ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

3 серпня 2006 року, 17.53 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Я прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

Проводиться поіменна реєстрація.

17:53:49

В залі зареєстровано 303 народних депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні Президент України ініціював консультації щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради України. Як вам відомо, такі консультації відбулися і я вас проінформую про їх зміст. У відповідності до постанови Верховної Ради України, яку ми прийняли 24 липня цього року, Верховна Рада України в такому випадку збирається на пленарне засідання невідкладно. І пункт другий цієї постанови доручає мені як Голові Верховної Ради зібрати вас тоді, коли для цього з’явиться потреба.

Я оголосив засідання на 17-ту годину, але консультації у Президента затрималися, тому ви, думаю, з зрозумінням поставилися до того, що це засідання розпочалося пізніше майже на цілу годину.

Отже, по суті самих консультацій. Ще раз підкреслюю, що Президент користується своїм конституційним правом, проводити консультації, які випливають із відповідних статей Конституції повноважень Президента і в тому його таки право ніхто не піддає сумніву.

Розмова була, на мій погляд, відвертою, в міру можливості такої відвертості у ситуаціях, котрі складаються, зокрема, стосовно взаємин між гілками влади і між, зокрема, Президентом і парламентом. Тому йшлося про те, що 22 червня була створена одна коаліція тобто повторена хронологія наших спільних дій. 6 липня – це був інший формат коаліції, тому що наша фракція вийшла із складу коаліції і це ніби то унеможливило формування коаліції такої, але була сформована коаліція інша, відповідно до Регламенту, Конституції України.

І хоча висловлювалися міркування відносно того, що не все тут погоджене було як слід або що, я ствердно заявляю і ви це добре знаєте, що коаліція створена відповідно Регламенту Верховної Ради, до Конституції України.

Були проведені ґрунтовні додаткові консультації по підготовці програми, спільної програми дій і ви теж добре пам’ятаєте, що ці переговори йшли тривалий час і виявляється, що йшли вони не тільки у форматі, умовно кажучи коаліції, котра створилася 22 числа, але в такій же відповідності йшли із Партією регіонів і „Нашою Україною”.

І 22-го числа мала бути оголошена коаліція в складі двох партій, але з невідомих на сьогодні причин була, на той час, не реалізована така ідея і була оголошена коаліція у складі „Блоку Юлії Тимошенко”, Соціалістичної партії і „Нашої України”.

А далі все відбувалося так, як вам це зрозуміло.

Ясна річ Президент, виконуючи свій конституційний обов’язок, як гарант дотримання Конституції, хотів, щоб політика влади і він хоче сьогодні, щоб політика влади і парламенту, в тому числі, і Кабінету Міністрів відповідала тим намірам щодо внутрішньої, зовнішньої політики, як він і проголошував під час виборчої кампанії сам і, ясна річ, врахувала і позицію виборців, котрі віддали свої голоси тим чи іншим політичним силам.

Тому він наполягав на тому, щоб можна було визначитися чітко з ключових питань, які сьогодні певною мірою розколюють суспільство і щодо мови, щодо федералізму, щодо ставлення до релігії, щодо зовнішньополітичного курсу, зокрема, забезпечення гарантій безпеки і стабільності України, тобто йдеться про вектор розвитку в один чи інший бік, чи на Схід, чи на Захід і таке інше.

Далі Президент висловився, що, оскільки ці питання в суспільстві живуть, але ясності з цього приводу не існує, він ініціював проведення круглого столу, бо переконаний і тепер, що порозуміння є і, навіть проведення тривалого цього круглого столу, який ще не завершився успішно, тим не менше, відкриває перспективи для знаходження компромісу для зближення позицій, котрі сьогодні викликають дискусію в суспільстві.

Як висловився Президент, йому здалося, що вчора приблизно о 23 годині він переконався в тому, що дискусії припиняються, оскільки найшли порозуміння по більшості позицій документу, котрий названий Універсалом, "Наша Україна", власне кажучи, можна його „призом” назвати. Але це той документ, який говорить про компроміс. Це те, що стосується домовленості. Але сьогодні він бачить вранці, що не вдалося вийти на параметри підписання круглого столу. Хоч, правда, я мушу сказати, що це ініціатива сторони Адміністрації Президента, її очевидно можна було проініціювати, зібрання о 10 годині ранку так і оголошувалося вчора для того, щоб розставити остаточно крапки над і. Проте, це те, що стосується, скажемо, політичної сторони справи.

Що стосується офіційної сторони справи, то Президент вважає, що минуло 60 днів, 26-го, якщо не помиляюся, числа, після того, коли за формою, визначеною Конституцією, не сформований Кабінет Міністрів, і тому Президент має право розпустити парламент.

