ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

9 січня 2007 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

16:05:13

Зареєструвалося - 442

Готові взяти участь у вечірньому засіданні 442 народних депутати, вечірнє засідання оголошую відкритим.

Шановні депутати, у нас першим питанням стоїть звіт слідчої комісії з питань вивчення ситуації, що склалася у зв'язку з проведенням 26 листопада шостого року позачергових виборів кіровоградського міського голови та фактом порушень виборчого законодавства України.

На Погоджувальній раді вранці сьогодні ми торкалися цього питання і голова комісії пропонує, оскільки 9-10 числа ще будуть судові засідання з цього приводу, він просить інформацію перенести після розгляду судових засідань на 12 число, тобто на п'ятницю, щоб можна було потім остаточно підвести риску під цим питанням.

Водночас, ми звертаємося до прокуратури, до відповідних структур місцевої влади з тим, щоб вони сьогодні вже в робочому порядку втрутилися в ті порушення, про котрі сьогодні інформували народні депутати на ранковому засіданні.

Я гадаю, що це буде цілком слушно, і я просив би погодити з вами перенесення цього питання на 12 число. Немає заперечень? Ставлю на голосування цю пропозицію: на 12 число. Йде голосування.

16:07:03

За-346

Рішення прийняте.

Пропонується до розгляду питання: Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України" (щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення) з пропозиціями Президента. Власне, мова йде про вето Президента.

З цього приводу слово має перший заступник глави Секретаріату Президента Яценюк Арсеній Петрович. Прошу.

ЯЦЕНЮК А.П. Вельмишановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!

Президентом України розглянуто проект Закону щодо введення мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. І даний проект закону відхилений Президентом з наступних мотивів.

В першу чергу, хотілось би зазначити щодо юридичного формулювання даного законодавства і терміну введення такого мораторію. Даний закон вводить мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення на невизначений термін. Мова йде про те, що в даному законі є відкладальна умова, а саме: прийняття двох законів щодо оцінки земель та до Земельного кадастру та також врегулювання цілої низки питань щодо земель державної та комунальної власності, за умови яких буде знятий мораторій. Таким чином, мова йде про встановлення мораторію не до першого січня 2008 року, а мова йде про встановлення мораторію на невизначений термін.

Друге питання, яке в даному законі має надзвичайно серйозний соціальний елемент. Фактично, даний закон забороняє фізичним особам власникам присадибних ділянок здійснювати операції з купівлі-продажу належних їм земельних ділянок.

Тепер, що стосується самої, дозвольте доповісти окремо історію введення мораторію. Мова йде про те, що це вже третє продовження мораторію і на превеликий жаль, жодне з цих продовжень мораторію не призвело до позитивних результатів, а іншими словами, не заборонило фактичну реалізацію земельних ділянок.

Право власності в Україні є непорушним. Введення мораторію на купівлю-продаж землі є тотожним за юридичним значенням поняттю заборони купівлю-продажу земельних ділянок. Що сьогодні це означає для селянина? Фактично, така заборона на купівлю-продаж землі означає те саме, що заборонити селянину купувати-продавати молоко, врожай, власний будинок і все інше.

Те, що стосується, шановні народні депутати, те, що стосується реальності і дієвості даної заборони. За офіційними даними Держкомзему в Україні здійснено більше 31 тисячі актів купівлі-продажу землі. Більше того, на офіційному сайті Кабінету Міністрів України 20.11.2006 року вивішено інформаційне повідомлення, яке зазначає наступне, що продовження мораторію на землю призводить тільки до одного – до спекуляції землі і до зменшення вартості такої землі. Це є офіційною позицією уряду, яка оприлюднена на сайті Кабінету Міністрів.

Що стосується юридичних наслідків введення мораторію. На превеликий жаль, мораторій, який третій раз продовжується, сформував значний тіньовий ринок землі. Є маса схем, за якими земельні ділянки і паї переходять від власності селянина і від власності господаря до власності того чи іншого покупця. В першу чергу, мова йде про зміну цільового призначення і подальшої угоди купівлі-продажу, як-то через договори застави, так-то через кредитні договори, так і договори з відкладальними умовами.

Таким чином, можна чітко констатувати, що юридичний механізм заборони купівлі-продажу землі сьогодні в Україні не діє.

Що стосується аргументу щодо відсутності нормативно-правового регулювання ринку землі. Хотів би зазначити, що на сьогоднішній день в Україні діє більше 40 законодавчих актів, які регулюють ринок землі та 340 нормативно-правових актів, які видані Держкомземом в цьому питанні.

Так, наприклад, в Україні прийнятий в 2003 році Закон України „Про оцінку землі”, Закон України „Про охорону земель”. Також в Україні прийнятий Закон про розмежування земель і виділення цих земель в натурі. Таким чином, ціла низка нормативно-правових актів сьогодні функціонує в державі. Інше питання у виконанні державними чиновниками цих нормативно-правових актів і в зловживанні державними чиновниками при функціонуванні ринку землі.

Що стосується самого розвитку агропромислового. У зв’язку з тим, що земельний пай не є сьогодні купівлі-продажу, а точніше, не буде і відповідно введений мораторій, мова йде про суттєве обмеження операцій по кредитуванню агропромислового комплексу. Так сьогодні максимально на що може розраховувати позичальник - це застава врожаю. Даний інструмент не є адекватний сучасним ринковим умовам.

З огляду на вищевикладене, Президентом України прийнято рішення відхилити зазначений законопроект. Одначе, Президент висловлює позицію, яка полягає в наступному. Якщо усунути цілий ряд юридичних протилежностей, а саме, відновити конституційні права громадян на купівлю і продаж присадибних ділянок, чітко зазначені терміни введення необхідного законодавства та не прив’язувати мораторій на купівлю-продаж земель до прийняття відповідного законодавства, то такі умови будуть прямим виконання вимог Універсалу, а саме пункту 21, до якого всі сторони- підписанти Універсалу зобов’язувались до 1 січня 2008 року створити ринок землі, а не продовжити мораторій.

Таким чином, за умови прийняття альтернативного законопроекту Президентом України буде розглянуте питання щодо його підписання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилиночку. Чи є запитання до доповідача?

Запитання, будь ласка, запишіться на запитання, десять хвилин.

Вінський, прошу.

16:14:02

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Вінський.

Я хотів би уточнити, Арсентій Петрович, ви досвідчений економіст, ви що не розумієте, якщо ми навіть не переборемо вето Президента, то ніякого ринку не буде землі, а буде чиста спекуляція, причому в «извращенных формах». Ви людина - досвідчений риночник, ви що не розумієте, що в нас ніяких риночних відносин немає без законодавчого врегулювання цих процесів аграрних. І ви прекрасно знаєте, як людина, яка вивчала досвід заходу, що немає жодної країни цивілізованої, в якій купівля-продаж землі сільськогосподарського призначення, відбувається без юридичного правового врегулювання цих процесів, а в нас немає цього врегулювання. Як можна сьогодні дозволяти ці речі без юридичного врегулювання?

ЯЦЕНЮК А.П. Шановний Йосип Вікентійович, я хотів би ще раз навести статистику. В Україні діє 40 законів, які регулюють операції купівлі-продажу землі, Держкомзем прийняв 340 нормативно-правових актів з цього питання. Всі операції купівлі-продажу земель, підлягають нотаріальному оформленню, в Україні діє єдиний реєстр правочинів і всі ці операції сьогодні зареєстровані в даному реєстрі. Земельний кадастр – є не що інше, як реєстр вже здійснених правочинів і його дійсно треба зробити.

Але хотів би нагадати, що в 2003 році на земельний кадастр Світовим банком було видано 195 млн. доларів США. Сьогодні вже 2007 рік і до сьогоднішнього дня ці кошти йде боротьба між Держкомземом і Міністерством юстиції, хто буде займатись земельним кадастром. Таким чином, якщо мова йде про формування відкладальної умови по введенню мораторію, то це не визначений термін. Ще раз хотів би зазначити, що Президент України підтримує позицію щодо додаткового нормативно-правового врегулювання цих питань. Одначе, давайте випишемо чітко закон, який би не прив’язував скасування мораторію до прийняття тих чи інших законодавчих актів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не зовсім повно відповіли на запитання депутата. Але, тим не менш, Тарасов задає запитання.

Будь ласка. Бокому, будь ласка.

16:16:22

БОКИЙ І.С.

Шановний Арсентій Петрович! Я хотів би вловити деяку логіку у ваших твердженнях. Я не буду говорити про те, що порушено Універсал національної єдності, ви по-своєму там це трактуєте.

Але, скажіть, будь ласка, от ви говорите про те, що Президент обурюється з тіньового ринку землі? Так? Але, щоб його не було, існують органи влади. І сьогодні фактично вся виконавча вертикаль, як і раніше, під Президентом. На кого Президент скаржиться? Кому він докоряє?

Друге. Ви кажете, що йде боротьба між Держкомземом і Мін’юстом за кошти, виділені для складання Земельного кадастру. А ці органи під ким були довгий час? Всього-на-всього десь кілька місяців вони, як кажуть, уже відійшли з підпорядкування Президента...

ЯЦЕНЮК А.П. Перше. Дозвольте зацитувати все-таки Універсал: „…запровадження не пізніше 1 січня 2008 року повноцінного ринку землі…”, тут немає ні слово про мораторій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дальше читайте.

ЯЦЕНЮК А.П. Друге. „…з одночасним створенням матеріально-організаційним забезпеченням необхідної нормативно-правової бази…”, але ще раз кажу, що ключова фраза: це „...запровадження не пізніше 1 січня…” з одночасним створенням так, але ніде немає слова про те, що введення мораторію.

Друге. Те, що стосується виконавчої вертикалі влади. За чинною Конституцією України Кабінет Міністрів є найвищим органом виконавчої влади в Україні.

Третє питання. Те, що стосується 195 мільйонів доларів. Ще раз хотів нагадати, що 195 мільйонів доларів були підписані в 2003 році, а не в 2005 чи в 2006.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самофалов.

16:18:30

САМОФАЛОВ Г.Г.

Прошу передати слово Ярославу Сухому.

16:18:35

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий Запоріжжя, Партія регіонів.

Арсеній Петрович, я продовжуючи думку колеги Бокого, хочу сказати, що я також намагався відчайдушно зрозуміти логіку і аргументацію Президента.

Ну, як завжди це зробити або дуже складно, або просто неможливо. Ви передайте Президенту, його поведінка, коли він відверто або хвалиться своїм право вето, сьогодні говорить про те, що це поведінка не політика, ця поведінка не Президента, це поведінка бізнесмена, який комусь щось або винен і тепер відробляє, або просто людина, яка хоче когось чимось допекти.

Скажіть, будь ласка, основні засоби виробництва: земля. Хіба це ті самі засоби виробництва основні, як фабрика чи завод, це основний засіб виробництва створений природою. Хіба не зрозуміло, що приватизація землі має мати свою специфіку. То я вас прошу, ви назвіть закон один хоча би, яким купля-продаж землі не буде задавати шкоди національним економічним інтересам і тому маленькому українцю, про якій так один чоловік плаче.

ЯЦЕНЮК А.П. Ніхто за чинною Конституцією України не має права обмежувати права власності, в тому числі і селянина. Не можна по закону, як забороняти продавати землю, так і немає закону, який би примушував би селянина продавати цю землю. Таким чином, запровадження чи не запровадження мораторію не означає те, що земля буде розпродана. Це є особистою справою селянина і не треба, щоб йому розповідали, як йому жити. Він самостійно визначиться. Влаштовує його ця ситуація, він її здає в оренду цю земельну ділянку чи він її продає, чи він заставляє цю земельну ділянку і отримує відповідний кредит.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсене Петровичу, не так написано в Конституції, але ми не будемо вести дискусію. Давайте відповідь на запитання.

