ЗАСІДАННЯ П’ЯТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

5 жовтня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні депутати, представники Кабінету Міністрів, журналісти, запрошені, гості Верховної Ради, радіослухачі і телеглядачі. Маємо сьогодні четвер, п'яте жовтня. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація. Систему „Рада” ввімкніть.

10:02:17

Присутні 431 депутат, ранкове засідання оголошується відкритим.

Традиційно хочу привітати з днем народження Дарда Олександра Панасовича, привітайте. І сьогодні два ювілеї – у Єресько Ігоря Геннадійовича, йому виповнюється 50 років (оплески), це взагалі не вік, так що можна було б не вважати, що ця подія надзвичайна, тому що років мало. І у Сінченка Сергія Григоровича теж ювілей – 60 років (оплески). Сергій Григорович, ніхто тому не рад, але жить можна, так що ви переживайте, все нормально. Все нормально.

Процедура визначена у нас чітко Регламентом.

(Ш у м у з а л і)

Чому? Ну яка потреба? Ну я прошу вас. Вони заяву робити чи… Для заяви, будь ласка, ну переривати на півгодини засідання… Дайте Сасу слово з процедури.

Не ламайте мікрофон, депутат Сас, до вас сигнал дійде, дійде сигнал.

10:03:59

САС С.В.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Шановний Олександре Олександровичу, я прошу вас виконати вимогу пункту другого, частини першої статті 27-ї Регламенту і повідомити, хто відсутній на пленарному засіданні з поважних причин. Якщо такі є, заблокувати їхні картки на виконання 84-ї статті Конституції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я доручаю технічній службі. Уточніть, будь ласка, оскільки я аналіз такий не робив особисто. Це не входить в мої обов’язки. Будь ласка, уточніть, і потім зробите таку інформацію.

Фракція „Наша Україна” і фракція БЮТ просять перерву на 30 хвилин. Якщо це для консультацій – одна справа, якщо це для заяви – так робіть таку заяву.

Ну, добре, йдіть на перерву, а ми почекаємо, поки ви порадитесь. Оголошується перерва на 30 хвилин. О 10.30 продовжиться засідання.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція проконсультувалися про суть питання, яке їх цікавило і хочуть свою думку викласти всім депутатам. Просять, щоб це зробила Юлія Тимошенко, будь ласка.

Ви з місця будете говорити, чи із трибуни?

10:32:21

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко. Доброго дня.

Шановні друзі, зараз Верховна Рада готується розглянути скасування законопроекту, який був прийнятий 340 голосами в парламенті, про введення мораторію на тарифи на житлово-комунальні послуги.

Зал віддав 340 голосів подолавши вето Президента. Цей Закон, який мусив був переданий Морозом до Президента і підписаний, мусив зупинити спонтанне, абсолютно необґрунтоване, немотивоване зростання цін на житлово-комунальні послуги.

На жаль, після голосування цього законопроекту Олександр Мороз відмовився, порушуючи Конституцію, передавати прийнятий Закон на підпис Президенту. І це значить, що сьогодні десятки мільйонів людей, які чекали, що цей Закон про введення мораторію на житлово-комунальні послуги на зростання цін буде підписаний, сьогодні вони отримали таке рішення від парламенту, яке, практично, позбавляє їх всякої надії. І я можу сказати, що коли тут у нас такі ліберали інтелектуальні говорять про те, що не можна вводити мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, то я окремо для таких людей хочу пояснити і трішечки поповнити їх професійні знання.

Якщо зараз не зупинити спонтанне, необгрунтоване підвищення цін на житлово-комунальні послуги, більшість людей в Україні не здатні будуть заплатити ту вартість житлово-комунальних послуг. Тому що сьогодні двокімнатна квартира, комунальні послуги, буде коштувати 400 гривень. Людям доведеться обирати між комунальними послугами і їжею, що купувати. Якщо люди не здатні будуть оплатити ці тарифи, у нас виникне криза неплатежів за тарифи, яку ми переживали десь у районі 1995, 1996, 1997 років.

Що це значить? Це значить, що всі підприємства, які постачають електроенергію, газ, тепло, воду перетворяться в наслідок нездатності населення платити за ці тарифи, практично в підприємства банкрути. І це значить, що у нас буде просто фінансовий колапс у державі. І це значить, що ті підприємства паливно-енергетичного комплексу і житлово-комунального господарства через тіньові схеми, через процедури банкрутства в тіні будуть приватизовуватися.

Я хочу запитати: навіщо викликати такий фінансовий колапс в країні? Потрібно відпрацювати зовсім іншу технологію. І саме мораторій дає уряду два-три місяці для того, щоб знайти план подолання цієї кризи, а...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Учора ми провели засідання парламенту, розглянули інформацію Кабінету Міністрів, яка була у цьому сенсі якраз і витримана. Заходи, котрі вживає Кабінет Міністрів, стосується цієї проблеми. Хочу сказати, що двічі парламент за останні п’ять років приймав рішення подібного змісту і двічі Конституційний Суд, посилаючись на норми Конституції, зобов’язав не дотримуватися цих законів, оскільки вони антиконституційні.

Тому повністю поділяючи тривогу, яку висловила Юлія Володимирівна, тим не менше ми зобов’язані розглядати проект закону з цього приводу, який повністю теж відповідає процедурі, визначеній Регламентом.

Таким чином за скороченою процедурою, так як і передбачено 48 статтею Регламенту, розглядається Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради про прийняття Закону України "Про мораторій на підвищення цін і тарифів”. Доповідає Заплатинський від комітату профільного. Потім співдоповідь робитиме від Комітету з питань Регламенту Кисельов, так в мене записано, будь ласка. Володимир Михайлович Заплатинський.

10:37:04

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановний пане голово, шановні народні депутати України, 19 січня 2006 року було прийнято Закон України "Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорту (крім таксі)", після чого Президентом було застосовано право вето. 15 березня 2006 року закон було прийнято повторно з урахуванням пропозицій Президента, проте 6 квітня 2006 року Президент знов використав право вето і повернув закон з пропозиціями щодо його відхилення.