Ми зараз не будемо оспорювати це право Президента, бо його можна дискутувати і Конституція України по-різному визначає дефініцію припинення повноважень парламенту, Кабінету Міністрів, і відставка Кабінету Міністрів, а 60 днів використовуються тільки в одному випадку, коли йдеться про відставку Кабінету Міністрів. Наш Кабінет Міністрів припинив повноваження до часу сформування нового Кабінету Міністрів.

Хочу нагадати, що 7 числа, в липні, створивши нову коаліцію, ми оголосили про кандидатуру від Антикризової коаліції, яка складає більшість парламенту, 243 чи 240 депутатів. ми заявили про висунення кандидатури від коаліції на посаду Прем’єр-міністра. Одинадцятого числа офіційно, оскільки парламент чи Регламент вимагає такої процедури, ми оголосили про це на засіданні Верховної Ради і я це зробив, підписавши тоді ж представлення або пропозицію щодо кандидатури на посаду Прем’єр-міністра Президенту України.

Ми зараз не проводимо дискусію про 65-ту, 66-ту статтю Регламенту, оскільки 66-та стаття абсолютно точно визначає право робити це коаліції, одначе, Президент звернувся офіційно з листом до Верховної Ради відносно того, що для нього таке подання неприйнятне, оскільки він в даному випадку знову ж таки посилається на Регламент Верховної Ради, що є, до речі, внутрішнім документом парламенту.

Тим не менше, 18 числа, ідучи на зустріч пропозиції, вимозі Президента, чи вимозі Президента, я підписав повторно листа з, щодо кандидатури Прем’єр-міністра, я назвав прізвище, те, яке визначила коаліція, Віктор Федорович Янукович.

Сьогодні о 12-ій ночі спливає термін п’ятнадцятиденний вирішення питання з боку Президента, бо 106 стаття Конституції передбачає в імперативному порядку, що він зобов’язаний внести цю кандидатуру на розгляд Верховної Ради.

Я гадаю, що і консультації сьогоднішні теж певною мірою зв’язані з цим терміном. Не тільки 60 днів, про які згадувалося раніше як формальна підстава для Президента робити такий крок, так і 15 днів, впродовж яких він повинен або іти слідувати повністю нормам Конституції або якимось чином від них відхилятися.

З цього приводу і пройшла розмова, в якій брали участь всі, хто був туди запрошений. Зокрема, Петро Миколайович Симоненко, задавши йому запитання, чому не вноситься кандидатура, він теж користуючись своїм правом зіслався в даному випадку на формальну підставу 60 днів, власне, кажучи, він міг пояснювати це, міг не пояснювати і він хотів також добитися ясності з приводу зовнішньої і внутрішньої політики, яка буде здійснюватися Кабінетом міністрів і парламентом України.

Я не буду посилатися тут на висловлювання декого із запрошених спеціалістів, юристів тощо, які замість статей Конституції посилалися на дух Конституції.

Я думаю, що дух Конституції мені відомий трохи краще, оскільки я писав ці норми, але якщо ми будемо не дотримуватися Конституції, а вибачте, нюхати її , то толку від цього не буде. Треба дотримуватися законів, Конституції всім. Я це кажу не для того, щоб , скажемо, сподобатися своїми висловлюваннями, це просто вимога і до мене , і до всіх хто тут присутній, до депутатів , до всіх представників влади.

Висловлювався з приводу теми, котра була предметом обговорення, висловлювалася перш за все Юлія Тимошенко, Юлія Володимирівна Тимошенко.

Вона, я не буду коментувати її, бо вона би могла сама про це висловитися. Так, власне, вона зараз це зробить на телебаченні. Тому, очевидно, вона повторює те, що вже не раз говорила, заславшись на те, що джерелом влади є народ. А соціалістична партія була в блоці з президентом і так дальше, і всіма представниками, так би мовити, Майдану. А тепер сталося інше і виборці голосували за одне, а тут, ніби-то, переворот у парламенті був.

Я змушений був сказати про те, що соціалісти справді підтримали президента послідовно, як жодна політична сила. Але, на жаль, „Блок Юлії Тимошенко” був на протилежному боці. Одначе це питань тоді не викликало. І ще раз повторюю, що зіслання, чи посилання на дух вибору народу – це щось таке ефемерне, це не те, що написано в Конституції, в законі і в програмах виборчих політичних партій.

Я зараз не аналізую передвиборчі програми, документи, які видавалися тиражами в 600 тисяч книжок, де вшановувався президент, соціалістична партія і так дальше, ми про це забули. Ми говоримо про результати виборів, а далі всі дії фракції, партії у парламенті відповідно до Конституції, законів України.

