ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

7 лютого 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України!

Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:03:25

Зареєструвалося у сесійній залі 400 народних депутатів.

Шановні народні депутати! На церемонії відкриття дев’ятої сесії Верховної Ради України присутні Юрій Іванович Єхануров і уряд, виконувач обов’язки Голови Конституційного Суду Борис Павлович Євграфов, виконувач обов’язки Голови Верховного Суду Петро Пилипович Пилипчук, виконувач обов’язки Голови Вищого господарського суду Сергій Федорович Демченко, Голова Вищого адміністративного суду Олександр Михайлович Пасенюк, Голова Національного банку Володимир Семенович Стельмах, Голова Рахункової палати Валентин Костянтинович Симоненко, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Іванівна Карпачова, Голова Центральної виборчої комісії Ярослав Васильович Давидович, Генеральний прокурор Олександр Іванович Медведько, Голова Фонду державного майна Валентна Петрівна Семенюк, виконувач обов’язки Голови Антимонопольного комітету Юрій Григорович Кравченко, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Іван Сергійович Чиж. Присутні також представники громадськості, засобів масової інформації.

Відповідно до статті 83 Конституції України чергову дев’яту сесії Верховної Ради України четвертого скликання оголошую відкритою.

(Лунає Державний Гімн України)

МАРТИНЮК А.І. Шановні народні депутати, слово для виступу має Голова Верховної Ради Володимир Михайлович Литвин.

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, шановний Юрію Івановичу, шановні члени уряду, шановні представники і керівники судової гілки влади, шановні гості Верховної Ради України!

Не вперше і не в останнє в історії України будуть сесії Верховної Ради України виразно позначені і пройняті виборчим змістом. Не вперше і не в останнє наші погляди і настрої, політичні уподобання і незгоди виплескуватимуться у крутій і гарячій до гострих зіткнень полеміці. Водночас особливість нинішнього періоду у тому, що вслід за президентськими виборами має бути вперше легітимно сформоване керівництво держави на всіх рівнях. По суті це вибір майбутнього. І вже сьогодні очевидно, що він може датися нам високою ціною і потребуватиме особливої відповідальності, тому цілком природно і зрозуміло, що у Верховній Раді нинішньої діяльності домінуватиме політична складова. Наше завдання – зробити все, щоб вона слугувала підтриманню суспільного діалогу, атмосфері рівноваги та передбачуваності в країні. Наше завдання – упередити і не допустити будь-яких стихійних чи свідомо організованих збурень, нецивілізованих виявів. Доречно нагадати, що пропорційна виборча система покладає неабияку відповідальність на лідерів партій та блоків, парламентських фракцій. Сьогодні від вас, шановні колеги, як ніколи залежить працездатність депутатського корпусу, налаштованість та результативність роботи всієї Верховної Ради. Не закликаю підписувати чергові меморандуми чи інші документи, ціна яких уже добре відома. Давайте просто дотримуватися неписаного кодексу професійної честі, порядності та колегіальної доброзичливості. Звертаюся насамперед до тих, хто вбачає свій основний політичний та креативний ресурс у безпардонній критиці парламенту, часткою якого є сам. Якщо це просто прощання, то робиться воно не кращим чином. Ми маємо право і підстави сказати, і сьогодні і завтра нам не буде соромно дивитися людям у вічі за дії Верховної Ради особливо в останній період. І за те насамперед, що не стали маніпулятивним парламентом. І за те, що у дні справді політичної кризи, жорсткого протистояння не схибили в оцінках ситуації та виборі засобів її нормалізації, відведення від України реальної загрози громадянського конфлікту. Не спокусившись на поради сторонніх, парламент продемонстрував і довів незалежність своїх позицій, самодостатність і найвищу державну сутність. Переконаний, що ми здатні витримати таку лінію і зараз. Витримати всупереч і нинішній кампанії з дискредитації Верховної Ради і непростим процесам, що їх несуть з собою виборчі перегони. Головне – щоб люди мали змогу зробити усвідомлений вибір, а те, що вони сьогодні хочуть змін, засвідчує висока прогнозована явка на виборчі дільниці.

У зв’язку з цим важливо, що Верховна Рада не піддалася на вже традиційне заклинання і не дала втягнути себе у ритуальні процедури, начебто спрямовані на забезпечення чесних, демократичних і прозорих виборів, на осуд та недопущення адміністративного ресурсу. Подивіться: скільки вже говорить, скільки вже про це говориться і пишеться, а понад 80% людей все ж залишаються при думці, що наступні вибори відбудуться із порушеннями. Очевидно, для цього є підстави.

Для того, щоб слова і надалі не розходилися з реальною практикою маємо застосувати всі парламентські можливості. До них я відношу, зокрема, утворення спеціальної комісії з моніторингу виборчого процесу. Пропоную, щоб її очолили такі поважні і авторитетні люди як Георгій Крючков та Ігор Юхновський. Додатковою гарантією об’єктивності їх роботи буде те, що обидва прийняли рішення завершити свою парламентську діяльність. Хотілося б бачити у складі цієї комісії також представників інститутів громадянського суспільства: ЦВК, суду, правоохоронних органів, звісно, за їхньої згоди.

Шановні колеги, характерною особливістю нинішньої ситуації є і те, що і в нашій, у черговий раз, поспіхом перереформованій і через це, ще далеко неупорядкованій, державі на політичному рівні загострюється дискусія щодо повноважень та взаємовідносин гілок влади, рівня їхньої відповідальності за долю України. Подеколи доходить до тремтіння і праведного гніву в голосі, мовляв зраджуються національні інтереси, мають місце антинародна діяльність та економічні диверсії і все інше у тому ж ключі.

При цьому не помічається, що в Україні наростає криза управління, яка може перерости у кризу державності. Час уже врешті-решт виходити з того, що відповідальність передбачає, окрім усього іншого, і здатність до об’єктивних оцінок, до визнання власних помилок без їх приховування або перекладання на інших, і до усвідомлення необхідності говорити правду суспільству і самим собі.

Сьогодні в Україні маємо неймовірну та неприйнятну з усіх точок зору колізію: Верховна Рада України прийняла відкрито і законно рішення щодо Кабінету Міністрів. З причин, які всім нам, сподіваюсь, зрозумілі і очевидні, робиться вигляд, начебто нічого не сталося. Більше того, розгорнулися масовані нападки на найвищий представницький орган українського народу в стилі, який мимоволі навіює недобрі асоціації з навішуванням ярликів на кшталт „п’ята колона”, „деструктивні антинародні сили” тощо. І, ясна річ, з організованим публічним осудом. Ця війна слів закладає міну вже і під майбутній парламент, обмежуючи чи унеможливлюючи в ньому перспективи блокування, діалогу і співпраці.

В широкому плані це ні що інше, як знак відсутності адекватного розуміння та цивілізованого сприйняття ролі політичних і державних інститутів. Треба просто визнати, що Конституція в Україні сьогодні не діє. Більше важать суб’єктивізм, вказівки і директиви, хоча, як колись було сказано, не треба плутати вітчизну з начальством.

Шановні народні депутати!

Сьогодні, думається той піковий момент, коли особливо потрібні як консолідована позиція парламенту, так і вміння відповісти на суспільну потребу в стабільності та передбачуваності практичними та результативними діями на всіх напрямах розвитку держави та суспільства, а також, і хотілося це підкреслити особливо, виписати таку партитуру, яка дозволила б наступному складу Верховної Ради органічно увійти в повноцінну роботу. Для цього потрібно, перше, прийняти рішення з усіх президентських та урядових законопроектів і щодо ратифікації міжнародних угод, а також розглянути закони, до яких Президент застосував право вето.

Друге, зажадати від Кабінету Міністрів невідкладного представлення Програми економічного та соціального розвитку України на 2006 рік і не підмінювати її якимись сурогатами. На цій основі розпочати роботу над комплексним внесенням змін до Державного бюджету на 2006 рік. Пам’ятаючи при цьому, що в Україні має набути особливого звучання тема дорогої робочої сили і відповідних високими соціальних стандартів.

Третє. Проаналізувати предметно і об’єктивно виконання Державного бюджету за 2005 рік і організацію виконання Державного бюджету на 2006 рік. Це потрібно і тому, щоб суспільству не нав’язувалися маніпуляції замість очевидних реалій, щоб не плутали бюджет з виборами, а тими більше не розглядали його як виборчий інструмент, діючий за принципом: після 26 березня хоч потоп.

Четверте. Приступити до перегляду Бюджетного кодексу України. Не можна і надалі тримати області, міста і райони на короткому бюджетному повідку, домагаючись у такий спосіб лояльності до влади.

П’яте. Розглянути питання, що набули особливого звучання і стають ключовими чинниками національної безпеки, - житлово-комунальне господарство, агропромисловий комплекс та енергетична сфера. Алчевськ сьогодні стукає в кожний населений пункт. Це сигнал тривоги для всієї України.

Шосте. Опрацювати закони, що зумовлені новими конституційними реаліями. Зокрема про Кабінет Міністрів, про Президента, про референдум. Прискорити роботу над новим Регламентом Верховної Ради. Вони мають мінімізувати можливі негативні наслідки виборів.

А всього пропонується розглянути протягом двох місяців більше 450 питань. З них половина має виразний соціально-економічний характер. Кому як не нам, шановні колеги, продемонструвати, що Україна може і повинна розвиватися, що називається, штатно і прогнозовано, на основі прагматизму, почуття міри і здорового глузду, без постійного повертання до минулого та перегляду його оцінок, без імпульсивних рефлексій, метань з одних векторів до інших як у внутрішній та зовнішній політиці. Хіба не ясно, що рецепти державного розвитку слід шукати не за Чопом чи за Хутором Михайлівським, а у себе. Вони в Україні і в цій залі, і на Банковій, і на Грушевського, і в науково-освітніх і трудових колективах.

Воно в серцях і помислах наших людей. Хіба не ясно, що розбурханій країні незмірно потрібніші загальнонаціональний консенсус та порозуміння для вибудови гідного життя, аніж безуспішний поки що стукіт у європейські двері та випрошування безвізового режиму на без того переповненому остарбайтерами західному напрямку. Чи може на користь нашій державній і суспільній справі підуть завзяті підкопи під ще не імплементовану, але вже досить скомпрометовану цим конституційну реформу?

Ні, бо доля кладе на терези сучасної української історії надто різні і, більше того, несумісні поняття: міру суспільної відповідальності, оптимальний розподіл владних повноважень, з іншого боку вкорінену вже схильність діяти за принципом старшого у державі.

Разом з тим Україна так і не отримала врозумливої стратегії свого розвитку. Будемо сподіватись, що нова Верховна Рада визначить засади внутрішньої і зовнішньої політики держави, а ми маємо закласти їй для цього необхідну основу.

Кажу все це з усвідомленням того, що політична карта парламентської зали навряд чи суттєво зміниться. Здебільшого будуть уточнення в її розкладах та пропорціях, але все-таки це буде вже зовсім інша Верховна Рада України. Дякую за увагу. (О п л е с к и)

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми продовжуємо нашу роботу. Як вам відомо, календарний план проведення дев’ятої сесії та порядок її висвітлення нами прийнято на попередній сесії. Відповідно до календарного плану проведення сесії цього тижня Верховна Рада України працює в пленарному режимі, тому нам необхідно зараз перейти до розгляду питань, визначених на сьогодні.

У нас була така пропозиція на Погоджувальній раді, шановні народні депутати, щоб ми сьогодні передбачили виступи уповноважених представників депутатських груп і фракцій з заявами, повідомленнями, інформаціями, запитами - до 5 хвилин.

Шановні колеги, то нам потрібно поступити таким чином, якщо ви не заперечуєте. Давайте ми зараз приймемо порядок денний сесії, а потім проголосуємо за те, щоб сьогодні провести виступи. Немає заперечень?

Шановні народні депутати! За вашими пропозиціями опрацьовано проект порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання. В порядку денному налічується після уточнень, доповнень і пропозицій, які були викладені вчора на Погоджувальній раді, 450 питань. Водночас є ряд питань, які викликають певні застереження у депутатських групах і фракціях. Тому ми домовились таким чином, що ми спочатку проголосуємо той перелік, який не викликає заперечень, а потім проголосуємо додаток щодо якого є …

Будь ласка, давайте обміняємося думками.

Шановні колеги! Прошу записатися, п’ять хвилин, давайте обміняємося думками з цього приводу. Будь ласка, запишіться.

Павло Сулковський, фракція „Регіони України”.

Хто буде виступати? Павло Сулковський є? Є, будь ласка, одна хвилина, будь ласка.

10:21:55

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати!

Ви знаєте, на сьогоднішній день, підсумовуючи 2005 рік і до сьогодні, треба прямо і відверто сказати, що, дійсно, громадяни України стурбовані тією ситуацією, яка склалася на сьогоднішній день і за цей звітний період 2005 року. Дійсно, ці два уряди 2005 і цього року - Юлії Тимошенко і Юрія Єханурова, дійсно, стурбували суспільство України і на сьогодні, їдучи по виборчому округу, дійсно, особливо останнє, селяни стурбовані тією ситуацією, яка склалася на селі. Дійсно, сьогодні вже селяни практично стурбовані, що робити з великою рогатою худобою, де на сьогодні практично додатковий до пенсіонера був до пенсії тієї нещасної, додатково була…

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Анатолій Оржаховський, мікрофон, будь ласка. Анатолій Оржаховський.

10:23:11

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський, фракція Комуністичної партії України.

Прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненку.

ГОЛОВА. Петро Симоненко, будь ласка.

10:23:20

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко. Фракція комуністів.

Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Володимире Михайловичу, ми пропонували і вчора на Погоджувальній раді я це оголосив, виключити з порядку денного питання 2040, 2040-1, 2040-2, 4205, 4456, 7543, 2395, 6013, як такі, які порушують конституційне право і 2050, і міжнародне право. Це ті питання, які ми наполягаємо винести за дужки проекту порядку денного як такі, що передбачають реабілітацію ОУН-УПА. Ми попереджаємо, що таким чином Україна, практично, буде запроваджувати процедуру, і, практично, політику, реабілітацію неофашизму. Я вбачаю, що ми не маємо ніякого права допустити подібне, і прошу виключити ці питання з голосування.

ГОЛОВА. Шановний Петро Миколайовичу! Шановні колеги! Ми просто вчора про це домовилися, я хотів сказати, я про це при голосуванні повинен був сказати. Василь Надрага, будь ласка.

10:24:28

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага. Народный Блок Литвина.

Уважаемые коллеги! Как абсолютно справедливо сказал спикер, сегодня нам на повестке дня у нас стоит 450 законопроектов, которые мы должны рассмотреть в течении последней сессии, это не так уж и мало, если говорить о том, что полноценных осталось три сессионных недели.

Поэтому думается, что безусловно, мы должны сделать все для того, чтобы эти законопроекты были рассмотрены. В частности, и мой проект постановления Верховной Рады по ситуации в сельском хозяйстве. Я думаю, что нам нужно рассмотреть это. Нам нужно рассмотреть и проблемы газа.

Но с другой стороны, абсолютно правильно сейчас предложена Владимиром Михайловичем логика, что те законопроекты, которые не вызывают сомнения, нужно проголосовать вместе, а то, что вызывает сомнение, давайте будем голосовать за включение в порядок дня постепенно.

В целом же хочу подтвердить, что позиция депутатов Народного блока Литвина заключается в следующем. Мы считаем, что ответственность и согласие – это главное, что должно быть в Верховной Раде на последнюю нашу с вами сессию. Спасибо.

ГОЛОВА. Лілія Григорович, будь ласка, Наша Україна.

10:25:39

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановний Володимире Михайловичу, з огляду на те, що ми маємо написати партитуру, як ви сказали, для наших наступників, прошу передати слово Борису Безпалому.

ЛИТВИН В.М. Борис Беспалий, будь ласка.

10:25:52

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Шановні колеги, Володимир Михайлович, ми пропонуємо розглядати це питання відповідно до Регламенту: спочатку виступи (там є записи на виступи), потім голосувати за основу те, що запропоновано, потім голосувати окремо доповнення і вилучення, а вже потім голосувати в цілому – це буде нормально. Спочатку за основу, а тільки потім доповнення і вилучення.

Крім того, наша фракція „Наша Україна” пропонує включити в основний текст порядку денного законопроекти: № 3513 - зміни до Закону про ціни і ціноутворення, № 2122-2 - Закон про єдиний соціальний податок, № 3154 – Закон про основні засади державного контролю, № 8125 – про спрощення підприємницької діяльності і № 8737 – про зміни до Пенсійного фонду.

ГОЛОВА. Будь ласка, Борисе Яковичу, передайте мені ці ваші пропозиції. Що стосується йти по Регламенту, ми ще не прийняли рішення щодо виступів. Сьогодні вівторок і у нас не передбачені виступи. Якщо ми приймемо рішення, то тоді будемо.

Олег Білорус, будь ласка.

10:27:07

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово народному депутату Терену.

ГОЛОВА. Віктор Терен, будь ласка.

10:27:14

ТАРАН В.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, кожного разу, коли ми розглядаємо порядок денний чергової сесії, то кожного разу комуністи подають перелік питань, який їм не подобається і кожного разу ми чогось слухняно йдемо на цьому поводу і виключаємо ці питання. Про який фашизм йдеться мова? Ось перелік питань, включення яких до порядку денного дев’ятої сесії пропонується внести це про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні, про надання статусу малолітніх політичних в’язнів. Скажіть мені, будь ласка, коли ми надали статус малолітніх політичних в’язнів в концтаборах фашистських, чого ми не можемо зробити те, що давно зробила Росія, Білорусія, де говориться про сталінські концтабори. І тому, я категорично підтримував би ту пропозицію, яку тут тільки що прозвучала, ми голосуємо за основу, а потім за якісь там вилучення, які пропонують комуністи. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, прошу уваги. Ми обмінялися думками. В принципі, у нас була така домовленість, що у нас три пленарних тижні і ми будемо на кожен пленарний тиждень визначати розклад засідання. Якщо у нас будуть виникати якісь питання, які можуть призвести до протистояння, до непорозумінь, ми ці питання будемо відкладати до кращих часів. Тому я зараз пропоную таких підхід, прошу уваги, шановні колеги, проголосувати, я поставлю на голосування повністю весь пакет, який пропонується до порядку денного. Якщо Верховна Рада прийме рішення, будемо дякувати за це наше рішення. Якщо ні, тоді проголосуємо окремо основну частину і те, що стосується власне додатків, проти якого заперечують ті чи інші фракції.

Петро Миколайович, просто сформулюйте. Спочатку як ми завжди я поставлю в цілому на голосування. Якщо Верховна Рада не приймає, тоді ми голосуємо. Петро Миколайович, ми так голосували і минулого разу, просто Верховна Рада. Я прошу вас, Петро Миколайович, тоді Верховна Рада України не підтримала, а потім ми проголосували окремо і тоді голосували додаток. Я прошу вас. Тому…

Шановні колеги, прошу ще раз уважно послухати! Зараз я поставлю на голосування, з урахуванням того, що комітети і фракції, і групи мають право вносити свої законопроекти, загальний проект порядку денного, включаючи основний і додаток, який пропонується вилучити. Якщо Верховна Рада не підтримає, я тоді поставлю на голосування основний і окремо на голосування додатки, які пропонується вилучити. Зрозуміла пропозиція? Петро Миколайович, ми так робили. Петро Миколайович! З мотивів голосування 3 хвилини запишіться, будь ласка. Комар, фракція „Регіони України”.

10:30:35

КОМАР М.С.

Я прошу слово передати Пєхоті.

ГОЛОВА. Володимир Пєхота, будь ласка. Будь ласка, Володимир Пєхота. Володимир Юрійович, мікрофон. Підійдіть сюди, так буде швидше. Володимир Юрійович, підійдіть до трибуни, так буде швидше.

10:30:42

ПЄХОТА В.Ю.

Значить, шановний Володимире Михайловичу, наша фракція буде підтримувати порядок денний. Але ми б просили ті законопроекти, які вже тричі чи чотири рази голосувались в залі і не получили підтримки, які є популістськими, які пов’язані тільки виборами і нічого вони іншого не несуть. Тому ці закони треба не включати.

Для прикладу я скажу. От є три законопроекти, які вносяться: 8445, 8445-1 і 2. Чотири рази ми голосували, підтримки не получили, в бюджеті ці питання розглянуті.

ГОЛОВА. Володимир Юрійович, з вами можна погодитися в політичному і іншому плані, але відповідно до Регламенту – це нова сесія і законопроекти, які були не підтримані за наполяганням, вони повинні бути предметом розгляду. Носенко, будь ласка.

10:32:03

НОСЕНКО М.П.

Микола Носенко, фракція Комуністичної партії України. Прошу передати слово нашому керівнику фракції Симоненку Петру Миколайовичу.

