ЗАСІДАННЯ П’ЯТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14 березня 2006 року, 16.00 година

Веде  засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб таки не говорили, весна все-таки наближується, відчуваючи за вашими аплодисментами, енергії більше появляється.

Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему рада, реєструємось.

 

16:04:13

В залі зареєстровано 396 карток народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Так. Є у нас шанси прийняти постанову, я бачу.

Я ставлю на голосування. Я ставлю на голосування Постанову Про підсумки проведення відпочинку і оздоровлення дітей влітку 2005 року та про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації відпочинку і оздоровлення дітей влітку 2006 року за Днем уряду, що ми слухали. Прошу голосувати.

 

16:05:12

За-234

Постанова прийнята. Дякую.

Так, не розслабляйтесь, нам треба ще декілька постанов прийняти, ще прийняти.

Так, готові ми до наступного питання? Комітет є? Так. Слухається питання - Інформація Кабінету Міністрів України про стан виконання державного та місцевих бюджетів за 2005 рік та вплив поточної економічної ситуації за виконання бюджету у 2006 році. Зараз я подивлюсь, що у нас тут планується, пропонується щодо регламенту.

Так, доповідь уповноваженого представника Кабінету Міністрів – 15 хвилин. Відповіді на запитання – 15 хвилин. Доповідь від бюджетного комітету – 10, відповіді – 10 хвилин. Інформація Голови Рахункової палати – 10 хвилин і 30 хвилин на обговорення. Таким чином, півтори години. Нема заперечень? Так, тоді приступаєм.

Будь ласка, Анатолій Іванович Мярковський, заступник міністра фінансів. Прошу.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! У березні минулого року урядом спільно з Верховною Радою України змінами до бюджету було проведено значну конструктивну роботу по його збалансуванню та забезпеченню реальними джерелами збільшених соціальних виплат, які не повною мірою були враховані у бюджеті на 2005 рік, прийнятому у грудні 2004 року, оскільки такі соціальні гарантії затверджені після прийняття бюджету. На той час дисбаланс бюджету та пенсійного фонду складав близько 24 млрд. грн., а дефіцит бюджету оцінювався у 8 відсотків до ВВП.

Основними спільними завданнями на 2005 рік стали у соціальній сфері борьба з бідністю та вирівнюванням соціальних диспропорцій, що накопичувалися роками, а в економічній – борьба із корупційними схемами, детінізація імпорту та підвищення контролю за діяльністю  державних підприємств.

Сьогодні міністерство фінансів може доповісти, що не зважаючи на труднощі минулого року, пов’язані із структурними та макроекономічними проблемами, основні цілі та завдання  минулого року були виконанні і більше того  реалізована  бюджетна політика зберегла фінансову стабільність і послідовність.

 За результатами 2005 року реальні наявні доходи населення порівняльно з  попереднім роком збільшилися на  20,1 відсоток, середньомісячна реальна заробітна плата на 20,3 відсотки, зростання доходів  дало змогу збільшити  заощадження населення та частину коштів, яка витрачається на інвестиції.   Обсяг депозитів фізичних осіб за 2005 рік збільшився на 76 відсотків і склав 73,2 мільярди гривень.

Темпи зростання споживчих цін у 2005 році в порівнянні з попереднім роком уповільнилися на 2 відсоткові пункти до 10,3 відсотків. У 2004 році вони складали 12,3 відсотків.

Фактичні темпи зростання споживчих цін майже відповідали прогнозному показнику, який враховувався при затвердженні бюджетом.

Темпи зростання цін виробників у порівнянні  з попереднім роком уповільнилися у 2,5 раз – 9 і 5 відсотків, а у 2004 вони склали  24,1 відсотки.

Міжнародні резерви НБУ за минулий рік  зросли майже у 2 рази до 19,4 мільярдів доларів США. 

Уповільнення темпів реального зростання  ВВП у 2005 році не призвело до зменшення  надходжень до бюджету.  Економіка звільнилася від віртуальної доданої вартості, що не приносила доходів  бюджету в минулому році. Завдяки цьому в 2005 році  були досягнуті рекордні темпи зростання доходів  Державного бюджету – 49,6 відсотків в цілому та 62,4 відсотки по загальному фонду.

 Дохідна частина загального фонду Державного бюджету  становила в 2005 році 84,4 мільярди гривень та зросла проти минулого року на 32,4 мільярди гривень.  Перевиконання склало 905,1 мільйон гривень або 1,1 відсоток.

Тільки по двом найбільшим вагомим джерелам доходів Державного бюджету ПДВ та податку на прибуток підприємств було понадпланово отримано 2,9 мільярдів гривень, при цьому надходження від ПДВ у порівнянні з минулим роком зросли майже у 2 рази, а по податку на прибуток - на 43,8 відсотка.

На кінець року прострочена заборгованість   із  відшкодування  ПДВ була повністю погашена, окрім  тих сум, що залишилися неузгодженими та знаходяться у  судових справах загальним обсягом близько 0,6 мільярдів гривень.

Недовиконання деяких  дохідних статей Державного бюджету було зумовлено дією об’єктивних чинників. Так зменшений  у порівнянні з плановим обсяг  надходжень по акцизному збору з  вироблених в Україні товарів був обумовлений проведенням реконструкції вітчизняних нафтопереробних заводів. Скорочення надходжень з імпортованих  транспортних засобів  через зменшення ставки на автомобілі, а по податкам  на міжнародну торгівлю та зовнішні операції  - через внесення змін до Єдиного митного тарифу.

Недовиконання  Спеціального фонду Державного бюджету  затвердженого Верховною Радою складає 1, 8 мільярдів гривень: план – 22,6, факт – 20,8 мільярдів гривень. Це  зумовлено технічними ускладненнями   при проведені розрахунків  по компенсаціях знецінених заощадженнях  громадян, в рахунок заборгованості  населення за житлово-комунальні послуги. Недонадходження склали 1,6  мільярдів гривень.

Недонадходження по збору  у вигляді цільової надбавки   до  діючого тарифу на електричну та теплову енергію спричинено законодавчими змінами   протягом року, як  методології сплати,  так і збільшенням його планового обсягу, а  на природний газ у зв’язку із  фактичним запровадженням   цього податку у другій половині року.

Без врахування цих статей рівень виконання Спеціального фонду Державного бюджету  склав би більше 100 відсотків. Це ще раз свідчить на користь  запровадження стабільної податкової системи. Проте, приріст   надходжень Спецфонду проти 2004 року склав 2,4 мільярди гривень або 13,2 відсотки.

Слід зауважити, що номінальні обсяги податкового боргу  і, так званих, переплат  до Державного бюджету за рік змінилися несуттєво, але питома вага їх у доходах зменшилася відповідно з 11,7 відсотків до  8,5 у 2005 році та з 13,4 відсотків у 2004 до 10, 5 відповідно, що  свідчить про покращання платіжної дисципліни. Касові видатки Державного бюджету    за 2005 рік були проведені  в обсязі 112,8 мільярдів гривень, що  перевищує плановий показник 2004 року на 33,4 мільярди гривень або  на 42 відсотки. Рівень касового виконання видаткової частини  Державного бюджету  у 2005 році склав 96,1 відсотків плану, затвердженого Верховною Радою, в  тому числі загального фонду 98,8 відсотків, а Спеціального фонду 85,4.

Загальний фонд Державного бюджету  виконаний в обсязі 93 мільярди гривень, що  на   31,4 або на 51 відсоток перевищує відповідний показник 2004 року. Фактичні видатки загального фонду Державного бюджету були на 20,9 млрд. більшими від плану, що був прийнятий в грудні 2004 року.

Касові видатки соціального спрямування по загальному фонду Державного бюджету проведені у сумі 45,9 млрд. гривень, що становить 99,4 відсотків призначень 2005 року. З них спрямовано на оплату праці працівників бюджетних установ Державного бюджету 15,3 млрд. гривень і поточні трансферти населенню, це – пенсії, допомоги, стипендії – 27,6 млрд. гривень.

Практично у повному обсязі були проведені видатки на медикаменти, перев'язувальні матеріали, продукти харчування, чорнобильські, соціальні програми, пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу, реформування та розвиток Збройних Сил, на вугільні програми, забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування та реабілітації.

Виконання соціальних статей бюджету дозволило мінімальну заробітну плату зрівняти з розміром мінімальної пенсії, чим усунуто диспропорцію, яка позбавляла Пенсійний фонд власних ресурсів для виплати пенсій. Середня пенсія зросла більше на 28 відсотків від зростання мінімальної пенсії, що стало першим кроком для відновлення диференціації пенсій.

Середня зарплата в бюджетній сфері зростала вищими темпами, ніж загалом в економіці, що спряло зменшенню диспропорції між зарплатою у бюджетній сфері (освіта, охорона здоров'я) і середньою зарплатою по економіці.

Завдяки зростанню реальних грошових доходів населення та запровадження в 2005 році виділення бюджетних коштів на основі обліку зобов'язань у місцевих фінансових органах, тобто у відповідності з фактичними потребами, по деяких субвенціях з Державного бюджету була досягнута значна економія бюджетних коштів – майже 800 млн. гривень при відсутності на кінець року прострочених заборгованостей за оплатою цих послуг.       

Таким чином, при формально меншому за 100 відсотків рівня виконання цих статей видатків фактична потреба у видатках була повністю забезпечена. Крім того, досягнута економія у минулому році коштів на обслуговування державного боргу – 83 млн. гривень, інша економія по бюджетним програмам склала 141,5 мільйонів гривень. Це стосується економного витрачання бюджетних коштів по кожному розпоряднику, укладання угод на суму менше, ніж  визначено в тендерах і  зменшення нарахувань страхових платежів на заробітну плату із її зростанням. Економія резервного фонду Кабміну склала  67,6 мільйонів гривень. Те ж саме стосується і  інших видатків загального фонду, за формальними показниками яких стоїть кропітка робота, спрямована на  підвищення ефективності  використання бюджетних коштів. Попередній аналіз  бюджетних програм, за якими не  здійснені видатки, виявлено ряд  системних проблем бюджету, які необхідно вирішувати законодавчо. Це по-перше, нормативне забезпечення використання коштів або, як їх називають, порядку використання коштів на виконання  бюджетних програм, крім видатків на  утримання бюджетних установ. Це положення необхідно один раз внести у текст Бюджетного кодексу, а не щорічно регулювати бюджетом. Це річ принципова, оскільки у порядках має бути визначений тісний технологічний зв`язок між використанням коштів і результатом.  За відсутності порядків не було здійснено видатки на 72,9 мільйонів гривень.

По-друге, неготовність головних розпорядників коштів у повному обсязі освоювати виділені ресурси. Щомісячний залишок коштів на рахунках  розпорядників коштів  складав понад 2,5 мільярди гривень. Необхідно відійти від принципу використання коштів будь-якою ціною заради справної цифри. В результаті несвоєчасної підготовки документів у кінці року із рахунків розпорядників коштів було списано на єдиний казначейський рахунок  737,3 мільйонів гривень.

По-третє, необхідно чітко  виписати  процедури  внесення змін до бюджету. На нашу думку,  без погодження із урядом Верховна Рада не може вносити зміни  до бюджету та приймати  закони,  що збільшують видаткову частину бюджету або Пенсійного фонду, або зменшують їх доходи. Оскільки значна кількість видатків, які були внесені змінами до бюджету  у листопаді  2005 року чисто технічно не було можливості здійснити.  А неврахування думки уряду при внесенні змін до  законів, які  впливають на баланс бюджету, загрожує фінансовій стабільності.

По-четверте, необхідно забезпечити чіткий розподіл повноважень між гілками влади та самоврядуваннями стосовно виконання бюджету та прийняти закон  щодо порядку надання інвестиційних субвенцій. Цей закон раніше вносився урядом, і я думаю, що це буде служити загальному ефективному використанню коштів.

Детальний аналіз бюджетних програм буде проведений у встановлені Бюджетним кодексом строки щодо надання звіту про виконання бюджету. Проте Верховній Раді надіслані табличні матеріали щодо виконання кожної бюджетної програми та відповідну звітність по дебіторській і кредиторській заборгованості. До речі, кредиторська заборгованість бюджетних установ по загальному фонду зросла лише на 9,1 відсоток – 92,9 мільйонів гривень. Це при рості видатків бюджету на 42 відсотки. Мається на увазі заборгованість, крім надання кредитів, ті, які ми в минулому році видали, а вони мають повернутися до бюджету у 2006 році. По дебіторській заборгованості – загальна її сума зменшилася на 36 мільйонів гривень.

У 2005 році Державний бюджет виконаний з дефіцитом у сумі 7,9 мільярдів гривень, або 1,9 ВВП, при плані на рік 11,1 мільярд гривень, або 2,7 ВВП. Утримання дефіциту Державного бюджету та на економічно безпечному рівні значною мірою сприяло зменшенню інфляційного тиску в економіці у 2005 році. Державний та гарантований борг зменшено на сім мільярдів гривень, у тому числі прямий борг зменшився на 4,5 мільярдів гривень, і питома його вага у ВВП зменшилася з 19,6 до 15,1 відсотків на кінець року.

