ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
1 листопада 2006 року, 10.00 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему „Рада”. Реєструємося.
10:00:02
У сесійній залі зареєстровано 417 народних депутатів.
Ранкове засідання Верховної Ради оголошується відкритим.
Шановні колеги! Давайте привітаємо нашого колегу Андрія Віленовича Сенченка, сьогодні у нього день народження. (О п л е с к и)
Відповідно до статті 25 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошень, заяв повідомлень. Прошу народних депутатів записатися, хто має намір виголосити заяви.
Будь ласка, Якименко Микола, фракція Партії регіонів. Підготуватися Замковенку.
10:01:31
ЯКИМЕНКО М.Є.
Прошу слово передати Кисельову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Кисельов, прошу.
10:01:44
КИСЕЛЬОВ В.О.
Шановний Адаме Івановичу, я хочу звернутися до вас як до головуючого на пленарному засіданні і жаль, що немає Олександра Олександровича Мороза, з проханням реагувати відповідним чином, як це передбачено 51 статтею Регламенту Верховної Ради України, коли з цієї трибуни на всю країну лунає відверта брехня та голослівні звинувачення, ми повинні це зупиняти.
Уже двічі з цієї трибуни, а потім ввечері на всіх телеканалах пролунали звинувачення, що саме Янукович збільшив з 13 до 15 податок на прибуток фізичних осіб. Переконаний, що виборці повинні знати, що даний законопроект було внесено членом фракції БЮТ Терьохіним.
По-друге, вже майже місяць жінка в білому і з косою ставить питання про скасування пільг народним депутатам. То треба, Адаме Івановичу, щоб виборці знали, що саме Юлія Володимирівна Тимошенко, коли була Прем`єр-міністром, підписала розпорядження, яким встановлена діюча заробітна плата всім чиновникам і при цьому заробітна плата народним депутатам встановлена від заробітної плати Прем`єр-міністра.
Третє. Фракція БЮТ підтримала 12 жовтня 2005 року закон номер 7621 про встановлення пільг народним депутатам, що стосується пенсійного забезпечення.
Четверте. Саме фракція БЮТ і особисто Тимошенко підтримали закон 5663 від 17 червня 2004 року про пільги народним депутатам щодо безкоштовного медичного обслуговування, включаючи безкоштовні путівки на лікування та транспортне забезпечення.
П'яте. Звертаю увагу всіх, хто хоче мене почути, що саме перший заступник голови фракції БЮТ пан Турчинов є одним із співавторів закону 2162 щодо забезпечення народних депутатів службовим житлом, включаючи грошову компенсацію. То коли ж ви щирі, Юліє Володимирівно? Якщо ви, Юліє Володимирівно, і ваша фракція щиро бажає виправити свої помилки, а наша фракція теж вважає, що пільг забагато, я пропоную Тимошенко вийти на цю трибуну після мене, я навмисно її прізвище використав, щоб у неї було право на репліку. Вона особисто і її фракція я хотів би, щоб сьогодні заявила, що подають заяви про відмову від депутатської недоторканності і від пільг, які вона пропонує відмінити. Особисто я буду другим, хто після неї від цього відмовиться.
І ще один важливий момент. Громадськість Севастополя, Балаклаві, Феодосії, Ялти стурбовані ти, що відбувається сьогодні дерибан майна в Збройних Силах. Це йдеться про Ялтинський військовий санаторій, Феодосію і так далі. Тому я вношу пропозицію заслухати на цьому тижні звіт міністра оборони Гриценка, щоб розібратися в усіх цих питаннях, і в тому числі із придбанням об’єктів Міноборони. А головне, в тому, чому в українській армії немає порядку і чому в мирний час гинуть в армії наші діти.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Замковенко. Микола Іванович є? Да, будь ласка, Томенку передає. Підготуватися Ковзелю.
10:05:09
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, я з радістю чую наших колег з Партії регіонів, що вони сьогодні вирішили відмовитися від пільг. Я радію з того, що нарешті ми приймемо єдине правильне солідарне рішення і парламент проголосує за наш законопроект, законопроект Тимошенко, Томенко, Боднар, про обмеження або скасування пільг не лише народним депутатам, а й іншим високопосадовцям. Але такі речі треба робити шляхом голосування, а не шляхом заяв. Тому я прошу, Адаме Івановичу, на наступній Погоджувальній раді поставити наш законопроект про скасування пільг, і тоді не словом, а голосуванням ці пільги ліквідувати. Але на сьогоднішній день, я вважаю, що є більш серйозніша проблема, яку ми забули після вчорашнього дня. З сьогоднішнього дня по всій Україні починається зміна тарифів на житлово-комунальні послуги, в деяких регіонах змінюються тарифи на електроенергію. І наша позиція – нарешті послухати уряд, який механізм, яка процедура компенсацій, яка процедура виплат субсидій. Вийдіть на вулиці і поговоріть з людьми. Сьогодні люди в шоці, вони не розуміють, що їх чекає, кому будуть повертати субсидії, хто буде повністю платити. У нас Київ, ви знаєте, що підвищення цін в 3-3,4 рази. В нас міський голова, людина з планетарно-космічним світоглядом, сказав, що у нас дуже багаті люди будуть платити за себе і за всіх решта, а дуже бідні не то, що не будуть платить, а ще забирати гроші в тих багатих. Мені цікаво: як Уряд буде працювати з київською міською адміністрацією і буде таку систему житлово-комунальних послуг забезпечувати?
Я хотів би, щоб в цій сесійні залі Уряд, перед тим провівши нараду з керівниками місцевого самоврядування, пояснив, як ми будемо жить з 1листовпада і з 1 грудня? Що буде означати для бідної людини підвищення ЖКХ в 3 і 3,4 рази?
Тому ми настоюємо на тому, щоб Уряд запропонував чітку єдину процедуру для всіх міст. Не може в одному місці, так як в Києві, коли вся енергетична і комунальна сфера приватизована однією сім’єю, або кількома сім’ями і „Правексом” буде збільшувати в 3-4, а в іншому місці, наприклад, в 1 чи 1,5 рази. Мусить бути єдина зрозуміла система підходу до цього питання.
Друга проблема, поки ми дебатуємо про бюджет у нас на місцевому рівні знову почалася земельна лихоманка. Вчора в місті Києві в нічний період, коли отключили трансляцію на ТРК „Київ”, такий фантастичний синдром земельної лихоманки відбувся . без обговорення, десь порядку 50-60 питань по землі було проголосовано. Ніхто не знає, який спосіб це розглядалося, яка ціна, які принципи. Я хотів би, щоб наш комітет, який займається цим питанням місцевого самоврядування послухав не лише Київську міську адміністрацію. А й інші місцеві ради і ми зупинили цей земельний дерибан, який розпочався в Україні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Ковзаль передає слово Олегу Ляшку, підготуватися Білорус. Зараз Ковзель, ви - після нього, Олег Григорович.
10:08:31
ЛЯШКО О.В.
Як правильно вчора зауважив голова бюджетного комітету, фракція "Блоку Юлії Тимошенко" подала найбільше пропозицій до проекту бюджету на наступний рік. Однак більшість з них не були враховані, зокрема, до статті 65, яка встановлює розміри прожиткового мінімуму. Вони розраховані на підставі затверджених постановою Кабінету Міністрів від 14 квітня 2000 року №656 наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних та демографічних груп населення.
Та з часу затвердження цих наборів пройшло шість років, і за цей час змінилися підходи до визначення першочергових потреб особи, що в свою чергу вимагає доповнень або вилучені з зазначених наборів тієї чи іншої позиції.
Особливо це стосується необхідності врахування деяких платних послуг медичного чи соціально-побутового характеру. У 2005 році експертною комісією, до складу якої увійшли представники від центральних органів виконавчої влади, роботодавців та профспілок було розроблено і затверджено такі нові набори: 22 лютого цього року підсумковий документ експертної комісії був розглянутий і схвалений на засіданні Кабінету Міністрів. Однак, це не знайшло жодного відображення при розрахунку прожиткових мінімумів, кількісні показники яких запропоновані в статті 65 проекту бюджету.
Таким чином, увесь проект бюджету на наступний рік розроблений на основі показників прожиткового мінімуму, розрахованих на базі наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення шестирічної давнини. Виходячи з цього, прожитковий мінімум як базовий соціальний стандарт має бути перерахований.
Те саме стосується статті 89 проекту бюджету на наступний рік, яка передбачає витрачання коштів 10 мільярдів гривень від приватизації. Зокрема 1 мільярд 896 мільйонів на підтримку агропромислового комплексу.
Я не аграрій. Але я вніс пропозицію до бюджету: 200 мільйонів направити у наступному році на відшкодування суб’єктам господарювання понесених ними витрат на спорудження об’єктів соціальної сфери на селі. Понад мільярд, 1 мільярд 119 мільйонів гривень за п’ять років борги держави перед суб’єктами господарювання.
Сільськогосподарські колективні господарства будують газопроводи, ремонтують школи, лікарні, і держава їх обдурила. У статті 6 Закону про пріоритетність розвитку села обіцяла компенсації і не дає ці компенсації. Вважаю, що у наступному році ми маємо це виправити, і щоб люди отримували свої гроші, для того, щоб у селі відновлювалося життя. Бо без газу, без води, без світла життя там не буде. І якщо у держави на це немає грошей, то треба заохотити приватних власників вкладати свої гроші. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Білорус, будь ласка. За ним Пачесюк.
10:11:41
БІЛОРУС О.Г.
Шановні депутати, шановні громадяни України. Наш великий попередник письменник Олесь Гончар закликав нас: думайте про велике, думайте про головне, думайте про Україну.
Сьогодні у полум’ї днів ми забуваємо про головне – Україні потрібна довгострокова стратегія національного розвитку або національна стратегія розвитку. Сполучені Штати мають стратегію на 50 років. Недавно, а це недавно – у 1989 році Китай поставив завдання розробити стратегію розвитку і стати наймогутнішою економічною країною світу. Така була створена рада по розробці стратегії. Така стратегія була розроблена і сьогодні Китай дивує своїм економічним чудом, своїм економічним дивом. Мій виступ я хотів би вважати зверненням до Президента і до уряду з пропозицією паралельно з розробкою Верховній Раді законопроектів про засади внутрішньої і зовнішньої політики, законопроектів про захист національних інтересів, співавтором чи одним із авторів я являюся, законопроекту про зовнішньополітичну стратегію.
Нам треба організуватись на міжфракційній неполітичній основі і приступити до розробки національної стратегії розвитку, принаймні хоча би на 20 років. Без такої стратегії Україна не має перспективи. Прошу мій виступ вважати закликом до всіх фракцій, до всіх політичних сил прийняти активну конструктивну і продуктивну участь в розробці такої стратегії, бо в глобалізованому світі навіть при наявності стратегії буде їх конкуренція і протиборство, а без стратегії ми приречені на узбіччя стовпових доріг розвитку і особливо в частині якості соціально-економічного розвитку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, Пачесюк передає слово Кисельову, будь ласка. Підготуватися Маньковському.
10:14:35
КИСЕЛЬОВ В.О.
Шановні колеги, я сподівався, що фракція БЮТ без викрутасів сьогодні в цьому залі заявить про те, що вони не декларують, а відмовляться від так званих пільг, як вони кажуть, які сьогодні отримують депутати. Тоді це буде нормально. Все інше – це популізм і нічого більше.
Я повторюю, я буду особисто другим після Юлії Володимирівни, після фракції БЮТ, яка складе такі повноваження.
Я ще раз кажу, коли Юлія Володимирівна і її фракція складе недоторканність депутатську, я буду другим після неї. Крім того …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Він першим після неї, мається на увазі.
КИСЕЛЬОВ В.О. Я буду першим після неї.
Шановні колеги! Бо до цього часу кожен з вас, фракція БЮТ, яка рве сьогодні на собі сорочку, до цього часу отримуєте всі надбавки, всі так званні пільги, ви витримуєте транспорт, ви отримуєте квартири, то ви скажіть про це на всю Україну, і за пенсійне забезпечення.
Тому я прошу Адама Івановича вважати мої обидва два виступи, включаючи і той, в якому я пропоную, щоб сьогодні ми прийняли рішення, щоб на цьому тижні міністр оборони звітував перед Верховною Радою за свою роботу, я прошу вважати мої обидва виступи депутатським зверненням.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Маньковецький, фракція Партії регіонів, підготуватись Сивульському. Мікрофон Маньковського, ввімкніть, будь ласка. Маньковський.
10:16:15
МАНЬКОВСЬКИЙ Г.В.
Прошу передати слово Кириченко Людмилі Федорівні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Людмила Кириченко, будь ласка.
10:16:28
КИРИЧЕНКО Л.Ф.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты!
Вопросы приватизации всегда были, есть и будут острой проблемой нашего общества. Решаются эти проблемы по тем законам, которые принимали мы. Но есть государственное имущество, которое распродается скрытно не приватизационным путем. Такое массовое отчуждение происходит и с имуществом Министерства обороны вне всяких законов и контроля со стороны государства, так и со стороны общества.
Особенно эти тенденции получили распространение последние два года и способствует этому непосредственно министр обороны.
Согласно полученной мной информации, в Министерстве обороны разработаны различные схемы распродажи имущества. Домостроительные комбинаты, санатории, ремонтные заводы переходят в частные руки путем фиктивного банкротства, списания имущества и тому подобное. Так, например, был доведен до фиктивного банкротства строительный комбинат «Укрвійськбуд». И потом за 270 гривен квадратный метр продан частному предприятию. Причем руководитель этого частного предприятия, жена директора, якобы обанкротившегося предприятия. Руководство Минобороны при поддержке военной прокуратуры всячески покрывает расследование удачной сделки. По моим многочисленным обращениям Генпрокуратура возбудила уголовное дело, однако на сегодня у меня есть основания говорить о том, что дело будет закрыто. Деньги решают все.
Подобная схема воровства была обкатана и в Балаклаве, когда в результате искусственно созданных долгов в частные руки перешел ремонтный завод.
Другой пример. По личному указания министра было распродано 80 процентов военного санатория «Ялтинский». Министерством обороны была утверждена программа развития санатория. В чем же суть этой программы? А суть в том, чтобы продать новые лечебные корпуса с техникой и оборудованием, а вырученные деньги должны были пойти на якобы реконструкцию разваленных старых корпусов. Прекрасная программа!
Третья схема. Списание недвижимости, а потом ее продажа за бесценок. Это самый выгодный для Министерства обороны подход, так как списанное имущество военных городков, обслуживающие производство находится в лакомых кусочках земли и это самое главное – лесные угодья.
