ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

4 серпня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВА. Добрий ранок, шановні депутати, гості Верховної Ради, журналісти, телеглядачі і радіослухачі.

Сьогодні 4 серпня. Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації, вставити картки. Проводиться реєстрація, поіменна реєстрація народних депутатів.

 

10:07:21

В залі зареєстровано 290 народних депутатів.

Ранкове засідання оголошується відкритим.

Є пропозиція привітати народних депутатів з днем народження: Кінаха Анатолія Кириловича і Хомутинніка Віталія Юрійовича. Хомутинніку Віталію Юрійовичу 30 років, Анатолію Кириловичу трошки більше, але обом їх побажаємо добра, успіхів, творчості, відповідальності, "Наша Україна", найперше, здоров’я, аби все це разом складалося  і приносило успіх в їхній діяльності на благо нашої Батьківщини.

Відповідно до Регламенту я оголошую про запити народних депутатів.

Василя ГРИЦАКА до Президента України щодо кримінальних проявів у виробництві голографічних захисних елементів для державних потреб.

Ці запита оформленні відповідним чином. І я ставлю на голосування питання про підтримку цього запиту. Прошу.

 

10:09:21

За-239

Рішення підтримане.

Ставлю на голосування питання про направлення цього запиту Президенту.

 

10:09:45

За-239

Підтримана пропозиція, 239 голосів – за. 239.

Василь ГРИЦАК звертається до Президента також із запитом щодо можливих злочинних махінацій з закордонними паспортами громадянина України у посольствах та консульствах України під прикриттям Міністерства закордонних справ.

Хто за те, щоб підтримати зміст цього запиту? Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

10:10:24

За-246

Підтримана ця пропозиція. 246 депутатів. Хто за те, щоб направити цей запит до Президента України, прошу проголосувати.

 

10:10:46

За-248

248 депутатів підтримали цей запит. Він буде відправлений сьогодні ж.

Групи депутатів (ЦАПЮК, МУЦ, ЛИЧУК та інші. Всього 10 народних депутатів) до Генерального прокурора про зловживання службовим становищем в особистих цілях заступником начальника відділу боротьби з організованою злочинністю в Кіровоградській області Колтиріним.

І ця ж група депутатів звертається до Генерального прокурора про порушення конституційних прав депутата Олександрійської міської ради Гриценка прокуратурою Кіровоградської області.

 Я кажу про це в порядку ознайомлення запитом народних депутатів і це означає, що ці запити будуть направлені у відповідні інстанції.

Народний депутат Сергій ЧУКМАСОВ  звертається до Національної комісії з питань регулювання зв’язку про надання інформації щодо ефективності використання радіочастотного ресурсу України.

Цей запит також оформлений відповідним чином. Я роблю це оголошення, сподіваючись на те, що комісія відреагує відповідним чином на запит народного депутата.

Відповідно до Закону про статус народного депутата із запитом до Голови Верховної Ради звертається народний депутат України Михайло Зубець щодо, а вірніше, це не запит, а оголошення. Тоді я його прочитаю.

Відповідно до Закону про статус народного депутата та   Регламенту Верховної Ради України 3 серпня утворена міжфракційне депутатське обєднання „За науку України”. До його складу уже ввійшло 25 народних депутатів України, які представляють усі фракції, зареєстровані у парламенті.

Міжфракційне депутатське обєднання „За науку України” вбачає своїм основними завданнями: визначення основних засад та пріоритетів розвитку науки і техніки; вдосконалення нормативно-правової бази в науковій технічній сфері; формування пропозицій щодо підвищення ефективності державного регулювання в сфері науково-технічної діяльності; забезпечення умов для структурно-інноваційної перебудови оновлення економіки за рахунок високих технологій; збільшення протягом найближчих років бюджетних асигнувань на науку в межах не менше 3% від ВВП; створення дійового механізму залучення інвестиційних ресурсів; збереження кадрового, інтелектуального потенціалу науково-технічної сфери; удосконалення системи оплати праці та пенсійного забезпечення науковців; підвищення престижу наукової праці; залучення до науки талановитої молоді.

Уповноваженими особами та доповідачами від міжфракційного обєднання „За науку України” обрано народних депутатів  України Зубця Михайла Васильовича, Сівковича Володимира Леонідовича та Каракая Юрія Васильовича, а головою обєднання обраний Каракай Юрій Васильович.

Тут є  побажання щодо сприяння роботі цього обєднання так само, як усім структурним підрозділам парламенту і цьому буде відповідно до Регламенту надані права відстоювати свою позицію.

Ви знаєте, що сьогодні до плану, до порядку денного включено декілька питань. Зокрема, перше з них про призначення суддів Конституційного суду, а потім буде розглянуто питання про призначення Віктора Януковича премєр-міністром України.

Комітет з питань правової політики і комітет, який, в компетенцію якого входить визначення, або вирішення питань про суддів Конституційного суду, закінчив свою роботу і ми через кілька хвилин, ви на руки одержите всі матеріали по суддях Конституційного суду.

Оскільки, оскільки ці матеріали ще не надійшли, тому що технічно затримка вийшла в звязку із тим, що комітет пізніше розглянув це питання, я оголошую перерву, технічну перерву на 15 хвилин, до 10:30. Прошу зважити на цю обставину.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Шановні депутати, прошу сідати на місця.

Я прошу вибачення перед усіма депутатами. Очевидно, з одного  боку, ми були неоперативними, і це є технічні питання, які звязані з роботою відповідних служб. Але, скоріше всього, це процедура, яка була викликана тим, що комітет  з  питань правової політики за підтримкою розглянув ці питання, тому що і надійшли пропозиції із затримкою, бо ми планували це питання розглядати в іншій послідовності.

Але від переговорів і з представниками Адміністрації Президента,  самим Президентом, ми визначилися, що  в такій послідовності треба робити, щоб Президент не мав необхідності тривалий час бути у Верховній  Раді, щоб він побув на засіданні під час розгляду питання про Премєр-міністра, під час приведення до присяги суддів і так далі. Тому виникла потреба раніше поставити питання про обрання суддів Конституційного Суду.

Ви знаєте, що відповідно до статті 85 Конституції до функцій Верховної  Ради відноситься призначення суддів  Конституційного Суду, третини суддів Конституційного Суду.

Сьогодні ця потреба стосується пяти кандидатур. І тому на ваш розсуд  буде винесено це питання.

Також нагадую, що до статті 204 Регламенту Верховної  Ради голосування щодо призначення суддів Конституційного Суду здійснюється шляхом таємного голосування подачею бюлетенів. Це теж обставина, яку ви теж розумієте. До речі,  це норма і Закону про Конституційний Суд.

А тепер приступимо безпосередньо до розгляду цього питання. Слово для доповіді надається голові профільного комітету Кушнарьову Євгену Петровичу. Будь ласка.

 

11:32:43

КУШНАРЬОВ Є.П.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги.

Перш за все від імені комітету приношу вам вибачення за те, що ми не змогли пришвидшити цю процедуру, але цією самою процедурою ми були зобов’язані виконати абсолютно всі формальності.

Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні всі 11 кандидатур на посаду суддів Конституційного Суду, внесених в комітет Головою Верховної Ради. Зауважень до цих кандидатур щодо вимог закону про Конституційний Суд у комітету немає, комітет рекомендує Верховній Раді розглянути всі 11 кандидатур і визначитися шляхом таємного голосування.

 

ГОЛОВА. Чи запитання є до Євгена Петровича? Немає запитань. Сідайте, будь ласка.

Давайте ми домовимося за такою процедурою, про таку процедуру, я запрошу на трибуну парламенту кандидатів на ці посади, відводимо на запитання три, максимум, п’ять хвилин, якщо виникає кілька запитань, то ясно, можливо їх більше треба виділити на такі запитання. І далі, вони сідають на своє місце, а потім ми повертаємося до процедури голосування в той спосіб, який визначений нашим регламентом. А запрошувати я буду навіть не по алфавіту, а так, як надійшли пропозиції до Головуючого, залежно від послідовності надходження цих пропозицій до комітету.

Таким чином, запрошується на трибуну Галина Іванівна Балюк, прошу на трибуну. У вас документи ці є на руках. Ясно, ми домовилися. Доктор юридичних наук, професор.

Прошу. На запитання, прошу, запишіться. Немає запитань.

Тоді…  записалися? Чукмасов, прошу.

 

11:35:25

ЧУКМАСОВ С.О.

Галина Іванівна, дуже коротеньке до вас запитання. Якщо б ви були вже членом Конституційного Суду і вам би випала така нагода приймати рішення про третій термін Президента Леоніда Даниловича Кучми, яке б ви прийняли рішення? Дякую.

 

БАЛЮК Г.І.

Я б не хотіла гадати на кавовій гущі. Давайте спочатку будемо говорити про статус, що я уже є, відповідно від того будемо і давати відповідь. В мене немає ніякого подання, ніякого звернення, щоб я мала підстави розглядати це питання. Дякую.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Блискуча відповідь, гідна досвідченого юриста, так же? Валентина Петрівна Семенюк задає запитання, прошу.

 

11:36:15

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк. Фракція Соціалістичної партії.

Я перш за все не стільки запитання, стільки б хотіла побажання для вас. Жіночої мудрості, витримки і працювати тільки виключно в інтересах держави. Дякую.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Галина Іванівна, немає більше запитань. Очевидно, довіра проявляється тим самим, прошу вас сідайте на місце.

 

БАЛЮК Г.І. Дякую.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Тамара Павлівна Кудлай, запрошується на трибуну, також доктор юридичних наук, професор, прошу.

