ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

3 листопада 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий ранок, шановні депутати, представники преси, гості Верховної Ради, радіослухачі і телеглядачі!

Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Сідайте на місця. Вставте картки на місце. Проводиться  поіменна реєстрація.

10:02:51

Зафіксовано індивідуальні картки 430 депутатів. Ранкове засідання оголошую відкритим.

Давайте привітаємо іменинника нашого Синицю Артема Миколайовича.  Можна аплодувати. (О п л е с к и) 

В його віці ще не помітний іменинний вік, але тим не менше побажаємо, щоб він такий настрій, оптимізм зберіг ще на багато років. І у мене є одне, я б сказав, оголошення, бо часу мало і якимось іншим чином відреагувати не вдасться вже. Власне кажучи, це справа кожного, але я хотів би  згадати, що сьомого листопада минає 70 років із дня народження видатного українського поета, літератора, драматурга, кіноактора Миколи ………новського. Його, на жаль, немає уже з нами, але було б добре, якби філологи в школах десь, у вузах абощо згадали про нього, почитали його речі. Мені здається, це було би корисно, для того щоб ми все-таки долучалися до високого мистецтва, до прекрасного, яскравим представником чого він був серед нас.

Відповідно до Регламенту я зобов’язаний оголосити запити, які підготували депутати. І тому я зроблю цю справу.

Надійшли запити народних депутатів України:

Андрія Пінчука до першого віце-прем’єр-міністра, міністра фінансів щодо перевірки фактів порушення вимог законодавства у сфері державних закупівель з боку тендерного комітету Міністерства охорони здоров’я.

Миколи КОМАРА до віце-прем’єр-міністра, міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, стосовно включення міської ради міста Дзержинська Донецької області до загальнодержавної програми розвиток та реконструкція централізованих систем водопостачання та водовідведення у 2007 році.

Сергія ПОЛІЩУКА до міністра Кабінету Міністрів, директора інституту держави і права імені Корецького Національної Академії Наук щодо надання інформації, необхідної для роботи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки ситуації із забезпеченням природнім газом українських споживачів, розрахунками за поставлений природний газ та можливими порушеннями діючого законодавства на енергетичному ринку України.

Миколи КОМАРА до міністра освіти і науки, щодо фінансування робіт з ліквідації аварійного стану спортивного залу загальноосвітньої школи №6 міста Дружківка Донецької області.

Ореста МУЦА до Генерального прокурора з приводу незаконного будівництва, що ведеться закритим акціонерним товариством “Агробуд” у Тернопіллі та бездіяльності правоохоронних органів.

Миколи ТОМЕНКА до Генерального прокурора стосовно незабезпечення державної монополії на проведення лотерей, зокрема спортивних, що мало наслідком суттєву втрату надходжень до Державного бюджету.

До речі принципове питання, ним треба на законодавчому рівні зайнятися.

Олександра ВОЛКОВА до Генерального прокурора в зв’язку з незадовільною відповіддю на депутатське звернення щодо скасування незаконних рішень Шевченківської районної ради міста Києва про приватизацію підвальних приміщень будинку номер 8 по вулиці Воровського у місті Києві.

Сергія МІЩЕНКА до Голови Київської обласної державної адміністрації стосовно не вирішення питання виділення коштів для опалення навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок” в селі Лукаші Баришівського району Київської області.

Ми надсилаємо після цього депутатські запити за вказаним адресами. І сподіваємося на те, що реагування на запити депутатів буде відповідати  вимогам закону про статус депутатів і про відповідні … і на основі відповідних функцій державних службовців.

Розглядається питання для  включення до порядку денного  та прийняття рішення проект Постанови про заслуховування звітів Міністра оборони України Гриценка А.С., Міністра закордонних справ України Тарасюка Б.І., Міністра внутрішніх справ Луценка Ю.В.

Доповідає народний депутат України Кілінкаров Спиридон  Павлович. Будь ласка.

 

10:08:15

КІЛІНКАРОВ С.П.

Уважаемые народные депутаты, уважаемые избиратели!

Пользуясь правом законодательной инициативы, от имени трех народных депутатов вношу на рассмотрение парламента проект постановления о необходимости заслушать отчеты   Министра иностранных дел Бориса Тарасюка, Министра внутренних дел  Юрия Луценка и Министра обороны Анатолия Гриценка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну секундочку.

Я трохи раніше дав вам час. Треба його ще включити до порядку дня. Тому я просив би проголосувати питання щодо включення його до порядку дня. Я ставлю на голосування.

Із процедури? Давайте з процедури три хвилин чи п’ять хвилин. Прошу, запишіться.  Забзалюк, прошу.

 

10:09:05

ЗАБЗАЛЮК Р.О.

Слово передається Олександру Турчинову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу.

 

10:09:15

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, ви знаєте, от я і доповідачу хочу задати питання і Голові Верховної Ради.

Наскільки ми розуміємо, ці міністри, прізвища яких ви назвали, вони є членами уряду, вашого уряду, який сформувала антикризова коаліція. І мені незрозуміло, навіщо нам тут робити шоу, коли у вас є всі важелі впливу. У вас є уряд. Ви можете заслухати міністрів під час засідання уряду. І, коли ви вважаєте за потрібне, приймати рішення, в тому числі і в цій залі.

І тому у мене питання до вас. Навіщо ви хочете, щоб ми приймали участь у вашому шоу? Проводьте засідання уряду, і там, будь ласка, інформуйте громадськість про ті рішення, які ви приймаєте.  Дякую.

 

КІЛІНКАРОВ С.П. Если можно. В условиях парламентско-президентской республики это абсолютно нормальная практика подотчетности членов правительства парламента. Поэтому мы выносим данный проект постановления, определяться будет сессионный зал, принимать или не принимать отчет министров.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Матвєєв.

 

10:10:31

МАТВЄЄВ В.Г.

Я прошу передати слово Симоненку Петру Миколайовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Симоненко.

 

10:10:38

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, я прошу підтримати дану ініціативу, виходячи з наступного.

По-перше, ми з вами є свідками, що треба консолідувати і забезпечити спільні дії в уряді для того, щоб вирішувати конкретні питання. Ці конкретні питання дуже болючі.

Мається на увазі тарифи, ціни, підготовка до зими, проблема агропромислового комплексу і багато чого іншого. На жаль, але за ініціативою деяких міністрів у нас розбрат певний в організації роботи Кабінету Міністрів.

Тому, ми, комуністи і запропонували, давайте заслухаємо кожних з цих міністрів як вони виконують угоду, яку ми підписали, члени антикризової коаліції. Бо, якщо міністри, які входять до складу уряду, за який ми, антикризова коаліція, відповідаємо, діють так як вони хочуть, а не так як ми повинні з вами сьогодні забезпечити  свої зобов’язання перед виборцями, вони не повинні бути в уряді. Тому я прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стретович.

 

10:11:41

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, Партія Християнсько-Демократичний Союз.

Шановний колеги, я в парламенті не один рік, але такого ще не бачив, що вчора ввечері вносились, а сьогодні вже слухалось. Вибачте, будь ласка, ну врешті-решт є документ внутрішнього користування, називається Регламент. А там написано, що на вимогу депутатської фракції, комітету може бути заслухований міністр, там немає згадки про народного депутата. Це позиція перша.

Позиція друга каже, що для попереднього розгляду питання комітети існують, які готують на розгляд ці питання і виясняють чому стоїть пропозиція. Ми нехтуємо Регламентом, Олександр Олександрович. Тепер я розумію, чому в Конституції не записано Закон „Про Регламент” , який би був обов’язковий, а просто написано, Регламент, який можна міняти в любий час. Певно, ви тоді, працюючи в конституційній комісії, вже знали, що будете в такій коаліції і можна на Регламент наплювати.

Тому я закликаю, будь ласка, давайте дотримуватись Регламенту. Оскільки, порушуючи закон тут у великому залі, ми порушуємо закон всіма в Україні і в результаті корупція, безпорядок, низький рівень життя, громадяни від цього страждають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так зрозумів, Володимире Миколайовичу, що ви до мене звертаєтеся. Я прошу, подержіть емоції, тому що це питання винесено Погоджувальною радою, коли б воно порушилося там, я сказав: „Підготуйте проект постанови і тоді будемо розглядати”. Якщо сесійна зала визначатися і ми розглядаємо питання не по суті, а про включення слухання через 2 тижні. Ну, заспокойтесь, будь ласка, подивіться на документи, які перед вами зараз знаходяться. Ляшко. 

 

10:13:21

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Олександр Олександрович, звернення до вас з приводу регулярного порушення регламенту, вони цілком мають підставу. Учора ми теж включили до порядку денного і ледве не розглянули, але за ініціативою авторів вони таки були зняті з розгляду, законопроекти, які не пройшли опрацювання у комітеті. І я теж звертаюся до вас, Олександр Олександрович, ніяка політична доцільність не може бути підставою для нехтування нормами регламенту. Давайте ми його взагалі скасуємо і потім робіть, що хочете. Чи вчора вечором голосували так само цей проект постанови про призначення членів наглядових рад Ощадбанку і „УкрЕксімбанку” в порушення регламенту, в порушення тих же домовленостей, які були 6 жовтня. Зміни до статті 7 „Про банки і банківську діяльність прийняли”, Президент його не підписав, закон не набрав чинності і в порушення прийнятого ж закону голосуємо зовсім іншу постанови. Ви давайте, якщо ви

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звертаюся до Олега Ляшка, оскільки він до мене звертається з пропозицією, коротенька відповідь. Ви елементарно не голосуйте за включення і тим самим свою волю виразите. Все. Так ставте, я зробив тільки що пояснення, а ви не хочете слухать, ви тільки себе слухаєте. Давайте слухать один одного. Будь ласка, Алексєєв.

 

СИМОНЕНКО П.М.

Александр Александрович, Алексеев как раз сказал, что мне слово передать.

Я еще раз хочу обратить внимание, уважаемые товарищи. Речь идет о том, что мы ставим вопрос о включении в повестку дня данного вопроса. В соответствии с регламентом определяем, что это на следующем пленарном тыжне мы будем рассматривать. Данные министры имеют возможность подготовиться, подготовить информацию письменную, устную для анализа и отчитаться с трибуны Верховной Рады.

После того, как мы сделаем анализ этого отчета, мы вправе будем поставить вопрос о том, что они занимают эти должности и далее, либо мы высказываем им недоверие и, естественно, той же процедурой, которая предусматривается Регламентом и Конституцией, отстраняем их от занимаемых должностей.

Моя позиция. Сегодня нада очень жестко предъявить требования министру обороны, потому что коррупция, которая сегодня поразила Министерство обороны, она угрожает национальной безопасности. Торговля незаконная оружием  в горячие точки, то что разбазаривают… облвоенкомад в Луганске продали в центре города. О чем можно там еще говорить?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іншими словами, замість процедурних моментів обговорюється суть питання. Я думаю, що ви будете мати змогу з цього приводу висловитися. Але поки що, але  це можна буде зробити, якщо ми включимо  його до порядку дня. Тому я ставлю на голосування питання про включення до порядку дня цього питання.

 

10:16:52

За-232

Рішення прийнято.

Доповідає Кілінкаров, прошу вас.

Про включення? Прийнято рішення про включення до порядку дня.

Будь ласка, по фракціях обнародуйте, депутати повинні подивитися, хто голосує. Партія регіонів – 177, „Блок Тимошенко” – 3, „Наша Україна” – 2, соціалісти – 27, комуністи - 20, позафракційні – 3. Будь ласка.

 

10:17:31

КІЛІНКАРОВ С.П.

Уважаемые народные депутаты, уважаемые избиратели.

Пользуясь правом законодательной инициативы, от имени трех народных депутатов вносится на рассмотрение парламента проект Постановления о необходимости заслушать отчеты Министра иностранных дел Бориса Тарасюка, Министра внутренних дел Юрия Луценка и  Министра обороны Анатолия Гриценка.

Профессиональная политическая деятельность выше указанных министров вызвала неоднозначную  оценку в обществе, спровоцировала ряд журналистских расследований и стала предметом усиленного внимания со  стороны народных депутатов.

Особо хочу подчеркнуть. Все представители антикризисной коалиции с  большим уважением относятся   ко всем членам Кабинета Министров, особенно к тем, которые всегда сами подчеркивали свою исключительность и высокий политический патронат.

Однако должен заметить, высокое заступничество не является политической индульгенцией. К Министерству обороны есть вопросы связанные  с незаконными методами ведения хозяйственной деятельности, отчуждения земель,  санаторных комплексов в Крыму.

Общественность Луганска, Севастополя, Балак5лавы, Феодосии, Ялты обеспокоены   тем, какими темпами и в каких объемах проходят  незаконные отчуждения  военного имущества.

Домостроительные комбинаты, санатории, ремонтные заводы, военные заводы переходят в частные руки путем   фиктивного банкротства, списания имущества и тому подобное.

Деятельность министра внутренних дел  стала предметом целого цикла журналистских расследований о коррупции  в органах внутренних дел. В парламенте при поддержке Коммунистической партии, Партии   регионов и оппозиционной БЮТ  создана следственная парламентская комиссия. Авторитет органов внутренних дел  - это лицо власти и ее  максимально близких отношений с человеком. Системные явления коррупции, злоупотреблений, взяточничества и, наконец,  повальное хамство, и неуважение  в  маленькому украинцу, к сожалению, процветает в наших правоохранительных органах.

Министр иностранных дел  Тарасюк, видимо, вообще в одиночку и в отрыве   от общей социально-экономической  реальности выстраивает линию внешне-политических  отношений Украины. Особенно интересной получается позиция, если  учесть, что  господин Тарасюк   возглавляет оппозиционную партию  Народный Рух Украины. На счету такого вот оппозиционного  министра завидное педалирование тематики  НАТО в отрыве и в противовес мнению украинского народа и, наконец,  целенаправленная политика по обострению и ухудшению отношений  ы нашим стратегическим партнером – Российской Федерацией.

Политические конфликты,  экономические провалы спровоцированные  активной политической позицией,  специфическим чувством  патриотизма Министра иностранных дел сложно перечислить в рамках данного  одного короткого выступления.

В связи с вышеизложенным, призываю Верховную Раду учесть все вышесказанные обстоятельства  и поддержать постановление о необходимости  отчета трех министров в Верховной Раде Украины.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання є до доповідача?  Запишіться. 5 хвилин.

Мойсик.

 

10:20:43

МОЙСИК В.Р.

Будь ласка, передайте слово Михайлу Поживанову.

 

10:20:50

ПОЖИВАНОВ М.О.

Михайло Поживанов, Народний Рух України, фракція "Наша Україна".

У мене є питання: чому ми стіль вибірково вибираємо міністрів, які, скоріш за все, по політичним мотивам не подобаються так званій вашій Антикризовой коалиции, я буду це слово повторювати, як би це не сподобалося Олександру Олександровичу, він постійно пробує коментувати це, бо такими діями ви якраз і змушуєте нас ці речі робити? Чому ми сьогодні не розглядаємо питання – чому в вересні-місяці інфляція склала 2,5 відсотки, що майже по рівню інфляцію за вісім місяців, і ми не слухаємо тут ні міністра фінансів, ні міністра економіки, а ставимо політичне питання? Мені здається, що це робиться навмисно, і якщо це питання, Олександре Олександровичу, буде поставлене і проголосоване, то це – перший крок реальних ваших дій по імпічменту Президенту України, бо Тарасюк…

 

КІЛІНКАРОВ С.П.   Спасибо, спасибо за вопрос.                 

Хочу вам наповнить, что эти три министра являются долгожителями: они были в правительстве у Юлии Тимошенко, были в правительстве Еханурова, и были в правительстве на сегодняшний день Януковича. Поэтому за столь длительный период нахождения в правительствах, я думаю, им есть, чем отчитаться перед депутатами Верховной Рады.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландик, будь ласка. Михайло, ви не спішить з імпічментом Президенту, будь ласка. Я думаю, що… Спасибі.  

 

10:22:17

ЛАНДІК В.І.

У мене вкрали п'ять секунд.

Я хотел бы спросить вот отношение выступающего Килинкарова к высказыванию министра внутренних дел вчера на «Интере» в «Подробностях», по-моему, тижня или что там было. Но ведь было заявлено ним, что он непідзвітний Верховній Раді. Він сказав: я не прийду, хто вони такі сюди? Но изменения к Конституции принимал именно Луценко, будучи здесь в прошлом созывае. Он что не читает, кто избирает? Мы знаем, кто представляет нам. Но кто назначает, кто за него голосует и перед кем он підзвітний, мы знаем. Если у него плохие юристы, пусть сам читает то, что сам голосовал.

И еще обращу, что я вчера  говорил, что я 7 раз звонил. Вчора я 8-й раз позвонил…

 

КІЛІНКАРОВ С.П.  Спасибо.

Я, к сожалению, не слышал этого заявления господина Луценка, но хочу повториться еще раз. Никакой высокий политический патронат не освобождает его от своих прямых обязанностей. Он должен прийти, выступить и отчитаться перед народными депутатами. Он член, в конце концов, правительства и член Кабинета Министров.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пачесюк.

 

10:23:44

ПАЧЕСЮК С.Н.

Шановний  доповідачу, на мій  погляд, є дуже правильним, що ви внесли цей законопроект для того, щоб опозиція не критикувала сама себе, тому що не розглядаючи це питання, ми створюємо передумови для критики їхніх же міністрів. Мені вважається за потрібне це розглянути негайно для того, щоб відвести всякі підозри про бездіяльність цих людей. Нащо ми шельмуємо в Україні цих людей, которі  заслуговують на увагу.

Я дякую за увагу.

 

КІЛІНКАРОВ С.П. Спасибо. 

Я еще раз  подчеркиваю. Речь сегодня не стоит о том выражать… принимать их отчет к сведению или выразить недоверие. Сегодня речь идет о том, чтобы рассмотреть работу этих министерств, и я в этом не вижу абсолютно никаких  проблем. Они может придут, выступят и депутаты поддержат двумя руками их позицию.  Это ж… все будет зависеть от воли зала. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ляшко.