Полянчич задає запитання. Будь ласка.

16:20:27

ПОЛЯНЧИЧ М.М.

Шановний Арсенію Петровичу, ну зрозуміло, що в такому стані існування ринку землі неможливе. Але для нормального функціонування ринку є проекти законів, які можна протягом двох-трьох неділь прийняти і в такому випадку, значить, сьогодні ринок землі може цивілізовано запрацювати.

Я думаю, що Президент мав це на увазі, щоб з ініціювати, будемо говорити, прискорений шлях для впровадження ринку землі. Так воно чи інакше?

ЯЦЕНЮК А.П. Ринок землі породжується не тільки державою. Ринок землі породжується в тому числі і економічними агентами. І це синхронний процес. Ще раз хотів би зазначити, що Україна проводить земельну реформу вже скоро десятий рік. За цей час була прийнята ціла низка правових і законодавчих актів. Та частина законодавчих актів, яка вказана на приклад в даному законі, який заветований Президентом, вже прийнята сьогодні. І Закон „Про оцінку землі” вже функціонує три роки. І питання лежить виключно у площині виконання цього закону державними чиновниками. Закони хороші, виконання цих законів погане.

Глава держави відстоює наступну позицію, що, якщо ми вводимо мораторій, тоді давайте вводити мораторій на чіткий термін і з негайним прийняттям всього пакету законодавства, а не прив’язувати відкладання умови, за яких не зрозуміло, коли закінчиться цей мораторій, адже він вже продовжується сьомий рік фактично. УВ 2001 році Земельний кодекс заборонив до 2005 року купівлю-продаж земель.

Олександре Олександровичу, це стаття Конституції….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та, у мене ось Конституція переді мною, дивіться. Просто може у нас різні тексти Конституції, але у мене той, що офіційний є, так що, будь ласка. Я процитую згодом, добре.

Сідельник задає запитання. Іване Івановичу, прошу.

16:22:31

СІДЕЛЬНИК І.І.

„Блок Юлии Тимошенко”, Сидельник Иван Иванович, Сумщина.

Я против продажи земли, обворовывания селян.

Слово передаю Томенку Миколі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

16:22:44

ТОМЕНКО М.В.

Арсенію Петровичу, ми тут вже, напевне, тиждень аналізуємо, що на думці у Президента. І чесно кажучи, мене непокоїть, тому що Президент мав унікальну можливість написати в нашому зверненні або зверненні до нас, що він має на думці. Тому що він загальну декларацію подав, що він проти, але жодної пропозиції не запропонував. Тепер ви від його імені кажете, що він мав щось на увазі. Очевидно вам, як команді Президента, треба чітко написати, що мав на увазі Президент, тому що ми мали на увазі те, що ви кажете від імені Президента: за рік до 1 січня 2008 року зробити цивілізований ринок, а не тіньовий, на якому вже ці наркодільці заробляють на селянах страшні хабарі. Тому, звичайно, вам треба було доповідати пропозиції Президента, а не те, що він мав …

ЯЦЕНЮК А.П. Шановний Миколо Васильовичу! Президентом України при застосуванні права вето було прийнято рішення наступне – не вказувати Верховній Раді, в якій формі приймати той чи інший закон. Президент відхилив і дав можливість Верховній Раді самостійно визначитися щодо проекту іншої редакції закону, яка б не порушувала конституційній права громадян.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Богачук.

16:24:08

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Скажіть, будь ласка, вето Президента на заборону продажу земель сільськогосподарського призначення я оцінюю, як вето на Закон про боротьбу з організованою злочинністю та корупцією. Але, я вважав Президента як глибоко віруючу людину і я вважаю, що він не зміг би в передноворічні, різдвяні свята зробити такий крок. Напевно, його чорт попутав, а, можливо, хтось інший. Я хотів би, щоб ви сказали, хто ж підбив його на це? А, можливо, це зробив французький актор Депардьє, якому в новорічну ніч Президент пообіцяв 200 гектарів української землі? Чи не так це? Дякую.

ЯЦЕНЮК А.П. Я не знаю, як відповідати. Вам відповісти окремо? Вибачте, але якщо ви хочете, глава держави приймає рішення самостійно, у нього немає порадників. А те, що стосується ветування даного закону, то хотів би зазначити, ідея полягає в наступному: якщо цей закон далі буде функціонувати, то окремі групи нових українських латифундистів далі скуплять у селян за півціни ці земельні паї і будуть після мораторію торгувати їх по зовсім іншими цінами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсеній Петрович, сідайте, будь ласка. Спасибі.

Слово має Михайло Гладій, голова комітету профільного. Прошу. І я прошу: давайте ми по суті розглядати питання, не плутати в це діло французів і інших. Я прошу, це наше внутрішнє питання.

16:26:12

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Маю надію, що ви володієте питаннями цього закону краще, ніж сьогодні це робив пан Яценюк. Тим більше неодноразово обговорювався цей закон у сесійній залі, тому не буду зупинятися на викладі його положень.

Зняття мораторію з продажу земель сільськогосподарського призначення без врегулювання усього комплексу питань функціонування ринку земель є передчасним. На це, зокрема, зверталася увага у рекомендаціях парламентських слухань: „Сучасний стан та перспективи розвитку земельних відносин в Україні”, - валених Постановою Верховної Ради України у вересні 2006 року. Тому прийняття Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів є обґрунтованим, надає час для розробки важливих для врегулювання земельних відносин законів про Державний кадастр про ринок земель.

Саме з таких позицій виходило Науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, пропонуючи подолати вето Президента.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні одноголосно, підкреслюю, усіх фракцій прийняв рішення про подолання вето Президента на цей закон. Переконливо прошу народних депутатів України підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Одну хвилиночку. Чи запитання є до Михайла Васильовича? Є? Будь ласка, запишіться.

Макієнко, будь ласка.

16:28:19

МАКІЄНКО В.П.

Прошу передати слово Олегу Ляшку.

16:28:26

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Дякую.

Михайло Васильович, ми, звичайно, фракція прийняла рішення після важких і тривалих дискусій з приводу земельного питання, прийняла рішення голосувати за подолання вето і за запровадження мораторію.

Але я хотів би звернути увагу на те, що казав перед вами Яценюк Арсеній. Ви прив’язуєте мораторій, тривалість мораторію до прийняття тих чи інших законів. Ось ви нам роздали буквально годину тому проект закону про відхилення проекту закон про державний земельний реєстр. Де гарантія, що до 1 січня 2008 року ми поприймаємо оці реєстри, кадастри і всі інше, все інше, а потім у грудні 2007 ви скажете, вибачте, давайте ще на рік, давайте ще на рік. І так до безкінечності. Дякую.

ГЛАДІЙ М.В. Шановний колего, в третій раз продовжується мораторій на продаж сільськогосподарських земель і ні в одному законі, який приймався попередньо не були обумовлені законопроекти, які повинні прийняти.

Я вважаю, що це було допущено великою помилкою. Навпаки, ми правильно зробили, що ми вказали ті два стратегічні законопроекти, які обов’язково приймемо. Тоді ми до 1 січня 2008 року, з першого січня, я маю на увазі, обов’язково введемо цивілізований, прозорий ринок землі. Якщо ми таку умову не поставимо, ми знову дійдемо до 1 січня 2008 року і будемо продовжувати мораторій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевчук.

16:30:11

ШЕВЧУК С.В.

Прошу передати слово Віктору Терену.

16:30:19

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідач, прокоментуйте, будь ласка, ваше бачення такої ситуації, скажімо прогноз такої ситуації. Коли немає ціни на землю, немає кадастру, немає банку, який би допоміг людям, селянам, тоді дуже просто, власне, я говорю навіть для тих хто нас слухає, просто для людей.

Приїжджають хлопці з набитими, розумієте, кишенями, приїжджають на мерседесах, скуповують землю за безцінок, абсолютно. Скажімо за сто доларів купили гектар землі, потім його продадуть за 15 тисяч чи що. І тоді селянин за місяць-два ці гроші розкидає, йому треба залишати село йти у місто, у місті роботи немає реально, гине українське село не тільки економічно, а гине і як форпост українськості, де збереглася українська мова, українські звичаї. Бо сьогодні Україна ще є в тому селі. Тобто, ви бачите якийсь другий сценарій, коли ми не подолаємо вето Президента?

ГЛАДІЙ М.В. Шановний колего! Ви і дали самі собі відповідь на ваше запитання. Уявіть собі, якщо сьогодні ми не подолали вето, наступає повний хаос на ринку землі. Раз.

І друге. Наступає тіньова економіка, від чого втрачає держава, яка не має податків, і саме головне, ми забираємо за безцінь землю у власників землі. Тому в даному законопроекті чи вже в законі, ми вказали всі нюанси і поставили перешкоду тим діям, про які ви зараз говорили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кульчинський.

16:31:55

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г. Прошу передати слово Лілії Григорович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

16:32:05

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Ліля Григорович, „Наша Україна”.

Шановний пане Гладій, я відштовхуюсь від тих слів, які сказали вам багато депутатів, які задавали запитання та й ви самі. Мабуть, здається ми ще не один рік будемо приймати мораторій задля того, щоб двохкомандна така система влади, яка буцімто формується в Україні, могла собі грати в того м’яча на одному і другому полі. До чого я проваджу, в мене в руках проект постанови комітету місцевого самоврядування від 25 грудня 2006 року, яким, цим проектом постанови, відхиляється Закон „Про земельний кадастр України”. І оце робиться все в стінах нашого парламенту. І одного дня ми відхиляємо Закон „Про земельний кадастр”, не беручи його на доопрацювання, а другою рукою, голосуємо про мораторій. І таким чином, ми заходимо в ще більш „дикий” правовий нігілізм, аніж той, який ми мали рік чи два тому, коли ми писали „доки цей мораторій” і „на який термін”.

ГЛАДІЙ М.В. Пані Ліля, власне в цьому законопроекті ми записали до 1 січня 2008 року. І за цей час, за рік, ми повинні прийняти відповідні законопроекти.

Що стосується державного земельного кадастру, ми сьогодні розглядали на нашому комітеті з участю голови по питаннях комітету органів самоврядування. І ми практично дійшли згоди на 99,9 відсотків, я думаю, що в лютому місяці Закон „Про державний земельний кадастр” ми з вами приймемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

Власне, відбулося навіть і обговорення, хоч це не передбачено Регламентом. Але запитання-відповіді по суті йшло з’ясування суті позиції і Інституту Президента, і позиції депутатського корпусу.

Я хотів би, не коментуючи виступів, запитань, відповідей тільки зіслатися на норми Конституції. У вето Президента є відсилка на 14-ту статтю Конституції і на 41-шу. Вони не зовсім однопредметні, я би так сказав, бо то стосується права громадян – 41 стаття Конституції і чітко визначені права від розпорядження власністю відповідно до закону. Але кожна стаття і 13-та, яка в цьому відношенні має чільне місце, бо стосується землі, двічі відсилку дає на закон. І 14 стаття дає відсилку на закон, треба цим керуватися, бо земля це не молоко, Арсентій Петрович, просто обмовився, він досвідчений економіст і знає, що це зовсім різні речі. І так, як один із депутатів висловився, щоб використати землю, як предмет застави, коли вона не має ціни, то вона буде таким же предметом застав, як було майно державне під час у промисловості, у будівництві. Запитайте тих людей, що мали ваучери, і вони скажуть, що таке 25 копійок ваучер коштує і яка застава може бути, якою заставою може бути цей предмет власності.

