ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 січня 2007 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу депутатів підготуватись до реєстрації. Вставте картки. Сядьте, заспокойтеся. Проводиться реєстрація.

16:00:55

Зареєструвалося -444

Хочуть взяти участь в засіданні 444 народних депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Дві фракції від „Наша Україна” і „Блок Юлії Тимошенко” просять перерви, але компенсувати це право не можуть, оголошення відповідної заяви. Тому надаємо слово їм. Будь ласка. То було ранкове засідання, а це вечірнє.

Будь ласка, В’ячеслав Анатолійович.

16:01:28

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, „Наша Україна”.

Заява фракції „Наша Україна”.

10 січня уряд ухвалив постанову № 9, якою на посаду заступника міністра внутрішніх справ призначений Сергій Попков.

Це той самий Попков, якій за часів агонії режиму Кучми командував внутрішніми військами. 28 листопада 2004 року, коли сотні тисяч людей протестували на Майдані проти фальсифікації президентських виборів, Сергій Попков наказав видати бойову зброю дислокованим під Києвом частинам внутрішніх військ і вишукував їх у бойовому порядку для руху на столицю. Лише рішучість захисників Майдану змушена була дати відсіч усім, хто підніме зброю на свій народ, і змусила війська повернути в казарми. Тодішній Президент Кучма віддячив Попкову вже через два дні, призначивши його заступником міністра внутрішніх справ.

Сьогоднішня коаліція і уряд Януковича демонстративно повертають на посади найодіозніших діячів кучмівського режиму. Усунувши Юрія Луценка, вони повертають в Міністерство внутрішніх справ кадри, що відзначилися репресіями проти громадян.

Чого вартий лише призначений заступником міністра Микола Плєханов, який у 2004 році керував арештами і в побиттях сумських студентів, що йшли походом на Київ.

Для чого уряду такі кадри як Попков, Плєханов та інші?

Відповідь може бути лише одна. Для розправи над українським народом, який неминуче знову повстане проти антилюдської політики такого уряду. Тільки для цього можуть знадобитися люди, які готові не зупинятися ні перед чим.

Ми вважаємо, що не можна однією рукою долучатися до проведення другого загальнонаціонального круглого столу та реалізації Універсалу національної єдності, а другою рукою підписувати постанову про призначення одіозного генерала заступником міністра внутрішніх справ. Такі дії не призведуть до спокою в українському суспільстві, а лише до загострення політичного протистояння.

У зв’язку з цим ми закликаємо Прем’єр-міністра Віктора Януковича скасувати постанову № 9 від 10 січня цього року та усунути Сергія Попкова з посади заступника міністра внутрішніх справ і не допускати у подальшому подібних неконструктивних призначень, які сприяють загостренню політичного протистояння, а не єдності у суспільстві.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

Розглядається питання за скороченою процедурою. Рішення з цього приводу ви проголосували на ранковому засіданні. І на порядку проект Закону про організаційно-правові засади вилучення (викупу) земель права приватної власності .

Доповідач з цього питання народний депутат України Сільченко Василь Андрійович.

З процедури? Турчинову дайте слово.

16:04:38

ТУРЧИНОВ О.В.

Дякую.

Шановні колеги! Олександре Олександровичу, я звертаюся до вас, тому що ви зараз як Голова Верховної Ради ведете вечірнє засідання. Справа у тому, що такі закони, які стосуються землі, вони стосуються кожного із нас, кожного громадянина України. Це стратегічні закони для нашої держави. І поспіхом по 2 хвилини доповідати і обговорювати такі закони, вибачте, це просто злочин. Тому ми просимо від нашої фракції „Блоку Юлії Тимошенко” цей земельний закон обговорити по повній процедурі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю, ви вже прийняли рішення з цього приводу. Взагалі, тут думка розумна ваша, безперечно.. Але, власне кажучи, оскільки вона стосується процедури, я можу її, не обговорюючи, ставити на голосування. Я ставлю на голосування пропозицію Олександра Валентиновича, будь ласка.

16:05:49

За-189

Не вистачає голосів.

Будемо розглядати за скороченою процедурою. Але від сутність цього закону, значення цього закону не втрачається, це дуже серйозний документ, я хотів би, щоби ми дуже уважно до нього підійшли.

Де Василь Андрійович? Іване Сидоровичу? Давайте тек, співдоповідач іде зараз, Бевзенко Валерій Федорович, а потім ми...

А, то співдоповідач? Правильно. Бевзенко Валерій Федорович є? Ідіть на трибуну. Як автор законопроекту і представник комітету він доповідає сам, тобто ми можемо за вчорашньою практикою надати йому навіть чотири хвилини на доповідь, оскільки питання серйозне і потребує ретельне з'ясування позицій. Будь ласка. 2141.

16:07:22

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!

Законопроект 2141 комітет, наш комітет, розглянув на своєму засіданні. Це законопроект про організаційні і правові засади увеличення викупу земель права приватної власності і пропоную Верховній Раді прийняти за основу з таких причин.

Ну перше, цей законопроект, який іде в розрізі прикінцевих положень до Земельного кодексу, які ми мусимо прийняти, щоб ринок землі вступив в дію. Це є перше. Через рік.

Друге. В результаті здійснення земельної реформи в Україні відбулась зміна структури земельного фонду, де приватна власність на землю складає біля 50 процентів всієї землі сільськогосподарської. В сучасних умовах формування ринкових відносин право власності на землю не може бути абсолютним і має виконувати також соціальну функцію подібно до того. к це робиться в інших країнах з розвинутими ринками землі з метою забезпечення реалізації суспільних інтересів народу України, держави та територіальних громад.

Викуп земельної ділянки і право приватної власності не може бути предметом спору, виходячи з того, що суспільні потреби – будівництво доріг, газопроводів, водопроводів, лінії електропередач, аеропортів, об'єктів оборони тощо, перелік таких об'єктів визначено Земельним кодексом, є незмірно переважаючим над приватним. Однак такий викуп повинен здійснюватись по заздалегідь встановленим правилам і захищати інтереси власників землі. Саме такі правила і встановлює даний законопроект, а саме: містить норми, які регулюють суспільні відносини, що вникають у процесі вилучення викупу земельних ділянок права приватної власності для задоволення суспільних потреб у випадках, коли такі суспільні потреби не можуть бути забезпечені за рахунок інших земель державної чи комунальної власності.

Тому наш підкомітет і Комітет аграрної політики пропонує прийняти цей законопроект за основу в першому читанні. І ми в другому читанні всі зауваження, які нам виклало Юридичне експертне управління, виправимо.

Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, сідайте. Сідайте, будь ласка, на місце.

Сільченко Василь Андрійович, прошу.

16:10:12

СІЛЬЧЕНКО В.А.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.

Василь Сільченко, фракція Соціалістичної партії України.

Щодо даного законопроекту, хочу зазначити, що необхідність його розробки зумовлена тим, що в результаті здійснення земельної реформи в Україні відбувається зміна структури земельного фонду України, використання якого базується на засадах права приватної, комунальної і державної власності на землю. Приватизація земель, паювання сільськогосподарських угідь, формування первинного і вторинного ринку земель зумовлює до необхідності забезпечення балансу приватних і суспільних інтересів у процесі набуття та реалізації громадянами, юридичними особами, територіальними громадами і державою суб’єктивних прав на землю.

Водночас, згідно частини п’ятої статті 41-ї Конституції України, примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановленими законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Врахуванням вказаних норм Основного Закону України у чинному Земельному кодексі України вміщено дві статті – 146-та та 147-ма, норма яких закріплюють юридичні засади викупу земельних ділянок для суспільних потреб та примусове їх відчуження з мотивів суспільної необхідності. Однак, норми вказаних статей Земельного кодексу мають загальних характер і не регулюють підстав та порядку вилучення викупу земельних ділянок права приватної власності для суспільних потреб чи примусове їх відчуження з мотивів суспільної необхідності.

Більше того, в Україні не прийнято інших законів чи законодавчих і нормативно-правових актів, в яких були б врегульовані …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Андрійович.

Тим самим ви, по суті, підтвердили, що врегульовувати ці відносини треба законодавчо. Сідайте, будь ласка.

Запишіться, хто хоче висловитися з цього приводу, два – за, два – проти.

Сухий Ярослав Михайлович. Можна з місця.

16:12:55

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги!

Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Ви знаєте, ми просто, як би мовити, приречені голосувати за цей законопроект, тому що я просив би всіх пам’ятати: перед нами великий борг перед українським суспільством.

Ми взяли на себе зобов’язання впродовж 2007 року прийняти ряд законопроектів, які б унормовували ринок землі. Цей законопроект, який регулює організаційно-правові засади вилучення або викуп земель, право приватної власності. Один з цих законопроектів, які потрібні нашому суспільству.

І ще одне, я би просив звернути вашу увагу на те, що цей законопроект має обов’язково, в свою чергу, і соціальні наслідки, адже мова йде про те, що таким чином ми захищаємо добросовісного власника, таким самим чином ми захищаємо права держави у зв’язку з тим, що чітко і, я думаю, і конституційно, на законодавчому рівні обґрунтовуються всі аспекти такої майбутньої процедури.

Тому я, безумовно, фракція наша буде голосувати за цей законопроект у першому читанні. І ми пропонуємо і закликаємо народних депутатів України підтримати цей законопроект. Пам’ятайте про те, що у нас попереду ще не один такий законопроект, який ми повинні і розробити, і проголосувати. Тому профільному комітету, представник якого тут виступав, потрібно це також пам’ятати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко замість Лук’янчука, будь ласка. Він – співавтор законопроекту.

16:14:40

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний головуючий, шановні колеги.

Іван Кириленко, „Блок Юлії Тимошенко”, Дніпропетровщина.

Я все-таки повертаюся до того питання, яке ми підняли на початку вечірнього засідання, щоб наступні земельні питання, які будуть передбачатися в черзі денній, все-таки розглядалися не за скороченою процедурою. Бо вони мають занадто високе резонансне відлуння у суспільстві і не тільки у нашому сесійному залі. Це – перше.

Друге побажання. Зважаючи на високу температуру обговорення цих питань і високу напругу в залі, цим законом ми показуємо приклад спільної роботи усіх фракцій над ключовими законопроектами. Зокрема над цим працювали представники абсолютної більшості фракцій, і я відчуваю, що розуміння в залі є, що ми його підтримаємо у першому читанні, наскільки він важливий сьогодні є.

І по суті закону. Шановні колеги, дійсно, більша частина земель в Україні розпайована і знаходиться у приватній власності. Приватна власність – це священне право, яке захищене Конституцією, законами і є непорушною. Але стосовно приватної власності на землю такого абсолютного права немає в усьому світі. Бо суспільні, громадські потреби, загальнодержавні інтереси є вищими над приватними інтересами.

Тому, як вирішувати сьогодні питання, - будівництво транспортних коридорів, газопровідних мереж, водопровідних систем, енергосистем, об’єктів, суспільно значимих для загального користування, природоохоронних заходів і так дальше. Як вирішити? Дає відповідь цей закон. А саме: шляхом відчуження, викупом за ринковими цінами, за попередньою оплатою.

Для тих, хто задає питання: а як же бути з мораторієм, який ми подолали минулої середи. Там же рік, а ми в цьому законі передбачили, що за рік громадина треба повідомити, власника земельної ділянки, що в нього земля буде відчужатися шляхом викупу.

І останнє. Шановні колеги, закон повністю відповідає нормам Європейського союзу і світового співтовариства в цих питаннях, тому прошу підтримати і даємо добрий сигнал, те, що ми пообіцяли в середу працювати над законами земельними якомога швидше. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, правильно була думка висловлена Турчинова, бо, якби це питання розглядалося та ще на ранковому засіданні, можна було б привернути увагу до тих спекуляцій, які сьогодні відбуваються при виділенні земельних ділянок для суспільних потреб тими, хто хоче на цій справі нагріти руки.

Тому цей закон, повторюючи досвід зарубіжних країн, не дозволяє це робити, пропонує цілу низку заходів для того, щоб не вдавалося зловмисникам спекулювати на суспільних потребах.

І я гадаю, що при доопрацюванні до другого читання, а ми його потім ретельно розглянемо вже і під час підготовки, і під час розгляду в сесійному залі, ми доповнимо всі ті слушні думки, які є у депутатів і в тих, хто буде брати участь у роботі над цим проектом і приймемо остаточно хороший закон. А зараз у нас є всі підстави поставити на голосування в першому читанні. Я роблю це, вносячи пропозицію про голосування щодо цього закону.

16:18:08

За-350

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Доповідає народний депутат України Турманов Віктор Іванович. Прошу.

