ЗАСІДАННЯ  ДВАНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

3 жовтня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий ранок, шановні депутати, гості Верховної Ради, журналісти, телеглядачі, радіослухачі!

Сьогодні третє жовтня, вівторок. Ми розпочинаємо засідання ранкове Верховної Ради. Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”. Проводиться поіменна реєстрація.   

 

10:02:10

Зареєструвалися 301 народний депутат. Ранкове засідання оголошується  відкритим.

У нас сьогодні урожайний день на іменинників. Я з приємністю хочу від імені Верховної Ради привітати депутата Дончика Володимира Андрійовича із днем народження. Так само Кирильчука Євгена Івановича, Чечетова Михайла Васильовича, Шкрібляка Анатолія Васильовича.

(О п л е с к и)

Давайте ще привітаємо заодно, сьогодні виповнюється 60 років депутату до останнього буквально тижня, а нині віце-прем’єр-міністра України Рибака Володимира Васильовича, 60 років.

(О п л е с к и)

І я трошки порушую процедуру. Сьогодні є ще один іменинник – це капітан київського „Динамо”, який перший став чемпіоном СРСР 45 років тому. Віктор Канєвський, сьогодні йому виповнюється 70 років. Теж треба привітати, бо це теж наша спільна історія.

Сьогодні відповідно до 25-ї статті Регламенту є час для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, оголошень, заяв, повідомлень. Тому я прошу записатися представникам фракцій на виступ.

Так, Бондарчук, фракція соціалістів,  за ним буде виступати від Партії  регіонів, представник.

Я для довідки, для довідки скажу, що в залі зареєстровано на цю хвилину 415 народних депутатів. Будь ласка.

 

10:04:40

БОНДАРЧУК І.М.

Доброго дня. Депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України, Вінниччина.

Шановні колеги, я хочу оголосити заяву нашої фракції. 16-17 вересня 2006 року члени фракції Соціалістичної партії України у Верховній раді України, практично, у повному складі працювали у Вінницькій області. Депутати побували у всіх 27 сільських районах, містах обласного значення, відвідали понад 200 підприємств, установ, організацій та навчальних закладів Поділля. На особистому прийомі у депутатів побувало, майже, 5 тисяч виборців.

Відбулася зустріч Олександра Олександровича Мороза з  керівництвом та господарським активом області. Аналогічні робочі поїздки членів фракції проходитимуть щомісяця. Таким чином, спростовується думка про те,  що народні депутати України, обрані за партійними списками втрачають безпосередній зв’язок  зі своїми виборцями.

За підсумками поїздки узагальнено пропозиції, які  надійшли в процесі спілкування з керівниками області, міста, районів з рядовими виборцями. Вони будуть  покладені в основу практичної діяльності нашої фракції. Їх реалізація передбачає внесення відповідних пропозицій як  до проекту Державного бюджету України на 2007 рік, так і державної програми  економічного і соціального розвитку України на наступний рік. Проблеми Вінницької області характерні для соціально-економічного розвитку інших регіонів України. Ці проблеми загострюються на стільки швидко, що подальше затягування з їхнім вирішенням ставитиме під загрозу не лише темпи економічного зростання, а і соціальну стабільність у державі.

Сьогодні регулювання соціально-економічного розвитку регіонів має належати до пріоритетних завдань державного управління, ставши одним із ключових питань у процесі становлення нової моделі соціально орієнтованої економіки  України, вагомим чинником забезпечення територіальної цілісності суспільно-політичної стабільності в державі.

Незадовільний стан інфраструктури, спустошені виробничі об’єкти, високе безробіття, особливо у сільській місцевості, покинуті села та селища і, як наслідок, відсутність надійного нормального життя – такі речі нині характеризують соціально-економічний розвиток багатьох регіонів.

Останніми роками в Україні не зменшується кількість депресивних територій. На щастя, це поки що у меншій мірі стосується Вінницької області, де забезпечується нормальна взаємодія виконавчої та представницької гілок влади.

Фракція Соціалістичної партії України вважає, що у процесі роботи як над Держбюджетом України на 2007, так і над Державною програмою економічно-соціального розвитку України, головну увагу потрібно зосередити на законодавчому врегулюванні проблем стимулювання розвитку регіонів, державного стимулювання розвитку депресивних територій.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Слово від фракції Партії регіонів має Василь Олексійович Кисельов.

 

10:07:58

КИСЕЛЬОВ В.О.

Уважаемые соотечественники. Партия регионов считает своим долгом выразить поддержку действиям правительства Виктора Федоровича Януковича по преодолению сложной политической и социально-экономической ситуации в стране.

Наша поддержка – выражение не просто солидарности, но, в первую очередь, - гражданская позиция политической силы, которая осознает глубину и тяжесть проблем, которые переживает страна сегодня.

Первой проблемой, которая досталась нашей коалиции, была разбалансированность бюджета, достался нам дефицит свыше шести миллиардов гривен. Убытки компании «Нефтегаз Украины» на конец года ожидаются в размере более полутора миллиардов гривен,  долларов. «Укрзализныця» находится на гране банкротства. Объем задолженности по выплате заработной платы составляет свыше одного миллиарда гривен.

В результате провальной внешнеэкономической политики   украинцы получили стремительный рост цен на энергоносители. Это привело к увеличению тарифов и, как следствие, к удорожанию жизни наших граждан.

Мы не упрекаем наших предшественников, но в то же время хотим отметить, что мы знали о том, какая экономика достается нам в наследство и, тем не менее, Партия регионов, ее лидер Янукович сознательно пошли на этот шаг, ибо главная наша цель – вернуть управляемость в экономике страны, вывести ее из кризиса, обеспечить ее стабильное развитие и техническое перевооружение. К сожалению, не все политики способны переосмысливать ситуацию и свою роль в ней. Сегодня, как и раньше, они выбирают самый простой и безответственный путь, тотальное очернение всех – их единственная политическая технология. Оппоненты снова предлагают традиционный боевой арсенал: дикая смесь лжи и домыслов, повальные обвинения всех, кто не с ними, циничное использование самых болезненных для государства и людей тем в политической борьбе.

Но мы хотим напомнить, что сегодняшняя оппозиция имеет сой собственный опыт пребывания у власти, который далек от позитивного. Народ Украины уже убедился, на что способна помаранчевая команда и дал ей оценку. Верхом цинизма и фарисейства, бесчеловечной игрой на чувствах людей мы считаем попытку оппозиции переложить на правительство Януковича возросшее именно по вине оппозиции в два с половиной раза цен на энергоносители. И даже с таким неподъемным наследством, находясь у власти всего 2 месяца, правительству Януковича удалось добиться позитивных сдвигов.

Прежде всего, удалось зафиксировать до конца года цену на газ, впервые создана политическая модель управления. Мы сумели создать парламентское большинство и сформировать коалиционное правительство. Мы повернулись лицом к нашим геополитическим партнерам. Партия регионов считает своим долгом призвать всех государственных политиков и политические силы поддержать проект закона о Государственной программе экономической и социальной развития Украины на 2007 год, Программа антикризисных мер правительства Януковича по решению проблем государства. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції „Блоку Юлії Тимошенко” Боднар записався. Хто буде виступати? Юлія Тимошенко Будь ласка, Юлія Володимирівна.

 

10:11:31

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Я думаю, що сьогодні після того, як ми повернулися з роботи в регіонах, а тиждень всі депутати зобов’язані були працювати в регіонах, ми з вами всі прекрасно знаємо, що кожна родина сьогодні живе тільки однією проблемою, ця проблема в тому, що плата за комунальні послуги практично в місяць дорівнює, або заробітній платі мізерній, або пенсії. І просто людина, яка заплатить ці нові вартості житлово-комунальних послуг практично вже немає на що жити, на що їсти, на що вдягатися. І тому мені здається, що новий уряд, політики, які представляють більшість у Верховній Раді, практично не розуміють цієї проблеми і саме тому форсують сьогодні підняття тарифів на житлово-комунальні послуги.

Я хочу зараз, щоб люди, які не можуть знайти відповіді на це питання почули, що на минулому сесійному тижні Верховна Рада більшістю двох третин голосів прийняла Закон „Про введення мораторію на житлово-комунальні послуги, на тарифи”. І, власне, якщо б Олександр Мороз цей закон передав Президенту вчасно, негайно, так як це визначено законом, то сьогодні вже б не стояло питання спонтанного підняття тарифів.

Олександр Мороз свідомо по домовленості з Януковичем затормошив, заблокував цей прийнятий закон і не передає цей закон Президенту. Це значить, що всі підвищення тарифів, які сьогодні відбуваються, вони відбуваються в тому числі, внаслідок того, що Мороз штучно разом з Януковичем заблокували підписання цього закону.

Але, я знаю, що багато людей, які працюють в житлово-комунальній сфері думають, про те, що підвищення тарифів потрібно тому що зросла ціна на газ. І я хотіла б пояснити, все ж таки, що по-перше, ціна на газ зросла тому, що в 2004 році Янукович  и Кучма уклали угоду з „РосУкрЕнерго”, і саме з 2004 року почалася корупційна кримінальна модель підвищення ціни на газ. Ми, як могли, намагалися зруйнувати це. Але нам не дали це зробити.

І я зараз, Олександр Олександрович, попереджую вас. Якщо ви не підпишете і не відправите з листом закон Президенту про мораторій на житлово-комунальні послуги, наша фракція буде достатньо серйозні застосовувати засоби, щоб не давати вам порушувати Конституцію і нищити народ України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поливанов. Ви будете виступать, да? Будь ласка. Кучеренко виступає від „Нашої України”.

 

10:14:51

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Шановний Головуючий, шановні присутні колеги народні депутати! Шановні слухачі. Дійсно, проблема, яку ми сьогодні обговорюємо і яка тільки що пролунала у виступі лідера опозиційної сили БЮТ, вона сьогодні є проблемою номер один в державі. Біль того, хочу сказати, що, на жаль, зусиллями антикризової коаліції таки дійсно зроблена спроба зробити кризу в ситуації, яка повинна була в першу чергу вирішуватися суто деполітизованими економічними заходами.

Офіційна заява „Нашої України” буде оприлюднена і вона базується на тому, що ми вважаємо, що закон прийнятий, що він має бути спрямований до Президента України. І це рішення Президента – що далі робити з цим законом.

Але ми хотіли би звернути вашу увагу, в першу чергу вашу, Олександре Олександровичу як Голови Верховної Ради, вас, шановні депутати, на ситуацію, за якою приймалося це рішення. Ми з вами не маємо права бути смішними. Але, коли ми приймаємо такі рішення, то, на жаль, ми з вами дискредитуємо Верховну Раду. І не треба потім цікавитися чому за рейтингами, за соціальними опитуваннями, політики і повії займають останній рівень в соціумі за рівнем довіри.

Ми не можемо зрозуміти, яким чином за цей закон голосували більшість Верховної Ради, яка сьогодні претендує на те, щоби управляти державою в нових умовах, в умовах парламентсько-президентської республіки.

Ми не можемо зрозуміти логіку керівника Комітету з місцевого самоврядування, бо це рішення буквально підрубує це місцеве самоврядування.

Не можемо зрозуміти логіку керівника Бюджетного комітету, бо вартість цього питання 10 мільярдів гривень.

Ми не можемо зрозуміти логіку керівника правового комітету,  який не може не знати, що це закон антиконституційний.

Ми будемо підтримувати, щоби саме Президент в цій ситуації приймав рішення і переконанні, що саме він може сьогодні стати на захист всіх громадян, на захист  споживачів тих монополій, які сьогодні насправді душать економіку України.

 Але ми хотіли би запропонувати шановним  колегам і конструктивний вихід із цієї ситуації. Я хочу звернути вашу увагу, що на сьогодні у нас з вами немає повноважень. У нас з вами як депутатів Верховної Ради тільки  лишається одне: чи приймати ось такі  популіські постанови і мораторії, чи створювати слідчі комісії, які ні до чого і не звернуть. Все управління державними монополіями сьогодні сконцентровано в уряді. Тому пропоную вам, шановний Олександре Олександровичу, негайно прийняти заходи для законодавчого вирішення цієї проблеми і запропонувати суспільству конструктивне вирішення цього дуже і дуже болючого для економіки питання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Від комуністів виступає Симоненко Петро Миколайович.

 

10:18:04

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги,  шановні виборці. У суботу я мав можливість і перебував на Вінниччині, зустрічався із спеціалістами цукрової галузі  промисловості. Стан бурякових плантацій такий, що вселяє надію на одержання у нас в Україні не поганого вражою. Але криза в галузі продовжується і дуже  серйозна.

 Я хотів би поділитися деякими спостереженнями, які я вважаю, треба      нам знати і вживати конкретні дійові заходи тут безпосередньо у Верховній Раді.

 По-перше. Агонія не  подолана,  тому що зруйновано систему управління. Був Державний комітет, сьогодні ліквідовано,   департамент в Мінсільгоспі  також ліквідовано. Як наслідок насінництво зруйновано, а це основа і бурякосіяння і виробництво цукру.    

Наука ледь животіє, навіть  Інститут  цукрової промисловості виселений із свого приміщення, практично не діє машинобудівельний комплекс для цукрових заводів,  демонтаж цукрових заводів продовжується, крім того втрачений ринок цукру в Росії, посилюється інтервенція тростникового    цукру в Україну. Бурякова   поле України зменшилося більш, ніж у два рази.

Наполегливо нав’язується  думка у суспільстві  про надлишок потужності цукрових заводів. На жаль, це пропагують люди, що займають ті чи інші високі посади у державі.

Для ліквідації цих та інших чинників, що руйнують галузь – буряково-цукровий комплекс, потрібна щорічна і послідовна державна організаційно-технічна  і фінансова підтримка.

Фракція комуністів внесла  конкретні пропозиції до бюджету на 2007 рік, але   і сьогодні  пропоную, принаймні, розглянути і окреслити, як першочергові, заходи  такі.

Перше. Верховній Раді  прийняти рішення щодо подолання вето Президента на Закон „Про заборону демонтажу цукрових заводів”. Як тільки цю заборону ліквідували, в області  знову проводиться демонтаж шести заводів. І вас, шановні  товариші,  колеги народні депутати, хотів би поінформувати про дикунство політики, яка проводиться в Україні  за роки  незалежності. За роки незалежності в Україні,  в частности на Вінниччині   знищено    цукрових заводів у два разі більше,  ніж фашисти за роки окупації знищили.

