ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 липня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати, журналісти, гості Верховної Ради , радіослухачі і телеглядачі.

Розпочинаємо ранкове засідання. Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться реєстрація.

10:04:27

В залі зареєстровано 357 депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Спочатку два оголошення. Сьогодні день народження народного депутата Жванія Давида Важаєвича, давайте його привітаємо.

Ще одне оголошення. У  звязку із розглядом на пленарному засіданні Верховної Ради 25 липня основних напрямків бюджетної політики в Україні на 2007 рік, комітет з питань бюджету просить звернутися до всіх комітетів, до всіх депутатів відносно необхідності подання до  Комітету з питань бюджету пропозицій щодо вказаного питання. Ще раз повторюю: від комітетів та депутатських фракцій до 19-ої години сьогоднішнього дня.

В вас для того, щоб  опрацювати цей матеріал час буде, я пізніше про це скажу, але я  хотів би щоб ви справді продуктивно попрацювали над цим  надзвичайно важливим документом, який визначатиме бюджетну політику наступного року і до 19-ої години сьогодні дали свої пропозиції.

Ви бачите,  що перелік питань, які виносяться на розгляд  Верховної  Ради сьогодні, скромний саме тому, що комітети не встигли ще опанувати весь той перелік питань, який треба було розглянути сьогодні. І ми поки що розглянемо підготовлені до пленарного засідання питання, а потім продовжимо роботу в комітетах.

Перше питання – проект постанови про звільнення Євграфова Павла  Борисовича з посади судді Конституційного Суду України.

Слово має з цього приводу Кушнарьов Євген Петрович – голова Комітету з питань правової політики. Прошу.

 

10:06:51

КУШНАРЬОВ Є.П.

Шановний Голово Верховної  Ради, шановні колеги, шановні виборці!

До  Верховної  Ради України надійшла заява від виконуючого обовязки Голови Конституційного Суду Євграфова з проханням звільнити його від цих обовязків.

Євграфов призначений на посаду судді Конституційного Суду України постановою Верховної  Ради України 19 червня 1997 року, вступив на посаду 27 червня 1997 року з дня складання ним присяги судді Конституційного Суду України. 27 червня 2006 року закінчився девятирічний строк перебування Євграфова на посаді судді Конституційного Суду України.

Комітет з питань правової політики розглянув заяву Євграфова і пропонує Верховній  Раді  звільнити Євграфова з посади судді Конституційного Суду України у зв'язку з  поданням ним заяви про відставку.  Відповдіний проект постанови ви маєте.

 

ГОЛОВА. Чи будуть запитання до доповідача? Немає.

Дякую. Сідайте, будь ласка.

Власне, питання абсолютно зясоване з правової точки зору, і в документах це все є. Ми повинні виконати ту функцію, яка передбачена для Верховної  Ради при розгляді таких питань.

Тому я ставлю це питання на голосування, про звільнення Павла Борисовича Євграфова від обов’язків судді Конституційного суду. Хто за, прошу проголосувати.

 

10:08:47

За-289

Рішення з цього приводу прийнято.

Я хотів би порадитися із авторами заяви від „Блоку Юлії Тимошенко” і Блоку „Наша Україна”. Вони просять оголосити перерву на півгодини зараз, але за переліком і за змістом тих питань, які ми розглядаємо, десь через 15 хвилин можна буде взяти перерву більшу. Тому, якщо ви не проти, давайте почекаємо 15 хвилин.

 

МАРТИНЮК А.І. Вони заяву хочуть зробити.

 

ГОЛОВА. Заяву хочете зробити, так? Чи перерву? Якщо заяву, будь ласка. Я прошу. Ну, щоб не робити перерву, вони пропонують заяву зробити, будь ласка, вони мають на це право. Ні, ні, є, є. ось дивіться, є, будь ласка, будь ласка, будь ласка.

Слово має Юлія Тимошенко. Юлія Володимирівна Тимошенко.

 

10:09:55

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Доброго дня, шановні народні депутати, я хотіла б зараз зробити заяву від імені нашої фракції. Я думаю, що всі сьогодні в суспільстві зрозуміли, що портфелями по комітетам, заступників комітетів, іншими посадами і портфелями можна закрити рота тим, хто мусить захищати Україну і працювати для України. І тому я хочу сказати, що такий собі спокій, який народився в Верховній Раді, не є абсолютно спокоєм, який демонструє стабільність, який демонструє гармонію і який демонструє справедливість.