Тому закони треба підготувати, вони визначені у документі, який прийняла Верховна Рада. І щодо необхідності прийняття цього закону висловився навіть і Президент 4 січня у Коломиї під час прес-конференції.

Я гадаю, що в даному випадку не йдеться про Віктора Андрійовича, йдеться про інститут Президента, про те, як дехто із його помічників готують матеріали, які потім ну, змушені якимось чином сам Президент виходити з тупика, в який його поставили його, скажемо, помічники, умовно кажучи. Але у даному випадку процедура передбачає такий порядок: спочатку голосується пропозиція Президента про відхилення закону. Отже, я і ставлю пропозицію Президента про відхилення цього закону. Не передбачається в Регламенті, почитайте Регламент.

Ставлю на голосування пропозицію Президента про відхилення закону.

16:36:25

За-64

Це рішення не підтримується Верховною Радою.

Тоді я ставлю пропозицію комітету про подолання вето Президента. Ставлю на голосування цю пропозицію.

16:36:52

За-367

Рішення прийнято.

Будь ласка, по фракціях.

Партія регіонів -185, „Блок Тимошенко” – 120, „Наша Україна” -5, соціалісти – 31, комуністи – 20, позафракційні – 6.

Я прошу Комітет з питань земельних відносин, Михайло Васильович, аби не виникало ніяких сумнівів відносно того, що прийняттям цього закону, скажемо, блокується розвиток там промислових підприємств, будівельних комплексів або що, питання врегулювання змін і відносин власності щодо цих об’єктів. Якщо виникає у цьому потреба, разом з Кабінетом Міністрів розгляньте і внесіть на розгляд Верховної Ради, це питання буде з’ясоване.

Щодо присадибних ділянок, я на це застереження хочу звернути увагу і Арсена Петровича, і тих, кого це турбує. Цей закон не стосується присадибних ділянок. Будь ласка, зверніть на те увагу. То регулюється Земельним кодексом і іншими нормативними документами. Цей закон стосується земель сільськогосподарського призначення. І я вважаю, що всі … І товарного виробництва, до речі. Тому я хотів би, щоб ви на цю обставину звернули увагу.

Беремо також до уваги те, що я висловився з приводу підготовки необхідних законопроектів Михайлу Васильовичу, комітету. Одну хвилиночку. З мотивів? Ткаченко і Кириленко з мотивів. Будь ласка, по одному, по хвилині.

Ткаченко Олександр Миколайович, потім Кириленко.

16:38:40

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Ми вдячні всім тим депутатам, хто проголосував за подолання вето. Спасибі вам велике. Але я хотів би внести пропозицію. Якщо вже Президенту так сильно хочеться торгувати Батьківщиною, життєвим простором України, а ми в історії такого не знаємо, щоб Президент підписував акти про розпродаж державної землі, я думаю, давайте ми на базі Львівської області проведемо трьохрічний експеримент по купівлі-продажу землі. Земля Львівської області по кадастру східній частині уступає примірно втричі по продуктивності. Давайте ми відпрацюємо модель на протязі трьох років і на базі Львівської області, яка найбільше в ринкових відносинах відпрацьована, відпрацюємо ціновий механізм, відпрацюємо кадастр землі і побачимо, що ми вторгуємо. Якщо вторгуємо так, як за промисловість і за розвал агро…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко, будь ласка.

16:39:54

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги, Доводиться констатувати факт, що все одно проблеми ми сьогодні не вирішили. Чорний нелегальний розпродаж селянської землі продовжується, тільки тепер під назвою „мораторій, котрий рік підряд”. Верховна Рада України сьогодні не спромоглася обмежити дію цього чорного розпродажу.

І в зв'язку з тим, що пропозиція Президента пришвидшити ухвалення закону про Державний кадастр, про ринок землі і інших законодавчих актів не врахована, спритні ділки, які, використовуючи судову систему і інші установи, забирають у селян землю, продовжують працювати і робити свою чорну справу, і всі фракції, які сьогодні проголосували за подолання вето цей момент не врахували і таким чином сприяють цим чорним ділкам.

Ми вважаємо, що такий підхід є неконструктивний, а всі земельні законопроекти, шість принаймні, ось вони всі лежать мертвим вантажем в Верховній Раді і їх ніхто не буде розглядати, бо ця Антикризова коаліція…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми обмінялися компліментами, а не з мотивів виступили, і на тому закінчили.

Переходимо до наступного питання, прошу вас. І я хочу ще навздогін уже з прийнятим законом чи подоланням вето, ну, проінформувати. Я, очевидно, звернуся сьогодні до Президента з проханням, щоб він підписав негайно цей закон, аби хтось не скористався тим часом, поки від першого січня до нинішнього часу або до часу введення закону не почав діяти на основі тої нормативної бази, котра не регулювалася прийнятими уже законами.

Шановні депутати, зараз пропонується питання до розгляду про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2007 рік. Але у нас є лист Кабінету Міністрів. І Комітет з питань економічної політики погоджується із обґрунтованістю цього листа про те, що після того, як було накладено вето на Закон „Про Державний бюджет” і при його доопрацюванні, сьогодні близько 200 є відмінностей між документом, який називається „Програма економічного і соціального розвитку”, із змістом бюджету. І у зв’язку з цим є необхідність привести програму у відповідність, оскільки це документи, які діють в одному часі, в одному періоді: протягом року. Тому у зв’язку з цим пропонується перенести розгляд цього питання на наступний пленарний тиждень, тобто на перший тиждень лютого місяця. І я просив би вашої згоди. Ну, вірніше, так: перенести розгляд цього питання, а уряд і комітет профільний визначаться щодо його розгляду і часу цього розгляду. Я хотів би, щоб ви підтримали цю пропозицію: для зняття з розгляду цього питання сьогодні. Будь ласка, підтримайте цю пропозицію.

16:43:31

За-258

Рішення прийнято.

Розглядається питання повторно після доопрацювання, закон "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні в 2006-2015 роках". Доповідає голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти Ткаченко Володимир Володимирович. Прошу.

16:44:04

ТКАЧЕНКО В.В.

Шановні депутати, Комітетом з питань науки і освіти за дорученням Верховної Ради України від 3 листопада цього року доопрацьовано Закон України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства на 2007-2015 рік". Тобто називався він раніше 2006, потім змінили, 2007 рік.

Комітет та Консультативна рада з питань інформатизації при Верховній Раді України, розглянувши доопрацьований закон, рекомендує його прийняти в цьому доопрацьованому вигляді з наступних причин.

По-перше, Україна є членом багатьох міжнародних організацій і це передбачає активне впровадження їх рішень. Міжнародною спільнотою було прийнято чимало документів: Акинавську хартію глобального інформаційного суспільства, рішення женевської 2003 року та туніської 2005 року всесвітніх зустрічей на найвищому рівні з питань інформаційного суспільства, щорічно з’являються десятки нових документів і десятки міжнародних поважних рішень. Україна поки що думає, чи потрібно приєднуватись до цих ініціатив.

До речі, заспокійливе ставлення до цього характеризує відсутність офіційних перекладів цих документів. Час перейти до конкретних дій із виконанням міжнародних рекомендацій і рухатися разом з усім світом. Ось чому прийняття закону сприятиме підвищенню міжнародного авторитету України продемонструє її прагнення виконувати свої міжнародні зобов’язання щодо розбудови інформаційного суспільства та намагання зайняти гідне місце у світі.

По-друге. До внутрішніх негараздів сьогодення належить недосконалість національної політики щодо впровадження новітніх інформаційних комунікаційних технологій. Через десять днів закінчується термін дії Закону України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”, в якому п’ятим пріоритетом було визначено нові комп’ютерні засоби та технології інформатизації суспільства.

Якщо у 1996 році з цього пріоритету виконувалось дев’ять науково-технічних програм, через рік - вісім, у 2001-2006 році - чотири, то на наступний рік не передбачена бюджетного фінансування жодної програми з цього пріоритету.

У 2007 році знову відстрочено дію закону про пріоритети інноваційного розвитку, зазначене в деякому ступені виправляє запропонований до вашої уваги закон.

По-третє. Нагальною потребою є переключення уваги влади на суспільство з технічних аспектів впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на соціальні аспекти. Найсучасніша техніка без людини, це звичайно мертве залізо. І зазначений переворот відбувся знову ж таки у багатьох країнах світу. Ще раз закликаю подивитись пріоритети, які встановлюються цим законом. Розширення доступу населення до сучасних технологій в тому числі, надання нових можливостей людям, що потребують соціального захисту та допомоги розширення їх можливостей. Щодо розвитку вдома спілкування за допомогою Інтернету тощо.

Розвиток електронного урядування та демократії, стимулювання, створення електронних ресурсів в присутності України в світовому інформаційному просторі, збереження культурної спадщини, підтримка вітчизняного виробника тощо. Ось чому зауваження, що основні засади інформації суспільств, загальні принципи державної політики у сфері інформатизації вже визначено законами України про національну програму інформатизації та про концепцію національної програми інформатизації, м’яко кажучи, не відповідають рівню сучасних світових поглядів.

Є також принципові розбіжності, закони про інформатизацію втілені на технологічні аспекти, закон про інформаційне суспільство робить наголос на соціальних аспектах.

Ще одним із недоліків законів про інформатизацію є те, що вони застарілі. Визначається, що термін оновлення інформаційних, комунікаційних технологій складає три-п’ять років, а ці закони розроблялися в першій половині 90-х років і були прийняті у 1998 році. Нарешті, закон – це колективна творчість провідних вітчизняних вчених, виробничників, фахівців із інформаційно-комунікаційних технологій країни. Він був розроблений на виконання рекомендацій парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні, яке було проведено у 2005 році. Цей закон є в певному ступені дорого… для подальших завдань, створення конкурентно спроможної України.

Підсумовуючи, слід нагадати сумну оцінку сучасного стану, надану майже рік тому Головним контрольно-ревізійним управлінням. Сьогодні інформатизація в Україні є безсистемним тривалим процесом, здійснення якого характеризується відсутністю перспективних цілей і завдань в контексті соціально-економічного розвитку держави. Ось чому, щоб цього не було, для надання процесору з будови нового інформаційного суспільства, системності, становлення України як країни сучасних інформаційних, комунікаційних технологій закликає вас підтримати пропозиції комітету щодо прийняття доопрацьованого закону.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Процедура розгляду такого питання передбачена Регламентом, як розгляд в другому читанні. Тут у документі, який вам розданий на руки, є 114 пропозицій народних депутатів. Всі ці пропозиції враховані.

Я звертаюся до авторів цих пропозицій, чи у вас немає зауважень щодо рішення комітету? Може відмовляєтесь від них, від своїх пропозицій, може якісь інші міркування у нас виникли? Немає таких.

Тому я маю повне право ставити цей проект на голосування в цілому як документ з урахуванням всіх пропозицій, внесених депутатами.

Ставлю на голосування.

16:50:43

За-339

Рішення прийнято.

Розглядається Закон України "Про антарктичну діяльність", теж доопрацьований. Доповідає Михайло Васильович Зубець.

Катерина Самойлик, вибачте, голова комітету.

16:51:21

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, Комітет розглянув пропозиції Президента України до Закону України „Про антарктичну діяльність” і пропонує прийняти закон в новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента.

Враховано пропозицію Президента щодо міжнародного співробітництва в антарктичній діяльності. Дано визначення представника України, з чого видно, що діяльність представників України в антарктичних організаціях не відноситься до дипломатичної. Таке зауваження нам дав Президент. Ми його врахували.