16:18:37

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги

Вашему вниманию предлагается рассмотреть проект закона о внесении изменений к Закону Украины "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Я хотел бы от имени наших шоферов отрасли поблагодарить депутатов четвертого созыва, когда в 2002 году в Основной закон была внесена поправка о приостановке банкротства на предприятиях угольной отрасли. Это позволило приостановить процессы уничтожения угольной промышленности.

1 января 2007 года закончился строк моратория на банкротство угольных предприятий. Принятие и реализация предложенного проекта закона позволит предотвратить потерю чрезвычайно важных для экономики Украины угольных предприятий и избежать значительных экологических и социальных проблем, будет оказывать содействие по недопущению увольнения работников отрасли, обеспечить этих работников отрасли заработной платой и всеми социальными гарантиями.

Отмена моратория приведет к банкротству убыточных угольных предприятий и последующего изменения владельца без процедуры приватизации вследствие чего государство понесет значительных экономический ущерб.

Поэтому вносится поправка к данному законопроекту: продлить мораторий на банкротство угольных предприятий до 1 января 2010 года. Сама суть закона не меняется.

Министерство угольной промышленности, Министерство экономики поддерживают данный законопроект. Профильный комитет экономической политики также поддерживает данный законопроект. И когда я докладывал, то решение этого профильного комитета было принято принять сегодня этот закон не только за основу, а в целом как закон.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Слово для співдоповіді має голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Михайло Васильович Чечетов.

16:20:47

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександр Олександрович! Шановні народні депутати!

Законом України від 14 травня 1992 року про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом було встановлено порядок та умови впровадження у справах про банкрутство, в тому числі гірничих підприємств. В результаті практична реалізація положень зазначеного законодавчого акту в 2000-2002 роках у зв’язку із вкрай скрутним економічним становищем у вугільній галузі були порушені справи про банкрутство більш, ніж 70 відсотків усіх вугільних підприємств. Тому, з метою недопущення повальної ліквідації підприємств вугільної галузі, які ще мають значні виробничі запаси вугілля, але не спроможні самостійно забезпечувати розширене відтворення виробництва і економічну збалансованість, Верховною Радою України протягом 2003-2005 років були прийняті відповідні закони України про внесення змін до вищезазначеного законодавчого акту, згідно з яким, на певний термін накладався мораторій на порушення справ про банкрутство гірничих підприємств.

Таким чином, в разі не продовження терміну дії даної статті закону України, починаючи з 1 січня 2007 року, по ряду гірничих підприємств, будуть відновлені справи про банкрутство. Проектом закону пропонується, до 1 січня 2010 року дію норми закону, яка забороняє порушувати справи про банкрутство гірничих підприємств частка держав у статутних фондах, в яких становить не менше 25 відсотків у зв’язку з тим, що згідно з її чинною редакцію, дія такого мораторію припиняється 1 січня 2007 року.

Головне Науково-експертне управління в цілому не заперечує проти прийняття цього закону. Комітет з економічної політики вчора прийняв рішення щодо прийняття цього законопроекту в цілому.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Запишіться, хто хоче висловитись з приводу цього законопроекту: два – „за”, два – „проти”. Будь ласка. Аржевітін, будь ласка. Бондар, будь ласка, Олександр Миколайович замість Аржевітіна.

16:23:22

БОНДАР О.М.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!

Українська республіканська партія „Собор”, фракція „Наша Україна”, Олександр Бондар.

Я хочу висловити думку фракції, ми розуміємо ситуацію, яка складається в вугільній галузі, в вугільних підприємствах, вона складається не перший рік. Доповідач цього закону, на жаль, нам не сказав, що дав попередній мораторій, який існував багато років, наскільки це покращило ситуацію у вугільній галузі. І що він дасть, якщо ми продовжимо мораторій ще до 2010 року.

Я хочу нагадати, що Верховна Рада прийняла в першому читанні закон, автор якого Матвієнков, який призупиняє Мораторій на впровадження справ по банкрутству по всім підприємствам на Україні. І ми робимо виключення тільки для вугільної галузі. Я думаю, що у нас є і інші галузі, де знаходяться в такому ж важкому стані, складному фінансовому, яким треба було теж дати це право погіршувати свій фінансовий стан незалежно від того, будуть на них накладені санкції чи ні? Але ми виділяємо знову тільки одну галузь, створюючи для неї не рівні умови з усіма іншими, і це не відповідає ринковим ліберальним підходам до проведення економічної політики.

Тому я висловлюю думку фракції, що ми утримуємося від підтримання цього закону і вважаємо, що у нас всі галузі народного господарства повинні працювати в рівних умовах. Якщо ми відміняємо мораторій по всьому народному господарству, включаючи об’єкти АПК і таке інше, інші об’єкти, чому ми повинні виключення робити для однієї галузі? Депутат Матвієнков може підтвердити, що є складна ситуація по металургії і по іншим підприємствам, і вони якось з цим справляються.

І головне, що все ж таки домоклов меч банкрутства чи позбавлення прав на майно повинен існувати, інакше це приводить до того, що фінансовий стан підприємств погіршується, а ніхто за це не несе ніякої відповідальності.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко.

Будь ласка, Волинець виступає замість Ляшка.

16:25:33

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, це наскільки важливе питання, якщо повернутися ще в 90-ті роки, то вже тоді у вугільній галузі була створена кредиторська заборгованість більше 10 мільярдів гривень. І саме в той час найбільше закривали шахти без всякої відповідальності і без реструктуризації. І саме прийняття цього законопроекту, продовження його, настільки важливе, ми повинні зберегти сьогодні шахти.

Наприклад, шахта „Княгинінська” і інші шахти в Луганській області, які знаходилися в стані санації на початку 2001–2002 року, ми два роки виводили їх з такого стану. Якщо сьогодні ми не збережемо вугільну галузь, то ми сьогодні повністю будемо залежати від іноземних енергоносіїв. Тому надзвичайно важливо сьогодні проголосувати за цей законопроект і його підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, береться до уваги ця аргументація, вона досить серйозна.

Я прошу, у вас проект на руках, визначатись шляхом голосування. Я ставлю на голосування проект Закону про продовження дії чинного законодавства до 1 січня 2010 року, тобто на 3 роки. Будь ласка, йде голосування.

16:27:07

За-326

Рішення прийнято.

Вашій увазі пропонується Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо звільнення та призначення посадових осіб). Але, я прошу вашої уваги. У зв’язку з тим, що тут є ще два альтернативні проекти, які за Регламентом повинні розглядатися одночасно, але не розглядалися, не підготовлені на сьогоднішній розгляд, то відповідно до Регламенту я просив би перенести розгляд цього питання тоді, коли вже буде підготовлені і ті альтернативні проекти до розгляду. І тому я прошу вашої згоди, перенести цей проект на наступні пленарні засідання. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу її підтримати.

16:28:02

За-358

Прийняте рішення.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ.

Доповідає член Комітету з питань правосуддя Фесенко Леонід Іванович. Прошу вашої уваги, тому що питання дуже серйозне. Будь ласка.

16:28:26

ФЕСЕНКО Л.І.

Фесенко Леонід, фракція Партії регіонів, Луганськ.

Шановний Олександр Олександровичу! Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! Вам на розгляд представлений законопроект, який передбачає одноразову передачу цивільних справ за касаційними скаргами на судові рішення і касаційні скарги, не розглянуті Верховним судом України, для розгляду до колегії суддів відповідних апеляційних судів. Склад цих колегій буде формувати президіями цих судів.

Судова палата у цивільних справах Верховного суду України продовжить виконувати уповноваження касаційної інстанції щодо цивільних справ за касаційними скаргами на судові рішення і касаційних скарг, поданих до Верховного суду України після набрання чинності цим законом.

Щодо підґрунтя законодавчої ініціативи. Протягом чотирьох останніх років у цивільній палаті Верховного суду України склалася катастрофічна ситуація з розглядом, термінами розгляду касаційних скарг.

У першому півріччі в 2005 році на розгляді знаходилося понад 44 тисячі цивільних справ. В 2006 році - вже 55 тисяч справ. У судовій палаті в цивільних справах працює всього 20 суддів. І якщо суддя апеляційного суду розглядає лише 16 справ на місяць, то кожен суддя цивільної палати Верховного суду України розглядає 719 справ, це 30 справ на один день. Люди чекають вирішення питання по 3–4 роки. А Верховний суд, його цивільна палата захлинається від кількості справ. Цей тромб паралізував цивільне судочинство в Україні.

В наших силах сьогодні виправити цю помилку і дати можливість Верховному суду нормально працювати. Ми в комітеті неодноразово обговорювали цей законопроект і прийшли до висновку, що його треба приймати з таких підстав.

По-перше. Таке становище, яке склалося у Верховному суді України, свідчить про те, що ми перш за все…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви переконливо проінформували. Очевидно, так депутати зрозуміли.

Василь Васильович Онопенка – Голова Верховного суду, якого ми вітаємо як керівника незалежної гілки влади, хоче висловитись теж з цього приводу. 2 хвилин він має. Я прошу уважно послухати його.

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.

Я вдячний за таку можливість пояснити позицію Верховного суду з цієї проблеми. Дійсно, у Верховному Суді із-за різних обставин, у тому числі і з того, що не був створений касаційний суд України, зібралося у цивільній палаті 40 тисяч справ. Для того, щоби дійшла черга до розгляду цієї справи, потрібно 3-4 роки. У такому разі втрачається весь зміст касації. До Верховного Суду, та я думаю і до вас, люди звертаються зі скаргами. На жаль, ми нічого не можемо зробити.

Крім того, люди звертаються до Європейського суду з прав людини і Європейський суд виносить рішення проти України. Тому, ми вважаємо, що це питання вирішити потрібно саме у такий спосіб: направити 40 тисяч справ в апеляційні суди, але в різні суди: з Вінниці у Львів, зі Львова у Вінницю, тобто вєєром, не у ті області, звідки вони поступили, а в різні області. Створити там відповідні колегії і розглянути у порядку касації. Ті справи, де не будуть завершені, ми витребуємо до Верховного Суду і поставимо останню крапку. Я думаю, що ось такий підхід дасть можливість людям реалізувати своє право на касацію.

Крім того, ми вже напрацювали зміни до Цивільно-процесуального кодексу, де вже не буде такого завалу, який є сьогодні. Не повинен Верховний Суд, вибачте, розглядати питання межі, мілкі якісь майнові спори і тому подібне. Тому такий законопроект фактично нами напрацьований, ми будемо просити депутатів Верховної Ради внести даний законопроект на розгляд Верховної Ради, і в результаті Верховний Суд буде працювати більш ефективно, приймати до свого розгляду найбільш важливі такі соціальні справи і наведемо порядок у цьому плані.

Дякую вам за увагу. А зараз прошу підтримати …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам. Сідайте, будь ласка.

Хто хоче висловитися з цього приводу? Чи є потреба висловлюватися? Немає заперечень? Тому, я думаю, ми підтримаємо думку Василя Васильовича, яка зводиться до того, що таке явище стало наслідком недосконалості системи судочинства, і треба буде, очевидно, скоріше і комітету нашому профільному, і депутатам прийняти ті зміни до законів, які впорядковують порядок проходження через судові інстанції справ. Я ставлю на голосування цей проект і прошу його підтримати у першому читанні, у першому читанні.

16:34:03

За-392

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України. По фракціях попередній хотіли? Будь ласка, опублікуйте по фракціях: „Регіони” – 176, „Блок Тимошенко” – 117, "Наша Україна" – 41, СПУ – 31, комуністи – 21, позафракційні – 6.

Доповідає оголошений мною законопроект (реєстраційний номер 2448) народний депутат Оніщук Микола Васильович. Будь ласка.

16:34:53

ОНІЩУК М.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати, шановні громадяни України! Народні депутати Зубко, Забарський, Замковенко, Оніщук, Портнов і Фесенко вийшли з законодавчою ініціативою щодо внесення змін до перехідних положень (звертаю вашу увагу на цю обставину) Кодексу адміністративного судочинства.

Як ви знаєте, з набуттям чинності Кодексом адміністративного судочинства усі адміністративні спори і адміністративні справи, які розглядалися за участю військовослужбовців чи прирівняних до них осіб, були вилучені із провадження судів військових, маючи на увазі, що вони мали бути передані адміністративним судам, зокрема окружним та апеляційним.

На жаль, як ви добре знаєте, це вже не перший раз, ми до цієї теми повертаємось, створення окружних та апеляційних судів адміністративних затягнулося. І я хотів би скористатися зараз цією можливістю, щоб знову привернути увагу і уряду, і глави держави до того, що створення системи адміністративної юстиції було одним із найбільш помітних політико-правових кроків України у напрямку вдосконалення судової системи.

