ЗАСІДАННЯ  П’ЯТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

5 жовтня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні депутати, представники Кабінету Міністрів, журналісти, запрошені, гості Верховної Ради, радіослухачі і телеглядачі. Маємо сьогодні четвер, п'яте жовтня. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація. Систему „Рада” ввімкніть.

10:02:17

Присутні 431 депутат, ранкове засідання оголошується відкритим.

Традиційно хочу привітати з днем народження Дарда Олександра Панасовича, привітайте. І сьогодні два ювілеї – у Єресько Ігоря Геннадійовича, йому виповнюється 50 років (оплески), це взагалі не вік, так що можна було б не вважати, що ця подія надзвичайна, тому що років мало. І у Сінченка Сергія Григоровича теж ювілей – 60 років (оплески). Сергій Григорович, ніхто тому не рад, але жить можна, так що ви переживайте, все нормально. Все нормально.

Процедура визначена у нас чітко Регламентом.

(Ш у м   у   з а л і)      

Чому? Ну яка потреба? Ну я прошу вас. Вони заяву робити чи… Для заяви, будь ласка, ну переривати на півгодини засідання… Дайте Сасу слово з процедури.

Не ламайте мікрофон, депутат Сас, до вас сигнал дійде, дійде сигнал.

 

10:03:59

САС С.В.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Шановний Олександре Олександровичу, я прошу вас виконати вимогу пункту другого, частини першої статті 27-ї Регламенту і повідомити,  хто відсутній на пленарному засіданні з поважних причин. Якщо такі є, заблокувати їхні картки на виконання 84-ї статті Конституції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я доручаю технічній службі. Уточніть, будь ласка, оскільки я аналіз такий не робив особисто. Це не входить в мої обовязки. Будь ласка, уточніть, і потім зробите таку інформацію.

Фракція „Наша Україна” і фракція БЮТ просять перерву на 30 хвилин. Якщо це для консультацій – одна справа, якщо це для заяви – так робіть таку заяву.

Ну, добре, йдіть на перерву, а ми почекаємо, поки ви порадитесь. Оголошується перерва на 30 хвилин. О 10.30 продовжиться засідання.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція проконсультувалися про суть питання, яке їх цікавило і хочуть свою думку викласти всім депутатам. Просять, щоб це зробила Юлія Тимошенко, будь ласка.

Ви з місця будете говорити, чи із трибуни?

 

10:32:21

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко. Доброго дня.

Шановні друзі, зараз Верховна Рада готується розглянути скасування законопроекту, який був прийнятий 340 голосами в парламенті, про введення мораторію на тарифи на житлово-комунальні послуги.

Зал віддав 340 голосів подолавши вето Президента. Цей Закон, який мусив був переданий Морозом до Президента і підписаний, мусив зупинити спонтанне, абсолютно необґрунтоване, немотивоване зростання цін на житлово-комунальні послуги.

На жаль, після голосування цього законопроекту Олександр Мороз відмовився, порушуючи Конституцію, передавати прийнятий Закон на підпис Президенту. І це значить, що сьогодні десятки мільйонів людей, які чекали, що цей Закон про введення мораторію на житлово-комунальні послуги на зростання цін буде підписаний, сьогодні вони отримали таке рішення від парламенту, яке, практично, позбавляє їх всякої надії. І я можу сказати, що коли тут у нас такі ліберали інтелектуальні говорять про те, що не можна вводити мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, то я окремо для таких людей хочу пояснити і трішечки поповнити їх професійні знання.

Якщо зараз не зупинити спонтанне, необгрунтоване підвищення цін на житлово-комунальні послуги, більшість людей в Україні не здатні будуть заплатити ту вартість житлово-комунальних послуг. Тому що сьогодні двокімнатна квартира, комунальні послуги, буде коштувати 400 гривень. Людям доведеться обирати між комунальними послугами і їжею, що купувати. Якщо люди не здатні будуть оплатити ці тарифи, у нас виникне криза неплатежів за тарифи, яку ми переживали десь у районі 1995, 1996, 1997 років.

Що це значить? Це значить, що всі підприємства, які постачають електроенергію, газ, тепло, воду перетворяться в наслідок нездатності населення платити за ці тарифи, практично в підприємства банкрути. І це значить, що у нас буде просто фінансовий колапс у державі. І це значить, що ті підприємства паливно-енергетичного комплексу і житлово-комунального господарства через тіньові схеми, через процедури банкрутства в тіні будуть приватизовуватися.

Я хочу запитати: навіщо викликати такий фінансовий колапс в країні? Потрібно відпрацювати зовсім іншу технологію. І саме мораторій дає уряду два-три місяці для того, щоб знайти план подолання цієї кризи, а...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Учора ми провели засідання парламенту, розглянули інформацію Кабінету Міністрів, яка була у цьому сенсі якраз і витримана. Заходи, котрі вживає Кабінет  Міністрів, стосується цієї проблеми. Хочу сказати, що двічі парламент за останні п’ять років приймав рішення подібного змісту і двічі Конституційний Суд, посилаючись на норми Конституції, зобов’язав не дотримуватися цих законів, оскільки вони антиконституційні.

Тому повністю поділяючи тривогу, яку висловила Юлія Володимирівна, тим не менше ми зобов’язані розглядати проект закону з цього приводу, який повністю теж відповідає процедурі, визначеній Регламентом.

Таким чином за скороченою процедурою, так як і передбачено 48 статтею Регламенту, розглядається Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради про прийняття Закону України "Про мораторій на підвищення цін і тарифів”. Доповідає Заплатинський від комітату профільного. Потім співдоповідь робитиме від Комітету з питань Регламенту Кисельов, так в мене записано, будь ласка. Володимир Михайлович Заплатинський.

 

10:37:04

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановний пане голово, шановні народні депутати України, 19 січня 2006 року було прийнято Закон України "Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорту (крім таксі)", після чого Президентом було застосовано право вето. 15 березня 2006 року закон було прийнято повторно з урахуванням пропозицій Президента, проте 6 квітня 2006 року Президент знов використав право вето і повернув закон з пропозиціями щодо його відхилення.

На Комітеті з питань економічної політики, уважно розглянувши пропозиції Президента та розуміючи, що встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, тягне за собою обов’язок відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виробникам різницю між затвердженим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Було прийнято рішення погодитись з аргументами Президента та відхилити Закон України "Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорті (крім  таксі)” як  такий, що не  відповідає статтям 85-й та 116-й Конституції України і не узгоджується з Законами про ціни та ціноутворення та про місцеве самоврядування в Україні.

Слід також зазначити, що Кабінетом Міністрів України надано обґрунтування щодо неможливості забезпечити необхідні витрати з Державного бюджету з поточного року та наступного років для  забезпечення відшкодування запровадженого мораторію.

Таким чином, беручи до уваги невідповідність закону нормам діючого законодавства, підтримуючи пропозиції Президента та розуміючи неможливість використання прийнятого Закону України „Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природній газ і електроенергію, послуги громадського транспорту (крім таксі)”, пропонується скасувати рішення від 22 вересня 2006 року про прийняття зазначеного закону.

При цьому представленою постановою передбачено  доручити Кабінету Міністрів України вивчити питання економічного  обґрунтування підвищення тарифів, розробити механізм для захисту малозабезпечених верств населення та  підготувати і подати до Верховної Ради України строком, підкреслюю, до 1-го листопада поточного року нормативні акти щодо державного врегулювання цін граничних нормативів рентабельності суб’єктів природних монополій, торгівельних надбавок та контролю за цінами і ціноутвореннями.

Тож прошу вас, шановні колеги народні депутати, підтримати проект постанови і  прийняти її  в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? Немає Є запитання, запишіться. Це скорочена процедура, але все одно важливе дуже питання. П’ять  хвилин,  будь ласка відведіть. Маньковський.

 

10:41:09

МАНЬКОВСЬКИЙ Г.В.

Прошу передати слово народному депутату Харі Василю Георгійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

10:41:19

ХАРА В.Г.

Вы на заседании комитета, я так понял, рассмотрели очень объективно данный вопрос. И вчера, и сегодня очень  много спекуляций вокруг данного закона. И говорится  так, что если мы не отменим сегодня вето, то тогда будет все нормально. Если отменим, то население слишком сильно пострадает.

Вот на взгляд комитета, если мы сегодня не преодолеем вот те препятствия, которые пытаются перед нами поставить по отмене ранее принятого решения, что произойдет? Что лучше оставить, так как есть, или все-таки принять решение, отменить то решение, которое мы ранее приняли?

Спасибо.

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Спасибо за вопрос.

На заседании Комитета по вопросам экономической политики к данному вопросу, как и ко всем остальным,  подходили чисто с  экономической точки зрения, не придавая внимания   популизму, разным партийным подходам. То есть чистая экономика.

Так вот,    согласно статьи 142 Конституции Украины: «Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою”.

Если прокоментировать данную статью, то это говорит о том, что не отменив сегодня этого решения, мы вынуждены до конца года провести компенсации в размере на день принятия закона 4,02 десятых миллиарда гривен, со дня принятия 22-го числа сентября месяца до нового года еще 1,7 миллиарда гривен и на следующий год порядка 7,1 миллиарда гривен из местных бюджетов. Затем на основании статьи 142 Конституци Державний бюджет повинен компенсувати місцевим бюджетам ці витрати.  Это приведет к полному калапсусу в исполнении бюджета, в полном обнищании местных бюджетов и в полном   не решении никаких других вопросов на местном уровне. Это не экономичный подход и комитет  большинством голосов принял такое решение - поддержать  предложения Президента.

З повагою до Віктора Андрійовича Ющенка, він  двічі ветував цей Закон. З повагою  віднестися до пропозицій  Президента щодо скасування.  Вот это и были основания у комитета для принятия данного решения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слободянюк.

 

10:44:26

СЛОБОДЯНЮК В.Й.

Прошу передати слово  депутату Броннікову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

10:44:34

БРОННІКОВ В.К.

Владимир Михайлович, мы всегда должны докапываться до  коренных причин. Сделал ли комитет  анализ, что причиной повышения тарифов стало общее повышение цены на газ. Когда тем, кто добывает газ в Украине, стало выгоднее газ не продавать населению, а продавать промышленным предприятиям.

Сделал ли комитет выводы из этого, почему это все произошло? Потому что не вскрыв экономических причин ситуации, когда Верховная Рада вынуждена была накладывать мораторий  и тем самым заставлять правительство ускоренно   принимать решения, мы опять будем натыкаться на частные случаи. Спасибо.

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Спасибо за вопрос. 

Комитет детально, с экономической точки зрения, проанализировал экономику этого вопроса. Да, на сегодня потребности  населения более немножко 19 млрд.  кубометров газа, собственная добыча в Украине более 20 млрд.

То есть вчера в докладе  вице-премьер-министра Украины Клюева Андрея Петровича прозвучали очень  интересные цифры, они звучали после того, как Комитет по вопросам экономической политики с Министерством экономики детально проанализировал эту ситуацию и внес свои предложения. Наши предложения внесены Верховному Совету, Кабинету Министров, к ним прислушались.

Кроме этого, хочу проинформировать вас, что только вчера с этой трибуны прозвучала просьба правительства рассмотреть вопрос о 50 плюс 1 акции для проведения собраний, то есть изменение в Хозяйственный кодекс Украины.

И вчера комитет практически единодушно принял проект этой, проект этого закона и будет рекомендовать залу для того, чтобы регулировать поставки газа, то о чем вы спросили, на  украинский рынок по ценам приемлемым для потребителя. И в связи с этим мы вчера с этой трибуны слушали, что будет дифференцированный подход, люди которые не имеют возможность платить такие деньги, они будут платить меньшие тарифы, средний класс – средние и наоборот богатые люди – богатые. То есть вот, что сделано комитетом в этом направлении.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від профільного комітету, регламентного мається на увазі, Кисельов Василь Олексійович. Будь ласка.

 

10:47:35

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановні народні депутати! Комітет з питань Регламенту 4 жовтня 2006 року на своєму засідання за доручення Голови Верховної Ради України Мороза Олександра Олександровича розглянув внесений народними депутатами України Заплатинським та Комаром проект постанови Верховної Ради України про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття Закону України „Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожитий у побуті природний газ і електроенергію, а також послуги громадського транспорту, крім таксі.

Комітет відзначив, що під час розгляду Верховну Раду України 22 вересня 2006 року, Верховну Раду України не було враховані пропозиції Президента і були порушені статті закону і Верховна Рада подолала вето.

Верховна Рада пропозиція Президента не підтримала і не були  І було більшістю голосів подано вето Президента України. Проте, Верховна Рада України, відповідно до статті 85 Конституції України, не наділена повноваженнями встановлення та зміни цін і тарифів, що вже було предметом розгляду Конституційного Суду України. А головне, шановні депутати, порушена 142 стаття Конституції України, згідно з якою, як казав поперед мене вже виступаючий, автор проекту, ми втрутились не в свою справу.

Тому, долаючи вето Президента та приймаючи 22 вересня 2006 року повторно зазначений закон, Верховна Рада України вийшла за межі своїх конституційних повноважень.

У зв’язку з тим, що під час розгляду цього закону було порушено вимогою статей 85 та 142 Конституції України, та не було враховано рішення Конституційного Суду України від 2 березня 1999 року та від 10 лютого 2000 року, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України повернутись повторно до розгляду цього питання та скасувати прийняте рішення  22 вересня і сьогодні таке рішення прийняти.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте будь ласка, спасибі.

Регламент не передбачає, немає цього в Регламенті, почитайте уважно. Скорочена процедура. Хто хоче висловитися? Два – за, два – проти. Хто - за? Запишіться. Оніщук, Лук’яненко. Якщо – за, будуть виступати – за, якщо – проти. За проект постанови.

Ще раз пояснюю, внесена на розгляд постанова. Я ще раз прошу, не треба. Два – за і два проти цієї постанови. Будь ласка, якщо в такій послідовності будете виступать, я буду закликати, щоб говорили так, як записалися. Хто проти цієї постанови. Залоцький і Цюрко. Візьміть слово будь ласка.

 

МАРТИНЮК А.І.  Шановні колеги, я бачу, що не так спрацювала система „Рада”, я до них звертаюся. Ви зробили запис традиційний, тобто спочатку  записали фракції, а потім записали від депутатів.  Оскільки за 48-ю статтею ми обговорюємо це питання за скороченою процедурою, тому треба зробити перезапис незалежно від фракції. Спочатку записується незалежно від фракції, хто за прийняття такої постанови, і два перших виступлять, а потім, хто проти прийняття такої постанови, і два проти виступлять. Тобто, треба переписатись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки наша технічна служба не врахувала цю обставину, закриваємо це визначення і по-новому. Я прошу, зніміть записи свої і по-новому ще раз пояснюю.

Хто за підтримку  такої постанови, запишіться два  чоловіки, а два проти потім. 

Хто за? Іде запис. „За” – буде виступати Хара, Кунченко.

Хто проти?   Яворівський і Боднар, будь ласка.

Хай так, як воно правильно записано. Це ж депутати, а не фракції. Хара і ще хто? Я оголосив уже Хара… Ні, там Кунченко записаний, домовитися з ним. Хара, Кунченко і Яворівський, Боднар.

Будь ласка, Хара.  Симоненко. Будь ласка, Симоненко.

 

10:53:27

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели.

Я хотел бы изложить позицию нашей фракции и  при этом обратить ваше внимание  на то, что предшествовало принятию этого закона.

Первое. Провал бюджета 2006 года, который готовился помаранчевой командой, поставил на грань катастрофы в целом Украину. И вы помните, что из-за провала  переговоров с Российской Федерацией все наши граждане Украины в новогоднюю ночь  с ужасом ожидали, что Украину отключат от поставок   газа.

Далее. Я хочу обратить ваше внимание, что именно  провал помаранчевым правительством  и подготовки бюджета  привел к тому, что  в расчеты бюджета были заложены  50 долларов за тысячу кубических метров газа, а цена была по 95 долларов. Таким образом сегодня бюджет преступно подготовленный помаранчевыми командами не выполняется из-за отсутствия объективных  показателей.

