, хай приймуть бюджет вищий, кращий, хоча я розумію, що він буде гірший.

Шановні народні депутати! Давайте відійдемо від політики, від відчуття того, що це бюджет для уряду. Давайте зрозуміємо, що бюджет потрібен країні. Ну, поганий бюджет. Давайте тоді будемо давати оцінки за поганий бюджет. Але давайте приймемо ж рішення відповідні.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, реєстраційний номер вісімдесят два нулі, прошу голосувати. Будь ласка, давайте повернемось до розгляду, будемо шукати ще якісь інші видатки. Будь ласка, давайте голосувати.

11:52:42

За-224

Рішення не прийнято.

Будь ласка, Прем’єр-міністр, мікрофон увімкніть.

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановні колеги! Шановні народні депутати!

Ви неприйняттям бюджету, ви ставите нас в досить такі складні умови фінансування народного господарства. Вперше Верховна Рада разом з урядом вирішила серйозні, проблемні питання, що стосуються в першу чергу місцевих бюджетів, потім агропромислового комплексу. Ми вирішили всі проблеми, що стосуються вугільної галузі. Причин не голосувати за цей бюджет, окрім політичних, немає.

І я дуже прошу вас від імені уряду дати можливість нам нормально працювати. Бо, як сказав Ярослав Давидович, не маємо право навіть фінансувати друкування бюлетенів. Я вас дуже прошу, шановні колеги, ми пішли на всі компроміси, які вимагали від нас народні депутати, ми вирішили всі ці проблемні питання. Прошу проголосувати за бюджет. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, запишіться 5 хвилин з мотивів. На табло прізвища народних депутатів, що записалися для виступів з мотивів.

Ярослав Сухий, „Регіони України”.

11:54:14

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”.

Ви знаєте, у мене непроста ситуація. Я глибоко поважаю Юрія Івановича Єханурова і пам’ятаю скільки багато доброго він зробив господарки України, але сьогодні, коли народне господарство України зусиллями уряду опинилося у стагнації, про що ми сьогодні говоримо? Послухайте. Про друкування бюлетенів, буде чи не буде, приймемо окремий закон, бюджетні надрукуємо. Немає нічого страшного, немає абсолютно ніяких аргументів. Не випадково навколо мене лунають помаранчеві крики. Ви на мене не кричіть, в гробу я вас бачив, не боявся і не боюся. Я заявляю свою чітку позицію. За цей бюджет голосувати ми не будемо, не викручуйте нам руки і не шантажуйте особливо з елементами обману зал, це все неправда. Якщо є аргументація, давайте будемо говорити мовою аргументів, але не мовою шантажу.

ГОЛОВА. Михайло Родіонов, фракція комуністів, будь ласка.

11:55:22

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів.

Прошу передати слово Самойлик Катерині Семенівні.

ГОЛОВА. Катерина Самойлик, мікрофон.

11:55:34

САМОЙЛИК К.С.

Щиро дякую. Шановні наші виборці! Я хочу сказати, що законопроект, який сьогодні нам пропонується, проект бюджету, дійсно, не є проектом майбутнього нашої держави. Ламайте, не ламайте, я хочу, Юрію Івановичу, побачити молодь. Де вона тут у цьому бюджеті? Де фінансування створення перших робочих місць? Де збільшення фінансування молодіжного будівництва? Я хочу запитати, що це за проекти? Гроші ходять за дітьми для міста Києва. А можливо ці гроші на оздоровлення окремим рядком все-таки передбачити? Ми ж знаємо, що 80 відсотків молодих людей це хворі. Я хочу знати, де наша туристична галузь? Як можна голосувати за проект бюджету…

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії.

11:56:34

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, абсолютно правильная здесь звучала мысль о том, что нужно говорить языком аргументов. Аргумент заключается в следующем: мы сегодня не принимаем бюджет, соответственно с первого января, если не стагнация, то уж во всяком случае никакого развития точно не будет, все остановится: остановятся минимальные пенсии, минимальные зарплаты, остановятся размеры социальных выплат и всего того, что сегодня существует и может существовать.

Я хотел бы сказать, что сегодня, и повторить, все-таки местным бюджетам на девять миллиардов добавили, мы сегодня выходим на то, что все-таки Кабинет Министров забирает на себя ответственность по введению Закона о детях войны. Пусть поэтапно, пусть не в полном объеме с первого января на что-то выходим. Поэтому, исходя из этой логики, нам есть смысл делать бюджет, потому независимо от политических симпатий, антипатий, выборов и перевыборов с первого января жизнь в этой стране остановиться не должна независимо от того кто кого любит в политике. Спасибо.

ГОЛОВА. Лілія Григорович, мікрофон, будь ласка, "Наша Україна".

11:57:41

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні виборці, шановні народні депутати! Вперше за всю історію прийняття бюджетів ми маємо 3,6 відсотка ВВП на охорону здоров'я. Це – позитивний прецедент, якого ще просто ніколи не було. Я хочу подякувати і Людмилі Павлівні Супрун, і бюджетному комітету з те, що так сумлінно і так ретельно підготовлені всі статті і забезпечені вимоги народних депутатів.

Чому ж парламент не проголосував? Відповідь одна: бажання політичного реваншу для одних або ж для других так, як сказав вчора один народний депутат – якщо дурак, то все робиш не так. Тому, шановні народні депутати, я хочу звернутися до вас, особливо тих, котрі піклуються виграти на виборах. Ніхто тут не ламає депутатів через коліно, це депутати в цьому залі ламають через коліно інтереси свого українського народу. А вибори? За стінами парламенту все це бачать і розуміють.

Звертаюся до тих, котрі не голосували за бюджет, але готували його. Друзі! Ви вже вибори програли. Подумайте і виправте свою ситуацію.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

11:58:53

ШКІЛЬ А.В.

Я хочу нагадати, що надалі в бюджеті є проблеми з фінансуванням розвитку української мови. Але, ну от бачите, це мало кого цікавить. Я прошу передати слово Юрію Круку.

ГОЛОВА. Кому, кому передати?

ШКІЛЬ А.В. Круку.

ГОЛОВА. Будь ласка, народний депутат Крук.

11:59:12

КРУК Ю.Б.

Уважаемые коллеги! Фракция Блока Юлии Тимошенко, Крук.

Прошлый вторник Президент Украины был в Одессе, и очень серьезно ставился вопрос о поддержке на строительство национального флота, в том числе украинского дунайского пароходства, который пострадал от войны в Югославии, и я об этом ни один раз говорю в Верховной Раде. Предыдущие 2 года по 16 миллионов выделялось на строительство флота. К сожалению, слова остаются словами. Ив бюджете 2006 года на строительство флота для Украинского дунайского…..

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте таким чином. Відділим бюджет і те, що потрібно країні від ставлення до уряду, не будемо поєднувати це все. І знову ж таки, виходячи з того, що недосконалий цей бюджет, не влаштовує який, він нікого не влаштовує, але треба ж, щоб люди відчули, що є певні зрушення, що ми приймаємо відповідні рішення. Тому я зараз ще раз поставлю на голосування. Якщо не приймете рішення, проведемо Погоджувальну раду.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, реєстраційний номер 8000. Повернутися до розгляду.

12:01:01

За-219

Рішення не прийнято.

Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

Керівників депутатських груп і фракцій, голову бюджетного комітету, уряд я запрошую на третій поверх для проведення під час перерви Погоджувальної ради.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Будь ласка, запросіть народних депутатів до сесійної зали, для того щоб ми мали можливість продовжити наше засідання.

Шановні колеги, дозвольте поінформувати вас про результати засідання Погоджувальної ради України. Ми дійшли такого висновку: перше – зараз поставимо на голосування про повернення до розгляду проекту Закону „Про Державний бюджет України”. Якщо ви продемонструєте добру волю і ми приймемо таке рішення, поставимо на голосування про схвалення проекту бюджету на наступний рік. У разі якщо не буде позитивного рішення, доручимо комітету, щоб до четверга він опрацював пропозиції, які ми мали намір врахувати при прийнятті рішення, і в четвер повернемося до розгляду законопроекту „Про Держбюджет на 2006 рік”. В іншому випадку, поставимо на ваш розгляд проект Постанови Верховної Ради України „Про внесення змін до календарного плану проведення сесії”, щоб наступний тиждень був пленарним.