Так ось, оскільки ситуація склалася таким чином, що суди адміністративні, які мали б розглядати ці справи за участю військовослужбовців чи осіб, прирівняних до них, не створені, відтак Кодекс адміністративного судочинства передбачав, що вони мають розглядатися, ці справи, судами загальними, зокрема районними судами, які розглядають цивільні та адміністративні справи, за правилами Кодексу адміністративного судочинства. Проте, як ми знаємо, процедурно і процесуально розгляд справи має свої особливості, і тому ці суди ці справи по суті не розглядають, немає такої можливості. Цей закон і передбачає…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку.

ОНІЩУК М.В. Закон якраз має на меті тимчасово, до сформування судів адміністративних, надати їм можливість, військовим судам, розглядати адміністративні справи за участю військовослужбовців, як це, власне, і було до моменту ухвалення Кодексу адміністративного судочинства. З набуттям чинності, з утворенням судів вони автоматично переймають юрисдикцію судів військових, і таким чином ми не вносимо і не порушуємо цілісність системи судоустрою, маючи на увазі, що адміністративні суді виключно в подальшому будуть здійснювати розгляд адміністративних справ, в тому числі за участю, коли стороною справи є військовослужбовець.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має член Комітету з питань правосуддя Владислав Забарський. Прошу вас. Владислав Валерійович.

16:38:16

ЗАБАРСЬКИЙ В.В.

Шановний головуючий, шановні колеги. Комітет з питань правосуддя на своєму засіданні 10 січня 2007 року розглянув проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, реєстраційний номер 2448, щодо розмежування переліку справ, підвідомчих адміністративним судам та військовим судам.

Слід зазначити, що комітет тричі розглядав зазначений законопроект. Після другого розгляду 27 грудня 2006 року за рішенням комітету була утворена робоча група з удосконалення зазначеного законопроекту, до якої були включені представники комітету, Вищого адміністративного та військового судів.

Розглядаючи це законопроект, комітет приймав до уваги, по-перше, що військові суди розглядають не тільки справи за участю військовослужбовців та органів військового управління, а також за участю військовослужбовців в Міністерстві надзвичайних ситуацій, Служби безпеки України, Внутрішніх військ.

На сьогодні декілька тисяч справ уже більше півтора року не можуть бути розглянуті у зв'язку з тим, що, фактично, система адміністративних судів ще не створена і тому військовослужбовці не мають гарантованого Конституцією вільного доступу до суду. Цей законопроект має за мету передачу повноважень розгляду в порядку Кодексу адміністративного судочинства окремої вичерпної категорії адміністративних справ, де стороною є або військовослужбовці або спор з органів військового управління, а також ті спори, які пов’язані з державною таємницею.

На своєму засіданні комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України розглянути проект закону, реєстраційний номер 2448, прийняти його за основу та в цілому. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Хто хотів би висловитися, запишіться: два – за, два – проти.

Філіндаш, будь ласка, за, і Ляшко – проти.

16:40:50

ФІЛІНДАШ Є.В.

Прошу передати

Слово депутату Мендусю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мендусь Олександр Петрович.

МЕНДУСЬ О.П.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги!

Запропонований законопроект є нагальним і стосується необхідності по суті справи подолати тромб, який утворився внаслідок того, що система окружних та апеляційних адміністративних судів до цих пір не запрацювала у повному обсязі.

Це призводить до того, що ціла категорія справ, які виникають із адміністративних правовідносин у сфері військового управління, вчасно не розглядаються. Найперше порушується вимога статті шостої Конвенції про захист прав і основних свобод людини стосовно забезпечення кожній людині судового розгляду справ упродовж розумного строку незалежним судом.

Законопроект аргументовано має обмежений часовий термін застосування. Окремо хочу зауважити, що під час обговорення на комітеті не залежно від приналежності до проурядових чи опозиційних фракцій фахівці висловилися за доцільність і потребу його прийняти сьогодні. Експерті установи, а також представники Верховного суду та Вищого адміністративного суду України, прийнявши участь у розробці цього варіанту законопроекту, теж висловилися за потребу його прийняття.

Тому за умови подібного консенсусу, який був досягнутий, прошу вас прийняти цей законопроект у першому читанні і в цілому.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто хочу висловитися проти?

Ляшко, будь ласка.

16:42:42

ЛЯШКО О.В.

Олександре Олександровичу, не вводіть громадян України і зал в оману. Ляшко „за” цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас, вибачте, значок стоїть „мінус”, я і оголошую це.

ЛЯШКО О.В. Вибачте, я не відповідаю за дію вашої системи. Я записувався „за”.

Я підтримую цей законопроект, і наша фракція підтримує, оскільки прийняття цього законопроекту дозволить покращити доступ військовослужбовців до правосуддя і сприятиме захисту їхніх прав.

Я також хотів сказати, сьогодні було багато суперечок з приводу Регламенту Верховної Ради і дій головуючого на ранішньому пленарному засіданні, який переконував нас про те, що він може будь-якого депутата позбавити слова. То стаття 28 Регламенту говорить, що головуючий вимикає без попередження мікрофон, якщо промовець виступає без дозволу. Ніхто не дає право головуючому оцінювати суть питання, з якого виступає депутат. Депутат відповідає за те, що він говорить. І не головуючий визначає, хто що має право казати чи не має.

Крім того, стаття 52 Регламенту Верховної Ради дозволяє головуючому переривати виступ, якщо депутат вживає образливі вислови на адресу чи колег, чи депутатів, чи когось іншого. Інших жодних підстав для позбавлення депутата слова у Регламенті Верховної Ради не передбачено.

У зв’язку з цим, я звертаюся до Адама Івановича Мартинюка, який сьогодні переривав нашу колегу Олю Бондар, який не давав можливості мені сказати, який багатьом іншим депутатам не дає можливості сказати, не заважайте депутатам висловлювати свою точку зору. Виборці, громадяни України, нехай оцінюють кожного, хто, чого він вартий, а не ви. Ніхто вам не дав цього права. Дотримуйтесь Регламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би, щоб ми були уважними при прочитанні Регламенту і при своїх виступах, в тому числі, навіть виступаючи напередодні, тільки що народний депутат. Стаття 31 Регламенту говорить, 36-та, пункт перший „промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово та дотримуватися тривалості часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається”. А це не коментарі. Це цитата із Регламенту.

Ви вважаєте необхідним коментувати Регламент при розгляді питання, яке ніякого відношення до Регламенту не має, а, до змісту Регламенту, і вважаєте, що ви праві.

Крім того, ви натиснули кнопку мінус і висвітлено на моніторі, бо нікому не було таких помилок і при тому ще вважаєте можливим робити докори мені за те, що я абсолютно об’єктивно висловлюю позицію, яка зафіксована на моніторі. Тому ви слідкуйте за тим, чим ви займаєтеся і будемо взаємно об’єктивними, тоді буде порядок. Спасибі.

Є пропозиція розглянути питання про голосування в першому читанні цього законопроекту. Ставлю на голосування цю пропозицію. У першому читанні, Михайло Васильович.

16:46:16

За-230

Рішення прийнято.

Оскільки є заперечення щодо розгляду його в другому читанні, я це питання не ставлю на голосування, цю пропозицію.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" (щодо заборони конфіскації житла за борги з житлово-комунальних послуг). Доповідає Боднар Ольга Борисівна, будь ласка.

Так, люди знали б… справа в тому, що не йде сьогодні, зараз трансляція.

16:46:58

БОДНАР О.Б.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Я хочу привернути вашу особливу увагу до цього законопроекту, який маю честь представляти.

Сьогодні практично по всій Україні почалася тарифна війна проти народу. І в Донецьку, Луганську, Львові, Києві просто масово піднімають тарифи. У Донецьку - у два рази, у Києві - у 3-3,5. Найбільше підняття відбулося в Івано-Франківській, Сумській, Миколаївській, Закарпатській, Кіровоградській, Львівській, Хмельницькій, у Києві та Севастополі. Навіть тепла зима не спинила це підняття комунальних платежів. Сотні тисяч людей абсолютно в усіх регіонах опинилися на межі існування. Середній українець, який отримує офіційну зарплатню, змушений платити за комунальні послуги 40, 50, іноді 60 відсотків від своїй доходів.

Якщо, наприклад, підрахувати в середньому по місту Києву взяти двохкімнатну квартиру з усіма вигодами, то буде, якщо вона буде облаштована лічильником, то громадяни за цю квартиру платитимуть порядка 374 гривні. Якщо лічильників не буде, то вони платитимуть 450 гривень, десь так.

При цьому про покращення рівня послуг не йдеться, навпаки це питання замовчується, наче проблеми не існує.

Механізм для отримання субсидій достатньо складний. І якщо ми подивимося порядок призначення житлових субсидії, то ми побачимо з вами, що треба зібрати чимало папірців, побігати, постояти в чергах. Чи може це кожен з нас зробити, особливо пенсіонер, який живе на валідолі, на корвалолі, на інсулінах.

Зрозуміло, що у людей починають виникати борги за квартирну плату та житлово-комунальні послуги і тут вступають в дію норми цивільного законодавства, Цивільного кодексу стосовно укладання договору по наданні комунальних послуг, стосовно того, що вирішуються спори в суді. Позивна заява на три роки по стягненню боргів, на яку інколи посилаються, скажемо так, комунальники, нічого не означає. Тому що в принципі, суди самі мають вирішувати, якщо строк позаминулої давності стік і вони можуть приймати до розгляду будь-які спори. На квартири боржників, таким чином, накладається арешт.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Тривога є. Тому, будь ласка, ще 30 секунд, закінчуйте виступ. Будь ласка.

БОНДАР О.Б. Дякую.

Законопроект, спрямований на захист людей у цих скрутних умовах, передбачається зміна закону про виконавчі впровадження, яким забороняється звертати стягнення на житло за борги, за житлово-комунальні послуги у тих громадян, сукупний доход який не перевищує прожиткового мінімуму.

Для того, щоб упередити можливі шахрайства і зловживання цією нормою, передбачається, що, по-перше, стягнення не може бути звернено лише на те майно, в якому громадяни постійно проживають та зареєстровані.

По-друге, дія проекту поширюється на тих громадян, перед якими є заборговані зарплати, пенсії, соціальних виплат, компенсацій, втрат і знецінення грошових заощаджень. Я думаю, така норма є справедливою, держава не в праві забирати у малозабезпечених громадян останнє в той час, коли сама має такий величезний борг перед ними.

Боржники по житлово-комунальним послугам повинні погодитись на укладанні договору про структуризацію заборгованості. Це ще є одним запобіжником того, що громадяни теж мають певні умови при цьому виконанні цього закону.

Я закликаю вас підтримати цей законопроект та прийняти його не тільки в першому читанні, але в цілому як закон.

Дякую за увагу. Думаю, ви зрозумієте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

Замість Беспалого виступає Писаренко Валерій Володимирович від комітету.

16:50:42

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую, Олександр Олександрович.

Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні проект Закону України про внесення змін до України про виконавче впровадження щодо заборони конфіскації житла за борги по житлово-комунальним послугам для населення України, внесений народним депутатом України Юлією Тимошенко.

Комітет підтримує необхідність прийняття поданого законопроекту, метою якого є встановлення заборони конфіскації житла за борги по житлово-комунальним послугам для громадян України, сукупний доход яких не перевищує встановленого прожиткового мінімуму.

Водночас, на думку комітету юридичне формулювання внесеного проекту потребують суттєвого доопрацювання під час підготовки до другого читання.

Хочу сказати, що комітет розглянув два зауваження Науково-експертного управління. Перше, яке стосувалося того, а чи потрібно нам вводити це обмеження лише тимчасово або постійно. Науково-експертне управління вважає, що таке обмеження нам потрібно вести на постійній основі. Це перше зауваження.

Друге зауваження такого технічного характеру, це щодо термінів, які використовуються. Мова йде не про конфіскацію житла, а про звернення стягнення на житло.

Такі зауваження я думаю, ми до другого читання виправимо. І комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України розглянути проект Закону України про виконавче впровадження в першому читанні та прийняти його за основу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Хто хоче взяти участь в обговоренні? Запишіться два „за”, два „проти”.

Шкіль „за”, прошу. Андрій йдіть на трибуну. Турчинов буде виступати, будь ласка. Турчинов замість Шкіля.

16:52:50

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, сьогодні кияни отримують, як і більшість нашого населення, нові платіжки, де в 3 рази підвищені комунальні послуги. На жаль, сьогодні більшість наших громадян залишені один на один з тими проблемами, які їм треба вирішувати. І багато з них нездатні сьогодні заплатити за комунальні послуги більше, ніж вони отримують доходи на свою родину. Саме тому, це дуже своєчасний закон. Ми не можемо дозволити, щоб наших громадян не тільки перетворили на жебраків, але ще викидали з їхніх осель, і щоб ми з вами завдяки політики, яка сьогодні відбувається в країні, створювали новий клас – бомжів.

