ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

1 серпня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Шановні депутати гості Верховної Ради, журналісти, радіослухачі, телеглядачі!

Сьогодні 1 липня… вибачте, 1 серпня, восьмий місяць року.

Я прошу зареєструватися депутатів, підготуватися до реєстрації. Будь ласка. Проводиться поіменна реєстрація.

10:01:22

Картками зафіксована присутність 291 депутата.

Ранкове засідання оголошується відкритим.

Я хотів би привітати від вашого імені з Днем народження народного депутата України Симоненка Петра Миколайовича, побажати йому добра, успіхів у всіх його починаннях. (О п л е с к и)

Не у зв’язку з цим, але за пропозицією двох фракцій – соціалістів і комуністів – оголошується перерва на півгодини. А також враховуючи, що зараз проводяться попередні консультації перед підписанням консолідуючого документу у Президента України, давайте ми продовжимо засідання приблизно… перерву до 10.45.

Дякую, перерва оголошується.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Шановні депутати, продовжуємо засідання.

Відповідно до статті 25 Регламенту, у вівторок є 30 хвилин для виступів з уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, оголошених заяв, повідомлень.

Будь ласка, хто бажає висловитися від фракції? Або підніміть руки, або запишіться, давайте запишемось. Матвєєв, прошу, фракція комуністів. Мармазов Євген Васильович, будь ласка.

11:05:39

МАРМАЗОВ Є.В.

Уважаемые коллеги, Украина, в силу ее геостратегического положения, оказалась в опасной зоне конфронтации между основными геополитическими конкурентами России, США. В сложившихся условиях, важнейшее значение приобретает правильный выбор внешнеполитического курса, как гарантия безопасности страны, сохранение ее суверенитета и независимости. И парламентские выборы, и многочисленные исследования общественного мнения, особенно недавние события, связанные с реакцией населения на высадку, без согласия Верховной Рады, американских военных, армейской техники в Крыму показали, что народ Украины в подавляющей большинстве отвергает односторонний курс на подчинение внутренней, внешней политики, диктату США на втягивание нашей страны в НАТО.

И думаю, не случайно, из 45 субъектов избирательного процесса на прошлых выборах, только два Блока Костенко, Плющ, ПОРА и ПРП записали в своих программах тезис о вступлении в НАТО. За них проголосовали всего 3,3 % избирателей. Многие партии, блоки вообще обошли эту тему, в том числе «Наша Украина», Блок Тимошенко, как в прочем и кандидат в Президенты – Ющенко. В то же время, около половины тех, кто принял участие в выборах, отдали свои голоса за списки партий и блоков, которые выступили против членства Украины в НАТО за ее внеблоковый нейтральный статус.

Однако проведение губительного для нашей страны курса на втягивание ее в НАТО, стало навязчивой идеей Президента Ющенко. Все видели, как он вел себя по этом вопросу на так называемом круглом столе, не считаясь не с интересами страны, не с тем, что вопрос о НАТО раскалывает наше общество, а уровень поддержки идеи членства в альянсе не превышает 15 процентов и с каждым годом уменьшается, Ющенко и его команда тянут Украину в НАТО, безоглядно поддерживают политику США. Теперь совершенно ясно: эта позиция продуманная и является откровенно антироссийской.

В очередном темнике МИДа от 18 июля текущего года, в котором на все лады расхваливаются мифические выгоды членства в альянсе, можно прочитать такое, пункт 16: «Вступ до НАТО означатиме остаточний вихід України з-під впливу Росії та ліквідацію можливості його відновлення в майбутньому”. От голубая мечта всей работы о вступления в НАТО.

Не думаю, что воинствующий русофобы в МИДе , в Минобороне не отдавали себе отчет в том, что такой политикой они превращают Украину в недружественное и даже враждебное к вечному, по словам Ющенко, стратегическому партнеру России.

Как показывают социологические исследования, 57 процентов граждан в западных областях и 58 процентов на востоке страны выступает за то, чтобы Украина не входила ни в какие военные союзы, но сотрудничала с ними там, где это отвечает нашим национальным интересам, поддерживала дружественные отношения и с Евросоюзом, и с Россией. Именно такая политика по нашему мнению более всего отвечает интересам Украины.

Наша партия, фракция коммунистов в Верховной Раде последовательно выступает за сохранение внеблокового нейтрального статуса, намерение утвердить которое было торжественно провозглашено в Декларации о государственном суверенитете Украины от 16 июля 1990 года, статуса, гарантированного Организации Объединенных Наций, ОБСЕ и другими международными организациями великими державами.

В этом, по нашему убеждению, верный залог нашей безопасности и реализации тех целей, которые имеются ввиду, когда говорят о Европейской интеграции.

На рассмотрение Верховной Рады внесены, в том числе членами нашей фракции Симоненком, Алексеевым соответствующие законопроекты. Мы просим их срочно рассмотреть и поддержать. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую.

Оніщуку Микола Васильович від "Нашої України", за ним - Семенюк

11:09:44

ОНІЩУК М.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати, шановні виборці.

Останнім часом на жаль ми чуємо заклики більш чи менш відомих політиків, а також окремих представників органів місцевого самоврядування зміст яких можна розуміти у такий спосіб, що вони закликають до самостійної тобто поза межами конституційних органів оцінки дій, актів та рішень органів державної влади.

Ми вважаємо за необхідне звернути увагу, що це дуже загрозлива тенденція, яка здатна зруйнувати основи правової системи держави і створити ситуацію по суті правового колапсу.

Оскільки правопорядок в державі будується виключно на визнанні права і обов’язку конституційних органів та посадових осію, як це передбачено статтею 19 Конституції діяти виключно у межах у спосіб та у порядку, який визначений законом .

Це означає, що ніхто, і я на цьому наголошую, і фракція „Наша Україна” зокрема на цьому наголошує, не має права визнавати конституційним, чи не конституційним акт, окрім Конституційного Суду.

Ніхто не може визнати законними дії, бездіяльність чи рішення, окрім суду загальної юрисдикції у межах його повноважень.

Якщо ми стаємо на інший шлях розуміння правовідносин у державі, це означає, що кримінальні злочинці будуть давати самостійну оцінку характеру злочину свого, чи право поступку який здійснили, і зокрема ставити під сумнів кримінальний закон, який до них має бути застосований.

У зв’язку з цим ми наголошуємо знову, ще раз наголошуємо на тому, що єдиний шлях для вирішення політичних конфліктів – це або політичний компроміс між політиками, або звернення до Конституційного Суду, як єдиного органу конституційної юрисдикції, який лише може тлумачити закони, або визнавати акти права неконституційними.

У зв’язку з цим інформуємо, що наша фракція, як це було передбачено, рішенням Погоджувальної ради, внесла на розгляд Голови Верховної Ради України відповідні пропозиції щодо можливого обрання Верховної Ради України суддів Конституційного Суду.

Вказані пропозиції знаходяться на розгляду у Голові. Ми розраховуємо, що надана Конституцією та Законом „Про Конституційний Суд” право Голови Верховної Ради на внесення відповідних подань буде найближчим часом реалізовано і закликаємо до цього також наших колег, які працюють в усіх парламентських фракціях.

Ми абсолютно переконані в тому, що існування Конституційного Суду повноцінне, приведення до присяги суддів Конституційного Суду, які були призначені Президентом чи обрані з’їздом суддів є єдино можливим шляхом цивілізованого розвитку тих політичних чи правових конфліктів, які виникають в державі, а від так усі політичні фракції, зокрема, які представлені у парламенті в однаковій мірі, я на цьому наголошую, є зацікавлені в існуванні такого, і ефективному функціонуванні такого конституційного органу як Конституційний Суд.

Навіть ті поточні події, які відбуваються в парламенті засвідчили, що в одному випадку, ініціатива тлумачення відповідних законів належить антикризовій коаліції, в іншому випадку, наприклад, фракціям, які знаходяться в опозиції. Тому основний політичний сигнал, який ми хотіли б сьогодні дати, звертаючись до наших колег парламентарів, полягає в тому, що ми маємо бути свідомими в необхідності повноцінного функціонування правової української системи без Конституційного Суду і, яка є насправді враженою.

Тому ми надіємося, що вже найближчим часом від усіх фракцій надійдуть відповідні подання до Голови Верховного Суду і, якщо нам вдасться, можливо, на цьому тижні, якщо ні, то вже в найближчий час ми завершимо формування цього важливого конституційного органу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам.

Так. Відразу хочу інформацію зробити про те, що від „Нашої України”, від «Блоку Юлії Тимошенко», від інших політичних фракцій у парламенті надійшла вже достатня кількість кандидатур або пропозицій щодо кандидатур склад суддів Конституційного Суду. І я на Погоджувальній раді вчора висловив пропозицію таку, щоби не збирати додатково по 114 підписів за кожного кандидата. Я готовий всі ці кандидатури потім винести на розгляд Верховної Ради за своїм підписом, що дозволено Регламентом і Конституцією. Я вважаю, що це буде краще, і ми можемо об’єктивно розглянути всі ці кандидатури і обрати найкращих у склад Конституційного Суду.

Валентина Семенюк, за нею виступатиме представник від фракції «Блок Юлії Тимошенко».

11:15:07

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, шановні виборці, шановні журналісти.

Напевно вперше Україна бачила діалог політиків за „круглим столом”, який проведено в Адміністрації Президента. І це правильно, що наші люди можуть бачити висловлення кожного із представників політичної партії, право на відстоювання тих програмних засад, з якими ішли на вибори політичні партії. І це говорить про відкритість суспільства, відкритість діалогу. І якщо навіть представники різних політичних партій мають якісь відповідні застереження або неузгодженості в програмах, вони можуть поєднати свої наміри і виконання своїх намірів, які давали перед виборцями лише на основі одного: діалогу.

Я думаю, що такий приклад формування відповідної роботи і парламенту, і коаліції буде наступним етапом в роботі органів виконавчої влади, зокрема Кабінету Міністрів. Вміння слухати політиків один одного, вміння прислухатися і находити спільну мову –це головна сьогодні перемога всього суспільства і нас з вами разом.