 

10:24:57

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, «Блок Юлії Тимошенко».

Шановний  доповідачу, у мене до вас таке питання.  Міністри, яких ви пропонуєте заслухати, вони входять до уряду, створеного коаліцією. Що заважає уряду на своєму засіданні заслухать міністрів, якщо є недоліки в їхній роботі? Що заважає коаліції, щоб міністри перед нею прозвітували і поставити питання про їхню відповідальність, якщо вони не допрацьовують?  Для ви втягуєте у це  Верховну Раду? Для чого ви втягуєте країну? Ви несете за них відповідальність. Ви за них голосували за їхнє призначення, то і відповідайте за них!

Дякую. 

 

КІЛІНКАРОВ С.П. Спасибо.

Я хотел бы обратить внимание. Мы идем навстречу в том числе оппозиции и даем возможность вам принять участие в обсуждении этих вопросов.  Безусловно, можно было пойти по вашему  пути. Но если б мы пошли по этому пути, вы бы нас обвинили в том, что мы, Антикризисная коалиция, произвели расправу над этими министрами. Поэтому мы будем вместе с вами обсуждать этот вопрос, и определяться будет зал Верховной Рады.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Я Олегу Ляшку, просто хочу захистити Конституцію. Не може міністр звітуватися перед коаліцією, то їхня внутрішня справа, а перед Верховною Радою – це записано – можна звітуватися. А на уряді, будь ласка, я не знаю, це їхня парафія.

Слово має голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Кінах Анатолій Кирилович, якщо є бажання. Його в залі зараз немає, він вийшов. Я прошу, хто хотів би висловитися з цього приводу, запишіться, будь ласка. Буквально п’ять хвилин.

Колесніченко.

 

10:27:01

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги, я думаю, вопрос, который нам предлагают сейчас обсудить, стоит того. Мы в рамках закона, в рамках действующей Конституции имеем право заслушать отчет уважаемых министров. И никто, я думаю, здесь не вынашивает планы сделать политическую расправу. Наша задача – разобраться с людьми, вокруг которых сегодня создалась очень сложна ситуация, как политическая, так и социальная. Очень много слов говорится из разных политических лагерей. Мы их выслушаем, поблагодарим за хорошую работу, если мы найдем эту возможность, и люди будут дальше замечательно работать.

Считаю необходимым вопросы обсудить, министров пригласить, и сделать выводы уже здесь, по куполом Верховной Рады. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоян.

 

10:27:47

СТОЯН О.М.

Шановні колеги, безумовно, це ключові міністри, і ми знаємо, яка різна точка їх зору. Наприклад, ми чули тут з трибуни із вуст Прем'єра, що є непорозуміння між, скажімо, Прем'єром і міністром закордонних справ, різні погляди на нашу зовнішню політику. Ми багато чуємо, скільки сьогодні є зауважень до міністра оборони з боку армії, з боку громадян. Я уже не кажу про міністра Луценка, який вчора, дійсно, сказав, що мені Верховна Рада  не указ, от вони проголосували незаконне рішення, щоб створити комісію, ще й  призупинити її діяльність. Хай, до речі, мені подякує, бо там було на 6 місяців відсторонити, я вніс 2 місяці. Так, що хай 2 місяці все-таки, а не буде заважати роботі комісії.

Тому нічого нема зазорного, коли депутати, весь український народ, хочуть почути: як  працює ці ключові міністри. Тому я підтримую цю постанову, думаю. Треба за неї проголосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бокий.

 

10:28:48

БОКИЙ І.С.

Бокий, фракція соціалістів.

Я хочу щиро подякувати депутатові Ляшку за його послідовну любов до міністрів внутрішніх справ і передаю слово депутату шибку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віталій Якович.

 

10:29:08

ШИБКО В.Я.

Шибко, соціалістична фракція.

Дякую, Іван Сидорович.

Я хочу сказати, що ми не повинні штучно поділяти наш парламент на якісь там частини, навіть, якщо існує опозиція, є провладні фракції. Все рівно ми повинні виконувати Конституцію і заслухати, якщо це є в цьому потреба всім парламентом звіти цих міністрів.

У мене тільки є зауваження стосовно Луценка, чи є доцільним його включати сьогодні до порядку денного і до цього дійства, якщо ми тільки позавчора прийняли рішення. Що створена слідча комісія, яка цим займається?

Давайте ми дотерпимо щодо Луценка до висновків слідчої комісії, а тоді вже його можемо теж заслухати, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кузьменко.

 

10:29:50

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Сергій Кузьменко, фракція Соціалістичної партії України, Запоріжжя.

Я звертаюсь до представників, так званої, фракції, так званого блоку, так званої, „Нашої України”. Ну, по-перше, коли ви говорите. Що ми тут політичну розправу влаштовуємо, то я хочу вам сказати. Хіба не економічними є будь-які зовнішньополітичні дії, які напряму впливають на  економіку? Хіба те. що відбувається в Міністерстві оборони не несе шкоди економіці України?

Тому будь-які закиди на те, що тут політична розправа, а треба розглядати економічні питання. Я вважаю, абсолютно недоцільними. І відносно того, що пропонується звіт на Кабінеті Міністрів, а не на Верховній Раді, я прошу пробачення, але  відповідальність міністрів перед Верховною Радою. Тому заслухувати звіти про її діяльність повинна саме Верховна Рада. Ті, перед ким відповідають, ті і заслуховують. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Потрнов.

 

10:31:00

ПОРТНОВ А.В.

Прошу передати слово Олександру Турчинову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Турчинов.

 

10:31:05

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги!  Я звертаюся до представників антикризової коаліції. Що стосується кадрових питань і безпосередньо міністрів, про яких  ви говорите, вам треба було думати перед тим, як ви голосували.

І  це питання треба роз….ти на дві частини. Перше, є міністр оборони і міністр закордонних справ, які вносяться Петро Миколайович і є його  квотою. І мені здається, що вам коректно було б обговорити це питання з Президентом перед тим, як його обговорювати у Верховній  Раді. І саме ваші стосунки з Президентом не треба робити, вибачте, з цього шоу. З’ясовувати стосунки на уряді, в інших установах, які сьогодні ви контролюєте.

Що стосується Луценко, який обраний за квотою „Нашої України” , ну, позавчора він захищався Ющенко, ми бачили, його захищав Янукович, зараз його захищають соціалісти на чолі Мороза. Цій людині все одно, кому служити, тому що більш брехливого і аморального міністра даже за часів Кучми у нас в МВС  не було.

Але ж це ваш міністр!  Не треба хлопати! Це ваш міністр, і ви несете за нього повну відповідальність.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  всім за висловлювання своїх міркувань.

Справа ось у чому: ми вже не один раз практикували розгляд процедур, і запрошували з трибуни Верховної  Ради, тут, уже в нинішньому скликанні виступали посадовці – міністр, Генеральний прокурор тощо. Тому це чисто процедурне питання.  А по суті його можна розглядати 15-го числа, як  передбачено у проекті постанови.

Тому я би хотів, щоб ми не надмірно політизували, хоч  я розумію, що будуть всі висловлювати свої міркування, то така справа.

Я ставлю на голосування проект Постанови про  заслуховування звітів міністра оборони Гриценка, міністра закордонних справ Тарасюка і міністра внутрішніх справ Луценка. Будь ласка.

 

10:33:03

За-215

Рішення не пройшло.

Була пропозиція те ж саме проголосувати без міністра Луценка, оскільки створена комісія спеціальна слідча і так далі.

Я ставлю на голосування цю пропозицію, будь ласка.  Спокійно. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

10:33:31

За-241

Рішення прийнято. Спасибі.

З мотивів голосування? Будь ласка, Симоненко з мотивів голосування.

 

10:33:44

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, мне представляется, что мотивы исключения министра Луценка из данного перечня министров, которых заслушать должна Верховная Рада, они не обоснованы.

Дело в том, что комиссия, которую вчера создали, это комиссия будет работать по конкретных фактам. А мы говорим об информации министра внутренних дел в отношение выполнения условий антикризисной коалиции, которые мы взяли перед обществом. С точки зрения наведения порядка в обществе, с точки зрения борьбы с организованной преступностью, коррупцией, соблюдения прав и свобод наших граждан, защиты их свобод и прав. Вот в этой части мы и поставили задачу, чтобы министры проинформировали нас о том, как они собираются выполнять или отказываются выполнять. А комиссия вчера была создана для расследования конкретных вопиющих фактов, которые представили общественности средства информации, в частности газета «2000».

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  

Розглядається проект Постанови про заяву Верховної Ради України про Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН щодо Республіки Куба. Доповідає Мендусь Ярослав Петрович, будь ласка.

 

10:35:28

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановні колеги,  пропонується прийняти заяву Верховної Ради.

Причина розгляду полягає в тому, що восьмого листопада Генеральна Асамблея ООН розглядатиме резолюцію про необхідність припинення економічної, торгової та фінансової блокади Куби.

До речі, минулого року за відміну економічної блокади проголосувало 186 країн. Цим самим вони висловили своє відношення до того, що  економічна блокада – це своєрідний анахронізм у міжнародних стосунках. Характерна деталь. Серед 186 країн практично всі країни Євросоюзу голосували за відміну цього способу тиску на цілий народ.

Оскільки у цьому залі більшість політичних сил неодноразово заявляли про свою прихильність до європейського вибори України, видається, що позитивне голосування за таку заяву Верховної Ради було б ще одним підтвердженням нашої незалежної європейської політики.

З іншого боку, для тисяч наших співгромадян Республіка Куба це не просто країна, що знаходиться за тисячі кілометрів від України. Це, найперше, та держава, яка після Чорнобильського лиха прийняла державну, підкреслюю, Державну програму допомоги дітям, що постраждали від Чорнобильської аварії.

За 15 років більше 20 тисяч наших дітей отримали висококваліфіковану медичну допомогу і , як правило, йшлося про складні та надскладні хірургічні операції, які не можливо було здійснити ні в Україні, а часто в силу фінансових проблем і в інших державах.

За цей час за оцінками українських фахівців Республіка Куба потратила більше 350 мільйонів бюджетних коштів на допомогу маленьким українцям. Я думаю, що наше солідарне голосування по цій заяві могло би стати виявом, в маленькій частині, нашої поваги і вдячності до кубинського народу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Ярослава Петровича? Немає. Сідайте, будь ласка.

 

МЕНДУСЬ Я.П. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є бажаючі виступити? Дуже коротка заява, абсолютно коректна, дипломатично витримана. Я просив би, якщо немає заперечень, поставити на голосування. Будь ласка, проект постанови у вас перед очима, будь ласка, голосуйте.

 

10:38:04

За-318

Рішення прийнято. Спасибі.

Будь ласка, по фракціях.  Партія регіонів – 185, Блок Тимошенко – 32, „Наша Україна” – 46, СПУ – 31, комуністи – 20, позафракційні – 4.

Ну я прошу вас, у нас немає часу, ми не встигаємо розглядати. Ну ви ж за проголосували? Тоді ясно, що ви голосували правильно. Ну Кузьменко просить з мотивів. Будь ласка, депутат має право, в принципі я не хочу записувати на три хвилини. Будь ласка. І Удовенко, добре, давайте дві хвилини на мотиви.

 

10:38:50

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибі. Сергій Кузьменко, фракція СПУ, Запоріжжя.

Я хотів би зауважити наступне. На жаль, на минулій сесії Генеральної Асамблеї український представник голосував, не голосував за зняття блокади. Я хотів би, щоб ця наша заява водночас була інструкцією чи завданням нашим представникам в Генеральній Асамблеї для того, щоб проголосувати разом з більшістю делегації за зняття блокади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Геннадій  Йосипович, прошу.

 

10:39:29

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Олександр Олександрович, я проголосував за цю резолюцію і також вдячний і Кубі, і лідерам, і народу кубинському за ту допомогу, яку вони надають нашим дітям. Я сам неодноразово бував на Кубі і знайомий в деталях з тим, як наші діти там лікуються. Але ми не повинні такий вибірковий підхід мати до нашої діяльності. Куба - так,  Куба – си! Але поряд з нами і ближче до нас знаходиться Грузія. А чи висловив український парламент щось на підтримку Грузії? Чи виступив український парламент проти практично введення фактично санкцій проти Грузії, проти її народу? Чи це відповідає нормам міжнародного права така практика? Тобто я закликаю до того, щоб ми більш виважено ставилися до всіх проблем, які сьогодні стоять перед світовим суспільством. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Беремо до уваги ці міркування. Ми проголосували вчора включення до порядку дня і розгляду за скороченою процедурою низки законів. Вони зараз у вас перед очима. Тому розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України „Про страхування”. І доповідачем тут виступає заступник голови секретаріату Президента Яценюк Арсеній Петрович. Арсеніє Петровичу, ходіть на трибуну.

 

ЯЦЕНЮК А.П.

Вельмишановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.

Дозвольте доповісти Закон України про внесення змін до Закону України „Про страхування”.

Чинний страховий ринок відкритий для іноземного капіталу і з 2000 року, фактично, немає обмежень для іноземних страхових компаній на придбання українських страхових компаній.

В рамках вступу України до Світової торговельної організації Україна взяла на себе зобов’язання щодо відкриття брокерської посередницької діяльності відповідним іноземним страховим компаніям.

Перша вимога полягала в наступному, щоб така діяльність була негайно відкрита з моменту вступу України до СОТ. Одначе переговірники відмовились від прийняття цієї пропозиції і на ваш розгляд пропонується проект закону, за яким відкриття посередницької брокерської діяльності для страхових іноземних компаній буде здійснено через 5 років з моменту вступу України до  Світової організації торгівлі. Дані обмеження не розповсюджуються виключно на так зване велике страхування.

Що відноситься до великого страхування?

Наприклад. Після терактів 11-го вересня велике страхування авіаперевезень складає близько 750 мільйонів доларів. За чинною класифікацією українських страхових компаній, яких є реально діючих близько 80, максимальний ризик, який може взяти  українська страхова компанія, – це мільйон доларів.

Таким чином, ми дозволяємо страхувати тільки ті ризики, які неможливо сьогодні здійснити за рахунок українців.

Просимо підтримати даний закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. 

Петро Порошенко від банківського комітету. Аржевітін, прошу. Будь ласка.

 

10:43:00

АРЖЕВІТІН С.М.

Комітет Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні неодноразово розглядав це питання і 31-го жовтня прийняв відповідне рішення.

Як було сказано, проектом Закону вносяться зміни у Закон  „Про страхування”,  що дозволяє страховикам-нерезидентам здійснювати страхову діяльність з великих  ризиків у морських перевезеннях, авіаційних перевезеннях, перевезеннях  вантажів тощо. Норма передбачає з моменту вступу в СОТ. При цьому передбачено, що відміняється норма через п’ять років після вступу України до СОТ.

Зрозуміло, що законопроект є результатом переговорів із СОТ, але  члени банківського комітету, підтримуючи ідею лібералізації  ринку, передбачають деякі  застереження на друге читання. Серед них,   поки що ми вбачаємо, що є відсутність у законопроекті будь-яких вимог до страховиків-нерезидентів, враховуючи те, що вони беруть на себе великий ризик  і, звичайно, потрібно відпрацювати через уповноважений орган регулювання  подібні вимоги до таких страховиків-нерезидентів. Ми повинні зробити все, що не допустити на наш ринок недобросовісних страховиків.

Поки що виглядає доволі сумнівним дозвіл  здійснювати посередницьку діяльність з укладанням договорів обов’язкового страхування

Також була жвава дискусія у нашому  комітеті навколо  теми відсутності перехідного періоду. Я  хотів би нагадати, що  законом про страхування щодо допуску іноземних філій  на наш ринок вже передбачено норма – через 5 років. І, на  наш погляд, цю  норму потрібно  поширити на дію і цього закону і чітко визначити і капітал, і платіжоспроможність  подібних компаній.

З огляду на викладене,  і, розумію важливість  виконання Україною взятих зобов’язань  перед СОТ, комітет рекомендує Верховній Раді України  проект …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте думку закінчити.

 

АРЖЕВІТІН С.М.  … взяти   за основу і аналогічна пропозиція є у висновку Науково-експертної ради.  До другого читання комітет планує  створити робочу групу,  запросити представників уряду, страхового бізнесу і захистити вітчизняний ринок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

За процедурою скороченою записуйтеся: два – за, два – проти.

Хто хоче підтримати чи не підтримати цей документ, будь ласка. Кириленко Іван Григорович і Кілінкаров.

 

10:46:02

КИРИЛЕНКО І.Г.

Дякую.   Прошу передати слово Терьохіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Терьохін з трибуни буде говорить.

 

10:46:21

ТЕРЬОХІН С.А.

Доброго дня, шановні народні депутати.

Дійсно, Комітет з питань фінансів розглядав це питання, дуже жваво розглядав. І можу вам сказати, що цей законопроект є ще одним прикладом абсолютно неохайної підготовки. Це – один з чотирьох законопроектів, поданих Президентом України, який не витримує жодної критики.

В цьому законопроекті пропонується, припустимо, така позиція: кола завтра, після прийняття його до ваших дверей постукає, скажемо, афроафриканець, який представиться брокером компанії з Сомалі страхової, і скаже, що, будь ласка, заплатіть мені страховий внесок якийсь, і після того ви будете шукати того брокера-нерезидента і ту компанію-нерезидента все своє життя.

Між іншим, цим законопроектом абсолютно не встановлені права контролюючого органу – органу продинційного нагляду і наступного нагляду, права контролю над такого роду нерезидентами.

Друге питання. Велике страхування – страхування великих ризиків. Отут доповідач нам сказав, що, мовляв, у нас ліквідність страхових компаній мала. Але є правило перестрахування великих ризиків нерезидентів, коли все-таки загальний ризик приходиться на українські компанії. Я вам можу сказати, що цей законопроект не знає наш Держфінпослуг, як виконувати. Ми намагалися виписати будь-які інші вимоги, там ліцензування, якийсь приписний капітал – нічого не виходить, так як з банками.