Та пропозиції Президента щодо додатку 6-го до Протоколу про охорону навколишнього середовища, до Договору про Антарктику, який не був ратифікований, тому ми його і не врахували. Але зараз в цьому законі у „Прикінцевих положеннях” включено відповідний пункт щодо терміну набрання його чинності, тобто після його ратифікації.

Врахування цих пропозицій потребувало внести необхідні поправки і до деяких інших статей закону.

Інші пропозиції Президента ретельно опрацьовувалися депутатами разом з Юридичним управлінням Верховної Ради України і було прийнято рішення їх відхилити. Такого ж висновку було надано Головним науково-експертним управлінням.

Питання в основному іде про те, що встановлені цим законом правила та заборони – це статті 2, 9, 10 зроблені у відповідності до положень міжнародних правових актів. Тобто, законом ми привели у відповідність до міжнародних норм наше національне законодавство. І ті, хто готував вето Президента, мабуть, це не врахувала. В цьому полягає якраз і особливість закону, особливість цього закону, який ми розглядаємо.

Неможливо також погодитись з пропозицією Президента щодо визначення декілька органів центральної виконавчої влади щодо управління антарктичною діяльністю. Це призведе до розпорошення бюджетних коштів, ускладнить управління цією діяльністю. Антарктична діяльність – це, в основному, наукова діяльність. І тому цим питання займається Міністерство освіти і науки. І нам здається, і з нами погодило Науково-експертне управління, що нам і треба залишити один центральний орган управління.

Тому Комітет Верховної Ради України з питань науки та освіти просить народних депутатів України підтримати пропозицію комітету і прийняти цей закон у новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента.

Відзначу, що у минулому році Україна набула вже статус консультативної сторони і стала повноправним членом антарктичної співдружності, і має право вирішального голосу.

Окрім того, у червні 2008 року в Україні буде проводитися консультативна нарада Антарктичного договору – найвищого органу управління з антарктичної діяльності. Це вияв поваги і довіри до України, як до повноправного члена антарктичної сторони.

Тому прийняття цього закону є досить актуальним і виявом того, що Україна серйозно ставиться до реалізації своїх міжнародних зобов’язань і проводить цілеспрямовану діяльність і в Антарктиці.

І саме головне, що ми наше національне законодавство привели у відповідність з вимогами міжнародного законодавства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Та ж процедура другого читання. Поправки Президента, які відхилені, ми не розглядаємо, тому що вони відхилені були минулого разу. Я нагадую, що, розглядаючи зауваження Президента, ми доручили профільному комітету доопрацювати цей документ. Він доопрацьований, і внесені значні зміни, в тому числі і враховуючи пропозиції Президента, а кілька пропозицій появилося нових, які приводять у повну відповідність цей нормативний документ із міжнародними правовими документами.

В зв'язку з тим ми маємо можливість, враховуючи запропоновані поправки, праву колонку документу порівняльної таблиці поставити на голосування як Закон про антарктичну діяльність. Я прошу вас визначитися шляхом голосування. Ставлю на голосування цей проект.

16:56:22

За-391

Рішення прийнято. Спасибі.

Закон України "Про захист персональних даних", теж доопрацьований і в такому ж порядку розглядається. Його доповідає заступник голови Комітету з питань науки і освіти Заблоцький Віталій Петрович. Прошу.

16:56:46

ЗАБЛОЦЬКИЙ В.П.

Дякую. Шановний пане Головуючий, шановні колеги – депутати, Комітетом з питань науки і освіти за дорученням Верховної Ради України від третього листопада цього року доопрацьовано Закон України „Про захист персональних даних”.

В робочій групі плідно працювали, крім усіх членів комітету, також провідні фахівці Секретаріату, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства юстиції України, Академії правових наук, Служби безпеки України тощо. Усі ці фахівці доопрацювали докорінно законопроект, який доповідався мною ще на початку листопада і запропонований вам до уваги документ є практично докорінно переробленим законопроектом, який врахував практично усі ті зауваження і пропозиції, які містилися у відповідній реакції Президента України.

В цілому, якщо ви побачите, близько ста пропозицій було внесено членами, депутатами – членами Комітету за науки і освіти. І практично усі ці пропозиції містять у собі усі ті зауваження і пропозиції, які робив Президент до цього законопроекту. Тому я це просив би врахувати.

По-друге, якщо вдуматись у зміст того закону, який пропонується, хочеться підкреслити, що ми тим самим десь через 25 років наближаємося до основних позицій європейського законодавства з захисту персональних даних, яке було започатковано ще у січні 1981 року, коли була прийнята резолюція у Страсбургу саме з цієї проблематики: захисту персональних даних.

І практично щороку, якщо я не помиляюся, а навіть ще частіше, Рада Європи та відповідні структури європейські приймали нові й нові резолюції, декларації, відповідні акти, які створювали належну атмосферу захисту невідчуджуваних прав людини, до яких відносяться і такі немайнові права, як право на власні персональні дані.

Тому той закон, який ми зараз розглядаємо і пропонуємо, це великий і досить істотний крок у європеїзацію України.

Ну, і по-друге, я хочу сказати, що це буде потребувати від нас досить серйозної роботи для того, щоб норми цього закону про захист персональних даних були імплементовані вже у вигляді відповідних статей, які будуть міститись, скажімо, у Кодексі Законів України про працю, у відповідних законодавчих нормах, які будуть чітко регулювати, хто саме і на яких засадах буде захищати ці права. Зокрема йдеться про створення, можливо, відповідного омбудсмена України з захисту персональних даних і таке інше. Відповідні моменти і пропозиції можна побачити у прикінцевих положеннях до закону.

Ну і ще раз хочу сказати, що зволікати з прийняттям такого базового закону з захисту персональних даних ми не можемо, гаємо час, який можна і треба використати для того, щоб гуманітарну політику поширити на надзвичайно важливу сферу, до якої відносяться персональні дані, їх обробка, їх захист, який фактично є цариною прав людини, уособленням гідності людини. Тому я прошу підтримати пропозицію комітету і проголосувати за даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Віталій Петрович.

Також процедура другого читання. Тут внесено майже 100 поправок до закону. Власне кажучи, ідея збережена, а зміст юридично викладений багато точніше, ніж першого разу. І це наводить на деякі висновки.

По-перше, треба спочатку готувати серйозніше сам документ, щоб він не викликав необхідності такого доопрацювання. А друге, що Верховна Рада абсолютно правильно вчинила, доручивши комітету переробити цей документ таким чином, щоб він, ну, відповідав своєму призначенню. Коли це так є і ніхто з тих, хто вносив пропозиції до проекту, а вони всі враховані, немає зауважень щодо змісту пропонованого комітетом, тому я маю підстави ставити цей проект в другому читанні в цілому на голосування. Хто…

Я прошу і комітет правильно підказує, що це не вони розробляли, а це у спадок попало, вони просто доопрацювували цей документ. Тому виявилося, що вони добре попрацювали, гарно доопрацювали і тому я ставлю на голосування цей документ.

Йде голосування, будь ласка.

17:02:04

За-329

Рішення прийнято.

Розглядається Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про господарські товариства" (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства)". Теж доопрацьований доповідає Воропаєв Юрій Миколайович, будь ласка. Голова підкомітету Комітету з питань економічної політики.

17:02:32

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Законопроект 1129 был принят Верховной Радою Украины 19 октября. К сожалению, на него было вынесено применить вето Президентом Украины и это вето было рассмотрено Верховной Радой Украины в ноябре месяце.

16 декабря Верховная Рада Украины приняла постановление про направление этого законопроекта на доопрацювання в Комитет по вопросам экономической политики.

При доработке Комитет по вопросам экономической политики получил два предложение, одно предложение от Главного экспертного управления, второе предложение от народного депутата Матвиенкова. Оба эти предложения касаются одного и того же вопроса и они идентичны. Заключаются они в следующем, что предлагается изменить законопроект и оставить кворум для проведения первого собрания как в акционерных обществах, так и обществах с ограниченной ответственностью в том же размере, то есть 60 процентов.

Если же первое собрание не прошло из-за отсутствия кворума, тогда на повторное собрание должен быть кворум понижен до 50 процентов.

Комитет такое предложение рассмотрел и утвердил его 20 декабря.

Далее, законопроект вам вносится на рассмотрение в доопрацьованом виде и комитет рекомендует его принять.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви закінчили?

Дякую вам за доповідь.

Я хочу звернутися до депутатів, ви пам’ятаєте всі дискусії стосовно цього законопроекту. І на мій погляд, знайдена абсолютно оптимальна прийнята для всіх формула. Тобто ми зберігаємо чинне законодавство стосовно акціонерних товариств и товариств з обмеженою відповідальністю щодо вирішення їх питань за допомогою зборів акціонерів. Але якщо якимось чином, а ви розумієте, яким чином цей метод сьогодні використовується, блокується засідання чи збори акціонерів, то тоді можна знизити кворум до 50 процентів учасників для того, щоб вирішити питання по суті. Я гадаю, що це цілком коректна і правильна формула, тому оскільки одна пропозиція була, закон короткий, я ставлю на голосування весь закон в цілому. Будь ласка.

Йде голосування.

17:05:18

За-237

Рішення прийнято.

Мотив? Я знаю, що вас цікавить, чому ми так розглядаємо цей проект? Це точно так передбачено в Регламенті, коли розглядається питання доопрацьовані, то тоді процедура другого читання, але тут немає обговорення, запитань, відповідей і інших речей. Будь ласка, Регламент читайте.

Розглядається Проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України щодо виконання рекомендацій парламентських слухань "Про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (доопрацьований документ). Доповідає Мойсик Володимир Романович.

А, Сінченко доповідає, Сергій Григорович. Будь ласка.

17:06:25

СІНЧЕНКО С.Г.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!

Верховна Рада України 12 грудня 2006 року прийняла за основу проект Постанови Верховної Ради України про інформацію Кабінету Міністрів України щодо виконання рекомендацій парламентських слухань „Про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”.

Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та з питань національної безпеки та оборони було доручено доопрацювати її та винести на розгляд Верховної Ради України для прийняття в цілому. За цей час комітети напружено працювали разом з представниками зацікавлених державних установ та неурядових організацій. У складі робочої групи брали участь заступники профільних міністрів, керівники іх фінансово-економічних та будівельних підрозділів.

Результатом став доопрацьований проект Постанови Верховної Ради України, який сьогодні винесений на ваш розгляд і який я прошу підтримати.

Слід зазначити, що робота була досить напряженою. Питання наболіле. Його вирішення чекають десятки тисяч офіцерів, прапорщиків, службовців та інших. На жаль, Кабінет Міністрів України в бюджеті на наступний рік передбачив, а Верховна Рада схвалила передачу будівництва житла всіх силовиків до Мінбуду. Ідея, в принципі, стратегічно вірна. Міністр оборони, наприклад, неодноразово висловлювався за позбавлення Збройних сил невластивих їм функцій.

Аналогічною є позиція і для інших правоохоронних органів. Але, сьогодні в МВС, Мінобороні, в Міністерстві надзвичайних ситуацій та інших правоохоронних органах існують потужні департаменти капітального будівництва. Вони мають розгалужену систему регіональних відділів. Там працюють люди, які розуміються на специфіці відведення землі, кошторисах та інших питаннях. Розгорнуті сотні будівельних майданчиків.

У той же час, за даними Мінбуду, щоб стати повноцінним замовником робіт по будівництву житла для військовослужбовців, прийняти на баланс незавершене будівництво і здійснювати весь комплекс робіт з усіма необхідними для цього правами і обов’язками їм потрібно для повноцінного функціонування відомства додатково прийняти на роботу не менше трьох тисяч працівників. Зрозуміло, що це неможливо. Але забезпечити державний жорсткий контроль за будівництвом і зокрема за ціною, по якій Міноборони і інші відомства платять за квадратні метри житла, а тут є проблеми, вкрай необхідно, і саме цьому питанню присвячені деякі зміни до формулювання пунктів постанови.