Я хотіла, щоб такий діалог був перенесений і на роботу в Кабінет Міністрів. І коли буде сформований Кабінет Міністрів з представників різних партій, такий діалог повинен проходити відкрито. І, щоб припинилися такі неподобства, які сьогодні ми маємо і чули навіть, відповідаючи на це питання з цієї трибуни від міністра фінансів України.

Я особливо сьогодні вийшла на цю трибуну з великим болем, тому що Фонд державного майна сьогодні робота, фактично, паралізована. Бо якщо послухати відповідь, яку давав пан Пинзеник з трибуни, що Фонд державного майна хоче взяти 30% Спеціального фонду для того, щоб витрачати на якісь кошти, то я зрозуміла одне, що, напевно, пан Пинзеник ніколи не читав Бюджетний кодекс, бюджет на 2007 і Закон про оренду державного і комунального майна.

Тому я хочу свій виступ виголосити у вигляді депутатського запиту і подарувати норми законодавства України, зокрема, і Бюджетний кодекс, де чітко зазначено, що таке Спеціальний фонд державного майна. Це фонд – державний, входить до складу бюджету на 2007 рік. На цей рахунок надходять кошти від приватизації.

І відповідно до статті 21 пункту 21 один відсоток іде на виконання програми приватизації. Куди ж ідуть ці кошти?

По-перше, для того, щоб підготовити об’єкт до приватизації, потрібно провести екологічний аудит, а це означає, потрібно дати об’яву в газеті, провести конкурс, найняти екологічну фірму, яка проведе екологічний аудит. Фонд державного майна з цього Спеціального фонду заплатить гроші, а після приватизації гроші компенсуються.

Аналогічна схема потрібна і для того, щоб вести претензійну роботу. Відповідно до законодавства України про приватизацію державного майна Фонд державного майна за невиконання інвестиційних зобов’язань подає до суду, якщо такий інвестор, який прийшов і не виконує ці завдання. На сьогодні Фонд державного майна подав до суду 217 судових позовів.

Але саме головне, парадоксально: ми не можемо проплатити навіть пошліну з-за того, що кошти із Спеціального фонду не виділяються. Тут іде порушення не тільки бюджету на 2007 рік, а й власних наказів Міністерства фінансів, тому що до цього часу Фонд державного майна не має бюджетного паспорту, який не підписаний Міністерством фінансів.

Тим самим іде питання блокування роботи Фонду державного майна в частині того, що ми не можемо вести сьогодні роботу і по приватизації, і по здачі об’єктів в оренду, і по претензійній роботі, і по виконанню закону про екологічний аудит, і по виконанню інших законодавчих актів.

Тому, Олександре Олександровичу, я хочу цей запит і всі нормативні документи, щоб його отправили в Кабінет міністрів, а до Юрія Івановича прошу, дати вказівку пану Пинзенику: вивчити бюджетний кодекс, Закон про бюджет на 2007 рік. І хай вивчить ці документи, щоб знав, диктатура закону в Україні повинна бути. Дякую.

ГОЛОВА. Спасибі. Але спочатку бюджет на 2006 рік, Валентина Петрівна, а тоді вже 7-ий.

Добре, від БЮТу хто буде виступати? Ви повноважений від? Будь ласка?

11:21:23

ЛЯШКО О.В.

Шановні виборці, кілька днів країна живе в очікуванні підсумкового документу, так званого, національного круглого столу, Універсалу національного єднання.

Фракція "Блоку Юлії Тимошенко" теж підтримує обома руками позицію щодо примирення і єднання країни. Ми для того йшли в парламент. Одночасно ми застерігаємо президента, щоб круглий стіл і Універсал не став ширмою для приєднання до комуністів, олігархів та зрадників і внесення кандидатури Януковича на посаду прем’єр-міністра України.

Крім того, я хотів би сказати ще про одну важливу проблему, яка хвилює виборців. У той час, коли представники, так званої, „Антикризової коаліції” штучно дебатують питання російської мови, НАТО, інші, на справді, в Україні є проблеми, які потребують свого нагального розв’язання. Зокрема, це ліквідація пільг народних депутатів України.

Саме тому, вчора Юлія Тимошенко, лідерка нашої фракції, презентувала проект закону про ліквідацію цих пільг. Я думаю, що громадянам України цікаво буде знати: скільки передбачається на фінансування депутатських пільг для того, щоб їх виконати. Зокрема, на матеріальну допомогу, на оздоровлення депутатам, це коли вони ідуть у відпустку, їм виплачується дві середні заробітні плати. На рік для цього потрібно 16,5 мільйонів гривень.

Друге, на матеріальну допомогу, або збереження заробітної плати народним депутатам, після закінчення строку їх повноважень, необхідно 25 мільйонів 800 тисяч гривень. На матеріальну допомогу в разі виходу на пенсію депутат отримує 12 місячних посадових окладів. На цей рік необхідно для цього 16 мільйонів 714 тисяч гривень. На витрати, тобто безплатні поїздки народних депутатів по Україні передбачено в бюджеті 4 з половиною мільйони гривень. На фінансову підтримку санаторно-курортного комплексу Управління справами Верховної Ради, це депутат іде у відпустку, отримує 30 тисяч гривень, а потім 24 дні може безплатно ще й відпочити. Так-от, на це закладено загалом сума 48 мільйонів 748 тисяч гривень, із них майже 5 мільйонів з Державного бюджету.

На утримання Автобази Верховної Ради, для того, щоб депутати могли їздити тоді, коли їм потрібно, в бюджеті закладено 23 мільйони 400 тисяч гривень. На оренду літака для відряджень Голови Верховної Ради по Україні просить Апарат Верховної Ради 2 мільйони гривень. Сан Санич, для чого вам 2 мільйони? В бізнес-класі і на рейсових літаках, а не 2 мільйони.

На витрати для виступів народних депутатів на радіо, телебаченні та в пресі необхідно 29 мільйонів 250 тисяч гривень. На відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатами своїх повноважень необхідно 94 мільйони 775 тисяч гривень. На проживання народних депутатів у готелях необхідно 10 мільйонів гривень.

Витрати на будівництво житла, в цьому році просять 20 мільйонів на будівництво житла, яке потім народні депутати приватизують і приходять нові депутати, знову будують житло і знову приватизують. І так до безкінечності. На наступні періоди просять ще 33 мільйони гривень.

На витрати щодо грошової компенсації на придбання житла для народних депутатів просять ще 10 мільйонів гривень. І того на утримання Верховної Ради в цьому році просять 606 мільйонів, на наступний, 2007 рік, 834 мільйони гривень.

Загальна сума, яка необхідна для того, щоб реалізувати всі пільги, які передбачені депутатам Законом „Про статус народного депутата” 238 млн. гривень, плюс 95 передбачені на відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень. Я сподіваюся, що представники, так званої, антикризової коаліції замість того, щоб розглядати тут по два питання в день, ратифікація міжнародних договорів, підтримають проект Закону „Про ліквідацію депутатських пільг”, внесений нашою фракцією. І таким чином подякують людям за те, що вони мають можливість тут сидіти і працювати. Нічого морочити виборцям голови штучними питаннями, займайтеся реальними питаннями, ліквідуйте свої пільги, а то у «відомість» і на виплату відпускних першою, виборці мають знати, стоїть прізвище комуністів. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я прошу, заспокойтеся, ну чоловік добивається справедливості, що ви дивуєтесь.

Я хочу тільки в порядку інформації сказати про те, оскільки моє прізвище було згадано, я прошу уваги. Видатки на утримання парламенту протягом п’яти років незмінні, в межах пів процента видатків бюджету України. Різні цифри називаються, перш за все, тільки тому, що різний масштаб цін грошей. А виступаючий тільки що депутат, вже одержав свої відпускні, я суму не називаю, і хочу, щоб ви про це знали, причому вимагає для себе ще телефон, номер сотка, який коштує великі кошти, коштує багато грошей, хочу сказати. І встановлюється тільки у голів комітетів, і голови спеціальної контрольної комісії. Тому я розумію, що чоловік добивався, аби бути в парламенті, бо він не хоче цих всіх пільг, як ви розумієте, але отримає їх поперед інших. Тому давайте спокійно на це все дивитися. Будемо розглядати кошторис, будемо аналізувати всі ці питання.

Я хочу сказати ще одне, зростання видатків на утримання парламенту зросло, перш за все, тому що в минулому році в цей період, вірніше, в червні місяці прем’єр-міністр підписала постанову про різке зростання зарплати чиновникам усіх рівнів, а депутати під цю категорію підпадають. І тому, в минулому році, під впливом фракцій і Погоджувальної ради Голова парламенту Володимир Литвин прийняв був рішення про те, що ми залишаємося на попередній сітці оплати праці. А потім законодавці і рекомендації з Конституційного Суду у зв’язку з тим, що це порушує відповідні норми і приписи Конституції, відновили оплату яка введена відповідним чином.

Тому ті, хто добивається сьогодні таких заяв, користуються сьогодні елементарно правом використання трибуни для відповідних дивідендів політичних, очевидно.

Якщо вони їх здобувають, то нехай продовжують це робити. Але я думаю, що треба сидіти і працювати справді над тими законами, які потрібні сьогодні Україні.

Від Партії регіонів виступає Царьов, прошу.

11:28:01

ЦАРЬОВ О.А.

Уважаемые коллеги, я выступаю от фракции регионов по поводу, который безусловно очень важен – это ситуация в Днепропетровской области. Вы знаете, что пошел уже пятый месяц, как в Днепропетровской области не могут выбрать председателя областного совета. Уже было четыре сессии, четыре попытки выбрать председателя областного совета, но благодаря действующему руководству областного совета, благодаря голове областной комиссии, происходят постоянные срывы.

Вы помните, что на одной из сессии 2 июня были избиты народные депутаты и депутаты областного совета, которые пытались осуществить свое право прийти и проголосовать за того человека, за которого они хотели проголосовать.

В эту пятницу депутаты областного совета собрались и попытались провести сессию областного совета. По надуманным причинам Кировским судом было сделано определение, которое запретило депутатам проводить выборы председателя областного совета. Председатель областной комиссии не явился к депутатам, депутатов не пустили в сессионный зал областного совета.

