ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

7 лютого 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть, будь ласка, систему „Рада”. Реєструємося.

16:04:07

В залі зареєстровано 401 картка народного депутата, на одну більше, ніж на ранковому засіданні. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Продовжуємо реалізацію нашого порядку денного. З мотивів процедури запишіться, будь ласка.

Так, будь ласка, Михайло Лобода.

16:04:50

ЛОБОДА М.В.

Прошу слово передати Мироненку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Мироненка.

16:04:54

МИРОНЕНКО В.А.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты, уважаемые соотечественники.

Фракция Компартии Украины и другие фракции настаивают на том, чтобы в начале утреннего заседания в четверг 9 февраля были рассмотрены два чрезвычайно важных законопроекта, которые пылятся в Верховной Раде с начала ноября 2005 года о реальном создании единого экономического пространства Украины, России, Белоруссии и Казахстана, которые призваны ликвидировать вот эти возникшие между нашими странами противоречия. Обеспечить восстановление выгодных экономических связей, выгодных Украине, экономике Украины и, думаю, его все должны поддержать, кто за конструктивное сотрудничество. Просьба ко всем поддержать. Против будет выступать только тот, кто хочет этих противоречий. В четверг надо рассматривать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Козловський.

16:05:57

КОЗЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, фракція «Відродження», Миколаївщина.

Адаме Івановичу, Закон №8191 той, що по шовкорадгоспах, ми вже його розглядаємо півтора року і я бачу, що ми сьогодні знову будемо його розглядати, в залі людей немає і знову ми його провалимо. Що нам робити?

Я думаю, що треба його перенести на завтра, тому що люди вже телеграми шлють до Верховної Ради, до Голови Верховної Ради, до нас, до вас, до всіх. Я хотів би, щоб цей закон, який … люди страждають на селі, щоб дійсно ми його прийняли. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Михайлович, напевно шлють телеграми, бо як подивишся на ваші красиві портрети по Миколаївській трасі, я б теж написав би. Я б також написав телеграму, то мабуть жінки пишуть вам.

Так, будь ласка, Мойсик.

16:06:54

МОЙСИК В.Р.

Шановний Адаме Івановичу, прошу передати слово Лілії Григорович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Лілії Григорович.

16:07:06

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Дякую. Лілія Григорович, „Наша Україна”.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Я також переконана, що стосунки з Росією мають бути врегульовані належним чином. Але оскільки, в молоці українських, прекрасно в молоці українських корівоньок пташиного грипу немає, то вся ця катавасія закінчиться рівно після 26 березня. Тоді все буде нормально, буде стала демократична парламентська більшість і все вирішиться само собою.

Я ж хотіла наголосити на двох невідкладних проблемах, які мали би бути відображені не просто в порядку денному цієї сесії, але ж на цьому тижні. Перше, про зняття недоторканності з депутатів всіх рівнів і почнемо з депутатів місцевих рівнів. Ось тримаю звернення від 162 Сумського виборчого округу на ім’я Голови Верховної Ради. І нарешті, давайте ж напишемо ту партитуру для прийдешніх поколінь і приймемо присягу суддів Конституційного Суду, які давно вже забарилися із.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Новак.

16:08:10

НОВАК В.М.

Прошу передати Мироненку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мироненко.

16:08:17

МИРОНЕНКО В.А.

Спасибо, Адам Иванович.

Дело в том, что в повестке дня есть у нас эти законопроекты. Нам надо только обязательно, чтобы с утра поставили эти законопроекты, потому что иначе у нас опять начнется рассмотрение многих других законопроектов и до этих чрезвычайно важных законопроектов не дойдет.

Но, а только что сказаны были слова уважаемой коллегой, о том, что само собой урегулируется, ничего не урегулируется. Например, надо принимать соглашение о единых правилах определения страны происхождения товаров в связи с чем, сейчас конфликт мясомолочный. Надо заключать это соглашение. Надо заключать другие соглашения, само собой не урегулируется. Об этом может говорить что урегулируется только тот, кто не понимает или же специально, чтобы были противоречия, чтобы на этом строить политику, сидеть еще дальше на беду народа и дальше в Верховной Раде. Мы должны подумать об экономике, народе Украины. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Обмінялися думками. Шановні колеги, все те, про що ви говорили є в розкладах засідань чи-то у розкладі засідання на сесію, чи-то сьогодні. Я думаю, що ми найближчим часом, так як і домовлялися на Погоджувальній раді, реалізуємо ваші пропозиції, мається на увазі, поставимо їх до розгляду. А як уже визначиться сесійна зала, це вже залежатиме від того як ми її будемо переконувати.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо максимального розміру заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески), реєстраційний номер – 8441. Доповідає народний депутат Цибенко, підготуватися Альошину від комітету. Будь ласка, Петро Степанович.

16:10:10

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги! шановні громадяни України!

Фракція комуністів, голова Комітету з прав пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенко.

Підготувати законопроект, який тільки що було названо мене спонукало кілька обставин. Ну, по-перше, серйозний дефіцит бюджету Пенсійного фонду, в якому не вистачає в достатній мірі коштів для того, щоб виплачувати навіть той рівень пенсійного забезпечення, той рівень трудових пенсій жалюгідний, який у нас є на сьогоднішній день.

Справа дійшла до того, що коли напередодні прийняття бюджету, проекту бюджету 2006 року, я наголошу на тому, що існує бюджет Пенсійного фонду, то міністр фінансів, точніше кажучи, голова Партії „Реформи і порядок”, а за сумісництвом міністр фінансів, стверджував про те, що немає такого дефіциту бюджету Пенсійного фонду, а є, так званий, касовий розрив. А на початку року заявив про те, що уже 20 мільярдів дефіцит бюджету Пенсійного фонду. Але найголовніше є один шлях підвищення розміру трудових пенсій – це наповнення бюджету Пенсійного фонду, саме тому і вніс цей законопроект.

І найголовніше, що по двинуло мене до прийняття, до розробки цього законопроекту – відсутність абсолютної справедливості у відрахуванні коштів до бюджету Пенсійного фонду. Справді, якщо громадянин України, який не має якогось особливого статусу отримує 200, 300, 500 гривень із кожної копійки, сплачує відрахування до бюджету Пенсійного фонду, то високопосадовці, люди, які отримують високу заробітну плату, сплачують внески до бюджету Пенсійного фонду. Ну, в минулому бюджеті це було сім середніх заробітних плат, сьогодні десять. Тобто, власне кажучи, з 5 тисяч гривень. Все останнє, з чого, з тих доходів, які є, вони не обкладаються відрахуванням до бюджету Пенсійного фонду. Це, я вважаю, абсолютно несправедливим. І тому рівень трудових пенсій такий, який він є на сьогоднішній день, і тому сьогодні той же підприємець, який отримував мільйон доходу за попередній рік, сплачує відрахування до бюджету Пенсійного фонду десь в обсязі 5 тисяч гривень. А останні 995 – чистоганчиком собі в карман.

Це несправедливо. Це неправильно. І при такому підході ніколи трудова пенсія не буде достатньою.

Саме тому я вніс законопроект, яким пропонується внести, зняти обмеження щодо розміру заробітної плати, з якої справляються внести до бюджетного фонду, до бюджету Пенсійного фонду з тим, щоб кожен громадянин України, не залежно від його статусу, сплачував внески до бюджету Пенсійного фонду в тому обсязі доходів і заробітної плати, які в нього сьогодні є. Лише такий шлях дасть можливість вирішити проблему жалюгідної пенсії, яка є на сьогодні. А сьогодні, на жаль, навіть після року шестидесятиріччя Великої перемоги, навіть після року ветеранів ми не можемо говорити про те, що вона є достатньою.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Так, від профільного комітету перший заступник голови комітету – Альошин Валерій Борисович. Не бачу. Я вам тоді повідомлю про рішення комітету. Хоч автор законопроекту – голова комітету, але комітет прийняв абсолютно протилежне рішення і не підтримує Петра Степановича в його добрих намірах.

Будемо обговорювати? Будемо? Так, скорочена процедура. Будь ласка, Юрій Кармазін. Наступний Микола Садовий.

16:14:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни блоку Кармазіна.

Шановні народні депутати. Я бачу позитивні наміри автора законопроекту, як зробити так, щоб збільшити надходження до Пенсійного фонду України. Адже поки що зараз максимальна сума заробітної плати, з якої сплачуються внески до Пенсійного фонду обмежуються сім’ю заробітними платами, які встановлені на рік, який передує року, в якому сплачуються такі внески.

Але в мене виникло кілька запитань при підготовці цього закону. І я хотів би почути відповідь на них, в тому числі і керівництва Пенсійного фонду, і в тому числі когось, хто б представляв би Міністерство економіки України. Чому Міністерство економіки України?

Я прошу вас, Адаме Івановичу, зробіть так, ну уряд не у відставці, звільнено тільки пару чоловік. Постанова нелегітимна, я це доводив своєю постановою. Чому там сьогодні нема урядовців? Що їх мало, чи заробітна плата маленька, щоб перейти тут через дорогу?

Адаме Івановичу, давайте покінчимо з цим. Якщо є парламентсько-президентська республіка, значить, отут мають сидіти міністри і маємо закон розглядати в комплексі, а не тільки з участю Пенсійного фонду.

Що я маю на увазі? Я маю на увазі, чи не буде крахом і добивання економіки те, що зразу збільшиться навантаження на суб’єктів господарювання. Ось що я маю на увазі, ось для чого мені потрібен міністр економіки і міністр фінансів, щоб вони прорахували вперед, і для чого мені треба профільні комітети, причому не ті, які витрачають, а ті, які відповідають і за доходну частину бюджету. Бо в нас так відповідають за доходну, що вона вся дохідна і доходить вже і Україна вся. І так ми махом одним приймемо це рішення, і що буде далі.

Тому я бачу тут і ті кроки, які можуть привести, не дай Боже, до тінізації економіки, бо тоді краще знову платити в конверті, і це простіше, і це той шлях, на який ми штовхаємо цих людей. Але найбільше мене вражає те, що ми це робимо напередодні виборів, коли у нас немає кому відповісти: ні Міністерству фінансів, ні Міністерству економіки, що буде далі? Коли у нас немає профільних комітетів, які за це відповідають, голів, принаймні, в залі. І ми це питання таке розглядаємо.

Тому з величезною натяжкою цей проект можна приймати у першому читанні, але дуже з великою, а потім експертний аналіз серйозний, і потім серйозні зміни до другого …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Садовий, будь ласка. Юрій Соломатін наступний.

16:17:29

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, фракція Олександра Мороза, Кіровоградська область.

Ми досить часто розглядаємо питання вдосконалення пенсійного забезпечення різних прошарків за профілями, мається на увазі громадян України. І це нормально. Сьогодні вже декілька законів таких розглядали. Але ці закони мають такі міні-стратегічні завдання. Тому постала проблема підготовки і прийняття такого узагальненого закону, тобто Пенсійного кодексу, де буде узагальнено все, що нароблено з врахуванням і перспектив.