Як запевнив мене особисто віце-прем’єр-міністр, міністр з будівництва Рибак Володимир Васильович, вжитими урядом заходами на цей час питання вирішується і поки що в існуючому в 2006 році порядок фінансування будівництва житла військовослужбовцям збережена навіть без змін до Держбюджету. Готується нова постанова Кабінету Міністрів в частині розподілу зазначених коштів.

Враховуючи суспільний резонанс питання, що розглядається, і в той же час невелику актуальність цього питання щодо виконання рекомендацій, ми в постанову записали …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити думку і завершити інформацію. Говоріть.

СІНЧЕНКО С.Г. Ми доопрацювали законопроект і передбачили контрольну нашу функцію у жовтні місяці заслухати Кабінет Міністрів по виконанню цієї постанови.

Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви пам’ятаєте, ми обговорювали детально це питання. Інформація була Кабінету Міністрів, потім прийнято рішення було про доопрацювання цього документу, він тепер доопрацьований і, на мій погляд, враховує всі ті потреби, які сьогодні стосуються обов’язків держави перед людьми у погонах.

Тому можна ставити на голосування цей документ в цілому, так же? Я ставлю на голосування постанову Верховної Ради, яку доповідав тільки що Сергій Григорович, номер 2713. Будь ласка, йде голосування.

17:10:49

За-393

Рішення прийнято.

В такій же послідовності розглядається проект постанови про рекомендації парламентських слухань на тему: „Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі, проблеми та перспективи”. Теж доопрацьована.

Володимир Михайлович Заплатинський на трибуну, будь ласка, і висловиться з цього приводу, маючи на увазі, що Верховна Рада свою частину дороги пройшла вже у цьому відношенні. Будь ласка.

17:11:17

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! У середу, 1 листопада 2006 року, за ініціативою Комітету з питань економічної політики у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: „Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі, проблеми та перспективи.

Відповідно Регламенту комітетом було підготовлено та подано на ваш розгляд проект Постанови Верховної Ради України про рекомендації парламентських слухань на тему: „Стан підготовки України до Світової організації торгівлі. Проблеми та перспективи”, яку 13 грудня 2006 року прийнято в першому читанні за основу.

При підготовці проекту постанови до другого читання було враховано всі пропозиції, що надійшли від суб'єктів законодавчої ініціативи, порівняльна табличка роздана. Таким чином, з метою завершення вступу України до СОТ та набуття повноправного членства для забезпечення ефективної участі у формуванні правових засад функціонування багатосторонньої торговельної системи та широкого інформування громадськості доопрацьовано рекомендації Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Постановою передбачено встановлення конкретних строків щодо інформування Кабінетом Міністрів України Верховну Раду про виконання рекомендацій. До дев'ятого січня 2007 року, а пропоную змінити цей термін на 15 січня, про здійснення заходів щодо усунення проблемних питань, які стримують завершення переговорного процесу щодо вступу України в СОТ та про стан підготовки остаточного проекту звіту робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, до першого лютого поточного року про стан виконання рекомендацій за підсумками парламентських слухань.

На засіданні комітету прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді схвалити рекомендації та покласти контроль за виконання відповідної постанови на Комітет з питань економічної політики. Прошу підтримати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, цей проект також доопрацьовувався за дорученням Верховної Ради і весь він змістом зводиться в основному до певних доручень і підготовки інформації для Верховної Ради Кабінету Міністрів України. Тому немає проблеми і тим паче, що зауваження, які тут пропонувалися, всі враховані.

Тому є підставити ставити цей документ на голосування, я це і роблю. Будь ласка, визначайтеся шляхом голосування.

17:14:27

За-311

Рішення прийнято.

Тепер у мене до вас така є пропозиція. У нас у плані на сьогодні є два проекти постанов про рекомендації парламентських слухань: на тему щодо гендерного насильства, а друга – щодо прав та рівних можливостей в Україні. Ви зміст пам’ятаєте цих слухань і зміст цих документів.

Кабінет Міністрів просить доопрацювати ці документи, бо вони поки що вторгаються у ту сферу правовідносин, які ще у нас в цих документах не відрегульовані, стосовно норм міжнародного права. І наше Юридичне управління так само просить перенести його, доопрацювати ще.

Тому я проси би вашої підтримки щодо пропозиції перенести розгляд цих двох питань на пізніше, на наступну сесію.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

17:15:40

За-243

Рішення прийнято.

Шановні депутати, кілька документів пропонується розглянути за скороченою процедурою. Вони справді невеликі за обсягом. Схоже на те, не схоже на те – я знаю, що підготовлені все-таки кваліфіковано. І тому є змога справді їх розглянути за скороченою процедурою. Йдеться про Закон про внесення зміни до Цивільного процесуального кодексу, до однієї із статей, до статті 112 Кримінально-процесуального кодексу, ну, і так далі. Вони у вас є на руках. Я прошу підтримати пропозицію Погоджувальної ради про розгляд цих питань за скороченою процедурою. Ставлю на голосування.

17:16:44

За-319

Ця пропозиція приймається.

Тому я ставлю на розгляд, оголошую до розгляду проект закон про внесення змін до статті 81 Цивільно-процесуального кодексу України. Перший заступник доповідає Генерального прокурора Винокуров Сергій Маркіянович. Прошу вас на трибуну. 2 хвилини на доповідь.

ВИНОКУРОВ С.М.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати.

Прокуратура України, здійснюючи покладені на неї функції, спрямовує свою діяльність на захист прав і свобод людини і громадянина, і державних інтересів. Однак ефективному виконанню завдань, які стоять перед органами прокуратури, інколи перешкоджає законодавча неврегульованість окремих питань.

Після набрання чинності новим Цивільно-процесуальним кодексом, кожен, хто звертається до суду за захистом порушеного права, повинен оплатити інформаційно-технічні витрати на розгляд цивільної справи, інакше його заява не буде прийнята судом. Водночас в частині 4 статті 81 Цивільно-процесуального кодексу передбачено звільнення позивачів у 200 категорій справ від оплати вищезазначених витрат.

Проте прокуратура до переліку осіб, звільнених від оплати витрат, не віднесена, що дає підстави суду відмовляти прокурору в прийнятті позовної заяви. При цьому прокуратура є установою, що повністю фінансується з Державного бюджету і оплата прокурорами судових витрат при зверненні до суду не включена.

Передбачені статтею 81 Цивільно-процесуального кодексу справи, в яких витрати на інформаційно-технічне забезпечення не підлягають оплаті, відносяться до категорій, у яких прокуратура бере участь. Це, насамперед, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, компенсації працівникам вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплат, відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смерті фізичної особи, надання особі психіатричної допомоги і так далі.

Таким чином, якщо залишити статтю 81 Цивільно-процесуального кодексу в діючій редакції, прокуратура буде зобов’язана сплачувати витрати на інформаційне забезпечення при зверненні до суду в інтересах громадян, які звільнені законом від оплати витрат. Органи прокуратури представляють в суді інтереси лише соціально малозахищених верств населення, пенсіонерів, неповнолітніх, інвалідів...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

Я відповідаю на запитання декого з депутатів. Сергій Маркіянович, не суб’єкт законодавчої ініціативи, не прокуратура. Але він виконує доручення Президента, бо суб’єктом законодавчої ініціативи в даному випадку виступає Президент, але він дав… Все правильно, тому, будь ласка, сідайте, голова профільного комітету. Член Комітету з питань правосуддя Забарський Владислав Валерійович, доповідає, співдоповідь робить.

Прошу.

17:20:11

ЗАБАРСЬКИЙ В.В.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Комітетом Верховної Ради України з питань правосуддя розглянута поданий Президентом України проект закону про внесення змін до статті 81 Цивільно-процесуального кодексу України. Законопроектом пропонується доповнити статтю 81 Цивільно-процесуального кодексу частиною п’ятою такого змісту, що не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у випадках зазначених законів, представництво інтересів громадянина або держави в суді здійснюють органи прокуратури.

Слід зазначити, що представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках визначених законом є однією з основних конституційних функцій органів прокуратури і внесення запропонованих змін має на меті звільнення на законодавчому рівні органів прокуратури від оплати таких витрат.

Слід також відзначити, що прокуратурою є установою, що повністю фінансується за рахунок Державного бюджету і такі витрати бюджетом не передбачені. І внесення зазначених змін усуне зайві перешкоди при здійсненні прокуратурою представництва інтересів громадянина, або держави в суді.

Таким чином, Комітет з питань правосуддя на своєму засіданні вирішив на підставі частини другої статті 109 Регламенту Верховної Ради України рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений проект закону за основу і в цілому.

Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, сідайте. Спасибі за інформацію.

Я сподіваюся, що всі депутати прочитали зміст цього закону, доповнення до закону. Я ще раз для тих, хто слухає нас, можливо. „Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення в справах, у яких у випадках, визначених законом представництв інтересів громадянина або в державі в суді здійснюють органи прокуратури”. Все.

Чи є бажаючі висловитися „за” або „проти”? Запишіться. Два „за” записуються спочатку. Вірніше „за” і „проти” - буде 4 чоловіки. Так, будь ласка.

Один Ляшко. Я думаю, що це справедливо, будь ласка.

Він має право висловити свою думку, будь ласка. Ляшко з місця.

17:22:54

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко" .

Насправді, мені видається, немає тут нічого смішного, бо мова йде про захист інтересів громадян. Але я підтримую і голосуватиму за цей законопроект.

Але прикро, що автор законопроекту не пішов ще далі, адже тут пропонується звільнити від сплати витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу лише органи прокуратури. На моє переконання взагалі має бути скасована така плата за інформаційно-технічне обслуговування. Адже це перешкода для доступу громадян до правосуддя. Громадяни платять державне мито і платять витрати на інформаційно-технічне обслуговування. Якась приватна контора сидить начебто надає послуги, а ви попробуйте отримати копію рішення суду чи ухвалу яку-небудь, притому, що заплатили за те, щоб вам це надали. Можливо, в господарських справах і варто залишити цю плату, але в цивільних справах, щоб люди мали можливість вільно дійти до суду, а не були позбавлені цієї можливості через те, що немає грошей сплатити за інформаційне технічне обслуговування, я вважаю, що варто взагалі ліквідувати ці витрати. Адже державне мито іде до бюджету, з бюджету утримується судова система, в тому числі, мають бути передбачені видатки на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що пропозиція слушна і, оскільки, йдуть поправки зараз до Господарського кодексу, то це пропозиція Президента так є, а тепер він почув ваш виступ і звичайно її до Цивільного внесе таку пропозицію. Але поки що давайте ми це проголосуємо. Я ставлю на голосування проект закону вам запропонованого до розгляду.

17:25:07

За-392

Як закон ми прийняли, я ще раз нагадую.

Проект Закону про внесення змін до статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України. Доповідає теж Сергій Винокуром, заступник Генерального прокурора. Будь ласка. Теж дві хвилини, будь ласка. Це теж проект, який вносить Президент.

ВІНОКУРОВ С.М.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, із здобуттям Україною незалежності та на початку формування правової бази нашої держави, у суспільстві виникла дискусія навколо реформування системи слідства у кримінальних справах, яка особливо активізувалась після прийняття в 1996 році нової Конституції.