Шановні колеги, відповідно до Закону „Про надзвичайний стан”, коли оголошено надзвичайний стан, засідання Верховної Ради не перериваються. Так що ми прийняли рішення – і будемо засідати, в тому числі і на Новий рік, з вами.

Це відповідно до вимог закону. Так, шановні народні депутати, поки, поки ви, так я запросив вже, осмислюєте інформацію доведену до вас за результатами засідання погоджувальної ради, я повідомлення зроблю декілька.

Оголошую рішення фракції Блоку Юлії Тимошенко про виключення зі складу депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко народного депутата України Ігоря Івановича Плохого.

Ще одне повідомлення: відповідно до статей 4.2.2. та 4.2.3. регламенту Верховної Ради України, повідомляю, що уповноваженим представником депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) обрано додатково народного депутата України Степана Богдановича Гавриша.

Так, шановні народні депутати, прошу уваги. Відповідно до рішення Погоджувальної ради України ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду проекту Закону України про державний бюджет України на 2006 рік, прошу голосувати.

12:47:38

За-229

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Ну, вимагають по фракціях, ну, поставимо по фракціях, що ви, шановні колеги, повинно все бути по регламенту.

«Регіони України» - 0, комуністів - 0, Народна партія – 44, «Наша Україна» - 43, Блок Тимошенко - 0, СПУ – 26, Народний блок – 21, СДПУ (о) – 0, Українська народна партія - 18, «Довіра народу» - 15, Народний рух України – 16, «Єдина Україна» - 2, «Реформи і порядок» - 13, промисловці і підприємці України – 10, позафракційні – 21.

Шановні народні депутати, вноситься на голосування пропозиція комітету. Що, що? Одну хвилиночку, Супрун мікрофон, будь ласка. Ну, показує голова комітету, якась інформація єсть, будь ласка.

СУПРУН Л.П. Шановний Володимире Михайловичу, я прошу, щоб врахували всі ті пропозиції, які були озвучені, і дали право комітету технічно відрегулювати всі цифри, які були названі під час мого виступу з трибуни.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати. Що? Зараз будемо голосувати. Ще один виступ по, зараз ми знайдемо, зараз збільшимо кількість голосів. Будь ласка, Самойлик. Шановні колеги, там по кредитуванню житла, і в принципі комітет був погодив. Будь ласка. Зараз будемо голосувати. Молодіжного житла.

12:49:03

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, по-перше, я б просила все-таки додати до щодо Ко3408000 на пільговий довгостроковий кредит. Це перше.

Друге. Поновити Ко3401190 на оздоровлення державних дітей, тобто дітей-сиріт. І поновити ті 25 мільйонів, зняти їх з цієї афери гроші, ходять за дітьми. Давайте, будь ласка, не можна так відноситися до майбутнього нашої держави. І добавте, пожалуйста, Людмило Павлівно, по туризму нуль. Добавте хоч 10 мільйонів на презентацію нашої держави на міжнародному рівні.

ГОЛОВА. Зараз, одну хвилинку. Супрун, будь ласка, і голосуємо, все. Я прошу вас, шановні колеги, все, останній виступаючий. Людмило Павлівно, будь ласка.

12:49:54

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, ми розглядали дійсно ці видатки. Частину з них можна врахувати. І я впевнена, що ми можемо досягти балансу по доходах і видатках в цілому по бюджету з урахуванням пропозиції Катерини Семенівни.

І що стосується молодіжного кредитування. Ми озвучили пропозицію на засіданні Погоджувальної ради, що готові певну частину коштів від державної іпотечної......................, в тому числі записати цифру, спрямувати на кредитування молодіжного житлового будівництва.

Але таким чином комуністи, я думаю, що повинні підтримати цей бюджет, бо уже більш соціального і більш ефективного, і більш збалансованого ми на цей час не зробимо.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, з урахуванням пропозицій, які прозвучали від Бюджетного комітету, які погоджені, з тими пропозиціями, що звучали від народних депутатів України, я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік. Реєстраційний номер 8000. Прошу голосувати.

12:51:08

За-226

Закон… Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” прийнято.

По фракціях, будь ласка. „Регіони України”, фракція комуністів – 0. Я прошу заспокоїтись. Народна партія – 42, „Наша Україна” – 43, Блок Тимошенко – 0, СПУ – 26, Народний блок - 21, СДПУ(О) – 0, Українська народна партія – 18, „Довіра народу” – 16, Народний Рух України – 16, „Єдина Україна” – 2, „Реформи і порядок” – 13, Партія промисловців і підприємців України – 10, позафракційні – 19.

Таким чином, шановні колеги, бюджет прийнято. Я прошу комітет провести технічне доопрацювання документу і підготувати його на підпис.

Оголошується до розгляду Проект Постанови про проведення парламентських слухань з нагоди 20-х роковин Чорнобильської катастрофи (щодо призначення дати слухань на 26 квітня 2006 року).

Шановні народні депутати, як ви знаєте, ми ж прийняли календарний план на наступну сесію. В нас там засідань немає з цього приводу. Будь ласка, хто буде доповідати? Будь ласка. Що, що? Зараз, одну хвилиночку. Вибачте, я прошу. Зараз, одну хвилиночку.

Шановні народні депутати, я перепрошую, я просто випустив із поля зору проект постанови, який стояв першим. Тому той проект постанови, який я щойно оголосив, ми зараз переносимо на розгляд після розгляду проекту постанови про уточнення часу проведення парламентських слухань. Ні, ні, Катерина …., де ж ваша постанова? Ні, одну хвилиночку.

Я прошу вас, ну. Та в мене є.

Оголошується до розгляду Проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні "Сільська молодь: стан, проблеми та шляхи їх вирішення". Доповідач: голова Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Катерина Семенівна Самойлик. Будь ласка.

12:53:37

САМОЙЛИК К.С.

Дякую.

Шановні колеги,……………………………………………………………

становище сільської молоді залишається дуже складним, спостерігається тенденція до зменшення сільського населення. Я більше того, сказала б, що продовжується відток з села, 60 відсотків із тих людей, які від’їжджають з села, це сільська молодь. А чому? Тому що низький рівень доходів при високому рівні безробіття.

Учасники парламентських слухань також відзначили, що за останні роки невпинно зростає зловживання наркотиками і інші негативні прояви. І те, що кожен 4 підліток, який доставлений до органів внутрішніх справ – це також молодь села є, це при тому, що практично молоді в селі не залишається. Безумовно, проблемою являється ця соціально-культурна сфера.

Тому ми пропонуємо розглянути проблеми сільської молоді України, шляхи їх вирішення на засіданні Ради Національної безпеки і оборони як надзвичайно важливі питання.

Ми пропонуємо Президентові України запровадити систему надання академічних стипендій для тих студентів, які приймуть рішення відпрацювати на селі не менше 5 років, тому що в усіх сферах в селі і в освіті, і в медицині, і таке інше, ми сьогодні відчуваємо голод.

Ми вимагаємо також, щоб в Державному бюджеті України на 2006 рік, ну, вже ми сьогодні чули як проголосовано, була зосереджена увага на створення спортивних та соціально-культурних об’єктів в сільській місцевості, обов’язкове виконання програми „Шкільний автобус”, а ми так чули з вами, що гроші в цьому році не на шкільний автобус, не на комп’ютеризацію не використані були Кабінетом Міністрів України.

Ми вважаємо за необхідне дати доручення Кабміну розробити Молодіжний кодекс, а також механізм введення в дію Закону України про забезпечення молоді першим робочим місцем та надання роботодавцю державної дотації.

Ми пропонуємо також вдосконалити і систему пільгового кредитування сільської молоді на будівництво житла та придбання товарів тривалого користування. Це якраз те, що сьогодні необхідно для нашої молоді.

Також систему цільового направлення сільської молоді до вищих навчальних закладів. Її треба поновити. Інакше через рік не буде зовсім жодної молодої людини в нашій сільській місцевості. Я просила б народних депутатів України підтримати цей..

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу уваги. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття проекту Постанови як постанови про рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні, сільська молодь, стан, проблеми та шляхи їх вирішення. Реєстраційний номер 8604, прошу голосувати.

