ЗАСІДАННЯ СОРОК ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

29 листопада 2005 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації.

Реєструємося, Увімкніть, будь ласка, систему „Рада”.

16:02:10

В залі зареєстровано 404 народних депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Слухається проект закону України про внесення зміни до Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо оподаткування інвестицій). Реєстраційний номер 7494. Доповідає народний депутат Кіроянц Сергій Георгійович. Підготуватись Хомутинніку. Будь ласка, три хвилини.

16:02:47

КІРОЯНЦ С.Г.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги!

На ваш розгляд пропонується законопроект про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість (щодо врегулювання питання оподаткування інвестицій податком на додану вартість).

Зараз операції з передачі основних фондів до статутного фонду юридичної особи для формування такою особою цілісного майнового комплексу в обмін на імітовані ним корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України, крім підакцизних товарів або їхньому вивезенні за межі митної території України, виключені зі складу пільгових операцій у відношенні оподаткування їх податком на додану вартість.

Несколько слов по сути этого закона. Чем вызван этот закон и почему он вносится на ваше рассмотрение? До принятия Закона о бюджете 2005 года налоговое поле и все законодательные акты позволяли при ввозе, при внесении оборудования, которое из себя представляет целостный имущественный комплекс, в уставной фонд предприятия, освобождали юридических лиц, которые вносили это оборудование в уставной фонд, освобождали от налога на добавленную стоимость, тем самым благоприятствуя и создавая благоприятный инвестиционный климат в стране.

Законом про бюджет 2005 года эта налоговая льгота была отменена. Все вы знаете, что большинство оборудования на заводах, которое работает в нашей стране, изношено уже до основания. Приняв этот закон, мы остановили поток инвестиций в виде оборудования, которое вносится в уставной фонд предприятия.

Принятием этого закона, который отменил льготное налогообложение по НДС, ми нарушили тем самым несколько международных соглашений, подписанных государством Украиной. Этим законом предполагается всего лишь на всего восстановить нормы, которые были до принятия Закона о бюджете и восстановить стабильность налогового поля, в котором работают предприниматели, в котором работает вся промышленность Украины.

Тезис о том, что пополняется бюджет за счет уплаты НДС, неправдив в отношении этого закона. Потому что налог на добавленную стоимость при внесении оборудования в уставной фонд, на него выдается так называемый налоговый кредит. Путем авалированного векселя в течение месяца эти деньги возвращаются все равно тому юридическому лицу, которое вносит в уставной фонд это оборудование.

Таким образом, еще хочу сказать два слова о том, что комитет банки и финансы поддержал этот закон и прошу поддержать этот закон в первом чтении. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка.

Хомутиннік Віталій, я не бачу. Так, ті, хто записались. Лукашук, будь ласка. Підготуватись Мельничуку Михайлу. Два – «за», два – «проти».

16:06:10

ЛУКАШУК О.Г.

Лукашук, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати!

Законопроектом пропонується відмінити стягнення ПДВ при операціях інвестування капіталу у виробництво в Україні. Слід погодитись, що стягнення ПДВ при операціях ввозу-вивозу капіталу було вимушеним ходом, спрямованим на покриття значних бюджетних витрат у соціальній сфері.

Тому сьогодні, з переходом до так званого бюджету розвитку, необхідно всіляко стимулювати притік капіталу з-за кордону. При цьому не можна стверджувати, що прийняття закону однозначно призведе до збільшення обсягу закордонних інвестицій України. Процедури оподаткування інвестицій змінюються вже вдруге за рік і є найбільш негативним фактором для інвестиційного клімату у країні. Тому доцільно накласти мораторій на майбутні зміни законодавства саме в цій сфері. Будь-який інвестор розглядає податки чи бюрократичні процедури як перепони для здійснення капіталовкладень і чим нестабільнішим є законодавство, що регулює здійснення інвестицій, тим менш сприятливим вважається інвестиційне середовище.

Це робить бізнес в Україні більш ризикованим для іноземців.

Саме через мінливе законодавства поруч з корупцією та бюрократією вітчизняне економічне середовище є незрозумілим для іноземних інвесторів.

Прийняття запропонованого законопроекту відновить статус квот в інвестиційній сфері. Адже оподаткування заставкою 20 відсотків іноземних інвестицій робить Україну неконкурентною порівняно з іншими економіками, що розвивається в тому числі і країнами СНД, бо не є секретом, що країни, що розвиваються вимушені конкурувати між собою за інвестиції.

Разом з тим застосування ПДВ до операцій з капіталом було викликано об’єктивними причинами і в подальшому зникнення цієї статті доходів з бюджету призведе до касових розривів в бюджеті.

Вважаю, що даний законопроект може бути підтриманий у першому читанні з урахуванням висловлених зауважень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Михайло Мельничук, підготуватися Василь Калінчук.

З місця мікрофон Мельничука. Будь ласка.

16:08:48

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Фракція Соціалістичної партії буде підтримувати даний законопроект. Але мова іде про інше. За ці роки чимало було інвестицій в Україну і більшість із них ми отримували технічні обладнання, технології. Як за правилом, це було те устаткування, яке вже пропрацювало 10-15 років за кордоном і ввозилось в Україну. Принаймні того, що ще 5 років десь, а можливо і 10 при тій якості цього обладнання, можна було би його експлуатувати, воно експлуатується на Україні.

Але мова іде, шановні, щоб ми ні в якому разі не думали, що це є ті інвестиції, які здатні підняти економіку України. Ми розуміємо, все списане обладнання, яке сьогодні з-за кордону ввозиться. Воно потребує потім ще ремонту на Україні. І це додаткові затрати. У нас не гірші є технології, не гірше є устаткування, яке сьогодні виробляється на промислових підприємствах України.

Якщо ми би створили умови, коли би наші підприємства або в кредит довгостроковий, аби якимось чином в лізинг отримувати це устаткування, то воно б не гірше працювало. І таким чином ми би стимулювали свого виробника, свого працівника, а не просто завозили сюди непотріб, який списується під видом інвестицій і, таким чином, записували всі її дивіденди, що, ось, подивіться, з-за кордону, які йдуть інвестиції в той чи інший регіон України. Але все рівно цей законопроект, хоч частково він дає можливості, будемо говорити, нашим підприємствам завести обладнання або устаткування для своїх виробничих потреб. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Василь Калінчук. Юрій Соломатін наступний.

16:11:06

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Калінчук, Одещина, фракція Народної Партії, Народний блок Литвина.

Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати! Шановні виборці!

Вочевидь, жоден із законів прийнятих Верховною Радою не зможе побити рекордів за кількістю змін і доповнень, яких зазнав базовий Закон „Про податок на додану вартість”.

В цьому сенсі його можна сміливо пропонувати до Книги рекордів Гінеса. Але, якщо серйозно, то у фіскальній суті цього податку зроблено стільки кручень і аномалій, що з ним, мабуть, легше було б, і дешевше для бюджету, взагалі, розпрощатися. Принаймні, криміналу точно поменшало б. Ось, і сьогодні автори законопроекту пропонують нам покласти на тіло цього закону ще одну латочку.

Наперед забігаючи скажу, що в слушності цих пропозицій не відмовиш, бо за логікою речей і за законом подвійного оподаткування не повинно бути. Уявіть ситуацію, юридична особа хоче створити нове підприємство, у неї є певні основні засоби, за які свого часу було сплачено ПДВ.

Якщо ця юридична особа вважатиме за потрібне внести ці матеріальні активи до Статутного фонду новоствореного підприємства в якості інвестицій, то за чинним законодавством мусить ще раз викласти 20 відсотків ПДВ від їх вартості. З якого такого дива, спитаєте. А з такого, що додаткові зобов’язання в юридичних осіб-ініціаторів виникають уже з моменту внесення активів до статутного фонду нового підприємства, тоді як правом на податковий кредит, детермінований цими зобов’язаннями зі сплати ПДВ, новостворена юридична особа апріорі скористатися не може.

Отже, якщо залишити все, як є, то і далі держава „стимулюватиме” (в лапках) потенційного інвестора додатковою платою п’ятої частини вартості внесених до статутного фонду матеріальних цінностей.

Звісна річ, що така практика не має нічого спільного ні зі здоровим глуздом, ні зі здоровим інвестиційним кліматом, як, власне, і декларованою політикою вирішення проблеми зайнятості. Бо нові підприємства – не забуваймо – це нові робочі місця.

У законопроекті народного депутат Кіроянца є і запобіжники від спокус під виглядом інвестицій в основні фонди завозити підакцизні товари. Перелік їх можна уточнити і продовжити.

А загалом, фракція Народної партії Народного блоку Литвина вважає запропоновані зміни вкрай важливими і пропонує ухвалити законопроект у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін. Не бачу. Кармазін Юрій – те саме. Іван Заєць - туди ж. Поровський. Черняк. Так, всі, хто записався, мали можливість виступити.

Так, будь ласка, від комітету Віталій Хомутиннік.

16:14:07

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги, шановний Адаме Івановичу. Я хочу нагадати, що цим законопроектом передбачено відновити дію норми, що була вилучена із Закону України „Про податок на додану вартість” прийняттям Верховною Радою змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2005 рік” та інших законодавчих актів. Така норма передбачала, що передача основних фондів як внести до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України або їх вивезення за межі, не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. Тобто зміни до бюджету в цьому році змінили діючу систему оподаткування щодо інвестицій в основні фонди через статутний фонд того чи іншого підприємства. Закон щодо змін до бюджету не передбачив перехідних положень по виконанню угод, які були укладені суб’єктами підприємницької діяльності до введення дій цього закону.

Припинення дій законодавчої норми серед року, коли вже діяли укладені відповідні інвестиційні угоди, встановлені певні бізнесові правила гри, сприяло згортання ряду інвестиційних проектів, перегляду їх з певними негативними наслідками для українських підприємств. Як правило, звернення до судових інстанцій.

Тому Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, розглядаючи на своєму засіданні проект Закону про внесення змін до Закон України "Про податок на додану вартість” під номером 7494 народного депутата Сергія Кироянца, прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект у першому читанні, тобто за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, від Кабміну заступник міністра фінансів.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.

Шановні народні депутати, дозвольте вам висловити думку уряду відносно цього законопроекту і звернути вашу увагу на дві негативні сторони, наслідками яких може бути прийняття цього законопроекту.

Звертаю вашу увагу, що пропозиція відносно формування статутних фондів основними фондами без сплати ПДВ породжує дискримінацію, дискримінацію до того, якщо формування статутного фонду здійснюється за рахунок активів підприємства, здійснюється за рахунок грошових коштів.

При придбанні цього ж обладнання за рахунок грошових коштів податкові зобов’язання виникають на загальних правилах. Якщо ж це обладнання пропонується передавати в рахунок статутного фонду як формування статутного фонду, податок не включається. Це абсолютно невірні підходи, економічно невірні підходи, коли ми дискримінуємо одні і ті ж дії відносно того, яким порядком будуть формуватися ці статутні капітали.

Друга частина. Друга частина вкрай негативна тою позицією, що ми стимулюємо інвесторів, особливо не резидентів, формувати інвестиції не грошовими коштами, а обладнанням, як ту записано. Це абсолютно невірна позиція. ПДВ не може виконувати функції стимулювання або не стимулювання інвестицій. Ці норми, які пропонуються, вони якраз будуть навпаки, вони будуть гальмувати інвестиції грошовими коштами в Україну. ПДВ як такий податок не може відігравати таку роль, яку надається сьогодні цим законопроектом. І в березні місяці ця норма дискримінаційна була абсолютно вірно призупинена або, вірніше, відмінена. І цю позицію уряд давно озвучував, що її треба поміняти, тому що наслідки цих норм були негативні для інвестиційного клімату в Україні.

Тому уряд призиває вас уважно підійти до економічних обґрунтувань цих законопроектів і просить вас не приймати таких дискримінаційних умов, які потім же ми будемо змушені через певний час знову їх відміняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будемо визначатись, шановні колеги, але взагалі ви бачите, що тут правильно Калінчук говорив про те, що це рекордсмени з приводу податку на додану вартість. Я пригадую в попередньому скликанні в нас вистачило сміливості відмінити цей податок на додану вартість. Правда проіснувало наше рішення хвилин 10 чи 15, потім повернулися назад.