Василь Петрович Цушко, як представник соціалістичної партії, сказав, що ми не боїмося виборів повторних, можна через це все пройти, але це не вихід із ситуації. Оскільки ми прекрасно розуміємо, що позиції політичних сил у парламенті будуть і ще чіткіше визначені. І зрозуміло, який буде результат. Кожен планує на щось своє, а визначаться в кінці кінців виборці. Але це підтвердив і президент пізніше, інші, що конфігурація політичних сил, очевидно, не зміниться і ці проблеми доведеться вирішувати через два місці, якщо вибори будуть оголошені. Вся тільки особливість полягає в тому, що тоді вже парламент розпустити не можна буде.

І треба буде вирішувати питання остаточно, так як визначено в Конституції. Чи це буде краще для суспільства? Я переконаний, що ні. Я думаю, що і президент зараз задумається над тим, бо він переживає. Я щиро вірю в те, що він переживає за те, якою буде перспектива України.

Віктор Янукович, виступаючи від Партії регіонів повідомив про те, що після виборів Партія регіонів запропонувала коаліцію з „Нашою Україною”, їй запропонувала. Тим паче, що всі переговори відбулися відповідно до процедур. Правда, я знаю, що офіційно це оголошувалося, як консультації. Але у будь-якому разі та програма або більше та угода, яка готувалася для трьох політичних фракцій, мається на увазі „Нашої України”, Соціалістичної партії і „Блоку Юлії Тимошенко”, була парафована і Партією регіонів. Якраз напередодні оголошення коаліції демократичних сил малась бути оголошена, лише домовлення було про те, що буде оголошуватися така коаліція. Так принаймні висловився Віктор Федорович, у мене немає підстав сумніватися у тому, що так було. І на переговорах цього ніхто не заперечував.

Програма однакова, що там, що там. Подолати розбіжності може тільки час, - так висловився Янукович Віктор Федорович. Круглий стіл показав, що можна шукати компроміс. Із тих тридцяти майже позицій, що там було, залишилося неузгодженими приблизно три позиції, формули… компромісність щодо яких теж були висловлені. І він висловився про те, що після виборів і в роботі парламенту не повинно бути переможених і переможців. А ми бачили, як це демонструвалося тут не один раз, і що немає бажання іти на вибори, але вони спокійно абсолютно дивляться, Партія регіонів спокійно дивиться на проведення виборів, знає, що успіх буде забезпечений та, власне, і соціологія це підтверджує, ви це теж добре знаєте.

Петро Миколайович Симоненко пропонував, як подолати протиріччя у наших консультаціях. Говорячи про те, що якщо видається указ про розпуск, то вибори через 60 днів. І він же говорить, що партії від цього не зміняться, і програми у партіях не зміняться, і агітація буде вестися такою ж, і знову ж будуть використовуватися ті теми, котрі сьогодні на слуху, промови про НАТО, про релігію, коли буде у цьому потреба, бо на мій погляд, під час виборів ніхто взагалі за конфесії не згадував, і таке інше.

Тобто мова іде про те, що загостриться політична напруга, а вона і сьогодні вже досить пристойна. Уже те, що круглий стіл демонструвався на аудиторію близько 10 мільйонів громадян, свідчить про те, що люди дуже уважно дивляться за перебігом подій у вищих ешелонах влади. Тому він говорив в своєму виступі, що жодна партія, так само і комуністи, зокрема, не будуть підлаштовуватися під програму, скажімо, іншої політичної сили, бо він тут висловлював як аргумент. Компроміс тяжко знаходиться за круглим столом тому, що фактично всі позиції, які наближають об’єднання політичних сил забезпечується тільки поступками з боку інших, а не "Нашої України". Тобто "Наша Україна" чітко стоїть на відповідних позиціях і він говорить, якщо ми хочемо шукати компроміс, то давайте ж, не можемо ми всі політичні сили в цьому документі відстоювати програму передвиборчу однієї політичної партії. Я думаю, що цю аргументацію теж можна було брати до уваги.

Роман Безсмертний від "Нашої України" зіслався на те, що формально підстави для розпуску парламенту є. Знову ж таки це можна дискусійно оцінювати, тобто, як тему для дискусії, але і підстави такі можна вважати враховуючи багато нюансів. Він говорив про парламентську кризу, яка переходить на урядову кризу. На мій погляд, в мене була сьогодні змога висловитися з цього приводу, у нас немає парламентської кризи, просто в роботі парламенту в сесійних засіданнях поки що не приймає участі частина однієї фракції, але вона працює в комітетах. Ми прийняли вже кілька десятків законів, уже більше десятка законів підписав Президент, із них майже половина законів прийнята конституційною більшістю - більше 300 голосів. Іншими слова говорити, про парламентську кризу не доводиться. Ми працюємо за тією схемою, яка була затверджена під час формування порядку денного на нинішню сесію і формування календарного плану на нинішню сесію і все це йде у відповідному режимі. Мова про неформування Конституційного Суду, бо він говорив про це далі, це тема наступна після формування Кабінету Міністрів і вона буде вирішена поза всяким сумнівом. Тобто, говорити про парламентську кризу, як нездатність парламенту виконувати свої функції не доводиться.

