ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

21 вересня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему «Рада».

10:02:58

Зареєструвалися в сесійній залі 392 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Юрія Анатолійовича Кармазіна. Давайте привітаємо нашого колегу, побажаємо йому міцного здоров’я і успіхів в роботі.

Шановні народні депутати, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід зі складу фракції «Єдина Україна» народних депутатів України Гурова Вадима Миколайовича, Толочка Петра Петровича, Юхновського Олега Івановича та входження їх до складу фракції Народної партії.

(О п л е с к и)

Тепер інформація про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 20 вересня. Ми розглянули п’ять питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято три постанови, один законопроект та один проект постанови відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій із заявами, повідомленнями та інформаціями.

Прошу представників фракцій і груп подати заяви на виступ. А тим часом дозвольте оголосити депутатські запити, що надійшли до президії, точніше, до секретаріату відповідним чином оформлені.

Надійшли запити народних депутатів України.

Василя САЛИГІНА до Президента України щодо протиправних дій співробітників регіонального відділу Управління державної служби боротьби з економічними злочинами Міністерства внутрішніх справ в Харківській області Островерха і Зайцева та вимагання хабара у керівництва акціонерного товариства закритого типу “Гея”.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:05:21

За-74

Запит не підтримано.

Групи народних депутатів (СИМОНЕНКО, БОГАТИРЬОВА, ШУФРИЧ) до Президента України з приводу більш ніж дворічного саботажу направлення до Ради Європи грамоти про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:06:01

За-156

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

10:06:24

За-201

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

Фракція комуністів – 55, Регіони України – 42, Наша Україна – 0, Народна партія – 26, блок Тимошенко – 20, СПУ – 19, Українська народна партія – 0, «Вперед, Україно!» – 8, Соціал-демократична партія України об’єднана – 20, Єдина Україна і «Реформи і порядок» - 0, Партія промисловців і підприємців України – 2, Народний Рух України – 0, НДП, Трудова Україна – 6, позафракційні – 3.

Групи народних депутатів (ТУРМАНОВ, НАДРАГА, ДЗОНЬ та інші) до Президента України з приводу невиплати заборгованості із заробітної плати працівникам вугільної промисловості України.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:07:23

За-241

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направленя запиту до Президента України. Прошу голосувати.

10:07:43

За-248

Рішення прийнято.

Олега ТЯГНИБОКА до Президента України щодо проголошення 14 жовтня святом Українського Війська.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:08:10

За-85

Запит не підтримано.

Володимира АНІЩУКА до Голови Верховної Ради України щодо припинення страйку трудового колективу Іллічівського морського порту, за умови повернення контейнерного терміналу в державну власність України.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо виділення коштів для завершення будівництва лікувального комплексу центральної районної лікарні в селищі Романів Житомирської області.

Сергія СЛАБЕНКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо роз’яснення положень Постанови Кабінету Міністрів від 29 липня 2005 року №664.

Євгена КОНСТАНТИНОВА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Голови СБУ, Голови Фонду державного майна щодо погашення заборгованості по заробітній платі робітникам Костянтинівського чавуноливарного заводу Донецької області, незаконних дій посадових осіб в частині доведення заводу до банкрутства.

Володимира МАЗУРЕНКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо фінансування науково-дослідного Центру квантової медицини “Відгук”.

Василя ХАРА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо часткового фінансування об’єктів житлово-комунального господарства Волновахського району за рахунок субвенцій з державного бюджету України.

Олександра ЄДІНА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо розвитку системи військового зв’язку Міністерства оборони та польових частин урядового зв’язку СБУ.

Степана ХМАРИ та Олексія МАЛИНОВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

Катерини САМОЙЛИК до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра стосовно водозабезпечення сіл Волинське та Остапенко Каховського району Херсонської області.

Віктора МИРОНЕНКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо створення Єдиного економічного простору, Митного Союзу України, Росії, Бєларусі, Казахстану.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на обладнання автономної котельні для дитячого навчального закладу “Веснянка” в селищі Чуднів Житомирської області.

Євгена КИРИЛЬЧУКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо завершення будівництва шкіл з високим рівнем готовності, в яких склалися надзвичайно складні умови навчання та завершення будівництва спеціалізованої школи – інтернату для дітей з вадами слуху в місті Володимир-Волинський.

Олександра ГОЛУБА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо недоцільності закриття шахти “Візенська “ державного підприємства “Львіввугілля”.

Валентина САВИЦЬКОГО до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо фінансування реконструкції пологового будинку у місті Олевську Житомирської області, за рахунок субвенції з Державного бюджету.

Володимира ЗУБАНОВА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо фінансування на завершення будівництва швейного підприємства “Шахтарочка”.

Михайла БАУЕРА до Кабінету Міністрів стосовно зловживань у процесі розпаювання колективно-сільської спілки “Дружба” села Киселиці Путильського району Чернівецької області.

Миколи КОМАРА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо формування прогнозу бюджету на 2006 рік.

Анатолія КУКОБИ до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо виділення субвенції на утримання житлового фонду військового містечка №38 у місті Полтава.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра з приводу загрози національній безпеці України, викликаній збільшенням удвічі ядерної зброї Чорноморським флотом Росії на території нашої держави наперекір угодам, які передбачають зобов’язання російської сторони не мати ядерної зброї у складі флоту, дислокованого на території нашої країни.

Віталія ОЛУЙКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо відновлення Державного історико-архітектурного заповідника у місті Ізяслав Хмельницької області.

Юрія КРИВОРУЧКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра з приводу намагання закрити Новострілищанську лікарню Жидачівського району Львівської області.

Олега ЗАРУБІНСЬКОГО та Катерини ВАЩУК до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо безпідставної ліквідації Одеського інституту Сухопутних військ.

Ігоря ЄРЕМЕЄВА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо недоцільності реструктуризації ВАТ “Одеський припортовий завод” та необхідності захисту тут майнових прав держави.

Людмили КИРИЧЕНКО до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра стосовно фінансування газифікації Перевальського району Луганської області.

Геннадія РУДЕНКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо поновлення законних прав колишніх власників відкритого акціонерного товариства “Санаторій Псьол” та притягнення до відповідальності посадових осіб упереджене ставлення до перевірки прямих фактів порушення майнових прав громадян.

Віталія ОЛУЙКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо списання безнадійного податкового боргу виробникам сільськогосподарської продукції.

Михайла БАУЕРА до Кабінету Міністрів щодо забезпечення комп’ютерним комплексом Тереблечанської загальноосвітньої школи Глибоцького району Чернівецької області.

Анатолія КУКОБИ до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо виділення субвенції для підготовки відомчого житла в місті Полтава до роботи в осінньо-зимовий період.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Голови Херсонської обласної ради стосовно протиправних дій осіб виконавчої та самоврядної гілок влади, що призвели до продажу та руйнації об’єктів соціально-культурного призначення Новокиївської сільської громади Каланчанського району.

Олега ТЯГНИБОКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністр, Генерального прокурора, Голови СБУ щодо створення Урядової комісії з вивчення діяльності РСДРП-РКП-ВКП(б)-КПСС-КПУ та ВЧК-ГПУ-НКВД-МГБ-КГБ на територія України з 1917 по 1991 рік.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра, Міністра оборони щодо погашення заборгованості Міністерством оборони за роботи, виконані колективом установи УНР-28 міста Євпаторії.

Марії МАРКУШ до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо порушення прав селян при розпаюванні земельних угідь колгоспу “Карпати” Тячівського району Закарпатської області.

Івана ТОМИЧА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо виділення бюджетних коштів на закінчення будівництва навчально-лабораторного корпусу Подільської державної аграрно-інженерної академії.

Євгена ГІРНИКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо надання статусу гірського населеного пункту селищу Рожнятову Івано-Франківської області.

Ігоря ДІДЕНКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра стосовно ситуації, що складається навколо Чорноморського суднобудівного заводу міста Миколаєва.

Олександра ТКАЛЕНКА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра про включення до проекту Державного бюджету на 2006 рік коштів на компенсацію збитків у Державному підприємстві поштового зв’язку “Укрпошта” від дії існуючих тарифів.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра щодо фінансування з державного бюджету будівництва газопроводу і відводів для газифікації та на буріння свердловин для питної води деяких сіл Сакського району Автономної Республіки Крим.

Віктора ПЕТРОВА до виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо невиконання умов договорів оренди землі сільськогосподарського підприємства села Кожанка Оратівського району Вінницької області.

Володимира ЛЕЩЕНКА до виконуючого обов’язки Першого віце-прем’єр-міністра щодо стану виплати заробітної плати працівникам соціальної сфери міста Прилуки Чернігівської області.

Юрія КАРМАЗІНА до Генерального прокурора, виконуючого обов’язки Міністра охорони здоров’я, Голови Харківської обласної державної адміністрації, Голови Харківської міської ради щодо усунення загрози заподіяння значної шкоди середовищу життєдіяльності, припинення незаконного будівництва автозаправної станції на Московському проспекті міста Харкова.

Володимира СІМОНОВА до Генерального прокурора з приводу непорушення органами прокуратури кримінальних справ стосовно осіб, які приймали участь у подіях, що відбулися в червні-серпні 2005 року в селі Рохманів Шумського району Тернопільської області.

Олександра МОРОЗА до Генерального прокурора стосовно правомірності відчуження державного майна, належного дитячому санаторію “Іскра” Міністерства охорони здоров’я та заподіяння майнової шкоди державі.

Володимира АНІЩУКА до Генерального прокурора щодо витребування матеріалів кримінальної справи з метою припинення багаторічної тяганини прокуратурою Приморського району міста Одеси по винесенню рішення.

Юрія КОСТЕНКА до Генерального прокурора, виконуючого обов’язки Міністра культури і туризму щодо дотримання вимог Закону “Про охорону археологічної спадщини” у Харківській області.

Володимира ПЕТРЕНКА до Генерального прокурора з приводу незаконного визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства “Сумський завод гумотехнічних виробів” та тяганини з виплатою заборгованості по зарплаті працівникам заводу.

Ярослава ФЕДОРЧУКА та Олега БІЛОРУСА до Генерального прокурора щодо неправомірних дій правоохоронних органів при затриманні голови Петриківської райдержадміністрації Лісного.

Ігоря ШАРОВА до Генерального прокурора щодо фактів порушення посадовими особами акціонерної компанії “Киїенерго” норм законодавства з питань ліцензійних умов підприємницької діяльності з постачання електричної енергії в місті Києві.

Анатолія СЕМИНОГИ до Генерального прокурора щодо порушень корпоративного законодавства та злочинної змови колишнього Міністра промислової політики Валерія Мазура з нелегітимним керівництвом відкритого акціонерного товариства “Дніпрополімермаш” з метою незаконної зміни власника акціонерного товариства.

Юрія СОЛОМАТІНА до Генерального прокурора щодо визначення правових підстав повернення в Україну коштів у сумі понад двісті п’ятдесят мільйонів доларів США, викрадених з державного бюджету України колишнім Прем’єр-міністром Лазаренком за участю Тимошенко, а також щодо розробки процедури запобігання безповоротної для українського бюджету конфіскації цих коштів на користь США за позовом органів юстиції США в федеральний Суд у Вашингтоні.

Олександра ГОЛУБА до Генерального прокурора, виконуючого обов’язки Міністра внутрішніх справ щодо неправомірних дій стосовно релігійної громади села Рохманів Шумського району Тернопільської області парафіян Української православної церкви Московського патріарху.

Вячеслава КОВАЛЯ до Генерального прокурора щодо захисту прав акціонерів і робітників ВАТ “Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення” та працівників ТОВ “Оріяна Шіп Ярд”.

Ігоря ШАРОВА до Генерального прокурора щодо факту примусового утримання в приміщенні Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області депутата Кіровоградської міської ради, заступника міського голови та нанесення йому і його рідним моральної та психологічної шкоди, притягнення до відповідальності керівників і працівників, які порушили конституційні права і свободи громадян.

Василя ХАРИ до Генерального прокурора, Голови СБУ щодо протиправних дій в оперативно-розшуковій діяльності працівників СБУ, які спричинили смерть громадянина.

Віталія КОРЖА до Генерального прокурора щодо дій слідчого Шевченківського райуправління Управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві, які містять ознаки злочину.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Генерального прокурора, Голови СБУ щодо законності діяльності комерційного підприємства “Інтербудкомплекс”.

Петра СИМОНЕНКА та Володимира ЛЕЩЕНКА до Генерального прокурора щодо фактів зловживань з боку начальника Новгород-Сіверського управління по газопостачанню та газифікації відкритого акціонерного товариства “Чернігівгаз”.

Васілія САЛИГІНА до Генерального прокурора щодо протиправних дій співробітників регіонального відділу Управління державної служби боротьби з економічними злочинами Міністерства внутрішніх справ у Харківській області та вимагання хабара у керівництва акціонерного товариства “Гея”.

Пилипа БУЖДИГАНА до Генерального прокурора з приводу вчинення посадовими та службовими особами дій, які перешкоджають виконанню рішення суду.

Юрія КРИВОРУЧКА до Генерального прокурора щодо перевірки підстав тотальної вирубки лісів у Закарпатській та Івано-Франківській областях.

Василя ПОТАПОВА до Генерального прокурора, Голови СБУ, виконувача обов’язки Міністра внутрішніх справ, Голови Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією щодо розслідування обставин причетності Віктора Ющенка до скоєння фінансових злочинів у 1991 – 1999 роках, зокрема розкрадання активів банку “Україна”, зловживання службовим становищем та корупційних та інших протиправних дій на посаді голови Національного банку України.

Володимира СІВКОВИЧА до Генерального прокурора стосовно маніпулювання доказами по кримінальній справі за фактом вбивства Георгія Гонгадзе, упередженості та повного ігнорування версії про те, що “таращанське" тіло не належить Георгію Гонгадзе, що може призвести до розвалу справи в цілому.

Віктора ПЕТРОВА до Генерального прокурора, виконувача обов’язки міністра внутрішніх справ щодо притягнення до відповідальності працівників міліції, які вчинили побиття людей похилого віку, жінок та дітей в селі Деребчин Шаргородського району Вінницької області.

Ярослава СУХОГО до Генерального прокурора, Голови СБУ, виконувача обов’язки міністра внутрішніх справ, голови Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією щодо розслідування обставин корупційних діянь Міністра транспорту та зв’язку Євгена Червоненка.

Віктора БОРЩЕВСЬКОГО до Генерального прокурора, виконувача обов’язки міністра внутрішніх справ стосовно фактів корупційних дій окремих посадових осіб міністерств юстиції та внутрішніх справ.

Василя ПОТАПОВА до Генерального прокурора, голови СБУ, виконуючого обов’язки міністра внутрішніх справ, голови Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією щодо розслідування обставин корупційних діянь Президента України та його оточення у зв’язку зі спорудженням комплексу будівель у місті Яремче.

Олександра СТОЯНА до Генерального прокурора, голови СБУ, виконуючого обов’язки міністра внутрішніх справ, голови Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією щодо розслідування обставин корупційних діянь міністра транспорту і зв’язку Євгена Червоненка, членів родини Президента України та їх зв’язків з представниками кримінального світу.

Миколи КРАВЧЕНКА до Генерального прокурора з приводу примусового захвату міської влади у Харцизьку за участю високих посадових осіб.

Леоніда ІСАЄВА до Генерального прокурора, голови СБУ, виконувача обов’язки міністра внутрішніх справ, голови Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією щодо розслідування обставин злочинних дій посадових осіб Кабінету Міністрів.

Івана ВЕРНИДУБОВА та Євгена ЛАПІНА до Генерального прокурора, голови СБУ, виконуючих обов’язки Міністра внутрішніх справ, Міністра юстиції, Голови Державної податкової адміністрації щодо розслідування дій екс Прем’єр-міністра Тимошенко стосовно створення необґрунтованих пільгових умов для ввезення цукрової тростини та заподіяння державі збитків у особливо великих розмірах.

Олександра СТОЯНА та Василя ПОТАПОВА до Генерального прокурора, Голови СБУ, виконуючого обов’язки Міністра внутрішніх справ, Голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони щодо розслідування обставин організації державного перевороту та причетності до цього громадянки України Тимошенко.

Групи народних депутатів (ВЕРНИДУБОВ, ЛАПІН, ІСАЄВ) до Генерального прокурора, Голови СБУ, виконуючого обов’язки Міністра внутрішніх справ щодо розслідування злочинних дій Голови Держкомрезерву Віктора Бойка.

Сергія САСА до Генерального прокурора щодо фактів невиконання судових рішень Вишгородською районною радою Київської області.

Лариси УСАЧЕНКО до Генерального прокурора, виконуючого обов’язки Міністра оборони щодо розслідування факту побиття військового службовця Олександра Тимошенка, який проходив військову службу в військовій частині 3032-Б.

Степана ХМАРИ до Генерального прокурора, виконуючого обов’язки Міністра оборони щодо незаконного будівництва будинків по вулиці Гетьмана Івана Мазепи в місті Львові та притягнення до кримінальної відповідальності керівників підприємства “Укрконверс” і корпорації будівельних підприємств “Галичартбуд” за перевищення влади та плюндрування прав військовослужбовців на житло.

Володимира ПАКА до Генерального прокурора щодо проведення перевірки можливих фактів порушень законів керівництвом Волинської облспоживспілки.

Олександра ЦАРЕНКА до Генерального прокурора щодо порушення норм Конституції, які гарантують право на освіту в Середино-Будському районі Сумської області.

Валерія ЄВДОКИМОВА до Генерального прокурора стосовно діяльності ректора Сумського Національного аграрного університету Ладики, яка порушує Конституційні права та свободи громадян.

Геннадія РУДЕНКА до Генерального прокурора щодо зловживань службовим становищем посадових осіб прокуратури Миколаївської області при розгляді справи проти керівництва Державної акціонерної холдінгової компанії “Чорноморський суднобудівний завод”.

Юрія КАРМАЗІНА до Генерального прокурора, Голови СБУ, виконуючого обов’язки Міністра транспорту та зв’язку, Голови Антимонопольного комітету, голови Верховного суду щодо зловживань під час операцій з акціями закритого з акціями закритого акціонерного товариства “Українські радіосистеми”, свавільного обмеження діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, активізації розслідування вбивства члена комісії Ромашка.

Лариси УСАЧЕНКО до Генерального прокурора щодо неправомірних дій правоохоронних органів при розгляді справи стосовно визнання права приватної власності на частку землі.

Володимира СІВКОВИЧА до Генерального прокурора стосовно службової недбалості та зловживання владою Президентом України Віктором Ющенком, що заподіяли істотну шкоду державним інтересам, та притягнення його до відповідальності за статтями 364, 367 Кримінального кодексу.

Ярослава КЕНДЗЬОРА до Генерального прокурора стосовно перевірки щодо кримінальної справи по Руслану Антонику мешканцю Дрогобицького району Львівської області.

Марії МАРКУШ до Генерального прокурора, виконуючого обов’язки міністра культури і туризму щодо перевірки роботи управління культури Харківської обласної державної адміністрації стосовно збереження археологічної спадщини.

Юрія СОЛОМАТІНА до Генерального прокурора з приводу ігнорування органами прокуратури порушень законності з боку Державіаслужби, аеропорту «Бориспіль», авіакомпанії «Донбасаеро» у взаємовідносинах з закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт».

Володимира ЄЩЕНКА до Генерального прокурора щодо протиправних дій прокуратури Придніпровського району міста Черкаси і при розгляді заяв директора виробничо-комерційної фірми «Ризон».

Сергія ОЛЕКСІЮКА та Степана ХМАРИ до Генерального прокурора щодо перевірки повідомлень електронних та друкованих ЗМІ стосовно зйомок фільму про виконуючого обов’язки міністра внутрішніх справ Юрія Луценка телеканалом «К1», що фінансується Фірташем та пов’язаним з ним кримінальним авторитетом Могилевичем.

Степана ГАВРИША до Генерального прокурора, голови Служби безпеки, голови Фонду держмайна, голови ГоловКРУ щодо фінансово-кредитної політики компанії «Нафтогаз України».

Миколи ШЕРШУНА та Валерія Самоплавського до міністра юстиції з приводу обмеження конституційних прав громадян на відпочинок, охорону здоров’я правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Василя БАРТКІВА до виконуючого обов’язки міністра освіти і науки щодо недопущення скорочення класу з української мови і навчання в загальноосвітній школі номер два міста Серединна Буда Сумської області.

Степана ХМАРИ до виконуючих обов’язки міністра закордонних справ, міністра внутрішніх справ щодо інформації про наявність у відомого бізнесмена Ігоря Коломойського окрім громадянства України ще й громадянства держави Ізраїль.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Міністра юстиції стосовно зняття арешту з рахунків Міністерства оборони.

Володимира ПУЗАКОВА до виконуючого обов’язки Міністра транспорту і зв’язку стосовно відновлення законності в галузі пасажирських перевезень в місті Кіровограді.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до виконуючого обов’язки Міністра освіти і науки, Голови Закарпатської обласної державної адміністрації з приводу реформування груп подовженого дня в школах міста Ужгорода.

Катерини ФОМЕНКО до виконуючого обов’язки Міністра освіти і науки щодо виконання статті 40 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”.

Миколи НОЩЕНКА до виконуючого обов’язки Міністра економіки з приводу поверхового розгляду депутатського звернення щодо проведення за участю громадськості перевірки розрахунків на підвищення тарифів за комунальні послуги у місті Путивль Сумської області.

Володимира НОВАКА до виконуючого обов’язки Міністра оборони щодо порушення законодавства при призначенні пенсії військовому пенсіонеру інваліду ІІ групи, мешканцю міста Хмельницький.

Євгена ГІРНИКА до виконуючого обов’язки Міністра внутрішніх справ стосовно неправомірних дій працівників Міністерства внутрішніх справ, що не допустили громадян з прапорами Конгресу українських націоналістів на святкування Дня Незалежності в місті Києві.

Миколи МЕЛЬНИКА до виконуючого обов’язки Міністра внутрішніх справ стосовно заяви голови Координаційної Ради асоціацій інвалідів Вінничини.

Іштвана ГАЙДОША до виконуючого обов’язки Міністра фінансів щодо фінансування об’єктів за рахунок коштів субвенцій по 72 виборчому округу Закарпатської області.

Групи народних депутатів (ЧЕЛНОКОВ, РУДКОВСЬКИЙ, БОНДАРЕНКО) до виконуючого обов’язки Міністра охорони здоров’я щодо створення на базі Білоцерківського онкодиспансера міжрайонного центру для обслуговування мешканців міста Біла Церква та півдня Київської області.

Володимира ПУЗАКОВА до виконуючого обов’язки Міністра охорони здоров’я щодо ситуації, яка склалася в Кіровоградському обласному кардіодиспансері.

Миколи КОМАРА до виконуючого обов’язки Міністра праці та соціальної політики щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам підприємств державної форми власності.

Павла МОВЧАНА до виконуючих обов’язки Міністра культури і туризму, Міністра фінансів щодо фінансування робіт зі збереження Національного заповідника “Хортиця”.

Володимира ЗАЙЦЯ до виконуючого обов’язки міністра охорони здоров’я щодо захисту порушених прав і законних інтересів пацієнтів Житомирського обласного лікувального центру вертебрології і реабілітації та мешканців Житомирської області.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Голови Черкаської обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Черкаській області.

Олександра МАСЕНКА до Голови Полтавської обласної ради стосовно правової основи запровадження посад радників голови обласної ради та затвердження на цих посадах колишніх голів райдержадміністрації кучмівського режиму.

Сергія ПОДОБЄДОВА до Голови Рівненської обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Рівненській області.

Зареми КАТУШЕВОЇ до Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо здійснення Сімферопольською райдержадміністрацією повноважень у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Олександра ЦАРЕНКА до Голови Сумської обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Сумській області.

Сергія ГОЛОВАТОГО до Київського міського голови з приводу відсутності будь-якого реагування міської влади на звернення щодо створення безпечного переходу киян на перехресті вулиць Володимирської та Саксаганського.

Анатолія ПИСАРЕНКА до Голови Вінницької обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Вінницькій області.

Павла МАТВІЄНКА до Київського міського голови стосовно порушення майнових прав членів гаражно-будівельного кооперативу “Покровський”.

Григорія КАЛЕТНІКА до Голови Чернігівської обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Чернігівській області.

Анатолія ГРЯЗЄВА до Голови Державного комітету з земельних ресурсах, Голови Київської обласної державної адміністрації стосовно порушення прав власників земельних паїв колишнього радгоспу “Шпитьківський” Києво-Святошинського району Київської області щодо отримання державних актів на право володіння землею.

Олександра ГРАНОВСЬКОГО до Голови Полтавської обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Полтавській області.

Валентина МАТВЄЄВА до Київського міського голови щодо відновлення функціонування дитячого садка №418 в місті Києві.

Івана ВЕРНИДУБОВА до Голови СБУ, Генерального прокурора, виконуючого обов’язки Міністра внутрішніх справ щодо перевірки інформації про використання екс-секретарем Ради Національної безпеки і оборони Петром Порошенком своєї посади для лобіювання персональних бізнес-інтересів, які носять кримінальний характер.

Володимира ВОЮША до Голови Херсонської обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Херсонській області.

Бориса ЗАГРЕВИ до Голови Державної податкової адміністрації щодо ухилення від сплати податків у великих розмірах приватним підприємством “Універсам” у Волинській області та неналежного юридичного представництва Державної податкової адміністрації у судах.

Ігоря ШУРМИ до Голови Тернопільської обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Тернопільській області.

Михайла ЗУБЦЯ та Олега ЮХНОВСЬКОГО до Голови Запорізької обласної державної адміністрації, Голови Запорізької обласної ради стосовно неправомірних дій окремих посадовців Запорізького району щодо розпаювання земель державного дослідного господарства “Світанок” Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук.

Миколи МЕЛЬНИКА до Голови Пенсійного фонду щодо призначення пенсії учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Сергія ЖИЖКА до Голови СБУ стосовно переслідувань ТОВ “МіВ” та його засновників працівниками правоохоронних органів, що мають ознаки корупційних дій.

Олександра ГРАНОВСЬКОГО до Голови Харківської обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Харківській області.

Володимира Лещенка до начальника Сумської державної інспекції з контролю за цінами щодо обгрунтованості підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в місті Кролевець Сумської області.

Володимира ВОЮША до Голови Запорізької обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Запорізькій області.

Бориса БЕСПАЛОГО до Київського міського голови щодо невиконання Закону “Про надання житла інвалідам Великої Вітчизняної війни”.

Ігоря ШУРМИ до Голови Львівської обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Львівській області.

Віктора АНТЕМЮКА до Голови Вінницької обласної державної адміністрації щодо надання матеріальної допомоги Мельнику – письменнику і журналісту, на поліпшення житлових умов.

Володимира ЗАЙЦЯ до Голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Житомирській області.

Володимира НОВАКА до Голови Верховного Суду стосовно зволікання розгляду касаційної скарги на рішення Апеляційного суду Хмельницької області по факту порушення чинного законодавства при продажі житла товариством “Калина”.

Вадима МІСЮРИ до Голови Київської обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Київській області.

Єфима ФІКСА до Голови Севастопольської міської державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у місті Севастополі.