ГОЛОВА. Симоненко Петро Миколайович.

10:32:11

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, Симоненко, фракція комуністів.

Фракція комуністів сьогодні пропонує не голосувати за ті проекти законів, які, на думку авторів, хто їх вносе, повинні ліквідувати термін відповідальності за злочини, які вони скоїли, коли разом з німцями, разом з німцями вбивали радянських людей.

Мова йде про реабілітацію злочинців-посібників якраз фашистів. Тому ми, фракція комуністів, і наполягаємо: ні в якому разі не включати і не голосувати за основу те, що пропонує Володимир Михайлович, ще раз наголошую, - виключити 2040, 2040-1, 2040-2, 42….05, 4456, 7543, 2395, 6013, 2050.

Володимир Михайлович, ми наполягаємо, що це виключити треба. Верховна Рада не має права голосувати за це.

ГОЛОВА. Надрага, будь ласка, фракція Народної Партії.

10:33:14

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, «Народный блок Литвина».

Уважаемые коллеги! Мы говорили с вами о том, что это последняя сессия данного созыва. И я вам говорил, что в данном случае нам нужно просто ответственно подходить к своим обязанностям. О чем мы дебатируем? Давайте просто проголосуем. Мы устроили опять дискуссию, опять потратили время на бесплодное обсуждение того, что решается нажатием кнопки.

Поэтому и повторю еще раз. Депутаты «Народного блока Литвина» считает, что мы должны перейти к работе. И, вместо того, чтобы сейчас дебатировать, давайте голосованием определим по какой процедуре какие вопросы будем рассматривать.

Если нет, мы опять заболтаем и ситуацию в целом, и конкретные вопросы. Поэтому считаю еще раз и призываю от имени депутатов «Народного блока Литвина»: давайте переходить к голосованию, а не устраивать дискуссию по тому как мы будем голосовать и будем ли голосовать вообще. Отголосуем и будет понятно кто чего хочет и кто за, а кто против. Спасибо.

ГОЛОВА. Юрій Ключковський.

10:34:09

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, Блок „Наша Україна”, представник Президента Віктора Ющенка у Верховній Раді.

Ну, насамперед я хочу звернути увагу, що фракція комуністів вводить в оману виборців. Іде мова про законопроекти, які, наприклад, стосуються статусу малолітніх політичних в’язнів. Відколи то, Петре Миколайовичу, малолітні там чимось займалися? Або, скажімо, про депортованих українців 45-51-го років. А що в цей час фашисти були тут у нас на території? Тому давайте не говорити неправду.

Але, Володимире Михайловичу, я хочу звернути увагу, що в цьому переліку питань, щодо якого не окремі фракції, а одна фракція має застереження, є два законопроекти, які визначенні Президентом, як невідкладні. Це його конституційне право і з цього приводу є рішення Конституційного Суду. Тому у всякому разі ці два законопроекти не можуть бути предметом свавільних бажань фракції комуністів.

ГОЛОВА. Так, час вичерпаний. Я не можу … Що? Асадчев. Що? Ну, записуйтесь, чому ви не записуєтесь? Ну так, що я можу зробити? Будь ласка.

10:35:33

АСАДЧЕВ В.М.

Валерій Асадчев, Український народний блок Костенка і Плюща.

Шановний Володимире Михайловичу, мені здається, що при формуванні порядку денного треба просто, щоб кожна фракція отримала гарантоване право на слово. І тоді всі питання будуть з’ясовані. Тому що через запис, фактично, фракція позбувається права виступити з питання порядку денного.

Тепер по суті. Ви навіть в своїй промові сьогодні сказали про те, що треба розглядати Бюджетний кодекс. Ми вчора про це говорили на Погоджувальній раді. Правда, але ж його нема в порядку денному, так і не було його, і ніхто і не включив 3700 - новий проект Бюджетного кодексу.

Потім наша фракція просила, цілий перелік законопроектів ми подали, зареєстрували ще 31 січня, вони знову не попали в порядок денний. Ми вчора просили, давайте в робочому порядку це включимо. Це нормальні абсолютно законопроекти. Але їх знову не включили.

Тому ми дуже просимо, з урахуванням того, що пропонувала Українська Народна Партія, фракція, включити в порядок денний і також Бюджетний кодекс 3700. Дякую.

ГОЛОВА. Я Бюджетний кодекс записав, Валерію Михайловичу. Ну справа в тім, коли сказали, так де ж пропозиція, треба ж подати цю пропозицію. Ніхто ж не подає її. Прізвищ не було згадано, я прошу вас.

Мельничук, будь ласка.

Ну я прошу вас, ну шановні колеги, ну я прошу вас.

10:36:57

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Володимире Михайловичу, декілька разів я звертався до вас. Все-таки, якщо дається з мотивів на запис, то не три хвилини, а дати хоча б, щоб висловилися половина фракцій, які присутні у залі, хоча б 10 хвилин відводити.

А щодо порядку денного, у мене є прохання обов’язково розглянути на цій сесії законопроект 8599 про ліси комунальної та приватної власності. Це стосується лісів, які належали бувшим колгоспам, аби право на їх користування мали територіальні громади. Тому що лісовий кодекс, який ми будемо завтра розглядати не дає відповіді на ці питання. Там зовсім інша норма викладається. Там у комунальній власності перебувають всі ліси в межах населених пунктів, а в межах населених пунктів бувших колгоспних лісів немає. Вони за межами населених пунктів. Я хотів би, щоб це було розглянуто і включено до порядку денного. Дякую.

ГОЛОВА. Я прошу вас, Петре Миколайовичу, ви не один в залі. Закінчать, тоді ви виступите. Будь ласка, Петро, давайте якось …

Я вас чую, вас особливо чую. Катерино Семенівно, Петро, будь ласка. Мікрофон Олега Петрова, будь ласка.

10:38:33

ПЕТРОВ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Я дуже прошу вас на такому принциповому питанні зупинитися. Ми декілька років, це з третього скликання, розглядаємо проект Закону, він прийнятий у першому читанні, про державне регулювання діяльності з випуску та проведення лотереї грошових розіграшів. Він не входить сьогодні, так що, треба ще у п’ятому скликанні розглядати цей закон? Хоча закон 8021, який сьогодні вноситься про оподаткування щодо лотерейної діяльності розглядається. Так давайте ж розглянемо базовий закон, приймемо, поставимо, як кажуть, крапки над „і”, зробимо це питання. Дуже прошу включити. В тому числі і Закон про почесне звання льотчика-космонавта України, у нас один космонавт, і про студентське самоврядування.

ГОЛОВА. Завершили обговорення.

Репліка. Симоненко Петро Миколайович. Називалося прізвище.

10:39:29

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, я вчора цю пропозицію вносив на погоджувальній раді. На погоджувальній раді я не зустрів так, як і ви не говорили про це, що хтось против виступає. Але за вашим підписом як Голови Верховної Ради і пишеться – вноситься Головою Верховної Ради, роздано нам проект Постанови про порядок денний. І читаю я в цьому порядку денному проекти законів (це 2050) про визначення воюючою стороною у Другій Світовій війні Української повстанської армії та Організації українських націоналістів. Ми що будемо визнавати, що вони воювали на боці фашистів і будемо їм пільги давати? Володимире Михайловичу, ми про це з вами вчора не домовлялися, але ваш підпис стоїть, що вноситься цей проект закону. Ось чому я наполягаю, що ми не маємо з вами права, коли говорять про вступ до Європи, сьогодні в Україні відроджувати неофашизм.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми обмінялися думками вже з мотивів голосування. Ще я хотів би раз пояснити, шановні народні депутати, відповідно до Регламенту кожна фракція, кожен комітет має вносити свої пропозиції до порядку денного, і Верховна Рада, цілком очевидно, має їх розглядати. Тому я поставлю на голосування спочатку цілісний документ. Якщо Верховна Рада не прийме рішення, тоді поставлю на голосування з тими винятками, які запропонувала фракція комуністів, це ж буде об'єктивно і справедливо.

Ну, я прошу ще раз уваги! Ну я зараз скажу, ну що ви?! Шановні колеги, я хотів би нагадати… Валерій Михайлович! Асадчев! Я хотів би нагадати, що ваші пропозиції враховані, тому я просив би народних депутатів подивитися на цей документ, скажімо, на сторінку 18-у, там все враховано. А ті, які не враховані, були пропозиції щодо соціально-економічних законів, які звучали від Бориса Беспалого, які вчора були внесені, давайте ми їх врахуємо, в тому числі пропозиції, які звучали від інших колег, якщо вони будуть готові, в тому числі від депутата Петрова.

З урахуванням цього, шановні колеги, прошу уважно ставитися, я ставлю на голосування спочатку для схвалення повний документ, повний документ проекту порядку денного на дев’яту сесію. Прошу, шановні колеги, визначитися шляхом голосування. Цей документ я ставлю повний.

10:42:26

За-153

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Регіони – 1, комуністів- 0, Народна партія – 4, «Наша Україна» - 34, Блок Тимошенко – 34, СПУ – 2, Народний Блок – 4, СДПУ(о) - 0, Українська Народна Партія – 18, „Відродження” – 4, Партія промисловців і підприємців – 10, Народний Рух України – 15, «Реформи і порядок» - 14, «Єдина Україна» - 3, позафракційні – 10.

Шановні народні депутати, я ставлю на голосування цей проект з вилученнями, які містяться у переліку до документа, з додатком законопроекту 2050. З додатком законопроекту 2050. Це вилучення. А враховано те, що пропонували народні депутати, які не викликають заперечень: і депутат Беспалий, Асадчев і Петров. І Мельничук. Ну я сказав, і Піхота. Прошу голосувати.

10:43:36

За-228

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. „Регіони України” – 55, комуністів- 54, Народна партія – 39, «Наша Україна», Блок Тимошенко – нулі, СПУ – 27, Народний Блок – 21, СДПУ(о) - 18, Українська Народна Партія – 0, „Відродження” – 1, промисловців і підприємців – 5, Народний Рух, «Реформи і порядок», «Єдина Україна» - нулі, позафракційні – 8.

Шановні колеги, ми рішення прийняли, але давайте домовимося, що ми повинні розглядати всі законопроекти. Інша справа – як Верховна Рада щодо них визначиться. Я думаю, ми повинні ці питання узгодити на Погоджувальній раді для того, щоб у нас з цього приводу не виникало протистоянь. Ми розглядать зобов`язані і реалізовувати ініціативу народних депутатів. Але рішення за Верховною Радою України.

Тепер я окремо буду ставити на голосування. Чи може давайте зараз не будемо голосувати, проведемо узгодження, бо результат не отримаємо. Як ви думаєте, шановні колеги? Ну, може, будемо голосувати? Чи, може, проведемо узгодження, для того, щоб найти прийнятне рішення? Та не, ми тепер повинні голосувати окремо додаток, Петро Миколайович.

Шановні колеги, я ставлю на голосування про включення до порядку денного окремого додатку, це законопроекти, я зачитаю номери: 2040, 2040-1, 2040-2, 4205, 4456, 7543, 2395, 6013, 2050. будь ласка, я попрошу, давайте без мотивів. Просто попрошу Ключковського Юрія і буде нормально.

10:45:30

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановний Володимире Михайловичу, я ще раз наполегливо прошу вас, дотримуватися вимог Конституції України. Законопроект 2040-2 і законопроект 2395 визначені Президентом України як невідкладні. Верховна Рада, відповідно до Конституції і до рішення Конституційного Суду, яке є обов’язковим до виконання Верховною Радою України, зобов’язана їх розглянути в першочерговому порядку. А ви ставите питання: чи включати їх до порядку денному. Це порушення чергове Конституції України. Я прошу уникнути таких ситуацій.

ГОЛОВА. Ну, давайте, шановні колеги, вийдемо на нормальне рішення. Не звинувачуйте в тому, що хтось порушує Конституцію. Моя позиція: за те, щоб розглядати всі законопроекти. Юрій Богданович, послухайте, будь ласка. Але зраз, коли я попросив, щоб мені дали заключення, ви щодо регламенту, виникло різночитання, мовляв, що це урядовий законопроект. Давайте ми їх, тобто, це депутатський законопроект. Давайте ми їх зараз не будемо голосувати, просто юридичне управління дасть заключення. Якщо ця позиція, про яку ви говорите, має місце в регламенті - нема ніяких проблем. Але в Конституції про це не сказано, Юрій Богданович.

Ну, я прошу вас, ну, давайте з’ясуємо. Я „за”, ну, давайте з’ясуємо, щоб не було протистояння. Тому ми не будемо голосувати ті законопроекти, які Президент визначив, як невідкладні. Як з’ясуємо, ми автоматично їх перенесемо у розділ „Для розгляду” – і все, і немає ніяких питань.

Так, шановні колеги, з урахуванням цього Чубаров, будь ласка.

10:47:10

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Володимир Михайлович!

Володимир Михайлович, зрозуміло, що ви зараз поставите на голосування, і ці питання не пройдуть. Не пройдуть хоча б тому, що ви самі закликаєте, щоб ми голосували за порядок денний так, як це за пропозиціями фракцій, але фракції, які підтримують вас особисто, вони не голосують за це питання.

Я це говорю тільки для того одного, Володимир Михайлович, у вас була дуже слушна думка про те, що треба нам домовитися з тим, що ті питання, які пропонуються фракціями, вони обов’язково розглядалися, інші питання – яке буде рішення.

Тому я прошу вас зараз не ставити це не голосування, але з такою умовою, щоб не пізніше четверга проголосувати після узгодження між фракціями. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, я хочу ще раз…

Ну, досить уже, вже ми закінчили з цим.

Я прошу ще раз, щоб ми максимально абстрагувалися від того, що де чия фракція. Я ж не говорю, що „Наша України” десять голосів недодала. Ну, я просив…

В мене немає моїх фракцій. Я хочу, щоб ми прийняли всі рішення, щоб ми розглянули будь-яку законодавчу ініціативу народних депутатів. І я запропонував, щоб ми завтра на Погоджувальній раді давайте домовимося для того, щоб у нас було порозуміння, включимо ці питання до порядку денного, а чи буде їх Верховна Рада розглядати, чи ні, це вже воля Верховної Ради. Але факт того, що Верховна Рада прийняла ці документи до виробництва. Правильно? Це вже моральний чинник повинен спрацьовувати. Тому я за таку пропозицію.

Тоді зараз ми не голосуємо, а потім узгодимо їх позицію.

Шановні народні депутати, тепер я ставлю на голосування пропозицію, щоб ми зараз внесли зміни до нашого Регламенту щоб у вівторок відбулися виступи уповноважених представників депутатських груп і фракцій із заявами, повідомленням, інформацією. На кожен виступ, знову ж таки відступ від Регламенту, до п’яти хвилин.

Завтра ми просто тільки виголосимо депутатські запити, які надійдуть письмово. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування цю пропозицію.

10:49:34

За-257

Рішення прийнято.

Я прошу представників фракцій записатися на виступ. Давайте зробимо це в автоматичному режимі. Від кожної фракції по одній людині, п’ять хвилин. Прошу. Відмініть запис. Давайте по заявках. Шановні колеги, прошу подати заявки, давайте. От Ярослав Кендзьор першим подав. Будь ласка. Ні, заявки на виступ подають сюди.

До виступу запрошується Ярослав Кендзьор. Прошу підготуватися, хто там у нас? Олександр Олександрович Мороз.

10:50:30

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція Народного Руху України.

Шановний Голово, шановні колеги народні депутати, шановні виборці. Ви знаєте, що останніми днями Парламентська асамблея Ради Європи розглядала питання, яке стосувалося ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних режимів.

Розпочинаючи сьогоднішнє наше засідання, ми знову відчули актуальність цієї проблеми, коли нащадки колишнього червоного московського комуністичного фашистського режиму ще досі вільно почувають себе у нашій незалежній українській державі, а відтак диктують практично умови в українському парламенті.

Так ось, правлячі... Про що говорить Резолюція Ради Європи? Правлячі у минулому столітті тоталітарні комуністичні режими у Центральній та Східній Європі, які ще панують у декількох країнах світу, характеризувалися без виключення масовими порушеннями прав людини. Порушення різнилися в залежності від культури країн, історичного періоду та включали масові вбивства та страти, смерті в концентраційних таборах, в тому числі і сталінських комуністичних таборах, нищили їх від голоду, депортації, тортури, рабська праця та інші форми масового фізичного терору, переслідування на етнічній та релігійній основу, порушення свободи совісті, думки та слова, свободи слова, засобів масової інформації, а також брак політичного плюралізму.

Злочини виправдовувалися в ім’я теорії класової боротьби та принципу диктатури пролетаріату, інтерпретація обох принципів виправдовувала винищення людей, що розглядалися як такі, що завдають шкоди для розбудови нового так званого суспільства та по суті вважалися ворогами тоталітарних комуністичних режимів. Падіння тоталітарних комуністичних режимів в Центральній та Східній Європі не супроводжувалося в усіх випадках міжнародним розслідуванням злочинів, скоєних ними. Більше того, ініціаторів цих злочинів не було притягнуто до суду міжнародною спільнотою, як це було у випадку із жахливими злочинами, скоєними фашизмом, націонал-соціалізмом, нацизмом.

Отже суд і розслідування, і суд, покарання за злочини червоного комуністичного фашизму в колишньому Радянському Союзі ще нас очікує. Більше того, Асамблея вважає, що ті жертви злочинів тоталітарних комуністичних режимів, які ще залишилися в живих, і частина їх тут, у нашому сесійному залі, бо їхні родини заслуговують, бо родини жертв репресій заслуговують на співчуття, розуміння і визнання їхніх страждань.

І сьогодні, шановні друзі, шановні виборці, коли ми поставили, хотіли поставити в порядок денний питання про допомогу, про реабілітацію жертв комуністичних сталінських репресій, саме фракція комуністів, її лідер Симоненко, зробив усе можливе, щоби навіть малолітні політичні в’язні, які народилися в сталінських таборах, не отримали відповідної державної підтримки.

Таким чином, Парламентська Асамблея рішуче засуджує масові порушення прав людини тоталітарними комуністичними режимами і висловлює співчуття, розуміння та визнання жертв цих злочинів.

Більше того, вона закликає всі комуністичні або посткомуністичні партії в державах, членах, які поки цього ще не зробили, переоцінити історію комунізму. Що своє власне, та своє власне минуле і чітко відокремити себе від цих злочинів, чого ніяк не хоче зробити філіал московської Комуністичної партії і її фракції в українському парламенті. Дякую.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Олександр Олександрович Мороз від фракції Соціалістичної партії України. Наступний буде виступати Орест Дмитрович Климпуш.

10:55:18

МОРОЗ О.О.

Шановні народні депутати, телеглядачі, радіослухачі!

Фракція звертає увагу на те, що держава тепер існує у форматі парламентсько-президентської республіки, і вибори, які відбудуться 26 березня, повинні відкрити нову сторінку в організації державного правління на верхньому ешелоні цього управління.

І саме тому сьогодні до підготовки до такого стану ми повинні підготувати обов’язково закони і прийняти їх. Це Закон про Кабінет Міністрів, він готовий, і робоча група завершила його розгляд. В четвер буде він поставлений на тимчасовій спеціальній комісії як предмет розгляду і наступного вівторка його можна проголосувати, принаймні хоча би в першому читанні, а, власне кажучи, його треба прийняти остаточно, щоб не було питань відносно того, чим повинен займатися Кабінет Міністрів, як повинен формуватися він, які функції будуть у Прем’єр-міністра, у міністрів і які відносини будуть відбуватися, зокрема між парламентом і Кабінетом Міністрів.

Так само потрібно прийняти Закон про Президента. Подолати вето Президента на Закон про Фонд державного майна. Це просто безчинство, що попередній Президент і нинішній Президент вже тричі накладали вето на цей закон, бо продовжується, очевидно, в декого практика або наміри продовжувати практику аби відносинами власності розпоряджатися і регулювати їх на основі телефонних дзвінків, конкретних інтересів, меркантильних інтересів конкретних людей - це просто недопустимі речі.

Ми підготували, зареєстрували у секретаріаті проект постанови Верховної Ради про зміни до Регламенту відносно порядку формування коаліції парламенту. Це обов’язково треба зробити сьогодні, щоб потім не шукати механізми, інструментарій, як налагодити роботу парламенту, які права матиме більшість, які вона бере на себе зобов’язання, які зобов’язання на себе бере і які права матиме опозиція. Тому я просив би уважно підійти до цієї справи і це було б важливіше від всіляких розмов про договори поміж фракціями, поміж суб’єктами виборчої кампанії, треба чітко визначити функції кожної структури, кожного суб’єкта, який буде представлений в парламенті і може таким чином відстоювати свою позицію.

