ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

10 січня 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутат, гості, запрошені Верховної Ради. Прошу колег підготуватися до реєстрації. Ввімкніть, будь ласка, систему „Рада”. Реєструємось.

10:01:51

Зареєструвалося – 441

В сесійній залі зареєстровано 441 народний депутат. Ранкове засідання Верховної Ради оголошується відкритим.

Шановні колеги, давайте привітаємо наших соратників по сесійній залі, а саме: Василя Степановича Богачука, йому сьогодні 45 років і колег Алексєєва Ігоря Вікторовича та Воропаєва Юрія Миколайовича. Представники трьох фракцій. Ще б двох і були б всі представлені.

Відповідно до статті 25 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошень, заяв, повідомлень. Прошу записатися тих, хто бажає взяти участь у виголошені заяв і повідомлень. Так, будь ласка, висвітліть.

Микола Томенко. Підготуватись Сінченку, будь ласка. Сінченко і Томенко передають шість хвилин Вінському. Будь ласка.

10:03:45

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Шановні народні депутати!

Вінський, парламентська опозиція.

Я сьогодні уповноважений оприлюднити ще раз точки зору парламентської опозиції з приводу вчорашнього голосування щодо подолання вето по мораторію на землю. Оскільки з цього приводу було багато спекуляцій, в тому числі вчора ввечері і по засобах масової інформації, хочу сказати, що голосування фракції „Блоку Юлії Тимошенко” було абсолютно усвідомлене, воно було виважене, і воно виходило із політичної позиції фракції, яка давно сформульована і яка є очевидною.

Хочу нагадати, як приймався Земельний кодекс і для кого. Кодекс земельний приймався з грубим порушенням Регламенту, в ньому були передбачені процедури, які були спрямовані не на інтереси селян, а на інтереси земельних спекулянтів. І саме тому всі обіцянки, які були після цього, говорилися, що треба буде доопрацьовувати ці закони і формувати законодавчу базу з цього приводу, вони були владою проігноровані. І згадайте, хто голосував за цей Земельний кодекс, в тому числі найбільша фракція, яка сьогодні в парламентській більшості, яка була справжнім провідником цього законопроекту і яка сьогодні все зробила, будучи при владі, щоб цей Земельний кодекс не запрацював і щоб реальний ринок землі не запрацював, а щоб були закриті потаємні спекулятивні процедури, на землі запроваджені.

Друга позиція: економічний аспект. Сільськогосподарська земля – це наша монополія. Бог наділив нас, Україну і український народ, цією землею, і це наше ексклюзивне право, яке сьогодні ми маємо. І тому торгувати тупо цією землею, тим більше робити те, що від Бога, предметом спекуляцій і пограбування власного народу є недопустимо. Саме введення Земельного кодексу сьогодні вело би до того, що саме це так би відбувалося, що не було би ніякого ринку землі, а було би елементарне пограбування українського селянина, у нього би забрали останнє, що в нього є на сьогодні.

Ми не віримо в міф про те, що ринок все врегулює в земельних відносинах. Немає в світовій практиці, немає в європейських країнах вільного ринку земель сільськогосподарського призначення і не може бути, бо це – особливий товар, особлива специфічна економічна категорія, яка не може бути зведена до того, що відбувається на базарі, коли людей залишили без роботи, робили без заробітної плати, і сьогодні заставляють за безцінь, за копійки віддати те, заради чого може бути побудоване їхнє майбутнє.

Тому ми вважаємо, що оскільки ми проголосили європейський вектор розвитку України, європейські цивілізовані підходи, в тому числі, до земельних питань, не можна підтримувати речі, які абсолютно не відповідають за змістом ринку землі в європейських країнах.

Хочу нагадати, що найбільш ефективне виробництво сільськогосподарське, а ми говоримо сьогодні про зміст реформи земельної, що змістом має бути ефективне сільськогосподарське виробництво в інтересах тих людей, які на цій землі працюють. Сьогоднішня правова база не дозволяє побудувати цей ринок на землі і не дозволяє спрямувати землю в інтересах тих людей, які працюють на землі. Тому, безумовно, треба було голосувати за подолання вето по мораторію на землю.

Хочу сказати також, що країни, які мають найбільш ефективне сільське господарство сьогодні, вони не мають відкритого ринку землі, у них ринкові відносини землі, в тому числі, механізми продажу абсолютно чітко врегульовані законодавчо.

Соціальний аспект цього питання. На жаль, про нього мало хто сьогодні говорить, але він має бути ключовий. Україна сьогодні має 30% населення, яке живе в селі і годується з землі. І ті, хто хотіли б через такі примітивні, тупі спекулятивні механізми продати українську землю, а вона не попаде до українського селянина, бо в нього немає грошей її купити, вона попаде до тих людей, які пограбували, в тому числі, селянина на останні 15 років, або до іноземців, які сюди гроші вкладуть через підставних осіб. І цей селянин сьогодні позбавиться останнього джерела свого життєвого існування на землі.

Я хотів би нагадати, що на землі сьогодні в українському селі – корінь української нації, корінь українства, корінь нашої політичної історії. І це би означало сьогодні, я особливо хотів би звернутися до тих людей, які поряд з нами сидять справа. Якщо ви виступаєте за національні інтереси, за Україну і не розумієте, що продаж землі – це продаж тих самих українських національних інтересів і продаж українців істинних, справжніх, тоді я не розумію, яка логіка може бути у політичного прийняття рішення, політичний контекст.

Наші олігархи за рахунок села створили свої багатства за останні 15 років. Я ще раз хочу наполягати на тому, що основне багатство сьогодні по всіх законах економічних, вся добавлена вартість в основному створюється на землі. Це класична економічна теорія. І ті багатії, які сьогодні на місцях, вони отримують значною мірою свої багатства за рахунок пограбування українського села. І те, що пропонується сьогодні – відпустити землю у вільний продаж, це означало би черговий етап пограбування українського села. Це би означало, що останнє джерело, за яке...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шість хвилин уже.

Будь ласка, Алексєєв передає слово Матвєєву, і в нього є свої шість хвилин. Матвєєв, будь ласка, фракція комуністів. Підготуватися Шевченку.

10:10:15

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Адаме Івановичу.

Фракція Комуністичної партії України з тривогою відзначає, що глава держави Ющенко та його Секретаріат дедалі активізують деструктивні дії по дискредитації законодавчої діяльності Верховної Ради, яка зусиллями антикризової коаліції спрямована на подолання руйнівних наслідків майже дворічного панування помаранчевої влади.

Не бажаючи змиритися з передачею Верховній Раді та Кабінету Міністрів ключових повноважень в управлінні державою, які законодавчо закріпила конституційна реформа, керуючись принципом „я в домі справжній хазяїн”, Президент повів справжню війну з парламентом шляхом накладання вето на новоприйняті в інтересах суспільства і народу України законодавчі акти.

Неприховане роздратування викликали, як ми побачили, у Ющенка прийняті парламентом у грудні минулого року закони про продовження мораторію на продаж землі з 1 січня 2008 року та щодо посилення відповідальності за самовільне захоплення земельних ділянок. На обидва законодавчі акти він поспішив накласти вето. У Верховній Раді вчора, тобто 9 січня вистачило голосів, принциповості, я б сказав, та наполегливості подолати президентське вето на закон про подовження земельного мораторію.

Хочеться вірити, що в парламенті переможе здоровий глузд і при розгляді питання про подолання вето на закон про посилення відповідальності за самовільне захоплення земельних ділянок. Суспільство сьогодні хвилює, що в питаннях земельної політики глава держави виступає не гарантом Конституції, не захисником загальнодержавних та загальнонародних інтересів, а прихильником подальшого посилення свавілля та беззаконня. Він не бажає помічати, яких загрозливих масштабів в Україні набуває процес тіньового розпродажу, незаконного відчуження та самоправного захоплення земельних ділянок. Тільки в Автономній Республіці Крим уже захоплено в такий спосіб 40 тисяч гектарів родючих земель.

Подвійні стандарти, якими керується Президент під час ветування законодавчих актів часто-густо виставляють його перед парламентом та й громадською думкою у непривабливому світлі. Усім відомо з якою настирливістю він воює сьогодні за якомога швидшу розпродажу загальнонаціональних надбань і в той же час, як не дивно, відхиляє закон про перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2007 році, оскільки, мовляв, згаданий закон створить штучні обмеження і унеможливить залучення іноземних інвестицій у розвиток підприємств, що приватизуються.

Фракція комуністів, як ви знаєте, шановні колеги, не голосувала за цей закон, бо була і залишається принциповим противником передачі державної власності у приватні руки.

Але не може не обурювати прямо таки зворушлива турбота Ющенка про чужоземних інвесторів, котрі від початку приватизації спромоглися інвестувати в українську економіку аж 24 мільярди доларів, а прихопили собі власність, як відомо, на десятки, якщо не на сотні мільярдів доларів.

Без вагань і докорів сумління наклав Ющенко вето і на Закон про державні гарантії відновлення заощаджень громадян, що був прийнятий Верховною Радою у грудні минулого року знову ж таки за наполяганням антикризової коаліції.

Щоразу цинічно розігрується перед виборами мов козирну карту запевнення про компенсацію заощаджень, Президент та його оточення і не думають виконувати свої обіцянки, бо вони і тут ревно захищають інтереси тих, хто 15 років тому нагрів на цій гігантській афері і …..... не збираються справедливо розв’язувати цю пекучу для мільйонів своїх співвітчизників проблем.

Депутатська фракція комуністів висловлює рішучий протест проти намагання Ющенка та його помаранчевої команди зводити нанівець результати законодавчої роботи парламенту, в тому числі і антикризової коаліції. Згубні спроби підірвати суспільно-політичну ситуацію в країні, спровокувати дострокові парламентські вибори цілком спроможні поховати під уламками залишки народної довіри до президентської влади.

З усією гостротою поставити на порядок денний питання про імпічмент Президента. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка Андрій Шевченко. Підготуватись Кожем’якіну.

10:16:19

ШЕВЧЕНКО А.В.

Доброго ранку, шановні колеги!

Андрій Шевченко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Я не поділяю те, що говорив попередній виступаючий, але теж хочу говорити про землю. Я вчора не голосував за подолання президентського вето. Але мені здається, в мене є слова, які будуть актуальні для тих, хто голосував за продовження мораторію і для тих, хто не голосував.

Я думаю, що вчора те, що відбувалося тут на цій трибуні, взагалі, в залі, воно показало, що влада в черговий раз розколота, вона розколота через землю і я думаю, що те, що ми бачили на цій трибуні, коли тут відбувалося змагання, люди управлялися в тому, щоб з’ясувати, хто в Україні більший латифундист і що насправді далі заганяє селянина в кріпацтво, в мораторій чи президентське вето. Я думаю, що все це насправді, має дуже умовно, не завжди має повноцінне відношення до того, що відбувається в реальному житті. Що насправді відчувало дуже багато селян, коли це слухали? Я думаю, що багато з них відчували насправді роздратування, розчарування, я думаю, що прикрість. Я думаю, що треба чесно сказати, що насправді в цій країні, мені здається, всі ми у великому боргу перед селом і перед селянином, і Президент, і парламент, і влада і опозиція. Тому що роками село чує лише обіцянки про те, що колись воно стане господарем землі, але цього не відбувається.

А тепер я хочу говорити про реальність, яка в нас зараз є, реальність – це є той мораторій, за який вчора проголосувала Верховна Рада. Це закон, це закон для всіх, закон і для тих, хто голосував за мораторій і за тих, хто не голосував і це точно має бути законом для Президента. Ми зараз всі в одному човні і всім треба разом працювати далі.

Очевидно, що мотиви для голосування були дуже різні, я впевнений, що у комуністів і у моєї фракції Блоку Юлії Тимошенко, які голосували за мораторій, дуже різні мотиви. Тому що в мене є підозра, що комуністи голосували за мораторій, бо вони не хочуть, щоб селянин взагалі хоч колись став господарем своєї землі. Може не вірячи в те, що і колгоспи, і трудодні, і сивок пішли в минуле назавжди.

Я переконаний, що моя фракція, фракція Блоку Юлії Тимошенко, голосувала за мораторій, тому що хоче, щоб земля справді знайшла свого господаря і щоб селянин став цим повноцінним господарем у відповідності з дуже якісними повноцінними законами. І я думаю, що час покаже справжню силу мотивів при цьому голосуванні.

Що далі, я думаю, що той рік часу, який є, це серйозне випробування для Верховної Ради. Я думаю, що для моєї фракції, для „Блоку Юлії Тимошенко” і для всіх, хто вірить в успішну Україну, це означає, що ми тепер з правом честі повинні зробити якісне проведення земельних законів через Верховну Раду.

Земельна реформа - це лише перша ластівка, попереду і пенсійна реформа, і військова реформа, і ці реформи покажуть, хто насправді хоче змін, а хто їх хоче лише консервувати. І я думаю, що, насправді, не консервація потрібна країні, а прорив якісної реформи, якісні закони. І моя фракція буде працювати над цим успішним законодавством.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки що у вас фракції немає, щоб казати „моя”, наша.

Кожем’якін і Кальченко передають слово Томенку. Будь ласка, 6 хвилин.

10:19:37

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів би привернути увагу до двох надзвичайно важливих проблем, які сьогодні переживає суспільство.

Перша проблема стосується житлово-комунальних тарифів. І я хотів би сказати, що, звичайно, ми всі тішимося, що у нас тепла зима, і я думаю, що цим повинні тішитися і відчути від цього задоволення наші громадяни. Тому що я переконаний, що нарешті уряд і парламент прийме рішення обговорити цю проблему, бо цю проблему чомусь боялися завжди обговорювати, і, зрозуміло, переглянути тарифи в бік їх зменшення.

Оскільки, очевидно, що вже більше місяця зими уряд і місцева влада, яка планувала інші витрати на житлово-комунальні послуги, на енергетику, на газ, витрачає на порядок менше. Я думаю, це було справедливо і правильно врахувати цей фактор.

І наша фракція пропонувала або в формі парламентських слухань, ми готові в формі наради, щоб уряд зібрав представників органів місцевого самоврядування, і не публічно віце-прем’єр критикував місцеві влади, що вони не знають, як субсидії перераховувати, а це було єдине рішення системи місцевої, виконавчої і центральної влади. І щоб суспільство знало, що економія на їхніх заробітних платах і пенсіях уряд і влада не буде, що уряд і влада поважає своє суспільство і свій народ і готова врахувати фактор кліматичний для того, щоб суттєво зменшити житлово-комунальні послуги по всій Україні. Я не кажу про такі космічні випадки як у Києві, це окрема тема. Я зараз кажу в середньому по всій Україні, де однозначно перегляд житлово-комунальних послуг і тарифів повинен бути в бік зменшення.

Наша фракція пропонує цю ініціативу взяти уряду. Якщо уряд не готовий це зробити, ми в парламенті будемо ініціювати таку серйозну розмову.

Повертаючись до вчорашньої дискусії, я хотів би зреагувати на певні акценти земельної дискусії, які звучали в засобах масової інформації. Мене вчора здивувало, що в команді Президента є люди, які вважають, що українську землю можна, як молоко продавати. Це трошки, чесно кажучи, мене налякало. І я думаю, що це випадковість якась або просто обмовка, оскільки я абсолютно переконаний, що поки що, на жаль, у нас земля - це єдина вартість і єдина цінність, яку ще не продали в цій країні.

Тому позиція нашої фракції була чітка і зрозуміла. Значить, ми офіційно ще раз хочемо пояснити про те, що ми не дозволимо створити хаос на земельному ринку, який сьогодні панує, на щастя, тільки в кількох районах Київської області. Якщо би вчора не було прийнято жодного рішення, це означало, що цей хаос би панував би навколо всіх обласних центрів України, щоб ви це прекрасно розуміли. І цей хаос може не виникнути, якщо протягом року парламент буде працювати. Я вважаю, історичною місією парламенту не тільки ті закони про земельний кадастр, про ринок землі, про оренду, а всю методику можливої продажі і операцій землі парламент за рік повинен завершити.

Це означає, що наш законопроект, який ми проголосували, про обов’язковість продажу об’єктів з землею, повинен набути чинності. Це означає наш законопроект, який ще не проголосований, а фракція розробила про обов’язковість земельних аукціонів, повинен бути проголосований, оскільки сьогодні, як ви знаєте, дискусія стосовно київського бюджету була такою. Спочатку команда Черновецького і більшість запропонувала, що від землі вони в київський бюджет наберуть аж 600 мільйонів гривень і тільки під нашим впливом… це ціна двох майданчиків у центрі міста Києва.

Тому, я думаю, що без того, поки не появляться реальні законі у земельному питанні і реальна процедура, як це вирішувати, зловживання будуть тривати. І наша фракція готова власною законодавчою діяльністю прилучитися до цієї роботи.

Ще один дуже важливий момент, який мене вчора стурбував у засобах масової інформації. Я хочу як громадянин і як один з керівників фракції звернутися до наших селян і сказати, один рік ви можете потримати свої майнові земельні сертифікати і не продавати тим людям, які вас переконують, що через рік вони будуть дешевші. Тут сидять у сесійній залі люди, які очолювали Фонд державного майна в часи Леоніда Кучми і Лазаренка, які вже один раз видали майнові сертифікати українським громадянам. І що з цього сталося ви знаєте.

Тому я хотів би, щоби ці люди знову не обманювали селян і не говорили про них, що треба майнові земельні сертифікати продати сьогодні за безцінь. Я ще раз прошу наших селян протриматися цей рік, тому що, коли буде цивілізований ринок, і коли буде нормальне законодавство, ці сертифікати на землю можна продати на порядок вищою ціною і отримати хоча би частину того, що ви заробили на цій землі.

Спроба створити хаос на земельному ринку вчора, на мою думку, зупинена. Але вона не буде зупинена, якщо сьогодні судові органи і система влади не зупинить той беспредел, який твориться у системі місцевих рад. Я вважаю, що і це підлягає нашому аналізу, щоби той аукціон вічної землі, який є у Києві, нарешті зупинився, щоб ми вже землю під дитячі садочки не продавали в Києві.

Тому я переконаний, ми прийняли вчора правильне рішення і я вітаю…

( О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, будь ласка. За ним Скубенко. Будь ласка, 6 хвилин.

10:26:04

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, фракція „Блок Юлії Тимошенко”.

Свята минають і мимоволі будні входять у наші щоденні клопоти.

Я хотів би, шановні колеги, поставити, можливо, якісь останні крапки у поясненні позиції „Блоку Юлії Тимошенко” під час вчорашнього голосування. Мої колеги, які виступали перед цим, доволі педантично, точно розставили багато акцентів і, приєднуючись до них, я хотів би сказати якісь свої особисті мотивації, чому я голосував вчора за подолання вето Президента.

Я належу до тих політиків, які ще в 89-му році під час перших справжніх виборів, які відбувалися в Україні, це вибори до парламенту радянського, я публічно говорив про те, що в Україні земля мусить стати приватною власністю. Я пояснював людям про те, що одна з політичних сил, яка на початку 20 століття, скориставшись ідеєю приватної власності на землю, перемогла і виграла революцію. Але вона, перетворивши пізніше селянина на пролетарія, вона зайнялася самогубством, і ми знаємо, чим вона закінчила, а якщо не закінчила, то знаємо, чим вона закінчить. Крапка.

Я хочу також відповісти тим, хто тут з цієї трибуни говорить, що Президент антиукраїнський, він, знаєте, хочете продати Україну там і таке інше – абсолютне шулерство. Я підтримую Президента в тому, що він хоче нормального цивілізованого ринку землі. Але одна річ хотіти його, а інша – його створювати. Так от, я абсолютно переконаний в тому, що сьогодні, якщо ми говоримо про тіньові ринки і таке інше, я хочу нагадати: це стосується Київської області, це стосується районів довкола обласних центрів, де сьогодні ціна на землю справді є дуже великою. Але це не стосується глибинних чорноземних районів моєї Вінниччини і ще когось.