Я думаю, що в нас колись вистачить сміливості прийняти його остаточно і ліквідувати як клас таке поняття як ПДВ.

Ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” щодо оподаткування інвестицій, реєстраційний номер 7494. Прошу голосувати.

16:19:30

За-230

Рішення прийнято. Закон ухвалено в першому читанні.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо підвищення соціального захисту працівників освіти, культури та внесення змін до деяких законів України (щодо підвищення соціального захисту працівників освіти, культури та законів України (щодо підвищення соціального захисту працівників освіти, культури та охорони здоров'я, що працюють у сільській місцевості. Реєстраційні номери 7013-1, 7013-2, 7013-3 і 7013-4. За скороченою процедурою.

Я запрошую до слова Степана Богдановича Гавриша. Підготуватися Вадиму Гурову.

16:20:18

ГАВРИШ С.Б.

Шановний головуючий! Шановні колеги!

Ідея цього закону вже повторно вноситься в сесійний зал. Згадайте, що саме такий закон в свій час був завітований Президентом України, але на цей період часу ситуація в селі стала ще більш критичною, оскільки майже півмільйона викладачів сільських шкіл та медиків сьогодні знаходяться, якщо не за межею бідності, то не досягаючи того рейтингу, який дає шанси і можливість українській сільській інтелігенції виховувати нове покоління українських патріотів. А як мінімум, ми говоримо про те, що наступного року в бюджеті 3,4 мільярди гривень не буде профінансовано на розвиток села, найперше, і це означає, що українська школа знову опиниться на межі пошуків власного виживання і присутності в тому числі і коштів при неформованій системі самоврядування на розбудову і розвиток шкіл. Сьогодні 4-а частина шкіл українських не мають опалення, 75 відсотків – каналізації. І можна говорити про ці біди набагато більше. Спроба міністра охорони здоров`я в свій час використати певний адміністративний ресурс і силою заставити поїхати в село українських медиків закінчилася черговим провалом.

Пропозиція цього закону – це пропозиція, власне, державного замовлення для села. Від передбачає собою внесення змін до Закону про освіту, а також до Закону про охорону здоров`я, в якому про ………. освіту пропонується підвищити сільським вчителям їх посадові оклади до… на 25 відсотків. Це треба розуміти таким чином, що сьогодні сільські вчителі отримують заробітню платню нижче, ніж у місті на 20 відсотків. Якщо зважити на їхні інфраструктурні проблеми, тобто відсутність необхідного комунального забезпечення і потреба фактично забезпечити себе за рахунок додаткових коштів, то ми розуміємо, що таке відставання дорівнює 30-35 відсоткам. Плюс підвищення цін на тарифи в наступному може привести до того, що ця професія в селі просто вимре.

І підвищення, власне, надбавок до заробітної плати тим медикам, які працюють в селі 3-10 і більше років, відповідно, на 10-20 і 30 відсотків. Це пов’язано з тим, що ми таким чином збережемо сільську медицину на достатньо ефективному рівні і зробимо її не просто в сімейному розумінні обслуговування всіх категорій населення в селі, але і, так би мовити, родовитою, спадковою.

Тому я пропоную, зважаючи на позитивні висновки Науково-експертного управління, прийняти цей закон сьогодні не тільки в першому, але і в цілому, оскільки одне заперечення науково-експертного управління легко знімається тим, що він має вступити в чинність 1 січня 2006 року.

Є гроші в „Криворіжсталі”, і, можливо, не треба їх розвіювати по вітрі, а використати саме для таких інвестицій у кожного українця, найперше в того, який готує наступну націю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Вадим Гуров. Підготуватися Лесю Танюку.

16:23:35

ГУРОВ В.М.

Вадим Гуров, Народна партія, блок Литвина.

Шановні колеги! Наш законопроект спрямований на приведення до єдиного стандарту тих пільг, які держава надає працівникам соціальної сфери села, лікарям, вчителям, працівникам культури.

На наш погляд, кожна з цих професій однаково важлива для нашої держави і є невід’ємною частиною тієї системи, яка забезпечує фізичне та духовне здоров’я громадянина. Тому ми переконані, що не може бути дискримінації у ставленні держави до цих працівників.

Сутність нашого проекту полягає у тому, що, по-перше, пільги із сплати комунальних послуг пенсіонерам з числа педагогічних працівників мають надаватися, якщо стаж роботи цих осіб педагогічних працівників у сільській місцевості і селищах міського типу становить не менше 10-ти років.

По-друге, пропонується поширити право на безплатне користування квартирою з опаленням і освітленням на пенсіонерів з числа медичних, фармацевтичних працівників за тієї ж умови – наявності 10 років стажу.

По-третє, вважаємо за необхідне поширити право на безплатне користування квартирою з опаленням і освітленням на медичних і фармацевтичних працівників, які працюють в сільській місцевості.

По-четверте, пропонуємо надати аналогічне право і пенсіонерам з числа працівників культури, стаж роботи яких у сільській місцевості і селищах міського типу також становить не менше 10 років.

На відміну від альтернативних проектів, які пропонують вирішити проблему лише для медиків та фармацевтів, ми хочемо поширити право на безплатне користування квартирою із опаленням і освітленням ще і на працівників культури.

Слід підкреслити, що ми пропонуємо надати такі пільги лише тим пенсіонерам, які пропрацювали на відповідних посадах у сільських місцевостях не менше 10 років. На наш погляд, це – цілком обгрунтована вимога, адже пільги мають надавати тим, хто дійсно віддав частину свого життя селу та селянам. І, безумовно. Це дозволить більш раціонально витрачати бюджетні кошти.

Ми впевнені, що робота працівника культури чи медичного працівника для жителів села є не менш важливою, ніж робота педагога. Тому і хочемо урівняти в правах щодо безплатного користування квартирою з опаленням і освітленням ці категорії громадян ч сподіваємося на вашу потребу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, свій законопроект представляє Лесь Степанович Танюк. Підготуватися Сятині від комітету.

16:26:35

ТАНЮК Л.С.

Шановний пане Голово, шановні колеги, я не буду зайвий раз наголошувати на актуальності підвищення соціального захисту працівників бюджетної сфери, про це вже говорили мої колеги, що подали альтернативні проекти. Коротко, в чому сутність нашого законопроекту?

Ми росимо внести зміни в закони України про освіту, стаття 57, в законодавство України про охорону здоров'я, стаття 77, і основи законодавства України про культуру, стаття 29. І головна мета цього закону – уніфікація законодавчих норм щодо соціального захисту та соціальних гарантій працівникам освіти, культури і охорони здоров'я.

Профільний комітет рекомендує ухвалити за основу проект депутата Гавриша, якому не врахований соціальний захист працівників культури, є лише педагоги, науковці, медичні і фармацевтичні працівники. Нас це бентежить. Тому що знову ми ділимо бюджетників на чорних і на білих. Одна частина інтелігенції користується повним пакетом соціальних гарантій, інша – частково задовольняється лише мінімальною заробітною платою, працюючи на неповній ставці.

Я просто хотів би, щоб ви звернули увагу, панове, що в сфері культури станом на 1 липня 2005 року працює на 0,25 ставки дві тисячі вісімсот сімдесят шість працівників, на 0,5 ставки – дванадцять тисяч дев’ятсот шістдесят вісім чоловік, на 0,75 – чотири тисячі двісті десять чоловік. Це жінки, які йдуть на пенсію з 35-45 гривнями! Уявляєте, як це абсолютно ненормально, до того ж врахувати, що і пакет соціальних доплат є мінімальним, якщо порівнювати з освітою і охороною здоров’я.

Комітет не може погодитись з такою постановкою питання. Ми ж не говоримо, що дайте зразу все працівникам всіх сфер. Але однаково треба підходити до всіх категорій бюджетників, не виокремлюючи когось окремо. Важливим є рівний підхід.

Ми пропонуємо наступні норми соціального захисту, наразі такі, якими користується сфера освіти. Працівники освіти, культури і охорони здоров’я, які працюють у сільській місцевості, в селищах міського типу, а також пенсіонери, які раніше працювали в таких сферах і проживають у них, безплатно користуються житлом, опаленням, освітленням у межах встановлених норм. Доплати в розмірі 25 відсотків від посадового окладу, ставки заробітної плати. За роботу у відповідних державних комунальних закладах підприємств … установах, розташованих у селах та селищах. Надбавки за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу, залежно від стажу роботи, в таких розмірах: понад 3 роки – 10 відсотків, понад 10 років – 20 відсотків, понад 20 років – 30 відсотків. Щорічна грошова винагорода в розмірі до одного посадового окладу за сумлінну працю, зразкове виконання обов’язків. Допомога на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу при наданні щорічної відпустки.

Тому я пропоную, прошу підтримати законопроект 7013/4, взявши його за основу і разом з зацікавленим комітетом Верховної Ради і Кабінетом Міністрів доопрацювати, визначивши реальний термін введення його в дію.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, від Комітету з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства Михайло Сятиня.

16:29:45

СЯТИНЯ М.Л.

Дякую. Михайло Святиня, 74 виборчий округ, Закарпаття, Народний блок Литвина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Авторами законопроектів 7013-1, 7013-2, 7013-3 і 7013-4 запропоновано законодавче врегулювання підвищення заробітної плати міських та сільських медиків і фармацевтів, працівників культури шляхом запровадження надбавок за вислугу років, грошової винагороди за сумнівну працю, зразкове виконання службових обов’язків, допомогу на оздоровлення. Передбачається доплата в розмірі 25 відсотків від посадового окладу за роботу у державних педагогічних, медичних, фармацевтичних і закладах культури розміщених у сільській місцевості та селищах міського типу.

Шановні колеги, Верховна Рада 27 листопада 2003 року прийняла аналогічний Закон України, яким передбачалося ввести в дію з 1 січня 2005 року, але Президент вирішив, щоб прийняття закону є передчасним і запропонував його відхилити.

Подолання вето не відбулося і закон було згублено.

Шановні народні депутати, хочу привернути вашу увагу до цього дуже важливого питання і прошу підтримати в першому читанні закон 7013-2, об’єднавши всі інші законопроекти.

Інших шляхів щодо забезпечення єдиних підходів до соціального захисту педагогічних, науково-педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників та працівників культури підвищення їм заробітної плати на сьогодні немає.

Введення першого етапу єдиної тарифної сітки в оплаті працівників медичних з 1 вересня поточного року, практично, не відновлює міжпосадові співвідношення у зв’язку з тим, що передбачено нерівномірне підвищення посадових окладів. Позитивних змін в оплаті цих категорій працівників не відбувається і в наступному році. Середня заробітна плата медичного працівника з урахуванням обов’язкових доплат становитиме близько 550 гривень.

У проекті Державного бюджету на 2006 рік взагалі не передбачено подальшого запровадження єдиної тарифної сітки.

На ці цілі тільки для медичної галузі необхідно 3,5 мільярди гривень, а, взагалі, для запровадження єдиної тарифної сітки в повному обсязі в усіх галузях бюджетної сфери потрібно додатково 32 мільярди гривень.

Шановні колеги, цілком зрозуміло, що єдина тарифна сітка в найближчі роки не буде введена. І тому Комітет з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства доопрацює зазначені законопроекти і подасть єдиний законопроект до другого читання. Прошу підтримати даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Переходимо до обговорення. Будь ласка, Зубов Валентин, за ним - Микола Садовий.

16:33:06

ЗУБОВ В.С.

Валентин Зубов, фракція Блоку Юлії Тимошенко, політична партія „Всеукраїнське об’єднання „Батьківщина”.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги, народні депутати! Законопроекти, що внесені зараз на наш розгляд, на мій погляд, є надзвичайно актуальними і є таким, що дуже очікуються нашими виборцями на селі. На мою думку, ми всі добре розуміємо, що те, що відбувається сьогодні в селі є всі ознаки національної катастрофи.

