ЗАСІДАННЯ СОРОК П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

13 грудня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні депутати, журналісти, запрошені, гості, радіослухачі, телеглядачі! Сьогодні середа, 13 число, депутати готуються до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”. Проводиться реєстрація.

10:01:57

Зафіксована присутність 431 народного депутата. Ранкове засідання оголошую відкритим. Відповідно до Регламенту в середу ми маємо час на виступи народних депутатів із внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень тощо. Таким чином, я пропоную записатися на виступи. Будь ласка. Слово має Григорович, прошу.

10:02:50

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція "Наша Україна".

Заява фракції "Наша Україна" щодо спроб політичної розправи над помаранчевими керівниками енергетичного сектору та рейдерських атак на компанії з газопостачання західних областей.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Нещодавно український народ став свідком численних спроб Антикризової коаліції здійснити системну дискредитацію міністрів та керівників, що належать до помаранчевої команди. Відставка під надуманим приводом Юрія Луценка, ганебний спектакль з недопущення до робочого місця Бориса Тарасюка, безпідставні звинувачення на адресу Анатолія Грищенка засвідчили відверте бажання антикризовиків вчинити показову розправу над політичними опонентами.

Сьогодні в українському парламенті розгортається черговий за рівнем брутальних інсинуацій – акт ганебної вистави із шельмування помаранчевої команди. В якості нової мішені обрано колишнє керівництво Мінпаливенерго та НАК „Нафтогаз України”. Механізм дискредитації аналогічний тому, який використовувався під час антиющенківської кампанії в 2004 році через Генпрокуратуру, КРУ та податкову – зобов'язати в будь-який спосіб відкопати компромат на екс-голову НАК „Нафтогаз України” Олексія Івченка.

Безпідставність та надуманість цих звинувачень довести дуже легко – варто лише зауважити, що в 2005 році за керівництва Івченка НАК „Нафтогаз” України мав чистий прибуток понад 30 мільйонів гривень, тоді як у 2004 році чисті збитки компанії сягали близько 2 мільярдів гривень. Очевидно, що за спробами розправи над помаранчевими керівниками енергетичного сектору стоїть не лише бажання помсти чи намір знищити політичних опонентів. Чинний глава Мінпаливенерго разом з своїми соратниками послідовно виводить газову галузь з державного управління і намагається передати її під контроль приватним структурам, до яких вони безпосередньо причетні. Саме з подачі Юрія Бойка Укртрансгаз свідомо заганяється в борги перед Укргазенерго шляхом незбалансованої цінової політики у сфері транспортування газу. Наприклад, повинні брати по 95 доларів за тисячу кубометрів, а купляють все ж таки по 135. Як наслідок, держава стала перед загрозою повної втрати державного контролю над газотранспортною системою НАК „Нафтогаз”. Нинішнє керівництво енергетичного центру вдається до створення монопольного контролю над розподільчими газовими мережами. Відтак, продовженням подій стали рейдерські атаки за участю силових структур на компанію з газопостачення Закарпатської, Івано-Франківської та інших областей. Справа дійшла навіть до силового захоплення приміщень, погроз і побиття співробітників 7 грудня УВАТ „Закарпаттягаз” не перебуваючи жодними засобами відбулися спроби привласнити одну з таких компаній. Ми заявляємо, що недопустимо подібного розвитку ситуацій і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам. Спасибі. Кальченко. Що, що? Томенко буде? Будь ласка.

10:06:27

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, хотів привернути увагу до дуже важливої проблеми, яку вчора в сесійній зали ми обговорювали, коли дружно проголосували за три законопроекти про боротьбу з корупцією. Я тоді сказав про те, що, очевидно, добре, що наш комітет і сесійна зала розуміють, яку небезпеку таїть в собі система нової корупції, яка побудована на принципі заведення у владу представників окремих сімей чи фінансово-політичних груп.

Поки ми в сесійній залі вчора працювали, в Києві було достатньо серйозне політичне протистояння, і, на жаль, вчора ми ще раз побачили, що в столиці України нашим містом керує команда фарс-мажорів. Якщо міський голова – це такий якийсь своєрідний політичний фарс, то група мажорів, яка разом з ним і вважає, що від імені киян можна приймати будь-яке рішення, уже становить, на мою думку, національну небезпеку в країні.

Так сталося, що вчора, після того як наша фракція разом із нашими колегами з „Нашої України” намагалася переконати, що підняття тарифів в три-чотири рази – це якась фантастика, придумана, очевидно, людьми не з філософією планетарною, і уже вчора міська влада сказала про те, що готова йти на поступки, але ці поступки сягають аж рівно 10 відсотків і 50 відсотків для малозабезпечених, ми констатували цілу низку, ну, на нашу думку, не просто неприємних, а небезпечних тенденцій. Київська міська рада вперше в історії системи місцевого самоврядування голосами більшості дозволила в сесійній залі знаходитись охороні. По сусідству з сесійною залою знаходилися десятки міліції із зброєю. І я хочу звернути увагу і Голови Верховної Ради України на те, що ми показали дурний приклад, коли наш комітет, який цим опікувався, до сих пір не зробив висновок, як на сесійній залі опинився депутат міської ради, який досі гордиться тим, що він тут бігав і бив усіх депутатів Верховної Ради. Жодного висновку прокуратури немає! Якщо в нас зараз, як в Київській міській раді, на засідання міських рад буде приходити озброєна охорона депутатів.

Я думаю, це буде у нас місцеве самоврядування. Тому ми настоюємо на створенні спеціальної слідчої комісії, яка би розібралася з фактами побиття депутатів Київради, а такі випадки були, ви знаєте, на минулому тижні. І Леонід Черновецький у властивому йому космічному стилі сказав, що в нього є довідка, що їх били, но не дуже сильно.

Тому я хотів би, щоби якщо Леонід Михайлович любить довідки в психіатра збирати, хай збирає. Нам в сесійній залі треба захистити не лише депутатів Верховної Ради, а депутатів київської міської ради. Я просив би підтримати нашу постанову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чукмасов. Данілін, прошу.

10:09:58

ДАНІЛІН М.О.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги.

В связи с ростом цен на энергоносители, чтобы защитить население от повышения тарифов на коммунальные услуги, при участии фракции социалистической партии Украины, антикризисной коалиции и Кабинета Министров было предпринято ряд шагов на реализацию практических вещей для того, чтобы облегчить эту задачу для населения Украины.

Это и дешевый газ собственной добычи, направленный на коммунальные услуги, это упорядочение порядка надання субсидий для нашего населения, это предусмотренные в бюджете компенсация за энергоносители для коммунального хозяйства, это установление рубежа в 15% от дохода семьи для того, чтобы компенсировать все остальное из бюджета для малообеспеченных слоев населения.

В Киевсовете по инициативе фракции Социалистической партии Украины, фракция в горсовете предприняла ряд шагов, в том числе и практических, по ее инициативе на сегодняшний день для двух с половиной тысяч домов снижены тарифы, разработана программа социальной защиты в городе Киеве, направленная для того, чтобы малообеспеченные слои населения сумели оплачивать те услуги, которые будут предприняты и повышены тарифы на них.

Наш подход и фракции Социалистической партии Украины в Киевсовете один: сегодня людям надо говорить правду. Правду в условиях повышения цен на энергоносители, в условиях того бюджета, в котором мы будем работать в 2007 году. Надо говорить так, что на сегодняшний день те, кто смогут заплатить, должны платить, те, кто не могут платить – власть, местные органы самоуправления, мы с вами должны обеспечить защиту этого населения от повышения тарифов.

Очень странным выглядит то, что вчера произошло на сессии Киевсовета, когда фракция БЮТ Верховного Совета в полном составе пришла в Киевсовет и силовыми методами, практически, сорвала на 7 часов заседание городского совета.

Если фракция БЮТ и депутаты Верховного Совета от фракции БЮТ считают, что ломать микрофоны, ломать стулья, мониторы – это их задача основная…Работать в Верховной Раде и показывать такой пример в Киевсовете, то революцию делать надо, наверное, здесь, в Верховном Совете, а если здесь не получается, то показывать свое отношение и давать такие поводы депутатам горсовета ни к чему не приведет.

Мне стыдно за отдельных коллег наших депутатов Верховного Совета, которые вели себя в Киевсовете…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Заблоцький. Горбаль, да? Партія регіонів.

10:13:27

ГОРБАЛЬ В.М.

Заява депутатської фракції Партії регіонів знову щодо засідання сесії Київської міської ради 7 та 12 грудня 2006 року.

Шановні кияни, шановні громадяни України!

Засідання сесії Київської міської ради 7 та 12 грудня за рейтингом негативної видовищності, войовничості та деструктиву побило усі топ-новини останніх інформаційних днів.

Фракція Партії регіонів заявляє.

Київрада стала ареною дорейдерської атаки з боку народних депутатів, членів фракції „Блоку Юлії Тимошенко”.

Напружений пошук компромісного рішення роботи робочої групи з питань перевірки економічної доцільності нових тарифів, пошук механізмів соціального захисту найбільш вразливих верств населення було зірвано ураганом БЮТ. Опозиція, яка складає на сьогодні меншість у міській раді Києва, не зумівши забезпечити нормального проведення питань правовим шляхом, вдалася до старих деструктивних прийомів – потасовок, бійок, погроз, зриву засідання.

Це ще раз свідчить про те, що не тарифи і добробут людей цікавить цих політиків, а дестабілізація ситуації у столиці, намагання затвердити у суспільстві сприйняття принципів диктатури меншості. Найсумнішим і найбезпечнішим є те, що темою для політичних спекуляцій та предметом зведення політичних рахунків стала найболючіша не тільки для киян тема – нові тарифи на житлово-комунальні послуги.

Партія регіонів завжди була на стороні киян і не лише киян, а й усіх громадян, які у 2007 році зіткнуться з новими проблемами, пов’язаними із сплатою тарифів за новими розцінками. Найціннішими у цій ситуації виглядають екс-урядовці, які за півтора роки розтринькали увесь позитивний соціально-економічних багаж України, завалили цінову політику по газу, а тепер влаштовують публічні істерики з повчанням, як правильно жити. Адже саме ці помаранчеві авантюристи заклали цінову бомбу для органів місцевого самоврядування, достроково розірвавши довгострокові газові угоди на постачання газу з Туркменістану та Росії за ціною 45 доларів за тисячу кубометрів терміном на 5 років. Сьогодні не тільки Київрада, а й абсолютно усі органи місцевого самоврядування змушені самостійно вирішувати ці проблеми.