Второе. Девять месяцев  мы, Верховная Рада и фракция коммунистов,   ведет борьбу с Президентом Украины, который с января нынешнего года отказал  в поддержке и защите своих избирателей, ибо он отказал еще в январе месяце  подписать этот закон, который тогда дал бы возможность  ограничить рост тарифов, реально ограничить,  ибо это ставилось, как задача. А с 1 мая  и с 1 сентября нынешнего года   помаранчевое правительство  Еханурова повысило тарифы, и реально перед нами встала задача сегодня не  ограничить повышение тарифов, а уже реально  встала задача снижения  тарифов, о чем мы вчера слышали от правительства.

Третье.  Цель принятия закона о моратории. Заставить разобраться с ценообразованием   на газ   отечественным и импортированным, разобраться  с НАК «Нефтегаз Украины» с его преступлениями, убрать всех посредников, которые работали на газе, прежде всего продолжить переговоры с Российской Федерацией, выплатить задолженность, исключить  то, что связано с платежами по   тарифам на проезд.

Далее.  Позиция Кабинета Министров сегодня  открывает перед советами всех уровней возможности сформировать  тарифы на местах.

И последнее. Хочу   последнюю фразу.  Цена  сегодня 95 долларов, которая является…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, будь ласка. Одну фразу дайте, 15 секунд.

 

СИМОНЕНКО П.М.  Далее. Бюджет у нас провален.

Вывод.  Я считаю, что надо еще раз  услышать  сегодня от правительства  то, что было вчера сказано, как заверение  о том, что реальная политика будет на снижение тарифов…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.Сідайте, будь ласка.

Бульба Степан від соціалістів виступає.

 

10:56:16

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція соціалістів.

Шановні народні депутати, 10 серпня Полтавська обласна рада абсолютною більшістю голосів, а саме 81 відсоток від присутніх депутатів проголосувало за підвищення комунальних тарифів. При цьому практично стовідсотково голосували представники „Блоку Юлії Тимошенко”, Партії регіонів, "Нашої України", а також аграрії, частина соціалістів, комуністів.

Я питаю тих крикунів, я питаю: невже ви думаєте, що ваші колеги, наші колеги на нижчих рівнях менше люблять народ, ніж ви? Ні! Ні! Але вони відповідають за свої рішення, бо коли Законом про комунальні тарифи ви, Верховна Рада визначила, що за невідповідність них собівартості бюджети місцевих рівнів повинні доплачувати, оцю дотацію робити, то ви тоді розуміли, що робите.        

І тому я кажу, ось переді мною один з листів тільки, пише директор обласного комунального підприємства „Лубнитеплокомуненерго”. Внаслідок зростання цін на природний газ і електроенергію за умови мораторію на підвищення тарифів підприємству вже зараз потрібна дотація більше п'яти мільйонів гривень. При цьому борг перед „Газ України”  - мільйон шістсот тисяч гривень і так далі. В разі несплати боргу природний газ на котельню подаватися не буде. І це напередодні опалювального сезону.

Я розумію, що опозиції все одно – їм краще, якщо гірше буде, бо це дає їм шанси прийти до влади. Але я звертаюся до всієї відповідальної частини парламенту. Давайте… Ми зробили помилку, давайте її виправимо і не будемо популістами, бо ми відповідаємо за стан ситуації…  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   

Я прошу дуже уважно слухати один одного. І звертаюся… Спокійно, я прошу вас! Звертаюся до тих, хто вигукує, я не називаю прізвищ: ви ж були з Степаном Бульбою в одній фракції, за відомих обставин перейшли з цієї фракції в іншу, всім відомі обставини, але ми про них не говоримо. Тепер ви кричите з місця „Ганьба!” і таке інше. Помовчіть краще! Помовчіть, послухайте, візьмете слово – висловите свою думку.

Яворівський, кому передаєте? Турчинову? З місця Яворівський, прошу.

 

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, Яворівський говорить, а не ви.

 

10:59:18

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я передаю слово Турчинову, тому що я дуже різко проти цієї постанови, а він скаже набагато мякше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре, оцінимо вашу толерантність.

 

10:59:36

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні народні депутати, Верховна Рада прийняла Закон про мораторій на підвищення тарифів, який давав нашим громадянам шанс вижити цією зимою. В той же час, сьогодні Верховна Рада, порушуючи Конституцію, порушуючи Регламент, пробує скасувати власне рішення.

Я хочу звернути увагу всіх на таку обставину: ні в доповіді Заплатинського, ні в доповіді Кисельова не було наведено жодного регламентного порушення, яке було під час цього голосування. А відповідно до 49-ї статті тільки нормативні регламентні порушення можуть бути підставою для того, щоб Верховна Рада змінила власне рішення.

Тому сьогодні кожний, хто буде голосувати, він перекреслює Регламент Верховної Ради, він перекреслює Конституцію і, головне, він перекреслює надію всіх наших громадян.

Мене дуже дивують сьогодні виступи і комуністів, і соціалістів. Вони починають пояснювати свою зраду виборців, які сподівалися на них, і, до речі, перший раз вони за цей закон і голосували. І сьогодні вони вам розповідають, чому вони зраджують своїх громадян. Що стосується „Регіонів” – з ними все зрозуміло.

Тому я хочу звернути вашу увагу, шановні народні депутати, які говорять про якісь там конституційні порушення, якісь рішення Конституційного Суду. Ви вважаєте, що цей закон антиконституційний, будь ласка, звертайтеся до Конституційного суду, звертайтесь до судових органів і тільки вони в цих умовах можуть прийняти рішення. Права Верховна Рада  була, приймаючи рішення  на порятунок громадян, чи ні. Але ж я хочу сказати вам наступне: є конституційне право громадянам жити. І я прошу вас: не забирайте це  право в наших громадян.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Борисівна Бондар має слово. Будь ласка.

Будь ласка, да,  уключіть мікрофон Ользі Борисівні.

 

11:01:44

БОДНАР О.Б.

Прошу передати слово Оніщуку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, прошу.

 

11:01:59

ОНІЩУК М.В.

Шановний голово, шановні народні депутати, шановні громадяни України, політичний зміст і економічні наслідки ухвалення нинішнього рішення вже прозвучали достатньо повно. Я дуже коротко зупинюсь на двох моментах, на тому, чому не можна з правової точки зору приймати сьогоднішню постанову.

Перше, треба мати на увазі, що Конституція України, зокрема стаття 91 говорить, що всі акти Верховної Ради приймаються більшістю від її конституційного складу, окрім випадків передбачених Конституцією. Як раз наступна стаття, зокрема, стаття 94 говорить про те, що вето Президента і власне, це ми з вами добре знаємо долається лише кваліфікованою більшістю парламент, тобто не менше 300 голосів. І це означає, що рішення парламенту, яке приймається кваліфікованою більшістю, не може бути скасоване в інший спосіб, чим у спосіб його прийняття.

Для юристів, для тих, хто розуміється на праві,  це абсолютно відома річ. Адже, якщо ми  допустимо таку ситуацію, то це буде означати, що кожне подолане вето завтра з, так званих, процедурних мотивів може скасувати лише парламентська більшість.

Я не думаю, що це правильний підхід, в принципі, і більше того, я прямо скажу, що це не є конституційно. Друга обставина, шановні колеги, ми, очевидно, і я дуже хотів сьогодні  почути від регламентного комітету, він мав сказати, у чому саме було порушення процедури? Оскільки Регламент Верховної Ради тільки дає з однієї підстави переглядати рішення, яке ще не набуло законної сили, з питання порушення процедури, не змісту, не відповідності Конституції, не доцільності – лише з питань порушення процедури розгляду. Більше того, Регламентний комітет повинен був указати, в чому саме полягають порушення головуючого, і яка саме процедура була порушена під час голосування. Цього не було зроблено.

Тому, на жаль, наше рішення сьогодні не створить правових наслідків, і ймовірно і Конституційний Суд, а можливо навіть і суди загальної юрисдикції його не підтримають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Ми провели обговорення. Не треб, почекайте. Я прошу вас, заспокойтеся.

Я зобов’язаний підбити підсумки цього обговорення. І втішний тим, що депутати, які опонували мені, підтвердили, що у чіткій відповідності з Регламентом прийнято було попереднє рішення і все те, що робиться до нинішнього моменту, теж відповідає регламенту.

Але, зважаючи на те, що відповідно до 48 статті Регламенту ми не будемо вдаватися у дискусію, аби не замакітрилася у людей голова знанням нашим, знанням Регламенту.

Є висновок Регламентного комітету, який зводиться до того, він пропонує скасувати прийняття рішення. Я би хотів тільки пояснити виборцям, виборцям пояснити вашим і нашим – всім, що прийняття Закону про мораторій жодним чином не допоможе їм ні в одному питанні. Бо є два висновки Конституційного Суду, які не дозволяють приймати таке рішення, втручатися у функції місцевих органів влади. А допомогти можуть тільки дії конкретні, про котрі учора доповідав Кабінет  Міністрів, і з приводу чого ми запросили першого віце-прем’єра, який відповідає ці питання, щоб він висловив теж свою думку з цього приводу.

Будь ласка, Клюєв Андрій Петрович.

 

КЛЮЄВ А.П. 

Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр Александрович.

Мы очень… Ми дуже ретельно опрацьовували це питання. І з серпня місяця була зроблена, була створена міжвідомча балансова комісія, перед якою Прем’єр-міністр поставив основне завдання – це знизити тарифи на житлово-комунальні послуги для населення. Після того як опрацювала ця комісія, ми зробили висновки. Я вже вчора відповідав дуже багато на запитання і ви мабуть багато бачили на телебаченні розмов на цю тему. Тому які висновки?

Перше, пропонується зниження на 75 гривень ціни на природний газ, що використовується населенням в побуті, крім опалення. Вона буде становити 339 гривень. З метою забезпечення захисту найбільш вразливих верств населення ми пропонуємо ввести диференціацію цін на природний газ, що використовується населенням для опалення в залежності від обсягів його споживання, що від опалення квадратних метрів житла там, де немає лічильників. Сім’ям, які споживають до 3 з половиною тисяч кубів на рік, площа до ста квадратних метрів, пропонується знизити ціну газу на 20%. Абоненти, які споживають до 9 тисяч кубів на рік, площа від 100 до 200 квадратних метрів, пропонується залишити на рівні 339 гривень. Таких сімей у нас 2,7 мільйона. Той, хто споживає газ до 12 тисяч кубів на рік, площа від 200 до 400 квадратних метрів, буде отримувати газ на 73% вище, ніж 339 гривень. І останнє. Для тих, хто споживає  більш, ніж 12 тисяч кубів на рік, це площа більш ніж 400 метрів квадратних, ціна зросте більш ніж як двічі. Таких сімей у нас біля 40 тисяч.

Таким чином ми зможемо захищати малозабезпечені категорії населення. І ми вам пропонуємо, це принциповий підхід. Такі підходи ми будемо пропонувати також і запроваджувати і в електроенергетиці, і водопостачанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я прошу… Проект Постанови Верховної Ради, реєстраційний номер 0823-П про скасування рішення Верховної Ради України на мораторій на підвищення  цін і тарифів ставиться на голосування. Ставиться на голосування.

 

11:08:46

За-249

Рішення прийнято.

Ми проголосували постанову, я прошу вас.  По фракціях? Будь ласка, по фракціях. Я зараз оголошу.

Партія регіонів – 184, „Блок Тимошенко” – 7, „Наша Україна” – 3, СПУ – 30, комуністів – 21, позафракційні – 4. Будь ласка.

Шановні, я прошу вас... Під час обговорення за скороченою процедурою ми всі нормативи,  передбачені Регламентом, дотримали. Якщо мову вести про доповнення, голосуємо окрему постанову… Треба було виступати, говорити, не будемо повертатися до цього питання.

Розглядається не питання, а процедура, передбачена нашими правилами, про приведення до присяги. Є Василь Васильович Онопенко і  міністр юстиції? Його не попереджали? Вони за кордоном? Тоді знімається це питання. Якщо з’являться вони, то тоді приведуть до присяги пізніше.

Розглядається питання  проект Постанови про звільнення Балоги Віктора Івановича з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Проект постанови у вас з цього приводу є на руках. Ви знаєте, що Віктор Іванович Балога працює тепер керівником Секретаріату в Адміністрації Президента. Він відповідну заяву написав, є пропозиція відповідного змісту від Кабінету Міністрів, я думаю, що тут немає проблеми чи потреби обговорювати це питання.

Тому я ставлю на голосування постанову Верховної Ради України про звільнення Балоги з посади міністра з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Зміст такий: звільнити Балогу Віктора Івановича з посади міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи згідно з поданою заявою. Ставлю на голосування цю постанову, будь ласка, визначайтеся.

 

11:11:44

За-356

Рішення прийнято.

Я прошу вибачення, я не оголосив - це помилка, про відсутніх.

Є відомості про те, що хворіють сьогодні – Фесенко, Корсаков, Калетнік, Римарук, Петросов і знаходяться у відрядженнях, правда, частина з них тут є, хоча вони числяться, що у відрядженнях – Ілляшов, Шкіль, Головатий, Немиря, Богатирьова - вона присутня в залі, Бондаренко, Клюєв Сергій є присутні. Писаренко, Фельдман, Янукович, Попеску, Шибко, Білозір, Янковський, Гнатенко, Триндюк. Я сказав, що Богатирьова і Клюєв сидять в залі. Будь ласка, скористайтеся цією інформацією,  кого вона цікавить.

Проект Постанови про звільнення головного контролера Рахункової палати. Мова йде про звільнення Андрія Петровича Зіпера головного контролера в зв’язку із закінченням терміну повноважень. Чи є потреба обговорювати це питання? Це процедура законом передбачена. Я ставлю на голосування Проект Постанови про звільнення Андрія Петровича Зіпера з посади. Йде голосування проект постанови 2246.

 

11:13:31

За-292

Рішення прийнято.

Постанову про призначення  Головного контролера Рахункової палати я не ставлю на голосування, оскільки фракція ще не зустрілася з претендентом і перед розглядом цього питання звернулася з пропозицією не ставити його до того часу, поки не будуть з’ясовані деталі. Тим паче, що тут процедура передбачає таємне голосування і я зважаю на цю позицію і пропоную, аби Рахункова палата організувала такі зустрічі.

Проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Онопенка В.В. Є заява Василя Васильовича Онопенка, яка  подана ще, до речі, до обрання його Головою Верховного Суду. Ми маємо сьогодні обставини, коли цей факт уже відбувся, Василь Васильович обраний Головою Верховного Суду і ми можемо його привітати всі разом, бо це все-таки   довіра, в тому числі до депутата, до  професіонала. Але ми повинні припинити його повноваження, достроково припинити повноваження народного депутата, посилаючись на норми Конституції і тим самим відкрити шлях до набуття статусу депутата іншим представником фракції Блоку Юлії Тимошенко.

Я ставлю на голосування цю пропозицію і прошу її підтримати. Постанова № 2215.

 

11:15:17

За-398

Рішення прийнято.

Так само розглядається проект постанови про припинення повноважень народного депутата України Прутніка за тією ж обставиною: ми його обрали на відповідну посаду – Головою Комітету з питань телебачення і радіомовлення. Він написав заяву відразу про припинення  депутатських повноважень.

Постанова № 2273 і я ставлю на голосування цю постанову. Прошу підтримати.

 

11:16:02

За-376

Да. Рішення прийнято.

І є заява Костусєва Олексія Олексійовича, який теж у зв’язку з тим, що він не звільнявся з роботи голови антимонопольного комітету, а суміщати їх з депутатськими повноваженнями не можна і написав заяву в свій час, вірніше, своєчасно і треба цю заяву розглянути. Є постанова 2274. Я прошу її проголосувати. Хто - за, визначайтесь.

 

11:16:43

За-382

Рішення прийнято.

Нагадую тим, хто ще не визначився, якщо є такі у нас приклади, здається, один чи два. У нас не буде сумісників. Тому скоріше визначайтесь.

Проект Постанови Про  персональний склад Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питання перешкоджання професійної діяльності журналістів телеканалу СТБ з боку народного депутата  О.Калашніков, яке відбулося 12 липня нинішнього року біля будинку Верховної Ради. Андрій Шевченко вніс таку пропозицію і вона у вас є в проекті 2262 викладена в реєстраційному номері. Якщо є потреба її обговорювати, можна обговорити. Але треба просто створити цю комісію, щоб вона працювала. Немає заперечень? Можна ставити на голосування?

