ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

27 липня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати, гості Верховної Ради, журналісти, телеглядачі і радіослухачі.

Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Вставте картки. Зосередьтеся. Проводиться поіменна реєстрація.

10:01:25

Встигли зареєструватися 260 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Я оголошую, що відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України, а також згідно з протоколом засідання депутатської фракції „Наша Україна” від 21 липня, обраний заступником Голови фракції „Наша Україна” Коваль В’ячеслав Станіславович. Будемо знати про це.

Розглядається питання про проведення позачергових виборів окремих міських та сільських голів.

Доповідає Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування – Рибак Володимир Васильович. Прошу.

10:02:52

РИБАК В.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

На чергових виборах 26 березня 2006 року Реутинським сільським головою була обрана Слуцька Алла Іванівна (село Реутинце Кролевецького району Сумської області).

До обрання на посаду сільського голови працювала старшим майстром Реутинського професійно-аграрного ліцею.

12 травня 2006 року Слуцька Алла Іванівна звернулася с особистою заявою до Реутинської сільської ради про складання нею повноважень сільської голови за власним бажанням. Як зазначено в поясненні, до цього її спонукали сімейні обставини.

Питання про складання Слуцької повноважень сільської голови було розглянуто відповідно до законодавства на сесії Реутинської сільської ради 12 травня 2006 року.

Комітет розглянув це питання і вносить пропозицію призначити позачергові вибори Реутинської сільської голови на неділю 15 жовтня 2006 року. Просимо розглянути.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, чи є запитання? Немає. Все зрозуміло? Можемо голосувати?

Тоді я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про призначення позачергових виборів Реутинського сільського голови Кролевецький район район Сумської області, законопроект за номером 1196. Прошу голосувати.

10:05:02

За – 281.

Постанова прийнята. Наступна, будь ласка.

10:05:31

РИБАК В.В.

На чергових виборах 26 березня Канавським сільським головою було обрано Жукова Володимира Володимировича, село Канави Кобелякського району Полтавської області. Обирався сільським головою, за якого було подано 280 голосів або 73 відсотка від кількості виборців.

21 квітня 2006 року Жуков Володимир Володимирович звернувся з особистою заявою до Канавської сільської ради про складання ним повноважень сільського голови у зв’язку з обранням його головою Кобеляцької районної ради. Питання про складання Жуковим повноважень сільського голови було розглянуто на сесії Канавської сільської ради 29 квітня. Комітет розглянув це питання і вносить пропозицію прийняти рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає запитань? Тоді я ставлю на голосування проект Постанови про призначення позачергових виборів Канавського, сільського голови, це Кобеляцький район Полтавської області, реєстраційний номер законопроекту 1197. Прошу голосувати.

10:06:48

За – 296.

Постанова прийнята.

Будь ласка. Володимир Васильович, всі вже?

РИБАК В.В. Всі, так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене тоді запитання. Це ми сільських голів вирішили, а наскільки мені відомо три наших колеги Кіровоград, Чернігів і Полтава подали заяви про звільнення їх із посад міських. Яка ситуація з призначенням міських голів від Кіровоградської, Черкаської… Чернігівської, вибачте, і Полтавської, тому що Черкаси це інша ситуація? Призначені вибори?

РИБАК В.В. Адаме Івановичу, ми вчора розглядали на комітеті це питання по Полтаві де був мером Рудьковський Микола Миколайович і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кукоба. В Полтаві був Кукоба.

РИБАК В.В. І Кукоба… І в Чернігові Рудьковський Микола Миколайович.

Ми не внесли сьогодні на розгляд комітету, тому що прийняли рішення уточнити в бюджетному комітеті, в Центральній виборчій комісії фінансування цих виборів. І прийняли рішення декілька днів на це і внести пропозицію верховній Раді про проведення там виборів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, вони проводяться не з Державного бюджету, з місцевих, так. В зв’язку з чим руки підняті?

ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Із приводу чого? Я не бачу тут у рішенні комітету, що у Матвієнка є особлива думка. З процедури запишіться, будь ласка, 5 хвилин.

Так, будь ласка, 5 хвилин, Матвієнко Анатолій Сергійович, за ним - Садовий.

10:08:47

МАТВІЄНКО А.С.

Матвієнко, Українська республіканська партія „Собор”, Блок „Наша Україна”.

Адаме Івановичу, я звертаюся до вас і, Володимир Васильович, до вас. Регламент, незалежно від того, яке б рішення прийняв комітет, зобов’язує голову комітету, якщо він доповідач, поінформувати про всі рішення, які були вчора обговорені. І відхилення комітетом не означає автоматичне неголосування в залі.

Верховна Рада може прийняти рішення, відмінне від рішення комітету. Тому я хочу просити Володимир Васильович, щоб ви ніколи більше не дозували інформацію у верховній Раді, а говорили в повній мірі, в який спосіб це обговорювалося і яке рішення прийнято комітетом.

І тому я хочу просити вас, Адаме Івановичу, є проекти постанови, вони роздані стосовно і Полтави, і стосовно Чернігова. Ми не маємо ніяких підстав відхилити прийняття цих рішень, тому що чи буде мільйон, чи мільйон сто тисяч – це не є принциповим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Садовий.

РИБАК В.В. Я дам відповідь, Адаме Івановичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир, ви потім, коли вони вже всі, да. Занотуйте собі, будь ласка. Микола…

10:10:01

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Ну, зараз ми розглядаємо питання про мерію Чернігова і Полтави, але у нас іще є місто Кіровоград. У місті Кіровограді був обраний мером Кальченко Валерій Михайлович. Я не почув, що ви маєте інформацію по місту Кіровограду. Кальченко обрано і народним депутатом, зрозуміло, що відповідно до Конституції, він може мати тільки один мандат.

То скажіть, будь ласка, це питання розглядалося у комітеті чи ні подав заяву чи ні, чи до цього часу він знаходиться у двох кріслах? Але від цього, на превеликий жаль, страждає все місто Кіровоград. Певна паралізація влади, це якраз відноситься до партії БЮТу.

РИБАК В.В. Спасибі. Можна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мойсик.

Володимир Васильович, ви потім на всі запитання…

10:11:08

МОЙСИК В.Р.

Прошу передати слово Анатолію Матвієнку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Анатолій Матвієнко.

10:11:22

МАТВІЄНКО А.С.

Шановні колеги! Я хочу завершити свою думку, Адам Іванович. І я просив би, якщо залишається там три секунди, дайте все-таки договорити.

Таким чином ми сьогодні зобов’язані поставити питання про голосування по Полтаві в такий же спосіб, як і по цих двох сільських радах, і по Чергігову, поскільки ці питання розглянуті і немає ніяких підстав їх відхиляти, поскільки через 130 днів закінчиться право виконувати обов’язки голови міста і одного і іншого секретарю. І, практично, в цих містах немає влади, що означає, що Верховна Рада понукає безвладдю і порушенню Конституції.

Адам Іванович, я прошу вас як головуючого поставити ці дві постанови на голосування, враховуючи, безперечно, пояснення голови комітету, поскільки 11 чоловік …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорович.

10:12:21

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Прошу передати слово Руслану Князевичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Князевича.

10:12:33

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Лілія Степанівна.

Справа в тім, Адам Іванович, що, справді, місцеві вибори, у тому числі, і повторні, позачергові, фінансуються за рахунок коштів державного… місцевого бюджету, але виділених як субвенція з Державного бюджету.

Через те, фактично, зараз питання щодо виділення коштів повинні опікуватися не місцеві відповідні органи, а Кабінет Міністрів України. Через те комітет повинен був насамперед до Кабінету Міністрів, а не до Центральної виборчої комісії, яка, фактично, виконує тільки закон в цій частині, а не дає пропозиції …… скажімо так: внести пропозицію щодо можливого кошторису.

Разом з тим я вважаю, що ці пропозиції є необґрунтованими, оскільки кошти на проведення виборів передбачені у Державному бюджеті України на цей рік. Більше того, нещодавно була прес-конференція Голови Центральної виборчої комісії, який доповів за фактичним звітом після проведення виборів про те, що більше, як 114…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бульба Степан.

10:13:35

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція соціалістів, Полтавщина.

Я підтримую пропозицію Анатолія Матвієнка стосовно необхідності прийняття рішення і про вибори міського голови у Полтаві, зокрема в Полтаві, тому що повторюю, якщо ми не приймемо це рішення, у нас може бути повторена ситуація, яку ми вже пережили в минулому році. Верховна Рада зобов’язана приймати це рішення.

Стосовно коштів. Кошти передбачені на ці речі, вони визначені, порядок їх використання визначений. І давайте дамо змогу на рівні Полтави визначитися стосовно реальної підготовки до виборів і проведення. Не може бути тої ситуації, щоби місто, велике місто працювало знову невизначеному стані стосовно міського голови. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Володимир Васильович, будь ласка, на ті запитання, які звучали.

РИБАК В.В. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Ми, дійсно, вчора на комітеті розглядали і Полтаву, і Чернігів, і більшістю голосів комітету, 11 членів комітету, проголосували не вносити сьогодні цю пропозицію по виборам і в Полтаві, і в Чернігові. Декілька днів вияснити всі питання, які там ще є і внести пропозицію комітету. І обов’язково ми, Адаме Івановичу, внесемо таке рішення на засідання Верховної Ради.

Що касається Кіровограду, я ще цих матеріалів в комітеті не бачив, тому сьогодні ми найдемо, якщо вони є ці матеріали, і ми їх обов’язково терміново розглянемо.

Письма і в Кабінет Міністрів, і в місцеві організації по коштам на вибори ми сьогодні направляємо. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, ми вже з процедури обмінювалися. Пропозиції….

Анатолій Сергійович, Анатолій Сергійович, ви вже мені задавали запитання, я на нього відповідаю. От я зараз відповім і ви почуєте.

Шановні колеги, я, як головуючий, поставив на голосування ті проекти постанов, які у мене є. В даному разі є проекти постанов від комітету. Якщо члени комітету не погоджувалися із рішенням більшості членів комітету, ніхто не позбавляв у них право законодавчої ініціативи самостійно, окремо внести проект постанови. Буде проект постанови від Анатолія Матвієнка – ми його будемо голосувати, це один момент.

Другий, я дуже просив би, дійсно, не підходити вибірково. І звертаю увагу на те, про що говорив тут Микола Садовий, тому тут стосується не тільки двох міст і не тільки цих два наших колеги писали заяву про те, що вони складуть повноваження міських голів, а і міський голова Кіровограда. Тим більше, що ми йому довірили надзвичайно важливу ділянку, він став, він став ще і головою комітету.

Тому давайте ми дамо протокольне доручення комітету: найближчі дні, день, два, всі три постанови щодо Кіровограда, Полтави і Чернігова винести на розгляд Верховної Ради.

ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Сергійович, ви моє також називали. Ви моє також називали. Ми обмінялися репліками. Дякую.

Про календарний план роботи другої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання. Реєстраційний номер законопроекту 1195. Будь ласка, голова комітету Єфремов Олександр Сергійович.

ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ви моє назвали, ми обмінялися репліками.

10:17:55

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

У відповідності до вимог частини четвертої, статті 13 Закону України про комітету Верховної Ради України та план роботи комітету на засіданні 26 липня 2006 року розглянуто проект календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання. Згідно частини 7 статті 19 Регламенту Верховної Ради України, його попередньо було направлено для ознайомлення депутатським фракціям у Верховній Раді.

Зауважень до проекту від депутатських фракцій немає.

Відповідно до вимог частини 1 статті 83 Конституції України зазначеним проектом пропонується розпочати пленарні засідання другої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання 5 вересня 2006 року. Завершити її роботу планується 12 січня 2007 року.

За цей час передбачено для роботи у пленарному режимі 10 тижнів, 5 тижнів – для роботи у комітетах і фракціях і 4 тижня – для роботи народних депутатів з виборцями та провести 5 Днів уряду України у Верховній Раді.

Комітет пропонує Верховній Раді України підтримати цей проект.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

Я прошу Миколу Оніщука і Анатолія Сергійовича відійти і не заважати. Ви одержите тоді слово, коли це надається Регламентом.

Чи є запитання до Голови Регламентного комітету? Немає? Є. Запишіться, будь ласка.

Будь ласка, 5 хвилин. Сулковський, Щербань.

10:19:55

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Олександре Сергійовичу! У мене запитань, практично, немає. У мене є тільки, Адаме Івановичу, прохання поставити на голосування.

Дійсно, Регламентний комітет спланував вірно графік роботи сесії. І думаю, що треба нам підтримати це рішення. І будемо йти далі по плану роботи на сьогодні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Щербань.

10:20:31

ЩЕРБАНЬ А.В.

Прошу поддержать предложение, прошу проголосовать за него.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Садовий.

10:20:43

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Дійсно, Регламентний комітет попрацював над документом, і цей документ необхідно прийняти.

Ми повинні уже системно працювати не від випадку до випадку. Ми повинні у цьому залі ще вчора і позавчора створити уряд, відповідно затвердити Прем’єр-міністра.

Я звертаюся до всіх, і депутатів, і урядовців, учителі до цього часу не в усій Україні мають можливість отримати заробітну плату за останні місяці, відпускні, тому потрібно все ж таки опускатися на землю, на нашу грішну землю і турбуватися про виборців, яким ми обіцяли дуже багато, але, нажаль, до цього часу не виконуємо ті обіцянки. Тому потрібно Регламент приймати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не Регламент, це календарний план роботи. Григорович Лілія, будь ласка.

10:21:49

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, „Наша Україна”.

Ми настільки легко приймаємо всі питання порядку денного, так віртуозно, так переконано, що забуваємо про ряд подій. Тому я прошу передати слово Руслану Князевичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич, будь ласка, мікрофон.

10:22:09

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, справа в тім, що сьогодні четверта річниця з часу жахливої трагедії, яка сталася в львівському містечку Скнилів. Пригадуєте, що тоді загинули 77 наших співгромадян. На превеликий жаль, мої волання до головуючого не знайшли в його серці відклику, через те він не оголосив хвилину мовчання. Разом з тим я звертаю увагу нашу на те, що жертви, точніше їхні родичі, вже четвертий рік шукають справедливості. Вони шукають її в наших судах, які так і не найшли винних, а винними знайшли тільки тих пілотів, які виконували льотні завдання, але не притягнули до відповідальності жодного генерала.

Вони так і не отримали гідної компенсації незалежно від рішення суду до сих пір. І до цих бабусь, які виховують внуків, в яких загинули батьки, не отримали мізерних по 10, 20, 30 тисяч гривен …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ружицький.

10:23:02

РУЖИЦЬКИЙ А.М.

Фракція „Наша Україна”, Партія Християнсько-Демократичний Союз. Я прошу передати слово депутату Матвієнку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Матвієнко.

10:23:15

МАТВІЄНКО А.С.

Адам Іванович, я хочу ще раз повернутися до попереднього питання.

…… як ініціатор цієї постанови, зареєструвала проект постанови, який обговорювався вчора на комітеті, де було дві сільські громади і два міста.

Комітет не має права вилучати дві постанови і подавати тільки частину. Я прошу дати доручення, чому це було зроблено, чому було сфальсифіковано і чому сьогодні є порушення Регламенту, і чому депутатам не роздано по Полтаві і по Чернігову. І проінформувати Верховну Раду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кальцев.

10:24:02

КАЛЬЦЕВ С.Ф.

Прошу передати слово депутату Сухому, Партія регіонів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Сухого, будь ласка.

10:24:07

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановний Олександр Сергійович!

Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

У мене два запитання стосовно календарного плану. Безумовно, що його можна підтримати, але я не бачу тут розділу „Парламентські слухання”. У нас, знаєте, потім виникне така проблема: дні уряду підуть на дні уряду з різними питаннями. Ми могли б тоді ті питання, які турбують суспільство, розтягнути в просторі, так би мовити: одне питання - на день уряду, одне питання - на парламентські слухання. Це по-перше.

І по-друге. Тут є розділ „Робота в комітетах і фракціях”. Я так розумію, що те, що ви написали „робота з виборцями” це мається на увазі „робота в округах”.

Два питання. Пленарні… парламентські слухання? І яким чином буде плануватися робота в округах?

ЄФРЕМОВ О.С. Календарний план відповідно відпрацьований до статті 83-ї Конституції України і статті 10-ї Регламенту Верховної Ради України.

Там є розподіли, коли працюємо. Першу неділю ми працюємо пленарне засідання, друга неділя йде робота в комітетах і фракціях, третя неділя є День уряду розглядається і третя неділя робота з виборцями. І окремо, відповідно обозначені Дні уряду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ті питання, які піднімались з приводу останньої, Ярослав Михайлович.

Робота з виборцями - це вчорашня робота в округах, тому що зараз ми по одному загальнонаціональному окрузі обираємося. Тому працюємо з виборцями. Це вчорашня робота в округах.

З приводу парламентських слухань, ми з вами повинні приймати по кожному парламентському слуханню окрему постанову, що тоді-то, з таким порядком денним провести парламентські слухання. Хоча ваша думка слушна в тому відношенні, я Олександра Сергійовича просив би, щоб комітет попрацювати в подальшому, що треба було б дійсно нам відводити день для парламентських слухань, а вже тему визначала б тоді додатково Верховна Рада. А дні заздалегідь планувати і давайте в наступному, вже на третю сесію ми так і побудуємо, бо в нас виходить так, що інколи ми парламентські слухання проводимо по два і по три рази на один день.

На інше запитання я відповім, коли ми завершимо це питання. Є необхідність обговорювати календарний план роботи? Немає. Це конституційна норма, що ми маємо почати в перший вівторок, а наступну сесію в перший вівторок вересня, а наступну сесію в перший вівторок лютого. Якщо нема заперечень, я ставлю на голосування постанову про календарний план проведення другої сесії Верховної Ради України П’ятого скликання. Реєстраційний номер 1195. Прошу проголосувати.

10:27:29

За-303

Постанова прийнята.

Шановні колеги, я прошу, давайте відгукнемось на ті пропозиції, які тут сьогодні озвучувалися і давайте вшануємо хвилиною мовчання пам'ять жертв скнилівської трагедії. Дякую. Прошу сідати.

І питання, яке в нас викликало гострі дискусії, я ще раз звертаюся і до профільного комітету, дійсно, і до комітету з питань регламенту. Подивіться, бо виявляється, тут була постанова народного депутата, нашого колеги, ми її не бачимо і вона, так би мовити, нам не роздана, лише постанови комітет. Ще раз нагадую норму. Комітет може прийняти те рішення, яке він прийняв. Але комітет зобов’язаний розглянути законодавчу ініціативу суб’єкта ініціативи чи то народний депутати, чи то Кабінет Міністрів, чи то Президент і винести з цього питання своє рішення, позитивне чи негативне це вже, як вирішить комітет. А в сесійному залі розглядаються всі законодавчі ініціативи і приймаються рішення. Але ми дали протокольне доручення, я думаю, найближчі два-три дні ми повернемося до цього питання, і ми його в сесійній залі полюбовно, як кажуть, розв’язуємо.

Розглядається проект Постанови про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України п'ятого скликання. Реєстраційний номер 1165. Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко, будь ласка.

10:29:24

ШЕВЧЕНКО А.В.

Доброго здоров’я колеги, я маю честь і приємність представити на ваш розсуд перший документ, який є продуктом роботи Комітету з питань свободи слова. Це документ, який підтриманий одноголосно. І як ви бачите, з тих прізвищ, які стоять на цьому документі, це представники всіх п’яти фракцій, які представлені у Верховній Раді.

Я можу сказати, що в цьому документі є стандартний добір інструментів, які потрібні для того, щоб країна бачила все те, що тут відбувається у Верховній Раді і доброго і поганого.

Я також як журналіст не можу не сказати, що, насправді, за формою і за духом цей документ багато хто вважає в чомусь „совковим”, тому що в ньому є методи, які, насправді, кочують із сесії в сесію. І я знаю, що саме тому цей документ інколи викликає певні нарікання і у Національній телекомпанії України, і в Національній радіокомпанії України.

Я також можу сказати, що, працюючи над цим документом, ми з’ясували, що не всі положення і не всі позиції із нашої Постанови про висвітлення першої сесії виконувалися, зокрема Національною телекомпанією України.

І тому я сподіваюся, що ми востаннє цей документ розглядаємо саме в такій формі. Для мене і для багатьох колег це серйозний аргумент на користь того, щоб систему державного телебачення в Україні замінила якісна європейська система суспільного телебачення і радіо.

Принагідно, я також можу повідомити, що вчора комітет ухвалив дуже важливе рішення, яке впливатиме на систему мовлення в Україні. Комітет розглянув лист про відставку Голови Держтелерадіо Івана Чижа і ухвалив рішення: по-перше, рекомендувати парламенту задовольнити це прохання про відставку, а також…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Віталійович, будь ласка, це не тема вашої розмови. У вас висвітлення. А Чиж до висвітлення поки що не має ніякого відношення, бо ми не прийняли рішення ще.

ШЕВЧЕНКО А.В. Добре, Адаме Івановичу.

Що стосується тексту документу, то комітет пропонує підтримати цю постанову і по самому тексту у нас є технічна правка, порекомендована юристами Апарату Верховної Ради і вони пропонують доповнити перший пункт цієї постанови словами „за рахунок коштів Державного бюджету України” (за кодом 1700000) – це код видатків Держтелерадіо і юристи Апарату Верховної Ради кажуть, що це необхідно для того, щоб можна було належним чином оплатити всі ті речі, які ми закладаємо у постанову.

Тому я пропоную підтримати цю постанову із цією технічною правкою, яку запропонували юристи, думаю, що це буде наш внесок в успішну країну із прозорою владою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, але це правка не технічна - це надто серйозна правка. Ми її підтримаємо, звичайно, бо це кошти, ви ж розумієте.