Я сподіваюся на те, що Президент буде враховувати цю обставину. Який пропонує вихід, Роман Петрович, він говорить треба дати шанс, якщо не розпускати парламент, бо є такий варіант: або дати шанс, або розпустити сьогодні парламент.

Повернути представлення на кандидатуру прем’єр-міністра, переформувати коаліцію нову, можливо того ж кандидата в прем’єри запропонувати, два тижні дати на все це тобто повернутися до ситуації від 6.07.

У дискусії з цього приводу я змушений був сказати про те, що це робить парламент, підвішує в такому невизначеному стані. Тобто кожного дня він може бути розпущений, бо час пішов, а ясності немає, по-перше, а по-друге проблема створення підписання угоди в якомусь змісті уже окрім того, що було підписано, а тепер зміни їх шукати, чи на основі тих позицій, які були відображені в універсалі, чи в проекті універсалу, чи якимось іншим чином, гарантій ніяких немає.

Тому я висловився з цього приводу відразу Віктору Андрійовичу про те, що це, очевидно, неприйнятний варіант, тому що я буду змушений в якомусь дивному світлі виступати перед парламентом, адже це повністю ігнорує позицію 450 депутатів. Тобто, або визначаються сьогодні про розпуск і тоді ми шукаємо адекватні кроки, або ми підписуємо ті документи, в тому числі, розглядаємо кандидатуру прем’єра, формуємо Кабінет Міністрів і всі інші речі робимо і я гарантую, що ми за завтрашній день всі питання по організації влади вирішимо, враховуючи причому і позиції „Нашої України” і тих політичних сил, які вважають себе в опозиції.

Адам Іванович Мартинюк зосередився на необхідності дотримання Конституції, цитуючи певні позиції, говорячи, що ми у своїх деклараціях наперед не повинні виходити за межі Конституції, або якщо розвивати думку, то в руслі цих позицій.

І тому під час круглих столів не треба пробувати одним переграти інших, бо це не вдячна справа і вона безрезультатна і треба керуватися Законом. Тоді ми будемо привчати і суспільство керуватися Законом, а не привчати його до безвідповідальності.

Я розумію, що кожен під час своїх висловлювань говорив про претензію до однієї політичної сили або до інших, але це природна справа для таких переговорів, для круглих столів.

Вкінці Віктор Андрійович сказав, що ми різні, але треба чітко дати відповідь людям, послати їм сигнал, про те. А якою буде Україна, яку ми будемо відстоювати її і так дальше. Він врешті подякував за участь у цих переговорах всіх, хто брав у них, хто брав участь в консультаціях. Я вкінці, звертаючись до Віктора Андрійовича, сказав, що в 2004 році, вкінці року ми приймали політичне рішення, Верховна Рада там відіграла стабілізуючу роль в суспільстві, хочу сказати, подобалось це кому чи не подобалось, і очевидно тепер у 2006 році ця функція знову припадає на Верховну Раду, ми повинні приймати і конституційне і політичне рішення, оскільки питання надзвичайно серйозне.

Закінчив я свої міркування таким чином, що сьогодні ми бачимо розвиток сценарію, автором якого є люди чи кола, які недружелюбні до Президента. Я в цьому глибоко переконаний. І я вважаю, що за цим сценарієм події розвиватися не повинні.

Ясна річ, що йдучи на вибори кожен має свої шанси, свої перспективи, свої орієнтири, це його право. Але я знову повертаюся до думки, що кращого складу для будь-кого парламенту ніж я сьогодні забезпечити не вдасться. Тому вибір і за Президентом і вибір за нами.

Нарешті я хотів би вам запропонувати таку, а я ще там сказав про одну казку дитячу, пам’ятаєте, на кладці, коли зустрілися двоє. Так от чи ми найдемо умову, якщо ми розумні люди, для того, щоб не стукнуться лобами чи ми будемо стукатися і падати обидва із кладки. Це перспектива недобра для української політики, для громадянства українського, яке, очевидно, налаштоване не на вибори, а на те, що влада і парламент, і уряд, і Президент будуть дбати про розвиток нашої держави, гарантування суверенних його прав, поліпшення добробуту людей і багато чого іншого, я би не хотів, щоб ви мої слова тут використовували вже як передвиборну програму. Я думаю, що всі ви це прекрасно розумієте, і всі ви, представники всіх політичних сил будуть думати і говорити так само, якщо це доведеться робити.