12:57:22

За-232

Рішення прийнято. Тобто постанову прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушення права громадян на свободу совісті. Шановні колеги, голова комітету просить відкласти розгляд цього законопроекту, оскільки були висловлені під час звіту комісії пропозиції, вони опрацьовані, але не розглянуті комісією, не відбулося засідання комісії. Відкладаємо. Нема застережень?

Оголошується до розгляду проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України щодо п'ятої річниці закриття Чорнобильської АЕС. Доповідач Заєць Іван Олександрович.

12:58:18

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української Народної Партії.

Шановні народні депутати! З питання, яке ми зараз розглядаємо, рішення Верховної Ради України було прийнято ще 3 лютого 2005 року.

У постанові про невідкладні заходи щодо підготовки 20-х роковин Чорнобильської катастрофи, насамперед, зазначено: провести у квітні 2006 року спільні парламентські слухання за участю представників країн-учасників Співдружності Незалежних Держав з нагоди 20-х роковин Чорнобильської катастрофи.

Тому сьогодні на виконання зазначеного рішення Верховної Ради ми маємо затвердити лише дату їх проведення. Народні депутати України, члени Комітету екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи пропонують провести ці слухання 26 квітня саме у день 20-х роковин Чорнобильської катастрофи.

Вибір цієї дати пов’язаний також з тим, що 26 квітня 2006 року завершує роботу Міжнародна конференція „20 років Чорнобильської катастрофи, погляд у майбутнє”, що дозволить залучити до проведення парламентських слухань широкого кола міжнародних організацій на наукових установ.

Ми усвідомлюємо, що перешкодою щодо прийняття рішення з проведення цих слухань може бути той факт, що до цього дня вже пройдуть вибори до Верховної Ради України, але ми виходимо з міркувань, що парламентські слухання проводять з метою залучення широких верств громадськості до розгляду важливих для суспільства питань.

По-друге. Відповідно до статті 90 Конституції України повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Тобто Верховної Ради України четвертого скликання буде повноважна проводити ці слухання.

Закликаємо вас підтримати проект Постанови про проведення парламентських слухань і спільно з міжнародним співтовариством відзначити цю дати з метою всебічного аналізу ефективності заходів мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Дякую за увагу. Голосуємо.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Іван Олександрович вимагає, щоб ми голосували. Немає коли у вас заперечень, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття проекту постанови, як Постанови про інформацію Кабінет Міністрів України щодо 5 річниці закриття Чорнобильської АЕС, реєстраційний номер 8557. Прошу голосувати з технічним редагуванням, бо там написано „прийняти до відома”, коли треба писати „взяти до відома”.

13:00:53

За-195

Рішення не прийнято.

Будь ласка, Петро Цибенко, потім Яворівський.

13:01:03

ЦИБЕНКО П.С.

Шановний Володимире Михайловичу!

Фракція комуністів, Цибенко.

У нас в порядку денному є два питання. У мене таке враження, що тут змішано два питання: 8557 – проект постанови про інформацію Кабінету Міністрів України щодо п'ятої річниці закриття АЕС і є проект постанови про проведення парламентських слухань з цієї проблематики. Так ми перескочили з одного питання на інше. Якщо вже повертатися до п'ятої річниці закриття Чорнобильської АЕС, то я хотів би сказати про те, що у нас немає права голосувати, скажімо, давати позитивну оцінку тому періоду. Більше того, я абсолютно переконаний, що мій колега тодішній по Верховній Раді Яценко Володимир Михайлович, який вносив пропозицію щодо не закриття атомного блок, він був правий, бо справді, наші зарубіжні доброхоти пообіцяли пообіцять, руки вмили, і сьогодні Україна залишалася з цією бідою один на один. А тоді, якби це було під контролем працюючих, тоді ця ситуація була б більш контрольов…

ГОЛОВА. Справа в тім, Петро Степанович, шановні колеги, ми провели День уряду з порядком денним „П'яті роковини закриття Чорнобильської атомної станції”. Нам треба прийняти рішення. Тепер пропонується, що в зв'язку з тим 26 квітня будуть 20 роковини аварії на ЧАЕС, провести в цей день парламентські слухання. Треба зараз розглянути і прийняти рішення, хоча там можуть бути різні оцінки. Комітет пропонує взяти інформацію до відома про п'яту річницю закриття Чорнобильської атомної станції. Будуть інші пропозиції, давайте їх розглянемо. Будь ласка, Яворівський.

13:02:57

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, БЮТ.

Шановні колеги, мені здається, просто стався такий психологічний якийсь певний збій, не всі все зрозуміли…

(Не чути)

ГОЛОВА. Шановний Володимире Олександровичу, ………………є проект постанови за результатами проведення Дня уряду, в якій ідуться про 5-у роковину.

Що стосується парламентських слухань до 20-ї роковини закриття Чорнобильської атомної… точніше, до 20-ї роковини катастрофи на ЧАЕС, це інше питання, яке будемо розглядати. Зараз йдеться про зовсім іншу річ. Зараз ми розглядаєм проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України…

Шановні народні депутати! Я йду по розкладу засідань. По розкладу засідань проект Постанови 8557 про інформацію Кабінету Міністрів України щодо п'ятої річниці закриття Чорнобильської АЕС.

А ви доповідали інший проект…

Значить, шановні колеги, пропонується 26 квітня 2006 року провести парламентські слухання. Ні, ну тут пояснень не потрібно. Пропонується… ми ж не закриваєм сесії, пропозиція така може бути внесена. Тому я ставлю на голосування, шановні колеги, і щоб довго нам тут не говорити, проект Постанови Верховної Ради України про проведення парламентських слухань у зв`язку з 20-ми роковинами Чорнобильської катастрофи 26 квітня 2006 року.

Давайте голосуванням визначимося і все.

13:05:50

За-336

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду… Шановні колеги… Все? Іван Олександрович, я прошу вас! Проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України щодо п'ятої річниці закриття Чорнобильської АЕС.

Будь ласка.

13:06:25

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української Народної Партії.

Шановні народні депутати, 13 грудня цього року на черговому Дні Уряду ми заслухали інформацію Кабінету Міністрів з нагоди п’ятої річниці дострокового закриття Чорнобильської АЕС.

Відбулося дуже жваве обговорення цієї насущної проблеми. У колі особливої уваги опинилися три групи питань: перше – питання стабілізації конструкцій об’єкту „Укриття” та будівництво нового покриття, накриття, так званого конфайменту; друге – питання зберігання відпрацьованого ядерного палива, зокрема проблема будівництва сховища СВЯП-.2; третє – питання забезпечення соціальних гарантій тим, хто працював і продовжує працювати на Чорнобильській атомній електростанції, а також жителів міста Славутич.

У пропонованому на ваш розгляд проекті Постанови Верховної Ради дається оцінка діяльності влади по кожному з цих питань та пропонується ряд заходів, які слід здійснити уряду для виправлення ситуації.

Що стосується питання стабілізації об’єкта „Укриття”, то на цьому напрямку було упущено багато часу. Перші роки реалізації системи заходів були малопродуктивними. За останні роки в упровадженні плану здійснення заходів на об’єкті „Укриття” сталися позитивні зміни: від отримання великої кількості паперових звітів перейшли до проведення реальних робіт на майданчику Чорнобильської атомної станції. Протягом наступних кількох місяців будуть офіційно прийняті в експлуатацію основні об’єкти, що споруджуються.

Друге. Значна частина нормативно-правових документів, а також доручень Президента України та Уряду, що стосується забезпечення життєдіяльності міста Славутич, на виконувалися. За п’ятирічний період після зупинення роботи Чорнобильської АЕС соціальні програми стабільно недофінансовувалися.

Третє. Створення сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива СВЯП непристойно затягується. Нагадую вам, що це сховище мало вступити в дію ще в 2003 році, з огляду на таку ситуацію та з метою їх виправлення і запропоновано проект постанови. Прошу проголосувати за цей проект постанови. Це, автор цього проекту є народний депутат України Геннадій Руденко. У першому проекті пропонувалося оцінити діяльність Кабінету Міністрів як незадовільну, ця інформація, ця пропозиція надходила із фракції комуністів. А у проекті, який поданий на заміну пропонується взяти інформацію до відома, виходячи з того, що цей Уряд тільки приступив до виконання своїх обов’язків.