На Комітеті з питань економічної політики, уважно розглянувши пропозиції Президента та розуміючи, що встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, тягне за собою обов’язок відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виробникам різницю між затвердженим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Було прийнято рішення погодитись з аргументами Президента та відхилити Закон України "Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорті (крім таксі)” як такий, що не відповідає статтям 85-й та 116-й Конституції України і не узгоджується з Законами про ціни та ціноутворення та про місцеве самоврядування в Україні.

Слід також зазначити, що Кабінетом Міністрів України надано обґрунтування щодо неможливості забезпечити необхідні витрати з Державного бюджету з поточного року та наступного років для забезпечення відшкодування запровадженого мораторію.

Таким чином, беручи до уваги невідповідність закону нормам діючого законодавства, підтримуючи пропозиції Президента та розуміючи неможливість використання прийнятого Закону України „Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природній газ і електроенергію, послуги громадського транспорту (крім таксі)”, пропонується скасувати рішення від 22 вересня 2006 року про прийняття зазначеного закону.

При цьому представленою постановою передбачено доручити Кабінету Міністрів України вивчити питання економічного обґрунтування підвищення тарифів, розробити механізм для захисту малозабезпечених верств населення та підготувати і подати до Верховної Ради України строком, підкреслюю, до 1-го листопада поточного року нормативні акти щодо державного врегулювання цін граничних нормативів рентабельності суб’єктів природних монополій, торгівельних надбавок та контролю за цінами і ціноутвореннями.

Тож прошу вас, шановні колеги народні депутати, підтримати проект постанови і прийняти її в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? Немає Є запитання, запишіться. Це скорочена процедура, але все одно важливе дуже питання. П’ять хвилин, будь ласка відведіть. Маньковський.

10:41:09

МАНЬКОВСЬКИЙ Г.В.

Прошу передати слово народному депутату Харі Василю Георгійовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

10:41:19

ХАРА В.Г.

Вы на заседании комитета, я так понял, рассмотрели очень объективно данный вопрос. И вчера, и сегодня очень много спекуляций вокруг данного закона. И говорится так, что если мы не отменим сегодня вето, то тогда будет все нормально. Если отменим, то население слишком сильно пострадает.

Вот на взгляд комитета, если мы сегодня не преодолеем вот те препятствия, которые пытаются перед нами поставить по отмене ранее принятого решения, что произойдет? Что лучше оставить, так как есть, или все-таки принять решение, отменить то решение, которое мы ранее приняли?

Спасибо.

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Спасибо за вопрос.

На заседании Комитета по вопросам экономической политики к данному вопросу, как и ко всем остальным, подходили чисто с экономической точки зрения, не придавая внимания популизму, разным партийным подходам. То есть чистая экономика.

Так вот, согласно статьи 142 Конституции Украины: «Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою”.

Если прокоментировать данную статью, то это говорит о том, что не отменив сегодня этого решения, мы вынуждены до конца года провести компенсации в размере на день принятия закона 4,02 десятых миллиарда гривен, со дня принятия 22-го числа сентября месяца до нового года еще 1,7 миллиарда гривен и на следующий год порядка 7,1 миллиарда гривен из местных бюджетов. Затем на основании статьи 142 Конституци Державний бюджет повинен компенсувати місцевим бюджетам ці витрати. Это приведет к полному калапсусу в исполнении бюджета, в полном обнищании местных бюджетов и в полном не решении никаких других вопросов на местном уровне. Это не экономичный подход и комитет большинством голосов принял такое решение - поддержать предложения Президента.

З повагою до Віктора Андрійовича Ющенка, він двічі ветував цей Закон. З повагою віднестися до пропозицій Президента щодо скасування. Вот это и были основания у комитета для принятия данного решения.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слободянюк.

10:44:26

СЛОБОДЯНЮК В.Й.

Прошу передати слово депутату Броннікову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

10:44:34

БРОННІКОВ В.К.

Владимир Михайлович, мы всегда должны докапываться до коренных причин. Сделал ли комитет анализ, что причиной повышения тарифов стало общее повышение цены на газ. Когда тем, кто добывает газ в Украине, стало выгоднее газ не продавать населению, а продавать промышленным предприятиям.

Сделал ли комитет выводы из этого, почему это все произошло? Потому что не вскрыв экономических причин ситуации, когда Верховная Рада вынуждена была накладывать мораторий и тем самым заставлять правительство ускоренно принимать решения, мы опять будем натыкаться на частные случаи. Спасибо.

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Спасибо за вопрос.

Комитет детально, с экономической точки зрения, проанализировал экономику этого вопроса. Да, на сегодня потребности населения более немножко 19 млрд. кубометров газа, собственная добыча в Украине более 20 млрд.

То есть вчера в докладе вице-премьер-министра Украины Клюева Андрея Петровича прозвучали очень интересные цифры, они звучали после того, как Комитет по вопросам экономической политики с Министерством экономики детально проанализировал эту ситуацию и внес свои предложения. Наши предложения внесены Верховному Совету, Кабинету Министров, к ним прислушались.

Кроме этого, хочу проинформировать вас, что только вчера с этой трибуны прозвучала просьба правительства рассмотреть вопрос о 50 плюс 1 акции для проведения собраний, то есть изменение в Хозяйственный кодекс Украины.

И вчера комитет практически единодушно принял проект этой, проект этого закона и будет рекомендовать залу для того, чтобы регулировать поставки газа, то о чем вы спросили, на украинский рынок по ценам приемлемым для потребителя. И в связи с этим мы вчера с этой трибуны слушали, что будет дифференцированный подход, люди которые не имеют возможность платить такие деньги, они будут платить меньшие тарифы, средний класс – средние и наоборот богатые люди – богатые. То есть вот, что сделано комитетом в этом направлении.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від профільного комітету, регламентного мається на увазі, Кисельов Василь Олексійович. Будь ласка.

10:47:35

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановні народні депутати! Комітет з питань Регламенту 4 жовтня 2006 року на своєму засідання за доручення Голови Верховної Ради України Мороза Олександра Олександровича розглянув внесений народними депутатами України Заплатинським та Комаром проект постанови Верховної Ради України про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття Закону України „Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожитий у побуті природний газ і електроенергію, а також послуги громадського транспорту, крім таксі.