Тому, на жаль, для того, щоб нас не звинуватили політично, ми маємо прийняти це в першому читанні, як кажуть, з огидою  прийняти. Але відверто кажучи, на другому читанні цей законопроект буде  змінений докорінно.

І на останнє. Всі ці позиції і по банках, і по селу що ми будемо зараз говорити, і по страховиках були здані урядом минулим при підписанні протоколу Сполученими Штатами Америки. Інші країни…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Беремо до уваги агітацію за. Тепер Кілінкаров буде проти.

 

10:48:39

КІЛІНКАРОВ С.П.

Прошу передать Петру Николаевичу Симоненко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко.

 

10:48:49

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Фракция коммунистов, Симоненко.

Я предлагаю при рассмотрении проектов законов о СОТ поставить  вопрос в другой плоскости - а что мы делаем сегодня для защиты нашего отечественного товаропроизводителя? Ну вот допустим, говорят о том, что металлолом надо  вывозить. А я хочу услышать тогда, а эта страна, куда мы будем вывозить металлолом, дала нам квоту на поставку туда металлолома. Но если уж, как говорится, мы говорим о совместном торгово-экономическом сотрудничестве, то давайте взаимовыгодно это осуществлять. Но я коснусь этого закона. Я за то, чтобы защитить  страховые компании Украины. В чем угроза этого закона, который требуется при  принятии в СОТ принять нам? В чем  угроза? Прежде всего, на мой взгляд, это дополнительный механизм давления на отечественного товаропроизводителя теми куда будет экспортироваться  этот товар. Это будет забрана честь прибыли у наших же товаропроизводителей. Эти деньги пойдут не в бюджет  государства Украины, а пойдут в бюджет других государств. Кроме того, угроза, что эти нерезиденты,  о чем говорил предыдущий выступающий, это те же самые различные финансовые оборутки. Естественно, это преступные деяния, за которые еще будем рассчитываться. Но меня беспокоит другое. Господин Арсенюк, который докладывал, ни одной цифры не  назвал что собой представляют объемы, которые  будут подвержены страхованию. Он не представляет даже, так скажем, нам сегодня как народным депутатам объективно глубокую информацию о последствиях, которые  мы будем иметь. И у меня складывается впечатление те, кто докладывает эти проекты закона с точки зрения принятия, сидят в  Администрации Президента и  уже забыли  хоть раз выглянуть в окно, чтобы увидеть родную Украину.

Уважаемые отечественные товаропроизводители, фракция коммунистов приглашает вас к сотрудничеству и еще раз призывает всех сегодня осмыслить: принятие этих законов приведет к тому, что у нас бюджет 2007 года будет поставлен под угрозу, ибо в расчеты бюджета 2007 года не заложены показатели сокращения доходной части бюджета.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше ніхто не записувався на виступ і, очевидно…

Ярослав Сухий, з мотивів, будь ласка. Власне кажучи, ви маєте право як представник фракції виступити. Будь ласка, одну хвилину.

 

10:51:14

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановні колеги, я попросив хвилину, бо я думав, коли виступав Сергій Терьохін, що він наведе якісь конкретні чи зрозумілі аргументи хоча б для радіослухачів, що, власне кажучи, пропонується. Але давайте якось ми розберемося з цими страшилками.

Коли тут нам вносили сотівські законопроекти, які, дійсно, були спрямовані на розвал чогось, ми ж тоді протестували. Ви щойно бачите, що змінені законопроекти сотівські, які вносяться сьогодні до сесійної зали: скасування обмежень щодо посередницької діяльності на території України на користь страховиків-нерезидентів запроваджується через п’ять років після вступу України до Світової організації торгівлі. У чому тут загроза і для чого тут загроза?

Тому я закликаю сесійний зал проголосувати за цей законопроект. І дуже прошу профільний комітет: не потрібно нікого лякати, що до другого читання це буде інший законопроект. Якщо це буде інший законопроект, він отримає вето. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції „Наша Україна” Ляпіна просить слова.

 

10:52:24

ЛЯПІНА К.М.

Ксені Ляпіна, „Наша Україна”.

Хочу звернути вашу увагу, шановні колеги, що цей законопроект є один з найкращих законопроектів, насправді, тому що він знімає такий лобіський момент, як обмеження на конкуренцію на ринку страховиків. І якщо дехто нас лякав тим, що прийдуть іноземні потужні, поважні страхові компанії і почнуться оборудки, то це, насправді, абсолютно не так, тому що оборудки якраз чиняться сьогодні, коли потужних, поважних іноземних компаній, які борються за свою репутацію, немає на ринку України. Я розумію страховий бізнес, вони захищають свій інтерес, вони  хочуть обмежити конкуренцію для того, щоб мати кращі прибутки. Але ж ми з вами захищаємо інтерес держави. Інтерес держави як раз в тому, щоб відкрити конкуренцію на нашому страховому ринку. З приводу того, чи втрачає регулятор українські можливості, я переконана, що ми можемо до другого читання, якщо є якісь застереження доопрацювати як раз права нашого українського …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ксенія.

Ми захищаємо перш за все права людини і держави в тому числі, тому завершимо обговорення і я підкреслюю, що і комітет, і доповідачі пропонують прийняти за основу, маючи на увазі, підготувавши до другого читання таку редакцію, яка зняла би ті ризики, про які говорив Сергій Терьохін і комуністи, виступаючи тут. Тому я ставлю на голосування цей проект для прийняття його  за основу у першому читанні.

 

10:54:18

За-383

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. 180 – „Регіони”, 104 – "Блок Тимошенко", 68-  „Наша Україна”, 27 – соціалісти, 0- комуністи, позафракційні – 4.

Проект Закону розглядається за такою ж процедурою проект Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби". Доповідає Арсентій Петрович Яценюк.

 

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний голова Верховної Ради, шановні народні депутати.

На ваш розгляд пропонується Закон України про внесення змін до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби". Основна мета Закону – це захист прав інтелектуальної  власності.

Мова іде про те, що  в європейському союзі захист результатів мікрохімічних, мікробіологічних, клінічних випробувань для будь-яких медичних препаратів здійснюється терміном на 6 років. Іншими словами, конкуренти не можуть отримати результати відповідних хімічних формул а результати відповідних  досліджень в термін ніж після шести років після відповідної реєстрації даного препарату. 

На даний момент така норма в українському законодавстві відсутня. Це означає те, що так звані  препарати-генерики, тобто це ті препарати, які є аналогічними за своїми хімічними формулами, але не пройшли відповідних клінічних досліджень, з’являються в українській фармакології і доходять до відповідного споживача.

Така процедура, однозначно, погіршує, як стан здоров’я населення, так і, власне кажучи, стан охорони інтелектуальної власності.

Даним законопроектом  пропонується внести відповідність за охоронюваний законом термін для даної інформації. При цьому, така інформація є загальнодоступна для Міністерства  охорони здоров’я,  який здійснює реєстрацію відповідних лікарських засобів. Тобто всі необхідні документи, які потрібні для того, щоб відповідний лікарський засіб пройшов випробування і був дозволений для продажу на території України, має відповідний спеціалізований орган, яким є Міністерство охорони здоров’я.

Таким чином, всі інтереси українських громадян в частині отримання безпечних і ефективних препаратів збережені.

Дякую за увагу, прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. 

Бахтеєва Тетяна Дмитрівна від комітету міркування висловить. Прошу. Голова Комітету з питань охорони здоров’я.

 

10:57:07

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые народные депутаты!

Комитет по вопросам здравоохранения рассмотрел проект закона Украины о внесении изменений в статью 9 Закона Украины «О лечебных средствах», внесенный Президентом Украины с целью выполнения обязательства Украины относительно вступления в ВТО.

Предложенный Президентом Украины законопроект направлен на защиту коммерческой информации, на лечебные средства как объекта  интеллектуальной собственности во время регистрации лечебных средств. Необходимо указать, что лечебные средства как товар со специфическими особенностями, которые влияют на здоровье человека и имеют определенную специфику относительно их разработки, изготовления и продажи, регулируются законодательством  в области здравоохранения, и в частности, Законом Украины «О лечебных средствах».

Кроме того,  как любой товар, лечебные средства имеют свои названия и фирменные наименования, которые могут при их регистрации как товарного знака стать частью интеллектуальной собственности. Охраняются эти права законами Украины. И согласно этим законам Украины обладатель этого охранительного документа, патента на изобретение полезной модели, промышленные образцы, свидетельства на знаки для товаров и услуг получают монопольное право на их использование.

Комитет в целом поддерживает внесенный Президентом Украины законопроект, целью которого есть  урегулирование вопросов интеллектуальной собственности на лечебные средства во время их регистрации, соответственно требования международного законодательства. Но при этом считают, что отдельные его положения нуждаются в редакционной доработке и уточнении.

По нашему мнению, в законопроекте целесообразно четко указать, какая именно информация в регистрационных документах должна быть защищена от разглашения и недобросовестного коммерческого использования.

Кроме этого, в  положениях законопроекта необходимо уточнить, на какие лечебные средства должны распространяться нормы законопроекта.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Пропозиція зрозуміла. За основу можна приймати, доопрацьовуючи до другого читання.

Хто хоче висловитися за процедурою скороченого розгляду, два „за”, два „проти”, відповідними кнопками голосуйте. Будь ласка. Спасибі, Тетяна Петрівна.

Сас „за”, Цибенко „проти”. Будь ласка.

 

10:59:52

САС С.В.

Дякую, Олександре Олександровичу. Прошу передати слово Сергію Володимировичу Шевчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шевчук.

 

11:00:06

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Сергій Шевчук, фракція БЮТ.

Я дозволю собі не погодитися з паном Яценюком щодо того, що головною метою цього закону є захист інтелектуальної власності. Мабуть, головніше це захист прав пацієнтів, прав громадян України, які повинні користуватися лікарськими засобами належної якості, не підробленими, не фальшивими, не пустишками як це зараз, на жаль, в Україні здійснюється, а, справді, приймати ліки, які допоможуть пацієнтам. Якраз цей закон і направлений на те, щоб наші норми українського життя європейським міжнародним реаліями.

Тому, мені здається, що заперечень до прийняття цього закону не повинно бути, але треба доповнити його до другого читання деякими корекціями. Голова комітету назвала окремі з них, я би хотів сказати, що до другого читання очевидно треба подумати щодо терміну захисту такої інформації комерційної, яку ми, яка держава планує вести. Цей термін пропонується 5 років, в європейській спільноті - 6 років, в аналогічному законі, що стосується захисту інтелектуальної власності в питанні виробництво гербіцидів і пестицидів – 10 років. Мені здається, що захист рослин є важливим, але захист здоров’я людини є більш важливим, тому я би пропонував прийняти за основу, але до другого читання збільшити термін, коли не можна розголошувати цю таємницю з 5 років до 7 чи до 10.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  І, мабуть, ви зразу оформіть цю пропозицію, хоч у нас стенограма і піде до проекту, але, якщо, то ви підготуйте і для другого читання. Добре. Цибенко.

 

11:01:54

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Олександр Олександрович, фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, ви знаєте, якби я був віруючою людиною, то у мене було б повне право сказати, дивні справи твої, Господи. Вчора наші „ура-патріоти” прийняли рішення, настіж відчинивши іноземним адвокатам на ринки України, водночас, тисячі наших людей направивши до Європи, носити нічні горшки за європейцями. І це вважають великим досягненням.

Потім прийнято рішення щодо окремих елементів знищення банківської системи України. Теж на ура. Сьогодні мова пішла уже далі.

Мова йде про те, що кому не відомо сьогодні, що дуже велика кількість медичних препаратів сьогодні, ну у кращому випадку, не шкодять людині, але це в кращому випадку. І, тим не менше, ми сьогодні  замість того, щоб приймати рішення, які б ужорсточили відповідальність, які б врятували громадян України від цих речей, ми починаємо гратися навкруги європейських цінностей, навкруги Європи і плазувати перед нею. Я хочу сказати про те, що фракція комуністів за цей документ голосувати не буде. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я думаю, позиція зрозуміла всіх, хто хотів взяти участь в обговоренні цього питання. Мова йде про необхідність до другого читання доопрацювати документ, щоб з’ясувати і ті позиції, які висловлював Сергій Шевчук і ті, що висловлювали інші депутати. А зараз я ставлю на голосування за основу цей документ в першому читанні. Будь ласка.

 

11:04:05

За-381

Рішення прийнято.

Я поясню ще раз. Регламент не дозволяє перебивати, переривати процес. І коли я веду розмову, і ставлю на голосування, то будь ласка не кричіть у цей момент. А з мотивів можна виступити завжди і після голосування. Я прошу вас. Лілія Степанівна, будь ласка, говоріть.

 

11:04:39

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, „Наша Україна”.

Шановний Олександре Олександровичу! Якщо вже йти по ноті регламенту, то два за, два проти, я не розумію, чому вже один за, один проти. Хоча я, звісно, записувалась від „Нашої України”. Не знаю, як працює наша машина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не було на запису нічого.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так перевірте систему.

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Щось із системою, дає збій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви і перевірте, будь ласка.

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Все одно, як це один за, один проти? А оскільки ви дали мені можливість висловити думку фракції після голосування, то хочу сказати, що поза всяким сумнівом, даний законопроект, а його слід підтримати в першому читанні так, як висловився комітет з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства, до якого я належу, має на меті регламентувати вжиток препаратів, який імпортного походження в Україні. І, безумовно, з поправками, які пропонуються до другого читання комітетом, цей закон буде слугувати виключно оптимізації і поступлення інформації про ті препарати,  бо Україна, як і кожна країна світу найбільш розвинута, безумовно, всі свої препарати в достатній мірі не виробляє.

Я би просила, щоб машина більше збоїв не давала: і ця, що голосує, і машина нашого парламентського залу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, я звертаюся до тих, хто почув вашу інформацію. Після оголошення голосування я не маю права переривати його, по-перше.

По-друге. У вас є претензія до машини, пред’являйте до неї. Але я тут ні причому.  Я не розпоряджаюся машиною в даному випадку.

А для тих, хто ініціативу проявляє,  будь ласка, трошки реакції добавте, щоб ви своєчасно висловилися з цього приводу.  Я до вашого сусіда звертаюся. Рішення прийнято з цього приводу.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону "Про податок на додану вартість" щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств.

Слово має Яценюк Арсеній Петрович.

Будь ласка.

 

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.

Президент України вніс законопроект, за яким пропонувалося на 2007 рік розповсюдити пільговий  режим оподаткування для підприємств агропромислового комплексу.

У зв’язку з тим, що аналогічний законопроект схвалений Верховною Радою і  знаходиться на підписі в  Президента України, просимо даний законопроект зняти з розгляду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень? Тому я ставлю на голосування зняття цього законопроекту з розгляду, враховуючи, що на підпису в Президента знаходиться аналогічного змісту  документ.

 

11:07:31

За-388

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Слово має доповідач Яценюк Арсеній Петрович.

 

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.

Хотів би нагадати, що Закон „Про зовнішньоекономічну діяльність” вперше появився у 1992 році і  норми цього закону є суттєво застарілі. Більшість норм цього закону взагалі не використовуються сьогодні у чинній процедурі  зовнішньоекономічної діяльності.

Даний закон вилучає  ті норми, які не відповідають вимогам  ГАТ СОТ. Мова йде про, так звані,  антидемпінгові ліцензії, антидискримінаційні ліцензії і аналогічні питання по дискримінаційним і демпінговим квотам.

Закон передбачає дві речі.

Перше.  Процедуру спрощену і унормування процедури ліцензування. І так, закон  буде мати дві  процедури ліцензування: перша процедура - ц  автоматична ліцензія, друга процедура - це неавтоматична ліцензія.

Під автоматичною ліцензією  буде розумітися фактично заявницький характер  суб’єкта підприємницької діяльності, який подає відповідний комплект документів, отримує відповідну ліцензію, яка не може бути обмеженням для здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Неавтоматична ліцензія – це та ліцензія, яка вводиться  тільки у тих випадках, які чітко передбачені законом, яка фактично є квотною ліцензією і заборонювальною для здійснення тих чи інших  зовнішньоекономічних  операцій. Така неавтоматична ліцензія вводиться при суттєвому погіршенні  стану платіжного балансу, при суттєвому дисбалансі товарних операцій по експорту  і імпорту, при  загрозах там продовольчої безпеки і в інших випадках передбачених відповідним  законом.

Таким чином  закон чітко унормовує питання ліцензування, відповідальності органів виконавчої влади за видачу тих чи інших ліцензій і приводить у відповідність до вимог Світової організації торгівлі  даний Закон „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Дякую за увагу.  Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має  голова комітету Заплатинський Володимир Михайлович, будь ласка.

 

11:09:54

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати України!  Комітет Верховної Ради з питань економічної  політики  на засіданні 31  жовтня розглянув проект Закону України про внесення  змін до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, реєстраційний номер  2400 від 20жовтня внесений Президентом  України.

Законопроектом передбачається  внесення змін до закону України з метою забезпечення, насамперед, більш повної  відповідності національного законодавства вимогам системи ГАТ СОТ. Потреба у прийнятті цього закону пов'язана з необхідністю імплементації національного законодавства до вимог Світової організації торгівлі та виконання зобов'язань України щодо вступу до СОТ.

Проектом закону передбачається виключення із Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” визначень термінів, які не узгоджуються з вимогами угод СОТ: це квоти антидемпінгові, квоти компенсаційні, ліцензія антидемпінгова та ліцензія компенсаційна.

Проектом закону також пропонується відповідно до статті першої генеральної угоди з тарифів та торгівлі зміни до зазначеного закону щодо встановлення режиму найбільшого сприяння та національного режиму до імпортованих товарів походженням  з держав – членів СОТ. Нова редакція статей 16 і 17, які приводяться у відповідність з положеннями про процедури ліцензування імпорту, а також нова редакція статті 29, яка приводиться у відповідність з положенням генеральної угоди з тарифів та торгівлі, зокрема її статті 24-ї.