Чи є запитання, шановні колеги? Прошу записатися.

Так, будь ласка, п’ять хвилин Бульба Степан.

10:32:15

БУЛЬБА С.С.

Спасибі, Адаме Івановичу.

Степан Бульба, фракція соціалістів, Полтавщина.

Я запитання і побажання, очевидно, до виступаючого. Давайте будемо все-таки у своїй доповіді офіційній із трибуни Верховної Ради менше вживати тих слів, які, в принципі, можуть бути образливими для 47 млн. співвітчизників, які знають свою історію, жили в тій країні, яку ви не поважаєте.

І тому в мене просто прохання: якщо є про що говорити – говоріть, якщо не має про що, то тоді готуйтеся до доповіді. Питання дуже важливе, ми звичайно підтримаємо цей проект рішення. Але повторюю: вчіться все-таки поважати не тільки себе, а й інших.

ШЕВЧЕНКО А.В. Я не знаю, чи це було запитанням, я врахую на майбутнє. Ідеться не про повагу чи не повагу до країни, а про старі методи і нові методи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Стоян.

10:33:18

СТОЯН О.М.

Якщо не будуть висловлені, ми просто не почуємо чарівного голосу Ярослава Сухого. Тому я передаю йому слово. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка. Сухий.

ШЕВЧЕНКО А.В. Послухаємо з задоволенням.

10:33:27

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановний Андрій Віталійович, у мене два коротеньких запитання, вони робочі.

Подивиться, будь ласка, пункт 2 підпункт 3. Мова йде про в повному обсязі трансляцію. Чи недоцільно було би розгляд інших питань згідно з окремим рішенням, щоб у нас не було потім сварок, а передбачити було б, які це можуть бути в повному обсязі, наприклад, закриття, ну, таке питання, да.

І останнє питання. Якою мірою ваша постанова, яка вступить в дію відразу коли ми за неї проголосуємо, буде стосуватися організації роботи державних телерадіокомпаній на місцях, обласних, я маю на увазі. Чи вона регламентує також, тому що у нас дуже часто бувають непорозуміння на місцях, ми посилаємось тільки на Закон „Про статус народного депутата України”, це загальний закон, якби було б в постанові, було би легше їм працювати з нами і нам з ними на місцях. Дякую.

ШЕВЧЕНКО А.В. Дякую за запитання.

По третьому підпункту пункту номер 2. Ми обговорювали і вирішили, що немає сенсу обмежувати коло тих питань, які, можливо, буде потрібно показати країні в повному обсязі.

Що стосується обласних державних телерадіокомпаній, цей документ прямим чином не стосується. Але ми бачимо, що передбачена різна форма … Верховної Ради, зокрема, позиціями у пункті номер 5.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка, Ледида.

10:34:58

ЛЕДИДА О.О.

Олександр Ледида, Партія регіонів.

Прошу передати слово Ганні Герман.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ганна Герман.

10:35:05

ГЕРМАН Г.М.

Шановний пане Шевченко, як ваша колега по комітету, і така людина, яка теж відповідає за те, що ви проголошуєте з трибуни, я би дуже просила вас на майбутнє утриматися від сленгу, від висловів на кшталт „совковий” і так далі. Парламентська трибуна не є місце для таких висловів, при тому, що весь народ наш таки народився в Радянському Союзі. Як би ми того хотіли чи не хотіли, ми не маємо права ображати людей, для яких Радянський Союз є їхньою батьківщиною, на якій вони народилися.

Я розумію, що сленг – це добре для журналістики, але сленг це погано для парламентської трибуни. Дякую вам.

ШЕВЧЕНКО А.В. Панно Ганно, я врахую, і сподіваюся, що ми можемо об’єднатися в тому, щоб ми, ну насправді, працювали новими методами. І прошу те, що я говорив, адресувати не до країни ще раз, а до тих методів, які, я сподіваюсь, пішли в минуле.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Бондарчук.

10:36:12

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги, я теж, якраз мої колеги Степан Бульба і Ганна Герман уже зачепили це питання. Я хотів би, щоб ми не плювали в минуле і не вважали тут... не висловлювалися на кшталт „совковий документ і так далі. У мене отаке єдине прохання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це вже звучало. Козуб, будь ласка.

10:36:38

КОЗУБ О.А.

Козуб Олександр Андрійович, Запоріжжя.

Скажіть, будь ласка, як передбачається висвітлення роботи комітетів та фракцій? Дякую.

ШЕВЧЕНКО А.В. Воно враховано під позицією у пункті номер 5, а саме: виготовлення та поширення інформаційних матеріалів про Верховну Раду України та її діяльність.

Ми розглядали роботу комітетів так само, як і роботу фракцій, так само, як і виїздні засідання комітетів як частину роботи Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кальцев.

10:37:15

КАЛЬЦЕВ С.Ф.

Скажите, пожалуйста, как будет освещаться международная деятельность о приезде иностранных делегаций?

ШЕВЧЕНКО А.В. Думаю, що це також може охоплюватися тим пунктом, про який ми говорили. Ще раз зачитаю: це виготовлення та поширення інформаційних матеріалів про Верховну Раду України та її діяльність. В цій же позиції у п’ятому пункті є ще один абзац, а саме: щоденне оперативне інформування вітчизняних та зарубіжних засобів масової інформації про роботу Верховної Ради України, поширення матеріалів стосовно питань, які розглядає парламент. Ми думаємо, що в тому числі і міжнародна діяльність парламенту охоплюється цим абзацом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Всі запитання вичерпані. Сідайте, будь ласка. Є необхідність обговорювати? Немає.

Шановні колеги, перед голосуванням буквально декілька слів. Дійсно, ми з вами зараз записали у своїх нормативних актах про те, щоб не на кожну сесію приймати відповідні, вибачте, не на кожне пленарне засідання приймати відповідні постанови, а приймати на весь період сесії, тобто в даному випадку на всю п’яту сесію.

Слушне зауваження було в Ярослава Михайловича, але тут, мабуть, ми себе обмежимо. Правильно доповідач сказал, обмежимо, якщо ми одразу запишемо, що ми транслюємо. Виникне необхідність, виникне потреба і Верховна Рада може більшістю голосів прийняти відповідне рішення щодо трансляції. Хоча я розумію, що це дуже ми створюємо незручності тим, хто має це забезпечувати, тому будемо, давайте, намагатися приймати таке рішення заздалегідь, щоб телерадіокомпанії готові були до його реалізації, аби ми їх не ставили в незручне становище і не було конфліктних ситуацій.

І абсолютно слушна думка комітету, який погоджується із рекомендацією Юридичного управління про те, щоб ми у першому пункті записали, що за рахунок коштів Державного бюджету, які виділені для цієї справи.

Отже, якщо немає заперечень, шановні колеги, то з таким доповненням я ставлю… і код, і так далі, тобто за стенограмою.

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України п’ятого скликання із тим доповненням, яке прозвучало у виступі голови комітету. Реєстраційний номер законопроекту 1165. Прошу голосувати.

10:39:57

За-307

Постанова прийнята.

Дякую. Головне, щоб ми… прошу профільний комітет уважно моніторити, як вона буде виконуватись.

Переходимо до розгляду питання: Звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”. Профільний комітет пропонує нам такий регламент, щоб надати по 15 хвилин для доповіді міністру фінансів, співдоповіді голові Комітету з питань бюджету і голові Рахункової палати; по 5 хвилин - відповіді на запитання міністру фінансів, голові комітету і 10 хвилин - відповіді на запитання до голови Рахункової палати.

І протягом 30-ти хвилин після цього провести обговорення даного питання.

Не буде заперечень щодо Регламенту розгляду даного питання?

Якщо немає, тоді приступаємо до його реалізації.

Слово надається Віктору Михайловичу Пинзенику.

Будь ласка, Вікторе Михайловичу. Підготуватися Азарову.

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати!

До вашої уваги – звіт про виконання Державного бюджету України за 2005 рік.

Ми підготували відповідні ілюстративні матеріали, ви отримали відповідні статистичні дані, звіти Казначейства. І певні ілюстративні матеріали ми вам надамо зараз в ході доповіді.

Починаючи з минулого року, такий звіт ми надаємо не лише Верховній Раді України. Ми ініціювали і провели представлення такого звіту перед громадськістю України, причому зобов’язали звітувати не лише по коштах Державного бюджету, але й по використанню державних грошей кожним головним розпорядником бюджетних коштів.

Ми вважаємо це важливим елементом громадського контролю за напрямами та ефективністю витрачання коштів суспільства.

Минулорічний бюджет був, мабуть, одним з найскладніших бюджетів в історії незалежної України. На початку минулого року у фінансовій сфері нагромадилися надзвичайно серйозні фінансові диспропорції. Достатньо сказати, що у затвердженому у грудні 2004 року бюджеті на 2005 рік не було достатніх коштів для виплати пенсій. Їх не вистачало на 2 місяці.

Це видно з даних про те, скільки, фактично, коштів було витрачено з бюджету з тим, щоб кожен український пенсіонер своєчасно отримав належну йому пенсію. Ви бачите, що у бюджеті було закладено 6 мільярдів гривень, а треба було для виплати пенсій 16 мільярдів гривень, тому що у минулий рік Україна вступила з унікальною у світовій практиці ситуацією, коли пенсія, мінімальна пенсія, виявилася вищою, ніж мінімальна заробітна плата. Реальний дефіцит бюджету сягав розмірів, що загрожувало серйозними фінансовими потрясіннями в країні. Ви бачите цей дефіцит, 33 мільярда гривень, або майже 8% ВВП. Такий дефіцит не фінансується за рахунок приватизації або за рахунок позик. Такий дефіцит покривається, нажаль, страшним інструментом, який називається друкарський верстат Національного банку України.

Тому бюджет 2005 року нам довелося радикально переробляти. Він, по-суті, готувався заново. Найбільш радикальна зміна бюджету відбулася в березні 2005 року, коли вдалося усунути критичні фінансові диспропорції. В результаті планові доходи Загального фонду Державного бюджету з міжбюджетними трансфертами були збільшені з 63,1 мільярда до 83,5 мільярда гривень, або на 20,4 мільярда, на 32% більше. Це дуже серйозне, тяжке завдання. І уряд справився з таким непростим завданням по нарощуванню доходів бюджету.

В яких макроекономічних умовах відбувалось виконання бюджету 2005 року? Реальне зростання валового внутрішнього продукту виявилося меншим, ніж закладалось в розрахунок до бюджету – 2,6% проти планових 8,2, проте при значно нижчих темпах економічного зростання приріст доходів Загального фонду бюджету виявився в 3,4 рази вищим, ніж у 2004 році.

Ми отримали приріст доходів 32,6 мільярда проти 9,5 мільярда у 2004 році. Майже відповідають плановим показники інфляції. В план закладалось по споживчих цінах 9,8, фактичний індекс – 10,3. Що стосується динаміки цін виробників. Плановий показник був 12,3, фактичний показник був 9,5%, причому, порівняно з 2004 роком показники інфляції зменшились. Так, індекс споживчих цін зменшився з 12,3 до 10,3 відсотка. А цін виробників майже в три рази.

В 2004 році вони зросли на 24,1 відсотка. В минулому році - на 9,5 відсотка.

До зведеного бюджету минулого року надійшло 134,2 мільярда гривень. Це 102,5 відсотка розрахункового показника Міністерства фінансів, або на 46,6 відсотка більше минулого 2004 року.

При цьому Державний бюджет отримав 105,3 мільярда гривень або майже на 50 відсотків більше. Це 99,3 відсотка плану, в тому числі по загальному фонду 101,1.

При плані 83,5 мільярда гривень загальний фонд сформовано в сумі 84,4 мільярда. Тобто на 900 мільйонів більше.

Дефіцит Державного бюджету виявився меншим ніж планувалося. При плані 11,1 мільярда гривень, або 2,6 відсотка ВВП він склав 7,9 мільярда гривень або 1,9 відсотка ВВП. В тому числі по загальному фонду планувався дефіцит 8,6 мільярда гривень. По загальному фонду фактичний дефіцит 8,6 мільярда гривень, або два відсотки ВВП.

В структурі доходів загального фонду Державного бюджету 57 відсотків забезпечила Державна податкова адміністрація, 35 відсотків Державна митна служба – це два головні адміністратори податків.

Державна податкова адміністрація збільшила доходи за минулий рік на 52 відсотки. З 32 мільярдів до 48,5 мільярдів гривень.

Державна митна служба збільшила доходи на 73 відсотки, з 17,2 мільярди до 29,8 мільярда гривень.

Найбільше зростання доходів відбулося по податку на додану вартість. Обсяг доходів з цього податку подвоївся з 16,7 мільярда до 33,8 мільярда гривень. Подвоєння доходів з цього податку унікальне в світовій практиці явище. Його вдалося досягнути за рахунок ліквідації багатьох тіньових схем відшкодування ПДВ, в боротьбі з контрабандою та заниженням митної вартості товарів. В результаті частка цього податку зросла в доходах бюджету до 40 відсотків. Хотів би привернути увагу до цієї цифри, ще раз наголосити, минулого року більше половини приросту доходів бюджету дав податок на додану вартість. Звертаю увагу на цю цифру, у зв’язку з намірами відновлення податкових пільг, які передбачені проектом бюджетної резолюції на наступний рік і які ризики це несе для бюджету, і для країни. На 45 відсотків збільшено надходження податку на прибуток. З 16 до 23,3 млрд. грн. На 18 відсотків акцизу, з 6,7 до 7,9 млрд. грн. Приріст доходів ПДВ отримано при виконанні плану відшкодування ПДВ, при плані 13,1 млрд., фактично, відшкодовано 13,3 млрд. До кінця року прострочено заборгованість з поверненням ПДВ, зменшено майже в шість разів, з 3,4 млрд. до 0,6 млрд. грн.

Бюджет минулого року був, по суті, першим важливим кроком у вирішенні проблеми подолання бідності. Мінімальна заробітна плата збільшена минулого року на 40 відсотків, з 237 до 332 грн. Усунуто кричущу диспропорцію, коли мінімальна зарплата була меншою, ніж мінімальна пенсія, що підривала формування Пенсійного фонду та породжувала на роки питання гарантованого пенсійного забезпечення наших громадян. Такий крок істотно поліпшив фінансовий стан Пенсійного фонду і це ми бачимо не тільки минулого року, але й цього року. Минулого року ми дотували Пенсійний фонд на 16,3 млрд. грн., цього року 7,3. Це забезпечує більшу упевненість в майбутньому стабільності Пенсійного фонду для виплат пенсій.

Зроблено важливий крок у подоланні зрівнялівки в пенсійному забезпеченні. На жаль, ви пам’ятаєте, що на початку 2005 року всі пенсіонери отримали однакову пенсію. Кількість пенсіонерів, що отримують однакову пенсію, зменшено в два рази. Минулого року здійснено перший етап у запровадженні єдиної тарифної сітки та розширення діапазону тарифних ставок. Тобто, проведене диференційоване збільшення зарплати для заохочення кваліфікованих працівників.

Тому середня заробітна плата зростала швидшими темпами, ніж мінімальна. В освіті - на 63 відсотки, в медицині - на 72, грудень до грудня. В результаті скорочено розрив у співвідношенні заробітної плати в бюджетній сфері та в економіці. В освіті співвідношення зросло 74 до 83 відсотків, в медицині зросло з 60 до 71 відсотка.

Реалізовано ряд важливих інших соціальних програм, допомогу при народженні дитини збільшено в 12 разів, дітям інвалідам у 3,6 разів, дітям сиротам в 5,5 разів, в три рази збільшено грошове забезпечення військовослужбовців строкової служби.

Міністерством фінансів України та Державним Казначейством відповідно до затвердженого бюджету здійснювалося виділення асигнувань головним розпорядникам – при плані 94,9 мільярда фактично виділено 93,6. Економія виникла по пільгах і субсидіях на 0,8 мільярдів, в зв’язку з незмінністю тарифів на комунальні послуги. Ще 83 мільйони економії отримано на обслуговування державного боргу, не було рішень по частині коштів резервного фонду, що також з економило 68 мільйонів гривень бюджетних коштів.

Основна частина видатків загального фонду державного бюджету в розрізі функціональної класифікації пішла на дві статті – соціальний захист 30 відсотків та між бюджетні транспорти 24 відсотків. В розрізі економічної класифікації 95 відсотків видатків бюджету поточні, 5 відсотків капітальні. Певне недовиконання планових завдань по видатках спеціального фонду нагадаю, що, водночас, це зараховуються і доходи зумовлено, в основному, клірингом по заощадженнях.

Бюджетом передбачалося на ці цілі 3 млрд. гривень. Фактично, громадяни виявили бажання погасити борги по комунальних платежах на суму 1,8 млрд. гривень тобто на 1,2 млрд. гривень менше.

Шановні народні депутати, як уже зазначалося, загальний фонд Держбюджету зведено з дефіцитом у 8,6 млрд. проти 10,2 за планом. Увесь дефіцит погашено за рахунок надходжень від приватизації державного майна.

Запозичення здійснювалися лише в рамках погашення державного боргу. Бюджет передбачав позики на рівні обсягів погашення – 13,8 млрд. Фактичний обсяг позик було зменшено на 1,1 млрд.

Крім того, Минулого року Мінфін вперше здійснив операції по заміщенню старих дорогих боргів дешевими. Ми гасили борги, що нам залишили у спадок, за ціною 11 відсотків річних за рахунок позик, які нам коштували 5 відсотків, або 7 відсотків на внутрішньому ринку.

Таким чином, ми достроково погасили боргів на 5,5 млрд. гривень, що дало економію видатків на обслуговування боргу на півтора млрд. гривень. В тому числі, у 2005 році на 250 млн. гривень. Це дозволило істотно зменшити видатки на обслуговування державного боргу.

Минулого року борг країни, державний і гарантований, зменшено на 7,3 млрд. гривень, або на 6 відсотків ВВП. При цьому зовнішній борг зменшено на 5,4 млрд., внутрішній – на 1,8 млрд. Це дозволило зменшити видатки на обслуговування боргу до 0,7 відсотка ВВП, або до 3,3 відсотка у видатках бюджету.

Низький рівень дефіциту бюджету, постійне зниження боргу країни, зростаючі валютні резерви (нагадаю, що вони минулого року подвоїлися), дозволили Україні здійснити розміщення єврооблігацій на десять років за найнижчий за весь період незалежності відсоток – 4,95 відсотка.

Залишки коштів державного бюджету на казначейському рахунку зросли за рік з 2,2 до 13,2 мільярда гривень. В тому числі, кошти загального фонду з 1,1 до 11 мільярдів, спеціального фонду з 1,1 мільярда до 2,2 мільярда.

Дебіторська заборгованість по державному бюджету за минулий рік майже не змінилася і склала 7,6 мільярда гривень.

Кредиторська заборгованість зросла на 800 мільйонів. Таким чином, доходи бюджету від.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ПИНЗЕНИК В.М. Таким чином, доходи бюджету 2005 року дозволили забезпечити необхідними фінансовими ресурсами виконання всіх завдань бюджету. Насамперед, стовідсотково профінансувати всі видатки на підвищення пенсій і зарплати. Дефіцит бюджету утримано на прийнятному рівні, при чому менше планово. Борг країни зменшено. Всі соціальні завдання бюджету минулого року виконані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершили?

ПИНЗЕНИК В.М. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, записуємось на запитання. Так. Прошу 5 хвилин Степан Бульба.

10:57:13

БУЛЬБА С.С.

Прошу передати слово Валентині Семенюк.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентина Семенюк, мікрофон, будь ласка.

10:57:23

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний доповідачу, перш за все, я хочу внести трішечки правку і запитати вас по одному питанню.

За 14 років приватизації Фонд держмайна видав бюджету 18 мільярдів. За 2005 рік Фонд держмайна перерахував до бюджету 25,2 мільярди гривень. Разом з тим, Фонд державного майна отримав утричі рази менше фінансування на проведення виконання програм, в тому числі оренди і таке інше. Скажіть мені, будь ласка, в мене два запитання, як до демократа.

Так ви все-таки за диктатуру закону чи ні? Адже відповідно до Закону про бюджет фінансування фонду повинно бути у повному обсязі. Ви на сьогодні цього не робите. Ви не видали сьогодні можливість фонд …

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати, шановна Валентина Петрівна. Перш за все, я просив би давати народним депутатам і громадянам достовірну інформацію.

Минулого року від приватизації „Криворіжсталі” надійшло не 24,2 мільярда, а 19. Тому що 4,2 мільярда, Голові Фонду державного майна варто було знати, повернули колишнім власникам. Це перше.

По-друге. Вся приватизація в Україні надала Україні 14,2 мільярда. Зніміть приватизацію „Криворіжсталі” 24 мільярди. Приватизація, чесна прозора приватизація „Криворіжсталі” дала 24,2 мільярди.

Тепер щодо фінансування. Міністерство фінансів в повному обсязі фінансує Фонд державного майна. Але чого добивається Фонд державного майна? Я просив би всіх народних депутатів пригадати, як в свій час податкова адміністрація утримувала 30 відсотків до нарахованих до сплати податків. Фонд державного майна добивається того ж самого. Поряд з фінансуванням загального фонду дати їм на фінансування процент від приватизації.

Ну, це комерціалізація органів влади. І Міністерство фінансів не підтримує ідею, щоб судді отримали від кількості засуджених людей, податківці від кількості зібраних податків, бо це публічні служби, які мають отримувати з Державного бюджету. І ми фінансуємо Фонд державного майна, як і всі міністерства та відомства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Плотніков.

11:00:02

ПЛОТНІКОВ О.В.

Плотніков, Партія регіонів.