Поэтому я обращаюсь с этой трибуны, во-первых, к Генеральному прокурору, в кратчайший срок провести проверку соблюдения законодательства при отчуждении объектов Министерства обороны. Во-вторых, предлагаю заслушать отчет министра обороны Украины по вопросам отчуждения государственного имущества. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Микола Сивульський. Підготуватися Лісіну.
10:19:37
СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.
Шановні колеги, дорогі наші виборці, вчора Верховна Рада України у першому читанні прийняла закон про бюджет. Прийнято не просто закон, прийнято в першому читанні фінансова Конституція України.
Перше читання - це схвалення ідеології документа. Яку ж ідеологію схвалила вчора коаліційна більшість? Попри всі слова про соціальний захист, про збільшення видатків на соціальні цілі, які звучали обґрунтування необхідності голосування „за”, фактом наразі є наступне.
Відбулася ревізія бюджетної політики, започаткована, починаючи з 2005 року, коли фінансові потоки направляються на користь громадян, на користь суспільства. На 2007 рік цю політику пропонується переглянути. Причому мова не йде тільки про збільшення видатків на капітальні вкладення - на 26 мільярдів, ціна питання значно більша. Тому що в першому читанні схвалено закон, де з 95 мільярдів приросту ВВП в бюджет забирається тільки 14,5 - це вдвічі менше, ніж затверджено на поточний рік. Уряд не збирається збирати податки. Основні втрати держава, бюджет будуть нести в зв’язку з тим, що будуть надаватися податкові пільги.
Я сьогодні звертаюся до соціалістів: ви проголосували за те, щоб знову функціонували вільні економічні зони, через які держава несла і буде нести колосальні втрати. Ви ж публічно обіцяли зовсім інше.
Я звертаюся до комуністів: відхилено вашу пропозицію і нашу пропозицію – пропозицію БЮТ, про те, щоб з 1 січня радикально підняти заробітну плату Комітет Верховної Ради з питань бюджету відхилив і нашу пропозицію і вашу пропозицію. І ви проголосували за це рішення бюджетного комітету.
В результаті з 1 січня кожний громадянин, який отримує заробітну плату на рівні мінімальної 400 гривень, буде отримувати 400 мінус приріст податку на 2 відсотки і винуватий тут не Терьохін, який начебто колись запропонував закон. Введення закону переносилось. Чому ви не проголосували за подальше перенесення цього закону? Все це обґрунтовується необхідністю, запровадження інноваціно-інвестиційної моделі. Чи на часі ця модель? Чи на часі передати гроші замість населення, перерозподілити їх на користь великого капіталу?
Різко зростають ціни на комунальні послуги. Вже в Києві в три-чотири рази прийнято рішення підвищення. І ця лавина подорожчання котиться всією Україною.
Тому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.
Будь ласка, Микола Лісін, фракція Партії регіонів. За ним Борзих.
Є Лісін? Не бачу я.
Будь ласка, Олександр Борзих, позафракційні. Підготуватися Кирильчуку. Борзих…
Лісін є? Кому? Гладію? Будь ласка, Михайло Гладій.
10:23:39
ГЛАДІЙ М.В.
Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, питання щодо врегулювання земельних відносин в Україні сьогодні викликає підвищений інтерес у багатьох служб і структур різного рівня, а також і всіх громадян.
Не є виключенням і комітети Верховної Ради. Мабуть через це регулювання земельних відносин у межах території забудови у цьому році вже попало до відома Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Комітет екології і зараз намагається заполучити собі право займатися регулюваннями земельних відносин щодо земель водного і природо заповідних фондів і це не останнє бажання „перетягати чуже одіяло”, чужі питання на себе.
При цьому, ніхто не рахується з тим, що в Україні сформовано єдине земельне законодавство, як регулює весь комплекс земельних відносин і не залежить від характеру та функціонального використання земельних ділянок.
Порушення цієї норми закону не дозволить державі здійснювати єдину політику і призведе до вкрай негативних наслідків в питання розпорядження та контролю за використанням і охороною земель всіх форм власності.
Тому я звертаюся з цієї високої трибуни особисто до Голови Верховної Ради Олександра Олександровича Мороза, всіх комітетів і фракцій, кожного депутата з проханням: давайте не будемо більше „перетягувати канат” відносно відання комітетів, виходячи з бажань окремих людей і структур.
При вирішенні земельних питань просимо прислухатися і зважати на висновки спеціалістів профільного комітету і Держкомзему.
І друге. Не менш важливим питанням сьогодні є фінансування бюджетних програм підтримки сільськогосподарського товаровиробника у відповідності до Закону „Про бюджет на 2006 рік”.
На сьогоднішній день профінансовано видатки лише на третину … обсягу підтримки виробництва. Заборгованість перед сільськогосподарськими товаровиробниками по виплаті дотацій за здану худобу та птицю вже становить 230 млн. гривень.
Існує загроза, що „під ніж” може піти мало ваговий молодняк, а ще гірше – маточне поголів’я.
Тому, шановний Миколо Яновичу, невже ви не розумієте, що сьогодні селянин має не лише завершити збирання врожаю, а також підготуватися до майбутнього року.
Наполягаю, вжити невідкладних заходів для погашення вказаної заборгованості, а також забезпечити до кінця року повне фінансування, як це передбачає Державний бюджет на 2006 рік. Інакше, шановні друзі, в 2007 році нам доведеться фінансувати іноземного товаровиробника. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, Олександр Борзих, я не бачу.
Будь ласка, Євген Кирильчук. Мікрофон увімкніть, будь ласка.
Турчинов.
10:26:39
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Прошу передати слово Олександру Турчинову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Турчинов, за ним Митрошкін.
10:26:49
ТУРЧИНОВ О.В.
Шановні колеги, ви знаєте, журналісти і всі, хто спостерігають за дискусією Верховної Ради, яка відбувається фактично щодня під час пленарних засідань можуть зробити висновки, що на всі пропозиції, які вносить опозиція, зокрема, наша фракція Блоку Юлії Тимошенко, наші політичні опоненти відповідають тільки одним: брудом і брехнею. Наш аргумент, відповідь, - бруд і брехня.
Зокрема, вчора ми всі були свідки, коли яскраво виступала Юлія Володимирівна Тимошенко, розбивши, розмазавши, вибачте, за це слово, бюджет, внесений урядом і антикризовою так званою, коаліцією, просто по стелі. В той же час, жодний аргумент, який вона назвала, ніхто із антикризової коаліції, ні з уряду не зміг спростувати. Замість цього, ми отримали брехливі і брудні виступи, які не просто знаєте, принижують політика, вони принижують взагалі гідність чоловіка. І ви знаєте, оце обличчя сьогодні, яке нам демонструють і під час перших виступів сьогоднішнього пленарного засідання також говорить про те, що жодного аргументу крім брехні і бруду. Нам обіцяли, що будуть зменшені тарифи, та ж сама Партія регіонів, яка дуже яскраво робила ролики під час виборчої кампанії, це є брехня. Нам обіцяли, що не буде газ понад 95 доларів, вибачте, це є брехня. Нам обіцяли, що вже сьогодні буде жити населення України краще, вибачте, це є брехня. І от сьогодні ще один свідок такого технологічного процесу опанування опозицією як молодий депутат Кисельов, також брехня. Шановний пане Кисельов, я можу вам повідомити, це можете ви з’ясувати в Комітеті регламентному, в якому ви працюєте, що автор законів про виділення житла в постійне користування народних депутатів є представники вашої фракції Комара і Корсаков. Це легко дуже перевірити і, вибачте, ті брехливі заяви, в тому числі на мою адресу, ну вони просто безпідставні.
В той же час, шановні колеги, я хочу звернутись до вас. Ми багато говоримо про пільги, давайте менше говорити. Я не хочу нікого ображати ні з антикризової більшості, ні з опозиції. Всі сьогодні фактично користуються цими речами, які передбачені законом „Про народних депутатів”. І саме тому я би просив всіх вас, припинити в цьому питанні взаємні звинувачення, а просто взяти набратись мужності і проголосувати щодо закону, який внесла наша фракція – фракція Блоку Юлії Тимошенко. І без обговорення, без звинувачень, без якихось там, вибачте, брехливих заяв просто скасувати ці пільги і поставити крапку і всі ми будемо з вами в рівних умовах.
Дякую за увагу.
Засідання веде МОРОЗ О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просив би уважно поставитися до виступів наших колеги, депутатів і Олександра Валентиновича, закликаючи про коректність, був абсолютно правий, щоправда сам вдається до некоректних висловлювань. Я просив би, щоб і він теж прислухався сам до себе, тому що у нас немає так званої коаліція, є коаліція відповідно до Конституції і всі інші висловлювання, то таке, на совісті депутата, а він що хоче, те говоре. Я, вас час я не забираю. Анатолій Сергійович, будь ласка. Тим паче, що це входить в мої обов’язки. Отже. Так.
А тепер я просив би слово Яковині Миколі. Микола? Будь ласка.
10:30:46
ЯКОВИНА М.М.
Микола Яковина, Українська республіканська партія „Собор”, фракція Блоку „Наша Україна”.
Шановний Головуючий! Шановні колеги! Дорогі співвітчизники!
1 листопада минає чергова річниця проголошення листопадового зриву, встановлення української влади в рамках Західно-української Народної Республіки, яка об’єднала в своїх державних кордонах українські етнічні землі Галичини, Буковини та Закарпаття на той час на першу світову війну вони перебували у складі Австро-Угорської імперії Габсбургів. Цьому передували такі події. Спочатку у вересні 1918 року у Львові було створено військовий комітет, котрий проголосив про підготовку до збройного повстання. 18-19 жовтня на зборах усіх українських депутатів, а це до того складу відносилися представники української депутації в імперському віденському парламенті, у земельних парламентах Буковини та Галичини, а також за участю представників усіх політичних партій та духовенства було створено Українську Національну Раду.
19 жовтня було проголошено створення Західно-Української Народної Республіки і Президентом обрано Євгена Петрушевича.
30 жовтня наміснику Габсбургів було поставлено ультиматум про складення зброї. Наступного дня вирішено було перебирати владу шляхом військового повстання. О четвертій годині 1 листопада таке повстання почалося і силами всього шестидесяти старшин та півтори тисячі стрільців влада в місті перейшла до українців, над ратушею у Львові замаяв того дня синьо-жовтий прапор. О сьомій годині ранку сотник Дмитро Вітовський склав рапорт про встановлення влади Західно-Української Народної Республіки в кордонах трьох українських етнічних земель.
Зараз, дякуючи долі і Господу Богу, за те, що ми в тих етнічних, історичних кордонах України нарешті домоглися соборності нашої держави, пам’ятаємо про ці славні пам’ятки. Вітаючи із святом я ще раз закликаю: слава Україні, слава героям!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для репліки має Терьохін депутат. З місця будь ласка, Терьохін.
10:33:35
ТЕРЬОХІН С.А.
Дякую Олександре Олександровичу.
Шановні народні депутати, ось тут молодий і не дуже досвідчений депутат Кисельов моє ім’я якось використав в контексті чогось.
Так ось я вам нагадую, пане Кисельов, що автором 15-відсоткового оподаткування доходів фізичних осіб є головний фінансовий геній Партії регіонів пан Микола Янович Азаров. Вчить матчасть, будь ласка, і дивіться на стенограми Верховної Ради і як цей закон подавався. Це перше.
По-друге. Це рішення було прийняте урядом Януковича номер раз……. після з’їзду представників, регіональних представників, які сказали, що на той період ефективна ставка податку була 16,4, тому давайте поставимо 15. Так…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, що зрозуміло всім, про що йдеться. Давайте перепалку не будемо вести. Ви згадали його, він має право на репліку.
Ми розглядаємо питання про відставку з посад деяких членів Кабінету Міністрів України. Я запрошую на трибуну Віктора Тихонова, голову комітету профільного. І перед цим хотів би, щоб і він послухав, і депутати послухали.
Ви знаєте, що кілька членів Кабінету Міністрів написали заяву про свою відставку. Відповідно до Регламенту ці заяви були зареєстровані. Один із міністрів написав заяву про відкликання своєї заяви, а чотири залишилося. Комітет профільний з питань державного будівництва вчора розглянув ці заяви.
Я поставив сьогодні питання перед Прем’єр-міністром. У нього є можливість вирішити питання, якщо результат буде відповідний і відставка прийнята членів Кабінету Міністрів. Він сказав, що по двох міністерствах він готовий буде негайно внести кандидатури на заміну. По інших інше буде визначатися, оскільки йому треба провести ще консультації з цього приводу з іншими посадовцями і самими міністрами, які написали заяви тощо.
Таким чином, оскільки з’ясовані питання по двох міністерства, по двох кандидатурах, то я би просив Віктора Миколайовича, ви доповідайте саме по двох міністрах, а саме, міністру юстиції і міністру культури. Я ще раз повторюю, Вікторе Михайловичу. Відносно рішення, яке стосовно цих кандидатур прийняв ваш комітет.
Отже, про заяву міністра юстиції. Будь ласка, доповідайте з цього приводу.
10:36:53
ТИХОНОВ В.М.
Шановний Олександре Олександровичу, народні депутати! На засіданні Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, яке відбулося 31 жовтня 2006 року, було розглянуто питання щодо особистих заяв окремих членів Кабінету Міністрів України про їхню відставку із займаних посад. Зокрема, як ви і сказали, чотирьох міністрів: Зварича, Поляченка, Павленка і Ліхового.
Також повинен повідомити, що заяви міністрів були датовані 11 жовтня 2006 року, а в Апараті Верховної Ради України зареєстровані 19 жовтня 2006 року.
Хочу також відповісти тим, хто встиг заявити, що комітет педалював розгляд заяв, відповідно до Регламенту заяви повинні були розглянуті протягом 10 днів, тому і відбулося позачергове засідання. На засіданні комітету були присутні 13 народних депутатів України, членів комітетів, із 20 від його загального складу, тобто засідання було легітимним. Безпосередньо у засіданні взяли участь міністри Зварич, Поляченко та Павленко.
В результаті розгляду питання щодо чотирьох членів Кабінет Міністрів України Зварича Романа Михайловича, Поляченка Юрія Володимировича, Павленка Юрія Олексійовича, Ліхового Юрія Дмитровича були прийняті ідентичні рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти їх відставку з займаних посад згідно з поданими особистими заявами.
Наступне питання. Да, ще я хотів сказати, що в комітет поступило рішення профільного комітету і висновок з охорони здоров'я, який ухвалив рішення не надавати згоди на звільнення Полянка з посади міністра охорони здоров'я.