Оце відповідь на те,  яку політику проводить держава у цій галузі. Що кожний завод цукровий дає робочі місця в сільському господарстві у середньому для 5 тисяч осіб, у Вінницькій області це складає  додатково 35 тисяч робочих місць, плюс 60 тисяч робочих місць за рахунок  непрацюючих заводів, всього 95 тисяч. Це є реальна програма  збільшення робочих місць.

Далі. На виконання постанови від 3 березня треба припинити сьогодні  завіз цукру-сирцю з тростини і не  виконувати  сьогодні те, що вимагає  від нас СОТ, а робити все, щоб підтримувати наших цукрововиробників. 

Продовжити відповідні переговори  з Російською Федерацією  і відновити ринок цукру.

І останнє. Ми  пропонуємо запровадити розподіляти квоту виробництва  цукру по трьох напрямках:  внутрішнє споживання,  виробництво еталону і експорт. Таким чином  ми і будемо підтримувати власного товаровиробника.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за виступи всім представникам фракцій. Оскільки торкалося питання мене, моєї окремої позиції з приводу підписання проекту закону, я зобов'язаний відповісти на звинувачення, котрі тут звучали. Хочу сказати про те, що мораторій на підвищення цін і тарифів прийнятий був не голосуванням минулого тижня, а на початку січня нинішнього року. І закон цей одержав вето Президента. Але ціни і тарифи підвищені були рішенням попереднього Кабінету Міністрів, а не завдяки зусиллям Мороза, як тут було заявлено, по-перше.

Ми поставили на голосування проект закону про мораторій, вето Президента, подолання вето. Хоч є два висновки Конституційного суду, що таке рішення є неконституційними, Верховна Рада їх розглядати не має права. Тому на основі листів, звернень профільних комітетів, які надійшли буквально відразу після голосування з цього приводу про необхідність повернення до розгляду цього питання за тією аналогією, яку ми вже тут зовсім недавно застосовували під час прийняття рішення про створення тимчасової спеціальної комісії по розгляду питання про ціни і тарифи, і керуючись 125 статтею  Регламенту, не підписував цей закон, відносячи на розсуд Верховної Ради додаткові аргументи.

Завтра до порядку дня передбачене включення питання про інформацію спеціальної комісії парламенту, яка вивчає питання про ціни і тарифи, інформація Кабінету Міністрів про те, що робиться ними для того, щоб не про мораторій вести розмови, не про політичні сентенції з цього приводу, а про те, як знижувати ціни і тарифи, і що уряд пропонує зокрема стосовно цін на газ і на електроенергію, бо, власне, виборцю треба не політична дискусія з цього приводу, а справді реальне зменшення ціни, виходячи з можливостей держави.             

Пропонується також прийняття двох законопроектів, які будуть говорити про стабілізаційний фонд для накопичення ресурсів газу українського виробництва для того, щоб можна було  стримувати ціни і тарифи і інші законодавчі акти, тому завтра це питання буде з’ясоване Верховною Радою. На себе брати цю місію я не маю права і не буду брати. Фракції дві зараз просять перерви, для того щоб з’ясувати обставини, я так розумію, з цього приводу. Я наперед скажу: я все одно не підпишу цей закон. І з приводу цього у мене відбулася переписка з Президентом. До тих пір, поки Верховна Рада не визначиться відповідно до Регламенту, завтра ми будемо розглядати це питання, і тому суть питання цим абсолютно вичерпана. І ще раз повторюю: громадянам України треба гарантії відносно того, що вони можуть справитися із потребами відносно комунальних послуг, цін і тарифів, і щоб з боку уряду в цьому відношенні були кроки, достатні для того, щоб захистити людей, а не треба робити спекуляції політичні довкола ситуації з цього приводу. Оце те, що я зобов’язаний сказати, оскільки звинувачення йшли прямо на мою адресу.

Будь ласка, ви наполягаєте на перерві? Наполягаєте. Є заява двох фракцій: „Блоку Юлії Тимошенко” і „Нашої України” – відносно перерви на півгодини. Оголошується перерва на півгодини. Засідання продовжиться об 11 годині. Будь ласка.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, я прошу уваги. Найперше, прошу вибачитися за те, що перерва затягнулася. У нас відбулася, на мій погляд, така конструктивна дискусія із представниками фракції "Блоку  Юлії Тимошенко". Міркування з приводу підстав і висновків з питання, яке  дискутувалося, висловлює представник фракції Олександр Валентинович Турчинов. Прошу.

 

11:20:55

ТУРЧИНОВ О.В.

Олександр Турчинов, "Блок  Юлії Тимошенко".

Шановні народні депутати, Верховна Рада  прийняла рішення щодо подолання вето Президента на Закон про мораторій на підвищення комунальних послуг. За це проголосувало 340 народних депутатів. Це було єдине правильне, вірне рішення, тому що кожний свідомий політик знає і розуміє: населення не зможе платити втричі більше, ніж воно платить зараз. І саме тому Верховна Рада  прийняла єдине правильне, я повторюю, рішення.

В той же час сьогодні голова Верховної Ради  відмовляється підписувати Закон, вірніше, подавати його на підпис Президенту. Президент готовий виконати свій обов’язок і підписати цей Закон, і дати можливість Уряду не ховатися за казки про те, хто винний, хто не винен в підвищенні тарифів, а виконати свої обов’язки і виборчі, і політичні, і урядові, і забезпечити населення приємлемимі цінами на комунальні послуги.

Саме тому, фракція "Блоку Юлії Тимошенко" вимагає негайно Олександру Морозу виконати  свої обов’язки і не бути представником Януковича, який перелякався ситуації, у Верховній Раді, а бути головою Верховної Ради і працювати так, як приймає рішення Верховна Рада.

Що стосується наших переговорів з Олександром Морозом, жодних  аргументів він не навів, чому він не підписує  цей Закон і не надсилає його до Президента. Всі посилання на 48-му, на 129-ту статтю Регламенту не відповідають дійсності. Тому що, по-перше, пропущений був термін оскарження депутатами цього рішення, по-друге жодного зауваження під час прийняття цього рішення в залі не було. Це підтверджує стенограма.

І наступне, шановні колеги. Ми з вами можемо зробити дуже серйозний і негативний прецедент, коли за бажанням Голови Верховної Ради може бути не підписаний будь-який закон, у тому числі, за який голосує конституційна більшість парламенту, і голосує понад 300 народних депутатів.

Тому фракція „Блоку Юлії Тимошенко” вимагає від Голови Верховної Ради виконати свої обов’язки, не бути представником уряду у парламенті, а бути спікером нашого парламенту.

І, шановні колеги,  ми просимо спокійно, виважено до завтра підписати і відправити Президенту на підпис документи. У випадку, коли цього не буде зроблено, ми будемо більш активно діяти. Тому що нам не залишають працювати у конституційній площині, нам не залишають виконувати наші обов’язки народних депутатів.

І я прошу представників так званої антикризової коаліції. Ви уже проголосували. Майте гідність виконати свої обов’язки перед нашими громадянами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

11:24:07

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Шановні друзі, шановний головуючий. Я хочу висловити позицію „Нашої України” стосовно вирішення тієї проблеми, яка сьогодні, на жаль, спіткала і Україну, і нас з вами.

Ще раз хочу наголосити, що треба, у першу чергу, дивитися в корінь проблеми. Саме тому, що держава, всі без винятку уряди не займалися разом із Верховною Радою, до речі, також попередніх скликань, не займалися принципово вирішенням проблеми впливу держави на природні монополії. А ще раз хочу нагадати, мова йде про нафтогазову галузь, про енергогалузь, про тепловодопостачання, про транспорт, про зв’язок. Саме тому сьогодні є спроби заполітизувати цей процес і замість економічного фахового обговорення дійсно робити політичні кроки.

Стосовно політичної оцінки. Ми вважаємо, що на сьогодні цей закон прийнятий, і він має бути спрямований до Президента України, і далі Президент України буде приймати відповідне рішення, безумовно, враховуючи думку і уряду, і Верховної Ради, і думку громадян. Але ми хотіли би запропонувати і нагадати, що на сьогодні і Верховній Раді, по-перше, зареєстрований проект постанови про створення тимчасової спеціальної, хочу підкреслити, не слідчої, а спеціальної комісії, бо жодна слідча комісія, ми переконані, вона ні до чого, її висновки ні до чого не призведуть.

Так ось, саме створення такої тимчасової спеціальної комісії, в яку ввійшли представники профільних комітетів, представники фракцій і змогли б за певний період, мова йде про місяць, два, запропонувати Верховній Раді в першу чергу концепцію державного регулювання природних монополій, в першу чергу енергетичних і житлово-комунальних. Причому, безумовно, вплив Верховної Ради на це державне регулювання має бути значно підвищено. Бо це раз хочу нагадати, сьогодні уряд регулює природні монополії, НАК „Нафтогаз”, енергетичні компанії. Сьогодні місцеве самоврядування регулює житлово-комунальну сферу, тепло і водопостачання. Не можна одночасно управляти і володіти цими монополіями, а з іншого боку забезпечувати справжній економічно обґрунтований процес регулювання і, в першу чергу, захист прав споживачів.

Саме тому ми пропонуємо повернутися до розгляду цієї проекту постанови і зробити, затвердити цю спеціальну тимчасову комісію, яка запропонує нам з вами ефективне вирішення цієї проблеми.

По-друге, ми переконані, що без створення незалежного регулятора, без надання незалежного статусу Національній комісії по регулюванню енергетики ми ніколи не вийдемо з цього тупіка.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую виступаючим від обох фракцій, які брали перерву, хоч наступного разу треба враховувати, що передбачається 3 хвилини на оголошення від двох, а не від двох фракцій. Але то деталь. Оскільки прозвучали звинувачення, називалося моє прізвище, я просто коротко скажу.

Я прекрасно розумію, про що йдеться і люди переживають, очікуючи і впливу Верховної Ради на вирішення проблеми, яка їх хвилює, не з точки зору прийняття чи неприйняття відповідного закону, а з точки зору, чи буде дешевший газ і електроенергія, чи не буде.

Але я діяв абсолютно у відповідності до Регламенту, я його так розумію, було звертання депутатів про порушення кількох процедурних норм щодо прийняття цього закону. І відповідно до Регламенту я звернувся до профільного комітету аби вони зробили висновки відповідні. Комітет проведе засідання, пробачте, з цього приводу і розробить висновки, як  він скаже підписувати, все процедурно було правильно, я підпишу. Якщо він скаже, що було порушення, тоді вирішувати буде Верховна Рада, завтра це станеться. І в будь-якому разі чи прийняття тиждень тому підписання закону, чи прийняття його на два дні пізніше, бо Президент може відразу з цього приводу визначитися, це не міняє суті питання.

Тому я вдячний депутатам, які брали перерву і дискусія, на мій погляд, наблизила нас до розуміння істини в цьому сенсі, завтра буде поставлена крапка в цій проблемі.

А зараз я пропоную розглянути питання, яке в порядку дня передбачається, як Проект Закону про Державну програму економічного і соціального розвитку України на наступний рік. І  з  цього приводу доповідь робить Міністр економіки Макуха Володимир Олексійович.

Тут передбачається повна процедура, 15 хвилин на доповідь, 15 хвилин на запитання, відповіді. 10 хвилин співдоповідь, яку зробить голова профільного комітету, потім буде обговорення, передбачено дві з половиною години за Регламентом, але я би просив все-таки обмежитись до двох годин, бо питання важливе, безперечно, ми вперше розглядаємо в такому варіанті проект державної програми. Але тим не менше треба економити час, тим більше, що ми згаяли його на дискусію. Прошу.

 

МАКУХА В.О.

Дякую. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Шановні присутні!

Вашій увазі пропонується проект Державної програми економічного і соціального розвитку України  на 2007 рік.

Зазначений проект розроблений відповідно до  Конституції України і  положень Універсалу національної єдності, основних напрямків бюджетної політики України на 2007 рік, прогнози економічного та соціального розвитку України  на 2007 рік.

Слід  зазначити, що цей документ є складовою   частиною. Програма діяльності Кабінету Міністрів України на 2007-12 роки, які зараз розробляються урядом України і цей документ конкретизує завдання цієї програми на 2007 рік.

Державна програма на 2007 рік повинна забезпечити вирішення цілої низки системних проблем. Частка з них представлена на цьому слайді. І хоча вирішення кожної з них є важливим завданням для уряду, хочу звернути вашу увагу на проблему низької конкурентноспроможності національної економіки. Через повільні темпи структурних реформ, істотне подорожчання енергоресурсів, неефективне використання суспільних ресурсів, зниження конкурентноспроможності  нашої економіки вже позначилось на динаміці економічного розвитку.

Іншою проблемою є формування споживацької моделі розвитку на тлі уповільненої інвестиційної діяльності. Відсутність стимулів до  інвестиційної активності та обмеженість інвестиційної можливості підприємств, прогресуюче старіння основних фондів.

І сьогодні я можу підкреслити, зазначити, що зношеність основних фондів промисловості становить  53,3 відсотка. В тому числі зношеність засобів підприємств металургії та оброблення металу майже 70 відсотків, з видобування ….енергетичних матеріалів – майже 70 відсотків, хімічної та нафтохімічної промисловості – майже 70 відсотків.

З метою вирішення цих та інших проблем в Державній програмі визначено низку цілей подальшого розвитку. А саме: першою і найбільш приоритетною ціллю уряд вважає забезпечення позитивних структурних зрушень на інноваційній основі, стимулювання створення нових знань.

Я хочу зазначити, що Україна практично вичерпала джерела екстенсивного зростання. Стимулювання інновацій, створення інститутів трансферту технологій та сприятливих умов для отримання нових за характером знань повинно стати основою економічного розвитку на перспективу. В рамках цього напрямку ми передбачаємо розробити ефективні механізми стимулювання притоку приватних інвестиційних ресурсів та інноваційних підприємств, та реалізацію інфраструктурних проектів, зокрема, шляхом запровадження такого механізму як механізм державно-приватного партнерства.

Проект закону з цього приводу вже готується урядом і найближчим часом ми сподіваємося подамо його на ваш розгляд. Крім того,  важливе запровадження, створення технопарків, технополісів, венчурних компаній.

Одночасно ми передбачаємо   формувати умови для ефективного використання наявних державних коштів через  оптимізацію державних цільових програм, удосконалення  бази системи  державних закупівель.

