ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

21 грудня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:02:04

Зареєструвалося -399

Зареєструвалися у сесійній залі 399 народних депутатів. Ранкове засіданні Верховної Ради України оголошує відкритим.

Шановні народні депутати! Оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України про статус народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України на підставі протоколу засідання депутатської групи „Довіра народу” від 20 грудня 2005 року інформую про перейменування депутатської групи „Довіра народу” у депутатську групу „Відродження” у Верховній Раді України. Склад депутатської групи – 16 народних депутатів. Уповноваженими представниками групи обрано Кіссе Антона Івановича (керівник групи), Поровського Миколу Івановича, Коновалюка Валерія Ілліча, Гаврилюка Василя Васильовича, Франчука Анатолія Романовича.

Інформація про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 20 грудня 2005 року. Розглянуто 24 питання порядку денного. За результатами розгляду: прийнято шість законів, в тому числі Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, та сім постанов, п'ять законопроектів прийнято за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, три законопроекти та три проекти постанов відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 45 хвилин для виступів представників фракцій і груп з виголошенням заяв, запитів, повідомлень, інформації. Прошу представників фракцій подати заяви на виступ. А тим часом оголошу депутатські запити, що надійшли. Але перед депутатськими запитами ще надійшли оголошення.

Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України„ та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Тимошенка Віктора Анатолійовича зі складу депутатської фракції Народної партії.

Надійшли запити від народних депутатів України:

Юрія СОЛОМАТІНА та Ігоря ШУРМИ до Президента України з приводу ненадання інформації і відповіді на звернення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань встановлення факту незаконного втручання громадянина Російської Федерації зі статусом біженця у Великобританії Березовського у фінансування виборчої кампанії кандидата в Президенти України. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:05:38

За-115

Запит не підтримано.

Володимира ВОЮША до Президента України щодо порушення конституційних прав громадян у Цюрупинському районі Херсонської області. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:06:08

За-128

Запит не підтримано.

Катерини САМОЙЛИК до Президента України, Генерального прокурора стосовно прийняття Міністерством оборони рішення щодо продажу стадіону Військово-Морських Сил Збройних Сил України у місті Севастополі. Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:06:40

За-138

Запит не підтримано.

Людмили КИРИЧЕНКО до Голови Верховної Ради щодо нелегітимності рішень Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Верховної Ради України, прийнятих на засіданні 6 липня 2005 року, про надання згоди на призначення громадянина Корніча начальником Головного Управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ та про погодження змін в організаційно-штатній структурі Головного Управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ.

Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра щодо фінансування робіт по газифікації селища Побузьке Голованівського району Кіровоградської області.

Групи депутатів (РУДКОВСЬКИЙ, КАДЕНЮК, КЛИМЕНКО) до Прем’єр-міністра щодо негативної ситуації, що склалась навколо митного оформлення документації і програмного забезпечення військового призначення українського виробництва.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на газифікацію селища Глезне Любарського району Житомирської області.

Антона КІССЕ до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на будівництво газопроводу-відводу селища Тарутине – місто Арциз.

Зареми КАТУШЕВОЇ до Прем’єр-міністра щодо забезпечення здорового довкілля та екологічної рівноваги на території, пов’язаній з використанням озера Красне і Каркінітської затоки Чорного моря. Вадима ГУРОВА до Прем’єр-міністра щодо ситуації в колективі Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд. Миколи ЯНКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра з приводу можливого погіршення ситуації в хімічній промисловості України.

Олександра МАСЕНКА до Прем’єр-міністра щодо фінансування робіт по спорудженню підводного газопроводу до села Полуніївка Оржицького району Полтавської області.

Володимира ЦИБУЛЬКА до Прем’єр-міністра щодо впливу Держкомтелерадіо напередодні виборів на електронні та друковані засоби масової інформації.

Володимира ЄЩЕНКА до Прем’єр-міністра щодо підключення будинку культури села Худяки Черкаського району до газової мережі. Георгія МАНЧУЛЕКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів для ліквідації наслідків стихії, щодо сталася у травні, серпні 2005 року на території Кіцманського виборчого округу :№203 Чернівецької області. Олександра АБДУЛЛІНА до Прем’єр-міністра щодо ситуації, що склалася на гірничих підприємствах, у зв’язку з некоректним розглядом питання щодо встановлення розміру податків за користування надрами. Олександра ГОЛУБА до Прем’єр-міністра стосовно невиконання рішення суду судовими виконавцями Державної виконавчої служби. Кирила ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на газифікацію сіл Уманського району Черкаської області.

Володимира СТУПАКА до Прем’єр-міністра стосовно забезпечення місцевих бюджетів Чернігівської області асигнуваннями на виплату заробітної плати працівників бюджетної сфери та оплату енергоносіїв.

Групи депутатів (БРОННІКОВ, БОГАТИРЬОВА, ЛОБОДА) до Прем’єр-міністра з приводу ігнорування депутатського звернення стосовно збереження системи управління спеціалізованим медичним забезпеченням працівників атомних електростанцій.

Володимира СІВКОВИЧА до Прем’єр-міністра з приводу зриву виконання Постанови Кабінету Міністрів від
3 серпня 2005 року щодо газифікації сіл Богуславського, Рокитнянського та Кагарлицького районів Київської області.

Володимира МАЗУРЕНКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо порушення законодавства працівниками Черкаської обласної державної адміністрації при проведенні розрахунків з закритим акціонерним товариством „Рось” за виконані будівельно-монтажні та ремонтні роботи.

Олександра ЦАРЕНКА до Прем’єр-міністра щодо газифікації села Петровське Вільнянського району Запорізької області.

Валерія БОРЗОВА до Прем’єр-міністра з приводу несвоєчасної виплати пенсій пенсіонерам Міністерства внутрішніх справ та Міністерства оборони в Донецькій області.

Івана БАСТРИГИ до Прем’єр-міністра щодо заходів спрямованих на підвищення рівня пенсійного забезпечення.

групи депутатів (ВАСИЛЬЄВ, КРУГЛОВ, ЛЕЛЮК) до Прем’єр-міністра з приводу зростання цін на хліб внаслідок непрофесійних дій нинішньої влади.

Миколи КАТЕРИНЧУКА до Прем’єр-міністра щодо закупівлі за державні кошти витратних матеріалів для Запорізької обласної клінічної лікарні.

Володимира ПАКА до Прем’єр-міністра з приводу перевищення службових повноважень керівником апарату Обухівської районної державної адміністрації Київської області.

Катерини САМОЙЛИК до Прем’єр-міністра щодо встановлення права власності держави на майновий комплекс Дитячий центр “Молода гвардія” в місті Одеса.

Володимира ЄЩЕНКА до Прем’єр-міністра щодо газифікації села Громи Уманського району Черкаської області.

Василя НАДРАГИ до Прем’єр-міністра щодо реконструкції водоводу в місті Луганську.

Володимира ЗАЙЦЯ до Прем’єр-міністра, Міністра охорони навколишнього природного середовища з приводу критичної ситуації, що склалась при експлуатації полігону твердих побутових відходів в Коростишівському районі Житомирської області.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Прем’єр-міністра щодо фінансування робіт з ліквідації наслідків паводків 2000 – 2005 років та надання допомоги мешканцям села Розтоки Путивльського району Чернівецької області.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Голови Фонду Держмайна щодо проблем функціонування рибної галузі та порушень законодавства відкритим акціонерним товариством “Херсонрибгосп”.

Миколи НОЩЕНКА до Прем’єр-міністра з приводу формального розгляду депутатського звернення стосовно використання майна військової частини у місті Глухів Сумської області.

Юрія КАРМАЗІНА до Прем’єр-міністра щодо забезпечення реалізації права на соціально-економічний захист сімей військовослужбовців київського гарнізону шляхом одержання державного житла, у зв’язку з виселенням з гуртожитків, статус яких у відповідності до розпорядження Київської міської державної адміністрації змінено на житлові будинки.

Валентина ЛАНДИКА до Прем’єр-міністра щодо недопущення скасування діючого Господарського кодексу.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра з приводу невиконання вимог закону про відновлення пільг ветеранам війни на безкоштовне забезпечення імунобіологічниими та медичними засобами, безплатний проїзд на маршрутах міжобласного сполучення та пільгові кредити для будівництва житла.

Марії МАРКУШ до Прем’єр-міністра щодо створення спеціальної урядової комісії та виділення коштів для обстеження зсувонебезпечних ділянок в районі вироблених штолень Солотвинського солерудника Закарпатської області.

Олега ЗАРУБІНСЬКОГО та Вадима ГУРОВА до Прем’єр-міністра щодо надання додаткового роз’яснення стосовно інформації наведеної головою Фонду Держмайна під час виступу у Верховної Ради 20 жовтня 2005 року.

Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Кабінету Міністрів щодо фінансування утримання сільських центрів соціальних служб для молоді.

Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра стосовно створення нормальних умов проживання мешканцям будинків по вулиці Луначарського в Кіровограді.

Володимира АНІЩУКА до Генерального прокурора з приводу відсутності інформації щодо реєстрації і судового провадження кримінальної справи.

Олексія БАБУРІНА та Ігоря АЛЕКСЄЄВА до Генерального прокурора, голови Секретаріату Президента України, керівника Державного управління справами стосовно незаконних угод щодо майна санаторію “Форос” у селищі Форос Автономної Республіки Крим.

Лариси УСАЧЕНКО до Генерального прокурора щодо законності звільнення з посади директора Національного музею у місті Львові та розшуку зниклих стародруків.

Юрія СОЛОМАТІНА до Генерального прокурора з приводу ігнорування органами прокуратури порушень законності з боку Державіаслужби у взаємовідносинах з авіакомпанією “Аеросвіт”.

Володимира МАТВЄЄВА до Генерального прокурора з приводу порушення прав та законних інтересів іноземних інвесторів, перешкоджання посадовими особами правоохоронних органів Донецької області розслідування фактів шахрайства та незаконної господарської діяльності.

Євгена ФІЛІНДАША до Генерального прокурора, Київського міського голови щодо забезпечення додержання законності Печерською районною державною адміністрацією міста Києва.

Василя ОНОПЕНКА до Генерального прокурора з приводу порушення співробітниками Міністерства економіки норм законодавства.

Геннадія РУДЕНКА до Генеральної прокуратури, Міністерства охорони навколишнього природного середовища щодо законності передачі в оренду водоймища “Кар’єр №1” у селі Шилівка Зінківського району Полтавської області.

 Андрія ШКІЛЯ до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо порушень при розслідуванні справи по факту захоплення кіно-комплексу “Кіно арт-хауз “Одеса”.

 Віктора МИРОНЕНКА до Генерального прокурора з приводу неналежного розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом перевищення службових повноважень і підробки документів посадовими особами Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району міста Києва.

 Володимира ДЕМЬОХІНА до Генерального прокурора, Голови Верховного Суду, Прем’єр-міністра, Міністра транспорту та зв’язку щодо законності призначення на посаду начальника Державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт”.

Юлія ІОФФЕ до Генерального прокурора, Міністра охорони здоров’я з приводу порушення вимог законодавства щодо охорони здоров’я та праці на відкритому акціонерному товаристві „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” міста Комсомольськ.

 Леоніда ГРАЧА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Міністра оборони стосовно незаконного оформлення права державної власності на об’єкти, які належать до комплексу Будинку офіцерів міста Сімферополь.

Нестора ШУФРИЧА до Генерального прокурора, Голови Волинської обласної державної адміністрації стосовно порушення законодавства та державних стандартів забудови в містах Волинської області.

Володимира ВОЮША до Генерального прокурора з приводу порушення Закону “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” посадовими особами Цюрупинської районної ради Херсонської області.

Ігоря ШУРМИ до Генерального прокурора щодо злочинної діяльності окремих працівників податкової міліції державної податкової інспекції Печерського району у місті Києві та заступника прокурора району Ярошенка.

Лілії ГРИГОРОВИЧ до Генерального прокурора стосовно перевищення влади та службових повноважень за ознаками злочину службовими особами Сєвєродонецької міської ради.

 Георгія БУЙКА до Генерального прокурора щодо порушення законів деякими працівниками Волинської прокуратури.

 Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Генерального прокурора, Голови Верховного Суду щодо об’єктивності розгляду правоохоронними та судовими органами Херсонщини карної справи про вбивство неповнолітньої.

Валерія КЕЛЕСТИНА до Генерального прокурора з приводу зволікання прокуратурою Жидачівського району Львівської області розслідування кримінальної справи стосовно директора Державного агропромислового підприємства “Домінант” відкритого акціонерного товариства “Ходорівський м’ясокомбінат”.

Анатолія ПИСАРЕНКА до Генерального прокурора, Міністра оборони з приводу реорганізації Сакського Центрального військового клінічного санаторію імені Пирогова міністерства та звільнення працівників.

 Георгія ПОДОБЄДОВА до Генерального прокурора, Голови Вінницької обласної державної адміністрації з приводу зняття громадянки з квартирного обліку і виключення зі списку осіб, які користуються правом на отримання житла.

Юрія ДІДЕНКА до Генерального прокурора, Міністра охорони навколишнього природного середовища стосовно зловживань при передачі в довгострокове користування лісових угідь державному лісового фонду та включення до даних угідь заказника загальнодержавного значення “Рачинська дача” Миколаївської області товариству “Мисливців та рибалок Вознесенська”.

 Михайла ВОЛИНЦЯ до Генерального прокурора з приводу незадоволення відповіддю на депутатський запит стосовно незаконного втручання СБУ в діяльність профспілки державного підприємства “Київський авіаційний завод “Авіант”.

 Євгена КИРИЛЬЧУКА до Генерального прокурора стосовно ситуації, що склалася внаслідок недбалого використання земельного та водного фонду відкритим акціонерним товариством “Криничанський Рибгосп” на території села Світлогірське Криничанського району Дніпропетровської області.

 Володимира ШЕПЕТІНА до Генерального прокурора щодо факту незаконного утримання приватним підприємцем приміщення Харківського державного університету мистецтв імені Котляревського.

 Юлія ІОФФЕ до Генерального прокурора, Голови Фонду Держмайна щодо заборгованості по заробітній платі за 2002-2005 роки працівникам товариства „Знам’янська цукрова компанія” Кіровоградської області та загрози доведення підприємства до банкрутства.

 Нестора ШУФРИЧА до Генерального прокурора, Голови Луганської обласної державної адміністрації щодо протиправних рішень виконкому Сєвєродонецької міської ради.

 Григорія КАЛЕТНІКА до Генерального прокурора щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб “Акціонерної компанії “Вінницяобленерго” та Вінницької обласної державної адміністрації в зв’язку із фальсифікацією податкової звітності.

Володимира БРОННІКОВА до Голови Секретаріату Президента України, Міністра праці та соціальної політики стосовно політичного переслідування громадян та грубого порушення законодавства про працю Кам’янсько-Дніпровською райдержадміністрацією.

групи депутатів (ВЕРНИБУДОВ, ПАНАСОВСЬКИЙ, СУХИЙ) до Секретаря РНБО стосовно інформації про зустріч Президента Віктора Ющенка з головою Центрального розвідувального управління США. Теми зустрічі та можливої загрози національній безпеці України.

Юрія КАРМАЗІНА до Секретаря РНБ і оборони, Голови СБУ, Генерального прокурора, Голови Державної податкової адміністрації щодо перевірки повідомлень при систематичні зловживання своїми службовим становищем з боку прокуратури Дарницького району міста Києва та начальника відділу податкової міліції державної податкової інспекції у Дарницькому районі. 

Ігоря ШУРМИ до Керівника Державного управління справами, Київського міського голови стосовно порушення прав територіальної громади Шевченківського району міста Києва у зв’язку з будівництвом висотного будинку по вулиці Хмельницького. 

Олександра МАСЕНКА до Міністра транспорту та зв’язку щодо ситуації, що склалася в Оржицькому районному вузлі поштового зв’язку в результаті проведення реорганізації. 

Івана МИГОВИЧА до Міністра оборони з приводу комерціалізації Мукачівського гарнізонного Будинку офіцерів під ширмою передачі його у власність громадській організації. 

Лариси УСАЧЕНКО до Міністра транспорту та зв’язку, Голови державної служби автомобільних доріг щодо будівництва автомобільної дороги у селі Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області.

Івана ГАВРИЛЮКА до Міністра юстиції, Голови державної митної служби з приводу невиконання постанови суду по справі про поновлення Юрія Подільчака на посаді начальника Рава Руської митниці.

Павла МАТВІЄНКА до Міністра фінансів щодо виділення коштів на завершення будівництва школи в селі Равське Жовківського району Львівської області. 

Олександра ГОЛУБА до Міністра оборони щодо сприяння у встановлення статусу учасника бойових дій окремо взятим категоріям громадян.

Володимира СТУПАКА до Міністра з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністра з питань екології та охорони навколишнього природного середовища щодо загрози екологічній безпеці північних районів Чернігівської області. 

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Міністра оборони щодо несумлінного розслідування спеціальною комісією Міністерства факту убивства танковим снарядом військовослужбовців у навчальному центрі “Десна” і намагання командування уникнути відповідальності за злочинну недбалість. 

Єфима ФІКСА до Міністра освіти і науки, Голови Чернігівської обласної державної адміністрації щодо заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам навчальних закладів міста Ніжина. 

Олександра ЦАРЕНКА до Міністра юстиції з приводу невиконання рішення суду державною виконавчою службою Шевченківського районного управління юстиції міста Запоріжжя. 

Валерія БОРЗОВА до Міністра транспорту та зв’язку щодо встановлення додаткових зупинок потягів у селищі Кострижівка та селі Веренчанка Заставнівського району Чернівецької області.

Тетяни БАХТЄЄВОЇ до Міністра праці та соціальної політики щодо внесення змін до статті 57 Закону “Про державний бюджет на 2006 рік”.

Володимира ШЕПЕТІНА до Міністра юстиції щодо тяганини при виконанні судового рішення.

Миколи КОМАРА до Міністра освіти і науки щодо включення Костянтинівського району Донецької області до Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2006 рік.

Олександра ТКАЛЕНКА до Міністра юстиції щодо порушення Конституційного права громадянки на судовий захист та відшкодування моральної шкоди згідно рішення суду.

Анатолія ПИСАРЕНКА до Міністра юстиції щодо невиконання рішення суду державною виконавчою службою Кодимського районного управління юстиції Одеської області.

Сергія ПОДОБЄДОВА до Міністра транспорту та зв’язку, Голови Хмельницької обласної державної адміністрації щодо забезпечення транспортного сполучення віддалених сіл з районними та обласним центрами.

Віктора АНТЕМЮКА до Міністра транспорту та зв’язку з приводу порушення терміну розгляду депутатського запиту стосовно налагодження міжміського зв'язку з Придністров'ям.

Олега ТЯГНИБОКА до Міністра освіти і науки, Голови Львівської обласної державної адміністрації щодо забезпечення відділу освіти Бродівської районної державної адміністрації автобусами згідно державної програми “Шкільний автобус”.

групи депутатів (ТАРАН, КОРЖ, САС) до Міністра транспорту та зв’язку щодо неналежного реагування на депутатський запит стосовно врегулювання правового статуту Київського коледжу зв’язку.

Єфима ФІКСА до Міністра освіти та науки, Голови Київської обласної державної адміністрації щодо рівня матеріально-технічного забезпечення Фастівської загальноосвітньої школи № 10.

 Миколи КОМАРА до Міністра охорони здоров’я щодо закупівлі медичного обладнання для Дружківської міської лікарні №1 Донецької області.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Голови Київської обласної державної адміністрації, першого заступника Білоцерківського міського голови щодо погашення заборгованості із заробітної плати та подальшого фінансування діяльності Білоцерківського будинку органної та камерної музики.

 Володимира ЦИБУЛЬКА до виконуючого обов’язки Голови Львівської міської ради щодо незадовільної роботи Львівського комунального підприємства та відділів житлово-комунального господарства районних адміністрацій.

 Михайла РОДІОНОВА до Голови Київської міської державної адміністрації з приводу забудови скверу по вулиці Правди будівельною організацією “Алекс-Буд”.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Голови Житомирської обласної держаної адміністрації щодо фінансування газифікації вулиці Пархоменка в селищі Великі Коровинці Чуднівського району Житомирської області.

Геннадія РУДЕНКА до Голови Апеляційного суду Полтавської області щодо порушень допущених Октябрським районним судом міста Полтави під час розгляду позову громадянина Плужника до Міністерства внутрішніх справ та його управління в Полтавській області.

Кирила ПОЛІЩУКА до Голови пенсійного фонду щодо правильності нарахування пенсії учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС мешканцю міста Яготин.

Лариси ПОЛЯКОВОЇ та Віктора МУСІЯКИ до Голови Вищого адміністративного суду з приводу затримки передачі до Верховного Суду справи стосовно приватизації відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”.

Володимира МАЗУРЕНКА до Голови Одеської обласної державної адміністрації щодо ліквідації екологічної небезпеки через підтоплення території села Мирне Біляївського району.

Групи депутатів (ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ, БАЙСАРОВ, СКУДАР) до Голови Центральної виборчої комісії щодо забезпечення об’єктивності і незалежності діяльності ЦВК.

 Олександра ГРАНОВСЬКОГО до Голови Чернігівської обласної державної адміністрації щодо переведення від житлових будинків в місті Чернігові Громадського центру взаємодопомоги для людей хворих на СНІД .

 Володимира ЗАЙЦЯ до Голови Фонду Держмайна, Генерального прокурора щодо незаконного виселення та позбавлення права на житло мешканців гуртожитку відкритого акціонерного товариства „Чернівецький цукровий завод”.

 Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до президента Національної академії наук щодо ходу виконання доручення Кабінету Міністрів стосовно проведення наукових досліджень на території колишнього Межигірського монастиря та розроблення програми проведення археологічних робіт в урочищі Межигір’я з метою надання йому статусу Національного заповідника.

 Лева БІРЮКА до Центральної виборчої комісії щодо недопущення порушення Конституції та Закону “Про вибори народних депутатів” політичною партією “Регіони України” та її лідером Віктором Януковичем.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Голови Київської обласної державної адміністрації, першого заступника Білоцерківського міського голови щодо впорядкування дорожнього руху на небезпечному перехресті в місті Біла Церква.

 Миколи КАТЕРИНЧУКА до прокурора Вінницької області щодо можливих зловживань під час оформлення права власності на землю вчителями Жданівської школи Хмільницького району.

Віктора АНТЕМЮКА до виконуючого обов’язки Вінницького міського голови щодо недопущення будівництва на вулиці будівництва на вулиці Глеба Успенського виробничих цехів цукеркової фабрики.

Михайла РОДІОНОВА до Голови Київської міської державної адміністрації щодо прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитків на вулиці Кирило-Мефодіївській та Галі Тимофєєвої. 

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Голови Київської міської державної адміністрації щодо квартирного питання вчительки середньої школи №224. 

Івана МИГОВИЧА до Начальника управління Міністерства внутрішніх справ в Закарпатській області з приводу брутальних порушень громадянських прав ромів у селі Волика Добронь Ужгородського району.

Таким чином, шановні народні депутати, виголошено 116 депутатських запитів. По фракціях.

Комуністів- 26, Регіони - 14, Народна партія – 7, «Наша Україна» - 8, БЮТ - 6, СПУ – 5, УНП – 6, СДПУ(о) - 28, Народний Блок – 2, Довіра народу – 1, «Реформи і порядок» - 3, Партія промисловці, підприємці – 2, Народний рух України – 2, позафракційні – 16.

Переходимо до виступів від фракцій і груп. Ігор Шурма.

ІЗ ЗАЛУ. Уважаемые друзья!

ГОЛОВА. Виключіть мікрофон! Ігор Шурма, виступайте, будь ласка. Підготуватися Григорію Бондаренку.

10:29:22

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма.

Депутатська фракція Соціал-демократичної партії України (об`єднаної) заявляє, економічні показники політичних доцільностей, яких досягла команда „оранжистів” за рік свого правління засвідчують: Україна стоїть на порозі глибокого економічного спаду. Додали процесу і нечувані за своєю масштабністю звільнення фахівців. Підрахунок вів сам Президент, з гордістю рапортуючи про 18, а згодом і 20 тисяч звільнених державних службовців.

У свою чергу, фракція заявляє: кількість звільнених є реальним виміром некомпетентності та непрофесіоналізму, які після……опісля з чистої руки глави держави опанували владою.

На разі здобутки особливого помаранчевого правління зафіксовані Держкомстатом. Темпи росту реального ВВП в Україні за даний період впали в 5,6 разів. Навіть Росія, яка минулого року безнадійно відставала від України за темпами росту ВВП, зараз випереджає Україну вдвічі. Показник погіршення сальдо торговельного балансу України у порівнянні з минулим роком перевищує 20 мільярдів гривень.

Окрім того, ми констатуємо: позитивна динаміка у зовнішній торгівлі товарами, досягнута в Україні в 2004 році, сьогодні втрачена повністю. І це є безпосереднім результатом політики війни, яку влада розгорнула з вітчизняними підприємцями, передусім експортерами. Характерний результат обраної політики – значне скорочення експорту в країни Європейського Союзі, які стали ще більш закритими для українських товарів, ніж до великої „помаранчевої” революції.

На фоні проголошеного владою євроінтеграційного курсу такі результати є особливо показовими. Відомо, що Європейський Союз ніколи не надасть статусу країни, економіка якої в розрусі. Слабкі нікому не потрібні.

За умов, що склалися, констатуємо: політика влади повністю протирічить проголошеній європейській інтеграції України. Влада робить все, щоб вступ України до Європейського Союзу став неможливим. Іншого пояснення знущання влади над вітчизняною економікою важко знайти. Істинність намірів чинної заяви української влади в ЄС зрозумілі, звідси і заяви єврочиновників, які прямо перекреслюють євроінтеграційне майбутнє України. Можливо, таким своєрідним, специфічним і є шлях влади до Єдиного економічного простору, де Україна дійсно може себе зреалізувати як держава. Але ми будемо діяти не так. Україна була і стане сильною, самодостатньою державою зі стабільною економікою росту. Це аксіома.

Фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) заявляє: ситуація, що склалася в економіці України, є прямим наслідком фактично самоусунення виконавчої влади від процесу управління державою. Всі дії влади спрямовані виключно на виборчий процес і підпорядковані йому. Оранжеве бажання представників влади заволодіти депутатським мандатом є свідченням невизнання, визнання власної неспроможності боротися з тими процесами, які є сьогодні в економіці. Повальне прагнення міністрів і інших чиновників за будь-яку ціну пересісти до сесійної зали Парламенту є банальною спробою уникнути відповідальності за заподіяну шкоду Україні. Дякую.

ГОЛОВА. Григорій Бондаренко, мікрофон, будь ласка. Фракція Народного блоку.

10:32:35

БОНДАРЕНКО Г.І.

Григорій Бондаренко Блок Володимира Литвина. Шановні колеги, недавно я закликав з цієї трибуни Кабінет Міністрів поновити державну програму „Етанол” і притягти до відповідальності урядовців, що знищили важливий задум держави. На жаль, мене не почули, то ж змушений повернутися до проблеми. Нагадаю, ідеться про використання ет….вого спирту, як пального. Світ займається цим уже три десятиліття. І не просто займається, в Бразилії працює 40% легкових автомобілів з біо-двигунами. На другому місті в цій справі США. Третій світовий виробник бензидомішок – Китай. Нинішній американський президент проголошує: „Енергетична незалежність США має базуватися на власних, відновлених енергоносіях, у першу чергу, на етанолі”. Так діє держава – світовий лідер. А що ж в Україні? Як ми захищаємо енергетичну незалежність у цьому напрямку?

Як уже говорилося, програму „Етанол” прийняту 2000 року, завалили. А спиртозаводи, що мали об’єднатися для цієї мети і утворити спецпідприємство частково розграбували, решту дограбовують. Аналогічна ситуація з потужностями, що поза програмою, які вже виготовляють біо-домішки. В Україні 8 спиртозаводів, на яких організоване таке виробництво. Вони хоч сьогодні можуть випускати 60 тисяч тон продукції на рік. А здатні випускати280 тисяч тон. Фактично ж, нічого не виробляють.

Пояснюють це тим, що сумішевими бензинами не цікавляться ні нафтопереробні заводи, ні автомобілісти. Але ж Євросоюз розв’язав цю проблему просто. Зобов’язав, щоб біопаливо становило в загальному обсягу використання бензинів спочатку два відсотки, а згодом – майже шість. Чому ми не можемо так зробити? Щодо НПЗ, то їх треба зацікавити. США постійно знижують податок на бензин з етанолом.

На завершення хочу сказати про таке. Запровадження біопалива не вимагає на нинішньому етапі жодних витрат з бюджету. Навпаки, при повній нагрузці і потужності восьми спиртзаводів в бюджет може поступити більше мільярда грошей в рік. Далі. Не потрібна ні реконструкція, ні .................. автомобільних двигунів.

Що заважає діяти уряду? Важко зрозуміти. Якщо йдеться про тиху антидержавну сапу, то пора вибивати її із рук. Прошу вважати мій виступ депутатським запитом Прем'єр-міністру України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Павло Сулковський, мікрофон, будь ласка. „Регіони України”. Підготуватися Михайлу Сятині.

10:35:42

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Заява фракції і Партії регіонів, „Регіони України” про політичні репресії влади проти ректора Національної академії державної податкової служби України Петра Мельника.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні громадяни України. Вже протягом 10 місяців голова ДПА України Олександр Кіреєв чинить безпрецедентну наругу не тільки над здоровим глуздом, а і над усіма нормами моралі та чинного законодавства. Інакше, як політичним переслідуванням, його протиправні дії назвати не можна.

Насамперед це стосується репресій проти ректора Національної академії державної податкової служби України Петра Мельника. Петро Мельник 14 років очолює цей навчальний заклад в Ірпені. За ці роки під його керівництвом пересічний технікум виріс у Національну академію і став одним із найкращих вузів України.

За вказівками призначеного нинішньою владою голови ДПА Олександра Киреєва діяльність ректора академії Петра Мельника неодноразово перевіряли Генеральна прокуратура, МВС, СБУ, Контрольно-ревізійне управління тощо. Але порушень закону з боку Петра Мельника виявлено не було. Про це свідчать відповіді, отримані від цих структур.

Відстоюючи свої права і справедливість, Петро Мельник виграв за позовами на захист своїх прав і проти незаконних дій Голови ДПА 7 судових процесів у судах різних інстанцій. Справа дійшла до того, що Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції примусив Голову ДПА виконати постанову Печерського райсуду Києва про поновлення Петра Мельника на посаді ректора академії.

Однак вже наступного дня після наказу про поновлення Голови ДПА, Голова ДПА Олександр Кірєєв 16 грудня утретє видає наказ про звільнення Петра Мельника. І знову з притягнутими за вуха мотивуваннями. Цього разу начебто за порушення статуту академії, які буцімто виявились у використанні коштів на підготовку фахівців у 2004 році за спеціальністю оподаткування.

Крім того останній наказ Голови ДПА від 16 грудня про звільнення Петра Мельника з роботи є грубим порушенням закону „Про вибори народних депутатів України”, а саме частини 2 статті 73, яка забороняє звільнення з роботи кандидата в народні депутати, бо саме 16 грудня у Центральній виборчій комісії зареєстрований виборчий список партії Регіонів, до якого включений кандидат у народні депутати Петро Мельник.

Фракція партії регіонів „Регіони України” вимагає від Президента України негайної відставки Олександра Кірєєва з посади Голови ДПА України за численні порушення чинного законодавства і закликає владу припинити практику політичних репресій.

Володимире Михайловичу, я прошу зареєстрована постанова за номером 8628, поставити її на голосування і прийняти рішення по даній постанові. Дякую.

ГОЛОВА. Коли розгляне комітет в установленому порядку. Верховна Рада не пожежна ж команда. Внесли сьогодні і сьогодні розглядає. Давайте, хай пройде процедуру. Процедуру, будь ласка.

Михайло Сятиня, фракція Народної партії. Мікрофон, будь ласка. Підготуватись Олегу Білорусу.

10:39:02

СЯТИНЯ М.Л.

Михайло Сятиня, 74-ий, Закарпаття, фракція Народної партії, Народний блок Литвина.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, вчора на прес-конференції Президент України, коментуючи звільнення з роботи більше 18 тисяч керівників і службовців зауважив наступне. Ви оплакуєте цю цифру, я її не оплакую, кілька тисяч, сказав він, не межа, оскільки ми маємо кількасот тисяч держслужбовців. Заява вражає особливо на тлі трагічної події, яка нещодавно сколихнула село …. Головецького району Закарпатської області.

9 грудня тут поховали директора школи Іллю Михайловича Волошина. Педагог з багаторічним стажем звів рахунки з життям. Причина є типовою для пост революційної України. Директор голосував на минулих президентських виборах не за того кандидата. … тривало багато місяців і закінчилось тим, що людину тепер оплакує родина, оплакують учні колишні і теперішні. Та і не дивно, смерть однієї людини – трагедія, кількох – уже статистика, а у ладних кабінетах за звичай читають статистику. Інакше, чим пояснити дії глави Закарпатської обласної державної адміністрації пана Гаваші, який нещодавно попередив ще 3 директорів шкіл про погані наслідки, якщо ті не вийдуть з Народної Партії. Цим керівникам прозоро натякнули про те, що у них можуть знайти наркотики, а з їхніми дітьми трапляться неприємності.

Шановні колеги, до мене і до моїх колег по фракції надходить велика кількість звернень від громадян, які потерпають від переслідувань за політичними мотивами. Як правило, це люди, які не мали відношення до організації виборчого процесу, не використовували службового положення, але мали і мають власні переконання. За них поплатилися робочим місцем: Головний лікар Мукачівської обласної дитячої лікарні Юрій Кохан, директор Картинної галереї Оксана Мазер, директор замку „Паланок”, заслужений діяч культури Василь Цигак, начальник Мукачівського відділу поштового зв’язку Михайло Петричко і інші.

Шановні народні депутати! Нове керівництво Закарпатської „Укрпошти” сьогодні грубо і цинічно порушує закон України, блокуючи розповсюдження доставку до передплатників центральних і обласних видань, зокрема, газети „Сільський час”, „Народна”, „РІО” та „Трибуна”. І це при тому, що сьогоднішня влада постійно говорить про невикористання адмінресурс у виборчій кампанії.

Фракція Народної Партія стурбована фактами переслідувань людей за політичними мотивами, використання владних повноважень на місцях в вузькопартійних інтересах. Дякую.

ГОЛОВА. Олег Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко, мікрофон будь ласка, підготуватись Віталію Майко.

10:42:15

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Сьогодні останній тиждень сесійний 2005 року і, очевидно, є необхідність задуматись над тим, що нас чекає в 2006 році.

Кажуть на найвищому рівні в Україні, що перспективи добрі. Але є цілий ряд серйозних і важливих питань. Коли говорять, що економіка України заспокоїлась, у мене це викликає тривогу. Про який спокій можна говорити, коли і після ста днів діяльності нового уряду темпи економічного зростання спадають і ми поступово входимо в смугу економічної стагнації.

У мене таке враження, що при такому керівництві економіка не тільки може заспокоїтись, а економіка в здоровому сенсі може упокоїться. І це видно на прикладі бюджету 2006 року. В муках пройшов цей бюджет на безпрецедентно малому рівні – 226 голосів, і то є сумніви, що ці голоси тверді.

Позиція нашої фракції, фракції БЮТ була чіткою, зрозумілою і послідовною. Ми жодного разу не голосували проти бюджету. Але ми не могли не підтримати, ні взяти на себе відповідальність за цей бюджет, який віддзеркалює в найкращому вигляді зростання тінізації економіки, вкрай низьку, мізерну дохідну частину на рівні 25 мільярдів. Ми не могли підтримувати, коли гроші народні розсовуються по різним фондам і не доходять до прямих споживачів, коли соціальна орієнтація зраджена, коли не забезпечені навіть на мінімумі наука, охорона здоров’я, освіта, інваліди, афганці, діти війни. І врешті-решт не було і постатейного голосування, прийняли зразу друге і третє. І ми чекаємо, що, коли піде розпис бюджетних асигнувань, то контрольні цифри місцевого самоврядування будуть драматично низькими.

Ми пропонуємо створити спеціальну соціально-економічну комісію…

ГОЛОВА. Віталій майка, фракція Партії промисловців і підприємців. Будь ласка, мікрофон. Підготуватися Ярославу Кендзьору.

10:45:34

МАЙКО В.І.

Віталій Майко, партія промисловців і підприємців України.

Заява фракції. До нас, фракції Партії промисловців і підприємців України звернулися пенсіонери, що працюють на підприємствах з особливо-шкідливими та тяжкими умовами праці, більше 950 осіб, та від імені всіх пенсіонерів просили допомогти у вирішенні дуже важливого для них питання – пенсійного забезпечення.

Справа у тому, що люди, працюючи на заводах, шахтах, хімічних та інших галузях зі шкідливими умовами праці, виконуючи свої робочі обов’язки, одержували право на гарантії від держави на пенсії за віком на відповідних пільгових умовах. Плідно виконуючи свої обов’язки, люди сподівались на соціальну захищеність у пенсійному віці.

Однак, введення в дію Закону України „Про обов’язкове державне пенсійне страхування”, інших нормативно-правових актів призвело до того, що всі високі зарплати, коефіцієнти, що враховуються при нарахуванні пенсій, були практично зведені нанівець, а розрахункові пенсії громадян виявилися нижче прожиткового мінімуму.

Ми, промисловці, з розумінням ставимося до урядових заходів щодо рішення проблеми соціального захисту пенсіонерів як малозабезпечених громадян. Але не можна погодитись з зрівнялівкою, коли пенсіонери, ветерани праці, що відпрацювали на виробництві з шкідливими умовами, одержують приблизно однакові пенсії з тими людьми, що працювали у звичайних виробництвах.

Фракція партії промисловців і підприємців України звертається до Кабінету Міністрів розробити заходи, спрямовані на підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян України, що працювали на підприємствах з тяжкими та шкідливими умовами праці шляхом введення коригувальних коефіцієнтів та розробку пропозицій щодо внесення змін до діючого пенсійного законодавства України. Такі зміни можуть виправити існуючу соціальну несправедливість в країні та покращити рівень життя однієї з самих незахищених верств населення – пенсіонерів, які працювали в тяжких умовах праці. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ярослав Кендзьор, Народний Рух України, будь ласка, ваш виступ. Підготуватися Миколі Поровському.

10:48:08

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція Народного Руху України.

Заява Народного Руху України. 22 грудня відзначатиметься чергова річниця української дипломатії, яка є головною візитною карткою нашої держави далеко за межами України і головним форпостом відстоювання національних інтересів України.

Приємно відзначити, що для українських дипломатів вже на початках незалежності захист національних інтересів став основним аргумент при прийнятті рішень. Ми, рухівці, добре пам'ятаємо, яких зусиль докладали з перших днів незалежності молоді українські дипломати задля визнання державності України з боку іноземних держав.

Саме дипломати у співпраці з про українськими депутатами Верховної Ради у зуміли звести нанівець для України СНДівську угоду, якою Україну з легкої руки Кравчука намагалися загнати в оновлений Совєтський Союз. Для Народного Руху України предметом особливої гордості є той факт, що одразу два міністри закордонних справ України – нинішній голова Народного Руху України Борис Тарасюк і Геннадій Удовенко, який очолював Генеральну асамблею ООН входять до лав Народного Руху України. Рухівці вітають мужній жест більше 500 дипломатів, які під час помаранчевої революції стали на бік народу і підтримали демократію. В той же час для нас є абсолютно неприпустимою ситуація, в яку попередня влада загнала дипломатів. Минулий режим перетворив український МЗС у засіб для відбілювання своїх недолугих, а часом просто антиукраїнських дій. Фракція Народного Руху України заявляє, що дипломати повинні займатися своєю професійною діяльністю, а не відбілювати режим Кучми і Януковича. Тільки після помаранчевої революції українські дипломати отримали можливість вповні відстоювати національні інтереси України з іноземними державами. Сьогодні Україна є бажаним партнером для всього демократичного світу. Україна нарешті стала послідовною в питаннях європейської і євроатлантичної інтеграції, що вже зараз дає дуже конкретні результати. Наша дипломатія не є васалом чи холуєм, чи підспівувачем будь-якої сусідської держави. Ми переконані, що реалізація національних інтересів України можлива лише за умови незалежної і професійної дипломатії. Наше завдання – зберегти позитивну тенденцію, яка намітилася в зовнішньополітичному відомстві України. Сьогодні дипломати можуть впевнено втілювати в життя пріоритети України на зовнішній арені. Така дипломатія є насправді українською, їй до снаги будувати українську Україну. Слава Україні!

ГОЛОВА. Микола Поровський, депутатська група „Довіра народу”, мікрофон, будь ласка, ввімкніть. Є Микола Поровський? Будь ласка. Підготуватися Буйку.

10:51:22

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Депутатська група „Відродження”, Республіканська християнська партія. Заява депутатської групи „Відродження” з приводу становища в нафтогазовій сфері.

Україно-російські стосунки у сфері нафтогазових розрахунків є найактуальнішим питанням сьогодення. Ці стосунки врегульовані до 2009 року низкою чинних міжурядових угод, де зафіксовано, що Україна забезпечує транзит російського газу в Європу через свою територію, а російська сторона гарантує розрахунки за транзит природним газом, причому ціна транзиту і вартість поставленого газу взаємопов’язані.

Сьогодні російська сторона прагне змінити базові домовленості з Україною, при цьому її представники висувають безпідставні вимоги щодо зростання ціни газу до 160 і більше доларів за тисячу метрів кубічних.

Стрімке зростання ціни на газ, як того вимагає російська сторона, може суттєво зменшити дохідну частину Державного бюджету 2006 року, вплинути на ціну продукції та рентабельність виробництва сотень тисяч українських підприємств, а також суттєво знизити рівень добробуту людей, особливо пенсіонерів та інших незахищених верств населення, оскільки 50 відсотків газу – це 30 мільярдів кубів – припадає на комунальну сферу та побут.

І в цих умовах через діючу від травня нульову ставку мита на ввіз в Україну нафтопродуктів доля імпорту з Росії бензинів цього року збільшилася із двох до 20 відсотків, і як наслідок – половина українських нафтопереробних заводів простоює. І тільки скасування Верховною Радою на минулому тижні нульової ставки дає надію на покращання ситуації в цій сфері.

Триваюча впродовж кількох місяців невизначеність у питанні ціни і поставок газу негативно впливає на економічну ситуацію, оскільки ставить під загрозу заключення економічних договорів.

Потреби України в природному газі, особливо в нафті, довгий час будуть задовольнятися за рахунок імпорту. Тому уряду необхідно здійснити ряд раціональних організаційних заходів удосконалення газоенерговикористання. Передусім, максимально економічно виправдане заміщення природного газу вугіллям та торфом, підвищення ефективності використання газу з установленням пріоритету усіх технологій газозбереження, а зараз йде зворотній процес, тому що газоємність внутрішнього валового продукту зросла на 54 відсотки, тоді як загальна енергоємність – на 42. А у порівнянні із минулим роком на два мільярди кубів зросло споживання газу.