Тому соціалісти ініціюють це і закликають інші фракції до того, щоб плідно попрацювати і прийняти зважений такий Пенсійний кодекс, де були б враховані всі напрацювання минулого і перспективи.

Щодо даного законопроекту. Законопроект, який ми розглядаємо, відноситься якраз до такої серії. Мова йде про скасування обмеження щодо максимального розміру заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески. У минулому році розмір зарплати такої станови в сім середніх плат. Безумовно, існуюче законодавство вже не враховую того факту, що в Україні запроваджено єдину ставку податку з доходів фізичних осіб.

Введення законопроекту в дію дасть таке: ну по-перше, забезпечить дію принципу солідарності у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні, бо маємо ситуацію, коли, наприклад, з більшої зарплати сплачуються менші у відсотковому відношенні внески. Тому соціалісти пропонують ліквідувати цю несправедливість, бо на малозабезпечені якраз верстви населення як завжди падає весь тягар повсякденного життя.

Зміни полягають і в тому, що розміри пенсій науковим, зокрема, науково-педагогічних працівників та пенсії державних службовців повинні залежати від розміру їхньої заробітної плати, а не від розміру зарплати, із якої сплачено внески до Пенсійного фонду. Слід до Пенсійного фонду сплачувати внески в розмірі всієї заробітної плати, а не вибірково.

Тому соціалісти підтримували попередні законопроекти із цього питання, які не обмежують нарахування пенсій науковим та науково-педагогічним працівникам, і підтримують даний законопроект і будуть голосувати „за”. Тоді в Пенсійний фонд буде надходити більша кількість коштів і зменшить навантаження на Державний бюджет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, будь ласка. За ним - Чернівецький.

16:20:38

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, зазначений законопроект, внесений Петром Цибенком, багаторічним в попередньому скликанні і зараз головою Комітету з питань пенсіонерів, ветеранів і інвалідів, головою цього комітету, людиною, яка дуже щільно, дуже ґрунтовно розбирається у цій справі, яка вболіває за кожного, хто обійдений долею і обійдений увагою і повагою держави за свою сумлінну багаторічну працю.

Саме Петро Цибенко запропонував зміни до законів, як про наукову і науково-технічну діяльність, про державну службу, про загальне обов`язкове державне пенсійне страхування. Такі зміни, які полягають в встановленні залежності розміру пенсій науковим і науково-педагогічним працівникам та пенсії державних службовців від розміру їхньої заробітної плати, а не від розміру заробітної плати, з якої були сплачено внески до Пенсійного фонду України.

Одночасно законопроектом передбачено усунути обмеження, встановлені частиною 4 статті 19 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” щодо максимальної суми, із якої сплачуються страхові внески до Пенсійного фонду України. Зрозуміло, що прийняття законопроекту може сприяти збільшенню розміру пенсії всіх без виключення категорій громадян, включаючи державних службовців та наукових та науково-технічно, педагогічних працівників. Це може стати можливим через те, що до розрахунку розміру пенсій, відповідно до статті 41 Закону України „Про загальнодержавне пенсійне страхування” береться та частка заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України. Із усуненням максимальної суми, із якої сплачуються зазначені внески до Пенсійного фонду України, необхідно буде сплачувати внески із цієї суми заробітної платні. Звідси пенсія теж нарахуватиметься із всього розміру заробітної платні, а не лише із суми, яка на сьогодні не перевищує максимальної суми, з якої було сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України. Позитив зрозумілий. Тому наша фракція буде підтримувати цей законопроект і закликає усіх депутатів усіх фракцій приєднатися заради того, щоб ті люди, які нас слухають, і ті, які підуть на виборчу дільницю, зрозуміли хто є хто.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Черновецький.

16:24:00

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Леонид Черновецкий, фракция «Наша Украина».

Уважаемые председательствующие, народные депутаты и те, кто нас слушает. Я хочу сказать о том, что закон, который подан сегодня на рассмотрение Верховным Советом, он является чисто коммунистическим.

Но коммунистическим, не европейского толка, а древних, древних часов. О чем идет речь? Речь идет, конечно, об идеологии, чтобы все были нищие и все были одинаковые. Только мне вот непонятно: почему те, кто предлагает… Не орите, коммунисты. Потому что когда я предлагаю Закон, чтобы вас лишить пільг и привелегий, вы голосуете против этого, если вы будете орать. Еще скажу много интересного об этих событиях.

Я считаю, что первоочередными законами, которые должны выдвигать коммунисты – это лишение пільг и привилегий всех гілок влади, от президента Верховной Рады до Кабинета Министров, которые вы категорически не поддерживаете. И мы из-за этого не возвращаем сбережения населению. И второе, это закон о том. Чтобы вернуть профсоюзную собственность в лоно народной.

Теперь, что касается этого закона. Закон явно провокационный и он противоречит тем десяти шагам, которые провозглашал Президент Украины, когда он побеждал на выборах. Потому что нам нужно построить экономику таким образом, чтобы у нас не было нищих и чтобы равенство было в правах и возможностях. А у каждого они свои. Хотите работать? Идите, работайте и зарабатывайте зарплату, и платите с нее налоги, да.

И благодаря тому, что сегодня у нас минимальная. Максимальная планка по зарплате выведена под 13% налога, мы получаем бюджет на много больше средств. А если мы пойдем по идеологии и по закону, который предлагает сегодня мои коллеги-коммунисты, то у нас получится, что мы снова 80% экономики мы будем иметь в тени, и больше ничего такого необычного в этом законопроекте нет. Он явно вредный, антинародный, нехороший.

А есть миллион законов, которые вы можете поддержать моих, да? Которые тут же поднимут людей и в правах, в том числе, отдайте „пільги” – больше ничего не надо делать. Ганьба провокаторам, если вы хотите про Черновецкого что-то плохое сказать.

А самое главное, не забудьте те, кто нас слушает, позвонить своим пожилым родителям – это очень важно в наш тяжелый период, плохие законы не выставлять на…

ГОЛОВА. Заступник міністра Олена Гаряча, будь ласка.

ГАРЯЧА О.В.

Дякую, шановний Володимир Михайлович. Шановні народні депутати, до обідньої перерви Верховна Рада прийняла рішення про те, що пенсії не обмежуються максимальним розміром. І якщо ми сьогодні знімемо і обмеження заробітку, з якого справляються внески до фондів, у нас вийде так, що сьогоднішні 40 тисяч пенсій будуть набагато більші завтра, і 400 і так далі тисяч.

Тому я хочу застерегти і звернути увагу як людина, яка професійно займається цією справою, що є рекомендації міжнародної організації праці, визнані в світі: або обмеження заробітку, або обмеження пенсії. Тому я прошу вас, врахуйте ваше попереднє рішення до обіду.

Наступне питання. Шановний Петре Степановичу, ми з вами розуміємо те, що ми не захистимо нашу переважну частину працюючих прийняттям цього закону. Чому? Завтра тим людям, які одержують високу заробітну плату – більше 400 тисяч гривень – треба буде сплачувати до Пенсійного фонду 30 відсотків із доходів, які перевищують. У два рази збільшити відрахування. Збільшити, Петре Степановичу, не за рахунок кишені високооплачуваного працівника, а за рахунок зменшення Фонду оплати праці для інших працівників.

І наступне, Анатолій Кармазін… Юрій Анатолійович Кармазін говорив про те, що у тінь доходи підуть громадян. І, дійсно, ми це з вами бачили, коли мали необмежено доходи.

Шановний Петре Степановичу, на наш погляд, ми прийняли у Верховній Раді закон, по якому сьогодні працюємо. Він дав можливість нам дещо збільшити розміри пенсій. І не треба так часто міняти пенсійні закони. Я думаю, що Верховна Рада прислухається думки уряду, і ми не будемо знімати і обмеження заробітку з цього питання.

І наступне, Володимире Михайловичу, сьогодні у нас не тільки Пенсійний фонд, у нас є ще три інших фонди. І, якщо ми будемо говорити, що ми знімаємо верхні обмеження тільки для пенсійного фонду, у нас треба на кожному підприємстві посадити ще два бухгалтери, які будуть рахувати відрахування до інших фондів. Тому треба тут мати на увазі, що у нас працює сьогодні уніфікована система. Дякую вам за увагу і прошу вашої ласки врахувати це.

ГОЛОВА. Цибенко Петро Степанович, будь ласка.

16:29:58

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні громадяни України, я звертаюся уже не до своїх колег народних депутатів, а звертаюся до вас. Ті з вас, хто уважно послухали, про що йде мова, мабуть, зрозуміють, чому сьогодні пенсія є жалюгідною. Бо чули позицію Кабінету Міністрів, які, з одного боку, кричать, що дефіцит бюджету Пенсійного фонду 20 мільярдів, а, з іншого боку, кричать: не приймайте, не робіть нічого, щоб могло наповнити бюджет Пенсійного фонду.

Я хотів би сказати пропозицію одного із найбагатших людей України, який на трибуні сьогодні, не читавши закону, розмовляв про те, про що не знає, до чого не має ніякого відношення. До речі, подайте ще раз на мене в суд, я недавно суд виграв по вашому позову, оскільки ви постійно зачіпаєте фракцію.

Тому я просив би своїх колег підтримати цей закон. Це єдиний шлях до підвищення абсолютної більшості трудових пенсій. Іншого шляху просто немає.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу підготуватися до голосування. Першою ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо максимального розміру заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески), реєстраційний номер 8441. Прошу, шановні колеги, визначатись.

16:31:52

За-99

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. „Регіони України” - 0, комуністів – 52, Народна партія – 1, „Наша Україна” – 0, Блок Тимошенко – 13, СПУ – 25, Народний блок - 0, СДПУ(О) – 0, Українська Народна Партія – 1, „Відродження” – 1, Партія промисловців і підприємців, Народний Рух України – 0, „Реформи і порядок” – 1, „Єдина Україна” – 4, позафракційні – 1.

Таким чином, тут вступає в дію пропозиція комітету про відхилення законопроекту.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо дисциплінарної відповідальності суддів). Доповідач Сергій Слабенко. Є Слабенко? Будь ласка.

16:33:17

СЛАБЕНКО С.І.

Шановні народні депутати, вашій увазі запропонований закон, проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо оскарження рішення про дисциплінарне впровадження суддів).

Мета цього законопроекту …. на те, щоб врегулювати і привести у відповідність до Конституції та інших нормативно-правових актів притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та можливості оскарження рішення кваліфікаційних комісій різних рівнів особами, які мають право виступати ініціаторами дисциплінарного впровадження відносно суддів.

А тепер я спробую пояснити чому виникло це питання. Неодноразово у своїх зверненнях народні депутати піднімають одне і теж саме питання. Яким чином можна суддю, який робить правопорушення, вам приходять скарги, як його можна притягнути до відповідальності.