Зауваження Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради не є категоричними і дозволяють прийняти законопроект в першому читанні. Комітет це зробив і рекомендує прийняти в першому читанні за основу.  Прошу підтримати. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запишіться, будь ласка, хто хоче висловитися чи „за” чи „проти”. Проводиться запис. Система нікого не пропустила? Кириленко записаний, Ляпіна і Пономаренко. Кириленко, будь ласка.

 

11:12:28

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Олександре Олександровичу, дякую за надану можливість.

А слово прошу передати народному депутату Терьохіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, будь ласка. Говоріть. Говоріть.

 

11:12:43

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую. Дякую, Іване Григоровичу.

Я за сьогоднішній день вам    щось велике  винний вже за передачу слова.

Шановні народні депутати! Наша фракція буде в першому читанні підтримувати цей законопроект, але знову-таки нам треба уважно подивитися на те, щоб „не виплеснути дитину”, поскільки, припустимо, випливаючи з цих змін, не прямо випливаючи, відмови припустимо від добровільних обмежень в зовнішній торгівлі не припустимі для України. Стосовно імплементації нашого внутрішнього законодавства до  гатівський норм і угод СОТ по режиму антидемпінгових розслідувань теж виписані достатньо неохайно. Більш за те, на жаль, не було пропозиції скасувати з закону про зовнішню діяльність такі перли, які там є зараз, як, припустимо, імпорт без ввезення на митну територію або експорт без вивезення з митної території, які зараз захаращують текст цієї… цього документа. Тому я просив би Комітет  з питань  економічної політики при доопрацюванні до другого читання все-таки з`єднатися з Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності, щоб ми спільно опрацювали кінцевий  документ.

Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна, прошу.

 

11:14:07

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, "Наша Україна".

Хочу підкреслити, що цей законопроект, в першу чергу, спрямований на підвищення конкурентноздатності  української економіки, тому що в першу чергу він знімає обмеження на експорт. В умовах глобальної економіки, в умовах глобального ринку виграє та країна, яка має найкращі можливості для експорту.

Свого часу такі обмеження  були введенні виключно через певні лобіські потреби там, коли ми ще переходили від регульованого стану до ринкової економіки. Коли ми хочемо в умовах ринкової економіки вигравати в конкуренції, обмеження на експорт  не має бути взагалі.  Ми маємо сприяти всіляко нашим експортерам, щоб вони максимально  виходили на  зовнішні ринки. Тоді ми виграємо в глобальній економіці. Це загальне як би чому ми підтримуємо.

Щодо того, що дійсно наш закон про  зовнішньоекономічну   діяльність є страшенно застарілий і не відповідає сучасним  реаліям і сучасним вимогам ринку, це  правда. Я переконана, що нам потрібно повернутися до  нього і  можливо його доопрацювати значно для того, щоб  привести його до сьогоднішніх реалій і потреб, в першу чергу, сприяння, максимального сприяння експорту українських виробників.

Тому в першому читанні, безумовно, підтримати, якнайскоріше доопрацювати до другого читання саме ці статті, які відповідають вимогам СОТ, а потім ми можемо повернутися в цілому до регулювання і в цілому до переписання цього Закону про зовнішньоекономічну діяльність.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пономаренко Григорій Григорович.

 

11:15:51

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Прошу передати Петру Миколайовичу Симоненку слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко говорить.

 

11:15:56

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, я прошу не підтримувати цей законопроект, виходячи з наступного. По-перше, зазначені зміни у діюче законодавство означають, що стосовно імпортованих товарів походженням з держав – членів СОТ встановлюються податки та збори такі, як на аналогічні товари українського походження. І це означає, що дешеві, в тому числі і неякісні товари іноземного виробництва, створять на внутрішньому ринку не суттєву конкуренцію, а просто ситуацію на знищення власного товаровиробника.

Я звертаюся до радіослухачів і телеглядачів, особливо тих, хто займається малим і середнім бізнесом. Цей проект закону, якщо він буде прийнятий, в першу чергу, нанесе шаленого удару по переробній промисловості, по харчовій промисловості, в першу чергу, по тих, хто займається малим бізнесом. А ось як, скажімо, сьогодні вже викликає схвилювання в наших же вітчизняних товаровиробників проблема прийняття закону щодо вступу до СОТ і дозволу ввезення цукру-сирцю. Вже от спеціалісти підтверджують позицію фракції комуністів: це призведе в наступному році до скорочення площ посіву 113 тисяч гектарів обсягів заготівлі цукрових буряків на два мільйони тонн, тобто наших селян 83 тисячі чоловік загроза стати безробітними. Для створення такої кількості нових робочих місць необхідно три мільярди 300 мільйонів гривень, ніхто не виділяє на це. Бюджет недоотримає коштів від сплати ввізного мита 500 мільйонів гривень. Таким чином, суцільне безробіття - 83 тисячі буде страждати від цього, – оце чекає сьогодні, в тому числі і тих, хто буде займатися малим і середнім бізнесом.

Тому фракція комуністів вкотре закликає: перш ніж остаточно приймати рішення щодо вступу України до СОТ. Треба зробити економічні розрахунки, порадитися з громадськістю України, далі, врахувати, як це вдарить по бюджету наступного року і тільки після цього  приймати остаточне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Більше бажаючих  нема висловлюватися.

Я просив би, готуючи цей проект до другого читання, в тих спірних позиціях, про котрі говорив тут і Сергій Терьохін, і Петро Симоненко, можливо, взяти тексти протоколів, які підписувалися з відповідними країнами і дзеркально відобразити: яке законодавство їхнє щодо сприяння і імпортерам і експортерам в тих країнах, з якими підписали протокол.

Бо складається враження, що дехто із попередніх розумників у складі Кабінету Міністрів підписував що попало, а потім пропонує, щоб ми ратифікували, чи ще уточнювали своє законодавство, виходячи із того, що вже зроблено  і від чого, ніби, відступитися не можна. Я думаю, що це було б цілком прийнятна була б річ. І я ставлю на голосування цей проект для прийняття у першому читанні за основу.

 

11:19:09

За-374

Рішення прийнято.

З мотивів Терьохін, будь ласка.

 

11:19:23

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Олександр Олександрович.

От зараз сказали абсолютно мудру річ. Справа втому, що при розгляді цих законопроектів в комітетах, ми не знаємо тексти протоколів двосторонніх, які були підписані українськими Урядами з 94-ого року.

На наш запит, я перепрошую, можна трохи відійти, …., на наш запит комітетівський: „Дайте нам ці протоколи, переговорний процес закінчений, залишився Тайвань і Киргизія, де абсолютно там не принципові позиції, дайте протоколи”. Нам Уряд відповідає: „Це закрита інформація, конфіденційна, якщо депутати хочуть, хай ідуть до Уряду і десь там в секретці злакомляться з цими протоколами”. Це  не правильно, ми приймаємо  закони, як назавжди.

Я  просив би, Олександр Олександрович,  щоб ми прийняли, або ви попросили уряд, або ми прийняли протокольне рішення якесь, щоб депутатам були надані повні комплекти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, я відповідаю на ваше питання таким чином.

Ну, я не коментую якість моїх висловлювань, бо ви правильно сказали тільки що – це нескромно було б.

А відносно вашої пропозиції, я звернувся письмово до Кабінету  Міністрів з цього приводу, і на зустрічі із Прем'єр-міністром і віце-прем’єром першим домовилися, що  в Секретаріаті у нас ви можете ознайомитися з усіма матеріалами, що стосується протоколів, підписаних з приводу вступу до СОТ  усіма суб’єктами за ці всі 12 років.

Петро Симоненко, з мотивів, будь ласка.

 

11:21:12

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні виборці!  Чому фракція комуністів голосує проти прийняття ось таких законів? Ми будемо голосувати за ті  закони, які захищають нашого вітчизняного виробника.

Але чому ми голосуємо проти? Переговорний  процес на протязі більше десяти років відбуваються. Два Президента. Одного звинувачували у тому, що він антидержавницьку позицію займає і антинародну політику проводе, другий  тим же самим займається.

У нас урядів – 10 урядів, і кілька урядів ми тут, у Верховній  Раді, звільняли з роботи, я вибачаюсь, прямо так і кажу, за недовіру до цих урядів, але вони приймали участь у переговорному процесі. Вони взяли на себе відповідальність, були виразником певних олігархічних угрупувань, і брали на себе зобов’язання, виходячи з власних інтересів.

Нам сьогодні ніхто не дає знайомитися з протоколами. Ті, хто голосував, ось народні депутати, жоден крім окремих урядовців, не знає змісту цих домовленостей. Ми голосуємо всліпу, а за це буде розраховуватися майбутнє покоління незалежної України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Петро Миколайович, за таке зауваження.

Давайте зважати на таку деталь: у міжнародному праві уряди, незалежно від того, якого вони складу, приймають рішення, які потім обов’язкові для держави.

Але ви абсолютно праві в тому… ви праві абсолютно в тому сенсі, що тепер політична реформа, залежність  парламенту і уряду така, яка зобов’язує депутатів дивитися і на склад уряду, і на ті рішення,  які він приймає. Тому, я думаю, що тепер ця ситуація буде виправлятися. Заплатинський з мотивів останній записався.

 

11:22:56

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

 Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги,  дуже слушні зауваження пролунали в залі.

Я хочу доповісти колегам, що комітет, готуючи до розгляду у першому читанні, мав змогу кожний член комітету ознайомитися разом з Міністерством економіки. Але, я вважаю і всі депутати, таку можливість повинні мати.

Тому правильно ви сказали, я підтримую. І прошу, закон дуже складний, дуже важливий, тому до другого читання комітет просить надати пропозиції, котрі будуть враховані і внесені в зал. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Розглядається Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори" з пропозиціями Президента. Доповідає заступник міністра оборони Нещадим Микола Іванович.

 

НЕЩАДИМ М.І.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати України.

16 березня 2006 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори".

Зазначеним законом пропонується удосконалити суспільні правовідносини у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Президентом України запропоновано повторно розглянути зазначений закон із його пропозиціями. Зокрема Президентом України запропоновано врегулювати наступні питання: щодо визначення поняття та складових грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення.

По суті мова йде про створення законодавчих підстав для вирівняння розмірів грошового забезпечення військовослужбовців усіх силових структур.

Інша пропозиція стосовно кредитів військовослужбовців на придбання майна за рахунок бюджетних коштів, стосовно деяких пільг членам сімей військовослужбовців, стосовно виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі, смерті або каліцтва військослужбовців, мова йде про введення десятирічного грошового забезпечення в цих випадках, стосовно забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей безоплатним проїздом у відпустку і деякі інші питання.

Під час доопрацювання зазначено законом, народними депутатами України, членами Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони України, пропозиції Президента України враховані. Прошу вас, шановні народні депутати, підтримати цей закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, сідайте. Степан Степанович Бульба співдоповідач від комітету.

 

11:26:20

БУЛЬБА С.С.

Шановний Олександр Олександрович! Шановні народні депутати!

Степан Бульба, фракція соціалістів, Полтавщина.

Закони, який сьогодні вам пропонується для розгляду передбачає законодавче врегулювання гарантій державної підтримки військовослужбовцям та членам їх сімей у правій та соціальних сферах, а також надання гарантій пов’язаних з проходженням служби. Зокрема, з питань захисту їх прав, охорони здоров’я, надання медичної допомоги, отримання освіти тощо.

Закон було прийнято 16 березня 2006 року, 7 квітня поточного року Президент повернув його з зауваженнями своїми. Комітет з питань національної безпеки і оборони розглянув висловлені Президентом зауваження і пропозиції і врахував їх у повному обсязі.

Крім того, беручи до уваги те, що з моменту повернення Президентом до парламенту зазначеного закону минув певний час і за цей період відбулися зміни в законодавстві, комітет був змушений внести до нього окремі поправки як технічної спрямованості, так і додаткові в наслідок набуття чинності іншими законами.

Нами також враховані поправки Кабінету Міністрів до  згаданого закону, які надійшли 19 жовтня цього року. В основному це стосується редакції статей 11 та 16. Врахування пропозицій Кабінету Міністрів дозволить скоординувати спільні дії парламенту, уряду у врегулюванні законодавчої бази стосовно соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей. Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України опрацювало текст законопроекту з пропозиціями Президента України, внесеними до нього іншими зауваженнями і поправками, і зауважень до нього немає.

Окремо хочу зупинитися на такому моменті. Рахункова палата за результатами аудиту визнала недосконалим правове регулювання системи надання пільг з оплати путівок за санаторно-курортне лікування військовослужбовців та членів їх сімей. Рахункова палата вважає, що змінами, внесеними у минулому до закону України про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей не було враховано умови угоди між державами-учасниками Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців. Ця угода була підписана у Мінську 14 лютого 1992 році. При цьому відомчими нормативно-правовими актами було запроваджено пільги з оплати путівок відповідно до норм зазначеної угоди. Але в той час ці пільги не було передбачено у відповідних законах України, перш за все у законі України про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. І в окремих випадках не відповідають іншим вимогам чинного законодавства. З цього приводу Голова Верховної Ради дав доручення Комітету з питань національної безпеки і оборони про внесення відповідних пропозицій. Комітет в зв’язку з цим запропонував зміни до статті 11 згаданого закону.

Вона стосується того, що військовослужбовці сплачуватимуть 25 відсотків, а члени їх сімей - 50 відсотків вартості путівки, за винятком випадків, коли законодавством встановлені інші умови  оплати. Ввести в норму цю дію пропонується з 1 січня 2008 року, тобто з наступного бюджетного року.

Проект закону, який вам представляється, після проведеного доопрацювання підтримується Міністерством оборони, Мінпраці, Державною прикордонною службою, Служби безпеки України, іншими державними органами.

Враховуючи    викладене, комітет пропонує підтримати доопрацьований закон і  рекомендує Верховній Раді України прийняти його в новій редакції з урахуванням пропозицій  Президента України, Кабміну та народних депутатів, членів Комітету з питань  національної безпеки і оборони. Прошу підтримати позицію комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, будь ласка.

Ми розглядаємо цей проект як такий документ, який надійшов з вето Президента, із зауваженнями Президента. Оскільки всі зауваження враховані комітетом,  крім того доповнення є від Кабінету Міністрів, які поліпшують текст документу, його можна голосувати в цілому, якщо нема заперечень.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому цього закону з урахуванням пропозицій Президента, Кабінету Міністрів та народних депутатів. Будь ласка.

 

11:32:02

За-407 народних депутатів.

Рішення прийнято.

Розглядається Закон України "Про захист персональних даних" з пропозиціями Президента України. І доповідає з цього приводу заступник Міністра юстиції Дмитро Миколайович Котляр.

 

КОТЛЯР Д.М.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати.

Прийнятий 16 березня 2006 року Верховною Радою України Закон „Про захист персональних даних” не був підписаний Президентом та був повернутий до Верховної   Ради  з пропозицією про його скасування з таких причин. Концептуальні  засади зазначеного закону, його численні норм   не узгоджуються із Конституцією України, вимогами міжнародно-правових документів, крім того,  закон містить цілу низку внутрішніх суперечностей.

Основні зауваження до закону зводяться  до такого. Закон грунтується на концепції  права власності особи на  персональні дані.  Такий  підхід суперечить Конституції України, суперечить Цивільному кодексу України, а також тим підходам, які закріплені  в Європейській конвенції з прав людини, а також у документах Ради Європи.

Відповідно до цих нормативно-правових документів  право на персональні дані розглядається, як право  людини, тобто особисте немайнове право.  Персональні дані  не можуть бути об’єктом  інституту речового права, права власності.  Право людини на  недоторканність приватного життя  передбачає правовий захист відомостей про неї. При цьому об’єктом таких правовідносин є персональні дані.

Зокрема, згідно зі статтею  32 Конституції України ніхто не може зазнавати  втручання  в його особисте сімейне життя, крім випадків передбачених Конституцією. Такий саме підхід знайшов свій подальший  розвиток у Цивільному кодексі України.

Крім того, статтею 8  Європейської конвенції   про права людини також передбачено, що   захист персональних даних слід розглядати, як   особисте немайнове право, як право на повагу до приватного життя. Ця позиція була у подальшому закріплена у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини.

Крім  того, слід врахувати, що частиною  четвертою статті 38 Закону України „Про інформацію” виникнення права   на персональні дані  не віднесено до підстав виникнення права власності на інформацію.

Крім того, закон не узгоджується з міжнародними стандартами у цій сфері, зокрема, тими, які закріплені  Конвенцією  Ради Європи про захист осіб  стосовно автоматизованої обробки  даних особистого характеру, а також тими, які  закріплені директивою Європейського парламенту та Ради від 1995 року про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про  вільне переміщення таких  даних.

Зокрема, законом не врегульовані такі важливі питання  захисту  персональних даних, як процедура  знищення персональних даних, поділ персональних даних на загальні персональні дані та вразливі персональні дані. Такий поділ є важливим і необхідним для встановлення спеціального режиму захисту вразливих персональних даних, заборона на об'єднання баз персональних даних, що обробляються з різними цілями, встановлення особливого порядкового доступу до персональних даних публічних осіб, особливості доступу до інформації про себе.

Необгрунтованою є також вимога статті 26 закону щодо визначення повноважного органу з питань захисту персональних даних, віднесення до його функцій як дозвільних функцій (це – реєстрація баз персональних даних), а так і контрольних функцій, наприклад, контроль за виконанням законодавства, у тому числі і з наданням можливості безперешкодного доступу до приміщень, в яких здійснюється обробка персональних даних.