Тому я думаю, що ми повинні прийняти цю постанову, не дивлячись на таку оцінку для того, щоб підштовхнути процеси, тому по кожному із цих напрямків є система заходів, які пропонується нашим комітетом, членами нашого комітету для виправлення ситуації. Тому я просив би не політизувати це питання, а прийняти його і це буде на користь.

ГОЛОВА. Дякую, шановні, шановні народні депутати, оцінка, я думаю, депутати і Верховна Рада України можуть дати, сідайте, будь ласка, Іване Олександрович, не конкретним персоналіям, а інституту, дає оцінка Кабінету Міністрів. Бо якщо в нас міняються кожен день Уряди, в нас тоді взагалі ніхто ні за що не буде відповідати.

А, оскільки було 2 пропозиції, одна – взяти інформацію до відома, друга, що визнати діяльність незадовільною в цьому питанні. Тому зараз ми приймемо за основу, а потім проголосуємо ці дві пропозиції. Після того, яка пропозиція набере більшість голосів в оцінці діяльності Уряду, після того ми проголосуємо в цілому. Нема застережень?

3 хвилини запишіться, будь ласка, з мотивів голосування. Запишіться, будь ласка. Так, будь ласка, на табло: Володимир Бронніков, „Регіони України”.

13:10:24

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемый Владимир Михайлович, да, кончено, много урядов занималось проблемой снятия с эксплуатации Чернобыльской атомной станции, но воз, как говорится, на месте. Но я хотел сказать не об этом, обратился к комитету, к Руденко, к уважаемому докладчику. В соответствии с порядком процедуры, наш комитет направил предложение по включению из в решение по Дню уряду. Мы не имеем обратную информацию. Не учли или учли наши приглашения, нас не приглашали на заседание комитета.

Поэтому комитет предлагает, пока постанова в предварительном порядке не будет согласована со всеми комитетами, которые дают зауваження, перенести ее на рассмотрение на следующий день. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Анастасієв, фракція комуністів.

13:11:23

АНАСТАСІЄВ В.О.

Прошу слово передать Цибенко Петру Степановичу.

ГОЛОВА. Петро Степанович Цибенко.

13:11:29

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, фракція готова підтримувати проект цієї постанови, оскільки вона справді стосується надзвичайно гострої і болючої проблеми. Але за однієї умови. Ми просто не маємо морального права інакше оцінювати ситуацію сьогоднішню, аніж як незадовільна. Хай не приймають до себе, скажімо, якісь персоналії це, але ми не можемо приймати сьогодні інше рішення.

Бо інші, скажімо так, зарубіжні доброхоти нам наобіцяли, а сьогодні ні допомоги, ні компенсуючих потужностей - нічого немає. І Україна залишилася з оцією вселенською бідою один на один. Я уже не говорю про те, що дуже багато чорнобильців, людей, які працювали на АЕС сьогодні, залишаються без мінімальної підтримки.

Тому я ще раз наголошую, що у нас немає ніякого морального права не оцінювати цю ситуацію, яка є сьогодні. Тобто ми будемо підтримувати...

ГОЛОВА. Олександр Бандурка, будь ласка.

13:12:35

БАНДУРКА О.М.

Бандурка, фракція Народної партії.

Шановні колеги, до мене як до депутата-мажоритарника і певне це до моїх колег других останнім часом збільшилася кількість звернень чорнобильців, які стурбовані і тим, що обговорювалося при прийнятті бюджету попередньо і погіршенням їхнього становища у зв’язку із ухудшенням різного роду виплат чи затримками.

Тому, безумовно, що ми маємо бути при прийнятті цієї постанови і критичними і вимогливими.

Мені бачиться, що можна було би прийняти за основу варіанти, а давати оцінку треба забезпеченню питань зв’язаних з закриттям Чорнобильської АЕС негативну оцінку і прийняти сьогодні постанову в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Так, шановні народні депутати, ми обмінялися думками. Що? Я не … Одну хвилиночку. Юрій Кармазін, будь ласка, хоча час вичерпаний, але як виняток.

13:13:49

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін.

Шановний Володимир Михайлович, в цій постанові є ще питання, які треба голосувати. Ми маємо не просто тільки запропонувати Президенту звернутися до країн Великої сімки, а нашим парламентом звернутися до парламентів країн Великої сімки, бо там парламенти керують, в цих країнах.

Звернутися і сказати, що робиться. Це перше. І друге. Там, де рекомендується Кабінету Міністрів аж до 1 травня 2006 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкту „Укриття” на екологічно безпечну систему, треба написати „терміново рекомендувати”, бо це вимоги законодавства. Ця програма мала бути внесена на розгляд Верховної Ради України. І те, що сьогодні не реалізується Закон України „Про загальні засади подальшої експлуатації, зняття з експлуатації”, це є неприпустимим.

Тому я просив би ці поправки зробити по тексту, коли ви приймете до в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Так. Якщо комітет не заперечує, я думаю, можна було б додати, це лише покращить сам, власне, законопроект.

Шановні колеги, у зв’язку з тим, що під час Дня уряду обговорення цього питання звучало 2 оцінки, перша оцінка, інформацію взяти до відома, а друга оцінка, що роботу, пов’язану з діяльністю уряду щодо реалізації завдань унаслідок закриття Чорнобильської АЕС визнати незадовільною, тому я поставлю на голосування за прийняття за основу. А потім ми перший пункт проголосуємо окремо.

Зараз голосується за основу без першого… перший пункт за основу, а тоді ми будемо оцінки давати, за основу. Прошу голосувати. Це проект постанови 8557.

13:15:46

За-262

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, тепер ставиться на голосування пропозиція перша, пункт 1, який пропонує комітет, прийняти інформацію Кабінету Міністрів України щодо п’ятої річниці закриття Чорнобильської АЕС до відома. Я хотів би уточнити, не прийняти, а взяти інформацію до відома, так, очевидно.

Ставиться на голосування пропозиція комітету до пункту 1 інформацію Кабінету Міністрів України щодо п’ятої річниці закриття Чорнобильської АЕС взяти до відома. Прошу визначатись.

13:16:36

За-176

Рішення не прийнято.

Тепер ставиться на голосування пропозиція наступна до 1-го першого пункту. Роботу Кабінету Міністрів щодо реалізації завдань пов’язаних із закриттям Чорнобильської атомної станції визнати незадовільною. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

13:17:10

За-172

Рішення не прийнято.

Значить, ставимо на голосування без першого пункту. Відповідно другий пункт стає першим і вносяться зміни.

Ставлю на голосування про схвалення проекту постанови як постанови без першого пункту про інформацію Кабінету Міністрів України щодо п’ятої річниці закриття Чорнобильської АЕС з пропозиціями, які прозвучали від Юрія Кармазіна. Реєстраційний номер – 8557. Прошу голосувати.

13:17:54

За-280

Постанову прийнято.

Так, шановні народні депутати, оголошується проект постанови про уточнення часу проведення парламентських слухань „Про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб.

Шановні колеги, будь ласка, Олександр Маркович. Доповідає перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

13:18:36

БАНДУРКА О.М.

Шановні колеги, шановний Голово!

Якраз так випало, що сьогодні 20 грудня – День української міліції. Дозвольте привітати всю міліцію України, чесну міліцію з цим святом, побажати добра і здоров’я, і злагоди в їхніх справах.

Шановні колеги! Ми прийняли постанову про проведення парламентських слухань „Про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, і призначали це засідання на 4 січня. Поскільки за графіком роботи ми там не вписуємося, пропонується парламентські слухання, передбачені Постановою Верховної Ради України від 1 грудня 2005 року про парламентські слухання “Про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” провести 8 лютого 2006 року. Дякую. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Дивлюся де 8 лютого, шукаю.

Шановні народні депутати, вноситься на голосування пропозиція Комітету про прийняття Постанови Верховної Ради України „Про уточнення часу проведення парламентських слухань “Про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, реєстраційний номер 8610, прошу голосувати. Це технічне питання, шановні колеги.

13:20:33

За-254

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду проект Постанови про заслуховування інформації голови Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” Івченка про фінансово-господарську діяльність, кадрову політику та підготовку до осінньо-зимового опалювального сезону 2006-2006 років НАК „Нафтогаз України”. Тут, мабуть, треба сформулювати „зимово-весняного сезону”, бо вже осінь закінчилася, внести уточнення.