Комітет відзначив, що під час розгляду Верховну Раду України 22 вересня 2006 року, Верховну Раду України не було враховані пропозиції Президента і були порушені статті закону і Верховна Рада подолала вето.

Верховна Рада пропозиція Президента не підтримала і не були… І було більшістю голосів подано вето Президента України. Проте, Верховна Рада України, відповідно до статті 85 Конституції України, не наділена повноваженнями встановлення та зміни цін і тарифів, що вже було предметом розгляду Конституційного Суду України. А головне, шановні депутати, порушена 142 стаття Конституції України, згідно з якою, як казав поперед мене вже виступаючий, автор проекту, ми втрутились не в свою справу.

Тому, долаючи вето Президента та приймаючи 22 вересня 2006 року повторно зазначений закон, Верховна Рада України вийшла за межі своїх конституційних повноважень.

У зв’язку з тим, що під час розгляду цього закону було порушено вимогою статей 85 та 142 Конституції України, та не було враховано рішення Конституційного Суду України від 2 березня 1999 року та від 10 лютого 2000 року, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України повернутись повторно до розгляду цього питання та скасувати прийняте рішення 22 вересня і сьогодні таке рішення прийняти.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте будь ласка, спасибі.

Регламент не передбачає, немає цього в Регламенті, почитайте уважно. Скорочена процедура. Хто хоче висловитися? Два – за, два – проти. Хто - за? Запишіться. Оніщук, Лук’яненко. Якщо – за, будуть виступати – за, якщо – проти. За проект постанови.

Ще раз пояснюю, внесена на розгляд постанова. Я ще раз прошу, не треба. Два – за і два проти цієї постанови. Будь ласка, якщо в такій послідовності будете виступать, я буду закликати, щоб говорили так, як записалися. Хто проти цієї постанови. Залоцький і Цюрко. Візьміть слово будь ласка.

МАРТИНЮК А.І. Шановні колеги, я бачу, що не так спрацювала система „Рада”, я до них звертаюся. Ви зробили запис традиційний, тобто спочатку записали фракції, а потім записали від депутатів. Оскільки за 48-ю статтею ми обговорюємо це питання за скороченою процедурою, тому треба зробити перезапис незалежно від фракції. Спочатку записується незалежно від фракції, хто за прийняття такої постанови, і два перших виступлять, а потім, хто проти прийняття такої постанови, і два проти виступлять. Тобто, треба переписатись.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки наша технічна служба не врахувала цю обставину, закриваємо це визначення і по-новому. Я прошу, зніміть записи свої і по-новому ще раз пояснюю.

Хто за підтримку такої постанови, запишіться два чоловіки, а два проти потім.

Хто за? Іде запис. „За” – буде виступати Хара, Кунченко.

Хто проти? Яворівський і Боднар, будь ласка.

Хай так, як воно правильно записано. Це ж депутати, а не фракції. Хара і ще хто? Я оголосив уже Хара… Ні, там Кунченко записаний, домовитися з ним. Хара, Кунченко і Яворівський, Боднар.

Будь ласка, Хара. Симоненко. Будь ласка, Симоненко.

10:53:27

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели.

Я хотел бы изложить позицию нашей фракции и при этом обратить ваше внимание на то, что предшествовало принятию этого закона.

Первое. Провал бюджета 2006 года, который готовился помаранчевой командой, поставил на грань катастрофы в целом Украину. И вы помните, что из-за провала переговоров с Российской Федерацией все наши граждане Украины в новогоднюю ночь с ужасом ожидали, что Украину отключат от поставок газа.

Далее. Я хочу обратить ваше внимание, что именно провал помаранчевым правительством и подготовки бюджета привел к тому, что в расчеты бюджета были заложены 50 долларов за тысячу кубических метров газа, а цена была по 95 долларов. Таким образом сегодня бюджет преступно подготовленный помаранчевыми командами не выполняется из-за отсутствия объективных показателей.

Второе. Девять месяцев мы, Верховная Рада и фракция коммунистов, ведет борьбу с Президентом Украины, который с января нынешнего года отказал в поддержке и защите своих избирателей, ибо он отказал еще в январе месяце подписать этот закон, который тогда дал бы возможность ограничить рост тарифов, реально ограничить, ибо это ставилось, как задача. А с 1 мая и с 1 сентября нынешнего года помаранчевое правительство Еханурова повысило тарифы, и реально перед нами встала задача сегодня не ограничить повышение тарифов, а уже реально встала задача снижения тарифов, о чем мы вчера слышали от правительства.

Третье. Цель принятия закона о моратории. Заставить разобраться с ценообразованием на газ отечественным и импортированным, разобраться с НАК «Нефтегаз Украины» с его преступлениями, убрать всех посредников, которые работали на газе, прежде всего продолжить переговоры с Российской Федерацией, выплатить задолженность, исключить то, что связано с платежами по тарифам на проезд.

Далее. Позиция Кабинета Министров сегодня открывает перед советами всех уровней возможности сформировать тарифы на местах.

И последнее. Хочу последнюю фразу. Цена сегодня 95 долларов, которая является…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Одну фразу дайте, 15 секунд.

СИМОНЕНКО П.М. Далее. Бюджет у нас провален.

Вывод. Я считаю, что надо еще раз услышать сегодня от правительства то, что было вчера сказано, как заверение о том, что реальная политика будет на снижение тарифов…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.Сідайте, будь ласка.

Бульба Степан від соціалістів виступає.

10:56:16

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція соціалістів.

Шановні народні депутати, 10 серпня Полтавська обласна рада абсолютною більшістю голосів, а саме 81 відсоток від присутніх депутатів проголосувало за підвищення комунальних тарифів. При цьому практично стовідсотково голосували представники „Блоку Юлії Тимошенко”, Партії регіонів, "Нашої України", а також аграрії, частина соціалістів, комуністів.

Я питаю тих крикунів, я питаю: невже ви думаєте, що ваші колеги, наші колеги на нижчих рівнях менше люблять народ, ніж ви? Ні! Ні! Але вони відповідають за свої рішення, бо коли Законом про комунальні тарифи ви, Верховна Рада визначила, що за невідповідність них собівартості бюджети місцевих рівнів повинні доплачувати, оцю дотацію робити, то ви тоді розуміли, що робите.

