ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

2 листопада 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу депутатів зайти до залу, зайняти свої місця,  підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

16:01:34

Фіксуються картами 437 депутатів. Я прошу взяти до уваги, що розпочинається вечірнє засідання.

У нас, я бачу, частина фракцій Нашої України” не присутня, тому що вони  зараз переважно знаходиться на засіданні Комітету з питань банківської діяльності, де, очевидно, Петро Олексійович   Порошенко реабілітується за некоректні висловлювання на мою адресу з приводу стримування законів про СОТ. Але це деталі.

Зараз у нас до розгляду пропонується проект Закону  про внесення змін до  Закону України "Про банки і банківську діяльність". Доповідач з цього приводу визначений -  перший заступник глави Секретаріату Президента України Арсеній Петрович Яценюк. Я надаю йому слово з задосволенням. Прошу взяти активну участь у обговоренні цього питання.

 

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!

Дозвольте  вам доповісти Закон України про внесення змін до Закону України „Про банки і банківську діяльність”.

Протягом досить тривалого часу цей закон вже опрацьовувався у Верховній  Раді і в різних редакціях він з’являвся в стінах парламенту. Проте, на превеликий жаль, він  не отримував відповідної  підтримки.

Той закон, який пропонується зараз для розгляду парламентаріям, врахував всі попередні ваші зауваження, і полягає в наступному. Україна відкрила ринки фінансових капіталів для іноземних банків більше восьми років тому. Сьогодні зняті обмеження щодо присутності іноземного капіталу в статутних фондах будь-яких українських банків. Фактично, даний закон унормовує можливість відкриття відповідних \філій та представництв для іноземних банків.

Хотів би зазначити наступне, що в процесі переговорів до Світової торгівельної організації країни члени СОТ вимагали простого бланкового дозволу на відкрити філій іноземних банків в Кабінеті  Міністрів. Одначе, на наполягання українських переговорщиків та Національного банку України запропонована на ваш розгляд доволі жорстка редакція, яка як дозволяє іноземному капіталу працювати через відповідні філії і представництва, так і обмежує іноземців у порядку, передбаченому даним законом. А саме. І так, філії іноземного банку можуть бути відкриті тільки в тому випадку, якщо такий іноземний банк має статутний фонд більше 150 мільйонів євро.

Друге. Такий іноземний банк підпадає під всі регуляції українського законодавства, у тому числі і ті, які стосуються захисту відповідних вкладників.

Третє. Національний банк України укладає відповідну угоду з органом нагляду банку реєстрації материнського на предмет нагляду за даною філією.

Таким чином, українська банківська система залишається захищеною. Проте відкриття філій іноземних банків підвищує як конкурентоспроможність української банківської системи, так і буде сприяти зменшенню процентних ставок на українському банківському ринку. Просимо підримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Арсеній Петрович. А, це за скороченою процедурою. Я прошу вибачення.

Петро Олексійович. Що думає з цього приводу комітет?

 

16:05:00

ПОРОШЕНКО П.О.

Вельмишановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги.

Я можу лише підтвердити те, що сказав шановний Арсеній Петрович, що комітет на своєму засіданні дуже уважно розглянув цей законопроект. Були проаналізовані всі плюси і мінуси, всі ризики, які супроводжують прийняття даного законопроекту.

І ми дійсно можемо затвердити, що, якщо для реєстрації українського банку потрібно 10 мільйонів, то для того, щоб іноземний банк працював на нашій території, потрібно 150 мільйонів. Якщо для того, щоб функціонували банки з потужних країн Заходу, то на Заході банки відкривають філії в тих країнах, що інвестиційний рейтинг знаходиться на рівні „а”, „2а” або „3а”.

Наша країна, на жаль, має менший інвестиційний рейтинг. Тому провідні банки Західної Європи, Японії і Сполучених Штатів Америки не почнуть здійснювати інтервенцію на ринки банківських послуг навіть за умови дозволу відкриття цих філіалів. І це пояснюється, у першу чергу, тим, що, відкриваючи філіали в країні з низьким рейтингом, іноземним банкам прийдеться робити стовідсоткове резервування своїх активів.

Разом з тим, для українського виробника, для українського споживача обсяг..., підвищиться рівень конкуренції банків, отримається можливість брати більш дешеві кредити, що теж треба брати до уваги при розгляді плюсів та мінусів зазначеного законопроекту.

Тому, ми вважаємо, як комітет, що закон потребує прийняття в першому читанні ретельного опрацювання при підготовки до другого читання механізмів забезпечення прозорої конкуренції та важелів впливу держави та Національного банку на діяльність філії іноземних банків, що і буде зроблено при опрацюванні даного законопроекту в комітеті. Тому комітет одноголосно прийняв рішення про рекомендацію у Верховній Раді підтримки цього законопроекту в першому читанні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, зафіксуйте своє бажання висловитися за або проти відповідними кнопками. Я ставлю на голосування пропозицію про запис на виступи з трибуни за скороченою процедурою. У нас є два  за – Аржевітін і Терьохін і Цибенко проти.

Тому виступає Аржевітін. Прошу. Фракція „Наша Україна”.

 

16:07:42

АРЖЕВІТІН С.М.

Дійсно, цей законопроект дасть можливість прискорити вступ України до СОТ. Ця норма дасть теоретичні можливості нашим банкам відкривати філії в інших іноземних країнах, ми отримуємо можливості бути більше інтегровані у міжнародні ринки капіталу. Дійсно, наш комітет прийняв майже одноголосно, але з певними застереженнями з метою того, щоб захистити вітчизняні банки. І тому я хотів би озвучити ці застереження.

Це перше. Закон повинен набути чинність через 5 років після вступ України до СОТ. Така норма уже прийнята Верховною Радою по відношенню до страхових організацій.

Друге. Інвестиційний рейтинг іноземного банку має бути не нижче класу А.

Третє. Регулювання діяльності філій іноземних банків та розрахунок економічних нормативів здійснюється відповідно до розміру приписного капіталу філій.

Четверте. Філія є платником податку у країні перебування.

П’яте. Відповідно до цього повинні бути внесені зміни до законів про Національний банк, про фонд гарантування вкладів населення, про зовнішньоекономічну діяльність, про  Господарський кодекс. Тому проект дійсно може бути взятий за основу з урахуванням цих пропозицій. А пункт 2 додатку Генеральної угоди СОТ передбачено, що держава має право здійснювати заходи для забезпечення цілісності та стабільності фінансової системи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій Анатолійович Терьохін з місця буде виступати.

 

16:09:19

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Дійсно, ми розглянули цей законопроект на фінансовому комітеті, а було більше питань, чим відповідей. Хотів би, от вчора були слухання по Світовій організації торгівлі питання. Я хотів би зазначити, що цей законопроект, рівно, як і законопроект про остраховиків, виконаний абсолютно неохайно суб’єктом законодавчої ініціативи. Скажіть будь ласка, чи побачили ви в цьому законопроекті питання ліквідації філії, введення тимчасового керування, санаційних заходів і так далі? Нічого подібного тут немає. Є загальна розлога фраза про те, що він підпадає під загальний порядок нагляду. Але реалізація цього загального порядку нагляду не виписана в цьому законі. Ми будемо скорого, Олександре Олександровичу, дискутувати з приводу подібного закону про страхові товариства. Той взагалі закон не може бути у вигляді, який був поданий у Верховну Раду, прийнятий навіть за основу. Поскільки він не дає права або можливості органу контролю хоч якісь функції контролю здійснювати над нерезидентами.

Тому тільки з політичних міркувань комітет визначив, що ми маємо прийняти цей закон в першому читанні. Після того докорінно його змінити, він буде вдвічі товщий, ніж зараз є.

І на останок хотів би сказати, ви знаєте, уряд Тимошенко і мене особисто критикували за затягування переговорів Сполученими Штатами Америки. Але, якщо ви подивитеся, результати підписання протоколу з США, де, між іншим, іде мова і про банки, і про страхові, страхову діяльність, то ви побачите, що ці підписанти з української сторони, які між іншим знаходяться і в залі  в нас,  здали інтереси України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так і не зрозумів.  Ви за чи проти  виступили? А, перше читання за. Зрозуміло.

Петро Степанович Цибенко.

 

16:11:40

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, я хотів би привернути увагу до того, що одним законом вносимо зміни до чотирьох законів, які регулюють цю сферу діяльності. По-перше.

По-друге. Мені дуже цікаво буде поспостерігати, як буде відбуватись голосування саме по цьому закону,  оскільки в залі присутні ті люди, яких це торкається безпосередньо.

І третя теза, яку я хотів  би висловити зараз, полягає в наступному. Шановні колеги, якби фракція Компартії України, справді, діяла за принципом чим гірше, тим краще, то нам було би краще тихенько проголосувати за, а потім подивитися, як іноземні банкіри будуть їсти наших вітчизняних банкірів. І тоді було б зрозуміло, що відбувається і хто як голосував і що отримав вкінці-кінців від цього голосування.

Але, на превеликий жаль, знищення вітчизняної банківської системи – це лише один з наслідків або частини банківської системи… це лише один з наслідків прийняття цього закону, а іншим наслідком є вплив на економічну ситуацію в Україні.  Тому я хотів би сказати про те, що Компартія   України, фракція комуністів у Верховній Раді, не буде  голосувати за цей документ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати… Ви проти, чи за? Баранівський останній виступ від фракції, він  має право. Ну, від фракції має право.

 

16:13:14

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Фракція соціалістів, Олександр Барановський.

Шановні колеги, коли ми  боїмося, що на нашому ринку присутні будуть іноземні компанії, то вже яку б сферу ми не взяли, вони вже практично у нас на ринку присутні. Банківська діяльність – це одна із сфер економічної діяльності, і вона не може бути ізольована в цілому від інших сфер. Коли ми говоримо: допускати банки в Україну іноземні чи ні? Так вони вже допущені. Давайте ми з вами візьмемо, скільки вже наших банків куплено   іноземними банками, які вже працюють на цьому ринку. На мій погляд, що обидва доповідачі досить аргументовано давали свої аргументи в користь того, що треба цей закон приймати.

Так  правильно. Я підтримую і тих виступаючих,  які з критикою виступали даного законопроекту. В ньому є, дійсно, багато недоречностей, не враховані, скажімо, інтереси захисту  наших банків, не враховані сьогодні і  інтереси  захисту  наших майбутніх вкладників, які підуть до цих банків і багато  чого іншого.

Тому, на наше переконання, фракції  соціалістів, що треба у першому читанні  цей закон  підтримати, його досконало доопрацювати і прийняти в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні депутати! Відбулося коротке обговорення. Власне, воно свідчить про те, що  депутати розуміють незворотність процесу взаємного проникнення  банківських систем. Водночас, вони  хочуть виписати застереження, котрі треба  мати у цьому законі аби не допустити якихось   помилок пізніше або одержати механізми для  впливу на діяльність банків з іноземним капіталом в  України.

З огляду на те, що комітет  одностайно підтримує цей проект, і ми   голосуємо тільки у першому читанні, і до другого читання   є можливість доопрацювати цей документ, я прошу  підтримати цей  варіант і ставлю на голосування.

 

16:15:30

За-394

Рішення прийнято. Дякую.

Розглядається проект закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України). Реєстраційний проект 2414.  Доповідає голова Державної митної служби Єгоров Олександр Борисович. Прошу вас.

 

ЄГОРОВ О.Б.  Дякую.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!

Запропонований законопроект вирішує наступні основні проблеми.

Перше. Це надання  митним органам право діяти за власною ініціативою в разі, якщо через митний кордон України  переміщуються товари, відносно яких є достатньо підстав вважати, що таке переміщення призводить до порушення прав інтелектуальної власності. Однак, при цьому до митного органу не подавалась відповідна заява.