Я хочу, щоб ви знали, що ми припинили зараз використовувати мегафони і  дудки тільки для того, щоб суспільство в мікрофони почуло шелест купюр доларів в цьому залі. Щоб вони почули, що сьогодні в цьому залі продали все, за що люди голосували. І щоб люди зараз знали, що ці долари продовжують розносити по депутатським рядам і продовжують зваблювати цими грошима депутатів йти в цю олігархічну більшість.

Я хочу зробити заяву про те, що наша фракція ніколи з цим не погодиться. На вчорашній день ми повністю завершили широкомасштабну правову експертизу, яка має і статус і достатньо серйозні авторитетні підписи, вона передана Президенту України.

В цій експертизі зазначено, що всі підстави правові, конституційні, законні абсолютно надійні є для того, щоб цей продажний, зрадницький  парламент просто не допустити до руйнації країни. І що Президент сьогодні має всі підстави оголосити дострокові вибори. І це сьогодні у Президента залишається єдиною можливістю утримання України від руйнації, від повернення до влади „махрового криміналу”.

І саме тому ми заявляємо про те, що ми покидаємо, наша фракція, цей зал до 25 липня, поки Президент не винесе Указ про дострокові вибори. І ми покидаємо цей зал саме в розрахунку на те, що 25-го липня Президент скористається своїми конституційними правами і обов’язками.

І я  хотіла б звернутися до патріотів, які знаходяться в нашій Україні, не допустіть висунення Януковича …

 

ГОЛОВА. Я прошу уваги! Не хвилюйтеся, будь ласка. Я прошу, не хвилюйтеся,  все буде гаразд. Тільки хочу нагадати радіослухачам, які чують такі повідомлення, мова йде про те, що так званий розподіл портфелів чи торгівля ними – це обов’язок Верховної Ради. І БЮТ, до речі, взяв усі портфелі, які йому запропоновані. Тому, я думаю, що ця демонстрація, вона цікава. Будь ласка, заходьте після 25 числа на засідання Верховної Ради, Верховна Рада працюватиме обов’язково.

Розглядається наступне. Дві фракції просять ще слова. Будь ласка, Раїса Василівна, прошу.

 

10:14:28

БОГАТИРЬОВА Р.В.

Раїса Богатирьова, фракція Партії регіонів України.

Шановні виборці, шановні народні депутати, шановні представники засобів масової інформації. Я хочу почати свій виступ з медичної термінології. Коли йде роздвоєння свідомості, це лікарі називають шизофренією. Якщо в нас створюється одна більшість тих самих народних депутатів – це патріотична національна свідома більшість. Якщо трішки сформувалася більшість з тих самих народних депутатів, яка хоче відстоювати національні інтереси – це вже зовсім інша більшість і парламент стає продажним.

Скажіть мені, будь ласка, шановні покидаючі зал, скільки ви написали і зареєстрували заяв про складення своїх повноважень, про що ви вчора говорили, що 150 народних депутатів скинуть свої повноваження? Де ваші заяви? Що ви брешете народу України з цієї трибуни.

І останнє, що я хочу сказати, нас так лагідно умовляли поділитися портфелями, що ми згодні і сьогодні, заради спокою в державі, продовжити діалог і запропонувати все для професійного уряду. Де ж ваші пропозиції? Брехня, цинізм, постійне збуджування ситуації в України приведе тільки до одного, що люди вимусять Президента зробити свідомий вибір дуже швидко. І саме сьогодні зробити подання на Віктора Федоровича Януковича, лідера Партії регіонів, лідера коаліції більшості в парламенті на посаду Прем’єр-міністра України. І ми готові і здатні швидко формувати уряд.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Я просив би телеглядачів і радіослухачів спокійно дивитися на все те, що є - це ознаки демократії. Одні висловлюють міркування  в такий спосіб, як вважають можливим для себе,  інші - іншим способом, але нам своє робити.

Оголошується до розгляду питання… Я прошу, від двох фракцій була заява про перерву, одержав один. Хочете всі виступити? Будь ласка, давайте по 3 хвилини від кожної фракції.

Оніщук Микола Васильович прошу від фракції "Наша Україна", потім від комуністів і від соціалістів. Прошу.

 

10:17:21

ОНІЩУК М.В.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України.