Шановний Вікторе Михайловичу, як ви оцінюєте якість фінансового планування, ну враховуючи те, що ви переглядали бюджет, от починаючи з того моменту, як ви його переглянули? Це перша частина запитання.

І друга. Які саме чинники все ж таки виявились непередбачувані, враховуючи те, що відбувся 2005 рік, що саме вплинуло на те, що треба було там вносити корективи? Спасибі.

ПИНЗЕНИК В.М. Давайте подивимося, які корективи ми вносили на 2,5 мільярди і чому ми їх внесли? В ході виконання бюджету, він був надзвичайно не простим і не давав спокійно жити ні Уряду, ні міністерству фінансів. Ми перевиконували доходи.

Приблизно 1,5-2 мільярди гривень ми перевиконували доходи. Крім того, о ці доходи були враховані потім в корекції бюджету. Крім того, в ході виконання бюджету завжди виникають якісь відхилення, вони кожного року бувають, в тому числі і цього року були відхилення.

Наприклад, минулого року утворилася значна економія по видатках, по деяких статтях. От потреба в коштах на виплату підвищених пенсій військовим пенсіонерам була меншою. І, за пропозицію головних розпорядників, вони були перерозподілені на користь інших програм. І перегляд бюджету минулого року відбувався тільки в сторону підвищення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юля Ковальова.

11:01:25

КОВАЛЬОВА Ю.В.

Фракция регионов.

Прошу слово передати Петросову Валерію Альбертовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Петросова.

11:01:42

ПЕТРОСОВ В.А.

Уважаемый Виктор Михайлович, по докладу вашему видно, Кабинет Министров не занимался производительными силами страны и вы, в основном, за счет налогов, за счет наложения прибыли, штрафов и так далее забрали все у предприятий и выполнили доходную часть бюджета.

Вместе с тем, у меня вопрос: в вашем докладе совершенно отсутствует анализ и мониторинг коэффициента мортификации, умертвления экономики страны. Какой он? Больше единицы, или меньше единицы? Вы прошлый раз докладывали, что законы и постановления многие не выполнены, хотели б знать: сколько законов и постановлений, которые были, не выполнено, в результате чего нарушены производительные силы в стране?

И следующий вопрос: на сколько мы в результате работы по бюджету стали лучше жить?

ПИНЗЕНИК В.М. Дякую за запитання.

Ніякого підвищення податків минулого року не було. Навпаки, коли ми переглядали бюджет в березні минулого року, ми зменшили ставки єдиного податку на суб’єктів дрібного бізнесу. Ви пам’ятаєте та колізія, яка існувала на початку року. Жодних інших ставок не піднімали.

Звідки ми отримали доходи? От давайте знову повернемося до ПДВ. З точки зору нормальної економічної ситуації я як економіст скажу, що подвоїти доходи за рік неможливо.

Чому в Україні це стало можливо? Тому що, на жаль, було повно схем дерибану коштів.

От зверніть увагу на цікаву статистику: минулого року різко упав експорт Україну Прибалтику. Я стверджую, що його не було. Відбувалося явище, яке називають „експортом повітря” – ефективні схеми відшкодування ПДВ.

Пригадайте, які речі у нас відбувалися по страхових виплатах і які суми виводилися під оподаткування. Єдине, що зробив уряд – це перекрив схеми тіньового перерозподілу коштів і саме це дало додаткове надходження коштів у бюджет. Ми ці кошти спрямували в інтересах громадян України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Віктор Михайлович, сідайте, будь ласка.

Якби нам кожного року по „Криворіжсталі”, можна було б про Державний бюджет говорити.

ПИНЗЕНИК В.М. Адам Іванович, до доходів… приватизація не має відношення до доходів. І коли я говорив про приріст доходів, то там немає приватизації. Приватизація – джерело фінансування дефіциту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це зрозуміло. Але, але…

Так, будь ласка, голова Комітету з питань бюджету Микола Янович Азаров. Хто бачив Азарова? Немає?

Тоді давайте, бо тут різночитання: в Бюджетному кодексі кажуть, що після доповіді міністра має співдоповідати голова комітету, а в Регламенті сказано, що після доповіді має робити співдоповідь голова Рахункової палати.

Бюджетний кодекс не виконали, тоді давайте підемо по Регламенту.

Будь ласка, слово має голова Рахункової палати Симоненко Валентин Костянтинович. Прошу, 15 хвилин для співдоповіді.

СИМОНЕНКО В.К.

Уважаемый Адам Иванович, Уважаемые народные депутаты!

В соответствии с действующим законодательством Украины коллегия Счетной палаты рассмотрела отчет правительства о выполнении закона «О Государственном бюджете Украины на 2005 год» и утвердила соответствующее заключение.

Я хочу подчеркнуть, что это заключение мы утвердили 11 мая 2006 года. Оно направлено вам, народные депутаты, и, надеюсь, что вы с ними ознакомились. Это дает мне основание остановиться только на основных проблемах бюджетной политики прошлого года.

И я начну не с Пенсионного фонда, может быть важной, но не главной проблемы нашего экономического состояния. Я начну с макроэкономических показателей. Достигнутый в 2005 году экономический рост, был самым низким за последние 6 лет. Прирост реального валового внутреннего продукта был в 3,2 раза ниже прогнозируемого и в 4,7 раза ниже 2004 года. Уровень перераспределения ВВП через сводный бюджет с учетом государственных целевых фондов вырос на 6 пунктов и составил около 44%, это максимальный показатель за последние годы.

Во внешнеэкономической деятельности происходила переориентация с экспортных операций на импортные, что по сравнению с 2004 годом привело к сокращению сальдо текущего счета платежного баланса в 2,7 раза. Впервые с 1999 года сальдо внешней торговли товарами приобрело отрицательное значение и составило 1,9 миллиарда долларов. Стремление правительства выполнить предвыборные обещания социального аспекта в условиях замедления деловой активности обусловило усиление фискальной нагрузки, перераспределение финансовых ресурсов в интересах бюджета и дальнейшее снижение темпов экономической деятельности.

Реальный рост денежных доходов населения в 7,3 раза превысил прирост валового внутреннего продукта, а темпы роста заработной платы превысили в 5 раз рост производительности труда.

Это, уважаемые народные депутаты, знаковые показатели тупикового типа хозяйствования. Рост экономического роста без развития. Если хотите – это реквием по реальной экономике.

Мы это, к сожалению, уже проходило. В результате правительство не обеспечило выполнение в целом как доходной так и расходной части Закона «О Государственном бюджете на 2005 год”. Доходы государственного бюджета недовыполнены на 2,5 процента - это 2,7 миллиарда. Расхода государственного бюджета проведены на 5,4 процента меньше запланированных – это 6,4 миллиарда.

Теперь о доходах общего бюджета. Да, доходы общего бюджета перевыполнены на 1,1 процента 900 миллионов гривен от утвержденных …

Рост по сравнению с 2004 годом составил 32 миллиона гривен, рост не малый. Правительство, Минфин, особенно Минфин, уверяют, что такие успехи достигнуты за счет сокращения теневого сектора экономики. Некоторые характеризуют этот показатель как успех, чуть ли не чудо. Но согласно экспертной оценки Счетной палаты основной прирост поступления доходов в 2005 году достиг за счет увеличения фискальной нагрузки.

Первое. Повышение размеров и ставок рентных платежей акцизного сбора, увеличил доходы на 1,4 миллиарда гривен. Увеличение в два раза отчислений прибыли предприятий Государственного сектора в Госбюджет, увеличили доходы на 3,4 миллиарда. Отмена налоговых преференций дало полтора миллиарда доходов, а если к этим цифрам добавить 3,7 миллиарда гривен излишне уплаченных налогов и сборов, 4,2 миллиарда гривен не возмещенных плательщиком налогов на добавленную стоимость, в том числе 600 миллионов просроченных. То вывод один, свыше 80 процентов прироста доходов общего фонда получен от административных факторов.

Экономическое обеспечения прироста доходов в четыре раза меньше, так что говорить о чуде значит либо не знать истинного положения дел, либо заниматься элементарным фарисейством. На исполнение бюджета негативно влияла низкая платежная дисциплина. Задолженность перед бюджетом и государственными целевыми фондами, за прошлый год, выросло на 6,8 процента и составило более 9 млрд. гривен. А с учетом штрафных санкций и пени, общая сумма налогового долга превысила 16 млрд. гривен. Основные должники были и предприятие топливно-энергетического комплекса, при этом недоимка НАК «Нафтогаз Украины», которую никто не проверяет и я убежден, что никто и не руководит, увеличилось за год более, чем на 1 млрд. гривен и составило 5 млрд. гривен. За счет списания налогового долга, потери бюджета за 2005 год составили 6,8 млрд. за счет списания, что на 2,7 млрд. гривен или в 1,7 раза больше, чем в 2004 году. Половина или 60 процентов вот этих списанных миллиардов были списаны в первом полугодии 2005 года. Не буду продолжать этот перечень элементов, так называемой, новой бюджетной культуры, продекларированный Минфином. Лишь подчеркну, что они и продолжаются, в некоторой степени, в гипертрофированном виде, в исполнении бюджета 2006 года.

Несмотря на перевыполнение доходной части общего фонда, плановое назначение по расходам не выполнены в целом на 1,2 млрд. или на 1,3 процента. На протяжении отчетного года, Министерство финансов и государственное казначейство, путем внесения изменений в бюджетную роспись, сдерживали выделение средств на отдельные программы, что привело к неоправданной нагрузке на расходную часть бюджета в последние месяцы года. Фактически, в ноябре-декабре 2005 года, было проведено 28,4 процента годовых расходов, что не дало возможности главным распределителям бюджетных средств повести расходы в запланированных объемах. Я уже, как председатель счетной палаты, не говорю об эффективности и законности проводки этих средств.

Правительство крайне не эффективно осуществляло бюджетное кредитование. Из 2, 4 миллиардов гривен предусмотренных в государственном бюджете в прошлом году представлено кредиты на 1,6 миллиардов или только 66 процентов. Основная причина – неудовлетворительная работа, прежде всего Министерства финансов, по возврату ранее выданных кредитов, являющихся основным источником их представления. За 2005 год возвращено только 1,3 миллиарда, это чуть-чуть свыше 50 процентов, из предусмотренных к возврату 2,5 миллиарда гривен. Такое состояние дела привело к срыву или не полному финансированию ряда важнейших бюджетных программ, в том числе формирование государственного продовольственного резерва, проведение залоговых и интервенционных закупок аграрным фондом формирования государственного заказа на рынки продовольственных товаров.

Подобная ситуация повторяется из года в год. Думаю, что правительству необходимо детально проанализировать сложившуюся практику и, возможно, отказаться или существенно ограничить представление кредитов напрямую из бюджета, передав этот вопрос государственным банкам.

Следующий вопрос. Впервые за годы создания в составе государственного бюджета специального фонда, который действует с 2002 года, он не выполнен, как по доходам на 7,5 процентов, так и по расходам в 13,9 процентов. Причин много. Мы подробно и не один раз информировали об этом правительство и Минфин, реакции пока нет. Поэтому я несколько подробнее остановлюсь на одной причине, на ситуации с погашением обесцененных сбережений граждан и роли в решении этой чрезвычайной и важной болезненной проблемой Минфина, который был главным распорядителем этих бюджетных средств. Только вдумайтесь, из 3,5 миллиарда гривен, предусмотренных в государственном бюджете до людей не дошло 2 миллиарда гривен. Это при том, что расходная часть бюджета на указанные цели являлась статьей защищенной. Защищенной, но только не от Минфина. По нашим расчетам, из-за нерадивости чиновника не смогли получить компенсацию выплат 2,9 миллиона граждан Украины. Более того, аудиторы счетной палаты, когда стали сверять факты. Установлен факт, что один из высокопоставленных чиновников Минфина пытался ввести в заблуждение о фактическом состоянии дел с выплатой указанных средств, давая документы Верховному Совету и правительству и ошибся немного не мало, завысив на 263 млн. гривен эту отчетность.

Правительство отчиталось об уменьшении государственного долга за 2005 год на 7,3 млрд. гривен. Количественно, довольно не плохо. Однако, анализ качественных факторов, повлиявший на изменения государственного долга, не дает поводов для оптимизма.

Во-первых, основным фактором была ревальвация гривны, которая уменьшила долг на 3,3 млрд. гривен, что очень больно ударило по экспортным позициям государства и привело к потерям превосходящим в получении экономии по обслуживанию государственного долга в два раза.

Во-вторых, досрочное погашение части этого долга проведена не за счет экономического роста и, как следствие, создание профицита бюджета, а в результате новых государственных заимствований и проедания поступлений от приватизации.

Вызывает большое сомнение целесообразность решения правительства и Минфина привлечь в октябре, подчеркиваю, в октябре 2005 года коммерческие внешние займы на сумму 3,6 млрд. гривен. В то время, когда Государственный бюджет выполнялся с большим профицитом, а вопрос повторной приватизации «Криворожстали» был решен и деньги были уже на счетах казначейства.

Эту экономическую необоснованность указанного решения подтвердили неиспользованные в прошлом году более чем треть этого займа.

Информацию о показанном займе Минфин направил Верховной Раде в декабре, когда парламенту уже поздно было реагировать на эти операции. И это, к сожалению, не единственный случай управления госдолгом Минфином в ручном режиме.

Назрела крайняя необходимость создания целостной системы законодательного урегулирования порядка управления государственным долгом, выработки программы долговой политики и государственных займов.

И последнее, уважаемые коллеги. Результаты аудита выполнения Государственного бюджета за первый квартал, который так же вам розданы.

Проводимый аудит за первое полугодие 2006 года свидетельствуют, что системные недостатки имеющие место в 2005 году продолжают повторяться, порой даже в худшем варианте. По нашему мнению, необходимо кардинальные меры, направленные на повышение ответственности, прежде всего Минфина и усиление эффективности бюджетной политики. Спасибо. У меня все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться на запитання, будь ласка. Так, будь ласка, 10 хвилин у нас на запитання.

Прошу Микола Оніщук, за ним - Князевич.

11:18:40

ОНІЩУК М.В.

Прошу передати слово народному депутату Жебрівському.

11:18:47

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Валентин Костянтинович, скажіть, будь ласка, а, що поганого в тому, що уряд погасив борги 1 мільярд гривень під 11 відсотків, а взяв під 5 відсотків. От, що в цьому такого поганого і злочинного зробив уряд перед народом України?

СИМОНЕНКО В.К. Дело все в том, что это не были предусмотренного, не были предусмотрены, прежде всего бюджетом Украины. Во-вторых. Раз.

Во-вторых. Мы не имеем права брать без согласования с Верховным Советом – два.

А в третьих. Для чего, когда мы их в очередной раз проели, а бюджетных средств в казначействе было на 14,9 миллиардов гривен лишних. Есть такая штука, которая называется закон. И государственный бюджет – это закон и его надо неукоснительно выполнять.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Це правильно. Але неправильно те, що я зараз скажу. Я просив би, правда я не бачу Шевченка Андрія. Тільки що зателефонували з Харкова, що доповідь голови Рахункової палати з прямої трансляції виключили по радіо. Я прошу профільний комітет розібратися чому це так сталося.

Так. будь ласка, Князевич.

11:20:17

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Прошу передати слово Лілії Григорович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу мікрофон Григорович Лілії.

11:20:25

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, „Наша Україна”.

Шановний Валентине Костянтиновичу, дійсно, немає нічого більш аргументованішого, аніж мова цифр. Судячи з мови цифр, які ми маємо у вашій доповіді і в доповіді міністра фінансів, стає зрозумілим, що бюджетна політика все ж таки була більш успішною у 2005 році. Але, дійсно, чуда ні в 2005 наразі, а тим більше в 2004 не було.

І все ж таки, як ви поясните мовою сухих цифр той феномен, що в приславутому рості ВВП до 12 відсотків у 2004 році збільшення доходів до бюджету мало тільки 9,5 мільярда, а при рості бюджету…, а при рості ВВП у 2005 році - понад 32 мільярди? Куди поділася ця різниця? Чи були тіньові схеми, чи були дірки? Дякую.

СИМОНЕНКО В.К. Мне очень приятно слушать такие глубокие вопросы, которые говорят о том, что достигать цель нельзя сиюминутно любыми средствами. Экономика есть экономика. И я сказал и хочу подчеркнуть вот эту фразу.

Сегодня та бюджетная политика, которая проводилась, да и вся экономическая политика, особенно в 2005 году, которая была потом несколько приостановлена Кабинетом Министров Еханурова - это политика была ликвидация реального сектора экономики. А без реального сектора экономики не может быть никаких дополнительных, как говорится, выплат и дополнительных поступлений. Это как говорится, факир на час. Сегодня взяли, прожрали, извините за выражение, а потом остались ни с чем. Не будь у нас «Криворожстали» 25,4 миллиарда гривен «Криворожстали», где бы мы сейчас были.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл.

11:22:36

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Валентине Костянтиновичу, у мене до вас питання в зв’язку з субвенціями Державного бюджету місцевим бюджетам на виконання делегованих повноважень. Чи аналізували ви ситуацію, яка склалася?

Тому що в місцевих бюджетах частка заробітної плати, фактично, досягає в багатьох випадках до 90%. Фактично, ми, маючи красиві показники по підняттю зарплат дістали варіант, коли Уряд це зробив за рахунок місцевих бюджетів, по суті, знизивши комунальну сферу і взагалі існування місцевого самоврядування.

І дуже коротко, я би був вдячний, якби ваша доповідь була передана і надрукована, щоб це узгодити, в „Голосі України”, оскільки, як стало відомо транслювання на цей момент було виключено.

СИМОНЕНКО В.К. Что я могу вам сказать? Мы подробно здесь, вот в этой книжечке, у меня она такая расширенная, мы подробно написали выполнение межбюджетных трансфертов и местных бюджетов.

Вы совершенно правы, сегодня местные бюджеты по некоторым, как говорится, громадам, и по городам, представляют из себя, значит, бюджеты, покрывающие фонд заработной платы и оплату коммунальных услуг и не более.

На развитие никакого, как говорится, никаких вопросов нет. И даже такой город, как Донецк, или там Днепропетровск, просит трансферт, чтобы сделать 200 метров или 50 метров или канализации, или теплотрассы.

Я 10 лет был мэром города Одессы, и если бы мы так вели дело, но это, правда, было давно, то это было бы смерти подобно. Но дело все в том, что сегодня такова политика, что эти количества трансфертов и субсидий с каждым годом растет, растет, растет.

Во-первых, ще целая сумма нарушений идет. А во-вторых, люди, которые на местах, становятся заложниками этого роста. Ну, а самое главное, что из предусмотренных трансфертов в местном бюджете, местным бюджетам на 23,4 миллиардов гривен было выделено, что составило всего лишь 91 % от предусмотренных бюджетом в 2005 году. Вот отсюда все и проблемы.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Удовенко.

11:25:03

УДОВЕНКО Г.Й.

Валентин Костянтинович, но я думаю, що все-таки у нас не погано зараз економіка розвивається і це і наслідок тієї фінансової політики, яку уряд Єханурова проводить, і, зокрема, міністр фінансів Пинзеник.

А питання таке: Пенсійний фонд. 15 мільярдів гривень уряд профінансував у 2005 році у Пенсійний фонд. Зараз у засобах масової інформації цифра ходить десь… ситуація з Пенсійним фондом десь мінус 20 мільярдів гривень.

Яка, на вашу думку, ситуація і що потрібно і уряду, і Верховній Раді у цьому плані робити?

СИМОНЕНКО В.К. Я думаю, что ситуацию Виктор Михайлович описал вот этими графиками, и, значит... цифрами, которые он сказал.

Я только могу сказать, как я эту понимаю проблему. Сегодня идет политика решения системы пенсионного обеспечения по системе дырозатыкания. У нас есть, принят закон о бюджетном… о пенсионном обеспечении, намечены все этапы прохождения и внедрения всех форм пенсионного обеспечения.

Значит, надо не спорадически, а последовательно проводить линию, принятую Верховным Советом и утвержденную в законе по реформированию пенсионной системы. Тогда все станет на свои места.

А у нас получается так: идет какая-то предвыборная кампания, идет кампания по кого-то выдвижению – начинаем трогать этот фонд. Если бы не руководство фонда, которое сегодня возглавляет фонд (это я вам говорю, потому что мы несколько раз проверяли), была бы большая беда.

А спасибо нынешнему руководству Пенсионного фонда, который все „негаразды”, которые возникают, компенсирует за счет профессионализма и, как говорится, умения решать те вопросы, которые на него надвигаются.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Герасим’юк. Але я не бачу…

Що, уже неживі люди передають слово, які відсутні в цьому залі? Да? Жебрівський, ви далеко підете. Хара, будь ласка.

11:27:47

ХАРА В.Г.

Уважаемый Валентин Константинович, Счетная палата дает нам достаточно серьезные материалы, в который очень часто отмечаются грубейшие нарушения как в целом Кабинета Министров, так отдельных министерств и ведомств, граничащие с преступлением. Но я не помню ни одного случая за 8 лет, сидя вот в этом сессионном зале, чтоб кто-то был наказан и привлечен к ответственности к этому.

Поэтому, обратите внимание, даже сегодня нынешнее руководство … министр очень скептически и, если хотите, насмешливо относится к вашим выводам и предложениям. Что вы, на ваш взгляд, что нужно сделать, чтобы необратимость была наказания за те злодеяния, которые допускают эти воинствующие дилетанты, находящиеся сегодня у власти.

И второй вопрос, все-таки, куда были расходованы деньги за «Криворожсталь» и получил ли сам Кривой Рог ту долю, которую Верховная Рада определила из той суммы, которую мы получили за вторую продажу «Криворожстали». Спасибо.