Так-то, мова йде про те, сьогодні ввечері Президент буде робити звернення до народу. Якого змісту буде це звернення, я не знаю. він сказав, що теж ще не знає.

Тобто, він скористається розмовою, яка відбулася в нас на зустрічі, провівши консультації. Він говорить, що ця розмова озброїла його додатковими аргументами і, залежно від того, що він скаже, адекватно має діяти і Верховна Рада.

Тому би я вас попросив не припиняти сьогодні це засідання до тих пір, поки ми послухаємо Президента, а потім будемо приймати рішення. Спасибі.

(Оплески).

Тобто, якщо ви не заперечуєте, давайте ми оголосимо перерву до цього часу, але перед цим проголосуємо. Вислови. Хочете висловити? Ну, давайте по, давайте 5 хвилин по … запишіться, 5 хвилин. Я прошу вас. Запишіться, будь ласка. Запишіться з місця по хвилині, будь ласка. Всього 5 хвилин. Можна від кожної фракції.

Цибенко, будь ласка. Петро Миколайович, да? Від комуністів. А, вибачте, в мене на цьому моніторі інакше показує. Тарасов, прошу. Від соціалістів хто буде говорити? Будь ласка, Бойко Володимир Семенович.

18:20:19

БОЙКО В.С.

Я редко выступаю, я мог бы наговорить массу, но я очень хочу, …

ГОЛОВА. Я прошу уваги.

БОЙКО В.С. Пробачте, будь ласка, я очень редко выступаю, но я хочу вам прочесть одно письмо. Написал его ученик 6 класса Степану Степановичу нашему уважаемому Бульбе.

„Вам пише учень 7, 6 класу, щойно перейшов з Полтави Сашко Лаврентів. Ви працювали у Полтаві губернатором і я вам пишу як земляку у Верховну Раду.

Степан Степанович, треба щось вам робити. Будь ласка, розкажіть усім депутатам, які лаються і свистять, що у 1667 році біля Полтави була знаменита битва гетьманів. Тоді наші теж не могли помиритися. Частина України була за гетьмана Івана Брюховецького, а частина - за гетьмана Петра Дорошенка.

Іван Брюховецький заступався за бідних перед козацькою старшиною. А Петро Дорошенко був великий воєнноначальник , навіть у 30-літній війні брав участь і прославив там українську зброю”…

ГОЛОВА. Дайте ще закінчити цікавого листа.

БОЙКО В.С. Ничего, это выводы сами сделаете.

„Але вони і ті, хто їх підтримував ніяк не могли помиритися. От і зійшлися у битві десь між Рибцями і Побиваткою, формально тоді переміг Дорошенко. А Брюховецького козаки розірвали на шматки. А фактично у цій битві програла вся Україна. Бо невдовзі відбулося ……………. перемир’я між Росією і Польщею, після якого частину України забрала собі Росія, а частину - Польща.

Цю історію мені розповів на рибалці на …………ставках один дідусь рибалка, він мабуть був вчителем історії.

А ви, Степан Степанович, може, розкажете про битву гетьманів депутатам. І вони тоді зрозуміють, що треба якось помиритися. У мене, наприклад, є двоє друзів з різних регіонів України Мишко Іланський з Донбасу а Мар’ян Малик із Львову . Ми подружилися в санаторії в Євпаторії, де я лікував хворе серце Та що ж ми, хлопці, можемо якось владити, а дорослі розумні і вчені люди - ні. Мені дуже хочеться написати про битву гетьманів книжку”. І так далі.

Я просто хочу сказати одну вещь. Я вот встречался с героями нашими, могут подтвердить здесь сидят. Я высказал свое четкое мнение и свое отношение к одному и второму. Я знаю одно: да, сегодня распустят Верховну Раду. Я тогда сказал, что будет одна вещь, которая, действительно, победят Регионы, коммунисты и социалисты, наберут где-то за 60 %.

Страшно в другом, как мы будем мириться запад с востоком? На меня каких только вещей не говорят. А я знаю одну вещь, я всегда работал и жил для одной страны, для своих людей, ни когда не изменял. И сегодня иду честно и добросовестно, никогда никого не боялся и не боюсь. И хочу одного: чтобы наконец-то стало, действительно, нормально и чтобы мы не мирились здесь. Ведь нет разницы между «Нашей Украиной» БЮТом и Регионами. Везде одни и те же идеи, которые отражают интересы, по большому счету, промышленных групп, уверяю.