І тому я кажу, ось переді мною один з листів тільки, пише директор обласного комунального підприємства „Лубнитеплокомуненерго”. Внаслідок зростання цін на природний газ і електроенергію за умови мораторію на підвищення тарифів підприємству вже зараз потрібна дотація більше п'яти мільйонів гривень. При цьому борг перед „Газ України” - мільйон шістсот тисяч гривень і так далі. В разі несплати боргу природний газ на котельню подаватися не буде. І це напередодні опалювального сезону.

Я розумію, що опозиції все одно – їм краще, якщо гірше буде, бо це дає їм шанси прийти до влади. Але я звертаюся до всієї відповідальної частини парламенту. Давайте… Ми зробили помилку, давайте її виправимо і не будемо популістами, бо ми відповідаємо за стан ситуації…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу дуже уважно слухати один одного. І звертаюся… Спокійно, я прошу вас! Звертаюся до тих, хто вигукує, я не називаю прізвищ: ви ж були з Степаном Бульбою в одній фракції, за відомих обставин перейшли з цієї фракції в іншу, всім відомі обставини, але ми про них не говоримо. Тепер ви кричите з місця „Ганьба!” і таке інше. Помовчіть краще! Помовчіть, послухайте, візьмете слово – висловите свою думку.

Яворівський, кому передаєте? Турчинову? З місця Яворівський, прошу.

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, Яворівський говорить, а не ви.

10:59:18

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я передаю слово Турчинову, тому що я дуже різко проти цієї постанови, а він скаже набагато м’якше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре, оцінимо вашу толерантність.

10:59:36

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні народні депутати, Верховна Рада прийняла Закон про мораторій на підвищення тарифів, який давав нашим громадянам шанс вижити цією зимою. В той же час, сьогодні Верховна Рада, порушуючи Конституцію, порушуючи Регламент, пробує скасувати власне рішення.

Я хочу звернути увагу всіх на таку обставину: ні в доповіді Заплатинського, ні в доповіді Кисельова не було наведено жодного регламентного порушення, яке було під час цього голосування. А відповідно до 49-ї статті тільки нормативні регламентні порушення можуть бути підставою для того, щоб Верховна Рада змінила власне рішення.

Тому сьогодні кожний, хто буде голосувати, він перекреслює Регламент Верховної Ради, він перекреслює Конституцію і, головне, він перекреслює надію всіх наших громадян.

Мене дуже дивують сьогодні виступи і комуністів, і соціалістів. Вони починають пояснювати свою зраду виборців, які сподівалися на них, і, до речі, перший раз вони за цей закон і голосували. І сьогодні вони вам розповідають, чому вони зраджують своїх громадян. Що стосується „Регіонів” – з ними все зрозуміло.

Тому я хочу звернути вашу увагу, шановні народні депутати, які говорять про якісь там конституційні порушення, якісь рішення Конституційного Суду. Ви вважаєте, що цей закон антиконституційний, будь ласка, звертайтеся до Конституційного суду, звертайтесь до судових органів і тільки вони в цих умовах можуть прийняти рішення. Права Верховна Рада була, приймаючи рішення на порятунок громадян, чи ні. Але ж я хочу сказати вам наступне: є конституційне право громадянам жити. І я прошу вас: не забирайте це право в наших громадян.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Борисівна Бондар має слово. Будь ласка.

Будь ласка, да, уключіть мікрофон Ользі Борисівні.

11:01:44

БОДНАР О.Б.

Прошу передати слово Оніщуку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, прошу.

11:01:59

ОНІЩУК М.В.

Шановний голово, шановні народні депутати, шановні громадяни України, політичний зміст і економічні наслідки ухвалення нинішнього рішення вже прозвучали достатньо повно. Я дуже коротко зупинюсь на двох моментах, на тому, чому не можна з правової точки зору приймати сьогоднішню постанову.

Перше, треба мати на увазі, що Конституція України, зокрема стаття 91 говорить, що всі акти Верховної Ради приймаються більшістю від її конституційного складу, окрім випадків передбачених Конституцією. Як раз наступна стаття, зокрема, стаття 94 говорить про те, що вето Президента і власне, це ми з вами добре знаємо долається лише кваліфікованою більшістю парламент, тобто не менше 300 голосів. І це означає, що рішення парламенту, яке приймається кваліфікованою більшістю, не може бути скасоване в інший спосіб, чим у спосіб його прийняття.

Для юристів, для тих, хто розуміється на праві, це абсолютно відома річ. Адже, якщо ми допустимо таку ситуацію, то це буде означати, що кожне подолане вето завтра з, так званих, процедурних мотивів може скасувати лише парламентська більшість.

Я не думаю, що це правильний підхід, в принципі, і більше того, я прямо скажу, що це не є конституційно. Друга обставина, шановні колеги, ми, очевидно, і я дуже хотів сьогодні почути від регламентного комітету, він мав сказати, у чому саме було порушення процедури? Оскільки Регламент Верховної Ради тільки дає з однієї підстави переглядати рішення, яке ще не набуло законної сили, з питання порушення процедури, не змісту, не відповідності Конституції, не доцільності – лише з питань порушення процедури розгляду. Більше того, Регламентний комітет повинен був указати, в чому саме полягають порушення головуючого, і яка саме процедура була порушена під час голосування. Цього не було зроблено.

Тому, на жаль, наше рішення сьогодні не створить правових наслідків, і ймовірно і Конституційний Суд, а можливо навіть і суди загальної юрисдикції його не підтримають.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ми провели обговорення. Не треб, почекайте. Я прошу вас, заспокойтеся.

Я зобов’язаний підбити підсумки цього обговорення. І втішний тим, що депутати, які опонували мені, підтвердили, що у чіткій відповідності з Регламентом прийнято було попереднє рішення і все те, що робиться до нинішнього моменту, теж відповідає регламенту.

Але, зважаючи на те, що відповідно до 48 статті Регламенту ми не будемо вдаватися у дискусію, аби не замакітрилася у людей голова знанням нашим, знанням Регламенту.