Виконання бюджету 2005 року дозволило не тільки досягти встановлених цілей, а й створило добру базу для виконання бюджету у поточному році. Так, за оперативними даними,, за підсумками січня-лютого до Державного бюджету надійшло 15,2 мільярди гривень, що на 3,4 мільярди, або 28,5 відсотків більше, ніж у минулому році. План доходів за два місяці виконано на 101,1 відсоток, загальний фонд склав 12,7 мільярдів гривень, або 104,1 відсотків до плану.

Доходи місцевих бюджетів також виконані. І ті доходи, які враховуються при визначенні трансфертів, склали 101,1 відсоток до плану.

Аналогічно забезпечено перевиконання показників доходів Пенсійного фонду. Фактичні видатки з загального фонду становили 13,4 мільярди гривень, збільшилися в порівнянні  із минулим роком на 43,9%, рівень виконання – 85,2%. При цьому, по двом ключовим позиціям цільовій надбавці до тарифу не електроенергію, ми отримали в 10 разів більше, ніж у січні - лютому 2005 році. І отримали уже 81,1 мільйон гривень надходжень збору до тарифу на  газ, що дасть можливість профінансувати всю заборгованість, яка була в минулому році по об’єктам  будівництва відповідного.

Що стосується достатності ресурсів для покриття додаткових витрат у зв’язку з підвищенням цін на газ, тут слід зазначити, що  на 10-% були  збільшені усі видатки, як  по головним розпорядникам коштів, так і по  субвенціям місцевих бюджетів на субсидії, або на оплату комунальних послуг.

Крім того,  на цю мету можна спрямувати нерозподілений ресурс місцевих бюджетів, який визначений при визначенні міжбюджетних трансфертів в сумі 1,1 мільярд гривень. А також кошти інвестиційної субвенції. І відповідні кошти по кредитуванню проектів енергозбереження.

Що стосується недостатності ресурсів розпорядників коштів, то ми ці питання, якщо це сезонний має вплив, то ми ці питання вирішуємо  оперативно. З іншого боку, існують значні ризики розбалансування державного бюджету у зв’язку з прийняттям законодавчих актів, що скорочують надходження до бюджету та збільшують його видаткову частину. Найбільш ваговий вплив має Закон „Про соціальний захист дітей війни”.

Крім цього Закону також на дисбаланс бюджету уже  вплинули прийнятий і підписаний Президентом Закони. Сума їх впливу – 5 мільярдів гривень. Крім того, на 2007 рік уже прийняті Закони складають 18,6 мільярдів плюсом. А всього прийнято, що впливає на бюджет  2007 року – 46,1…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую.

Навіть, я хотів би сказати що, на останньому пленарному тижні також вносяться в порядок дня законопроекти, які розбалансують бюджет. За нашими попередніми оцінками, оскільки по багатьом законопроектам немає висновків Мінфіна, ці, ці показники складають близько 40 мільярдів гривень. На нашу думку, відновлення  балансу ресурсів та витрат бюджету та Пенсійного фонду потребує внесення змін до Державного бюджету за результатами аналізу роботу економіки у поточному році та схвалення нових макропоказників та конструктивних пропозицій щодо етапності запровадження прийнятих законів, не забезпечених ресурсами або перенесення терміну їх видання в дію. Таким чином забезпечення виконання у 2006 році Закону про бюджет потребує консолідації зусиль виконавчої та законодавчої гілок влади. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Запишіться, будь ласка, на запитання. Ярослав Сухий.

 

16:23:51

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”.

Шановний Анатолію Івановичу, скажіть, будь ласка, стосовно цієї інформації про стан виконання державних та місцевих бюджетів. Як вас зрозуміти, я маю на увазі уряд і Мінфін, - лукавство, лицемірство чи просто брехня, коли Мінфін застосовує такий прийомчик?

Я неодноразово з вами розмовляв, і фракція з вами розмовляла, і питали: скажіть, будь ласка, чи будуть виконані норми, які виписані у бюджеті, стосовно газифікацій та інвестицій на завершення будівництва того, що ми вже розпочали. За 2003 рік, 2004 рік уряд Януковича бюджет виконував 100-процентно. Ви доповіли, що бюджет виконано 100-процентно. Чому ж на сьогоднішній день ні копійки грошей, а замість цього такий підлий прийомчик – через Казначейство 14 грудня гроші пішли, 15 грудня гроші забрали. Це називається виконання бюджету? Мені здається, що ми маємо справу, звичайно, з шахруванням і жонглюванням підходами, так робити не можна. Ми ж голосували за цей бюджет зрячо, ми думали, що ви...

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання.

Я уже в своїй доповіді коротко зупинився, тому що за 15 хвилин ми не можемо оцінити всі програми, їх тисячу бюджетних програм у бюджеті, одна тисяча. Тому кожна потребує відповідного реагування.

Крім того, що стосується надходжень коштів і витрачання коштів на газифікацію об’єктів. То у минулому році у зв’язку з тим, що  ми в березні тільки внесли зміну і визначили такий вид податку, в березні 2005 року, а запрацював цей податок в другій половині 2005 року. Ми отримали тільки 30 % від плану коштів, але уже в січні, в січні ми отримали в січні-лютому 81,1 мільйони гривень, уже є з цього року. І ми в порядку використання коштів, які затвердили урядом, що спрямовуються на газифікацію населених пунктів, написали, що в першу чергу ці кошти спрямовуються на ті об’єкти, які розпочаті у 2005 році. Я думаю, що ми, об’єкти будуть внесені. Будівництво ми забезпечили фінансами в минулому році 100%. Це з Резервного фонду кошти виділялися чи звідкіля? Ні, інвестиції 100%.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одним словом, ви зрозуміли, що все те, що винні ми вам були в 2005 році, ми в шостому віддамо, але за рахунок 2006 року. Шкіль, будь ласка.

 

16:26:28

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адам Іванович.

Я хотів би знов-таки повернутися до капвкладень, до тих коштів, які, в принципі, до яких ми маємо всі відношення як депутати мажоритарники, поки що мажоритарники. І я як представник 121-го виборчого округу, це  найзахідніша точка України. До цього часу з величезними трудами вдавалося вибити буквально крихти на газифікацію ще одного найзахіднішого Мостицького району Львівщини і до цього часу ведуться якісь, я не розумію, якісь ігри.

Я вже кілька разів звертав увагу Мінфіну про те, що виділені кошти на цільові чіткі, добре і цілеспрямовано розписані перекроюються місцевою владою, це з одного боку. А з іншого боку, чомусь завжди приходить третина від того, про що попередньо було домовлено. Ні, ну можна так звичайно до кінця грати, але якось, ми говоримо про газову кризу, а у нас є найзахідніші регіони, які просто не газифіковані. Там люди, дійсно, якось не пережили газової кризи, маючи власні, тобто наші українські газові родовища. Ми можемо коли-небудь цю проблему вирішити? Дякую.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання.

Воно аналогічне минулому. Суть в чому? Що ми в минулому році, в березні 2005 року внесли зміни до системи оподаткування, визначили новий вид податку – збір до тарифу на реалізацію газу в розмірі двох відсотків і реально ці кошти почали надходити, тому що це  новий податок, не було інструктивної бази в другій половині 2005 року. В результаті ми могли тільки отримати 30 відсотків запланованих обсягів, а оскільки це джерело є в спеціальному фонді бюджету, тобто не можна перекредитувати за рахунок загального фонду, то відповідно і видатки були профінансовані на 30 відсотків.

А в 2006 році ми продовжили цю норму, вона вже є в системі оподаткування, і завдяки стабільній базі оподаткування у нас за два місяці поступило 81 мільйон гривень. Я думаю, що ми перевиконаємо план той, який був визначений цього року.

І я вже казав, що ми прийняли рішення уряду порядок використання цих коштів, які  спрямовуються на газифікацію, де передбачили, що в першу чергу кошти передбачаються на завершення розпочатого будівництва в 2005 році, тому ми  їх профінансуємо цю кредиторку, яка в минулому році була у цьому році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шибко, будь ласка.

 

16:28:55

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адам Іванович! Шибко, соціалістична фракція.

Анатолій Іванович, я звертаюся до вас, як фахівця, який в цій сфері працює вже багато років. Скажіть, будь ласка,  якщо виходити з останнього тезису назви вашої доповіді, чи взагалі ви побачили, що на сьогоднішній день існує якась позитивна тенденція переходу  до нової концепції формування бюджету? Я маю на увазі, коли ми приймемо зміни до Конституції щодо другої частини, щодо автономізації можливостей існування місцевої влади, коли буде реально якось використовуватися можливості бізнесу, Державного бюджету і місцевих бюджетів для забезпечення фінансування місцевого самоврядування. Це перше.

І друге. Наскільки вірно те, що було в засобах масової інформації, що десять відсотків від того, що отримано від продажу „Криворіжсталі” буде направлено на розвиток міста Кривого Рогу. Дякую за відповідь.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Ви знаєте, що прийнятий у 2001 році Бюджетним кодексом вже здійснені ряд  заходів, які як ви сказали стосуються автономізації у бюджетному процесі органів місцевого самоврядуванні. Тобто за ними закріплена певна частина доходів, видатків є прозора процедура визначення міжбюджетних  трансфертів.

Друга частина цього питання – це після того, як буде прийнятий конституційний, чи будуть введені в дію конституційні зміни і відповідно ми внесемо зміни до Бюджетного кодексу.

І що стосується видатків від надходжень від „Криворіжсталі”, то ви знаєте, що прийнятий Верховною Радою закон, він підписаний Президентом, один відсоток, це 200 млн. гривень, буде спрямовано на вирішення соціальних екологічних проблем Кривого Рогу і районів, які прилягають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колоніарі, будь ласка.

 

16:30:48

КОЛОНІАРІ О.П.

Шановний Адаме Івановичу, я прошу передати слово Нощенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Нощенко. Давно не чули, будь ласка, мікрофон.

 

16:30:55

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко, 160 виборчий округ, „Народний блок Литвина”.

Шановний Адаме Івановичу, тема нашої сьогодні розмови - це виконання бюджету 2005 року, але є і друга частина „Вплив поточної економічної ситуації на виконання бюджету 2006 року”, про що ви трішки сором’язливо промовчали. За цей час, що ми прийняли бюджет, уряд заключив газові угоди, відмовився від бартерних схем і збільшив вартість за транзит газу по Україні. Ця сума десь біля 4,6 млрд., якщо відкинути вартість газу для наповнення труби. Чому про це ви не говорите, як джерело додаткового надходження до бюджету, що покриє видатки Закону „Діти війни”? Дякую.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І.  Дякую.  Діло в тому, що навіть, якщо ви кажете, 4,6 ще не підтверджується ніякими розрахунками. У нас немає балансу НАКА „Нафтогазу”. Коли ми побачимо повний баланс, ми можемо сказати, скільки додаткового ресурсу можемо звідси отримати, якщо ми його отримаємо.

І друге питання. 4,6 мало для покриття видатків по Закону „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки там 11 млрд. гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, Анатолію Івановичу, при тому, якщо ви одразу дасте всім пенсії. А там записано „поетапно”, тобто ви можете дати, можете не дати. Тому ніяких 11 млрд. ви точно не дасте, ніяких 11 млрд. там не закладено.

Ткаленко, будь ласка.

 

16:32:23

ТКАЛЕНКО О.С.

Дякую.  Олександр Ткаленко, Народний Рух України.

Анатолію Івановичу, в мене до вас два запитання. В минулому році були виділені значні кошти на капіталовкладення, але „хвороба” залишилась стара. На рахунки органів місцевого самоврядування, ці кошти поступали наприкінці року, безумовно, їх не встигали освоювати і керівники органів місцевого самоврядування дуже часто підписували акти виконаних робіт, що призвело сьогодні до відкриття ряду кримінальних справ органами прокуратури.

Друге питання. Ви цілком слушно зауважили, що методика погашення вкладів населення в Ощадбанку за рахунок компенсації заборгованості за комунальні  платежі  була незадовільною. Як ви бачите вихід  і з ситуації особливо для населення яке проживає в сільській місцевості? Дякую.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І.  Дякую.  Що стосується по розподілу і витрачанню інвестиційних субвенцій, мається на увазі ті, які йдуть з загального фонду бюджету, то, на жаль, має місце негативна практика, і у нас є більш серйозні аналітичні записки Контрольно-ревізійного управління, аудит цих двох програм. Там приводяться дані про те, що включаються в переліки об’єкти, навіть, яких не існує взагалі.  Тому я думаю, що нам потрібно відповідні внести зміни до Бюджетного кодексу або окремий прийняти закон про порядок надання інвестиційних субвенцій, де чітко прописати відповідальність і повністю ланцюг руху коштів з цього приводу. І таким чином ми зможемо уникнути в майбутньому цих непорозумінь.