Саме тому, Верховна Рада України повинна прийняти відповідні рішення для того щоб хоч якось стабілізувати соціально-економічну ситуацію на селі.

Хочу зразу підкреслити, що всі 4 законопроекти, які ми зараз розглядаємо заслуговують позитивної оцінки. Але, на наш погляд, законопроект народного депутата Гавриша виглядає найбільш привабливим. Чому?

Цей законопроект, перш за все, передбачає:

1. Запровадження надбавок в розмірі 25 відсотків посадового окладу педагогічним, науково-педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам, які працюють у державним і комунальних навчальних закладах та закладах охорони здоров’я розташованих у селах і селищах

2. Цей законопроект передбачає запровадження надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу залежно від стажу медичної роботи у таких розмірах: понад три роки – 10 відсотків, понад 10 років – 20 відсотків, понад 20 років – 30 відсотків.

Третє. Цей законопроект передбачає запровадження щорічної грошової винагороди у розмірі середньомісячної заробітної плати за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків.

Четверте. Цей законопроект передбачає запровадження допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.

Є деякі зауваження. Перш за все, це стосується того, що цим законопроектом не передбачена доплата та пільги медичним та фармацевтичним працівникам, які працюють у селищах міського типу.

Висновок: на мій погляд, цей законопроект може бути сьогодні прийнятий Верховною Радою в першому читанні і остаточно як закон. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Садовий, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.

16:36:02

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, Кіровоградська область.

Населення України добре знає, що Соціалістична партія України – це партія соціального захисту людей. І що стосується вказаних законопроектів, то всі законопроекти являються актуальними. Безумовно, села гине, і держава повинна турбуватися якраз за село у першу чергу.

Якщо порівняти усі чотири законопроекти, то у цьому випадку ми маємо таку картину: всі вони актуальні, і у кожному законопроекті є раціональне зерно. У законопроекті 7013-1 пропонується в законодавчому порядку врегулювати питання щодо поширення права на безоплатне користування житлом з опалення і освітленням та надання пільг щодо сплати земельного податку, кредитування, обзаведення господарством, будівництво власного житла, придбання автотранспорту на медичних і фармацевтичних працівників, які проживають у сільській місцевості та селищах міського типу, а також пенсіонерів, які раніше працювали медичними і фармацевтичними працівниками у цих населених пунктах і проживають у них. Це дуже добре і актуально.

Що стосується законопроекту під номером два, то в даному випадку говориться про розміри надбавки 25 відсотків. Наступний законопроект, додається сюди культура. І останні, четвертий, законопроект додається культура і плюс 25 відсотків надбавка. Якщо брати за основу будь-який законопроект і додати всі інші три, то, на мою думку, можна мати досить хороший законопроект, але один.

Тому пропонують, фракція соціалістів пропонує у першому читанні прийняти за основу будь-який із цих законопроектів і допрацювати цей законопроект із урахуванням тих пропозицій, які викладені іншими авторами.

Тому, ще раз повторюю, що прийняття такого закону буде слугувати додатковим стимулом для медичних і фармацевтичних, і плюс сюди потрібно добавити працівників культури, що мешкають у сільській місцевості і встановити принцип соціальної справедливості для цієї категорії. Так, як учителям уже такі пільги встановлені, ті учителі, які живуть у сільській місцевості, законом про освіту.

Тому ми будемо голосувати, фракція соціалістів буде голосувати за цей законопроект у першому читанні. І просимо підтримати інші фракції.

ГОЛОВА. Катерина Ващук, фракція Народної партії. Підготуватися Єщенку.

16:39:18

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, очевидно кожен із нас, народних депутатів, як і ми, депутати від фракції Народної партії, Народного блоку Володимира Литвина, при зустрічах в регіонах найбільше турботи бачимо і найбільше скарг маємо від тої інтелігенції, яка працює в сільській місцевості, а саме: від сільського лікаря, від сільського працівника культури, від сільських учителів. Цими законами ми можемо врегулювати питання кількох категорій працюючих і зокрема сільського медика, адже кожному з нас неможливо пояснити, чому сьогодні відсутня тарифна сітка, як може прожити лікар на заробітну плату в 300, 400, чи навіть найдосвідченіший з півтора ставками 500 гривень, сплативши абсолютно всі послуги.

І, звичайно, прийняття всіх законів, це набагато мудріший вихід з ситуації, ніж той, який продумував бувший Міністр охорони здоров’я про силове направлення працювати в село медиків, не давши нічого. Ідіть люди, там працюйте, колись ви щось та отримаєте.

Тому наша фракція одностайно підтримує всі три закони, чотири зо основу. Головне у них – 25% надбавка до заробітної плати. Звичайно, ідеальний випадок, якби ми нині могли б проголосувати за впровадження в дію тарифної сітки в оплаті праці. Цього просять медики. Остання моя зустріч з медиками Баштанського району Миколаївської області була особливо така, показова, в цьому плані. І саме вони були ініціаторами того, щоб ми таки ініціювали розгляд переходу на тарифну сітку.

Те саме стосується пенсіонерів. Ми підтримуємо усі пільги людям, які працюють у селі по професії медик, вчитель, працівник культури, але просимо, щоб це було не лише після того як людина відпрацювала 10 років, тому до другого читання ми напрацюємо свої поправки і я думаю, що цю надбавку в 25 відсотків треба давати зразу ж, якщо людина працює в селі. І, якщо вона попрацювала в селі і живе як пенсіонер, теж на неї поширити всі пільги, а не лише після 10 років відпрацювання. А як 9 років і 9 місяців?

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, фракція комуністів.

16:42:39

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів, Черкащина.

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо підвищення соціального захисту працівників освіти, культури та охорони здоров'я, що працюють у сільській місцевості) фракція комуністів буде підтримувати в першому читанні, тому що ми розуміємо, перебуваючи на місцях, коли зустрічаються у тому холодному клубі з виборцями і коли до тебе підходять працівники культури і кажуть: отак всю зиму. А ми з вами, народні депутати, будемо їздити по клубам, по селам і будемо вести агітаційну роботу і будемо бачити в якій привела сьогоднішня і вчорашня влада будинки культури, школи і лікарні в сільській місцевості.

І перше, що треба зробити нам з вами, це розглянувши бюджет у другому читанні зробити те, що пропонує фракція комуністів. На розвиток села повинен… ми повинні направити не менше 10 процентів розхідної частини Госбюджету. Тоді можна щось казати і про соціальну сферу.

Друге. Ми повинні проконтролювати виконання постанови, яку ми прийняли про заборону ліквідування закладів культури, освіти і охорони здоров`я на селі, що продовжиться робитися на місцях. Ми повинні подивитися звідки можна взяти кошти, і, в першу чергу, треба розглянути бюджет. чому сьогодні знову Державне управління справами Президента України (її називають ДУСя) виділяється у бюджеті на 2006 рік 575 мільйонів гривен, що составляє 26 процентів в сумі коштів, які предусмотрены для Секретаріату Кабінету Міністрів. От там треба шукати гроші.

Ми неодноразово, ми критикували Кучму, критикуємо сьогодні Ющенка – нічого не змінюється. І ми сьогодні кажемо про такий соціальний напрямок, як підтримка працівників сфери соціальної на селі, і знову шукаємо кошти.

Ми сьогодні повинні сказати, що крім цієї категорії під стінами Верховної Ради стояли сьогодні чорнобильці, стояли сьогодні працівники охорони здоров’я. Вони до нас зверталися з вами. Чому сьогодні знову уряд не поважає народних депутатів і нашу Бюджетну резолюцію? Чому знову направили бюджет до Верховної Ради, не врахувавши наші пропозиції? Я думаю, що в четвер ми не повинні голосувати за такий бюджет, який не дає можливості народу України жити по-людськи. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, я просив би зараз не виносити вердикт бюджету, якого ще ніхто. Ми там доопрацьовуємо, вже там є пропозиції до 12 мільярдів на село. Дай Боже, щоб вони потрапили тим людям, хто займається безпосередньо виробництвом на селі.

Шановні колеги, обговорення проектів законів про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту працівників освіти, культури та охорони здоров’я, що працюють в сільській місцевості, завершено.

Я бачу, бачу.

Перед голосуванням позиція уряду з цього питання, будь ласка.

___________________. Шановні народні депутати!

Проте ідея підвищення заробітної плати працівникам бюджетних установ, які знаходяться в селі, взагалі-то не відхиляється, вона підтримується.

Але уряд хоче звернути вашу увагу на другу річ: жодний автор цих законопроектів не назвав джерела додаткових виплат, які мають бути проведені з бюджету на фінансування цих пропонуємих видатків.

Вимога бюджетної статті 27-ї, яка вимагає зробити ці розрахунки і назвати джерела, не виконане. Я хочу повідомити, що в сукупності по чотирьом проектам видатки мають бути здійснені ці статті у розмірі біля шести мільярдів гривень. Зрозуміло, що в бюджеті слідуючого року ці видатки не передбачаються.

Тепер виникає питання, якщо приймається законопроекти, або шукати джерело, або вирішувати питання введення цих проектів в дію, в якому періоді ми маємо це запропонувати. Я хотів би, що це ми врахували.

ГОЛОВА. Шановні колеги, з мотивів? Будь ласка, Цибенко Петро Степанович.

16:47:25

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимире Михайловичу.

Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, я просто хотів би трошки заспокоїти шанованого мною Василя Васильовича. Ми ж розуміємо, що мова йде про чотири документи взаємодоповнюючі, які винесені на перше, підкреслюю, перше читання. До прийняття в другому читанні і остаточно пройде певний час. Тому ми маємо розуміти про те, що як мінімум вочевидь ця норма буде працювати з наступного бюджетного року, тобто 2007 року. А тому я хочу скористатися цією реплікою для того, щоб закликати моїх колег щодо підтримки цього документу.

Справді, ми дуже багато заборгували селу, тим людям, які працюють в культурі, освіти, охороні здоров'я на селі. І тому я просив би своїх колег підтримати ці законопроекти. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, комітет пропонує прийняти за основу ці проекти для того, щоб можна було їх доопрацювати, підготувати до другого читання з урахуванням пропозицій, які прозвучали від уряду України. Я ставлю на голосування, прошу уваги, для прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту працівників освіти, культури та охорони здоров'я, що працюють в сільській місцевості. Реєстраційний номер 7013-1. Прошу голосувати.

16:49:07

За-258

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування для прийняття за основу проект закону, реєстраційний номер 7013-2. Прошу голосувати.

16:49:33

За-251

Прийнято за основу.

Ставиться на голосування для прийняття за основу проект закону (реєстраційний номер 7013-3). Прошу голосувати.

16:49:57

За-258

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування для прийняття за основу проект закону (реєстраційний номер 7013-4). Прошу голосувати.

16:50:21

За-325

Рішення прийнято.

Так, ну далі, так далі.

Вноситься на голосування проект закону про внесення змін до Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (щодо трудових загонів). Я обмовився. Ставиться на розгляд цей проект закону (реєстраційний номер 7038). Рябіка Володимир Леонідович, будь ласка.

Давайте ми зараз оперативно попрацюємо, шановні колеги.

16:51:10

РЯБІКА В.Л.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Одним з напрямків реалізації молодіжної політики в Україні – є вирішення питання працевлаштування молоді в сприянні організації вторинної зайнятості учнів та студентів у вільний від навчання час.

Саме про це йшлося у представленому мною та народним депутатом Сухим Закону України „Про молодіжні трудові загони”, який був прийнятий Верховною Радою України в першому читанні наприкінці червня, 29 червня 2004 року, номер постанови 1923.

Законопроектом пропонувалося на законодавчому рівні дати визначення поняттю молодіжно-трудові загони через, які пройшли більшість з вас ще за часів радянської влади. Окреслити коло їх засновникам та передбачити участь держави у сприянні розвитку відповідних тимчасових формувань, які на сьогодні діють, кількість яких щорічно зростає але формування …. На сьогодні відбувається без нормативної бази, яка прямо регламентує створення управління діяльності фінансування молодіжних трудових загонів.