Щойно Верховна Рада України  увільнила від обов’язків голови… виконуючого обов’язки Голови Конституційного Суду і судді  Конституційного Суду Євграфова Павла Борисовича. Давайте подякуємо йому за багаторічну плідну роботу.

(О п л е с к и)

 

ГОЛОВА.  Це правильно. Спасибі.

 

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, як ви знаєте, сьогодні попереднім порядком денним, як називається в тему, було передбачено обрання суддів Конституційного Суду від парламенту (сьогодні ми увільнили і маємо ще одну вакансію) і приведення їх до присяги.

Цілком зрозуміло, що фракції Верховної Ради ще не готові, очевидно, остаточно внести свої пропозиції. Разом з тим фракція "Наша Україна"  вважає за доцільне заявити на значущості і невідкладності розгляду питання щодо формування Конституційного Суду з боку Верховної Ради України  та приведення до присяги всього складу суддів Конституційного Суду України .

Події, які ми з вами всі переживали, пов’язані з формуванням коаліції і не тільки, засвідчили, що сьогодні у Верховній Раді, у суспільстві і в політикумі немає політичної сили, яка була б лише одна зацікавлена в тому, щоб Конституційний Суд працював.

Дотримання Конституції і Регламенту, при формуванні коаліції, якраз і виявилося тим каменем спотикання, коли парламент ефективно не працював. Наявність Конституційного Суду  в цей момент могла б швидко і ефективно вирішити цю політичну суперечку. І тому ми вважаємо, що проблема Конституційного Суду України – це проблема політичного буття України і стабільності політичної системи і стабільності суспільства.

Ми хотіли б також зауважити, що особливо важливим є формування Конституційного Суду до формування уряду і пояснюємо чому.  Тому що у такий спосіб ми створюємо ще один орган, досить важливий орган конституційного управління, як уряд, тим більше уряд, який буде відтворювати інтереси політичної сили  більшості, який буде знаходитися  поза межами конституційного контролю.

Я думаю, що і парламент, і уряд, насамперед, є зацікавленим в тому, щоб цього не було.

Ми також вважаємо за необхідне  заявити іще одну позицію з приводу того, що останнім часом  з’являються пропозиції,  вони ще не перейшли у заклики, але вже є помітними,  про те, щоб Президент та З’їзд суддів України перепризначили суддів, які були призначені ними відповідно до Конституції.

Ми хочемо заявити, що для цього немає ні правових, ні політичних підстав. Закон  України „Про Конституційний Суд” дійсно передбачає вимогу до парламенту,  щоб він зробив це у місячний термін, проте він не встановлює наслідків  в зв’язку з не виконанням цієї процедури.

Ми заявляємо, що це може лише тільки ускладнити політичний процес в Україні і …

 

ГОЛОВА. Дякую, Миколо Васильовичу.

Від комуністів хто буде виступати? Симоненко, прошу.

 

10:20:50

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые избиратели, уважаемые коллеги! Первое, выступая сейчас по поводу заявления наших коллег из БЮТ я ожидал, что руководитель фракции БЮТ проинформирет сколько они получили взяток за шесть комитетов в так сказать, долларовом выражении, которое они согласились и мы с вами проголосовали, чтобы их представители стали руководителями этих комитетов. Об этом что-то молчали они, сколько они за это получили.

Второе. Если ставится задача о том, что получили за это бютовцы взятку, то я считал бы возможным, что они должны были заявить об отказе руководства этим комитетами и участия в руководстве и первыми замами, и замами, и секретарями комитетов. И предлагаю, в связи с тем, что они покинули, а нам надо проводить дальше работу Верховной Рады, я предложил бы на рассмотрение вопрос о пересмотре нами принятого решения о перераспределении комитетов в части бютовской фракции и взять ответственность полностью на себя. Я, почему об этом говорю, уважаемые товарищи, потому что коалиция – это наша с вами ответственность перед народом за работу Верховной Рады и исполнительной власти, а это называется – саботажем, когда шесть комитетов у нас в Верховной Раде не будут работать и не будут рассматриваться по принципиальным вопросам те или иные проекты. Поэтому я предлагаю, давайте это решение пересмотрим.

Третья проблема. Я также обращаюсь, поддерживая здесь выступление от фракции «Регионов», обращаюсь к вам, Александр Александрович, проинформируйте, пожалуйста, народ Украины, сколько подано заявлений от фракции БЮТ по их так скажем, предложению о сложении полномочий народных депутатов. Они взяли на себя эту ответственность, заявили, давайте мы об этом будем знать.