Поэтому вещи интересные, но нужно сделать так, чтобы не страдал народ Украины, найти общую идею и все станет на место. И тогда будем жить, живем в одной из самых богатых стран в Европе. И куда нас тянут? В НАТО. Если мы все время говорим о том, что мы безъядерная, безблоковая держава. О чем можно говорить? Мы везде об этом говорили. Разве можно такие вещи соглашаться?

ГОЛОВА. Спасибо.

БОЙКО В.С. Я б много мог наговорить, но нет времени, извините. Хай нам щастить!

ГОЛОВА. Спасибі. Ну, давайте так, по 3 хвилини тоді від кожної фракції, щоб не було заперечень. Чмирь, вибачте, Гірник Євген Олексійович від «Нашої України», прошу.

18:24:57

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, Конгрес українських націоналістів, фракція «Наша Україна». Прошу передати слово депутату Зваричу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

18:25:16

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги.

Насамперед я би дуже просив, щоб ви дуже уважно прислухалися до того, що я зараз хочу сказати, без жодних реплік. Бо я буду намагатися дуже толерантно і дуже щиро говорити.

Перше, що я хочу сказати, що мені видається, що ми не зовсім зрозуміли виклик, який Президент перед нами поставив, коли він ініціював цей круглий стіл. Ми сприйняли цей виклик, як політики, а не як державні мужі. Я це звинувачення також у першу чергу адресую собі, тому що ми далі говоримо про те, що Президент нам поставив завдання, щоб ми знайшли якісь компромісні формулювання, які дали би нам можливість все ж таки вийти на одні спільні позиції.

Ми дуже сильно помиляємося. Виклик, який був перед нами поставлений, і щоб ми дали відповідь не як політики, але як державні мужі на ті питання, які перед нами ставить український народ. Перелік цих питань нам відомий. Ми не були спроможні прийняти цей виклик, тому що ми не знайшли відповідь. Отак ми знайшли словесні викрутаси, які дали нам можливість говорити про те, що в черговий раз політики знайшли компроміс. Але відповідь на питання, які стоять у суспільстві, ми не були спроможні дати. Це стосовно круглого столу.

Тепер стосовно того, що сьогодні відбувається. Олександре Олександровичу, я таки вимушений вас покритикувати, бо ви почали свій виступ із того, що ви закликали нас усіх не давати тлумачення Конституції. А тоді плавно перейшли до свого твердження, яке насправді носило характер тлумачення Конституції. Тому у вашому стилі я також собі дозволю не тлумачити, але принаймні озвучити своє розуміння окремих конституційних норм.

Я глибоко переконаний у тому, що дух Конституції говорить про те, що у випадку, якщо парламент вперто буде демонструвати свою недієздатність, тоді Президент має можливість, має наділений він такою компетенцією, достроково припинити повноваження Верховної Ради України.

ГОЛОВА. Я прошу ще раз послухайте один одного! Ну, в кінці, то кінців, Ярославе Михайловичу, послухайте чоловіка. Говоріть, будь ласка, я додаю ще вам 30 секунд, щоб ви не хвилювалися.

ЗВАРИЧ Р.М. Спасибі. Олександре Олександровичу! Я взагалі не хвилююся. І тому я переконаний в тому, що, як гарант Конституції у відсутності Конституційного Суду не звини Президента, з вини цього залу, Президент має повноваження, має можливість сьогодні прийняти дуже важливе рішення.

І останнє, що я хочу сказати. Незалежно від того, що буде, все ж таки ми повинні розуміти, що приходить час уже словами Де Голя „Діяти не як політик, який має відповідати на те, що від нього хоче виборець, а діяти так, як це вимагає держава, так, як це вимагають державні інтереси”. Якщо ми це зрозуміємо, шановні, то ми, дійсно, можемо тоді набратися мужності і себе називати українським парламентом. Якщо ми цього не зможемо зробити, то нам потрібно тоді вийти з цього залу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Спасибі. Слово має… від Партії регіонів хто буде говорити?

Будь ласка, Євген Петрович. Від кожної фракції по одному, я, ми домовилися з самого початку.

18:29:38

КУШНАРЬОВ Є.П.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Дорогі співвітчизники!

Звертаємося до вас у хвилини, коли постало питання щодо можливого розпуску обраної народом Верховної Ради …

ГОЛОВА. Євген Петрович, я зразу для уточнення, співвітчизники нас не слухають тому що це засідання йде у вечірній час.

КУШНАРЬОВ Є.П. Надрукуємо.

ГОЛОВА. Надрукуємо. Тоді буде так.

