ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

24 липня 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати, гості Верховної Ради, радіослухачі, телеглядачі, журналісти.

Ми розпочинаємо вечірнє засідання. Сьогодні понеділок, 24 липня. Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”. Проводиться реєстрація народних депутатів.

16:00:51

В залі зареєстровано 297 народних депутатів.

Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Користуючись нагодою, хотів би від вашого імені привітати з днем народження народного депутата Довгого Тараса Олексійовича, будь ласка.

Також оголошую, що відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України, а також згідно із протоколом засідання депутатської фракції „Наша Україна” від 19 липня 2006 року обрано заступником голови фракції „Наша Україна” Білозір Оксану Володимирівну.

Привітаємо її.

Сьогодні відбулося засідання Погоджувальної ради. На цьому засіданні затверджений порядок питань або питання до порядку денного на тиждень, в тому числі, на сьогоднішній день.

Відповідно до цього порядку пропонується до розгляду питання про включення до порядку денного та прийняття рішення щодо постанови про проведення спеціального пленарного засідання Верховної Ради.

Нам потрібно проголосувати за пропозицію Погоджувальної ради – включення до порядку денного цього питання.

Прошу визначитися. Включіть систему „Рада”.

16:02:55

За-238

Рішення прийнято.

Слово для доповіді з цього приводу надається народному депутату України Симоненку Петру Миколайовичу - одному з авторів цього проекту.

16:03:14

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, вашій увазі представлено документ – проект постанови про проведення спеціального пленарного засіданні Верховної Ради України. По-перше, я хотів би дати пояснення вам, чим це викликано.

Це викликано тим, що у випадках, коли треба терміново зібратися Верховній Раді, ми, на жаль, з вами без відповідного рішення, в даному випадку, Голови Верховної Ради, а також за узгодженим порядком денним зібратися не можемо для того, щоб прийняти участь у обговоренні тих питань, які поставить перед нами життя.

Про що йдеться? Ми з вами є свідками, що сьогодні в суспільстві точиться боротьба двох думок відносно того як виконати конституційні зобов’язання організації роботи влади у нас в цілому і, з іншої сторони, створюючи передумови і перешкоди для того, щоб влада в нас не працювала, певні політичні сили використовують норми діючої Конституції відносно розпуску Верховної Ради і нав’язується точка зору у суспільстві, що Верховна Рада може бути розпущена.

Сьогодні, як ми з вами знаємо, ніяких підстав у Президента і певних політичних сил, які нав’язують цю точку зору, конституційних законних немає, бо ті терміни, які визначені у Конституції і норми Конституції, які передбачають розпуск Верховної Ради, цього не допускають.

І ось в даному випадку відповідно до діючої і Конституції, і Регламенту Верховної Ради побачили ми, що немає деяких узгоджених питань, як зібратися терміново Верховній Раді, щоб одноосібно чи група наших колег-депутатів не приймали рішення за нас відносно можливого розпуску Верховної Ради. Про що йдеться? Ви знаєте, що перед невиданням указу щодо розпуску Верховної Ради Президент України проводить консультації з Головою Верховної Ради, заступниками і керівниками фракцій, а в даному випадку ми з вами не є учасниками цього процесу і може так скластися ситуація, що, розпочавши консультації, треба буде терміново зібратися Верховній Раді і прийняти відповідне рішення і, може ті питання, які будуть з’являтися під час проведення консультацій, вони зразу ж можуть бути визначені нашими, нашим рішенням Верховної Ради.

То в даному випадку ми запропонували проект постанови про проведення спеціального засідання. Чому спеціального? Бо додаткове засідання, воно визначене Конституцією, Регламентом, вірніше, Верховної Ради. Це пункт 8 статті 19 Регламенту Верховної Ради. і це, якраз, передбачає додаткове засідання, а мова йде про те, що не треба нам визначати порядок денний, а треба зразу ж, як тільки Президент заявить про проведення консультацій, тобто скаже, що він готовий підписувати указ про розпуск Верховної Ради, нам зібратися терміново і обговорити ті умови консультації чи додаткові питання, які виникають під час проведення цих консультацій. Але ще і ще раз в констатуючій частині ми пропонуємо підкреслити, що так, дійсно, у нас Кабінет Міністрів склав повноваження перед Верховною Радою.

Далі. Те, що Конституція передбачає право Президента відносно розпуску Верховної Ради. Але в конкретних умовах і про це сказано.

І також сказано про те, що немає ніяких підстав до розпуску Верховної Ради. А також пропонується першим пунктом цієї постанови встановити, що в разі ініціювання Президентом України консультації щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради на пленарне засідання, Верховна Рада України збирається невідкладно без скликання.

Другим пунктом у випадку, передбаченого пунктом першим цієї постанови, Голові Верховної Ради України невідкладно проінформувати народних депутатів України про час і місце проведення пленарного засідання.

І третє. Ця постанова набирає чинності з моменту її прийняття. Цей проект постанови базується на можливості використати процедуру ad hoc, тобто і посилання йде на статтю 50 Регламенту. А далі можна вже було б на майбутнє, вносячи зміни до діючого Регламенту? закласти норму, яка передбачає і подібну практику чи розвиток політичних процесів у нас в суспільстві.

Тому я і хочу вас проінформувати, що відбулося засідання комітету, про це скаже голова комітету, як розглядалося це питання. Я хотів би вас як автор законопроекту, враховуючи те, що ми даємо суспільству сигнали і відповіді на те, що Верховна Рада діє за Конституцією і Верховна Рада буде боротися за конституційний правопорядок в Україні. Цей проект постанови, якраз і прийняти за основу. Якщо він не буде прийнятий за основу, я готовий тоді, чи голова комітету проінформувати, які можливі зміни внесені в цю постанову. Хоча, як автор цього проекту постанови я прошу вас, шановні колеги, проголосувати за основу і в цілому цей проект постанови. Дякую.

ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться, будь ласка. П’ять хвилин досить?

МАРТИНЮК А.І. Так, це п’ять хвилин по Регламенту.

ГОЛОВА. П’ять хвилин по Регламенту. Будь ласка.

Будь ласка, Удовенко.

16:08:51

УДОВЕНКО Г.Й.

Прошу передати слово Анатолію Сергійовичу Матвієнку.

ГОЛОВА. Прошу. Матвієнко Анатолій Сергійович.

16:09:01

МАТВІЄНКО А.С.

Матвієнко, Українська республіканська партія „Собор”, Блок "Наша Україна".

Петро Миколайович, я так розумію, що це разова…… дії цієї постанови. Ви мені дайте відповідь, де це із чого виходить, і чому ви про це не говорите, як ad hoc?

І друге запитання. Я так розумію, що, опікшись молоком, ви дуєте на холодну воду, оскільки Конституцією не передбачено консультація із Верховною Радою, а тільки з головою, заступником та керівниками фракції, якщо навіть це і передбачити. Для чого тоді пленарні засідання поясніть мені, щоб провести консультацію з Президентом? І тоді, чи відповідає нормам Конституції ваша ініціатива? Можливо, я чогось не розумію, будь ласка, дайте мені пояснення?

Дякую.

СИМОНЕНКО П.М. Шановний Анатолій Сергійович, я все ж таки вважаю, що ви прочитали мій проект постанови. Там чітко записано: „З метою забезпечення конституційного порядку, правопорядку в Україні відповідно до статті 50-ї Регламенту України”. Стаття 50-та якраз і передбачає процедуру ad hoc.

Я дав вам відповідь відносно того, що у вас викликало сумнів. Відносно консультацій. Так, дійсно, ми не втручаємося в конституційне поле, яке чітко визначає, що Президент перед виданням указу проводить консультації з Головою Верховної Ради і його заступниками, і головами фракцій.

Але в даному випадку мова йде про те, що ми, як процедура ad hoc в термінових і в таких екстремальних умовах пропонуємо, щоб і вся Верховна Рада, якщо може, Голові Верховної Ради, заступникам і головам фракцій буде важко прийняти умови під час проведення цих консультацій вирішити якісь конкретні проблеми, які поставить Президент. І може буде в цьому так, скажімо, потреба. Ми якраз і запропонували: давайте терміново проведемо засідання, спеціальне засідання пленарне і тоді вже за участю народних депутатів дамо повністю карт-бланш для того, щоб під час завершення цих консультацій наші керівники дали згоду на те, що вони погоджуються з такими вимогами, які висуває Президент.

Я думаю, що це нормальна демократична норма і вона якраз передбачає розвиток демократії, в тому числі і в парламенті.

ГОЛОВА. Келестин, прошу.

16:11:19

КЕЛЕСТИН В.В.

Олександре Олександровичу, я нажав не на ту кнопку, але прошу передати слово депутату Князевичу.

ГОЛОВА. Я прошу, жміть на ту кнопку, що потрібно і у вас не виникатиме питань. Попеску, прошу.

16:11:32

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.

Вельмишановний Петро Миколайович, перше питання. Скажіть, будь ласка, які прогнозуються наслідки, якщо до 31 числа президент не подасть кандидатуру на пост прем’єр-міністра ту, яку ми оголосили.

І другий момент. Скажіть, будь ласка, в Регламентному комітеті зареєстровано ті підписи, про які сьогодні наші колеги з БЮТ з заявами і так далі щодо складання своїх повноважень. Дякую.

СИМОНЕНКО П.М. Шановний Іване Васильовичу, відносно підписів я не можу надати вам інформацію, цим не займався і за це не відповідаю. Це, я вважаю, до Голови Верховної Ради і до Голови Регламентного комітету, до Секретаріату Верховної Ради.

Те, що не виконуються обіцянки, які тут лунали з цієї трибуни – це очевидно. Те, що роздавалися вони, як гарантія того, що це будуть методи боротьби за демократію у нас в Україні і проти чого закликали, я вважаю, що це було те, що в політиці має назву „популізм” і „цинізм”. Іншого я не маю, це моя точка зору і я нікого не хочу ображати, це вже право народних депутатів, керівник яких заявив про те, що вони одностайно сьогодні готові подати заяви і скласти свої повноваження - це їх право.

Відносно того, що до 31 липня може відбутися. Так, я виходжу з наступного. Президент має право на 15 днів і тоді до 3 серпня там, а не до 31 липня, він має право подавати.

Але я виходжу зовсім з іншого. Ситуація в країні дуже небезпечна, у нас втрачається влада, сьогодні, так скажемо, у владі знаходяться люди, які потім ні за що відповідати не будуть. Керованість процесами, підготовка до зими сьогодні – практично ніхто не займається. Збиранням врожаю, жнивами – ніхто не займається.