Третье. Я хочу обратиться ко всем к нам, уважаемые товарищи, мы будем рассматривать исполнение бюджета  и бюджетную резолюцию с вами, и вы знаете, какая огромная дыра в бюджете страны. Я очень хотел бы знать, чтобы наша следственная комиссия или контрольная разобралась. Вы помните, как мы информировали и нас информировали о том, что ежегодно единые энергетические системы имели 11 миллиардов долларов оборота. Куда эти 11 миллиардов делись? Давайте же в этом начнем разбираться тогда, чтобы четко знать тогда, кто за что у нас в стране отвечает и в том числе, по таким оборотам, которые сегодня требуются для страны.

И,  последнее. Уважаемые коллеги, я предлагаю сейчас,   также закончив обсуждение тех вопросов, которые в повестке дня стоят, проголосовать уже как решение Верховной Рады обращение к Президенту о необходимости направить представление по Премьер-министру. Почему? Потому, что Президент у нас тянет срок – 15 суток. Нам надо в конце-концов разобраться достаточно этого срока или, может быть, ему больше надо, чтобы он не тянул срок 15 суток давайте мы сейчас с вами по завершению рассмотрения этих вопросов проголосуем обращение к нему,  срочно внести наше предложение. Благодарю.

 

ГОЛОВА. Спасибі. На поставлене запитання в кінці відповім. Від фракції соціалістів, хто буде виступати? Іван Сидорович Бокий. Прошу.

Я прошу так, давайте з повагою до колег, до тих, хто є в залі і до тих, кого немає.

 

10:24:12

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги! Шановний народе України!

Зараз, буквально кілька хвилин тому в цьому залі відбулося велике приниження людини, України, велике приниження честі нашого народу. Чому? Ви добре знаєте, що з націонал ними святинями, з національними символами пов’язані найсвятіші ритуали у житті нашого народу.

Колись китайкою накривали, ви знаєте, козаків, які загинули. У цьому залі в 1991 році було внесено Національний прапор як символ проголошення незалежності України. І от сьогодні цим прапором накривають уже депутатські ряди. Ви розумієте, це, по-перше, приниження самої Верховної Ради і приниження національного символу, який встановлений Конституцією України, але хай. Тоді, що означає це приниження. Воно означає тільки одне, що фракція Блоку Юлії Тимошенко поховала себе в цьому залі. І якщо це так, то тоді це символічний справді крок. Не можна терпіти цього подальшого приниження і Верховної Ради, і кожного народного депутата, яке чиниться в цьому залі. Мені жаль тих людей, достойних людей, людей із великими біографіями, людей із великими заслугами перед українським народом, які є у  фракції Блоку Юлії Тимошенко. Ми ж прекрасно знаємо, що там є і люди і науки, і культури, і якщо їх одна людина принижує до такого ступеня, що вони стають маріонетками в її руках, то тоді ви самі розумієте, які б не були їхні заслуги, але якщо вони стають на цей шлях, то вибачайте, значить, такі вони насправді є. І це жаль, тому що народ  все-таки довіряв, я думаю, кращим із кращих, і не хотілося б вірити у те, що ці люди самі хочуть себе так принижувати. Просто їх втягують у цю недобру гру.

Але, я думаю, це було б забагато честі, якби ми сьогодні  говорили тільки про це.  Сьогодні нам треба говорити про конкретні речі, як Україні жити, як Україні забезпечити її майбутнє, її сьогоднішнє, і, я думаю, що Верховна Рада спокійно поставиться до цих похоронних процесій, бо Україну   все-таки   ми з вами не ховаємо, а Україну ми з вами підводимо, відроджуємо і дамо їй, я думаю, те життя на яке заслуговує український народ. І хай… .

 

ГОЛОВА. Іване Сидоровичу, спасибі. Як Голова Верховної Ради я зобов’язаний відстоювати авторитет нашого законодавчого органу і  хочу звернутися до вас   з такими словами.

Ми чули інформацію, що тут  шелестять гроші, ходять по рядах… Про те, що це неправда, я думаю, що не треба аргументувати, переконувати тощо. Але, якщо десь зявиться    щось подібне, то складайте їх сюди на трибуну і ми будемо їх використовувати для підтримки там людей бідних, які повірили інколи демагогам під час виборів і не врахували того, що може бути не так, як ми це бачимо.