 А що стосується компенсацій вкладів заощаджень, то, на жаль, в минулому році ця програма очікуваного результату не дала. Ми планували спочатку досить серйозний ресурс, який можна було б використати на цю мету, але фактично ми змогли забезпечити  тільки десь 1,3 мільярди гривень, погасити цими знеціненими заощадженнями заборгованість по житлово-комунальних послугах. Ми продовжили на цей рік цю норму минулого року бюджету, і я думаю, що ми зможемо ще в межах 300 мільйонів гривень завершити цю роботу. В цілому на нашу думку ми не можемо в майбутньому застосовувати такі схеми взаєморозрахунків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оніщук, будь ласка.

 

16:35:07

ОНІЩУК М.В.

Дякую, Микола Оніщук, фракція Політичної партії промисловців і підприємців, виборчий блок „Наша Україна”.

Анатолій Іванович, два запитання, якщо дозволите.

Перше.   Якщо можна, більш детальніше скажіть, як виглядає ситуація з газифікацією в поточному році, маючи на увазі, які кошти вже накопичені для мети газифікації і в якому стані підготовка  проекту постанови уряду з цього питання.

І друге.  Як  ви оцінюєте стан Державного бюджету в поточному році, маючи на  увазі доходи та видатки і як вони співвідносяться з макроекономічними показниками. Дякую.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І.  Дякую.    По газифікації, я казав, ми маємо на сьогоднішній день  уже реально на рахунку 81,1 млн. гривень із 450 планових. Я думаю, до ми ці 450 перевиконаємо до кінця року.

Ми порядок затвердили   по підготовці тих об’єктів, які мають затверджуватися рішенням уряду. І я думаю, що  Міністерство економіки, можливо Романюк Сергій  Андрійович скаже, в якому стані у нас знаходиться розгляд саме об’єктів, які будуть фінансуватися за рахунок цього джерела.

І по стану  доходів Державного бюджету. Я вже казав, що  за два місяці у нас вся система, і державний бюджет, і місцеві бюджети, і Пенсійний фонд повністю справилися із   тими планами, які ми записали.

Питання, яке стосується корекції макропрогнозу, може  розглядатися за результатами виконання бюджету у першому кварталі і з урахуванням тарифів і етапності їх запровадження на житлово-комунальні енергоносіїв в 2006 році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Черняк є? Є. Будь ласка, мікрофон.

 

16:37:00

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую.   Володимир Черняк, „блок ПОРА-ПРП”.

Шановний Анатоліє Івановичу,   до системних недоліків державного бюджету належить відсутність забезпечення збалансованості Державного і  місцевого  бюджетів. І це застаріла хвороба, ця хвороба не вирішується. І в минулому році, і в поточному році вже є всі підстави вважати, що вона не вирішується.

Як ви вважаєте, що потрібно зробити для того, щоб цю проблему вирішити? Не кожного разу   вирішувати, а вирішити, наприклад, внесенням змін до   Бюджетного кодексу. До Закону „Про Державний бюджет України” на цей рік. Можливо, треба ставити питання про бюджетний федералізм. У нас всяких федералізмів дуже багато розмов точиться. Я думаю, що основне питання зараз, це питання про бюджетний федералізм, як ви вважаєте?

Дякую.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І.  Я так не вважаю. Я вважаю, що головна проблема нашого бюджету це те, що ми не можемо фінансовими ресурсами консолідованого бюджету забезпечити ті зобов’язання, які прийняті у законах. Це головна наша проблема. Якщо ми  хочемо досягнути балансу, то нам потрібно повністю переглядати законодавство і вирівнювати його, тобто балансувати ці позиції. А далі, якщо ми збалансуємо в цілому систему, то нам легко буде потом розподілити кошти між місцевими бюджетами, між головними розпорядниками коштів, між першочерговими завданнями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поровський, будь ласка.

 

16:38:45

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Шановний доповідачу, Микола Поровський, фракція партії „Відродження”.

В інформаційних матеріалах я не знайшов на жаль, інформації виконання бюджетних програм у транспортній галузі, зокрема, „Укрзалізниці”. Чи відомо вам, що „Укрзалізниця” в Державний бюджет із своїх доходів надає шість мільярдів гривень. В той же час, на сьогодні заборгованість бюджетів всіх рівнів перед „Укрзалізницею” за перевезення пільгових категорій населення, пенсіонерів, інших пільговиків, 160 мільйонів гривень. Який механізм погашення „Укрзалізницею”, яка віддаючи практично все із своїх прибутків ще й несе на собі тягар заборгованості місцевих бюджетів. Адже це позначається на заробітній платі залізничників, яка сьогодні із четвертого місця перемістилася на чотирнадцяте.

Дякую.

 

МЯРКОВСЬКИЙ А.І.  Дякую.

У нас в бюджеті є певні видатки, які заплановані в місцевих бюджетах, це стосується оплати проїзду в комунальному транспорті і на електричках, приміському електротранспорті.

І друга позиція, це те, що у нас є в Міносвіти відповідна програма щодо компенсації за безплатний проїзд студентів. Я думаю, що там є, дійсно, проблема у обліку пасажирів і, я думаю, що за наявності кредиторської заборгованості головний розпорядник коштів має внести відповідні пропозиції щодо використання тих бюджетних ресурсів, які в цілому він має.

І друга позиція, що стосується доходів чи платежів „Укрзалізниці” до бюджету. Я хочу сказати, що на 2006 рік залізниця у фінансовому плані передбачила зменшення платежів до бюджету. По одному тільки податку частини прибутку, що зараховуються до державного бюджету зменшення складає 1,1 мільярд гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Іванович. Сідайте. Людмила Павлівна давно вже готова, на старті до доповіді. Будь ласка, від комітету 10 хвилин.

 

16:41:24

СУПРУН Л.П.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Питання щодо стану виконання державного і місцевих бюджетів за 2005 рік та впливу поточної економічної ситуації на виконання бюджету в 2006 році Комітет з питань бюджету запропонував на розгляд Верховної Ради невипадково.

Аналізуючи, що відбувалося в 2005 році, ми можемо чітко сказати, у уряду немає виваженої економічної політики. Все, що відбувалося в бюджеті 2005 року і в економіці пов’язано тільки з одним – з бездумним, економічно невиправданим виконання післявиборчих або виборчих обіцянок. І це в свою чергу привело до того, що при загальному зростанні доходів державного бюджету, на жаль, люди не відчули, що тепер їх життя стало кращим. Як оцінює громадянин владу? Тільки за однією ознакою. Якщо він бачить, що в його кишенях більше грошей і, що він може більше за ці гроші купити товарів, оплати послуг, то громадянин говорить: „Я живу краще, влада працює на мене”. Якщо громадянин цього не відчуває, це означає, що влада не працює на людину.

Саме тому нас турбує таке питання, що при зростанні доходів державного бюджету більше, ніж на 40 відсотків, бюджет сьогодні не може спрямувати кошти на підтримку громадян. Не може спрямувати кошти на виконання основних програм, які, основних завдань, які стоять перед Україною. Чому це відбувається.

Давайте подивимося куди витрачаються гроші державного бюджету в 2005 році і куди вони спрямовуються в 2006 році. Гроші в бюджеті є і їх достатньо. Але сьогодні вони закривають дефіцит пенсійного фонду. Уряд не прийняв жодного документу, жодного нормативного акту для того, щоб почала легалізуватися економіка. Замість того, щоб легалізувати економіку і дати в першу чергу економічні стимули для розвитку нашого виробництва, заганяється економіка ще більше в тінь. Сьогодні гроші, які сплачуються офіційно, складають 25 відсотків від загальної суми доходів, які отримують громадяни. 75 відсотків обертається в тіні. І це означає, що підприємства не довіряють ні такій політиці економічній, ні такому уряду, ні такій владі. Це є проблемою. Оскільки в 2007 році за таких умов ми не зможемо нічого зробити з пенсійним фондом. Ніхто не зможе підвищити пенсії. Ніхто не зможе підвищити рівень добробуту громадян.

І тому нам сьогодні потрібно проаналізувати що ж відбувалося в 2005 році і що нам робити з бюджетом 2006 року. Адже сьогодні існує декілька небезпек 2006 року. Перш за все це зміна вартості енергоносіїв. Довгий час спорили: впливає чи не впливає це на бюджет. Впливає. Безумовно, впливає. Впливає тому, що ми фінансуємо з державного бюджету всі бюджетні установи, які оплачують комунальні послуги, енергоносії. І, якщо буде зростати вартість газу, нам необхідно передати більше грошей, щоб можна було повністю закрити таку заборгованість.

Сьогодні громадяни відчувають: з 1 січня 2006 року вони вже отримують рахунки від комунальних підприємств, в яких збільшується вартість газу. І це означає, що громадяни будуть втрачати свої доходи. Якщо люди втрачають доходи, то держава зобов’язана компенсувати ці збитки громадянинові.  Це означає, що ми з вами повинні розглядати питання про передачу додаткових субвенцій населенню для того, щоб громадяни не втрачали  своїх грошей.

Чи є якісь пропозиції  від уряду з цього приводу? Та жодної пропозиції немає.

На жаль, на наші листи, з якими ми зверталися до Кабінету Міністрів, відповідь була тільки одна: показники залишаються тими ж самим, вартість газу буде залишатися тією ж самою.

Але насправді життя говорить зовсім про інше.  І ці речі впливають на стан виконання бюджету 2006 року. Ці речі впливають на стан добробуту громадян.    Бюджет 2005 року засвідчив, навіть  коли кошти  знаходились на рахунках у уряду, він не міг  ними ефективно скористатися.

Так невикористаними залишилися кошти Фонду охорони навколишнього середовища, майже 100 мільйонів  залишилися в Державному бюджеті. І це за тих умов, що люди просять на колінах: дайте чисту питну воду, нарешті дайте можливість дихати чистим повітрям. Але при цьому Міністерство охорони навколишнього середовища як головний розпорядник коштів так і не використав 100 мільйонів гривень, які списалися в бюджет наступного року.  Це повна безвідповідальність за життя людей. Це безвідповідальність  за свою роботу. Із цим миритися неможна.

 Теж саме відбувалося, коли до Державного бюджету надійшли гроші від продажу… при приватизації об’єкту „Криворіжсталі”. Уряд виявився просто неготовим запропонувати стратегічні напрямки використання таких коштів на інвестиційний розвиток і тому частина цих грошей  пішла на  проїдання,  тому що були закритті відповідні борги перед Пенсійним фондом. Ця проблема буде нас очікувати і в 2007 році.  

Несвоєчасне та не повне проведення  запланованих видатків призвело до погіршення платіжної дисципліни. На сьогоднішній день станом на 1 січня 2006 року уряд так і не зміг скористатися грошима в розмірі 1 мільярд 100 мільйонів, вдумайтеся, дорогі мої колеги, 1 мільярд 100 мільйонів залишилося на рахунку уряду.  Уряд говорить: добре, що ми не потратили. Це погано, бо за кожною строчкою,   на яку ми виділяли гроші, стоять долі людей і долі країни, і багатьох галузей. Чому не профінансована  передача у комунальну власність  майна, яке повинно бути передане  від шахт, що ліквідувалися у місті Макіївка, Донецької області? Чому ця програма була заблокована?  Що, для наших комунальних підприємств   вже немає потреби у таких коштах? Їм вже не треба ремонтувати житлово-комунальний фонд? Ні,   потрібно, але у всіх абсолютно видатків, я  так бачу за ознаками, починається кольоровість: одним дають кошти, а другим не дають кошти.

Є ще одна причина невиконання  і  недбалого виконання Закону  „Про Державний бюджет на 2005 рік”. Протягом звітного періоду урядом приймалися рішення, які   не відповідали вимогам Закону  „Про Державний бюджет” та   Бюджетному кодексу. Я вже наводила такий яскравий приклад, як те, що  завезення контрабандою  цукру купленого за рахунок коштів державного  підприємства  було освячене урядом, і  під це вносилися зміни  відповідні  постанови уряду, що є  прикладом  недбалого ставлення і безвідповідального ставлення до закону і до своїх обов’язків.

Я не буду зараз зосереджуватися на цьому випадку,  але можу сказати, що гроші, які  були зараховані до державного резерву, як  гроші  отримані від продажу цукру, який  був  без хазяїна,  так і не облікувалися у Державному бюджеті.  А сьогодні намагається Міністерство фінансів   звинуватити Верховну Раду і депутатів у тому, що вони не погодилися виділяти  додаткові гроші на повторення  цієї процедури з продажем цукру. І про це, правда, весь Інтернет забитий  інформаціями.

Якщо говорити про внесення змін до  Закону „Про Державний бюджет”, про які  уряд узнає по телебаченню, то проблема тут    не у Верховній Раді, а проблема у тому,  що всі захопилися в уряді  політичною боротьбою і виборами  і забули  про те, що навіть, залишаючись виконуючим обов’язки,  ніхто з уряду обов’язки працювати, займатися бюджетом, займатися  економікою  не знімав. І навіть, коли міністри говорять, що  вони за два дні до виборів ідуть  у відпустки, то  це просто звучить нахабно, тому що  насправді всі займаються сьогодні виборами.