Є висновок Регламентного комітету, який зводиться до того, він пропонує скасувати прийняття рішення. Я би хотів тільки пояснити виборцям, виборцям пояснити вашим і нашим – всім, що прийняття Закону про мораторій жодним чином не допоможе їм ні в одному питанні. Бо є два висновки Конституційного Суду, які не дозволяють приймати таке рішення, втручатися у функції місцевих органів влади. А допомогти можуть тільки дії конкретні, про котрі учора доповідав Кабінет Міністрів, і з приводу чого ми запросили першого віце-прем’єра, який відповідає ці питання, щоб він висловив теж свою думку з цього приводу.

Будь ласка, Клюєв Андрій Петрович.

КЛЮЄВ А.П.

Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр Александрович.

Мы очень… Ми дуже ретельно опрацьовували це питання. І з серпня місяця була зроблена, була створена міжвідомча балансова комісія, перед якою Прем’єр-міністр поставив основне завдання – це знизити тарифи на житлово-комунальні послуги для населення. Після того як опрацювала ця комісія, ми зробили висновки. Я вже вчора відповідав дуже багато на запитання і ви мабуть багато бачили на телебаченні розмов на цю тему. Тому які висновки?

Перше, пропонується зниження на 75 гривень ціни на природний газ, що використовується населенням в побуті, крім опалення. Вона буде становити 339 гривень. З метою забезпечення захисту найбільш вразливих верств населення ми пропонуємо ввести диференціацію цін на природний газ, що використовується населенням для опалення в залежності від обсягів його споживання, що від опалення квадратних метрів житла там, де немає лічильників. Сім’ям, які споживають до 3 з половиною тисяч кубів на рік, площа до ста квадратних метрів, пропонується знизити ціну газу на 20%. Абоненти, які споживають до 9 тисяч кубів на рік, площа від 100 до 200 квадратних метрів, пропонується залишити на рівні 339 гривень. Таких сімей у нас 2,7 мільйона. Той, хто споживає газ до 12 тисяч кубів на рік, площа від 200 до 400 квадратних метрів, буде отримувати газ на 73% вище, ніж 339 гривень. І останнє. Для тих, хто споживає більш, ніж 12 тисяч кубів на рік, це площа більш ніж 400 метрів квадратних, ціна зросте більш ніж як двічі. Таких сімей у нас біля 40 тисяч.

Таким чином ми зможемо захищати малозабезпечені категорії населення. І ми вам пропонуємо, це принциповий підхід. Такі підходи ми будемо пропонувати також і запроваджувати і в електроенергетиці, і водопостачанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я прошу… Проект Постанови Верховної Ради, реєстраційний номер 0823-П про скасування рішення Верховної Ради України на мораторій на підвищення цін і тарифів ставиться на голосування. Ставиться на голосування.

11:08:46

За-249

Рішення прийнято.

Ми проголосували постанову, я прошу вас. По фракціях? Будь ласка, по фракціях. Я зараз оголошу.

Партія регіонів – 184, „Блок Тимошенко” – 7, „Наша Україна” – 3, СПУ – 30, комуністів – 21, позафракційні – 4. Будь ласка.

Шановні, я прошу вас... Під час обговорення за скороченою процедурою ми всі нормативи, передбачені Регламентом, дотримали. Якщо мову вести про доповнення, голосуємо окрему постанову… Треба було виступати, говорити, не будемо повертатися до цього питання.

Розглядається не питання, а процедура, передбачена нашими правилами, про приведення до присяги. Є Василь Васильович Онопенко і міністр юстиції? Його не попереджали? Вони за кордоном? Тоді знімається це питання. Якщо з’являться вони, то тоді приведуть до присяги пізніше.

Розглядається питання проект Постанови про звільнення Балоги Віктора Івановича з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Проект постанови у вас з цього приводу є на руках. Ви знаєте, що Віктор Іванович Балога працює тепер керівником Секретаріату в Адміністрації Президента. Він відповідну заяву написав, є пропозиція відповідного змісту від Кабінету Міністрів, я думаю, що тут немає проблеми чи потреби обговорювати це питання.

Тому я ставлю на голосування постанову Верховної Ради України про звільнення Балоги з посади міністра з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Зміст такий: звільнити Балогу Віктора Івановича з посади міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи згідно з поданою заявою. Ставлю на голосування цю постанову, будь ласка, визначайтеся.

11:11:44

За-356

Рішення прийнято.

Я прошу вибачення, я не оголосив - це помилка, про відсутніх.

Є відомості про те, що хворіють сьогодні – Фесенко, Корсаков, Калетнік, Римарук, Петросов і знаходяться у відрядженнях, правда, частина з них тут є, хоча вони числяться, що у відрядженнях – Ілляшов, Шкіль, Головатий, Немиря, Богатирьова - вона присутня в залі, Бондаренко, Клюєв Сергій є присутні. Писаренко, Фельдман, Янукович, Попеску, Шибко, Білозір, Янковський, Гнатенко, Триндюк. Я сказав, що Богатирьова і Клюєв сидять в залі. Будь ласка, скористайтеся цією інформацією, кого вона цікавить.

Проект Постанови про звільнення головного контролера Рахункової палати. Мова йде про звільнення Андрія Петровича Зіпера головного контролера в зв’язку із закінченням терміну повноважень. Чи є потреба обговорювати це питання? Це процедура законом передбачена. Я ставлю на голосування Проект Постанови про звільнення Андрія Петровича Зіпера з посади. Йде голосування проект постанови 2246.

11:13:31

За-292

Рішення прийнято.

Постанову про призначення Головного контролера Рахункової палати я не ставлю на голосування, оскільки фракція ще не зустрілася з претендентом і перед розглядом цього питання звернулася з пропозицією не ставити його до того часу, поки не будуть з’ясовані деталі. Тим паче, що тут процедура передбачає таємне голосування і я зважаю на цю позицію і пропоную, аби Рахункова палата організувала такі зустрічі.

Проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Онопенка В.В. Є заява Василя Васильовича Онопенка, яка подана ще, до речі, до обрання його Головою Верховного Суду. Ми маємо сьогодні обставини, коли цей факт уже відбувся, Василь Васильович обраний Головою Верховного Суду і ми можемо його привітати всі разом, бо це все-таки довіра, в тому числі до депутата, до професіонала. Але ми повинні припинити його повноваження, достроково припинити повноваження народного депутата, посилаючись на норми Конституції і тим самим відкрити шлях до набуття статусу депутата іншим представником фракції Блоку Юлії Тимошенко.

