ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

2 серпня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати, радіослухачі, телеглядачі, гості Верховної Ради, журналісти!

Сьогодні друге серпня. Верховна Рада продовжує свою роботу. І я хотів би відразу сказати, що деякі нестримані заяви відносно парламентської кризи дуже перебільшені – це видається комусь бажане за дійсне.

Парламент працює стабільно, закони приймаються. Їх, до речі, підписує Президент. Одна фракція тимчасово не бере участь у пленарних засіданнях, але вона працює в комітетах надійно, все буде гаразд. І парламент працюватиме стабільно, ефективно, нехай в тому ніхто не сумнівається.

ГОЛОВА. Я прошу підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація. Прошу.

10:02:09

Зареєструвалося -302

Ранкове засідання оголошується відкритим. Сьогодні день народження народних депутатів, цілий букет, Глусь Степан Карлович, давайте його привітаємо, Корсаков Олексій Якович, йому сьогодні виповнюється двічі по 30 років, вітаємо його, це кругла дата, побажаємо йому здоров’я, хоча ніхто не радий цій даті, звичайно, але все одно це відбувається, Куренной Володимир Костянтинович, вітаємо його з днем народження і Римарук Олександр Іванович, якому сьогодні виповнюється 50 років. (О п л е с к и)

Давайте всі разом побажаємо їм успішного в усіх відношеннях життя, перспективи подальшої, яка, безперечно, залежить від того, від стабільності роботи парламенту. Тому на ближчі 5 років їм у цьому відношенні давайте разом забезпечимо відповідні гарантії.

Ще одне, сьогодні о 12 годині, я наперед оголошую, керівники фракцій зберуться на засідання на третьому поверсі для того, щоб розглянути питання проекту закону 3207 змін до Конституції. Я хотів би, щоб ми активно пройшли цей етап і завтра розглянути цей проект закону у сесійному залі.

Я оголошую відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України, а також з протоколом засідання депутатських фракцій "Блок Юлії Тимошенко" від 18 липня цього року про обрання заступниками голови фракції "Блок Юлії Тимошенко" додатково до передньообраних заступників також, Білоруса Олега Григоровича, Федорчука Ярослава Петровича, Губського Богдана Володимировича, Абдуліна Олександра Рафкатовича і Немирю Григорія Михайловича. Давайте побажаємо їм успіхів у здійсненні ними важливих повноважень заступників і керівників фракцій.

Сьогодні відповідно до 25 статті Регламенту ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошення заяв, повідомлень. Будь ласка, запишіться з цього приводу на виступи.

Яворівський, будь ласка.

10:05:37

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! Шановні наші виборці!

Володимир Яворівський. "Блок Юлії Тимошенко", голова Комітету з питань культури і духовності.

Я взяв цих своїх три законних депутатських хвилини для того, щоб трошки відкрутити вашу пам'ять до вчорашнього дня.

Я хочу ще раз, щоб виборці і мої і ваші, незалежно від політичного кольору, щоб вони знали, вчора від імені комітету, який одноголосно підтримав ідею всеукраїнським загалом нашим, українською родиною відзначити 100-річчя видатного українського письменника, борця за незалежність української держави, людини, яка в неймовірно складних умовах відтворила у своїх творах українську історію важку, складну в роки сталінщини, голодомору 1933 року. Я вчора доповів про цю кандидатуру і, на превеликий жаль, та більшість, яка сьогодні претендує на владу в Україні, довела рівень своєї культури, рівень своєї духовності.

Ви кричіть! Цим ви ще раз доводите, хто ви є насправді.

Через те, люди добрі, якщо ви таку постать, як Іван Багряний, якого висували на здобуття найвищої премії світу – Нобелівської премії, якому посмертно українська влада присудила найвищу українську премію – премію Тараса Шевченка. Людина, яка там, за кордоном організувала радикально-демократичну партію, яка внесла до патріотичного руху моменти соціальні і це фактично була соціал-демократична партія.

І після цього, ще раз кажу, коли комітет одноголосно за це проголосував, у вас не вистачило духу, ви були охоплені злістю і ненавистю, бачачи в моїх очах опонента. Я не опонент! Я представляв вам Івана Багряного.

Через те, ще раз кажу: нехай люди знають – це ваш рівень. Ваш рівень патріотизму, ваш рівень відповідальності за державу. Через те ваші претензії на владу в цій державі абсолютно безпідставні. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, не сваріться. Тарас В’ячеславович, я прошу вас, не сперечайтеся. Я думаю, Володимире Олександровичу, все владнається і ваша фракція сяде тут і ваші голоси і частина інших, і все буде в порядку. А поки що, пізніше вернемося до цього питання.

Будь ласка, я прошу, не розпалюйте так пристрастей. Зараз слово має Олександр Барановський і він всіх вас примирить. Прошу.

10:08:33

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Олександре Олександровичу, я дякую. Я прошу передати слово Бокому Івану Сидоровичу.

ГОЛОВА. Будь ласка, слово Івану Бокому.

10:08:49

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги, шановні виборці України. Я хочу сказати тут кілька слів з приводу виступу першого нашого промовця. Я буду вас теж усіх агітувати проголосувати за відзначення ювілею Багряного Івана і не тому, що це говорить Володимир Яворівський. Багряний великий незалежно від Яворівського.

Багряний – жертва сталінських репресій, але величина його не в цьому. Він великий художник слова, і він один із тих, хто ідеї соціал-демократії в Україні захищав і за кордоном. Я думаю, для нас це набагато важливіше, ніж те, там, хто пропонує відзначати цей ювілей.

На імені Багряного, мабуть, спекулювати не варто. Я думаю, треба відзначити цей ювілей достойно. Він заслуговує своїм мученицьким життям цього і, я думаю, що Верховна Рада виправить цю свою помилку. Але я це ще раз кажу, це має бути зроблено усвідомлено, розуміючи, що постать Івана Багряного є нерядовою для українського народу.

А далі я скажу те, задля чого я вийшов на цю трибуну і прошу ще продовжити мені виступ, оскільки мені передає свої 3 хвилини і Віталій Якович Шибко.

Я хочу сказати кілька слів з приводу вчорашньої провокації, яку вчинив Олександр Гольдфарб, як ви знаєте, права рука Бориса Березовського. Вчора він вкотре, я кажу, вкотре висунув версію, яку уже Генеральна прокуратура відкинула, але, яка стосується нашого колеги, народного депутата і сьогоднішнього Голови Верховної Ради, Олександра Мороза.

Ви знаєте цю дику версію про причетність Олександра Мороза до убивства Георгія Гонгадзе. Не випадково такі версії появляються у переломні для України дні. Комусь дуже хочеться, комусь, іще раз кажу, дуже хочеться, і це ясно, кому, щоб зараз, коли вирішується доля парламентаризму в Україні, пролунали і ось отакі провокації. Немає, як кажуть, ні грама правди в цьому. Учора і сьогодні я говорив, дзвонив до мене Микола Іванович Мельниченка, який, як кажуть ці історії, є не останньою фігурою і не останнім свідком. Він ще в березні минулого року писав заяву на ім’я тодішнього Голови Служби безпеки Олександра Турчинова відносно деяких провокаційних заяв Олександра Гольдфарба і його патрона Бориса Березовського. Але наскільки нам відомо, ця заява не була розслідувана, а там йшлося про надто серйозні речі, щоб просто так їх взяти і обійти стороною. Тобто в Україні є сильні світу цього, які не хотіли б знати правди про загибель Георгія Гонгадзе і знати прізвище тих, хто призвів його до цієї загибелі.

І тому сьогодні проводиться пошук винних не там, де вони є і те, що сьогодні вістря знов спрямована проти Олександра Мороза говорить тільки про одне, про те, що Морозі Верховна Рада комусь дуже заважають повернути тоталітаризм в Україну, повернути ті дикі звичаї, коли людину можна було спокійно вбивати і ніхто не буде за це покаране ний.

Нам, я думаю, потрібно сьогодні, і я хочу, щоб цей мій виступ вважався депутатським запитом до Генеральної прокуратури і Служби безпеки України, знайти відповідь на те, чому торішня заява Миколи Мельниченка до Голови Служби безпеки України залишилася без уваги. Чому і сьогодні знов і чому знов одні й ті ж сили, які, як відомо, пов’язані із деякими державними діячами сьогоднішньої України, чому вони продовжують цькувати Олександра Мороза, і чому вони шукають винних у вбивстві Георгія Гонгадзе не там, де ці винні є і, що засвідчила вже, як кажуть, багатьма документами, і в тому числі, і аудіо записами у кабінеті Кучми.

Очевидно йдеться про далекосяжні плани. Далекосяжні плани. Але якщо ви ж самі розумієте, якщо сьогодні, раптом, у когось із невеликого розуму, виникне ідея розпустити Верховну Раду, то зрозуміло, що і вчорашня провокація, і те, що не було розслідувано в минулому році заяву Миколи Мельниченка до Олександра Турчинові. Все це лягає в одну колію, все це лягає у колію боротьби з демократією в Україні, і все це лягає в утвердження влади однієї людини в Україні. Людини, яка, очевидно, дала гарантії тим, хто сьогодні не заінтересований у розкритті справи Гонгандзе, і хто не заінтересований у тому, щоб винні були притягнуті до відповідальності.

У нас не так багато, на жаль, людей честі і совісті в Україні, які сьогодні є в коридорах влади.

ГОЛОВА. Спасибі, Іване Сидоровичу. Спасибі, я думаю, що, оскільки, згадувалося моє прізвище, я мав би право на репліку. Я хочу тільки сказати, що все те, що відбувається відносно заяв, про котрі ви згадували, пов’язано не з тим, що не можна розслідувати цю справу, а з тим, що всі знають, хто причетний до цього злочину. От вся причина того, що відбувається. Слово має Кисельов, замість ….зуба, прошу, Василь Олексійович.

10:15:47

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановні громадяни України, шановні депутати, виконуючи протокольне доручення ведучого пленарного засідання, комітет Верховної Ради України з питань регламенту та депутатської етики звернувся з депутатським зверненням до секретаріату Верховної Ради України, офіційну відповідь на яке я, за дорученням голови комітету, оголошую.