Необхідно максимально економічно виправдане використання шахтного метану, малих родовищ газу, вторинних місцевих ресурсів і заміни природного газу на українські енергоносії. Необхідно встановлення особистої відповідальності керівників газотранспортних підприємств, оскільки втрати в газовій мережі щорічно становлять сім мільярдів кубів газу.

Депутатська група „Відродження” заявляє, що реалізація названих умов дозволить вирішити ряд актуальних економічних і соціальних проблем України. Ми вітаємо вас і весь український народ із прийдешнім 2006 роком, бажаємо всіх гараздів.

ГОЛОВА. Георгій Буйко, від фракції Комуністичної партії України, будь ласка, мікрофон. Валерій Асадчев наступний

10:54:35

БУЙКО Г.В.

Георгій Буйко, Всеукраїнське об’єднання інтелігенція за соціалізм, фракція комуністів.

Фракція комуністів завжди працювала і працює, щоб вивести країну з духовної та громадянської кризи, зокрема, докладаючи багато зусиль, щоб існувала суспільне радіо і телебачення.

На жаль, це питання ще не вирішене, а ситуація на телебаченні тільки погіршується. Стало відомим, що нинішній президент Національної телекомпанії України - Віталій Докаленко бажає позбавити останніх програм, звернених до інтелекту, до вищих почуттів аудиторії. Вочевидь, не розуміючи принципової різниці між суттю комерційного і національного ефіру. Ідеться про заплановану, фактичну відміну циклових програм науково-пізнавального та культурологічного змісту. І без того поодинокі програми УТ-1, присвячені мистецтву, театру, літературі, кіно, як „Художня панорама”, „Театральна афіша”, „Дзеркало” – мають бути зведені до обсягу однієї універсальної програми.

Ще гіршим, насправді, руйнівним для національного ефіру, видається намір президента відмінити науково-пізнавальні, просвітницькі програми. Зараз їх на УТ-1 всього дві: „Грані пізнання” та „Цей таємничій світ”. Перша з них має передісторію, яка починається в 80-их роках началі із досвідченим журналістом Надією Довгач.

Авторська програма „Цей таємничій світ” відомого письменника та сценариста Андрія Дмитрука існує вже 12 років, вона присвячена, як науковим досягненням сучасності, так і духовній спадщині України. В цьому загадковому, таємничому, гостропроблемному в історії, природі, психіці суспільному житті. І ось ці дві програми, рекордні і по своїй довготривалості, і по серйозності, важливості тематики Доколенко збирається ліквідувати.

А між тим передова частина світового суспільства давно вже збагнула, наскільки важливий сьогодні ........................ розвиток інтелекту та творчості. Чому б Національній телекомпанії не піти цим шляхом і не постаратися зробити українські просвітницькі програми по-справжньому цікавими.

Шановний Володимире Михайловичу, прошу вважати мій виступ як депутатський запит до вас як до Голови Верховної Ради і дати необхідні доручення для вирішення цього питання в інтересах держави.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Валерій Асадчев від Української народної партії. Підготуватися Володимиру Бондаренку.

10:57:39

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Заява фракції Української народної партії.

Учора Верховна Рада України, вибираючи між поганим і гіршим, спромоглася ухвалити бюджет на 2006 рік, тим самим відвернувши серйозні загрози, які могли б статися в економіці України в разі неприйняття бюджету.

Фракція Української народної партії віддала свої голосив за цей бюджет, враховуючи покращання ситуації з місцевими бюджетами, розв’язання питань підтримки власного виробника в агропромисловому комплексі, підвищення заробітних плат і пенсій, соціальних виплат, спрямування частини бюджетних коштів на програми розвитку економіки.

З іншої сторони, бюджет 2006 року показав проблеми, які для України вже стали хронічними. Україна все більше відкриває кордони для імпортної продукції, забувши про власного виробника. У бюджеті 2006 року ця проблема особливо гостро постала в контексті сільськогосподарського виробництва як найбільш ризикованого і найменш рентабельного.

Українська народна партія завжди виступала з позицій розвитку внутрішнього ринку, підтримки вітчизняного виробництва, мало і середнього бізнесу. Тільки через мотивацію до праці своїх громадян, підтримку ініціативи кожної людини ми зможемо досягти високих темпів економічного зростання і утримувати високі соціальні стандарти. Політика засилля імпортної продукції і постійного очікування великих інвестицій без розвитку власного виробництва є хибною і безперспективною.

Місцеві бюджети. Вони в Україні давно перетворилися у придаток Державного бюджету, а місцеві органи влади виявилися закріпаченими державою і заручниками популістичних обіцянок державних керівників.

Українська народна партія в цьому питанні завжди виступала з позицій побудови в Україні європейської моделі місцевого самоврядування і, перш за все, надання місцевим органам влади фінансової і адміністративної незалежності. Все це відзеркалено у новому проекті Бюджетного кодексу, який майже 3 роки свідомо гальмується як урядом, так і парламентом. Як у виробничій сфері, так і в управлінні місцевими справами повинна бути мотивація в результатах власної праці. Нарешті процедури розгляду бюджету, а, точніше сказати, їх відсутність також приводить до серйозної деформації в економіці.

Масове прийняття законів популістичного характеру без їх детального обговорення, точного обрахунку призводять до зобов’язань по видаткам, які не забезпечуються доходами від економіки країни. Постійні зростання такого дефіциту призводить тільки до розкручування інфляції і, врешті-решт, знецінення гривні.

Бюджет є дзеркалом економіки, віддзеркаленням суспільних процесів. Українська народна партія пропонує відмовитись від політики існування від бюджету д бюджету під гаслом „А якось воно буде”, а розпочати системні реформи, які б вирішили проблеми, що стали вже хронічними. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Бондаренко, фракція „Реформи і порядок”, будь ласка, ваш виступ. Підготуватись Івану Бокому.

11:00:48

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, фракція партії „Реформи і порядок”.

Суспільство знаходиться напередодні виборів. Багаточисельні заяви керівників держави, котрі прозвучали про те, що цього разу не буде ніякого адміністративного ресурсу, нажаль сьогодні не підтверджуються реальними фактами, які можна наводити десятками з місць. Зокрема хочу поділитися тим, що можна спостерігати сьогодні в столиці України, де, нібито, відбувалися основні події помаранчевої революції, де, нібито, не повинно бути адмінресурсу.

Першим і найважливішим слід відзначити те, що нова влада не змогла притягнути до відповідальності тих, хто творив безчинства, хто ламав виборчу систему, хто ламав людям руки, фізично і морально заставляючи голосувати за того, зо кого вони не хотіли.

Сьогодні вони всі на свободі, вони включені до виборчих списків різних і сьогодні вони знову диктують нам ті ж правила гри. Але є і місцеві керівники на рівні самоврядування, які сприймають слово „самоврядування” як право самоврядувати самому одноосібно, не враховуючи ні законів, ні тих положень, які ми тут з вами ухвалюємо. Це твориться в Києві.

Зокрема, перше, що ми сьогодні можемо відмітити – це рішення Київської міської Ради нав’язане Київським міським головою Омельченком, тій раді, яка сьогодні знаходиться фактично під його п’ятою і це рішення свідчить про заборону будь-якої політичної діяльності в центральній частині міста. Буквально, написане наступне: заборонити проведення мітингів, маніфестацій, всяких акцій, виставляння прапорів, наметів в центральній частині міста та районах прилеглих до неї. Тобто Олександр Олександрович знову рекомендує проводити політичну діяльність на Трухановому острові або на стадіоні „Чайка”.

Разом з тим, Київська міська преса, на яку виділено з міського бюджету, тобто з кишень киян майже 40 з лишнім мільйонів гривень, активно прославляє Київську міську раду і майбутнього кандидата на мера, який, не дивлячись на свій пенсійний вік, хочу продовжити свою діяльність до стану фізичного, який був характерний для Брежнєва та Черненка.

Хочу сказати, що здійснюється і утиски опозиції активно, останнім часом зачищаються намети, прапори у всіх точках Києва, де б тільки не витупали ті партії, які не сприймають Омельченка на третій строк.

Йдуть в хід фінансові ресурси, наприклад, 2 тижні тому Київський міський голова відвіз не з того, не з цього 35 квартир в різні прокуратури. Ця дія не обумовлена будь-якими планами і таке інше.

Якщо ми, представники центральної влади, центрального законодавчого органу, не будемо реагувати на ці речі, то ми отримаємо найбільший адміністративний ресурс уже від нової влади, який сьогодні запрограмований, зокрема, мова йде і про формування комісій. Ми знаємо, що багато партія поза спиною тих, які реально могли би подати кандидатів, які були би принциповими, здійснюють подання на замовлення міської влади. Таким чином, буде сформована така комісія, яка сьогодні вже є, яка 14 рішень.

ГОЛОВА. Іван Бокий, фракція Соціалістичної партії України. Будь ласка, мікрофон. І наступним буде виступати Іванчо.

11:04:04

БОКИЙ І.С.

Заява парламентських партій Соціалістичної партії України.

Президент України Віктор Ющенко зробив недвозначні заяви щодо політичної реформи, яка згідно зі змінами Конституції України, за які, до речі, голосував і він сам, вступає в силу з 1 січня і остаточно утвердиться після парламентських виборів.

Президент бачить небезпеку реформи в тому, що влада в Україні переходить, за його словами, до найбільш нестабільного інституту – Верховної Ради. Хоч найбільшу нестабільність продемонструвала існуюча система влади, за якої змінилося 13 урядів, зокрема, при новому Президентові – двічі. Ющенко звинувачує реформу, яка ще навіть не вступила в дію в тому, що вона не служить ні Україні, ні українцям. Більше того, він чомусь вважає, що реформа приймалася таємно, без широкого обговорення. У зв’язку з цим Президент збирається з нового року звернутися до нації.

Такі заяви глави держави, в яких явно проглядаються спроби компрометації політреформи, викликають почуття тривоги і протесту. Це неправда, що конституційну реформу Верховна Рада ухвалила таємно, зміст реформи, суть якої перехід від влади однієї персони до влади народу в особі найвищого органу народного представництва широко не один рік обговорювався українським суспільством і політикумом. Її головні постулати – відповідальність і підзвітність влади перед народом, формування виконавчої влади парламентом, зміцнення і посилення ролі місцевого самоврядування були оприлюднені в ході акції „За Україну без Кучми”, „Повстань, Україно!”, дискусії у парламенті і на місцях з участю широк… юридичній громадськості.

Сам Віктор Андрійович підписався під ідеєю реформи двічі: в 2002 році і у відомому меморандумі 2003 року. Нарешті, за політичну реформу проголосував український народ на майдані. А сталося це вже після першого туру президентських виборів, коли 6 листопада Ющенком була підписана угода про голосування за зміни до Конституції. І коли не існувало ніяких ознак громадянського конфлікту.

Фракція соціалістів нагадує, що Україна вистраждала свій демократичний вибір і нову демократичну систему влади в багаторічній боротьбі з авторитарним режимом.

Тим більш дивно, що Президент, який називає себе прихильником європейського вибору України, своїми новими заявами, які по суті повторюють багаторічні необгрунтовані аргументи Кучми, хоче дискредитувати реформу і повернути нашу країну до системи, яка склалася в деяких пострадянських тоталітарних заповідних зонах.

Президент, звичайно, має право звертатись до нації з будь-якого приводу. Але він повинен пам’ятати про свій найвищий державний обов’язок суворо виконувати Конституцію України, яка не наділяла його правом протистояти демократичному розвитку системи влади в України. Україна не має вибору, або демократія, а це є політреформа, або тиранія – це є одноособова влада Президента, у наших умовах, по суті, монарха.

Соціалісти вважають, що Президент має усвідомити свою відповідальність перед Україною і не ставати на …

ГОЛОВА. Іван Іванчо, фракція „Наша Україна”.

11:07:18

ІВАНЧО І.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Заява депутатської фракції партії „Народний союз Наша Україна” щодо впровадження новітніх технологій і здійснення інноваційних та інвестиційних проектів за рахунок коштів від приватизації „Криворіжсталі”.

Україна все активніше інтегрується у світову економіку. Ми все більше відчуваємо жорстку конкуренцію з боку інших держав. Тому першорядного значення для української економіки набувають питання запровадження нових ефективних технологій розвитку. Саме на це спрямовують свої зусилля провідні країни світу.

Парламентська фракція партії „Народний союз Наша Україна” вважає, що, принаймні, 25 відсотків отриманих від продажу „Криворіжсталі” коштів мають бути спрямовані на здійснення інноваційних та інвестиційних проектів і впровадження новітніх технологій, а також на підтримку науково-технічних досліджень, котрі сприятимуть економічному зростанню України.

В той же час окремі політичні сили напередодні виборів прагнуть за будь-яку ціну сподобатися виборцям та готові за один раз проїсти гроші від приватизації „Криворіжсталі”. Натомість, фракція „Наша Україна” виходіть зі стратегічних інтересів держави та виступає за інвестування частині коштів у перспективні програми в різних галузях економіки і, зокрема, в енергозбереження, які мають відновлювальний характер.

Ми всі переконалися у тому, що конкурс продажу „Криворіжсталі” став взірцем публічної приватизації, який сприяв підвищенню авторитету України у світі. Тепер важливо ефективно розпорядитися отриманими коштами аби вони працювати на стратегічний розвиток нашої економіки. Депутатська фракція партії Народний союз "Наша Україна". Дякую.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, у нас виступи від фракцій завершені. Є декілька звернень в зв'язку з незадоволенням відповіддю на депутатські запити. Зарема Катушева, мікрофон, будь ласка, три хвилини. Підготуватися Андрію Шкілю. Зарема Катушева, мікрофон, будь ласка.

11:09:37

КАТУШЕВА З.Г.

Уважаемые народные депутаты. Вы помните, какая тяжелая борьба шла недавно за то, чтобы народные депутаты-совместители определились в избрании места работы. Тем не менее, до настоящего времени народный депутат Украины Онопенко никак не хочет уволиться с должности судьи Верховного Суда Украины.

На мое обращение по этому вопросу к Председателю Верховной Рады мне ответили, что аппелляционный суд рассматривал соответствующий иск и отказал в его удовлетворении на том основании, что обращение Высшей Рады юстиции по этой проблеме находится в Комитете по вопросам правовой политики. И еще в связи с тем, что Онопенко принял все меры в целях увольнения с должности судьи Верховного Суда Украины.

Эти события были в начале 2004 года. Сейчас конец 2005 года. Но Онопенко до сих пор с должности судьи не уволился. На мое очередное обращение к Председателю Верховной Рады о вопиющем нарушении Конституции получила ответ Регламентного комитета, из которого следует, что комитет исчерпал в этом вопросе свои возможности и предлагает мне внести на рассмотрение Верховной Рады соответствующий проект постановления.

Позволю задать вопрос Председателю Верховной Рады и председателю Регламентного комитета: а как вообще вы думаете голосовать, если я подам такой законопроект? Если «за», то и Владимир Михайлович вы и вы, Валентин Григорьевич, также являетесь субъектами законодательной инициативы. И учитывая, что в ваши обязанности входит борьба с таким грустным явлением, то совсем не обязательно вам дожидаться моей инициативы в работе по обеспечению соблюдения требований Конституции народным депутатом Украины. А если вы думаете голосовать против, то ваше предложение подать такой законопроект … - нонсенс.

Из вышесказанного вытекает, что ни председатель Верховной Радой, ни председатель комитета по вопросам Регламента, этики и организации работы Верховной Рады свои возможности не исчерпали, и я надеюсь, что как народные депутаты Украины, обладающие правом законодательной инициативы, они примут надлежащие меры к тому, чтобы народный депутат Онопенко соблюдал букву и смысл Основного закона Украины и в конце концов действительно уволился с должности судьи Верховного Суда Украины.

Мое выступление прошу считать очередным депутатским запросом к Председателю Верховной Рады Украины. Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми завершили виступи від депутатських груп і фракцій. Я прошу Секретаріат підготувати відповідні доручення, звернення за результатами пропозицій, які прозвучали у виступах народних депутатів. Ще декілька оголошень.

Відповідно до статті 13 Закону України про статус народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України, інформую про вихід народного депутата України Кисельова Олександра Володимировича зі складу депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об`єднаної) та входження до фракції „Регіони України”.

Відповідно до статті 13 Закону України про статус народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України, інформую про вихід зі складу депутатської фракції Народної партії народного депутата Акопяна.

Хто там, у кого ще є оголошення, несіть, будь ласка.

Одну хвилинку, шановні колеги, ми тільки що годину говорили про… годину 15 по процедурі.

Шановні народні депутати, депутат Кирилов звернувся з такою заявою. Я її зачитаю і думаю, що цього буде достатньо. „Прошу не враховувати мій голос „за” при голосуванні за проект закону України про Державний бюджет України на 2006 рік №8000 у другому читанні і в цілому 20 грудня 2005 року о 12 годині 51 хвилині, оскільки я не голосував за цей законопроект, був відсутній в сесійній залі і знаходився в моєму виборчому окрузі, чому маю достатньо офіційних підтверджень. Прошу дати офіційне доручення регламентному комітету розібратися в даній ситуації. Єдине, що я можу зробити, це долучити до стенограми і вважати, що ви моральне задоволення від цього отримали. Бо, на превеликий жаль, права голосування і права відклику немає за Регламентом. (Ш у м у з а л і)

Крім того, шановні колеги, в нас ще є дві заяви людей, які голосували за бюджет, а не спрацювали картки. Так що давайте зараз будемо ділити тоді. Я прошу вас, шановні колеги, заспокоїтися.

Переходимо до розгляду. Три хвилини. Запишіться, будь ласка. Три хвилини. Запишіться, будь ласка.

Зарема Катушева, фракція комуністів. Потім Катерина Ващук.

11:15:05

КАТУШЕВА З.Г.

Слово Гмыре, моему коллеге.

ГОЛОВА. Сергій Гмиря, будь ласка. Мікрофон, будь ласка.

11:15:13

ГМИРЯ С.П.

Вчера в прямом эфире радио «Эра» в передаче «Від першої особи” имел место просто беспрецедентный факт. Министр юстиции и по совместительству участник незарегистрированного еще списка «Нашей Украины» Сергей Головатый позволил себе призвать избирателей не голосовать за коммунистов, поскольку те не поддержали бюджет.

Даже ребенку ясно, что такие действия высшего законника нашего государства являются грубейшим использованием административного ресурса.

В связи с этим я обращаюсь к Президенту Ющенко. Виктор Андреевич, в течение дня снимите этого господина с его поста, иначе я буду считать, что все ваши заявления о неиспользовании админресурса – обман. И не буду уважать вас не только как Президента, но и как мужчину, который…

ГОЛОВА. Катерина Ващук, Народная Партія.

11:16:18

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, вчора відбулося голосування за бюджет. Всі ми прекрасно розуміємо, що такого бюджету, який би влаштував кожну депутатську фракцію і взагалі уряд і народ України сьогодні зробити неможливо, бо немає таких коштів, які задовольнили б усі найнеобхідніші трати, які нагальні є в нашій українській державі. І вчора це теж був компроміс. Краще мати бюджет, ніж його не мати. Хто працює в Верховній Раді не один рік це дуже добре знає. До чого можна, може привести ситуація, коли відсутній бюджет. Тому сьогодні о ці уже всі потуги, вчора сказала своє слово Верховна Рада. А якщо врахувати, що більшість пропозицій добрих

ГОЛОВА. Так, Цехмістренко, „Наша Україна”, будь ласка. Немає? Сергій Сас, будь ласка.

11:17:40

САС С.В.

Дякую, Володимире Михайловичу, виходячи з принципів солідарності, яка завжди існувала в десантних військах прошу передати слово колезі Кириллову. Дякую.

ГОЛОВА. будь ласка, Кириллов. Мікрофон, будь ласка. Мікрофон ввімкніть.

11:18:01

КИРИЛЛОВ В.Д.

Шановні друзі, я вважаю, що вчора злочинною процедурою був прийнятий злочинний бюджет. Ни народные депутаты, ни их избиратели не видят ни какого смысла в том, чтобы этот бюджет работал. Данный бюджет не решает никаких проблем, он только их обостряет. Если мы говорим о том, что лучше жить с таким бюджетом, чем без бюджета, я считаю – наоборот. Лучше Кабинету Министров поработать еще неделю и нам с вами принять уже бюджет по-нормальному.

Я прошу считать мое выступление официальным обращением к Президенту с просьбой не подписывать этот Бюджет, потому что весь следующий год я потрачу на работу в судах, я все равно его засужу, я все равно его отменю, как нелегитимный. И то, что есть еще два заявления о том, что люди голосовали, есть не меньше заявлений людей, которые пока просто боятся об этом сказать, о том, что они тоже не голосовали

ГОЛОВА. Дякую. Я думаю, шановні народні депутати, для того, щоб давати оцінку бюджету, його треба спочатку прочитати. (Оплески). Потім підготувати треба доручення, пропозиції до бюджету. А просто демонструвати істерику свою не потрібно.

Шановні народні депутати, ми обмінялися думками і переходимо далі до роботи. Але я хотів би підкреслити одну особливість. З розгортанням передвиборної кампанії з інститутів влади простежується наростання критики в адресу парламенту. Можна зробити логічний висновок. Що спочатку критикували попередній так званий злочинний режим, зараз ресурс такої критики вичерпаний, і переходять на рівень неприпустимих висловлювань на адресу Верховної Ради.

Я вважаю, що ми повинні зробити відповідне застереження до інститутів влади. Бо якщо демонструвати і називати Верховну Раду України найбільш нестабільний інститут, то очевидно цей найбільш нестабільний інститут прийняв у листопаді-грудні те рішення, коли вважалося стабільним. Сьогодні, коли це не вигідно, вважається нестабільним.