У нас не розподілені кошти Державного бюджету до цього часу. Ми 2 мільярди гривень передбачили  на передачу коштів місцевим  бюджетам, щоб упорядкувати   місцеве господарство, добудувати школи, лікарні. До цього дня жодна копійка не передана місцевим бюджетам, до цього дня жодна копійка не передана на житлово-комунальний сектор. Ми передбачили гроші, щоб не допустити інфляції на продукти харчування, але ці гроші так і залишаються на рахунках казначейства, і ці гроші до цього часу не надійшли на підтримку сільськогосподарського товаровиробника. Тобто якщо у одних проблема - погано, коли грошей немає, то, як виявляється, у нашого уряду зовсім інша проблема – погано, коли гроші є.       

Що ж робити для того, щоб не допустити зриву економіки в 2006 році? Та просто виконати чітко вимоги Закону „Про Державний бюджет”. Це – єдиний шлях, як втримати економіку від падіння, трішечки відволіктися від виборів і займатися потрібно своєю прямою справою, своїми обов'язками.

У нас є ще одна проблема, про яку сьогодні майже ніхто не говорить – є зареєстрований фактично трудовий спір між Кабінетом Міністрів, Всеукраїнськими профспілками, профоб'єднаннями і організаціями роботодавців. І це може призвести до чергового розбалансування Закону „Про Державний бюджет”.

Ми запропонували від комітету відповідний проект постанови, в якому пропонуємо уряду негайно здійснити ряд заходів, щоб не допустити розбалансування бюджету та зробити все, щоб економіка України в 2006 році…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

СУПРУН Л.П. …щоб економіка в 2006 році в Україні була стабільною, а люди відчули, що в Україні влада є і що ця влада працює на них. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Будь ласка, записуємося, 10 хвилин на запитання, Людмила Павлівна. Записуємося. Покажіть, будь ласка. Ярослав Сухий.

 

16:52:11

СУХИЙ Я.М.

Людмила Павлівна! (Ярослав Сухий, Запоріжжя, "Регіони України") Одне коротеньке питання і прошу передати слово моєму колезі Володимиру Костянтиновичу, відселення бараків міста Запоріжжя (Павло Кічкас). Два роки кошти виділялися. В цьому році ні копійки грошей. Як поводити себе людям, як мені поводити, що мені робити, тому що в бюджеті ці кошти були записані? Павло Кічкас з міста Запоріжжя.

Прошу передати слово колезі Броннікову.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Броннікова, будь ласка.

 

16:52:42

БРОННІКОВ В.К.

Людмила Павловна, была ли объективной  причина в задержке субвенций на предотвращение техногенных катастроф? И по вашему мнению Алчевск и другие  замерзшие города не поэтому ли появились у  нас в зиму прошедшую?  Спасибо.

 

СУПРУН Л.П. Що стосується першого питання. Якщо не було  профінансовано в 2005 році кошти на переселення бараків, то я пропоную наступне. Ми очікуємо від уряду постанови про  порядок розподілу коштів субвенцій в цьому році, ці ж самі субвенції, і  обов`язково запишемо від комітету, що спочатку закрити борги попередніх періодів, а потім починати ділити нові  гроші. Оце буде справедливо по відношенню до тих, кому так і не надали  кошти для того, щоб переселити людей.

Що стосується використання грошей в 2005 році субвенцій, в тому числі в Алчевську. Ми детально   аналізували, Володимир Костянтинович, що відбувалося в Алчевську. Якраз там гроші виділялися і 420 тисяч так залишилися і не використаними, і вони  повернулися наприкінці року в Державний бюджет. Чому?   Бо гроші передбачили на ремонт кооперативного будинку, рівно  420 тисяч. Як говорять спеціалісти, цієї суми було би достатньо, щоб попередити аварію в Алчевську, бо треба було замінити певні частинки системи водозабезпечення і теплопостачання. Оцих грошей би хватило, щоб ліквідувати чи упередити аварію. На жаль, така ситуація стала можливою із-за  того, що  місцеві органи влади, місцеві адміністрації абсолютно не розуміються на роботі з грошима, і гроші по 3-4 місяці  знаходилися на рахунках і тільки через певний період часу про них узнавали адміністрації.  Влада не працювала. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цибенко.

 

16:54:33

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція  комуністів, Цибенко.

Шановний  Людмила Павлівна, ну по-перше, той перелік тієї вакханалії, яка відбувається навкруги бюджету, можна продовжувати. Зокрема я міг би  додати до цього скільки воювали  за те, щоби профінансувати статтю 57 Закону про освіту і виявилося так, що  в грудні місяці  в деякі регіони гроші  прийшли і через 3 дні повернулися назад. Хоча воювали  дуже довго за ці гроші. Але ще одне запитання, яке я хотів би задати. Ви дуже добре знаєте про те, що   сьогодні на місці багатьох місцевих бюджетів суцільна руїна, бо, справді, ситуація надзвичайно складна. Як ви вважаєте як фахівець в цій галузі, чи не прийшов час Верховній Раді зініціювати перевернення оцієї бюджетної піраміди, для того щоб розпочати процес формування бюджетів з місцевих бюджетів, а потім, щоб пішов наверх? Бо, може, тоді це буде стимулом для того, щоб уряд на всіх рівнях займався, ну, по-справжньому проблемами бюджету.  Дякую.

 

СУПРУН Л.П. Шановний Петро Степанович, у нас зареєстрований проект Постанови Верховної Ради, автором якого я є, щодо продовження роботи цієї сесії навіть і після 26 березня, тому що ми з вами зобов’язані, вважаю, внести зміни до Бюджетного кодексу та підготувати країну до бюджетної реформи. Бо конституційну реформу розпочали, але ніяких грошей на виконання повноважень, які ми передаємо місцевим органам самоврядування, в бюджеті передбачено не буде, якщо ми не змінимо Бюджетний кодекс.

І тому наша пропозиція буде така: ми пропонуємо, щоб Верховна Рада продовжила свою роботу. Думаю, що депутати до цього віднесуться з розумінням і виконають свій обов’язок перед громадянами. Ми можемо збудувати прекрасну, прозору, зрозумілу і забезпечену грошима систему місцевого самоврядування. Для цього потрібно дві речі: перше – політична воля, бажання і знання. І я впевнена, що ми можемо це зробити, бо такі напрацювання і такі проекти в нас вже сьогодні існують в комітеті, і ми їх передамо на розгляд Верховної Ради. Дуже прошу до цієї пропозиції прислухатися. Впевнена, що це єдиний шанс змінити ситуацію в країні – дати гроші тим, хто їх заробляє, а не тим, хто хоче їх підігнати наверх і розподіляти по 20 тисяч, щоб їздили сюди люди, на ремонти ліфтів отримуючи гроші в Кабінеті Міністрів. Це просто неподобство, це неповага і до свого народу, і до органів місцевого самоврядування, і до територіальних громад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сушкевич – не бачу. Надрага, будь ласка.

 

16:57:15

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, „Народный блок Литвина”.

Людмила Павловна, скажите, пожалуйста, как специалист. У нас есть проблема не только в выделении средств, но еще и в дохождении их до получателя, и, в частности, есть такие отрасли, например, как сельское хозяйство, где когда говорят, что дотация придет в конце года, в четвертом квартале, то, я прошу прощения, это уже как покойнику примочки.

Скажите, пожалуйста, что нужно сделать нам, и в первую очередь, что нужно сделать Кабинету  Министров для того, чтобы деньги, которые должны прийти вовремя, приходили вовремя, а  не тогда, когда это хочется какому-то чиновнику. Во  всяком случае депутатам Народного Блока Литвина это беспокоит, в том числе и по проблемам сельского хозяйства. Спасибо.

 

СУПРУН Л.П. Шановний Василію Івановичу, шановні колеги, хочу звернути вашу увагу на таку цифру, на початок року, на рахунках казначейства знаходилося більше 11 мільярдів гривень. І ці кошти постійно знаходяться в обігу, безпосередньо в віданні Кабінету Міністрів. І Уряд не використовує ці гроші, він сидить на них, як дехто на писаній торбі.

І в такому  випадку, не будуть фінансуватися на початку року видатки, бо все переноситься на кінець року. Уряд штучно гальмує розвиток економіки. Він  штучно стримує виконання замовлень державного бюджету. І я впевнена, нам треба зробити тільки одне. От сьогодні почути од них відповідь: чому вони тримають гроші на рахунках? Для чого вони їм потрібні? Хто їх хоче після виборів розподіляти? Хто хоче з ними, що робити?

Лунають заклики про те, що треба змінити бюджет після виборів. Можу сказати, що він збалансований сьогодні. Що цей бюджет є неідеальний, але й непоганий, що це  є бюджет розвитку і треба  витрачати гроші за тими напрямками, за якими визначилися тут в залі, в тому числі на сільське господарство. І підтримати сьогодні, а не наприкінці року, бо потім створюються проблеми по використанню цих грошей. Я не  навела приклад, але мушу зараз сказати в цьому залі, що протягом грудня місяця були, наприклад, виконані такі програми, як „Шкільний автобус”, „Комп’ютер для сільських шкіл”. Тобто всі соціальні програми переносяться на кінець року. Чому? Бо потім можна їх не виконувати. Зато правоохоронні органи фінансуються з  першого дня на 100% -  о це пріоритет людей, які сьогодні сидять і планують: куди витратити гроші. Я звертаюсь до Уряду і прошу, будь ласка, внесіть зміни в  бюджетний розпис і віддайте гроші тим, кому вони сьогодні потрібні більше  ніж Уряду – людям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Садовий.

 

16:59:51

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України. В мене єсть коротке  запитання, після цього я слово передаю Шибку. Який контроль за використанням коштів встановлено. Наприклад, „Олександріявугілля” отримала близько семи мільйонів гривень. Куди вони пішли? Є якийсь контроль чи ні? Прошу слово передати Шибку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шибко, будь ласка, мікрофон.

 

17:00:18

ШИБКО В.Я.

Людмило Павлівно, я звертаюся до вас, щоб почути згідно оцю інформацію на матеріалах, які ви нам роздали, спасибі вам за нього. Але знову у цьому інформаційному матеріалі йде мова тільки про Державний бюджет. Нічого не сказано, як і у виступі Анатолія Івановича, а як формуються місцеві бюджети? Які там сьогодні тенденції, які там цифри на сьогоднішній день? Хто формує ці місцеві бюджети? Чи можливо взагалі з цим проводити реформу, яку ми сьогодні, на яку ми сьогодні розраховуємо. Ось про що мова йде, повинна йти. Чи немає у нас статистики зовсім щодо цього?

 

СУПРУН Л.П.  Я почну з останнього запитання. Станом на перше січня 2006 року у нас, на жаль, не виконано 14,2 місцевих бюджетів. Тобто 98 місцевих бюджетів не виконано.

У нас є механізм, за яким уряд може надавати, Міністерство фінансів, гроші тим бюджетам, що не виконали плани, тобто вони не страждають від цього. Це ми розробили в комітеті цей механізм, щоб не дай Бог із-за недбалого планування не постраждали місцеві бюджети.

Але те, про що ви говорите, це зміни до Бюджетного кодексу. І ми хочемо їх запровадити. І ми впевнені, що і ця Верховна Рада має політичну волю здійснити таку реформу. І тому пропонуємо провести засідання і після 26 березня. Це перше питання.

Що стосується контролю. Контроль за використанням коштів – це саме болюче питання нашого бюджету. І ми намагалися у 2006 році передбачити наступне, що всі порядки, за якими використовуються кошти на розвиток, повністю погоджуються у нашому комітеті. На жаль, уряд на це не реагує. Він і сьогодні приймає рішення, не погоджуючи його з комітетом. Хоча ми працюємо у цілодобовому режимі. Ніхто нікуди не пішов. Як тільки приходять документи, то на наступний день ми їх намагаємося швидко розглянути. І надаємо рекомендації уряду, які є недоліки і що треба усунути у цих документах.

Тому у цьому році будемо контролювати кожну копійку, яка спускається вниз. І питати уряду щодо використання цих коштів. Можливість така сьогодні у нашому бюджеті 2006 року  передбачена. Головне, щоб уряд діяв по закону, а не волюнтаристські і не порушував законодавства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Слово має Голова Рахункової палати України, Валентин Костянтинович Симоненко. Будь ласка, 10 хвилин.

 

СИМОНЕНКО В.К.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые  народные депутаты, члены правительства.

Об успешном выполнении Государственного бюджета Украины в 2005 году народные депутаты, да и все наше общество, уже наслышаны из многочисленных заявлений членом правительства и комментариев средств массовой информации.