Я ставлю на голосування постанову Про персональний склад Тимчасової комісії. Будь ласка, визначайтеся. 2262. Йде голосування.

 

11:18:01

За-407

Рішення прийнято. Спасибі.

Розглядається за процедурою другого читання проект Закону про внесення змін до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (щодо оприлюднення рішень про реабілітацію особи). Доповідає Стретович Володимир Миколайович. Прошу. Замість, ви від комітету? Робіть доповідь. Представтеся.

 

11:18:55

ОЛІЙНИК С.В.

Добрий день. Святослав Олійник.

Комітетом Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто проект закону про внесення змін до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", який подавався народним депутатам України попереднього скликання.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 11 Закону України про порядок відшкодування шкоди, з метою розширення змісту прав особи на спростування розповсюджених про неї відомостей.

В той же час, враховуючи, що зміни, які пропонується зазначеним законом до статті 11, вже повністю враховані і на цей час знаходяться в діючій редакції закону, і прийняті законом номер 3165 від 1 грудня 2005 року, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України скасувати рішення Верховної Ради від 17 березня 2006 року номер 3588 про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" і зняти цей законопроект із розгляду. Все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мова йде про процедуру другого читання. Пропозиція від комітету є. Автор – Володимир Миколайович Стретович, вірніше, він доповідач, вам пропонує, якщо є зауваження до конкретних норм цього закону, ви можете висловити їх. Будь ласка.

Немає. Вони пропонують, тим паче, зняти його з розгляду.

 

ОЛІЙНИК С.В. Да, його треба зняти. Тому що зараз в діючій редакції закону абсолютно дослівно повністю враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відрегульовано все це. Тому я ставлю на голосування пропозицію про зняття з розгляду цього питання. Будь ласка.

Так, я прошу підтримати цю пропозицію.

 

11:20:59

За-362

Рішення прийнято. Спасибі.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру"  в нова редакції.

Доповідає Володимир Романович Мойсик. Прошу.

 

11:21:21

МОЙСИК В.Р.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги.

4 березня 2004 року у  першому читанні за основу прийнятий Закон про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру”. Авторами законопроекту були депутати попереднього скликання. Комітет направив проект закону до Венеціанської комісії, тобто, до Комісії за демократію через право і  комісія  дала висновки, що проект змін до закону не в повній мірі відповідає вимогам європейського законодавства, ролі й місцю прокуратури у  демократичному суспільстві. Такої самої думки дотримується Генеральна прокуратура і Національна комісія зі зміцнення демократії і  утвердження права в Україні.

То з огляду на це Комітет з питань законодавчого забезпечення  правоохоронної діяльності пропонує  Верховній Раді скасувати рішення про прийняття за основу у першому читанні цього закону і другим пунктом доручити Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності утворити робочу групу з підготовки нової редакції Закону України „Про прокуратуру”.

Я вас прошу про таке рішення. І ще одне, така ремарка.

У комітеті підготовлено до другого читання закон, новий Кримінально-процесуальний кодекс України.

Шановний Олександре Олександровичу, довгий час цей закон не ставиться на друге читання, а з цим кодексом пов’язаний і Закон  „Про прокуратуру”,  Закон  „Про статус слідчих”, який я буду після обіду доповідати. То я просив би прискорити прийняття цього закону. До речі, кодекс отримав  відгуки Венеціанської комісії за демократію через право.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за доповідь.

Відносно другої частини цієї доповіді щодо сприяння  в розгляді кодексу. Будь ласка, на Погоджувальній раді, котра розглядатиме  це питання,  вносьте пропозицію, керівники фракцій, комітетів визначаться, я думаю,  що будуть підтримані ваші пропозиції.

А відносно   Постанови, яка тільки що доповідалася про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття за основу проекту Закону про  прокуратуру, чи є потреба обговорювати? Мені здається, аргументація  була достатня. Згодні всі, да?   Тому можна ставити на голосування? Можна,

Я ставлю на голосування проект  Постанови Верховної Ради  номер  0953/П.

 

11:24:16

За-390

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування системи органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, доповідає голова Комітету з питань  боротьби з організованої злочинністю  і корупцією Джига Микола Васильович, будь ласка. Де доповідач?  Будь ласка.  Він розгубився просто.

 

11:25:17

ДЖИГА М.В.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!  Відповідно до постанови Верховної Ради   України від 19 вересня поточного року Комітетом з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією подається на друге читання доопрацьований  проект Закону України про внесення змін до  деяких законів України щодо впорядкування системи органів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, реєстраційний номер 1249, внесений народними депутатами Міщенко і Джигою.

Прийняття вказаного закону викликано необхідністю вдосконалення системи підпорядкування органів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю або беруть в ній участь з метою посилення цієї боротьби та забезпечення захисту інтересів держави, прав і свобод громадян, а також здіснення ефективного контролю за діяльністю цих органів з боку Верховної Ради України.

Законопроектом передбачається внесення змін до законів України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (стаття дев'ята, 24-а, 26-а) і „Про міліцію” (стаття сьома). Під час підготовки вказаного законопроекту до комітету надійшло дев'ять законодавчих пропозицій від народних депутатів України. Внесення пропозицій до статі дев'ятої Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, зокрема пропозиції ці зазначені в порівняльній таблиці за номерами два, чотири, викликано необхідністю приведення законодавства у відповідність з фактично діючою структурою цих органів, адже спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ є не тільки міські відділи і відділення, а й аналогічні органи на транспорті, міжрайонні  відділи і відділення відповідних управлінь по боротьбі з організованою злочинністю.      

Деякі пропозиції (за номером один, дев'ять) є суто редакційними. Від народних депутатів надійшли пропозиції про внесення змін до статті дев'ятої, 24-ї Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, де передбачається, що начальник департаменту внутрішньої безпеки МВС України, а цей підрозділ входить до структури ГУБОЗ МВС України, керівники Державного комітету фінансового моніторингу України і його регіональних відділів, а також директор департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової адміністрації України, начальник Управління по боротьбі з корупцією в органах податкової служби ДПА України і начальники відповідних управлінь Державної податкової адміністрації в Автономній республіці Крим, областях та містах Києві і Севастополі призначаються та звільняються з посади за погодженням з Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Зазначені зміни не тільки конкретизують порядок призначення та звільнення вказаних осіб, а будуть також спрямовані на посилення контрольних функцій Верховної Ради України.

Запропоновані зміни до статті 26-ї Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” підвищують статус керівників структурних підрозділів органів прокуратури по нагляду за виконанням законів, спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю і будуть сприяти якісному співробітництву на відповідному рівні та здійсненню ефективного нагляду у сфері боротьби з організованою злочинністю.

Що стосується зауважень Головного юридичного управління про те, що узгодження питань призначення та звільнення з посад зазначених в законопроекті службових осіб не належить до повноважень Верховної Ради України, то ці зауваження практично повністю повторюють аналогічні зауваження Головного науково-експертного управління, які Верховна Рада України не прийняла до уваги при розгляді вказаного законопроекту в першому читанні.

Хочу ще раз вказати, що помилковість такої точки зору, і нагадати, що Конституцією України, пункт 33 статті 85, передбачено, що до повноважень Верховної Ради України належить здійснення контролю у межах, визначених Конституцією та законом. А згідно зі статтею 89-ю Конституції ці контрольні повноваження здійснюються комітетами Верховної Ради України.

Таким чином, у Конституції прямо визначено, що межі контрольних повноважень Верховної Ради України, відповідно її комітетів також визначаються і законами. Норми Конституції є нормами прямої дії, і відсутність конкретизації цього положення в певних законах, в тому числі і Законі України „Про комітети Верховної Ради України”, не означає, що ці норми не можуть застосовуватися на практиці. Очевидно, слід внести відповідні зміни до Закону України „Про комітети Верховної Ради України”.

Вищезазначені зміни до Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” якраз спрямовані на реалізацію конституційного положення. Що ж стосується зауваження про необхідність попереднього узгодження кандидатури начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим з Головою Верховної Ради Автономії і Головою Ради Міністрів Автономії, відповідно до пункту 10-го частини третьої статті 29-ї, пункту сьомого частини другої  статті 36-ї Конституції Автономної Республік Крим, то з цим зауваженням, очевидно, слід погодитися. Якщо Верховна Рада  прийме відповідне рішення, то ці положення можна викласти при остаточній редакції статей Закону.

Шановні народні депутати, на засіданні комітету, яке відбулося 3 жовтня цього року досить детально і конструктивно обговорювалися вказані законодавчі пропозиції і комітет одноголосно, фактично, всім складом, а це  18 народних депутатів, прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України, за результатами розгляду у другому читанні, прийняти вказаний законопроект в цілому, як Закон. Прошу підтримати це рішення.

І дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати,  у нас є 9 зауважень до цього проекту. І є висновки Юридичного управління, експертного управління, які піддають сумніву можливість прийняття цього Закону в такій редакції. Аргументи, які Микола Васильович тут виклав, покладаються, або виходять із висновку профільного комітету. Ми повинні до того поставитися відповідно.

Правда, його зауваження відносно того, що ми потім, в остаточній редакції щось там змінимо, це не підходить, бо ніхто, ніяких змін не буде зробити. Ми можемо голосувати те, що роздано на руки депутатам. Оскільки по всіх зауваженнях немає заперечень, вони всі враховані і відібранні в тексті в правій колонці, то, в принципі, я можу ставити на голосування, якщо ніхто з авторів не заперечує, можу ставити в цілому на голосування цей проект Закону. Я ставлю на голосування, будь ласка.

 

11:32:34

За-310

Рішення прийнято. 

Проект Закону про професійні… Розглядається проект Закону про професійні і міжпрофесійні об'єднання в агропродовольчій сфері. Слово для доповіді надається  Рижуку Сергію Миколайовичу від Комітету з питань аграрною політики.

 

11:33:00

РИЖУК С.М.

Дякую. Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, запропонований законопроект поданий народними депутатами попереднього скликання.

І він передбачає створити систему товарообігу в агропродовольчій сфері за допомогою професійних та міфпрофесійних об’єднань, метою створення яких є колективне просування продукції від виробника до покупця.

У цілому ініціатива, потрібно сказати, щодо законодавчого врегулювання діяльності об’єднань суб’єктів господарювання є позитивним кроком. Проте, з огляду на цілий ряд чи більшість навіть положень цього проекту необхідно зауважити, що ним порушуються насамперед основні принципи добровільності самоврядності та рівноправності об’єднань громадян.

Зокрема статтею два „Прикінцевих положень” асоціації зобов’язані будуть здійснити перереєстрацію своїх статутів, привести їх у відповідність до положень цього закону у разі, звичайно, його прийняття.

Одночасно неприпустимою є стаття 39 цього проекту, що передбачає державний контроль за діяльністю професійних, міжпрофесійних організацій та щорічне подання звітів до міністерств (Міністерства аграрної політики, економіки, фінансів),  діяльності запровадження звітів загальних зборів тощо.

Основними негативними положеннями проекту є порушення антимонопольного  законодавства та ринкових взаємовідносин у відповідній сфері. Зокрема статтею вісім передбачено, що будь-які суб’єкти господарювання різних форм власності мають право на свободу об’єднання у професійній організації, а стаття 13 передбачає, що право брати участь у створенні міжпрофесійної організації визначається за професійною організацією об’єднанням, які охоплюють більше половина виробництва одного виду продукції за територією чи галузевою ознакою, мають досвід роботи, позитивний імідж і таке інше.

Необхідно також зазначити, що професійні і міжпрофесійні об’єднання відповідно до статті 41, підтримка, користуються преференціями з боку держави. Це участь у формуванні матеріально-технічної бази, підключення до всіх форм державної підтримки сільгоспвиробників, захист від експансії фінансово-торгово-промислового капіталу.

Більше того, стаття три, шість, двадцять два проекту дозволяє перебирати на себе ряд функцій, які обов’язково належать державі і повинні належати державі. Зокрема це участь у ціновій, розробці цінової політики навіть у визначенні норм, стандартів, критеріїв якості  і багато інших функцій, які є виключно прерогативою держави.

Не можна також погодитися з підпунктом 8 частини 1 статті 6, де завданням міжпрофесійної асоціації є виконання доручень державних органів з регулювання сільгоспринку, фінансування компаній зі збуту продукції і інше. Звичайно, викликає негатив стаття 22, яка регламентує обмеження щодо участі в міжпрофесійних об’єднаннях, тобто ті, хто не увійшли до цього об’єднання, або нові товаровиробники н будуть мати можливості на рівних умовах конкурувати з потужною системою і заздалегідь приречені на поразку.

Можна і ще називати ряд положень, які суперечать нині діючому чинному законодавству і закону „Про професійні об’єднання”, але з огляду на вищезазначене Комітет аграрної політики і соціальної політики вважає, що поданий законопроект значно порушує права і свободи об’єднань громадян, механізми адміністративного впливу, регулювання ринкових відносин, що може призвести до відсутності конкуренції та усунення малих фермерських господарств, підприємств, фізичних осіб з цієї сфери. Крім того проти цього законопроекту, оскільки він і запропонований для асоціації … дальше висловилися  550 асоціацій, об’єднань на чолі із Європейською бізнес-асоціацією.

Таким чином Комітет з питань аграрної політики, земельних відносин пропонує вам, шановні народні депутати, даний законопроект відхилити, скасувати, зняти з розгляду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ґрунтовну доповідь.

Запитання є до доповідача? А, це друге читання. Немає. Тому, якщо є…У вас з мотивів? У Баранівського виступ з мотивів, будь ласка. Більш ніхто не хоче виступати, 3 хвилини.

 

11:37:47

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Олександр Баранівський, фракція соціалістів.

Шановні народні депутати, я хотів би сказати, що цей закон якраз вміщає кращий досвід, який є в Європі в питанні упорядкування роботи громадських міжпрофесійних організацій.

Не може такого бути, коли у нас 11 громадських організацій займається, скажімо,  виробництвом вина чи 17 займається  в цукроварінні. Кожен під себе щось сотворив і ходить  не зрозуміло, лобіює кожен свої питання, а не в цілому галузі.  І тому цей закон якраз і передбачає впорядкування, як це  зроблено в цивілізованих країнах.

Наступне. Вони будуть мати можливість громадського контролю за розподілом бюджетних коштів. Вони повинні формувати відповідні документи по ціновій політиці, по тарифній  політиці, тобто вони пропонують уряду, Верховній Раді ті чи інші нормативні документи і це так скрізь робиться. Держава навіть може делегувати їм певні свої права. Тому що раз вже немає таких управлінь, як було, то треба подивитись, можливо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Олександр Петрович, саме у процедурі другого читання комітет готував цей проект до розгляду у Верховній Раді, і доповідач від імені комітету з’ясував ставлення  членів комітету до цього проекту і  вніс пропозицію зняти його з розгляду.

Сама по собі проблема, про яку ви говорите, існує. Тому, очевидно, її треба виписати іншими юридичними формулами. Готуйте такий  законопроекті, і ми його розглянемо в повній послідовності з Регламентом. А поки що у нас була тільки одна пропозиція. Цей законопроект, оскільки виявлені членами комітету його недосконалості не дають змоги працювати над ним в другому читанні, зняти з розгляду, скасувати попереднє рішення Верховної Ради з цього приводу.

Тому я зобов’язаний ставити на голосування це питання і прошу визначитися щодо  нього. Це проект постанови 0949-П. Будь ласка, йде голосування про скасування попереднього рішення.

 

11:40:07

За-331

Рішення прийнято.

Питання про обрання судів ми розглядаємо після 12-ої години, як традиційно у нас є, щоб можна було підготувати їх до цієї процедури.

Зараз розглядається проект Постанови про призначення позачергових виборів Красноторського селищного голови.

Богашева Наталя Владиславівна доповідає з цього приводу.

Прошу вас, від комітету.

 

11:40:51

БОГАШЕВА Н.В.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!

Поступово стає традиційним для Верховної Ради України розгляд питань про призначення позачергових виборів голів територіальних громад.

Сьогодні Комітет з державного будівництва регіональної політики та місцевого самоврядування виносить на ваш розгляд пропозицію про призначення 16 позачергових виборів. Усі підстави, передбачені законодавством про призначення цих виборів дотримані. Тому я би пропонувала може я зачитаю всі постанови, і всі громади.