Запишіться на запитання. Мірошниченко, прошу.

 

КУДЛАЙ Т.П.

Добрий день! Дякую, будемо працювати.

 

ГОЛОВА. Ні-ні, ви стійте. Мірошниченко.

 

11:37:26

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановна Тамаро Павлівно,  Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів. 

Скажіть, будь ласка, ваше ставлення до змін до Конституції, які прийняті. Як ви їх оцінюєте, як юрист?

 

КУДЛАЙ Т.П. Щойно вже прозвучала відповідь, що ми будемо оцінювати в тому випадку, коли будуть подання. Влаштовувати тут дискусії і  піднімати щойно так стишену Верховну Раду мені б не хотілося. В кожного юриста   є своя точка зору. Дякую

 

ГОЛОВА. Сергій Кузьменко задає запитання. Прошу.

 

11:38:08

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибі.  Шановна Тамаро Павлівно, в мене до вас запитання не в площині оцінки конституційних змін, які були прийняті, а  більш принципове питання. Час від часу лунають заклики про перегляд діючої Конституції. Чи вважаєте ви в ранзі судді Конституційного Суду можливим переглядати діючу Конституцію.

 

КУДЛАЙ Т.П. Знову ж таки,  в разі судді Конституційного Суду ми будемо діяти   відповідно до подань. Їх не має, а подання, як нам відомо, можуть подавати, в тому числі, і народні депутати.

 

ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

У нас  так уже по традиції  тоді трапилося і також її документи тут, Маркуш Марія Андріївна – депутат минулого скликання парламенту України, кандидат  юридичних наук, Заслужений юрист України. Будь ласка, запишіться на запитання Марії Андріївні.

Будь ласка, Семенюк Валентина Петрівна.

 

11:39:35

СЕМЕНЮК В.П.

Шановна Маріє Андріївно,  ми з вами пропрацювали не один рік в цьому сесійному  залі і мені хочеться вам побажати бути такою, як ви були тут: принциповою, гарним фахівцем і Дай Боже, щоб все те, що потрібно для України, ви виконували і виходили виключно в рамках закону і всього вам найкращого.

 

МАРКУШ М.А. Дуже гарно дякую, Валентино Петрівно.

 

ГОЛОВА. Карпачова Ніна Іванівна.

 

11:40:01

КАРПАЧОВА Н.І.

Шановна Марія Андріївна, я хочу сказати всім нашим колегам, що попередній парламент знає вас як людину надзвичайно досвідчену, професійну, людину, дійсно, безпристрасну і справедливу.

Ви знаєте як фахівець, що закон „Про адвокатуру” протягом 10 років ніяк ми не можемо прийняти в цій залі в тій редакції, яка вже сьогодні є за сучасних умов абсолютно необхідною. Яка ваша думка щодо закону „Про адвокатуру”? Дякую.

 

МАРКУШ М.А. Гарно дякую за запитання, Ніно Іванівно.

Я вважаю, що, оскільки старий закон був прийнятий до того, як була прийнята Конституція 96 року, то необхідно його привести у відповідність із Конституцією 96 року. Він потребує доопрацювання і нових концептуальних підходів до інституту адвокатури, а також стосовно тих повноважень, які повинен цей інститут виконувати в суспільстві.

 

ГОЛОВА. Дякую. Мірошниченко.

 

11:41:10

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Марія Андріївна, ви розумієте, наскільки важливе зараз питання, яка місія покладена на Конституційний Суд. Напевно, буде багато політичних спекуляцій навколо нашої політичної реформи, тому я, напевне, задам вам надзвичайно гостре традиційне питання. Ваше ставлення до змін до Конституції як юриста, підкреслюю, не як судді, а як юриста, який, напевно, знає ті обставини, які є тих змінах. Дякую.

 

МАРКУШ М.А. Дякую за запитання.

Шановні народні депутати, ви знаєте всі, що зміни до Конституції приймалися конституційною більшістю депутатів і я була у складі тих депутатів, які голосували за ці зміни.

Стосовно того, що, як я відношуся сьогодні до цих змін, то я можу сказати, що своє особисте бачення внесених змін я не можу переносити на те, як я буду відноситися до того як фахівець, тому що, якщо постане питання і буде подання, ви знаєте, що суб’єктами подання конституційного є і Президент України, є і народні депутати у складі 150 чоловік.

То, якщо такі подання будуть, звичайно, будуть такі подання розглядатися, а по них прийматимуться, звичайно, рішення у межах Конституції і законів України.

 

ГОЛОВА. Бульба Степан Степанович.

 

11:42:42

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Олександре Олександровичу.

 У мене таке все-таки запитання конкретне. От, Марія Андріївна, скажіть, будь ласка, чи вважаєте ви за можливе перегляд Конституції Конституційним Судом? Бо досі відповіді були такі, як знаєте, на кшталт: „Сколько будет дважды два? А сколько вам надо?”

От я до вас звертаюсь як до фахівця, чи вважаєте ви, що Конституційний Суд має право переглядати Конституцію? 

 

МАРКУШ М.А. Шановний…

 

МОРОЗ О.О. Степан Степанович.

 

МАРКУШ М.А. Степане Степановичу, дякую вам за запитання.

Ви знаєте, що Конституційний Суд зобов’язаний розглянути всі подання, які подаються до нього вповноваженими на те Конституцією і суб’єктами. Якщо буде таке подання, я уже перед цим це сказала, воно буде розглядатися.

 

ГОЛОВА. Грицак.

 

11:43:37

ГРИЦАК В.М.

Василь Грицак, фракція Партії регіонів.

Шановна Марія Андріївна, скажіть, будь ласка, останнім часом деякі політики, юристи використовують такий термін „дух Конституції”. Скажіть, як ви вважаєте, норми Конституції і дух мають щось спільне?

 

МАРКУШ М.А. Ну, якщо чітко відповісти на питання, то іноді треба знати, що вкладає людина, яка говорить про дух Конституції, норми Конституції в поняття норми і в поняття духу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Сідайте, будь ласка.

 

МАРКУШ М.А. Дякую. Гарно.

 

ГОЛОВА. Слово, вірніше, запрошується на трибуну Анжела Анатоліївна Стрижевська, також кандидат на обрання суддею Конституційного Суду. Прошу. Взагалі, було б, запишіться на виступи, на запитання. Взагалі, було б добре весь Конституційний Суд обрати жінок, було б більше справедливості, мабуть, так же. Прошу. Хара.

 

11:44:58

ХАРА В.Г.

Прошу передать слово Стояну Александру Николаевичу.

 

11:45:03

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян з фракції Партії регіонів.

Шановна Анжеліка Анатоліївна, ну, мені як колишньому профспілковому лідеру імпонує те, що ви  були два роки правовим інспектором в профспілках. Мені також імпонує, що ви землячка, з Вінницької області. Але мене дуже хвилює, чи отримаєте ви голоси, тому що вас відсуває БЮТ, а вона блокує роботу Верховної Ради. Чи буде вона за вас голосувати, чи не буде, тому що, я думаю, вони повинні були б в залі зареєструватися. Якщо вони щиро вас підтримують, повинні були би і  добре слово сказати, більше того, взяти бюлетені.  Ви не знаєте, чи будуть вони за вас голосувати чи ні?  Дякую за відповідь.

 

СТРИЖЕВСЬКА А.А. Ну, я думаю, що це запитання ви повинні задати, власне, представникам БЮТу, я не можу за них відповідати, сподіваюся, що вони прийдуть і будуть голосувати.

 

ГОЛОВА. Дякую Сухий.

 

11:45:54

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий.

Прошу передати слово шановному колезі Володимиру Ландику.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.  Де шановний колега Володимир Ландик? Будь ласка. Ландику слово дайте. Володимиру, так, так. Говоріть.

Увімкніть мікрофон  Володимира Ландика.

 

11:46:05

ЛАНДИК В.І.

Анжелина Анатольевна, вы судья славно известного Печерского суда. Правильно там написано, да? Печерського, так.  І тут в кулуарах, я точно не  можу сказати, в мене немає ніяких документів, тому я хочу запитати у вас тут з трибуни. Правда, що на вас є якась уголовна справа відкрита? Це перше запитання. 

І друге запитання. Ви виносили вирок Борису Колесникову а потім його оправдали. Так як же іти на Конституційний Суд, коли судять ні в чому невинних людей? Дякую за відповідь.

 

СТРИЖЕВСЬКА А.А.  Ну, відповім з другого запитання.  По-перше, я не виносила вироку  Борису Колесникову, я розглядала питання про обрання запобіжного заходу. І всі питання, повязані  з обранням запобіжного заходу судом приймаються, специфіка така, без дослідження доказів і без оцінки доказів, які  є в матеріалах справ. Тобто було подання Генеральної прокуратури… Такий закон. Такий закон. Подивіться, будь ласка, ви самі приймаєте. (Ш у м   у   з а л і)

 

ГОЛОВА. Я прошу уваги, шановні депутати. Давайте, якщо закон не такий, як слід, то змінимо закон.

 

СТРИЖЕВСЬКА А.А. Суд оцінює лише приводи і підстави для порушення, для обрання запобіжного заходу. Матеріали готувало Міністерство внутрішніх справ.

 

ГОЛОВА. Перше питання, перша частина питання, будь ласка.

 

СТРИЖЕВСЬКА А.А.  Перша частина питання. За незгодою із судовим рішенням, 5-ого липня 2006 року було Генеральною прокуратурою порушено кримінальну справу відносно мене. 26 липня 2006 року дана постанова скасована, як  безпідставна і незаконна.

