ЗАСІДАННЯ СОРОК ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

30 листопада 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України!

Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему „Рада”.

10:03:15

Зареєструвалося в сесійній залі 389 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Лелюка Олексія Володимировича. Давайте привітаємо нашого колегу і побажаємо міцного здоров`я і всіляких успіхів.

Тепер інформація, дозвольте вам надати, про результати Верховної Ради України на пленарному засіданні 29 листопада 2005 року. Розглянуто 21 питання порядку денного. За результатами розгляду. Прийнято один закон та дві постанови, 14 законопроектів прийнято за основу, 2 законопроекти направлено на доопрацювання, 2 законопроекти відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України 5 законів прийнято у новій редакції, подолано вето Президента на один закон.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 45 для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв, повідомлень.

Прошу, шановні колеги, подати заяви на виступ. А тим часом дозвольте оголосити депутатські запити, які надійшли.

Надійшли запити народних депутатів України:

Володимира ЗУБАНОВА до Президента України щодо притягнення до відповідальності винних у невиконанні заходів, запланованих бюджетом на 2005 рік, щодо упередження аварій та запобігання техногенних катастроф у житлово-комунальному господарстві. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:05:16

За-98

Запит не підтримано.

Степана ХМАРИ до Президента України щодо реабілітації учасників акції “Україна без Кучми”. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:05:43

За-57

Запит не підтримано.

Олександра ГОЛУБА до Президента України щодо збереження Меморіального музею видатного українського живописця Івана Хворостецького у місті Почаєві Тернопільської області. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:06:15

За-106

Запит не підтримано.

Сергія СОБОЛЄВА до Президента України, Генерального прокурора, тут виключається.

Сергія СОБОЛЄВА до Президента України, з приводу незаконних дій депутатів Вінницької міської ради.  Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:06:46

За-56

Рішення не підтримано.

Антона КІССЕ до Президента України щодо збереження Одеського інституту Сухопутних військ.  Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:07:14

За-258

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

10:07:40

За-266

Рішення прийнято.

Петра СИМОНЕНКА до Голови Верховної Ради України щодо звіту Прем’єр-міністра про організацію роботи народного господарства в зимовий період, вжиття заходів щодо запобігання енергетичної катастрофи.

Володимира ЄЩЕНКА Голови Верховної Ради України з приводу намірів Кабінету Міністрів призупинити деякі статті Закону “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Олега БЕСПАЛОВА до Голови Верховної Ради України щодо призначення 6-ти суддів Конституційного суду від Верховної Ради та про приведення до присяги суддів призначених Президентом України і з’їздом суддів.

Тут я хочу зробити уточнення. Не шести, а чотирьох.

Ігоря ГРИНІВА до Прем’єр-міністра, Міністерства юстиції щодо загрози втрати державного контролю над виготовленням документів суворої звітності та необхідності розробки законопроекту “Про державні цінні папери в Україні”.

Бориса БЕСПАЛОГО до Прем’єр-міністра щодо недопустимості передачі земельних ділянок “Київвисотбуду” під забудову в Оболонському районі міста Києва.

Зареми КАТУШЕВОЇ до Прем’єр-міністра щодо збереження життя пацієнтам Запорізької клінічної лікарні хворим на хронічну ниркову недостатність.

Івана ТОМИЧА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів для завершення будівництва навчального корпусу Львівського державного аграрного університету.

Олександра АБДУЛЛІНА до Прем’єр-міністра щодо приведення підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів, якими запроваджено талон до посвідчення водія, у відповідність до статті 15 Закону “Про дорожній рух”.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, міністра охорони здоров’я, голови Київської обласної державної адміністрації щодо ситуації у сфері охорони здоров’я у місті Ржищів Київської області.

Миколи КОМАРА до Прем’єр-міністра з приводу неузгодженості дій міністрів.

Юрія КОСТЕНКА до Прем’єр-міністра, Київського міського голови щодо припинення забудови території навколо Державного музею народної архітектури та побуту Національної академії наук та визначення засад подальшого розвитку музею.

Івана ТОМИЧА до Прем’єр-міністра щодо встановлення індикативних цін на соняшник та повернення переробним підприємствам податку на додану вартість.

 Георгія МАНЧУЛЕНКА до Прем’єр-міністра щодо виділення цільових коштів для міста Новодністровська Чернівецької області у зв’язку з недостатнім фінансуванням проблем міста із Державного бюджету.

 Євгена ЛАПІНА до Прем’єр-міністра стосовно порушення законодавства щодо відрахування до загального фонду Державного бюджету частини прибутку в розмірі 50% за результатами фінансово-господарської діяльності відкритим акціонерним товариством “Сумихімпром”.

 Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо загрози підвищення цін на хліб з початку нового року, викликаної зменшенням запасів зерна, призупиненням продажу збіжжя виробникам, що може призвести до збурення настроїв у суспільстві, а також до політичних спекуляцій під час виборів.

 Групи депутатів (ГЛАДІЙ, КАЛІНЧУК, СВАТКОВ) до Прем’єр-міністра щодо невиконання Міністерством аграрної політики Закону “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”.

 Володимира ВОЮША до Прем’єр-міністра стосовно цільового виділення коштів на виготовлення технічної документації до проекту щодо визначення Скадовської оздоровчої зони Херсонської області дитячим курортом державного значення.

 Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра щодо забезпечення пільговим вугіллям пенсіонерів ліквідованого розрізу “Балахівський” Державної холдингової компанії “Олександріявугілля”.

Анатолія КОЗЛОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо запобігання аварії та техногенних катастроф на залізобетонних колекторах у місті Миколаєві. 

Марії МАРКУШ до Прем’єр-міністра, Міністра фінансів, Комітету з питань бюджету стосовно передбачення в Державному бюджеті на 2006 рік субвенції на ліквідацію наслідків стихійного лиха в Закарпатській області.

 Михайла МЕЛЬНИЧУКА до Прем’єр-міністра з приводу незадовільного фінансування будівництва газоводу до сіл Новоселецького району Чернівецької області.

 Олександра МАСЕНКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо дотримання законності при реформуванні колективного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма Чапаєва” та збереження від розвалу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Новооржицька аграрна компанія” Оржицького району Полтавської області.

Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра щодо ситуації на державному підприємстві “Калькулятор” міста Світловодськ, де протягом дев’яти років не виплачується заробітна плата.

 Групи депутатів (ТУРМАНОВ, КОРСАКОВ, ХАРА) до Прем’єр-міністра щодо незадовільного надходження субвенцій з державного бюджету, що стосуються газифікації Донецької області.

Олександра ГОЛУБА до Прем’єр-міністра, Міністра охорони здоров’я щодо недопущення закриття дитячого відділення вузлової лікарні на станції Волноваха Донецької області.

Анатолія ГІРШФЕЛЬДА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на будівництво газопроводу високого тиску до Сахновщинського району Харківської області.

Євгена ЛАПІНА до Прем’єр-міністра щодо стабілізації роботи державного науково-технічного і проектного інституту промислових технологій.

Володимира ВОЮША до Прем’єр-міністра, Голови Херсонської обласної державної адміністрації щодо газифікації міста Цюрупинська, населених пунктів Скадовського, Голопристанського і Чаплинського районів Херсонської області.

Групи депутатів (БІЛОРУС, СИТНИК, ДОРУНЦОВ) до Прем’єр-міністра щодо затвердження складу президії Вищої атестаційної комісії.

 Групи депутатів (ТУРМАНОВ, КОРСАКОВ, КОМАР) до Прем’єр-міністра з приводу невиконання Кабінетом Міністрів законодавства та доручень Президента України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати.

 Зареми КАТУШЕВОЇ до Прем’єр-міністра щодо розробки проекту Закону “Про Державний бюджет України на 2006 рік” у відповідності до вимог статті 22 Конституції.

 Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно загрози суверенітету, національній безпеці нашої держави у зв’язку з неодноразовим ухилянням російської сторони від підписання угоди між Україною та Російською Федерацією про порядок застосування сил Чорноморського флоту Росії проти третіх країн у період його перебування на нашій території.

 Володимира ЄЩЕНКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на ремонт дороги до села Кривоносівка Золотоніського району Черкаської області.

 Георгія МАНЧУЛЕНКА до Прем’єр-міністра щодо збільшення розміру доплати за завідування початковими школами у сільській місцевості.

 Володимира ШЕПЕТІНА до Прем’єр-міністра стосовно газифікації населених пунктів Харківської області.

 Олени БОНДАРЕНКО до Прем’єр-міністра щодо виплати заборгованості з заробітної плати колишньому працівникові відкритого товариства “Луганське шахтопрохідне управління”.

 Анатолія ПИСАРЕНКА та Ігоря ШУРМИ до Прем’єр-міністра, Міністра праці та соціальної політики щодо зміни методики перерахунку пенсій у напрямку їх збільшення для громадян, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці та ініціювання внесення відповідних змін у пенсійне законодавство.

Володимира ЗАЙЦЯ до Прем’єр-міністра, Голови ГоловКРУ щодо перевірки фінансово-господарської діяльності Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в січні-листопаді поточного року та використання компанією коштів, отриманих за відкритою кредитною лінією на загальну суму 2 мільярди євро.

Григорія КАЛЕТНІКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на будівництво водогону для забезпечення питною водою населених пунктів Козятинського району Вінницької області.

Ігоря ШУРМИ до Прем’єр-міністра, Міністра охорони здоров’я щодо додаткового фінансування Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького державного медичного університету у зв’язку з утворенням дефіциту фонду заробітної плати.

Володимира ГОШОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо захисту прав іноземного інвестора.

Юрія КРУКА до Прем’єр-міністра щодо розгляду депутатського запиту стосовно відновлення судноплавства на українській ділянці річки Дунай та реалізації проекту “Глибоководний судновий хід “Дунай – Чорне море”.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно проблем державної закупівлі медичного обладнання та матеріалів для забезпечення лікування осіб, котрі страждають на певну хронічну недостатність.

 Михайла БАУЕРА до Прем’єр-міністра щодо отримання коштів за зданий м’ясопереробним підприємствам молодняк великої рогатої худоби.

 Миколи БУДАГ’ЯНЦА до Прем’єр-міністра щодо прийняття Постанови Кабінету Міністрів відповідно до статті 51 Закону “Про Державний бюджет України на 2005 рік”.

 Ольги ГІНЗБУРГ до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо ситуації, яка склалася навколо процедури санації на Шосткінській акціонерній компанії “Свема” Сумської області. 

Олега ТЯГНИБОКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо неприпустимості знищення історичних місць, які пов’язані із життям Тараса Шевченка і включені до “Золотої підкови” Черкащини.

 Кирила ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра щодо затримки з виділенням коштів на будівництво підвідного газопроводу високого тиску до сіл Згурівського району Київської області та газифікацію вулиць у районному центрі.

 Анатолія НАЛИВАЙКА до Прем’єр-міністра з приводу стягнення податку на квартирне вугілля з сімей загиблих шахтарів шахти “Міуська” міста Сніжне Донецької області.

 Івана ІВАНЧО до Прем’єр-міністра щодо необхідності будівництва школи в селі Велятин Хустського району Закарпатської області.

 Групи депутатів (НЕЧИПОРУК, БАНДУРКА, МАЗУРЕНКО) до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Голови СБУ щодо фактів корупційних діянь Міністра аграрної політики, пов’язаних з будівництвом гаража у місті Києві та притягнення його до відповідальності.

 Михайла СЯТИНІ до Прем’єр-міністра з приводу порушення законодавства Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення.

 Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на капітальний ремонт під’їзної дороги до сіл Любарського району Житомирської області.

 групи депутатів (ЦИБУЛЬКО, РАТУШНИЙ, НАСАЛИК та інші) до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора з приводу загрози здоров’ю і життю українців, яка виникла внаслідок зберігання 17-ти тисяч тонн гудронних відходів на території Новороздільського державного гірничо-хімічного підприємства “СІРКА”.

В’ячеслава КОВАЛЯ до Прем’єр-міністра, Міністра транспорту і зв’язку щодо будівництва мостового переходу через річку Дніпро в місті Кременчуці.

 Олександра ЧОРНОВОЛЕНКА до Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів, Міністра економіки, Міністра юстиції, Міністра транспорту і зв’язку, Міністра будівництва та архітектури, Київського міського голови щодо повернення до бюджету міста Києва 971 мільйон гривень відповідно до рішення судових органів.

 Олега ЮХНОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо необгрунтованого застосування норм податкового законодавства Бердянською міжрайонною державною податковою інспекцією до державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт”.

 Анатолія РАХАНСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністра фінансів, Київського міського голови щодо невдоволення реагуванням на запит і доручення глави держави стосовно завершення будівництва меморіального комплексу пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи до 20-річниці аварії на ЧАЕС.

 Василя НАДРАГИ до Прем’єр-міністра щодо газифікації селищ Велика Вергунка та Красний Яр Луганської області.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо державної підтримки агропромислового комплексу Херсонщини у зв’язку з несприятливими кліматичними умовами, що спричинили негативний стан озимих та їх загибель на частині площ.

 Михайла БАУЕРА Прем’єр-міністра щодо фінансування будівництва школи в селі Магала Новоселицького району Чернівецької області.

 Івана ІВАНЧО до Прем’єр-міністра щодо виділення субвенцій з державного бюджету на збереження історичної забудови та об’єктів історико-культурної спадщини міста Ужгорода Закарпатської області.

 Юрія КАРМАЗІНА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Голови Фонду Держмайна щодо реалізації процедури відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності відкритого акціонерного товариства “Черкаське хімволокно”.

 Володимира НЕЧИПОРУКА до Прем’єр-міністра щодо незаконного звільнення Козака з посади заступника начальника Державної інспекції з контролю за охороною і захистом, використанням та відтворенням лісів.

Олександра ЧОРНОВОЛЕНКА до Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів, Міністра економіки, юстиції, Голови державного комітету з земельних ресурсів, Голови Фонду Держмайна щодо неприпустимості втручання до Земельного кодексу, інших законів за допомогою текстових статей Державного бюджету.

Миколи НОЩЕНКА до Кабінету Міністрів щодо відповідності законодавству завезення у Закарпатську область та можливої утилізації на вітчизняних підприємствах отруйних хімічних відходів “Премікс”.

Олександра КИСЕЛЬОВА та Валерія БОРЗОВА до Віце-прем’єр-міністра Кириленка, Міністра у справах сім’ї, молоді та спорту щодо неналежного фінансування спортивного стадіону “Авангард” в Луганській області.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Віце-прем’єр-міністра Кириленка щодо виконання вимог статті 46 Конституції по забезпеченню мінімального розміру пенсії по інвалідності та у разі втрати годувальника не нижче прожиткового мінімуму.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Віце-прем’єр-міністра Кириленка, Голови Державної податкової адміністрації, Голови ГоловКРУ з приводу скорочення лікувальних ліжок, знищення відділення алергології, встановлення надмірних цін на медичні послуги та контролю за фінансовою діяльністю в Республіканській клінічній лікарні імені Семашко та Куйбишевській лікарні міста Сімферополя.

Миколи САДОВОГО до Генерального прокурора щодо зловживання посадовими особами сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Вербівське” Нижньосірогозького району Херсонської області при розпаюванні землі та майна.

Олександра ГУДИМИ до Генерального прокурора, Міністра оборони стосовно порушень законодавства при будівництві житла для військовослужбовців.

Сергія СЛАБЕНКА до Генерального прокурора щодо розслідування дій посадових осіб державного об’єднання “Волиньліс” та Волинського обласного управління лісового господарства.

Степана ГАВРИША та Георгія КРЮЧКОВА до Генерального прокурора щодо запобігання політичних переслідувань та порушення конституційного принципу невтручання в приватне життя громадян. Анатолія ДОМАНСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра оборони стосовно перерахунку пенсій офіцерам і прапорщикам у запасі та відставці.

Олега БІЛОРУСА до Генерального прокурора стосовно невдоволення відповіддю Міністерства охорони здоров’я на звернення щодо зловживання службовим становищем головними лікарями Оріхівської районної лікарні та Мирненської амбулаторії Запорізької області.

Євгена ФІЛІНДАША до Генерального прокурора щодо реабілітації учасників акції “Україна без Кучми”.

Валентина МАТВЄЄВА до Генерального прокурора щодо законності звільнення з посади Покотилівського селищного голови Харківської області Бондаренка.

Лариси УСАЧЕНКО до Генерального прокурора, Прем’єр-міністра, Міністра аграрної політики щодо вирішення проблем фермерів, відшкодування збитків, завданих стихією сільськогосподарським підприємствам Тернопільщини.

Степана ХМАРИ до Генерального прокурора щодо притягнення до відповідальності посадових осіб Державної податкової інспекції міста Маріуполя за грубе порушення вимог законодавства, яке призвело до ненадходження в державний бюджет значної суми коштів від Маріупольського металургійного комбінату.

Станіслава ДОВГОГО до Генерального прокурора, Голови Чернігівської обласної державної адміністрації щодо систематичних зловживань службовим становищем та розкрадання сировинної бази Замістянським сільським головою та головою Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області.

Алли АЛЕКСАНДРОВСЬКОЇ до Генерального прокурора з приводу неналежного розгляду правоохоронними органами міста Києва та Львівської області заяв про злочини, вчинені Вартаняном.

Ярослава КЕНДЗЬОРА до Генерального прокурора стосовно повернення Україні службою гідрографії російського чорноморського флоту на березі Чорного моря в районі від мису Тарханкут до мису Аю-Даг маяків і світлових навігаційних знаків.

Бориса ЗАГРЕВИ до Генерального прокурора щодо злочинних дій Добринюка на посаді начальника державної виконавчої служби Любомльського району, Волинської області.

Олени БОНДАРЕНКО та Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо створення слідчо-оперативної групи з працівників Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ для розслідування вбивств молодих людей на Вінничині, батьки яких, зневірившись в об’єктивному веденні слідства та винесення справедливих вироків на місцевому рівні, об’єднались в громадську організацію “Батьки вбитих дітей Вінниччини”.

Миколи МЕЛЬНИКА до Генерального прокурора з приводу незаконного захоплення земель віднесених до комунальної власності Гуто-Потівської сільської ради та ведення незаконної господарської діяльності підприємством “Радомишльський лісгосп АПК”.

Лева БІРЮКА до Генерального прокурора щодо порушення законодавства депутатом Вишневської міської ради Стужуком та неналежного реагування на депутатське звернення Київською обласною прокуратурою.

Володимира ШЕПЕТІНА до Генерального прокурора з приводу незаконного вивезення дитини за межі України.

Володимира НЕЧИПОРУКА до Генерального прокурора стосовно діяльності організованої злочинної групи у Хмельницькій області до складу якої входять представники влади та правоохоронних органів. 

Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Генерального прокурора щодо порушення законодавства керівництвом товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн Нафтаенерго” та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Новооржицька аграрна компанія” в процесі оренди майна сільськогосподарського товариства і майнових паїв мешканців сіл Оржицького району Полтавської області. 

групи депутатів (ОНІЩУК, МАЙКО, ГОРЛОВ) до Генерального прокурора, Держбуду, Міністерства внутрішніх справ, Фороської селищної ради Автономної Республіки Крим щодо законності виконання будівельно-дорожніх робіт на береговій смузі селища Форос, Автономної Республіки Крим товариством “Агросервіс”. 

Вадима МІСЮРИ до Генерального прокурора щодо збереження соціально важливих об’єктів Печерського району від свавільної забудови. 

Кирила ПОЛІЩУКА до Генерального прокурора стосовно порушення законодавства при наданні дозволу на будівництво готелю по вулиці “Соцмістечко” у місті Борисполі Київської області. 

Лілії ГРИГОРОВИЧ до Генерального прокурора щодо законності господарсько-фінансової діяльності Сумського національного аграрного університету на період 2001 – 2004 років та причин штучного дефіциту коштів на заробітну плату колективу університету на період 2005 – 2008 років. 

групи депутатів (ПЛОХОЙ, ФЕЛЬДМАН, СВЯТАШ) до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Голови СБУ, Голови Національної комісії регулювання електроенергетики стосовно порушень законодавства та вчинення корупційних дій керівництвом акціонерної енергогенеруючої компанії “Київенерго” протягом 2002-2004 років. 

Анатолія КУКОБИ до Генерального прокурора щодо ситуації, яка склалася із приміщенням Полтавської обласної дитячої бібліотеки. 

Олексія БАБУРІНА до Генерального прокурора щодо перевірки питань діяльності казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”. 

Олега ЮХНОВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо правомірності дій Бердянського районного відділу міліції стосовно підприємства “Мартін” села Дмитрівка Бердянського району. 

Івана БАСТРИГИ до Генерального прокурора, Голови Національного банку щодо повернення боргу ліквідованого Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” Бердянському учбово-виробничому підприємству “УТОС”. 

Володимира МАТВЄЄВА до Генерального прокурора щодо незаконного будівництва та порушення законодавства, законних прав і свобод громадян. 

Євгена КОНСТАНТИНОВА до Генерального прокурора, Міністра палива та енергетики щодо заборгованості Державної енергетичної компанії “Центренерго”.

Нестора ШУФРИЧА до Генерального прокурора щодо законності утримання коштів на Ягодинській митниці за знаходження автомобіля, який ввозився в Україну як гуманітарна допомога інваліду.

Володимира МАЗУРЕНКА до Генерального прокурора щодо причин зволікання у розслідуванні кримінальної справи за фактом службової недбалості службових осіб Миколаївського міського парку культури та відпочинку “Перемога”.

Григорія КАЛЕТНІКА до Генерального прокурора, Голови Фонду Держмайна щодо безпідставного закриття підприємства “Сміламолконсерв” Черкаської області, доведення підприємств до банкрутств та незаконного звільнення працівників.

Валерія БОРЗОВА до Генерального прокурора, Міністра оборони щодо інформації про порушення посадовими особами Дніпропетровського гарнізону Південного оперативного командування порядку взяття на квартирний облік та надання житла військовослужбовцям.

Олега ТЯГНИБОКА до Генерального прокурора, Голови СБУ, Міністра внутрішніх справ щодо бездіяльності правоохоронних органів при розслідуванні фактів перешкоджання політичній діяльності голови Житомирської обласної організації Всеукраїнського об’днання “Свобода” шляхом терористичних дій.

Миколи САДОВОГО до Генерального прокурора стосовно зловживань посадовими особами Кіровоградського міськвиконкому та ТОВ “Високі енергетичні системи” при передачі в оренду “Теплоенергоцентралі” і невиплати заробітної плати.

групи депутатів (ТРОФИМЕНКО, СОБОЛЄВ) до Генерального прокурора стосовно фактів зловживань службовим становищем і корупційних діянь з боку керівництва відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Сатурн”, що завдало значних збитків державі та шкоди інтересам акціонерів.

Алли АЛЕКСАНДРОВСЬКОЇ до Генерального прокурора щодо інформації стосовно протиправних дій, які містять ознаки злочину, з боку голови Вищого господарського суду Притики.

Сергія БИЧКОВА до Генерального прокурора щодо досудового слідства по кримінальній справі порушеній стосовно акціонерного товариства “Укртатнафта”

Ігоря ШУРМИ до Голови Секретаріату Президента України щодо надання інформацій офіційного роз’яснення стосовно оприлюдненої інформації про організацію Секретаріатом репетиції телемосту між студентами та Президентом України із застосуванням “темників” підготовлених питань, організації підбору студентів та їх матеріального заохочення у Києво-Могилянській академії та Львівському національному університеті.

Володимира СІВКОВИЧА до Голови Секретаріату Президента України з приводу зволікання прийняття рішення Президентом України про відставку голови Ставищенської районної державної адміністрації Київської області Рацюка, якому висловлено недовіру двома третинами голосів депутатів районної ради, та в діях якого СБУ виявлено ознаки корупційних діянь.

Анатолія ПИСАРЕНКА до керівника Державного управління справами щодо обгрунтування доцільності значного розширення штату Державного управління справами, здійсненого нинішнім керівництвом.