По черзі? Добре.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Вибачте.

Шановні колеги! Давайте, будь ласка, не керуйте доповідачем із сесійної зали бо це обов’язки Головуючого на засіданні. Добре домовилися.

Так, тоді є запитання до Постанови номер 2227? Немає. Можемо ставити на голосування.

Тоді  з вашого дозволу я ставлю на голосування постанову за номером 2227 про призначення позачергових виборів Красноторського селищного голови. Прошу голосувати.

 

11:42:14

За-387

Дякую. Рішення прийнято.

Аналогічний… Князевич, будь ласка, мікрофон Князевича.

 

11:42:30

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я не заперечую про прийняття жодного рішення. У мене просто запитання такого плану. Наталя Владиславівна, а чи не вважаєте ви за доцільне  підготувати в комітеті законопроект про внесення змін до закону, щоб передати ці повноваження Центральній виборчій комісії,  спеціальному органу, який вже наділений повноваженням щодо повторних виборів? Це не царська справа щоразу голосувати за кожного сільського голову у Верховній Раді України. Дякую.

 

БОГАШЕВА Н.В.  Шановний Руслане Петровичу, ми хотіли це зробити, однак  стаття 83 Конституції 30 пункт передбачає   це до повноважень  Верховної Ради України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хоча тут можна було б Руслана підтримати, бо нам менше роботи було б, по за всяким сумнівом, але Конституція вище будь кого закону.

Якщо немає запитань до проекту Постанови за № 2228 „Про призначення позачергових  виборів Долинненського сільського голови”,  тоді я ставлю на голосування і прошу підтримати.

 

11:43:42

За-367

Постанова прийнята.

Розглядається проект Постанови про призначення позачергових виборів Кормівського сільського голови. Законопроект № 2229. 

Немає запитань? Немає. Ставлю на голосування, прошу підтримати.

 

11:44:12

За-365

Дякую, прийнято.

Аналогічний проект Постанови про призначення позачергових виборів Міжгірського сільського голови. Законопроект за № 2230.

Немає запитань? Прошу голосувати.

 

11:44:42

За-370

Дякую, рішення прийнято.

Проект Постанови, реєстраційний № 2231,  про призначення позачергових виборів Цвітівського сільського голови.

Немає зауважень, застережень?  Прошу голосувати.

 

11:45:13

За-381

Рішення прийнято.

Проект Постанови про призначення позачергових виборів Новоселицького міського голови. Законопроект за   № 2232.

Немає запитань, зауважень, застережень? Прошу голосувати.          

 

11:45:43

За-384

Рішення прийнято. Так, будь ласка, Наталя Владиславівна. Там у нас ще є.

 

БОГАШЕВА Н.В. Так само вчора було розглянуто комітетом і пропонується призначити позачергові вибори, постанова номер 2263 Любимівського сільського голови, Любимівська сільська рада Андрушівського району Житомирської області.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Ставлю на голосування проект за номером 2263 про призначення виборів Любимівського сільського голови. Прошу голосувати.

 

11:46:28

За-378

Прийнято. Така ж постанова 2264 про призначення позачергових виборів Оболонського сільського голови – це Полтавська область. Немає запитань? Прошу голосувати.

 

11:46:59

За-381

Дякую. Рішення прийнято.

Аналогічна постанова, реєстраційний номер 2265 про призначення позачергових виборів Бондарівського сільського голови Ярмолинецький район Хмельницької області. Немає запитань? Прошу підтримати.

 

11:47:28

За-382

Рішення прийнято.

Постанова за номером 2266 про призначення позачергових виборів Павловського сільського голови, Мар’їнський район Донецької області. Немає запитань? Прошу голосувати.

 

11:47:57

За – 381, рішення прийнято.

Постанова за номером 2268 про призначення позачергових виборів ліщанського сільського голови, Ізяславський район Хмельницької області.

Прошу голосувати.

 

11:48:26

За-379

Рішення прийнято.

Постанова за номером 2269 про призначення позачергових виборів різуненьківського сільського голови, Коломацькій район Харківської області. Нема запитань? Прошу голосувати.

 

11:48:55

За-371

Рішення прийнято.

Законопроект за номером 2270 про призначення позачергових виборів сухолиманського сільського голови, Овідіопільський район Одеської області. Нема застережень? Прошу голосувати.

 

11:49:23

За-371

Рішення прийнято.

Постанова за номером 2271 про призначення позачергових виборів Смотрицького селищного голови, Дунаєвецький район Хмельницької області, на 17 грудня. Нема заперечень? Прошу голосувати.

 

11:49:54

За-368

Прийнято рішення.

Законопроект за номером 2272 про призначення позачергових виборів цюрупинського міського голови, Херсонщина. На 17 грудня. Нема запитань? Прошу підтримати.

 

11:50:23

За-386

Рішення прийнято.

І законопроект за номером 2267 про  призначення позачергових виборів Гаврилівського сільського голови - це Бобринецький район Чернігівської області, на 17 грудня. Нема запитань?

Так, прошу підтримати.

 

11:51:00

За-381

Рішення прийнято.

Наталія Владиславівна, ми ніби все виконали. Так. Дякую.

 

БОГАШЕВА Н.В. Все, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте, будь ласка.

З мотивів голосування? Яке вже відбулось? Так воно ж уже відбулось. Ви можете перед голосуванням. Ну,  Ляшка не чуло суспільство вже два дні. Будь ласка, мікрофон.

 

11:51:30

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я прошу звернути увагу, що всі оці голосування, починаючи від першого про скасування рішення  Верховної Ради про подолання вето Президента на комунальні послуги, всі ці голосування, насправді, протирічить статті 84 Конституції, яка передбачає, що кожен народний депутат має голосувати особисто. Я взяв у Відділі   реєстрації відсутніх понад 60 народних депутатів. Хто у відрядженні, хто хворий, а вони всі голосують. І що ми бачимо в залі? Що Чечетов керував у Фонді майна, сьогодні керує в залі фракцією. Підняв руку - 10 чоловік проголосувало за 200.  Адаме Івановичу, це порушення вимог Конституції і Регламенту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги, заспокойтесь. Заспокойтесь.

Олег Ляшко абсолютно зробив правильне зауваження. Є така норма Конституції. Але, як показує практика і  наш досвід, це може вирішити як говорить Конституція лише один орган - Конституційний Суд.  Тому, будь ласка, звертайтесь до нього. Це перше.

Друге. Подивіться, будь ласка, по сесійній залі, подивіться  на фракції „Регіонів”, і на свою фракцію, і підрахуйте, хто більше бігає.

 ( Ш у м  у  з а л і)

Шановні колеги! Давайте ми будемо мудрішими в тому розумінні, що те. що говориш сьогодні проти когось, завтра  повертається бумерангом проти тебе.

Переходимо до розділу питань ратифікації. Розглядається проект Закону про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, реєстраційний номер 0038. Доповідає голова  Державної митної служби Єгоров  Олександр Борисович, будь ласка.

Можливо відразу запитання поставимо, якщо є?  Є запитання. Немає запитань. Заперечення є? Зауважень немає? Дякую.

Тоді я ставлю з вашого дозволу на голосування Закон про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, реєстраційний номер 0038. Прошу підтримати.

 

11:54:15

За-388

Закон прийнято.

Давайте  побажаємо Олександру Борисовичу, щоб митники  так само оперативно працювали, як ми з цим законом. Сідайте, будь ласка.

Розглядається … Перерва? Та, ні, у нас ще є   трохи часу.

Слухається проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО, реєстраційний номер 0042. Доповідає начальник  Генерального штабу, головнокомандувач Збройних сил  Кириченко Сергій Олександрович.

Немає, да? Немає.

Тоді без доповідача ми, мабуть, не будемо розглядати.

Шановні колеги, ви можете все, але немає доповідача, і це - неповага до Верховної Ради, що людина, яку визначив Президент як доповідача не хоче йти до Верховної Ради доповідати. Значить, він не бажає, щоб цей закон був ратифікований. Тому, будь ласка… Я ще раз повторюю, я ще раз повторюю. Не змушуйте мене порушувати Регламент, бо Ляшко сидить в залі, він зараз одразу скаже, що я його порушив. Не буду я його порушувати. (Оплески)

Тому з вашого дозволу, шановні колеги, оголошується перерва до 12 години 30- хвилин. Ми після перерви почнемо слухати питання про призначення і звільнення суддів.     

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу зайняти свої робочі місця. Будемо продовжувати засідання.

Ми з вами домовилися, що після перерви будемо розглядати питання, повязане із суддівським корпусом. Я хочу проінформувати, що у звязку з тим, що ми дещо прискореними темпами розглядали питання, Сергій Олександрович Кириченко не винен в тому, що він, так би мовити, він прибув вчасно на ту годину, на яку йому було проінформовано. Так що все буде нормально. Після суддів ми розглянемо питання, повязане із ратифікацією тої проблеми, яка мала розглядатися.

Переходимо до обрання суддів. Постанова за номером 2277. Сергій Васильович Ківалов, будь ласка.

 

12:31:14

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні присутні! Комітет Верховної Ради з питань правосуддя на своєму засіданні четвертого жовтня цього року розглянув подання ще виконуючого обовязки голови Верховного Суду України, виконуючого обовязки голови Вищого Господарського Суду України про обрання безстроково суддів відповідних судів загальної юрисдикції.

Комітет підтримав подання та рекомендує Верховній Раді України обрати безстроково на посади суддів, зазначених у проекті Постанови Верховної Ради України, який зареєстрований і розданий вам.

Шановні депутати, пропонується наступний порядок розгляду кандидатур для обрання на посади суддів безстроково. Мною зачитується прізвище судді, зазначене у проекті постанови. Якщо у депутатів є зауваження чи застереження до цього кандидата, тоді ми вилучаємо його із загального списку і повертаємося до його розгляду окремо. Після голосування по кандидатах, до яких немає зауважень, чи застережень, по таких суддях, ми приймаємо рішення по кожному окремо. Усі судді знаходяться у пеоршій ложі. Коли зачитується прізвище судді, він піднімається з місця, а народні депутати задають йому  запитання.

Відповідно до пункту 27, частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України, Верховна Рада  постановляє: обрати на посади суддів безстроково:

апеляційного суду Волинської області - Стрільчука Віктора Андрійовича;

апеляційного суду Луганської області - Кошелєва Бориса Федоровича, Луганську Валентину Миколаївну;

апеляційного суду Львівської області - Момота Володимира Івановича;

апеляційного суду Полтавської області - Гальонкіна Сергія Анатолійовича;

апеляційного суду Чернівецької області - Височанську Наталію Казимирівну;

місцевого Горохівського районного суду Волинської області - Ковальчука Володимира Дмитровича;

 

          ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Васильович, вибачте, я веду засідання. Ваша справа читати проект постанови. Будь ласка, читайте.

 

КІВАЛОВ С.В. Добре.

Місцевого Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області -Поду Олександра Миколайовича;

місцевого Старобешівського районного суду Донецької області - Пересаду Сергія Сергійовича;

місцевого Василівського районного суду Запорізької області Степаненко Юлію Анатоліївну;

місцевого Вільнянського районного суду Запорізької області Беспалько Тамару Дмитрівну;

місцевого Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Галущенко Юлію Андріївну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є заперечення. Будь ласка, далі. По Галушенко є заперечення.

 

КІВАЛОВ С.В. Потім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу далі.

 

КІВАЛОВ С.В. Місцевого Хортицького районного суду міста Запоріжжя Комісаренко Людмилу Василівну;

місцевого Стахановського міського суду Луганської області Попкова Олександра Георгійовича;

місцевого Здолбунівського районного суду Рівненської області Мішуру Василя Степановича;

місцевого Радивилівського районного суду Рівненської області Кохна Віталія Ілліча;

місцевого Зарічного районного суду міста Суми Клименко Аллу Яківну;

місцевого Первомайського міськрайонного суду Харківської області Донець Ліану Олексіївну;

місцевого Чемеровецького районного суду Хмельницької області Кобріна Ігоря Георгійовича;

місцевого Бобровицького районного суду Чернігівської області Демченко Людмилу Миколаївну;

місцевого Ічнянського районного суду Чернігівської області Карапиш Тетяну Володимирівну;

місцевого Голосіївського районного суду міста Києва Чередніченко Наталію Петрівну;

Вищого господарського суду України Владимиренко Світлану Вячеславівну;

Львівського апеляційного господарського суду Кордюк Галину Тарасівну;

місцевого господарського суду Івано-Франківської області Булку Володимира Ігоровича;

місцевого господарського суду Закарпатської області Карпинця Василя Івановича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, таким чином у нас будуть запитання до представника на посаду судді місцевого Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Галущенко. За виключенням цього прізвища всі решта, будь ласка, Григорович, мікрофон.

 

12:38:34

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановний головуючий, дякую.

В мене є таке доручення від народного депутата Шкутяка, який не є присутній на розгляді цього питання з поважної причини. Оскільки матеріали поступили щойно і він не встиг ознайомитися, він додасть додатково матеріали, які в нього є або зауваження по судді місцевого апеляційного суду Івано-Франківська Булці, тому що він не встиг їх подати. І він просить не виключати з розгляду, а призупинити розгляд цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, як прізвище, ще раз?

 

КІВАЛОВ С.В. Булка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А є він в нас сьогодні? Місцевого, а, місцевого господарського суду. Так. Добре. Поки що і це прізвище забираємо з проекту постанови. Немає інших зауважень?

Тоді я з вашого дозволу ставлю на голосування постанову за номером 2277 „Про обрання суддів безстроково”. Прошу голосувати.

 

КІВАЛОВ С.В. Прошу підтримати.

 

12:39:57

За-393

Рішення прийнято.

Так, будь ласка, Юлія Андріївна Галущенко, підійдіть  до  мікрофону. Ввімкніть мікрофон Наливайка.

 

12:40:12

НАЛИВАЙКО А.М.

Уважаемая Юлия Андреевна, с марта 2003 года находится на рассмотрении дело инвалида первой группы Щербины. Вы понимаете, этот человек неоднократно обращался ко мне с вопросом о том, чтобы все-таки установить группу, установить ему пенсию. Насколько этот человек страдает вам, наверное, известно и так продлевать дело, три года это как-то не… Пожалуйста расскажите.

 

ГАЛУЩЕНКО Ю.А.

Шановні народні депутати, дійсно, інвалід першої групи Щербина Віктор Олексійович звернувся з позивом до управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Запоріжжя про поновлення його порушеного права на пенсійне забезпечення на рівні прожиткового мінімуму, як це встановлено Конституцією України.

В чому там виникла проблема? Він посилається на те, що законодавство, на підставі якого йому там призначена пенсія, не відповідає саме цій статті Конституції, яка  гарантує йому пенсію не нижче прожиткового мінімуму. Тому ми звернулися до Верховного Суду з ухвалою про порушення питання перед Конституційним Судом України щодо невідповідності цих нормативних актів Конституції України. До цього часу ми з Верховного Суду не отримали відповіді по суті  цієї ухвали, а оскільки йде питання щодо неконституційності законів, на підставі яких йому призначалася пенсія, місцевий суд не може до вирішення цього питання продовжити розгляд справи. Тому справа призупинена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, відповідь нас задовольнила. Суддя, на мій погляд, поступила абсолютно правильно. Давайте підтримаємо. Я ставлю на голосування про обрання безстроково суддею місцевого Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Галущенко Юлію Андріївну. Прошу голосувати.

 

12:42:28

За-380

Рішення прийнято.

Будь ласка, Сергій Васильович, що у вас  буде на пропозиції, щоб у відношенні Володимира Ігоровича Булки ще раз розглянути на комітеті із тими…

 

КІВАЛОВ С.В. Ми не маємо такої можливості, ми вчора розглядали Булку Володимира Ігоровича. І рішення комітету одноголосно прийняло підтримати, просить Верховну Раду підтримати цю кандидатуру. Матеріалів не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Ми почули думку профільного комітету. Але, шановні колеги, була пропозиція, оскільки не встиг народний депутат, то нехай він буде сам уже собі покараний, що він не встиг, бо список, наскільки мені відомо, кого і які судді, і, які  суди розглядатися були подані давним-давно. Тому я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про те, щоб обрати на посаду судді безстроково місцевого господарського суду Івано-Франківської області Булку Володимира Ігоровича.