Очевидно, нам доведеться заслухати тут ще ближчими днями було б добре, якби на цьому тижні, інформацію Кабінету Міністрів про стан справ в енергетичному комплексі, зокрема, в газовому господарстві. І на фракції сьогодні велося обговорення цього питання, наші члени фракції такі, як Володимир Семенович Бойко, наполягає на тому, щоб можна було, що потрібно створити зараз на вищому рівні під керівництвом Прем’єр-міністра антикризову комісію, яка розгляне ситуацію не тільки в газовому господарстві, і в економіці тому, що мова йде про спад валового продукту, а це змінює всі параметри і соціально-економічного, і, зокрема бюджетні параметри – це принципово важлива справа, і треба, щоб Верховна Рада свідомо аналізувала ту ситуацію, яка створилася тепер і робила відповідні висновки.

Так само потрібно зняти штучну напругу, яка сьогодні існує в суспільстві, і зв’язано це з виборчою кампанією, не зводити рахунки один з одним, бо від того користі не буде. Я тут, зокрема, торкаюся і попереднього виступу, який абсолютно не відображає суть речей, а зорієнтований тільки на те, щоб викликати протистояння в суспільстві. Не треба будувати кампанію за рахунок конфронтації, треба думати про перспективу держави, бо ми відповідаємо за цю перспективу. Мені здається, що у нас є всі можливості для того, демонструючи конкретну роботу кожної політичної сили, кожної фракції, кожного депутата, які представлено в парламенті, звернутися сьогодні до громадян з урахуванням тих складнощів, які сьогодні виникли в суспільстві, згуртувати це суспільство і досягти тих результатів, які необхідні для людей. Це конче необхідно робити і тут не повинно бути і особливо пропагандистських кампаній, щоб не лилося із екранів телебачення і з радіо ефіру зло одних проти інших, бо це не несе користі ніякої для суспільства.

В цьому сенсі можу тільки сказати, що наша політична партія Соціалістична партія України іде з конструктивною програмою, не чіпаючи конкурентів, не займаючись чорним піаром, контрпропагандою. Ми говоримо про те, що ми зробили, що будемо робити, що буде робитися в суспільстві. Я думаю, що це сьогодні потрібно людям і це те, чого вони чекають.

І, нарешті, користуючись моментом, я хотів би повідомити, що Соціалістична партія України стала повноправним членом Соцінтерну і вважаю, що це знакова подія у політичному житті України.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Орест Дмитрович Климпуш від депутатської групи „Відродження”. Підготуватися Миколі Нощенку.

11:00:40

КЛИМПУШ О.Д.

Орест Климпуш, фракція Політичної партії „Відродження”.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, дорогі співвітчизники.

Під час перерви в засіданням парламенту фракція Партії „Відродження” активно працювала і брала участь у найважливіших суспільних процесах. Ми маємо повідомити наших виборців і громадськість про події останніх днів, що турбують суспільство.

Зокрема, інформаційні джерела не завжди об’єктивно висвітлюють екстраординарні ситуації, що відбуваються в державі. В цьому можна переконатися, уважно проаналізувавши повідомлення стосовно реагування і вирішення ситуації в місті Алчевську. На жаль, поза кадром залишилися ті люди, ті сили, які брали на себе відповідальність, ухвалюючи конкретні дієві рішення, які реально допомагають мешканцям Алчевська.

Якщо політик приїздить на місце катастрофи на один робочий день, робить гучні заяви і потім повертається до свого теплого кабінету – це ще не означає, що конкретні мешканці отримали конкретну допомогу.

Достойно в цій ситуації проявили себе народні депутати з фракції „Відродження”. Реагували в складних умовах швидко і результативно. Фракція зібралась на екстрене позачергове засідання під час якого депутати обговорили ситуацію, що склалася на Луганщині. Було прийнято рішення створити в Алчевську депутатський пост, який контролював би проведення ремонтно-відновлювальних робіт тепломережі та чи в достатньому обсязі надається допомога мешканцям Алчевська. Туди терміново вилетів член фракції „Відродження” Геннадій Астров-Шумілов. Це не було даниною кон’юнктурній моді, коли слідом за Президентом потягнулися на місце катастрофи високопосадовці. Рішення депутатської фракції „Відродження” викликано бажанням і готовністю допомогти людям, які в тридцятиградусний мороз залишилися без електроенергії. Фракція „Відродження” зі свого боку повністю підтримує ініціативу „Укрзалізниці” щодо направлення в Алчевськ і вже направлена група фахівців більше двох тисяч чоловік, які здійснюють там нагальні роботи.

Ми переконані, що на сьогоднішній день якраз члени партії „Відродження” є найбільш чисельною групою із ліквідаторів аварії. Правда, „Укрзалізниця” поки що здійснює ліквідаційні роботи за свій рахунок, але ми переконані в тому, що їм кошти мають бути повернуті.

Окрім того, залізничники запропонували використовувати свої оздоровчі заклади в Криму, Карпатах і щоденно до цих санаторіїв із замерзаючого Алчевська вивозять кілька сотень потерпаючих. Але, скажіть будь ласка, скільки українських міст і містечок опинились в аналогічній ситуації. Коли потерпають від морозів, скільки жертв принесла зима. Події в Орджонікідзе і в інших населених пунктах під час чергового похолодання показують, що має місце системна криза в житлово-комунальному господарстві. Очевидно, зима знову прийшла до нас неочікувано, неждано, негадано і несподівано. Але фактично, держава не подбала про своїх громадян, про найбільш незахищених, про безпритульних, які гинуть на вулицях і вони незабезпечені соціальним житлом і теплом.

Фракція Політичної партії „Відродження вважає, що настав час посадовцям і державі брати на себе відповідальність за події, а кількість жертв є недопустимо великою. Це питання настільки важливе, що воно достойно того, щоб спеціально розглянуто на засіданні Ради Національної безпеки та оборони. Але формування житлово-комуністичної, житлово-комунальної сфери найгостріша проблема, яку необхідно розв’язувати терміново на законодавчому та урядовому рівнях, потрібно змінити підходи у функціонуванні цієї системи та в її фінансуванні. Настав час остаточно визначити відповідальних, відповідальність органів місцевого самоврядування, населення має можливість об’єктивно оцінити їх дії напередодні виборів, а також належно оцінити дії транспортників, які черговий раз продемонстрували свою дієвому допомогу потерпаючим від катастрофи, що мала місце вже не один раз, зокрема, свого часу в Закарпатті.

Партія „Відродження” висловлює подяку чималому загону своїх членів, які задіяні на ліквідації наслідків аварії тепломереж в Алчевську.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Орест Дмитрович.

До виступу запрошується Микола Петрович Нощенко, підготуватись Валерію Асадчев.

11:05:48

НОЩЕНКО М.П.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні виборці! Нощенко, 160 виборчий округ, Сумщина, „Народний блок Литвина”.

З 1 січня цього року країна перегорнула ще одну сторінку, стала парламентсько-президентською республікою. Змінився баланс влади між парламентом, Президентом, урядом і парламент скористався своїм правом, зупинивши дії уряду, які шкодять кожній українській сім’ї. Але дальше почалося, як кажуть, біле, на біле говорять чорне, на чорне – біле.

Я тримаю в руках газету, яка впродовж тижня, кожен день, вона випущена 15 січня, але кожен день кладеться мені в скриньку, в якому суспільство інформується і закликається до анархії і рішучих дій. Наші вб’ють дракона. А хто ж цей дракон? Я читаю редакційну статтю: „І того, хто вдавав з себе третю силу, а насправді прагнув лише одноосібної влади, як Литвин. Що крім прагнення повернути собі владу і гроші, а Україну – в епоху, з якої ………. майдан”. Брудна брехня на першій сторінці, на другій сторінці. „Вони зрадили тебе і Україну”. Тут є і моє прізвище. А за що зрадили? „Вони відправили у відставку уряд, який захистив тебе і дав тепло в оселю.” Тепло в оселю! Це брехня, яка переплюнула брехню Німеччини 30-х років!

Подавши сьогодні газ по 95 доларів замість 50, це приписується як геройство. Це ганьба.

Наступне. Нетипові для України морози. Це слова із звернення Президента з нагоди Алчевська, де уряд знову одержав жирну двійку. Виникає питання: а що, уряд не знав, що Україна не приблизилась до екватора? Що тут тепліше ніколи не було і не стане? Чому уряд не прийняв постанову про підготовку народного господарства до роботи в осінньо-зимовий період? Чому в бюджеті 2006 року не передбачено жодної копійки на ці цілі? Це що, хтось повинен робити із-за бугра? Це повинні прогнозувати уряд разом з місцевими керівниками. Чи, може, не вистачило фаху і досвідченості майданним керівникам?

Наступне. Прослідковуються послідовно дії, дії парламенту, які прийняті всупереч волі уряд, не виконуються. До прикладу. З ініціативи Народного блоку Литвина у бюджеті 2006 року передбачено 2 млрд. додатково до пропозиції уряду на підтримку сільгоспвиробника. Скоро в поле виходить, - жодної копійки не надійшло на місця! Ні за гектар посіяної озимини, ні за кілограм виробленої продукції. Пояснення одне: немає порядку розподілу коштів.

Шановний Юрію Івановичу, зберіть, будь ласка, уряд в надзвичайному режимі і прийміть порядок. Цього чекають тисячі сільгоспвиробників.

Така ж сама позиція і по 5 мільярдах, які ми передбачили для місцевих бюджетів. Бюджети сільських, селищних, міських рад Сумської області до цього часу не одержали жодної гривні державної підтримки.

І, насамкінець, я б хотів би підняти ще одне питання. Якщо ми признали, і це є правда, що парламентсько-президентська республіка склалася, то є прохання, Володимире Михайловичу, до вас, дайте доручення, щоб терміново випустили нову редакцію Конституції, а не ту, яку ми одержали перед канікулами, де замість поправок стояли крапки. Хто дав дозвіл, міністр юстиції чи виконуючий обов’язки міністра юстиції? Звичайно їм не подобається вносити зміни.

І друге. Якщо вже так гостро стоїть, то поставте на переголосування про відставку уряду і знову ж так під… завершити це питання. Тому що сьогодні тих, кого ми звільнили з роботи, продовжують підписувати документи, які не завжди на користь українського народу. Дякую.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Валерій Асадчев від Української Народної Партії, підготуватися Василю Калінчуку.

11:11:00

АСАДЧЕВ В.М.

Валерій Асадчев, Українська Народна Партія, Блок, Український народний блок Костенка і Плюща.

Шановні друзі, я, чесно кажучи, думав, що проблема яка сталася в Алчевську нас якось всіх трошки примирить, тому що ця проблема не склалась тільки цієї зими. Якщо по великому рахунку, з точки зору історії, то вона ще почалась 17-го року, коли в наших під’їздах почали зникати гумові чуні і іде до сьогоднішнього дня, навіть в незалежній Україні це питання практично ніколи серйозно не розглядалося в парламенті, вже не кажучи з точки зору проблем бюджету. І можливо Алчевську нам все-таки заставить на цій останній сесії серйозно поговорити про ці проблеми. А в чому вони фактично виникли. А в тому, що сьогодні всі без виключення місцеві бюджети, навіть такі потужні, як київський бюджет, не мають реальних коштів на утримання свого комунального господарства. Я вже не кажу, що воно не реформовано, але навіть того, яке існують, реально немає коштів.

У переважній більшості бюджетів 90-95, а то і 100 відсотків бюджету, складають кошти просто на виплату поточних платежів, за які повинен був турбуватися центральний уряд.

Тому ми наполягаємо на тому, щоб нарешті була розглянута нова редакція Бюджетного кодексу. Я, до речі, хочу нагадати, що діючу редакцію Бюджетного кодексу, яка довела до Алчевська і до всіх проблем, був ще розроблений Юлією Тимошенко.

Що ми пропонуємо крім цього. Ми вважаємо, що повинні бути терміново скасовані всі мораторії, які вводить Верховна Рада на тарифи, тому що мораторій на тарифи стосується не тільки малозабезпечених, а й багатих категорій населення. Багаті категорії населення теж платять мізерні тарифи за споживання комунальних послуг. Повинна бути припинена практика надавання пільг для заможних громадян і мільйонерів, як це сталося із Законом „Про дітей війни”, коли поєднали малозабезпечені категорії з мільйонерами, і тим надали пільги по комунальним платежам, і тим однаково надали пільги.

І, нарешті, повинна розпочатися негайна монетизацію пільг. До речі, Росія вже провела всю цю роботу, пора і України провести монетизацію пільг.

Щодо самого комунального господарства. Ми повинні терміново розпочати процес відкриття рахунків для накопичення амортизаційних відрахувань на утримання наших будинків. Після того, як зникли амортизаційні відрахування у кооперативних будинках і інших, фактично цією проблемою ніхто так і не опікувався. Ми повинні дуже чітко визначити питання, хто ж є господар будинку, хто є управляючий будинку, і хто є той, хто надає комунальні послуги.

На превеликий жаль, ми так і не прийняли нормального Житлового кодексу, який би врегулював всі ці проблеми.

І говорячи в контексті цих проблем про угоду, яка була підписана у нас з Росією по газу, хочу сказати, що і тут у нас не виникло без із'янів. На превеликий жаль, Верховна Рада свого часу ратифікувала дуже хорошу енергетичну хартію. Цю енергетичну хартію ратифікували і практично всі країни Європи. Але угода, яка була підписана з Росією, на жаль, абсолютно не враховувала і не враховує цю енергетичну хартію.

І я хотів би звернутися від Блоку Костенка, Плюща до уряду, щоб при підписанні цих угод обов'язково стояла норма, яка міститься в енергетичній хартії, яка підтримана всім європейським співтовариством.

І насамкінець і хочу попросити Володимира Михайловича. Шановний Володимире Михайловичу, ви знаєте, що трапилася аварія з народним депутатом Іваном Зайцем, він зараз лежить в лікарні, і ми б дуже попросили, ну слава Богу, з здоров'ям все нормально, але проблеми є і є серйозні. І ми б дуже попросили Міністерство внутрішніх справ, щоб Верховна Рада дала доручення і розслідували цю справу, тому що у нас уже дуже багато щось депутатів почали мати проблеми з транспортом. Це сталося з вини іншої машини, яка виїхала на зустрічну смугу, і ми хотіли б, щоб цей інцидент був дуже ретельно розслідуваний. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Я, шановні колеги, з цього приводу хотів би вас проінформувати, що я мав розмову з Іваном Олександровичем, він перебуває у лікарні, стан тяжкий, але стабільний. Я запитав, яка потрібна допомога від Верховної Ради. Я сьогодні попрошу, щоб підготували звернення до Міністерства внутрішніх справ. Але щоб Міністерство внутрішніх справ не почало трактувати так, як вони трактують, що деякі політики будуть на себе організовувати замахи. То можна під це підвести таку ж цю абсурдну ідею, де просто їхав спокійно народний депутат і назустріч вискочив автомобіль.

Я просив би тоді всіх, особливо державних чиновників, утримуватися відповідних коментарів і підготувати відповідне звернення до Міністерства внутрішніх справ. Прошу Секретаріат це зробити. Будь ласка, Василь Калинчук, фракція Народної партії. Підготуватись Миколі Комару.

11:16:38

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Калинчук, Одещина, фракція Народного блоку Литвина.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Шановні громадяни України!

Сьогодні на календарі 7 лютого. За тиждень Стретіння Господнє, а за ним початок весняно-польових робіт. Одначе селян прихід весни не радує. Вони у розпачі. Осінні посухи, надзвичайно люті морози по всій території України зробили свою чорну справу. Не виключено, що пересівати доведеться чимало озимини. Але не це тривожить хліборобів, а безгрошів`я. Сьогодні вони не мають коштів на добрива, кондиційне насіння, пальне. Про стан техніки взагалі говорити не доводиться, вона вся на мотузках. Але не для констатації очевидного факту фракція Народного блоку Литвина уповноважила мене зробити цю заяву. Нас турбує і обурює абсолютно неадекватна в такій ситуації позиція Міністерства аграрної політики. Складається враження, що офіси пана Баранівського на столичному Хрещатику живуть за іншим календарем, а сам міністр дбає не стільки про посівну, скільки про урожай на виборах. У цьому залі всі знають як ми воювали за десятину бюджетних видатків для села у нинішньому році. Ціною великих зусиль нам вдалося переконати уряд і добитися суттєвого збільшення фінансування аграрного сектору. Вперше в фінансовому розписі держави з`явилася адресна дотація посівного гектара зернових, державні доплати за кожен вирощений і проданий кілограм м`яса і літр молока. І ми не можемо змиритися з тим як безвідповідальність високопоставлених чиновників блокує виконання Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік”. Минув січень. Завершується перша декада лютого, але і досі жодної копійки виробники чомусь не одержали ні за посіяну озимину, ні за здане м`ясо і молоко. Причина до оскоми банальна. Виявляється, що Мінфін не фінансує село через те, що уряд не затвердив порядок застосування дотацій, який мало розробити профільне міністерство. Немає досі такого документа. Хто за це, дозвольте запитати, повинен нести відповідальність і службову, якщо хочете, політичну? Тим паче, що збитки цієї недбалості не ефемерні, вони реальні, адже дотаційні гроші для більшості господарств, які через недолугу політику влади на ринку зерна замість прибутків пожали суцільні збитки могли б стати порятунком. Їх чекали люди. Селяни чекали від держави і обіцяних пільгових кредитів. Не дочекалися! Все дорожчає: добрива, посівний матеріал, дизельне пальне, запчастини тільки продукція села знову впадає в ціні.

Наелектризована і без того, ситуація останнім часом ще більше ускладнилася через фактичне закриття російського ринку для українського м’ясо-молочної продукції. Внутрішні закупівельні ціни на молоко і м’ясо падають з кожним днем, а це змусить людей пускати під ніж теля, бо відгодівля стає невигідною. Молоко також собі на збиток ніхто не вироблятиме. Отже, по тваринництву наноситься черговий удар. Щодня, через ембарго росіян, українські товаровиробники втрачають біля 10 мільярд, мільйонові гривень прибутків. Яка, скажіть, економіка, витримає таку наругу? Хоча цю ситуацію можна було б одразу взяти під контроль. І сьогодні це зробити ще не пізно.

Найперше, держава повинна терміново надати дотації для сільськогосподарських виробників не менше 40 копійок на літр виробленого молока. Для поповнення державного резерву потрібно виділити відповідні фінансові ресурси. Від цього виграли б всі, і виробники тваринницької продукції, переробники і споживачі. Бо водночас продукти тваринництва, у яких термін зберігання наближається до завершення, можна було б, за прийнятими цінами, реалізувати на внутрішньому споживчому ринку.

Хіба можна врегулювати російсько-українські торгівельні проблеми, покладаючи їх на департамент ветеринарної медицини. Шукати порозуміння з росіянами повинні насамперед керівник уряду і глава держави, а не головний ветеринарний лікар, як би ми його не поважали.

Формат заяви не дозволяє детально аналізувати інші серйозні управлінські прорахунки в аграрному секторі, але і названого вище достатньо для того, щоб парламент зажадав пояснень по суті від міністра агропромислового комплексу – пана Баранівського.

Фракція „Народного блоку Литвина” наполягає на такій зустрічі. Відповідний проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України щодо стану справ в агропромисловому комплексі, підготовки до весняно-польових робіт та заходи по недопущенню кризових явищ в агропромисловому виробництві ми підготували. Цей проект внесений у порядок денний цієї сесії. Прошу розглянути. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Микола Комар, фракція „Регіони України”. Підготуватися Олегу Білорусу.

11:21:39

КОМАР М.С.

Шановні колеги, фракція Партії регіонів "Регіони України" не буде голосувати за закони 8445, 45-1 і 45-2.

А також, Володимир Михайлович, вважаю, що не треба включати до порядку денного ті законопроекти, які суперечать Конституції. По цьому питанню є рішення Конституційного суду. Тобто якщо навіть 450 депутатів проголосують або всі скликання зразу проголосують, за цей закон, він же працювати не буде. Навіщо ставити його до порядку денного? Ми протестуємо.

Ну, і по порядку денному інше питання, про Алчевськ.
Этот вопрос, конечно, надо было бы рассматривать, прежде всего, потому что сам вопрос по Алчевску обусловлен не только катастрофой в Алчевске и взрывом в Луганске. Ситуация, которая в мирное время, без бомбежек и фронта эвакуируются целые города, вывозятся эшелоны детей, ничего, кроме оцепенения и возмущения, не вызывает.

Спрашивается, где был Президент, Рада Нацбезпеки, профильное министерство и ведомства весной-осенью минувшего года, чем, наконец, занимались губернаторы, почему не принято постановление Кабинета Министров впервые в истории Украины о подготовки к зиме?