Ціль друга. Формування сприятливих умов для кардинального збільшення  припливу інвестиційних ресурсів в Україну, розвиток корпоративного управління, фондового ринку, використання коштів населення як джерел інвестиції, захист власності, ефективне управління державної власності. Все це повинно отримувати підтримку в щоденній роботі центральних органів виконавчої влади.

Ціль третя. Формування нової якості суспільних послуг.  Проведення структурних реформ в галузях, спрямованих на надання послуг населенню,  зміна відношень влада-громадянин, широка адміністративна реформа дозволить змінити сутність проведення   реформ, забезпечить наближення їх результатів  до кожного громадянина.

Наступний слайд. Підвищення добробуту громадян та подолання бідності  є одним з пріоритетних цілей урядової політики. Це особливо важливі умови зростання розриву доходів українських, гальмування формування середнього класу.

В цьому напрямку ми передбачаємо активізацію роботи по створенню нових робочих місць, забезпечення зростання реальних доходів населення, удосконалення системи соціального та пенсійного страхування, надання необхідної підтримки найбільш вразливим верствам населення.

П’ята ціль. Формування позитивного зовнішнього  торговельного балансу. Зміна тенденції в останні роки, коли сальдо зовнішньо-торговельного  балансу стало негативним, призвела до суттєвого зниження загальних темпів зростання національної економіки і  зниження валютних резерв Національного банку України.

Задіяння  всіх механізмів з метою сприяння українським виробникам  є головним завданням зовнішньоекономічної політики  нашого уряду, як на Сході так і на  Заході.

Зокрема, ми передбачаємо розробити  механізми державної підтримки українського експорту, посилити участь держави в наданні необхідного сприяння українським виробникам в  ході проведення проти них антидемпінгового  розслідування, забезпечити сприятливі умови для залучення інвестицій з країн-членів ЄС, здійснити заходи щодо створення зони вільної торгівлі  з Європейським Союзом, а також  в межах єдиного економічного простору, і добитися усунення  обмежувальних заходів з боку Російської Федерації щодо імпорту української продукції.

Шоста ціль. Створення  умов для прискореного розвитку малого та середнього бізнесу , зменшення витратності підприємницької діяльності.  В рамках цього напрямку  у 2007 році ми плануємо завершити формування нормативної бази  щодо розвитку малого бізнесу,  що дозволить забезпечити його  стале зростання  та збільшити внесок формування нових  робочих місць та кільцевої  цілі створення середнього класу.

Я хочу підкреслити, що  новацією цієї програми є  прив’язка до кожної цілі пріоритетів та критеріїв  досягнення. Заходи, механізми та інструменти , які  повинні забезпечити реалізацію державної програми наводяться відповідно у другій, шостій  частинах цієї програми. А саме,  частина  друга – це заходи державної підтримки  в галузях та сферах економіки. Ця частина містить детальний опис  завдань та заходів економічної політики  за 34 видами та сферами  діяльності, що конкретизує завдання державної програми.

Особливість цієї частини полягає у структуризації  його підрозділів. Кожний підрозділ складається з основних рис, що характеризує сучасний стан  галузі або сфери діяльності.

Друге. Основних проблем, які  на сьогодні є найбільш важливими для даного виду діяльності,  головної цілі розвитку на 2007 рік, основних завдань та заходів державної політики  на 2007 рік, в яких викладаються і механізми, і  виконавці, і терміни виконання.

І останній пункт. Це є ресурсне забезпечення  кожної програм. Цьому ми приділяємо  особливе  значення.

У третій частині  приведено баланси соціально-економічного розвитку  України на  2007 рік. Баланси основних видів  продукції є дійовим  інструментом регулювання  ринків, а також виконання завдань по забезпеченню  населення найважливішими продуктами харчування.

Відсутність балансу природного газу  на 2006 рік якраз є прикладом  недбалого ставлення до балансової роботи.

Четверта частина  містить перелік  державних цільових програм  та програм розвитку  окремих регіонів, галузей економіки та сфер суспільного життя, які  планується виконувати в 2007 році з використанням коштів Державного бюджету. На наступний рік ми плануємо включити до цього переліку 48 державних цільових програм і 39 програм розвитку. Я хочу сказати, що це, звичайно, надзвичайно велика кількість програм, і нам треба думати над тим, щоб оптимізувати склад і кількість таких програм з тим, щоб забезпечити, безумовно, фінансування всіх заходів, які передбачаються цими програмами. Але на сьогодні в цілому фінансові показники цих програм узгоджені з проектом Державного бюджету на 2007 рік.

В п'ятій частині приведені показники та прогнози регіонального розвитку. Головною ціллю регіональної політики в 2007 році є налагодження нових взаємовідносин між центром та регіонами з метою концентрації зусиль та ресурсів для вирішення проблем регіонального розвитку. Відповідно до визначеної цілі в цій частині державної програми подано аналіз кожного регіону та оцінку його потенціалу.

В шостій частині викладено план співробітництва з міжнародними фінансовим и організаціями на 2007 рік. Головною метою розроблення зазначеного плану є підвищення ефективності використання коштів міжнародних фінансових організацій в рамках реалізації проектів економічного та соціального розвитку України. В цій частині державної програми визначено цілі і напрями співробітництва України з МВО на 2007 рік. Допомога, що надається міжнародними фінансовими організаціями, у вигляді кредитів, які використовуються для реалізації проектів, є практичним втіленням підтримки курсу України на здійснення економічних реформ.

Фінансове забезпечення програми. Воно буде здійснюватися за рахунок власних коштів підприємств, інвесторів з залученням міжнародної технічної допомоги, міжнародних фінансових організацій, коштів Державного та місцевих бюджетів. За умов реалізації державної програми будуть отримані наступні результати: реальний ВВП складе не менше 6,5 відсотків, реальне зростання основного капіталу становитиме 11,9 відсотки, реальне зростання заробітної плати становитиме 7,9 відсотки і будуть збережені помірні темпи інфляції на рівні до 7,5 відсотки.

Оскільки державна програма розглядається як частина програми діяльності Кабінету Міністрів на 2007-2011 роки, то дуже важливо, щоб її виконання забезпечило надійне підґрунтя для проведення реформ в короткостроковому періоді. На першому етапі виконання програми      діяльності уряду та подолання корупції в українському суспільстві, а саме проведення наступних реформ: адміністративної реформи, податкової реформи, регуляторної реформи, судової реформи і земельної реформи.

Виходячи з необхідності вирішення цих завдань, актуальності цих завдань, я прошу схвалити в цілому проект Державної програми економічного і соціального розвитку на 2007 рік.

Дякую за увагу. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до доповідача, очевидно, є. Я прошу записатися. Матвєєв. За ним Чечетов.

 

11:40:48

МАТВЄЄВ В.Г.

Прошу передати слово Петру Цибенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цибенко.

 

11:40:57

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко.

Шановний доповідачу, у мене два запитання до вас. Я хочу, принаймні, привітати намагання уряду, формуючи бюджет, зробити наголос інноваційного характеру в економічному розвитку, але у зв’язку з цим хотів би вас запитати, в чому це найбільш яскраво проявляється: інноваційна складова цієї програми?

І друге запитання, точніше кажучи, репліка. У вас прозвучало посилання, що в основу документу покладено Універсал національної єдності. То це що: Конституція, закони України? Які є підстави сьогодні посилатися на цей документ, ну, який, принаймні, не є, скажімо, не відповідає рівню ні Конституції, ні законів України? Дякую.

 

МАКУХА В.О. Дякую за запитання.

Запитання перше: стосовно інноваційної складової. Ну, я хочу сказати, що на сьогодні, як я вже казав, економіка України вичерпала джерела інтенсивного зростання. І підвищити конкурентоспроможність  нашої держави можливо тільки одним шляхом – виходом на постіндустріальні тенденції розвитку. І саме для цього ми готуємо і програму дій на 2007-2011 рік, в якій закладатимуть підвалини для створення такої економіки, постиндустриальной экономики, экономики знань, а 2007 рік, це є рік стабілізації,  де ми  будемо виводити  нашу державу на відповідні тренди зростання. Яким чином ми пропонуємо це зробити? По-перше, на сьогодні ми будемо відпрацьовувати інститути трансферту технологій науково-технічного сектору в промисловість, при чому для нас надзвичайно важливо розробити такі методи, які б дозволили залучати до розвитку високотехнологічних підприємств, високотехнологічних виробництв кошти приватних інвесторів.

Ми також будемо активізувати роботу по розвитку крупних інфраструктурних проектів, саме в цьому контексті ми передбачаємо необхідність в запровадженні механізмів державного приватного партнерства. Там, де участь держави дозволяє один долар, або одна гривня участі держави дозволяє залучити до трьох, п’яти гривень, або доларів приватних інвестицій.

Такий досвід існує в світі і саме таким досвідом ми хочемо скористатися. Що стосується підстав до включення, підготовки програми діяльності на базі Універсалу. Я хочу зазначити, що Універсал – це є документ, який визначає собою погодження цілей, національних цілей  нашої держави, який був підписаний, практично, всіма, практично, всіма політичними силами України.

Тому ми повинні враховувати позицію основних політичних сил і нашої держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олексійович, я прошу коротше відповідати, тому що багато є бажаючих вияснити щось для себе. Чечетов Михайло Васильович, за ним – Крук.

 

11:44:19

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Васильовичу, дійсно, вперше за всю історію України Уряд в пакеті подав два стратегічних документи: програму економічного і соціального розвитку разом з бюджетом, при чому програма являється складовою частини програми Уряду і, дійсно, ця програма спрямована в завтрашній день. Вона направлена на виведення економіки на траєкторію сталого економічного зростання і  переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку. Тут багато дуже новацій.

У мене питання: ви в кінці сказали, назвали джерела. Які, за рахунок фінансування яких буде ця програма виконана. А в якій у більшій мірі із усіх джерел будуть задіяні при виконанні цієї програми? Дякую.

 

МАКУХА В.О.  Дякую за запитання.

Якщо ми ведемо мову про джерела. По-перше, якщо ми ведемо мову про інвестиційний компонент, ми у цьому році передбачаємо певну зміну макроекономічних пропорцій, що дозволить нам зменшити рівень обсягів споживання і збільшити рівні накопичення у Державному бюджеті. За рахунок цього приблизно 50 відсотків збільшиться інвестиційна складова, яка становитиме 26,8 мільярдів гривень. Ці цифри приведені у проекті Державного бюджету.

Крім того, як я уже казав, ми будемо залучати кошти приватних інвесторів через механізми державного приватного партнерства, через механізми залучення їх до використання державних комплексів цільових програм, а також кошти міжнародних фінансових організацій. І про це, я нещодавно був у Сінгапурі на щорічних зборах Світового банку і Міжнародного валютно фонду, і саме там була проведена ціла низка переговорів із Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Світовим банком, де висловлена готовність підтримати крупні інфраструктурні проекти в Україні.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Крук. За ним – Замковенко.

 

11:46:23

КРУК Ю.Б.

Уважаемый доповидач. Вы в приоритете номер два записали нарушение, то есть нарощування транзитного потенциала державы. Это действительно очень важный приоритет. Но почему-то на уровне международных транспортных коридоров вы один из основных транспортных коридоров, которым является седьмой, почему-то забыт. Третий, пятый, девятый существует, седьмого не существует. Это тот коридор, которым является Дунай, тот коридор, который мы говорим интеграция в Европу. И отсюда финансирование этого коридора. Финансирование коридора не совпадает немножко с бюджетом. Поэтому строительство нового флота для УДП, канала «Дунай-Черное море» и так далее. Ответьте, пожалуйста.

 

МАКУХА В.О.  Дякую за запитання.

У принципі ви самі в якомусь сенсі відповіли на це запитання. Тобто у нас  в програмі згадується канал „Дунай – Чорне море”. Будівництво цього каналу для нас є одним із пріоритетних, без чого, ви абсолютно праві, сьомого коридору ми просто не побудуємо.

Тому це програмою передбачено, якщо треба уточнювати обсяги фінансування, то давайте в рамках подальшої роботи ми можемо опрацювати це питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Замковенко. За ним Філіндаш.

 

11:47:56

ЗАМКОВЕНКО М.І.

Олександре, Олександровичу, прошу передати слово народному депутату Сивульському Миколі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, будь ласка, Сивульський.

 

11:48:07

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Шановний Володимир Олексійович, ну, дійсно, вперше виноситься такий документ, який показує, що уряд живе трошки в іншому світі, ніж живуть всі громадяни. Я хотів би знати, яким чином ви плануєте інфляцію на рівні 7 з половиною відсотків в умовах, коли ціни на комунальні платежі підвищуються в 3, 3 з половиною рази? За рахунок чого ви передбачаєте, що буде дефляція, буде зниження цін? Прошу, назвіть конкретні позиції, що дешевше буде купляти населення в наступному році.  Дякую.

 

МАКУХА В.О. Значить, мова йде про що, що у нас інфляція передбачається на рівні 7 з половиною відсотків річних. Ми дійсно передбачаємо, що, скажімо, зростання цін виробників становитиме 14 %. Що стосується, але приблизно таке ж саме співвідношення існує сьогодні. Тобто ми вважаємо, що за цей час структура виробництва не зміниться до такої ступені, щоб це співвідношення якимось чином різко помінялось. Зараз ми маємо 3 з половиною відсотки інфляції та 8% зростання цін виробників.

Що стосується тарифів. Це надзвичайно болюче питання. І от це обговорення, яке було тільки що, воно це підтверджує. Але на сьогодні в уряді відпрацьовується і, мені здається, що це вже настав час для цього, щоб зайнятись впритул питаннями тарифної політики. В цьому контексті ми вважаємо, що треба не підвищувати, огульно підвищувати або знижувати тарифи, треба їх оптимізувати. І мова йде про, перш за все, оптимізацію, яка призведе до виключення цілої ланки посередників в  цій мережі, яка надає послуги комунальні і інші послуги населенню. Крім того ми вважаємо, що треба оптимізувати питання поставок газу від виробників газу, який видобуваються в Україні. Є ще і кілька інших підходів, які дозволять нам не підвищувати тарифи на таку ж величину, на яку  підвищується ціна газу.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Філіндаш, за ним - Чубаров.

 

11:50:36

ФІЛІНДАШ Є.В.

Дякую. Євген Філіндаш, фракція соціалістів.

Володимир Олексійович! Фракція готова брати  участь в доопрацюванні цієї програми тому що на наш погляд не можна з деякими  її положеннями  погодитися. Зокрема у мене такі запитання.