По-друге. Заяв від депутатів з „Блоку   Юлії Тимошенко” (я відповідаю на запитання Петра Симоненка) не надійшло жодної, не було заяви.

Дальше. Відносно пропозиції щодо Конституційного Суду. Микола Васильович висловлювався тут. Я за формування Конституційного Суду скоріше відповідно до закону. Я хотів би, щоб ми це мали на увазі. Я справді приєднуюся до його слів про висловлювання подяки Павлу Борисовичу Єфграфову – людині, яка добросовісно відпрацювала в Конституційному Суді встановлений термін. Тільки переконаний: все це треба робити на основі закону чітко.

Тому ми чекаємо пропозиції відповідного профільного комітету з приводу процедури приведення до присяги і обрання суддів Конституційного Суду. Я думаю, що це все буде враховано так, як слід. Правові підстави там є певні для того, щоб одержати відповідь на норми Закону про приведення до присяги. Давайте будемо тут дружно працювати.      

Оголошую до розгляду питання (реєстраційний номер 1158) – проект Постанови про звільнення члена Центральної виборчої комісії Князевича Руслана Петровича. Ключковський Юрій Борисович доповідає. Будь ласка.

 

10:29:46

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Олександре Олександровичу, все-таки Богданович. Я дуже прошу мого батька на старості років не перейменовувати.

 

ГОЛОВА. Добре, буде Богданович.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую. 

Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні колеги! Як представник Президента України у Верховній Раді України я не маю права промовчати у зв'язку з тим, що лідер однієї з мало поважних фракцій у Верховній Раді дозволив собі з трибуни Верховної Ради образливі висловлювання на адресу Президента України. (Оплески)

У зв'язку з цим я хочу нагадати, що захист честі і гідності Президента України передбачений Конституцією України і порушення цього кваліфікується Кримінальним кодексом як злочин. Та ж Конституція України в межах депутатської недоторканості не звільняє народного депутата України від відповідальності за образу, допущену при вислові з трибуни Верховної Ради України. Тому я прошу взяти до уваги це тих, хто вважає, що служить Президентові іншої держави, а не України.           

А тепер по суті питання, яке маю доповідати. Шановні колеги! Відповідно до Закону „Про Центральну виборчу комісію”, член Центральної виборчої комісії має право балотуватися на виборах народних депутатів України, зупинивши повноваження  члени Центральної виборчої комісії. Цією можливістю скористався член Центральної виборчої комісії Руслан Петрович Князевич, який з моменту реєстрації кандидатом у народні депутати України зупинив здійснення  повноважень Центральної виборчої комісії. Це було зроблено Постановою Центральної виборчої комісії. Після офіційного  оприлюднення результатів виборів народних депутатів України Руслан Петрович Князевич подав заяву Президенту України про складення повноважень члена Центральної виборчої комісії у зв`язку з обранням його народним депутатом України.

21 квітня цього року Президент України, відповідно до 85 статті Конституції України, вніс до Верховної Ради подання про звільнення з посади члена Центральної виборчої комісії Руслана Петровича Князевича у зв`язку з його обранням  народним депутатом України.

Це я доповів як представник Президента. А тепер за дорученням комітету, який вчора розглянув це питання, хочу сказати, що комітет підтримав це подання і просить прийняти відповідну  постанову Верховної Ради України.

Дякую. 

 

ГОЛОВА.  Будь ласка, чи є запитання до Юрія Богдановича? Прошу. Одне запитання, тому я не кажу, щоб записувалися. Прізвище назвіть, щоб…

А, Бондик. Будь ласка, включіть йому мікрофон.  Будь ласка, говоріть.

 

10:32:33

БОНДИК В.А.

Шановний  Юрій Богданович, ви як правник відомий в цій державі не вважаєте ви певним порушенням в тому, що людина вже приведена до присяги  як народний депутат, але фінансово-бюджетна дисципліна, тобто він був в двох органах і отримував мабуть зарплатню.  Тому я вважаю, що це заключення комітету, яке надав Комітет по місцевому самоуправлінню, потрібно допрацювати. Я пропонував би відкласти це питання і разом з фахівцями, з правниками доопрацювати заключення комітету    і потім тільки вносити подання на звільнення  Князевича.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Я хотів би  звернути увагу шановного пана Бондика, який  дуже добре знає закон про Центральну виборчу комісію, що зупинення повноважень члена Центральної виборчої комісії означає припинення фінансування його по всіх статтях видатків, включно із заробітною платою. І ви це прекрасно знаєте, але у звязку із таким запитанням у мене виникає інше запитання, вже як  представника президента: а й, чи візьмуть приклад з Руслана Петровича Князевича інші  сумісники, які є  тут у залі, і зокрема у цій фракції, які, теж хороше питання: чи отримують заробітну плату і чи здійснюють повноваження у вищому господарському суді, як уповноважені з прав людини?  Дякую.