Последнее время сложилась четкая тенденция: все делать после того, когда гром грянул. Газовый договор заключался не летом прошлого года, а зимой. Такое правительственное ноу-хау, чтобы предприятия не знали заранее цены на газ. В жилищно-коммунальном хозяйстве ситуация аналогичная.

И не зима здесь виновата. Непрофессиональное, бездумное руководство, тупость и самонадеянность руководителей снизу доверху. Принцип оранжевой команды «когда упремся – разберемся» не срабатывает даже в колхозной бригаде, и будет множество трагедий, если Верховный Совет не примет адекватное ситуации решение.

Вернемся к Алчевску. Сегодня Президент уже назначил главного виноватого – это городской голова Николай Кириченко. В 2004 году для ремонта жилья и систем тепло-водоснабжения необходимо было 17 миллионов, профинансировано 2, в 2005-м из необходимых 23-х миллионов. Профинансировано чуть больше 600 тысяч.

Что делал в этих условиях городской совет, городской голова, имевшие недофинансирование равное почти годовому бюджета Алчевска. Правильно, он стучался в двери высших инстанций. 15 ноября 2004 года – в Администрацию Президента, 24 февраля 2005 года – губернатору Данелову, 23 марта 2005 года – к Премьер-министру Юлии Тимошенко, 22 августа 2005 года – лично к Президенту Украины, который дал поручение Кабмину и установил недельный срок исполнения. 4 октября 2005 года – обращение к Верховному Совету Украины.

В обосновании городской голова написал, цитирую. «Такое отношение со стороны государства по распределению бюджетных средств приведет основные фонды к аварийному состоянию». Комментарии излишни. Как в воду глядел городской голова.

Сейчас он в больнице, не выдержало сердце человека, отдающего всего себя городу. Наталкивает на размышление то, с каким единодушием Президент, первый вице-премьер, министры, губернатор, представители собственников комбината шельмуют городского голову, требуя от него уйти в отставку. Но помилуйте, два месяца то до выборов осталось. С чего такая суета? Все разъяснил прямолинейный губернатор Москаль, который сказал, что если бы Кириченко не руководил городской партией Регионов, аварии бы не было.

Кстати, их и не было, пока Москаль не приехал в Луганскую область. Вообще-то мэровская суета сопровождается какой-то мистикой. Страшная трагедия, взрыв двух домов в Луганске, погибли люди, многие тяжело травмированы. Ночью произошла трагедия, а уже утром официальные лица озвучили ее причины без экспертиз, без надлежащего расследования. Создается впечатление, что живем в театре абсурда, танцуем под музыку политических диск-жокеев и представить себе не можем, что будет завтра.

В связи со сказанным, обращаюсь к Верховному Совету Украины поддержать депутатский запрос с требованием. Первое. Создать временную следственную комиссию по расследованию причины, обстоятельств катастрофы в Алчевске, Луганске. Второе. Генеральной прокуратуре, МВД, СБУ провести расследование деятельности структур исполнительной власти.

Третье. Просить Центральную избирательную комиссию дать правовую оценку действиям Президента и вице-премьера, министра Балоги, губернатора Москаля, оказывающих давление на кандидата в депутаты ….

ГОЛОВА. До виступу запрошується Олег Білорус від фракції „Блоку Юлії Тимошенко”. Підготуватися Нестору Шуфричу.

11:27:02

БІЛОРУС О.Г.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України, фракція „Блоку Юлії Тимошенко” сьогодні на засіданні детально обговорила ситуацію в Україні і доручила мені сказати про таке.

Виступаючи із стратегічних позицій національного і державного солідаризму, виступаючи з підтримкою Президента України Віктора Ющенка, виступаючи з позицій захисту нової Конституції України, „Блок Юлії Тимошенко” виступив 6 лютого з новою ініціативою і запропонував договір про створення коаліції демократичних сил в Верховній Раді України п’ятого скликання.

Лідер блоку Юлія Тимошенко, оголосивши публічно цей проект, з яким ви всі можете ознайомитись через інтернет і тут в залі, заявляє про необхідність припинити всякі торги по розподілу посад ще до виборів і посади ділити після виборів по результатах отримання мандатів від народу. Це буде справедливо і чесно. Це буде результатом народного волевиявлення.

Виступаючи за конструктивний вклад нашої фракції в налагодження співпраці між всіма гілками влади і захищаючи справедливі рішення Верховної Ради про відставку уряду Юрія Єханурова, ми пропонуємо негайно внести до порядку денного і проголосувати законопроект, який ініційований нашою фракцією, про зняття недоторканості депутатів всіх рівнів і найперше депутатів місцевих рад, бо інакше Україну чекає тотальна криміналізація місцевих рад народних депутатів.

Шановні народні депутати! Останні події, які відбулися в Україні, а саме: підписання контракту про створення спільного з НАК „Нафтогазу” російсько-українського закритого акціонерного товариства „Укргазенерго” лише підтвердило ефективність дії Верховної Ради, коли було відправлено уряд у відставку. Кращих традицій останньої практики уряду, народ України сьогодні залишився ошуканим, ніхто з підписантів цієї таємної угоди не вважає за потрібне ознайомити з його змістом ні Верховну Раду, ні громадян України. Підписанти через півроку максимум збанкрутують Україну і повтікають в сусідні країни, а Україна залишиться одуреною.

На сьогодні невідомо, що саме записано в семи документах, які є додатками до Соглашения. А існує ще ряд угод, які тримаються в повній так званій комерційній таємниці, які невідомі навіть членам уряду, що протестували проти такої небаченої у світі практики.

Сьогодні більш ніж очевидно, що рівень здачі національних інтересів, інтересів народу України, рівень капітуляції, підриву енергетичної і економічної безпеки України є вищим, ніж ми передбачали. Енергетична криза, пов’язана з ганебною Угодою від 4 січня про так званні умови постачання газу в Україну, розвивається за нашим найгіршим сценарієм. Виникає питання: чому тариф на транзит газу зафіксований на мізерному рівні - 1,6 доллари за тисячу кубів через всю Україну на сто кілометрів, тоді, коли Словаччина бере 17 долларів тарифу за тисячу кубів на сто кілометрів. І коли цілий світ живе за тарифами в 10 раз вищими, що це є? Це є спроба захопити газотранзитну систему, нав’язавши Україні утримання цього транзитного шляху.

ГОЛОВА. Так, дякую. Олеже Григоровичу, дякую. До виступу запрошується Нестор Шуфрич від фракції Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), підготуватися Юрію Оробцю.

11:32:29

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний Володимиру Михайловичу! Шановні колеги! Заява „Опозиційного блоку НЕ ТАК!” відносно ситуації в Алчевську та пріоритетів державної політики.

Катастрофа в Алчевську та Олександрії, сьогодні вже Орджонікідзе, в кількох населених пунктах Криму, безпосередньо загрожують здоров’ю, а можливо і життю кількох десятків тисяч людей, а непрямо - кількох десятків мільйонів. Маємо зважати на те, що основні технологічні схеми та комунікації було встановлено ще за радянських часів, їх ресурс вичерпано повністю чи майже повністю. Отже, подібна катастрофа може статися будь-де, але в українських умовах за нинішньої влади прориви труб, які сталися в Алчевську та Олександрії, перетворюються на катастрофу національного масштабу.

„Опозиційний блок НЕ ТАК!” нагадує, що в 2004 році уряд вперше за довгі роки виділив кошти з держбюджету на попередження аварійних ситуацій в жилищно-комунальному господарстві. Сума цих коштів в 2004 році була 920 мільйонів гривень, подібна сума була передбачена в нашому проекті державного бюджету на 2005 рік, але тут трапилася так звана „народна” (в лапках) революція і новий уряд викреслив з бюджету всі кошти на ці задачі. Скупий платить двічі. Замість того, щоб відремонтувати труби влітку, доводиться тепер вдаватися до надзвичайних заходів допомоги.

Дуже добре, що Ющенко вирішив надати гуманітарну допомогу Грузії, де ситуація наблизилася до загально національної катастрофи. Направлено 2,3 млн. доларів.

Але чому він не зміг вчасно надати допомогу українцям з Алчевська, Олександрії, Криму та Орджонікідзе, іншим регіонам України. А коли Ющенко вже приїхав до Алчевська, то не знайшов нічого кращого, ніж рекомендувати меру міста подати у відставку. При цьому, він, чи то не знав, чи то свідомо забув, що гроші було виділено, але уряд перекинув їх на іншу статтю.

Фракція об’єднаних соціал-демократів та «Опозиційний блок Не Так” констатує: влада сьогодні не контролює ситуацію в країні і одночасно з цим не розуміє, в чому полягають справжні пріоритети державної політики.

В той час, коли не вирішуються нагальні для мільйонів українців проблеми такі, як попередження аварій у житлово-комунальному господарстві, влада займається справами другорядними тобто шкідливими для України: перейменування вулиць, тижнем НАТО тощо .

Саме така неадекватність влади призводить до катастроф, подібних тим, що відбулися в Олександрії і Алчевську.

Следует заметить, что в государственном бюджете на 2006 год, согласно протокола, который подписала Украина, выделено первые 2 млрд. гривен из 90 млрд., которые мы обязались направить для «адаптации в НАТО». Я скажу откровенно: Украине НАТО не надо и бесплатно. Лучше бы эти 2 млрд. гривен были направлены на подготовку к зиме.

Нет постановления Кабмина о подготовке к отопительному сезону. Такого не было никогда. Я получил ответ от исполняющего обязанности Премьер-министра Еханурова, где он не скрывает, что таки действительно, в декабре подписали контракт о строительстве в Чернобыле зоны для хранилища ядерных отходов. Правда, там написано, что это будут ядерные отходы с украинских атомных станций. Мы прекрасно знаем, где находятся эти атомные станции. Они находятся во Франции, в Венгрии, в Италии, в Испании. И весь этот «атомный мусор» будет похоронен на берегу Днепра, на берегу священого Славутича, как любит сегодня говорить Ющенко.

Уважаемые коллеги, уважаемые соотечественники, впервые за пятнадцать лет независимости мы сегодня стали свидетелями величайшей трагедии. Власть просто не способна гарантировать безопасность и сохранение жизни наших граждан. Мы прожили очень не простые пятнадцать лет независимости. Мы прожили пятнадцать зим независимости. У нас были одиночные трагедии, но мы никогда за одну зиму от морозов не теряли сотнями наших граждан. 738 жизней – вот цена безалаберности и безответственности сегодняшней власти. Эти смерти на их совести. Мы всегда с пониманием относились к трагедиям, которые имели место везде в мире в том числе, и за границей. Предлагаю минутой молчания почтить память.

ГОЛОВА. Так, я прошу, шановні народні депутати, сідайте, будь ласка. І я просив би більш дотримуватись якогось порядку, Нестор Іванович. Можете у фракції в себе керувати.

Будь ласка, Юрій Оробець запрошується до виступу, фракція „Наша Україна”. Підготуватися Володимиру Бондаренку.

11:38:06

ОРОБЕЦЬ Ю.М.

Звернення до Федерального зібрання Російської Федерації з приводу заборони ввезення на територію Росії продукції тваринництва з України.

Шановні колеги, з обранням Президентом України Віктора Ющенка відносити між Україною і Російською Федерацією набули якісно нового формату. Власне, про це неодноразово засвідчував особисто Президент Росії Володимир Путін у виступах перед засобами масової інформації. Перехід на виключно ринкові відносини між нашими країнами засвідчує бажання урядів обох країн сприяти економічній стабільності Російської Федерації та України і будувати подальші зовнішньоекономічні відносини на партнерській та взаємовигідній основі. Міжфракційне об’єднання „Наша Україна” в Верховній Раді звертається до вас із пропозицією невідкладно вжити спільних заходів парламентами обох країн для врегулювання питання заборони ввезення продукції тваринництва з України на територію Російської Федерації.

Починаючи з 20 січня 2006 року уряд Російської Федерації ухвалив рішення про заборону імпорту продукції тваринництва з України, не висловивши жодних конкретних вимов до продукції українського походження.

Міжфракційне об’єднання „Наша Україна” у Верховній Раді вважає, що такий крок є не лише безпідставним та необґрунтованим, але і суперечить духу партнерства між нашими державами і не відповідає дружнім взаємовідносинам двох країн.

На жаль, ми вимушені констатувати, що для введення санкцій на заборону ввезення продукції тваринництва з території України Російська Федерація порушила низку міжнародних угод, а саме: угоду про співробітництво у галузі ветеринарії, країн-учасників СНД від 12 березня 1993 року та Міжнародну конвенцію щодо регулювання умов проведення контролю вантажів на кордоні від 21 жовтня 1982 року.

Такі „захисні” дії Російської федерації за своїм змістом нагадують торгівельну війну і щомісячно коштуватимуть українським виробникам 5060 мільйонів доларів США, а для громадян Росії ціни на тваринницьку продукцію вже підвищились на 10-15 відсотків.

Окрім того, російським інвесторам належить понад 30 відсотків українського виробництва сирів, які за 9 місяців 2005 року вклали в переробку сільськогосподарської продукції в Україні 1,3 мільйона доларів США, а в молочну промисловість 11,8 мільйонів доларів. Від так, введення додаткових санкцій на ввезення продукції тваринництва з України до Російської Федерації шкодить не лише інтересам України, а, насамперед, інтересам громадян Росії.

В Україні з’явились підстави вважати, що запроваджені заборони на імпорт тваринницької продукції, а також способи газового тиску на Україну та штучне загострення питання статусу українських навігаційних об’єктів на узбережжі Чорного моря є ланками одного ланцюга.

Шановні члени Ради Федерації та депутати Державної Думи! Звертаємось до вас із закликом ініціювати перед урядом вашої країни негайний перегляд підходів у формуванні двосторонніх відносин між нашими державами, адже на першому місці мають стояти потреби простих громадян і норми законів, а не політичні авантюри та кон’юнктурні інтереси.

Вважаємо за доцільне ініціювати проведення найближчим часом зустрічі на рівні парламентських груп і фракцій України, Російської Федерації для вироблення подальшого спільного плану розвитку міждержавних відносин, який базуватиметься винятково на принципах прозорості, партнерства та взаємної вигоди. Міжфракційне об’єднання „Наша Україна” у Верховній Раді України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Володимир Бондаренко від фракції Партії „Реформи і Порядок”. Підготуватися Миколі Оніщуку.

11:42:36

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, фракція „Реформи і Порядок”, Блок „Пора-ПРП”.

Шановні друзі! Щойно прозвучали проблеми, які стосуються міжнародних стосунків, є проблеми в економіці України. Але є нібито і така не дуже важлива проблема, але для нас вона, для всього суспільства надзвичайно важлива – це проблема підготовки до майбутніх виборів. Ми вже сьогодні на цьому березі повинні відповісти: „А чи буде знову фальшування? Чи будуть знову порушення? Чи буде знову використовуватися адмінресурс?” І поки що відповіді однозначної немає. Ми впевнені, що навпаки технології використання всіх цих фальшувань будуть на стільки тонкими і на стільки пристосованими до умов нинішнього законодавства, що багато чого ми зрозуміємо трошки пізніше. Буде знову примінені найбільші маніпуляції і люди отримають, можливо, не тих, кого вони хотіли би бачили у владі.

Чому я так говорю. Перш за все причини тут в тому, що не була доведена до логічного завершення розпочата робота прокуратурою та міністерством внутрішніх справ по притягненню до відповідальності тих, хто реально фальшував вибори останні президентські. Все було якось спущено потім на меморандум, на те, що обнялися два лідери, які боролися і сказали, що давайте простимо одне одному. Давайте простимо, але треба було хоча б сказати, хто порушував закон і не відповів за це.

Залишається реальним фактором для майбутніх порушень і недоторканність депутатів місцевих рад та інших депутатів. Ми вважаємо, що борючись за цю недоторканність до списків будуть включенні ті, хто повинен, дійсно, був сидіти в тюрмах і тому на своїх прапорах ми говоримо не тільки про те, що влада повинна бути сильною й чесною, а і те, що бандити все-таки повинні сидіти в тюрмах, а вони сьогодні є в багатьох списках.

Недосконалість закону в частині, що не дозволяє проконтролювати приховане використання матеріальних ресурсів на користь тих керівників, які вже багато років знаходяться при владі.

Ну, мені відомі, наприклад, факти, що в Миргороді міський голова Паутов подарував кожному будинку корзинку для збирання сміття від себе, чи там від міської влади. Цього він не робив всі роки, коли находився при владі, а сьогодні взяв тай зробив.

І, я думаю, що більш серйозні речі є в більших містах. Зокрема я можу навести приклади в Києві, де ну є дуже серйозне використання адмінресурсу вже сьогодні. Перш за все, вже забезпечується дах, щоб прокуратура не реагувала на деякі порушення.

Наприклад, мені невідомо з яких джерел Київський міський голова передав 35 квартир Генеральній прокуратурі та Київський міський прокуратурі на дні святкування прокуратури. Ті ж самі подарунки отримали інші адміноргани, а Адміністративний суд України, який буде розглядати всі виборчі діла якимось чином отримав в міському бюджеті перерахування коштів, і немалих коштів на ремонт, і таке інше.

В хід пішла земля. 18 гектарів відведено для одного блоку, 68 - для іншого і таке інше. Якби хтось сьогодні проаналізував рішення Київради, то ви б були здивовані, як політично розходиться земля по різним напрямкам. Київська земля - наша з вами земля, земля київської громади.

Я хочу сказати, що там можна було б шукати і прихильність окремих політичних сил до київського міського голови.

Наприклад, соціал-демократи об’єднанні, які, ну, паталогічно, я би сказав, ненавиділи його після поразки Суркіса, сьогодні активно підтримали. Можливо, тут є якісь проблеми, пов’язані з відведенням землі під стадіон „Динамо”, в Конча-Заспі, а також на Вишгородський вулиці. Я думаю, що якби прокуратура не отримала 35 квартир, вона б поцікавилася.

І тоді виникає питання, чому Блок і „Так” і „Не Так” підтримали Омельченка? Так Омельченко так чи не так? Чи може це колобок, який і далі буде котитися по Київський землі, користуючись послугами тих, хто так, і тих, хто не так, забезпечуючи третій термін Кучми в Києві.

Я хотів би зупинитися на деяких технологіях, які реально діють у Києві, зокрема, технології розкладання яєць у різні корзини. Чи не дивує вас, що заступники Київського міського голови Лисовий, Миховиков у Януковича, Голиця і Пилипишин у вас, Володимире Михайловичу, бідний Яловий і Керіян пішли до Марчука, Борисов і Падалка до „Нашої України”, Григорієвський - до Кінаха, і таке інше? А де ж політичне структурування суспільства? Де обличчя політичне цієї влади? Вона повинна бути або такою, або іншою.

Я хотів би назвати ще одну технологію, яку називають у народ „ПОЦ” – передвиборчі обіцянки-цяцянки. Технологія „ПОЦ” дає можливість роздавати авансом обіцянки або реальні подарунки, забезпечуючи собі знову ж таки вибори на майбутній період. У місті Києві пообіцяно лікарям, як і у 1998 році, знову будинок для лікарів, студентам знову гуртожитки і також будинок студентів – „Палац культури”, мешканцям знову залізні двері (це вже тричі обіцяли), кооперативним будинкам гроші і таке інше.

Тому ці технології будуть і далі працювати, але реально ситуація у місті потребує зміни влади. Дякую.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Микола Оніщук від фракції „Партії промисловців і підприємців України” . Наступним буде виступати Петро Симоненко.

11:47:52

ОНІЩУК М.В.

Микола Оніщук, фракція політичної „Партії промисловців і підприємців”, виборчий блок „Наша Україна”.

Шановні колеги! До виборів 26 березня залишається трохи більше, чим 50 діб і природно, що політична температура у суспільстві і у парламенті буде і залишиться високою. Разом з тим ми переконані, що народні депутати і в цілому Верховна Рада України має необхідний конструктивний потенціал задля того, щоб в дні, що залишилися, розглянути важливі законопроекти, які стосуються всієї країни і, зокрема, виборців.

На нашу думку, на думку Партії промисловців і підприємців цими двома блоками питань є, насамперед, ті, які стосуються, по-перше, комплексу проблем, які забезпечують ефективну діяльність судової влади.

І друге. Це те, що стосується підприємництва. Зауважу, що, коли ми говоримо про, зокрема, вдосконалення інституту діяльності судів, то, очевидно, це те, що повинно цікавити сьогодні усі політичні фракції незалежно від їх політичного спрямування, оскільки під час виборчого процесу неминуче ми будемо звертатися до судів, маючи на увазі захист порушених справ своїх чи, власне, виборців.