Я хочу також сказати, якби вчора ми не подолали вето Президента, сьогодні уже є люди, яким вистачить грошей для того, щоб купити Донбас, сьогодні вже є люди з іншої політичної сили, які сьогодні готові купити мою Вінниччину, я маю на увазі ґрунти. І тоді не треба збиратися в Сєверодонецьку, тоді все стане на свої місця – будуть люди, які будуть володіти цілими регіонами.

Через те я ще раз переконаний, але заспокоїтися і сьогодні аплодувати: ах, які ми мудрі, вчора ми подолали вето Президента, давайте жити далі. Я переконаний, що кожен з нас, народних депутатів, хто має совість, не повинен спокійно жити. Ми повинні на протязі цього року створити ринок, створити законодавчу базу для цього, для того щоб той дядько в селі абсолютно чітко зрозумів, що завтра не прийде до нього хтось там, йому відрахує, а що він буде знати про те, що його земля має кадастрову оцінку, він знає, скільки коштує гектар чи сотка його цієї землі, він знає, що буде ринок, що буде тендер, що буде конкурс, що він може піти туди і цю землю продати.

Через те, я ще раз кажу, не треба робити ніякої трагедії з цього. Мені здається, незалежно, що були різні мотивації цих голосувань: мабуть, у комуністів інші, у БЮТу – інші, - але сталося ситуативно так, що ми зробили дуже добру і розумну річ. І я думаю, що з цього приводу нам більше дискутувати не варто – треба зайнятися законодавством ще раз і все оце дике поле аграрне, яке є, наситити законодавчими актами.

І друге питання, якого б я хотів торкнутися уже як голова Комітету з питань культури і духовності. Шановне товариство, я дуже стурбований, і я думаю, що багато моїх колег, незалежно від політичних поглядів, також стурбовані багатьма речами, які відбуваються в Україні. Але скажу тільки-но про одну, те, що вчора до нас донесли теж засоби масової інформації. Ми унікальні, які не має, можливо, жодна інша нація в світі і на планеті, наші історичні пам’ятки. Одна із них – це Києво-Печерська Лавра. Ніхто більше не має такого, я вже не кажу про її духовну цінність, я не кажу про наших предків, які пішки ходили з Донбасу, з Кіровоградщини, будь-звідки, пішки ходили сюди на прощу. Те, що ми вчора побачили… Ну, слухайте, якщо ми себе називаємо бодай умовно, бодай декоративно цивілізованою державою, то щоб таке відбувалося, коли національний музей, національну пам’ятку захоплюють попи, вибачайте мені, переодягнуті в ряси, я не знаю, чи це попи, бо я не вірю в те, що священики могли б захоплювати наші музеї. І, ви знаєте, і про це всі мовчимо сьогодні! Це є речі недопустимі! Ми не повинні втрачати. Хочу вам сказати про те, що і так склалася ситуація ненормальна в Україні: ми маємо три лаври – це три духовних центри, вони всі належать одному патріархату. Це дуже нерозумно.

Я не кажу, що сьогодні потрібно робити якісь різкі рухи з цього приводу, це питання дуже делікатне. Але ще раз хочу і звертаюся до влади: ну, якщо ми не здатні захистити наші музеї, наші пам’ятки, які є, якщо вже священики починають їх захоплювати, я переконаний, що це нерозумно і це є недопустимо.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Бондарчук передає слово Богачуку. Будь ласка, Василь.

10:31:45

БОГАЧУК В.С.

Шановний Адам Іванович, шановні депутати!

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Я розумію, сьогодні питання землі вигідно, і одні вчора голосували, тому що так мало бути, а інші, щоб все-таки показати „кузькіну мать” Президенту. Ми, соціалісти, стояли, стоїмо і будемо стояти, що земля повинна бути власністю українського народу. Але крім землі, є сотні звернень на моє ім’я і з іншого важливого питання.

Сьогодні десятки і тисячі українських громадян є мешканцями гуртожитків, які колись бути у власності великих підприємств. Сьогодні вони стали приватними ВАТами, ЗАТами і так дальше, а у гуртожитках утворилося справжнє гетто. Досить часто без освітлення, без тепла, без води люди живуть як на справжньому людському дні, в якому народжуються і помирають, справляють Дні народження і весілля. Для частини мешканців цих українських трущоб життя взагалі стало каторгою і особливо каторгою це стало, коли прийшли так звані власники, які включили ці гуртожитки у статутні фони, і сьогодні беруть за одне місце і починають викидати людей на вулицю. Сьогодні з допомогою виконавчих служб, підсилених нарядами міліції, штурмами беруть кожен поверх, кожен коридор. Йде боротьба за кожен квадратний метр житлової площі, не зважаючи на те, що сьогодні це – конституційне право кожного громадянина – право на житло. І вони захищають саме своє право.

Досить правильно визначилися в цьому питанні Фонд державного майна і його голова Валентина Семенюк про те, що позиція має бути такою: підтримувати закон і вимоги громадян щодо отримання у власність цього житла.

Фактично, ми на наших очах бачили як Кучма продав державне майно. Ми бачимо, як сьогодні Ющенко продає українську землю. А люди борються за квадратний метр житлової площі. Ось вам українська реальність. Це ті люди, які сьогодні знаходяться поза межею або на межі бідності, в яких є це останнє, що залишилося від двадцяти-тридцятирічної праці. Я говорю про це, про гуртожитки Тернопільського комбайнового заводу, про гуртожитки виробничого об’єднання „Текстерно”, гуртожитки цукрових заводів Тернопільщини, гуртожитки „Агробуду” і таких багато по всій Україні. Ми повинні підтримати конституційне право наших громадян.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, будь ласка, одна хвилина – репліка фракції комуністів Ткаченко. Згадували фракцію у трьох виступах. Одна хвилина – репліка. Не кричіть. Від фракції виступають.

10:35:00

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні друзі, я попросив одну хвилину, так як учора і сьогодні не дали мені виступити.

Але я хотів за що сказати. Давайте ми зрозуміємо одне, в Конституції, 13-та і 14-та статті написано, що земля – всенародна власність. Хіба це не зрозуміло? Що Кучма у жовтні місяці 2001 року знасилував Верховну Раду, прийнявши кодекс, за який ми сьогодні оце сваримося між собою. Чому людина, яка пропила цю державу за 10 років, промисловість, пропила агропромисловий комплекс, сьогодні хоче, щоб ми безплатно роздали землю наворушам. Ви вдумайтеся, 47 мільйонів населення залишилося, 16 мільйонів чоловік одержало паї. А 30 мільйонів що? Не українці? 30 мільйонів що, їм земля ця не належить? Хіба сільгоспугіддя – це життєвий простір увесь? У нас 602 тисячі кілометрів територія України, 41 мільйон сільгоспугідь, 34 мільйони орної землі, надра землі не дешевші, чим…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте.

ТКАЧЕНКО О.М. Друзі, я думаю, що і перший Президент був не прав. Другий Президент зовсім не прав, а нинішній Президент – це не Президент, це людина, яка вважає, що можна Україну продати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, виступи завершені. В основному ми торкалися, а кожен з виступаючих говорив про вчорашню проблему подолання вето. Я думаю, ми поступили абсолютно правильно, тепер рішення за Президентом. Переходимо до розгляду питань порядку денного.

Ми мали заслухати попередній звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування факту порушень прав народних депутатів України, але на превеликий жаль, уже втретє чи вчетверте голова комісії, народний депутат Шкіря звертається з пропозицією про перенесення цього звіту.

В зв’язку з цим я хочу нагадати, в зв’язку з цим я хочу нагадати нашу постанову від 25 липня 2006 року про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування факту порушень прав народних депутатів України. Сьомий пункт цієї постанови говорить: „Звіт тимчасової слідчої комісії про виконану роботу заслухати не пізніше тримісячного терміну з дня прийняття цієї постанови. Нагадую, постанова прийнята в липні 2005 року, тому і в зв’язку з цим, і в зв’язку з тим, що і інші голови комісій досить часто звертаються до нас з проханням перенести, то не готово, то не встигли, то не підготували, я пропоную, щоб ми на початку наступної сесії повернулися до аналізу діяльності усіх тимчасових слідчих комісій і прийняли рішення. Ті, хто не прозвітував у встановлені терміни, ліквідувати їхню діяльність як такі, які абсолютно нічого, на жаль, не роблять.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" (нова редакція). Реєстраційний номер 2596.

Доповідає заступник міністра праці та соціальної політики Іванова Наталія Іванівна. Підготуватись Казакову від комітету.

Будь ласка, Наталія Іванівна.

ІВАНОВА Н.І.

Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати!

На ваш розгляд вноситься нова редакція Закону „Про зайнятість населення”. Необхідність прийняття цього закону обумовлена насамперед тим, що діючий Закон про зайнятість, який був прийнятій в 1991 році, майже 16 років тому, був спрямований на реалізацію стратегії зайнятості початкового етапу становлення ринкових відносин і в основному передбачав соціальний захист зареєстрованих безробітних в період кризового стану економіки та масового безробіття.

Поглиблення економічних реформ, зокрема перехід до етапу стабілізації та економічного зростання формування приватного сектора економіки, існування різних форм власності, розвиток конкурентних відносин, свобода підприємництва та вільний вибір видів зайнятості зумовлюють необхідність здійснення адекватної державної політики та застосування ефективних механізмів державного регулювання не тільки окремих елементів, а всього циклу відтворення робочої сили, включаючи професійну підготовку та всі складові економічної активності населення.

Крім того, з прийняттям та впровадженням в дію Закону про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття з 1 січня 2001 року потребують змін 27 із 35-ти статей діючого Закону про зайнятість.

На невідповідність чинного закону реаліям ринку праці, потребам економіки у трудоресурсному забезпеченні, необхідності легалізації зайнятості, посилення мотивації до праці неодноразово наголошували народні депутати, органи місцевого самоврядування, роботодавці, громадськість. Фактично діючий Закон „Про зайнятість населення” поступово втратив статус основного державного акту, покликаного забезпечити створення дієвого правового поля з питань регулювання зайнятості населення.

Законопроектом визначено мету, основні принципи та напрями державної політики у сфері зайнятості, які базуються на пріоритетності забезпечення повної продуктивної і вільно обраної зайнятості. Визначено систему державного управління, зокрема, відповідні повноваження Кабінету Міністрів, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Законопроектом встановлено перелік категорій зайнятого населення, який відповідає ринковим умовам функціонування економіки. Зокрема, визначено статус зайнятості для категорій осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, включаючи членів особистих селянських господарств.

Визначено як основні гарантії зайнятості, право на вибір професії, виду діяльності, заборони дискримінації у сфері зайнятості та при прийнятті на роботу, так і додаткові для окремих категорій громадян, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в тому числі, для інвалідів.

Зокрема, статтею 15 законопроекту, передбачено сучасний, більш дієвий механізм квотування робочих місць для підприємств, з чисельністю працівників від 20 до 50 осіб у кількості одного робочого місця, понад 50 осіб до 2 відсотків загальної кількості робочих місць проти нині діючої 50 відсоткової квоти робочих місць.

Передбачено норми регулювання міждержавної трудової міграції та соціального захисту громадян України, які здійснюють трудову діяльність за межами країни, а також використання на території України праці іноземних громадян, порядок діяльності державних установ, які надають послуги на ринку праці. Відповідно до сучасних вимог ринку праці та норм міжнародного законодавства, визначено категорії безробіття, підходящої роботи, порядку реєстрації та перереєстрації безробітних тощо.

Так, наприклад, статтею 41 законопроекту, поряд із загальним визначенням підходящої роботи, передбачено окремі особливості визначення підходящої роботи для безробітних, які шукають роботу після шестимісячної перерви у трудовій діяльності, для осіб віком до 18 років, які вперше шукають роботу і не мають професії. Для осіб, які працювали не за основною професією понад 12 місяців, для інвалідів, для довготривалих безробітних. Крім того, визначено умови, за якими пропонована робота безробітним громадянам не може вважатися підходящою.

Законопроектом визначено засоби реалізації державної політики щодо підготовки фахівців та кваліфікованих робітників у навчальних закладах різних форм власності відповідно до потреб економіки. Передбачено проведення державної політики щодо створення робочих місць, які б задовольняли інтереси найманих працівників, роботодавців і держави.

Законопроект містить норми щодо інформаційного забезпечення ринку праці, державного і громадського контролю за виконанням законодавства про зайнятість населення.

Прийняття законопроекту сприятиме підвищенню відповідальності роботодавців за використання робочої сили, ролі соціального партнерства у розв’язанні проблем зайнятості населення. Положення законопроекту відповідають нормам Конституції, Кодексу законів України про працю з урахуванням проекту нового кодексу, основним положенням законодавства Європейського Союзу.

Законопроект пройшов слухання в Українському координаційному комітеті сприяння зайнятості населення і знайшов підтримку соціальних партнерів. Пройшов слухання в профільному комітеті і позитивне схвалення профільним комітетом Верховної Ради. Прийняття законопроекту не потребуватиме в поточному році додаткових бюджетних асигнувань.

З 1 січня наступного року 2008 передбачається здійснити розмежування фінансування функцій Державної служби зайнятості і виконавчої дирекції страхового фонду, на чому неодноразово наголошували і народні депутати, і соціальні партнери. На це розмежування при складанні проекту бюджету на наступний рік урядом буде передбачено 1,8 мільйона гривень.

Шановні народні депутати, прошу вас підтримати законопроект у першому читанні. Зауваження, які маються до даного законопроекту, будуть ретельно опрацьовані в складі робочої групи із залученням соціальних партнерів і враховані до другого читання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи є запитання? Прошу записатись. Так, будь ласка, 5 хвилин.

Баранівський Олександр.

10:46:30

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адаме Івановичу.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановна доповідачу, скажіть, будь ласка, як у новому законі все-таки буде проводитись стимулювання людей до праці, тому що нинішній закон цього не робить. Ну, скажімо, якщо людина отримує підтримку по безробіттю, чи могла б вона працювати, скажімо, почистити в селі кладовище, загородити десь забору, десь біля дитячого садка, тобто бюджетна сфера, що обслуговує? У нас, на жаль, цього сьогодні немає.

Слідуюче питання. Люди працюють, ну, в близькому зарубіжжі, працюють у Києві на будівництві, працюють там по містах і разом з тим, він числиться сьогодні, що він є безробітний і отримує певну підтримку. Тобто я виступаю за те, що якщо він безробітний дійсно і не може найти місця роботи, його треба, держава повинна підтримати. Але підтримавши його держава, він повинен ці кошти також відпрацьовувати.

Як цей закон сьогодні передбачає таке стимулювання до праці того, хто вчора втратив роботу, а ми знаємо, що є інші випадки, що просто купують справки і оформляють відповідні собі по безробіттю….

ІВАНОВА Н.І. Дякую за запитання.

Шановні народні депутати, новою редакцією Закону про зайнятість визначені заходи, які посилюють відповідальність безробітних громадян і передбачають наступні заходи. Насамперед безробітний має постійно протягом всього періоду відповідати трьом умовам: не мати роботу; шукати, активно здійснювати пошук роботи і сприяти своєму працевлаштуванню, і бути готовим до працевлаштування.

Законопроект передбачає щомісячну перереєстрацію, чого зараз немає. Закон передбачає, що в разі відмови безробітного громадянина від підходящої роботи, він може бути знятий з обліку, він може бути позбавлений виплати допомоги по безробіттю. У разі, якщо до безробітного застосовані штрафні санкції, при повторному зверненні і реєстрації до нього також застосовуються штрафні санкції.

Що стосується питання, яке ви порушили, до активізації участі безробітних у громадських роботах. Це також передбачено цим законом.

До речі, норма про…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталіє Іванівно. Прошу мати на увазі, що вам завжди на відповіді надається одна хвилина.

Беспалий Борис, будь ласка.

10:49:06

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Прошу передати слово В’язівському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’язівському мікрофон.

10:49:09

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язівський, „Наша Україна”.

Я ось тут поруч, пані Наталіє.

У мене є одне питання, щоб ми благими намірами не встелили дорогу, куди ми переважно встелюємо, бо загальними фразами, про які ми говорили, і, дійсно, вони присутні у цьому законі, ми не говоримо про великі недоліки здебільш.

Давайте зауважимо собі зараз. Півтора роки, які зараз люди мають змогу: жінки до 55 років, мужчини до 60 років, зараз вони цим правом можуть скористатися. В цьому законі цього права їм не передбачено, і я боюся, що ця категорія людей опиниться за бортом.

Ми дуже вболіваємо за селян, але ми зараз цим законом можемо їх всіх зробити, як такими, що мають працю, мають кусок землі і можуть собі на тому куску землі кусок хліба заробити, ми їх теж говоримо, що вони всі працездатні, що вони мають роботу і тому не можуть стояти на біржі праці.

Тому у мене є питання. Чи не до кінця …

ІВАНОВА Н.І. Дякую за запитання.

Шановний народний депутате! По-перше. Я хочу сказати, що Верховною Радою вже на цей рік передбачено призупинення норми щодо дострокового виходу на пенсію. Хочу вам доповісти, що щорічно понад 40 тисяч безробітних користувалися цією нормою і витрати страхового фонду на виплати пенсій, що не є саме страховою нормою цього закону, складають понад 270 мільйонів гривень і тим самим ми не можемо підвищити розміри допомоги по безробіттю.

На жаль ця норма, яка в умовах масового безробіття мала сенс на існування. Зараз в умовах, коли нам не вистачає кваліфікованої робочої сили і носіями саме кваліфікованої робочої сили є люди такого віку, в багатьох випадках є зловживання при призначенні такої виплати. Але люди дійсно безробітні перед пенсійного віку не втратять соціальної допомоги. Для осіб перед пенсійного віку передбачено вдвічі більше протягом двох років одержання допомоги по безробіттю…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Білорус, будь ласка.

10:51:35

БІЛОРУС О.Г.

Шановна пані міністр, мене цікавить питання: Міністерство праці, воно відповідає за організацію праці, щоб усі громадяни працездатні працювали. У нас сім мільйонів працюють за кордоном, вони рахуються по вашій статистиці як безробітні чи як зайняті? Далі – бомжі, молодь… Коли ви наведе порядок в організації праці громадян, щоб ми всі знали, де хто як працює, бо ваша соціальна допомога нічого не означає, тих там п'ять десятків гривень – це все попіл сухий до одного місця. Треба наводити порядок і давати працю людям навіть через залучення до громадських робіт. Далі Україна так втрачати трудові ресурси не має права, бо це є загроза розвитку!

Дякую.

ІВАНОВА Н.І. Дякую, шановний народний депутате, за запитання.

Я хочу сказати, що Міністерство праці одноосібно не визначає працевлаштування. Працю дають роботодавці, створюють робочі місця роботодавці. Центральний орган виконавчої влади Міністерство праці розробляє політику, і цей законопроект, який винесений в зал, є якраз свідченням того, що ми опікуємось цією проблемою.

Статтею першою визначені три категорії безробітних і статтею другою, які відносяться до зайнятого населення, в тому числі вирішується питання, про яке ви порушували. За кордоном на законних підставах працюючі громадяни відносяться до зайнятого населення, але більшість громадян, які працюють не на законних підставах, а нелегально, не можуть відноситись до зайнятого населення, і в цьому у нас порядок наведений, якщо ви подивитеся обстеження Державного комітету статистики з питань зайнятості і економічної активності населення і безробіття…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Козаков Ігор Володимирович. Прошу. П’ять хвилин.

10:54:10

КОЗАКОВ І.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, вашій увазі пропонується внесений урядом як першочерговий проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про зайнятість населення”. Розроблення і прийняття цього законопроекту обумовлене необхідністю удосконалення нормативно-правової бази у сфері зайнятості населення, приведення її у відповідність до сучасних вимог соціально-економічного розвитку країни, необхідністю гармонізації українського законодавства із міжнародними правовими нормами.