Партія регіонів заявляє про свою політичну позицію, а саме послідовне відстоювання конструктивної позиції, цілеспрямований свідомий пошук консенсусного рішення по всім проблемам, що турбують суспільство, зокрема питання тарифів.

Змушені констатувати, що політичні шоу, деструктивний самопіар викликають у людей не просто відразу до політиків і політики, а й острах за долю країни і кожного громадянина.

Ми звертаємося до міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора, голови Служби безпеки України дати належну правову оцінку діям народних депутатів, які можна кваліфікувати як захоплення державних або громадських будівель та споруд. Усі проблеми з функціонуванням власних депутатських груп та фракцій у відповідних місцевих радах потрібно було вирішувати на етапі формування виборчих списків, а не активною спробою їх заміщення власною фракцією у Верховній Раді.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гірник.

10:16:45

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція „Наша Україна”.

Заява фракції „Наша Україна”.

Політичне протистояння між Кабінетом Міністрів України та Президентом України набуває дедалі гострішого характеру і викликає стурбованість не лише у політиків, а й у суспільстві. Фракція „Наша Україна” розцінює останні кроки уряду і так званої Антикризової коаліції як такі, що не сприяють налагодженню ефективної співпраці двох інститутів влади, покликаних забезпечити політичну та економічну стабільність в державі.

Кабінет Міністрів України на чолі з Віктором Януковичем сьогодні не лише не виконує укази Президента України, а й рішення суду. Яскравим тому свідченням є силове блокування участі міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка у засіданні уряду. Це приклад відвертого ігнорування норм закону найвищим органом виконавчої влади. Він черговий раз підтверджує істинні бажання діючого уряду не урядувати, а панувати.

Фракція „Наша Україна” вважає, що такі дії уряду спрямовані на відверте загострення політичної кризи і заявляє, що всіма законними способами відстоюватиме справедливість та наполягатиме на виконанні рішення Шевченківського районного суду. Свідченням того, що уряд і Антикризова коаліція стали на шлях війни за повноваження Президента України є повторна реєстрація у Верховній Раді України проекту постанови про звільнення Міністра оборони Анатолія Гриценка.

Фракція „Наша Україна” переконана, що окремим політичним силам просто не до вподоби викривання Анатолієм Гриценком корупційних схем і недопущення дерибану військового майна. Після незаконного звільнення Міністра закордонних справ Бориса Тарасюка та Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка ця відставка може стати черговою ланкою в намаганні узурпації влади, тобто повзучого конституційного перевороту в державі.

Сто днів безпріделу показують, що узурпація влади може дійти до таких меж, коли правління Лукашенка в сусідній державі може здаватися для нас дуже демократичним.

Фракція „Наша Україна” вимагає від антикризової коаліції та уряду Януковича повернути свою діяльність у конституційне русло і уникнути спокуси встановити в Україні режим олігархії.

Ми переконані, що сьогодні зазіхання на повноваження глави держави досягли безпрецедентного рівня історії української незалежності. Така ситуація є наслідком введення в дію з 1 січня 2006 року недосконалих та недопрацьованих змін до Основного закону України.

Нові конституційні координати не принесли гармонії та більшу збалансованість у систему органів влади. Фракція „Наша Україна” підтримує ініціативу Президента щодо залучення широкої громадськості до конституційної реформи і наголошує на необхідності найшвидшого її скасування та нових …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Разгоняєва виступає Кисельов.

10:20:09

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановні співвітчизники! Фракція Партії регіонів змушена констатувати, що за два роки революціонери завдали економіці України непоправної шкоди.

У 2004 році уряд Януковича підписав угоду, згідно з якою ціна на газ була зафіксована по 50 доларів за тисячу метрів кубічних з терміном дії до 2009 року. І саме в період прем’єрства Юлії Тимошенко були в односторонньому порядку зруйновані роками напрацьовані довготермінові газові домовленості з Росією і Туркменістаном.

Знаючи, що з 5 січня 2006 року ціна на газ з 50 доларів підвищиться до 95, Тимошенко, а потім і Єхануров не передбачили в бюджеті на 2006 рік компенсаторних механізмів по відшкодуванню населенню втрат від підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.

Замість цього 30 березня, звертаю увагу, як тільки стали відомі результати виборів до Верховної Ради України і місцевих рад, Єхануров різко підняв тарифи на електроенергію і житлово-комунальні послуги з терміном введення з 1 вересня 2006 року.

І хоча газ надходив до України весь 2006 рік вже по ціні 95 доларів відповідних змін до бюджету України внесено не було. Громадяни України повинні усвідомити, що ні уряд Януковича, ні антикризова коаліція до підвищення тарифів не мають ніякого відношення і цьому яскраве підтвердження на прикладі столиці України. Мера міста Києва обрано не від антикризової коаліції, а депутати від Партії регіонів у Київраді складають тільки 8 відсотків. І впливати на рішення мера не можуть, і це правда, як правда є те, що з першого дня роботи на чолі уряду саме Янукович відновив і провів активні переговори по ціні газу, в результаті чого, ціна газу на 2007 рік, із запропонованих 230 доларів за тисячу метрів знизили на 130 доларів. Ми за те, щоб зруйнувати газові схеми, які були створені ще при Лазаренко, на яких сьогоднішні вожді Майдану, ухиляючись від сплати податків, а іншими словами, обкрадаючи громадян України, заробили мільярди. Ми хочемо знати, куди поділися 24 млрд. від приватизації Криворіжсталі. Ми за те, щоб народ врешті-решт зрозумів, кому має завдячувати за те, що сталося. Щоб зменшити удар по населенню, уряд Януковича в бюджеті 2007 року передбачив 7 млрд. грн. на субвенції місцевим бюджетам, а також 2,6 на субсидії по ЖКГ. Жодна сім’я не буде платити більше 15 відсотків совукупного доходу, різницю буде відшкодовувати держава. Але, на жаль, оточення Президента в черговий раз підштовхнуло його до прийняття суто політичного рішення - не підписання бюджету, що ставить під загрозу фінансування з 1 січня 2007 року, соціальних виплат, в тому числі, виплат по ЖКГ. При цьому треба мати на увазі, що місцеві бюджети, після зняття вето, можуть бути прийняті, в кращому випадку, у лютому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тимошенко Юлія Володимирівна, замість Киричук і Таран виступає. Прошу, шість хвилин.

10:23:28

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я хотіла б повернути всіх нас в часи парламентської і президентської виборчої кампанії. Я думаю, і вся країна, і ми з вами, пам’ятаємо, що Янукович з екранів всіх каналів телебачення обіцяв, що коли він прийде до влади, перше, що він зробить, це він поверне назад злочинну ціну на газ, яку встановив Єхануров в перемовинах з Російською Федерацією. Він говорив, що коли ми прийдемо до влади, газ буде коштувати знову 50 доларів за тисячу кубічних метрів. Брехня є брехня. І газ після того, як прийшов Янукович не тільки не знизився в ціні, а, навпаки, він домовився з 95 доларів за тисячу кубічних метрів підняти до 130 доларів. Так виглядає виконання обіцянок.

Як наслідок по всій Україні сьогодні пішла хвиля підвищення тарифів на всі житлово-комунальні послуги. Але, якщо газ в цілому підвищився на 85 відсотків у своїй ціні, то по всім містам, районам, селам комунальні послуги підвищують в 2,5-4 рази. І це говорить про те, що, власне, певні ділки, які сидять на облгазах, на обленерго, які сидять на всіх комунальних мережах, вони скористалися цим достойно і під прикриттям сьогодні уряду, практично, нищать родинний бюджет кожної родини.

І сьогодні вся країна спостерігає за тим, як просто нещадно викачують з кишені людей останні копійки. Уряд не просто на це заплющив очі, а як ми сьогодні чули з трибуни, сказав, що там у нас є мери, є у нас ради, хай вони самі упражняються, а уряд буде дахом для того, щоб людей грабували через необґрунтовано встановлені тарифи. От така сьогодні реальна ситуація.

Я б хотіла, щоб ми почали як народні депутати, якщо уряд нездатний по всій країні перевіряти наскільки якісно, наскільки обґрунтовано встановлені тарифи.

Наша фракція почала з міста Києва. В місті Києві склалося унікальне корупційне об’єднання, в яке включена фракція Чернівецького, фракція Партія регіонів, Соціалістичної партії фракція. Я пам’ятаю, як соціалісти колись, коли вони були ще соціалістами виходили на мітинги, коли на 20 відсотків підвищували тарифи і піднімали всю країну і збуджували. А зараз в 3,5 рази в Київраді і їх це влаштовує.

Що відбувається в Києві, ми розібралися. Створений в Києві так званий „Київенергохолдинг” де під патронатом деяких депутатів Київради і під патронатом мера міста Києва створено практично консолідацію всіх фінансових потоків по комунальним послугам. І в 3,5 рази необґрунтовано підвищені тарифи.

Наша фракція на минулій сесії і на вчорашній сесії практично всім складом фракція Верховної Ради прийшла до Київради і ми заявили меру і його корупційній більшості, що ми не дамо в першу чергу, грабувати киян. Бо модель там дуже проста і ця модель буде використовуватися по всій країні.

Спочатку виставляють підвищені тарифи, набагато підвищені, люди не справляються з платою цих тарифів. Те, що заплатили в якості тарифів, ми потім знайдемо на певних рахунках певних у нас муніципальних лідерів. А ті борги, які утворяться у людей, потім будуть забиратися у них через конфіскацію житла. А конфіскація житла в Києві – це практично мільярдні прибутки потім у тих, хто цим житлом буде розпоряджатися. І сьогодні такий ризик в Києві надзвичайний наша фракція буде припиняти.

Ми вчора, і правильно зробили, заблокували роботу цієї сесії Київради. І більше того, ми добилися вже перших результатів. На 50 відсотків для малозабезпечених тарифи знижені. На 10 відсотків для всіх інших мешканців Києва. Але ми будемо проводити політику певну в Київраді, поки вдвічі не будуть знижені тарифи і вони не будуть відповідати реальній вартості сьогодні цих послуг.

Крім того, в Київраді вчора поставили на голосування 117 земельних ділянок в місті Києві без будь якого конкурсу, без будь яких аукціонів. Причому, майже за кожною ділянкою землі стоять або депутати Черновецького, або депутати Партії регіонів, або депутати інших фракцій. І вони вчора, коли зрозуміли, що ми їм не дамо розподілити цю землю, що ми їм не дамо провести цю сесію, не дамо заробити багато грошей, вони сховалися на 10 поверсі у чоловічому туалеті і там проводили сесію, щоб я туди зайти не змогла. Сором який. Але вчора ми їм не дали розподілити землю, жодного шматка, і далі там буде. І тому ми наполягаємо на тому, щоб була створена тимчасова слідча комісія по подіям у Київраді, а ми по всій країні зараз розповсюдимо цю хвилю перевірки, як встановлені тарифи для населення України. І можете покластися на нашу фракцію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Забарський, прошу. Кушнарьов, прошу. Ви можете об’єднати, якраз 4 хвилини у вас.