Віктора АНТЕМЮКА до Голови комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією щодо ознак організованого злочину при реформуванні сільськогосподарського сектору в селі Комарів Вінницького району Вінницької області.

Нестора ШУФРИЧА до Голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Івано-Франківській області.

Олександра КИСЕЛЬОВА до Голови Луганської обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Луганській області.

Вадима МІСЮРИ до Київському міському голові щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” в місті Києві.

Валерія БОРЗОВА до Голови Хмельницької обласної державної адміністрації щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” у Хмельницькій області.

Єфима ФІКСА до Голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим щодо виконання Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” .

Михайла ДОБКІНА до Голови Чернівецької обласної державної адміністрації щодо виконання цього ж закону.

Володимира МАЗУРЕНКА до Голови Миколаївської обласної державної адміністрації щодо виконання цього ж закону у Миколаївській області.

Нестора ШУФРИЧА до Голови Закарпатської обласної державної адміністрації щодо виконання цього ж закону у Закарпатській області.

Олександра КИСЕЛЬОВА до Голови Донецької обласної державної адміністрації щодо виконання цього ж закону у Донецькій області.

Валерія БОРЗОВА до Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо виконання цього ж закону у Кіровоградській області.

Михайла ДОБКІНА до Голови Волинської обласної державної адміністрації щодо виконання цього ж закону у Волинській області.

І Володимира МАЗУРЕНКА до Голови Одеської обласної державної адміністрації щодо виконання цього ж закону в Одеській області.

Григорія КАЛЕТНІКА до Генерального прокурора України щодо притягнення Скомаровського до кримінальної відповідальності за незаконне присвоєння повноважень голови Державної митної служби України після його звільнення Указом Президента України від 8 вересня 2005 року за номером 1235/2005.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до виконуючого обов’язки Прем`єр-міністра стосовно не реагування уряду України на пропозиції щодо виділення у 2005 році з бюджет держави коштів на виконання інвестиційних проектів ліквідації аварій у житлово-комунальному господарстві громад Херсонської області.

Ігоря ШУРМИ та Михайла ДОБКІНА до виконуючого обов’язки Прем`єр-міністра, Міністра освіти і науки, Міністра фінансів України щодо виконання Закону України про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України про освіту педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів.

Петра ПИСАРЧУКА та Миколи КОМАРА до голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина щодо перевірки фактів грубого порушення прав громадян та зловживання владою правоохоронними органами при проведенні обшуку в приміщенні фірми «Люкс», місто Донецьк.

Івана МИГОВИЧА до Голови Фонду державного майна, Генерального прокурора України про неправомірність приватизації та інші порушення чинного законодавства представниками Карпатської атлантичної індустріальної корпорації в господарських структурах Великоберезятинського району Закарпатської області.

Ігоря ШУРМИ до Генерального прокурора і виконуючого обов’яки Міністра внутрішніх справ щодо зловживання посадовим становищем та вчинення корупційних дій службовими особами Львівського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України.

Володимира ЄЩЕНКА до голови Черкаської обласної державної адміністрації про заяву-вимогу мешканців мікрорайону Хімселища міста Черкаси з приводу порушення їх конституційних прав з боку міського голови Волошина при наданні дозволу на будівництво у сквері хіміків товариство з обмеженою відповідальністю «Регіони», місто Київ.

Таким чином, шановні колеги, виголошено 158 депутатських запитів. За фракціями: «Наша Україна» - 8, комуністів – 35, «Регіони України» - 20, СДПУ(о) – 33, «Єдина Україна» - 1, Народний Рух України – 7, Народна партія – 10, Соціалістична партія – 7, блок Тимошенко – 8, партія промисловців, підприємців – 1, Українська народна партія – 10, «Вперед, Україно!» - 9, «Реформи і порядок» - 3, НДП та партія «Трудова Україна» - 3, «Позафракційні» - 3.

Ми фактично використали весь час, відведений для виголошення депутатських запитів, інформацій, заяв, повідомлень. А зараз переходимо безпосередньо до виступів представників депутатських груп і фракцій.

До виступу запрошується Микола Нощенко від фракції політичної партії «Вперед, Україно!» Підготуватися Володимиру Лещенку.

10:43:10

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко Микола, 160 виборчий округ, Сумщина, Народний блок Володимира Литвина.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» встановлено, що для будівництва газопроводів-відводів для газифікації населених пунктів, в першу чергу сільських, передбачено 420 мільйонів. Наголошую: ця цифра обрахована Мінфіном і озвучена в цьому залі міністром фінансів.

У червні цього року уряд затвердив порядок здійснення об’єктів, а також перелік об’єктів. Участь у цій роботі брали народні депутати і органи виконавчої влади.

Сьогодні виявляється, що станом на перше вересня зібрано всього 13 мільйонів. Більше того, за розрахунками «Нафтогазу України» ця сума з 420 мільйонів уже перетворилася на 167. Запитання: чим керувалося Міністерство фінансів, офіційно підтверджуючи можливість фінансування? Затверджуючи перелік об’єктів, Кабінет Міністрів що, не знав, яка є можливість чи неможливість? Кого ми вводимо в оману? Своїх же громадян-виборців. Це здебільшого селяни, які повірили уряду, Прем'єру, що цього року в їхніх домівках буде природний газ.

Наступне. Не помилюсь, якщо скажу, що найбільше спорів виникло навколо реприватизації підприємств, причому часто лунали декларації про чисті руки, відокремлення влади від бізнесу. А що маємо в дійсності? Сьогодні майже в кожному районі активізувалися процеси «прихватизації» або «переприхватизації». До мене звернулися акціонери, трудовий колектив ВАТ «Агротехсервіс» Кролевецького району райдержадміністрації стосовно грубих порушень при проведенні процедури банкрутства їхнього підприємства. Підприємство вартістю активів більше двох мільйонів продано за 350 тисяч. Це менше навіть боргів перед державою. На сьогодні працівники звільняються, і майно продається. При цьому, наприклад, КАМАЗ продається за 400 гривень. Хто ж винен?

Головою Комітету кредиторів був представник податкової інспекції, який дав дозвіл на цю угоду. Друге, доклав до цього свою руку арбітражний керуючий. До речі, цей інститут взагалі ніким у нашій державі не контролюється.

Виборці стурбовані тим, що від революції вони очікували покращення, а мають знову приклади використання службового становища, використання телефонного права зверху, тощо.

Я звертаюся… Прошу вважати мій виступ як запит до керівництва уряду, вжити невідкладних заходів щодо відшукання джерел фінансування внесення відповідних змін до Державного бюджету, а також розібратися, чому державні посадовці не турбуються і не відстоюють інтереси держави.

Дякую.

ГОЛОВА. Так, до виступу запрошується Володимир Лещенко від фракції Комуністичної партії. Підготуватися Миколі Оніщуку.

10:46:16

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановні народні депутати, шановні виборці!

Сьогодні древній Чернігів, місто революційної, бойової, партизанської, трудової слави, та не менш славний Щорс під червоними прапорами відзначають 62-гу річницю визволення від німецько-фашистських окупантів. У ті далекі героїчні дні протягом вересня 1943 року від гітлерівських загарбників очистилася вся Чернігівщина. Це стало можливим завдяки ратному подвигу воїнів Червоної армії, партизанів і підпільників, звитяжній праці мирного населення великої країни трудящих Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Це стало можливим завдяки організаторським зусиллям Комуністичної партії, самопожертвуванню мільйонів комуністів і безпартійних.

Чернігівщину звільняли війська Центрального фронту під командуванням генерала армії Рокосовського. 879 радянський бійців і командирів багатьох національностей з усіх союзних республік за мужність та героїзм у боях на території області отримали звання Героя Радянського Союзу, 102 з них загинуло під час визволення Чернігівщини. На полях битв полягла також велика кількість бійців та командирів Червоної армії. Вічна їм пам’ять і слава.

Весь Радянський Союз відбудовував зруйнований Чернігів та область. В найкоротші терміни налагодилося нормальне життя. Бідна Поліська область стала розвиненим аграрно-індустріальним регіоном Радянської України, була нагороджена орденом Леніна. Та в 1991-му році знову прийшли лихі часи: за 14 років панування нової буржуазії Чернігівщина вкотре вкрилася руїнами.

Добиває її вщент нинішній режим Ющенка. Він нахабно викреслює з історії героїчні сторінки, перекручує незаперечні факти, паплюжить все радянське, насаджує псевдогероїзм фашистських прихвоснів із ОУН-УПА.

За дорученням фракції Комуністичної партії України щиро вітаю мешканців Чернігова, Щорса, інших населених пунктів Чернігівської області із святом визволення від фашизму. Бажаю всім трудящим здоров’я і щастя, нових перемог у боротьбі за свої права.

62 роки тому ми перемогли німецьку коричневу націонал-соціалістичну чуму. Невдовзі прийде той час нашої перемоги над проамериканською помаранчевою чумою націоналістів і соціалістів.

Радянській Україні бути! Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Микола Оніщук від фракції Партії промисловців і підприємців України.

Підготуватися Тамарі Прошкуратовій.

10:49:08

ОНІЩУК М.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати, шановні громадяни України!

Партія промисловців і підприємців вважає за необхідне зробити заяву щодо соціально-економічної і політичної ситуації в країні в контексті вчорашніх результатів голосування щодо кандидатури Прем’єр-міністра.

Як і попереджала партія, загострення політичної боротьби у суспільстві у зв'язку з очікуваними виборами та прорахунки в економічній політиці відставленого уряду призвели до гальмування системних перетворень в Україні, суттєвого погіршення соціально-економічної ситуації у країні та поставили під сумнів реалізацію життєво важливих соціальних програм.

В цій ситуації Партія промисловців і підприємців закликає всі політично відповідальні сили у суспільстві продовжити пошук шляхів вирішення нагальних проблем державотворення, серцевинних економічних питань, недопущення погіршення життєвого рівня народу. Для цього необхідно, відклавши всі амбіції і кривди, віднайти компроміс та знайти порозуміння у вирішенні найважливіших питань сьогодення.

Серед невідкладних і першочергових справ Партія промисловців і підприємців вбачає прийняття бюджету на наступний рік, у якому повинні бути передбачені (і на цьому хочу наголосити) радикальні інструменти стимулювання ділової ініціативи, зайнятості населення, зокрема фінансування громадських робіт, будівництво нових доріг, подальшого розвитку малого і середнього підприємництва, покращення інвестиційного клімату.

При цьому Партія промисловців і підприємців звертає увагу, що в умовах, що склалися, життєдіяльність суспільного механізму багато в чому буде залежати від якомога найшвидшого формування нового уряду, його здатності, його стабільності і здатності оперативно аналізувати та ефективно впливати на ключові процеси соціально-економічного розвитку країни.

Партія промисловців і підприємців вбачає, що у разі поглиблення кризового варіанту розвитку подій, що може становити загрозу загальнодержавним, національним і суспільним інтересам, Партія не виключає введення прямого президентського правління як форми функціонування виконавчої влади, що може бути чи не єдиною формою виходу із політичної кризи.

Саме тому Партія промисловців і підприємців України, її фракція у парламенті, закликає інші політичні сили, всіх своїх колег по Верховній Раді України не допустити подальшої ескалації урядової кризи, яка в першу чергу негативно вплинула на прийняття бюджету держави, а в перспективі, в умовах перманентного парламентського протистояння політичних фракцій і блоків до економічної руйнації української держави. Фракція та Партія промисловців і підприємців у Верховній Раді України.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Тамара Прошкуратова від фракції Соціал-демократичної партії України (об’єднаної). Наступним ним буде виступати Іван Бокий.

10:52:14

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Під час наступних парламентських перегонів представники кожної політичної сили своїм електоральним полем вважатимуть освітян, яким знову будуть присягатися в любові і обіцяти всебічну підтримку. Про це мусимо говорити, бо рік тому набув чинності Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат», передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту” педагогічним працівникам, ініційований депутатами нашої фракції. Який передбачає, що ця кредиторська заборгованість є обов’язковою для погашення протягом 5 років. Та, на жаль, закон діє лише на папері.

Тому фракція СДПУ(о) вимагає від Президента, уряду виконання своїх передвиборчих декларацій перед освітянами.

Відрадно, ще вчора Президент пообіцяв, що політичних репресій більше не буде, визнавши цим факт їх існування. Так, хто ж візьме відповідальність за те, що ректори таких вузів як: Кузьмінський Анатолій Іванович з Черкас, Кузь Володимир Григорович з Умані, змушені внаслідок вчиненого на них новою владою тиску піти з посади.

Нині мушу говорити про неправомірні дії зі сторони губернатора Чернігівської області пана Атрошенка, який чине тиск на ректора Ніжинського університету Яківця Василя Павловича, незважаючи на те, скільки зробила ця людина для розбудови вузу, незважаючи на те, що ректор нині на лікуванні, вимагає його звільнення.

Змушений під тиском нової влади піти з посади начальник Управління освіти ………… району Черкаської області Снідко Олександр Іванович, який по праву вважався одним з кращих керівників управління області. А тепер мої колеги освітяни просять захистити від професійного нівелізму новопризначеної Піскун Таміли Василівни. Чи має право людина, яка не провела жодного уроку, не посадила жодної квітки біля школи, не могла переступити рубіж спеціаліста другої категорії, вчити директорів як слід керувати школою. А масове звільнення директорів шкіл та хорошого директора слід 10 років ростити. Боляче, що професіоналізм приноситься в жертву партійної доцільності.

Зате в підручнику історії для 5 класу помаранчева революція подана так ніби важливішої події ніколи і не було. Так тільки як тепер бідному вчителю пояснити десятирічним школярикам, за що найуспішніший уряд утворений найактивнішими учасниками революції відправлений у відставку.

Ми не поділяємо доцільності тих фактів, коли в багатьох школах, зокрема, наприклад, в Мукачеві Закарпатської школи, де директор Тай…. Юрій Йосипович, учні писали твір-розповідь на тему: «Як змінилося життя українців на краще з приходом Президента Ющенка?» Це нагадує 37-мий рік, коли під час голоду, політичних репресій в школі висіли портрети Сталіна і плакати «Жити стало краще. Жити стало веселіше».

Ми вважаємо, що політика має бути відокремлена від школи.

ГОЛОВА. Дякую. 10 секунд, як для жінки. Будь ласка.

ПРОШКУРАТОВА Т.С. Ми вважаємо, що політика має бути відокремлена від школи, а вчитель незалежно від політичної приналежності має виконувати свою високу місію сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне.

ГОЛОВА. Дякую. Дякую.

Будь ласка, Іван Сидорович Бокий запрошується для виступу. Дякую вам. Від фракції Соціалістичної партії України підготуватися Лілії Григорович.

10:55:57

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція соціалістів.

Шановні колеги! Вчора в цьому залі з вуст керівника фракції комуністів знову пролунали спроби прив’язати соціалістів до корупціонерів, звучали пришелепуватий слоган «влада націоналістів-соціалістів». Я цей слоган коментувати не буду, оскільки коментувати таке, опускатися до рівня інтелектуального убожества їх авторів, у яких ні правди, ні совісті.

Але я хочу захистити ту честь і гідність нашого товариша і недавнього колеги, Міністра освіти і науки Станіслава Ніколаєнка. Ненависть окремих керівних комуністів, я повторюю, не комуністів взагалі, а їх провідників до нього давня. Ніхто навіть із кучмістів так люто не вів проти нього кампанію цькування під час виборів, як спадкоємці сталінського ГУЛАГу. І навіть у дні, коли нашого товариша спіткала страшна трагедія, дехто з цих друзів народу не зупинився в підлих нападках, що і зрозуміло: спадкоємці сталіністів, які послали на смерть мільйони, не звикли церемонитись з горем однієї людини. Зараз керівники ЦК КПУ нападають на Ніколаєнка то за підручники, до створення яких він не мав ніякого відношення, то за проблеми конкретних шкіл, плутаючи функції міністерства і місцевого самоврядування звинувачують у гріхах, за які відповідає не міністр, а якраз місцева влада. Тобто хочуть будь-що дискредитувати міністра освіти і науки, а разом з ним і Соціалістичну партію.

Тим часом освітяни майже одностайні у тому, що Україна давно не мала такого діяльного, працьовитого і розважливого міністра. Посудіть самі. Цього року саме з ініціативи міністра Ніколаєнка збільшили державне замовлення у вузах з 37 до 51 відсотка, а це відкрита дорога до безкоштовного навчання для талановитих дітей саме з бідних верств. І цю роботу міністр буде продовжувати, адже мета соціалістів – безкоштовна освіта. Цього року запроваджене тестування в університетах, а це виключає будь-яку корупцію при вступі до них. Нарешті, вжито реальних заходів до підтримання вчителя: підвищена на 57 відсотків їм зарплата. І є вже результат: кількість вакансій у школах зменшено у 10 разів. Вчитель повертається у школу.

А щодо підручників, то треба знати хоча б елементарне, що тут діють конкурсні засади і міністр, як і має бути в демократичному суспільстві, не може впливати на рішення колегії фахівців. Та й галасливі претензії до підручників надто спірні, щоб сприймати їх, як істину в останній інстанції. Їх, безперечно, треба вдосконалювати, і це буде зроблено, але на основі наукових висновків, а не політиканських претензій тих, хто вів і зберігав Кучму при владі, а тепер відхрещується від нього.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Давайте так домовимося, я прошу вас, (зараз виступи), якщо виникнуть проблеми обмінятися репліками, обміняємося. Я прошу вас.

Лілія Григорович від фракції «Наша Україна» запрошується до виступу. Підготуватися В’ячеславу Ковалю.

10:59:29

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, народний союз «Наша Україна».

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Шановні виборці!

З цієї трибуни ми дуже часто чуємо гнівні, викривальні, політичні спічі. І це правильно, скоро вибори. З цієї трибуни, найвищої законодавчої трибуни, ми дуже часто чуємо стурбовані соціальні виступи, і це правильно, це частина наших депутатських повноважень. Але ж наші виборці, оте розумне громадянське суспільство, яке за стінами цього парламенту, запитує нас: шановні політики, шановні народні депутати, а чи розумієте ви стратегію і тактику державотворення? Чи не здається вам, що все це іноді нагадує машину, автомобіль, у якого є газ, є гальма, але немає зчеплення? Тобто іде імітація поступального руху.

Шановні друзі, тому я хочу започаткувати не політичний, не соціальний, а отакий теоретичний спіч, сподіваюсь, Голова Верховної Ради, вчений, історик зверне на це увагу, який засвідчить, і ми розуміємо і стратегію, і тактику нашого державотворення.

Безумовно, для виконання будь-якої задачі потрібні три речі: час, інструмент і мета. Благородна мета хлібороба, скульптора чи художника відомі. Термін часу також. Інструмент у кожного свій: плуг, пензель, різець. Постає питання: чи сьогодні новообраний Президент має повнокровний інструмент влади? Ні.

У нас той самий парламент, у нас ті самі сільські, селищні, обласні ради, у нас та сама судова система. Чи можна за сім місяців змінити все, що було за 70 плюс 14? Також, ні. Всі ми вивчали діалектику. Але ж є ще третя річ – мета. Мета – це національні інтереси. І як би не добре було бути в опозиції, гасло «Цитус, айтус, фортіус», все ж таки «вище, краще, більше» повинно підпорядковуватися національним інтересам.

Цієї осені виповнюється два роки, як відбулися демократичні зміни у Грузії. Народ Грузії спочатку виграв в демократичний спосіб місцеві вибори, потім парламентські і нарешті обрав Президента. І я би хотіла знову ж таки, маю теоретичний виклад, запитатися усіх вас і тих, які сидять по ліву сторону від мене і по центру, і по праву: друзі, а чому Ніно Бурджанадзе і Михайло Саакашвілі разом? Друзі, а чому вони разом? Тому що національні інтереси вищі за суб’єктивні і корпоративні. Друзі, а чому, вирішуючи соціальні, економічні, корупційні проблеми, які прийшли в спадок, грузинська політична еліта користується всіма механізмами, крім викривальних політичних прес-конференцій? Бо національні інтереси вище.

І нарешті останнє. Чому екс-президент не ратує за імпічмент діючому Президенту? Бо національні інтереси, їх розуміння вищі.

І останнє. Вечірній телевізійний ефір учора показав: наші виборці хочуть стабільності. Ті, хто вчора не голосували за новий уряд, голосували проти інтересів виборців.

ГОЛОВА. Як для жінки, 10 секунд, будь ласка.

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Висновок: ті, хто сьогодні в цьому залі не доросли до розуміння національних інтересів, за які ратує український народ, будуть зметені на наступних виборах.

ГОЛОВА. Дякую.

До виступу запрошується В’ячеслав Коваль від фракції Народний рух України. Підготуватися Леоніду Ісаєву.

11:03:09

КОВАЛЬ В.С.

В’ячеслав Коваль, Народний рух України.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Дозвольте виголосити заяву фракції Народного руху України щодо так званого мовного питання в Україні.

Днями з боку Міністерства закордонних справ Російської Федерації та окремих російських політиків була виголошена низка заяв щодо так званого порушення прав російськомовних громадян України. Цього разу приводом для таких заяв стало набрання чинності з першого вересня 2005 року Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства, згідно з яким мовою судочинства на всій території України встановлюється державна мова – українська.

Загальновідомо, до Конституцією та законами України детально виписані всі права та свободи громадян України, в тому числі щодо вживання та використання державної мови та мов національних меншин.

Тому встановлення мовою судочинства на всій території України державної мови ніяк не заборонятиме громадянам України з числа національних меншин за їх бажанням або при потребі використовувати мову їхнього спілкування. Варто нагадати, що в Україні встановлені чи не найліберальніші правила щодо мовного питання.

Варто нагадати, що в самій Російській Федерації законами встановлюється обов’язкове використання на всій території цієї держави російської мови як державної у взаємовідносинах федеральних органів державної влади, органів державної влади суб’єктів Російської Федерації, органів місцевого самоврядування, організації всіх форм власності і громадян Російської Федерації, іноземних громадян, осіб без громадянства, громадських об’єднань. Це не перший випадок, коли зі сторони нашого сусіда Російської Федерації лунають далеко не добросусідські заяви. Більше того, частішають випадки, коли авторами таких заяв стають державні органи Росії. Ми переконані, що подібні, нічим не обґрунтовані звинувачення можуть виголошувати тільки політичні сили та політики, діяльність яких спрямована на провокування розколу українського суспільства за мовною ознакою і отруєння українсько-російських взаємин.

Обов’язком кожної держави та патріотично-демократичних політичних сил повинен бути захист своєї національної мови, бо без мови немає держави. У зв’язку з цим ми не дозволимо будь-кому штучно винаходити в Україні проблеми, яких насправді не існує, а від державних органів України вимагатиму рішучих заходів реагування щодо осіб, які систематично дозволяють свої антиукраїнські висловлювання. Таким діячам не місце в Україні. Народний рух України стоятиме на позиції не дискримінації громадян за мовною ознакою, але ми нікому не дамо на поталу рідну українську мову. Розмовляймо українською. Слава Україні.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Леонід Ісаєв від фракції «Регіони України». Підготуватися Віктору Терену.

11:06:08

ІСАЄВ Л.О.

Уважаемый председательствующий, уважаемые коллеги, уважаемые граждане Украины!

Фракция Партии регионов «Регионы Украины» согласилась на политический компромисс и в интересах народа Украины, подписав Декларацию о единении и сотрудничестве.

Мы надеялись, что власть будет выполнять взятые на себя обязательства. Власть обязалась прекратить нарушения прав граждан Украины, а частности права на неприкосновенность частной собственности. Однако, оказалось, что власть стремится использовать декларацию лишь как технологию для достижения временного политического затишья и перегруппировки своих сил.

Между красивыми словами и реальными действиями власти по-прежнему существует глубокая пропасть. Даже после подписания декларации бездушная машина репрессий не уменьшает обороты. Вопиющим проявлением правового нигилизма со стороны милиции стал обыск в офисе донецкой фирмы «Люкс». 18 сентрября благодаря телеканалу «Украина» все государство получило возможность убедиться, насколько грубо силовики попирают Конституцию, Уголовно-процессуальный кодекс и Закон о милиции.

Без законных оснований милиция взяла штурмом, кстати с применением бронетехники, офис мирной коммерческой структуры. Милиционеры били сотрудников, наводили огнестрельное оружие на беззащитных людей. Без участия понятых изъято служебная документация фирмы. Камерные наблюдения зафиксировали кадры, где милиционеры воровали личные вещи работников офиса.

Апофеозом маразма стала ситуация, когда сотрудница даже не люкса, а расположенной по соседству столовой, куда «орлы» Луценко попали случайно, получила удар в лицо от милиционера за то, что слишком, видите ли, медленно вставала рабочего места, после чего она попала в больницу.

Позорные действия милиции остаются безнаказанными, давая сигнал оппозиции – декларации, мол, пишутся не для вас. Включен зеленый свет для продолжения террора. «Моральная» власть демонстрирует неподконтрольному ей бизнесу, на чьей стороне сила и закон.

Фракция партии «Регионы Украины» требует от Президента Украины соблюдения публично данного им слова, в частности неуклонного соблюдения прав и свобод граждан и отказ от нарушения имущественных прав. Мы требуем наказания виновных. Это замминистра Геннадий Москаль, это Главное управление по борьбе с преступностью Сергей Корнич и начальник управления Донецкой области МВД Михаил Клюев.

И последнее. Фракция еще раз заявляет. В случае отказа власти от достигнутых договоренностей, «Регионы Украины» отзовут свою подпись под декларацией единения и сотрудничества ради будущего Украины. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. До виступу запрошується від фракції блоку Юлії Тимошенко Віктор Терен. Підготуватися Валерію Коновалюку.

11:09:27

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, блок Юлії Тимошенко, партія «Батьківщина».

Дорогі мої друзі. Учора Головою Верховної Ради під час голосування по Єханурову була дана вказівка заблокувати картки відсутніх депутатів. І вказувалися прізвища, зокрема, Жулинського, Ключковського та інших. Роздруковка показала, що вони голосували.

Працівники Секретаріату говорять, що карточки заблокувати неможливо в принципі. А крім цього і голосували і відсутні депутати, зокрема Цибулько, Кульчинський та багато інших. І коли ми зробили реальний підрахунок, то вчора за Єханурова проголосувало 199 депутатів.

199 депутатів. Все.

І тому наша фракція вимагає від Голови Верховної Ради і Секретаріату зорганізувати роботу таким чином, щоб відбувалося, справді, поіменне голосування, передбачене законом.

І я прошу вважати мій виступ депутатським запитом до Голови Верховної Ради, що буде зроблено, аби унеможливити подібне в майбутньому.

І ще – моральний аспект. Дорогі друзі, якщо ми говоримо, що за реформи в цьому залі голосували руками і ногами, то скажіть мені, якими відсутніми частинами тіла голосували вчора тут за Єханурова?

Друге, наша фракція не голосувала вчора за Єханурова не через особисту образу, пов’язану з відставкою Юлії Тимошенко. Ні. Хоча і справді, її уряд досяг визначних результатів. Та біда в тому, що рейтинг Прем’єра став вищий за рейтинг Президента.