Сьогодні процесами підготовки до бюджету, виходячи з того, що головна складова це ціна на газ – ніхто не займається.

Тобто реальні є загрози з боку уряду ніяких.

І вважаючи те, що все ж таки кандидатуру, яку внесла на розгляд президента наша коаліція, вона відома – це не те, що викликає сумнів з точки зору професіоналізму, партійної і політичної відповідальності.

Немає ніяких передумов, щоб сьогодні відтягувати у часі. Я переконаний в тому, що, на жаль, але Президент зволікає з інших мотивів не, так скажемо, вносячи цю кандидатуру на розгляд.

ГОЛОВА. Будь ласка, Стоян.

16:14:06

СТОЯН О.М.

Шановний Петро Миколайовичу, ну може, дійсно, вже запізно ця постанова, тому що ми знаємо, що сьогодні на 16 годину повинен бути 151 підпис і це ти хочеш, щоб Олександр Олександрович прояснив ситуацію, може нам немає вже нічого і приймати постанову.

Відносно цієї постанови, ми підтримуємо її. І як ви вважаєте, Петро Миколайовичу, чи не можна потім, оскільки ця ситуація неординарна, ми з такою не зіткалися за час парламентаризму в роки незалежності, потім цю норму внести в Регламент, щоб вона була як діюча норма Регламенту. Дякую.

СИМОНЕНКО П.М. Я підтримую повністю, Олександр Миколайович, вашу пропозицію. Я і сказав, що під час обговорення на засіданні комітету якраз і вносилась пропозиція, що зараз це за процедурою ad hoc на цей конкретний момент вноситься дія і можливість надається Верховній Раді терміново зібратися, а в перспективу, виходячи з того, що практика така вже може бути, так скажемо, і ці події в Україні сьогодні це засвідчують, якраз і внести зміни до діючого Регламенту. Але я хотів би ще раз звернутися до вас, шановні! Доповідати буде комітети, але я прошу вас прийняти якраз цю постанову за основу, бо вона дає відповідь на багато інших питань, відносно правових засад дії Президента, бо немає підстав, а ви знаєте, що постійно сьогодні просто шельмується суспільство заявами про те, що я розпущу, шантажується політичний, ну, політикум у нас в Україні, в тому числі і депутати Верховної Ради.

В даному випадку, я вважаю, що це якраз і буде і оцінках тих політичних і правових процесів, які відбуваються, і відповідальність нашої Верховної Ради, яку ми беремо, заявляючи, що ми якраз і будемо берегти, берегти конституційний правопорядок у нас в Україні. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Я відповім на запитання Олександра Миколайовича. Як будуть заяви, будуть відповідні дії. Поки що заяв не було, будуть вони, будемо розглядати їх відповідно до Конституції законодавства України. Будь ласка, слово для співдоповіді надається Євгену Петровичу Кушнарьову він правового комітету.

Погоджувальна рада давала доручення правовому комітету і регламентному зробити інформацію з цього приводу. Але вони погодилися на співдоповіді голови правового комітету. Будь ласка.

16:16:30

КУШНАРЬОВ Є.П.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги.

Згідно з дорученням Погоджувальної ради Комітет з питань правової політики розглянув проект постанови, підготовлений депутатами Симоненком і Матвеєвим.

Ми підтримали проект цієї постанови і головний аргумент, яким ми керувались, полягає в наступному. Оскільки Конституція чітко надає Президенту право в трьох випадках розпускати парламент, то ця норма за певних умов може діяти. Але водночас наше законодавство не врегульовує як саме це повинно відбуватись.

Крім того, це право Президента і це право використовується з обов’язковим проведенням консультацій з Головою Верховної Ради, його заступниками і керівниками фракцій.

Отже в такому випадку ці консультації є останньою можливістю для пошуку компромісу. І було б дивно, якби Голова Верховної Ради, вислухавши аргументи і інших учасників консультацій одноосібно приймав рішення чи погоджуватися з цими аргументами чи ні. Нормально, якщо Голова Верховної Ради негайно скличе сесію і доповість депутатам, і отримає від них точку зору і можливо знайде той самий останній компроміс, який дозволить уникнути цієї непростої ситуації.

Тому саме з цих підстав, керуючись правовими засадами, а не політичними ми підтримали цей проект рішення, але водночас з тим, щоби це рішення було підтримане як можна більшою кількістю депутатів. Ми запропонували авторам проекту прибрати з констатуючої частини певне політичне забарвлення, а спиратися виключно на правові норми.

І також запропонували в постановляючу частину додати 3-й пункт щодо доручення Регламентному комітету опрацювати це питання, підготувати і внести його для включення в установленому порядку як постійно діючу норму Регламенту. Все.

ГОЛОВА. Я відразу хотів би застерегти всіх нас від прийняття цього документу як постійно діючої норми Регламенту, тому що такі випадки виникають в унікальних моментах, тільки в виняткових моментах і, власне, стосується норм Конституції, яку порушувати навряд чи доцільно. Але це така справа. Три хвилини на запитання. Прошу. Зварич Роман Михайлович, прошу.

16:19:32

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Євгене Петровичу, я маю кілька питань в зв'язку з цією постановою. Ви є голова правового комітету. Звичайно, знаєте про те, що в Конституції передбачені три можливості для того, щоб були скликанні, було скликане позачергове пленарне засідання Верховної Ради, це – Конституція, підкреслюю, це за ініціативою або Президента, або Голови Верховної Ради, або однієї третини від конституційного складу Верховної Ради. У зв'язку з тим не вбачаєте ви порушення Конституції, якщо така постанова буде прийнята?

І друге. Скажіть мені, будь ласка, який має характер це засідання Верховної Ради, якщо воно не вписується в календарний план – раз і якщо воно відбувається Конституцією у визначеному терміні між двома сесіями? Чи це є позачергове засідання чи позачергова сесія? Як взагалі в юридичному плані можна схарактеризувати таке засідання?

КУШНАРЬОВ Є.П. Дякую, Романе Михайловичу.

Ми не вбачаємо тут порушень Конституції, тому що в цій постанові пунктом два право скликання такої сесії якраз і належить Голові Верховної Ради. Ми тільки визначаємо, в якому випадку він цим правом користується.

Друге ваше питання. Я думаю, ви погодитесь з тим, що можливий розпуск парламенту – це є надзвичайна подія для життя держави і вона потребує величезної виваженості всіх, від кого залежить прийняття. Я підкреслюю: якби Конституція не передбачала механізм консультацій, то скликання такої ради тоді мало би характер, ну, якоїсь відповіді Верховній Раді. І це могло б приводити до загострення ситуації, протистояння і таке інше.

Але саме тому, що існує механізм консультацій, як остання можливість пошуку компромісу, ми таким чином надаємо можливість голові Верховної Ради включити в пошук цього останнього компромісу весь склад Верховної Ради. Це, на мій погляд, і конституційно і демократично.

ГОЛОВА. Гірник.

16:22:00

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція „Наша Україна”.

Я на цей раз не помилився кнопками. Тому прошу передати слово депутату Рефату Чубарову.

ГОЛОВА. Будь ласка, Чубаров.

16:22:10

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Євгене Петровичу, останнім часом ви не рідко апелюєте до своїх опонентів із закликом не поспішати надавати правові оцінки з-за відсутності судового рішення. Отже, я хочу вас запитати: чи не вважаєте ви некоректним за відсутності рішення Конституційного Суду в тексті постанови давати оцінку діям, як тут записано окремих політичних сил, як таким, що, мовляв, вони є неконституційними?

Чому Верховна Рада на себе має брати ті повноваження, які може виконувати виключно Конституційний Суд? Дякую.

КУШНАРЬОВ Є.П. Дякую.

Я вже, фактично, дав відповідь на це питання. Тепер зроблю це ще раз і більш конкретно. Саме це було головне зауваження членів нашого комітету щодо констатуючої частини проекту, який підготовлений народними депутатами. Ми запропонували цей абзац прибрати повністю. А в другому абзаці залишити лише констатацію того факту, що існує підстави, згідно Конституції для розпуску і що в такому випадку обов’язково проводяться консультації відомі. І додали там ще декілька речень, що для пошуку можливості, додаткової можливості пошуку виходу з такої ситуації Верховна Рада постановляє, і далі за текстом.

Тобто ми, я сказав, запропонували зняти політичне забарвлення з констатуючої частини цієї постанови, але це – право авторів і самої Верховної Ради.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

Чи є бажаючі висловитися з приводу цього законопроекту, запишіться, будь ласка. Запишіться на виступ.

У нас записалося 13 депутатів на виступ. Давайте 10 хвилин відведемо на обговорення.

Будь ласка, Болдирєв, прошу. Можна з трибуни, можете з місця – як вам зручно.

16:24:52

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги, избиратели Украины!

Мы находимся с вами в такой ситуации, когда как бы всем все ясно, ситуация прозрачная, все понимают, что выборы нужны только двум политическим партиям – это Партия регионов и Блок Юлии Тимошенко, которые в соответствии со всеми социологическими опросами, вне всякого сомнения, улучшат свой электоральный показатель.

При этом, одна из этих политических сил – Партия регионов – для сохранения бюджетных денег, для сохранения спокойствия в обществе, для того, чтобы прекратить политические истерики, призывает все общество и Президента и своих политических оппонентов и союзников не проводить эти выборы, а работать, потому что, на наш взгляд, выборы существенно не поменяют ситуацию в обществе, существенно не поменяют представительство. Единственное что – может быть тогда в антикризисную коалицию войдут не три, а, скажем, две партии, или может быть даже одна Партия регионов в состоянии будет составить простое большинство в парламенте.

К сожалению, наши оппоненты не слышат этих аргументов и с упорством, достойным лучшего применения, оказывают давление на действующего Президента Украины, на своих политических союзников за пределами Украины и требует немедленного роспуска парламента.

На мой взгляд, то, что мы сейчас с вами собираемся сделать, я имею в виду постанову, которую предлагает уважаемый депутат Симоненко, это то самое действие, которое необходимо принять вне зависимости от того, как присутствующие здесь депутаты относятся к смысловой, содержательной части этого документа. Мы должны это сделать для того, чтобы показать обществу, что мы действуем, что мы на страже, что мы отслеживаем интересы законодательной власти, в конечном итоге интересы наших избирателей. Поэтому я призываю наших, присутствующих здесь депутатов из фракции «Наша Украина» и даже тех немногочисленных депутатов из фракции «Блока Юлии Тимошенко», которые отважились, несмотря на террор в их фракции, войти в зал, проголосовать за это постановление. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Слово має Зварич Роман Михайлович від „Нашої України”. Прошу. Вірніше, від себе, але з фракції „Наша Україна”.