10:30:00

КУШНАРЬОВ Є.П.

Шановні співвітчизники! Депутатська фракція Партії регіонів вважає за необхідне привернути увагу суспільства до ситуації, яка склалася навколо питання референдуму щодо вступу України до НАТО та статусу російської мови. Змушені констатувати, що представники президентської команди у своїх діях та висловах продовжують керуватися революційною доцільністю. Зокрема, глава Секретаріату Президента Віктор Балога нещодавно заявив, що спроба ініціювати референдум про вступ України до НАТО провалилася. Вкотре бажання однієї людини намагається видати за волю всього українського народу.

Нагадуємо, до 1 березня 2006 року на підтримку референдуму було зібрано понад 4,6 мільйона підписів, які були своєчасно здані до Центральної виборчої комісії. Але ЦВК всіляко намагалося не зважити на них, а у відповідь на нагадування реагувало роздратованими заявами про те, що начебто більша частина автографів українців ніби-то сфальсифікована. Очевидно, Центрвиборчком діє, ретельно погоджуючи свою позицію з президентською канцелярією, очільнику якої Віктору Балозі дуже хочеться бути могутнішим за попереднього антикризового менеджера. Дії нових президентських фаворитів цілком очевидно спрямовані на зрив проведення референдуму. Це виглядає абсурдом на фоні відомої заяви Віктора Ющенка на зустрічі із студентами Національного університету імені Шевченка. Я цитую: „Всі розуміють – без національного референдуму ніхто не піде в НАТО”. Чому ж тоді Секретаріат Президента чинить референдуму за народною ініціативою такі перепони?

Центральна виборча комісія ще до першого квітня цього року мала винести своє рішення, але його і досі немає. 11 грудня Печерський районний суд Києва дав оцінку діям Центральної виборчої комісії, він визнав протиправною бездіяльність ЦВК і зобов'язав її підбити загальні підсумки збору підписів громадян України для проведення референдуму по НАТО та російській мові.

Партія регіонів переконана: проведення референдуму – це ознака незворотності демократичного розвитку України. Референдум дозволяє гідно завершити суспільно-політичну кризу та поставити крапку у полеміці навколо найболючіших питань останніх двох років.

Виходячи з вищенаведеного депутатська фракція Партії регіонів вважає за доцільне запросити до парламенту голову ЦВК Давидовича та заслухати його інформацію щодо роботи Центральної виборчої комісії з питання підбиття підсумків і проведення референдуму по НАТО та статусу російської мови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Давайте підіб'ємо короткі підсумки, якщо треба брати до уваги нам у роботі Верховної Ради. Ну, я, правда, сьогодні дізнався, що Луценко представляє „Нашу Україну”. Він – висуванець партії соціалістів і зміна, до речі, погоджена із ним теж. Так що давайте не будемо говорити, що це є гоніння чи переворот, бо коли відставка була у вересні 2005 року, ніхто це не вважав ні гонінням, ні переворотом, а просто процедура, передбачена Конституцією.

Були пропозиції про створення комісії там, про перевірку ситуації в Київській раді і так дальше. Я вважаю, що народним депутатам треба займатися своїми функціями, а за зниження тарифів повинні боротися депутати, обрані киянами. Яких обрали, такі повинні боротися. Це, до речі, і, знаєте, зростання буде свідомості виборців теж. Вони будуть думати кого обирають.

Про інші пропозиції я говорити не буду, я щиро переконаний в тому, що зазіхань на повноваження Президента немає, іде сьогодні приведення у відповідність із вимогами Конституції владних повноважень інститутів Президента, парламенту і Кабінету Міністрів. І нічого дивного в цьому нема, напруження природно бувають, їх треба мати на увазі.

У нас пропонується до другого читання проект Закону про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням.

Доповідає Петро Олексійович Порошенко. Прошу.

10:35:05

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!

Я хотів би привітати народних депутатів, весь сесійний зал з тим, що розглядом законопроекту 2398 про встановлення ставок вивізного (експортного) мита на брухт чорних, кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням Верховна Рада завершує розгляд законопроектів, пов`язаних з вступом України до Світової Організації Торгівлі і виконує ту почесну місію, яку вона… яка залежить від неї щодо врегулювання відповідного законодавства.

Комітет на своєму засіданні 12 грудня розглянув всі пропозиції, що надійшли до другого читання зазначеного законопроекту, який було прийнято за основу 29 листопада 411 голосами.

До комітету надійшло 10 пропозицій суб`єктів законодавчої ініціативи. З них враховано в цілому три поправки, враховано частково редакційно чотири поправки і відхилено три поправки.

Сутність законопроекту згадані поправки не змінюють, вони повністю, ті поправки, що враховані комітетом, вони повністю відповідають вимогам Світової організації торгівлі, узгоджені з урядом і з нашою робочою групою, яка вже 18 числа має взяти участь в засіданні тимчасової робочої групи. І ми маємо надію, що ефективно проведені переговори дозволять прийняти довгоочікуване рішення, рекомендації: прийняти Україну повноправним членом Світової організації торгівлі.

Шановний Олександре Олександровичу, з вашого дозволу, ми можемо піти по поправках порівняльної таблиці чи будемо спільно голосувати поправки, враховані комітетом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, дотримуючись процедури другого читання, по першій поправці Семиноги. Вона врахована частково, він не має бажання обстоювати її? Ні, не має.

ПОРОШЕНКО П.О. Вона врахована в іншій редакції, просто змінені ставки. Загальна логіка законопроекту враховує всі пропозиції, які виклав народний депутат Семинога.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друга поправка врахована (депутати Порошенко і Клюєв). Редакційно врахована поправка третя Круглова і Козаченка. Не мають вони? Не мають претензій.

Відхилена поправка Круглова четверта і Козаченка. Вони не наполягають на переголосовуванні.

Редакційно врахована поправка Семиноги, п’ята поправка. Так само як шоста повністю врахована Клюєва і Порошенка. Відхилена сьома поправка Семиноги. Він наполягає на її голосуванні.

Будь ласка, Семинога бере слово. І восьма.

10:38:15

СЕМИНОГА А.І.

Анатолій Семинога, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я хочу відмітити, дійсно, професіоналізм робочої група, яка працювала над цим законопроектом, і подякувати колегам за роботу і за те, що враховані мої попередні поправки.

А що стосується поправки сьомої і восьмої, я погоджуюсь з аргументацією наших колег і знімаю ці дві поправки з голосувань.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Тоді дев’ята поправка Круглова врахована редакційно і він не наполягає на її перегляді. Козаченко 10-та поправка врахована. Таким чином, ми маємо підстави голосувати Закон в цілому, в другому читанні і в цілому. Ставлю на голосування цю пропозицію.

ПОРОШЕНКО П.О. Комітет просить підтримати зазначений законопроект для прийняття в другому читанні і в цілому.

10:39:08

За-363

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Спасибі.

ПОРОШЕНКО П.О. Я вас вітаю, шановні народні депутати, з завершенням розгляду законопроектів по СОТу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, учора на сесійному засіданні, на пленарному засіданні, розглядаючи питання про внесення змін до земельного кодексу щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення, ми дали доручення комітету: доопрацювати сьогодні проект таким чином, щоби у колонці, яка приймається в цілому, а дискусійними були тільки тут перехідні положення, 4-й пункт, 14-й пункт викладався в редакції, яка вчора нашим, нами погоджена. А 15-й пункт голосувався в редакції, яка прийнята була в першому читанні.

Чечетов, будь ласка, слово. Дискусія вчора розпочалася з позиції Партії регіонів.

10:40:15

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати.

Ми приймаємо з одного боку невеличкий Закон, але він дуже важливий для розвитку економіки держави і тут, як кажуть, помилок ми не повинні допустити.

Я дуже прошу, оскільки ще виникли дискусії, от зараз, перед голосуванням, при чому дискусії виникли із представників різних фракцій і більшості, і меншості, я дуже прошу перенести розгляд цього питання на завтра, поставити першим питанням на завтра, дати ще раз змогу подискутувати і прийняти максимально оптимальне рішення з урахуванням інтересів держави. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко просив, з мотивів.

10:40:59

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, я підтримую цю пропозицію сьогодні Михайла Васильовича: перенести розгляд його, і в першу чергу, виходячи з того, що знову на сьогодні ті, хто готували цей проект до розгляду у Верховній Раді, не виконали, в тому числі, доручення, яке вчора прозвучало, щоб зберегти редакцію першого читання цієї 15-ї статті, бо там, у першому читанні, чітко вказано, які проекти законів треба розглянути у Верховній Раді для того, щоб врегулювати певні відносини у стосунках, які мають відношення до землі.

Фракція комуністів категорично наполягає на тому, щоб Верховна Рада чітко визначала програму дій, а не загальними фразами, практично, давала сьогодні можливість торгувати землею.

Я виходжу з того, що фракція комуністів неодноразово вже привертала увагу, що у нас залишилося в Україні єдине багатство – це земля. В землі – наші надра, які є багатством майбутніх поколінь, і сьогодні ось так, як намагається дехто почати торгівлю землею, це неприпустимо.

Фракція комуністів наполягає на перенесенні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко, що ви скажете з цього приводу?

10:42:08

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Ми вели дискусію сьогодні на фракції з цього питання, і фракція відстоює загальну ідеологію, підхід, запропонований у пункті 15-му цієї редакції.

Більше того, я хотів би нагадати, тут всі присутні фракції, я розумію, тільки комуністи, можливо, із застереженнями підписали, так сталося історично, дві угоди про створення коаліції, де взяли на себе зобов’язання саме у такому дусі рухатися по формуванню ринку землі.

Тому ми готові підтримувати такий підхід з одним принциповим застереженням, Олександр Олександрович, щоб у пункті „а” … 15-го пункту позиції „а” дописати „не допускається зміна виду використання земель в межах окремої категорії”, тобто зміна цільового призначення … земель сільськогосподарського призначення.

От у нас виникла ситуація можливих зловживань в цій частині, тому ми просили б це …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа у тому, що пункт „а”… зараз, Миколо Володимирович.