СИМОНЕНКО В.К. Ну, давайте я по порядку на ваши вопросы постараюсь ответить. Значит, прежде всего, прежде всего скептически, не скептически относятся, этим самым они нарушают закон и о Счетной палате, и Конституцию.

Согласно закону мы делаем висновки , утверждаем на коллегии и направляем нашим, не нашим, а руководству – Кабинету Министров, Президенту, Министерству финансов. Мы 11 мая рассмотрели, направили, более того, направили в Верховный Совет, вам раздавали все это дело.

Согласно закона, закона через 15 дней должно быть ответ на эти вопросы. К сожалению, к сожалению, такая сегодня ситуация, что ответы идет по принципу «где имение, где наводнение». Мы говорим об экономической политике, о том, что бюджет – это концентрированное выражение экономической политики, а нам говорят, вот, о Пенсионном фонде. Правильно? Может быть и правильно, но это частично.

Нам говорят о беспрецедентном росте и о чуде. Мы говорим, что это не чудо, это фарисейство и, будем так говорить, манипуляция цифрами.

Поэтому надо выполнять прежде всего те законы, которые приняты Верховным Советом. Это раз.

Во-вторых, мы направляли и направляем в прокуратуру и прокуратура, по крайней мере, в том и этом году достаточно много открыла, достаточно много рассматривала наших документов, где-то порядка 25.

Поэтому, единственное ваше право, направляйте в прокуратуру от имени, документы есть, материалы есть, не направляйте – это ваше право как депутатов Верховного Совета.

А что касается вопроса, «Криворожстали», то у меня такие цифры. Получено от приватизации «Криворожстали» 24,2 миллиарда гривен. Бывшим владельцем проведена, вернули бывшему владельцу 4,3 миллиарда. Профинансировали бюджет, в прошлом году, дефицит бюджета прошлого года на 7,9 миллиарда. Остались деньги на счету в Казначействе на 1.01.2006 года 14,9 миллиарда. От продажи «Криворожстали» - 12 миллиардов.

Когда здесь шли бои о том, куда пустить деньги, их практически не было, потому что они были заложены в бюджет как погашение дефицита бюджета.

В этом году, по моему, можно уточнить, свыше 5 миллиардов из этих оставшихся 12 миллиардов погасили дефицит бюджета первого полугодия. 200 миллионов гривен отдали Кривому Рогу, передали Кривому Рогу – 200 миллионов гривен. Отсюда взяли 3 миллиарда гривен на наличные, на готивку.

Да, извините, и 3 миллиарда гривен положили в Стабилизационный фонд, создали Стабилизационный фонд. Вот все деньги. Так что денег…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Валентин Костянтинович. Репліка з приводу чого? Потім буде, сідайте.

Слово має голова Комітету з питань бюджету Азаров Микола Янович. Прошу. 15 хвилин співдоповіді, 5 хвилин відповіді на запитання.

11:33:06

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Председатель, уважаемые коллеги, народные депутаты, уважаемые избиратели!

В соответствии с пунктом Конституции Украины, Бюджетным кодексом Украины Верховный Совет должен рассмотреть отчет Кабинета Министров и принять относительно отчета решение.

Комитет по вопросам бюджета на заседании 25 июля текущего года, рассмотрел этот вопрос с участием представителя Министерства финансов, налоговая администрация, таможенная служба, казначейство и председателя счетной палаты. Рассмотрение отчета правительства о выполнении государственного бюджета в 2005 году имеет для нас принципиальное значение. И вовсе не потому, что нужно дать оценку чьей-то персональной деятельности, а потому что, кто не знает прошлого – тот не имеет будущего. И мы не намерены повторять ошибку предыдущих двух правительств, которые напрочь отвергали все то, что было сделано до них, а только присваивая все позитивное себе, а негативное списывая на предшественников. Очень важно дать непредвзятую оценку правительственной политики в 2005 году, поскольку именно в этом году, она резко изменилась и начала строиться на принципах отличных от тех, которые обеспечивали в 2003-2004 годах наибольшее, за времена независимости Украины, экономический рост.

Если бы новые принципы оказались успешными и вели к еще большему ускорению экономического развития, надо было бы это отметить и продолжать такой курс. Если же они оказались губительными для экономики, для благосостояния людей, от них нужно немедленно отказаться. Совершенно очевидно, что политика правительства Тимошенко, а затем и правительство Еханурова была подчинена следующая установка. Прежде всего, это скачкообразный рост социальных обязательств государства, абсолютно не обеспеченные ресурсами экономики. Свертывание в следствии этого инновационного, инвестиционного развития экономики, предоставление преференций импортерам для замещения внутреннего производства. Принятие государственных решений во внутренней и внешней политике на основе, так называемой, революционной целесообразности, связанной с реализацией названых принципов, ручное управление доходами, расходами государственной казны. К чему ж привела реализация такой модели государственной политики? Не один из макроэкономических показателей, установленных Верховным Советом на 2005 год правительству, не был выполнен.

Реальный рост валового внутреннего продукта за 2005 год составил всего 2,6 процента при заложенном в бюджете расчетах 8,2. Среднегодовой курс гривны к доллару 5,12 при прогнозе 5,29. Можно поговорить и о других параметрах. Все это свидетельствует об отсутствии профессионализма в макроэкономическом прогнозировании, системных просчетах в управлении экономическими процессами.

Таким образом, правительство создало двойные ножницы. Увеличивая поступление средств в Государственный бюджет в условиях экономического спада, бюджетные ресурсы направлялись преимущественно на потребления, поощряя спрос на необеспеченные производством товаров и услуг, и замещенный импорт.

По выводам Счетной палаты бюджет 2005 года не выполнен не по доходам, не по расходам. Доходы Государственного бюджета за 2005 год составили 99,3 от утвержденного Верховным Советом показателя. Формальное незначительное превышения плана поступления средств в общий фонд Государственного бюджета имеет отчетливо выраженную фискальную природу.

По данным Государственной налоговой администрации Украины за счет переплат налогов и сборов в Государственный бюджет было привлечено 3,7 миллиарда гривен. По данным Счетной палаты Украины за счет увеличений фискальных отчислений только предприятий Государственного сектора экономики, доходы общего фонда Государственного бюджета возросли на 3,4 миллиарда. Это при том, что практически все наши государственные монополисты стали банкротами, при том, что фактически было уничтожено отечественное товаропроизводство за счет либерализации таможенных тарифов. Либерализация таможенных тарифов не только повредила собственному товаропроизводителю, но и создала условия для уменьшения будущих таможенных поступлений в бюджет. При этом в наиболее привлекательных товарных позициях таможенная политика достигла вершин абсурда.

Так, например, по некоторым видам товаров легкой промышленности в 2004 году: детская одежда из хлопка импортировалась, обратите внимание, со средним уровнем таможенной стоимости 28,36 долларов США за один килограмм. В 2005 году – 2 доллара и 3 цента. То есть таможенная декларируемая стоимость снизилась в четырнадцать раз.

На текстиль, изделия из текстиля, таможенная стоимость снизилась в 53 раза. На спортивные костюмы таможенная стоимость снизилась в 17 раз.

А кто ни будь из вас, или наши люди на рынке, видели подобные цены? Можно ли такое товарное предложение назвать добросовестной конкуренцией? А ведь по таким уникальным ценам товаров легкой промышленности в 2005 году, сравнительно с 2004 годом, было завезено на 73 процента больше, а импорт увеличился с 1 млрд. до 2 млрд. долларов США.

В то же время, основной рост доходов был обусловлен тривиальной отменой нулевой ставки НДС на импорт нефти, что привело к резкому подорожанию нефтепродуктов, бензина и к практически полной остановке нефтеперерабатывающих заводов.

За прошлый год существенно выросла задолженность по не возмещенным суммам налога на добавленную стоимость из бюджета. По данным Государственной налоговой администрации на 1 января 2006 года налоговый долг составил 9,4 млрд. гривен.

По выводам Счетной платы, поступление средств в Государственный бюджет от возвращения кредитов, предполагалось в сумме 2,5 млрд., фактически поступил 1,3 млрд., или 52,6 процента плана.

Снова возродилась практика списания налоговой задолженности субъектов хозяйствования. Хотя статьей 68 Закона Украины «О Государственном бюджете на 2005 год» было запрещено проводить реструктуризацию, или списывать недоимки от налогам и сборам, предоставлять отсрочки относительно сроков его уплаты.

Тем не менее, в нарушение законодательства в 2005 году списано 6,8 млрд. гривен налогового долга, что почти в два раза больше, чем в 2004 году.

Кроме того, в прошлом году рассрочены и отстрочены налоговые обязательства на сумму почти в 2 млрд. гривен.

В 2005 году возродилась, искорененная с огромным трудом, практика роста бюджетной задолженности по возмещению налога на добавленную стоимость на 4,2 млрд. гривен на конец года, из которой просроченное составляло более 0,6 миллиарда. Это к тому, что к началу года просроченной задолженности практически не было.

Согласно выводам, Счетная палата Украина выполнение доходной части государственного бюджета осуществлялось в условия постоянного пересмотра правил налогообложения, что не согласовывается с нормами действующего законодательства, в том числе и международных обязательств Украины. И в свою очередь приводит к нестабильность.

Все мы помним, как залатали дыры бюджета буквально перед завершением бюджетного года. План поступления в 2005 году был выполнен исключительно благодаря повторной продаже акций «Криворожсталь». Тем не менее, правительство оказалось не готовым предложить стратегические направление использования таких средств на инвестиционные развития или на существенное погашение долгов перед гражданами. В конечном счете, так и не известно, в каких черных дырах бюджета растворились средства от приватизации «Криворожстали». Между прочим, за доблестно записанные правительством прямые иностранные инвестиции.

Имея такие поступления в бюджете, просто диву даешься, зачем же одновременно необходимо было проводить коммерческие внешние заимствования в объеме 600 миллионов евро.

Расходы общего фонда государственного бюджета за 2005 год составляли 93 миллиарда гривен или 98 процентов бюджетных назначений. Неполное и несвоевременное проведение запланированных расходов привело к ухудшению платежной дисциплины. По отчетным данным кредиторская задолженность бюджетных учреждений по общему фонду государственного бюджета увеличилась на протяжении отчетного периода на 200 миллионов гривен и на 1 января 2006 составила 1,2 миллиарда гривен.

В 2005 году и сегодня была полностью разрушена сложившиеся в 2004 году практика осуществления расходов в автоматическом режиме, то есть, автоматические исследования бюджетной росписи.

По выводам Счетной палаты Украины в течении отчетного года Министерство финансов и Государственное казначейство путем изменений в бюджетную роспись сдерживали выделение средств на отдельные программы, что привело к неоправданной нагрузке на расходную часть государственного бюджета в последние месяцы года и фактически не дало возможности главным распорядителям бюджетных средств провести расходы в запланированных объемах на основании законных прозрачных тендерных процедур.

За пределами внимания правительства осталось выполнение целого ряда социально-значимых бюджетных программ.

Так субвенции с Государственного бюджета местным бюджетам на строительство газопроводов, отводов и на газификацию населенных пунктов, в первую очередь сельских, была обеспечена бюджетными средствами всего на 29,5 процента. При плане 420 миллионов гривен выполнение составило, всего 124 миллиона гривен.

Расходы на информатизацию общеобразовательных и профессионально-технических учебных заведений, компьютеризация общеобразовательных школ, в первую очередь сельских, на протяжении бюджетного года было уменьшено на 21 процент путем перераспределения в пользу других бюджетных программ.

Отдельные бюджетные программы не выполнены в полном объеме в связи с запоздалым утверждением Кабинета Министров Украины в порядке использования средств на соответствующие мероприятия. Одним из следствий неэффективного управления расходами бюджета стало принятия правительством решения о разрешении, вдумайтесь только, в декабре 2005 года упростить процедуру тендерных закупок и проводить авансовые платежи. То есть, попросту полностью проесть выделенные в декабре месяце бюджетные ассигнования.

Все это примеры ручного управления бюджетными средствами, несущего в себе как некомпетентность, так и повышенные коррупционные риски.

Качество бюджетного планирования составления смет главными распределителями средств Государственного бюджета остается на крайнем низком уровне, о чем свидетельствовали частые обращения в прошлом году к Комитету Верховной Рады по вопросам бюджета относительно согласования перераспределения бюджетных назначений.

101 обращение Министерство финансов по 37 главным распорядителям средств Государственного бюджета по 203 бюджетным программам. Вследствие этого законодательная норма относительно возможности перераспределения в исключительных случаях по согласованию с Комитетом Верховной Рады Украины по бюджету превратилась из крайнего варианта практически в постоянную процедуру.

Одни и те же главные распределители средств по несколько раз в год прибегали к этой процедуре, что свело на нет саму идею оптимизацию расходов в процессе выполнения Государственного бюджета. И некто в правительстве и не подумал одернуть разгильдяев или комбинатором вольно переиначивших бюджетное назначение.

Мониторинг решений правительства о выделение средств с резервного фонда Государственного бюджета за 2005 год свидетельствует, что большая часть таких документов не отвечают требованиям бюджетного законодательства, то есть соответствующие затраты с резервного фонда не были предусмотрены и могли быть вполне учтены при составлении государственного бюджета на 2006 год.

Что же происходило в межбюджетных отношениях? На протяжении 2005 года из государственного бюджета предоставлено трансфертов местным бюджетам в сумме 23 миллиарда или 91% от общей суммы, в том числе по общему фонду – 22 миллиарда, по специальному – 1,4 миллиарда или 40%.

При этом субвенции из государственного бюджета местным проведены в объеме 8,9 миллиарда, или всего 72% уточненного плана. Причиной невыполнения в полном объеме субвенций местным бюджетам стала нерационально составленная роспись государственного бюджета на 2005 год, в котором значительные объемы соответствующих субвенций были специально предусмотрены на конец года, а также промедление с принятием порядка использования отдельных субвенций и невыполнение плана доходов специального фонда государственного бюджета.

Выполнение местных бюджетов в прошлом году было связано с такими проблемами: рост удельного веса защищенных статей расходов местных бюджетов по сравнению с 2005 годом, этот показатель вырос почти на 6%. Направление свыше трети собственных доходов местных бюджетов на осуществление расходов, связанных с выполнением делегированного государственного полномочия.

То есть, практически, у местных бюджетов были связаны руки их инвестиционная и стимулирующая роль сведена к нулю. На протяжении отчетного периода правительство не раз принимало решения, которые не соответствовали закону Украины „О государственном бюджете на 2005 год” и Бюджетному кодексу. А распорядители бюджетных средств допускали нецелевое и неэффективное использование бюджетных средств, что подтверждено выводами Счетной палаты Украины.

Оценивая в целом, представленные Кабинетом Министров Украины материалы выполнения Закона „О государственном бюджете на 2005 год” следует обратить внимание на отсутствие отчетов, которые бы полностью отвечали приложениям 3, 5, 6, 7 этого Закона.

Так представленный правительством отчет не содержит информации о выполнении межбюджетных трансфертов и других утвержденных показателей межбюджетных взаимоотношений в разрезе соответствующих бюджетов. А выполнение бюджетных программ главных распорядителей средств государственного бюджета в разрезе расходов потребления и расходов развития, с выделением оплаты труда, и оплаты коммунальных услуг, и энергоносителей. А также о фактическом распределении расходов на централизованные мероприятия и программы между административными территориальными единицами.

Кроме того, объяснительная записка к годовому бюджету, в том числе информация о выполнения местных бюджетов не содержит основательного анализа объяснений…

Прошу буквально две минуты добавить.

ГОЛОВА. Будь ласка, дайте можливість закінчити. Півтори хвилини ще.

АРАЗОВ М.Я. Кроме того, объяснительная записка к годовому отчету, в том числе информация о выполнении местных бюджетов не содержит основательного анализа объяснений причин отклонения отчетных показателей от плановых. Система не освещает состояние реализации текстовых статей закона.

Отрицательные тенденции в экономике страны, которые в полной мере мы видели в 2005-м, продолжаются в 2006-м году и являются следствием, прежде всего, непрофессиональной работы Кабинета министров по выполнению бюджета в 2005 году.

Анализ выполнения Государственного бюджета в прошлом году свидетельствует об отсутствии в сменявшихся правительствах перспективных целей и задач, единой методологии стратегического планирования, в том числе макроэкономического прогнозирования, что не обеспечивало стабильную бюджетную политику по крайней мере на среднесрочную перспективу.

С целью соответствующего реагирования на все допущенные недостатки и нарушения Бюджетный комитет предлагает работу Кабинета Министров относительно выполнения Закона Украины «О Государственном бюджете на 2005 год» признать неудовлетворительной.

Отчет о выполнении Закона Украины «О Государственном бюджете на 2005 год» не утверждать.

Рекомендовать Генеральной прокуратуре Украины до 1 ноября 2006 года изучить материалы относительно выполнения Государственного бюджета Украины за 2005 год, представленный Счетной палатой. В случае подтверждения нарушения законодательства включает целесообразность привлечения государственных внутренних займов в конце 2005 года решить вопрос относительно привлечения виновных лиц к ответственности.

О результатах рассмотрения информировать Верховную Раду Украины до 1 января 2007 года.

Рекомендовать будущему коалиционному Кабинету Министров Украины в бюджетном процессе руководствоваться выводами и рекомендациями, которые содержаться в данном постановлении по итогам выполнения Государственного бюджета за 205 год.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Будь ласка, запитання до Миколи Яновича, 5 хвилин на це відводиться за Регламентом. Прошу записатися. Хара.

11:50:07

ХАРА В.Г.

Уважаемый Николай Янович, я поддерживаю оценку, неудовлетворительную оценку о правительстве Тимошенко за выполнение Государственного бюджета в 2005 году, которую предлагает комитет.

Какую вы лично ставите оценку по пятибалльной системе? Это первое. И второе. Всем понятно, что 2005 год для Украины провальный по всем видам человеческой деятельности, особенно на фоне тех результатов, которые оставило правительство Януковича в 2004 году.

Виктор Михайлович Пинзеник сегодня соловьем разливался, нахваливая деятельность Кабинета Министров в 2005 году. Вранья мы наслушались сегодня более, чем достаточно. За такую работу вообще в древности изгоняли из страны. Ну, слава Богу, власть меняется, Партия регионов со своими союзниками: социалистами, коммунистами, спасет страну от катастрофы и вернет ее на цивилизованный путь развития, народ в этом уверен.

Вопрос такой. Планирует ли правительство Януковича внести Верховной Раде на рассмотрение закон об ответственности власти всех уровней, начиная от сельского и кончая, скажем, Кабинетом Министров и Президентом с тем, чтобы не раз в 5 лет, а …

ГОЛОВА. Николай Янович, перед ответом я, перед вашою відповіддю я просив би, давайте ми не будемо у бюджетне питання підносити сюди такі емоції політичні. Не треба це робити, будь ласка. Відповідайте, будь ласка.

АЗАРОВ М.Я. Спасибо.

Я тоже призываю к, не политизировать этот процесс. Я хочу сказать, что я об этом неоднократно публично говорил вне стен Верховного Совета, скажу сейчас.

В чем заключалась основная ошибка правительства Тимошенко и, к сожалению, Юрий Иванович Ехануров не исправил эту ошибку? В том, что для того, чтобы выиграть выборы марта 2006 года, правительство усилило налоговую нагрузку на экономику и изъяло абсолютно не обеспеченные производством дополнительные доходы в бюджет.

Но даже и в этом объеме, если бы не продажа «Криворожстали», оно бы не выполнило те обязательства, которые ставило перед собой, пересматривая бюджет 2005 года.

К чему это привело? Это сломало всю экономическую стратегию предшествующих лет, привело к стагнации экономики, спаду производства, роста цен, не выполнение бюджета. Министерство финансов, чтобы хоть как-то создать видимость благополучия спланировал таким образом, что все основные расходы бюджета сосредоточило в конце года 2005, а если говорить точнее, то отнесло на декабрь месяц.

Все распорядители бюджетных средств кроме зарплаты практически ничего в течении года не получали. И поэтому не смогли реально освоить те ресурсу, которые после «Криворожстали», появились у правительстве в распоряжении и были выделены на места.

Это исключило активную роль государства в стимулировании инвестиционных процессов в стране. Безусловно в 2006 году более разумная руководстве во главе с Юрием Ивановичем пересмотрело эту тактику, это надо как позитив отметить, но пересмотрела недостаточно решительно, не сконцентрировав необходимых ресурсов для выполнения этой задачи и поэтому наша с вами задача учесть эти стратегические ошибки бюджета 2005 года и на 2007 год исправить эту ситуацию.

ГОЛОВА. Кальцев.

11:54:01

КАЛЬЦЕВ С.Ф.

Фракция регионов, депутат Кальцев, город Запорожье.

Николай Янович! Минфин говорит, что в полном объеме выполнен бюджет, при этом ситуация по строительству мостов в городе Запорожье катастрофическая. Ни в 2005 году ни в 2006 не в полной мере финансируется строительство мостов.

Скажите, какие проблемы при этом возникают и почему Минфин отчитывается о полном выполнении, а на самом деле происходит то, что есть сегодня.

АЗАРОВ М.Я. Во-первых полного выполнения нет, перед вами выступал председатель Счетной палаты, который об этом говорил. Бюджетный комитет проанализировал и выяснил, что полного выполнения нет и именно поэтому признаем работу правительства неудовлетворительной.

А самый главный ответ на ваш вопрос заключается в том, что, к сожалению большому, и одно правительство и второе правительство абсолютно не учитывают необходимость выделение значительных ресурсов на реализацию инфраструктурных задач развития, они просто этого не понимают. Если говорить по-простому, они этого не понимают, они не понимают, что надо строить мосты, дороги, понимаете, они этого не понимают, они понимаю, как проедать деньги, но не понимают, как их создавать.