16:27:25

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Олександр Олександровичу, шановні колеги, я би просив, щоб ви прислухалися зараз до певних аргументів, бо я би дуже не хотів, щоб ми увійшли в таке правове поле, яке не зовсім буде відповідати, можливо, навіть, буде прямо суперечити Конституції України.

По-перше, мушу відразу констатувати, що помимо того, що я прекрасно розумію політичну мотивацію внесення цієї постанови, я-таки вимушений сказати, що вона не зовсім в правовому вимірі грамотно розписана. Хоч би навіть з однієї причини, ви подивіться, будь ласка, на постанову і дайте собі відповідь на питання – хто саме скликає це пленарне засідання? В постанові відповіді на це питання немає.

По-друге, я привертаю вашу увагу, що, якщо це є додаткове засідання, то в межах відповідної сесії. Ми сьогоднішнім засіданням з великим успіхом доказали, що дуже легко можна таке додаткове засідання провести без порушення Регламенту, тобто без того, щоби вносити в порядку ad-hoc якісь зміни до Регламенту і таким чином придумувати якусь юридичну абракадабру для того, щоб скликати це засідання.

А якщо у випадку міжсесійного терміну, тоді це засідання може мати виключно позастроковий характер. Це може бути позастрокове пленарне засідання, або навіть позастрокова, позачергова, вибачте, сесія.

Знову ж таки в постанові не зрозуміло, чи це буде позачергова сесія, чи позачергове пленарне засідання.

І саме останнє. Помимо того, що в Регламенті є визначена певна процедура чи порядок скликання таких позачергових засідань, в Конституції дуже чітко, я підкреслюю, це основний закон держави, дуже чітко виписані три суб’єкти, які мають право ініціювати такі позачергові пленарні засідання. Це є Президент, це є Голова Верховної Ради і це є одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.

Скажіть мені, будь ласка, у випадку, якщо стануться ці обставини, які розписані в цій постанові, що нам заважає зібрати 150 підписів для того, щоб поставити вимогу перед Головою Верховної Ради скликати таке засідання.

Я тоді переконаний, що Голова Верховної Ради прекрасно прислухається до думки однієї третини від конституційного складу Верховної Ради. Тому я вас закликаю не голосувати за цю постанову і таки дати можливість діяти в правовому конституційному полі. Дякую.

ГОЛОВА. Кузьменко Сергій Леонідович, фракція Соцпартії, прошу.

16:30:38

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Шановні колеги! Я хотів би, по-перше, зауважити, що попередній виступаючий, мабуть не дуже уважно прочитав проект постанови, бо якби він його прочитав уважно, то він би в першому пункті прочитав, хто скликає це засідання. Це засідання скликає більшість Верховної Ради України, яка проголосує, якщо проголосує за цю постанову. Тобто питання хто скликає взагалі в тексті постанови вирішена.

Вважаю абсолютно необхідним прийняття цієї постанови, оскільки політична ситуації в Україні, політична ситуація навколо Верховної Ради і навколо небажання частки політиків України сприйняти ту більшість, яка створена у Верховній Раді, і той план дій антикризовий, яка ця більшість готова реалізувати, вимагає прийняття такої постанови. Це абсолютно зрозуміло і сумніви в цьому можуть висловлювати тільки люди, для яких, чим гірше, тим краще.

Уявімо собі, що Верховна Рада розпущена. Що ми маємо? Ми маємо 60 днів передвиборчої кампанії і уряд, який виконує обов’язки, і потім ще 60 днів на формування нової більшості, нового уряду, тобто ми маємо 4 місяці продовження тієї влади, яка є сьогодні, або того безладдя, так буде точніше. Чи можемо ми піти на це? Ні. Ми не маємо права, нас виборці не уповноважували робити такі кроки на шкоду Україні.

Тому абсолютно правильно, що ми повинні використати всі засоби для того, щоб запобігти такому розвитку подій. Я абсолютно впевнений, що цю постанову треба приймати. Я знаю, що у нас вистачить голосів для того, щоб прийняти цю постанову. Ніякого протиріччя з Конституцією чи з Регламентом немає, бо використовується в даному випадку норма ad hoc. І після прийняття цієї постанови буде зрозуміло, чи є політична воля у Верховної Ради, чи ще раз підтверджено наявність політичної волі Верховної Ради вийти з кризи в напрямку подолання тих явищ, які сьогодні є в Україні.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Чечетов.

16:33:26

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги!

Наступает момент истины, мы в очередной раз должны будем ответить на извечный гамлетовский вопрос: быть единой Украине или нет, быть или не быть стабильности в стране?

На часу весов поставлено самое главное, самое святое – единство страны, стабильность общества, мир и спокойствие граждан. Ключ от решения этих проблем находится в руках Президента страны.

Уважаемый Виктор Андреевич, сегодня вы должны сделать исторический выбор, от которого будет зависеть завтрашний день Украины. Или вы поступите, как посредственный политик, подталкиваемый отдельными маниакальными политическими лидерами, готовыми ради реализации своих карьерных целей и достижения абсолютной власти в очередной раз ввергнуть страну в пучину хаоса и анархии.

Или вы поступите, как истинный лидер нации, как государственный деятель, думающий не о своей политической перспективе и перспективе своей политической партии, а о будущем государства и народа.

Разумной альтернативы, как выполнить волю украинского народа, отдавшего пальму первенства на парламентских выборах Партии регионов, которая, в соответствии с Конституцией, сформировала коалиционное большинство в парламенте, выдвинувшее на должность премьер-министра Украины Виктора Януковича у вас, Виктор Андреевич, просто нет.

Дальнейшее продление в стране агонии и государственной власти, мягко говоря, просто не благоразумно. На кону стоит судьба страны!

Партия регионов, государственная антикризисная коалиция, в очередной раз вам протягивают руку для объединения страны и консолидации общества.

Хочется верить, что вы поступите, как мудрый государственный деятель. А наша рука – не провиснет в воздухе. И вы уже сегодня направите в парламент представление на назначения премьер-министром Украины лидера Партии регионов – Виктора Януковича.

А парламентское большинство, численность которого в скоре достигнет конституционной нормы, правительство народного доверия во главе с Виктором Януковичем вместе с Президентом страны будет неуклонно проводить политику, направленную на укрепление единства страны и консолидации общества, на повышение социально-политической и финансово-экономической мощи государства и значительного роста на этой основе социальных стандартов в жизни людей.

Полыхающий Ближневосточный конфликт, уносящий жизни десятков и сотен безвинных мирных граждан, является еще одним предостережением, взорвавшимся отечественным политиканам.

Главное предназначение политиков: не разъединять и разрушать, а объединять и созидать – этого ждет от нас народ Украины.

Я предлагаю поддержать проект постановления. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую вам. От нас слухають сьогодні радіослухачі. У вас є заключне слово. Прошу. Послухайте ще заключне слово автора.

16:36:19

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, я хотів би тільки коротко дати відповідь на ті проблемні питання, які відзначили виступаючі з цієї трибуни.

По-перше. Я ще раз хочу підтвердити, що це не додаткове засідання Верховної Ради. а спеціальне засідання Верховної Ради. Бо скликання додатково засідання передбачає пропозиції щодо порядку денного. А у нас буде порядок денний практично, так скажемо, це заслухати інформацію тих, хто веде чи проводе консультації з Президентом і відповідно до ситуації, вже визначати нам тут у залі сесійний і порядок денний, і відповідні рішення.

По-друге. Абзац третій констатуючої частини, він якраз сьогодні не політизує, на мій погляд, ситуацію, а навпаки засвідчує, що у нас в Україні є різні політичні сили, які вже сьогодні різними методами, механізмами не тільки закликають, а вже і примушують Президента прийняти рішення щодо припинення повноваження Верховної Ради і проведення дострокових виборів. Ці політичні сили полишили зал наш Верховної Ради і це є реаліями. Тобто в констатуючій частині ми чітко відображаємо, що є певні процеси, які загрожують конституційному правопорядку у нас в державі.

І останнє. Я хотів би звернутися до своїх колег, які так розкидаються оцінками абракадабра і таке інше. Спочатку ви здайте в відділ кадрів свій дипломник, хоча б копію диплома юриста, а потім давати будете відповідні оцінки. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні депутати, ми сьогодні розглядаємо це питання і радіослухачі очевидно чи телеглядачі думають, про що вони там ведуть суперечку. Я з вашого дозволу, це Регламентом дозволяється, прочитаю проект цієї постанови, оскільки він короткий, а ви вслухайтеся ще раз в текст і вам стане зрозуміло чому він ставиться на голосування.

Постанова Верховної Ради України про проведення спеціального пленарного засідання Верховної Ради України.

25 травня 2006 року на пленарному засіданні Верховної Ради України Кабінет Міністрів України склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України. Відповідно до частини 4 статті 115 Конституції України Кабінет Міністрів продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.

До конституційних повноважень Президента України належить прийняття рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України виключно на підставах і у випадках безпосередньо визначених Основним законом.

Зокрема, якщо Верховна Рада України протягом 60 днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформує персональний склад Кабінету Міністрів України. При цьому за Конституцією України складання Кабінетом Міністрів України своїх повноважень перед новообраною Верховною Радою України не визначається як його відставка.

Незважаючи на відсутність конституційних підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України окремі політичні сили та політики вимагають від Президента України вчинити неконституційні дії, видати за нинішньої конституційної правової ситуації указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

З метою забезпечення конституційного правопорядку в Україні відповідно до статті 50 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України постановляє:

Перше. Встановити, що в разі ініціювання Президентом України консультацій щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради України на пленарне засідання Верховна Рада України збирається невідкладно, без скликання.

Друге. У випадку, передбаченому пунктом першим цієї постанови, Голові Верховної Ради України невідкладно поінформувати народних депутатів України про час і місце проведення пленарного засідання.

Третє. Ця постанова набирає чинності з моменту її прийняття.

Ще перед тим, як голосувати нагадаю тільки, що по-перше, до сформування нової Верховної Ради України попередня виконує свої повноваження до часу сформування нового парламенту, до відкриття першого засідання. Це стаття 90 Конституції передбачає. Так що перерви у функціонуванні парламенту не буде.

І я сподіваюсь, і вірю щиро, що вимоги цієї постанови застосовуватись не будуть. Це просто процедура яка передбачає оперативність розгляду цього питання в разі його виникнення. Але я сподіваюсь, що воно не виникне взагалі. Ставлю цей проект за основу. Прошу голосувати.