Пункт „а” – це права колонка, а ми говоримо про колонку другу, яка проголосована у першому читання. Тому ця редакція не буде голосуватися взагалі. А там чітко визначено, коли, у який термін, що має робитися, якими законами регулюватися буде.

Микола Васильович Оніщук, і будемо, я буду ставити на голосування.

10:43:55

ОНІЩУК М.В.

Дякую, шановний Олександре Олександровичу.

Дійсно, закон не просто важливий, а архіважливий, оскільки стосується визначального права, фундаментального права власності, яким наділені громадяни України від імені народ парламентом, зокрема щодо розпорядження правом власності на землю.

Проте, Олександре Олександровичу, я думаю, що варта підтримки у даному випадку пропозиція фракції Регіонів, оскільки редакція пункту 15 у правій колонці, яка сформована комітетом, насправді є більш придатною для того, щоб почати цивілізований рух щодо формування ринку землі.

Адже, якщо ми сьогодні голосуємо у першому читанні цей закон, то невизначені строки і зобов’язання парламенту щодо прийняття низки певних законів по суті роблять цю ситуацію у часі невизначеною. А, оскільки парламентська сьогодні антикризова коаліція має більшість у парламенті, то можна очікувати, що вона взагалі і не прийме ці закони на протязі п’ятирічної каденції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Васильовичу, зробимо уточнення. Строки визначені у пункті 14-му перехідних положень, і вони приймаються. Мова йде про 15-й пункт. Тому ваше застереження у даному випадку враховано вже, враховано. Строки визначені, перелік законів передбачений.

Я поставлю зараз на голосування пропозицію про розгляд цього питання завтра першим на пленарному засіданні. Ставлю на голосування.

10:45:46

За-256

Рішення прийнято.

І я хотів би звернутися до Михайла Васильович Гладія, голови комітету. Будь ласка, врахуйте позицію парламенту, яка висловлена була вчора, висловлювала сьогодні з мотивів голосування. І звертаюся до ініціаторів розробки, відповідальних за цю справу, зокрема до депутата Бевзенка. Будьте уважні. Михайло Васильович, Михайло Васильович! Чечетов. Я ще раз звертаюся до тих, хто працює над цим проектом і вносить свої пропозиції. Питання серйозніше, ніж прийняття закону, я хочу вам сказати. Мова йде про функціонування влади, існування коаліції, багатьох інших речей. Так як ми в угоді записали, так повинно бути проголосовано тут. Інша редакція не пройде. Я хотів би, щоб ви це всі добре розуміли і Михайла Васильовича прошу як Голову комітету, врахуйте ці деталі. Спасибі.

Шановні депутати, нам потрібно прийняти рішення з питання, яке вже обговорено. Це проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі, проблеми та перспективи". Ми обговорили цю проблему під час слухань у Верховній Раді. Володимир Михайлович Заплатинський, коротенько на 3 хвилини зробіть інформацію з цього приводу щодо змісту постанови.

10:47:40

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановні колеги, в середу 1 листопада за ініціативою Комітету з питань економічної політики у Верховній Раді відбулися парламентські слухання на тему: "Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі, проблеми та перспективи". Відповідно до Регламенту комітетом підготовлено та подано на ваш розгляд проект Постанови Верховної Ради про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі, проблеми та перспективи".

У рекомендаціях враховано практично всі надані від учасників парламентських слухань пропозиції. З метою завершення вступу України до СОТ та набуття повноправного членства для забезпечення ефективної участі у формуванні правових засад функціонування багатосторонньої торгівельної системи та широкого інформування громадськості, розроблено рекомендації Верховній Раді та Кабінету Міністрів України. Крім того, постановою передбачено встановити конкретні строки інформування Кабінетом Міністрів України щодо виконання рекомендацій.

До 20 грудня поточного року про здійснені заходи щодо усунення проблемних питань, які стримують завершення переговорного процесу щодо вступу України в СОТ та про стан підготовки остаточного проекту звіту робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ.

До першого лютого 2007 року про стан виконання рекомендацій за підсумками парламентських слухань, „Стан підготовки України до вступу до Світової організації торгівлі”.

На засіданні комітету прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України схвалити рекомендації та покласти контроль за виконанням на профільний комітет - Комітет з економічної політики. Прошу підтримати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Зміст рекомендацій, шановні депутати, ми обговорили під час слухань. Комітет їх опрацював з урахуванням пропозицій, які тут звучали. Я просив би вашої згоди підтримати цей документ.

Дайте, добре, п’ять хвилин хто хоче внести свої міркування з цього приводу. Давайте, запишіться, будь ласка, від фракцій.

Ви сідайте на місце. Висловитеся зараз, запишіться.

Кузьменко. Матвієнков, прошу.

10:50:25

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистическая партия.

Уважаемый Александр Александрович! Мы внимательно просмотрели те рекомендации на заседании фракции и ничего не имеем против сути содержания данного документа. Но по форме и по тому, что там внесено у нас есть очень много замечаний.

Первое. Документ устарел по времени и те даты, которые там стоят по времени, они уже давно просрочены. Это первый момент.

Второй момент. Процедура создания комиссии. На каких условиях, каким образом, как она буде формироваться эта комиссия? Не совсем понятно.

И третий, самый главный момент. Мы на парламентских слушаниях неоднократно говорили и поднимали тему о том, что Украине необходим процесс адаптации при вхождении в Световую организацию торговли. И этот период очень болезненный будет для нашей экономики, для нашей промышленности. И мы настаивали на том, чтобы в этих рекомендациях были даны рекомендации нашему правительству, чтобы этот период адаптационный составлял как минимум 10 лет. Чтобы, так сказать, правительство при переговорном процессе отстаивало эту позицию, опять же, этих позиций, к сожалению, в этих рекомендациях нет. Они уже дважды дорабатываются, но к сожалению, появляются все в том же виде, в котором они отправлялись на доработку. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гірник.

10:51:39

ГІРНИК Є.О.

Іван Гірник, фракція „Наша Україна”.

Шановні колеги, по самій постанові, пункт 1 „Підтримати дії уряду щодо завершення процедури і вступу України до Світової Організації Торгівлі”. Дії нашого теперішнього уряду були такі, що в нас на цьому шляху випередив навіть В’єтнам. Не знімається далі питання про синхронізацію вступу з Росією. Тому формулювання такого пункту, абсолютно, не відповідає дійсності. І тут можна тільки сформулювати, взяти до відома дії уряду щодо процедури вступу України у СОТ.

І щодо того, що сказав пан Заплатинський, щодо парламентського контролю за цим процесом. На жаль, я перечитавши проект постанови цього парламентського контролю з боку відповідного комітету не бачу, пропоную його включити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу всіх бути делікатнішими у висловлюваннях щодо інших держав. В’єтнам за населенням більша від нас держава, працювала послідовно у цьому відношенні, темпи розвитку економіки вищий, тому делікатніше. Будь ласка, Сухий, прошу.

10:52:54

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Олександр Олександрович, я в принципі чому попросив, розумієте, одну хвилину, по-перше, я не думав вступати в перепалку, але хочу колезі з помаранчевої коаліції, бувши, сказати, якби не цей уряд, якби не наша коаліція, то питання вступу в СОТ було б там, де були в Четвертому скликанні, отут біля трибуни в криках і ґвалтах. Це добре, що ми знайшли нормальну процедуру з моментами, які б давали адаптацію для нашої економіки.

Але про що я хотів би попросити голову профільного комітету. Будь ласка, у нас сьогодні гинуть люди у відкритих люках, у нас кілометрами зрізаються дроту електричного, у нас без струму залишаються цілі населені пункти, у нас зупиняються ліфти, бо по-варварськи обдирають весь метал. Аби в цих наших пропозиціях та рекомендаціях були записані пропозиції до силових структур: різко ужисточити ці вимоги Кримінального кодексу, а не Адміністративного кодексу, Кримінального кодексу до тих людей, які по-варварськи обкрадають нас і ті, що приймають цей метал. Я маю на увазі цей чорний ринок металобрухту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко.

10:54:08

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!

Позиція фракції комуністів щодо Законів по СОТ відома. Ми бачили у прийнятті цих законів лише одну доцільність: захистити нашого вітчизняного товаровиробника від свавілля іноземних загарбників, якщо хочете. Але прийняті… редакція законів сотівських, які прийняті, виявилась такою, що вона лобіює інтереси СОТ в Україні, а не захист українського товаровиробника перед Світовою організацією торгівлі.

Але я зараз хотів сказати про інше. Олександре Олександровичу, я не бачу сенсу в прийнятті цієї постанови, зважаючи на те, що сьогодні проголосований останній сотівський закон. Процедура прийняття законодавства, внесення змін до законодавства завершена. І яка роль сьогодні цієї постанови щодо рекомендації парламентських слухань? Я вважаю, що вона сьогодні вже, власне кажучи, абсолютно не потрібна, оскільки всі закони необхідні прийняті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Удовенко.

10:55:22

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Олександре Олександровичу! Я просив… запитання хотів задати голові комітету. Там зазначається, що тільки з Киргизстаном ми ще не вклали протокол.

Я не бачу там особливих проблем з Киргизстаном, але саме від Киргизстану залежить, чи будуть приймати Україну до СОТ, чи не будуть, а не від позиції комуністів.

Друге питання. А що зроблено з Тайванем? У нас же і проблеми з Тайванем і це я хотів запитати.

Але по ходу дискусії у мене виникає серйозне запитання по пропозиції утворити спільну парламентсько-урядову комісію з інтеграції України до СОТ, про що колега Матвієнков говорив. Ми усуваємо в цьому пункті президентську вертикаль від участі в роботі цієї комісії, адже сьогодні Президент відповідальний за зовнішню політику в нашій державі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Власне, відбулося обговорення цього питання. І тут праві депутати відносно того, що ця постанова, якби була прийнята в той день, то вона ще б відповідала суті ситуації. А оскільки вже прийняті всі закони, то ніби то мало логіки в тому, що ми пропонуємо.

Тому, як би ви подивилися на таку пропозицію. Аби ми записали постанову не про рекомендації, а про результати парламентських слухань на тему „Стан підготовки”. А потім записали б у першому пункті: „Взяти до уваги те, що парламентом схвалені закони, що передбачають можливість вступу України до СОТ, проблеми та перспективи” і додаються тут.

А у другому пункті записати у другій частині цієї постанови:„До 1 лютого 2007 року проінформувати Верховну Раду України про стан підготовки до вступу” і не посилатися на наші рекомендації.