Ми не голосували тільки тому, що не знали, за кого голосувати. Ми не могли голосувати за котів в мішку, навіть якщо ці коти і жирні. Хоч склад нового уряду дуже неважко передбачити: це на одну третину буде старий уряд, ще одну третину роздадуть, щоб проголосували, і на одну третину, дорогі мої, це будуть люди Пінчука.

Цей уряд нашпигують як різдвяного гусака яблучками і грибочками, і цей уряд стане зв’язковим між старими кланами, тими, що збереглися, ті, що сьогодні тріумфують, і новими кланами. І повірте мені, що сам Президент буде заручником цього уряду.

І останнє. Юлії Тимошенко ставлять в вину те, що вона прагнула реприватизації. Але дорогі мої друзі, вона хотіла лише через суд, у правових рамках повернути людям те, що в них було вкрадено. І, до речі, це дуже відповідало гаслу, це дуже відповідало передвиборчому гаслу, що багаті поділяться з бідними. Але багаті не діляться. І, як ото говориться в серіалі, багаті сьогодні не плачуть. Багаті не плачуть, хіба що за винятком Петра Порошенка, в якого відібрали депутатський мандат. Спасибі.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, перед виступом Валерія, прошу уваги, шановні колеги, перед виступом Валерія Коновалюка, дозвольте дати довідку.

Я хотів би просити колег, щоб не було спекуляцій. Учора, стенограму подивіться, було заявлено, що картки депутатів, які відсутні, які перебувають у відрядженні або на лікарняному, вилучені. Але технічно одразу зробити це неможливо. Тому було сказано, що ці голоси не будуть…

Послухайте, я знаю що ви дуже… не гарячкуйте. Було сказано, що ці голоси не будуть враховуватися. І це записано в стенограмі, і не потрібно кожен раз говорити. Коли ви наполягаєте весь час про те, що треба голосувати тільки присутні в залі, не гарячкуйте, бо зміниться ситуація, і ви будете голосувати картками за інших. Не гарячкуйте, будь ласка. Я ваше прізвище не називав.

Валерій Коновалюк від фракції Народно-демократичної партії та Трудової України. Підготуватися Володимиру Яворівському.

11:13:16

КОНОВАЛЮК В.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, виборці, радіослухачі!

Дійсно, виступ цей може бути почутим і сприйнятим після попередника, яким це пропозицію, що дійсно, ситуація в державі і поглиблення політичної кризи є негативні наслідки соціально-економічного розвитку, не може не турбувати сьогодні наших громадян. Я впевнений, що сьогодні тільки Верховна Рада здатна посилити свій вплив на те, щоб зупинити ці руйнівні процеси в державі.

Ми розуміємо, що це не може стосуватися виключно позицій окремих політичних сил, тому що ситуація, яка набуває вже критичного характеру, не може залишити не переможців, не переможених. Ми повинні з вами чітко усвідомлювати, що питання боротьби за владу – це не питання відбудування держави, якою суспільство буде відчувати себе впевненим у розвитку. Реальний шлях вирішення цієї проблеми – це, дійсно, посилити ситуацію в парламенті як законодавчому органі і взяти на себе ті питання, які залежать сьогодні від Верховної Ради.

Ми не можемо констатувати напередодні розгляду державного бюджету, що ситуація, яка склалася в економіці, потребує негайного втручання. Ми повинні розуміти і відверто правдиво сказати людям, що відбувається в країні.

Я хочу застережи ти і все ж звернутися до тих, хто закликає по створенню другого майдану. Цей майдан вже зруйнує Україну остаточно.

Ми повинні з вами розуміти, що сьогоднішня ситуація, вона штучно провокується і унеможливлює нам фактично збудувати нормальне демократичне суспільство.

Ми також звертаємось до Президента України з вимогами до 6 статті Конституції України про внесення щорічного послання до Верховної Ради про соціально-економічне становище в 2005 році.

Ми повинні з вами запропонувати ті стосунки, які, дійсно, зможуть дати нам можливість збалансувати зусилля і вплинути на ситуацію таким чином, щоб ми не зруйнували головне – майбутню виборчу кампанію.

Я хочу звернутись також до всіх виборців, які фактично сьогодні наполягають, щоб державна влада працювала і захищала їх інтереси.

Ми не можемо спокійно казати, коли більша частина нашого суспільства втрачає сьогодні стабільність, втрачає сьогодні спокій і фактично перебуває за тією межею, яка не дає можливість нам будувати власними зусиллями власну країну.

Я впевнений, що така позиція, вона потребує злагоди і розгляду, перш за все, тих умов, які дадуть Україні набувати чинника демократичної, відкритої держави зрозумілою політикою. Дякую.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Володимир Яворівський від фракції «Реформи і порядок». Підготуватися Івану Зайцю.

11:16:27

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони.

Шановні колеги! Шановні наші виборці і радіослухачі!

Я абсолютно переконаний в тому, що той політичний шарварок, ті політичні фейєрверки, той пороховий дим після пострілів політичних дуелянтів розвіється рано чи пізно, але розвіється. І я переконаний, що ми все-таки повинні думати про речі житейські і речі вічні, а не тимчасові.

Я піднявся на цю трибуну, щоб звернути вашу увагу і увагу українського суспільства на таку річ.

Ви знаєте, я уже десь понад 2 роки намагаюся, ще і за Кучми, і за нинішньої влади достукатися, щоб довідатися як народний депутат скільки ж президентських, урядових, державних резиденцій висять на шиї платників податків України. Річ цілком природна в будь-якій країні.

І сьогодні можу вам сказати, що потративши стільки часу я опріч легенд, опріч холодних і єзуїтських відписок, я абсолютно не знаю, що в цій країні є. Через те я хотів би звернути сьогодні увагу тільки на одне-єдине – нагадати вам і радіослухачам. Десь в 30-х роках в знаменитому Свято-Преображенському монастирі і соборі, це дивовижне місце, де бував Тарас Григорович Шевченко, який малював його, де дивовижний, раритетний, я би сказав, цвинтар, кладовище козацьких ватажків, які там доживали свого віку, козаки-інваліди.

Дивовижне місце, яке будь-яка нація берегла б як святиню. На тих кістках компартійні вожді в 30-х роках збудували собі там резиденції. До сьогоднішнього дня це все триває. 140 гектарів земель дивовижних. І хочу вам сказати, що, коли ми на Спаса разом із людьми, це під Вишгородом, вирішили зайти й покласти квіти на могили, вже, може, і неіснуючі могили цих козаків, мене як депутата не пустили туди. На паркані цьому написано: «Проход запрещен. Опасно для жизни». Це прохід до знаменитого джерела Дзвонкової криниці, яку Тарас Шевченко навіть у засланні згадував.

Там донедавна ще гніздився Янукович. Я не знаю, хто туди збирався, чи Янукович, чи хтось, чи новопризначений, чи ще хто-небудь. Але я ще раз кажу, мої листи до Президента, до прем’єрів, вже кількох прем’єрів не дали результатів.

Я сьогодні хочу звернути увагу: 140 гектарів – це феодалізм. Хочете мати там резиденцію для того, щоб там приймати гостей, вистачить і 3-4 гектари. А на решті потрібно зробити або заповідник, або меморіал. Я переконаний, що незалежно вже від бажання влади ми мусимо це зробити. Дякую.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Іван Заєць від фракції Української народної партії. Підготуватися Єремеєву.

11:19:40

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати! Часта зміна урядів – біда українського народу. На жаль, і нова влада не змогла перервати цю сумну традицію. Не вдалося через те, що нова влада недооцінила руйнівного, деструктивного опору старої влади, недооцінила значення національно-демократичної ідеології у державному врядуванні. Не дивлячись на прихід до влади багатьох нових людей, стара влада практично зберегла всі свої кадри і свій вплив. Принцип відокремлення бізнесу від влади не був зреалізований не тільки по відношенню до всієї влади, до старих кадрів, але і до нових. Нова влада недооцінила також руйнівного потенціалу, так званої, політичної реформи, зокрема, вкрай невдалого терміну введення в дію змін до Конституції.

У демократичних державах зміна форми державного правління відбувається щонайменше через каденцію правління Президента після прийняття рішень. У нашому випадку такі зміни мають вступити в силу вже 1 січня 2006 року. Багато хто вже зараз прагне жити за цими змінами і штучно ослабляє інститут президентства.

Українська народна партія висловлює свою стурбованість політичною ситуацією у державі, вихід з якої вбачає в якнайшвидшому формуванні нового уряду. Одночасно ми, народники, звертаємося до всіх учасників конфлікту: зупинитися у своїй руйнівній діяльності, подумати про інтереси народу, про долю України. Ми закликаємо припинити чвари і знову об’єднати зусилля для остаточного утвердження ідеалів майдану і української революції загалом.

Українська народна партія підтверджує свої вимоги при формуванні нового уряду. Ми не сприймаємо позиції, що новий уряд має бути технічним урядом. Будь-який уряд є органом влади, і вимоги до його формування і відповідальність за діяльність цього уряду має бути такими, як і для будь-якого іншого. Ми хочемо, щоб всі усвідомили, що цей уряд не є технічним, що вимоги до цього уряду досить високі.

При формуванні уряду принцип відокремлення бізнесу від влади має бути зреалізований сповна, винятків бути не повинно. Підпорядкованість влади бізнесу приносить у державне врядування бізнесовий менталітет, для якого подавити конкурента - свята справа. При владі мають бути політики, які є патріотами і професіоналами, для яких головним є забезпечення єдності нації шляхом узгодження інтересів всього суспільства.

Українська народна партія вимагає посилити боротьбу з мафією і корупцією, відкату назад не допустимо. Щоб успішно вести боротьбу з мафією і корупцією нам, шановні народні депутати, для цього слід якнайшвидше створити інституційні механізми, а саме запровадити інститут спеціальних прокурорів і слідчих комісій, які розслідували б протиправні дії високих посадовців. Слід також якнайшвидше прийняти закон про Кабінет Міністрів, про Секретаріат Президента, про інші органи.

Українська народна партія наполягає на остаточному очищенні влади від людей, які дискредитували себе, завдають шкоди іміджу влади і держави. Ми виступаємо за люстрацію кадрів, які заплямували себе на державних посадах. І не треба захищати цих людей, голослівно заявляючи про якісь політичні репресії.

Українська народна партія…

ГОЛОВА. Дякую, Іване Олександровичу.

До виступу запрошується Ігор Єремеєв від Народної партії.

11:23:05

ЄРЕМЕЄВ І.М.

Заява депутатської фракції Народної партії.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати!

Першопричиною політичної кризи, яка нині охопила владний олімп України, стали серйозні прорахунки у кадровій політиці. Це сьогодні очевидно, як Божий день. Нова влада, надміру захопившись при формуванні державних органів принципом «свій-чужий», заклала під себе такі фугаси, які за півроку рознесли вдрізги сподівання людей на порядну владу. І відкинули економіку держави до межі стагнації.

Фракція Народної партії неодноразово заявляла про недопустимість абсолютно безглуздих люстрацій. Ми протестували проти переслідувань людей, за їх політичний вибір, закликали до співпраці та порозуміння. Одначе нас вперто не хотіли чути. Досвідчених професіоналів повсюди витісняли, звільняли з роботи з грубим порушенням трудового законодавства винятково за політичними мотивами. Продовжують це робити і сьогодні. Найбільш яскравим прикладом дурниць, які натворила нова влада, може бути Рівненська область. Тут жертвами тотальних чисток і репресій стали більшість директорів шкіл, керівники закладів охорони здоров’я і інших установ бюджетної сфери. Нові ж призначені керівники цих закладів носять виключно політичне забарвлення. В результаті замість буденної роботи новопризначена гвардія веде відверту підготовку до виборчої кампанії. При цьому область не може похвалитися жодним досягненням в економіці чи соціальній сфері.

На жаль, Рівненщина не виняток. Майже в усіх регіонах є приклади, коли на відповідальних посадах опинилися абсолютно далекі люди, відверті профани, а то і взагалі особи, що конфліктують з Кримінальним кодексом. Це стосується Житомирської, Харківської, Закарпатської, Чернівецької та інших областей.

Все це найбільше дискредитує владу та дошкуляє нашим громадянам, адже в першу чергу люди оцінюють владу по діяльності керівників їх місцевих органів. Помилковість, а точніше провальність таких методів визнав і сам Президент, підписавши декларацію «Єднання та співпраця заради майбутнього України». Він підтвердив наявність проблеми.

Народна партія та фракція пропонують Президенту зупинити кадрову вакханалію, чехарду на місцях, звільнитися від випадкових людей, повернути до діла досвідчених спеціалістів. При цьому ми принципово вимагаємо, аби головними критеріями у формуванні як нового уряду, так і всієї владної вертикалі, була професійна підготовка та моральні якості.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, от звернулися, є заява з проханням надати можливість для виступу Володимиру Гошовському із підписами «позафракційних». Зараз я порахую. Ну, більше 12 підписів.

Тоді, будь ласка, відповідно до Регламенту, і потім ще лишиться виступ Бориса Олійника у зв’язку з депутатським запитом. Всі необхідні документи оформлені. Будь ласка, по три хвилини.

11:26:40

ГОШОВСЬКИЙ В.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні представники засобів масової інформації. Вимога оголосити це звернення йде не тільки від мене, не тільки від тих депутатів, які мене підтримали, але і від Миколи Дмитровича Черничкина, який з 12 вересня оголосив голодування з требуванням зустрітися з головою Соціалістичної партії, і від сотень соціалістів, які зараз стоять біля Верховної Ради.

Усім відома ситуація, яка виникла останнім часом всередині Соціалістичної партії України. Нагадаю, 3 вересня відбулося позачергове засідання політради СПУ, на якому було прийнято рішення про розпуск Харківського обкому і Харківського міському СПУ. Це рішення політради, фактично, анулювало діяльність найчисельнішого, найактивнішого, найефективнішого регіонального відділення СПУ. Вісім тисяч соціалістів, що проживають у Харкові та області, були фактично викреслені з рядів партії, якій вони повірили, партії, ідеї якої вони поділяють.

Такі дії керівництва соцпартії можна розцінювати як спробу позбавитись великої частини СПУ і внести розкол до партійних рядів.

Ми висловлюємо рішучу незгоду з такими діями. Ми не дамо вбити віру мешканців Харківщини в СПУ, в ідеї соціалістичного, демократичного руху в Україні. Не дозволимо зрадити послідовників нашої партії. Ми вважаємо своїм партійним і людським обов’язком зробити усе від нас залежне, щоб не дозволити розколу соцпартії. І ми вже зробили ряд кроків.

По-перше, роз’яснили істинні причини, які призвели до такого рішення політради СПУ. Другим нашим кроком стало подання до суду, в якому, в документі, який ми подали, виклали вимоги визнати рішення політради незаконним.

Про правильність наших кроків і свідчать понад 12 тисяч підписів, які зібрані серед членів нашої партії. Ці підписи добровільно поставили соціалісти не тільки в Харківському регіоні, а по всій Україні. І сьогодні тут, в сесійному залі, в присутності керівництва Верховної Ради, в присутності шановних народних депутатів, представників засобів масової інформації я хочу передати ці підписи Голові Соціалістичної партії України.

І я звертаюсь до вас, Олександр Олександрович, схаменіться, ви дієте неконституційно, незаконно і своїми діями ви вбиваєте соціал-демократичну ідею в Україні.

ГОЛОВА. Шановні колеги, до виступу запрошується Борис Ілліч. Будь ласка, три хвилини відповідно до Регламенту у зв’язку з незадоволенням відповіддю на депутатський запит.

Зараз закінчимо, зараз буде, ми ж домовилися. Зараз закінчимо, останній виступ.

11:29:54

ОЛІЙНИК Б.І.

Шановні товариші, шановні колеги. Я вже не один раз звертався з цією проблемою.

Як повідомила преса, шостого-сьомого вересня у Відні відбулося засідання Чорнобильського форуму за участю восьми агенцій ООН, представників понад шістдесяти країн членів МАГАТЕ, на якому частина учасників підтримала висновок звіту ООН стосовно перебільшення упродовж майже 20 літ наслідків катастрофи на ЧАЕС. Далі цитую. «Для широких народних мас побоювання стосовно опромінення Чорнобиля були перебільшеними. Люди в уражених катастрофою регіонах за незначними винятками живуть нормальним життям».

Ось до чого добалакався Кальман Міззей з програми розвитку ООН. Він навіть осмілився звинуватити три уряди країн, уражених катастрофою в тім, що вони «розбудували індустрію на цьому нещасному випадку».

Ми просто не маємо права полишити без належної відсічі подібне блюзнірство. У наші серця стукає попіл загиблих, що собою затулили світ від радіації, нас кличуть до цього живі чорнобильці, які щоденно змагаються з нестерпними муками.

Ще 1986-го я вступив у дискусію з президентом Академії наук Алексаднровим. Пам’ятаєте, він теж намагався позубошкірити стосовно обивательського страху перед опроміненням. Мовляв, наші реактори настільки безпечні, що їх можна ставити під ліжком молодят. Я відповів йому, що йому звичайно легко говорити, позаяк він уже в тому віці, коли академікові не зашкодить і ціла АЕС під ліжком. Невдовзі вчений все ж визнав свою трагічну помилку, зокрема і в тому, що він один серед тих, що загнав ЧАЕС під серце трьох слов’янських народів.

І ось майже через 20-тиріччя так звані вчені блюзнирствуют над могилами убієнних радіацією, над тисячами уражених Чорнобилем та ще й з трибуни ООН. Особливо, провокаційно звучать подібні словоблуддя на порозі 20-тиріччя від дня вселенської трагедії.

Оскільки ж до всього ці випади поціляють у нашу національну гідність, вважаю, що Верховна Рада зобов’язана дати анти гуманістам категоричну відсіч і заслухати звіт учасників форуму з української сторони і щонайперше академіка Володимира Григоровича Бебешка.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Шановні колеги, репліки дві було. Будь ласка, Петро Симоненко і Олександр Мороз. Рудьковський буде, да? Ну, хорошо. Петро Миколайович Симоненко, потім.

11:33:15

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Що так хвилює депутатів соціалістів і чому вони навмисно обливають грязюкою нас, комуністів? Тому, що ніяк не хочуть зрозуміти, що соціалістам треба бути постійно і завжди.

Разом Іваном Олександровичем Герасимовим ми, захищаючи велику перемогу, зверталися кілька разів до міністра освіти, що припинили знущатися над ветеранами Великої Вітчизняної війни, бо там і сьогодні навчають дітей тому, що начебто бандерівці – це герої, а Червона армія, то окупанти. Ось ми просили, викресліть, будь ласка, цю ганебну сторінку з цього підручника.

Друге. Ми вимагаємо від міністра-соціаліста врешті-решт припинити знущатися і практично займатися політичними репресіями щодо школярів. Підручник «Прапора. Помаранчева революція» - це підручник про бандитів, злодіїв і шахраїв. Це про корупціонерів, про яких ви самі сказали. Що ж ви дітей навчаєте такої історії? Ось тому я і хотів...

ГОЛОВА. Будь ласка, Олександр Олександрович Мороз.

Мікрофон увімкніть будь ласка.

11:34:32

МОРОЗ О.О.

Шановні брати комуністи і достойники із керівництва Компартії. Припиніть, в кінці-кінців, порожню і непотрібну риторику стосовно звинувачень соціалістів. Ви прекрасно знаєте, що до підручника ніякого відношення міністр не має, бо він виданий ще до того, як він став міністром.

Але деталі ще такі, давайте, ви показуєте завжди на ту частину залу, яка нібито винна в розвалі великої держави. Ви не відмежувалися від попередньої своїх керівників, історії, ви протринькали цю державу. Ви в 91-му році в кущі заховалися. Ви прислужувалися попередньому режиму. Зрадили у 99-му році народ України, його очікування. А тепер ви кажете - ви предупреждали?

Тому я прошу вас, припиніть цю риторику. Вона не на користь справі, не на користь людям. Це не треба робити. Вже в котре я до вас звертаюся, а ви ніяк не можете втихомиритися.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, шановні колеги, ну, досить, я прошу вас. Що? Досить, я прошу вас.

Шановні колеги, прошу уваги. Я зараз скажу. Я знаю, про що йде мова. Я знаю, Олександр Олександрович, ви ж дайте мені сказати можливість. Шановні колеги, прошу уваги.

Була репліка з одного і іншого боку, обмінялися репліками. Але оскільки ще був виступ Гошовської, який безпосередньо там зачіпав, то вони мають право. Шановні колеги, я прошу вас, давайте по Регламенту йти. Я йду по Регламенту. Заспокойтесь будь ласка.

Рудьковський.

11:36:22

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги народні депутати! Виступ Володимира Гошовського - це демонстрація підготовленої і спланованої акції. Володимира Гошовського соціалісти прийняли до своїх рядів три місяці тому. І ця людина очолила харківську партійну організацію. Ми повірили йому. Але за підривну антипартійну діяльність, згідно статуту, він та ще три чоловіки були виключені із рядів партійної організації і здійснюється перереєстрація харківської партійної організації. Всі ці кроки, у тому числі і сьогоднішня форма виступу, говорить про те, що це акція була спланована. Ми і політрада не дозволить приватизувати обласні партійні організації чи створити із Соціалістичної партії СПУ(о). І тому такі кроки будуть присікатися і у подальшому. Ми вважаємо, що партійна організація харківська сама здатна…

ГОЛОВА. Ми порахували. Тепер ще одну репліку не зробили фракція комуністів. Будь ласка, ще одну репліку і буде парне число якраз.

Будь ласка, хто буду виступати з реплікою? Хто буде виступати? Алла Александровська, будь ласка.

11:38:13

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Я возмущена той клеветой, которая прозвучала сегодня из уст Александра Александровича Мороза. Я хочу напомнить, Александр Александрович, я вам это сказала без микрофона, сейчас повторяю в микрофон. Кто не пописал решение Верховной Рады о признании незаконным запрета Компартии? Вы. В октябре 1991 года кто приехав в Киев сюда? Мы хотели восстановить деятельность Компартии Украины, вы нас уговаривали отказаться от этой идеи: давайте создадим новую партию Социалистическую, чтобы откреститься от всего прошлого. Вы это сделали, вы убедили съезд, хотя делегация, в том числе харьковчан, 28 человек, настаивали на том, чтобы восстановить деятельность Компартии Украины, зная, что это незаконный запрет. Зачем вы клевещите на коммунистов? Вы отступник от коммунистической и социалистической идеи, вы были среди тех, кто запрещал партию здесь, кто разрушал Советский Союз и уничтожал Советскую Социалистическую Украину, вы были среди тех 239, которые голосовали в этом зале.

ГОЛОВА. Прошу, шановні колеги, з приводу питань, які були порушені у виступах народних депутатів, які виступали від депутатських груп і фракцій. Я прошу Секретаріат підготувати відповідне реагування, доручення, звернення, таке інше.

Тепер прослухайте, будь ласка, оголошення. Відповідно до пункту три статті 4.2.1 Регламенту Верховної Ради України та протоколу засідання депутатської фракції партії «Регіонів України» від 20 вересня 2005 року інформую про виключення народних депутатів України Бойка Володимира Семеновича та Матвієнкова Сергія Анатолійовича зі складу депутатської фракції партії «Регіонів України».

Шановні народні депутати, на засіданні погоджувальної ради (я прошу уваги, шановні колеги!), на засіданні погоджувальної ради ми домовилися розглянути сьогодні три питання: перше – інформація уряду про хід виконання Державного бюджету на 2005 рік за сім місяців поточного року. Планується такий регламент розгляду питання з тим, щоб ми встигли завершити розгляд трьох питань на ранковому засіданні: доповідь виконуючого обов’язки Міністра фінансів Пинзеника Віктора Михайловича – до 15 хвилин, відповідь на запитання – до семи хвилин, співдоповідь першого заступника голови Комітету з питань бюджету Коновалюка Валерія Ілліча – п’ять хвилин і виступ голови Рахункової палати Симоненка Валентина Костянтиновича – до семи хвилин. Інформація від Національного банку України Стельмаха про реалізацію грошово-кредитної політики в 2005 році та основні засади грошово-кредитної політики на 2006 рік.

Для виступу з інформацією першого заступника голови Національного банку України Шаповалова Анатолія Васильовича – до семи хвилин, запитання, якщо виникнуть, - до п’яти хвилин. Представлення проекту Закону про Державний бюджет України на 2006 рік, доповідь виконуючого обов’язки міністра фінансів – до 15 хвилин. Відповіді на запитання – до семи хвилин. Співдоповідь виконуючого обов’язки голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Людмили Павлівни Супрун – до 10 хвилин, відповіді на запитання – до п’яти хвилин. Далі відвести час, що залишиться, для виступів від депутатських груп, фракцій і народних депутатів.

Немає застережень? Ну, і комітетів, зрозуміло, да. Скільки часу вистачить?

Справа в тому, що нам потрібно завершити розгляд трьох питань максимум до 14 години 15 хвилин. От і рахуйте, шановні колеги. Тому я пропоную працювати без перерви, оскільки ми годину 40 хвилин відвели для виступів, заяв і повідомлень. Якщо буде можливість попрацювати, скажімо, до 14.30 – це максимум, дещо порушимо наш регламент.

Тому переходимо до розгляду першого питання: інформація уряду України про хід виконання Державного бюджету на 2005 рік за сім місяців поточного року. Доповідач – виконувач обов’язки міністра фінансів Віктор Михайлович Пинзеник.

Віктор Михайлович, прошу. Якщо можна, коротше. Буде краще.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Ми надали вам разом з проектом бюджету розділ, який містить характеристику виконання бюджету, Державного бюджету за сім місяців. Зараз ми маємо уже уточнену інформацію і надамо вам більш повну інформацію про ситуацію, яка складається за підсумками восьми місяців року.

Ми хотіли б нагадати про те, що на початку цього року ситуація з бюджетом була не просто складною, а критичною. Дефіцит бюджету перевищував 33 мільярди гривень. В цьому бюджеті не було закладено коштів, достатніх для виплати пенсій українським пенсіонерам. Мінімальний розмір пенсій був нижчим, мінімальний розмір заробітної плати на 70 гривень був менший мінімальної заробітної плати.

Зміни до бюджету цього року, які були прийняті у березні, дозволили не просто збалансувати бюджет, але й вирішити ряд проблем, а саме: забезпечити ресурсами пенсійний фонд для виплати пенсій на рівні прожиткового мінімуму, відійти від зрівнялівки в пенсійному забезпеченні і зробити перший крок диференціації пенсій по стажу і заробітку; зрівняти, довести до мінімуму мінімальної пенсії рівень мінімальної заробітної плати, здійснити перший крок по тарифікації заробітної плати, і з першого вересня цього року разом з мінімальною заробітною платою здійснюється підняття престижу кваліфікованої праці.

Хочу вас інформувати про те, що Кабінет Міністрів прийняв постанову, і кошти Державного бюджету на ці цілі в розмірі 1,4 мільярди гривень розподілені між областями. І найближчими днями ми профінансуємо ці кошти областям.

Було здійснено ряд інших соціальних програм, які стосуються народження дитини, допомоги дітям-сиротам, виплати пенсій військовим пенсіонерам. Всі ці програми фінансувалися вчасно з Державного бюджету.

Я хочу наголосити про те, що ми за цей період не вийшли за рамки дефіциту бюджету. Більше того, можу сказати про те, що на сьогоднішній день бюджет зводиться без дефіциту.

