ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

31 липня 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати, радіослухачі, телеглядачі, журналісти, гості Верховної Ради.

Сьогодні понеділок, 31 липня, Верховна Рада продовжує працювати, і я прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

Включіть, будь ласка, систему „Рада”, увімкніть. Проводиться реєстрація.

16:00:32

В залі зареєстровано 307 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

За традицією, скористаюся такою нагодою і привітаємо, давайте, всі разом іменинника Яна Табачника. Сьогодні його день. (О п л е с к и)

Побажаємо йому творчих успіхів не тільки на тій ниві, яку він раніше для себе обрав, а й на цій ниві, яка тепер стала його.

І приступаємо до розгляду питань, які винесені на сьогоднішній порядок денний, себто йдеться про проект Закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму. Доповідає заступник міністра юстиції Ємельянова Інна Іванівна. Прошу.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.

Дякую. Шановний Олександр Олександрович! Шановні народні депутати! Вашій увазі представлений проект Закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи по запобіганню тероризму.

Ця конвенція достатньо молода, вона лише датована минулим роком, не багато країн ще її ратифікували, Україна – це друга країна. Але питання, яке вирішує ця конвенція, надзвичайно важливі і вони якраз передбачають удосконалення міжнародної процедури боротьби з цим негативним явищем, яким є тероризм. Вдосконалення процедури розслідування цих категорій злочинів, процедури видачі правопорушників, процедури міжнародного співробітництва в частині розслідування цієї категорії справ.

Разом з тим цим проектом закону ми зробили кілька застережень і це, в першу чергу, стосується відповідності Конституції щодо невидачі іншим країнам власних громадян і щодо зобов’язання кожної країни здійснювати переслідування громадян тієї країни, які підозрюються у вчиненні злочину пов’язаної з терористичною діяльністю.

Разом з тим ми зобов’язуємося, це пов’язано із статтею 19 Конвенції, що у разі одержання запиту від будь якої країни, з якою немає у України договору про співробітництво у кримінальних справах, що ми зобов’язуємося дану конвенцію вважати, як тим міжнародно-правовим актом, який дає підстави Україні прийняти рішення щодо видачі іноземного громадянина, або щодо видачі громадянина, який не має будь-якого громадянства, який знаходиться на території України, по відношенню до якого здійснюється кримінальне переслідування у вчиненні терористичної діяльності на території іншої держави.

Разом з тим по статті 22 ми також робимо застереження, що якщо будь-яка з країн передасть нам певну інформацію, яка пов’язана з терористичною діяльністю певних фізичних осіб чи юридичних осіб, що ми попередньо не отримуємо це повідомлення про характер інформації, що буде надана та ми маємо право не дати згоду на передачу такої інформації. Конвенція дозволяє робити подібні застереження. Я прошу підтримати зазначений проект закону.

Що стосується зауважень Науково-експертного управління стосовно відповідальності юридичних осіб, які вимагає встановити ця конвенція, то я хочу сказати, що закон про боротьбу з тероризмом, який вже діє в нас на Україні, Стаття 24 передбачає відповідальність організації за терористичну діяльність. Це два види: це ліквідація юридичної особи і це конфіскація майна юридичної особи в судовому порядку, за поданням Генерального прокурора або за поданням прокурора обласного рівня. Суд має право прийняти рішення, визнати таку організацію такою, що пов’язана з терористичною діяльністю і прийняти рішення щодо її ліквідації.

Дякую. І прошу підтримати.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Інно Іванівно. Запитання є? Будь ласка, запишіться. 5 хвилин Шибко Віталій.

16:05:12

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу, за можливість виказати свою думку.

Я хочу запитати вас, тут мова йде про три конвенції, наскільки я розумію, тобто це конвенція, яка стосується про відмивання, пошук, арешт, конфіскацію доходів. Тобто ми маємо поки що три конвенції: про запобігання тероризму, про відмивання пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом та про фінансування тероризму, та про боротьбу з торгівлею людьми. Я хочу вас запитати, на якій стадії знаходяться інші ті конвенції, які на сьогоднішній день пропонує Рада Європи? Це добре, що ми сьогодні знову розглядається саме про запобігання тероризму, але далі треба рухатися, тому що сьогодні є велика якраз проблема ратифікації тих конвенцій, які свого часу започаткувала Рада Європи. Дякую.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Дякую.

Зараз мова йде поки що про ратифікацію однієї конвенції. Це конвенція, те що пов’язане, те що я доповідала, питаннями запобігання тероризму. Що стосується інших двох конвенцій, про які ви сказали, то вони підписані від імені України. Що стосується європейської конвенції про відмивання і пошук брудних грошей, то вона підписана в листопаді минулого року.

Що стосується Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми, то вона також підписана в листопаді минулого року і зараз проходить підготовку до ратифікації, готуємо пакет документів відповідних.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чубаров Рефат.

16:06:46

ЧУБАРОВ Р.А.

Дякую. Інна Іванівна, шановна, зрозуміло, що мета дуже благородна, щоб ніде терористи не знали спокою.

Хочу вас запитати про конкретне. Ми, як Україна, як держава маємо підписану угоду в рамках країн-членів СНД про видачу громадян інших держав, якщо їх урядами проти них є звинувачення в скоєні карної справи. І тоді ми не розглядаємо це в судовому такому порядку, а видаємо їх урядам, а потім з’ясовується, що там були політичні репресії. Я маю конкретні випадки з громадянами Узбекистану на нашій території, починаючи з 1998 року і завершуючи минулим роком, коли уряд Узбекистану звинувачував своїх громадян, які знаходилися на території України в скоєні ніби-то мовляв, якихось карних справ. Вони всі були політично такими репресованими, і вони до цього часу сидять в своїх в’язницях.

Скажіть, будь ласка, тоді, коли уряди захочуть, щоб все-таки дістати когось, чи не зможуть вони скористуватися от такого роду угодами, обходячи угоду про запобігання …

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Дякую. Якраз цій темі присвячена стаття 20 цієї Конвенції, яка зараз і представлена до ратифікації. І вона якраз говорить про вирішення питань виключення можливості обґрунтування в зв’язку з політичним характером вчиненого злочину. І вона говорить, що виключно щодо кваліфікацій дій, які передбачені саме цією конвенцією, а вони чітко визначені в статтях 5, 7, 9, чітко виписаний склад діянь, в яких звинувачуються особи. Має бути підготовлений пакет документів, має бути порушена кримінальна справа щодо вчинення, мають бути наведені докази, коли вирішуються питання про видачу громадян іншої держави. Весь цей пакет документів, все, що вимагається, розписана вся процедура тут є. Що стосується те, що ви зараз сказали, що, звичайно, справа може бути порушена за статтею „терористичні акти”, а мати під собою те чи інше політичне забарвлення.