 

ГОЛОВА. Спасибі, сідайте.

Запрошується на трибуну Пилипенко Пилип Данилович завідуючий кафедрою трудового, аграрного і екологічного права Львівського університету, прошу. Немає? Відкладається питання.

Пижик Іван Михайлович запрошується на трибуну. Кандидат юридичних наук, доктор філософії в галузі права, академік української Академії наук, будь ласка.

Запишіться на запитання, вибачте. Мірошниченко, прошу.

 

11:49:59

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Шановний Іван Михайлович, ми бачимо багато кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду пропонується нашими колегами з фракції „Наша Україна”. У мекне таке питання до вас: чи не брали з вас якихось політичних зобовязань під час висування на цю посаду і чи готові ви гарантувати депутатами Верховної  Ради, що ви будете неупередженими  при розгляді тих подань, які будуть надходити і розглядатися персонально вами?

Дякую.

 

ПИЖИК І.М. Дякую вам за запитання.

Я хочу вам сказати, що Конституційний Суд повинен формуватися із висококваліфікованих  юристів.

Я, мабуть, горджуся тим, що я ніколи не був членом жодної політичної сили, тому якихось політичних гарантій я нікому не давав.

 

ГОЛОВА. Смітюх.

 

11:50:58

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Іване Михайловичу!

Смітюх, Партія регіонів.

Я хотів би повернутися до попередньої кандидатури і задати вам це питання: коли було питання відносно Колеснікова в минулому році, то суддя винесла захід по затриманню підозрюваного.

Скажіть, будь ласка, яким чином і чим повинен керуватися суддя, коли  приймає таке рішення, і чи мало це необхідність на той час і чи становило це таку загальногромадську небезпеку ця справа? Як ви оцінюєте як суддя?

 

ПИЖИК І.М. Я вам дуже дякую за запитання.

Ви знаєте, трактувати дії судді, ким би він не був, цей суддя, якось неетично.

Якщо рішення винесено суддею незадовільняє, на це є  апеляція, є касація, є Верховний Суд.

З приводу політичного наклону цієї справи, я ще раз хочу наголосити на тому, що я – юрист, і до політики ніякого відношення не маю. Згідно з буквою закону.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Ярослав Михайлович Сухий.

 

11:52:19

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Іване Михайловичу, до політики ви не маєте ніякого відношення, але ви самі сказали про те, що суддею Конституційного суду повинен бути висококваліфікований юрист, з великим стажем роботи. Я дивлюся вашу трудову діяльність, тут багато є всього, ні одного дня ви не працювали суддею, юрист малого підприємства, адвокат міської колегії адвокатів. Скажіть, будь ласка, вам не буде заважати відсутність життєвого досвіду, відсутність досвіду роботи суддею, виконувати ваші обов’язки судді Конституційного суду?

 

ПИЖИК І.М. Дякую за запитання.

Все, що ви перерахували, все це юридична робота. Спочатку я працював у прокуратурі слідчим, так що закони я знаю дуже добре і останні вісім років я працюю у Вищій раді юстиції. Вища рада юстиції, ви знаєте, це пов’язано з судами, призначення суддів, так що, я думаю, що досвіду мені вистачить для того, щоб працювати.

 

ГОЛОВА. Добре, дякую. Сідайте, будь ласка, Іване Михайловичу.

Я розумію, час сплив на запитання. Стецюк Петро Богданович, кандидат юридичних наук, доктор права, запрошується на трибуну. Володіє вільно українською, російською, польською, німецькою мовами. Будь ласка. Запишіться на запитання, проводиться запис. Князевич, прошу.

 

11:54:03

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Петро Богдановичу, ви визнана людина, фахівець в галузі конституційного права, один з провідних фахівців цієї галузі в Україні і якщо навіть подивитися перелік наукових праць, то 90 відсотків з них саме стосується конституційного права. Я абсолютно переконаний, що саме фахівці в галузі конституційного права повинні бути в Конституційному суді, оскільки правники, вони як лікарі, вони діляться на різні спеціальності і не завжди стикаються з конституційним правом. В мене таке запитання, чи не вважаєте ви за доцільне, що серед вимог кваліфікаційних в Законі „Про Конституційний суд”, може бути також та вимога, що людина все-таки повинна перейматися, безпосередньо, питаннями конституційного права, оскільки людина, яка не підготовлена, їй дуже важко адаптуватися моментально в такій непростій сфері? Дякую.

 

СТЕЦЮК П.Б. Дякую за запитання.

Запитання, очевидно, дискусійне. І на сьогоднішній день є норма закону, і вона чітко є визначена. Я не вважаю за потрібне її переглядати, її треба просто виконувати.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Стоян.

 

11:55:04

СТОЯН О.М.

Шановний Петре Богдановичу! Я хочу у вас получити правову консультацію, публічну.

Під час помаранчевої революції мій колега по профспілках Волинець звинуватив мене в тому, що я розікрав майна профспілкового на 3 мільярди доларів. Я подав на нього в суд на захист честі і гідності. Уже відбулося 5 судових засідань, Волинець не з’являється, хоча повинен був з’явитися  і доказати, що я таки розікрав майно, а він не з’являється. Що робити мені з ним, щоб ця людина з’явилася, і доказав я йому, що я не брав ні на копійку майна. А  він би вибачився, бо я його роботу оцінив в 5 копійок, як політика. От порадьте мені, як притягнути або запросити Волинця, щоб він прийшов все-таки до Печерського суду і послухав мої аргументи, я - його аргументи і, щоб я доказав через суд, що я винен, бо мені люди багато закидають, слухавши його публічно. Порадьте, що мені зробити з колегою Волинцем, моїм колегою, як депутатом. Дякую.

 

СТЕЦЮК П.Б.  Дякую за запитання.

Я вам з великим, з великою приємністю пораджу, але пораджу приватно, оскільки це справа такого приватного характеру. Зрештою Конституційний Суд не є та установа, яка займається цивільним чи кримінальним впровадженням, то є зовсім інше призначення. Але з великою приємністю я вам …

 

ГОЛОВА. Петре Богдановичу! Я прошу, Олександре Миколайовичу, не зловживайте своїм становищем, щоб вам приватну консультацію зробили з трибуни Верховної Ради не треба. Тим більше, що ви обоє із звинуваченим вами депутати між собою поспілкуйтеся і прийдіть разом до розгляду цього питання в суді. Будь ласка, Вернидубов.

 

11:56:40

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановний кандидате, скажіть, будь ласка, Конституція говорить про права свободи та обов’язки людини і громадянина, як на ваш погляд чому законодавець вживає два слова і людини і громадянина, чи йде мова тут про різні права в людини і громадянина, чи щось про інше.  Дякую.

 

СТЕЦЮК П.Б. Дякую за запитання.

Ні. Це є уставлена форма для Конституційного права. Оскільки статус людини і статус громадянина має багато, статус людини це є ширше поняття, статус громадянина це поняття вужче, людина… громадянин,  особа яка має чітку приналежність до певної держави.

І, наприклад, в політичних правах, в блоці політичних прав і свобод, людина має поняття в людини охоплюється і  особа без громадянства, і іноземний громадянин Вона має певний блок прав і свобод.

А громадянин, ми з   вами всі, ми маємо виборче право, ми маємо право бути членами політичних партій, тому це є усталена,  вироблена життям така практика.  Це є цілком правильно і це обґрунтовано.

 

ГОЛОВА. Спасибі велике, сідайте.

Головін Анатолій Сергійович  запрошується на трибуну, Заслужений юрист України, був кращим  слідчим Служби Безпеки України в 2001 році.

Запишіться на запитання.

 Будь ласка,  Деркач задає питання.  Рудьковьский, чи Єфремов, вибачте.

 

11:58:42

ЄФРЕМОВ О.С.

Єфремов, Партія регіонів

Прошу передати слово Іванову Володимиру  Михайловичу.

 

ГОЛОВА. Я прошу, задавайте запитання.

 

11:58:55

ІВАНОВ В.М.

Шановний  Пане Головін, скажіть, будь ласка, це питання вже неодноразово звучить сьогодні в сесійній залі. Чи може Конституційний Суд, на вашу думку, по вашому розумінню, змінювати норму діючої Конституції, чи це все ж таки прерогатива  законодавчого органу. Спасибі.

 

ГОЛОВІН А.С. Дякую  за запитання.

Я буду говорити про те, як це виписано в Законі. Якщо  до Конституційного Суду надійде звернення про   відповідність   прийнятих норм Конституції  України, то Конституційний Суд повинен розглянути це.

І якщо прийде  до свого рішення, що зміни до Конституції,  не відповідають Конституції, то він може прийняти відповідне рішення, яке буде обов’язковим з дня прийняття цього рішення. Тобто, рішення може бути позитивним, а може бути і яке, не відповідає.

 

ГОЛОВА. Але мова йде про те, чи можна розглядати самі норми Конституції? ... так стояло запитання, норм Конституції.

 

ГОЛОВІН А.С.  А, я вибачаюся. Я казав про Закон України, який відповідає Конституції, чи ні.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Іншими словами, Конституцію міняти не можна, це я допомагаю тому, хто відповідає.

 

ГОЛОВІН А.С.  Конституцію – ні, я про закон ...

 

ГОЛОВА. Рудьковський, прошу.

 

12:00:22

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, фракція соціалістів.