Ми не вийшли за межі наростання обсягу державного боргу. Станом на вчорашній день навіть обсяги запозичення менший, ніж обсяг погашення боргу на 300 мільйонів гривень.

Як виконується бюджет у кількісному виваженні? Цього року змінами до бюджету передбачалося досягнути серйозного зростання доходів Державного бюджету. Я прошу показати малюнок.

На цей рік доходи бюджету мали бути збільшені на 53 відсотки. Ми маємо інформацію за вісім місяців. Фактично, доходи до минулого року збільшилися на 55 відсотків. Планове завдання Державного бюджету по загальному фонду – приріст 58 відсотків. На сьогоднішній день ми маємо приріст 76 відсотків до рівня минулого року.

По зведеному бюджету за 8 місяців отримано 82,9 мільярди гривень або на 48 відсотків більше минулого року, у тому числі до Державного бюджету 64,7 мільярди і до місцевих бюджетів 18, 3 мільярда, що на 27 відсотків більше минулого року.

По загальному фонду Державного бюджету, який є основою виконання всіх програм, в першу чергу соціального характеру. За 8 місяців при плановому завданні 50,7 мільярди гривень, фактично, до Державного бюджету надійшло 54,2 мільярди. Це на сім відсотків більше, ніж планувалося по розпису бюджету, або в абсолютному вимірі на 3,4 мільярди більше.

За 9 місяців цього року доходи загального фонду державного бюджету – це 71-й малюнок на 23 мільярди перевищують доходи за відповідний період минулого року. За 8 місяців до загального фонду отримано коштів більше, ніж отримано за весь минулий рік. Дуже показовими є матеріали другого графіка, який показує частку доходів за 8 місяців до річного планового показника. Хочу наголосити, що за минулий рік за 8 місяців до загального фонду отримано 59, 7 % фактичних надходжень.

За цей рік ми отримали до загального фонду держбюджету 66,8%, або на 6% більше. Це дає підстави стверджувати, що ми вийдемо на заплановані показники виконання державного бюджету.

По головних адміністраторах, по митниці і податковій службі. Державна податкова адміністрація забезпечила надходження до державного бюджету коштів на 31 мільярд – це, майже, на рівні доходів за весь минулий рік, або 65% до планового показника за рік. Порівняно з минулим роком ця цифра була 59,6%. По державній митній службі надходження за 8 місяців складають 65,9 % порівняно – 61,4 минулого року. Державна митна служба забезпечила за 8 місяців цього року надходжень на 1,5 мільярди гривень більше, ніж за весь минулий рік.

Яка ситуація з надходженнями по основних видах податків? Ми маємо непогану динаміку по основних бюджетоутворюючих показниках: по податку на прибуток, по податку на додану вартість і інших видах податку. Планові завдання по надходженнях податку на прибуток виконані на 119%. Порівняно з минулим роком зростання доходів по податку на прибуток – 62% приріст до минулого року.

По акцизному збору, порівняно з планом надходження до державного бюджету складає 101%.

До минулого року надходження зросли на 29%. По податку на додану вартість виконання планового завдання складає 113%, причому хочемо наголосити, що за весь минулий рік в Державний бюджет надійшло податку на додану вартість на суму 16 мільярдів гривень.

За 8 місяців цього року до Державного бюджету надійшло 23 мільярди гривень податку на додану вартість. Приріст надходжень податку на додану вартість до минулого року складає майже двократний, 95% приросту до минулого року, за рахунок чого отримані зростання доходів, що забезпечує таке зростання доходів, тим більше, що є певні тривожні сигнали по темпах розвитку національної економіки.

Цього року відбулася серйозна легалізація економічної діяльності. Багато тіньових схем, які діяли минулого року, багато лазівок, які дозволяли уникати оподаткування, цього року зникли. І цього року при незмінності ставок оподаткування ми маємо значно більші надходження до бюджету по відношенню до валового внутрішнього продукту порівняно з минулим роком. І це було видно по надходженнях деяких податків, про які я вже говорив.

Зверніть увагу на показники першого графіка. Голубий фон – це надходження до зведеного бюджету в процентах до валового внутрішнього продукту минулого року. Червона лінія показує тенденції, які склались цього року. Починаючи з березня цього року, надходження до зведеного бюджету на 5% більші, ніж були минулого року, до валового внутрішнього продукту. І ця тенденція зберігається до цього часу. Ця тенденція, розрив складається і поданих 8 місяців цього року.

Причому необхідно зауважити, що велика частина цього результату досягнута за рахунок перших кроків по наведенню порядку на митниці. От я прошу звернути увагу по надходженнях від митниці у відношенні до валового внутрішнього продукту. Була дуже критична ситуація на початку року, коли надходження від митниці складали 4,1% валового внутрішнього продукту. Перші 2 місяці надходження були меншими, ніж минулого року. Зараз ми маємо в порівнянні з минулим роком приблизно 2,2 відсотка до ВВП більше. Інакше кажучи, митниця забезпечує надходження до бюджету на рівні близько 7,7-7,8 відсотка до валового внутрішнього продукту.

Часто доводиться чути інформацію, і вона має сенс, про те, що перевиконання бюджету зумовлено неповним відшкодуванням податку на додану вартість. У звітах, яке робило від імені уряду Міністерство фінансів, ми завжди наголошували, що сума перевиконання бюджету треба коригувати на проблему ПДВ. Тому що невідшкодована сума ПДВ включається в доходи.

Хотів би вас інформувати про те, що на сьогоднішній день сума простроченої заборгованості по податку на додану вартість складає 2,6 мільярда гривень. І вона зменшилася порівняно з минулим місяцем, коли вона складала 3,3 мільярда. Якщо співставити суму виконання бюджету за вісім місяців 3,4 мільярда плюс і заборгованість по ПДВ 2,6 мільярда, ці показники дають підстави говорити про те, що завдання бюджету виконується.

Я хотів би інформувати про ситуацію з відшкодуванням ПДВ, яка склалася цього року. У серпні місяці був зроблений серйозний прогрес по врегулюванню проблеми заборгованості. Якщо за попередні сім місяців з бюджету в середньому за місяць відшкодовувалося 830 мільйонів гривень, то за останній місяць, це голубий фонд, з Державного бюджету повернуто експортерам 1,4 мільярда гривень. Це 105 відсотків планового показника. І ми вийшли за підсумками восьми місяців на суму повернення ПДВ на рівні 85 відсотків. Я сподіваюся, що і цього місяця планове завдання по відшкодуванню ПДВ на рівні 1,3 мільярда гривень буде виконано. Можу сказати, що станом на сьогоднішню дату відшкодовано уже з бюджету 500 мільйонів гривень. Дані за вересень.

Порівняно з минулим роком за вісім місяців відшкодування ПДВ з бюджету склало 7,3 мільярда гривень. Це дані помісячні. Наростаючим підсумком 7,3. Минулого року за цих сім-вісім місяців з Державного бюджету було відшкодовано 6,7 мільярда гривень ПДВ.

Друга проблема, яка часто обговорюється, – це так звані переплати до бюджету нібито це є елемент виконання бюджету.

У зв’язку з цим хотів би вас ознайомити з даними матеріалів показаних на малюнку: 101 і 102.

Треба звернути увагу на особливості сплати податків.

Податок на додану вартість – сплачується один раз в місяць, а реальне надходження до бюджету відбувається щоденно. Наприклад: вчора ми отримали 136 мільйонів гривень ПДВ тільки через Державну податкову адміністрацію. І до моменту юридичної сплати цього податку він рахується як переплата. Коли 1 числа, наприклад, наступає юридичний строк сплати податку, ця переплата з балансу знімається.

У зв’язку з цим, будь ласка, ознайомтесь з даними щодо переплати. Вони ростуть до моменту юридичного факту, після цього моменту вони йдуть різко вниз. Тобто практично рівень переплат по ПДВ лишається незмінним на рівні 300 мільйонів гривень.

Коли оцінюють переплати, то забувають чомусь зняти, наприклад, суми задекларовані в рахунок майбутніх періодів і суми, по яких не виникли зобов’язання бюджету по поверненню ПДВ.

Така ж сама ситуація по податку на прибуток. От прошу звернути увагу на цей графік. От 19 серпня пікова переплата – 6,2 мільярда гривень.

19 серпня – це останній строк сплати податку на прибуток за підсумками другого кварталу. Після цього строку в бухгалтерських документах ця переплата зникає, тому що податок на прибуток платники податків …. сплачують щодня.

От у вересні ми не отримали вже 400 мільйонів податку на прибуток, хоча юридично податок на прибуток має бути сплачений до бюджету у листопаді.

І останнє. Як можна оцінити можливості або прогноз виконання бюджету до кінця року.

Ми зробили спробу на основі тих тенденцій, які були, за 8 місяців оцінити можливе виконання бюджету за весь рік. І воно представлено вам такими матеріалами.

Ми оцінюємо, що Державний бюджет буде виконаний за підсумками року на 104,6 мільярда гривень при плановому показнику 106,7. Причому доходи загального фонду Держбюджету будуть перевиконані на 2,5 мільярди гривень. Недовиконання можливе по спеціальному фонду. І хочемо зразу наголосити по якій статті. По клірингу, по взаєморозрахунках, по знецінених вкладах.

Тобто той процес, який зараз іде, він складніше, ніж очікувалось. І тому в повному обсязі з технічних причин сума цього клірингу не буде реалізована. Але це не відбивається. Оскільки це – спеціальний фонд, і фінансування з цього фонду відбувається в межах надходжень до бюджету, то це не відбивається на можливості виконання всіх соціальних програм, які передбачені в бюджеті, і не тільки соціальних програм.

До речі, вже кілька місяців назад міністерство фінансів працює в режимі повного фінансування витрат, передбачених розписом державного бюджету. І багато витрат ми пересунули з кінця року на середину року. Які можуть виникнути ризики до кінця року.

Є певні ризики до кінця року. В чому полягають ці ризики. На жаль, сума витрат по Пенсійному фонду виявиться більшою на 2 млрд. грн., ніж було враховано в бюджеті. Ця сума перекривається в рамках того перевищення надходжень, які ми отримаємо. Тобто без зміни балансу бюджету, без зростання дефіциту бюджету ми здатні забезпечити потребу в коштах Пенсійного фонду для своєчасної виплати пенсії.

До ризиків, які виникають…

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон.

ПИНЗЕНИК В.М. …неповного отримання коштів від приватизації. Ви знаєте, що бюджетом передбачено повне фінансування дефіциту за рахунок приватизації. На сьогоднішній день до державного бюджету надійшло 730 млн. грн. від приватизації. А потреба – 6,9 млрд.

В зв’язку з цим міністерство фінансів, ви, очевидно, таку інформацію чули, здійснило розміщення облігацій, пробує зробити розміщення єврооблігацій для того, щоб гарантовано забезпечити повну суму витрат, передбачених законом про державний бюджет. Це упереджуючий варіант. Тому що 21 жовтня передбачається надходження коштів від приватизації «Криворіжсталі». Але ми зобов’язані страхуватись і зобов’язані забезпечити повне погашення витрат. До ризиків є і наявність простроченої заборгованості по ПДВ – 2,6 млрд., яка зменшилась на 700 мільйонів порівняно з минулим місяцем.

За нашими оцінками ми здатні цю прострочену заборгованість покрити за рахунок того перевиконання плану надходжень, який ми мажмо по ПДВ. На сьогоднішній день ми маємо на 1, 7 мільярда більше ПДВ, ніж передбачалось у розпису.

До ризиків треба віднести і ситуацію, яка складається політичного характеру. І, на жаль, ми відчули ці певні тенденції на початку місяця, правда зараз ситуація покращилася, і у вересні виконання бюджету відбувається відповідно до розпису. Але несформованість уряду і нестабільність, наприклад, несприятливо впливає на нашу позицію щодо розміщення облігацій на євроринок. І нам треба скоріше вирулювати з цієї ситуації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, Вікторе Михайловичу? Дякую.

Записуємося на запитання, 7 хвилин.

Будь ласка, Сергій Гмиря.

12:00:16

ГМИРЯ С.П.

Будьте любезны, Цибенко передайте слово, пожалуйста.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу мікрофон Петра Цибенка.

12:00:22

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Сергію Петровичу.

Фракція комуністів, голова Комітету з прав пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановний пане міністре! Ви зараз у кінці говорили про дефіцит коштів у бюджеті Пенсійного фонду. Я поцікавився матеріалами недавньої перевірки Рахункової палати України. На, на превеликий жаль, називається дещо інша сума, яка фігурує біля 12 мільярдів по року. Більше того, є очікування, що вона до кінця року може зрости. То я хочу, щоб ви запевнили не стільки мене, скільки пенсіонерів України, що до кінця року не відбудеться невиплат пенсій, бо ця інформація досить тривожна, і вона у тому числі пов’язана із виконанням Державного бюджету України. Тобто я ще раз прошу вас уточнити цю ситуацію і співставити з тими даними, які дає Рахункова палата. Дякую.

ПИНЗЕНИК В.М. Я не знаю звідки ці дані з’явилися, тому що ми із Пенсійним фондом консультувалися. Проблема Пенсійного фонду до кінця року близько 2 мільярдів гривень.

Друге. Те, що зараз відбувається з бюджетом, якщо не будуть сюрпризів політичного і, наприклад, законодавчого характеру, ми здатні забезпечити повне фінансування потреби в пенсіях. Я хотів би інформувати про те, що жодного місяця уряд не затримав фінансування жодних соціальних виплат, включаючи і пенсії. Ви знаєте, що за другий квартал у нас було величезне навантаження, тому що ми платили не тільки пенсії, які треба було з квітня платити, але й різницю в пенсіях, яка склалась за перший квартал.

Принагідно я хотів би вас інформувати, що, на жаль, воно лунало в багатьох ваших виступах і запитах, що найближчими днями буде профінансована перша черга виплат по 57 статті Закону про освіту. Нарешті після узгодження, які ми зобов’язані по закону в бюджетному комітеті було узгоджувати, вийшла постанова, сьогодні здійснюється розподіл між областями, і ми до кінця тижня профінансуємо першу половину коштів по всіх областях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Людмила Кириченко, будь ласка.

12:02:33

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Уважаемый Виктор Михайлович, «Регионы Украины», Кириченко Людмила Федоровна.

Вы знаете, ваше выступление похоже на сказку, и я его прослушала, как сказку. Я думаю, что вы не все знаете, потому что, начиная с 15 ноября во многих регионах нет фонда заработной платы учителям, врачам, нет выплаты пенсии. Но я не об этом.

Вы говорили о том, что хорошие поступления в бюджет. 46 статья бюджета, 400 млн. Что мы дали сегодня регионам? Аж 38 млн. гривен. Это сколько? Это восемь процентов всего-навсего. Людей сегодня поотключали многих от всего, от отопления. Люди сделали себе газ, по две с половиной тысячи сдали, а что в итоге? Они смогут провести газ? Нет. Денег нет. 400 млн. вы никогда уже не дадиту до конца года. И я звонила и спрашивала у ваших сотрудников. Сказали – 148 тыс. гривен на счету этого счета. Никаких денег нет. И не надо, я думаю, обманывать сегодня с этой трибуны людей. Спасибо.

ПИНЗЕНИК В.М. Дякую.

Ви знаєте, я з дитинства не звик, мати виховала мене так, що я не знаю, що таке слово «обман». По-перше, ви пам’ятаєте добре історію з так званою газовою надбавкою. Це не була ініціатива уряду, але це був продукт, компроміс, який тут був знайдений.

По-друге, тут в залі сьогодні звучали дві цифри: 13 млн. і 148 тис.

Я вас інформую, що на сьогоднішній день коштів надійшло від цієї надбавки 33 мільйони гривень і не надійде 420. Але тут перед вами стоїть людина, яка ніколи не порушить закон. Справа в тому, що це є спеціальний фонд Державного бюджету, і відповідно до бюджетного законодавства України фінансування витрат по спеціальному фонду може йти тільки в межах надходжень.

Інформую вас також про те, що ми повністю цю суму перерахували місцевим бюджетам.

Принагідно інформую вас, що з загальної суми капітальних субвенцій в сумі 400 мільйонів гривень на сьогоднішній день профінансовано 203 мільйони гривень. Де є проблеми з фінансуванням? Міністерство фінансів здатне забезпечити зараз повністю фінансування цих капітальних вкладень. Проблема є в тому, що або не узгоджені об’єкти, або не проведені тендери. І, до речі, ми до цього часу не можемо в повному обсязі профінансувати пам’ятники історії, тому що тільки шість областей узгодили переліки об’єктів і так далі, хоча - знову хочу вас запевнити, - ми технічно здатні сьогодні в повному обсязі 100 мільйонів гривень віддати регіонам, як це передбачено Законом про Державний бюджет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Беспалий, будь ласка.

12:05:32

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка «Наша Україна».

Шановний Вікторе Михайловичу, я думаю, що ви погодитеся, що всі соціальні гарантії і пільги, які передбачені законом, безумовно, мають виконуватися. Але, разом з тим, весь час вводяться ще нові додаткові пільги і соціальні гарантії. Тому чи не могли б ви назвати цифру, число, скільки коштів треба для того, щоб забезпечити в наступному році всі передбачені законом пільги і гарантії, і як бути з цією ситуацією?

І друге: по знецінених заощадженнях. Я, наприклад, переконаний, що неправильно знецінені заощадження прив’язувати до боргів, тому що коли люди клали гроші в Ощадбанк, вони не ставили державі ніяких умов, вони і так втрачають відсотки і так далі. Тобто я переконаний, що коли у людей брали живі гроші, то і треба повертати живі гроші. Як з цим у цьому році ця тема? І як в наступному?

ПИНЗЕНИК В.М. Ну, що стосується рішення по компенсації по вкладах, це було політичне, а не економічне рішення. Я думаю, що всі розуміють його природу. Воно має плюси і мінуси, і воно не може трактуватися однозначно, і в суспільстві воно не отримало однозначної реакції.

Друге, я думаю, що для багатьох з вас не секрет, що в нас законодавство по…неможливо виконати, включаючи і пільги.

Я можу вам назвати деякі цифри, які стосуються деяких пільг. Я думаю, що нам скоро треба приймати закон про безплатний проїзд всіма громадянами України. Це, мабуть, було б простіше, ніж мати справу з тими речами, які в нас часто виникають. От я можу вам назвати цифру, що 19 мільйонів громадян мають право пільгового проїзду, і якщо порахувати це тільки по існуючих тарифах, то цифра потребує 10 мільярдів гривень. Але тарифи в нас занижені.

А якщо взяти всю суму пільг, то жоден бюджет жодного світу такого обсягу пільг витримати не може. І причому, що, на жаль, страшно для України, що в нас пільги не пов’язані з доходами людей, вони надаються за соціальним статусом незалежно від ходів людей. І ця проблема в нас, на жаль, наростає. І ви чули вчора в доповіді Прем’єра, і у виступах, що, на жаль, у нас є тривожні тенденції, зокрема, на селі, коли втрачаються мотивації до працю, коли рівні заробітку за працю співставлені з рівнями допомоги. І тут треба розуміти цю ситуацію і робити певні кроки.

Вони, зрозуміло, непрості речі, але їх доведеться усвідомити і робити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Михайловичу, сідайте, будь ласка.

Доповідає перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань бюджету Коновалюк Валерій Ілліч, 5 хвилин.

Мікрофон Яворівського поки йде Коновалюк. 10 секунд.

12:08:41

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Будь ласка, шановний Адам Іванович, давайте просто задумаємося: ми обговорюємо виконання бюджету - найголовніше, що в державі є, на чому живе держава.

Ну, не ображайтеся, але, розумієте, виділити на це 10 хвилин!.. Три питання ми поставили. Такі болючі якісь ці… Ну, чому ми от такі якісь?.. Ну, просто насміхаємося над якоюсь серйозною дуже темою. Державний гаманець. Я хотів запитати Пинзеника, в бюджеті є 11 мільйонів на книговидання. Ні копійки до сьогоднішнього дня, скажімо, не поступило. Це ж питання, які потрібно було б і їхню увагу звернути і нашу. Адаме Івановичу, ну, давайте, не робімо таких помилок, просто. Ну, надто серйозне питання. Закон ми там читаємо, ми знаємо. Через те його можна і швидко прийняти. Ми обговорюємо в такій кризовій ситуації, яка склалася, бюджет. Ну то давайте хоч відведемо хвилин 30, щоб могли різні фракції поставити питання, щоб це питання, може уряду треба просто підказати, на що вони не звернули увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На ці питання ми виділили дві з половиною години, десь біля трьох. Так що поговоримо. Ще буде можливість. Будь ласка, Валерій Ілліч.

12:09:55

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, Шановний Анатолію Кириловичу, шановні народні депутати.

Ви знаєте, я сьогодні навмисно переглянув стенограму засідання від 25 березня поточного року, коли ми приймали цей, фактично, новий бюджет. І те, що фактично лунало в цьому залі, що цим бюджетом ми зруйнуємо економічне зростання, ми унеможливлюємо функції держави, збільшення доходів громадян, коли, фактично, інфляція буде складати до кінця року приблизно 20% і все інше.

Тобто ми попереджали ще в березні місяці, що така ситуація буде і вона виникне. Об’єктивна оцінка причин, характеру та масштабів наростання соціально-економічних проблем в Україні і збереження стійкої тенденції її поглиблення свідчить про те, що в економіці протягом цього всього року, періоду ми спостерігаємо відсутність ефективної бюджетної політики.

Інфляційні процеси вийшли із-під контролю і в кінці року, як я вже казав, інфляція може становити більше 20%. Тобто кожна п’ята гривня, щоб ми з вами розуміли, в бюджеті буде інфляційною. Порахуйте і ви побачите, скільки у нас від цього … до грошей, до доходів бюджету.

Проголошений урядом соціальний бюджет на 2005 рік, якій не підкріплений фактичним зростанням ВВП та інших макроекономічних показників, привів до зменшення реальних доходів населення. Уряд України разом з Національним банком України були не здатні розробити та реалізувати комплекс заходів для зміни тенденцій економічної стагнації, падіння рівня життя населення і загострення соціальної напруги в державі, захисту вітчизняного товарного виробництва. Випередження темпів зростання соціальних виплат над темпами зростання економіки закладають основу для того, щоб у кінці року уряд не в змозі буде виконувати свої соціальні зобов’язання у повному обсязі. У цьому кварталі можуть виникнути проблеми з виплатою і заробітної плати, пенсій та зросте заборгованість із цих виплат.

В економіці з’явилися ні чим не забезпечені гроші. Національний банк України змінив прогноз росту грошової маси до кінця 2005 року з 28 відсотків до 40-45, грошової бази з 26 відсотків до 38-43 відсотків. Це косвено підтверджує, що рішення Національного банку щодо емісії 20 мільярдів ні чим не забезпечених гривень для задекларованих соціальних виплат.

Я хочу, шановні колеги, нагадати, що дійсно по доходній частині є певні переваги і досягнення з боку уряду. Але одночасно недоотримано за звітний період надходження по збору на спеціальне використання водних ресурсів. Відносно річного уточнення плану значне недовиконання по збору на спеціальне використання ввізного мита, вилучені частини прибутку доходів державних підприємств, проектних………..

Давайте обрахуємо, скільки недоотриманих доходів недоотримав бюджет. При цьому станом на перше вересня податковий борг до зведеного бюджету склав вже 9,5 мільярдів гривень. Надмірно сплачені податки і збори складають 3,8 мільярда гривень. Бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ 4,5 мільярди проти 3,5 мільярдів у минулому році. З них простроченим термінам відшкодування складає 2,6 мільярда гривень.

Від приватизації державного майна надійшло взагалі 700 мільйонів гривень або 10 відсотків річного уточного плану. За аналогічний період надходження, ми пам’ятаємо, складало уже більше восьми мільярдів гривень. Державні запозичення дійсно у сумі було здійснено в дев’ять мільярдів гривень, але це на півтора відсотка річного уточненого плану більше.

Уряд повинен був в обов’язковому порядку про це проінформувати Комітет з питань бюджету на сьогодні, хоча державних запозичень по загальному фонду уже залучено на 137 мільйонів гривень більше затвердженого річного плану.

Я хочу також наголосити, що недостатність фінансового ресурсу для забезпечення підвищення рівня зарплат і соціальних виплат. За розрахунками комітету, які ми надавали під час розгляду бюджету, забезпечення в повному обсягу видатків, перш за все на оплату праці, за умови значного зростання розміру мінімальної заробітної плати та інших соціальних гарантій, а також належного функціонування бюджетної сфери на місцевому рівні, не вистачало біля 2 мільярдів гривень. Це змусило місцеві ради при затвердженні відповідних бюджетів на виплату заробітної плати направити майже 1 мільярд гривень порівняно з розрахунками Міністерства фінансів. Це унеможливлює фактично виконання функцій місцевої влади для вирішення інших проблем.

Я хочу також додати, що значне загострення і зростання порівняно з минулим роком обсягів наданих єдиного казначейського рахунку короткотермінових позичок. Він складає май…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КОНОВАЛЮК В.І. Спасибі. Те, не виконується і несвоєчасно затверджено порядок перерахування, розподіл коштів субвенцій. Ви знаєте, що тільки 28 відсотків ми субвенцій на розвиток регіонів надійшло. Субвенції місцевих бюджетів по забудові і перерахуваннях в обсягах 15 мільйонів – це складає також 11 відсотків субвенцій н будівництво газопроводів. Лише на 7 відсотків виконаний бюджет і таке інше.

Тобто ми маємо не тільки проблеми з виконанням бюджету, але, вважаю, що потрібно сьогодні суттєво переглянути остаточно показники для того, щоб внести корективи і забезпечити все ж виконання бюджету до кінця року. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має Голова Рахункової плати Симоненко Валентин Костянтинович. Будь ласка, 7 хвилин.

СИМОНЕНКО В.К.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты, уважаемые члены Правительства!

В начале работы восьмой сессии Верховной Рады Украины, точнее 5 сентября, народные депутаты, Президент Украины, Премьер-министр, получили заключение коллеги из Счетной палаты об исполнении государственного бюджета Украины за первое полугодие 2005 года. В пределах, отведенных мне, как я только что узнал, с 7 минут, а планировалось 15 минут, время для серозных, дел видно нет, остановлюсь на основных сложившихся тенденциях и проблемах исполнения государственного бюджета.

Первое. О результатах экономической деятельности. Напомню, что по темпам экономического развития ростов, 2000-2004 годам, Украина вошла в группу лидирующих стран мира. Сегодня мы вынуждены констатировать, что в 2005 году темпы роста валового внутреннего продукта в 3,6 раза, в промышленном производстве в 4 раза ниже, чем за январь- июль прошлого года. Соответственно эти важнейшие бюджетообразующие макроэкономические показатели в разы меньше прогнозируемых величин на текущий год, более того, динамика показывает, что к концу года темпы замедления роста могут перейти в темпы падения.

За первое полугодие года темпы роста инвестиций в основной капитал снизились почти в 4 раза, при этом доля государственного бюджета как одного из источников их финансирования так же сократилась в 4 раза, в течении, января, июля текущего года во внешнеэкономической деятельности усилиями правительства и не без вашей помощи, уважаемые народные депутаты, рост товарного импорта значительно привесил прогнозируемый, а так же рост экспорта товаров.