Друге. Якщо встановлення відповідальності права власника перед власником товару, митне оформлення якого призупинено, але факт порушення прав інтелектуальної власності не доведено. Згідно положень статті 53 митні органи повинні мати право вимагати від заявника, який подав заяву до митного оформлення по сприянню захисту його прав надавати заставу або еквівалентну фінансову гарантію, достатню для запобігання збитків відповідача та митних органів, а також для запобігання зловживань.

Також з метою більш повного врахування в митному кодексі України норм та положень угоди ТРІПС в представленому законопроекті основі зміни та доповнення стосуються застосування вимог щодо заборони вивезення з митної території у незмінному вигляді товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою в порушенні прав інтелектуальної власності. Розпорядження такими товарами буде здійснюватись на підставі рішення суду за результатами встановленого факту порушення таких прав.

Крім того, передбачається незастосування заходів, пов'язаних з призупиненням митного контролю, митного оформлення щодо товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності та переміщуються через територію України транзитом, що ввозиться на митну територію України або вивозяться з неї фізичними особами для власного використання.

Важливою новацією законопроекту є перехід з реєстрації окремих товарних знаків, що містять об'єкти права інтелектуальної власності до реєстрації безпосередньо самих таких об'єктів. Проектом передбачено, що Держмитслужба України введе митний реєстр об'єктів права на підставі заяв власників майнових прав на об'єкти авторського права, суміжних прав, прав на торговельні марки, промислові зразки та географічні зазначення.

Дякую за увагу. Прошу підтримати проект закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, сідайте. на місце. Співдоповідь Петра Олексійовича Порошенка – голови банківського комітету.

 

16:18:50

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний  Олександр Олександрович! Шановні колеги!

Комітет на своєму засіданні 31 жовтня розглянув це питання. Ми… майже не було висловлено зауважень до тексту законопроекту. Це один з небагатьох,  який можна було би прийняти зразу ж в першому читанні, в другому читанні і в цілому. Але враховуючи зауваження, що фактично людина, яка перетинаючи державні кордони і перевозячи компакт-диск, CD-диск чи лазерний диск буде фактично під ризиком того, що будуть вилучені ці матеріали і буде достатньо довга процедура перевірки на наявність там інтелектуальної  власності, комітетом було прийнято рішення, щоб ми, опрацьовуючи цей законопроект, рекомендували Верховній Раді прийняти його лише в першому читанні, проаналізувати зазначені ризики. Разом з Міністерством економіки і з Державною митною службою опрацювали його при підготовці до другого читання і тоді рекомендували до прийняття в цілому.   

Таким чином, комітет одноголосно  прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняття зазначеного законопроекту в першому читанні і виносить цю пропозицію на суд пленарного засідання Верховної Ради.

Дуже дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам. Сідайте, будь ласка.

Процедура попередня:  два -за, два - проти. Запишіться хто хоче висловитися з цього  приводу. Поки що записалися тільки ті, що хочуть підтримати. Будь ласка, Мойсик. За ним - Пеклушенко.

 

16:20:38

МОЙСИК В.Р.

Будь ласка, передайте слово Сухому. Ярославу Сухому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу вам підказати, що Ярослава Сухого в залі немає і він вас не просив про передачу цього слова. Коли тиснете на кнопку, то говоріть. Може ви прізвище когось із сусідів спутали, так, будь ласка, передайте. Раз немає, значить ви позбавляєтеся права говорити.

Слово має Пеклушенко Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

16:21:17

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Пеклушенко, фракция „Регионы”.

Вы ошибаетесь, Сухой есть, но слово он не принял.

Что же касается конкретного закона, закон, действительно, рамочный, он усовершенствует работу таможенной службы. Поэтому мы согласны с выводами и просим поддержать этот закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти ніхто не хоче висловлюватися. Проект у вас на руках. Також мова йде про перше читання. До другого читання відповідно до тих висновків, які робив і банківський комітет в особі Петра Порошенка, і по суті самого документу його доопрацьовувати, але в першому читанні треба голосувати.

Я ставлю на голосування. Будь ласка, визначайтеся. Йде голосування.

 

16:22:15

За-383

Рішення прийнято. Спасибі.

Розглядається проект Закону про внесення зміни до статті 8 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" . Доповідає перший заступник глави Секретаріату Президента України Яценюк Арсеній Петрович. Надається йому слово. Там ще буде співдоповідь від Міністерства освіти.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Вельмишановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!

За чинним законодавством України охорона географічних назв для іноземних країн відбувається за умови наявності двох обставин. Обставина перша: коли така іноземна країна застосувала відповідний режим захисту для власної торговельної марки і коли між Україною і даною іноземною країною є двостороння угода.

Зазначеними змінами запропоновано адаптувати українське законодавство до вимог Світової організації торгівлі та європейського законодавства і зняти необхідність наявності двосторонньої угоди про захист відповідних географічних назв між Україною та відповідною іноземною державою.

Таким чином, за наявності однієї умови, а саме:  рішення компетентного органу іноземної держави щодо захисту тієї чи іншої географічної назви, - така географічна назва береться під охорону національного законодавства. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Андрій Миколайович Гуржій – перший заступник міністра освіти висловлюється.

 

ГУРЖІЙ А.М.

Я дякую. Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати.

Дійсно, ми повинні удосконалювати відносини у сфері правової охорони географічних зазначень. А тому цей закон ми просимо підтримати, тому що він говорить про те, що правова охорона не надається кваліфікованому зазначенню походження товару, пов’язаного з географічним місцем в іноземній державі, якщо права на зазначене кваліфіковане значення, або на інше, яке є за своїм змістом. Однак відповідає поняттю кваліфікованого зазначення походження товару, не охороняється у цій державі.

Тобто у них не охороняється і ми не охороняємо. Міністерство освіти та науки пропонує підтримати зазначений Закон, внесений Урядом.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Від Комітету з питань науки і освіти слово має голова підкомітету Полохало Володимир Іванович.

 

16:25:12

ПОЛОХАЛО В.І.

Шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти розглянув обидва проекти Законів про внесення змін до статті 8 Закону України про охорону прав на зазначення походження товарів, сутність яких щойно доповіли співдоповідачі, який був внесений Президентом України 20 жовтня і, майже, одночасно, Кабінетом Міністрів.

І повинен сказати, що обидва законопроекти, проекти Законів, практично, ідентичні. Єдина відмінність, ми найшли в комітеті, між цими проектами є те, що слова „це позначення” у зміні до статті 8-ї Закону України про охорону право……. товарів за проектом Кабінету міністрів замінено на слова „таке кваліфіковане позначення” у проекті Президента.

Тут якесь неузгодження між Кабінетом Міністрів і Президентом. Це і проблема, мабуть, Кабінету  Міністрів і Президента. Але поскільки обидва ідентичні законопроекти, а законопроект Президента був представлений на шість днів раніше Кабінету Міністрів, у цьому є інтрига певна, то комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу і в цілому як закон.

Водночас зазначу, саме президентський законопроект, як і раніше був поданий,  що цей законопроект розроблений не тільки з метою і не стільки з метою, на мій погляд, виконання зобов’язань Україною щодо вступу України до Світової організації торгівлі,  а насамперед з метою приведення або гармонізації цього закону України у відповідність з вимогами відповідних законодавчих актів Європейського союзу. І законопроектом передбачено, що правова основа справді не буде надаватися кваліфікованому зазначенню походження товару, пов’язаному з географічним місцем...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте закінчити думку.

 

ПОЛОХАЛО В.І.  Тому пропоную підтримати рішення комітету і прийняти законопроект за основу і в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  За процедурою скороченого розгляду питання визначіться, хто хоче підтримати його, хто хоче не підтримати. Проводиться замовлення слова, запис на слово.

Цибенко Петро Степанович, будь ласка.

 

16:27:57

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Шановні колеги,  я хотів би цим слово щодо цього законопроекту зазначити послідовність дій фракції комуністів. Я маю на увазі, що у тому випадку, коли є документ, направлений на захист інтелектуальної власності, на захист товаровиробника вітчизняного, Компартія України і її фракція у Верховній Раді голосує.

У даному випадку мова йде про те, що ці зміни до закону дають право справді захистити бренди певні, певні торгові марки, які є в Україні. Тому фракція Компартії України підтримає цей законопроект і за нього голосуватиме. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Оскільки інші депутати не записувалися на виступ, а Петро Степанович висловив, мабуть, і загальну думку з цього приводу, то я маю всі підстави ставити цей закон на голосування з основу і в цілому, як пропонували комітетом. В тій редакції, яка надійшла від Президента, ставлю на голосування.

 

16:29:16

За-390

Рішення прийнято, закон прийнятий.

Розглядається проект закону про внесення змін до статті 25 Закону України "Про видавничу справу” (в частині приведення законодавства України  у відповідність з нормами Світової організації торгівлі).

Доповідає цей  проект заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення Шевченко Василь Григорович.

Прошу вас.

 

ШЕВЧЕНКО В.Г.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!

Пропонується вашій увазі проект  Закону про внесення зміни до статті 25 Закону України "Про видавничу справу".

Україна взяла на себе зобов’язання на законодавчому рівні   забезпечити доступ до ринку послуг, про що попередньо було домовлено у процесі проведення переговорів з країнами членами робочої групи з питань розгляду заявки про вступ до Світової організації торгівлі.

Відповідно також до  статті 2 ……….., якою передбачено надання режиму найбільшого сприяння  для послуг або постачальників послуг будь-якої іншої країни члена  Світової організації торгівлі.

Чинний закон про видавничу справу, абзац 4 стаття 25 забороняє створення і діяльність організацій з розповсюдження видавничої продукції, у статутному фонді яких понад 30% інвестиційного капіталу.

З метою виконання зазначених  зобов’язань України Державним комітетом телебачення і радіомовлення розроблені відповідні зміни до статті 25 Закону про видавничу справу, що передбачає  скасування обмеження обсягів іноземних інвестицій у статутних фондах організацій з розповсюдження видавничої продукції.

У розділі „Прикінцеві положення законопроекту”  передбачено встановлення перехідного періоду для введення в дію законопроекту впродовж п’яти років  після вступу України до Світової організації торгівлі. Це зроблено з метою, щоб дозволити реалізувати комплекс заходів з підтримки видавничої справи в Україні, враховуючи сьогоднішній стан, досягти позитивних змін у вітчизняній книговидавничій галузі, зокрема щодо розповсюдження видавничої продукції. Також здійснити реформування галузі, розробити і запровадити стандартизацію і сертифікацію галузі. Внести зміни до законодавства з метою стимулювання подальшого розвитку вітчизняного книговидання, що сприятиме виведенню його з кризи.

Вважаємо, що в нинішніх умовах залучення зарубіжних інвесторів відіграє позитивну роль в модернізації державних поліграфічних підприємств, у більшості яких основні фонди зношені на 90 відсотків. Оновлення парку поліграфічних машин дозволить суттєво збільшити випуск, тиражі видань зробить вітчизняну видавничу продукцію більш конкурентноздатною.

Прийняття закону в такій редакції сприятиме розбудові національної системи розповсюдженні вітчизняної продукції, що.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку.

 

ШЕВЧЕНКО В.Г.  Що передбачено указом Президента України про деякі заходи з розвитку книговидавничої справи в Україні від 21 березня 2006 року номер 243.