16:41:19

За-244

Рішення прийнято.

Доповнення? В цілому можна ставити на голосування? Ставлю цей проект в цілому. Прошу. У вас є доповнення? Ну, будь ласка. Хвилинку. Зніміть голосування. Прошу, Микола Васильович. Немає значення. Він бере участь у роботі і він навіть голосує проти. Це означає, що голосує. Оніщук Микола Васильович, вибачте. По батькові вас знаю, а прізвище ні.

16:41:55

ОНІЩУК М.В.

Дякую. Шановні колеги, я прошу звернути вашу увагу на абзац, який щойно читав Олександр Олександровичу, це – другий абзац постанови, де є слова, це друге речення, „при цьому за Конституцією України складення Кабінетом Міністрів України своїх повноважень перед новобраною Верховною Радою України не визнається як його відставка”. Не визначається. Олександре Олександровичу, я хотів би зауважити, що це вже ідеться про тлумачення Конституції України, і взагалі ми заходимо трошки надто далеко, особливо якщо взяти до уваги, що якщо ми станемо на цю позицію, то це означає, що не буде відповідальності ніколи новообраної Верховної Ради, якщо уряд не сформований.

Тому Верховна Рада не має зараз можливості тлумачити Конституцію. Це виключно Конституційного Суду юрисдикція, і я просив би це речення вилучити задля коректності документу.

ГОЛОВА. Микола Васильович, справа в тому, що нормативна частина є перший, другий, третій пункт. А це – оціночна характеристика. Якщо депутати помиляються, то вони можуть потім зорієнтуватися на оцінку Конституційного Суду. Але якщо ви внесли цю пропозицію, я поставлю на голосування. Хто за те, щоб пропозицію Миколи Васильовича врахувати і вилучити це речення? Прошу.

16:43:36

За-39

39 голосів за – не вистачає.

Я ставлю в цілому цей документ як постанову Верховної Ради.

16:43:59

За-244

Постанова прийнята.

Оголошується до розгляду питання….

По фракціях? Опублікуйте, обнародуйте по фракціях прошу. Оголошую: Партія регіонів – 186, "Блок Юлії Тимошенко" – 3, „Наша Україна” – 2, СПУ, Соцпартія України – 33, комуністів – 20.

Оголошується до розгляду проект Постанови про Основні напрямки бюджетної політики на 2007 рік. Доповідає голова Комітету з питань бюджету – Азаров Микола Янович. 10 хвилин для доповіді.

16:44:54

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый председатель, уважаемые народные депутаты, уважаемые избиратели, хочу подчеркнуть неординарность решения, которое предстоит принять нашему парламенту.

Сегодня мы возвращаемся к грамотной, внятной и прогнозируемой бюджетной политике, но в принципиально новых условиях. Впервые мы будем утверждать основы бюджетной политики для парламентско-президентской республики. То есть будем формировать политико-экономическое задание, фактически, для самих себя, для коалиционного правительства, которое будет действовать в соответствии с европейскими канонами политических обязательств в парламентско-правительственной коалиции.

Правительство Украины впервые будет сформировано политическими силами, получившими от народа мандат доверия, и это означает, что мы начинаем непосредственно выполнять обязательства перед избирателями.

Наша цель – восстановить высокие темпы экономического роста и на их базе кардинально поднять уровень жизни в Украине, обеспечить ускоренное движение к европейским нормам экономических, гражданских экономических, гражданских гуманитарных свобод.

Всю сложность и ответственность задач, которые предстоит решить на пути достижения этой цели, можно оценить, лишь осознав, в какой ситуации находится страна. В бюджете 2006 года были заложены разрушительные дисбалансы. Выполнение этого бюджета уже провалено.

Серьезнейшая угроза нависла над Пенсионным фондом. Сдающее дела правительство предложило Бюджетную резолюцию, которая предполагала бы в наступающем году продолжение стагнации, замораживание реальных доходов населения при неконтролируемой инфляции.

Экономика абсолютно не подготовлена и не готовится к росту цен на энергоносители. Валютные резервы казны день за днем опустошаются бездумной таможенной политикой.

Комитет по вопросам бюджета в соответствии с требованиями статья 33 Бюджетного кодекса Украины по результатам парламентских слушаний, по вопросам бюджетной политики на 2007 год и анализа предложений комитетов, депутатских фракций и народных депутатов, подготовил проект постановления Верховного Совета Украины об основных направлениях бюджетной политики на 2007 год.

Мы предлагаем стабилизационный документ, дающий экономике однозначно позитивный сигнал о прогнозируемости и прозрачности бюджетной политики не только на 2007 год, но и последующие годы.

Каковы важнейшие принципы этого документа? Прежде всего, это стабильность налоговой базы, это снижение фискальной нагрузки, это защита и поддержка отечественного товаропроизводителя, это сохранение и повышение достигнутого уровня социальных расходов, это увеличение доли местных бюджетов в сводном бюджете.

Стратегической задачей налоговой политики мы считаем обеспечение выполнения социальных обязательств государства на более высоком уровне при одновременном последовательном снижении фискального давления на бизнес.

Таким образом, стоит задача ресурсного обеспечения роста бюджета за счет роста экономики, улучшение администрирования налогов и поощрение детенизации бизнеса.

Стабильность бюджетной политики и курс на развитие экономических свобод позволит бизнесу осуществлять досрочное планирование и укреплять добросовестную конкуренцию.

Бюджетный комитет предлагает ограничить в 2007 году долю перераспределения валового внутреннего продукта через сводный бюджет не более, чем 30-ю процентами. Следует отметить, что последние два года господствовала противоположная тенденция, тормозившая экономический рост, увеличение перераспределения ВВП через бюджет с 26,5% в 2004 году до 32,3% в текущем году. Уходящее правительство предлагало продолжить эту пагубную для стагнирующей экономики тенденцию, мы же закладываем принципиально иную тенденцию поощрения деловой активности, сокращая налоговую нагрузку на народное хозяйство более чем на 2%, то есть, оставляя в 2007 году в распоряжении субъектов хозяйствования более 10 миллиардов гривен.

За счет чего же предлагается снизить налоговую нагрузку? Во-первых, мы предлагаем отвергнуть явно авантюристические новации с введением новых налогов, предлагаем однозначно сохранить упрощенное налогообложение для малого бизнеса, возвратить статус специальным режимам налогообложения, это технопарки, свободные экономические зоны, зоны приоритетного развития, для тех проектов, которые продемонстрировали эффективность и перспективность. Мы предлагаем для надежности утверждать эти проекты либо правительством, либо в Верховном Совете. Положительный импульс, таким образом, получат реальные инвестиционные проекты.

Во-вторых, мы ставим перед правительством задачу вернуться к заброшенным на два года важнейшим структурным реформам, прежде всего налоговой, включающей существенное снижение ставок основных налогов. Конечно, такая политика потребует от правительства очень большой содержательной работы по наполнению бюджета. Задачи и механизмы такой работы мы должны будем увидеть в государственной программе экономического и социального развития Украины, которую правительство обязано подать Верховной Раде вместе с проектом Государственного бюджета на 2007 год.

Будущему правительству предложены также ориентиры для повышения доходов бюджета в условиях снижения фискальной нагрузки. Во-первых, необходимо тщательно проанализировать влияние на экономику страны, на развитие внутреннего рынка ряда законов, которые снижали уровень таможенной защиты украинского рынка. В ряде случаев было допущено необоснованное снижение защиты гораздо раньше тех сроков, которые определены переходными периодами в подписанных Украиной протоколах о взаимном доступе на рынки товаров и услуг.

В следствие ничем не обоснованной таможенной политики с 2005 года стало складываться неприемлемое для страны отрицательное сальдо торгового баланса, которое только в первом полугодии 2006 года превысила прошлогодние объемы и достигла 2,6 миллиарда долларов.

В правительственном же варианте Бюджетной резолюции на 2007 год и вовсе предполагается обвалить торговый баланс на минус 4,3 миллиарда долларов – это просто неприемлемо с точки зрения национальной экономической безопасности. Поэтому важнейшим заданием для правительства будет обоснованное грамотное неконфликтное восстановление защитных мер, которые позволят ликвидировать отрицательное сальдо внешнеторгового баланса и обеспечить на 2008 год положительный баланс страны.

Во-вторых. Правительство должно предложить в программе социально-экономического развития крупноинвестиционные инфраструктурные проекты, которые обеспечат экономический рост, компенсирующий доходы Государственного бюджета.

С целью более разумного и адресного использования бюджетных ресурсов, приближения к конкретным потребностям людей предлагается кардинально изменить баланс Государственного бюджета и местных бюджетов.

Если в 2004 году правительство Виктора Федоровича Януковича довело долю местных бюджетов до 41 процента, то уже в 2005 правительство Тимошенко снизило до 37, в 2006 году прогнозируется около 40 и эту ж траекторию предлагали нам оставить на 2007 год.

Мы должны выработать обоснованное решение по увеличению доли местных бюджетов в сводном бюджете страны с целью обеспечить местному самоуправлению возможности выполнять делегированные государством полномочия, решать вопросы жизнеобеспечения территорий и поддерживать стимул регионального социально-экономического развития.

В постановлении об основах бюджетной политики на 2007 год мы также даем правительству ряд поручений по совершенствованию правления расходной части бюджета. Комплексно урегулирует проблему погашения дебиторской, кредиторской задолженности бюджетных учреждений. В том числе путем ограничения предоплаты.

Жестко экономить бюджетные средства на административные расходы органов государственной власти. Контролировать эффективное энергосбережение в бюджетных учреждениях. Выделять средства Государственного бюджета на поддержку субъектов хозяйствования и на осуществление прикладных исследований в экономике исключительно на возвратной основе. Усовершенствовать систему оценки эффективности бюджетных программ и усилить контроль за достижением показателей их выполнения. Предусмотреть приоритетное выделение государственно-капитальных вложений на реформирование жилищно-коммунальной сферы и в первую очередь на предотвращение аварийных ситуаций.

Отдельно хочу обратить внимание на поручение правительства, проанализировать ценовую политику в сфере энергоносителей. Правительству предлагается одновременно с проектом бюджета предоставить расчеты себестоимости на природный газ, электроэнергию, обоснованности установленных цен, повышенных, для потребителей всех категорий, а также предложения по оптимизации размера тарифов на 2007 год.