Ольги ГІНЗБУРГ до міністра внутрішніх справ, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо призначення і виплати пенсії колишньому працівникові органів внутрішніх справ мешканцю міста Шостка.

Лариси УСАЧЕНКО до міністра у справах сім’ї, молоді та спорту, міністра культури і туризму, міністра освіти і науки, міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства щодо забезпечення підтримки дитячих талантів, здібностей, обдарувань, створення належних умов для їх розвитку і реалізації.

Олександра АБДУЛЛІНА до міністра охорони здоров’я щодо надання допомоги інваліду з дитинства по захворюванню, що пов’язане з наслідками Чорнобильської катастрофи та необгрунтованої відмови міністерства у лікуванні хворої в рамках загальнодержавної програми лікування хворих на гіпофізарний нанізм.

Євгена КИРИЛЬЧУКА до міністра оборони з приводу зволікання виконання рішення Луцького міськрайонного суду стосовно виплати військовим пенсіонерам грошових компенсацій за неотримане речове майно при звільненні з військової служби.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до міністра освіти і науки щодо виділення комп’ютерного класу Тютюнниківській загальноосвітній школі Чуднівського району Житомирської області.

Миколи МЕЛЬНИКА до міністра внутрішніх справ щодо надання інформації про стан розслідування кримінальної справи, порушеної проти Горбаня.

Ярослава КЕНДЗЬОРА до міністра освіти і науки щодо вирішення проблемних питань Української академії друкарства у місті Львові.

Євгена КИРИЛЬЧУКА до міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора з приводу заяви громадян міста Луцька на протиправні дії окремих керівників волинської міліції, приховування грубих порушень законів та Конституції з ознаками корупції та хабарництва.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до міністра оборони щодо ситуації із забезпеченням житлом військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей у 2005 році.

Катерини САМОЙЛИК до Міністра внутрішніх справ, Голови Державної податкової адміністрації щодо надання інформації стосовно альтернативної системи обліку платників податку без використання ідентифікаційного номеру.

 Леоніда СЕРГІЄНКА до Міністра палива та енергетики, Голови Фонду Держмайна щодо зловживання монопольним становищем та завищення відпускних цін на зріджений газ для вітчизняних споживачів з боку підприємства “Укргазвидобування”.

 Миколи СОЛОШЕНКА до Міністра фінансів щодо надходження бюджетних коштів на газифікацію сільських населених пунктів по Новомосковському виборчому округу №38.

 Євгена ГІРНИКА до Міністерства фінансів з приводу звернення Долинської районної ради Івано-Франківської області щодо виділення коштів на ремонт доріг місцевого значення.

 Бориса ЗАГРЕВИ до Міністра юстиції щодо службового розслідування та притягнення до відповідальності начальника державної виконавчої служби Волинської області Добринюка.

 Олександра МАСЕНКА до Міністра транспорту та зв’язку щодо відновлення руху приміського електропоїзда Гребінка – Драбів Південної залізниці.

Віктора ДРАЧЕВСЬКОГО до Міністра охорони здоров’я щодо виділення автомобілів “швидка допомога” медичним установам міст Нікополя та Марганця.

Михайла МЕЛЬНИЧУКА до Міністра фінансів з приводу звернення депутатів сільських рад Новоселицького району, Чернівецької області стосовно виділення коштів на будівництво підводного газоводу Мамалига – Тарасівці.

 Володимира ДЕМЬОХІНА до Міністра аграрної політики щодо збереження цілісності Керченського морського технологічного інституту.

Володимира МАЗУРЕНКА до Міністра охорони здоров’я щодо причин закриття пологового будинку Глобинської центральної районної лікарні Полтавської області.

Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Міністра охорони здоров’я щодо виділення спеціального автомобіля швидкої медичної допомоги для центральної районної лікарні Березнівського району Рівненської області.

 Групи депутатів (ТОМИЧ, МАНЧУЛЕНКО) до Міністра внутрішніх справ з приводу затягування розслідування кримінальної справи за фактами численних порушень колишніми посадовими особами української загальноосвітньої школи “Херсонський Колегіум”.

 Михайла СЯТИНІ до Міністра охорони здоров’я з приводу невідповідності законодавству Наказу Міністерства “Про затвердження Переліку медичних виробів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в Україні”.

 Володимира ГОШОВСЬКОГО до Міністра юстиції щодо державного контролю за додержанням вимог Конституції та законів, а також статуту політичної партії Соціалістичною партією України.

 Євгена ГІРНИКА до Міністра транспорту та зв’язку стосовно телефонізації села Липовиця Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Міністра внутрішніх справ щодо заходів органів внутрішніх справ по розкриттю та упередженню розбійних нападів на приймальню народних депутатів в приміщенні Чернігівського обкому Компартії України.

 Геннадія РУДЕНКА до Міністра освіти і науки з приводу невиконання Державної програми “Шкільний автобус” у Миргородському, Великобагачанському, Зінківському, Котелевському та Шишацькому районах Полтавської області.

 Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Міністра освіти і науки, Голови Київської обласної державної адміністрації стосовно порушення прав педагогічних працівників Ракитнянського району Київської області, які працюють в сільській місцевості, щодо пільг і переваг передбачених Законом “Про освіту”.

Віктора ДРАЧЕВСЬКОГО до Міністра охорони здоров’я стосовно колективного звернення виборців, ради ветеранів міста Нікополя та громадської організації “Солдатської матері”.

 Петра ТОЛОЧКА до Голови Київської міської державної адміністрації щодо передачі будинку релігійній громаді Української Православної Церкви парафії Святої Рівноапостольної Марії Магдалини.

 Володимира МАТВЄЄВА до Голови Хмельницької обласної державної адміністрації щодо газифікації сіл Пукляки та Мала Бережанка Чемеровецького району Хмельницької області.

 Миколи КОМАРА до Голови Фонду держмайна щодо забезпечення законності процедури повернення державі цілісного майнового комплексу орендного підприємства “Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робочих”.

 Петра ТОЛОЧКА до Голови Тернопільської обласної державної адміністрації щодо збереження меморіально-художнього музею Хворостецького в місті Почаєві.

 Сергія ШЕВЧУКА до Голови Державного комітету по земельних ресурсах, Голови Державного департаменту з питань виконання покарань щодо розпаювання земель та майна колишнього господарства “40-річчя Жовтня” Широківського району, Дніпропетровської області.

 Михайла СТЕПАНОВА до Київського міського голови з приводу відсутності реагування на звернення стосовно незаконного будівництва 22-поверхового будинку на перетині вулиць Петропавловська, Захарівська та провулка Петропавлівського.

 Віктора АНТЕМЮКА до Голови Донецької обласної державної адміністрації з приводу незадовільного забезпечення мешканців села Дмитрівка Волноваського району Донецької області водою.

 Володимира АНІЩУКА до Голови Одеської обласної державної адміністрації щодо стягнення заборгованості по заробітній платі громадянину Воробйову з Вилковського районного риболовецького споживчого товариства Кілійського району.

 Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Київського міського голови, прокурора міста Києва, Голови Фонду Держмайна щодо порушення законодавства при приватизації державного комунального підприємства “Дарницький ринок”, втаємничення інформації про порушення майнових прав територіальної громади Дарницького району міста Києва та порушення земельного законодавства.

Анатолія КОЗЛОВСЬКОГО до Голови Державної податкової адміністрації щодо вирішення питання про виключення житлової площі Миколаївської ДПА з числа службового житла.

Володимира ДЕМЬОХІНА до Голови Центральної виборчої комісії щодо складання загальних списків виборців, які проживають або перебувають за кордоном.

Віктора АНТЕМЮКА до Голови Вінницької обласної державної адміністрації щодо відкриття дитячого дошкільного виховного закладу в селі Дорожному Вінницького району.

 Групи депутатів (ПОЖИВАНОВ, ЖИЖКО, ДАВИМУКА) до Київського міського голови стосовно ігнорування Київрадою та Київською міською державною адміністрацією рішень громадських слухань “Про забезпечення історичної спадщини та природного середовища міста Києва”.

 Олександра ТКАЛЕНКА до Голови Херсонської обласної державної адміністрації щодо газифікації селища Каланчак Херсонської області.

 Володимира ЛЕЩЕНКА до Голови Антимонопольного комітету щодо обґрунтованості різкого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в місті Прилуки Чернігівської області.

Олександра КИСЕЛЬОВА до Вуглегірського міського голови щодо причин невиконання у місті Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Групи депутатів (Ю.БОЙКО, КОЛОНІАРІ, ПОЛІЩУК) до Голови Державної служби автомобільних доріг щодо передачі на баланс Київському автодору та проведенню капітального ремонту автомобільної дороги до музею-садиби української художниці Катерини Білокур у селі Богданівка Яготинського району.

Юрія КРУКА до Голови Національного банку щодо захисту місцевого самоврядування.

Валерія БОРЗОВА до Голови Рівненської облдержадміністрації, Рівненського міського голови щодо фінансування центру педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими потребами “Пагінець”.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Голови Львівської обласної державної адміністрації щодо проведення ремонту аварійної котельні Ходорівської середньої школи №1.

 Олександра ЦАРЕНКА до Голови правління Пенсійного фонду щодо правомірності нарахування пенсій та компенсацій окремим пенсіонерам-військовослужбовцям міста Рівне.

 Нестора ШУФРИЧА до Голови Донецької обласної державної адміністрації, Генерального прокурора щодо ліквідації заборгованості по виплаті заробітної плати за серпень-листопад працівникам вугільного підприємства ТОВ “Карбон” міста Шахтарська.

 Володимира МАТВЄЄВА до Голови Державної податкової адміністрації щодо недопущення зупинення Державного підприємства “Суднобудівний завод імені 61 Комунара”.

Володимира ЗАЙЦЯ до Голови Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області щодо причин невиконання ухвали суду, стосовно незаконного звільнення з посади головного лікаря центральної районної лікарні.

 Володимира ПАКА до Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення щодо взаємовідносин виконавчої влади із засобами масової інформації в окремих районах Київської області.

 Олександра КИСЕЛЬОВА до Голови Донецької обласної державної адміністрації, Генерального прокурора щодо ліквідації заборгованості по виплаті заробітної плати за січень-травень працівникам ТОВ “Лиманжилсервіс” міста Красний Лиман.

 Лева БІРЮКА до першого заступника голови Запорізької обласної державної адміністрації щодо порушення законодавства головою Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області Пеньковським.

 Юрія КАРМАЗІНА до першого заступника Голови Комітету з питань бюджету, Міністра фінансів щодо реалізації конституційного права мешканців деяких сіл Знам’янського та Олександрійського районів Кіровоградської області на соціальне забезпечення шляхом фінансування за рахунок бюджетних коштів будівництва газопроводів, запобігання знищення сіл та наявної в них підприємницької інфраструктури.

 Олександра ТКАЛЕНКА до прокурора Херсонської області з приводу надання працівниками прокуратури Херсонської області недостовірної інформації.

 Олега БЕСПАЛОВА до виконуючого обв’язки Голови Комітету з питань бюджету, Голови Комітету з питань національної безпеки і оборони щодо порушення прав пенсіонерів-військовослужбовців та деяких інших осіб і про антиконституційність пункту 1 статті 38 проекту Закону “Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

Олександра ЦАРЕНКА до директора Миронівської теплоелектростанції Донецької області у зв’язку з відмовою надати інформацію стосовно розміщення на території теплоелектростанції області обладнання електродугової печі для виробництва феросплавів, що може створити загрозу життю та здоров’ю мешканців селища.

 Лілії ГРИГОРОВИЧ до президента Національної телевізійної компанії щодо підтримки телепроекту “Телевізійна служба “Милосердя”.

Віктора ТУРМАНОВА до Прем’єр-міністра України про критичну ситуацію на підприємствах буровугільного комплексу міста Олександрія.

Таким чином, шановні народні депутати, виголошено 178 депутатських запитів.

По фракціям: комуністів - 30, «Регіони України» - 13, Народна партія – 12, «Наша Україна» - 13, Блок Тимошенко – 15, СПУ – 14, Українська Народна Партія – 11, СДПУ(о) – 26, Народний Блок – 6, „Довіра народу” – 7, „Реформи і порядок” – 8, „Єдина Україна” – 3, Партія промисловців і підприємців – 3, Народний рух України - 8, „Позафракційні” – 9.

На це ми витратили майже 45 хвилин. Тепер переходимо до виступів уповноважених представників депутатських груп і фракцій з заявами, повідомленнями, запитами.

Сергій Сас запрошується до виступу від фракції Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Миколі Шершуну.

10:42:45

САС С.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Фракція Блоку Юлії Тимошенко привертає увагу до питання, яке хвилює значну частину населення, особливо тих, хто проживає в сільській місцевості, - це питання субвенцій місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів.

Кабінет Міністрів України на виконання статті 46 та 51 Закону України „Про Державний бюджет України” на поточний рік затвердив перелік об’єктів, що фінансуються в 2005 році за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, насамперед сільських. Та перелік об’єктів соціально-економічного розвитку регіонів та заходи про упередження аварій. Фактично це передбачає будівництво шкіл, ФАПів, котелень, водопроводів тощо. На ці цілі Державним бюджетом передбачено кошти в сумі понад 800 мільйонів гривень.

Проте, як можна говорити про субвенцію місцевим бюджетам, коли закінчується рік, а розподілу коштів на ці об’єкти Кабінет Міністрів у повному обсязі не здійснив? Я вже не кажу про фінансування. Насамперед, в Кіровоградській області більшість об’єктів із зазначеного переліку профінансовано лише на 10 відсотків. Із дев’яти з половиною мільйонів, виділених на область по статті 46, профінансовано півтора мільйона. По деяких об’єктах фінансування взагалі не розпочалося. До закінчення року залишився місяць. Виникає запитання: коли будуть фінансувати і коли регіони будуть будувати? Як бути з тими населеними пунктами, в яких за кошти населення будуються газові магістралі низького тиску, а на будівництво магістралей високого і середнього тиску з бюджету коштів так і не надійшло? Таку ситуацію ми спостерігаємо по всіх регіонах України.

Незважаючи на те, що уряд під керівництвом Юлії Володимирівни Тимошенко за всім місяців вдвоє збільшив доходи до бюджету за рахунок руйнування тіньових схем, виділення реальних коштів на зазначені цілі затримується. Категорично не можна погодитися з позицією Прем`єр-міністра Єханурова, який на одному з українських каналів висловився, що виділення коштів на газифікацію села – це закопування грошей в землю. Як економісту, йому личило б знати, що кожна виділена і освоєна газифікацію гривня з бюджету сприяє освоєнню 3,5 гривень населення на спорудження газопроводів низького тиску та газифікацію будинків. І все це робочі місця, замовлення для промисловості, нова якість життя сільських жителів.

Фракція Блоку Юлії Тимошенко наполягає на терміновому здійсненні фінансування зазначених соціальних програм в обсягах і за переліками передбачених Державним бюджетом України та відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Микола Харитонович Шершун запрошується до виступу, фракція Народної партії. Підготуватися Анатолію Раханському.

10:45:35

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної партії Литвина.

Шановний Голово! Шановні колеги! У наступному році виповниться 20 років планетарній ядерній катастрофі на Чорнобильській АЕС. На превеликий жаль, час не лікує її наслідків. Фізіологічна амнезія, яку викликають у людини навіть малі дози радіації, схоже, переростає у моральну. Бо чим можна пояснити заяви експертів з питань Чорнобиля, які прозвучали нещодавно з трибуни міжнародної конференції організованої МАГАТЕ у Відні? А вони говорили про те, що масштаби трагедії Україною перебільшені, а від так і турбуватися нічого, і радіації ніби-то немає, і люди на вражених територіях ніби-то здорові.

Тоді виникають питання: чи може це не в Україні померло вже понад півмільйона постраждалих на аварії ЧАЕС, про що є офіційна статистика Міністерства охорони здоров’я; чи може земля наша на оздоровлення якої ні Україна, ні закордон коштів практично не виділяє, вже самоочистилася від радіонуклідів?

Наші урядовці, передусім Мінфін, очевидно, також вірять у закордонні казочки про чорнобильське благополуччя в Україні. Адже, якщо у 19097 році у загальних видатках Державного бюджету чорнобильські програми складали 10 процентів, то у 2006 році Кабмін передбачає на ці програми 2 проценти всіх видатків бюджету. Уряд пропонує у статті 71 Державного бюджету зупинити дію низки статей Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. А що означає „припинити дію”, наприклад, 21 статті? Це означає, що чорнобильці 2 категорії вже не матимуть права на щорічну диспансеризацію, на безкоштовні ліки, на лікування у спеціалізованих стаціонарах, на знижку в оплаті житлово-комунальних послуг. Позбавити людей, які працюють на забруднених територіях доплат та компенсації на чисте харчування означає спричинити нову хвилю переселень, бо ці, нехай і мізерні кошти, сьогодні тримають людей на насиджених місцях. І вже зовсім дико виглядає спроба позбавити людей, яких Чорнобиль зробив інвалідами, відповідних компенсацій.

Уряд сьогодні хоче статтею 101-2 заборонити виплачувати працюючим пенсіонерам-чорнобильцям достроково призначені пенсії за віком, адже мало кому з чорнобильців понівечене здоров`я дозволяє дожити до пенсійного віку - 60 років. Якщо вже держава не здатна оздоровити постраждалі території, то нехай хоч попіклується про тих забутих Богом людей.

Фракція Народної партії Литвина категорично проти такого цинічного підходу уряду до формування Держбюджету. Ми вимагаємо фінансово забезпечити в повній мірі виконання зобов`язань держави, передбачених чинними законами щодо постраждалих чорнобильців. Дякую.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Анатолій Раханський, „Довіра народу”. Підготуватися Миколі Комару.

10:48:46

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Дякую. Анатолій Раханський, Автономна Республіка Крим, Євпаторійський виборчий округ, група „Довіра народу”.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! В системі Міністерства оборони України на черзі на отримання житла біля 50 тисяч військовослужбовців та членів їх сімей. Для виконання завдань соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей експлуатації житлового і казарменного фонду в 1992 році був створений в системі міністерства квартирно-будівельний комплекс. До його складу входили будівельні управління, проектні інститути, заводи ЖБІ та інші організації. На той період часу чисельність будівельно-квартирного комплексу становила 103 особи. Було збудовано 16 000 квартир. За останні роки в системі Міністерства оборони, на жаль, проведено скорочення потужностей будівельно-квартирного комплексу, майже, в 10 разів. Тобто залишилося 10 000 працівників будівельників і 158 військовослужбовців, які мають спеціальну будівельну освіту і є професіоналами своєї справи.

Рівноцінної заміни цим офіцерам-будівельникам немає. Їх вік від 28 до 36 років. Цей скорочений будівельний комплекс спроможний будувати сьогодні біля 3000 квартир на рік, а черга 50 000 сімей військовослужбовців. Необхідно зауважити, що грошове забезпечення військовослужбовців за рахунок госпрозрахункової діяльності організації, де вони проходять військову службу. Однак, Міноборони прийнято рішення про вивільнення цих 158 військовослужбовців, але для забезпечення соціальних заходів при їх вивільненні, згідно статті 2 Закону України про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, у зв’язку із реформування збройних сил України та членів їх сімей здійснюється за рахунок Держбюджету, а не за рахунок фінансово-господарської діяльності колективів, де вони працюють. А це 9 мільйонів гривень, які не передбачені ні в бюджеті 2005 року, ні в проекті 2006 року. Це може привести до розвалу квартирно-будівельного комплексу Міноборони.

Проведення таких заходів необхідно здійснювати в поступовому поетапному порядку. Прошу мій виступ вважати, як депутатських запит до Міністерства оборони та комітету Верховної Рада и України з питань національної безпеки і оборони. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Микола Комар, фракція „Регіони України”. Підготуватися Бастризі.

10:51:47

КОМАР М.С.

Микола Комар, фракція Партії регіони України.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні виборці, фракція Партії регіонів, „Регіони України” рішуче відстоювала і буде відстоювати права громадян, у тому числі ветеранів Великої Вітчизняної війни.

Вважаємо своїм обов’язком звернути увагу на те, як видко діюча влада забула про обіцянки, проголошені на Майдані. Тоді кандидат у Президенти Ющенко обіцяв, що пільги і пенсії для ветеранів будуть збільшуватися і перевищуватимуть темпи, досягнуті урядом Януковича.

Але не пройшло і року, а влада незаконно почала скорочувати пільги. Так Президент удруге наклав вето на Закон про внесення змін до Закон України "Про статус ветеранів війни”, яким передбачено підвищення пенсій ветеранам. Спочатку руками Тимошенко, тепер Пинзеника і Кириленка нинішня влада чинить опір намаганням народних депутатів підвищити рівень життя пенсіонерів і ветеранів.

Основний аргумент влади – невідповідність підвищення розміру пільг Бюджетному кодексу. Мовляв закони, що впливають на формування видаткової частини бюджету, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, який передує плановому. На думку Президента, громадяни, про яких йдеться в законі, відповідного соціального захисту з першого січня 2006 року не одержать.

Фракція партії Регіонів наголошує. У тому, що даний закон не був підписаний і не вступив у дію вчасно, винен сам Президент. Він уперше наклав вето на цей закон сьомого липня цього року, тобто задовго до 15 серпня. А тому посилання глави держави на невідповідність Бюджетному кодексу не має сенсу.

Більше того, у своїх пропозиціях від 27 жовтня Президент пропонує ввести цей закон в дію з першого січня 2007 року замість поетапного введення протягом 2006. Логіка дій Ющенка не зрозуміла, оскільки саме за його наполяганням у пропозиціях від сьомого липня Верховна Рада і прийняла поетапний порядок.

Тепер, коли президентські вибори відбулися, нинішній владі здається, що можна забути про ветеранів. Адже переважна більшість ветеранів Великої Вітчизняної війни живуть на Сході і Півдні України і віддали перевагу на виборах Президента іншому кандидату.

Фракція Партії регіонів заявляє рішуче „ні” черговій спробі влади принизити і обікрасти наших батьків і дідів. Ми закликаємо всі фракції парламенту подолати вето Президента на закон про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту”, який стоїть в порядку денному сесії на завтра, перше грудня.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Іван Бастрига від фракції Партії промисловців і підприємців України. Підготуватися Михайлу Родіонову.

10:54:56

БАСТРИГА І.М.

Заява фракції Партії промисловців і підприємців України.

Результати розвитку економіки в соціальній сфері у п’ятому році попри збереження тенденцій уповільнених темпів економічного зростання свідчить про певні тенденції стабілізації, хоча основні сфери економіки все ще потребують посиленої уваги та зміни підходів до вирішення ключових проблем їх розвитку.

В умовах обмеженості часу одним з небагатьох наявних інструментів підтримки економічного зростання є Державний бюджет, орієнтований на підтримку вітчизняної промисловості і підприємництва.

Нажаль, проект Державного бюджету шостого року містить низку фіскальних норм, які негативно впливають на розвиток підприємництва. Це заборона здійснення розрахунків з бюджетом в негрошовій формі, недиференційоване вилучення до бюджету частини прибутку господарських організацій у статутному фонді яких є частка держави, обмеження права платника податку на прибуток щодо віднесення на фінансовий результат у шостому році збитків, які виникли станом на 1 січня п’ятого року, авансова сплата податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців шостого року тощо.

Найбільш неприйнятною є норма проекту щодо примусової реалізації землі під приватизованими об’єктами. Невідкладного коригування потребують механізми відшкодування ПДВ з Державного бюджету, порядок використання податкових векселів, скасування дискримінаційних норм амортизації основних засобів, які були придбані до 1 січня четвертого року.

Також необхідно в найкоротший термін запровадити компенсаційні механізми відшкодування втрат, які зазнали інвестори вільних економічних зон та технопарків. Наразі в проекті державного бюджету на шостий рік відсутня належна фінансова підтримка розвитку підприємництва. Частина механістичного збільшення кількості суб'єктів підприємницької діяльності минув. Сьогодні необхідно створити відповідні умови для якісного та результативного розвитку малого і середнього бізнесу. Саме тому Партія промисловців і підприємців надає велике значення національній програмі сприяння розвитку підприємництва, яка повинна забезпечити умови для розбудови інфраструктури підприємництва та ефективного ведення бізнесу і передбачає прийняття основних законів для підприємців.