Я вважаю, що ми повинні з цього приводу прийняти принципову заяву. Для того, щоб на вибори Верховна Рада йшла, для того, щоб на вибори країна йшла, щоб ми йшли консолідовано, знайшли взаємну відповідальність. Зараз простежується тенденція вести передвиборчу кампанію на основі критики одних іншими, а не на основі пропозицій програм тих, які потрібні Україні, українському народові. Це рівень української політики.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду питання – пропозиції Президента України до Закону про внесення змін до Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Доповідач – Ключковський Юрій Богданович, представник Президента України у Верховній Раді України. Підготуватися Володимиру Бондаренку. Просив би, Юрію Богдановичу, коротко.

11:21:20

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановний пане Голово, шановні колеги. Відповідно до частини другої статті 94-ї Конституції України Президент України повертає зі своїми пропозиціями Закон України "Про внесення змін до Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” для повторного розгляду Верховної Ради України.

Я хочу звернути увагу, що при цьому Президент України заявляє, що проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Києва, Севастополя, районних, міських і так далі рад за пропорційною виборчою системою, що вибір такої системи, звичайно, є питанням політичної доцільності, однак він вважає, що за сучасних умов це може спричинити суттєве і штучне загострення політичної ситуації в державі, ускладнити умови подальшого розвитку місцевого самоврядування та вирішення численних актуально соціально-економічних завдань, які стоять перед нашим суспільством і які покликано розв’язувати органи місцевого самоврядування.

Таким чином, в зв’язку цим Президент вважає за необхідне запропонувати Верховній Раді України повернутися до розгляду цього вкрай важливого для майбутнього української держави питання. Водночас Президент, розуміючи, що це питання є складним у політичному відношення, не включає це до пропозицій до закону, який вважається президентським вето. І тому, демонструючи розуміння необхідності проведення виборів місцевих рад за достатньо відпрацьованим законом, він пропонує цілий ряд уточнень формулювань норм закону, які носять характер технічних уточнень і вдосконалення юридичної техніки.

Президент заявляє, що в тій мірі, оскільки йдеться про забезпечення додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, він як глава держави готовий робити усе необхідне для утвердження реального народовладдя в Україні, забезпечення підготовки в найкоротші строки та узгодження з суб’єктами законотворчого процесу законопроектів необхідних для проведення виборів в Україні в повній відповідності з вимогами Конституції України, з урахуванням кращого міжнародного досвіду.

Таким чином, враховуючи крайню терміновість розгляду цього питання, Президент звернувся з проханням розглянути цей законопроект у максимально стислі строки. І я хочу підкреслити, що терміновий розгляд сьогодні цього законопроекту є свідченням тісної співпраці Президента і Верховної Ради у цьому питанні. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Богданович, дякую за чітке формулювання позицій Президента України. Володимир Бондаренко від комітету, будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

11:24:24

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановні друзі, запропонований законопроект враховує частково пропозиції Президента та ті доопрацювання, які відбулися вже на засіданні комітету за пропозиціями окремих народних депутатів.

Мова йде про те, що поданий на підписання Президенту законопроект або закон, який ми ухвалили був ним сприйнятий неоднозначно, в деяких положеннях, він потребував уточнень. І ці уточнення були логічними і ми з ними в більшості випадків погодилися.

У вас у кожного є на руках цей великий, така таблиця, яку вам роздано, де відзначається, які положення законопроекту зазнали змін і, де ми з ними згоджуємося, а. де не згоджуємося. Ми можемо обрати зараз шлях або детального розгляду кожного з цих пунктів, або голосувати цей законопроект як, з тими змінами, які внесені, тобто прийняти його як новий закон і направити на підпис Президенту.

Таке рішення комітет, в принципі, і ухвалив рекомендувати Верховній Раді прийняти цей закон зі змінами внесеними на підставі подання Президента та під час засідання комітету.

Мова йде про те, що тут окремі положення, які є в цьому законі, потребують, дійсно, доопрацювання, зокрема, очевидно, ми не зовсім точно висловилися в частині 1 пропозиції Президента, де мова йшла про те, що участь у голосуванні беруть декілька сіл чи населених пунктів, беруть участь у голосуванні члени громади. І тут абсолютно коректно внесена пропозиція замінити, що це в голосуванні беруть участь члени громади міста, села, селища декількох сіл, які мають, які об’єднались у сільську громаду, а не, які мають центральну адміністративну одиницю, тому що в Україні сьогодні, на жаль, немає ні меж адміністративних одиниць чітко встановлених, зокрема, сіл, селищ і міст, ні якихось чітких більш-менш об’єднань, але громади склались, вони є. Тому громада, яка голосує, вона чітко визначена, що це за громада.

От така зміна, вона, очевидно, є логічною. Мова йде про деякі уточнення, які стосуються Республіки Крим, міста Київ і Севастополь, зокрема, вони вводяться. Деякі уточнення стосуються визначень, коли в положеннях окремих статей говориться про вибори депутатів і не згадується про вибори сільських, селищних, міських голів.

Таким чином, це дає можливість нам більш чітко сформулювати цей закон. Хотів би звернути увагу на декілька позицій із перехідних положень, які тут зазначені. Мова йде про те, що ми, коли вже тепер мали на руках пропозиції Президента та сам закон і реалії нашого життя, тобто вчора закінчилися подання за старим законом всіх пропозицій до комісій. А вони були здійснені спішно, тому що чекали підписання нового закону, з новими термінами. А фактично він не вступив в силу. Тому, очевидно, нам треба посунути деякі

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити думку.

БОНДАРЕНКО В.Д. Це реально чому, тому що отут, в перехідних положеннях якраз ми говоримо, що територіальні виборчі комісії утворюються не пізніше як за 75 днів до виборів. Це вже сьогодні ну, нам треба зробити. Тому що інакше можуть бути не утворені такі комісії в зв’язку із строками, які визначалися старим законом.

Також таке рішення стосується і про загальний склад, кількість депутатських мандатів місцевих рад, деякі ради не встигли прийняти чекаючи нового закону, який давав їм такі можливості. Тобто посунути ті терміни в законі, які визначені в перехідних положеннях. І я думаю, що ухваливши в цілому сьогодні цей закон ми отримаємо його вже як закон, підписаний Президентом ближчим часом і місцеві органи самоврядування зможуть реально використати свої права і організувати вибори в ті терміни, які будуть ним визначені, дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Давайте таким чином. Ви подивіться уважно, будь ласка, на всі правки. Багато правок мають слушний характер, абсолютна більшість цих правок. Але є одна правка, шановні колеги, яка викличе знову конфлікт парламенту із журналістським корпусом. І, разом з тим, цю правку врахував комітет.

Ідеться про те, що нам треба визначити яка ж кількість часу буде відведена на рекламу. І тут чітко було зафіксовано: до 20-ти відсотків часу, бо інакше буде 40 і 50, і ця норма була повністю узгоджена із представниками громадських організацій журналістського цеху і, власне, з журналістами.

З цього приводу виконуючий обов’язки голови комітету Правденко Сергій Макарович. Нам буде окремо, очевидно, проголосувати цю правку, а тоді голосувати, власне, закон.

Юрію Богдановичу, правильно я кажу?

11:29:35

ПРАВДЕНКО С.М.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я з колегами, наскільки дозволяв час, обговорили цю поправку Президента, тим більше, що телефонують з телеканалів і кажуть, що начебто ця поправка узгоджена, що вона неправильна, необгрунтована.

Про що йдеться? У нас в Законі „Про місцеві вибори” чітко було розписано: час мовлення, на годину часу скільки відсотків реклами і скільки протягом астрономічної доби. І це у від повідній статті 13, і все було узгоджено. Якщо ж ми за пропозицією Президента включаємо в дію іншу норму, то ….час мовлення 15 відсотків на кожну годину без врахування реклами і такого іншого ми вносимо плутанину, і тобто залишаємо тільки визначення скільки на годину часу.

Я дуже прошу, вникніть у ці моменти. Я вважаю і мої колеги, що редакція в законі у нас правильна і у 1, і у 2 статті і прошу не знімати …

ГОЛОВА. Дякую.

Юрій Ключковський, будь ласка.

11:30:51

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги! Шановний Сергію Макаровичу! Ми з вами дуже добре пам’ятаємо, як місяць тому Верховна Рада прийняла закон щодо забезпечення діяльності журналістів під час виборчого процесу. І цим законом були встановлені певні норми кількості часу, який відводиться на рекламу, і через зміни до Закону „Про рекламу” і „Про телебачення і радіомовлення”. Оскільки сьогодні якось невмотивовано ці норми виявилися причепленими до змін до Закону „Про місцеві вибори” Президент висловив сумнів щодо того наскільки доцільне менше, ніж через місяць знову переглядати ці норми.

Комітетові вчора нічого не було відомо про те, які домовленості, з якими журналісти на цю тему були досягнуті. Більше того, ніхто з Комітету з питань свободи слова не був присутній при розгляді цього питання. Якщо Комітет з питань свободи слова наполягає на зміні цих позицій і за це проголосує Верховна Рада, проблем немає. Однак, чесно кажучи, для профільного комітету і для Президента особливо…

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, оскільки у нас виникла дискусія щодо поправки 28, то я її поставлю на голосування, цю поправку таким чином: хто за те, щоб підтримати поправку номер 28 Президента України? І попросив би, щоб визначилися в процесі голосування. Хто за те, щоб підтримати поправку Президента номер 28 прошу визначитись шляхом голосування.

11:32:43

За-87

Поправка 28 Президента України не враховується.

З урахуванням цього я ставлю на голосування для прийняття в новій редакції Закону України про внесення змін до Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Реєстраційний номер 8509. Прошу голосувати.

11:33:30

За-387

Закон прийнято.

Я вам щиро вдячний. Я дякую комітету, представнику Президента, що так оперативно опрацювали пропозиції Президента і удосконалили закон.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про основні засади державного контролю (нагляду) за господарською діяльністю в Україні. Реєстраційний номер 3154. Доповідач – народний депутат України Катерина Тимофіївна Ващук. Пропонується такий регламент комітетом. Для доповіді – до 3 хвилин, відповіді на запитання – до 3 хвилин, співдоповідь – 3 хвилини, обговорення – тут запропоновано 11 хвилин, давайте хоча б 12, скажем. Немає заперечень. Будь ласка,, Катерина Тимофіївна.

11:34:31

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, головним недоліком чинного законодавства України щодо діяльності контролюючих органів є її правове регулювання, в основному за допомогою відомчих чи інших підзаконних актів. Цей факт порушує конституційний принцип діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, відповідно до якого ці органи і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі і у межах повноважень, а не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для більшості державних органів закони визначають лише повноваження, а підстави і спосіб здійснення контрольної діяльності прописуються у підзаконних актах, що не сприяє забезпеченню ефективності у їх діяльності при здійсненні своїх контрольних функцій.

Необхідність прийняття даного закону полягає в потребі ліквідувати це протиріччя. Цей закон буде сприяти усуненню недоліків чинного законодавства і буде сприяти справедливій контрольній діяльності цих органів.

Закон складається з 8 розділів, містить 37 статей, в яких пропонується встановити порядок організації і проведення контрольних перевірок: фінансово-господарської, виконавчо-розпоряджої та інших діяльності суб`єктів господарювання, проведення ними обстежень та надання обов`язкових приписів.

Законопроектом вноситься пропозиція встановити вичерпний перелік органів, які мають право проводити планові та позапланові перевірки суб`єктів господарської діяльності. В цьому пропонується визначення підстави для проведення планових або позапланових перевірок, встановити граничні терміни їх тривалості, що створює передумови для уникнення можливостей для перевищення повноважень, які даються законами і Конституцією України контролюючим органам. Тобто цим законом ми будемо сприяти наведенню порядку у термінах і усіх нормах перевірок у нашій державі.

Комітет розглянув цей закон. Він підготовлений, до речі, з широкою участю громадськості, зокрема громадянського парламенту „Жінок України”, інших громадських організацій.

Є такий же закон Оніщука Миколи Васильовича. Ми врахуємо при доопрацюванні до другого читання всі положення, які будуть його вдосконалювати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Запитання, будь ласка, якщо є, запишіться. Три хвилин, шановні колеги. Олександр Пеклушенко, будь ласка, ваше запитання.

11:37:55

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, фракция «Регионы», Запорожская область.

Я считаю, что чем меньше проверяющих на предприятиях, тем больше порядка. Поэтому не должно быть, безусловно, крайностей, не должно быть предприятий без руля и ветрил. Но мне кажется, что в нынешней обстановке, особенно перед выборами, когда этот закон может быть инструментом политического давления, принимать этот закон преждевременно. Нужно взвешенно, с учетом мнения предпринимательских кругов, местных советов взвесить все «за» и «против» этого закона и выступать за его принятие или непринятие, обсуждение после выборов. Такое мое мнение и мнение нашей фракции.

ВАЩУК К.Т. Спасибі за запитання. Але все з точність до навпаки. Якраз цей закон захищає всі господарські суб’єкти від непланових перевірок, без повідомлень перевірки здійснюватися не можуть, без рішення судових органів про непланову перевірку не можуть. І взагалі, всю діяльність контролюючих органів приводять у порядок.

Є звернення учасників громадянських слухань, в якому брали участь всі представники громадських організацій підприємницьких структур, як державних, так і недержавних форм власності, які просили і звертаються до Верховної Ради, до голови, до депутатів прийняти цей Закон у першу чергу так як вони бояться саме цих моментів, про які ви говорите, аби напередодні виборів це не стало інструментом впливу владу. Як раз цей закон цьому запобігає.

ГОЛОВА. Так, Юрій Кармазін. Ваше запитання, будь ласка.

11:39:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Я хотів запитати, шановна Катерина Тимофіївна. Перше питання: яке співвідношення між органами, про які ви говорите, державного контролю за господарською діяльністю суб’єктів господарювання з іншими органами контролю, які існують сьогодні в державі? Це перше питання.

Друге питання: чи ототожнюєте ви, бо кругом говориться про державний контроль і в душках нагляд, одне з іншим? Чи це різні поняття? Це друге маленьке питання.

І третє питання, оскільки у вас позапланові державні перевірки проводяться тоді, коли хтось надає заяву, скаргу фізичної чи юридичної особи про порушення норм законодавства, то їх кількість, цих позапланових перевірок не обмежена, взагалі, чи не вважаєте ви, що треба обмежити, навіть в таких випадках? Бо заяв може бути тисячі, ідентичні випадки, а

ВАЩУК К.Т. Спасибі. Справді, ми чітко визначаємо саме функції державного контролю, тобто діяльність тих контролюючих органів, які роблять, проводять свою діяльність, як державні контролюючі органи. І саме цей закон унормовує їх діяльність.

Відносно розмежування понять державний контроль і нагляд – це чітко виписано в законі і унормовано абсолютно, аби воно не ототожнювалося. І нагляд навіть може здійснюватися за проханням суб’єкта господарської діяльності, який просить контролюючий орган дати ту чи іншу консультацію, провівши нагляд за його діяльністю.

І останнє. Можна буде до другого читання і справді врахувати вашу пропозицію, визначивши чітко можливість перевірок на прохання і на звернення. Тому що цим законом визначається кількість перевірок, але не визначається на прохання суб’єктів і громадян. Це, правда, можна буде унормувати.

ГОЛОВА. Так. Катерино Тимофіївно, час вичерпано, сідайте, будь ласка. Микола Оніщук, будь ласка. Закон, про який щойно йшла, він практично альтернативний, мова у доповіді Катерини Тимофіївни. Три хвилин, будь ласка.

11:43:08

ОНІЩУК М.В.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, справа в тому, що тема упорядкування перевірок з боку держави, суб’єктів господарської діяльності є дійсно актуальною. І невипадково, що фракція Промисловців і підприємців, зокрема я як народний депутат, вніс законодавчу ініціативу, зокрема законопроект за номером 3026, яка стосується цієї ж теми.

Хочу сказати, що, і це приємно відзначити, що останнім часом ми відчуваємо консолідацію багатьох наших колег і народних депутатів, і Державного комітету з питань підприємницької діяльності, Ради підприємців при Кабінету Міністрів України, з метою вийти на уніфіковану і спільну позицію, щоб ухвалити закон, який би дійсно допоміг підприємцям збудувати партнерські стосунки з державою, коли йдеться про перевірку їхньої діяльності чи здійснення державного нагляду.

Тому законопроект, який я в даному випадку доповідаю, а він близький, наголошую, до тексту законопроекту, який і пані Ващук щойно говорила, деталізує важливі питання, пов’язані з, зокрема із формами проведення перевірок, із встановленням відмінності в інституті обстеження і перевірки. Тобто обстеження, це та діяльність держави, яка має на меті допомогти суб’єкту господарської діяльності вирішити ті чи інші проблеми, в тому числі, коли немає факту порушення. А от коли є вже підстави вважати, що суб’єкт господарської діяльності чи через неподання звітності, чи через заяви інших суб’єктів порушує чинне законодавство, тоді здійснюється перевірка.

За всіх умов законопроекти говорять про те, що право на проведення перевірки держава має лише один раз на рік. Тобто кожен контролюючий орган може перевірити суб’єкта господарської діяльності чи то у вигляді обстеження, чи у вигляді, власне, перевірки, не більше одного разу на рік.

Підстави для проведення перевірок є виключними, хочу на цьому наголосити. Їх 5 і вони чітко окреслені в законі, тобто контролюючий орган не може вийти за межі підстав з метою проведення перевірки, коли він цього бажає.

Четверте, закон встановлює право суб’єкта господарської діяльності не допускати перевіряючих на підприємство, якщо не виконані формальні вимоги закону. Тобто перевірка проводиться не в порядку, передбаченому законом, не тими особами, не в тому порядку оформлена.

І останнє, що я хотів би сказати, що закон, також передбачає інші, дуже важливі чинники, які повинні унебезпечити вплив держави чи зупинення статутної діяльності.

Шановні колеги, з метою того, що ми досягли консенсусу і мали консолідоване голосування, ми погодились і це спільна позиція комітету, авторів законопроекту, взяти за основу, звертаю вашу увагу, законопроект пані Ващук із тим, щоб потім у режимі другого читання уніфікувати спільну позицію і вийти на результативне голосування. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Віталій Хомутиннік, будь ласка, позиція комітету.

11:46:22

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Комітетом Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності на своєму засіданні розглянути законопроект 3154 внесений депутатом Катериною Ващук, а також ми розглядали інший законопроект, який був внесений колегою Миколою Оніщуком.

Фактично цим законопроектом планується створити єдине узгоджене правове поле, яке буде врегульовувати порядок проведення контрольних перевірок різних видів фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, а також визначати механізми прийняття рішень та вчинення дій контролюючими органами за наслідками проведення ними згаданих перевірок.

Я хочу зауважити на те, що Головне науково-експертне управління надало дуже багато пропозицій додаткових та зауважень до законопроектів і ці пропозиції, вони є слушними.

Безперечно, на наш погляд, законопроекти потребують доопрацювання, але Верховна Рада має визначитися із прийняттям Концепції регулювання засад державного контролю.

Таким чином, комітет прийняв рішення підтримати законопроект в першому читанні депутата Катерини Ващук 3154 і в майбутньому при доопрацюванні до другого читання врахувати ті пропозиції, які були висловлені колегою Миколою Оніщуком. І, до речі, хоча він є альтернативним, але він йде під іншим номером і сьогодні не стоїть в порядку денному.

Тому пропозиція комітету підтримувати в першому читанні і далі створити спільну робочу групу з депутатським корпусом, всіма представниками, які зацікавлені в цьому процесі і зробити, дійсно, якісний законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, є потреба обговорювати?

ІЗ ЗАЛУ. Є!

ГОЛОВА. Будь ласка, Сергій Сас, фракція Блоку Юлії Тимошенко, підготуватись Юрію Кармазіну. 12 хвилин, як ми домовлялись.

11:48:45

САС С.В.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Народний депутат Сас, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

У чинному законодавстві поряд із визначенням статусу основних правових засад діяльності контролюючих органів залишаються невизначеними питання, що стосуються механізму здійснення перевірок діяльності господарюючих суб’єктів контролюючими органами.

Такий механізм на сьогодні визначається дуже великою кількістю внутрівідомчих інструкцій, за появою яких суб’єкти господарювання просто не можуть встежити. Це в свою чергу породжує можливість різного роду зловживань з боку контролюючих органів.

Позитивними в зазначеному законопроекті є, на мою думку, наступні моменти. Законопроектом автори намагаються узагальнити напрямки здійснення державних перевірок, як податкових, так і у сфері цінорегулювання та ціноутворення, цільового використання коштів та розпорядження майном, порушення та дотримання прав найманих працівників трудового колективу тощо.

Запропонований перелік вимог, що стосується до контролюючих органів під час проведення перевірок, забезпечить більшу прозорість їх здійснення і поряд з цим не порушують прав господарюючих суб’єктів, діяльність яких перевіряється. Це стосується термінів здійснення перевірок, чіткого визначення в плані графіку перевірок їх заходів, вимог до документації, яка перевіряється, форми повідомлення про проведення перевірки, можливості перенесення термінів фінансово-господарської документації за умови проведення останніми аудиту тощо.

Аргументів, що засвідчують доцільність прийняття зазначеного законопроекту можна навести багато. Поряд з цим варто погодитися і врахувати при підготовці закону до другого читання зауваження, викладені у висновку Головного Науково-експертного Управління, які стосуються в першу чергу техніко-юридичного корегування проекту.

В цілому законопроект спрямований захистити інтереси суб’єктів підприємництва, підприємницької діяльності від свавілля контролюючих органів, особливо це є актуальним перед початком проведення виборчої кампанії.