Своє бачення з цього приводу неодноразово висловлювалися керівники правових органів, політики, науковці, інші фахівці. На жаль, ці висловлювання мали переважно інформативний характер і як правило не втілювалися у практику.

З огляду на це Генеральна прокуратура України, активізуючи свою участь в законодавчому процесі, прийняла рішення про вжиття конкретних заходів, спрямованих на вдосконалення системи до органів досудового слідства і підготувала проект Закону про внесення змін до статті 112. Цей законопроект ми направили Президенту, який 25 вересня вніс на розгляд парламенту в порядку законодавчої ініціативи.

З огляду на малий термін доповіді… У чому весь смисл цього законопроекту? Згідно Конституції в прокуратурі немає слідства, не повинно бути слідства. І 10 років ми про це говоримо. І в Раді Європи, і в нас є застереження, ми їм про це говоримо, але ситуація залишається така, як вона є на сьогоднішній день. Тому це перший крок.

Чи завтра, чи післязавтра, через місяць слідство з прокуратури піде. Ми говоримо про те, що слідство не буде секторальним і знаходитись там, де воно підкріплюється оперативними можливостями. Вбивства і інші ті злочини, про які ми говоримо, розкриваються, як правило, стопроцентно працівниками органів внутрішніх справ, у яких є можливості, карний розшук і так далі. Тому передача цих функцій слідства до міліції, яка розслідує справи аналогічної категорії, не завдасть ні шкоди, а мати буде тільки позитив. До речі, це всього-на-всього один-півтора процента тих справ від тої кількості, яка сьогодні розслідує міліція зараз взагалі. Таких справ у нас чотири тисячі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Якраз і добре ви доповіли, що відірвалися від тексту і своїми словами розповіли про суть закону. Спасибі вам. Сідайте.

Портнов Андрій Володимирович доповідає, заступник голови Комітету з питань правосуддя.

17:28:14

ПОРТНОВ А.В.

Дякую.

Шановні народні депутати України! Комітетом Верховної Ради України з питань правосуддя розглянутий поданий Президентом України Закон про внесення змін до статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України, що має за мету вилучити із підслідності слідчих органів прокуратури справи про деякі злочини проти життя, здоров’я, а також волі, честі, гідності та статевої недоторканості особи і віднести їх до підслідності слідчих органів внутрішніх справ.

Генеральна прокуратура України зазначає, що прийняття цього закону сприятиме вдосконаленню системи досудового слідства в Україні, реформуванню всієї правоохоронної системи, оптимізації розслідування злочинів, а відтак підвищенню ефективності боротьби зі злочинністю. Для нас цей оптимізм є досить дискусійним. Разом з тим я повідомлю про думки, які з цього приводу є у суспільстві і фахових наукових установах.

Перш за все я хотів би сказати, що Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, на жаль, не підтримав цей законопроект. Всі інші парламентські комітети цей законопроект підтримали. Слід зазначити також, що і Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Національний університет внутрішніх справ, і Національна академія наук України в цілому підтримують цей законопроект підтримують цей законопроект і пропонують його для прийняття. Верховний Суд України також підтримує цей законопроект в рамках реформування системи досудового слідства.

Підтримуючи в цілому актуальну концепцію цього законопроекту, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України включити зазначений законопроект до порядку денного та за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу. За умови відсутності пропозицій та поправок суб’єктів законодавчої ініціативи під час його розгляду комітет вважає за можливе прийняття цього закону в цілому.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є бажаючі висловитися тут? Запишіться, хто за, хто проти. Сідайте, будь ласка, Сергію Володимировичу.

Будь ласка, Удовенко. Він передає слово Стретовичу. Будь ласка, Стретович.

17:30:45

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, "Наша Україна", Партія Християнсько-демократичний союз.

Звичайно, є справедливим намаганням Генеральної прокуратури позбавитись від невластивих функцій попереднього слідства, це передбачено і Конституцією України, цього вимагає Рада Європи. Але наш комітет, розглядаючи це питання, одноголосно прийняв рішення не рекомендувати його до прийняття Верховною Радою з тих мотивів, що склади злочинів, які сьогодні визначені серед тих, якими пропонується попереднє розслідування доручити здійснювати органам Міністерства внутрішніх справ, є найскладнішими в Кримінальному кодексі.

Враховуючи ту ситуацію, що сьогодні в системі Міністерства внутрішніх справ, наприклад, належних фахівців щодо розслідування убивств, в тому числі замовних вбивств, організованих організаціями злочинних угрупувань, бандитизму, фактично немає, передача таких категорій справ до Міністерства внутрішніх справ фактично зупинить процес розслідування і ведення слідства.

В зв'язку з цим ми не приймаємо пропозицію щодо прийняття його в цілому. Давайте ми його приймемо за основу, як того вимагає Регламент, уважно подивимося, ще порадимося, а тоді остаточно на друге читання чітко визначимо, які категорії справ, передбачені Кримінальним кодексом, ми вилучаємо з підвідомчості прокуратури в порядку статті 112 Кримінально-процесуального кодексу і передаємо до Міністерства внутрішніх справ.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевчук Сергій Володимирович замість Ляшка.

17:32:22

ШЕВЧУК С.В.

Дякую.

Сергій Шевчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

У мене особисто виникає чимало запитань з приводу того, чи доцільно було б близько 10 статей Кримінального кодексу, що стосуються діяльності медичних закладів і фахівців медичної справи, віддавати для розгляду фахівцям Міністерства внутрішніх справ? Ідеться про неналежне виконання обов'язків медичного працівника, порушення прав пацієнтів, насильницьке донорство, незаконне розголошення лікарської таємниці і багато інших статей, які стосуються практичної діяльності тисяч і тисяч фахівців охорони здоров’я.

У мене, наприклад, виникає великий сумнів, що в слідчих органах МВС є фахівці в цьому напрямку. Я вважаю, що такі статті Кримінального кодексу потребують особливого підходу. А люди, які займаються слідчими діями, мають мати певний об’єм знань. І в мене виникає сумнів, що такі знання і такі фахівці є сьогодні в Міністерстві внутрішніх справ.

Тобто, не відхиляючи по суті цю ідею, я все-таки хотів би до другого читання зняти цілий ряд статей Кримінального кодексу, яких автори пропонують передати для ведення слідства в Міністерство внутрішніх справ.

Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Сергій Володимирович.

Більше немає бажаючих висловлюватися. Я би хотів звернути увагу на деякі деталі, які виникли під час обговорення.

Володимир Миколайович абсолютно правий про те, що треба доопрацювати цей документ, враховуючи різні обставини, в тому числі і дату введення. Тут написано: „Першого січня”. Це вже ясно, що не можна це робити. І під час розгляду його в другому читанні можна тоді чітко визначити, коли це може бути. Бо не виключається такий варіант, що частину спеціалістів із органів прокуратури можна буде передати органам міліції, бо мова йде про розширення функцій, а, можливо, й не буде в цьому необхідності, не знаю.

Відносно того, що пропонує Сергій Володимирович, це порушує принцип: або ми досудове слідство зосереджуємо в тих органах, чи це СБ, чи це міліція, які порушили справу, чи залишаємо їх у прокуратурі. І тут, очевидно, і в прокуратурі немає вузького профілю фахівців, які будуть приймати рішення, висновки щодо кваліфікації медичних працівників при розгляді певних конкретних справ. І в міліції, і в прокуратурі будуть займатися тим юристи, безперечно.

Тому я думаю, що ця теза може бути обґрунтована авторами законопроекту, зокрема Президентом. Але, на мій погляд. Пропозиція щодо розгляду в першому читанні цілком слушна. Тому я і ставлю на голосування пропозицію: прийняття цього проекту закону у першому читанні. Будь ласка.

17:35:36

За-397

Рішення прийнято.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Доповідає Міністр юстиції Лавринович Олександр Володимирович. Прошу. Дві хвилини.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати України.

Даний проект закону спрямований на вирішення 4 проблемних напрямків, які виникають після набуття чинності базового закону „Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації”.

Перше, це приведення інших законів в термінологічну відповідність до цього закону. Другий, соціальний напрямок захисту тих, хто буде проходити службу в спеціальній службі зв’язку. А третій стосується поширення дії відповідних законів, які раніше розповсюджувались на Службу безпеки, з якої вичленяться дана служба. І четверте, це те, що стосується внесення змін до деяких законів в зв’язку з тим, що створюється окрема служба.

Що стосується першого термінологічного напрямку, то тут мова йде про Закони України „Про національну систему конфіденційного зв’язку”, „Про електронно-цифровий підпис”, „Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, це ті закони, які потребують змін в частині термінології.

З метою визначення умов та порядку пенсійного забезпечення для осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України також пропонується внести відповідні зміни до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

В зв’язку з діяльністю Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, що визначена базовим законом, на інших підрозділах, які раніше були в Службі безпеки, пропонується, щоб поширити дію законів України, зокрема, про оренду державного та комунального майна, яким буде визначено, що відносини оренди рухомого та нерухомого майна закріпленого за органами, підрозділами, закладами та установами державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації регулюватися цим законом з врахуванням особливостей передбачених Законом України „Про господарську діяльність…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Це стосується також кількох інших законів України. Мова також йде про те, що прийняття проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо діяльності служби, спеціального зв’язку та захисту інформації, дозволить привести у порядок багато норм, які присутні в інших законах. І окрім того, ми повинні внести зміни до Закону про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України з врахуванням зменшення її чисельності за рахунок вичленення окремої служби. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Сідайте, будь ласка.

Слово має Третьяков Олександр Юрійович - голова підкомітету профільного комітету.

Ви будете доповідати? Так комітет визначився, будь ласка, Гнатенко.

17:39:37

ГНАТЕНКО Л.М.

Народный депутат Гнатенко.

Комитет по вопросам оборони і безпеки провел выездное заседание в службе. Комитет рассмотрел все вопросы касающиеся деятельности службы и вопросы, которые касаются организации службы, как нового организационной структуры. Поэтому комитет единогласно поддержал решение о поддержке данного законопроекта и предлагает его поддержать. Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на обговорення цього проекту. Добре.

Будь ласка, висловили бажання – Ляшко і Бондарчук. Прошу Ляшко.

17:40:43

ЛЯШКО О.В.

Шановний пане головуючий, я з вашого дозволу виступлю на трибуні бо, коли ще доведеться постоять між такими красивими ялинками. До речі, закликаю громадян України, які на Новий рік рубали ялинки, звернути увагу, що тут стоїть штучна, тобто не зрубана. Закликаю людей не рубати ялинок.

А тепер по суті законопроекту. Доповідач стверджує, що він має технічний характер. Так, з одного боку.

З іншого боку, цим проектом запропоновано поширити дію Закону про державний захист працівників суду і правоохоронних органів на працівників державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. Але обґрунтованість і доцільність такого рішення викликає сумнів, адже держслужба спецзв’язку не є правоохоронним або судовим органом.

За таких умов, єдиною підставою поширення дії цього закону на її співробітників може бути лише участь працівників цієї служби у впровадженні справ про адміністративні правопорушення.

Крім того, органи держслужби спецзв’язку визначені серед органів, посадові особи яких мають право складати протоколи про адмінпорушення. Але згідно статті 255 Кодексу про адмінпорушення зазначено 47 державних органів, працівникам яких надане таке право. Однак, дія Закону про державний захист працівників суду та правоохоронних органів на працівників цих 47 органів, як правило, не поширюються. Тому немає підстав поширювати дію Закону про захист на цих працівників, бо це додаткові витрати з бюджету, це пільги, пенсії, додаткові пільги по сплаті комунальних платежів тощо, проїзду в громадському транспорті. У нас цих пільговиків хоч греблю гати, замість того, щоб людям платити нормальні зарплати, ми їм даємо копійки за те компенсуємо якимось пільгами, які не фінансуються в бюджеті. Тому вважаю, що цей законопроект підтримувати не варто.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. А Бондарчук, що скаже, Іван Миколайович. Прошу з місця.