Скажіть, будь ласка, ви маєте певний юридичний досвід. Так сталося, що Конституційний Суд пробують деякі політики використати як інструмент розправи з своїми опонентами чи в тому, щоб відмінити ті чи інші положення, прийняті у Верховній Раді, на свою користь, для того, щоб, чи зберегти, чи посилити свій вплив чи владу. Чи є у вас досвід здійснення тиску на вас з боку тих чи інших осіб і як ви в цій ситуації будете реагувати, чи реагували? Спасибі.

 

ГОЛОВІН А.С.  Дякую.

Я маю досвід, 26 років роботи на посадах, які пов’язані з застосуванням закону і маю честь доповісти про те, що який б тиск на мене не здійснювався, я на це ніколи не піддавався. Тому, мабуть, і в майбутньому такого не відбудеться.

 

ГОЛОВА. Карпачова.

 

12:01:38

КАРПАЧОВА Н.І.

Шановний Анатолію Сергійовичу, в мене до вас таке запитання.

Як вам відомо, громадяни України не мають права, нажаль, на конституційну скаргу. Таке право мають громадяни Німеччини, Чехії, Російської Федерації. Як ви вважаєте, чи можливо це питання врегулювати законом „Про Конституційний Суд”? Дякую вам.

 

ГОЛОВІН А.С.  Дякую.

Я вважаю, що та робота, яка зараз проводиться у Верховній Раді щодо адаптації законодавства України до європейського, має прийти до того, щоб такі норми  в нас були.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Я думаю, що трохи такі, я би сказав, скромні запитання до вас йдуть, тому що на вас дивляться на як на заступника Генерального прокурора. А хочу сказати, що ви не працюєте, бо може хтось не звернув увагу, що він не працює сьогодні заступником.

 

ГОЛОВІН А.С.   Це моя остання посада, де я був на посаді.

 

ГОЛОВА. Це попередня посада. Добре. Сідайте, будь ласка. Сідайте.

Запрошується на трибуну Михайло Іванович Колос. Прошу записатися на запитання, він теж кандидат наук, викладав в Острозькій академії право. Прошу. Я сказав записатися.

 

КОЛОС М.І. Доброго дня!

 

ГОЛОВА. Михайло Іванович, вам запитання задає депутат Юрій Мірошниченко. Прошу.

 

12:03:14

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Дякую, Олександре Олександровичу. Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Я переглянув ті документи, які запропонували нам щодо кандидатур на посаду суддів Конституційного Суду і я побачив, що практично немає фахівців з конституційного права. У мене до вас таке запитання. Скажіть,  будь ласка, який ваш досвід роботи саме в цій галузі права!

І хотілося б дізнатися, якщо ви є, маєте наукову ступінь, то тема ваших наукових досліджень і відповідно дотичність до вашої роботи в Конституційному Суді? Дякую щиро.

 

КОЛОС М.І. Добре. Зразу поясню чому немає фахівців.

Конституція не так давно прийнята і тільки зараз вона начинає розроблятися, а ті, що раніше працювали, то вони вже за віком видно не підходять просто. Це раз.

Другим чином. Я маю більш уже як 25 років трудового стажу, займав посади помічника прокурора міста, старшого помічника прокурора міста, прокурора відділу обласної прокуратури на Хмельниччині і остання моя посади в органі прокуратури була прокурор по нагляду за дотриманням законності у виправно-трудових установах. Зараз це кримінально-виконавчі постанови. Тобто, як бачите, враховуючи, що Конституція має дуже широкий розділ,  це все торкалося цього. Значить, окрім того, з 1988 року я вже маю стаж адвоката і постійно в процесах… оскільки  я веду, і цивільні процеси, і кримінальні процеси, то доводиться начинати з Конституції, бо Конституція лежить в основі, практично, всіх законів і  в кожній галузі права. 

Я кандидат юридичних наук. Тема моя дослідження станом на захист, я захистив в 1999 році, була „Правове регулювання карально-виховного впливу на засуджених і забезпечення законності його здійснення”. По темі докторський я працюю над проблемою свободи, над проблемою свободи.

 

ГОЛОВА. І треба сказати,  що Михайло Іванович працював над змінами до Конституції, які прийнятті у 2004 році, тому це вже має стосунок безпосередньо до  Конституції.

Кузьменко, прошу.

 

КОЛОС М.І. Це я працював, як помічник одного з народних депутатів, ну ви, мабуть, знаєте, Олександре…

 

12:05:49

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Сергій Кузьменко, фракція Соціалістичної партії України.

Михайло Іванович, я хотів би запитати  вас теж саме, що я питав у  одного із ваших попередників націй трибуні.

 Скажіть, будь ласка, чи вбачаєте ви можливе впровадження Конституційним Судом  і прийняття рішення відносно  тих статей Конституції, які діють?

 

КОЛОС М.І.  Я повинен сказати, що  проблемі внесення змін до Конституції присвячений цілий розділ, його номер 13.  А тому, правові підстави для внесення змін в Конституції є. Але я чув, що… і ви недарма звернули увагу на попередніх колег моїх, я хотів би, щоб   розділяти тут дві речі: приводи до внесення змін Конституції і підстави. Приводами є, звичайно,  подання депутатів і  підставами, я вже назвав. Конституція України дає таке право.

 

ГОЛОВА. Розглядати ці підстави.   і приводи, так.

 

КОЛОС М.І.  Розглядати приводи і приймати рішення Конституційним Судом, звичайно.

 

ГОЛОВА. Михайло Іванович, сідайте, будь ласка.

 

КОЛОС М.І.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Слово… далі запрошується на трибуну Микола Мороз, але Андрійович, зверніть увагу, щоб не  було сумнівів. Запишіться на запитання.

Ми всі родичі. По великому рахунку, ми всі родичі в світі, так що… Микола Андрійович, прошу. Запишіться на запитання. Записалися.

Задайте йому запитання, Стоян.

 

12:07:56

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян з фракції Партії регіонів.

Шановний пошукач високої посади, декілька років тому я був повноважений, як позивач від імені Верховної Ради в Конституційному суду, де ми судилися з Урядом, що Уряд незаконно підвищив тарифи громадянам на житлово-комунальні послуги. І тоді, після довгих засідань Конституційний суд прийняв рішення: відмовити народним депутатам в цьому позову. Але це грубе порушення Конституції – підняття тарифів. Зараз ми бачимо таку ж саму  картину, що дня, щотижня ми чуємо  піднімаються тарифи на газ, електроенергію, на комунальні послуги на воду.

Як на вашу точку зору, якщо ми подамо такий позов до Конституційного суду, скажімо,  група депутатів, чи окремий депутат, чи підтримаєте ви цей справедливий позов, що підняття тарифів без підвищення заробітної плати, пенсій – це грубе  порушення Конституції і прав громадян.

Дякую за відповідь.

 

МОРОЗ М.А. Я хочу сказати, що, якщо підвищувалися тарифи, то були для цього якісь підстави, або не було підстав. Тому необхідно детально перевірити ці підстави. Якщо вони були, то, можливо, таке питання викликано часом. А, якщо підстав ніяких не було, то, звісно, Конституційний суд прийме рішення про незаконність цього рішення.

Але це питання чисто, ну, конкретне питання, яке повинно бути досліджено…

 

ГОЛОВА. Для телеглядачів, радіослухачів, я кожного представляю. Оскільки вони документів не пишуть, мова  іде про Миколу Андрійовича, він сьогодні працює суддею Верховного Суду України, тому в нього колосальний досвід є, бо прийти на таку посаду, ви самі розумієте, треба мати такий досвід.  Петросов задає запитання.

 

МОРОЗ М.А.   Я вибачаюся.  Я чув репліки. Олександр Олександрович не мій родич, але я мав би за щастя мати такого  родича.

 

12:09:44

ПЕТРОСОВ В.А.

Можно вопрос?

Партия Регионов, Петросов.

Скажите, пожалуйста, два вопроса у меня: кто пересматривает Конституцию: Верховный Суд или Верховный Совет? Это первый вопрос.

И второй вопрос: скажите, как вы относитесь к тому, чтобы как покрывало использовало государственный флаг вот БЮТ и разложил вот как покрывало на стульях?

 

ГОЛОВА. Миколо Андрійович, я із дозволу депутата Петросова попрошу, щоб Микола Андрійович не відповідав на ці питання, бо це, певною мірою, долучення претендента до політичної ситуації, коментування політичної ситуації. А функції судді Конституційного Суду інші.

Тому прошу всіх: задавайте питання про предмету роботи і діяльності Конституційного Суду. Ми не повинні ставити кандидата у незручне становище. Це, я думаю,  всім зрозуміло.

Знімається питання. Автор знімає питання.

Ландік задає запитання. Володимир Ландік. Прошу.

 

12:10:59

ЛАНДІК В.І.

Володимир Ландік, Партія регіонів, Луганщина.

Скажіть, будь ласка, у цьому залі останній час звучать такі вислови, як „дух Конституції”. Як по-вашому, є різниця між нормою  Конституції і духом Конституції? Чи взагалі таке, як „дух Конституції” не треба вживати, а треба читати, що там написано?  Скажіть, будь ласка.  Дякую.

 

МОРОЗ М.А.  Звісно, треба читати, що там написано у Конституції.

Дух – це трошки інше. Це виникає питання, у зв'язку з  чим була  прийнята Конституція у 1996 році нашою державою.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

Я Володимиру Ландіку відповім на це питання: щоб дух Конституції розуміти, треба її читати і дотримуватися норм. А тоді це буде відповідати духу Конституції. Будь ласка.