Таким образом, сегодня жители Днепропетровской области не могут осуществить свое право, они ходили на выборы, а областной совет не работает. В связи с этим депутаты областного совета приняли обращение к депутатам Верховного Совета, к Президенту Украины Ющенко, к Председателю Верховной Рады Украины Морозу, к Генеральному прокуроры Украины Медведько. Я уполномочен зачитать это обращение.

Обращение от депутатов Днепропетровского областного совета пятого созыва.

Мы, депутаты Днепропетровского областного совета пятого созыва, представляющие партию регионов, Компартию Украины, другие политические силы, составляющие большинство в областном совете, выражаем свое глубокое возмущение и решительный протест в связи с ситуацией вокруг формирования руководства Днепропетровского областного Совета.

Став на путь грубого попрания законов и регламентный норм, постоянных провокаций и шантажа, вовлекая в недостойные политические игрища суды и силовые структуры, прежнее руководство областного совета в лице Николая Антоновича Швеца и его команды при пособничестве председателя областной территориальной избирательной комиссии Галки стало на путь нагнетание политической ситуации в регионе всеми правдами и не правдами пытаясь сохранить себя у власти. Вместо поиска диалога и консенсуса, политического компромисса изобретаются все новые и новые причины для срыва первой организационной сессии Днепропетровского областного совета. Искусственно и злонамеренно не избирается новое руководство и рабочие органы областного совета.

На протяжении последних четырех месяцев сессия областного совета прерывалась уже четырежды, а депутаты подвергались давлению и избиению. Все это происходит на фоне трудного, но крайне необходимого в стране поиска компромисса между Президентом, парламентом, другими ветвями власти и политическими силами.

В этой непростой ситуации поведение и позиция Николая Антоновича Швеца и его ближайшего окружения являются ничем иным, как наглым вызовом общественному мнению, игнорированием и издевательством над демократическими нормами и процедурами. Мы заявляем, что в сложившейся ситуации вся ответственность за состояние дел в области, в том числе в вопросах подготовки к зиме, будет возложено на прежнее руководство областного совета. И требуем безотлагательного вмешательства органов власти и правоохранительных органов. Глубоко убеждены в том, что закон и справедливость наконец восторжествуют, а воля избирателей области реализована в интересах стабильности и устойчивого развития Днепропетровщины в интересах Украины. Подписались 61 депутат из 100 депутатов областного совета. Спасибо.

ГОЛОВА. Розглядається проект Закону про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, доповідає заступник міністра транспорту та зв’язку Король Семен Семенович.

КОРОЛЬ С.С.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

Прийняття запропонованого акта передбачає приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, які є важливим міжнародним нормативним правовим документам.

Конвенція встановлює умови відшкодування збитку, викликаного втратою чи пошкодженням вантажу, передбачає вирішення претензій і позовів, що виникають через суперечки, визначає граничний термін давнини подання позовів, встановлення відповідальності або звільнення від відповідальності перевізника. Документ містить постанову щодо перевезень, які здійснюються послідовно декількома перевізниками, розглядає випадки неплатоспроможності перевізників, відповідальних за пошкодження або втрату вантажу.

Прийняття запропонованого Закону України обумовлено необхідністю збільшенню обсягу міжнародних автомобільних перевезень національними перевізниками, скорочення транспортних виплат, збільшення валютних надходжень, наближення України до міжнародних вимог та стандартів.

Приєднання до Конвенції не потребує від зацікавлених держав сплати вступних та щорічних внесків. Приєднання до Конвенції одночасно надасть Україні ряд інших переваг, а саме: стане важливим кроком у розвитку України як транзитної держави; сприятиме розвитку торгівлі та зміцненню відносин з європейськими державами; сприятиме поступовій лібералізації умов перевезень на міжнародних транспортних ринках для національних перевізників, а також розширенню та поглибленню міжнародного співробітництва України в цілому; інтеграція національного транспортного комплексу в європейську та світову транспортної системи; сприятиме скороченню строків доставки вантажів у місце призначення.

Дія Конвенції поширюється на широке коло країн, серед яких країни-члени Європейського Союзу, країни-члени Європейської економічної комісії, країни пострадянського простору.

Проект закону погоджено з Міністерством закордонних справ України, Міністерством юстиції, Міністерством економіки, Міністерство фінансів, Державною прикордонною службою, Державною митною службою, Українським союзом промисловців-підприємців та схвалено Комітетом Верховної Ради України з питань транспорту та зв’язку.

З огляду на важливість зазначених питань прошу вас, шановні народні депутати, підтримати проект закону України. Дякую заувагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Семен Семеновичу.

Запитання будуть? Є. Прошу запишіться, будь ласка.

Так, давайте 5 хвилин. Лук’яненко Левко.

Мікрофон шукаєте під прапором.

11:36:01

ЛУК’ЯНЕНКО Л.Г.

Прошу передати слово Ляшку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Ляшка.

11:36:10

ЛЯШКО О.В.

Щойно Мороз, коментуючи мій виступ, заявив про те, що начебто Конституційний Суд давав оцінку тому факту, що депутатам підняли зарплату. То от…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

Шановний колега Ляшко, я нагадую, що будь-який народний депутат має право говорити тільки з того питання, з якого йому надано слово.

Якщо у вас немає запитань, то тоді помовчить, будь ласка.

Матвєєв.

А в „Різному” скажете те, що захочете сказати.

11:36:41

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Семене Семеновичу, зрозуміло, що прийняття цього проекту закону є, дійсно, важливим, тому що це створюються умови для інтеграції нашої національної транспортної системи загальноєвропейську, а також і світову систему. Це зрозуміло, і що прийняття цього законопроекту також передбачає приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Але виникає питання: конвенція сама вчинена ще 19 травня 1956 року, Україна з 1991 року могла б вчинити правовий акт, який би нас відніс до тих, хто підтримує цю міжнародну конвенцію. Чому на протязі 15-ти…

КОРОЛЬ С.С. Дякую. Шановний Валентин Григорович! Ваше питання дуже важливе. Україна приєдналася до 50-ти міжнародних конвенцій і угод, європейських конвенцій і угод, але їх існує 120 конвенцій і угод.

У нас зараз проходять внутрідержавні процедури ще 15 угод і конвенцій, ми поступово… уже 50 приєдналися, але по мірі надходження і до Міністерства закордонних справ, по мірі проходу внутрідержавної процедури і по важливості цієї конвенції ми кожен рік приєднуємося до 5-10 конвенцій. Так що десь, може, і є наша бюрократичні перепони, але надо рухатися в Європу, надо приєднатися. Це дуже важливо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Кисельов.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Шановний Семен Семенович!

Беззаперечно підтримую саму цю конвенцію, необхідність її ратифікації, але виникає таке запитання: наша країна підписала цю конвенцію і залишила за собою право не застосовувати положення 47-ї статті, де йдеться про встановлення механізмів передачі спорів сторін до міжнародного суду ООН. Скажіть, будь ласка, а питання з’ясування суперечок, це дуже важливо. Яка процедура, який механізм передбачається для того, щоб розв’язувати суперечки, які виникають між двома сторонами, якщо є угоди по міжнародних перевезеннях. Дякую.

КОРОЛЬ С.С. Дякую. З кожною країною Європи у нас є двосторонні угоди про міжнародні перевезення. Але це питання дуже важливе і ми за собою, наша держава залишає право в любий час приєднатися до 47-ої статті. В любий час, коли ми бажання буде в нашої держави, ми можемо до неї приєднатися.

Але сьогодні Міністерство юстиції і юридична служба секретаріату президента вважає, що сьогодні надо трошки відтягнути приєднання до цієї статті, тому що є питання дуже великих санкцій суду. Ми на сьогодні не готові і вважаємо, що це буде поступово, може, через рік через два, але дуже великі є суперечки і для нас преждевременно это.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Семен Семенович, сідайте, будь ласка. Сідайте, будь ласка.

Від комітету, від комітету співдоповідає голова підкомітету Комітету з питань транспорту і зв’язку Янукович Віктор Вікторович. Будь ласка, Віктор Вікторович.

11:40:57

ЯНУКОВИЧ В.В.

Шановні народні депутати, прийняття цього законопроекту передбачає приєднання України до зазначеної конвенції, укладеної 19 травня 1956 року, яка є міжнародно-правовим нормативно-правовим документом, що регулює правові взаємовідносини між вантажновідправником та вантажоотримачем при міжнародних автомобільних перевезеннях вантажів.

Конвенція встановлює умови відродження збитку, викликаного втратою, чи пошкодженням вантажу, передбачає вирішення претензій і позовів, встановлює відповідальність, або звільнення перевізника від відповідальності, розглядає випадки суперечок, які вирішуються у судах.

Враховуючи вищенаведене та результати обговорення на засіданні 24 липня 2006 року, наш комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України дати згоду на приєднання України до конвенції з застереженням відповідно до пункту 1 статті 48 конвенції України не вважає себе зобов’язаною статтею 47 цієї конвенції. Просимо розглянути. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Немає? Немає. Сідайте. Так, будь ласка, хто бажає взяти участь в обговоренні питання? Немає?

Я думаю, тут все, шановні колеги, зрозуміло, єдине, треба врахувати побажання Міністерства, щоб, дійсно, 50 років не чекали ратифікації.

Я ставлю на голосування про прийняття Закону щодо приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, реєстраційний номер 0012. Прошу голосувати.

11:43:12

За-288

Закон прийнято. Конвенцію ратифіковано.

Переходимо до розгляду питання, повторного розгляду з пропозиціями Президента України щодо Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо архітектурної діяльності", пропозиції Президента від 15 березня цього року, реєстраційний номер 0832. Доповідає міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Павло Степанович Качур. Підготуватись Поляченку від комітету.

Будь ласка, Павло Степанович.

КАЧУР П.С.