Прошу голосувати.

 

12:43:51

За-377

Рішення прийнято.

Будь ласка, Сергій Васильович.

 

КІВАЛОВ С.В. П’ять кандидатів на посади суддів учора були відкладені до остаточної провірки комітетом жалоб, які поступили до комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Васильович. Сідайте.

Шановні колеги! Давайте привітаємо новообраних, призначених безстроково суддів, побажаємо їм більше до нашої сесійної зали не потрапляти, хіба що перепризначення на вищі посади. І привітаємо з дебютом Голову Верховного Суду нашого колегу Василя Васильовича.

(О п л е с к и)

Шановні колеги! Все буде добре. Завтра Василь Васильович буде приведений до присяги члена Вищої ради юстиції.  Буде. Все буде відповідно до планів.

Так повертаємося до розгляду питання, повертаємося до розгляду питання проекту Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО Реєстраційний № 0042.

Доповідає Начальник Генерального штабу, Головнокомандувач Збройних Сил України – Кириченко Сергій   Олександрович. Будь ласка.

 

КИРИЧЕНКО С.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні  товариші народні депутати України. Пропонується до розгляду проект Закону України про Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України, Верховним Головнокомандуванням Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань  трансформації та  Верховним головнокомандуванням Об’єднаних Збройних Сил НАТО  в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України   в операціях і навчаннях НАТО.

Питання, чи подання на ратифікацію проекту Закону України було схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України 13-го  вересня цього року.

Вважаю необхідним зазначити, що Меморандум носить рамковий характер, який визначає лише загальні принципи і засади  надання нашою державою транспортної авіації.

Конкретні механізми її   використання будуть міститися в окремих двосторонніх угодах  України з державами членами НАТО і державами  учасницями Програми „Партнерство заради миру” до яких, як відомо, належать Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Грузія, Росія, Киргизія,  Австрія, Швеція і багато інших країн.

Вважаю важливим положення Меморандуму про те, що Україна залишає за собою право відмовити у використанні транспортної авіації на запит НАТО, виходячи з власних національних інтересів, про що  прямо зазначено в другій статті Меморандуму.

Підкреслюю, що з економічної точки зору ратифікація Меморандуму вигідна Україні, вигідна її авіаперевізникам і взагалі авіаційній промисловості нашої держави.

На цей час у світі йде жорстока конкурентна боротьба за ринок  авіаперевезень. Тому будь-яка міжнародна угода, що сприяє зміцненню позицій вітчизняних авіакомпаній на цьому ринку, іде  на користь  нашої України.

Документ створює сприятливі умови для просування вітчизняних авіакомпаній на міжнародні ринки авіаперевезення і як наслідок для пожвавлення авіаційної промисловості країни.

Відповідно до статті 2 усі держави члени НАТО і держави учасниці програми партнерства заради миру запрошуються до виконання цього меморандуму на підставі окремих двосторонніх угод.

Відмова України від ратифікації і відповідно для отримання певних преференцій, які він дає зменшить конкурентноздатність України і може призвести до втрати зацікавленості у використанні нашої транспортної авіації на цьому досить перспективному ринку.

До речі, значну активність у взаємовідносинах з НАТО з цього питання проявляє Росія як по лінії авіакомпанії „Волга-Днепр” і „Полет”, так і по лінії Міністерства оборони Російської Федерації.

Що стосується терміну стратегічно-транспортна авіація, то він визначений в статті 3 цього меморандуму і стане невід’ємною частиною Національного законодавства України.

До переліку літаків, які належать до класу стратегічних за відстанню, на яку здійснюється перевезення відносяться військово-транспортні літаки: ІЛ-76, АН-12, ТУ-154, а також літаки АН-124 „Руслан” і літак 225 „Мрія”.

Реалізація положень не передбачає фінансових витрат з державного бюджету України і разом з тим буде надано можливість збільшення надходжень валютних коштів в державу.

Як начальник Генерального штабу хочу звернути вашу увагу, що якщо буде йти мова не про авіаційні транспортні компанії цивільного сектора, а про воєнно-транспортну авіацію Збройних сил, то участь України в кожній конкретній операції з використання військово-транспортної авіації буде здійснюватись дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює порядок направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав.

Я прошу вибачити мене за те, що з моєї вини прийшлось повторно повернутись до цього питання і прошу прийняти зазначений закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги. Чи є запитання? Прошу записатись.  Будь ласка, 5 хвилин. Прокопович.

 

12:50:13

ПРОКОПОВИЧ Н.В.

Прокопович, фракція „Наша Україна”.

Я хочу сказати, що це питання розглядалося на комітеті з питань європейської інтеграції. Ми дуже уважно вислухали аргументацію від представників Кабінету Міністрів і підтримали цей законопроект. Я дуже прошу колег підтримати. Тому що, ще раз хочу звернути вашу увагу, що протягом 2005 року Україна отримала 60 мільйонів доларів США. В кінці 2005 року ми виграли тендер в НАТО і протягом трьох років ми зможемо отримати 650 мільйонів євро. Тому це тільки вигідно для України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але ми поки що не обговорюємо, а ставимо запитання. Олег Калашніков, будь ласка.

 

12:51:12

КАЛАШНІКОВ О.І.

Глубоко уважаемый товарищ генерал-полковник, я полностью поддерживаю изложенную вами позицию. Также мы голосовали на комитете единогласно. Я хочу еще раз чтобы вы уточнили следующий вопрос. Подписание меморандума не является обязательным направлением украинских войск, украинских летчиков для обслуживания военных операций НАТО в таких горячих точках как Ирак и Афганистан. Я бы хотел, чтобы вы этот вопрос еще раз на него ответили, акцентировали внимание.

Спасибо.

 

КИРИЧЕНКО С.О. Я дякую за запитання.

Я категорично підтверджую, що меморандум не передбачає обов’язкового залучення авіації і збройних сил України, як і іншої авіації для використання якихось завдань в рамках операцій НАТО. Він передбачає загальну пропозицію нашої держави до можливості здійснення авіатранспортних перевезень в рамках виконання тих чи інших завдань.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лілія Григорович.

 

12:52:24

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, „Наша Україна”.

Шановні народні депутати, після розяснення попереднього запитання шановним паном генералом,  стає цілком очевидним, що ратифікація цього меморандуму, до чого я власне закликаю, є по суті виконанням нашого законодавства, зокрема, Закону „Про стратегічне партнерство з НАТО”, яке ми проголосували у березні 2003 року і я можу тільки закликати вас бути послідовними у виконанні наших намічених у цьому ж законодавчому органі планів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Матвєєв.

 

12:53:04

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Матвєєв, фракція комуністів.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, хто буде визначати перш за все доцільність, як ви сказали, здійснення перевезень транспортною авіацією України  тих чи інших вантажів?

До речі, сама назва проекту закону говорить про те, що в цілому в операціях, не в миротворчих, а  у використанні нашої стратегічної авіації в операціях та навчаннях НАТО, а як ми знаємо, вони далеко можуть операції ці бути  і не миротворчі.

І друге. Тут пролунала цифра така, що 65 мільйонів доларів ми будемо мати прибутку, тобто, Україна від цих перевезень.  А скажіть, будь ласка, в зв’язку з використанням повітряного простору нашої України американцями,  скільки ми отримали за всі роки перевезень вантажів до Афганістану у наш бюджет, у бюджет України?

 

КИРИЧЕНКО С.О.  Я дякую за запитання. Можу відповідати?

Те, що стосується першого питання. То меморандум дає право і дає можливість Кабінету Міністрів визначати питання, пов’язані з доцільністю використання транспортної авіації в тих чи інших операціях.  І тоді, коли ця операція, як ви говорите, має  якийсь проблематичний характер, звичайно, Кабінет Міністрів буде приймати доцільне для нашої держави в політичному і в економічному плані рішення.

Те, що стосується використання простору нашої країни літаками інших держав, то за використання простору, за відповідними угодами до  надходжень Державного бюджету ми отримаємо певні кошти. Ця проблема не стосується  діяльності Генерального штабу. Я не можу відповісти конкретно про цифру, яку  ми отримаємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Степан Бульба.

 

12:55:12

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Адаме Івановичу. Степан Бульба, фракція соціалістів.

У мене питання таке. От сфера застосування, розділ другий.  Там записано, що цей меморандум не гарантує використання  стратегічної авіації України у будь-якій  операції НАТО, тим самим Україна залишає за собою право відмови на запит. А питання: „Який все-таки механізм  використання буде у випадку, коли буде спроба залучення військової авіації нашої воєнно-транспортної авіації до  операцій військових НАТО? Я переконаний, що такі рішення  повинна приймати лише Верховна Рада. А як цей механізм буде врегульовано, і як він передбачений у даному  законопроекті?

 

КИРИЧЕНКО С.О.  Дякую за запитання.

Меморандум передбачає  необовязковість виконання завдань  по запиту чи по запрошенню НАТО, він передбачає можливість прийняття рішень Кабінету Міністрів  України відповідно до національних інтересів  на відповідній двосторонній угоді  між Кабінетом Міністрів  України  і  тими структурами, які будуть до нього звертатися. Це перше.

Друге питання. Те, що стосується використання Збройних сил, я хочу ще раз наголосити  про  те, що якщо буде питання стояти  про воєнно-транспортну авіацію Збройних сил, то воно буде обовязково відбуватися відповідно до вимог чинного законодавства, відповідно  до порядку участі підрозділів у виконанні завдань за межами нашої держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  сідайте, Сергію Олександровичу.

Від  комітету голова комітет з питань  національної безпеки і оборони Анатолій Кирилович Кінах.

 

12:57:08

КІНАХ А.К.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!  Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони на своєму засіданні розглянув поданий Кабінетом Міністрів  України проект Закону про ратифікацію меморандуму про взаєморозуміння щодо використання стратегічної транспортної авіації України.

Комітет прийняв одностайно позитивне рішення: вважає, що прийняття законопроекту буде сприятиме зміцненню міжнародного авторитету України та подальшим практичним крокам в напрямку розвитку і поглиблення міжнародного співробітництва. В тому числі комітет відзначає, що даний законопроект не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України. Навпаки, він дає можливість залучення серйозних фінансових ресурсів, надання транспортних послуг.

Хочу відмітити, що на ринку транспортних послуг існує жорстка конкуренція. Україна має унікальні можливості, в першу чергу на основі літаків типу „Руслан”, „Мрія”. Пункт 2.3 передбачає, як уже було відмічено, що меморандум дає можливість Україні приймати відповідні рішення чітко в контексті своїх національних інтересів.

Комітет просить підтримати і проголосувати закон про ратифікацію меморандуму. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Кирилович.

Будуть запитання? Немає.

 

КІНАХ А.К. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є. Запишіться, будь ласка, від фракцій. Так, тепер, будь ласка, від народних депутатів, хто бажає. Шановні колеги, якщо не будете заперечувати, давайте дамо можливість виступити тільки від фракцій. Нема заперечень? Будь ласка, Ярослав Сухий. Герасим'юк підготуватись.

 

12:59:35

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, під час перебування парламентської делегації на чолі з Василем Васильовичем Онопенко, він керував групою „Україна-Німеччина” в бундестазі, нам вдалося провести переговори з представники Німеччини у НАТО. І в той час розглядався якраз тендер на     поставку, на використання альянсом  транспортних літаків. Я тоді повідомляю, я виступав в тому скликанні в цьому сесійному залі і сказав про те, що Україна виграла тендер в „Боїнгів”, і саме виграли наші літаки, наші „Руслан”, „АН-124-100”. Хочу нагадати вам, що там по чотири двигуни на цих літаках, вони виробляються в нас на Україні – Запорізьке відкрите акціонерне товариство „Мотор-Січ”. Це такий перший ніби вступ до того, що нам необхідно продовжити і дальше той курс, який ми взяли, а ми взяли курс на завоювання ніші пасажирсько-транспортних перевезень для потреб альянсу нашою грузовою військово-транспортною, як її колись називали, авіацією.

До речі, цей меморандум в разі нашої ратифікації  - я пропоную прийняти закон 0042 і ратифікувати Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням, з тим, аби і дальше продовжувати вигідну співпрацю. Тому що ми сьогодні дуже часто буває в полоні політичних кліше і політичних заклинань: ті – за НАТО, ці – проти НАТО, НАТО – хороше чи НАТО – погане, СОТ – це щастя, Світова Організація Торгівлі виведе нас на нову орбіту… Нічого подібного, нам потрібно завжди міркувати і виходити, і ми зобовязані в цьому сесійному залі приймати рішення, виходячи з національних економічних інтересів України.

У даному випадку для військово-промислового комплексу України, для галузі високотехнологічної, для галузі, на якій тримається багато наших навчальних, вчених, наукових центрів, вигідна співпраця саме в такому ракурсі, в якому ми сьогодні будемо розглядати.

Тому я особисто, і наша фракція Партії регіонів буде голосувати за законопроект 0042: щодо ратифікації меморандуму. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимюк передає слово Руслану Князевичу. Підготуватися Мендусю.

 

13:02:02

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, шановний керівник Генерального штабу, дуже шкода, що ви не пояснили причину, з якої на сесії не зміг доповідати згаданий законопроект міністр оборони, оскільки його звинуватили фактично в неповазі до Верховної Ради. І звертаю увагу, що він не на доручення Президента, а саме за рішенням уряду доповідає цей законопроект. Але я сподіваюся, що це була якась поважна причина, оскільки ми знаємо, що він як раз є таким переконаним прихильником співпраці і вступу до  НАТО. Разом з тим, звертаю вашу увагу, що згаданий меморандум був підписаний нашою стороною ще в 2004 році, а саме в 7-ому червні, за час Уряду, який очолював теперішній і вже колишній премєр-міністр  - Віктор Янукович.

І дуже символічно, що саме за підписом пана Януковича цей законопроект, надісланий у Верховну Раду для його майбутньої ратифікації. Дуже, чесно кажучи, серце обливається радістю, коли читаєш в пояснювальній записці такі слова, якими Уряд звертається до парламенту, як  обґрунтування цього законопроекту. Він говорить про те, що  подальшим практичним кроком в напрямку розвитку і поглиблення співробітництва між Україною і НАТО є ратифікація цього меморандуму в контексті магістрального курсу на інтегрування нашої держави до євроатлантичних структур.

Сподіваюсь, що це є справжня оцінка тієї ситуації, яка склалася довкола співпраці Україна – НАТО з боку керівництва Уряду України. Разом з тим,  звертаю увагу вашу на те, що, на справді, це великий ринок послуг і те саме, що творилося довкола обговорення питання про наш миротворчий контингент, коли ми дали дозвіл на його участь в миротворчих завданнях на вимогу ООН, те саме стосується цього випадку.

Наші конкуренти в цій грі, насамперед, Російська Федерація і колишні республіки Союзу, які мають такого роду літаки. Звертаю  вашу увагу на те, що такого роду, можна сказати, успіх і така прекрасна нагода для України не є вічною. Зараз НАТО активно працює на створення власного аеробуса А-300М, який, фактично, перейме цей ринок повністю, я вас запевняю, що він буде створений, можливо через 2-3 роки. І ми повністю втратимо цей ринок.

Якщо в нас є такий унікальний шанс зараз, хоча би на 2-3 роки привнести в результаті 600-700 мільйонів євро в українську казну, то на просто гріх не скористатися  такого роду нагодою. Що стосується самого меморандуму, тут правильно сказав керівник Генерального штабу, що він є рамковою угодою і в кожному конкретному випадку буде спеціальний двосторонній договір, відповідно до якого будуть врегульовуватися умови співробітництва в тому чи іншому миротворчому конфлікті, де НАТО бере участь в якості миротворця.

В звязку з цим фракція „Наша Україна” підтримує той законопроект, який внесений  Урядом і закликає всіх колег підтримати його в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Бокий, будь ласка, мікрофон. Іван Бокий. Бокий і Бондарчук – це велика різниця. Будь ласка, я надав слово Івану Бокому. З місця мікрофон увімкніть.

 

13:05:10

БОКИЙ І.С.

Дякую, Адаме Івановичу.