Счетная палата как независимый контрольный орган на основании проведенного анализа и мониторинга оперативной отчетности государственных структур пришла к выводу – Государственный бюджет Украины в 2005 году в целом, ни по доходной, ни по расходной части не выполнен.

Хочу подчеркнуть, что основной причиной невыполнения бюджета в прошлом году была неудовлетворительная бюджетная политика, проводимая в условиях малоэффективное экономической деятельности. Достигнутый прирост ВВП в 3,2 раза ниже запланированного. Неопределенность государственной политики, а, вернее, отсутствие ее в отношении прав собственности, малого бизнеса, ревальвации гривны привели к значительному ухудшению инвестиционного климата и сдерживанию структурных преобразований  в экономике.

Иностранные инвестиции должны были стать основным локомотивом роста экономики, но не стали, хотя по данным Госкомстата прирост иностранного капитала составил 7,3 миллиарда долларов, что в 3,3 раза превысило показатели 2004 года. Так говорят, однако поступление 5,8 миллиарда долларов не является капитальными инвестициями в экономику, и объясняются передачей нерезидентами прав собственности на «Криворожсталь» и банк «Аваль».

Реально прирост прямых  иностранных инвестиций  сократился почти на  треть. С 2,3 миллиарда гривен (долларов?) в 2004 году до полутора миллиардов долларов в 2005 году.

Существенное увеличение социальных выплат стимулировало инфляционные процессы, которые правительство пыталось погасить за счет наращивания импорта. В результате инфляцию не сдержали, а по итогам года впервые за шесть лет сальдо внешней торговли товарами стала отрицательным и составила 1,8 миллиарда долларов.

В текущем бюджетном году ситуация не улучшается, начинает сказываться отложенное инфляционное ожидание, за январь-февраль 2006 года индекс потребительских цен составил 103 процента.

По итогам января реальный прирост составил 0,9 десятых процента, а выпуск промышленной продукции даже снизился. В тоже время при утверждении Государственного бюджета на 2006 год предусматривается рост, напомню вам, на 7 процентов ВВП, а промышленно-производственного - 9,5.

Неопределенность с ценами на природный газ, системой оплаты труда, другие проблемы побудили Минэкономики отозвать прогнозы социально-экономического развития на 2006 год. Прошло полтора месяц, что дальше? Повторяются, но уже в квадрате ошибки 2005 года, когда в условиях постоянной корректировки прогнозных показателей Бизнес-центр не имеет четких макроэкономических ориентиров и сигналов для  развития своей деятельности.

Но вернемся к итогам прошлого года, в Государственный бюджет в целом поступило 105 миллиардов гривен или 99 процентов суммы утвержденной законом. Основная причина не выполнения доходов, это Специальный фонд. Это прежде всего провал в работе по проведению компенсаций сбережений гражданам. Из намеченной суммы только компенсировано 42 процента.

В 2005 году получено доходов почти на 35 миллиардов больше по сравнению с 2004 годом – это хорошо. Но как показывают расчеты, три четверти прироста, свыше 28 миллиардов обеспечено за счет субъективных факторов, увеличения фискальной нагрузки на плательщиков в связи с отменой ряда налоговых льгот, повышением ставок отдельных платежей, особенности учета  НДС, взаиморасчеты, а также прирост из лишне уплачиваемых налогов, эти тенденции сохраняются и в текущем году. Главным образом объясняется парадоксальная ситуация, когда снижения показателей экономической деятельности достигается приростом дохода у бюджета. К сожалению, не происходит положительных изменений в платежной дисциплине, долги налогоплательщиков перед бюджетом возросли в 2005 году на 600 млн. гривен, а в январе текущего года на 150 млн. И это при том, что в прошлом году списано задолженности в 1,7 раза больше, чем в 2004 году.

Теперь о расходах. Несмотря на перевыполнение в прошлом году доходной части общего фонда государственного бюджета, его расходы не выполнены почти на 1,2 млрд. Как и в предыдущие годы, Минфин и Госсказначейство искусственно сдерживали проведение расходов, поэтому в четвертом квартале они составили почти что 37 процентов годового объема, а в декабре более 16 процентов. И в итоге, как здесь неправильно замечалось, 630 млн. гривен возвращены в бюджет, так и не использованы.

О качестве эффективности, использованных бюджетных средств в условиях такой штурмовщины, говорить не приходится, мы об этом расскажем на другом заседании. Однако, из проблем выполнения бюджета, который остается незамеченным, это бюджетное кредитование. В прошлом году из государственного бюджета представлено кредита на 1,6 млрд., всего лишь 65 процентов заложено в бюджет. В текущем году, это кредитование вообще не проводилось, основная причина – неудовлетворительная работа, прежде всего, Минфина и других министерств, и ведомств по возврату раннее выданных кредитов. Такое состояние дел приводит к срыву или неполному финансированию ряда важных бюджетных программ.

Например, для формирования государственного продовольственного резерва и проведения закупок аграрных формам в 2005 году выделено чуть более 100 миллионов гривен. Это всего лишь 32 процента предусмотрено в бюджете, хотя деньги в бюджете были и есть. При такой ситуации правительству необходимо детально проанализировать сложившуюся практику, и возможно, вообще отказаться от ограничения предоставления кредитов напрямую из бюджета, передав этот вопрос государственным банкам.

 На протяжении прошлого года использовалась  старая практика исполнения бюджета с профицитом при утвержденном дефицитном бюджете. В результате остаток бюджетных средств на 1 января 2006 года составил 14,7 миллиарда гривен – преимущественно за счет продажи «Криворожсталь». Эти средства и позволили обеспечить проведение расходов в конце года … ой!  и профинансировать образовавшийся дефицит в сумме 7,9 миллиардов гривен. Но при этом опять же расходную часть бюджета недофинансировано.

Проблема из проблем остается  транспортная политика. В 2005 году местные бюджеты получили только 91 процент запланированных транспортов, субвенция местных бюджетов выполнена на 73 процента, в частности только 77 процентов перечислены относящихся к защищенным статьям    субвенции на представление льгот отдельным категориям граждан.

Субвенция местным бюджетам по газификации населения составили 124 миллиона или только 30 процентов от годового плана, в целом расходы местных бюджетов в 2005 году выполнены только на 94 процента от объемов утвержденными местными советами. При этом удельный вес местных бюджетов в сводном бюджете снизился на 1,5 процента, хотя Бюджетной резолюцией предусматривался рост, в тоже время доля транспорта в доходах местных бюджетов ставила 43,5 процентов. Хотя еще 5 лет назад она была почти что в 2 раза меньше и в 2000 году составляла 23,2 процента. Это подтверждает крайнюю необходимость передачи реальных бюджетных ресурсов на места. События в Алчевске и других городах трагически напоминают о необходимости децентрализации бюджетных ресурсов, холодомор 2006 года не должен повторится.

Подводя итоги, хочу отметить, что нам крайне тревожно состояние экономики, сумма или система нерешенных вопросов, балансирующая на грани кризиса, что создает  риск для выполнения утвержденного бюджета. Надеюсь, что сегодня   осуждение не превратиться в  очередное мероприятие, а принесет конкретную пользу в определении  болевых точек экономического развития государства  и проведения эффективной государственной бюджетной  политики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будемо обговорювати?  Голосніше всіх кричить той, хто записаний останнім.

Давайте 25 хвилин відведемо. Будь ласка, Василь Надрага, підготуватися  Кармазіну, не бачу, значить Шибко.

 

17:13:13

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный блок Литвина.

Уважаемые коллеги, мы сегодня обсуждаем, на мой взгляд, принципиальную вещь, если не стратегическую, в целом.

Суть заключается   в следующем. Каков бюджет, какая перспектива бюджета, наверное и есть основополагающими вопроса, который волнует страну  и который  реально влияет на жизнь всех 47 миллионов наших граждан.

Так что можно  сказать о бюджете  2005 года? Я не буду повторять многого из того, что здесь звучало, в том числе,  и последнего докладчика. Но суть  я уловил в следующем. Если бы не продали «Криворожсталь»,  то бюджет 2005 года лопнул бы, как мыльный пузырь и страна бы была финансовым банкротом. Это раз.

И второе. На 1 января на счетах казначейства то есть ресурс, который был в руках Кабинета Министров,  составлял 14,7 млрд. гривен. Отсюда возникают вопросы и если вы позволите,  я их задам.

Вопрос. Когда Народный блок Литвина, депутаты скажут, что мы не будем голосовать за бюджет, если вы в 2006 году не добавите 500 тыс. на приобретение лекарств в местных бюджетах. Какой был шум и гам со стороны Кабинета Министров, что 500 млн. «похоронят» нашу страну.

Когда мы настаивали, что  5 млрд. надо дать местным бюджетам на здравоохранение, образование и коммунальную сферу,  мы опять слышали разговоры: «Денег нет, вы хотите  обанкротить страну».

У меня вопрос.  14,7 млрд.,  которые были на счетах на 1 января текущего года, кому, зачем  и кто эти деньги «сохранил» и не отдал их стране, не отдал бюджету и  не отдал, в конце-концов, народу.

Следующий момент. Мы много слышали с вами о том, как сложно и тяжело идут проблемы жилищно-коммунального хозяйства. И выяснилось, что из 900 миллионов, которые надо было в 2005 году отдать на субвенции местным бюджетам, мы две третьих недополучили. Знаю, не единожды обращаются с областей, особенно, с маленьких городов, с поселков. Люди без газа, почему? Куда и зачем держали 14,7 миллиарда и не дали 600 миллионов, чтобы эту тему закрыли в рамках планируемой.

И последнее, что хотелось бы сказать. Я не зря задавал вопрос председателю профильного комитета. Почему у нас выделяются субвенции и субсидии по последнему кварталу и декабрем. Как человек, имеющий опыт работы в местном самоуправлении отвечаю, для того, чтобы дать 26, 27 банки закроются, и деньги вернутся на счета казначейства, и опять будут рассказывать, что денег не было, нет, и вы ими не правильно распорядились. Поэтому, заканчивая, можно подвести итог одним образом. К большому сожалению, в нашей стране существует практика, когда наш уважаемый Кабинет Министров любит постоянно предъявлять претензии к Верховной Раде за наши якобы непродуманные действия, а сами фактически, извините за грубое слово, творят то, что хотят. Цифры говорят по итогам 2005 сами за себя. Методика поведения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віталій Шибко. Підготуватися Миколі Нощенку. Мікрофон з місця Шибку.

 

17:16:39

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу.

Віталій Шибко, Соціалістична фракція. Я хотів би почати свій виступ із здивування. Здивування того, коли я побачив, які дані були надані Президенту, коли мова йшла про те, що необхідно фінансувати рішення Верховної Ради з бюджету щодо дітей війни. Там та цифра, яка була заложена для того, щоб накласти на це рішення вето, десь збільшена чи не на порядок. І тут я на сьогоднішній день і Анатолій Іванович, і Володимир Мефодійович, який там доповідав про це, то це тоді таке виникає питання. Чи, дійсно, є на сьогоднішній день можливість обрахувати, що діється у нас з бюджетом в країні і кого треба профінансувати. І тільки коли ми, як-то кажуть, зібралися Соціалістичною фракцією і підрахували стільки треба на сьогоднішній день коштів для того, щоб виконувати рішення Верховної Ради щодо Закону „Про бюджет”, то побачили, що ті гроші, які були закладені рішенням, вони відповідають дійсності і нічого там не треба було придумувати. Це перше.

І друге. Сьогодні ми всі уважно слухали те, що було в доповіді, і з боку Міністерства фінансів, і те, що нам профільний комітет, і ми не почули, а яка ж є на сьогоднішній день тенденція щодо децентралізації? Тільки Валентин Костянтинович, взагалі, про це необхідне сказав у своїй тут промові, а ми тільки сьогодні мислили категоріями, а як наповнюється центральний бюджет, а як це робиться у місцевому бюджеті, яка на сьогоднішній день проробляється концепція у нас з цим, щоб, дійсно, децентралізувати бюджетну нашу сферу, які сьогодні тенденції ми не почули, бо я задавав Анатолію Івановичу питання навмисно, спитати чи є з аналізу сьогоднішньої ситуації, дійсно, можливість для того, щоб децентралізувати A, чи не готові ми ще до цього? І тут в постанові, яка на сьогоднішній день рекомендується, я знаю, що треба, може, і казати про Пенсійний фонд, а треба починати з першого пункту, де написати, що саме з цього треба починати роботу, з вироботки концепції щодо Бюджетного кодексу для того, щоб там були заложені основи децентралізації для того, щоб ми були готові переходи, саме на ці форми фінансування, які на сьогоднішній день сповідують у всьому світі.