Шановні народні депутати України, 22 лютого 2006 року Верховна Рада проголосувала Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо архітектурної діяльності”. Даний документ, який розроблений з метою подальшого вдосконалення нормативно-правової бази України, у сфері містобудування та архітектури, приведення її у відповідність до кращих світових зразків, створення сприятливих умов для залучення інвестицій в будівництво, спрощення та удосконалення дозвільних процедур, формування естетично повноцінного і функціонального життєвого середовища.

Разом з тим, у своїх пропозиціях Президент України звертає увагу на дві норми прийнятого закону, які не дозволяють підписати цей проголосований акт, як закон. Перше, перша пропозиція стосується частини другої, першого розділу. Даною частиною вносяться зміни до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”. У законопроекті норма звучить дуже так просто, внести зміни і після слів „Академія мистецтв України” доповнити словами „Академія архітектури України”.

Разом з тим, якщо ви візьмете 15 статтю, до якої вносяться зміни, то це означає, що створюється новий державний орган, заснований на державній власності. Кошти на забезпечення діяльності академії, щорічно визначається у Державному бюджеті, разом з тим, ця організація є самоврядною, яка сама визначає тематику досліджень, вирішення науково-господарських, кадрових і організаційних питань. Президент України звертає увагу, що цією нормою Верховна Рада України, прийнято рішення щодо створення державної наукової організації, що є здійсненням повноважень з управління об’єктами державної власності, які за Конституцією України належать до виключної компетенції Кабінету Міністрів України, пункт 5 статті 116 Конституції України.

До компетенції Верховної Ради України за Конституцією України віднесено визначення законом правового режиму власності, пункт 7 частини першої, статті 92, затвердження переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад, вилучення об’єктів, право приватної власності.

Враховуючи наведене, а також те, що Основним законом України повноваження Верховної Ради України обмежено тим, що віднесені до її відання Конституцією України, зазначені положення Закону, який розглядається, не відповідають Конституції України.

Друга норма, на яку звертає увагу Президент України, полягає у тому, що Законом, що надійшов на підпис, передбачено право головних архітекторів та інших посадових осіб спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури, здійснювати творчу діяльність, пов’язану з проектуванням об’єктів архітектури, які передбачені для будівництва на території діяльності цих осіб. Це підпункт 11-б пункту 1 розділу першого Закону.

При цьому з чинного Закону України „Про архітектурну діяльність” вилучається положення, за яким архітектурні рішення, створені за участю цих посадових осіб, перетворюють погодження з органами містобудування та архітектури вищого рівня.

Шановні народні депутати, частина у залі є депутатів-практиків, які неодноразово погоджували проекти при будівництві і прекрасно розуміють, що якщо цю норму залишити у Законі, то де швидше, а де пізніше, але на рівні територіальних органів влади, будуть одні проектувальні майстерні, які будуть очолювати головні архітектори тих чи інших органів. Тобто вся інша конкуренція буде просто на просто ліквідована, не кажучи вже про те, що коли сам проектую і сам собі затверджую, то очевидно, що тут дуже багато питань відносно прозорості прийняття таких рішень.

Тому Президент України пропонує цю статтю викласти в іншій редакції, редакція вам запропонована де, якщо архітектори відповідного рівня є авторами проектів, то затвердження таких проектів підлягає органу вищого рівня.

Шановні народні депутати, прошу вас підтримати ці пропозиції президента і з даними пропозиціями Закон дійсно тільки виграє у практичному застосуванні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Будь ласка, запишіться.

Прошу, п’ять хвилин. Мірошниченко Юрій.

11:49:14

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановний Павле Степановичу! Я хотів би повернутися… Юрій Мірошниченко, Фракція Партії регіонів, до частини 5 статті 14, де йдеться, якраз про можливість архітекторів брати участь в проектуванні об’єктів.

Скажіть, будь ласка, „концепція розподілу влад і конфлікту інтересів”, чи не порушується в цій статті, коли ми дозволяємо в принципі архітекторам брати участь, які є посадовими особами і затверджують ці проекти, брати участь в творчому процесі? Ви якби наголосили на тому, що є небезпека, а по факту дуже багато випадків, коли архітектори самі перетворюються в провідну організацію, чи їхня там створена комерційна структура, яка готує проекти і відповідно отримують з того зиски. Можливо, взагалі вилучити можливість займатися такою діяльністю для архітекторів? Дякую.

КАЧУР П.С. Дякую за запитання. Власне, на цьому аспекті якраз основний наголос і робить Президент України. Звичайно, що можливий такий варіант, але виходимо з практики, що на посади головних архітекторів … і цим законом передбачено також зобов’язання, затверджуються архітектори, тобто це діючі люди, які за своєю професійною ознакою можуть і хочуть проектувати. Мова йде тільки про те, якщо він приймає участь в проектуванні, сам собі не погоджував цей законопроект. От про це, на цю норму і звертаю увагу. Тобто, знаєте, в такому вигляді пропозиція, взагалі, їм заборонити проектувати, буде певним обмеженням їх прав, це, як правило, ми хочемо бачити на посаді архітекторів тих людей, які, по-перше, самі практикують, а, по-друге, дійсно, є діючими архітекторами і це було б обмеженням прав, якщо би їм забороняти. Президент пропонує розмежувати функцію: якщо ти займаєшся проектування, то твої проекти можна затверджувати відповідний орган вищого рівня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, будь ласка.

11:51:16

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Шановний Павле Степановичу! Не здається вам, що в будь-якому випадку, що ваша пропозиція, що пропозиція комітету, воно призведе до додаткової волокити? Якщо буде додатковий орган і питання додаткового погодження, якщо залишається стара система, яка була, коли архітектор сам працює в державному органі, і сам приймає участь у розробці відповідних проектів. Тоді це створює додатковий також механізм, так його можна ще назвати „прихований гонорар”. Не здається лі вам, що при розробки таких законопроектів краще би піти по системі, взагалі, спрощення процедури. Для того, щоб отримати сьогодні якийсь дозвіл, взагалі, людина, яка хоче щось починати будувати у неї дуже великі проблеми. Дякую.

КАЧУР П.С. Дякую, Іван Васильович за запитання.

Ви підняли слушне питання щодо, взагалі, спрощення процедури проектування і вже навіть цим законопроектом частина спрощень є. Інший законопроект, який ви будете розглядати – це про внесення змін до окремих законопроектів. Він, взагалі, трошки ще, ще робить більші спрощення. Але я зараз звертаю увагу на цю проблему, яка є. Не треба створювати інші органи, вони уже є. Мова йде про те, щоб цей орган, в якому працює архітектор, сам не затверджував цей проект. Органів нових не створювати, просто йде компетенція про те, хто може затверджувати даний законопроект, який. Ні, це не додатковий підпис. Просто взагалі цей проект не буде затверджувати орган, в якому працює архітектор.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Корсаков.

11:52:50

КОРСАКОВ О.Я.

Адам Иванович, прошу передать слово Муц Орест Павловичу.

11:52:54

МУЦ О.П.

Орест Муц, Тернопілля, фракція Партії регіонів.

Пане міністр, в березні цього року за кілька днів до виборів на Нараді з питань розвитку житлового будівництва в Тернополі ви навели Тернопільську область у приклад по темпах будівництва житла, ви назвали цікаву цифру. Згідно ваших даних середня вартість одного метра квадратного житла на Тернополі становить 2 725 гривень, близько 500 доларів. Але реально на Тернопільському ринку нерухомість один сирий метр квадратний коштує до тисячу доларів. Чому за кожен метр житла тернополяни стільки переплачують? Чому ви не протидієте будівельній мафії в Тернополі?

Так Держкомрезерв погодився, що власник Тернопільської фірми „Будівельник” самовільно захопив півтора гектара землі, який належить прилеглій до Тернополя селищній раді. Що робите ви, ви нагороджуєте будівельника відзнакою „Лідер будівництва і архітектури 2005 року”. При чому на передодні виборів нагородження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Степанович.

КАЧУР П.С. Дякую. Хоча дане питання не стосується законопроекту, який доповідається, я все одно відповім по суті.

Перше. Дійсно, на нараді я приводив дані і готовий представити народним депутатам по темпам будівництва, і ми такі розрахунки зробили, у відповідності в порівнянні з кращими роками, що будувала та чи інша область взагалі за свою історію. І дані, які наводилися по Тернопільщині, відповідають дійсності.

Друге. Міністерство будівництва здійснює формування індикативних цін на ринку будівництва. Що це означає? При будівництві житла за бюджетні кошти, я хочу наголосити на цьому, щоб ви чули, і народні депутати, і радіослухачі, які слухають нас сьогодні, при будівництві житла за бюджетні кошти ці індикативні ціни є нормою обов’язковою. Для приватних забудівників – це, дійсно, є індикативна ціна. Вона розрахована у відповідності до вартості житла у тому чи іншому регіоні. Звичайно існує різниця між ціною індикативною і тою, що існує на ринку, і вона полягає тільки в одному, сьогодні попит незадоволений. Нам потрібно розширювати будівництво житла і за рахунок цього урівноважувати попит і пропозицію і приводити ціну, яка існує на ринку, я навіть не можу її назвати ринковою ціною, бо це не є ринкова ціна, приводити її у відповідність до того, що буде, дійсно, диктувати ринкові відносини.

А це треба починати з відведення прозорих схем, відведення земельних ділянок, це треба спрощення того, що задавав Іван Васильович процедур погодження документацій. І ці всі пропозиції у законопроекті, який я називав, уже подані до Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте , будь ласка.

Шановні колеги, давайте порадимось. У нас через 5 хвилин повинна бути перерва, але оскільки ми з вами почали пізніше, ніж о 10-ій годині, я пропоную, щоби ми сьогодні розглянули ті питання, які є, а потім будемо визначатися. Нема заперечень? Дякую за підтримку.

Для співдоповіді я запрошую заступника голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Поляченка Володимира Аврамовича, будь ласка.

11:56:22

ПОЛЯЧЕНКО В.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Комітет Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства на своєму засіданні розглянув цей закон і одноголосно надає пропозицію моїм колегам підтримати його.

Про зміст зауважень доповів міністр будівництва.