Я хочу сказати від імені Комітету з євроінтеграції, який учора обговорював це питання, що цей меморандум треба обов’язково ратифікувати. Небезпек для України він не містить, і це якраз той момент, де ми, як кажуть, повинні ловити удачу на лоту.

Але я хочу сказати і трошки ширше, виходячи за межі власне ратифікації цього документу. Нам зрозуміло, я думаю, тут усім, треба виходити на міжнародну арену з високими технологіями. Сьогодні завдяки своїй авіації ми можемо це робити. Але ми повинні думати про майбутнє, про те, щоб сферу авіаційних перевезень тримати міцно ще і у своїх руках разом з іншими країнами, які мають таку можливість.

Сьогодні всім зрозуміло, що у світі три центри, стратегічні центри авіабудування. Це Сполучені Штати Америки, Європа і третій центр – це Україна і Росія, якщо вони діятимуть спільно.

Тому нам треба показати, що ми маємо, з чим ми можемо йти у світ,  і що ми можемо запропонувати на ринках, які нас не чекають, але які ми зобов’язані завоювати.

Тому, я думаю, що це буде один із кроків до завоювання таких ринків.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, Левко Лук’яненко.

 

13:06:58

ЛУК’ЯНЕНКО Л.Г.

Лук’яненко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги депутати. Я не є сліпий прихильник НАТО, і я є послідовна, скажемо, людина, яка стоїть за інтереси України.

Але подивіться, що при тому стані, коли ми дуже мало фінансуємо наші Збройні сили, то участь українських Збройних сил і взагалі України  в участі різних учень НАТО в різних тих якихось взаємодій і так далі, вона дає величезні можливості ніби компенсувати те, що мали би ми робити добрим фінансуванням збройних сил.

У свій час була постанова Верховної Ради про те, що на збройні сили необхідно виділяти 3% внутрішнього валового продукту. Таку цифру ніколи Україна, Верховна Рада не фінансувала на наші збройні сили. Отже наші збройні сили постійно в недофінансуванні, постійно не вистачає різних матеріальних засобів, не обновлюється зброя, не обновлюється техніка і так далі.

У цьому Україна за 15 років поступово відстає і слабшає, і слабшає. Тому участь у міжнародних навчаннях дає можливість підтримувати наші збройні сили, ну, на рівні тому, більш-менш міжнародному розумінні, що означає сучасна армія і що означають сучасні озброєння.

У даному випадку ми, звичайно, говоримо не про військову співучасть України у співпраці з НАТО, а у транспортному. Тобто мирний такий спосіб співпраці. Ясна річ, що нам в інтересах України треба підтримати і ратифікувати цей протокол. Тим більше, що з юридичної точки зору, ну, є велика перевага цього документу, бо він є рамковий, визначає загальні риси, а в кожному окремому випадку наш уряд буде вирішувати доцільність, недоцільність і умови, на яких Україна може забезпечити.

Ми знаємо, що Україна в свій час була однією із країн, яка могла будувати літаки на найвищому технічному рівні. через розвал нашої економіки, через втрату величезної кількості наших науковців Україна стоїть на грані небезпеки, що ми перестанемо бути здібними будувати літаки. Тому навіть з такої точки зору підтримання, власне, на високому рівні інтелектуальної сили України, навіть з цієї точки зору необхідно ратифікувати цей протокол для того, щоби сприяти підтримуванню нашої, знаєте, промисловості, нашого наукового персоналу на тому рівні, який спроможний будувати літаки найсучаснішого типу. Отже закликаю вас проголосувати за цей документ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено, я ставлю на голосування Закон про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та верховним головнокомандуванням Об’єднаних Збройних сил в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО”. Реєстраційний номер 0042.

 

13:10:33

За-390

Закон прийнято. Меморандум ратифіковано.

Переходимо до розгляду розділу „Повторний розгляд з пропозиціями Президента України”.

Слухається питання Закон України "Про статус слідчих" з пропозиціями Президента України від 6 квітня цього року. Реєстраційний номер 0840.

Доповідає заступник Міністра юстиції Ємельянова Інна Іванівна. Підготуватись Мойсику.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.

Шановний  Адам Іванович! Шановні народні депутати України!

Прийнятий в черговий раз в новій  редакції Закон України „Про статус слідчих” не  був підписаний Президентом. І наголошую, що  це вже вп’яте Президент подає пропозиції на цей закон.

Хочу сказати, що зауваження і бачення щодо  концептуальної неузгодженості з боку Президента залишаються незмінними і полягають вони в наступному.

Як вже визначалося в попередніх зауваженням, що статус слідчого, його права і обов’язки, гарантії процесуальної діяльності, умови матеріального забезпечення і соціального захисту визначено вже на цей час рядом законодавчих актів. Це і Кримінально-процесуальний кодекс; це і Закон „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”; це базові закони, які регулюють статус конкретних слідчих  в залежності від того, в яких структурах вони працюють - це Закон про прокуратуру, Закон про Службу безпеки, Закон про Державну Податкову службу, Закон про міліцію. І більша частина положень прийнятого Закону про статус слідчих  є відтворенням норм цих законів, які я вже перерахувала. З огляду на це, Президент вважає, що об’єктивна потреба в уніфікації зазначених норм, зокрема, стосовно слідчих, які працюють в різних і цивільних, і військових інституціях шляхом прийняття нового спеціального закону, який до того ж не має самостійного предмета правового регулювання відсутня. Крім того, закон містить норми, які визначає і запроваджує інститут помічника слідчого, надаючи при цьому йому ряд процесуальних повноважень, зокрема допомагати слідчому у проведенні розслідувань та приймати участь в ряді слідчих дій. Це суперечить Кримінально-процесуальному кодексу,  оскільки такий інститут в Кодексі не передбачений і не наділений процесуальними правами щодо проведення тих чи інших процесуальних дій.

Крім того, в зазначеному законі встановлюється ряд додаткових гарантій незалежності, недоторканності слідчого – це суперечить статті 24 Конституції, за якою громадяни є рівними перед законом і не може бути привілеями за будь-якими ознаками.

Ще є ряд зауважень, які стосуються  частини фінансово-економічного  бґрунтування. Президент зазначив в своїх пропозиціях, скільки коштів буде потребувати прийняття цього закону і введення його в дію.

Враховуючи наведене, Президент пропонує відхилити зазначений закон. І знову ж таки наголошую, що це вже в п’яте Президент накладає, застосовує своє право вето, і я прошу вас, шановні народні депутати України, підтримати зазначену пропозицію Президента. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чи є запитання? Із слідчими все ясно. Добре. Дякую. Сідайте.

Так, будь ласка, від комітету у нас Мойсик Володимир Романович.

 

13:14:26

МОЙСИК В.Р.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги народні депутати!

Дійсно, Закон про статус слідчих є рекордсменом по кількості… одним з рекордсменів по кількості одержаних вето Президента. Вп’яте Президент ветує закон і чотиричі Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і парламенту ухвалювали цей Закон у новій редакції.

Все-таки і в новій редакції Президенту не сподобалося, і сьогодні перед нами на розгляді питання про чергове вето Президента.

Скажу вам від комітету,  що Закон, на нашу думку, був необхідний для унормування роботи слідчих для  соціального захисту їх діяльності. Але Президент підрахував,  що це буде вимагати біля 35 млн. гривень щорічно додатково до тих коштів, які витрачаються на утримання слідчих. Ситуацію Президенту представили так, що „водночасье” , як  говорять російською,   усі слідчі будуть покалічені, або всі одночасно будуть звільнятися з роботи і отримувати вихідну допомогу, а тому це буде вимагати  великих витрат.

І як сказала заступник міністра,  питання статусу і соціальних гарантій мають в законодавчому визначенні судді, прокурори, адвокати. Але змушений констатувати, що зусилля комітету по прийняттю цього Закону вичерпані, комітет буде підтримувати пропозиції Президента про скасування Закону.

Але, Адаме Івановичу, я ще раз звертаюся до вас, як і в попередньому виступі: давайте повернемося до прийняття нового Кримінально-Процесуального кодексу України і саме цієї частини стосуються зауваження Президента. У нас сьогодні п’ять слідчих органів, які мають право проводити слідство, отже слідчі працюють у різних  установах, з різними правами, то треба це врегулювати в новому Кримінально-Процесуальному кодексі  України. 

Тобто комітет підтримує пропозиції про скасування рішення про ухвалення Закону про статус слідчих.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу. Але є ще мудріша  пропозиція, ніж кодекс приймати. Треба створити, чи національне бюро розслідувань,  чи як його назвати і всі слідчі  будуть в одних руках. Так що і така пропозиція є. Нема запитань?

 

МОЙСИК В.Р. Але це бюро треба все-одно  вмонтувати в КПК.

 

ГОЛОВУЧИЙ. Є запитання. Ввімкніть мікрофон.

 

13:17:19

СУХИЙ Я.М.

Володимир Романович, дякую.

Ярослав Сухий, „Регіони”, Запоріжжя.

У мене запитання, знаєте, коли цей законопроект приймали і зал був одностайний. Слідчі – це свого роду еліта, косточка така інтелігентна серед наших правоохоронних структур і, дав би Бог, щоб вони всі такі були, но я кажу в ідеалі.

Мене, як працівника Комітету соціальної політики та праці, турбує, хто вносить ці вето? Тобто ви голова тоді комітету профільного, голова підкомітету скажуть, будь ласка, ці зауваження вносить міністерство внутрішніх справ чи хтось інакший? Бо мені здається, що ми з цими вето, особливо правоохоронної діяльності, маємо серйозні проблеми в Секретаріаті Президента. Там або хтось щось не розуміє, або творчо не вникає, а так тупо взяли і написали. Я в залі оце про недоторканість чую, воно вже надоїло всім. Якщо недоторканість знімати з слідчих міліції, з усіх тоді, з Президента в тому числі потрібно знімати. Хто вносить ці вето?

 

МОЙСИК В.Р. Шановний Ярославе Михайловичу, навпаки Міністерство внутрішніх справ є прихильником прийняття цього закону. навіть лобістом. І був один час, коли було досягнуто домовленості, ну так мені сказали, з Президентом про те, що закон буде підписано. Але сьогодні від імені Президента виступають представники Міністерства Юстиції. Отже я дав вам відповідь на ваші запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Ярослав Михайлович, ви видно в слідчі хочете перейти, так щось бачу. Сідайте, Володимир Іванович, сідайте. Найбільший лобіст слідчих перед вами був Юрій Кармазін, тепер ви перейняли його проблеми.

Так, шановні колеги, на цей раз думка профільного комітету співпадає із пропозицією Президента України. Президент України пропонує відхилити даний закон. Я відповідно до Регламенту і ставлю першим на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати про відхилення закону.

 

13:19:46

За-387

Пропозиція Президента про відхилення закону підтримана, закон відхилено.

Розглядається питання. Закон України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України" з пропозиціями Президента України від 28 березня цього року, реєстраційний номер 0834.

Доповідає міністр аграрної політики Мельник Юрій Федорович. Підготуватися Сідельнику.

 

МЕЛЬНИК Ю.Ф.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

На ваш розгляд вноситься прийнятий 23 лютого 2006 року Закон України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України". Відповідно до частини другої статті 94 Конституції України Президентом України закон повернуто з пропозиціями для повторного розгляду Верховною Радою України.

Закон не підписаний Президентом України з таких підстав.

Перше. Законом визначено обсяг і напрямки використання коштів державного бюджету на підтримку систем інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу. Зокрема, частиною 2 статті 13 закону передбачається, що обсяг відповідних щорічних асигнувань становить 4 відсотки загальних видатків загального бюджету. Згідно частини четвертої статті 13 та частини другої статті 15 ці кошти мають спрямовуватись на часткову компенсацію вартості придбаної сільськогосподарськими товаровиробниками збиральної техніки вітчизняного виробництва та вартості придбаних технічних засобів для впровадження інноваційних технологій виробництва, зберігання і переробки важливих сільськогосподарських культур та продукції тваринництва. Також на часткову компенсацію облікової ставки Національного банку за кредитами комерційних банків, що надаються підприємствам агропромислового комплексу, формування ринкової інфраструктури інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу.

Наведені положення не відповідають частині другій статті 95 Конституції України. Частинами першої і другої статті 23 Бюджетного кодексу України, за якими виключно законом про Державний бюджет мають визначатись будь-які видатки держави на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, що встановлюється Законом про Державний бюджет України в порядку, визначеному Бюджетним кодексом.

Друге. Частина 2 статті 16 закону передбачає незастосування ввізного мита при ввезенні на митну територію України технічних засобів для агропромислового комплексу, крім тих, які були у використанні комплектуючих виробів та запасних частин до них, аналоги яких не виробляються вітчизняними підприємствами.

Це не відповідає вимогам Закону України „Про систему оподаткування”, за якими механізм справляння податків і  зборів і пільги щодо оподаткування не  можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами, крім законів про оподаткування.

В зв’язку з викладеним, Президентом пропонується частину 2 і 4 статті 13, частину 2 статті 15, а також  частину 2 статті 16 Закону України „Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України” виключити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Чи будуть запитання? Немає. Сідайте. Є.

Сухий і … на сільське господарство. Ні, багато бажаючих, прошу записатись. Так, будь ласка, 5 хвилин. Курило.

 

13:23:26

КУРИЛО В.С.

Кириленко слово передати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Івана Кириленка мікрофон.

 

13:23:34

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Юрію Федоровичу, все зрозуміло. Аргументація Президента логічна, втручається закон в податкове законодавство, що заборонено категорично. Втручається в Бюджетну резолюцію, що теж заборонено і так дальше.

Юрію Федоровичу, зрозуміло, що закон доведеться доопрацьовувати. Натомість уже бюджет у Верховній Раді. Давайте і ще  раз скажемо і для аграріїв, і для депутатів, а що ж передбачає бюджет 2007 року в цій частині для покращання технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва, яке сьогодні в дуже важкому стані?  Будь ласка.

 

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Спасибі за запитання. 

Дійсно, проектом бюджету на 2007 рік передбачається спрямування частини коштів на технічне оновлення в сільському господарстві по трьом основним програмам.

Перша з них – це часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами комерційних банків,  на яку передбачено проектом закону 653 мільйони гривень.

Другий напрямок – це 30 відсоткова компенсація вартості складної  сільськогосподарської техніки, на яку проектом Державного бюджету на 2007 рік  визначається майже 132 мільйони гривень.

І третій  напрямок. Це постачання техніки на умовах фінансового лізингу, для чого також визначаються обсяги видатків з Державного бюджету в обсязі 130 мільйонів  гривень.

Тому за цими трьома напрямками передбачається  фінансувати технічне оновлення у сільському господарстві у 2007 році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Почесюк.

 

13:25:13

ПАЧЕСЮК С.Н.

Прошу передати слово  Сухому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослава Сухого мікрофон, будь ласка.

 

13:25:17

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий.

Шановний Адаме Івановичу!  Я чому прошу слова по цих вето, бо мене останнім часом глибоко турбує  стан роботи Секретаріату Президента України, і я не можу зрозуміти логіку  їхніх вето. Або вони не читають, що їм підставляють або підсовують,  або вони нетворчо ставляться.

Подивіться.  Ми у державній політиці щодо села  давним-давно зайшли у глухий кут і робимо при цьому красиві жести замість того, щоб або продовжити та завершити реформу не селі, або згорнути її, бо вона не така  і не туди ми йдемо.  Без матеріально-технічної  бази, коли Томич вносив цей законопроект у тому скликанні, без матеріально-технічної бази,   без  малої механізації про які фермерські господарства ми можемо говорити?  То ми так, велике товарне сільськогосподарське  виробництво  погубили, до малого ще не взялися, Президент накладає вето.

У мене запитання до Юрія Федоровича. Скажіть, будь ласка,  а ви як міністр чи президента маєте  впевненість у завтрашньому дні  села, що ви пропонуєте?

 

МЕЛЬНИК Ю.Ф.  Дякую за запитання.

В частині  фінансування розвитку села  ми все-таки розраховуємо на підтримку  народних депутатів при прийнятті Закону України про Державний бюджет на 2007 рік., яким визначається суттєве збільшення обсягів  державної підтримки, у тому числі  і по програмам, які передбачають підтримку технічного переоснащення в агропромисловому комплексі.