Зайнятість – одна із найважливіших соціально-економічних категорій, оскільки, з одного боку, забезпечує виробництво валового національного продукту – основу життєдіяльності людського суспільства, а з іншого - відображає потреби людини в самореалізації через участь в суспільно-корисній праці.

В усьому світі саме рівень зайнятості населення є показником соціальних процесів, стабільності і впевненості у завтрашньому дня країни. Повніша і ефективніша зайнятість населення досягається завдяки державному регулюванню. Слід зазначити те, що даний проект за предметом правового регулювання належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства, що визначено Законом України „Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”. Проект відображає основні реалії використання трудових ресурсів у суспільстві та з урахуванням змін в економіці по-новому розставляє акценти у сфері регулювання зайнятості населення, а саме: вперше законодавчо визначено, що метою державної політики зайнятості є створення умов для повної, продуктивної та вільно обраної зайнятості та зменшення безробіття.

У поєднанні з розширеним доступом до інформації про розвиток ринку працю передбачається актуалізація професійної орієнтації населення як умови для посилення мотивації для зайнятості та запобігання утриманських настоїв серед населення.

Забезпечується захист населення від дискримінації у сфері зайнятості у обсягах, що відповідають міжнародному законодавству, регулюються права роботодавців на професійний і кваліфікаційний добір працівників, що в умовах змін у сучасних технологіях висуває нові вимоги до претендентів на роботу і спонукає осіб до підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці, запроваджується шляхом закріплення на законодавчому рівні інтеграції осіб з обмеженими фізичними і психічними можливостями у суспільство. Визначені гарантії зайнятості для цієї категорії осіб, що у свою чергу сприятиме розвитку соціально відповідального бізнесу.

Визначено правовий статус суб’єктів, які надають послуги на ринку праці та посилено контроль за їх діяльністю з метою запобігання торгівлі людьми, а також захисту шукачів роботи від недоброякісних надавачів цього роду послуг.

Переглянуто з урахуванням останніх тенденцій на ринку праці та в економіці обов’язки роботодавців щодо участі у забезпеченні реалізації державної політики зайнятості, стимулювання їх у використанні легальної праці та створення робітниками належних умов праці.

Вилучено норми, що суперечать Закону України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, які, фактично, не діяли з 2001 року, хоча і містилися у діючій редакції Закону України „Про зайнятість населення”.

Проектом закону встановлено перелік категорій зайнятого населення, який відповідає ринковим умовам функціонування економіки України та сприяє розвитку активної політики зайнятості.

До проекту закону введено статтю „Створення робочих місць”, яка законодавчо визначає державну політику у сфері прикладання праці і сприяє задоволенню інтересів найманих працівників, роботодавців, держави.

Серед механізмів регулювання зайнятості населення в проекті закону окремими статтями передбачені норми регулювання трудової міграції стосовно зайнятості і соціального захисту громадян України, які працюють за її межами та використання на території України праці іноземних громадян.

У законопроекті присутні норми, що спрощують роботодавцям процес квотування робочих місць для соціально вразливих верств населення і норм, що стимулюють її до забезпечення дотримання законодавства про зайнятість, забезпечення рівних можливостей для жінок та чоловіків.

Висновок. Науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України є позитивним та спрямований на підтримку законодавчої ініціативи уряду, упорядкування правового забезпечення продуктивної зайнятості населення в Україні, відповідно до якого законопроект пропонується взяти за основу з урахуванням висловленим зауважень.

Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці розглянув даний законопроект 13 грудня 2006 року і вирішив запропонувати Верховній Раді України, керуючись пунктом першим частини першої статті 109 Регламенту Верховної Ради України...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи будуть запитання? Записуємося.

Так, будь ласка, чотири хвилини – Бульба.

10:59:40

БУЛЬБА С.С.

Прошу передати слово Шибку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Шибко, мікрофон, будь ласка.

10:59:45

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Степане Степановичу.

Віталій Шибко, соціалістична фракція.

Ігоре Володимировичу, я хотів вашу думку особисту почути. Як ви відноситеся до того, щоб до цього законопроекту, який я все-таки вважаю, ми проголосуємо у першому читанні, ввести якийсь спеціальний розділ, який буде регламентувати діяльність посередницьких фірм, що влаштовують наших громадян за кордоном.

Тому що на сьогоднішній день, на жаль, вони, не визначена їх діяльність. Ми на сьогоднішній день не несемо ніякої відповідальності за тих людей, які працюють за кордоном. Фірми їх просто виштовхують. А потім держава у ролі посольства, інших представництв за кордоном бере на себе відповідальність, як бути з тими громадянами, з якими там щось не склалося.

То я хотів би почути вашу особисту думку, як далі ми будемо відпрацьовувати цей законопроект. Дякую вам.

КОЗАКОВ І.В. Спасибо за вопрос.

Мое личное мнение как головы підкомітета, безусловно, такая норма должна существовать в данном законопроекте. Безусловно, между, я уверен все-таки и надеясь, вернее, все-таки, что мы примем за основу данный законопроект, и уже при доработке такая норма имеет право на существование, ну, из реалий действующих сейчас, скажем так, обстоятельств и наших граждан, которые работают за границей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Стоян Олександр.

11:01:12

СТОЯН О.М.

Шановний Ігор Володимирович, ну, виступ Іванової Наталії Іванівни, зам.мінстра, і ваш, співдоповідь, показали дійсно необхідність прийняття цього закону і тим більше, що наш комітет його підтримав. Але я хочу все-таки, щоб ви уточнили першу позицію. Люди на селі мають присадибну ділянку. Вони більше ніде не працюють. Ці люди рахують зайнятими, чи все-таки вони повинні становитися на облік зайнятості.

І друге. Ліквідуються підприємства і за ініціативою керівників підприємств масово звільнюються робітники. Чи передбачено цим законом захист саме цих людей? Тому що відповідно до Кодексу законів про працю при звільненні за такою підставою, це є стаття 44 кодексу, передбачено захист людей, тобто працевлаштування. Чи прописані ці дві позиції у цих змінах до закону про зайнятість.

Дякую за відповідь.

КОЗАКОВ І.В. Спасибо.

Александр Николаевич, ну, мы с вами уже проводили общественные слушания, депутатские слухання, вернее, прошу прошения, комітетські слухання, эти вопросы были подняты. Я думаю, что и первый и второй вопрос имеет место быть в данном законопроекте. Я думаю, что уже при подготовке ко второму чтению мы учтем данные пропозиции.

Я больше хочу сказать, что мы направили, наш с вами комитет направил данный законопроект по областным радам и, насколько я знаю, уже 10 областных рад откликнулись на данные пропозиции и висловили свої зауваження по этому поводу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Беспалий.

11:02:49

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Прошу передати слово Євгену Гірнику.

11:02:53

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція „Наша Україна”.

Шановний доповідачу, як ви думаєте, чи є якась різниця між термінами „трудова діяльність” і „зайнятість”? І чи при підготовці цього законопроекту, ну, яким чином уряд вирахував, що робота у своєму підсобному господарстві надає кожному члену сім’ї не то, що прожитковий мінімум, а мінімальну зарплату для того, щоб викинути його зовсім з біржі безробітних і позбавити будь-яких засобів для існування.

Дякую.

КОЗАКОВ І.В. Спасибо за вопрос, уважаемый коллега!

Действительно, вопрос по селянским господарствам он имеет место быть. Он, скажем, недосконало выписан в данном законопроекте, поэтому если будут ваши пропозиції в эту сторону, мы готовы будем рассмотреть на комитете и обязательно примем их к сведению.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Хто бажає взяти участь в обговоренні? Будь ласка, від фракції записуємося. Тепер прошу записатись тих, незалежно від фракцій, хто бажає взяти участь. Давайте 20 хвилин відведемо.

Будь ласка, Сергій Рижук, фракція „Регіонів”. Підготуватися Барановському, одні житомирські йдуть хлопці.

11:04:44

РИЖУК С.М.

Дякую.

Шановні народні депутати, хочу привернути вашу увагу до цього законопроекту. І дуже правильно, що уряд підготовив його і подав як першочергового значення, тому що він якраз є. І висловлюю своє враження і бачення після детального ознайомлення з цим законопроектом, що він є і якісним законопроектом.

Я лише хочу пояснити частину, де найбільш конфлікт набуває і може викликати сумніви у народних депутатів, що стосується зайнятості по сільському господарству і сільськогосподарському виробництві. На селі 15,5 мільйонів проживає людей, з них 8 мільйонів - непрацездатних, а майже 8 – працездатні. З них працює в сфері сільськогосподарського виробництва, у різних компаніях, фірмах, приватних підприємствах 3 мільйони 922 тисячі.

А що ж роблять оті 4 млн. працездатних, хто повірить, що вони безробітні. Оці 4 млн., вони працюють у своєму індивідуальному селянському господарстві, де два і більше гектарів землі, і виробляють дві третини всієї сільськогосподарської продукції у нашій державі. І ми до цього часу не можемо сказати, що вони зайняті, що вони працюють тяжко фізично вилами і з підводою, в кращому випадку, з конем чи якимось там зношеним тракторцем. Давайте ми, насамперед, пошануємо працю хлібороба і скажемо йому цим законом подяку за те, що він працює, це буде справедливо, це буде поважне ставлення саме до селянської праці.

Отже, я хочу зорієнтувати вас, шановні народні депутати, ось на що, щоб ми нагадали різницю між підсобним домашнім господарством у селі, де хлів, корова і порося, і між індивідуальним селянським господарством, яке оформлене згідно закону, нами ж прийнятого, про індивідуальне особисте селянське господарство. Інша справа, якщо ми, і це потрібно зробити, щоб члени особистого селянського господарства як пише проект закону, своїм правовим статусом, були до категорії зайнятих осіб, а тоді вже після цього, нам потрібно буде вилаштувати закон про індивідуальне селянське господарство відповідно до цього закону, який ми приймемо.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Баранівський передає слово Івану Бондарчуку від фракції соціалістів. Підготуватися Шкілю.

11:07:53

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги!

Депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України, Вінниччина.

Необхідність прийняття нової редакції закону України про зайнятість населення очевидна і не викликає ні в кого сумніву. Це потрібно для приведення законодавства про зайнятість у відповідність з сучасними реаліями. Адже, нині діючий закон, прийнятий ще в 1991 році. Потрібно віддати належне, це один з небагатьох, на жаль, законів України, який не лише працював, а й зіграв позитивну роль у становленні ринкових відносин. На його основі створено і діє сучасна і достатньо ефективна Державна служба зайнятості.

Однак, з часу прийняття закону в українському суспільстві відбулися кардинальні зміни у продуктивних силах та виробничих відносинах. Це не могло не викликати необхідності внесення змін до Закону „Про зайнятість населення”. Загалом з 1991 року такі зміни вносилися 19 разів, що не могло не позначитися на загальній структурі закону. Крім того, за цей час прийнято ще декілька законів, які разом із базовим законом виконують регуляторні функції у сфері зайнятості.

Щодо нових реалій, про них говорилося. Якщо нині діючий закон, так би мовити, сповідує головним чином патерналістську ідеологію, то закон, який пропонується прийняти, повинен максимально стимулювати наших співвітчизників до пошуку роботи, ініціювати зайнятість населення.

Що стосується зауважень, які надходили? Вони будуть враховані, безумовно, в тому числі зауваження Комітету з аграрної політики та земельних відносин. Але я думаю, що вони не повинні бути підставою для відхилення законопроекту, бо вони торкаються лише прикінцевих положень, а не загальної ідеології проекту закону.

У процесі підготовки законопроекту до наступних читань зауваження можуть бути враховані. Остаточну крапку поставить Верховна Рада шляхом голосування в сесійній залі у другому разі в необхідності, і в третьому читанні.

Принагідно зазначу, що в процесі роботи над законопроект комітет наш не лише провів слухання за участю представників від регіонів, а й звернувся до керівників облдержадміністрації та обласних рад з проханням надати свої зауваження до проекту закону з тим, щоб максимально врахувати думку знизу. Таких пропозицій надійшло понад 50, що свідчить про зацікавленість керівників місцевих органів влади в законодавчому врегулюванні проблем зайнятості з урахуванням особливостей поточного моменту.

Усі вони будуть враховані, систематизовані і під час розгляду законопроекту у другому читанні ми доповімо про реагування на ці зауваження.

В цілому, я прошу депутатів підтримати законопроект у першому читанні, як відповідне рішення з цього приводу прийняв Комітет з питань соціальної політики та зайнятості.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Андрій Шкіль, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Підготуватись В’язівському.

11:11:18

ШКІЛЬ А.В.

Шановні народні депутати, шановний головуючий, шановні радіослухачі, телеглядачі!

Андрій Шкіль, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Я хочу наголосити на тому, що законопроект, справді, віховий і дивно, я хочу наголосити, дивно, що уряд є автором цього законопроекту. Тому що в основному уряди і цей зокрема є підготовлювачем тих законопроектів, які обслуговують саме уряд і працюють на уряд. А цей закон як виняток, мені здається, буде працювати на населення, на людей. Тому що, насправді, він іде на покращення, це не модернізація заради того, щоб поставити галочку, це достатньо віховий законопроект.

Чесно кажучи, як в кожному серйозному законопроекті є свої плюси і мінуси. Плюсами можемо сказати про те, що є: додаткові гарантії для окремих категорій населення, зокрема в тому числі і сприяння зайнятістю осіб з обмеженими фізичними та розумовими можливостями. Це, до речі, необхідно, тому що такі гарантії повинен давати саме базовий закон, а не додаткові законні чи підзаконні акти, які… авторами котрих є і Кабмін, і окремі депутати Верховної Ради.

Але ми забули ще про одну категорію населення це, справді, вже тут піднімалося в цій залі, це люди, які працюють за кордоном. У нас вони називаються заробітчанами, але це дуже важлива і дуже серйозна, і майже не захищена категорія працівників. Так, можемо сказати, вони створюють блага в інших країнах. Але з іншого боку, зароблені кошти працюють на державу. Тому соціальний захист і соціальні гарантії, я хотів би, щоб ви на це абсолютно категорично звернули свою увагу, має бути дотриманий. І у першому читанні ми підтримаємо цей закон за умови того, щоб була внесена і ця категорія працівників до переліку осіб, які захищаються цим законом.

Загалом тут також якісним моментом є те, що виокремленні статті окремі – це професійна освіта. Звичайно, термін заяложений, але тут ми мусимо наголосити, що це має бути не якісь там профкурси чи профцентри, а професійна переорієнтація осіб не формальна, а якісна, тому що це зараз у нас служба населення займається тим, що не маєш роботи, іди на комп’ютерні курси. А комп’ютерні курси навчають, тому що комп’ютер – це така штука, яка складається з двох частин: клавіатура і ще щось там у ньому світиться. І в кінці кінців фахівець навчається грати в комп’ютерні ігри.

Тому це має бути професійна переорієнтація людини, яка має освіту, котра не запотребована, і фах, котрий зараз є не є на часі, має бути переорієнтована.

Тому в першому читанні цей закон ми можемо підтримати з урахуванням тих зауважень …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, В’язівський, фракція „Наша Україна”. Підготуватися Беспалому.

11:14:36

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язівський, „Наша Україна”.

Шановні українці, у тому числі і народні депутати! Розглядаючи будь-який закон у цьому залі, ми собі ставимо питання: „Які здорові тенденції у суспільстві ми хочемо підтримати і які нездорові ми маємо обмежити?” Оглядаючи даний законопроект, можемо констатувати, що є доволі багато позитивних речей, бо на правду з 1991 року багато води сплило і потрібно деякі речі підкориговувати. Але знову ж таки вертаюся до тих питань, на які мені у кінцевому результаті заступник міністра так і не дала позитивної, у моєму розумінні, відповіді. Бо, коли стоїть питання зараз, громадянин у випадку реорганізації підприємства, взагалі ліквідації підприємства має все ж таки використати на сьогоднішній час діючий момент у законі – піти на півтора роки швидше на пенсію, то даним законопроектом цього не передбачено. І говорити те, що ми цій людині дамо в два рази більшу виплату, а може давайте не міняти ту хорошу традицію, яка зараз є? Ми будемо сподіватися на те, що підприємства у нас будуть не зменшуватись, а збільшуватися або аналогічну роботу зможемо під час реорганізації запропонувати? Або спокійно з Богом піде та людина на пенсію. Тому давайте не ламати хороші традиції.

Наступне. Знову ж таки, ми дуже вболіваємо за селянство, в тому числі дозволяємо йому, тим селянам, які не можуть, як деякі підприємства, маючи потужні юридичні фірми, витримати конкуренції з рейдерами, ми їх впускаємо в тіньову продажу землі, бо ті рейдери уже до них доходять і ту землю дерибанять, ми тепер ще їм інші умови ставимо: ти маєш поки що десь ще свою землю, бо ще вона десь є не витребувана, але тільки через те, що її сьогодні маєш, ми говоримо, що ти маєш кусок хліба, ми тебе знімаємо з біржі праці. А якщо ця людина пропрацювала 30 років в колгоспі і уже не має можливості собі організувати робоче місце на селі, а ми йому кажемо: маєш землю, значить, кусок хліба маєш, значить, на біржі праці стояти не можеш.

Я думаю, що це є дуже несправедливо, особливо до українського селянства, дійсно, як тут уже висловлювалося, до носіїв українських традицій, і саме той пункт теж треба було би зняти.

Наступне, що хотілося б відмітити. Напевно, було б правильно зауважити ще один момент, що доволі дивним в законі виникає позиція, яка виглядає таким: передбачити певне фінансування щодо розвитку інформаційно-аналітичної системи. Щороку цій службі виділяється 100 млн. в рік, зауважте, тільки для цього пункту. Якщо його ще прописати в законі, вони будуть цим користуватися довіку. Тому фракція висловлюється за те, щоб відкликати цей закон на доопрацювання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Безпалий, будь ласка. За ним Євген Гірник.

11:17:44

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, "Наша Україна".

Шановні колеги, цей законопроект, він дійсно ґрунтовний, товстий, як от ця книжка, і там, звичайно, не може не бути чогось корисного. Тому зрозуміло, що, як казав один з колег, позитиви в ньому є. Але концепція його зовсім не в позитивах, а в тому, що, я дозволю собі процитувати, іншого колегу: „Цей закон має на меті максимально стимулювати до пошуку роботи”. Ну, якщо перевести це звичайною простою мовою, то це закон про те, як штучно зменшити кількість безробітних на папері, тобто зарахувати до працюючих тих людей, які не мають засобів до існування, причому достатніх засобів до існування. Я всім нам нагадаю, що згідно Конституції основний дохід людини має бути таким, щоб забезпечувати його прожитковий мінімум. А тут цього, звичайно, немає. І оскільки це і є загальною концепцією цього закону, як ряд людей довести до того, щоб вони не мали засобів до існування, то „Наша Україна” не підтримає цей закон і голосувати за нього не буде, а, дійсно, як казав мій колега Володимир В’язівський, доречно його направити уряду на доопрацювання.

Друга принципова вада цього закону – це продовження наступу на село. В чому полягає наступ, а в тому, що достатньо забезпеченими вважаються всі, хто працюють в особистому селянському господарстві. Ну, навіть, якщо це досить заможне господарство, то там може бути багато людей і на кожну людину там може бути недостатній рівень забезпеченості. Цього зовсім немає, і це говорить про те, що закон писався, мабуть, на Печерських пагорбах, звідки село не видно навіть в біноклі найміцніші.

Тепер, в чому продовжується наступ, бо це не єдиний. От вчора, наприклад, селян позбавили права вільно розпоряджатися своїми земельними ділянками, тобто землі сільськогосподарського призначення фактично зробили землями тіньового призначення і простимулювали тіньовий ринок землі. І через рік, до речі, коли всі будуть каятись, ті, хто вчора долали вето Президента, тому що ринку землі не буде, ця Верховна Рада, звичайно, цією коаліцією не прийме нормальний Земельний кадастр і так далі, тобто це буде земельний ринок, за їх намірами, коли рак свисне.