І останнє. Це вже як запит, Адам Іванович. Ми сьогодні багато кажемо про Алчевськ. Але на сьогоднішній день Міністерство фінансів не виконало свої зобов’язання щодо санаторіїв, які приймали дітей. Тобто на 30 відсотків їх профінансували, а те, що стосується фондів, те, що стосується податків, вона йде в повному об’ємі. І на сьогоднішній день ці санаторії, які прийняли дітей, вони не можуть звести кінці з кінцями, тому що є нерозторопність. Та, хоча б зняти це, якщо фінансування, ці всі податки, якщо фінансування не надходить до цих санаторіїв. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Нощенко. Будь ласка, Броннікову підготуватись.

 

17:19:58

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко, 160 виборчий округ, „Народний блок Литвина”.

Сьогодні на всіх зустрічах з виборцями лунають майже однакові запитання: „Чому більшість українців живуть за межею бідності? Чому знецінена і знекровлена робота місцевих громад?” Робота з бюджетом показала, що існуючий Бюджетний кодекс не дає можливості країні розвиватися, а інколи навпаки, є силою для її руйнування. Усі уряди впродовж чотирьох років вішали лапшу на вуха учасниками бюджетного процесу про формування бюджету від села до Києва. Такі зобов’язання брали на себе уряди Кінаха, Януковича, Тимошенко. І зараз Юрій Іванович Єхануров також обіцяє нам це.

На жаль, отримавши владу всі переймаються лише одним: намагаються показати Верховній Раді хто в державі господар і потерпають від цього, звичайно, громадяни. Переможні реалії про успіху не завжди правдиві, підігнані ситуаційно. Так, наприклад, міністерство освіти, міністр не сходить із екранів, рапортує про те, що комп’ютеризація класів сільських шкіл виконана на сто відсотків. 98 мільйонів передбачено в бюджеті. Освоєно  78. 20 мільйонів використані на інші цілі. Проте, суспільству говориться, що програма виконана на сто відсотків. Аналогічно і по придбанню шкільних автобусів для сільських шкіл.

Ще один  приклад маніпулюванням своїми умовними досягненнями. Наприклад, на вимогу членів Народної Партії Народного блоку Литвина ми домоглися в тому, що в бюджеті додатково передбачено і на підтримку місцевих бюджетів 5 мільярдів, і додатково агропромислового комплексу 2 млрд. Але все це зроблено проти волі уряду. Раз так, існує інший механізм. Шляхом складання бюджетного розпису нехтується  пропорційний розподіл. І як результат в 2006 році міністерству видатки на підтримку виробництва  сільськогосподарської продукції і 2 мільярди, 1  мільярд 200 мільйонів селяни одержать в 4 кварталі,   500 мільйонів - в грудні. До речі, не дивлячись  на  обіцянки Президента,  жодної копійки селяни ще не одержали.

 Підсумовуючому виступ, хотів би  звернути увагу, звернутись до всіх виборців громадян України. Досить вже нам радикальних мір та брехні. Державі потрібні люди, які налаштовані на послідовну роботу. Такі люди є і їх згуртував наш лідер  Володимир Михайлович Литвин.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Броннікова, підготуватись Черняку, давно ми не чули і не  бачили.

 

17:23:16

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги.

Владимир Бронников, 81 избирательный округ,  фракция Партия регионов,  Запорожье.

Уважаемые коллеги, спецы в пропаганде говорят: что чем грубее циничная ложь, тем  быстрее верит толпа. Но наш народ не толпа. Народные депутаты не толпа.  И вранью, что жить стало лучше, жить стало веселей,  не верят. Не верит Алчевск, не верит замершая Одещина,  не верит замершая Кировоградщина, не верит 900 человек замерших в  результате того, что бюджет 2005 года был не исполнен, и деньги не были направлены на предотвращение техногенных катастроф.

 И о 2006 годе.  Если в одном организме возникает взаимоисключающие тенденции, то это, коллеги, клиника.  Так, если исполняющий министр экономики заявляет, что развитие страны превратилось, прекратилось и появились тенденции к стагнации экономики, а  исполняющий обязанности Премьер-министра бодро заявляет, что ожидаемый рост ВВП в 2006 году 6 процентов, то это или грубая ложь под выборы, или дилетантство правительства.     Значит, правительство или не владеет ситуацией, или больно популизмом, то есть болезнь первого помаранчевого   Кабинета Министров  передалась сегодняшнему правительству. В любом случае  вряд ли  стране нужно правительство, министры которого в оппозиции к Премьеру.  И ни слова было в докладе исполняющего обязанности первого заместителя  министра финансов уважаемого Анатолия  Ивановича, а угроза,  которая  у нас в 2006: газовый кризис, повышение цены на газ для населения, для промышленности, ожидаемое сокращение  поступлений  в бюджет денег, ни слова об этом. Ни слова о том, что у нас убыточной становится вся   экспортная  промышленность.  Ни слова о том, что второй  угрозой – это ожидаемое вступление в ВТО, которое подается. Ведь из  своих документов, которое выпустило правительство, ожидается стагнация угольной промышленности,  стагнация развития  телекоммуникаций, стагнация транспортных перевозок, стагнация черной металлургии, стагнация   цветной металлургии. Это все из документа – постановления   о подготовке правительства  к вступлению в ВТО.

Поэтому, господа из правительства, давайте   говорить с народом честно. Или давайте  уйдем  вместе с 20 тысячами зятьев и кумовьев и отдадим эту власть, или скажем честно, что мы не справились с этой властью  и 2005 год еще конфетка перед ожидаемым 2006 годом. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Черняк. Будь ласка,  Шурма наступний.

 

17:26:34

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати! На мій погляд, у нас є підстави  зробити висновок про те. що основним недоліком виконання бюджету  за минулий рік і вже за початок цього року є низький рівень ефективності організації  роботи по використанню бюджетних коштів.  Не тільки і не стільки, можливо, по наповненню,  але і по використанню

У зв’язку  з цим хочу звернути вашу увагу  на суттєву обставину: вирішальне значення зараз має інвестиційний розвиток.

Я часто чую слова „стабілізація”, „розвиток”. Якраз основне завдання бюджету – забезпечити розвиток, інвестиційний розвиток. Основною ланкою економічної політики є створення сприятливого інвестиційного клімату. Так от, якщо взяти за минулий рік: на розвиток було виділено десь біля мільярда гривень, 550 млн. на житлово-комунальну сферу, 420 на газифікацію, і ці кошти не були використані, як слід, не повною мірою.

На оновлення виробничного апарату, надзвичайно важливо - застарів апарат фізично морально, кошти не були виділені навіть ті, які були в наявності. Деякі кошти виділялися 24 грудня. Про це сьогодні говорили депутати. Оце мене якраз більше всього вражає. Як правило, кажуть – немає бюджетних коштів. Якщо навіть є бюджетні кошти, то вони не використовуються і не використовуються, перш за все, на розвиток. І це викликає серйозну тривогу.

Взяти початок цього року. Виділено два мільярди гривень на розвиток. Не використано жодної гривні. Вже у нас березень-місяць. Чому не використовуються ті кошти, які є на розвиток? Це – перше питання. І друге відносно забезпечення збалансованості Державного і місцевих бюджетів. Я хочу визнати, хочу признатися, що я - федераліст. 

Федераліст, але не в тому розумінні, про яке йшла мова. Я – бюджетний федераліст! Я переконаний в тому, що якраз вирішення проблеми збалансованості Державного і місцевого бюджетів можливе тільки на шляху бюджетного федералізму, коли бюджет формується знизу догори, а не згори дають кошти. Бюджет не повинен працювати, як помпа, яка відкачує кошти нагору, а потім чиновник розподіляє ці кошти.

І тому…               

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Приходьте частіше, Володимир Кирилович, бо ми щось засумували за вами вже.

Будь ласка, Шурма, Шуфрич.

 

17:29:55

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма,  фракція Соціал-демократичної партії України (об`єднаної), «Опозиційний блок НЕ ТАК!”.

Ну передусім перш за все говорити про неправдивість  бюджетної інформації потрібно, а треба говорити про хибність, якщо не злочинність бюджетної політики, яка була нав`язана Україні новою владою. Всі так звані успіхи про наповнення доходів у бюджеті були  досягненні за рахунок в основному 4 факторів.

По-перше, безпрецедентного зростання  фіскального навантаження на економіку, яке спровокувало спочатку багатократне  зниження темпів  економічного  зростання, інвестиційну кризу, скорочення капіталовкладень на основні фонди в 10 разів. А тепер переходить  в спад. За перші 2 місяці  промислове виробництво  по відношенню до січня-лютого минулого року скоротилося, гроші викачувалися з реального сектору  економіки, всі розповіді про детінізацію – це є блеф. Деякі скорочення тіні після суто адміністративного натиску на початку    2005 року вже в 2 півріччі, як заявила не опозиція, а  Міністерство  економіки, перейшло в різке зростання  тінізації. 

По-друге, була здійснена колосальна централізація фінансових ресурсів в Державному бюджеті. Якщо доля місцевих бюджетів  в консолідованому 2004 році складала майже  50 відсотків, то в 2005 знизилась до  40, тобто  скорочення на 20 відсотків. Пограбування  місцевих бюджетів продовжувалося і в ході виконання бюджетів.  До речі, це доказ авторитаризму та глибокої антидемократичності діючого режиму.

По-третє, інфляція була значно  вищою, ніж офіційно заявлена та вищою, ніж в 2004 році. Вона складала 13,5 відсотків проти 9. саме такий показник визнають і міжнародні фінансові організації і провідні українські фахівці, а не ті, хто підсовує сфальсифіковані показники Президенту в доклади.  Бюджетні доходи значною мірою мають…… інфляційну природу.

По-четверте, колосальні бюджетні діри були частково закриті перепродажем „Криворіжсталі” іноземній компанії з сумнівною репутацією. Можливі значні економічні та соціальні втрати України від цього стануть ще більш очевидними.

Враховуючи все сказане, „Опозиційний блок НЕ ТАК!” буде відстоювати не просто перегляд бюджету-2006, а кардинальну зміну бюджетної політики, зміну на принципах різкого скорочення видатків держави, введення бюджетного федералізму. Не менше 60 відсотків коштів повинно залишатися в регіонах. Радикального зменшення податкового тиску, повної поінформованості суспільства про виконання центрального та місцевих бюджетів.

Що стосується ситуації в цьому році. Тут сидить пан Киреєв. От у Львові сьогодні продають газ „Львів-газ” по 720 гривень. Де є 95 – ціна „Нафтогазу”, вирахуйте прибуток – і будете знати, хто має скільки сплатити податків. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор, будь ласка. Підготуватися Поровському.

 

17:33:03

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні співвітчизники, шановні колеги – народні депутати!

Вы знаете, сегодня вот хочется рыдать, хочется рыдать. А я рекомендую сегодня тем, кто был на Майдане, рыдать оранжевыми слезами за результаты выполнения бюджета 2005 года.

Давайте буквально пару цифр. Уже забыли про бюджет 2005 года: для того, чтобы закрыть дырку 2005 года, вынуждены были продать «Криворожсталь» и все деньги от «Криворожстали» направить на погашение своих долгов. Я еще раз хочу сказать: банкроты только так поступают! Если вы обанкротились, продавайте свое, нечего продавать народное!

Сегодня я хочу напомнить результаты финансирования в январе-феврале 2005 года. На два процента сократились доходы бюджета, и сокращены специально планы выполнения бюджетного плана января месяца. То же самое делается в феврале месяце. В итоге сегодня, если сравнить 2005-й и 2006-й года, то в 2006 году недособрано порядка трех миллиардов гривен, а то и больше, и это при 13-миллиардном дефиците, который запланирован на 2006 год! Теперь мы удивляемся, почему у нас в прошлом году в пять раз упали темпы роста внутреннего валового продукта, а в январе месяце впервые с 1997 года мы соблюдаем падение производства на почти три процента. Так что же это такое? Чем заслужил украинский народ, чтобы Украина была отброшена в своем развитии на семь лет назад?! И при этом смотрите, какие новшества нам вводят с  1 апреля. Граждане Украины, общество Украины должно знать, что с 1 апреля 2006 года цены на газ поднимаются до 277 гривен, а с 1 сентября до 393 гривен для населения. Это последствия заключения такого успешного газового соглашения.

Мы сегодня уже на себе ощущаем: на сколько мы стали богаче. Вы знаете, я вспоминаю как Ющенко ездил накануне президентских выборов по базарам и откушивал ложечкой медика, сальца и говорил, что он радуется, что все это растет на Украине.

Вы знаете, Виктор Андреевич,  скоро этого всего не будет. А пчелиный мед останется только на ваших личных ульях, потому что я абсолютно уверен: скоро в Украине и пчелы подохнут так, как  дохнут сегодня от птичьего гриппа куры. Сегодня, когда вы говорите, что украинцы стали жить богаче, вы издеваетесь над ними  или делаете из себя человека, который просто не знает, в какой стране он  живет.

Сегодня цены убивают нас с вами, не дадим Украине умереть, пересмотрим и бюджетную политику и выгоним банкротов от власти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович, тільки не лякайте суспільство. Бджолиного грипу поки що, ще немає. Будь ласка, Микола Поровський.