Перше. Чому 26 пріоритетів в цій програмі? І чи не вважаєте ви, що це  забагато? Що, не можна сконцентрувати зусилля держави, коли аж 26 пріоритетів, це вже вихолощуються  слова.

Друге. По землі. За умови, коли немає законодавства, яке регулювало ці питання земельних відносин, перетворення сільськогосподарської землі на товар це може поставити остаточний хрест на селі.

Третє. По медицині. В п’ятому пріоритеті передбачається ініціювання змін до статті Конституції, яка гарантує безплатну медицину і  на можливість скорочення медичних закладів. Нам не зрозуміло, що ви пропонуєте. Переглянути цю статтю і  скорочувати медичні заклади, чи щось інше?

І останнє. Ліквідація Державного комітету лісового господарства, коли всі ліси в Україні державні і цього робити…

 

МАКУХА В.О. Дякую. Що стосується кількості пріоритетів. Ми в принципі хотіли їх максимально зменшити, ви абсолютно праві, що треба мати якісь точки зростання, через які впливати на розвиток економіки.

Тут був певний компроміс між бажаннями і можливостями. І якщо ми почнемо опрацьовувати це  питання разом з вами, ви побачите, що цих пріоритетів може стати не 26, а навіть більше. Тому я зараз не можу сказати, на якій  кількості ми зупинимося, якщо нам вдасться разом з вами їх зменшити - ми будемо тільки щасливі.

Що стосується земельних відносин. Земельні відносити – це, дійсно, надзвичайно складна проблема. І на мою думку, приступати до створення ринку землі без того, щоб створити кадастр, без того, щоб створити механізми визначення права власності на землю, це буде трошки досить ризикованим кроком.

Тому ми в цьому контексті вважаєм надзвичайно важливим сприяти і завершити реалізацію проекту, який реалізується разом зі Світовим банком щодо створення земельного кадастру. Я думаю, що це є магістральний шлях на шляху до створення ринку землі в Україні.

Медицина. Медицина, ну, ми всі знаємо, що таке безкоштовна медицина. І на сьогодні продовжувати підтримувати таку ситуацію, де лікарі роблять вигляд, що вони нас лікують, а больниє роблять вигляд, що їх вилікували, ну, це вже не, тримати це далі неможливо. Мені здається, що на сьогодні треба все ж таки переходити до магістрального напрямку розвитку медицинської галузі всіх країн світу – до страхової медицини. І саме це ми будем пропонувати в своїй програмі. І я не знаю, що нам вдасться в 2007 році, але до  2012 року, я вважаю, що система медицинського страхування повинна бути створена в Україні.

Ну, і про державний комітет. Давайте так, давайте це питання з вами просто опрацюємо. Я зараз не готовий. Да, да, я зрозумів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олексійович, тільки ви конкретніше відповідайте на питання. Мова йшла про дотримання норм Конституції. Тут іронізувати не можна. Як хто сприймає медицину абощо, це таке діло. А написана норма Конституції. Як наближаться до цієї норми.

Чубаров запитує. За ним Рижук.

 

11:54:15

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний доповідачу, аналізуючи проект програми, я не знайшов жодної позиції, жодної цифри, пов’язаної з необхідністю виконання програми розселення та облаштування кримських татар і всіх інших національностей, щоб повернулись в Україну, та їх інтеграція в українське суспільство на період до 2010 року. Ця програма, як ви знаєте, була затверджена недавно урядом – у травні цього року. Яких тільки при цьому немає програм в тому проекті, який ви зараз нам презентуєте! Я знайшов майже ….на таку програму як Державна програма досліджень в Антарктиці. Де Антарктида,  де  Крим з його проблемами, де наш уряд. Недавно, тиждень тому, відбулося засідання РНБО, я думаю, можливо, би після цього зреагували? Ні,  реагування немає. Тепер я трошки розумію, в цьому році було заплановано   75 мільйонів на цю програму, 15 вже віднесли  на четвертий квартал. На наступний рік ви плануєте тільки 44  хоча у тій програмі сказано про 82 мільйони гривень.

Я просто хочу вас запитати…

 

МАКУХА В.О. Дякую за запитання. Що стосується програми  розселення  у кримськотатарського населення, то тут у нас є пропозиції мати комплексну програму  соціально-економічного розвитку Автономної республіки Крим. І зараз те. що робиться, всі відомчі і галузеві програми   об’єднуються в одну велику  програму. Тоді це створює для нас можливість більш  чітко зрозуміти  реальну ситуацію на півострові і мати  більшу гнучкість у плані маневру  фінансовими ресурсами.

Я думаю,  що цей підхід є виправданий. Якщо у вас є  в цьому сенсі застереження, то давайте ми з вами   це відпрацюємо вже в рамках роботи у комітетах і фракціях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рефате Абдурахмановичу,  зверніть увагу на те, що документ внесений 15  вересня, до засідання РНБО, він не міг врахувати ці висновки. Будь ласка, Рижук, останнє запитання.

 

11:56:33

РИЖУК С.М.

Дякую. Шановний Володимире Олексійовичу!  Кабінет Міністрів своєчасно подав програму. Я особисто її  добре прочитав, проглянув, і, звичайно, вона заслуговує, щоб прийняти її за основу. Це однозначно, я це кажу сміливо і  прямо.

А запитань дуже багато, оскільки вона  конкретна. Два  питання.

Перше. Енергозабезпечення і енергозбереження. Вся Європа випускає вже мільйони тонн біодизельного палива, американці до 2012 року  80 відсотків мають випускати енергії з біопалива.  Ми же мляво і боязливо написали   в енергозбереженні : там розвивати альтернативні  і так далі. Чому немає у програмі енергозабезпечення? Це перше.

І друге. Питання  охорони навколишнього природного середовища. Чи це випадково, чи це не від розуміння, написали, що, мовляв, охорона навколишнього середовища – е ліси і вода. Так у нас 41 млн. гектарів рослинного світу, який дає фотосинтез більше, ніж весь ліс. Навіщо там записали реформування? Там, де є адміністративна реформа, давайте туди перенесемо…

 

МАКУХА В.О.  Дякую за запитання.

Що стосується питань енергозабезпечення. Ви підняли надзвичайно важливу і актуальну тему. Чому ця тема є такою актуальною в Європі, скажімо? Дуже просто. Тому що є абсолютно законна вимога, це є в законодавстві європейських країн, що до п'яти відсотків в складі дизельного пального повинен бути біодизель. Якщо ми приймемо такий закон, то ці бізнесові проекти, які зараз реалізуються по вирощуванню ріпаку і інших культур і по продажу біодизеля іншим країнам, їх можна буде переорієнтувати на Україну. Але для цього треба законодавче рішення, тому що інакше ми можемо розмовляти дуже довго про те, що це потрібно, що це ефективно, актуально, але поки не буде законодавчої вимоги про певний відсоток біопального, ми нічого не будемо мати.

Що стосується навколишнього середовища. Ми звернули увагу на найбільш болюче питання – питання якості питної води. Це є питання для абсолютно всіх регіонів. І саме тому серед інших екологічних проблем, яких у нас надзвичайно багато, але у нас є програма поводження з твердими відходами і іншими. Тобто екологічній проблематиці ми приділяємо дуже важливу увагу.

Що стосується лісового господарства, ну давайте, знову ж таки, я пропоную це на спільну співпрацю. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.      

Слово має, ага… Після перерви виступатиме Заплатинський Володимир Михайлович із співдоповіддю, прошу.

Оголошується перерва на півгодини.  

   

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заплатинський, співдоповідь від комітету.

 

12:32:40

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, по-перше, хочу наголосити, що з часу набуття Україною незалежності і до сьогодні жодного закону України про державну програму економічного і соціального розвитку Верховною Радою затверджено не було, отже, і не було звітів про їх виконання

Відповідно Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля. Таким чином, ми маємо можливість вперше в історії незалежності схвалити програму економічного і соціального розвитку України на наступний рік, спостерігати і контролювати хід її виконання.

Тепер по суті законопроекту. У Комітеті з питань економічної політики проведено ретельний аналіз Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2007 рік по наступних напрямках: відповідність Конституції України і нормам Закону України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України”; відповідність основним положенням Універсалу національної єдності, послання Президента України до Верховної Ради України „Про внутрішнє  і зовнішнє становище України у 2005 році”; Закону України „Про основи національної безпеки”; Основним напрямкам бюджетної політики України на 2007 рік; взаємоузгодженість Програми з проектом Державного бюджету України на 2007 рік; відповідність Програми основним вимогам програмного управління; коректність аналізу соціально-економічного розвитку країни; конкретність визначених критеріїв та ризиків досягнення визначених цілей.

Автори проекту виконали в цілому вимоги статті восьмої Закону України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України” щодо терміну подання і структури Програми, систему прогнозних і програмних документів економічного та соціального розвитку.

         Необхідно відмітити чіткість і дотримання визначеної типової структури по всіх розділах. Програма містить аналіз соціально-економічного розвитку в 2005-2006 роках та характеристику головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери, систему заходів щодо  реалізації державної соціально-економічної політики, основні макроекономічні показники, перелік державних цільових програм і програм розвитку окремих регіонів, які планується виконати у 2007 році з використанням коштів державного бюджету України.

Крім того, недостатньо, на наш погляд, реалізовано інші вимоги програмного управління. Ідеться, насамперед, про чітке виділення  етапів реалізації програми, визначення і обґрунтування кількісних параметрів проміжних і кінцевих результатів, що надасть можливість контролювати хід її виконання.

Оцінюючи в цілому позитивно представлений проект державної програми економічного і соціального розвитку України на 2007 рік, необхідно зауважити і певні проблеми та недоліки. Так, наприклад, в розділі: податкова бюджетна політика, Уряд визначає головною ціллю на 2007 рік створення більш ефективної і раціональної податкової системи, що забезпечує сприятливі умови для ведення бізнесу, здійснення інвестицій, зростання споживчого попиту на  внутрішньому ринку з одночасним динамічним збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та держаних цільових фондів.

Однак, виконання відповідних завдань і заходів для їх досягнення передбачає підготовку пропозицій щодо зміни структури податкової системи та розроблення проекту податкового кодексу України, адже питання розроблення податкового кодексу вже багато років кочує з програми в програму, а результату, на жаль, немає.

В розділі: реформування і розвиток житлово-комунального господарства, Уряд визнає, що на сьогодні фінансово-економічне становище підприємств житлово-комунального господарства залишається складним та характеризується різким збільшенням збитковості, яка у січні-червні цього року, майже, у 2,2 рази більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Заборгованість населення з оплати житлово- комунальних послуг на вересень 2006 року складає більше шести мільярдів гривень.

Тому однією з пріоритетних проблем, які потребують нагального вирішення, є удосконалення системи державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій на ринках житлово-комунальних послуг, створення умов для технічного переоснащення об’єктів життєзабезпечення населених пунктів. При цьому необхідно забезпечити оптимальний рівень тарифів на житлово-комунальні послуги, прийнятний для більшості громадян України.

Однією з основних проблем у сфері цінової та тарифної політики уряд називає значну залежність країни від імпортованих енергоносії, ціни на які постійно підвищуються, що підсилює ризики імпорту інфляції. Однак, серед основних завдань та заходів на 2007 рік ми не бачимо, які все ж таки заходи планує уряд з метою мінімізації зазначеної проблеми.

Серед завдань та заходів державної політики на 2007 рік у розділи „Доходи населення та заробітна плата” хотілося б бачити конкретне завдання по погашенню знецінених заощаджень громадян. У сфері соціального страхування уряд планує запровадити єдиний соціальний внесок. Однак, незрозуміло при цьому, чи буде зменшена його ставка, і чи зменшиться при цьому фіскальне навантаження на економіку держави.

Недостатніми, на наш погляд, є заходи, передбачені розділом „Охорона здоров’я” населення щодо запобігання відтоку кваліфікованих спеціалістів із державних і комунальних закладів охорони здоров’я до комерційних структур.

Заслуговує на підтримку намагання уряду адаптувати українську вищу школу до європейських стандартів (Болонський процес) зі збереженням при цьому кращих набутків національної освіти. Серед позитивів у цьому розділі також – подальше впровадження новітніх інформаційних технологій у навчальний процес, комп’ютеризація шкіл та професійно-технічних навчальних закладів, розширення у  2007 році переліку предметів та охоплення випускників загальноосвітніх навчальних закладів зовнішнім незалежним оцінюванням. Важливими є і інші розділи гуманітарної та соціальної політики, однак, я думаю, що краще дати можливість висловитися з цих питань колегам з інших комітетів.

На засіданні комітету 20 вересня поточного року прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект закону України про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2007 рік за основу. У зв’язку з цим я звертаюся до всіх комітетів, народних депутатів України з проханням підтримати рішення комітету та надати свої висновки і пропозиції. І після прийняття Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2007 рік за основу наш комітет, як профільний, врахує їх при підготовці проекту закону до другого читання.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, будь ласка, на запитання. так, 5 хвилин. Калюжний, будь ласка.

 

12:41:11

КАЛЮЖНИЙ В.А.

Передаю слово Чечетову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, Чечетова.

 

12:41:20

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний доповідачу, як ви вважаєте, програма економічного і соціального розвитку, яка передана в пакеті з проектом бюджету, вона в достатній мірі буде профінансована з Державного бюджету і за рахунок інших джерел чи можливі проблеми з фінансуванням? Дякую.

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Дякую за запитання, Михайло Васильович.

Я вважаю, що сьогодні ми з вами приймаємо дуже виважене і, не боюсь перебільшення, історичне рішення про прийняття програми економічного і соціального розвитку держави на 2007 рік вперше за роки незалежності і думаю, що вона повинна стати основним документом для виконання бюджету. Бюджет повинен виконуватись як слідство виконання програми. Тому ми на сьогоднішній день в комітеті приймемо всі рішення, всі пропозиції, опрацюємо їх. На сьогоднішній день  я вважаю, що програма потребує удосконалення, потребує більш виважених рішень, потребує відтермінування деяких питань, потребує розпису на виконання поквартально, звіти перед Комітетом економічної політики раз в квартал і перед  Верховною Радою України раз в сесію. І тоді вона стане нагальною, стане загальнодержавною, основною, після якої йде бюджет як виконання цієї програми.

На сьогоднішній день планується повне фінансування і забезпечення її як документу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко.

 

12:43:14

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”

Шановний доповідач, ви агітуєте нас за те, щоб ми підтримали цю  програму, яка називається Програма економічного розвитку країни. У той же час зміст програми протирічить її назві.