Тому, оскільки цей закон містить такі системні вади, як наступ на українське село і як штучне позбавлення допомоги по безробіттю тих людей, які не мають інших засобів, достатніх для існування, то наша фракція цей закон пропонує направити на доопрацювання, до чого і вас закликаю, шановні колеги.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Гірник, будь ласка.

11:20:52

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

Я хочу нагадати передвиборні обіцянки деяких партій, що входять в антикризову коаліцію. Зокрема, Партія регіонів: „Каждому работоспособному гражданину – работу по специальности и заработок, обеспечивающий достойную жизнь семьи и возможность сбережений».

Я так розумію, що уряд антикризової коаліції приступив до виконання своїх передвиборних обіцянок, і зокрема, у тому, щоб забезпечити всім роботу, заробіток, достойний сім’ї і заощадження на майбутнє. Але пропонують зробити це досить оригінальним способом, тобто ліквідувати безробіття, фактично, виключивши таку категорію, як безробітні, вважаючи будь-яку трудову діяльність за зайнятість, і в першу чергу, у сфері сільського господарства, де чомусь визначено, що у підсобному своєму господарстві, індивідуальному селянському господарстві селянин здатний заробити кошти, які відповідають цій програмі. І тому селяни, при тому, що їм не дається ні ринку землі, ні створюються умови для товарного виробництва на селі, позбавляються можливості отримувати навіть будь-яку найменшу допомогу.

Але недоліки цього законопроекту не тільки у такому грабіжницькому відношенні до села, яке відновлює у цій царині кріпосне право, а і в інших системних помилках. Практично, законопроектом не визнається факт масового звільнення працівників при ліквідації підприємства і під категорію зайнятих ці працівники не підпадають.

Також цим законопроектом ліквідовується право пенсіонерів працювати, вірніше, одержувати пенсію до досягнення пенсійного віку, якщо вони мають відповідний трудовий стаж.

Я думаю, що таким способом покращити життя людей уже сьогодні абсолютно не вдасться, і внаслідок тих системних помилок, які присутні у цьому законі, він не може бути прийнятий навіть у першому читанні має бути відправлений на доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, там мав бути зараз Бондарчук, Баранівському він передає слово. Обмінялися словами. Будь ласка, дві хвилин у вас, Олександре Петровичу.

11:23:42

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адаме Івановичу.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Ми уважно у фракції опрацювали даний закон і вважаємо за можливе його прийняти у першому читанні. Ми погоджуємося з тими багатьма зауваженнями, які сьогодні звучали у виступах наших колег різних фракцій. Але цей закон, на наш погляд, це досить потужний крок вперед по наведенню порядку сьогодні серед категорій людей, які не завжди мають роботу і відповідно по їхній підтримці з боку держави.

Ми виходимо із того, хто як би хто не говорив про різні лозунги, що це наступ чи не наступ, у всьому повинен в державі бути порядок. І закон не повинен стимулювати безробіття. Закон повинен все робити для того, щоб людина мала цю роботу і могла заробляти на життя, а не стимулювати безробіття, як сьогодні діє норма нинішнього відповідного закону.

Я хотів би звернутися до статті 44 цього закону. Я задавав це запитання. Хотів би більш системно до цього питання підійти, на мій погляд, що нам необхідно вирішити.

44-та стаття говорить про те, що може добровільно приймати участь безробітний у громадських роботах. При тому передбачає те, що з ним повинні місцеві ради адміністрацій заключити угоду, і він буде працювати на громадських роботах, відповідно отримуючи заробітну плату не менше мінімальної. Я запитую, сільська рада, вона що, має кошти на такі добровільні роботи, заключити угоди і фінансувати цих людей. Не має. А закон передбачає. Що тоді до суду звертатися відповідно людині на сільську раду?

Я ставлю питання в іншій площині. Якщо людина, скажемо, проживає у тому ж райцентрі, і їй немає роботи, але вона отримує відповідну допомогу по безробіттю.

Чому вона на ці кошти, яку вона отримає допомогу, не може там, скажімо, визначено нормативом, чи це 10 днів, чи це 15 днів, чи це 8 днів, але повинна працювати на громадських роботах, які визначить їй, значить, відповідна рада, відповідний орган управління. І таким чином у нас не буде, що ми даємо десь подачку, а буде людина зайнята роботою. Це дасть можливість сьогодні привести кладовища в порядок, щоб в нас на вулицях менше сміття було, щоб наші всі дитячі заклади, школи, щоб їх можна приводити в порядок відповідно, а не шукати завтра, хто буде роботу цю відповідну робити.

Тому вважаю за необхідне ще раз загострити увагу на тому, що закон значно покращує, сьогодні законодавча база значно краща буде для забезпечення людей роботою і відповідно підтримати їх фінансово. І можна цей закон, і потрібно, проголосувати в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, будь ласка, 1 хвилина, Іванова для заключення.

ІВАНОВА Н.І. Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні народні депутати, я хочу ще раз попросити вас позитивно схвалити законопроект і, звертаючись до фракції „Нашої України”, хочу зазначити, що законопроект, його ідеологія і редакція була опрацьована урядами, попередніми урядами і в тому числі, стояла віза Міністра праці, сьогоднішнього керівника фракції „Нашої України”.

Я не можу погодитись з тим, що закон не визначає масового звільнення. Зверніть увагу, 36 стаття закону визначає регулювання масового звільнення і додаткові гарантії при здійсненні масового звільнення.

Що стосується питань особистого селянського господарства. Мова йде не про те, що люди мають право на землю, їх позбавляють допомоги по безробіттю. Мова йде про те, що люди, які визначили основним видом своєї господарської діяльності роботу на особистому селянському господарстві з реалізацією продукції, з правом укладання договорів, вони мають отримати статус зайнятості, бо відповідно до цього статусу вони мають право на допомогу малозабезпеченим сім’ям, на допомогу, на субсидії. І коли ми говоримо, що це право буде тоді, коли він зареєстрований безробітний, а допомогу він отримує лише протягом 12-ти місяців, а решта періоду часу, коли люди працюють, не маючи офіційного статусу зайнятості.

Шановні народні депутати, я прошу ще раз зверніть увагу на ці аргументи і підтримайте законопроект в першому читанні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено, будемо визначатись. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України „Про зайнятість населення” (нова редакція). Законопроект за номером 2596. Прошу голосувати.

11:28:58

За-347

Дякую, рішення прийнято. Ми прийняли закон за основу, комітет нехай доопрацьовує до другого читання.

Розглядаємо проекти Закону про морські порти. Реєстраційні номери 2143 і 2143-1. Будь ласка, законопроект за номером 2143, народний депутат Чмирь Сергій Михайлович, будь ласка. Підготуватись Круку.

11:29:40

ЧМИРЬ С.М.

Шановні колеги! Проектом пропонується визначити правові засади створення, розвитку та діяльності морських портів. Нині правовий статус порту закріплений та регулюється частково нормами Кодексу торгівельного мореплавства, частково іншими підзаконними актами. При цьому поза межами законодавчого врегулювання залишається більшість питань функціонування вітчизняних портів.

Морський торгівельний порт є однією з найважливіших складових ланок транспортного комплексу України, де здійснюється обслуговування суден, пасажирів як внутрішнього, так і міжнародного сполучення. Нині порт є не тільки найважливішим транспортним вузлом в мережі шляхів сполучення, але і вузлом економічних і правових зв’язків і перетину всіх видів транспорту. Тому виникає необхідність на законодавчому рівні регламентувати питання системи органів державного регулювання у сфері портової діяльності їх функції та компетенції. Визначення статусу акваторії і територій порту, розмежування функцій порту стосовно господарської діяльності та державного контролю і нагляду за забезпеченням безпеки мореплавства. Встановлення в ринкових умовах в порядку утримання експлуатації, оновлення та будівництво нових об’єктів, які згідно чинного законодавства є об’єктами стратегічного призначення, соціального захисту працівників порту та портових операторів.

Нині до уваги народних депутатів запропоновано два проекти про морські порти. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради, надало зауваження до обох проектів. Натомість, воно пропонує обидва законопроекти прийняти в першому читанні.

Досить значна частина положень обох проектів є ідентичною. Тому загострюю увагу на розбіжностях між цими проектами. Законопроектом мого авторства передбачено утворення, об’єднання державних адміністрацій портів. Законопроектом встановлюється, що основними завданнями і функціями об’єднання державних адміністрацій портів є: перше, - організація ефективного використання державного майна в портах; друге, - розробка і погодження в установленому порядку генеральних схем стратегічних планів, техніко-економічного обґрунтування розвитку, реконструкції, модернізації і технічного переоснащення морських терміналів, транспортно-перевантажувальних комплексів в портах та інших об’єктів інфраструктури порту; третє, - здійснення контролю за будівництвом об’єктів інфраструктури порту, участь в роботі державних комісій щодо вибору територій будівництва і здачі об’єктів в експлуатацію; четверте, - це здійснення функцій замовника при будівництві реконструкції, модернізації і технічному переоснащенню інфраструктури державних портів; п’яте, - проведення маркетингових досліджень щодо залучення додаткових вантажопотоків в порти; шосте, - координація діяльності державних адміністрацій портів; сьоме, - здійснення інформаційно-рекламної діяльності портів; восьме, - участь в роботі міжнародних організацій з питань портової діяльності.

Ситуація на ринку морських перевезень свідчить про посилення конкуренції з боку іноземних портів у Чорноморсько-Азовському басейні, які мають на меті перебрати на себе транзитні вантажопотоки „Європа-Кавказ-Азія”.

Так, наприклад, реалізуючи зазначену мету, вже діюче в Російській Федерації державне об’єднання „Росморпорт” планує створити так зване кільце портів з включенням внутрішніх залізничних колій, які здійснюють інтермодальні перевезення, що може призвести до відтоку транзитних вантажів із портів України.

Також один з найбільших Чорноморських портів конкурентів України порт „Константа” (Румунія), через який проходять європейські сухопутні транзитні шляхи, надзвичайно високими темпами збільшує обсяги транзиту.

Отже, створення об’єднання дасть можливість підвищити конкурентноздатність вітчизняних морських портів на зовнішньому ринку шляхом їх технічного переоснащення, модернізації та удосконалення технологій перевантаження традиційних вантажів, забезпечить інтенсифікацію обробки транспортних засобів, підвищення продуктивності праці, що дозволить розширити міжнародне співробітництво, я вибачаюся, залучити додаткові вантажі в українські порти, збільшить надходження до бюджетів, поліпшить фінансово-економічне становище портів.

Позитивний і суспільний ефект від створення об’єднання, забезпечення проведення єдиної інноваційної та інвестиційної політики, координації роботи всіх учасників єдиного логістичного процесу, гнучка тарифна політика - все це вже оцінив Кабінет Міністрів, який своїм розпорядженням від 22-го листопада поточного року визнав узгоджені дії щодо створення державного концерну „Укрморпорт” такими, позитивний ефект від яких для суспільних інтересів переважає негативні наслідки обмеження конкуренції.

Основною відмінністю альтернативного проекту є те, що він передбачає розпорошення управління діяльністю морських терміналів. Зазначено, що морські термінали можуть входити до складу суб’єктів господарювання або бути окремою юридичною особою будь-якої форми власності. Така концепція розвитку портів суперечить рішенню Кабінету Міністрів щодо утворення державного концерну „Укрморпорт” на базі всіх українських портів, яке прийняте на засіданні, на одному із засідань нашого уряду.

Аналіз історичного досвіду розвитку світового портового господарства показує, що в більшості країн світу управління портами здійснюється безпосередньо державою. Так під державним управлінням працюють порти Іспанії, Португалії, Сінгапуру, Латвії, Литви, Польщі та інших країн. Подібна форма організації діяльності портів невипадкова і пояснюються небажанням держави випускати з-під безпосереднього контролю морські порти у зв’язку з їхнім стратегічним значенням.

Тому прошу, шановні депутати, підтримати у першому читанні законопроект номер 2143. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чи будуть запитання? Прошу записатися.

Будь ласка, 6 хвилин, Герман. Ганна Герман.

11:36:30

ГЕРМАН Г.М.

Передаю слово Фалько.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

11:36:34

ФАЛЬКО В.І.

Шановний колега, Сергій Михайлович, я вас дуже поважаю як аграрія і думаю, що портовики, очолювані Косапчуком, повинні бути вам вдячні за те, що ви ініціювали цей закон. Він вкрай необхідний.

Але по сути это закон об операторах и начальниках порта, которым вы в этом законе позволяете всю собственность государственную взять в аренду и получать баснословные прибыли. Мы говорим, что государство неэффективный собственник. Откуда взяться такой эффективности, если они смогут все растащить и зарабатывать на этом деньги. Концепция должна быть такая: что акватории и причалы должны быть государственными. И нужно повернуть все розданные причалы в государственную собственность, а землю под терминалы нужно отдавать, потому что без земли не будет инвестиций и не будет развития портов.

И последнее. Создание фонда развития ограничит инициативу…

ЧМИРЬ С.М. Шановний колега, ну в своїй доповіді, в принципі, я говорив і відмітив, що основною відмінністю альтернативного проекту є те, що він передбачає розпорошення управління діяльністю морських терміналів. Морські термінали можуть входити до складу суб’єктів господарювання або можуть бути окремою юридичною особою будь-якої форми власності.

В принципі, це дуже спірне питання, що державна форма власності неефективна. В принципі, я також говорив, що дуже багато країн все-таки не віддали у приватну власність і ефективно працюють порти у державній власності. І, я думаю, що, навпаки, коли у нас буде централізована система управління портами, краще буде там і проводити інвестиції, і розвивати порти, і, будемо говорити, така централізація дозволить кращому управлінню нашими портами.

Ми програємо, будемо говорити, на даному етапі у нашому басейні і тій самій Румунії, і росіяни…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Бойко.

11:39:02

БОЙКО В.С.

Владимир Бойко.

У меня два вопроса. Какой смысл создавать еще одно управление, которое ничего не принесет? Уже понятно, оно создавалось.

И второй вопрос. Какой смысл этого закона, если нормально работающий порт несет практически золотые яйца государству, если он работает на государство? Ведь все это зависит от руководителя, кто командует портом. Если сегодня все вернуть изначально, как было, сегодня государство может иметь колоссальные деньги. И хватать должно в том числе и на инвестиции колоссальные. Возьмите, к примеру, Мариупольский порт.

Вот, пожалуйста, два вопроса.

ЧМИРЬ С.М. Порты все разные. Есть, действительно, порты, которые огромные порты, и которые, действительно, нормально там идет развитие и так далее. Но у нас на Украине есть часть таких портов, которые в силу различных причин они не так развиваются, как хотелось бы.

В принципе, этот закон позволяет все-таки переориентировать часть денег на развитие именно таких портов. И когда порты будут централизованы, когда будет единое управление, мы сможем легче конкурировать с другими странами. Тут вот основная фабула в этом и смысл этого законопроекта. В принципе, «Укрморпорт», он уже был у нас в стране уже сделан, будем говорить, он действовал. Но вы знаете, что в связи со всеми политическими событиями, что все-таки много денег вымывалось с этой структуры, они шли там в политику и так далее, это уже установленные такие факты. Если эту систему удалить от политики, то это...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Писаренко Валерій.

11:41:11

ПИСАРЕНКО В.В.

Валерій Писаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, ну дійсно, нам на сьогодні потрібно вже врегулювати ці відносини, але мені здається дивним той факт, що попри те, що ми говоримо, що порти повинні бути державними підприємствами і це є державною власністю, то дивним є той факт, що з законопроекту зникають посилання на те, що морський порт є державним підприємством. А також мене здивувало те, що ми фактично віддаляємо адміністрацію порту і даємо їй самостійно заробляти кошти від самого порту. Чи не є це першим кроком до приватизації портів України?

Дякую.

ЧМИРЬ С.М. Навпаки, в нашому законопроекті абсолютно чітко виписано, що порти повинні бути в державній власності. І все-таки дійсно, на якомусь етапі, будемо говорити, можливо, ви і праві в тому, що дійсно порт десь, може, будемо говорити, він чіткіше розуміє ситуацію саме в порту. Але я думаю, що переваги того. що все-таки централізовано ми зможемо туди ввести нові інвестиції, в наші порти, на місцевому рівні все-таки порт не зможе, значить, такі великі інвестиції, тому що для розвитку порту необхідні великі гроші. Їх можливо тільки на державному рівні, на рівні об'єднання „Укрморпорт”, ці гроші ми можемо завести в наші порти. І вони потім вже будуть розвиватись. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Слово має голова підкомітету Комітету з питань транспорту і зв’язку Юрій Борисович Крук. Будь ласка. Законопроект за номером 2143-1. І думку комітету по двох законопроектах.

11:43:15

КРУК Ю.Б.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги. Современный морской порт является важным транспортным узлом, как уже было сказано с этой трибуны, узлом экономических и правовых связей между всеми видами транспорта. Сегодня наблюдается определенный недостаток нормативной базы для регулирования отношений порта со всеми видами транспорта и государством, а также и внутри самого порта, что имеет крайне негативное значение в работе порта.

К сожалению, противоречия в отрасли морского транспорта регулируются в основном только Кодексом торгового мореплавания Украины, принятым в этом зале еще в 1995 году и разработанным на основе практики, заложенной еще во времена Советского Союза, когда все имущество было государственным, все порты, все судоходные компании были государственными.

Сегодня морской торговый порт, в отличие от порта 12–15 лет назад, в отрасли морского транспорта бок о бок с государственными предприятиями работают частные судоходные компании, работают портовые операторы, стеведорные компании и другие частные участники рынка.

В связи с несовершенным законодательством, уважаемые коллеги, возникают тысячи судебных споров. В данный момент, как уже было сказано, на рассмотрении Верховной Рады находятся два законопроекта. Один, который сейчас был доложен, 2143, авторы – Чмырь и Мордовец; и второй, где авторы, 2143-1, авторы – Крук, Круглов, Чукмасов.

В результате сравнения обоих законопроектов определено, что они имеют сходство в большинстве статей. Однако, говоря о законопроекте 2143, надо отметить, что как сказал предыдущий автор, да, действительно, основное различие было в том, что предложение включить в закон про морские порты объединение государственных администраций в статье 11 и Фонд развития порта в статье 18, по мнению профильного комитета, Главного научно-экспертного управления, ряда специалистов, мы делали специально выездное заседание в Одессу, где собирали всех начальников порта для того, чтобы еще раз обсудить этот законопроект, и, конечно же, говоря о сегодняшнем законодательстве, сегодня это не является нормой данного закона. Создание объединений – пожалуйста, создавайте себе объединения. Есть сегодня хозяйственный кодекс. И, кстати, это объединение уже создано распоряжением Кабинета министров.

Сегодня создано, распоряжением Кабинета Министров создан концерн «Укрморпорт», поэтому, я думаю, что это не должно быть отражено, это не самое главное для этого законопроекта.

Также в законопроекте 2143, который сейчас докладывался, он предусматривает ряд статей относительно урегулирования функций морской администрации порта, полномочий капитана порта, организации государственной лоцманской службы, функции государственной гидрографической службы – все эти вопросы уже урегулированы Кодексом торгового мореплавания, в частности, статьями 85, 88, 89, 90, 91 и 92.

Говоря о законопроекте 2143-1, который я сейчас докладываю, он, в основном, соответствует законопроекту 1358-д, над которым велась работа профильным комитетом, народными депутатами, специалистами морской отрасли и морской наукой, украинским европейским консультативным центром по вопросам законодательства при комиссии Европейского союза, а также Главным научно-экспертным управлением Верховной Рады в предыдущем созыве. Депутаты прошлого созыва помнят, когда мы несколько раз рассматривали этот законопроект, и когда он был отложен для повторного первого чтения и, к великому сожалению, его не успели принять в прошлым созыве в связи с тем, что уже фактически заканчивалась деятельность прошлого созыва.