Будь ласка, запрошується  Шелест Микола Анатолійович. Запишіться на запитання, а я тим часом доповім, що Євген Петрович Кушнарьов доповідав про відповідність. Він має достатньо високу підготовку, має наукове звання, має всі інші документи, що говорять про його життєвий і юридичний досвід, зокрема.  Будь ласка, запитання задає Смітюх.

 

12:12:45

СМІТЮХ Г.Є.

Смітюх, Партія регіонів.

Скажіть, будь ласка, останній час в парламенті була дуже напружена ситуація, пов’язана з поданням зі сторони Президента кандидатуру на посаду прем’єр-міністра Віктора Федоровича Януковича. У Конституції чітко написано, що коаліція пропонує, Голова Верховної Ради підписує лист і Президент протягом 15 днів розглядає питання, і вносить в парламент. Скажіть, будь ласка, Президента, згідно цієї норми Конституції, це обов’язок чи це його право? І як ви можете трактувати, якщо Президент кандидатуру не вносить, то він порушує цю статтю Конституції чи не порушує?

 

ШЕЛЕСТ М.А. Дякую.

Шановні народні депутати, я діючий суддя Верховного суду України, тому втягування в такі питання, вони просто примушують мене бути, можливо, більш етичним до тих наслідків, які взагалі можуть викликати мої відповіді. Закон забороняє мені взагалі торкатися цих питань. Якщо таке питання прийшло на вирішення будь-якого суду, чи того суду, в якому я працюю, чи того суду кандидатом, в кого я являюсь, то можливо тоді й вирішувалося б це питання. Взагалі-то, якщо ви хочете знати мої політичні якісь напрямки, устремління, то це можна узнати в приватній бесіді якійсь. Тому що ж я перед вами офіційно присутній, тому будь-яке моє тлумачення є офіційним, для діючого судді, звичайно, я вважаю, що це було б неетично просто.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Дуже гарна відповідь.

А для автора запитання скажу: це і право, і обов’язок Президента. Так написано в Конституції. Треба всім нам читати уважно цей документ

Будь ласка, Заблоцький.

 

12:14:55

ЗАБЛОЦЬКИЙ В.П.

Заблоцький. Партія регіонів.

Шановний пане здобувач. Безумовно, питати вас про політичні переконання це, мабуть, недоречно. А моє питання полягає в тому, що ви як суддя Конституційного Суду маєте чітко визначену правову ідеологію, конкретні уявлення про належне, про те, що повинно міститися в Конституції.

Тому я питаю не як громадянина або як людину, а як правника. Ваше ставлення як юриста до парламентсько-президентської форми правління в державі, і про політичну реформу, зокрема.

 

МОРОЗ М.А.  Ставлення в мене нормальне, таке скажу, як і у вас. Тому що саме таке ставлення воно показало, які події відбуваються в державі в зв’язку з цим. Це стосується і роботи парламенту, а від вашої роботи залежить і  роботи всіх інших, всього державного механізму.

Тому важко йде процес, але чомусь ми учимось і учимось демократії, а цьому треба й вчитися, в будь-якому випадку треба вчитися, воно саме не приходить. Тому важко йде, але йде, на мій погляд, правильно.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте. Я бачу автор запитання задоволений відповіддю.

Тому запрошую на трибуну Овчаренка В’ячеслава Андрійовича. Теж має хорошу підготовку, кандидат юридичних наук, Комітет з правової політики (запишіться на запитання, так) його позитивно характеризує.

Мірошниченко задає запитання.

 

12:16:54

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

В’ячеслав Андрійович, я хотів до вас звернутися як до колеги свого, оскільки я також юрист.

Як ви знаєте, Конституція є закон прямої дії і  відповідні її норми не передбачають  додаткового юридичного регулювання.

Скажіть, будь ласка,  в умовах, коли держава не здатна забезпечити свої обов’язки конституційні, як бути і як ви, як юрист пропонуєте. Чи  зробити Конституцію законом не прямої  дії і потім по мірі можливості забезпечити ці права наприклад громадян, або свободи і ї х      запроваджувати. Або, можливо, яким чином взагалі  вийти з цієї   юридичної колізії. Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО В.А. Я дякую за запитання.

Я вважаю, що  Конституція – це закон прямої   дії. Так повинно бути і ми цим законом користувалися  на виборах, які були в державі. Тому що там чітко відрегульовані норми.

 

ГОЛОВА. Мельник, прошу.

 

12:18:09

МЕЛЬНИК С.А.

Депутат Мельник. Прошу передати слово Карпачовій.

 

12:18:16

КАРПАЧОВА Н.І.

Карпачова, фракція „Регіонів”. 

Шановний В’ячеславе Андрійовичу, скажіть, будь ласка,  чи не вважали б ви  за необхідне внести такі зміни до Закону „Про Конституційний Суд”, які б надавали можливість безперервної роботи суду до обрання нового скликання, або нових членів цього суду. Щоб фактично не  було тих політичних спекуляцій, які лунали останнім часом у нас в Україні щодо створення Конституційного Суду в новому складі.  Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО В.А. На мій погляд, ідуть же конституційні реформи, тому Конституційний Суд повинен чітко пильнувати за дотриманням конституційних норм у державі. Тому я так  наполягаю.

 

ГОЛОВА. Бульба, прошу.

 

12:19:05

БУЛЬБА С.С.

Спасибі, Олександре Олександровичу.

У мене запитання таке. Частина політичних сил  не готова сприйняти зміни до Конституції і очевидні будуть спроби за допомогою Конституційного Суду повернути повноваження, скажімо  Президенту ті, коли були за часів минулої Конституції.

Як ви взагалі  вважаєте, як ви будете особисто  ставитися до цієї проблеми?

 

ОВЧАРЕНКО В.А. Це питання потребує, значить, вивчення, тому, якщо це питання буде розглядатися, тому що я ще не суддя Конституційного Суду. Я думаю, що у випадку, якщо це питання буде поставлено, будемо розглядати.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. А, вибачте, ще запитання. А, нема запитань. Тому сідайте, будь ласка. Сідайте.

Я запрошую на трибуну керівника Лічильної комісії парламенту. Ярослав Сухий.

Скажіть, що ви пропонуєте? Як пропонуєте організувати голосування?

 

12:20:19

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, два оголошення.

Перше оголошення. Відразу, коли ми завершимо тут, членам Лічильної комісії, я прошу вивести на монітор, членам Лічильної комісії в 12.25 зібратися в залі номер 5 третього поверху, в тому, так званому, залі Лічильної комісії. Всім членам Лічильної комісії.

А друге прохання секретаріату – звільнити столи реєстрації, де буде проходити голосування і ту зону, де буде відбуватися сам процес голосування.

Пропонується надати, оголосити, Олександр Олександрович, перерву на 15 хвилин з тим, щоб ми могли виготовити бюлетень і затвердити, взірець бюлетеня і затвердити тут рішенням сесії Верховної Ради.

Пропонується в бюлетень внести, коли ми зараз проголосуємо, прізвища тих співшукачів на посаду судді Конституційного Суду.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Добре. Спасибі. Ярослав Михайлович, одну секундочку, постійте.

Тут йдеться про те, і в 14-ій статті Регламенту йдеться про те, що Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про таємне голосування щодо кандидатури на посади списком, якщо інше не визначено цим Регламентом та законом. У разі обрання, призначення колегіального органу списком до бюлетеня для таємного голосування може включатися більше кандидатур, ніж потрібно для обрання або призначення.

Кандидатури на посади вносяться до бюлетеню в алфавітному або іншому порядку, визначеному Верховною Радою. Оскільки ми не пропонуємо іншого порядку, а Регламент це наш, внутрішній, закон, то, очевидно, голосувати з цього приводу немає потреби. А процедурно…

А, що єдиним списком. Тоді давайте проголосуємо таку процедуру: в алфавітному порядку єдиним списком. Прошу проголосувати.

 

12:22:26

За-297

Це рішення прийнято.

Тепер я прошу, я прошу уваги. Зараз так, як оголосив голова Лічильної комісії, збереться Лічильна комісія там, де він сказав, я прошу правовий комітет, ще раз прошу, члени правового комітету підніміться на 3 поверх для розгляду одного питання, яке ми повинні включити до порядку дня, на третій поверх у зал засідань. На третій поверх. Члени Правового комітету.

Оголошується перерва, ну попередньо на 15 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА.  Продовжується засідання.

… Голова Лічильної комісії.

 

12:46:48

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати, оскільки Регламентом, статтею 38, яка стосується форми бюлетеня передбачено, що бюлетень у відповідному місці на ньому ставиться штамп і він підписується головою та секретарем Лічильної комісії,  Лічильна комісія на своєму засіданні прийняла рішення з огляду на те, що секретар комісії народний депутат України Філіндаш, фракція Соціалістичної партії, хворий і перебуває за межами України, Лічильна комісія на своєму засіданні одноголосно обрала секретарем Лічильної  комісії члена  фракції Соціалістичної партії України, народного депутата України Тарасова Володимира Володимировича. Прошу сесію прийняти до відома рішення Лічильної комісії:  секретарем обрано Тарасова.

Шановні народні депутати, нам необхідно затвердити форму запропонованого бюлетеня для таємного голосування про призначення на посаду суддів   Конституційного Суду України.

Вашій увазі пропонується затверджений Лічильною комісією. Лічильна комісія просить вас затвердити таку форму бюлетеня. Бюлетень у вигляді папір форми А-4  білого кольору, аркуш А-4. На ньому написано буде „Бюлетень для таємного голосування про призначення на посаду суддів Конституційного Суду України”. В алфавітному порядку, як це передбачено Регламентом і єдиним списком, внесенні всі претенденти на посаду судді Конституційного Суду. Підписи: голова Лічильної комісії і секретар Лічильної комісії.