Але ж у нас є ще таке правило ad hoс і правило взаємності. І якщо будь яка з країн порушить вимоги конвенції, якщо ми видамо того чи іншого громадянина, а дії його будуть помилково кваліфіковані за іншою статтею, ми можемо винести це питання на вирішення відповідних органів Ради Європи, щоб поставити питання, що та ч інша країна не дотримується вимог конвенції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Стоян.

16:09:36

СТОЯН О.М.

Передаю слово одному із відомих борців з політичним тероризмом Ярославу Сухому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Ярослава Сухого.

16:09:43

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановна Інно Іванівно, я вітаю вас в цьому залі з вашим виступом на пленарному засіданні і бажаю, щоб п’ять років ваших виступів приносили користь законотворчій роботі парламенту.

Але ви зараз маєте слово від уряду і тому я хочу задати питання через вас українському уряду, бо проблематика, котру ми розглядаємо, стосується системи запобігання тероризму в світі.

Ми бачили, як неодноразово, під прапором боротьби зі зброєю масового враження, з пошуками міфічних „Кольчуг” з України, розпочата була агресія проти Іраку. І зараз ллється кров у Лівані і мені не зрозуміло, чому уряд, я на вашу думку, чому уряд України відмовчується стосовно оцінки, де ж тут тероризм.

Шістдесят дітей, які загинули від ізраїльської бомби одноразової, чи міфічне „Хесбола”, яке не зрозуміло, чим займається. Чи не втягуємося ми в якісь політичні розборки під прапором боротьби з тероризмом.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Що стосується визначення, що таке взагалі терористична діяльність, то приєднаємося ми до цієї конвенції, не приєднаємося – наше законодавство вже дає виключний перелік, що вважати терористичною діяльністю.

Є Закон про боротьбу з тероризмом і є стаття перша цього Закону, яка якраз і надає розуміння: що є терористичною діяльністю, що вважати терористичною організацією, за що має бути встановлена відповідальність за вчинення терористичних дій.

Але погодьтеся, що мені зараз в світлі цієї конвенції за представлення позицій важко зараз надавати оцінку тим чи іншим діям уряду, тому що це жодним чином зараз питання не пов’язано з ратифікацією цієї конвенції, а надання політичної оцінки діям уряду. Я думаю, що це не моя компетенція, а, я думаю, що коли буде представлена відповідна Прем’єр-міністром чи іншим уповноваженим представником.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від комітету голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Микола Васильович Джига. Будь ласка.

16:12:12

ДЖИГА М.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати, запрошені!

Пропонований для сьогоднішнього розгляду Президентом України питання щодо ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму, безумовно, входить до загального переліку найнагальніших завдань світової спільноти у протидії злочинній діяльності против людства - тероризму.

У цій справі не може бути стороннім і український парламент. Доцільно зазначити, що Національне законодавство у сфері боротьби з тероризмом налічує більш двох десятків законів.

У квітні 2003 року набрав чинності Закон України „Про боротьбу з тероризмом”, положення якого у повному обсязі відповідають ратифікованій у січні 2002 року Верховною Радою України Європейській конвенції про боротьбу з тероризмом.

Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму в питання щодо приєднання, до якої ми розглядаємо доповнює зазначену та ряд інших перелічених у статті 26 європейських конвенцій та протоколів до них. Тлумачення застосованої для конвенції термінології здійснено у відповідності до десяти наведених у додатку до конвенції міжнародних договорів. Загалом із 20 міжнародних договорів, на які є посилання у тексті конвенції, Україна приєдналася до 18.

Таким чином, слід констатувати, що при дотриманні вимог частини 7 статті 9 Закону України „Про міжнародні договори України” та частини 5 статті 189 Регламенту Верховної Ради України щодо одночасного подання і прийняття як законопроекту про ратифікацію міжнародного договору, так і відповідних законопроектів, внесення яких випливає з необхідності його виконання, можна було б говорити про наявність всіх необхідних підстав для прийняття рішення стосовно приєднання до підписаною Україною 16 травня минулого року Конвенцію Ради Європи про запобігання тероризму.

На жаль, нашими провідними інституціями у галузі зовнішньої політики і права, Міністерству закордонних справ і Міністерству юстиції було замало 14-місячного терміну для підготовки цілісного пакету законопроектів щодо ратифікації цієї конвенції та внесення ряду змін до актів законодавства.

Складається враження, що законопроекти сьогоднішнього розгляду готувалися поспіх відповідними працівниками, які не в повній мірі володіють предметом обговорення.

Так положення статей 5, 6, 7 і 9 конвенції передбачають обов’язкове встановлення кримінальної відповідальності за публічні підбурювання до вчинення терористичного злочину, залучення до тероризму, навчання тероризму та супутні злочини.

Запропонована нова редакція статті 258 Кримінального кодексу України не охоплює склади злочинів, які передбачені статтями 5, 7 та 9 конвенції, а також неузгоджена зі статтею 260 Кримінального кодексу України створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань.

Крім цього, у додатку до конвенції міститься перелік конвенцій, що передбачають зобов’язання криміналізації окремих діянь. Зокрема щодо незаконного захоплення повітряних суден, незаконних актів, спрямованих проти безпеки цивільної авіації і морського судноплавства, злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, зокрема дипломатичних агентів, захоплення заручників, фізичного захисту ядерного матеріалу, бомбового тероризму та фінансування тероризму.

У зв’язку з цим слід вказати, що вище зазначенні діяння не знайшли свого відображення в запропонованих змінах до кримінального законодавства.

Термін „інша терористична діяльність” визначається через невизначеність… невизнаність самої терористичної діяльності.

Звертаю вашу увагу, що статті 10 і 11 конвенції встановлюють можливість притягнення юридичних осіб до вчинених злочинів, викладених в статтях 5,7 і 9 конвенції. Не тільки до цивільної чи адміністративної відповідальності, а і до кримінальної, що суперечить засадам національного кримінального законодавства.

У відповідності до статті 192 Регламенту Верховної Ради України та постанови парламенту щодо предметів віданні комітетів Верховної Ради України, комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією на своєму засіданні розглянув проекти законів щодо ратифікації конвенції та внесення змін до статті 258 Кримінального кодексу України терористичний акт і прийняв рішення запропонувати Верховній Раді України повернути ці два законопроекти суб’єкту права законодавчої ініціативи Президентові України на доопрацювання.

Головною підставою для прийняття такої…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Говоріть, Миколо Васильович.

ДЖИГА М.В. Головною підставою для прийняття такого рішення було те, що національне законодавство не передбачає кримінальної відповідальності юридичних осіб, про що йдеться у статтях 10 і 11 конвенції. Це вимагає наявності відповідного застереження у тексті ратифікаційного законопроекту.

Крім того, не було внесено відповідних законопроектів щодо цивільної чи адміністративної відповідальності юридичних осіб за вчинення злочинів, викладених у статті 5,7 і 9 Конвенції.