В соответствие со статьей 19 этого законопроекта уже управление государственным имуществом в порту обеспечит безопасное мореплавание, обеспечивается службой капитана порта. Несмотря на то, что создается администрация порта в лице начальника порта, но безопасность мореплавания, она всегда и оставалась на контроле и обеспечении службы капитана порта. Так это остается и в нашем законопроекте.

Я мог бы долго говорить о службе безопасности мореплавания и о морских проблемах, здесь было сказано в сравнении со многими международными портами и так далее. Я в отличие от предыдущего оратора не аграрник, я 45 лет на флоте, в том числе 8,5 лет был начальником морского порта, поэтому мне видимо просто немножко легче ориентироваться в этом законопроекте и тем более был автором прошлого законопроекта.

Профильный комитет, очень важен в этом законопроекте, создан так называемый цілісний майновий комплекс. Что такое цілісний майновий комплекс? Это то, что сегодня было задано предыдущему оратору, это те позиции, которые не могут быть приватизированы. Не могут быть приватизированы в этом цілісному майновому комплексі. Не могут быть приватизированы четко, они определены в законе. Не могут быть приватизированы гидросооружения, не могут быть приватизированы подходные каналы, не могут быть железнодорожные колеи, не могут быть приватизированы суда порта флота, те, которые сегодня, – беда сегодня и трейдерство настоящее в херсонском порту. Многие здесь знают, если будет кому, как говориться, интересно, я могу детали этой ситуации рассказать. К сожалению, придя в Херсонский порт, практически Херсонский порт сегодня уже почти не существует как государственное предприятие. Если был бы этот закон и статья, которая, мы говорим, цілісний майновий комплекс, который не подлежит приватизации, и это четко определено в нашем законопроекте, поэтому это не менее важно, чем создание объединения, чем создание фонда и так далее.

Поэтому комитет, в том числе и в аренду, вы правильно говорите, в том числе и в аренду, да, он не подлежит приватизации, не подлежит аренде, ни гидросооружения, ну, это я потом отвечу, если будет вопрос.

Комитет по вопросам транспорта и связи на своем заседании рассмотрел оба законопроекта, и было определено, что основной целью законопроекта является урегулирование правовых отношений, связанных с организацией, эксплуатацией морских портов Украины и предоставление законной силы правовым, экономическим, организационно-правовым, основным вопросам их деятельности.

В то же время комитет предлагает принять за основу законопроект о морских портах Украины 2143-1, при доработке ко второму чтению учесть позитивные стороны законопроекта 2143, поскольку законопроект 2143-1 больше отвечает основным требованиям в отношении законодательного регулирования деятельности морских портов. Того же мнения и Главное научно-экспертное управление Верховной Рады, которое предлагает принять законопроекты за основу.

Кабинет Министров в лице Министерства транспорта дал свои предложения и целый ряд замечаний, которые необходимо учесть и, я думаю, они будут учтены во втором чтении. Учитывая вышесказанное, комитет предлагает Верховной Раде принять проект закона о морских портах Украины №2143-1 за основу и при доработке ко второму чтению учесть позитивные стороны законопроекта 2143. Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи будуть запитання? Прошу записатись.

Будь ласка, чотири хвилини. Яворівський Володимир.

11:53:07

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний колега доповідачу! Завдяки нашому першому Президенту Україна фактично втратила флот, цивільний флот, ви це прекрасно знаєте, скільки всього було розпродано, розкидано по світах, одне за борги, інше просто продали.

Я недавно був в Одесі і мав розмову із мером Едуардом Гурвіцем. Він мені розповідав про ту проблему Одеського порту яка є, про те, що порт намагається, йому вже сьогодні тісно, вузько в тих межах, довкола місто, Одеса. Ви професіонал, я хотів би почути вашу точку зору, ваш погляд на розв’язання цієї проблеми, адже вона над Одесою все-таки вісить. Де вихід? Залишатися в …… старого цього порту чи все-таки, можливо, десь переходити в інше місце. Ваше бачення?

КРУК Ю.Б. Для того, чтобы не сделать ошибки, не допустить ошибки в таком городе, как Одесса, который является морской столицей, мы сделали выездное заседание профильного комитета и детально разобрались в этом так называемом… спором его не назовешь, это деловое отношение между мэром города и начальником порта.

Я думаю, что этого конфликта уже не существует, проблема эта решена, порт должен развиваться с одной стороны и пляжи в Одессе должны существовать с другой стороны. Только они должны быть более экологически чистыми и для этого порт в реконструкции своей предусматривает все необходимые решения по этому поводу. Так, что Гурвица можно успокоить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко.

11:54:52

ТОМЕНКО М.В.

Юрій Борисович, я підтримую ваше прагнення урегулювати цілу низку проблем, які стосуються функціонування портів, взаємин їх з різноманітного роду організаціями. Наскільки цим законопроектом нам вдасться вирішити ще одну проблему, яка має форму, я би сказав, такого просування України за кордом, іміджу України у світі, оскільки у всіх конфліктних ситуаціях, де потрапляють або наші кораблі, або наші моряки, аналіз здійснюється за громадянством. Якщо є там наш громадянин України, ми потрапляємо вже в скандал. Я знаю, що дуже багато там офшорних компаній і так далі, заключають угоди з портами і ці офшорні компанії звичайно, не належать державі Україна. Чи можна було б врегулювати це питання, щоб, скажімо, в цих конфліктних ситуаціях інститути наші могли б впливати на ці компанії, які набирають моряків для служби?

КРУК Ю.Б. Это вопрос немножко конечно не норма этого закона, но очень важный и очень существенный законопроект, очень важный вопрос. Поэтому, я думаю, то, что касается наших морских портов и данного законопроекта, здесь все учтено для того, чтобы граждане, не только наши, а граждане и других государств, поверьте мне, я не на словах могу перечислять, а 80% морских портов мира, так пришлось мне видеть и видеть их работу. По этой схеме сегодня 90 портов являются государственными портами во всем мире, 90% всех портов, в том числе, в которых работают стивидорные компании, как это сегодня есть в одесском порту и как мы отразили это в деятельности нашего законопроекта.

Поэтому я считаю, отвечая на ваш вопрос, я считаю, что сегодня закон этот дает возможность всем гражданам, в том числе, и Украины, и тем, которые приходят к нам, а потом мы ратифицируем межправительственное соглашение и идем в другие государства для того, чтобы мы на равных правах могли быть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Радковський передає слово Одарченко.

11:57:28

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановний Юрій Борисович, порти – високорентабельна галузь виробництва і дуже ласий шматок для різних операцій, схем по передачі їх в приватні руки. Ви дуже правильно приводили приклад Херсонського морського порту, коли буквально за декілька днів, декілька днів шляхом підписання угоди про співробітництво був переданий в управління весь майновий комплекс Херсонського морського порту, всупереч бажанню трудового колективу, керівництва і так далі. Чи запобігає ваш проект, проект вашого закону таким рішенням, таким ситуаціям?

Поясніть, будь ласка.

КРУК Ю.Б. Спасибо за вопорос.

Потому, что действительно Херсонский порт, он оказался в такой ситуации, исправление которой очень и очень сложно и может быть годами. И государственное все то, что нажито, как говорится, десятками лет может мгновенно за год-два уйти. Если бы был сегодняшний Закон о морских портах тот, который мы предлагаем, то этого безобразия не произошло. Переданы в аренду, то что здесь четко записано, не имеет права передавать в нашем законопроекте то, что входит в цілісний майновий комплекс, суда порта флота. А там четыри судна переданы в аренду и причем в аренду на смешных условиях. Каждое судно порта флота приносит 350-400 тысяч долларов дохода в год, а арендная плата 39 тысяч в год. Как это можно расценить?

Поэтому это все отражено и цілісний майновий комплекс он четко перечисляет, начинает с гидросооружений порта -флота, подходные каналы, брекваторы и так далее, то, что не может подлежать приватизации и аренде в том числе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Чи є бажання обговорювати? Є. Так, будь ласка, прошу записатися від фракцій. Сідайте, Юрій Борисовичу. Так, хто ще від депутатів бажає?

Так, давайте готуйтеся до виступів після перерви.

Оголошується перерва на 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. ..... яке до перерви розглядалося. 15 хвилин обговорення.

Матвієнков перший виступає. За ним Баранівський.

12:31:06

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемые коллеги! О том, что Закон о портах необходим, я думаю, ни у кого нет сомнений и ни у кого не вызывает сомнений, что эта деятельность должна регулироваться законом. Это один из видов, который приносит на сегодняшний день государству колоссальные выгоды. И не секрет, эти цифры назывались в отношении того, что 90 процентов портов в мире являются либо государственными, либо муниципальными. И ни одно из государств не выпускает из своих рук систему организации контроля за такими предприятиями. Амстердам, Нью-Йорк, румынские порты, Дания, можно перечислять очень много.

Что мы хотим этими законами, чего мы добиваемся? Что мы сделаем, если мы примем эти данные законопроекты? Вообще для того, чтобы вникнуть, что происходит в портах сегодня, нужно сделать очень глубокий анализ результатов экономической деятельности каждого из портов. Я не буду сейчас вас грузить цифрами, я могу сказать только одно: практически на сегодняшний день это высокорентабельные производства, которые дают колоссальную прибыль. Это одна сторона медали. Но вторая сторона медали. Вы попробуйте войдите в порт, вы попробуйте перевалить грузы, вы попробуйте организуйте работу в порту так, чтобы это было выгодно потребителю. Это абсолютно второй вопрос.

Что мы добьемся, что мы узакониваем данными законопроектами?

Законопроект первый, который предлагает, как бы, создать единую структуру.

Законопроект второй, который предлагает открыть форточку изнутри.

Но и тот, и тот предлагает одну вещь – возле слов «морские порты» убрать слово «государственные». И мы лишимся системы контроля со стороны государства и в первом, и во втором случае. Первый вариант, который предлагается нам. Да, мы можем создать сегодня такую подобную структуру, которая бы централизованно руководилась из одного источника, из одного органа. Но мы ставим под колоссальный удар те порты, которые сегодня являются низкорентабельными, как тот же Бердянский порт, который в силу своего географического положения не имеет возможности достаточно иметь перевалки грузов, того же металла, работает на перевалке углей, работает на перевалке глины и подобных вещей. Такие порты будут выполнять черную работу либо, в конце концов, будут закрыты.

Интерес представляют другие порты, где, действительно идет перевалка высокорентабельных видов продукции, где, действительно, будет организована система контроля. И в этом плане второй законопроект, я считаю, что он наиболее опасен, потому что он оставляет кресло директора порта, а все остальное может быть практически приватизировано. И директор порта будет вынужден решать только те вопросы или те проблемы, которые ему будут преподноситься.

В противном варианте есть разные механизмы решения этой проблемы. Мое предложение таково: мы могли бы эти два законопроекта отправить на доработку и выработать какую концепцию? За константу взять существующие сегодня порты. Хотят инвесторы вкладывать деньги, пусть вкладывают в строительство новых причалов, в углубительные работы, строительство терминалов и тогда это будет их собственность. Оставьте в покое державе то, что принадлежит ей по праву, всему украинскому народу.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранівський, за ним Писаренко.

12:34:13

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Я слухав, як виступав один доповідач, каже: мені легше говорити, бо я 45 років на транспорті морському. Я – аграрник. Тому я не буду йти, скажімо, у самі тонкощі всієї цієї справи, але хотів би ту інформацію і, знаючи, маючи певну інформацію, маючи до неї доступ, висказати свою думку.

Ну, по-перше, законопроектом передбачається створити адміністрацію портів, а це означає, що всі порти, які належать в інших галузях, а не в Міністерстві транспорту, всі перейдуть в одні руки. Тобто передбачається прибрати порти в одні руки, а дальше розповідають про те, що досить буде гарне їм управління.

Друге. Законопроектом передбачається, що на території порту комерційні структури можуть будувати відповідні там свої споруди, складські приміщення для завантаження, вивантаження і так далі. Я питаю: «а де вони землю візьмуть?» Значить, в порту державному треба їм виділити землю, землю надати в оренду або, скажімо, її просто продати, тобто це певний, видно зразу, проглядається шлях до приватизації.

І щоб на підтвердження цього. Чи я не помилюся, читаю статтю 26 п'ятого розділу, написано так: трудовий колектив працівників державної адміністрації порту, який заснував господарське товариство, має первинне право на оренду окремих комплексів, будівель, механізмів порту і таке інше. Ще це означає? Призначили керівників адміністрації, в адміністрації є трудовий колектив, ці державні адміністрації утворюють господарські колективи, і ці господарські колективи мають першочергове право на оренду всього, що є в порту. Що ж тут, як не приватизація прихована. Воно це все видно, все зверху.

І ще одне. Державна адміністрація має право на заставу вантажу, переданого для перевантаження та зберігання, для забезпечення належної оплати і так далі. Тобто, якщо ви ще й передаєте державній адміністрації вантаж свій для перевантаження, він його має право взяти в заставу. Завтра даси щось йому перевантажити – і ти залишишся без свого, ще й вантаж відберуть у тебе. Тобто в тому вигляді, в якому є цей закон, на моє глибоке переконання, що його приймати не можна. Може бути як компроміс, щоб відправити їх на повторне перше читання і виписати, дійсно, закон, який захищав би і трудові колективи портів, а, в першу чергу, який захистив би державну власність.

Я, скажімо, вивчаючи питання по портах …….. в Данії, у них навіть на думку не спадає, щоб їх віддати на приватизацію, тому що основною статтею доходів в Данії кожної громади міста – це є порт, а ми отак, як то легко, хочемо їм розпорядитися.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко. За ним Гнатенко.

12:37:22

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую.

Шановні колеги, шановні громадяни України. Законопроекти, які сьогодні подані до Верховної Ради, вони нарешті покликані врегулювати відносини щодо діяльності морських портів, і насправді нам потрібно подякувати розробникам цих законопроектів за проведену ними роботу. Але, на даль, ми досі не маємо чіткої державної політики щодо портів, щодо того, що з портами робити. Тобто ми спочатку говоримо, що це є державні підприємства і держав закріплює за собою право власності на ці підприємства. У розробників цих законопроектів досить чітко проглядається, що термін „державні” кудись зникає, і ми отримуємо якісь транспортні комплекси, які невідомо, яким чином, подальша буде їх доля. Це проглядається після того, як вивчаєш законопроекти, і які, я сподіваюся, також при розробці яких брало участь Міністерство транспорту та зв’язку.

Я був також був присутній, мав можливість бути присутнім на засіданні, на виїзному засіданні Комітету з питань транспорту, в ході якого саме вивчалася та ситуація з портами. І, на жаль, я хочу констатувати, що на сьогодні державних портів вже, практично, немає. І ні про яку приватизацію мова не може йти, тому що сьогодні всі термінали в портах вже роздані. Ними управляють приватні компанії, які управляють ними або на договорах оренди, або на договорах про спільну сумісну діяльність.

Тобто, термінали працюють на приватні компанії і прибуток залишається у приватних компаній. Державні порти на сьогодні мають лише кошти на існування і на виплату заробітної плати своїм працівникам. Тобто приймаючі такі законопроекти саме в такій редакції, ми не лише закріплюємо ситуацію, яка сьогодні склалася, а також і залишаємо державу навіть без тих коштів, які вона на сьогоднішній день отримує.

Лише втрати Державної прикордонної служби від передачі функцій новим установам, які створюються за цим законом, функції виділення приміщень від організації пункту пропуску через державний кордон України, обійдуться державі щонайменш в 2,5 мільйоні гривень.

Наступним кроком, я вас запевняю, буде передача портів у приватні руки за безцінь. Тому, я думаю, більш виваженим кроком було б доопрацювати зазначені законопроекти або прийнявши за основу законопроект нашого колеги Крука доопрацювати його до другого читання, змінивши його саме в тих моментах, які я сказав.

Я на моє чітке переконання, метою такого закону, по-перше, повинно стати збереження портів у державній власності, упорядкування функцій управління портами і відповідальність управління за неефективне використання майна портів. А розвиток портів повинен стати пріоритетом транспортної політики держави.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гнатенко, за ним Бондарчук.

12:40:32

ГНАТЕНКО Л.М.

Народний депутат Гнатенко, Партія промисловців і підприємців, Блок "Наша Україна".

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги! Розглядаючи це важливіше питання, я звернувся до керівництва Українського союзу промисловців і підприємців Одеської області і керівництва портів Одеської області з проханням надати фахову оцінку законопроектам про морські порти України.

Відповідь наступна. Керівники морських портів України підтримують внесений на розгляд Верховної Ради законопроект України „Про морські порти України”, реєстраційний номер 2143-1, за умови доопрацювання його і врахування позитивних сторін проекту Закону України „Про морські порти України”, реєстраційний номер 2143. У зв’язку з тим, що зазначений законопроект визначає правові, організаційні, економічні і соціальні засади утворення, розвитку і діяльності морських портів України, відображають усі необхідні умови для функціонування морських портів.

Керівники морських портів Одеської області просять додатково в проект Закону України „Про морські порти України” внести положення про те, що землі водного фонду, зайняті гідротехнічними, в тому числі намитими, насипаними, іншим чином побудованими, у межах акваторії портів гідротехнічними та іншими спорудами, водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги, виведені для них, є загальнодержавною власністю.

І друге питання. Внесення в законопроект положення про те, що морські порти звільняються від сплати земельного податку на землі водного фонду, які зайняті гідротехнічними, в тому числі намитими, насипаними, іншим чином побудованими, у межах акваторії портів гідротехнічними та іншими спорудами.

Пропоную прийняти законопроект номер 2143-1 за основу і прийняти законопроект у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Бондарчук.

12:43:01

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги.

І Сергій Анатолійович Матвієнков, і Олександр Петрович Баранівський від імені нашої фракції висловили думку стосовно цього законопроекту, тому немає необхідності повторюватися. Я ще раз просто наголошу, що ми пропонуємо відправити обидва законопроекти на повторне перше читання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ну, власне кажучи, все обговорення звелося до того, що закон про порти треба приймати. А з іншого боку, в такому варіанті і в такій редакції приймати не можна, тому що над ними працювати потрібно і навіть те, що, незважаючи на позитивний висновок управління, воно дало зауваження на 8 сторінок. Це говорить про те, що справді краще випрацювати цей документ потрібно так, щоб його можна було приймати переконливо тут.

Але, тим не менше, була пропозиція і в проекті постанови по проекту 2143 пропонувалося прийняти за основу документ. Я ставлю його на голосування. Ви визначаєтесь шляхом, а? Я ще раз кажу, проект постанови, який вноситься депутатами Круком, Чукмасовим, Кругловим і за основу пропонується. Я ставлю на голосування цей проект, будь ласка. Я так і пояснив. 2143-П, 2143-1, а, це постанова, да, 1.

12:45:16

За-301

Проект прийнятий за основу.

В зв’язку з цим, інший проект не голосується відповідно до Регламенту і я прошу авторів доопрацювати до другого читання документ так, щоб він врахував всі зауваження, котрі висловлювалися тут під час обговорення.

Нам потрібно розглянути документи про ратифікацію, зокрема, проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Угорської Республіки про економічне співробітництво.

Доповідає цей документ заступник міністра економіки Пятницький Валерій Тезійович, будь ласка.

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т.

Шановний Олександр Олександрович! Шановні народні депутати України! З метою розширення взаємовідносин між Україною та Угорською Республікою і розвитку двосторонньої договірно-правової бази в сфері економічного співробітництва після вступу Угорщини до Європейського Союзу 10 лютого 2005 року в Києві була підписана Угода між Урядом України та Урядом Угорської Республіки про економічне співробітництво. Підписання зазначеної угоди викликано необхідністю приведення двосторонньої договірно-правової бази до нових умовах співробітництва з цією країною і вимог Європейського Союзу.

Прийняття проекту Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Угорської Республіки про економічне співробітництво створить умови для збереження у сфері двостороннього торгівельно-економічного співробітництва саме тієї договірно-правової бази, яка сприятиме гармонійному розвитку економічних відносин між двома державами та забезпечить необхідні умови для двостороннього економічного співробітництва.