Переконані, що збільшення надходжень до доходної частини бюджету за рахунок традиційних урядових рецептів – розширення бази оподаткування за відсутності кроків у напрямку реального зниження податкового навантаження на реальний сектор економіки є неприйнятними в умовах нестабільних тенденцій розвитку економіки.

Щойно оголошена заява відображає також позицію з порушених питань Українського союзу промисловців і підприємців та Федерації роботодавців України.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Михайло Родіонов від фракції Комуністичної партії України. Підготуватись Володимиру Зайцю.

10:58:17

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів.

Заява фракції комуністів з приводу незаконного звільнення народного депутата України трьох скликань, комуніста, члена-кореспондента НАН України Дорогунцова Сергія Івановича з посади голови Ради по вивченню продуктивних сил України.

Постановою президії Академії наук від шостого липня цього року за підписом президента Академії наук фактично усунено з посади голови Ради по вивченню продуктивних сил України Дорогунцова Сергія Івановича. Розуміючи незаконність свого рішення, вже через два місяця для задоволення, в лапках, протесту Генпрокуратури приймається нова постанова президії НАН України. Цією постановою Дорогунцов звільняється з посади Ради установи тепер уже в зв'язку з обранням його народним депутатом України. Тобто звільняють Дорогунцова через сім років після обрання народним депутатом.

Виникає питання: чому так наполегливо обминається Закон України „Про статус народного депутата України”?

Стверджуємо, що звільнення незаконне. Дорогонцов не порушував закону, він працював на безоплатній основі. Діяльність його як керівника інституту відноситься до наукової діяльності, а його посада – до посади наукового працівника. Це дозволяється законом, і на що звертає увагу, до речі, і Конституційний Суд України.

Установа, рада яку очолював Дорогунцов, не має на меті одержання прибутку. Тому народний депутат України має право очолювати таку організацію. Тобто Закон про вибори народних депутатів України і прийняті до нього доповнення від 8 липня цього року не можуть бути підставою для звільнення Дорогунцова. Підтвердженням цього є і те, що як мінімум п’ять народних депутатів України сьогодні працюють на посадах керівників наукових установ НАН України. Серед них Юхновський, Жулинський, Толочко та інші.

Чим можна пояснити, що репресії звалилися лише на Дорогунцова? Фракція комуністів розглядає факт звільнення Дорогунцова з посади голови РВПС як переслідування його за комуністичні погляди і переконання, як політичну помсту і політичний терор. На жаль, роль ініціатора і виконавця цієї непристойної акції взяв на себе президент НАН України Патон Борис Євгенович.

Фракція комуністів рішуче вимагає від ініціаторів і виконавців згаданого дійства, від Верховної Ради і Кабінету Міністрів України припинити незаконні акції проти Дорогунцова та негайно поновити його на посаді голови РВПС.

Ми вважаємо, що Національна академія наук України, яка, на жаль, залишається осередком кучмізму, повинна нарешті відродитися свобода наукової творчості, шанобливості і законності.

Фракція сподівається на розуміння і підтримку всіх депутатів, оскільки мова йде про вчених керівників наукових установ, котрі належать до різних фракцій парламенту, і зрештою, мова йде про долю української науки.

Прошу вважати цю заяву як мій депутатський запит до президента Національної академії наук. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Володимир Заєць від фракції СДПУ(о). Підготуватися Миколі Садовому.

11:01:38

ЗАЄЦЬ В.В.

Володимир Заєць, фракція соціал-демократів (об’єднаних).

Шановні колеги, шановні співвітчизники! Вчора, 29 листопада, Центральна виборча комісія прийняла рішення про реєстрацію чотирьох ініціативних груп з проведення Всеукраїнського референдуму ініційованого соціал-демократами щодо вступу України до НАТО та ЄЕП.

Громадянки Горлівки, Маріуполя, Мелітополя та Умані скористалися своїм конституційним правом та дають можливість всім українцям реалізувати право на участь в управлінні державною.

Слід зазначити, що організація Всеукраїнського референдуму з надзвичайно важливого для України та українців питань проходить в умовах інформації блокади.

Більше як 60 зібрань щодо ініціативи Всеукраїнського референдуму, що проходили в період з 5 по 11 листопада і, які відбувалися в повній відповідності до Конституції та законів України не згадані в жодному каналі чесних новин.

Це відповідь на питання чи народила помаранчева революція в країні свободу слова, вільність ЗМІ, чи фільтрує влада інформаційний простір.

До честі 8 членів ЦВК питання реєстрації ініціативних груп було проголосоване критичною кількістю голосів. І тільки члени ЦВК делеговані „Народним Союзом Наша Україна”, чиї лідери обіцяли на Майдані радитись з народом с ключових питань української політики, намагались заблокувати це рішення.

Однак референдум не зупинити. Завдячуючи йому, українські матері ще мають можливість сказати чи згодні вони посилати своїх синів у складі військових структур НАТО проводити розмінування, забезпечити захисти від ядерної, хімічної та біологічної зброї. Чи згоден український народ в період 2006-2011 сплати до бюджету понад 90 мільярдів гривень на миротворчу діяльність, виконання міжнародних угод з військової сфери та проведення Збройних сил України до військових стандартів НАТО.

Саме такі зобов’язання взяв Президент України перед НАТО, власноручно підписавши утаємничений початковий дискусійний документ між Україною та НАТО, який був вручений 27 червня 2005 року Міністром закордонних справ Тарасюком Генсеку НАТО.

Цей документ утаємничений навіть від народних депутатів України, що є порушення пункту 5 статті 85 Конституції України відповідно, до якого, саме верховна Рада визначає засади зовнішньої та внутрішньої політики.

СДПУ(о) глибоко переконана, що Референдум з приводу НАТО і ЄЕП – це не жало в спину українців, як недавно сказав Президент України на Майдані, бо саме вступ до НАТО – це ніж в спину економіки України, це руйнація спільно з Росією військо-промислового комплексу, зупинка півтори тисячі підприємства і 2 мільйони безробітних, це перетворення держави з високотехнологічними галузями в сировинний придаток заходу, це реальна загроза енергетичної та кризи економіки в загалом.

СДПУ звертається до політичних сил, громадян України зібрати до першого вересня 2005 року, як визначила ЦВК, три мільйони підписів на користь проведення референдуму, на якому сказати своє вагоме слово, цим самим остаточно визначити для України її позаблоковий статус і не допустити, щоб наша держава стала плацдармом США у геополітичній боротьбі проти Росії. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, будь ласка, ваш виступ. Підготуватися В’ячеславу Ковалю.

11:04:52

САДОВИЙ М.І.

Заява фракції Соціалістичної партії України.

Впродовж останніх років послідовна позиція фракції соціалістів та інших депутатів сприяла підвищенню соціального захисту освітян, студентів, науковців. Проте така тенденція перекреслюється проектом Закону „Про бюджет України на 2006 рік”.

Конституція України вимагає забезпечення в Україні безоплатної вищої освіти. У цьому навчальному році державне замовлення студентів університетів першого курсу денної форми навчання збільшилося із 45 до 54 відсотків.

Фракція Соціалістичної партії України наполягає на тому, щоб протягом чотирьох наступних років завершити перехід на навчання за державні коштів всіх студентів денної форми навчання державних вузів. На наступний навчальний рік слід забезпечити прийом на державну форму навчання двох третин студентського контингенту. Здібна молодь повинна мати рівні права на безоплатну вищу освіту.

Фракція Соціалістичної партії України наполягає також на прийнятті Верховною Радою України такого бюджету, який забезпечить продовження розпочатої виплати боргів за 57 статтею Закону України „Про освіту”.

Соціалісти вимагають відмінити заплановану заборону місцевим бюджетам оплачувати комунальні послуги сільським педагогам. Виділення доплат сільському вчителю – це не пільга, а захист його соціального життя, бо учитель на селі нині поставлений державою у жебрацьке становище.

Соціалісти вимагають збільшити виплати на підручники для шкіл та профтехучилищ. Особлива складна ситуація з сучасними підручниками для вищої школи, яка вже долучилась до Болонського процесу. Такими підручниками наші студенти практично не забезпечені.

Як відомо, Президент України видав Указ про заходи соціального захисту професорсько-викладацького складу вищої школи. Проте, у проекті бюджету виконання указу не передбачається, обсяг доплат планується зменшити вчетверо. Вже 16 рік практично не ремонтуються наявні 3700 студентських гуртожитків і не будуються нові. Майже третина з них в аварійному стані, значна частина закриті технічними інспекціями. В Україні найбідніший студент Європи, найнижче забезпечення аспірантів. Для фінансування перерахованих та інших витрат є виконання кошів від продажу підприємств, запровадження державної монополії на продаж спиртних напоїв, тютюну, наведення ладу на митниці, в енергетиці, використання коштів з тіньової економіки.

Соціалісти пропонують свою соціальну програму прориву в освіті та науці, яка дозволить вивезти галузь із глибокої кризи, врятувати державу від повної деградації. Ми маємо фактично профіцит бюджету. Уряд економить на соціальних видатках. Це недержавний підхід, бо майбутнє має держава, яка дбає про освіту і науку. Іншого світова практика не знає.

ГОЛОВА. Запрошується В’ячеслав Коваль від Народного Руху України. Підготуватися Михайлу Бауеру.

11:08:10

КОВАЛЬ В.С.

Депутат Коваль, Народний Рух України.

Шановний Володимире Михайловичу! Фракція Народного Руху України уповноважена оголосити заяву XVI всеукраїнських зборів Народного Руху України про визнання ветеранів ОУН УПА інших борців з тоталітарними режимами у XX столітті учасниками національно-визвольної боротьби українського народу за незалежність.

Відтворення історичної правди щодо національно-визвольної боротьби українського народу протягом XX століття за звільнення рідної Вітчизни -України від колоніальної залежності та утвердження самостійної соборної української держави, відновлення історичної справедливості по відношенню до її учасників було і залишається однією з програмових засад Руху. Ця проблема набула ще більшої актуальності зараз, коли йде активний процес формування української політичної нації, логічний розвиток якого просто неможливий без порозуміння між ветеранами, і це є об’єктивною вимогою часу.

У країнах Європейського Союзу: Німеччині, Іспанії, Польщі тощо аналогічні проблеми вже вирішені шляхом надання рівних прав та соціального забезпечення ветеранам Другої світової та громадянських війн.

Врешті-решт нині у світі спільне майбутнє будують не лише громадяни однієї нації, котрі були по різні боки барикад, але й цілі держави. Прикро, але в Україні внаслідок шаленого супротиву комуністів, байдужості центристів, відсутності координації серед сил правого спектру впродовж десятиліття не вдалося прийняти в парламенті відповідний закон, була паралізована роботи тимчасової комісії Верховної Ради України та аналогічної урядової комісії, утворених з метою вилучення питань, пов`язаних з оцінкою діяльності ОУН-УПА.

Народний Рух України вимагає на поточній сесії Верховної Ради України розглянути законопроект про визнання ветеранів ОУН-УПА, інших борців з тоталітарним режимом у 20 столітті учасниками національно-визвольної боротьби українського народу за незалежність. Тобто, визначити їх історичний статус; передбачити виділення в Державному бюджеті на 2006 рік коштів на вирішення соціальних проблем ветеранів національно-визвольних змагань, видати масовим тиражем збірник документів про діяльність ОУН-УПА; органам державної влади створити спеціальні експозиції з усіх аспектів історії визвольної боротьби українського народу в 20 столітті в історичних та краєзнавчих музеях України, а в столиці України місті Києві в Українському інституті національної пам`яті. Законодавчо закріпити визначення, відзначення визначних подій та пам`ятних дат з історії національно-визвольних змагань у 20 столітті як вирішальних чинників у розв`язанні проблеми подолання наслідків імперської політики, розпалювання внутрішньо-української конфліктів і відновлення історичної справедливості, а в більш широкому сенсі – забезпечення єдності нації як запоруки її майбутнього.

Народний Рух України нагадує, Міністерство юстиції, Генеральна прокуратура України повинні врешті-решт зняти з реєстрації антидержавницькі, антиукраїнські організації.

Українська держава, українські парламентарі повинні обов`язково порушити це питання в Раді Європи, бо фашизм коричневий засуджено, а червоний живе і далі. Слава Україні! Слава її героям!

ГОЛОВА. До виступу запрошується Михайло Бауер, від Народного блоку. Є Михайло Бауер? Підготуватися Антону Ружицькому.

11:11:32

БАУЕР М.Й.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Село вмирає, про нього забули, ледь жевріє соціальні сфера. Це тези із виступів селян під час моєї роботи в окрузі. Через стрімкий ріст цін на енергоносії, матеріально-технічні ресурси втрачено стимул до сільського виробництва, різко скорочено поголів’я худоби та птиці, виробництво м’яса та молока знаходяться у вкрай занедбаному стані.

Через відсутність оборотних коштів за останні 10 років не поновлено машинно-тракторний парк, устаткування та обладнання, тому різко зростають затрати ручної праці, що призводить до збільшення собівартості виробленої продукції. Мізерна державна підтримка вітчизняного товаровиробника та наявність великої кількості контрабандної сільськогосподарської продукції низької якості призвело до того, що виробництво її в нашій державі стає невигідним.

Викликає велике обурення сільгоспвиробників те, що сільське виробництво стало не привабливим та збитковим. Майже, 80% сільськогосподарських підприємств у кожному районі Чернівецької області сьогодні не прибуткові. Це все результат диспаритету цін на продукцію сільського господарства та залишкове фінансування галузі. Це короткий перелік тих бід, які сьогодні переживає село. Тому керівники сільськогосподарських підприємств вимагають від держави: перше, формування прогнозованої цінової політики в сільському господарстві. Друге, запровадження гарантованого державного замовлення на закупівлю сільськогосподарської продукції в держрезерв. Третє, встановлення обов’язкової дотації, хоча би по 800 гривень на один гектар ораної землі кожному сільгоспформуванню. Четверте, сформувати модель сучасного самодостатнього села, в якому були б: школа, будинок культури, медична амбулаторія та інші об’єкти соціальної сфери.

Ми маємо чітко знати, яким хочемо бачити сьогодні село. Нам необхідно зрозуміти, що сьогодні головним критерієм оцінки діяльності народних депутатів стає відповідність наших слів тим цілям, які ставимо перед собою, здатності виконувати дані виборцям зобов’язання, обстоювати їх інтереси, спроможності впливати на поліпшення ситуації в країні. Маємо зробити все можливе, щоб люди на селі жили значно краще. Якщо ми цього не зробимо, за нас зроблять інші.

ГОЛОВА. Антон Ружицький, „Наша Україна”. Будь ласка, ваш виступ. Підготуватися Валерію Асадчеву.

11:14:48

РУЖИЦЬКИЙ А.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги депутати.

Антон Ружицький, партія „Християнсько-демократичний союз”, складова депутатської фракції „Народний союз „Наша Україна”.

Заява. Парламентська фракція партії „Народний союз „Наша Україна” заявляє про неприпустимість нових пільг для теперішніх та колишніх народних депутатів України. Зокрема ми вимагаємо скасувати невиправдано високі пенсії для народних депутатів, які непосильним тягарем лягають на Державний бюджет.

Закон про внесення змін до статті 20-ї Закон України "Про статус народного депутата України”, щоб збільшує депутатські пенсії, Верховна Рада ухвалила шостого жовтня поточного року. Він був підготовлений групою народних депутатів нинішнього скликання, а ініційований правлінням Асоціації народних депутатів України попередніх скликань, які і є основними лобістами втілення таких пільг.

І це в той же час, коли абсолютна більшість пенсіонерів України отримують пенсії у розмірі кількох сотень гривень. Нехтування вирішенням болючих проблем кожного українця, зокрема і щодо пенсійного забезпечення яскраво демонструє, якими далекими є ці окремі горе-депутати від своїх співгромадян. Шкода, що за втратою морального права представляти власний народ не наступає і втрата правових підстав на депутатську діяльність.

У зауваженнях Президента України, які надійшли до Верховної Ради, вказано, що положення прийнятого закону не узгоджується з нормами Конституції України та Бюджетного кодексу України. Запровадження ухвалених змін істотно збільшить бюджетні видатки на пенсійне утримання народних депутатів. Тож, якщо у 2005 році на це виділено 20,7 мільйонів гривень, то уже у 2006 році аж 124,1 мільйона гривень.

За таких обставин виконання закону може призвести до розбалансування Державного бюджету, чим буде порушено вимоги частини третьої статті 95 Конституції України та пункту другого частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України. Це спричинить недофінансування вкрай потрібних програм соціально-економічного розвитку держави. До того ж у частині набрання чинності законопроект взагалі не відповідає статті 27 Бюджетного кодексу України.

Тому парламентська фракція Партії „Народний союз „Наша Україна” вимагає якнайшвидшого скасування закону про внесення змін до статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України”.

Українцям потрібні народні обранці, а не народні утриманці. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Валерій Асадчев запрошується до виступу від Української народної партії. Підготуватись Сергію Соболєву.

11:17:37

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Валерій Асадчев, Українська народна партія.

Заява Української народної партії.

Українська народна партія напередодні прийняття бюджету на 2006 рік знову як рік тому висловлює свою стурбованість тією економічною політикою, яка реалізується через основний фінансовий документ країни.

Українська народна партія завжди відстоювала і буде відстоювати інтереси вітчизняного виробника, розвиток власного виробництва і внутрішнього ринку. Саме тому ми позитивно сприйняли і підтримали політику Президента України щодо вступу України до СОТ. СОТ – це найбільший капіталізований, цивілізований у світі ринок, який відкриває Україні нові економічні можливості і перспективи. При цьому СОТ ніяк не заперечує розвиток і підтримку національних секторів економіки, що ми спостерігаємо в самих країнах-членах СОТ.

Чому ж тоді уряд, відкривши кордони для імпорту не тільки не збирається захищати вітчизняного виробника, а відверто декларує його знищення? Особливо це простежується на прикладі агропромислового комплексу, підтримка реального сектору виробництва в якому знизилась у порівнянні з періодом, коли ми ще мали закриті від імпорту кордони.

І, якщо бюджет 2005 року створив серйозні проблеми для промислового виробництва, малого і середнього бізнесу, то бюджет 2006 року має на меті завдати нищівного удару по сільськогосподарській галузі.

Українська народна партія стурбована нарощуванням дефіциту бюджету, а отже продовженням політики проїдання власних активів. Криворіжсталь ми вже проїли, що наступне? Стратегією держави має бути ефективне вкладання коштів, отриманих від продажу державних активів у розвиток найбільш ефективних і прибуткових секторів економіки, науки, запровадження новітніх технологій, тобто створення нових активів. Політика проїдання не є перспективною, це – політика одного року виживання. При цьому ми стверджуємо, що для скорочення дефіциту бюджету слід проводити системні реформи, оскільки якщо продовжувати годувати репресивний апарат, який залишився у спадок від старої влади, тільки в органах МВС 50 тис. вищих чинів, не рахуючи генералів, то ніяка економіка це не прогодує і дефіцит не допоможе.

До системних реформ Українська народна партія відносить і реформу місцевого самоврядування. За останні роки органи місцевого самоврядування не тільки не набули статусу європейських громад, задекларовані в Хартії про місцеве самоврядування, ратифіковану Верховною Радою, а фактично перетворилися у придаток державної влади в якості кас по виплаті соціальних платежів.

До системних треба відносити і реформу заробітної плати, і інші. Дійсно, можна сказати, що на сьогоднішній день уряд не вирішує проблем, а тільки їх фінансує. Українська народна партія стурбована і антиукраїнською спрямованістю бюджету. Фактично скасовані програми розвитку української мови, історично-культурної спадщини.

„Кримська світлиця” – єдина україномовна газета в Криму – забута. Забутий Тарас з Каневом і Тарасовою церквою. Цією заявою Українська народна партія звертає увагу, що в бюджеті 2006 року зовсім не знаходять розв'язання ті проблеми, що роками…

ГОЛОВА. До виступу запрошується Сергій Соболєв від партії „Реформи і порядок”. Підготуватися Шурмі.

11:21:01

СОБОЛЄВ С.В.

Заява парламентської фракції політичної партії „Реформи і порядок” щодо ситуації в місті Вінниця.

25 листопада 2005 року відбулися безпрецедентні події у Вінницькій міській раді, де, незважаючи на ухвалу Ленінського районного суду міста Вінниця, який забороняв проведення будь-яких дій в Вінницькій міській раді щодо усунення виконуючого обов'язки голови міста Вінниця Віктора Козака та переобрання заступника міського голови, секретаря міськради міста Вінниця, ряд депутатів міської ради в порушення вимог ухвали суду та процедури переобрання заступника міського голови, секретаря міської ради чинили дії щодо переобрання заступника міського голови, секретаря міської ради міста Вінниця, чим порушили Конституцію України, яка зобов’язує будь-кого неухильно дотримуватися та виконувати рішення судів та законодавства України.

Фракція партії „Реформи і порядок” заявляє, що впродовж останніх дев’яти місяців у місті Вінниця грубо порушується право громадян України, членів територіальної громади мати законно обраного міського голову та депутатів міської ради замість тих, що вибули.

Вінницька міська рада у встановлений законом 30-денний термін не призначила, і в 130-денний термін не провела позачергових виборів міського голови. Замість цього 25 листопада 2005 року, порушуючи Конституцію і закони України, якими, на жаль, стали низка депутатів Вінницької міської ради, здійснили безпрецедентну спробу дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в місті та вчинити наругу над законом, намагаючись усунути з посади виконуючого обов’язки міського голови Козака Віктора Анатолійовича.

Ряд депутатів Вінницької міської ради, виконуючи вказівки кураторів з Києва, не припиняла порушувати закон навіть тоді, коли у залі була оголошена ухвала суду, яка забороняла такі дії.

Протизаконне, зухвале порушення з метою захоплення виконавчої влади в місті тривало навіть після того, коли до залу засідань міської ради прибув державний виконавець і оголосив постанову про негайне примусове виконання рішення суду.

Фракція партії „Реформи і порядок” розцінює дії окремих депутатів Вінницької міської ради як спробу дез…..нтувати ситуацію в місті та звертається до Президента з вимогою забезпечити конституційне право мешканців міста Вінниці та зобов’язати відповідних осіб надати звіт про причини порушення закону, звертається до Генерального прокурора України з вимогою негайно перевірити факти порушення Конституції та законів України окремими депутатами Вінницької міської ради, а винних притягти до відповідальності.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати!

Ряд народних депутатів – Шурма, Соломатін, Пузаков і Мельничук – звернулися з проханням надати їм право для виступу у зв'язку з незадоволенням відповіді на депутатські запити.

Всі документи вони оформили, але давайте домовимося, що надалі ми будемо це роботи в межах 45 хвилин як це відведено на виступи, бо я переконаний, що кожен депутат не задоволений відповіддю переважно на ті депутатські запити, які він надсилає. І це перетворилося у форму своєрідну для додаткових виступів.

Давайте на цьому домовимося, що це сьогодні останній раз ми робимо. Ми і так уже замість 45 хвилин працюємо годину 25. Ігор Шурма, підготуватися Соломатін. Немає? Тоді підготуватися Пузакову.

11:24:40

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Відповідно до висновку експертизи якості проведення атестації робочих місць та обґрунтування пропозицій Тернопільського обласного комунального протитуберкульозного диспансеру Державну експертиза умов праці, перечислені професії, а саме лікар-фтизіатр і лікар-фтизіатр дитячий вважає за необхідним включити у список номер 2 виробництво робіт, професій, посад зі шкідливими умовами праці.