 

ГОЛОВА.  Я прошу. Роман… Руслан Петрович не одержує заробітну плану ніде уже 3 місяці, і тому це питання знімається автоматично. Я ставлю на голосування проект Постанови про  звільнення члена ЦВК Князевича Руслана Петровича. Хто за? Чи вірніше, проголосуйте, я прошу підтримати цю пропозицію.

 

10:34:31

За-300

За 300 чоловік. Рішення прийнято.

Розглядається питання проект Закону про приєднання… питання ратифікації, проект Закону про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном. Доповідає заступник міністра юстиції Горбунова Лідія Миколаївна. Прошу.

Тут регламент такий буде: доповідь на… час відведений  10 хвилин у нас, здається, так. Запитання, відповіді, потім співдоповідь, прошу.

 

ГОРБУНОВА Л.М.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати,  на ваш розгляд виноситься проект Закону України про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном.

Конвенція про стягнення аліментів за кордоном була розроблена в 1956 році в рамках організації обєднаних націй з метою створення міжнародного правового механізму взаємодії компетентних органів держави, для надання сприяння особам, що потребують утримання, одержувати аліменти від осіб, що проживають за кордоном.

На сьогоднішній день учасниками цією конвенції є 60 держав. Серед них  32 європейські, Ватикан, а також Австралія, Мексика, держави Азії, Африки, Південної Америки.

За допомогою механізму, передбаченого цією конвенцією, особи, які проживають в Україні, за допомогою компетентних органів отримують змогу звертатися з позовами  про стягування аліментів на території договірних держав конвенції. При цьому компетентні органи відповідних держав мають забезпечити представлення інтересів позивача у процесі, а також сприяти належному виконанню прийнятих рішень.

Відповідно до статті 13-ї конвенції будь-яка держава, яка  членом ООН або спеціалізованого органу цієї організації, або учасницею статуту міжнародного  суду, може приєднатися до даної конвенції.

Статті 2 конвенції передбачає, що договірна держава призначає один або більше  судових або адміністративних органів, який буде діяти на її території як орган, що  передає та державний або приватний орган, який буде діяти на її території як орган, що приймає.

Виконання функцій органу, що передає і органу, що приймає, в Україні пропонується покласти на Міністерство юстиції України.

Витрати, які можуть виникнути у зв'язку із застосуванням положень цієї  конвенції в Україні покриватимуться за рахунок  коштів, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування, відповідно, органів державної влади.

Приєднання до цієї конвенції про стягнення аліментів за кордоном, не передбачає  внесення змін до чинного законодавства України. Набрання чинності цієї конвенції  створить додаткові можливості для одержання аліментів стягуваними, що проживають в Україні від платників з-за кордону.

Завдяки конвенції Україна приєднається до багатостороннього механізму співробітництва компетентних органів держав, що значно спрощує можливості  звернення до суду іноземної держави з позовом  про стягнення аліментів, не вимагаючи додаткових витрат позивача, таких, як проїзд, послуга адвокатам.

Існування зобовязань, закріплених конвенцією, дозволить нашій державі значною мірою посилити захист прав та інтереси найуразливіших  верств населення України,  урегулювавши  відповідні відносини з державами, на території яких проживають особи, які мають обов’язок щодо надання утримання.

Шановні народні депутати, враховуючи все вищезазначене, просимо прийняти рішення  про приєднання України до конвенції про стягнення аліментів за кордоном.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Спасибі вам.

Будь ласка, чи є запитання до доповідача? Все зрозуміло. Нема запитань. Є запитання? Тоді запишіться на запитання, будь ласка. Відведемо 5 хвилин, тому що доповідь коротка і суть питання зрозуміла.

Прошу, Князевич.

 

10:38:52

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний пане заступник міністра, скажіть, будь ласка, в тому випадку, коли нелегально людина працює за кордоном, яким чином можна врегулювати це питання? Дякую.

