ЗАСІДАННЯ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

21 лютого 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватись до реєстрації. Ввімкніть систему „Рада”, реєструємось.

16:00:53

В залі зареєструвалося 393 народних депутати. Вечірнє засідання, вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Продовжуємо розгляд питань порядку денного.

Слухається Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо служби безпеки дорожнього руху), реєстраційний номер 8339. Доповідає заступник Міністра внутрішніх справ. Підготуватись Марії Маркуш. Будь ласка.

РУДІК В.М.

Заступник міністра внутрішніх справ Рудік Володимир Михайлович.

Шановний голова, шановні народні депутати, за останні 5 років в Україні спостерігається зростання кількості дорожньо-транспортних пригод та числа осіб, які загинули або були поранені в них. Зокрема постійна тенденція зростання спостерігається з 2001 року, це після зміни законодавства щодо реагування на порушення безпеки дорожнього руху.

Законопроектом визначаються основні напрямки і шляхи вирішення проблеми забезпечення безпеки дорожнього руху. І перше, це запровадження реальних важелів впливу на учасників дорожнього руху з метою протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху та виключення можливостей уникнення відповідальності за порушення з урахуванням практики європейських країн переглянуто перелік порушень безпеки дорожнього руху, виключено незначні та такі, які практично не впливають на стан аварійності на дорогах і, що складає понад 70 відсотків існуючих порушень і з одночасним посиленням санкцій за найбільш небезпечні порушення, які призводять до дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками.

Законодавчо закріплюється порядок тимчасового затримання посвідчення водія при вчиненні особою правопорушень, за які передбачені санкції у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, а саме: це керування в стані сп’яніння, споєння дорожньо-транспортних пригод, невиконання водієм вимог про зупинку.

Визначені правові підстави для тимчасового затримання транспортних засобів на спеціальний майданчик чи стоянку. Це в таких випадках:

- у разі відсутності у водія, взагалі, документів, що визначають право власності на транспортний засіб;

- експлуатації незареєстрованих транспортних засобів без номерних знаків або талона про проходження державного технічного огляду;

- експлуатації транспортних засобів зі знищеними, або підробленими ідентифікаційними номерами до прийняття рішення по суті відповідним державним органом;

- підвищується відповідальність громадян та посадових осіб за невиконання приписів ДАЇ, які зобов’язують усунути виявлені порушення безпеки дорожнього руху, а також підвищена відповідальність пішоходів, велосипедистів, водіїв, погонщиків тварин. Є ще декілька тут новацій.

Шановні народні депутати! МВС працювало з відповідними фахівцями у сфері безпеки дорожнього руху. Співпрацювати ми і надалі, якщо ви приймете в першому читанні, безумовно, що цей закон не є ідеальним, а є прохання, шановні народні депутати, прийняти його в першому читанні і допрацювати в такому вигляді, який потрібен державі.

Я дякую за увагу і прошу вашої підтримки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка.

Заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Маркуш Марія Андріївна.

16:05:11

МАРКУШ М.А.

Марія Маркуш, фракція комуністів.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення служби безпеки дорожнього руху.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також до Законів України „Про міліцію”, „Про дорожній рух”, „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що ввозяться або пересилаються громадянами на митну територію України”, „Про Державну прикордонну службу”, „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”, „Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”, „Про бджільництво”. Внесення зазначених змін до чинних законів України має на меті вдосконалити державне регулювання у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху через законодавче визначення статусу державної служби з безпеки дорожнього руху, дорожньої міліції та патрульної служби МВС України, що були утворені на базі підрозділів ліквідованої Державтоінспекції, та перерозподілу між ними функцій останньої.

Враховуючи, що законопроект спрямований на підвищення ефективності державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зниження аварійності на вулицях і дорогах України, створення механізму реалізації прав і обов’язків органів державної влади щодо затримання заборони експлуатації транспортних засобів у випадках передбачених нормативно-правовими актами та забезпечення усунення правопорушень, що сприятиме покращанню дисципліни учасників дорожнього руху, комітет прийняв рішення схвалити цей законопроект і рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу.

За висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні зазначений законопроект теж може бути прийнятий за основу з обов’язковим врахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

У мене з цього приводу і цього законопроекту є відмінна від позиції комітету своя позиція. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка, Марія Андріївна. Обговорювати будем? Обов`язково. Сергій Шевчук, будь ласка. Підготуватись Миколі Садовому.

Не бачу. Будь ласка, Микола Садовий. Підготуватись Василю Надразі.

16:07:52

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії, фракція Олександра Мороза. Олександра Мороза! Це лідер Соцпартії.

Президент своїм указом ліквідував державну автоінспекцію і передбачено створити дорожню міліцію. Метою законопроекту є підвищення безумовно ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху з чітким визначенням правових санкцій за ті правопорушення, які вчиняються, і забезпечення належного рівня реалізації прийнятих рішень із адміністративних справ у сфері безпеки дорожнього руху. Зміни і доповнення до законодавчих актів у сфері безпеки руху спрямовані, в першу чергу, на попередження дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками та на збереження життя і здоров`я громадян.

Законопроект законодавчо закріплює створення державної служби дорожнього руху та патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України, визначає їхнє місце в сучасному правовому полі і одночасно підвищує ефективність впливу на дисципліну учасників дорожнього руху та забезпечення належного рівня реалізації прийнятих рішень по адміністративних справах.

Зазначений закон удосконалює нормативну базу в даній сфері, визначає роль центральних органів виконавчої влади в державному регулюванні забезпечення безпеки дорожнього руху, а також передбачає прийняття непопулярних рішень, зокрема необхідності тимчасового затримання транспортних засобів, тимчасового вилучення посвідчень водія, тощо. Однак, практика країн з розвинутим рівнем автомобілізації засвідчила ефективність такого застосування.

Тому соціалісти підтримують даний законопроект. Бо отримується у нас така парадоксальна ситуація: ДАІ уже немає, а дорожньої служби ще немає. І на дорогах є таке безправ’я, що стосується що працівників дорожньої міліції, що стосується тих, хто порушує ці правила дорожнього руху.

Тому міністр внутрішніх справ Луценко робить добру справу. І я закликаю, фракція соціалістів, обговоривши цю проблему, закликає всіх депутатів проголосувати за даний законопроект, щоб була нормативна і законодавча база, для того щоб можна було регулювати і правила поведінки дорожньої міліції, і правила поведінки тих, хто рухається по дорогах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, будь ласка. Підготуватися Володимиру Черняку.

16:11:16

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, дуже цікава ситуація склалася, її можна викласти одним реченням: ДАІ вже немає, ДПС ще немає. І виникає дуже цікаве таке запитання: а чи слід було так раптово, так брутально, так безглуздо ліквідувати ДАІ? У мене, наприклад, склалося таке враження, що це зробила людина, яка до цього часу не збагнула, що вона скоїла.

Те, що ту ситуацію, яка виникла після ліквідації ДАІ на автошляхах України, треба врегульовувати в законодавчому плані, це безумовно. Але разом з тим, як на мою думку, слід закликати до відповідальності тих, які це створили так безглуздо.

Тому на часі було б внести пропозицію про усунення з посади міністра внутрішніх справ, шановного пана Луценка, за такі безвідповідальні дії.

І, нарешті, до цього, є певні, як вони були наголошені непопулярні рішення, або пропозиції. Тимчасове вилучення посвідчень водія, тощо. Ну, давайте ми хоча б навколо цього з вами поговоримо. Що це визначає? Це знову віч-на-віч представник державної патрульної служби і той водій, який щось якось порушив. Чи не здається вам, що це є саме так? Що ми нічого нового не пропонуємо в тих, начебто нових законодавчих пропозиціях в порівнянні з тим, що вже було. Повертаємо годівницю для тих, які залишилися без неї і існують зараз на одну заробітну платню.

Тому, з цієї точки зору, давайте ми з вами чесно і відверто скажімо: зазначений законопроект він нічого не вирішує в порівнянні з тим, що було і винні врегульовують ситуацію вже на законодавчому рівні, яка склалася. Громадські організації, які створені і які подають свій голос в зв’язку з цим законопроектом, вони вважають саме так. Тому наша фракція не може підтримати своїм голосуванням зазначений законопроект і пропонує, пропонує ще раз повернути його до розгляду в першому читанні з врахуванням тих пропозицій, які є у водіїв. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Черняк.

16:14:29

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, вважаю, що ситуація, яка склалася на дорогах, зобов’язує нас концептуально підтримати в першому читанні цей законопроект. Я згоден з тим, що в ньому є недоліки, що потрібно внести буде зміни в процесі перепідготовки до другого читання. Але вважаю, що ми допустимо помилку, якщо ми сьогодні не підтримаємо законопроект концептуально.

Відбувається війна на дорогах. Кожен рік в Україні гине на дорогах 6-7 людей, десь 40-50-60 тисяч поранених. Все-таки ситуація зобов’язує чи ні? Я переконаний у тому, що вона зобов’язує реагувати на неї, реагувати адекватно.

Цей законопроект не є шедевром законодавчої діяльності, я з цим згоден ще раз, але треба робити крок у цьому напрямку, треба почати. Будь ласка, давайте пропозиції, зміни доповнення, але реагувати, я думаю, ми зобов’язані.

Високий ступінь аварійності на дорогах, дуже багато порушень, дуже багато нахабства злочинного існує. Кожне четверте ДТП – із потерпілими.

На мій погляд, з одного боку, треба забезпечити, щоб не було сваволі з боку водіїв, з іншого, щоб не було сваволі служб безпеки на дорогах. Я з цим також погоджуюсь.

Тут акцент поставлений переважно на водіїв і на пішоходів. Ну, певною мірою, це виправдано, давайте будемо робити крок у цьому напрямку, і потім доповнимо новелами, які забезпечать, які унеможливлять сваволю з боку служб. Потрібна відповідальність водіїв, пішоходів і служб. І потрібні санкції.

Що мені імпонує в цьому законі: зменшується тиск на дрібних порушників, а це приблизно 70% порушень, тут, дійсно, можна послабити тиск і зменшити сваволю служб безпеки на дорогах, і зростає тиск на тих 30% грубих порушень, які тягнуть за собою жертви. Я думаю, що такий підхід є правильним, і це дає мені право політичне, законодавче і моральне право абсолютно з чистою совістю говорити про те, що це можна підтримати, збільшити...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, всі, хто записався, мали можливість виступити в обговоренні питання. Обговорення питання завершено. Дійсно, ви справедливо відзначаєте, що це одна з найболючіших проблем, те, що твориться у нас на дорогах, і її треба було б врегулювати.

Але ситуація, в яку ми потрапили, яку ми маємо з вами розв’язати, в черговий раз продемонструвала, як ми зневажливо ставимося до основного закону нашої держави і до інших законів. Ніхто, ніде не записано, що хтось має право відміняти дію законів крім Верховної Ради. Однак, не подумавши, відмінили дію закону про те, в якому записано, що є така служба – Державна автомобільна інспекція. Ліквідували її всупереч закону, не утворили, бо не можна утворити нічого, і ми півроку живемо в таких умовах. В умовах, в яких не красить державу, яка хотіла бути правовою. Це свавілля однієї особи призводить от до яких наслідків.