І тому видається, що було б, мало би сенс, якби один із днів в сесійних тижнях, що залишилися, ми присвятили виключно розгляду питань, які так чи інакше стосуються судової влади. Я хочу звернути вашу увагу, що на розгляді у парламенті знаходиться ціла низка важливих законопроектів, які потребують нашого реагування. Насамперед хотів би зауважити, що за ініціативи фракції промисловців, підприємців, яка була підтримана більше, ніж 150 народними депутатами з різних фракцій, і ми за що дякуємо нашим колегам, зараз в Верховній Раді зареєстрований і найближчим часом, маю надію, поступить до Конституційного Суду законопроект про внесення змін до розділу „Правосуддя”, де передбачає суттєво змінити процедуру призначення та обрання суддів, в тому числі коли йдеться про вибори суддів місцевих судів безпосередньо громадами, де вони мешкають.

Йдеться також про те, щоб підняти віковий ценз для зайняття посади судді і інші важливі заходи, які мають на меті підвищити ефективність та відповідальність представників судової влади.

Хочу звернути вашу увагу, що суспільство також очікує на прийняття законопроекту, який стосується правової допомоги малозабезпечених верств населення, особливо коли йдеться про плату такої праводопомоги в кримінальних процесах, коли людина не може оплатити послуги адвоката, і з цього приводу відповідний законопроект в парламенті зареєстрований і може бути розглянутий.

Не можна сказати про те, що ми маємо внести зміни до низки процесуальних кодексів і, зокрема, Кодексу адміністративного судочинства щодо зміни підсудності виборчих справ. Прошу, шановні, зосередити увагу, що йдеться про те, щоб ті виборчі спори, учасником яких буде Центральна виборча комісія, розглядались не окружними адміністративними судами, зокрема Києвом, а безпосередньо Вищим адміністративним судом як судом першої інстанції.

Такі рішення Вищого адміністративного суду у спорах за участю ЦВК, проти ЦВК, скажемо так, могли бути переглянуті безпосередньо як остаточні Верховним Судом України.

Варто також сказати, що очікує свого ухвалення у другому читанні законопроект щодо порядку фінансування судової влади, маючи на увазі, що запити судової влади мають бути включені до Державного бюджету беззаперечно і, якщо щось не враховується, то уряд повинен надати мотивоване обгрунтування. Але розглядатися ці запити повинні бути безпосередньо у сесійні залі.

Не менш значущими є також ухвалення Закону про адвокатуру, про доступ до судових рішень і деякі інші.

Шановні колеги, в числі проблем, які стосуються судової влади, також знаходиться і Конституційний Суд. Мені видається, що ми ще не вичерпали можливість переговорного процесу між всіма фракціями, маючи на увазі надання можливості прийняти присягу суддям Конституційного Суду чи обрання… в тому числі обрання суддів від, власне, Верховної Ради. Я думаю, що кожна із сторін, а ми знаємо про кого і про що йдеться, повинна поступитися в чомусь задля того, щоб держава мала нормальні функціонуючі інститути, особливо коли йдеться про інститут конституційного судочинства. Досить зауважити, що сьогодні уже Рада Європи звертає нашу увагу і як держави, і як парламенту на те, що ця проблема є такою, яка вже турбує не тільки України, а і все панєвропейське товариство.

І на завершення, шановні друзі. Ми також маємо можливість звернутися до вас з проханням окремо розглянути всі законопроекти, які сьогодні готові до розгляду, які стосуються питань розвитку підприємництва. Вони є очікуваними і стосуються наших виборців. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Петро Миколайович Симоненко від фракції Комуністичної партії України.

11:53:08

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні виборці! Шановні колеги! Помаранчевий туман розвіявся. Жодного з обіцянок на Майдані те, що роздавалося, не виконано. Кризова соціальна ситуація, соціально-економічна ситуація в країні, загроза енергетичної катастрофи, різке ускладнення міждержавних відносин з Російською Федерацією, зростання в інтересах олігархів цін на товари та послуги стали підставою для рішення Верховної Ради України про відставку уряду Єханурова. Але уряд Єханурова сам відправив себе у відставку, пішовши на вибори, бо йому були байдужі проблеми нашого народу України, що і призвело, врешті решт, до холодомору в Алчевську. Фактично, Президент та його найближче оточення використовують Уряд Єханурова у статусі в.о. як передвиборчій штаб, що має у своєму розпорядженні бюджет всієї країни. Не несе ніякої відповідальності за провали у внутрішній, зовнішній політиці і діє виключно на користь однієї політичної сили – пропрезидентського Блоку „Наша Україна”.

За таких обставин, Комуністична партія України пропонує негайно, з першого ж дня роботи нашої 9-ої сесії Верховної Ради четвертого скликання, розпочати процес формування Уряду народної довіри. Ми закликаємо ті політичні сили, яким небайдужа доля українського народу та держави, приєднатися до нашої ініціативи і підтримати наступні умови подальшої співпраці. Перше, виключити із свої виборчих списків представників олігархічних кіл, які є фігурантами корупційних скандалів і стосовно яких висувалися відповідні звинувачення. Друге, визначити спільну програму дій уряду народної довіри. Зокрема, погодити: необхідність продовження політичної реформи та прийняття нової народної Конституції; забезпечення зовнішньополітичного нейтралітету України, як позаблокової держави; формати участі України у міжнародних економічних, інтеграційних процесів першу чергу - єдиного економічного простору; антикризовий пакет – це енергетична безпека, формування цін та тарифів, виконання державного бюджету, захист інтересів вітчизняних товаровиробників. Третє, визначити механізми та процедуру узгодження кандидатів. Це шлях до консолідації українського суспільства, це шлях до формування професійної, урядової команди. Компартія України готова взяти політичну відповідальність за це.

Наступне, Президент України Ющенко та його політичне оточення, всупереч інтересам народу України, втягують Україну сьогодні до НАТО. За допомогою іноземних радників уже верстаються мобілізаційні плани, розраховуються нові зобов’язання. Така зовнішньополітична лінія створює ряд серйозних загроз національній безпеці України. Вступ до альянсу призведе до повного занепаду українського ВПК, згортанню передових наукових розробок, втрати мільйонів робочих місць та невиправданих бюджетних затрат. Заяви Ющенка та його команди про приєднання України у 2008 році до цього альянсу, веде до поглиблення кризи у стосунках із стратегічними партнерами, перш за все, Російською Федерацією. Вже сьогодні розпочався процес згорання спільних проектів у галузі досліджень космосу, літакобудування, суднобудування та співробітництва у військовій сфері.

Таким чином „огрызочная» зовнішня політика розпаює ворожнечу з нашими братами і сусідами.

Діяльність більшості міністерств та відомств замість вирішення нагальних соціально-економічних питань і врегулювання кризової ситуації, що склалася в Україні у зв'язку з провалом опалювального сезону, управлінські фінансові ресурси зосереджуються на побудову конфронтаційних зовнішньополітичних систем. В результаті відповідальність за управлінські провали та соціальні катастрофи перекладається на місцеву владу, а боротьба з її наслідками - на плечі потерпілих.

У зв'язку з цим комуністи вимагають негайно припинити бюджетне фінансування будь-яких програм інтеграції України в НАТО.

І останнє, напередодні виборів 2006 року в Україні поглиблюється суспільно-політичний розкол, олігархи та їх політичні сили і блоки наполегливо і послідовно сіють насіння ворожнечі та ненависті, всіляко намагаються скинути з себе відповідальність за жахливу соціально-економічну ситуацію.

По-перше, це робиться з метою відволікти від поглиблення соціальної несправедливості. Влада олігархів огортає українських громадян своїми „манілівськими фантазіями”. Всі плани влади – демагогія, всі обіцянки олігархів – відверта спекуляція і обман.

По-друге, це втягнути громадян у власні розборки, використати їх у якості гарматного політичного „політичного м’яса”.

Ми попереджаємо: сьогодні Україну готують до чергового переділу території та сфер спливу, вже сьогодні влада та олігархи крають нашу державу на напівфеодальні вотчини. Вони готують підстави для розколу України на ворогуючі князівства, де не буде ні правди, ні справедливості.

Влада та олігархи продовжують розкол України на народ та на Схід і Захід…

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Виступи уповноважених представників депутатських груп і фракцій завершено.

Завершилась нещодавно сесія Парламентської асамблеї Ради Європи. За усталеною практикою ми отримаємо інформацію про результати участі парламентської делегації України в сесії ПАРЕ.

Тому, як у вас не було б заперечень, ми зараз надали б до п’яти хвилин виступ Анатолію Варфоломійовичу Раханському. Немає застережень? Анатолію Варфоломійовичу, будь ласка. А потім оголосимо перерву.

11:59:02

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Дякую. Шановні колеги, перед виступом я хотів би вам сказати, що євпаторійці прийняли сьогодні 3918 дітей, і діти знаходяться у повному забезпеченні і у повному спокої, і будуть навчатися.

Шановні колеги, 23... Із Алчевська я маю на увазі. 23-27 січня 2006 року у Страсбурзі відбулася перша частина чергової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, в роботі якої взяли участь заступники, члени Парламентської асамблеї Ради Європи та їх заступники – Раханський, Бондаренко, Гладій, Климпуш, Костинюк, Ляпіна, Писаренко, Рибак, Шибко.

Асамблея розглянула такі питання. Парламентський вибір ООН, так звані таємні візниці в державах членах Ради Європи, внесок Європи у покращання управління водними ресурсами, дотримання обов’язків і зобов’язань Грузією, інтеграція жінок-емігранток у Європі, порушення прав людини в Чеченській республіці, відхилення повноважень азербайджанської парламентської делегації, потреба у міжнародному засудженні злочинів тоталітарних комуністичних режимів, ситуація у Білорусії напередодні президентських виборів, поняття „нація”, наслідки економічного відродження Китаю для Європи та інші. Пропозиції включити до порядку денного засіданні ПАРЄ питання „Свобода ЗМІ в Росії”, „Заколоти в європейських містах”, „Загроза використанню енергопостачання як інструменту політичного тиску” не отримали підтримки.

Перед парламентаріями виступили генеральний секретар ПАРЄ, генеральний секретар Ради Європи, президент 60-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН ..........................., прем'єр-міністр Болгарії, Президент Румунії Бесеску, голова Сенату Мексики, спікер парламенту Республіки Білорусь, кандидат на посаду Президента Білорусії від демократичних сил Малинкович.

Асамблея обрала Бориса Олійника заступником президента Парламентської Асамблеї Ради Європи. Під час сесії відбулися засідання моніторингового комітету, на якому був присутній міністр юстиції Головатий і також я як заступник, голова, керівник української делегації. Були два виступи, мої і Головатого, відносно ситуації, яка склалася навколо призначення нового складу Конституційного Суду. Прийнята відповідна декларація.

На засіданні також було прийнято рішення дозволити доповідачам Северінсен та Вольвенд відвідати Україну 13-16 лютого. Бюро Асамблеї прийняло рішення делегувати в Україну місію ПАРЄ зі спостереження за парламентськими виборами 2006 року кількістю до 50 чоловік.

Як заступник голови делегації, Раханський провів зустрічі з Президентом ПАРЄ, Генеральним секретарем Ради Європи, Президентом 60-ої сесії Генеральної асамблеї, а також провів прес-конференцію для акредитованих в Раді Європи представників ЗМІ.

У відповідності до правил процедури Парламентська асамблея затвердила повноваження членів постійних делегацій країн, однак мандати азербайджанських парламентаріїв пропонували не ратифікувати, оскільки легітимність результатів нещодавніх виборів о законодавчого органу республіки була поставлена під сумнів.

В ході обговорення доповіді більшість парламентарів висловились за ратифікацію повноважень. Під час розгляду доповіді парламентської …. ООН виступив Президент 60-ої Генеральної асамблеї ООН Еліасон, в ході обговорення взяв участь Раханський, а також було підтримано 2 поправки щодо доповіді і до резолюції, і проекту рекомендації, запропонована Раханським і членами делегації, яка була прийнята.

Асамблея також заслухала доповідь „Інтеграція жінок-іммігранток у Європі” і прийнято відповідне рішення. Закликано держави члени Ради Європи забезпечити фундаментальні права жінок-іммігранток.

Парламентський форум заслухав „Потреба у міжнародному засудженні злочинів тоталітарних комуністичних режимів”. Депутати продемонстрували високу зацікавленість темою обговорення. Список бажаючих виступити налічував більше ніж 60 депутатів.

З трибуни Асамблеї лунали діаметрально протилежні погляди. Деякі, одні піддали критиці основні положення доповіді, визнали її упередженою, застерегли від започаткуванні компанії охоти за відьмами. Інші вказували на те, що документ розкриває конкретні злочини …

ГОЛОВА. Одну хвилину, будь ласка.

РАХАНСЬКИЙ А.В. В обговоренні взяв участь також народний депутат України Гладій. Група українських депутатів, які були присутні, внесли поправку до проекту рекомендацій з пропозицією визнати голодомор 32-33 років в Україні геноцидом проти українського народу.

За результатами обговорення була прийнята відповідна резолюція, але проект рекомендації був відхилений, оскільки документ не набрав необхідної дві третини голосів від кількості присутніх на Асамблеї.

Парламентська асамблея за процедурою термінового обговорення розглянула питання ситуації в Білорусії напередодні президентських виборів. Спікер білоруського парламенту Конопльов повністю спростував всі обвинувачення проти своєї країни та звинуватив Парламентську асамблею в небажанні налагодити діалог з Білорусією.

Також виступив єдиний кандидат в президенти від об’єднаних демократичних сил Білорусії Малинкович, який висловив сподівання, що Європа в решті-решт побачить його країну вільною.

Шановні колеги! Яке у мене є прохання. Володимир Михайлович, члени делегації приймали активну участь у її роботі і завдяки тому, що також забезпечували нашу роботу працівники Управління з міжпарламентських зв’язків. Але висновки нам необхідно прийняти терміново, на цій неділі Закон „Про ратифікацію 12, 14 протоколу до Європейської конвенції з прав людини і закон про внесення змін до цього закону. Ратифікація полегшить доступ громадян до суду з прав людини.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Інформацію приймаємо до відома. Я хотів би лише наголосити, що в нас сьогодні у Верховній Раді перебуває на розгляді лише 4 проекти закону щодо ратифікації. Всі документи, які надходять, Верховна Рада оперативно їх розглядає.

Шановні народні депутати, якщо у вас немає заперечень, то оголосимо перерву, так?

Оголошується перерва до 12 години 35 хвилин, на 30 хвилин. Після перерви будемо розглядати проекти законів в другому читанні.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Прошу заходити до сесійної зали, будемо продовжувати нашу роботу.

Шановні народні депутати, ми маємо прийняти постанову одну. До інформації з цього приводу запрошується Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Валентин Григорович Матвєєв. Будь ласка, Валентин Григорович.

12:39:48

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, як ви знаєте, 18 січня цього року на 57-му році життя раптово помер народний депутат Єщенко Володимир Миколайович член фракції комуністів у Верховній Раді України.

У зв’язку з цим, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України вніс на ваш розгляд проект постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата. Він є у вас на руках. Я дякую і прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування. Вноситься на ваш розгляд проект постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Єщенка Володимира Миколайовича. Реєстраційний № 9044. Прошу голосувати.

12:40:48

За-314

Рішення прийнято.

Я прошу Секретаріат оформити відповідний документ для підпису.

Оголошується до розгляду проект Закону про холдингові компанії в Україні (друге читання).

Доповідач – Пилип Пилипович Буждиган, член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Будь ласка, Пилипе Пилиповичу.

12:41:20

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься законопроект про холдингові компанії в Україні – реєстраційний № 3355. Він внесений Кабінетом Міністрів і прийнятий Верховною Радою України 17 лютого 2004 року, це майже рік тому назад 251 голос народних депутатів проголосували за те, щоб його прийняти в першому читанні.

Законопроект має на меті визначити загальні засади функціонування холдингових компаній в Україні в тому числі, державних холдингових компаній, а також особливо всі їх утворення, діяльності та ліквідації. До законопроекту, підготовленого до другого читання надійшло 46 пропозицій народних депутатів України, з них 30 пропозицій враховано повністю, 12 пропозицій відхилено, решта пропозицій враховані в той чи інший спосіб частково, редакційно або по суті.

Пропозиції, які враховані, перш за все спрямовані на посилення позицій холдингових компаній в частині контролю за управлінням корпоративними підприємствами.

Особлива увага приділена процесу створення та діяльності державних холдингових компаній. Відповідно до підготовленого до другого читання законопроекту, державною холдинговою компанією визнається компанія, утворена в формі відкритого акціонерного товариства, де не менш як сто відсотків акцій належать державі. Акції державних холдингових компаній не можуть бути передані в управління будь-яким способом. Державні пакети акцій та державне майно, які були передані державою до статутного фонду державної холдингової компанії не можуть бути відчужені або перебувати в заставі, використані для формування статутних фондів будь-яких інших підприємств.

Державній холдинговій компанії забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до відчуження акцій, часток, паїв або майна, внести до її статутного фонду до завершення процесу її приватизації.

Рішення про приватизацію державної холдингової компанії може бути прийнято лише після прийняття рішення про приватизацію всіх корпоративних підприємств, пакети акцій, які передані до статутного фонду такої холдингової компанії.

Також з метою усунення протиріч законопроекту із Господарським кодексом вносяться відповідні зміни і до нього. Всі позиції по проекту узгоджені, відпрацьовані з державною комісією з цінних паперів. Пропонується законопроект 3355 прийняти в другому читанні і в цілому як закон.

А тепер, якщо є необхідність, можна пройти по тих поправках, які не враховані комітетом, якщо будуть настоювати автори.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, позиція комітету до вашого відома доведена, поправки всі враховані за винятком деяких поправок народного депутата Горбаля. Наполягає, наш колега, на поправках? Ні! Тому я ставлю на голосування. Прошу уваги! Прошу підготуватися до голосування. пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон Проект Закону про холдингові компанії України, реєстраційний номер – 3355. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

12:44:55

За-228

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про ратифікацію Рамкової Угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком. Доповідач перший заступник Міністра закордонних справ Володимир Станіславович Огризко. Так. Володимире Станіславовичу, будь ласка. Підготуватися Віталію Хомутинніку. Що, що?

ОГРИЗКО В.С.

Шановний пане Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати!

Сьогодні на ваш розгляд вдруге вноситься законопроект номер 0307 про ратифікацію Рамкової Угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Законопроект був підготовлений Міністерством економіки України на виконання доручення Кабінету Міністрів України і погоджений без зауважень Міністерствами фінансів, закордонних справ та Міністерством юстиції України.

Проект закону за висновком Мін’юсту відповідає Конституцію України, Закону України „Про міжнародні договори України”.

Кабінет Міністрів вніс пропозицію ратифікувати Рамкову Угоду між Україною та Європейським банком.

Ця угода була підписана 14 червня 2005 року і, яка передбачає, що Європейському інвестиційному банку буде надано можливість здійснювати на території України, діяльність, передбачену статутом, зокрема позичання коштів, володіння, використання та розпорядження такими коштами. Набуття чинності рамковою угодою дасть змогу залучити в економіку України відносно дешеві довгострокові фінансові ресурси банку для реалізації інфраструктурних, енергетичних, природоохоронних та інших проектів. Йдеться насамперед про транспортну інфраструктуру, енергетику, телекомунікації, малий і середній бізнес, підтримка екологічних, природозахисних та промислових інвестиційних проектів. Особливо важливо, що це буде робитися і на регіональному рівні.

Банк фінансує спільні або індивідуальні проекти, якщо їх кошторисна вартість становить більше 25 мільйонів євро, при цьому частка фінансування банком становить 50 відсотків. В звичайних умовах така частка становить 25-30 відсотків. Банк має найвищий кредитний рейтинг. І, таким чином, може залучати фінансові ресурси на найкращих умовах, надаючи їх за нижчими, ніж звичайно, ставками.

Іншою важливою перевагою є те, що термін, на який надається кредит для, скажімо, промислових проектів, сягає від 7 до 12 років з пільговим періодом від 2 до 6 років.

Суб’єктами виконання рамкової угоди будуть підприємства різних форм власності, регіональні органи влади, органи місцевого самоврядування, галузеві міністерства. Присутність в Україні Європейського банку стане важливим сигналом для міжнародних інвесторів, однозначно сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні.

Шановні народні депутати, Кабінет Міністрів просить вас ухвалити внесений Президентом України проект закону і у такий спосіб ратифікувати Рамкову Угоду…

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає запитань у вас? Є, три хвилини, запишіться будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записались. Володимир Лещенко, фракція комуністів, мікрофон

12:49:04

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Володимире Станіславовичу! Звичайно, кредити на інвестиції брати це правильно, але, якщо це береться для крупних проектів, якщо держава буде виконувати і так далі. А якщо це буде розсироплення цих кредитів, і кудись воно буде, як вода в пісок, то, на мій погляд, це недоцільно.