Зокрема, в розділі „Транспортно-дорожній комплекс” передбачено зростання обсягів перевезень вантажів на 2007 рік лише на 2 відсотки, у тому числі залізничним транспортом - на 1 відсоток. І це в той час, коли за 2005 рік обсяги перевезень пасажирів всіма видами транспорту збільшились на  3,3 відсотки, а флотом судноплавних компаній – більше, ніж на 8 відсотків.

Що ж це за розвиток у  2007, коли ви закладаєте на 2007 рік менші цифри ніж були у  2005 і 2004? Про який розвиток ви нас тут агітуєте?

Дякую.

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Шановний Олег Ляшко! Я не агітую, комітет нічого поки не закладував у програму, комітет отримав програму від уряду. І я сказав у доповіді, що вона потребує доопрацювання.

Те важливе питання, котре ви задали, знайде в комітеті при доопрацюванні до другого читання знайде рішення і я думаю, що тут треба з вами погодитись, треба збільшувати і відсотки перевезень, і продуктивність перевезень і так далі. Ми чекаємо ваших пропозицій.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський задає запитання.

 

12:44:47

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

У мене є запитання до обох виступаючих, і до пана міністра, і до голови комітету. Скажіть будь ласка, як може бути, що особливо у мене викликало здивування рішення, винесені в розділ „Охорона навколишнього природного середовища”. Невже самим основним заходом, яке поставлено першим в цьому розділі, повинна бути ліквідація трьох комітетів, які відповідають за лісове господарство, водні та земельні ресурси? Невже це саме важливе, що є в екології? Мабуть, єдине, що ще в державі залишилось в державному управлінні та державній власності, - це лісове господарство. Не важко здогадатись для чого це робиться.

Тому пропоную цю пропозицію по ліквідації Держкомлісгоспу у програмі в розділі 2.3.2 з першого та другого абзацу „Основних завдань та заходів державної політики на 2007 рік” зняти як непродуману та завідомо шкідливу як для екології, так і для людей. У нас багато було випадків, які проводили…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Павло Гнатович, ви могли би тоді висловити в обговоренні. Це правильне міркування абсолютно. Але це не запитання. Тим паче Володимир Михайлович на нього не відповість.

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Ні, чому, Олександр Олександрович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, будь ласка.

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Я хотів би сказать шановному Павлу Гнатовичу, що так, така проблема єсть. Вже в комітеті є декілька листів від фахових підрозділів. І це буде розглядатися. І не тільки це. Я гарантую вам, що до другого читання програма буде, ну, переглянута, доповнена, відпрацьована. І може хто її і не впізнає з тих, хто її готував. Але вона буде такою, як будуть ваші пропозиції, прийняті комітетом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Беремо це до уваги. Ви сідайте на місце.

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би запропонувати відразу депутатам. Очевидно, нам після того, як ми обговоримо і візьмемо чи не візьмемо, а скоріше всього треба було б взяти за основу цей документ, тоді пропозиції такі, як говорить Павло Гнатович і інші, треба як доручення виписати, щоб вони були передбачені в змісті документу, щоб ми мали справді лісівництво, а не виготовлення лісоматеріалів.

Бо тоді буде пізно щось говорити, коли лісу не буде.  А ліквідація департаменту лісового господарства може до того привести. Треба уважними бути, безперечно.

Але тим часом оголошується запис на виступи. Від фракції, будь ласка, запишіться.

Тепер прошу від комітетів. Від депутатів, там же і комітети.

Запис здійснено. Сулковський, будь ласка, від Партії регіонів записаний. Так показує запис,  у нас десь година повинна бути передбачена на виступи. Я просив би передбачити це технічним службам, година на  обговорення. За ним виступатиме Матвєєв.

 

12:48:25

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Олександре Олександровичу, ще раз звертаю увагу доповідачів, як міністра так і голови комітету.

У нас тільки, що відбувається тут в сесійній залі багато дещо запитань, непорозумінь, і думаю, що коли сьогодні у Верховній Раді зареєстрований проект, даний за № 2176, який також схвалений постановою Кабінету Міністрів   України від 13.09. цього року за № 1316.

Думаю, що і в уряді хочуть щоби якщо і робити реформи, так щоб ці реформи, які вже багато ми в Україні разів переконались в тому, що багато реформ відбулось не на користь Україні. Думаю, що і Кабінет Міністрів, і міністри всі сьогодні міністерства й відомства хочуть зробити, щоби не нашкодити   Україні. Але, коли проаналізувавши стан справ, то, дійсно, виникає питання, що я тільки що, Олександре Олександровичу, задавав запитання тільки із-за того, що  може і не випало можливості виступити. Але раз так сталось, то я і ще раз привертаю увагу пана міністра економіки. І голова комітету тут є у нас присутній. Так ось задаємо запитання, всі відзиваються, що це дуже  і дуже може бути нанесена велика шкода, якщо  буде проведено  реорганізацію Державного комітету лісового господарства України та утворення відповідного урядового органу Державного управління у складі  Мінприроди.

Тому, шановні народні депутати, у мене є така пропозиція, щоби ці, дійсно, пункти сьогодні вичислити їх. Пропоную, щоб  цю пропозицію по ліквідації  ще  раз Деркомлісгоспу  у програмі  в розділі 2.3. і 2  з першого та другого абзацу  Основних завдань та заходів державної політики на наступний рік зняти все-таки. І додатково ще раз обговорити на рівні   комітетів Верховної Ради з цих питань і тільки після того, коли більш ретельно  буде проведено  це  обстеження, тільки тоді ми можемо  повернутися ще раз до цього  розгляду. Сьогодні, я прошу, ні в якому разі не підтримувати   в цій програмі ці пункти. Дякую  за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка,  Матвєєв передає  Кілінкарову, фракція комуністів. Підготуватися Мендусю.

 

12:51:23

КІЛІНКАРОВ С.П.

Шановні народні депутати! Шановні виборці! Поданий Кабінетом Міністрів  проект Закону про  Державну програму економічного і соціального розвитку  України на 2007 рік потребує критичного осмислення  і виваженої оцінки.

По-перше.  Основні прогнозні макропоказники  економічного  і соціального розвитку України на 2007 рік, а  саме, зростання ВВП на 6,5  відсотків та зростання обсягу продукції промисловості на  8 відсотків, у тому числі і приріст обсягів виробництва  у машинобудуванні на   17 відсотків, є, на думку фракції комуністів, надто оптимістичними. 

Викликає занепокоєння фінансовий стан підприємств, майже половина яких все ще залишається  збитковими, а сума   їх збитків за даними Держкомстату на перше півріччя 2006 року  становила 13,2 мільярди гривень. 9 відсотків підприємств взагалі не працювали. Найбільш  збитковими галузями залишаються промисловість, яка отримала збитків на суму більш ніж 5,5 млрд. гривень.

По-друге, фракція комуністів не може погодитися з урядом щодо впровадження в соціальній галузі програми поетапної заміни пільг, що виконують функцію соціальної підтримки вразливих верств населення адресними компенсаційними виплатами, так звана монетизація пільг. До чого така зміна пільг адресними компенсаційними виплатами призвела, можна згадати досвід Росії, коли фінансові ресурси не доходили до населення.

По-третє, Кабінету Міністрів необхідно вжити більш дієвих заходів щодо забезпечення працездатних громадян України робочими місцями та гідною зарплатою, ліквідація такого вкрай негативного явища, як заборгованість із виплати заробітної плати, яка у червні-місяці поточного року становила 1,63 млрд. гривень, реальної підтримки непрацездатних громадян та осіб з обмеженими фізичними можливостями, соціально вразливих верств населення, удосконалення та реформування цін і тарифів у житлово-комунальній сфері.

Вже сьогодні місцеві органи виконавчої влади необґрунтовано підвищують ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги у 2-3 рази. А високі посадовці заявляють, що альтернативи підвищенню цін у житлово-комунальній галузі немає. Підвищення соціальних стандартів супроводжується різким зростанням цін на основні продукти споживання. За оцінками фахівців майже половина громадян України витрачає на продукти харчування більш ніж 60 відсотків своїх доходів, обмежуючи себе у відпочинку, у придбанні одягу та предметів довгострокового користування, тоді як в країнах Євросоюзу ця цифра становить 20-30 відсотків.

У проекті програми уряд задекларував розширення співробітництва з ЄС та створення зони вільної торгівлі з цими країнами. Тим часом підсилюється процес витіснення з внутрішнього ринку традиційних українських товарів, що в перспективі може призвести до остаточної руйнації аграрного сектору економіки і сектору легкої промисловості.

Отже, головний пріоритет економічного зростання повинен бути: створення надійних соціально-економічних підвалин суспільства на основі системного підходу до економічної політики держави в реалізації інноваційної моделі захисту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мендусь передає слово Василю Богачуку, фракція соціалістів. Підготуватись Аржевітіну.    

 

12:55:00

БОГАЧУК В.С.

Шановний головуючий, шановні колеги – депутати! Василь Богачук, Соціалістична партія України, Тернопільщина.

Знайомлячись з Програмою економічного і соціального розвитку України, виникає багато питань щодо цінової і тарифної політики, щодо соціальної, промислової, регуляторної політики, щодо підтримки сім’ї, молоді, освіти та охорони здоров’я.

Фракція Соціалістичної партії стурбована ліквідацією Державного комітету лісового господарства. Виникає багато питань щодо енергозбереження. Але сьогодні я хотів би поділитися думками щодо питання, від якого залежать усі інші і якому найменше приділено уваги, - це питання енергозабезпечення.

Однією з найважливіших проблем людства є дефіцит енергоносіїв. За нафту точаться війни, кожен із нас буквально щоденно потерпає від зростання цін на нафтопродукти, дорожнеча пального спричиняє соціальну напругу в суспільстві. Здавалось би, Кабінету Міністрів, який розробляє кошторис на новий виробничий рік, насамперед, належало потурбуватися про те, як вибудувати програму дій галузей економіки таким чином, щоб зупинити ріст на енергоносії. Не можна планувати розвиток національного добробут, повністю поклавшись на залежність від того, чи наведе США порядок в Іраку, чи там і далі горітимуть нафтові термінали, а барель нафти сягатиме захмарних висот. Тим паче, що світ нині усе більше орієнтується на виготовлення пального з відновлювальних джерел енергії.

Ми, сподіваюся, помітили, приміром, що нинішнього літа вперше за багато останніх літ в Україну не ввезли на переробку цукру тростинного із Бразилії та Аргентини. Річ у тому, що в цих країнах тепер ця продукція широко використовується для виготовлення екологічно чистого, дешевого пального. Відтак навряд чи побачимо ми вже будь-коли тростинний цукор у наших краях.

Вивчаючи проект Кабінету Міністрів щодо розвитку України у 2007 році, я не знайшов там тривоги за те, що наша держава, м’яко кажучи, безальтернативно сидить на трубі нафтозалежності.  Ніде не обмовлено, що як раз  наша країна є справжнім Клондайком по виробництву відновлюючих джерел енергії, що перед усім, зони українського лісостепу  і полісся при застосуванні прогресивних технологій можуть давати  високі врожаї ріпаку, цукрових  буряків, картоплі, з яких виробляється дешеві органічні нафтозамінники: біо-дизель та біо-еталон.

Все це стосується важливої проблеми, цією, на вирішенням якої так уперто і наполегливо працює весь світ. От так, знехотя поставивши в проекті Держбюджету надзвичайно важливе завдання: виробництво електроенергії з відновлюваних джерел, завдання сьогодні полягає не тільки на Мінатоменерзі, Нафтогаз, а на Міністерстві аграрної політики, яке самоусунулося від вирішення саме цього питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін, фракція „Наша Україна”. Катерині Ляпіній передає, будь ласка. Ксенії Ляпіній, будь ласка. Підготуватися  Корж - Сивульському.

 

12:58:21

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Шановні колеги, проект Закону про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2007 рік  є свого роду дуже унікальним  документом, тому що складається враження, що його готували абсолютно два різних уряди.

Так, зокрема, перша і друга частини цього, цієї програми, а саме: цілі та пріоритети соціально-економічної політики  на 2007 рік; та частина друга: заходи державної  політики в галузях та сферах економіки, є достатньо грамотним документом і це нас не дивує, бо в пояснювальній записці написано, що це підготовлене відповідно до основних напрямків урядової політики в  економічній та соціальній сфері  на 2006 рік, які були затверджені Урядом Єханурова та у відповідності до послання Президента України до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України на 2005 рік.

Більше того, порівнюючи окремі текстові частини, ми бачимо, що це саме ті частини, які готувалися Урядом Єханурова. В той ж час проект програми в редакції уряду Януковича має суттєві концептуальні вади, зокрема, і поп-перше, така теза, як „зміна умов застосування спрощеної системи оподаткування”, де пропонується, фактично, забрати можливість застосовувати спрощену систему оподаткування у  юридичних осіб, суб’єктів малого  підприємництва є, на наш погляд, абсолютно не прийнятною. Ця теза уже викликала серед суб’єктів малого підприємництва дуже серйозний резонанс і збурення. Ідуть сотні звернень про те, що фактично це є намір погіршити існування, у першу чергу, національного малого товаровиробника, а такі є в Україні, і це абсолютно не корелюється із програмами жодної партії, яка йшла на вибори і перемагала у виборчому процесі.

Тим більшим цинізмом є те, що це все робиться з метою збільшення суб’єктів, кількості суб’єктів малого підприємництва на п’ять відсотків. Як можна шляхом погіршання умов оподаткування призвести до збільшення кількості? Я гарантую, що це призведе до зменшення кількості суб’єктів малого підприємництва, особливо юридичних осіб. І вважаю, що це є абсолютно хибний стратегічний напрямок.

По-друге. Текст програми ніяким чином не кореспондується із текстом Закону про Державний бюджет. Хочу навести лише один маленький, але дуже серйозний, приклад. Програма містить завдання про здійснення комплексу заходів щодо легалізації доходів від трудової діяльності. І ми всі поділяємо такий напрямок. Але у Законі про Держбюджет пропонується обмежити права на отримання соціальних виплат саме відносно загального доходу сім’ї. І це буде просто призводити до того, що люди будуть мати економічний зиск від того, щоб ховати свої реальні доходи від трудової діяльності. Ми таким чином ніколи не легалізуємо заробітні плати, це є серйозне внутрішнє протиріччя.

Я вже не кажу про те, що змістовна частина перша, друга абсолютно протирічить четвертій частині там, де йде перелік державних програм, які пропонується фінансувати за рахунок...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Корж передає Миколі Сивульському, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Підготуватися Радовець.