Від комітету хотів би звернути вашу увагу. Наше містобудівне законодавство на сьогодні має значні вади, і законопроектом робляться перші реальні спроби владнання певних протирічностей та прогалин існуючої законодавчої бази. Так вперше на законодавчому рівні визначається значення понять „погодження проекту”, „експертиза”, „забудовник”, „інженерингова діяльність”.

Будівельники-практики, а я розмовляв з моїми колегами, з більшістю, сьогодні стали більше будувати, так само як і архітектори і проектанти, розуміють, про що йде мова, бо , на жаль постійно долали у власній виробничій та творчій діяльності різні перепони, пов’язані з упередженим тлумаченням норм та вимог.

Відтепер, наприклад, зрозуміло, що погодження проекту – це виключно процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування.

Таким чином, вже після виготовлення проекту не буде ні пожарної, ні фахівець іншої галузі вставляти свої нові вимоги.

Друге, комітет вважає, що важливою нормою нового законопроекту є визначення умов приєднання запроектованого об’єкту до мереж живлення. Питання задавалося. Я хочу вам сказати і процитувати: „Місце приєднання інженерних мереж забудовника до магістральних чи інших інженерних мереж знаходиться на межі земельної ділянки або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки”.

Всі багато знають, хто будував, всякі „енерго”, Київенерго давало 5-6 кілометрів, і це було так, на совісті… навіть цього слова немає – „совість” – а від того чиновника і його корумпованої залежності.

Сьогодні в цьому законі говориться про те, що підведення магістральних чи інших інженерних мереж до межі земельної ділянки забудовника, а також збільшення їх пропускної спроможності здійснюється власниками цих мереж.

Хоче Київенерго розвивати свої системи – будь добр, доведи його до цієї земельної ділянки, і тоді получай собі нову мережу. А якщо виконує ми, будівельники, чи інвестори, то інша схема, то інша смета і зараховується на розрахунки з містом.

Тим самим реальні витрати забудовника стають очевидними і прозорими. Також важливо те, що забудовникові тепер не будуть виникати проблеми щодо передачі новозбудованих інженерних мереж. Це було парадоксом, коли ми будували багатокілометрові мережі, а потім ще власники в нас їх не приймали.

Трете, дуже важливою вважається норма, згідно якої вихідні дані на проектування об’єкту архітектури зберігає чинність не менше двох років, або до завершення будівництва цього об’єкта, якщо воно розпочато протягом терміну дії вихідних даних, але не більше 5 років. З урахування складнощів в питаннях узгодження проектних рішень, норма в 5 років для більшості об’єктів є оптимальною.

Четверте, новий законопроект містить і інші надзвичайно важливі та актуальні нововведення, які диктує час і які безперечно сприятимуть посиленню чесної конкуренції на ринку, як проектів, так і будівництва.

П’яте, законопроект суттєво підвищує вимоги до кваліфікації виконавців, авторів та творчих колективів, вимагає наявність відповідних ліцензій та підтвердження їх фахової спроможності. Комітет з питань будівництва, містобудування та архітектури звертається до народних депутатів з проханням підтримати розроблений проект. Він є першим серед значної кількості необхідних законодавчих актів, які дозволять вдосконалити та осучаснити законодавство України з питань будівництва, архітектури та містобудування.

Хочу вам сказати про те, що комітетом прийнято рішення про відкриття сайту комітету, постійну роботу з будівельною палатою та спілкою будівельників і таким чином будуть прийняті і інші пропозиції фахівців, спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Аврумович. Є запитання? Немає. Сідай. Є? Запишіться. Сулковського не чули.

Тисніть кнопки, так, будь ласка, 3 хвилини. Слободянюк.

12:01:29

СЛОБОДЯНЮК В.Й.

Слободянюк, фракція Регіонів. Прошу передати слово Петросову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Петросова.

12:01:37

ПЕТРОСОВ В.А.

Партия регионов, Петросов. Уважаемый Владимир Аврумович, скажите, как выдают технические условия?

ПОЛЯЧЕНКО В.А. Как выдают, наверное, все знают, к сожалению, но вот этим законом мы и пытаемся привести их в соответствие. Теперь не захочется чиновнику выдавать «Киевэнерго», я буду «Киевэнерго» говорить, или Водоканалу киевскому многокилометровые, потому что придется делать их самому, а если будем делать мы их, тогда придется платить свои собственные деньги.

Поэтому, я думаю, у многих аппетит, наверное, будет уменьшен.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пєхота Володимир.

12:02:20

ПЄХОТА В.Ю.

Шановний Володимир Аврумович, скажіть, будь ласка, як це можливо, те, що сьогодні діється, робиться в місті Києві, в старовинній частині ведеться забудова сучасними, але я б сказав, не в архітектурному виразі, будівлею. До речі, мене обурює Львівська адміністрація, яка прийняла рішення і біля пам’ятника Міцкевича, в заповідному місці збудували саркофаг, правда, то банківська установа. За що це робиться? Або влада тисне, або гроші давлять.

ПОЛЯЧЕНКО В.А. Спасибо за вопрос.

Я гадаю про те, що міністр сказав про те, що зараз готується повний закон про архітектурну діяльність. І я, чесно кажучи, був підтриманий на комітеті про те, що треба готувати взагалі закон, Містобудівний кодекс.

Ми в Києві робили спроби, і я як голова комісії з архітектури робив спроби про те, що треба, щоб було зонування. Наприклад, ні у кого не буде і в думках, щоб у Вашингтоні будувати будинок, вищий за Сенат. Це закон повинен бути і совість працювати архітектора. Нажаль, це було. Зараз новим мером прийнято рішення про те, щоб, про заборону взагалі, я буду про Київ казати, заборону в центральній частині міста будувати, це вірно. Я думаю, що це повинна бути прийнята і в інших містах, але чує тут і міністр, він займає активну позицію з міністерством. Я гадаю, що слідуючими нашими законами буде зонування території. Наприклад, навіщо це робити? Є зона, територія, центральна частина міста – 5 поверхів, десь трохи далі - 8 поверхів і не вище. І навіть і думки не повинно бути, щоб було 25 поверхів. Але сьогодні маємо, як каже класик: „Маємо те, що маємо”. А сьогодні цей закон трохи підходить до того, бо треба забирати ліцензію і в цьому законі є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

12:04:24

СУХИЙ Я.М. Дякую.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Володимир Аврумович, ви зараз в якості народного депутата України, маєте прекрасну можливість налагодити дієвий громадський контроль за тим, що відбувається у сфері будівництва. Я хочу вам нагадати, що цей законопроект приймався у тому скликанні і мав на меті впорядкувати забудову, забезпечивши строгий, неухильний архітектурний контроль, що особливо актуально в містах із історії і чи складним ландшафтом, про що вже тут казав шановний колега Пєхота. Я не можу зрозуміти, дайте відповідь, бо міністр виступав і ви кажете про якусь конкуренцію. Якщо цей закон ми приймемо без змін Президента, то не буде конкуренцій. Конкуренцій між чим: між архітектором і підрядником, між архітекторами різними? Про що мова йде. Чи не станеться так, що ми замість того, що ми хотіли звернути в цьому законі, а саме, на ведення сурового законного порядку, отримаємо знову повну безвідповідальність за те, хто, що, де будує і хто, що, де ліпить, якщо не буде архітектурного контролю.

Дякую.

ПОЛЯЧЕНКО В.А. Ярослав Михайловичу, спасибі.

Я гадаю, те що сьогодні в цьому законі, як і в кожному законі, все висловити – це неможливо. Але я впевнений в тому, що було, по-моєму, депутатом Попеску задано питання про те, що має право чи архітектор головний, чи його заступник, приймати участь у творчому процесі? Мабуть, має, бо він фахівець. Але те, що законом передбачено, що він не має права розглядатися на тому рівні, де він займає посаду, а буде займатися ним вища інстанція, повірте мені, я знаю це, не так вже поважають головних архітекторів, „поважають” навіть не те слово, а рахуються з його думкою. І тому, якщо він буде автором проекту і буде, знаючи про те, що він буде захищатися в вищій інстанції, а тим більше, в цьому проекті є і громадські слухання, а ми зараз готуємо Закон „Про громадські слухання”, тому що всі говорять громадські слухання, а чесно кажучи, процедури громадських слухань немає. Тому я впевнений, Ярославе Михайловичу, що цього не буде, тому що тендери вже проводяться і дуже суворі. В Києві, коли 15 років ми розпочинали будівництво житла за кошти населення, крім „Київміськбуду” ніхто не був. Це був взагалі жах, були трасти і коли ми виходили з цими пропозиціями, нам ніхто не вірив, і мені ніхто не вірив спочатку, навіть, мої друзі.

Сьогодні в Києві працюють 300 організацій. І оце слідуючим законом та сесія вашого скликання приймала і ми його запропонуємо про те, що треба, щоб в Земельному кодексі була поправка про те, (тоді „Еліт” не буде ) про те, якщо організація є учасником інвестиційного процесу, покажіть, будь ласка, як жінка чоловікові, чи чоловік жінці, коли сватаються один до одного, що ти вартуєш? Покажи свою кредитну історію, покажи свою інвестиційну історію, і покажи свою, що ти будував до цього. Мені розповідав депутат Мхітарян, він зараз в Дубаї будує. Перший рік будуєш - два поверхи, три роки будуєш - три поверхи, а вже коли ти показав хто ти є, що ти вартуєш, от тоді, будь ласка, будуй висотні будинки, а у нас з’явилася „Еліта”, її ніхто не знає. Я не хочу ображати дончан, але треба спитати було в москвичів, оця соціальна ініціатива, на жаль, десь тисячі півтори-дві нагріла до цього в Москві. Покажи, що ти вартуєш? Тоді всі будуть знати, ти можеш будувати, ти можеш інвестувати і тоді буде все гаразд. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Павло Сулковський, будь ласка.

12:08:13

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановні народні депутати! Дуже приємно сьогодні, що, нарешті, прийшли професіонали, люди заслужені, які дуже багато зробили в своєму житті для розбудови України, зокрема, столиці.