Поэтому вот единственный вопрос, безусловно, мы будем строить этот мост в Запорожье, мы его начали строить, именно правительство Януковича предусмотрело строительство этого моста, выделяло ресурсы на это. Именно правительство Тимошенко перекрестило, поставило крест на этих планах.

ГОЛОВА. Сухий. Останнє запитання.

11:55:46

СУХИЙ Я.М.

Николай Янович…

Ярослав Сухий, город Запорожье, Партия регионов.

Я хочу все-таки продлить мысль о том, что конечно политиканство здесь не уместно, но вы вдумайтесь, даже при сегодняшнем отчете, с точки зрения политической, звучит такая фраза. Так почему же при правительстве Януковича рост ВВП - 13 процентов, а надходження до бюджету менше, ніж тепер. Я бы попросил, потому что когда был отчет и выступление Симоненко, трансляции не было, если сейчас эта трансляция включилась, пожалуйста, объясните нашим телезрителям и радиослушателям, в чем здесь лицемерие нынешней власти, которая сравнивает несравнимые цифры, абсолютно, умалчивая о том, что именно этими двумя правительствами объявлена война отечественному товаропроизводителю. В частности, Запорожский «АВТОЗАС», вместо сотен миллионов прибыли в 2004 году, в 2005 году получил десятки миллионов гривен убытков.

АЗАРОВ М.Я. Я приведу только на одном примере, который я вам приводил в докладе, чтобы это было ясно вам и ясно было радиослушателям. Вот правительство отчиталось, что оно увеличило, например, таможенное поступление на 4 млрд. гривен, вот контрабанда «Стоп», якобы широко разрекламированная, сработала. На самом деле, никакой контрабанды «Стоп», конечно не реализовывалось, все это блеф. На самом деле, просто была отменена нулевая ставка налога на добавленную стоимость при ввозе импортных нефтепродуктов.

Значит народу сказали: «Мы вот, смотрите, увеличили доходы бюджета на 4 млрд., мы увеличили вам пенсии заработной платы». Но одновременно не сказали, что производитель нефтепродуктов эти 20 процентов сразу же включил в цену нефтепродуктов, соответственно, увеличилась стоимость бензина, производитель хлеба сразу включил эти затраты в стоимость хлеба, производитель мяса - в стоимость мяса, выросли цены и мы у тех же людей, у тех же избирателей, забрали эти четыре миллиарда. С одной стороны – вроде бы им дали, а с другой стороны – забрали. Так вот это называется порочной экономической политикой.

Вот если бы 4 млрд. дополнительно появилось в процессе строительства новых мощностей, новых предприятий, новых рабочих мест, увеличение производительности труда, тогда бы эти 4 млрд. были бы обеспечены дополнительными товарами и они бы не привели к росту цен.

Конечно, они понимали это, но у них на первом плане стояла задача не увеличения экономики, не роста благосостояния, а выиграть выборы 2006 года. Вот именно поэтому мы считаем отчет правительства неудовлетворительным и мы его не принимаем.

ГОЛОВА. Добре, дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні депутати, запишіться, будь ласка, на виступи. Півгодини часу у нас на це, а потім оголосимо перерву. Щоб ми знали, хто буде виступати і готувалися до аргументованої розмови. Будь ласка, запис іде.

Після перерви перша буде виступати Александровська, за нею - Волга.

Будь ласка, оголошується перерва на 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Оголошена для виступу Александровська, Матвєєву вона передає слово, прошу. Волга - підготуватися.

12:30:34

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановні народні депутати! Шановні виборці!

Проаналізувавши звіт уряду про виконання Закону України „Про Держбюджет на 2005 рік”, ми ще раз пересвідчилися, що фракція комуністів мала рацію, коли не голосувала за цей закон, вважаючи, що це був не бюджет як інструмент регулювання розвитку реальної економіки, а пронизаний популізмом передвиборний кошторис помаранчевої команди. Стимулювання розвитку економіки в цьому бюджеті було відсутнє, це, зокрема, підтвердив у співдоповіді голова Рахункової палати, який навів вражаючі, на мій погляд, приклад. Думаю, Олександре Олександровичу, нам уже пора б привернути увагу і надати відповідне доручення Генеральній прокуратурі відреагувати на те, що відбувається з виконанням і вільним розпорядженням державним бюджетом України.

Просимо також, Олександре Олександровичу, дати відповідні доручення профільним парламентським комітетам і відповідним службам Апарату Верховної Ради щодо того, що сталося із трансляцією пленарного засідання, зокрема, під час виступу з цієї трибуни голови Рахункової палати, коли були виключені, як радіотрансляція, так і, як повідомили виборці і телетрансляція в регіонах України. В цілому збанкрутіла і непрозора економічна політика нинішнього режиму, метушня навколо реприватизації призвели до занепаду інвестиційного клімату, як наслідок, без інвестицій руйнується виробничий потенціал, небаченими темпами вибувають основні виробничі фонди. Конкурентність на зовнішньому ринку нашої вітчизняної продукції забезпечується, як ми знаємо, лише за рахунок низького рівня заробітної плати у собівартості продукції.

Думаю, що всім очевидно, що підсумки виконання державного бюджету минулого року свідчать проте, що під гаслом соціальної спрямованості бюджет був штучно надутий. Його не виконано ні по доходах, ні по видатках. Зокрема, не забезпечено навіть повне виділення коштів на фінансування захищених статей. Край незадовільно фінансувалась стаття по забезпеченню навіть інвалідів протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування та реабілітації.

Думаю, що напрошується лише один висновок, бюджет із важеля розвитку економіки перетворено у знаряддя досягнення політичних цілей. Тому звіт уряду з цього питання.

ГОЛОВА. Дякую.

Замість Волги виступає Бондарчук Іван Миколайович від фракції соціалістів. Прошу. За ним виступатиме Мельник.

12:34:08

БОНДАРЧУК І.М.

Депутата Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні колеги, нинішній варіант бюджетної резолюції є більш прийнятним за всіма напрямами, а ніж попередній. В ньому враховано чимало пропозицій, які вносилися під час попереднього обговорення документа. Зокрема, і пропозицію Комітету з питань соціальної політики і праці, який я представляю, про неможливість допущення скорочення в державному бюджеті на наступний рік видатків на соціальні цілі.

Є ще один хороший момент, який заслуговує на увагу – це пункт 10 пропозицій, який передбачає в наступному році пріоритетне спрямування державних капітальних вкладень на реформування житлово-комунального господарства, оскільки всі ви прекрасно розумієте, що стан цього господарства, це є міна уповільненої дії, на якій сидить більшість наших співвітчизників.

Разом з тим, комітет вважає, що при остаточному доопрацюванні цього документу слід врахувати деякі моменти, оскільки йдеться не про формальну регламентну процедуру схвалення Бюджетної резолюції, а ми даємо конкретне завдання уряду.

Перше. Я нічого не побачив щодо бюджетних асигнувань на підтримку села. Є там пункт 11, який гласить, що виділення коштів з Державного бюджету на підтримку суб’єктів господарювання. Якщо мається на увазі підтримка села лише таким чином, то це зовсім не те.

Парламентсько-урядова антикризова коаліція повинна продемонструвати готовність переходити від декларації до конкретних кроків і бодай на фініші 2006 року, проголошеного роком села, показати реальний поворот до вирішення сільських проблем.

Друге. Потрібно чіткіше визначити резервні джерела збільшення бюджетних надходжень, згрупувавши їх.

В проекті у цьому плані згадується лише про підвищення ефективності управління об’єктами державної власності та підвищення рівня платіжної дисципліни платників податків. Цього недостатньо, бо об’єктів приватизації раз, два і в нас уже і не буде.

В 9-му пункті сказано: запровадити заходи щодо жорсткої економії бюджетних коштів на адміністративні витрати органів державної влади. Я б сказав, не лише жорсткої економії, а й скорочення коштів на ці цілі та інші.

Крім цього, у дорученнях Верховної Ради України Кабінету Міністрів України до Основних напрямах бюджетної політики ще раз пропонуємо зафіксувати ті, які необхідно врахувати у зв’язку з ратифікацією Верховної Ради України Європейської соціальної хартії (переглянутої). Зокрема про підготовку законопроекту щодо врегулювання проблем погашення заборгованості по заробітній праці працівникам підприємств банкрутів, у яких підприємства, то відсутні будь-які активи, а це понад 1 мільярд гривень. Не будьмо страусами і не ховаймо голову.

Стосовно прискорення повернення громадянам знецінених заощаджень…

ГОЛОВА. Спасибі, Іване Миколайовичу.

Тут невеличкий казус трапився. Іван Миколайович, в себе в кабінеті готувався до обговорення бюджетної резолюції. Це наступне питання і виступив з цього приводу. Тому я хотів би, щоб колеги не підводили його, дали йому слово для виступу з іншого питання.

Але, в кінці кінців, я пам’ятаю Микола Михайлович, це був депутат у 90-ому році, він, на жаль, в 90-ому році помер, директор Інститут садівництва в Мліїві. Говорив так: „Мені дали слово на трибуні, я можу тут хоч співати, хоч танцювати – це моє право”. Тому ми з увагою вислухали ваші пропозиції. Але я просив би секретаріат, щоб він записав цей виступ під, на наступне питання, при обговоренні наступного питання.

Спасибі вам. Слово має Мельник, за ним Одайник, який передає слово Жебрівському.

12:38:19

МЕЛЬНИК П.В.

Петро Мельник, фракція Партії регіонів.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги, дійсно, я не буду щось нового скажу, що обговорювати будемо питання про звіт бюджету за 2005 рік. І я приведу вам, як він виконувався на одному конкретному прикладі. І тоді ви переконаєтесь, що закон, про який говорив голова рахункової палати, про виконання бюджету, як закон, про який говорив голова бюджетного комітету Микола Янович Азаров, далеко не закон для Уряду, для міністерства фінансів, для державного казначейства, для податкової служби України.

В законі було передбачено, що фінансування іде державного замовлення. Державне замовлення для підготовки кадрів Національної Академії державної податкової служби і президент йшов на вибори, обіцяв, що ні в якому разі не буде зменшено, а обов’язково буде збільшено. На 2005 рік зменшено державне замовлення, наказом Кіреєва Олександра Івановича Національній Академії державної податкової служби на 40%, із 1065 прийнято 675, наказом, підкреслюю, ось таким документом. Я хочу сказати. що розпорядженням, не постановою, а розпорядженням Кабінету Міністрів ліквідовано Національний ВУЗ, Національну академію Державної податкової служби України 1 березня.

Але як діє сьогодні? Йде процес ліквідації, і нібито створюється університет на базі академії, яка ліквідується. Рахунки академії заблоковані, гроші, які передбачені законом про бюджет для Національної академії Державної податкової служби, ідуть на рахунки університету так званого без згоди Бюджетного комітету, без згоди парламенту. Це приймається рішення на рівні звернення голови Податкової служби України Кирєєва до керівника Держказначейства.

Тому ось такий приклад, конкретний приклад, як лицемірно влада виконує бюджет і як, як то кажуть, „повертає дишло, куди вийшло”, куди їм вигідно, як таким чином розраховується з політичними опонентами – це конкретний факт виконання бюджету за 2005 рік.

І до тих пір, поки Закон про бюджет не буде законом для міністра фінансів, для голови Державного казначейства, для Кирєєва Олександра Івановича – голови податкової служби, коли державне замовлення, яке проголосоване…прийняте постановою Кабінету Міністрів і відповідно профінансовані в законі про бюджет голосуванням в парламенті, не буде законом для чиновників, говорити про якийсь звіт, про виконання бюджету не приходиться…

ГОЛОВА. Слово має Жебрівський, „Наша Україна”.

12:41:39

ЖЕБРІВСЬКИЙ П. І.

Павло Жебрівський, „Наша Україна”.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Безумовно, аналізуючи звіт Кабінету Міністрів, можна і потрібно було б критикувати уряд, і є, насправді за що: це і зростання у 2005 році адміністративного втручання в економіку, і за недосконалі засоби регулювання деяких ринків, і за відсутність ефективного стратегічного планування.

Проте, та огульна критика, яка сьогодні прозвучала з вуст і голови Бюджетного комітету, і голови Рахункової палати, можна назвати як інше… як спроба дискредитувати курс Президента Ющенка, з яким він йшов на вибори у 2004 році, і з якими працювали, виконуючи цей курс, в 2005-2006 році.

Хотілося б наголосити і звернутися до Миколи Яновича з приводу того, що 4 мільярда він пропонує не враховувати як ліквідацію тіньових схем при зняття ПДВ на нафтопродукти на кордоні.

Микола Янович, ПДВ все рівно знімалося б, але при кінцевому споживачі. І тут якраз ті схеми, якраз і вони знаходяться, коли через однодневки-компанії не сплачують податок на додану вартість, а ПДВ все рівно б сплачувався, повинен сплачуватися і зростання від цього вартості енергоносіїв і нафтопродуктів не може ніяким чином впливати на формування ціни енергоносіїв.

Хотілося б звернутись до Голови Рахункової палати з приводу того, що заміщення 1 мільярда гривень під 11% на 1 мільярд гривень під 5% - це є благо для українського бюджету. Це ті зекономлені ресурси, які йдуть на соціальні потреби людей.

Бюджет 2005 року – це перша спроба подолання бідності, на 40% підняті заробітні плати мінімальні, підняті суттєво мінімальні пенсії, які випередили, мінімальні пенсії, мінімальну заробітну плату, в 12 разів підвищення виплат на народження дитини. Чи це не є соціальний бюджет? Чи це не є спроба подолання бідності? Так, деяка стагнація економіки відбулася, проте вже в 2006 році економіка розігрілася і знову почала.

Чим відрізняється соціальна економіка від ліберальної економіки? Соціальна економіка говорить нам про те, що через соціальні виплати розігрівається економіка. Ліберальна навпаки – через економіку піднімаються соціальні стандарти. І я звертаюся до комуністів і до соціалістів. Друзі, давайте ми серйозно звернемося до теми: за соціальну економіку, чи за ліберальну економіку.

Що стосується „не затверджувати звіту”. Шановні колеги, підкомітет спочатку запропонував взяти до відома виконання бюджету за 2005 рік, однак в переддень голосування на комітеті було змінено це на „не затверджувати бюджет”. Я пропоную, і фракція „Наша Україна” пропонує взяти виконання бюджету за 2005 рік до відома. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Слово має Микола Іванович Сивульський, прошу.

За ним виступатиме Ткаченко.

12:44:52

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Микола Сивульський, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні телеглядачі, шановні радіослухачі! Шановні народні депутати!

У мене враження, що ми перебуваємо не на професійному розборі виконання бюджету за 2005 рік, а на політичному дійстві, лейтмотив якого чорнити попередників, тобто на сьогодні опозицію і закладати засади, що більш страшно, закладати засади перегляду направленості бюджетної політики, яка була започаткована починаючи з 2005 року.

Тому тут і практикується називати – чорне - білим, а біле – чорним. Вдумайтесь тільки, виявляється підвищення заробітної плати, пенсій, соціальних допомог – це погано! Це добре! А тепер поговоримо про те, яким чином, якою ціною це було досягнуто. Зафіксуємо, шановні колеги, те, що в 2005 році вперше було досягнуто 40-процентний приріст заробітної плати. А ріст десять відсотків, подивіться статистику, все це приведено. Десять відсотків.

Наступне. Мова йшла про те, що уряд Тимошенко, хоча він працював тільки сім місяців, а потім уряд Єханурова продовжив, начебто готувались до виборів. Шановні колеги! Ми всі прекрасно пам’ятаємо про що йде мова, мова йшла про виконання зобов’язань соціальних, висунутих в період президентської виборчої кампанії. І уряд Януковича брав на себе зобов’язання не маючи під це жодного матеріального забезпечення, фінансового забезпечення.

Уряд Тимошенко забезпечив це фінансове забезпечення. Це було досягнуто не простою ціною Соціальні видатки в бюджету 2005 піднято до 60 відсотків, це вдвічі більше ніж це було в 2004 році.

Говорять про те, що це відбулося за рахунок зниження темпів приросту валового внутрішнього продукту. Шановні колеги, нам потрібен не приріст, на потрібен соціальний захист населення, нам потрібен життєвий рівень народу. І уряд Тимошенко вперше продемонстрував, що можна досягнути радикального підвищення рівня доходів населення при відносно міських темпах росту валового внутрішнього продукту. І я дуже сподіваюсь, що наступний уряд не буде реалізувати це положення і забезпечить далі відповідну соціальну орієнтацію економіки. Виконання бюджету за 2005 рік, я пропоную вважати задовільним, бо він таким і є. Жодний бюджет так не був.

ГОЛОВА. Спасибі. Виступає Ткаченко Олександр Миколайович. Прошу. За ним Рудьковський.

12:48:12

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні друзі, шановні громадяни України, безперечно, коли готується бюджетна резолюція чи коли розглядається, затверджується, бюджет держави, це величезна подія в житті держави і це величезна робота парламенту, уряду. Але те, що ми сьогодні заслухали звіт міністра Пинзеника і звіт, а точніше, доповідь Голови Рахункової палати і голови комітету по бюджету Азарова, це нас серйозно заставляє задуматись до тієї оцінки, яка була дана з цієї трибуни. Непрофесійність уряду, це не лише непрофесійність уряду, це непрофесійність Президента, який очолює виконавчу владу. Уряд підпорядкований Президенту і Президент не управляє урядом.

Як результат, я вийшов від імені аграрників, від компартії виступаю. Що таке на 34 млн. гектарів орної землі, на 41 млн. сільгоспугідь закладати у бюджеті 6,2 млрд.? Що таке на місто Київ, це столиця, я розумію, закладати 12 млрд., а не 16,7 млн. населення, на 28 тис. сіл закладати 6,2? Це ж годувальники. Хто буде годувати 47 мільйонів населення? Хто склав план і баланс управління чи то державою, чи галуззю, це система планова, чи це ринкова система, а план є план, баланс є балансом. Чому ж у нас, навіть, притому, що закладено було в минулому році 6,2 мільярда 5 процентів лише з них було направлено на перший квартал, як же готуватися до посівної кампанії? І ми кожній рік розказуємо, що ми маємо якийсь приріст - та нічого ми не маємо. Люди живуть впроголодь.

Я одне лише скажу, я працював 8 років головою Держагропрому і міністром сільського господарства, я скажу, що 26 мільярдів карбованців закладалося в строку для АПК, 26 мільярдів - це одна третя бюджету. Сьогодні закладаються копійки. Якщо громадянин міста Києва в 27 раз одержує бюджетних коштів більше чим селянин в любому селі держави, що це за бюджет? І міністр, виступаючи тут сьогодні, сміється. Виступає голова Рахункової палати, виступає голова комітету, він сидить сміється, він не розуміє яку йому посаду дали міністра фінансів держави.

Тому, шановні друзі, я завершуючи скажу, що нам потрібно…

ГОЛОВА. Слово має Калетнік, Партія регіонів.

12:51:41

КАЛЕТНІК Г.М.

Калетнік, фракція регіонів.

Шановні виборці! Шановні колеги! Підкомітетом з контролю за виконанням бюджету України та використання бюджетних коштів опрацьовано матеріали Мінфіну та Рахункової палати стосовно звіту Кабінету Міністрів про виконання бюджету за 2005 рік і підтверджено висновок, що бюджет не виконаний ні по доходах, ні по видатках. Абсолютно аргументовано і об’єктивно це викладено в доповіді Миколи Яновича Азарова. Не можна зараховувати в доходну частину бюджету податки зібрані наперед, а їх надміру зібрано понад 3,7 млрд. гривень.

Економіка України, з однієї сторони піддалась тиску небаченою кількістю змін до податкового законодавства прописаних урядом в бюджеті 2005 року, з іншої сторони, лібералізацією митних тарифів заполонили внутрішні ринок товарами, які з успіхом виробляли вітчизняні підприємства, чим різко зменшили темпи розвитку власної економіки. Це, до речі, відверто визнав і Президент Ющенко, виступаючи в кінці минулого року тут у Верховній Раді.

Окрім зменшення темпів росту логічно, що скоротилися і робочі місця. Замість обіцяних плюс 5 млн., отримано мінус біля 300 тис.

Окрім того, лібералізація митних тарифів не тільки зашкодила власному товаровиробнику, вона і значно посилила корупцію та мільярдні прибутки близького оточення.

Посудіть самі, що насправді відбулося. Одяг і трикотаж у 2004 році ввозили по 7 доларів 69 центів за штуку, а в 2005 році митна вартість була зменшена до 7 центів, або в 110 разів.

Всього по 800 кодах самих ходових товарів було занижено вартість і таким чином не до отримано в бюджет мільярдні суми.

Ще гірше, імпорт підакцизних товарів зріс в 1,9 рази, а по перерахуванню до бюджету від акцизного збору зменшилися на 8 відсотків.

Така митна політика призвела, що вперше за останні роки, Україна, як держава, закінчила рік з мінусовим торгівельним сальдо в 1,9 млрд. і вже за півріччя 2006 року 2 млрд. Це явно говорить про загрозу золотовалютним запасам держави.

Урядом в процесі невиконання бюджету було допущено цілий ряд порушень законодавства. Так рішення Кабміну стосовно виділення коштів із резервного фонду, приймалося із порушеннями статті 24 Бюджетного кодексу. Всупереч статті 65 Державного бюджету Кабмін звільнив від сплати прибутку окремі підприємства.

Це є корупція. За рахунок списання податкового боргу окремим структурам втрати бюджету склали 6 млрд. 771 млн. Кошти місцевим бюджетам були перераховані в кінці року, а вже на початку слідую чого зібрані, як невикористані, і таким чином виконано і видатки, і доходи. Діяли непрозорі, неефективні схеми використання коштів бюджету.

Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що виконувати обіцяне людям і „кататися на коньках” – це дві великі різниці.

Отже, вношу пропозицію, роботу Кабміну щодо виконання Держбюджету-2005 визнати незадовільною, звіт не затверджувати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Замість Прокоповича слово має Гірник Євген Олексійович, якщо не помиляюсь, так. За ним виступатиме Кілінкаров.

12:54:59

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція „Наша Україна”.

Шановні депутати, шановні виборці! Інформації Кабінету Міністрів та співдоповідь голови Бюджетного комітету є характерними прикладами як по-різному можна оцінювати одні й ті ж самі явища - що бачить оптиміст дивлячись в калюжу і, що бачить песиміст. Але об’єктивним людям наперед зрозуміло, що істина десь на середині між цими двома протилежними точками зору. І для громадян значення має лише те, що вони в результаті прийнятих рішень бачили і далі побачать в своїх гаманцях та цінниках на товари. Порівняємо ці цифри.

Переді мною підписаний Миколою Яновичем Азаровим звіт за доходи 2003 року, бюджету 2003 року. Вони виконані приблизно так само як виконані зараз доходи 2005 року: по загальному фонду на 25 мільйонів перевиконані, по спеціальному фонду більше ніж на 800 мільйонів не виконані.

За бюджет 2003 року уряд Януковича заставив тодішню Верховну Раду затвердити цей звіт. Що змінилося? Чи точка сидіння опреділяє точку зору, чи маємо просто-напросто звичайні махінації, які продовжуються на протязі діяльності цієї Верховної Ради.

Я ще, крім того, хочу нагадати, що бюджет 2003 року був виконаний в обсягах запланованих тодішнім Бюджетним комітетом, де, дійсно, існував професіоналізм, а не так як тепер, коли точка зору вождя определяє все, і якщо ти її не поділяєш, то дивися пункт 1.

2004 рік, початок року, уряд Віктора Януковича та Верховна Рада знижує рівень мінімальної зарплати з 237 до 205 гривень. Це така турбота про благо наших мешканців.

Я хочу нагадати, що бюджет 2005 року тим же ж самим урядом, який очолював тоді Микола Янович Азаров, був затверджений в сумі 80 мільярдів гривень, тобто на 25- на 28 відсотків нижче, ніж був виконаний насправді бюджет 2006 року. Ну це виглядає просто, як дрібна помста зараз оцінювати за цими результатами роботу уряду як незадовільно. І так у всьому продовжується робота. Відкладання Калашнікова по журналістиці - це тимчасово. Відкидання професіоналізму - це тимчасово.

Шановні товариші соціалісти і комуністи, ви хочете підвищення соціального захисту. Зараз буде розглядатися Бюджетна резолюція. Якщо розподіл внутрішнього валового продукту буде знижений до 30 відсотків, як це пропонує Азаров, і будуть відкритті ті бюджетні діри з вільними економічними зонами, плакали ваші соціальні досягнення, плакала…

ГОЛОВА. Спасибі. Виступає Кілінкаров, за ним Бульба. Вибачте ні Кілінкаров, а Кравченко, якому передав слово своє Кілінкаров.

12:58:34

КРАВЧЕНКО М.В.

Спасибо. Уважаемые радиослушатели, телезрители, уважаемые народные депутаты. Отчет правительства об исполнении бюджета – это практически политический итог того, каким образом государство проводило свою политику через бюджет. И если вы вспомните, каким образом в эйфории революционности утверждалось правительство, которое этот бюджет исполняло, то точно также ж они с революционным энтузиазмом взяли деребанить бюджет. Другого слова подобрать сюда невозможно. Почему?

Дело в том, что назначение Тимошенко тогда и ее Кабинета происходило без всякой программы. Те депутаты, которые здесь присутствуют, помнят, каким образом вышла, сказала, что все будет хорошо, всем по серьгам дадим, все будет отлично у нас, денег море и да здравствует победа. И все. На том закончилось.

И вполне понятно первое, что начало правительство делать – это искать деньги на выборы. Вы помните 5 кризисов, которые были рождены этим правительством, и они коснулись, в том числе и бюджета. Я остановлюсь на двух из них. Первый, откуда деньги взялись на выборы у Юлии Владимировны. Первое, вы помните, это бензиновый кризис. Николай Янович, здесь, Азаров, выступая, только часть проблемы зацепил, чтобы по нулевой ставке заломили, Верховный Совет проголосовал, Верховный Совет, о ввозе по нулевой ставке бензина импортного, якобы импортного. Так я хочу сказать, Николай Янович, что у меня твердая есть уверенность о том, что этот бензин и не завозился еще. Он в Кременчуге как был 300 тысяч тон, так его и продали как этот самый. Вот таким вот образом поступали.

Второе, мясной кризис, вы понимаете о том, что чиновник, который открывает границы, получает здесь же ж, так называемый, вот тот откат злополучный. И там, за то, что сегодня открыты границы, за то, что сегодня импортная составляющая выше экспортной, хотя экономика наша всегда была прогнозируемой, вернее, ориентирована на экспортную. На сегодняшний день это случилось только в том бюджете, через то правительство.

И еще эйфория была по поводу продажи «Криворожстали», 24 миллиарда, их нужно проверить еще фактически, куда они дошли. Вот, поэтому, Александр Александрович, нам надо и этим вопросом еще заняться. С выводами комитета по поводу непринятия этого отчета я полностью согласен. Спасибо.

ГОЛОВА. Бульба Степан Степанович, останній виступ, прошу.

13:01:41

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція соціалістів, Полтавщина.

Я, в принципі, згоден з тими виступаючими, які говорять про непотрібність такої політизації, щодо оцінок, але об’єктивна оцінка, мені здається, потрібна, інакше, інакше ми можемо повторювати до безкінечності всі ті помилки і недоліки, які були при виконанні бюджету 2005.

Хочу навести один приклад. Зверніть увагу на недоліки при виконанні бюджету 2005 року щодо фінансування таких важливих соціальних програм, як, скажімо, будівництво газопроводів-відводів та газифікація населених пунктів, перш за все, сільських населених пунктів. Так от, при плані 420 мільйонів гривень виконання склало лише 124,6 мільйони, тобто 29,2%. І це при тому, що дуже часто кошти виділялися в останні місяці, коли їх використати, практично, не можна було.

І, до речі, мене тривожить ще й інше – заклики скорочувати ці програми на підставі, мовляв, що газифікувати не потрібно сільські населені пункти, бо газ для селян уже, практично, є таким, що… недоступним для використання.

І ми говоримо, уже виходячи з цих фактів, про політику, яка в основі є антисоціальною, тому що газ повинен бути доступний і газифікація, оце благо, яке мають, скажімо, західні країни, для всіх жителів, не маючи газу взагалі, для нас, для України, для областей окремих, таких, скажімо, як Полтавщина, де запаси газу великі, це не повинно бути благом, це повинно бути нормою повсякденного життя.

Ще один факт. Можна те ж саме говорити щодо видатків на інформатизацію, комп’ютеризацію загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів. І теж, в першу чергу, сільських.

Так от, процент виконання надходжень з Державного бюджету до бюджету місцевих рівнів складає лише 21,4%. Така практика є абсолютно неприйнятною, і тому я підтверджую: очевидно, все-таки, нам не можна вважати за можливо, скажімо, брати до уваги, вірніше, вважати виконання бюджету задовільним.

ГОЛОВА. Дякую. Обговорення закінчено. Віктор Михайлович Пинзеник просить слово для, часу для заключного слова. Він його одержує. Потім Микола Янович коротенько висловиться і будемо приймати постанову.

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!

Дозвольте зробити окремі коментарі щодо виступів та проекту постанови. Я звик до професійної розмови з будь-якого питання і, коли кожна позиція аргументується фахово. Мені дуже шкода, що, нажаль, не цей дух панував при обговоренні цього документу і не цей дух властивий проекту постанови.

Кожен фахівець розуміє, що якість бюджету, виконання бюджету характеризують 3 основні показники. Перше, можливість забезпечення фінансовими ресурсами виконання всіх видатків бюджету. Нагадаю вам, що ми отримали на 900 мільйонів гривень більше, ніж планували, 84,4 замість плану 83,5.

Друга якісна характеристика виконання бюджету. Це дефіцит. Замість 2,6 мільярда гривень ми звели бюджет з дефіцитом 1,9%, це прекрасний дефіцит бюджету.

Третій, чи живе країна в борг. Країна зменшує боргове зобов’язанні і минулого року ми зменшили борг країни на 7,3 мільярда гривень. На сьогоднішній день ми оцінюємо борг країни, бо ми це й цього року робимо, 15 % ВВП. Це один з найнижчих боргових показників світу.

Стосовно деяких положень проекту постанови. І в постанові, і тут, в залі, звучало, щодо недоцільності здійснення позик в 600 мільйонів євро, яке здійснило Міністерство фінансів. Я округлю деякі цифри і нагадаю вам. Доходи бюджету 84 мільярди, видатки бюджету 94 мільярди. Інакше кажучи, з 94 мільярдів доходами податковими ми забезпечуємо виконання видатків на 84, 10 – дефіцит. Закон визначив джерело покриття дефіциту - приватизація, але в законі була норма, у випадку недонадходження приватизації, ми маємо право здійснювати позику.

Влітку минулого року, ви пам’ятаєте, які голосування були в залі. Заборону приватизації „Криворіжсталі”. Доля приватизації „Криворіжсталі” не була визначена і я як Міністр фінансів прийняв рішення, я не маю право ризикувати невиконанням бюджету, я прийняв рішення про здійснення позики.

Нагадаю вам, що позика не робиться за один день, але коли ми позику отримали 600 мільйонів, і коли була проведена приватизація ми ці кошти повернули і направили на дострокове погашення інших боргів. При чому ми отримали позику під 4,95 відсотка, а погасили залишені нам борги під ставку 11 відсотків. І у мене професійна гордість за дії Міністерства фінансів, які вперше здійснювали погашення старих, дорогих боргів за рахунок значно дешевших. І я нагадаю вам, що Міністерство фінансів зекономило країні на цій операції півтора мільярда гривень. В тому числі 260 мільйонів гривень минулого року.

Друге. Щодо доходів видатків спеціального фонду. Деякі статті настільки специфічні, що вони потребують пояснень, бо це не доходи і не видатки …

ГОЛОВА. Дайте закінчити.

ПИНЗЕНИК В.М. Це суто облікові операції. Наприклад, погашення заборгованості громадян по вкладах в рахунок їх комунальних платежів. Ми повертаємо людині тисячу гривень, вона заплатила за борги по комунальним послугам, а газовики заплатили податку в недоїмку. Тисячу гривень відправили з бюджету, тисячу повернулась. Тобто ця операція взагалі нічого не коштує бюджету.

Нагадаю, що закон дозволяв проведення такого клірингу на три мільярда гривень. Громадяни скористались цим правом, взяли чека на 1,8 мільярда, бо це їх право, а не обов’язок. Якщо б громадяни взяли на чотири мільярди гривень ми провели таких платежів на чотири мільярди, бо нагадаю, що це нам нічого не коштує.

Третє. У проектів говориться, про ніби-то неправомірність спрямування коштів бюджету на збільшення статутних фондів державних банків. По-перше, це пряма норма бюджету 2005 року.

По-друге. Поясніть мені, як економісту, а яке інше джерело у держави крім бюджету для поповнення статутних фондів державних підприємств?

По-третє. Як це зауваження кореспондується з нормою проекту Бюджетної резолюції, яку ви збираєтесь голосувати. Де пряме доручення уряду йде, в бюджеті 2007 року, передбачити збільшення статутних фондів державних банків. Скажіть, будь ласка, в якому документі написана правда: в цьому документі чи в наступному документі, який будете розглядати?

Четверте. Авторам постанови варто було б знати, що заборгованість по відшкодуванню ПДВ та податкова недоїмка, про яку сказано в одному реченні на сторінці два, як про одне і те ж саме, це абсолютно різні речі. Для мене дико слухати те, що підвищення заробітних плат і пенсій – це проїдання бюджету. А хіба громадяни, лікар, вчитель, пенсіонер не в українську економіку відносять кошти? Мабуть, не буду більше коментарів, бо питання голосування по цьому проекту визначається не в економічній і, можливо, не в політичній площині. Це питання виключно моралі.

ГОЛОВА. Спасибі.

Слово має Микола Янович Азаров. Прошу. Для заключного слова від комітету.

13:10:44

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты, прежде всего, я хотел бы поблагодарить всех народных депутатов за выступления, которые свидетельствовали о том, что тема им не безразлична, вызывает интерес и за их предложения, которые лягут в основу дальнейшей работы бюджетного комитета в том числе.

Второе, бюджет 2003 года был бюджетом, когда впервые финансирование всех расходов государственного бюджета осуществлялось не по звонкам премьер-министра, Президента, министра финансов, а в соответствии с бюджетной росписью. Никто не стоял в приемной министра финансов и не вышибал те деньги, которые предусматривались государственным бюджетом. Это впервые было в 2003 году реализован этот, абсолютно, нормальный цивилизованный принцип. И в 2005 году он был сломан, они перешли на ручное управление бюджетом и керують вручную до сих пор. И именно поэтому бюджет-2003 года впервые, за 15 лет независимости Украины, был Верховной Радой рассмотрен и утвержден, что не было ни до этого, ни после этого.

И наконец, самое главное, почему оценка, которую сделал бюджетный комитет в проекте этого постановления, носит такой характер? Да потому что мы должны четко сказать, что Министерство финансов и правительство прежде всего должны стоять за сбалансированный бюджет, бюджет, который не дает популистские обещания, а обеспечивает устойчивой экономический рост и на базе устойчивого экономического роста обеспечит устойчивый рост благосостояние наших граждан. Вот что мы должны оценить, как негативное, и положить этому конец.

Поэтому я вас призываю поддержать тот проект постановления, который подготовил бюджетный комитет. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую, вам. Закінчилося обговорення. Із заключними словами виступив міністр фінансів і голова бюджетного комітету.

В сьогоднішньому обговоренні, справді, було більше політичних оцінок, ніж би це годилося при розгляді такого професійного питання. Я думаю, що тут нічого дивного немає тому, що так завжди буває при передачі естафети від одного Кабінету Міністрів другому Кабінету Міністрів. Тому надмірні гострі оцінки давайте, вибачимо, один одному, бо природно, що так відбувається саме в такий період.

Тут дуже образно висловився Євген Гірник відносно того, що песиміст і оптиміст по-різному дивляться на калюжу. Але вся особливість полягає в тому, що калюжа, то залишається калюжою при тому. Тому давайте ми дамо змогу, реалізуючи оцю постанову, поставити акценти, точки над „і” і мати відповідь на те, що у нас є, насправді. Причому це не стільки стосується уряду, котрий сьогодні працює, як стосується тих людей, які будуть працювати. Бо всі ці заходи, які передбачені в проекті постанови, вони будуть стосуватися функціонування нового Кабінету Міністрів. Це дуже принципова річ. Я думаю, що в цьому відношенні дещо строгіші оцінки, ніж раніше, будуть корисними для діяльності влади взагалі.

Але тим не менше було дві оцінки. Одні пропонують не брати звіт, не затверджувати, а так, як написано в проекті, інші пропонують взяти до відома. Я поставлю обидві пропозиції на голосування

А тим часом хотів би проголосувати за основу цей проект.

За проект постанови за основу. Проект постанови, внесений комітетом, ставиться на голосування.

13:14:52

За – 244.

За основу прийнято.

Тепер, Адаме Івановичу, підкажіть, голосується спочатку варіант комітету, чи поправка до постанови.

Поправка голосується. Вносилася поправка Гірником і іншими відносно того, щоб взяти до відома звіт. Хто за цю поправку, прошу голосувати.

13:15:30

За – 70.

Ця пропозиція не проходить.

Тоді залишається варіант комітету і я ставлю в цілому проект, як документ. Будь ласка.

13:15:52

За - 241.

Постанова прийнята.

Спасибі.

Розглядається питання про проект Постанови „Про основні напрями бюджетної політики на 2007 рік” (доопрацьований).

Слово має Микола Янович Азаров.

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты, уважаемый Председатель, уважаемые граждане Украины.

Обоснованно не утвердив отчет правительства об исполнении Государственного бюджета за 2005 год, мы фактически дали негативную оценку не только деятельности Кабинета Министров в целом, но и той бюджетной политики, которая сформировалась в 2005 году и продолжается в 2006 году.

Надо сказать прямо и откровенно, что это провальная политика, которая приведет страну к катастрофе.

В проекте постановления о бюджетной резолюции рассмотренной Верховной Радой в первом чтении мы предложили подходы направленные на восстановление инвестиционной, инновационной модели развития экономики, снижение фискальной нагрузки на бизнес, защиту отечественного товаропроизводителя, увеличение социальных гарантий и уровня жизни людей на базе экономического роста. То есть, мы предложили положить конец импортной зависимости страны, вернуть к жизни осмысленную политику реализации стратегических национальных интересов, политику экономического прорыва.

Не могу не отметить, стоило нам заявить о порочности проводившейся два года последних бюджетной политики как лоббисты импортеров, лоббисты курса на импортную зависимость Украины подняли волну дезинформации общества.

Некоторые эксперты, защищающие зеленую тропу для импорта, забили тревогу по поводу, якобы угрозы для добросовестной конкуренции со стороны свободных экономических зон, якобы возврата коррупционных схем и так далее. Стали говорить о каких-то 12,5 миллиарда гривен по …. . Я должен абсолютно ответственно заявить, это откровенная ложь. Еще раз подчеркну, речь вовсе не идет об автоматическом восстановлении льгот для всех пользователей свободных экономических зон.

Речь идет о том, что правительство должно критично проанализировать ситуацию и поддержать только эффективно действующие свободные экономические зоны. Мы должны восстановить экономический рост через механизмы свободных экономических зон, технопарков, территорий приоритетного развития таких инвестиционных проектов и программ. Они могли бы обеспечить нам экономический прорыв, мы не изобретаем велосипед. Ведь и корейское экономическое чудо и феномен Гонконга, Шанхая, Китая в целом были обеспечены механизмы свободных экономических зон с свободным перемещением капиталов и новейших технологий.

Я хочу сказать, что тем, кто экономику знает только по учебникам и, которые ссылаются на опыт развитых стран Европейского Союза, что нам сначала до этого опыта надо дойти. Нам предстоит преодолеть колоссальную разницу в развитие, а потом только ставить как образец эти страны.

Давайте посмотрим, как развивались страны Азии, давайте посмотрим, как развивался Китай и сделаем хоть раз правильные и грамотные выводы для нашей страны, а не будем передирать учебники и бегать, обслуживая интересов конкретных фирм, занимающихся лоббизмом импортеров.

Стоит еще раз отметить, именно правительство Тимошенко и Еханурова создали немыслимо льготные условия для импортеров и тем самым подорвали экспортный потенциал страны, выбросили из конкурентной борьбы отечественных производителей. Я уже говорил о снижении среднего уровня таможенной стоимости на некоторые группы товаров.

Объективные эксперты, озабоченные добросовестной конкуренцией и реальной дотанизацией экономики, не могли не заметить, что фискальное наступление на бизнес, на экономику правительств Тимошенко и Еханурова привело к тому, что объем операции украинского бизнеса через оффшоры вырос в 2005 году в 1,6 раза, а в 2006 году - в 2,4 раза. Вот чем вы, господа, из правительство должны были реально заниматься.

Объективные эксперты обеспокоены борьбой с коррупцией, не могут не бить тревогу по поводу того, что в 2005 году неизвестно, на каких основаниях и по какому списку предприятиям было списано 6 и 671 миллион, то есть 6 миллиардов 671 миллион гривен налоговых долгов. 70 процентов решений правительств по использованию средств спецфонда были приняты в нарушение бюджетного законодательства. При этом 2,3 средств профинансировано в ноябре-декабре, когда было невозможно организовать добросовестные тендерные процедуры.

И они нам рассказывают, как нада прозрачно финансировать бюджетную сферу. Они нам рассказывают о борьбе с коррупцией. Разберемся, уважаемые господа!

Объективные эксперты знают, что сложно вообразить схему, несущую большие коррупционные риски и большую неконкурентность. Поэтому мы ставим задачу: вернуть реалистичное бюджетное планирование и автоматическое исполнение бюджета на основании бюджетной росписи.

И так относительно законопроекта, предложенного вашему вниманию.

Верховная Рада 24 июля приняла за основу внесенный бюджетным комитетом проект постановления. И поручила комитету доработать его с учетом предложений, высказанных в зале. Комитет по вопросам бюджета на своем заседании, 25 июля текущего года, детально рассмотрел все предложения, поддержал многие из них. Учтены предложения комитета по вопросам финансовой, банковской деятельности по увеличению капитализации государственных банков, о чем тут исполняющий обязанности министр финансов возмущался.

Предложения комитета по вопросам жилищно-коммунального хозяйства относительно определения приоритетов бюджетного финансирования, в частности приложение 1 к проекту постановления дополнено пунктом 21 относительно сохранения на 2007 год статусу бюджетных учреждений для высших учебных заведений по предложениям народных депутатов Украины Матвеенкова, Николаенко и Самойлик.

С учетом предложений комитета по вопросам социальной политики и труда, в документе акцентировано недопущение сокращения социальных расходов в следующем году. Перечень защищенных статей по предложению народного депутата Чубарова дополнен статьей расходов на расселение и обустройство депортированных крымских татар.

Учтено предложение народного депутата Данилина относительно необходимости решения вопросов развития системы медицинского обеспечения граждан, которые пострадали вследствие Чернобыльской катастрофы. Активизация выполнения работ по реабилитации загрязненных территорий. Члены комитета по вопросам бюджета обратили внимание на целесообразность предусмотреть на следующий год перечень главных распорядителей средств государственного бюджета, в основном таким, как это было установлено в бюджете на 2006 год.