Прошу народних депутатів України  затвердити таку форму бюлетеня по голосуванню про призначення на посаду суддів Конституційного Суду України.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію Лічильної комісії про затвердження бюлетеня для таємного голосування на виборах суддів Конституційного Суду. Проводиться голосування.

 

12:48:58

За-288

Рішення прийнято.

 

СУХИЙ Я.М. Дякую.

Шановні народні депутати України,  послухайте, будь ласка, оголошення.

Регламент передбачає форму захисту бюлетеня від  підробки. Ставлю вас до відома, що  формою захисту цього бюлетеня встановлено лічильною комісією на наявність підписів голови лічильної комісії і секретаря лічильної комісії, а також відповідного виготовленого штампу, який виготовляється Апаратом Верховної Ради України. Тільки такі бюлетені будуть вважатися дійсними.

Слідуюче, в бюлетені ви бачите одинадцять претендентів на посаду Конституційного суду. Ми повинні з вами, слухайте уважно, ми повинні з вами обрати пятьох, тобто відмітки в квадраті, в певному, ви ставити тільки навпроти пяти прізвищ, які ви вважаєте доцільним, тільки пяти.

Наголошую, якщо буде шість відміток, такий бюлетень буде вважатися недійсним. Можна чотири, можна три, можна один – такі бюлетені будуть вважатися дійсними. Якщо під, якщо позначок буде більше, ніж пять, такий бюлетень буде вважатися недійсний.

І ще одне, ми просимо надати нам час для виготовлення затвердженої вами форми бюлетеня у необхідній кількості і роблю оголошення: голосування, голосування розпочнеться в першій годині 30 хвилин, в першій годині, 13:30 на столах в районі розташування столів реєстрації. Голосування закінчиться в 14:30. голосування буде йти одну годину. Нам на підрахунок голосів необхідно буде ще одну годину, тому що великий список.

Таким чином, в 15:30 я буду готовий з цієї трибуни доповісти результати таємного голосування про призначення на посади суддів Конституційного суду України. Прошу моє повідомлення прийняти до відома.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Ідіть, працюйте, а я звертаюся до депутатів. За процедурою розгляду будь-якого питання, а обрання суддів Конституційного суду – це теж одне із питань, регламентом передбачається обговорення цього питання. Ми маємо ще змогу під час обговорювання, формуючи думку депутатів про ту, чи іншу кандидатуру, чи саму процедуру, висловити свої міркування. Висловлюючи свої міркування, формувати цю позицію.

До мене в перерві, коли я закрив засідання, підійшли  депутати з претензією: чому ж ви не організували обговорення. Ми маємо цілком можливість зараз провести це обговорення. Тому я просив би записатися, хто хоче виступити з цього приводу, хвилинку.

Якщо будуть бажаючі, то вони виступлять.

Обнародуйте виступ… запис.

Бульба, Чубаров, Ландік, Деркач, Кендзьор, Баранівський, Князевич, Оржевітін, Джемільов записалися.

Будь ласка,  відведіть 15 хвилин на виступи. Виступає Бульба, прошу.

 

12:52:16

БУЛЬБА С.С.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги!

Степан Бульба, фракція соціалістів, Полтавщина.

Соціалістична партія і фракція Соціалістичної партії розуміє нагальність і актуальність питання щодо формування Конституційного Суду і забезпечення його роботи як органу, який абсолютно необхідний, особливо, я повторююсь, в умовах, які створені зараз в країні. І тому ми зробимо все необхідне, аби сьогоднішня наша робота була продуктивною і врешті-решт Україна отримала Конституційний Суд.

Водночас, аналізуючи відповіді на запитання народних депутатів, склалось у мене особисто таке враження, що далеко не всі члени Конституційного Суду, ну, потенційні члени, ті, кого ми оберемо, судді Конституційного Суду розуміють свою відповідальність в умовах і нинішніх, бо очевидні намагання окремих політичних сил, які не підтримали Конституційну реформу за допомогою Конституційного Суду повернути … зробити чинною колишню, стару Конституцію, і перш за все в частині повернення повноважень Президенту України тих, які були за часів Кучми. Ми, звичайно, цим стривожені.

І тому я звертаюся до всіх вас, щоб ми все-таки при визначенні за кого голосувати, при визначенні, кому віддати свої голоси, щоб ми врахували цю обставину. Врешті-решт, ми формуємо парламентсько-президентську республіку, я кажу це відверто „формуємо”, тому що Конституція відбулася, зміни до неї відбулися, однак далеко не все виходить в нас, як записано в Конституції.

І тому я кажу, нам треба зробити все необхідне, аби сформувати такий Конституційний суд, щоб він відреагував належним чином на спроби політичних сил, які вимагають перегляду Конституції, не допустити цього перегляду. Щоб диктатура закону, в умовах нинішньої Конституції, у нас таки відбулася і була перспектива для України в межах парламентсько-президентської республіки.  Дякую за увагу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Рефат Чубаров, будь ласка. Підготуватися Ландіку.

 

12:55:29

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Головуючий, шановні колеги, шановні виборці, для українських реалій діяльність Конституційного Суду є вкрай важливою. Тим більше, коли завдяки непослідовності українського політикуму, особливо останнім часом, суспільство все більше розчаровується в їх спроможності зорганізуватися. Яке відношення серед людей до сучасного судейського корпусу, взагалі, я думаю, говорити тут довго не треба. Кожна людина, яка направляється до звичайного суду, я зараз говорю про судову систему, як таку, не вірить у можливість прийняття справедливого рішення. До цього дня і між Конституційного Суду України, завдяки високому професіоналізму суддів, зберігався позитивним. Я не ставлю під сумнів професійні якості сьогоднішніх кандидатів, але чомусь мені здається, що серед кандидатів на судді є такі, для яких їхня партійна належність або зобов’язане перед фракцією, яка їх, як кандидатів, проштовхує,  буде визначати… буде визначною при прийнятті ними рішень. Скажу чесно, мене насторожили деякі з представлених кандидатур, поясню чому? Так рік-два тому низка провідних функціонерів КПУ, аж з мокрих штанів вискакували, намагаючись поставити в Криму пам’ятник Сталіну. Зрозуміло, що ініціатори такої затії не могли не розуміти того, що така спроба, якщо би вона відбулася, могла б привести до фізичного протистояння людей. Оскільки більшого цинізму по відношенню до Криму, для кримсько-татарського народу депортованого, саме… І зараз  один з комуністів кричить „Правильно!”  не можна було б придумати. Одним із мотивувань ініціаторів такої ідеї була така, що мовляв Сталін був не тільки вимушений, а його дії були оправдовані тим, що деяка кількість людей співробітничала з окупаційною владою.

Отже, я дуже боюся, що у нас і в Конституційному Суді будуть такі члени, які розглядаючи принципове питання, пов’язане з розвитком української держави, будуть виходити з таких хибних міркувань, з таких ідеологічних установ, яка буде їм надавати їхня партія.

Отже, я прошу вас і закликаю не голосувати за кандидатури, які пропонуються Комуністичною партією України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ландік, будь ласка, підготуватися замість Деркача, Рудьковському. 

 

12:58:25

ЛАНДІК В.І.

Владимир Ландик. Партия регионов. Луганщина.

Я хотел бы обратить внимание коллег депутатов при голосовании кандидатов на должности судей Конституционного Суда все-таки смотреть, кто и как у нас кого выдвигает туда?

Вот смотрите, всем я продолжаю то, что я с места тогда говорил , все мы славный, известный Печерский суд. Мы теперь смотрим, оттуда выдвигается кандидат. Чьей политической силой? Тоже знаем, какая политическая сила  выдвигает эту кандидатуру.

И не хотелось бы, чтобы  методы этого суда перешли и стали методами Конституционного Суда. Поэтому внимательно давайте смотреть. 

А тот ответ, который мне  Алла Анатолиевна Стрижевская, которая здесь находится сказала на счет того, что она  выбрала  «запобіжний захід – це дотримування  Бориса  Колеснікова під вартою», то я  хотел бы ее еще раз спросить: а кто же будет тогда отвечать за то потерянное здоровье Борисом Викторовичем в тюрьме? Ведь просили, что никуда председатель облсовета никуда убегать не собирался и за него и народные депутаты подписывались, и залог давался. Однако же   была принята неординарная мера и все, ну не все, а зачастую,   очень резонансные решения славноизвестного Печерского  суда мы все в Украине знаем.

Поэтому давайте внимательно   относится. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Рудьковський виступає.

 

13:00:29

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, сьогодні ми дійсно будемо приймати  дуже важливе рішення – ми будемо обирати суддів Конституційного Суду, які будуть аналізувати ті законодавчі рішення, які ми приймаємо на відповідність основному закону, нашій Конституції.

І мені б не хотілося, щоб   сьогодні ми приймали рішення, виходячи із політичних міркувань, чи бачення тієї, чи іншої політичної сили, симпатій, чи не симпатій.

От представник «Нашої України», виступаючи з цієї трибуни, заявив претензії до ідеологічної  позиції Комуністичної партії  і закликає не голосувати  за   кандидатуру висунуту Комуністичною партією.

Може буде аналогічна позиція нетерпимості до позиції «Нашої України» і претензії потім не голосувати за її кандидатури і так далі.  Я  думаю, що ми повинні саме ідеологію підміняти фаховим рівнем. І тому я сьогодні вважаю, ми повинні прийняти рішення, обрати наших суддів, виходячи із їх фахової позиції, із їх принциповості, досвіду роботи, що вони на цій високій посаді судді Конституційного Суду будуть покладатися, в першу чергу, на Конституцію і приймати незалежні, виважені  рішення в інтересах української громади, розвитку демократії і в межах Конституції України.