„Управління справами розглянуло ваше звернення від першого серпня 2006 року і повідомляє. Станом на 1.08.06 п’ять народних депутатів України четвертого скликання фракції „Блок Юлії Тимошенко” отримали квартири для постійного проживання в місті Києві. Список є. 13 народних депутатів в грошову компенсацію. на загальну суму 3 мільйони 190 тисяч 254 гривни такі, як Волинець, Гапочка, Кеменяш, Левцун, Лук’яненко, Павловський, Сас, Дем’янко, Солошенко, Шкіль, отримав 315 тисяч і так далі.

Значить, за липень місяць, шановні колеги, в даний час 35 народних депутатів 5 скликання фракції БЮТ проживають у готелях „Київ” та „Україна”. За липень місяць 35 народних депутатів фракції БЮТ отримали заробітну плату та відпускні на загальну суму 1 мільйон 565 тисяч 358 гривень.

74 народних депутати фракції БЮТ - кошти на виконання депутатських повноважень на загальну суму 370 тисяч гривень, списки додаються.

Службовими автомобілями, які закріплені за фракцією БЮТ користуються з 20 липня, коли вони поклали свої тут… я не буду говорити. Вони витратили 120 хвилин на … і 120 годин на … і 96 годин на Опель „Омега”.

З 20.07. по 01.08. по викликах 37 народних депутатів фракції Блоку Юлії Тимошенко відпрацьовано черговими автомобілями 217 годин 38 хвилин.

Згідно з пунктом 3.2 правил користування народними депутатами України затверджений розпорядженням Голови Верховної Ради номер 330 народному депутату України дається час на використання службового автомобіля 20 годин. 5, 7 депутатів Верховної Ради від фракції БЮТ використали зверх цього по годині, по три і по десять. Це Сас, Сінченко, Боднар, Рибаков, Таран, Шевченко і Шкіль.

Крім того, шановні друзі, значить, заяв на отримання житла подавали Курило і Королевський , які відкликали.

Заяви про складення повноважень нардепів за станом 02 числа на сьогодні не надходило.

Я хочу, щоб ці дані були опубліковані в газеті „Голос України”, були вивішені на сайті парламенту України, щоб виборці бачили істине обличчя цієї фракції і могли робити правильні висновки. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. В мене зустрічна пропозиція до всіх депутатів: я думаю, що заява, котра прозвучала, вона абсолютно обґрунтована у зв’язку з тим, що від однією фракції весь час звучала тема, що вони святіші Папи Римського.

Всі депутати однакові. Тому давайте винятки тут не робить. Можливо, не треба ніяких публікацій робити, але мати на увазі треба одне: позавчора на Погоджувальній раді я піднімав питання, що треба буде, очевидно, переглянути Закон про статус народного депутата, і ми маємо змогу швидко збудувати службове приміщення для депутатів, будинок жилий у хорошому місці, де будуть депутати проживати з сім’ями на час своєї каденції, а після складення своїх повноважень будуть жити у своїх будинках, звідки вони прийшли.

Але це питання ми розглянемо окремо ще, бо це – норма закону. Закон, який приймався, здається, в третій каденції, і вплинути на нього тоді ми не могли, а зараз, я думаю, порадимося, як краще зробити. Зокрема, при підтримці фракції, про котру тут йшла мова.

Тепер слово має Александровська. Прошу.

Грачу. Леонід Іванович, будь ласка.

10:20:30

ГРАЧ Л.І.

Уважаемые коллеги!

То, о чем сказал мой земляк Василий Алексеевич, очень важно, но это мелко по сравнению с тем, о чем я хочу сказать, потому что во время того периода, когда мы вот здесь заседаем и не можем решить главную проблему – назначение Премьер-министра, идет настоящий дерибан всего того, что можно отнести к национальному достоянию нашего государства.

Первое, министр агропромышленной политики Баранивськый с особым усердием (как бы это усердие направить на другие проблемные вопросы, которые есть в агропромышленном комплексе), по сути, разрушает своими приказами, разделяя для того, чтобы дерибанить всемирно известное объединение «Массандра».

Более того, за этим стоит не только торговая марка, за этим стоит не только то, что мы потеряем производство. Но за этим, я еще подчеркиваю, в Массандре есть порядка 200 км прибрежной зоны или по-другому, идет борьба за земли. Поэтому я больше не буду об этом говорить, я только хочу обратиться к Александру Александровичу, чтобы вы свое личное влияние на члена соцпартии все-таки употребили, потому что скоро Крым восстанет против таких методов.

Второе, в этот же момент, по поручению и.о.премьера Кириленко, дерибанится наиболее серьезная сфера вице-премьера, прошу прощения, наиболее серьезная сфера. Есть проект постановления Кабинета Министров от 23.06 Кириленко подписал соответствующие поручения с тем, чтобы как бы под маркой создания общественного телевидения. На самом деле, создавать нужно, в том числе, канал «Культура», но вдумайтесь, по сути разрушаются все областные теле-радиокомпании. Более того, в этом поручении поручено уже прямо, как говорится, «черным по белому» переделить эфирное время или по-другому, перепродать, или еще более, лишить по сути области, регионы Украины право на свои политические передачи, на свои экономические передачи и т.д. В том числе это касается ТРК «Крым», где только семь национальных редакций работает. Мы говорим о разрушении межнациональных проблем, проблем национальных меньшинств и т.д., а в это же время власть гробит то, что нельзя ей позволить.

И последнее, я думаю, что сколько бы не спорил в данном случае Президент по поводу того, есть ли экономический кризис или нет, если он хочет убедиться, что одна из составляющих роста экономического кризиса, является повышение на хлеб и, прежде всего, в столице, так пусть сам пойдет и купит этот хлеб. Но мы, народ, доведем обездоленных до того, что он скоро и булку хлеба не сможет купить. Все три вопросы я прошу считать моим депутатским запросом в адрес Кабинета Министров Украины. Спасибо.

ГОЛОВА. Олександр Баранівський одержить репліку права трішки пізніше, давайте після виступів Полянчич. Прошу. Немає. Аржевітін, прошу.

10:23:48

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін фракція "Наша Україна", сержант ВДВ.

Шановні депутати! Сьогодні в усіх країнах СНД, а в тому числі в Україні, ми десантники, святкуємо своє професійне свято - День ВДВ. Всім відомий героїзм і слава цих славетних хлопців в таких ось беретах. Чого вартий тільки один Афганістан! Тому дозвольте з цієї трибуни разом з вашими аплодисментами привітати цих героїв, цих славетних воїнів ВДВ.

(О п л е с к и)

Дякую. І пам’ятайте депутати ви служите, як і десантники під куполом. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВА. До цих слів просив приєднатися і Сергій Васильович Червонописький. Ви не будете заперечувати, що він теж 30 секунд використав для того часу? Давайте, все-таки це люди заслужені і їхній день сьогодні, треба в доповнення він скаже два слова.

10:24:58

ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ С.В.

Дякую колегу Аржевітіна, теж десантника, я, як генерал повітряних десантних військ теж щиро від всього серця поздоровляю цих мужніх справжніх чоловіків з нашим святом. Але я хотів би в цей день сказати, в день напруги, в день такий от важкий для нашої держави Україна, я б закликав би всіх ветеранів повітряно-десантних військ стати тим цементуючим матеріалом, який би зберіг би і зміцнив нашу державу Україна. Щастя, здоров’я всім. Всього найкращого. (О п л е с к и)

ГОЛОВА. Спасибі, Сергій Васильович, Самойлик, прошу.

10:25:48

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги! Шановні наші виборці! На превеликий жаль, ми бачимо, що нічого не змінилось зі зміною прізвищ Президентів України - з Кучми на Ющенка, бачимо, що дія підміняється суєтою, хаосом, чорне видається за біле. Тобто все, що воно було, все воно і залишилось. І в спілкуванні з людьми, дійсно, стає соромно за тих, хто ігнорує і роботу, і в тому числі, Верховної Ради України, причому, маючи літаки, пароходи, маєтки, відпочиваючи на Канарах, обкрадаючи державну казну, а після цього одягають „белые одежды», виходять і людям розказують про те, що вони самі кращі в житті.

Люди, не вірте, будь ласка, цій демагогії. Це все брехня! За цими словесами і за цими „білими одежами” дуже чорні справи, які довели нашу Україну вже майже до краху.

І, звичайно, треба бути чесними і відмовитися вже від статусу народних депутатів України, скласти повноваження, а не спекулювати і паразитувати на очікуваннях людей.

Ви ж зробили їх бідними ті, хто ховається зараз десь в касах Верховної Ради України і ще десь. А тепер розводите соціальну демагогію.

Олександре Олександровичу, ви мабуть не дуже впевнили Президента України, бо він і досі не усвідомив, що ми живемо в парламентсько-президентській республіці і не гоже йому, з позиції сили, з позиції диктату розмовляти з Верховною Радою України, з керівниками наших фракцій.

Треба навчитися поважати не тільки себе, не тільки любих друзів, а треба навчитися поважати народ України і його вибір. А народ України сказав і якщо потрібно буде він і повторить цей вибір.

Сьогодні дійсно комусь просто вигідний увесь цей хаос, некерованість, ніхто нічого не знає, що твориться в нашій державі. Всі бачать, що Верховна Рада України не допрацьовує, а що робиться в державі, про це ніхто не знає.

Мені болить те, що сьогодні „деребаняться”(?) херсонські комбайни, практично флагман нашого машинобудування знищується. Уже практично продана вся соціальна сфера цього нашого заводу і ніхто цього не зупиняє. Це робили Пінчук з Кучмою і на це споглядає і також нічого не робить Ющенко.

І тому я хочу звернутися до всіх , кому, дійсно, доля нашої України болить. Хочу звернутись до всіх. Сьогодні тільки народ і тільки ті, хто працюють народ, мають право бути, дійсно виражати інтереси ...

ГОЛОВА. Оскільки Катерина Семенівна звернулася до мене, я маю відповісти. Катерина Семенівна, у нас розумний Президент, і він не потребує настанов з боку Голови Верховної Ради, по-перше. А, по-друге, за нинішнього розподілу повноважень, питання приватизації – це не питання Президента. Давайте будемо стриманими у оцінках, а будемо краще робити самі, так само вимагаючи того від Кабінету Міністрів, який буде нами створений. Слово надається Цибенку. Прошу.

10:29:32

ЦИБЕНКО П.С.

Прошу передати Кілінкарову.

ГОЛОВА. Кілінкаров, прошу.

10:29:45

КІЛІНКАРОВ С.П.