Усвідомлюючи важливість питання, ми дуже ретельно підійшли до зауважень, які поступили в наш комітет від колег депутатів при підготовці законопроекту до другого читання.

Ми погоджуємося з народними депутатами України і Головним науково-експортним управлінням, що частина норм Закону України „Про молодіжні трудові загони вже врегульована законами України таким як: Закон „Про освіту”, „Про захист населення”, „Про загальнодержавне обов’язкове соціальне страхування України на випадок безробіття”.

Тому, як автор, ми погодились з висновками колег, що немає необхідності в прийнятті окремо Закону України „Про молодіжно трудові загони”, а слід лише внести деякі зміни до чинних законів України.

Результатом нашої роботи став представлений вам сьогодні Проект Закону про внесення змін до Закону України „Про сприяння соціального становлення та розвитку молоді України”, № 7038. Це базовий закон, який, по якому складається державна молодіжна політика України. І тому ми пропонуємо, замість прийняття окремого закону, внести зміни до вже існуючого закону.

Цей закон разом зі мною підготував народний депутат Юрій Павленко та Андрій Палій.

Законопроектом пропонується врегулювати на законодавчому рівні деякі питання діяльності молодіжних трудових загонів, зокрема, йдеться про визначення статусу створення молодіжних трудових загонів.

Цей законопроект знайшов підтримку нашим Комітетом з питань молодіжної політики і спорту, Комітетом Верховної Ради з питань соціальної політики і праці, Комітет з питань науки і освіти, Головним науково-експортним управлінням.

Нещодавно відбулися парламентські слухання, на яких… „Про становище молоді України”, на яких так само підіймалося питання необхідність прийняття цього закону.

При позитивному голосуванні ми просимо вважати постанову Верховної Ради 1923 від 29 червня.

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити.

РЯБІКА В.Л. Тобто, ми вважаємо, ту постанову, яку ми прийняли 29 червня 2004 року, такою, що втратила силу, а замість тієї постанови пропоную прийняти законопроект. Проголосувати її в першому читанні, оскільки закон не великий, але важливий, то прийняти його в цілому.

Спасибі за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, яка буде ваша думка? Поставимо на голосування?

Шевчук, будь ласка, Сергій. Ну, наполягає… Шевчук Сергій, будь ласка. Немає. Микола Садовий, будь ласка. Підготуватися Надразі.

16:55:14

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, Кіровоградська область.

Трудове політехнічне виховання молоді було проблемою за весь період історії людської цивілізації. Узагальнені теоретичні висновки були зроблені такими великими педагогами, як Каменський, Ушинський, Макаренко, Сухомлинський. Економіко-соціальне дане у такому великому творі, як „Капітал” Маркса, інші не робили цього.

Кіровоградська область в свій час славилася здобутками цих надбань і запровадила систему трудового навчання в школах, ПТУ, технікумах, вузах, і в позашкільний час те ж саме. Хто не знає школи Ткаченка у Богданівці Знам’янського району, Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат, перший ще у Союзі був створений, Новгородкиївська середня школа, де виробничі бригади були запроваджені. Лише на фізматі Кіровоградського державного педагогічного університету щорічно створювалося 17 студентських трудових загонів. Це була дійсно школа трудового і фізичного становлення, загартування, підготовка їх до життя. Ми все це, на превеликий жаль, загубили. І добре, що сьогодні повертаємося до відродження у законному плані аспекті.

Сьогодні багато сфер молодіжного життя в Україні законодавчо не забезпечені. Це повною мірою стосується діяльності молодіжних трудових загонів. Поширена соціально-корисна модель існує без нормативно-правового регулювання, там, де вона є. Діяльність молодіжних трудових загонів носить специфічний характер. Визначається особливою структурою управління, функціонування, фінансового забезпечення.

Окрім того, існує міжнародний аспект тимчасової трудової діяльності молодих громадян України для молоді, яка працює за кордоном, не створено законодавчого забезпечення щодо їх захисту.

Тому запропонований законопроект зроблено якраз з метою реалізації прав і соціальних гарантій нашої молоді, яка займається трудовою підготовкою.

Фракція буде підтримувати законопроект, бо він захищає у певній мірі нашу молодь. Одна справа – знайти себе молодій особі у вині чи у наркотиках, інша справа – у праці і загартуванні.

Соціалісти підтримують молодь і будуть голосувати за законопроект у першому читанні. І я підтримую пропозицію колеги про те, що його сьогодні нам потрібно прийняти як закон в цілому. Цей закон слугує молоді, слугує добру.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага. Підготуватися Володимиру Ющенку.

16:58:11

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, на прошлой неделе у нас были парламентские слушания в этом зале. Мы говорили о молодежной политике. И как участник этих слушаний могу сказать, что абсолютное большинство выступающих, не зависимо от того, депутаты, представители исполнительной власти или представители общественности, молодежи, говорили практически одно и то же: к большому сожалению, сегодня отсутствует цельная молодежная политика в нашем государстве.

К большому сожалению, молодежь во многих вопросах остается одна на один со своими проблемами. Касается ли это образования, трудоустройства после образования, досуга и иных каких-то проблем. Отдельной темой, безусловно, является студенческие или молодежные строительные или рабочие отряды.

Должен сказать, что абсолютное большинство тех, кто прошел их школу, будучи молодыми, до сих пор с теплом вспоминают и поездки в Тюмень, и поездки на стройки иные, так сказать, и поездки в колхозы, и все то, что составляло не только возможность молодому человеку заработать, что было не лишним и в той жизни, но и давало возможность пожить нормальной молодежной, в нормальном молодежном коллективе с нормальными молодежными какими-то интересами.

Должен сказать, что, к большому сожалению, на самом деле 90-ые годы сделали большую дыру в этом движении и только, в том числе и в моей родной Луганской области, это движение начало возрождаться в буквальном смысле слова в середине 90-ых. Отдельные единицы сохранили свои традиции. Так, например, на базе Луганского строительного техникума до сих пор существует студенческий отряд «Молодежный союз 79».

Целый ряд районов и городов Луганской области делают консолидированные молодежные объединения, которые едут работать сегодня на те же, так сказать, крымские сады, на те же поля Луганской области, работают в системе облавтодора. И это нормально, потому что как человек, который имеет к этому определенное отношение, не единожды помогавший выезжать студентам и постоянно едущий туда и видящий чем они живут, могу сказать однозначно.

К большому сожалению законодательная база хромает на эту тему. Хромает в том, что, например, сегодня хозяйственники не имеют реальных стимулов, чтоб пригласить молодежь. Хромает в том, что, к большому сожалению, транспорт для этой молодежи тоже является достаточно проблемным. И поэтому то, что сегодня этим законом мы дадим соответствующий статус молодежным строительным отрядам, то, что мы скажем, обратимся к хозяйственникам, чтобы они более активно использовали, привлекали молодежь к созидательному труду, на мой взгляд, есть позитивным.

И поэтому, когда мы сегодня на заседании фракции Народного блока Литвина обсуждали повестку дня и определялись как мы будем голосовать, по данному законопроекту мы сказали, что депутаты Народного блока Литвина его будут поддерживать, потому что это есть нормальный сегмент законодательства по молодежи. Это есть нормальная составляющая молодежной политики в целом и мы ее поддерживаем. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Єщенко, фракція комуністів. Наступний Юрій Кармазін, але не бачу Матвієнков.

17:01:27

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів, Черкащина.

Проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, вів внесений авторами, в тому числі і народним депутатом, першим секретарем Центрального Комітету Ленінського Комсомолу України, Андрієм Поліітом.

І, я думаю, що якщо приймав участь такий депутат, за ним стоїть молодь, комсомольці, які протягом радянської влади їздили, об`єднувались у будівельні загони і багато об`єктів які були в великому Радянському Союзі побудовані молоддю.

Цей законопроект я як народний депутат запропонував розглянути організації, яку ми створили в цьому році в канун 60-річчя Великої Перемоги, внуки і правнуки переможців у Великій Вітчизняній війні, яку очолює Ігор Деменчук і обласному фонду сприяння молоді, яку очолює Шепітун Анатолій. І вони сказали чітко і ясно, що цей закон повинен жити, цей закон повинен бути, тому що цим законопроектом пропонується впровадити систему молодіжних трудових загонів з метою забезпечення вторинною зайнятістю молоді у вільний від навчання час.

Засновники молодіжних трудових загонів, які зазначаються в законопроекті, можуть виступати не тільки органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, а і молодіжні громадські організації, молодіжні центри праці та інші установи. Це дуже важливо, тому що молодь хоче сама організовувати такі трудові загони.

Об`єднання студентів вищих та професійних навчальних закладів у вільний від навчання час для спільної трудової діяльності є досить поширеною соціальною формою зайнятості. А сьогодні молоді не хватає тих робочих місць. І ті цифри, які називаються сьогоднішнім урядом, Президентом України про те, що створення на Україні під мільйон робочих місць… давайте так, народні депутати, скажемо де ці робочі місця. Де вони створені і для кого?

Я от проїхав по багатьом селам, по багатьом містам нашої Черкащини, цих робочих місць немає. Якщо наш глава адміністрації каже, що створено у Черкасах філіал банку якогось київського, то там працює 17 працівників. І це хлопають в ладоші, показують телебачення, показують всі. Оце робочі місця. А де ж наша трудова молодь? Де наші студенти? Де наші інші категорії молоді? Я думаю, що такий закон треба підтримувати і за нього голосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Матвієнков, будь ласка.

17:04:26

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55-й округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги! Ну, о том, что такой закон давно назрел, я думаю, ни у кого не вызывает сомнений. И сегодня все те, кто выступал, говорили об этом. И не потому, что нам необходимо возрождать стройотряды. Жизнь, она все расставляет по своим местам, и во многих регионах этот образ или эта вот работа уже давно возродилась. Так, например, вот я могу сказать, что на комбинате Ильича у нас уже второй год работают строительные отряды совместно с Мариупольским техническим университетом. И за это время проделана немалая работа, мы, действительно, возродили в том полном объеме эту работу, которая существовала до 1991 года.

Но нам, действительно, нужен закон. И не потому, что этот закон должен, будем говорить так, декларировать, что стройотряды должны работать и что это все должно быть хорошо и как это прекрасно. Нам нужен закон, исходя из других позиций.

Первое, нужно развести ряд моментов, которые, действительно, возникают в решении этой проблемы. Вопрос первый – вопрос охраны труда: кто должен нести ответственность – работодатель, институт, каким образом взаимодействие, взаимоотношения между ними здесь упорядочить именно в организации этой работы?

Вопрос второй – организация оплаты труда. Не секрет, что ребята приходят сюда для того, чтобы заработать деньги, максимально используют световой день. И мы помним, те, кто работал в стройотрядах, как мы от зари до зари, в буквальном смысле слова, работали для того, чтобы в максимально сжатые сроки максимально выполнить объем работы. Как работать сегодня? Есть КЗОТ, есть механизм трудовых взаимоотношений. Каким образом организовать систему оплаты труда по работе, которая будет предоставлена студенчеству?

Вопрос подготовки кадров. Ведь не секрет, что если мы начнем готовить кадры в период, будем говорить так, летнего времени, то, естественно, это потеря времени. Нам необходимо организовать и влезть, будем говорить так, в буквальном смысле слова, в педагогический процесс. И здесь необходимо узаконить все эти вещи.

Подготовка на базе чего, на базе кого, каким образом это сделать? То есть, действительно, нужен закон, который бы выписывал механизм взаимоотношений между работодателем и теми ребятами, которые хотят за лето заработать деньги.