На сьогоднішній день чинне законодавство передбачає групу посадовців, які мають право ініціювати перед кваліфікаційними комісіями відповідне звернення для того, щоб суддю розглянули на цій комісії. Таким правом наділені – народні депутати, Уповноважений з прав людини, Голова Верховного Суду, голови відповідних рад судів різних рівнів. І таким чином ви маєте право написати своє, наприклад, звернення і ініціювати питання, щоб кваліфкомісія розглянула це питання. Однак, якщо кваліфкомісія прийме рішення, яким не задовольнить вашу заяву, вашу ініціативу, ви позбавлені в праві де не будь апелювати до якогось іншого органу, щоб вони переглянули це питання. Натомість суддя таке право має проти якого порушена справа. Тобто він, в разі, якщо він не погоджується з рішенням кваліфкомісії, має право звернутися до Вищої ради юстиції і відповідно там переглядається відповідне рішення.

Для того, щоб поставити в рівні умови суб’єктів права, мною ініційована пропозиція внести зміни до законів про судоустрій, відповідно до Закону „Про Вищу раду юстиції”, де надати такі рівні права всім тим суб’єктам, які мали право ініціювання питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

До даного законопроекту є свої зауваження, тобто є можливості його покращити, я сподіваюся, що якраз в другому читанні, відповідний профільний комітет з питань правової політики вирішить це питання і ми дамо змогу суб’єктам права, які можуть бути ініціантами порушеного питання, мати можливості впливу до суддів, які порушують відповідні вимоги присяги.

ГОЛОВА. Все у вас, так? Доповідь Сергій Іванович закінчив, так?

Шановні колеги! Будемо обговорювати чи…? Наполягає Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка, Юрій Анатолійович, мікрофон, чи ви будете виступати з трибуни? З трибуни. У нас скорочена процедура. Два - „за”, два - „проти”, я бачу, Михайло Мельничук буде виступати наступним.

16:36:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, блок Юрія Кармазіна.

Шановні народні депутати! Можливо не всі з вас пам’ятають я хочу нагадати один маленький епізодик. Епізод такий, Северодонецк. З’їзд, в перших рядах сидять політики, це нічого страшного, коли сидять політики, нічого страшного коли сидять і щось розмірковують представники політичних партій. Але страшно те, що багатьох не посадили, ну тих, що „закоперщики”, то інше питання. Але, в перших рядах раптом сидить голова Донецького апеляційного суду, сидить голова Луганського апеляційного суду, в робочий час приймаючи участь в політичному дійстві. Скажіть, будь ласка, мені, в якій державі таке є можливе?

Я дивлюся, це можливо, я згоден з вами, що і купатися в державі в нашій не можна в робочий час, я з вами згоден, але не заважайте, будь ласка. Так от, шановні друзі, що зробив я, Юрій Кармазін? Я сказав: такого не може бути, якщо суддя почав займатися політикою, хай він іде з суддівської посади, хай займається політикою. Раз.

І, що сталося далі. Пишу звернення, людина має бути звільнена з посади за порушення присяги, стовідсотково, в усьому світі так. Якщо совість є - сам би пішов. Ну не пішов ні Луганський, ні Донецький не пішли. Запитується, що далі робити? Як суб’єкт звернення у відповідності до Закону про судоустрій України, статті 97, де народні депутати є суб’єктами звернення, направляю заяву, причому направляю не просто так, а я їх в очі не бачив на тому з’їзді. До мене звернулися виборці і говорять про це, і написали про це, більше того, шановні народні депутати, отримуємо в день до 400 листів, якщо відкласти, то більше третини це на діяльність, на бездіяльність, на грубість, на хамство, на все, що завгодно, в судах. Хіба це нормально, що сьогодні ми не можемо скеровувати листів до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, бо немає сьогодні такої посадової особи взагалі.

В Уповноваженої Верховної з прав людини немає заступників. Ви ж знаєте, це по Закону. Тому, якщо ви вирішили йти в політику, зразу ж треба було складати повноваження.

Тоді ми говоримо, шановні, що давайте тоді будемо оскаржувати ці відповіді, які нам дають. І Слабенько саме це запропонував. І спасибі йому, що він це зробив, це правильна ідея. Оскаржувати в суді, в тому самому суді скарги на цих голів комісій.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук фракція Соціалістичної партії України.

16:39:46

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, законопроект має на меті шляхом внесення змін до статей 100, 101 Закону України „Про судоустрій України”, і до статті 46 Закону України „Про Вищу раду юстиції”, надати право на оскарження рішення відповідної кваліфікаційної комісії суддів про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності тим особам, які мають право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді.

Проектом забезпечується право вказаних посадових осіб, саме як сторони в дисциплінарному впровадженні. Це впровадження порушується на підставі їх же офіційного звернення. А дисциплінарна справа щодо судді розглядається відповідною кваліфікаційною комісією суддів.

Наявність у вказаних осіб права на оскарження рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності до Вищої Ради юстиції за певних умов усуне підстави для їх звернення з цього ж питання до суду. Адже прийняття за її скаргою рішення таким авторитетним колегіальним органом, як Вища рада юстиції може повністю їх задовольнити і бути остаточним. Я хотів би сказати, що з цього приводу ось є приклад прямо з життя. Все-таки не зрозуміло, якщо в якійсь мірі десь на якійсь інстанції є недовіра відповідним суддям, хотів би привести приклад по Чернівецькій області. На мій погляд, два сильних представники суддівства мали би отримати згідно Указу Президента України призначення в Апеляційний суд Чернівецької області і на посаду голови суду відповідного району Чернівецької області. Але почались підкилимні ігри, почався бруд не дивлячись на те, що Вища Рада юстиції дала своє заключення на відповідність цих осіб не зважаючи на те, що голова Чернівецького Апеляційного суду пан Огородник дає вищу оцінку цим суддям, все-таки на мій погляд, застереження чомусь повернуті ті справи знову на розгляд у Вищу Раду юстиції. Я вважаю, що все-таки не треба звертати на той бруд, який може литися на відповідних людей, тому що за ними перспектива, за ними майбутнє і треба робити все, щоб ці люди працювали в тих інстанціях, де їх рекомендує Вища Рада юстиції і відповідні Апеляційні суди. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Василь Калінчук, фракція Народної Партії. Підготуватися Георгію Буйко.

16:43:02

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Калінчук, Одещина, Народний Блок Литвина.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, готуючись до обговорення даного законопроекту, я задав пошуковій системі в Інтернеті термін „судді”. Все отримав один до одного як колись про цю гілку державної влади говорив відомий герой „Кавказької полонянки”, самий справедливий і гуманний суд у світі. А коли замислитись, що за цим афоризмом криється, то це за часто крик душі, який хочеш того чи не хочеш, додатковий раз підкреслює прописну істину, яка держава, такий і суд в ній. Я вкотре зупиняю себе на думці, як звичайний громадянин України, як один з 47 мільйонів українців з числа незахищених чи-то депутатської недоторканості, або високими державними посадами може себе захистити.

Давайте замислимось, а що може вдіяти пересічний громадянин в разі, якщо справедливість, яку він сподівався відновити в судовому порядку за звичай сплюндрована тим же судом, що об’єктив з позовами аж до Верховного Суду України потрібні чималі кошти, час, терпіння, але ж і Верховний Суд виявляється не завжди приймає справедливі рішення відповідно до законів, інакше ми б не мали більше 5 тисяч позовів українців до Європейського суду з прав людини проти України лише за 2005 рік, значна частина яких прийнята до впровадження.

Інше запитання. Як? Яким чином сприяти очищенню судової гілки влади від нерадивих суддів? Вважаю, запобіганню винесення явно не правових, незаконних судових рішень. Адже, ні для кого не секрет, що самих навіть найкращих законів недостатньо, щоб навести лад, наприклад, в судовій системі, потрібна ще воля, навести цей лад, а також розуміння суддям того, що їх незаконні дії на займаній посаді не залишаться безконтрольними і не будуть спущені на гальмах колегами по цеху. .

Прийняття проекту дозволить збільшити перелік посадових осіб, які матимуть право оскаржити рішення комісій і суддів про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Це також сприятиме і захисту прав та інтересів самого судді, який притягається до дисциплінарної відповідальності.

Тому фракція Народної Партії Литвина, Народного блоку Литвина, безумовно, підтримує ідею подану в законопроекті, як і сам законопроект в цілому як такий, що обстоював, в першу чергу інтереси мільйонів звичайних громадян України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, Георгій Буйко, фракція комуністів. Будь ласка.

16:45:53

БУЙКО Г.В.

Георгій Буйко, фракція комуністів.

Проекту закону, внесений колегою Слабенко, має бути прийнятим і наша фракція буде голосувати за нього.

Тому що це якась частка тої роботи, де повинно навести порядок. Тому що, якщо в кінці-кінців суспільство повинно прийти до переобрання суддів. Це найкраща буде кваліфікація, найкраща оцінка тим суддям, які зараз працюють і тим, хто готується працювати на цій ниві. Але ми маємо те, що маємо і тому проект пропоную внести зміни до законів про судоустрій, про Вищу Раду юстиції. Ці зміни надають право оскаржувати рішення кваліфікаційної комісії суддів та рішення Вищої кваліфікаціонної комісії суддів України про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не тільки цьому судді, але і народним депутатам, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голови Верховного Суду України, міністру юстиції, голові відповідної ради суддів, членам Ради суддів України.

Тому прийняття цього проекту дозволить збільшити перелік посадових осіб, які матимуть право оскаржувати рішення комісій суддів про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. І цим дати можливість більш фахово підходити до оцінки дій конкретного судді. Тому ще раз я повторюю, цей проект вирішує тільки частку питань, які вже мають місце взагалі у цій гілці влади. Але ця частка дає можливість трохи навести порядок. Тому фракція комуністів, знову повторюю, буде голосувати за цей проект.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, обговорення завершено. Мікрофон з мотивів, будь ласка, Володимир Кирилович Черняк.

Будь ласка, Володимире Кириловичу. Будь ласка, поставте час хвилину. Володимире Кириловичу, ну на трибуну тоді, будь ласка, так швидше буде.

16:48:47

ЧЕРНЯК В.К.

(Поставте 3 хвилини).

Шановні народні депутати, система судочинства не повинна перетворюватися на систему безчинства. Найбільше, що зараз потрібно Україні, мабуть, - це судова реформа. Я б навіть сказав, неполітична реформа, якою ми так опікувалися всі, а перш за все судова реформа. Тому що без судової реформи ніякі - ні політичні реформи, ні економічні, ні соціальні неможливі, якщо у нас не буде справжньої ефективної чесної судової системи, все інше буде грузнути в багнюці, що ми зараз і бачимо.

Тому потрібна судова реформа і якраз цей законопроект, це звичайно не є рішенням проблеми, це паліатив, але це є крок в правильному напрямку, це частковий законопроект, але він надзвичайно потрібен. Тому що потрібен механізм законодавчо відпрацювати механізм оскарження судових рішень. Якщо міністр юстиції заявив, що у нас в Україні існує судова мафія, то про що можна говорити? І потрібно, щоб був механізм відповідальності суддів за прийнятті рішення. І саме це пропонується в законопроекті.