Комітет погодився з висновками головного науково-експертного управління щодо невідповідності нормам законопроектної техніки запропонованих змін до статті 258 Кримінального кодексу України.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується проект постанови Верховної Ради України про повернення на доопрацювання проекту Закону України „Про ратифікацію конвенції Ради Європи про запобігання тероризму”, реєстраційний номер 0024 від 27.07.2006 року та проект постанови Верховної Ради України про повернення на доопрацювання проект закону України про внесення змін до статті 258 Кримінального кодексу України, реєстраційний номер 1103 від 27.07.

Прошу, шановний Адаме Івановичу, поставити окремо на голосування два цих, дві цих постанови. Прошу підтримати пропозицію комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Васильович.

Шановні колеги, я дав можливість доповісти думку, оскільки була доповідь по двох законопроектах. І ми, мабуть, і поступимо з вами правильно, коли ми будемо їх обговорювати взаємопов’язана. Тому що ратифікація безпосередньо пов’язана із змінами до законодавства. Одне без другого прийняти ми не можемо, бо відповідно до того, що вже говорили, посилаючись на висновки експертного управління, що договір передбачає, якщо ми приймемо, ратифікуємо якийсь міжнародний договір, то одразу потрібно вносити зміни до законодавства. Тому я думаю, ми будемо, ми поступимо правильно, якщо будемо обговорювати цих два законопроекти разом.

Які є запитання до доповідача? Почекайте, не кричить, не кричить, не кричить. Ви краще на кнопку тисніть.

Ви краще тисніть на кнопку. Так, будь ласка, Чубаров з процедури, потім – запитання. Ведіть себе тихіше – буде все спокійніше.

16:20:10

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановні колеги, шановні виборці, для того, щоб, як сказав Адам Іванович – перший заступник голови Верховної Ради, щоб ми вели себе, як він думає, пристойніше, треба просто не порушувати регламент Верховної Ради. Ми зараз заслухали доповідь одного з виступаючих, зразу, одразу по двох питаннях.

Якщо про ратифікацію конвенції, скажімо, у депутатів не може бути, можливо, жодних заперечень, скоріше всього і ми ратифікуємо. Я думаю, по другому запитанню в нас буде дуже багато запитань і намірів щодо виступу, оскільки те, що там пропонується, воно не є на стільки безспірним, як комусь здається.

Тому, Адаме Івановичу, я вважаю: окремо обговоримо перше запитання, приймаємо рішення. Окремо обговорюємо друге запитання, бо це внесення змін до законів України і приймаємо окреме рішення. Дякую дуже. По процедурі, по регламенту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ще раз повторюю, нагадую, що ми не можемо ратифікувати договір, не внісши змін до нашого законодавства.

Я ще раз повторюю, це передбачається Законом „Про міжнародні договори”. І тому абсолютно правильно поступив автор законодавчої ініціативи, а в даному випадку Президент України, який вніс на наш розгляд 2 законопроекти. Перша – ратифікацію відповідного міжнародного договору. І друге – одразу зміни до відповідного нашого законодавства.

Я ще раз повторюю, я ще раз повторюю, ми повинні одночасно розглядати одне із другим питанням. Так, запитання, будь ласка, 3 хвилини.

Самойлик.

16:21:57

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Шановний доповідачу, ми дуже багато в цій сесійній залі ратифікуємо різноманітних міжнародних угод та конвенцій. Так, наприклад, конвенцію про мови національних меншин, але вона й досі на протязі декількох років є ще не підписана не першим Президентом, не другим Президентом.

Я хочу задати вам питання. Скажіть, будь ласка, ну, яке все-таки користь від того, що ми втрачаємо час, що вищі посадовці підписують ці конвенції та угоди? Яка ж все-таки користь? Скільки по тероризму вже підписано різноманітних угод та конвенцій, і в тому числі цю, яку ми розглядаємо, що змінилося у світі? Хіба Ліван нас не насторожує, що ніякий документ і ніяка міжнародна організація не може вплинути, якщо за спиною в однієї чи іншої країни стоїть міжнародний терорист – Сполучені Штати Америки? Як нам зробити, щоб був коефіцієнт …

ДЖИГА М.В. Дякую.

Користь від внесення такого законопроекту дуже велика. Він розширяє можливість правоохоронних органів діяти у відповідності до міжнародних правових норм в боротьбі з тероризмом. А те, що Міністерство юстиції 14 місяців не змогло якісно підготувати зміни до Кримінального кодексу, до статті 258, зокрема, в цьому не вина комітету, і не вина Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Карпачова.

ІЗ ЗАЛУ. Її немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Волга, будь ласка.

16:23:50

ВОЛГА В.О.

Шановний Микола Васильович! Шановні народні депутати!

Я хотів би звернути особливу увагу, зараз при голосуванні за цей законопроект про те, що ми, коли приймали це рішення повернути на доопрацювання ми серйозно дивились на досвід Російської Федерації і на досвід Сполучених Штатів Америки, де дуже часто приймаючи такі документи ніби-то про боротьбу із тероризмом, насправді придушувались права і свободи.

І що стосується конвенції, і що стосується запропонованих Президентом змін до Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу, там є великі прогалини. Як, наприклад, можна визначити, там є такий момент: „Підбурювання до здійснення анти терористичної діяльності”. І він дуже не конкретно виписаний, фактично тоді, будь-яку активну позицію тієї чи іншої громадської організації можна визначити, як підбурювання до здійснення терористичної діяльності. Я дуже прошу погодитись з позицією комітету і відхилити його. Я вибачаюсь, відправити на доопрацювання.

ДЖИГА М.В. Дякую, Сергій Олександрович, Василь Олександрович, дякую і вам.

Дійсно, диспозиції такої статті, як підбурювання до терористичної діяльності можна по різному розцінювати, і по різному трактувати її. Тому ми і вимагаємо від тих органів, які готують законопроект, щоб вони готували ретельно і детально її, щоб не можна було переплутати її, використовувати в інших цілях. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте будь ласка, Микола Васильович.

Шановні колеги! Я ще раз нагадую проблему, яку ми зараз обговорюємо. Відповідно до частини сьомої, статті дев’ятої Закону України „Про міжнародні договори України”, якщо на ратифікацію подається міжнародний договір, виконання якого потребує нових або внесення змін до чинних законів України, проекти таких законів подаються на розгляд Верховної Ради України разом з проектом закону про ратифікацію і приймається одночасно.

Тут ми маємо, дійсно, поданий Президентом України і Закон „Про ратифікацію”, і закон про відповідні зміни до закону.