Поєднання в одному органі зазначених функцій не забезпечить створення ефективного механізму контролю за захистом персональних даних. Крім того, законом передбачається надати уповноваженому органу з питань захисту персональних даних права безперешкодного доступу  до приміщень, в яких здійснюється обробка персональних даних. При цьому не враховано, що це суперечить частині другій статті 30 Конституції України щодо недопустимості проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення у них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Це лише основні зауваження до закону, і з цих підстав Президент пропонує скасувати цей варіант закон та підготувати нову редакцію. Також хочу вас проінформувати, що Міністерство юстиції спільно з Секретаріатом Президента зараз завершує підготовку доопрацьованого закону про захист інформації про особу. Попередній проект цього закону пройшов експертизу в Раді Європи та Європейській комісії. Зараз ми враховуємо зауваження експертів і невдовзі будемо готові запропонувати вашій увазі новій закон про захист інформації про особу персональних даних. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, сідайте, будь ласка.

Що думає з цього приводу комітет? Заболоцький Віталій Петрович – заступник голови Комітету з питань науки і освіти має слово. Поки він візьме слово на трибуні, я звертаюся до частину депутатів: ми зараз живемо в таку епоху інформаційного буму, багато користується мобільними телефонами і природно, що вони і в сесійному залі одержують консультації з приводу тих законів, які ми розглядаємо, це ясна річ. Але буває таке. Я помічаю, що починають говорити  учасники засідання, а ми їм заважаємо. То ви тоді кажіть, я буду припиняти засідання. Ви поговорите, потім продовжимо далі. Або вже говоріть так, щоб це було не демонстративно  і не заважали  сусідам. Будь ласка, я прошу дуже. Бо я навіть чую як дівчата говорять он там  із задніх рядів.

Говоріть, будь ласка. Вибачте за те, що я зупинив засідання.

 

11:37:52

ЗАБЛОЦЬКИЙ В.П. шановний  Олександре Олександровичу Шановні колеги, запрошені!  Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради  на своєму засіданні 18 жовтня розглянув пропозиції Президента до Закону України „Про захист персональних даних” та прийняв, згідно пункту 8 статті 130 Регламенту роботи Верховної Ради пропозицію направити цей закон на доопрацювання Комітету з питань науки та освіти. При цьому, ми користувалися  наступними аргументами.

По-перше, Конституцією України визначений  досить великий обсяг прав громадян, але до  відповідних  технологій реалізації цих  прав не прописано  належним чином  те, що стосується захисту   приватності, захисту від несанкціонованого або санкціонованого втручання в це приватне життя.  Це стосується  і великого масиву  проблем, які існують у світі зараз і Україна мірою  глобалізації також стикається з цими проблемами, проблеми пов`язані із збиранням, обробкою різноманітних баз даних.

Ну ще за стародавніх часів навіть  знання імені  людини вважалося надає силу тій людині, яка цим іменем володіє. А що казати про  величезні масиви приватної інформації, із допомогою якої може бути зруйновано як життя людини, так і її бізнес, її майбутнє і  не треба  наводити інших аргументів. Ще треба підкреслити, що Україна  зволікає із  цим процесом і якщо відхилити закон  цей повністю цей час ще   сплине і ці проблеми  ще загостряться більше, тому  ця пропозиція – доробити, доопрацювати, може, докорінно цей закон силами комітету, Уповноваженого з прав людини, фахівців відповідних нам вважається слушним.

Додам до проблеми із зволіканням, що Україна тільки у 2005 році підписала норму Ради Європи, прийняту ще в 1981 році, що стосується якраз питань захисту прав людини у зв’язку із автоматизованими базами персональних даних. І ця норма Ради Європи номер 108 не ратифікована ще нами.

Отже, прошу підтримати пропозицію про направлення на доопрацювання запропонованого закону до комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, сідайте.

Ну, власне, Президент висловив свої пропозиції, які повністю підтримуються комітетом, де сидять фахівці і знають, що треба серйозно доопрацювати цей проект. Тому висновок комітету і пропозиція для голосування – направити на доопрацювання – не викликає, очевидно, заперечень. Якщо це так, то я можу поставити на голосування. То я ставлю на голосування: на доопрацювання.

 

11:41:30

За-368

Рішення прийнято.

З мотивів Петро Симоненко хоче висловитися.

 

11:41:41

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, особливо до членів комітету, який є основним: готуючи для розгляду у Верховній Раді цей законопроект, подивіться, будь ласка, уважно, це дуже серйозна небезпека перетворення інформації особистої у певний вид бізнесу. І це, дійсно, загроза для багатьох людей відносно тієї інформації, яка накопичується електронними носіями, і як буде використовуватися.

Тому ми, фракція комуністів, і проголосували за те, щоб відправити на доопрацювання і дуже серйозно подивитися на сам зміст тієї інформації. Якщо раніше людина, отримуючи паспорт, практично за тими даними, які офіційно внесені до його паспорту, скажімо, посвідчення особистості, на цьому, практично, реєструвалися її данні, то сьогодні це значно ширше коло інформації, яке буде ставити під загрозу не тільки особисте, а й проблеми сім’ї, родичів, близьких і таке інше. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається проект Закону про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки з пропозиціями Президента.

Доповідає заступник міністра транспорту та зв’язку – Леонід Іванович Нетудихата.

 

НЕТУДИХАТА Л.І. Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, за останні роки Україна активно залучилася до глобального процесу формування відкритого для всіх інформаційного суспільства, у якому кожен може створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися і обмінюватися ними.

Значний поштовх активізації дій Уряду у цьому напрямі надали всесвітні самміт з питань інформаційного суспільства, парламентські слухання з питань розвитку інформаційного суспільства та Указ Президента України про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій.

Основоположні документи, прийняті на всесвітньому самміті з питань інформаційного суспільства – це декларація принципів та план дій, до яких, до речі, приєдналася і Україна, визначають основні пріоритети інформаційного суспільства, а також проголошують наше спільне прагнення і рішучість побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство.

Разом з тим, прагнення сталого розвитку країни потребує визначення стратегічних цілей і пріоритетів держави, координації , консолідації дій держави і приватного сектору в їх досягненні. В Указі Президента України про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій, визначено, що розвиток інформаційного суспільства  в Україні є одним із пріоритетних напрямів державної політики.

Існуюче в Україні законодавство про національну програму інформатизації визначає нацпрограму інформатизації, як комплекс взаємопов’язаних завдань, спрямованих на реалізацію державної політики, а також довгострокових пріоритетів соціально-економічного, науково-технічного, національно-культурного розвитку  держави.

Кабінет міністрів України зобов’язано у порядку представлення та затвердження національної програми інформатизації щорічно подавати на розгляд Верховної Ради  України доповідь про стан інформатизації в Україні завдань нацпрограми інформатизації на  наступні три роки і програму завдань з інформатизації на наступний бюджетний рік із визначенням джерел фінансування.

При цьому зазначено, що пріоритети  у сфері інформатизації повинні бути не постійними, а визначатися на певний період і коригуватися  залежно від ситуації. Це створює  можливість для гнучкого реагування держави  на потреби ринку та  суспільства у сфері інформатизації.

Саме недоцільність запровадження механізмів, які повторюють і дублюють законодавство про національну програму інформатизації, стала причиною застосування Президентом України права вето до прийнятого Верховною Радою України 16 березня Закону України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки”.

Закон, що надійшов на підпис Президента України, який ми зараз обговорюємо, не  скасовує механізм національної програми інформатизації, а запроваджує паралельний механізм, що призведе до дублювання діяльності у відповідних сферах і вимагатиме значних витрат часу та коштів.

З іншого боку, уряд розуміє і погоджується з тезою, що механізм національної програми інформатизації  потребує вдосконалення з урахуванням реальної  практики його застосування.

Саме за дорученням уряду Мінтрансзв’язку готує  проект відповідних змін до законодавства про нацпрограму інформатизації з урахуванням пропозицій, наданих   від Головного контрольно-ревізійного управління України та Рахункової палати.

В першому кварталі наступного року відповідні законопроекти будуть внесені до Верховної  Ради України.

В той же час слід зазначити, що відповідно до указу Президента України Мінтрансзв’язку за участю інших центральних органів виконавчої влади розроблено проект постанови Кабінету  Міністрів України про затвердження національної стратегії формування та розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Цим проектом  визначені цілі та пріоритети формування інформаційного суспільства в Україні, запропонований новий механізм реалізації, орієнтовні обсяги фінансування та їх джерела, етапи реалізації та  система індикаторів оцінки виконання  кожного проекту.

При розробці проекту стратегії особлива увага приділялася  недопущенню дублювання норм законодавства про  національну програму  інформатизації.

Серед нових механізмів проектом  стратегії передбачено створення окремих  інститутів розвитку, а саме консорціум „Електронна Україна” створюється за участю державних і приватних підприємств з метою реалізації державної програми „Електронна Україна”, Інвестиційний фонд розвитку  ІКТ формується за рахунок внесків держави та приватного сектору, фонд загальнодоступних послуг – формується за  рахунок відрахувань операторів  телекомунікаційних послуг, Національний інститут управління – це спеціалізований вищий навчальний заклад, основним завданням яких буде підготовка керівників вищої ланки управління новою формацією тощо.

Отже, з точки зору Президента України та уряду, вбачається, що для виконання положень, наведених у Законі України „Про основні засади розвитку інформаційного суспільства України” немає потреби у запровадження паралельного законодавчого врегулювання.

Друге. Існуючий механізм національної програми інформатизації потребує вдосконалення з урахуванням реальної практики його застосування. В Україні повинна бути власна національна стратегія формування і розвитку інформаційного суспільства, зумовленого оголошенням Україною європейського вибору як довгострокової стратегії соціального і економічного розвитку.

В умовах існуючого законодавчого поля у сфері інформатизації національна стратегія формування і розвитку інформаційного суспільства повинна бути затверджена відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати. Всі ми разом прагнемо стійкого зростання економіки, добробуту наших громадян, вільного доступу населення до інформації та знань. Якщо ми будемо всі разом, наші прагнення здійсняться.

Дуже вдячний розробникам закону та шановним народним депутатам, які брали активну участь  у його опрацюванні. Запевняю вас, що напрацьований матеріал буде обов’язково врахований у подальшій роботі уряду і зокрема Міністерством транспорту та зв’язку України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Пропозиція про зняття з розгляду, про доопрацювання. Якщо є запитання, можна задати. Але давайте послухаємо заодно і думку комітету, який, до речі, до такого ж висновку прийшов. Будь ласка.

Слово має Заболоцький Віталій Петрович, заступник голови Комітету... Заблоцький. Вибачте. З питань науки і освіти.

 

11:49:07

ЗАБЛОЦЬКИЙ В.П.

Дякую. Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради України розглянув пропоновий законопроект. І так само, як з попереднім законом, згідно пункту вісім статті 130 Регламенту комітет пропонує відправити законопроект на доопрацювання Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти.

Причому певним чином ми хочемо висловити свою думку і незгоду із тим, що казав мій попередник на трибуні, заступник міністра, у тому, що існує нагальна необхідність відповідного законодавчого врегулювання формування інформаційного суспільства, хоча зрозуміло, що воно спонтанно відбувається і становлення цього суспільства, чи  будемо ми приймати ці закони чи ні, але існуючі норми роблять наголос на саме технічних, технократичних, технологічних аспектах з впровадженням інформаційних технологій. Є  необхідність, велика необхідність врахування відповідних соціальних наслідків цього процесу. Освітніх наслідків, моральних наслідків не кажучи вже про врегулювання прав власності та інших аспектів.

Додамо, що Україна є членом цілої низки міжнародних організацій починаючи з ООН та багатьох інших організацій приймались відповідні міжнародні рішення з сприяння  встановлення інформаційного суспільства.

Україна, поки що, як це водиться, вайлувато міркує над тим, чи слідувати відповідним міжнародним угодам та хартіям, зокрема,  …  хартії,  рішенням Туніського та Женевського самітів, присвячених якраз розвитку  інформаційного суспільства.

Отже є необхідність такого доопрацювання, а не відхилення відповідного, законопроекту, доопрацювання саме силами комітету і з залученням відповідних спеціалістів. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилиночку, Віталій    Петрович, до вас запитання є у Юрія Богдановича Ключковського, прошу. І  Шкіль має запитання.

 

11:51:45

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, ”Наша Україна”, представник Президента у Верховній Раді.

Я хочу запитатися шановного доповідача, чому він у своїй доповіді обминув основну причину повернення закону Президентом. Адже в Україні діють два закони у цій сфері, „Про концепцію національної програми інформатизації” і „Про  національну програму інформатизації”. Де передбачені відповідні дії, яка Кабінету Міністрів так і інших органів виконавчої влади, де передбачене бюджетне фінансування і Законом „Про Державний бюджет України” кожного року виділяються кошти на цю програму.

Скажіть, будь ласка, для чого потрібний паралельний документ, який дає інший механізм діяльності у цій самій сфері, для чого потрібні два плани дій, які мають різні заходи, по-різному плануються і по-різному фінансуються. Кому потрібне таке дублювання дій у цій сфері?

 

ЗАБЛОЦЬКИЙ В.П. Дякую за запитання. Я тільки у відповідь, можу знову повторити головний аргумент, що існуючі норми і ті, на які ви посилалися, Юрій Богданович, здебільшого роблять наголос або зводяться до технічного розуміння самого процесу інформатизації. І взагалі, навіть якщо ми подивимось на сам термін інформатизації, він тлумачить часами, як встановлення комп’ютерів та підключення до мережі Інтернет. І на цьому ставиться крапка. Я хочу підкреслити, що відповідне доопрацювання повинно надати саме в цьому законі особливого роздвою саме соціальних аспектів встановлення інформаційного суспільства в Україні.

Я ще додам, що планів у нас набагато більше, ніж два. І стратегія розвитку України на 200-300 років, також в нас не бракує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тим паче, що закон приймався 11 квітня, коли Віталій Петрович не був депутатом, ви йому так поставили питання, наче він його вніс. Будь ласка, Шкіль Андрій задає запитання.

 

11:53:49

ШКІЛЬ А.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, ще раз багато хто робить зауваження, велика пауза між оголошенням і виступом. Можна скоротити її, в кінці кінців, але для вас вигідно, ви хоч подивитесь, з якого приводу ви будете говорити. Так що все в порядку.

 

ШКІЛЬ А.В. Я зрозумів, я вже зосередився. Дякую.

Я хотів би продовжити, власне, запитання, яке поставив попередній пан Ключковський і наголосити, в першу чергу, коли вже існують певні законодавчі акти з цього приводу, то потрібно аргументувати необхідність прийняття наступного детальніше. Бо, повірте, виникає природно запитання, це перше.

І друге запитання, розумієте, концепція розвитку інформаційного суспільства в Україні, вона не може бути укладена одним законом. Не закони вирішуються, повірте, а вирішують ті необхідні кошти, які на це потрібно державі витратити і виконати ті взяті хоча б на себе зобов’язання. От чи регулює цей закон, власне, чи беретесь ви за цю частину? Дякую.

 

ЗАБЛОЦЬКИЙ В.П. Дякую, Андрій Васильович за запитання. Ви наполовину відповіли самі, що самі процеси інформатизації, вони в принципі не державою спричиняються, і не державою регулюються. Певним чином ми проводимо, скоріше можемо сказати про слідування певним принципам державної політики в цій сфері в освітній, зокрема. А необхідність прийняття нових  законів зумовлена тим, що може половина тих законів про інформатизацію приймалася тоді, коли ми  в принципі не розуміли до кінця, що таке інформаційне, постіндустріальне суспільство - на початку 90-х років.

А сам світ інформаційних технологій оновлюється може вже кожні три роки, моральне застаріння настає. Так само, мабуть, моральне застаріння законів робить їх. Ми знаємо, що не тільки Закони про інформатизацію не діють. Я можу сказати Закон про освіту, який існує. Але він мало впливає на, скажімо, так принципове покращення цієї освіти. Не буде риторикою займатися. Дякую. За запитання ще раз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко, останнє запитання, будь ласка.

 

11:56:18

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Тут і запитання, і міркування. Я думаю, що нам, можливо, варто не в сесійній залі таку дискусію наукову провести  стосовно взагалі стратегії нашої законотворчої діяльності. Оскільки так складається, що тут Юрій Богданович абсолютно правий. То я не розумію співвідношення в постановочних речах, що таке основні засади, концепція і програма?

 Мій підхід є дуже простий.   Основні засади можуть бути лише одні визначені Конституцією - основні засади внутрішньої і зовнішньої політики. Далі. Верховна Рада могла б приймати якусь, наприклад, концепцію вона вже є концепцією інформаційної політики. Державні програми, очевидно, уряд мусив би приймати, де чіткі механізми, інструменти і фінансування. Тобто таким чином, є стратегічні речі та імперативні. В цьому документі немає жодного імперативного рішення, а ви кажете, що треба робити те-то. Я прочитав тут тільки забезпечити, посилити, углибити тут нічого не дає для інформаційного суспільства.

Тому я б радив на комітеті подивитися, і, можливо, дійсно, тим шляхом про який ми вже говорили змінити діючі законодавчі акти і говорити з урядом про імперативні конкретні речі, як нам це інформаційне суспільство …

 

ЗАБЛОЦЬКИЙ В.П. Дякую, Микола Володимирович, я хочу тільки сказати, що комітет і я особисто  не мали жодного відношення до тих рядків, які ви читали і казали, а  щодо іншого, я тільки з вдячністю послухав і прийму до відома і як керівництво до дій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Я так зрозумів, що в запитаннях  ставлення висловлене до цього проекту і можна його ставити на голосування, оскільки і комітет, і Президент пропонують направити цей документ на доопрацювання.  Направлення на доопрацювання – це є відхилення теж …

Тоді я ставлю пропозицію таку на голосування. Відхилити даний проект і направити його на доопрацювання.

Будь ласка, іде голосування, пропозиція комітету ставиться.

 

11:58:34

За-393

Рішення прийнято.

Шановні колеги, через півгодини буде продовжене засідання, де ви матимете змогу висловитися в різному так, як це передбачено  в Регламенті.

Тому я  оголошую перерву на 30 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу депутатів зайняти свої місця.