Несколько слов по поводу порядка рассмотрения в бюджетном комитете продвигаемого постановления. В комитет поступило около 40 писем с предложениями других комитетов, депутатских фракций и народных депутатов. Все они были рассмотрены и отработаны рабочей группой, доложены членом комитета по вопросам бюджета. Не учтены предложение относительно текста правительственного проекта Бюджетной резолюции, поскольку в бюджетном законодательстве не предусмотрено вносить изменения в этот текст. Соответственно с частью шестой статьи 33 Бюджетного кодекса Верховный Совет может или добрить, или принять к сведенью поданный правительством документ.

Бюджетный комитет предлагает парламенту не одобрять противоречивый, неконкретный правительственный проект, а принять его к сведенью. Предложение относительно конкретных направлений развития отдельных отраслей, регионов не учтены потому, что они не являются предметом бюджетной политики.

Предложение по объему и расходу бюджетов также не отражены Бюджетной резолюцией, поскольку такие предложения рассматриваются в ходе принятия самого проекта Закона о Государственном бюджете на 2007 год.

Исходя из изложенного, прошу предложение комитета… вношу предложение Комитета Верховной Рады по бюджету принять соответствующий проект постановления Верховного Совета, а именно: первое, принять к сведенью поданное Кабинетом Министром основные направления бюджетной политики, одобрить…

ГОЛОВА. Дайте закінчити думку.

АЗАРОВ М.Я. …одобрить предложение Верховного Совета Украины и поручение Верховного Совета Украины Кабинету Министров относительно основных направлений бюджетной политики в 2007 году, изложенных в предложениях постановлению.

Третье. Поручить Кабинету Министров Украины подготовить и подать в Верховный Совет Украины проект Закона о Государственном бюджете Украины на 2007 год с учетом основных направлений бюджетной политики на 2007 год, предложений и поручений к ней Верховной Рады Украины.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Чи є запитання до Миколи Яновича? Враховуючи в тому числі і слухання, які ми провели тут в п’ятницю. Є. Запишіть, будь ласка, на запитання. П’ять хвилин.

Данілін Микола Олександрович.

16:55:59

ДАНІЛІН М.О.

Николай Янович, Данилин, фракция Соцпартии, город Киев.

Наш Комитет по экологии, природокористувнню и Чернобылю, рассмотрел, принял решение и передал их в Бюджетный комитет. В частности, там предусматриваются вопросы укрепления материально-технической базы системы санаторно-курортного лечения людей, пострадавших в Чернобыле, создание национальных программ по ликвидации аварии и все такое прочее.

К сожалению, насколько мне известно, ни одно из предложений, которые были переданы в Бюджетный комитет, не были включены.

У меня такой вопрос. С чем это связано и какие для этого были причины. Спасибо.

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый народный депутат, ваше предложение может быть учтено, поскольку мы сегодня принимаем в первом чтении этот документ и оно может быть учтено в процессе доработки этого документа ко второму чтению.

Но я хотел бы сказать, что если бы мы вообще говоря учли все предложения, то объем документа, в котором говорится о наших предложениях и поручениях правительству, вырос бы в десять раз.

Поэтому, совершенно естественно, что некоторые предложения не вошли в состав этого документа. Но в данном случае, оно может быть рассмотрено и учтено.

ГОЛОВА. Дякую. Матвієнков Сергій Анатолійович.

16:57:35

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, Социалистическая фракция.

Уважаемый Николай Янович, у меня к вам два вопроса.

Первое. Мы, во первых, с фракцией поддерживаем то, что именно в первом чтении принимается этот законопроект, поскольку это бумага и нужно над ней очень серьезно еще поработать. Это первое.

Второе. Наше мнение. Мы считаем, как огульно было выносить все свободные экономические зоны и лишать их, так же, наверное, неправильно подходить сейчас и возвращать все на уровень 1 января 2005 года. Здесь нужен четкий механизм регулирования, чтобы мы не превратили опять свободные экономические зоны в механизмы перекачивания денег в оффшор и не превратили это в отмывание, будем говорить, механизмов работы наших промышленных объектов, которые практически не работает, а существует хождения только бумаг. Это первая половина вопроса. Как ваше мнение по этому поводу?

И второе. Статус бюджетных организаций в системе образования, вузов. Мы говорили об этом и подчеркивали о том, что мы просто бросаем категорию людей в систему выживаемости или не выживаемости. Как ваше мнение по этому поводу? Спасибо.

АЗАРОВ М.Я. Я сразу со второго ответа отвечу. Что по чисто технической причине не вошло в проект наших поручений к правительству, оно будет включено, потому что мы на комитете рассматривали и поддержали это. Поэтому в окончательном варианте это предложение будет учтено.

Что касается свободных экономических зон. Когда говорят о … климате, то забывают об одном, что для инвестора важна стабильность налогового законодательства. Нельзя беспрерывно шарахаться, то отменять, то вводить, то снова отменять под различными благовидными предлогами. Поэтому мы должны раз и навсегда сказать, что действие правительства Тимошенко по отмене стимулирующей роли инвестиционных проектов были ошибкой, мы эту ошибку, как правительство, признаем и, как Верховный Совет, мы восстановим доверие инвесторов и в будущем никогда не позволим, чтобы долговременные инвестиционные проект характеризующиеся высокой эффективностью были прерваны.

В тексте бюджетной резолюции говорится четко, что свободные экономические зоны рассматривает правительство эффективность их действия так же точно и технопарки, территории приоритетного развития и принимает специальные решения.

В своем докладе я специально упомянул об этом и сказал, что мы могли б поднять даже уровень утверждения этих проектов, рассматривая это в специальном постановлении Верховного Совета. Но мы должны дать гарантии инвесторам, что никогда впредь никакие льготные режимы не будут отменяться.

ГОЛОВА. Чубаров. Прошу. Рефат Абдурахманович, „Наша Україна”.

17:00:29

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Микола Янович! В пропозиціях Верховної Ради України до основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік в пункті 12 визначений перелік захищених статей видатків загального фонду державного бюджету. Серед таких вказані і видатки на будівництво житла для військовослужбовців, але ж ви знаєте, що є і інші програми теж затверджені урядом, ну, зокрема програма щодо облаштування розселення кримських татар, що повертаються в Україну.

Я хотів би вас, Миколо Яновичу, запитати. Якщо в цих наших пропозиціях ті чи інші програми не визначені нами, чи це не загрожує тому, що при формуванні бюджету, скажемо, ми будемо до них відноситись за таким остаточним принципом? Дякую.

АЗАРОВ М.Я. Я очень сожалению, что за те два года, когда правительство Виктора Федоровича Януковича ушел в отставку и реализуется совершенно иной курс, финансирование различных бюджетных программ зависит от доброй воли правительства. Мы восстановим автоматическое финансирование, стопроцентное выполнение всех абсолютно статьей Государственного бюджета. И поэтому для меня всегда было, в общем то говоря, условным делением на социально защищенные, не социально защищенные выдатки, они все в соответствии с бюджетной росписью финансировались на 100 процентов.

Но учитывая ситуацию с бюджетом на сегодня, я бы с вами согласился добавить в пункт 12 в том числе и ту программу, о которой вы сказали, учитывая ее социальный характер.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте,будь ласка.

Співдоповідь - Віктор Михайлович Пинзеник, виконуючий обов’язки міністра фінансів. Прошу, 5 хвилин.

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.

Кабінет Міністрів України ознайомився з проектом пропозицій та доручень Верховної Ради України до основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік.

Серед них є слушні речі, що мають бути враховані при розробці бюджету 2007 року та в оперативній роботі уряду. Зокрема, стосовно платіжної дисципліни, управління державним сектором економіки.

Разом з тим, необхідно відзначити кілька принципових речей.

Норми проекту постанови щодо стабільності податкової бази та поступового зниження податку навантаження суперечить одна одній. Оскільки стабільність означає незмінність, а отже і неможливість зниження податку.

Ми заявляли і заявляємо про необхідність зниження податків, і в роботі над підготовкою бюджету 2007 року ми враховуємо зниження нарахувань на фонд заробітної плати та податку з купівлі-продажу валюти. Тому ці норми мають бути приведені у відповідність одна одній.

Уряд не може погодитися з пропозиціями щодо в включення в бюджет видатків, що не можуть бути забезпечені реальними податковими надходженнями від економіки і не можуть бути виконані. Надзвичайно серйозний ризик для майбутнього економіки та її громадян закладається в нормі щодо відновлення режимів звільнення від оподаткування, які діяли до 2005 року.

Неможливо зрозуміти логіку податкових пільг, що передбачають дотування імпорту. Не може витримати конкуренції національний виробник, коли його продукція оподатковується ПДВ, а аналогічний імпортний товар звільнений від ПДВ. Такі дії не створюють сприятливе інвестиційне середовище, а руйнують його, оскільки збільшують ризики інвесторів внаслідок нерівних умов оподаткування, бо один сплачує податки, а інший в тих же самих умовах звільнений від них.

По суті йдеться про масштабне відновлення офшорних зон в середині країни, які функціонували в попередні роки, а будь-яка вільна економічна зона – це офшорна зона. Про масштаби тіньових схем минулих років добре видно з даних останніх двох років. Я прошу запам'ятати оці цифри: у 2004 році при зростанні ВВП на 12,1 відсотка приріст доходів загального фонду Державного бюджету складав 9,5 млрд. У 2005 році при зростанні ВВП – на 2,6 відсотка, в чотири рази менше. Отримано збільшення надходжень на 32,6 млрд. гривень – у 3,4 рази більше.

За один минулий рік доходи про податку на додану вартість збільшено більше, ніж в два рази. Я хочу наголосити, що в 2005 році приріст ПДВ був в два рази вищий, ніж приріст ПДВ за попередні чотири роки. І сьогодні проектом над цими доходами занесена сокира. Таке зростання доходів отримано внаслідок закриття різноманітних тіньових схем, які панували в Україні раніше. Це дозволило минулого року не тільки усунути критичну розбалансованість бюджету, але і отримати значний фінансовий ресурс для здійснення серйозних кроків в подоланні бідності.

Нагадаю. Що минулого року мінімальна заробітна плата підвищена на 40%, середня заробітна плата на 45%. У 12 разів збільшено допомогу при народженні дитини, у 5,5 разів – допомогу дітям сиротам, у 3,6 – допомогу дітям інвалідам. Ліквідовано зрівнялівку в пенсійному забезпеченні. Зрозуміло, що раніше багатомільярдні суми цих коштів не потрапляли простим громадянам України. За розрахунками Міністерства фінансів України, відновлення податкових пільг призведе до втрат доходів бюджету на суму 12,5 мільярда гривень.