Володимир Олександрович Яворівський, він зараз відсутній в залі, він просив, щоб я передав, бо вчора розглядалось це на Комітеті з питань культури і духовності і одностайно підтримано, і є прохання до вас, шановні народні депутати, розглянути і прийняти цей закон в першому читанні і в цілому як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну повіримо на слово, що Яворівський так сказав. Ви сідайте на місце, будь ласка. Комітет з питань культури розглядав це питання і висновки у нього теж позитивні.

Арсен Петрович, будь ласка, Яценюк має слово.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Вельмишановний Олександр Олександрович! Шановні народні депутати!

Мова не йде про зняття обмеження на видавничу справу. Мова йде про зняття обмеження виключно для розповсюдження друкованої продукції. І таке обмеження буде зняте на присутність іноземного капіталу тільки через 5 років з моменту вступу України до Світової торгівельної організації. Таким чином, ми ні в якому випадку не ставимо під удар ні внутрішню поліграфію, ні свої відповідні компанії, які здійснюють розповсюдження друкованих засобів масової інформації. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто хоче висловитися за або проти, запишіться.

Петрук і Пеклушенко. Петрук, прошу.

 

16:33:57

ПЕТРУК М.М.

Прошу передати слово Миколі Томенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Томенко.

 

16:34:03

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, позиція наша така, що тут Держтелерадіо займає зважену державницьку позицію, оскільки мова іде і про необхідні залучення іноземного інвестора на цей ринок, і з іншого боку, ми маємо час для того, щоб підготуватися до введення цієї норми протягом п’яти років. Одночасно хотів би звернути увагу на те, що нам треба упорядковувати діяльність видавничої сфери і діяльність інституцій по розповсюдження видавничої продукції не лише в зв’язку з тим, що ми в СОТ вступаємо. Є ціла низка дуже серйозних проблем, які треба вирішити невідкладно. І я не хотів би, щоб ми однією рукою стандарти цивілізовані в цю сферу переносили, іншою рукою створювали хаос на цьому ринку.

Я звертаю вас увагу на те, шановні колеги, що ми в першому читанні, ми, я маю на увазі парламент, бо опозиція голосувала проти цього, в бюджеті зафіксували необхідність приватизації 22, здається, державних обласних типографій. І я думаю, що ми тут повинні повернутися до цієї теми і сказати, що треба проаналізувати що там відбувається. Передати, очевидно, їх в комунальну власність. Тому що міська громада знає чи треба їй в державній власності типографія, чи треба їй залучити іноземного інвестора. Не можна з Києва одним махом приватизувати всю видавничу поліграфію.

Тому наша пропозиція така. Ми голосуємо за цей законопроект. Але говоримо про те, що цивілізовані європейські стандарти діяльності у видавничій сфері та розповсюдження видавничої сфери ми повинні перенести не лише в норму залучення іноземних інвестицій, а загально на ринок видавництва поліграфії і розповсюдження поліграфії в інших галузях цього виду діяльності. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, доповідач запропонував проголосувати за основу і в цілому. Ви не погоджуєтесь? Погоджуєтесь, так. Будь ласка, бо я хотів зафіксувати вашу думку.

Пеклушенко Олександр Миколайович, прошу.

 

16:36:16

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Я прошу прощение. Фракция „Регионы”, Пеклушенко.

Философия принятие  этого закона вписывается в общую концепцию всего пакета,  мы никогда не были против вступления Украины в ВТО. Мы были против условий, которые нарушали интересы отечественного товаропроизводителя.

В чем преимущество сего  пакета закона? Оно заключается в том, что введение разнесено во времени  и в  пространстве. За это время наш отечественный товаропроизводитель позволит накачать себе финансовые мышцы и бюджет. И если к моменту введения у сектора экономики не  хватит финансовых ресурсов, его поддержит Государственный бюджет.

Поэтому этот закон, как и предыдущий, следует поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Інші депутати  не записувалися на обговорення цього питання, тому я маю підстави ставити його на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатися. Будь ласка, іде голосування.

 

16:37:35

За-375

Рішення прийнято.

Розглядається питання проект Закону про Фонд державного… за повною процедурою  про Фонд державного майна.

Доповідає народний депутат України Іван Сидорович Бокий.

 

16:38:06

БОКИЙ І.С.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.

Проект Закону України про Фонд державного майна розроблений відповідно до Конституції України з метою законодавчого врегулювання діяльності фонду.

З моменту затвердження Верховною Радою Тимчасового положення про Фонд державного майна минуло 14 років. Коло питань, що належить до компетенції фонду, суттєво розширилося та змінилося відповідно до сучасного рівня розвитку та стратегії приватизаційного процесу як складовою правління державним майном.

Виникла гостра необхідність створити законодавчу базу, яка визначить правові основи діяльності  фонду,  його статус, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

Запропонований вам на розгляд законопроект  складається  з шести глав, якими  визначено загальні положення, забезпечення здійснення  повноважень фонду, взаємодію фонду з органами державної влади, систему органів та керівництво фондом, забезпечення діяльності органів фонду   та Прикінцеві положення.

До найважливіших положень  проекту слід віднести правові норми, які визначають статус, завдання, функції, структуру та керівні органи фонду, а також права  та порядок взаємодії фонду з органами державної влади.

Так статтею 1 проекту закону встановлено, що фонд є центральним органом виконавчої  влади із спеціальним статусом і здійснює визначені законом повноваження   власника державного майна та реалізує державну політику у сфері управління та приватизації державного майна і виконує  інші завдання та функції визначені законом.

Хотів би наголосити, що у законопроекті  чітко визначено  конституційну норму щодо підзвітності та підконтрольності фонду у Верховній Раді, а спрямування та координація,  підпорядкованість його діяльності, здійснюється  Кабінетом Міністрів  України.

Даним проектом чітко  визначено завдання фонду та регламентовано його функцію у сфері державної і  економічної політики  щодо управління об’єктами державної власності.

У проекті закону встановлено   основні положення щодо взаємодії фонду з органами  державної влади. Наприклад,  фонд щорічно звітує перед Верховною Радою про виконання Державної програми приватизації, щоквартально подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів   аналітичну довідку про хід приватизації, а Верховна Рада  України у свою чергу  заслуховує та затверджує звіт фонду.

Фінансування та  матеріально-технічне забезпечення фонду здійснюється  за рахунок коштів Державного бюджету України  в порядку та на умовах встановлених Законом  України  про Державний бюджет на відповідний рік.

Прийняття  Закону  України про Фонд державного майна  створить досконалу та міцну законодавчу основу  для здійснення управлінських рішень у сфері реформування відносин власності.

Прошу вас підтримати законопроект та прийняти за основу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Запитання є до Івана Сидоровича?

Немає. Сідайте, будь ласка.

Чечетов Михайло Васильович від Комітету з питань економічної політики. Прошу вас.

 

16:41:27

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!

Сьогодні ми розглядаємо внесений нашими колегами проект закону про Фонд державного майна України. Прийняття спеціального закону про Фонд державного майна є важливим питанням, яке зумовлено необхідністю законодавчого врегулювання правових основ діяльності Фонду.

Починаючи з 92-го року, протягом усіх 15 приватизаційних років діяльність Фонду державного майна України регламентується тимчасовим положенням про Фонд державного майна, затвердженого ще Постановою Верховної Ради України від сьомого липня 1992 року, яке вже по суті втратило свою актуальність і не вирішує всіх тих питань та проблем, які сьогодні стоять перед Фондом і його регіональними відділеннями.

На сьогоднішній день функції та повноваження Фонду державного майна частково відображені у значній кількості законів, зокрема законах про приватизацію державного майну, про передбачу об'єктів права державної власності і про оренду державного майна. Але жоден закон комплексно і всебічно не визначає статус Фонду державного майна, склад і повноважень, обов'язків. І відсутність такого закону значно ускладнює роботу Фонду та його відділень, позбавляючи їх можливості ефективно впливати на процеси в сфері приватизації та управління державного майна.

Починаючи з 1997 року, і Кабінет Міністрів України, і народні депутати України неодноразово здійснювали спроби законодавчо врегулювати діяльність Фонду державного майна. Законопроекти з цього питання розглядалися трьома попередніми складами Верховної Ради України. Прийняті редакції закону про Фонд неодноразово з різних причин ветувалися Президентом України.

Законопроект, який пропонується сьогодні для розгляду, підготовлений з урахуванням вимог конституційної реформи та законів України. Головно метою законопроекту є чітке визначення правових засад  діяльності Фонду державного майна, його статусу, функцій, повноважень та порядку їх                  здійснення. Проектом Закону про Фонд державного майна фонд визнано як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що відповідає Указу Президента України  про   зміни  в структурі центральних органів виконавчої влади.

Голова фонду спрямовує… голова фонду здійснює керівництво фондом, спрямовує його діяльність, відповідно до стратегії та ідеології курсу реформування власності на сучасному етапі та несе відповідальність за виконання покладених на  фонд завдань і функцій. З  метою погодження у вирішенні питань, що віднесені до компетенції фонду, обговорення і прийняття рішень найважливіших напрямів діяльності передбачено норми щодо створення колегії фонду, куди можуть входити народні депутати України, керівники центральних органів виконавчої влади, голова  фонду майна в Автономній Республіці Крим, начальники регіональних відділень та його представництв. В процесі здійснення фондом повноважень та виконання функцій законопроектом передбачені  норми взаємодії фонду з Верховною Радою України, комітетами Верховної Ради України, Спеціальною контрольною комісією Верховної Ради України з питань приватизації, урядом України, центральними органами виконавчої влади.

Прийняття Закону про Фонд державного майна створить  законодавчу базу для визначення правових механізмів здійснення фондом функцій щодо захисту майнових прав держави та склад необхідних для цього повноважень і сприятиме вдосконаленню державної політики в сфері  реформування відносин власності. Прийняття закону буде сприяти голові фонду та його працівникам здійснювати всі дії, щоб вирішити таке складне та важливе завдання як пошук ефективного власника на підприємстві, що приватизується, та забезпечення в повному обсязі надходжень від приватизації, яке вимагається Державним бюджетом  України.

Комітет з економічної політики пропонує внесений народними депутатами України  Бокиєм та Сподаренком проект Закону про Фонд державного майна прийняти за основу з деякими  принциповими зауваженнями, котрі в обов`язковому порядку потрібно врахувати в процесі підготовки законопроекту до другого читання.

Перше зауваження. Пункт 2  статті 1 потрібно викласти в такій редакції: „Фонд підзвітний та підконтрольний Верховній Раді України та підпорядкований Кабінету Міністрів України з питань управління державним майном”.

Друге зауваження. Пункт 3 статті 10 доповнити можливістю  звільнення голови фонду у разі незатвердження Верховною Радою України звіту про діяльність фонду та порушення вимог законодавства про боротьбу з корупцією, а також за поданням Прем'єр-міністра України у разі грубого порушення головою фонду службових обов’язків. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Михайла Васильовича? Запишіться, будь ласка. П’ять хвилин. Бондарчук.

 

16:46:41

БОНДАРЧУК І.М.

Прошу передати слово депутату Бульбі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бульба.

 

16:46:47

БУЛЬБА С.С.

Спасибі. У мене до вас запитання. Очевидно, правильно визначено, що необхідно, щоб контролювався фонд з боку Верховної Ради та уряду. Але яким чином, який механізм контролю? Це повинно бути виписано, або хоч би ми уяву повинні мати, як це буде здійснюватися.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Дякую за запитання.

У самому законопроекті чітко визначено, що фонд щоквартально інформує про свою діяльність, а щорічно голова фонду звітує про виконання програми приватизації і відчитується, як кажуть, звітує перед Верховною Радою.

Що стосується тези про підпорядкованість уряду, то це чітко виписано в Конституції, де уряд управляє державною власністю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шибко Віталій Якович.

 

16:47:43

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Олександре Олександровичу.