Данный закон, о котором мы сегодня говорим, ну, я считаю так: это дело нужное, вопросов нет, он разрешит ряд моментов. Но в то время, когда была попытка принять закон и принять его в первом чтении для нормальной, серьезной доработки, я считаю, что правительство просто уговорило или заговорило депутатов в отношении того, что, дескать, давайте мы внесем некоторые изменения в существующую законодательную базу и уйдем от решения этого вопроса. Я могу сказать одно, что так говорить можно было только тогда, когда не вникали в эту проблему и ставили вопрос очень просто: давайте возродим светлое прошлое, хорошие комсомольские отряды, которые когда-то работали. Но еще раз подчеркиваю, вопрос гораздо глубже и стоит гораздо серьезнее. Поэтому я за то, чтобы принять данный законопроект, но над теми вопросами, о которых я говорил, серьезно поработать и подготовить новые изменения к существующей законодательной базе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я думаю, що ми зараз свідомо підійдемо до голосування цього законопроекту, бо щиро переконаний в тому, що абсолютна більшість із нас мала безпосереднє відношення до студентських будівельних загонів і дуже добре знає, що це таке.

Тому я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення змін до Закону України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” (щодо трудових загонів). Прошу голосувати.

17:08:13

За-265

Дякую. Шановні колеги, я нагадую, що під цим законом стоїть ще підпис діючого на той час депутата, а нині міністра молоді Павленка. Тому я прошу його співпартійців також підтримати цей законопроект. Можемо поставити його в цілому як закон? Нема заперечень? Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону про внесення змін до Закону України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” (щодо трудових загонів). Реєстраційний номер 7038. Прошу голосувати.

17:09:12

За-290

Дякую, закон прийнято.

І відповідно для протоколу та пропозиція, що звучала тут від комітету про те, що постанова Верховної Ради, яка мала відношення до студентських будівельних загонів, оскільки прийнятий закон, то вона уже втрачає свою чинність.

Слухається проект Закону про організаційно-правові заходи держави щодо соціального забезпечення та соціального захисту і підтримки випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Реєстраційний номер 7380. Автор законопроекту Бондаренко Григорій Іванович. Немає.

Тоді, будь ласка, від комітету Петров Олег Володимирович. Прошу. Є Петров.

17:10:22

ПЕТРОВ О.В.

Шановні колеги, законопроект, який ми з вами сьогодні розглядаємо, має на миті поліпшення державної уваги до проблем сирітства та посилення соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, насамперед тих з них, які навчаються у вищих навчальних закладах, а також осіб із числа цієї категорії дітей.

Питання це великої соціальної ваги захистити наших юних громадян, які закінчили перебування у закладах для дітей-сиріт і вступають в самостійне доросле дуже жорстке життя, отримавши жалюгідне на наш час вихідний мінімум, святий обов’язок держави.

Тому у випадках введення в дію такого закону організаційно-правові заходи щодо соціального захисту і підтримки певною мірою допоможуть таким дітям і особам з їх числа не стати на хибний шлях, який не приносить користі суспільству.

Ну, я від комітету виступаю і вважав, що колега Бондаренко досить докладно доповів би суть проекту законопроекту, ну всіх хто хотів ознайомитися він є. Комітет його розглядав всім зацікавленим особам присилав запрошення, дехто приймав участь.

Я тільки хочу прокоментувати єдине. Наш профільний комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект в першому читанні, але з урахуванням зауважень Головного науково-експертного управління, який є досить суттєвим і їх врахування надасть змогу привести проект у відповідність з чинним законодавством.

Водночас, хочу поінформувати вас, що до Верховної Ради України було внесено ще два законопроекти з питань, що ми сьогодні розглядаємо, які мають таку саму назву – про внесення змін до Закону „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт позбавлених батьківського піклування”.

Один з них внесений народним депутатом Гавришем і Фельдманом пропонує для державного утримання студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт збільшити їх ….з 23 до 25 років.

Другий внесений народним депутатом Харою, передбачає утримання за державний кошт таких студентів для закінчення ними вищих навчальних закладів.

Зважаючи, о зміни до визначеного віку дітей-сиріт, які навчаються у вищих навчальних закладах пропонується, в тому числі і в законопроекті, який ми з вами розглядаємо зараз. Комітет пропонує в разі прийняття його за основу врахувати згадані законні ініціативи при доопрацюванні його до розгляду у другому читанні.

І хотів би наголосити, що це питання дуже серйозно ставилося постійно всіма народними депутатами, особливо при виборчі кампанії. Ви знаєте, що після закінчення виховних закладів діти-сироти попадають, дай, Бог, хто у вищі учбові заклади, і вони залишаються сам-на-сам без державного утримання, тому що це дуже соціальний законопроект.

Комітет просить вас

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, сідайте. Переходимо до обговорення. Олена Бондаренко. Підготуватися Миколі Садовому.

17:13:50

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!

Олена Бондаренко, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія „Батьківщина”.

Я хотіла би сказати наступне. Запропоновані зміни до чинного закону є справді дуже важливими і дуже актуальними. Адже вони скеровані на врегулювання проблем, які виникають у дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, відколи вони стають повнолітніми і виходять у широкий світ із навчально-виховних закладів, будинків сімейного типу, у світ, який не є для них затишним і не є до них доброзичливим, і в якому вони змушені виборювати право на життя, нерідко поповнюючи кримінальні середовища, не маючи змоги в інший спосіб забезпечувати своє існування.

Отже, позитивним у запропонованому законопроекті є те. що він містить спеціальні норми, які встановлюють систему соціального захисту та суспільної підтримки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а ми знаємо, що це одна з найбільш соціально вразливих категорій населення України, а також регламентують функціонування такої системи.

Водночас варто зауважити, що у проекті ставлення до дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, та до осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є тотожним як до суб’єктів, які потребують однакової уваги. Насправді ці категорії осіб за своїм правовим статусом різні, оскільки мають різний обсяг дієздатності. Так, статус дитини мають особи у віці до 18 років згідно зі статтею шість Сімейного кодексу України, які відповідно до Цивільного кодексу України, статті 31, 32, не мають повної цивільної дієздатності. Особи ж із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до змін, запропонованих цим же проектом до абзацу п’ятого статті першої Закону „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, це особи віком від 18 до 35 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування. Тобто це здебільшого дієздатні фізичні особи згідно із Цивільним кодексом, за винятками, коли вони позбавлені чи обмежені у дієздатності відповідно до статей 36, 41 Цивільного кодексу.

Для дієздатних фізичних осіб, які здатні працювати та утримувати не тільки себе, а й свою сім’ю, недоцільно встановлювати повне державне забезпечення до 35 років.

Отже, наша фракція, розглянувши детально цей законопроект, дійшла висновку, що з огляду на унікальну важливість і суспільну значущість законопроекту, а водночас на необхідність узгодження частини його положень із діючими законами ми пропонуємо прийняти його за основу, враховуючи також існування ще двох законопроектів, норми яких можуть бути враховані. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Садовий, будь ласка. Олег Зарубінський, підготуватися.

17:17:05

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, Кіровоградська область.

Проблема соціального захисту людей завжди була прерогативою у нашому суспільстві і особливо, коли це стосується дітей. Проблема дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування при живих батьках, є, безумовно, соціальною проблемою. Виходячи із причинно-наслідкового підходу до даного питання, можна зробити висновок, що цим законопроектом ми намагаємося вплинути на наслідки, але не на причини.

Чому у державі так багато дітей-сиріт? І особливо, чому держава створила умови, що батьки кидають дітей і тікають на заробітки за кордон чи просто причастилися до спиртного чи наркотиків? Тому постало питання жорстко запитати у батьків дітей, які залишилися без батьківського піклування, за відповідальність. Це на порядку денному і з цим потрібно більш скрупульозно і серйозно боротися. Боротися насамперед із тими батьками, які створюють умови, що є діти-сироти або діти без батьківського піклування.

Сім мільйонів молодих людей поїхали за кордон шукати там кращої долі. А скільки серед них таких батьків, чиї діти є або ж напівсироти, або ж залишилися без батьківського піклування. А в нашій державі немає місця для такої роботи.

У системі освіти створено надійну опіку за дітьми-сиротами у школах, у профтехучилищах, вузах. А що з тими дітьми, які залишилися поза стін вказаних закладів навчальних? От зокрема у місті Олександрії є школа-інтернат для дітей-сиріт. Діти випускники при зустрічі задають запитання: що ж мені робити, мені 17 років, я виходжу і не завжди можу попасти чи в технікум, чи у вуз, а спеціальності немає, то куди іти і що робити, коли немає ні домівки і немає надійної заробітної плати, бо фаху немає. Такі листи, сотні, приходять і фракцію Соціалістичної партії України у Верховну Раду. Тому ми підтримуємо цей законопроект. Цей, безумовно, законопроект у першому читанні потрібно прийняти і, звернути увагу, більш скрупульозно необхідно вирішувати порядок працевлаштування випускників і виписати біль чіткіше, також випускників дитбудинків, шкіл-інтернатів.

Доцільно також посилити відповідальність посадових осіб за працевлаштування цих дітей і прослідкувати, хоч би рік, два потрібно за тим, яка доля дальше спіткає таких дітей.

Ми підтримуємо цей законопроект і голосуємо „за”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, підготуватись Юрій Кармазін, Матвієнкову.

17:20:21

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної партії, Народний блок Литвина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, мені здається, що на початку треба було б подякувати авторам даного законопроекту, колегам Бондаренку, Шарову, Нощенку і іншим за те, що вони на законодавчому рівні підняли ту тему, яка, очевидно, є не тільки проблемою законодавчою.

Мені здається, що тут є декілька аспектів. Це аспект моральний, це аспект як суспільство ставиться до тих, які не можуть самі себе забезпечити, які опинилися в такій ситуації, коли крім суспільства, крім держави як інституту влади іншого помічника, іншого захисника немає.

Другий аспект, безумовно, це аспект справедливості, бо всім відомо, що дуже багато дітей протягом історії, дуже багато людей, які стали відомими, які багато зробили для суспільства , для свого народу не мали батьків і, дійсно, крок за кроком здобували і освіту, і свої життєві можливості.

Третій аспект, мені здається, суто прагматичний, тому що демографічна проблема, яка в Україні є, залежить і від того стану, якщо хочете, морального комфорту, який є у тих дітей, які уже стали дорослими, які готові чи не готові сформувати свою сім'ю. Тому ще раз, думаю, ми маємо подякувати нашим колегам за таку важливу підняту тему.

З іншого боку, мені здається, можна було б погодитись з профільним комітетом на предмет того, що прийняття сьогодні в цілому цього законопроекту є ще передчасним, оскільки і науково-експертне управління, і інші експерти висунули достатньо конкретні і достатньо чіткі зауваження, які, мені здається, при їх врахуванні зроблять цей закон, вже в цілому закон, більш точним, більш вивіреним і, значить, більш дієвим.

Про що мова? Мова йде про те, що ставлення у проекті до дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та до осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є тотожним як до суб'єктів, що потребують однакової уваги. Насправді ж це особи різні за своїм правовим статусом, оскільки мають різний обсяг дієздатності. І тому тут треба дивитися, чи для дієздатних фізичних осіб, які здатні працювати та утримувати не тільки себе, але й свою сім'ю, можливо, недоцільно встановлювати повне державне забезпечення аж до 35 років, як це пропонується в одному з варіантів. А, можливо, подумати над тим, щоб доцільніше було б сплачувати і матеріальну допомогу у разі, якщо їх доход не перевищуватиме прожиткового мінімуму, і давати можливість стимулювати їх до активної роботи, до дійсно, крок за кроком здобуття, ну скажімо так, і кар'єрного становлення. Мені здається, що треба в першому читанні погодитись…

ГОЛОВА. Сергій Матвієнков, за ним Юрій Кармазін.

17:23:39

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги, ну наверное, это – одна из самых больных тем, которые только сегодня волнуют наше общество, потому что я думаю, что нет и в зале, ни за залом тех людей, которых бы не волновали судьбы именно этой категории детей – детей-сирот.

И здесь проблем очень много. И та проблема, которая сегодня поднята в этом законопроекте, это только та толика, та часть айсберга, которая находится в буквальном смысле под водой. Самая больная, самая тяжелая проблема и тема – это то, что мы не правильно методологически работаем с этими детьми.