Я ставлю на голосування цю пропозицію і прошу її підтримати. Постанова № 2215.

11:15:17

За-398

Рішення прийнято.

Так само розглядається проект постанови про припинення повноважень народного депутата України Прутніка за тією ж обставиною: ми його обрали на відповідну посаду – Головою Комітету з питань телебачення і радіомовлення. Він написав заяву відразу про припинення депутатських повноважень.

Постанова № 2273 і я ставлю на голосування цю постанову. Прошу підтримати.

11:16:02

За-376

Да. Рішення прийнято.

І є заява Костусєва Олексія Олексійовича, який теж у зв’язку з тим, що він не звільнявся з роботи голови антимонопольного комітету, а суміщати їх з депутатськими повноваженнями не можна і написав заяву в свій час, вірніше, своєчасно і треба цю заяву розглянути. Є постанова 2274. Я прошу її проголосувати. Хто - за, визначайтесь.

11:16:43

За-382

Рішення прийнято.

Нагадую тим, хто ще не визначився, якщо є такі у нас приклади, здається, один чи два. У нас не буде сумісників. Тому скоріше визначайтесь.

Проект Постанови Про персональний склад Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питання перешкоджання професійної діяльності журналістів телеканалу СТБ з боку народного депутата О.Калашніков, яке відбулося 12 липня нинішнього року біля будинку Верховної Ради. Андрій Шевченко вніс таку пропозицію і вона у вас є в проекті 2262 викладена в реєстраційному номері. Якщо є потреба її обговорювати, можна обговорити. Але треба просто створити цю комісію, щоб вона працювала. Немає заперечень? Можна ставити на голосування?

Я ставлю на голосування постанову Про персональний склад Тимчасової комісії. Будь ласка, визначайтеся. 2262. Йде голосування.

11:18:01

За-407

Рішення прийнято. Спасибі.

Розглядається за процедурою другого читання проект Закону про внесення змін до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (щодо оприлюднення рішень про реабілітацію особи). Доповідає Стретович Володимир Миколайович. Прошу. Замість, ви від комітету? Робіть доповідь. Представтеся.

11:18:55

ОЛІЙНИК С.В.

Добрий день. Святослав Олійник.

Комітетом Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто проект закону про внесення змін до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", який подавався народним депутатам України попереднього скликання.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 11 Закону України про порядок відшкодування шкоди, з метою розширення змісту прав особи на спростування розповсюджених про неї відомостей.

В той же час, враховуючи, що зміни, які пропонується зазначеним законом до статті 11, вже повністю враховані і на цей час знаходяться в діючій редакції закону, і прийняті законом номер 3165 від 1 грудня 2005 року, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України скасувати рішення Верховної Ради від 17 березня 2006 року номер 3588 про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" і зняти цей законопроект із розгляду. Все. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мова йде про процедуру другого читання. Пропозиція від комітету є. Автор – Володимир Миколайович Стретович, вірніше, він доповідач, вам пропонує, якщо є зауваження до конкретних норм цього закону, ви можете висловити їх. Будь ласка.

Немає. Вони пропонують, тим паче, зняти його з розгляду.

ОЛІЙНИК С.В. Да, його треба зняти. Тому що зараз в діючій редакції закону абсолютно дослівно повністю враховано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відрегульовано все це. Тому я ставлю на голосування пропозицію про зняття з розгляду цього питання. Будь ласка.

Так, я прошу підтримати цю пропозицію.

11:20:59

За-362

Рішення прийнято. Спасибі.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" в нова редакції.

Доповідає Володимир Романович Мойсик. Прошу.

11:21:21

МОЙСИК В.Р.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги.

4 березня 2004 року у першому читанні за основу прийнятий Закон про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру”. Авторами законопроекту були депутати попереднього скликання. Комітет направив проект закону до Венеціанської комісії, тобто, до Комісії за демократію через право і комісія дала висновки, що проект змін до закону не в повній мірі відповідає вимогам європейського законодавства, ролі й місцю прокуратури у демократичному суспільстві. Такої самої думки дотримується Генеральна прокуратура і Національна комісія зі зміцнення демократії і утвердження права в Україні.

То з огляду на це Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності пропонує Верховній Раді скасувати рішення про прийняття за основу у першому читанні цього закону і другим пунктом доручити Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності утворити робочу групу з підготовки нової редакції Закону України „Про прокуратуру”.

Я вас прошу про таке рішення. І ще одне, така ремарка.

У комітеті підготовлено до другого читання закон, новий Кримінально-процесуальний кодекс України.

Шановний Олександре Олександровичу, довгий час цей закон не ставиться на друге читання, а з цим кодексом пов’язаний і Закон „Про прокуратуру”, Закон „Про статус слідчих”, який я буду після обіду доповідати. То я просив би прискорити прийняття цього закону. До речі, кодекс отримав відгуки Венеціанської комісії за демократію через право.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за доповідь.

Відносно другої частини цієї доповіді щодо сприяння в розгляді кодексу. Будь ласка, на Погоджувальній раді, котра розглядатиме це питання, вносьте пропозицію, керівники фракцій, комітетів визначаться, я думаю, що будуть підтримані ваші пропозиції.

А відносно Постанови, яка тільки що доповідалася про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття за основу проекту Закону про прокуратуру, чи є потреба обговорювати? Мені здається, аргументація була достатня. Згодні всі, да? Тому можна ставити на голосування? Можна,

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради номер 0953/П.

11:24:16

За-390

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування системи органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, доповідає голова Комітету з питань боротьби з організованої злочинністю і корупцією Джига Микола Васильович, будь ласка. Де доповідач? Будь ласка. Він розгубився просто.

11:25:17

ДЖИГА М.В.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Відповідно до постанови Верховної Ради України від 19 вересня поточного року Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією подається на друге читання доопрацьований проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування системи органів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, реєстраційний номер 1249, внесений народними депутатами Міщенко і Джигою.