Наиболее дискуссионным на комитете был вопрос относительно восстановления функционирования специальных экономических зон, территорий приоритетного развития, специального режима инновационной деятельности, технологических парков.

Бюджет настаивает, Бюджетный комитет настаивает на этом положении, поскольку специальные налоговые режимы предлагаются восстановить только для тех инвестиционных проектов, реальность и эффективность которых подтверждена.

При этом учтено предложение фракции коммунистической партии, не восстанавливать льготы для инвестиционных проектов, реализация которых предусматривает импорт товаров 1.24. группы, согласно соответствующего перечня, классификатора.

Ну, я поясню, что речь идет, в основном, о продовольственной группе товаров.

Еще раз следует отметить, что все предложения относительно объемов расходов и конкретных бюджетных программ должны рассматриваться непосредственно в рамках представления правительством проекта Закона о Государственном бюджете на 2007 год.

Подчеркну, с принятием Бюджетной резолюции бюджетный процесс 2007 года только стартует, и в ходе подготовки обсуждения и принятия Госбюджета и бюджетных программ, у народных депутатов есть достаточно возможностей внести и отстоять конструктивные предложения.

Обращаю ваше внимание, уважаемые народные депутаты, что мы принимаем сейчас решение не по одобрению Бюджетной резолюции Кабинета Министров, а мы принимаем решение по утверждению предложений и поручений Верховного совета Украины по подготовке бюджета на 2007 год.

В соответствии с изложенным, Комитет по вопросам бюджета утвердил решение рекомендовать Верховному Совету Украины принять доработанный проект постановления Верховной Рады Украины об основных направления бюджетной политики на 2007 год в целом.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. 5 хвилин на запитання. Але звертаю увагу колег на таке, що це розглядається документ у другому читанні, тут не буде обговорення. Тому давайте по 5 хвилин доповідачі і співдоповідачі, і будемо приймати рішення.

Прошу, запишіться на запитання. Хара.

13:25:58

ХАРА В.Г.

Уважаемый Николай Янович! Только что мы закончили обсуждение выполнения бюджета правительственного на 2005 год, и правительство Тимошенко получило фактически от парламента двойку. И это действительно, потому что именно это правительство сорвало финансирование государственных программ. Давайте вдумаемся, я только некоторые назову: школьный автобус, компьютеризация школ, прежде всего сельских, газификация сел, приобретение кардиостимуляторов, противотуберкулезные программы, возврата вкладов населению, не восстановлена тарифная сетка оплаты труда в бюджетных отраслях и так далее и бесконечно долго… Фальсификация прожиточного минимума.

Не лучше ситуация и на 2006 год. Практически, полный провал, в том числе, и разрушение финансовой системы и фонда страхования от временной потери трудоспособности.

Вопрос: планируется решение через Бюджетную резолюцию и формирование бюджета на 2007 год, решение этих, очень важных для страны вопросов так, как это делалось в 2003-2004 годах. Спасибо.

АЗАРОВ М.Я. Спасибо. Бюджетная резолюция – это ориентиры для правительства по разработке, составлению бюджета. Все те направления, о которых вы перечислили, оговорили в своем вопросе, все эти направления содержатся в перечне приоритетов бюджетной политики для составления бюджета на 2007 год.

ГОЛОВА. Смітюх. За ним Сивульський.

13:27:25

СМІТЮХ Г.Є.

Прошу слово передати Круглову. Круглову.

ГОЛОВА. Круглов де?

13:27:42

КРУГЛОВ М.П.

Николай Янович, один вопрос. В основных направлениях предусмотрена капитализация государственных банков. Предусматривает ли это возможность кредитования потребителей за рубежом продукцией наших отечественных предприятий? Спасибо.

АЗАРОВ М.Я. Давайте мы с вами не будем в эту тему углубляться, поскольку мы записали с предложений вашего комитета эту позицию. Сейчас Министерству финансов предстоит, ну, я имею в виду новому составу Министерства финансов, рассмотреть, прежде всего, финансовое состояние наших двух государственных банков и потом, после детального рассмотрения финансового состояния, принять конкретное решение.

Я сейчас не готов ответить детально на ваш вопрос. Как ориентир бюджетной политики бюджетный комитет рассмотрел, поддержал ваше предложение, мы его включили в состав Бюджетной резолюции, но сейчас я конкретно не хотел бы останавливаться на детализации этого вопроса, да это и не входит в тему Бюджетной резолюции.

ГОЛОВА. Спасибі. Сивульський. Його немає?

13:29:10

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Шановний Микола Янович …

ГОЛОВА. Одну хвилинку.

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І. Я есть.

ГОЛОВА. А, я бачу.

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І. Шановний Микола Янович, я зрозумів, що на 2007 рік планується зниження життєвого рівня народу, оскільки при прирості мінімальної зарплати на на 6,7 відсотків – 10,5 буде ріст цін. Я зрозумів, що наповнення бюджету буде меншим, оскільки знижується обсяг перерозподілу ВВП на 12,5 мільярдів по вашій пропозиції.

Я також зрозумів, що будуть відновлені і тіньові схеми вимивання ПДВ і мита з бюджету. Скажіть тільки одне, одне запитання. Донецькі вільні економічні зони Донецької області підпадають під визначення „ефективних”, які будуть відновлені у наступному році. Дякую.

АЗАРОВ М.Я. Николай Иванович, ведь вы же были в свое время опытным финансистом и вам бы надо было бы понимать и знать, а я уверен, что вы это понимаете и знаете, что то, что мы заявили в Бюджетной резолюции приоритетом своей финансовой политики, снижение налоговой нагрузки на народное хозяйство вовсе не означает снижение доли социальных расходов.

Дурацкое дело нагружать народное хозяйство налогами и перераспределять через налоги дополнительные доходы бюджета. Такое и дурак сможет, а вот попробовать уменьшать налоги, развивать экономику и увеличивать на этой базе социальный уровень жизни, вот это требует ума, специализации, профессионализма.

Вот мы становимся и возвращаем наш экономический курс на абсолютно правильное русло. Я уверен, что возвратим, это вопрос только дней.

ГОЛОВА. Матвієнков.

АЗАРОВ М.Я. Поэтому, я сейчас, Александр Александрович, хочу все-таки ответить, потому что я Николая Ивановича знаю много лет, я понимаю, что он из пропагандистских целей задает эти вопросы. Что касается свободных экономических зон по Донецку.

Если анализ правительства покажет экономическую эффективность и реальный инвестиционный ресурс, который вложен в развитие высоких технологий, то почему бы в Донецке не реализовать такой инвестиционный проект.

Мы точно также будем подходить, что к Донецку, что к Львову, что к Днепропетровску, Ивано-Франковску – для нас, это как раз, не имеет абсолютно никакого значения. На первом плане должна быть высокая технологическая готовность инвестиционного проекта. Поэтому ни о каком возобновлении теневых схем, речи не идет и быть не может, потому что возобновление теневых схем – это как раз снижение социальной защиты населения.

ГОЛОВА. Матвієнков.

13:32:17

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Николай Янович, мы давали два принципиальных замечания от фракции, которые бы просили сегодня все-таки с вами согласовать и учесть. В пункте 5 для того, чтобы узаконить ваше высказывание в отношении свободных экономических зон и действительно прикрыть «дыру», согласитесь, пожалуйста, с нами и слово «відновити» давайте заменим такой фразой: «Застосувати практику створення». Тоесть, идти с нуля, с чистого листа и тогда мы будем иметь четкую гарантию того, что мы не пооткрываем, просто так сказать, ту заслонку, о которой мы говорим. Это первое.

И второе, мы позицию социалистическую, то есть социально направленную, не можем все-таки согласиться с тем, чтобы при перераспределении оставить 30 процентов. Вам предложение такое, давайте подумаем и согласимся, все-таки, «на рівні поточного року». То есть, давайте хотя бы не улучшать ту ситуацию. Если те предложения, о которых вы говорите, они улучшат социальные условия жизни народа, мы все будем только рады. Но мы не можем согласиться на то, чтобы заведомо закладывали цифры, которые теоретически могут ухудшить жизненный уровень населения. Поэтому есть просьба с этим.

АЗАРОВ М.Я. С первым вашим предложением, в принципе, можно согласиться и редакционно заменить фразу «відновити, застосувати практику створення». Поскольку, рішенням правительства Тимошенко эти зоны были по сути дела закрыты, то в принципе можно на такую редакцию согласиться, застосувати практику створення там, где есть высокая эффективность и т.д., можно подработать.

Теперь, что касается цифры 30 процентов. Уважаемые народные депутаты, персонально Сергей Матвиенков, так это нам не выгодно эту цифру записывать. Потому что именно нашему правительству придется эту тяжелейшую цифру реализовать, с одной стороны, что эта цифра говорит, что мы должны снизить фискальное давление на бизнес, а с другой стороны мы должны не только сохранить, а значительно увеличить долю социальных расходов.

Я уже объяснял не один раз, что это тяжелейшая задача и нам бы надо было бы самим, чтобы жизнь свою облегчить, выкинуть этот ориентир с бюджетной резолюции. Понимаете? Но мы ставим перед собой такую высокую планку и говорим, за счет чего мы будем ее добиваться. Прежде всего, за счет роста экономики, то есть за счет роста ВВП и за счет сокращения непроизводительных, административных, в основном, расходов бюджета, на управления и прочие, и прочие.

То есть вот за счет вот этого доля и распределяемых через бюджет средств доходов валового национального продукта мы сможем удержать на уровне 30 процентов. Почему нельзя сохранить нынешнее? Можно, правительство будет вольготно себя чувствовать, новое правительство. Потому что нынешнее соотношение увеличено Тимошенко, Ехануровым почти на 6 процентов нагрузку на экономику, почти на 6 процентов, позволяет нам, откровенно говоря, жить безбедно, правительству. А мы ставим перед собой очень сложную задачу. Поэтому примете решение исключить эту цифру, я вас, как говорится, поблагодарю, но, я б не хотел этого делать. Мы должны перед правительством ставить очень серьезные, большие задачи.

ГОЛОВА. Микола Янович, у виступах Гірника, Ніколаєнка, Бульби з цього приводу говорилося не один раз, що треба все-таки, соціальні такі параметри він так і є, процент перерозподілу. Якщо записати не „більше”, а не „менше”. Давайте запишемо так, і це буде по-моєму, коректний запис або хоча б записати близько 30 і то вже. Бо знаєте, не більше, то це і 20 може бути, і 25 і так далі.

АЗАРОВ М.Я. Доля расходов перераспределяемых через бюджет, доля валових внутренних продуктов включает в себя не только социальные затраты…

ГОЛОВА. Само собою, звичайно.

АЗАРОВ М.Я. А там затрата на утримання органов прокуратури, наприклад, судив, державное управление, Минобороны и пошло, поехало.

Поэтому речь не идет о сокращении социальных расходов, а речь идет об оптимизации.

ГОЛОВА. Давайте напишемо все-таки „не менше”.

АЗАРОВ М.Я. Не „не менше”, а „близько тридцяти”.

ГОЛОВА. Добре, сідайте на місце. Слово має Віктор Михайлович, прошу.

Вікторе Михайловичу, це просто з поваги до уряду і до вас, тому що ви вже не берете участі в обговоренні. Але я знаю, що ви хотіли висловитися, будь ласка.

ПИНЗЕНИК В.М. Велике спасибі за особливу увагу.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати. Чесно кажучи, я не розумію про що тут дискусія йде, бо я не уявляю, як можна зменшити перерозподіл доходів до ВВП до тридцяти відсотків, не знижуючи податків.

Очевидно тут не допоможе декому і вчитися.

Тому що треба знизити податки, а якщо ви пишете „стабільність податків”, то зниження не відбувається. Тому треба було повернутися до тих речей, про які говорив уряд, коли ми говорили про зниження нарахувань на фонд заробітної плати і про зниження збору з купівлі-продажу валюти.

Але я напевно зекономлю час і не стану говорити про аргументи, які я вже вживав, бо очевидно в цьому немає великого сенсу.

Стосовно тих пропозицій і доручень, які підготовлені бюджетним комітетом до проекту Бюджетної резолюції.

Мова йде про ті дуже серйозні ризики для виконання багатьох соціальних программ, для фінансової стабільності країни, які закладені в пропозиціях щодо включення в бюджет видатків не забезпеченими доходами і щодо податкових пільг, а по-суті – відродження масових тіньових схем, які існували в країні до 2005 року.

Я просив би всіх присутніх запам’ятати ще раз ті цифри і наших співвітчизників, про які я нагадаю вам. Я вам говорив, про маштаби тих тіньових схем свідчать дані 2004-2005 років.

Приріст бюджету 2004 року був в 3,4 рази більшим, ніж у 2004 році.

Задайте тобі просте питання: а де поділися ті доходи в 2004 році?

У тіньових схемах експорту ми у контрабандному ввезені товарів і тому подібне. Ми ці кошти віддали громадянам України через зарплати лікарям, вчителям, науковцям, пенсії пенсіонерам, допомоги дітям. Тепер у них ці кошти хочуть забрати.

На жаль, реакція на наші застереження виявилась своєрідною. Замість вилучення відповідних норм з проекту постанови їх „уточнили”. І тепер уже мова йде не просто про відновлення податкових пільг, які діяли в Україні раніше, але і надання нових податкових пільг. І ціна нового рішення буде вже не 12,5 мільярдів, а більше. Очевидно комусь треба наганяти втрачене за останні два роки, коли багато тіньових схем нами було перекрито.

Можливо, тепер стає більш зрозумілою логіка появи цифри нібито бюджетної дірки, яка озвучувалась з цієї трибуни. Це дуже схоже на план окремих політиків, відновивши податкові пільги, створити цю дірку. Перед тим, нав’язавши суспільству думку, що вона там була. І проект бюджетної резолюції поданий Бюджетним комітетом парламентом перший крок у реалізації цього плану. З ним ви успішно досягнете такої мити, дірка у бюджеті буде. Верным путем идете, товарищи.

А щодо поточної бюджетної ситуації, то всім іншим політикам хочу нагадати, що за перше півріччя 2006 року доходи загального фонду державного бюджету перевиконано на 927 мільйонів гривень, Пенсійного фонду на 2,2 мільярда, місцеві бюджети перевищили плановий показник доходів на 1 мільярд гривень. Це означає, що в першому півріччі всі видатки на пенсії, зарплати і інші соціальні виплати та виробничі програми повністю забезпечені фінансовими ресурсами.

Закликаю народних депутатів України не голосувати за підготовлений до другого читання проект пропозицій та доручень до бюджетної резолюції. Мені шкода громадян і країни, в якій голосуватимуться подібні постанови.

ГОЛОВА. Спасибі. Ми за основу цей документ проголосували. Тепер треба проголосувати його в цілому. Була дискусія тільки щодо однієї поправки.

Замість слова „не більше” записати „не менше”. Ні-ні, навпаки, там було „не більше” записати або „не менше”, або „близько”.

Давайте, я ставлю спочатку на голосування слово „не менше”. Хто за, прошу проголосувати. „Не менше 30 відсотків”.

Не працює система. Будь ласка, наладьте і ще раз.

Голосування іде, прошу. Пропозиція „ не менше”

Спокійно, спокійно. Хвилиночку почекаємо. Все буде гаразд.

Ще раз звертаюся не тільки до радіослухачів, та й депутатів усіх. Я розумію, що таке контраверсійне питання, яке викликає дискусію, тому що ми на перехідному етапі. Тому деякі гострі висловлювання, ну, треба з певними коефіцієнтами на поправку треба робити. По-перше. А по-друге. Це технічне завдання для Кабінету Міністрів.

Іде поіменне голосування, прошу.

Пропонується у пункті 6 документу замість слова „не більше”, написати „не менше”.

13:44:34

За – 85

По фракція, прошу. Партія регіонів – 3, «Блок Тимошенко» – 0, „Наша Україна” – 28, СПУ – 33, комуністів – 21.

Була пропозиція комітету „близько” записати „близько 30”. Прошу з цією поправкою голосувати весь документ як постанову Верховної Ради.

13:45:14

За – 236

Для того, хто цікавиться: що таке „близько”? Це близько 30. Це не більше, не менше, близько 30. це може бути 31, 32, це може бути 29, так. От таким чином. Якщо ще треба точніше, візьміть…

Я підказую, Одайник кричить, що нема такого слова у словнику. Візьміть словник Грінченка і уважно подивіться, там саме так і написано.

(Ш у м у з а л і).

Я прошу вас, будь ласка, щодо питань лінгвістичних не будемо вести дискусію. „Біля” – це „біля стовпа” буває, „біля стільця”, а „близько” – це „близько якоїсь позиції”, да. Прошу, спокійно. Аби ми були такими принциповими в інших випадках.

Розглядається проект Закону „Про внесення змін до Закону України про місцеве самоврядування”. Слово має заступник міністра юстиції Горбунова Лідія Миколаївна.

(Ш у м у з а л і)

А, так ми ж резолюція проголосували з поправкою. Я сказав про те. Перед голосуванням… Я сказав іще раз, що резолюція голосується в цілому з цією поправкою. Все.

Лідія Миколаївна, будь ласка.

ГОРБУНОВА Л.М.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!

Згідно з Конституцією України обласна та районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь.

Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації виловили дві третини депутатів із складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови міської… місцевої державної адміністрації.

Аналогічні норми також містяться в законі про місцеве самоврядування та про місцеві державні адміністрації.

Проте чинним законодавством на сьогодні не визначені ні процедура висловлення недовіри голові місцевої державної адміністрації, ні обставини, що можуть підставою для висловлення недовіри.

Недостатньо чітка регламентація на законодавчому рівні порядку висловлення недовіри голові місцевої державної адміністрації районними (обласними) радами може призвести до зловживань з боку відповідних рад, а відтак до дестабілізації політичної ситуації та зростання соціальної напруги в суспільстві.

Метою прийняття саме цього проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про місцеве самоврядування України” є врегулювання відповідно до частини 9 та 10 статті 118 Конституції України, а також статті 72 Закону України про місцеве самоврядування в Україні в порядку висловлення обласною (районною) радою недовіри голові відповідної місцевої державної адміністрації.

Проект закону передбачає внесення змін до статті 72 Закону України „Про місцеве самоврядування”, а також доповнення Закону України новою статтею 72-штрих.

Відповідно до цих змін, зокрема, визначається вичерпний перелік підстав для прийняття рішення районною обласною радою про висловлення недовіри голові відповідної державної адміністрації, до яких пропонується віднести, зокрема, незабезпечення виконання місцевою державною адміністрацією програм соціально-економічного і культурного розвитку, програм охорони довкілля за наявності коштів, необхідних для їх фінансування, незабезпечення виконання районною, обласною державною адміністрацією відповідного районного, обласного бюджету, нецільове використання бюджетних коштів, нездійснення місцевою державною адміністрацією повноважень, делегованих їй згідно з законом районною, обласною радою, а також невиконання рішень відповідної ради з таких питань.

Проектом закону також регламентується процедура внесення на розгляд районної, обласної ради питань про висловлення недовіри голові місцевої державної адміністрації, визначаються також суб’єкти, уповноважені ініціювати процедуру висловлення недовіри.

З метою недопущення зловживань з боку районної, обласної ради при прийнятті ними рішення про висловлення недовіри голові відповідної місцевої державної адміністрації та уникнення прийняття необґрунтованих рішень проектом закону пропонується встановити мінімальні гарантії, які надаватимуться голові місцевої державної адміністрації в зв’язку з порушенням питання про висловлення йому недовіри.

Так, проект закону встановлює обов’язок для голови ради, а в разі його відсутності для заступника голови ради, невідкладно повідомити голову відповідної місцевої державної адміністрації про внесення на розгляд ради в установленому порядку пропозиції про висловлення йому недовіри. Крім того, проектом закону передбачено, що питання про висловлення недовіри голові місцевої державної адміністрації розглядається на пленарному засіданні ради лише за наявності висновку постійних комісій ради щодо обґрунтованих підстав для висловлення такої недовіри.

Проектом закону також встановлено, що питання недовіри голові місцевої державної адміністрації не може розглядатися більше одного року протягом чергової сесії районної, обласної ради, протягом 6 місяців після початку роботи новообраної ради чи призначення голови відповідної місцевої державної адміністрації, а також за 6 місяців до завершення строку повноважень ради.

Шановні народні депутати, прийняття проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про місцеве самоврядування і Україні” сприятиме поліпшенню взаємодії місцевих державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування, стабільності соціально-економічної і політичної ситуації в регіонах, створити умови для ефективної, послідовної роботи. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Питання принципово важливе, особливо на злобу дня, на сьогоднішню злобу дня, я просив би на це звернути увагу. Записуйтесь на запитання.

А я хотів би звернутися до вас, поки запишуться депутати. Лідія Миколаївна, а тут не записана така підстава. От буває керівник відповідного рівня, а він просто по хамські ставиться до людей, зневажає їх і так далі. Нічого про це не пишеться. Бо не виконати план соціально-економічного розвитку можна з об’єктивних причин, а як тут бути? Депутатам же видніше на місці.

ГОРБУНОВА Л.М. Дякую, Олександр Олександрович.

Ми при тому, як встановити підстави, ми виходили з того, що статтею 118 Конституції України зазначено, що місцеві державні адміністрації підзвітні, підконтрольні радам тільки в частині повноважень делегованих відповідними районними та обласними радами. А по іншим питанням вони підзвітні, підконтрольні Президенту України, Кабінету Міністрів України та вищестоящим місцевим державним адміністраціям.