Тим більше, що ми маємо вже досвід, коли Світовий банк якраз надавав такі кредити, наприклад, на земельну реформу, але вони виливалися у те, що закуповували комп’ютери, меблі, машини і так далі.

Скажіть, будь ласка, на які цілі і яким чином, чи це буде грошові кредити, чи товарні? Дякую.

ОГРИЗКО В.С. Дякую, шановний пане Лещенко.

Я вже про це говорив, що йдеться про те. що головними сферами застосування будуть такі, як транспорт, енергетика, телекомунікації, малий, середній бізнес, екологія, промислові проекти, інвестиційні проекти.

Йдеться про те, що банк буде функціонувати в Україні на базі українського законодавства і таким чином всі проекти, які тут укладатимуться, будуть виключно знаходитися у правому полі української держави. Від суб’єктів залежить, який проект і на скільки років, і під які відсотки буде заключений. Це вже справа безпосередньо банку і конкретного суб’єкту, з яким він буде укладати договір. Але умови укладання такого договору значно кращі, навіть у порівнянні з Європейським банком реконструкції і розвитку. Це нам більш вигідно.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна”.

12:50:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Блок Юрія Кармазіна.

Шановний доповідачу! Я хотів би вас запитати, як би ви прокоментували статтю 3 „Оподаткування банку”. Цитую: „ Відсотки та інші платежі належні банку, які виникають внаслідок діяльності передбаченої цією угодою, а також активи та доходи в банку пов’язані з такою діяльністю, не обкладаються податком”. А перед цим у статті 2 говориться, що банк проводить комерційну звичайну діяльність в Україні. Чим він відрізняється від українських банків? Чим він відрізняється від інших суб’єктів підприємницької діяльності? Чому саме цьому банку ми надаємо такі привілеї? Що, нам не потрібні податки на виплату пенсій, зарплат, всього іншого? Чому взагалі такі речі відбуваються? Я це не можу зрозуміти.

Звичайно, банківська установа і все. А ми говоримо – імунітети, привілеї такі тут серйозні в статті восьмій, дуже серйозні. Для чого це робити? Якщо ми хочемо просто залучити капітали – одне. А, може, тут інше? Може, прогнутися…

ОГРИЗКО В.С. Дякую, шановний пане Кармазін.

Я хотів би сказати, що лише на період до кінця наступного року передбачено, що цей банк для України може виділити суму близько 250 млн. євро. Це досить-таки серйозна сума, на яку ми можемо розраховувати.

Стосовно відсотків. Банк даватиме українським суб'єктам відсотки, кредити під найнижчий на сьогодні відсоток – 5,13. Тому, власне, це є певним балансом, чому і в статті три, яку ви процитували, саме записано те, що він буде обкладатися податком. Дякую.

ГОЛОВА. І Михайло Мельничук, ваше запитання.

12:52:44

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний доповідачу, чи виможете назвати цифру, скільки інвестицій, а в 2005 році було спрямовано на підтримку малого і середнього бізнесу України? Тим більше, що фракція соціалістів завжди опікувалася цим напрямком роботи. Ми вважаємо, що малий і середній бізнес – це є рушійна сила, яка дасть можливість реанімувати економіку України. Будь ласка.

ОГРИЗКО В.С. Дякую, шановний пане Мельничук.

У мене зараз немає під рукою точної цифри, але якщо ми говоримо про цей банк, то якраз йдеться про те, що малий і середній бізнес буде в центрі уваги надання цим банком відповідних кредитів. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам. Сідайте, будь ласка, Володимире Станіславовичу.

До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк.

12:53:54

БУРЯК С.В.

Дякую, шановний пане Голово.

Шановні колеги, цей проект передбачає залучення в економіку України довгострокових фінансових ресурсів від банку для реалізації інфраструктурних енергетичних, природоохоронних та інших інвестиційних проектів загальнодержавного значення. Я підкреслюю, це лише рамкова угода. Сподіваючись на можливі інвестиційні проекти, комітет вирішив підтримати даний законопроект. Разом з тим, слід відмітити, що даний законопроект має наступні зауваження. Ми маємо прийняти рішення, тобто дати згоду на ратифікацію рамкової угоди, а умови буде визначати банк потім після прийнятого нами рішення. А чи будуть вони прийнятні для України залишається потанням.

У частині 3 статті 7 Угоди зазначається, що банк буде мати вільний доступ до національного фінансового ринку України, відповідно до законодавства України, а його зобов`язання та цінні папери будуть користуватися режимом в тому числі і податковим режимом, принаймні не менш сприятливим, ніж той, який надано найбільш привілейованим міжнародним фінансовим організаціям. Проте, не зазначається які це найбільш привілейовані міжнародні фінансові організації.

Наступне. Частина 3 статті 7 застережує, що банк може письмовим повідомленням, адресованим Україні, припинити дію цієї угоди. Надсилання будь-якого такого повідомлення не впливає на права та пільги, отримані банком. В той час припинення дії даної угоди з боку України, то Україна має повідомити банк за 6 місяців. Аналізуючи це положення стосовно повідомлень сторонами про припинення дії угоди, можна помітити дискримінацію прав сторін цієї рамкової угоди.

Я хочу нагадати, що вже одного разу розглядали цей проект закону, і він не знайшов підтримки у залі Верховної Ради, комітет вже звертав увагу на всі ці зауваження, але ця редакція залишилася без змін, але, сподіваючись на все ж таки поліпшення інвестиційного клімату, комітет просить Верховну Раду підтримати цей проект ратифікації. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, будемо виходити на прийняття рішення, так? Нема застережень? Записались на виступ. Ладно, давайте проведемо обговорення. Якщо не заперечуєте, давайте хвилин хоч 10.

Віктор Мироненко, фракція комуністів. Підготуватися Михайлу Мельничуку.

12:56:25

МИРОНЕНКО В.А.

Фракция Коммунистической партии Украины. Мироненко.

Уважаемые соотечественники, фракция Коммунистической партии Украины не будет поддерживать данный законопроект о ратификации соглашения между Украиной и Европейским банком, так как, к сожалению, принятие этого Закона не имеет, имеет не столько экономический, сколько политический характер. Этот характер, к тому же, невыгоден Украине. О дискриминации, в данном случае, только что депутаты говорили, только единственно, я не могу с удовлетворением отметить то, что дискриминация наблюдается, но давайте Закон примем.

Нельзя принимать законы, которые обеспечивают дискриминацию отечественных банков, отечественных производителей. В этом мы должны быть, по крайней мере, принципиальны. Хотел бы обратить также внимание на то, что в данном случае, в данном случае, банк к нам идет вовсе не для того, чтобы нас осчастливить. А для того, чтобы получить прибыль, получить какие-то себе льготы и так далее. А влияние на нас будет оказываться, несомненно, отрицательное и мы будем постоянно под угрозой стоять. Однако, инвестиций должных не будет, будет создаваться только иллюзия инвестиций.

Для нас это самое страшное. Ибо без инвестиций гибнет экономика, моральный, технический износ оборудования, отечественного оборудования огромный, гигантский. И нам надо, как можно быстрее, обеспечить модернизацию производства. Для этого полагаться нам, конечно, можно и на внешние какие-то кредиты, на внешние возможности. Для этого, несомненно, надо создавать условия, обеспечивать борьбу с коррупцией, преступностью, как в Китае, например, это сделано. Коммунистический Китай это сумел сделать. Туда самые большие инвестиции идут со всех стран мира, в том числе США, Японии и так далее.

Но, прежде всего, нам надо полагаться на самоинвестиции, обеспечить надо самоинвестиции предприятий. Для этого надо создать и налоговые условие, и регулирование планирования экономики, и, несомненно, несомненно, необходимо обеспечить такую банковскую систему в Украине, которая обеспечивала бы кредитование экономики под доступный процент.

Сейчас просто страшный по-прежнему процент, не смотря на то, что уже столько лет мы по этому поводу говорили.

Мы много раз предлагали и сейчас настаиваем: создать государственные инвестиционные банки, которые могут работать по промышленности, по транспорту, по сельскому хозяйству. Та же Япония, та же Германия, США взяли пример с наших, Советского Союза, великого и прекрасного Советского Союза, в котором больше было достоинств, чем недостатков.

Мы отказываемся от этого опыта. Мы настаиваем на создании народного правительства, которое бы создало именно государственную систему инвестирования экономики. Спасибо.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

Михайло Мельничук передає право на виступ Шибку, да? Віталію Шибку мікрофон, будь ласка, увімкніть.

12:59:45

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Володимир Михайлович.

Я хочу звернути… колег, що я… все-таки ми плекаємо надію, що колись інвестиції прийдуть до України не тим маленьким джерелом, який ми на сьогоднішній день маємо, а все-таки тим, які можуть забезпечити не просто розвиток економіки, від цієї економіки і розвиток, добробут цього суспільства, виконання соціальних програм і тому подібне.

Якщо ми уважно подивимося на ті умови, які на сьогоднішній день надаються інвестиційним банком, то, дійсно, вони на це надають нам надію, і ми можемо сказати, що взагалі-то банк, він тут буде застосовувати умови свого статуту. А вони, ці умови статуту, вони ніяк не йдуть на шкоду нашим законом. Тобто банк, фактично, буде керуватися тими нормативними законодавчими актами, які є у нас в Україні.

Це, дійсно, на сьогоднішній день – великий позитив: Україна включається в систему, систему міжнародну, яка дає можливість відпрацьовувати ті чи інші інвестиції.

Але в той же час я хотів би звернути увагу на деякі моменту. Ну, по-перше, про це вже сказав голова комітету – це перше.

І друге, я хотів би звернути на таку строчку, що угода, значить… угодою встановлено, що відсотки, зверніть увагу, та всі інші платежі, належні Європейському інвестиційному банку, які виникають внаслідок його діяльності за угодою, а також активи та доходи банку, пов’язані з такою діяльністю, не обкладаються жодним податком, митом, обов’язковими зборами чи іншими подібними відрахуваннями. Тобто ми фактично ставимо в нерівні умови діяльність наших банків цим міжнародним банками. Це не є, як то кажуть, патріотично, але не є, з точки зору того, що це доцільно з економічної і фінансової точки зору. Це перше.

І тут ще треба звернути увагу на те, що це дійсно призведе до того, що буде втрачати наш бюджет, який на сьогоднішній день є не дуже таким великим, що може забезпечити можливості розвитку і економіки, і розвитку соціальних проблем.

Тому я гадаю, що нам треба подивитися на те, як ми будемо голосувати для того, щоб не поставити у нерівні умови вітчизняні банки та цей банк, шановний і поважний у всьому світі. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка, ваш виступ.

13:02:35

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, «Народный блок Литвина».

Уважаемые коллеги, мы сегодня рассматриваем вопрос, который по сути своей заключается в следующем. Насколько удобно, насколько выгодно будет заводить инвестиции в Украину. И, я думаю, что здесь абсолютно правильно ставиться вопрос о том, что без инвестиций практически экономика развиваться не может.

Но мне кажется, что сегодня, рассуждая об этом, мы должны еще понимать, что, с одной стороны, мы должны создать условия для инвестиций, а, с другой стороны, посмотреть вообще, каким образом у нас в нашу национальную экономику заходит финансовый ресурс, либо он с его уходит. И поэтому, когда сегодня говорят о том, что должен или не должен иметь у нас Европейский инвестиционный банк какие-то преференции по сравнению с тем, что имеют национальные банки, то возникает единственный вопрос. Если мы хотим, чтобы Европейский инвестиционный банк давал ресурсы для обновления, модернизации экономики, мы должны пойти на встречу. Вопрос упирается в том, надо ли так дорого за это платить, когда получается, что наши отечественные банки по факту ставятся не то что в неравные условия, а в условия, которые практически являются абсолютно диаметрально противоположными. Здесь уже коллеги в своих выступлениях говорили, что и проценты банк от своей деятельности, ценные бумаги и все остальное, что Европейский инвестиционный банк будет осуществлять как предмет своей финансовой, как своей экономической деятельности, будет пользоваться льготами и будет пользоваться такими льготами, о которых нашим украинским банкам остается только мечтать. И это на фоне того, что мы говорим, что рано или поздно мы должны будем адаптировать нашу банковскую систему к европейской.

У меня возникает вопрос. Адаптируем ли мы в тех условиях, когда более сильные, более финансово могущественные, я не боюсь этого слова, банки, заходя сюда, получают изначально преференции, а наши национальные банки, которые значительно скромнее в своем экономическом потенциале, продолжают платить по полной программе.

Я думаю, что абсолютно правильно здесь ставится вопрос и коллегами, поставившими его, о том, что абсолютно не понятна ситуация, почему государственный бюджет, который у нас традиционно в рамках обсуждения в этом зале является достаточно дефицитным по основным направлениям, у нас не хватает денег ни на одно, ни на другое, и вместе с тем мы говорим о том, что целые коммерческие структуры, коими является в том числе и Европейский инвестиционный банк, пусть не таким классическим как обычный коммерческий банк, но все равно ставящий целью получение прибыли, получает льготы, а государственный бюджет ничего не получает.

И поэтому, говоря об этом, я думаю, что мы в большей степени должны говорить не только о том, нужен ли нам экономически Европейский инвестиционный банк, сколько о том, этот ресурс войдет, он даст пользу или нет и на сколько от этого пострадают смежные ресурсы, смежные отрасли. Исходя из этого, я думаю, что нам есть смысл думать перед тем как голосовать. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, у нас залишилося. Одну хвилиночку. Астров-Шумілов є? Мікрофон, будь ласка. Я бачу. У вас буде одна хвилина, бо час вичерпаний уже у нас. Так, фракція „Відродження”.

13:05:44

АСТРОВ–ШУМІЛОВ Г.К.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, избиратели. Астров-Шумилов, Луганщина, фракция „Відродження”.

Европейский инвестиционный банк выразил готовность кредитовать в Украине проекты, на которые планирует выделить до 500 миллионов евро. Данное соглашение определяет базисные осуществления Европейским инвестиционным банком инвестиций в украинскую экономику. И речь идет не об одном кредите, а о целом пакете экономически обоснованных инвестиционных проектов. Хочу подчеркнуть, что это будет пятая страна бывшего Советского Союза после России и Прибалтийских стран. Россия ратифицировала такой договор еще в 2003 году. Украине выгодно сотрудничать с данным банком, так как кредитные ставки ниже ставок украинских финансовых учреждений. Но сотрудничество с банком и притоку инвестиций в страну мешают двойные стандарты некоторых политических сил, которые два года назад считали рассмотрение данного вопроса позитивным для Украины, а сейчас заявляют, что ратификация данного соглашения вредит стране.

Среди запланированных инвестиционных проектов в Украине следует выделить прежде всего финансирование Европейским инвестиционным банком совместно с „Укравтодором”, Европейским банком реконструкции и развития третьего проекта ремонта автодороги „Киев-Чоп” стоимостью до 300 миллионов евро.

Согласно статьи 11-й Соглашения правительство Украины и Европейский инвестиционный банк будут регулярно обсуждать критерии предоставления кредитов. И именно об этих критериях мы должны вести дискуссию.

Депутаты фракции Политической партии «Видродження» обращают внимание, что одним из приоритетных направлений привлечения инвестиционных средств должна стать транспортная отрасль. Кроме строительства автодороги „Киев-Чоп” такими проектами должны стать: проект внедрения скоростного движения поездов, строительство сухогрузных судов для украинско-дунайского пароходства, создания крымского транспортно-промышленного комплекса, обновление авиапарка и обустройство структуры аэропортов.

Таким образом, ратификация данного соглашения позволит уже в ближайшей перспективе привлечь в экономику страны долгосрочные и не дорогие кредитные ресурсы, которые помогут развитию транспортной системы Украины.

Прошу вас, дорогие коллеги, поддержать. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую. Обговорення завершено.

З мотивів, будь ласка Володимир Кирилович Черняк. Прошу підготуватися до голосування.

13:08:46

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати! Найактуальнішою проблемою української економіки є проблема оновлення виробничого апарату.

В зв’язку з цим доцільно залучити ресурси, які нам пропонує надати Європейський інвестиційний банк. Вважаю аргумент про дискримінацію безпідставним, якщо врахувати ті умови, на яких банк надає нам кредити, він нам надає під дуже низький відсоток - 5,3 на 20 років і 6 років є пільговими, про такі умови можна тільки мріяти. Вважаю, що в парламенту є необхідні і достатні підстави ратифікувати цю угоду. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу підготуватися до голосування. Вноситься на голосування проект закону про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

13:10:10

За-230

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. «Регіони України» - 4, комуністів - 0, Народна партія – 40, «Наша Україна» -35, Блоку Тимошенко - 35, СПУ – 26, Народний блок – 7, СДПУ (О) – 0, Українська народна партія - 16, «Відродження» - 13, Промисловці, підприємці –12, Народний рух України – 10, «Реформи і порядок» - 12, «Єдина Україна» - 9, позафракційні –11,

Шановні народні депутати, дві фракції вимагають оголосити перерву – це фракції БЮТ і „Єдина Україна” або для виголошення заяви, так я розумію? Хто буде виступати? Володимир Яворівський, будь ласка.

13:10:58

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський Блок Юлії Тимошенко.

Перше. Блок Юлії Тимошенко дуже співчуває Іванові Зайцеві і з приводу інциденту, який стався, і, Іване, якщо ти нас чуєш, то швидше одужуй і повертайся, без тебе Верховна Рада неповноцінна.

Друге. Сьогодні виповнилося 66 років сталінського указу, розпорядження про початок виселення із Західної України українців. Саме в 1940-му році було спровоковано властиво потім і рух опору, який називався Українська повстанська армія.

Третє. Мабуть більш антинародного Закону, ніж ми з вами прийняли, а БЮТ не голосувала і я за нього не голосував, але він все-одно є - це, звичайно, недоторканість депутатів всіх рівнів.

Я щойно повернувся з кількох областей де люди про це говорять, як про якусь найбільшу нашу парламентську помилку і звичайно що Президент його підписав і це також помилка. Можна було накласти вето і 300 голосів би тут ніколи в парламенті не знайшлося.

Ми знаємо про те, що цей законопроект фактично створив таку посаду, яка називається „розконвойований депутат”, очевидно це так можна було назвати. Я не всіх маю на увазі, не ловіть мене на слові, але я переконаний і ви всі знаєте, що сьогодні в сільську раду вже платять за депутатство великі гроші.

Через те я хочу звернутися до тих, хто ще не встиг заплатити гроші: не робіть цього, тому що ми цей законопроект обов’язково відмінимо. Ми готуємо зараз поправки до цього законопроекту і якщо він не пройде зараз, то я думаю, що новий парламент його обов’язково прийме. Цього просто допускати неможливо!

Більше того, я переконаний, що потрібно знімати і статтю 80, або вносити до неї поправки Конституції щодо нашої з вами недоторканості. Яким депутатам сьогодні потрібна недоторканість? Мені вона не потрібна, бо я не маю бізнесу. А якщо хтось дасть по голові, то недоторканість в цьому випадку мені нічого не допоможе.

Треба прийняти законопроект про опозицію і цього буде цілком достатньо, щоб опозиція мала політичний захист.

І останнє, четверте. Я хочу звернутися до наших сателітів політичних, до Нашої України, до Української народної партії, до ПРП і ПОРИ, до соціалістів про те, що ми сьогодні, ви отримаєте документ від БЮТ де ми виклали свою позицію в якій немає ніякого розподілу портфелів і в якій закладені базові національні ідеї і ідеї, які були напрацьовані майданом.

Бандити повинні бути в тюрмах, а вони сьогодні шиють фраки і метелики для того, щоб зайняти міста ось тут у нас.

Я абсолютно переконаний в тому, що ми не маємо права сьогодні наговорити один одному дурниць, тому що ми будемо разом обов’язково. Я хочу сказати деяким політичним ястребам: не забувайте про те, що в Україні гуляє пташиний грип. Дякую.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги. Переходимо до розгляду законів, до яких Президент України застосував право вето.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" з пропозиціями Президента України від 20 грудня 2005 року. Реєстраційний номер 5152. Доповідач – перший заступник міністра освіти і науки Андрій Гуржій. Із співдоповіддю буде виступати Ігор Рафаїлович Юхновський.

ГУРЖІЙ А.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Прийнятий Верховною Радою 29 листопада 2005 року Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" не може бути підписаний, виходячи із такого, що в новій редакції закону, який запропонований, пропонується частину другу статті 23 Закону України, пропонується включати до заробітної плати наукових працівників, з якої нараховується пенсія, доплати за винагороди в тому числі, за виконання робіт за договорами та контрактами, оплата за яких здійснюється за кінцевим результатом. На жаль, такий підхід не узгоджується з Законом України про оплату праці, де чітко написано, що заробітна плата, а в Законі про пенсії лише з неї нараховується пенсія, це винагорода, яку за трудовим договором власник, або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу. А також не узгоджується це із Закону України про наукову і науково-технічну діяльність де написано, що науковий працівник – це той працівник, основним місцем роботи якого є наукова установа відповідно до трудового договору або контракту і який професійно займається відповідно науковою або науково-педагогічною діяльністю. В зв’язку з цим, пропонується оплату за договорами та контрактами викинути.