Я звертаюся до вас, щоб ми сьогодні обрали суддів Конституційного Суду, привели їх до присяги, показали всій Україні, всьому світові, що ми стоїмо на законних конституційних позиціях, на позиції злагоди, порозуміння.

Я переконаний, що така позиція Антикризової коаліції на саме конструктивні дії, ще раз буде демонструвати всім політичним силам, що варто до нас доєднуватися, формувати єдину потужну коаліцію ради вирішення тих проблем, які стоять сьогодні перед українським народом, перед економікою держави.

Ті питання, які, поки що, місяцями не вирішуються, турбують людей. І вони задають запитання: „Чому Верховна Рада до сих пір не сформувала ефективну владу?” Надіюсь, що ми це сьогодні зробимо так само, як, сформувавши Конституційний Суд, дамо можливість йому прийняти ті рішення, які турбують людей. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Спасибі і вам. Князевич Руслан Петрович. Замість Кендзьора.

 

13:03:29

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колегу, "Наша Україна", напевно, справді ми унікальна країна, в якій орган, єдиний орган конституційного контролю не діє вже майже рік, особливо це сумно говорити в час, коли ми святкуємо десятиріччя нашої Конституції, але така вже наша, напевно, теперішня ситуація.

Ми збудували прекрасне приміщення для роботи Конституційного Суду, нове, сучасне, обладнане. Там працює достатня кількість людей в секретаріаті, які вже майже рік ходять на роботу і займаються тільки тим, що займаються підготовкою якихось питань, але поки що ці питання так і не готуються до того, щоб по них приймались конституційні рішення.

Разом з тим, це вже вада видно Верховної Ради, оскільки і в минулому скликанні Конституційного Суду і минулій каденції Верховна Рада так і не спромоглась повністю заповнити свою квоту. Сьогодні очевидно у нас є той шанс, коли ми повинні віддати належне і той борг, який ми завинили повинні віддати Конституційному Суду. Нам просто навчитися треба не тільки запроваджувати європейську світову традицію щодо парламентаризму, щодо життя в парламентсько-президентській республіці, а щодо творення і функціонування органу конституційної юрисдикції як є в багатьох країнах світу чи це Конституційна рада, чи це Конституційний Суд. І тому, коли будемо голосувати за призначенні суддів Конституційного Суду, треба йти тим шляхом, який йде в цивілізований світ і нічого нового тут не видумувати.

Я недарма задавав сьогодні питання про те, чи претендент не відповідав на це питання, чи не вважає він доцільне в Законі „Про Конституційний Суд” виставити спеціально кваліфікаційну вимогу, що суддею може бути не тільки фаховий юрист, який має 10 років стажу роботи в правовій галузі, а й людина, яка безпосередньо обіймається питаннями конституційного права. Тому, що це люди, які дуже специфічно займаються галуззю права. Повірте, не кожен юрист здатний адаптуватися і одразу з криміналіста перетворитися в доброго …. Який вихід бачить світ?

Завжди в світі правильна орієнтація на науку, на експертів, люди, які займаються фахово-конституційним правом і вони не заангажовані в будь-якій політичній ситуації. І тоді дуже просто політичним силам, не залежно від того, яка у них політична направленість, вони завжди рекомендують фахівців і там немає ніяких супроводів щодо того голосувати за цих людей чи не голосувати. Бо як можна не голосувати за людей, які здійснюють реально справді експертні оцінки всіх конституційних подань, які до Конституційного Суду надходять.

Ви знаєте, що згідно конституційної процедури суд надсилає такі запити в різні правові інстанції. І зараз ми такий шанс. Серед кандидатів, до речі, є багато визнаних справді … той же Петро Богданович Стецюк, якому ви сьогодні завали питання, людина, на якій, на творах якого вчилися всі …, які користувалися під час написання своїх дисертацій і так далі. Нам не треба видумувати новий велосипед, давайте ми будемо все-таки вчитися, що, коли ми не знаємо як поступити, не знаємо кого рекомендувати, віддамо це в руки фахівцям, які своєї життєвою дорогою довели, що вони спроможні і здатні вирішувати належним чином конституційні питання. І тоді ми не будемо до конституціоналізму не  будемо приплітати політику. Дякую.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Ми завершили обговорення і тепер у мене  до вас така пропозиція. Шановні депутати. Я прошу уваги. Михайло Васильовичу, я прошу уваги.

Шановні колеги, у  нас є ще час, поки працює Лічильна комісія, пропонується розглянути окреме питання, невеличке уточнення до Закону „Про Конституційний Суд” щодо   юрисдикції Конституційного Суду.

Правовий комітет тільки що засідав і одностайно підтримав цю зміну. Документ у вас зареєстрований за номером 1253. Я прошу проголосувати включення цього питання до порядку дня. Ставлю на голосування про включення до порядку дня, будь ласка. Іде голосування.

 

13:07:42

За-264

Спасибі.

Василь Петрович Цушко автор цього законопроекту має слово.

Якщо можна коротко. Добре. Будь ласка.

 

13:08:00

ЦУШКО В.П.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги.

В связи с тем, что у нас в  обществе и в политикуме существует недоверие к такой институции как Конституционный Суд, после того как один плюс один равняется один, было принято решение. Значит для того, чтобы подтвердить все те договоренности, которые прошли  между политическими силами, когда мы обсуждали вопрос об Универсале.  Я  предложил законопроект об изменениях в Законе «О Конституционном Суде», по которому Конституционный Суд не имеет права рассматривать, ну если более простыми словами, делать ревизию изменениям, внесенным в Конституцию,  которые были приняты в 2004 году в декабре.

Это, фактически, эти слова. Больше я тратить время на это не буду ваше. Сейчас состоялось заседание комитета, правового комитета  господина Кушнерова, где были представители всех 4-х   фракций, которые сегодня в зале и единогласно было принято решение поддержать этот законопроект. Поэтому я  заканчиваю свой доклад. Я думаю, что Евгений Петрович добавит от комитета Спасибо.

 

ГОЛОВА. Василь Петрович, ви скажіть, що друга частина вашої постанови…

 

ЦУШКО В.П. Да, да, очень важно. Был роздан законопроект, вторая часть снимается, она касается немножко других норм. Поэтому это касается только первой части моего законопроекта, я ее снимаю, как автор. И комитет принял решение только по первой части. Спасибо, извините, спасибо, Александр Александрович.

 

ГОЛОВА. Чи є запитання до Василя Петрович? Нема. Сідайте, будь ласка. Євген Петрович, прошу.

 

13:09:39

КУШНАРЬОВ Є.П.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги, дійсно, відбулося засідання комітету з питань правової політики. Я тільки хочу внести правку, там  були представлені абсолютно всі  фракції. Тому що 2 представника фракції БЮТ, які входять до нашого комітету, також брали участь у засіданні.

Ми одностайно підтримали внесення зміни, про яку доповідав щойно пан Цушко, слова: „крім законів України про внесення змін до Конституції України, які набрали чинності” і пропонуємо Верховній Раді проголосувати за цю редакцію.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Запитань немає більше? Тому хтось хоче в обговоренні взяти участь? Ну, це зрозуміло, 12 слів , які треба проголосувати як норму закону. Тому я ставлю на голосування в цілому прийняття закону України про внесення змін до розділу 4 прикінцевих положень, та перехідних положень закону України „Про Конституційний суд України”. Голосується тільки перша частина, про яку сказав Олександр Петрович, в цілому як закон, в цілому як закон. Хто „за”, „проти” – визначиться під час голосування.

 

13:11:05

За-274

Рішення прийнято. Спасибі вам, спасибі.

О 13:30 розпочнеться  голосування. Через годину будуть оголошені наслідки цього голосування. Тому…

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВА. Я кажу голосування буде йти годину.

Тому ви орієнтуйтеся по часу. Можете 15 хвилин зараз зробити перерву, а потім беріть участь у голосуванні.

Про процедуру голосування розкаже вам Ярослав  Михайлович Сухий – голова комісії. Власне кажучи, ви процедуру знаєте, вона стандартна. Одержите бюлетені за реєстрації і берете участь у голосуванні. Зрозуміло.

Одну годину після 13.30 буде йти голосування.  Дякую.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Я прошу уваги. Продовжуємо ранкове засідання. Слово для інформації надається Голові Лічильної комісії – Сухому Ярославу Михайловичу.

 

16:00:31

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати України! Протокол №2 засідання Лічильної комісії Верховної Ради України 4 серпня слухали про підсумки таємного голосування про призначення на посади суддів Конституційного суду України. У бюлетень для таємного голосування про призначення на посаду суддів Конституційного суду України, були включені кандидатури Балюк Галина Іванівна, Головіна Анатолія Сергійовича, Колоса Михайла Івановича, Кудлай Тамари Павлівни, Маркуш Марії Андріївни, Мороза Миколи Андрійовича, Овчаренка В’ячеслава Андрійовича, Пижика Івана Михайловича, Стецюка Петра Богдановича, Стрижевської Анжели Анатоліївни, Шелеста Миколи Анатолійовича.

На підставі результатів таємного голосування, лічильна комісія встановила:

Перше, кількість народних депутатів України, повноваження яких визнано 449. Кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування – 352, кількість народних депутатів України, які взяли участь у голосуванні – 352, кількість бюлетенів, визнані недійсними – 3, не підтримали жодного кандидата – 2.