Це справа Кабінету Міністрів, він здійснить ті пропозиції, а ми, аналізуючи 20 грудня звернемо увагу на ці деталі, про які говорив наприклад Сергій Матвієнков, тощо і таким чином могли б прийняти документ.

Але оскільки я ці питання пропоную з голосу, то я пропонував би поставити постанову на перше читання і доопрацювати до наступного тижня, щоб ви записали потім все те, що тут висловлювали депутати.

Тобто проект постанови ставиться на голосування за основу в першому читанні. Будь ласка, у першому читані.

10:58:28

За-373

Володимире Михайловичу, візьміть, будь ласка, мої зауваження і попрацюйте над документом на понеділок і обов’язково врахуйте пропозицію Сергія Матвієнкова і інших депутатів щодо посилення контролю за цією справою і процедуру введення всіх позицій по участі у Світовій організації торгівлі.

Розглядається проект Закону про внесення змін до законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження", доповідає міністр юстиції Лавринович Олександр Володимирович. Не бачу його. Заступник міністра юстиції? Будь ласка.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати України!

Вашій увазі представлений проект Закону про внесення змін до Закону "Про державну виконавчу службу" і "Про виконавче провадження".

Хоча проект і на кілька сторінок, але наповнення цього документу пов’язане лише з одним питанням. Мова йде про ліквідацію урядового органу державного управління Державного департаменту державної виконавчої служби і включення цього департаменту до складу Міністерства юстиції. Відповідним чином проведення реорганізації на місцях, на обласному рівні, на районному і міському рівні і введення відділів Державної виконавчої служби до складу управлінь юстиції. Тобто, по суті , мова йде про повернення тієї редакції, яка існувала на початок 2005 року до останніх змін в ці закони.

З чим пов’язані ці зміни і що це надасть нам практичної реалізації виконання рішень? Мова йде про те, що система юстиції, звичайно, надто розгалужена, в кожному районі і місті ми маємо своє управління, у кожному обласному місті також маємо своє управління юстиції.

У 2005 році з внесенням змін сталася така ситуація, що у відділі Державної виконавчої служби відійшли від контролю на рівні району, відійшли від управлінь юстиції, і мова йшла про вертикаль підпорядкування на рівень департаменту Державної виконавчої служби. Тому і головна мета, те, про що я хочу зараз наголосити, це якраз підсилення контролю за діяльністю виконавчої служби, це якраз налагодження організаційного забезпечення на рівні кожного району і міста і це, звичайно, що потягне за собою як наслідок і дотримання права свобод громадян під час виконання судових рішень, і збільшення в тому числі і показників діяльності Державної виконавчої служби.

Я прошу, шановні народні депутати, підтримати цей законопроект і схвалити його сьогодні. І якщо буде можливо, то в тому числі і в першому читанні, і в цілому. Дякую.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Інна Іванівна.

Чи будуть запитання? Запишіться. Так, будь ласка, п'ять хвилин. Беспалий.

11:02:14

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Прошу передати слово Юрію Ключковському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ключковський Юрій, будь ласка.

11:02:19

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую дуже. Шановна Інна Іванівна, у мене питання таке: чим викликана потреба ломки, ліквідації, як ви сказали, хоча в законопроекті цього слова немає, Державної виконавчої служби? Чи вона вийшла з-під контролю Міністерства юстиції? Тобто не керується, не слухається? Чи там зібралося стільки корупціонерів, що їх не можливо посадити? Чи на місцях Державна виконавча служба не вміє домовитися з місцевою владою, а відділи і управління юстиції хочуть їй допомогти? У чому із цих трьох варіантів є проблема, поясність всім, будь ласка.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Шановний Юрію Богдановичу, мова йде не про те, що зараз виконавча служба не знаходиться в системі юстиції. Вона була і зараз залишається в системі юстиції. Мова йде про те, що давайте візьмемо організацію діяльності кожного міністерства, будь-якого, не тільки Міністерства юстиції, по напрямку, чи Міністерство внутрішніх справ, чи інші міністерства. Мова йде про те, що на рівні району і області створюється єдиний орган, і ми говоримо про те, що має бути районне управління юстиції, яке має займатися питаннями і державної виконавчої служби, і питаннями – те, що ми говоримо – і нотаріату, і питаннями реєстрації актів цивільного стану. Мова йде про єдиний орган, мова йде про формування єдиної політики в кожному районі, в кожному місті. Тому цей проект спрямований лише на те, щоб належним чином організувати і забезпечити роботу кожної виконавчої служби з тим, щоб – я говорила, було підсилено контроль за їх діяльністю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик, будь ласка.

11:04:13

САМОЙЛИК К.С.

Скажіть, будь ласка, ну у мене слово „реформування” воно, знаєте, завжди вже пов`язано з якимсь острахом. Але я хотіла би знати чи оце чергове реформування воно підведе до якості нашої роботи? Ви мабуть знаєте з наших листів, з наших звернень, ми звертаємося до вас і практично, якщо щиро говорити, то виконавча служба, виконавче впровадження поза контролем і коефіцієнт їх праці нульовий. Люди звертаються з проханням допомогти, щоб судові рішення були виконані, але, на превеликий жаль, виконуються тільки ті, в яких зацікавлені органи виконавчого впровадження. То ж мене дійсно цікавить чи зміняться по суті підходи, чи зміниться якість. Чи зменшення звернень до нас простих людей, які надіються…

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Дякую за запитання.

Саме на це і спрямований цей законопроект. Те, що ми говоримо, щоб посилити і якість роботи державної виконавчої служби, і з тим, щоб зменшити ту велику кількість , я погоджуюсь з вами, скарг, які надходять на діяльність державної виконавчої служби, і з тим, що зробити її систем… діяльність цієї служби прозорою в тому числі для кожного громадянина доступною, прозорою на рівні кожного району, не тільки тут на рівні, те, що ми говоримо, з боку центрального апарату, а на рівні кожного району, доступною і прозорою для пересічного громадянина, тим більше те, що ми говоримо, коли левова кількість якраз виконавчих документів – це якраз стягнення заробітної плати, це якраз стягнення аліментів, це те, що стосується кожної людини. І це у відсотках десь, напевно, не менше ніж 30 відсотків від кількості виконавчих документів, це саме така категорія, яка стосується наших громадян. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Ковзель.

11:06:28

КОВЗЕЛЬ М.О.

Прошу слово передати Євгену Корнійчуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Корнійчук, будь ласка.

11:06:37

КОРНІЙЧУК Є.В.

Шановна Інна Іванівна, питання розглядалося на Комітеті правової політики. І позиція комітету була, ви знаєте, неоднозначна. Тільки рік тому розглядалися інші зміни до цього ж самого закону, які передбачали створення окремого департаменту. Зараз ми знову віддаємо виконавчу службу в лоно Міністерства юстиції. Ну, ми не маленькі діти, щоб гратися і смішити всю країну: передавати його то туди, то назад!

Пропозиція в мене наступна. Ми вивчаємо досвід багатьох країн світу, який показує, що найбільш ефективною виконавча служба є, якщо вона працює під егідою Верховного Суду. Це було під час радянських часів, так працює система Німеччини, Росії, Франції і багатьох європейських країн.

Прошу прийняти мою пропозицію і відправити даний закон на доопрацювання. Дякую.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Шановний Євгене Володимировичу, я дякую за запитання. Я хотіла б почати з останнього: щодо досвіду багатьох інших країн, і зокрема щодо знаходження питань виконання судових рішень в підпорядкуванні у Верховного Суду, тобто взагалі знаходження їх в судовій системі.

Ну, ви наводили приклади Німеччини, Росії. На жаль, це не так. Інститут судових приставів в Російській Федерації – це компетенція Міністерства юстиції, це відповідальність Міністерства юстиції, і входить він в систему юстиції, а не до складу Верховного Суду.

Та ж сама ситуація і в Німеччині. І той досвід, який є в більшості країн, це якраз юстиція відповідає за ці питання, а хоча є, звичайно, такі країни. Але в значній меншості, там, де це компетенція суддівського корпусу. Що стосується, ви говорили про те, що нещодавно, дійсно, були більш ніж рік тому внесені зміни до Закону про державну виконавчу службу, про виконавче впровадження, де як раз і було запропоноване о це реформування і створення урядового органу державного управління департаменту державної виконавчої служби.

Так о цей рік і показав…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Від профільного комітету співдоповідає заступник голови ккомітету з питань правової політики Беспалий Борис Якович, будь ласка.

11:09:12

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується законопроект, ну, досить таки важливий і доповідачем від Міністерства юстиції було досить таки слушно зауважено, що хоча цей законопроект дуже, ну, він великий за обсягом, насправді, питання є тільки одне, яке вирішується – це організаційне адміністративне питання швидше.

Це про те, щоб замість незалежного сьогодні департаменту виконавчої служби державної, вона стала департаментом Міністерства юстиції і відповідно територіальні відділення ввійшли до складу Управлінь територіальних Міністерства юстиції.

Це вся сутність законопроекту. Ну, підстави які є? Стан виконання судових рішень, він у всіх нас викликає стурбованість. Я хочу проінформувати, скажемо, назвати тільки дві цифри. На сьогодні є 8 мільйонів відкритих виконавчих, близько 8 мільйонів, відкритих виконавчих листів, тобто це кожний, навіть, не 5-ий дорослий українець, це величезна кількість. І сума – 24мільярди, от ціна питання, йдеться 34 мільярди зараз знаходяться в впровадженні таких справ. Тому зрозуміло, що це є питання, яке не може не турбувати. Тим більше, що право на справедливе судочинство мають громадяни, а справедливе судочинство завершується тоді, коли судове рішення справедливо прийняте і виконане. Тому що людям, власне. Байдуже, що там говорили, їм важливо, щоб справедливість була доведена до кінця.

І, враховуючи ці обставини, комітет цей законопроект розглядав в досить оперативному порядку. Урядом цей законопроект був визначений як першочерговий, є відповідний лист уряду, і комітет ретельно розглядав ці питання.

Стурбованість всіх членів комітету була спільною, але підходи були неоднакові. Поряд з позицією, яка міститься в законопроекті, дійсно, була і та позиція, яка прозвучала у запитанні колеги – народного депутата Корнійчука щодо включення виконавчої служби в систему судової саме влади. Але рішення комітету було наступним: комітет, розглянувши зазначений проект закону за номером 2565, поданий Кабінетом Міністрів України, прийняв рішення чітке: прийняти даний законопроект за основу, я наголошую, не в цілому, а тільки за основу, і доручити Комітету з питань правової політики доопрацювати цей законопроект з урахуванням зауважень та пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи.