Наступне питання щодо заяв Міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича. Підкреслюю, саме заяв, оскільки в комітет надійшло дві заяви – одна про відставку (11.10) і інша (19.10), які були зареєстровані в один день 19 жовтня. Комітет детально зупинився на розгляді заяв міністра, обговоривши вказані заяви по суті.
Комітет звернув особливу увагу на формулювання першої з них, цитую: „Неможливість налагодити конструктивну співпрацю задля ефективної роботи Міністерства внутрішніх справ України”, чим фактично було заявлено про неспроможність міністра організувати роботу міністерства. Фактично всі присутні на засіданні члени комітету, представники всіх фракцій дали негативну оцінку діяльності Луценка Юрія Віталійовича на посаді Міністра внутрішніх справ України.
В результаті обговорення комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України розглянути питання про звільнення Луценка Юрія Віталійовича з посади Міністра внутрішніх справ України. Окрім цього, комітет звернувся також до Прем`єр-міністра України з пропозицією розглянути питання про звільнення Луценка Юрія Віталійовича з посади Міністра внутрішніх справ України.
Це обумовлено тим, що тільки Прем`єр-міністр України за поданням коаліції може вносити подання про звільнення з посади членів Кабінету Міністрів України. А коаліція находиться у цьому залі і виявить свою волю голосуванням. Таким чином, щодо Міністра внутрішніх справ пропонується задіяти інші процедури звільнення члена комітету Кабінету Міністрів України, передбачені пунктом 12 частини першої статті 85 Конституції України та частиною шостою пунктом четвертим статті 202 Регламенту Верховної Ради України.
А тепер прошу головуючого поставити на голосування ті питання, які він казав.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. П’ять хвилин вистачить? Але, будь ласка, лаконічно ставте питання.
Бондарчук. Баранівський, будь ласка.
10:41:44
БАРАНІВСЬКИЙ О.П.
Дякую, Олександре Олександровичу.
Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.
Шановний доповідачу, на моє переконання, що комітет упереджено розглядав питання щодо міністра Луценка. Справа в тому, що була заява Луценка і була заява про відкликання. Тобто у вас не було документів, щоб розглядати дане питання. І взагалі, що комітет розглядав: заява відсутня, бо вона відкликана, якихось документів інших, які були б надані в комітет і які були б, щоб ви їх розглядали і робили такий висновок комітету, у вас також не було? Тому тут вбачається чисто нагнітання ситуації. Я нічого не маю претензій до попередніх чотирьох заяв, які ви розглядали, але в даному випадку, на мій погляд, що тут чисто є некоректність. Дякую.
ТИХОНОВ В.М. У комітеті знаходиться 20 депутатів Верховної Ради, із них 13 були присутні, які скористалися своїм правом висловити те, що вони висловили. І скористалися своїм правом проголосувати те, що вони мали право проголосувати. Я назвав всі статті Конституції і всі статті Регламенту, по якому приймалося рішення. А це ваше право – як оцінювати рішення тих 13 депутатів, які проголосували за цю постанову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Беспалий.
10:43:12
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Борис Беспалий, „Наша Україна”.
Ну, перше. Заяви написані з підстав політичних, а за фахову роботу всім зазначеним міністрам, я думаю, треба подякувати, і з цього треба було починати доповідь, вони фахово гарно працювали, і це є прикладом для їхніх можливих наступників.
Друге, відставки опозиція не приймає, приймає рішення про відставку влада, тому, звичайно, позиція до голосування з цим питань не має ніякого відношення. І третє, мені здається, що дуже доречно було б поставлено запитання моїм попереднім колегою, коли, ну, взагалі, знаєте, те, що ми почули якусь зранку інформацію, вона мені дуже нагадала великого комбінатора, який щось комбінує, щось наводить тінь на плетінь. Не треба комбінувати, відкликана заява про відставку, не можна її вносити в сесійну залу. Тим більше, що, як ми вже з’ясували, фахових претензій до міністрів не було.
Тому чи не здається вам, що розгляд цього питання, підготовлений вашим комітетом, абсолютно, ну, не ….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ТИХОНОВ В.М. Ми подякували від імені комітету всім чотирьом міністрам, які були, були три з чотирьох і побажали їм плідної роботи у майбутньому. Міністра МВС не було на засіданні. І я ще раз підкреслюю, всі депутати рівні, ті, що два, або три рази були, як ви тут, депутатом, і ті, хто були, прийшли перший раз. Вони мають право свою думку висловлювати. І вони її висловили через рішення комітету, яке проголосовано було всіма 13-ма депутатами, які там були присутні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Швець.
10:45:03
ШВЕЦЬ В.Д.
Прошу передати слово народному депутату Турчинову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Турчинов.
10:45:10
ТУРЧИНОВ О.В.
Шановні колеги, в мене є питання, як до доповідача, так і до голови Верховної Ради. Ну, заяву Луценка ми зрозуміли, там написано, що він домовився із Морозом, і з Януковичем. Тому, я так розумію, що „Регіони” за цю відставку голосувати не будуть, це так поговорити.
А що стосується інших міністрів, яких ви хочете разом з Луценко залишити працювати, яку політичну силу, я хочу вас запитати, вони будуть представляти? Я нагадаю, що коаліція формується політичними партіями, які мають фракції в парламенті і більше ніким. І я хочу конкретно почути: яку політичну силу вони будуть представляти в коаліції, яка сьогодні має назву „Антикризова”?
Сан Санич, я прошу звернути увагу, я не сказав „так звана, антикризова”, да, а саме антикризова. Нормально? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно переконливо. Спасибі.
ТИХОНОВ В.М. Ну, я поняв… це питання Олександру Олександровичу чи мені?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я відповім на нього, раз воно так поставлено.
Відносно кандидатури Юрія Луценко, що тут звучала вже тема, мені здається, процедура може бути, справді, тією, яка передбачена в Регламенті. У нас створена Тимчасова комісія, вона розгляне питання про роботу … Зараз, хвилиночку…
Вона розгляне роботу, він прозвітує. А тоді сесія може визначитися, парламент може висловитися, чи висловлює довіру, чи недовіру.
Я гадаю, що він може працювати професійно, і тут немає проблем. Сьогодні це питання ми не розглядаємо. Він просто доповів про те, що комітет визначався з цього приводу. Але це питання не буде розглядатися сьогодні, оскільки немає для того підстав. Я виходжу саме з того.
А відносно залишення або незалишення його у складі Кабінету Міністрів, яку політичну силу буде представляти, це питання вже стосується самих працівників Кабінету Міністрів, членів Кабінету Міністрів. Хоча, я ще раз повторюю, мова йде в даному випадку про процедуру, щоб там не було, не виникало, скажемо так, прогалин у часі відносно обов’язків, це питання можемо розглянути завтра буквально.
Будь ласка, сідайте на місце.
Хвилиночку, з процедури… Запишіться з процедури.
Будь ласка, сідайте, Віктор Миколайович, на місце.
5 хвилин для процедури, і я думаю, що це цілком слушно поставити питання бо ми вперше розглядаємо такого виду питання.
Прошу, Удовенко.
10:47:51
УДОВЕНКО Г.Й.
Шановний Олександр Олександрович!
Я, дійсно, хотів би висловитися з питань процедури, і хоча ми і вперше розглядаємо це питання, але потрібно розглядати ці питання і з політичної, і з професійної точки зору. І не розглядати це як розправу над міністрами, зокрема над міністром Луценко.
Я сьогодні одержав від міністра відповідь на мій запит. Прекрасна юридична відповідь щодо потрібні зміни до Закону про громадянство чи не потрібні, які є свідченням високої фахової підготовки самого міністра у цьому складному питанні.
Тому я категорично заперечував би розглядати сьогодні питання про відставку міністра, і тут треба врахувати, що говорив колега Баранівський.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Яковина, прошу.
10:49:00
ЯКОВИНА М.М.
Прошу передати слово Анатолію Матвієнку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Сергійович, будь ласка.
10:49:07
МАТВІЄНКО А.С.
Українська республіканська партія „Собор”, Блок „Наша Україна”.
Олександре Олександровичу, я хочу звернутися до вас. Ми, дійсно, сьогодні проводимо уперше таку процедуру, і цей прецедент мав би бути регламентний.
Судячи з вашої інформації, можна зробити висновок, що це питання не підготовлено. Я хотів би запитати, де є Прем’єр-міністр? Очевидно для Прем'єр-міністра це не є другорядне питання. Тим більше йде мова сьогодні про чотирьох плюс п’ятий міністри.
Друге. Де є самі міністри? Чому вони не запрошені на засідання, і чому ми не можемо мати можливість почути самих міністрів? Поскільки очевидно самого рішення комітету не достатньо. Чому ми не маємо можливості висловити їм подяку, бо це дійсно професійні люди, які з політичних мотивів написали заяву? І про це також варто говорити.
Таким чином питання не підготовлено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я відповідаю на ваше запитання таким чином. Міністри... Я прошу уваги, конкретне питання. Я продовжу потім час. Міністри були запрошені. Прем'єр-міністр проводить засідання Кабінету Міністрів. Питання підготовлено у тому сенсі, як і передбачено в Регламенті, і вам роздані всі питання. Він може прийти, може не прийти – це його право.
Будь ласка. Прошу вас. Головатий, прошу.
10:50:44
ГОЛОВАТИЙ С.П.
Шановний пане Голово, шановні колеги депутати. Я продовжу ту тему, що її розпочав депутат Матвієнко. В принципі, юридична природа, юридико-політична природа відставки члена Кабінету Міністрів і європейська практика дійсно передбачають іншу процедуру розгляду. Якщо є заява міністра про відставку, він має її сам викласти в сесійній залі, щоб не було перекладача через комітет.
Друге. Питання як приймається відставка. Згадайте радянські часи. Коли Верховный Совет ССР приймав рішення призначити на вакантну посаду, звільнивши з посади такого в зв’язку з відставкою за власним бажанням. І це логічно, тому що сам факт заяви про відставку уже починає, є фактом припинення повноважень політики-юридичних. Це бажання. І тому вирішувати, чи відправляти, чи не відправляти, у парламенту є через резолюцію недовіри, а не через прийняття чи неприйняття.
Це є складний …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Поживанов. А потім я теж міркування висловлю з цього приводу …
10:52:02
ПОЖИВАНОВ М.О.
Я прошу слово В’ячеславу Кириленку передати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:52:11
КИРИЛЕНКО В.А.
В’ячеслав Кириленко, фракція „Наша Україна”.
Шановний Олександре Олександровичу, по-перше, я вимагаю, щоби розгляд цього питання був у присутності Прем’єр-міністра, всіх віце-прем’єрів і міністрів, яких ми сьогодні маємо намір звільнити. Точніше, не ми, а Антикризова коаліція.
Якщо зараз іде засідання Кабінету, то це крайній вияв неповаги до всіх депутатів, розглядати це питання, коли члени Кабінету, яких ми звільняємо, зараз на іншому засіданні. Отже треба перенести. Це по-перше.
По-друге, профільні комітети, наприклад, охорони здоров’я, наприклад, молоді, наприклад, національної безпеки і інші, наприклад, державного будівництва і інші, які стосуються правоохоронної сфери, також повинні розглянути ці питання, бо, коли розглядалися фахові питання, то там всі були за позицію цих міністрів і відзначали їхній професіоналізм. Як мінімум ці два моменти треба врахувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми використали час на обговорення процедури, але я теж маю право з цього приводу висловити міркування свої. По-перше, мені здається дуже цікавою, корисною думка Сергія Головатого з приводу того, що треба спочатку вирішувати питання про призначення під час заміни. Хороша пропозиція, я вважаю так, хоч вона у нас не прописана в Регламенті ніяким чином.
Відносно того аби участь у засіданні брали міністри. Ми звернулися до них, щоб вони прибули на засідання. Я прошу, Анатолій Сергійович, не кричіть з місця, я чую добре і так, я просто маю право свої міркування і донести до вас інформацію, може ви зміните свою позицію потім.
Тому, власне, можна розглядати, я так вважаю, оскільки це питання не врегульовано остаточно в Регламенті. Ми можемо прийняти відставку, а можемо дочекатися подання від Прем’єр-міністра на відповідні посади і разом з тим розглядати.
Але тут виникає ще одна колізія, подання робить Прем’єр-міністр на вакансію, якщо вона є, а вакансій поки що немає, як тут бути, Сергій Петрович? Будь ласка, давайте ми обговоримо це питання і процедуру, і по суті питання, виділимо на це, скажімо, 10 хвилин часу. А потім приймемо рішення відповідно до цього обговорення, бо справді, ми зараз дещо в делікатній ситуації знаходимося, оскільки в Регламенті буквально не розписана ця процедура. Я гадаю, що це повинно було бути нормою закону про Кабінет Міністрів, який ми ще не прийняли. Тому в такому випадку, очевидно, мова йде про розділ Регламенту, який стосується призначень і ми б його мали мати на увазі.
Тому, будь ласка, запишіться, 10 хвилин часу обговоримо це питання, а потім порадимося, як ми будемо приймати рішення. Запишіться, будь ласка.
Записалися п’ять чоловік, давайте… Тоді, це якраз від фракцій 15 хвилин.
Сподаренко, хто? Від фракцій тоді давайте хто там виступає? З місця? Бокий Іван Сидорович.
10:55:45
БОКИЙ І.С.
Шановні колеги! Сьогодні фракція соціалістів обговорювала питання, яке поставлено на порядок денний, про звільнення міністрів Кабінету Міністрів, які подали заяви. І звичайно процедура може бути різна, але мені здається, що ми хочемо в процедурі „потопити” суть питання. Так, це політичні відставки, але хіба це означає, що обов’язково ми повинні обговорювати питання, яке, власне кажучи, обговорила вже політична сила, яка делегувала їх на посади членів Кабінету Міністрів. Що тут у даному випадку ми повинні обговорювати? Адже питання зрозуміле, чому люди йдуть з уряду і я не думаю, якщо ми будемо обговорювати це питання чи в їхній присутності, чи без їхньої присутності, зміниться суть того рішення, яке ми повинні сьогодні прийняти.
Звичайно, хотілося б, щоб був тут і прем’єр-міністра, і багато чого іншого хотілося б. Але, знову ж таки, суті справи це не міняє. Тому наша пропозиція така, проголосувати, власне кажучи, ті проекти постанов, які в нас є і не розводити навколо цього, скажемо так, дискусії, яка нічого фактично не дасть: ні в правовому, ні в політичному розумінні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Матвієнко передає слово Безсмертному Роману. Будь ласка.
10:57:38
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.
Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги, очевидно, що питання реалізації нової конституційної моделі вимагає добре продуманої процедури. Якщо ми проаналізуємо все те, як відбувалося формування коаліцій сьогодні в історії України і те, як зараз розглядається питання щодо відставки міністрів, відповідь одна. Ми поки що не відпрацювали процедуру ні формування коаліції, ні формування уряду, ні, тим більше, відставки міністрів за політичною ознакою. А демократія, шановні колеги, це насамперед процедура. Лише виконання положень процедури, гарантує реалізацію демократичних принципів. Якщо говорити про цю частину, то, насамперед, треба Олександре Олександровичу, погодити цю процедуру між фракціями Верховної Ради України - насамперед, в коаліції, а потім між коаліцією і опозицією. І тут необхідно підтримати тих народних депутатів, які говорять і про необхідність запрошення сюди міністрів, і про присутність Прем’єр-міністра, і про присутність всього складу Кабінету Міністрів, і про непотрібність голосування відставки. Тому що вакансія з’являється з моменту подачі заяви про відставку. І лише кандидатура Луценка як Міністра внутрішніх справ вимагає розгляду, тому що існує дві заяви. І це підстави для того, щоб Верховна Рада розглянула ці питання.
Тому за таких умов "Наша Україна" пропонує, щоб Погоджувальна рада забезпечила процедуру чи окремою постановою, якщо це є бажання, чи домовленістю між фракціями, лише потім розв’язувала це питання. Відставку приймає влада, опозиція у процедурі відставки участі ніякої не бере.
Що стосується наших міністрів, то ми їм дякуємо за високу професійність, яку вони проявили на місці, працюючи міністрами. Ми дякуємо їм за їх мужній поступок, який вони проявили, знаходячись в уряді, не переслідуючи ніяких корисних цілей своїх, виконавши свою функцію, вони виконали волю політичну – рішення фракції про перехід в опозиції і за це їм велика подяка і уклін від імені наших членів депутатської фракції "Наша Україна".
Вони не можуть залишатися в уряді, тому що фракція "Наша Україна" не є в складі коаліції антикризової. Відтак політичні розходження мають забезпечуватися через відставку міністрів від "Нашої України", які працюють у складі уряду.
Тому ми пропонуємо. Перше, щоб Погоджувальна рада погодила процедури і щоб тут були присутні Прем’єр-міністр і весь склад уряду.
Друге. Це ми ще раз дякуємо нашим міністрам за той поступок мужній, який вони зробили. Це перше в історії України політична відставка. Я бажаю всім нам мудрості в прийнятті цих рішень. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко від „Блоку Тимошенко”.
11:01:00
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, я хотів тут коректності у цій не простій дискусії, оскільки тут пролунало слово про опозицію. Так історично склалося, що ми, як опозиційна фракція, „свічок не тримали” коли цей „політичний шлюб” тут створювався. Ми не хочемо нашатирний спирт носити деяким представникам політичних сил, які вирішили вийти з цього „шлюбу”.
Тому опозиція не буде голосувати за відставку конкретних міністрів, оскільки ми не формували цей уряд. Ми з задоволенням проголосуємо за відставку всього уряду, якщо така історія трапиться.
Друге питання. Я хотів би, щоб ми повернулися до проблеми формування коаліції. Я чув тоді і колишніх прем’єр-міністрів, і інших живих класиків про те, що нарешті Україна об’єдналася і ця коаліція буде діяти чотири, чи п’ять років.
Я хотів би, щоб ми послухали про відповідальність цих голосувань, тому що „Наша Україна” теж 34 голоси дала за уряд і 30 за Віктора Януковича, а сьогодні виглядає ситуація якась така дивна, що Віктор Федорович говорить: „Ми там порадилися: двох можна відправити, а двох треба залишити”.
То ці міністри перед ким відповідають? Перед політичною силою, яка їх делегувала? Наприклад двох ми зараз відправимо, а ті два тепер перед ким відповідають? Перед Януковичем, чи перед „Нашою Україною”?
Окрема теза з міністром внутрішніх справ, він теж є посадовою особою, яку розглядає парламент. Очевидно, або ми розглядаємо все, або ми не розглядаємо нічого.
Я думаю, що сьогодні ми не повинні допустити помилки в цьому над важливому питанні. Якщо вперше в Україні створена коаліція, ще раз тоді очевидно нам треба говорити: про діяльність уряду в цілому, про діяльність антикризової коаліції і додатку „Нашої України”, яка підписала з ними якийсь документ. Бо інакше ми в парламенті заручники якоїсь незрозумілої гри: хтось з кимсь домовляється, хтось не домовляється.
Тому ми, ще раз хочу сказати, ми не беремо участі в голосуванні, якщо Верховна Рада прийме рішення голосувати за відставку. Але ми б не хотіли, щоб парламент був ширмою для якихсь кулуарних домовленостей. Ми б хотіли, щоб була колективна відповідальність уряду, ми хотіли б, щоб була персональна відповідальність міністрів і ми хотіли, щоб була партійна відповідальність цих суб’єктів, які делегували цих міністрів. Не може бути ситуації, щоб хтось з міністрів побіг до Прем’єра і домовився, а хтось з міністрів не домовився. Врешті-решт цей парламент повинен закласти принципи цивілізованого формування коаліції, цивілізованого формування уряду і цивілізованої відповідальності як уряду, так і конкретних міністрів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу всіх виступаючих коректно ставитися до тих людей, які писали заяви, тому що ніхто нікуди не бігав, ні з ким ні про що не домовлявся. А з самого початку я висловився власне, у сенсі того, що говорив Сергій Головатий. Оскільки на двох кандидатів є пропозиції Прем’єр-міністра, то була внесена така пропозиція не тому, що хтось бігав домовлятися, а виходячи з процедури. Тому, будь ласка, не ображайте тих людей, які до цього ніякого відношення не мають. І я приєднуюся до тих слів, що говорили вже виступаючі, треба з повагою поставитися до такої позиції і до кваліфікації відповідних людей, що сьогодні є членами Кабінету Міністрів.
Слово має Матвєєв, Симоненко Петро.
11:04:42
СИМОНЕНКО П.М.
Уважаемые коллеги и
уважаемые радиослушатели, телезрители! Хочу изложить позицию нашей фракции по
обсуждаемому вопросу и с самого начала заявляю о том, что фракция требует
рассмотреть в полном объеме отставку всех, кто подали соответствующие
заявления, это, во-первых.
Во-вторых, внести и
принять решение о заслушании информации министра внутренних дел, иностранных
дел и обороны о том, как они выполняют условия, на которых была создана
Антикризисная коалиция. Работают они ли над выполнением той программы, которую
поддержали большинство избирателей и в парламенте созданная коалицией, либо они
находятся на беспривязном политическом содержании.
Поэтому, исходя из этого, я хотел бы обратить ваше внимание на то, что две недели как поданы эти заявления. Две недели данные министры по сути дела, занимаются только тем, что публично рассказывают на телевидении какие они красивые и как они подали заявления, и просят их отпустить с миром. Давайте это и сделаем, о чем тут еще разговор. Они сами заявляют о том, что они заявляют о том, что они уходят в отставку, а какие еще могут быть разговоры.
Мы сегодня стали перед проблемой, уважаемые коллеги, по антикризисной коалиции совершенно другой. Кабинет Министров, который сегодня должен решать тяжелейшие проблемы наследства от помаранчевой команды развала и разрухи, которую мы сегодня должны с вами, естественно предостеречь и уберечь народ Украины, находится в состоянии разброда и шатания, часть министров приходит на заседание, часть министров не приходит на заседание, по телевидению рассказывают как они видят развитие Украины, самостоятельную позицию высказывая, не отстаивая интересы, которые определены законодательными актами или решениями Верховной Рады.
Поэтому в данной ситуации речь уже идет о том, что начался саботаж политический и фактический в организации работы исполнительной власти, а местном уровне это заканчивается тем, что сегодня, по сути дела, не включается отопления и другие системы жизнеобеспечения и приводит это к тому, что массовое возмущение. Я прошу честь в данном случае и своих коллег мнение то, что на местах избраны ваши представители местные органы власти и главы администраций, ваши помаранчевые на местах назначены и они сегодня занимаются саботажем по вертикали работы исполнительной власти.
Какие предложения. Коалиция взяла на себя ответственности и в праве сегодня принять отставку в соответствии с тем, что мы голосовали в Верховной Раде о назначении. Надо поставить вопрос на голосование и снять эту проблему. Хватит нам трудоустраивать родственников Президента, достаточно это делать! И мест на всех не хватит в составе правительства!
И о профессионализме. Два года эта команда ничего не могла сделать, эти же министры сегодня находятся уже в антикризисном правительстве. Поэтому, я считаю, что надо принять решение и освободить от занимаемых должностей всех, кто имеет отношение к так называемой...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Ярослав Сухий.
11:08:04
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, я думаю, можливо, хтось не прислухався до слів, які в цьому залі були у виступі Миколи Томенко, а він сказав про реальну загрозу, яка існує зараз для української державності. Мова йде про те, що Україна перебуває в так званому транзитному періоді переходу від одної форми правління до іншої, від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської. Якщо ми з вами як відповідальні політики допустимо зволікання, якщо ми підемо на поводу у політичних невдах, які до сьогоднішнього дня так суспільству і не пояснили що вони хотять від нас всіх, від цієї сесійної зали, від суспільства, від уряду, що ви хочете?! Та розберіться між собою в кінці-кінців! Що ви нас мордуєте тут скільки вже років?! Три місяці ви формували до виборів коаліції, три місяці – після виборів! На цей день незрозуміла ситуація!
Я вважаю, що в даному випадку ми повинні поступати відповідально. Шановні колеги, коаліція, називайте нас як хочете, подобається, не подобається, - вона була утворена у відповідності з Конституцією. Ніхто, ніякий суд не заборонив і не заперечить цього! Ми взяли на себе відповідальність, ми тепер не можемо допустити, аби ми стали заручниками чиїхось роздумів, міркувань, мєтаній душевних, шатаній, тоски такої за владою. Віддав портфель, - топай далі!
Тут що, в когось щось з пам’яттю стало, з головою не в порядку?! А ви забули, за чиєї політичної волі ці чотири людини написали заяву? Ви ж їх примусили, тепер ви їх і не пускаєте. Або двері відкрийте, або закрийте. Вони ж покалічитися можуть. Я перепрошую, сюда. Сюда. Я не розумію, на що нам відвели 10 хвилин.
Цитую статтю 202 Регламенту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. П’ятнадцять хвилин.
СУХИЙ Я.М. „Відставка, звільнення з посади чи дострокове припинення повноважень члена Кабінету Міністрів наступає з дня прийняття Верховною Радою відповідної постанови Верховної Ради”.
Зараз що тут такого незрозумілого?
Друге. Стаття 201, а питання на призначення на посади членів Кабінету Міністрів також регламентується статтею 201 пунктом першим – „у відповідності до пропозицій, які вносить коаліція”. Які тут проблеми?!
Сьогодні ми розв’язуємо проблеми з цими людьми, дайте їм свободу, нехай вони дихають вільно, де вони хочуть, нехай працевлаштовуються, поки не пізно. Бо ми з вами вже порушуємо КЗОТ, це не до лиця парламенту українському. А потім розглянемо, що ми тут будемо робити. Хто хоче йти, нехай іде, щасливої їм дороги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, ми не будемо проводити Погоджувальну раду з цього приводу, тому що обмінялися думками представники всіх фракцій і, власне, фракції вносять пропозиції, їх треба брати до уваги.
Тому, я прошу уваги, спокійно.
Є політичний факт. Люди, представники політичної сили, написали заяву, мотивуючи це, справді, політичними підставами. Юридичний факт наступає після прийняття рішення Верховною Радою, а не після написання заяви. Бо людина працює в Кабінету Міністрів, навіть якщо відставлений весь Кабінет Міністрів, вони залишаються виконувати свої обов’язки. Так передбачає Конституція.
Тому я пропоную таку процедуру за наслідками обговорення.
По-перше. На 13.30 офіційно ми запрошуємо Прем’єр-міністра і міністрів, про яких доля вирішується, сюди до сесійного залу. І якщо Прем’єр-міністр вносить кандидатури на відповідні посади, то ми призначаємо їх, звільнивши від посади інших. Рішення з цього приводу прийме Верховна Рада. Не більшість, не опозиція, а Верховна Рада так, як виписано у Регламенті.
Я прошу підтримати цю пропозицію ось. Я прошу вас, ви висловилися. На підставі цього я прошу вас підтримайте те, що я вам пропоную. О 13.30 ми приймемо відповідне рішення, призначення і звільнення.
Ще раз прошу, проголосуйте цю пропозицію.
(Ш у м у з а л і)
Я прошу погодити цю процедуру. Перенести вирішення цього питання на 13.30. Ставлю на голосування.
11:13:45
За-125
Рішення не прийнято.
Будь ласка, по фракціях, хто хоче вияснити.
Партія регіонів – 87, „Блок Юлії Тимошенко” – 2, „Наша Україна” – 2, соціалісти –31, комуністи – 0, позафракційні – 3.
Хочете порадитися? Порадьтеся, будь ласка.
Оскільки питання це не розглянуте, і рішення тут немає, до того, поки ми визначимося з цього приводу, ми повернемося до цього питання ще раз.
Просять перерву на півгодити дві фракції: комуністи і Партія регіонів.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
Засідання веде МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги.
Я не знаю, в Регламенті, мабуть, немає відповіді на питання, що я маю зараз сказати, чи продовжити перерву, чи оголосити перерву. Але напевне, швидше всього, поскільки дванадцята година, то я оголошую перерву до 12.30.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
Засідання веде МОРОЗ О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, прошу зайняти місця, продовжуємо засідання.
Я хотів би пояснити, перш за все, телеглядачам і радіослухачам. Питання, яке виникло вперше у Верховній Раді, у нас не прописані ці процедури, але всі сходяться на тому, що при розгляді такого питання треба, щоб був Прем`єр-міністр і інші фігуранти, яких це стосується. Зараз іде засідання Кабміну, і Прем`єр-міністр може бути у нас на засіданні через годину – о 13.30 точніше.
Тому я просив би закінчити розгляд цього питання тоді, коли буде Прем`єр-міністр, і проголосувати перенесення його завершення розгляду на 13.30. Це – процедура. Я прошу проголосувати за цю пропозицію. Хто за цю пропозицію голосуйте.
12:40:31
За-248
Рішення прийнято.
Розглядається питання - інформація про участь Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ГУАМ. Доповідає Коваль В'ячеслав Станіславович – керівник постійної делегації. Будь ласка.