Вы вдумайтесь, сколько раз за период жизни этого крохи мы его травмируем. Начинаем с первого. Дом ребенка. Он попадает, начинает привыкать к определенной группе людей. Начинается в его понятии формирование мама, родного человека, круг друзей. По исполнению 6 лет его оттуда забирают и отправляют в интернат. Он попадает в интернат, в новый круг, это ломка, это тяжело. Мало того, что ребенок обделен, так сказать, здесь судьбой, он еще переживает, так сказать, такой удар.

Через время становиться в интернате. Опять привыкание к друзьям, привыкание к тому кругу людей, которые за ним ухаживают, понятие мама. Заканчивается поступление в ПТУ. Уходит. Новая ломка. Новая трагедия для ребенка.

Но самое страшное то, что после окончания учебного заведения будь-то ПТУ, будь-то техникум, будь-то этот вуз, о котором мы сегодня говорим, хотя вуз это не самая страшная проблема, там каким-то образом будет решена его судьба, я уверен в этом. Когда ребенку отдают паспорт, крохи денег, выставляют его за ворота и дальше он вынужден строить свою судьбу. Вдумайтесь. При том уровне безработицы, которая существует на сегодняшний день, при том уровне обеспечение жильем, который существует на сегодняшний день, при тех закрытых проходных, которые существуют сегодня, куда ему идти? Как ему дальше строить свою судьбу?

Я вам могу сказать по своему предприятию. Мы на комбинате «Ильича» каждый год 80-90 мест бронируем по горПТУ под эту категорию детей. То есть, сироты тянуться со всех сторон, зная, что ни найдут хоть какуе-то койку.

До тех пор, пока государство не повернется и не возьмет на контроль буквально каждого такого ребенка, все наши действия в отношении того, чтобы доплачивать тем детям, которые поступили у высшие учебные заведения, это по меньшей мере неверно и неправильно. Да, нужно и о них заботиться. Но что делать той категории, которые не поступили у высшее учебное заведение, куда им своими ножками топать, где им искать свой приют? Каким образом им строить свои взаимоотношения?

Поэтому я считаю, таким образом. То, что сделано в этом законопроекте – это только капля, я еще раз подчеркиваю, верхняя часть айсберга, о котором нужно говорить по этой категории. Здесь нужна целостная комплексная государственная программа, которая скрыта под этим айсбергом. И нам нужно разрабатывать эту государственную программу, потому что эту категорию детей некто кроме нас с вами не защитит. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка.

17:26:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Звісно, найкраще, щоб всі українці мали роботу, держава стимулювала і заохочувала народжуваність, а кинутих дітей не було б взагалі. Щоб всі діти були доглянуті. А якщо і всиновлювали б їх, то наші ж українці, а не вивозили чергами за кордон, і потім ми піклуємося і піднімаємо крик що з тими дітьми. Звісно краще було б, якби працювали б наші підприємства і саме для цього потрібна Верховна Рада – щоб виробити єдині для всіх правила.

Мені прикро було читати останні звернення з Черкас, де одне з найбільших підприємств області „Хімволокно” знищується із-за мізерного боргу і 4 тисячі людей зараз будуть викинуті просто на вулицю. Мені прикро, що нічого не хоче робити в цьому напрямку облдержадміністрація, Кабінет Міністрів. Фонд держмайна не проводить реприватизацію. А мені ще прикріше, що тут сидять в залі люди, які мають відношення до розорення того підприємства. І таких підприємств сьогодні в Україні повно.

Цей закон, який ми зараз обговорюємо, про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей і сиріт та дітей, позбавлених батьківських… піклування не треба було б обговорювати, якби ми прийняли 13 січня цей же закон, тільки в більш суттєвій редакції. Це ж ми зміни обговорюємо до того закону. Тобто, ми зробили напівфабрикат і зараз до того закону розказуємо як ми любимо своїх дітей.

Я завжди вас закликаю, давайте, якщо робимо якийсь закон, не робити напівфабрикат. Тоді не прийдеться буквально через півроку вносити наступні зміни до закону. Ви знаєте, це брак, брак в роботі Верховної Ради.

Шановні друзі! Згідно проекту дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківських… піклування пропонується звільнити від плати за навчання в державних, комунальних закладах освіти всіх рівнів. Це треба робити. Створити спеціальні стипендії, забезпечення створення робочих місць, пільгових дострокових кредитів для здобуття освіти в вищих навчальних закладах. Все це треба робити.

Але чи треба робити те, що записано в підпункті 5 пункту 1, де написано, що для дієздатних фізичних осіб, які здатні працювати і утримувати не тільки себе, але і свою сім’ю, встановлюється повне державне забезпечення до 35-ти років. Зрозуміло, що це треба викидати з проекту закону, і це є причина, чому його не можна приймати в цілому. Це перше.

Друге, я просив би визначення, які даються Цивільним кодексом щодо опіки і піклування, чітко привести у відповідність до цього… в цьому законі привести у відповідність до Цивільного кодексу і вилучити все те, що є…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Але, мабуть, Юрій Анатолійович трошки обмовився, коли сказав, що ми піклуємося про своїх дітей. Ми мову ведемо про дітей-сиріт, щоб не вийшло так, що діти-сироти – це діти Верховної Ради.

Юрій Анатолійович, не треба…

(Ш у м у з а л і)

Якщо ви відчуваєте свою вину десь, то так і скажіть.

Так, будь ласка, ставиться на голосування проект Закону про організаційно-правові заходи держави щодо соціального забезпечення та соціального захисту і підтримки випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (реєстраційний номер 7380).

Прошу голосувати.

17:30:55

За-296

Дякую, прийнято.

Може, в цілому приймемо? Ні, Кармазін заперечує.

Шановні колеги, з приводу 35-ти років не чиніть опору, тому що ми з вами нещодавно прийняли закон, яким розширили поняття, що, які категорії входять до молоді. Раніше віком до 28-ми років, зараз до ми розширили цю категорію до 35-ти. Незабаром …

Так, дозвольте вам оголошення зробити. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України рішенням фракції „Народний Союз Наша Україна” від 29 листопада уповноваженим представником депутатської фракції політичної партії „Народний Союз Наша Україна” обрано Слабенко Сергія Івановича. Слабенко Сергій Іванович! Щось, будь ласка, Сергій Іванович, підніміть руку, щоб вас всі побачили.

Так. І, шановні колеги, я просив би хвилинку вашої уваги, перш ніж ми перейдемо до другого закону. Ми з вами 15 листопада прийняли Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, реєстраційний номер – 7695-д. І там вкралася технічна помилка, ми написали, що вносимо статті до зміни Кодексу України про адміністративні правопорушення – 18820, а треба не 12820, бо вона вже існує така стаття, а 18822. Тобто треба внести таку технічну поправку для того, щоб ми мали забезпечити юридично.

Ще одне. Тут же в цій статті передбаченій статтею 18720 діючою уточнити, хто складає такі протоколи головний санітарний лікар і головний ветеринарний лікар. Ось такі два уточнення нам до закону. Не буде заперечень? Давайте проголосуємо технічні ці правки. Прошу підтримати. Голосуємо. Юрій Анатолійович, голосуємо. Голосуємо! Голосуємо! Голосуйте!

17:33:23

За-221

Шановні колеги, ще раз повторюю. Коли ми голосували, ми проголосували 18820 прим.. Але 18820 є, автори коли писали щось допустили не те, що треба, треба написати 18822. Прошу проголосувати, шановні колеги. Це технічна правка! Це не зміна до закону – це технічна правка до закону, який ми проголосували вже.

17:34:00

За-248

Дякую. 248. Як з вами тяжко під кінець дня!

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про іпотеку" (щодо початкової ціни другого і наступних аукціонів), реєстраційний номер 7588. Доповідає Хомутиннік Віталій.

17:34:30

ХОМУТИННІК В.Ю.

Уважаемые коллеги, это очень короткий законопроект. Проблематика законопроекта такова. В соответствии со статьей 49 Закона Украины «Про ипотеку» в случае объявления публичных торгов несостоявшимися ипотекодержатель и иные кредиторы в соответствии с их приоритетами имеют право в десятидневный срок с дня объявления приобрести предмет ипотеки по начальной цене. Если ипотекодержатель не воспользовался этим правом, то назначаются повторные торги на тех же условиях, каковы были первоначально. Если в этом случае ипотекодержатель не воспользовался правом приобретения предмета ипотеки путем зачета требований ипотека считается прекращенной.

Статьей 49 не предусмотрена возможность снижения начальной цены имущества на повторных публичных торгах. Этим законопроектом предлагается снизить начальную, дать возможность снизить начальную цену последующих публичных торгов на 30 процентов по отношению к начальной цене предыдущих торгов. Это даст возможность провести повторные публичные торги на более привлекательных условиях для участников и, соответственно, к урегулированию всех имущественных проблем.

Комитет на своем заседании 14 июля 2005 года принял решение рекомендовать Верховной Раде принять этот законопроект за основу и в целом. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, тут є в нас проект постанови про неприйнятність даного законопроекту. Будь ласка, Сергій Слабенко.

17:36:10

СЛАБЕНКО С.І.

Шановний головуючий, шановні народні депутати. Законопроектом, який ми зараз розглядаємо, пропонується уточнити порядок реалізації предмету іпотеки, якщо він не був реалізований на перших прилюдних торгах. На думку авторів законопроекту, це має сприяти захисту інтересів іпотекодержателів, оскільки вони змушені за завищеною ціною набувати у власність предмети іпотеки, які їм не потрібні.

Насправді це надумана проблема, так як жоден банк не видасть вам кредит, не пересвідчившись десять разів у тому, що вартість предмету іпотеки значно перевищує суму кредиту.

У випадку ж прийняття запропонованих змін з’явиться можливість для продажу майна іпотекодавців за свідомо заниженою ціною. Тобто, якщо людина у силу певних обставин не може виплачувати кредит на квартиру, то банки, які сьогодні видають кредити на придбання житла під такі великі відсотки, ще хочуть на цьому заробити, вони зможуть як…. Перші не відбулися торги, другі не відбулися, далі вони виставляють цю квартиру на повторні продажі, зменшують на 30 відсотків суму вартості від цієї квартири, і тоді вони її успішно можуть реалізувати.

Враховуючи, що прийнятий законопроект може привести до порушення прав громадян, бо у першу чергу вони вимушені брати під відсотки кредити, і вони набувають прав таких, прав громадян, які уклали договір іпотеки, у разі невиконання ними зобов’язань, забезпеченого іпотекою, пропонується цей законопроект відхилити.

Я вважаю, що є достатньо умов для банків пересвідчитися, набути прав власності на предмети іпотеки, якщо вони вважають, що за необхідне у подальшому їх відчужать, нехай відчужують, продають. І вже ту різницю збитків, яку вони, можливо, даже і отримають, нехай беруть на себе ці фінансові інститути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо обговорювати? Будемо. Сергій Шевчук. Михайло Мельничук. Я не бачу Шевчука. Будь ласка, Михайло Мельничук. Мікрофон. За ним – Василь Надрага. Не бачу також. Значить Петро Цибенко наступний.

Мікрофон Михайла Мельничука.

17:38:14

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України. Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Щоб не втрачати багато часу, я мушу висловити позицію фракції. Ми даний законопроект підтримувати не будемо: у нас є чимало застережень з приводу цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, фракція комуністів. Василь Надрага. Я не побачив його, він у іншому кінці залу був. З місця мікрофон, будь ласка, Цибенка.

17:38:51

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, Цибенко. Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні колеги, я думаю, що всі мої колеги як і громадяни України звернули увагу на те, що останнім часом у нас з’явилася дуже, в нашому лексиконі, з’явилося дуже багато іноземних слів. Причому слів, дуже часто, незрозумілих. Причому, чим якась складніша процедура і не приємніша, тим частіше з’являється у цьому розумінні нове іноземне слово. То я хотів би загадати про те, що таке іпотека. Іпотека це, власне кажучи, застава. І якщо говорити про іпотечні явища у будь-якому вимірі, то, як правило, мова йде про заставу. Причому найскладніше те, що останнім часом іпотека використовується дуже часто як елемент позбавлення будь-якої власності і яка є у людини, тобто пограбування людини.