Відповідно до цього Міністерство праці і соціальної політики спільно з Міністерством охорони здоров’я розробило відповідний проект постанови Кабінету Міністрів, який пішов на погодження Міністерства економіки і Мін фінансів. І ця пропозиція не була підтримана у зв’язку з відсутністю з реальних джерел покриття видатків. Вищої форми цинізму, уваги до охорони здоров’я збоку нової влади немає. А гроші 160 мільйонів на підняття заробітної плати, як сказав Президент про своїх міністрів-лакеїв: „Гроші найшли”, а Прес-секретар 18 тисяч зарплати має, а що має лікар-хірург? А, що має лікар-фтизіатр? А, яка є на сьогоднішній день реформа? А ніяка! Тому, що фракція „Наша Україна” с тодішнім головою Віктором Ющенком успішно двічі завалила Закон „Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування”.

Вікторе Андрійовичу, я можу до вас тільки звернутися з цієї трибуни. Я, як опонент, завжди намагаюсь вас критикувати, а сьогодні я вас хочу попросити щиро.

Шановний пане Президенте України, я вас просто благаю вибачиться перед лікарями, медсестрами і санітарками. Ви на Майдані сказали, що корупція починається в кабінеті лікаря. Про це може сказати тільки ця людина, яка лікується в Україні, діти яких народжуються в Україні; і той, хто дає якісь хабарі.

Я не думаю, що ви були серед числа тих людей, які можуть говорити про таку корупцію. Пане Президент, змусьте свою фракцію голосувати за Закон „Про державне обов’язкове соціальне медичне страхування”! І пане Президент, відмітіть від себе тих брехунів, бо вони змусили вас ту брехню повторити: 57 відсотків підняття зарплати медикам – брехня, його ніхто не отримав! Лікарі-інтерни сьогодні працюють взагалі без заробітної плати. А ваше підвищення зарплати приводить до зменшення кількості робочих місць. І РНБО ніколи не буде розглядати питання охорони здоров’я, тому що екс-секретар Порошенко не лікується в Україні – він їздить в Німеччину.

І пане Президенте, якщо ви хочете, щоб медицина була в полі вашого зору, мало фінансування – змусьте фракцію голосувати за медичні закони.

Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Пузаков запрошується до виступу. Підготуватися Михайлу Мельничуку.

11:27:53

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Річниця рудого перевороту ще раз показала повне народне розчарування новою владою, мов вранішній туман, розвіявся оранжевий дурман. Розплата для народу стала надто важкою. Постійні сміховинні інтриги серед владної еліти, злочинне невиконання майданних обіцянок, безправ’я і безвідповідальність, скорочення робочих місць, дорожчання ліків, продуктів харчування та неперевершена брехня. Зранку влада обіцяє одне, а після обіду – інше. А в кінцевому результаті люди отримують підлу брехню влади, як у вищих ешелонах, так і на низах.

Мною зроблено десятки депутатських запитів, наприклад за ……………… Кіровоградської області: до міністра освіти, Міністерства внутрішніх справ, до Кабінету Міністрів та інше. Відповідь отримана, але наслідків від цієї відповіді мало. Місцева влада навіть не звертає увагу на те, що відповідь за підписом міністра обов’язково повинна бути виконана. Наприклад, за підписом колишнього міністра освіти Кременя дана відповідь, що у 2004 році за умови фінансування Державної програми „Шкільний автобус” сільські школи будуть забезпечені автобусами. Але Якимівська школа цього ж району, про яку я писав, залишилася без автобуса, і діти знову пішки долають кілометри, хоч на придбання автобуса було виділено майже 120 тисяч гривень. Та цим швидко скористалася місцева влада, яку очолює соціаліст Небога, він замість того, щоб придбати автобус для школи, за ці кошти наймає старих два автобуси, які відслужили свій строк, і фактично ними не можна перевозити людей, тим більше дітей, платить гроші і звітує про виконання програми „Шкільний автобус”. Це не виконання програми, а просто чергове розбазарювання державних коштів. Адже за ці ж кошти можна було б придбати новий автобус, але біда в тому, що ця проблема, як видно, місцеву владу не турбує.

Так сталося і з обіцяним комп’ютерним класом цю ж Якимівську школу. А на запит Кабінету Міністрів щодо відкриття поштового відділення в селі Нововознесенська райадміністрацією відрапортовано : „Все сделано”. Але там ніхто і не думав відкривати те відділення. І так постійні відписки та брехня.

Тому я прошу не залишити без розгляду нехтування районною адміністрацією відповіді на мої запити, а про їх виконання прошу надати мені відповіді і мій виступ прошу зарахувати, як депутатський запит до Прем`єр-міністра України Єханурова. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. До слова запрошується Михайло Мельничук. Хоча, Михайле Васильовичу, я тут прочитав все. Навпаки, прокуратура відреагувала на ваш запит, справу повернули на розслідування, і вона вивчається. Так що, будь ласка, це ми в останній раз будемо робити.

11:31:11

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Добре. Дякую, Володимире Михайловичу.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Володимире Михайловичу! Я хочу вас сказати, що, дійсно, отримана відповідь, але я хочу сказати, що після цієї відповіді зовсім нічого протягом місяця не робиться (село Козино Миронівського району Київської області). Мова йде про те, що поскільки бездіяльність прокуратури районної, обласної, Генеральної прокуратури… в селі Козино керівник, який зрозумів, що він знаходиться під захистом прокуратури, подав на людей, які звернулися з приводу його зловживань і викрадення майна на 460 тисяч, подав на цих скаржників в суд. Я би все, будем говорити, стерпів, якби серед тих людей не була мати, якби не була бабуся, яка пропрацювала 50 років у господарстві, якій сьогодні 92 роки. Вона приїхала в Київ до мене як до народного депутата, щоб захистити її, тому що вона повинна сплатити пану Гніденку 5 тисяч гривень. А вона на хліб не має. Він їй виділив сам самовільно без згоди власника земельного паю, або будем говорити власника землі, виділив за 2 кілометра від села її земельну ділянку. І сьогодні ні миронівська прокуратура, ні київська не можуть кінець кінцем правду відтворити для того, щоб люди все-таки зрозуміли, що є влада, що є правоохоронні органи. Що при Піскуну, що при Медведьку все рівно прокуратура генеральна - це є штамповик відповіді з місця. А прокурор Миронівського району даже не виїхав на місце за 4 місяці моїх скарг не виїхав туди. Ось чому я… я сьогодні на трибуні. І якщо би, Володимир Михайлович, зібрати всі звернення депутатів скільки тут є, нам треба місяць, щоб кожний виступив як ганьблять депутатські звернення, як не звертають увагу, як штампують прокуратури, як штампують обласні адміністрації, районні адміністрації.

В Новоселиці Чернівецької області дошли до того, що дали відповідь депутату, визнавши, що партія соціалістична є агресивною партією. Ось до чого доводять! Ви розумієте? І тому депутат вимушений вийти з цієї трибуни і звернутися. Я все-таки ще раз прошу, мій виступ, моє звернення уваги Генеральної прокуратури до села Козино Миронівського району я хочу хочу, щоб Генеральний прокурор відповів мені чи є там порушення, чи немає, і на цьому буде поставлена крапка. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, виступи уповноважених представників депутатських груп і фракцій завершено. З приводу пропозицій, зауважень, заяв, які прозвучали у виступах, я прошу оформити відповідні доручення до центральних органів виконавчої влади. Я думаю, шановні колеги, для розминки півтори години досить.

Володимир Олександрович, ну, далі ж не можна. Одну хвилиночку. Досить уже. Шановні колеги. Що, що? Та не можна, досить півтори години вже було, розминки півтори години було. Володимир Олександрович, не можу я.

Шановні народні депутати, як ви знаєте, вчора ми прийняли постанову про оголошення виборів до Автономної Республіки, Верховної Ради Автономної республіки Крим і місцевих органів самоврядування. Цим ми, очевидно, поклали край розмовам про розмежування, про розведення вибрів і таке інше. Сьогодні нам потрібно прийняти зміни до закону про вибори до місцевих органів влади, для того, щоб Центральна виборча комісія могла відповідним чином організовувати роботу.

Цей документ доопрацьовується з урахуванням пропозицій депутатських груп і фракцій, які були роздані ще 14 листопада до фракцій. Учора ми остаточно узгодили текст, текст Проекту Закону, тому нам сьогодні пропонується таким чином: включити зараз це питання до порядку денного, а потім одразу прийняти рішення, доручивши юридичному управлінню і комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування ще раз переглянути і уточнити закон в техніко-юридичному плані. Ми зараз подивились, скажімо, є там невеличка, скажімо, редакційна правка на 32-й сторінці. Я просив би це зафіксувати.

Тому прошу уваги, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного Проекту Закону, реєстраційний номер 8509, про внесення змін до Закону України „Про вибори депутатів Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Прошу голосувати.

11:36:21

За-334

Рішення прийнято.

Шановні колеги, з урахування доручення комітету і робочій групі провести техніко-юридичне, так сказати, доведення до кондиції проекту закону, зокрема на сторінці 32. Я ставлю на голосування про прийняття закону, проекту закону в цілому. Відпрацювали вже, все. 8509 в цілому як закон. Прошу голосувати.

Я сказав, 32 сторінка. Спокійно. Ми так до безкінечності будемо працювати. Я прошу вас.

11:37:04

За-266

Закон прийнято.

З мотивів голосування запишіться, не кричіть тільки, будь ласка, три хвилини. Була можливість всім внести свої правки і доповнення. Я, шановні колеги, роздали його не сьогодні вранці, а роздали його ще 14 числа.

Будь ласка, Бабурін, фракція комуністів.

11:37:28

БАБУРІН О.В.

Матвиенкову слово прошу передать.

11:37:47

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги. Я понимаю, что нам раздали этот законопроект 14 числа. Но тот законопроект, который мы получили сегодня, мы его получили утром. И, как минимум, мы должны были видеть, о чем идет речь.

Значит я читаю досконально 20-1 пункт. Вимога до членів виборчої комісії. До складу виборчої комісії не можуть входити кандидати у депутати і так далі, голова, заступник голови, секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим, а також не менше третини членів Автономної Республіки Крим повинні мати вищу освіту. Это первый вопрос? Мы наберем, так сказать, таких людей туда или нет?

Второй вопрос.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Даю відповідь відразу. Даю відповідь. У Автономній Республіці Крим комісія діє на постійній основі, і вона вже сформована відповідно до закону. Там такі потрібні критерії. Так що питання ніякого немає. Друге питання ваше.

МАТВІЄНКОВ С.А. Следующее пытання. На странице 18 стоит о том, что розподіл керівних посад у дільничній виборчій комісії здійснюється шляхом жеребкування. У жеребкуванні беруть ті члени комісії, які відповідають пунктам п’ять, вісім, дев’ять. Наявність відповідна...

ГОЛОВА. Це таке, шановні колеги, що ми привели у відповідність із законом „Про вибори народних депутатів України”. Ми не можемо створювати дві норми, яка буде одна для виборів народних депутатів України, а друга буде до місцевих виборів. Тому нам потрібна одна система, один підхід, який проголосований, рішення прийнято. Так що все відпрацьоване.

Так, Ярослав Сухий, будь ласка.

11:39:20

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Володимир Михайлович, я прошу слово передати народному депутату України Пеклушенко.

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, будь ласка.

11:39:32

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, фракция Регионы, Запорожская область.

Разделяя тревогу моего коллеги, который выступал перед этим, я в то же время апеллирую к нему и ко всем нам. Сегодня в стране есть желания развести так называемые выборы в местные советы и Верховный Совет.

Надо внимательно смотреть, что за этим кроется. За этим кроется сорвать выборы в целом, поэтому мы ни в коем случае не должны повестись на это, мы должны сделать все, чтобы закон торжествовал и, чтобы выборы состоялись как на местном уровне, так и в Верховный Совет.

Поэтому, если что-то упущено, все равно это технические и тактические вещи. За ними нельзя упустить самое главное, закон в целом и выборы в целом.

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

11:40:27

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, уважаемые сограждане! Я думаю, что сегодня и вчера Верховная Рада приняла два нормальных решения. Первое, мы приняли постановление вчера о том, что выборы в местные советы состоятся вместе с выборами в Верховную Раду. Это стабилизировало общественно-политическую ситуацию и как бы дало однозначный ответ, потому что проголосовало больше 300 депутатов.

Все политические силы, практически, сказали, что выборы должны состояться так, как это было всегда, вместе с выборами в Верховную Раду.

Второй момент, мы сегодня с вами проголосовали нормальные изменения в законодательство, которое адаптировали законодательство по выборам в местные советы поселковых, сельских и городских голов к тому законодательству, которое существует по выборам в Верховный Совет. И поэтому сегодня мы проголосовали нормальные вещи и поэтому депутаты Народного блока Литвина голосовали за. Потому что мы считаем, что подобным решением мы вносим в хорошем смысле слова стабильность в начавшийся предвыборный марафон. Это – наша с вами ответственность, законодательства, и мы ее выполняем. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, рішення прийнято. Тут вимога звучить по фракціям сказати.

Будь ласка, якщо можна, покажіть по фракціям. Результати голосування: фракція комуністів – 55, "Регіони України" – 50, Народна партія – 38, "Наша Україна" – 6, Блок Тимошенко – 1, СПУ – 25, Українська народна партія – 11, СДПУ(о) – 15, Народний блок – 19, „Довіра народу” – 1, „Реформи і порядок” – 2, „Єдина Україна” – 1, Народний Рух України – 13, Партія промисловців і підприємців – 14, позафракційні – 15.

Я хотів при цьому наголосити, шановні колеги, вчора ми проводили засідання погоджувальної ради, жодного заперечення не було, всі погодились, що потрібно прийняти це рішення. Це була одностайна позиція погоджувальної ради.

Так, шановні колеги, що, Володимире Михайловичу? Вже закон прийнято. Шановні колеги, з процедури чого? Я прошу вас, давайте працювати далі, шановні колеги! Оголошується до розгляду проект Закону про цінні папери та фондовий ринок. Пропонується такий регламент розгляду закону: для доповіді - до трьох хвилин, відповіді на запитання - до трьох хвилин, для співдоповіді – до трьох хвилин, обговорення і прийняття рішення тут написано 10 хвилин, ну давайте хоча б хвилин 15. Нема заперечень? Немає. До доповіді запрошується голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Балюк Анатолій Іванович. Шановні колеги, якщо немає заперечень, давайте будемо працювати без перерви, оскільки ми забралами багато часу на питання „Різне”. Нема застережень? Анатолій Іванович, будь ласка.

БАЛЮК А.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

На ваш розгляд пропонується проект Закону України про цінні папери та фондовий ринок. Метою розробки проекту Закону України про цінні папери та фондовий ринок є вдосконалення базового законодавства про цінні папери з урахуванням тенденцій розвитку фондового ринку.

Законопроект спрямований на приведення норм Закону України про цінні папери і фондову біржу у відповідність до європейського законодавства положень Цивільного та Господарського кодексів України, які набули чинності в 2004 році. Розробка проекту Закону відбулася з залученням більш близько 30 фахівців – представників професійних учасників ринку цінних паперів, науковців, представників Верховної Ради, міністерств та відомств.

Проект закону передбачає: розширюється перелік фінансових інструментів – заставно-іпотечні сертифікати, сертифікати Фонду операцій з нерухомістю, обіг яких буде здійснюватися на ринку цінних паперів. На даний час 11 видів цінних паперів, пропонується 13.

Закон чітко визначає класифікацію цінних паперів України за категоріями та типами. На даний час закон такої класифікації не містить.

Впорядковує питання виникнення та передачі прав за цінним паперами, виконання зобов’язань за цінними паперами, на даний час врегулювання цього питання розпорошено по декільком законодавчим актам, які містять суперечливі норми.

Стаття шоста законопроекту розширює перелік послуг, що надаються професійними учасниками фондового ринку. Встановлюється порядок здійснення діяльності з управління цінними паперами, яку можуть здійснювати торговці цінними паперами. Це дасть можливість підвищити ефективність інвестування фінансових ресурсів громадян та підприємств, там зменшити інвестиційні ризики для потенційних інвесторів.

Підвищуються вимоги для існуючих професійних учасників ринку цінних паперів, що зробить таких учасників більш надійними та конкурентноздатними в у порівнянні з іноземними фінансовими установами.

Проект забезпечує виконання емітентами вимог проходження процедури лістингу цінних паперів, а отже, буде сприяти розвитку біржової торгівлі в Україні, що забезпечить прозоре ціноутворення та не допустить вимивання активів вітчизняних підприємств, завищення реальної вартості активів підприємств, що є актуальним у зв'язку із стартом системи недержавного пенсійного забезпечення. Законопроект передбачає існування лише фондових бірж як організаторів торгівлі цінними паперами.

Проект забезпечує прозорість та ліквідність фондового ринку шляхом впровадження системи розкриття інформації, яка передбачає, на відміну від чинного закону, оприлюднення наступної інформації.

Перше, про власників пакетів акцій понад 9… 10 відсотків кредитного фонду, інформація про додаткове розміщення цінних паперів, номінальна вартість яких перевищує 25 відсотків статутного капіталу.

У разі неприйняття цього законопроекту зберігається загроза, що українські цінні папери будуть виведені та перебуватимуть в обігу за межами України. Міжнародні фінансові установи поглинуть учасників та інфраструктуру вітчизняного фондового ринку, громадяни втратять можливість доступу до фондового ринку України.

Проект закону про цінні папери та фондовий ринок підтримується Головним науковим-експертним управлінням Апарату.

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити виступ.

БАЛЮК А.І. Ті зауваження, які висловлені Науково-експертним управлінням будуть враховані при доробці закону до другого читання.

Комітет з питань фінансів та банківської діяльності розглянув зазначений законопроект на своєму засіданні рекомендував прийняти його в першому читанні. Шановні народні депутати, прошу підтримати цей закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги. На запитання, будь ласка, запишіться до голови комісії. На табло прізвища народних депутатів, що записалися на запитання. Прошу. Анатолій Наливайко, фракція комуністів. Будь ласка.

11:47:10

НАЛИВАЙКО А.М.

Прошу передати слово Лещенко.

ГОЛОВА. Володимир Лещенко, будь ласка.

11:47:16

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Анатолію Івановичу, до нас, як народних депутатів України, звертається дуже багато виборців зі скаргами, що мають цінні папери, а на ті цінні папери нічого, ніколи не отримують.

Практично комісія з цінних паперів і фондового ринку не впливає на цей процес. Так, скажіть, будь ласка, тоді, для кого приймається цей законопроект чи закон буде? Для наших людей простих, 95 відсотків яких нічим не володіють, чи для купки багатіїв? Це перше.

І друге запитання. Зараз діє Закон „Про цінні папери і фондову біржу”, а ви, значить, пропонуєте про цінні папери і фондовий ринок. Ну, чим суттєво відрізняється так? Дякую.

БАЛЮК А.І. Дякую за запитання.

Я почну з другого питання. Першою редакцією було звуження поняття „фондова біржа”, а тут цей закон врегульовує більш широкий сименс ринку - весь фондовий ринок.

Дійсно, до нас звертаються багато і не тільки народних депутатів, а і громадян України стосовно виплати дивідендів стосовно загрози втрати цих акції. Тому, що я сьогодні можу стверджувати, що діють такі стійкі угрупування, які займаються, я б сказав не дуже гарними речами на цьому ринку, і існує загроза.

І, в першу чергу, це така ситуація виникла із-за того, що на сьогодні законодавство, яке регулює цей сектор економіки є доволі недосконалим. Діє Закон „Про господарські товариства” 1991 року. Цей закон, який ми приймаємо сьогодні, йде на заміну закону теж 1991 року. Реалії набагато більші, які сьогодні виникають, набагато більше проблем, які треба врегулювати, щоб від нас, навіть від тієї ж комісії, від окремого чиновника менше залежало при прийнятті рішення, щоб він міг, його висновки та прийняття рішень грунтувалися на законі.

І ми постаралися в цьому законі, який дуже розширює і права громадян, права організацій, передбачає структурацію цінних паперів, описується роль фондової біржі і фондового ринку в цілому, встановлюється компетенція відповідальності всіх органів виконавчої влади. І цей закон, ми сподіваємося, що завтра буде Закон про акціонерні товариства. Наступним піде Закон про депозитарну систему. При створенні в цілому такої системи, яка буде регулювати всі правовідносини у всіх секторах фондового ринку, тоді можна буде говорити про реальний захист і відповідальність кожного з органів, які регулюють цю діяльність.

ГОЛОВА. Засуха, фракція „Регіони, будь ласка. Є? Будь ласка, Тетяна Засуха. Віталій Шибко, будь ласка, фракція Соціалістичної партії.

11:50:12

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Володимире Михайловичу.

Віталій Шибко, фракція соціалістів.

Я все-таки хочу уточнити ваше розуміння цього законопроекту. Все-таки буде це прибуткове підприємство чи неприбуткове? Ви можете дати чітку якусь відповідь? Тому що тут пишеться, що це буде акціонерне товариство. Акціонерне товариство, ви добре розумієте, це прибуткове підприємство. А в той же час, в самому законі пишеться, що це є неприбутковим об’єднанням. Тобто ми повинні чітко все-таки визначитися, які тут є можливості, в цьому об’єднанні. Це перше питання.

І друге. Ви тут не поділяєте, які є на сьогоднішній день цінні папери. Тобто ви вважаєте, що цього досить, як це сказано в Цивільному кодексі України, які є види паперів цінних, і посилаєтеся на Цивільний кодекс, чи все-таки гадаєте, що треба уточнити назву цих паперів? Дякую вам.

БАЛЮК А.І. Я так зрозумів, що перше питання стосувалося біржі. Ну, ми виходимо з того, що біржа – це утворюється організація засновником, яка вибирає сама організаційну форму власності. Але біржа не ставить собі на меті отримання прибутку. Весь прибуток, який вона отримує, спрямовується на розвиток самої біржі.

Стосовно другого питання. Ми в цьому законі із залученням науковців, експертів від народних депутатів, ми класифікували цінні папери, описали. Дальше підуть закони про іпотечні облігації. Про фонд операцій з нерухомістю. Потребує підведення законодавчої бази для подальшого руху в цьому напрямку.

Зрозумійте, сьогодні 75 відсотків ВВП країни виробляється акціонерними, скажемо, товариствами чи підприємствами у формі акціонерного товариства. І сьогодні цей найменш врегульований сектор економіки. Якраз корпоративна форма власності. І цей масив документів, який зараз знаходиться в парламенті, ми сподіваємося на розуміння з народними депутатами, дозволить значно просунути і це конкурентноздатність нашої економіки. Якщо ці форми власності будуть неврегульовані, вони будуть мати безліч проблем, трудно конкурувати і внутрі України і ззовні.

ГОЛОВА. Так, дякую щиро. Час вичерпаний.

Так, Дмитро Святаш від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

11:52:50

СВЯТАШ Д.В.

Шановні колеги, до вашої уваги пропонується законопроект 7818 про цінні папери фондового ринку.

З великим жалем я хочу сказати, що з боку Верховної Ради, з боку уряду виявляється абсолютно недостатньо уваги до такого важливого сектору додаткової економіки, як фондовий ринок. Свідченням того є те, що чинний закон працює майже 14 років, хоча вже змінилося середовище і економічне середовище, економіка України, а принципи, які закладенні 14 років, на жаль, працюють сьогодні.

Тому саме цей законопроект в першу чергу направлений на приведення застарілих норм база закону 1991 року у відповідність з реаліями розвитку фондового ринку, існуючу нормативну базу та Цивільного кодексу. Він вводить цілий ряд нових понять. Це поняття інсайдерської інформації, лістинг, делістинга, поняття професійної діяльності на фондовому ринку і деталізація цієї професійної діяльності.

Важливим є поява статей щодо недобросовісної емісії, розміщення цінних паперів іноземними емітентів на території України та українських емітентів за межами України і далі. Тобто, цей закон, я ще раз наголошую, є надзвичайно важливим.

При обговорення проекту закону на засіданні комітету було відмічено, що законопроект на належному рівні регулює відносини, що виникають під час розміщення обігу цінних паперів та провадження професійної діяльності на фондовому ринку.

Але, як будь-який нормативний акт такого характеру, містить ряд певних неузгодженостей положень, які між собою, так і з нормою діючого законодавства.