Зараз процедура „Різне”. Хто хоче висловитися, запишіться.

Будь ласка, виставляйте регламент і слово має Сас.

Сас Сергій Володимирович, будь ласка. Як? А Зубов, будь ласка. Володимир Олександрович Зубов.

 

12:33:23

ЗУБОВ В.С.

Валентин Зубов, фракция «Блока Юлии Тимошенко».

Уважаемые коллеги народные депутаты, уважаемые наши избиратели, радиослушатели! Как гласит известная китайская пословица: есть время разбрасывать камни, приходит время их собирать. Мне кажется, сегодня у нас как и у всех граждан Украины есть основания подвести первые итоги парламентских выборов этого года.

Как вы помните, главные политические партии, которые принимали участие в выборах, абсолютно все обещали вам, во всяком случае некоторые из них, уже лучшую жизнь уже сегодня, как это сделала Партия регионов. Партия коммунистов обещала еще раньше эту лучшую жизнь. Ну, присоединившаяся Социалистическая партия к ним тоже обещала хорошую, сытую, спокойную, сладкую жизнь. В итоге, в результате мы сегодня подошли к серьезным событиям связанным с наступлением отопительного сезона. И каждый день телевидение рассказывает о том, что десятки и сотни городов Украины к отопительному сезону не готовы. Я глубоко убежден, что сегодня антикризовая коалиция не решит тех задач, которые стоят перед страной. Не решит, к сожалению, не только она, не решит Президент, потому что он просто не способен решить, не спешит, не решит антикризисная коалиция, потому что сам принцип ее функционирования направлен на обеспечение интересов крупного капитала, а не страны и ее людей. Не решит господин Черновецкий, который всем вам, уважаемые сограждане, киевляне прежде всего, присылал красивые открыточки со своею ну такой, толи детской, толи нездоровой улыбкою обещая вам продовольственную посылку и вы ее получили и в  результате цены на все услуги выросли в три, четыре раза. Я думаю, после 1 декабря вы поймете, что цена той посылки, которую вы приняли и продали этим самым свой голос, она будет стоить для каждой семьи порядка 30-60 тысяч долларов.

Поэтому я хочу, завершая выступление, сказать следующие, нам нужно всем готовится к серьезным боям за отстаивания своих жизненных интересом и своих семей, и своих детей. До тех пор пока мы все вместе не научим власть считаться с собой, с нашими проблемами, с проблемами наших детей, результата не будет. Поэтому консолидируемся и готовимся к серьезному отстаиванию своих интересов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, слово надається Юрію Васильович Гнаткевичу, бути обережним і коректним у висловлюваннях всіх, тому що це важливо.

 

12:36:45

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Юрій Гнаткевичу, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Дорогі співвітчизники! Шановні депутати!

9 листопада в Україні відзначатиметься День української писемності і мови. Від імені фракції „Блоку Юлії Тимошенко” я хотів би щиро привітати вас з цим святом. Поздоровити всіх українців з цим днем я маю доручення також від товариства „Просвіта” імені  Тараса Шевченка, яке було ініціатором його запровадження. У мовному сенсі Україна є державою з добрими перспективами. Справа в тому і не дивуйтесь, що в Україні немає так званого русско-язычного населения. Адже володіння мовою має кілька рівнів. Якщо людина не може вільно говорити мовою, але добре її розуміє, коли читає чи слухає, вона володіє мовою пасивно. В Україні практично немає людей сьогодні, які б не розуміли українських письмових чи усних текстів. Ось і в цьому залі є чимало депутатів, які не наважуються чи не хочуть виступати українською мовою, але вони все тут стопроцентно розуміють. Отже, вони є не руско-язичними, а руско-говорящімі і украінско-понімающімі одночасно.

Програмною метою товариства „Просвіта” є українське національне відродження. Якщо говорити просто, ця мета звучить так: нагадати українцям, що вони таки українці, що вони мають свою національну історію, культуру, літературу, нарешті, власну національну мову і що їм не слід боятися чи соромитися публічно спілкуватися своєю мовою, тобто мати національну гідність. Але з’ясувалося, що за 340 років перебування України в складі російської держави, російським царям, а відтак і вождям вдалося зігнути національний хребет багатьом українцям, так би мовити, національно розмагнітити їх, розукраїнити.

Нас, просвітян, часто прозивають національно обеспокоєними. І коли я іду Києвом, я української мови від українців майже не чую. І це мене справді непокоїть в контексті перспектив нашої нації. Тобто буде вона існувати в перспективі через 100 років єдиною, а чи, можливо, нинішнє українство розпадеться на дві нації. Адже націй, які мали б дві мови, не буває. Якщо нація має дві мови, то це вже дві нації. Бо вона, це не тільки, як говорив Ленін, срєдство общєнія, вона ще і національний код. І тому гасло „Два язика – одін народ” є провокативним, бо веде в перспективі до розпаду українства на дві нації, а може і на дві держави. І перший дзвіночок ми почули із Сєвєро-Донецька.

„Просвіта” має інше гасло. Приклад нам показали поляки і чехи. У Празі на момент розпаду Австро-Угорської імперії чеську мову можна було почути тільки в глухих селах.  Але чеська влада і чеська національна буржуазія взяли курс на національне відродження і повели за собою інтелігенцію і весь народ.

Шановні панове, товариші, ніколи, як я в свої 66 років зрозумів, народ не           йде туди, куди він хоче, а туди, куди його ведуть. 70 років його вели до комунізму і він йшов. Тепер…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Боднар Ольга Борисівна виступає, за нею - Шевчук.

 

12:40:10

БОДНАР О.Б.

Дякую.

Шановні колеги, шановний головуючий, шановні радіо і телеслухачі.

Я хочу звернути вашу проблему, яка можливо комусь здасться  не дуже серйозною або не такою  вартою уваги, як, скажемо так, заробіток грошей або там  не знаю, здоров’я  і так далі.

Я хочу вам сказати, що в цьому світі ми живемо не одні, а співживемо з тваринним світом. І якщо питання свійських тварин якимось чином врегульовано в нашому законодавстві, і, скажемо так, не викликає особливих застережень, зауважень, хіба що тільки з боку санітарно-епідеміологічного питання, то питання про тварин, які утримуються дома, ті, які вважаються домашніми тваринами, є надзвичайно важливим. Мені сумно з того приводу, що це питання чомусь не розглядається на високих форумах, не збираються громадські слухання.

Чому я хочу привернути вашу увагу саме до цього питання? Сьогодні це питання постало тому, що ми мали розглядати  цей проект закону, який       стосується захисту тварин від жорстокого поводження,  на наступному пленарному тижні ми  звернемося до нього.

Але я хочу, щоб ви зрозуміли, що ті тварини, які  проживають разом з нами, потребують насправді захисту від того нашого жорстокого поводження. Проблема утримання тварин піднімалися і піднімаються і серед громадян, які утримують тих тварин і, які не утримують. Ті, хто має тварини, вони прекрасно знають, що немає ніяких забезпечень умов для того, щоб їх утримувати без порушень законодавства. Люди, які не мають їх, вважають,  що порушуються їхні права. Комунальні органи не справляються зі своїми обов’язками з забезпеченням тих умов, де можна  було би утримувати тварин.

Я хочу сказати, що  тварини наші представляють нас за кордоном і прекрасно представляють, і тому зараз  приклад буде чемпіонат світу  у Познані, в Польщі. Тому, будь ласка, коли будемо розглядати законопроект, який  стосується заборони  жорстокого поводження з тваринами, а також утримання та поводження з домашніми тваринами, не забувайте, будь ласка, що ці істоти, які дані нам  Богом для спільного співжиття,   потребують нашого захисту.

У 99 відсотків наших громадян  є тварини. Я думаю, що це  питання потрібно обговорювати на громадських слуханнях. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вносьте пропозицію таку.

Сергій Шевчук виступає.

 

12:43:13

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

У парламенті України існує  практика створення діяльності неформальних міжфракційних груп по напрямкам роботи або по іншим  критеріям.

На зібранні групи народних депутатів України разом з керівництвом Волинської  обласної державної адміністрації та Волинської обласної ради, що відбулося 1 листопада, визріла  ініціатива створення  міжфракційного  депутатського об’єднання під назвою „Волинь”.   Завданням об’єднання є  сприяння розвитку  волинського краю, збереження його  архітектурних, заповідних пам’яток, унікальної природи і природних багатств Волині  та славних історичних  традицій цього краю.

Нагадаю, що ці традиції формувалися  ще за часів Данила Галицького. Центр Волині – Луцьк  був у середньовічні часи  місцем зустрічі монархів у Європі, а пізніше  цей край неодноразово демонстрував приклади відстоювання національних інтересів українців.

В часи незалежності  Волинь демонструвала  в числі  перших євроінтеграційний напрямок розвитку, був створений єврорегіон, був у складі   прикордонних областей  України, Польщі і Білорусі. А в минулому скликанні саме в Луцьку відбулась зустріч голів парламентів України, Польщі і Литви, де була оголошена ініціатива створення міжпарламентського україно-польсько-литовської асамблеї. Нині Волинь, як і інші регіони, зустрілася з новими труднощами і, разом з тим, перед волинянами є чіткі нові перспективи євросусідства. А нова демократична Волинська влада потребує і підтримки, і злагоджених дій центральних, місцевих органів влади і місцевого самоврядування.

Саме цим зумовлено і створення депутатського об'єднання „Волинь”, до якого увійшли народні депутати Анатолій Горбатюк (Партія регіонів), Юрій Гнаткевич (БЮТ), Володимир Карпук ("Наша Україна"), Євген Кирильчук (БЮТ), Петро Кравчук (БЮТ), Адам Мартинюк (КПУ), Микола Мартиненко ("Наша Україна"), Сергій Поліщук (БЮТ), Микола Петрук (БЮТ), Григорій Смітюк (Партія регіонів), Лесь Танюк ("Наша Україна"), Сергій Шевчук (БЮТ), Ярослав Федорчук (БЮТ). Головою між фракційного об'єднання обраного першого заступника Голови Верховної Ради Адама Мартинюка. І ми запрошуємо всіх народних депутатів, які мають родинні зв'язки, народилися або працювали в цьому унікальному куточку України, до тісної співпраці. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має Калашников. За ним Томенко.

 

12:46:14

КАЛАШНІКОВ О.І.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, шановні співгромадяни!

Олег Калашніков, Партія регіонів, Антикризова коаліція.

Я хочу з цієї трибуни ще раз наголосити, що всі заходи, які сьогодні опрацьовує Кабінет Міністрів України під час обговорення бюджету на 2007 рік, що стосується соціального захисту представників силових структур України, ветеранів силових структур, спрямовані виключно на захист та покращання соціального стану існуючих на сьогоднішній день представників силових структур країни.

Чому я наголошую на цей ще  один раз. Саме тому, що на сьогоднішній день інформація не доходить до представників силових структур не доходить до ветеранів. Вони мають недостовірну інформацію, що викликає  в них непорозуміння. Тому з цієї трибуни я хочу ще раз наголосити, саме антикризова коаліція у складі Партії регіонів, Соціалістичної партії України, Комуністичної партії України  завжди спрямовувала і буде спрямовувати свої зусилля на покращання соціального стану людей, які сьогодні в погонах є  захисниками Вітчизни. Всі  поправки, які були внесені і сьогодні розглядаються в бюджетному комітеті, спрямовані виключно на покращання соціального захисту, збільшення пенсійного забезпечення, врівноваження  співвідношень в пенсійному забезпеченні  між  2-3 відсотками, які мають величезні пенсії, і  взагалі тими військовослужбовцями, які на сьогоднішній день дійсно потребують додаткового соціального захисту.

Я хочу  наголосити, що Комітет  з питань національної безпеки та оборони всі свої зусилля зосереджує на тому, щоб ця робота була конструктивна, прагматична та послідовна. Тому звертаючись до громадян України, які мають відношення до цієї соціальної групи, я ще раз хочу наголосити. Шановні представники силових структур держави, ви є найкращі патріоти держави. Ви в найскладніших умовах відслуговуєте  державі так, як роблять найкращі сини України. Тому, звертаючись до вас, ще   раз хочу наголосити, ніколи ви не будете незахищені. Ми ніколи не допустимо,  щоб ваші соціальні права були обмежені. Служіть Україні! Служіть Батьківщині! Ваш труд як ніколи потрібен нашій державі. З повагою до вас і запевняю, що кожен з представників… з тих, хто представляє антикризову коаліцію, всі свої сили спрямує на цю діяльність. Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі і вам. Томенко виступає. За ним Бокий. 

 

12:49:22

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, хотів би звернути увагу до  однієї дуже серйозної проблеми, яка останнім часом  не є предметом обговорення суспільства, експертів і політиків. Так історично склалося, що за часів Президента Леоніда Кучма модна була така бізнесова сімейственість , так сказати, дуже багато дітей, родичів, братів високопосадовців обійняли найбільш вигідні посади в бізнесі і себе достатньо комфортно відчували.

За часів Віктора Ющенка це суспільне лихо, на мою думку, перейшло в іншу площину – і виникла така історія, чи феномен, який був названий терміном „кумізм”, коли дуже багато кумів і інших опосередкованого рівня родичів почали займати посади на рівні центральної влади та місцевої влади.

Сьогодні несподівано і передбачено виник третій етап в цьому процесі, я називаю цей етап -  такої сімейственості на рівні місцевої влади. Оскільки ми дебатуємо про центральну владу, то в силу різних обставин в списках до місцевих рад чи промісцевих призначеннях на рівнях міст, сіл, селищ уже скоро посади передаватимуться по спадкоємності.

Я недавно у пресі прочитав, що, наприклад, у місті Києві вироблена така система і може слугувати еталоном в негативному сенсі слова. Наприклад, у нас в місті в депутатському корпусі позиції розділилися таким чином: чоловік дружини міського голови Денис Кумарницький очолює фракцію і контролює „Київміськбуд” через спостережну раду; син міського голови Степан Черновецький очолює „Правекбанк”, являється депутатом і контролює ігровий бізнес міста Києва; зять міського голови В’ячеслав Супруненко являється депутатом Київради і контролює всі земельні питання; брат зятя міського голови Олександр Супруненко так само депутат Київради і контролює питання власності. Це лише перший рівень родини. Якщо взяти другий рівень цієї сім’ї, то ми побачимо, що на сьогоднішній день в місті Києві, щоб зайняти будь-яку посаду, треба буде належати до або родини Черновецького, родини Супруненків чи родини Комарницьких.

Я хотів би привернути увагу і правоохоронних органів, бо це мовою закону називається корупція, коли ви з державної посади призначається на посаду бізнесову чи політичну, яка прямо пов’язана з рішенням міської влади представника своєї родини, ви здійснюєте крок, який називається політичною корупцією.

Шановні друзі, ми успішно з вами боротися з кумізмом, давайте почнемо боротися з сімействованостью в системі місцевої вади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, гарно дуже сказано. Але, Микола Владимирович, в стенограму підійміть і там виправте одну фразу. Ви сказали: „чоловік дружини голови”. Це, очевидно, сам голова, так чи ні?

Будь ласка, Бокий.

 

12:52:39

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція соціалістів.

Шановні колеги, на початку я мушу дати коротку відповідь „юлелюбу” Зубову, який тут розводився про Соціалістичну партію.

У нас, шановний пане, як ви кажете, не вийшло, бо, як ви пам’ятаєте, за відомих багатьом, умов і на певних умовах ви перебігли з фракції соціалістів у фракцію „юлелюбів” тоді, коли соціалісти були в опозиції і гнані, а „юлелюби” палко об’єднувалися і загравали з „кучмолюбами”. Може, тому ще з тих часів  вам так відома проблема ціни таких переходів і ціни взагалі. Але чи вам про них говорити.

Але вийшов сюди ще іншого приводу. 2 лютого 2007 року виповнюється 70 років прийшов у світ великий педагог-новатор. Народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України, директор славнозвісної на всю Європу школи села Сахнівка на Черкащині Олександр Антонович Захаренко, до речі, депутат Верховної Ради СРСР двох скликань.

Педагогічна громада, суспільство будуть урочисто відзначати цей ювілей славетного сина України, розумно і почесно для держави було б проголосити 2007 рік роком Захаренко в Україні. Це було б гідне пошанування подвигу сільського педагога, спадкоємця славетних Макаренка і Сухомлинського.

Міністр України Станіслав  Ніколаєнко, ще  будучи головою комітету Верховної Ради,  на парламентські слухання з проблем освіти вніс  пропозицію про присвоєння Захаренку звання героя України посмертно. Ця пропозиція була одностайно прийнята  учасниками слухань і відповідне подання Верховної  Ради було надіслано тодішньому Президенту Кучмі, котрий його проігнорував. Все правильно: дрібне великого не любить.

На Полтавському педагогічному форумі у травні 2005 року педагогічна громада звернулася з цією пропозицією   до  Президента Ющенка, який брав участь у форумі, погодився з  нею, і велів спрямувати йому відповідне подання. Воно і було надіслане Міністерством освіти і науки і Черкаською облдержадміністрацією. Однак, питання поки що не вирішене, що теж відповідає стилю роботу нинішнього Президента: багато говорити, резонерствувати і тягти з розв’язанням абсолютно простих питань до безкінечності.

У зв'язку з  наближенням ювілею міністр освіти і науки нещодавно знову звернувся до Президента з цього питання, і є надія, що воно нарешті буде розв’язана.

Але є ще одна проблема: дружина, соратниця великого педагога Віра Петрівна Захарченко у зв'язку з  похилим віком і відсутністю рідних і близьких у Сахнівці переїхала на проживання в Київ до сина, який мешкає в однокімнатній квартирі з дружиною і двома малими дітьми, стоїть у черзі на поліпшення житла, але черга, ясно, рухається дуже повільно, і навряд чи воно скоро буде це питання розв’язане.

У цьому зв’язку Соціалістична партія, Міністерство освіти, профспілка працівників освіти і науки та …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, закінчіть, але 10 секунд.