Уважаемые народные депутаты, вот уже почти девятый месяц пошел, как наша страна живет без правительства. И как результат, сегодня мы видим повышение цен на хлеб в городе Киеве. Я уверен, через неделю, две это повышение цен коснется регионов. Повышение цен на бензин. И этому ценовому беспределу нет конца и края.

Все то, что сегодня происходит в стране, это результат безответственности нынешней власти в лице Президента. Президент как гарант Конституции должен быть, в первую очередь, заинтересован в том, чтобы в нашем государстве было сформировано правительство, которое бы занималось решением насущных вопросов и, в первую очередь, наведением порядка в ценовой политике.

К большому сожалению, Президент игнорирует позицию парламента, который законно сформировал коалицию и выдвинул кандидатуру Премьер-министра. Сегодня последний день. Ну, неужели надо тянуть решение этого вопроса? Если бы сегодня Президенту предоставлялось 15 дней для рассмотрения десяти кандидатур, все было бы ясно и понятно, но такие действия Президента я расцениваю как антинародные и антигосударственные. И, если сегодня Президентом будет принято решение о роспуске парламента, то, я думаю, нынешний парламент получит полномочия и первым вопросом, который нужно будет поставить в этом зале, это импичмент Президенту за нарушение Конституции и Законов Украины.

Теперь, что касается ценовой политики. Правительством Еханурова было принято решение о повышение тарифом в нарушении постановления парламента о моратории на повышения цены тарифов. Как результат, что мы сегодня имеем. Если люди за однокомнатную квартиру и семья, состоящая из двух человек, платила 154 гривны, то сегодня после повышения тарифов они должны будут заплатить 435 гривен. И это только тарифы. Вы мне скажите, откуда должен взять народ Украины эти деньги для того, чтобы заплатить за коммунальные услуги.

Я вам скажу так. Если нынешнее, если правительство неспособно обеспечить народ Украины минимальным пакетом услуг, доступными ценами на газ, тепло, воду, кому нужно такое правительство! Оно никому не нужно. Поэтому, я считаю, что сегодня парламент уже на этом пленарном заседании должен принять постановление о моратории на повышение цен и тарифов. Такой проект постановления будет внесен и цель, не только защитить наших избирателей, но и поставить в рамки правительства, которое должно решать все вопросы не путем повышения цен и тарифом – это самый простой путь, а путем внедрения новых технологий, энергосберегающих технологий и многие другие механизмы должны быть разработаны для того, чтобы защитить интересы наших избирателей. И, я думаю, если в ближайшее время будет внесена кандидатура Януковича и все представители коалиции возьмутся за это дело вместе, я думаю, у нас все с вами получится. Спасибо.

(О п л е с к и)

ГОЛОВА. Стретович, будь ласка. Лук’яненко, прошу.

10:33:16

ЛУК’ЯНЕНКО Л.Г.

Лук’яненко, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний Олександр. Шановний Голова! Шановні депутати Верховної Ради!

Я хотів би від імені нашої фракції сказати про нашу позицію, нашу позицію про, з приводу того, що тепер робить Президент.

Ви знаєте, ви знаєте, що Партія регіонів здобула 186 голосів - це те, що дали виборці. В результаті зловживання грішми, в результаті махінацій та підкупу ви - меншість перетворилися у більшість. А помаранчеву більшість перетворили у меншість. Президент хоче навести порядок у Верховній Раді, бо така Верховна Рада втратила моральне право керувати Україною.

Тому він виступив із ініціативою: Універсал національної єдності. Очевидно, президент мав добрі наміри загалом. І, мабуть, він брав приклад, скажімо, із Іспанії, де після громадянської війни поховали всіх в одному місці і написали: „Вони померли за те, в що вірили”, дві сторони. Але такий приклад Іспанії, або якихось інших держав не підходить до України, бо там була нація і суперечки були між різними частинами нації: яким способом піде держава.

У нас не вирішені основні питання, у нас частина хоче незалежної України, а частина хоче повернути Україну назад, під, назад в період колишнього режиму комуністичного і диктатури. Тому у нас основна проблема не вирішена. Намір створити, намір створити такий національну єдність не виходить. Реально українське суспільство складається з різних людей і держава є той орган, який має примірити протилежні інтереси різних частин, різних суспільних верств.

А президент хотів це все звести до купи. Не можна звести до купи людей із абсолютно протилежними інтересами. Необхідно дивитися на наше суспільство, як на таке, яке складається, справді, з різних інтересів. Намір президента примірити злодія із тим, кого обікрали – це однаково, що, знаєте, примірити зайця із капустою. Заєць з’їсть капусту, інакше бути не може.

Тому ми закликаємо президента: розпустити цю Верховну Раду із тим, щоб виборці в нових виборах обрали той парламент, який справді буде відбивати інтереси народу і який буде вирішувати справи нашої нації на тому рівні, про який мріяли наші предки. Україна хоче бути незалежною державою.

ГОЛОВА. Спасибі, Левко Григоровичу, спасибі. Україна буде обов’язково незалежною державою і всі це знають. А вибори у нас пройшли, за висновками міжнародних експертів справедливими були, демократичними. Партія регіонів втричі збільшила свою чисельність, порівняно з тим, що була. А Блок Юлії Тимошенко - в 6 разів. Так, що все гаразд, розвивається на демократичній основі.

Давайте для репліки дамо слово Барановському і приступимо до розгляду питань, які винесені. Будь ласка. Прошу, Баранівський.

10:37:00

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Фракція Соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, тут прозвучало по Масандрі, що наказом міністра розвалюють Масандру. Я хочу для вас зробити відкриття, яке я зробив для себе. Що в нас не одна Масандра і діє вже дві Масандри. Тому що генеральний директор Масандри Бойко організував закрите акціонерне товариство „Масандра”, яке очолює його син і 100 відсотків вина, які виробляються в Масандрі, прокачуються через всю свою структуру. Де контрольний пакет акцій належить цій сім’ї. Більше того, ми сьогодні перевіряємо факти. По наших даних торгові марки „Масандри” також перейшли сьогодні в цю приватну структуру.

Слідуюче. Дійсно, видано мій наказ, коли Ялтинський завод виноробний, винний, із цеху став державним підприємством, яке було зникло із державної реєстрації. Це не подобається багатьом, в першу чергу Бойко і окремим покровителям. Тому створена з моєї ініціативи вчора комісія Кабінетом Міністрів, ми запрошуємо і народних депутатів прийняти в ній участь і встановити істину. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди про спільні заходи стосовно запобігання блокаді та відвернення її.

Доповідає Міністр оборони Гриценко Анатолій Степанович. Прошу.

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.

За дорученням Президента України я представляю проект Закону України про ратифікацію угоди про спільні заходи стосовно запобігання блокаді та відверненню її.

Цей документ був прийнятий в рамках співдружності незалежних держав, підписаний у вересні 1993 року. Мета цього документу – встановлення правового каркасу і система взаємовідносин на території колишнього Радянського Союзу, які виключали б будь-які примусові дії, будь-які обмеження сполучень, будь-які заходи, які своїми наслідками мають обмеження для окремих держав і тим більше, у крайній формі, блокада.

Якщо говорити коротко про історію цього документу, то приблизно рік тому тоді ще в уряді Юлії Тимошенко було проведено ревізію спільно з виконавчим комітетом СНД тих документів, які були підписані Україною за всі попередні роки з метою визначитися щодо схвалення цих документів і проведення всіх внутрішньодержавних процедур.

Тиждень тому я представляв один з таких документів, він був підтриманий Верховною Радою. Я пропоную підтримати цей документ краще пізно, ніж ніколи. Дякую за увагу.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання? Прошу, запишіться.

Так, будь ласка, 5 хвилин. Сухий.

10:40:14

СУХИЙ Я.М.

Прошу слово передати народному депутату України Болдирєву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Болдирєв Юрій.

10:40:24

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Александр Александрович…

А! Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты!

Я прошу прощения у докладчика и хочу сказать… Извините, я хочу сказать о другом: я хочу сказать о том, что власть сакральна. Нельзя разрушать власть. Мы – коммунисты или мы – националисты, мы – регионалы и даже бютовцы – мы не должны разрушать власть в стране, потому что хаос хуже любой власти.

Я прошу всех людей, у кого сохранилось хоть какое-то понимание и уважение к собственной стране, прекратить каждый день непрерывно разваливать власть в своей собственной стране. И это, кстати, относится и к уважаемому докладчику, который, к сожалению, в свое время принял непосредственное участие в нарушении Конституции и законодательства страны. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви підтримуєте законопроект, я так зрозумів. Будь ласка, Антемюк.

10:41:26

АНТЕМЮК А.Д.

Прошу передати слово народному депутату Сухому Ярославу Михайловичу.

ГОЛОВА. Будь ласка, Сухий не може без слова. Прошу.

10:41:36

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя. Партія регіонів.

Шановний Анатолію Степановичу, в мене запитання конкретно законопроекту 0011. Безумовно, розширення договірно-правової бази в співдружності незалежних держав, ми підтримуємо, будемо голосувати „за”. Тим більше, що проект закону 0011 внесений Президентом України. Але скажіть, будь ласка, як міністр оборони, в чому полягає, для нас поясніть, як виглядає механізм реалізації цих правових підстав для недопущення застосування будь-яких форм тиску чи примусу, спрямованих проти суверенних держав? Тобто, як могли б сказати, що є гарантом чи гарантією механізму реалізації цього договору, до якого ми приєднаємося? Дякую.

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за запитання. Тут є два аспекти, перший аспект – внутрішній, другий – зовнішній. Що стосується внутрішнього, то держави, які підписали і ратифікують цю угоду, беруть на себе зобов’язання не допускати будь-яких дій на рівні державних органів, на рівні не державних структур, які своєю метою або кінцевою ціллю мали б будь-які примуси, обмеження стосовно інших держав. І відповідно тоді це було актуально у 1993 році, якщо в них не було відповідних законодавчих нормативних актів, то держави-підписанти брали на себе зобов’язання відповідно нормативну базу відпрацювати.

Другий зовнішній аспект, якщо виникають такі питання, передбачений механізм, можливість скликання ради глав держав країн СНД обговорення цього питання, визначення терміну для прийняття кінцевого рішення. Якщо ні, далі йде звернення до Організації Об’єднаних Націй і т.д., в будь-якому випадку, механізм консультацій і можливість проведення таких консультацій, це ще одна цивілізована форма владнання конфліктів, які раніше виникали, зараз слава богу немає, але можуть теоретично виникати в майбутньому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Князевич.