Саме тому, шановні колеги, ми, наша фракція „Блок Юлії Тимошенко” дуже просить вас підтримати цей законопроект. Я хочу звернути вашу увагу на наступне. Це стосується не всіх громадян, які не будуть сплачувати за квартири, а виключно і це в законі підкреслюється, виключно категорії малоімущих. Тобто людей, доходи яких з рахуванням сплати за комунальні послуги стають менше, ніж прожитковими і вони просто фізично нездатні це сплачувати, а субсидії, ви знаєте, не завжди вони встигають отримувати.

Саме для того, щоб не знищувати, фізично не знищувати людей, не викидувати їх на вулицю і пропонується прийняти цей закон. Можна погодитись повністю з пропозиціями експертної ради Верховної Ради, щоб зробити цей закон не тимчасовим, а постійним. Саме це треба доробити в другому читанні і зараз прийняти закон за основу. Дуже прошу, шановні колеги, підтримати цей законопроект і разом незалежно від політичної приналежності за нього проголосувати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ядуха від Партії регіонів, будь ласка. Вірніше, народний депутат з місця. Прошу, дайте йому слово.

16:55:01

ЯДУХА В.С.

Шановні колеги, абсолютно поділяю ту тривогу, яка хвилює, мабуть, більшість населення України про сплату за житлово-комунальні послуги. Але хотів би нагадати, тут багато є присутніх колег, які працювали керівниками районів і міст. Згадайте, що тільки сьогодні є ця проблема, вона була і 5, і 10 років назад, борги за житлово-комунальні послуги були споконвіку, але як вийти з цієї ситуації, це вже питання зовсім інше.

Мене хвилює друга сторона цього законопроекту, те, що сьогодні сплата боргів за житлово-комунальні послуги переведена в політичну площину, і сьогодні всі хотять звалити вину на Кабінет Міністрів України забуваючи, що органи місцевого самоврядування на сьогоднішній день повинні вести прозору політику в цьому плані, громадські слухання і чітко працювати з населенням для сплати відповідних платежів. Кабінет Міністрів України, на відміну від мого попередника, абсолютно все робить для того, щоб засубсидувати всі ті витрати саме тим верствам населення, які називалися. І не потрібно спекулювати сьогодні на інвалідах, пенсіонерах і інших категоріях нашого населення.

Тим більше, даний законопроект не можна підтримувати з того прикладу, що згідно Закону України „Про виконавче впровадження” цей закон регулює не питання конфіскації майна, а питання звернення, стягнення на майно. Але, мабуть, головне в тому, що суть проекту зводиться до того, щоб знову спекулювати людьми і призвести до того, щоб більша частина людей і населення України перестало взагалі платити за житлово-комунальні послуги.

Прошу на залишок 20 секунд передати для репліки Ганні Герман.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Право передається на час. Я просив би, щоб ви користувалися цим правилом. Слово має Філіндаш Євген Володимирович. Прошу.

16:56:58

ФІЛІНДАШ Є.В.

Шановні колеги, фракція соціалістів, безумовно, підтримує саму ідею про те, що не можна лишати людей без житла, особливо, якщо це житло єдина родина, тому що це, дійсно, означає фактично припинення повноцінного життя для всіх людей, які позбавляються житла для цих родин.

Проте, ідеологія самого закону дещо викликає певні питання. Чому? Тому що, дійсно, як вже тут було сказано, йдеться про те, що закон пропонує фактично не виконувати рішення судів.

Ми пропонуємо натомість при повторному першому читанні цього законопроекту виписати норму, за якою суди взагалі не зможуть приймати таке рішення, тобто, в принципі, заборони конфісковувати житло, а не заборонити накладати стягнення. Тому що ми тим самим визнаємо, що маємо право забирати житло у людей, але просто призупиняємо рішення цих судів. Потрібно встановити норму, за якою взагалі цього права не буде і тоді суди не будуть, в принципі, приймати таке рішення. Тому при повторному першому читанні необхідно доопрацювати суттєво цей закон і встановити таку норму, яка б не дозволила взагалі конфісковувати це житло у людей, і, дійсно, зробити це на постійній основі, а не на якійсь тимчасовій.

Дякую за увагу. Така позиція фракцією буде підтримана.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Всі, хто мав бажання, висловилися з цього приводу. Прозвучала одна пропозиція – голосувати у першому читанні цей проект. Інша пропозиція – на повторне перше читання. Я ставлю на голосування пропозицію, яка внесена у проекті постанови, голосування у першому читання.

16:59:19

За-212

Була пропозиція направити на повторне перше читання. Я прошу підтримати цю пропозицію, на повторне перше читання. Я оголошу потім. На повторне перше читання.

16:59:43

За-239

Рішення прийнято. Спасибі.

По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 5, Блок Юлії Тимошенко – 117, „Наша Україна” – 65, соціалісти –31, комуністи – 18, позафракційні – 3.

По першому у вас у кожного у моніторі, подивіться, будь ласка, там всі дані є.

( Ш у м у з а л і)

Я ще раз кажу, подивіться, у вас перед очима монітор, будь ласка.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі).

Доповідає Олена Федорівна Бондаренко, будь ласка.

17:00:43

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати!

Олена Бондаренко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Проект закону, який пропонується вашій увазі, слугує забезпеченню паритетного представництва як жінок, так і чоловіків у законодавчій владі України та в органах місцевого самоврядування.

Конвенція Організації об'єднаних націй щодо ліквідації всіх форм дискримінації жінок, ухвалена 79-му році, визначає відповідальність держав - членів ООН за паритетне представництво жінок і чоловіків в органах влади на основі спеціальних, насамперед законодавчих, заходів. Минув рік відтоді, коли Верховна Рада ухвалила Закон про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. На часі сьогодні прискорити процес імплементації положень цього закону в українське законодавство.

Хочу привернути увагу вашу до трьох важливих речей: перше, цим законопроектом не пропонується надання преференцій для однієї чи іншої статі. Йдеться про забезпечення присутності як жінок, так і чоловіків у кожній п'ятірці виборчого списку. І це цілком відповідає вимогам рівності можливостей, адже коли у складі Верховної Ради майже 92 відсотки чоловіків і трохи більше восьми відсотків жінок, то в сільських радах нерідко ситуація прямо протилежна і потребує також відповідного залагодження.

Друге. Ми свідомо не регламентуємо, скільки чоловіків чи жінок має бути в кожній п'ятірці списку, це визначатиме кожна політична сила самостійно. Третє, спілкуючись із колегами з різних фракцій, ми дійшли висновку про необхідність додати прикінцеві положення, якими уточнити, що цей закон застосовується, починаючи з наступних чергових виборів народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

І четверте. Також реагуючи на зауваження науково-експертного управління, ми пропонуємо внести наскрізно в тілі законопроекту доповнення такого змісту: кожна п'ятірка, починаючи з першої.

І насамкінець. Шановні колеги, учора у газеті „Факти” в інтерв'ю Ніни Карпачової…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, для закінчення думки давайте 30 секунд. Хай закінчить думку.

БОНДАРЕНКО О.Ф. В інтерв'ю Ніни Карпачової газеті „Факти” прозвучала така печальна думка про те, що сьогодні чоловіки в Україні, на жаль, ще не готові бачити жінку в політиці, в бізнесі, в дипломатії чи в мистецтві на рівні із собою. Я думаю, що у нас є прекрасний шанс довести, протестуватися на те, що ми всі готові до такої рівності. Прошу підтримати цей проект закону.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Спасибі.

Юрій Богданович Ключковський від комітету висловлюється з цього приводу.

17:03:44

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую.

Шановні колеги, Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики і місцевого самоврядування просить вас підтримати цей законопроект, підкреслюю, у першому читанні. Справа в тому, що це не зовсім виборчий законопроект. Проблема реалізації рівних прав жінок і чоловіків у виборчих питаннях – це стара проблема. І хоча Україна має достатньо серйозні, в тому числі і міжнародні зобов’язання цієї сфери, я назву хоча би статтю третю та 25-ту Міжнародного пакту ООН „Про громадянські і політичні права” 1966 року, другу та сьому конвенції 1979 року про заборону всіх форм дискримінації щодо жінок, ряд документів ОБСЄ 1991-го, 1999-го року і так далі. Однак, на превеликий жаль, сьогодні реальних механізмів забезпечення цих прав немає. А я хочу підкреслити: крім декларації права, потрібно дати відповідний механізм.

В минулому році відбулися парламентські слухання в нас в Верховній Раді з цього приводу, а, крім того, 29 листопада відбувся круглий стіл: „Роль парламенту в забезпеченні рівних прав, можливостей для жінок і чоловіків”, - в якому брав участь Голова Верховної Ради Олександр Олександрович Мороз, який звернув увагу на те, що така проблема – рівних прав – це особливість її в тому, що всі про це кажуть, але не всі забезпечують. І коли йдеться про політичні проблеми, про вибори, наприклад, до парламенту, до місцевих органів влади, то чомусь там жінок менш помітно, ніж вони мали би бути представлені у структурах влади. Це цитата з виступу Олександра Олександровича Мороза.

У зв’язку з цим комітет пропонує підтримати цей законопроект у першому читанні, оскільки тут є один принциповий недолік: в юридичному відношенні поняття „п’ятірка” не визначене, його треба виписати, і комітет це готовий зробити до другого читання. Законопроект підтримують у першому читанні, крім нашого комітету, також Комітет з питань правової політики і Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Ми дуже просимо …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Юрій Богданович, особливо за те, що ви зіслалися на мене як на класика в цьому питанні і сказали, що таким чином треба голосувати. Хоч я, правда, не так виступав там, що треба у зв'язку з цим. Я надіюся, що прислухаються депутати.

Тим часом запишіться, хто хоче висловитися з цього приводу за і проти. Будь ласка.

Ніхто не хоче? Я не вірю, що ніхто не хоче висловитися.

Рябека. Рябека є? Немає.

Яковина, будь ласка.

А, Рябека Томенку передає? Будь ласка.

Почекайте, спочатку Томенко висловиться.

17:06:51

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, у нас є стратегічне завдання: зробити Верховну Раду представницьким органом українського народу.

Що це означає? Це означає, що ми повинні при формуванні списку, а отже, і парламенту, зробити так, щоб в цій сесійній залі були адекватно представлені представники всіх регіонів, всіх вікових категорій, і, звичайно, і представники як жіночої більшості українського населення, бо жінок у нас, як ви знаєте, майже 53 % населення, так і чоловічої частини.

Сьогодні у нас в парламенті біля 7% - жінки. І я, чесно кажучи, аналізуючи партійні списки, якщо ми нічого не зробимо з оновленням структури парламенту, наступний парламент, очевидно, у нас буде Верховною Радою здебільшого багатих старших чоловіків з Києва та Донецька. І я не хотів би, щоб був такий у нас парламент. Я хотів би, щоб у парламенті були представлені і молоді люди, і були адекватно представлені жінки, і були адекватно представлені професіонали.

Я вчора презентував соціологічне дослідження, де українське суспільство пішло набагато далі українських парламентарів: біля 70% українських громадян кажуть, що принципом демократії є те, щоб жінка в Україні займала найвищі посади у владі, а не лише ми її поздоровляли на День Святого Валентина чи Восьмого березня.

Тому, я вважаю, цей законопроект першим надзвичайно важливим кроком до того, що лише в 2011 році український парламент визріє до того, що в українському парламенті буде аж 20 відсотків жінок. Більше того, я абсолютно переконаний, що і ми свідки сьогодні ситуації, що не тільки з точки зору професіоналізму, а з точки зору толерантності я буду заздрити депутатам 2011 року, коли там буде...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно хто чому буде заздрить, але все-таки давайте Яковині дамо слово з цього приводу. Я сказав вже – Яковина.

17:09:14

ЯКОВИНА М.М.

Шановні колеги. Микола Яковина, Українська республіканська партія „Собор”, фракція „Наша Україна”.

Мені приємно відзначити, що запропонована формула відповідає чинній нормі нашого партійного статуту, статуту Української республіканської партії „Собор”, стосовно рівності чоловіків та жінок.

Було уже багато спроб урегулювати це питання. Але воно входило в колізію із чинною Конституцією. Ця знайдена зараз авторами законопроекту норма. Здається, найбільш виважена, найбільш прийнятна і нікого не дискримінує.

Хотілось би, щоб вона послужила добрим початком. Нам треба усунути ще багато колізій в українському законодавстві. Усунути дискримінацію стосовно жінок, яка є стосовно права перебування на державній службі. А також, я думаю, пасує і в цих стінах, і правлячій коаліцій, і чинному урядові не забувати традицію, котра була сталою упродовж кільканадцяти років. У нашому уряді, у попередніх урядах завжди були представники жінок. А то вже вийшло так останнім часом, що тільки в апараті місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування ми бачимо жінок.