12:41:01
КОВАЛЬ В.С.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!
Депутат Коваль, Народний Рух України, фракція "Наша Україна".
14 і 15 жовтня 2006 року в місті Кишинів, Республіка Молдова, відбулося третє засідання Парламентської асамблеї ГУАМ. До складу делегації Верховної Ради України увійшли Адам Іванович Мартинюк – голова делегації, перший заступник Голови Верховної Ради України, народні депутати: Коваль – керівник постійної делегації, Малиновський – заступник керівника постійної делегації, члени постійної делегації Матюха, Горбатюк, Кальцев, Забзелюк. Народних депутатів супроводжували перший заступник керівника Управління з забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради Третьяк, заступник завідувача Відділом Калядін, старший консультант зазначеного управління Чумак, головний консультант прес-служби Апарату Верховної Ради України Тимченко.
У роботі засідання Парламентської асамблеї взяли участь також парламентські делегації Азербайджану, Грузії, Молдови на чолі з головою Міллі меджлісу Азербайджанської Республіки Асадова, головою парламенту Грузії Бурджанадзе і головою парламенту Республіки Молдова Лупу відповідно. В якості гостей на засіданні Парламентської асамблеї були присутні перший заступник голови сейму Литовської Республіки Юршенос, заступник голови сенату Румунії Милишкану, представники дипломатичного корпусу, акредитовані в Респупубліці Молдова.
У відповідності до права процедури Парламентської асамблеї ГУАМ відбулися розширене засідання бюро Парламентської асамблеї, пленарне засідання асамблеї та засідання комітетів Парламентської асамблеї ГУАМ.
На розширеному засіданні бюро асамблеї сторонами був затверджений порядок денний заходу, затверджені повноваження членів постійної делегації Верховної Ради України у асамблеї та їхній розподіл за комітетами Парламентської асамблеї ГУАМ, а також прийнято рішення про проведення наступного, четвертого засідання Парламентської асамблеї в місті Баку, Азербайджанська Республіка, в 2007 році, часто проведення буде визначено додатково.
Основними темами порядку денного засідання були: перспективи розвитку співробітництва країн ГУАМ після створення організації „За демократію та економічний розвиток”; про консолідацію зусиль держав ГУАМ та міжнародного співтовариства у врегулюванні заморожених конфліктів, які існують на території окремих країн ГУАМ; про розвиток міжпарламентського співробітництва для подальшого законодавчого забезпечення спільних країн – учасниць організації.
Під час проведення пленарного засідання Парламентської асамблеї відбулися виступи голів парламентських делегацій та представників дипломатичного корпусу, акредитованих в Республіці Молдова. Відповідно до порядку денного відбулося засідання комітетів з політичних та правових питань, торговельно-економічних питань, з питань науки, культури та освіти.
На засіданні комітету з політичних та правових питань головою комітету обрано керівника постійної делегації Верховної Ради України в Асамблеї, Коваля.
Також прийнято рішення провести наступне засідання цього комітету в березні 2007 року в місті Києві. Визначено тему доповіді, чи тему засідання, вірніше, система заходів по мирному врегулюванню конфліктів, існуючих на територіях країн, членів ГУАМ і боротьба з агресивним сепаратизмом. За результатами засідань комітетів були прийняті відповідні резолюції.
Голова української делегації Адам Мартинюк в ході заходу провів двосторонні зустрічі з головою сенату Румунії – Милишкану, з головою парламенту Республіки Молдова – Лупу, також проведена зустріч української делегації з міністром реінтеграції Республіка Молдова – Шоую, під час якої останній інформував народних депутатів України стосовно молдовської позиції у питанні придністровського врегулювання.
Крім цього, в рамках заходу відбулася неформальна зустріч глав делегацій з президентом Республіки Молдова - Вороніним, в ході якої були обговорені результати головування Молдови в парламентській Асамблеї ГУАМ та перспективи розвитку багатопланового співробітництва на просторі ГУАМ після створення організації: „За демократію та економічний розвиток ГУАМ”.
По закінченні самміту було прийнято відповідне комюніке та проведене прес-конференція голів делегацій, під час якої голова Республіки Молдова, парламенту республіки Молдова Лупу заявив, що ……….. миротворчій формат у зоні придністровського конфлікту необхідно змінити, оскільки він застарів. Сьогоднішня ситуація значно відрізняється від ситуації початку 90-их років, Молдова відкрита до діалогу. Голова української делегації Мартинюк підкреслив, що дії парламентарів країн членів ГУАМ повинні стати хорошим доповненням до зусиль урядів по мирному врегулюванню конфліктів на просторі ГУАМ.
В мене все, Олександр Олександрович. До відома.
Прошу прийняти до відома.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Беремо до відома цю інформацію. Якщо комусь щось не ясно, можна задати питання. Ми практику таку мали. Але мені здається, у нього достатньо ґрунтовна була інформація. Так? Беремо до відома цю інформацію. Дякую.
Проект Закону розглядається про інформаційно-аналітичне забезпечення у сфері соціального захисту населення. Народний депутат Сушкевич Валерій Михайлович. Будь ласка, з місця він доповість.
12:47:02
СУШКЕВИЧ В.М.
Дякую. Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги!
Сушкевич, фракція БЮТ.
На прохання Міністерства праці і соціальної політики, яке підтримано Комітетом з питань соціальної політики та праці і Комітетом у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, прохання перенести цей законопроект на наступний пленарний тиждень для узгодження позицій в уряді.
Я підтримую це прохання, цю пропозицію, оскільки законопроект надзвичайно важливий для обліку і підтримки соціально незахищених верств населення України. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А яка аргументація міністерства, скажіть, будь ласка.
СУШКЕВИЧ В.М. Аргументація міністерства …
Представники міністерства тут є, але, наскільки я знаю, сьогодні є варіанти узгодження позицій Міністерства праці і соціальної політики і інших міністерств з цього приводу.
Мова йде про те, що система передбачає інтегрований варіант системи, при якому інші галузеві системи інформаційні будуть інтегровані. Тому тут є варіанти певного узгодження позицій.
Комітети, до речі, профільні підтримують.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, представник міністерства.
___________________. Шановні народні депутати!
Під час опрацювання зазначеного законопроекту, дійсно, з авторами законодавчої ініціативи було досягнуто домовленості щодо узгодження всіх позицій, щоб ми забезпечили реалізацію положень цього закону.
На сьогодні є необхідність остаточного узгодження цих позицій, и ми просили б підтримати пропозицію, яка була висловлена щодо того, щоб перенести розгляд цього питання на наступний тиждень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Які міркування будуть у депутатів?
Іван Бондарчук, голова комітету, прошу. Бондарчук.
12:48:56
БОНДАРЧУК І.М.
Шановний Олександре Олександровичу. Нам стало відомо сьогодні про таке прохання. Але, вислухавши аргументацію у перерві автора законопроекту та представників міністерства, ми підтримуємо пропозицію про перенесення розгляду цього питання на наступний пленарний тиждень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко. Їхній комітет що думає? Голова комітету що думає?
12:49:27
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую, Олександре Олександровичу. Справді, Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, Цибенко, фракція комуністів.
Справді, наш комітет стоїть другим у переліку комітетів, для якого цей законопроект є предметом відання. Комітет підтримав проект. І я знаю, що підтриманий цей проект закону і колегами.
Справді, потрібна справа. Бо інформаційну базу треба створювати, у цьому зацікавлені всі. Але просто неузгодженість між різними відомствами Кабінету Міністрів може спричинити те, що ми втратимо розумну нормальну ідею.
Тобто я пропоную, я приєднуюся до пропозиції щодо перенесення терміну розгляду цього документу задля того саме, щоб його прийняти, бо він заслуговує на підтримку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович, ви розглядали питання теж?
12:50:21
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Дякую, Олександре Олександровичу. Дійсно, законопроект дуже важливий, і він потрібен, і його потрібно прийняти. Але є окремі питання ще і у народних депутатів. Потрібно дати окреме роз’яснення, щоб, як кажуть, не спалити цей законопроект. Я підтримую пропозицію автора законопроекту здвинути розгляд цього законопроекту, перенести розгляд законопроекту на тиждень. І через тиждень ми його приймемо у першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко. Ні, немає.
Тоді я ставлю на голосування пропозицію про перенесення на тиждень, на наступний сесійний тиждень цього законопроекту. Прошу.
12:51:09
За-363
Рішення прийнято.
Розглядається проект Закону про територію захисту культурної спадщини "Шевченківський національний заповідник". Доповідає народний депутат України Богдан Губський. Прошу. Турчинов? Не розумію. Почекайте. Я доповідача чекаю. Де? Турчинов, будь ласка. Голова підкомітету Яворівський є? Комітету з питань культури.
12:51:50
ТУРЧИНОВ О.В.
Олександр Олександрович, до вас підходив Губський. Він просив в зв’язку з його хворобою перенести це питання чисто по технічним причинам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До мене не підходив.
ТУРЧИНОВ О.В. Да? Ну, він просив передати. До Мартинюка значить він підходив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова Комітету з питань культури присутній тут? Та я це знаю. Тут висновки комітету є. Тоді я ставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду цього питання так само як і питання наступного, де доповідачем виступає Губський, на наступний сесійний тиждень. Будь ласка, визначіться шляхом голосування. Михайло Васильович, розглядати не можна інакше. Треба голосувати за.
12:52:46
За-158
Я не можу ставити на розгляд це питання, бо немає доповідача через його хворобу. Тому я прошу перенести це питання розглядом на наступний пленарний тиждень. Навіть зважаючи на те, що тут є негативні висновки комітету, вони повинні пройти процедуру відповідну, щоби Верховна Рада не прийняла, якщо вона так визначиться.
Я прошу ще раз, проголосуйте перенесення на наступний пленарний тиждень. Іде голосування. Прошу. Обох питань.
12:53:36
За-350
Рішення прийнято. Спасибі.
У нас потрібно за скороченою процедурою розглянути кілька проектів законів, вони у вас в порядку денному, це два проекти. Це Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо сплати податку при придбанні легкових автомобілів). І наступний проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо заснування релігійними організаціями навчальних закладів.
Я прошу процедуру підтримати, скорочену процедуру. Я ставлю на голосування саме питання про розгляд цих законопроектів за скороченою процедурою, йде голосування.
12:54:44
За-322
Приймається.
Таким чином, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо сплати податку при придбанні легкових автомобілів). Микола Олегович Ковзель народний депутат, доповідає це питання. Прошу.
12:55:10
КОВЗЕЛЬ М.О.
Шановні народні депутати! Пропоную розглянути проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо сплати податку на додану вартість при придбанні легкових автомобілів).
На сьогоднішній день існує невідповідність у питанні податку на додану вартість сплаченого при придбанні легкових автомобілів між законами України „Про податок на додану вартість” та „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Так, Законом України „Про ПДВ” передбачено віднесення ПДВ сплаченого при придбанні легкових автомобілів до складу валових витрат, а Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, це не передбачено взагалі.
Усунення діючої колізії у податковому законодавстві є метою цього законопроекту. Проектом передбачається замість збільшення складу валових витрат на суму сплаченого ПДВ при придбанні легкових автомобілів збільшувати їх вартість. Така норма дасть можливість платнику податку амортизувати понесені витрати. Щодо транспортних засобів, які будуть використовуватися для перевезення пасажирів, податок на додану вартість, сплачений при їх придбанні, пропонується відносити до складу податкового кредиту. Прийняття законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з державного бюджету України.
Законопроектом також передбачалося врегулювання питання, віднесення ПДВ у разі вивезення експерту товарів за межі митної території України шляхом бартерних, товарообмінних операцій у Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Враховуючи те, що врегулювання цього питання передбачено у проекті Закону України „Про державний бюджет України” на 2007 рік стаття 7, воно за погодженням з профільним комітетом з фінансів та банківської діяльності, зняти з цього законопроекту.
З урахуванням всього раніше наведеного, прошу вас, шановні народні депутати, підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, увімкніть, для доповіді 5 хвилин там ставиться, а не 2 хвилини. Будь ласка, говоріть.
КОВЗЕЛЬ М.О. З урахуванням всього раніше наведеного, прошу вас, шановні народні депутати, підтримати поданий законопроект і прийняття його за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За питання є до доповідача? Запишіться, будь ласка, на запитання. Ви ж дали, як від комітету, пропозиція по регламенту, ось вона лежить, я нею керуюся.
Будь ласка, Матвієнков запитання, за ним Оніщук.
12:58:06
МАТВІЄНКОВ С.А.
Матвієнков, соціалістична фракція.
Уважаемый докладчик,
скажите пожалуйста, вот ваш подход, честно говоря, мне импонирует и мне понятна
система. То есть вы хотите, чтобы все покупки автомобилей ложились на валовые
затраты и это шло через систему амортотчислений. Вот мне эта система понятна,
она импонирует и здесь система ясная и прозрачная.
Вопрос второго
законопроекта, альтернативного с вашим законопроектом, каким образом мы могли
бы их ко второму чтению, так сказать, объединить, и ваша позиция, мнение по
второму законопроекту? Спасибо.
КОВЗЕЛЬ М.О. Я не хотів би говорити про другий законопроект. Наскільки мені відомо, він знімається з розгляду і залишається тільки один.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оніщуку, будь ласка.
12:59:02
ОНІЩУК М.В.
Шановний доповідачу! Ідея самого законопроекту відтворює інтереси суб’єктів господарської діяльності, зокрема, підприємців, промисловців тих хто займається виробництвом легкових автомобілів. І вона варта для того, щоб її підтримати, і фракція має такий намір.
Два запитання. Скажіть, будь ласка, проект передбачає введення його в дію з дня опублікування? Проте ми зараз знаходимося в бюджетному процесі і чи не ліпше було б схваливши його сьогодні в першому читанні? В другому читанні передбачити, що він набуває чинності з 1 січня наступного року це б відповідало вимогам Конституції та бюджетного процесу, як такого?
КОВЗЕЛЬ М.О. Я думаю, що чим скоріше ми полегшим тиск і всю несуразицю, що існує на сьогоднішній день, тим краще буде для наших підприємств.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто.
КОВЗЕЛЬ М.О. І побачимо, як пройде друге читання, може ми якраз і вийдемо на 1 січня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви відповідаєте на запитання депутата. Він говорить чи 1 січня, чи відразу після опублікування, як в Конституції передбачено?
КОВЗЕЛЬ М.О. Я хочу залишити так, як воно є в поданому законопроекті - з моменту підписання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно, будь ласка, Сухий.
13:00:14
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя Партія регіонів.