А в Конституції є стаття, яка говорить про те, що ніхто не має право виконувати незаконних наказів. Тобто у міністра внутрішніх справ були абсолютно всі конституційні підстави не виконувати цього незаконного розпорядження і не ліквідовувати органу, який захищений відповідним законом. Але маємо те, що маємо. Тепер треба виходити із цієї ситуації.

Шановні колеги, не напрошуйтеся. Не напрошуйтеся. Ярославе Кендзьоре, не напрошуйтеся, бо я вас знаю давним-давно.

Дуже добре, дуже добре, не напрошуйтесь. Я ставлю на голосування, ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо служби безпеки дорожнього руху), реєстраційний номер 8339.

Я роблю зауваження Кендзьору. Йдіть, будь ласка, на своє робоче місце. Це порушення Конституції.

16:20:31

За-118

Не прийнято.

По фракціям. „Регіони України” - 23, комуністів – 0, Народна партія – 3, Блок Тимошенко – 0, „Наша Україна” – 38, соціалісти – 22, Народний блок - 4, соціал-демократи (об’єднані) – 0, Українська Народна Партія – 0, Партія „Відродження” – 0, Народний Рух України – 14, Партія промисловців і підприємців - 8, „Реформи і порядок” – 3, позафракційні – 3.

Яка пропозиція? Ніякої пропозиції? Хто за те, щоб ще раз повернутися?

16:21:31

За-104

Повернутися 104, 104. Не прийнято закон, відхилено.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії незаконному обігу архівних цінностей, реєстраційний номер 8699. Доповідає заступник Міністра юстиції Горбунова. Підготуватись Жулинському.

ГОРБУНОВА Л.М. Шановний головуючий, шановні народні депутати України! На ваш розгляд пропонується Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії незаконному обігу архівних цінностей.

Метою, якої є посилення контролю за рухом архівних документів, переходом права власності на них, ефективна протидія їх незаконному обігу та забезпечення їх гарантованого збереження.

Проект розроблено на виконання розпорядження Президента України від 13 квітня 2005 року про невідкладні заходи щодо збереження національних архівних цінностей України.

В даний час низкою законів України в цілому унормовано питання зберігання і використання національних архівних цінностей України Національного архівного фонду і документів, що підлягають внесенню до них. Перед усім, це закони: „Про Національний архівний фонд та архівні установи”, „Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей”, „Про бібліотеки та бібліотечну справу”, „Про музеї та музейну справу” тощо.

Разом з тим, у цих та інших законах недостатньо врегульовано питання здійснення державного контролю за передачею право власності на зазначення архівних цінностей, зокрема, ті з них, що перебувають у приватній власності, а відтак забезпечення їх збереженості.

Тому проект закону передбачає внесення змін до ряду законодавчих актів з метою посилення державного контролю за збереженням архівних цінностей, а саме: Кодекс Законів про працю вносяться доповнення, коло працівників, з якими може бути розірвано трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за певних умов.

Також вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Розширено коло осіб щодо тих порушень законодавства про Національний архівний фонд і архівні установи, за які можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності.

Закон України „Про Національний архівний фонд і архівні установи” доповнено нормами щодо уточнення окремих визначень, понять і термінів, обов’язків власників документів щодо заборони знищення документів без попередньо проведення експертизи їх цінностей, заборони продажі, купівлі та вивезення документів, про які не було повідомлено в державну архівну установу, умов передачі правовласності на документи, посилення державного контролю за станом забезпечення збереження архівних документів, зокрема, в архівних установах заснованих фізичними особами.

Прийняття закону посилить протидію незаконному обігу національних архівних цінностей і сприятиме забезпеченню збереження архівних документів. Прошу підтримати та прийняти цей зазначений законопроект за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лідіє Миколаївно. Сідайте, будь ласка.

Голова підкомітету Комітету з питань культури і духовності Микола Григорович Жулинський. Прошу.

16:25:18

ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Комітет з питань культури і духовності пропонує підтримати цей законопроект і взяти його за основу, тобто у першому читанні, тому що ми маємо певні зауваження до цього закону Я хотів би на них зупинитися. Зокрема, комітет не погоджується із запропонованою редакцією змін до статті 92.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Заміна вживання термінів „документи Національного архіву, архівного фонду або документи, що підлягають внесенню до Національного архівного фонду на термін „архівний документ” в редакції статті повинна нести у собі заміну міри відповідальності за протиправні дії, адже термінологічні поняття, що вживаються, суттєво відрізняються за значимістю та цінністю.

Викликає заперечення також доповнення цієї ж статті кодексу положенням про притягнення до адміністративної відповідальності за неповідомлення державної архівної установи про наявні документи для проведення експертизи їх цінності.

З одного боку, справді, слід жорстко зобов’язати посадових осіб підприємств, установ, організацій всіх форм власності до збереження архівних документів пов’язаних із правами громадян. А з іншого, заохочуючи громадян ініціювати проведення експертизи цінності наявних у них документів, від часу створення яких минуло понад 50 років, держава повинна дотримуватися Конституції України щодо невтручання в особисте життя громадянина та непорушності права приватної власності.

Комітет також пропонує вилучити доповнення до статті 11 Закону України про Національний архівний фонд та архівні установи щодо примусового відчуження документів Національного архівного фонду, що перебувають у приватній власності як такі, що суперечать статті 41 Конституції України. Питання позбавлення права власності на документи Національного архівного фонду необхідно вирішити комплексно, враховуючи положення Цивільного кодексу України. Ну й ще деякі певні є доповнення до статті 33, тому ми вважаємо, що слід приєднатися до висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради і вважаємо ми також, що він може взяти … бути цей закон взятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Григорович. Обговорювати будемо?

(Ш у м у з а л і)

Бажають. Будь ласка, Сергій Жижко. Підготуватись Садовому.

16:28:22

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція "Наша Україна".

Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати!

Актуальність ухвалення цього законопроекту зумовлена необхідністю посилення контролю відповідальності за збереження архівних цінностей. Адже не є таємницею, що, користуючись неналежними умовами зберігання, деякі хитромудрі ділки примудряються викрадати, перепродувати архівні документи, котрі є культурними чи духовними скарбами української нації, безцінними артефактами нашої давнини. І цей „беспредел” давно вже належно… потрібно було б зупинити, адже відсутність архівів про нашу історичну минувшину, про діяння попередніх поколінь, їхню державницьку, господарську, політичну роботу перекреслює історію нашого народу, перекреслює нашу можливість аргументувати політичне майбутнє, дає карти в руки політичним спекулянтам із інших геополітичних центрів применшувати значення нашої історії, перекреслювати створення нашої державності сьогодні і говорити про її випадковість, про її, так сказати, тимчасовість, що можна почути інколи із вуст посла Російської Федерації в України Чорномирдіна, який нарешті усвідомив, що Україна не Росія і який нарешті говорить про те, що Україна не була державою, але з нею потрібно рахуватися сьогодні.

Отже, для того, щоб доказати, що Україна як держава була, необхідно берегти нашу історичну пам’ять. І, на жаль, сьогодні архівна спадщина України в недостатній мірі охороняється державою. Тому вважаю, що цей законопроект вартувало б доповнити положеннями, які б передбачали автоматично відкриття кримінальної справи за фактами порушення умов зберігання документів Національного архівного фонду, виявлення їх відсутності чи ознак їх ушкодження.

Слід погодитися із зауваженнями Науково-експертного управління щодо недоречності заміни словосполучення „документи Національного архівного фонду” або „документи, що підлягають внесенню до нього” терміном „архівні документи”, бо поняття „архівний документ” є більш широким за змістом.

Пропоную ухвалити цей законопроект у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Андрійович, але посол Росії з повагою ставиться до країни, він визнає, що вона держава, визнає.

Микола Садовий, будь ласка. Підготуватися Надразі.

16:31:25

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, партії-члена Соцінтерну.

У нинішніх умовах законопроект, який пропонується для обговорення, недостатньо зв’язаний з тим, що недостатньо врегульовано питання здійснення державного контролю за передачею права власності на архівні цінності, особливо ті архівні цінності, що перебувають у приватній власності, а відтак їхнє збереження знаходиться під великим знаком питання. Бізнес у архівній справі, як правило, не слугує державним інтересам України. Це шлях до дозування архівної інформації, використання архівів у визначених певними колами, політичних цілях. Тому цей законопроект потрібен, і соціалісти будуть підтримувати його у першому читанні.

Прийняття Закону дозволить посилити контроль за рухом архівних документів, переходом права власності на них на ці документи, ефективніше буде протидіяти незаконному їх обігу і забезпечить безумовно гарантовану їх збереженість.

Реалізація цього Закону здійснюватиметься у межах тих видатків, які єсть і не потребують додаткового фінансування. Але, разом з тим, до фінансування будуть залучені і органи місцевого самоврядування за рахунок внутрішніх резервів.

Прийняття Закону також посилить протидію незаконному обігу національних архівних цінностей і сприятиме забезпеченню збереження архівних документів всієї держави.

Крім цього, архівна справа має стратегічну інформацію. І до архівної справи слід державі повернутися, безумовно, лицем. У другому читанні слід визначити технологію зберігання, руху та захисту архівних документів. І визначити, безумовно, кримінальну відповідальність за ті порушення, які можливі, що стосується державної архівної інформації. Ще раз підкреслюю, що соціалісти у першому читанні підтримують цей законопроект, він потрібен для збереження нашого національного багатства, архівного багатства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага. Підготуватися Володимиру Новаку.

16:34:17

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, «Народный Блок Литвина».

Уважаемые коллеги, говоря об архивных ценностях, мы зачастую с вами ассоциируем это либо с каким-то уникальным автографом, либо с рукописью выдающегося человека. Но, к большому сожалению, к большому, вы поймете: почему я говорю „сожалению”, к понятию архивных ценностей и относятся такие материалы, как, например, записи о трудовых отношениях на тех или иных предприятиях.

Данные об увольнении и приеме на работу, о заработной плате, которую получал работник. И ко мне как к мажоритарщику не единожды обращались обычные труженики, которые начинают оформлять пенсию по инвалидности, пенсию по возрасту. И, к большому сожалению, они очень часто сталкиваются с тем, что после тотальной приватизации предприятий, архивные данные, согласно которых человеку будут начислены эти социальные пособия, выплаты и пенсии, зачастую утеряны. Более того, новые собственники делают удивительные глаза, когда им говорят о том, что соблюдение и сохранение этих архивных данных есть их мера ответственности.

Поэтому, когда мы обсуждали на фракции «Народного блока Литвина» вопрос об отношении к этому закону, мы хотели бы пожелать тем, кто его разрабатывает, чтобы ко второму чтению была ужесточена мера ответственности собственников архивных ценностей, архивных материалов за то, чтобы они сохранялись. Тем более, если это касается людей, живущих сегодня и, соответственно, нуждающихся в этих архивах.

Потому что когда ко мне как к депутату приходят люди и после этого мои помощники находят так называемые трудовые архивы предприятий на мусорнике, в подвале, и после этого человек не имеет возможности получить соответствующую пенсию, соответствующее пособие, то грош цена тогда всем разговорам об экономической целесообразности любых экономических преобразований.