 

БОКИЙ І.С.   Зараз.

… звернулися до колишнього мера Києва  з клопотанням про надання житла удові Захарченка. Прецедент був. Свого часу, коли помер Сухомлинський, Володимир Васильович Щербицький – тодішній перший лідер України – негайно, повторюю, негайно виділив квартиру трикімнатну для дружини Сухомлинського і двох його дітей. Але Омельченко відмовив.

Ну, зараз є звернення до Чернівецького. Чи буде воно розв’язано, чи ні, але я думаю, що і Верховна Рада сьогодні вправі звернутися із поданням, щоб умови життя  родини Олександра Антоновича Захаренка, цієї славетної для України людини, були облаштовані як належно.

Дякую за увагу і сподіваюсь на підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Алексєєва виступає за згодою його Петро Миколайович Симоненко.

Потім Шкіль.

 

12:56:49

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые радиослушатели, уважаемые телезрители!

От имени фракции коммунистов хотел бы высказать еще раз некоторые соображения по проблеме, волнующей многих сегодня – и нас, парламентариев, и вас, наших избирателей, – в части вступления Украины  в Всемирную торговую организацию.

Вступление в СОТ на тех условиях, которые определяются временными правительствами и несколькими президентами, которых мы осуждали за преступные деяния и многое другое, безусловно, сегодня приведет только к одному – к демонтажу экономического суверенитета Украины.

И, я считаю, что мы сегодня должны понимать, что сила нашего государства как раз и состоит в силе отечественного производителя. А слабость нашего государства определена тем, что программа вступления в СОТ – это усиление импорта, зависимости нашего государства.

Но я хотел бы проиллюстрировать нашу позицию на конкретных примерах. Мы рассматривали несколько проектов законов, которые якобы определяют условия вступления Украины в СОТ. Это и проблемы ввоза сахара-сырца, это проблемы вывоза скота, это проблемы допуска иностранных банков, вывоза металлолома и многое другое.

И я хочу проиллюстрировать, что сегодня уже тревогу бьет вся Украина. Объединения сахарников обращаются во фракцию коммунистов с предложением немедленно проинформировать вас, уважаемые коллеги, о том, что это в следующем 2007 году приведет к тому, что сокращена будет площадь на 113 тысяч гектаров посева сахарной свеклы. Предполагается закрытие 22 сахарных заводов. Это 83 тысячи безработных граждан Украины. Это потери бюджета минимум 500 миллионов гривен.

Сегодня пришло письмо уже от Ассоциации производителей крахмала в Украине. И они делают заключение, которое по сути дела свидетельствуют о том, что при данной программе вступления в СОТ мы утратим эту отрасль промышленности – производство крахмала, несколько десятков тысяч безработных селян окажутся выброшенными на улицы. И это подписали все руководители крахмальных предприятий крахмалопаточных заводов Украины. Они обращаются к нам от имени тех селян, которые ждут поддержки и защиты со стороны государства.

Вывоз скота. Если сегодня кто-то думает о том, что это простые шалости, то я хочу еще раз предупредить о том, что это по сути дела будет уничтожено перерабатывающая промышленность химическая, это вопросы, которые связаны с нашей обувной промышленностью и другими.

Поэтому я еще раз хочу подчеркнуть, что новые торговые условия в незавершенной реформы это угроза нашей экономики.

Я еще раз хочу привлечь внимание своих коллег, принятие законов о вступление в СОТ нанесет колоссальный удар по бюджету страны на 2007 год. Ведь в расчетах нет того, что  у нас по сути дела десятки тысяч людей останутся  без работы, это подоходный налог для местных бюджетов. Это вопросы, которые связаны с  реальной прибылью, она также будет меньше. Это вопросы НДС и многое другое. Поэтому фракция коммунистов …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам,  слово має Шкіль за ним виступатиме Надуша замість Передрія.

 

13:00:07

ШКІЛЬ А.В.

Шановні народні депутати! Шановний  Головуючий, шановні радіослухачі, телеглядачі!

Я хотів би зразу порадити про те, щоб після мого виступу представнику компартії на  знак протесту проти того, як голосувала коаліція за СОТ антикризова вийти з коаліції антикризової.  Я бачу, що мене підтримують представники антикризової коаліції.

Позиція має бути чесною до кінця, якщо щось не подобається в  діяльності коаліції треба виходити, якщо  міністр є опозиційним він йде з уряду він написав заяву. Написало багато, а вийшло два, але якби позиція, принаймні, рухається.  То в даній ситуації також треба бути до кінця чесними, і до кінця чесними треба бути не тільки перед виборцями, але і перед собою.

Не  подобаються дії треба виходити на знак протесту і  цим привертати увагу до подій, яка не приймається і яка несе небезпеку.

Тому що я пам’ятаю, як в минулому скликанні тут підвалися обструкції закони про СОТ.  І цукор сюди вносився і трибуни блокувалась, і представники іншої політичної сили, представник, зараз його немає в парламенті, він вже міністр, переконував нас всіх, що обов’язково треба ввести ввізне мито на оливки. Я питаю, чому не  ростуть у нас оливки в Україні. Росли. Якщо  вони росли в Криму 800 років тому, то вони ж можуть почати рости через 800 років, а мито  треба ввести зараз.

Пропонувалося і відстоювалося, і не  голосувалося певними фракціями вступ до СОТ, тому що обкладалось ввізним митом банани, чому банани? Бо будуть рости, я  так розумію. Якщо будуть діяти так вдало, розвивати економіку України антикризова коаліція, значить почнуть рости банани. Тому, вважаю, що потрібно, щоб була чесна позиція. От ми тримали свою чесну позицію в тому скликанні, в цьому тримаємо і вважаємо, коли ми обговорюємо до тієї чи іншої міжнародної організації, треба чітко визначити, що і чим є ця міжнародна організація. Світова організація торгівлі, вона об’єднує тих, хто торгує, не тих, хто експлуатує чи змушує. Слабка країна, яка хоче стати сильною, в неї є дві можливості: або не ставати сильною, або залишатися слабкою. А от проміжних випадків не буває. Якщо Україна хоче стати чемпіоном світу з будь-якого виду спорту, спочатку треба поїхати на чемпіонат. Для того, щоб стати світовим торговим партнером, треба стати членом СОТ, ось і все. І обговорювати переваги і недоліки можна тільки тоді, коли ми відпрацюємо в СОТ відповідний період часу.

Я просто з свого боку хочу висловити сумнів в тому, що і цього разу Верховна Рада підтримає більшістю голосів закони, які сприятимуть вступу України в СОТ. Я сумніваюсь, але я б дуже хотів помилитися в своїх сумнівах і отримати підтвердження щирістю заяв тих політичних діячів, які вважають, що голосування сьогодні і вчора, було чесною позицією і ця чесна позиція буде дотримана до кінця. І ніхто не буде лукавити, тобто виступати „проти”, голосувати „проти”, але діяти „за”.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Надоша, після нього виступатиме Князевич.

 

13:03:22

НАДОША О.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати.

Ми, на жаль, за нашими політичними бійками, скандалами, забули про дуже важливу річ із повсякденної роботи народного депутата. Ми забули про запити, про один із варіантів контролю влади на місцях. Кожен з нас стикається з тим, коли до нього приходять люди і він вимушений реагувати на їхні проблеми своїм депутатським запитом, стикається з тим, що на запит приходять відповіді, які взагалі пишуть про що завгодно, але не про ту суть, який був викладений в запиті. Такі речі відбуваються практично у кожному депутата.

У нас є регламент, стаття 221, яка передбачає відповідальність посадових осіб за відповіді на депутатські запити. Кожної третьої п’ятниці ми, по ідеї, якщо депутат невдоволений  відповіддю, можемо викликати хоч цього чиновника або іншого керівника там якогось апарату і спитати його, чому він не виконує те, що було викладено в запиті. Це перше.

По-друге. Ми можемо прийняти постанову Верховної Ради по окремому запиту, по окремій роботі того чи іншого чиновника. Але, на жаль, за півроку роботи Верховної Ради ми цією нормою практично не скористувалися.

Я сам зіткнувся  з тим, що, скажімо, невеликий приклад,  9 серпня я звернувся до прокурора міста Кременчука – Павлючука Віктора, з приводу знищення парку в центрі міста Кременчука. Було знищено вдумайтеся 326  дерев. І шаленими темпами почалося будівництво торгівельного центру. У відповіді прокурора зазначено: „Що Кременчуцьким відділом контролю за дотримання природоохоронного законодавства та аналітичного контролю підготовлено проектне призупинення будівельних робіт”.

5 вересня я звернувся до Генерального прокурора Медведька Олександра Івановича, що незважаючи на вказані вищі дії будівництво не зупинено. У відповіді Генерального прокурора вказано на порушення діючого законодавства, але будівництво все рівно продовжується.

22 вересня був оголошений депутатський запит від групи депутатів до Генерального прокурора  вказано, що за інформацію Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради будівельні роботи не провадяться. Хоча будівництво продовжується.

В мене виникає запитання, а що у вікно нам подивитися не можна, що, дійсно, це будівництво продовжується. Чому посилається Генеральний…

Не на своє розслідування, а на відповідь такого ж зацікавленого в цьому будівництві органу.

Тому я хочу звернутися до Голови Верховної Ради, прошу вас Олександре Олександровичу, більше дієво вживати 221 статтю Регламенту Верховної Ради. І вже нарешті почати запрошувати цих чиновників сюди для того, щоб вони тримали відповідь перед обличчям всіх депутатів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Володимирович, я приймаю ваше зауваження. Але прошу і вас, якщо виникає таке питання, то ви проявляйте ініціативу. Дайте пропозицію на такий-то день відповідно до Регламенту викликати такого працівника. Я звернуся до секретаріату з дорученням відповідним він прийде. І я гадаю, що це треба робити, щоб люди знали, що відписками відбуватися не можна. Бо ви на прокуратуру посилаєтеся. Я вчора направив один документ комплексний більше 300-х мешканців Печерська звертаються     про забудову у місцях, де не можна  забудови  вести, нав’язують будинки, висотки ставлять на тих місцях де зсуви можуть бути. І виявляється, що замовником там  виступає, розпорядником землі Генеральна прокуратура, маючи по Києву  близько сорока ділянок такого змісту.

З яких це пір прокуратура займається комерційною діяльністю, що це за робота. Тому я вважаю, що ви праві. Але треба щоб на це питання він тут стояв і відповідав, і інші побачать і відповідатимуть по суті. Спасибі.

Слово має Князевич замість Кріля, за ним виступає Кириленко замість Омельченка.

 

13:07:35

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, фракція „Наша Україна” висловлює  абсолютну підтримку у послідовній,   принциповій і головне економічно вигідній зовнішній політиці, яка  проводиться Президентом України Віктором Андрійовичем Ющенком.

Головне в цій політиці залишається, насамперед,  захист прав наших громадян, які перебувають за кордоном.

Друге -  це збільшення, значне  збільшення обсягу інвестицій, які поступають в нашу країну і зрештою розширення тих  ринків, через які  ми можемо просувати  наші товари на світових ринках.

Разом з тим,  основою цієї політики є і забезпечення надійних партнерських відносин з нашими сусідами, суть яких зводиться до того, що  з одного  боку Україна  повинна дотримуватися всіх своїх зобов’язань,  а з іншого докласти зусиль для  досягнення і захисту власних  інтересів.

Відтак, в результаті такої політики Україна нарешті отримала  статус ринкової економіки. Результативно пройшли нещодавно переговори з ЄС щодо спрощення візового  режиму  і режиму ремісії  з ЄС.

Відтак, Україна нарешті з кожним днем все  більше  і більше серйозно і гучніше заявляє про себе, як про регіонального  лідера суть політики  якої зводиться не тільки про декларування і поділяння  європейських цінностей, а планомірне і послідовне впровадження  їх в нашому   Балтійсько-Чорноморському регіоні.

Україна стала центром інтеграції довкола  співдружності демократичного вибору, Україна стає центром інтеграції країн довкола Чорноморської співдружності ГУАМ.

Разом з тим, ми рішуче заявляємо протест проти спроб внести дестабілізацію в процес продовження тієї зовнішньої політики, яке сповідує Президент України Віктор Андрійович Ющенко. Насамперед, йдеться про ініціативи внести серйозні корективи щодо засад зовнішньої та внутрішньої політики і фракція "Наша Україна" буде категорично відмежовуватись і давати відсіч будь-яким ініціативам щодо рішучої зміни зовнішньої політики.

З іншого боку, ті заяви, які лунають від високопосадовців щодо необхідності продовження терміну перебування Чорноморського флоту на території України знову ж таки, стикатимуться з супротивом з нашого боку, оскільки це різко суперечить Конституції України.

Нарешті, ми виражаємо свій протест проти заяви посла Російської Федерації Чорномирдіна, який дозволяє собі коментувати рішення наших судів і не визнавати їх щодо маяків, які до сих пір перебувають у незаконній власності російського Чорноморського флоту.

В зв’язку з цим, фракція і партія "Наша Україна" наполягає на незмінності зовнішньополітичного курсу нашої держави, проголошеного після президентських виборів в 2004 році. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кириленко, за ним Бахтеєва.

 

13:10:38

КИРИЛЕНКО І.Г.

Іван Кириленко, „Блок Юлії Тимошенко”, Дніпропетровщина.

Шановний Олександр Олександрович, колеги, шановні виборці! Треба відзначити, що йде досить злагоджений і унікально синхронний вид діяльності в стінах парламенту по приєднання України до Всесвітньої торгівельної організації. Близько десяти законів, які набрали близько 400 голосів. Це дійсно, унікальний випадок в історії нашого парламентаризму по таких принципових законах, які десятиліттями не приймались. Але не все так ідилічно. Першим каменем спотикання може бути той закон, який сьогодні знятий з розгляду, або перенесений на наступний пленарний тиждень, це Закон про пільги, про податок на додану вартість для сільськогосподарських товаровиробників. Що запропонував Президент.  По суті те, що ми проголосували з вами 18 жовтня, пільгу продовжити до 01.01.2008 року. Але, з одним невеличким уточненням, з 01.01.2008 року Президент пропонує скасувати і спеціальний режим оподаткування, який проголосувала  Верховна Рада 18 жовтня минулого місяця.

Що мається на увазі за спеціальний режим. З 01.01.2008 року сільськогосподарські підприємства сплачуватимуть 9 відсотків ПДВ, а лісове господарства і рибальство 6 відсотків. При цьому буде обраховуватись і податок на додану вартість вхідний і вихідний.

Вхідний податок. Селяни купляють ресурси, пальне, засоби захисту рослин, техніку з податком на додану вартість і продаватимуть свою продукцію теж з податком на додану вартість. Як правило, ці суми згортатимуться. Тобто, селяни не будуть сплачувати цей податок, він згортатиметься, бо суму будуть співпадати приблизно. Президент пропонує скасувати. Це значить, що 01.01.2008 року 3,2, 3,4 мільярда гривень вилучені від сільгоспвиробників. При цьому за останні 10 років прибуток ніколи не перевищував 1 мільярда, а, як привило, було збитковість. Зрозуміло, що відбудеться. СОТ не заперечує проти такого режиму оподаткування як ми запропонували. Тому, який вихід Президенту, я звертаюсь до нього, щоб він погодився з рішення Верховної Ради 18 жовтня і підписав цей закон, і відкликав свій. І на заміну відкликаного запропонував той закон, який передбачає спеціальний режим оподаткування з 01.01.2008. Розумію, що непопулярне рішення для Президента, але тоді доведеться 3,2, 3,4 мільярда шукати в бюджеті і вже прямої підтримки ми не зможемо добитися, не зможемо, тільки опосередкованої через зелену скриньку – це екологічні заходи, природоохоронні, меліорація, вапнування, гіпсування, осушення. Це теж важливо, але це непряма підтримка, вона стосується тільки певної частини України – Полісся і Півдня, а інша частина.

Тобто, шановні колеги, я прошу, дійсно, щоб ми ще раз звернулись до Президента, щоб він підписав наш закон, тим паче, що ви того.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Григорович. Ви або самі можете підготувати запит Президента, а можу я підписати на вашу пропозицію. Будь ласка, підготуйте, а з задоволенням це зроблю. Спасибі. Бахтеєва Тетяна Дмитрівна виступає. За нею виступатиме Мордовець замість Бульби.

 

13:14:07

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые радиослушатели, телезрители! Уважаемые народные депутаты!

Сегодня я вышла на эту трибуну, чтобы поднять очень важный вопрос, который в последнее время очень слишком часто освещается в прессе. Речь идет о тромадоле. Сразу хочу отметить, что это сильный анальгетик. Однако некоторыми исследователями и практическими врачами отмечено развитие толерантности и лекарственной зависимости после длительного применения терапевтических доз. За последнее время легальный оборот тромадола ужесточен. Он отпускается только по рецептам особого образца. Но и после ужесточения правил отпуска легальный оборот тромадола остался на том же уровне. Поэтому нужно считать, что главная проблема состоит в нелегальном обороте. По некоторым данным, именно нелегальный оборот тромадола в Украине в десятки раз превышает легальные медицинские.

Поэтому, как я уже заявляла на пресс-конференции в городе Донецке, я хочу еще раз обратить внимание на проблему тромадола не на как медицинскую, а как проблему всего общества. На Украине сегодня 21 предприятие выпускает тромадол. И частично он поступает за границу. Часть наших пациентов применяет его при инфаркте миокарда, при болях в суставах, при травмах. Еще известный врач средневековья Парацей сказал: «Все есть яд и все есть лекарство. И лишь доза делает вещество ядом или лекарством». Это выражение может объяснить не только медицинские, но и социальные проблемы сегодня с тромадолом.

До сих пор правоохранительными органами не выявлены места производства и продажи нелегального тромадола. Почему не закрыты аптеки, которые связаны с подпольной реализацией тромадола.