Прийняття вказаного закону викликано необхідністю вдосконалення системи підпорядкування органів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю або беруть в ній участь з метою посилення цієї боротьби та забезпечення захисту інтересів держави, прав і свобод громадян, а також здіснення ефективного контролю за діяльністю цих органів з боку Верховної Ради України.

Законопроектом передбачається внесення змін до законів України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (стаття дев'ята, 24-а, 26-а) і „Про міліцію” (стаття сьома). Під час підготовки вказаного законопроекту до комітету надійшло дев'ять законодавчих пропозицій від народних депутатів України. Внесення пропозицій до статі дев'ятої Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, зокрема пропозиції ці зазначені в порівняльній таблиці за номерами два, чотири, викликано необхідністю приведення законодавства у відповідність з фактично діючою структурою цих органів, адже спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ є не тільки міські відділи і відділення, а й аналогічні органи на транспорті, міжрайонні відділи і відділення відповідних управлінь по боротьбі з організованою злочинністю.

Деякі пропозиції (за номером один, дев'ять) є суто редакційними. Від народних депутатів надійшли пропозиції про внесення змін до статті дев'ятої, 24-ї Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, де передбачається, що начальник департаменту внутрішньої безпеки МВС України, а цей підрозділ входить до структури ГУБОЗ МВС України, керівники Державного комітету фінансового моніторингу України і його регіональних відділів, а також директор департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової адміністрації України, начальник Управління по боротьбі з корупцією в органах податкової служби ДПА України і начальники відповідних управлінь Державної податкової адміністрації в Автономній республіці Крим, областях та містах Києві і Севастополі призначаються та звільняються з посади за погодженням з Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Зазначені зміни не тільки конкретизують порядок призначення та звільнення вказаних осіб, а будуть також спрямовані на посилення контрольних функцій Верховної Ради України.

Запропоновані зміни до статті 26-ї Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” підвищують статус керівників структурних підрозділів органів прокуратури по нагляду за виконанням законів, спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю і будуть сприяти якісному співробітництву на відповідному рівні та здійсненню ефективного нагляду у сфері боротьби з організованою злочинністю.

Що стосується зауважень Головного юридичного управління про те, що узгодження питань призначення та звільнення з посад зазначених в законопроекті службових осіб не належить до повноважень Верховної Ради України, то ці зауваження практично повністю повторюють аналогічні зауваження Головного науково-експертного управління, які Верховна Рада України не прийняла до уваги при розгляді вказаного законопроекту в першому читанні.

Хочу ще раз вказати, що помилковість такої точки зору, і нагадати, що Конституцією України, пункт 33 статті 85, передбачено, що до повноважень Верховної Ради України належить здійснення контролю у межах, визначених Конституцією та законом. А згідно зі статтею 89-ю Конституції ці контрольні повноваження здійснюються комітетами Верховної Ради України.

Таким чином, у Конституції прямо визначено, що межі контрольних повноважень Верховної Ради України, відповідно її комітетів також визначаються і законами. Норми Конституції є нормами прямої дії, і відсутність конкретизації цього положення в певних законах, в тому числі і Законі України „Про комітети Верховної Ради України”, не означає, що ці норми не можуть застосовуватися на практиці. Очевидно, слід внести відповідні зміни до Закону України „Про комітети Верховної Ради України”.

Вищезазначені зміни до Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” якраз спрямовані на реалізацію конституційного положення. Що ж стосується зауваження про необхідність попереднього узгодження кандидатури начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим з Головою Верховної Ради Автономії і Головою Ради Міністрів Автономії, відповідно до пункту 10-го частини третьої статті 29-ї, пункту сьомого частини другої статті 36-ї Конституції Автономної Республік Крим, то з цим зауваженням, очевидно, слід погодитися. Якщо Верховна Рада прийме відповідне рішення, то ці положення можна викласти при остаточній редакції статей Закону.

Шановні народні депутати, на засіданні комітету, яке відбулося 3 жовтня цього року досить детально і конструктивно обговорювалися вказані законодавчі пропозиції і комітет одноголосно, фактично, всім складом, а це 18 народних депутатів, прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України, за результатами розгляду у другому читанні, прийняти вказаний законопроект в цілому, як Закон. Прошу підтримати це рішення.

І дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, у нас є 9 зауважень до цього проекту. І є висновки Юридичного управління, експертного управління, які піддають сумніву можливість прийняття цього Закону в такій редакції. Аргументи, які Микола Васильович тут виклав, покладаються, або виходять із висновку профільного комітету. Ми повинні до того поставитися відповідно.

Правда, його зауваження відносно того, що ми потім, в остаточній редакції щось там змінимо, це не підходить, бо ніхто, ніяких змін не буде зробити. Ми можемо голосувати те, що роздано на руки депутатам. Оскільки по всіх зауваженнях немає заперечень, вони всі враховані і відібранні в тексті в правій колонці, то, в принципі, я можу ставити на голосування, якщо ніхто з авторів не заперечує, можу ставити в цілому на голосування цей проект Закону. Я ставлю на голосування, будь ласка.

11:32:34

За-310

Рішення прийнято.

Проект Закону про професійні… Розглядається проект Закону про професійні і міжпрофесійні об'єднання в агропродовольчій сфері. Слово для доповіді надається Рижуку Сергію Миколайовичу від Комітету з питань аграрною політики.

11:33:00

РИЖУК С.М.

Дякую. Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, запропонований законопроект поданий народними депутатами попереднього скликання.

І він передбачає створити систему товарообігу в агропродовольчій сфері за допомогою професійних та міфпрофесійних об’єднань, метою створення яких є колективне просування продукції від виробника до покупця.

У цілому ініціатива, потрібно сказати, щодо законодавчого врегулювання діяльності об’єднань суб’єктів господарювання є позитивним кроком. Проте, з огляду на цілий ряд чи більшість навіть положень цього проекту необхідно зауважити, що ним порушуються насамперед основні принципи добровільності самоврядності та рівноправності об’єднань громадян.

Зокрема статтею два „Прикінцевих положень” асоціації зобов’язані будуть здійснити перереєстрацію своїх статутів, привести їх у відповідність до положень цього закону у разі, звичайно, його прийняття.