Але з огляду на те, що цей законопроект є рамковим, і, дійсно, потрібним нормативним актом, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні прийняв рішення рекомендувати даний законопроект для прийняття за основу. Головне Науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначає, що даний законопроект може бути взятий за основу з врахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Переходимо до обговорення. На табло, будь ласка, прошу дати прізвища народних депутатів, що записалися.

Володимир Левцун, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Миколі Рудьковському.

11:55:20

ЛЕВЦУН В.І.

Володимир Левцун, Українська соціал-демократична партія, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, радіослухачі та телеглядачі! Даний проект Закону про цінні папери та фондовий ринок дає можливість суттєво покращити регулювання сфери обігу цінних паперів.

Позитив. Чітко визначається види цінних паперів, особливості їх емісії та обігу, визначено інсайдерську інформацію та забезпечує її конфіденційність, не допускається суміщення різних видів професійної діяльності на фондовому ринку, дерегульовано сферу організації діяльності учасників цього ринку шляхом регламентації повноважень саморегулівних організацій.

Разом з тим частина перша статті 22 проекту та змінами до статті 360 Господарського кодексу України пропонується встановити, що фондова біржа має бути утворена, як акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, дочірнє підприємство.

Таку біржу доцільно було б утворити не як господарське, а як непідприємницьке товариство, метою якого, згідно з статтею 85 Цивільного кодексу України, не є одержання прибутку для його наступного перерозподілу. Це пов`язано, перш за все, з тим, що метою діяльності фондових бірж є сприяння організації торгівлі цінними паперами, а не отримання прибутку. Крім цього, саме таке товариство може бути визнано саморегулівною організацією, що вимагається у цій частині, оскільки згідно із статтею 48 проекту, саморегулівна організація є неприбутковим об`єднанням.

Разом з тим, негативом є також неузгодженість з деякими законодавчими актами України. Не врегульовано питання діяльності вторинного ринку. Емісія державних облігацій на пред`явника може сприяти здійсненню корупційних дій. Визначення фондової біржі як комерційної організації може мати погані наслідки для адекватного функціонування ринку цінних паперів. Але в цілому фракція Блоку Юлії Тимошенко за наведення порядку на фондовому ринку з цінними паперами, і вважає, що проект закону може бути підтриманий з урахуванням зазначених зауважень.

Дякую за увагу.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Микола Рудьковський, фракція соціалістів. Підготуватися Миколі Шершуну.

11:58:04

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, фракція соціалістів.

Шановні народні депутати, нам потрібно прийняти цей закон у першому читанні і до другого читання доопрацювати його, тому що проаналізувавши ситуацію, яка складається на ринку цінних паперів в Україні, можна чітко сказати: ринок не працює. І не працює він не лише тому, що ми маємо нестабільну політичну ситуацію протягом останніх років, а лише й тому, що маємо недосконалий закон, який регулює ринок цінних паперів.

Якщо говорити, що більше 10 років законодавство не удосконалювалося, а перший базовий закон був прийнятий і мав лише обриси закону і не регулював чітко всі процедури і обігу ринку цінних паперів. Ми зобов’язані ближчим часом, ще в цьому році, прийняти відповідно закон.

Досвід сусідніх держав, в тому числі, недалеко потрібно ходити, Російської Федерації, говорить нам про те, що, як тільки було удосконалено законодавство про цінні папери, надходження до ринку цінних паперів фінансових коштів із закордону зросло більше ніж у п’ять разів протягом слідуючого року. Це, з одного боку, дасть можливість нашим підприємствам залучати кошти не лише кредитні до фінансування своїх процедур оновлення обладнання, а з іншого боку, зробить Україну набагато багатшою. Тому зростання вартості акцій і взагалі ринку цінних паперів держави зразу підвищує вартість не лише активів, а і збагачує державу в цілому.

Вважаю, що до другого читання ми можемо врахувати всі зауваження і прийняти цей закон ще в цьому році. Переконаний, що прийняття цього закону, особливо в частині, яка буде зобов’язувати власників, які володіють більше 10 відсотками пакетів акцій, розкривати повністю господаря, дасть можливість навести порядок із тіньовим обігом, як капіталу, так і прибутків, і розподілу доходів. Ми будемо знати: хто в нашій державі чим володіє. Тоді ми зможемо більш ефективно відстоювати національні інтереси. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, Олександр Ткаленко наступний.

12:01:01

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної партії, Народний блок Литвина.

Шановні колеги, шановний головуючий, тематики даного законопроекту, на перший погляд, є досить віддаленою від нагальних проблем суспільства, однак, від того питання врегулювання відносин на фондовому ринку та ринку цінних паперів не є менш важливим, ніж проблеми формування і підтримання соціальних стандартів та соціальних гарантій. Оскільки специфіка процесів та особливості їх протікання на фондовому ринку та ринку цінних паперів є досить показовою. Особливо, якщо питання стосується культури економічних операцій та інтеграції економічної сфери України до світової економіки, що є вкрай важливим щодо розвитку економіки України в цілому.

Адже саме фондові біржі все більше задають тон торговим процесам у світі. А торгівля є провідним чинником, що сприяє розвитку економіки в цілому та ринковим відносинам зокрема.

Говорити ж вам, шановні колеги, про те, що і економічна сфера, і внутрішній ринок України потребують якнайшвидшої широкомасштабної трансформації, немає потреби. І також добре знаєте, що будь-яка трансформація структури починається з наведення порядку. І ми, представники фракції Народної партії Литвина, вважаємо, що даний законопроект сприятиме наведенню необхідного порядку на фондовому ринку України.

Тому ми вважаємо за доцільне підтримати даний законопроект у першому читанні. А далі, внісши до нього зміни та врахувавши зауваження і пропозиції, прийняти у цілому як закон. Зрештою ми вважаємо, що подібний законопроект є лише невеликою частиною необхідних законів, які б сприяли врегулюванню економічної сфери України. Адже без стабілізації економіки України говорити про розвиток соціальної сфери, підтримання і відродження культури, розвиток освіти і виховання в достойних умовах молодого покоління значить кидати слова на вітер. Але нам небайдуже, в яких умовах зростатимуть наші діти і наші внуки, як і небайдуже те, як про нас згадуватимуть у майбутньому і нині кожен з громадян держави.

Тому без особливого пафосу у словах я просто щиро можу сказати, що фракція Народної партії Литвина підтримає не лише цей законопроект, а і всі подібні законодавчі ініціативи, спрямовані на наведення і підтримання порядку у вітчизняному життєвому просторі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Ткаленко. За ним – Іван Заєць.

12:03:41

ТКАЛЕНКО О.С.

Олександр Ткаленко, фракція Народного Руху України.

Шановний головуючий, шановні колеги депутати! Фракція Народного Руху України в цілому підтримує цей законопроект і вважаємо, що він повинен внести суттєві зміни в чинне законодавство, оскільки останнім часом ми маємо надзвичайно резонансні і суперечливі судові процеси, якраз пов’язані з діяльністю різноманітних акціонерних товариств, в тому числі і тих, які мають стратегічне значення.

Проект в цілому на належному рівні регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів та впровадження професійної діяльності на фондовому ринку. Разом з тим є і суттєві недоліки, зокрема вважаємо, що в статті першій, десятій право на випуск облігацій місцевих позик надається лише міським радам і Верховній Раді Автономної Республіки Крим.

Вважаємо за доцільне це право надати також обласним радам і, можливо, навіть і районним радам. Крім того умови та порядок ліцензування професійної діяльності на фондовому ринку цей закон передбачає надати Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, що, в принципі, знижує рівень нормативно-правового регулювання в цій сфері. Тому вважаємо доцільним включити в цей законопроект також і елементи надання умов і порядку надання ліцензій для професійної роботи на цьому фондовому ринку.

В цілому вважаємо, що закон дозволить поліпшити ступінь захисту прав та законних інтересів інвесторів, і великих, і маленьких в Україні, впорядкувати на законодавчому півні питання функціонування фондового ринку в цілому і окремих його учасників.

Фракція Народного руху України вважає за доцільне прийняття зазначеного законопроекту в першому читанні з урахуванням тих поправок і зауважень, які висловило Науково-експертне управління Верховної Ради і депутати Верховної Ради України. Вважаємо, що цей закон в цілому буде сприяти формуванню в Україні більш прозорого і ліквідного ринку, фондового ринку. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць. За ним - Ольга Гінзбург.

12:06:28

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати, Закон про цінні папери і фондову біржу застарів. Уже навіть акцент у цій назві про фондову біржу говорить про те, що тоді не ставилося питання розвинути фондовий ринок належним чином. Тому слід прийняти законопроект про цінні папери та фондовий ринок і слід його приймати у першому читанні.

Фондовий ринок сьогодні не розвинений і не тільки через те, що немає бажання, що це – механізм переливання коштів, але й тому, о у нас немає чіткого законодавства, яке б регламентувало дуже строго всі ці процеси і яке б створювало ресурси для вкладання у розвиток економіки чи у інші сфери.

Я би привернув вашу увагу до висновку Головного наукового управління. З моєї точки зору, це – чудовий документ, до якого треба прислухатися. Але що насторожує у самому законопроекті? Тут реалізується ідеологія лібералізму і знову ж таки в певних напрямках необмеженого лібералізму.

Ну зокрема, у частині третій статті 17 проекту передбачається встановити, що умови та порядок ліцензування професійної діяльності на фондовому ринку визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Як бачите, тут є зниження рівня нормативно-правового регулювання закону на підзаконний нормативно-правовий акт. А це негативно позначиться на захисті прав професійних учасників фондового ринку.

У зв'язку з цим слід все-таки доповнити проект новим розділом – про порядок ліцензування професійної діяльності на фондовому ринку. І в цьому порядку обов'язково виписати умови видачі ліцензій, підстави відмови видачі ліцензій, строки, протягом якого ліцензія має бути видана, підстави анулювання ліцензій. Бо таким механізмом ми загонимо проблему на рівень чиновництва. А ви самі розумієте, що якщо чиновник займається ліцензіями, якщо він сам встановлює порядок, навіть якщо це Кабінет Міністрів, то тут будуть великі зловживання.

Це саме стосується і щодо вимог ліквідності торгівців, тобто ми і тут повинні підвищити рівень нормативно-правового регулювання на рівні закону.

Ще можна привернути вашу увагу про те, що біржа… пропонується біржу утворювати у складі господарського товариства, підприємницького товариства. Я думаю, що це буде неправильно, бо в даному випадку біржа повинна не бути прибутковим таким підприємством, вона повинна забезпечувати перерозподіл цих потоків.

Але коли вона буде бачити, що ціллю її діяльності буде, і коли… І тут є багато суперечностей, бо якщо це акціонерне товариство, то кількість голосів залежить від кількості акцій…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз…

Будь ласка, Ольга Гінзбург, фракція комуністів.

12:09:50

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати, шановні виборці!

Гінзбург, фракція Комуністичної партії.

Я б хотіла звернутися до вас, шановні депутати, і до виборців. Всі ми, звісно, хочемо, щоб закони виконувалися. Так і той же закон, про який ми говоримо. І також той закон, яким ми обговорювали раніше. Я трошки відступлюся від теми і скажу: які б ми закони про вибори з вами не прийняли, якщо суди будуть втручатися у вибори, то ніякий закон не допоможе. Я сьогодні просто це говорю, тому що це дуже добре знаю. І потому нам треба приймати ще закон про суддів такий, щоб вони не влазили у виборчий процес, де їм немає діла.

Далі по суті даного закону. Я хочу сказати ось що, найголовніше: згадується ваучеризація нашої держави. Я читаю, про що йде в цьому законі мова? Про акції, про облігації, про казначейські зобов’язання, інвестиції, ощадні сертифікати, векселі, застави. Якщо мене слухають мої виборці, то вони знають, про що я говорю зараз.

В тому числі ще треба було дописати „і ваучери”, які колись свого часу в 1996 році розділяли на всіх громадян України. То про них теж треба говорити б у цьому законі.

Ми не заперечуємо, що закон треба робити, але ви розумієте, що сьогодні десяток фамілій розділили державне майно України і керують. І вони будуть з’їдати ці акції, сертифікати, все, що не було б, ніхто не стати поперед, ніякий закон, бо сьогодні при вдалі будуть з’їдати. Якщо маленьке підприємство випустить з прибутку якісь акції, обов’язково ухватить ця акула. Вони ніколи не попадуть до простих громадян і ми це розуміємо. І чи ми можемо, цим законом, це якось запобігти цьому, чи не можемо запобігти? Відповіді немає.

Тому держава, повинно бути виписано в цьому законі, що держава відповідає за всі порушення, бере на себе відповідальність за всі матеріальні вишкоди, які будуть незаконно втрачені. Але в цьому законі знову ж цього немає.

Я хочу сказати, на прикладі ситуацій, які відбувалися в наших районах, наприклад, по місту Шостка була така акційна гра „Інваспорт”, по місту Конотопу, по інших підприємствах, по інших містах, де цінні папери, або ж під, схожі на них документи, проходили такою грою і люди вклади в це кошти і потім вони зникали ці організації. І чим, знову задаю питання, чи забезпечить закон недопущення подібних фактів, чи забезпечить? Знову в цьому законі це не виписано. Хотілося б це бачити. Я дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. З мотивів, будь ласка, голосування хвилинку Черняк і Шурма, якщо є бажання.

12:12:40

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, Українська Народна Партія.

Шановні колеги, на мій погляд, законопроект в першому читанні заслуговує на концептуальну підтримку. Дійсно, застарів старий закон, нам потрібен сучасний, модерний і перспективний Закон „Про цінні папери і фондову біржу”.

Вважаю що в процесі підготовки до другого читання потрібно:

По-перше, узгодити його більшою мірою із Господарським кодексом.

По-друге, більш чітко виписати механізм ліцензування професійної діяльності на фондовому ринку.

І, по-третє, сконструювати більш ефективний механізм захисту прав громадян, організації і громадян.

Потрібно: контроль, відповідальність і санкції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Шурма, будь ласка, мікрофон. За ним Кендзьор.

12:13:39

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Ну насамперед, окремі положення проекту вимагають узгодження з відповідними нормами Цивільного кодексу, а саме – перше – це стосується класифікації цінних паперів; друге – їх визначення; третє – законодавчого порядку впровадження інших видів цінних паперів, крім тих, що визнані в даному законі; четверте – право суб’єктів господарювання.

Безпосередньо в даному законі доцільно врегулювати усі питання, пов’язані з порядком ліцензування професійної діяльності на фондовому ринку. Очевидно, є також доцільним встановити, що фондова біржа має бути не господарським, а непідприємницьким товариством, яке не має на меті отримання прибутку.

Абсолютно, на наш погляд, неправомірною і такою, що суперечить бюджетному законодавству, видається норма, згідно з якою облігації внутрішніх державних позик можуть бути джерелом фінансування дефіциту місцевих бюджетів.

Тому законопроект можна приймати, але при умові прийняття зауважень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Кендзьор. І будемо визначатися.

12:14:47

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав, Кендзьор, фракція Народного Руху України.

Це добре, що Верховна Рада виходить на прийняття цього закону, який передбачає, так би мовити, перспективу роботи і розвитку фондового ринку, роботи із цінними паперами. Але нам, шановні колеги народні депутати, треба обов’язково продумати, як бути із тими колишніми цінними паперами, зокрема, наводжу конкретний приклад, коли у 1996 році у Львові була організована інвестиційна компанія – закрите акціонерне товариство „Галицькі інвестиції”. 200 тисяч громадян вклали свої майнові сертифікати в ці „Галицькі інвестиції”. І це понад два з половиною мільярди гривень. І на сьогоднішній день ніхто не знає долі своїх майнових сертифікатів. Думаю, що Верховна Рада також повинна знайти варіант, так би мовити відшкодування поверненням людей, обкрадених…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка, підготуйтеся до голосування.

Вноситься на голосування про прийняття за основу в першому читанні проект Закону про цінні папери та фондовий ринок, реєстраційний номер 7818.

12:16:36

За-240

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про іпотечні облігації. Реєстраційний номер 8141. Доповідає Святаш Дмитро Володимирович. Будь ласка, три хвилини, три - на запитання.

12:17:00

СВЯТАШ Д.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, маю честь доповісти вам підготовлений спільно з колегою Буряком Сергієм Васильовичем проект Закону України „Про іпотечні облігації”.

Проект Закону України про іпотечні облігації розроблено у виконання Закону України „Про іпотеку” у частині вимог до запровадження в обіг іпотечних облігацій як виду іпотечних цінних паперів.

Незважаючи на те, що в країнах з розвинутою ринковою економікою іпотечні цінні папери є одним з основних інструментів фондового ринку в Україні вони досі не знайшли практичного застосування. Основною причиною цього – є відсутність належної законодавчої бази. Дана обставина в свою чергу стримує розвиток ринку, іпотечного кредитування, у тому числі такого його соціально значущого сегменту як житлове іпотечне кредитування.

Запровадження в обіг іпотечних облігацій безпосередньо є предметом законопроекту про іпотечну облігацію. Законом України „Про іпотеку” закладено фундаментальні засади оформлення іпотечних зобов’язань тих уведення у вільний господарський обіг, в тому числі шляхом видачі заставних.

У розвиток цієї концепції проект Закону України „Про іпотечні облігації” покликані визначити правовий режим трансформації іпотечних зобов’язань, що виникають на первинному ринку іпотечного кредитування.

Кабінет Міністрів України підтримує своїм висновком прийняття цього законопроекту, надані їм зауваження будуть, безперечно, враховані при подальшому доопрацюванні.

Комітет розглянув цей законопроект, та пропонує Верховній Раді України прийняти його за основу у першому читанні. Проект відповідної постанови Верховної Ради України вам, шановні колеги, роздано. Прошу підтримати та прийняття рішення про прийняття Закону України „Про іпотечні облігації” за основу. Дякую за увагу.

Ще. Щодо постанови колеги Черновецького. Дуже поважаючи мого колегу пана Черновецького, в пояснювальній записці я не знайшов причин про неприйнятність законопроекту. Щодо дублювання термінів, ми написали законопроект спеціально для реагування облігацій, тому що іпотечні сертифікати вже діють і врегульовані певним образом. Тому я не бачу чому має бути постанова про неприйнятність, скоріше мова йде про спільне доопрацювання на друге читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, запишіться на запитання, три хвилини. Будь ласка, Гінзбург, за нею Сухий.

12:19:23

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановний Дмитро Володимировичу, я наскільки розумію, що цей Закон про іпотечні облігації в собі вкладує якимсь чином заставу. Скажіть мені, будь ласка, чи не йдеться зараз про заставу землі в цьому законі? Поясніть мені. Чи в тому числі теж? Дякую вам.

СВЯТАШ Д.В. Дякую. Ви знаєте, взагалі, коли ми приймали базовий Закон про іпотеку, в ньому не йшлося про заставу землі. І саме всі закони, які ідуть в розвиток Закону про іпотеку, не можуть торкатися застави землі і тим паче сільськогосподарського призначення. Цей закон є законом, який йде в розвиток закону про іпотеку і регулює тільки випуск специфічних цінних паперів. Землі це не торкається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка.

12:20:15

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція Партії регіонів „Регіони України”.

Шановний Дмитро Володимирович, будь ласка, таке питання. Ну перше зауваження. Ми, звичайно, будемо підтримувати законопроект, бо необхідність законодавчого забезпечення розбудови механізмів та способів залучення довгострокових фінансових ресурсів сьогодні ні в кого не викликає сумніву, особливо в умовах скрутного становища, в якому опинилися після помаранчевого недорозуміння. Але скажіть, будь ласка, яким чином цей закон сприятиме і чи сприятиме він взагалі, перше, зменшенню процентних ставок по кредитах. Це те, що сьогодні цікавить наших виборців, це те, що сьогодні цікавить людей і підприємців, у тому числі тих, які зайняті у сфері будівництва.

І друге надзвичайно важливе запитання для наших виборців, особливо для молодих. Чи сприятиме реалізація норм цього закону пожвавленню житлового будівництва, особливо на місцях, не тільки в місті Києві, але і в обласних центрах та районних центрах нашої України? Дякую.

СВЯТАШ Д.В. Дякую. Дуже дякую за запитання, воно дуже слушне.

Ви знаєте, саме головна, одна із головних цілей цього закону – це зменшення процентних ставок по житлових кредитах, саме через те, що через механізм іпотечних облігацій будуть залучені довгострокові інвестиції в банківську сферу, що дозволить зменшити відсотки по житлових кредитах.

Що стосується територіальності, то цей закон є загальнодержавним і він буде сприяти більшому розвитку житлового будівництва, зокрема, молодіжного будівництва по всій Україні, а не тільки, бо це дає механізм залучення дешевих, дешевих і довгих грошей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Слабенко, будь ласка.

12:22:04

СЛАБЕНКО С.І.

Сергій Слабенко, фракція „Наша Україна”.

У мене є наступне запитання по самому тексту законопроекту: передбачається, що управителем іпотечного покриття, покриттям структурованих іпотечних облігацій може бути банк, або інша фінансова установа, яка буде одержувати відповідну ліцензію. Відповідно до діючого законодавства, ми ліцензування окремих видів підприємницької діяльності вивели, взагалі, в окремий закон і визначаємо там саме тих суб’єктів, які мають право на одержання тих, чи інших ліцензій.

По-перше, як ви бачите, вирішення цього питання? Чи може, дійсно, не шукати можливості тут умов в діяльності фінансових установ, бо самим статусом фінансові установи вже є особливими в цій державі і їхнє створення передбачає певні вимоги.

І друге питання, щодо реалізації іпотечних облігацій. Чи вважаєте ви за необхідне, що в подальшому, при непродажу цих облігацій знижувати на них вартість? І на скільки ви готові знижувати цю вартість?

СВЯТАШ Д.В. Ну, ви знаєте, я не думаю, що це дисконтні цінні папери. Що стосується ліцензування, то я думаю, що це дуже важливе питання і вимоги до фінансової установи яка займається саме іпотечним випуском і обліком іпотечних цінних паперів, зокрема облігацій, має бути додатково проліцензовано і додаткові умови введені, бо це дуже довгі гроші, гроші і може бути залучений великий сектор економіки, але, я думаю, що ми можемо це оговорити з вами на ”круглому столі”. Я пропоную прийняти у першому читанні, можемо розглянути, це слушна пропозиція.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Є у нас проект постанови про неприйнятність. Леонід Черновецький.

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Переходимо до обговорення. Давайте 15 хвилин. Будь ласка, Левцун. За ним - Віталій Шибко.

ЛЕВЦУН В.І.

Володимир Левцун, Українська соціал-демократична партія, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, радіослухачі, телеглядачі! Проект Закону про іпотечні облігації при його доопрацюванні і прийнятті буде стимулювати подальший розвиток інституту іпотечних цінних паперів, а також вдосконалить порядок їх використання.

Позитив. Створюється можливість до обігу нового виду цінних паперів - іпотечних облігацій. Це надасть можливість використовувати новий фінансовий інструмент, що пожвавлює ділову активність в Україні.

Запроваджено два види таких цінних паперів для їх більш ефективного використання: забезпечує ефективний нагляд у цій сфері з боку держави. Але у статті 2 наведено визнання пов’язаної особи лише, як юридичної особи, яка здійснює контроль над іншою юридичною особою або контролює іншою юридичною особою чи перебуває під спільним контролем з іншою юридичною особою.

На відміну від інших діючих законів України, зокрема, до пов’язаних осіб не відносяться юридичні особи, що мають посадових осіб пов’язаних родинними відносинами. Дане визначення має бути вдосконалене з метою того, щоб даний правовий інститут не втратив сенс при його безпосередньому застосуванні. Але до негативу також слід віднести деякі неузгодженості у проекті закону, що можуть привести до зловживань, які погіршать фінансове становище власників іпотечних облігацій.

Разом з тим фракція Блоку Юлії Тимошенко підтримує всі законодавчі акти, які стимулюють розвиток фінансового ринку України, дають нові можливості для надходження до бюджету країни. І тому ми будемо голосувати за даний законопроект з урахуванням зазначених зауважень.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Шибко, будь ласка, мікрофон. Ігор Шурма.