В результате положительное сальдо внешней торговли товаров на 1 августа сократилось более чем в 21 раз, меньше прошлогодних показателей. Мы скатились на уровень 2000 года. Пропускаю.

Второе. Доходы государственного бюджета. За 7 месяцев текущего года в государственный бюджет поступило 54,8 миллиарда гривен доходов или 51,6 процента утвержденных годовых показателей. По сравнению с соответствующим периодом прошлого года доходная часть государственного бюджета возросла на 19 миллиардов, то есть мы в очередной раз наблюдаем отечественный феномен.

Вы помните как последних два года все были озабочены отставанием роста бюджетных поступлений от темпов экономического развития. Теперь процесс кардинально изменился при замедленном темпе экономического роста доходы резко растут.

Как показал анализ объяснения феномена этого года весь тривиально. По состоянию на 1 августа 2005 года по данным Государственной налоговой администрации числилось 8,3 миллиарда гривен излишне уплаченных налогов, сборов и обязательных платежей. Тогда как и начало года этот показатель составил 2,9 миллиарда гривен.

И вы помните, что и Премьер-министр, и министр финансов, и министр экономики со всех трибун говорили, называли это скрытым, эту цифру скрытым дефицитом бюджета и дыры в бюджете. Но прошло время и за эти 7 месяцев эту дырку из 2,9 миллиардов превратили в сумму 5,4 миллиардов гривен.

Кроме того, из Государственного бюджета не возмещен плательщикам 3,4 миллиарда гривен просроченных задолженностей по налогу на добавленную стоимость.

Напомню, что на 1 января 2005 года бюджетная задолженность по возмещению плательщикам НДС составила 3,5 миллиардов гривен.

И подчеркиваю, простроченная задолженность была практически ликвидирована.

В течении 7 месяцев текущего года объем не возмещенных сумм возрос и составил более и 6,2 миллиарда, в том числе, как я уже говорил, 3,4 миллиарда – это простроченный.

Таким образом, перевыполнение планово-бюджетных поступлений достигло, в первую очередь, за счет факторов ни связанных с результатом экономической деятельности.

Хочу обратить внимание на то, что счетная плата не опровергая статистических данных о перевыполнении плана, как утверждает некоторые члены правительства, мы обращаем внимание на экономическую природу этого феномена и говорим о неумении и нежелании работать Минфина с Налоговой администрацией.

В тоже время, только в течении первого полугодия текущего года органами налоговой службы списано 4,7 млрд. грн. Налогового долга, что более, чем на 600 млн. грн. Превышает объемы, списанные за весь 2004-тый год.

Прозрачность в этом вопросе отсутствует. Механизм …писания его тоже также нет. Закон трактует по-разному, этот закон может трактовать. А список, с кого же списали долг, даже для счетной палаты является большой тайной. Проблема есть. Однако ее пока не замечают и долги продолжаются списываться.

Третье. Расходы государственного бюджета. Общая сумма расходов государственного бюджета составила за 7 месяцев текущего года 52,8 млрд. грн. или только 46,2 процентов годового плана.

К традиционным недостатком в бюджетной политике в части расходов государственного бюджета прибавилось неспособность главных распорядителей бюджетных средств к самостоятельной экономической работе. Вследствие чего на 1 августа текущего года остались нераспределенными около 700 миллионов, выделенных Государственным казначейством средств.

Таким образом, исполнители бюджетной программы своевременно не получили указанных бюджетных средств и не перевели расходы. При имеющемся перевыполнении доходов общего фонда государственного бюджета его расходы за 7 месяцев не выполнены на 3,4 млрд. грн. Практически каждая третья бюджетная программа не получила средств на его реализацию. Министерство топлива и энергетики – 817 миллионов, министерство аграрной политики – 257,3 миллиона, министерство образования и науки – 302 миллиона.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

СИМОНЕНКО В.К. Четвертое. О благосостоянии населения. Тогда спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, я кажу. Хвилина, завершуйте.

СИМОНЕНКО В.К. Мне еще нужно две минуты, как минимум.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ну, дякую.

Шановні колеги, ви одержали звіт Рахункової палати. Я думаю, всі знають абетку. І давайте прочитаємо. Тому що ви зараз просите хай доповідає. А потім будете кричати чому нема часу вам виступити. А ми не можемо розтягнути сьогодні засідання, бо о 15 годині у нас парламентські слухання. Значить, максимально в 14.30 ми повинні звільнити зал, тому що тут будуть маса людей запрошених і тому зрозумійте. Я можу давати, але тоді за рахунок ваших виступів. Будь ласка.

Так, з цим питанням ми завершили. Ще раз наголошую, що всі питання ми будемо спільно обговорювати, бо вони взаємопов’язані.

Слухається інформація голови Національного банку, заступника голови Національного банку про реалізацію грошово-кредитної політики в 2005 році та основні засади грошово-кредитної політики на 2006 рік. Будь ласка.

ШАПОВАЛО А.В. Дякую.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, з огляду на обмеження часу та враховуючи, що ви всі попередньо отримали проекти основних засад грошово-кредитної політики на 2006 рік, сьогодні я зупинюсь на ключових моментах стану і перспектив грошово-кредитного ринку України.

Що ж відбувається в економіки цього року, яким є бачення Національного банку на економічні процеси держави.

В 2005 році відбулось охолодження економічної динаміки і посилилися інфляційні ризики. Так за січень-серпень темпи прирости реального ВВП скоротилися до 2,8 процента, обсяги промислового виробництва за цей період збільшився лише на 3,5 відсотки.

Уповільнене економічне зростання обумовлено суттєвим зниженням інвестиційних надходжень в капіталоємких галузях економіки зменшення державного інвестування, а також триваючим скороченням зовнішнього попиту на основні товари українського експорту.

Нас найбільше турбує, що істотне зниження темпів економічного розвитку супроводжувалося відносно високими темпами інфляції. Причому одним із основних чинників зростання цін стало суттєве підвищення соціальних стандартів, посилення соціальної спрямованості бюджету і як наслідок готівка поза банком збільшилася за 8 місяців на 11,5 мільярдів або 27 відсотків. На жаль, зростання споживчого попиту населення не було підкріплено відповідним нарощенням товарної пропозиції на ринку, а звідки і додатковий тиск нас споживчий ринок.

Ситуація ускладнилась з тим, що в Україні практично відсутні, крім, банківські інструменти, механізми залучених коштів населення в активний фінансовий оборот.

Монетарна база за 8 місяців збільшилась на 27,4 відсотків, а грошова маса на 31 відсоток.

Ц і рівні є найбільш адекватними сучасним економічним процесам і це підтверджується, по-перше, необхідністю відновити обсяги грошових агрегатів після їх істотного скорочення наприкінці минулого року.

А по-друге, зниженням швидкості обертання грошей, тобто економіка поглинала випущені платіжні засоби. Загалом монетарний ???чинник мав обмежений вплив на розвиток інвестиційних процесів і за рахунок того, що Національний банк декілька разів посилював вимоги щодо формування банками обов’язкових резервів, була підвищена облікова ставка, постійно і у великих обсягах проводилися мобілізаційні операції.

Між тим у 2005 році внаслідок вирішальної дії … факторів існують значні ризики виходу інфляції за межі однозначної величини. При цьому очікувано збільшено монетарних агрегатів в 2005 році грошової, монетарної бази на 38-43 відсотки, а грошової маси на 40-45. За оцінками Національного банку не провокувати додаткового тиску на ціни. Навпаки це сприятиме нормальному функціонуванню економіки, розширенню виробництва, а у підсумку збалансування попиту та пропозицій на товарних ринках.

Тепер перейду до другого блоку свого виступу – це щодо напрямків грошово-кредитної політики в 2006 році.

Головною метою грошово-кредитної політики у 2006 році є забезпечення стабільності грошової одиниці, як монетарної передумови збалансованого соціально-економічного розвитку. Аби досягти цієї мети Національний банк забезпечить кероване зростання грошової пропозиції відповідно до реального зростання ВВП та підвищення рівня монетизації економіки.

Не знімається з порядку денного завдання утримання інфляції в одно числовому вимірі, оскільки від цього залежить закладання підвалин для забезпечення надійної стабілізації національної валюти на довгостроковій основі.

Однак, слід врахувати, що успішна протидія інфляції вимагає відповідних антиінфляційних дій уряду, а не лише монетарних кроків Національного банку.

Адже багато проблем, що потребують негайного розв’язання знаходяться поза межами прямої компетенції Національного банку. Це, зокрема, стосується і проведення реформ у ціноутворенні природних монополій, а також удосконалення ринкових засад, регулювання цін на окремих товарних ринках. Особливе значення для забезпечення стабільності національної валюти та призупинення інфляції матиме якість бюджету 2006 року, який ми сьогодні розглядаємо.

Враховуючи значну кількість ризиків, грошово-кредитна політика у 2006 році матиме помірно жорсткий характер. За розрахунками Нацбанку утримання інфляції одночислових вимірів сприятиме така динаміка монетарних показників, за якої монетарна база збільшується на 22-27 відсотків, а грошова маса на 27032 відсотки.

При цьому, оцінка попиту на гроші в 2006 році здійснювалася, виходячи з урядового прогнозу макропоказників, які, зокрема передбачають зростання реального ВВП на 7 відсотків, рівня інфляції до 8,7, а сальдо поточного рахунку платіжного балансу позитивне до 2,2 млрд доларів США.

Головним каналом для формування пропозиції грошей в 2006 році, як і в попередні роки, будуть інтервенції на валютному ринку. Втім, обсяг цих інтервенцій буде значно меншим, чим в 2005 році і Національний банк планує здійснити інтервенцію обсягом приблизно в 3,3 млрд. доларів США.

За необхідністю Нацбанк може … інші канали розширення грошової пропозиції. Ми також прогнозуємо збереження тенденції до випереджаючого зростання депозитів в національній валюті, при цьому, зростання загального обсягу депозитів очікується на рівні 30-35 відсотків, а загальний обсяг кредитних вкладень банків, за оцінками Нацбанку, збільшиться на 31-36 відсотків .

Щодо валютно-курсової політики. Враховуючи, що основною стратегічною ціллю економічного і соціального розвитку України є членство в Євросоюзі та виходячи із політики держави на відкриту економіку, необхідності вступу України до СОТ торгівлі, фінансової інтеграції України на міжнародні ринки капіталів, Національний банк продовжує лібералізацію валютного ринку.

Нацбанк планує скоротити свою участь на валютному ринку і, разом з тим, ми вживатимемо заходів для забезпечення курсової стабільності та недопущення різких коливань … курсу гривні.

І тут хочу зробити невелику ремарку. Під курсовою стабільністю розуміється не абсолютна незмінність курсів, а така динаміка, яка коливається в певних межах, виключає різкі зміни і не порушує сформованих орієнтирів на перспективу.

Вказане розуміння стабільності дозволяє центральному банку, при здійсненні його політики, виступати важливим фактором позитивного впливу на інфляцію, загальну фінансову стабільність та зовнішню цінову конкурентоспроможність української економіки.

Тому, середньорічне значення обмінного курсу гривні до долара США, буде знаходитися в межах 5 і 5,20 гривень за долар США тобто допускається розширення діапазону коливань плюс-мінус чотири відсотки.

Шановні парламентарі, на завершення цього виступу хочу ще раз нагадати, що основні засади грошово-кредитної політики на 2006 рік, затверджений рішенням ради Національного банку 9 вересня 2005 року, але враховуючи поточну політичну ситуацію, пов’язану з невизначеним складом уряду, а також можливий перегляд показників 2005 року, а також після обговорення і Державного бюджету 2006 року є ймовірність того, що і цей документ, тобто основні засади, можуть бути переглянуті в майбутньому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Васильовичу.

Записуємось на запитання.

Так, будь ласка, 5 хвилин, Гмиря. За ним Сухий.

12:32:10

ГМИРЯ С.П.

Будьте любезны, Александровской слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Александровської Алли. Будь ласка.

12:32:17

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Уважаемый Анатолий Васильевич, мне очень понравился ваш отчет, который был роздан, я с внимание прочитала его и особенно полностью согласна с теми оценками, которые вы излагаете в письме на имя Литвина. Там совершенно правильно оценивается. Но вот дальше у вас в материалах звучат на мой взгляд, странные утверждения. На странице 5 вы утверждаете, що очікується збереження тенденції до скорочення позитивного сальдо торгового балансу і так далі. И дальше говорите, важливим фактором зростання сальдо є здійснення структурної перебудови економіки буде зростання іноземних інвестицій.

Вы же понимаете в чем дело. Коммунисты все время предлагают усилить государственное регулирование. У нас сокращаются капитальные вложения, об этом здесь уже говорилось в этом зале. А мы все уповаем на то, что придет иностранный капитал. Но иностранный капитал будет прибыль вывозить отсюда. Мы получим только заработную плату. Мы действительно немножко …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одним словом це побажання було.

Ярослав Сухий, будь ласка.

12:33:32

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, політична парті «Регіони України».

Шановний Анатолію Васильовичу! Ви, напевне, знаєте про те, якої страшної біди і непоправимої шкоди базовим галузям народного господарства завдала авантюрна ревальвація гривні. Скажіть, будь ласка, чи у подальшому Національний банк України буде прислуховуватися до реального сектору економіки, чи далі будуть дії спрямовані на те, щоби задовольняти якісь макроекономічні уподобання? Це перше питання.

І друге. Чому на сьогоднішній день так важко і так неможливо розвивати власний бізнес, наприклад, на селі? Чому неможливо взяти фермерам кредиту? Чому він не може бути довготерміновим, чому він не може бути здешевленим? Тому моє питання Друге звучить таким чином. Чи буде Національний банк працювати на реальний сектор економіки, чи тільки банківська система буде працювати сама на себе?

ШАПОВАЛОВ А.В. Дякую за запитання. Щодо ревальвації курсу. Дійсно, у суспільстві воно визнало як би неоднозначне значення. Але все-таки давайте відверто глянемо і скажемо, що ревальвація курсу не являється основним фактором впливу на експорт. Якщо підійти до вашого твердження, то давайте повернемося в історію. У 1998 році девальвація на 80,5 відсотків, експорт товарів і послуг зменшився на 13 відсотків; у 1999 році девальвація гривні на 52 відсотки, експорт зменшився на 7,3. У минулому році ревальвація 0,49, а експорт збільшився на 37, 3. Тому твердження, що ревальвація курсу нанесла великої шкоди, я тут не можу погодитися. Це – по-перше.

По-друге. Давайте глянемо на структуру наших депозитів. Якщо у нас 112 млрд. депозитів, із них тільки 40 в іноземній валюті еквівалент і 73 млрд. в національній валюті. Так виграли люди чи ні? А якщо в цілому взяти фонд заробітної плати, Пенсійний фонд, депозити юридичних, фізичних осіб, кошти поз банками, це біля 400 млрд. Навіть якщо ми цим кроком зменшили інфляцію на один відсоток, від цього суспільство в цілому виграло порядку 3-4 млрд. гривень.

І давайте подивимось в частині структури імпорту. Ми говоримо, що ревальвація призвела до підвищення темпів зростання імпорту. Якщо взяти структуру імпорту, то у нас в складі імпорту 45 відсотків – це енергоносії і 26,8 відсотків – це машини й обладнання. А продовольчі товари і промислові всього 13 відсотків. То я думаю, це теж має позитивний вплив, я вже не говорю про обслуговування державного боргу, про те, що за цей період з квітня, коли ми ревалювали, було погашено 32 млрд. еквівалент. Це десь біля семи мільярдів чи шість з половиною кредитів в іноземній валюті. І теж затрати на це погашення були означені менші.

Тому, безумовно, ревальвація має вплив на обсяг експорту й розвиток економіки, але він не має визначального значення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Надрага.

12:37:03

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Анатолий Васильевич, позволю при всем глубоком уважении к вам как к специалисту не согласиться, что ревальвация доллара (я здесь, напротив вас сижу) ни в коей мере не повиляла на все остальное. Повлияла. Потому что реально экспортеры, которые поставляли свою продукцию в Россию, сегодня сидят и благодарят всех – вас, нас, всех тех, кто помог им сегодня найти дополнительные рынки сбыта, в кавычках, с минусом в России. Но это такая тема.

Вы мне скажите, как специалист, мы так говорим о том, что у нас все хорошо и замечательно, тогда объясните, пожалуйста, мне, нашим слушателям, моим коллегам, почему у нас доллар подешевел, а цены выросли, выросли так, что тяжело объяснить эту инфляцию, ну, я бы сказал так, с позиций укрепления экономики. Дайте, пожалуйста, свою оценку.

ШАПОВАЛОВ А.В. Дякую.

Ну, як я вже говорив в своєму виступі, що одними монетарними кроками неможливо утримати інфляцію. І при номінальному зростанні доходів населення на 44 відсотки, а реальному – на 26,2, яке не підкріплено економічним зростанням і товарною пропозицій – ось це і є результат цієї політики, що ці надмірно випущені кошти – вони були великим тягарем на споживчому ринку, і під цей товар, під ці гроші не було достатньо товарів. Ось у чому причина, що зросли ціни.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Васильович. Сідайте, будь ласка.

Другу інформацію ми заслухали. Тепер переходимо до представлення проекту Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Нагадую регламент: доповідь міністра – 15 хвилин, сім на запитання, співдоповідь від комітету – 10 і п’ять. І потім подивимося, скільки часу у нас залишиться до 14 години на обговорення всіх питань.

Будь ласка, Віктор Михайлович, 15 хвилин.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

Вашій увазі подаються матеріали щодо проекту бюджету наступного року. Перш за все, ми хотіли б звернути увагу, що порівняно з тими показниками, які надавалися при розгляді проекту Бюджетної резолюції, Міністерством економіки уточнено прогноз, який був закладений у розрахунок бюджету, і нам доводилося перераховувати бюджет заново.

Зверніть увагу на ключові показники, оскільки вони мають пряме відношення до розрахунку доходів Державного бюджету. Знижено показник номінального ВВП, який складає 512 з половиною мільярда гривень, перша версія була 525. Зменшено темпи росту реального ВВП до семи відсотків замість дев’ять з половиною. І уточнено показник інфляції: 8,7 відсотка замість 9,3. Зменшено майже на п’ять мільярдів фонд оплати праці, що потребував повної корекції місцевих бюджетів і стосунків Державного бюджету з місцевими бюджетами.

Доходи зведеного бюджету України на наступний рік очікуються, планується на рівні 149 з половиною мільярда гривень. Це на 14% або на 17,9 мільярда гривень більше минулого року. В тому числі доходи загального фонду збільшуються з 101,6 мільярда до 121 мільярд. На 19% або на 19, 4 мільярда.

До речі, всі наші розрахунки по бюджету базувались на ключовому показнику доходів загального фонду зведеного бюджету. Ще раз хочемо звернути увагу, ми не будемо вже представляти дані, що стосуються доходів цього року, але хочемо звернути увагу на наступну обставину, що цього року очікується менший приріст доходів відносно минулого року, тому що те, що вдалось цього року за рахунок ліквідації тіньових схем, резерви значною мірою є вичерпані. І той приріст доходів до ВВП, який ми маємо сьогодні плюс 5% додатково отримати наступного року неможливо. Спроба включити її в доходи бюджету буде означати тільки те, що велика частина витрат Державного бюджету не будуть забезпечені реальними фінансовими ресурсами.

Тому зверніть увагу, будь ласка, на таблицю сьому. Якщо минулого року загальний фонд цього року, загальний фонд зведеного бюджету збільшився на 60%, плановий показний наступного року – 19%, в тому числі загальний фонд Державного бюджету 73% - це показник цього року і 17% наступного року.

Яка логіка пропозицій до змін бюджету застосовувалась нами в розрахунках? Це дуже проста логіка, зрозуміла будь-якій сім’ї. Ми маємо певну частину базового ресурсу, певну частину доходів, яку ми отримаємо цього року. Ми прораховуємо, які додаткові доходи отримаємо наступного року і, виходячи з цієї логіки, вест приріст ресурсів, який ми отримаємо наступного року, треба розподілити відповідно до певних політичних пріоритетів, тих пріоритетів, які відбивають наміри і уряду, і Верховної Ради щодо здійснення економічної політики . виходячи з цієї логіки, додаткові кошти наступного року, які можуть бути використані для розподілу суспільства, причому наголошуємо, що мова йде про зведений бюджет, бо питання поділу між державним і місцевим бюджетам є великою мірою технічне питання.

Додатковий ресурс бюджету наступного року ми оцінюємо в 21,3 мільярда гривень. З чого він складається? Перше. Це зростання доходів 19,4 мільярда гривень. І друга ключова стаття – зміна дефіциту бюджету.

Дефіцит бюджету цього року складає 6,9 мільярда гривень по загальному фонду. Бюджетною резолюцією допустимий розмір дефіциту бюджету складає два відсотки ВВП або 10 мільярдів гривень. Приблизно такий розмір дефіциту закладено у бюджеті: 8,4 – по загальному фонду і півтора мільярда – по спеціальному фонду. Але збільшення з 6,9 до 8,4 дефіциту загального фонду збільшує ресурсну частину витрат бюджету на 1,4 мільярда гривень. І деякі інші технічні корективи, які ви бачите, дозволяють нам говорити про те, що до розподілу для рішень є сума в 21,3 мільярда гривень.

Які пропозиції по розподілу цього ресурсу? Деякі речі не потребують особливих роздумів, тому що вони є неминучі, і вони є так звані перехідні. Ви бачите пропозиції, які закладені у проект бюджету цього року. 21,3 мільярда – це додатковий ресурс цього року. Перша стаття, найбільша, – це 8,6 мільярда, це перехідні соціальні видатки.

Про що йде мова? Цього року, ви знаєте, введена виплата пенсій військовим пенсіонерам у половинному розмірі. З наступного року вводиться стовідсотковий розмір виплати пенсій тим, хто вийшов раніше. Ця сума 2,6 мільярда гривень – це перехідні витрати.

Друга частина перехідних витрат. Із першого вересня мінімальна заробітна плата в Україні складає 332 гривні. Ця норма діє тільки чотири місяці. А наступного року буде діяти 12 місяців. І це потребує так званих перехідних витрат. От по всіх статтях витрат перехідні витрати наступного року складають 8,6 мільярда гривень.

Друга стаття витрат – це так звані, обов’язкова індексація соціальних витрат. Ми з вами вийшли цього року вперше на рівень пенсій не нижче прожиткового мінімуму. Оскільки наступного року очікується інфляція, то відбувається корекція і мінімального розміру пенсії, і дуже багато соціальних виплат прив’язані до прожиткового мінімуму. У зв’язку з цим, потреба в коштах на індексацію соціальних витрат складає 5,6 мільярда. Два мільярди – це компенсація Пенсійному фонду, зменшення нарахувань на фонд зарплати.

Я детальніше скажу про податкову частину проекту бюджету. В попередніх розрахунках до бюджету цього року мало бути, відбутися зменшення дотацій Пенсійному фонду на 2,6 мільярди гривень. Це без урахування зниження нарахувань на Фонд зарплати. Після коректив і багатьох ітерацій розрахунку бюджету і зниження нарахувань на фонд зарплати, компенсація Пенсійному фонду буде 2 мільярди гривень.

Ви бачите структуру інших збільшень і при потребі ми готові дати роз’яснення. Тут включено, наприклад, додаткові кошти на повернення вкладів, на вибори депутатів, індексації поточних видатків, яка не була врахована в лімітах доведених головним розпорядникам і місцевим бюджетам. В тому числі, тут сума коштів 500 мільйонів прямо передбачена для місцевих бюджетів.

Збільшення інших пріоритетних видатків – 1,1 мільярда та інші видатки. Ми готові дати розшифрування. І о ця таблиця була продуктом багатьох ітерацій і багатьох дискусій на рівні Президента України, Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів і окремих міністерств.

Які основні соціальні цілі? Які основні цілі бюджету? Які ми пробуємо реалізувати у проекті закону? Перш за все, соціальні цілі. Хочеться відзначити наступні принципові моменти. Те, що було досягнуто цього року, пропонується утримувати і наступного року. Мова іде про мінімальну пенсію на рівні прожиткового мінімуму. Це передбачає збільшення мінімального розміру пенсії з 332 гривень до 366 гривень. Мінімальна заробітна плата зростає з 332 гривень до 400 гривень. При чому, ми цього року досягнули з вересня мінімальну заробітну плату на рівні мінімальної пенсії, почавши усувати дисбаланс в цих ключових соціальних виплатах, наступного року мінімальний розмір пенсії має перевищувати на при кінець року на 9 відсотків мінімальний розмір пенсії.

В проекті бюджету закладено кошти, необхідні для виплати військових пенсій тим, хто виходив раніше на пенсії в повному обсязі, 100 відсотків перерахованих пенсій.

Передбачається другий крок поряд з нинішнім роком: зробити в піднятті зарплат такої важливої категорії суспільства, як судді на 66 відсотків.

Потребує реакції ситуація, яка склалась із пенсіями ліквідаторів аварії на Чорнобильській станції. Проектом закону про бюджет передбачається підняти в 2-3 рази розмір пенсій, в середньому, у два рази.

Пенсія по інвалідності солдатам строкової служби та по втраті годувальника – це теж вразлива категорія, рівень пенсійного забезпечення, яких є на сьогодні нижчим, пропонується підняти проектом на 50 відсотків.

Важливо, що ті процеси, які ми започаткували цього року і наступного року зменшують залежність Пенсійного фонду від дотацій бюджету. Нагадаю вам про критичні ситуації і початку року, і цього року, тому що з Державного бюджету направляється 18,8 мільярдів коштів на покриття потреби виплати пенсій.

Наступного року передбачається зниження частки дотацій з 21,1 % до 17,8 %, інакше кажучи, не зважаючи на те, що абсолютний розмір зростає на 2 мільярди, частка дотацій або автономність Пенсійного фонду зростає.

І цього року дещо покращується ситуація у співвідношенні розміру пенсії і заробітної плати. Вона… Прошу 59-й малюнок показати. Ми почали виправляти цю ситуацію ще цього року змінами до бюджету. У нас була більш катастрофічна ситуація, ніж зараз вона виглядає на графіку. Ви бачите, протягом останніх п’яти років червона лінія – це динаміка з пенсій, синій – це динаміка заробітної плати.

Цього року ситуацію вже дещо поліпшилася. На сьогоднішній день розрив середнього зростання пенсій і зарплат – 38 відсотків, випередження зростання пенсій, наступного року ми цей розрив зменшимо.

І якщо ви побачите наступний графік, ми маємо на сьогоднішній день співвідношення середньої зарплати і середньої пенсії 51%, навпаки.

Ви розумієте, який би мав бути розмір страхових відрахувань для забезпечення виплати пенсій?

Наступного року проектом бюджету закладене це співвідношення 46 відсотків, інакше кажучи, ситуація, яка була зроблена у 2004 році, яку ми відчули в 2005 році, Україна буде ще кілька років відчувати. Кілька років Україна не зможе вивести Пенсійний фонд на можливість без дотаційного існування.

Під час розробки бюджету, можливо, мені вперше довелося особисто, як міністру фінансів, стикнутись. Вибачте.