Тобто, коли йдеться про укладення шпал чи асфальту, то жінок пам’ятають. А, думаю, сьогодні ми маємо добру нагоду цю дискримінацію виправити і зрештою повернутися до історичної української традиції – високого соціального статусу жінки в суспільстві, так, як це було продемонстровано нашими предками впродовж століть. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Певно, що ваш аргумент був би більш переконливий, аби ви сказали: „В нашій фракції стільки-то жінок від нашої партії”. Але я розумію, що це для всіх сьогодні непросто, тому так воно є. а Ядуха має іншу, очевидно, думку. Я даю йому слово. Прошу.

17:11:14

ЯДУХА В.С.

Ми повинні не тільки пам’ятати, а й любити жінок. Передаю слово Сулковському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Ну він спеціаліст. звичайно, він висловиться.

17:11:25

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановні колеги, дійсно, питання надзвичайно важливе і я приєднуюсь до свого попереднього колеги. Дякую за те, що передав слово. Ми дійсно не тільки повинні, а ми на ділі любимо, кохаємо жінок, українок в першу чергу. І я закликаю і бажаю всім успіхів у цьому. Я давайте подивимося на інший аспект життя у суспільстві.

Ви подивіться, що без винятку практично всі країни світу в основному придають увагу жінці і її поважають в першу чергу і сподівається весь світ на те, щоби була в перу чергу прекрасна дружина, мати, господиня, це перевага природно практично віддається нашій прекрасній жінці. І тому думаю, що сьогодні надзвичайно ніхто не буди проти цього проекту закону. Але давайте подивимося з іншого боку. Якби попередні вибори проходили в нас у 2002 році за змішаною системою, це дійсно можна було б приймати цей проект закону. Але, коли сьогодні на пропорційній основі вибори відбуваються, то я думаю, що сьогодні совість політичних партій і політичних сил на фоні цього питання. І тому, думаю, що нема сенсу сьогодні приймати такий проект закону. Будь-яка політична партія визначиться, може навіть перевагу більше дасть, 60% від свого складу і так далі. Навіщо сьогодні обмежувати одну чи іншу сторону?

Тому я думаю, що сьогодні недоцільно приймати такий проект закону, а сподіватись і бажати політичним партіям у майбутньому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Висловилися всі, хто записався. Безперечно, переконливим був Павло Гнатович, його любов мала німецький відтінок: кірхен, кіндер, кюхер. Тому я сподіваюся, що він не вчитався в деякі норми. Там не йдеться про те, що повинна бути квота визначена, але в кожній п’ятірці (юридичний статус її треба ще визначити в другому читанні) повинні бути представники однієї і другої статі. Бо я думаю, що в наступному парламенті буде 90 чоловіків, а решта будуть жінки, можливо так. І це буде з формою захисту прав чоловіків.

Тому я хотів би, щоб голосуванням визначилися, але підкреслюю ще раз, у першому читанні, бо повинні бути всі дефініції виписані.

Не маю права. Ставлю на голосування.

17:14:29

За-179

Була пропозиція на повторне перше читання. Ставлю на голосування. Зараз я скажу. На повторне перше читання, будь ласка.

17:14:54

За-182

Це той же результат, по фракціях персонально для депутатів, будь ласка.

Партія регіонів – 2, "Блок Тимошенко" - 111. „Україна” - 57, соціалісти – 10, комуністи – 2, позафракційних – 2.

На наступній сесії відповідно до Регламенту ми маємо право повернутися до цього проекту.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (щодо установчих договорів).

Народний депутат Оніщук Микола Васильович робить інформацію з цього приводу чи доповідає. Будь ласка.

17:15:47

ОНІЩУК М.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати, шановні громадяни України і суб’єкти підприємницької діяльності, адже саме вас, насамперед, стосується цей законопроект. Шановні колеги, дуже короткий законопроект, але як видається автору, не менш значущий.

Йдеться про те, що сьогодні при посвідченні, шановні колеги, про посвідченні договорів засновницьких та установчих, у зв’язку з нечіткістю самого декрету, існуючого декрету про державне мито, із тих, хто реєструє підприємство, при посвідченні установчого договору стягується мито у розмірі одного відсотку від заявленої статутної вартості. Ми зараз дуже багато говоримо про капіталізацію, про те, щоб офіційно в статутних фондах відображались усі активи підприємства. Ми говоримо про те, що ми хочемо вийти на біржі. Ми говоримо про те, що варто було б бачити, щоб у статутних фондах були, як кажуть, „білі” гроші і „білі” активи. Але разом з тим, коли йдеться про реєстрацію таких змін до статуту, то ми говоримо, підприємці має сплатити один відсоток від вартості такого договору. І законопроект, зокрема, має на увазі встановити меншу ставку митних зборів, зокрема, у розмірі 0,05 відсотка за посвідчення такого договору. Тобто прирівняти саме нотаріальне посвідчення установчого договору до звичайної угоди, як власне, це і передбачено, зокрема, чинним законодавством.

Головне науково-юридичне управління та профільний комітет, власне він виступить, підтримує законопроект з незначним редакційним уточненням. Я просив би вас також підтримати цю законодавчу ініціативу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Аржевітін Станіслав Михайлович, член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

17:17:58

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановний Голово, шановні колеги, законопроектом пропонується врегулювати питання щодо визначення ставки державного мита при нотаріальному посвідченні установчих договорів як фізичних осіб, так і договорів, які посвідчуються нотаріусами по юридичним особам за ставкою 0,05 сотих. Слід зазначити, що така норма діяла і до 01.01.2003 року. Але в зв’язку з тим, що чинним законодавством це не була врегульовано, податкова інспекція з 2003 року своїм листом дала рекомендацію нотаріусам стягувати стандартний відсоток: один відсоток від суми договору.

Комітет хоче підкреслити, що застосування одного відсотка ставки державного мита збільшує податкове навантаження на громадян, не сприяє розвитку підприємництва в створенні нових суб’єктів підприємницької діяльності, не стимулює інвестиційну діяльність і насамперед громадян і не відповідає напрямкам розвитку підприємства та поліпшення інвестиційного клімату в країні, а також визначених законами про державну підтримку малого підприємства указами Президента про усунення обмежень щодо, що стримують розвиток підприємницької діяльності, про заходи щодо забезпечення підприємницької діяльності, тощо.

Головне експертне управління підтримує цю пропозицію і навіть в розвиток нормотворчої ідеї депутата Оніщука запропонувала цю норму викласти в таких межах: установити і поширити її на установчі засновницькі договори, інші установчі документи юридичних осіб.

Виходячи з викладеного, комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу та в цілому зазначений законопроект з вищезазначеними доповненнями Головного науково-експертного управління, які погоджені з депутатом Оніщуком.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто хоче висловитися, якщо є потреби.

В першому читанні пропонується прийняти проект закону. Я ставлю на голосування.

17:20:32

За-331

В першому читанні закон прийнятий.

Я не ставлю в другому читанні, оскільки і були зауваження експертного комітету управління і пропозиції депутатів.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків) розглядається.

І доповідає з цього приводу народний депутат Юрій Миколайович Воропаєв.

17:21:03

ВОРОПАЄВ Ю.М.

На ваше рассмотрение выносится законопроект, труд коллектива наших коллег, 2248 - закон, который предлагает внести изменение в ряд законов Украины, в том числе Закон «О банках и банковской деятельности», Закон «О Национальном банке Украины», ряд других законов Украины.

Основная цель и задача, которая преследовалась нами при подготовке данного закона, данного законопроекта, – это сделать наши банки прозрачными для общества, и в первую очередь, для Национального банка как единого государственного контролирующего органа, который контролирует банковскую систему с целью недопущения создания и использования банковской системы преступными организациями и преступных денег.

Кроме этого, данный законопроект предусматривает устранение ряда противоречий, которые в настоящие время существуют между рядами законов. Обращаю ваше внимание, чем вызвана такая необходимость.

В 2003 году, в начале года, в ряде зарубежных стран были остановлены корсчета украинских банков в связи с тем, что было подозрение о том, что в наши банки используются преступные деньги из-за недостаточного финансового мониторинга. И были разработаны декларации ….… комитета, которые потребовали от нас изменить законодательство.

Был издан указ Президента Украины, который обещал изменить банковское законодательство, и дал поручение по этому поводу. Но данное поручение не было выполнено, было издано только одно постановление Национального банка, которое ввел финансовый мониторинг в коммерческих банках и больше ничего. Мы стоим перед делимой того, что в настоящие время у нас опять массовым порядком ликвидируются банки. Вот я получил заявление стачечного комитета Украины, который организовал бессрочное пикетирование Национального банка Украины и там с массой различных вывесок и требований, в том числе, появляется уже требование и к нам, законотворцам, в отношении того, чтобы не допустить создание банков с нечистыми преступными деньгами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Клюєв Сергій Петрович від комітету. Прошу.

17:23:32

КЛЮЄВ С.П.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги!

В своем докладе я бы хотел в целом обратить внимание на то, что комитет принял решение поддержать инициативу народных депутатов Украины, наших коллег Воропаева, Ахметова, Вилкула, которые направлены на правовое в урегулирование приведения порядка государственной регистрации банков в соответствии со специальным законодательством в сфере госрегистрации, совершенствования банковского надзора, путем выявления реальных владельцев банков и установление к ним специальных требований.

Организация внешнего аудита банка, усиление защиты прав кредиторов и обеспечение надлежащей ответственности заемщиков за непогашение кредитов, предоставленых банками, обеспечение внутренних финансового мониторинга с целью недопущения использования банком для отмывания доходов, полученных преступным путем.

Хотел бы остановятся на двух замечаниях к этому законопроекту, которые были высказаны народными депутатами Украины во время рассмотрения на комитете, и которые должны быть урегулированы в процессе подготовки ко второму чтению.

Нуждаются в доработке предложенные законопроектом изменения в процедуре регистрации банков, которые передают эти полномочия органам местной власти, расширение и усиления требований относительно надзора над выявлением их реальных владельцев банка, процедура внешнего аудита и финансового мониторинга. Поэтому ко второму чтению уже создана рабочая группа, которая отрабатывает уже в данный момент редакцию второго чтения и хотелось бы отметить конструктивный подход и авторов законопроекта, и членов Комитета по финансам и банковской деятельности, позицию Ассоциации украинских банков и также позицию Национального банка Украины. Также членами комитета был…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Буквально півфрази дайте закінчити.

КЛЮЄВ С.П. Членами комитета было предложено также разделить этот законопроект на ряд проектов, который даст возможность более упростить процедуру.

Комитет рекомендует принять указанный законопроект за основу и при подготовке ко второму чтению учесть замечания комитета.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Запишіться, хто хоче висловитися „за” і „проти”. Єхануров і Ляшко. Єханурову мікрофон. А, Аржевітіну він передає. Будь ласка. Спасибі, Юрію Івановичу.

17:26:48

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, „Наша Україна”.

Ще сьогодні зранку я як голова ради асоціації українських банків переконував моїх колег із фракції „Наша Україна” за те, щоби ми підтримали у першому читанні цей законопроект лише за умови, що ми попередньо отримали б погодження завтра цього законопроекту з Національного банку, що деякі принципові положення ми суттєво змінимо.

Я хотів би нагадати шановним депутатам, що саме депутати попереднього скликання аналогічні пропозиції відхилили, тому що вони, дійсно, могли внести системні негаразди і ускладнення у банківську систему, якщо хочете, кризові явища.

Я думаю, що незрозумілим є сьогодні норми, нової регуляторної політики Національного банку, які суттєво ускладнюють процедуру внесення змін до статутних документів та інших документів. Між іншим, на всіх останніх з’їздах банкірів протягом 10 років стояло питання про недосконалу регуляторну політику Національного банку в частині внесення змін. А це не дає можливості оперативної капіталізації комерційних банків, а в умовах різкої конкуренції іще із філіалами іноземних банків. Це суттєво послабить наші вітчизняні банки. Незрозуміло чому цими позиціями сьогодні і пропозиціями втручаються в оперативну діяльність комерційних банків, незрозуміло чому, коли приходить перевірка Національного банку, комерційні банки повинні працювати поза межами робочого часу. Незрозуміло чому вилучається із норми закону така норма, як адекватність капіталу і таких дуже-дуже багато позицій. Але я ще раз наголошую, ми сьогодні будемо підтримувати в першому читанні лише тому, що ми отримали запевнення, що другого читання ми суттєво змінимо ці пропозиції.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам.