ШИБКО В.Я.

Дякую, Адаме Івановичу.

Віталій Шибко, Соціалістична партія України.

Я хочу звернутися до наших громадян і сказати, що це дійсно прогресивний закон. І головна відмінність цього закону в тому, що тут можливість діяльності якраз довгострокових фінансових ресурсів. Це одна із головних на сьогоднішній день проблем розвитку ринкових відносин в Україні. Тобто я маю на увазі цивілізованих ринкових відносин в Україні. Це перший позитив, на який треба звернути увагу.

І другий позитив, що тут є можливість зменшення процентних ставок по кредитах. У всьому світі якісь нормальні існують можливості кредитних ставок, але, як бачите, у нас вони сягають десятки відмінники. І тому це є ненормальним, коли більше платиш по ставках кредитів, чим ти можеш використати на свою господарську діяльність.

Але я хочу звернути також увагу тих, хто пропонує цей законопроект, що треба нам допрацювати і головне – це статтю 21-шу законопроекту. Тобто мова йде про те, що управителі іпотечного покриття, не буду далі називати, бо це дуже довге визначення, то він може отримати тільки на підставі ліцензії. І в той же час ми знаємо, що є у нас закон, який називається про ліцензування певних видів господарської діяльності, який каже, що даний вид господарської діяльності не ліцензується. Тобто ми повинні або змінювати те, що стосується цього законопроекту, або уже тоді прийнявши цей законопроект як закон, домовлятися про те, що будуть зміни внесені і про закон, який я назвав. Це перше.

І далі. Тут мова йде про юридичну особу. Йде про те, що ця юридична особа може бути, може бути управителем іпотечного покриття. Але, якщо ми так будемо тільки робити … на юридичну особу, то тоді виникне тоді нерівні, ми можемо поставити суб’єктів в нерівні економічні умови. Я думаю, тут треба теж зробити деякі коригування для того, щоб ми унормували цю статтю 21-шу.

І далі ми знаємо, що у нас є закон „Про іпотеку”, так-от, я хочу сказати, що, як це написано в нашому законопроекті, законі, вибачаюся, іпотека – це забезпечення виконання зобов’язань нерухомим майном. І тому ми повинні тут більш детальніше сказати в законопроекті, що ж до цього відноситься, до поняття нерухомого майна і як ми далі будемо розбудовувати якраз цю господарську діяльність на принципах іпотечного кредитування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Шурма. За ним - Володимир Яворівський.

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).

Даний законопроект є черговим кроком до формування повноцінної системи законодавчого регулювання такої сфери суспільних відносин, як іпотечна. Його прийняття базується на 31-й статті Закону України „Про іпотеку”. І тим не менше є зауваження.

У проекті слід чітко визначити суб’єкт, який може бути імітентом, іпотечним кредитором. Норма проекту, що таким суб’єктом може бути фінансова установа, породжує низку суперечностей з чинним законодавством, яке врегульовує статус і повноваження різних видів фінансових установ. Так, згідно із законом „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” до фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди та інше. Проте далеко не всі перелічені фінансові установи можуть виступати спеціальними суб’єктами відносин, які пов’язані з випуском та обігом цінних паперів. Кредитні спілки, наприклад, є неприбутковими організаціями, покликаними задовольняти потреби її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язання з формуванням і розміщенням страхових резерві та їх управління. Зовсім інше, ніж емісія цінних паперів, законодавчо закріплене призначення і ломбардів.

У проекті слід також чітко визначити види майна, які можуть входити до складу іпотечного покриття. Більш детального опрацювання потребують порядок прийняття рішення про заміну іпотечного покриття з урахуванням того, що відповідні зміни до проспекту емісії можуть вноситися лише за згодою власників іпотечних облігацій - порядок облігацій, порядок реалізації права вимоги власника звичайних облігацій у разі дострокового виконання зобов'язань або звернення стягнення на іпотечне покриття у разі припинення юридичної особи імітентом внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення, а також у разі виділу.

Вимоги до достатності капіталів та ліквідності, які пропонують встановити щодо діяльності спеціалізованої іпотечної установи може ускладнити захист прав власників структурованих іпотечних облігацій, а також положення щодо відповідності управителя за незалежне виконання ним обов'язків за договором про управління іпотечним покриттям.

Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) вважає, що такий законопроект може бути прийнятий за основу лише у тому випадку, коли в другому читанні він буде ґрунтовно доопрацьований. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський запрошується до виступу, фракція „Реформи і порядок”. Підготуватися Черняку.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні виборці! Наявність системи іпотечної – це одна із ознак здоров'я економіки. Те, що у нас на так довго затрималося розгляд, прийняття закону і про саму іпотеку, і введення іпотечного принципу кредитування в Україні, це абсолютно невипадково, бо я переконаний, що якби це було зроблено раніше, ми б сьогодні не мали таких реактивних цін на ринку житла, яку ми сьогодні маємо в Україні, де квадратний метр житла коштує набагато дорожче, ніж у Парижі, Варшаві чи деінде.

Друге, що б я хотів сказати. Що, звичайно, що потрібно було б доречніше, бо ми іноді… ми настільки захопилися як молодий парламент, настільки захопилися законотворчістю, що у нас уже закони про молоко, про м’ясо, про кисле молоко, про сметану і тому подібне незабаром буде. Ми вже не законотворчі, а законороби дуже часто.

Через те було б логічніше, звичайно, цей законопроект сегментом ввести у закон про іпотеку, і там відпрацювати саме, скажімо, і ось і цей сегмент.

Через те, оскільки ми маємо сьогодні цей законопроект, ми за те, щоб його приймати, я маю на увазі, фракція „Реформи і порядок”. Але є абсолютно троянський кінь, який запущений у цей законопроект, який, я категорично виступаю проти нього і прошу мене підтримати, тому що ви бачите, що десь так притрусили трішки соломою, щоб ніхто не дуже зрозумів, і виявляється, що державна іпотечна установа не може виступати головним розпорядником бюджетних коштів. У зв'язку з цим останній абзац пункту четвертого розділу четвертого Прикінцевих положень, де передбачається, вслухайтеся, що фінансування Державний іпотечного фонду здійснюватиметься через спеціальний фонд Державного бюджету.

А тепер подивіться у наш Бюджетний кодекс і ви побачите, що там це абсолютно не передбачено. Через те хтось хоче затягнути оцей іпотечний фонд до бюджету і розпоряджатися бюджетом. Я думаю, це є абсолютно недопустимо. Це має бути самодостатня абсолютно фінансова структура, яка має фінансувати саме по собі.

І завершуючи, я хочу сказати, Володимир Михайлович, добре, що ви є. Непомітно десь, за вашою мовчазною участю і за нашою, до речі, також, ми руйнуємо потихесеньку парламентаризм. Перше, де таке бачено, слухайте: майже 10 голів комітетів до сьогоднішнього дня не обрано і вже не буде обрано. Це що, нездатність парламенту, недієздатність парламенту? Треба було б вести якісь певні переговори.

Друге, щодо записів. Володимир Михайлович, ви ж сказали: комітетові через тиждень розглянути знову це питання. Якщо раніше це були півні, які записувалися вранці, то зараз це сови, які записуються о 12-й годині ночі. Ну, це є недопустимо. А тепер ще й забороніть депутатам виступати із незадоволенням листами. То ми тоді, взагалі , тут, вибачайте мені, просто статисти якісь сидять тут. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Володимир Черняк.

ЧЕРНЯК В.К.

Фракція Української Народної Партії.

Шановні колеги, Українська Народна Партія і фракція в парламенті завжди підтримують ті законопроекти, які спрямовані на розвиток фондового і в цілому фінансового ринку в Україні на цивілізованих законодавчих засадах.

Цим законопроектом вводиться новий фінансовий інструмент. І це заслуговує на підтримку, потреба в цьому назріла.

Думаю, що головне завдання, яке стоїть перед законодавцем - це забезпечити ефективність застосування цього механізму. Я думаю, що саме на повинні бути спрямовані наші зусилля в процесі підготовки законопроекту до другого читання.

У зв’язку з цим я би висловив деякі побажання. Потрібно визначитися з самим поняття іпотеки. Ці пропозиції вже звучали, я хочу підтримати це, щоб більш чітко визначитися. Дійсно, іпотека – це нерухомість, а як це пов’язано з фінансовим інструментом, з облігаціями іпотечними. Тобто тут є питання, яке треба більш чітко виписати, саме цю новелу законопроекту треба більш чітко виписати.

На мій погляд, треба виписати більш чітко права власників і захистити права власників іпотечних облігацій, тобто, який повинен бути відповідний контроль, відповідальність, санкції.

Я також поділяю думку, що треба більш чітко виписати питання про те, хто є суб’єктом цих облігацій, які установи фінансові саме і, які суб’єкти.

І, дійсно, в законопроекті існує, можна зробити висновок, що тут є нерівні умови чи можливість попадання в нерівні умови різних суб’єктів. І треба в процесі підготовки до другого читання цю нерівність усунути.

Звичайно, потрібно чітко визначитися з питанням про види майна іпотечного покриття. Це також важливе дуже питання, яке треба остаточно і чітко виписати в другому читанні.

Ось ті побажання, які я висловив. Загалом, я думаю, що концептуально законопроект можна і треба підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Анісімов, будь ласка.

АНІСІМОВ В.О.

Анисимов, фракция коммунистов, 30 избирательный округ, город Днепродзержинск.

Уважаемые коллеги, уважаемый Владимир Михайлович! Тот законопроект, который мы обсуждаем сейчас в зале, и принятие его якобы даст возможность привлечь долгосрочные финансовые ресурсы и снизить процентные ставки по кредитам. Но все мы прекрасно знаем, что основным и самым лучшим кредитором для государства всегда является его народ. И 120 миллиардов, которые имел наш народ на своих вкладах, шли на развитие нашей экономики и очень эффективно использовались, а зачастую даже не могли использоваться, поскольку денег было много, а рабочей силы уже в те времена не хватало.

Сейчас у нас совершенно противоположная ситуация, и мы видим, что украли эти 120 миллиардов, украли другие вклады, пенсии, украли нормальную заработную плату и продолжают обворовывать наш многострадальный народ.

Вот сейчас до нас доходит информация о том, что повышается плата за коммунальные услугу. И в Днепропетровске, и в области, в некоторых городах она уже повышена в 3 раза. Что делать в такой ситуации, какой закон нам нужно принимать? Об ипотеке? Возможно, он и нужен. Но нужен закон, который защитил бы наш народ от произвола. И народ уже стал сам себя защищать. У меня есть информация, что перекрыта центральная магистраль в городе Днепропетровске проспект Карла Маркса. Тысяча людей вышли и защищают свои права вот таким образом. Видно то законодательство, которое есть сейчас у нас в Украине недостаточно для того, чтобы защитить простых людей в нашей стране. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, обговорення проекту Закону про іпотечні облігації завершено.

Пропозиція комітету прийняти за основу. Але в нас, шановні колеги, є і проект постанови про не прийнятність. Тому першою буде поставлено на голосування проект постанови про неприйнятність проекту закону.

Прошу уваги. Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про неприйнятність проекту Закону України про іпотечні облігації (реєстраційний номер 8141- П1), автор Леонід Черновецький. Про неприйнятність.

За – 11.

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про іоптечні облігації ( реєстраційний номер 8141) Автори народні депутати України Святаш і Буряк.

Прошу голосувати.

За – 267.

Рішення прийнято.

Шановні коллеги, нам тепер потрібно включити до порядку денного ряд законопроектів і розглянути їх за скороченою процедурою.

Прошу уваги. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо порядку фіксації протоколу судового засідання та відтворення технічних засобів), реєстраційний номер 8256. Прошу голосувати.

За - 272

Рішення прийнято.

Будь ласка, Василь Васильович Онопенко, ваша доповідь. Підготуватися від комітету. Хто буде виступати? Тут у нас, Мойсик записано, що буде виступати.

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги! Мова йде про те, що ми розбудовуємо судову систему і, як вчора говорилося на судовому засіданні Верховної Ради, працюємо над реалізацією судової реформи. Цей законопроект - один із цеглин у розбудові цього правового дому, який ми називаємо „судова правова реформа”. І, я вважаю, що він надзвичайно важливий.

Справа в тім, що, коли йде судовий процес у місцевому суді, то процес фіксується протоколом, і всі записи ідуть у протоколі. Крім того, йде ще паралельно і технічний запис, де це можливо, і це правильно. Але, на жаль, у Кримінально-процесуальному кодексі залишився архаїзм, коли так само процес потрібно писати в журналі судового засіданні і в апеляційному суді, і навіть у Верховному Суді. Тобто, крім того, що є технічне відтворення, потрібно додатково секретарі судового засідання, технічні кошти і тому подібне. Це не вимагає ситуація. Коли мова йде про зауваження на протокол, там потрібно. Коли мова йде в апеляційній інстанції про відтворення судового слідства, там потрібно, і це все є Кримінально-процесуальному кодексі, вести журнал судового засідання, у всіх інших випадках це не викликається необхідністю.

Ми узгодили дану позицію з Верховним Судом України, з вищими адміністративними судами, з апеляційними. Це чітка позиція. Я вдячний комітету, і Маркуш Марія сьогодні буде доповідати цю позицію, за підтримку даного законопроекту. Тому я думаю, що його можна було би прийняти і за основу, і в цілому. Він не викликає абсолютно ніяких заперечень. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Марія Андріївна Маркуш, заступник голови комітету. Будь ласка, позиція комітету.

МАРКУШ М.А.

Марія Маркуш, фракція комуністів.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув законопроект, поданий народним депутатом України Василем Васильовичем Онопенко щодо внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України. Зазначений законопроект має на меті удосконалити норми Кримінально-процесуального кодексу України щодо врегулювання порядку ведення протоколу судового засідання та відтворення технічного запису судового засідання в судах різних інстанцій та усунення суперечностей у чинному Кримінально-процесуального кодексі щодо фіксації судових процесів через зміну редакції статей 88, 87, 236-2, 236-6, 240 і 411 Кримінально-процесуального кодексу України.

Згідно висновку Головного науково-експертного управління, за результатами розгляду згаданого законопроекту у першому читанні його слід прийняти за основу з подальшим урахуванням висловлених пропозицій. Підтримуючи зазначену ідею законопроекту та зважаючи на відсутність принципових зауважень і пропозицій щодо нього, комітет вважає за можливе рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу. Якщо немає щодо нього застережень, то й прийняти в цілому як закон України. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам також, Марія Андріївна. Шановні колеги, так що, будемо приймати… рішення?

Так, Левко Лук`яненко, будь ласка, ваш виступ. Треба нам 2 – за, 2 – проти. Підготуватися Віталію Шибку.

ЛУК`ЯНЕНКО Л. Г.

Шановний Володимир Михайлович!

Блок Юлії Тимошенко, Лук`яненко.

Необхідність винесення, внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України зумовлено наявністю суперечностей у законодавчому врегулюванні порядку основного засобу фіксації перебігу судового розгляду справи, яким є протокол судового засідання, та використання технічних засобів у судах різних інстанцій.

Законодавцем у статті 87 Кримінально-процесуального кодексу визначено, що протокол судового засідання є основним процесуальним документом, який складається в стадії судового розгляду справи і є важливим джерелом інформації щодо змісту досліджених у суді першої інстанції доказів, дотримання судом і учасниками судового засідання, передбаченої законом процедури. Разом з тим, законом передбачено ведення протоколу не тільки у ході кожного судового засідання суду першої інстанції, але і при розгляді судових справ в апеляційному і касаційному порядку.

Якщо таке врегулювання фіксації перебігу процесу для суду першої інстанції є обґрунтованим, то в суді апеляційної інстанції доцільно ввести протокол лише у випадку проведення судового слідства, як це і передбачено у статті 362 Кримінально-процесуального кодексу. В інших випадках таке фіксування не викликається процесуальною необхідністю, а тільки призведе до надмірних фінансових витрат на збільшення кількості секретарів судових засідань, додаткових приміщень і так далі.

Тим більше, немає потреби у веденні протоколу у суді касаційної інстанції. Касаційний розгляд справи здійснюється без дослідження доказів і у межах, що визначені у касаційних скаргах-поданнях. Всі процесуально значимі дії відзначаються в ухвалі суду. Фіксація касаційного процесу не передбачена в інших процесуальних кодексах. Реалізація на практиці положення про те, що при розгляді у касаційному порядку кожної справи ведеться протокол потягне за собою не виправдані фінансові витрати на збільшення у Верховному Суді України штату секретарів судових засідань, додаткових приміщень, затягування строків касаційного перегляду справ, тощо.

Що стосується необхідності дотримання такої процедури, як використання технічного запису судового процесу, яке здійснюється у судовому засіданні при розгляді справи судом у першої інстанції. В апеляційному та касаційному суді, то її слід відконкретизувати і встановити, що таке відтворення можливо здійснювати як повністю, так і частково в залежності від конкретних обставин справи, що унеможливить зловживання з боку учасників процесу з метою невиправданого затягування розгляду справи. Крім того, є потреба чітко вказати в законі, що протокол судового засіданні ведеться при розгляді скарг...

ГОЛОВА. Дякую. Віталій Шибко, мікрофон, будь ласка, увімкніть.

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Володимире Михайловичу.

Віталій Шибко, фракція соціалістів.

Я повністю згоден з тим, що цей законопроект направлений на удосконалення кримінального процесу, і фракція буде підтримувати цей законопроект.

Але, користуючись тим, що, можливо, нас слухають і представники судової, інші представники цієї влади, гілки цієї влади, я хотів би тут оголосити, що відповідно до законопроекту протокол ведеться. При чому ведеться. Перше. Розгляді скарги на постанову прокурора, слідчого органу дізнання про відмову у порушенні кримінальної справи. Це перше. Розгляді скарги на постанову органу дізнання слідчого, прокурора при закритті справи, вирішення судом питань, пов’язаних з виконанням вироку і попередньому розгляді справи.

Тобто, користуючись цим, я хочу ще раз наголосити, коли саме ведеться протокол для того, щоб представники цієї гілки влади мали можливість проаналізувати і висказати свої зауваження, можливо, до другого читання. Дякую.

ГОЛОВА. Сергій Соболєв, будь ласка. З місця будете? Мікрофон увімкніть, будь ласка, Соболєву. Потім – Іван Заєць.

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, фракція партії „Реформи і порядок”.

Шановні колеги, на мій погляд, наш колега звернув дуже серйозну увагу на протиріччя, які існують на сьогодні у законодавстві. Те, що Онопенко вніс цей законопроект, це фактично спроба врегулювати ті норми, які на сьогодні входять в протиріччя в різних законодавчих актах, включаючи Кримінально-процесуальний кодекс і те, як це регулюється в законодавчих актах, які ми приймали раніше. Логіка абсолютна в цьому законопроекті. На мій погляд і погляд фракції на сьогодні всі підстави для того, щоб чітко розмежувати, коли ведеться фіксація протоколу судового засідання технічними засобами, і це на сьогодні визначив вже відповідний законодавчий акт і, коли така фіксація не відбувається. Приведення, фактично, на сьогодні в цій чинній редакції відповідність законодавчих актів надає можливість уникнути фактично протиріччя і затягування розгляду справи в процесах, бо протиріччя в законах надає можливість постійно апелювати до кожного з цих законів, і який з них діє потім вирішує на свій розсуд суд, що буде залежати від конкретної справи або тих, хто конкретно звертається в тій чи, з тим чи іншим питанням.

Саме тому, враховуючи все це, цей законопроект, на наш погляд, повинен бути підтриманий і прийнятий. Дякую.

ГОЛОВА. Іван Заєць, фракція Української народної партії.

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Я, коли почув пана Онопенка, то він зробив акцент на те, що не варто відтворювати повно чи частково технічний засіб судового процесу, там, в апеляційному чи касаційному порядку, бо начебто немає процесуальних для цього потреб.

Але, якщо ви візьмете статтю 88.2, то ви побачите, що там є два ключових слова. Одне із цих ключових слів стосується того, що, за якою ініціативою може бути відтворення технічного запису судового процесу. І, якщо у чинній редакції закону мова йде про те, що такими ініціаторами можуть бути як сторони, так і ініціатива суду, то зараз пропонується ініціативу сторін викинути, а залишити тільки суду.

Я вважаю, що це абсолютно неправильна логіка, тому що вона звужує права учасників судового процесу і все віддає на відкуп суду. І суд буде вже сам приймати рішення як йому вести це відтворення.

Це суперечить частині третій статті 22 Конституції України і призведе до звуження змісту та обсягу існуючих нині прав і свобод. І далі. Якщо ми візьмемо ці зміни і зіставмо з положеннями статті 197 Цивільно-процесуального кодексу, частину першу статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України та зі статтею 81.1 Господарського процесуального кодексу України, то ми там так само побачимо, що там є норми, які орієнтують на відтворення технічного запису судового процесу саме за вимогою сторін і за ініціативою суду.

Тому давайте бути якимись людьми послідовними. З моєї точки зору, я вважаю, що ми не можемо сьогодні звужувати цю вимогу лише до дій суду. Обов'язково треба залишити вимогу сторін. Отже, я вважаю, що цей законопроект можна буде прийняти в першому читанні, але із цією умовою, що вимога сторін буде врахована. Якщо ж вона не буде врахована, то немає смислу приймати таку правку, то все відмовки, що треба начебто узгодити його, що немає потреби процесуальної, коли це в апеляційному порядку розглядається скарга чи щось інше. Тому Українська народна партія вважає, що звужувати вимоги недопустимо. Дякую.

ГОЛОВА. Так, з мотивів Черняк. Черняк записаний, одну хвилинку, будь ласка.

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Шановні колеги, на мій погляд, існують необхідні і достатні підстави для того, щоб ми позитивно оцінили законопроект. Я погоджуюсь з моїм колегою по фракції Іваном Зайцем (фракція Української народної партії) стосовно того, і тих, то виступав тут депутатів, я думаю, що це абсолютно правильна, об'єктивна, адекватна оцінка законопроекту.

Ну, я думаю, що, можливо, він навіть носить такий технічний характер. Але він – необхідний законопроект. Чому? Тому що його реалізація сприятиме економії часу і коштів. А якщо це так, то зрозуміло, що ми повинні його підтримати.

Про що йдеться в законопроекті? Йдеться про застосування матеріального і процесуального законодавства, а для цього не потрібен протокол. Там сидять фахівці, там не потрібно досліджувати…

ГОЛОВА. Так, Іван Вернидубов. Мікрофон, будь ласка.

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановний Володимир Михайлович!

У нас цікавий йде законодавчий процес. З 1992 року різні робочі групи, то під керівництвом Кабінету Міністрів, то Верховної Ради напрацьовують і напрацювали вже декілька проектів Кримінального і Кримінально-процесуального кодексу. І ми вже … їх прийняла Верховна Рада цього скликання в першому читанні, Кримінально-процесуальний кодекс, і уже в четвер, на післязавтра… на завтра, вірніше, у порядку денному стоїть це обговорення нового Кримінально-процесуального кодексу. І паралельно із цим кожний день ми розглядаємо зміни, доповнення і таке інше.

Я все-таки хотів би запропонувати в цілому розглянути цей проект Кримінально-процесуального кодексу і прийняти його, а не латати ці дірки.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую також.

Так, Онопенко, будь ласка, заключне слово.

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановний Іван Васильович, колего наш! На четвер стоїть проект Кримінально-процесуального кодексу, але він знову стоїть не в другому читанні, а в першому. І тому…

І нас теж він не задовольняє, проект Кримінально-процесуального кодексу. Зокрема, комітет з питань правової політики проти такого варіанту Кримінально-процесуального кодексу як рудименту колишнього кодексу.

Тому ми не латаємо сьогодні дірки, ми вносимо принципові поправки, які дадуть змогу Верховному Суду, який досліджує тільки, чи дотримався нижчестоящий суд – місцевий суд, апеляційний, норм матеріального, процесуального законодавства не застосовувати протокол судового засідання.