Балюк Галина Іванівна, кількість голосів поданих за кандидата – 9, Головін Анатолій Сергійович – 270; Колос Михайло Іванович – 267; Кудлай Тамара Павлівна – 9; Маркуш Марія Андріївна – 262; Мороз Микола Андрійович – 143, Овчаренка В’ячеслав Андрійович – 249; Пижик Іван Михайлович – 3; Стецюк Петро Богданович – 134; Стрижевська Анжела Анатоліївна – 84; Шелест Микола Анатолійович – 2.

Відповідно до статті 85 та 148 Конституції України, статті 7 Закону України „Про Конституційний суд України” та глави 7 Регламенту Верховної Ради України, лічильна комісія вирішила: вважати призначеними на посади суддів Конституційного суду України: Головіна Анатолія Сергійовича, Колоса Михайла Івановича, Маркуш Марію Андріївну та Овчаренка В’ячеслава Андрійовича. (О п л е с к и)

 

ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Зараз продовжить, зараз…

Постановами: 1256 – Головін, 1258 – Колос,  1263 – Маркуш, 1255 – Овчаренко, будуть оформлені документи про призначення їх суддями Конституційного Суду. Давайте ми про обрання суддів Конституційного Суду, давайте ми спочатку привітаємо і побажаємо їм успіхів у надзвичайно нелегкій, але відповідальній роботі. (О п л е с к и).

Продовжуйте, будь ласка.

 

СУХИЙ Я.М. Шановні колеги, у відповідності з статтею 41 Регламенту таємне голосування списком пункт 4  передбачає, якщо внаслідок голосування за списком не обрано, не призначено на посади необхідної кількості осіб, ми мали обрати 5, продовжується розгляд того ж самого питання порядку денного знову висуненням кандидатів на вакантні посади. Лічильна комісія пропонує Голові Верховної Ради України внести кандидатури для таємного голосування щодо призначення на посади суддів Конституційного Суду України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати!

Користуючись правом Голови парламенту, яке передбачено у згаданій Ярославом Михайловичем статті Регламенту і враховуючи те, що з тих фракцій, які брали участь в голосуванні підтримані кандидатури 4-х претендентів на  посади суддів Конституційного Суду, але одна фракція вносила кандидатуру, яка не одержала необхідної кількості голосів, для  підтвердження необхідності налагодження нормальної співпраці в парламенті, і для направлення в Конституційний Суд фахівця незаперечної високої кваліфікації, я вношу на розгляд ваш кандидатуру Стецюка Петра Богдановича. І хотів би, щоб ви відповідно до процедури проголосували за нього.

І просив би,  щоб ви підтримали цю кандидатуру.

Крім того,  я вважаю, я пропоную, аби ви не обговорювали зайвий раз цю кандидатуру, оскільки ми вже цю процедуру пройшли і комітет розглядав і ви обговорювали, навіть взяли участь в обговоренні, задавали питання. Я гадаю, що це було б абсолютно нормально.

Я хотів би підтримати свою пропозицію, залучитися вашою підтримкою, щоб ми без  обговорення, за процедурою таємного голосування розглянули цю кандидатуру. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

16:05:56

За-275

Будь ласка, Ярослав Михайлович.

 

СУХИЙ Я.М.  Шановні колеги, шановний Олександр Олександрович, Лічильна комісія просить 10 хвилин для  того, аби принести в зал взірець для затвердження, форму бюлетеня таємного голосування.

Далі, у відповідності з Регламентом, читайте Регламент, там написано. Якщо ви нам даєте п’ять хвилин, тоді я прошу  п’ять хвилин.

 

ГОЛОВА. Давайте йому  сім хвилин, щоб встиг, в кінці кінців.

Шановні колеги,  я прошу вас, посидьте всі на місцях, не заважайте, нехай працюють.

Відповідно   до статті  93 Конституції України в порядку  законодавчої ініціативи я вношу на розгляд Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін до Постанови Верховної Ради України про утворення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради   України з питань перевірки ситуації із забезпеченням природнім газом українських споживачів розрахунками   за поставлений природний газ та можливими порушеннями діючого  законодавства   на енергетичному ринку України.

Ви пам’ятаєте, як вчора…

Лічильна комісія, ідіть збирайтеся де завжди.

Так от, я прошу уваги, ви пам’ятаєте, були    внесені пропозиції, там залишити вакансію і прізвища внести, які вам роздані. Мова йде про Борисова, Зейналова, Круця, Сивульського, Поліщука, Міщенка, Ковтуненка, Горбаля і Волги. Я, під номером 1269, ця постанова у вас на руках. Як зміна до прийнятої постанови я ставлю, як доповнення, вірніше, до цієї постанови, до прийнятої вчора постанови я ставлю на голосування цей документ. Прошу визначитися голосуванням. Прошу.

 

16:08:17

За-237

Рішення прийнято. Дякую.

Ждемо повідомлення комісії, Лічильної комісії.

Я для оголошення хочу сказати, що закон про зміни до четвертого розділу Закону „Про Конституційний Суд”, який ми голосували до обіду про те, що Конституційний Суд в його юрисдикцію не входить розгляд питань про Закон про внесення змін до Конституції, якщо цей закон вступив вдію, цей закон Президентом підписаний і введений в дію з сьогоднішнього дня. Я прошу почекати поки підійде Голова Лічильної комісії.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, заспокойтеся, будь ласка.

 Слова має голова Лічильної комісії Ярослав Михайлович Сухий.

 

16:12:11

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати України, прошу вас, Лічильна комісія просить затвердити форму бюлетеня для таємного голосування про визначення на посаду судді Конституційного Суду України. Формат - половина А-4, білого кольору. Форма захисту підпис – голова Лічильної комісії, секретар Лічильної комісії і штамп установленої форми. В бюлетень вноситься прізвище Стецюка Петра Богдановича - відмітка, не підтримуємо кандидата - відмітка. Прошу затвердити даний формат бюлетеня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу проголосувати за форму бюлетеню щодо таємного голосування по призначенню судді Конституційного Суду. Прошу голосувати.

 

16:13:01

За-289

Прийнято.

 Будь ласка, Ярослав Михайлович.

 

СУХИЙ Я.М.  Шановні колеги, прослухайте, будь ласка, оголошення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярославе Михайловичу, вибачте.

Шановні колеги, будьте уважні. Послухайте оголошення голови комісії. Прошу Ярославе Михайловичу.

 

СУХИЙ Я.М. Голосування розпочнеться в 16.45 на столах реєстрації, бюлетені потрібно виготовити і  підписати. Почнеться в 16.45. Закінчиться голосування  в 17.30.

Доповідає народним депутатам України, не кричіть на мене, бо я весь мокрий,  не кричіть на мене. В регламенті чітко записано скільки має тривати голосування. Давайте не будемо піддавати спокусі відмінити наше  голосування стосовно шановного майбутнього судді Конституційного Суду.

 Отже, ще раз. 16.45 - 17.30,  через півгодини ми готові в цьому сесійному залі підбити підсумки голосування по  кандидатурі судді Конституційного Суду.

Нагадує ще раз. Голосування де столи реєстрацій при предявленні посвідчення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу хвилинку уваги.

По-перше, дійсно, не вимагайте від голови Лічильної комісії того, що він одноособово прийняти не може. Це рішення Лічильної комісії, з нею треба рахуватися.

Друге. Я дуже просив би, щоб ви   проголосувавши, далеко не залишали стіни Верховної Ради, бо не виключено, що в будь-який момент ми можемо зібратися на продовження засідання, а комісія може рахувати голоси.

Тому я просив би бути в стінах цього приміщення, в стінах цього приміщення. Оголошується перерва, оголошується перерва для голосування. Ви мені персонально скажете.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Прошу  привітати Президента України Віктора Андрійовича Ющенка.  (О п л е с к и) 

Прошу сідати.

Ми повинні завершити засідання, присвячене обранню суддів Конституційного Суду.  Я слово надаю Ярославу Михайловичу Сухому.

 

18:16:39

СУХИЙ Я.М.

Протокол номер 4. Засідання Лічильної комісії Верховної  Ради України, 4 серпня 2006 року.

Слухали про підсумки таємного голосування щодо призначення суддів Конституційного Суду України. У бюлетень для таємного  голосування про призначення на посади суддів Конституційного Суду України була включена кандидатура Стецюка Петра Богдановича.

На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила: кількість народних депутатів України, повноваження яких визнані – 449, кількість народних  депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування – 269, кількість народних  депутатів України, які взяли участь у голосуванні – 269, кількість бюлетенів, визнаних  недійсними – 5.

Стецюк Петро Богданович – кількість голосів, поданих за кандидата – 254, кількість голосів проти – 10.

Відповідно до статті 85 та 148 Конституції України, статті 7 Закону України „Про Конституційний Суд України” та глави 7 Регламенту Верховної  Ради України  Лічильна комісія вирішила вважати  призначеним на посаду судді Конституційного Суду Стецюка Петра Богдановича.


          ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні депутати, я оголошую, що відповідно до постанови 1261 Верховна Рада України обрала суддею Конституційного Суду Петра Богдановича Стецюка. Поздоровляємо його теж і бажаємо великих успіхів на цій відповідальній посаді.

Переходимо  до наступного питання нашого порядку денного, але перед цим я хочу забезпечити дотримання всіх процедур.

Я прошу зареєструватися для проведення вечірнього засідання. Прошу.

Я закриваю ранкове засідання.