17:42:58

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги, я вважаю, що нам потрібно керуватися висновками, найперше, спеціалістів, тому я пропоную підтримати Льва Миколайовича, який, як голова підкомітету, доповідав. І комітет одноголосно прийняв рішення, підтримати цей законопроект, тому що тут немає нічого, ніяких пільг тут немає, пенсій тощо. Йдеться про надання певних, так би мовити, можливостей для працівників спеціального зв’язку виконувати свої функції і бути захищеними в більшій мірі. Тому тут ніяких додаткових видатків з бюджету не передбачається, як і інших пільг, і інше.

Тому йдеться про перше читання і потрібно підтримати висновок комітету Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я звертаю увагу на цю особливість, комітет профільний пропонує підтримати, уряд теж пропонує підтримати проект, але в першому читанні. Для того, щоб потім з’ясувати всі нюанси, котрі викликають сьогодні заперечення в депутатів. Ставлю на голосування цей проект для прийняття в першому читанні.

17:44:33

За-280

Рішення прийнято.

Розглядається питання. Проект Закону про амністію. Міністр юстиції Лавринович Олександр Володимирович, на трибуну запрошується.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, проект Закону про амністію, внесений на розгляд Верховної Ради Кабінетом Міністрів України, відповідно до 92 статті Конституції України. І крок, який свідчить про акт реалізації принципу гуманізму з боку держави щодо осіб, які відбувають покарання.

Даним законопроектом передбачається оголосити амністію і поширити її дію, насамперед на ті категорії засуджених, які є найбільш вразливі в соціальному плані: на неповнолітніх жінок і чоловіків, які мають неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів або батьків, які є інвалідами першої групи та потребують стороннього догляду, вагітних жінок, осіб похилого віку, ветеранів війни, інвалідів тощо.

Основними критеріями для застосування амністії згідно даного законопроекту є незначна суспільна небезпека діянь, що вчинила особа, яка відбуває покарання, об’єктивні фактори до яких можна віднести тяжку хворобу, похилий вік, що суттєво знижує небезпечність осіб, які пропонується звільнити від відбування покарання.

Значний строк відбутого засудженим ……… покарання на момент проголошення амністії, передбачається, що це не менше половини призначеного строку основного покарання.

Відповідно до вказаних критеріїв розширено можливості і застосування амністії у порівнянні з аналогічними законами минулих років.

У першу чергу це стосується злочинів так званої економічної спрямованості. В разі прийняття проекту, внесеного на розгляд Кабінетом Міністрів України, внаслідок застосування амністії, згідно з його положеннями із місць позбавлення волі та обмеження волі передбачається звільнити 6 тисяч осіб, а п’яти тисячам засуджених скоротити строк покарання.

При цьому ......... представленого законопроекту в порівнянні з законами, якими оголошується амністія в минулих роках, є обов’язковість всебічного повного та об’єктивного розгляду справи судом та встановлення вини у вчиненні злочину в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити думку, а ви скоріше висловлюйте думку, будь ласка.

ЛАВРИНОВИЧ О. В. При прийнятті судом рішення про застосування або не застосування амністії щодо особи, кримінальна справа чи матеріали про злочин якої перебувають в упровадженні органів дізнання та досудового слідства. Це основні новели, які передбачає цей проект закону.

Прошу підтримати його як акт гуманізму з боку держави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, сідайте.

Доповідає… співдоповідь робить Андрій Шкіль. Вірніше, він свій законопроект доповідає такого ж змісту. Андрій Васильович.

17:47:53

ШКІЛЬ А.В.

Дякую.

Шкіль Андрій, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

І, власне, я доповідаю свій законопроект, і хотів би наголосити. Знаєте, завжди відповідним чином все відбувається дуже подібно. Уряд, як завжди, не встиг підготувати законопроект про амністію і подав чітко, рівно, як виявляється, за місяць до мого законопроекту. Тільки треба пам’ятати, що я як би так само, як і нинішній міністр освіти, достатньо фаховий народний депутат і знаю, як це все робиться. Бог з ним, я думаю, для тих, хто засуджений, великого значення немає, хто є автором законопроекту. Я погоджуся, тут підказують, особливо з таким Прем’єром, але це вже сказали з цього боку. Але я хочу сказати не про це. Я хочу наголосити, що тут було сказано про новели - обов’язковий розгляд судом. Завжди це розглядалося і всебічно вивчалося і дуже ретельно робилося. Але тут головне треба наголосити, що для того, щоб діяв цей Закон про амністію, треба проголосувати у сесійному залі Закон про застосування амністії, а він ще не проголосований. Тому всі новели тут у даній ситуації працювати не будуть, тому що у нас не новалізований базовий закон, за допомогою котрого амністія застосовується.

Щодо мого законопроекту. Я хочу наголосити, що саме в ньому ми говоримо про те, що тут існує більша ймовірність амністування, тому що коли говориться про шість тисяч, не треба лякатись, буде звільнено коло півтори тисячі осіб, це – практика і це відомо достатньо. І що відповідно таким чином відбувається? Згідно мого законопроекту – це така цифра є дещо більша, і вона зумовлена Тим, що унормовані статті Кримінального кодексу з тими, які амністуються, тому що вже не існує у нас тяжкого злочину, середньої тяжкості, це все чудово знає міністр юстиції, він просто робив коротку доповідь. Тому я…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, співдоповідь від комітету робить Мойсик, у мене записано так, так? Мойсик Володимир Романович. А, сам голова комітету доповідає. Будь ласка, Стретович Володимир Миколайович.

17:50:20

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Основним методом протидії злочинності сьогодні залишається застосування кримінального покарання. Але і теорія, і практика аргументовано доводять ефективність диспозитивних методів впливу на вказане соціальне явище, і це стосується, в першу чергу, такого інституту, як амністія.

Країна вже більше року живе, як кажуть, без амністії. Внаслідок цього ми маємо перевантаження кримінально-виконавчих установ, подальше втягнення в злочинній світ осіб, які могли б сьогодні успішно бути реабілітовані.

Наразі ми маємо два законопроекти щодо амністії – урядовий та підготовлений народними депутатами Шкілем та Келестиним. Обидва були розглянуті на засіданні нашого комітету і, незважаючи на концептуальну ідентичність, отримали різні висновки. Законопроект, поданий Кабінетом Міністрів, відрізняє визначення злочинів, винні у вчиненні яких підлягають під амністію, по категоріях. Це надто узагальнений підхід, який важко застосувати, враховуючи несистемний характер статей Кримінального кодексу як базового нормативно-правового акту. Такий шлях приведе нас до повного ігнорування принципів індивідуальної відповідальності та справедливості кримінального права.

За змістом статті першої цього проекту, особа, яка вчинила тяжкий необережний злочин або умисний злочин середньої тяжкості, фактично може взагалі не відбувати покарання.

Серйозні зауваження викликає закладена в проекті норма про можливість звільнення за амністією осіб ще на стадії досудового слідства, як це передбачає стаття шість згаданого проекту.

Крім того, серед критеріїв, за якими застосовується амністія, не визначена, наприклад, бездоганна поведінка під час відбування покарання. Є й інші, до речі, досить чисельні зауваження.

Інший проект, його реєстраційний – 2377-1, поданий народними депутатами, є більш досконалим. Перше: назва законопроекту більше відповідає його суті. Слушними є положення статті першої проекту про звільнення лише від основних покарань та непоширення амністії на батьків, що позбавлені батьківських прав. Стаття сьома наводить конкретний перелік злочинів, за вчинення яких покарання скорочується на третину, тощо.

Не можу сказати, що законопроект, поданий народними депутатами, є бездоганним. Чимало зауважень, зроблених до урядового варіанту, в тому числі і суттєвих, відносяться і до проекту народних депутатів Шкіля та Калестина. Отже, обидва проекти потребують вдосконалення.

Якщо говорити про необхідність…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте думку.

СТРЕТОВИЧ В.М. Якщо говорити за прийняття за основу одного з них, що є функцією і завданням саме сесійного засідання, з подальшим доопрацюванням, то, на погляд комітету, варто прийняти за основу законопроект народних депутатів, реєстраційний 2377-1, а кращі положення урядового обов’язково врахувати при доопрацюванні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто хотів би взяти участь в обговоренні, запишіться за і проти. Шкіль Андрій Володимирович, будь ласка. Але ж ви будете наполягати, ясно, що на своєму проекті. Дайте комусь слово, щоб за вас висловився. Удовенку дайте. Удовенко просить із конкуруючої фракції.

17:53:26

УДОВЕНКО Г.Й.

З місця, Олександр Олександрович.

Дякую, Андрію, за те, що ви мені дали своє слово, я колись вам віддячу.

Наша фракція підтримує законопроект, запропонований народними депутатами Шкілем і Келестіним і ми погоджуємося з позицією, висловленою тільки що головою комітету відповідного, профільного комітету.

Я особливо хотів би наголосити, що, шановне товариство, шановні колеги, ми, нажаль, успадкоємили від тоталітарної системи абсолютно негуманний підхід нашої нинішньої судової гілки влади. Сьогодні в місцях перебування, які ми називаємо виконавчими органами і таке інше, знаходяться люди, яких умовно можна сказати, засуджені за колоски. Ми сьогодні повинні філософію міняти ставлення, у нас потрапила людина до прокуратури, до МВС чи до суду, її треба засудити, а не виправдати. Ось в чому вся проблема знаходиться. Тюрми переповнені, тому нам потрібно сьогодні попрацювати над самою концепцією ставлення до, по-перше прискорити реформування судової гілки влади. Тим більше, що у нас в БЮТ є висококваліфіковані фахівці з цієї системи.

По-друге. Нам треба міняти свою філософію покарання людини і у нас сьогодні дітей переслідують за десятку він там погрожував, що я тебе порю, що ти мені гривню не даси, то ціла система поставлена цю дитину там засудити чи покарати якимось чином. Тому нам потрібно сьогодні про це подумати, а законопроект запропонований Шкілем і Келестіним врахований…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Більше не виявило бажання обговорювати це питання депутати, я не кажу, а жаль, я кажу, що це факт. Тому що є зауваження до обох законопроектів, а треба виходити з того, що сьогодні чимало і тисячі людей засуджених за випадковими обставинами, які ждуть прийняття закону про амністію. І тут дискусія відносно того, це ............ Закон про амністію шостого року, вже і пізно ніби, сьомого року чи закон, взагалі, про заснування амністії і так далі. Але в будь-якому разі якийсь із законопроектів можна було взяти за основу, щоб, над ним працюючи, потім все-таки доопрацювати його і на наступній сесії ближчим часом прийняти його остаточно.

Тому я ставлю почергово на голосування проекти, так, як вони зареєстровані. Законопроект спочатку 2377 без 1, а потім 2377-1.

Ставлю на голосування проект 2377 за основу в першому читанні, будь ласка.

17:56:58

За-218

Він не підтримується.

Тоді 2377-1 за основу ставлю на голосування, будь ласка.

17:57:20

За-184

Теж не вистачає голосів. Тому я ставлю на голосування пропозицію, яка вносилася Експертним управлінням і в принципі при обговоренні звучала тут: направите обидва проекти на доопрацювання і внести один проект на розгляд Верховної Ради. Як доручення комітету, доопрацювати обидва законопроекти і внести на розгляд Верховної Ради. Ставлю на голосування цю пропозицію.