Шибко, соціалістична фракції.

Михайло Васильович, ви як людина, яка добре освічена в цій справі, скажіть, будь ласка, взагалі, яка доля Фонду державного майна. Ну, будемо сприймати, що він дійде до якоїсь межі і все те, що стосується державного майна, буде продано за хорошу ціну, тоді якась частка залишиться. Ми тоді потребуємо знову, щоб змінити закон. І чи можливо таке, що фонд існує і фонд займається не тільки тим, що він розпоряджається цим майном, продає і так далі, але він і займається справою, якщо хтось з власників не виправдав своїх сподівань і наших сподівань, то він тоді займається тим, що повертає це в державну власність, знову держава починає керувати? Чи це передбачено в законі такі можливості?

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Дійсно, фонд, він не тільки займається приватизацією державної власності, а фонд займається управлінням корпоративними правами, і передачею в оренду, і створенням господарських товариств, і відслідковуванням, як інвестор виконує свої інвестиційні зобов’язання, реструктуризацією підприємств і так далі, то есть різні напрямки роботи.

І о ці напрямки роботи, повноваження фонду як раз виписані в цьому законопроекті. Я хочу сказати, що коли готувалася нова програма приватизації, то там як би і визначалася перспектива фонду. Дійсно, ми дійдемо до тієї межи, коли залишиться  там по окремих галузях, може, де 5, де 10 відсотків, де 15 відсотків державної власності. І далі, як кажуть, широкомасштабний, соціально-економічний проект реформування власності, який розпочався на початку 90-их років, він буде завершений, буде підведена риска, але майнові відносини, вони залишаться і такої кількості професіоналів, як у фонді, немає сконцентрованої такої групи професіоналів фахівців, немає ні в одному міністерстві по цим напрямкам.

Тому і передбачалося трансформувати фонд, трансформувати його в Міністерство майнових відносин, яке б займалося безпосередньо вже….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мойсик.

 

16:49:48

МОЙСИК В.Р.

Олександр Олександрович, я вибачаюсь перед вами і колегою Сухим за те, що передав слово без його прохання, а зараз прошу передати слово Юрію Ключковському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Богданович.

 

16:50:00

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Шановний доповідачу, попередня редакція Закону про Фонд державного майна була заветована і потім скасована з дуже простої причини. Одне з основних неприйнятних положень було те, що фонду надавалося повноваження: здійснювати повноваження власника державного майна. Цією ж хибою страждає і той законопроект, який ви пропонуєте. І серед принципових зауважень ви цього не назвали.

Скажіть, будь ласка, як ви уявляєте дальше проходження Закону, у якому міститься неконституційна норма? Адже, за Конституцією, повноваження власника майна здійснює Кабінет Міністрів, а не Фонд держаного майна.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В.  Дякую за запитання.

Ми сьогодні приймаємо концептуально в першому читанні. Я думаю, в процесі опрацювання до другого читання всі ці недоречності і що стосується нестиковки з  нормами Конституції. Вони будуть виправлені. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Богданович, може, я помиляюся, але мені здається, за Конституцію Кабінет Міністрів має функцію управління, а не власника. Будь ласка, Оніщук.

 

16:51:11

ОНІЩУК М.В.

Шановний доповідачу, поза всяким сумнівом, що закон потрібен, оскільки ця вимога Конституційна, частина  2 статті 129 говорить про те, що органи державної влади та посадові особи зобов’язані діяти у спосіб і в межах на підставі, передбачених законом та  Конституцію. Замітьте, тільки законом.

Разом з тим, скажіть, будь ласка, чи  аналізували ви висновки Науково-експертного управління, які надійшли до проекту цього закону і яка оцінка і намір комітету щодо врахування цих зауважень?

 

ЧЕЧЕТОВ М.В.  Дійсно, ми завжди враховуємо думку Науково-експертного управління. Там, дійсно, фахівці, яка кажуть, найвищого гатунку працюють. І я думаю, всім надо прислуховуватися до думки Науково-експертного. І я в своїх зауваженнях якраз і торкнувся тих двох зауважень, які були висловлені Науково-експертним управлінням у частині того, що Фонд державного майна повинен бути підпорядкований  Кабінету  Міністрів України з питань управління державним майном. І зауваження відносно звільнення голови фонду у разі незатвердження Верховною Радою звіту про  діяльність фонду та порушення вимог законодавства по боротьбі з корупцією, а також за поданням Прем'єр-міністра України у разі грубого порушення головою фонду службових обов’язків. Це повністю взято з висновку Науково-експертного управління.

Я дякую Науково-експертному управлінню за фаховий висновок.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам, сідайте, будь ласка.

Я ще процитую 16-ту статтю  Конституції відносно функцій Кабінету  Міністрів. У пункті 5 написано: „Кабінет Міністрів України забезпечує рівні умови всіх форм власності здійснення управління об’єктами державної власності відповідно до закону”.

Тепер прошу, запишіться від фракцій, якщо є бажаючі висловитися з цього приводу. Від фракцій. І від депутатів запишіться. Точніше, просто депутати, хто хоче висловитися сам.

Дякую. Разом дев’ять чоловік. Комітет пропонує 15 хвилин. Комітет пропонує. Давайте вкладемося у цей час.

Бондарчук має слово від фракції соціалістів. Прошу. За ним – Ляшко.

 

16:53:52

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги. Депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України.

Наша фракція буде голосувати за підтримку цього законопроекту. Немає особливої необхідності переконувати присутніх у тому, що потрібно в правовому сенсі врегулювати статус Фонду держмайна, зокрема і голови фонду. Щоб він не був на короткому повідку або у ролі, так би мовити, маріонетки тощо. Потрібно чітко визначити права, обов’язки, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

Зазначу, що робиться сьома спроба прийняти відповідний закон. А сім – число щасливе. Тому будемо сподіватися, що крига скресне, і закон сьогодні у першому читанні буде прийнято.

Сьогодні його розглядала також Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації на своєму засіданні. І члени комісії проголосували внести пропозицію сесії Верховної Ради прийняти цей законопроект у першому читанні.

Висловлювалися деякі поради, рекомендації, зауваження тощо. Що стосується врегулювання можливих колізій між цим законом та законопроектами про Кабінет  Міністрів, а це була одна така, якби одне із зауважень, то це можна буде зробити між першим і другим читанням. Тим більше, що проект тих законів про Кабінет  Міністрів розглядатимуться як першочергові, і ми зможемо узгодити всі ті моменти, які стосуються взаємодії або стосунків між Кабінетом Міністрів і Фондом державного майна України.

Тому я ще раз прошу від імені фракції Соціалістичної партії України підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ляшко від фракції „Блоку Юлії Тимошенко”. За ним - Сухий.

 

16:55:57

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Наша фракція прийняла рішення не голосувати за цей законопроект, адже він є антиконституційним. Зокрема, законопроектом пропонується, що фонд втрачає безпосередню підпорядкованість Кабінету Міністрів і його діяльність лише спрямовується та координується ним.

Проте, частина перша статті 113 Конституції України зазначає, що Кабінет Міністрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади, а частина 5 статті 116 Конституції визначає, що Кабінет Міністрів здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону. Тому Фонд Державного майна визначений законопроектом як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом повинен бути як і інші центральні органи виконавчої влади підпорядкований Кабінету Міністрів, в тому числі і у відношенні підзвітності та підконтрольності.

Частиною першої статті першої законопроекту пропонується встановити, що Фонд Державного майна здійснює визначені законом повноваження власника державного майна та реалізує державну  політику у сфері управління та приватизації державного майна і виконує інші завдання та функції визначені цим законом.

Проте, відповідно до тієї ж 116 статті Конституції управління об’єктами державної власності покладається виключно на Кабінет Міністрів.

Основною функцією фонду відповідно до його назви є здійснення державної політики у сфери приватизації державного майна. Проте, у стаття 2, 4, 8 законопроекту фонд наділяється такою кількістю завдань, функцій та прав, які виходять далеко за зазначені межі і, по суті, перетворюють його у всевладного монстра, який дублює частину функціональних обов’язків не лише Кабміну, але й багатьох міністерств. Це неминуче призведе до виникнення колізій між фондом та іншими органами центральної виконавчої влади.

Фракція Блоку Юлії Тимошенко вважає, що, пропонуючи подібний законопроект, фракція Соціалістичної партії прагне приватизувати сам процес приватизації в Україні. Про це свідчить, зокрема, і той факт, що законопроектом не передбачено підстав для звільнення голови фонду у зв’язку з неналежним виконанням ним службових обов’язків. Такої недоторканності немає і немає в жоден з керівників центральних органів виконавчої влади включно з Прем’єр-міністром.

Отже, робить розрахунок і на забезпечення передумов для привласнення тих залишків державного майна, які ще не потрапили під контроль олігархів і на створення можливостей для реприватизації та подальшого загарбання тих підприємств, що привертають інтереси бізнес еліти соцпартії. Крім того, я вже не кажу, що пропонується на 30 відсотків посадовцям фонду платити більше, ніж іншим державним службовцям, поширити на них дію закону про державний захист працівників суду і правоохоронних органів. Все це речі дуже сумнівні і безпідставні. Тому пропонуємо відхилити вказаний законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую Олегу Ляшко. Бо може хто з депутатів не прочитав записку Королівської, так він її прочитав із трибуни. Це корисно в будь-якому разі, хто ще не знайомився з цим документом.

Будь ласка, слово має Сухий від фракції Партії регіонів.

 

16:59:19

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я хочу підтримати зауваження Олександра Олександровича. Ну, в принципі було би не погано, якби людина, котра виходить на цю трибуну, принаймні, або працювала над собою, або володіла темою, або розуміла про що вона говорить. З 92-го року Фонд державного майна працює по тимчасовому положенню. Це нормально? Це ненормально. До чого тут перелік статей Конституції, законів і прочєє, і прочєє? Давайте ще Талмуд процитуємо. Мова йде про те, що ми просто зобов’язані в цій сесійній залі в кінці-кінців колись унормувати діяльність Фонду державного майна як центрального органу виконавчої влади. Безумовно, із спеціальним статусом. А ви згадайте скільки у нас є законодавчих актів, по яких працює Антимонопольний комітет, митний комітет, інші служби? Чому до Фонду державного майна таке якесь незрозуміле, я би сказав, зневажливе ставлення? Тим більше зараз, коли ми розгортаємо тільки діяльність по впровадженню в життя політичної реформи, шановні колеги, пригадайте, ми стаємо парламентсько-президентською республікою. І саме на нас тепер, всіх тут присутніх, що ми будемо відхиляти. І ми відхиляємо відповідальність. Ми тікаємо від цієї відповідальності. Та на нас тепер падає  вся відповідальність з прийняттям цього законопроекту в нових історичних умовах за діяльністю Фонду державного майна. Саме тут в цій сесійній залі ми маємо розглядати всі проекти, всі інвестиційні програми і їх затверджувати, бо саме на нас  ця відповідальність, бо Конституція так виписана, що ми формуємо коаліцію, формуємо уряд і беремо на себе відповідальність перед народом України.

Скільки скандалів інвестиційних. Скільки оцих дурниць навколо  реприватизації. То неправильно приватизувалося, то правильно. Слухайте, хто сьогодні може поставити заслін рейдерству? Суд в якомусь райцентрі, 2 акціонери з одною акцією і  от тобі проблема для великого підприємства. Я це знаю на практиці мого рідного підприємства „Мотор Січ”. П’ять акцій з  прийняття рішення і суд приймає рішення: зобов’язати Фонд держмайна, скликати комісію, яка була 6 років тому, 4 члени цієї комісії вже давно померли. Ну хіба це нормально?