Микола Олегович! Скажіть, будь ласка, це сама логіка, я хочу зрозуміти, законопроекту, новели тут уже колеги в питаннях пояснили, новели зрозумілі. Але чиїм інтересам буде служити реалізація цього законопроекту, чи інтересам виробникам, зокрема, вітчизняним виробникам автомобілів? Чи перевізникам, тобто, тим фірмам, організаціям, котрі закуповувати будуть легкові, в тому числі, автомобілі, які можуть використовуватися для пасажирських перевезень? Чи в комплексі буде служити сприянню розвитку бізнесу і виробників, і споживачів їхньої продукції? Дякую.
КОВЗЕЛЬ М.О. Я думаю, що воно буде сприяти в комплексі, як і виробникам, так і споживачам автомобілів. І саме головне буде усунута та колізія, яка виникла, коли на сьогоднішній день засоби виробництва обкладаються ПДВ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Удовенко, останнє запитання.
13:01:21
УДОВЕНКО Г.Й.
Я на продовження запитання, яке Ярослав Сухий порушив. Я минулої п’ятниці був на АвтоЗАЗі – це фантастичне підприємство, конкурентоспроможність якого йде з найбільшими виробниками автомобілів. Платники податку в 200 млн. гривень на рік і це завод уже за десять місяців уже мільярд сплатив в державний бюджет.
Як ваш законопроект може, чи сприятиме він економічному зростанню таких заводів, як Автобаз, чи буде навпаки негативно впливати на їхню економічну діяльність.
КОВЗЕЛЬ М.О. Я думаю, що даний законопроект буде сприяти покупці нових автомобілів, тому що існуюча колізія, я в двох словах постараюся вам пояснити, при покупці автомобіля в законі існуючому на сьогоднішній день, ПДВ не можна відшкодовувати і не можна відносити на амортизаційні витрати.
Тобто закон сьогодні не регламентує цього питання. Фактично всі підприємства несли збитки на цю суму, які треба було перекривати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Терьохін Сергій Анатолійович, прошу вас, як заступника Голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, позиція комітету, прошу.
13:03:02
ТЕРЬОХІН С.А.
Дякую, Олександре Олександровичу.
Шановні народні депутати, комітет на своєму засіданні розглянув два проекти законів України, 2011, 2011-1, рекомендує прийняти за основу законопроект 2011, а ті норми, які містяться в законопроекті 2011-1 – цей законопроект мною був поданий, врахувати при опрацюванні законопроекту на друге читання.
Ще раз виходячи з запитань, які тут вже були поставлені попередньому доповідачу, я хотів би зазначити, що цей законопроект жодним чином не стосується імпортерів або виробників легкових автомобілів. Цей законопроект комплексно вирішує питання, що робити у випадку, коли відповідно до Закону про податок на додану вартість ПДВ не включається в податковий кредит, але включається в валові витрати, або включається до окремого основного фонду окремих груп і основних фондів.
Сьогодні дійсно існує колізія, тому що відповідно до Закону про ПДВ, всі податки непрямі, які сплачені при купівлі автомобіля, можна відповідно до цього закону включати до валових витрат виробництва обігу, підприємства, покупця.
Одначе, Державна податкова адміністрація в минулому році і в цьому році повторила, видала таке дуже цікаве роз’яснення, що в зв’язку з тим, що в Законі про ПДВ така можливість існує, але в Законі про оподаткування прибутку підприємств ця норма не повторена, тому не можна. І тому сьогодні будь-яке підприємство, яке має на балансі легкові засоби, не знає куди дівати податки на додану вартість, акцизні збори, які сплачуються при придбанні автомобіля. Цей законопроект чітко вирішує, що з цим робити. Якщо купується товар як …, який не входить до складу основних фондів, то тоді ПДВ входить до витрат. Якщо все-таки купуються основні фонди, то тоді ПДВ амортизується, капіталізується і амортизується в групі відповідного основного фонду. Це значно полегшить і поліпшить застосування оподаткування. Зробить, скажімо, уніфікацію двох Законів податку на додану вартість і податок на прибуток підприємств. Можна цей законопроект вводити тільки з квартального періоду, я вам нагадую. Тому з дня опублікування законопроект вводитись не може, тому що у нас по податку на прибуток квартальний період. Тому, вірніше за все, що він має набрати чинності з 1 січня 2007 року. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам за те, що дали абсолютно конкретну відповідь на те питання, яке ставили депутати попередньому доповідачу.
Немає запитань до Сергія Терьохіна? Немає. Ясно. Спасибі.
В обговоренні два – за, два – проти за скороченою процедурою. Хто хоче висловитися - за, запишіться. Дякую.
Наскільки я зрозумів, один Болдирєв хоче висловитися – за, він буде говорити. Я ж кажу, Болдирєв хоче говорити, він буде говорити – за. А, хто проти, запишіться. Запис йде. Будь ласка, організуйте запис з трибуни для тих, хто виступатиме проти. Я прошу, система, ми ж так. ну добре, проведемо запис потім проти. Добре. Болдирєв, прошу. Юрій Болдирєв виступає. Звідки хочете виступайте. З місця, будь ласка, з місця.
13:07:32
БОЛДИРЄВ Ю.О.
Спасибо, Александр Александрович. Я хотел передать слово депутату Сухому.
13:07:42
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, я вдячний колезі Болдирєву за передане слово, це так мило з його боку і несподівано, шокуючи, я не сподівався на такий подарунок, безумовно, це свідчить про те, що колега Болдирєв мав, що сказати стосовно цього законопроекту, але йому здається, що я більше можу про нього сказати, бо я представляю індустріальний регіон міста Запоріжжя і є співавтором законопроекту 3677, за який , згадайте в цьому сесійному залі, ми довший час боролися, він стосувався певних податкових пільг для виробників вітчизняних автомобілей.
Саме завдяки от Геннадію Йосиповичу, дякую вам, що ви відвідали „Авто…”. Саме завдяки тому законопроекту, за який, в тому числі і ваша фракція тоді голосувала, цей автомобільний завод піднявся і працюють сьогодні не тільки в дві зміни і має можливість платити великі податки, тобто має прибутки. Можна подякувати авторам цих двох законопроектів, 2011 і 20-1. І особливо потрібно висловити задоволення роботою профільного комітету, який, знаєте, у нас дуже часто так є, коли ми голосуємо за два законопроекти одинакові. А тут вноситься нормальна пропозиція. 2011 – прийняти за основу, а 2011-1 потім при доопрацюванні - до другого читання.
Та норма, яка пропонується, коли замість збільшення складу валових витрат виробництва на суму податку на додану вартість сплачено при придбанні легкових автомобілів, пропонується такі суми податку включити до складу вартості придбаних легкових автомобілів, буде сприяти перш за все здешевленню продукції, тобто здешевленню продукції, яка виробляється нашими вітчизняними автомобільними заводами.
До речі, сьогоднішній день – це не тільки „Авто-ЗАЗ”, це і промислові підприємства в інших регіонах України. І я бажав би нам всім, щоб ми такі інвестиції якомога більше залучали. Тому я думаю, що наша фракція підтримає цей законопроект за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І я гадаю, що Болдирєв був зовсім правий, коли пропонував вам висловитися з цього приводу.
Я хочу звернуть увагу депутатів і ще раз нагадати норму Регламента, яка виписана там при запису обговорення питання за скороченою процедурою. Є у вас кнопка за і проти. Якщо виступаєте за, то ви тиснете зелену, якщо проти – то на червону кнопку. І тоді всі, весь запис здійснюється відповідним чином. Я просто нагадую ще раз.
А тепер, оскільки ми не скористалися цією процедурою з самого початку, хто проти? Є бажаючі виступити проти, чи ні? Є. Кирильчук буде виступати проти. Будь ласка. Один. Вас включать, будь ласка, ви подумайте.
13:10:34
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Олександр Олександрович, я вибачаюсь. Я підняв руку не до цього питання. Я від бюджетного комітету маю висказуватись по більшості законопроектів як заступник голови комітету. Через то кожен законопроект сьогодні розглядається в бюджетному комітеті. І ми повинні інформувати зал, впливає він на бюджет, не впливає чи впливає частково. Так оцей законопроект не впливає на бюджет. І саме по цій причині доповідач Терьохін сказав, що його можна вводити краще всього з початку любого кварталу. Можна приймати рішення, можливо сьогодні, а можливо при розгляді в другому читанні, щоб він ввійшов, дійсно, з 1 січня 2007 року, як такий, який просто наведе порядок і спросить облік у товаровиробників автомобільних підприємств. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Тоді я ставлю на голосування проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо сплати податку при придбанні легкових автомобілів).
Звертаю вашу уваг, за основу береться проект реєстраційний номер 2011, мається на увазі, що при розгляді питання, підготовки до другого читання тоді піде в його зміст і проект запропонований в 2011-1. Отже, ставиться на голосування номер 2011 для прийняття в першому читанні за основу. Будь ласка, іде голосування.
13:12:34
За-402
Рішення прийнято. Дякую.
Розглядається проект Закону, також за скороченою процедурою, про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заснування релігійними організаціями навчальних закладів).
Доповідає Стретович Володимир Миколайович. Прошу.
13:12:59
СТРЕТОВИЧ В.М.
Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати.
На ваш розгляд зараз внесений законопроект, який має велике значення для морального виховання майбутнього українського етносу та задоволення прагнення багатьох батьків надати своїм дітям не тільки середню чи вищу освіту на рівні державного стандарту, але розвиту у них найкращі людські якості.
Законопроектом передбачається надати право релігійним організаціям, статути яких зареєстровані в установленому законодавством порядку, виступати засновниками вищих, загальних середніх, дошкільних, позашкільних навчальних закладів на рівні з громадянами, підприємствами, установами та іншими організаціями незалежно від форми власності.
На сьогодні є велика потреба у таких навчальних закладах, які поряд з державним рівнем освіти моли надавати нашим дітям високе моральне виховання, розвивали в них найкращі людські чесноти, привчали пошані до людини та допомагали дітям мати внутрішню силу протидії жорстокості, пропаганди тютюнопаління, алкоголю і наркотиків, які стрімко ширяться в підлітковому молодіжному середовищі.
Такий рівень морального виховання в навчальному процесі могли б забезпечити навчальні заклади, створені церквами, релігійними організаціями, які потенційно можуть створити належні умови для навчання дітей, привчити їх культурі спілкування між собою в дусі взаємоповаги, підібрати відповідний персонал з високими моральними якостями тощо.
Слід звернути увагу на те, що підтвердити цю тезу може не лише подібна практика європейських країн, де в умовах відокремлення церкви від держави, а школи від церкви, релігійні організації мають право отримувати ліцензії на створення навчальних закладів різних рівнів, але й українські реалії, адже сьогодні у нас в Україні існує велика кількість приватних шкіл, заснованих віруючими громадянами або громадськими організаціями, через які церкви, релігійні організації прагнуть задовольнити бажання багатьох батьків віруючих і навіть невіруючих надати своїм дітям освіту і виховання високої якості.
Серед цих навчальних закладів слід зазначити Український католицький університет у Львові, Християнський гуманітарно-економічний відкритий університет в Одесі, Український гуманітарний інститут в Києві, які успішно конкурують з відповідними державними закладами освіти. Через те, що ці приватні навчальні заклади не можуть засновувати безпосередньо релігійні організації, виникає проблема створення для них належної матеріально-технічної бази.
Тому наше завдання сьогодні, шановні колеги, привести чинне законодавство про освіту до існуючих реалій та дозволити релігійним організаціям засновувати приватні навчальні заклади, як це сьогодні можуть робити і громадські організації, і благодійні організації, і приватні особи. При цьому хочу зауважити, що: перше, не можна погодитись з думкою парламентського Комітету з питань освіти і науки, що дана законодавча ініціатива суперечить Конституції, законам України з огляду на принципі відділення школи від церкви та незалежності освіти від політичних партій, громадських, релігійних організацій, адже ці принципи передбачають незалежність навчально-виховного процесу від втручання партій, громадських, релігійних організацій.
Нагадаю, що наявність цього принципу не заважає громадським організаціям бути засновниками таких закладів, а положення статті 50 Закону про освіту до того ж визнають учасниками навчально-виховного процесу представників громадських організацій, які беруть участь в навчально-виховній роботі. Тому надання права релігійним організаціям створювати навчальні заклади не означає, що в таких закладах будуть проводитися обов’язкові релігійні обряди чи релігійні курси, оскільки навчання має відбуватися до загальних вимог освітнього процесу і за умови державного ліцензування, що вже передбачено законодавством про освіту.
По-друге, відповідно до 11-ї статті Закону „Про свободу совісті, релігійні організації” релігійні організації зараз можуть створювати лише духовні навчальні заклади для підготовки священнослужителів. Сьогодні ж мова йде про зрівняння релігійних організацій у правах з приватними особами, іншими особами приватного права, в тому числі громадськими благодійними організаціями, які можуть створювати також і світські навчальні заклади. При цьому важливим є те, що якщо для переважної більшості приватних шкіл їх діяльність – це виключно бізнес, то релігійні організації воліють створити умови для навчання відповідно до державних стандартів та морального виховання малозабезпеченим батькам та дітям-сиротам, які в силу свого майнового статку не можуть оплачувати немалу платню за навчання у приватній школі.
Нині у різних країнах діє понад 200 тисяч – вдумайтесь: 200 тисяч, - християнських шкіл, які цілком виправдовують своє існування. У багатьох європейських країнах питання їх створення та діяльності є законодавчо врегульовано, а у двох країнах – Німеччині та Іспанії – це прямо передбачено конституцією.
Виходячи із сказаного, прошу, шановні колеги, підтримати законопроект про внесення змін і доповнень, реєстраційний – 2020, у першому читанні.
І останнє. Церква – це сьогодні елемент суспільства. А, як казав класик марксизму товариш Енгельс: „Жити в суспільстві і бути вільним від нього неможливо”. Тому давайте ці проблеми, що виникають в суспільстві, адекватно реагувати і відповідно відповідати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запитань немає. Є запитання? Чекайте, є запитання. Будь ласка, запишіться. П’ять хвилин. Кирильчук.
13:18:20
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, а як по закінченню навчання мають видаватися державні документи про освіту? І як ці документи можуть допомагати дітям потом у їхньому подальшому житті і навчанні?
СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую, колего, за запитання.
У тому то і полягає сенс, що, якщо законодавець в особі Верховної Ради, іншими словами держава дасть право створювати такі навчальні заклади, тоді диплом буде загальний державного зразка. Лише вони вивчаться в інституті, який буде заснований релігійною організацією. І це їм дасть право працевлаштування на загальних засадах.