 

13:01:41

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Шановний головуючий, шановні народні депутати. Сьогодні багато раз звучало слово „вперше”. Дійсно, вперше в Верховній Раді депутатському корпусу новообраному пропонується схвалити програма, яка започатковує політику замороження доходів і скорочення, зниження рівня, життєвого рівня народу.

Буду говорити фактами, які конкретно передбачені цією програмою. Подивіться 51-шу сторінку, будь ласка. З 1 січня мінімальна заробітна плата 400 гривень. Кажуть, що це не перенос першого грудня, що це такою вона буде, але ті, хто складали цей документ, напевно забули, що з 1 січня податок підвищується на 2 відсотки. Тому ви плануєте, що з 1 січня всі, хто отримує мінімальну заробітну плату, будуть отримувати на 8 гривень менше, і цілого півроку.

Хіба Конституція допускає подібні рішення? Це пряме порушення статті 22 Конституції, яке не допускає при прийнятті любих рішень звуження прав і свобод громадян.

Інші новації, які запропоновані в цій програмі. Передбачається, що приріст реальний начебто приріст наявних доходів, середньої заробітної плати буде 7,9% при інфляції 7,5, а реальні доходи населення в цілому, якщо в працюючих 7,9, то всього населення 5,3%. Що це означає? Так ви скажіть пенсіонерам, скажіть людям, які живуть на соціальні допомоги, пільги, про те, що їм скорочуються виплати, що саме за рахунок їх буде вирішувати питання затягування поясів, яке вже не один раз звучало в цьому залі.

Наступний момент це фантастична цифра інфляції 7 з половиною. Я пробував отримати від повідь від міністра і я її не отримав. Я сказав: „Скажіть, будь ласка, коли в 2, в 3 рази збільшуються комунальні платежі, за рахунок чого ви плануєте зниження інфляції?” Він сказав, що така тенденція складається. Так давайте відкриємо програму і прочитаємо, за рахунок чого? За рахунок продовольчих товарів, продовольчої позиції. Така тенденція.

Но ця тенденція в цьому році склалася тому, що Росія відмовилась купляти, пускати на свій ринок наше молоко і м’ясо. А що ми плануємо на наступний рік? Давайте подивимось, яка ситуація в сільському господарстві, чи може село дальше дотувати наші програми і забезпечувати приріст життєвого рівня? Урожайність зернових в цьому році впала на 2,3 центнера з гектара. Худобу вирізують, тому що вона на сьогодні збиткова. І дальше за рахунок села плануємо, що дешевшатиме молоко, м’ясо і хліб? Цього не буде. Реальна інфляція буде набагато більшою і проект, який фактично не дає відповіді на ключове питання, яке стоїть сьогодні перед кожним громадянином: як вижити в умовах, коли за квартиру вдвічі, втричі більше треба платити. Він відповіді не дає, його треба відхилити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Арнольд Радовець.

Будь ласка, Микола Томенко, підготуватись Григорович.

 

13:05:04

ТОМЕНКО М.В.

Микола Томенко. Шановні колеги, я хотів би звернути увагу на один стратегічний момент, який є дуже важливий. Це - наскільки Державна програма економічного і соціального розвитку співпадає і по цифрах, і по стратегії з бюджетом, про який ми говорили.

І, дійсно, по багатьох позиціях складається враження, що очевидно різні підрозділи Кабінету Міністрів готували цей документ, оскільки є суттєві розбіжності не лише у цифрах, а у підходах.

Скажімо, в  тій сфері, якою займається наш комітет, норми даної програми є абсолютно прийнятні для  нас. Але ми бачимо, що підтвердження бюджетне в документі, який називається бюджет є абсолютно не врахований.

Скажімо, тут йдеться про необхідність посилення і збільшення фінансування проекту забезпечення молоді житлом і ми повністю це підтримуємо. Але у бюджеті, ви знаєте, для того, щоб покрить лише відсотки на  виплачені кредити, треба закласти суму порядка 200 мільйонів, у бюджеті лише 100 мільйонів. Для того, щоб вийти на показники минулого року, треба закласти порядка 350 мільйонів на житло для молоді, закладено лише  30 мільйонів.

Подібна ситуація в системі видавничої діяльності. В державній програмі зафіксовано необхідність ефективного управління видавничої галузі. В бюджеті в додатку один є програма приватизації, за якою передбачено всі типографії обласні приватизувати. У мене виникає питання: можливо, одне міністерство хоче все приватизувати, а ті люди, які пишуть програму, навпаки хочуть ефективно керувати. Тому я хотів би, щоб в уряді зістикували ці підходи, бо вони рівно протилежні ці підходи.

Надзвичайно важливим питанням  є традиційно пенсійна реформа. Я теж підтримую підхід програми про те, що треба збалансувати єдину систему пенсійних нарахувань. Але, в той же час, подаючи нам програму, Кабінет Міністрів затверджує проект Закону про Кабінет Міністрів, де передбачає, що для членів Кабінету Міністрів пенсія встановлюється в розмірі 70-80 відсотків від заробітної плати. Тобто, якщо ми зменшуємо пенсію там міліції і іншим категоріям пільгові, то чого ж ми тоді урядовцям не зменшуємо? Тобто, щоб ви розуміли, що таке 70-80 відсотків. Це порядка 15 тисяч гривен.

Тобто  мій підхід є такий. Цей стратегічний документ повинен повністю погоджуватися з бюджетом і з іншими законодавчими актами, який Кабінет Міністрів пропонує. Тому доопрацьовуючи цей документ треба фіксувати не лише декларації, а абсолютно чітке підтримання цих декларацій в бюджеті.

Так само, як, скажімо, історія з безоплатною медициною. Пропонується зняти з Конституції, а потім визначити перелік. Давайте визначимо спочатку виключний перелік безоплатних послуг, а потім будемо відмовлятися від Конституції. Тому є пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ліля Григорович передає Юрію Богдановичу Ключковському. Підготуватися Сенченко.

 

13:08:33

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги, дозвольте мені висловити мої оцінки Програми економічного і соціального розвитку, в основному погоджені з Президентом України. Хочеться сподіватися, що незалежно від ідеологічних і політичних поглядів більшість із нас поділяє спільні цілі подальшого розвитку України. Це передусім забезпечення стабільності в суспільстві і гарантування гідного соціального захисту громадян, досягнення європейських стандартів якості життя, модернізація посилення конкурентноспроможності української економіки, незмінність зовнішньополітичного і внутрішнього курсу України.

Ці цілі було зафіксовано в Універсалі національної єдності, який має на меті здійснення глибоких, цілеспрямованих реформ, без яких неможливі якісні зміни в соціальному і економічному житті країни. З цієї точки зору Державна програма економічного і соціального розвитку на сьомий рік могла б дати чіткий перелік механізмів реалізації таких цілей, зафіксованих в Універсалі національної єдності, забезпечити системний, виважений підхід до подальших соціальних і економічних реформ в Україні. А її реалізація могла б стати основою подальшої співпраці між Президентом України, парламентом і  урядом  у соціально-економічній політиці.

У той же час аналіз поданого проекту програми вказує на те, що  зазначені цілі і завдання реалізовано в проекті дуже частково. При визначенні  соціально-економічних  пріоритетів завдань на 7 рік  уряд зробив наголос на активній ролі держави у стимулюванні економічного розвитку, в розбудові процесів активного державного інвестування, запровадження нових механізмів стимулювання регіонального соціально-економічного розвитку.

 У той же час питання ефективного використання згаданих бюджетних інвестицій, контролю держави над  цільовим спрямуванням коштів, отриманих підприємством і різного роду преференцій, в тому числі це стосується  спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, поки що чітко не висвітлено.

Уряд  планує посилити податкову дисципліну. Можна погодитися, що  для необхідності контролю держави за стабільністю бюджетних надходжень. Однак ми повинні, і це слід підкреслити,   дотримуватися норм Закону  „Про засади  державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” і  утримуватися від будь-яких кроків, які можуть посилити адміністративний і податковий тиск на  підприємництво.

Суттєвою вадою проекту програми є недостатня увага до  завдань європейської інтеграції. Завдання скорочення економічного відриву від країн об’єднаної Європи, наближення національної економіки до євроінтеграційних вимог мало би стати головним акцентом програми.

Надміру традиційний екстенсивний підхід вжитий  урядом щодо завдань енергозабезпечення та  енергозбереження. Запропоновані заходи практично не покращують стан енергетичної безпеки  країни, не підвищують низький рівень енергоефективності національної економіки.

Не вдається знайти відповіді в  проекті і на таку гостру проблему, як високий рівень тінізації економіки. Детінізація  не може обмежуватися лише підвищенням  рівня державного контролю, але має передбачати інструменти легалізації тіньових капіталів некримінального походження.

Звертає на себе увагу критично слабка узгодженість  програм, положень програми з проектом  Закону „Про Державний бюджет України”.  Без взаємної узгодженості цих документів ми приймемо документ декларативний, а не змістовний. …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Юрію Богдановичу.

Будь ласка,  Андрій Сенченко, підготуватись - Пінчук передає … Нікому я не даю сьогодні, підготуватися Чечетову.

 

13:12:00

СЕНЧЕНКО А.В.

Сенченко, „Блок Тимошенко”.    

Уважаемые коллеги!   Безусловно, обсуждение программы  приходится начинать с процедурного момента, с того, что нарушена  взаимосвязь программы и  бюджета. То есть, первичный документ – это программа на 2007г год  и бюджет, как документ обслуживающий или обеспечивающий  эту программу. Когда  мы переставляем телегу впереди лошади, то соответственно и  езда происходит в определенной манере. Я бы сказал, что это не единственная проблема этого документа.

Второй очень важный вопрос, это то, что  название, Программа социально-экономического развития не  соответствует содержанию,  то есть, вектор на 180 градусов  повернут, то бишь, в противоположную сторону.

Программа социально-экономического развития  должна, в первую очередь, быть перечнем  тех мер, которые должны простимулировать  экономику  в целом, а мы видим отдельные меры, которые призваны  простимулировать   отдельные  регионы нашей страны и отдельные  группы предприятий. То есть, тем самым мы порождаем  своими руками, если принимаем такую программу, так бы коррозию экономики, ситуацию отсутствия нормальной конкуренции, ситуацию, когда одни и те же  предприятия, находящиеся по соседству,   не в  состоянии нормально работать, потому что   одни имеют ничем не обоснованные преференции, а  другие вынуждены конкурировать  в невыносимых для реального производителя   условиях.

Следующий вопрос, который заложен в программе и  казалось бы обозначен, как   правильная идея – инновационная, инвестиционная направленность,  тоже выразилось по сути дела в декларацию  и имеет практическое приложение только   применительно к отдельным регионам и отдельным группам  предприятий, а не в отношении экономики в целом.

Если же говорить о  социальном развитии, то, наверное,  самый отрицательный момент, который заложен  в программе, это    то,  о чем уже наши  коллеги  говорили, - эта  программа нацелена на снижение  уровня жизни.  Это касается и пенсионеров, поскольку не заложена идея повышения пенсий или, по крайней мере,  соразмерения пенсий с  ростом уровня цен.

И второе – это то, что касается заработной платы.  То есть, в  отношении заработной платы две вещи, которые   необходимо отметить.

Первое. Это то, что заложено  отставание уровня заработной платы или темпов роста заработной платы   по отношению к темпам роста цен. И второе, что тоже очень важно, то, что в регионах, в бюджетах, которые, естественно, взаимоотносятся с этой программой, в бюджетах заложен скрытый дефицит – 23 млрд., что, в свою очередь, приведет по сути дела к коллапсу местных бюджетов. Я думаю, что многие регионы не нашли ответов на жизненно важные для них вопросы по целевым региональным программам. Я как крымчанин не нашел ответов, что же будет делаться с водой в Крыму, что будет с программой развития Ялты как курорта, что будет с программой развития Евпатории как детского курорта и что будет с комплексной программой развития Севастополя?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Так, Пінчук передає іменнику слово, Михайлу Чечетову. Підготуватися Калашникову.

 

13:15:21

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, впервые за всю историю Украины правительство в пакете подало на рассмотрение в Верховну Раду два стратегических документа – про проект Государственной программы социально-экономического развития и проект бюджета на следующий год.

Государственная программа экономического и социального развития Украины на 2007 год является составной частью программы деятельности Кабинета Министров. Даня программа подтверждает последовательность действий правительства Януковича, что отражено и в характере и в содержании предлагаемых мер не только по преодолению кризиса, но и в мерах по улучшению социально-экономического положения в стране.

Приоритеты, цели, критерии, достижения, четко связанные друг с другом, предложены в программе. Данная программа содержит акцент на инвестиционных и инновационных составляющих экономического развития. Нынешнее правительство убеждено, что сумеет как на законодательном, так и на финансовом уровне создать базу для крупных структурных реформ, проведение которых намечается в 2008 году не только в промышленности, но и в социальной сфере.      

Правительство рассчитывает на рост экономики страны и за счет увеличения экспорта продукции. Соответственно для повышения конкурентоспособности на развитие, модернизацию промышленных предприятий намечается направить десятки миллиардов гривен. Предполагается ускоренный рост экспорта на уровне 12 процентов. Существующую ныне обратную тенденцию правительство намерено переломать активизацией экономических отношений с внешними партнерами Украины, прежде всего, с Европейским Союзом.

Основными целями программы является  развитие инновационной модели экономики путем создания условий для деятельности технопарков и    функционирование венчурных фондов, внедрение пакета мероприятий, направленных на кардинальное увеличение притока инвестиций, в частности через механизмы развития отечественного фондового рынка. Программой предусмотрена инновационная реконструкция украинских предприятий на основе государственной поддержки инновационных программ, а также создание условий для частного капитала, занимающегося инновациями, инвестициями путем создания венчурных фондов.

Программой предусмотрено завершение в будущем году разработки нормативной базы для поддержки малого и среднего бизнеса. Правительство намерено и радикально сократить количество государственных целевых программ, которые ныне финансируются с бюджета. Сегодня это свыше трехсот программ, при этом уровень их обеспечения составляет всего от 20-ти до 30-ти процентов.

Кабинет Министров также намерен предложить Верховной Раде в 2007 году возобновить льготы для свободных экономических зон, так называемых точек роста экономики. Льготы намечается возвратить только тем, кто доказал свою эффективность. 2007 год должен быть годом проведения важнейших структурных реформ с целью создания фундамента устойчивого и долгосрочного экономического роста. Необходимо выполнить главную задачу – трансформировать экономику в конкурентоспособный  государственный комплекс, который в будущем обеспечит дальнейшее социальное и гуманитарное развитие общества.