Тому ми не виходили із цих норм Конституції і вважаємо, що підстави можуть бути виключно тільки ті, по яким підзвітна підконтрольна адміністрація радам.

ГОЛОВА. Будь ласка, Гнатенко.

13:53:08

ГНАТЕНКО Л.М.

Передаю слово Князевич.

ГОЛОВА. Руслан Петрович, говоріть.

13:53:23

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Князевич, „Наша Україна”.

Дуже дякую! Лідія Миколаївна, скажіть будь ласка, я в принципі висловлю позицію „Нашої України”, будемо підтримувати цей законопроект, але разом з тим у мене викликає дещо зауваження сьома частина цієї статті пропонованої, де говориться про те, що відповідно до Конституції Президент приймає рішення на підставі рішення ради, яке відповідно до Закону йому безпосередньо надсилається відразу.

В тому числі це рішення дублюється для Кабінету Міністрів, але далі остання частина цієї статті говорить про те, що сам він це рішення прийняти не може, тільки може зробити в тому випадку, якщо буде відповідне подання Кабінету Міністрів. Як на мене, це положення суперечить безпосередньо Конституції України. Тому що він може зробити відповідно до Конституції керуючись нормами прямої дії і без подання.

А подання – це відповідно потрібно зібрання, відповідне рішення і т.д., це зайва ланка, мені здається, в цьому ланцюгу. Дякую.

ГОРБУНОВА Л.М. Дякую за запитання.

Дійсно, Президент України може прийняти це рішення без подання Кабінету Міністрів України. В даному випадку, пропонувалося встановити таку процедуру, що оскільки голова державної адміністрації, також підзвітний Кабінету Міністрів України, тільки з цих підстав. Але тут можна погодитися, що це можливо буде навіть зайвим, що можна виключити цю частину і на друге читання не вносити його до цього законопроекту.

ГОЛОВА. Левченко, прошу. Потім Бульба.

13:54:49

ЛЕВЧЕНКО К.Б.

Я прошу передати слово Князевичу.

ГОЛОВА. Прошу.

13:54:59

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я абсолютно погоджуюсь. Справа в тім, що ми як би доручаємо Кабінету Міністрів йому не властиві функції, ще додатково наділяємо цими повноваженнями. І зважаючи на те, що в принципі позиція Президента і позиція Кабінету Міністрів можуть в майбутньому якимось чином суперечити одна одній, то варто все-таки опиратися на норму Конституцію, як норму прямої дії.

Разом з тим, в мене ще одне запитання, скажіть, будь ласка, чи ознайомлені ви з висновком Головного науково-експертного управління? Як ви відноситесь, яке ваше ставлення до тих зауважень, які вони висловили? Я звертаю вашу увагу, що там кілька моментів, вони визнають як такими, що суперечать Конституції України. Разом з тим, в мене інша точка зору, можливо поділяєте її. Дякую.

ГОРБУНОВА Л.М. Да, дякую.

Так, звичайно ми знайомі із висновками Науково-експертного управління, на мою особисту думку, вони не зовсім обґрунтовані. Ми можемо погодитися тільки з останнім зауваженням стосовно подання Кабінету Міністрів України, про це я сказала. А стосовно інших зауважень, то в першому зауваженні, наприклад, говорилося про те, що необхідно не обмежувати підстави подання. Тобто, підстави для місцевих рад. Але ж це буде суперечити дійсно, якщо не будемо обмежувати Конституції, якраз в п’ятій частині, Конституції України. Оскільки там чітко написано, що державні адміністрації, голови державних адміністрацій підзвітні, підконтрольні тільки з питань делегованих їм місцевим радам. Тому, в даному випадку, погодитися з висновком не можна.

Стосовно того, чи надмінна деталізація вводиться, в цьому випадку теж можна сказати про те, що стаття 146 Конституції України говорить про те, що всі питання організації органів місцевого самоврядування визначаються законом, і саме Законом про місцеве самоврядування, тому якщо ми вносимо зміни до цього закону, то це не буде суперечити Конституції, навпаки, допоможе організувати роботу місцевим радам.

ГОЛОВА. Бульба.

13:57:00

БУЛЬБА С.С.

Спасибі, Олександре Олександровичу!

Я звертаюся до доповідача з двома запитаннями. Перше, скажіть, будь ласка, чи відомо вам, скільком головам обласних державних адміністрацій і районних, на сьогодні, ради висловили недовіру, а вони продовжують виконувати свої обов’язки, тобто залишатися на своїх посадах? Це перше.

І, по-друге, чи не вважаєте ви, що рада таки має право у випадку, коли без погодження з нею, без врахування її думки призначається головою та чи інша людина, яка не відповідає з самого початку своїм, навіть, моральним таким вимогам до цієї посади, чи не варто було б враховувати думку з самого початку, аби потім вона не мала можливості… А ви закладайте в цей законопроект уже заборону і неможливість цій раді висловити свою думку після призначення без погодження.

ГОРБУНОВА Л.М. Дякую за запитання.

Стосовно статистики, то це мені не відомо стосовно скільки не виконано таких подань до Президента України, а стосовно другого питання, то я можу сказати про те, що, дійсно, при призначенні голови державної адміністрації необхідно враховувати думку голови місцевої ради чи місцевої ради взагалі. Але це питання можна буде вирішити, навіть, якщо будуть внесені зміни саме до цього, цим проектом закону. Оскільки одним із підстав буде про те, що він не виконує чи взагалі не виконує ті зобов’язання, які покладаються на нього делеговані повноваження, на які покладається місцева рада.

Стосовно того, політичних уподобань, то я думаю, що це питання не може бути предметом закону, оскільки тут потрібно бути чітко по тим повноваженням, якими наділені кожний голова місцевої державної адміністрації.

ГОЛОВА. Спасибі, сідайте, будь ласка. Я просив би депутатів дуже уважно підійти до цього Закону, бо особливо тепер, коли ради формуються на партійній основі, дуже важливо, які взаємини вибудовуються між керівником адміністрації і радою.

І не випадково у проекті угоди, вірніше в угоді, яка підписувалася за згодою із Віктором Андрійовичем, я маю на увазі, про коаліцію демократичних сил, йшлося про те, що призначення керівників адміністрацій відбувається за консультаціями, після консультацій з відповідними радами. А тут зворотної дії документ пропонується певним чином.

Треба і це врахувати, але і врахувати необхідність демократизації відносин на місцевому рівні між радою і адміністрацією.

Сергій Кузьменко від підкомітету з питань державного будівництва виступає, будь ласка.

Ми продовжуємо на 15 хвилин засідання. Прошу.

13:59:58

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Шановні колеги, шановні виборці, шановний Олександре Олександровичу. Комітет розглянув на своєму засіданні проект закону, запропонований Президентом України і доручив мені висловити позицію комітету з цього приводу.

Система конституційних правових засад місцевого самоврядування, яка склалася в Україні на сьогодні, визначена Конституцією, Європейською хартією місцевого самоврядування та Законом „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Причому, під час ратифікації вказаної хартії, Україна не внесла жодних застережень, а отже взяла на себе обов’язок виконання усіх, без винятку, вміщених в неї норм.

Однак (А значить?) не підлягають сумніву демократичні принципи, що громадяни мають право на участь в управлінні державними справами і це право найбільш безпосередньо може здійснюватися на місцевому рівні, а місцева влада є однією з головних підвалин будь-якого демократичного режиму.

На жаль, в Україні досі ще чітко не окреслена ніша місцевого самоврядування в системі влади України. Існуюча модель територіальної організації влади реалізується через систему двовладдя: діють призначені з центру державні адміністрації і обрані населенням місцеві органи представницької влади.

Фактично, штучно створена соціально шкідлива ситуація конкуренції, коли обидві структури змагаються за право управління ресурсами, за контроль над власністю.

Проектом Закону про внесення змін до Закону про місцеве самоврядування пропонується визначити дві обставини: перелік підстав для висловлення недовіри місцевим державним адміністраціям і порядок розгляду таких питань.

Відповідно до частини 9 та 10 статті 118 Конституції України обласна чи районна рада може висловити недовіру місцевій державній адміністрації. Можна погодитись з тим, що Конституція недостатньо адекватно регулює процедуру висловлення такої недовіри. Але, власне кажучи, Конституція це не Регламент і вона не зобов’язана прописувати процедури.

Тому внесення зміни до Закону „Про місцеве самоврядування” доповнень, які детальніше регулюють ці питання заслуговує на підтримку. Але у пункті 2 розділу 1 проекту закону пропонується доповнити закон України статтею 72 з позначкою 1, яка має передбачити підстави та порядок висловлення недовіри.

В частині 1 статті 72 з позначкою 1 запропонованого проекту перелічені вичерпні підстави для висловлення недовіри голові місцевої державної адміністрації. Право висловити недовіру, як уже зазначалось, закріплено в Конституції, норми якої не підлягають розширюваному чи обмежувальному тлумаченню.

В запропонованому проекті закону в основу переліку підстав покладено перелік делегованих повноважень, які визначені Законом про місцеве самоврядування. Така позиція викликає серйозні заперечення.

За змістом відповідних положень Конституції місцеві державні адміністрації, по суті є квазивиконавчими органами районних чи обласних рад. Такий статус цих органів випливає з змісту 119 статті Конституції. Аналіз делегованих повноважень свідчить, що місцеві адміністрації здійснюють саме ті повноваження, які б здійснювали виконавчі органи рад, відповідних рад якби Конституція України дозволяла їх утворення.

Внаслідок особливого статусу місцевих адміністрацій висловлення ради …….. недовіри голові адміністрації є проявом не тільки юридичної, а і політичної відповідальності. А такий характер відповідальності виключає обмеження її тими чи іншими підставами, наявність яких згодом могла б перевірятись, наприклад, органами правосуддя.

Конституція України не пов’язує висловлення недовіри голові адміністрації лише здійсненням повноважень, які делеговані державними адміністраціями відповідними радами.

Згідно статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування місцеві власті мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучено з сфери їх компетенції і вирішення якого не доручено ніякому іншому органу.

В принципі, голови державних адміністрацій мають нести відповідальність перед відповідними радами в зв’язку із здійсненнями ними будь-яких повноважень, які стосуються інтересів населення району чи області.

З огляду на зазначене вважаємо, що закріплення в законі виключного переліку суперечить положенням статті 9… частини 9 статті 118 Конституції. У частині 2 статті 72 регламентується порядок внесення питання до розгляду ради і процедура розгляду.

На наш погляд, ці питання повинні бути відображенні в регламенті відповідної ради, а не в законі. І єдине, що треба зробити - це написати в законі, що регламент повинен цю процедуру …

ГОЛОВА. 30 секунд, будь ласка. Закінчуйте думку.

КУЗЬМЕНКО С.Л. В частині 5 передбачається обов’язково наявність висновків комісії. Це є обмеженням прав органів місцевого самоврядування і не узгоджується з положенням 118 статті Конституції.

Таким чином, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти цей проект в першому читанні з обов’язковим урахуванням в другому читанні зауважень, які висловлені, як комітетом, так і Науково-експортним управлінням.

Моя особиста думка, цей закон треба розглядати повторно в першому читанні. Повернути його на повторне перше читання. Дякую.

ГОЛОВА. Спасибі.

Якраз у нас лишається 10 хвилин на обговорення. Сідайте, будь ласка. Так все ясно, здається.

Будь ласка, то тоді треба продовжувати засідання. Ми тільки 10 хвилин маємо. Виступи. Давайте запишіться на виступи. Якраз ви і запитання дасте і… Будь ласка. Постарайтесь лаконічно виступати.

Шибко. Шибка нема, вибачте мені. Чубаров. Будь ласка,

Микола Васильович… Куйбіда. Куйбіда, Куйбіда. Ідіть на трибуну.

14:06:55

КУЙБІДА В.С.

Достойний пане Голово, шановні колеги.

Очевидно, що Конституція не повинна докладно врегульовувати процедуру висловлення районною, обласною радою недовіру голові відповідної адміністрації. Це повинно бути виписано в законі про місцеве самоврядування і в законі про державні адміністрації.

Події, які відбулися з останні місяці в різних областях, де було без заслуховування звітів голови, голів адміністрацій, прийнято рішення про недовіру до них, спричинилися до розбалансування системи виконавчої влади і, очевидно, необхідно терміново вносити зміни до діючого законодавства для того, щоб стабілізувати ситуацію, і ми про це чули від представників різних політичних сил у цій сесійній залі.

Вияв недовіри до голови державної адміністрації, на мою думку, є виявом не політичної, а юридикополітитчної відповідальності. І тому підстави її виявлення представницькими органами місцевого самоврядування могли б за певних умов перевірятися, наприклад, органами правосуддя.

В іншому випадку, очевидно, треба вважати, що можуть таку недовіру. Якщо ідеться виключно про політичну недовіру, висловлювати і представницькі органи місцевого самоврядування, в тому числі сіл, селищ і міст. Що здається нам не логічно.

У частині другій статті 72 прим. ідеться про те, що депутат районної, чи обласної ради може ініціювати висловлення недовіри. Але от внесення цього до порядку денного питання, пропонується робити через третину депутатів. І мені видається така норма виправданою. Для того, що не перетворювати засідання представницьких органів місцевого самоврядування за ініціативою одного депутата в безконечне обговорення недовіри до голови відповідної адміністрації.

На завершення. Положення частини сьомої статті 72 прим. Встановлює додаткову підставу, окрім тої, що є – висловлення недовіри для Президента, а не йдеться про те, що він може тільки за поданням Кабінету Міністрів звільнити чи відправити у відставку голову відповідної районної чи обласної адміністрації. Уточнюючи, що він може не тільки звільнити, але й відправити у відставку за поданням Кабінету Міністрів. Тому не можна тут приміняти це з міркувань, приведених у висновку, а тому що Конституція України в частині четвертій голові дає можливість Президенту звільнити, а десята – відправити у відставку.

От, на мою думку, оцю поправку, яка пропонується, треба з цих міркувань вилучити…

ГОЛОВА. Спасибі, Василь Степанович.

Слово має Кушнарьов. За ним Волга.

14:10:21

КУШНАРЬОВ Є.П.

Шановний Олександр Олександрович, шановний представник Міністерства юстиції, шановні колеги!

Дійсно, питання актуальне, особливо з огляду особливості того моменту, який ми переживаємо за підсумками перших вибрів на представницькій основі.

Я – людина, яка не один рік працювала міським головою, головою Державної адміністрації, тобто теоретично я міг попасти в ту саму ситуацію, коли відповідна міська чи обласна рада могла б ініціювати і проголосувати питання недовіри. Не попадав, тому що знаходив спільну мову з радами. Але міг теоретично.

І я погоджуюся з тим, що ці питання повинні бути набагато більш чітко урегульовані. Я згодний з тим, що треба мати відповідний перелік ситуацій, які надають право радам ініціювати це питання.

Треба чітко визначити сам механізм ініціювання цього питання і процедуру розгляду. Тобто, я підтверджую те, що регулювання питання, яке, певною мірою, захищало голів відповідних державних адміністрацій, необхідно.

Але я задаю зустрічне питання і в першу чергу тим, хто ініціював цей закон. А чому ми одночасно не думаємо про права відповідних рад, які сьогодні навіть висловивши недовіру, тим більше двома третинами голосів, не можуть реалізувати на практиці це своє конституційне право?

Тому що ці рішення негайно опротестовуються в судах, а глава відповідної адміністрації, залишаючись на посаді, як ми розуміємо, має величезний вплив на рішення місцевих судів і, хто б це не заперечував, я це знаю напевне. Отже, ми можемо і маємо сьогодні ситуацію, коли місяцями і навіть роками глава адміністрації, який отримав недовіру від відповідної ради, буде продовжувати працювати.

В тих країнах, які ми вважаємо прикладом демократії, я вивчав цей досвід, існує система адміністративних судів, яка такі ситуації розглядає виключно в триденний термін і є межа продовження розгляду таких питань, вона чітко визначена. Не може громада потерпати від того, що за рахунок процесуальних норм це питання тривалий час не вирішується.

І, врешті-решт, ми повинні зрозуміти, що ми живемо сьогодні в інших політичних реаліях і, політична сила, яка перемогла на місцевих виборах, безумовно, має право висловлювати недовіру главі адміністрації, який представляє політичну силу, яка програла на цих виборах, треба і це враховувати.

Отже, належним чином ми вирішимо це питання, тільки провівши в життя другий етап конституційної реформи.

ГОЛОВА. Волга. Матвієнков. Матвієнков з місця. Увімкніть мікрофон Матвієнкова з місця.

14:13:46

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвієнков, фракція Соціалістичної партії.

Уважаемые коллеги, вопрос, действительно, непростой и очень сложный и, конечно, его рассматривать нужно было в контексте реформирования конституционной реформы совмещая его с реформированием проведением реформы местных органов власти.

Можно было бы согласиться с мнением комитета и принять этот законопроект в первом чтении, но нужно понимать одно, что голосуя за законопроект в первом чтении мы принимаем концепцию и потом поправить его будет весьма не просто. А этот закон несет в себе очень много вопросов, которые необходимо поправить до первого чтения тех моментов, которые вызывают сегодня опасения.

Прежде всего. Мы на фракции Социалистической партии очень внимательно его изучили предметно и натолкнулись на ряд моментов, на которые мы не нашли ответа. Почему оценка деятельности главы администрации ограничена только тремя пунктами, которые не отражают в полном объеме всю работу именно этого лица, этого чиновника. Это первый момент.

Второй момент. Абсолютно не учтены его чисто деловые человеческие, этические качества, они абсолютно нигде не учтены и не отражены.

Следующий момент. Есть моменты, которые заложены здесь и уже предусмотрены в них противоречия. То есть, есть решения обращаются с этим решением в Администрацию Президента. Но тем не менее увольнение происходит или Президент принимает решение на основании подання Кабинета Министров.

Мы тем самым имея право Президента на принятие решений, мы суживаем его права, и мы тем самым показываем в отношении того, что будет добрая воля Кабинета Министров, подадут свое решение, будет их мнение. Не будет их доброй воли, тем самым они не дадут представление на администрацию Президента и на Президента. То есть они становятся над президентской ветвью власти.

И следующий момент, который забито в законопроекте, это очень тоже серьезный вопрос. Что такое в течении шести месяцев совет не вправе рассматривать работу главы администрации. Ведь шесть месяцев довольно серьезный срок в результате которого можно наворотить, извините, таких вещей по которым нужно принимать оперативные какие-то действия.

Шесть месяцев начало работы совета, шесть месяцев до окончании работы совета, плюс шесть месяцев работы главы администрации, все это табу, все это не подвергает ревизии, не подвергают рассмотрению.

Поэтому, учитывая то, что система, действительно выборы проходят сейчас на пропорциональной основе, учитывая то, что нам необходимо продолжить конституционную реформу, довести ее до низового звена и у нас есть уйма вопросов, которые, действительно необходимо решать в вопросе именно реформирования местных органов управления. Я думаю, что этот закон нужно отправить на повторное первое чтение, это решение фракции было, и затем в контексте с реформированием политической системы, продолжением конституционной реформы, рассмотреть исходя из этой позиции. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Закінчилося обговорення.

Я хотів би звернути до всіх депутатів, сьогодні справді Президенту важко в цьому відношенні, бо є багато колізій, котрі виникають і потребують втручання швидкого. А інколи ми бачимо суб’єктивні підходи при вирішенні цього питання і природно, що визначення підстав для звільнення, до речі, так само, як очевидно обґрунтування призначення, потрібно врегулювати в законі про місцеве самоврядування. Бо на місцевому рівні, особливо на районному рівні, і представники ради, і адміністрація, вони між собою знають один одного дуже добре. Тому очевидно ці деталі треба врахувати.

Але подивіться, в нас із трьох підстав – дві є такі, за які Президент звільнить і без згоди Ради. Тому що не виконання плану, погіршення ситуації тощо, ми це бачили на недавніх прикладах за ініціативи Кабінету Міністрів. Оскільки, голови районних адміністрацій звільнялися, буквально, по декілька чоловік відразу і я думаю, що це право таке є. Тому записувати його в закон про місцеве самоврядування немає ніякої потреби.

Але з іншого боку, є багато нюансів, які не відрегульовуються сьогодні законом. Тому, зокрема, це стосується процедурних моментів, які тут виписані, мені здається, вони грамотно передбачені. Але щодо підстав і інших речей, треба все-таки довіряти депутатам на місцевому рівні. Тому в мене є така пропозиція, підтримаємо виступаючих декількох з цього приводу. Давайте на повторне перше читання відправимо, комітет доопрацює з урахуванням і міркувань Президента, і Міністерства юстиції, і інших ініціатив від фракцій. І зробимо ми тоді найкращу послугу саме і Президенту, і всій системі управління.

Я поставлю зараз, я не порушую процедуру.

14:18:30

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!

Олександре Олександровичу, я розумію, про що ви говорили і майже дотримуюсь тих ваших думок, але все-таки виходячи з актуальності скорішого розв’язання цієї ситуації, в якій іноді буває і Президент, і місцеве самоуправління, і органи виконавчої влади. І для того, щоб просто трішки простимулювати, прискорити роботу над цим законопроектом, я б все-таки вважав, що доречна є позиція комітету прийняти в першому читанні, бо до другого читання все-те, що сьогодні тут говорилося і не говорилося воно буде депутатами включене, ми отримаємо зовсім інший документ.

ГОЛОВА. Добре я ставлю так, як процедура вимагає спочатку пропозицію комітету за основу. Хто за прошу голосувати.

14:19:32

За – 55

Була друга пропозиція відправити на повторне перше читання. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

14:19:56

За – 246

Рішення прийняте.

Я вам дякую за активність і оголошую перерву до 16-ої години.

Ранкове засідання оголошується закритим.