У нас хто доповідає з цього приводу? Ігор Шурма, будь ласка. А потім Олег Панасовський від комітету.

Я думаю, дуже треба коротко, щоб у нас не призводити до обговорення.

13:21:32

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Ситуація, яка склалася у вітчизняному нафтогазовому комплексі відзначається, як глибоко-кризова. За умови збереження цих тенденцій неминучим є швидкий колапс, що загрожує основам енергетичної безпеки України, а тим самим і її суверенітету.

Підготовка до зимово-весняного опалювального сезону 2005-2006 років, який розпочався у жовтні відбувається із запізненням і відставанням від графіків проведення попередніх робіт. Закупівлі нафти та газу не відбувається, оскільки не визначені тарифи постачання російської нафти та газу в Україну.

Переговори з Туркменістаном щодо підписання довгострокового контракту, а також окремого уточнюючого протоколу поставок туркменського газу, доведені фактично в глухий кут. Така ситуація пояснюється, у першу чергу, безвідповідальною і непрофесійною державною політикою у стосунках із стратегічними енергетичними партнерами Російською Федерацією та Туркменістаном, що є головними і фактично на сьогодні єдиними надійними постачальника енергоресурсів в Україну.

Політика ультиматумів, що на сьогодні ініційована Україною у двосторонніх відносинах, привела до катастрофічного дефіциту запасів енергоносіїв напередодні опалювального сезону. Жодного кроку не зроблено у напрямку диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, вирішення питань енергозбереження та формування державної політики у цьому напрямку. Значною залишається податкова заборгованість НАК „Нафтогаз України”. Заборгованість по заробітній платі становить 32 мільйони, заборгованість по платежах до Пенсійного фонду становить 3,5 мільйони.

За повідомленням засобів масової інформації головою НАК „Нафтогазу„ Івченком особисто було підтверджено факт виділення для НАК „Нафтогаз України” французьким банком „Сосіти” додаткової кредитної лінії в два з половиню мільярди євро на підставі підписання меморандуму. Цей бланковий кредит було отримано без будь-яких застав і гарантій як урядових, так і корпоративних. При цьому „Нафтгаз” має пріоритетне право вибору проектів, на які будуть спрямовані кошти.

Разом з тим, проведений експертний аналіз свідчить, що фінансове становище НАК „Нафтогаз України” на поточний момент є критично нестабільним. Експертами не виключається можливість її банкрутства найближчим часом, що може призвести до розвалу стратегічних галузей економіки України.

На фоні викладеного економічно необґрунтованим і фінансово небезпечним є залучення великих іноземних кредитних ресурсів часто під невідомі зобов'язання. Виходячи з вищевикладеного, з метою дотримання інтересів та забезпечення національної безпеки держави, а також враховуючи те, що у світовій практиці кредити на зразок отриманого від французького банку, є вкрай рідкісними і, в основному, видаються тільки найбільш потужним компаніям у розвинених країнах, необхідним є прийняття вказаної постанови, яка вимагає оприлюднення термінового звіту про стан справ у нафтогазовому комплексі та вжиття невідкладних заходів по врегулюванню цієї ситуації. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте.

Шановні народні депутати, тепер від комітету. Позиція комітету, Панасовський Олег Григорович, будь ласка. Підготуватися, одну хвилиночку, Оробцю в зв'язку з проектом постанови про неприйнятність даного проекту, який ми розглядаємо.

13:24:58

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

Уважаемые коллеги, зашедшие в тупик переговоры по газу на уровне профильных топливных министров, отсутствие прагматизма в отношениях с Россией способствуют перерастанию газовой проблемы в газовою войну. Игра в политику при сложившейся ситуации в стране, чья экономика на три четверти развивается за счет поставок нефти, газа, ГСМ извне, опасная вещь.

В предыдущие годы политические отношения развивались последовательно, и это позитивно отражалось на экономике Украины. Вместо того, чтобы развивать взаимовыгодное сотрудничество на раннее заложенном фундаменте, мы его разрушаем. Вместо политических спекуляций руководству страны следовало бы поручить украинским экспертам заняться экономической калькуляцией. А расчеты таковы, что при переходе на рыночные цены на газ, даже если Газпром будет платить за транзит газа через Украину по европейским ценам, Украина будет нести колоссальные убытки. Объем получаемого газа за счет выручки от транзита снизится в 2,5 раза при цене 160 долларов за тысячу кубов и в 3 раза при 220 долларах. И вопрос не только в цене на газ для Украины, но и в утере ею транзитного статуса, что при нынешних тенденциях почти неизбежно, так как даже межпрезидентский диалог таков, что принятие политических решений, достижение взаимных уступок, нахождение компромиссов становится невозможным, потому что утрачено доверие. Ранее такое и представить себе было невозможно, если к решению того или иного вопроса подключались непосредственно президенты. Одним словом, доигрались.

Украина стоит на пороге топливно-энергетического кризиса. Кстати, следует отметить, кризисное правление становится образом жизни для нынешнего руководства страны.

Последствия. Металлургические предприятия, на долю которых приходится 40 процентов украинского экспорта, и предприятия химпрома, составляющие еще 20 процентов экспорта, могут оказаться неконкурентоспособными. Жертвами газовой войны могут оказаться и другие секторы экономики страны, ориентированные на экспорт.

Вопрос. Кто будет нести за это ответственность?

Комитет по вопросам ТЭК, ядерной политики и ядерной безопасности рассмотрел данный проект постановления. Поддерживает все включенные в него вопросы. Считает необходимым заслушать информацию министра Минтопливэнерго Украины Плачкова и председателя правления НАК «Нефтнегаз Украины» Ивченко о положении дел в переговорном процессе в условиях импорта природного газа и транзита через территорию Украины.

В виду исключительной актуальности сформировавшейся газовой проблемы в стране, профильный комитет своим решением предлагает этот вопрос рассмотреть в закрытом режиме заседания Верховного Совета Украины.

Решение комитета передаю в президиум Верховного Совета. Прошу поддержать решение нашего коллектива… комитета.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Олег Григорович, одне питання виникає. Коли будемо розглядати? Бо тут пропонується 15 грудня. От я Ігорю Михайловичу сказав, коли ж… якщо Верховна Рада прийме позитивне рішення, 15 грудня вже ж минуло.

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВА. Ні, так треба ж визначити дату, коли його розглядати, бо тут 15 грудня.

Ну, давайте зараз тоді пропонуйте, комітет хай запропонує. Ну, будь ласка, з автором порадьтеся і запропонуйте.

А тепер є у нас проект Постанови про неприйнятність. Ну, я прошу вас! У нас є ще проект Постанови про неприйнятність. Потрібно дати можливість обгрунтувати проект постанови, потім ми проголосуємо. Якщо не буде прийнято рішення про неприйнятність, тоді будемо визначатися щодо інших позицій. Будь ласка.

13:28:33

ОРОБЕЦЬ Ю.М.

Шановні колеги, надзвичайно важливе питання – газові переговори України і Росії. Я звертаюся до директорів підприємств. Ціна на газ 95 і 105 доларів за тисячу метрів кубічних є неприйнятною для хімічною і металургійної промисловості. І переговори йдуть надзвичайно важко.

Ми розглядали ці пропозиції на комітеті – і признали, що в постановці депутата Шурми ця постанова є неприйнятною. Ми не повинні як переговорна сторона роздягатися на догоду іншій стороні і демонструвати публічні порки на весь світ.

Я виставив постанову про неприйнятність в такому форматі заслуховування цього питання. І вважаю, що позиція комітету є справедливою. Треба обговорити цю проблему, однак в абсолютно закритому режимі, і інформацію повинен надавати не голова НАК „Нафтогаз України” Івченко, який не веде зараз переговори, має говорити міністр енергетики Плачков, але жодного журналіста не повинно бути, для того щоб не було просочування інформації. І ми не повинні надавати іншій стороні сигнал, що ми слабкі. Це питання повинно нас консолідувати.

Тому я підтримую позицію комітету, а не депутата Шурми. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, прошу уваги! Вноситься на розгляд проект постанови (автори – народні депутати України Келестин і Оробець) про неприйнятність проекту Постанови „Про заслуховування інформації голови Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” Івченка про фінансову господарську діяльність, кадрову політику та про хід і підготовку до осінньо-зимового опалювального сезону 2005-2006 років „Нафтогаз України”, про неприйнятність. Прошу народних депутатів визначатися.