З огляду на це, фракція Блоку Юлії Тимошенко буде підтримувати прийняття зазначеного законопроекту у першому читанні, за умови врахування всіх зауважень при підготовці до другого читання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція „Наша Україна”. Підготуватися Новаку.

11:51:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Закон називається „Про основні засади державного контролю ( нагляду) за господарською діяльністю в Україні”. Я не випадково запитував з місяця чи є розподілення на нагляд і контроль, тому що у цьому законі цього розподілення немає, навіть у методологічному плані. Просто немає і все.

Якщо говорити про державний нагляд, то нагляд за дотриманням законів в Україні, в тому числі і різними суб’єктами, поки що здійснює такий орган, як прокуратура. Це передбачено Конституцією. Здійснення нагляду іншого, ніж пожежний, ніде у жодному законі немає, є санітарний контроль і так далі.

По всьому тексту закону, я не говорю про визначення терміну, йде таке зміщення понять: стаття 2 „Напрямки державного контролю (нагляду), стаття 3 „Форми державного контролю (нагляду)”, стаття 4 „Принципи державного контролю” ( нагляду), 5-та знову в дужках види, знову (нагляду), „Плановий державний контроль”, знову (нагляд). Тобто це все для авторів щось таке ідентичне.

По-перше. Це не ідентичні речі і нагляд, і контроль. Це перше.

І друге. Я бачу намагання зробити краще, зробити добре, але цими намаганнями може біти викладена дорога в пекло.

І мені здається, що у цьому проекті це вдається. Мені здається, що цей проект створює не просто контролюючі органи, він вже створює монстра. Чому монстрів? А тому, що сьогодні, на сьогоднішній день жодний контролюючий орган не має права призначати експертизу.

Ви ж, Катерина Тимофіївна, бо я не знайшов більше авторів, тому звертаюся тільки до вас, кажете, що ви призначаєте експертизи навіть.

44 стаття „Постанова про призначення експертизи”. І призначаємо. Експертизи, тобто орган у вас вже абсолютно дорослий, так фактично ще один слідчий підрозділ. Ще до всіх слідчих ще добавився один.

Тепер по суті всіх зауважень, які є. Я вже казав про те, що є реагування на всі заяви, які надходять. Можна закидати любий суб'єкт господарювання. Мені не подобається колгосп, мені не подобається фірма, в якій ви колись працювали, я весь час туди буду писати заяви і весь час буде йти перевірка.

Написано, що якщо люди не видають необхідні для перевірки матеріали, документи, то суб'єкт має право зробити це самостійно, перевірки (частина шоста статті 39). Шановні, та є стаття 30 Конституції. Це ж явне протиріччя. Тому я…

ГОЛОВА. Новак, фракція комуністів, будь ласка.

11:54:39

НОВАК В.М.

Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України, Хмельниччина.

Шановні колеги, питання, яке винесене на розгляд ради сьогодні, має надзвичайно важливе значення для розвитку економіки сьогоднішньої України. Тим більше, що в даний момент проведення перевірок діяльності суб'єктів господарської діяльності регламентується великою кількістю нормативних актів, які завжди перевіряюча сторона трактує так, як їй вигідно.

Спілкування з керівниками підприємств, організацій, приватними підприємствами, численні листи, які надходять з міст, свідчать про те, що держава перетворила державний контроль на інструмент адміністративного тиску, на важіль політичного впливу на підприємця.

Кредо влади: не підтримуєш політику влади, ми замучимо тебе і твій колектив перевірками, не дамо змоги тобі працювати, пустимо жебраками з торбою по світу. І в судах на нас ти управи не найдеш, бо суди теж наші. І це в більшості випадків спрацьовує. Влада підминає під себе підприємця.

Цей проект в разі прийняття його як закону дасть можливість привести проведення перевірок господарських суб'єктів в якийсь певний порядок. Законопроектом встановлюється вичерпний перелік тих, хто має право перевіряти, підстав для перевірки, напрямків перевірки та прав і обов'язків тих, хто перевіряють і тих, кого перевіряють.

Якщо це все буде законодавчо відрегульовано, то цей закон буде сприяти покращанню розвитку підприємництва. Я хочу, щоб почули про це всі ті, хто зараз мене слухають, і підприємства в тому числі, тому що цей закон в якійсь мірі захистить чесних підприємців від свавілля чиновників.

Разом з тим, хотів би застерегти, що прийняти цей закон можна тільки в першому читанні.

Я повністю згоден з колегою Кармазіним, який зараз тут виступав, що в законі є ряд положень, які, на думку фракції комуністів, потребують уточнень та нових формулювань. Так, в проекті передбачається, що однією з підстав для перевірки може бути заява або скарга юридичної або фізичної особи. Якщо піти таким шляхом, то зрозуміло, що, організувавши потік скарг та заяв, можна паралізувати роботу любого підприємства. Або інше. Пропонується в тому разі, коли суб`єкт перевірки відмовляється надати відповідь… відповідні документи для перевірки та відкрити доступ до приміщення дозволити це контролюючому органу робити самостійно. А якщо це приватний підприємець і документи зберігаються в нього дома, як бути тоді із передбаченим Конституцією правом недоторканості житла людини?

Є цілий ряд інших недоречностей, які потребують уточнень. Враховуючи те, що… програми Комуністичної партії України передбачено захист та підтримку чесних підприємців, фракція комуністів буде голосувати за цей проект в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Надрага, фракція народної партії, будь ласка. Немає. Будь ласка, Садовий. Фракція Соціалістичної партії України.

11:58:00

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, фракції Мороза.

Вчора було прийнято бюджет України на 2006 рік. Соціалісти в свій час ініціювали прийняття Закону України про соціальний захист дітей війни і вчора 700 мільйонів гривень було враховано на оплату пільг за комунальні послуги „дітей” та ще додатково на пільговий проїзд, тому є певні зрушення у цьому плані, хоч не повністю цей закон буде виконуватися. Тому щоб забезпечити виконання бюджету і в тому числі що стосується дітей війни потрібні засади державного контролю за господарською діяльністю в Україні.

Тому цей законопроект: про основні засади державного контролю за господарською діяльністю в Україні – є нагальний, і його потрібно у першому читанні приймати. І фракція соціалістів буде голосувати у першому читанні за цей законопроект. Тому що головним недоліком чинного законодавства в Україні щодо діяльності контролюючих органів є те, що вони в основному користуються не законними підставами, а різними відомчими та підзаконними актами. Це, безумовно, порушує конституційний принцип діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Тому потрібно цей закон приймати.

У нас тут уже говорили колеги, що нерідко перевірки використовуються як батіг регулювання відносин з владою, а то і нерідко для того щоб збирати різну данину. Я можу привести приклад, коли у місті Кіровограді було звільнено Нікуліна, мера міста Кіровограда, тільки тому, що він на той час не влаштовував владу. І тільки закінчилися його повноваження – зразу ж його було випущено на волю, і він і зараз функціонує і працює.

Є, безумовно, різні застереження, в тому числі і застереження, що стосується планових і позапланових перевірок. Безумовно, планові, зрозуміло, що можна зробити таким чином, щоб був графік цих перевірок і контроль за ними встановити. Що ж стосується позапланових перевірок, і особливо по листах, які, дійсно, можна організувати і тоді систематично перевіряти, аж до нескінченності, то потрібно доопрацювати цей закон, на друге читання подати у більш кращому стані.

Соціалісти підтримують законопроект у першому читанні і будуть голосувати „за”.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено. Будь ласка, Мироненко, мікрофон. І будемо голосувати.

Не від фракції, а з мотивів можна. В нас виступи від виступів від фракцій немає.

12:01:15

МИРОНЕНКО В.А.

Законопроект очень важный его необходимо принимать в первом чтении, но ко второму чтению нужно учесть не только то, что говорилось многими депутатами, но и предусмотреть ответственность проверяющих за злоупотребление, за причиненный ущерб трудовым коллективам, предприятиям, это первое.

И второе: надо обязательно закладывать в госбюджет средства из которых можно будет компенсировать материальный ущерб предприятий, которые несут потери в связи с тем, что, фактически, изымаются документы часто, парализуется работа предприятия и страдает трудовой коллектив, населенный пункт и госбюджет в целом. И когда будет и финансовая ответственность уже государства, тогда, наверное, будет и четкая ответственность тех, кто злоупотребляет своим служебным положением, организует огромное количество ненужных, но из политических мотивов, проверок. Спасибо.

ГОЛОВА. Ігор Шурма, будь ласка, мікрофон. Прошу запросити депутатів до голосування.

12:02:29

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція соціал-демократичної партії України (об’єднаної) поза сумнівом сьогодні в Україні підприємницька діяльність є зарегульованою і внаслідок цього ми маємо і скорочення чисельності малих підприємств і ріст безробіття. Без сумніву сьогодні розквітає і корупція, за неофіційними даними розміри хабарів виросли в 2, 3 рази.

Попри всі обіцянки представників нової влади в країні досі не введена система єдиного вікна для підприємців. За таких умов тільки на правовому полі можна було допомогти вітчизняним підприємствам, кожне з яких щорічно проходить через десятки таких вікон, так званих державних контролюючих органів.

За таких умов є позитивним те, що перелік напрямків державного контролю зазначений проект є вичерпним і здійснення державного контролю за іншими напрямками буде забороняться. Тому даний законопроект варто підтримати у першому читанні з доповненнями, які сьогодні прозвучали при обговоренні. Дякую.

ГОЛОВА. Так, шановні народні депутати, оскільки у нас є проект постанови про неприйнятність обговорюваного проекту закону.

Я поставлю першим на голосування проект постанови Верховної Ради України про неприйнятність проекту Закону про основні засади державного контролю (нагляду) за господарською діяльністю в Україні. Автор цього проекту Леонід Черновецький. Прошу визначатися. Про неприйнятність.

12:04:12

За-21

Рішення не прийнято.

Тепер я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону, реєстраційний номер 3154, про основні засади державного контролю (нагляду) за господарською діяльністю в Україні. Прошу голосувати.

12:04:47

За-250

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, ряд фракція – фракція „Регіони України”, Соціал-демократичної партії України – відповідно до Регламенту вимагають перерву для проведення консультацій на 30 хвилин. А також фракції блоку Юлії Тимошенко, „Єдина Україна” також вимагають перерву на 30 хвилин для проведення консультацій.

У зв’язку з цим оголошується перерва на 30 хвилин, до 12 години 35 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо наше засідання. …

12:35:17

СТОЯН О.М.

Стоян, фракція партії „Регіонів України”.

Шановні колеги, народні депутати, шановні громадяни України, вчора відбулося голосування по бюджету на 2006 рік. За нього начебто проголосувало 226 народних депутатів, але, як з’ясувалося сьогодні, за нього не голосував народний депутат Віктор Кириллов, не голосував за нього і Олександр Бандурка. Як він сказав нам, за нього це зробили інші.

Можу сказати, а хіба не рідко колеги голосують один за одного? Так. Голосують, але вони це роблять на прохання або за дорученням своїх колег. В даному випадку ніяких домовленостей не було. Це занадто принципове голосування. Чому не голосували опозиційні фракції? Ми уже свою думку висловили. Один тільки приклад. Більше 100 пропозицій фракція Партії регіонів подала, які були спрямовані на покращення соціально-економічного розвитку нашої держави, ні одна пропозиція не врахована. І не враховані інші пропозиції.

Таким чином прийняття бюджету сфальшовано. В цивілізованих країнах такий уряд повинен був би піти у відставку, а не чекати, поки відправить у відставку Верховна Рада України. Тому ми вимагаємо від регламентного комітету відмінити голосування по бюджету. М звертаємось до Президента України не підписувати закон про бюджет, таким чином не узаконювати факт його фальсифікації. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Правда, в цивілізованих країнах, якщо парламент не приймає бюджету, то його також відправляють у відставку. Будь ласка, Білорус.

12:36:39

БІЛОРУС О.Г.

Олег Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Виступаючи з позицій українського народного солідаризму і закликаючи до єдності влади і народу, ми не можемо не відзначити, що бюджетна гонка і ті рішення, які були прийняті на бюджетному конвеєрі можуть дорого обійтися нашим громадянам.

Ось вам приклад одного бюджетного рішення. В останню хвилину в проекті Державного бюджету на 2006 рік була зроблена, фактично, політична провокація, яка стосується життя і існування Організації інвалідів України. Відштовхнувши всі громадські організації сліпих, глухих, інвалідів війни, афганців, дітей інвалідів та інших вночі зненацька без погодження з Бюджетним комітетом було виділено тільки одній новоствореній малочисельній громадській організації інвалідів, яка була створена відповідною політичною силою значну велику суму – 6 мільйонів гривень або майже 25 відсотків обсягу видатків всієї статті, а іншим інвалідам в бюджеті дирка від бублика.

Як відомо, члени Бюджетного комітету заявили, що вони не голосували за це. І від імені двох фракцій БЮТ і „Єдина Україна” я заявляю, що ця поправка не голосувалась і прошу вважати цей виступ нашим депутатським запитом і зняти 6 мільйонів, цю поправку, яка гласить, в тому числі 6 мільйонів для цієї організації з усією суми, залишивши всі кошти по цій бюджетній статті для всіх знедолених інвалідів України.

Нагадаю також, що матеріальну допомогу інвалідам передбачено законодавством, в бюджеті задоволено на 4 відсотки, на лікування 5 відсотків, не профінансовано навіть протезування. Такий передвиборчий державний бюджет був прийнятий вчора.

Ми вимагаємо розслідування цього безпрецедентного бюджетного злочину. І для цього ми пропонуємо ще раз створити для виконання високих контрольних функцій Верховної Ради, створити постійно діючу соціально-економічну раду, починаючи з 1 січня, Верховна Рада буде найвищим органом державної влади, без такої ради вона не справиться зі своїми завданнями.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до розділу „Ратифікації”.

Слухається Проект Закону про ратифікацію Кредитної угоди (Проект "Рівний доступ до якісної освіти в Україні") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Міністр освіти Ніколаєнко Станіслав Миколайович, три хвилини. Підготуватись Хомутинніку від комітету.

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати!

Чим викликана необхідність прийняття такої угоди. Я хотів би вам сказати, ви це знаєте, в Україні сьогодні приблизно 20 600 шкіл. В сільській місцевості 14 100. А ось реальні факти. В аварійному стані сьогодні 587 шкіл, потребують капітального ремонту 2 567 шкіл, немає центрального опалення в 1 970, водогону і каналізації не мають 15 000 шкіл, якщо скласти разом.

В зв’язку з цим є домовленість уряду про те, що ми укладаємо угоду – рівний доступ до якісної освіти в Україні - із Світовим Банком і на нормальних, абсолютно вигідних умовах, коли, скажімо, ми беремо кредит 86 мільйонів доларів, 5 років відстрочка платежу, тобто ми 5 років не погашаємо борги. А починаючи через 5 років – на 20 років – ми поступово будемо повертати ці борги.

Ставка, відсоток надзвичайно вигідний і те, що вчора оцінювалось в комітеті з питань банківської діяльності, є також прийнятним. Якщо говорити куди будуть потрачені кошти на, перш за все, поліпшення матеріально-технічної бази інститутів післядипломної освіти в кожній області, інформатизація 500 шкіл, розробка електронних підручників, створення сучасних шкільних, міжшкільних електронних бібліотек, надання фінансування підтримки педагогічних ініціатив – 200 шкіл, створення сучасних базових шкіл – приблизно 600 шкіл, що включатиме забезпечення їх новим навчальним обладнанням, використанням тепло- та енергозберігаючих технологій, ремонти і так далі, і так далі.

Таким чином, цей проект має на меті сьогодні серйозно підняти науковий, методичний рівень наших шкіл. Я хотів би вам сказати, що ще одну таку цікаву річ. Характерно, що умови такі, що, якщо, скажімо, 86 мільйонів доларів виділяється Світовий Банк, то ми не меншу цифру повинні закладати в свій бюджет. Отже, це вдвічі більше будуть кошти.

Я хотів би назвати вам такі цифри. В цьому році ми додатково на сільську школу вперше разом з вами вчора проголосували 150 мільйонів на сільську школу; 86 мільйонів буде спрямовано на корекційну освіту – це інтернати; мало того, приблизно десь 70 мільйонів на автобуси; 123 мільйони (це в половину більше) - це на підручники і таке інше. Разом в школу буде вкладено разом з цими грошима, якщо ми проголосуємо 619 мільйонів тільки із централізованого бюджету, це матеріальна база шкіл, це дуже вигідно. Я просив би підтримати цей проект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Запитання? Запишіться. Будь ласка, 3 хвилини. Оржаховський.

12:43:28

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Анатолій Оржаховський, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Станіславе Миколайовичу! Скажіть, будь ласка, невже Україні не можна обійтися без стягування себе до боргової ями, зокрема, зв’язків з Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Адже ми всі прекрасно розуміємо, що подібні угоди або, як сьогодні у повістці денні ратифікації, це немалі обов’язки у майбутньому для громадян та нашої держави.

Скажіть мені, будь ласка. В чому полягає пільговість кредиту конкретно і його кінцева сума сплати по завершенні 20-річного терміну?

І друге. Йдеться про намагання підвищити все-таки рівень матеріально-технічного забезпечення і так далі середніх шкіл, середньої освіти чи вищої освіти? Дякую.

НІКОЛАЄНКО С.М. Спасибі, Анатолію Володимировичу за запитання.

Перш за все світова практика така. Всі до єдиної країни користуються кредитами. Якщо ви задали питання, який розмір плати, - 4,01 відсотка. Подивіться. В Україні сьогодні, ви кажете, ну, ставка 24 відсотки. Якщо сьогодні, скажімо, міська влада там Колончака чи Херсона бере кредит, то вона ж бере кредит під 24 відсотки, тоже ж віддає його. А тут 4 відсотки з відстрочкою.

П'ять років не платимо і потім на 20 років. Тому я вважаю, що це кредит нормальний, а Україна буде саме мати майбутнє, якщо ми сьогодні підтримаємо саме середню школу. Ви задали питання: кого більше, скажімо, стосуються ці кредити? Ці кредити будуть спрямовані, перш за все, на підтримку нашої середньої освіти пропорційно – на Донецьк, на Львів, на Херсон, на Миколаїв, на Київ і так далі. Буде виконано робіт на 42 млн. доларів, закуплено товарів на 18 млн. Це мається на увазі комп'ютери, оснащення і так далі, і так далі. А ми заплатимо за користування кредитом, я вам скажу, приблизно від 3,5 до п'яти мільйонів доларів залежно від того, як ми будемо їх використовувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

12:45:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний пане міністре, безпосередньо ви готували цю, підписували цю кредитну угоду і, мабуть, бачили, що в додатку два, опис проекту, частину А, де іде розподіл коштів на підвищення кваліфікації, навчання директорів шкіл з питань керування і так далі. Тобто я хочу сказати: чому ми не можемо перерозподілити кошти на систему профтехосвіти, яка загублена повністю в країні і зараз сюди не пишемо. Адже ми мали вплив під час підписання цієї угоди. Могли поправити американці, що нам не на це треба кредит, а нам треба на те, щоб ми подивилися, хто прийде, зараз підготували ту зміну, яка на заводи прийде. Нема кому зараз працювати на заводах. Ви знаєте про цю ситуацію, де нові місця відкриваються? Нема, профтехосвіта загроблена. Я хотів би почути відповідь, чи…

НІКОЛАЄНКО С.М. Шановний Юрію Анатолійовичу, ну напевно, ви як ніхто інший, знаєте моє ставлення до системи профтехосвіти. І, певно, вашими і моїми зусиллями, всіх тут присутніх у залі ми зберегли цю систему. Доповідаю вам, що в цьому році ні одне профтехучилище не має жодної гривні заборгованості по комунальним послугам. Ще рік назад їх порядку півтори тисячі ми мали по 30-40 мільйонів боргів. Ми збільшили в 3 рази кошти на харчування. Немає ні копійки боргів ні по пенсіям… вибачаюсь, по зарплатам, стипендіям і так далі. Але ви правий. Ми, подивіться, в проекті рішення там сказано, що більше 200 мільйонів доларів ми будемо взагалі брати кредит, із них наступний буде на профтехосвіту і на підтримку вищої школи. Тому ми врахуємо ваше побажання, розуміючи, що сьогодні і кадри інженерні, і робітничі нам потрібні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Буряк Сергій.

12:48:15

БУРЯК С.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Даний проект під назвою "Рівний доступ до якісної освіти в Україні" є першим етапом програми і триватиме 4 роки. Програма допомоги Міжнародного банку реконструкції та розвитку щодо здійснення заходів з реформування системи освіти України та вдосконалення управління ресурсами у цьому секторі триватиме понад 10 років з можливими етапами тривалістю 4 роки, 3 роки та 3 роки з очікуваними загальними витратами близько 330 мільйонів доларів США. З них даний 260 мільйонів доларів США це кредитування Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

Реалізація зазначеного проекту дозволить вирішити ряд завдань, які забезпечать підвищення якості загальної середньої освіти та досягнення рівного доступу до якісної освіти всіх категорій населення. Серед заходів, що здійснюватимуться в рамках проекту, значна увага буде приділена розробці та впровадженню сучасних програм навчання, нових підручників, навчальних посібників з урахуванням переходу на 12-річне навчання.

Загальні витрати проекту цього етапу складатимуть 96,26 мільйона доларів США, з яких 86 мільйонів доларів США фінансуватися Міжнародним банком реконструкції та розвитку, а співфінансування української сторони складатиме 9,7 мільйони доларів США.