Оскільки у комітету є зауваження про прийняття змін до закону, то ми, на превеликий жаль, не можемо ратифікувати конвенції, тому що вона зобов’язує нас відразу приймати зміни до закону. І тому я об’єднав ці питання, щоб ми обговорили одночасно. Оскільки від комітету доповідь була по двох законопроектах, то я прошу Інну Іванівну доповісти ще по другому законопроекту, а потім обговоримо їх в комплексі. Будь ласка.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Дякую, Адаме Івановичу.

Що стосується відповідальності юридичних осіб, щоб не бути голослівною, я процитую, шановні народні депутати. Залежно від правових засад сторони, відповідальність юридичних осіб може бути альтернативно, кримінальною, цивільною або адміністративною. Тобто кожна з держав, в залежності від своєї правової системи, дозволяє їм кримінальний кодекс встановити, відповідальність юридичних осіб, чи його загальна частина лише спрямована на фізичну особу, то кожна держава для себе визначається, якою ця буде відповідальність. Наша держава вже цей крок зробила, навіть без приєднання до цієї конвенції.

Я знову привертаю вашу увагу до закону про боротьбу з тероризмом. Закон 2003 року, 24 Стаття цього закону передбачає відповідальність юридичних осіб за сприяння терористичної діяльності, за будь-які форми участі у вчиненні будь-якої терористичної діяльності і визначення, що є терористична діяльність, дано саме в цьому законі. Відповідальність, я знову наголошую на тому, це подвійна. Це ліквідація юридичної особи і конфіскація всього майна цієї юридичної особи, і здійснюється це за рішенням суду.

Що стосується змін до Кримінального кодексу і тих зауважень, які були зроблені Науково-експертним управлінням і зараз, на яких наголошував в своїй доповіді Микола Васильович. Нашим проектом змін до Кримінального кодексу якраз ми пропонуємо розширити диспозицію 258 Статті Кримінального кодексу такими складами, як публічне підбурювання до вчинення терористичної діяльності, як навчання терористичній діяльності і залучення до терористичної діяльності. Ми пропонуємо доповнити частину 1, 258 доповнити словами „публічні заклики, чи розповсюдження матеріалів із закликами до терористичної діяльності” те, що у нас не було криміналізовано до цього часу. Що у нас було криміналізовано за 258 статтею лише терористичний акт, погроза вчинення терористичного акту, створення терористичної організації і сприяння будь-якій формі цієї терористичної діяльності.

Те, що Науково-експертне управління пропонує створити окремий склад, то це питання техніко-юридичного характеру, а не питання в тому, що в одному складі це буде, чи, як пропонує Науково-експертне управління зробити окрему главу, головне, що в Кримінальному кодексі, головне, щоб в нашому національному законодавстві встановили кримінальну відповідальність за ці дії, а проектом ми це пропонуємо.

Що стосується визначення терористичної діяльності, зауваження, що ми нашим проектом не даємо, так, я знову звертаю вашу увагу на статтю 1 Закону „Про боротьбу з тероризмом”, яка говорить, що таке терористична діяльність, що вона охоплює планування, організацію, підготовку терактів, підбурювання, організацію незаконних збройних формувань, навчання терористичній діяльності, вербування, пропаганда поширення ідеології, фінансування … терористичних груп. І цей перелік він вичерпний, він вичерпний даний нашим національним законодавством в Законі „Про боротьбу з тероризмом”. Тому в Кримінальному кодексі дублювати і знову пояснювати, що є терористичною діяльністю не потрібно.

Дякую і прошу все ж таки підтримати. Але в будь-якому випадку приймати рішення про відхилення це означає, що Україна свідомо робить кроки з приводу того, що ми не приєднуємося до цієї конвенції. А, якщо питання, я знову говорю лише формулювання Кримінального кодексу, давайте тоді поставимо питання з приводу того, що ми приймемо зміни до кримінального в першому читанні. І на друге тоді попрацюємо над редакцією, розведемо на два склади, якщо це не надзвичайно принципове питання для вас, шановні народні депутати.

Я прошу врахувати все ж таки цю нашу позицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, записуйтеся на запитання.

Прошу, п’ять хвилин. Князевич.

16:31:17

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Інно Іванівно, насправді, чесно кажучи, я здивований тим, наскільки Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією брутально і огульно намагався Міністерство юстиції звинувачувати в непрофесійності цього питання.

Наскільки я розумію, що саме завдяки вашій професійності Україна однією з перших має можливість ратифікувати цю конвенцію.

Просто вони до кінця не розібралися, що вони зробили. Вони просто на просто повірили Головному експертному управлінню і відтворили в своєму висновку, слово в слово, рішення цього експертного управління, хоча не розібралися в суті питання.

Як на мене, то проблема була в тому, що до цих пір просто у невідповідності до Закону про боротьбу з тероризмом не були проведені статті Кримінального кодексу. Це не ваша проблема, а проблема Верховної Ради.

Але в мене питання такого плану. Скажіть, будь ласка, хто вже ратифікував і скільки потрібно держав, щоб ратифікувати і вона вступила в силу. Дякую.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Дякую.

Україна, як я вже говорила, це друга, яка намагається зробити спробу ратифікувати. Ратифікувала поки що тільки Росія.

Що стосується підписання, то на сьогодні тридцять п’ять країн підписали цю конвенцію.

Щодо процедур набуття чинності цією конвенцією, то конвенція передбачає, що шість з країн, які підписали цю конвенцію, чотири з яких обов’язково мають бути членами Ради Європи і цього достатньо для того, щоб конвенція набула чинності. Поки що це лише одна країна.

Тобто ми в часових проміжках можемо прогнозувати, що певний час конвенція ще донабуде чинності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Герасим’юк, не бачу. Будь ласка, Забарський.

16:33:00

ЗАБАРСЬКИЙ В.В.

У меня вопрос следующего содержания. Считает ли уважаемая заместитель министра, что те статьи, те изменения в Уголовный кодекс, которые они предлагают внести, реально будут работать. Потому что международная конвенция предполагает не просто внесение к уголовной ответственности за террористическую деятельность в уголовное законодательство национальное, а и то, чтобы эти статьи реально работали и реально можно было бы привлечь к уголовной ответственности.

В такой редакции которая предложена, я считаю, что это действительно невозможно будет применить их на практике

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Я не вважаю перепон в практичному застосуванні змін запропонованих до статті 258. Головне, це було б бажання у правоохоронних органів застосовувати цю норму, розслідувати належним чином ці злочини і застосовувати відповідальність, яка передбачена статтею 258 Кримінального кодексу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Мірошниченко.

16:34:06

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановна, Інна Іванівно!

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

То, по-перше, хотілося б сказати, що напевне неправильно звинувачувати Верховну Раду за те, що вона хоче глибше вникнути в сам зміст того документу, який ви запропонували. І, можливо, ширше оглянути той простір законодавчий, який є і регулює ці питання. Це, по-перше.