Поэтому, исходя из этого, депутаты «Народного Блока Литвина» поддерживают данный законопроект в первом чтении. Но я хочу еще раз повторить и обратиться к разработчикам: мы предлагаем все-таки ужесточить ситуацию в части меры ответственности тех физических, юридических, негосударственных лиц, которые отвечают по закону за сохранение архивов, в том числе и архивов гражданского… акта состояния, трудовых отношений, и всего того, в чем нуждаются 47 миллионов, а не делать акцент только на чьих-то выдающихся записях, пусть даже и уникальных. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Новак, будь ласка.

16:36:54

НОВАК В.М.

Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України, Хмельниччина.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги!

Я хотів би відразу відмітити, що закон, який ми розглядаємо, Україні надзвичайно необхідний. Настав час внести корективи до Закон України "Про Національний архівний фонд та архівні установи”.

Законопроектом пропонується надати право контролю за дотриманням строків зберігання архівних документів, вимог щодо умов їх зберігання, порядку ведення обліку та доступу до документів Національного архівного фонду центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним державною установою. У зв’язку з цим хотів би привернути увагу до ключової проблеми в архівній справі відсутності належних умов зберігання документів.

Сьогодні в Україні архівна справа знаходиться в катастрофічному стані. Подивіться, в яких умовах зберігаються документи. Як правило, це пристосовані приміщення зовсім не придатні для зберігання. Тому тут часто-густо з міст надходять повідомлення про затоплення, пожежі, руйнування приміщень, що призводить до того, що гинуть історичні цінності, реліквії, документи, які свідчать про нашу з вами історію, культуру, наше коріння.

Я не хотів би вживати гучних слів з цієї трибуни. Але складається таке враження, що комусь дуже хочеться, щоб ми викреслили зі своєї пам’яті цілі сторінки справжньої історії нашої держави, нашої спільноти. Комусь дуже хочеться написати історію під себе, переписати її. І ця робота цілеспрямовано ведеться протягом останніх років. Тому й таке відношення властьімущих до архівних документів.

Ті, кому доводиться працювати з архівними документами, із здивуванням відмічають, що з архівного обігу по незрозумілих причинах вилучено цілий ряд документів радянської доби. До окремих справ просто закрито доступ. Тому тут дуже важливим у запропонованому законопроекті являється положення про те, що забороняється знищення документів без попереднього проведення експертизи, їх цінності. Також забороняється продаж, купівля та вивезення документів, про які не було повідомлено державну архівну установу.

Дуже справедливо автори проекту підкреслюють проблему збереження приватних архівів. Адже сьогодні приватні архіви зберігаються, у приватних архівах зберігаються унікальні документи, які являються надбанням усього українського народу, усієї нації. І держава повинна зробити все, щоб вони були збережені. Не вивезені, не розпродані і розпорошені по світах, як це робиться сьогодні.

Фракція Комуністичної партії України буде голосувати за цей проект у першому читанні. Його прийняття дасть можливість краще зберегти історичну та культурну спадщину України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, шановні колеги, обговорення питання ми завершили. Якщо будете голосувати – одержите. Шкіль, будь ласка, хвилина із… Черняк.

16:39:59

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адам Іванович.

Я хотів би наголосити, що це законопроект сам по собі має достатньо проблемні речі. Тому що в тілі законопроекту є такий текст, котрий передбачає заборону зберігання в домашніх умовах чи в хаті архівних документів. Більше того, він спонукає людей, які побачать у когось вдома архівний документ, заявити у відповідну інстанцію, що у такому-то, такій-то хаті, от за такою-то адресою зберігається архівний документ.

Тобто, я так думаю, після цього мають приїхати хлопці в масках з фуражками, з щитами, вилучити архівний документ для того, щоб він краще зберігався. Тому я би закликав би дуже обережно і уважно голосувати за цей законопроект, тому що справа Львівського архіву – це справа, котра цим законопроектом не вирішується, а тільки навпаки, вона ускладнює життя людям, які працюють вдома з архівними документами.

Тому, коли ми говоримо про Львівський архів, то треба пам’ятати, що там відбулося розбазарення архівних документів, продаж їх за кордон, вивезення незаконно. І це покривалось …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Черняк, будь ласка. Мікрофон Черняка.

16:41:13

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, законопроект потрібно приймати, в цьому нема жодних сумнівів. Потрібно, слід зупинити процес розбазарення і нищення нашої історії.

Я підтримую законопроект і думаю, що ми в першому читанні проголосуємо за нього. Єдине, на що я хотів звернути увагу, на дискусійне, на дискусійну новелу щодо примусового відчуження документів Національного архівного фонду. Комітет вважає, що цього робити не можна. Я думаю, що все-таки це робити слід в тих випадках, коли приватні власники нищать архівні документи. І повинен Дамоклів меч над ними висіти. Це потрібно робити делікатно, звичайно. Потрібний механізм відповідний, але залишити потрібно, я думаю, цю новелу в законопроекті.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Заєць.

16:42:15

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Український Народний Блок Костенка і Плюща.

Шановні народні депутати! Я думаю, що нам треба підтримати обов’язково цей законопроект, зважаючи на те, що сьогодні справи із обігом архівних цінностей є дуже кепські. Ми знаємо про випадки, як розкрадалися ці цінності у Львівських музеях. Я думаю, що ми сьогодні якби провели ревізію по будь-якому музею чи по тих державних органах, які використовують ці цінності, то ми б жахнулися від тієї ситуації. Тому нам цей законопроект потрібен для того, щоб він підштовхнув інвентаризацію цих цінностей обов’язково і посилити треба кримінальну відповідальність за знищення, розкрадання, чи незберігання архівних цінностей. Тому Український народний Блок Костенка і Плюща виступає за посилення відповідальності у цій сфері і запрошує вас проголосувати його у першому читанні з тим, щоб можна було поправити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Обговорення питання завершено. Я солідарний з тим, хто каже, що такий законопроект дуже необхідний. Звичайно, ті зауваження, які ви вносили, від Профільного комітету, і те, що Андрій Шкіль говорив, вони є певні сумніви, так як і те, що що зберігати. Сьогодні воно ніби не історичне, а завтра стане історичним.

Але давайте ми його в першому читанні приймемо, бо, дійсно, тут треба захищати наше історичне надбання. Я, як людина, яка не один рік провів в архівах дуже добре розумію, що це таке. Давайте в першому читанні приймемо, а там комітет попрацює спільно з Кабінетом Міністрів внесуть відповідні уточнення.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії незаконному обігу архівних цінностей. Реєстраційний номер 8699. Прошу голосувати.

16:44:48

За-260

Дякую. Прийнято в першому читанні. Ні, в цілому, мабуть давайте почекаємо.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" . Реєстраційний номер 8661. Доповідає голова державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Балюк Анатолій Іванович. Підготуватися Святашу.

БАЛЮК А.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про інститути спільного інвестування” (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”. Закон України „Про інститути спільного інвестування” потребує внесення змін та доповнень, пов’язаних з прийняттям низки законодавчих актів, зокрема Цивільного та Господарського кодексу України та з метою надання учасникам ринку можливості використання більш широкого переліку ліквідних інструментів фондового ринку, та норм диверсифікації активів інститутів спільного інвестування, що відповідає сучасному стану розвитку ринку цінних паперів.

Практика застосування норм закону компаніями з управлінням активами та інвестиційними фондами, виявила необхідність внесення деяких змін до діючого закону. Зміни, які пропонуються, вирішуються наступні питання.

Перше, уточнюються визначення та норми закону, а саме: відкрите розміщення, випуск цінних паперів із спільного інвестування та інші. Практика роботи довела, що деякі норми закону прописані не чітко, про їх тлумачення виникають непорозуміння. Законопроектом передбачається узгодити визначення та норми закону.

Друге, удосконалюються норми диверсифікації активів інститутів спільного інвестування. Зокрема, пропонується підвищити норми інвестування в державні боргові цінні папери диверсифікованим інститутам спільного інвестування, підвищуються норми інвестування в акції українських емітентів у разі, якщо акції таких емітентів пройшли лізинг та перебуваються в обігу на фондовій біржі.

Третє, приводяться норми закону у відповідності до Цивільного та Господарських кодексів України, а також враховується положення законів України про іпотеку, про не державне пенсійне забезпечення та про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Четверте. Уточнюються терміни застосування вимог щодо складу активів ІСІ через шість місяців з дати реєстрації першого випуску цінних паперів ІСІ.

По-п’яте. Визначається юридичною особою, що може виконувати функції активів ІСІ.

Законопроектом пропонується законодавчо визначити, що зберігачем активів інституту спільного інвестування є банк, для венчурного фонду – небанківська фінансова установа.

Проблемні питання, виявлені практикою застосування діючого Закону, мають бути вирішені на законодавчому рівні шляхом прийняття проекту Закону про внесення змін та доповнень до Закону України „Про Інститут спільного інвестування, пайові та корпоративні, інвестиційні фонди”, що вносить зміни та доповнення до базового Закону.

Прийняття цього законопроекту є необхідним, оскільки законопроект … щомісяця у діючому Законі, надасть учасникам ринку можливість використання більш широкого переліку ліквідних інструментів фондового ринку, надасть учасникам ринку можливість використовувати більш гнучкі норми диверсифікації актив ІСІ.

Прийняття зазначеного законопроекту сприятиме збільшенню можливості інвестиційної діяльності, що безпосередньо пов’язано з обсягами надходження інвестиційних ресурсів в економіку України.

Прошу підтримати в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Анатолій Іванович, будь ласка.

Член Комітету з питань фінансової і банківської діяльності Дмитро Володимирович Святаш.

16:48:28

СВЯТАШ Д.В.

Шановні колеги, до висновку представника Комісії з цінних паперів, хочу лише додати, що прийнятий нами в 2001 році Закон України „Про Інститут спільного інвестування” в подальшому ІСІ, безумовно, сприяв розвитку інвестиційних фондів нового зразка і дав їм можливість інвестувати кошти різних інвесторів, юридичних осіб. Це і фінансові компанії, і банки, і підприємства іноземного інвестора.

Редакція, яка пропонується до першого читання, має на меті приведення термінології базового Закону у відповідність з нормами Цивільного та Господарського кодексів. Врахування змін, що відбулися в законодавстві з прийняттям деяких законів України, зокрема Закону „Про недержавне пенсійне забезпечення”.

В пропозиціях законопроекту пропонується ввести такі терміни, як: „відкрите розміщення”, „приватна пропозиція”, „спільне інвестування”. Також уточнюються процедури створення та ліквідації корпоративних та пайових фондів, більш чітко визначаються обмеження діяльності компаній з управління активами ІСІ, та порядок формування резервного фонду компанії з управління активами.

Підготовлені зміни враховують трирічну практику застосування закону та мають на меті удосконалення механізму диверсифікації активів інститутів спільного інвестування, зокрема для забезпечення стабільної роботи інвестиційних фондів, які можуть працювати з коштами населення, спрямування коштів в ІСІ, в найбільш ліквідні інструмент фондового ринку.