 

ГОРБУНОВА Л.М.  Дякую за запитання.

Як ви бачите, ця конвенція регулює саме тих людей, які легально проживають за кордоном, оскільки це взаємовідносини на державному рівні. це, якщо наша, наприклад, громадянка України має утримувача за кордоном, то вона може звернутися до Міністерства юстиції для того, щоб він допоміг стягнути аліменти з цього громадянина іншої держави, який проживає за кордоном.

Стосовно ж, які нелегально проживають, це ж громадяни нашої України, я так розумію. Вони мають платити аліменти відповідно до нашого законодавства України.

 

ГОЛОВА. Удовенко.

 

10:39:46

УДОВЕНКО Г.Й.

В мене два запитання.  Перше запитання, чи веде хтось у нас в державі облік отаких людей, які перебувають, які перебувають за кордоном і про які суми може йти мова. І перелік, ну, принаймні, хоча б основних країн, де, звідки ми будемо вимагати плату аліментів.

І друге питання. У висновку Науково-експертного управління вноситься пропозиція прийняти за основу. Мені не зрозуміла ця пропозиція. Як ми закон, приймаємо закон про ратифікацію і ми що, будемо вносити, за основу, а ми що, будемо потім  розглядати цей закон і вносити в нього якісь зміни, пояснення ніби-то тим дається, що  не представлено мовою оригінал, ну представити мовою оригінали, це треба, щоб вже організаційне управління, чи хто подає ці документи…

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

ГОРБУНОВА Л.М. Дякую за запитання.

Дійсно, ми читали висновок Науково-експертного управління, я думаю, що такі закони треба приймати зразу, а не за основу.

А стосовно того, скільки у нас є громадян з інших держав з яких потребується стягнути аліменти, то на сьогоднішній день в Міністерстві юстиції займаються цим питанням, оскільки воно є … міжнародних договорів по правовій допомозі.

І на перше липня цього року до Міністерства  юстиції надійшло близько 50-ти заяв громадян України, які просять стягнути аліменти із … які проживають в таких країнах, як Франція, Німеччина, Аргентина, Куба і ряд інших.

Стосовно обліку, звичайно, такий облік неможливо ввести, оскільки це виявляється тільки тоді, коли громадян України, чи громадянка України буде претендувати на отримання аліментів.

 

ГОЛОВА. Добре. Богашева із „Нашої України”, запитує, прошу.

 

10:42:00

БОГАШЕВА Н.В.

Наталя Богашева, Блок „Наша Україна”.

Прошу передати слово Борису Яковичу Беспалому.

 

ГОЛОВА. Беспалий, прошу.

 

10:42:08

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую, пані Наталя, і дякую тут, я думаю, заслуговують на подяку і Президент і Мін’юст, які вносять на ратифікацію цей дуже важливий документ, дійсно.

Але деякі уточнення, і зразу хочу сказати, що наша фракція буде голосувати за нього, при чому одразу в  цілому, тут немає що зволікати, бо люди чекають. Але питання є таке, дійсно, скільки людей. Перше.

Скільки є кран-учасниць цієї угоди до якої ми приєднуємося? Тобто де наші люди можуть отримувати аліменти.

І друге. Чи можна звертатися з позивами тільки до громадян тієї країни, умовно кажучи Польща, Чехія,  Австралія чи Занзібару, чи і до громадян інших країни, зокрема, українців,  громадян України, які перебувають на території цих країн.

І останнє питання. Скільки потенційних у нас є людей, які потребують такої допомоги?

 

ГОРБУНОВА Л.М. Дякую за запитання.

Як я говорила, на сьогоднішній день до Конвенції приєдналося 60 держав, це всі європейські країни, це Ватикан, Австралія, Мексика, держави Азії, Африки, Південної Америки. Стосовно того, з кого саме будуть стягуватися аліменти, звичайно, не тільки з громадян інших країн, а з усіх інших іноземців, які легально проживають на території цієї країни, до якої будуть звертатися. Тобто це буде широкий спектр утримуючих, які зобов’язані платити аліменти.