17:58:02

За-404

Мова йде про те, що тепер не буде дискусій, хто автор, автор Верховна Рада буде, а комітет – виконавець цієї пропозиції.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні". Доповідає Димчак Іван Микитович, заступник міністра аграрної політики. Дві хвилини, прошу.

Я оголошую, що сесія продовжиться на 15 хвилин, засідання пленарне, а як скоріше, то і скоріше.

ДИМЧАК І.М.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати.

Запровадження декларування зерна, що знаходиться на зберіганні – є одним із механізмів державного врегулювання ринку зерна, що передбачено статтею 10 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні”. Проте недосконалість чинного законодавства в частині вимог щодо визнання суб’єктів зберігання та зернових ресурсів, стримує процес декларування наявності обсягів зерна і унеможливлює здійснення ефективного державного регулювання зернового ринку, то призводить до зниження рівня продовольчої безпеки країни. Для вдосконалення окремих положень Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні” Міністерство аграрної політики розробило та вносить на розгляд Верховної Ради проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про зерно та ринок зерна”.

Головною метою цього закону є отримання реальної інформації про наявні обсяги зерна та місце його зберігання шляхом залучення до процесу декларування максимальної кількості суб’єктів ринку зерна, що його зберігають.

У зв’язку з цим проектом Закону України про внесення змін про зерно та ринок зерна уточняється склад суб’єктів зберігання зерна шляхом включення до його переліку сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства ( стаття 7, 10, 19, 20Закону України „Про зерно та ринок зерна”).

В даній сфері правового регулювання діють Закони України „Про зерно та ринок зерна” та Постанова Кабінету Міністрів 12 грудня 2002 року номер 1877.

Слід зауважити, що запровадження даного законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету. Прийняття цього закону дасть можливість суттєво вдосконалити процес декларування зерна суб'єктами його зберігання, отримати повну і достовірну інформацію про наявні обсяги зерна в розрізі культур, що зберігаються на території України з вираженою місією зберігання та іншою інформацією про зернові ресурси України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сідайте, будь ласка.

Від комітету з цього приводу слово має Бондаренко Віктор Вікторович – голова підкомітету з питань аграрної політики. Михайло Васильович є? Хто від комітету в матеріалі з цього приводу? Будь ласка, Сергій Миколайович Рижук.

18:01:15

РИЖУК С.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.

Закон про зерно і ринок зерна в Україні – один із дієвих, продуктивних і навіть ефективних. Він діє. І сьогодні ми розглядаємо тільки ту частину, де йдеться мова про декларації обсягів зерна на зберігання. Чому? Потрібно цей закон привести у відповідність до сучасних вимог і потреб. Тому що з того часу, коли діяв і діє закон, то лише декларували ті, хто мають найбільші обсяги, і до 500 тонн. Але за цей період кількість товаровиробників дрібнотоварних збільшилася, концентрація виробництва зернового теж відбувається. І є крупнотоварні виробники і дрібнотоварні.

Але і ті, і інші, і середньотоварні повинні декларувати свої обсяги зерна з тим, щоби держава знала, скільки у неї у засіках зерна і обов’язково формувала ціноутворення і управляла процесом ринку зерна, щоб не було у нас перепаду в цінах, в ціноутворенні і так далі.

Таким чином сьогодні уже цей закон і товаровиробники заспокоїлися і розуміють, що запровадження декларації – це не є вилучення зерна, це не є втручання держави у ринок зерна, а це лише цивілізований шлях до того, щоби на кожну звітну дату, а не раз в рік, мати звітність у державі, скільки ж цього зерна є і яким чином допомогти селянину і товаровиробнику ним розпорядитися по сучасному. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Чи є бажаючі висловлюватися з цього приводу? Якщо є бажаючі, запишіться.

Я зрозумів, що немає бажаючих. Подивимося зараз. Немає бажаючих, мова йде про власника чи про статистику про впорядкування даних. Тому я маю право ставити це питання на голосування в першому читанні, за основу. Будь ласка.

18:03:47

За-327

Є пропозиція в цілому його прийняти. Немає заперечень? Якщо немає заперечень, я ставлю на голосування в цілому цей прийняти закон, як закон остаточно. Йде голосування.

18:04:13

За-340

Рішення прийнято. Спасибі.

Закон про внесення про внесення зміни до статті 108 Митного кодексу України. Доповідає голова Державної митної служби Єгоров Олександр Борисович, прошу. Дві хвилини.

ЄГОРОВ О.Б. Дякую.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!

З вашого дозволу я дуже коротко по суті. Україна приєдналася до Міжнародної конвенції спрощення гармонізації митних процедур. Цим законом ми знімаємо ще одну бюрократичну процедуру. Переносимо право прийняття рішення про подовження терміну зберігання гуманітарної допомоги безпосередньо митному органу, на території якого знаходяться митні склади.

Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, сідайте на місце.

Святаш Дмитро Володимирович - заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка, йдіть, доповідайте від комітету, позицію комітету.

СВЯТАШ Д.В.

Уважаемые коллеги, данный законопроект был рассмотрен в комитете, комитет его рассматривал и предлагает данный законопроект принять в первом чтении. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Власне кажучи, це приведення документу у відповідність з міжнародними правовими документами. Стосується буквально двох речень і я просив би тоді прийняти його остаточно в цілому як документ. Ставлю на голосування цю пропозицію, щоб ми зекономили час, оскільки суть питання зрозуміла. Йде голосування.

18:06:10

За-377

Рішення прийнято. 377 голосів.

Проект Закону про внесення змін до Господарського кодексу (щодо надання попередньої згоди Фонду державного майна України на відчуження державного майна).

Доповідає Бокий Іван Сидорович. 2 хвилини. Потім Семенюк Валентина Петрівна 2 хвилини.

18:06:32

БОКИЙ І.С.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.

Метою розробки проекту Закону України про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо надання попередньої згоди Фонду державного майна на відчуження державного майна) , який ми внесли разом з Анатолієм Олександровичем Бугайцем, є реалізація державою права державної власності в державному секторі економіки через систему заходів та повноважень і впорядкуванні процесів відчуження державних майнових об’єктів та керованості цих процесів з боку держави як власника із залученням до цих процесів державних органів приватизації. Для досягнення цієї мети необхідне створення єдиних підходів щодо порядку ухвалення відповідними органами управління та державними органами приватизації рішень про надання згоди на відчуження майнових об’єктів. Це дасть можливість уникнути економічних та фінансових збитків держави при здійсненні відчуження державного майна.

Законопроектом, змінами та доповненнями до статей 75, 77 і 141 запроваджуються вимоги щодо обов’язкового надання попередньої згоди Фондом державного майна, його регіональними відділеннями суб’єктам господарювання, установам, організаціям на відчуження державного майна, яке належить до основних фондів та встановлення Кабінетом Міністрів України порядку відчуження зазначеного державного майна.

Застосування норм цього проекту закону забезпечить впорядкування процесів відчуження, надасть можливість уникнути економічних та фінансових збитків держави при здійсненні відчуження майнових об’єктів державної власності поза процесом приватизації.

Враховуючи, що у законопроекті 2417 запропонованому урядом враховані всі наші з Анатолієм Олександровичем Бугайцем пропозиції, просимо вас, шановні колеги, підтримати урядовий законопроект.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Власне кажучи, суб’єкт законодавчої ініціативи від свого проекту, враховуючи зміст його, який перекликається з урядовим, відмовляється на користь урядового проекту.

Валентина Петрівна Семенюк, будь ласка, позиція Фонду і уряду з цього приводу.

СЕМНЮК В.П.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується внесення змін до Господарського кодексу щодо відчуження державного майна, внесений Кабінетом Міністрів, 2417. І при опрацюванні даної пропозиції, Кабінет Міністрів врахував пропозиції депутатів Бугайця і Бокого і вносив на розгляд наш законопроект, який фактично дає право сьогодні Фонду державного майна давати згоду на відчуження майна, які проходять процеси банкрутства, приватизації.

Враховуючи те, що Фонд державного майна сьогодні провів повну інвентаризацію, ми маємо повністю картину, що стосується галузево-територіального принципу, і це дасть можливість при звіті Фонду державного майна України тут в парламенті говорити про той майновий стан, який сьогодні є в державі.

Та правова колізія, яка є сьогодні в Господарському кодексі, тобто без згоди Фонду державного майна відбувається відчуження, фактично говорить про те, що Фонд державного майна тільки продає майно на конкурентних засадах лише 43 відсотки, тим самим ми недоотримуємо в бюджет значні суми коштів.

При плані, який сьогодні доведений по приватизації, 10 мільярдів, говорить про те, що всі об’єкти повинні продаватися на конкурентних засадах, залучаючи при цьому обов’язково Фонд державного майна.

Даний законопроект є компромісом, для того, щоб уникнути тих обхідних процесів приватизації через реорганізацію, через відчуження, і дає можливість сьогодні реально наповнити бюджет і виконати бюджетне завдання на 2007 рік тим бюджетом, який ви затвердили на 2007 рік. Це фактично дає додаткову відповідальність Фонду державного майна за ті процеси майнові в державі, і відповідальність не тільки фіксацією обліку майна, а і, в першу чергу, відчуження, і реалізації, і наповненості державного майна.

Дякую за увагу. Прошу підтримати законопроект в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Від комітету – заступник голови комітету Чечетов Михайло Васильович. Прошу.

18:11:04

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати. Комітет розглянув два законопроекти: і урядовий, і законопроект народних депутатів. Слід звернути увагу, що ці обидва законопроекти спрямовані на вирішення одного питання. Їх слід розглядати разом.

На наш погляд, більш вдалим законопроект є урядовий. І комітет пропонує сесійній залі підтримати урядовий законопроект.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Хто хотів би висловитися, запишіться чи „за”, чи „проти”. За моїми даними, ніхто не хоче висловлюватися. Тому, ну, ще раз, будь ласка, я оголосив запис, будь ласка, я бачу, що Бондар руку піднімає. Не знаю як ви нажимали кнопку. Може не ту кнопку, може не та картка там.

МАРТИНЮК А.І. Хто „за” – треба зелену, хто „проти” – червону. Ви не ту кнопку натискували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ну, дивимося ще раз. Чогось система вас не фіксує. Ну я вас добре зафіксував. Давайте, говоріть. Олександр Миколайович. А, є. і Лук’янчук, Ключковський, а Бондаря нема. Віддають слово Бондарю, будь ласка. Обидва віддають слово Бондарю. Так. Але все одно 2 хвилини.

Прошу, Бондар Олександр Миколайович.

18:12:35

БОНДАР О.М.

Я дякую. Українська республіканська партія „Собор” блоку „Наша Україна”.

Я підтримую законопроект уряду, він більш вдалий, тому що там є одне доповнення до, порівняно з законопроектом народних депутатів, що буде все продаватись на конкурентних засадах. Тому що те, що зараз робиться на державних підприємствах, коли вони самостійно розпоряджаються своїм майном нагадує те, що відбувається в процесі мораторій на землю, коли все йде безконтрольна без участі держави. Тому цей законопроект треба підтримати, дійсно, фонд повинен приймати в цьому участь і головне, що це буде здійснюватись на конкурентних засадах, на конкурсних. Тому я прошу підтримати цей законопроект, він дійсно актуальний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна в цілому ставити, як закон цей чи поправку? Немає заперечень у депутатів? Тоді я ставлю на голосування цей проект як закон. Прошу його проголосувати.

18:13:48

За-337

Рішення прийнято. Спасибі.

Питання, винесені на розгляд, вичерпані. Засідання оголошується відкритим... закритим, вибачте.

Завтра прошу о 10-ій годині бути всім.