Тому його потрібно підтримати.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, позиція Кабінету Міністрів.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України.

Зазначений законопроект підтримується. Він дійсно найнадзвичайно важливий. У нас ситуація, яка склалась на сьогоднішній день – це по Закону „Про судоустрій” можна оскаржити лише, право на оскарження надається лише судді. А суддя звичайно зацікавлений оскаржити лише рішення про притягнення його до відповідальності. Тобто, якщо кваліфікаційна комісія регіонального рівня постановляє рішення про відмову притягнення судді до відповідальності жоден суб’єкт не наділений правом оскарження, у тому числі ні народний депутат, ні міністр юстиції, ні інші суб’єкти передбачені Законом України „Про судоустрій”. Тому ці суперечності необхідно усунути і розширити коло суб’єктів, які мають право подати скаргу на рішення регіональної кваліфікаційної комісії до Вищої ради юстиції про відмову притягнення судді до відповідальності. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Аргументація від Міністерства юстиції була доволі переконливою. Тому ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо дисциплінарної відповідальності суддів), реєстраційний номер 7460. Прошу голосувати.

16:52:06

За-289

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Тут звучала пропозиція прийняти, як закон. Чи є застереження? Одну хвилиночку. Є застереження. Микола Оніщук.

Шановні колеги! Ми ж працюємо толерантно, з врахуванням думки кожного народного депутата!

Оніщук, будь ласка, мікрофон.

16:52:31

ОНІЩУК М.В.

Шановні колеги! Профільний Комітет з правової політики, де працює Сергій Слабенко, підтримав законопроект у першому читанні. Йдеться дискусія там про деякі положення цього законопроекту. Тому, ймовірно, що було б краще, аби ми надали час і комітету, і самому автору ще дотягнути окремі положення і вийти тоді вже на голосування в цілому.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Тому є така пропозиція. Доручити комітету на наступний пленарний тиждень доопрацювати його і винести для розгляду Верховної Ради України і прийняття у другому читанні і в цілому, як закон. Немає застережень? Я дякую вам.

Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення процесуальних норм).

Доповідач перший заступник голови комітету з питань правової політики Микола Васильович Оніщук, будь ласка, Миколо Васильовичу.

16:53:34

ОНІЩУК М.В.

Дякую, шановний Голово. Шановні колеги! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, і вони стосуються внесення змін до низки законопроектів, зокрема до Закону про відновлення платоспроможності боржника і визнання його банкрутом, про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, про заставу, про іпотеку.

Проект закону розроблено з метою удосконалення процесуальних норм, що застосовуються у господарському процесі, виконавчому провадженні та провадженні у справах про банкрутство. І зокрема, закон стосується формування єдиного підходу в правовому регулюванні відносин, пов'язаних із заміною сторін у зобов'язаннях.

Запропоновані законопроектом зміни передбачають, що це – єдиний підхід до положень зазначених законів, і він повинен бути узгоджений із Цивільним кодексом та Господарським кодексом в частині заміни у зобов'язаннях. Тобто сьогодні матеріальне право дає можливість завжди на любому етапі розвитку господарських правовідносин, в тому числі, коли є судове рішення, замінити сторону у зобов'язаннях, в тому числі, коли йдеться про ухвалене судове рішення, і хтось хотів би розпорядитися своїми правами, які він отримав за судовим рішенням. Але ці прогресивні норми Господарського кодексу, Цивільного кодексу, який набув чинності, не підтримуються і не узгоджуються із процесуальним законом.

Тому основна мета цього законопроекту якраз і полягає в тому, щоб процесуальні закони привести у відповідність до більш прогресивних норм матеріального права. Крім того, варто зауважити, що вказаний законопроект передбачає також вирішення і деяких інших важливих питань, які сьогодні утворюють складнощі у правозастосуванні.

Зокрема, законопроектом передбачається вирішення проблеми задоволення вимог кредитів, заяви яких подані після закінчення 30-денного строку з моменту опублікування оголошення про порушення прав про банкрутство. Сьогодні справа виглядає так, що у випадку, якщо кредитор пропустив 30-денний термін, для тогою, щоб заявити свої вимоги стосовно боржника і зокрема в процесі про банкрутство, він втрачає можливість розраховувати на задоволення своїх вимог.

Проект пропонує поступити по-іншому. Зокрема, він запропонував проект пропонує, щоб така особа за всіх умов мала право на стягнення, навіть якщо вона й пропустила 30-денний термін, але правда не входить до комітету кредиторів.

Ну і останнє. Проект передбачає, що більш чітке врегулювання процедури усунення арбітражного керуючого, уточнення обчислення 3-місячного строку протягом якого не були задоволені безспірні вимоги.

Дякую за увагу.

Я мушу оголосити рішення комітету?

ГОЛОВА. Да, будь ласка, рішення комітету Микола Васильович оголосить.

ОНІЩУК М. В. Шановні колеги, вказаний законопроект підтримується Науково-експертним управлінням і, зокрема, він рекомендований для ухвалення його за основу – концептуально схвалити. Таким же є рішення комітету Верховної Ради з правової політики, який рекомендує вказаний проект закону ухвалити за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Що ж, шановні колеги, будемо голосувати, да? Ні, є бажання провести коротке обговорення. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка, вам право на виступ. Підготуватися Віталію Шибку.

16:57:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, блок Юрія Кармазіна.

Шановні народні депутати! Цей законопроект є не тай простий, як здається. Абсолютно не простий. З огляду на це я хотів би звернути вашу увагу на те, що зробив… який висновок зробив з цього приводу Верховний Суд України в особі голови судової палати у господарських справах Верховного Суду України Івана Богдановича Шицького. Він вважає, що недоречним є доповнення чинного Господарсько-процесуального кодексу новою статтею 120-прим. Запропонована стаття регулюватиме порядок заміни сторони стягувача та боржника лише на стадії виконання судового рішення, тоді як діюча редакція, а також проект допускає заміну сторін на всіх стадіях процесу.

Далі. Він робить зауваження взагалі на 3-х сторінках і приходить до висновку. Такий: „Підсумовуючи викладене, вважаємо неприйнятною запропоновану редакцію цього законопроекту. Слушно було б виробити нову концепцію регулювання відносин банкрутства. Такий висновок голови Судової палати в господарських справах Верховного Суду України.

Далі, аналізуючи: що може дати Закон цей, проект позитивного і негативного? Я хочу наголосити на тому, що, відповідно до 84-ої статті господарського кодексу, господарсько-процесуального кодексу, рішення господарського суду складається з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної і резолютивної. І тому внесення змін тільки до резолютивної частини рішення, які плануються зробити тут, не буде відповідати змісту і букві Закону.

Є тільки одна підстава внесення змін судом до його рішення – це виправлення помилок, які допускаються в рішенні, або в ухвалі і виправлення арифметичних помилок, чи описок. Виходячи з цього, я вважаю, що цей законопроект поки що занадто рано приймати. Я ще маю аргументи, я вважаю, що він може зробити більше шкоди, ніж користі. Тому саме через це, не завантажуючи вас зараз іншими правовими моментами, хочу сказати, що і Міністерство юстиції має, фактично, негативний висновок, з яким я також ознайомився. І тут є представник Міністерства юстиції, він, очевидно, скаже: чи потрібно приймати такий Закон. І є потребування доопрацювання, яке бачить і вищій господарський суд України. Таким чином, підстав для прийняття законодавчого акту сьогодні немає. Дякую.

ГОЛОВА. Віталій Шибко. Мікрофон, будь ласка, ввімкніть. Підготуватися Леоніду Черновецькому.

17:00:45

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Володимире Михайловичу.

Віталій Шибко, соціалістична фракція України.

Я хочу звернути увагу своїх колег, що мова іде про цілу низку законопроектів, які сьогодні змінюються, як цей комплекс, який дає можливість більш процесуально відноситися до теми, що стосується Господарського процесуального кодекс, а також Закону України про виконавче провадження і про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Я гадаю, що ці , по суті, технічні доповнення, які вносяться, вони є важливі, тому що вони удосконалюють нашу систему застосування законів, особливо з приводу наданих питань, але гадаю і хочу звернути вашу увагу, що на мій погляд, центральне місце тут займає саме закон… зміни, які вносяться до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Про що йде мова? Йде мова про те, що за заявою божника суд порушує справу про банкрутство незалежно від строку заборгованості та зобов’язаності та суми вимог кредиторів.

Тобто на сьогоднішній день ми відновлюємо практику того, що коли б і де б не ховався боржник чи банкрут, але за давністю літ не змінюється його можливість відповідати, і це є суттєво.

В той же час я хочу звернути увагу, що як позитивний момент, який можна сьогодні проголосувати і дати можливість це внести за зміну, є тут таке положення, яке визиває запитання згідно цього низку проблем.

Я звертаю увагу, що саме в цьому законі, який я назвав і вносяться до нього зміни, є така позиція, що виключаються положення, виключаються, я хочу звернути вашу увагу, щодо того, якщо боржником є державне підприємство, щодо якого прийнято рішення щодо про приватизацію, суддя виносить ухвалу про зупинення процесу приватизації до припинення провадження у справі про банкрутство цього підприємства. І тоді там є всякі технічні посилки.

Тобто я хотів би звернути увагу, що, можливо, це не є доцільним щодо запровадження, тому що це може якось зупинити процеси, які є нагальними у нас. Тому ми підтримуємо, наша фракція, це законопроект, але хотів би звернути увагу на оцю деталь, яку я назвав. Дякую.

ГОЛОВА. Леонід Черновецький, фракція „Наша Україна”.

17:03:36

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты и те, кто нас слушает.

«Наша Украина», Леонид Черновецкий.

Я хочу, обращаясь больше, конечно, и к вам, и к тем, кто нас слушает, сказать следующее, что Верховный Совет Украины принимает сейчас две категории законов – новые законы и те, которые изменяют старые, в которых заложены какие-то противоречия, мешающие нормальной хозяйственной деятельности предприятия.

Я думаю, что этот закон, который подал сегодня Николай Васильевич Онищук, является важным для становления Украины как независимого и богатого государства, потому что он продиктован практикой. Действительно, месяц всего лишь для того, чтобы подать иск о банкрутстве – это, конечно, придумал враг народа. Потому что на самом деле на Украине очень много банкрутов, которых придумали бандиты и разные нехорошие люди, специально уходя от ответственности за те или иные обязательства, которые были взяты ранее. Я полагаю, что в этом смысле закон очень хорош.

Кроме того, есть ряд положений, которые кардинально меняют ситуацию в судочинстве, и они тоже обязательно подлежат принятию и тому, чтобы мы их рассматривали. Потому что, конечно же, в вопросах банкротства наша страна, наши законы не совершенны.

Я могу не согласиться с тем, что государственные предприятия должны выпадать или наоборот каким-то образом иметь преференции перед другими предприятиями, потому что пусть граждане, которые слушают нас, знают, что основной проблемою Украины являются жульнические государственные предприятия, которые научились давать взятки вышестоящим органам и работать в убыток государству и своему собственному народу. Это главная проблема страны, кроме еще только той, что мы должны, Владимир Михайлович, принимать как можно меньше новых законов, которые «руйнують» нашу законодательную систему и делают невозможным применение законов на практике судебными инстанциями.