За таких умов стає неможливим не тільки підвищення мінімальної заробітної плати у 2007 році, але і виплата мінімальної зарплати у 400 гривень, що вводиться з грудня 2006 року. Бо тут виникає, так звані, перехідні видатки. Поясню це: за нашими оцінками, приріст ресурсів бюджету наступного року складає 14 мільярдів. 12,5 з’їдають податкових пільг, якщо буде прийнята ця норма, а тільки на виплату 400 гривень, оскільки вона вводиться в грудні, перехідні видатки складають 6 мільярдів гривень плюс 3 мільярди на підвищення пенсій учасникам бойових дій.

Під загрозою реалізації виконання багатьох інших соціальних програм. Такі рішення не сприяють економічному розвитку країни. Сподіваюсь, що на власному досвіді минулих років всі вже мали змогу переконатися як реагує економіка на те, що пенсіонер вчасно не отримує пенсію, а вчитель і лікар заробітну плату, на те, що..

ГОЛОВА. Будь ласка, дайте закінчити.

ПИНЗЕНИК В.М. … на те. Що бюджет не може розрахуватися за виконані суб’єктами господарювання роботи, чи надані послуги. Хочемо застерегти: відновлення режимів звільнення від оподаткування призведе до критичного розбалансування бюджету, нанесе удар по багатьох соціальних програмах, створить загрозу серйозної фінансової дестабілізації в країні. Втішає тільки одне: якщо це, звичайно, взагалі можна вважати втіхою, постраждають не тільки прості громадяни, хоча першими удар відчують саме вони. Відчують це і власники підприємств, бо неминучим наслідком фінансової дестабілізації стає падіння капіталізації українських підприємств.

Тому Кабінетом Міністрів України наполягає на вилученні відповідних норм проекту постанови.

ГОЛОВА. Дякую.

Чи є запитання до Віктора Михайловича? Немає. Сідайте, будь ласка.

Запишіться, будь ласка, на обговорення. Давайте 20 хвилин відведемо, так? Бо в нас там ще одне питання, ми щоб встигли його розглянути.

Майко, прошу. Шибку підготуватися.

Будь ласка. А, ви передали Оніщуку слово? Прошу.

Микола Васильович Оніщук з „Нашої України”.

17:09:37

ОНІЩУК М.В.

Шановні колеги, я хочу звернути увагу на одну, дійсно, досить важливу обставину, пов’язану із документом, що зараз обговорюється. Йдеться про пропозиції Верховної Ради України до основних напрямків бюджетної політики на 2007 рік. І це стосується, зокрема, теми відновлення дії правового режиму вільних економічних зон та технопарків і територій пріоритетного розвитку.

До речі, звертаю вашу увагу, що якраз у 2005 році був скасований режим не тільки стосовно економічних зон та технопарків, а і зон пріоритетного розвитку територій. У вказаному документі ця категорія відсутня, коли йдеться про відновлення пільг. Це по-перше.

По-друге, мені видається, що попри певну корисність того, що до питання режиму вільних економічних зон та технопарків необхідно повернутися, дійсно, разом з тим, у проекті запропонований дещо хибний підхід, пов’язаний з тим, що передбачається знову ж таки повернутися до тотального повернення всіх пільг, які мали місце до 1 січня 2005 року.

Зараз Міністр фінансів вказав, зокрема на цю ваду, яка потягне за собою суттєве зменшення рівня доходів Державного бюджету, особливо маючи на увазі, що такому рішенню повинна передувати інвентаризація відповідних проектів в вільних економічних зонах та технопарках, адже частина з них, як показували дослідження, близько 30%, дійсно були ефективними і ті, такими тобто, де пільги необхідно було б зберегти, але близько, більше чим половина явно, де використовувалися як засіб ухилення від податків та зменшення відповідних податкових навантажень.

Тому, по-перше, ми в зв’язку з цим вносимо пропозицію, щоб пункт 5, в ньому була змінена редакція, зокрема, ми не можемо відновити законом взагалі, вірніше, цим документом, діяльність відповідних проектів, ми можемо відновити або дію закону, або відновити дію правового режиму. Натомість в проекті пропонується відновити діяльність проектів у зонах. Це, я думаю, власне є сама ініціатива суб’єктів господарської діяльності, а не парламенту. Це по-перше.

По-друге, є абсолютно очевидним, що йдеться про те, щоб слово „збереження режиму оподаткування” в пункті 5, який діяв до 1 квітня, вилучити, оскільки, по-перше, режим оподаткування не охоплює митні збори, а вони є суттєвими, натомість вказавши на необхідність інвентаризації таких проектів і використання судових процедур припинення тих проектів, які є неефективними.

За умови врахування цієї обставини цей пункт можна було б поправлений підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Спасибі вам. Семенюк Валентина Петрівна, Шибко Віталій Якович передав їй слово від фракції соціалістів. За нею буде виступати Козуб.

17:13:03

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, Комітет з питань бюджету гарно опрацював відповідні зауваження, але разом з тим є відповідні зауваження, які потрібно дещо підправити. Цілком підтримую пропозицію, і це є пропозиція нашої фракції, щодо перегляду статті пункту п’ятого пропозицій, що стосується вільних економічних зон. Потрібно все ж таки коригування, можливо з врахуванням того, що потрібно переглянути, що стосується технопарків.

Друге, щоби я хотіла все ж таки внести зауваження стосовно приватизації. Якщо подивитися, що знову в основних напрямках, яких подано, пропонується вносити зміни і виносити на приватизацію об’єкти, то можу сказати, що під час інвентаризації, яку зроблено Фондом державного майна загальна сума майнових прав, які є сьогодні в державі становить 28 мільярдів.

Тобто, коли ми хочемо внести два відсотки відповідно до проекту поданого бюджету, це получається 11,5 мільярда. Шановні друзі! Вже практично немає чого приватизувати, тому цей пункт треба переглянути і обов’язково врахувати ту пропозицію Фонду державного майна, де ми сказали: є інші джерела наповненості бюджету. Вже третій рік переноситься Закон „Про оподаткування фізичних осіб”. Сьогодні відбувається реалізація майна і оцінка майна проводиться по балансовій вартості або по вартості БТІ без реальної ціни. Відповідно до Закону „Про оцінку і оціночну діяльність”, потрібно проводити продаж майна, виходячи із введення закону з 1 січня і загальна сума прибутку до бюджету в рік може становити біля 10 мільярдів гривень. Таку суму ми пропонували Фондом державного майна, щоб цей закон ввести і не потрібно переносити знову його строки, так як це було вже в попередні відповідні періоди.

Друге, щоб я хотіла, щоб було враховано і частково тут враховано в пункті третьому, що стосується сплати орендної плати.

Хочу сказати, що на сьогодні план по орендній платі Фондом державного майна виконано на 184 відсотки і тут, якщо подивитися по тих управлінських рішеннях, які треба прийняти в частині ще і об’єктів комунальної власності, то ця сума більшою не може бути з врахуванням місцевих податків і зборів, її треба буде відкоригувати.

І щоб не появилося у нас других „Еліт-центрів” вводити Закон „Про оподаткування фізичних осіб разом із реєстрацією майнових прав, тоді не буде у нас втрати бюджету через недоплату відповідних митних зборів. Дякую.

ГОЛОВА. Спасибі. Козуб, за ним буде виступати Жебрівський. Козуб передає Рибаку Володимиру Васильовичу, прошу.

17:16:17

РИБАК В.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні депутати, запрошені.

Виходячи зі змісту і специфіки наших повноважень, народні депутати особливу увагу повинні зосередити на питаннях поточного стану місцевих бюджетів, їхніх взаємовідносин з Державним бюджетом, численними серйозними проблемами, що постали перед органами місцевого самоврядування у сфері фінансів.

Проблеми, з якими стикаються щодня наші громадяни, виникають в конкретних територіальних громадах і саме там ці питання потрібно вирішувати. Тому децентралізація в фінансовій системі в державі у бік місцевих бюджетів – це одне з основних завдань нашого парламенту. Тільки за таких умов люди відчують, що центральна влада, місцеві органи влади, прийшли, щоб вирішувати питання покращення їх життя.

Маючи реальну інформацію з регіонів і міст, можу тільки приєднатися до тих критичних зауважень на адресу урядового проекту основних напрямків, які лунали під час нещодавніх парламентських слухань.

Наприклад, у частині „Місцеві бюджети” проект не містить практично жодних конкретних показників і пропозицій, як того вимагає стаття 33 Бюджетного кодексу. Ні щодо питомої ваги між бюджетних трансферів, ні щодо переліку захищених статей видатків, ні щодо взаємовідносин Державного і місцевих бюджетів на 2007 рік.

У пояснювальній записці не йшлося про шляхи подолання складної ситуації з підвищенням ціни на природній газ і інші енергоносії. А в структурі видатків місцевих бюджетів цей показник тільки по теплопостачанню займає 40 відсотків і в місцевих бюджетах коштів на покриття цього підвищення непередбачено компенсійних заходів уряд не пропонує, а це все може призвести до нових техногенних катастроф на зразок Алчевська.

Хочу зазначити, що після опрацювання в Бюджетному комітеті матеріали парламентських слухань з розгляду основних напрямків, пропозиції до них з боку народних депутатів нами отримано якісно новий документ. Комітетом враховані найбільш суттєві пропозиції спрямовані на забезпечення інтересів місцевого самоврядування, зокрема, чітко визначено щодо захищених статей видатків, слід віднести трансферти місцевим бюджетам.

Не допускати в проекті Закону „Про Державний бюджет” статей, що обмежують доходи місцевих бюджетів і таке інше.

Тому, з огляду на вище зазначене, я пропоную народним депутатам України підтримати внесену комітетом постанову та зафіксовані в ній пропозиції та доручення Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону „Про Державний бюджет на 2007 рік”. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово має Жебрівський від „Нашої України”, за ним Ніколаєнко.

17:19:35

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановний пане Голово! Шановні колеги!

Свій виступ я хотів би розпочати із звернення до Миколи Яновича з приводу, що потрібно перестати жахати народ України невиконанням бюджету, оскільки бюджет виконується і надходження до Пенсійного фонду також виконуються і навпаки перевиконуються - 2,2 мільярда гривень поступило більше планових показників до бюджету.

Починати. Я хотів би наголосити, що робоча група Бюджетного комітету достатньо продуктивно працювала, опрацьовувала і ту бюджетну резолюцію запропоновану Кабінетом Міністрів.

Було достатньо багато пропозицій. Толерантно і професійно-фахово робоча група займалася вивченням. Однак, після засідання робочої групи виникло два пункти нових – це пункт 5 і пункт 6.