Стосовно того, скільки це може бути громадян, то в нас на сьогоднішній день існує 15 договорів з цивільних справ, двосторонніх міжнародних договорів, по яким ми постійно проводимо таку роботу щодо досягнення аліментів. Але це взаємна робота і з цієї сторони також, так само, стягують аліменти. А також є конвенція СНД, яка також працює в усьому напрямку, але є багато держав, які не охоплюють двосторонні договори. Тому ця конвенція розширить можливість наших громадян звертатися за стягнення аліментів в спрощеному порядку до утримуючих, які проживають в інших державах. Звичайно, на сьогоднішній день це приблизно 70 таких звернень, але це не можна сказати, що це буде так постійно. Ця ситуація міняється і ми повинні захищати кожного громадянина України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Слово для співдоповіді має Віталій Якович Шибко, голова Комітету в закордонних справах.

 

10:45:00

ШИБКО В.Я.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, я хочу зразу сказати, що на нашому комітеті це питання розглядалося. І комітет дав рекомендацію не в цілому затвердити, а прийняти це як закон, це перше. Хочу також сказати, що ця думка була одностайна, майже весь склад комітету був присутній на засіданні. Ми звернули увагу на те, що Головне науково-експертне управління вказує, що не виконана була частина друга статті 193-ї нового Регламенту Верховної Ради, згідно з якою посвідченні копії офіційних текстів багатосторонніх міжнародних договорів України  подаються для надання згоди на обов’язковість Верховній Раді мовою оригіналу разом з їх офіційним перекладом державної мови.

Тут я зразу хочу відповісти на питання, яке тут є, що, дійсно, англійською мовою не надійшло до нас і в тому числі на засідання комітету цей законопроект.

Я хочу також доповнити, що до даної конвенції вже приєдналися не тільки європейські країни або країни іншого світу, а також країни, які ще входять в СНД - це називаю Республіка Білорусь, Казахстан і Киргизстан. Я думаю, що у доповіді нашого заступника міністра було докладно сказано, які має преференція від цього  Україна.

Хочу тільки додати, що на сьогоднішній день звертається якраз з цими вимогами до таких країн, як Ізраїль, Франція, Німеччина, Аргентина, Іспанія, Австрія, Португалія, Сполучені Штати Америки, Куба, Алжир. І уже, як повідомлення для громадян, які слухають наше сьогодні засідання, хочу сказати, що таке звернення може бути дійсним, якщо та людина, яка працює за кордоном і потребує таких вимог, вона там легалізована, тобто вона стоїть на консульському обліку. А як ви знаєте всього на консульському обліку у нас стоїть десь  до100 тисяч, а взагалі, більше наших громадян знаходяться за кордоном. Тобто це ще є тема, яка буде проблемою, коли ми будемо звертатися згідно приєднання до цієї конвенції для її виконання.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Чи є запитання до Віталія Яковича? Запитань немає. Сідайте, будь ласка.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Немає. З’ясоване цілком питання. Тому я ставлю документ (реєстраційний номер 0001) проект Закону про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном як закон ставлю на голосування. Прошу визначиться.

 

10:47:50

За-293

Рішення прийняте.

Я вдячний вам за активну участь у розгляді цих питань. Запитання? З процедури? Прошу, Кисельов Василь Олексійович. Будь ласка, увімкніть йому мікрофон.

 

10:48:22

КИСЕЛЬОВ В.О.

Спасибо. Кисельов, фракція Регіонів.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні коллеги, я хочу звернути вашу вагу: ми маємо стьогодні повні підстави стверджувати, що на наших  очах відбувється глумління над державним прапором України. Його кинули так, що по ньому будуть ходити ногами. Я прошу дати доручення в перерві, щоб його аккуратно склали і передали  у фракцію.

Крім того треба було б, я думаю, дати доручення Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, щоб вони розібралися,  тому що до їхнього відання відносяться питання про державні символи України. Не можна глумитися над прапором.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Я саме про це і хотів попросити працівників Секретаріату, аби вони в перерві аккуратно склали полотнище і  віддали у фракцію   блоку Юлії Тимошенко, оскільки, очевидно, витрати там понесені по статті відповідній і щоб вони звітували,  хто  відповідає за цю справу і зберегли, бо їм воно ще знадобиться, я думаю. Це перше.

А по-друге, я оголошую ранкове засідання закритим і пропоную всім, зараз відбудуться засідання комітетів,  розгляньте ті питання, зокрема, що стосуються бюджету (оголошення з цього приводу я робив на самому початку), а о 16-й годині відбудуться слухання по Бюджетній резолюції.    Ідіть до вечірнього засідання, а о 16-й годині всі повинні бути тут.

Дякую вам.