13:31:02

За-89

Рішення не прийнято.

Тому, шановні народні депутати…

Будь ласка, Шурма, автор проекту постанови, будь ласка.

13:31:17

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Перед усім хотів би запропонувати дату заслуховування, тобто зміну до першого пункту на 22 грудня. Друге, я абсолютно не згодний з попереднім виступаючим про те, що сьогодні голова НАК „Нафтогазу” Івченко не веде переговори.

Ця влада повинна зрозуміти, що вона діє не так і неправильно. Оскільки, відповідальність за попередню діяльність вона не несе ніякої. Не відзвітувався і нема звіту про роботу віце-прем’єра з євроінтеграції Рибачука. Колись Івченко був заступником міністра, його спеціально зняли, аби він не ніс відповідальності і зробили головою НАК „Нафтогазу”. Ніхто не несе відповідальності і не говорить за ті реформи, які хотів запровадити міністр охорони здоров’я Поліщук: усі на село і ліки по рецептам. І ніхто не несе відповідальність за адмінреформу Безсмертного. І те саме вони хочуть зробити з газом – уникнути відповідальності. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, з вашого дозволу я пропоную відкоригувати проект постанови і сформулювати, і назву такого змісту: про заслуховування інформації голови Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” Івченка про фінансово-господарську діяльність, кадрову політику та про умови забезпечення України газом на 2006 рік, бо все інше, осінньо-зимовий період не, опалюванням не займається „Нафтогаз України”.

Друге, дату уточнити: 22 грудня. І третє, пункт 2: запропонувати комітету визначити не своїх співдоповідачів, а співдоповідачів від Верховної Ради України і не „по даному питанню”, а „з даного питання”. З урахуванням таких уточнень я ставлю на голосування про схвалення проект постанови. Реєстраційний номер 8533. Прошу голосувати.

13:33:37

За-201

Постанова не прийнята.

Що? Будь ласка, по фракціях. Давайте по фракціях.

„Регіони України” - 46, комуністів – 52, Народна партія – 30, „Наша Україна” – 0, Блок Тимошенко – 21, СПУ – 17, Народний блок - 1, СДПУ(о) – 20, Українська народна партія – 0, „Довіра народу” - 1, Народний Рух України – 0, „Єдина Україна” – 5, „Реформи і порядок” – 0, промисловців і підприємців – 5, позафракційні – 3.

Постанова не прийнята.

Будь ласка, не встигли. Хто за те, щоб повернутися до розгляду проект постанови 8533, прошу голосувати. Будь ласка. Про повернення до розгляду прошу голосувати.

13:34:38

За-221

Рішення не прийнято.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду про зміну меж міста Котовськ Одеської області. Комітет розглянув і пропонує прийняти відповідне рішення. Є потреба доповідати? Немає.

Прошу уваги. Я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови про зміну меж міста Котовська Одеської області. Реєстраційний номер 8584. Прошу голосувати. Шановні колеги, прошу голосувати.

13:35:26

За-263

Постанову прийнято.

Шановні народні депутати, вноситься на ваш розгляд проект Постанови про перейменування села Мусорівка Заставнівського району Чернівецької області, реєстраційний номер 8585.

Тут пропонується, шановні колеги, поміняти одне слово. Було „Мусорівка”, а перейменувати на село „Мосорівка”, що відповідає історичним кореням.

Ну, будь ласка, Манчуленко. Це ж виборчий округ Манчуленка, хай він нам підкаже.

13:36:03

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко 203 виборчий округ Чернівецька область, Українська народна партія.

Шановний голово, шановні колеги, йдеться про повернення історичної назви цьому селу, яке належить до Заставнівського району Чернівецької області, де я народився, село мало історичну назву „Мосорівка”. Потім так склалося, що в транскрипції чомусь зробилося „Мусорівка” і , оскільки це гарне таке село на березі Дністра, поважні люди там живуть, екологічно чиста зона, то хочеться, щоб не було асоціацій з тим, що назва села пов’язана з мусором. Тому повертається до старої назви, яка ще зафіксована в літописах 1642 року – „Мосорівка”.

Тому я просив би підтримати, оскільки це моя мала Батьківщина, а село, де я народився, поруч знаходиться, село Митків, два кілометри. Прошу проголосувати за. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, можна було б зразу назвати село „Манчуленко” і, щоб потім двічі не перейменовувати його.

Шановні народні депутати, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України про перейменування села Мусорівка Заставнівського району Чернівецької області, реєстраційний номер 8585. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

13:37:36

За-295

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про найменування населеного пункту Дубенського району Рівненської області. Тут пропонується присвоїти населеному пункту Дубенського району Рівненської області найменування „село Придорожне”. Нема застережень? А воно без назви було взагалі.

Шановні колеги, там просто два хутори було, були два хутора: Свинюхи-1 и Свинюхи-2.

Шановні колеги, вносить на голосування проект постанови про найменування населеного пункту Дубинського району Рівненської області. Реєстраційний номер – 8586. Прошу голосувати. Відмініть голосування. Будь ласка, хто з мотивів? Будь ласка, Михайло Васильович Потебенько.

Будь ласка, Михайло Олексійович. Будь ласка.

13:39:06

ПОТЕБЕНЬКО М.О.

Шановний Володимире Михайловичу і народні депутати! Ми часто міняємо назву населених пунктів і не виходимо з того скільки це коштує державі. Ми сьогодні не можемо виплачувати заробітну плату, вирішувати інші соціальні питання, а надто захоплюємося цими питаннями.

Тому я, наприклад, вношу пропозицію, поки що утримуватися від цих питань. Я думаю, назва населеного пункту переживе, а, перш за все, необхідно людям дати зарплату і вирішити інші соціальні питання.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Шановний Михайло Олексійович! Йдеться про те, що це село, де проживає 238 громадян не має найменування взагалі, треба його найменувати. Не йдеться про перейменування, тоді б це інша була справа, просто дати йому назву цьому населеному пункту у зв’язку з переселенням з хуторів людей.

Я ставлю на голосування проект постанови про найменування населеного пункту Дубенського району Рівненської області, реєстраційний номер – 8586. Прошу голосувати.

13:40:27

За-281

Постанову прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про уточнення найменування села Вільшана Ічнянського району Чернігівської області. Уточнення: було Вільшана, а треба так, як історично: Ольшана.

Ну, шановні колеги, звернулися ж всі до нас, до Верховної Ради. Оржаховський, будь ласка.

13:41:07

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимир Михайлович. Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина. Комітет по державному будівництву і місцевому самоврядуванню.

Володимир Михайлович, слушне зауваження робив Михайло Олексійович Потебенько з цього приводу. Але тут є питання таке, що ми маємо чути точку зору комітету. Адже в комітеті накопичуються відповідні документи. І, якщо це є не перейменування, а уточнення, і так далі, то ми маємо почути доповідача від комітету, тому що він володіє відповідною інформацією і зачасту бувають на містах.

Тому я просив би, щоб все ж таки, доповідач від комітету міг сказати свою точку зору.

ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Ступак, будь ласка.

13:41:59

СТУПАК В.Ф.

Володимир Ступак, фракція Української Народної Партії.

До мене звернулися жителі цього села – Ольшана чи Вільшана. Ми маємо сьогодні уточнити цю назву. А також сільський голова Мілейко з проханням до Верховної Ради, до всіх фракцій, щоб ми прийняли цю постанову. Село дуже древнє, ще з часів Київської Русі там було поселення. В козацькі часи воно називалося Ольшани.

І вже у радянський час відбулися ці плутання з назвами. Навіть і зараз працівники сільської ради не можуть отримувати зарплату у зв’язку з тим, з цією назвою також. Тому велике прохання: зробити цю зміну. І комітет це також розглянув. Ми маємо постанову комітету з підписом Слаути про прохання підтримати цю назву.

Фракція Української Народної Партії просить підтримати цю постанову. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Потебенько, мікрофон, будь ласка.

13:43:02

ПОТЕБЕНЬКО М.О.

Морозу прошу передать.

ГОЛОВА. Анатолій Мороз, вибачте, не побачив.

Продовжуємо нашу роботу на 15 хвилин.