Слід зазначити, що протягом останніх років торгівельно-економічне співробітництво з Угорщиною розвивається досить динамічно і в цьому році ми сподіваємося, що товарообіг між країнами перевищить півтора мільярди доларів.

Зазначеною угодою договірні сторони сприяють встановленню нових та розширення існуючих контактів між діловими колами своїх держав, сприяють розвитку малого та середнього підприємництва, стимулюють участь міжнародних виставках та ярмарках. Угода закріплює прагнення договірних сторін розвивати, зміцнювати, диверсифікувати торгівельно-економічні співробітництва.

З метою реалізації зазначених завдань договірні сторони створюють Спільну комісію з питань економічного співробітництва між Україною та Угорською Республікою, що складається з представників відповідних урядових органів, організацій і ділових структур.

Дякую за увагу. Прошу прийняти цей закон про ратифікацію угоди. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до заступника міністра? Запишіться, будь ласка. Білорус, прошу.

12:48:24

БІЛОРУС О.Г.

Пане міністр, ми на комітеті, ні, ні, буде міністром колись, треба звертатись „пане міністр”. Ми на комітеті закордонних справ підтримали ратифікацію цього непоганого закону, але чи міністерство, яке ви представляєте, обрахувало, який позитивний, продуктивний наслідок ми отримуємо в результаті ратифікації цього законопроекту? Це стосується не лише даного законопроекту. Ми стикаємось в комітеті дуже часто з тим, що фінансові розрахунки, обґрунтування, вигоди і не вигоди, а часом, і загрози, ніхто не рахує. Звичайно, добре позитивно ставитися до ратифікації всяких міжнародних багатосторонніх і двосторонніх домовленостей, угод, договорів, але треба рахувати державні гроші, копійку берегти.

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ви знаєте, на сьогоднішній день Угорщина, незважаючи на те, що це країна є досить невеликою і за територією, і за населенням, є дуже важливим торговельним партнером для України і займає 11 місце в торговельному обороті Україні. І торгівля з Угорщиною є надзвичайно диверсифікованою. І на сьогоднішній день у нас позитивне сальдо складається десь приблизно на рівні 100-150 млн. доларів щороку. Тому ми сподіваємось, що дана угода сприятиме якраз і поглибленню наших двосторонніх відносин з цією країною, з одного боку, і залучення найкращих зразків ведення бізнесу, які на сьогоднішній день є в Угорщині, які вони запозичать в Європейському Союзі. З іншого боку, це вихід через Угорщину на більш великі ринки Європейського Союзу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич.

12:50:29

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний пане доповідачу, в принципі, ця угода була однією з перших, підписана новим „помаранчевим” урядом після того, як відбулися президентські вибори в 2004 році, вона була підписана 10 лютого 2005 року. Я абсолютно підтримую вашу тезу про те, що для розширення і зміцнення добросусідських відносин вкрай важливо ратифікувати було цю угоду. Але чому два роки вона не була ратифікована? Це було перше питання.

Друге питання. Як ситуація довкола проблеми з нафтою в Угорщині зараз може якимось чином підпасти під дію з цієї угоди, адже однією з напрямків співпраці є співпраця в нафтовій і нафтово-хімічній сфері?

Дякую.

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ви знаєте, співпраця… ця угода вона є рамковою, і тому вона закладає засади нашої співпраці в будь-яких сферах, включаючи і ту, яку ви назвали. І тому це буде залежати від того, яким чином бізнес однієї і іншої країни буде співпрацювати в цій сфері і, звичайно, уряди кожної з країн будуть співпрацювати в цій сфері.

Ця угода, дійсно, вона була укладена ще в 2005 році. Але в силу різних обставин, в силу того, що необхідно її погодити було, провести погодження, інколи через зміну в уряді в перепогодженні. Тому саме це і зайняло певний період часу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шибко.

12:51:50

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Олександре Олександровичу!

Шибко, соціалістична фракція.

Я хотів би сказати, що наша фракція буде підтримувати цей законопроект, тому що він давно вже назрів. І тут колеги вірно відзначали, що ще два роки затримувалась якраз ратифікація. І ви знаєте, що ми на сьогоднішній день маємо дуже хороші перспективи і активне торговельне сальдо сьогодні позитивне, і можливості використати те, що українські акції… „Райффайзенбанку” якраз викупив угорський ощадний банк, то це буде добре якраз можливості для того, щоб інвестувати в Україну гроші угорських підприємців.

Але я хотів би спитати, що у нас є там питання, яке зв’язане з аеропостачанням якраз української енергії до Угорщини. На якому сьогодні знаходиться рівні це питання? Тому що воно теж входить якраз в цю угоду, бо там я знаю останні місяці, передостанні дні року так виникли якісь проблеми, як вони вирішуються на сьогоднішній день?

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ви знаєте всі ці питання вирішуються в робочому порядку. Тобто на сьогоднішній день, звичайно, що питання знаходиться під постійною увагою, тобто, я не можу сказати, що воно вирішено, але воно врегульовується. І більше того, ця знову ж таки угода передбачає діяльність двосторонньої комісії і найближчим часом, знову ж таки, відбудеться і засідання цієї комісії, і для цього, фактично, одне з цих питань буде одне… пунктом порядку денного – це буде якраз врегулювання цього питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Корж.

12:53:34

КОРЖ В.Т.

Прошу передати слово Левку Лук’яненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лук’яненко.

12:53:45

ЛУК’ЯНЕНКО Л.Г.

Лук’яненко.

Скажіть, будь ласка, таку річ. Ну, я знаю, що угорський уряд дуже дбає про розвиток, знаєте там, скажемо, кількох районів у Закарпатті. Вони величезну увагу наділяють населенню, де в районах, де в основному ну, більше угорського населення, ніж українського, або принаймні там десь на половину чи що. Ну, на відміну від України, бо Україна не допомагає українцям, які живуть десь там в інших державах, а Угорщина дуже допомагає. Отже, яка географія оцієї співпраці України із Угорщиною, чи це не в основному Закарпаття, чи є власне, так сказати, географія загальноукраїнська?

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ну, ви знаєте, якщо говорити про наш, наприклад, той самий товарообіг з Угорщиною і види продукції, які постачаються до Угорщини, види продукції, які постачаються з Угорщини, то немає ніякої домінанти. Тобто нема такого, що наприклад, там 90 відсотків до Угорщини постачається металопродукція, чи з Угорщини постачаються 90 відсотків ліків. Тобто обсяг різних поставок він займає там 5-10 відсотків і інші відсотки. Тобто це означає, що ця продукція і постачається і споживається в різні регіони, як України, так і в різні регіони Угорщини.

Що стосується нашого, скажімо так, прикордонного співробітництва і регіонального співробітництва між регіонами, які є суміжними з Угорщиною, то воно теж дуже активно розвивається. І, до речі, в рамках Програм регіонального співробітництва вже Європейського Союзу вони фінансуються за кошти Європейського Союзу. Зараз і реалізується одна з таких програм – це „Україна-Угорщина”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Чи є бажаючи висловитися з цього приводу?

Можна голосувати? Тоді я за вашою згодою ставлю проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Угорської Республіки про економічне співробітництво, реєстраційний номер 0050 на голосування.

12:56:00

За-388

Рішення прийнято. Спасибі.

Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди про співробітництво щодо цивільної глобальної навігаційної супутникової системи між Україною та Європейським співтовариством, його державами-членами.

Доповідає генеральний директор Національного космічного агентства Кузнєцов Едуард Іванович. Будь ласка.

КУЗНЄЦОВ Е.І.

Дякую.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!

Вашій увазі пропонується проект Закону про ратифікацію Угоди про співробітництво щодо цивільної глобальної навігаційної супутникової системи між Україною та Європейським співтовариством, його державами-членами.

В розробці та узгодженню угоди взяли участь Міністерство закордонних справ, Космічне агентство, Мінтрансзв’язку, Мінекономіки, Мінфін, Міносвіти на науки, СБУ, Державна податкова адміністрація, Державна митна служба.

Угода була парафована сторонами в червні 2005 року у Києві і підписана Президентом України на дев’ятому самміті „Україна – ЄС” 1 грудня 2005 року.

Відповідно до висновку Міністерства юстиції підписана угода для набрання чинності вимагає ратифікації Верховною Радою України. У зв’язку з цим Національне космічне агентство за дорученням Кабінету Міністрів розробило проект Закону України про ратифікацію цієї угоди.

Запропонований на ваш розгляд законопроект про ратифікацію був погоджений без зауважень всіма перерахованими віще центральними органами виконавчої владі, і відповідно до Закону „Про міжнародні договори” внесений на розгляд Верховної Ради України.

Зазначена Угода про співробітництво є рамковою угодою і стосується участі українських суб’єктів у створенні та розвитку в Україні різноманітних сфер застосування європейської глобальної навігаційної супутникової системи „Галілео”. На відміну від існуючих на цей час глобальний навігаційних систем, американської системи GPS і російської системи „Глонас”, які з самого початку створювалися, як військові системи, і перебувають під управлінням військових органів цих країн. Система „Галілео” створюється, як система, що перебуває під цивільним контролем і спрямована на вирішення в основному комерційних завдань. Ця система в перспективі представляє собою орбітальне угрупування із 28 супутників, наземні засоби контролю та керування, а також сегмент зв'язку із споживачами, яким будуть надаватися навігаційні та координатно-часові послуги.

Орієнтовно система „Галілео” буде введена в дію в повному обсязі в дев'ятому – десятих роках. Підписана Угода є важливим чинником для наступних кроків у напрямку європейської інтеграції в економічні, науково-технічні та космічні сферах. Приєднання України та участі в процесі створення новітньої високотехнологічної системи „Галілео” надасть підприємствам України космічної, телекомунікаційної і геоінформаційної спрямованості можливість співробітництва з іноземними партнерами у вирішення актуальних для України науково-технічних проблем.

Ратифікація угоди і подальша її імплементація будуть мати позитивний вплив на економіку держави і діяльність суб'єктів господарювання в Україні практично в усіх сферах громадського життя, де потрібне точне значення місця розташування і часу. Зокрема можна очікувати подальший розвиток всіх видів транспортних перевезень, вивчення та охорона навколишнього природного середовища і ресурсів, гірничо-нафтової, газодобувної промисловості, керування електромережами, міським транспортом і господарством, сільського господарства, кадастр, контроль стану ґрунтів, точне внесення добрив, врожайність тощо, рибальства, наукових досліджень, забезпечення засобів забезпечення державної та громадської безпеки, боротьба із злочинністю, митний прикордонний контроль, дії в надзвичайних ситуаціях, в соціальній сфері, туризм і відпочинок, допомога інвалідам тощо.

У зв'язку з тим, що ринок супутникової навігації є одним із найбільш перспективних на ближчі 15 років, ратифікація зазначеної угоди буде сигналізувати також українським і іноземним суб'єктам підприємницької діяльності в Україні про підтримку державою розвитку бізнесу в цих сферах і, зокрема, в інформаційно-телекомунікаційній сфері. Це в свою чергу приведе до росту чисельності робочих місць в високотехнологічних галузях економіки, буде сприяти інвестиційній привабливості України для внутрішніх і іноземних інвестицій. У нас в перспективі членство України в Європейському космічному агентстві – уже готується рамкова угода, участь в першій Європейській космічній програмі. І ратифікація цієї угоди буде важливим кроком на цьому шляху.

Шановні депутати, прошу вас підтримати запропонований Закон України про ратифікацію угоди про співробітництво щодо цивільної глобальної навігаційної супутникової системи.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача? Запишіться, якщо є бажаючі. 10 хвилин.

Сухий.

13:01:28

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Едуард Іванович, скажіть, будь ласка, оця угода у випадку її ратифікації, вона буде поширюватися на рівні сектори співробітництва? Мене, в першу чергу, цікавить сектор співробітництва такий, як промислове співробітництво і розвиток глобальних та наземних систем. Скажіть, чи часом, як на вашу точку зору, як професіонала отаке тісне співробітництво з нашими партнерами європейськими, чи не призведе воно до того, що наше виробництво, наші галузі оборонно-космічного комплексу будуть поглинуті? Чи збережуть вони свою самостійність і можливість самостійно отримувати прибуток? Чи не буде часом так, що ми станемо складовою частиною якоїсь транснаціональної корпорації, де будуть втрачені наші пріоритети, і в першу чергу те, що найбільше нас сьогодні турбує, це наша інтелектуальна власність і ті величезні напрацювання авіаційно-космічної галузі, які ми на сьогоднішній день, слава Богу, завдяки вашому відомству зберегли?

Дякую.

КУЗНЄЦОВ Є.І. Дякую за запитання.

Я повинен коротко відповісти, що ця угода лише розширює можливості українських підприємств, наукових установ в сфері космічної діяльності. Ми ні в якому разі не можемо поступитися своїми напрацюваннями і не допустимо цього. І переконані, що це тільки дасть новий поштовх в розвитку ракетно-космічної галузі України.

Я вважаю, що це поширить наш вплив і наше співробітництво і вплив на певні європейські інституції і певні європейські проекти, тому що наші вчені дещо обмежені можливостями через відсутність таких угод до співпраці з європейськими установами.

Ми останні роки зараз намагаємося, щоб наші проекти були включені в першу європейську космічну програму з тим, щоб вони і фінансувалися, і ці проекти, в цих проектах була зацікавлена Європа.

Тому я вважаю, що це буде лише позитивний резонанс від підписання ратифікації цієї угоди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шибко.

13:03:49

ШИБКО В.Я.

Я дякую.

Шибко, соціалістична фракція.

Я так зрозумів, що ратифікацією цієї угоди ми якби маємо запрошення від європейських структур щодо участі нашої країни в реалізації цього проекту. І я хочу сказати, що на нас покладаються певні надії. Ви знаєте, що за оцінками європейської сторони Україна може зробити значний внесок якраз у європейську систему глобального моніторингу. І ми вже тут приймаємо активну участь, я маю на увазі, наші вчені та інженерні кадри.

В той же час, нам пропонується уже брати практичну участь у створенні цивільної глобальної національної навігаційної супутникової системи.

То я хочу сказати, крім того виробництва, що ми на сьогоднішній день маємо, чи не втратимо, це може призвести до того, що нам будуть запропоновані і пуски, тобто ми маємо на сьогодні можливості, відповідні площадки для того, щоб використовувати свої можливості запуску чи тільки ми будемо постачальниками відповідного обладнання?

КУЗНЄЦОВ Є.І. Дякую.

Є певні тонкощі відносно цього проекту. Цей проект, „Галілео”, він чисто цивільний, на відміну від існуючого американського „GPS” і російського „Глонас”, тому що ці військові системи, вони в певний час відповідно до тієї держави, яка здійснює чисто військові акції, вони можуть відключені, і це траплялося вже під час подій в Іраку.

І це…. принесе шкоду тим бізнесовим структурам, тим проектам цивільного призначення, які здійснюються за допомогою навігаційної системи. Ця система „Галілео”, вона буде чисто цивільна. І ми будемо, європейська спільнота і Україна, якщо вона підпише цю угоду, буде забезпечена тим, що трапитися якоїсь надзвичайної події не буде. А так, як ці умови...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранівський.

13:06:09

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Олександре Олександровичу. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Ми так космосом всі цікавимося. Я хотів би, шановний доповідачу, продовжити запитання, яке дав мій колега.

От все-таки ми пам’ятаємо той негативний імідж, який Україна отримала від аварії нашої ракети-носія, яка виводила супутники на космодромі „Байконур”. І тільки через рік десь нам знову вроді таки допуск із засобів масової інформації ми вже маємо на запуск.

Чи не вплине ця аварія нашого ракетоносія на те, що нам контракти можливо не запропонують для наших ракет-носіїв, чи це супутники наші будуть чи чиїсь? Все-таки турбує депутатів і мене, чи робочі місця ми додатково отримаємо, чи це тільки наміри сьогодні, що ми будемо приймати участь. Чи ми захистили своє тут національні інтереси, і на скільки ми їх потужно захистили?

КУЗНЄЦОВ Є.І. Дякую.

Справа в тому, що, дійсно, після аварії ракетоносія „Дніпра” на Байконурі у нас після того, як були вияснені всі причини цієї аварії. Цими днями керівництво Казахстану дозволило знову пуски ракет-носії „Дніпро” із Байконуру.

При формуванні системи „Галілео” будуть використані супутники, які будуть розроблені і вироблені європейською стороною. Ринок запусків і пропозицій для запусків поки що ще остаточно не визначений. Ми маємо певні перспективи для того, щоб здійснювати запусків цих космічних апаратів.

Але найбільш вірогідна наша діяльність – це наземні станції прийому, обробки інформації, а також поширення використання послуг, які ми будемо отримувати за допомогою цієї системи супутникової навігації. Це місце розташування автомобілів, контроль провозу багажу в цих автомобілях, вантажу, вірніше, проведення суден і так дальше, що за умови відсутності…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коротше, все в порядку, Олександр Петрович. Садовий, прошу.

13:08:23

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція соціалістів.

У мене буде 2 запитання. ну, по-перше, так говорити про те, що чисто цивільна програма, що стосується космосу, такого практично не буває, вона завжди така, комплексна, багатостороння. Це таке невелике зауваження. Зрозуміло, що законопроект передбачає співробітництво як у супутниковій навігації і також співробітництво, що стосується партнерства у програмі „Галілео”. Так у мене 2 запитання.

Перше запитання. яке співвідношення фінансове буде у витратах і те, що ми будемо мати якісь, можливо, відповідні доходи, якщо ми цю угоду підпишемо або проголосуємо за неї?

І друге. А яке співвідношення цієї системи „Галілео” із російськими відповідними системами? Ми не поламаємо те, що нароблено у нас?

КУЗНЄЦОВ Є.І. Я хочу відзначити, дякую за запитання, що підписання цієї рамкової угоди поки що ніяких фінансових затрат не вимагає і, мабуть, не буде.

Крім того, що ця система буде існувати окремо від системи „Глонас” російської, яка, нажаль, на протязі кількох років формується і до цих пір ще не сформована. Вона має нараховувати 28 супутників. На цей час на орбіті знаходяться лише 14 російських супутників, тобто система ще не цілісна. Можливо, ну, пройде кілька років і ця система буде сформована.

Але я хочу відзначити, що окремі російські установи також зацікавлені в функціонуванні і співробітництві в цій цивільній системі „Галілео”. Там не буде військового ніякого сегменту це буде тільки чисто цивільна комерційна структура, яка буде забезпечувати навігацію транспорту і всіх решту проектів, які входять у сферу економіки різних країн Європейського…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борщевський.

13:10:49

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Борщевский, фракция коммунистов, Днепропетровская область.

Принятие такой программы ведет к выбору определенных стандартов, то есть, в принципе, принимая такое решение, дальнейшее развитие может стать необратимым, и мы не сможем перейти к другим стандартам. Так вот в связи с этим у меня несколько вопросов.

Первый вопрос. Участие наших научно-исследовательских, производственного потенциала будет только на уровне эксплуатации или также это будут на уровне разработок, внедрения, изготовления элементов этой системы? Это первый вопрос.

Второй вопрос. Все-таки меня, честно, волнует вопрос, что цивильное или военное, тут правильно коллеги сказали, что это очень условное. Не повлечет ли это потерю элемента безопасности для нашего государства?

КУЗНЄЦОВ Є.І. Спасибо.

Начну со второго вопроса. Это не повлечет потерю элемента безопасности для нашего государства участие в этом соглашении. Поскольку здесь в случае каких-то подозрений о том, что это повлечет безопасность, Украина может отказаться от эксплуатации этой системы.

Первый вопрос. Мы разработали и у нас уже есть, действуют наземные станции приема и обработки информации, которая будет получаться с этих спутников. Причем, наши ученые пошли следующим путем, эти станции универсальны, они получают и обрабатывают информацию, используют и передают со всех трех систем GPS, „Глонас» российскую и сейчас они адаптированы и к европейской системе «Галилео». Поэтому мы рассчитываем только на то, чтобы формировать наземный сегмент и обслуживать наших потребителей в этой системе «Галилео». По созданию спутников мы не привлекаемся.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Майко Віталій Іванович - секретар Комітету з питань промисловості, регуляторної політики, висловить думку комітету з приводу цього закону.