Фракция Партии регионов предлагает принять данный законопроект в первом чтении. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Слово має Олег Калашніков. Підготуватись: Петренко передає своє слово Королевській.

 

13:18:33

КАЛАШНІКОВ О.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, шановні співвітчизники! Олег Калашніков, Партія регіонів.

Шановні співвітчизники, дійсно, сьогодні парламент вперше розглядає, на мій погляд, дійсно інноваційний закон – проект Державної програми економічного і соціального розвитку на 2007 рік. Я не можу, окремо слухаючи виступаючих, не погодитися з зауваженнями, які вони сьогодні ретранслюють на українське суспільство. Але я хочу сказати, що саме інноваційність цієї програми полягає в тому, що сьогодні уряд на чолі з Віктором Януковичем пропонує українському суспільству, в першу чергу, економічну, інноваційну, прагматичну програму, яка повинна в комплексі вирішити всі завдання. Державні завдання, які спрямовані реально на покращення соціального та гуманітарного  розвитку країни.

Сьогодні ми з вами переконані, що без сталого розвитку економіки, а саме ця програма вперше наголошує, що сьогодні необхідно провести  трансформацію економіки з такою метою, щоб наша економіка була перетворена у потужний господарський комплекс - це головне завдання, яке повинно забезпечити соціальні програми покращення та розвиток соціальних програм, спрямованих на конкретну людину та громадянина України.

Мені прикро, що деякі наші опоненти, ті, хто сьогодні спрямовує свої зусилля на  протидію Уряду вводять в оману наших співгромадян. Саме сьогодні Уряд України, представляючи бюджет  нашої країни на 2007 рік, проект програми державного, державної програми економічного та соціального розвитку  на 2007 рік, вперше за роки незалежності України, зосереджують свої зусилля на економічному розвитку держави. Без цього не може існувати  соціальних програм взагалі.

Тому я звертаюсь  до вас – колеги, підтримати цей законопроект. Підтримати з однією метою, яка надасть можливість роз’яснити нашим співгромадянам: без економічного сталого розвитку країни не можна говорити про розвиток потужних соціальних програм. І, приставляючи комітет національної безпеки та оборони, я хочу ще раз підкреслити, на жаль, сьогодні чутки, які доходять до представників силових структур,  зі слів міністра оборони, примушують багато найпорядніших офіцерів і генералів писати рапорти на звільнення.

Я звертаюся до вас, шановні захисники Вітчизни: продовжуйте сьогодні служити Батьківщині! Уряд Віктора Януковича, Верховна Рада  ніколи не дасть знущатися над вашими соціальними правами….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наталія Королевська, за нею – Бондар передає, підготуватися Курило Віталію.

 

13:22:00

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые народные депутаты Украины.  На повестке дня важный, если не самый главный, документ, который определяет социально-экономическое развитие государства на 2007 год. Хочу обратить ваше внимание, именно социально-экономическое. Однако авторы проекта программы, руководствуясь своим видением, сконцентрировали внимание исключительно на макроэкономических показателях. А Украина – это прежде всего 46 миллионов граждан. И прежде всего для них важны аспекты социального развития: стабильная работа, зарплата, пенсии – все то, что не позволит скатиться за черту бедности.

Я уверена, что никто в этом зале не осмелиться сказать, что у нас уже решены все проблемы с обеспечением хотя бы минимальных социальных благ. Так почему же правительство берется за решение глобальных макроэкономических программ, полностью игнорируя потребности народа? Как можно, учитывая неизбежное повышение цен на газ и в связи с этим катастрофический рост жилищно-коммунальных услуг, направлять доходы бюджета на еще не существующий, но уже многомиллиардные программы инновационно-инвестиционного развития, эффективность которых сегодня еще далеко не доказана. Создание преференций для СЭЗ и ТПРов с целью выведения прибыли из-под налогообложения.

В программе искусственно ограничивается рост пенсий, зарплат, стипендий и пособий и в несколько раз увеличивается фонды зарплаты и фонды потребления по целому ряду министерств. Для примера. Расходы потребления по общему фонду Госбюджета по аппарату МВД возрастают на 529 миллионов гривен. А по аппарату Минфина увеличиваются в 2,95 раза.

В первой части программы мы видим шесть целей развития, за каждой из которых указана от двух до девяти приоритетов. Но с точки зрения насущных интересов населения сегодня актуальным является лишь только один – это повышение благосостояние граждан и преодоление бедности. Первым приоритетом по этой цели названа повышение экономической активности населения и увеличение занятости. А вот критерием достижения этого приоритета является удержание показания занятости безработицы на уровне  2006 года. Так все-таки у нас увеличение занятости  или удержание. Теперь вдумаемся, в 2007 году на рынке труда появится 1 миллион выпускников высшей и средней школы, профессионально-технической системы образования и мы собираемся удерживать показатели занятости. На сегодняшний день динамика роста доходов населения 5,3%, что в разы меньше по сравнению с последними годами, а минимальная зарплата не дотягивает до официального прожиточного минимума.

И мне хочется сказать, что в проекте программы присутствует внутреннее противоречие, противоречие по отношению к бюджету, с которыми программа должна быть согласована. Главное, что эта программа является глубоко антисоциальной. И в связи с этим мы, «Блок Юлии …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Віталій Курило. Підготуватися, В’язівський передає Чубарову.

 

13:25:26

КУРИЛО В.С.

Шановні депутати, шановний головуючий, виборці, я б хотів звернути увагу на те, що ця програма дійсно не носить соціальний характер. Всі говорили про необхідність соціальних реформ, проведення соціальної політики, але програма на наступний рік якраз є більше антисоціальною. І вона, в першу чергу, веде до зниження життєвого рівня населення.

Але я хотів би зосередити свою увагу на двох моментах. Перше, обмеження пенсій для працюючих пенсіонерів. Мені здається, щ ті, хто писали цей пункт до програми, вони просто не прорахували ризики, до яких це призведе. В першу чергу, це призведе до дуже серйозних наслідків для вищих навчальних закладів, для освіти і для системи медицини. З 1 січня всі вищі навчальні заклади України можуть залишитися без своїх професорів і докторів наук у зв’язку з тим, що 80% докторів наук, професорів є пенсійного віку, то їм працювати після 1 січня буде просто невигідно. А це, як наслідок, зниження, різке зниження якості знань

Те ж саме може статися в загальноосвітній школі, де на сьогоднішній день досить значна частка пенсіонерів, яким попросту буде невигідно працювати в школі затак. І школа залишиться без вчителя.  Точно так же лікарня може залишитися без кваліфікованого лікаря. На мій погляд, це просто злочин буде перед нашим населенням, перед нашими дітьми.

Ще я хотів би звернути на один із пунктів в проекті закону. Це частина друга, пункти 2.3.2, де передбачено реформування Комітету лісового господарства і утворення відповідного урядового органу управління у складі Мінприроди, а також ліквідація Комітету з водного господарства і ліквідація Комітету з земельних ресурсів.

Три комітети хочуть ліквідувати, передати в одне міністерство. Але подібна реформа проводилася, якщо наші урядовці хочуть побачити, нехай вивчать досвід сусідньої країни. Подібна реформа, особливо лісової галузі в Російській Федерації призвела на сьогоднішній день до руйнування системи ведення лісового господарства і призвела до різкого збільшення нелегальних та самовільних вирубів лісу, фінансової кризи державних сільськогосподарських підприємств. На мій погляд, це ще один також може бути злочин, тому треба уряду просто переглянути цей пункт.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка Рефат Чубаров. Підготуватися Володимиру Ландику, Біба передає йому слово.

 

13:28:45

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні виборці!

У мене, як і у тих, хто вже виступав до мене з цієї трибуни, немає сумніву в тому, що Державна програма економічного і соціального розвитку  України  на 2007 рік має бути прийнята. Інша річ, якою має бути та програма.

Зрозуміло, що оцінюючи в цілому програму, я більш ретельно проаналізував  ті її частини, що безпосередньо стосуються Криму.  До речі, сам по собі намір авторів окремо  надавати характеристики та прогнози по кожній області, слід вітати. Але не можна примітити того, що такий підхід реалізований досить формально. І я вже сьогодні про це говорив. У програмі я не знайшов жодної позиції, пов’язаної з необхідністю виконання програми розселення та облаштування кримських татар та осіб інших національностей, що повернулись і Україну, та їх інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року. Я не хотів би доходити до висновку, що це зроблено навмисно. Але ж не можу і пояснити чому в програмі проігнорована, у Державній програмі розвитку проігнорована програма розселення кримських татар, адже ця програма, програма розселення була затвердження Кабінетом Міністрів України у травні цього року.

Отже, звертаю увагу авторів проекту Державної програми на необхідності не тільки згадання програми розселення та облаштування кримських татар і осіб інших національностей, що повернулись в Україну, але і врахування тих обсягів фінансування, що розписані в тій програмі на кожний рік, завершуючи 2010 роком.

Саме такий підхід потребує від нас внести зміни відповідні і до статей проекту Державного бюджету України на 2007 рік.

Я хотів би ще раз сказати з цієї трибуни, якщо ми дійсно хочемо себе поважати, якщо ми хочемо дійсно дбати про всі регіони і їх розвиток однаково, з рівних позицій, ми маємо в першу чергу виконувати всі ті рішення, які приймалися до тих проектів, які сьогодні розглядаються у Верховній Раді. Зневага до попередніх рішень – це є зневага просто до тих проблем, до тих людей, які відчувають ці проблеми.

І тому я ще раз звертаю увагу уряду на те, що ми маємо внести корективи як до Державного бюджету України на 2007 рік щодо облаштування і розселення кримських татар і замість цифри 44 мільйона повернути цифру 82 мільйони, яка затверджена програмою, відповідно такі ж конкретні деталі мають бути виписані в Програмі державного розвитку України на 2007 рік.

Дякую за увагу. Пропоную повернути цей проект на допрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Ландік,  підготуватись Аржевітіну.

 

13:31:59

ЛАНДІК В.І.

Шановні народні депутати. Загалом підтримуючи проект Закону „Про державну програму економічного соціального розвитку України  на 2007 рік”, хотів би внести деякі пропозиції в частини пункту 2.3.2 „Охорона навколишнього природного середовища”.

На сторінці 136 передбачена ліквідація Державного комітету лісового господарства. Врахуючи, що діюча структура виправдала  себе часом, а підтвердження тому є збільшення площа лісів в Україні за останні 40 років на 2,4  мільйони   гектарів, запаси деревини зросли понад 1 мільярд кубометрів, або майже в 2,5 рази. За роки незалежності обсяги виробництва постійно нарощувалися. Галузь працює стабільно, немає заборгованості по платежам до бюджету, пенсійного та інших  фондів.

 На викладені державою коштів в галузь вона повертає втричі більше. В Україні потрібно створювати багато нових лісів на землях, які виходять з сільськогосподарського використання, а виконання таких завдань під силу добре організованій державній службі.

Держкомлісгоспу  підпорядковано більше 400 підприємств, установ і організацій з широким колом господарських функцій. Тому виконання Мінприроди  зазначених функцій суперечить  підпункту „Б” статті 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та статті 28 і 29 Лісового кодексу України, де чітко визначенні повноваження Мінприроди  і Держкомлісгоспу.

Ліквідація Держкомлісгоспу є недоцільною як з економічної так  і з екологічної  точки зору. Тому вношу пропозицію зберегти цілісність і самостійність лісових галузей, а абзац 1 і 2  „Основних завдань та заходів державної політики на 2007 рік”, пункт 2.3.2  Державної програми економічного соціального розвитку України на 2007 рік виключити.

Ну і що пропонував би.  У державній програмі треба  передбачити збільшення площ залісування на 2, 4  мільйони га,  поліпшення догляду за плантаціями насаджень, поглиблення переробки      лісоматеріалів тощо.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Станіслав  Аржевітін. Сідельник передає слово Вінському, підготуватися.

 

13:34:24

АРЖЕВІТІН С.М.

Дякую. Шановні депутати! Мій виступ як би присвячений питанню, яка ж роль відводиться банківській системі України  у цій програмі, яку сьогодні презентують?  Я  хотів би наголосити, що багато виступаючих  підкреслювали, що саме ця програма  є інвестиційно-інноваційною. І паралельно, якщо уважно звернете увагу і прочитаєте, у програмі  жодного речення, жодного абзацу, я вже не кажу про розділ,  не присвячений банківській системі.  Дещо можна прочитати про кредитні спілки, про страхові компанії та інших учасників  небанківського ринку. А між іншим саме сьогодні вже банківська система України має у своїх активах майже  300 мільярдів гривень. Для порівняння, ви знаєте, бюджет наш 180 мільярдів.

Кредити в економіку сьогодні складають    вже більше 220 мільярдів гривень. Населення  довірило банківській системі 90 мільярдів гривень.  Я хотів би сказати, що саме сьогодні  в банківській системі працює 150 тисяч висококласних фахівців ринкової економіки. І ми часто пригадуємо, що навіть Президент Кучма   називав банківську систему  локомотивом економічних реформ у нашій країні.  І, без сумніву, наша банківська система була завжди у центрі всіх економічних  перетворень, тому що це є її природа.   За різними  оцінками міжнародних експертів банківська система сьогодні є найпрогресивнішою галуззю економіки. І, мені здається, прикро,  що саме таку сильну позицію сьогоднішньої банківської  системи  України в цій програмі не використано.

Великий акцент  поставлений на залучення міжнародних  інвестицій від міжнародних фінансових інститутів, це правильно, але цього недостатньо. Сьогодні у нас на Україні  на руках у населення обертається по різній статистиці від 80 до 100 мільярдів гривень.

І ще прикро в тому, що    держава або автори цієї програми не побачили банківську систему  своїм партнером в розвитку саме цієї,  про яку сьогодні наголошували інвестиційно-інноваційної моделі нової економічної політики. Мені здається, банківська система, без сумніву, могла стати тим хорошим фільтром для розвитку цієї економічної політики, адже банкіри, гроші у вчорашній день або в погані проекти не  вкладають. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Будь ласка, Вінський Йосип. Підготуватися Камчатному.

 

13:37:19

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Шановні народні депутати!  Соціаліст Вінський.