І, по-друге. Що заважало Міністерству юстиції, власне, Президенту, який ініціював ратифікацію цієї конвенції, запропонувати зміни до Кримінального кодексу з тим, щоб ми зняли всі проблеми, пов’язані не лише з регуляторною функцією, а ще і з санкціями, які можуть бути запроваджені в результаті порушення цієї конвенції?

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Дякую. Я жодним чином не звинувачувала Верховну Раду з приводу того, що це вина Верховної Ради, зокрема, в питаннях діяльності… вдосконалення і національного законодавства щодо боротьби з тероризмом.

Що стосується змін до 258. То якраз ми і пропонуємо нашим другим законопроектом внести зміни до статті 258 і розширити диспозицію цієї статті Кримінального кодексу. Тому, що вона на цей час, зараз, не передбачає відповідальність за публічні заклики, за поширення будь-якої інформації, за підбурювання до вчинення, до вчинення терористичних актів. Зараз Кримінальний кодекс встановлює лише відповідальність за сам теракт, за погрозу вчинення теракту, за створення терористичної організації і за сприяння в будь-яких формах ці терористичні організації. Лише три складових ми зараз маємо в Кримінальному кодексі.

Конвенція, якщо ми намагаємось приєднатись до неї, вона говорить, що кожна з сторін, яка має намір ратифікувати цю конвенцію зобов’язана в своєму Кримінальному кодексі передбачити ще додатково, якщо на цей час не містить відповідальності те, що говорилось за публічні заклики до вчинення терористичної діяльності і за навчання до терористичної діяльності. А навчання воно і відрізняється від створення будь-якої терористичної організації.

Давайте візьмемо будь-який лагер там талібів, там тих чи інших, це просто вони набирають на навчання представників з усіх країн, але це не означає, що вони створюють конкретну терористичну організацію для створення конкретного теракту. Вони лише набирають фахівців для навчання. А ті вже потім в своїх країнах вже втілюють в життя надалі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рефат Чубаров, будь ласка.

16:36:54

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановна Інна Іванівна, я би думав, що ми сьогодні маємо обов’язково ратифікувати саму конвенцію, але з урахуванням того, що нам зачитував Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Іванович, що ми маємо, однозначно, прийняти також і закон і чому вони обидва подані. І все-таки тут можливо прокоментує і ведучий нашої сьогодні сесії.

Якщо ми зараз ратифікували цю конвенцію, ми розуміємо, що стаття 258 Кримінального кодексу, вона вже діє, але в зв’язку з ратифікацією конвенції ми хочемо її удосконалити, розширити. Зрозуміло, що немає межі, як кажуть, удосконалення, і тому в депутатів можуть бути ті чи інші запитання.

Отже, то якщо би ми другий оце Закон про внесення змін прийняли би в першому читання, ратифікуючи одночасно конвенцію, чи не був би то вихід нормальний, Адаме Івановичу, з цієї ситуації і був би також сигнал міжнародної організації. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення покаже.

Сідайте, будь ласка, Інно Іванівно.

Так, прошу, шановні колеги, так як ми домовилися, що ми ці два питання поєднуємо, прошу записатися на виступи із цих двох питань.

Так записалось нас 10. Давайте 21 хвилину відведемо. Будь ласка, Рефат Чубаров. Підготуватися Сергію Клюєву.

16:38:46

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Головуючий, шановні колеги і виборці, також шановні!

Я думаю, що вже з моїх запитань стало зрозуміло, скажемо, зміст того виступу, який я буду зараз робити.

В мене немає жодних сумнівів про те, що сама Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму Україною має бути ратифікована. І тут, я думаю, що подавляюча більшість народних депутатів також будуть з цього виходити.

Головне - те, що після ратифікації конвенції ми не залишали жодної можливості в нашому законодавстві, з одного боку, порушувати або зберігати якісь можливості законодавчі для того, щоб її, цю конвенцію обходити, порушувати. Я говорив про деякі приклади і про існування в нашому законодавстві таких норм, у тому числі, в рамках СНД, які можуть не дозволити нам виконувати цю конвенцію у повній мірі.

І друге, і про це тут говорили інші депутати, я б дуже не хотів би, щоб зміни у законодавстві України, які ми маємо внести у зв’язку з прийняттям конвенції, вони би, скажемо так, обмежували б права людини і можливості для демократичного розвитку України. Така небезпека також є.

Я хотів би сказати, що ми маємо також при удосконаленні нашого законодавства подивитися на можливість здійснення своїх дій на території України організацій, які можуть бути терористичними, виходячи з оцінки їх дій.

Я хочу, для прикладу сказати, що вже два роки на території міста Алупка, що знаходиться в Криму, чинить свавілля козача сотня „Соболь”, яка входить в кримське регіональне відділення Братства козачих військ із штаб-квартирою у місті Краснодарі. Днями вони здійснили дії, які всіма мешканцями Алупки, у мене немає часу про це розповідати, оцінюються однозначно, що ці, ну, як написало одне інтернет-видання дуже відоме, „российские казаки-фашисты отбирают имущество Минздрава і для захоплення власності Мінздраву України на території України структурами іншої держави. Я думаю, що ми маємо в тому законі, який зобов’язані прийняти у зв’язку із ратифікацією конвенції, маємо передбачити всі такі можливості не тільки для запобігання випадкам тероризму з боку власних громадян, але з боку громадян інших держав на території України.

Тому я пропоную конвенцію ради Європи ратифікувати. А запропонований закон, щодо внесення змін, прийняти в першому читанні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сергій Клюєв. Не бачу. Так, тоді, будь ласка, Валентин Матвєєв. З місця? Мікрофон ввімкніть, будь ласка.

16:42:01

МАТВЄЄВ В.Г.

Я прошу передати слово Петру Цибенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Цибенко.

16:42:20

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Цибенко, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні колеги, шановні громадяни України, ми сьогодні розглядаємо надзвичайно відповідальне і надзвичайно важливе питання. Від його вирішення, від того, коли і у який спосіб ми вирішимо цю проблему буде залежати дуже і дуже багато. Я почув застереження профільного комітету щодо того, що є низка питань, які не вирішуються тими документами, які подаються.

Але, тим не менше, я думаю, що в нас є всі підстави, навіть, не прийнявши, скажімо, сьогодні, я думаю, Верховна Рада дослухається до тих застережень, які були висловлені профільним комітетом. Тим не менше, не відкладати цю проблему у дуже довгий ящик. Бо я хочу застерегти нас всіх, народних депутатів України, які покликані приймати відповідальні державні рішення, що ми інколи, не приймаючи те, чи інше рішення, граємося з вогнем.

Бо деякі державні наші мужі так намагаються догодити своєму заокеанському сюзерену, що наражають Україну на смертельну небезпеку.

Адже ми маємо розуміти, що дуже часто після тих чи інших дій уже країна, не окремі політики, не окремі політичні сили, а в цілому країна стає заручницею.