КУШНАРЬОВ Є.П. Ми вважаємо, що у Президента на цей час немає жодних правових підстав для розпуску парламенту. Верховна Рада сформована, повноцінно працює легітимна коаліція, діють усі комітети, розробляються законопроекти, ухвалюються закони.

Парламентська коаліція висунула кандидатуру на прем’єр-міністра згідно Конституції і власного регламенту.

І сьогодні, коли минає останній день терміну, в який президент зобов’язаний за Конституцією внести кандидатуру Голови уряду для призначення її парламентом, ми отримуємо інформацію про початок консультацій щодо можливого розпуску Верховної Ради.

Такий крок можна пояснити лише відсутністю реальної оцінки ситуації, як в парламенті, так і в країні і лише нездатністю глави держави в цей час піднятися над власними амбіціями і амбіціями свого оточення .

Такі можливі дії президента розцінювати, як відхід від світової практики, від демократичних принципів, від загально прийнятих міжнародних норм і стандартів за якими партія-переможець парламентських виборів разом з партнерами по коаліції формує уряд і очолює його.

Весь народ України спостерігав у ці дні за публічною дискусією, яка велася у рамках загальнонаціонального круглого столу. Люди переконалися у тому, що Партія регіонів була дуже зваженою і толерантною у цьому діалозі. Ми щиро прагнули знайти порозуміння, ми задавали такий тон дискусії, коли б компроміси не виглядали, як капітуляція тієї, чи іншої сторони, коли б не було переможця і переможеного, коли б справді можна було досягти національної єдності.

Але ми не знайшли такого ж ставлення до учасників діалогу з боку іншої сторони. Відчувався тиск, намагання відокремити і підкреслити інтереси лише однієї частини суспільства – тієї, яка голосувала за „Нашу Україну”. Склалося враження, що і президент чує лише цю політичну силу.

І все ж діалог розпочався. Те, що він був публічним, відкритим – створило умови для осмислення протиріч, що існують у суспільстві не лише політикам, а й усіма громадянами. Це вже значний крок на шляху до порозуміння, до об’єднання народу і саме таким шляхом треба йти, долаючи протиріччя та розбіжності, які.

ГОЛОВА. Дайте закінчити думку.

КУШНАРЬОВ Є.П. Імперативів, образливих поз, демонстрації сили приведе лише в глухий кут. Ми нічого не доб’ємося менторськими методами, а лише зрадикалізуємо суспільство і наблизимо Україну до громадянського конфлікту. Таким чином, ми ризикуємо сьогодні розпалити вогнище нестабільності в центрі Європи, відкрити ще одну гарячу точку на карті світу. Закликаємо Президента не робити такий небезпечний крок, закликаємо його залишатися в конституційному полі, підписати між Президентом та парламентською коаліцією політичну угоду. Стабілізувати ситуацію і рухатись далі за спільно вироботаним планом, шляхом нормалізації життя країни, закликаємо до відповідальності за долю України.

ГОЛОВА. Спасибі. Від комуністів, хто буде виступати? Петро Миколайович, прошу. Трошки далі від мікрофону, тому що там звук йде сильний.

18:34:04

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые избиратели! Уважаемые коллеги! Для кого я скажу, что моя точка зрения, может быть, покажется острой и резкой, что я вынес из этого круглого стола, встречи с Президентом.

Должность Президента в Украине есть, а Президента в Украине нет. Это первый мой вывод. Команда помаранчевых сегодня в отчаянии ибо не в состоянии решить элементарный политические, я не говорю о экономических или социальных вопросах возникших …. у нас в стране. О чем еще хотелось бы посоветоваться с вами, уважаемые коллеги, и поделится впечатлениями. Я ставил эти вопросы Президенту, как можно вас понимать, когда перед выборами вы агитировали нас за политическое структурирование общества и мы принимали Закон «О выборах на пропорциональной основе», мы провели выборы, мы дали право народу избирать те политические программы, которые они считают целесообразным, исходя из своих личных интересов, и тех нужд, которые их сегодня подвигают к тем или иным практическим решениям.

Дискуссия в парламенте длительная, принятие закона, все это давало нам возможность по-иному сформировать руководство в целом страны, как в законодательном органе, так и исполнительной власти. Мы, политические партии, разные и откровенно об этом заявили на выборах в своих программах. Одни, как мы, коммунисты, утверждали, что мы против вступления в НАТО, мы за два государственных языка, мы говорили об отношении церкви и этим, действуя в рамках Конституции, мы призывали общество к осмыслению той или иной проблемы и это, я считаю, откровенная и честная политика.