Друга частина податкових цілей. Проект бюджету передбачає зробити крок у зниженні податку навантаження. Загальний розмір зниження податку навантаження складає 1 відсоток до валового внутрішнього продукту або в сумі – це 5,2 мільярда гривень. В тому числі, 2,8 мільярдів гривень за рахунок зниження нарахувань на фонд заробітної плати, з них півтора відсотка в Пенсійний фонд, 0,3 відсотка в Фонд зайнятості і 0,2 в Фонд страхування від нещасних випадків на виробництвах.

900 мільйонів гривень – це зменшення вилучень з економіки за рахунок скасування митних зборів, які платять всі суб’єкти господарювання при оформленні експортних і імпортних операцій.

Півтора мільярда гривень – це втрати доходів бюджету, Пенсійного фонду, зокрема, які ми компенсуємо за рахунок бюджету. Зниження збору з півтора до 0,75 сотих операцій з купівлі валюти.

Це рішення має пряме відношення до тих запитань, які ви задавали першому заступнику голови Національного банку, який стосується ревальвації гривні. Бо це рішення стримує процеси зміцнення національної валюти або процес ревальвації гривні.

Рішення по зниженню податку навантаження доводиться приймати в досить унікальних економічних умовах. Феномен цього рішення полягає в тому, що воно відбувається, на жаль, без зниження державних витрат.

Інвестиційні орієнтири бюджету. В першу чергу, буде говорити про те, що пов’язано з бюджетом. Коли я говорив про доходи бюджету, то насправді, вони є дещо більшими якби база порівняння була однакова.

Справа в тому, що цього року ми відмовляємось від вилучення частини коштів, які йшли в дорожній фонд, в загальний фонд Державного бюджету. В цьому році 25 відсотків коштів зараховувались до загального фонду бюджету. Це дозволяє збільшити ресурс на будівництво доріг, зробити досить серйозний крок у вирішенні проблеми благоустрою, створення інфраструктури для підприємницької діяльності, в тому числі і в сільській місцевості плюс 2 млрд. грн.

Загальна сума дорожнього фонду наступного року буде перевищувати 6 млрд. грн.

Збільшуються видатки розвитку наступного року з бюджету на 1,6 млрд. грн.

З бюджетом пов’язаний такий інструмент, який дозволяє започаткувати іпотеку як надання гарантій державній іпотечній установі. Це не прямі витрати бюджету, але це бюджетний інструмент розвитку будівництва житла для громадян України.

Цього року передбачається істотно збільшити кошти, які отримує Україна від Європейського банку, Світового банку. Сума цих коштів – 1,9 млрд. грн.

Причому ми хочемо наголосити, що ці кошти передбачається використати виключно на витрати інвестиційного характеру. Це в основному інвестиційні проекти в енергетиці, і не тільки в енергетиці, які транзитом будуть йти через державний бюджет.

Ви бачите переліки інших речей інвестиційного характеру, які пов’язані з бюджетом. Зокрема, зараз опрацьовується проект, де теж будуть надаватись гарантії уряду, кредитування українського експорту. Цей кредит має отримати «Ексімбанк України» з метою кредитування підприємств-експортерів на зовнішні ринки української продукції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ПИНЗЕНИК В.М. В проекті бюджету є деякі речі, які стосуються інвестиційного клімату і стосуються виділення земель під нове будівництво, погодження ділянок на будівництво, різке спрощення процедур погодження, а, по суті, їх скасування. В тому числі скасування різного роду податків в бюджетні і позабюджетні фонди.

Проект бюджету передбачає включити в ресурс надходження від приватизації землі під приватизованими об’єктами. В Україні 90 тисяч приватизованих об’єктів і всі ці суми, півтора мільярда гривень передбачається спрямувати виключно на інвестиційні проекти.

Хочу наголосити, в зв’язку з обмеженістю часу, ще на кілька речей.

Чи є можливості якогось додаткового ресурсу є. І ми подаємо поряд з проектом бюджету додаткові зміни до податкових законів, вони не є нормою цього закону, це буде окремий закон, стосується страхових компаній, банків і акцизів, і якщо Верховна Рада прийме ці зміни, ми додатково в баланс бюджету, зараз ми їх не включали, можемо включити витрати на суму орієнтовно 400 - 500 мільйонів гривень.

Крім того, наші оцінки щодо надходжень від приватизації, а приватизація має бути стовідсотковим джерелом покриття дефіциту в сумі 8,4 мільярда гривень, передбачається спрямувати виключно ??? на речі??? Інвестиційного характеру. Вони в балансі бюджету не враховані, вони поза балансом бюджету і спрямовування їх виключно інвестиційне.

І останнє. Хочемо відзначити на те, про те, що ми підготували проект бюджету в рамках дефіциту 2 відсотки валового внутрішнього продукту – це допустимий дефіцит бюджету. В цьому бюджеті передбачається випереджуюче зростання видатків розвитку подій порівняно з видатками споживання. Видатки розвитку збільшуються з 21,8 мільярда гривень до 25,7 або майже на 18 відсотків. Видатки споживання 92,5 – збільшуються до 101,4, або 9,6 відсотка.

Шановні народні депутати, ми розглядаємо сьогоднішнє представлення проекту бюджету, як початок роботи над ним. Сьогодні ми пройшли обговорення вже з деякими політичними силами. Зараз почалась робота в Бюджетному комітеті. Ми розуміємо, що це є продукт компромісу і пошуку правильних економічних і політичних рішень, і ми готові разом з вами цю дорогу пройти. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Записуємося на запитання. 7 хвилин. Будь ласка Гінзбург.

12:57:17

ГІНЗБУРГ О.П.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановний Вікторе Михайловичу, ось ми зараз говоримо про бюджет 2006 року, а у нас маса проблем по бюджету 2005 року, але мене цікавить питання яким чином буде бюджет 2006 року якось змінено відносно до місцевих бюджетів.

Ви ж розумієте, що посеред 2005 року взяли провели зміни серед самого року, про єдиний податок на реєстрацію підприємств, що на єдиному податку і забрали 47 відсотків в Державний бюджет, тільки залишивши місцевому бюджету 43 відсотки. Ні чим недофінансували це. І сьогодні місцевий бюджет дає можливість фінансувати тільки заробітну плату вчителя і лікаря, немає жодної копійки. Що змінилося в цьому році?

Ще я хотіла вам одне запитання задати. Розумієте, коли прийшов Президент Ющенко буквально на наступний день 12 січня 2005 року 233 закон він підписав, про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення правового захисту підприємців, який повністю забороняє вчиняти…

ПИНЗЕНИК В.М. Спасибі. Я не зачіпав у своєму виступі попереднього виступу ситуація, яка складається з місцевими бюджетами. І у нас є 104 малюнок показати. У нас є оцінка доходів місцевих бюджетів.

Місцеві бюджету будуть перевиконані за даними 8 місяців на 3,3 мільярда. В тому числі і по першому кошику 370 мільйонів, по другому кошику 625 мільйонів і по спеціальному фонду на 2,3 мільярда гривень. Більше того тенденції, які зараз складаються з місцевими бюджетами дають підстави стверджувати, що у них структура видатків буде на рівні минулого року. Тому що у них, наприклад, по видатках де фінансуються капітальні витрати вже на 8 місяців перевиконані планові цифри доходів. Наприклад, плата за оренду майнових комплексів майже в два рази перевиконана за 8 місяців річний показник.

Далі. Надходження від продажу майна, план 500 мільйонів, вже 636, а це видатки розвитку. Надходження від продажу земельних ділянок – 431 план на рік, вже за вісім місяців 486.

І, до речі, розрахункові показники Міністерства фінансів виконані всі бюджети за 8 місяців крім Львівської області, яка виконала на 99,1 відсотка.

Є правда проблеми, 94 бюджети з тих, які ми маємо стосунки, 690 бюджетів усього, мають невиконання бюджетів. З них 42 бюджети мають проблему на рівні 97-100 відсотків. Інакше кажучи, проблемними є кілька десятків бюджетів, які ми вивчаємо і ми маємо спеціальні інструменти по відношенню до них.

Я хотів би наголосити, що крім того, зараз прийнята постанова, вчора вона вийшла у зв’язку з тарифікацією заробітної плати виділена з Державного бюджету сума 1,4 мільярда гривень. З них 1 млрд. 200 млн. гривень ідуть місцевим бюджетам.

Ми порівну, на чотири місяці ці кошти у вигляді субвенцій будемо перераховувати всім місцевим бюджетам. Крім того, з виплати заробітної плати 57-ма стаття Закону «Про освіту» дає місцевим бюджетам додатково ресурс близько 100 млн. гривень.

І останнє. Не цей уряд, а давно парламент прийняв правильне рішення щодо формульного підходу. Ми підходимо однаково до всіх бюджетів. Є сума коштів і ви зауважили про те, що я починав розмову із загальної суми доходів зведеного бюджету.

Є відповідний показник по чисельності, або контингенту, наприклад, про школяра, чи населенню для медицини і ми за цією формулою проводимо розподіл коштів.

І є, на жаль, ще проблема в окремих місцевих бюджетах. В чому вона полягає? Шановні колеги, наприклад, на коштах, от Голова Рахункової палати згадував про те, що не профінансовано деякі витрати.

Я хотів би уточнити. На сто відсотків профінансовані витрати, розпорядники їх не використали, вони лежать на рахунках. Так, до речі, на рахунках місцевих бюджетів, на сьогоднішній день, лежить 4 млрд. гривень. А поза бюджетом, взагалі поза бюджетом, знаходиться сума в 1 млрд. гривень.

Ми виявляємо нерідко випадки, коли окремі бюджети розміщують депозити. Наприклад, бюджет Чернігова: 15 млн. гривень лежить на депозиті, заробляють гроші, а з другого боку позичають кошти з місцевого бюджету.

Я прошу вибачення за довгий коментар, бо питання важливе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Людмила Кириченко.

13:02:09

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Уважаемый Виктор Михайлович, бюджетом этого года вы полностью, практически, уничтожили предприятия Украины.

Что предлагаете вы в бюджете следующего года? На 9 процентов увеличить рост обьемов производства, а доход в бюджет от прибыли получить на 10 процентов больше. Как можно доверять таким прогнозам, и что будет с предприятиями от такой политики.

Я еще все-таки хочу сказать о том, насколько все-таки звучит с ваших уст достоверная информация, насколько она правдива. Вы говорили о 113 статье бюджета о получении от продажи земли под объектами, которые уже приватизированы. Да, в действительности это так и нужная статья. Однако вы говорили о том, что эти деньги идут на инвестиционные проекты. В бюджете четко написано куда они идут. На оснащение амбулаторий, на скорую помощь, на покупку самолетов, на метрополитен, это не инвестиционные проекты, Виктор Михайлович. Абсолютно нет. Заработная плата, то есть это.

ПИНЗЕНИК В.М. Я не хотів би вести дискусію з цього приводу, бо предмету немає. Придбання літаків завжди це інвестиційні речі. І будівництво метрополітенів теж інвестиційні речі.

По-друге, давайте пригадаємо дискусії, які у нас були в березні цього року. Я розумію, що підстави для дискусії були, тому що особисто я, як економіст розумію всю складність бюджету цього року. Я стверджую і далі одне, бюджет цього року виконаний і буде виконаний. Більше того. Я можу вас інформувати, що станом на сьогоднішнє число дев’ятимісячне завдання бюджету цього року виконані. При плановій цифрі 57 мільйонів, мільярдів гривень.

На сьогоднішній день на рахунок загального фонду бюджету у казначействі надійшло 57,2 мільярда гривень і, ще раз хочу наголосити, що при відсутності політичних і економічних сюрпризів всі видатки бюджету будуть профінансовані як і виконані доходи бюджету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Співдоповідь виконуючого Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Супрун Людмила Павлівна. Будь ласка, 10 хвилин і 5 на запитання.

13:04:44

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, на жаль, що час настільки стислий. Замість 15 хвилин, які просив комітет, нам сьогодні дають 10. я постараюся охарактеризувати цей документ, який фактично є братом-близнюком бюджету 2005 року. Відмінностей не так багато.

Наше завдання сьогодні таке – ми не приймаємо сьогодні закон в першому читанні. Ми приймаємо рішення про те чи буде він залишатися у Верховній Раді, чи ми повинні будемо його повернути Кабінету Міністрів на доопрацювання в зв’язку з тим, що він не відповідає Конституції, Бюджетному кодексу, іншим Законам України.

Тому постараюся побудувати свою доповідь таким чином. Я коротко охарактеризую цей закон стосовно відповідності Конституції, Бюджетному кодексу і Бюджетній резолюції, а потім, якщо буде час, постараюся дати основні, загальні характеристики цього законодавчого акту.

Керуючись статтями 96-ою Конституції України, Кабінет Міністрів вчасно подав цей законопроект і вніс його 15 вересня 2005 року. Попереднє вивчення цього законодавчого акту говорить про те, що більшість його статей відповідає Конституції України та Бюджетному кодексу, однак окремі статті зовсім не узгоджуються з нормами бюджетного кодексу, зокрема стаття 15 проекту закону дає можливість по суті безконтрольно використовувати кошти на залучення коштів на обслуговування Державного боргу, по суті нівелює значення граничного розміру Державного боргу. Стаття 42-га проекту закону дає право надавати кошти на покриття тимчасових касових розривів спеціального фонду в порушення закону, оскільки точно визначено законом, що кошти, за рахунок яких, які ідуть на фінансування спеціальних. Кошти, які йдуть із спеціального фонду, мають відповідні призначення і не можуть бути використані ні на яку іншу мету.

Частина четверта статті 47-ї фактично змінює мету надання трансферту на зменшення фактичних диспропорцій через нерівномірність мережі бюджетних установ. Статті 82, 112, 113 дають право Кабінету Міністрів без внесення змін до Закону про Державний бюджет самостійно змінювати напрямки реалізації коштів, які надходять до бюджету від надлишкового озброєння, від запровадження змін податкового законодавства і від приватизації державного майна. Що фактично нівелює значення і самого закону, і виключає контрольні функції фактично і Верховної Ради.

Щодо вирахування Основних напрямків бюджетної політики. Зокрема залишилися неврахованими такі. Не забезпечено чітке дотримання частини другої статті закону сьомої про систему оподаткування щодо неможливості встановлення нових податків. Фактично за структурою цей закон і зупиняє нормативні акти, і змінює ці нормативні акти без внесення відповідних доповнень до основних законів. Всі знають, що Закон про бюджет носить тимчасовий характер, строковий, тільки діє на один рік. Тому запроваджувати такі процедури Закону про бюджет – це просто правовий нігілізм. Безперечно комітет з цим погодитися не може. І думаю, що Верховна Рада нас у цьому плані підтримає.

Абсолютно не подані ніякі пропозиції щодо погашення податкових заборгованостей. А Бюджетна резолюція вимагала саме такої процедури. Не передбачена передача відомчих безпосередньо установ соціально-культурної сфери до відання профільних міністерств і відомств, що порушує вимоги Бюджетної резолюції.

Ми намагалися у цьому році дати орієнтир уряду, щоб збільшити питому вагу місцевих бюджетів до 45 відсотків. Але, на жаль, у поданому законопроекті уряд пропонує тільки 41,2, тобто знову недофінансовані делеговані повноваження. До речі, коли всі сьогодні говорять про перевиконання місцевих бюджетів, то приховують те, що видатки із цих бюджетів треба здійснювати на багато більше, ніж план навіть з перевиконанням.

Тому ми запропонували проект закону від комітету, він завтра буде розглядатися безпосередньо у Верховній Раді щодо збільшення обсягу коштів, які ми спрямовуємо на місцеві бюджети, в тому числі 757 мільйонів на ліквідацію проблеми з виплатою заборгованості… з виплатою заробітної плати в листопаді і грудні місяці. Я сподіваюся, що цей законопроект буде підтриманий Верховною Радою.

Крім того, в проекті передбачено обмеження доходів до місцевих бюджетів. Ну, взагалі це – нонсенс. Такого ми ще жодного разу не робили, і, зокрема, по оплаті за землю та збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Не застосовані всі необхідні коригуючі коефіцієнти. Взагалі, з місцевими бюджетами величезна проблема. Уряд, фактично, не працює з місцевими бюджетами. Ніяких пропозицій не дав, застосовує абсолютно неадекватну нормативну базу, бере показники 2000-2003 року за основу, а у нас за цей час суттєво змінилося законодавство.

Саме тому сьогодні ті міста і ті регіони, де високий рівень заробітної плати, фактично… і високий рівень доходів на душу населення, фактично, залишаються ні з чим. Ну, зокрема, Запорізька область сьогодні має один із найвищих рівнів доходів на душу населення, а по показникам виконання планових доходів стоїть, практично, на останньому місці. Тобто той, хто більше заробляє, фактично, залишається ні з чим.

У законопроекті абсолютно не визначено критерії і напрямки додання субвенцій місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток. Повторюється ситуація 2005 року. На цей день і на цю секунду урядом ще не прийнято постанову про розподіл капітальних видатків у повному обсязі – близько 100 мільйонів коштів не розподілено.

Рішення комітету прийнято два місяці тому, документи вчасно направлені, нами погодженні, рішення уряд не приймає.

Мало того, він під… скажемо так, в непрозорих схемах збільшує видатки для окремих регіонів, що повністю порушує конструкцію законів. І ми будемо з цим ще досить серйозно розбиратися.

Абсолютно не подані пропозиції до проекту Податкового кодексу та законопроекти щодо спрощеної системи оподаткування.

Також ми не бачимо сьогодні коштів, обсягу коштів, які спрямовуються на місцеві бюджети на виконання державних делегованих повноважень. Не забезпечено в повному обсязі ресурсною базою місцеві бюджети. Як ми намагаємося провести конституційну реформу, передати повноваження місцевим органам влади і при цьому зовсім залишаємо їх без такого ресурсу. Ми сьогодні не маємо фінансових планів природних монополій національних компаній на 2006 рік, не маємо переліку об’єктів приватизації державного майна. І саме головне, для місцевих бюджетів, шановні колеги, дуже важливе питання, не затверджено соціальні стандарти для… з визначенням їх вартості.

Тобто на наступний рік уряд хоче застосувати таку ж систему розподілу коштів для місцевих бюджетів, як вона була і раніше, не враховуючи ні вартість ліків, ні кількість захворювань, ні специфіку окремих регіонів. Тобто ніяких змін і пропозицій абсолютно ми сьогодні не бачимо.

Є певні особливості цього законопроекту в порівнянні з законом України на 2006 рік. Зрозуміло, що у близнюків іноді бувають якісь відмінності. От про що іде мова, про які відмінності.

Перше. На відміну від бюджету поточного року запропоновано відновити практику призупинення щорічним Законом про Державний бюджет дії багатьох нормативних актів з соціальних питань, які не забезпечені фінансовими ресурсами.

Передбачено змінити розміри страхових тарифів до Пенсійного фонду, до інших соціальних фондів, уточнити також і, призупинивши дію відповідно норм законодавства з питань соціального страхування. Абсолютно вперше у законі передбачено виконання норм Закону України про джерела фінансування дорожнього господарства. Ви знаєте, що ми вимагали на підставі Бюджетної резолюції 100 відсотків коштів спрямувати на дорожнє будівництво. Вперше Уряд на це іде.

Ну, а по іншому і неможливо працювати. Тому що із додаткового ресурсу половина повинна піти на погашення боргів по отриманим позикам. І тут ми без цієї норми вже не обійдемося. Крім того, на виконання вимог статті 38-ї вперше в законопроекті передбачено граничний розмір надання державних гарантій.

Крім того, є певна небезпека, в бюджеті 2006-ого року ми не бачимо прогнозів відносно вартості природного газу. Чи передбачається зміна цієї вартості, чи ні? Тому що це буде серйозно впливати на вартісні показники бюджету. За наслідками обговорення, керуючись статтею 39-ю, комітет з питань бюджету в зв’язку з ситуацією щодо відставки уряду, у зв’язку з напруженим часом, який нас залишився, рекомендує цей законопроект у Верховній Раді, прийняти його до розгляду. Враховуючи пропозицію уряду, що вони готові піти на зміни, внесення змін, тому що повертати його, шановні, у нас немає ні часу і немає кому на сьогоднішній день. Фахівці Верховної Ради, якщо уряд погоджується працювати, будуть готові відповідно внести зміни.

І останнє. Хочу нагадати, що всі пропозиції до закону мають бути подані комітету до 1 жовтня цього року. Пропозиції, які надійдуть після, ми їх просто не зможемо фізично розглядати.

І на останнє. Буквально ще півсекунди, якщо не вистачить, прошу дати мені час. Про що свідчить два показники? У нас суттєво збільшилися доходи Державного бюджету, майже на 70 відсотків. І при цьому відбулося падіння ВВП. Чому це сталося, як це може бути? Можна пояснити це тільки одним. Насправді, відбулося збільшення податкового навантаження на вже існуючі підприємства.

ГОЛОВА. Будь ласка, скільки вам треба закінчити? Будь ласка, хвилину і все.

СУПРУН Л.П. Тому ВВП не росте, а податкове навантаження збільшується.

По-друге. Відбулося заміщення внутрішнього ринку імпортними товарами і, як наслідок, падіння власного виробництва. І проблема з ревальвацією курсу – це не проблема інфляції, це проблема витискування внутрішнього виробництва в угоду імпортним товарам. Саме тому дисбаланс при піднятті, значному піднятті доходів Державного бюджету - фактично падіння української економіки. І ми, розуміючи це, будемо робити все, щоб Закон про Державний бюджет, в першу чергу, забезпечив зростання економіки і добробуту людей через зростання економіки.

Спасибі за увагу. Пропоную цей закон залишити тут, будемо його розглядати і будемо спільно працювати. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Людмило Павлівно.

Шановні колеги! Ми домовлялися 5 хвилин на запитання. Є запитання. Будь ласка, запишіться на запитання до Супрун Людмили Павлівни, 5 хвилин. На табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Олександр Масенко, фракція комуністів, ваше запитання.

13:16:07

МАСЕНКО О.М.

Людмило Павлівно, я прослухав ваш виступ і підтримую багато позицій тих, що ви висловили, але мене дивує позиція комітету, у якому ви вже не один рік берете участь у роботі.

Отак, висловлюються, висловлюються певні зауваження до проекту бюджету, потім все-таки досягається деяка домовленість. А яка я не знаю. Якби розказали ви сьогодні, був би радий. І уже і комітет дає згоду на те, щоб бюджет, припустимо, тих минулих років, щоб був затверджений. Чи не трапиться і цього разу так, що ми всі бачимо, що бюджет недолугий. Але все-таки певні тиски, політичні якісь, я знаю, домовленості там будуть, і все-таки рішення буде прийнято, що і ви будете рекомендувати затвердити цей бюджет. Чи все-таки в цьому питанні буде ваша стійка позиція. Я хотів би знати?

СУПРУН Л.П. Можу сказати, що на засіданні комітету у нас не було стовідсоткової одностайності з приводу прийняття бюджету до розгляду, і три члени комітету пропонували його відхилити. Але комітет прийшов до такого висновку, щоб все-таки розглядати закон з наступних причин.

Перше. Ніяких кулуарних домовленостей ми абсолютно не маємо. Просто нема кому його передавати сьогодні. По суті справи, Верховна Рада могла би прийняти рішення відправити його до уряду. Тоді уряд протягом тижня фактично виключає всі ці зауваження, недоречності і повертає Верховній Раді. Якщо ми другий раз його не приймаємо, то наступне говорить про те, що уряд повинен йти у відставку. Але уряд і так у відставці.

Документ поки що поданий виконуючим обов’язки Прем`єр-міністра України, тому повертати його в такому вигляді, ну, ми вважаємо недоцільне. Мало того, і за тиждень вони не виправлять всіх цих помилок. Це можливо тільки за рахунок нашої спільної роботи. Я сподіваюся, що у нас буде можливість в залі Верховної Ради переконати депутатський корпус поправити суттєво цей закон, прийняти його так, щоб він відповідав основним напрямкам бюджетної політики на 2006 рік, і передати уряду для виконання уже під контролем Верховної Ради. Тому пропозиція була ось така – розглядати його далі.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція "Регіони України".

13:18:36

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція політичної партії "Регіони України".

Шановна Людмила Павлівна, я в розвиток вашої думки про необхідність дальшого переходу і переведення української економіки, в тому числі за рахунок бюджету на інноваційну модель розвитку, хочу нагадати всім і запитати вас.

Ви ж пам’ятаєте, що в свій час прихід до влади урядів прагматично налаштованих Анатолія Кінаха і Віктора Януковича дали змогу українській економіці здобути у 2003-му, 2004-му ті успіхи ВВП і росту економіки, про які говорив весь світ. Скажіть, будь ласка, яка позиція комітету профільного, на який ми покладаємо великі сподівання в плані підтримки переведення дальшої тенденції бюджету від проїдання до бюджету розвитку, до бюджету інвестиційного?

І питання конкретне від моїх виборців з міста Запоріжжя. Скажіть, будь ласка, яка ж доля, сумна, чи гірка доля, чи щаслива доля, спорудження мостових переходів на Дніпрі і районі міста Запоріжжя? Дякую.

СУПРУН Л.П. Спасибі.

Комітет буде наполягати на тому, щоб кошти від приватизації, які зараз планується Мінфіном зараховувати на погашення боргів, були спрямовані на розвиток, бо це реально зміцнить економіку. Краще ми будемо вкладати кошти в підприємства, які будуть давати доходи щорічно, ніж один раз погасити борг, тим більше що ставка запозичень сьогодні надзвичайно низька. Рівень дефіциту бюджету в Україні нижчий, ніж європейський норматив. Європейський норматив – три відсотки. До речі, Німеччина дев’ять відсотків сьогодні має, Франція – сім з половиною. Таким чином, ми маємо великий запас міцності. Але ці кошти, вкладені в розвиток економіки, дадуть зразу 30 відсотків додаткових надходжень за рахунок податку на прибуток, податку на доходи громадян, податку на додану вартість, земельного податку і так далі. Це прагматичний підхід, який ми будемо відстоювати.

Сьогодні бюджет України здатний обслуговувати зовнішній борг. І у нас немає небезпеки чи якихось коливань у зв’язку з цим. Я б хотіла, щоб це було і принципом, який підтримується Верховною Радою. Інакше ми будемо з’їдати все те, що заробили не ми, а заробили в попередній рік громадяни і передали свої кошти нам в розпорядження.

Що стосується мостів. Пропонується 233 мільйони. Це половина із суми, яка необхідна на два роки, вона відповідає приблизно цифрі такій, яка є по потребі. Але наша пропозиція буде наступне: виключити використання коштів Державної автомобільної служби і дати їх за рахунок Загального фонду Державного бюджету, оскільки у «Укравтодору» і автомобільної адміністрації сьогодні величезне навантаження: майже мільярд вони повинні віддати грошей по різних програмах, щоб закрити попередні кредити. І навіть збільшення доходів дорожнього фонду не дає суттєвої зміни ситуації з дорожнім будівництвом.

ГОЛОВА. Дякую, Людмило Павлівно, час вичерпаний.

Шановні колеги, якщо у вас не буде заперечень, давайте відведемо на обговорення годину десять. Немає заперечень? Бо інакше ми вже продовжувати далі не зможемо.