Сьогодні є практика, я вам хочу розказати про практику християнського гуманітарно-економічного університету в Одесі, що вони отримують свій диплом, який не визнається державою, свій спеціальний, але цей диплом має попит в Одесі на фахівців, випускників цього інституту.
Немає значення відповідний спосіб, що мають, головне: знання із тим багажем, яким вони приходять на роботу. Тому сьогодні обумовленість такого законопроекту полягає в тому, щоб держава дозволила. Потім вирівняла їх в правах, а далі на вибір, щоб диплом так само визнавався і цього закладу, який буде створено релігійною організацією.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко. Я сказав Ляшко.
13:19:55
ЛЯШКО О.В.
Очевидно, система вас не почула.
Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".
На мою думку, ініціатива нашого колеги Стретовича про надання релігійним організаціям права заснування вищих навчальних закладів і різних закладів, в тому числі і вищих, заслуговує на повну підтримку, бо це дозволить поширити духовність в суспільстві.
А з приводу питання, хотів мій колега Яворівський, прошу передати йому слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу зверніть увагу, що передається час, а не слово. Тому ви зразу давайте не висловлюйте думку, а передавайте слово Яворівському. Який зараз задасть запитання. Будь ласка.
13:20:34
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановний доповідачу, Володимир Яворівський.
Комітет з питань культури і духовності недавно провів виїзне засідання в такому дивовижному місці, ви знаєте, як Зарваниця на Тернопільщині. Ми зустрічалися із провідними духівниками і греко-католицької церкви, і не лише. Мені поставили таке питання, я його раніше просто не знав, про те, що студенти духовних семінарій…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть ще про духовні семінарії, 20 секунд, будь ласка.
13:21:13
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Студенти духовної семінарії не урівняні правами із світськими студентами. Чи вирішить цей законопроект цю проблему чи ні?
СТРЕТОВИЧ В.М. Звичайно, сьогодні духовні навчальні заклади створюються релігійними організаціями. І вони отримують дипломи випускників духовних академій тієї чи іншої конфесії, тієї чи іншої церкви.
Відповідно, створення світських закладів, які не будуть мати назву духовних, дасть можливість отримувати дипломи встановленого державного зразка з відповідними правовими наслідками працевлаштування цих випускників. Іншими словами, ми виправляємо ситуацію, яка сьогодні склалася.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шибко.
13:21:58
ШИБКО В.Я.
Я дякую, Олександр Олександрович.
Шибко, соціалістична фракція.
Я хотів тут таки деяку внести ремарку: не товариш Енгельс писав роботу „Партійна організація. Партійна література”, а Володимир Ілліч Ленін.
СТРЕТОВИЧ В.М. Ленін, Ленін.
ШИБКО В.Я. Не помиляйтеся, будь ласка, Володимир Миколайович.
СТРЕТОВИЧ В.М. Я вже забув, 15 років не згадував.
ШИБКО В.Я. Це – перше.
Друге. Я хотів би вам сказати, з іншого боку, запитання. Ви, дійсно, дуже аргументовано сказали, що згідно наших конституційних норм релігія не буде вмішуватися в державу, в державний процес і так далі. Але ж є і зворотній процес: можливо, держава буде вмішуватися в те, що робиться в релігійних закладах. Ну, наприклад, це – видача ліцензій, це вже одна дія держави. Інша – це визнання тих чи інших предметів, які повинні викладати, це – рівень цих предметів і тому подібне, це – методика, яка повинна розроблятися в державних установах, це – влаштування на роботу і так далі, і так далі. То тут як будемо ми виконувати ці…
Будь ласка.
СТРЕТОВИЧ В.М. Оскільки сьогодні питання освіти регулюється відповідними законодавством, законом про освіту, про дошкільну освіту, контроль держави за освітнім процесом залишається. І для ліцензування і отримання відповідного статусу, якого рівня цей буде навчальний заклад, треба пройти атестацію Міністерства освіти.
Повірте сьогодні, що жорстокість і та брутальність, що ми сьогодні спостерігаємо у Чернівцях, наприклад, коли побили, хлопці знімали фільм. І те, що відбувається у наших загальних середньоосвітніх школах, вона спонукає до того, щоб у якийсь закриті заклади, да є ліцей „Лідер”, є сотий ліцей, для того камерні такі, щоб від цього дітей відтягнути, щоб вони цього не відчували.
Так на моє переконання, якраз релігійні школи, які будуть створені, вони будуть слідкувати за тим, щоб там був абсолютний спокій, порядок, врівноваженість, духовність, почитание старших, російською мовою скажу. І це якраз дасть стимул тому, щоб давати освіту. Головне ж – ринок визначити. Наскільки будуть вони високоліквідними у своїх знаннях при отриманні такої освіти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.
Слово Личуку Володимиру Івановичу від Комітету з питань науки і освіти.
13:24:26
ЛИЧУК В.І.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги.
Комітет Верховної Ради України з питань освіти і науки на своєму засіданні 10 жовтня 2006 року, протокол номер дев’ять, розглянув проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо заснування релігійними організаціями навчальних закладів. Законопроект номер 2020 від 30.08.2006 року, внесений нашим колегою, народним депутатом Володимиром Стретовичем.
Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до законів України про освіту та про позашкільну освіту, якими надається право релігійним організаціям, статути яких зареєстровані в установленому законом порядку, виступати засновником навчальних закладів. Комітет одноголосно прийняв рішення відхилити зазначений проект закону як такий, що не відповідає Конституції України та законам України, що регламентують відносини у сфері освіти.
Наше рішення грунтувалося на тому, що згідно з частиною третьою статті 35 Конституції України церква і релігійні організації відокремлені від держави, а школа – від церкви.
У зв’язку з цим Законом України „Про освіту”, стаття шоста, основними принципами освіти визначено незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій, світський характер освіти. Частиною третьою статті три Закону України "Про загальну середню освіту” встановлено, що загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських принципах і цінностях, світського характеру освіти, системності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості в інтересах людини, родини, суспільства і держави.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 17 цього ж закону у загальноосвітніх навчальних закладах забороняється утворення і діяльність організаційних структур політичних партій, а також релігійних організацій і воєнізованих формувань. До того ж відповідно до чинного законодавства релігійним організаціям вже надано таке право, створювати для забезпечення релігійної освіти дітей і дорослих навчальні заклади і групи, стаття 6 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації”.
Ми просимо підтримати рішення Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти і відхилити даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Прошу записатися на виступи, хто за, хто проти, визначайтеся через кнопки, які перед вами знаходяться. Іде голосування. В’язівський, будь ласка, виступає за, і Червонописький, а Цибенко і Сухий проти. Будь ласка. Можете з місця говорити.
13:27:31
В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.
Дякую. Володимир В’язівський, „Наша Україна”.
Саме актуальність цього закону полягає, і прийняття, бажане його прийняття, в тому, що можна буде врегулювати питання світських закладів і релігійних. Саме держава зможе по згідних програмах, які визначені Міністерством освіти, надати певні знання громадянам, нашим дітям, які будуть закінчувати цей заклад і будуть мати відповідні державні дипломи, а уже сама релігійна організація, яка заснувала цей заклад, буде додатково надавати іншу необхідну, необхідні знання для цієї людини.
Тому саме, щоб нормалізувати дану ситуацію, саме і потрібно втручання держави, ліцензування, що вони будуть проходити в Міністерстві освіти, а значить відповідно освіта зможе проконтролювати чи цей заклад на належному рівні дає дану освіту, чи ні.
Хочу сказати з досвіду Львівського католицького університету, що в багатьох випадках знання, які вимагає освіта в цьому закладі, надають значно вищі, ніж в будь-якому іншому закладі.
Тому я би звертався до тих, хто ще міркує підтримувати цей закон чи ні, підтримувати саме як такий, щоб підтримати. І тоді кожна релігійна організація крім своїх знань, які вони рахують за потрібне дати молодій людині, зможуть дати ті знання і у багатьох випадках значно вищі знання, аніж це можуть зробити державні заклади. Тому прошу голосувати за даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Червонописького Філіндаш від фракції, будь ласка.
13:29:16
ФІЛІНДАШ Є.В.
Евгений Филиндаш, фракция социалистов.
Уважаемые коллеги и радиослушатели! Мы все должны подавать пример, прежде всего народные депутаты соблюдение Конституции и законодательства Украины.
В нашей Конституции есть четкая норма о том,
что церковь отделена от школы. Есть соответствующая запись в законодательстве об образовании. Нам
понятно, безусловно, что уже не хватает легкоатлетических манежей, кинотеатров,
домов культуры и так далее для
многочисленных религиозных организаций в том числе не традиционных для Украины,
которые пытаются воздействовать на сознание наших граждан и прежде всего на
сознание молодежи. И это понятно, что безусловно очень хочется теперь
воздействовать и через создание школ, которые, безусловно, во многих случаях,
школы, университеты и другие учебные заведения будут выигрышны даже в положении
по сравнению с государственными, потому что в государственных все-время
существует проблема с финансированием, а там проблем с финансированием не будет. И таким образом будут переманиваться
туда в учебные заведения, которые будут основываться религиозными организациями
дети, подростки, юноши, девушки и будет соответствующая обработка. Мы не должны
допускать нарушения Конституции и наша фракция не будет поддерживать
такой законопроект. Мы должны сосредоточиться на том, чтобы развивать и
усиливать государственное образование, как это предусмотрено Конституцией и
законодательством Украины, создавать равные возможности для всех граждан.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Васильович, роблю вам зауваження, бо ви записувалися агітувати „за”, а говорили „проти”. Тому зверніть увагу на цю обставину. Цибенко виступає, будь ласка.
13:31:16
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
Шановні колеги, я хотів би висловити свою позицію сьогодні, як вчитель-практик, який 17 років пропрацював в школі і розумію, про що йдеться мова. Я абсолютно поділяю стурбованість комітету, які заперечують проти підтримки цього законопроекту, посилаючись на норми чинного законодавства і Конституцію. Я абсолютно підтримую цей підхід, але я хотів би трішки розширити мотивацію того, з огляду на що не може бути підтриманий цей проект закону. А мова йде про те, що ми останнім часом дуже часто стикаємось з тим, що начальник у не державних навчальних закладах різного рівня акредитації, ми стикаємось з тим, що не дотримуються певні освітні стандарти. Сьогодні там, де видані певні ліцензії на надання освіти, незалежно від того, чи це середня освіта, чи то вища освіта і так далі, виникає в нас маса проблем. І сьогодні дуже часто атестаційні комісії, в тому числі, Міністерства освіти, стикаються з цією проблемою, що стає питання на повний зріст, що вже видану ліцензію навчальному закладу треба відкликати.
Сьогодні ми намагаємось створити ще один прецедент. Уявімо собі, сьогодні в Україні зареєстровано 62 церкви, вибачте, про які стандарти може йти мова, коли навіть між самими релігійними організаціями, між самими церквами, офіційно зареєстрованими, не буде єдиного підходу в освітній діяльності. Тому я абсолютно переконаний в тому, що наше суспільство, наша система освіти сьогодні до цього не готова і Верховна Рада України сьогодні не може підтримати цей документ. Я хочу від імені фракції заявити про те, що фракція Компартії України не буде голосувати за цей проект закону. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сухий Ярослав Михайлович.
13:33:23
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Олександре Олександровичу, я прошу слово передати народному депутату України Юрію Болдирєву.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Болдирєв Юрій.
13:33:32
БОЛДИРЄВ Ю.О.
Уважаемый Александр Александровичу! Уважаемые коллеги!
В принципе, когда-нибудь мы такой закон, безусловно, должны будем принять. Но сейчас я обращаюсь к Александру Николаевичу Стретовичу, прошу прощения, Владимиру Николаевичу, по поводу того, что мы попадаем в ту же ловушку, в которую мы попали с поправкой к Земельному кодексу. И абсолютное большинство депутатов с таким предубеждение относится к этой идее именно в силу того, что мы одновременно откроем шлюзы для всех Церквей. Не только для тех Церквей, которые живут вместе с нашим народом, кто 1000 лет, как Украинская Православная Церковь, кто 150 лет, как Лютеранская Церковь, а мы откроем шлюзы для всей, в тому числе и тоталитарных сект, которые пришли к нам совсем недавно, которые недавно сделали и возникли они специально для того, чтобы разрушить духовность и культуру нашего народа. И поэтому, мне кажется, что обсуждение этого вопроса сейчас наносит ущерб хорошей, здравой идее. Сегодня мы этот закон не поддержим, не можем поддержать именно в силу тех причин, о которых я говорю. Давайте его отлежим, давайте до конца года все-таки примем необходимые поправки к Закону «О религиозных организациях» и тогда вернемся и к этому закону, и вернемся к поправкам к Земельному кодексу. Я обращаюсь к автору закона с таким предложением. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Відповідно до Регламенту фракція, яка не взяла участь у обговоренні, має право на висловлення свого міркування. І з цього приводу Олександр Турчинов висловлює думку фракції. Будь ласка.
13:35:22
ТУРЧИНОВ О.В.
Шановні народні депутати! Ми вчора дізналися, який величезний дефіцит ми будемо мати у бюджеті. Але ж, повірте, що дефіцит духовності у нашому суспільстві значно більший, і значно страшніший. В саме тому наша фракція пропонує все ж таки, незважаючи на партійні симпатії і антипатії підтримати цей закон.
Про що йдеться? Не йдеться, я говорю, пан Цибенко, про те. що паралельно у школах чи університетах будуть створювати якісь там факультети християнської чи іншої релігійної освіти, ні. Йдеться про те, щоб ми з вами, як цивілізоване суспільство легалізували право церков створювати навчальні заклади. Більше того, шановні колеги, вони створюються, вони існують, і існують семінарії, і існують духовні університети, існують школи. Але вони, фактично, функціонують як загальні комерційні структури. І вони, фактично, не легалізовані. І саме тому є пропозиція авторів цього закону підтримати ініціативу всіх церков, я підкреслюю, наша фракція зустрічалася з Радою церков України, з усіма провідними церквами, вони просять підтримайте цей закон – незалежно від конфесійної ознаки. Саме тому, що вони хочуть легально мати навчальні заклади. Вони хочуть, щоб наша країна була цивілізована, розвинута, як Європа, як будь-які країни, з яких можна брати приклад. Давайте поважати себе. І давайте приймемо цей закон не дивлячись яка фракція його пропонує. Прошу підтримати цей закон. Будь ласка. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, у нас є заступник міністра Тесленко, міністра освіти його два слова, оскільки питання важливе треба з’ясувати позицію.