Я обращаюсь к министру внутренних дел и вашим ответственным замам, от вашего ведомства зависит и здоровье, и жизнь молодых людей, которые стали на страшный путь наркомании. Движение тромадола на рынке в таком количестве невозможно не заметить! Примите меры.

И обращаюсь к министру здравоохранения. Примите жесткие меры к тем аптекам, которые незаконно сегодня реализуют тромадол.

Я обращаюсь к региональным руководителям. В вашей власти перекрыть каналы незаконной реализации и изготовления тромадола. Примите меры. И тогда тема для сенсаций, которые сегодня есть, и бесконечных разговоров о тромадоле в Украине будет закрыто. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Мордовець Леонід Михайлович виступає, за ним  - Попеску.

 

13:16:57

МОРДОВЕЦЬ Л.М.

Леонід Мордовець, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, шановні виборці.

Я хотів би привернути вашу увагу  до питання, пов’язаного із поверненням творчої спадщини наших видатних співвітчизників, які в силу тих чи інших історичних обставин в минулому столітті опинилися за кордоном. Але  за час свого проживання і перебування там вони створили видатні  зразки у сфері літератури, мистецтва і сьогодні варто було б саме їх твори, щоб вони опинилися у нас в Україні.

Мова іде зокрема про одного з видатних  представників наших співвітчизників Давида Давидовича Бурлюка. У липні наступного року йому виповнюється 125 років. Сам він є уродженцем із Сумської області. Змушений був покинути  межі Батьківщини у 1920 році. Але, працюючи за кордоном, він створив значний доробок, який становить понад 5 тисяч творів. Він був не тільки видатним художником, але й  поетом і письменником.

Сьогодні за кордоном в Канаді мешкає його онука, яка згодна  надати ряд його творів в Україну, але за умови, якщо, скажімо, на його Батьківщині в  місті Сумах буде відкрито музей. І мова іде про відкриття цього музею саме в тій гімназії, де навчався  Давид Бурлюк.

Громадськість, яка займається вивченням творчості Давида Бурлюка, вже неодноразово перед органами влади ставила питання стосовно відкриття такого музею.

Але, на жаль, ні нинішнє керівництво міста Суми, ні Управління культури Сумської обласної державної адміністрації не бере до уваги ці   звернення громадськості.

До мене як до народного депутата саме представники фундації Давида Бурлюка звернулися із проханням  поставити це питання сьогодні перед органами влади.

Я звертався до колишнього міністра культури пана Ліхового відносно відкриття цього музею, проте,  все завершилося відпискою.

Я сьогодні  сподіваюся, що новопризначений міністр культури  Юрій Петрович Богуцький все ж  звернеться до цієї проблеми. І необхідно як відкрити цей музей, так і відзначити  цю дату на  загальнодержавному рівні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Слово має Попеску. Потім виступатиме  Аржевітін, замість Князевича, який записаний.

 

13:20:03

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Вельмишановний Олександре Олександровичу!  Вельмишановні колеги!

Вчора ми не включили до  порядку денного проект Закону про  спеціальну економічну зону „Єврорегіон Буковина” та  спеціальний режим інвестиційної діяльності  на цій території. І сьогодні   дехто вже почав спекуляції навколо цього.

Виникає питання: „Чи потрібен такий закон?”.  Відповідь: „Так, потрібен”.

Друге питання: „Яка позиція фракції Партії регіонів?”  Фракція Партії регіонів виступає за прийняття цього закону і надання спеціальної  зони   Чернівецькій області, оскільки поважає  результати референдуму від 1  грудня 1991 року, коли більшість населення області  виступила за це поряд з тим, як голосувала  і за незалежність України.

Третій момент. Що треба зробити для того, щоб прийняти цей законопроект? Треба створити робочу групу щодо розробки  нового законопроекту щодо створення  вільної економічної зони у Чернівецькій області із залученням фахівців Комітету  економічної політики Верховної Ради України, фахівців Чернівецької обласної ради та обласної  адміністрації, народних депутатів  від Чернівецької області, врахувавши всі об’єктивні  зауваження  та погодити проект змін з Мінекономікою та Мінфіном з тим, щоб без  проблем прийняти у сесійній залі,  реально, а не тільки декларативно допомогти  найменшій  області України.

Виникає проблема. Чому не можна прийняти  вчора законопроект, який був запропонований? 

Перше. Існує базовий Закон України „Про загальні засади створення і функціонування  спеціальних вільних економічних зон”, за  змістом якого спеціальні  економічні зони створюються Верховною Радою України за ініціативою Президента України, Кабміну або місцевих рад України та місцевої державної адміністрації (стаття дев'ята). Проте в матеріалах до законопроекту відсутня відповідна інформація щодо ініціаторів створення свободної економічної зони та рішення відповідних місцевих рад та місцевої державної адміністрації про надання згоди на створення СЕЗ. В даному випадку слід було посилатись на результати референдуму першого грудня 91-го року, а також додати рішення обласної ради. Цього не було зроблено.    

Друге. Відсутній також пакет документів, необхідний для створення цієї спеціальної вільної економічної зони, передбаченої статтею шостою, який включає техніко-економічне обґрунтування доцільності її створення, обсяг, джерела та форми фінансування на кожному етапі її створення і розвитку, обгрунтування режиму ціноутворення, оподаткування митного регулювання.

Третє. Прийняття проекту закону передбачає зменшення податкових надходжень до Державного бюджету, тому відповідно до законопроекту мають бути додані пропозиції про видатки, які належить скоротити, та пропозиції по джерелах додаткових доходів для покриття збільшення видатків, як того вимагає частина друга статті 27 бюджетного кодексу України.

Четверте. У проекті пропонується ввести в дію законопроект з моменту опублікування, що не узгоджується з частиною третьою статті 27 бюджетного кодексу, оскільки такий законопроект повинен оприлюднити бути до 15 серпня відповідного планового року. Тому ми пропонуємо створити відповідну робочу групу і врахувати всі моменти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз виступає Аржевітін. А за ним виступить Мармазов замість Симоненка записаного, який виступав замість Алексєєва. Будь ласка.

 

13:23:24

АРЖЕВІТІН С.М.

Станислав Аржевитин, «Наша Украина».

За дорученням Асоціації українських банків мені, голові ради, доручено озвучити заяву.

Асоціація українських банків занепокоєна деякими нормами, закладеними у проекті закону України про державний бюджет  України на 2007 рік, які дестабілізують банківську систему України. Зокрема законопроектом призупинено на 2007 рік порядок створення банками страхових резервів відповідно до діючих законів. А замість цього запропоновано новий порядок їх створення, що суперечить Конституції і ряду діючих законів України. Відповідно до  нового порядку з  переліку активів, за якими банк може створювати резерви виключення операцій з цінних паперів, що без сумніву буде сприяти призупиненню розвитку фондового ринку  України. При цьому ігноруються вже існуючі вимоги Національного банку України  щодо обов`язковості створення страхових резервів під цінні папери комерційними банками. Цим же пунктом також передбачається перегляд сум страхових резервів, створених банками за останні 10 років. Асоціація вважає, що таким чином створюється  безпрецедентний випадок, коли в зв`язку зі змінами норми закону з 1 січня 2007 року банки будуть зобов`язані переглянути суми страхових резервів за останні 10 років, формування яких здійснювалося відповідно до законодавства, що діяли в тих періодах часу. Це є грубим порушенням статті 58 Конституції України, якою визначено, що закони та інші нормативні акти не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Асоціація звертає увагу уряду та  Верховної Ради, що прийняття нового порядку формування банками страхових резервів збільшить ризиковість банківської діяльності  та призведе до дестабілізації банківської системи, а також економіки в цілому. Наслідком цих змін стане зниження рівня капіталізації банків, їх надійності, зменшення можливості  надання  банкам кредитів в економіку з одночасним підвищенням їх вартості.

Слід зауважити, що профільним комітетом Верховної Ради  підтримана пропозиція Асоціації українських банків і надана до бюджетного комітету, який поки що не врахував. Асоціація українських банків вважає,  що діюча система страхових  резервів відповідає всім  вимогам.  Асоціація українських банків  заявляє про  реальність дестабілізації  банківської діяльності в разі прийняття таких податкових новацій. Асоціація закликає представників уряду та народних депутатів України проаналізувати згубні наслідки таких дій для всієї української економіки та не допустити зміну порядку формування страхових резервів новими ініціативами.

Дякую.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Слово має Мармазов. За ним виступатиме Аркалаєв.

 

13:26:35

МАРМАЗОВ Є.В.

Уважаемые коллеги!  Мое выступление будет касаться состояния социально-экономической сферы на примере Кировоградской области. Ну, проблем здесь много, и одна из них -  низкая эффективность работы стратегически важных предприятий в условиях аренды. Вообще-то аренда у нас – это беспредел. Вот в городе Александрии угольные предприятия, на которых трудилось 17 тысяч человек, были переданы в аренду двум частным коммерческим структурам, вот такая ООО «Экспелерент», возглавляет наш народный депутат, и ЗАТ «Енерговугілля” под серьезные инвестиционные обязательства, ну, я их не буду перечислять.

Прошло два года. Угольные карьеры добиты до ручки, многие из них вообще затоплены, оборудование демонтируется, режутся железнодорожные магистрали, ТЭЦ практически выведены из строя, поселок Димитрово остался без отопления, заработная плата не выплачивается с апреля месяца, огромная задолженность перед Пенсионным фондом, сокращено 14 тысяч рабочих мест, 29 тысяч пенсионеров, которые, ну, были угольщиками, сейчас не обеспечиваются на зиму топливом. Это ж катастрофа надвигается! Ситуация близкая к социальному взрыву: блокируется сейчас горисполком, перекрываются автомагистрали, - но толку никакого. Знают об этом Министерство ТЭКа, Министерство угля, Фонд госимущества, Министерство социального обеспечения, правоохранительные органы. Но сдвига никакого нет.

Я вынужден был совместно с моими коллегами Цапюк и Турбанов обратиться к вице-премьер-министру Клюеву, который, нужно сказать, оперативно отреагировал на эту проблему, было собрано серьезное совещание,  создана межведомственная комиссия, принято решение профинансировать срочно отопление поселка Димитрова, а арендаторов обязали в 10-дневный срок закрыть долг по заработной плате. Ну, все, казалось бы, нормально. Прошло более месяца – никакого сдвига на месте нет, никакого.

Может, слушают руководители Кабмина мое выступление. Действительно, сейчас руководители Кабмина у нас энергичные люди и они принимают правильные решения, но контроль за выполнением решений – это из рук вон плохо. Если так будет и дальше, ничего толкового у нас не получится. И, конечно, нужно приводить к порядку арендаторов. Вот в городе Кировограде теплоснабжающие предприятия тоже передали в аренду коммерческим структурам. Местная власть руки умыла, сосредоточилась сейчас на перевыборах, а арендаторы выжимают последние соки из арендуемых объектов. Город, практически, не отапливается, хотя по отчету якобы он отапливается. На самом деле вода подогревается для того, чтобы она не замерзла в системе.

Думаю, необходимо нам вместе с Кабинетом Министров срочно принять Закон, который запрещал бы передавать в  аренду коммерческим структурам стратегические важные для жизни наших людей объекты.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Аркаллаєв Немає. Ну, шановний Нурусліслам Гаджійович видно не сподівався, що  вистачить часу на його виступ, тому слово має, замість Воропаєва, Ядуха. А потім виступатиме Деревляний.

 

13:30:04

ЯДУХА В.С.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги.

Перше, я хотів сказати, що я  перше скликання в парламенті і висловити думку людей, що всім вже набридла ця політична тріскотня і, в тому числі, сьогодні на цій трибуні взаємні політичні якісь звинувачення. Люди хотять дієвої влади, дієвих законів, які були б спрямовані на покращення рівня їхнього життя.

Хотів би сказати, що сьогодні в Хмельницькій області та в цілому по Україні склалася не проста ситуація по забезпеченню населення зрідженим газом, який закуповується на спеціалізованому аукціоні. Причини такі: не виконується постанова Кабінету міністрів України №1736 від 23 грудня 2004року, якою внесено зміни  до постанови Кабінету Міністрів України №599, згідно яких пункт 1 після слів „в аукціонах” доповнено: „на яких виробники скрапленого газу заявляють весь об’єм продукції, виробленої після закінчення попереднього спеціалізованого аукціону, в якому вни брали участь”.

А також порушується правила роздрібної торгівлі та надання послуг з постачання скрапленого вуглеводневого газу для потреб населення, згідно яких роздрібну торгівлю та надання послуг з постачання газу здійснюють спеціалізовані підприємства, які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці на надання послуг з постачання газу, торговий патент, забезпечення оперативним зв’язком, аварійними диспетчерськими службами і таке інше. У разі відсутності у суб’єктів підприємницької діяльності відповідних служб, які я назвав, вони не мають права на виконання зазначених робіт. Вони повинні заключити в даний момент відповідні договори з відповідними службами, які мають на це дозвіл. А тому при відсутності таких договорів реєстрацію таких суб’єктів підприємницької діяльності для участі у спеціалізованому аукціоні не проводити.

А на превеликий  жаль, це переходить наоборот. Сьогодні проводяться реєстрації цих підприємств, які взагалі не мають ніякого відношення до цієї роботи.

А тому потрібно негайно навести лад в цьому питанні, а по народному виразу, відділити зерно від полови.

Виходячи з вищесказаного, я звертаюся до міністра економіки, голови аукціонного комітету з депутатським зверненням, а саме: вжити заходів щодо  дотримання постанови Кабінету  Міністрів України номер 1736, провести перереєстрацію учасників спецаукціону, і третє – довідка про обсяги та напрями реалізації скрапленого газу, придбаного на спецаукціоні повинні завіряти не обласні державні адміністрації, а обласні податкові  адміністрації. Цим самим не будуть скриватися податки.

До прикладу: сплата одного   реалізованого балону – 21 кілограм – більша в півтора рази, чим від продажу сорока літрів газу через відповідні заправки.

А тому я хотів би, щоб всі ми разом з вами думали за єдине  - за наповнення бюджету, а не за пусті балачки.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Деревляний виступає від „Блоку Юлії Тимошенко”. Це  останній виступ сьогодні.

 

13:33:09

ДЕРЕВЛЯНИЙ В.Т.

Василь Деревляний, „Блок Юлії Тимошенко”, Тернопільщина.

Шановні депутати, шановні виборці!

Я вийшов на цю трибуну, щоб дати коротку відповідь тим звинуваченням, які звучали з боку депутата, нашого колеги з фракції Регіонів від Тернопільщини, де звинувачувалися підприємці від БЮТ в Тернопільській області у всіх  гріхах.

Я би хотів сказати, щоб цей депутат і все ж таки фракція розібралася  про ці огульні наїзди  на підприємців Тернопільщини, що вони  виїхали туди, запитали їхню думку, що це  відповідно відбувається, адже заявляється з цієї трибуни, що це підприємство треба перевірити. Може, дійсно, його треба перевірити? Робить депутатський запит,  а тоді іде в міліцію і каже працівникам міліції, що от такої перевірки проводити абсолютно не треба.

З іншим керівником, який керує „Тернопільоблспиртом”, звільняє, робить все, щоб усунути від керівництва керівників, директорів від Блоку Юлії Тимошенко, які добре керують на цьому підприємстві. Це підприємство – одне із кращих у цій галузі абсолютно в Україні.

Сьогодні теж стає відомо, що працівники міської міліції, конкретно це Василь Мокрицький, начальник міського відділу по боротьбі з господарськими злочинами, спільно, разом готують провокації проти депутатів міської ради від „Блоку Юлії Тимошенко”.

То я би все ж таки хотів запитати. Із якими програмами ми йдемо на вибори, адже кожна політична партія, як каже, і заявляла, і заявляє, що ми будемо все робити, щоб нормально розвивалося підприємництво. На сьогоднішній день я бачу з боку Партії регіонів і депутата від Тернопільщині, який входить, на терені області це абсолютно не робиться.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Просив репліку Валентин Зубов. Я йому раджу не робити репліку, але я, як він наполягає. Ну, будь ласка. Будь ласка.

 

13:35:31

ЗУБОВ В.С.

Уважаемый Александр Александрович, коллега Бокий в своем выступлении сказал, вернее напомнил о том, что я в свое время вышел из фракции Социалистической партии. И это правда.

Правда только, неправда то, что он намекнул на какие-то финансовые условия. Он при этом забыл сказать, что из фракции Социалистической партии вместе со мной вышли ваша активный сторонник Нина Марковская, действующий депутат Сас, действующий депутат Кирильчук и так далее. Но не об этом я хотел бы сейчас сказать.

Александр Александрович, все, что я говорил в своем выступлении, имеет под собой основания. Вы в свое время дали блестящее определение политическому режиму Кучмы, вы назвали этот режим, как режим бандократии, то есть слияние политической власти с откровенным бандитским капиталом.

И поэтому мне просто непонятно, мне очень жаль, что вы, понимая суть той проблемы,  стали работать в  той группе депутатов, где 60-70 процентов ярых сторонников  режима Кучмы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Олександрович, я не випадково, оскільки ви до мене звертаєтеся, не випадково відповідаю на ваше питання і не рекомендував би виступати,  тому що Ніна Марковська не виходила з фракції і вона припинила своє депутатство, коли каденція закінчилася. А Сас і    Кирильчук, поряд з вами сидять вони сьогодні, як ви помітили, я ніколи не докоряю вам з цього приводу, вийшли з фракції, яка знаходилася в опозиції і пішли у фракцію, яка  працювала в режимі Кучми повністю на однакових умовах, всі ви в трьох пішли. Тому я не хотів би на цю тему продовжувати розмову, але беремо до уваги, ще і одну обставину, що за політичним складом, за формою організації роботи і „Блок Юлії Тимошенко” і Партія регіонів однакові політичні сили.

Дякую вам. Сесійне засідання сьогодні завершається. Наступне засідання відбудеться о 10-ій годині 14 листопада і буде День уряду з питання про діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування щодо розвитку фізичної культури і спорту, і розвиток вугільної галузі.