10:43:32

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Анатолій Степанович! В мене запитання такого плану. Наша фракція буде підтримувати запропонований проект закону. Тільки на скільки я розумію, угода була підписана, справді, 1993 року і основне, чим користувалися сторони це заключні акти НБСЄ, а також всі інші документи НБСЄ, тобто, неіснуючою організацією якої вже зараз немає, оскільки є ОБСЄ, а не НБСЄ – це перше питання, як з цим бути?

І, друге, скажіть, будь ласка, як бути з тим фактом, коли потрібно буде врегулювати спори, відповідно до цієї угоди вони повинні бути врегульовані через економічний суд Співдружності Незалежних Держав, який до цих пір не створено і незрозуміло чи він взагалі буде створений? Дякую.

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за запитання. Я почну з другої частини і хочу звернути увагу на текст цієї угоди і на примітку. Примітка 1. Угода підписана Україною в лапках „крім частини 1 статті 5”. А частина 1 статті 5 якраз говорить про те, що „в разі виникнення спору стосовно відшкодування шкоди сторони передають вирішення справи до економічного суду СНД”, а далі за текстом. Україна підписала саме за вилученням цього пункту і тому питання не існує.

Те, що стосується іншого, звичайно, тут є елемент затримки в часі. Мені зараз важко сказати, чому ще за Президента Кравчука підписаний документ і після цього змінилося, я вже говорю з десяток урядів, не було ратифіковано цю угоду. Але я думаю, що все те, що буде зроблено в нашій країні на виконання цієї угоди, крім того, що вже зроблено, воно буде базуватися на рішеннях існуючих структур і того всього, що є актуальним у міжнародному національному законодавстві. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску.

10:45:11

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Вельмишановний Анатолій Степановичу! В цивілізованому світі підтримання запобігання блокування країн - це абсолютно прийнятне. І ми будемо підтримувати цей законопроект, тим більше, що це і позиція Президента. Але в той же самий час не треба створювати умови для блокування осіб, в тому числі, якщо вона є військовослужбовцем.

До мене звернувся громадянин Кобчик Микола 29 травня 1982 року народження, який зараз проходить службу в військовій частині 4125 в місті Феодосії з приводу того, що незважаючи на Указ Президента про звільнення у запас військовослужбовця, який має вищу освіту, його не звільняють на тій підставі, що він закінчив ВУЗ не в Україні, а в Республіці Молдова. В той же самий час його колеги були звільнені в запас.

Як ви дивитеся на таке, що блокується окрема особа, не зважаючи на 24-ту статтю Конституції, яка не дозволяє ні обмежень, ні утискань з національною, мовною, або іншою ознакою. Дякую.

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за запитання, воно не відноситься безпосередньо до цього Закону, але я вивчу це питання і дам відповідь офіційну. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Степанович, сідайте, будь ласка.

Від Комітету Голова Комітету у закордонних справах Віталій Якович Шибко. Прошу.

10:46:36

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, комітет розглянув це питання і прийняв рішення про рекомендацію для розгляду цього питання на засіданні Верховної Ради. І я хочу сказати, що тут уже говорилося про хаотичне значення і цілеспрямованість цього проекту Закону.

А набуття чинності угоди чому сприятиме, хочу звернути вашу увагу, колеги. Це створить правові підстави для недопущення застосування будь яких форм тиску та примусу, спрямованих проти суверенних держав, відвернення застосування блокади чи погрози і застосування проти будь-якої …, підтримання миру, безпеки і добросусідства серед держав-учасниць СНД і зміцнення міжнародного авторитету нашої держави і її прагненню неухильно дотримуватися взятих на себе міжнародних зобов’язань.

Реалізація погодження (як вже тут вказувалося) угоди не призведе до фінансових та матеріальних витрат з Державного бюджету України.

Хочу звернути увагу, шановні колеги, що головне питання, яке зосереджене в цій угоді, воно виписано в статті другій, де сторони будуть не допускати на своїх територіях, підкреслюю дії, як з боку державних, так і недержавних органів, підприємств, організацій, а також посадових осіб і окремих громадян, які можуть призвести до блокади будь якої із сторін.

І так же я хочу звернути, колеги, вашу увагу на статтю п’яту. Ви знаєте, що тут наша сторона виступила із застереженням щодо першої частини цієї п’ятої статті, де у разі виникнення спору, стосовно відшкодування шкоди, сторони передають вирішення справи до Економічного суду співдружності незалежних держав.

Ви знаєте, що наша країна поки що не підтримала формування цього суду, але залишається дієвою при ратифікації друга частина цієї статті, де сторони можуть, за взаємною згодою, передати вирішення спорів з цих питань до будь-якого іншого міжнародного судового органу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання? Прошу записатись. Будь ласка, 3 хвилини, Євген Гірник.

10:48:54

ГІРНИК Є.О.

Віталій Якович, а як в практичній площині буде діяти ця угода? От ми мали минулого, навіть цього року, випадки. Росія перекривала засувку, подачу газу, фактично, на Україну. У нас були випадки із не поставками м’яса і молока внаслідок дій російської сторони. От ратифікуємо ми цю угоду, чи будемо ми гарантовані від того, що в січні місяці знову не буде перекрита засувка, або зараз якийсь там, значить, державний орган Російської Федерації не припинить якісь договори про поставки певного виду продукції згідно діючих угод між Україною і Росією. Хто і як буде розв’язувати ці питання?

ШИБКО В.Я. Я гадаю так, що ми не можемо бути ні від чого гарантовані при будь-якій угоді, але я ще раз наголошую, що є тут відповідні статті, які вказують, що ми можемо звернутися до міжнародних органів, до якого-будь іншого міжнародного судового органу. Нажаль, і при тих питаннях, які ви зараз зазначили, ми не зверталися, тому і була відповідна реакція. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Садовий.

10:50:05

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Ми уже неодноразово бачили випадки і на практиці їх відчули, коли здійснюються політичні коливання з амплітудою, то у один бік, то у другу, у крайні точки, мається на увазі, то на захід, то на схід. І це немало біди уже принесло Україні.

Тому запитання у мене таке? Були якісь прорахунки економічного характеру? Що це дасть Україні внаслідок того, що буде прийнятий цей закон? Бо зрозуміло, що соціальні наслідки, політичні наслідки, вони зрозумілі і позитивні. І фракція соціалістів буде підтримувати цей законопроект, але, от, що стосується економічного напрямку, якщо є такі розрахунки, то що це дасть в економічному плані Україні? Спасибі.

ШИБКО В.Я. Я дякую вам, Микола Ілліч, за запитання. Але хочу підкреслити, що є деякі угоди, які неможливо прорахувати економічно. Це чисто юридична процедура, яка буде вести до запобігання будь-яких дій.

САДОВИЙ М.І. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Князевич.

10:51:23

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Прошу передати слово Оніщуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, мікрофон Миколи Оніщука.

10:51:27

ОНІЩУК М.В.

Дякую. Микола Оніщук, Партія промисловців і підприємців, фракція „Наша Україна”.

Віталій Якович, до вас, запитання до вас. Перше. Чи володієте ви інформацією, чи усі країни, які підписали цю угоду її ратифікували?

Друге. Чим пояснюєте, зокрема, ту обставину, що угода була підписана аж у 1993 році, я привертаю увагу залу. Тобто вже пройшло 13 років, коли вона була вкладена, а ратифікуємо тільки сьогодні. І, які тут мотиви були, чому вона не вносилась на розгляд парламенту раніше?

І останнє. Фракція обговорювала це питання сьогодні у себе на засіданні. Ми підтримаємо природню ратифікацію, це елемент правової культури, країни як суб’єкта міжнародного права. І поза всяким сумнівом, що така угода буде відтворювати національні інтереси держави. Дякую.

ШИБКО В.Я. Дякую вам за запитання.

Я хочу сказати, що не всі держави підтримали поки що. Але я згоден повністю з вашим останнім тезисом, що Україна повинна виконувати сумлінно всі зобов’язання, які стосуються міждоговорного процесу. Це перше.

А друге. Я хочу сказати, що ця тема, вона довго якраз затримувалася, тому що, якщо сказати про комітет, вона з’явилася тільки 20 липня цього року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Так. прошу записатись на виступ без обговорення питання. Так. Давайте відведемо 15 хвилин. Будь ласка, Оніщук.

Князевичу? Прошу, Руслан Князевич. Мироненко підготуватися.

10:53:40

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, на скільки я розумію, фактично, протягом тижня це вже друга угода, яка пропонується президентом України в рамках СНД, ратифікованою бути парламентом України і представляє міністр оборони. І ви пригадуєте, тоді мова йшла про угоду щодо запобігання, чи точніше захисту жертв війни. І тоді виступав, говорив, що, фактично, немає жодного сенсу, оскільки в ній відтворені всі нормі, які є в існуючій женевській конвенції. Разом з тим сьогоднішня, як на мене, угода, вона досить специфічна, оскільки, справді 93-ого року чомусь вона не була ратифікована. Разом з тим, я, знову ж таки звернув увагу в своєму запитанні, що, користуючись якими документами вона була укладена? Вона була укладена, користуючись документами організації, якої вже зараз не існує.

І, очевидно, вже самим країнам СНД, якими підписано таку угоду, варто повернутися до неї і відреагувати і хоча б адаптувати до тих реалій, які змінилися за ці 13 років.

Іншим чином слід розглядати текст конвенції. Справді, для України вона є над важливою. Можливо, якщо б ми були, її ратифікували трошки раніше, в нас би не було тих проблем, про які говорив сьогодні Євген Гірник, коли ми, фактично, були піддані серйозному економічному тиску з боку наших сусідів, що безпосередньо заборонено конвенцією. Оскільки ідеться мова про те, що блокадою, відповідно до цієї угоди, називається будь-які, і часткова перерва економічних відносин, а також трубопровідних засобів сполучення.

Тобто під цю дію підпадають і м’ясо-молочні війни, так звані, і те, що ми називаємо газовою війною. Дуже хотілося би вірити, що після ратифікації на нашу країну не буде вчинятися жодного тиску того, який вчинявся до цього часу, оскільки всі країни, які ратифікували цю конвенцію, беруть на себе угоду, точніше беруть зобов’язання не допускати будь-які дії з боку держави, недержавних органів, посадових осіб цих органів, а також будь-яких інших підприємств, організацій, щодо вчинення будь-яких засобів тиску на країну, яка підписала такого роду угоду.