Прийняття цього законопроекту сприятиме підвищенню ефективної діяльності ІСІ, розширенню кола їх учасників, що в цілому збільшать обсяги інвестиційних ресурсів в економіці України.

Головне науково-експортне управління Верховної Ради у своєму висновку зазначає, що даний законопроект може бути взятий за основу.

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 7 лютого 2006 року прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект за основу. Дякую за увагу. Прошу підтримати в першому в читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Обговорювати, мабуть, не будемо. Немає. Ніхто не наполягає? Тоді будемо голосувати. З мобілізуйтесь, будь ласка, ті, хто підтримує закон.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення змін до Закону України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”, реєстраційний номер – 8661.

16:51:12

За-235

Це. Ні, ні, в цілому, почекайте, попрацюйте. Це відповідь Балюку, який казав, що в нас не вистачає рук. Так. Будь ласка, переходимо до розгляду питання - Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо особистого селянського господарства), реєстраційний номер – 7685. Доповідає заступник міністра аграрної політики Павлюк Наталія Андріївна. Підготуватись Шевченко.

ПАВЛЮК Н.А.

Шановний Адаме Івановичу, і, шановні народні депутати України! Відповідно до вимог положень Закону України про особисте селянське господарство, особисте селянське господарство – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально, або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства.

Статтею 7 Закону України про особисте селянське господарство визначено, що члени особистого селянського господарства мають право отримувати в установленому законом порядку трудову пенсію, а також інші види державної соціальної допомоги та субсидій.

Згідно із вимогою статті 9 цього ж закону, члени особистих селянських господарств підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яке здійснюється у порядку, встановленим законом. Разом з тим, статтею 8 визначено, що члени особистих селянських господарств належать до категорії зайнятого населення, у разі, якщо робота в цьому господарстві є основною і розрахунковий місячний дохід на одного цього члена дорівнює або перевищує розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи викладене і підготовлено даний проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особистих селянських господарств і винесено на ваш розгляд. Пропозиції, які містяться у проекті, мають забезпечити на законодавчому рівні врегулювання відносин, пов’язаних із веденням особистого селянського господарства. Зокрема, вносяться доповнення до Закону України про зайнятість населення, стосовно віднесення членів особистих селянських господарств до категорії зайнятого населення, якщо робота в цьому господарстві є основною і розрахунковий місячний дохід на одного цього члена дорівнює або перевищує розміру мінімальної заробітної плати.

В Законі України про власність та в Декреті Кабінету Міністрів про податок на промисел замінено лише слова „підсобного” на слово „селянського”.

Враховуючи також те, що члени особистих селянських господарств відносяться до осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, а також за умови, якщо робота для них є основною, і розрахунковий місячний дохід на одного члена цього господарства ….приймають участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні.

Вносяться також зміни до інших законів про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Цим законопроектом передбачається внесення доповнень до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” щодо умов надання жінкам членам особистих селянським господарств допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами.

Прийняття зазначеного закону забезпечить можливість узгодити норми діючого законодавства із нормами закону про особисте селянське господарство при врегулюванні діяльності особистих селянських господарств та …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

Завершили?

ПАВЛЮК Н.А. Секунду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ПАВЛЮК Н.А. Прийняття про особисте селянське господарство при врегулюванні діяльності особистих селянських господарств та сприятиме підвищенню рівню соціального захисту членів всіх даних господарств, які я називала.

Прошу підтримати закон про внесення змін і дякую за увагу.

Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Понять філософію - нада читати. Це скорочена процедура. Немає запитань. Займайтесь сільським господарством, зрозумієте.

Так, хто від комітету? Нема від комітету? Ну, комітет пропонує підтримати. Обговорювати будемо?

Так, будь ласка, Гладій, підготуватися Садовому.

16:56:19

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

Михайло Гладій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Наша фракція підтримує цей законопроект і ось чому. Зміни носять суто технічний характер. Я погоджуюся з автором, який зараз виступав, про те, що зміни, які будуть внесенні до дев’яти законів, вони зможуть увести в нормальну дію законопроект про зміни і доповнення до селянського господарства. Тому я підтримую і вважаю, що треба за нього голосувати за основу і в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Садовий. Підготуватися Надразі.

16:57:07

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

На сьогодні ми маємо надзвичайно недосконале законодавство, що стосується діяльності селянських господарств. Це всі визнають у кожному селі. Після волюнтаристського такого підходу і розвалу КСП так і не було зроблено нового законодавства, а те, яке існувало, вже не підходить у нових ринкових умовах.

Безумовно, так ніхто не робить, що розвалюється одна форма господарювання, і коли вводиться нова форма господарювання, то спочатку розробляються, безумовно, закони, правила гри, технології, і лише після цього вводяться реформи. У нас же отримується таким чином, що знищені були колективні сільськогосподарські підприємства, але ті, які утворювалися, почати утворюватися без будь-якого законодавства, без будь-якої законодавчої бази. Це, безумовно, нонсенс. У історії людства такого ніколи не було.

Що стосується проекту, то проект розроблено з метою приведення законодавчих актів України у відповідність до Закону України „Про особисте селянське господарство”, яке прийняте, але у 2003 році, але воно надзвичайно недосконале. Внесення змін і доповнень до законодавчих актів передбачених у цьому законопроекті надасть можливість, безумовно, узгодити норми діючого законодавства із нормами закону при регулюванні діяльності особистих сільськогосподарських господарств.

Законопроект містить 8 статей щодо внесення змін до законодавчих актів. Всі вони слушні, і соціалісти їх будуть підтримувати, хоч вони і не завершують всю зміну, яку необхідно внести до діючих законів для того, щоб мати захист сільськогосподарському виробнику власному.

Прийняття зазначеного Закону України забезпечить можливість застосування норм Закону України про особисте селянське господарство, а також норм інших законодавчих актів, які пов`язані із нормами цього законопроекту, який пропонується.

Соціалісти підтримують цей законопроект у першому читанні і вважають, що його потрібно доопрацьовувати таким чином, щоб мати системний підхід до створення законодавства по всьому комплексу сільськогосподарських виробників.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага. Підготуватися Александровській.

17:00:11

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, „Народный блок Литвина”.

Почти 50 процентов населения Украины, которое сегодня проживает в селе, в основной своей массе вынуждены бедствовать в условиях минимальных бытовых услуг и социальной защиты. Почему мы такие бедные? Почему село до сих пор у нас осталось за чертой интересов государства? Почему в сельской хозяйстве всего только 28 процентов занято сельского населения? То есть, фактически нищета, которая сегодня захлестнула наше село, является общепринятой нормой. Почему? Почему мы умудрились как страна все-таки зарезать ту курицу, которая несет золотые яйца? Наверное потому, что удалось развалить коллективное хозяйство и под замечательной фразой в бездумной капитализации типа «даешь селу реформу» мы факту развалили не столько даже саму отрасль, сколько саму систему жизни этого населения. Потому что сельское население – это свой уклад, свои традиции, свои привычки, свои надежды и свои ожидания. И, к большому сожалению, эти 50 процентов населения остались не востребованы собственной страной.

Что нужно для сделать? Во-первых, если мы сегодня говорим о том, что мы хотим добиться порядка, то все-таки навести и юридическую соответствующую, так сказать, систему и отрегулировать ситуацию по законодательному обеспечению. Поэтому депутаты „Народного блока Литвина” будут поддерживать данный законопроект, мы не считаем, что он радикально изменит ситуацию, но сделает шаг вперед для того, чтобы по социальной защите перевести категорию безработных селян хотя бы в положение, в статус сельскохозяйственных производителей. То есть данные изменения в законе не приведут к чему-то сверхъестественному, но они сделают, пусть не большой, но все-таки шаг, для того чтобы 50 процентов населения Украины, живущего в селе, начали получать нормальную сначала законодательную поддержку и, мы верим, со временем все-таки государственную, что государство повернется и, вместо многочисленных разговоров о необходимости поддержки села, мы на самом деле выйдем на тот уровень поддержки агропромышленного комплекса, которым славятся все нормальные страны в Европе, в Америке, во всех странах, думающих о своем завтра, о своем народе. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але, Василь Іванович, щось… Немає 50 відсотків населення України на селі. 32 – в місті, біля 15-ти на селі живе.

Будь ласка, Алла Александровська.

17:02:59

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, с удивлением сейчас выслушала выступление представителей Блока Юлии Тимошенко, Соцпартии, а теперь вот еще, к сожалению, и Народного Блока Литвина. Одни говорят, что это закон технический, другие говорят, социалисты, что нужна система и закон такую систему создает; Надрага договорился вообще, так сказать, что это движение вперед, это поддержка селян. (Да, да, да, реплика будет)

Я хочу сказать: такого наглого закона давно не читала. Люди, живущие на селе, я хочу чтобы вы меня услышали! Те, кто сегодня кормится со своего огорода, те, кто сегодня с трудом содержат корову, те, кто сегодня живет только за счет своего подворья, они этим законом окончательно переводятся в статус людей, которые являются трудоустроенными. Вы мне скажите: вам помог Президент Ющенко? А он вас посчитал в пять миллионов рабочих мест, которые он сказал, что создаст. Вы знаете, что это ваши трудовые руки сегодня посчитаны Ющенко как плюс себе в реализации якобы его программы о создании пяти миллионов рабочих мест? Я думаю, вы даже не догадываетесь об этом. А он это сделал.

И не удивительно, что Блок Юлии Тимошенко поддерживает. Премьер-министром она помогала, содействовала и занимала такую же позицию. Мне удивительно, что социалисты поддерживают, они примкнули туда же и поют в одну и ту же дудку. Удивляюсь Литвину, я думаю, в конце концов, плюрализм в одной голове должен уже исчезнуть. Надо, в конце концов, определятся Народному Блоку Литвина: по какую сторону баррикад вы стоите? В этом Законе полная дискриминация тех, кто своим трудом себя кормят на селе.

Вы сегодня признаны людьми, имеющими работу. Вы сегодня не можете рассчитывать на пособие по безработице. Женщины, которые сегодня находятся в этом селянском господарстве и воспитывают детей, могут получить помощь. Но для этого, им нужно будет доказать, что доход у них не превышает минимальную заработную плату на одного члена семьи. Вы представляете, что это значит? Это значит, что они кладут голову на плаху, они будут требовать, чтобы у них посчитали: сколько крица снесла яиц и сколько килограммов картошки, они выкопали.

Это издевательство над селом, которое сегодня поощряется Президентом Ющенко. И этому способствует "Блок Юлии Тимошенко" социалисты и удивительно примкнувший к ним Блок Литвина. Поэтому, уважаемые коллеги, нельзя поддерживать этот законопроект. Он продолжает ту бессмыслицу, ту наглость, которая происходит в Украине. Люди, которые кормят себя сами, они кормят сами, вопреки действиям Ющенко, вопреки действиям Тимошенко, они сами себя кормят.

И нечего ставить в заслугу Президентам того, что они себя кормят.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, спасибі, Алла Олександрівна.

Я бачу, що ви роз’яснили представникам Партії регіонів про що закон. Так, обговорення питання завершено.