Но так же я хочу обратить внимание на то, что не обратил внимание Николай Васильевич, есть заключение Ивана Богдановича Шитского. Это порядочный человек в Верховном Суде Украины, который говорит о том, что закон не совсем …..

ГОЛОВА. Так, дякую. Георгій Буйко, будь ласка. 10 секунд, будь ласка, за рахунок, за рахунок Георгія Буйка.

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Я полагаю, что в первом чтении мы этот закон должны принять, он хорош. А во втором прислушаться к мнению Верховного Суда. Спасибо, Владимир Михайлович.

ГОЛОВА. Георгій Буйко, фракція комуністів, будь ласка.

17:07:17

БУЙКО Г.В.

Обговорення цього питання. Георгій Буйко, фракція комуністів, вибачаюсь.

Обговорення цього питання дійсно дуже важливе, тому що такий безлад, який створений в країні стосовно приватизації та банкрутства підприємств, визиває жах. І, коли ми бачимо, коли на вугільних підприємствах сидять якісь дівчиська 25-26 років і вирішують весь за трудовий колектив, це нікуди не годиться.

Тому мета прийняття законопроекту, який дозволить усунути розбіжності, які існують між різними законодавчими актами України, які стосуються процедури банкрутства, позволять удосконалити провадження справ про банкрутство. Але, навряд чи є доцільним запропонований проектом положення того, що якщо боржником є державне підприємство, щодо якого прийнято рішення про приватизацію, то процес приватизації не зупиняється, оскільки впровадження процесу приватизації одночасно з процесом банкрутства може привести і до зміни власника майна і створити негативні наслідки.

Тому цей проект є сьогодні недоцільним. І наша фракція за цей проект голосувати не буде…

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Кирилович Черняк, мікрофон, будь ласка.

17:09:25

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати! Здається, що закон невеличкий і комусь, можливо, здається, що він не суттєвий, але я не міг втриматися від того, щоб не виступити і підкреслити його значення.

Йдеться про удосконалення процесуальних норм, це рутинний, але вкрай необхідний аспект законодавчої роботи. Я б навіть сказав, це якраз те, чого не вистачає нам в нашій законодавчій роботі. Більше того, брак у законодавчій роботі перш за все, полягає в тому, що в законах відсутні механізми їх дії, або вони є недосконалими. І всяка спроба вдосконалити прийняті нами закони, сконструювати механізм їх дії є надзвичайно важливим аспектом нашої законодавчої діяльності. Тому я вважаю, що слід підтримати депутата Оніщук в цьому його благородному пориві.

Я думаю, що основне йдеться …

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Перед тим, як перейти до голосування, я попросив би, щоб позицію виклав щодо цього законопроекту уряд, будь ласка.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати України!

Міністерство юстиції, дійсно, в своєму листі до комітету висловлювало ряд зауважень до цього законопроекту, але при цьому не заперечувало проти прийняття цього проекту за основу. Зокрема, наголошувалося і на новій редакції запропонованій статті, доповненні кодексу новою статтею 120 з позначкою „прим”, і щодо тих неузгодженостей, про які говорив в своєму виступі також Юрій Анатолійович. Коли внесення змін лише до резолютивної частини рішення призведе до неузгодженості між вступною і описовою частиною рішення, і мотивувальною також, і щодо… Були зауваження, висловлені також і до редакції статті 116, яка передбачає в яких випадках, суто після заміни сторони виконавчого впровадження обов’язково направляє державному виконавцю копію відповідного рішення, що це має бути не тільки в тих випадках, коли за заявою державного виконавця замінюється сторона, а і коли за поданням прокурора. Але всі ці неузгодженості можна усунути під час розгляду цього проекту у другому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Так, шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування. Вноситься на ваш розгляд пропозиція комітету про прийняття за основу Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення процесуальних норм). Реєстраційний номер 7537. Прошу голосувати.

17:12:53

За-149

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення процесуальних норм). Реєстраційний номер 7537. Прошу визначатися.

17:13:26

За-188

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, давайте працювати таким чином, щоб марною праця не була.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (щодо виробів медичного призначення). Реєстраційний № 6280.

Доповідач – народний депутат України Клименко Анатолій Володимирович. Будь ласка.

17:14:11

КЛИМЕНКО А.В.

24-й виборчий округ, місто Дніпропетровськ, Анатолій Клименко, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Законопроект про внесення змін до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (щодо виробництва і торгівлі медичною технікою та виробами медичного призначення) розроблено на виконання Конституції України, Господарського кодексу України та Закону України, основ законодавства України про охорону здоров’я з метою захисту громадян України від недоброякісної продукції у вигляді виробів медичного призначення та медичної техніки, а також захисту національного товаровиробника зазначеної продукції.

У світовій практиці, наприклад у нашого найближчого сусіда Російської Федерації, ліцензуванню підлягає діяльність, пов’язана з виробництвом медичної техніки – це перше.

Розповсюдження виробів медичного призначення – друге.

Діяльність по здійсненню протезно-ортопедичної допомоги – третє.

Останнім часом в Україні виробництво та розповсюдження виробів медичного призначення та медичної техніки здійснюється без державної реєстрації, шляхом закупівлі комплектуючих з подальшим виробництвом в кустарних умовах та реалізацію в не встановлених для цього місцях.

Прикладом є виробництво без перевіреного інструмента, сертифікованого обладнання та розповсюдження окулярів корегуючи без належних технічних умов. Реєстрації клінічних гігієнічних та кваліфікаційних випробувань.

На ринку України в не встановлених місцях розповсюджується продукція сумнівної якості, яка не відповідає технічним параметрам. Як правило, бракована та завезена контрабандним шляхом з країн Азії, що негативно впливає на здоров’я наших громадян.

Безконтрольність на відповідальність недобросовісних підприємців, що здійснюють в кустарних умовах зборку нелегально ввезеної, без подальшої сертифікації, продукції, призводить до не надходження в Державний бюджет податків та зборів. Крім того, зазначена тенденція призводить до банкрутства офіційних вітчизняних товаровиробників таких, як Ізюмський державний завод офтальмологічної лінзи, а також неможливості впровадження в виробництво одноразового стоматологічного інструменту, аналоги якого в інших країнах взагалі відсутні.

Запропонований проект є першим кроком упорядкування виробництва та розповсюдження виробів медичного призначення та технічної техніки при дотриманні обов’язкових правил і встановлених законодавством для цього місцях з метою захисту перш за все, здоров’я наших громадян. Метою прийняття Закону України є забезпечення реалізації національної політики України, узгодженій з концепцією ВОЗ стосовно охорони здоров’я громадян України та захисту національного товаровиробника. Альтернативні способи досягнення зазначених цілей відсутнім.

Прийняття проекту Закону України, що пропонується, дозволить зробити систему державного регулювання щодо забезпечення населення і закладів охорони здоров’я якісними, високоефективними, безпечними та доступними виробами медичного призначення та медичну техніку. Пропонується до другого читання, законопроект буде доопрацьований з урахуванням зауважень та пропозицій. Прошу підтримати законопроект в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.

Пилип Пилипович Буждиган, позиція комітету.

17:17:20

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій на своєму засіданні ще в червні минулого року розглянула внесені народними депутатами законопроект про внесення змін до Закону України про ліцензування певних видів господарської діяльності щодо виробництва, торгівлі медичною технікою та виробами медичного призначення, реєстраційний № 6280. Законопроект спрямований на захист прав споживачів та забезпечення населення та закладів охорони здоров’я якісними та безпечними виробами медичного призначення і медичною технікою, шляхом запровадження ліцензування господарською діяльністю з виробництва оптовою та роздрібною торгівлею цими товарами. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму виступі вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути взятий за основу із урахуванням їхніх пропозицій, про які я пізніше скажу.

Комітет рекомендує Верховній Раді даний проект Закону України, номер 6280 прийняти в першому читанні.

І, Володимир Михайлович, і комітет тоже би просив, що якщо він буде проголосований в першому читанні, врахувати позицію Науково-експертного управління Верховної Ради, де там тільки додати за переліком затвердженим Кабінетом міністрів України і даний законопроект, якщо виступаючий, хто буде брати участь у обговоренні, підтримає таку пропозицію, можна прийняти і в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Так, що будемо підтримувати пропозицію комітету і проведемо голосування відповідне, да? Яка позиція. Я бачу, Юрій Анатолійович. Яка позиція Кабінету Міністрів з цього приводу? Юрій Анатолійович, одну хвилиночку.

_________________. Кабінет Міністрів підтримує цей законопроект, тому що це є Національна політика України узгоджена з концепцією ВОЗ стосовно охорони здоров’я громадян України та захисту національного товаровиробника та забезпечити додаткові надходження до Державного бюджету України. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович, будь ласка, ваші міркування. Мікрофон ввімкніть. Кармазін Юрій Анатолійович.

17:19:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Блок Юрія Кармазіна”.

Шановні народні депутати, ось весь час впродовж останніх років я намагаюсь вас переконати, давайте будемо вносити комплексні законодавчі акти, давайте згадаємо, що ми наприймали вже 4 тисячі законів, 4 тисячі, що ніхто їх не може перечитати, бо це важко, що їх треба кодифікувати, що їх треба систематизувати. От і зараз ми приймаємо із одної строчки, доповнити пунктом 67 закон у статтю 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” пунктом 67 такого змісту „Виробництво, оптова і роздрібна торгівля медичною технікою та вироби медичного призначення”. Якщо ми до кожного пункту будемо вносити зміни, це буде здаватися видимість роботи, Володимир Михайлович, ми всі зайняті, ми всі пишемо багато паперу, тому що на одну цю строчечку у мене лежить 10 аркушів паперу, а зараз у дітей в селах нема на чому писати, а зараз один підручник видається на двох учнів. І ми з вами продовжуємо, продовжуємо продукувати знову ж таку ж законодавчу техніку. Тому я в принципі підтримую ці зміни. Але ще раз повторюю, в принципі. Але треба по-іншому називати закон, треба прямо назвати, що цей закон називається про внесення змін до статті 67 Закону України про ліцензування певних видів підприємницької діяльності. І тоді люди не будуть морочити голову, коли будуть відкривати в інтернеті і шукати що це за зміни до закону внесені нами, які саме. Ми зразу конкретизуєм. Це раз.

Друге. Давайте подивимся. Чи ускладнюємо ми життя, чи полегшуємо життя тим, хто займається підприємницькою діяльністю. Коли сьогодні і пісок кремнеземний кварцевий, і все, що стосується виробництва іншого, все підлягає – 207 товарів підлягає ліцензуванню і державній реєстрації. Там, де стосується мова про і ті ж окуляри, і те, що стосується безпосередньо здоров’я чоловіка, я, безперечно, згоден. Але я хочу, щоб ми хоч на злеті своєї діяльності чотирьохрічної в даній каденції прийшли до того висновку, що нам треба все-таки систематизувати законодавство. Що нам треба його кодифікувати. Що хай це буде 30, хай це буде 40 кодексів, які зможуть спокійно читати всі. І тоді не було б отакого підходу до законодавства, як у нас. Ми наставили 400 питань і вони, якщо такі малесенькі, то ви розумієте, що це несерйозний підхід і відволікання такого високого органу, який є Верховна Рада України.