Ляшко.

17:28:53

ЛЯШКО О.В.

Сергію Петровичу, ви пам'ятаєте, це я до Клюєва звертаюся, коли ми вранці обговорювали проект постанови про раду Нацбанку, я казав, що в нашій фракції багато спеціалістів з цих питань. На превеликий жаль, очевидно, вони зараз працюють над законопроектами про покращання роботи банківської системи. І тому я кілька слів скажу з цього приводу.

Шановний пане Аржевітін, є така чудова українська приказка: обіцянка – цяцянка, а дураку - радість. Так от, ті обіцянки, що до другого читання доопрацюють цей законопроект і начебто після цього цей допоможе покращити роботу банків, вони нічого не варті. І я пам'ятаю, що ви особисто докладали зусиль до того, щоб не приймати цей законопроект, агітували в тому числі і мене. А сьогодні ми від вас чуємо, що ви прийняли рішення.

Про що і з ким ви домовляєтеся? Із тими, хто тільки дурить? Треба віддати належне так званій Антикризовій коаліції – люди послідовні там зібралися. Спочатку підгрібають під себе ощадбанк і „Укрексімбанк”, сьогодні беруть у свої руки раду Національного банку і сьогодні ж після обіду тільки на сесійному засіданні пропонують внести зміни до законодавства, яке дозволить взяти під колпак банки, ускладнити їхню роботу, тобто люди ідуть системно працюють. І ви пропонуєте за це голосувать? Да ні в якому разі ми не можемо за це голосувати і підтримувати цей законопроект.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, підбиваємо підсумки нашого обговорення відповідно до Регламенту.

Олег, не дураку, а дурневі - українською мовою звучить так. Це точніше в контексті обговорення. І не може сьогодні Партія регіонів контролювати наглядову раду, бо там чотири представники з 14 членів наглядової ради. І я не думаю, що вони таким чином можуть впливати. Так, це вже інша справа, це вже інша справа.

Вносилася пропозиція: в першому читанні прийняти цей проект. І я думаю, що виступ Станіслава Аржевітіна був переконливий в цьому відношенні. Це потрібно для банків. Я був на з’їзді банкірів, і вони говорили про таку потребу.

Прошу підтримати в першому читанні.

17:31:33

За-239

Рішення прийнято. Спасибі.

Ну, по фракціях подивіться в себе. Люди добрі, зараз немає трансляції! Кому моя інформація потрібна з цього приводу, як у вас є перед очима? Подивіться – і побачите все.

Проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про Державну програму приватизації" (щодо приватизації орендованого державного майна). Доповідає Іван Сидорович Бокий. Будь ласка.

17:32:07

БОКИЙ І.С.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про Державну програму приватизації" (щодо приватизації орендованого державного майна). Законопроект розроблено для забезпечення вдосконалення відносин у сфері приватизації орендованого державного майна, встановлених чинною на сьогодні Державною програмою приватизації на 2000-2002 роки. Основною метою проекту є досягнення максимально ефективної віддачі від приватизації державного нерухомого майна, яке здане в оренду.

Проектом пропонується в першому реченні пункту 51-го Закону про Державну програму приватизації змінити умови, за яких орендар має право на викуп орендованого державного майна у разі здійснення ним невід’ємних поліпшення цього майна. Також для забезпечення визначення справедливої ринкової вартості орендованого майна пропонується змінити вид оцінки, за якою буде здійснюватися визначення вартості майна, що передається в оренду.

Зокрема, орендар отримує право на викуп орендованого майна у разі здійснення ним поліпшень вартістю не менше 50% ринкової вартості майна, визначеної за результатами незалежної оцінки для цілей оренди, а не 25% залишкової вартості, як це було в нинішній редакції закону.

Прийняття законопроекту забезпечить подальший розвиток та удосконалення процесів приватизації державного майна, зданого в оренду, здійснення продажу такого майна саме за ринковими цінами, що збільшить надходження від приватизації до Державного бюджету України, а це для нас дуже важливо.

Прошу підтримати законопроект і дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має Чечетов Михайло Васильович, будь ласка, від комітету.

17:34:10

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!

Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну програму приватизації (щодо приватизації орендованого державного майна) внесений народними депутатами Бокієм та Сподаренко. Законопроектом передбачено внесення змін до пункту 51 державної програми приватизації на 2000-2002 роки, яким визначено механізм приватизації орендованого державного майна, яке за згодою орендодавця поліпшено орендарем за рахунок власних коштів вартістю не менше, як 25% залишкової вартості такого майна. Проектом пропонується змінити умови, за яких орендар має право на викуп орендованого державного майна у разі здійснення ним невід’ємних поліпшень цього майна, а також для забезпечення визначення справедливої ринкової вартості орендованого майна пропонується змінити від оцінки, за якою здійснюватиметься визначення вартості майна, що передається в оренду.

Зокрема, орендар матиме право на викуп орендованого майна у разі здійснення ним поліпшень вартістю не менше 50% ринкової вартості майна, тобто планка піднімається у два рази – з 25-ти до 50-ти відсотків визначеної за результатами незалежної оцінки для цілей оренди.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради зазначає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути взятий за основу. Комітет з питань економічної політики пропонує прийняти даний законопроект у першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є бажаючі висловитися з цього приводу? Є бажаючі. Бондар один, я тому даю йому слово. Прошу.

І ви хочете? Хвилиночку. Запишіться, будь ласка, бо є багато бажаючих. Ви будете виступати, ще три чоловіки можуть виступити. Почекайте хвилинку, не говоріть.

Добре, дякую. Говоріть.

17:36:17

БОНДАР О.М.

Шановний Олександре Олександровичу, зараз в одному блоці розглядається шість законопроектів, які стосуються приватизації. П’ять ідуть автори соціалісти, шостий – я від „Нашої України” і ще від БЮТу. Я хотів би, щоб наступним доповів я, тому що ми можемо не встигнути. У мене прохання. Або продовжити на 15 хвилин, щоб ми...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилиночку. Я оголошую продовження на 15 хвилин роботи сесійного засідання у зв’язку з цією обставиною, про котру говорить Олександр Миколайович.

БОНДАР О.М. Да. Що це один блок, щоб ми його сьогодні закінчили.

І по суті законопроекту. Я виступаю від імені фракції і Контрольної комісії з питань приватизації, яка розглядала цей законопроект на своєму засіданні.

Ми висловилися за те, щоб не підтримувати цей законопроект з таких підстав. По-перше, при передачі в оренду орендованого майна проводиться експертна оцінка. Якщо викуповується це майно орендарем, знову проводиться експертна оцінка. Проводити в третій раз експертну оцінку для визначення 50 відсотків поліпшень немає сенсу.

Друга обставина. Договори оренди уже вкладені. Мали середній бізнес, який в основному працює по договорам оренди нежитлових приміщень вже має якісь плани, перспективи по викупу цих приміщень, і вони розраховують на те, що 25 відсотків по залишковій вартості внесли і мають право на викуп. Якщо ми зараз внесемо зміни у цей порядок договорів в односторонньому порядку, ми створимо несприятливі умови для середнього і малого бізнесу. Про це вказувало Науково-експертне управління, коли казало, що треба відкласти термін введення в дію цього закону.

Я би пропонував, щоби взагалі не стосувався цей закон уже укладених договорів оренди. Але, на жаль, цього у цьому законі немає.

І головне, що воно не вирішує проблему експертної оцінки, коли буде викупатись орендоване майно, оскільки експерти оцінюють, що можуть визначити вартість орендованого майна, передано в оренду на експертній оцінці набагато вище, ніж 50%, раніше, ніж внесли 25 по залишковій вартості. То я хотів би, щоб ми дуже добре подумали, чи варто вносити ці зміни і вносити певне непорозуміння в роботу малого, середнього бізнесу, який в основному орендує нерухоме майно. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко. Кириленко. А, ви передали Бондару. Добре. Богачук.

17:38:52

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Шановний Олександр Олександрович, шановні депутати, сьогодні цей закон про зміни до Державної програми приватизації дає нам можливість збільшити наповнення Державного бюджету. Нам сьогодні дає можливість здійснювати викуп державного майна за ринковими цінами, а не по номіналу, як в більшості відбувалося. Нам дає можливість, щоб ці гроші йшли до Державного бюджету, а не до кишень тих, хто розпоряджається. І ми з прийняттям поправок стимулюємо сьогодні орендаря, який вкладає 50% у поліпшення вартості орендованого майна, а не доводить його до банкрутства, щоб по залишковій вартості тоді придбати.

Сьогодні це є ефективна я вважаю, ефективна віддача від приватизації державного майна, яке сьогодні знаходиться в оренді. Це є прийняттям закону ми вдосконалюємо механізм приватизації орендованого державного майна, яке за згодою орендаря поліпшується орендодавцем за рахунок власних коштів і підняття цієї планки з 25 процентів до 50 процентів сьогодні вважаю потрібно підтримувати і збільшувати надходження до Державного бюджету.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко.

17:40:52

ПИСАРЕНКО В.В.

Валерій Писаренко, фракція "Блок Юлії Тимошенко" .

Шановні колеги, давайте дійдемо до суті цього закону. Що ми пропонуємо? Як правило, орендарями таких приміщень, я думаю, що Фонд держмайна може підтвердити, є середній та малий бізнес, який навіть сьогодні живе копійка в копійку і планує розвиток свого бізнесу.

Сьогодні ми хочемо перекреслити всі договори оренди, які були до цього часу укладені. Не потрібно забувати той факт, що право на викуп, воно не реалізується саме по собі. Для того, щоб його реалізувати орендареві, по-перше, потрібно отримати такий дозвіл на проведення поліпшень та узгодити навіть кошторис і відповідно вже на цьому етапі надається дозвіл на викуп такого приміщення. Сьогодні ми хочемо поставити знову малий і середній бізнес на коліна цим законом. Давайте до цього закону підійдемо більш виважено і відхилимо його сьогодні для того, щоб підтримати розвиток малого та середнього бізнесу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентина Петрівна Семенюк - голова Фонду держмайна.

СЕМЕНЮК В.П.

Шановні колеги, я хотіла б висловити позицію Фонду державного майна. І, звичайно, хочу сказати, що сьогодні Фонд держмайна України, здаючи в оренду, чітко прослідковує механізми не тільки сплати орендної плати і процес викупу таких відповідних об’єктів.

І коли ми говоримо про ринкову економіку, про ринкові відносини, то чому ми говоримо про те, що давайте будемо викупляти по номіналу. Якщо ми говоримо, що у нас є бюджет, доведена цифра, то ми повинні говорити про те, що повинні конкурентні засади при заключені договорів оренди і ринкові умови викупу відповідних об’єктів. Тому що тут у цій ситуації автори законопроекту праві в тому, що можливо це буде стосуватись, закон же не має зворотної сили.

І тут я підтримую те, що говорив Бондар, це не буде стосуватися тих об’єктів, які були заключені раніше, тому що є 22 стаття Конституції України.

Друге питання, ми сьогодні говоримо про чіткий контроль при оцінці, це дає можливість не по номіналу, а по реальній ціні вже на стадії викупу. Все одно, відповідно до закону про оцінку, оціночну діяльність та місія повинна бути зроблена, тому що це передбачено відповідними документами. Тому я прошу підтримати цей законопроект. Раз ми сказали, що бюджет соціальний, довели відповідну норму і говоримо: „ринкові відносини”, то треба ринкові відносити, використовувати до всіх і викуповувати майно на конкурентних засадах не по номіналу, а по реальній ціні, яка складається на ринку. Бо інакше ми просто будемо говорити, що кошти до бюджету не будуть відповідно надходити.

Тому я прошу підтримати цей законопроект в першому читанні. І зауваження, які будуть висловлені, ми з вами врахуємо їх разом.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу продумати своє голосування. Ми маємо сьогодні, підбиваючи підсумки цього обговорення. В Києві десятки прикладів, коли напівпідвальні приміщення, використовуючи інструменти влади, орендують конкретні люди, своїх коштів туди не вкладають, а чекають нагоди, щоб розпорядитись цим майном, переуступкою оренди або іншим способом. Сьогодні цей закон є стимулом, взяв в оренду, вкладай кошти, якщо хочеш мати свої переваги. А тоді, будь ласка, йди на конкурс, продавайте, коли ти набуваєш такі права. Тому я думаю, що пропозиція авторів абсолютно переконлива. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

Будь ласка. Проект закону ставиться на голосування в першому читанні.

17:44:53

За-219

Рішення не прийнято.

Голосів не вистачило. Я пропоную направити цей закон на повторне перше читання, прошу визначитись. Будь ласка, йде голосування.

17:45:19

За-238

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про Державну програму управління державною та комунальною власністю на 2006-2008 роки.