І тому сьогодні думаю, що у нас як народних депутатів повинно бути найменше сумнівів в тому, підтримати цей проект закону. Тому що на трибуні сьогодні не просто народний доповідає, а, нарешті, людина-фахівець, заслужений Герой України, голова правління холдингової компанії „Київміськбуд” Володимир Аврумович Поляченко – це людина, дійсно, з великої букви, яка хоче усунути ті всі перешкоди, які в цій галузі заважають розбудовувати і вести будівництво. Тому думаю сьогодні у нас є одне-єдине, я закликаю всіх і своїх колег, підтримати цей проект Закону і я думаю, що це тільки на користь України і будівельників. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте Володимир Аврумович.

Будемо голосувати. Шановні колеги, це пропозиція президента, обговорення немає, будемо голосувати по поправках.

В цілому? Якщо немає заперечень, шановні колеги, відповідно до Регламенту ми маємо проголосувати кожну пропозицію президента.

Оскільки профільний комітет підтримав всі пропозиції президента, погоджується з ними. Оскільки у вас немає заперечень щодо невеличкого порушення Регламенту, тоді, з вашого дозволу, я ставлю на голосування про прийняття в цілому Закону „Про внесення змін до деяких законів України але він зараз в зв’язку з пропозиціями президента буде називатися „Про внесення змін до Закону України „Про архітектурну діяльність” з врахуванням пропозицій Президента”. Реєстраційний № 0832. Прошу голосувати.

12:10:46

За-309

Закон прийнято.

Відповідно до Конституції Україні інформую, що зараз у президента не буде абсолютно ніяких підстав не підписати цей Закон, бо ми його прийняли 309 голосами тобто він зобов’язаний уже його підписати. А тим більше, що ми врахували всі його пропозиції.

Розглядається проект Постанови про відзначення 100-річчя від дня народження видатного українського письменника, громадсько-політичного діяча, непохитного борця за незалежність України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Івана Багряного. Реєстраційний № 1184.

Доповідає Голова Комітету з питань культури і духовності Яворівський Володимир Олександрович. Будь ласка.

12:11:35

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, народні депутати! Шановні радіослухачі! Шановні читачі Івана Багряного!

Я доповідаю позицію нашого комітету, Комітету з питань культури і духовності, в якому представлені всі політичні сили, які наявні в нашому українському парламенті. І хочу вам сказати, що до нашого комітету звернулася група відомих українських вчених, академіків: це Микола Жулинський, це Іван Дзюба, це Віталій Дончик, а також Національна спілка письменників для того, щоб відзначити сторічний ювілей видатного українського письменника, мислителя і публіциста.

Відразу хочу вам нагадати про те, що найвища світова інстанція, яка бере участь у відзначенні найвидатніших людей тієї чи іншої нації на ім’я ЮНЕСКО в цьому році відзначатиме трьох видатних українців ювілеї - це Івана Франка, ми вже з вами з цього приводу прийняли відповідні рішення і Кабінет Міністрів їх прийняв.

Нещодавно тут мій колега Лесь Танюк вам доповідав проект постанови щодо відзначення геніального українського драматурга, режисера театрального, та і актора, і мислителя Леся Курбаса і Верховна Рада проголосувала за відзначення такого ювілею.

І третім у цьому прекрасному ряжу постає Іван Багряний.

Кілька слів скажу про цього чоловіка. Якісь може такі пунктирні найосновніші точки з його біографії.

Шановні колеги, з’ясувалося буквально недавно, ми зрозуміли про те, що і в Радянській Україні розвивалася культура, але паралельно із неї функціонувала, повнокровно функціонувала і культура, яка творилася за рубежем українськими емігрантами. Це можна сказати і про пісні, це можна сказати і про театр, але, перед усім, це можна сказати, справді, про українську літературу.

До нас повернувся дивовижний роман Василя Барки, на превеликий жаль, вже покійного, він прожив майже 100 років, „Про Голодомор 1933 року”. Це був, можливо, справді, перший правдивий твір про те, що відбувалося з нашим народом в 1933 році.

Іван Багряний можливо перший той, хто розкрив в український літературі трагічні сторінки сталінщини. Сталося так, що він потрапив під цей ніж сталінський, під цього молоха тоталітарного, був засуджений тут у нас в Радянський Україні, дивом абсолютно врятувався, хоч він був приречений на загибель. І тому сталося так, що саме він у своїх романах „Той хто біжить над прірвою” „Сад Гетсиманський” „Тигролови” у цих творах він відтворив саме ці сторінки.

Я хотів би вам нагадати про те, що це був один з перших українців, який був висунутий на здобуття Нобелівської премії. І хто зна, можливо, він би цю премію і отримав, якби не помер буквально перед самим присудженням цієї премії. А ви знаєте, що ця премія присуджується тільки но живим.

Іван Багряний повернувся сьогодні до українського читача. Його твори, які до цього перевидавалися фактично всіма мовами світу, і він представляв українську літературу тривалий час – це 50-ті, 60-ті, 70-ті 80-ті роки. Ці твори зараз у нас видані і перевидані дуже великими тиражами.

Я дуже хотів би сказати, що під час свого перебування в еміграції Іван Багряний був постаттю дивовижною. Його не зовсім сприймало і дуже часто йому доводилося дискутувати із тим, скажімо, закордонним націоналістичним крилом. Тому що Іван Багряний, ну, передрікав геніальну думку, він сказав: „що незалежну Україну будуть будувати комсомольці і національні комуністи”. Він сказав правду, так воно, до речі , і сталося. За це його страшенно критикувала, скажімо, там права сторона діаспори. Через те йому було неймовірно складно, бо він був чужий серед своїх і свій серед чужих, так можна сказати.

Через те я переконаний, що в нас, шановні колеги, перед відпустками і перед розв’язаннями тих проблем, які сьогодні над нами висять, є просто прекрасна нагода виконати ніяку не політичну, чисто гуманітарну акцію. Я хочу сказати про те, що Міністерство культури вже розробило свої заходи. Жодної копійки додаткової із Державного бюджету це не вимагає.

Ми звели цю постанову до дуже скромних, нормальних витрат. Там, скажімо, Міністерство культури своїм коштом проведе вечір у театрі, Спілка письменників проведе вечори – це абсолютно безкоштовно. Видати там його марки, видати його монету, його твори будуть видані у серії „Шевченківські лауреати”. А він є лауреатом національної премії Шевченка, через те, ці кошти уже передбачені. Через те, я переконаний, бог усе бачить, і ми сьогодні проголосуємо за те, щоб і парламент узяв участь у відзначенні ювілею цього великого, видатного українця.

Світ його святкує, я думаю, що в нас просто немає морального права сьогодні за це не проголосувати. Я готовий відповісти на ваші запитання, якщо вони у вас є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Я бачу є бажаючі поставити запитання. Прошу записатися. Будь ласка, 5 хвилин. Євген Гірник.

12:17:31

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція „Наша Україна”.

Шановний Володимире Олександровичу, звичайно, що тут просто не зрозуміло буде, якщо ми не підтримаємо святкування ювілею людини, яку шанує весь світ, але я хочу запитати про інше, щодо святкування ювілею Івана Франка.

В мене в окрузі і, взагалі, в області багато тривог щодо того, як будуть використані відповідні бюджетні кошти. Зокрема, по селі ………. нема відповідного фінансування, по пам’ятнику Франка. Чи не вважаєте ви доцільним заслухати перед канікулами інформацію Міністерства культури, або інших чиновників, щодо цієї підготовки? Тим більше, що ювілей буде одразу після Дня незалежності і є тривога, що він буде на недостатньо високому рівні.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Пане Євгене, хочу вам відповісти: я вхожу до цього організаційного комітету, володію цим питанням і мушу вам сказати з гіркотою, просто констатувати той факт, на превеликий жаль, наша влада в Україні не має традицій відзначення геніальних видатних людей, які шанує світ, а ми не вміємо.

Що ви хочете, Євгене, коли ми і Шевченка не навчилися як слід сьогодні визначати? Як правило, це такий, знаєте, чиновницьке таке збіговисько. Зійшлися, потиснули один одному руку і розійшлися. То що казати вже про Франка?

Я не можу зараз навести фактів, скажімо, що є там епізоди нецільового використання цих коштів. Ці кошти дуже обмежені, але мені просто приємно про те, що щось буде зроблено в тій самій Криворівні, де перебував Іван Франко, що буде відремонтовано музей Івана Франка у Львові – це дуже важливо, про те, що, наскільки мені відомо, Едуард Гурвіц готує в Одесі все-таки за рахунок місцевого бюджету поставити пам’ятник Іванові Франкові.

Але, Євгене, шановний, цього дуже мало. І те, як мляво ми це робимо, як неохоче наше чиновництво розвертається.

Треба тут нам бути набагато жорсткішими просто… це – наша національна культура. Ми тільки своєю культурою можемо бути цікаві для світу, а не нашими виробами – кирзовими чобітьми, куфайками чи ще там чим-небудь.

Через те маєте рацію. Давайте будемо бити в ці дзвони і привчати владу робити ці речі. Робити професійно, робити інтелектуально і робити на європейському рівні.

Будь ласка, ще питання. Адаме Івановичу, якщо є…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Рижук.

12:20:01

РИЖУК С.М.

Дякую. Шановний Володимир Олександрович! Я хочу запитати у вас як видатного українського письменника і громадського політичного діяча і непохитного борця за незалежність України і митця, який ще час від часу вносить у словник української мови нові слова, яких… заспокоїтися не можна! Останній доробок – „Юлелюб”!

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я знаю, про що ви кажете.

РИЖУК С.М. А я думаю, що і слово „чарколюб” – це теж ви придумали. „Дівколюб”! Так що спасибі вам як видатному діячу!

Але дайте мені відповідь, можливо, при всій повазі до пам’яті і до творчої спадщини Івана Багряного не приймати постанову Верховної Ради, а прийняти до відома, і доручити Кабінету Міністрів прийняти відповідне рішення, де сказати, які ювілейні марки видати, де вулицю назвати - це рішення міста Києва, і багато чого іншого. Навіщо ми, при всій повазі, будемо і тут постанову приймати?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Ну, я вам дуже вдячний за те, що ви мені приписуєте манію величі, що я, виявляється, і те придумав, і те придумав, і те придумав. Ну, така професія у мене.