В комітеті відбулася досить детальна дискусія з приводу деталізації витрат і видів витрат, одначе ми прийшли до розуміння, що цей проект ми маємо підтримати. Тому, з огляду на викладене, також враховуючи, що цей кредит є фактично важливою інвестицією в майбутнє України, Комітет прийняв позитивне рішення, тобто рекомендувати Верховній Раді України підтримати зазначений законопроект.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Запишіться.

Будь ласка, три хвилини. Мішура.

12:50:42

МІШУРА В.Д.

Прошу передати слово Новаку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Новака, будь ласка.

12:50:48

НОВАК В.М.

Шановний Сергію Васильовичу. Фракція комуністів, Володимир Новак.

Шановний Сергій Васильович, ну, ви розумієте, якось ми обходилися в Радянській Україні без кредитів і без допомоги з-за кордону. І вчили своїх дітей. І наша система освіти була однією із найкращих систем освіти в світі, ще всі у нас вчилися.

От я до вас звертаюся просто як до спеціаліста. Скажіть, будь ласка, ви впевнені, що цей весь кредит, за який сьогодні доведеться платити такі проценти, дійде адресно саме до наших шкіл, до наших дітей, адресно дійде до закладів освіти нашої? Адже практика показує, що не завжди ці кошти доходять. Воно просто по дорозі… І не мені вам розповідати. Воно просто по дорозі розкрадаються.

БУРЯК С.В. Дякую, шановний Володимире Миколайовичу.

Перше. То була друга, тобто інша держава, яка вкладала кошти в освіту, мається на увазі Радянський Союз.

Друге. Я з великою шаною та повагою ставлюся до міністра освіти Ніколаєнка Станіслава, тому я впевнений в тому, що всі кошти, які згідно цього кошторису будуть йти по видах витрат, вони дійдуть до шкіл.

І третє. Я хочу підкреслити, що сама краща інвестиція – це інвестиція в наше з вами майбутнє. Тому ми підтримали принципово цей законопроект, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

12:52:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, як ви прораховуєте систему контролю? Чи достатньо вона тут виписана система контролю і прозорості за витратами? Чи буде своєчасно інформуватися Парламент і відповідні комітету Парламенту, зокрема, і комітет з питань бюджету. Тому що мова іде про те, що співфінансування української сторони буде 9,6 і 673, вірніше, тисячних мільйона доларів Сполучених Штатів Америки, а це, десь, 50 мільйонів гривень. Це не такі маленькі кошти.

До речі, як ми будемо їх в бюджетах зараз, як ви плануєте комітет розподіляти? Що уже станом і на наступний рік будемо закладати, чи ні? Який механізм прозорості ви бачите і проведення по бюджету? Ви зрозуміли, да, співвідношення? Хотів би вас запитати, дякую.

БУРЯК С.В. Шановний Юрій Анатолійовичу, в цьому досить виваженому документі є, на наш погляд, досить суттєвий механізм контролю, а також деталізації. Що стосується вашого запитання з приводу інформації, то це в наших з вами руках. Якщо буде в нас бажання заслухати в той, чи інший період часу інформацію з приводу виконання цього договору, ми це з вами можемо зробити. Що стосується з приводу бюджету, то це питання не нашої компетенції, ми це питання не вивчали. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, там же сказано, відстрочення на 5 років.

БУРЯК С.В. На 5 років, але ж з приводу бюджету України було запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гладій, будь ласка.

12:54:24

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, я прошу передати слово шанованому мною Віктору Васильовичу Терену народному депутату.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Терена, будь ласка.

12:54:34

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко. Мені пощастило свого часу вчитися в прекрасного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського. І Павли…ка школа ця, справді, педагогічна лабораторія, яку знають у всьому світі. І сьогодні, коли приїжджають сюди делегати з усіх країн, то вони бачать школу, яка давно потребує ремонту, бачать серед села велику калюжу, де колись був мальовничий ставок, і який ніхто не хоче почистити, бачать розбиті дороги і таке інше. І аналогічна ситуація по всій Кіровоградській області.

Наш депутат Сергій Сас дуже добре знає цю ситуацію, об’їздив більшість шкіл області. І у нас є дуже конкретні виклади по всіх школах, які потребують і ремонту, у комп’ютеризації і так далі.

І тому я би дуже просив би дорогих моїх шановних колег зараз максимально мобілізуватися і підтримати цей проект, через те, що це справді потрібно Україні, це справді потрібно нашим дітям.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Васильовичу, сідайте, будь ласка. Обговорювати будемо чи голосуємо? Голосуємо. Наполягають на обговоренні. Будь ласка, 12 хвилин.

Шкіль, підготуватися Кармазіну. Андрій Шкіль відсутній. Юрій Кармазін, будь ласка. Підготуватися Родіонову.

12:56:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Я відразу скажу, шановні народні депутати, що я буду голосувати за цей законопроект, який передбачає необхідність ратифікації Верховної Ради Кредитної угоди між Україною і Міжнародним банком реконструкції і розвитку.

Але тут багато було представників попередніх режимів. Я хотів би їм відповісти. Чи шановні, ви давно відвідували сільські школи? Чи не знаєте ви, що туалети там розташовані на такій віддаленості від школи, і в зимовий період деякі навіть, зокрема по Черкаській області, по Кіровоградській області, по Західній Україні, по Сумщині, не мають і дверей? Чи не знаєте ви цього? І ви кажете, що у нас такий стан був хорошої освіти до 1991 року. Та до 1991 року, на жаль, у такому ж стані знаходилися жахливому ті приміщення шкіл.

Бо, ну я ж вас повезу до тих шкіл, якщо ви там не буваєте, шановні. Я не хочу, я не хочу зараз з вами прирікатися, ви знаєте, я розумію, що все було раніше краще, бо ми з вами були молодші. Але те, що зараз підуть кошти на ремонт шкіл, на ремонт і обладнання і виправлення тої ситуації, яка сьогодні є, це абсолютно потрібно. І чим раніше ми це зробимо і зрозуміємо, тим краще.

Я вважав би за необхідне перерозподілити частково ці кошті і зараз, можливо, і додаткову угоду про перерозподіл написати з тим, щоб менше грошей пішло на так званих консультантів, пане міністре. Я не хотів би, щоб у нас ішли гроші на консультантів наших кредитів. Це додаткові витрати, які ми, і додаткове навантаження, яке піде на наших українських людей.

Я також думаю, що навчання директорів шкіл з питань керування, це не є ті потреби, які, на які ми маємо закладати кошти тут, фінансові ресурси і брати кредит. Це є для цього у нас відділи, управління і для цього є міністерство. І, будь ласка, навчайте їх в межах того, що вам дає бюджет. І не беріть на це ще кредити, а то вже дожилися, ми беремо кредит на навчання директорів шкіл з питань керування і прямо так це і пишемо. Якби це вони писали нам, диктували нам умови і ми нікуди не могли дітись, я б все це ще зрозумів.

Тому я прошу вас на майбутнє, не пишіть ніколи такого. І прошу всіх представників уряду, коли ви укладаєте кредитні угоди, то забезпечте інтереси України і українців, а не лобіюються хай іноземні інтереси.

Я думаю, що треба приймати цей законопроект і думати, і буду вдячний, якщо профтехосвіта буде тут відзначена із цих семінарів, гроші підуть ….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Михайло Родіонов, Василь Надрага наступний.

12:59:36

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі, один з старших колег по комітету Верховної Ради радив мені, якщо хочеш, щоб люди зрозуміло, про що ти кажеш, говори мовою, якою думаєш.

Тому позицію фракції комуністів щодо кредитної угоди висловлю мовою національних меншин. В дополнение к замечаниям, которое изложено в решении Комитета по науке и образованию, эти замечания есть у каждого народного депутата, выскажу следующие соображения относительно целесообразности кредитного соглашения, те замечания, которые буду высказаны, возможно, будут приняты во внимание:

1. Что имеют в виду инициаторы кредитного соглашения, когда провозглашают политику доступа до качественного образования. Кто будет выстраивать систему оценки качества? Судя по распределению средств между отечественными и зарубежными консультантами основная роль отводится зарубежным консультантам.

Не унижая достоинства этих консультантов, хочу сказать, что консультации зарубежных специалистов по реформированию села и высокотехнологического сектора экономики Украины привели к развалу этих секторов.

Нет оснований не считать, что та же участь не постигнет и образования. Поэтому коммунисты не имеют права прикладывать усилия к реформированию образования по образцу села и промышленности.

Мы считаем, что возрождение образования и науки должно происходить на собственные средства, в Украине достаточно умных людей. Есть необходимый опыт, который позволяет не допустить умышленного или неумышленного разрушения образовательной системы.

Відносно фінансування за рахунок кредитної угоди оцінки якості освіти методом так званого незалежного тестування.

Первый вопрос. Независимые тестирования, от кого независимые? Оказывается она независима от всех учебных заведений. …. Мы не доверяем ни учителям, ни директорам и вообще никому, обвинив всех в ненадежности.

У меня возникает вопрос, а кому же мы тогда все-таки доверяем, если не доверяем своему собственному народу? Не уж-то незалежні іноземні експерти визивають більш довіри, ніж власні громадяни? Коммунисты так не считают, мы все ж таки больше доверяем гражданам Украины, ніж гражданам інших країн. Нехай громадяни інших країн на це не ображаються, вони точно так поступають.

Є багато інших зауважень, які не дають комуністам права голосувати за цю кредитну угоду. Может кто-то сказать, что это преувеличение, возможно, но обжегшись на молоке будешь дуть на воду. А мы уже обжигались на один раз. Спасибо.

ГОЛОВА. Микола Садовий, будь ласка.

13:03:00

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, фракція Мороза.

Що стосується даного законопроекту. Якщо ми хочемо якогось зрушення в освіті, то, безумовно, повинні не тільки дивитися на свій бюджет, використовувати не тільки власні можливості, а використовувати те, що можна залучити і у вигляді кредитів.

Будь-яка держава, в тому числі і Радянський Союз у минулому, він кредити брав. І це неправда, що кредити в Радянському Союзі ніколи не бралися. Бралися. І давайте опустимося в даному випадку на землю.

А тепер розглянемо такі проблеми. У нас залишається проблема малокомплектних шкіл. Як її вирішувати. Чи зможемо ми за рахунок власних можливостей вирішити проблеми отих малокомплектних шкіл, де залишилося по 20, по 30, максимум по 50 учнів. І як забезпечувати цей навчальний процес у цих школах, що стосується дітей, що стосується учителів, матеріальної бази. Проблема величезна і туди потрібно значні кошти.

Наступне. Проблема гуртожитків. Ми бюджет прийняли, але кошти на те, щоб почати будівництво нових гуртожитків, пришкільних інтернатів, вона ж не вирішена. Дальше що стосується заробітної плати. По заробітній платі у тому бюджеті, який ми прийняли, також є проблеми.

Візьмемо харчування учнівське. По харчуванню учнівському тоже не все вирішено. Матеріальна база, комп’ютеризація. Також не вирішено у тому бюджеті, що є. Тут говорять і за зовнішнє тестування. Давайте ж опустимося на землю і подивимося, яким чином здійснюється у нас екзамени і оті 10-12 балів, коли батьки приходять, атакують і директора школи, і відповідно учителя, для того, щоб отримати високий бал. А потім цей високий бал ні до чого. Давайте подивимося на ту якість знань, яка є у наших учнів. Якість необхідно піднімати, піднімати потрібно за рахунок того, що здійснювати незалежне тестування.

Наприклад, візьмемо таку африканську державу, як Гвінея. Поліцейський приїздить у школу із сумкою великою, всі учні, директор школи і так дальше із школи виходять, він проводить таке атестування, в сумку склав всі наслідки тестування і поїхав у столицю У столиці перевірили і приходить документ хто куди може поступити.

Тому, якщо там дійшли до такого, то ми навіть не можемо догнати у тому, що це таке зовнішнє тестування, чи воно потрібно.

Соціалісти підтримують законопроект і голосуватимуть за.

ГОЛОВА. Тамара Прошкуратова, будь ласка.

13:06:35

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Шановні колеги! Тамара Прошкуратова, фракція СДПУ(о).

За період виконання своїх депутатських повноважень, коли провела не одну зустріч по школах, безумовно, з найгострішим питанням, з яким звертаються вчителі, перш за все, їх заробітна плата, реалізація 57 статті і інше питання – це вдосконалення матеріально-технічної бази. І тому ось цей законопроект, ратифікація цієї угоди, який пропонує уряд, є одним із засобів вирішення цієї проблеми.

І тому, оскільки зараз по школах, дійсно, і недостатньо зроблені ремонти, і недостатньо забезпечені матеріально-технічною базою. Так от, якраз саме прийняття такого законопроекту, тобто ось ці кредити, допоможуть якимось чином вирішити проблему матеріально-технічного забезпечення шкіл.

Зокрема, також в свою чергу це дасть змогу, крім того, що забезпечити матеріально-технічні умови школи, також буде сприяти забезпеченню поступового переходу загальноосвітньої школи на нову структуру і 12-річний термін навчання. І також сприятиме переходу середньої освіти в Україні до нових державних освітніх стандартів.

Крім цього, прийняття законопроекту надасть можливість модернізувати зміст загальної середньої освіти школи здійснювати перехід старшої школи н профільне навчання, запровадити освітні новації та інформаційні технології, надати цільову підтримку сільським школам, забезпечити загальноосвітні заклади сучасним обладнанням, підвищити ефективність всієї системи освіти.

Також ратифікація законопроекту та подальша реалізація проекту сприятиме забезпеченню одного з провідних принципів шкільної реформи – це надання рівних можливостей і доступу кожної молодої людини до якісної освіти. І тому, безумовно, я особисто як вчителька підтримуватиму цей законопроект, тому що наші школи, зокрема сільські школи, а у січні буде День уряду, де ми слухатимемо саме проблему навчально-виховного процесу у сільській школі, допоможе, оскільки в державі немає поки що, в бюджеті, наявних коштів, цей законопроект допоможе зміцнити матеріально-технічні бази наших загальноосвітніх шкіл.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування і змобілізуватися я прошу вас. Я ставлю на голосування проект Закону України про ратифікацію кредитної угоди, проект „Рівний доступ до якісної освіти в Україні” між Україною та Міжнародним банком реконструкції і розвитку. Прошу голосувати. Реєстраційний номер 0311.

13:09:36

За-257

Рішення прийнято. (Оплески)

Так, оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди про позику (Проект реабілітації гідроелектростанцій) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Доповідач - заступник міністра палива та енергетики Тітенко Сергій Михайлович.

Від комітету Буряк буде виступати. А де міністр? Де лист? Де? Давайте щоб останній раз це було. Або Кабмін, або Верховна Рада України. Треба Верховну Раду поважать. Будь ласка.

ТІТЕНКО С.М.

Шановні народні депутати! На ваш розгляд представлений проект Закону України про ратифікацію Угоди про позику (Проект реабілітації гідроелектростанцій) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Проект є продовженням попередньо спільного з банком Проекту реабілітації гідроелектростанцій вартістю 35,2 мільйона доларів Сполучених Штатів Америки, який був успішно завершений в 2002 році. Під час цього проекту впродовж 1996-2002 років здійснена реабілітація 16 гідроагрегатів, що забезпечили підвищення її потужності практично на 90 мегават. І збільшено коефіцієнт корисної дії.

Згідно наступного проекту Світовий банк впродовж 2006-2011 років фінансуватиме наступний етап реабілітації 9 гідроелектростанцій Дніпровського та Дністровського каскадів, які виробляють практично всю гідроелектричну енергію України.

Прийняття цього закону надасть можливість отримати кошти в обсязі 106 мільйонів доларів Сполучених Штатів Америки для фінансування заходів з поліпшення оперативної стабільності та надійності енергопостачання шляхом збільшення регулюючих потужностей в об`єднаній енергосистемі та підвищення рівня безпечної експлуатації гідроелектростанцій.

В рамках проекту передбачається реабілітації 46 гідроагрегатів загальною потужністю 2 тисячі мегават та підвищення безпеки гребель каскаду Дніпровських гідроелектростанцій, що є вкрай нагальним та необхідним для України.

Додаткова потужність реабілітованих гідроагрегатів становитиме 235 мегават, що практично дорівнює будівництву нової електростанції, гідроелектростанції в Україні.

При реконструкції силового устаткування особлива увага буде приділена не тільки підвищенню енергетичної ефективності модернізованих турбін і генераторів, але і забезпеченню сучасного рівня екологічної безпеки та якості води в річках Дніпро і Дністер.

Крім того, це будуть нові робочі місця в Київській, Дніпропетровській, Запорізький, Херсонській, Чернівецькій областях. Одночасно це означає збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в тому числі місцевих бюджетів. Кредит Світового банку надається на 18 років з шестирічним пільговим періодом. Відсоток по кредиту приблизно п’ять, одноразова комісія – 0,5, плата за резервування - 0,75.

Реалізація проекту планується в терміни 2006 – 2012 роки, тобто повернення основної суми кредиту розпочнеться тільки після закінчення реалізації проекту. При цьому окупність проекту складає два – три роки. Термін експлуатації основного обладнання буде продовжено на 30 – 40 років. Залучення кредитів дозволить значно пом’якшити навантаження на діючий оптовий…

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Запитання? Будь ласка, запишіться. Три хвилини на запитання.

Володимир Бронніков, „Регіони України”, будь ласка.

13:13:49

БРОННІКОВ В.К.

Владимир Бронников, «Регионы Украины».

Для начала, всех нас, уважаемые депутаты, всех, кто нас слышит и видит, поздравляю с наступающим Днем энергетика, поскольку электроэнергетик в каждом из нас, без этого ресурсожизнеобеспечения мы жить не будем.

Для того чтобы надежность этого ресурса у нас была, я прошу всех поддержать этот закон: о получении кредита.

А к вам, Сергей Михайлович, вопрос. Могли бы мы найти еще более дешевые деньги на реализацию такой необходимой для энергетики программы? Спасибо.

ТІТЕНКО С.М. Ну, ответ однозначный: нет. Деньги Мирового банка считаются самыми дешевыми деньгами в мире плюс проект, который предусматривает 6 лет отсрочки тела платежа, как раз за который выполняются все работы. И только после того, как будет реализован проект в реальной жизни, под увеличенными объемами производства начинается возврат тела кредита. Это и обеспечивает, практически, нулевой возврат денег мировому банку с точки зрения конечной суммы. Поэтому эта единственная возможность использовать дешевые деньги.

Спасибо вам большое.

ГОЛОВА. Так, Микола, Микола Носенко, будь ласка.

13:15:19

НОСЕНКО М.П.

Микола Носенко, фракція Компартії України.

Прошу передати слово колезі Оржаховському Анатолію Володимировичу.

ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський, будь ласка.

13:15:28

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Анатолій Оржаховський, фракція Комуністичної партії України.

Шановний доповідачу, я, як і всі народні депутати, думаю, ми за енергет…, за те, щоб енергетика була у нас гарантована в державі, проте за кошти України, а не за чужі кошти.

Чи не здається вам, що ті, хто нині надає кредити для себе діють з перспективою, як на мене – це ні що інше, як намагання сильних світу цього тотального контролю: за освітою, розвитком, а тепер дійшли і до енергетики. На жаль, Україна, на мій погляд, втягується в залежність. Тому я хотів би, щоб в все ж таки розшифрували, що мається на увазі: гідроелектростанції, реконструкція чи реабілітація, чи що це таке? Дякую.

ТІТЕНКО С.М. Значить, у даному випадку ми передбачаємо, що 46 гідроагрегатів, які включають в себе турбіни, гідрогенератори українського виробництва будуть замінені на так ж нові, теж українського виробництва, все 46, кажу, турбін і 46 гідрогенераторів.

Далі я хочу сказати. що все це передбачає, що всі монтажні і пусконалагоджувальні роботи теж будуть виконуватися українськими компаніями. І це дає можливість отримати додаткові робочі місця, зарплату і таке інше. Більш того, я хочу вам сказати, що, да, і безпека гребель, плотин, плотини наші. Бо вони вже багато років потребують автоматичного регулювання їх стійкості по відношенню до напору води.

І я що ще хочу сказати. Що для нас дуже важливо, якщо б ми будували виключно все за свої гроші, то це би означало зростання тарифу на електроенергію. Коли ми маємо, вже зараз під період будівництво, оскільки ми маємо час, шість років, для внесення цих змін, то на цей період тариф на електроенергії компанії „Укргідроенерго” не буде зростати з цього приводу. А коли він закінчується після шести років, то вже вони будуть вироблять на, приблизно на 400 мільйонів кіловат/годин більше. І це дасть можливість не підвищувати тариф після цього. І повернення кредиту буде відбуватися рівним графіком без навантаження на споживача. Дякую вам.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, час вичерпаний. Віталій Хомутиннік. А, Буряк Сергій Васильович, голова комітету буде доповідати.

13:18:19

БУРЯК С.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги. Заступник міністра вже досить дав інформації з приводу цього кредиту. Я лише хочу розставити акценти.

Проект реабілітації гідроелектростанцій має п’ять компонентів. Компонент „А” – реабілітація гідроелектростанцій, передбачає реабілітацію 46 гідроагрегатів на дев’яти ГЕС Дніпровського та Дністровського каскадів. За результатами реалізації проекту приріст додаткової потужності становитиме 235 мегават, що фактично дорівнює потужності Київської ГЕС. Тобто Україна отримує ще одну гідроелектростанцію без будівництва додаткових гребель на річці Дніпро.

Компонент „Б” – безпека гребель. Передбачає встановлення чотирьох автоматизованих систем контролю за безпекою гідротехнічних споруд, що дозволить підняти на новий рівень систему нагляду і контролю за надійністю і безпекою греблі, яка запобігає можливим аварійним ситуаціям.