Давайте таким чином, спочатку виступлять представники фракцій, потім комітетів, а тоді, якщо буде ще час, і представники… і тоді представники власне депутатського корпусу в особі народних депутатів. Ми ж так домовлялися і було погоджено це.

Дайте на табло, будь ласка, прізвище народних депутатів, що записалися на виступи. Так, Володимир Майстришин, фракція Народної партії. Підготуватися... Зараз ми подивимося. Підготуватися Коновалюку.

13:22:30

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція Народної партії.

Наша фракція підтримує ідею того, щоб взяти державний бюджет, поданий проект бюджету в роботу і тим самим покращити його. Повірте мені, що якщо ми тільки віддамо на тиждень в роботу уряду, то вряд чи він від цього покращиться.

А зараз по суті. Ми знову обманюємо себе, коли плануємо 8 мільярдів приватизації наступного року. Бачимо за планом приватизації цього року майже така сума запланована, але виконується на рівні 10 відсотків. Я думаю, що це, мабуть, знову плани такі, що може в когось забрати, ще раз продати, а гроші знову кинути на проїдання.

Я не підтримую таку ідею, а тим більше того, якщо ми говоримо про те, що ми можемо спантеличити, спантеличити наших фінансових інвесторів, коли ми говоримо, що в бюджеті написано така норма, що давайте ми, як не виконаємо план приватизації, то ми закладемо норму, щоб дозволити уряду виходити на ринок зовнішніх запозичень. Тут треба чітко визначитися, якщо ми хочемо йти в приватизацію, то давайте готувати, будь-який об’єкт до приватизаційних моментів, так звану передпродажну підготовку.

І такі великі плани, для порівняння вам кажу, що в 2003 році план приватизації був виконаний на рівні 1,9 мільярда гривень. Сьогодні ми ставимо уже другий рік поспіль план приватизації 8 мільярдів гривень.

І на кінець. Якщо ми говоримо про те, що наша економіка буде відкритою, то давайте домагатися того, добиватися визнання ринкової економіки, визнання інших аспектів, в тому числі, вступу до Світової організації торгівлі, а потім вже, коли підвищиться капіталізація наших фондів, виходити на такий потужний рівень приватизації.

Третє. Ви знаєте, коли ми говоримо про те, що ми входимо в 2006 рік як рік політичної реформи, рік підняття рівня місцевих бюджетів, то, на жаль, в поданому проекті бюджету ми цього не бачимо. Більше того, ми якби знову навантажили місцеві бюджети рівнем делегованих повноважень, але при цьому зменшили відсоток місцевих бюджетів в зведеному бюджеті. Тобто є бажання все-таки проводити розподіл коштів десь в Києві.

Панове, давайте ми визначимося. Якщо ми говоримо про адмінреформу, давайте почнемо її з себе. Як тільки збільшимо кошти на місцевий бюджет і вони не будуть справлятися, тоді можна говорити про адмінреформу і тоді вже можна займатися перерозподілом районів. В першу чергу, дамо кошти на виконання делегованих повноважень.

І на кінець. Я думаю, що, мабуть, дійсно, проблема серйозна з огляду на те, що Президент України також підтримує ідею визнання 2006 рік - роком села.

Ви знаєте, що традиційна наша фракція Народної партії постійно про це говорила. І ми будемо підтримувати серйозні видатки на село.

Але ж давайте на прикладі 2005 року пригадаємо, що сьогодні при виконанні, от тільки що міністр фінансів говорив про це.

ГОЛОВА. Так. Дякую. Валерій Коновалюк. Фракція Народно-демократичної партії «Трудова Україна», підготуватися Воюшу. Є Валерій Коновалюк? Немає. Тоді Володимир Воюш. Будь ласка, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної). І підготуватися Євгену Кирильчуку.

13:26:04

ВОЮШ В.Д.

Уважаемые народные депутаты, рассмотрев представленный правительством проект бюджета на 2006 год фракция Социал-демократической партии Украины (объединенной) заявляет, что данный проект является несбалансированным и основан на нереалистичных макроэкономических показателях. Экономическая ситуация в стране за последние месяцы кардинально изменилась. Непрофессиональная политика новой власти спровоцировала инвестиционный кризис. Закономерным результатом этого стало резкое замедление экономического роста.

По результатам 8 месяцев зафиксировано сокращение объемов в строительстве, транспорте, позитивное сальдо внешней торговли стремительно сокращается.

Можно утверждать, что Украина не просто утратила позиции европейского лидера по темпам экономического роста, которые занимала еще в прошлом году, но фактически приблизилась ситуация экономической стагнации, а, возможно, и экономического спада.

В сложившейся ситуации расчет основных бюджетных параметров, исходя из прогноза роста реального ВВП на 2006 год на уровне семи процентов выглядит не просто ошибкой, а опасной авантюрой.

Негативной оценки заслуживает также показатель бюджетного дефицита в размере почти 10 млрд. грн. или около 2 процентов ВВП.

Проект бюджета предусматривает перечисление в доходы более 8 млрд. грн. от приватизации, чем закрепляет порочную практику латания бюджетных дыр за счет этих средств.

Социал-демократическая партия Украины и объединенные считают, что в сложившейся ситуации целесообразно ввести мораторий на приватизацию стратегических объектов на период до проведения парламентских выборов и формирования нового правительства.

В целом есть все основания утверждать, что социальная направленность проекта бюджета имеет по преимуществу популистский предвыборный характер и лишена объективной экономической основы. При этом проект бюджета содержит нормы, которые вполне можно рассматривать, как антисоциальные. Это отмена льгот студентам-бюджетникам на проезд и оплату жилищно-коммунальных услуг, отмена льгот по оплате жилищно-коммунальных услуг инвалидам и ветеранам Великой Отечественной войны.

Нормами статьи 38-мой проекта бюджета ограничивается возможность использования льгот учителям, медикам, военнослужащим и другим категориям бюджетников. Немного подняв им зарплату правительство отбирает у них льготы, тем самым фактически снижая и без того невысокий уровень жизни этих людей. Зато предусмотрены существенные расходы на реконструкцию резиденции президента, его зарубежные визиты, значительное увеличение финансирования секретариата президента и силовых структур.

По мнению фракции Социал-демократической партии Украины и объединенной, в складывающейся экономической ситуации необходимо ставить вопрос о переходе к режиму жесткой экономии, а не о выполнении популистских обещаний Виктора Ющенко.

Бюджет должен быть честным. Необходимо честно сказать людям, что в следствии бездарной экономической политики новой власти, страна фактически очутилась в кризисно социально-экономической ситуации и ничего из обещанного этой властью люди не получат по причине банального отсутствия денег. Народ Украины должен знать правду.

С учетом того, что проект бюджета является нереалистичным, фракция Социал-демократической партии Украины (объединенные) требуют отклонить данный …

ГОЛОВА. Так, дякую вам.

Євген Кирильчук від фракції Блоку Юлія Тимошенко, підготуватися Михайлу Мельничуку від фракції Соціалістичної партії України.

13:29:29

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Партія «Батьківщина».

Я хочу зразу сказати, що дуже багато тут слів висказаних таких, як популізм, авантюризм, нереальність, чесність і так дальше - воно абсолютно не стосується бюджету.

Бюджет - це, будемо говорити, в фінансова конституція, по якій живуть і ліві, і праві, і протестанти, і ті, хто підтримують, і ті, хто не підтримують. Через те нема куди діватись, цифри й факти говорять за себе. І підвищення прожиткового мінімуму, підвищення зарплати, і збільшення пенсії з 332 до майже 400 планується в слідуючому році і виплати другої половини пенсії тим, хто пішов раніше на пенсію або у відставку достроково. І є серйозні наміри не тільки у соціальних, а і в бюджеті розвитку.

Я єдине хочу сказати, що ще в цьому бюджеті є резерв для того, щоб по окремих статтях поправити положення. І, я думаю, що коли цей бюджет попаде в роботу бюджетного комітету, то ми серйозно можемо його відшліфувати, поправити і окремі статті доопрацювати.

Я можу сказати тільки такі зауваження. Що якщо ріст ВВП в цьому році складає майже 100 мільярдів, то на наступний рік він передбачений менший. Тобто темпи виводу економіки із тіньової сфери занижені. На це треба буде звернути увагу.

Якщо ми кажемо, що у нас є можливості у наступному році повернути із об’єктів незаконно приватизованих і програми приватизації до 21 мільярда, а закладено лише 8 мільярдів, то це говорить про те, що у нас теж є великий резерв для збільшення навіть на цій основі дефіциту.

Я хочу сказати, що з цієї цифри можна збільшити суму на повернення громадян заощаджень і закласти чималі кошти на ті об’єкти, які швидко дадуть віддачу. А взагалі вважаю, що треба за бюджет проголосувати позитивно і передати його в роботу Бюджетного комітету.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії. Ваше слово, будь ласка. Підготуватися Яворівському.

13:32:36

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, шановні радіослухачі!

Шановний Віктор Михайлович, я хотів би звернутися до вас. Віктор Михайлович …

ГОЛОВА. Віктор Михайлович! Звернення до Міністра фінансів.

МЕЛЬНИЧУК М.В. Шановний Віктор Михайлович! Я би хотів звернутися до вас, ви так цікаво представили тут звіт за 2005 рік, і пройшлися по аграрному сектору.

У мене є до вас не запитання, а таке звернення. Невже ви думаєте, що фінансування в кінці року агропромислового комплексу, який має більш сезонні, це робота з березня місяці і по жовтень, може дати позитиви від того, що ви запланували.

Наприклад те, що ви будете фінансувати уже у грудні 200 мільйонів, в листопаді десь 180 мільйонів на АПК, воно вже не відіграє ніякої ролі, тим більше, що ці кошти неможливо освоїти.

А сьогодні всі стріли перекладаються на те, що Міністерство агропромислової політики працює погано. А із п’яти видатків, які заплановані по програмам, ви не профінансували сьогодні жодної копійки. Селекція по рослинництву профінансована тільки на 22 відсотки, фермерські господарства всього на 27 відсотків профінансовані.

Такі питання, як збереження земель, жодної гривні не виділено на оздоровлення дітей. Будемо говорити, працівники агропромислового комплексу, жодної копійки не виділено

І ось по остаточному принципу ми готуємо бюджет і на наступний рік. І тому претензій до міністерства можуть бути такими, що вони виконують те, що фінансуєте ви на сьогоднішній день.

Я хотів би звернути увагу, що така ж помилка закладена в бюджет 2006 року. Фракція буде підтримувати, будемо говорити, в першому читанні тільки тому, щоб дати можливість працювати депутатам і бюджетному комітету.

Але хотів би сказати, що нас цікавить, чи буде введення єдиної тарифної сітки, чи буде збільшена мінімальна заробітна плата, грошове забезпечення пенсій військовослужбовців, збільшення різних видів доплат, повернення заощаджень. Кінець-кінцем, треба людям дати відповідь.

І ми, соціалісти, вимагаємо, або обов’язково закон, який прийнятий про соціальний захист дітей війни, аби він мав підтримку в бюджетних видатках. Тому що на це розраховують мільйони громадян України і соціалісти будуть цього вимагати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Володимир Яворівський від фракції Реформи і Порядок, підготуватися Миколі Поровському від позафракційних, є 13 підписів для того, щоб він виступив.

13:35:45

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги мої парламентарії українські!

Ми обговорюємо дуже важливе питання, може найголовніше питання, якою буде Україна в наступному році, як буде жити кожен українець на цій нашій землі. І перше, що я хотів відзначити і подякувати піні Людмилі, яка виходить, і я вже їй навздогін просто дякую за її позицію як голови комітету.

І справді, від імені нашої фракції я підтримую думку про те, що повертати бюджет до уряду, то більше уряду, я навіть не знаю як назвати в екзилі, чи не в екзилі. Єдине, що мені подобається, що раніше це були просто міністри, а тепер це люди, які виконують обов’язки. Це навіть краще, ніж міністри. Бо тут уже сказано про те, що вони виконують свої обов’язки, а ті невідомо, виконують, чи не виконують. Через те, я справді переконаний, що бюджет нам треба залишити уже тут в наших руках, не випускати його і зробити все для того, щоб в цих наших злиднях, які ми сьогодні маємо, якось ці латки перешити, перекроїти для того, щоб Україна, наш народ, наша нація могли в наступному році прожити.

Я хочу торкнутися того питання, яке на превеликий жаль, стало таким непопулярним сьогодні в нашій українській владі і в вчорашній, і позавчорашній, і до глибини – це питання культури. Кажуть, що культура – це єдине, що залишається після того, коли знищено вже все. Я хочу просто нагадати вам і собі, і сидить Заклунна, прекрасна українська актриса, мабуть підтримає мене і Борис Ілліч Олійник. Культура – це може те найголовніше, чим сьогодні Україна може відрізнятися в іншому світі, бо кращих телевізорів ми не будемо випускати в найближчих, ніж японці і кращих машин не будемо. Культура – це обличчя нації. Через тем звичайно, мені дуже прикро, що фактично уряд залишив у бюджеті ті самі жалюгідні цифри, які були минулого року. Просто під копірку взяті і переписані. Ну, уявіть собі, що ми маємо. 49 мільйонів на кіно. Минулого року, по-моєму, була точно така сама цифра. Де то кіно, я хочу запитати. Де воно, хоча б на тих 40 мільйонів, які ми маємо? Добре все-таки, що виділено якісь копійки на культурні зв’язки з діаспорою. Все-таки 5 мільйонів.

На розвиток української мови – 4 жалюгідних мільйони, ну, 4 жалюгідних. Оскільки ми у комплексі обговорюємо питання, то я скажу, що, ви розумієте, що те, що було виділено на книговидання, біля 20 мільйонів у бюджеті, до сьогоднішнього дня у цей комітет Чижа не поступило ні копійки.

З Міністерством культури, я дуже радий, що виконуючий обов’язки міністра культури щойно до мене підійшов, і ми десь завтра, післязавтра розшиємо. Ні копійки не поступило на книговидання через Міністерство культури.

Через те я просто хочу сказати про те, що, ну, зробіть хоча б у цьому році, Вікторе Михайловичу, пришвидчіть це питання.

І я наполягаю на тому…

ГОЛОВА. Микола Поровський від групи позафракційних запрошується до виступу. Підготуватися Миколі Нощенку.

13:39:09

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Шановний головуючи! Шановні колеги народні депутати!

Державний бюджет повинен містити фінансові механізми розв’язання найневідкладніших економічних, державних і суспільних проблем.

На мій погляд, найбільшою і найважливішою загальнодержавною проблемою є залежність української економіки від зовнішніх поставок енергоносіїв та висока енергоємність внутрішнього валового продукту. Довідково скажу, що енерноємність ВВП в Україні в 4,5 разів вища, а ніж у розвинутих країнах. У проекті Держбюджету я, на жаль, знайшов просто жалюгідні цифри, які аж жодним чином не те що неспроможні у якійсь частині розв’язати існуючу державну проблему, а свідчать просто про нерозуміння урядом, розробниками цієї надзвичайно важливої державної програми.

Хочу сказати також, що потенціал енергозбереження в Україні сягає 40-42 відсотки, тобто за умови створення ефективного фінансового механізму енергозбереження, Україна може зменшити енергоспоживання на 70-80 млн. туп. умовного палива, тобто десь на 20 млрд. кубів газу або приблизно на третину споживання нафти і нафтопродуктів. Але в проекті Держбюджету передбачено всього-на-всього на комплексну державну програму «Енергозбереження» 1 млн. 800 тис. гривень. Та навіть в проекті Держбюджету, який в 2000 році вносив уряд, було п’ять мільйонів. На комплексну державну програму «Енергозбереження» передбачено жалюгідну цифру – 300 тис. гривень. Що таке 300 тис.?

Будь-яка установка, яка використовує нетрадиційні відновлювальні джерела енергії, ціна кіловата встановленої потужності ну 600 доларів. Це – одна установка на сто кіловат. Це – колгоспний вітряк. І нам уряд пропонує в Державному бюджеті такі кошти! Та вони не виправдовують того паперу, на якому надрукований цей Державний бюджет.

Я зауважую, що нами, тобто парламентом, прийнято Закон про альтернативні джерела енергії, Закон про альтернативні види рідкого газового палива. Ні копійки в проекті Державного бюджету на ці надзвичайно важливі напрямки розвитку економіки, розв’язання бензинової, паливної кризи в Україні не передбачено ні копійки.

Окрім того, в проекті Держбюджету не передбачено фінансування Державного комітету України з енергозбереження. Ціна питання – 700 тис. гривень в рік. Прийняв минулий уряд Юлії Тимошенко помилкове рішення про розпуск Державного комітету енергозбереження – єдиного органу державного, діяльність якого спрямована на розв’язання цієї проблеми.

Вчора політрада Республіканської християнської партії, розглянувши це питання, зобов’язала мене не голосувати за бюджет і зробити все можливе, щоб він був повернутий на доопрацювання, оскільки такий бюджет, він жодним чином не розв’язує надзвичайно важливої державної проблеми – енергозбереження…

ГОЛОВА. Так, дякую.

До виступу запрошується Микола Нощенко від фракції «Вперед, Україно!». Підготуватись Черноволенку від Народного Руху України.

13:42:30

НОЩЕНКО М.П.

Микола Нощенко, 160 виборчий округ, Сумщина, Народний блок Володимира Литвина, голова підкомітету бюджетного комітету.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні присутні!

При розгляді проекту бюджету ми маємо можливість через призму бюджетних відносин дати оцінку дій урядової команди. І цей проект, який ми сьогодні розглядаємо, він свідчить, що ми не забезпечимо, якщо ми його приймемо, динаміку зростання виконання обіцянок уряду про підвищення добробуту населення.

Я хочу продовжити тему, яку підняла Людмила Павлівна, про те, що призупиняються соціальні закони окремою статтею, і при цьому вони торкнуться – це конкретних розмірів допомог по соціальних гарантіях при народженні дитини, на превеликий жаль, допомоги по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку, розмірів пенсій по інвалідності військовослужбовців і інші категорії. Є спроба втрутитися і в систему оплати праці, призупинивши відповідні норми галузевих законів. Зауважу: все це робиться з метою зменшення видатків, а не збільшення добробуту наших сімей. Пояснення одне: немає коштів. І ніяких новел в дохідній частині, ніяких пояснень. Наприклад, чому постійно зростають видатки головних розпорядників коштів, тобто міністерств і відомств, при цьому зростають у рази, більшими темпами, ніж допомога малозабезпеченим сім’ям. Ми ж розуміємо все, що рівень і якість життя закладаються на території громад: села, міста, селища, а не на асфальті перед урядовими приміщеннями.

Складається враження, Віктор Михайлович, що вашою командою в апараті діє спеціальний підрозділ на чолі із спеціальним заступником міністра по скороченню соціальних видатків, по створенню механізму унеможливлення одержання державної підтримки.

Декілька слів про взаємостосунки із місцевими, Державного і місцевих бюджетів. Щороку у нас є районні бюджети, які не витягують з власною дохідною частиною. І ми їм призначаємо завжди субвенцію, яку хватає на 10 місяців. Давайте ми один раз зробимо поправку – і більше до неї повертатися не будемо. Ну, не винні в мене ж виборці Серединобузького району, що в них чотири сільських жителі на один гектар площі території, не винні. Така ж сама позиція і в Шостинському, Ямпільському районах. Один раз треба переглянути – і більше до цього не повертатися.

І по процедурі. Не враховано майже 32 пункти Бюджетної резолюції. При цьому окремі не потребують кошти. Це по процедурі. Наприклад, уряд викинув норму розробки, затвердження нормативних правових актів у місячний термін. Якщо ми його не врахуємо, не змусимо провести його в законі, це значить, що прийняті наші пункти закону не будуть виконані. Вважаю, що ми повинні прийняти до розгляду цей документ, але я одночасно повністю підтримую пропозицію, Володимире Михайловичу, вашу, щоб ми суворо дотримували процедуру розгляду бюджету, визначену …

ГОЛОВА. Так, Олександр Чорноволенко, фракція Народного руху України. Наступним буде виступати Павло Качур.

13:45:54

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі, Народний рух України уважно розглянув бюджет, поданий урядом, і вважає за розумне обов’язково взяти його до розгляду, бо інша позиція може бути порівняна тільки з позицією не підтримувати взагалі уряд, який може бути сформований.

Зараз повертати цей бюджет нема кому. Очевидно, що кращий бюджет за час уже зроблено не буде, а іти в наступний рік без бюджету – це було би злочином проти України, тому ми вважаємо пропозиції повернути назад до уряду, якого в даний момент не існує, бюджет – це пропозиції на рівні валити і далі Україну як державу.

Разом з тим очевидно, що, якби вчора ми затвердили прем’єр-міністра, то наша розмова щодо бюджету могла би бути більш предметною. І очевидно, що Юрій Єхануров готовий був іти на великі компроміси, враховуючи всі думки, які були представлені у Верховній Раді різними фракціями, підходячи до цього бюджету не як до чогось того, що вже виліплено, а до шматка такої собі глини, з якої ще спільними зусиллями в ітеративному режимі можна було би прийти до певного результату.

Разом з тим, критикуючи цей бюджет, і у фракції Народного Руху України дуже багато зауважень до нього. Вони стосуються і щодо місцевого самоврядування, щодо місцевих бюджетів. Знову таки це загальна проблема, яка виникає у нас на протязі всієї історії України. І щодо розвитку окремих галузей, у тому числі сільського господарства, і знову таки хронічної хвороби, пов’язаної з недофінансування культури, недофінансування освіти, науки.

Ми тим не менше хочемо підкреслити, що ні в якому разі не можна сказати, що цей бюджет був розроблений гірше, ніж бюджет минулого або позаминулого або інших років. І тому ми вбачаємо при розумному рішенні Верховної Ради щодо затвердження уряду наступної кандидатури, яка буде подана Президентом, і щодо прийняття цього бюджету до розгляду, у кінцевому випадку ми вийдемо на непоганий бюджет, який міг би дозволити Україні добре прожити 2006 рік. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Павло Качур від фракції «Наша Україна». Підготуватися Олександру Стояну.

13:49:11

КАЧУР П.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Сьогодні ми повинні визначитися відносно проекту бюджету 2006 року – прийняти його до розгляду чи відхилити.

Я почну з головного. Фракція «Народного союзу «Наша Україна» пропонує бюджет прийняти до розгляду. І ті зауваження і пропозиції, які в тому числі і в нашій фракції, розглядати у робочому варіанті у Бюджетному комітеті і знаходити узгоджене рішення.

Я хотів би одне коротке зауваження, яке звучить сьогодні, особливо при оцінці бюджету 2005 року, як ми легко називаємо цей бюджет бюджетом проїдання. Шановні друзі, не забуваймо, що ми цим бюджетом нарешті підняли пенсії тим людям, які не могли вижити, не їсти, а вижити.

Ми підняли заробітні плати, і будьмо горді, що ми за це проголосували, і будьмо щасливі, що уряду вдалось це наповнити реальними грішми.

І говорити ж про бюджет проїдання по відношенню до тих людей, які сьогодні отримали, що можуть нарешті щось купити і вижити, мені здається, несправедливо.

А тепер щодо конкретних пропозицій. Шановний Вікторе Михайловичу, перше, ми починаємо все ж таки робити крок до бюджету розвитку. Передбачається 5 мільярдів скерувати додатково до тих сум, які були в бюджеті 2005 року. Чому ми не можемо все ж таки ті пріоритети, які сьогодні є для держави стратегічними, записати і фінансувати їх із загального фонду? Я, наприклад, говорю про програму літакобудування, літаки АН-70, АН-148, це та галузь і це та продукція, якою може гордитися Україна. Ми сьогодні записуємо їх у фінансуванні спеціального фонду. Це ризиковане джерело, враховуючи те, що це є надходження від приватизації землі під приватизованими підприємствами.

Якщо ми говоримо про підтримку нашої галузі, то ви повинні все ж таки виділити кошти і військовому відомству, щоб воно могло ці літаки закупити, щоб ми показали, що це, дійсно, хороші літаки і ми вже їх купляємо для себе, тому рекомендуємо і другим.

Аналогічно можна сказати і про інші галузі військового комплексу, де ми, дійсно, можемо серйозно бути присутніми на міжнародному ринку.

Не може обійти питання місцевих бюджетів. В Бюджетній резолюції ми записали, що частка місцевих бюджетів має бути не менше 45 відсотків. Сьогодні, на превеликий жаль, залишається 41,2.

Можна посилатися на статистику, на цифри про те, що ми зберігаємо ту саму тенденцію: в структурі видатків місцевого бюджету на рівні 80 відсотків буде складати заробітна плата. Але це надзвичайно великий відсоток. Ми маємо зменшувати, інакше місцеві бюджети є просто касами по виплаті заробітної плати…

ГОЛОВА. Олександр Стоян від фракції «Регіони України». Підготуватися Пономаренку від фракції комуністів.

13:52:34

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії «Регіонів України».

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні радіослухачі.

Ви знаєте, я послухав звіт про виконання державного бюджету на 2005 рік, проект бюджету на 2006 рік і в мене виникло запитання до Президента України: чому за такі великі заслуги не дано принаймні Ордена княгині Ольги Тимошенко, а пану Пинзенику – Ярослава Мудрого? Або, принаймні, чому він їх відправив у відставку? За що?

А, насправді, шановні друзі, дійсно люди своїми кишенями, як і обіцяв Президент і новий Уряд відчули дії нової влади. Ці кишені стали порожні. Але у них є з чим порівняти, вони можуть порівняти з 2004 роком, коли Уряд Януковича, дійсно, зробив і нормальні заробітні плати. І нормальні соціальні виплати, і люди, дійсно, почали відчувати, що живуть в нормальній державі.

Як це треба було мати такий високий професіоналізм, щоб за 8 місяців зруйнувати те, що було напрацьовано нормальним Урядом? А тепер щодо пропозицій соціальної політики. Що пропонує Уряд? Мінімальна заробітна плата 350 гривень. Нагадаю: сьогодні вона 332 гривні, аж 18 гривень добавлять. Прожитковий мінімум – 423 гривні зараз, а буде 453, 30 гривень добавлять. І ось Уряд видає заслугою, що буде мінімальна заробітна плата така, як пенсія у нас зараз є.

Та, шановні друзі, ніде в світі не може бути такого позору, щоб мінімальна заробітна плата була менше мінімальної пенсії. Тоді не треба працювати. І я тут погоджуюсь з профспілками, які до мене звернулися і до народних депутатів, треба щоб сьогодні Уряд встановив і Верховна Рада підтвердила: мінімальна заробітна плата на рівні прожиткового мінімуму. А як обраховано прожитковий мінімум? Взяли стару базу, стару базу прожитковий кошик, набір продуктових продуктів, обрахували по старій базі. І знову таки профспілки просять, щоб я об’явив на 170 гривень занизили прожитковий мінімум. Тому ми не можемо голосувати за такий бюджет, де низький прожитковий мінімум.

Тепер візьмемо прожитковий мінімум на не працездатну особу, де визначається рівень пенсії, аж 359 гривень, тобто добавлять нашим пенсіонерам 17-20 гривень.

Пане Пинзенику, ос з цієї трибуни в грудні місяці минулого року казали: прожитковий мінімум повинен бути 800 гривень, а мінімальна заробітна плата відповідати йому. Чому ж ви зараз подаєте інші цифри? Чи ви забули, що обіцяли людям, що тоді на популізмі прийшли, а тепер не знаєте, що робити?