Одночасно неприпустимою є стаття 39 цього проекту, що передбачає державний контроль за діяльністю професійних, міжпрофесійних організацій та щорічне подання звітів до міністерств (Міністерства аграрної політики, економіки, фінансів), діяльності запровадження звітів загальних зборів тощо.

Основними негативними положеннями проекту є порушення антимонопольного законодавства та ринкових взаємовідносин у відповідній сфері. Зокрема статтею вісім передбачено, що будь-які суб’єкти господарювання різних форм власності мають право на свободу об’єднання у професійній організації, а стаття 13 передбачає, що право брати участь у створенні міжпрофесійної організації визначається за професійною організацією об’єднанням, які охоплюють більше половина виробництва одного виду продукції за територією чи галузевою ознакою, мають досвід роботи, позитивний імідж і таке інше.

Необхідно також зазначити, що професійні і міжпрофесійні об’єднання відповідно до статті 41, підтримка, користуються преференціями з боку держави. Це участь у формуванні матеріально-технічної бази, підключення до всіх форм державної підтримки сільгоспвиробників, захист від експансії фінансово-торгово-промислового капіталу.

Більше того, стаття три, шість, двадцять два проекту дозволяє перебирати на себе ряд функцій, які обов’язково належать державі і повинні належати державі. Зокрема це участь у ціновій, розробці цінової політики навіть у визначенні норм, стандартів, критеріїв якості і багато інших функцій, які є виключно прерогативою держави.

Не можна також погодитися з підпунктом 8 частини 1 статті 6, де завданням міжпрофесійної асоціації є виконання доручень державних органів з регулювання сільгоспринку, фінансування компаній зі збуту продукції і інше. Звичайно, викликає негатив стаття 22, яка регламентує обмеження щодо участі в міжпрофесійних об’єднаннях, тобто ті, хто не увійшли до цього об’єднання, або нові товаровиробники н будуть мати можливості на рівних умовах конкурувати з потужною системою і заздалегідь приречені на поразку.

Можна і ще називати ряд положень, які суперечать нині діючому чинному законодавству і закону „Про професійні об’єднання”, але з огляду на вищезазначене Комітет аграрної політики і соціальної політики вважає, що поданий законопроект значно порушує права і свободи об’єднань громадян, механізми адміністративного впливу, регулювання ринкових відносин, що може призвести до відсутності конкуренції та усунення малих фермерських господарств, підприємств, фізичних осіб з цієї сфери. Крім того проти цього законопроекту, оскільки він і запропонований для асоціації … дальше висловилися 550 асоціацій, об’єднань на чолі із Європейською бізнес-асоціацією.

Таким чином Комітет з питань аграрної політики, земельних відносин пропонує вам, шановні народні депутати, даний законопроект відхилити, скасувати, зняти з розгляду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ґрунтовну доповідь.

Запитання є до доповідача? А, це друге читання. Немає. Тому, якщо є…У вас з мотивів? У Баранівського виступ з мотивів, будь ласка. Більш ніхто не хоче виступати, 3 хвилини.

11:37:47

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Олександр Баранівський, фракція соціалістів.

Шановні народні депутати, я хотів би сказати, що цей закон якраз вміщає кращий досвід, який є в Європі в питанні упорядкування роботи громадських міжпрофесійних організацій.

Не може такого бути, коли у нас 11 громадських організацій займається, скажімо, виробництвом вина чи 17 займається в цукроварінні. Кожен під себе щось сотворив і ходить не зрозуміло, лобіює кожен свої питання, а не в цілому галузі. І тому цей закон якраз і передбачає впорядкування, як це зроблено в цивілізованих країнах.

Наступне. Вони будуть мати можливість громадського контролю за розподілом бюджетних коштів. Вони повинні формувати відповідні документи по ціновій політиці, по тарифній політиці, тобто вони пропонують уряду, Верховній Раді ті чи інші нормативні документи і це так скрізь робиться. Держава навіть може делегувати їм певні свої права. Тому що раз вже немає таких управлінь, як було, то треба подивитись, можливо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Олександр Петрович, саме у процедурі другого читання комітет готував цей проект до розгляду у Верховній Раді, і доповідач від імені комітету з’ясував ставлення членів комітету до цього проекту і вніс пропозицію зняти його з розгляду.

Сама по собі проблема, про яку ви говорите, існує. Тому, очевидно, її треба виписати іншими юридичними формулами. Готуйте такий законопроекті, і ми його розглянемо в повній послідовності з Регламентом. А поки що у нас була тільки одна пропозиція. Цей законопроект, оскільки виявлені членами комітету його недосконалості не дають змоги працювати над ним в другому читанні, зняти з розгляду, скасувати попереднє рішення Верховної Ради з цього приводу.

Тому я зобов’язаний ставити на голосування це питання і прошу визначитися щодо нього. Це проект постанови 0949-П. Будь ласка, йде голосування про скасування попереднього рішення.

11:40:07

За-331

Рішення прийнято.

Питання про обрання судів ми розглядаємо після 12-ої години, як традиційно у нас є, щоб можна було підготувати їх до цієї процедури.

Зараз розглядається проект Постанови про призначення позачергових виборів Красноторського селищного голови.

Богашева Наталя Владиславівна доповідає з цього приводу.

Прошу вас, від комітету.

11:40:51

БОГАШЕВА Н.В.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!

Поступово стає традиційним для Верховної Ради України розгляд питань про призначення позачергових виборів голів територіальних громад.

Сьогодні Комітет з державного будівництва регіональної політики та місцевого самоврядування виносить на ваш розгляд пропозицію про призначення 16 позачергових виборів. Усі підстави, передбачені законодавством про призначення цих виборів дотримані. Тому я би пропонувала може я зачитаю всі постанови, і всі громади.

По черзі? Добре.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Вибачте.

Шановні колеги! Давайте, будь ласка, не керуйте доповідачем із сесійної зали бо це обов’язки Головуючого на засіданні. Добре домовилися.

Так, тоді є запитання до Постанови номер 2227? Немає. Можемо ставити на голосування.

Тоді з вашого дозволу я ставлю на голосування постанову за номером 2227 про призначення позачергових виборів Красноторського селищного голови. Прошу голосувати.

11:42:14

За-387

Дякую. Рішення прийнято.

Аналогічний… Князевич, будь ласка, мікрофон Князевича.