13:43:14

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, Запорізька область, Блок Володимира Литвина.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Це, дійсно, наші виборці, радіослухачі, телеглядачі дивляться і мабуть багато дечого не розуміють. Сьогодні у нас настільки багато накопичилося економічних питань, які треба сьогодні вирішувати, на вирішення яких треба фінансові фінанси, а ми сьогодні вирішуємо, де змінюємо букву і так далі. Десь хтось щось наплутав чи десь хтось щось наробив. Невже це сьогодні таке головне питання у нашій державі, що його треба… Ви дивіться, скільки ми цих проблем розв’язуємо.

Я пропоную треба у даному питання по-державному підходити і не займатися цим перейменуванням. Прийде час можна буде займатися. Одна справа, скажімо, зміна території, я розумію. Але десь якась буква, це вже смішно. Давайте тоді хай комітет вносить і рахує скільки грошей йде на перейменування цього села, скажімо, щоб виборці знали, що ж ми тут робимо. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! У вас є довідка, будь ласка. Прочитайте, що до 1960 року в документах, паспортах писали „село Ольшана”, після того почали писали „Вільшана”, і сьогодні у людей виникають проблеми, то йдеться про уточнення, технічне питання. Так давайте приймемо рішення або віддамо на місцевий рівень, щоб вони приймали відповідні рішення, от і все. Але, оскільки це компетенція Верховної Ради, давайте, як технічне питання будемо розглядати, а не розводити дебати.

Я ставлю на голосування проект Постанови про уточнення найменування села Вільшана Ічнянського району Чернігівської області, реєстраційний номер 8587. Прошу голосувати. Давайте проголосуємо, шановні народні депутати. Ми вже більше дискусій вели. Будь ласка, давайте проголосуємо.

13:45:18

За-181

Рішення не прийнято.

Я просив би комітет… Тут немає що показувати по фракціях.

Оголошується до розгляду проект Постанови про перейменування селища Комуніст Харківського району Харківської області. Олуйко, будь ласка. Віталій Олуйко, будь ласка, якщо є потреба. На селище Докучаєво. Ну, у вас же є документи.

13:45:50

ОЛУЙКО В.М.

Шановні народні депутати, будь ласка, не треба обурюватися, тому що це, дійсно, є виключна компетенція, якою Конституція наділяє Верховну Раду в питанні адміністративно-територіального устрою. І коли до нас звертається в даному конкретному випадку Харківська обласна рада, просить перейменувати селище Комуніст Харківського району Харківської області на селище Докучаєво.

Шановні депутати, кожен з вас визначиться шляхом голосування, але як представник комітету я повинен доповісти. На землях, які нині входять до складу селища Комуніст в 1929 році було організовано радгосп імені газети „Комуніст”, який в жовтні 44-го року було реорганізовано учбове господарство Харківського сільськогосподарського інституту. Пізніше Харківському сільськогосподарському інституту було надано звання Державного аграрного університету імені Докучаєва.

Більшість населення селища Комуніст провело референдум: 75 відсотків голосів на референдумі просять перейменувати відповідно селище Комуніст в селище Докучаєво. Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування підтримав дану пропозицію, правда, не одноголосно, але більшістю голосів погодився з пропозицією Харківського району Харківської області перейменувати селище Докучаєво. Все, Володимире Михайловичу.

ГОЛОВА. З мотивів запишіться, будь ласка, три хвилини. З мотивів голосування, будь ласка, запишіться. На табло прізвища народних депутатів, що записались. Ярослав Сухий, "Регіони України".

13:47:45

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, "Регіони України".

Шановні колеги, я хочу підтримати в даному випадку Володимира Михайловича Литвина, який цілком слушно зауважив – це технічні питання. І ви згадайте, і в тому скликанні, і в цьому скликанні ми такі голосування робили на автоматі. Ви розумієте, ми просто повинні, якщо є заперечення, які пов`язані з якимись ну ненормальними фінансуваннями, які потребують якихось додаткових коштів чи ще вивчити якісь аспекти ми тоді можемо розводити тут канитель обговорення. В даному випадку мова йде про, по-перше, і повернення історично якихось аспектів справедливості. А по-друге, в даному конкретному випадку ми чули про те, що був проведений референдум жителів цього конкретного населеного пункту, то чому Верховна Рада повинна себе протипоставляти думці чи точці зору тих людей, котрі там в тому селі живуть чи проживають. Якщо не було такого референдуму, то ми тоді повинні висловити свої зауваження профільному комітету. Якщо він був, то ми просто повинні проголосувати і повернути їм ту назву, яку вони собі хотять обрати.

ГОЛОВА. Валентин Григорович Матвєєв, будь ласка, мікрофон.

13:48:53

МАТВЄЄВ В.Г.

Я прошу передати слово Оржаховському.

ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський.

13:49:01

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Шановний Володимир Михайлович, я розумію, що ми сьогодні знаходимося у режимі виборчої кампанії, проте дивує чому 10 років мовчали після проведення місцевого референдуму з цього питання. І ми розуміємо, що 1991 чи 1995 рік – це вже не рік 2005 року і чи дійсно він був, бо тут не написано точно коли ж він і відбувся.

Я думаю, як би не старалися перейменовувати, треба спочатку було спитати у людей сьогодні дійсно чи знають вони скільки їм доведеться заплатити за перейменування за технічні паспорти, за різного роду вивіски, за номерні знаки і багато чого іншого. Тому як би не старалися перейменовувати, комуністичний проект як був, так він і залишиться. Я думаю, вибори 2006 року дану позицію ще підтвердять. А з цього приводу фракція комуністів…

ГОЛОВА. Так, Косінов Станіслав, будь ласка.

13:50:08

КОСІНОВ С.А.

Станіслав Косінов, Народный Блок Литвина.

Уважаемые коллеги и прежде всего коллега Оржаховский, я хочу сказать вам, как житель города Харькова и Харьковской области естественно о том, что будучи в Университете имени Докучаева за последние шесть месяцев три раза, каждый раз поднимался вопрос: когда будет рассмотрен на комитете и внесен в повестку Верховной Рады вопрос о переименовании.

При всем уважении к фракции коммунистов, есть мнение громады, которая проголосовала на референдуме. И не надо здесь манипулировать выборами – невыборами.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Різні думки. Давайте, я прошу, шановні народні депутати, давайте визначимося шляхом голосування.

Ну, є пропозиція комітету! Я просто ставлю пропозицію комітету на голосування. Шановні народні депутати, давайте зараз шляхом голосування визначимося. Ми нормально працювали.

Що? Ну я ж не знаю! Мені комітет не дає!

(Ш у м у з а л і)

Шановні народні депутати, я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України: про перейменування селища Комуніст Харківського району Харківської області. Реєстраційний номер 8588. Прошу, визначайтеся, будь ласка. Голосуванням визначайтеся.

13:51:49

За-215

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

«Регіони України» - 23, комуністів – 0, Народна партія – 25, „Наша Україна» - 35, Блок Тимошенко – 28, СПУ – 21, Народний Блок – 1, СДПУ(о) – 1, Українська Народна Партія – 18, „Довіра народу” – 11, Народний Рух України - 14, „Єдина Україна” – 11 „Реформи і порядок” – 11, Партія промисловців і підприємців України – 4, „Позафракційні” – 12.

Ми продовжили роботу нашу, ранкове засідання на 15 хвилин.

Оголошується до розгляду проект Закону про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Василь Васильович Онопенко доповідач. Це документ реєстраційний номер 7261.

13:52:54

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! На ваш розсуд виноситься проект рішення про виконання рішень Європейського суду з прав людини. Даний законопроект розроблений був в свій час народним депутатом Сергієм Головатим, але потім, коли він став міністром юстиції, я його вніс на розгляд комітету і комітет його підтримує в першому читанні за основу. Ми вважаємо, що у зв’язку із тим, що все більше і більше громадян України завертаються до Європейського суду з прав людини і Європейський суд зараз розглядає приблизно біля 3000 таких справ громадян України, по деяких, ви знаєте, уже виніс відповідне рішення, але нормативного акту, відповідно до якого би рішення Європейського суду виконувалося у нас в Україні, на жаль, немає.