Чому? Текст все-таки досить і великий, хоча концепція не складна, тому позиція комітету була такою. Голоси на комітеті розподілилися наступним чином: за даний проект постанови проголосувало шість членів комітету, проти – два члени комітету, і один член комітету утримався.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Запишіться.

Так, будь ласка, 5 хвилин. Писаренко.

11:12:53

ПИСАРЕНКО В.В.

Народний депутат Валерій Писаренко.

Хотів би запитати: ось, насправді, реформа щодо виконавчої служби відбулася лише півтора роки назад. Чи є якісь негативні наслідки запровадження цієї реформи і якщо є, то, можливо, потрібно переглянути і повернутися ще до реформи, яка була проведена раніше щодо присутності виконавчої служби у судах. І чи розглядав комітет реформу виконавчої служби щодо пропозиції, яку тут оголошував Корнійчук, щодо підпорядкування виконавчої служби до судів? Дякую.

БЕСПАЛИЙ Б.Я. Я хотів би погодитися з автором запитання у тій частині, що за півтора року, зрозуміло, підводити остаточні підсумки – ясно, що це рано. Тим більше, що терміни виконавчих впроваджень є такі, що частина їх була за одних порядків розпочата, ще не завершена. І тому, дійсно, на комітеті була досить така професійна і серйозна дискусія із цього питання, і точки зору тут розподілилися

В тому числі є і висловлювалися ті пропозиції, які були озвучені паном Корнійчуком, але це альтернативні пропозиції. Відповідно до Регламенту альтернативний законопроект може бути внесений тільки протягом 10 днів, чого не відбулося, або у тому випадку, якщо даний законопроект не знайде підтримки в сесійній залі, або не буде прийнятий, не буде введений в дію з інших причин. Наприклад, внаслідок вето Президента. Тому до розгляду цього питання тоді народні депутати, члени комітету, повернуться.

На сьогодні маємо той законопроект, який вніс уряд, і який більшість членів комітету підтримала для прийняття за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич.

11:14:47

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Борис Якович, справді, на комітеті тривала досить конструктивна і професійна дискусія. І дуже шкода, що сьогодні немає міністра юстиції, оскільки як аргументи на користь прийняття даного законопроекту, принаймні він приводив два, я пригадую. Один з них говорив про те, що одним із ініціаторів цього законопроекту є сам департамент виконавчої служби, що дуже цікаво.

Через те у мене питання. Чи не вдалося вам якимось чином узгодити саме з ними це питання, чи не вдалося переговорити, дізнатися їхньої думки. Це перше питання.

І друге. Чи могли б ви зараз навести динаміку виконання судових рішень перед тим, як були внесені попередні ці зміни до цього закону півтора роки тому і впродовж останніх півтора року. Дякую.

БЕСПАЛИЙ Б.Я. Статистика у нас дійсно є. Але я вже говорив, що досить складно оцінити динаміку, тому що, вірніше, не динаміку, а стан виконання судових рішень за нових порядків і тоді, коли цей департамент був у Мін’юсті, коли були судові виконавці. Зрозуміло, що раніше колись виконання було вищим, але то була інша система політична, тому що багато виконавчих проваджень, вони ж передаються за такою, ну, в цьому питанні за спадщиною. Щодо департаменту, то департамент не є суб’єктом законодавчої ініціативи і вони знають, що цей законопроект, ну, розглядався на комітеті, але керівництво департаменту, ну, в експертному плані, скажемо, свою точку зору не висловлювало, що зрозуміло. Тобто я не вважав за потрібне, ну, скажемо так, підставляти керівників департаменту і вводити їх в конфлікт з їхнім майбутнім цим, але я звернув увагу, наприклад, в статті, в Херсонської обласної ради „Наддніпрянська правда” була стаття керівника Державної виконавчої служби Херсонської області, от, і за цими даними динаміка, коли вона була незалежна, виконавча служба, є позитивною, наприклад, по Херсонській області.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

11:16:44

СУХИЙ Я.М.

Борис Якович! Ярослав Сухий, „Регіони України”.

Ви, як і я колись в минулому, депутат-мажоритарник. Ви знаєте про ту біду, яка поруч з людьми, котрі мали нещастя судитися, особливо, якщо їм винна держава, якщо їм підприємство винно гроші, якщо держава винна в каліцтві конкретної людини, тому мені дивно слухати від вас, що цей департамент сам по собі був дуже хороший.

В мене питання до вас слідуючого порядку. Ваша позиція особиста зрозуміла, департамент нехай собі буде сам по собі, Міністерство юстиції само по собі, але ви скажіть, будь ласка, чи у вашому комітеті є якісь напрацювання? Ну, в Росії є судебные приставы, є якісь напрацювання? Як же ж в кінці-кінців зробити так, щоб судові рішення на Україні вирішувалися? Можливо прийняти якісь зміни та доповнення до Кримінального кодексу, можливо застосувати якісь заходи примусового впливу, які б зробили незворотними покарання? Бо що з того, що міліція когось найде, піймає, коли судове рішення може не виконуватися?

БЕСПАЛИЙ Б.Я. Я дякую.

Я, до речі, не сприймаю дорікання, що я висловлюю свою особисту позицію, тому що моя особиста позиція якраз не полягає в тому, щоб департамент залишався окремою структурою і, якщо у вас склалось таке враження, то це тільки говорить про об’єктивність моєї інформації. Я послався на об’єктивну інформацію.

Стан виконання судових рішень мене, як і вас, дійсно турбує і тому ця наша стурбованість спільна і не було жодного члена комітету, який говорив би, що цей стан нас задовольняє.

Є дуже серйозні проблеми там, де, наприклад, виконання судових рішень, де громадянин виграє позов у держави. Наприклад, є багато прикладів, це я знаю, як депутат з округу, коли людина виграє справу у Податкової адміністрації, але не може повернути, наприклад, стягнути з неї, тому що у бюджетних призначеннях не закладені кошти на повернення Податковою адміністрацією яких би то не було коштів. І вони не можуть це зробити, інакше вони порушать бюджетну дисципліну. Це, дійсно, такі проблеми є, інші проблеми.

Цей законопроект потрібно серйозніше, можливо, придивитися до системи виконавчої служби, але цей законопроект ці питання не вирішує, він…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть.

БЕСПАЛИЙ Б.Я. …призначений одному питанню, не треба тут інші додавати. Це питання адміністративне, організаційне, у який спосіб організувати підпорядкування Державної виконавчої служби.

Ще раз наголошую, бо тут різне говорилося. Рішення комітету, який я представляю, є таке: підтримати законопроект даний за основу. А моя чи ваша особиста точка зору проявиться при голосуванні, я тут не займався в цьому плані ніякою агітацією, сподіваюсь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Якович, сідайте, будь ласка.

Чи є бажаючі обговорити? Записуємося від фракцій. Від фракцій запис. А тепер від депутатів без пагонів. Тисніть, тисніть Катерина Семенівна, тисніть.

Давайте 21 хвилину виступлять всі. Будь ласка, Корж, Ляшко, прошу. Прошу, два дні вже не чули голосу, Гірник наступний.

11:20:39

ЛЯШКО О.В.

Попередні колеги, які виступали з приводу цього законопроекту вже звертали увагу на те, що за останні два роки, органи державної виконавчої служби вже другий раз реформується. Ми пам’ятаємо, коли рік тому робили самостійний департамент державної виконавчої служби, так само обґрунтовували, що потрібно підвищити ефективність його роботи. Бо мільйони судових рішень не виконуються.

Питання в тому, що сьогодні Міністерство юстиції пропонує назад це зробити структурним підрозділом Мінюсту, так само мотивуючи, що мовляв це допоможе краще виконувати судові рішення. По-моєму, в Міністерстві юстиції не розумію, з яких причин не виконуються судові рішення. Якщо там не розуміють, я назву, одна з цих причин, це відсутність можливостей фінансових для виконання судових рішень. Наприклад, за зверненнями вчителів, які вимагають виплати заборгованості, бо в бюджеті на це не закладено кошти. І тому все, і лежать ті стоси судових рішень, і не виконуються. І ви хоч пересаджуйте з одного кабінету в інший того судового виконавця, а як він виконує це чи, наприклад, накладення по спорах між господарюючими суб’єктами. Поки йде судовий спір, у Господарському суді давно переписали майно на іншу структуру і прийшов, і все. А там крім стільця нічого немає і лежать ці судові рішення, так само не виконуються. А ви нам тут розказуєте, що ми давайте переведемо назад її, зробимо структурним підрозділом і тоді це буде краще виконуватися. Да неправда. І якщо ви візьмете статистику, на яку, до речі, колега Безпалий посилався, скільки мільйонів судових рішень не виконується і порівняєте з тим, що було раніше, коли державний департамент виконавчої служби був структурним підрозділом Мінюсту, то ви побачите, що насправді ситуація покращилась. І судові рішення почалися виконуватися краще, ніж було до цього. Тобто немає жодної мотивації для того, щоб це зробити, крім того, що можливо міністру юстиції хочеться почувати себе, можливо, людина більш вагоміше себе почуватиме, коли матиме ще когось підлеглого. Коли підписуватиме якісь накази про когось призначення чи про когось звільнення. Тобто, грубо кажучи, понту йому це добавить, але чи добавить це ефективності у виконанні судових рішень, певен, що ні, від усіх цих реорганізацій і чергових перестановок.

Навпаки, це дестабілізує роботу виконавчої служби. І правильно сказав колега Корнійчук, що потрібно це передати до судової влади, точніше кажучи, не до Верховного суду, а в відання судової влади. І от судова влада має контролювати виконання цих судових рішень. Тому ми не підтримуємо цей законопроект і пропонуємо відправити його на доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аж самому стало радісно від пропозиції, так Олег?

Будь ласка, Євген Гірник.

11:23:56

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

Мені взагалі-то цікаво розглядати цей законопроект. Мені здається, що це чергова спроба одного з міністерств нашого уряду перекреслити аксіому, що від перестановки доданків сума не змінюється. Пробують хлопці переставити доданки і щось від того змінити.

Але я би хотів нагадати Олександру Володимировичу, в минулому скликанні, коли він був міністром юстиції і цей департамент був повністю в підпорядкуванні Міністерства юстиції, я кілька разів звертався з деякими справами. Пограбували людину, вкрали машину і ця виконавча служба, перебуваючи у складі Міністерства юстиції, ніяк не могла моєму виборцеві зробити компенсацію від того злодія, який нахабно над ним знущався, роз’їжджаючи на новому „Мерседесі”. То чи було краще тоді, коли департамент не був самостійний?