13:13:31

МАЙКО В.І.

Комітет промислової політики і підприємництва підтримує підписання цієї угоди. Більше того, я можу сказати як людина, яка приймала участь в розробці вітчизняних систем різних напрямків, що ми цією проблемою в країні займались дуже давно, вже років 20, є наробки в цьому відношенні. Можу тільки одне сказати, що те, що доповів тут заступник генерального директора Космічного агентства, це дійсно, правда. І така система, як би ми і щоб не хотіли зробити, обов’язково повинна бути глобальна система, яка б могла використовуватися всіма країнами. А можливості нашого наземного обладнання, яке робиться, яке може працювати з трьома системами, дає нам незалежність від якихось випадків.

Мені здається, що ця угода повинна бути обов’язково закріплена, це дійсно і можливості наших вчених, і можливості промисловості, і транспорту, тільки додає можливості використати ті знання, те вміння, яке є в наших вчених, є в нашій промисловості. А все інше буде залежати від нас, так як ніхто не може сказати, що буде ще через 30 років. Ну, сьогодні це велика допомога в роботі і саме головне, це безпека роботи на транспорті, це безпека в промисловості. І я вважаю, що цей напрямок повинен бути підтриманий. Крім того, я впевнений, що і росіяни обов’язково почнуть працювати з цією системою, бо система повинна бути глобальною.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Віталія Івановича? Є у Білоруса. Ніхто не записується інший, я надаю Білорусу слово.

13:15:33

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Віталій Іванович! В мене три питання.

Перше. Чому цей законопроект про ратифікацію не пройшов через Комітет по закордонних справах, тут є міжнародний аспект? Угода названа глобальною навігаційною системою, а виступає її ініціатором Європейське співтовариство. Тут є певний конфлікт інтересів і протиріч.

Друге. Чим ця система відрізняється від ешелону відомого, коли за кожною людиною можуть слідкувати, де вона не є, в спальні чи в кабінеті, чи в туалеті, за нею можуть слідкувати. Чи немає тут загрози національній безпеці в зв’язку з тотальною системою спостереження і слідкування за розмовами, за рухами кожної людини, структури, автомашини і так далі?

Я думаю, що ці питання прямо відносяться до національної безпеки. Прошу дати коротку відповідь.

МАЙКО В.І. Перше. Чому не той, а інший комітет, це треба спитати в того, хто доручення давав комітетам. Комітет по обороні роздивлявся це питання.

Що стосується даних, які має система можливість здіймати, то вона буде здіймати ці дані бажаємо ми чи не бажаємо по одній причині, це все залежить від можливостей тих супутників, того обладнання, яке стоїть на них. А от одержати від них інформацію, це вже наші можливості. А що вони здіймають, це не залежить, ми не можемо закритися від 27 супутників. Я більше того можу сказати, що ще в 70-ті роки ми плавали по всьому океану на наших деяких плавучих пристроях і бачили все, що робиться в усіх країнах. Так, що це не залежить від того, що і як ми приймемо, це супутник, він приймає всю інформацію і ми не можемо їм заборонити щось приймати, бо ніякого впливу на це… Ми можемо зробити якісь-то радіотехнічні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Віталій Якович Шибко, що ви скажете з місця, будь ласка (Віталій Іванович, сідайте) відносно позиції комітету чи вашої особистої думки з цього приводу.

13:18:07

ШИБКО В.Я.

На комітеті не розглядалося це питання. Я гадаю, що тут є якась неузгодженість. Можливо, воно було не розписано, тому що не проходить через комітет, а я виказав свою позицію ще з самого початку, коли задавав питання до доповідача, що ми будемо підтримувати цю угоду для того, щоб Україна мала можливості приймати активну участь в європейських усіх інституціях, які зацікавлені якраз в участі України. Я хочу підкреслити, що назріла необхідність якраз ратифікації зацікавленості не тільки української сторони, а відповідних європейських структур. Це дуже важливо.

І я хочу сказати, ось тут підтвердити думку, що і Росія свого часу прийде до цього, тому що це європейська система. А європейську систему потребує і сама Україна. Тому тут нема ніякого остраху того, що от ми підемо в якусь іншу систему, а Росія залишиться поза межами або ми поза межами. Тому ми підтримуємо необхідність ратифікації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І голова комітету Матвієнков, будь ласка. Матвієнков.

13:19:28

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо, Александр Александрович.

Матвеенков, фракция Социалистической партии.

Я бы хотел немножко прояснить ситуацию и ответить на вопрос предыдущего, которые задавали вопрос в отношении системы слежения и того, что мы, так сказать, можем создать систему, под которую может попасть тотальное наблюдение наших граждан.

Речь идет о том, что подобных систем, о которых вы говорили вот сейчас, к сожалению, подчеркиваю, к сожалению, у нас сегодня существует предостаточно. А здесь как раз речь идет о системе, которая предлагает организовать механизм контроля за перемещением грузов, товаров, транспортных средств, судов. Если мы говорим в отношении того, что наша Украина волею судьбы находиться на развязке, будем так говорить, транспортных магистралей, в центре транспортных путей, то система доставки грузов через территорию Украины, система доставки багажа через территорию Украины, система развития нашей организации производства это все позволит, внедряя именно эту систему контроля и интегрируя ее в европейские методы контроля.

Поэтому здесь нет абсолютно никаких подводных камней, и стоит ратифицировать это соглашение.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є бажаючі обговорити це питання, да? Обговорити? Підтримати? Ну, вже досить підтримали. Я чому дав, бо це комітет обговорював. Аргументація достатня вже була висловлена, власне, визначайтеся шляхом голосування. Я пропоную підтримати, оскільки Україна свою глобальну не створить, очевидно, ближчим часом, а приєднатися до тієї, що існує, я думаю, що це вигідно для держави. Я ставлю на голосування цей проект закону.

13:21:23

За-391

Рішення прийнято. Дякую вам.

Погоджувальна рада рекомендувала за скороченою процедурою розглянути кілька питань, вони у вас є у порядку денному. Я ставлю на голосування питання про процедуру скорочену розгляду цих питань. Ставлю на голосування, прошу підтримати цю пропозицію.

13:21:55

За-273

Рішення прийнято.

За такою схемою розглядається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

Доповідає Альошин Валерій Борисович, голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, наш колега у минулих скликаннях парламенту.

АЛЬОШИН В.Б.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!

Вашій увазі пропонується проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”. Цей проект розроблений з метою вдосконалення норм законодавства, що регулюють діяльність недержавних пенсійних фондів та інших суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення.

Необхідність у розробці такого документу викликана двома обставинами.

По-перше, після прийняття закону в 2003 році, з'явилися інші базові закони, які регламентують, зокрема, порядок державної реєстрації юридичних осіб, з'явилися норми Цивільного кодексу, і виникла потреба привести закон у відповідність до цих нових законів. Також виникла вже перша практика діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні, і в зв'язку з цим значною мірою законопроект містить в собі техніко-юридичне удосконалення тих норм, які містяться в базовому законі.

Зокрема, мова йде про наступне. Передбачається розведення, розмежування процедури державної реєстрації юридичних осіб недержавних пенсійних фондів і їх реєстрації як фінансових установ. Удосконалюється система управління відкритих і професійних недержавних пенсійних фондів в частині участі представників роботодавців в раді Пенсійного фонду.

Законопроект також місить положення, які дозволяють передбачати більшу відповідальність банку-зберігача, більшу відповідальність і більші фінансові вимоги встановлюються до компаній, які здійснюють адміністрування недержавного Пенсійного фонду та управління активами цього фонду.

Поряд з цим…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Борисович, ви, очевидно, забули, що за скороченою процедурою регламент – дві хвилини. Дайте закінчити думку доповідачу. Говоріть. Говоріть.

АЛЬОШИН В.Б. Шановні колеги, я просив би підтримати зазначений законопроект. Я був зорієнтований справді на попередню практику, коли доповідь за скороченою процедурою дозволялася протягом трьох хвилин. Вибачаюсь. Прошу підтримати зазначений законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сідайте, будь ласка.

Слово має представник Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віталій Юрійович Хомутиннік. Прошу.

13:25:24

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги, комітет на своєму засіданні 19 грудня розглянув даний законопроект. І щодо змін до Закону про недержавне пенсійне забезпечення, то хотілось би зауважити наступне.

Першого січня 2004 року почав працювати та діяти Закон про недержавне пенсійне забезпечення. На сьогодні вже достатньо є пропозицій та зауважень по цьому законопроекту. Ці зауваження та пропозиції стосуються, в першу чергу, удосконалення норм існуючого законодавства, тих норм, які регулюють саме діяльність адміністраторів недержавних пенсійних фондів, компаній управління активами та інших інструментів, які задіяні в системі недержавного пенсійного забезпечення.

Норми даного законопроекту передбачають врегулювання також окремих неузгодженостей щодо відносин між учасниками та вкладниками недержавних пенсійних фондів та радами цих фондів, посилення відповідальності зберігача в системі недержавного пенсійного забезпечення, встановлення додаткових обов’язків зберігача для забезпечення підвищення захисту пенсійних накопичень українських громадян та решта інших питань, які в цілому вдосконалюють діючий Закон про недержавне пенсійне забезпечення.

Якщо сказати, які сьогодні цифри, то майже 50 мільйонів гривень було накопичено по системі недержавного пенсійного забезпечення та охоплено приблизно сто тисяч осіб. Безумовно, це невеликі цифри для того, щоб пишатися певними досягненнями. Тому, на думку комітету, треба прийняти за основу даний…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчіть думку, будь ласка.

ХОМУТИННІК В.Ю. …для того щоб ту систему, яка діє в усьому світі, удосконалювати та посилювати саме недержавне пенсійне забезпечення та надійність такого забезпечення в нашій країні. Тому комітет пропонує прийняти в першому читання за основу даний законопроект, який поданий був урядом.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Запишіться, хто хоче висловитися з цього приводу „за” чи „проти”.

Сухий Ярослав Михайлович, прошу.

13:28:27

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги!

Криза солідарної пенсійної системи, котру зараз переживає Україна і досить боляче переживає український народ, не є чимось невідомим чи унікальним українським явищем. Справа у тому, що всі країни Європи, світу, особливо ті, котрих торкнулось відлуння, вторинне відлуння демографічної катастрофи, переживали і переживали кризу солідарної пенсійної системи.

Але на відміну від інших країн світу, котрі давним-давно знайшли вихід з цього становища, котрі давним-давно пішли на шляху реформування пенсійної системи, Україна як топталася, так і топчеться на місці, намагаючись переділити ці мізерні суми пенсійних виплат, відбираючи в одних категорій, віддаючи іншим категоріям.

Ну, а держслужбовці, ті пішли взагалі ще дальше: маючи доступ до влади, самі собі назначають високі пенсії, як це зробили, на превеликий жаль, і ми, народні депутати України.

Я вважаю, що пенсійну реформу ми повинні негайно реанімувати, ми повинні негайно в життя запустити ті положення пенсійної реформи, які, на превеликий жаль, сьогодні не працюють.

І хотів би наголосити, шановні колеги, ми повинні підтримувати цей законопроект, тому що в розвитку такої фінансової послуги, як недержавне пенсійне страхування, величезна складова соціальна. Я звертаю увагу на одне тільки положення, на один тільки позитив, який ми отримуємо: цей законопроект, ці зміни до закону дають змогу посилити зацікавленість роботодавця у здійсненні ним відрахувань на користь своїх найманих працівників до недержавних пенсійних фондів.

Ми рано чи пізно, я сподіваюсь, що ще у цьому році перейдемо до реалізації на законодавчому рівні трирівневої пенсійної системи України, тому що так дальше миритися з тим низеньким процентом відшкодування, коли людина виходить на пенсію, ми не можемо. Інші шляхи непопулярні ми застосувати поки що не можемо. Тому майбутнє тут за недержавним пенсійним страхуванням.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Слово має Лук’янчук. Білорусу Олегу Григоровичу передає він слово. Будь ласка.

13:30:49

БІЛОРУС О.Г.

Дякую.

Шановний Олександре Олександровичу. Питання дуже важливе. Це питання національної стратегії. Пенсіонер – він і в Африці пенсіонер. І тут багато таких сидить.

І, ви знаєте, у нас в Україні скоро буде лозунг: „А ти записався у пенсіонери?” Дуже багато липових пенсіонерів. А тепер ми ще хочемо законом ввести комерційні пенсії. Це буде бедлам і базар, Содом і Гоморра. Пенсії давати може тільки держава, і то заслужені пенсії. Пенсії не уряд дає. Бо уряд приходить і відходить. А держава, країна тільки має право давати заслужені пенсії.

Тому 200 мільйонів знужденного державного національного бюджету на оборудки якогось комерційного пенсійного фонду – це злочин. І я це говорю, дивлячись в очі всім громадянам, і тим, що отримують мізерні пенсії, і тим, що отримують більші пенсії. Нам треба навести порядок в пенсіях державних, а не видумувати. Якщо є бажаючі створювати „МММ” у вигляді пенсійних фондів, то треба, щоб вони це робили не за рахунок 200 мільйонів з Державного бюджету щорічно чи на перший раз, і щоб вони не їздили по областях і від імені держави не вимагали, що всі вступайте в недержавні пенсійні фонди. Це недозволені прийоми, це нічого спільного з соціальним значенням, місцем і роллю пенсійного забезпечення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми закінчили обговорення.

Прозвучало в цьому сенсі дві думки, але такий потужний форвард як Олег Григорович в даному випадку вдарив у штангу, користуючись футбольною термінологією. Тому що цей закон працює і автори пропонують до нього зміни, які випливають із практики застосування цього закону. І тому він в багатьох випадках чіткіше визначає дефініції, чітко визначає процедури, потребу реєстрації, мат, фонду і тому подібне. Тобто Олег Григорович трошки не по темі висловився в даному випадку. Почекайте.

Я не критикую, я відповідно до Регламенту підбиваю підсумки обговорення законопроекту. І в зв’язку з тим я все-таки наполягаю на тому, щоб ми підтримали голосування цього проекту в першому читанні. А до другого читання щоб ми могли ретельно опрацювати кожну дефініцію, кожну позицію цього проекту з тим, щоб можна було його прийняти.

Прошу вас визначитися шляхом голосування.

13:34:25

За-269

Рішення прийнято. Спасибі.

Я прошу вибачення, якщо я некоректно висловився відносно Олега Григоровича, але він знає, що я до нього з симпатією ставлюся. Я сказав потужний, користуючись його вагою в законодавчому процесі. Будь ласка.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння будівництву. Доповідає Сербін Юрій Сергійович. Прошу вас. Голова Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

13:35:07

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги, над цим законом, який я зараз доповідаю, працював великий колектив, більше 40 чоловік.

І спочатку, я хочу подякувати всім авторам за роботу над цим законодавчим актом. Я не можу перерахувати їх всіх, але народних депутатів, які приймали активну участь, і основних я хотів би назвати хоч прізвища. Це депутати: Кульбіда, Кучеренко, Майборода, Матвієнков, Одарченко, Поляченко, Радовець, Щербань, Самойлик, Сухий. І фахівці: Важкулат, Горбатович, Тернопільський, Нечаєва, ......…і Худяков. Я назвав тільки основну базу.

Коли ми працювали над цим законом, то мета, яка стояла перед нами, мета, яка стояла перед нами, - це скоротити процедури виділення земельних ділянок, зробити їх більш прозорими і зробити так, щоб інвестори входили в будівництво, бо це одна з основних галузей і це розвиток нашого господарства.

Ось перед вами є таблиця, подивіться на неї, оце зараз існуюча система.

(Ш у м у з а л і)

Що є, то є. От стільки квадратиків потрібно пройти зараз, щоб отримати дозвіл на будівництво. Я прошу поставити інший слайд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Сергійович, це процедури нинішнього одержання… виділення земельних ділянок, ось так здалеку подивишся нічого не ясно, але хто знає, той одержує. Так же?

СЕРБІН Ю.С. І друге питання. Що пропонуємо ми в нашому законі? Залишаються оці процедури. Я кажу першу принципову річ і, до речі, це досвід Москви, ми його заслуховували на засіданні комітету, і він цілком себе виправдав. Місцева рада перед тим, як подати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити міркування голови комітету.

СЕРБІН Ю.С. Я нічого не зрозумів, я відповідаю як автор і як від комітету, дайте подвійний регламент.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте йому ще дві хвилини як голові комітету. Я прошу.

СЕРБІН Ю.С. Тоді я скорочуюсь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще дві хвилини маєте, говоріть.

СЕРБІН Ю.С. Я прошу тоді питання, які будуть задаватися, єдине, я зараз хочу відповісти тоді на питання, яке дало Науково-експертне управління. Зауваження слушні, але з 19 зауважень, які ми отримали, 7 зауважень чисто теоретичної ролі і вдосконалення формулювань. Це буде враховано при другому читанні, якщо ви проголосуєте в першому читанні.

Другий блок зауважень пов’язаний з ринком землі. Принципових заперечень проти цього немає ні в кого і в аграрного комітету. І ми готові зняти це питання з закону нашого і так погодились з керівництвом аграрного комітету, якщо не пройде закон про ринок землі, бо ці положення і в нас є, і в законі про ринок землі, то тоді це буде враховано в нашому законі. Якщо це пройде в законі про ринок землі, то тоді ми виключаємо це положення, вони не суперечать майбутньому закону, так ми погодили з керівництвом аграрного комітету.

І є чотири слушні зауваження, включаючи дозвіл, який буде, безумовно, знятий. Зняти це дійсно недоречності і помилки, які будуть зняті при розгляді у другому читанні. То і в цілому, висновок Науково-експертного управління в цілому, позитивний.

Я закінчую свою доповідь, бо вона розрахована була на 15 хвилин, а мене обмежили. Я прошу, що це дійсно скорочення серйозно термінів в три рази, причому це запобігає, наскільки можливо, всяким лівим та правим доходам тих людей, хто виділяє ці земельні ділянки. Це буде прозорий механізм аукціону на земельні ділянки і чіткі положення про обговорення. Я прошу вас підтримати в першому читанні такий висновок і Науково-експертного управління. Готовий відповісти на запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Не треба відповідати на запитання, оскільки процедура це не передбачає, по-перше.

А, по-друге, ми це питання раз вже розглядали тут і потім дали доручення комітету доопрацювати цей документ таким чином, щоб припинити ту вакханалію, яка сьогодні спостерігається в містах при виділенні земельних ділянок під забудову. І наведення порядку, чіткого контролю, щоб ніхто, пройдисвіти не брали, не створювали усілякі фіктивні фірми під будівництво і не страждали від того громадяни.

Я гадаю, що тут враховано і такі пропозиції, і те, що представники всіх фракцій брали участь в підготовці цього законопроекту, я думаю дає надію на те, що ми його в першому читанні приймемо, а потім доопрацюємо до другого читання так, щоб можна було врахувати кожний нюанс.

В даному випадку йде мова про те, щоб висловилися депутати, хто хоче „за”, хто „проти” підтримати його. Від комітету висловив він, взяв два регламенти. Запишіться, будь ласка, на обговорення, хто хоче. Будь ласка.

Беспалий, будь ласка.

13:41:10

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий "Наша Україна".

Шановні колеги, законопроект, дійсно, дуже ґрунтовно підготовлений. І я, наприклад, не маю жодного сумніву, як і наша фракція, що він буде взятий за основу. І тому треба зосередитися на тих речах, які потребують доопрацювання.