Ми з вами пам’ятаємо в минулому скликанні про те, що приймалося рішення щодо направлення миротворчого контингенту в Кувейт. Потім чудесним чином, причому Міністр оборони, який стояв на цій трибуні, запевняв про те, що українські миротворці будуть виконувати суто миротворчі функції, що вони ніколи не опиняться в районах бойових дій, і так далі, і тому подібне. А потім виявилось, що ці війська, направлені до Кувейту, чудесним образом виявилися в Іраці і попали під смертельну небезпеку. Мало того, що потрапили самі, вони разом з собою ставили під небезпеку, робили заручницею і Україну.

Тому треба розуміти, що ці дії можуть притягнути війну, а разом з нею і тероризм, не просто в Україну, а на Хрещатик. І це ми маємо відповідально розуміти. Сьогодні уже ідуть розмови про те, що Україна готова пообіцяти задля вступу в Північноатлантичний союз, готова пообіцяти направити свої війська до Афганістану, далі Ліван і так далі, і тому подібне.

Тобто я ще раз закликаю нас до дуже виважених дій у прийняття відповідальних державних рішень, а щодо конкретного документу, я пропоную все-таки, навіть, якщо сьогодні не буде прийнято це рішення, все-таки в дуже короткі терміни доопрацювати його і прийняти рішення у залі засідань Верховною Радою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Василь Волга. За ним Володимир Мойсик.

16:45:33

ВОЛГА В.О.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні глядачі та слухачі, я хочу звернути особливу увагу, щоб ми всі з вами, голосуючи за ці документи, зрозуміли декілька ключових моментів, які несе ця конвенція, а також зміни до нашого законодавства.

Саме ратифікацією цієї конвенції і відповідними змінами до законодавства встановлюється відповідальність об’єднань, тобто юридичних осіб в тому числі об’єднань громадян. Як то політичні партії, як то громадські організації.

І на мою думку, особисту думку, як секретаря Комітету по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією, як члена Соціалістичної партії в такий момент не простий момент, ми насправді можемо дати певним політичним силам, чи певним політикам права визначити, що підбурювання будь-який виступ тієї чи іншої політичної сили того чи іншого громадської організації буде вважатися підбурюванням, що буде мати за собою серйозні наслідки, як пропонується адміністративної в тому числі кримінальної відповідальності.

Саме поняття підбурювання воно не визначено, але є така пропозиція. Ми в решті-решт, можемо погодитися на те, що конвенція вона сама по собі немає імперативної норми, тобто прийняття конвенції не тягне за собою безпосередньо виконання цього в нашому законодавстві. Ми можемо в першому читанні проголосувати конвенцію, ратифікації самої конвенції, а зміни до закону відправити на доопрацювання Президенту.

Насправді це буде компромісне і хороше рішення. І я хотів би звернути увагу, до мене виступаючий говорив про певний вплив на це там скажімо, американської сторони чи ще когось, це конвенція Ради Європи. Тобто американці, насправді, мало мають до цього відношення, це конвенція Ради Європи. І тому, пропозиція моя і думаю Соціалістична партія буде займати при цьому голосуванні також ту ж саму позицію. Ми проголосуємо в першому читанні ратифікацію Конвенції і відправимо законопроект на доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Мойсик, будь ласка, за ним Колісниченко. З місця ви хочете? Будь ласка, мікрофон з місця.

16:48:02

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, „Наша Україна”.

Прошу передати слово Миколі Оніщуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Оніщук.

16:48:18

ОНІЩУК М.В.

Шановний Головуючий! Шановні народні депутати! Поза всяким сумнівом, що тема боротьби з тероризмом є дуже чутливою і в соціальному, і в політичному, і в правовому сенсі.

Не випадково тому Україна 16 травня минулого року, між іншим, як всі європейські країни, підписала, стала учасником відповідної конвенції, яку ми сьогодні обговорюємо. І відповідно підписавши цей документ, уряд, Президент звертається до парламенту з необхідністю її ратифікації задля того, щоб конвенція набула чинності і стала частиною внутрішнього законодавства.

Мені видається, що сьогодні зал, можливо, не всі детально вивчили цей документ, особливо зважаючи на те, що Науково-експертне управління висловило ряд своїх застережень. Особливо, коли йшлося про формулювання, тобто про структуру відповідної статті Кримінального кодексу, зокрема 258, на думку якого, тобто Науково-експертне управління, ця конструкція стосовно складу злочинів могла бути більш чи менш вдалою.

Разом з тим, шановні колеги, є абсолютно очевидним, що Україна: по-перше, ратифікуючи цю конвенцію, робить низку застережень, ми досить рідко це з вами робимо, зазвичай, тільки, як правило, ратифікуємо. В даному випадку, зроблені ряд застережень, які є важливими. Перше, як про це вже говорилося, що Україна не видаватиме громадян України іншим державам, якщо вони звинувачуються у скоєні відповідних злочинів. Тобто вона їх буде переслідувати, в тому числі, в кримінальному порядку на свою територію за допомогою національної правової системи. Друге застереження, що Україна залишає за собою право на бути зобов’язаною умовами, встановленими відповідно до пункту 2 цієї конвенції, сторони, яка надає інформацію. Якщо вона попередньо не отримує повідомлення про характер інформації, що буде надана, та не дасть згоду на передачу такої інформації. Тобто Україна робить ряд застережень важливих належно захисту своїх громадян.

І останнє, на думку нашої фракції, документи і маючи на увазі сам ратифікаційний документ, і внесення змін до Кримінального кодексу – є достатньо, наголошую на цьому, підготовленими і можуть бути сьогодні схваленими, в тому числі і в цілому.

Дискусія стосовно самої конструкції статті 258 може мати місце, але, насправді в тій редакції, як вона запропонована, вона може бути застосована і не створює колізії в застосуванні законодавства. Принаймні, конвенція говорить про те, що кримінальна відповідальність може бути застосована, якщо це вона передбачена національним законодавством. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вадим Колесніченко, за ним - Віталій Шибко.

16:51:36

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Фракция Партии регионов, Колесниченко.

Уважаемые коллеги! Мы когда рассматриваем вопросы, связанные с применением закона, в первую очередь, и, по всей видимости, должны думать о тех людях, в отношении которых в первую очередь будет приниматься этот закон.

Поэтому, предваряя по форме своего выступления, я хотел бы по процедуре сказать. Научно-экспертный отдел очень четко написал о том, какие необходимы документы были представлены быть и какие должны быть сделаны замечания выполненными, а это не сделано. Поэтому представители, которые выступали сегодня и говорили о том, что нет возможности принимать пакетом эти документы, они были правы. Потому, что мы же не просто хотим быть в Европе и принимать те или иные документы, мы должны, в первую очередь, принимать те документы, которые будут защищать наших граждан и суверенитет нашего государства.