Тому фракція Партії «Регіонів України» вважає, що не може прийняти цей бюджет.

І ще одна цифра. Про себе, виявляється, не забув Президент, він просить бюджет 21,5 на поїздки. Шановні друзі, 37 поїздок буде на той рік, це по три поїздки в місяць. То коли ж ми будемо бачити Президента в нашій державі, скажіть, будь ласка? Він що поїде за черговою медалькою, чи за чим поїде? Я думаю, що треба скоротити поїздки, скоротити виплати Адміністрації Президента і віддати людям. Я думаю, що бюджет треба повернути і переглянути в сторону збільшення соціальних виплат.

Дякую.

ГОЛОВА. Георгій Пономаренко фракція комуністів запрошується до виступу. Наступним буде виступати Валерій Асадчев

13:55:51

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Пономаренко, фракция Компартии Украины.

Положение дел с выполнением бюджета 2005 года не такое радужное, как здесь пытался нарисовать исполняющий обязанности министра финансов, а наоборот очень даже нерадужное.

Из 420 миллионов предусмотренных на газификацию сельских населенных пунктов сегодня на места поступило только 13 миллионов. Я понимаю, что такое в грязи, в декабре месяце, когда… если они дадут эти оставшиеся деньги, что такое вести газопроводы. Из 400 миллионов, выделенных на инвестиционные проекты, местным бюджетам поступило на места чуть более 8 процентов, а ведь это и ремонт школ, больниц, это и водоснабжение, и очистные сооружение, и прочее.

Из 100 миллионов гривен на сохранение исторической застройки городов средства выделены только одному городу Львову. Мы молчим о погашении задолженности по коммунальным услугам. А те 6 миллиардов, которые за счет накопления на сберегательных книжках, и видим сегодня только нескончаемые очереди в ЖЭКах и в сберегательных кассах. Мы не говорим о том, что задолженность по заработной плате сегодня уже составляет 1,3 миллиарда гривен. Мы еще в марте обращали внимание правительства на то, что местным бюджетам не хватает 1,4 миллиарда гривен. Что имеем сегодня. До конца года в местных бюджетах так и не будет хватать 1,4 миллиарда, в том числе 857 миллионов на выплату зарплаты бюджетникам.

Виктор Михайлович умалчивает здесь о том, что местные бюджеты за 7 месяцев уже взяли более 3,5 миллиардов гривен под выплату заработной платы. То есть у нас полтора месяца, начиная с половины ноября не чем будет платить в местных бюджетах заработную плату. Таким образом мы не можем оценить положительное выполнения бюджета за 7 месяцев 2005 года.

И теперь о проекте бюджета на 2006 год. Мы с Петром Николаевичем Симоненко подали проект постановления об отклонении проекта Закона «О бюджете на 2004 год». Это проект постановления более 30 действий, более 35 законов – это внесение изменений в налоговое законодательство, это статья 38 предусматривает, что бюджетников и военнослужащих льготы зависят от их материального положения. Конституционный Суд уже на сей сет высказался и признал эту норму неконституционной.

Владимир Михайлович, Людмила Павловна, я думаю, что мы возьмем грех на душу, если возьмем этот бюджет в Верховный Совет. Мы не сможем вырулить.

ГОЛОВА. Дякую. До виступу запрошується Валерій Асадчев від фракції Української народної партії. Підготуватися Віталію Майку.

13:59:18

АСАДЧЕВ В.М.

Валерій Асадчев, Українська народна партія.

Шановні друзі, мені здається, сьогодні при обговоренні ми так і не зачепили головну проблему і не дали на неї відповідь. Єдина людина, яка означила її – це був голова Рахункової палати Симоненко.

А проблема, дійсно, полягає в тому, що ж відбулося, що при значному зростанні доходів до бюджету, а це правда, і треба сказати, що минулий уряд затвердив тільки 63 мільярда, а цей виконує більше 80 мільярдів. Це ж теж правда. Але все-таки йде падіння валового внутрішнього продукту. Як відбувається ця метаморфоза? І знаходження цього розуміння, я думаю, і повинно лягти в основу формування бюджету 2006 року. В яких випадках це може бути. Детінізація економіки? Ні. Тому що при детінізації будуть зростати доходи бюджету і зростати валовий продукт.

Це може бути у випадках, коли частину грошей з економіки забирають в бюджет через систему переплат, скажімо, податків, через систему невідшкодування ПДВ і так далі. Це може бути у випадках збільшення податкового навантаження на економіку. Скажімо, ви скасували вільні зони, зони пріоритетного розвитку, кораблебудування, машинобудування. Навантаження на економіку лягло більше і, грубо кажучи, викрутили економіку в бюджет.

Це може бути за рахунок заміщення внутрішнього ринку імпортом. Скажімо, ви енергоносії ввозите по більшим цінам і вони сьогодні повністю пригнули, скажімо, сільське господарство, про яке ми повинні дуже серйозно поговорити.

Тобто чи є така стратегія, чи повинні ми її розвивати в бюджеті 2006 року? І тут я думаю, що ми повинні чітко зайняти позицію, що така стратегія попри те, що воно начебто дало якийсь сплеск позитиву в доходи бюджету, є абсолютно хибна для вітчизняної економіки. І нам треба припиняти проїдати гроші, шановні соціальники, які тут виступали чи профспілки, треба жити по можливостям. І я абсолютно переконаний, ми не зможемо зробити бюджет 2006 року непроїдання чи несоціальний. Тому що дуже великі перехідні видатки, на жаль, в 2005 року буде.

Але я думаю, що ми повинні серйозно повернутися до вітчизняної економіки. Кожна країна може стільки дати соціальних благ своєму народу, скільки дала реальна економіка. І, якщо ми це золоте правило не усвідомимо, повірте мені, ми будемо мати таку стагнацію, з якої ми знову будемо виходити 10 років, як ми виходили, вибачайте мені, до 99-го року.

Тому я дуже хотів, Віктор Михайлович, ми не можемо і два відсотка забрати і на тиждень взяти лікарняні, і сто відсотків дати зразу військовим, це неможливо. Вибачайте, українська економіка поки такого не витягує. Тому я думаю, що серйозно має бути перероблений баланс цього бюджету на корись розвитку української економіки. Дякую.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Віталій Майко від фракції Партії промисловців і підприємців України, підготуватися Матвієнкову від Комітету промислової політики.

14:02:41

МАЙКО В.І.

Віталій Майко Партія промисловців, підприємців України, фракція Промисловців, підприємців України.

Партія ознайомилась, члени партії, з бюджетом. Я хочу сказати, що все-таки бюджет треба взяти нам для розгляду. Це велика робота проведена. Дають матеріали ці, дають можливість нам попрацювати і дати ті зауваження, які нам потрібно.

Але я хотів би сказати, так як інші бюджети, Вікторе Михайловичу, нема віри в уряді в свою промисловість. Мають надію на все, тільки на те яка можливість.

Я можу сказати так, відверто вам. Крім металургії на 10-15 процентів працює українська промисловість, 10-15 процентів. Все інше загинуло. І ніяких кроків серйозних в цьому напрямку не робиться. Радіоелектронна, електронна промисловість яке дає найбільші доходи сьогодні Японії, Сполученим Штатам, іншим країнам – в нас помирає. Є шляхи, є вчені, є напрямок по якому можна працювати, ну все це сьогодні не фінансується. На це залишки. І правильно тут виступали і кажуть, що зовсім забули ми, що існує продуктивність праці. Ви знаєте, я за те, щоб український народ жив добре, щоб мінімальна зарплата була сама висока. Але ж вона повинна завжди підкріплена була продуктивністю праці. Якщо нема продуктивності праці, то звідки взяти цю заробітну плату.

Я хотів би попросити вас – це поняття не забувати. І в напрямку інвестиційної політики, інвестицій, підтримка тих напрямків, які були до сьогоднішнього дня – це і суднобудівну промисловість, і літакобудування, і інші напрямки треба обов’язково підтримати. Це недопустимо, щоб ми сьогодні мали таке перевищення імпорту над експортом. Для країни любої це загибель і більше того жити тільки за рахунок відправлення продукції металургії, наприклад, за кордон, це також не вирішення питання.

Але я зараз звернувся до металургійних заводів одних. Криворізького заводу, у вас там десь складне положення об’являли у Верховній Раді із продажі металу. Де ж цей метал взяти, а оказується немає, у них запит в десять разів більший ніж можливості. Ось вам вихід, де ж та криза.

Тому мені здається, що ми підтримаємо бюджет тільки в тому разі, якщо там буде закладено на розвиток, підтримку…

ГОЛОВА. Сергій Матвієнков, будь ласка підготуватися Івану Зайцю від Комітету з питань екологічної політики.

14:06:00

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемые коллеги! Непростым был этот год для наших избирателей, кризис за кризисом, которые менялись один за другим, сначала мясной кризис, потом сахарный кризис, потом рост цен на продукты питания все это в комплексе не могло не сказаться на жителях Украины. Все , если это приурочить, к тому, что все это происходило на фоне падения объемов производства, то невольно приходиться задумываться, если в 2004 году темпы роста ВВП были 12 процентов, то за 8 месяцев этого года они составили всего 3,5 процента.

Падение ВВП 2005 года составило в 5 раз. Выполнение бюджета 2005 года находиться под угрозой, все это прекрасно понимают и даже те цифры, которые были доведены сегодня они невольно заставляют задуматься.

Причин тому много, я не буду останавливаться на многих из них, остановлюсь на некоторых, которые я считаю наиболее волнующие, наиболее являются такими приемлемыми для всех отраслей. В структуре нашего продукта 60 процентов ВВП - это экспорт, как можно вести валютную политику при такой ситуации если мы свободно играем курсовой разницей, играем долларом.

Два миллиарда гривен мы вымыли из оборота промышленных предприятий, но если бы это были только 2 миллиарда вымытые из оборота промышленных предприятий, мы залезли в карман самым незащищенным слоям населения. Те люди, которые хранили крохи, мы забрали у них до 5-6 процентов.

Наша вся валютная система, или валютные курсы, которые мы тут строили, они ни к чему не привели, кроме, как к росту цен на продовольственном рынке. Вот и все то, что мы сегодня получили с этой курсовой разницы.

Следующий шаг, он мне вообще напоминает рэкет. Национальный банк 12 августа принимает постановление № 291 «О порядке обязательного валютного регулирования».

Виктор Михайлович, я вообще не могу понять этого порядка. 20 процентов кредита, который берете, в обязательном порядке положи в резерв, который тебе вернется после того. Да, правильно вы показываете, в ту сторону надо смотреть. После того, когда закончится действие кредита. Про какие инвестиции мы говорим? Да это самый натуральный рэкет.

Вопрос, который связан с обязательной продажей земли, под предприятиями, которые приватизированы. Вы меня извините, но это напоминает сбор денег. Что такое, в обязательном порядке купить землю? Да вы меня извините, но кто подсчитал, что это для металлургических предприятий, что это для …, а что это для шахт будет выходить.

Рост платежей за использование ресурсов. Мы подняли в прошлом году в два-три раза, а в этом году опять: на уголь в 2,2 раза, на руду в 3 раза, на сырье опять в 3,5 раза. Что это выйдет в ценовой политик?

На социальных вопросах хочу остановиться. Вы вспомните, с каким вдохновением люди ждали Закон о детях войны, как они на него надеялись. Я думаю, что некоторые даже дни считали, когда наступит 1 января. А мы, бюджетом этого года все надежды «хлоп», и прекращаем.

Выплаты для участников и ветеранов войны с 2006 года, инвалидов. Ведь это та категория, перед которой мы головы обязаны низко склонить, а мы сегодня все это режем.

Опять же, учителя. Статья 65. Сравнение с зарплатой по среднему по производству. Статья 43. Все это мы хороним.

Я считаю, что нам …

ГОЛОВА. Дякую. Іван Заєць, будь ласка.

14:09:21

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати, буде великою помилкою, якщо ми сконцентруємося на обговоренні окремих конкретних цифр проекту Державного бюджету на наступний рік.

Нам потрібно, перш за все, осягнути ідеологію, закладену у фундамент цього Держаного бюджету. Чи є цей бюджет бюджетом проїдання, чи бюджетом розвитку. Ще одного бюджету проїдання Україна не витерпить. Хто уважно читав матеріали Національного банку, той не міг пройти повз таку фразу. Національний банк пише: «Можливості Національного банку у вирішенні проблем інфляції монетарними засобами обмежені. Левова частка завдань у цій сфері пов’язана з соціально-економічною політикою уряду». Так можна сказати про всі інші проблеми. Це говорить про те, що відповідь ми маємо шукати в тій ідеології, яка закладена в цьому державному бюджеті. Отже, який державний бюджет гарантує поступ України. Бюджет, який не порушуватиме чинне законодавство у сфері використання природних ресурсів і їх відновлення. За нашим законодавством до Державного бюджету надходять кошти як плата за використання природних ресурсів. І за нашим законодавством ці кошти мають використовуватися на відновлення природних ресурсів, на ліквідацію різних аварій і так далі. Ми ж кидаємо ці гроші у загальний кошик, вони потім розбігаються і сліду їх не видано, а потім кажемо: «Чому у нас такі великі екологічні проблеми?» Отже, треба врешті-решт зламати цю тенденцію і уже її можна і треба зламати саме в цьому році. Нам потрібен бюджет, який врешті-решт розгорне процес створення цілісної, повно структурної економіки, розгорне процес формування ємного внутрішнього ринку, переважно продукцію національного виробника. Вже давно настала пора мати потужний сектор сільськогосподарського виробництва, багато інших високотехнологічних виробництв.

Скажіть, люди добрі, чому ми за 15 років не можемо випустити свого комбайна, чому ми витрачаємо такі шалені кошти на закупівлю комбайнів за кордоном, а ринок непокритий? І ми з тими старими «Нивами» по 30-40 років ще зараз збираємо зерно, губимо не відомо скільки цього зерна, висипаємо його на поле. Знову ж таки, немає такої політики. Хай село барахтається.

У цьому бюджеті слід врешті решт вирішити проблему села. Хто не знає сьогоднішній проблем села, той не український політик. Тут багато хто бідкається, що село не сіє озимих. А чому воно не сіє? Не тільки тому, що не має грошей, а тому, що така цінова політика, що сьогодні селянин не хоче на наступний рік сіяти, бо знає, що заберуть його за безцінь. Це трагедія для цієї людини, яка має землю, яка має зерно, а не може посіяти. Ми знову ж таки повинні вирішити врешті решт цю проблему цього села.

І духовна сфера. Шановні друзі! До сьогоднішнього дня уряд не фінансує ні розвиток української мови, ні українську книгу. Врешті решт давайте відновимо Україну на українській традиції. Дякую.

ГОЛОВА. Петро Степанович Цибенко від Комітету у справах персіонерів.

14:12:38

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Менше тижня проект бюджету знаходиться у парламенті, і весь цей час навколо нього точаться баталії. Який це бюджет, бюджет розвитку чи бюджет проїдання з натяком на його ніби то надмірну соціальну спрямованість? З огляду на інтереси тих найменш захищених верств населення, проблемами яких опікується комітет, хочу сказати. На жаль, він не є бюджетом розвитку, але він не є і бюджетом проїдання, тобто соціальним бюджетом. Це типово антиветеранський проект бюджету. Знову намагаємося звести кінці з кінцями за рахунок ветеранів.

Які у мене є підстави так стверджувати? А ось які. Вже я сьогодні про це говорив, вже сьогодні Рахункова палата України привертає увагу до того, що існує дефіцит коштів у бюджеті Пенсійного фонду. Вони називають суму - біля 12 мільярдів гривень і застерігають, що до кінця року ця сума може зрости до 15 мільярдів. Але міністр фінансів стверджує, що ця сума менша, але він підтверджує існування дефіциту бюджету Пенсійного фонду. А відтак з’являється небезпека невиплати пенсій. Наступного року, особливо з огляду на півтора відсоткове скорочення відрахувань до Пенсійного фонду та подвійного скорочення відрахувань від обміну валюти, сума дефіциту може досягнути 18 млрд. Ці гроші, принаймні у повному обсязі, у проекті бюджету немає. А вони там мають бути.

Друге. Ще 18 листопада 2004 року Верховна Рада України прийняла, а Президент підписав Закон України про соціальний захист дітей війни. Він мав почати діяти першого січня 2006 року. Але проектом Державного бюджету у цьому законі зупинені три ключові норми – доплата до базової пенсії, 25-відсоткова житлово-комунальна пільга, проїзд у громадському транспорті, після чого закон перетворюється практично у ніщо.

Третє і, може, головне. Представники помаранчевої влади полюбляють похизуватися начебто чесністю, моральністю, народністю нинішньої влади, хоча вже весь світ сміється з рук, які нічого не крали, та корупції, яка буквально роз’їдає саме цю владу. Про яку чесність і моральність може говорити влада, яка відбирає у 80-літнього фронтовика, інваліда війни, учасника бойових дій, рятівника людства від фашизму потом і кров’ю завойовані пільги по житлово-комунальним послугам.

За останні 15 років при владі в Україні були різні пройдисвіти. Але до цього не опускався ніхто. Борг перед цими людьми – це святе. То й…

ГОЛОВА. Дякую. Павло Мовчан від Комітету з питань культури та духовності. І будемо завершувати.

14:16:00

МОВЧАН П.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Українська народна партія, Павло Мовчан.

Я подивувався, що окрім Івана Зайця ніхто сьогодні не обговорював найважливішу проблему – це проблему культури України і розвитку її. Якщо говорити про ті парадоксальні тенденції, які закладені були в попередні десятиріччя, то я вам мушу сказати, що з дитинства пам’ятаю моторошну картину, коли герой казки летить на орлі і змушений його годувати власними частинами тіла, відрізаючи від себе. І мене завжди цей сюжет вражав тим: а що ж залишиться від того героя, якщо він вже прилетить до того місця.

Приблизно так з нашою культурою: добиваємо, доходимо абсолютно до нуля. Якщо в цьому році, шановний Вікторе Михайловичу, було передбачено 111 мільйонів, зусиллями Української народної партії заведені в бюджет, а на виготовлення українського фільму не витрачено ще жодної копійки, на виготовлення української книги з розвитку української мови не витрачено жодної копійки, що ті кошти, які з великими зусиллями і зусиллями Бюджетного комітету, сприяння Людмили Павлівни, нам вдалося туди завести, то я не бачу логіки того, чому я змушений буду голосувати за цей бюджет, якщо ви скоротили і розвиток української мови в наступному році, якщо ті 50 мільйонів, які передбачені, знову не будуть витрачені, тому що ви передбачили постановою внутрішньою такі механізми гальмування фінансування будь-яких програм культурних, що українська культура дійсно буде доведена до кістки. Все це є печальними наслідками того, що так звана прагматика бере гору над патріотизмом і над національною самосвідомістю.

Якщо ми не застосуємо принцип самообмеження, який був властивий для всіх суспільств, коли переходили, як кажуть, на бурячки і гречку, а оті розкошують, і одні абсолютно ні в чому себе не обмежують, і я знаю, що поповнюються автопарки… Чому на бібліотеки сільські, які перетворилися в шалмани, в яких п’ють шмурдяки і добивають українське населення, яке є продуктивним і завжди давало – всі ми в більшості прийшли з села… І що робиться, яка перспектива? Бібліотеки гинуть. Сьогодні якщо ми не передбачимо принципових змін у підходах до культури, ми матимемо тільки одне – суцільний криміналітет.

І тому я буду категорично проти, і Українська народна партія закликає переглянути ці принципи пріоритети у бюджетоформуванні. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, шановні колеги, ми завершили розгляд питання відповідно до статті 39 Бюджетного кодексу України пункт другий. За результатами обговорення Проекту Закону «Про Державний бюджет України» Верховна Рада України може прийняти мотивоване рішення про його відхилення в разі невідповідності цьому кодексу та основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та пропозиціям Верховної Ради до них, прийнятим згідно з частиною шостою статті 33 цього кодексу.

Тобто, шановні колеги, якщо ми не приймаємо рішення про відхилення, автоматично проект бюджету на 2006 рік переходить до комітету, який повинен його опрацьовувати. Шановні колеги, це все відповідає Регламенту. Я просив би вас. З процедури … але, шановні колеги, є проект постанови, внесений народними депутатами Симоненком, Пономаренко про відхилення … та ні, це не постанова, яка не має сили, ми її не повинні голосувати, постанову. Ми провели консультації з бюджетним комітетом. Ми так поступали і ми … Ні, ні, шановні колеги, ми не повинні голосувати за прийняття бюджету.

Верховна Рада після представлення бюджету, якщо вона не приймає рішення про відхилення, це означає, що автоматично він переходить у відання Верховної Ради України. Це все відповідає закону і логіці. Ми …. А голосувати про прийняття ми не будем його.

Тому, шановні колеги, якщо у вас немає заперечень, я можу поставити на голосування пропозицію про відхилення Проекту Закону України «Про Державний бюджет».

Будь ласка, запишіться 3 хвилини з мотивів голосування. Запишіться. Три хвилини. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Володимир Йосипович Матвєєв, фракція комуністів. Будь ласка, мікрофон.

14:21:06

МАТВЄЄВ В.Й.

Прошу передать фракции коммунистов, Лещенко.

ГОЛОВА. Володимир Лещенко, будь ласка. Запросіть народних депутатів до сесійної зали.

14:21:17

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці. Як показало обговорення представленого проекту бюджету на 2006 рік, він не відповідає потребам суспільства: дуже багато зауважень і таке інше. Тому його необхідно відхилити. Тим більше, що представив його уряд, який відправлено у відставку. Завтра чи післязавтра, чи коли прийде новий уряд і почне знову давати нам новий проект бюджету.

Тому я пропоную проголосувати за відхилення. Але у зв’язку з тим, Володимире Михайловичу, що зараз у залі немає народних депутатів, то голосування перенести на завтра. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії.

14:22:05

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, фракция Народной партии Литвина.

Уважаемые коллеги, я хочу обратить ваше внимание, что мы весь созыв, принимая бюджет, постоянно говорим, нам показывают документ, и мы в цейтноте, не имея времени, не можем его рассмотреть и соответствующим образом отработать. Мы как депутаты, мы как комитеты и все, все остальное.

Поэтому, исходя из этой логики, считаю, что будет правильно, если мы сейчас с вами примем этот бюджет в работу для того, чтобы до первого октября рассмотреть в комитетах и дать свои предложения, ибо, если мы этого не сделаем, то, независимо от этого Кабмина или от следующего, или от нового, мы получим документ, который не будем в состоянии просто прочитать. А тот, кто хочет работать, тот вычитает документ и даст свои предложения.

Хотя я хотел бы обратиться в данном случае к Кабмину и напомнить, что принятие текущего бюджета будет связано в первую очередь с тем, как мы выполним бюджет нынешнего года, в том числе и по субвенциям местным бюджетам. Спасибо.

ГОЛОВА. Олег Білорус, фракція блоку Юлії Тимошенко.

14:23:05

БІЛОРУС О.Г.

Олег Білорус, прошу передати слово народному депутату Кирильчуку Євгену Івановичу.

ГОЛОВА. Євген Кирильчук, мікрофон, будь ласка.

14:23:20

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Я погоджуюся з більшістю виступаючих сьогодні. І ті зауваження, які є, можливо, навіть і суттєві, але треба приступати до їх усунення, а не створювати ситуацію, що тим краще буде, чим буде гірше.

Через те я підтримую, щоб поставити постанову сьогодні, про відхилення зараз проголосувати, щоб заспокоїти тих, хто дуже цього хоче, і приступити з завтрашнього дня бюджетному комітету до роботи.

ГОЛОВА. Іван Заєць, будь ласка, мікрофон. Ще є хвилина у нас.

14:24:03

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати! Я думаю, що ми вже повинні врешті-решт виявити відповідальність. І не перекладати цю справу на плечі Кабінету Міністрів.

У нас достатньо потужний потенціал у Верховній Раді, у комітеті бюджетному з тим, щоб справді, виробити нормальний бюджет на наступний рік.

Якщо ж ми цього не зробимо, то це означає, що ми розриваємо конституційні терміни розгляду цього документу. І ми просто дестабілізуємо ситуацію на зиму, на наступний рік. Я думаю, давайте не гратися у політиканство. Якщо ми хочемо і маємо ресурс у Верховній Раді покращити цей законопроект, то ми повинні це зробити. Бо я чудово розумію політику, і ви чудово розумієте, що я це розумію.

Тому давайте не гратися, а приймемо до розгляду цей документ. Попрацюємо у фракціях, попрацюємо у комітетах і покращимо його. Не ждіть, що хтось за вас це зробить. Вас люди обирали для того, щоб був документ добрим. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, прошу уваги. Я хотів би сказати, що люди обирали нас. І ми несемо всі спільну відповідальність. Якщо бути об’єктивним, то такий бюджет Україні не потрібний. Давайте відверто дивитися і називати речі своїми іменами.

(Шум у залі)

Спокійно, будь ласка.

Але ми повинні виходити з реальної ситуації, що навіть якщо ми затвердимо уряд, і це треба нам зробити, ми тоді кращий бюджет не отримаємо. Навпаки, тоді буде, я переконаний, що треба давати те, чого… що потрібно робити, не напружуючись.

Тому, шановні колеги, нам потрібно що зробити? Зараз організувати серйозну роботу у комітеті і подивитися, насамперед, принципово на відповідність бюджету, який запропонований, Бюджетній резолюції, яку ми приймали.

Я хотів би нагадати, що бюджетний рік починається з 1 січня, а не з 1 грудня, якщо деякі параметри віднесені на 1 грудня. І зробити такий бюджет, який потрібний країні, але водночас нам треба подивитися на джерелами реалізації цього бюджету.

Щоб не вийшло так, що ми попрацюємо, відправимо в Уряд, а Уряд нам поверне бюджет у первісному варіанті. Тому сьогодні треба працювати Парламенту. Але відповідно до бюджетного кодексу, я ставлю на голосування зараз проект Постанови Верховної Ради України номер 8000/п про відхилення проекту Закону України про державний бюджет України на 2006 рік. Автори Петро Симоненко і Георгій Пономаренко.

Так, будь ласка, голосується проект постанови.

14:27:04

За-74

Рішення не прийнято.

Ну, я можу зразу сказати: це дві Фракції, які підтримали. Фракція комуністів і Фракція соціал-демократичної партії України (об’єднаної). А якщо, будь ласка, на табло дайте, зараз подивимося.

Будь ласка, на табло. Фракція комуністів – 52, «Регіони України», «Наша Україна», Народна партія, Блок Тимошенко, СПУ, Українська народна партія, «Вперед, Україна!» - нулі, СДПУ (о) – 20, «Єдина Україна», «Реформи і порядок», Партія промисловців і підприємців, Народний рух України, НДП «Трудова Україна» - нулі, позафракційні – 2.

Таким чином, шановні колеги, залишається організувати роботу над бюджетом. Просив би Бюджетний комітет активно провести відповідну роботу.

Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу в пленарному режимі о 10 годині. О 15 годині розпочнуться парламентські слухання з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні. З 16 години - робота в комітетах, фракціях і групах.

Дякую за роботу.