Ви знаєте, проголосувати чи не проголосувати – це у ваших руках. Але я вам скажу, якщо ви не проголосуєте за це, це буде говорити про рівень вашої культури. Світ відзначає Багряного, а ви хочете, щоби ми просто дали Кабінету Міністрів доручення. Вони це зроблять і без нас. Це авторитет парламенту.

Шановний добродію Рижук, я вас добре знаю як міністра і таке інше, але я не розумію просто вашої позиції. Давайте скинемо Багряного, і хай там кабінет, будь ласка, як проголосуєте, так люди про це будуть і знати. Я б цього не робив. Це престиж Верховної Ради, це рівень нашої культури, якщо хочете.

Яворівського критикуйте, я відкритий політик, але Багряного не чіпаймо і не скидаймо його просто-на-просто, що ми без нього можемо обійтися. Я просто прошу Верховну Раду, це наше ім’я, наш авторитет, наша честь. Про померлих сьогодні ми повинні дбати, про них уже ніхто не подбає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Пономаренко.

12:22:09

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Володимир Олександрович, Володимир Олександрович!

В якому році Багряного удостоєно премії Тараса Шевченка?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Посмертно на початку 90-их років. я можу помилитися, це Олесь Гончар був головою комітету із Шевченківських премій і тоді йому, там само як Василю Симоненку, кільком письменникам, які за життя не удостоїлися цієї премії, була присуджена. Здається, чи 91, чи 92.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Бульба.

12:22:42

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Адаме Івановичу.

Я звертаюся до доповідача. Ось тут записано, фінансово-економічне обґрунтування, реалізація постанови не потребує додаткових матеріальних та інших витрат.

Ну, давайте не будемо, це, цього боятися не будемо. Потребує, звичайно. І потрібно, потрібно говорити обов’язково про це. І я навіть пропоную, де їх взяти, ці кошти. От подивіться, Ляшко тут покритикував всіх і вся, і пішов відпочивати. І таких, як Ляшко, у фракції БЮТ 125, і всі вони пішли відпочивати. Давайте, давайте приймемо за правило, якщо людина не працює на робочому місці, їй не потрібно платити з Державного бюджету. Хай знаходять інші способи. І тоді в нас буде, буде і на оці святкування, гроші будуть, і на всі інші речі. І давайте, врешті-решт, дійсно починати поважати себе, Україну, і не лише на словах, а на справах…

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановний колего Бульба, тут вас ніхто так не розуміє, як я, я в цьому абсолютно переконаний і глибоко вас шаную. Але не притягуємо сюди Олега Ляшка, не притягуємо сюди цих псевдо політичних нашої цієї тяганини до святого імені Івана Багряного. Проголосуємо за нього, я ще раз кажу, тому що я ж досвідчений чоловік і письменник професійний, я ж бачу по обличчях, як ми перехитуємо ці речі. Не хочете голосувати – не голосуйте, я виніс, комітет це підтримав одноголосно, ще раз кажу, ЮНЕСКО відзначить без нас. Якщо потрібно буде, проведемо ми ці вечори на громадських засадах, але сьогодні, ще раз кажу, це честь нашого парламенту, це рівень нашої культури, нашої духовності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Раздзієвський.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я доповідаю від імені комітету, а не від імені фракції БЮТ. В комітеті представлені всі політичні сили, я ще раз на цьому наголошую.

12:24:46

РАДЗІЄВСЬКИЙ О.В.

Шановний пане Яворівський!

Олексій Раздзієвський, фракція „Регіонів України”.

Ми шануємо всі ваші особисті прагнення за збереження історичної пам’яті, вшанування видатних борців за соборність нашої держави. Але в нас виникає до вас таке запитання, скажіть, будь ласка, своє особисте ставлення, як патріот України, який вболіває за такі святі речі, чому фракція Юлії Тимошенко відсутня на цьому засіданні і, практично, виявляє неповагу, ігнорування, до всіх ваших пропозицій?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановний пане Раздзієвський, ми з вами знайомі, я бував у вашому мерському кабінеті, кабінеті мера і добре вас знаю. Я представляю комітет з питань культури і духовності, комітет - це робочий орган Верховної Ради. У ньому, ще раз я кажу, представлені голова комітету, представник від комуністів, прекрасна, геніальна українська актриса Заклунна, ви це знаєте, представлені регіони, перший мій заступник, заступник Болдирєв, Табачник, представлені всі. Я доповідаю позицію не „Блоку Юлії Тимошенко”, а Комітету з питань культури, робочого органу.

Хочете голосувати, я не несу сьогодні… я зараз не відповідаю за фракцію, я - голова комітету, вами обраний, через це прошу вас за це проголосувати. Не втягуйте сюди тих речей, які ми розв’яжемо і без цього. Добродію, ви ж мудрий чоловік, я ж це знаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, сідайте, Володимире Олександровичу. Так, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Прошу записатися. Записуємося на виступи.

Так, бажаючих дуже багато. Так, давайте відведемо 15 хвилин, щоб кожний представник фракції, щоб від кожної фракції, кожна фракція має гарантоване право на виступ, тому давайте, їх п’ять, 3 на 5 – 15 хвилин.

Будь ласка, Віталій Шибко фракція соціалістів.

Ні, тоді, будь ласка, Ляшко "Блок Юлії Тимошенко" , але, будь ласка, по темі, а я вам потім дам слово для репліки.

12:27:38

ЛЯШКО О.В.

Шановні колеги, пан Яворівський абсолютно правий, давайте не сплутувати грішне з праведним.

Тому позиція, політична позиція фракції Тимошенко, внаслідок якої тут немає наших депутатів – це протест проти того свавілля, яке ви, представники так званої антикризової коаліції, вчиняєте в стінах парламенту. А відзначення народження видатного українського письменника, це зовсім інша справа. Так, що давайте не будемо переводити це на політичні рейки, підтримаємо і громадяни України будуть вам вдячні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Карпук фракція "Наша Україна"

Немає? Є, будь ласка, на трибуну.

12:28:45

КАРПУК В.Г.

Шановні депутати! Ім’я Івана Багряного – це є, дійсно, велет духу в українській культурі, в українській літературі.

І я думаю, що хтось із вас, той, хто читав „ Сад Гетсиманський”, той, хто читав ”Тигроловів” , то завжди в душі і в серці залишиться та велика велич духу українця в пошуках складної долі, в пошуках свого „я” в цьому складному світі.

І я б дуже вас просив не політизувати ці речі. Тому що ми політичні свої уподобання переносимо на світле ім’я українця, завдяки якому Україна знана на багатьох континентах, який дійсно відстоював завжди українську культуру, який завжди ставився своєрідно, незвично, але по щирому до України.

І тому я прошу не перетворювати це на політичне шоу, а проголосувати за цю видатну дату і зробити все для гідного вшанування пам’яті Івана Багряного. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, Партія регіонів. Кому? Будь ласка, Матвєєв Валентин.

12:30:15

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановні колеги, шановні виборці. Думаю, нас сьогодні не може не дивувати та наполегливість, з якою автори прагнуть добитися прийняття Постанови про відзначення ювілею людини, про яку серед патріотичної громадськості склалася далеко не та думка, яку вони нав’язують суспільству. Такої наполегливості на жаль цим панам бракувало, коли в сесійному залі розглядалося питання про відзначення на державному рівні ювілею, зокрема, відважного українського „сокола”, тричі героя Радянського Союзу Івана Микитовича Кожедуба, одного із засновників партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, державного діяча Дем’яна Сергійовича Коротченка. Нещодавно виповнилося 100 років з дня народження славетного сина шевченківського краю, видатного радянського полководця Івана Даниловича Черняховського, одного з визволителів Радянської України. Чи хоть словом хтось з вас згадав про цю людину виняткової мужності. Так само як і про те чому з карти Києва цинічно стерте ім’я визволителя Києва, генерала армії Ватутіна, який став жертвою однієї з банд ОУН УПА. А тут така прудкість і розмах, звісно за державний кошт. Хто ж насправді Іван Багряний в Охтирському районі на Сумщині більше відомий під прізвищем Лозов’яги.

Залишимо поки що поза увагою його письменницьку діяльність. Хай йому, його творам дасть об’єктивну оцінку не націоналістична, а об’єктивна критика, широкий читацький загал. Згадаймо краще, чи Багряний- Лозов’яга був у ладах з законом, був відданий громадському обов’язку перед Батьківщиною.

У 1932 році, подумайте, задовго до початку так званих репресій за нелегальне видання своєї збірки він був засуджений судом. Втік із місця відбуття покарання, за що одержав другий строк.

В роки фашистської навали заплямував себе співробітництвом з окупаційною владою, редагуючи таку собі газетку в Охтирці, вихваляючи фашистський лад.

В 1943 році був призваний до Червоної Армії, але під містом Конотопом дезертирував з військового ешелону, зумів пробратися до західної України, де знайшов притулок у підпіллі ОУН УПА.

По війні благополучно перебрався до Федеративної Республіки Німеччини, де до кінця днів своїх брав участь у підривній діяльності утримуваних на кошти західних розвідцентрів.

Тому фракція комуністів не буде голосувати за цей проект постанови. І ми закликаємо наших колег зробити теж саме.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лук’яненко Левко, будь ласка.

12:33:37

ЛУК’ЯНЕНКО Л.Г.

Лук’яненко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановний Адам Іванович! Шановні колеги депутати!

Зараз Матвєєв сказав, що Верховна Рада не голосувала за Кожедуба.

Я хочу поправити вас. Тоді було 3 кандидатури, і якраз ми проголосували. Третьою кандидатурою була особа Самчука. Якраз ви не захотіли проголосувати за відзначення столітнього ювілею Самчука. А ми за те, щоб відзначати Кожедуба, ми проголосували. Це для внесення коротесенької поправки відносно того, що сталося.

А тепер, шановні українці, шановні громадяни України!