Що відбувається? Ну, скажімо, якщо людина взяла кредит якийсь в банку під заставу чи то квартири чи то чогось іншого, у разі, якщо вона невчасно повертає або порушує якісь умови повернення цього кредиту або інших умов іпотеки, то, як правило, ця людина позбавляється того майна, яке є. до речі, дуже багато сьогодні розмов про іпотеку і про заставу землею під якісь кредити. Тому я дуже хотів попередити своїх громадян, що це дуже небезпечне явище, яке завершується тим, що, як правило, людина, яка у якості іпотеки використовує чи то свою квартиру, чи то якесь інше майна, дуже часто просто втрачає це майно у тому випадку, якщо вона не виконує свої зобов’язання.

Я хотів би сказати, що фракція комуністів, враховуючи те, про що я сказав сьогодні, не буде підтримувати цього закону навіть в тому розумінні, що він нібито стосується деталей, але ми дивимось, власне кажучи, в корінь цієї проблеми, у іпотеку як заставу, як спосіб пограбування населення України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Надрага. За ним - Юрій Кармазін.

17:41:30

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги! Мы сегодня рассматриваем законопроект, суть которого заключается в следующем – попыткой отрегулировать отношения между ипотекодателем и должником в случае возникновения таких обязательств. Безусловно, данная проблема существует.

И если мы ее с вами не отрегулируем, то, безусловно, тогда это будет плохо, потому что по факту мы тогда остановим все вопросы, связанные с развитием ипотеки, потому что ипотекодатель, если он не имеет гарантии на то, что он вернет себе то, что он отдал и у него появляется должник, то соответственно тем самым мы просто остановим процесс развития ипотеки в нашем государстве, в нашей экономике. Но я хотел бы обратить внимание на то, что несмотря на то, что в первом чтении данный законопроект, наверное, все-таки следует принимать, мы должны с вами четко определить ситуацию: а каким образом мы избежим того, что называется злоупотреблениями тогда, когда должник становится перед фактом, что ипотекодаватель начинает забирать у него соответствующее имущество?

Потому что данный законопроект предполагает, что в случае, если на первых торгах имущество не продано, то соответственно к следующим торгам предполагается скидка в 30 процентов. На первый взгляд, это вроде бы и неплохо, потому что товар якобы не реализован, не реализовано имущество, которое должно отойти в счет погашения возникшей задолженности. Но мы знаем, что в этой реальной жизни можно найти ситуацию или она может сложиться таким образом, что ипотекодатель будет заинтересован в том, чтобы первый торг не состоялся. То есть, по большому счету, заведомо оформляя залог в виде или имущества, оценивая на значительно большую сумму его реальной стоимости, меньшую сумму его реальной стоимости, потом, продавая, можно создать площадку для злоупотреблений.

Поэтому я думаю, когда мы с вами говорим о том, что нужно в данном законопроекте сделать, это, в первую очередь, отрегулировать ситуацию, чтобы не было злоупотреблений, на цену продажи предмета ипотеки ибо в противном случае может получиться ситуация и хуже того – ипотекодатель сможет быть заинтересованным в том, чтобы тот, кто заложил свое имущество, соответствующим образом просто не смог выплачивать свои обязательства. То есть, может наступить момент, когда будет экономически выгодно заставить того, кто вошел в отношения с ипотекодателем стать заведомым банкротом и неплатежеспособным субъектом. Поэтому я думаю, что ко второму чтению обязательно нужно отрегулировать ситуацию, чтобы уйти от злоупотреблений, ликвидировать площадку злоупотреблений в части цены на предмет продажи ипотеки. Ибо в противном случае маятник качнется в другую сторону. С одной стороны, дано сохранить и защитить интересы ипотекодателя, но, с другой стороны, должны быть реально защищены и возможные права и возможные имущественные права потенциального должника.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Юрія Кармазіна.

17:44:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Я пропоную цей закон прийняти в першому читанні, а весь інший час я дарую Верховній Раді на дітей-сиріт, про яких так піклувався Адам Іванович. Але він забув, що це внаслідок поганого господарювання за всі роки, починаючи з 17 року у нас так багато дітей-сиріт, Адам Іванович.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Починаючи з 18 вони були, але потім їх не було. От починаючи з 91, їх знову стає все більше і більше.

Так, будемо голосувати. Першим ставиться на голосування проект постанови про неприйнятність даного проекту закону. Про неприйнятність голосуємо.

17:45:39

За-33

Не підтримана пропозиція.

Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні Закону про внесення змін до Закону України "Про іпотеку" (щодо початкової ціни другого і наступних аукціонів). Реєстраційний номер 7588. прошу визначатися.

17:46:09

За-94

Рішення не підтримано, законопроект відхилено.

Переходимо до розгляду проектів Закону про внесення змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (щодо порядку проведення перевірок), реєстраційні номери 7611, 7611-1.

Перший законопроект доповідає Гірник Євген. Підготуватися Віктору Горбачову.

17:46:39

ГІРНИК Є.О.

Шановні депутати, шановні представники малого і середнього бізнесу, які нас слухають!

Протягом 3,5 нашої каденції ми декларували підтримку малому та середньому бізнесу і робимо певні кроки для цієї підтримки. І запропоновані законопроекти – це одні з таких кроків. Причому, цей, який представляю я, є досить радикальний. В ньому пропонується, зокрема, для скорочення чисельності позапланових перевірок, які, в свою чергу, гальмують розвиток підприємництво та погіршують інвестиційний клімат, пункт 1, пункт 2 статті 11.2 та пункт 9, абзац 4 статті 11.1 доповнити вимогою, яка зобов’язує представників податкової служби мати рішення суду на позапланову перевірку. Я підкреслюю це.

І також друга зміна, це щоб у значній мірі унеможливити безсистемні перевірки, пропоную пункт 1 статті 11.2. доповнити словами, де вказати, крім зазначених пунктів, назву підприємства, прізвище, ім’я та по-батькові підприємця, ідентифікаційний код та адресу суб’єкта підприємницької діяльності, а то на цьому були зловживання і вони були, зустрічалися в моїй депутатській практиці у скаргах.

Шановні депутати, крім даного законопроекту свій законопроект буде доповідати колега Горбачов. Ці законопроекти не є альтернативними, і немає ні однієї статті, яка б суперечила одна одній. На жаль, так сталося, що профільний Комітет з фінансів і банківської діяльності чомусь мене не заслухав.

Тому якщо буде обговорення, я би попросив, щоб своє заключення дав Комітет з промислової політики, зокрема, пан Кравченко чи пан Матвієнков, які брали участь у обговоренні цього законопроекту.

І на завершення, ми всі, незалежно від політичної спрямованості, ідеології, декларували підтримку малого і середнього бізнесу. Це радикальний крок, щоб позапланові перевірки проводилися тільки за рішенням суду. Він присутній тільки в моєму законопроекті. Він дуже простий і його можна прийняти і в першому читанні , і в цілому, що я й пропоную вам зробити.

І хто, дійсно, і словом, і ділом підтримати наш малий і середній бізнес, я думаю, підтримає цей законопроект, як і колега Горбачов, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Горбачов Віктор, 7611-1.

Хомутинніку подготовиться.

17:49:25

ГОРБАЧОВ В.С.

Спасибо, уважаемые коллеги.

Я хочу, во-первых, сначала сказать, что защитить комитет свой банки и финансы, я думаю, что любой депутат, который приходит на комитет, он может быть, он обязательно выслушивается и принимается решение. То есть, такого не было в комитете за два созыва, по крайней мере, насколько я помню.

По существу закона. К сожалению, был закон очень хороший, принимали номер 2322 12 января, прекрасный закон был в этом направлении уменьшение прав налогов и соответственно защита предпринимателей. Но, к сожалению, в Закон «О бюджете 2005 года» этот закон был отменен, как и многие нормы налоговые, которые нельзя было отменяться, согласно Закону «О налогообложению» 19 статье. То есть, в нарушение законодательства мы отменили.

Теперь по существу статьи Закона, который бы я хотел, чтобы были сегодня проголосованы.

Но первое. Статья 11. Финансовые санкции, суммы недоимки, пени наложенные органами государственной налоговой службы платятся налогоплательщиками добровольно или изымаются в судебном порядке.

На сегодняшний день – это изымается согласно законов. То есть, изымается согласно тех актов, которые делает налоговая служба.

Дальше. Увеличение сроков, увеличение сроков проверок, проведение плановой выездной проверки возможно лишь по решению суда на срок не более, чем 10 календарных дней. Раньше увеличить срок на 10 рабочих дней. И в принципе это решение принимал начальник налоговой службы. Тоже самое дальше параллельно касается 5 дней, календарных дней, касается малого бизнеса. То есть тоже самое. Только по решению суда, но 5 дней тоже именно календарных, а не рабочих как сегодня в законе по решению суда.

Далее. Условие допуска должностных лиц. Я предлагаю копия решения суда о разрешении на проведение внеплановое выездной проверки. Сейчас это тоже разрешение только идет от начальника аналоговой службы администрации на местах.

Далее. Решение об изъятии оригинала финансовых, хозяйственных и бухгалтерских документов, остановка операции на счетах, в учреждениях банков, в других финансовых кредитных учреждениях в связи с нарушением законодательства, контроль за соблюдением которого законом положено .. государственного ... могут приниматься лишь судом. Это мое предложение.

Сейчас это все делается тоже согласно проверок и, в принципе, решением Налоговой администрации.

Дальше. Продолжительность плановой выездной проверке не должна превышать 20 календарных дней, сейчас 20 рабочих. Малого предпринимательства – 10. продолжительность внеплановой выездной проверки не должна превышать 10 календарных дней, относительно субъекта малого бизнеса – 5 календарных дней.

Вот, в принципе, такие, если, в общем, коротко за 3 минуты я предлагаю внести изменения в законодательство, которое, в принципе, были когда-то до изменения в бюджете 2005 года и просуществовали 2 месяца, к сожалению. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Ви, мабуть, за бюджет також голосували. Віталій Хомутинніку від комітету, заступник голови комітету.

17:52:37

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!

Сьогодні ми розглядаємо 2 законопроекти, які, по суті, не є альтернативними, вони просто доповнюють один одного.

Я не буду повторюватися, зрозуміло, що підприємницькі кола, особливо середній та малий бізнес потерпають від великої кількості податкових перевірок, особливо це стосується позапланових перевірок.

Як ви знаєте, на початку цього року нами був прийнятий Закон України „Про Державну податкову службу”, який унормував проблематику позапланових податкових перевірок. Але, на жаль, ця система була порушена у березні цього року тим самим преславутим Законом „Про Державний бюджет на 2005 рік” і знову ж таки система змінилася.

Ці законопроекти направлені якраз на повернення до практики судового порядку отримання дозволу на проведення позапланових перевірок суб’єктів підприємництва та продовження термінів планових та позапланових перевірок також в судовому порядку.

Судового порядку отримання дозволу на витребування документів та даних від цих суб’єктів, що знаходяться в ході проведення таких перевірок.

Крім того, пропонується повернутися до визначення днів перевірок у робочих днях, а не у календарних, як це визначається на сьогодні.

Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу проект Закону про внесення змін „Про Державну податкову службу”, внесений колегою Горбачовим, під номером 7611-1. Але це рішення, прийняте комітетом, ні в якому разі не тому, що цей законопроект кращий, ніж законопроект колеги Гірника, а тому що ним пропонується більше коло питань для правового врегулювання.

Але якщо буде прийнятий законопроект Гірника, то комітет буде працювати далі в цьому напрямку. В цьому немає ніякої колізії.

Усі законодавчі новації того чи іншого законопроекту мають бути враховані при доопрацюванні до другого читання. Тому з урахуванням важливості цього законодавчого акту прохання підтримати в першому читанні законопроект 7611-1.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо обговорювати? Два представники Кабінету Міністрів просять: один – який в уряді, а другий – від фракції, яка туди делегувала.

Будь ласка, Михайло Мельничук. Потім Регурецький. Мікрофон Мельничука. Ну і Калінчук наполягає.