Я вже називав ці три програми і можу тільки деталізувати, що,  якщо 653  мільйони гривень буде спрямовано на здешевлення вартості кредитів, то це у 2,5 рази  більше, ніж у 2006 році.

Якщо говорити про   30-відсоткову   компенсацію складної сільськогосподарської техніки,  яка передбачена у бюджеті,  це у 4 рази більше, ніж у 2006 році. 

Фінансовий лізинг на сьогоднішній день взагалі не працює. На наступний рік ми плануємо прямих видатків із Державного бюджету ну поки що по мінімуму 100 млн. гривень.

Звичайно, технічний стан в агропромисловому комплексі, він сьогодні не те що незадовільний, він критичний, оскільки 95 відсотків технічних засобів сьогодні відпрацювало амортизаційний термін. Але я все-таки передбачаю, що з прийняттям Закону „Про Державний бюджет” нам вдасться профінансувати ті програми, які сьогодні є актуальними для агропромислового комплексу. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Михайлович, Президент зреагував на вашу критику, і керівництво Секретаріату від березня–місяця вже змінено. Так, будь ласка, Юрій Мірошниченко.

 

13:27:53

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Шановний Юрію Федоровичу, я хотів би поставити до вас запитання як до міністра. От нам пропонується законопроект і альтернативна позиція уряду полягає в тому, щоб робити певні дотації в сільське господарство. Скажіть, будь ласка, чи в принципі це можна вирішити проблему механізації сільського господарства через дотації? Чи, можливо, треба запроваджувати ринкові механізми сільськогосподарського товарного виробництва – іпотека і продаж землі як такі з тим, щоб це стало бізнесом, а не фактично дотаційною сферою?

 

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Дякую за запитання.

У нас немає такого сьогодні бачення в Міністерстві аграрної політики, що тільки за рахунок видатків, в тому числі і прямих видатків на підтримку агропромислового комплексу, можна цей вид діяльності зробити аграрним бізнесом. Тому і розроблені нами проекти законів і діючі закони. Вони саме на сьогоднішній день спрямовані на те, щоб в сільському господарстві запропонувати і запровадити ринкові відносини в усіх сферах, і в тому числі іпотеку.     

Тому ніяким чином не сподіваючись на вирішення питань сільського господарства виключно через бюджет, ми все-таки сьогодні говоримо про те що в проекті бюджету на 2007 рік треба підтримати ті статті, які передбачають технічне переоснащення АПК і які я вже характеризував. Але й частково підтримати ті галузі, які сьогодні ще можуть бути дотаційними і мають на це право. Це зокрема галузь тваринництва. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Федорович. Сідайте, будь ласка.

Від профільного комітету - це Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – Сідельник Іван Іванович. Будь ласка.

 

13:29:49

СІДЕЛЬНИК І.І.

Шановні колеги, Закон „Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України”, який ми розглядаємо, був прийнятий Верховною Радою четвертого скликання 23 лютого 2006 року. Повернення Президентом України закону з пропозиціями і зауваженнями на повторний розгляд пояснюється тим, що в його положенні, частині другій і четвертій статті 13-ї, а також частині другій статті 15-ї і частині другій статті 16-ї не відповідали вимогам бюджетного по податкового законодавства.

На профільному комітеті, в Аграрному комітеті було розглянуто це питання, і комітет з доробками рекомендує і був прийнятий цей законопроект, тобто рекомендує на ваш розгляд.

Я що тільки хотів би сказати, що у нас, ну, міністр же сьогодні проінформував: 90 процентів сільськогосподарської техніки закуплено ще в минулому віці, не в цьому, а в минулому. Тому його треба міняти в корні, сьогодні техніку. У нас потери урожая где-то процентов 30 – 40, если мы будем собирать этой техникой.

Тому закон дуже важливий. І я прошу вас всі, прошу, депутати, підтримати його, проголосувати. Хай працюють селяни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Хоча, мабуть, шановні колеги, ми для того й приймаємо закони, щоб змінювати інші закони. Якщо він суперечить Конституції, то ми не можемо нічого змінювати, а якщо він суперечить якомусь закону, то завжди діє той закон, який пізніше прийнятий. Так що тут є не зовсім доречно юридично говорити, що чомусь суперечить.

Так, будь ласка, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Немає?

Тоді я ставлю на голосування кожну з пропозицій Президента, оскільки комітет пропонує її врахувати. Ставиться пропозиція Президента про те, щоб виключити частину другу статті 13. Прошу голосувати.

 

13:32:25

За-379

Ставлю на голосування пропозицію Президента виключити частину четверту статті 13-ї. Прошу голосувати.

 

13:32:46

За-381

Шановні колеги, я звертаюсь до Олега Ляшка, не бігайте по  залу, не тисніть кнопок. Сидіть на своєму місці.

Я ставлю пропозицію Президента про те, щоб виключити частину другу із статті 15. Прошу голосувати. 

Однією рукою, Олег, працюйте, однією.

 

13:33:22

За-388

Так і ще одна пропозиція Президент: виключити частину другу статті 16. Прошу голосувати.

 

13:33:46

За-400

Таким чином, ми все врахували. Я ставлю на голосування про  прийняття в цілому Закону з урахуванням усіх пропозицій Президента, які ми підтримали „Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України”. Реєстраційний номер 0834. Прошу голосувати.

 

13:34:21

За-406

Таким чином, шановні колеги, ми вже маємо можливість сказати, що Закон буде обовязково підписаний.

Розглядається питання - Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" з пропозиціями Президента України від 6 квітня цього року. Реєстраційний номер 0806. Доповідає Міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Павленко Юрій Олексійович. Підготуватись Томенку.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати України!

"Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", який було прийнято Верховною Радою України 15 березня 2006 року, не може бути підписаний Президентом виходячи з наступного.

По-перше, пропонованими законом змінами до статті 7 Закону України „Про страхування” передбачається запровадити з  1 січня 2007 року обов’язкове страхування життя і здоров’я випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. При цьому строк, протягом якого названі особи підлягатимуть обов’язковому страхуванню, законом не визначено.

Слід зазначити, що за статтею першою Закону України „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” випускниками закладів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування вважаються особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв’язку з закінченням навчання. Відтак, зазначені особи підлягатимуть обов’язковому страхуванню, не залежно від часу закінчення таких закладів.

За даними Кабінету Міністрів України, за умови страхування таких випускників до 23 років, або до завершення ними навчання у вищих навчальних закладах, реалізація зазначеного положення потребуватиме додаткового фінансування в обсязі понад 14,2 мільйони гривень. В разі ж страхування випускників до 35 років, обсяг додаткових витрат становитиме 56,6 мільйонів гривень.

Однак, у законі, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України, видатки, які належить скоротити, або джерела додаткових доходів для покриття збільшення видатків не визначено. Враховуючи викладене, пропонується абзац 2 статті 1 розділу 1 закону доповнити реченням такого змісту: „При цьому строк такого страхування повинен становити не більше 1 року”.

По-друге, законом пропонується встановити повне державне забезпечення для осіб із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, це абзаци 2 і 3 пункту 5 статті 2 розділу 1. Слід зазначити, що особами із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються особи віком від 18 до 23 років. у них у віці до 18 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки та особи, що були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

Таким чином у зазначеному положенні закону, який розглядається, йдеться про дієздатних осіб, які можуть працювати та утримувати не тільки себе, але й свою сім’ю. За цих обставин встановлення для таких осіб повного державного забезпечення є недоцільним. Зазначеними змінами також пропонується продовжити строк, протягом якого особи із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, матимуть право на повне державне забезпечення в навчальних закладах до закінчення ними відповідних навчальних закладів.

Такий підхід не узгоджується з наведеною вище нормою статті 1 Закону України „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”. У зв’язку з цим абзаци 2, 3 і 4 пункту 5 статті 2 розділу 1 закону пропонується виключити. Відповідно пропонується виключити слова „та осіб з їх числа” в абзаці 5, а також абзац5 пункту 4 статті 2 розділу 1 закону.

По-третє, абзацом 5 пунктом 11 статті 2 закону встановлюється, що кошти на оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа мають виділятися з Державного, місцевих бюджетів, коштів підприємств, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та інших  джерел, не заборонених законодавством. Це не узгоджується зі статтею 20-ю Закону України "Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, за якою кошти Фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності можуть спрямовуватися на виплату допомоги, фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення лише застрахованих осіб і членів їх сімей.

З огляду на це пропонується у абзаці п’ятому пункті 11 статті другої розділу першого закону слова „Фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності” виключити.

По-четверте. Законом, що надійшов на підпис, передбачається, що до працевлаштування випускників закладів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на обліку у Державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, квартирна плата та плата за комунальні послуги здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням житла.

Не заперечуючи необхідності надання державної підтримки таким категоріям осіб, слід зауважити, що встановлення для них преференцій, не сприятиме їх працевлаштуванню, навпаки – може призвести для зловживань наданим правом.

За розрахунками Кабінету Міністрів України у разі звільнення таких осіб від оплати  житлово-комунальних послуг потреба у додаткових бюджетних коштах становитиме близько  650 гривень на одну особу щорічно. При цьому джерел таких видатків законом не визначено.

До того ж слід врахувати, що порядок, відповідно до якого внесення квартирної оплати та оплати комунальних послуг здійснювалося органами праці та соціального захисту населення відсутнє.

Зважаючи на зазначене, абзац четвертий пункту 13 статті другої розділу першого закону пропонується доповнити реченням такого змісту. „Порядок та строки звільнення зазначених осіб від квартирної плати та плати за комунальні послуги встановлюється Кабінетом  Міністрів України. При цьому строк звільнення від плати повинен становити не більше одного року.

І, по-п’яте. Законом пропонується доповнити Закону України "Про  забезпечення  організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” статтею 39 щодо звільнення дітей-сиріт,  дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа від плати за навчання в державних комунальних  навчальних закладах всіх рівнів.

З цього приводу слід  зауважити, що безоплатність дошкільної, повної загальносередньої,  професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних закладах гарантована Конституцією України. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі стаття 53.

Держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та іншим категоріям дітей, які потребують соціального захисту за умови наявності у них достатнього рівня підготовки.

З огляду на це пропонуються абзаци другий і третій пункту  17 статті другої розділу першого закону  виключити. Просимо підтримати пропозиції Президента. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Олексійович. Будуть запитання? Будуть, запишіться.

Будь ласка, п’ять хвилин Козуб. Передає Сухому.

Будь ласка, мікрофон Сухого.

 

13:43:43

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я би пропонував аби ці зауваження Президента України були роздані в ті дитячі будинки, куди їздять Президент і члени його сім’ї, розвозячи подаруночки всілякі.

Мене міністра цікавить позиція. Подивіться п’яту правку, я один з авторів цього законопроекту. Ми писали, про те, щоб діти-сироти мали можливість вчитися у вищих навчальних закладах безплатно. Чому Президент пропонує викинути цю норму? У нас що стаття 53 Конституції вже відмінена? Та всі діти мають право на  безоплатне навчання. А ми виписати норму хотіли, аби він мав можливість вчитися у вузі в навчальному закладі безплатно, бо він дитина-сирота.

Якщо ці інші поправки тут є зауваження і зміни, щось пропозиція, то мене дивує, чому зовсім викинути цей абзац. Ваша позиція, як міністра, будь ласка, ви профільний міністр.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, я дякую за запитання. І для початку скажу, що сьогодні в державі реалізовується програма, взагалі, зміни системи захисту прав дитини-сироти, дитини, позбавленого батьківського піклування. І сьогодні, скажімо, пріоритети, які були щодо роздачі подарунків не є найголовнішим. Сьогодні міняється взагалі система, як кожній дитині-сироті, кожній дитині, позбавленій батьківського піклування, забезпечити її Конституційне право, і право гарантоване конвенцією ООН про права дитини щодо розвитку її в родині.

Щодо вашого конкретного зауваження. То я ще раз повторюю, що в даному випадку статтею 53 Конституцією України гарантовано і так безоплатне навчання в державних і комунальних закладах освіти. А статтею 19 Закону України про охорону дитинства так само регламентуються пільгові умови для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, щодо їх навчання. Тому в даному випадку ми бачимо дублювання уже існуючих статей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук.

 

13:45:49

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Прошу передати слово народному депутату Ляшко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко. Але  він і так мабуть…

 

13:45:57

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко" .

Юрій Олексійович! Звичайно ви ж знаєте, що в Конституції все, що написано майже нічого в нашій країні не виконується. В тому числі і гарантії безплатної освіти для дітей.  Крім того, я хотів би звернути вашу увагу, що діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування – це особливі діти, вони більш вразливі в порівнянні з тими дітьми, які живуть в нормальній сім’ї, в нормальних умовах.

А тепер у мене до вас питання. От ви пропонуєте страхування на рік всього після закінчення закладу, в 16 років закінчує заклад, до 17 і після цього - нічого. Оплата комунальних послуг на рік із 16 до 17, але ж у 17 років дитина тільки формується. Як же можна в 17 років залишати його без допомоги держави напризволяще? Дякую.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую  вам за запитання.

І ще раз кажу, що в даному  випадку діти-сироти, діти, позбавлені батьківського спілкування, не залишені на призволяще державою, вони мають  цілий ряд державних  допомог.

І сьогодні взагалі змінюється система, яким чином до 18-ти років, незалежно від форми утримання, розвитку і перебування  в закладі, чи в прийомній сім’ї, чи в дитячому будинку сімейного типу, таким чином саме дитина   є власником коштів, які виділяються державою – це так званий проект, який сьогодні реалізується, гроші  ходять за дитиною.

Крім того, найголовніше сьогодні завдання, я ще раз повторюю, зробити так  і я переконаний, що протягом  десяти років реалізації програми так і буде, що кожна дитина буде виховуватися в родині, за умови, коли вона в силу різних обставин втратила батьків. І цих проблем, які є сьогодні і з розвитком дитини, і з її морально психологічним станом, після закінчення, чи випуску закладу, просто не буде.

Тому, в даному випадку,  Президентом пропонується ввести цю норму на рік, так як Закон не дає ні системи, ні джерел, звідки мається норма виконуватися і по результатам року прийняти можливо інше змінене рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Слободянюк.

 

13:48:21

СЛОБОДЯНЮК В.Й.

Прошу передати слово народному депутату Катерині Самойлик.

 

13:48:28

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Я, звичайно не заздрю міністрам, які стоять на трибуні і представляють пропозиції Президента, бо Юрій Олексійович, якщо не кривити душею, то міністерство і серцем і душею рік тому підтримало цей законопроект і говорили ми всі з вам тут в цій сесійній залі, що він вкрай необхідний.

Але я хочу все-таки задати питання. Ви ж знаєте, що проблеми для сиріт, я зустрічалася в ряді   регіонів, вони підходять. Недоступність придбання житла, зараз зовнішнє тестування  не дає взагалі змоги побачити цю дитину-сироту, бо вона в житті не поступить навчатися. Звичайно, треба щоб була безоплатна освіта  і забезпечення житлом, і таке інше.

Юрій Олексійович, ви нас, будь ласка, не агітуйте, а я вважаю, що правильно і по-державному поступимо ми, якщо подолаємо вето Президента.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую, Катерино Семенівно, за ваше запитання.

Тому що ми, справді, стоїмо на позиціях, що кожна дитина сирота, дитина позбавлена батьківського піклування вона є тією категорією, яка є пріоритетною в рішенні будь-яких державних питань. Бо для такої дитини батьком і мамою на сьогодні є держава, і народні депутати, і члени Кабінету Міністрів, і глави обласних адміністрацій, районних, сільських голів – це їхні батьки і це їхні матері, які зобов’язані зробити все, щоб така дитина не відчувала ніяких обмежень в своєму житті.

І в даному випадку Президент не говорить про відміну цього закону, а лише вносить ряд поправок і ряд змін, які би дали можливість цьому закону запрацювати, бути реальним до виконання, а не бути декларативним і таким, щоб виконати сьогодні державний бюджет і держава  в повній мірі, і місцеві органи влади не здатні. Тому я ще раз прошу народних депутатів підтримати пропозиції Президента для того, щоб цей закон вступив в дію і був виконаний в повному обсязі, а не залишився декларативним законом, який не виконується. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Олексійович. Сідайте, будь ласка. Голова Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Микола Томенко. Будь ласка.