Але виникає іншого роду питання: якою є, фактично, ситуація в разі, якщо такі дії будуть вчинені? В цьому випадку нічого іншого не залишається, ніж апелювати відповідно до цієї угоди до Ради глав держав Співдружності Незалежних Держав для негайного позачергового розгляду на своєму засіданні цієї ситуації, створення спеціальної комісії, яка повинна негайно вирішити це питання. Але найважливіше те, що в разі, якщо такого роду комісія не вирішує це питання, Рада СНД зобов’язана звернутися до Ради безпеки ООН за відповідними санкціями, що є фактичним мало імовірним, оскільки ми розуміємо, хто очолює Раду СНД.

І саме останнє. В разі, якщо ми ратифікували без норми про суд економічний СНД, ми повинні тільки користуватися тією нормою, що стосується взаємного зобов’язання , чи взаємної домовленості, передати в інший міжнародний суд. В разі, якщо будь-яка інша сторона відмовиться від цієї норми, ця угода для нас не буде діяти. Але…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Мироненко передає слово Мірошниченку. Будь ласка, підготуватись Рудьковському.

10:57:08

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Ну, звичайно, я підтримую ратифікацію зазначеної конвенції. Звертаю вашу особливу увагу, що вона подається Президентом України. Якраз в контексті того, що подається вона Президентом , я хотів проаналізувати саме текст цієї угоди. По-перше, хочу зазначити, що вона підписана країнами СНД. Тобто її дія поширюється на тих суб’єктів, які складають Співдружність Незалежних Держав. Хотів би відзначити саме визначення, що є блокадою? А блокадою є, згідно статті 1 цієї угоди, здійснення або заохочення яких-небудь дій, підкреслюю, не лише військових, яких- небудь дій, спрямованих на повну або часткову ізоляцію територію іншої держави шляхом повної або часткової перерви в першу чергу економічних відносин, залізничних, морських, повітряних, трубопровідних, поштових, телеграфних, радіо або інших засобів сполучень.

Саме в цьому контексті у мене виникає питання, а чим, власне, блокада відрізняється від ембарго, економічного ембарго?

Згідно того визначення, яке ми бачимо тут, чіткої відмінності немає, а в контексті вже цього виникає вже інше питання: як розглядати дію України, зокрема, щодо Придністров’я? Ви пам’ятаєте: фактично, здійснено було блокаду цієї території, і виходячи уже зі статті 2 цієї угоди, сторони будуть вживати заходів відповідальності за вчинення їхніми фізичними або юридичними особами дій, що суперечать зобов’язанням за цією угодою.

Я хотів би звернути увагу наших урядовців, в першу чергу, які очолюють виконавчі органи влади, на те, що коли ми ратифікуємо цю угоду, то подібних дій, принаймні, з боку України, бути не повинно, оскільки ми вже будемо нести не лише якусь моральну, але і матеріальну відповідальність.

Хотів би звернути також увагу моїх колег депутатів на те, що згідно статті 5, яка, до речі, ратифікована лише частково, тобто там…. Підписана, я маю на увазі, не ратифікована, підписана.

Крім частини першої статті 5. А вона говорить про вирішення спорів між сторонами, які виникають під час реалізації цієї угоди. І знову Україна чомусь відмовляється до чіткої, визначеної процедури вирішення суперечок.

Я звертаю увагу і ще не одне – вкрай погану роботу нашого експертно-аналітичного…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Експертне управління все правильно дає. Не критикуйте, бо це – наші люди.

Рудьковський Микола, будь ласка.

11:00:30

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги! Сьогодні ми обговорюємо питання блокади щодо однієї з держав СНД. Але мені здається, що ми зараз в Україні спостерігаємо блокаду, яка керується з Банкової всього народу від нормального, стабільного життя і справляється це в одному напрямку, для того, щоб в Україні не було стабільності, для того, щоб в Україні посіяти переконання, що Верховна Рада не здатна взяти ситуацію під контроль. Хоча з одного боку, вся Європа, весь світ визнали вибори демократичними, всі країни СНД це сприйняли, а ми бачимо, що знову нагнітається ситуація про повторні вибори. Подивіться, що відбувається в державі. Вдвічі зросли ціни на електроенергію та газ, втричі зросли комунальні послуги по всій Україні, на 30 відсотків недофінансування місцевих бюджетів. Хоч один міністр вийшов на трибуну і сказав про це, який виконує обов’язки, виконуючий обов’язки прем’єр-міністра, Президент? Всі говорять про одне, як би утримати владу в своїх руках. Так на виборах потрібно брати не 13 відсотків, якщо хочеш мати повноту всієї влади.

І тому, я переконаний, що сьогодні потрібно знімати блокаду із ситуації в Україні, а не із ситуації із зовнішніми впливами. Нам потрібно вже сьогодні сформувати швидко дієздатний уряд, який візьме на себе відповідальність за розвиток держави, внесе зміни до бюджету ще на 2006 рік для того, щоб ми могли обігріти, накормити і зберегти ситуацію в Україні стабільну і не посилатися на зовнішні чинники, на Конституцію. Конституція зобов’язує Президента діяти в рамках закону, подолати прем’єр-міністра і сприяти стабільності в державі, захищати Конституцію, а не себе і своє оточення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, перед виходом на трибуну прошу прочитати питання, яке ми обговорюємо. Будь ласка, Віталій Майко, за ним Нетецька.

11:03:15

МАЙКО В.І. Віталій Майко. Партія промисловців, підприємців, фракція „Наша Україна”.

Взагалі малоймовірно, що розвинуті країни прийдуть до періоду блокади. Але рішення, яке дає положення, як вийти з цього положення, це дуже важливе рішення і ми думаємо, що і наша фракція, члени фракції, прийшли до висновку, що треба його підтримати. Я прошу зал це рішення, цей документ підтвердити своїм голосуванням. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Іванович. Нетецька відмовляється на користь Колісніченко. Колісніченко готовий виступать? Будь ласка.

Вадими Колісніченко, Фракція Партії регіонів.

11:04:18

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги! Данный документ, который мы сегодня будем рассматривать с целью ратификации, позволяет нам сделать выводы о том, что мы продолжаем сотрудничество и углубляем сотрудничество со странами СНД. И, я думаю, что это один из шагов к тому, чтобы мы и улучшали наши отношения в части экономического союза ЕЭП. И более того, если мы предположим, что это нам сегодня позволяет отдаляться от так называемой евроатлантической интеграции, тогда вдвойне я готов поддержать данный документ и просить вас за это проголосовать, так как это очередной гвоздь в гроб НАТО. Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги! Давайте не будемо путати святе з грішним. НАТО до цього немає абсолютно ніякого відношення так само, як і інші об’єднання.

Тому я пропоную, давайте всі дружно підтримаємо пропозицію Президента і приймемо Закон про ратифікацію угоди про спільні заходи стосовно запобігання блокаді та відвернення її. Прошу голосувати. Треба 300 голосів набрати.

11:05:42

За-287

Трошки не дотягнули. 287 угода, закон прийнято. Угода ратифікована.

Дякую. По фракціях? Будь ласка, всі дружно голосували майже.

Партія регіонів – 180. „Блок Тимошенко„ - 2. „Наша Україна” – 54. Соціалісти – 31. Комуністів – 20.

Розглядається проект Закону про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин. Реєстраційний № 0030.

Доповідає Міністр аграрної політики Барановський, підготуватися Зубцю.

БАРАНІВЬСКИЙ О.П.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. З 1993 року в Україні засновано систему охорони прав інтелектуальної власності на сорти рослин. З того часу законодавство України в цій сфері набуло розвитку і значно вдосконалилося.

В квітні 1995 року, визначаючи потребу в охороні прав селекціонерів на основі принципів, що мають міжнародне визнання і підтримку, наша держава приєдналася до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин в редакції акту 1978 року, чим забезпечила можливість вітчизняним селекціонерам отримувати правову охорону сортів в інших державах-членах та створила умови для залучення інвестицій іноземних селекціонерів, селекцію рослин і виробництво насіння на своїй території.

З 3 липня 2002 року в Україні набув чинності новий Закон „Про охорону прав на сорти рослин”, який своїм положенням забезпечує виконання конвенції в її новій редакції … 1991 року. І ефективне функціонування якого дозволило селекціонерам набути охорону інтелектуальної власності на сорти рослин для більше, ніж двадцяти основних сільськогосподарських видів рослин шляхом отримання понад 600 патентів на сорт рослин.

Прийняття проекту Закону України „Про приєднання України до міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин” є реалізацією загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

На сьогодні акт від 1991 року цієї конвенції об’єднує 60 держав світу, а віднедавна і Європейський Союз, як міжурядова організації, базові директиви і регламенти якого відповідають її вимогам стосовно … Конвенції.

Серед учасників цього акту конвенції такі держави, як Киргизтан, Росія, Молдова, Азербайджан, Південна Америка, європейські країни і так далі.

Слід зазначити, що головною вимогою вступу України до Світової Організації Торгівлі також у сфері прав інтелектуальної власності є відповідність національного законодавства положенням угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності.

Цією угодою передбачено, що держави-члени забезпечують охорону сортів рослин патентами, або своєрідною активною системою в рамках спеціального законодавства, або будь-яким їх сполученням.

Приєднання України до названої вище конвенції є міжнародним підтвердженням існування в державі ефективно діючої системи охорони прав на сорти рослин на основі єдиних всесвітньо визнаних принципів і забезпечує рівень європейського законодавства у сфері охорони прав інтелектуальної власності на сорти рослин.

Шановні друзі, це дасть можливість нашим вченим, які працюють в галузі селекції, отримувати роялті за свою роботу, за розповсюдження сортів. По наших підрахунках така сума може складати в рік в межах одного мільярда гривень на сьогодні. Даже, якщо порахувати відрахування до податків, 13%, це 130 мільйонів дасть можливість збільшити, відповідно, надходження до бюджету. Тому просимо підтримати даний закон, підтримаємо в цьому плані нашу науку. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання? Немає? Дякую, сідайте, будь ласка. Є? Є, є. Тоді записуємось. Так, будь ласка, 5 хвилин. Віталій Шибко.

11:10:01

ШИБКО В.Я.