Пункт 5 гласить про відновлення вільних економічних зон з тими пільгами, які були. Він абсолютно корелюється з пунктом 6, який говорить, що перерозподіл зведеного бюджету через бюджет має спуститися з 32,5 відсотків до 30 відсотків. Тобто, реально ця дирка 12,5 мільярдів має виникнути за рахунок якраз пункту 5 про відновлення пільг, про відновлення офшорних зон. Ми маємо зрозуміти, що в Бюджетній резолюції, запропонованій сьогодні нам на розгляд, не передбачається жодних новацій податкових. Тобто, зменшення податкового тиску не передбачається. І 12,5 мільярдів, про які говорив Микола Янович, якраз ми не доотримаємо за рахунок вільних економічних зон. Ми маємо чітко переглянути це все і тоді ми звернемося до пункту 8 доручення Кабінету Міністрів, який передбачає поетапне введення пільг для дітей війни, соціальний захист дітей війни.

Я хотів би наголосити, що соціалісти, комуністи і Партія регіонів були ініціаторами прийняття Закону „Про соціальний захист дітей війни”. І наголошували, особливо це перед виборами було, і коли так серйозно, насправді, ці фракції дбають про соціальний захист даної категорії населення, то я хотів би, шановні колеги сказати, що тоді ми не маємо давати пільг для деяких конкретно визначених підприємців і бізнесменів для того, щоби направити ці гроші якраз на соціальний захист дітей війни.

Тут на жаль, чи на щастя, зникла про перегляд тарифної політики по законам вступу в СОТ. Я думаю, що тут серйозно потрібно подумати над переглядом тарифів і мит, оскільки ми підписали уже протоколи по вступу до СОТ. І якщо ми переглянемо на сьогоднішній день митні тарифи, то я боюсь, що ми знову будемо переглядати протоколи і ми тоді ніколи не вступимо в СОТ, а я переконаний, а особливо фракція „Регіонів”, як і фракція „Наша Україна” дуже хоче, щоби Україна була в СОТі. Дякую за увагу. Фракція „Наша Україна” тільки в першому читанні буде голосувати і, якщо не вилучаться ці дві норми голосувати за Бюджетну резолюцію …

ГОЛОВА. Дякую.

Для довідки. За Законом „Про дітей війни” голосували всі депутати парламенту, в тому числі „Наша Україна”, персонально Віктор Андрійович Ющенко і персонально Віктор Михайлович Пинзеник, який тут присутній.

Слово має Ніколаєнко, прошу. За ним виступатиме Заплатинський замість Хара.

17:23:02

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко фракція Соціалістичної партії України.

Ми сьогодні обговорили проект Постанови Верховної Ради на фракції „Про основні напрямки бюджетної політики на 2007 рік”, і ми підтверджуємо, що нами внесено (виступав Василь Олександрович Волга) цілу низку конкретних пропозицій щодо удосконалення цього документу. Зокрема, ми наполягаємо, що в документі (ми підтримуємо, щоб його в першому читанні прийняти, за основу взяти), але ми наполягаємо на тому, щоб була врахована така норма, як оподаткування страхових підприємств, бо там сьогодні величезна кількість виводиться з-під оподаткування коштів.

Окрім того, ми вважаємо, що потрібно згадати і ігровий бізнес, бо по нашим даним, ми знаємо, що сьогодні інвестиції в ігровий бізнес колосальні, а там мільйон-два всього поступило в бюджет від цієї діяльності. Ми вважаємо, що це потрібно також про це сказати. Наша фракція вважає, що дійсно, питання дітей війни є актуальним і в пункті, якщо мені не зраджує, 12 пропозицій бюджетного комітету цей пункт відображений, і це добре, тобто там передбачено його фінансування, цього закону.

Що стосується іншого. Є принциповим для нас питання пункту номер шість. Я вважаю, що дещо в нас є помилка. Мова йде про частку перерозподілу через бюджет валового продукту. Тут написано – не більше 30 відсотків. Хочу вам сказати, що Англія, Франція і інші країни мають в межах 40 відсотків перерозподіл. І в бідній країні такій, як Україна, залишити без фінансування освіту, науку, медицину, пенсійні, інші справи дуже і дуже складно.

Тому ми повинні зберегти всі соціальні надбання, збільшити видатки і писати, якщо вже цю норму вводити, якщо ми її не можемо оминути, то писати - не менше 30-35 відсотків. А взагалі-то було бажано б до 40 відсотків, цей пункт підняти.

Що стосується рішення пункту п'ятого – по діяльності технопарків, зон пріоритетного розвитку і таке інше. Ми вважаємо, що тут по-іншому потрібно виписувати цей пункт. Дійсно, цей пункт не повинен бути місцем, де відмиваються величезні кошти, а кошти саме повинні витрачатися так, як ми виписали зараз у низці законів про технопарки, де виділяються спеціальні бюджет ні кошти, розглядаються конкретні проекти і з бюджету надаються конкретні кошти з перевіркою відповідною через КРУ, через інші органи на підтримку інноваційного проекту. Не так, що ми, скажемо, ПДВА не платимо і через це мільярди витікають з бюджету. Тому ми свої пропозиції за, внесли.

І ще одне, я радий, що Микола Янович Азаров сказав про те, що ми не змінимо статусу бюджетних організацій наших ВУЗів, оскільки наші оцінки показують, що ціна цього питання – це 1,5 мільярди додаткових коштів на плечі батьків за рахунок збільшення плати за навчання. Ми цього допустити не можемо. Соціалісти пропонують взяти за основу із цими доопрацюваннями, про які я сказав, із цими пропозиціями.

ГОЛОВА. Дякую. Заплатинський Володимир Михайлович. За ним виступатиме Григорович.

17:26:16

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Володимир Заплатинський голова комітету з економічної політики. Шановний пане голово, шановні народні депутати, комітет з питань економічної політики на своєму засіданні попередньо розглянув основні напрями бюджетної політики на 2007 рік. Рекомендуючи Верховній Раді України прийняти зазначений документ за основу, хочу зауважити наступне: члени комітету звернули увагу на невідповідність бюджетної резолюції вимогам бюджетного кодексу.

На думку членів комітету, основні прогнозні макроекономічні показники економічного і соціального розвитку занижені і тому підлягають перегляду. Цей висновок можна зробити на підставі, фактично, досягнутих показників за перше півріччя 2006 року.

Не зважаючи на те, що документ містить положення щодо розвитку реального сектору економіки, досягнення макроекономічної стабільності, забезпечення реалізації справедливої державної політики, але в проекті немає конкретних, чітких пропозицій щодо наповнення доходної частини для реалізації зазначених положень.

В документі не визначено основних економічних ризиків, як внутрішніх, так і зовнішніх, які очікують Україну в наступному році. Зокрема, це підвищення цін на газ, електроенергію, зміна цін на окремі товарні групи, що експортуються.

Взагалі відсутнє прогнозування динаміки цін на 2007 рік. Залишено поза увагою необхідність вирішення забезпечення соціального захисту населення в умовах стрімкого підвищення цін на енергоносії. Члени комітету вважають, що закладені параметри економічного і соціального розвитку на 2007 рік засвідчують про недостатню соціальну спрямованість бюджету. Так, якщо у 2005 році при рості ВВП на 2,6, середньомісячна зарплата зростала на 20%, у 2006-му прогнозується відповідно 2,8 і 13, то на 2007 рік планується зростання ВВП на 4,2, а середньомісячні зарплати на 6,7 при зростанні індексу споживчих цін на 10%.

Слід чесно відзначити реальність того, що уряд не встиг не розробити і внести всі необхідні законопроекти, а парламент – розглянути і прийняти їх в цілому до розгляду.

Проект Державного бюджету буде, як завжди, тобто одночасно з розглядом бюджету будуть розглядатися і зміни до законів.

Крім цього бажано було б мати експертну оцінку характеру прогнозованих законодавчих змін та їх наслідки для економіки України, в тому числі, для бюджетної системи.

Враховуючи вищесказане, Комітет з питань економічної політики пропонує прийняти Бюджетну резолюцію за основу.

ГОЛОВА. Дякую.

Григорович. Лілія Степанівна, будь ласка.

17:29:32

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Ліля Григорович, „Наша Україна”.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні виборці!

Розпочати свій виступ я б хотіла, відштовхнувшись від слів Миколи Яновича, який сказав буквально наступне: „Наполнение этого бюджета уже провалено”.

Безумовно, я не погоджуюся з такою тезою, тому що за півріччя ріст ВВП 5%, за останній місяць – 7. А як хтось хоче знати, наскільки провально наповнення бюджету, то я хочу сказати, що реальні доходи до бюджету збільшені, наповнення збору податку на додану вартість збільшено.

А у що це вилилось, я доповідаю: буквально у суботу була на межі Харківської і Бєлгородської областей Російської Федерації, так от по пенсіях ми урівнялися, по виплатах на дітей наша Україна є попереду. А скажімо, якщо у Росії виплати на дитину до трьох років – 100 рублей в месяц, то ви прекрасно знаєте, які виплати маємо ми на дітей до трьох років у нас в Україні.

З огляду на це я категорично не погоджуюся з тим, що наполнение этого бюджета уже провально, но воно, ей, Богу, може бути провальне при тій умові, якщо ми проголосуємо Бюджетну резолюцію із пунктом номер п’ять і шість, де йдеться про вільні економічні зони.

Які ці зони? Такі, як були раніше, у 2003-2004 роках, коли звільнялися від всіх внутрішніх податків і завдяки чому при такому великому рості ВВП ми голосували мінімальну зарплату, пам’ятаєте, 237, а потім переголосовували на 205 гривень, бо не вистачало. А знаєте, чому це було? Та тому, що всі гроші виходили через ці місцеві офшори.

Тому я хочу знати, які це будуть вільні економічні зони, бо, якщо вони будуть такі самі, то ми, дійсно, будемо мати провальне наповнення бюджету, бо з нього буде викачано через ці вільні економічні зони від 12 до 14 мільярдів гривень.

Одночасно хотіла би наголосити на тому, що якщо це буде інший варіант оподаткування, скажімо, то це повинно бути опрацьовано і зазначено або ж тут таки одразу давайте створювати спеціальну слідчу комісію, яка буде слідкувати за тим як і яким чином будуть працювати ці вільні економічні зони.

І, буквально, на закінчення. Шановні колеги, ми, дійсно, проголосували доволі багато соціальних законопроектів у 2004-2005 році. Не тільки діти війни, але й діти і всі громадяни України повинні не відчути впливу пункту 5 і 6 на Бюджет України, бо, інакше, він дійсно буде провальний.

Тому ми підтримуємо в першому читанні Бюджетну резолюцію без пункту 5 і 6.