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Фракція Соціалістичної партії, Михайло Мельничук, Чернівецька область.

Шановні колеги, шановні підприємці, всі громадяни України, які сплачують податки! З прийняттям цих двох законопроектів дещо можна врегулювати, але, на мій погляд, вовк міняє шерсть, а натуру ніколи. Тому, мабуть, треба кардинально підійти до діяльності податкових органів на території України.

Що ми маємо на сьогоднішній день? Якщо ми приймаємо ці два законопроекти, якщо їх об’єднати і прийняти в цілому один хороший законопроект, то ми, безумовно, якісь дамо преференції нашим підприємцям в тому, що уже не може без суда бути перевірок поза планом, позапланових перевірок або по вказівці.

Чимало втратила держава від того, що податкові органи працювали, будемо говорити, по вказівці. Треба з кимось звести рахунки, треба на когось наїхати. Будь ласка, для цього є податкова. А принаймні з нашим недосконалим законодавством це дуже легко робилося і робиться і зараз. Я хочу підкреслити, нічого не міняється, робиться і зараз.

По Чернівецькій області я можу привести приклад аеропорт, де, будемо говорити, завдяки, будемо брати в лапки, „діям” податкової адміністрації були заарештовані рахунки аеропорту. Від цього постраждав колектив, постраждав місцевий бюджет. Але зате виконувалися вказівки відповідних осіб, які в керівництві області.

Тому, я рахую так, що мова йде про законопроекти, яких чекають сьогодні підприємці. Кінець кінцем кожний підприємець повинен зрозуміти, що з прийняттям цих законопроектів їм стане трошки легше дихати. Але легше стане на багато після того, як ми змінимо систему підходу до перевірок, які організовують податкові органи України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я оголошую про продовження засідання до завершення розгляду цього питання. Будь ласка, Василь Калінчук. З місця мікрофон.

17:58:09

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Калінчук, Одещина, фракція Народної партії, Народний блок Литвина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Про те, що податки – це ціна, яку ми сплачуємо за можливість жити в цивілізованому суспільстві, всім відомо. Як і те, що їх стягнення як невід’ємний атрибут держави відноситься до ключових моментів в організації життя громадян.

За механізмами формування податкової політики держави можна судити і про рівень цивілізованості країни в цілому. Говорити ж про Україну у цьому аспекті як правову державу, на жаль, поки що зарано. Однак, як досягти цієї мети, своєчасно.

Ясно, оскільки налагоджена система оподаткування значною мірою свідчить про півень соціальної справедливості. В соціальній державі розрив між доходами багатих і бідних суспільств, верств має бути законодавчо врегульовано, а податкові служби ні в якому разі не повинні виконувати каральні функції. Навіть коли влада виявиться тричі народною і сім раз демократичною, будь-які незнищенні залишки каральних функцій податкових органів можуть стати значною спокусою для окремих чиновників у плані поліпшення свого матеріального становища. Тому фракція Народної партії, народного блоку Литвина стоїть на тому, щоб усунути всі вузькі місця в правовому полі, яке визначає умови діяльності податкових органів, зокрема у руслі формування податкової політики в цілому.

В українському суспільстві кожен громадянин має почуватися захищеним від будь-якого свавілля як з боку держави, так і окремих чиновників. Наразі найкращим захистом у царині стягнення податків, найнадійнішим гарантом соціальної справедливості повинен виступати закон.

Виходячи зі сказаного, фракція Народної партії, народного блоку Литвина вважає за доцільне підтримати в першому читанні законопроект №7611-1 народного депутата Горбачова як такий, що відповідає вимогам дня з послідуючим доопрацюванням його та включенням окремих положень законопроекту 7611 народного депутата Гірника. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Юрій Кармазін. Є бажання? Мікрофон Кармазіна. За ним Ярослав Сухий.

18:00:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Такі питання, які вносяться зараз, про внесення змін до статей 11 прим., 11.2 Закону „Про Державну податкову службу” можливі тільки тому, що весь час ідуть звернення до народних депутатів України щодо сваволі податківців. Весь час ідуть звернення про те, що не повертається податок на додану вартість, що йдуть кілька разів перевірки, іноді безпідставні. Весь час говорять про те, що немає мети перевірки, немає підстав, не вказуються підстави перевірки. Тому саме тому, мені здається, абсолютно правильно народний депутат Гірник ще в шостому місяці запропонував зміни до цього закону. Я думаю, що ці зміни мають… можуть бути прийняті в першому читанні і навіть вони можуть бути доповнені тим законом, який… змінами, які запропонував наш колега Горбачов. Вони не є такими, що повністю конкурують між собою. Я б приймав би і один закон, і другий разом, потім допрацювавши їх би в другому читанні. Чому допрацювавши? Тому що, наприклад, колега Горбачов пропонує у статті 11 з значком 1 рішення про вилучення оригіналів фінансово-господарських та бухгалтерських документів, зупинення операцій на рахунках установах банків, інших фінансово-кредитних установах у зв`язку з порушенням законодавства, контроль за додержанням якого законом покладено на органи державної податкової служби можуть прийматися лише судом. А як? Який механізм розгляду судом? Який механізм, починаючи від того, що побачили порушення і потім вилучили документи? Який механізм того, щоб ці документи не знищили, якщо це дійсно вчинено там правопорушники мають ознаку злочину… хіба ж ми можемо думати тільки про те, щоб податкова дотримувалася закону? Ми маємо ще рухатися до того, щоб і суб`єкти підприємницької діяльності сплачували податки. І в цьому випадку мабуть цей механізм, який тут запропонований, не зовсім відповідає інтересам держави. Тому я просив би проголосувати за прийняття в першому читанні законопроекту 7611 із врахуванням туди окремих норм , які передбачені в законі 7611-1. я думаю, це було б справедливо. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка, мікрофон.

18:03:45

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція Партії регіонів „Регіони України”.

Я хочу підтримати колегу Кармазіна. Необхідність законодавчого вдосконалення діяльності податкових служб не викликає сьогодні сумніву ні в кого, особливо, що стосується діяльності податкових адміністрацій на місцях.

На жаль, після того, як нам на голову впало „помаранчеве щастя”, до прокурорсько-міліцейського свавілля добавилося ще і податківське свавілля. Дуже часто саме механізм проведення позапланових та й планових перевірок використовується як знаряддя або політичної розправи, або звичайна „заказуха” конкурентів.

Тільки один приклад. Зовсім недавно тільки втручання Державної податкової адміністрації дозволило розблокувати зупинені податківцями в Запорізькій області ряду контрактів відкритого акціонерного товариства „Мотор-Січ”. Причина надумана: нібито „Мотор-Січ” намагається реалізувати невластиву йому продукцію. Безапеляційно так і було сказано.

Почали розбиратися, мова йде про газотурбінний привод, який „Мотор-Січ” виробляє вже десятками років і який є ні що інше, той же самий авіаційний двигун, тільки він стоїть на землі і приводить в рух або компресор, або генератор електростанції.

Цей законопроект потрібний ще й для того, аби в кінці-кінців ми показали суспільству і дали сигнал бізнесу – малому, середньому, великому – в тому, що держава стоїть на сторожі. Перше, збір податків має бути стовідсотковим, з другого боку, податкова служба не може бути пугалом, якимось пужалом розправи над інакомислячими чи над конкурентами.

Але в нас є тут ще й інша проблема. Якщо ви побачите сьогодні суди з позовами до неправомірних дій податківців, дуже часто завершується поразками тих людей, які зверталися. Суди чомусь однобоко стають на сторону податківців, бо є така вказівка десь з якогось київського центру. Тому нам, шановні колеги, з вами, напевно, буде потрібно в послідуючому вносити зміни і до чинного і правового законодавства.

В цілому, я вважаю, ці два законопроекти, вони не є альтернативними, вони доповнюють один одного. І я закликаю сесійну залу підтримати і перший законопроект, і інший, другий.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вважаєте правильно.

Так, Василь Васильович трохи по-іншому.

Регурецький, будь ласка, і будемо визначатися.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати, я хотів би звернути вашу увагу, що дані законопроекти із гаслом захистити платника податку чи навести якийсь порядок, просто створюють умови, які будуть паралізувати державний орган, який виконує функцію забезпечення держави ресурсами. Ці законопроекти можуть захистити одну частину, але порушити права іншої частини людей – пенсіонери, бюджетні працівники, які отримують доходи з бюджету. Якщо пан Горбачов говорить, що тільки в добровільній формі може сплачувати податки платник податку, то скажіть, будь ласка, як уряд забезпечить своєчасну виплату пенсій і заробітну плату, якщо платник податку не має бажання платити ці гроші? А в примусовій формі це забороняється законом здійснювати.

Відносно судів або право перевірки лише за рішенням судів. Шановні народні депутати, якщо ви звертаєтесь із позовом, де вимагається перевірити суб'єкти підприємницької діяльності, а податкова адміністрація має йти до суду, а незрозуміло, як суд, якими процесуальними нормами передбачено розглядання таких заяв податкової служби. Як сказав пан Кармазін, немає таких правил прописаних, немає правил і сьогодні прописувати, яким документом, як процесуально должно оформлятися рішення суду.

Потім. Суди, зрозуміло, будуть звертатися до уряду збільшити чисельність. Масу таких заяв вони не зможуть переварити одночасно. А потім інше. Шановні народні депутати, всі ці заходи податкова адміністрація легко вирішить. Вони в план будуть включати сто відсотків всіх платників податку. Ви примушуєте їх це робити.

До речі, звинувачення податкової адміністрації, які там мають випадки поодинокі, це не є підставою вносити такі норми закону. Якщо такі випадки є на місці, то податкова адміністрація сьогодні абсолютно в новому режимі працює. І ви не можете сьогодні звинувачувати, що вона виконує якісь замовлення політичні чи бізнесові. Якщо поодинокі випадки є, вони присікаються керівництвом податкової адміністрації.

І, шановні народні депутати, ці заходи направлені на обмеження функцій державного органу. Доцільно чи недоцільно робити це? Ми вважаємо, що цього не можливо робити.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Будемо визначатись. Ще раз нагадую, що дійсно, ці законопроекти не є альтернативними, вони доповнюють вони доповнюють один одного, бо стосуються різних статей, тому ми маємо право голосувати за обидва, за кожен із них в першому читанню.

Ставиться на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Реєстраційний номер 7611. Прошу голосувати.

18:09:28

За-271

Є, прийнято.

Так, Хомутиннік, будь ласка. Мабуть ви не на те місце сіли.

18:09:42

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги, ми прийняли закон. Зараз пропозиції колеги Горбачовим ми можемо врахувати при доопрацюванні в другому читанні. Іначе у нас буде зараз колізія. Ми наступного тижня проголосували три однакових закони про податок з доходів фізичних осіб.

Сьогодні ми на комітеті розглядали, ми не можемо зараз їх до купи звести. Тому є проголосований в першому читанні Закон. Тим паче він не є альтернативним. Пропозиція Горбачова будуть в другому читанні враховані. Ми не зможемо працювати нормально в комітеті. Сьогодні вже була така аналогічна ситуація.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій, я не можу з вами погодитися. Якби вони були альтернативні, виключали один одного, тоді інша справа. А оскільки ці закони доповнюють один одного, то звичайно ви при підготовці до другого читання будете одну порівняльну таблицю готувати з урахуванням пропозицій, які є у двох цих законопроектах. Тобто, комітет ми ніяк не … Вони об’єднуються, тому що там іде про наказ, а там йде про те, що перевірку тільки за рішенням суду.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні законопроекту за номером 7611-1. Прошу голосувати.

18:11:35

За-245

Дякую.

Ще раз прошу комітет, дійсно, підготувати узагальнену одну таблицю двох законопроектів, оскільки це мова йде про один закон, одна пропозиція і друга і до них будуть певні доповнення.

Шановні колеги, я вам дякую за нинішню співпрацю, за мир і спокій, який існував сьогодні в сесійній залі, на цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошую закритим.

Завтра починаємо роботи, як завжди, о 10-ій годині. На все добре.