Я дякую. Шибко, соціалістична фракція.

Олександр Петрович, які гарантії будуть з боку тих людей, які ініціювали цю конвенцію щодо захисту можливостей і що на сьогоднішній, рослин, і що на сьогоднішній день є актуальним для України щодо захисту? Які сьогодні є, "Наша Україна", такі надбання української науки, надбання селекціонерів, що треба на сьогоднішній день дійсно нам звернутися до цієї конвенції і ми будемо захищені? Дякую.

БАРАНІВЬСКИЙ О.П. Дякую за запитання. Суть у тому, що сьогодні значна кількість сортів, які виведені в України, використовуються в зарубіжних країнах. І, практично, ніхто нічого нашим вченим не сплачує роялті за їх використання. І, будемо говорити відверто, і те, що сьогодні використовується в Україні, також нічого не сплачується. Тобто немає стимулу, а як фінансується сьогодні наука, ви відповідно знаєте. Приєднання до конвенції гарантує те, що на ці справи будуть сьогодні відповідно виділятися кошти і, скажімо, ті країни, які будуть використовувати наші, сорти нашої селекції будуть сплачувати роялті нашим вченим. Це гарантується відповідним законодавством і, в тому числі міжнародним, до якого ми приєднуємось.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ж ми також будемо платити.

БАРАНІВЬСКИЙ О.П. Ми зараз платимо, до речі, якщо беремо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Андрос, будь ласка.

11:11:20

АНДРОС С.О.

Прошу передати слово Рижук.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рижук, прошу мікрофон.

11:11:24

РИЖУК С.М.

Дякую. Рижук, фракція Партії регіонів, Житомирщина.

Шановний Олександр Петровичу, чисто з професійної точки зору. Ну, по-перше, добре, і я впевнений, ми приймемо цей закон і Україна зробить ще один крок до адаптації нашого законодавства, до європейського і світового. Але є в кожній справі форма і є зміст. Я нещодавно з подивом узнав, що Кабінет Міністрів ліквідував Державну службу з охорони прав на сорти рослин, яку ми крок за кроком, всі уряди, йшли до створення 10 років, і утворив інспекцію. Якщо це буде, міняє зміст роботи служби і інспекції, то ми не можемо зміст, оскільки приєднуємося до європейського співтовариства з цих питань, а якщо форма, то для чого? Будь ласка.

БАРАНІВЬСКИЙ О.П. Я дякую вам за запитання.

Ви, дійсно, сьогодні в Україні утворена Генеральна інспекція сільського господарства. Всі інспекції і контролюючі органи, які були у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, сьогодні об’єднані в одну велику потужну структуру, хоча по напрямках вони зберігають своє, ну, скажімо, маючи відповідні розгалуження, вони зберігають вплив на ті чи інші сфери.

Я хочу сказати, що в більшості країн світу сьогодні якраз і побудовано таким чином контролюючі органи в сільському господарстві. Скажімо, в Росії це називається „Россельконтроль”, ви знаєте, якщо брати у Франції – Генеральна інспекція сільського господарства і так далі. Тому тут абсолютно нічого не зроблено, щоб послабити відповідний контроль і в тому числі за сортами в Україні, за їх виробництвом, впровадженням, сортовипробуванням, а навпаки, ця функція підсилюється.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка.

11:13:31

СУХИЙ Я.М.

Дякую., Ярослав Сухий, Запоріжжя, фракція Партії регіонів.

Шановний Олександр Петрович, визнання державами-членами міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин, наших досягнень і наших прав власності, обумовлює необхідність нашої фракції голосувати за проект Закону 0030.

Але у мене до вас запитання, як до міністра АПК, їх багато, хотілося б знати, як виглядає сьогодні стан справ із селекцією сортів рослин? Якою мірою приєднання до міжнародної конвенції сприятиме розвитку селекції на практиці?

Але я хочу задати вам одне питання коротке: дайте, будь ласка, пояснення мені і виборцям нашим, що відбувається в Україні із ціною на хліб? В зв’язку із чим, чому при таких непоганих врожаях, які ми зараз маємо і при тому хорошому стану справ в селекції, чому продовжує, продовжується ріст цін на хліб, зокрема, в місті Києві, що, безумовно, не сприяє поліпшенню матеріального становища наших громадян? І які перспективи? Можливо, це сезонне явище? Може потім стабілізується ціна на хліб? Але що зараз відбувається і що нас чекає? Дякую.

БАРАНІВЬСКИЙ О.П. Я вам дякую за запитання. Ще буде один закон, я його буду доповідати. там можна його доповісти за 30 секунд, він технічний. Як буде воля Верховної Ради, я готовий більш широко доповісти за той час, що відбувається в сільському господарстві.

Що стосується ціни на хліб, я не один раз про це говорив і сьогодні скажу, що ціна зерна, по якій хлібопеки закупили для випічки хліба, не впливає на ціну хліба, тобто на його підвищення. Абсолютно, тут до селян претензій не повинно бути. Скажімо, що впливає на ціну хліба, ті пояснення, які, скажімо, ми отримуємо: подорожчав газ, піднялася заробітна плата, електроенергія, і тому подібне, і два роки не піднімали ціну, мовляв, треба піднімати. Але хочу сказати, що цінове регулювання на хліб, згідно законодавства, передано обласним державним адміністраціям, в тому числі і київській.

І вони повинні рахувати, брати калькуляції, і чи це виправдане підвищення, чи не виправдане? Тобто більше запитання сьогодні до конкретних адміністрацій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Бульба.

11:15:40

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Адаме Івановичу. Олександр Петрович, я переконаний, що ми давно повинні були вирішити проблему захисту наших вчених-селекціонерів, які добре працюють, які мають досягнення і вони повинні мати винагороду і захист на рівні світовому.

В мене питання, чому досить не вирішувалось це питання? Здавалось би з 2002 року могли б ми повернутися до цієї проблеми раніше. Соціалісти будуть підтримувати цей законопроект. А все-таки, я звертаюсь, Адаме Івановичу, і до вас. От хай все-таки Олександр Петрович, ну, маючи можливість, доповідаючи наступний законопроект, хай би він нам декілька слів сказав про ситуацію в сільському господарстві, це дуже важливо і навряд чи зможемо ми мати іншу можливість, щоби послухати з перших уст про це.

БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Я дякую. Чому раніше не вирішувалось? Бо мабуть всі питання вирішити одночасно неможливо, але я доповідав, що це питання воно розглядалося і находило вирішення на кожному, на певному етапі.

В 1993 році було засновано систему охорони прав інтелектуальної власності.

Значить, у квітні 1995 року ми приєднались до міжнародної конвенції акта 1977 року.

3 липня 2002 року набрав чинності Закон „Про охорону прав на сорти рослин”. І сьогодні є завершальним етапом цієї роботи. Тобто, я думаю, що тут якраз ми були, Міністерство на протязі цих років було послідовним.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Голова підкомітету, Комітету з питань науки і освіти Зубець Михайло Васильович від комітету буде спів доповідати.

11:17:40

ЗУБЕЦЬ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Вчора на своєму засіданні Комітет по науці і освіти розглядав це питання і одноголосно прийняли рішення підтримати цей законопроект, щоб ми сьогодні з вами проголосували.

Дійсно, якщо розглянути це питання, то Україна і за часів Радянського Союзу та і зараз у європейському співтоваристві досягнення українських селекціонерів займає перше місце. Якби не проникали до нас сьогодні сорти сільськогосподарських культур особливо в зерновому господарстві іноземні, але площі посіву, які сьогодні висіваються на Україні, це 90 відсотків - досягнення наших селекціонерів. Але ситуація яка? Вони не входять в цю конвенцію міжнародну, не мають прав захисту і, не дивлячись на це, а іноземні селекціонери добре знають якість наших сортів, вони завозять генетичний потенціал цього насіння до себе, приклеюють свої етикетки і везуть до нас і видають, як свої. Чому? Тому що наші вчені- селекціонери не мають такого права захисту. Тому є велике прохання підтримати цю пропозицію, яку детальну доповідав міністр, Комітет по науці і освіті підтримує, заключення Науково-експертного управління позитивне, прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович.

Михайло Васильович! В мене до вас, як, дійсно, до людини, яка знає ситуацію, чому ми раніше її не ратифіковували в чому причина?

ЗУБЕЦЬ М.В. Це питання задавав не тільки ви, воно, дійсно, на часі, задавав і бувший міністр сільського господарства мені, не дотовпилися ми до тієї черги, щоб воно пройшло, а там, як доповідав міністр, було прийнято декілька ступеней, щоб дійти до сьогоднішнього дня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Чи будуть запитання? Сухий не наполягає? Ні. Сулковський хоче, задайте. День без Сулковського це марно прожитий день на сесії, будь ласка. Павло Сулковський.

11:19:43

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую, Адаме Івановичу! Ви знаєте аграрний комітет підтримує, значить, цей законопроект. І думаю, що ми дискутували не раз з проблем, по яким сьогодні винесений проект. І тому я думаю, що і закликаю всіх свої колег підтримати цей проект закону, він, дійсно, буде допомагати вирішувати ці насущні проблеми з цього питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую за підтримку. Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Ніхто не наполягає. Наполягають, тоді запишіться.

Так, дамо всім слово, 12 хвилин, будь ласка, Сергій Рижук, за ним Ярослав Сухий.

Так, Сергій може скористуватися шістьма хвилинами, якщо є бажання.

11:20:52

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати!

Минуло 10 років з часу ратифікації Верховною Радою України міжнародної Конвенції з охорони нових сортів рослин. Завдяки цьому при активній участі народних депутатів попередніх скликань, провідних вчених Академії аграрних наук України прийнято закон про охорону прав на сорти рослин, який відніс сферу охорони інтелектуальної власності на сорти рослин до загальнонаціональних пріоритетів нашої держави.

У відповідності з цим в Україні створено, безпомилково скажу, потужну систему охорони прав на сорти рослин на чолі з урядовим органом державного управління, який ми теж 10 років добивалися, щоб він був створений – Державною службою з охорони прав на сорти рослин, що дозволило, вже починаючи з 2002 року, згідно з вимогами зазначеної конвенції, внести норми з охорони інтелектуальної власності на сорти рослин до Цивільного, до Господарського, Митного, Кримінального, Адміністративного кодексів.