Хочу сказати, що аналіз програми, який зроблено, говорить про те, що програма носить радикально консервативно-ліберальний характер, вона ламає всю тенденцію розвитку України, яке намітилося за останні роки. Іншими словами, автори цієї програми абсолютно відверто забирають від народу України ресурси і віддають їх в кишені олігархів або наших нуворишів українських. Це треба чітко розуміти. Вся ідеологія цієї програми – це програма „ограбления” українського народу.

Хто цьому не довіряє, прошу взяти цю програму і уважно її почитати, і ви побачите це. Програма передбачає, по-перше, зменшення перерозподілу ВВП через бюджет до 29,9 процента. Скажу, в Європі немає жодної країни менше 40 процентів перерозподілу, у нас – 29,9. Програма передбачає брутальне втручання у Конституцію і ліквідацію статті Конституції про безоплатну медицину, і це – факт. Програма передбачає що навіть ті 12 процентів підприємств, які залишалися в державній власності, список цей ліквідується, і ці підприємства йдуть на приватизацію.

Програма передбачає введення без будь-яких обмежень, бо в програмі не видно цього, ринок землі сільськогосподарського призначення. При цьому ця ліберальна, суперліберальна програма не передбачає збільшення зайнятості, а говориться про те, що формально зайнятість залишиться на тому рівні, який сьогодні є. Я задаю питання: для кого така реформа проводиться? Для кого? Який смисл цієї програми? Один смисл, одна мета – дальше дограбувати Україну і її бюджет, її національне багатство.                       І під цим мають підписатися ті люди, які, йшовши на вибори до Верховної Ради, говорили про соціальний захист, про те, що вони будуть працювати в інтересах народу і так дальше. Я задаю це питання. Ця програма чітко означає, що якщо її проголосують в такому вигляді, як вона є, - я дуже сподіваюся, що це буде змінено, - то це буде означати, що партії, які ввійшли в антикризову коаліцію, відмовилися практично від усіх своїх передвиборчих обіцянок. Тому що на виборах говорили одне – в цю програму записали абсолютно протилежне.

Можна говорити про нюанси, про якісь речі – там є також правильні речі, я це не заперечую, - але по своїй суті це програма пограбування українського народу і її в такому вигляді підтримувати є неможливо.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Камчатний. Не бачу я його. Тоді, будь ласка, Рижук передає слово голові комітету Гладію Михайлу. За ним Володимир Олійник.

 

13:40:33

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, гості!

Сьогодні на розгляд Верховної Ради України внесено проект Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2007 рік. Звичайно, я зупинюся лише на основних проблемах: питаннях програми щодо розвитку агропромислового комплексу.

До речі, хочу сказати, що Програма складена краще, ніж в попередні роки. Але я буду говорити в основному про її недоліки і проблеми.

Перше. Так, згідно вимог Закону „Про державну підтримку сільського господарства України” державний продовольчий резерв для здійснення регуляторних функцій на ринку основних видів сільськогосподарської продукції в 2007 році повинен становити 12 відсотків. А якщо перевести це в гроші, це 1,2 мільярди. Фактично виділяється тільки 685 мільйонів. Проектом бюджету на 2007 рік зовсім не передбачені кошти на розвиток структур біржової торгівлі та організації роботи оптових ринків, а також діяльності дорадчих служб. Без вирішення зазначених проблем у формуванні інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції неможливо також вирішити завдання програми - перетворення особистих  селянських господарств в  господарства товарного типу і збільшення на цій основі доходів сільського населення.

Друге, наступною проблемою є технічна політика. Критичний стан надзвичайний і знову таки, якщо виділяється в бюджеті сьогодні, в програмі декларується про те, що потрібно це питання розв’язувати позитивно, то  замість 1,5 мільярди гривень виділяється тільки 1,5 мільйони. Чи можна вирішити цю проблему? Звичайно, ні.

Третє, викликає сумнів виконання завдання програми щодо підвищення ефективності виробництва через використання меліорованих земель. Оскільки потреба, знову таки, в грошах 850 мільйонів, виділяється тільки 540. І знову таки не зрозуміло: де джерела фінансування цієї серйозної проблеми.

Декларативним заходом програми є і розробка енергозберігаючих технологій в аграрному секторі економіки, фінансування якої в проекті бюджету на 2007 рік взагалі не передбачено. Знову таки, не співпадає бажання із можливостями.

І,  шановні друзі, основне питання – це вирішення соціальних проблем на селі. Я вважаю, що в цій програмі, практично, закладено дуже мало. І для того, щоб вийти із цієї ситуації, ми пропонуємо підготувати зовсім іншу програму або окрему програму щодо розвитку  соціальної програми на селі.

І нарешті, щодо удосконалення системи державного управління народного господарства, тут виступав мій колега і критикував реформування в народному господарстві щодо управління конкретно державних комітетів лісового, водного і земельного, земельних ресурсів. Я не думаю, що ліквідація – це є спосіб реформи. Реформу треба проводити, але після обґрунтованих підрахунків і економічного аналізу. Враховуючи ті положення і ці  пропозиції, які ми внесли я вважаю, що треба прийняти програму в першому читанні як Закон, а дальше врахувати пропозиції і приймати в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, Володимир Олійник.

І дві хвилини  залишиться Мирошниченку.

 

13:43:55

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, шановні радіослухачі, сьогодні, слава богу, що ці два документи – це Державний бюджет на 2007 рік та Державна програма економічного і соціального розвитку зійшлися в одному місці, тобто ми можемо реально подивитися на ці два документи, які практично протирічать один одному. Тому що сама програма – це дорожня карта, за якою ми повинні рухатися, яка повинна бути забезпечена бюджетних асигнуванням.

Якщо подивитися на ті завдання, які ставить сама програма і подивитися на бюджет, то абсолютно вони є різними. Якщо уряд Тимошенко, реальні доходи населення зростали на 20,5 відсотки, то сьогодні планується на 5,3 відсотки при інфляції 7,5 відсотки. Тобто це інша ідеологія руху нашого суспільства. Якщо раніше пропонувалася така формула: через споживання, через те, щоб люди мали кошти і могли самі придбати, а таким чином інвестувати в економіку, ми вибрали інший шлях – це інвестування через різні програми, олігархічні групи, але зменшуючи споживання населення.

Цей рік є зовсім іншим. Я маю уже цей, який почався. Оскільки реальне споживання ще можливості населення зменшаться, так як значна частина затрат з бюджету сім’ї буде витрачена на тепло, послуги комунальні і енергоносії. Тому у цьому відношенні ми вважаємо, що ця програма є програмою антинародною, і вона не має права на підтримку парламенту.

Окрім того, ви знаєте, інколи читаєш програми і сам бюджет і дивуєшся, як легковажно через зміни в законодавчій базі ми практично відміняємо Конституцію України. Якщо ми беремо ряд статей, які обмежують, суттєво обмежують і звужують, і зупиняють соціально-правові норми щодо пенсій, щодо 57-ї статті відповідно до освітян і так далі, то ми повинні з вами реально почитати статтю 22-гу Конституції України, де написано, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до існуючих не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Це ми повинні з вами абсолютно  дотримуватися. Бо тоді нема сенсу приймати закони, щоб послідуючими законами їх зупиняти або змінювати. Краще  відмінити, бо то буде чесна політика. І тому я закликаю всіх вас сьогодні не сприймати цей документ, оскільки він є недосконалий і суперечить чинному законодавству і Конституції.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Мірошниченко. Це буде останній виступ в обговоренні, потім Микола Янович може висловитися з цього приводу і будемо завершувати роботу.

 

13:47:16

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги, шановні виборці!

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

По-перше, я хотів би в першу чергу звернутися до наших виборців. Все, що ви чули зараз з приводу того, що уряд скорочує соціальні виплати, не є правдою. Можливо це обґрунтовано певною опозиційною доцільністю, можливо деякі депутати не зовсім уважно прочитали зміст запропонованої програми, але уряд ні в якому разі не скорочує соціальну спрямованість діяльності, а збільшує ще і інвестиційну.

Я скажу вам про наступне. Що власне відбувається? І звертаю вашу увагу, дивіться, наскільки піднявся рівень нашої дискусії, коли на стіл перед кожним з депутатів крім бюджету покладена ще і програма. Сьогодні фактично формується і урядом нам запропонована нова культура здійснення державної влади.

По-перше, сформувалася коаліція. Коаліція пропонує на підставі угоди уряду програму діяльності на всю каденцію. Виходячи з цієї програми діяльності, уряд на рік ставить завдання. Що ми отримуємо як наслідок? Ми отримаємо: а) можливість здійснити структурні реформи, те, чого раніше неможливо було, оскільки планування велося лише на 1 рік, а серйозні структурні реформи здійснити за рік неможливо. З другого боку ми сьогодні, отримавши бюджет в пакеті з програмою, ми не займаємося лобізмом, як це було багато років, кожен з депутатів, чи то з якихось власних інтересів, чи з інтересів свого округу, чи виборців, пропонує  пролобіювати якусь статтю, а ми сьогодні бачимо: а) пріоритети, цілі, завдання. І таким чином, ми свідомо будуємо програму діяльності не лише уряду як такого, а всієї нашої державної влади, оскільки ми є елементами …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте одну хвилину, він має час.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Добре, я не буду наполягати з тим, щоб, все, щоб не було…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мова йде про те, що Регламент завершує загальне обговорення, а  депутат має право окремо на три  хвилини, а він  виступив дві хвилин. Але так трапилося, що він підтвердив загальний Регламент, тому спасибі, Юрій Мірошниченко.

Слово має Микола Янович Азаров, прошу. Перший віце-прем’єр міністр, міністр фінансів. Можна з місця.

 

АЗАРОВ М.Я. 

Уважаемые народные депутаты! Уважаемый  Александр Александрович!  

Правительство благодарно всем народным депутатам, которые сделали критичные, объективные замечания. И мы их, безусловно, учтем при работе над подготовкой ко  второму чтению данного законопроекта.

Я хотел бы остановиться буквально на отдельных моментах. Речь идет о социальной направленности программы социально-экономического развития. Безусловно, основная цель и бюджета, и программы – это обеспечить соблюдение высоких социальных стандартов нашего населения и, безусловно, и программа и бюджет увеличивают социальные расходы на все основные направления всех социальных программ.

Любой объективный критик может легко в этом убедиться, внимательно проанализировав эти документы. Вызывает сожаление, когда выступающие ораторы, в основном от оппозиции, не понимают или сознательно искажают понятие номинальной заработной платы и реальной заработной платы. Так вот мы говорим о росте реальной заработной платы, которая конечно же учитывает инфляцию. Давайте не будем на  этом спекулировать, если мы хотя бы претендуем на то, чтобы быть объективные, профессиональными и грамотными специалистами. Задавался вопрос о ресурсном обеспечении программы. Безусловно, в этом-то и смысл одновременного представления бюджета и программы, что программа ресурсно обеспечена. И, конечно, выступление тех или иных народных депутатов говорили о том, что необходимо увеличить, необходимо добавить. Два документа надо рассматривать одновременно и одновременно вносить предложения по изменению ресурсного обеспечения Программы социально-экономического развития, и соответственно вносить соответствующие изменения в бюджет.

И хронологически у нас для этого времени больше, чем достаточно. Потому что в конце октября мы с вами рассмотрим бюджет в первом чтении. А бюджет в первом чтении – это утверждение доходов, расходов и дефицита бюджета. То есть, сейчас вся работа народных депутатов, комитетов Верховной Рады должна заключаться в том, чтобы подать предложения о максимальном увеличении доходов бюджета и о сокращении нерациональных затрат бюджета. С тем, чтобы максимально улучшить балансовую позицию бюджета.

Мы с вами утверждаем бюджет в первом чтении. И у нас в соответствии с Бюджетным кодексом еще целый месяц для того, чтобы уже реально поработать над ресурсным обеспечением каждой расходной статьи бюджета. И в этом плане работа над программой, безусловно, дает такую возможность.

В выступлениях народных депутатов содержалась конкретная критика относительно структуры управления, там будет или не будет государственный комитет по лесному хозяйству – это от нас с вами зависит. Мы планируем в 2007 году приступить к проведению административной реформы. От нас с вами зависит, какую мы примем модель административной реформы. Мы торопиться не собираемся. Мы понимаем важность этих комитетов. И поэтому готовы позитивно рассмотреть предложения народных депутатов.

Поэтому, заканчивая, я хотел бы вас еще раз поблагодарить от имени правительства и призвать проголосовать за законопроект в первом чтении.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні депутати, завершено обговорення документу.  Кілька  ремарок загального порядку.

Шановний Миколо Яновичу, шановні депутати. Мені здається, що готуючи до другого читання, якщо ми проголосуємо сьогодні за прийняття цього документу в  першій основі, в першому читанні, треба звернути увагу  на ті зауваження, які висловлювали депутати під час обговорення.

Зокрема, на мій погляд було правильне зауваження щодо  багатьох пріоритетів і, очевидно, важливіше було визначити меншу кількість пріоритетів, а потім відсилки робити, яким чином вони  вплинуть на різні сфери суспільного життя: освіту, науку, охорону здоров’я тощо. А потім треба уважно подивитися на  юридичний супровід самої програми діяльності, які пропонувати закони і чи немає вже таких існуючих, чинних законів. Бо є кілька прикладів і вони висловлювалися в обговоренні, що пропонується зробити те, що вже передбачено чинним законодавством.  Очевидно тут  треба зробити хорошу юридичну експертизу законопроекту, зважаючи і на висновки    нашого фахового управління, і на зауваження депутатів, які тут прозвучали.

У виступах в переважній більшості звучала пропозиція підтримати в першому читанні цей проект і дати можливість доопрацювати його аби тоді, коли буде розглядатися і  бюджет уже на наступний рік, щоби ці обидва документи гармоніювали  між собою, кореспондувалися як слід. Тому цю пропозицію я і  ставлю на голосування  про прийняття проекту Закону „Про державну програму економічного соціального розвитку країни на 2007 рік”  у першому читанні. Будь ласка.

 

13:56:06

За-242

Як сказав Микола Володимирович - все правильно. Рішення прийнято.

Подякуємо Кабінету Міністрів за  підготовлений документ і попросимо його  взяти, незважаючи на те, що цей документ зараз на  розгляді у Верховній Раді, активно долучитися до його вдосконалення, щоби на наступному голосуванні і ті, хто вважав, що  малувато голосів, щоб долучилися  своїми голосами до цього документу.  Спасибі.

Перерва до 16 години. Ранкове засідання оголошується закритим.