Репліку? Ну, будь ласка. Я прізвище не називав. Надраги називалось, будь ласка.

17:06:13

НАДРАГА В.І.

Уважаемая выступающая Александровская, я великолепно понимаю, что у вас есть свои убеждения. Я в отличие от вас, не буду спорить на предмет того: в одной голове вы дружите или не дружите. Но я думаю, что вы не совсем дружите в части этикета. Но это отдельная тема, вы интеллигентный человек и поэтому как бы плюнуть в душу, у вас получилось. 1:0 - ваша. К большому сожаление, я хочу обратится, уже не к вам, а к тем, кто нас слушает. Спасать страну и 10 раз рассказать, что все плохие, а я хорошая, или мы хорошие, но это, как минимум, предвыборная кампания.

Я желаю вам и вашей политической силе 26 марта собрать те голоса, какие вы надеетесь. И дай Бог, чтобы в ваш адрес, в отличие от вас, никто так не плевал, как вы это делали с трибуны. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особистого селянського господарства. Реєстраційний номер 7685.

Прошу визначатися.

17:07:43

За-151

По фракціях.

"Регіони України" – 3, комуністи – 0, Народна партія – 11, Блоку Тимошенко – 22, „Наша Україна” – 31, соціалісти – 33, „Народний Блок Литвина” – 19, соціал-демократи (об’єднані) – 0, Українська Народна Партія – 2, „Відродження” – 7, Народний Рух України – 13, Партія промисловців і підприємців – 11, „Реформи і порядок” – 5, Позафракційні – 4.

Таким чином, законопроект відхилено.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про систему валютного регулювання і валютного контролю щодо видачі національному оператору поштового зв’язку ліцензії, реєстраційний номер 7676.

Доповідає заступник міністра транспорту та зв’язку Щербина Микола Миколайович. Підготуватися Буряку.

ЩЕРБИНА М.М.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати!

Розроблений Міністерством транспорту та зв’язку проект Закону України про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про систему валютного регулювання та валютного контролю, спрямований на законодавче врегулювання діяльності національного оператору поштового зв’язку України „Укрпошта” і здійснення валютних операцій для надання послуг громадянам України та інших країн з переказу валютних коштів.

На даний час „Укрпошта” як національний оператор поштового зв’язку надає широким верствам населення України послугу з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових переказів. Але при цьому пошта не має права робити виплати у валюті переказу, а також не має права приймати іншу валюту, ніж гривню, для здійснення переказу в інших країнах.

Навіть у таких умовах у 2005 році об’єктами поштового зв’язку прийнято для пересилання понад 21 мільйон поштових переказів та надійшло для виплати близько 22 мільйонів переказів.

За результатами надання цієї послуги „Укрпоштою” сплачено до Державного бюджету податок на додану вартість у сумі близько 17,5 мільйонів гривень. В умовах ринкової економіки головним завданням „Укрпошти” як національного оператора поштового зв’язку є забезпечення конкурентоспроможності підприємства, його інтеграція в європейську та світову системи зв’язку.

Сьогодні в Україні на ринку послуг з переказу валютних коштів працюють такі компанії, як „Western Union”, „Мoney Gran” та інші. На відміну від „Укрпошти” вони приймають і виплачують перекази в іноземній валюті. Тому національний оператор поштового зв’язку опиняється в нерівних умовах порівняно із цими компаніями.

Водночас тарифи „Укрпошти” та поштових служб на пересилання міжнародних поштових переказів орієнтовані на споживача і є меншими за тарифи, що пропонують міжнародні платіжні системи майже в півтора рази.

Слід зазначити, що розвиток системи переказу грошових коштів відбувається у напрямку країн, де працюють трудові мігранти. Але це не може розглядатися як витіснення з ринку інших компаній. Основним завданням при вході на ринок є залучення до системи переказів „Укрпошти” грошових коштів, що пересилаються поза межами офіційних систем кур’єрами, через ділерів тощо. Крім того, розгалужена мережа відділень поштового зв’язку „Укрпошти” у населених пунктах України близько 15 тисяч одиниць дає можливість здійснювати виплату адресних переказів та підвищувати доступність населення до споживання таких послуг.

Таким чином запропонованими змінами передбачається надання права „Укрпошті” як національному оператору поштового зв’язку від свого імені і за свій рахунок купувати та продавати іноземну валюту. Встановлення Національним банком України при цьому граничних розмірів …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ЩЕРБИНА М.М. Прийняття даного законопроекту має не тільки економічне, так як підвищить показники „Укрпошти”, а й соціальне значення, так як громадяни України отримають більш дешеві й доступні послуги. Прошу підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Сергій Васильович Буряк, Голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності.

17:12:27

БУРЯК С.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, буду стислим. Мова йде про те, щоб трудові мігранти з України мали можливість своїм сім’ям переказувати кошти, скажімо в Івано-Франківську область, не тільки через систему „Western Union” і „Мoney Gran”, але ж також через систему „Укрпошти”. Це значно пом’якшить ті комісійні винагороди, котрі вони несуть. Мова йде більш ніж у півтори рази.

Тому внесення відповідних змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” надасть можливість „Укрпошті” впорядкувати роботу в цьому напрямі, тісніше працювати з банківськими установами, здійснювати валютні операції, реалізувати права громадян на поштовий переказ в іноземній валюті.

Враховуючи потенціал національного оператора поштового зв’язку України, Комітет з питань фінансів та банківської діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти даний законопроект за основу та в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Сергій Васильович. Обговорювати будемо? Будемо. Шкіль просять слова. За ним Садовий.

17:13:47

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Прошу не тільки слово я, а й ціла фракція, тому що я представляє тут всю фракцію і хочу висловити думку, а, думку фракції.

Даний законопроект, я, в принципі, вже й здивований, що так довго Антимонопольний комітет не реагував на ту проблему, яка склалася в Україні. У нас ми маємо практично єдиного монополіста, фірму „Western Union”, який взяв на себе усі перекази за кордон і з-за кордону в Україну.

Так же трапилося, що достатньо велика кількість українців працює поки що за кордоном і переказує кошти з-за кордону в Україну. Це достатньо великі втрати для того, хто переказує кошти і, головне, що держава абсолютно ні копійки на цьому переказі не заробляє. Тому я вважаю, що дати дозвіл державному підприємству здійснювати перекази, здійснювати закордонні валютні операції, валютні перекази необхідно.

Я, щоб не заглиблюватися в нетрі цього закону наголошу: головне завдання цього законопроекту дати дозвіл, дати право нашому державному оператору, зокрема це мається на увазі „Укрпошта”, це дасть можливість заробити гроші через сплату податків державі, це дасть можливість збільшити надходження до „Укрпошти”, покращити роботу і не забувати, що „Укрпошта” також займається розповсюдженням тієї ж самої пошти по всій Україні.

Мені підказують тут депутати - передвиборчої агітації, за це вона отримає окремі кошти, тому всіх хто мають на передвиборчих фондах гроші, будь ласка, допомагайте „Укрпошті”.

Але ніщо не може зрівнятися з тим величезним поповненням державної скарбниці і скарбниці „Укрпошти”, як дозвіл на здійснення таких валютних операцій, операцій з закордоном.

Зараз ми заберемо у єдиного, я ще раз кажу, монополіста в Україні, Western Union, який дає величезні надбавки. Позаяк є монополістом, він заробляє колосальні гроші на кожній операції. І представники української діаспори, робітники наші, які працюють зараз за кордоном вони дають можливість збагачуватися саме цій структурі.

Тому я наголошую, що треба проголосувати і підтримати цей законопроект, я б казав і в цілому, і за основу, тому що це дасть прибутки винятково державі.

І я вважаю, що зараз саме настає той час, на жаль, настає він запізно, це треба було зробити років п’ять тому. Але попередня влада цим займатися не хотіла, тому що я так розумію, були якісь особливі стосунки з Western Union . Тому я сподіваюся, що представники колишньої влади реабілітують себе тим, що проголосують за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Садовий, Юрій Соломатін.

17:16:48

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Сьогодні у нас немало законопроектів, які у методологічному плані такі однотипні і вони зв’язані якраз з тим, що маємо недосконале законодавство, яке ми просто-на-просто „шліфуємо” і не рідко „латаємо”. Як і в попередніх законопроектах, зміни до Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” свідчить про початковий етап розвитку і встановлення українського законодавства.

В даному випадку, ліцензування, правове забезпечення та врегулювання діяльності в наданні послуги поштового зв’язку, мається на увазі переказу грошових коштів, здійснюється Міністерством транспорту та зв’язку України і Національною комісією з питань врегулювання зв’язку згідно із законодавством. І „Укрпошта”, як національний оператор поштового зв’язку, здійснює свою діяльність з поштового переказу, користуючись послугами банківської платіжної системи.

Відповідно до Декрету Кабміну, про який я вже говорив, в даному випадку, „Укрпошта” не може бути визнана, як фінансова установа та відповідно не може отримувати генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій. Тому слід законопроект підтримати у першому читанні, бо маємо гальмо у наданні послуг.

Проте, постала на порядок денний питання про врегулювання взаємовідносин, як у Міністерстві транспорту і зв’язку, так і з „Укрпоштою”, бо це є нонсенс, коли є дві установи і немає правової бази відповідальності щодо однієї і другої установи, і відповідно їхніх функціональних обов’язків. Прийняття законопроекту створить умови для розвитку діяльності національного оператора поштового зв’язку України, в тому числі і здійснення валютних операцій, перекладу коштів в іноземній валюті. Це, безумовно, дасть можливість підвищити і авторитет України на міжнародному рівні, і збільшити доходи підприємства, і збільшити платежі до Державного бюджету.

Законопроект соціалісти будуть підтримувати у першому читанні, але потрібно в подальшому відшліфовувати ті моменти, на які я вже вказав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, Іван Заєць наступний.

Соломатіна не бачу, Зайця також. Володимир Черняк, будь ласка. Черняк, на трибуну. Пане професор, на трибуну запрошуєтеся.

17:20:24

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, я вам скажу, що всі законопроекти, які стосуються питань грошового обігу, фінансів, валюти, фінансового контролю – це надзвичайно важливі питання і вони до цього часу достатньою мірою адекватно не врегульовані. І це викликає багато проблем, багато складнощів і суперечностей.

Тому я переконаний в тому, що законопроекти, які присвячені вирішенню цих питань, створенню законодавчого поля для їх вирішення, заслуговують уваги, заслуговують пильної уваги і адекватного ставлення Верховної Ради. Це ті питання, які для Верховної Ради є першорядними.

І я думаю, що у нас є певна вина і певний борг, який пов’язаний з тим, що до цього часу ці питання недостатньою мірою врегульовані. Звичайно, вина Кабінету Міністрів, я зараз не беру персонально нинішнього, попереднього, а, взагалі, протягом останніх років також існує.

Я думаю, що Кабінет Міністрів приділяє недостатньо уваги, а також ті спеціальні органи, які були створені Верховною Радою, Кабінетом Міністрів і Комісія з цінних паперів, я думаю, також запізнюється в цьому відношенні. В даному випадку Кабінет Міністрів запропонував законопроект, який є кроком на шляху врегулювання цих питань.