Ви, як юрист, повинні прекрасно знати, що там протокол не повинен вестися. Він не ведеться в Господарський палаті, він не ведеться в Палаті по розгляду цивільних справ, адміністративних, лише залишився цей прокол у нас в Кримінально-процесуальному кодексі, який ми намагаємося виправити.

ГОЛОВА. Так. Позиція уряду, будь ласка.

_______________. Прошу. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати України!

Міністерство юстиції підтримує зазначений законопроект і, вважає, прийняття його вкрай необхідним з тим, щоб усунути ті неузгодженості і суперечності, що існують зараз — це в Кримінально-процесуальному кодексі в частині фіксування судового процесу технічними засобами і щодо введення протоколів судового засідання. Дякую.

ГОЛОВА. Так. Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету про неприйняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо порядку фіксації протоколу судового засідання та відтворення технічних засобів). Реєстраційний номер - 8256. Прошу голосувати.

За - 337.

Рішення прийнято.

Шановні колеги, є пропозиція комітету. Прошу уваги! Прийняти цей закон також в цілому. Хто застереження висловлює? Немає?

Я ставлю на голосування про схвалення проекту Закону як закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо порядку фіксації протоколу судового засідання та відтворення технічних засобів). Реєстраційний номер — 8256. Прошу голосувати.

За - 339.

Закон прийнято.

Шановні колеги, нам потрібно розглянути питання про включення до порядку денного проекту закону: проект Закону про внесення змін до Закону „Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів” (щодо реєстрації). Реєстраційний номер 8477.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

За – 292.

Ми до порядку денного питання включили.

Тепер переходимо до його розгляду. Пропонується такий регламент розгляду… А, це скорочена процедура! Тоді, будь ласка, Орест Дмитрович Климпуш. Будь ласка, три хвилин вам. Підготуватися від комітету, Семинога буде доповідати Анатолій.

КЛИМПУШ О.Д.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати!

Ваші увазі пропонується законопроект 8477: про внесення змін до Закону України „Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів”.

Ви добре пам’ятаєте, за яких обставин і як стрімко шостого липня цього року був прийнятий чинний закон України, поданий урядом в пакеті з іншими законопроектами. Щодо його прийняття розробникам проекту було надано низку зауважень, але вони їх не врахували.

Після прийняття закону всім причетним до його використання стало зрозумілі грубі юридичні і фахові помилки, допущені в законі, зокрема він суперечить іншим законам України, обмежує права громадян на ввезення транспортних засобів при переселенні на постійне місце проживання в Україну, не врегульовує питання першої реєстрації транспортних засобів українського виробництва.

Згадані недоліки роблять чинний закон непридатним до використання і досягнення основної мети – поліпшення екологічного стану довкілля України. Конкретний перелік недоліків наведено в пояснювальній записці до законопроекту.

Якщо ми дійсно бажаємо зупинити згубний вплив автотранспорту на довкілля України, ми повинні невідкладно прийняти зміни до чинного закону, що пропонується нашим проектом. Зокрема, для врегулювання питання першої реєстрації транспортних засобів українського виробництва законопроектом введено пряме посилання на них і введено зміну до назви закону, текст закону доповнено преамбулою.

Дія закону поширена на сідельні тягачі, автомобілі спеціального призначення та шасі з установленими двигунами, які були упущені в чинному законі. А натомість вилучені трамваї і тролейбуси, які там незрозуміло чому були наведені.

В статтях 1 і 2 поняття „ввезення на митну територію України” замінено на найбільш прийнятне - на „пропуск на митну територію України”, яке згідно з Митним кодексом означає дозвіл митного органу на переміщення транспортного засобу через митний кордон України.

Поняття для постійного користування „із метою вільного користування” замінено більш прийнятними поняттями „з метою вільного обігу”, а „момент ввезення” змінено на найбільш точне поняття - „момент переміщення через митний кордон України”. Це такі технічні правки.

Найголовніше. Новою статтею 2 передбачено запровадити норми євро-2 для сідельних тягачів автобусів і легкових автомобілів з 1 січня 2006 року для всіх легкових автомобілів, автобусів і сідельних тягачів. А для вантажних автомобілів і автомобілів спецпризначення з 1 січня 2007 року.

Українські виробники готові до цього і це передбачений перехідний період, він необхідний для того. Законопроект в цілому виправляє технічні інші помилки і він підтриманий урядом комітетом з питань фінансів і банківської діяльності науково-експортним управлінням.

Зокрема, для стенограми слід зауважити, що при узгодженні на вимогу Міністерства економіки в статті 9 вилучено слова „ про…

ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити йому. Я ж кажу, так.

КЛИМПУШ О.Д. …”пропуск на митну територію” залишивши термін „митне оформлення”.

Прийняття проекту, що пропонується, дозволяє створити ефективний Закон України, завдяки цьому забезпечити суттєве покращення екологічної ситуації в державі.

Шановні народні депутати, прошу підтримати проект і вважаючи на актуальність прийняти в цілому, як закон. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. До виступу від комітету запрошується Анатолій Іванович Семинога. Будь ласка, Анатолій Іванович.

СЕМИНОГА А.І.

Шановний головуючий, шановні колеги, комітет з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 29 листопада 2005 року розглянув поданий народними депутатами України Климпушем та Руденком проект Закону України про внесення змін до Закону України „ Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів”, реєстраційний номер 8477.

Попередній доповідач вичерпно пояснив суть даного законопроекту. Тому зазначу ще, що чинний Закон України про внесення змін до Закону України „Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів” дійсно потребує внесення змін до нього, оскільки існуючі на сьогодні термінології, неточності та суперечності у нашому законодавстві викликають неоднозначність тлумачення норм цього закону.

Крім того, потрібно вирішити існуючу невизначеність щодо врегулювання питання першої реєстрації транспортних засобів українського виробництва, а також першої реєстрації транспортних засобів, які були ввезені або виготовлені в Україні раніше, та на які раніше були видані сертифікати відповідності протягом перехідного періоду після набуття чинності екологічних норм євро-2.

Наш комітет вважає, що даний законопроект на належному рівні вирішує ці проблеми, а також його прийняття сприятиме суттєвому зменшенню негативного впливу автомобільного транспорту на довкілля та недопущенню негативного впливу норм Закону „Про деякі питання ввезення на митну територію Україну транспортних засобів” на діяльність українських виробників транспортних засобів.

В процесі обговорення даного законопроекту на засіданні комітету було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про деякі питання ввезення на митну територію Україну транспортних засобів” за основу та в цілому, вилучивши у Прикінцевих положеннях щодо внесення змін до абзацу другого статті 5 Закону України „Про порядок ввезення в Україну, оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України” слово „пропуску”.

Головне Науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку від 28.11 зазначає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути взятий за основу.

Дякую за увагу. Прошу підтримати даний законопроект.

ГОЛОВА. Дякую вам також.

Шановні колеги, є потреба його обговорювати? Давайте 2 – „за”, 2 – „проти” тоді, якщо наполягають.

Хто наполягає на виступі? Валерій Сушкевич наполягає. Будь ласка. Ну шановні колеги… тоді Віталій Шибко наполягає. Мікрофон Валерій Сушкевич.

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Володимир Михайлович.

Сушкевич, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, я дуже коротко. Закон є, власне, наслідком ситуації, яка виникла під час прийняття одного з СОТівських законів. І, власне, це технічна ситуація, яка зачепила в тому числі деякі питання, пов`язані з проблемами гуманітарних автомобілів для інвалідів. Не все цей закон вирішує з точки зору інвалідів, але він поправляє ті норми закону, які спрацювали проти діючого законодавства.

Я вважаю, цей закон треба обов`язково сьогодні прийняти як в першому читанні, так і в цілому, тому що відставляти на більш пізній строк це питання проблемності в тому числі є інформація Міністерства транспорту, що після цього закону ми зможемо нормально працювати по відношенню до інвалідів. Дякую за увагу і прошу підтримати цей закон.

ГОЛОВА. Віталій Шибко, будь ласка, мікрофон. Ну якщо наполягають люди. Зараз проголосуємо.

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Володимир Михайлович.

Шибко, фракція соціалістів.

Я хочу звернути увагу своїх колег, що головне, що це приведення цим законом до стандартів, які стосуються євро-2. Тобто, ми на сьогоднішній день знаходимося у вигідному положенні, коли ми дійсно і не порушуємо своїх можливостей, не порушуємо своїх зацікавлених інтересів і в той же час унормовуємо свої відносини з єврозаконодавством. Це перше.

Але я хотів би звернути увагу колег також на те, що на рівні з цим з законопроектом існують ще три. Я просто назву їх номери, щоб ми добре розумілися. Це законопроект 832… 8322, 8402 і 8477, тобто, якщо ми будемо якось поважати своїх колег, то ми повинні все це з`ясувати. Або приймаємо це в першому читанні і тоді розглядаємо ті законопроекти для того, щоб зробити ну повний такий закон, бо ми повинні тоді відмовитися від тих законопроектів і не розглядати їх, прийнявши цей в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так Корж, будь ласка, фракція Блоку Тимошенко.

Мікрофон, будь ласка, ввімкніть, да.

КОРЖ В.Т.

Дякую. Віталій Корж, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Цим законом передбачається встановити, що ввезення на територію України тракторів колісних для перевезення напівпричепів, сідельних тягачів, автобусів, легкових автомобілів, вантажних автомобілів, автомобілів спеціального призначення та шасі з встановленими двигунами дозволяється, якщо вони, на момент переміщення через митний кордон України, були виготовлені не раніше ніж 8 років тому.

Вся ввезена продукція має відповідності екологічним нормам, не нижче рівня „Євро 2”. Зміни в термінології Митного кодексу, прошу підтримати даний законопроект.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський? Нема. Іван Заєць. Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, я думаю, що прийняття цього закону просто продиктоване ситуацією, у якій ми опинилися. Частина автомобілів буде завезена, або є завезена у кінці цього року, якщо вступлять у дію ті зміни, які були, тобто чинна редакція закону, то тоді багато хто не зможе розмитнити ці автомобілі. Отже, як я розумію цей законопроект, для частини вантажівок ми відтерміновуємо введення екологічних стандартів „Євро 2” до 1 січня 2007 року і для частини автомобілів, як, до половини року наступного – 2006 року.

По решті всіх цих легкових автомобілів, інших, мова іде про е, що „Євро 2” буде вводитися із 1 січня 2006 року, в чому, власне, ми і зацікавлені з тим, щоб у нас була нормальна екологічна ситуація в Україні.

Я спеціально запитував і Климпуша, і запитував представників міністерства, чи справді буде так, як я зараз вам сказав. Вони запевнили, що саме так і буде. Тоді в цій ситуації ми можемо голосувати за цей законопроект. З тим, щоб, з одного боку, увійти в становище наших покупців перевізників, а, з іншого боку, не затягнути процес переведення наших автомобілів на стандарти європейські, євро-2. дякую.

ГОЛОВА. Ні, ще не всі. Петро Цибенко замість Єщенка. Будь ласка, мікрофон.

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимире Михайловичу.

Фракція комуністів, Цибенко, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні колеги, ситуація, яка склалася у зв’язку з необхідністю прийняття цього закону, надзвичайно повчальна.

А мова йде ось про що. Я хотів би ще раз на прикладі цієї ситуації висловити побажання своїм колегам, що у Європу, мабуть, треба спішити. Але треба поспішати повільно. Бо так спішили вносити зміни у відповідності до СОТ, що загубили інвалідів по дорозі. Ось про що йде мова.

А сьогодні у черзі на отримання пільгового автомобіля стоїть 153 тисячі інвалідів. То я хотів би, щоб ми через можливість отримати автомобіль через гуманітарну допомогу допомогли якоїсь чисельності інвалідів отримати допомогу.

Тому я ще раз просив би шановних колег, коли дуже спішать до Європи, зважувати всі, так би мовити, „за” і „проти” для того, щоб голосувати за той чи інший закон. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги. Черняк, будь ласка, з мотивів. Черняк мікрофон, будь ласка. Мабуть, картка у вас неправильно стоїть. От, уже запрацювала. Да, будь ласка.

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, я думаю, що ми зробимо добру справу і поступимо правильно, якщо ми підтримаємо законопроект. Я хотів би відповісти депутатові Цибенкові, я розумію його піклування про тих громадян, які стоять зараз в черзі, і розмитнити треба, і все таке інше, і про інвалідів. Але, я думаю, такої загрози не існує. Тут якраз зроблено розумно, без поспіху, без суєти, без метушні. Йдеться про те, що ми переходимо на стандарт євро 2, але диференційовано і відтерміновано.

І тому, я думаю, ці побоювання можна зняти, тим більше, що Цибенко підтримував законопроект, але треба завжди знайти опонента, якщо навіть його немає. І тоді воно звучить переконливо. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ставиться на голосування для прийняття за основу проект закону, реєстраційний номер 8477 з урахуванням тих зауважень, які були висловлені від комітету. Нема заперечень? За основу.

За – 376.

Рішення прийнято.

Шановні колеги, враховуючи таку кількість голосів, а також ту пропозицію, яка звучала, щоб прийняти його в цілому, якщо нема заперечень, я ставлю його на голосування. Про схвалення проекту закону як Закону „Про внесення змін до Закону України про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів” (щодо реєстрації), реєстраційний номер 8477. Прошу голосувати.

За – 358.

Закон прийнято.

Шановні колеги, прошу уваги. Вноситься на голосування для включення до порядку денного проект Постанови про створення Міністерства тракторного і сільськогосподарського машинобудування України. Про включення до порядку денного. Прошу голосувати, прошу голосувати.

За – 181

Шановні колеги, прошу уваги, не працює? Зараз ще раз перевіримо. Рішення не прийнято.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання про включення питання до порядку денного, це проект постанови 5542, прошу голосувати.

За – 208

Рішення не прийнято.

По фракціях? Будь ласка: комуністів – 54, "Регіони України" – 1, Народна партія – 44, "Наша Україна" – 0, Блок Тимошенко – 30, СПУ – 24, Українська народна партія – 0, СДПУ(о) – 1, Народний блок – 19, „Довіра народу” – 1, „Реформи і порядок” – 0, „Єдина Україна” – 10, Народний Рух України – 0, Партія промисловців і підприємців України – 12, позафракційні – 12.

Будь ласка, мікрофон Парубка.

ПАРУБОК О.Н.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати!

Вас 50 чоловік, 50 процентів обрано від сільських округів. Ви, коли йшли в Верховну Раду, ви казали, що ви будете кровно захищати село. Було модно слово „гине село”. Село котиться в пропасть, тому що на селі 40 процентів забезпечення технікою, яка відпрацювала вже 90 процентів свого ресурсу.

На сьогоднішній день ми колосальні терпимо втрати і тільки через те, що ліквідували Міністерство сільського господарства, приєднали до Міністерства промислової політики. Це те Міністерство, яке варить резину, плете шовки, танки і самольоти готовить під НАТО. А комбайни і трактори, культиватори і плуги нікому не потрібні. Давайте подумаємо, що ми робимо перед нашим українським народом і нашим селом?

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу, давайте таким чином поступимо, щоб було демократично і правильно: попросимо авторів проектів постанови доопрацювати її, оскільки там ще йдеться про звернення до Президента Кучми Леоніда Даниловича, підготувати постанову, що Верховна Рада вважає за необхідне створити, щоб не було такого обтічного формулювання, ми потім його, я думаю, дружно проголосуємо зважаючи на пропозицію, яка щойно прозвучала від Омеляна Парубка.

Давайте це зробимо, щоб був солідний документ.

Шановні колеги, ми зараз мали розглядати за скороченою процедурою два законопроекти – 7645 і 7646. Автори проектів постанов… проектів законів і комітет пропонують відкласти їх розгляд у зв'язку з необхідністю доопрацювання.

Тому до розгляду оголошується проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань недержавного пенсійного забезпечення, реєстраційний номер 7690. Доповідач – Валерій Борисович Альошин. Підготуватися Віталію Хомутинніку.

АЛЬОШИН В.Б.

Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань недержавного пенсійного забезпечення.

Я хотів би відразу звернути увагу народних депутатів, що це законопроект, який внесений на заміну раніше розданих кількох законопроектів. І, на превеликий жаль, в деяких експертних оцінках до сьогоднішнього розгляду давалися висновки по застарілих законопроектах.

Тоді хотів би звернути вашу увагу на наступне: в цьому законопроекті пропонується внести зміни до закону про недержавне пенсійне забезпечення. Це зміни стосуються двох таких основних напрямків удосконалення цього закону. По-перше, вносяться технічні правки, які зводяться до усунення певних внутрішніх суперечностей закону та приводять його норми у відповідність з чинними законами, які вже були прийняті після того, як Верховна Рада приймала Закон про недержавне пенсійне забезпечення.

Також вносяться певні уточнюючі і удосконалюючі норми, які дозволяють зробити діяльність недержавних пенсійних фондів більш прогнозованою і більш привабливою і більш захищеною з точки зору інтересів учасників таких фондів.

Також в законопроекті містяться зміни до податкових законів, зокрема, до Закону „Про оподаткування прибутку підприємств”, а також до Закону „Про податок на додану вартість”.

Підкреслюю, що цими змінами принципово не змінюється сам характер відносин у сфері оподаткування, а вносяться певні редакційні уточнення, які б дозволили досить чітко і податковим органам, і відповідним суб’єктам недержавного пенсійного забезпечення прогнозувати свої стосунки.

Якщо говорити про роботу над цим законопроектом, то були удосконалені ті норми, які містилися в законопроекті, який розробляв і вносив я, а також ті, які містилися в законопроекті розробленому групою народних депутатів, членів Комітету з питань фінансів та банківської діяльності.

До законопроекту вже надходять численні пропозиції є зауваження Науково-експертного управління і є всі підстави вважати, що в разі прийняття цього законопроекту за основу в подальшій роботі будуть удосконалені і запропоновані норми і, можливо, ті, які ми сьогодні навіть не чіпали. Бо я готовий поінформувати і про ту роботу, яка ведеться в органах державної влади і управління стосовно, знову ж таки, удосконалення законодавчого забезпечення третього рівня пенсійної системи України.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка, Валерію Борисовичу. Віталій Хомутинніку. Анатолій Семинога, будь ласка.

СЕМИНОГА А.І.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Як вам всім відомо, вже більше двох років минуло з моменту набрання чинності Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”. Як свідчить практика, цей термін є більш ніж достатнім для того, щоб виявити допущення неузгодженості та неточності.

В цьому контексті до вашої уваги пропонується узгоджений варіант законопроекту про внесення змін до деяких законів України з питань недержавного пенсійного забезпечення розроблених групою народних депутатів на заміну раніше внесений законопроектів.

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань недержавного пенсійного забезпечення, в першу чергу, спрямований на захист прав учасників НПЗ та створення більш ефективних умов для роботи з пенсійними активами. З цією метою передбачається внесення змін до законів України: „Про недержавне пенсійне забезпечення”, „Про оподаткування прибутку підприємств” та „Про податок на додану вартість”.

До Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення” вносяться зміни, які передбачають удосконалення процедур ліцензування адміністраторів недержавних пенсійних фондів та компаній з управління активами пенсійних фондів шляхом створення рівних умов щодо діяльності з адміністрування з недержавних пенсійних фондів для професійних адміністраторів та компаній з управління активами. Також уточнюється термінологія закону та, з огляду на дефіцит фінансових інструментів для інвестування пенсійних активів, пропонується розширити перелік таких інструментів та змінити норми диверсифікації. Зокрема пропонується доповнити перелік пенсійних активів облігаціями українських емітентів іпотечних цінних паперів сертифікатами фондів операцій з нерухомості та ощадними сертифікатами щодо обмежень по інвестуванню та пропонується збільшити відсоток обмежень інвестиційної діяльності з пенсійними активами.

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні першого листопада розглянув даний законопроект і рекомендує Верховній Раді України прийняти його за основу. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку відзначає, що даний законопроект може бути взяти за основу з урахуванням зауважень. Прошу підтримати даний законопроект в першому читанні.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будемо обговорювати? Будь ласка, Сушкевич мікрофон. Степанов наступний.

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, я хочу сказати, що взагалі ситуація з пенсійною реформою у нас в дуже складному становищі. Фактично сьогодні ми її застопорили.

А різні наші політичні компанії, в тому числі виборчі, вони спотворили сам механізм визначення і законодавчих підстав, і, практично, реалізацію пенсійної реформи. І в цих умовах створення і започаткування законопроекту, який удосконалює третій рівень забезпечення пенсійного забезпечення, яким сьогодні є недержавне пенсійне забезпечення – це надзвичайний позитив.

Я вважаю, що сьогодні ми повинні рухатися якраз по цьому шляху. Внесення змін, удосконалення законодавства пов’язано з тим, щоб всі ті, ще раз повторюю, спотворення, які нанесені пенсійній реформі політичними компаніями ми їх ліквідували.

І хочу сказати, що розвиток третього рівня він сьогодні дає можливість ті фінансові ресурси і управління фінансовими ресурсами недержавних пенсійних фондів забезпечити таким чином, щоб питання пов’язані з вкладами населення в тому числі недержавні пенсійні форми вони були забезпеченні, щоб вони були безпечні і працювали на громадян України.

Законопроект носить цілий ряд норм, які вдосконалюють систему недержавного пенсійного забезпечення. Вони зважені, вони збалансовані і вони сьогодні просувають нас до європейських світових норм з прийняття питань пов’язаних з пенсійною реформою і з питаннями недержавного пенсійного забезпечення.

Вважаю, що цей законопроект повинен бути прийнятий в першому читанні, тому що якраз він робить той крок який сьогодні ми всі чекаємо від пенсійної реформи, особливо, те, що торкається третього рівня.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Михайло Степанов, мікрофон, будь ласка. За ним - Шершун Микола.

СТЕПАНОВ М.В.

Степанов, фракция Социалистической партии.

Уважаемый председатель, уважаемые депутаты. Трехуровневая система пенсионного обеспечения у нас нет. Работает пока первый уровень солидарный, который столько оплевывали и сколько над ним издевались. Но он работает и худо-бедно обеспечивает пенсионеров пенсиями.

Второй уровень – накопительный. Он не работает, и неизвестно, когда будет работать.

И вот третий уровень у него, ну приблизительно, такая роль, вот это где-то пятое колесо до воза в пенсионной системе. Но, тем не менее, вот этот третий уровень все-таки работает, люди, которые имеют деньги, в него вкладывают. Поэтому появление таких законопроектов можно только приветствовать.

Однако не все. Надо все-таки было бы его уточнить и некоторые положения законопроекта. Например, было бы целесообразно более четко обозначить круг негосударственных и пенсионных фондов, которые могут действовать в сфере пенсионного обеспечения не через агентов управления активами, а непосредственно. Все-таки это было, надо бы четче сделать.

Далее. Возникает вопрос. Уставной капитал в один миллион евро. Для администратора пенсионного фонда и компании по управлению активами. Это много или это мало. Ну, наверное, все-таки для компании по управлению активами это было бы нормально, а для администратора все-таки много. Потому что администратор, он, ну, финансовая ответственность там не такая уж и высокая. Я думаю, что этот закон имеет смысл принятия в первом чтении, но, а все-таки и Верховной Раде, и правительству нужно подумать о том, чтобы пенсионная реформа, о которой было столько разговоров, шла бы вперед. И вот более трех лет назад, когда мне приходилось заниматься этим вопросом, я уже тогда говорил, что если вы хотите, чтобы накопительный уровень действовал, то никуда вы не денетесь. Для того, чтобы люди могли платить свои деньги в накопительные фонды, придется одномоментно повышать заработную плату работающих, 10,12 или сколько это процентов.

Вот пока не сделан будет этот политический шаг, пока общество к этому не вернется, ни о какой трехуровневой системе не будет даже разговора.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун. За ним - Володимир Яворівський.

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної Партії, Народний блок Литвина.

Шановний Головуючий, шановні колеги!