Я хотів би звернути вашу увагу ось на що. Наша національна доля така, що Україна 340 років перебувала під окупацією Москви, Російської імперії. Ми 70 років жили в умовах тотальної цензури і, слава Богу, що комуністична влада була не на всій території України, а тільки на частині. Так ось на інший частині України, де комуністичної цензури не було, було все-таки літературне життя, культурне життя, мистецьке життя. І там українці творили. Частина українців із Східної України в час війни виїхала на Захід і там творила культурні цінності, в тому числі літературу.

Ми можемо з вами відгородитися від того, що створив Багряний, можемо заплющити очі, що створив Барка, можемо не знати, заплющити очі, що написав Самчук, тим самим із наших голів ми можемо викреслити кращих творців нашої національної літератури. Але це буде, знаєте, страусова політика. Бо це талановиті люди, це геніальні українські письменники. І якщо Верховна Рада їх не хоче бачити, то це характеризує Верховну Раду.

Відносно того чи служив Багряний фашистам чи не служив, то я вам хочу сказати, що в 20-ому році його діда пасічника і дядька взяли і розстріляли за те, що вони служили простими солдатами в армії Української Народної Республіки. Якщо ви засуджуєте діяльність Української Народної Республіки і її армію, то ви просто виступаєте проти незалежності України. А їх ні за що розстріляли.

Я вам скажу, що треба вивчати історію і не зневажати націю, яка боролася за незалежність, а шанувати. А діяльність цих творців, у тому числі, Багряного, треба читати. Такі твори, як „Сад Гетсиманський” – це був твір кращий, ніж Солженіцина „Архіпелаг ГУЛАГ”, і тільки наші…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, з місця мікрофон, будь ласка.

12:37:02

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Князевич, „Наша Україна”.

Левко Григорович, напевно, ваші всі доводи були марними, бо очевидно, з ідеологічних міркувань певна частина залу ніколи не прислухається. І в цьому – специфіка українського парламенту.

Як на мене, то тут немає жодних застережень. Всім прекрасно зрозуміло, а тим, хто не ознайомлений з біографією Багряного і послухали виступи комуністів, таке склалося враження, що людина десь перебувала, проживала, виросла на Західній Україні і весь час перебувала в лісах, воювала, а потім якимось чином була долучена до підготовки центрів резидентський і так далі.

Насправді, ви хоч подивіться його біографію: людина виросла і народилася на Сумщині, а прожила все своє свідоме життя на Харківщині. Хоча б з цих міркувань.

Разом з тим, що стосується нормативної підготовки документа, то у мене тут, фактично, немає серйозних зауважень, крім одного: Володимир Олександрович, я думаю, що нам не треба рекомендувати Кабінетові Міністрів, а давати обов’язкові для виконання вказівки, як це передбачено у Конституції після змін до неї.

І разом з тим, там є один пункт, який говорить про те, що Кабінет Міністрів повинен прийняти рішення, щоб іменем Багряного назвати вулиці у містах Києві…

У зв’язку з цим треба звернутися, напевно, не до Кабінету Міністрів, а до міських рад Києва, Сумів, Охтирки з пропозицією назвати відповідно іменем Багряного вулиці в цих містах, бо саме до компетенції місцевих рад належить вирішення цього питання.

Разом з тим фракція ”Наша Україна” абсолютно повністю підтримує запропонований проект постанови і запрошує всіх колег активно проголосувати за нього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Парубок передає слово Сулковсьму. Будь ласка.

На трибуну чи з місця? З місця, будь ласка, хоча країна хотіла б вас побачити на трибуні. Да, будь ласка, на трибуну ідіть.

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановні народні депутати, дякую, Адаме Івановичу, за повагу таку постійно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це Парубку подякуйте, він вам…

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Дякую своєму колезі.

Сулковський, Рівненщина, фракція Партії регіонів України.

Ви знаєте, сьогодні шановні народні депутати у черговий раз, а окремі популісти не на ділі, а на словах, які будують так багато Україну і переживають за патріотів і героїв України, діячів. І це вже за ці роки ми всі не тільки народні депутати переконалися, а переконався весь український народ, що ці популісти вже настільки набридли українському народу популіськими гаслами, якими ніколи не доказали, жодного разу, підкріпити слово ділом.

І продовжують, на сьогоднішній день, звинувачувати. Ще не ставилося на голосування це питання, а він уже начинає тиснути, давити популіським гаслом, що, мов, як не проголосують регіонали, значить, вони будуть звинувачені. І ми знаємо, що якщо таке рішення відбудеться, вони тут же виходять зараз же на телебачення, на радіо і знову начинають брехати цинічно українському народу, звинувачувати інших, а не себе.

І тому я вважаю, що сьогодні нема чого ставити, навіть, а вношу пропозицію вообще зняти з голосування це питання. Не в тому, що ми не поважаємо політичного діяча, героя України, а тільки в тому, щоб партії, "Блоку Юлії Тимошенко" фракції, практично, в залі немає. Патріотів цих популістів, які так вже набридли своїми популістськими гаслами українському народу.

Хочу сказати, що не словах, а на ділі в 2003 і четвертих роках, будучи Прем’єр-міністром, Віктор Янукович жодного такого питання практично не допускалось в парламент. Чому? Тому що, будучи Прем’єр-міністр Янукович, це не на словах, а на ділі людина, яка знав, що треба вирішувати це питання уряду. І тому видавалась постанова Кабінету Міністрів без винятку таких питань, яке сьогодні винесено на розгляд в парламент.

І тому я вношу пропозицію. Це питання віднести до компетенції Кабінету Міністрів України і через день, через два буде Прем’єр-міністр Віктор Янукович, який видасть постанову Кабінету Міністрів і на самому високому рівні буде відзначено Багряного, на самому високому рівні, якому і не снилось доповідачеві від імені комітету, пану Яворівському.

Тому що сьогодні він, виступаючи на трибуні, ви бачили, як хитро перевернув все, що ніби він від комітету, а то, що він від великочисельної фракції в парламенті схитрував і якимсь чином почав викручуватись. Ви не викручуйтесь, шановний друже, а скажіть чесно перед українським народом, що ви просто хочете сьогодні злукавити і звинувачувати когось, звинувачуйте свою фракцію, яка сьогодні не працює в парламенті і саботує поза стінах Верховної Ради, і саботує брехню перед українським народом.

Тому я закликаю український народ, щоб знали як на майбутнє голосувати за цих популістів, які тільки, які абсолютно крім шкоди нічого не принесли Україні за роки незалежності і сьогодні хочуть своїми популістськими гаслами і надалі ажиотажувати на Україну і породжувати неспокій в українському народі, і в суспільстві.

На завершення я вношу пропозицію, Адам Іванович, не ставити на голосування сьогодні це питання, зняти його і доручити Кабінету Міністрів, Віктора Федоровича Януковича, я переконаний, що буде цей прем’єр-міністр і цей уряд виконує це питання поза межами парламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звертаю увагу системи „Рада”, що ви робите з нею там.

Шановні колеги, заспокойтеся. Право на репліку мають Ляшко, потім Яворівський, по хвилині, будь ласка.

12:44:36

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Хтось із колег, із так званої антикризової коаліції, в своєму виступі сказав, що от „Ляшко виступив і пішов відпочивати”. Насправді, шановні колеги, не відпочивати, а працювати над скороченням видатків на утримання Верховної Ради.

І з приводу заяви Голови Верховної Ради – Мороза про те, що я вже отримав свої відпускні. Так, отримав і чернігівчани знають, куди я потратив, мешканці Ладан, на Чернігівській області, 5 тис. на операцію дав, 5 тис. на встановлення пам’ятника в Новгород-сіверському дав і іншим людям дав. Я сподіваюсь, що Мороз покаже приклад і робитиме точно також.

Дякую за увагу!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, буде абсолютно правильно, якщо ми доручимо Профільному комітету з питань Регламенту перевірити, чи нарахована заробітна плата тим, хто не бере участі у пленарних засіданнях Верховної Ради. Нагадую, відповідно до Регламенту, реєстрація, біля столів реєстрації є підставою для нарахування заробітної плати. Прошу регламентний комітет перевірити і на одному з наступних засідань повідомити, хто одержав заробітну плату з тих, хто не працює, розповідає дуже багато про демократію, про пільги і все інше, займається демагогією. Будь ласка, Володимир Яворівський.

12:46:08

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні люди, які нас слухають і які нас обрали! Моя репліка чоловікові, який виступав, я вже не знаю від імені прокуратури, бо такого прокурорського голосу я ще ніколи в парламенті не чув. А моя відповідь йому дуже коротка. Мій покійний батько, простий селянин, якого задушив трактор на полі, завжди вчив мене: „Ніколи не сперечайся із дурнем, бо між вами ніколи не помінять різниці”. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обговорення питання завершено, були різні думки, але воно внесено, відповідно оформлено до законодавчої ініціативи і є подання профільного комітету. Профільному комітету, тому в мене, як в Головуючого немає абсолютно ніяких підстав знімати його з розгляду.

Я ставлю на голосування про прийняття постанови за номером 1184 про відзначення 100-річчя від Дня народження Івана Багряного. Прошу визначатися.

12:47:30

За-73

Постанова не прийнята.

По фракціях.

Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 2, "Наша Україна" – 65, соціалісти – 5, комуністів – 0.

Шановні колеги! Всі питання, які ми виносили сьогодні на розгляд і ті, що підготували комітети, ви знаєте, що приймаючи рішення про продовження сесії до формування Кабінету Міністрів ми там записали в Постанові, що ми працюємо відповідно до пропозиції сформованих комітетами. Ми на сьогодні вичерпали. Тому я звертаюся до керівників комітетів, будь ласка, використайте сьогоднішній час для проведення засідань, ті питання, які ви можете підготувати, запропонувати нам на розгляд ми хотіли б одержати від вас такі пропозиції.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим і в зв’язку з тим, що немає пропозицій щодо порядку денного на вечірнє засідання.

Відповідно вечірнього засідання також не буде і пропозиція попрацювати в комітетах і фракціях.

Завтра початок ранкового засідання о 10-ій годині.