Важливою перевагою є поєднання громадського обговорення і фахової експертизи, тому що зараз проводиться дика забудова, і я думаю, їй треба покласти край, і таке співвідношення воно є позитивним. І тому, можливо, вилучення статті 18, яке пропонується, можливо воно якраз… над цим треба подумати, тому що тут якраз дуже детально розписані терміни інформування громадськості про наміри забудовників, можливо, все-таки така інформація має доводитися і в конкретні терміни. Тому я думаю, над цією статтею треба буде ще поміркувати, можливо, не все разом викидати, щоб не вихлюпнути разом з водою і дитину.

Друге. Це стосується нарешті аукціонного продажу землі. Взагалі, всім під забудову, взагалі всім дуже добре відомо, що є два способи аукціонів, два способи приватизації, нічого іншого немає. Є відкритий аукціон грошей і закритий аукціон хабарів. До цього часу в Україні відрегульований і нормально діє тільки один вид ринку – це тіньовий ринок дозволів. І покласти цьому край це наш святий обов’язок.

Я хотів би нагадати, що ще в 1999 році разом з депутатом Бондаренко, Терьохіним ми вносили такий законопроект, де пропонували, наприклад, ці кошти, які б надійшли, спрямовувати на погашення знецінених заощаджень, зараз це можна було б на соціальне житло. І тому, враховуючи актуальність цієї теми, я думаю, що ми не тільки його підтримуємо в перше читання, а й докладе профільний комітет зусиль, щоб він не зволікався при доопрацюванні і був розглянутий і прийнятий в цілому вже на початку наступної сесії.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко зараз виступить, але перед тим виступить представник комітету аграрного. Я допустився тактичної помилки. Бо питання землі тут стоїть і він висловиться.

Сулковський говорить. Прошу.

13:43:27

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, виходячи із назви законопроекту, його метою є вдосконалення законодавства у сфері містобудування та сприяння будівництву. Однак виходячи із запропонованих норм, прийняття зазначеного законопроекту не сприятиме, а ускладнить навпаки будівництво так, як запропоновані зміни до Закону України „Про планування і забудову територій” ускладнюють процедуру забудови та місця розміщення об’єктів містобудувань. Порядок вирішення питань забудови та отримання вихідних даних для проектування об’єктів містобудувань.

Не можна погодитися із запропонованими в законопроекті змінами до Земельного кодексу України. В першу чергу це стосується великого блоку доповнень кодексу щодо продажу земельних ділянок на конкурентних засадах в той час, як механізм проведення земельних торгів вже виписаний в проекті Закону України „Про ринок земель”, реєстраційний номер 0947, який був прийнятий в першому читанні. І немає необхідності переносити ці норми в Земельний кодекс.

Недоцільно доповнювати Земельний кодекс України статтями щодо сприяння здійснення житлової та громадської забудови, оскільки це питання вже врегульовано також в Земельному кодексі.

Не можна погодитися зі зміною редакції в частині статей Земельного кодексу пунктів 8, 10 розділу 5, оскільки частина редакції зазначених статей відповідає механізму регулювання земельних відносин в цілому запропоновані зміни акцентуються на питаннях містобудування.

Внесення змін до кодексу обмежують права громадян на безоплатну приватизацію земельних ділянок, що перебувають у їх користуванні. Оскільки пропонується передавати ці земельні ділянки у власність за умови використання їх відповідно до містобудівної документації.

12 грудня 2006 року комітет розглядав зазначений…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд дайте.

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. І запропонував його доопрацювати із врахуванням висловлених зауважень, але законопроектом, який розглядається сьогодні, зауваження всі практично не були враховані, і ви, як автор, це підсвідчили сьогодні. І тому сьогодні прийняти цей проект пропоную у першому читанні (я до попередніх виступаючих також приєднуюся) за основу і до другого читання в обов’язковому порядку врахувати всі без винятку пропозиції комітету, головного комітету.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте. Ляшко.

13:46:26

ЛЯШКО О.В.

Мені дуже приємно, що ви робите такі позитивні оцінки моїй діяльності, шановні колеги комуністи.

Я теж вважаю, що варто підтримати законопроект, який спрощує процедуру отримання дозволів на будівництво. І те, що представник антикризової коаліції виступає проти цього законопроекту, це свідчення того, що їх влаштовує ота ускладнена система ( перша таблиця, яка була продемонстрована), коли люди роками ходять, щоб отримати дозвіл на будівництво. Виявляється представників антикризової коаліції така ситуація цілком влаштовує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть хто виступає проти. Називайте прізвище.

ЛЯШКО О.В. Попередній виступаючий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так він де підтримав у першому читанні.

ЛЯШКО О.В. Не буду називати його прізвища.

Але цей законопроект справді потребує доопрацювання. Зокрема, передбачений законопроектом громадське обговорення, коли мова йде про будівництво об’єктів, які мають велике громадське значення. Ну, що таке велике громадське значення? Це є занадто розпливчате формулювання, яким користуються нинішні посадовці. Ті, хто будуть зараз чи в Києві, чи в будь-яких містах знають, що для того. щоб отримати дозвіл, треба пройти і мешканців невідомо яких будинків чи прилеглих, чи неприлеглих, отримати ці погодження і затягується цей процес.

Крім того, в законопроекті передбачено позбавлення забудовника без його відома ліцензії на право будівництва, тобто розширюється всевладдя чиновників. Будує людина будинок, добудувала до останнього поверху, прийшов, забрав ліцензію і все, гроші втрачені, які були вкладені, і знову будемо мати „Еліта-центри”, коли люди вкладають свої гроші і не отримують. Тобто вважаю, що треба підтримати цей законопроект і спрощувати процедуру будівництва. Адже це вплине і на здешевлення житла, і на зменшення корупції і хабарництва у галузі будівництва. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В зв'язку з тим, що прізвище не називалося, я репліки не дам, але сам скажу те, що ви хотіли сказати. Я прошу вас, давайте не пересмикувати в політичному сенсі висловлювання своїх колег. Попередній виступаючий Ляшка висловився за підтримку цього законопроекту в першому читанні, висловивши конкретне зауваження, причому більш конкретні, ніж ті, що ви процитували зауваження експертного управління.

І він наполягає голосувати в першому читанні, а в другому читанні врахувати ці пропозиції. Щодо тих пропозицій, я хотів би сказати наступне, я, наприклад, вважаю, що в законі, який стосується містобудування, якщо будуть продубльовані норми якогось іншого закону, бо ви посилалися на проект закону, який не може бути основою для аргументації, то гріха в цьому не буде.

І навпаки при виділенні земельних ділянок треба вартість землі обов'язково враховувати, бо якщо ми цього не будемо робити, то буде продовжуватися те саме, що ми маємо сьогодні – за безцінь забирається земля, наприклад під приватизацію якогось об'єкту, а потім відводиться земля під забудову, а потім ця вартість реальна йде у поверхи, в метри, і люди платять за цю забудову. То я думаю, що це треба мати на увазі. Але в першому читанні цей документ, який набагато спрощує процедуру і виділення земельних ділянок, і взагалі вирішення питання про забудову, треба підтримати. Я просив би, щоб ви визначилися шляхом голосування. Йде голосування.

13:50:19

За-391

Я думаю, що, ну, давайте, наполягають по фракціях, я оголошу по фракціях.

Партія регіонів – 184 (це відносно того, хто підтримує, хто не підтримує), проти – 0; Блок Тимошенко – 93, проти – 0, але із 123 чоловік; „Наша Україна” – 62, СПУ – 27, комуністів – 21, „Позафракційні” – 4.

Мені здається, тут все ясно. Працюйте над документом, готуйте його до другого читання, як слід. Репліку після закінчення засідання, тоді візьмете. Ну, це дві хвилини тратимо… Я вас не називав, прізвище, ні.

(Ш у м у з а л і)

Ну, я прошу! Не треба!

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві. Доповідає Берташ Василь Михайлович. Прошу вас. А, тут був лист… Вибачте, я зараз знайду. Про перенесення цього… У зв’язку з необхідністю доопрацювання цього проекту, просить автор перенести розгляд його на пізніше – у лютому-місяці.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

13:52:06

За-320

Прийнято рішення.

Проект Закону про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей. Микола Володимирович Томенко. І я прошу відразу, оскільки (йдіть на трибуну) дати йому все-таки чотири хвилини на доповідь замість двох, бо тонке питання. Треба до громадськості довести суть питання.

Будь ласка.

13:52:34

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, враховуючи те, що ми сім’єю, дітьми завжди завершуємо наше засідання і завжди за скороченою процедурою, я сконцентруюся на ключових проблемах.

Кілька цифр стосовно ситуації в цьому питанні. У 2005 році в Україні ми мали 170 тисяч розлучень. У 2006 році, за статистикою, очевидно, така кількість розлучень буде більшою. Україна вийшла на показники щомісяця 14 тисяч розлучень. Це одна з найбільших цифр у Європі.

Я абсолютно переконаний, що сьогодні інститут сім’ї, з точку зору профілактики, цінності, просвітницької роботи, практично, перестає існувати, якщо подивитися на зовнішнє середовище. Складається враження, що за дитину несе відповідальність виключно мама або родина, яка її утримує, а суспільство, держава і батьки вважають, що вони якби за сумісництвом цим займаються.

Сьогодні є дві категорії дітей і мам, які виховують дітей без батьків, які отримують на..... якщо батька не знайшли, місцезнаходження його невідоме, він ховається, зник або десь виїхав, вони на утримання дитини отримують 30% від прожиткового мінімуму. В минулому році це десь 170 гривень.

Якщо батьки є злісними неплатниками аліментів або підробили довідку про свою заробітну плату, навіть при рішенні суду можна виховувати дитину на 170-200 гривень. Ну, так вважає у нас Міністерство юстиції і так вважає, ну, і ми вважаємо, бо в законодавстві ситуація склалася таким чином.

Що я пропоную? Крім своєрідної профілактики розлучень і взагалі пояснення ситуації, яка склалася, щоб у нас, особливо молоді люди, не поспішали приймати рішення, а потім не знати, що з цим рішенням, точніше, з дітьми, робити. Ця тема, звичайно, не парламенту. Ми як парламент, мусили б привернути увагу до цього і сказати про те, що відповідальність за дітей і дитину несе спільно і держава, і суспільство, і обоє батьків, які є, умовно кажучи, співвласниками цього, цієї дорогоцінності. Що я пропоную зробити? Що стосується тих дітей, місце знаходження батьків яких невідомо.

Очевидно, ми мусили би піти на те, щоб вийти на доплату на рівні прожиткового мінімуму. Яка різниця між дитиною чи дорослим чоловіком, яку треба утримувати? Нагадаю вам, що з цього року прожитковий мінімум на дитину від одного до шести років буде складати 442 гривні в середньому. Мінфін порахував, ціна питання, якщо так грубо скажу про дітей, 122 мільйони. Я не думаю, що у наступному році парламент і уряд не знайдуть 122 мільйони, щоб вирішити це питання.

Складніша історія із стягненням аліментів із батьків. Я допускаю, що є категорія тих людей, які отримують малу заробітну плату. І тут є певна складність.

Моя пропозиція така. Я консультувався з фахівцями з „Нашої України”, з Партії регіонів, які підтримують ідеологію, але сумніваються у коректності цієї норми. Я пропоную після обговорення між першим і другим читанням зробити наступним чином. Якщо батько у суді переконливо доводить і показує, що заробітна плата його невелика, тоді з нього аліменти стягуються в сумі не більше 50 відсотків від заробітної плати, а держава компенсує ту частину, щоб все-таки мама на дитину отримала хоча би прожитковий мінімум. Таким чином ми вийдемо на ситуацію, що при спільній турботі держави, суспільства і обох батьків, не залежно від ситуації, живуть вони разом, ми все-таки не лише шанували дитину при її народження, а ми супроводжували і допомагали виховувати дитину бодай до 18 років.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Корнійчук Євген Володимирович, перший заступник голови Комітету з питань правової політики висловиться з цього приводу.

13:56:56

КОРНІЙЧУК Є.В.

Дякую.

Шановні колеги, проект закону про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей передбачає збільшення розміру аліментів на дітей з 30 відсотків до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до розміру прожиткового мінімуму, а також збільшення розміру тимчасової державної допомоги дітям, якщо місце проживання батьків невідомо, або вони ухиляються від сплати аліментів або не мають можливості утримувати дитину.

Зрозуміло, що реалізація положень даного проекту передбачає збільшення бюджетних витрат. Виходячи з сучасної реалії життя, важливо підтримати зазначений законопроект і таке рішення було прийнято на засіданні комітету від 29.11.2006 з перехідним положенням щодо вступу в силу даного закону з 1 січня 2008 року.

Таке уточнення дозволить усунути суперечності з статтею 27 Бюджетного кодексу України, а прийняття законопроекту в першому читанні дозволить удосконалити його при підготовці до другого читання. Таку ж позицію висловило Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради.

Я хотів би зауважити, що під час засідання комітету Міністерство юстиції висловилось також за підтримку даного законопроекту. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Хто хоче висловитися, запишіться. Я оголошую про продовження засідання, поки розглянемо це питання, щоб потім не було зауважень. Беспалий. Будь ласка, Лілія Степанівна.

13:59:13

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, „Наша Україна”.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, справа в тому, що інститут сім’ї сьогодні дійсно не виконує належним чином свою роль і функцію. Більше того, інститут сім’ї є в загоні.

Ми сьогодні очікуємо відмінного виконання обов’язком Президентом, міністром, народним депутатом, головою облдержадміністрації, але, погодьмося, що не працюють два найголовніші високопосадовці – батько і мама. Чи можемо ми такими методами зберегти шлюб і зменшити кількість розлучень? Так, це також один із методів недопущення такої кількості розлучень, в збереженні сімей, а зрештою забезпечення прав дітей.

Тому „Наша Україна” безумовно буде підтримувати цей законопроект по ідеї, бо це відповідає ідеології, започаткованій Президентом України, не формальне, а реальне забезпечення прав дітей, в тому числі і в матеріальному еквіваленті.

Одночасно ми хочемо наголосити на наступному. Коли, скажімо, це стосується сімей забезпечених або середньозабезпечених, то, звичайно, і залишається в сім’ї, допустимо, двоє дітей, можна вийти у фінансовому плані з цієї ситуації. Але коли батько заробляє 800 чи 600 гривень, а залишається двоє дітей, на яких треба виділити не менше на кожну дитину прожиткового мінімуму, може вийти така колізія, що сім’ям малозабезпеченим було зручніше розлучитися для того, аби отримувати більші кошти на виплату для дітей.

З огляду на те, ще раз наголошую, підтримуючи по суті ідею даного законопроекту, фракція „Наша Україна” наполягає на тому, що до другого читання ми повинні таким чином урегламентувати виплати аліментів на дітей, відштовхуючись від прожиткового мінімуму аби ці виплати були реальними, щоб ми не загнали ці виплати і проблеми у судову тяганину і таким чином, це не позначилося не кращим, а гіршим чином на забезпечення прав дітей. Ми підтримуємо даний законопроект тільки в першому читанні. До другого будемо доопрацьовувати рішення, яке буде на користь забезпечення прав дітей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вікторія Матюха, будь ласка.

14:01:23

МАТЮХА В.В.

Шановні колеги! Шановний головуючий!

Внесений на розгляд Верховної Ради законопроект передбачає підвищення до розміру прожиткового мінімуму мінімального розміру аліментів на дитину. Сьогодні, нагадаю, що розмір аліментів становить 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, проект передбачає підвищення тимчасової державної допомоги до розміру прожиткового мінімуму у випадку, якщо місце проживання батьків невідомо або вони ухиляються від сплати аліментів, чи не мають змоги утримувати дитину. Безумовно, наше завдання та обов’язок це працювати в напрямку підвищення рівня соціального захисту дітей, які виховуються в неповних сім’ях.

Проте, чи реальний до виконання на праці даний законопроект. Фахівці висловлюють до нього низку зауважень. Головне зауваження це те, що виконання проекту призведе до збільшення бюджетних видатків. Водночас, його автор не надав пропозиції про видатки, які належать скоротити, але та не вказав джерела додаткових доходів для покриття збільшення видатків, а вимога, надати таку інформацію, міститься в Бюджетному кодексі та регламенті Верховної Ради України.

Законопроект 2014, пропонується ввести в дію з 1 січня 2007 року. Тоді як, згідно з Бюджетним кодексом, закони, які впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. Таким чином, даний законопроект потребує суттєвого доопрацювання. Про те, ми вважаємо його соціально значимим. Керуючим цим, депутатська фракція Партії регіонів пропонує направити законопроект 2014 на доопрацювання і повернути до його розгляду після узгодження його положень з чинним законодавством.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Одну хвилиночку, я прошу вас, увага. Заключне слово може взяти голова комітету, доповідач мається на увазі, тому він одержує одну хвилинку репліки. Будь ласка, Томенко.

14:03:37

ТОМЕНКО М.В.

Я звичайно зацікавлений був би в широкій дискусії, оскільки, багато аспектів, я погоджуюсь з критикою, їх треба врахувати. Але єдине, я просив би колег з тих, які виступали, зокрема з братських фракцій, з антикризової коаліції, ми всі серйозні і дорослі люди. Дивитися на те, що законопроект був внесений півроку назад, не розглядався, і що там передбачено введення в дію з 1 січня 2007 року, ми всі ж не сьогодні народились. Зрозуміло, що він буде введений в дію, як передбачено законом, наступного бюджетного року. Тому я просив би цю серйозну проблему, все-таки, обговорювати по суті і я переконаний, якщо сьогодні ще немає розуміння в нас це зробити, просив би підтримати мене в тій частині, що ми повинні це вирішити, цю проблему. Тому що залишати її не вирішеною, означає проявляти нерозуміння цієї суттєвої і важливої соціальної проблеми, ми ніколи не матимемо збільшення народжуваності і ніколи не матимемо поваги до сім’ї в країні, коли не вирішимо цю проблему.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми закінчили обговорення і міркування висловились цілком зрозумілі. Те, що такі документи будемо приймати, ясна річ, а те, що він сьогодні несе в собі деякі ризики для бюджету, теж зрозуміло. Очевидно, треба було передбачити при підготовці цього питання до остаточного розгляду, щоб відповідав за дитину батько або мати, більше, я маю на увазі щодо аліментів. Якщо майстер є мати дітей, то, будь ласка, постарайся, щоб дитина була забезпечена, а не сподіватися, що держава, суспільство візьме твої обов’язки на себе. То тоді це буде, справді, закон, який впливатиме і на збереження сім’ї і на багато інших питань.

Бо можна елементарно перекласти на державу видатки на утримання дітей, але це буде не 120 мільйонів, ви прекрасно розумієте, бо візьміть віковий розрив, візьміть кількість дітей, навіть при зменшенні народжуваності і так далі, це будуть колосальні видатки для бюджету. В цьому сенсі зауваження, яке висловила Вікторія Матюха, дуже справедливе, тому що ми не можемо навіть прикинути, про що йдеться врешті.

Тому до другого читання, якщо ми готуємо такий проект, там повинно бути винятково виписано все це і акценти зроблено на те, відповідають батьки, маєш дітей – виховуй їх, забезпечуй. А вимога законна: платити не менше прожиткового мінімуму. Ховаєшся, не ховаєшся, показуєш там зарплату повну чи не показуєш, немає значення і може не обмежувати там 50 процентів, а повністю прожитковий мінімум ти повинен забезпечити у вигляді аліментів, тоді це буде зрозуміло і не буде навантаження для бюджету. Я гадаю, що треба таким чином підійти.

Тим часом пропозиція була в першому читанні ставити це питання, цей закон на голосування. Я ставлю його, тобто проект закон з цього приводу. Будь ласка, в першому читанні, я підкреслюю.

14:06:56

За-217

Тоді я прошу, по фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 6, "Блок Юлії Тимошенко" -107, " Україна" – 71, соціалісти – 16, комуністи – 15, позафракційних – 2.

Є друга пропозиція – направити на доопрацювання з урахування обговорення. Будь ласка, ставлю на голосування цю пропозицію.

14:07:34

За-331

Рішення прийнято. Дякую.

Ранкове засідання оголошується закритим.

Після обіду засідання в комітетах і фракціях, будь ласка.