То ми повинні внормувати, привести в порядок діяльність Фонду   державного майна. Зовсім інші функції  у Фонду  державного майна будуть. Це скарбничка того, що ми маємо.

Фракція „Регіонів України” буде голосувати за цей законопроект в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Ярослав Михайлович.

Оніщук Микола Васильович, прошу, від „Нашої України” позиція.

 

17:02:45

ОНІЩУК М.В.

Вельмишановний Голово, шановні народні депутати.

Фракція „Наша Україна” підтримує вказаний закон у першому читанні з огляду на важливість врегулювання діяльності такого важливого державного органу, який власне від імені українського народу, від імені парламенту в тому числі, здійснює управління процесами приватизації та, власне, роздержавлення  державної власності.

Разом  з тим, ми  хотіли б    тих, хто розробляв законопроект і профільний комітет, попередити, що закон не є   достатньо детально  пропрацьованим і потребує доопрацювання.

Про частину недоліків і вад цього закону сьогодні вже йшлося,  я, можливо, доповню деякими із них.

Перше, хоча воно, можливо, і технічне. Законопроект оперує такими поняттями, як  права фонду.  Треба мати на увазі, що  коли ми говоримо про державні  органи, то у нормотворчій   техніці вживається  поняття „повноваження органу”. І це   має біти відтворено.

Варто звернути увагу на те, що, коли у законопроекті йдеться, зокрема,  про повноваження органів, голови та інших посадових осіб,  то відсутні повноваження видавати  розпорядчі акти фонду. Є повноваження щодо видання нормативних актів, нормативно-правових актів, які  поширюються на невизначене коло осіб, підлягає державній реєстрації. А подивіться, будь ласка, розпорядчих актів,  і у ваших заступників фонду  в цілому відсутні.

Шановні колеги! Разом з  тим до того ж я хотів би зауважити   такі речі, які мають бути все-таки відтворені при доопрацюванні законопроекту у другому читанні, коли йдеться про можливості і підстави звільнення  голови.

Я абсолютно переконаний, що   нинішній голова не має бути цим стурбований, доопрацює добросовісно, але ми приймаємо  закон, який в рівній мірі має бути застосований до всіх інших можливих правонаступників, і ми все-таки маємо передбачити у законі  підставу для звільнення у зв’язку з  неналежним виконанням обов’язків голови фонду . І треба продумати, якою має бути ця форма для того, щоб унебезпечити  голову від суб’єктивності, але разом з тим  ми маємо припустити ситуацію, коли  з тих чи інших причин виконання функцій голови  може бути неефективним.

Шановні колеги!  Звертає також на себе увагу і те, що  в розділі  вказаного закону, у якому говориться про  умови оплати праці та матеріально-технічного забезпечення, вказано за те, що оплата праці працівників фонду, а це державні службовці,  також здійснюється, звертаю увагу,   додатково за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету, які надходять  від приватизації.

В цілому природно, що ми маємо враховувати можливість доплати, проте, критерії і меж такої доплати, на жаль,  закон не встановлює. Можливо це варто зробити у Законі про  Державний бюджет. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від фракцій висловились всі, хто хотів. Зубко записався і хоче висловитися від себе особисто. Прошу. Юрій Григорович. А, ви передаєте? Будь ласка, він передає слово Анатолію Олександровичу Бугайцю.

 

17:06:42

БУГАЄЦЬ А.О.

Анатолий Бугаец, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые депутаты! Мне как недавнему генеральному директору одного из стратегических предприятий, определяющих экономическую безопасность и национальную безопасность государства пришлось с первых шагов приватизации работать с Фондом государственного имущества. Здесь много есть бывших и нынешних председателей Фонда государственного имущества. И с удивлением, конечно, приходится констатировать, что Фонд государственного имущества практически живет без своего основополагающего документа, а работает на основании временного положения про Фонд государственного имущества еще 92-го года.

Можно ли работать сегодня, когда все уже практически приватизировано, а кое-где да и во многих случаях «прихватизировано», мы только ведем разговор о том, что надо принять закон о главной структуре государства, которая должна управлять государственным имуществом. Я думаю, что сегодня слишком вольно трактуются некоторые вопросы, связанные, например, с управлением государственными пакетами акций, когда могут различные структуры, отраслевые министерства, комитеты да и отдельные лица   управлять крупными пакетами государственных акций, которые находятся в собственности государства. В этой части считал и считаю, что только Фонд государственного имущества может управлять и держать  государственный пакет акций, особенно крупных стратегических предприятий, каким является наш «Турбоатом».

Я считаю, что закон, который сегодня вынесен на обсуждение парламента, надо принимать  в первом чтении, немедленно утверждать. Лучше позже, говорят, чем никогда, но создать документ, создать закон, который разрешал бы Фонду государственного имущества работать не в отдельных временных положениях, а законно про фонд государственного имущества. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Ми вичерпали регламент, відведений на обговорення цього питання. І хочу 2 слова буквально сказати. Якщо ми за тимчасовою схемою 14 років розпоряджалися державним майном,  то ми й маємо той результат, який сьогодні викликає подив в усьому світі і в нашому суспільстві. І мене дивує пропозиція окремих депутатів відносно того, щоб і сьогодні не приймати  цей закон, посилаючись на те, що повноваження то великі, то зарплата нібито збільшується. У всіх державних структурах  у центральних органах влади найнижча заробітна плата у працівників Фонду державного майна, між іншим. Це треба знати. Крім того, тільки починає фонд  набирати функції тих, які треба для держави. Зроблений реєстр усіх підприємств, виконуються нарешті плати по  доходах від оренди державного майна, доходи по дивідендах при продажі майна, треба давати функції, відповідні права, повноваження і відповідальність самому комітету.

Я переконаний, що  треба робити деякі уточнення до другого читання, але треба зараз проголосувати закон у першому читанні і дать змогу фонду працювати на основі закону.

Я ставлю на голосування цей проект і прошу його підтримати. У першому читанні. У першому читанні за основу.      

 

17:10:57

За-306

Рішення прийнято. Дякую вам.

Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів – 184, Блок Тимошенко – 5, „Наша Україна” – 62, соціалісти – 30, комуністів – 21, „Позафракційні” – 4.

Я, до речі, скористаюся своїм обов’язком зробити оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 59 Регламенту Верховної Ради України  інформую про входження народного депутата України Лещенка Віктора Миколайовича до складу депутатської фракції „Наша Україна”.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" (щодо збільшення переліку обов'язкових послуг). Слово має Чукмасов Сергій Олександрович, ініціатор.

 

17:12:06

ЧУКМАСОВ С.О.

Шановні народні депутати, шановний Олександре Олександровичу!

У мене прохання і до вас, і до головуючого. Оскільки в останній час цей закон викликав дуже таке різноманітне тлумачення, в мене прохання, щоб перенесли розгляд цього закону на тиждень, який буде після роботи в комітетах, для того щоб ми ще додатково розглянули деякі аспекти цього закону з громадськістю і з операторами, які працюють в галузі зв’язку.

Це стосується і законопроекту 2296, який далі у нас йде. Теж я прошу тиждень на доопрацювання цих законопроектів, щоб їх вже винести до залу і тут було прийнято позитивне рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вношу пропозицію про перенесення на наступний пленарний тиждень цих двох законопроектів. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

ЧУКМАСОВ С.О. Там другий тільки потрібно включити в порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То ми включимо.

 

17:13:10

За-372

Дякую. 372 – „за” проголосувало.

Для включення до порядку денного та прийняття рішення ставиться проект Постанови про відзначення сторіччя з часу виходу журналу „Україна” - першого громадсько-політичного літературно-художнього часопису України. І так само проект постанови про заяву Верховної Ради  України.

А окремо ставиться те питання? Тоді, будь ласка, я ставлю  на голосування цей проект про включення і прийняття рішення. Будь ласка, підтримайте.

 

17:14:05

За-386

Ми включили це питання, можемо його розглянути. Є пропозиція комітету: за спрощеною процедурою. Тому я пропоную: за спрощеною процедурою, проголосуйте, будь ласка, за скороченою, я не правильно висловився, за скороченою, за.

 

17:14:33

За-395

Хара, будь ласка, Василь Григорович, він просить з процедури 30 секунд.

 

17:14:49

ХАРА В.Г.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги.

У нас есть просьба от Комитета по вопросам социальной политики и труду, в этот раздел перенести законопроект 2385 относительно детских новогодних подарков.

Мы от комитета, Александр Александрович, на ваше имя, вчера обратились письменно, просьба его тоже в этот раздел для рассмотрения и принятия решения перенести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Так ми до нього підійдемо і вирішимо це питання. Підійдемо до нього і проголосуємо це питання. Ну, я прошу вас. Ми проголосували вже конкретне питання. Давайте ми його закінчимо і приступимо до наступного.

Ольга Володимирівна, прошу вас.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та поставлю. Я ще раз кажу: поставлю зараз, після розгляду цього питання. Будь ласка.

 

17:15:37

ГЕРАСИМ’ЮК О.В.

Шановний пане головуючий, шановні колеги.

Пропоную до вашої уваги проект Постанови про  відзначення  сторіччя з часу виходу журналу „Україна” - першого громадсько-політичного  літературно-художнього часопису  України.

Шановні депутати, у нас ще жорсткий час, коли ми не маємо, фактично, нічого   постійного, коли все змінюється, коли  у нас відсутні традиції, нічого не відзначається. … . Ми маємо однаково таку приємну новину для всіх, тому що це та є добра річ, яка однаково 100 років належить усім нам, до яких би таборів  ми не  належали.

Усі присутні в цьому залі депутати добре знають цей журнал і також їхні батьки теж.

Я хотіла сказати, що це також унікальне явище у медійному середовищі, тому що часописи, журнали, газети, канали зникають, з’являються знову, і нічого не лишається на якийсь довший час. І унікальна біографія сама цього видання, воно було  засноване у грудні 1907 року Грушевським, видатним державотворцем, як часопис демократичного налаштованої інтелігенції. На жаль, в 30-ті роки він змушений був припинити свій вихід. Але коли почалася Велика Вітчизняна війна, це був той часопис, який був дуже важливий для України, для нашої Батьківщини. І саме тоді він відновив свій вихід, і до перебудовчих часів мав шалений успіх.

Для  тих, хто розуміє, 900 тисяч примірників тираж – це потрясаючий, майже недосяжний тираж для такого плану видань.

На жаль, коли Україна здобула незалежність, як це не парадоксально звучить, але цей журнал змушений був зупинити свій вихід, і навіть дійшов  до того, що у 1997 році не вийшов жодного разу за цілий  рік.

Такий тяжкий  поворот не зупинив звитяжний колектив …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Володимирівна, 10 секунд, і закінчуйте. Це все одно, що на телебаченні. Ви знаєте, там час обмежений.

Будь ласка.

 

ГЕРАСИМ’ЮК О.В. Власне кажучи, цей проект постанови підтримав наш Комітет свободи слова та інформації, а також Комітет з духовності і питань культури. І я щиро прошу вас підтримати також  нашу пропозицію рекомендувати Кабінету Міністрів відзначити 100-річний ювілей цього славного видання і влаштувати свято для наших читачів і для нас самих, і продовжити тим самим традиції.  Щиро дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Немає запитань, я бачу. Сідайте, будь ласка. А, це скорочена процедура. Я прошу вибачити. Сідайте, сідайте.

Чи є бажаючі висловитися? Немає бажаючих висловитися.

Тоді я ставлю на голосування проект постанови, який у вас перед очима, про відзначення 100-річчя з дня заснування журналу „Україна”. У цілому.

 

17:19:02

За-408

Спасибі доповідачу за хорошу переконливу інформацію.