ГОЛОВА. Дякую. Микола Садовий. Ну, тут записані народні депутати, вони наполягають на виступах. Микола Садовий, мікрофон будь ласка. Потім Михайло Сятиня.

17:22:49

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Закон „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (щодо торгівлі медичною технікою і виробами медичного призначення) був прийнятий у 2000 році. Безумовно, він носив тоді прогресивний характер і встановлював порядок ліцензування, і визначав види ліцензування, а також порядок торгівлі медичними, медичною технікою і різними препаратами.

Щодо ліцензування виробництва, а також здійснення операцій по оптовій та роздрібній торгівлі медичною технікою та виробами медичного призначення, то діючий закон не регламентує цієї діяльності. Є відповідний перелік, але немає законодавчої такої бази. Все це приводить до грубого зловживання, особливо, комерційними структурами у торгівлі медикаментами, термін дії яких вийшов із обігу.

Яскравий приклад по цьому може бути місто Кіровоград. Коли, наприклад, органи внутрішніх справ почали цікавитись тим питанням, то аптеки, які підпорядковані, наприклад, лікам Кіровоградщини на три дні були закритті і всі ці три дні на сміттєзвалище міста Кіровограда вивозилися, вивозився медичний непотріб. А скільки такого медичного непотребу розпродали і скільки завдано було якраз шкоди людям.

Тому соціалісти підтримують даний законопроект, яким встановлюється обов’язковість ліцензування виробництва, а також здійснення операцій по роздрібній торгівлі медтехнікою та виробами медичного призначення.

Що це дасть? Це дасть, насамперед, все це буде сприяти підвищенню ефективності державного контролю за обігом лікарських засобів на території всієї України. Тоді, скажемо, тому ж самому Хільченку на Кіровоградщині і його покровителям буде невправно працювати у таких умовах, і буде відповідати не лише, скажемо, за фальшування виборів, а буде відповідати і за діяльність аптек, де така діяльність протизаконною є.

Наступне. Надходження податків збільшиться до бюджетів різного рівня якраз. Все це буде сприяти тому, що будуть перешкоди щодо обігу підроблених відповідно медикаментів і медичної техніки. Зменшиться кількість випадків спричинення шкоди здоров’ю громадянам України. Надасть право підлеглим бути хоч у якійсь мірі захищеним від тих, хто тримає такі аптеки, де здійснюється такий злочин.

Тому соціалісти будуть підтримувати цей законопроект. Він якраз спрямований на захист здоров’я наших громадян.

ГОЛОВА. Сятиня Михайло. Підготуватися Юрію Соломатіну.

17:26:23

СЯТИНЯ М.Л.

Дякую. Михайло Сятиня, „Народний блок Литвина”.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Скільки ми не дивувалися, як це могло статися, але сфера виробництва та розповсюдження виробів медичного призначення та медичної техніки у державі залишається поза увагою законодавця. І це зовсім ненормально оскільки стосується найціннішого, що є у кожної людини – її здоров’я.

Щоб зрозуміти наскільки відповідальним є ставлення у будь-якій країні світу до цього питання, хіба що окрім країн із статусом бананових республік, спробуйте перемістити у країну Західної Європи немарковані, без упаковки ліки чи вироби медичного призначення. Згадуючи ж про вітчизняні тендери, кажучи образно, історія мовкне. Це питання відноситься до категорії, що потребує системних дій, то і законодавство з його врегулювання має безліч аспектів, які, приміром, у наших найближчих північних сусідів охоплюють і питання ліцензування і податкове законодавство, і визначення митних процедур, і встановлення стандартів, які у нас, на жаль, залишаються і без перебільшення іще на рівні 90-х років, не кажучи вже про вкрай гостру проблему врегулювання господарських проблем і питань надання відповідних послуг.

Вже майже п'ять років в Україні працює Державна служба лікарських засобів і виробів медичного призначення, до функцій якої віднесені реєстрація лікарських засобів та введення в Державний реєстр виробів медичного призначення, які дозволені до застосування в медичній практиці, державний контроль і регулювання ринку фармацевтичної продукції в Україні.

Про якість її роботи, ми не згадуємо про причини недоліків, реально говорить ситуація, що ми маємо в Україні. І з цим невідкладно треба щось робити. Шановні колеги, автори законопроекту 6280 пропонують ввести ліцензування господарської діяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі медичної технікою та виробами медичного призначення з метою захисту здоров'я населення.

Народний блок Литвина, зважаючи на актуальність цієї законодавчої ініціативи, звертається до колег за підтримкою у першому читанні з наступним урахуванням зауважень, наданих Головним науково-експертним управлінням. У разі ухвалення цього законопроекту з'явиться можливість розпочати складну процедуру з упорядкування питань виробництва та реалізації виробів медичного призначення. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Петрович Соломатін, фракція комуністів. Мікрофон ввімкніть, будь ласка, з місця.

17:29:23

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, все те, що торкається здоров`я людини, воно повинно бути під пильною увагою не лише суспільства і нас, законодавців, тому пропозиція, яка торкається обов`язковість ліцензування виробництва, а також здійснення операцій по оптовій та роздрібній торгівлі медичною технікою та виробами медичного призначення вона знайшла у фракції комуністів порозуміння і схвалення. Все те, що торкається здоров`я, воно має бути підтримане, тому на сьогодні можна сказати так, наша фракція в першому читанні пропонує прийняти цей законопроект і буде голосувати позитивно, тобто за.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, Черняк, мікрофон. З мотивів. І зараз, шановні колеги, будемо приймати рішення.

17:30:23

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, у мене нема сумнівів, що саме цей законопроект не знайде тих, хто буде голосувати проти, оскільки дійсно він стосується дуже важливої сфери – здоров`я людини і ліцензування господарської діяльності щодо видів… щодо виробів медичного призначення є вкрай необхідним і тому я підтримую пропозиції, які тут лунали, стосовно того, щоб в першому читанні підтримати законопроект. Але, користуючись нагодою, я хочу також підтримати тих – і я до них належу – хто постійно заявляє, що у нас існує законодавчий сумбур, що дійсно відсутня систематизація нашої законодавчої діяльності і мабуть наступна Верховна Рада повинна це врахувати. Скільки я пам`ятаю, вже 2 скликання ми постійно вносимо дрібні зміни в Закон про ліцензування. Це є проявом того, що з самого початку цей рамковий закон не був відпрацьований.

ГОЛОВА. Так, шановні, шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу Проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо виробів медичного призначення). Реєстраційний номер 6280. Прошу голосувати.

17:32:09

За-302

Рішення прийнято.

Шановні колеги, була пропозиція прийняти в цілому як Закон, з урахуванням зауважень Науково-експертного управління. Немає застережень ні у кого з цього приводу? Немає. Тоді я ставлю на голосування про прийняття проекту Закону, як Закон, про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо виробів медичного призначення). Реєстраційний номер 6280, з урахуванням зауважень Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. Прошу голосувати.

17:33:01

За-302

Закон прийнято.

Шановні колеги, нам потрібно прийняти ще ряд рішень, давайте ми будемо таким чином працювати. Якщо немає особливих застережень, є заключення позитивні Науково-експертного управління, комітету, є заключення позитивні Кабінету Міністрів. Будемо приймати за основу, щоб комітету могли працювати над довершенням цих законів. Немає заперечень?

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (щодо видобування корисних копалин).

Доповідач – народний депутат України Юрій Петрович Соломатін.

17:33:55

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги! Відповідно до Кодексу України про надра, Закону України „Про підприємництво”, Закону України „Про ліцензування певних видів діяльності”, постанови Кабінету Міністрів України від 2000 року про затвердження переліку органів ліцензування, в зазначеному законі передбачається, що видобування родовищ може здійснюватися за двох умов.

Так Кодекс про надра вимагає, перша умова, за наявності спеціального дозволу ліцензій на користування ділянкою надр з відповідною метою, і це ліцензування відоме, і навколо нього точаться всі ті суперечки, які нам відомі. Але є й ще друга умова: за наявності ліцензії на цей вид господарської діяльності, тобто видобування корисних копалин.

На сьогодні в законі про ліцензування певних видів господарської діяльності в статті 9 і пункт 5 передбачається отримання ліцензії лише при видобуванні уранових руд. А де нафта і газ, де залізні руди, де бурштин, де кольорові метали тощо?

Тому пропонується пункт 5 статті 9, який був раніше сформульований „Видобування уранових руд”, зараз сформулювати так: „Видобування корисних копалин із запасами, які оцінені як промислові, мають загальнодержавне значення та становлять державний фонд родовищ корисних копалин.

З цього приводу є позитивні висновки Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. Але в ньому є тут певні редакційні уточнення, з якими я погоджуюся, і є позитивний висновок Міністерства охорони навколишнього природного середовища, в якому пропонується прийняти зазначений законопроект.

Тому я хотів би вас просити, шановні колеги, з тим, щоб ми прийняли цей законопроект і в першому читанні з урахуванням зауважень Науково-експертного управління, і в цілому, якщо не буде інших пропозицій для розгляду його у другому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Юрію Петровичу. Пилип Пилипович Буждиган від Комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій.

17:36:18

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством на засіданні у вересні 2005 року розглянув внесений народним депутатом України Соломатіним проект Закону України про внесення зміни до статті дев’ятої Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності” щодо ліцензування діяльності з видобування корисних копалин, реєстраційний номер 7618.

Мету законопроекту чітко і ясно виклав комуніст Соломатін. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку підтримує даний законопроект. Комітет рекомендує даний законопроект прийняти у першому читанні за основу. І, якщо буде добра воля депутатів, які не на словах, а на ділі дбають про матеріально-сировинну базу нашої держави, то з урахуванням думки Науково-експертного управління, а саме текст викласти у редакції „видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду корисних копалин”, то комітет дуже би просив вас прийняти даний законопроект і в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, якщо нема заперечень, може ми тоді приймемо за основу проект закону і потім будемо долі працювати, да? Нема застережень? Тоді я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону, реєстраційний номер 7618, про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо видобування корисних копалин). Прошу голосувати. За основу.

17:38:14

За-297

Рішення прийнято.

Є застереження. Не можу в цілому. Да. Мікрофон. Юрій Кармазін, будь ласка.

17:38:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Володимир Михайлович, я записаний і тому я не то, що не маю застережень, я кажу, що ми запізнилися з прийняттям цього закону.

ГОЛОВА. А, вибачте мені.

КАРМАЗІН Ю.А. Тому що у нас приватизований „Укррудпром”, а це 4 „Криворіжсталі”, може 5. я так на око кажу. У нас інших корисних копалин безліч і тому цей закон зараз треба приймати в цілому і передбачити, щоб нічого не пройшло повз державний контроль.