Також не узгоджуються з чинним законодавством пропозиції, пов’язані з тим, що для обчислення пенсії має враховуватися заробітна плата наукового співробітника не тільки за основним місцем роботи, а і за сумісництвом. І це потребує додаткових, прорахунки показують 130 мільйонів гривень.

Друге зауваження (всього було 8 зауважень) - 5 врахували, а 3 залишилось. Це те, що різниця між сумою призначеною цим законом відповідно до інших актів, яка обчислюється між, має право науковий працівник, особливо для, яка фінансується для наукових і науково-педагогічних працівників державних бюджетних установ і установ інших форм власності, вона обчислюється за рахунок, оплачується за рахунок державного бюджету. Це протирічить діючому законодавству і у зв’язку з цим пропонується 16 частиною редакції 24, статті не відмінити. І у зв’язку з цим Президент не може підписати цей закон і застосував право вето. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Ігор Рафаїлович Юхновський, виконуючий обов’язки голови Комітету з питань освіти і науки.

13:17:42

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати!

Комітет з питань науки і освіти уважно розглянув заперечення Президент стосовно закону про внесення змін до Закону України „Про наукову, науково-технічну діяльність”.

Заперечення Президента торкається трьох пунктів:

1. З якого заробітного, з якого заробітку визначається пенсія.

2. Хто має оплачувати надбавку до пенсії.

3. Як визначається пенсійний стаж.

Відносно першого зауваження - який заробіток включається до визначення пенсії. Президент заперечує, що заробіток одержаний за договорами та контрактами, оплата за якими здійснюється за кінцевим результатом, не включався до визначення пенсії.

Комітет з питань науки і освіти погоджується з тим висновком Президента.

Друге. Президент заперечує, щоб робота за сумісництвом включалась до заробітку, з якого визначається пенсія. Комітет заперечує проти цього. А саме: уявить собі, академік чи вчений, який працює в Академії наук, запрошений до вищого учбового закладу прочитати лекції. Він читає там курс лекцій і це не включається до заробітку. Аналогічно вчений з вищого учбового закладу запрошується до Академії наук керувати науковою роботою. Це не включається до заробітку. Це є неправильно. І таким чином, ми просимо це заперечення Президента не прийняти до уваги.

Дальше виникає питання хто має оплачувати додаток до заробітної плати. Раніше було так. Якщо ви працюєте в бюджетній установі, то додаток до пенсії платиться із Пенсійного фонду. Якщо ви працюєте в державній, але небюджетній установі, то 50 відсотків платиться із бюджету, а 50 відсотків – із фонду даного підприємства. Якщо ж наукова установа є акціонована – то тільки із фонду цього підприємства. Це викликало незвичайно багато збурень, листи в середині держави.

Сучасний міністр фінансів пан Пинзеник дав законопроект, згідно з яким з бюджету оплачуються усі додатки, не залежно від того, де працює науковець. Тому ми просимо теж залишити цю поправку, яку запропонував комітет.

Так само відносно періоду, з якого виплачується пенсія. В 99 році посада інженера-дослідника вважалась науковою посадою. І з неї йшла виплата пенсії. В законі 2002 року вже Кабінет Міністрів цю посаду зняв. І ці люди, які одержували по цій посаді відповідну пенсію, тепер…

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити виступ, да. Будь ласка.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. …ці добавки по пенсії буквально лишилися. Це несправедливо.

Тому комітет прийняв до уваги одне зауваження Президента, а три зауваження Президента не прийняв до уваги і просить оставити в попередній редакції.

Шановні депутати! Я дуже вас прошу, фактично ми написали зовсім справедливий і розумний закон. Президент дав свої зауваження. Я прошу вас проголосувати за пропозиції комітету, але я прошу вас проголосувати за ці пропозиції 300 голосами. Тоді вже більше не буде тої возні з тим законом, бо вже третій раз Президент вертає цей закон з різноманітними поправками. І так я вас прошу про 300 голосів. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Ігоре Рафаїловичу, сідайте.

Шановні колеги! Відповідно до Конституції Президент України може застосувати право вето до закону, навіть, якщо ми проголосуємо 400 голосів або 450, виняток складає лише конституційний закон, коли ми будемо приймати.

Шановні колеги! Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття Закону України про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” у новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента України. Це документ, реєстраційний номер 5152. Прошу проголосувати.

13:22:40

За-339

Ігоре Рафаїловичу, набрали конституційну більшість.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" з пропозиціями Президента України від 10.01.2006 року, реєстраційний номер 7494.

Доповідач заступник міністра фінансів Мярковський Сергій Іванович. Підготуватися голові підкомітету Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Сергію Кіроянцу.

МЯРКОВСЬКИЙ С.І.

Шановний Володимире Михайловичу Шановні народні депутати! Президентом України застосовано право вето щодо підписання Закону України „Про внесення змін до статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість”, номер 2271-4. Прийнятим законом вносяться зміни, згідно яких не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з поставки основних фондів, як внеску до статутного фонду юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права. Крім розширення переліку звільнень від оподаткування податку на додану вартість, зазначена норма порушує основні засади функціонування податку на додану вартість, відповідно до яких об'єкт оподаткування не залежить від напрямків та способів їх використання.

Що стосується імпорту товарів, то відповідно до положення шостої директиви Ради ЄС імпорт товарів є об'єктом оподаткування податку на додану вартість без будь-яких обмежень. Крім того, прийняття цього законопроекту викривлює конкуренцію на внутрішньому ринку товарів і послуг, оскільки дає преференції структурам і відповідним товарам, які задіяні по схемі, яка пропонується в цьому законі, на відміну від традиційних чи звичайних схем або способів реалізації товарів із сплатою ПДВ.

Аналізом впровадження оподаткування зазначених видів операцій у 2005 році за даними Держкомстату можна зробити висновок, що оподаткування чи відміна пільг від оподаткування зазначених операцій не призвела до погіршення інвестиційного клімату в Україні. Так, у 2003 році іноземні інвестиції у вигляді рухомого і нерухомого майна склали 483,6 млн. доларів США, в 2004 році 566,7 млн. доларів США, за другий і третій квартал 2005 року, коли були скасовані відповідні звільнення, надійшло інвестицій 300 млн. доларів США і очікується по 2005 році 580 млн. доларів.

Таким чином, аналіз цієї ситуації свідчить про те, що ми змогли покращити сплату податків до бюджету. Крім того, запровадження цієї норми дає можливість проведення, як на наш погляд, тіньової приватизації державних часток підприємств через передачу частини майна в статутний фонд інших підприємств.

Крім того, на нашу думку, це приведе до втрат Державного бюджету за попередніми оцінками до 500 мільйонів гривень. І на завершення хотів би сказати, що це суперечить прийнятому Верховною Радою Закону №2505, яким запроваджено…

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити. Будь ласка.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Значить, суперечить закону, який запроваджено мораторій на 5 років щодо надання нових та розширення існуючих пільг, а також суперечить вимогам статті 27 Бюджетного кодексу та частині 3 статті 95 Конституції України. Тому ми пропонуємо, шановні народні депутати, підтримати пропозицію Президента України і відхилити зазначений закон.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка. Сергій Кіроянц, голова підкомітету Комітету…

На голосування? Зараз, одну хвилиночку. Кіроянц виступить і зразу будем голосувати. Будь ласка.

13:27:07

КІРОЯНЦ С.Г.

Шановний Голово! Шановні колеги! Пропонується до розгляду пропозиції Президента до Закону України "Про внесення змін Закону України "Про податок на додану вартість".

12 січня 2006 року до комітету надійшли пропозиції Президента щодо відхилення зазначеного закону. Комітет нагадує, що цим законом відновлюється дія норми, що була вилучена із Закону України "Про податок на додану вартість", прийнятим Верховною Радою України 25 березня 2005 року. Припинення дії законодавчої норми серед року, коли вже діяли відповідні інвестиційні угоди, встановлені певні бізнесові правила гри сприяло згортанню ряду інвестиційних проектів, перегляду їх з певними негативними наслідками для українських підприємств, як правило звернення до судових інстанцій. Хочу констатувати, що до керівництва Верховної Ради України , комітету звертаються сотні суб`єктів господарювання з проханням якнайшвидше внести відповідний законопроект, щоб повернути статус-кво. Такий законопроект був на розгляді Верховної Ради… був запропонований на розгляді Верховної Ради та підтриманий, але був повернутий з пропозицією від Президента України відхилити його.

Хочу добавить несколько слов по сути этого закона. Закон является законодательным актом, который стимулирует производство и производственную деятельность в Украине. Высказывание заместителя министра о том, что принятие этого Закона не повлекло, не причинило никаких негативных последствий для производительных сил Украины, на мой взгляд, не соответствует действительности. Потому что, инвесторы, которые вносили в уставной фонд предприятия оборудование, производимое, как внутри страны, так и за рубежом, перестали польз, перестали как бы поток этого оборудования прекратился в страну, в связи с тем. Что увеличилось налогообложение этой продукции.

Таким образом, основаны фонды предприятия, которые, практически, на всех заводах, на всех производствах Украины, сношены уже, практически, до фундамента сейчас ощущают значительный недостаток того, что это оборудование новое, из-за границы и производимое в Украине, не поступает. Потому льгота, которая стимулирует производителей, была убрана Законом, который был принят, положением, которое было принято в бюджете, в Законе о бюджете, 2005 года.

Таким образом, это производственный Закон, направленный на развитие производственных сил Украины, и комитет, и я прошу поддержать вас этот Закон.

ГОЛОВА. Так, дякую.

Шановні колеги, у зв’язку з тим, що Президент України застосував право вето до цього Закону і пропонує відхилити цей Закон, а Комітет пропонує подолати вето Президента, я буду ставити спочатку на голосування пропозицію Президента України. Пропозиція Президента України полягає в тому, щоб Закон України про внесення змін до статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість”, відхилити. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу визначитися.

13:30:42

За-40

Рішення не прийнято.

Тепер, шановні народні депутати, я ставлю пропозицію комітету про подолання вето Президента України на Закон України про внесення змін до статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість”, реєстраційний номер 7494. Прошу голосувати.

Так, іде голосування, шановні колеги!

13:31:18

За-287

Рішення не прийнято. (Ш у м у з а л і)

Шановні колеги, хто за те, щоб повернутися до розгляду закону реєстраційний номер 7494, прошу голосувати.

13:31:48

За-291

Повернулися.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про подолання вето Президента України на Закон України про внесення змін до статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість”, реєстраційний номер 7494. Прошу голосувати.

13:32:23

За-296

Рішення не прийнято. Закон відхилено.

По фракціях, будь ласка. „Регіони України” – 58, комуністів – 55, Народна партія – 39, „Наша Україна” – 1, Блок Тимошенко – 33, СПУ – 29, Народний блок – 21, СДПУ(о) – 19, Українська Народна Партія – 0, „Відродження” – 15, промисловців і підприємців – 3, Народний Рух України – 0, „Реформи і порядок” -1, „Єдина Україна” - 10, позафракційні – 12.

Шановні колеги, можна провести аналогію: голосування 8 квітня про внесення змін до Конституції України. Асадчев, будь ласка.

13:33:11

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую, Володимир Михайлович.

Валерій Асадчев, Український Народний Блок Костенка і Плюща.

Шановні друзі, мені здається, що ми зараз зайняли дві крайні позиції, і тому питання не вирішене. Питання дуже важливе.

Тобто якщо залишати нульову ставку на ввезення обладнання, яке потім ставиться на основні фонди, то дуже багато було зловживань, коли таке обладнання ввозилося, а потім не ставилася на основні фонди, а реалізовувалася на території України. І дуже багато, хто на цьому нагрівав свої руки. З іншої сторони, якщо платити 20 відсотків на кордоні, то дійсно інвестор не йде, і наші підприємства не можуть переоснаститися.

Мені здається, що тут профільний комітет має знайти золоту середину. Ви повинні знайти ту процедуру, за якою суто технологічно підприємства можуть через вексель чи через якусь ідентифікацію ввезти обладнання, поставити на основні фонди і не платити ПДВ. Якщо ми займаємо крайні позиції, повірте, питання залишається невирішеним і, на жаль, інвестор не йде. Тому, мені здається, профільному комітету треба подумати...

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, закон відхилено. Кіроянц, будь ласка, мікрофон.

13:34:31

КІРОЯНЦ С.Г.

Уважаемые коллеги, Министерство финансов и министерства, которые формировали бюджет 2005 года, попытались найти усредненную позицию. Но позиция их была несколько лукавой.

Лукавство заключалось в том, что был сделан так называемый налоговый кредит. Что сначала вы везете оборудование, а потом мы после предъявления векселя вам эти деньги вернем. Но лукавство заключалось в том, что деньги возвращали инвесторам, которые везли оборудование и производили в стране и вносили в уставной фонд только в том случае, если уже государство было должно предприятию. То есть, если была задолженность государства перед предприятием, многие не обратили на это дело внимание. Инвесторы, которые платят деньги из своего кармана, они прекрасно это поняли и перестали везти в страну оборудование. Вот в чем как бы суть этого закона, позволяющее ввозить сюда оборудование и стимулировать производство. Таким образом стимулировать рабочие места, производительность, налог на прибыль и наполнение бюджета. Наполнение бюджета составило всего 10 миллиона путем принятия этого закона. Но все инвесторы прекратили ввозить, вводить инвестиции в страну.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, обговорення завершено. Переходимо до розгляду. Я прошу вибачення, шановні колеги, закон відхилено. На цьому крапка велика, все. Шановні колеги, закон відхилено. Нехай комітет, комітет вносить пропозиції, і будемо працювати. Уже все.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо обмеження максимального розміру пенсій), реєстраційні номери 8445, 8445-1, 8445-2. Доповідачі – Цибенко Петро Степанович, Гаряча Олена Василівна і Заєць Іван Олександрович. Замість зайця Івана Олександровича буде доповідати Валерій Асадчев.

Будь ласка, Петро Степанович.

Шановні колеги, ми тепер працюємо за скороченою процедурою.

13:36:37

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України, фракція комуністів, Цибенко, Голова комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні громадяни України, шановні колеги, я хотів би сказати про те, що після прийняття 30 червня 2005 року Постанови Кабінету Міністрів України №510, якою не просто на якусь величину, а в рази була збільшена заробітна плата високопосадовців, починаючи з міністрів, прем’єр-міністра, віце-прем’єри, народні депутати, судді і так далі, і тому подібне, виникла надзвичайно непроста ситуація в суспільстві.

Цим документом була порушена крихка, хоча б відносне, крихке, хоча б відносне співвідношення між мінімальною заробітною платою, яку отримують абсолютна більшість громадян України або близьку до цього суму і заробітної плати високопосадовців.

Я хотів би сказати до честі представників різних категорій високопосадовців, лише Верховна Рада України знайшла в собі мужність відмовитися від цієї постанови і повернути ситуацію на попередній рівень заробітної плати, яку, який був до підвищення. По всім іншим категоріям високопосадовців сьогодні заробітна плата обчислюється в 15, 18, 20 тисяч гривень.

Звичайно, що це потягло за собою і ситуацію у пенсійному забезпеченні громадян України. Одна з найбільш великих проблем, яка є сьогодні у пенсійному забезпеченні України, це велике розмаїття в рівні пенсійного забезпечення громадян України.

Ось чому фракція комуністів Верховної Ради України ініціювала розробку і внесення на розгляд Верховної Ради проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо обмеження максимального розміру пенсій).

Цим документом пропонується обмежити максимальний розмір пенсії незалежно від того, яку заробітну плату отримає високопосадовець чи в якій сфері діяльності він працює дванадцятьма мінімальними пенсіями за віком.

Я розумію, що це не встановлення, скажімо, абсолютної справедливості, але це хоча б крок в направленні і встановлення справедливості в пенсійному забезпеченні.

Абсолютно справедливою була ситуація у пенсійному забезпеченні радянських часів, коли різниця між мінімальною пенсією і наймаксимальнішою ніколи не перевищувала коефіцієнт три. Сьогодні ця різниця становить десятки разів.

Тому від імені автора законопроекту я закликаю народних депутатів України підтримати цей проект…

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Гаряча Олена Василівна, дайте можливість… Підготуватися Асадчеву.

ГАРЯЧА О.В.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати!

Урядовий законопроект синхронізується із депутатською законодавчою ініціативою щодо обмеження розмірів пенсій верхньою межею в 12 мінімальних пенсій за віком.

Я хочу проінформувати вас, шановні народні депутати, про те, що Міжнародною конвенцією організації праці передбачено можливість встановлення або верхньої межі доходу, з якого сплачуються внески до соціальних фондів і відповідно нараховується пенсія, або встановлення максимальної пенсії. При цьому зазначається, що максимальний розмір пенсії визначається парламентом з врахуванням розумного співвідношення по відношенню до пенсій пересічних громадян.

Сьогодні у нас мінімальний розмір пенсій завдяки прийнятим рішенням Верховної Ради досягає прожиткового мінімуму, і ми, завдяки прийнятому закону, уже в державному бюджеті 2006 року передбачили мінімальну пенсію 350 гривень і будемо її двічі ще в цьому році перераховувати, забезпечили своєчасну виплату пенсії. І тому вноситься на ваш розгляд пропозиція щодо впорядкування і верхньої межі розміру пенсії.

Шановні народні депутати! Урядовий законопроект відрізняється ще від депутатського, які аналогічні питання вирішують, і ще другим аспектом. У нас сьогодні найнижчий пенсійний вік і, дай Бог, щоб ми мали достойну пенсію при такому пенсійному віці. Але є питання, коли ми гарантуємо, і це на велику честь Верховній Раді, люди скорочуються, ліквідовуються підприємства і людина має право виходу на пенсію ще раніше - за півтора або два роки, і вона вважається безробітною. І тому пенсію ми їй призначаємо раніше за два-півтора роки, і при цьому фінансуємо пенсію за рахунок коштів фонду по безробіттю. Але в період цього часу, двох або півтора роки, людина влаштовується на роботу і в цей період ми пропонуємо припинити виплату пенсії і продовжити її після досягнення загальновстановленого пенсійного віку.

На наш погляд це буде соціально справедливим і по відношенню до ефективного використання коштів, і по відношенню до того, що людина не є вже безробітною. Ми просимо вас, шановні народні депутати, прийняти закон в першому читанні і з врахуванням вашої позиції доопрацювати його на друге читання. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Валерій Асадчев.

13:42:57

АСАДЧЕВ В.М.

Валерій Асадчев. Фракція Української Народної партії, Український народний блок Костенка і Плюща.

Шановні друзі! В Україні взагалі склалася дуже порочна практика в тому, що пенсійне забезпечення здійснюється не єдиним пенсійним законом і не за єдиним стандартом. У нас сьогодні є переважна більшість, 90 відсотків, а може і більше пенсіонерів, які живуть за єдиним законом про пенсійне забезпечення і є певна каста людей, треба сказати відверто, до неї належать і народні депутати, які забезпечуються спеціальними законами - це і статус народного депутата, і статус суддів, і прокурори, і так далі.

Звичайно те питання, яке ми розглядаємо сьогодні, воно не вирішує проблеми ідентифікації законодавства, але воно якимось чином хоча б урівнює в правах всіх пенсіонерів. Тобто сьогодні, якщо за цими спеціальними законами забезпечувати пенсію фактично одному відсотку наших заможних можновладців, то ми не можемо. Вони з’їдають таку частку пенсійного фонду, що не дозволяють підняти пенсії малозабезпеченим категоріям.

І тому фракція Української Народної Партії переконана, що ті пенсії, які нараховуються за рахунок податків, вони повинні бути обмежені верхнім якимось порогом. Сьогодні цей поріг в бюджеті проголосовано 12 і ми вважаємо, що повинно бути не більше 10 мінімальних пенсій цей поріг.

Причому, я хочу сказати, що сьогодні в Україні діє система, коли людина, якщо вона хоче мати дуже велику пенсію, вона може її мати, у нас є недержавні пенсійні фонди. Давайте будемо їх розвивати, кожна людина може вкладати туди кошти, давайте думати, як зберігати ці кошти в цих фондах і тоді людина, яка є більш заможною, отримає більшу заробітну плату через цей недержавний пенсійний фонд може собі накопичити пенсію.

А ті пенсіонери, які отримують, так би мовити, з загального нашого пенсійного фонду, вони повинні обов’язково за єдиною системою як і ті, хто отримує велику зарплату.