Компонент „С” – інституційних розвиток Укргідроенерго. Передбачає створення в Укргідроенерго загальнокорпоративної системи управлінської інформації. Вартість реалізації компонентів реабілітації гідроелектростанції, безпеки гребель та інституційний розвиток Укргідроенерго становить біля 100 мільйонів доларів США. Погашення цих компонентів позики, отриманої Укргідроенерго здійснюватиметься за рахунок власних коштів компанії.

Компонент Д. Інституційний розвиток Мінпаливенегро передбачає надання Мінпаливенерго консультативних послуг і допомоги в питаннях розроблення та здійснення плану заходів із приведення нормативної та технічної бази енергетичного ринку позичальника у відповідність з вимогами внутрішнього енергетичного ринку європейської спільноти.

Компонент Е. Впровадження в життя концепції оптового ринку електроенергії. Компонент передбачає надання НКРЕ технічної допомоги у втіленні в життя концепції оптового ринку електроенергії. Вартість реалізації цих компонентів в інституційний розвиток Мінпаливенерго та впровадження концепції оптового ринку електроенергії становитиме відповідно 2,5 мільйони, 3 мільйони, таке інше.

Позика надається, як сказав заступник міністра, з шестирічним пільговим періодом та вісімнадцятирічним терміном повернення коштів. Комітет рахує, що цей кредит є актуальним та необхідним, тому ми просимо підтримати цей кредит. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, є потреба обговорювати? Питання ставили ми до представника уряду. Комітет доповів свою позицію та і все. Ми ж домовлялися, що ми питання комітету не будемо ставити. 12 хвилин давайте обговоримо.

Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна”, будь ласка. А, ні, ні, вибачте, вибачте, я ж … Андрій Шкіль. Юрій Кармазін другим буде виступати. Немає? Будь ласка, мікрофон Шкіля ввімкніть. Мікрофон Шкіля, будь ласка.

13:21:51

ШКІЛЬ А.В.

Я прошу передати слово народному депутату Яворівському.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, будь ласка, мікрофон. Потім Юрій Кармазін.

13:22:08

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський. Я дякую Шкілеві за передане слово.

Я хотів би коротко додати ось що. Справді, я вважаю, що в тих умовах енергетичної кризи, в яку сьогодні потрапила Україна через свою тюхтіюватість і через не увагу влади до того, що держави має бути захищена і треба було шукати альтернативні джерела постачання і нафти, і газу, а не сьогодні вже тоді, коли ми приперті до стіни цим займатися, приймати законопроект про метан, який можна добувати з шахт і таке інше. Тобто вічно ми запізнюємося.

Через те я переконаний, що цей законопроект і цю позику таки потрібно взяти, справді, для того, щоб реставрувати кілька цих потужних енергетичних одиниць в енергосистемі України. Але я хотів би просто звернути увагу і заступника міністра, і наше відомство паливно-енергетичне ще ось на що, ми забули десь в ті повоєнні роки, я ще пригадую із свого дитинства в моєму селі на річці стояли гідроелектростанції, потім ми зробили абсолютний крен в ядерну енергетику, примітивну, взяту тільки із цих совєтських або російських цих джерел, до яких ми прив’язані і сьогодні, і паливом, і технологіями, і цей реактор РБМК-1000, яка нам „подарував”, даруйте, (в лапках) таку колосальну техногенну трагедію Чорнобильську, яку ми маємо.

Через те, я би звернув увагу на те, що можна було би все-таки повертатися до цих гідроелектростанцій, вони є. Я розумію, що вони не є такими потужними, я розумію, що на них можна дивитися з висока, але, якщо ми сьогодні говоримо і про вітрову, використання вітрової електроенергії, під Києвом, до речі, уже дуже багато цих вітряків стоїть, якщо ми говоримо сьогодні про енергію сонячних батарей, які сьогодні використовуються деінде і в Криму, і є вже в інших країнах, то я би дуже хотів, щоб було звернено увагу і на ці малі гідроелектростанції, там все є, є фактично дамби, є водна енергія річок і варто було би все-таки до цього потиху повертатися і відновлюватися. Я розумію, що вони не перекриють повністю того дефіциту енергетичного, який ми сьогодні маємо. Але треба паралельно, звичайно, йти і в шельфи Чорного моря, і все-таки глибинні свердловини ці робити і добувати і нафту, і газ. І треба займатися і такими малими речами, які, може, комусь здаються не престижними, але загалом вони для певних регіонів, де ми можемо підсилити, скажімо, і Закарпаття дуже багато цими ріками, і Вінниччина, і таке інше. Я переконаний, що це потрібно робити.

А зараз я думаю, що потрібно затвердити це у цю таку лиху годину енергетичну нам це дуже і дуже допоможе.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна”. Підготуватися Соломатіну.

13:25:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановний український народе!

От зараз розглядається позика 106 мільйонів доларів. Я буду голосувати за, буду всіх закликати голосувати за. Але цей виступ, я в цьому виступі хочу затронути проблемні питання і, зокрема, я хотів задати питання міністру. Але чомусь, Володимир Михайлович, до мене завжди черга не доходить.

Як це зараз ми прозоро виділяємо. А 2,2 млрд. євро „Нафтогаз” підписав, отримав, 2,2 млрд. євро. І ми прозоро тут не визначали питання як це зайшла позика і куди вона пішла. Я маю на увазі по „Нафтогазу”. І ми не знаємо куди пішло по газотранспортній системі. І ми дойшли до того, що сьогодні в Україні треба приймати надзвичайний енергетичний стан. І треба оголошувати цей надзвичайний енергетичний стан. Тому що ситуація критична. І, зокрема, критична вона і завдяки газовій дубинці. Але я щиро дякую росіянам, що вони застосували до нас газову дубинку. Можливо, це якраз дасть зрозуміти деяким гарячим головам, які тільки прийшли, стали прем’єр-міністрами і через три дні, чотири дні сказали: „А ми ліквідуємо комітет з енергозбереження”. І ліквідували таки. А тепер же треба за це відповідати. Бо в масштабах країни ніхто енергозбереженням не займається по сьогоднішній день.

Тому, Володимир Михайлович, ви буваєте присутнім на Раді безпеки. Скажіть там, будь ласка, що думає український народ. Не скажете, що український народ, скажіть: Кармазін думає от так, що Кармазін за надзвичайних енергетичний стан, якщо у когось там ще є розум. Щоб ми зрозуміли, що в шість разів більше використовувати на одиницю продукцію, ніж поляки, це є злочин.

Тому треба ратифікувати цю угоду, яка є. Раз.

Друге. Треба сьогодні забезпечити безпеку всіх гребель гідроелектростанцій, у тому числі передивитися, що нам загрожує у Києві, бо градоначальник Києва про це не турбується. У нас може бути , не дай Боже, трагедія.

Далі. Ця угода нам забезпечить збільшення річного виробництва електроенергії на 453 мільйона кіловат годин, а можливо ще і більше введення потужностей буде.

І, користуючись тим, що тут є представники міністерства, я хотів би вас запитати: „Що у нас вітру менше, ніж у Голландії?” В Криму, на Одещині, на Запоріжжі, на Донеччині вітру у нас не менше. Чому ж ви не користуєтеся вітроенергетикою? Чому ви не витрачаєте туди кошти? Чому ви не закладаєте цього? Чому ви не берете альтернативи? Чому ви тільки нафту, газ і тільки палити …

ГОЛОВА. Юрій Соломатін. Прошу уваги. Фракція комуністів. Підготуватися Садовому.

13:28:33

СОЛОМАТІН ЮП.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги! Практично жодного законопроекту немає у нас у сесійній залі, щоб у ньому не було якогось підтексту. Звичайно, спеціаліст, експерт цей підтекст бачить і завжди зважає, чи не зашкодить цей підтекст більше, ніж те, що є на поверхні і те, що проголошується з трибуни Верховної Ради України.

Давайте ми звернемо увагу на те, що позика піде на користь відкритому акціонерному товариству „Укргідроенерго”. Я у своїх колег запитував: „А яка частка держави в цьому відкритому акціонерному товаристві?” І вони мене запевнили, що понад 90 відсотків, майже 98 відсотків, і це добре. Ось ця реконструкція, про котру йдеться у гідроенергетиці, ВАТ „Укргідроенерго” має здійснити насамперед за власний рахунок – 256 млн. доларів, і ось кредитна лінія, про котру йдеться, - 106 млн. доларів. Разом 362 млн. доларів. Тобто ця кредитна лінія, вона складає лише одну третину від того. що потрібно для того, щоб забезпечити роботу гідроелектростанції на майбутнє.

І у мене виникає таке дуже просте питання: а чи не може Україна і ВАТ „Укргідроенерго” обійтися взагалі без цієї кредитної лінії, хоча вона вже є? Там дуже невеликі відсотки, вони такі вигідні тощо. Ну як на мою думку, то можна було би і обійтися і без цієї кредитної лінії. Але чому знову і знову наголошуємо про гідроелектростанції, але не звертаємо з вами увагу на те, що кошти кредитної лінії будуть використані на інституційний розвиток Мінпаливенерго – 2,5 млн. доларів? На впровадження концепції оптового ринку – три мільйони доларів. Тобто на забезпечення чиновництва Мінпаливенерго різними угодами, різними експертними висновками, без котрих можна було обійтись.

Тому б я зняв би 5,5 млн. ось з цього напрямку – інституційний розвиток і впровадження концепції і вклав би його в забезпечення безпеки, екологічної безпеки гідроелектростанцій. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

13:31:38

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, фракція Мороза.

Шановні колеги, соціалісти підтримують ті кредити, які слугують людям, які слугують дітям. Енергетика України складається із чотирьох типів енергогенеруючих пристроїв. Це – теплові електростанції, атомні електростанції, гідроелектростанції і ті нетрадиційні, про які говорили. Всі вони безумовно дороговартісні, бо жоден із цих об`єктів не є таким, куди б мало коштів потрібно було вкладати.

Крім цього, будівництво нових гідроелектростанцій у нас сьогодні просто нема де їх уже будувати на терені Дніпра і тих річок, які є. потрібно знаходити вихід. Вихід у тому, що слід здійснювати реконструкцію того, що є. якщо теплові електростанції, які являються базою у постачанні електричною енергією, то вони потребують значних коштів і на порядку денному і теплові електростанції їхня реконструкція.

Точно так і атомні електростанції. Сьогодні є нагода, така нагода, що ми можемо взяти кредит і реконструювати у значній мірі гідроелектростанції. І це потрібно робити.

У місті Світловодську Кіровоградської області є гідроелектростанція, вона називається Кременчуцькою гідроелектростанцією, яка потребує таких кредитів, потребує постійного обслуговування і те… ті заходи, які зараз вживаються, вони будуть слугувати і кіровоградцям, і тим людям, які живуть у Світловодську, в тому числі і надання нових робочих місць. Тим більше, що позика є пільговою із 18-річним терміном повернення. Тому вона у значній мірі вигідна і її потрібно раціонально використати і не дати тільки можливості того, щоб ці кошти могли піти не за адресою або значну кількість кудись їх повернути. Тому потрібен контроль за використанням цих коштів. Я закликаю своїх колег підтримати цей законопроект і взяти цей кредит, він буде слугувати нашій державі, буде слугувати тому, щоб зміцнити енергопостачання нашої держави.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, розгляд… Що?

Шурма. Черняк. І Бронніков, да, ті, хто записувався. Мікрофон Шурми, будь ласка.

13:34:49

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Без сумніву, коли ми говоримо про проект реабілітації гідроелектростанцій і отримання на це коштів, це є позитивно, оскільки тема енергозбереження, енергопостачання для держави – це є доленосно.

Але у мене є запитання, чи хтось взагалі дивився на додаток номер один Загальних положень? У пункті чотири написано, як розподіляються кошти. Не розподілені кошти - п’ять мільйонів 470 тисяч. Куди вони підуть? Куди вони підуть і хто їх буде контролювати?

Але ми собі повинні дати відчит, що якщо не буде п’ять відсотків від загальної суми відкладатися на нерозподілені кошти, якщо не буде грошей на консультантів, якщо не буде забезпечення відповідних сотень тисяч доларів на шопінги, то ніхто за кордоном не буде таким добрим помічником – давати Україні просто так гроші. А голосувати чи ні – це нехай кожен вибирає сам.

ГОЛОВА. Володимир Черняк.

13:36:04

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую, Володимире Михайловичу. Володимир Черняк, „Позафракційні”.

В умовах енергетичної кризи Міжнародний банк реконструкції та розвитку підставляє Україні плече. І ми повинні бути йому за це вдячні, і думаю, у нас є всі необхідні і достатні підстави проголосувати за ратифікацію цієї угоди.

Зрозуміло, що з енергетичної кризи потрібно виходити системно, і в тому числі шляхом реабілітації гідроелектростанцій, враховуючи також ту обставину, що це екологічно чистий вид енергії. Міжнародний банк нам дає кредит пільговий і довгостроковий, що є для нас надзвичайно вигідно. Тому, думаю, що треба підтримати це.

Я також хотів би зреагувати на виступ депутата Кармазіна, який сказав, що у нас вітру не менше ніж в Нідерландах. У нас більше в голові вітру.

ГОЛОВА. Володимир Бронніков, будь ласка.

13:37:18

БРОННІКОВ В.К.

Владимир Бронников, фракция Регионы…, партия «Регионов Украины», Запорожье.

Уважаемые коллеги, я бы разделил проблему на две части. Первая, да, у нас гидроэнергетика наиболее экологически чистая производство электроэнергии, но мы должны помнить, что гидроэнергетика обеспечивает безопасность экологическую безопасность всего Донецкого, Днепровского бассейна. И мы должны помнить о техническом состоянии наших гидростанций, чтобы они нам не поднесли проблем ни сейчас, не впредь.

И второе, мы должны с вами отметить, что Правительство наше берет бессистемное финансовое управление реконструкции, реабилитации всей электроэнергетики. В энергетической программе также не показано, откуда, проект энергетической стратегии, не показано, откуда будут браться деньги. И на это правительство должно обратить внимание, а за это надо голосовать.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу уваги, прошу. Яка репліка?

Будь ласка, Кармазін, прізвище згадувалося, Кармазіна мікрофон, тільки без прізвищ.

13:38:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін.

Я без прізвищ, але один із попередніх виступаючих посилався на моє прізвище, говорячи, що в нашої нації вітер в голові. Та нема вітру в нашої нації в голові, у деяких керівників трошки є, ну, то вже таке.

Але я зараз хотів про інше, малесенькі країни, такі як: Японія, Тайвань, абсолютно є енергетично незалежні і сьогодні закидали продукцією своєю весь світ. Ми ж, українці, а я є співголова групи Україна - Тайвань парламентської, не можемо, навіть, з Тайванем наладити нормальні відносини, щоб повчитися хоч у них, як то робити. І Уряд хай би повчився наш. До речі, вони давно члени ВТО і попереду, і нам же теж треба з ними угоду укладати.

Тому, шановні друзі, я хотів би, щоб ми вітроенергетику запроваджували, щоб ми і сонячні батареї не забували, що у нас є Крим, є Одеса, є Херсон, є сонячні...

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування. Ставиться на голосування Проект Закону України про ратифікацію Угоди про позику (Проект реабілітації гідроелектростанцій) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Реєстраційний номер 0312. Прошу голосувати.

13:40:19

За-236

Рішення прийнято.

Продовжуємо наше ранкове засідання на 15 хвилин.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" (щодо посадових окладів). Доповідач – Тамара Прошкуратова. Підготуватися від комітету.

13:40:58

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Тамара Прошкуратова, фракція СДПУ(о).

Шановні колеги, проблема 57-ї статті Закон України "Про освіту” – це те питання, яке стоїть надзвичайно гостро. І ви всі, я впевнена, отримуєте листи від колег вчителів, які просять швидше розв’язати це питання. І навіть, коли гроші є, зараз по деяких регіонах ще люди цих грошей до цього часу не отримали, бо немає механізму щодо того, щоб виплатити гроші за стаж, оздоровчі, преміальні.

Нинішнім законопроектом пропонується шляхом внесення доповнень до прикінцевих положень Закон України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закон України "Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” зобов’язати Кабінету Міністрів України привести у відповідність з вимогами статті 57 Закон України "Про освіту” схеми посадових окладів, ставок заробітної плати працівників, які підпадають під вимогу статті 57 Закону України „Про освіту”.

Шановні колеги, в цьому законопроекті немає абсолютно нічого нового. Закон „Про освіту”, який був прийнятий Верховною Радою ще попереднього скликання передбачає, що вчителі, я маю на увазі представники освіти, третього та четвертого рівня акредитації встановлюються на рівні подвійної середньої заробітної плати працівників промисловості. Це те, що вже виписано в Законі України „Про освіту”. А педагогічним працівникам вищих навчальних закладів першого, другого рівня акредитації, ну, я маю на увазі зокрема і вчителі загальноосвітніх шкіл, передбачається заробітна плата на рівні не нижчому від середньої заробітної плати працівників промисловості.

Дія зазначених положень закону призупинялася потягом 97-2000 років через відсутність на зазначені цілі бюджетних коштів. А державними бюджетами 2001-5 років визначалися певні межі їх дії. Зокрема передбачалося, що положення і норми, передбачені абзацом 11, 12 частини першої та абзацом другої частини другої статті 57 діють в межах бюджетних призначень на оплату праці в порядку, визначеному Кабміном.

На наш погляд цей законопроект допоможе зняти, перш за все, оцю напругу, яка склалася в освітянській галузі, а також допоможе в освітянському середовищі реалізувати завдання, які визначені програмою діяльності Кабінету Міністрів України „Назустріч людям”, а саме відновлення в суспільстві поваги до вчителя, гарантування працівникам освіти достойної заробітної плати.

Безумовно, ці кошти вимагають додаткових бюджетних витрат і тому спочатку, я гадаю, нам, шановні колеги, цей законопроект треба прийняти, а потім уже ці кошти передбачити. Якщо не вдається в цьому бюджетному році, в 2006, то хоча би на наступний бюджетний рік, щоб вчителі мали, дійсно, заробітну плату, яка їх варта. Дякую.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, від комітету Сергій Іванович Дорогунцов, заступник Голови Комітету з питань науки і освіти.

13:44:15

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, я хотів би звернути вашу вагу на те, що...

ГОЛОВА. Прошу уваги!

ДОРОГУНЦОВ С.І. …проект закону, який запропонувала Прошкуратова, спрямований на поліпшення забезпечення працівників освіти мінімальним якимось стандартом, бо на сьогодні рівень життя їх, рівень оплати праці залишається жебрацьким. Ми ще при прийнятті Закону „Про освіту” передбачили тут у Верховній Раді, що педагогічний працівник повинен оплачуватись на рівні середньої заробітної плати працівників промисловості, а науково-педагогічний працівник на рівні подвійної середньої заробітної плати працівників промисловості.

Я хочу вам сказати, що це мінімум, той мінімум, який ми можемо порівнювати з промисловістю, бо, на мою думку, кваліфікація вчителя, кваліфікація педагога, кваліфікація викладача вищої школи повинна прирівнюватись не до середньої кваліфікації робітника промисловості, а до найбільш кваліфікованих представників зайнятих в галузях промислового виробництва. Тому це мінімум, мініморум. Але впровадження в життя цього закону вимагає певних фінансових ресурсів. Передбачається, що впродовж 5 років на це потрібно буде десь близько 11 мільярдів гривень. Ясна річ, що цей закон можна вводити в дію тільки з 1 січня 2007 року, коли буде вже вертатися новий проект бюджет, новий бюджет на 2007 рік. В розрахунку на 1 рік, це буде становити десь близько двох мільярдів гривень. Сума цілком реальна для людей, які створюють багатство духовне … нашого суспільства. Але я хотів би ще додати до цього наступне. Комітет з питань науки і освіти більшістю голосів підтримав цей проект. Міністерство фінансів не підтримує. Міністерство науки і освіти не підтримує. І міністерство, і Кабінет Міністрів в особі Томенка не підтримує.

Але я думаю, що

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити думку.

ДОРОГУНЦОВ С.І. ..цієї проблеми.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до обговорення. Михайло Волинець, будь ласка. Підготуватися Юрію Кармазіну. Зараз будемо голосувати. Виступлять народні депутати, будемо голосувать.

13:47:41

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Михайло Волинець, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, радіослухачі!

Проект закону, який винесений на наш розгляд, є дійсно необхідним та актуальним. Якщо ми подивимось в якому співвідношенні сьогодні знаходяться ставки заробітної плати педагогічних працівників та середня заробітна плата працівників промисловості, то побачимо вражаючу різницю. Ставка молодого вчителя, який прийшов працювати після інституту, в 4 рази менша від середньої зарплати по промисловості. А вчитель, який має доплату за вислугу років, за класне керівництво тощо, - в два рази менше. І це при тому, що існує законодавча установна норма. Середні посадові оклади, ставки заробітної плати науково-педагогічним працівникам встановлюються на рівні, не нижчому від середньої заробітної плати працівникам промисловості.

Варто підкреслити, що дія цієї норми чомусь в нашій країні, де постійно лунають гасла „Вчителю - достойну зарплату!”, постійно призупиняється законом про держбюджет. Через відсутність коштів. Ось як держава піклується про освітян.

Такі призупинення протягом тривалого часу призвели до справедливого обурення педагогічних працівників і до утворення заборгованості.

Тому, підсумовуючи сказане, прошу підтримати даний проект закону, оскільки його прийняття сприятиме соціальному захисту педагогічних працівників, поліпшенню їх матеріального становища та виконанню зобов’язань держави перед педагогічними працівниками щодо виплат, передбачених статтею 57 Закону України про освіту за 1997-2000 роки.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, „Наша Україна”, будь ласка.

Підготуватися Родіонову.