І вже сьогодні 2 тисячі осіб отримали свідоцтво про авторство на сорти рослин. І більше 1300 чоловік від імені держави „країна стало власником майнових прав на поширення сорту, які засвідчені свідоцтвом про державну реєстрацію.

І в результаті за оцінками, підкреслюю, міжнародних експертів, в Україні сформовані одні з найкращих в Східній Європі і у країнах СНД національні сортові рослинні ресурси, які є основою її продовольчої безпеки.

Проте, є „але”. Замість того, щоб всебічно сприяти та зміцнювати збудовану систему з охорони прав на сорти рослин, яка загалом на теренах України функціонує, вдумайтеся, понад 100 років і завжди мала свою автономну, відокремлену організаційну структуру, що пов’язана, насамперед, із специфікою її роботи, глибокою спеціалізацією, необхідністю забезпечення об’єктивності і належних рішень та її неупередженості, Кабінет Міністрів „професійно” (у лапках скажу), ліквідував державну службу з охорони прав на сорті рослин. Тобто, однією ногою, однією рукою ми за закон, іншою, як буде прийнятий закон, закону суперечимо. Думаю, що новому уряду потрібно буде негайно поправити цю помилку і звичайно відновити, тому що 25 тис. гектарів землі зараз у підвішеному стані і ми боїмося, що і ця земля може піти з контролю державного. І три місяці вже людям не платять там зарплату.

В цілому, я думаю, що на основі викладеного і колегою виступаючим, міністром, Олександром Петровичем, ми вважаємо за доцільне.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я так зрозумів, що і Сухий, і Хара, і Андрос одноголосно підтримують це рішення. Дякую за розуміння. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування проект закону про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин. Реєстраційний номер 0030. Прошу проголосувати за нього, як закон.

11:24:43

За-284

Закон прийнято, конвенція. Ми приєдналися до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин.

Розглядається наступне питання. Проект закону про внесення змін до статті 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”. Реєстраційний номер 1086.

Шановні колеги, давайте мабуть, якщо не буде вашого заперечення, ми прислухаємося до тих пропозицій. Оскільки в законі тут змінюється одне слово лише, то дамо можливість доповісти про закон і решта часу використати міністру на інформацію, що відбувається в сільському господарстві. І дійсно, хто винен в тому, що там стрімко, при доброму врожаю, за доповідями росте ціна на хліб. Не буде заперечень? Так, тоді, будь ласка.

БАРАНІВЬСКИЙ О.П. Дякую, Адам Іванович. Шановні Адам Іванович, шановні колеги, метою прийняття вказаного закону є приведення у відповідність із Законом України „Про карантин рослин” пункту 67, статті 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Проект закону передбачає зміни терміну „під карантинні матеріали” на „об’єкти регулювання”, один термін. І друге, „знезараження” на „фумігацію”. Тобто, ми до міжнародних стандартів, значить, вводимо зміни до закону. Оце і вся суть законів. Він чисто технічний, прохання підтримати і проголосувати за нього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, може, дійсно, якщо нема запитань. Ні, є співдоповідь. Добре, добре. Давайте тоді ... Нема запитань? Так, будь ласка, сідайте. Співдоповідь. Ляпіна Ксенія Михайлівна, голова підкомітету Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Прошу.

11:26:42

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, наш комітет розглянув це питання. Ми підтримуємо цей законопроект, але за основу в першому читанні через те, що виникає кілька формальних питань. Зокрема, запропонована редакція викликає питання, бо там вжито термін „об’єкт регулювання”, який дуже чітко визначений в законі „Про карантин рослин”, але однак в законі „Про ліцензування” він, безумовно, не визначений. І взагалі, об’єктом регулювання закону „Про ліцензування” є зовсім інший об’єкт.

Тому тут треба обов’язково чітко юридично, редакційно доопрацювати. Там має бути або виписаний цей об’єкт регулювання, або треба дати посилання на закон „про карантин рослин”. До речі, цього стосувалося зауваження Науково-експертного управління.

Тому ми хочемо, щоб ви доручили нашому комітету доопрацювати цей закон до другого читання, зокрема, щоб ми відповіли ще на одне питання, на яке сьогодні немає відповіді. Що буде з тими ліцензіями, які видані і термін дії яких не закінчився? Бо міняється формулювання, ліцензія на який вид діяльності. Той вид діяльності, що був раніше, він зникає, новий з’являється. Що буде з ліцензіями? Чи вони будуть автоматично переоформлені, як це теоретично має бути? Але це не слідує сьогодні з букви закону.

Тому внесемо відповідні прикінцеві положення, де чітко визначено, що такі ліцензії, які ще не втратили чинність просто автоматично будуть переоформлені на новий вид ліцензування. Для того, щоб це не було потім залежно від якоїсь там долі уряду, бажання чи не бажання, ми просимо доручити нам, Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, просто редакційно допрацювати ці два питання. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть запитання?

Немає. Зараз, зараз. Є запитання? Прошу, запишіться. 3 хвилини Степан Бульба.

11:28:54

БУЛЬБА С.С.

Прошу передати Олександру Барановському слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Барановському мікрофон.

11:29:02

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Я хотів би звернутися до шановної співдоповідача. Тут чітко ми вносимо в даному законі зміни до пункту 67 статті 9 Закону „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, тобто, що стосується якраз фумігації. І коли помінялося знезараження на фумігацію, один, воно інших термінів не стосується.

ЛЯПІНА К.М. Стосується.

БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Тому, що це єдиний вид сьогодні, який ліцензується. А, що стосується, коли ви кажете про ліцензії, то, дійсно, ліцензії, які, вони не втрачають своєї сили абсолютно. Якщо буде необхідність переоформлення знезараження на фумігацію, то це зробиться. Вони і сьогодні, до речі, ліцензії отримують безкоштовно на цей вид робіт, ви це знаєте.

ЛЯПІНА К.М. Якщо можна дати відповідь? Шановний колего, хочу звернути увагу, не тільки термін дефумігація знезараження змінився, змінився термін дефумігація знезараження чого, записано: „об’єкту регулювання”. Це визначення є в Законі „Про карантин рослин”, воно там, дійсно, визначено, що є об’єкт регулювання. Але в Законі „Про ліцензування” визначення цього терміну „об’єкт регулювання” немає. Тобто ми просто просимо надати нам два тижні, щоб ми нормально це виписали і тоді в цілому прийняли закон, в якому вже не буде колізій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рижук, будь ласка

11:30:31

РИЖУК С.М.

Дякую. А, що як ми…

ЛЯПІНА К.М. Я можу вам…

РИЖУК С.М. В мене запитання до співдоповідача. Якщо ми сьогодні приймаємо в цілому, то нам потрібно ще буде вносити зміни до іншого законодавства? Чи якщо ми, взявши два тижні, отримаємо можливість і внесемо в цей проект закону додатково – це буде лише одна зміна, один проект закону, чи ні?

ЛЯПІНА К.М. Так, це буде виключно цей закон, лише в цей закон вносяться зміни. Другий закон, який визначив, ну, який, власне, спричинив необхідність цих змін, він вже прийнятий, він абсолютно гармонійно виписаний. До нього претензій немає. Є колізія між законом про ліцензування і законом про карантин рослин. Цю колізію треба усунути. Але усунути її треба так, щоб не породити нову колізію, лише за це я кажу, щоб не було нової колізії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Хара.

ЛЯПІНА К.М. Це суто технічне питання.

11:31:29

ХАРА В.Г.

Уважаемая Ксения Михайловна, уважаемая Ксения Михайловна, очень простой закон, там всего 8 слов добавляется в закон, ваш комитет рассматривал. Наверное, вы сформулировали, как должно и точно звучать те слова, которые вписываются в новый закон. Вы их, пожалуйста, озвучьте и мы с вашими дополнениями, сегодня примем его в целом.

ЛЯПІНА К.М. Можлива форма, ми пропонуємо тоді так, там, де написано: «об’єкт регулювання» дописати «об’єкт регулювання, визначений законом «Про карантин рослин». Тоді буде, принаймні, чітко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Оніщук.

11:32:09

ОНІЩУК М.В.

Микола Оніщук, фракція Партії промисловців, підприємців, вірніше Партія промисловців, підприємців, фракція «Наша Україна».

Шановні колеги, є очевидним, що процес знезараження, тобто фумігації підкарантинних матеріалів, він розвивається, він є. І якщо ми, навіть, сьогодні приймемо за основу цей закон – це означає, що ця робота не буде зупинена …. разом з тим, я поділяю думку доповідача від комітету, що, якщо ми вже хочемо зараз голосувати закон, то необхідно віднайти абсолютно точні формулювання, які, по-перше, а) чітко визначили правовий режим тих ліцензій, які вже видані. Бо формулювання в тих ліцензіях буде інше і воно не буде відповідати новій редакції закону. І це повинно бути відображено в самому законі, щоб уникнути відповідних суперечок та колізій. І якщо зараз, пані Ксенія, комітет готовий запропонувати відповідну пропозицію, то вона може бути проголосована за основу та в цілому.

ЛЯПІНА К.М. Дякую, шановний колега.

Давайте тоді так. Якщо вже зал готовий зараз проголосувати з доповненнями, то перше наше доповнення – це об’єкт регулювання визначений Законом „Про карантин рослин”, а друге наше доповнення Прикінцеве положення пунктом 2 тоді закону, я прошу підтримати уряд. А що ліцензії, які чинні на даний момент, залишаються чинними до кінця дії ліцензії. Щоб тоді ми вже зняли всі колізії, щоб не було питань.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Сідайте, не відповідайте на …

Так, шановні колеги, давайте поступимо таким чином. Будьте уважні.

Я думаю, що ми можемо прийняти його як закон з урахуванням таких пропозицій. Що проведення фумігації з не зараження об’єктів регулювання визначенні Законом „Про карантин рослин” вставляємо сюди і даємо Прикінцеві положення, що раніше видані ліцензії, які не втратили чинність діють і після набуття чинності даного закону. І тоді ми знімемо всі проблеми. нема заперечень, що ми проголосували і, як закон із такими поправками.

Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому як Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” ( реєстраційний номер 1086) із тими правками, які я оголосив. Прошу підтримати.

11:35:10

За-286

Закон прийнято.

Тепер, будь ласка, 10 хвилин Олександр Петрович про ситуацію у сільському господарстві.

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Хочу почати з того, що ситуація в сільському господарстві стала більш прогнозованою, ніж ми мали її в попередні роки.