Дело в том, что я как гражданин достаточно серьезно потерпел в свое время и от работников милиции и от прокуратуры. Потому что каждый по-своему имел право трактовать дыры в существующем уголовном законодательстве. Как адвокат я достаточно много оказывал помощи тем гражданам, которые сегодня и в наше время страдают от беспредельных действий как работников милиции, так и от бездействия работников прокуратуры. Потому что Уголовный кодекс – это непросто книжка, это документ, за которым стоят судьбы многих и многих людей. И если мы сегодня согласимся и поддержим в этой форме сырое, совершенно непродуманное изменение в 258 статью Уголовного кодекса, мы получим очень серьезные проблемы особенно в ситуации, когда политическая нестабильность в государстве и мы имеем держиморд на каждом уровне, начиная от районных отделов, кончая министрами внутренних дел.

Поэтому я считаю, что сегодня мы, если мы хотим защищать, и Конституцию и граждан Украины можем в первом чтении поддержать ратификацию конвенции по терроризму, а в отношении изменений в Уголовный кодекс мы должны однозначно вернуть на доработку. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Віталій Шибко, будь ласка, з місця мікрофон. Підготуватися Князевичу.

16:53:59

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адам Іванович. Я хочу звернути увагу колег.

Перше. Ми є членами Ради Європи і на сьогоднішній день нам дуже важливо виконувати всі зобов’язання, які ми самі добровільно брали, вступаючи до цієї міжнародної організації. Це перше.

Тому конвенції, які там розглядаються, вони розглядаються із участю наших представників і вони не мають імперативного характеру, як сьогодні вже підкреслював мій колега.

І нам конче необхідно сьогодні якраз повернутися до того, щоб її ратифікувати, тому що там написано, що може, а що не може. І в залежності від цього, ми виробляємо свої якісь закони. Це перше.

Второе. Я хочу обратить ваше внимание на то, что как бы мы сегодня не обвиняли те или иные международные договоры, это должно носить для нас обязательный характер, так как мы, я еще раз подчеркиваю, входили в эту организацию добровольно.

И мы сегодня можем поступить следующим образом. Мы сегодня можем ратифицировать эту конвенцию, а то, что касается второго вопроса, изменений в наше законодательство, мы можем сегодня его принять в первом чтении, а потом, в ходе обсуждения второго чтения, доработать так, как мы считаем это нужным, так, как это импонирует нам.

Но мы ни в коем случае не должны уходить от каких либо ратификаций конвенции той организации, в которой мы являемся членом. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, будь ласка, Руслан Князевич.

16:55:42

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, чесно кажучи, досить дивна логіка, навіть в деяких моментах спотворена, та, якою користувався комітет, який пропонував такого роду рішення. Бо знаєте, звинувачувати огульно легше всього. Говорити про те, що Міністерство юстиції і Міністерство економіки вправно виконує свої повноваження. Но, напевне, тут великого розуму не треба і не треба жодної аналітичної роботи проводити. Насправді. по великому рахунку, Міністерство юстиції і Міністерство закордонних справ провели тетанічний труд, оскільки вони в перших рядах всіх країн, які є членами Ради Європи запропонували вашій увазі відповідно до доручення Президента України ратифікувати такого роду конвенцію.

Абсолютно правий Вітай Якович, який щойно говорив, що насправді ми ж є членами Ради Європи і ми беремо участь у відпрацюванні проектів і у підготовці такого роду документу. Кого ми звинувачуємо. Ми хочемо назад кому доопрацювати, цю конвенцію відіслати Раді Європи? Так ми ж собі її відсилаємо по великому рахунку.

В чому тут проблема. Проблема, як на мене, тільки в одному, комітет не розібрався в тих зауваженнях, які були підготовлені Науково-експертним управлінням. Ну я можу зрозуміти десь Науково-експертне управління, наскільки там величезний обсяг інформації, величезний обсяг законопроектів. Але, повірте мені, що в основу покладено одну просту річ, що в нас в Україні не передбачено колективною відповідальністю, тобто щодо юридичних осіб. Але абсолютно точно сказала заступник міністра, це питання вже вирішено в українському законодавстві шляхом Закону „Про боротьбу з тероризмом”. Таким чином, нічого нового, ніяких жодних додаткових механізмів не потрібно вже, це рамкова конвенція, вирішення якою вже є в українському законодавстві. І якщо до сих пір в Кримінальний кодекс не було проведено у відповідність до Закону „Про боротьбу з тероризмом”, то це проблема України, а не проблема Ради Європи, якщо нам, бачте, не подобається дещо, що там вони пропонують в своїх положеннях.

Я можу погодитись в тому плані, що є якісь певні технологічні недопрацювання, бо Головне експортне управління робить зауваження. Що немає, скажімо, підготовленої порівняльної таблиці. Але, хіба це питання для такого роду невеличкого за обсягом документу, що немає порівняльної таблиці. Хоча, можливо, з точки зору, знаєте, технології права, права юридичної техніки тут є якесь порушення, я думаю, що його можна усунути дуже легко. Але давайте подумаємо, що сьогодні ми просто-напросто відмовляючи в такого роду ратифікації завтра отримаємо розголос в цілій Європі про те, що Україна яка начебто одна із першої взяла на себе зобов’язання приєднатись до такої конвенції, фактично відкинула можливість такого роду.

Позавчора, буквально, наскільки я розумію, у нас був Генеральний секретар Ради Європи. Ми дуже зустрічали його пишно, говорили про те, що будемо, знаєте, так чітко дотримуватись цих вимог, а сьогодні вже відмовляємось від своїх слів. Росія першою приєдналась до цього документу і тим самим показала нам приклад. Бо частина залу все-таки, знаєте, рівняється до сих пір на Росію. Тут же немає жодних застережень. Як на мене, то треба просто-напросто ратифікувати і виконувати свої взяті на себе зобов’язання і крокувати подалі шляхом адоптації законодавства Ради Європи в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я просив би хвилинку вашої уваги.

Я абсолютно підтримую дії профільного комітету і Науково-експертного управління, які вчинили так, як вимагають від нас закони. Бо погодьтесь, було нелогічно ратифікувати конвенцію і потім не прийняти законів, які вимагає ця конвенція. Як ми тоді виглядали б перед світом? Одне є, а другого не прийняли. Тому абсолютно правильно і логічно, що Президент подав взаємопов’язаних цих два законопроекти і про ратифікацію, і про зміни до законодавства.

Я підтримую тих, хто говорив про те, що дійсно, ми беремо і маємо певні зобов’язання перед Радою Європи і нас ніхто не зрозуміє, якщо ми не ратифікуємо такої конвенції. Але разом з тим я чітко усвідомлюю і хотів би, щоб кожен із нас усвідомив, що ми не можемо прийняти сирих змін до 258-ї статті Кримінального кодексу, який не відповідає нинішній ситуації. Тому давайте послухайте, що я скажу і просив би, аби ви мене підтримали.