Я хочу подякувати пану Соломатіну, що хоч і пізно, але цей проект запропоновано. Але все одно хочу сказати, що це дуже маленька частинка і знову ж, бачите, внесення змін до тієї самої статті і ми його розглядаємо, як окреме питання. Це ще раз говорить про те, наскільки у нас недолуга законотворча техніка тут в парламенті. Давайте якось це ліквідовувати, а я пропоную проголосувати в цілому за закон. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Немає заперечень? Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому, як закон проект закону про внесення змін до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності щодо видобування корисних копалин”. Реєстраційний номер 7618, прошу голосувати.

17:40:06

За-315

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення зміни до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (щодо букмекерської діяльності). Доповідач В’ячеслав Коваль. Немає В’ячеслава Коваля. Будь ласка, Пилип Пилипович Буждиган, позиція комітету і тоді визначимося щодо рішення. Це 7633. Букмекерська діяльність.

Шановні колеги! Комітет розглянув, пропонує прийняти за основу цей проект, немає застережень, будь ласка Пилип Пилипович, немає.

17:40:51

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати! На нашому комітеті даний законопроект розглядався, законопроектом пропонується безпосередньо визначити, що діяльність букмекерських контор підлягає ліцензуванню, а також чіткіше визначити розмір плати за відповідну ліцензію. Головне Науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що можна взяти за основу. Кабінет Міністрів України не підтримує зазначений законопроект, оскільки вважає, що прийняття запропонованих змін призведе до скорочення доходів бюджету. Комітет рекомендує Верховній Раді проект закону України прийняти за основу в першому читанні.

ГОЛОВА. Так, позиція уряду з цього приводу, будь ласка, мікрофон?

Прошу уваги, зараз будемо приймати рішення.

____________________. На нашу думку ми проти цього законопроекту по одній причині. В даний час передбачено, що ця діяльність вона оподатковується пооб’єктно, то таким чином кожний об’єкт тоталізатора платить плату за ліцензію. Даним законопроектом пропонується, що ця плата буде платитися тільки однією особою, яка займається цією діяльністю, а в цієї особи може бути декілька точок тоталізаторів.

Таким чином по наших підрахунках тільки за півроку 2006 року ми можемо втратити близько 40 мільйонів гривень. Тому ми пропонуємо не голосувати за цей законопроект. Дякуємо.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, то ми тоді… Будь ласка, Юрій Кармазін, тоді Михайло Мельничук, мікрофон ввімкніть по хвилині і тоді будемо визначатися.

17:42:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни, Блок Кармазіна.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я вважаю, що внесений законопроект є надзвичайно актуальним, тому що на сьогоднішній день тоталізатори, букмекерські контори, на сьогоднішній день гральні заклади ті, де сьогодні проводить час і витрачає гроші наша молодь, вони, дійсно, щось дають якісь копійчини в бюджет, але вони більше приносять шкоди, вони знищують суспільство. Вовни роблять залежним суспільство. Вони аморальні по своїй суті і нам треба вести політику держави до того, щоб їх взагалі прибирати.

Тому маленький крок, яким пропонують зараз ліцензувати букмекерські контори, є абсолютно правильним. І я вважаю, що цей закон треба прийняти і в першому, і в другому читанні. І це не є втрата для бюджету, а це є виграш для моралі України, взагалі для всієї України, для її майбутнього.

ГОЛОВА. Дякую. Михайло Мельничук.

17:43:54

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Оскільки Володимир Михайлович обмежив мій виступ, я хочу сказати, що фракція буде підтримувати даний законопроект, так ми визначилися.

Але хотів би звернутися до радіослухачів, і до вас, Володимире Михайловичу, з такого приводу. Безумовно, що теза: „Злочинці, бандити повинні сидіти в тюрмах – це є так”. Але в житті воно не є так.

Я приведу приклад по Чернівецькій області, Новоселицькому району, де керівництво Новоселицького відділу освіти Новоселицької райдержадміністрації, до них є питання правоохоронних органів, але знайшлися „дядьки”, які почали захищати тих, хто порушив і скоїв злочин. І мені задають чисельні запитання виборці: чому це так, що якщо людина при посаді, вона не відповідає за корупційні діяння, за скоєний злочин і чому прикривають все це правоохоронні органи, будемо говорити, в лиці…

ГОЛОВА. Будь ласка, дайте завершити, тут цікава думка. Мікрофон ввімкніть, будь ласка.

17:45:13

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Чому прикриває обласний УБОЗ ті злочини, які скоєні посадовими особами Новоселицького відділу освіти. Один із директорів Новоселицькіх шкіл також скоїв злочин, привласнив біля 20 тисяч коштів бюджетних тих вчителів, які були за кордоном. Тих вчителів, які не вичитували свої уроки. На сьогоднішній день прокуратура району і області прикриває і цей злочин, то стає така думка про те, що все-таки злочинці і бандити поки що можуть себе спокійно відчувати на теренах Чернівецької області. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, Надрага.

17:46:07

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, «Народный блок Литвина».

Уважаемые коллеги, конечно сложно отвечать на вопрос, почему министры не поддерживают фракцию и зачем это обсуждать в парламенте. Я возвращаюсь к закону о лицензировании букмекерской деятельности. Безусловно, что нужно этим вопросом заниматься. Но у меня вызывает вопросы и я здесь солидарен с Кабинетом Министров. Если раньше платили за то, чтобы оплачивали каждый пункт тотализатора, то есть платили более тщательно и за каждую, я прошу прощения, точку, где у людей берут деньги, где зарабатывают самое главное эти деньги. То сегодня предлагают это обобщить и чтобы платил только вообще субъект, особа, которая занимается организацией и проведением азартных игр. Мне кажется, что это вопрос, который нужно очень внимательно относиться и при том, как бы мы не голосовали, дальше чем первого чтения этот закон пускать сегодня нельзя, потому что таким образом, мы просто идем на встречу букмекерам в плане того, что они еще меньше будут платить в бюджет. Я уже не говорю о том, что нужно навести порядок как они платят вообще.

ГОЛОВА. Дякую. Юрій Соломатін. Немає? Є? Немає. Георгій Манчуленко, будь ласка.

17:47:25

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська Народна Партія, Український Народний Блок Костенка і Плюща.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Питання надзвичайно є цікаве. Бо на сьогоднішній діє одна схема знімання податків з букмекерських структур, скажімо, одна юридична особа має декілька букмекерських контор і вони окремо платять за те, що вони цією діяльністю займаються, і ми маємо певні доходи до бюджету, які занесені в баланс. Цей проект закону веде до того, що буде платити одна юридична особа, яка може мати декілька букмекерських контор, таким чином, скорочується надходження до бюджету. То кому ми покращуємо життя рядовому громадянину чи ділкам, які стоять за цим бізнесом? Давайте ж думати про соціальну справедливість і про українських громадян.

Фракція Української Народної Партії проти такого підходу. Ми за те, щоб діяла нині діюча норма, що дає нормальні надходження, в тому числі і до бюджету. Дякую.

ГОЛОВА. Так. шановні колеги, ми завершили обговорення питання. Прошу підготуватися до голосування. Вноситься пропозиція комітету про прийняття за основу Проекту Закону про внесення змін до закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (щодо букмекерської діяльності), реєстраційний номер – 7633. Прошу голосувати.

17:49:06

За-193

Рішення не прийнято.

Комітет пропонує знімати з розгляду. З розгляду законопроект знято. Так, шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо вантажів гуманітарної допомоги). Доповідач – Петро Степанович Цибенко. Підготуватись Пилипу Пилиповичу Буждигану. Продовжуємо роботу на 15 хвилин для того, щоб розглянути інші законопроекти.

17:49:40

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів дуже тісно співпрацює з організаціями, які надають громадянам України, доставляють громадянам України гуманітарну допомогу. І тому під час виникає така ситуація. Ця гуманітарна допомога має зберігатись на складах тимчасового зберігання на період їх митного оформлення. Але, коли вона доходить і не має місця на складі тимчасового зберігання, то вона знаходиться просто неба.

Я вношу проект до двох статей Митного кодексу, вношу одну зміну, де ця гуманітарна допомога може розміщуватись на складах тимчасового зберігання, або на складах організацій-отримувачів гуманітарної допомоги. Я думаю, що ми цим самим робимо крок назустріч організаціям, які займаються цією проблематикою. І, якщо колеги готові підтримати цю зміну до Митного кодексу, я думаю, що вона в силу, по-перше, необхідності, а з іншого боку в силу того, що вона невелика за обсягом, могла би бути підтримана і в першому читанні, і в цілому як закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Пилип Пилипович Буждиган від комітету.

17:51:01

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, Комітет з питань економічної політики в грудні розглянув даний законопроект щодо змін до Митного кодексу України (щодо вантажів гуманітарної допомоги), поданий народним депутатом України Цибенком, реєстраційний номер 8023.

Законопроект розроблений з метою встановлення на законодавчому рівні норм про надання організаціям, які отримують гуманітарну допомогу, право зберігати гуманітарний товар на власних складах на період перебування його під митним контролем.

Комітет підтримав законопроект, поданий народним депутатом. Головне науково-експортне управління так само вважає, що доцільно його прийняти і взяти за основу. І погоджуюся з автором законопроекту, що, якщо депутати мають добру волю і дійсно думають за гуманітарну допомогу, яку одержують організації, то можна його підтримати так само і просив би я поставити, Володимире Михайловичу, вас на голосування, і в другому читанні, і в цілому, як закон.

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає застережень принципових?

ІЗ ЗАЛУ. Нема.

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович Кармазін, мікрофон, будь ласка.

17:52:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, Блок Юрія Кармазіна.

Шановний Володимире Михайловичу. Абсолютно слушна пропозиція, але тут є одна проблема. Проблема заключається в тому, що, якщо це гуманітарна допомога - це одне. Якщо мова йде про гуманітарну допомогу у вигляді транспортних засобів і дорогостоячих таких предметів, то постає питання, а яка відповідальність буде за те, що порушено буде митна, ті митні пломби і так далі, які є по процедурі. Яка відповідальність?

Тому мені здається ось що. Треба прийняти цей закон в двох читаннях, але доручити комітету з питань забезпечення правоохоронної діяльності і комітету з питань банківського, які є профільними комітетами, доопрацювати питання відповідальності за порушення, які можуть бути допущені при тому, що буде зберігатися якраз ці грузи не на складах митних, а на складах…

ГОЛОВА. Шановні колеги! Інших немає застережень? Одну хвилиночку. Микола Григорович Жулинський, будь ласка, мікрофон.