Питання, яке запропоновано до розгляду, таїть в собі одну з найболючіших для людства проблем, якою є людська старість. Але стати пенсіонером і постаріти – ці речі зазвичай у свідомості людини не сприймаються як тотожні. Позаяк мало хто в обох випадках хоче потрапити в обвальні злидні і, що головне, перестати бути соціально задіяними тобто пенсійна межа відлякує людей, як невиразністю перспектив, так і необхідністю зміни звичного способу існування.

Східна мудрість наголошує, що рівень розвитку суспільства оцінюється за рівнем благополуччя наймолодшого та найстаршого поколінь.

А от для середнього європейця з виходом на пенсію життя лише починається. Численні подорожі, туристичні поїздки, відвідування різноманітних закладів дозвілля, стали нормою їхнього існування.

Україна за роки незалежності стала зоною чи не найнижчих стандартів життя для переважного числа її мешканців. І дуже небезпечним в цьому є те, що людина не може жити і не може бути впевненою у дні прийдешньому, тим паче, у такому віці, коли дуже важко змінювати погляди та переконання.

Тож стержнем програми засад а партії „Народний блок Литвина”, якраз і є досягнення високих стандартів життя та добробуту населення України. Тобто держава має сприяти формуванню таких альтернатив існування наших громадян, щоб вибір для кожного з них знаходився в межах між добрим і кращим.

В ідеалі, вже сьогодні треба думати, як створити найсприятливіші умови, аби людина ще замолоду мала можливість подбати про свою забезпечену старість.

Тому фракція „Народної партії Литвина” вважає за доцільне сприяти формуванню на законодавчому рівні таких механізмів, які б дозволили кожному громадянину найдовше підтримувати свій соціальний активний статус. А на пенсійному порозі для кожного українця, щоб очікували життя, сповнене прекрасних та цікавих моментів. Адже, погодьтеся, наші батьки заслуговують на те, аби жити не гірше, аніж живуть наші західні і східні сусіди.

Що стосується даного законопроекту, то ми схильні підтримати його в першому читанні, як такий, що потребує додаткової роботи, але в цілому відповідає потребі дня. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Яворівський.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О.

Володимир Яворівський. Яворівський, Жовківський райони, Львівщина.

Перше, що хотів би сказати. Знаєте, товариство, складається таке враження, що якби у нас не так часто вибори, або якби вибори не відбувалися в стилі психічної атаки, то Україна вже давно була б на якомусь зовсім іншому місці, аніж сьогодні. Але вибори є вибори і нікуди від них не дінешся.

Друге. Ми повинні пам`ятати, що ми цей закон викинемо да подамо у суспільство, яке ще абсолютно не забуло, не забуло ні пірамід, не забуло трастів, не забуло тої колосальної біди, яка впала на довірливий, дуже часто беззахисний в юридичному розумінні цього слова український народ, які повірили в те, що ці гроші справді треба здавати, і ми прекрасно розуміємо який був… якого завдано удару по народній довірі і по нашій юриспруденції навіть цими двома речами, до речі, на всьому пострадянському просторі не лише в Україні і так уже склалося в українській долі, що частина тих людей, які цими трастами займалися або впроваджували, сидять сьогодні серед нас і приймають вже зовсім інші закони. Через те ми повинні пам`ятати, що недовіра до цього недержавного фонду буде колосальна і я б дуже хотів, щоб ми всі пам`ятали якщо, не приведи Господи, ми скомпрометуємо або хтось із виконавців цього закону скопроментує цей законопроект, ми ще років 10, 15, 20 взагалі до реформування пенсійної нашої системи не підступимо ніколи. Я переконаний в тому, що, прийнявши його в першому читанні цей законопроект, а його потрібно приймати, але знову ж таки я починаю міркувати ось про що. Цей законопроект буде діяти для тих людей, які мають великі гроші і здатні будуть ризикнути поставити гроші, закласти гроші у цей фонд, тобто він знову не буде стосуватися більшості нашого населення, яке перебуває в дуже скрутній ситуації, багато хто взагалі за межею бідності. Через те гроші сюди внесуть у ці фонди ті люди, які не бояться ризику. Про це також потрібно подумати. Через те очевидно тільки наш цей, так би мовити, колективний Державний пенсійний фонд очевидно ще буде діяти тривалий, дуже тривалий час. І про це треба було пам’ятати. Через те, я вважаю, що до другого читання треба було б, все-таки, посилити якісь запобіжні методи від можливих шулерів, яких у нашому суспільстві вистачає. Завтра на ці фонди накинуться всі ті, кому десь зараз дали трохи по руках на цих фінансових потоках, все це буде кинуто туди. Я абсолютно переконаний, що порядних людей до цих фондів прийде дуже мало, до керівництва цими фондами. Через те, давайте приймемо його в першому читанні, бо рухатись вперед всеодно потрібно, ми вже й так відстали від усього світу, по-моєму, на століття цілі. Але до другого читання треба попрацювати і внести більш державні якісь певні гарантії, щоб люди розуміли, що вони є захищеними.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А поки підготуємо до другого, появляться порядні люди. Заєць, одна хвилина, будь ласка. Іван Заєць, мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української Народної Партії.

Якщо ми справді не забули вислидів шахрайських цих пірамід і трастів, то ми мусимо випереджуючими темпами формувати законодавство, яке б регулювало діяльність не пенсійних фондів. Справа в тому, що пенсійні фонди, вони будуть джерелами не тільки виплат пенсійного характеру, але вони будуть джерелами інвестування досить серйозних програм. Якщо в нас не буде створено законодавство, яке унормує всі ці процеси, яке поставить запобіжники, то тоді буде, що в нас було із приватизацією землі чи з приватизацією майна, чи якимись іншими речами.

Тому фракція Української Народної Партії підтримує прийняття цього законопроекту у першому читанні саме з тих позицій, щоб діяти випереджувально. Бо нічого гіршого немає, як пускати процес на самоплив. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Альошин, одна хвилина. Будь ласка, мікрофон, і будемо визначатись.

АЛЬОШИН В.Б.

Шановні народні депутати, я хотів би звернутись до всіх з пропозицією підтримати законопроект з огляду на наступне. Перше, з 2003 року в Україні діє законодавство про недержавне пенсійне забезпечення.

Спочатку цього року в Україні діють недержавні пенсійні фонди. Активними учасниками і вкладниками цієї недержавної пенсійної системи стають все більше і більше роботодавців. Підприємства перераховують кошти на адресу своїх працюючих і це дозволяє здійснювати активні соціальні програми на користь різних учасників, і ті, які отримують більшу заробітну плату, і ті, які отримують менші доходи. Але це все сприяє підвищенню соціального захисту наших людей.

Тому є прохання підтримати ті норми, які вдосконалюють законодавство в діяльності недержавних пенсійних фондів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обговорення питання завершили. Я ставлю на голосування, про прийняття за основу в першому читанні, Проекту Закону про внесення до деяких законів України з питань недержавного пенсійного забезпечення реєстраційний номер 7690. Прошу голосувати.

За - 217.

Так, хто за те, щоб повернутися до переголосування, прошу визначатися.

За – 213.

Хоча перед обідом корисно побігати. Але бачите.

Хто за те, щоб направити на повторне перше читання? Прошу голосувати.

За – 234.

Рішення прийнято.

Закон направляється на повторне перше читання.

Так, я продовжую на 15 хвилин, щоб ми розглянули ще один закон.

Проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо перегляду судових рішень). Реєстраційний номер 7088. Почекайте, будь ласка. Ні, ні, це не той закон, не той, це я поспішив на один. Вибачте.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо сфери телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України. Реєстраційний номер 7344. Доповідає Корж Віталій Терентійович. Підготуватися Станіславу Довгому.

КОРЖ В.Т.

Віталій Корж, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України! Проектом Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законів України, реєстраційний номер 7344, пропонується внесення змін та доповнень в закони України „Про телекомунікації”, „Про радіочастотний ресурс України„ та до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Метою цього законопроекту є вдосконалення законодавчого регулювання сфери телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом. Реалізація зазначеного законопроекту сприятиме надходженню додаткових коштів до бюджету за рахунок вдосконалення механізму регулювання у сфері телекомунікацій та порядку користування радіочастотним ресурсом України.

На засіданні комітету цей законопроект розглядався, та комітет не погодився із частиною запропонованих змін, пов'язаних з передачею функцій від центрального органу виконавчої влади в галузі зв'язку до Національної комісії з питань регулювання зв'язку в частині підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій.

Я як автор цього законопроекту погодився з цими зауваженнями. Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законів України (реєстраційний номер 7344) за основу за умови виключення з його тексту пунктів 2 та 3 частини першої статті першої.

Проект постанови Верховної Ради, який пропонується для прийняття, враховує зазначені зауваження Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку.

Шановні колеги, прошу вас прийняти цей законопроект в першому читанні з урахуванням зауважень комітету. Якщо не буде заперечень у народних депутатів України, то прошу проголосувати цей закон в цілому.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від комітету Юрій Борисович Крук.

КРУК Ю.Б.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги!

Юрий Крук, депутатская фракция Блока Юлии Тимошенко, 140-й избирательный округ.

Предложенный к рассмотрению законопроект про внесення змін та доповнень до деяких законів України (щодо сфери телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України), регистрационный номер 7344, предлагает внести ряд изменений и дополнений к Законам Украины «О телекоммуникациях», «О радиочастотном ресурсе Украины» и Кодексу Украины об административных правонарушениях.

Депутатская фракция блока Юлии Тимошенко рассмотрела этот законопроект и приняла решение о необходимости принятия его за основу по результатам рассмотрения в первом чтении.

Законопроект направлен на дальнейшее усовершенствование регулирования сферы телекоммуникаций и пользования радиочастотным ресурсом Украины, устранение мелких несогласований законов, которые регулируют указанную сферу.

Предлагается в Законе о телекоммуникациях термин «провайдер телекоммуникаций» изъять, так как не имеет смысловой нагрузки. Речь идет о том, что провайдер телекоммуникаций в соответствии с законом вообще не имеет права на техническое обслуживание и эксплуатацию телекоммуникационных сетей.

К термину «технические средства телекоммуникаций» предлагается добавить фразу „а также конечное оборудовании”, поскольку такое оборудование, которое подключается к телекоммуникационной сети и взаимодействует с ней, должно отвечать всем требованием, которые установлены техническим средством телекоммуникаций.

В данный момент такое требование в действующем законодательстве не предусмотрено. Этим исключается возможность появления на телекоммуникационном рынке Украины телефонных аппаратов и другого конечного оборудование, не проверенного относительно его возможности взаимодействия с телекоммуникационными сетями Украины.

Предлагается из пункта 5 статьи 15 телекоммуникаций относительно полномочий центрального органа исполнительной власти в области связей относительно внедрения технической политики в сфере предоставления и стандартизации изъять слова «в подтверждении соответствующих технических средств телекоммуникаций» так как это относится к техническому регулированию в сфере телекоммуникаций, а не к управлению.

Редакция проекта не требует дополнительных затрат из Государственного бюджета и будет содействовать поступлении средств в бюджет за счет дотаций сферы телекоммуникаций и пользования радиочастотным ресурсом Украины.

В связи с выше изложенным я также считаю, и комитет, что законопроект можно принять за основу в первом чтении с учетом того, что было только одно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

КРУК Ю.Б. С учетом того, что было у нас было только одно замечание на профильном комитете я считаю, что данный комитет, это замечание, была регистрация не НКРЗ, а Минтрансзвязку, и автор согласился с этим замечанием, я думаю, что этот законопроект он не большой его можно принять и в целом как закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати.

Шановні колеги! Тоді я ставлю на голосування про прийняття за основу за виключенням пункту 2,3 частини 1 статті 1 з чим погодився і автор законопроект і це є в рішеннях комітету, за виключенням цих двох пунктів закон про внесення змін до деяких законів України (щодо сфери телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України). Реєстраційний номер – 7344. Прошу голосувати. Будь ласка, дружніше.

За – 238.

Дякую.

Шановні колеги, оскільки ми врахували пропозиції комітету, комітет не заперечує, можна поставити одразу як закон? Тоді голосуємо про прийняття як закону Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо сфери телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України) за виключенням пунктів 2,3, частини 1, статті 1. Прошу голосувати в цілому як закон.

За – 253.

Прийнято.

Слухається проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо перегляду судових рішень). Можемо голосувати за нього? Немає заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні за основу Проекту Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо перегляду судових рішень). Реєстраційний номер – 7088. Прошу підтримати.

За – 236.

Закон прийнято в першому читанні.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо Державної спеціальної служби транспорту). Реєстраційний номер – 7795. Можемо голосувати?

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо Державної спеціальної служби транспорту). Реєстраційний номер – 7795. Мова йде про те, що ми передали залізничні війська в Міністерство транспорту і зв’язку і треба врегулювати деякі технічні питання. Прошу голосувати. Голосую, голосую я.

За – 222.

Шановні колеги, я Юрію Федоровичу відповідаю: я голосую, бо моя картка зараз тут знаходиться. Я чітко дотримуюся Конституції: кожен голосує сам за себе.

Хто за те, щоб повернутися до переголосування? Давайте, шановні колеги, переголосуємо. Я пропоную. От зараз голосування і вияснить.

За - 228.

Повернулися.

Я ставлю на голосування: про прийняття в першому читанні за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо Державної спеціальної служби транспорту). Реєстраційний номер 7795. Прошу підтримати.

За – 250.

Прийнято.

В цілому можемо голосувати? Ні, є заперечення. Є заперечення, не будемо. Давайте не збуджуватися.

Так, слухається проект Постанови про погодження місць розташування об’єктів та викупу земельних ділянок. Реєстраційний номер 7035. Доповідає Лещенко Володимир Олексійович. Будь ласка, давайте уважно підійдемо. Що можна – те дозволимо.

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

Пропонується від Комітету аграрної політики проект Постанови про погодження місць розташування об’єктів та викупу земельних ділянок. У зв’язку з тим, що цей проект постанови повторно вноситься, то комітет, Адаме Івановичу, вносить пропозицію по процедурі. Якщо й буде якийсь із об’єктів, названих мною, не підтримуватися, то його можна винести з загального переліку і проголосувати за ті, а потім розглянути той, що буде винесений.

Значить, зараз пропонується погодити місце розташування таких об’єктів. Розширення породного відвалу та перенесення лінії електропередачі …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Олексійовичу, вибачте.

Шановні колеги, я думаю, що треба погодитися з пропозицією, тобто, він повільно читатиме і, якщо зауваження до якогось об’єкту, ви піднімайте руку. Після того, так би мовити, ми його вилучимо і окремо їх будемо. Добре. Будь ласка, повільно зачитуйте.

ЛЕЩЕНКО В.О. Перший об’єкт розширення породного відвалу та перенесення лінії електропередач в Державному відкритому акціонерному товариству центральна збагачувальна фабрика „Колосніківська” дочірнє підприємство ВАТ державна холдингова компанія „Макеєв-вугілля” в оренду з них 19,4 гектара земель з строком на 50 років і 4 гектара земель строком на 3 роки.

Другий об’єкт. Розташування малої гідроелектростанції на землях Рахівського державного лісогосподарського підприємства, Рахівського району Закарпатської області закритому акціонерному товаристві „Регіон-інвест” в оренду строком на 50 років.

Третій об’єкт. Експлуатаційні свердловини номер 57 та номер 62 східно-полтавського газоконденсату родовища дочірньої компанії Укргаз видобування, НАК „Нафтогаз України” для газопромислового управління Полтава газовидобування в оренду з них 1,17 гектара земель строком на 25 років і 4,69 гектара земель строком на 2 роки.

П’ятий об’єкт. Експлуатаційна свердловина номер 92 Солохієвського газоконденсату родовища дочірній компанії Укргазовидобування, НАК „Нафтогаз України” для газопромислового управління Полтава газовидобування в оренду з них 0,43 га земель строком на 25 років і 2,73 га земель строком на 2 роки.

Шостий об’єкт. Експлуатаційна свердловина номер 123 … газоконденсатного родовища для дочірньої компанії „Укргазнафтовидобування” НАК „Нафтогаз України” для газопромислового управління „Полтавагазовидобування” в оренду з них 0,17 га земель строком на 25 років і 2,37 га земель строком на 2 роки.

Сьомий об’єкт. Кар’єр для видобування торфу на землях запасу …. сільської ради Городнянського району Чернігівської області товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурс” в оренду строком на 10 років..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте.

ЛЕЩЕНКО В.О. …115,6 га особливо цінних земель. Це що стосується погодити місце розташування об’єктів.

І другий розділ. Погодити викуп земельних ділянок. Товариство „Азовська нафтова компанія” земельна ділянки несільськогосподарського призначення площа 11,16 га передана йому в оренду строком на 5 років для будівництва та експлуатації нафтопереробного заводу та обслуговування існуючих будівель і споруд, що є його власністю, на території Касьянівської сільської ради Володарського району Донецької області.

І ще один об’єкт для, земельна ділянка для викупу, - спільне українсько-індійське підприємство … , земельна ділянка несільськогосподарського призначення площа 3,49 га, передана в оренду строком на 5 років для будівництва і експлуатації консервного заводу та об’єктів незавершеного будівництва, що є його власністю, на території Біляєвської міської ради Одеської області.

Матеріали в повному обсязі відповідають вимогам земельного законодавства. Погоджені відповідно до вимог статті 151 Земельного кодексу України з відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі чи землекористувачами органами земельних ресурсів природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами містобудування, архітектури та охорони культурної спадщини. Подані матеріали пройшли державну землевпорядну експертизу.

Комітет пропонує Верховній Раді прийняти зазначену постанову за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зараз до зауважень перейдемо. Яворівському мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! Дуже складний документ. І ви ж прекрасно розумієте, що, згідно законодавства, Верховна Рада ухвалює таку роздачу, сказати, земель, особливо цінних.

От я хочу звернути вашу увагу на оцю позицію. Ми передаємо, голосуємо за те, щоб передати кар’єр для добування торфу на землях запасу Сми… сільської ради. 115 га передаємо товариству з обмеженою відповідальністю в оренду строком на 10 років. Я вам кажу, за 10 років звідти вигребуть весь торф, який є. Продадуть його направо і наліво і це все залишиться, ця рана залишиться у цій Смичинській сільській раді. Я собі уявляю за кожним пунктом, які величезні тіньові гроші стоять у всьому цьому.

Я би просто пропонував, справді, ми повинні ухвалювати ці речі, я розумію, але мені здається, що, скажімо, я зараз, ні морально, ні юридично не готовий до того, щоб за це голосувати.

ЛЕЩЕНКО В.О. Давайте вилучимо і проголосуємо окремо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вже вилучили. Климпуш, будь ласка.

КЛИМПУШ О.Д. Дякую.

Шановний Адаме Івановичу я, дійсно, також хочу приєднатися до того застереження. Занадто складний документ, занадто відповідальні ці рішення і за ними проглядаються величезні невизначеності.

Давайте ми їх спокійно подивимося. Є депутати від округів, які повинні дійсно пройнятися відповідальністю.

Один гектар сьогодні в особливо цінних землях в Рухівському районі, він коштує сьогодні, якщо помножити, 1 млн. гривень, розумієте, просять такі гроші за виділення такої землі. Разом з тим, ми це вирішуємо просто так.

Я просив би утриматися від цього. Сьогодні надзвичайно важливий документ, дайте нам можливість вивчити, познайомитися з з обґрунтуваннями і тоді приймати рішення.

Прошу вас, колеги, підтримати таке рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По Рухівському району вилучаємо. Слабенько, будь ласка.

СЛАБЕНКО С.І.

Сергій Слабенько, фракція „Наша Україна”.

Шановні народні депутати, я хотів би звернути увагу. От ми зараз читаємо, там є, дійсно, товариства з обмеженою відповідальністю. Я от беру пакет документів і хотів би зрозуміти, хто стоїть за цими товариствами, хто їх засновник, який статутний капітал за ними є. Вони беруть землі на такий величезний термін часу.

Ми дивимося на інші товариства, спільні товариства і так само виникають ряд питань і я вважав би, що таке питання, воно могло б більш глибше бути представлене. Розповідь про кожне товариства, що воно собою являє, яким чином воно може претендувати на такий довгий термін часу розробником і користувачем цієї землі, розробником корисних копалин.

Тому, шановні друзі, я все ж таки просив би з розумінням поставитися, що ми не кажемо, що його не треба голосувати, а перенести це голосування принаймні на ранок, коли будуть більше дійсно депутатів, які могли би по своїх територіях і мажоритарних округах, які є, подивитися на ці об`єкти і могли би внести свої пропозиції відповідні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто за ким стоїть і яке товариство очолює, зараз голосування абсолютно все покаже. Так що, не переживайте, тут все буде ясно.

Я думаю, шановні колеги, ви праві, абсолютно праві, що це надто серйозно і надзвичайно серйозно. Тим більше, що ми із цього переліку постанови не бачимо жодного, ну вибачте, я не хочу ображати тих, хто хоче землю цю взяти, серйозного об`єкта, який дійсно… об`єкта життєзабезпечення нашої діяльності. Чи то енергетики, чи то інших. А в основному стоять підприємства, які на меті мають заробіток і прибуток власний. Це одне.

Друге. Не треба звинувачувати, що ми поспіхом це робимо. Не поспіхом, це вже другий раз ми його розглядаємо. Ми вже один раз цю постанову з вами не прийняли і мабуть місяців 2 чи 3 тому ми її не прийняли. Тобто час у нас був. Але поскільки вона є, і ми обмінялися думками, воля залу визначитися із цим документом. Тому я ставлю на голосування… почекайте, будь ласка, я ставлю на… є зауваження до об`єктів?

Ну ми ж уже обговорили про те, що ми говоримо тільки про вилучення, а не обговорення. Обговорення… що тут обговорювати? Якщо є у вас по об`єкту, я вам дам слово.

Мельничук, будь ласка, який об`єкт ви вилучаєте?

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Адам Іванович! Наскільки мені відомо, по регламенту я записався на виступ, но поскільки ви мені дали слово чи є у мене зауваження, в мене дійсно є зауваження, тому що нас, Верховну Раду, підставляють. Подивіться, на 25 років. Землі особо цінні і так далі. Чи є заключення? Експерти і так далі. Ми знаєм по Віжницькому району Чернівецької області, там взагалі видобувають вже на протязі 10 років і ніхто не розуміє, куди ідуть податки, як платяться, хто за цим стоїть і так далі? Просто на просто, Верховну Раду підставляють для того, щоб ми були винуваті. Тому фракція соціалістичної партії підтримувати дану постанову, законопроект не буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович, я про це ж і говорив, що ми з вами зараз приймемо відповідальне, зважене рішення. І я, повірте, по залу бачу і можу вже вам сказати: яке воно буде, не переживайте. Цибенко і будемо голосувати.

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Адаме Івановичу. Фракція комуністів Цибенко.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Я хотів би звернутися із проханням, щодо вилучення із цього документу того розділу, який стосується погодження викупу земельних ділянок. Тим більше, що дуже показова ситуація. Азовська нафтова компанія викупає частину земельних ділянок і спільно українсько-індійське підприємство „Кораса”.

Тому я, від імені фракції вношу пропозицію щодо вилучення цієї частини документу, тобто недачі погодження на викуп цих земельних ділянок. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ставлю про прийняття за основу. За основу поки що, а потім будемо з вилученням, якщо ми приймемо за основу. За основу проекту постанови Верховної Ради про погодження місць розташування об’єктів та викупу земельних ділянок. Реєстраційний номер 7035. Прошу визначатися.

За – 55.

Зрозуміли? Дякую. Постанова не прийнята. Постанова не прийнята, постанова не прийнята і відхиляється відповідно, бо це ми вже вдруге її розглядаємо.

На цьому, шановні колеги, ми будемо завершувати нашу роботу. Ранкове засідання оголошується закритим. Далі у нас робота в комітетах і фракціях, групах. Нагадую, що в 15-ій годині ми маємо зібратися представники фракцій, відповідних комітетів профільних з питань розгляду бюджету завтра.

Завтра ми розпочинаємо роботу, як завжди, о 10-ій годині. На все добре.