13:49:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановний пане Голово! Ви знаєте, що цей проект ми запізнилися розглядати. Він поданий був у березні 2005 року. І ще у березні, повторюю, і ще тоді були на нього вже дані і експертні висновки, і все абсолютно. Запитується: „Чому тоді ми не розглянули цей законопроект перед прийняттям бюджету і перед внесенням змін до бюджету, який ви вносили”. От нам не вистачало коштів на переїзд іноземних делегацій урядових різних за кордон, ми їх добавили тихенько, навіть не повідомляючи суспільству, проголосували геть так прозоро, що навіть ніхто не зрозумів за що він проголосував. Розуміли, знали, тільки ховали.

А чому ж цей проект не виносили? Я вам скажу, правильний проект, і суть його дуже проста. Тут одне речення: доповнити статтю 6 абзацом такого змісту: „Привести у відповідність з вимогами статті 57 про освіту схеми посадових окладів, ставок, заробітної плати працівників, які підпадають під вимогу статті 57 Закону України „Про освіту””.

Про жебрацьке становище вчителів і викладачів не говорив хіба що лінивий. Хіба що лінивий не казав, що це якраз є передумовою корупції в цих закладах, особливо у вищих навчальних закладах, з якими всі боролися, але ще ніхто не поборов.

Тому мова йде про виконання Закону „Про освіту” і знаменитої статті 57. Впродовж багатьох років, з 1997 року цей закон не виконувався у повній мірі жодного року. Жодного року він не виконувався, але він існує і спричиняє серйозну, серйозну кризу. Мені здається, що новий уряд, який відрізняється від старого, зокрема, тим, що обіцяв дотримуватися законів, має підтримувати прийняття цього закону. Єдине, що ми маємо написати, що цей закон вступить в силу з 2007 року, бо він не може зараз вступити, бо ми не маємо заключень, розрахунків і маємо тільки приблизний розрахунок – близько двох мільярдів. Два мільярди, шановні, це не ті кошти, які зразу можна так просто винайти. Тому я за прийняття цього закону і в першому, і в другому читанні. І просив би і комітет погодитись з цим. Там нема чого доправляти більше, його прийняти треба як закон. Єдине треба записати, що вступає в силу з першого січня 2007 року. Прийде сюди блок Юрія Кармазина, прийдуть сюди інші порядні люди і будуть голосувати, будуть брати на себе відповідальність за те, щоб уряд… Да, агітація, правду ви кажете! Але агітація хорошими справами. Ми візьмемо на себе відповідальність, якщо ви хочете. Ви не можете! Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Родіонов, фракція комуністів. Підготуватися Правденку.

13:52:46

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі, зазначений проект закону, як уже казали, передбачає внести зміни до Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту”, згідно яких Кабінет Міністрів України зобов'язується привести схему посадових окладів працівників освіти у відповідність до вимог статті 57 Закону України „Про освіту”.

Фракція комуністів буде підтримувати цей проект закону. Наша позиція була і залишається незмінною і послідовною: для того, щоб відродити освіту до рівня, коли весь світ визнавав переваги освіти, потрібно сприяти підвищенню престижу роботи у сфері освіти.

Проект закону, який ми обговорюємо, в якійсь мірі сприяє цьому. І фракція комуністів, яка активно сприяла прийняттю і закону про реструктуризацію, пропонує і внести зміни до нього стосовно того, що зазначається в цьому проекті закону.

Звичайно, його реалізація потребує додаткових видатків з Державного бюджету. Звичайно, що його потрібно вводити з початку нового бюджетного періоду. Але ж те, що його потрібно вводити, сумніву майже немає ні в кого, окрім Міністерства фінансів і Міністерства освіти.

Це дивні організації, які вважають, що освіту відродити в Україні можна тільки за чужі кошти, тобто за кредитні кошти, а свої кошти – ну на освіту, на виховання молоді немає. Шановні товариші, я хочу сказати, що ця позиція хибна. Фінансувати освіту і виховання молоді державі потрібно власними коштами. Ми вже казали цьому при прийнятті тої кредитної угоди. Якщо на це кошти у державі немає, то така держава – це держава без майбутнього. Не може держава розраховувати на майбутнє, якщо немає коштів на освіту і на виховання молоді. Тому комуністи будуть голосувати все ж таки за цей проект закону, бо ми виступаємо за майбутнє України, а майбутнє України - це освічені і виховані молоді люди.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Сергій Правденко, будь ласка. Є Сергій Макарович? Зараз, шановні колеги, четвертий виступаючий, за скороченою процедурою треба нам… (Ш у м у з а л і)

Ви помиляєтесь, шановні колеги!

13:55:38

ПРАВДЕНКО С.М.

Я може нічого й не скажу, але краще критикуйте Кармазіна, він тут частіше.

Вельмишановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Наша фракція вважає (фракція Народної партії Литвина), що цей законопроект звичайно актуальний і слушний і треба до нього поставитись поважно. Але ми також вважаємо, що він потребує погодження урядом, оскільки тягар втілення приписів цього законопроекту ляже безпосередньо на уряд.

І наступне, що я хочу сказати. Це йдеться про реструктуризацію 1997-2000 років. Я розумію авторів, які хочуть бути „білими і пухнастими” сьогодні напередодні виборів, але давайте згадаємо той час, хто був при владі, хто не збирав всі податки в державі, хто ділив юридичні особи на свої й чужі і відтак бюджет мав наполовину менше, ніж міг би мати потенційно. І це продовжується й по цей день. За моїми скромними підрахунками, я не боюся цього сказати на трибуні, за 14 останніх років до тисячі мільярдів гривень просвистіло повз Державний бюджет, отже, поз кишеню вчителя, лікаря, міліціонері, секретаря сільської ради і так далі і так далі. На жаль, війни цьому явищу не оголошено і сьогодні. І сьогодні держава не має стратегії подолання тіньової економіки, в якій і є все зло сьогоднішнього дня. Це є головна причина не лише деградації освіти, культури і так далі - це є головна причина того, що нас стало на п’ять мільйонів осіб менше за ці 14 років.

Я думаю, що нам треба говорити про це, говорити про те, що треба-таки збирати до бюджету хоча б потенційно 90 – 92 відсотки, я не говорю про всі сто, бо це фантастика. І тоді кардинально вирішувати проблеми і лікарів, і вчителів. І сприймайте це, будь ласка, якщо хочете, як наказ виборців наступному складу парламенту. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу… Будь ласка, мікрофон Прошкуратовій. Ну, ви ще ж хочете ще один документ розглянути?!

13:58:18

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Тамара Прошкуратова, фракція СДПУ(о).

По-перше за все, я дякую всім депутатам, які виступали і аналізували цей законопроект. Але щодо того, хто був при владі, я, наприклад, не знаю, хто з цих депутатів, які є в цьому залі, у 1997-му і 2000-му році були при владі, але автор законопроекту, зокрема я, в той період працювала вчителькою в школі. Тобто до влади тоді не мала абсолютно ніякого відношення. Але беру на себе відповідальність за все, що сказано. Але, як говорив Конфуцій, найбільша помилка – це не виправляти помилок.

І тому, якщо вже таке сталося, давайте зараз всім депутатським корпусом Верховної Ради виправимо цю помилку і підтримаємо законопроект.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Тамара Сергіївна, у вчителя найбільша посада і найвища посада, бо вона володіє душами і серцями людей.

Але головне, що ця посада непоцінована гідна, гідно, точніше.

Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтю 57 Закону України про освіту педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів, щодо посадових окладів”. Реєстраційний номер 6488. Прошу голосувати.

14:00:01

За-254

Рішення прийнято.

Є застереження. Я не можу в цілому. Шановні колеги, є застереження.

Шановні народні депутати, прошу уваги. Підождіть ми ж домовилися, що внести сюди уточнення, що вводиться в дію з 1 січня.

Сергій Слабенко. Я думаю, що ви можете зняти застереження, що вводиться в дію з 1 січня 2007 року. Я вас поки не запитую, сидіть там. Я ще раз хочу, сидіть. Коли запитають, тоді будете відповідати.

Шановні народні депутати, оскільки, є різного роду застереження, хай відпрацюйте з комітетом, узгодьте з Урядом. Поставимо в четвер на голосування. Я прошу вас, ви спокійно себе ведіть, ви не на засіданні Кабміну, ви у Верховній Раді України.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до статті 57 Закону України "Про освіту" (щодо пільгових кредитів), реєстраційний номер 7506.

14:01:31

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Дякую. Перш за все, я дякую всім депутатам Верховної Ради, які підтримали той законопроект, який я доповідала. Шановні колеги, цим законопроектом, це законопроект теж має надзвичайно велике значення для наших вчителів, ми же знаємо всі проблему про ту, яка склалася, зокрема, в сільських школах та селищах міського типу. Коли вчителі, випускники педагогічних вузів не можуть їхати на роботу, із задоволенням би поїхали, але гостро стоїть проблема житла.

Безумовно, законопроект про пільгове та молодіжні кредити є. Але що робити вчителю, який вже вийшов з молодого віку і по тому молодіжному кредиту взяти законопроект не може, не заважайте, взяти кошти не може. І тому цей законопроект допомагає вирішити перш за все житлову проблему вчителів. Адже до вас як до депутатів, я впевнена, з цим питанням на зустрічі звертався не один учитель.

І тому законопроектом пропонується законодавчо закріпити як соціальну гарантію держави педагогічним та науково-педагогічним працівникам право на отримання житла, отримання пільгових довготермінових кредитів на будівництво і придбання житла. Вирішення питання забезпечення населення житлом є надзвичайно актуальним, особливо зараз, коли надання безплатного житла державою майже припинилося.

І тому, шановні колеги, я не буду далі пояснювати актуальність цієї проблеми. Вважаю, що всі ми теж його підтримаємо.

ГОЛОВА. ... продовжили до 15 хвилин. У нас буде і обговорення, все буде відповідно до процедури. Прошу заспокоїтися, будь ласка.

14:03:28

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Ви уже з доповіді почули, що мова йде про надання пільгових кредитів педагогічним, тобто вчителям і не тільки їм, і науково-педагогічним працівникам, які живуть, прямо скажемо, в дуже скромних умовах. У багатьох з них взагалі житла немає, особливо це мова йде про сільську місцевість і про молоді кадри вчителів, і науково-педагогічних працівників.

Мається на увазі, що для надання кредитів для будівництва, реконструкції, поліпшення житлових умов педагогічних, науково-педагогічних працівників потрібно буде для початку близько 5 мільярдів гривень.

В зв’язку з цим пропонується ввести цей закон в дію з 1 січня 2007 року. Комітет підтримав таку пропозицію. Комітет підтримав цей, цю законодавчу ініціативу, законопроект.

Разом з тим треба сказати, що Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Міністерство юстиції, Кабінет Міністрів в особі Томенка і міністерство освіти утримується від підтримки цього законопроекту.

Я думаю, що це значною мірою зумовлено тим, що вони сподівалися на таке навантаження впродовж 2006 року, але тепер проблема ця вирішенням своїм відкладається на 2007 рік.

Я хочу сказати, що крім комітету наша фракція Компартії України також підтримує цей законопроект. Він дасть можливість поліпшити життя золотого фонду нашого суспільства – вчителів, науково-педагогічних працівників. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Так, переходимо до обговорення. Володимир Яворівський, будь ласка, дуже коротко, прошу, якщо є зауваження, міркування.

14:05:55

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Блок Юлії Тимошенко, Яворівський, Жовківській райони, Львівщина.

Шановні колеги, прекрасна істина про те, що, якщо держава не вкладає гроші в освіту, у вчителя, в учня, в систему освіти, то вона буде вкладати гроші в систему тюремну. Тобто в тюремщика, у в’язня і ще в когось. Через абсолютно зрозуміло, що наша фракція всіляко підтримує цей законопроект.

Звичайно, в нормальній, цивілізованій системі кожна людина, кожен громадянин України мусить мати право взяти кредит для того, щоб будувати житло. Але, оскільки в нас учитель сьогодні перебуває в ситуації особливо жахливій, звичайно що, я думаю, ніхто з нас не одважиться проголосувати проти цього законопроекту і хай тому рука всохне, хто це зробить у цій залі.

А, останнє, щоб я хотів сказати. У мене таке враження, що у деяких моїх колег, яких я дуже шаную, під них підходить ця фраза про те, що кажуть, склероз вилікувати неможливо, його можна тільки забути. Так от люди, які піднімаються на цю трибуну і через півроку після відставки Микола Томенка говорять, що він виявляється і досі проти того, щоб вчителям надати ці пільги, то щось з пам’яттю, мабуть, не те, шановні. Перевіртеся, я щойно розмовляв з Фоменко, ніколи в житті він не заперечував проти того, щоб вчителям надати пільги на придбанням кварти. Ми за проголосуємо, а про пам'ять свою думайте. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Садовий. Шановні колеги, якщо наполягають, давайте ми пройдемо процедуру, щоб не було звинувачень. Я прошу вас заспокоїтись.

14:07:42

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії, Кіровоградська область.

Якщо, я сам працюю у вузі і молодий вчитель, який повинен приїхати на роботу, а на роботу приїздить десь 30 від випускників, які закінчують педагогічні вузи і цю традицію потрібно ламати.

Молодий вчитель повинен приїхати і мати якусь основу, а основа ця для життя така: 1) житло, десь потрібно жити; 2) якщо приїхав у село той чи інший вчитель, він повинен десь харчуватися, харчова проблема є проблемою; 3) заробітна плата і транспорт. От ці 4 проблеми, які необхідно вирішувати для вчительської сім’ї чи просто для молодого вчителя.

Що стосується житла, то у нас десь нараховується згідно даних статистики 547 тисяч вчителів. З цієї категорії вчителів близько 50 тисяч потребують підтримки у житлі, тобто якимось чином здобувати житло. Один із реальних надійних шляхів – це отримання кредитів, пільгових кредитів для працівників педагогічних і науково-педагогічних працівників. Тому соціалісти розділяють цю точку зору, підтримують законопроект будуть голосувати за цей законопроект.

А що стосується Міністерства освіти і позиції Міністерства освіти, то я уточняв цю позицію, цей законопроект був поданий ще до того, як бюджет готувався, а так, як введення законопроекту буде здійснюватися із 1 січня 2007 року, то у Міністерстві освіти і науки вже є інша точка зору, яка схиляється до позитивного вирішення цього питання.

Тому ще раз закликаю підтримати цей законопроект, він позитивний і його потрібно вирішувати.

ГОЛОВА. Михайло Родіонов, фракція комуністів. Підготуватися Шершуну.

14:10:06

РОДІОНОВ М.К.

Радіонов, фракція комуністів.

Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Як казав мій колега по фракції Дорогунцов Сергій Іванович, фракція комуністів буде підтримувати цей проект закону щодо надання пільгових кредитів педагогічним та науково-педагогічним працівникам.

Комуністи сподіваються, що прийняття цього закону буде сприяти отриманню освітянами власного житла, по підвищенню привабливості викладацької професії, позитивно вплине на бажання молодих працювати у сфері освіти. Звичайно, повної впевненості у тому, що так воно і буде, у нас немає. Підгрунтя для цього є те, що статтею 55 Закону України „Про освіту”, існуючою статтею, вже передбачені положення, які гарантують права педагогічних і науково-педагогічних працівників на пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва. Мабуть ви скажете: „Ну, і що?” А можна відповісти: „Та нічого”.

Кабінет Міністрів і до цього часу не спромігся розробити порядок надання цих кредитів та визначення джерела їх фінансування. А це, на мій погляд, в вирішенні цієї житлової проблеми. Скажіть, будь ласка, найдіть того вчителя, який на свою заробітну чи під свою заробітну плату може збудувати чи взяти кредит на побудову житла. Впевнений, якщо така людина знайдеться, то таку людину потрібно оголосити людиною року. Нема таких можливостей у наших викладачів. Тому комуністи, звичайно, стверджували і стверджують, що вихід з безвихідного положення з житлом для малозабезпечених верств населення, а це – наші викладачі і лікарі. Інженери, селяни, робітники, тобто більшість населення громадян, які живуть, як кажуть ледь-ледь животіють, то вихід з цього у поверненні до державного замовлення на будівництво житла для цих громадян. Іншого виходу немає. Але ж будемо сподіватися на краще. І комуністи запрошують вас проголосувати і за цей проект закону, хоч перспектива у нього одна, що була раніше.

ГОЛОВА. Так, Микола Шершун.

14:12:50

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної партії, Народний блок Литвина.

Шановний Голово, колеги, ще раз для наших радіослухачів, даним законопроектом пропонується запровадити пільгові довготермінові кредити на будівництво, реконструкцію і придбання житла для педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Фракція Народної партії буде підтримувати ці зміни до 57 статті Закону України „Про освіту”. Більше того, ми пропонуємо ці кредити зробити безвідсотковими. Тоді насправді можна буде говорити про справедливу і соціальну державну політику країни. А сьогодні, щоб розвіяти найменші сумніви про доцільність такого кроку, давайте щиро запитаємо себе: чи захотів би хто, щоб його діти чи внуки навчалися у вчительки без житла, без даху над головою? Словом, у спеціаліста, який стурбований необхідністю скупити на базарі мішки, аби перевезти з місця на місце своє збіжжя або надійшла пропозиція від власника житла його звільнити, це житло, тобто у фахівця, який не може звести кінці з кінцями, оскільки змушений сплачувати непомірну плату за наймане житло, залишає цю сім'ю на хлібі і воді. А тому зруйнувавши та втративши вже майже все, чим славилася вітчизняна педагогіка і чому неприховано заздрив – повірте, заздрив! – ситий і самодостатній Захід, ми не повинні байдуже споглядати руїну, в якій опинилася ціла чи не найважливіша галузь суспільного життя. То ж підтримка пільгового кредитування освітян як соціальна гарантія держави, окрім гуманістичних переваг, сприятиме і підвищенню привабливості викладацької, вчительської професії.

Окрім того, така турбота з боку держави позитивно вплине на бажання молоді з педагогічною освітою йти працювати до школи, як і на престиж цієї професії в цілому. Тому фракція Народної партії Народного Блоку Литвина буде підтримувати цей законопроект і просить колег дружно підтримати взагалі цей законопроект і в першому як закон. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Обговорення…

Матвієнков, мікрофон, будь ласка.

14:15:06

МАТВІЄНКОВ С.А. Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги! Я попрошу всех успокоиться и снять эту ейфорию. Я понимаю, что действительно сегодня проблемы кадров в школе есть. Действительно, есть проблемы жилья учителей. Но у меня невольно возникает вопрос, когда я сегодня всех слушал. Вы хоть смотрели цены на жилье? А каком кредите сегодня идет речь? Даже если беспроцентный кредит вы дадите учителю, он едва сводит концы с концами, у него не хватает зарплаты, чтобы прожить от получки до получки! Он 50 лет будет гасить эти ваши кредиты, если вы ему дадите беспроцентно на то жилье при той стоимости, которая сегодня есть. Поэтому нужна комплексная программа решения этих вопросов, а не какие-то обещания, непонятно какие. Потому что сегодня учитель послушает все эти речи и скажет, действительно так парламент заботится о том, чтобы нам сегодня дать кредиты и мы получим все жилье. Завтра же. Но из этого закона… да, мы за него проголосуем, без вопросов. Но учителя должны четко знать, что выхода из этой ситуации вот в таком варианте, который предлагается, нулевой. Давайте искать нормальный путь решения проблемы учителей, а не заговаривать эту тему.

ГОЛОВА. Шановні колеги, є два… Матвієнков записаний був. Є два виходи із цієї ситуації, шановні колеги. Прошу заспокоїтись! Є два виходи із цієї ситуації: або запропонуйте щось інше, бо тоді Верховна Рада не приймає поганих рішень, або друге – давайте організуйте і поділимось з людьми. Я думаю, що також буде чим. А то так розкритикувати простіше всього. Запропонуйте, будь ласка.

Ставлю на голосування для прийняття за основу проект Закону про внесення змін до статті 57 Закону України „Про освіту” (щодо пільгових кредитів), реєстраційний номер 7506. Прошу голосувати.

14:17:03

За-247

Рішення прийнято. За основу прийняли. Шановні колеги, є заперечення, не маю права!

Георгій Корнійович Крючков, будь ласка. Там є одна інформація. Прошу не розходитися, шановні колеги! Треба зараз нам уточнення внести.

КРЮЧКОВ Г.К. Шановні колеги, півхвилини.

Ми прийняли Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів стосовно розвідувальних органів. Але через технічні причини у текст, який розглядався, не було включене узгоджене в комітеті і попередньо погоджене у Головному юридичному управлінні Апарату Верховної Ради положення пункту сьомого статті восьмої Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”, яким потрібно передбачити, що розвідувальні органи не мають права негласно виявляти і фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину. Прохання це положення відобразити у тексті закону, це дуже принципово.

ГОЛОВА. Треба нам голосувати цю пропозицію чи як?

Нам треба за цю пропозицію проголосувати, бо так інакше ж не зрозуміло буде.

Я ставлю на голосування цю пропозицію комітету. Прошу голосувати.

14:18:29

За-210

Рішення не прийнято.

(Ш у м у з а л і)

Давайте, хто за те, щоб повернутися до цієї правки, прошу голосувати.

14:18:57

За-202

Рішення не прийнято.

Я прошу тоді комітет відпрацювати з аргументацією.

Шановні колеги, оголошення: відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2. Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Нечипорука Володимира Павловича до складу депутатської фракції Партії промисловців і підприємців України.

Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 4.2.2. Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Черняка Володимира Кириловича до складу депутатської фракції Партії „Реформи і порядок”.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо засідання в пленарному режимі з 10 години за розкладом на четвер. З 15-ої години – робота в комітетах і фракціях.

Дякую за плідну співпрацю.