Тому ми вважаємо, що потрібно все-таки цим законом врегулювати. Передбачається про те, що після того, як буде прийняте рішення Європейського суду, відкрити доступ Україні. Тобто наші представництво в Європейському суді перекладає текст на українську мову і протягом 3-х діб, після того, як текст поступає і стислий виклад рішення Європейського суду публікується в „Урядовому кур’єрі”, або в „Голосі України”.

Після цього, виконанням Європейського, рішення Європейського суду займається органи державної виконавчої влади, які знаходяться, в виконавчій службі, які знаходяться в системі Міністерства юстиції. І якщо є відповідні суми стягнення, то держава несе відповідальність і ці суми стягуються з казначейства. Тобто передбачений чіткий такий порядок відповідних дій і органи, які відповідають за конкретні дії. Я думаю, що врегулювання цього питання зніме багато проблем в суспільстві, в Україні. Оскільки, ви знаєте і до вас сюди, в Верховну Раду, і до нас, і до мене особисто звертається дуже багато громадян з приводу виконання рішень, як рішення приймається Європейським судом і тому подібне.

Тому ми вважаємо, що можна цей законопроект прийняти за основу. Там ясна річ є зауваження Науково-експертного управління і вони досить такі серйозні. Але я думаю, що до другого читання ми разом з вами попрацюємо, врахуємо ваші пропозиції і це буде якісний Закон, який врегулює ці прогалини в, які є сьогодні у нас в державі. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги. Дякую вам, сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. Є потреба обговорювати? Наполягають. Давайте обговоримо. Але я просив би, Василь Сіренко. Василь Федорович, будь ласка, фракція комуністів. Підготуватися Андрію Шкілю.

13:55:43

СІРЕНКО В.Ф.

Василь Сіренко, фракція комуністів.

Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу. Наша судова система знаходиться у кризовому стані. Причому у кризовому стані системному.

На протязі 10 років реформ виконавча влада робила все, щоб загнати суди у глухий кут. Це і бюджетний, і матеріальний тиск, фінансовий тиск, це і адміністративний тиск. Ви знаєте, що телефонне право нікуди не зникло, а навпаки отримало нове дихання.

У судах працюють корупційні системи, деякі голови судів уже судять не самі, а разом з родичами. У судах працюють люди, які професійно, не того рівня професійного, який необхідний для судової системи. В результатів багато громадян України отримують судові рішення, якими вони не задоволені, які взагалі носять неправовий характер.

Тому люди звертаються в кінці кінців до Європейського суду. І ви, як чули з вуст голови комітету, більше трьох тисяч громадян уже звернулися. Є рішення Європейського суду по цих зверненнях, і вони позитивні для громадян. Тому необхідний механізм, який би дав можливість реалізовувати ці рішення Європейського суду.

Я вважаю, що цей закон необхідно прийняти у першому читанні за основу, тому що це закон, який направлений на захист конституційних прав і свобод громадян України. Дякую.

ГОЛОВА. Так, дякую вам також. Шкіль Андрій. Немає. Юрій Кармазін. Підготуватися Олегу Зарубінському.

13:57:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, більше трьох тисяч громадян звернулися до Європейського суду за захистом своїх прав і звертаються далі. І що ми бачимо? На останньому засіданні комітету, юридичного комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи відзначена Україна як держава, яка не виконує рішення Міжнародного суду з прав людини. Причому негативно відзначено. І відзначено з таких причин, не, відсутність бюджету, не урегульованість, не …в бюджеті, і так далі. Причини, які вирішуються тут нами з вами. Тому те, що буде вказано в цьому законі, що рішення суду є обов’язковими для виконання на всій території України відповідно до статті 46 конвенції, що виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету, це абсолютно правильно і це авторитет нашої держави, яка хоче бути цивілізованою і є такою. Я впевнений, що наш Президент має це забезпечити.

Ставиться питання про опублікування цих рішень, ставиться питання про те, щоб ми змінили систему судову. Ви подивіться, що зараз відбувається, 50 тисяч справ уже лежить цілим тромбом в Верховному суді України. І що? Всі почали тікати в депутати. Зробили тромб, довели до цієї ситуації і тікати в депутати почали? А де відповідальність, шановні?

Тому, коли сьогодні говорять, що повинна стати динамічна економіка головним досягненням нової політики, чисте від корупції і амбіцій правове поле, ефективні соціальні програми, я говорю, перш за все головним досягненням має стати совість, відповідальність за життя тих, хто довірив нам свої депутатські мандати, за тих, хто живе і буде жити в цій країні. І відповідальність і совість це якраз те, чого, перш за все не вистачає в роботі судової системи. Відчуваючи дефіцит і приміщень, і умов, і оплати, які є сьогодні в судах, ми маємо розуміти, що сьогодні у людей дефіцит і ліків, і пального, і ефективності управлінських програм, і фінансових вкладів, і ми просто, перш за все, от не приймаючи цей закон, не виконуються ці рішення, бачимо просто дефіцит простої людської совісті, того великого почуття співпереживання і співчуття до інших людей, яке дав нам Господь.

Тому я просив би вас прийняти цей законопроект і в першому читанні, і якомога швидше забезпечити до Нового року ще прийняття його в цілому, тому що цей законопроект – це відкриття шляху до захисту прав громадян, бо вони накопичуються і все більше задоволених скарг громадян. тобто вони скаржаться обгрунтовано. Давайте приймемо цей законопроект. Я прошу всіх, зосередьтесь! Я бачу, що багато чого.

ГОЛОВА. Дякую. Олег Зарубінський. Я прошу народний секретаріат, я це зроблю. Прошу секретаріат закликати народних депутатів до сесійної зали.

14:01:06

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії, Народний блок Литвина.

Шановний Головуючий! Шановні народні депутати! Найскладнішим є судовий процес, в якому держава виступає відповідачем. До того ж, якщо за образом держави чітко прослідковується тінь високопоставленого державного чиновника або політика, який представляє обличчя держави не лише перед її громадянином, а і перед всім світом.

Це породжує досить неприємний специфічний прецедент пожертвувати інтересами окремого громадянина заради іміджу держави. І я не заздрю тим суддям, яких доля змушує мату справу з такими судовими процесами, бо в такому випадку суддя вимушений приймати рішення в критичній ситуації. І, як наслідок, в судових процесах громадянин проти держави дуже часто перемагає доцільність, особливо в державах, де демократія ще тільки зароджується.

В такому випадкові заради оманливого бажання зберегти імідж держави, точніше, обличчя політиків або чиновників, які від імені держави порушують права громадян, плюндрується справедливість.

Громадянин, права якого порушила держава, не має можливості відновити справедливість в судах цієї держави.

Як наслідок, скривдженого, таким чином, громадянинові єдине, що залишається – це шукати справедливості в незалежному від держави в суді. Саме такими є Європейський суд з прав людини. Оскільки він знаходиться поза будь-якою конкретною державою впливом бюрократії і, таким чином, значною мірою сприяє відновленню контролю громадянського суспільства над державою.

Тому, якщо держава проголосила свою соціальну спрямованість та принцип верховенства права і пріоритету інтересів громадянина, у такій державі чиновництво має з повагою ставитись до рішень Європейського Суду, як найбільш об’єктивного та незалежного від держави органу правосуддя, як останньої інстанції, яка здатна відновити справедливість.

Виходячи з цього, фракція Народної Партії Литвина вважає за потрібне сприяти зростанню авторитету рішень Європейського Суду на теренах України і повноцінному втіленню їх в життя.

Зокрема, наша фракція вважає слушними юридичні норми, виписані в законопроекті 7261, тому ми і підтримуємо цей законопроект в першому читанні.

Але, шановні друзі! Слід вказати, що прийняття законів, згідно зі статтею 85 Конституції України, є виключним повноваженням Верховної Ради України. Тому положення даного проекту щодо того, що нездійснення відповідної перевірки або наявність висновку про невідповідність законопроекту вимогам конвенції є підставою для зупинення подальшого розгляду законопроекту буде фактично не діяти, оскільки буде в цілому суперечений вказаній статті Конституції.

Отже, розуміючи і підтримуючи прогресивність і потрібність даного законопроекта, ми вважаємо, що він має бути ще у другому читанні доопрацьований. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, обговорення проекту Закону про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини завершено.

Якщо ви не заперечуєте, давайте ми о 16-тій годині приймемо рішення з приводу цього проекту.

Тому ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

Перерва до 16-тої години.