 

17:36:12

ПОРОВСЬКИЙ М.І.

Микола Поровський, фракція Партії „Відродження”.

Шановні колеги, давайте від екзальтованих істерик перейдемо до аналізу ситуації, до того, що не правильно в системі бюджетного фінансування, для того, щоб ми могли дати відповідь на другу частину питання, яке обговорюємо: вплив поточної економічної ситуації на виконання бюджету в 2006 році.

На моє глибоке переконання, із досвіду чотирьох років роботи в центральному органі, центральної виконавчої влади основний недолік виконання бюджету, в тому числі в 2005 році – це існуюча практика виділяти 30-35% бюджетних призначень в останньому четвертому кварталі року, а то й взагалі в грудні. При тому зупиняти рух по рахунках 25, 26 грудня, знаючи при цьому і це ж Міністерство фінансів добре знає, що при існуючому практик…, при існуючих нормативах виконання бюджетних призначень, коли від публікації у „Віснику” державних закупівель до здійснення бюджетних призначень треба 45 днів, освоїти ці кошти практично неможливо.

Отож оце існуюча практика поставила під загрозу, по-перше, виконання бюджетних призначень 1 мільярд 400 мільйонів щодо забезпечення дотацій і державної підтримки сільському господарству. І зараз, я звертаю вашу увагу, що весною, коли один весняний день годує цілий рік, ми з вами повинні добитися і забезпечити, щоб 1 мільярд 400 мільйонів гривень сільськогосподарським виробникам були віддані у березні, квітні і не пізніше. Тому що інакше ці бюджетні призначення знову ж перетворюються у фікцію.

Аналогічно можна сказати і про кошти, призначені на найактуальнішу і найважливішу для держави тему – енергозбереження. Із 600 мільйонів вони зменшилися до 460 мільйонів бюджетних призначень. І це актуальна тема. Її можна побачити тільки, її виконання, на прикладі „Укрзалізниці”.

Державному підприємству необхідно виділити у 2006 році 30 мільйонів гривень на енергозберігаючі заходи. І економія очевидна. Виділення 30 мільйонів гривень дасть економію 1 мільярд 800 мільйонів гривень. Але на сьогодні таких коштів немає. Із бюджетних призначень на енергозбереження ще не виділено жодної гривні.

З кожним роком збільшується і відрахування цим „Укрзалізницею”, яка дає, повторюсь, шість мільярдів прибутків до бюджету. З іншого боку, забирається весь прибуток, і ми експлуатуємо залізницю, транспорт, колії до повному зносу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги,  обговорення питання завершено. Я не знаю, як у вас, а от у мене, коли ми слухаємо подібні питання звіту, інформації Кабінету Міністрів про виконання бюджету, доповіді завжди  аргументовані нашою Рахункової палати, точніше, Рахунковою палатою України, яка від імені Верховної Ради здійснює контроль за бюджетом. Ми завжди кидаємо море звинувачень на адресу порушників основного економічного закону. Це вже десятиліттями продовжується. Я не пригадую, може хтось із вас допоможе мені нагадати, а результати цього? Аж ніякі. Жоден ще посадовець, який порушує Державний бюджет України не поніс не тільки кримінальної відповідальності за це порушення, хоча вона передбачена законом, а жодного не покарали навіть дисциплінарно за те, що він мільярдами державними розпоряджається так як хоче.

Ви абсолютно справедливо усі говорили, бо вас пече, бо вам виборці проходу не дають за газифікацію. Вам обіцяють, що борг за 2005 рік повернуть у 2006 році, 2006-им роком, тобто повернуть п’ятий, але в шостому нічого не одержите. Відповідь, чому так, коштів немає. Але відповідь не в коштах, я зараз поясню. Кошти є.

Відповідь полягала в тому, що наш уряд хоч в одному правильний прогноз зробив, він знав, що подорожчає газ і що його не буде, тому всіма правдами і неправдами він стримував газифікацію, бо розумів, що газу не буде.

А якщо говорити про те, що не було коштів, так, це кошти Спеціального фонду, але понад 11 мільярдів на Загальному фонді залишилось коштів? Що, важко було перекинути ці кошти? Важко було прийняти постанову разом з Верховною Радою, щоб ці кошти використати? Ні. Для чого залишили, не буду вдаватись в політику, кожному із нас добре зрозуміло.

Прогноз будувався в минулий рік більше як 8, 8,2% ВВП. Збільшили на скільки?  На 2,6. На 2,4 спочатку, а потім уряд як величезне досягнення перед Президентом доповідав: „Шановний наш, дорогий Президенте, держстатистика уточнила показник і не 2,4, а 2,6%”. Це було найвище досягнення уряду, про яке він доповідав, звітуючи про результати.

А результати наші плачевні. Я вам назву цифри, нехай люди чують. В минулому році наша промисловість на 47  мільйонів громадян виробила аж 51 мільйон пар  шкарпеток і панчіх. Тобто по одній  парі шкарпеток і панчіх на рік на одну людину.

Промисловість наша за  2005 рік виробила 18,9 мільйона пар взуття на  47 мільйонів населення. Одна пара взуття, якщо можна так сказати, на дві з половиною людини.

У  2005 році наша промисловість виробила менше ніж 4 мільйони верхнього одягу - одна на десять людей. Це не значить, що ми босі і роздягнуті ходимо, а це значить, що ми фінансуємо зарубіжну економіку, що ми даємо заробіток тим країнам, з яких веземо все це необхідне. Що, багато розуму треба, щоб панчохи виробити, чи взуття? Ні. Просто  не вигідно тим, хто розпоряджається Державним бюджетом  як своїми коштами.

Нам треба буде приймати постанову, мабуть ні користі, ні шкоди від того, що ми приймемо постанову, яку підготував комітет, бо там ні про що. Там комітет розказав, цифри назвав і порекомендував уряду працювати краще.

Тут завжди Бюджетний комітет ніби на уряд нападає, але коли почитаєш їх документи, то рука руку, вибачте, миє. Працюють, так би мови так, щоб один одного не ображав. Але оскільки є проект Постанови, я його ставлю на голосування.

Я ставлю на голосування про прийняття проекту Постанови про рекомендації Кабінету Міністрів за підсумками розгляду стану виконання Державного і місцевих бюджетів на 2005 рік та впливу поточної економічної ситуації на виконання бюджету у  2006 році. Реєстраційний номер 9224.

 

17:44:26

За-65

Будь ласка, Нощенко зараз загітує вас проголосувати. Будь ласка.

 

17:44:40

НОЩЕНКО М.П.

160 виборчий округ, Нощенко Микола Петрович.

Адаме Івановичу, зверніть увагу, будь ласка, на назву постанови, вона не відповідає назві питання, яке ми сьогодні обговорювали. Давайте внесемо, назвемо постанову так, як виписано „про стан виконання”, а не «про рекомендації Кабінету Міністрів». І приймемо за основу, що можна працювати над цією постановою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як не назветься, але зрозуміло, що  65-ть - це значить нічого. Я прошу профільному комітету також займатися, хоча ви цілодобово працюєте, кажете, займайтеся серйозніше підготовкою документів. І дивіться хоча б, як звучить порядок денний, питання, яке ми розглядаємо. Підготуйте, будь ласка, новий проект постанови по питанню, який ми слухали звіт.

Переходимо до розгляду, до включення до порядку денного та прийняття рішення. Шановні колеги, ті хто з вас був на Погоджувальній раді знає цю ситуацію, ситуація зводиться до того, що сьогодні у Верховному суді знаходиться десь, якщо я не помиляюся, біля 60 тисяч справ касаційних, які вони не встигають і не можуть розглянути. Тому пропонується ціла серія підходів, ми вже не один раз до цього поверталися, про те, щоб мати можливість передати ці касаційні скарги на розгляд апеляційних судів для того, щоб дійсно розглянути їх і щоб розвантажити Верховний суд, який фізично не в змозі розглянути ці питання. Тому тут така серія законів, я пояснив ситуацію, а ви визначайтеся.

Ставиться на голосування про включення до порядку денного проект Закону про внесення змін до Цивільно-процесуального кодексу України. Реєстраційний номер 9174.

 

17:46:56

За-236

Дякую. Включено.

Так, будь ласка, Онопенко Василь Васильович. Нема?

Оніщук тоді, будь ласка, прошу. Давайте за скороченою процедурою. Будь ласка, 3 хвилини.

 

17:47:25

ОНІЩУК М.В.

Шановний Головуючий! Шановні колеги! Я дякую всім, що ми підтримали для включення до порядку денного ці законопроекти. Оскільки, дійсно, це не стільки закони для суду, скільки внесення змін для громадян України, які, на жаль, в зв’язку з тим, що ми зробили трохи нагромадженою процедуру касаційного скарження, досить довго очікують розгляду своїх справ у судах касаційної інстанції – йдеться і про Вищий адміністративний суд, і про Верховний суд,  Цивільну палату і інші судові інституції.

Законопроект за номером 9174 якраз стосується внесення відповідних змін до Цивільно-процесуального кодексу України і має на меті прискорити розгляд касаційних скарг у суді касаційної інстанції. Це головний лейтмотив усіх законопроектів, які будемо розглядати сьогодні по правовій частині. Запровадити процесуальні механізми, які дозволять прискорити розгляд справ в судах касаційної інстанції.

Адам Іванович щойно аргументуючи необхідність розгляду вказаних законопроектів послався на те, що вже кількість справ не розглянутих у судах касаційної інстанції перевищує в Цивільній палаті близько 45 тисяч і 15 тисяч уже зібралися у Вищому адміністративному суді. І якраз проект закону за номером і 9174, і 9180 і 8497, які стоять поруч, передбачають запровадження певних процесуальних механізмів. В чому їх суть?

Перше. Йдеться про те, щоб у судах касаційної інстанції був запроваджений інститут попереднього розгляду справи. Для того, щоб касаційна скарга, яка надійшла, не  слухалася всією Палатою на предмет того, чи є підстави для скасування рішення чи залишити в силі, а надати можливість попередньому розгляду суду в складі 3-х осіб визначитися, чи є підстави для порушення касаційного впровадження чи немає? І це дозволить, таким чином, значну частину справ, які поступають до касаційних судів, при відсутності підстав до їх    касаційного перегляду, не тягнути, що називається, на розгляд усієї палати, забирати час суду і, відповідно, більшої чисельності суду (п’ять, сім), а то і більше, кількості суддів.

Ми підвищимо відповідальність судді Касаційного суду, зокрема Верховного, Вищого адміністративного суду, за прийняття  рішення по касаційній справі.

Ми надаємо можливість громадянам мати більший доступ до справ, які розглядаються в цих судах, в тому числі, маючи на увазі можливість ознайомитися зі справою.

Законопроект надає можливість, в тому числі, і зобов’язує громадян коли вони направляють касаційну с каргу, не тільки  подавати саму скаргу, а й додавати   до неї копію оскаржуваних рішень для того,   щоб суд, який розглядає  касаційну скаргу, міг  прийняти  відповідне рішення, ґрунтуючись на цих документах.

Я прошу вас підтримати цей законопроект, принаймні, голосуючи його за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Будемо обговорювати? Голосуємо.

Тоді я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Цивільно-процесуального  кодексу України. Реєстраційний № 9164.    Прошу голосувати.

 

17:50:57

За-220

По фракціях: «Регіони» – 28, комуністів  - 55, Блоку Тимошенко – 16,  Народна Партія – 17,  «Наша Україна» – 16,   соціалісти – 26,  «Народний блок Литвина» – 21, соціал-демократи (об’єднані)  -  4, Українська Народна  - 0, Рух – 8,  Партія промисловців і підприємців -  7, «Відродження» – 13,  «Реформи і порядок» – 3, позафракційні – 6.

Я бачу, що потенціал є. Хто за те, щоб повернутися?

 

17:51:44

За-255

Повернулися.

Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства. Реєстраційний № 9174.

Прошу голосувати.

 

17:52:10

За-254

По першій є заперечення, а по-друге, комітет просить прийняти лише за основу.

Так, хто за те, щоб включити і розглянути проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо процедури розгляду касаційних скарг в адміністративних спорах). Реєстраційний номер 9180. Прошу голосувати про включення до порядку денного.

 

17:52:54

За-175

Покажіть по фракціях. Зараз, зараз. „Регіони” – 29, комуністи – 55, Тимошенко – 17, Народна партія – 2, „Наша Україна” – 15, соціалісти – 27, Народний блок Литвина, соціал-демократи не встигли. Так. Українська народна партія, Народний рух – 10, Партія промисловців і підприємців – 4, „Відродження” – 10, „Реформи і порядок” – 4, позафракційні – 2.

Так, одну хвилину і будемо вважати, що це доповідь, якщо включимо до порядку денного.

 

17:53:40

ОНІЩУК М.В.