Я хочу нагадати Олександру Володимировичу, що в часи, коли департамент був в його відомстві, я звертався до нього, що один із керівників цього департаменту хоче нанести шкоду міністерству внаслідок свого рішення. На щастя тоді, Олександр Володимирович оперативно зреагував і та шкода не була нанесена для чого знову ж повторювати ті помилки, які були занадто малий час пройшов від того, щоб оцінювати дії департаменту. В принципі я не можу сказати по зверненнях виборців, що щось особливо змінилося. Можливо покращилася статистика, але як і раніше судові рішення не виконуються. Як і раніше, рейдерство з допомогою виконавчої служби процвітає.

Я маю великі сумніви, що за допомогою цієї перестановки щось вдасться змінити. Очевидно треба вдосконалення законодавства, щоб виконавча служба мала і більші права і можливості, більшу відповідальність за свої дії, і абсолютно такою здоровою думкою, яка заслуговує на розгляд і впровадження, є пропозиція передачі цієї служби до судової гілки влади.

Наша фракція розгадала цей законопроект і прийняла рішення його не підтримувати і пропонує Верховній Раді цей законопроект відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка, за ним Писаренко.

11:26:36

СУХИЙ Я.М.

Любі друзі, і люті друзі, я тепер знаю, про кого писав класик: «И страшно далеки не от народа».

Ви подумайте тільки, кого ви захищаєте? Ви повинні захищати народ. Ви повинні захищати ту людину, яка вперше постраждала від судового свавілля, а потім страждає другий раз від свавілля невиконання судових рішень.

Не випадково, що цей Держдепартамент, який перетворився на закрите акціонерне товариство, кинувся шукати підтримку саме до вас. Комусь дуже страшно, що уряд, наводячи порядок, добереться і до тих їхніх схем.

Причому тут багато часу, чи мало часу? Ви подивіться, що страждають люди!

Мені здається, що пропозиція, аби департамент став структурним підрозділом Міністерства юстиції обґрунтовується ще наступним.

А згадайте мажоритарними, кому ми з вами писали листи, коли мова йшла проте, що не виконується судове рішення по стягненню зарплати. Та це трагедія!

По регрес них позовах. Та це біда страшна!

Ми ж і писали в обласне управління юстиції. Навіщо нам було допускати конкурентність між обласним управлінням юстиції і обласною службою цією, яка мала виконувати, передати судам рішення, яких не виконуються, знову ж таки, до чого це призведе доброго?

Я вважаю, що цей законопроект потрібно підтримати не тільки за основу, але і в цілому, аби дати можливість з нового року, аби схема виконання повноважень, рішення судів виконувалося.

Я не випадково запитував представника профільного комітету, а у нас є напрацьовані якісь механізми інші, або дати можливість? Тут некоректні посилання на російський досвід. У нас немає Інституту судєних приставів. А я вам нагадаю, що судєбний пристав в Росії так само підпорядкований Міністерству юстиції, і Мінюст ним керує і управляє. То це зовсім ні до чого такі порівняння. Але ви пригадайте, будь ласка, чи ми маємо можливість на сьогодні похвалитися, що нашим депутатським втручанням якесь судове рішення було реалізоване і було виконане? Ні, не маємо. Тому ми повинні йти крок за кроком, вдосконалювати законодавство і не в інтересах якихось корпоративних груп чиновників, а в інтересах громади, в інтересах людей, особливо тих, які постраждали від несправедливості з боку держави, які не мають змогу на сьогодні реалізувати свої право.

Я тим хочу сказати, які сидять зараз і трясуть головою наліво і направо. Ви, якщо маєте якісь зауваження конкретні, реальні, люті друзі, та вийдіть, та скажіть. А я вам кажу з того, що ми маємо листами тих виборців, які страждають від недосконалості самої процедури виконання рішень.

Я пропоную цей законопроект прийняти за основу і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Писаренко, будь ласка. За ним Корнійчук.

11:29:48

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги! Я є головою підкомітету з питань організації та діяльності органів виконавчої служби. На комітеті, коли ми розглядали це питання, я утримався при голосуванні і хочу сказати свою точку зору з цього приводу.

Чому зараз це питання піднімається? Мова йде про повернення до ситуації, яка була до реформи 1995 року. Ми з вами вже пройшли цей етап. У 1995 році з виконавчої служби була зроблена окрема структура. Да, зараз є негативні моменти в її діяльності, але вони і раніше були. Та статистика, яку сьогодні надає департамент, вона, на жаль, для ініціаторів з цього законопроекту є позитивною. Кількість виконань, вона збільшується, виконавча служба працює І чи можемо ми сьогодні за цей рік те, що зробила виконавча служба, вже судити її і ставити питання про те, що давайте повернемось до того, що було рік назад. І насправді я хочу сказати, що цю реформу, яка в 95-му році відбулась, її також проглядала, і вона була відображена в резолюції Ради Європи, яка також відмітила позитивні моменти щодо проведення цієї реформи.

І насправді, на превеликий жаль, цей законопроект, він розглядається в оперативному режимі. Хочу вам повідомити і звернути вашу увагу на те, що ми на сьогодні розглядаємо суттєву реформу органів виконавчої служби. І, можливо, тут нам потрібно більш детальніше до цього законопроекту звернутися і провести насамперед глибоку роботу з цим законопроектом. І потрібно вирішити, а насправді чи потрібно нам на сьогодні повертатися чи, можливо, потрібно шукати інші шляхи і запозичувати практику, яка сьогодні є в інших країнах?

Давайте не будемо однобокі, давайте не будемо дивитись лише на можливість роботи виконавчої служби в структурі Міністерства юстиції. У нас є сьогодні і судова влада, і все законодавство на сьогодні показує, що виконавча служба – це є службою, яка працює на завершальну стадію судового процесу. Давайте також про це не забувати.

Ми на сьогодні відкриті для співпраці з Міністерством юстиції і відкриті для того, щоб працювати над вдосконаленням цього законодавства. Але давайте не будемо на сьогодні говорити, що тисячі листів ми отримуємо від наших людей. Я також такі листи отримую як голова підкомітету. Але це не значить, що до цього цього не було і після цієї реформи не буде таких листів. Нам потрібно більш детально підійти до цього законопроекту. І тому нашою позицією буде – це доопрацювати цей законопроект разом з Міністерство м юстиції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Корнійчук, будь ласка. За ним - Катерина Самойлик.

11:33:06

КОРНІЙЧУК Є.В.

Шановні друзі, я перший заступник голови Комітету правової політики і повірте, що зазначений законопроект для нас є одним із пріоритетних в комітеті і найважливішим. Ми його ставимо на одному рівні з новим законом про господарські товариства, із новим законом про нотаріат, тобто ці закони є системними і важливими для розвитку всього цивільного законодавства. Саме тому ми намагалися підійти до цього законопроекту виважено і серйозно і для того, щоб відпрацювати його чітко і повністю і бути на 100 відсотків впевненими, що законопроект допоможе людям.

Я не хотів зриватися на політичні емоції, але пан Ярослав Сухий мене все-таки на це дещо викликав. Я хочу звернути вашу увагу також на те, що в рамках будь-якого того чи іншого державного органу виконавча служба стане інструментом для виконання тих чи інших політичних рішень і, будь ласка, не кажіть мені, що це неправда. По-перше.

По-друге, ми, повірте, так само як і ви переживаємо за інтереси простих виборців. І ми так само намагаємося зрозуміти що буде корисно для простої людини, яка намагатиметься виконати рішення. Зверніть увагу на те. Що ті рішення, які приймаються проти державних органів, маючи державну виконавчу службу в рамках державного органу буде виконати дуже важко. Саме тому я говорю про необхідність всебічного вивчення світового досвіду, про те, щоб зроузміти де ми знаходимося в цій системі координат, а не просто сьогодні повертатися назад до старої системи, яка себе вже вижила і показала свою нездатність.

Саме тому звертаю увагу вас, дорогі колеги, що навіть під час слухань в комітеті позиції того, кого ви називаєте „так званими любими друзями” вони розділилися і мої колеги із фракції Блоку Юлії Тимошенко голосували по-різному, тому що ми до всіх законопроектів, які ми розглядаємо в комітеті, відносимося не як до політичних замовлень, а намагаємося робити все як фахівці.

Саме тому я прошу вас, шановні колеги, дати нам можливість в комітеті проаналізувати світовий досвід, вивчити всі можливості і тільки після цього доопрацьований законопроект передати в зал.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, будь ласка. За нею Князевич.

11:35:57

САМОЙЛИК К.С.

Фракція Комуністичної партії України буде голосувати за цей законопроект і пропонує всім проголосувати за цей законопроект, тому що те, що відбувається сьогодні в виконанні судових рішень і таке інше, воно, дійсно, нагадує якусь абсолютно махновщину.

Не знаю, департамент чи не департамент, але юристу треба було б знати, що суб’єкт законодавчої ініціативи – саме Кабінет Міністрів України, незалежно від того, хто готував це.

Я хочу сказати, що проблема в нас, дійсно, занадто актуальна. І уже говорили, що це і проблеми виконання 57-ї статті Державного бюджету України, відколи існує ця стаття, це і особливо кричущі факти, особливо в агропромисловому комплексі. Причому ходять спокійно ті, хто розтринькують техніку, взагалі все майно. І самий великий злочин – те, що виконавчі службі вступають в зговір з суддями, приймається рішення поза законом. І, як відомо, суди в нас завжди праві, а люди у нас завжди неправі. Забрали кращу техніку, за безцінь продали, а, вірніше, передали своїм же структурам. На Херсонщині дійшло до того, що дві сільських ради, великих сільських ради таким чином невідомо кому і невідомо як пішло. Це абсурд. І тому намагання Міністерства юстиції, уряду Антикризової коаліції навести порядок в цьому плані нам треба підтримати, бо, підтримуючи законопроект, ми підтримуємо саме наших людей. Я думаю, це нагальне питання.

Приведу ще один приклад. Брилівська АТП п’ять років судиться із злочинною групою. Суд приймає рішення на користь трудового колективу, йде виконання судового рішення, судовий виконавець їде на місце, де зосереджена ця техніка, збиваються номери, організовуються супротив. А помаранчева влада – це адміністрації районні та обласні мовчать на це і колектив залишають абсолютно без всього.

Тому я і ще раз хочу підтримати намагання Уряду, намагання Міністерства юстиції вважаю, що в цьому не можна, в цьому питанні, відкладати його. Це питання повинно вирішено тут бути в сесійній залі невідкладно. І нам необхідно зробити все, щоб законність при виконанні судового впровадження, щоб вона обов’язково була так, як це потрібно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Руслан Князевич, будь ласка.