Доповідає Іван Сидорович Бокий. Прошу.

17:45:39

БОКИЙ І.С.

Шановний Голово! Шановні народні депутати!

Проектом Закону України про Державну програму управління державною та комунальною власністю, який ми подаємо разом із народними депутатами Матвієнковим Сергієм Анатолійовичем і колишнім нашим колегою Василем Петровичем Цушком, пропонується принципово новий підхід для забезпечення ефективного використання державної та комунальної власності, затвердження комплексної програми в управлінні цією власністю.

На нашу думку, ця програма є органічним продовження Закону України про управління об’єктами державної власності, який у вересні 2006 року прийнято Верховною Радою України.

Головною метою Державної програми управління державної та комунальною власністю є зміна ідеології підходу до приватизації, перетворення її в рівнозначність з іншими способами управління державною власністю такими, як корпоративне управління, оренда, тощо. Тобто визначення приватизації не як реформи, а як одного зі способів управління державним та комунальним майном. При цьому такий підхід ні в якому разі не зменшить заплановані державним бюджетом надходження коштів від приватизації.

Прийняття Державної програми дозволить проаналізувати ступінь роздержавлення власності в Україні в цілому і в кожній галузі, зокрема з метою визначення оптимальної структури державної і комунальної власності для вирішення питань соціального захисту населення України.

Створити систему моніторингу ефективності та обґрунтованості управлінських рішень у сфері управління об’єктами державної та комунальної власності. Підвищити відповідальність власників за ефективність виробництва та забезпечення необхідних соціальних стандартів, удосконалити та розширити систему функціонування єдиного реєстру об’єктів власності за рахунок наповнення його інформацією щодо об’єктів комунальної власності.

Прошу звернути увагу народних депутатів, що свого часу держава безоплатно передала в комунальну власність десятки тисяч об’єктів при цьому не давши місцевим органам...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте, 20 секунд.

БОКИЙ І.С.Механізму управління цими об’єктами, що призводить до непрозорого їх використання. Брак такого механізму управління може, взагалі, призвести до зникнення комунальної форми власності.

Прошу взяти до уваги, що під час розгляду на Урядовому комітеті з питань економічної політики було схвалено висновок про підтримку проекту закону, крім цього, враховуючи звернення багатьох народних депутатів, автори законопроекту погоджуються з необхідністю вилучення на даному етапі з проекту програми розділу 5 повернення об’єктів в державну та комунальну власність.

Прошу підтримати законопроект в першому читанні з вилученням із нього розділу 5 цієї програми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Бондар Олександр Миколайович від комітету.

17:48:45

БОНДАР О.М.

Шановний Олександр Олександрович! шановні народні депутати! Я висловлю думку Комітету з питань економічної політики, який на своєму засіданні пропоную Верховній Раді відхилити цей законопроект, теж саме пропонує Головне науково-експертне управління і уряд. Підстави для цього.

У нас Конституція, законодавством передбачено щорічно затверджувати Державну програму приватизації. Автор законопроекту робить зміни, які передбачають не затверджувати Державну програму приватизації, а затверджувати тепер Державну програму управління. При чому в розділі першому йде управління, потім йде реєстр, потім йде оренда, тільки 4 пунктом йде приватизація, а 5 найцікавіший розділ – це націоналізація суцільна державного комунального майна, які, до речі, зараз пропонується зняти, але тільки в другому читанні.

Тому позиція комітету однозначна, цей законопроект не може бути підтриманий і його треба відхилити.

Я хотів би нагадати, що ідеологія приватизації писалась 15 років і коли народні депутати намагаються її змінити, то треба дуже добре думати до чого це призведе. Для чого була придумана Державна програма приватизації. Для того, щоб дати завдання органу приватизації на виконання на рік об’єктів, дати механізми виконання цього завдання і суму надходження коштів в бюджет. Якщо ви Державну програму приватизації робите одним розділом державну програму управління, то хоча б вкажіть там завдання Фонду державного майна на рік, що йому треба продати, в яких обсягах і скільки направити в бюджет. А писати державну програму управління для того, щоб вносити нові законодавчі акти, для цього існують програми приватизації, програму управління державним майном і є Закон „Про управління комунальної власності”.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто є, хто бажає висловитися? Запишіться, будь ласка.

Писаренко, будь ласка. З місця.

17:51:16

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановний Олександре Олександровичу, я думаю, що сьогодні вже зрозуміло, що ці законопроекти, які ми розглядаємо по приватизації, вони не можуть розглядатися по скороченій процедурі, тому що вони є досить важливими і суттєвими, і повинні розглядатися за більш за нормальною процедурою.

Тому я пропоную, як ми бачимо, сьогодні ці законопроекти не проходять, так, і я дякую за це Комуністичній партії, так, за те, що вони сьогодні не голосують за ці закони. Я прошу зараз розглянути питання щодо переходу до голосування по наступних законах і проголосувати за перенесення на наступний пленарний тиждень законів по приватизації.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу звернути увагу на таку деталь.

Ми по суті розглядаємо ці законопроекти. Якщо не буде позитивного рішення, тоді будемо розглядати питання про перенесення розгляду. Але виступ був по суті обговорення Олександра Миколайовича з цього приводу.

Я хочу сказати, у нас є Декрет Кабінету Міністрів про управління майном ще в загальнодержавній власності, і це не викликало ні в кого ніяких заперечень. А сьогодні раптом виявляється, що цього не можна торкатися питання. А підчас другого скликання ми прийняли рішення Верховної Ради, що всі декрети переоформляються в закон, у форму закону, бо декрету такої норми в Конституції не існує. І якщо при тому при переоформленні виникають якісь потреби вдосконалити ці правові норми, то ними треба займатися.

Що думає з цього приводу Фонд держмайна, будь ласка.

СЕМЕНЮК В.П.

Шановні колеги! Шановний Олександре Олександровичу!

Я хочу сказати, що Фонд Державного майна підтримує дану програму управління об’єктами державної власності. І ви згадайте, шановні друзі, 308 голосів ми проголосували за прийняття Закону „Про управлення об’єктами державної власності. На 15 році незалежності ми згадали, що для того, щоб держава забезпечила свої функціональні обов’язки, повинні бути і об’єкти державної власності, якими повинні ми управляти. Навіть це приміщення, у якому ми знаходимося, відноситься до державної форми власності. Нам потрібно сьогодні думати, що держава може забезпечувати свої функціональні обов’язки, виходячи із отримання дивідендів, і це є відповідно у плані надходження коштів до бюджету, оренда і таке інше.

Тому дана програма дає можливість сьогодні подивитися, як ефективно використовується комунальне майно, яки використовується державне майно. Ви часто зустрічаєтеся на округах, і вам говорять, що неефективно управляється. Та тому що ніхто цим ефективним управлінням не займався.

Сьогодні Прем`єр-міністр України дав доручення Фонду держмайна. Ми проводимо збори по всіх підприємствах, ми виконуємо Закон про управління. Дана програма дасть можливість і для органів місцевого самоврядування, і всьому депутатському корпусу рад різних рівнів мати напрямок у ефективному використанні і комунального, і державного майна. Я думаю, це той документ, який сьогодні дасть можливість нам з вами реально звітуватися перед людьми.

Автори законопроекту вилучають статтю 5, якщо вона є суперечлива. Приймаємо без статті 5, буз розділу п’ятого, беремо за основу і сідаємо разом доопрацьовуємо. Не може бути такий рівень капіталізації, який сьогодні у нас є. 22 відсотки майна залишилося в руках держави. Давайте хоч спасемо те, що можна спасти, ефективно будемо управляти тим, що сьогодні належить всьому народу України, бо інакше у нас просто перспективи не буде. Вільного ринку не буває. Держава повинна підтягувати і мати різні форми власності, які конкурують між собою, що державна, що комунальна, що приватна, при цьому підбирати відповідні управлінські кадри.

Ми сьогодні маємо при Президенті України Академію по управлінню персоналом. Це якраз ті люди, які можуть прийти і управляти ефективно державним і комунальним майном. Ми з вами повинні нести за це відповідальність. Я прошу підтримати даний законопроект.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Візьмете репліку потім, да. Будь ласка, я ставлю на голосування цей проект для прийняття його в першому читанні, підкреслюю, в першому читанні. Будь ласка, іде голосування.

17:55:49

За-31

Є пропозиція направити цей проект на доопрацювання для повторного розгляду в першому читанні. Ставлю на голосування цю пропозицію.

17:56:12

За-35

Ця пропозиція теж не підтримується. Я пропоную авторам законопроекту, відповідно до Регламенту ви можете доопрацювати цей законопроект і повторно внести його на наступній сесії.

Розглядається питання – проект закону про право комунальної власності та управління об'єктами права комунальної власності, об'єктами спільної власності територіальних громад. Іван Сидорович, будь ласка.

17:56:52

БОКИЙ І.С.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Наш із колегами Цушком і Даніліним проект Закону України про право комунальної власності та управління об'єктами права комунальної власності, об'єктами спільної власності територіальних громад встановлює: об'єкти і суб'єкти права комунальної власності, функцію управління об'єктами права комунальної власності, повноваження відповідних органів, порядок передачі функцій управління комунальними, корпоративними правами, особливістю управління об'єктами спільної власності, правовий режим майна комунальних підприємств.

Прийняття проекту сприятиме посиленню економічних стимулів при управлінні об'єктами права комунальної власності та більшій адаптації таких відносин до ринкових умов господарювання. Предметом регулювання даного законопроекту є визначення схеми управління об'єктами права комунальної власності та об'єктами спільної власності територіальних громад. Автори законопроекту усвідомлюють, що він потребує узгодження та певного доопрацювання. Ми готові це зробити разом з профільним комітетом, якщо він буде підтриманий у першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, думка комітету. Бондар Олександр Миколайович.

17:58:13

БОНДАР О.М.

Олександре Олександровичу, ви мені не дали слово для репліки. Я попередній раз висловлював не свою думку, а думку комітету, як голова підкомітету, думку Науково-експертного відділу і Кабінету Міністрів України. І я прошу мою думку як фахівця не коментувати після цього. Я казав про те, що немає такої можливості – замінити Державну програму приватизації програмою управління державним майном. Є закони про управління, про комунальну власність, вони ці всі питання вирішують.

Тепер по суті цього законопроекту. Я знову наголошую, що є рішення комітету, яке я доповідаю, що комітет пропонує відправити цей проект суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Є думка Головного науково-експортного управління, яка теж вважає, що цей проект повинен бути відправлений на доопрацювання авторам. І я доповідаю цю думку.

Я хочу сказати, що цей законопроект ввібрав в себе всі закони, які існують по державній, комунальній власності, вносить нову термінологію, що повинно бути в державній власності, що в комунальній, і протирічить багатьом законам, які з цього приводу існують. Якщо ми хочемо навести лад в цій сфері, то я вважаю, що Кабінет Міністрів повинен подати окремий закон, який узагальнить всю базу законодавчу з цього питання, а не окремий народний депутат. Тоді це буде логічно, підтримано Кабінетом Міністрів, ми з задоволенням це проголосуємо. От все, що я хотів вам доповісти. Тому думка комітету – відправити на доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Чи є інші думки у депутатів? Немає.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про направлення цього проекту на доопрацювання. Будь ласка.

18:00:12

За-253

Рішення прийнято.

Проект Закону про об'єкти національного надбання та інше майно, що може перебувати виключно у державній або комунальній власності. Доповідає народний депутат Матвієнков. Будь ласка.

18:00:33

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемые коллеги!

Ну, прежде всего, этот закон отвечает на самый главный вопрос: что мы хотим получить от приватизации? Это механизм зарабатывания средств или механизм нахождения эффективного собственника?

Проект закона содержит перечень видов объектов, которые могут находиться исключительно в государственной форме собственности, в частности, это природные ресурсы, объекты, которые обеспечивают выполнение государством своих функций, обеспечивают обороноспособность государства, его экономическую независимость, объекты, которые обеспечивают жизнедеятельность государства в целом и так далее. Также устанавливается определенное ограничение относительно владения, пользования и распоряжения таким имуществом.

Взять, к примеру, природные ресурсы. Мы сегодня много говорим в отношении неэффективности работы наших отраслей. Но извините, приватизация «Укррудпрома»: мы приватизировали какие-то объекты, которые находились в эксплуатации, но земельные ресурсы!.. Имея сегодня третье место, занимая по владению надрами по железорудному сырью, страна стоит перед дилеммой, откуда завозить железорудное сырье.

Так когда же мы начнем решать проблемы таким образом, чтобы наши процессы приватизации управления страной были направлены на улучшение экономической деятельности страны, а не на обогащение одного или двух кланов?