17:53:47

ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я цілком підтримую пропозицію Цибенка щодо підтримки цього закону, цих поправок до закону. Там особливих застережень нам не потрібно вносити, тому що це передбачено іншими законодавчими актами, вся ця відповідальність за порушення митних якихось правил. А це йде мова про те, щоб ми якоюсь мірою прискорили надходження цих гуманітарних вантажів безпосередньо до адресата, а не отримувати їх під повітрям, особливо в таку холодну пору. І це все затримується, псується. І тому я вважаю, що давайте ми підтримаємо ці зміни, проголосуємо і, я думаю, що це буде достойний ефект від цієї поправки. Я пропоную його проголосувати взагалі в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо вантажів гуманітарної допомоги). Реєстраційний номер 8023. Прошу голосувати.

17:55:08

За-285

Рішення прийнято.

Була пропозиція комітету прийняти проект в цілому як закон. Немає застережень? Немає. Я ставлю на голосування про прийняття проекту Закону в цілому як Закон про внесення змін до Митного кодексу України (щодо вантажів гуманітарної допомоги). Реєстраційний номер 8023. Прошу голосувати.

17:55:47

За-288

Рішення прийнято. Тобто Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (щодо шовкорадгоспів). Доповідач - Анатолій Козловський. Є? Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

17:56:16

КОЗЛОВСЬКИЙ А.М.

Анатолій Козловський, Миколаївщина, фракція Політичної партії „Відродження”.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Цим законом 8191 пропонується вилучити шовкорадгоспи із списки державної власності. Я хотів би зачитати ці шовкорадгоспи. Грибенники (Новоодеський район), Українець (Братський район), Виноградна долина (Веселінивський район), Гвардії Ілліча (Жовтневий район), Інгелевський, Снігурівський район і Я……нський, Баштанський район.

Шановні друзі, в цих радгоспах вже матеріалу немає, це шовковиці. Немає спеціальної техніки. Немає приміщень. Немає замовлень держави, тому пропонується вилучити ці шовкрадгоспи, прийняти за основу і в цілому, так як цей законопроект уже біля року у Верховній Раді ніяк ми не можем його прийняти. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Пилип Пилипович, будь ласка. Будь ласка, позиція комітету. Потім попросим позицію уряду з цього приводу.

17:57:38

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, Комітет з питань економічної політики розглянув даний законопроект про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, і внесли, відповідно, до нього зміни, поданих народним депутатом України Козловським. Законопроектом пропонується виключити з переліку об`єкти права державної власності, що не підлягають приватизації, додаток автор законопроекту вже дав сім об’єктів Мінагропрому у Миколаївській області, що, на думку автора, сприятиме захисту конституційних прав та інтересів громадян, працівників цих підприємств. А також сприятиме зняттю соціальної напруги на селі. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні, проект може бути взятий за основу. Міністерство економіки України, комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин в основному підтримує даний законопроект. Комітет підтримав даний законопроект і пропонує даний законопроект прийняти за основу.

І ще одне, просто хотів би звернутися до тих людей, які проживають у цих населених пунктах. Люди добрі, не дай боже, щоб вас ще раз обдурили. Ми підтримуємо даний законопроект, ну, ви будьте пильні, бо хто його знає, як воно дальше вам буде.

ГОЛОВА. Позиція Уряду, будь ласка, з цього приводу.

___________________. Шановний Володимире Михайловичу, уряд підтримує зазначений законопроект, внесений народним депутатом Козловським, на тих підставах, які були викладені автором і комітетом Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВА. Так, одну хвилиночку, Юрій Анатолійович Кармазін наполягає.

17:59:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, Блоку Кармазіна.

Шановні народні депутати, я хочу, щоб ви замислились, що у нас в державі, взагалі, відбувається. Чому ми сьогодні…, ми проголосуємо за цей Закон. Питання нема. Але я хочу, щоб ви замислились: відсутня кормова база для кого? Для шовкопрядів. Немає капітальних приміщень, які були, ну, я не знаю, в третині, мабуть, областей України.

А головне – це відсутність фінансової підтримки галузі шовківництва і безперспективність через те, що в нас почали завозити тільки імпортні товари.

Ось через що ці радгоспи зникли. А, фактично, вони знищені.

Тому для уряду головне зараз – напрацювати розвиток цієї галузі, вона потрібна. І хай не в цих радгоспах, в інших, але треба одягати народ в шовкові тканини, а не весь час одягати в синтетику, від чого люди тільки хворіють.

Уряду треба звернути на це…

ГОЛОВА. Так, більш ніхто не наполягає?

Я думаю, шановні народні депутати, причина, чому ми розглядаємо такі проекти законів, полягає в тому, що ми до цього часу не отримали програми приватизації, що в нас немає загальної стратегії, загального бачення, що треба робити в країні.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (щодо шовкорадгоспів), реєстраційний номер 8191.

18:01:23

За-281

Рішення прийнято.

Пропозиція комітету. Є пропозиція прийняти проект в цілому як закон. Хто заперечує? Немає.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закон України "Про перелік об’єктів прав державної власності, що не підлягають приватизації” щодо шовкорадгоспів. Реєстраційний номер 8191.

18:02:11

За-287

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону... Закон прийнято. Про внесення зміни до Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" щодо розширення кола платників податку. Реєстраційні номери – 7081, 7081-1. Доповідачі – Василь Калінчук і Катерина Ващук. Прошу дуже коротко, поки ще запал не пропав робочий.

18:02:37

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. На розгляд сесії Верховної Ради вноситься пропозиція про внесення змін до статті другої Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок”.

Діючим законом України платники фіксованого сільськогосподарського податку є підприємства усіх організаційно-правових форм, які займаються виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції і в яких сума від реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки перевищує 75% загальної суми валового доходу, а раніше, я хочу підкреслити, було 50%.

Тому ряд сільськогосподарських підприємств мають власні або орендовані виноградники та власне первинне виробництво виноматеріалів як сировину для подальшої реалізації виноробним заводам і у них становить якраз валовий доход від сільськогосподарської діяльності меншим від 70%, хоча, ще раз підкреслюю, що раніше в нас було 50% і вказані господарства були платниками фіксованого сільськогосподарського податку.

Вказаною поправкою встановлюється справедливість для господарств, які мають тільки первичку, тобто із винограду роблять фактично лише сусло, не випускаючи готової продукції вина. Таких господарств сьогодні в Україні біля сотні. Вони вирощують більше 150 тисяч тонн винограду, збирають урожаї зернових, кормових культур, виробляють продукцію тваринництва, як, наприклад, агрофірма Білозерська. Вона виробляє 6,4 тисячі тонн винограду в Херсонській області, 3 з половиною мільйона штук посадкового матеріалу, 13- 13, 5 тисяч тонн фруктів і не являється платником фіксованого податку. Або „Радсад” в Миколаївській області, або „Шампань України” в Одеській області і такі господарства є у Автономній Республіці Крим, Закарпатській, Миколаївській, Одеській, Херсонській області.

Якщо говорити, то це несправедливо. Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин пропонує прийняти даний законопроект за основу. Таку ж позицію займає Комітет з питань бюджету і також Головне Науково-експертне управління. Прошу підтримати в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Василь Антонович. Будь ласка, Катерина Тимофіївна Ващук, підготуватися Олегу Юхновському.

18:05:06

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги! Ви знаєте, фіксований сільськогосподарський податок відіграв дуже добру позитивну роль в тому, що селяни в тих непростих умовах фінансування з боку держави вижили.

Сьогодні моїм законом пропонується пошитими норми цього податку на селекційні центри і временні об'єднання. Тобто, що таке селекційні центри? Є племзаводи, є племені об'єднання, які допомагають розводити в Україні племінну худобу, які окрім своєї виробничої діяльності вирощують на плем’я телиці, бички і реалізують сперму для того, щоб допомагати всім господарствам отримувати високопородне стадо. Без цього просто в Україні пройде виродження стада і не лише в господарствах, а і у населення. Тому так дуже важливо, щоб ці господарства теж мали можливість платити фіксований податок так, як вони в свій час були державні і не завжди їх доход перевищував ту норму, яка закладена про фіксований податок, їх виключили. Є пропозиція, яку підтримує Комітет з питань аграрної політики, з питань бюджету дати право платити фіксований податок усім підприємствам, племінним об’єднанням, селекційним центрам. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Василь Антонович, будь ласка, комітет, які пропозиції?

КАЛІНЧУК В.А. Комітет розглянув вказані законопроекти і одноголосно прийняв рішення підтримати законопроекти в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, мікрофон, будь ласка. А ми їх, там, різні вони з різних питань, так що обидва …

18:07:07

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Я звертаюся до народних депутатів, які присутні в залі, що конче потрібно підтримати ці два законопроекти, я є автором законопроекту 7871, який доповідав мій колега Калинчук, я звертаюся, шановні, давайте змобілізуємося і підтримаємо, це конче потрібно для цієї категорії працівників сільського господарства.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу підготуватися тоді до голосування, вноситься на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” (щодо розширення кола платників податку). Реєстраційний № 7081. Кожен окремо будемо голосувати за основу. Прошу голосувати.

18:08:11

За-261

Рішення прийнято.

Тепер я ставлю на голосування другу пропозицію комітету. Про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний № 7081-1). Прошу голосувати.

18:08:38

За-274

Рішення прийнято.

Шановні колеги. Тут іще один законопроект, який стосується… Є заперечення в когось?

Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому, як Закон, проект Закону (реєстраційний № 7081). Прошу голосувати.

18:09:17

За-278

Закон прийнято. Тепер я ставлю на голосування про схвалення в цілому проекту закону як закон, реєстраційний № 7081-1. Прошу голосувати.

18:09:42

За-273

Закон прийнято.

Шановні колеги, є ще один проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання використанню фальсифікованих пестицидів, агрохімікатів та інших засобів захисту рослин. Реєстраційний № 8282. Може ми його приймемо за основу для того, щоб можна було далі працювати. Я ставлю на голосування цю пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону, реєстраційний № 8282. Прошу голосувати.

18:10:30

За-245

Рішення прийнято. Рішення прийнято.

За основу. Шановні колеги, комітет пропонує за основу. Якщо буде наполягання комітету прийняти в цілому і ви не будете заперечувати, приймемо. Бачите, є заперечення.

Шановні народні депутати, якщо ви не заперечуєте, ми могли би продовжити і далі роботу. Ще у нас залишилось шість законопроектів.

Може, ще? Шановні колеги! Одну хвилиночку! Одну хвилинку! Шановні колеги, ми домовлялися з вами на 15 хвилин. У нас ще є проект закону про внесення змін до Закону України „Про житлово-комунальні послуги” (щодо оплати послуг). Комітет пропонує прийняти за основу 8010. Може приймемо його за основу? Так я ж запитую вам, може приймемо чи ні? Я ставлю на голосування цю пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону, реєстраційний номер – 8010. Комітет розглядав, виніс позитивне рішення. Прошу голосувати. Ну, нормальний, потрібний закон, ну, що ви, шановні колеги. Прошу голосувати.

18:12:01

За-176

Шановні колеги, давайте тоді домовимося таким чином. Прошу уваги! Що ми повернемося до розгляду цього проекту 8010 завтра, щоб не спалити законопроект. Немає заперечень? Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую за плідну роботу. Завтра ми продовжимо засідання о 10 годині за розкладом на середу.