Я прошу вас. Треба розглянути питання про включення до порядку дня і прийняття рішення з приводу проекту заяви Верховної Ради щодо солідарність, про резолюцію Генеральної Асамблеї ООН щодо Республіки Куба.

Що, що? По процедурі просить Чечетов, будь ласка.

 

17:19:39

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати.

Дійсно, потрібно розглянути це питання і прийняти цю заяву. Але у зв’язку з тим, що роздали текст заяви буквально кілька хвилин назад, прохання проголосувати за включення у порядок денний, а саму заяву на голосування поставити завтра вранці.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Власне я вніс пропозицію про включення і прийняття рішення. Але і друга пропозиція. Якщо не вистачить голосів на цю процедуру, тоді завтра проголосуємо.

Я ставлю на голосування пропозицію про включення і прийняття рішення, а потім вашу пропозицію. Будь ласка.

 

17:20:42

За-140

Не вистачає голосів. Тоді я ставлю питання тільки про включення до порядку дня цього питання. Будь ласка. А завтра вранці проголосуємо. Будь ласка. Ставлю на голосування.

 

17:21:04

За-339

Рішення прийнято.

Наступний Проект Закону про внесення змін до статті 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо наглядової ради), щодо включення і прийняття рішення з цього приводу. Ставлю на голосування.

 

17:21:37

За-265

Розглядається це питання. Доповідає член Комітет з питань фінансів і банківської діяльності Клюєв Сергій Петрович. Депутат Горбаль доповідає. Я прошу вибачити.

 

17:22:09

ГОРБАЛЬ В.М.

Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги!

Можливо, ви пам’ятаєте, минулого тижня якраз був доповідачем по постанові Верховної Ради, проекту постанови Верховної Ради щодо ротацій членів наглядових рад державних банків. Ця постанова викликала певний ажіотаж у залі, а  також певний, певну дискусію щодо перегляду критеріїв відбору кандидатур на входження у наглядові ради державних банків. Відповідно ми домовились, що ми розглянемо проект змін до статті 7 Закону „Про банки та банківську діяльність”, яка, власне, регламентує порядок відбору та процедуру відбору кандидатів до наглядових рад державних банків.

Відповідно було подано два законопроекти. Один за авторством Олександра Олександровича Мороза, другий за авторством Петра Миколайовича Симоненка, які потім були об’єднанні в один компроміс законопроект, який, власне, і був розглянутий комітетом   і більшістю голосів був підтриманий.

Хочеться розповісти що, власне, змінено в цьому законопроекті. Більш суттєво підвищені критерії до кандидатур, які рекомендується до наглядових рад державних банків, а також запропоновано новий абсолютно підхід щодо квот відбору людей до наглядових рад державних банків.

Тепер пропонується, якщо раніше пропонувалось, стаття сьома визначала такий підхід, сім чоловік пропонується Президентом України, сім пропонується Верховною Радою. То відповідно з цим проектом пропонується: п’ять чоловік пропонує Верховна Рада, п’ять чоловік пропонує Кабінет Міністрів і п’ять чоловік пропонує Президент України.

Також був ряд зауважень щодо процедури, які висловили члени комітету, а також Головне науково-експертне управління, з якими погодились члени комітету, це щодо пропозицій щодо процедури призначення Президентом України і пропонувалось зняти цей абзац, тобто він звучить так: „Пропозиції щодо кандидатур на посаду члена наглядової ради державного банку вносить Кабінет Міністрів України, Національний банк, відповідні консультативно-дорадчі органи, що забезпечують діяльність Президента України. Під час опрацювання даних пропозицій за дорученням Президента України проводиться обов’язкова спеціальна перевірка відомостей стосовно кандидатів на посади членів наглядової ради, державного банку та співбесіда з кандидатами. Про опрацювання пропозицій в установленому порядку доповідається Президенту України та за результатами доповіді готується проект відповідного указу”.

В зв’язку з тим, що ця норма потребує конституційно-правового обґрунтування, цю норму було рекомендовано зняти. Тобто фактично більше ніяких зауважень до даного проекту не поступало.

 

Веде засідання МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Які пропозиції комітету?

 

ГОРБАЛЬ В.М. Комітет більшістю голосів підтримує зміни до статті сьомої і пропонує прийняти в першому читанні. А також я думаю, якщо не буде зауважень, можна прийняти і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Прошу, запишіться будь ласка.

Так, будь ласка, давайте п’ять хвилин. Сухий.

 

17:25:33

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, „Регіони”, Запоріжжя.

Скажіть, будь ласка, самі зміни, про  які ви говорили, внесення зокрема до статті 7 Закону „Про банки і банківської діяльності”, в пояснювальній записці мова іде про те, що ці зміни не потребують додаткових витрат із Державного бюджету України.

Чи можна було би для наших радіослухачів, для людей, котрі слухають чи дивляться наше обговорення законопроектів, сказати, чи можемо ми говорити про те, що такі зміни, тобто зміни до   якісного підбору  кандидатур до наглядових рад, будуть сприяти поліпшенню економічного становища тих чи інших банків? Дякую.

 

ГОРБАЛЬ В.М.  Ви знаєте, у нас якраз сьогодні на комітету відбулося жвава дискусія з приводу ефективності роботи наглядових рад. Один з наших колег, відомий народний депутат,   пояснив, що він один раз в рік приходив на  наглядову раду відповідного державного банку. Ми сподіваємося, що наглядові ради будуть працювати більш ефективно і більш ефективно будуть контролювати роботу державних банків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Ружицький.

 

17:26:36

РУЖИЦЬКИЙ А.М.

Антон Ружицький  Партія  Християнсько-Демократичний Союз, фракція „наша Україна”.

Прошу передати слово Матвієнко депутат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко мікрофон, будь ласка.

 

17:26:46

МАТВІЄНКО А.С.

УРП „Собор”, Блок „Наша Україна”, Анатолій Матвієнко.

Я хотів би звернутися до  доповідача із поясненням. Невже  незрозуміло, що під ті хитрості, які ви пропонуєте, означає, що ці  банки  потрібно покласти під уряд. Оскільки більшість – це коаліція приймає рішення, формує уряд, і в  такий спосіб ви творите монополію.

То давайте я вам допоможу,  щоб вже не було  такої цинічної  хитрості, запропонуємо ще одну частину – це коаліції дати приблизно рівну кількість своїх кандидатів і  тоді монополізація буде абсолютна. Оскільки іншої мети  у ваших пропозиціях я не бачу. Дякую за вашу відповідь.

 

ГОРБАЛЬ В.М.  Ви знаєте, особисто з вами я  погоджусь, що наглядові ради відповідних державних банків повинні формуватися виключно урядом. Така норма є практично у всіх цивілізованих країнах і в нас, якщо ви пам’ятаєте      процедуру, звідки взялось це питання. Свого часу, власне,  з надр Верховної Ради було запропоновано, щоб і Верховна Рада втручалася в процес  формування наглядових рад державних банків.

На жаль, нічого доброго  і  до покращення ефективності роботи наглядових рад це не привело. Але це моя особиста думка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми тільки  що говорили про державне управління, що Кабінет Міністрів  здійснює. Це державна форма  власності? Державна. Так що  тут абсолютно нічого не порушується.

Цибенко, будь ласка.

 

17:28:11

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Адаме Івановичу, фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги! Я, мабуть, не буду задавати запитання, я лише хочу  подякувати двом авторам і Петру Миколайовичу Симоненко і Олександру Олександровичу Морозу щодо того, що  вони знайшли можливість внести такі зміни, які  в більшій мірі відповідають цьому етапу, на якому знаходиться Україна, тобто етапу переходу від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки. Я думаю, що це логічний крок і він на часі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Микола Оніщук.

 

17:28:45

ОНІЩУК М.В.

Шановний доповідачу! Скажіть, окрім мотивів,  які ви вже  навели,  з  вашої точки зору,  існуючий нині порядок призначення членів наглядової ради чим він проявив свою неефективність, що виникла потреба вносити зміни.

 

ГОРБАЛЬ В.М.  Як було попередньо зауважено,  дійсно, було  запропоновано, щоб безпосередньо Кабінет Міністрів  мав  можливість також подавати кандидатури, раз. І відповідно зберігається  квота за Верховною Радою також направляти  представників за участю профільного банківського комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще  дам відповідь на це питання. Було звернення Президента України до Голови Верховної Ради,  і саме Олександр Олександрович саме на пропозицію Президента вніс  свій законопроект.

Чубаров, будь ласка.

 

17:29:38

ЧУБАРОВ Р.А.

Адаме Івановичу, прошу передати слово  колезі Ляшку Олегу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, будь ласка.

 

17:29:46

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідачу! Ви підтверджуєте те, що сказав Адам Іванович, що саме за пропозицією Президента  зменшується кількість членів спостережних рад, які він має право  подавати, і що саме за пропозицією Президента  в законопроекті передбачено, що  навіть  його кандидатури, йому  пропонує Кабінет Міністрів, і що   саме за пропозицією Президента  фактично, так звана, антикризова коаліція  підминає під себе державні банки, що даватиме їм потім можливість    вільно користуватися коштами, які  там є із плачевними наслідками.  Ви це все підтверджуєте чи як?

 

ГОРБАЛЬ В.М.  Я скажу наступне пане Олег, що я  не відслідковую пропозиції Президента, але вдячний вам за те, що  цього разу, взявши слово, ви не закликаєте людей забрати гроші з державних банків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Росте, росте Ляшко.

Томенко, будь ласка.

 

17:30:43

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я думаю, що, звичайно, тут абсолютно правильна ідея через наглядові ради залучити професійних людей, які би в силу специфічного життя в нашій державі не думали би про те, як заробити через ці банки для себе. І я абсолютно переконаний, що аби Кабінет Міністрів чи Президент подавали виключно професійних людей, а не друзів, родичів чи ще когось, справа у нас ладилась би.

Водночас мої застереження підтверджуються тим, що одночасно нам ще роздали пропозиції по заміщенню вакантних посад в двох державних акціонерних банках. Якщо побіжно подивитися, отут або члени Партії регіонів, або помічники народних депутатів, або випадкові люди, які працюють в братніх банках тих співдоповідачів тут є, і от у мене виникає питання: чи шило на мило не міняємо? Ми пишемо в законі щось так чесно і принципово і подаємо те саме, що подавалося раніше.  

 

ГОРБАЛЬ В.М. Ну я скажу, в даному проекті критерії до кандидатів підвищуються. І власне в зв'язку з цим п'ять кандидатур в минулій постанові і було прораховано, так як вони не відповідали новим критеріям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка.

Так, обговорювати будемо? Прошу записатись від фракцій. Так, тепер хто незалежно від фракційної приналежності бажає виступити? Так, ну Ляшко двічі записався. Значить, п'ять, вибачте, вибачте. Записується один   раз тільки.

Так, будь ласка, 15 хвилин. Ляшко. Підготуватись Ключковському.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Н е   ч у т и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записались в основному „Блок Юлії Тимошенко”, так що виступите. 

 

17:33:29

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги,  я думаю, що це дійсно серйозне питання, тому що Національний банк і його ефективна робота – це запорука стабільності, стабільності фінансової, стабільності економічної і, відповідно, стабільності соціальної. В той же час ми констатуємо, що пропозиції, які надійшли від наших колег з фракції регіонів, від Олександра Мороза, який підписав закон, розраховані виключно на людей, які не просто наївні – да? – які взагалі нічого не повинні  розуміти, тобто пропозиція  замість паритетного  призначення до ради Нацбанку призначувати від Кабінету Міністрів, від Верховної Ради і від Президента це все одно, що запропонувати замість Президента ще має право призначати антикризова коаліція. Тоді Верховна Рада більшість, Кабінет Міністрів більшість, антикризова коаліція більшість і взагалі тоді  про що говорити?