ТЕСЛЕНКО В.В.
Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!
Я хочу зауважити, що все-таки поданий законопроект не узгоджується з Конституцією України, не вписується в систему чинного законодавства України про освіту і про свободу совісті та релігійної організації.
На нашу думку, і це головне, він надає відповідь на питання, який буде характер освіти - світський чи релігійний? І це дуже важливо, бо є автоматичне протиріччя статті 6, статті 9 Закону про освіту.
Ще я хочу акцентувати увагу, шановні депутати, на те, що у нас є інверативні і веративна складові системи освіти, якщо ці заклади будуть викладати курси і предмети у веративній складовій, то вони будуть – це одне. Це буде приватна школа, а якщо інверативній складовій, то це діти будуть зобов’язані їх автоматично вивчати і отримувати за це оцінки. І поданий законопроект не дає відповіді на це питання. Не дає відповіді, також, питання на те, хто буде фінансувати, утримувати, не дає відповіді на те, як будуть вирішувати проблеми кадрового забезпечення – хто буде викладачем? Чи релігійний діяч і як він буде проходити атестацію, чи вчитель і де його тоді готувати. І це буде низка проблем, і я вважаю, і Міністерство освіти і науки підтримує Комітет Верховної Ради, що в даному випадку приймати цей законопроект передчасно. І ми побоюємося і бачимо тут гарантовано створюється прецедент між конфесіями і щоб школи не перетворилися у центр цієї боротьби.
Тому є пропозиція все-таки відхилити і направити на доопрацювання, враховуючи важливість все-таки проблематики. Дякую.
ГОЛОВУЧИЙ. Дякую. Шановні депутати, я також зустрічався із керівниками всіх конфесій провідних, вони ставили питання і щодо шкіл, і щодо інших питань.
Там ми домовилися таким чином, що вони долучаться до цієї справи і наші депутати також, і відповідний департамент Міністерства юстиції з тим, щоб підготувати уточнення до Закону „Про свободу совісті”, де визначити найперше ті питання, які стосуються сприяння релігійним організаціям, які об’єднують громадян України з точки зору створення їм умов в матеріальному сенсі, в правовому, як юридичних осіб тощо… Я прошу уваги.
І в зв’язку з тим, очевидно в даному випадку треба було б прислухатися до думки комітету, бо коли йдеться про відхилення від норм Конституції, ми можемо поставити Президента в незручне становище.
В абсолютно делікатній сфері, де йдеться про духовну частину нашого суспільного буття, Президент муситиме дотримуючись норм Конституції не підписувати такий закон.
Тому я просив би зважити на проект постанови і на позицію комітету і в цьому сенсі я ставлю на голосування проект закону, вірніше проект постанови Верховної Ради, який вноситься комітетом з таким змістом: Проект Закону „Про внесення змін до деяких законодавчих актів” відхилити, як такий, що не відповідає Конституції та законам України”.
Я ставлю на голосування цей проект закону.
13:41:00
За-239
Рішення прийнято. Цей проект відхилено.
Я прошу і авторів законопроекту, і інших долучитися до підготовки змін до Закону про свободу совісті з тим, щоб піти на зустріч представникам конфесій. Так як ми з вами і домовлялися, проголосувавши перенесення розгляду питання першого про відставку з посади ..... членів Кабінету Міністрів України і доповідь, обговорення власне, з цього приводу вже відбулося, я прошу вас послухати думку з цього приводу Прем’єр-міністра України Віктора Федоровича Януковича, який бере участь у цьому засіданні. Вітаємо його з участю в роботі парламенту. Будь ласка.
ЯНУКОВИЧ В.Ф.
Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!
Я неодноразово казав і висловлював свою точку зору щодо роботи уряду і окремих міністрів, які представлені в уряді від Блоку "Наша Україна". Я ще раз хотів би наголосити, що в уряду і у мене особисто, не було ніяких питань до роботи цих міністрів. Вони були поточні, так як і до кожного міністерства і до кожного міністра, і до кожної людини. Мені особисто, комфортно було працювати з цими міністрами. У нас нормальна була ситуація під час обговорення і прийняття рішень. Тобто ми мали можливість в досить спокійно обстановці висловлювати точки зору при прийнятті тих чи інших рішень і завжди користувалися тільки однією метою як зробити краще для нашої держави і для українського народу.
Тому ці заяви були написані міністрами тільки з політичних підстав. Я сказав, що я співчуваю їм як людям, чому, тому що і відверто про це кажу, що їх підставили коли вони йшли в уряд і зняли з себе депутатські повноваження. Але чому це так сталося, я не знаю. Тому я, висловлюючи свою точку зору, я зобов’язаний був про це сказати вам, шановні народні депутати, тому що в цьому залі відбувалась подія в серпні місяці, коли ми затверджували повний склад уряду.
Але ви прийняли рішення відповідне, я маю на увазі, на комітеті, тобто прийняли рішення звільнити 4 міністрів. Я що просив би зараз, якщо можна, підтримати уряд і Прем’єр-міністра. Сьогодні прийняти рішення про звільнення двох міністрів і затвердження двох міністрів, а двом міністрам дозволити працювати, ми приймемо рішення це, коли, як кажуть, буде в цьому питанні вже зрозумілий підхід, тому що ми сьогодні не готові були це рішення приймати. Тому я вношу пропозицію, шановні колеги, підтримати особисте рішення міністрів Зварича Романа Михайловича і Ліхового міністра культури і міністра юстиції. І вношу пропозиції відповідні про призначення міністром культури Богуцького Юрія Петровича і міністром юстиції Лавриновича Олександра Володимировича. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, ми обговорили це питання до обіду. І питання вичерпане в тому сенсі, що є заяви і є пропозиція Прем’єр-міністра. Я ставлю на голосування проект постанови 21, 2440 – про відставку Ігоря Дмитровича Ліхового в редакції такій: „Прийняти відставку міністра культури Ліхового Ігоря Дмитровича”. Будь ласка, ставлю на голосування цю пропозицію.
13:47:11
За-246
Рішення прийнято, за – 246.
2442. По фракціях? Будь ласка, опублікуйте по фракціях. Партія регіонів – 186, Блок Тимошенко – 3, „Наша Україна” – 2, СПУ – 30, комуністів – 21, позафракційні – 4.
2442, є заява про відставку Романа Михайловича Зварича з посади міністра юстиції. Я ставлю на голосування проект у редакції, яку я тільки що повторив стосовно Ігоря Дмитровича Ліхового. Будь ласка.
13:47:57
За-247
Рішення прийнято.
Я хотів би від вашого імені, від імені Верховної Ради подякувати цим міністрам, які працювали добросовісно в складі Кабінету Міністрів і за політичними підставами, на основі політичних підстав подали заяви про відставку.
Подякуємо їм. Я думаю, вони вчинили мужні кроки, оскільки йдеться про те, що не в простій політичній ситуації вони взяли на себе відповідальність за такі дії. (О п л е с к и)
Тепер відносно призначень. Я прошу вас, у вас на руках роздані матеріали відносно одного і другого міністра. Чи є потреба, ну власне ми це питання не обговорювали при призначенні загально, ми вносили пропозиції на розгляд Верховної Ради шляхом голосування визначалися щодо призначень.
У вас є проект Постанови Верховної Ради України…
Обговорення хочете організувати? Я прошу вас, спокійно.
Подивіться ще раз по регламентних процедурах, як це робиться.
Доповідь з приводу постанови по призначенню зробив Прем’єр-міністр. Якщо у вас є до нього запитання з цього приводу, можете задати. Немає запитань. Будь ласка, запитання до Прем’єр-міністра, якщо є в когось запишіться на 5 хвилин.
Я зрозумів, помилка вийшла з мого боку. Яка? Питання про призначення міністрів не включена до порядку дня. Тому я прошу проголосувати включити до порядку дня питання про призначення міністрів, міністра культури і міністра юстиції України. Ставлю на голосування цю пропозицію – про включення до порядку дня.
13:51:01
За-247
Рішення прийнято.
Якщо є запитання до Віктора Федоровича з цього приводу, відносно цих міністрів, запишіться, будь ласка. Будь ласка, п'ять хвилин. Сас.
13:51:26
САС С.В.
Дякую, Олександре Олександровичу.
Справа в тому, що у мне питання не до Віктора Федоровича, а до вас. Питання про порядок призначення на посади членів Кабінету Міністрів розглядається за процедурою 201 статті Регламенту, і ми як народні депутати відповідно до частини третьої цієї статті маємо право задати запитання кандидатам на посади. Чому ви позбавляєте нас цього права?
Нам повинні були завчасно бути роздані відповідно до частини другої матеріали стосовно. Ми до цього часу їх не отримали. Тому ми зараз не можемо розглядати цього питання. А якщо хтось і отримав, то отримали не всі. І ми повинні мати час, щоб ознайомитися з ними. Тому це питання не готове, розглядатися не може. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, передайте Сергію Сасу матеріал. Ну навіщо ви говорите, що не отримали, коли всі отримали, а ви один не отримав. Ну так же не буває, будь ласка. Я відповів на ваше запитання, відповів. Будь ласка, Герман. Прошу.
13:52:34
ГЕРМАН Г.М.
Шановний пане Прем`єр-міністр, ми підтримуємо це рішення про залишення частини міністрів, які представляють „Нашу Україну” в уряді, оскільки це означає, що ми не закриваємо двері для створення широкої коаліції. Але хотілося б запитати все-таки про міністра Тарасюка, який дуже багат шкоди приніс зовнішній політиці України. Яка його доля буде?
Дякую.
ЯНУКОВИЧ В.Ф. Борис Іванович Тарасюк працює в уряді за квотою Президента України. І ви знаєте, що домовленість та, яка існувала під час затвердження повного складу уряду між Президентом і Прем`єр-міністром, залишається.
Сьогодні є поточні питання, які виникають. Я сказав би так, що вони природні у зв’язку з перерозподілом повноважень між урядом і Президентом, але ми ці питання почали вирішувати на різ7их рівнях, на рівнях робочих груп, на рівнях Секретаріату Кабінету Міністрів і Секретаріату Президента, і якщо ці питання не вирішуються, як кажуть, у робочому порядку, вони будуть розглядатися згідно з чинним законом Конституційним судом. Тому питання роботи міністрів за квотою Президента не є компетенцією уряду.
Скажу, що розбіжності у нас існують, політичні розбіжності, і їх треба вирішувати на вищому політичному рівні, і я сказав би так, на рівні парламенту, тому що саме парламент визначає засаді внутрішньої і зовнішньої політики згідно з чинною Конституцією.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В принципі, Віктор Федорович відповів на питання, я зобов’язаний просто зробити уточнення одне. Відповідно до Конституції він може пропонувати і процедури, і свої функції, він може пропонувати питання про відставку, але вирішує питання Верховна Рада відповідно до статті Конституції, яка говорить про недовіру. Але у даному випадку це питання не обговорюється, ми маємо конкретні прізвища названі, конкретні посади і давайте зосередимося у цій частині нашого питання.
Попеску.
13:55:29
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.
Вельмишановний Вікторе Федоровичу! Сьогодні обговорювалося питання чотирьох міністрів, але комітет розглядав також питання міністра внутрішніх справ Луценка і рекомендував також позбавити його цієї посади.
Скажіть, будь ласка, яка буде подальша доля міністра Луценка? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я би ще раз попросив: давайте зосередимося на питаннях, які зараз обговорюються. Прошу.
Будь ласка, Віктор Федорович.
ЯНУКОВИЧ В.Ф. Я відповідав на це питання також неодноразово в засобах масової інформації.
Що стосується роботи міністра внутрішніх справ в складі Кабінету Міністрів, у мене особисто до міністра Луценка питань немає. Я не фахівець особисто в питаннях Міністерства внутрішніх справ чи роботи правоохоронних органів. Єдине питання, яке у мене було до міністра внутрішніх справ, єдине питання: я його просив, щоб він працював міністром внутрішніх справ, а не працював коментатором чи кореспондентом друкованих чи інших засобів масової інформації. Для нього дуже важливо це було зрозуміти. І, на мій погляд, він багато чого зрозумів останнім часом. Хотів би, щоб він зрозумів це до кінця.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Час вичерпаний на запитання і відповіді. Я ставлю на голосування проект постанови номер 7738 відносно призначення на посаду міністра культури і туризму України Богуцького Юрія Петровича. Будь ласка, йде голосування.
13:57:53
За-246
Рішення прийнято. (О п л е с к и)
Я назвав, номер постанови 2450, так.
І постанова номер 24… чекайте, 2449 про призначення міністром юстиції Лавриновича Олександра Володимирович. Ставлю на голосування проект постанови.
13:58:43
За-246
Рішення прийнято.
Ще раз повторюю, давайте подякуємо міністрам, які подали у відставку і звільнені і поздоровимо нових міністрів, побажаємо їм успіхів у складі Кабінету Міністрів.
Я надаю Олександру Ляшку, Олегу Ляшку слово, щоб він мені зробив зауваження, будь ласка.
13:59:19
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".
Шановний Олександр Олександрович, у відповідності до статті 201 Регламенту Верховної Ради народні депутати мають право задати питання кандидатам на посади членів Уряду.
Ви сьогодні нас, представників опозиції позбавили можливості задати питання кандидатам, чи вже міністрам культури і юстиції. У нас ці питання були. Оскільки ви не реагуєте на це, відповідно до статті 29 Регламенту Верховної Ради, дозволю собі зробити вам зауваження і дуже прошу надалі не позбавляти опозицію права задавати питання.
Крім того, хочу нагадати, що коли ви були в опозиції і вас позбавляли можливості висловлювати свою позицію, то ви відповідним чином протестували. Я вас прошу не використовувати досвід кумівських часів і не вдаватися до апробованих тут методів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Олег, дякую депутату Олегу Ляшко за зауваження. Хочу сказати, я не міг ставити вас в незручне становище і міністрів – кандидатів на посади, оскільки Олександр Лавринович не присутній тут, він у відрядженні у Китаї знаходиться. А Богуцький був. То не в рівних умовах вони будуть, з одного боку.
А з іншого боку, представники вашої фракції від імені фракції заявили, що вони участь у обговоренні цього питання і прийнятті рішення брати не будуть.
Тому, я думаю, що ви матимете тепер змогу задати питання одному і другому міністрові. А ваше зауваження я беру до уваги і постараюсь більше не порушувати Регламент.
Будь ласка, оголошую ранкове засідання закритим.
О 15-ій годині слухання надзвичайно важливе – по проблемі вступу України до Світової організації торгівлі. Дякую.