Я не думаю, що законопроект є абсолютно досконалим, але, вважаю, що у нас є підстави, в даному випадку, концептуально підтримати Кабінет Міністрів і Верховна Рада спільно з Кабінетом Міністрів повинна зробити крок на шляху законодавчого врегулювання цих надзвичайно важливих питань.

Звичайно, в процесі підготовки до другого читання у нас будуть зауваження, пропозиції, тому що там не всі питання врегульовані і я згоден з тими, в більшості своїй, пропозиції, які висловлені і депутатами були, і Управлінням нашим експертним для того, щоб вдосконалити цей законопроект. Але процес вдосконалення не має меж, а час відведений на нього обмежений.

Тому я пропоную. Ситуація, яка склалася, враховуючи всю сукупність обставин, в першому читанні законопроект підтримати і в процесі підготовки до другого читання суттєво його покращити! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Професор-таки є професор. Будь ласка, Георгій Калетнік. Мікрофон.

17:23:48

КАЛЕТНІК Г.М.

Дякую. Дякую, Адаме Івановичу.

Фракція „регіони”, Калетнік, Вінниччина.

Безперечно, що фракція „регіонів” підтримає даний законопроект, хоча би заради того, щоб перервати цю монополію, яка сьогодні є у валютному обслуговуванні та і мабуть тому, що все-таки більш комплексно обслуговувати населення. Але хотів би таке застереження сказати присутньому тут заступнику міністра. Що, на превеликий жаль, пошта все більше набуває ознак супермаркета. Ви зараз торгуєте консервами, ковбасами, продаєте цигарки і все інше, і на задній план у вас відійшла основна функція пошти – приносити листи, приносити газети. Є райони, у яких газету приносять за два тижні, а то і за місяць разом. Тому хотілося, щоб ви врахували це застереження і знали про свою основну діяльність. Тим паче, що прейскуранти, по яких ви працюєте, досить високі, дають можливість вам своєчасно приносити послуги нашому населенню.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, обговорення питання успішно завершено. Будемо визначатися. Ставиться на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про систему валютного регулювання і валютного контролю щодо видачі національному оператору поштового зв’язку ліцензії. Реєстраційний номер 7676. Давайте дружно підтримаєм національного оператора. Голосуєм.

17:25:47

За-286

Прийнято.

Можливо, одразу приймемо як закон? Так, нема. Ні, мене радує ваш ентузіазм. Тому я ставлю на голосування. Але з урахуванням того, що сказав Калєтнік. Хай пошта все-таки займається в першу чергу тим, чим повинна займатись. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про систему валютного регулювання і валютного контролю щодо видачі національному оператору поштового зв’язку ліцензій. Реєстраційний номер 7676. Прошу дружно проголосувати.

17:26:41

За-296

Дякую. Закон прийнято.

Так, розглядається проект Закону про затвердження Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки.

Можемо проголосувати за цю..? Можемо. Голосуємо.

Я ставлю на голосування Закон… в цілому як закон про затвердження Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки.

Зніміть голосування. Так, будь ласка, від Кабміну Міністерство фінансів.

_______________ . Шановні народні депутати, ми хотіли просити вас, щоб в цілому не голосувати зазначену програму, оскільки є ряд зауважень.

Перше зауваження, це стосується того, що ця програма регулює податкові норми. Ну, наприклад, передбачається зменшити та зробити незалежними від країн походження ставки мита на товари та сфери ІКТ, а також зрівняти пільгові та повні ставки мита.

Дальше. Передбачається, що ввезення на територію України техніки, технологій та дослідницьких зразків ІКТ можна без одержання сертифікату відповідності.

Третє. Якщо ми будемо придбавати. Люди будуть придбавати ці товари, то вони можуть відносити в податковий кредит при оподаткуванні доходів фіз. осіб. Це означає, що ми будемо вимивати доходні джерела місцевих бюджетів, оскільки доходи фізичних осіб зараховуються до місцевих бюджетів.

Також регулюється тут питання, які пов’язані з оподаткуванням прибутку підприємств.

І крім того пропонується створити відповідний орган, фонд універсальних телекомунікаційних технологій, в якому… в цьому законі не визначено джерела, порядок фінансування і таке інше. Тому є прохання його при доопрацюванні до другого читання все це врегулювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ясно. Тоді, шановні колеги, давайте думку…

Родіонов, будь ласка.

Заступник міністра фінансів, він знає, що каже.

17:29:08

РОДІОНОВ М.К.

Шановні народні депутати і шановний пане заступник міністра!

Цих пропозицій там немає. Це стратегічні напрямки діяльності. Жодного на сьогоднішній день, жодної позиції, яка потребує відразу внесення змін до законодавства теж немає, бо цим законом, цією стратегією передбачається внесення, розробка плану дій після прийняття. Це, як каже одна відома людина, дорожня карта, якою Україна повинна керуватися при розробці конкретних дій. Тому якось дивно. Саме там прописані над чим потрібно працювати, а не те, що потрібно зараз.

Більше того, ми навіть не запропонували жодної фінансової дії, з тих причин, що навіть не того, що ми не зможемо, …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

17:30:21

РОДІОНОВ М.К.

Не з тих причин, що Україна не зможе зараз прописати фінансові і інституційні організації, які опікуються цим процесом, а з тих, що інформаційно-комунікаційні технології розвиваються настільки швидко, що ми не зможемо прописати на всі часи для всіх народів якихось конкретних.

Тому ще раз підкреслюю. Після цього буде план дій, який вже новий уряд, буде запропонований десь шість місяців тому.

Прошу підтримати з врахуванням моїх зауважень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Давайте ми його проголосуємо. Це стратегія, у стратегії ми визначаємо напрямки. Тому проголосуємо за основу, а там побачимо.

Я ставлю на голосування про прийняття у першому читанні за основу закону про затвердження Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в раїни на 2006-2015 роки. Прошу голосувати.

17:31:37

За-239

По фракціях. «Регіони» – 33 богатиря, комуністів в два рази більше - 55, Народна партія – 26, Блок Тимошенко – 37, , «Наша Україна» - 8, соціалісти – 24, «Народний блок Литвина» – 22, соціал-демократи (об`єднані) - 0, Українська народна – 8, „Відродження” – 1, Народний Рух України – 6, Партія промисловців і підприємців – 10, «Реформи і порядок» - 4, позафракційні – 5.

Таким чином, ми прийняли його у першому читанні. Давайте попрацюємо. (Ш у м у з а л і)

Є заперечення. Давайте не будем збурюватись на рівному місці. Давайте не будем, прийнято в першому читанні.

Так, шановні колеги, тут наполягають, що ми пропустили проект постанови про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України. Автор законопроекту – народний депутат Сас – вийшов з такою пропозицією, щоб ми сьогодні його не розглядали. Тому я думаю, що автор має право таке, бо тут мене звинувачує Слабенко – де він? – що я не так дію. Ви на місці? Ви вже погоджуєтесь? Не погоджуєтесь?

Проект Закону про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" (щодо тракторів колісних). Реєстраційний номер 5181-1.

Будь ласка, Анатолій Іванович Семинога.

17:33:44

СЕМИНОГА А.І.

Шановний головуючий! Шановні колеги народні депутати! Комітету з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 12 листопада 2005 року розглянув проект Закону про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", внесений народними депутатам Крючковим, Кухарчуком і народними депутатами Семиногою, Климчуком і Буряком, реєстраційний номер 5181/1.

Законопроект реєстраційний номер 5181 є доопрацьованим варіантом законопроекту з уточненими діючими ставками ввізного мита. Цим законопроектом пропонується зниження ставок ввізного мита на товарну групу митного тарифу 87: „Трактори колісні для перевезення, напівприцепи нові”. Ставки ввізного мита на цей вид товару на відповідають рівню оподаткування, який використовується в країнах ЄС та в країнах-претендентах. Я хочу уточнити, що мова йде не про трактори колісні – мова йде про автомобільні тягачі, які використовуються для міжнародних перевезень нашими автоперевізниками. І даний законопроект направлений на стимулювання розвитку автоперевізної галузі в нашій державі і на посилення наших позицій на ринку міжнародних перевезень.

За висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради від 14 листопада 2005 року законопроект може бути взятий за основу.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до митного тарифу України, затвердженого Законом України „Про митний тариф України”, за реєстраційним номером 5181/1.

Дякую за увагу. Прошу підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Іванович. Сідайте, будь ласка.

Будемо голосувати? Шановні колеги, питання зрозуміле. Тут умовно названо, ну, не умовно: „трактори колісні”. Але мова йде про тягачі, які тягають за собою автоприцепи для зарубіжних міжнародних автоперевезень.

Оскільки в нас немає жодного національного товаровиробника, який би міг виготовляти ці тягачі, оскільки ми з вами вступили в норму дії певних законів, де є нормативи до тих машин, які виїжджають за кордон, то нам потрібно дати можливість автоперевізникам закупити ці тягачі, які будуть відповідати цим міжнародним стандартам. Давайте проголосуємо в цілому як закон. Прошу голосувати.

Так, почекайте, будь-ласка, зараз Черняк, Калетник по хвилини, якщо можна.

17:36:56

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні колеги, йдеться в даному законопроекті про дуже потрібну і важливу річ, ідеться про зниження тарифу на ввезення тягачів. Як раз тих, які потрібні. Я думаю, що тут не повинно бути у нас ніяких сумнівів, якщо ми знижуємо тарифи на ту продукцію, яка іде нам і дуже потрібна, яку ми не виробляємо. Це є нормально. І це є правильна тарифна політика. Я думаю, що це той випадок, коли ми можемо підтримати пропозиції Уряду. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Калетник, будь ласка, мікрофон.

17:37:23

КАЛЕТНІК Г.М.

Дякую, Адаме Івановичу.

Я хотів би звернути вашу увагу на те, що все-таки тут ідеться про колісні трактори, ідеться про те, що лібералізовані митні тарифи на початку 2005 року новими чиновниками помаранчевої влади тепер ліквідовуються, слава богу, за їхньої ж знову ініціативи. Але спочатку ми нанесли шкоду своїм власним товаровиробникам, зробивши 5%, сьогодні вертаємося до більш високих відсотків.

Хочу вам сказати, що до такого законопроекту ми відносимося відповідально і його підтримуємо, як і хочемо водночас звернути увагу, що ще залишилися поза увагою значна частина інших питань лібералізованих тарифів, по яких потрібно теж підняти тарифну ставку, розмитнення. Це особливо мукомельне обладнання. Ми своїх знову ж таки промисловців загнали в глухий кут.

Наприклад, в Могилеві-Подільському Вінницької області, які зупинили своє виробництво тільки через те, що ввели нульову ставку на обладнання, яке випускаються в Україні. Тому потрібно і це зробити.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, давайте вносьте, Григорій Михайлович, законопроект, про який ви говорите, але тут мова іде про інше. Ще раз прошу, шановні колеги, зверніть увагу. Мова не іде про ті трактори, які випускає Дніпропетровський завод ракетний, які відпускає Харківський тракторний і так далі. Це не про ці трактори, це йде про трактори спеціальних кодів, які ніхто не випускає, ті трактори колісні, які тягають за собою причепи. Автоперевізники.