Ми позбулися звичної раніше метушні у період проведення таких відповідальних робіт, як сівба, жнива. Практично не застосовувалися ці питання в цьому році в парламенті і на засіданні Кабінету Міністрів.

Немає необхідності проводити традиційні селекторні наради, їх у цьому році відбулося лише дві: перед посівною та перед початком жнив.

У керівників сільгоспорганів, сільських товаровиробників, сьогодні питання до керівників центрального апарату виникають лише по стратегії діяльності, пріоритетів визначених заздалегідь, щоб усі галузі працювали у штатному режимі.

В цьому році, я сказав би, село отримає непогані результати. За шість місяців виробництво валової продукції зросло на 3,2 відсотки, а в сільськогосподарських підприємствах на 16,1 – це зайвий раз підтверджує правильність взятого курсу на розвиток велико товарного виробництва.

Активізовано кредитний ринок. Більше 5,7 млрд. гривень взяли селяни в цьому році кредитів. За перше півріччя зросли і відрахування до бюджету на суму 3,5 млрд. гривень, або це на 25 відсотків більше, ніж в минулому році.

Ріст заробітної плати в цьому році склав 14 відсотків. Він, звичайно, нижчий удвічі, ніж по промисловості, але складає 470 гривень.

Зовнішньоторговельний обіг продукції АПК за січень-травень цього року зріс на 20 відсотків до відповідного періоду минулого року і нараховує 3,2 млрд. гривень, або це 11 відсотків зовнішньо торгівельного обігу України.

При цьому, експорт сільськогосподарської продукції зріс на 16 відсотків і становить 1,8 млрд. доларів. А зовнішньо торгівельне сальдо позитивне складає 514 млн. доларів при тому, коли в цілому у нас в країні воно від’ємне.

В цьому році на підтримку сільського господарства уже направлено більше 370 млн. гривень, або це втричі більше, ніж в минулому році.

І я хотів би подякувати депутатам минулої каденції за ті рішення, які були прийняті при формуванні бюджету. Суть у тому, шановні друзі, що ми втричі збільшили підтримку бюджетну сільського господарства і разом з цим це у 8-40 разів менше (дивлячись по якій статті), ніж у наших сусідів, які знаходяться на наших кордонах. А ми, відкривши кордони, понизивши ввізне мито, по суті, селяни стають беззахисні.

Якщо ми не вирівняємо умови господарювання наших селян, і, скажімо, Польщі, Європейського Союзу, інших країн, ми не будемо конкурентними. Тобто вирішується питання, чи ми будемо їсти своє м’ясо і сало, чи ми будемо їсти свій хліб, чи ми будемо купувати чийсь закордонний, я це декому дуже хотілося, і пам’ятаєте минулий рік, яка була війна цукрова, пам’ятаєте м’ясна, коли все було зроблено, щоб завозилося „з-за горба” і нищилося своє.

До речі, хочу сказати по цукрових буряках: ми торік зібрали найбільший урожай – мільйон 900 тисяч тонн за роки незалежності, зберегли галузь і в цьому році на 20% буряків посіяно більше, ніж торік. Ми сьогодні очікуємо баланс цукру в межах 2,3-2,4 мільйони тонн.

Зернова група збережена в цьому році, вона сягає в межах 15 мільйонів гектарів. Ви пам’ятаєте, ту складну посівну минулого року було перекрито за рахунок ярих культур.

Хочу, шановні друзі сказати, що вирощений непоганий врожай. Ми збираємо врожай на рівні минулого року. Це при складності зими, це при складності осінньої посівної кампанії. Світ не добирає, по перших даних, Сполучені Штати Америки, Бразилія, Аргентина, Франція у межах 21 мільйона тонн пшениці і близько 40 мільйонів тонн зернових. В Україні вал зерна буде не менший минулого року.

Коли я чую багато розмов про те, що у нас немає якісного зерна, хочу сказати, що ми зберемо не менше 15 мільйонів тонн пшениці. Якщо брати про якісні показники, в минулому році 46% пшениці було продовольчої, остальна – фуражна. В цьому році 73% пшениці іде продовольчою, вона має 11,4% білка.

Хочу ще вас про одне проінформувати. Ми в цьому році вперше запровадили оцінку якості зерна по білку, так, як це діє в Європі і в усьому світі.

Що у нас робили зернотрейдери: закуповуючи зерно по клейковині, воно часто було 4-5 класу або взагалі непродовольче, і продаючи його за кордон по білку, вони його продавали 3-4 класом і мали на цьому великі бариші. Відповідно, страждали селяни. В цьому році ми цю диспропорцію поправили. І оті нарікання, які ви бачите в пресі, що в нас не якісне зерно, а останнім часом, поширилося, що якісь там блохи чи клопи почали нищити продовольче зерно і воно йде неякісне. Це все неправда. Зерно якісне, це намагання зернотрейдерів збити ціну. Великий недобір зерна в світі спонукав досить непогану ціну на зерновому ринку. Сьогодні пшениця третього класу в господарствах, на токах, ціна 700-710 гривень, при тій мінімальній, яка затверджена 700, в портах Одеси вона складає 790 гривень. Ми вважаємо, що це досить пристойна ціна для селян.

Хочу сказати, що є випадки, працює аграрна біржа, працює аграрний фонд і аграрний фонд сьогодні досить ефективно працює, підтримуючи достойну ціну. Але є випадки, коли окремі товаровиробники говорять про те, що він продав пшеницю по 500 гривень третього класу. Я його тоді запитую: „А чому не по 200 гривень?”. Тут може бути дві причини: перша, або різницю окрадено, покладено в кишеню, домовлено, або, скажемо, просто обдурили ті, хто купував те зерно. Ми в таких випадках відповідаємо: „Продавайте зерно через біржу і у вас не буде меншої ціни, як 700-710 гривень”. На сьогодні обмолочено близько 70 процентів зернових, намолочено більше 21 млн. тонн зерна, в цьому році в нас буде вперше зібрано більше 700 тис. тонн ріпаку. І хочу сказати, що ріпак скуповується на корню, як то кажуть, західними компаніями, тому що в нас практично немає його куди використовувати, ми не маємо біодизельних установок для виробництва біодизелю. Ми будемо в цьому році, при тому хороша економіка, ріпак сьогодні повністю конкурує із соняшником, навіть мабуть більш вигідний, як соняшник став, ми будемо мати більше 700 тис. тонн сої і будемо стільки ж мати гороху. Це говорить про те, що в нас пройшли якісні зміни у самій структурі посівних площ.

Що стосується тваринництва, за січень-червень місяці цього року, валове виробництво продукції тваринництва зросло на 4,5 відсотки. А по сільгосппідприємствах, підкреслюю, 18,6. Якщо чесно, ми сьогодні не можемо толком і знати, скільки в подвір’ї в дядька надоєно молока. Хто може і як обрахувати? Та система, яка є, я ще раз підтверджую, вона недосконала, основний показник, що виробляється в сільгоспвиробників і те, що ціни сільського господарства на м’ясну продукцію складають індекси 91 відсоток до минулого року, це якраз говорить за те, що зросли значно пропозиції на ринку нашої власної продукції.

Хочу сказати, коли ми в рік експортували, імпортували м’яса в межах 300 тисяч тонн, в цьому році ця цифра складає в межах 70 тисяч тонн і хочу заявити, що нам це м’ясо не потрібне, просто ми його не можемо зупинити воно зв’язано з різними так сказати проблемами. В цьому році вироблено, як я сказав, м’яса на 18,6 відсотків більше минулого року, зросло на 33 відсотки м'ясо птиці, виробництво м’яса свинини зросло на 44 відсотки, за минулий рік і в цьому році реконструйовано 270 ферм, в цьому році близько 400. Хочу сказати, що виробництво м’яса в нас стає на більш широку промислову основу тут і датські технології, і голландські, німецькі хто б яких не називав, але це вже промислове виробництво м’яса.

Хотілося б відмітити, шановні, і те, що зросло значно поголів’я свиней і курей, маємо проблему із молочним тваринництвом. Сьогодні та підтримка, яка є, вона сьогодні не забезпечує високої рентабельності. Наші сусіди – Росія, Білорусія, Євросоюз, сьогодні пішли на велике товарне виробництво. Я недавно був Естонії - хутірська країна, вони сьогодні менших ферм як на 600 корів, а то 1300 – 1500 уже не будують, але це високотехнологічні ферми. Тільки з таких ферм дозволяється брати молоко на переробку, нас це чекає попереду. Але світ сьогодні пішов на підтримку товаровиробника, тобто, 50 відсотків держава дотує будівництво такої ферми, 50 відсотків сам інвестор, нам треба це зробити, вкрай швидкими темпами. В слідую чому році нам треба закласти ці кошти в бюджет, тому що через два-три роки ми можемо залишитися без молока, село старіє, люди вимирають, ті хто вчора тримали дві корови - тримає одну, а хто одну, то, взагалі, немає такої необхідності. Я дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Петрович. Сідайте, будь ласка. Сідайте. "Наша Україна", ми і так заслухали ... Так, Волга, Василь Волга, мікрофон. Що там?

11:45:44

ВОЛГА В.О.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, я хотів би трішечки звернути увагу на той момент, який зараз відбувається у нас в країні, те, що відбувається на вулицях.

Поступила інформація, прошу всіх на це звернути увагу, поступила інформація, що офіцерам Четвертого управління МВД терміново, терміново офіцери відкликаються із відпусток та надана команда до 14-ої години отримати табельну зброю.

Може має сенс, Адам Іванович, цю інформацію перевірити? Бо це дзвонили мені офіцери саме з Четвертого управління. Ми мали би перевірити, тобто терміново звернутися до міністра внутрішніх справ для того, щоб він пояснив цю ситуацію, що це таке. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. "Наша Україна", нагаю тим, хто не знає, Четверте управління займається охороною громадського порядку і так далі, і тому подібне.

Добре, зв’яжемось з міністерством, попробуємо перевірити, але їхнє завдання – охороняти наш спокій.

Так, шановні колеги, питання, які були винесені на ранкове засідання, ми з вами успішно розв’язали. Я закриваю ранкове засідання. Ми сьогодні працюємо в другій половині дня, чи зараз, хто як намітив, у фракціях і комітетах. Завтра засідання розпочнеться о 10-ій годині ранку.

Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Погоджувальна рада о 12-ій годині. Керівники фракцій, голови фракцій.