Тому наша пропозиція до тих всіх законопроектів, які перелічені, а це: закон про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, про державну службу, про статус суддів, про прокуратуру, про службу в місцевих органах самоврядування, про статус народного депутата, про наукову та науково-технічну діяльність, внести такі зміни, що максимальний розмір пенсії призначений відповідно до цих законів, не може перевищувати 10 мінімальних пенсій за віком. Ми вважаємо, що це є дуже соціально справедливі закони і просимо їх підтримати. Дякую.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо обговорювати? Будемо. Будь ласка, Кармазін. Підготуватися Матвієнкову. Шановні друзі, ми ж Кармазіна давно не чули. На цій сесії ще не було його виходу до трибуни.

13:46:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Спасибі, шановні друзі, за таку всенародну любов.

Шановні народні депутати! Очевидно, сьогодні треба визначатися яке приймати рішення і йдучи на цю трибуну, у мене говорить два чоловіки в середині. Один чоловік, який хоче зробити, щоб була соціальна справедливість як пропонують колеги зліва і справа. А другий чоловік, який відкриває Конституцію і читає, думає, аналізує, який читає рішення Конституційного Суду, зокрема, рішення Конституційного Суду від 11 жовтня 2005 року, де написано, визнати не конституційним положення законів, якими встановлюється обмеження розмірів пенсій в тому числі, шляхом встановлення їх граничного розміру. Таким чином, якось виходить цікаво між мораллю і правом. Але в той час, коли пенсії нижчі, ніж прожитковий мінімум, ми маємо шукати шляхи виживання людей. Ми маємо сьогодні розібратися і шукати вихід, що потрібно всім знижувати пенсію, чи максимально всім підвищувати пенсію до тих рівнів, які отримують його інші. Зрозуміло, що якщо йти на ті кроки, які пропонує уряд чи пропонували зараз колеги комуністи, чи пропонували колеги з правого табору, які всі змагають хто більше народ любить. Уряд до 12 знизити. УНП ще нижче знизити до 10 і всі змагають і потім будуть казати, бачите, ми пропонували, але ж не прийняли. Так от, давайте ми знайдемо золоту середину, а золота середина знаходиться в одному. Перше, ми не можемо ігнорувати рішення Конституційного Суду. Раз. Друге, ми не можемо порушувати статтю 22 Конституції, де написано при прийнятті нових законів не можна, що робити? Знижувати і порушувати права. Друге.

І третє. Якщо робити обмеження, а їх треба зараз зробити, я підкреслюю це як політик, не як юрист, а як політик, їх треба зробити, то написати тимчасово і написати, на який термін ця тимчасовість.

Тому я пропоную приймати урядовий законопроект, але, бо там ще одна річ дуже важлива, що ті, хто отримав достроково пенсію і ще працює, має право на роботу, вони не мають отримувати в цей час пенсію і за це мені урядовий проект більше подобається.

Тому давайте напишемо, що на рік, а там далі будемо приводити все до відповідності, тобто підвищувати всі інші пенсії. Отака у мене пропозиція, мені здається, вона близька до конструктиву, до сприйняття залом. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Матвієнков, підготуватися Василю Надразі.

13:49:35

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, фракция Социалистической партии.

Уважаемые друзья! Но мне, вообщем-то, довольно не совсем понятно, когда мы начали рассматривать один из самых наболевших вопросов как наши ряды, так сказать, значительно поредели, некоторые фракции просто, так сказать, испарились из зала, потому что вопрос, который действительно касается выборцов.

В отличие от Кармазина, у меня в душе ничего не борется напополам. Я четко понимаю и вижу перед собой тех людей, которые все жизнь честно, добросовестно отпахали, извините за такую грубость, и получают на сегодняшний день минимальную пенсию. Это те люди, которые, чьими руками создавался Советский Союз, те люди, чьими руками создавался Индустриальный мост нашей Украины.

Когда мы работали над базовым законом и Гаряча, в том числе, так сказать, в этом процессе учавствовала. Мы видели о том, что консолидированная система, которая есть на сегодняшний день, она не прогрессивна, она ненормальна.

И, к сожалению, у нас возникла такая ситуация, что отчисления в Пенсионный фонд у нас для всех одинаковый, а вот выемка из Пенсионного фонда почему-то у нас идет разная, в зависимости от того, кто к какой профессии относится.

Вы мне скажите, в чем отличие сталевара-токаря и отличие милиционера или судьи? Что они, кто из них больше или меньше родину любит? Почему один исчисляет пенсию по одному, а второй исчисляет пенсию по другому? Или по госслужбе?

Вы мне скажите, пожалуйста, врач – это, что он не на державу работает у нас на сегодняшний день?

Или учитель, он что, не держслужбовэць? А на кого он работает, извините? Почему категория держслужбовця определяет какую-то непонятную конфигурацию? Эта конфигурация определяется в зависимости от того где и как человек сидит в белом доме. А как следствие, у нас получается так, два человека выходят на пенсию. Один считает процент заработной платы своей, умножает на количество отработанных лет. А второй идет на пенсию, считает – 90 процентов от заработной платы. Как результат всего этого дела получается у одного 332, тот, который, так сказать, работал наравне с остальными, а у другого – 12 тысяч.

И я не знаю, как вы объясняете своим пенсионерам. Я своим объяснить не могу почему так разница пенсия и чем они провинились перед нашим государством. Конечно, предложенный законопроект не разрешит все проблемы, которые мы предлагаем, но он хотя бы внесет верхний предел. Давайте остановим эти пенсии по 12, по 13-20 тысяч. Давайте мы снизим. А те средства, которые будут, у нас есть куда их направлять, у нас есть категория самых обиженных пенсионеров. Это те люди, которые ушли на пенсию до 92-го года. Это те люди, которые действительно честно и добросовестно работали, вкладывали в Пенсионный фонд то, что им положено. Но они остались на сегодняшний день самые незащищенные.

Поэтому мы на фракции обсудили этот вопрос. Приняли решение и поддерживаем однозначно всех. Но мы выступаем еще за то, чтобы поменять методологию вообще, расчет о пенсии, методы начисления пенсии должны быть для всех одинаковы. Не может быть, так сказать, ограничений, но и методы должны быть. Процент заработной платы, количество отработанных лет. Все. Больше никаких методов быть не может. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. И это правильно.

Василь Надрага, підготуватись Юрію Соломатіну.

13:52:39

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, «Народный блок Литвина».

Глава подкомитета по пенсионерам, пенсионному обеспечению. Я думаю, вполне правильно сегодня ставится вопрос о том, что справедливость пенсионного обеспечения есть, была и, самое главное, должна быть. К большому сожалению, вот те законопроекты, которые нам предлагают, вызывают вопросы. Хотя, я думаю, что тот законопроект, который предлагает Кабинет Министров, 8445-1, достоин максимального внимания.

Безусловно, говоря о справедливости нельзя допускать, чтобы было такое большое различие между пенсионным обеспечением в принципе по возрасту одинаково тех и тех людей. Хотя я не могу согласиться со своим коллегой, который здесь выступал и задавал вопросы, и не знает он почему так оно есть. Ну, дорогие мои, потому что таково законодательство, которое мі с вами попринимали.

Следующий момент. Надо читать законы, тогда будет понятно, откуда берется пенсия госслужащему, милиционеру, чернобыльцу и афганцу, и откуда берется пенсия человеку по трудовому законодательству.

Следующий момент. Говоря о справедливости, я все-таки считаю, что справедливость требует, не столько может быть и пенсионное обеспечение, как это надо делать, а первичным. А первичным является об изменении пенсионного законодательства, пенсионного обеспечения. Это те постановления, которые были приняты Кабинетом Министров. И давайте в этом зале еще раз напомним и стране, и самим себе, что пенсии, когда выросли у министров до 18-20 тысяч, то это после того, как было соответствующее постановление Кабинета Министров у 2005 году. И когда начинают рассказывать, что кто-то тут очень много имеет, то у меня задается один вопрос: «Дорогие члены правительства, примите постановление, согласно которого снимите свои заработные платы в 18 тысяч, вам будут проще. Во всяком случае те депутаты, которых так любят хаять на всех углах наши представители исполнительной власти, мы получаем заработную плату в 5 тысяч гривен. Это много по сравнению с основной массой народа, но это не 20 тысяч, которые получают министры и не 8 тысяч, которые получает пресс-секретарь.

Я хотел бы спросить: «Как много пресс-секретарь наработал, и в какой нормальной цивилизованной стране пресс-секретарь получает столько, что парламентарию стыдно сознаться, что он получает половину от него?».

Поэтому при всех разговорах о справедливости, я думаю, первое и самое принципиальное – давайте будет отвечать каждый за свои поступки, в том числе и за те постановления Кабинета Министров, которые, к большому сожалению, и нынешний Кабинет Министров так и не удосужиться отменить. Отмените, и тема уйдет в подавляющем большинстве на ноль.

И последнее, может быть. Очень много говорят о том, что у нас тут есть какие-то генералы, которые пополучали пенсию или выплаты по 140 тысяч. Я задаю вопрос Кабинету Министров: «Милые мои, кого посадили в тюрьму, на кого возбудили уголовное дело за растрату государственных средств в особо крупных размерах?» Потому что тот, кто подписал на выплату такую зарплату, тот бухгалтер, который выплати, они знают, что персональная ответственность за финансовое хищение государственных средств в особо крупных размерах есть конкретные статьи, по которым надо отвечать.

И поэтому, возвращаясь…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги!

Один Юрій відкривав дебати, другий закриє. Юрій Соломатін, будь ласка.

13:55:58

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую, Адаме Івановичу.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, увага суспільства прикута до нардепів, прокурорів, науковців, військовослужбовців, суддів, державних службовців, службовців органів місцевого самоврядування, які отримують занадто великі пенсії. Це в певній мірі, підкреслюю, справедливо.

Законопроектом, який внесено моїми колегами Симоненком і Дибенком, пропонується обмежити ці пенсії 12 мінімальними прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, тобто на сьогодні це заокруглено – 4 тисячі гривень.

Здається, що справедливість буде встановлена, але давайте з вами замислимося, що ми зекономимо у цьому разі? Скільки таких, яких ми запросимо до порядку? Неважко це розрахувати. А потім розподілимо цю зекономлену суму на 14 млн. знедолених пенсіонерів, ветеранів, інвалідів і отримаємо додаток по три, чотири, максимум п'ять гривень.

Чи буде досягнута соціальна справедливість у цьому разі? Звичайно ж, частково. Але відчуття моральної справедливості буде задоволено у наших людей. І тому я хочу звернути увагу нашу спільну: а де в дійсності собака заритий і чому відволікається увага від цього самого собаки?

На сьогодні абсолютна більшість суспільства зараз живе ні не заробітну платню як за радянських часів було – з доходу. А в доході заробітна платня складає у дуже багатьох лишень перші відсотки. Приклад. На сьогодні доходи більше чотирьох тисяч гривень на місяць вже отримують люди, чисельність яких складає сотні тисяч людей, навіть вже мільйони з тих, які отримують такі доходи.

У нас на сьогодні доход більше одного мільйона гривень на рік мають 2,5 тис. людей. Саме тут собака заритий. Тому давайте ми з вами скажемо – треба обмежувати не лише розмір пенсії, а пенсії доходу прогресивною шкалою оподаткування чого на сьогодні, на превеликий жаль, є. чому в капіталістично-соціалістичній Швеції є прогресивна шкала оподаткування доходів, а у нас в країні, яка пнеться зі всіх сил своїх помаранчевих в Європу, такого нема? Тому справедливість буде встановлена лише за тих умов, коли ми введемо таку прогресивну шкалу оподаткування на доходи. І тоді не лише пенсіонери, але й ті, які доходи отримують і працюють, вони будуть працювати на суспільство і буде тоді встановлений, якщо не соціальний рай, то хоча би наближення до соціальної справедливості. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я продовжую до завершення розгляду питання засідання. Будь ласка, з мотивів голосування Поровський, 1 хвилина. Ступак підготуватися. Ви виступали вже.

13:59:19

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Фракція Партії „Відродження”, Микола Поровський.

Шановні колеги депутати! Фракція „Відродження” вважає, що повинні бути обмежені високі пенсії, оскільки це стосується тієї категорії державних службовців і чиновників, які при виході на пенсію отримують досить значне… вихідну допомогу. Міністр Білокінь, який виходив на пенсію, отримав 250 тисяч вихідної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію і комісія, яка перевіряла, визнала це законним. Отже, ми вважаємо, що соціальна справедливість повинна бути досягнута саме тому, що величина пенсії має залежати передусім від трудового стажу людини. Ми підтримуємо закон про обмеження максимального розміру пенсій і просимо вас про це проголосувати.

Фракція „Відродження” буде голосувати „за”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ступак. Підготуватися Черняку.

14:00:25

СТУПАК В.Ф.

Володимир Ступак, Український Народний Блок Костенка і Плюща.

На сьогодні існує великий дисбаланс між пенсійним забезпеченням більшості громадян України та відповідним забезпеченням багатьох посадовців, оскільки більшість пенсіонерів отримує мінімальну пенсію в розмірі 350 гривень у той час як розмір пенсії декільком тисячам, десяткам можливо тисяч людей складає тисячі і навіть десятки тисяч гривень. Це ставить у нерівні умови більшість громадян України похилого віку і це суперечить як раз Конституції, яка гарантує рівність прав і свобод громадян.

Український Народний Блок Костенка і Плюща пропонує підтримати цей законопроект, зокрема, законопроект Івана Зайця і просить підтримати саме в тому, щоб було 10 мінімальних заробіт…, пенсій. Просимо підтримати законопроект Івана Зайця. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Черняк. Так, будь ласка, Сергій Сінченко. Ігор Шурма. Сінченко є? будь ласка, мікрофон Сінченка.

14:01:39

СІНЧЕНКО С.Г.

Зрозуміло, що занадто велика диспропорція між пенсіями одних категорій громадян і основною масою інших викликає справедливе невдоволення суспільства. Тому є два шляхи для владнання цієї несправедливості. Перша, обмежити верхню планку пенсії одним. І друге – підтягнути тих, хто отримує менші пенсії до рівня других. Такий шлях значно складніший і потребує великих зусиль, але він найбільш конструктивний, адже ставить на перше місце забезпечення добробуту усього суспільства.

Втім зараз фракція "Блоку Юлії Тимошенко" підтримує політичне намагання авторів законопроектів встановити справедливість в цьому питанні. Одночасно ми не погодуємося на віднесення до категорій таких військовослужбовців та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. За таких умов будемо підтримувати законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Шурма, будь ласка.

14:02:41

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), „Опозиційний блок НЕ ТАК!”

Без сумніву, що різниця між пенсіями у 50 разів не повинно існувати, навіть, з погляду здорового глузду. Дані законопроекти намагаються забезпечити соціальну справедливість серед пенсіонерів, обмеживши максимальний розмір пенсії. Однак, дивує одна річ: чому в Уряді не знайшлося грамотного, мало-мальськи юриста, який би нагадав про рішення Конституційного Суду від 11 жовтня 2005 року, яким визнано неконституційними положення Законів України, якими встановлюється обмеження розмірів пенсій, в тому числі шляхом встановлення їх граничного розміру. А відтак, пропозиція обмеження граничного розміру пенсій обох законопроектів не проходить.

На наш погляд, треба діяти не так. Доки урядовці не відмовляться від високих заробітних плат, доти буде існувати проблема високих пенсій. І сьогодні оті всі виконувачі обов’язки, і тому числі, які звільнені і дістають заробітну плату - це Головатий, це Плачков – вони незаконно отримують заробітну плату високу, нехай…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А може, вони не одержують заробітної плати. В нас же ж є колеги, які не ходять до каси. То, може і там те саме.

Так, будь ласка, від комітету Цибенко, і будемо визначатися. Цибенко як автор законопроекту, а зараз як голова комітету.

14:04:05

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Адам Іванович.

Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенко.

Шановні колеги, комітет, на жаль, не розглядавши законопроект Івана Зайця, бо він вчора ввечері тільки надійшов до комітету, просто не міг його фізично розглянути…

Щодо двох других законопроектів, хотів би сказати наступне: комітет пропонує все-таки взяти за основу законопроект номер 8445 і ось з яких мотивів. Ми готові підтримати законопроект Кабінету Міністрів, але за виключенням, по-перше, Чорнобильського закону, і по-друге, я вважаю, що треба зняти законопроект про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Олена Василівна, давайте зрозуміємо, що для того, щоб підводити цей перелік…….. Закон про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, треба, щоб людина років 200 жила і 180 – працювала. Лише тоді вона зможе наблизитися лише, не перевищити, а лише наблизитися до цієї планки.

Тому я пропоную все-таки підтримати законопроект 8445, але фракція комуністів буде голосувати за той документ, який запропонований Кабінетом Міністрів за …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. Ви справедливо відзначаєте, що ми торкнулися найнесправедливішої справи … сфери пенсійного забезпечення. І дійсно, тут є дуже і дуже багато прогалин. І автори законопроектів намагаються їх врахувати.

Закони про пенсії як ніякі інші поділили наше суспільство на чорних і білих.

Так, давайте будемо визначатися за обговоренням. Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження максимального розміру пенсій. Реєстраційний номер 8445. Автори законопроекту Симоненко і Цибенко, суть якого зводиться до того, щоб обмежити пенсії максимальні розміром в 12 мінімальних прожиткових мінімумів. Прошу визначатися.

14:06:29

За-128

По фракціях. „Регіони України” – 5, комуністів – 55, Народної партії – 6, „Наша Україна” – 8, Блоку Тимошенко – 11, соціалісти – 12, Народний блок Литвин – 1, соціал-демократи (об’єднані) – 0, Народна партія, українська, вибачте, народна партія - 14, „Відродження” – 1, Партія промисловців і підприємців – 1, Народний Рух України – 9, „Реформи і порядок” - 0, Єдина Україна – 1, позафракційні – 4.

Ставиться на голосування про прийняття за основу у першому читанні проект Закону народного депутата Зайця про внесення змін до деяких законів... Ні, вибачте, вибачте. У мене вони не так лежали. Я вибачаюся.

Ставиться на голосування урядовий проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення. Реєстраційний номер 8445-1. Суть якого зводиться практично ж до того, що 12 мінімальних пенсій за віком, що працюючі пенсіонери не повинні одержувати пенсії, і ці ж пенсії обмежуються для цілого ряду категорій. Прошу визначатися.

14:08:03

За-136

Шановні колеги, була... Зараз, зараз. Була пропозиція про те, щоб вилучити із цього закону... По фракціях? Покажіть по фракціях.

Ми маємо право і в першому вже вилучати, щоб воно до другого не йшло.

„Регіони України” – 2, комуністів – 55, Народної партії – 8, „Наша Україна” – 12, Блоку Тимошенко – 13, соціалісти – 12, Народний блок – 0, соціал-демократи – 0, Українська народна – 13, „Відродження”, Партія промисловців і підприємців - по одному, Народний Рух – 10, „Реформи і порядок” – 4, „Єдина Україна” – 1, позафракційні – 4.

Була пропозиція, зокрема голова профільного комітету вносив її та інші, про те, щоб вилучити з урядового проекту зміни до закону про чорнобильців, а все решта проголосувати.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні законопроекту урядового за номером 8445-1 за виключенням внесення змін до закону „Про осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи”. Прошу визначатись.

14:09:27

За-123

По фракціях. „Регіони України” - 2, комуністів – 54, Народної партії – 10, „Наша Україна” – 6, Блоку Тимошенко – 11, Соцпартія – 14, Народний блок - 0, соціал-демократи – 0, Народна партія – 15, „Відродження” – 0, Партія промисловців і підприємців – 1, Народний Рух – 0, „Реформи і порядок” – 5, „Єдина Україна” – 1, позафракційні – 4.

І в нас залишився ще один законопроект про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення (щодо обмеження максимального розміру пенсій), реєстраційний номер 8445-2 народного депутата Зайця, який пропонує, щоб цей максимальний розмір пенсій не перевищував 10 мінімальних пенсій за віком.

Давайте підтримаємо Зайця, який потрапив, нажаль, в аварію. Прошу визначатись.

14:10:44

За-143

Рішення не прийнято.

По фракціях. «Регіони України» - 2, комуністів - 54, Народна партія – 7, «Наша Україна» - 11, Блок Тимошенко – 12, СПУ – 18, Народний блок – 3, Соціал-демократичної партії – 0, Української народної – 16, „Відродження” – 0, Партія промисловців і підприємці України – 1, Народний Рух - 6, „Реформи і порядок” – 7, „Єдина Україна” – 1, позафракційні – 5.

Таким чином, на жаль, всі законопроекти відхилено.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. О 16-ій годині продовження вечірнього засідання. На все добре.