Якщо ми їм зменшимо ціну, то, відповідно зменшиться й ціна на перевозки. Це буде вигідно для всіх, для всієї держави.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону про внесення змін до митного тарифу України, затвердженого Законом України „Про митний тариф України”, реєстраційний номер 5181-1.

Прошу голосувати. Голосуємо дружніше.

17:39:40

За-208

По фракціях, будь ласка.

„Регіони” – 22, комуністів – 53, Народної партії – 23, Блоку Тимошенко – 38, „Наша Україна” – 2, соціалісти – 22, Народного Блоку – 21, Соціал-демократи – 0, Українська народна – 9, „Відродження” – 9, Народний Рух і Партія промисловців і підприємців – нулі, „Реформи і порядок” – 2, Позафракційні – 7.

Шановні колеги, давайте… Я розумію, що… Давайте повернемося. Хто за те, щоб повернутися, прошу голосувати.

Голосуємо. Голосуйте.

17:40:25

За-219

По фракціях покажіть, будь ласка.

„Регіони” – 26, комуністів – 56, Народної партії – 22, Блоку Тимошенко – 30, „Наша Україна” – 0, соціалісти – 29, Народного Блоку – 21, соціал-демократи – 0, Українська народна – 6, „Відродження” – 7, Народний Рух і Партія промисловців і підприємців – нулі, „Реформи і порядок” – 4, Позафракційні – 9.

Шановні колеги, я ще раз наголошую, давайте з розумінням віднесемося, про що йде мова. Мова йде не про наші трактори, мова йде про те, чого у нас немає і ніхто, на жаль, не виробляє.

Я прошу, давайте змобілізуйтеся, будь ласка. Змобілізуйтесь, давайте. Давайте змобілізуйтеся, ну… Ми спіткаємося з вами на рівному місці, на жаль.

„Наша Україна”, допоможіть, будь ласка.

Хто за те, щоб повернутися до голосування, прошу голосувати. Голосуємо.

17:41:53

За-240

Дякую, повернулися.

Я ставлю на голосування про прийняття Закону про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України „ Про Митний тариф”, реєстраційний номер 5181-1. Прошу голосувати. Як закон.

17:42:27

За-239

Дякую. Закон прийнято.

По фракціях. „Регіони України” – 30, комуністів – 53, Народної партії – 38, Блоку Тимошенко – 38, „Наша Україна” – 0, соціалісти – 28, „Народний блок Литвина” – 22, соціал-демократи (об’єднані) – 1, Український народний – 8, „Відродження” – 8, Народний Рух, Партія промисловців і підприємців – 0, „Реформи і порядок” – 2, позафракційні – 11. Дякую.

Розглядається проект Закону про внесення змін та доповнень до Закон України "Про статус суддів” щодо порушення кримінальної справи перед суддею. Реєстраційний номер 9003. Доповідає Оніщук Микола Васильович, будь ласка.

17:43:20

ОНІЩУК М.В.

Дякую, шановний Адаме Івановичу. Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні судді, шановні громадяни України.

Законопроект про внесення змін до Закону про статус суддів присвячений досить важливій суспільній і професійній проблемі, пов’язаній із упорядкуванням гарантій суддівської незалежності. І зокрема він передбачає, що кримінальна справа щодо судді Конституційного Суду та будь-якого суду загальної юрисдикції може бути порушений тільки Генеральним прокурором України або його заступниками. Оскільки діяльність суддів, як відомо, пов’язана в тому числі, шановні колеги, прошу вас звернути на це увагу з правильністю перевірки рішень, прийнятих органами виконавчої влади, в тому числі правоохоронних органів, адже сьогодні і постанови слідчих про порушення кримінальної справи, і постанови слідчих про відмову в порушенні кримінальної справи є такими, які, на щастя, можуть бути перевірені в суді, обґрунтовані в суді.

Тому, відповідно, суди є сьогодні вразливими інколи від позиції представників, не всіх, природно, окремих представників прокуратури щодо використання інституту порушення кримінальної справи якраз саме стосовно судів.

Доречно у цьому зв’язку зауважити, що відповідно до статті 10 Закону України „Про адвокатуру”, це я наводжу як приклад, кримінальна справа проти адвоката може бути порушена лише за згодою прокурора області, а от стосовно судді, до речі, прошу звернути вагу, навіть судді Конституційного Суду, кримінальну справу може порушити слідчий районного відділу внутрішніх справ. Ну, це якби позиція кожного із депутатів, вона має право на існування, але ще раз наголошую, що законопроект передбачає, що кримінальна справа проти судді Конституційного Суду чи суду загальної юрисдикції може бути порушено лише згодою Генерального прокурора України чи його заступника.

Висновок Науково-експертного управління позитивний, правда, Науково-експертне управління пропонує, щоб дещо понизити рівень, щоб цей за дозволом прокурора області було можливо.

Комітет з правової політики пропонує вказаний законопроект підтримати за основу та за умови, що не буде заперечень також і в цілому.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Продовжую засідання на 15 хвилин.

Так, будемо обговорювати? Сідайте, Микола Васильович, це скорочена процедура, запитань немає. Так, будемо обговорювати?

Шевчук Сергій, будь ласка. Підготуватись Садовому.

17:46:23

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! На початку давайте згадаємо? скільки у нас працює на посаді судlів загальної юрисдикції. Це більше шести тисяч осіб. Якщо ми доручаємо лише Генеральному прокурору і його заступнику опікуватись кримінальними діяннями цих осіб, а не секрет, що ця система, на жаль, є досить корумпованою, то практично лише цими справами буде займатися Генеральний прокурор.

Коли у нашій історії було два Генеральних прокурори, то умовно можна було б собі так вважати, що один із них міг би займатися лише корупцією з боку суддів.

А крім іншого, представники іншої гілки влади, скажімо виконавчої гілки влади, не мають такої преференції, не мають такої пільги, що їхніми справами може займатися лише найвищі особи в Генеральній прокуратурі, а прокурори обласного і районного рівня також.

Тому на думку фракції Блоку Юлії Тимошенко така постановка питання не витримує критики. Ми можемо погодитися із шановним доповідачем, що це може стосуватися лише суддів Конституційного Суду, і це буде, дійсно, вірно. 18 судів, якщо ми їх оберемо, будуть працювати і лише Генеральний прокурор може порушувати кримінальну справу.

Тобто фракція Блоку Юлії Тимошенко, очевидно не буде голосувати, якщо він буде прийнятий в такій редакції. Але, якщо автор погодиться з нашою пропозицією щодо суддів загальної юрисдикції, справу можуть порушувати прокурори областей, то ми тоді зрозуміємо цей підхід, і зрозуміємо, що і за тими особами також потрібний чіткий нагляд і ми можемо прийняти в першому читанні саме такий законопроект. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович.

Будь ласка, Микола Садовий, мікрофон з місця, підготуватись Надразі.

17:48:37

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Якщо, прошу вчитатися в порівняльну таблицю, що стосується Проекту Закону про внесення змін та доповнень до Закону України „Про статус суддів”, то тут наскільки багато прав, що стосується недоторканості суддів, що з однієї сторони це потрібно робити, а з іншої сторони – то не зовсім потрібно робити. Взагалі, потрібна така системна робота, що стосується зміни законодавства щодо діяльності суддів і зміна самого підходу. Було б добре, якби суддів затверджували безпосередньо на сесіях районних, міських, обласних рад, тоді б судді були ближче до людей і менше було тих зловживань, які, на превеликий жаль, є. Я можу привести декілька прикладів, наприклад, у Кіровоградській області є сотий виборчий округ, вже нові вибори, а по сотому виборчому округу так до цього часу ні суду не було і не довели справу до кінця. Або інше, близько сорока прокурорських протестів на рішення Кіровоградської міської ради винесено, яка працює під керівництвом Чигирина, і десяти депутатів, на яких відкриті кримінальні справи. Але судді, на превеликий жаль, не доводять справи до кінця, нехай це буде позитивно чи негативно вирішене питання, але це питання потрібно вирішувати.

Тому узагальнюючи те, що я сказав, в мене є великі сумніви щодо того, щоб надати недоторканість, таку величезну недоторканість не лише суддям Конституційного суду, а й суддям загальної юрисдикції. Тому я думаю, що соціалісти підтримають таку точку зору, що кримінальна справа щодо суддів Конституційного суду України може бути порушена тільки Генеральним прокурором або його заступниками. Це напевно буде правильно. А що стосується суддів загальної юрисдикції, то безумовно потрібно залишити ту норму, яка закладена у діючому нині законодавстві. А взагалі, потрібно робити перегляд законів, що стосується діяльності суддів, бо вони надзвичайно далекі від конкретних справ, не всі безумовно, а у значній кількості. І від людей, яких вони повинні захищати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони ще далі від народу, як декабристи, мабуть.

Будь ласка, Василь Надрага з місця, Соломатіну підготуватися.

17:51:50

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, «Народный блок Литвина».

Уважаемые коллеги, я думаю, что наш коллега депутат Онищук предлагает вполне нормальную схему, когда судей Конституционного Суда, в части уголовной их ответственности и возбуждения уголовного дела, будет принимать решение только Генеральный прокурор.

Я думаю, нам есть смысл прислушаться к его предложению о том, что судьи судов общей юрисдикции все-таки по ним уголовное дело отдать право возбуждать не только заместителю Генерального прокурора, но например и тем же прокурорам области.

То есть это как бы нормальная система, суть которой заключается в следующем. На самом деле, наверное ненормально, когда лейтенант любого райотдела может возбудить уголовное по суду. Хотя, конечно, есть и другие крайности, когда мы знаем, что судья у нас иногда считает себя великим настолько, что к нему и не на всякой, извините, «телеге» подъедешь.

Поэтому, с одной стороны, мы должны делать так, чтобы судья был максимально подотчетен. Но с другой стороны наверное тоже абсолютно неправильно, когда на судью, практически, еще раз повторяю, независимо от опыта и статуса может практически любой следователь возбудить уголовное дело.

Мы знаем, что к большому сожалению, в нашей стране это может быть таким механизмом давления на суд, о котором в общем то и нет смысла долго рассуждать.

Поэтому я думаю, что есть смысл согласиться с автором о том, что по судьям Конституционного суда - это все-таки право Генерального прокурора возбуждать уголовные дела. А по судьям общих судов – это дать право заместителю Генерального прокурора, либо областным прокурорам возбуждать уголовные дела. Это есть нормально. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справ в тому, що все одно, ті справи в суд підуть. Чому ж переживати? Так, будь ласка, Соломатін, з місця мікрофон.

17:53:40

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, Компартія України, лівий фронт України.

Шановні колеги, я нагадаю деяку статистику, хоча вона лунала в залі, 6 тисяч суддів, але з них в минулому році було притягнуто до відповідальності лише 7, саме ця статистика наголошує, що наші страхи, вони в певній мірі не базуються на тому фактичному матеріалі, який у нас є. Це перше.