Я хочу звернути вашу увагу, що йдеться не про дерибан чергового банку. І, до речі, дуже сумні у нас перспективи від вашої пропозиції, коли ми читаємо першу пропозицію, що ми отримали, яка стосується Укрексімбанка і інших державних банків, де – подивіться – або Партія регіонів, або хтось інший з  ваших помічників чи довірених осіб. Це не нормально, шановні колеги! Це… коли ми говоримо про ці банки, це спостережні ради, а в даному випадку   наглядова рада, і вона розрахована на те, що люди з  різних політичних сил контролюють , щоб не було жодних  зловживань, щоб відбувалась виключна політика в інтересах нашої держави, всіх  наших громадян, незалежно від їх політичних симпатій і антипатій. І саме тому, шановні колеги, ми вважаємо, що не тільки треба залишити старий принцип  формування, паритетного формування ради національного банку, а чітко підтвердити як завжди було у  Верховній Раді минулих скликань, коли вона формується пропорційно чисельності фракцій, тобто не антикризовою чи там кризовою коаліцією, а пропорційно чисельності фракцій  формуються такі  ради як  Національного банку та інших державних банків. І тільки це  може стати запорукою, що не буде зловживань, що не  буде, вибачте, банального дерибана цих банків,  і що, дійсно, наша фінансова система буде працювати стабільно, буде працювати ефективно.

І саме тому, шановні колеги, ми ніколи не підтримаємо такі законопроекти, які фактично можуть стати чинниками щодо дестабілізації фінансової системи України. І цей чинник може призвести до катастрофічних наслідків.

Просимо відхилити цей законопроект і не повертатися до нього надалі.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від „Нашої України” Аржевітін. Підготуватися Лук’янчуку.

 

17:36:08

АРЖЕВІТІН С.М.

Я розпочну з Меморандуму Президента, тому що головуючий сказав, що саме, виходячи з Меморандуму Президента, Олександр Олександрович Мороз подав цю пропозицію. Це було, дійсно, так. І перший варіант законопроекту Олександра Олександровича, дійсно, взяв базові норми Меморандуму, проекту Меморандуму Президента. Але другий законопроект, який зараз ми розглядаємо, він принципово відмінний і суттєво погіршує, звичайно, ситуацію. Це перше.

Друге. Я хотів би нагадати всім, що в результаті політичної реформи відбулися зміни в конфігурації виконавчої влади, і створювати сьогодні три центри управління банками є, на мій погляд, просто нелогічно і навіть не випливає з такої конфігурації.

Тепер по суті законопроекту. Запропонована у проекті складна процедура призначення членів ради саме по квоті Президента. І я хотів би наголосити, що це не має ніякого конституційно- правового обгрунтування. Ви краще мене знаєте, що права і обов’язки Президента визначаються Конституцією, а не в такий спосіб.

Приведу декілька прикладів. У цьому законопроекті, наприклад, сказано, що Кабінет Міністрів призначає п’ять членів ради шляхом прийняття відповідної постанови – і крапка. Що стосується квоти Президента, там процедура розписана на цілу сторінку. Дуже сумнівно виглядає і та пропозиція, що Кабінет Міністрів має право до квоти Президента подавати свої пропозиції, тобто призначити свої п’ять і подати ще пропозиції до Президента. Мені здається, це виглядає навіть трошки некоректно.

Я хотів би ще раз наголосити, що була слушна пропозиція Олександра Олександровича в першому варіанті вимоги до кандидатів, особливо до досвіду, відповідного досвіду роботи не менше 5-ти років. Це було, дійсно, пропозиція державницька. Але, на превеликий жаль, Олександр Олександрович, змінив цю норму і, навіть, внесли пропозицію про те, що було не 7 і 7, а 5, 5 і 5. Я думаю, не потрібно коментувати для чого робиться о таке розпорошення. Тому я хотів би наголосити, що ці  порушення, прямі порушення Конституції і прав Президента є викладені і  у експертному заключенні.

Тому я переконаний, що доля цього законопроекту – вето.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, давно не чули ми Ляшка Олега. Підготуватися Томенку.

 

17:38:47

ЛЯШКО О.В.

Шановні колеги, я хочу звернутися більше до громадян України, щоб вони зрозуміли: який законопроект  ми розглядаємо за авторством комуніста Симоненка і соціаліста Мороза. Дивно, що тут немає представників Партії регіонів. Вони, очевидно, хитріші, бо під подібними законопроектами не вважають за потрібне  підписуватися, щоб не висвітлювати справжню суть своєї діяльності.

Але, насправді, вони саме за цим і стоять. Яка ситуація на сьогодні? Згідно статті 7 Закону „Про банки і банківську діяльність”, до якої пропонується внести зміни, 7 членів наглядової ради державних банків, „Ексім-банку”, Ощадбаку призначає Президент, 7 – Верховна Рада.

Автори законопроекту пропонують: 5 чоловік, щоб призначав Президент, 5, щоб Верховна Рада, і 5 – Кабінет міністрів. Да, ще й до того ж пропонують, щоб ті 5 чоловік, яких призначав Президент, щоб пропозиції, про призначення цих осіб, вносив кабінет Міністрів. Тобто, 5- від Кабміну, 5, які вони запускають через Президента і 5, які вони запускають від Верховної Ради через коаліцію. І того, усі 15 – від, так званої, кризової коаліції, тобто простіше кажучи, від донецьких.

А чому від донецьких? А тому що є інший законопроект, який щойно був розданий за авторством Горбаля, який вже запропонував, так поспішає, ще й цей не розглянули законопроект. А він уже поспішає інших призначити членів спостережної ради. І кого ж ми тут знову бачимо? Знову людей, які працюють у банку Горбаля, до якого він причетний – „Укргазбанк”. Знову людей, які причетні до фірми тих людей, які сидять у цьому залі. То коли ви, пане Горбаль, кажете, що ви мені дякуєте, що я не закликаю забирать гроші… Да, я не закликаю забирати ці гроші із „Ощадбанку” і з „Ексімбанку” сьогодні, коли там нормальні спостережні ради. Але коли там будуть призначені люди, яких ви протягуєте, то я рекомендував би громадянам України дуже  добре подумати, чи варто там тримати гроші, бо я підозрюю, що коли ми будемо приймати подібні законопроекти, ці державні банки може спіткати доля банку „Україна”. А хто був причетний до його знищення, ні для кого не таємниця.

Так що я закликаю депутатів, особливо комуністів, які за права трудового народу завжди виступають,  не голосувати за цей законопроект. За мораторій, за свій же законопроект про введення мораторію на житлові комунальні послуги ви не голосували, … скасували. Оце і сьогодні проявіть гручкість  і принциповість в інтересах трудового народу.

 Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олеже.

Я вас закликаю свої кошти перевести у банк Горбаля.

Томенко, будь ласка. За ним Білорус.

 

17:41:53

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги!  Законопроект і тема, сьогодні піднята, дійсно, надзвичайно важлива, оскільки   йдеться про те, як зробити систему державних банків такою, щоб  ні у кого у сесійній залі не виникало питання, що ті гроші кудись  не туди йдуть або використовуються не в цілях і інтересах суспільства.

І тут, як ми розуміємо, у системі наглядових чи експертних  рад може бути тільки два принципи: один принцип – професійності, інший принцип – конкурентності. Принцип професійності, за який агітують автори, як би теоретично чи гіпотетично правильний, але я абсолютно переконаний, що, на жаль, не дієвий він в умовах нашої рідної країни. І мої колеги, які виступали, аналізуючи уже практичний додаток до цих наглядових рад, це успішно продемонстрували. Вони проаналізували список поданих кандидатур і біографій, і звідси стало зрозуміло, що, очевидно, принцип професійності абсолютно тут недоречний, оскільки кожна політична сила підбирала, як кажуть, у нас своїх людей для того, щоб бути впевненим, що ця політика провадиться.

Отже, на моє глибоке переконання, правильним оптимальним підходом мусить бути збереження конкурентного підходу. Що це означає? Це означає, що в Наглядовій раді мусять бути представники структур влади і, умовно кажучи, у даному випадку фракції, які складатимуть конкурентне середовище, що не даватиме можливості монополізувати вплив однієї політичної сили, допустити якоїсь нерозумної операції.

Значить, як цього можна досягти? Якщо погодитися з ідеєю авторів, що це, наприклад, три інституції делегує – Президент, Верховна Рада і Кабінет  Міністрів – то  власне лише у Верховній Раді можливо оцей елемент конкурентності. Це можна досягти двома способами. Або Верховна Рада буде делегувати за принципом пропорційності. Скажімо, кількість цих п’ять представників будуть адекватні кількісному представництву і фракційному представництву Верховної Ради. Або, як сьогодні ми на засіданні робочої групи з питань напрацювання Закону про опозицію в Україні говорили про певні гарантії опозиційної діяльності і будуть якби преференції, скажімо, один чи дві особи представлятимуть опозицію.

За будь-яких обставин загальна норма про те, що це по п’ять осіб з різних структур влади може в теорії бути належати взагалі одній партії. Допустимо, на наступних виборах президентських переможе представник партії „Х”, вона сформує коаліцію, і вона від Кабміну, Президента, Верховної Ради запропонує представника однієї політичної партії, тобто ми ж закон не зараз приймаємо, а на перспективу.

Тому я абсолютно переконаний, що професійний принцип формування наглядових рад, який тут запропонований, він не на часі. Треба закладати конкурентний принцип, і тільки тоді ми будемо гарантовані від корупції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Білорус, будь ласка.

 

17:45:18

БІЛОРУС О.Г.

Олег Білорус, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановні депутати! Шановні громадяни України!

Банківська індустрія України тільки розпочала свій розвиток. Державний сектор цієї індустрії надзвичайна важлива галузь. Досить сказати, що в наймогутніших економічних потугах світу банківська індустрія відіграє саме роль механізмів і грубої, і найбільш тонкої настройки регулювання економічного розвитку України.

Якщо говорити про процеси підтримки банківської монетарної економічного обороту, то ми не можемо не відзначити, що як і десять років тому, як і 15 років тому ця діяльність все ще залишається незадовільною.

Хіба не є фактом те, що рівень монетизації економічного розвитку, економічного обороту врешті є низьким.

          Якщо в Сполучених Штатах Америки, Японії, Великобританії, Франції і інших провідних країнах на кожний карбованець у них внутрішнього валового продукту є більш як, на кожну одиницю валового продукту є більш як одиниця національної валюти, то в нас ще далеко і далеко. Наші державні банки ще не здійснюють в повній мірі функцію кредитування і стимулювання економічного розвитку.

Звичайно, сьогодні не можна не згадати і про ефективність менеджменту всіх банків, починаючи від Національного. Давним давно пора Верховній Раді поцікавитись, а як діють ці наглядові ради, а які результати їх діяльності, а куди йде прибуток Національного банку, а куди йде прибуток інших державних банків і чому вони  завжди потребують бюджетної підтримки, якісний склад, вимагає, щоб ми туди направляли найбільш досвідчених, відповідальних. І якщо направляють людину, яка ще не має професійного досвіду, а є політичним черговим або представником, біда такому банку і біда нашій державі.