Дякую.  Шановні колеги, ви знаєте,  що у нас два процеси, один цивільний, другий – адміністративний. Щойно ми з вами проголосували рішення про запровадження відповідного порядку прискорення касаційного перегляду у судах цивільних. Тепер те ж саме, оскільки два різних процеси, комітет пропонує зробити у процесі адміністративному. Тобто по суті, йдеться про однакові інститути і тут не зрозуміла тоді позиція чому ми в одному випадку підтримуємо, а в іншому, ні. Комітет просить, це суто фаховий процесуальний закон, де немає ніякої політики. Прохання підтримати. Тим більше, що ми висловили свою волю в аналогічній ситуації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мама просить, тато просять і комітет просять, і я прошу, давайте включимо до порядку денного проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, реєстраційний № 9180. Прошу голосувати.

 

17:54:41

За-201

Ну, ясно. Працюйте, працюйте. Відхиляється. Не включений до порядку дня, вибачте. Нам потрібно включити до порядку дня і розглянути Проект Закону про внесення змін до статті 13 Закону України "Про статус суддів" (щодо порушення кримінальної справи щодо судді), реєстраційний номер 9183. Прошу визначатись. Про включення до порядку денного.

 

17:55:25

За-171

Поясніть, будь ласка, Микола.

 

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги! Ви пам’ятаєте, що на наступному, що на минулому сесійному тижні ми з вами розглядали цей законопроект, маючи на увазі, щоб запровадити порядок порушення кримінальної справи проти судді. І, зокрема, цей законопроект передбачає, що кримінальна справа проти судді Конституційного Суду у зв’язку з його суддівською діяльністю, наголошую на цьому, і Верховного Суду порушувалася Генеральним прокурором або його заступником. Щодо суддів усіх інших рівнів, відповідно прокурорами областей чи прирівняними до них прокурорами.

Проблема полягає в тому, що сьогодні кримінальна справа проти судді може бути порушена слідчим районного відділу внутрішніх справ. Уявіть собі кримінальну справу, яку порушує про суддів Конституційного Суду начальник УВД, вірніше, слідчий районного відділу внутрішніх справ у зв’язку з його суддівською діяльністю, наголошую на цьому. Тому якраз і було запропоновано, щоб ми диференціювали цей порядок, маючи на увазі, до відома, що кримінальну справу, наприклад, проти адвоката, як учасника судового процесу, вже сьогодні може бути порушено лише прокурором області. Суддя ж Верховного Суду і Конституційного, проти нього кримінальну справу порушує слідчий УВД району.

Мені видається, що це та несправедливість, яку необхідно, власне, усунути. І цьому присвячений законопроект. Тому я прошу, Адам Іванович, якщо є воля залу, ще раз поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, Микола Васильович, зараз перевірим. Я прошу визначитись із тим, включаємо до порядку денного проект закону про внесення змін до статті 13 Закону України про статус суддів щодо притягнення їх до відповідальності, 9183. Прошу визначатись.

 

17:57:44

За-189

Не включено.

Так, шановні колеги, нам треба розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення касаційного оскарження рішення суду), реєстраційний номер 8497. Будь ласка, Миколо Васильовичу.

 

ОНІЩУК М. В. Шановні колеги, це якраз законопроект, одну хвилиночку, я вас прошу, послухайте, шановні колеги. Шановні колеги, це якраз той законопроект, обґрунтування необхідності ухвалення якого звертав щойно Адам Іванович. Ідеться про те, що одним із процесуальних механізмів, який дозволить вирішити розвантаження Верховного суду, є те, щоб тимчасово, тимчасово на рік передати розгляд справ, які накопичені сьогодні у Верховному суді, в апеляційні суди, які б виконали функцію касаційних судів. Шкоди від цього ніякої, тому що Верховний суд залишається судом касаційної інстанції і продовжує приймати касаційні скарги, і переглядає їх. Відповідно до процесуального порядку, який ми сьогодні ухвалили за основу. А ті справи, що накопичені одномоментно, передаються в обласні суди, апеляційні суди, які повним складом своїх палат діють як касаційні інстанції. Завершивши розгляд цих накопичених справ вони цю функцію втрачають. Повірте мені, що це розумне, єдине рішення, яке запропонував комітет розглядаючи проблему, яка накопилася. І нам дуже хотілося, щоб народні депутати підтримали тут і комітет, і судову систему, а саме основне - громадян України, які потерпають від того, що по два-три роки касаційні скарги  їх не переглядаються. Ще раз наголошую: це закони не для суддів.  Це закони для громадян, тому що  про них ідеться … Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я продовжую на 15 хвилин.

Ставиться на голосування  за прийняття в першому читанні за основу  про внесення змін до  деяких  законодавчих актів України ( реєстраційний номер 8497). Прошу голосувати.

 

18:00:10

За-170

Кармазін, зараз закличуть нас.

Бажання немає.

 

18:00:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, я, Юрій Кармазін не буду закликати вас зараз голосувати за цей закон по одній простій причині. Я хотів би, щоби ми з вами зараз зрозуміли, що у 2002 році зроблена фатальна  помилка, коли приймався Закон „Про судоустрій” і  тоді Плющ під тиском Кучми прийняв, проштовхнув це, за тиском Верховного Суду  України.  Сьогодні масово порушується конституційні права громадян.  Масово – підкреслюю. І ми не можемо це зрозуміти, що не вся Палата має розглядати, а треба було б по трійкам розглядати  і все було б нормально. Тепер, ви зараз пропонуєте відправити в області і на тих, на кого вони скаржаться ці люди, і люди вам скажуть спасибі за це? Я розумію, що разові воно б можливо цей тромб і розсосало, але це все одно не вирішення проблеми, тому що це є порушення статті 22 Конституції. Це зменшення обсягу конституційних прав громадян, вони мають право на касаційний розгляд Верховним Судом, вони вірять  Верховному…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб повернутися  до переголосування цього закону, прошу визначатися.

 

18:01:50

За-156

Ну, ми вже разів три розглядали, якщо не більше на цій сесії цей закон, тому він… Відхилено.

Шановні колеги! Нам треба прийняти постанови з обговорених питань. Проект Постанови про дотримання вимог Конституції  України та  законів України (щодо  здобуття якісної освіти в сільській місцевості), реєстраційний номер 8656-Д. Голосуємо.

 

18:02:35

За-119

Родіонова, будь ласка, мікрофон. Мікрофон Родіонова, від комітету, будь ласка. Ви сидіть на своєму місці, все там включено.

 

18:03:12

РОДІОНОВ М.К.

Фракція комуністів, Родіонов.

Шановні народні депутати! Цей проект закону, який зараз виноситься, він виноситься  без оцінки діяльності.  Я у свій час, коли  виступав, пропонував  оцінку зробити „незадовільно”.  Це зрозуміло і так, що ця оцінка  дається міністерству. Хочу вам нагадати, що ця оцінка  дається виконанню вимог Конституції стосовно якості сільської освіти. Це стосується всіх попередніх урядів. І вона була проголосована. Якщо ж зараз дається без оцінки, це означає, що всі попередні уряди, в тому числі і при Президентові Кучмові, задовільно працювали з дотриманням Конституції по якості сільської освіти. Цього не можна робити, бо ми сьогодні оцінюємо не діяльність Міністерства, а діяльність уряду з дотримання Конституції. Тому пропозиція все ж таки голосувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є дві пропозиції щодо оцінки роботи уряду, а решта зауважень не буде. Тому я зараз їх поставлю на голосування. (Шум у залі) Ми проголосували з вами незадовільну оцінку. Зараз в проекті постанови говориться – взяти до відома. Тоді я пропоную, почекайте, будь ласка, не розводьте руками, я пропоную комітету і Секретаріату розібратися, що ми маємо голосувати. Якщо була проголосована вже оцінка „незадовільно”, чому зараз документи із оцінкою „взяти до відома”?

Будь ласка, Ігор Рафаїлович Юхновський, мікрофон.   Так, будь ласка, поясніть по цьому питанню.

 

18:05:19

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. 

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні депутати! За дорученням  Верховної Ради Комітет з питань   науки і освіти доопрацював проект Постанови про школи у сільській місцевості. Ми врахували всі  зауваження міністра  Ніколаєнка і ці зауваження є в пунктах 3.15, 5.4.5 і 8. 3 6 3 5 3.16.

Ми врахували зауваження депутата Жижка  і вони є в пункті 3.1, 3.3, 5.7. Депутата Козловського, вони є в пункті 3.3 3.8, 3.12; Садового Миколи Ілліча в пункті 3.16; Кармазіна  в пунктах 3.15. ми врахували  зауваження депутатів. Ми… одну хвилиночку. Ми зробили  незвичайно  змістовну  постанову  Верховної Ради, яка стосується  покращання  освіти у сільській місцевості.  Чесне слово,  я вам кажу.  Мене абсолютно не цікавить  ні цей уряд, ні той уряд, що буде. Мене цікавить освіта  у сільській місцевості. І за цю освіту  відповідальність несе Верховна Раді. Ми зробили постанову Верховної Ради, яка робить  честь Верховній Раді.

І я вас дуже прошу, я вас прошу проголосувати за цю постанову, бо це постанова дійова, яка сприяє тому, щоб сільська освіта розвивалася. Якщо ви хочете робити такі, як сказати, крики всякі, ну, ради Бога. Але давайте приймемо ту постанову, яка потрібна для освіти. Я вас дуже прошу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Рафаїлович! (Не шуміть, будь ласка!) Скажіть, будь ласка, чому була проголосована оцінка „незадовільно”, чому в постанові появилася інша оцінка, хто автор?

 

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Адаме Івановичу, взагалі всю вину треба скидати на мене як на виконуючого обов’язки голови комітету, безумовно. Я вважав таке: що важливою є постанова. Вона була тоді не прийнята, вона і зараз буде не прийнята, якщо будуть такі крайні оцінки. Ця крайня оцінка цій постанові нічого не дає через те, що біда із сільською школою була споконвічна, вона ще продовжується навіть із 70-х років, коли були закриті величезна кількість сільських шкіл. І це продовжується весь час. І тому сільську освіту (одну хвилиночку, я нікого не хочу образити, почекай! Я нікого не хочу образити! Ой, не робіть з себе великого комуніста, більшого за мене, ради Бога, я вас дуже прошу!) Так от,  я вас дуже прошу, шановні  друзі6 або ми помагаємо сільській освіті, або н займаємося агітацією. І тому вину на себе я беру. Справді, я мав сміливість  випустити цей абзац, який робить цю

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Не кричить, будь ласка. Як колишній перший секретар Львівського міському партії, підтверджую, що Ігор Рафаїлович був досить дисциплінованим і активним членом КПРС.

Так, шановні колеги, я ставлю на голосування постанову із оцінкою, яку ми вже проголосували і якої ніхто без рішення Верховної Ради  не мав права змінювати, крім Верховної Ради, із оцінкою, яка проголосована ставиться в цілому. Який регламент? Регламент про що? Яких слів?

Я ще раз повторюю, я ще раз повторюю тим, хто дуже активно займається фальсифікаціями: Верховна Рада  вже проголосувала оцінку. Комітет взяв на себе сміливість підмінити Верховну Раду. Що ні?  Я ставлю на голосування із оцінкою, яка проголосована: прийняти в цілому, як постанову. Прошу голосувати.

А за фальсифікації ми розберемося, хто займався і чому появляється такий фальсифікат.

 

18:10:04

За-154

По фракціях

Регіони України – 24, комуністів – 52, Блоку Тимошенко – 23, Народної партії – 6, „Наша Україна” – 7, соціалісти – 0, Народний блок  - 22, соціал-демократи – 7, Українська народна – 1, Народний Рух України – 4, Партія промисловців і підприємців – 0, „Відродження” – 6, „Реформи і порядок” – 0, позафракційні – 2.

Шановні колеги,  уже мотиви закінчилися. Я підтверджую слова Ігоря Рафаїловича, який говорить, що, дійсно, у цій постанові виписано все для того, щоб ми могли поліпшити освіту в сільській місцевості. Там немає ніякої політики. Але є політика у тих, хто захищає усі уряду разом взяті за всі роки незалежності. Бо, коли ми їм поставили незадовільну оцінку, то ви, більшість із вас із цим не хоче погодитися. Не хоче – постанова не прийнята. Уже все, закінчили слова.

Проект постанови про інформацію Кабінету Міністрів про стан та перспективи охорони пам’яток культурної спадщини України, реєстраційний номер 8671. Прийняття рішення за результатами слухань 13 грудня 2005 року. Лесь Степанович, будь ласка.

 

ТАНЮК Л.С.

У мене пропозиція перенести на завтра, бо сьогодні ми все одно не приймемо. Ну, жалко, просто ця постанова дуже нам важлива.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосування про прийняття постанови. Прошу голосувати. Голосуємо „за”.

 

18:11:53

За-81

Не прийнято.

Шановні колеги, перенесемо, завтра проголосуємо, але завтра буде такий же ж результат. Завтра ми ще раз повернемося на прохання, на прохання. Так, на цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошую закритим. Завтра початок роботи о 10-й годині ранку.