Друге. Давайте ми з вами визнаємо свою провину перед народом України за те, що ми надали суддям статус недоторканих пожиттєво. Чи не наїлися ми безстрокового обрання суддів і їх безвідповідальності, такої їх незалежності, яка перетворилася, де-факто, в повну безвідповідальність і перед Верховною Радою України і перед народом України, бо на сьогодні судова гілка влади, саме судова гілка влади, яка повинна врегульовувати стосунки в суспільстві і в державі, вона перетворилася на найбільш корумповану гілку влади, непідконтрольну нікому.

Саме тому, я нагадую, що наша фракція, наша партія завжди сповідувала і завжди пропонувала обрання суддів народом з тим, щоб це постійно відбувалося у певному часовому режимі так само як ми обираємо депутатів рад різних рівнів, тощо. Лише в цьому випадку ми можемо якимось чином впливати на ту безвідповідальність і ту брутальність, яка посилилася в судовій гілці влади.

Саме тому на сьогодні наша фракція вважає, що справа ні в тому, що надо надати прокурорам починати певні дії для того, щоб закликати суддів до відповідальності. Дійсно, тут такі думки вже проголошувалися і лунали, що це з боку прокуратури буде певний тиск, не завжди обґрунтований, на цих суддів, треба, щоб судді були відповідальні, насамперед, перед народом і саме тому, щоб у них не було цього пожиттєвого статусу недоторканості, щоб вони обиралися на регулярній основі.

Тому я вас дуже прошу з порозумінням поставитися до нашої позиції і з порозумінням поставитися до того, що наша фракція не може підтримувати цей законопроект. І ми голосувати за нього не будем, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорення завершено. З мотивів, будь ласка, мікрофон Черняка.

17:56:42

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати! Народ – єдине джерело влади. І, якщо влада витікає з цього джерела, то більше ніколи вона туди не повертається. Позитив законопроекту полягає в тому, що в ньому існує визнання, що всі підсудні, в тому числі судді Конституційного Суду. Негатив законопроекту полягає в тому, що визнається, що всі рівні перед законом, але є рівніші. Але є ще рівніші.

Я підтримую пропозицію стосовно того, що повинні це питання вирішувати в судах загальної юрисдикції. Не тільки Генеральний прокурор. Не тільки його заступник, але, принаймні, і прокурори області. І при цьому, я думаю, що повинні бути підсудними не тільки судді Конституційного Суду, але і судді Верховного суду. І також, мабуть, треба продумати, який може бути механізм. Тобто, визнаємо, що судова система є корумпованою. Треба з цією корупцією боротися. Що існує суддівська мафія…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Кирилович, але ваших останніх слів ми в закон не записуєм.

Так, зараз Кармазін підведе підсумок. І все буде правильно. Будь ласка, мікрофон.

17:58:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Тут запитували де Блок Юрія Кармазіна. Блок Юрія Кармазіна є і буде. Тому я хочу висловити позицію нашого блоку. Позиція така.

Перше. Сьогодні у нас суддів біля десяти тисяч. Сьогодні. І дуже важко буде реально, підкреслюю, реально забезпечити ту вимогу, яка зараз ставиться, щоб тільки Генеральний прокурор України або заступник розглядали питання щодо порушення кримінальної справи, якщо скажемо, сталась дорожньо-транспортна пригода або щось таке.

Тому можна записати, погодитись з пропозицією народного депутата Оніщука і записати „генеральним прокурором, його заступником і прокурором Автономної Республіки Крим, міст Києва, Севастополя чи прирівняних до них прокурорами”.

Тепер хочу відповісти на питання чому сьогодні такий безлад в судах? Тому що там панують голови судів. А голів в судах не мають панувати. Там мають справи роздаватися по алфавіту і тоді не буде ніякої корупції, тоді буде …

ГОЛОВУЮЧИЙ. В суді, як і в суспільстві повинен панувати закон. Алфавіт, голова і підголова вже буде потім.

Так, обговорення питання завершено. 1 хвилина, будь ласка, Оніщука.

Мікрофон і будемо визначатися.

17:59:43

ОНІЩУК М.В.

Дякую, шановний головуючий.

Насамперед хочу подякувати усім моїм колегам, які прийняли активну участь в обговоренні цього законопроекту.

Друге. Видається, що ми вийшли на спільне розуміння того, що і я даю згоду, як автор законопроекту, щоб ми його проголосували у наступній редакції. Що кримінальна справа щодо судді Конституційного Суду України може бути порушена лише Генеральним прокурором чи його заступником, а стосовно суддів загальної юрисдикції відповідно Генеральним прокурором, його заступниками та прокурорами областей міст Києва і Севастополя, чи прирівняно до них прокурорами. У такому вигляді. а це вже відображено в стенограмі, видається законопроект. Можна проголосувати за основу і відповідно до рішення комітету правової політики і в цілому.

Дякую за увагу всім хто прийме участь в голосуванні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет цього закону не розглядав. Комітет розглядав закон, який ви подали. А зараз ви вносите по ходу зміни не від імені комітету. Вибачте.

Так, будь ласка, яка думка Міністерства юстиції?

_______________ . Дякую.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України.

Ми підтримуємо законодавче закріплення додаткових гарантій недоторканості і незалежності суддів, і зокрема внесення змін до Закону „Про статус суддів” в цій частині.

Але разом з тим підтримувалась та редакція і зокрема ми її пропонували в своєму висновку, яку тільки що озвучив Микола Васильович, щодо надання можливості суддям порушити кримінальну справу щодо суддів судів загальної юрисдикції, крім Генерального прокурора та його заступників також прокурорів областей і їх заступників. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо визначатися. Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні Закону про внесення змін та доповнень до Закону України „Про статус суддів” (щодо порушення кримінальної справи перед суддею), реєстраційний номер 9003. Прошу визначатися.

18:01:59

За-152

Не прийнято.

Шановні колеги! Давайте, мабуть, так поступимо.

Ми попросимо Миколу Васильовича, щоб він швиденько підготував нову редакцію ту, про яку він говорив, і ми, буквально, найближчим часом можемо розглянути у новій редакції цей законопроект. Немає заперечень? Добре, тоді домовилися.

Не треба на повторне перше, ми просто домовилися, що він готує нову редакцію, буде готово у четвер, ми у четвер можемо розглянути чи коли, це буде швидше, ніж повторне перше. Комітет, все інше. Закон відхилено, але ми домовилися.

На 15 хвилин я продовжив. Василю Івановичу, мені приємно і слухачам почути буде ваш голос ще.

Давайте розглянемо ще один закон, він такий, як сказав би професор, де він? Життєво необхідний.

Проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (щодо установчих договорів), реєстраційний номер 3621. Автор – Оніщук Микола Васильович. Будь ласка.

18:03:19

ОНІЩУК М.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Дуже простий законопроект, і маю надію, зрозуміліший, чим той, що ми щойно з вами обговорювали і голосували. Про що йдеться, зокрема?

Шановні колеги, законопроектом пропонується встановити ставку державного мита за посвідчення нотаріусами установчих договорів про створення, зокрема, суб`єктів господарської діяльності у розмірі 0,05 неоподаткованих доходів громадян. В чому тут є проблема? Шановні колеги, проблема полягає в тому, що на сьогодні по суті склалась ситуація коли фізичні особи, коли вони створюють підприємство і, відповідно, підписують установчий договір, стоять… знаходяться в нерівних умовах по відношенню до ситуації, коли підприємство створюється юридичними особами. І ось у випадку, коли підприємство створюється юридичними особами чи то господарське товариство відкритого, закритого типу чи товариство з обмеженою відповідальністю, достатньо щоб вони печатками посвідчили установчу угоду про створення такого товариства.

І нотаріальне посвідчення договору закон не вимагає. Коли ж учасниками цієї угоди є громадяни, то закон зобов’язує їх, щоб вони йшли до нотаріуса, який посвідчує їх підписи.

Але так сталося, що по ходу застосування цього закону ставка, яку застосовує нотаріус, з точки зору стягнення плати за посвідчення договору, прирівнюється до договорів майнового характеру, тобто громадяни, по суті, несуть достатньо значні, можливо, для когось значні витрати, пов’язані з тим, що вони зобов’язані сплачувати відповідне мито і плату за нотаріальне посвідчення договору, виходячи із вартості цього договору. Тобто ви створюєте підприємство зі статутним фондом 10 тисяч – ви сплачуєте відповідно з 10 тисяч достатньо високу ставку. Тому законопроект пропонує тут навести справедливість і виходити з того, що звернення громадян до нотаріуса заради посвідчення нотаріальної угоди про створення підприємства, повинно оподатковуватися незначною ставкою і не залежати від розміру статутного фонду цього підприємства. Ось, власне, суть цього законопроекту.

Висновки Науково-експертного управління позитивні. Пропонують його прийняти за основу і в цілому. І так розумію, що тут є Сергій Васильович Буряк, я не знаю, чи буде він доповідати, чи ні, але висновок відповідного комітету профільного теж позитивний: пропонують проголосувати за основу та в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій Васильович пропонує скоротити ситуацію. Він просить, щоб я обнародував рішення комітету, яке схиляється до того, щоб підтримати цей законопроект. Будемо обговорювати? Давайте проголосуємо, шановні колеги, тут все, все зрозуміло, да. Так, будь ласка, зараз зніміть голосування, прошу Мінфін.

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.

Шановні народні депутати, Уряд, у своїх висновках до цього законопроекту подавав заключення, що недоцільно підтримувати такі законопроекти, такі редакції. Ми свої заключення сказали, що, дана проблема, яку озвучив народний депутат, вона врегульована діючим декретом Кабінету Міністрів про державне мито. Відповідний пункт передбачив норму державного мита за посвідчення таких договорів. Ми по суті, говоримо про непосвідчення договорів, а про посвідчення відчуження власності, відчуження майна, як раз то, що заперечував автор цього законопроекту.

Враховуючи, що це доходи місцевих бюджетів і ці доходи враховані, ми ніяким чином не можемо іти на те, щоб сьогодні зменшувати податкову базу місцевих органів влади.

Ми пропонуємо цей законопроект не приймати в такому вигляді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре давайте ми мудріше поступимо. Ми приймемо його в першому читанні, а далі життя покаже, що з ним робити. Нехай Кабінет Міністрів із комітетом узгоджують. Узгодять – буде друге читання, не узгодять – так воно і буде.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про державне мито (щодо установчих договорів), реєстраційний номер 3621.

Прошу голосувати.

18:08:13

За-206

По фракціях.

Регіони – 14, Комуністів – 55, Народної партії – 21, Блоку Тимошенко – 32, „Наша Україна” – 9, Соціалісти – 28, Народного Блоку – 22, Соціал-демократи (об’єднані) – 0, Українська Народна – 0, „Відродження” – 6, Народний Рух – 0, Партія промисловців і підприємців – 12, „Реформи і порядок” – 0, Позафракційні – 7.

Може, повернемося?

(Шум у залі)

Ні? Ні. Значить, відхилено.

Є пропозиція на повторне перше. Давайте проголосуємо на повторне перше. Голосуємо повторне перше.

18:09:09

За-212

Так, шановні колеги, я вам дякую за плідну співпрацю. На цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошується закритим. Закликаю набратися сил і завтра так же продуктивно попрацювати над законами, як сьогодні. На все добре.