Естественно, я на этой встрече просил Президента ответить на один принципиальный вопрос. Вы глава государства, неделя с 18 по 25 июля в вашем распоряжении была, время, чтобы дать ответ по характеристике, внесенной Антикризисной коалицией по кандидатуре Януковича. Я неоднократно просил Президента это сделать, Президент не ответил на вопрос, по каким мотивам он отказывается вносить кандидатуру Януковича.

Таким образом, Президент растоптал волю народа Украины, выразившую свою поддержку трем политическим силам: регионам, Партии регионов, Социалистической и Коммунистической партии. Он не уважает избирателей, и не считал необходимым именно это реализовать.

Меня очень тревожило то, что в ходе разговора президент не коснулся экономической ситуации, социальных вопросов. Его не интересуют проблемы народа Украины в контексте того, что сегодня бензин резко дорожает, хлеб, тарифы возрастают и многое другое.

Я хочу поделиться своим впечатлением и о том, что Президент несет реальную угрозу усиления противоречий в обществе тем, что он не считается с мнением конкретной категории избирателей. Президент своими действиями осложняет внешнеполитическую, внешнеэкономическую ситуацию. Поэтому сегодня обращаюсь к вам, уважаемые коллеги. Я считаю необходимым заявить о том, что пришло время действовать. Почему действовать?

ГОЛОВА. Дайте закінчити думку.

СИМОНЕНКО П.М. Почему пришло время действовать? Потому что Президент, прежде всего, свои усилия направляет на разрушение нами созданной антикризисной коалиции. Создавая тему Универсала , он пытается подменить Конституцию и это стало очевидным сегодня в ходе разговора. Его не интересует Конституция, его интересуют положения Универсала. Президент сегодня не высказал беспокойство об усиления хаоса управления, а мы с вами об этом хорошо знаем. Не желает по открытым острым принципиальным вопросам, которые волнуют общество, советоваться с народом Украины через референдум и это бы сняло многие проблемы.

Что делать? И мы коммунисты в данном случае, я говорю от себя лично и обращаюсь к вам, уважаемые коллеги, исхожу из того, что Президент не собирается считаться с итогами выборов 2006 года и вносить кандидатуру Януковича на рассмотрение Верховной Рады.

Я исхожу из того, что страна сегодня на грани утраты управляемости. Бюджетный процесс - он стихийно будет осуществляться и формироваться. Поэтому я предлагаю, Верховная Рада, не мешая сегодня Президенту выполняя свои обещания, должна приступить к формированию правительства. Рассмотреть кандидатуру Януковича, проголосовать и сформировать правительство. И таким образом поставить точку в хаосе управления и безответственности с точки зрения Администрации Президента.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

Підбиваючи підсумки нашого обміну думками як головуючий на засіданні, хочу сказати. У мене склалося переконання, що Президент щиро вболіває за перспективу України, за долю народу в тому числі, за ситуацію в економіці, в соціальній сфері тощо. Ми не один раз збираємося із ним. Сьогодні тема дискусії була дещо іншою, тому природно, що ми торкалися інших питань. Але кожна політична сила по-своєму міркує, по-своєму оцінює ситуацію і в кінці кінців це ознака демократії, яка в Україні сьогодні є, і до речі, забезпечується всіма тими перемінами, які сталися впродовж останніх років у нашому суспільстві. Це треба мати на увазі.

Наступне. Парламент буде діяти в чіткій відповідності з Конституцією, законами України. В цьому нема ніяких сумнівів. Тому я хотів би одержати вашу згоду на те, щоб ми оголосили перерву до прослуховування виступу Президента чи звернення Президента. Як тільки трапиться це - я вам зразу скажу. І потім продовжимо наше засідання. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

18:40:04

За-256

ще раз нагадую: засідання не закрите, в ньому зроблена перерва.

ІЗ ЗАЛУ. По фракціях.

ГОЛОВА. Ну, по фракціях, будь ласка. По фракціях: 186 – Партія Регіонів, „Блок Юлії Тимошенко” – 2, „Наша Україна” – 17, соціалісти – 30, комуністів – 21.

Оголошується перерва. Ми, оголошу окремо про час скликання засідання.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, хто знаходиться за межами сесійної зали, я прошу зайти до зали.

Шановні колеги, вставте на всяк випадок картки, щоб я бачив, чи можемо ми розпочинати засідання.

Шановні колеги, карточок поки що 202, але за наявністю людей в залі я бачу, що у нас набагато більше. Ми можемо розпочинати спеціальне засідання.

Яку вам сказати новину – хорошу чи ще кращу?

Ще кращу.

Ну тоді почнемо з хорошої, а потім з ще кращої.

Хороша новина полягає в тому, що на цьому наше засідання оголошується закритим. А ще краща – завтра ми починаємо роботу о 10 годині.

На все добре.