Я пропоную прийняти щодо законопроекту за номером 0024 про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму закон з таких двох пунктів.

Пункт перший. Ратифікувати Конвенцію Ради Європи про запобіганню тероризму.

І пункт другий. Закон „Про ратифікацію” набирає чинності з моменту набуття чинності Закону про внесення змін до статті 258-ї Кримінального кодексу.

І ми таким чином і ратифікуємо, і внесемо можливість внести зміни. Немає заперечень? Я ставлю на голосування про прийняття закону з таких двох пунктів: ратифікувати і Закон „Про ратифікацію” набирає чинності з моменту набуття чинності Закону про Кримінальний кодекс. Прошу голосувати. Змін.

Голосуємо. Буде 300 голосів зараз, не переживайте.

17:01:11

За-293

Трошки не вгадав.

Ратифіковано, але ще раз наголошую, вступає в дію цей закон про ратифікацію з моменту вступу в дію змін до 258-ї статті.

По фракціях? Будь ласка.

184 - Партія регіонів, Блок Тимошенко – 3, Наша Україна – 53, соціалісти -32, комуністи – 21.

Тепер, шановні колеги, що стосується проекту закону. Не розслабляйтеся. Що стосується проекту закону про внесення змін до статті 258 Кримінального кодексу України. Реєстраційний номер 1103.

Давайте приймемо його у першому читанні.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу цього законопроекту. Прошу голосувати.

17:02:15

За-271

Прийнято.

Але дуже просив би і Міністерство юстиції, яке буде працювати далі, і наш профільний комітет серйозно врахувати ті зауваження, які сьогодні висловлювалися в ході обговорення про те, щоб, дійсно, ми прийняли закон, який буде відповідати нормам Ради Європи.

Шановні колеги, нам треба розглянути ще одне питання, питання про постанову про персональний склад Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування звинувачень у підкупі народних депутатів України, реєстраційний номер 1213.

Я прошу підтримати пропозицію про включення до порядку денного і розгляду сьогодні цієї постанови.

Прошу голосувати.

17:03:17

За-266

Постанову включено.

Про що ідеться? Шановні колеги, ми сьогодні на погоджувальній раді говорили про те, що ми з вами останнім часом створили десь три, чи чотири тимчасові спеціальні, тимчасові, вибачте, слідчих комісії із дуже резонансних питань. Але створили ці комісії, не затвердивши персонального складу, звернулися до представників фракцій з пропозицію надати ці кандидатури. Тому я зачитаю, хоча говорять, що вам роздали цей проект постанову.

„В зв’язку із прийняттям Верховною Радою України постанови від 25 липня цього року по утворення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування звинувачення у підкупі народних депутатів України, Верховна Рада постановляє: встановити, що до складу тимчасової слідчої комісії з питань розслідування звинувачень у підкупі народних депутатів входять такі народні депутати: голова ТЕСК, ми вже це затвердили, Борщевський, фракція компартії; заступник Лук’янов, фракція Партії регіонів, і члени комісії: Андрос, Партія регіонів; Антипенко, Партія регіонів; Бондик, Партія регіонів; Волга, фракція соцпартії; Ляшко фракція "Блоку Юлії Тимошенко"; Марущенко, фракція „Нашої України”; Одайник, фракція „Нашої України”; Олійник Святослав, фракція "Блоку Юлії Тимошенко"; Портнов, фракція "Блоку Юлії Тимошенко"; Пшонка фракція Регіонів; Сівкович, фракція Регіонів; Фесенко, фракція Регіонів і Шкіль Андрій, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

Немає заперечень? Будь ласка, Рудьковський. Мікрофон Рудьковського, будь ласка.

17:05:09

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Адаме Івановичу, я прошу все-таки від "Блоку Юлії Тимошенко" Ляшка не включати. Він як раз зробив ці заяви, значить, він зараз хоче уникати, потім покази в комісії, буде, як член комісії, впливати на рішення. Хай приходить і дає покази, не треба такого включати, він є зацікавленою особою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Чубаров.

17:05:41

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні виборці, на скільки я пам’ятаю, взагалі-то ініціатором створення такої комісії був депутат, скажімо так, який зараз себе не вважає фракції „Блоку Юлії Тимошенко”, але я про інше.

Я, коли обговорювалося це питання, висловлював, ну, скажемо, такий скепсис щодо взагалі створення таких комісій, чия діяльність буде, ну, як кажуть, російською, таким „пшиком”. Але, оскільки, все-таки буде, як так розумію, проголосовано, і для того, щоб трошки простимулювати членів цієї комісії, я би пропонував би в пункт другий додати ще от такого роду „встановити, що в разі затвердження і доведення фактів підкупу, не менш 10% від сум, потрачених на підкуп, перелається членам цієї комісії”.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це хороше, хороша пропозиція. Ви вже пішли тим шляхом, що ми критикуємо, собі податківці завжди і так далі, і тому подібне. Це вже судове рішення буде.

Так, будь ласка, ще які зауваження? Немає? Немає. Тоді давайте ми таким чином поступимо. Проголосуємо пропозицію Рудьковського про вилучення із складу цієї комісії Ляшко, але залишимо за „Блоком Юлії Тимошенко” кандидатуру, нехай вони, так би мовити, визначать кандидатуру.

Ну, і з приводу побажання Рефата, тут зрозуміло, що це є побажання, нехай комісія плідно працює, може ми їм потім випишемо премію.

Так, тоді, якщо немає заперечень, будь ласка, Оніщук. Мікрофон Оніщука Миколи.

17:07:28

ОНІЩУК М.В.

Шановні, шановні колеги, ми маємо поважати позицію усіх фракцій, які рекомендують до складу комісії своїх представників, проте, якщо зал не підтримує одну із кандидатур, яка була запропонована БЮТ, то за всіх умов ми маємо залишити у складі комісії одну пропозицію для БЮТ, якщо заміна відбудеться. Це означає, що наші позиції співпали і це добре.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Просто Миколи Васильовича трохи в той час, коли я озвучував, відволікли розмовою, якраз йому вносили таку пропозицію, вона співпала. Це добре. Тому я з вашого дозволу ставлю на голосування про прийняття в цілому постанови про персональний склад Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування звинувачень у підкупі народних депутатів України з вилученням прізвище Ляшко і залишенням квоти однієї кандидатури для „Блоку Юлії Тимошенко”.

Прошу голосувати. Прізвище Ляшка, або Ляшко.

17:08:41

За-266

Постанова прийнята.

Шановні колеги! Порядок денний на сьогоднішнє вечірнє засідання ми з вами успішно виконали. Завтра ми будемо працювати з десятої години ранку. На цьому засідання Верховної Ради оголошується закритим.