 

13:51:11

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів би сказати про те, що тут, я думаю, немає двох точок зору стосовно необхідності підтримати дітей-сиріт чи дітей позбавлених батьківського піклування. Дискусія, яка велася протягом останнього року звелася до наступного, позиція Президента й уряду є наступна: вони за таку допомогу, але вважають, що для того, щоб зрозуміти як механізм буде працювати треба, і процедуру державного страхування ввести на 1 рік, і проаналізувавши скільки коштів, і які механізми потребують для, скажімо, державного страхування, саме таких дітей збільшувати. І відповідно, що стосується надання безоплатних комунальних послуг для випускників дітей-сиріт, так само цю процедуру визначить постановою Кабінету Міністрів і зробити її на рік, а далі аналізувати і дивитися, чи продовжувати цю процедуру.

Ми, коли дебатували в комітеті, ми виходили з наступного. Оскільки позиція Президента і уряду є така, що вони сьогодні обґрунтовують готовність допомагати дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування,  протягом року, то комітет підтримав позицію виконавчої влади.

Водночас я хочу поінформувати пропозицію нашої фракції, що ми вважаємо, що це реалістичний підхід, якщо би  виходити з підходу справедливого, треба було б давати вето Президента і забезпечувати державне страхування таких дітей не протягом року, а протягом потреби, які в них є  і, скажімо, дітей, які  на сьогоднішній день, скажімо, вступили вуз і після вузу не працевлаштувалися, до моменту працевлаштування передбачати їм безоплатну, можливість безоплатно платити за комунальні послуги.

 Як завжди ведуться дискусії фінансові. Сьогодні у нас дітей, які навчаються в закладах такого типу біля 10 тисяч. І, я думаю, що Верховна Рада повинна визначитися, але наша фракція вважає, що це  як би гроші, які можна знайти і тому, я думаю, залежить від рішення сесійної зали.

 Я пропоную поставити на подолання вето, якщо вето не буде подолано, тоді підтримувати  Президента і уряд, і хоча би рік забезпечити для цих дітей державне страхування, і безоплатну виплату комунальних послуг.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую Миколо Володимировичу. Але я вас просив би доповісти рішення комітету, а потім ви можете сказати    свою особисту думку.

 

ТОМЕНКО М.В.  Я так і зробив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Так чи є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка. Нема необхідності обговорювати?  Є. Запишіться від фракції.

Будь ласка, Ляшко. Підготуватися Мірошниченко.

 

13:54:28

ЛЯШКО О.В.

Шановні народні депутати України!  Я хочу щиро сказати, що діти-сироти та діти позбавлені батьківського спілкування - це  особлива категорія дітей. Вони  не живуть у сімї, у них немає батьків, їх за невеликим виключення мало хто любить. І тому, якщо ми з вами, держава, не підтримаємо цих дітей, то їм не допоможе ніхто.

Що  пропонує Президент? З  одного боку, як стверджує Павленко,  Президент начебто за те, щоб підтримувати цих дітей, але на один рік. Давайте гіпотетично уявимо  ситуацію. Дитина у 16 років закінчує школу-інтернат, і до 17 років держава робить вигляд, що начебто  вона за неї переживає, а в 17 років  держава  забула. І нікому ця дитина не треба. І він йде або спивається, або кудись у тюрму, або ще кудись, бо ніхто  йому не поможе.

Тому ми не можемо приставати на пропозицію  Президента. Дитина-сирота чи позбавлена  батьківської підтримки  має мінімум до 23 років, хоча б до закінчення навчання у вузі. Тобто   правильно автори законопроекту кажуть, і страхувати дитину треба, і дати можливість, щоб вона була на повному державному забезпеченні  до закінчення навчання  у закладі і оплачувати комунальні послуги. Тобто все це треба робити. Ми даємо шанс цим дітям, їх Бог позбавив цього шансу, а ми відроджуємо  їм можливість досягнути   цього у житті. 

І, Юрію Олексійовичу,  Бога   побійтеся, поїздіть по інтернатах да по дитдомах, подивіться, як там ті діти  живуть, а потім  будете тут виступати і розказувати, що рік підтримаємо. А потім що їм робити?

Я закликаю Верховну Раду підтримати і долати вето Президента. Дітей треба підтримувати. Я закликаю представників  фракції регіонів, я знаю, тут є  вихованці дитдомів і шкіл-інтернатів, я закликаю всіх, кому не байдуже  це питання підтримати  цей законопроект. Дітям треба помогти.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Але у мене у звязку з цим  виникає запитання. Постійно ваш лідер повторює, що вона буде підтримувати абсолютно  всі пропозиції Президента. Тут ви виступаєте проти. Будь ласка, Мірошниченко Юрій.

 

ГОЛОС З ЗАЛУ. Адаме Івановичу, репліка. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліку одержите потім, коли проголосуємо. Це не коментування, це – запитання. Ведіть себе чемно. Ну будь ласка, Ганна Герман.

 

13:57:17

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги, я рідко виходжу до цієї трибуни, але сьогодні, коли я слухала нашого шановного міністра, який сам справді багато робить для дітей-сиріт, мені було дуже соромно за Президента України. Я люблю дивитися на його царенят, але мені боляче дивитися на мільйони сиріт, яким ми сьогодні хочемо відтяти останній шанс якось адаптуватися до життя в тому суспільстві.

Давайте ми з вами тут зробимо перші кроки і відмовимось від якихось своїх, чи то пільг, чи зарплат і поможемо Президенту застрахувати дітей, поможемо йому знати кошти. Може, не купимо якусь одну антикварну дорогу річ, одну антикварну, знаєте там, посудину чи щось інше і застрахуємо дітей. Ми не можемо сьогодні допустити прийняття того рішення, за яке нас тут агітував пан міністр у справах молоді і сім'ї. Я вас закликаю, я вас молю всіх тут зосередити наші зусилля і об'єднатися тут і опозиції, правлячої коаліції, і захистити наших дітей, яких мільйони по вулицях просять милостині, а царенята в золоті купаються. Дякую вам. І останній час передаю Мірошниченку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Мірошниченко продовжує. Ключковському Юрію підготуватись. Ви даремно вимкнули час у нього. Добре. Поставте півтори хвилин. Будь ласка. Говоріть.

 

13:59:12

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Не включено ще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ввімкнено.

 

 МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Включено.

Шановні колеги, я сам є випускником школи-інтернату. І повірте мені, от зараз багато людей в цій залі уявіть собі, що ви свою  дитину у 18 років випустите і позбавите взагалі будь-якої підтримки. Ви просто собі уявіть, що пропонують автори: хоча б до закінчення вузу допомогти дітям. Я кажу, що це, ну, хороший крок з боку уряду, що хоча б на рік, і Президента, він пропонує це зафіксувати. Але це буде ганьба нам всім, якщо ми не повернемося до цього питання і ці 16 мільйонів, як я почув, які потрібні на рік, ми не знайдемо.

Я можу зараз закликати вас долати вето, оскільки уряд пропонує, а ми його, власне, підтримуємо, але це надзвичайна проблема, яку ми не маємо права залишили поза нашою увагою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лілія Григорович від фракції „Наша Україна”. І наполягає фракція комуністів – Самойлик.

 

14:00:16

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція „Наша Україна”.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні діти України і шановна українська громадо!

Як депутат уже четвертого скликання, та ще й незмінний член Комітету з питань охорони здоровя, материнства і дитинства, я сьогодні хочу сказати: ой, як ганебно і нікчемно  виглядає сьогодні політичний торг на інтересах дітей, та ще й з покликанням на Бога! Та, люди добрі, та дійсно побійтеся Бога, бо поки Президент Віктор Ющенко не взяв під серйозну опіку забезпечення прав дітей: і отих вісім з половиною тисяч гривень, і на сім відсотків більше дітей за цей рік народилося, - а тут дехто хотів для інноваційних фондів забрати кошти на народження дітей, то в Україні правами дітей ніхто не займався, і всі вони у нас були байстринятами і сиротами. Це я кажу для мудрих журналістів, які тут видають приколи про якихось царенят. Всі діти в Україні були сиротами, стверджую це як депутат четвертого скликання, який працює в парламенті.

Одночасно хочу наголосити на наступному. Справа в тому, що оскільки сьогодні займатися дітьми стало дуже модно і популярно, то я фактично була би дуже рада: нехай же ж цей уряд, де найбільше мільярдерів-олігархів, скинеться та профінансує все в повній мірі, і це було би чудово. Але законодавчо вибудовуючи захист дітей, давайте будемо ставитися до них серйозно. Та їй богу, треба страхувати випускників ВУЗів, але не до смерті, чи до пенсії, а тільки рік після закінчення ВУЗу, бо ми тоді їх точно всіх застрахуємо, а не відтягнути цей період на 30, на 40, чи 50 років. Так, чи не так? Так.

Наступне, я є співавтор  Закону про  охорону дитинства, де йдеться про те в статті 19, що діти-сироти не тільки по квоті поступають, але вчаться безкоштовно і 53-тя стаття Конституції так само це підтверджує. Якщо ми ще раз хочемо сказати: масло масляне, ми можемо це сказати. Але ж не треба фіглювати на інтересах дітей. Давайте їх захищати конкретними  законодавчими нормами, бо так ми можемо переспівувати кожного дня ті, чи інші законодавчі акти як билини, переповідаючи, що є в тому законодавчому акті, в наступному.

Ще одне: чи треба зробити преференції дітям-сиротам, які не працевлаштувалися? Їй богу, треба, але давайте зробимо порядок: як це зробити, через Кабінет Міністрів? Подивимося через рік, можливо, працевлаштуються. І, буквально, на закінчення, діти-сироти, які не працюють після 18 років потребують преференцій, але, якщо вони працевлаштувалися, або навчаються в ВУЗі, а Закон їх захищає, бо вони навчаються на державній формі, то, звичайно ж, вони все це мають. Тому давайте захищати дітей не по політичних мотивах, а по щирому, по справжньому, так, як цю політику започаткував Президент України Віктор Ющенко.

Подивіться, чи під офісами потужних партій є в їхньому переліку: опіка сиротинцями. Та ніхто не займається, крім Віктора Андрійовича. І давайте будемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я продовжую засідання на 15 хвилин. Будь ласка, Катерина Самойлик, фракція комуністів.

 

14:03:35

САМОЙЛИК К.С.

Однією рукою, ногою опікується сиротинцями, а іншими – ветуємо Закон, який захищає о цих, дійсно, знедолених дітей. І я, не треба кричати і пищати, бо  ви всі до єдиного голосували за цей закон. Де ваша честь і коли ви були чесними в такому випадку?

Шановні колеги, я хочу звернутися до вас усіх, тут ми  як за пів години розповіли, що діти-сироти у нас, та все у них є, вони вчаться, у них куча грошей. Їх оздоровлюють, мабуть, по Турціям, Арабським Еміратам і таке інше. Я думаю, Господи Боже, та хоч би не одна дитина сирота не чула цієї розмови, цього святотатства над самою цією проблемою.

Для мене ця проблема непроста, її улюлюкать не треба. Я почала свою трудову діяльність у Херсонському дитячому будинку. І я звертаюся до всіх. Перед тим, як натиснути кнопочку, давайте подумаємо, я в 19 років бачила дитячі очі, які підходили до тебе і просили: „Можна ми вас назвемо мамою, бо ми не знаємо, що таке мама”.

Мені соромно за народних депутатів України, за представників жіноцтва, який сьогодні з цієї трибуни зазіхнули, знаєте, на саме незахищене – на дітей сиріт. Я не розумію цього. Можна любити тільки своїх дітей? А ті діти, які державні і навіть не державні, то вони не потрібні нам?

І тому, я думаю, що ми проявимо державну мудрість, і ми своїм голосуванням дамо сигнали дітям сиротам, що Верховна Рада, що Україна хоч трішечки зможе замінити цим дітям знедоленим матір і батька. У них немає іншої надії окрім нас з вами.

І тому я дійсно прошу вас, згадаємо Велику Вітчизняну війну. Закінчилася війна. Кожна дитина сирота, у кожному районі був дитячий будинок, кожна дитина сирота продовжила навчання, працевлаштована була, одержувала допомогу. І тому, я вважаю, що ми поступимо абсолютно мудро, по-батьківськи, по-материнськи, по-людському і як справжні державні діячі. І, я думаю, наше голосування зараз дійсно покаже, що Верховна Рада України – це вищий законодавчий державний орган.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  давайте наші бурхливі аплодисменти перетворимо в результативне голосування. Це перше. Друге, я прошу, щоб ви звернули увагу про те, на прикінцеві положення цього законопроекту. Пропонується ввести його в дію з 1 січня 2008 року. тобто ми його відтерміновуємо на рік відповідно до чинного  бюджетного законодавства і так далі. Мова йде не про 2007 рік, а про 2008 рік.

Ось з урахуванням цього я буду діяти так, як вимагає Регламент. Спочатку я буду ставити на голосування пропозиції Президента. Пропозиції Президента ставляться на голосування. Ви вже виступали.

Я ставлю на голосування першу пропозицію Президента. Прошу визначатись.

 

14:07:51

За-43

Ставлю на голосування другу пропозицію Президента, в абзаці 5 пункту 2 статті 2 розділу 1 слова „та осіб з їх числа” виключити. Прошу визначатись.

 

14:08:15

За-41

Не підтримана пропозиція.

Ставиться на голосування третя пропозиція Президента, абзац 5 пункту 4 статті 2 розділу 1 виключити. Прошу визначатись.

 

14:08:39

За-46

Не підтримана пропозиція.

Ставиться на голосування четверта пропозиція Президента, абзаци 2 і 4 пункту 5 статті 2 розділу 1 виключити. Прошу визначатись.

 

14:09:03

За-49

Не підтримана пропозиція.

П’ята пропозиція Президента, в абзаці 5 пункту 11 статті другої розділу першого слова „фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності” виключити.  Прошу визначатись.

 

14:09:32

За-58

Не підтримано.

Шоста пропозиція Президента. Абзац  четвертий пункту 13 статті другої розділу першого доповнити речення такого змісту „порядок та строки звільнення зазначених осіб від квартирної плати та плати за комунальні послуги встановлюються Кабінетом Міністрів України. При цьому строк звільнення від сплати повинен становити не більше одного року”. Прошу визначатись. Я вже давно продовжив, я врахував принципову позицію БЮТ.

 

14:10:09

За-58

Дякую. 58.

Я дякую за нагадування, що продовжити, я продовжив, засідання було продовжено.

Сьома пропозиція Президента. Абзац другий, третій пункту 17 статті  другого розділу першого виключити. Прошу визначатись.

 

14:10:41

За-55

Не підтримано. Хоча все це пропозиції комітету профільного, про який тут доповідали. Таким чином, шановні колеги, відповідно до статті 130 Регламенту, якщо ми відхилили всі пропозиції Президента, ми можемо прийняти закон лише тоді, коли він набере не менше дві треті голосів від конституційного складу, тобто  треба не менше 300 голосів.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому, тобто з подоланням вето закон…

Шановні колеги! Не кричіть. Яка процедура? Я  ще раз вам наголошую: процедуру прочитайте 130 статтю Регламенту, яка говорить про те, якщо жодна з пропозицій Президента не підтримана, то закон потрібно прийняти. Для того, щоб прийняти не менше ніж 300 голосів, тобто з подоланням вето. Ось цю пропозицію я ставлю на голосування.

З 2008 року - ми не можемо порушувати. Я ще раз наголошую ставиться на голосування „з 1 січня 2008 року”. І з такою поправкою я ставлю на голосування про прийняття в цілому. Тобто  з подоланням вето Закону „Про внесення змін до деяких законів України  щодо соціального захисту осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” з 1 січня 2008 року. Прошу голосувати

 

14:12:36

За-390

По фракціях, будь ласка:

 Партія регіонів – 183, "Блок Юлії Тимошенко"  - 113, "Наша Україна" – 39, Соціалісти – 30, комуністи – 21, позафракційні – 4.

Я ще раз нагадую ми проголосували з 1 січня  2008 року.

Дякую. На цьому ранкове засідання…

Президент не має права накласти вето, бо він одержав  390 голосів.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим, перерва до 16-ї години.