Тому я виступаю на підтримку тих, хто захищає принцип суворо пропорціональної системи

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

Шановні колеги, обговорення питання завершено. В зв’язку з тим, що були тут в ході обговорення зауваження, певні зауваження до закону, то профільний комітет попросив, щоб я проінформував вас про те, що профільний комітет погоджується з висновками Головного науково-експертного управління і він пропонує, щоб пропозиції науково-експертного управління про те, що пропозиції щодо кандидатур на посаду члена наглядової ради державного банку вносить Кабінет Міністрів України, Національний банк, відповідні консультативно-дорадчі органи, що забезпечують діяльність Президента України.

Під час опрацювання даних пропозицій за дорученням Президента України проводиться обов’язкова спеціальна перевірка відомостей стосовно кандидатів на посади членів наглядової ради державного банку та співбесіда з кандидатами. Про опрацювання пропозицій в установленому порядку доповідається Президенту України, та за результатами доповіді готується проект відповідного указу Президента України. Частина одинадцята.

Робить зауваження наше експертне управління, що воно потребує конституційно-правового обґрунтування і тому комітет погоджується з тим, щоб дане положення забрати із проекту закону. Те саме профільний комітет погоджується з зауваженням експертного управління щодо вилучення із тексту закону положення про те, що питання про призначення на посади членів наглядової ради державного банку розглядається Верховною Радою за процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради.

Зрозуміло, що це конституційна норма, що всі питання, які розглядаються у  Верховній Раді, вони розглядаються відповідно до Регламенту. Це норма Конституції. Тобто з усіма зауваженнями, які висловили до цього законопроекту Науково-експертне   управління, профільний комітет з ним погоджується і пропонує вилучити.

 В зв’язку з цим, я думаю, можна поставити в цілому про прийняття цього закону. Я ставлю   на голосування про прийняття Закону про внесення  змін до статті 7 Закону України „Про  банки і банківську діяльність” (щодо наглядової ради) з урахуванням тих пропозицій Науково-експортного управління, про яке я говорив. Прошу проголосувати.

 

17:51:21

За-245

Закон прийнято, але зрозуміло, яка його чекає доля.

Шановні колеги, я вам нагадую, стенограму засідання 19 жовтня, коли ми розглядали з вами проект постанови  за номером 2352 щодо призначення членів наглядових рад.

Тоді головуючий, а головував Олександр Олександрович він сказав, що оскільки виникли певні дискусії, то після прийняття  закону прошу вас підтримати пропозицію  про те, щоб голосування щодо цієї постанови, ми її обговорили тоді, але голосування перенести після прийняття закону.  О 12 годині 53 хвилини 08 секунд 19 жовтня 375 народних депутатів підтримали цю пропозицію.

Тому зараз ми з вами повинні проголосувати за постанову 2352 і з тими змінами і доповненнями, які  уже випливають із тими змінами і доповненнями, які уже випливають із прийнятого закону.

 Я ставлю на голосування … Я ще раз повторюю, шановні колеги, нам залишилося тільки проголосувати. Ми її обговорили. Хто за те, щоб включити проект постанови 2352 до порядку денного, прошу голосувати.

 

17:53:00

За-240

Включено.

Шановні колеги! Я тоді прошу Горбаля, ви, будь ласка, озвучте, які внесені зміни до того проекту постанови, який ми обговорили.  А потім виступить Ляшко і  проголосуємо.

 

17:53:21

ГОРБАЛЬ В.М.

Відповідно у постанові було  проротовано п’ять прізвищ, які були розглянуті профільним комітетом сьогодні, і було проголосовано.   Тобто з постанови  вилучені наступні прізвища: ………. Мельничук, Недашківський, це,   наскільки я пам’ятаю, на прохання Олега Ляшка, Спорова і Федоренка.

Відпоідно були включені нові прізвища: Бордюгов, Рибак, Бураківський, Кочерга і Кравець. Сьогодні ці кандидатури  були запрошені на комітет, і комітет підтримав ці прізвища.  Ви бачите, у постанові по сім чоловік так,  як ми також не знаємо про долю  попереднього закону, змін до статті 7, тому   комітет пропонував прийняти  поки згідно старої редакції статті 7 по сім кандидатур і тоді чекати, яка буде доля щойно проголосованих змін до статті 7  Закону „Про банки та банківську діяльність”.  А також прохання не плутати   нагляду ради Національного банку та  державних банків, тому що деякі  представники фракції БЮТ, на жаль, плутають. Стаття 7 про банки та  банківську діяльність регламентує  порядок формування тільки державних банків, а не Національного банку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Я ще раз  наголошую, шановні колеги. 19 жовтня  ми за повною процедурою провели обговорення, нам залишилося проголосувати. Але щоб голосування пройшло   тихо, мирно і правильно, я   надаю можливість, репліку, виступити  Ляшку, будь ласка. З трибуни? 1 хвилина з трибуни.

 

17:54:59

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні виборці! Сьогодні ви маєте можливість  спостерігати політичне  шулєрство, яке діється у Верховній Раді.

19 жовтня, справді, була домовленість, Мороз просив: давайте перенесемо, приймемо закон, потім будемо голосувати членів наглядових рад. Але ж закон зараз проголосували в порушення Регламенту, оскільки є заперечення, були заперечення. І згідно Регламенту він не може в цілому голосуватись, коли є заперечення.

І, крім того, закон не підписаний Президентом, тобто він не набрав законної сили. І постанова, яку зараз знову Горбаль протягує, вона іде в протиріччя з законом, за який ви щойно проголосували. Там ви по п'ять чоловік, тут ви пропонуєте 14 чоловік, потім будете переглядать, куди валити те. У вас вклади горять, у вашому „Укргазбанку”.  То ви їх швиденько хочете компенсувать за рахунок державних банків?       

Крім того, я роблю зауваження головуючому на сесії Мартинюку за порушення Регламенту. Ми мали право задати питання кандидатам на посади наглядових рад. Ми позбавлені цього права. І, Адаме Івановичу… (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

Я буду намагатися користуватися вашими цінними порадами, і буде все правильно, буде все правильно.

Наступне. Ви абсолютно правильно звернули увагу на те, що ми ніякого закону не порушуємо, ми керуємося тим законом, який чинний. Зміниться закон – зміняться правила.

Третє. Ще раз наголошую, ми на обговоренні цього питання 19 жовтня витратили більше двох годин. Обговорення було, нам залишилось проголосувати. Кожен має право голосувати так, як хоче. Петро Олексійович, я керуюсь рішенням комітету, який ви маєте щастя очолювати.

Я ставлю на голосування про прийняття постанови за номером 2352 про призначення членів наглядових рад відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України„ та державного експортно-імпортного банку України „Укрексімбанк” із тими пропозиціями і змінами, які нам роздано на заміну. Прошу голосувати.

 

17:57:41

За-250

Дякую. Рішення прийнято.

Шановні колеги, я оголошую продовження на 15 хвилин. Нам треба цілу низку законопроектів включити до порядку денного для того, щоб комітети працювали.

Для включення до порядку денного проект Закону про спеціальну економічну зону "Єврорегіон Буковина" та спеціальний режим інвестиційної діяльності на цій території. Реєстраційний номер  2145.

Прошу визначатись.

 

17:58:24

За-24

Не включено.

Проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо вручення копії постанови про порушення кримінальної справи). Реєстраційний номер 2155.

 

17:58:58

За-384

Включено.

Проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо публічного вибачення від імені держави). Реєстраційний номер 2210.

 

17:59:24

За-299

Включено.

Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за правопорушення з мотивів національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі). Реєстраційний номер 2252.

17:59:52

За-5

Мабуть і сам автор не  проголосував.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо здійснення парламентського контролю за діяльністю органів прокуратури), реєстраційний номер  2275.

 

18:00:19

За-249

Включено.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо попередження несанкціонованого прослуховування телефонних розмов), реєстраційний номер 2288.

 

18:00:46

За-209

Цікаво, цікаво… Хто за те, щоб повернутися до переголосування, прошу.

 

18:01:10

За-246

Повернулися.

Хто за те, щоб включити до порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо попередження несанкціонованого прослуховування телефонних розмов). Голосуємо дружно.

 

18:01:39

За-244

Включено.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо корпоративних конфліктів), реєстраційний номер 2431.

 

18:02:06

За-374

Включено. Проект Постанови про внесення змін до пункту 15 частини першої статті 27 Регламенту Верховної Ради України (щодо оголошення перерви на пленарному засіданні). 2212.

 

18:02:34

За-149

Не включено. "Про виноград та виноградне вино" просили перенести, чи включаємо? Так, Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про виноград та виноградне вино". Реєстраційний номер 2109.

 

18:03:05

За-293

Дякую, включено.

Проект Закону про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра". Реєстраційний номер 2136. Прошу підтримати.

 

18:03:32

За-332

Дякую, включено. Проект Закону про ресурсне забезпечення сільського господарства нафтопродуктами. Реєстраційний номер 1298.

 

18:03:57

За-8

Не прийнято.

Так, наступний проект Закону про внесення змін до статті 43 Гірничого кодексу, автори законодавчої ініціативи, народний депутат Волинець просить поки що не включати. Тому я не ставлю на голосування.

Проект закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України, реєстраційний номер 2044.  Прошу голосувати.

 

18:04:36

За-26

Не включено.

І, шановні колеги, я просив би, щоб ми зараз включити і розглянули  Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (щодо дитячих новорічних подарунків). Давайте за те, щоб ми включили і розглянули. Реєстраційний номер 2385. Прошу підтримати.

 

18:05:20

За-409

Включили.

Я прошу тоді, будь ласка, хто у нас готовий доповісти? Хара, прошу. Буквально, коротко Василь Григорович проінформує, і ми будемо визначатися.

 

18:05:37

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, законопроект очень прост. Он вносит уточнения в Закон о страховании временной потери трудоспособности относительно внешкольного обслуживания и уточняет, в том числе, и придбання дитячих новогодних подарков в Рождественские праздники и Новогодние.

Это мы делаем уже почти 90 лет в нашей стране, но просто наступают такие моменты, когда кто-то сомневается, а правильно ли приобретаются новогодние подарки, относится ли это к …….. школьному обслуживанию или не относится?

Поэтому представители пяти фракций, находящихся в нашем парламенте, членов нашего комитета вносят предложение одно и то же к  шести статтям данного закона. После слов «позашколного обслуживания» дополняется «в тому числі придбання дитячих новогодніх подарунков”.

Я прошу вас поддержать это предложение и внести уточнение относительно новогодних подарков, чтобы ни у кого не вызывало это сомнение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. Будь ласка, хто від комітету. Сухий. Будь ласка, мікрофон Сухого від комітету.

 

18:06:51

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги,  Головне науково-експертне управління, Міністерство соціальної політики та праці і базовий фонд, про який ми говорили, не заперечують проти прийняття такого законопроекту.

Я дуже коротко тільки скажу. У нас дійсно мали місце певний час деякі спекуляції, нерозуміння, що нібито хтось на чомусь десь там нагріває руки.

Справа в тому, що нам необхідно законодавчо закріпити, як форма позашкільного обслуговування право цього фонду за гроші соцстраху надавати дітям застрахованих осіб оці новорічні подаруночки. Це теж малеча, яка радіє біля новорічної ялинки. Я прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ніхто не наполягає? Ні?

Шановні колеги,  давайте проявимо нашу одностайність, оскільки представники кожної з п’яти фракцій є авторами цього законопроекту, і проголосуємо його в цілому як закон.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття закону про внесення змін до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженнями та похованнями” щодо дитячих новорічних подарунків. Законопроект за номером 2385. Голосуємо 400 голосів.

 

18:08:18

За - 418

Дякую. 418 закон прийнято.

Шановні колеги, весь порядок денний ми з вами вичерпали, уже не чують, уже піднялись з місць. Микола Васильович, завтра, завтра. На цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошується закритим, а пішов вивчати пропозиції депутата Ляшка.