ГОЛОВА. Дякую, Лілія Степанівна. Виступатиме зараз Катерина Самойлик від фракції, прошу. Відповідно статті 24 Регламенту вона має право, чи 34.

17:32:32

САМОЙЛИК К.С.

Я ще раз хочу наголосити і ще раз хочу до вас звернутися, до голови бюджетного комітету з тією пропозицією, з якою підходила до початку розгляду цього питання.

Дійсно, мабуть цілком випадкове рішення нашого комітету, Комітету з питань науки та освіти, не було зафіксовано не в дорученнях, не в пропозиціях Верховної Ради України. Це стосується абзацу 5 розділу 3, реформування бюджетної сфери проекту основних напрямків бюджетної політики. Визначено реформування галузі вищої освіти, зокрема шляхом проведення підготовки та здійснення переходу від утримання вищих навчальних закладів на систему оплати державного замовлення на підготовку спеціалістів на договірних та конкурентних засадах з одночасним наданням таким закладам більшої економічної самостійності, що практично можна трактувати, і це, дійсно так, як скасування статусу бюджетних установ.

Про це говориться якраз в цьому розділі, а також і в пояснювальній записці і тому ми звертаємося до нашого Бюджетного комітету і до Верховної Ради України, що цей абзац нам треба, дійсно, прибрати і тільки тоді голосувати і в першому читанні, і прийняти до відому проект Бюджетної резолюції.

Звертаю увагу на те, що якраз запропоновані урядом зміни щодо вищих навчальних закладів з переведенням їх статусу бюджетних установ до статусу отримувачів бюджетних коштів може призвести не тільки до зміни суто фінансових механізмів і їх взаємодії з головним розпорядником бюджетних коштів, а і до зміни в усьому освітньому середовищі, а також соціально-економічному розвитку нашої держави.

По-перше, це ризик невиконання статті 53 Конституції України, яка гарантує право громадян безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. І я не розумію, чому нехтується саме ця стаття Конституції України.

І, по-друге, ризик щодо порушення дії абзацу третього статті 22 Конституції України, яка встановлює, що при прийнятті нових законів, або внесення змін до чинних законів не допускається звуження зміни та обсягу існуючих прав і свобод.

Такі ризики, дійсно є, вони закладені в проекті Бюджетної резолюції і тому ми пропонуємо їх виключити тому що зазначене може призвести до неконтрольованого, невиправданого закриття низки вищих навчальних закладів та різкого посилення соціальної напруги в країні. Я думаю, що ми це зробимо сьогодні на засіданні і дані пункти, дані абзаци виключимо з проекту Бюджетної резолюції. Дякую.

ГОЛОВА. Спасибі. Час вичерпаний для обговорення. Прошу, Микола Янович, у вас є? Він відмовляється від заключного слова. Віктор Михайлович 2 хвилини просить. Прошу.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Я відносно останнього виступу хотів би дати роз’яснення.

Дорогі друзі! Не шукайте того, чого немає в Бюджетній резолюції. Тому що я другий день чую в залі про зміну статусу бюджетних установ. Ніяких змін статусу бюджетних установ немає в проекті Бюджетних резолюцій. Тому прошу не спекулювати цю тему. Вузи, медичні установи, як були бюджетними організаціями, так і залишаються.

ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Михайловичу за роз’яснення я думаю, що це і нашим депутатам, і слухачам буде корисно.

Таким чином, була одна пропозиція. Вона, до речі, розглядалася і на Погоджувальній раді і теж виходили з того, що, враховуючи всі зауваження, які прозвучали тут у залі від всіх виступаючих, треба прийняти цей проект за основу, тобто в першому читанні. І дати змогу після заслуховування звіту Кабінету Міністрів про виконання бюджету за минулий рік прийняти цю Бюджетну резолюцію в четвер.

Таким чином, я ставлю на голосування проект постанови за прийняття його в першому читанні. Прошу.

17:37:26

За – 271.

Рішення прийнято.

Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів – 183, "Блок Юлії Тимошенко" - 3, "Наша Україна" – 33, Соціалістична партія України – 31, комуністів – 21.

Оголошується до розгляду питання ратифікації.

Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про реадмісію осіб. Доповідає Заступник Міністра внутрішніх справ Вербенський Михайло Георгійович.

Скільки вам часу треба? П’ять хвилин для доповіді. Прошу.

ВЕРБЕНСЬКИЙ М.Г.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати. На ваш розгляд пропонується проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про реадмісію осіб.

Проект передбачає ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про реадмісію осіб.

Дана Угода укладена з метою врегулювання механізму передачі та приймання нелегальних мігрантів, визначення компетентних органів. В Україні – це Міністерство внутрішніх справ та Адміністрації державної прикордонної служби. Туреччина – це Міністерство внутрішніх справ та спеціальна служба безпеки.

Встановлення строків виконання запитів щодо встановлення особи, тощо.

Реадмісія – це передача та приймання іноземців та осіб без громадянства, які нелегально потрапили на територію держави однієї сторони, безпосередньо, з територією держави іншої сторони.

Стратегічним завданням для України є укладення угод про реадмісію з усіма державами-сусідами, однією з яких є Туреччина.

У 2005 році в Україні було виявлено 50 нелегальних мігрантів з Туреччини, з яких 47 повернуто на батьківщину.

В першому півріччі цього року, відповідно 34 та 33 особи.

На Дани час, одним з приоритетних напрямків протидії нелегальній міграції для України є укладення двосторонніх угод про реадмісію, в першу чергу, з країнами походження нелегальної міграції та країнами транзиту.

Реалізація зазначеної угоди сприятиме створенню правових умов, ефективного співробітництва між договірними сторонами. Дозволить скоротити термін тримання в Україні нелегальних мігрантів, спростити процедури щодо підтвердження особи і депортації нелегальних мігрантів як громадян Туреччини, так і громадян інших країн, які незаконно прибули в Україну з території Турецької Республіки. Це дозволить зекономити бюджетні кошти, які виділяються на заходи спрямовані на примусове витворення іноземців.

Реалізація цього закону не призведе до додаткових фінансових та матеріальних витрат. Усі витрати будуть здійснюватись в порядку та в межах коштів передбачених державним бюджетом України.

Проект Закону України „Про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України” та урядом Турецької Республіки про реадмісію осіб розроблено відповідно до пункту б частини другої статті 9 Закону України „Про міжнародні договори”, в якій зазначено, що міжнародні договори України, які стосуються права, свобод та обов’язків людини і громадянина підлягають ратифікації Верховною Радою.

Відповідно до зазначеного закону ратифікація міжнародних договорів здійснюється шляхом прийняття Закону „Про ратифікацію”. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Будь ласка, оскільки одне запитання тільки є у Удовенко, депутата Удовенко „Наша Україна”. Прошу. Геннадій Йосипович, прошу.

17:41:48

УДОВЕНКО Г.Й.

Дякую. Я задоволений доповіддю, пропозицією. Я думаю, що доповідь змістовна і всім, я сподіваюсь, зрозуміла. Що таке реадмісія і виконання, практичне виконання домовленостей уже втілюється в життя. Я підтримую пропозицію про ратифікацію. Але в мене запитання. Все-таки найбільш проблемна держава для нас, що стосується реадмісії – це Росія. Тому у мене до вас запитання. Чи ведуть переговори з відповідними органами Російської Федерації щодо реадмісії, маючи на увазі, що Росія наша найближча сусідка і у нас специфічні відносини з покон віку з Росією. Як полягає справа щодо можливої угоди з російською Федерацією? Дякую.

ВЕРБЕНСЬКИЙ М.Г. Дякую за запитання, Геннадію Йосиповичу.

Так, з Росією проведенні відповідні переговори і така угода підготовлена до підписання. Ми готові її підписати. Справа за російською стороною, коли вони визначать термін.

ГОЛОВА. Ще запитання є? Немає запитань. Сідайте, будь ласка.

Віталій Якович Шибко, голова Комітету в закордонних справах має співдоповідь, прошу.

Скільки вам треба часу? 3 хвилину, прошу.

17:43:36

ШИБКО В.Я.

Шибко Соціалістична фракція.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги.

Я хочу сказати, що комітет розглянув це не просте питання і було прийнято рішення, щоб рекомендувати його для прийняття Верховної Ради. Ви зараз чули дуже добру доповідь щодо обґрунтування необхідності цього. Я тільки хочу привернути увагу колег до того, що ……….Aмісія – це в першу чергу вона здійснюється при фінансовій підтримці тієї держави звідки вони прибули. Тобто, це нам дуже корисні договори, тому що на підставі саме таких договорів ми можемо повертати нелегалів, спираючись на фінансову, на фінанси тієї держави від куди прийшли до нас ці нелегали.

На сьогоднішній день. Хочу повідомити, що ми маємо уже такі договори з Грузією, з Швейцарською Республікою, з Туркменістаном, з Болгарією, з Узбекистаном, з Молдовою. І тут було питання щодо Росії. Відповідаю, що ми зараз ведемо переговори якраз з країнами СНД з такими як Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Росія, Таджикистан . На сьогоднішній день уже знаходиться на заключному етапі міжурядова угода з Білорусією, а також ведуться з іншими країнами подібні переговори для того, щоби укласти відповідний договір.

Ну і хочу повідомити, що, дійсно, для нас це питання дуже важливе, якщо казати про минулий рік, то за межі держави у 2005 році було виселено близько 12 тисяч нелегалів з них, примусовому порядку 1 808 осіб, а за такий же відповідний період 2004 року 12 тисяч і, тобто 2200 осіб було вислано примусово. Як бачите, країна наша є на сьогоднішній день транзитною, і чим більше ми будемо мати подібних угод, тим буде відповідніше, пристойніше працювати в цьому випадку для того, щоб не мати таких людей на території нашої країни. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Запитань немає до Віталія Яковича? Немає. Сідайте, будь ласка. Чи будемо обговорювати цей проект? Немає бажаючих брати участь… Очевидно, доповідь і співдоповідь були переконливими і треба прийняти Закон про ратифікацію цього договору. Тому я прошу підготуватися до голосування. Ставиться на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про реадмісію осіб в цілому. Йде голосування.

17:46:37

За-287

Рішення прийнято.

По фракціях? Будь ласка, по фракціях: Партія регіонів – 183, „Блок Тимошенко” – 33, вибачте, - три, "Наша Україна" – 47, Соціалістична партія України – 33, комуністів – 21.

Шановні колеги депутати, ми вичерпали порядок денний на сьогодні. Я оголошую засідання сьогоднішнє вечірнє закритим. Завтра сесія збереться о 10-ій годині ранку. Всього доброго.