Поэтому мы подработали законопроект, в котором предложили, что вот это принадлежит державе, это принадлежит, должно принадлежать всему украинскому народу, это должно работать на всю экономику в целом и регулироваться таким образом, чтобы оно работало как механизм на улучшение работы экономики государства в целом.

Я понимаю, есть определенные нюансы, есть определенные недоречности в этом законопроекте. Поэтому и предлагаем принять его за основу в першому читанні. Мы готовы доработать его ко второму чтению с тем, чтобы действительно создать оплот и основу, чтобы мы не разбазаривали государственное имущество.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Бондар Олександр Миколайович, будь ласка.

18:02:30

БОНДАР О.М.

У мене сьогодні така доля, що я доповідаю від комітету всі законопроекти, які рішенням комітету, Науково-експертного управління і Кабінету Міністрів пропонується відхилити.

Цей законопроект протирічить статтям Конституції, яка визначає об’єкти, що можуть бути виключно в державній комунальній власності, а саме: 13-й, 14-й статті Конституції.

Науково-експертне управління пропонує цей законопроект у зв’язку з цим відхилити. Комітет з економічної політики, враховуючи думку Кабінету Міністрів, Науково-експертного відділу, те, що цей закон протирічить 13-й, 124-й статтям, 7-й статті Лісового кодексу України, 60-й статті Закону України "Про місцеве самоврядування”, пропонує відхилити цей законопроект.

І ще раз наголошую. Якщо така нагальна проблема існує в державі, що треба ввести кодифікацію об’єктів національного надбання, то це прерогатива Кабінету Міністрів України. Тільки він може зібрати всю законодавчу базу, визначити це і подати проект. Не можуть народні депутати такі принципові законопроекти подавати у парламент, які ми вимушені просто відхиляти. Не тому, що ми так до них відносимося, а тому що вони протирічать чинній Конституції.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які є міркування з цього приводу у депутатів? Не хочуть виступати депутати?

Я хотів би тільки одне зауваження зробити. Суб’єктами законодавчої ініціативи у Верховній Раді України є кожен депутат. Тому він має право виносити будь-які законопроекти на розгляд Верховної Ради. І аналіз, який робить щодо систем майна, яке відноситься до державної, комунальної чи інших форм власності чи приватної власності, до речі, про це говорить 13-та стаття Конституції, а не про те, що сказано було, може подавати законопроекти депутат кожен. Тому я просив би не робити таких узагальнень. Уряд висловлює свої міркування з цього приводу. Вони тут, до речі, приводяться теж і в попередньому законі, який ми розглядали, і тепер.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття у першому читанні цього законопроекту. А дальше будемо голосувати відповідно до. Будь ласка.

18:05:17

За-50

Рішення не прийнято.

Була пропозиція направити на доопрацювання, пропозиція комітету. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

18:05:39

За-238

Рішення прийнято. Спасибі.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення процедур відчуження державного майна). Доповідає Бугаєць Анатолій Олександрович, прошу.

18:06:04

БУГАЄЦЬ А.О.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.

Законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення процедур відчуження державного майна) розроблено з метою забезпечення ефективного відчуження державного майна та захисту при цьому інтересів держави.

Проектом передбачається внести зміни до Законів України „Про заставу”, „Про виконавче провадження”, „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами”, „Про правовий режим майна в Збройних силах України”.

Проектом закону передбачено запровадження продажу державного майна, яке перебуває в заставі, в тому числі податковій, в процесі виконавчого провадження, банкрутства та ліквідації відповідно до законодавства з питань приватизації, зокрема майна, яке знаходиться на балансі господарського товариства, але не входить до його статутного фонду. Також встановлюється заборона на перехід до нового власника без дозволу на це Фонду державного майна України, власності на об’єкти, які згідно з чинним законодавством не підлягають приватизації.

Одним із основних положень проекту є порядок відчуження нерухомого військового майна, в тому числі військових містечок, яке здійснюється Фондом державного майна України, а також надлишкового озброєння та військової спеціальної техніки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

Прийняття цього закону сприятиме захисту майнових інтересів держави, встановленню єдиних процедур відчуження, забезпечення прозорості і відкритості такого відчуження.

Прошу підтримати даний законопроект в першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, сідайте будь ласка.

Бондар? Будь ласка.

18:08:06

БОНДАР О.М.

Олександр Олександрович, я вимушений почати з порушення Регламенту знову свою доповідь, хоча ви мене просили, щоб я вас не навчав, як Регламентом користуватися.

Я доповідаю рішення комітету. Ви як ведучий повинні поставити його на голосування. Рішення комітету по всім попереднім доповідям було відхилити. Ви ставите на голосування в першому читанні, результат той самий, але ви робите на повторне перше читання, коли рішення комітету відхилити. Я розумію, що це автори з вашої фракції… Ну, не можна ж так поводитися з Регламентом.

Тепер по цьому питанню. Знову я доповідаю рішення комітету. Комітет з питань економічної політики підтримав аналогічний законопроект колеги по фракції соціалістів Матвієнкова, який урегульовує всі ці питання. Я не розумію, навіщо подавати від цієї фракції ще один законопроект на цю саму тему. І рішенням комітету абсолютно нормально за погодженням з тим, що ми підтримали проект Матвієнкова, який прийнятий у першому читанні, буде доопрацьовуватися, було запропоновано відправити авторам цей законопроект на доопрацювання, щоб врахувати їх у другому читанні в проекті Матвієнкова.

Я не розумію, що поганого зробив комітет, рішення якого я доповідаю. Тим не менше пропонується прийняти його в першому читанні. Буде два законопроекти на цю тему. І як буде діяти парламент?

Я просив би, щоб ми все ж таки поставили на голосування рішення комітету і врахувати ці норми законопроекту депутата Бугайця при другому читанні проекту Матвієнкова, який знаходиться з вами в одній фракції.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще хочу звернуть увагу на дискусію, яка на мій погляд, абсолютно безпідставна і не треба на неї гаяти часу.

Автор законопроекту наполягає на розгляді його питання і пропонує його голосувати в першому читанні. Він має на це право, це його законодавча ініціатива, вона озвучена тут.

Пропозиція внесена, вона голосується. Не підтримується, ми ставимо другий варіант, в тому числі, рішення комітету. І це абсолютно регламентна процедура. Тому я просив би, давайте не будемо розводити дискусії з цього приводу. Є бажаючі обговорити це питання?

Будь ласка, Сухий хоче висловитись. Одну хвилину він просить.

18:10:39

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановні колеги, я звертаюсь до депутатів четвертого скликання. Ми ж з вами внесли зміни до статті 54 Закону України „Про виконавче впровадження”. Пам’ятаєте, тоді ми обговорювали з вами проблему, яка стосується, полягає в тому, що заборгованість по заробітній платі, коли потрібно накласти стягнення з тим, щоб цю заборгованість погасити, не можна було накладати на підприємство державної власності. Ми внесли зміни до статті 54, до ряду пунктів, зокрема, нову частину 3 ми ж тоді виписали „Про виконавче впровадження”. Яким сказали, що можна накладати стягнення, якщо є заборгованість із заробітної плати. Тому що це був один з механізмів, аби підприємство пішло в тінь і не виплатило заробітної плати. Банкрутство, тінь і не виплачена зарплата, а люди мали на руках виконавчі листки. Тому цей законопроект потрібно, безумовно, відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо автори не заперечують пропозиції комітету проти направлення цього документу на доопрацювання, то я поставлю тоді це питання на голосування. Не заперечують. Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про направлення цього проекту на доопрацювання.

18:12:12

За-326

Рішення прийнято.

І нарешті, проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації. Бондар Олександр Миколайович на трибуні.

18:12:30

БОНДАР О.М.

Дякую, Олександр Олександрович.

Я думаю, що це законопроект буде проголосований всіма фракціями, тому що я його автор і депутат Кожем’якін, пропонуємо дуже невеличкі зміни законодавства про приватизацію, які позбавлять Фонд державного майна України встановлювати додаткові умови конкурсів, які передбачають переможця конкурсу заздалегідь, до його початку.

Це вирішується дуже просто. У Закон про малу приватизацію, про приватизацію Державного майна і про Державну програму приватизації вноситься зміна, яка забороняє фонду встановлювати додаткові умови в конкурсах. При цьому залишаються всі умови конкурсу, які були, що мається на увазі, і технічне переозброєння, і виконання екологічних умов, і таке все інше. Крім того, по об’єктах стратегічних, де продається більше 50 відсотків, де використовується термін „промисловий інвестор”, це право надається не Фонду держмайна, а Кабінету Міністрів.

Чому я впевнений, що цей закон буде підтриманий всіма фракціями? тому що він підтриманий Кабінетом Міністрів, Комітетом з економічної політики, Спеціальною контрольною комісією з питань приватизації. І я хочу, щоб ви, Олександре Олександровичу, поставили на голосування рішення комітету, який буде доповідати Чечетов, підтримати його в цілому.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович Чечетов.

18:14:07

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!

Проектом Закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації, внесений народними депутатами Бондарем та Кожем’якіним, пропонується внести зміни до Законів України про приватизацію невеликих державних підприємств, малу приватизацію, про приватизацію державного майна та діючу державну програму приватизації.

Зокрема, проектом пропонується заборонити органам приватизації встановлювати додаткові умови участі покупців в аукціонах та конкурсах, а також передати право затверджувати кваліфікаційні вимоги для учасників конкурсу відкритих торгів з продажу контрольного пакету акцій від Фонду державного майна України до Кабінету Міністрів.

Зазначений проект пропонується підтримати, оскільки він вдосконалює правове врегулювання в процесі приватизації, надає їм більшої прозорості, розширює коло потенційних інвесторів, наслідком чого можливе збільшення надходження коштів від приватизації до Державного бюджету.

Комітет з питань економічної політики пропонує Верховній Раді України прийняти внесений народними депутатами України Бондарем та Кожем’якіним проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації в цілому.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто хоче висловитися? Є пропозиції? Шибко, будь ласка. І Бондарчук записалися. Говоріть, Шибко.

18:15:38

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Олександр Олександрович.

Я гадаю, що тут у нас якась діється така дія, яка буде створювати Фонд державного майна і перетворювати його на кіоскера або на лотошника. Тобто він як фонд, який має можливість розпорядження державним майном не може ні на що впливати, йому тільки скажуть, що приблизно така ціна, приблизно такі умови і так далі, і фонд тільки буде з одних рук в другі передавати. Але ж це все відбувається саме від чого? Від того, що ми досі не прийняли Закон „Про Фонд державного майна”. Якби його ми прийняли, Фонд державного майна, то ми б не мали тоді можливості так довільно трактувати, що робити і як, і так далі. Я думаю, що ну причому тут Кабінет Міністрів? Кабінет Міністрів не може мати до цього ніякого відношення, тому що тоді немає необхідності мати Фонд державного майна, треба мати якийсь орган, який буде з розпорядження Кабінету Міністрів просто збирати гроші за продане майно і на цьому все закінчиться.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Я прошу уваги! Спокійно! Бондарчук.

18:16:50

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Олександре Олександровичу, я повністю підтримую колегу Шибка і пропоную перенести розгляд цього питання на пізніше або відправити його на доопрацювання з тим, щоб ми повернулися до його розгляду після прийняття Закону „Про Фонд державного майна України”. Справді, для чого у нас фонд як центральний орган державної влади, який повинен не лише займатися там виконанням технічних функцій, а й здійснювати політику в галузі приватизації. Тому я звертаюся до колеги з фракції Партії регіонів, проголосувати за те, щоб відправити цей законопроект на повторне перше читання і повернутися до нього після прийняття Закону „Про Фонд державного майна України”.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поставлю зараз на голосування пропозицію спочатку комітету, а потім вашу пропозицію. По-перше.

А по-друге. Підбиваючи підсумки уже цієї короткої дискусії, я хочу сказати. Так трапилося випадково, звичайно, що виступали на трибуні попередні керівники Фонду державного майна, які організували торги за спеціальними умовами по більшості об’єктів, а тепер кажуть: Фонд не повинен втручатися дальше у цей процес.

Тому треба мати це теж на увазі. А поки що, будь ласка, я ставлю пропозицію комітету про прийняття в першому читанні цього проекту. Будь ласка, у першому читанні, бо є зауваження до нього. Будь ласка.

18:18:32

За-380

Рішення прийнято.

Оголошую завершення вечірнього засідання. Завтра засідання продовжиться о 10-ій годині ранку. Будь ласка.

Ще пояснюю раз, Олександру Миколайовичу Бондарю, що Регламент передбачає, що якщо є зауваження до проекту в першому читанні, висловили депутати офіційно, то я не маю права ставити на друге… на повторне, вірніше, на остаточне голосування. Читайте Регламент, а потім претензії пред’являйте!