11:39:13

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, справді, законопроект, який сьогодні ми маємо честь розглядати в цій сесійній залі, є абсолютно контровесійний і такий, як би мовити, неоднозначний. З одного боку 1,5 роки тому Верховна Рада приймає концептуальне рішення про унезалежнення департаменту виконавчої служби і, як мені вдалося принаймні дізнатися, воно було спричинено рекомендаціями, які поставив моніторинговий комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи перед Україною.

Тепер же Міністерство юстиції, орган, який, фактично, відповідає за адаптацію європейського законодавства в Україні, вносить концептуально іншу річ, повертаючись до попереднього стану. Я розумію логіку начебто про те, що абсолютно неефективною є діяльність цього департаменту, як незалежного органу, оскільки не покращилась динаміка виконання судових рішень.

Але розглядається це питання на комітеті, міністр юстиції сказав, що пік невиконання таких судових рішень прийшовся десь приблизно на період 2001 року, тоді, коли департамент був саме в складі Міністерства юстиції.

Це вже є, очевидно, причина і не в цьому основна, як би, біда цієї проблеми. Проблема, звичайно, є, тому що, справді, за невеликий проміжок часу, тут вже сьогодні про це говорилося, департамент став. Можна про це відверто говорити, такою великою індустрією, можливо, навіть по зароблянню коштів і використанню його як такий нечесний засіб в руках рейдерів, особливо, останні події яскраво про це свідчать.

Але з іншого боку, ви повинні прекрасно розуміти, що абсолютно незрозуміло, чому сам департамент ініціював розгляд цього питання і повернення до попереднього стану. Я думаю, що тут дуже багато запитань.

Мені б дуже хотілось би вірити, а я так розумію, що все-таки визріла думка про те, що воно буде прийняте в цьому сесійному залі, що, не дай Бог, щоб найближчим часом нам знову довелося повертатися до попереднього стану і відміняти це рішення, адже я більш, ніж переконаний, що це все-таки тимчасове управлінське рішення, і це питання не буде таким чином вирішене.

Тому, можливо, нам все-таки варто подумати, як максимально радикально змінити концепцію підходів до вирішення цього питання, і, напевно, на перспективу погодитися про те, що діяльність саме цієї структури підпорядкована на виконання саме судових рішень, а у законопроект цим варто було б її якимось чином співвіднести до судової влада.

Інша справа, що треба почути все-таки думку самої судової влади. Ви знаєте, наскільки проблем багато ще є Верховного Суду, який не може розглянути, не знає, як розглянути 50 тисяч скарг, які накопилися для його вирішення.

Тому, оскільки Верховний Суд позбавлений законодавчої ініціативи, очевидно, нам, членам Комітету з правової політики разом з Комітетом з питань правосуддя варто повернутися до цього питання, вивчивши ситуацію і міжнародний досвід, і насамперед, спитавши судової гілки влади, наскільки вона готова і бажає таким чином вирішити це питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, обговорення питання завершено. Кожен виступаючий висловлював цікаві думки.

Підбиваючи підсумки, я хотів би сказати, звернути увагу на два моменти.

Перший момент. Ви бачите, що тут пропонується удосконалити систему управління методом скорочення витрат на це управління, тому що зараз існує, по суті, самостійний центральний орган виконавчої влади, який має всю вертикаль влади зверху до низу, і відповідно у кожному районі сидить управління – штати, кімнати, зарплати, автомобілі і так далі. А цим проектом Кабінет Міністрів пропонує передати це у відання міністерства. І у райцентрі будь-якому, селищі, буде уже не два управління самостійних, а буде лише одне управління юстиції, яке буде займатися цим.

Це один момент. Наступний момент пов’язаний з тим, що ми оперативно повинні розв’язати це питання, поскільки ми підходимо до нового фінансового року. І тому, зрозуміло, одна система управління, коли це самостійний орган центральної влади, а друга справа – фінансування і так далі розпису і складання бюджетних витрат, коли це буде у складі самого Міністерства юстиції. На це я хотів би, щоб ми звернули особливу увагу.

З приводу думок багатьох колег про те, щоб передати цей орган до складу суду. Він має право на життя, якби у нас був такий суд, як в тих країнах, на які ми посилаємося. А зрозуміло, якщо зараз до цієї системи судів, про які ми всі, починаючи від Президента і закінчуючи кожним громадянином, говоримо, в якому вони стані знаходяться та ще й передамо їм виконання їхніх же ж рішень, тоді ми з вами дійсно ще більшим криком кричатимемо ......... зараз про те, як виконуються ці рішення.

Тому я пропоную, давайте ми підтримаємо Кабінет Міністрів. Але нікому ніхто те, що виступали колеги, ніхто не заважає вносити будь-які законопроекти, пропонувати передати чи в Мін’юст, чи в прокуратуру, чи все об’єднати взагалі в один якийсь юридичних орган, це право кожного із нас.

А поскільки є законопроект, я пропонував би, ще раз наголошую і звертаюсь до вас, колеги, давайте з розумінням віднесемося, що ми на порозі нового бюджетного року.

Тому я пропоную прийняти його як закон, а потім будемо розглядати інші пропозиції. Тому що... Зараз, зараза. Зауваження зводяться до одного: передати його у міністерство, тобто передати його у суддівську систему влади. Ось це зовсім інша концепція.

Я ставлю на голосування про прийняття Закону, за номером 2565, про внесення змін до законів України „Про державну виконавчу службу” та „Про виконавче провадження” щодо реформування органів державної виконавчої служби у першому читанні.

11:45:25

За-240

Будь ласка, міністр юстиції Олександр Володимирович, прошу.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, я хотів би подякувати за підтримку в першому читанні цього проекту закону і наголосити на кількох обставинах.

Обставина перша. Ініціатива ухвалення цього закону належить особисто мені. Обставина друга. Відповідати за ділянку роботи можу тільки тоді, коли маєш можливість організовувати її роботу. Обставина третя. Окрім показників роботи по виконанню своїх функцій ще існує інша статистика, статистика порушених кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення. І існує також ще і статистика звернень громадян і особистий вражень, яких я мав можливість багато отримати. Я не думаю, що я мав би зараз розповідати про такі речі, які не роблять честі державному органу влади.

Обставина наступна. Вона полягає в тому, що норми цього закону, які зараз пропонуються, не мають жодного слова, жодної коми, які б відрізнялися від тих норм, які були чинними в Україні протягом 1999-2005 років. просто відтворені ті норми, які були чинні на період до осені 2005 року. Тому тут немає жодної новації і підстави для того, щоб розглядати ще раз пропозиції до кожної з цих норм. Це можна робити, якщо концептуально змінювати всі підходи.

Тому я прошу вас підтримати цей проект закону в цілому, щоб з наступного року служба могла працювати, оскільки вона вже навіть не присутня в проекті Державного бюджету як розпорядник бюджетних коштів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є заперечення? Добре. Тоді ми поступимо по-іншому. Я ставлю на голосування пропозицію про те, щоб доручити профільному комітету підготувати законопроект до другого читання через тиждень. Через 7 днів ми розглянемо його в другому читанні. Мається … Верховна Рада має право скоротити 14 днів до 7. Прошу, я голосую цю пропозицію, ставлю на голосування. Це відповідно до Регламенту. Через 7 днів внести на розгляд. Голосуємо.

11:48:00

За-59

Не прийнято. Значить законопроект буде розглядатись через 14 днів.

Розглядається проект Закону про Дисциплінарний статут Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Реєстраційний номер 2477. Доповідає голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Коновалов Ігор Вікторович.

КОНОВАЛОВ І.В.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати України!

На ваш розгляд виноситься проект Закону України „Про дисциплінарний статут Державної служби спеціального зв’язку та захист інформації України”.

Законопроект розроблено відповідно до пункту 6 статті 10 Закону України „Про державну службу спеціального зв’язку та захист інформації України”.

Згідно із законом зазначена служба утворюється, як не військове формування за рахунок чисельності і відповідних підрозділів служби безпеки України.

В теперішній час більшість особового складу зазначених підрозділів є військовослужбовцями, які проходять службу відповідно до військових статутів та інших нормативно-правових актів з питання проходження військової служби.

При їх переході до державної служби, спеціального зв’язку та захисту інформації України з 1 січня 2007 року вони втратять статус військовослужбовців і будуть призначені на посади осіб рядового і начальницького складу.

Запропонований для вашого розгляду законопроект, що затверджує дисциплінарний статут державної служби, розроблено з метою врегулювання службових відносин, що виникнуть між особами рядового і начальницького складу з 1 січня 2007 року.

Дисциплінарний статут, що пропонується до затвердження визначає сутність службової дисципліни, обов’язки осіб рядового і начальницького складу державної служби, спеціального зв’язку та захисту інформації стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування та порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Під час розробки законопроекту були враховані положення військових статутів, дисциплінарних статутів, інших центральних органів виконавчої влади, де також проходять службу особи із спеціальними званнями, зокрема, органів Внутрішніх справ, цивільного захисту, Митної служби, а також набутий досвід з виховання особового складу, зауважень та пропозицій зацікавлених органів. Реалізація зазначеного акту не потребує додаткових витрат державного бюджету. Прийняття Закону України „Про дисциплінарний статут державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України”, дозволить врегулювати питання дотримання порядку взаємовідносин та службової дисципліни осіб рядового і начальницького складу Держспецзвязку з метою належного виконання ними завдань, що покладені на службу. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.

Від комітету з питань Національної безпеки і оборони, голова підкомітету Третьяков Олександр Юрійович. Прошу.

11:51:33

ТРЕТЬЯКОВ О.Ю.

Шановний Головуючий, шановні колеги, як відомо, 23 лютого 2006 року був прийнятий Закон України „Про державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України”. Яким, відповідно до Конституції, визначається правові основи організації діяльності цієї служби. У відповідно до пункту 6 статті 10 цього закону, був розроблений проект дисциплінарного статуту державної служби інформації, який ми сьогодні розглядаємо. Цей законопроект був підтриманий на комітеті. Як ми знаємо, військові без статуту жити не можуть, це у них в крові. Тому прохання підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це мабуть найкоротша була доповідь у нас в цьому скликанні. Чи будуть запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.

Є необхідність обговорювати? Все зрозуміло? Добре. Ніхто не скаржиться, що вас слухають незаконно? Добре. Тоді я ставлю на голосування, ми можемо прийняти в цілому, як закон? Яка думка комітету, нема заперечень ні в кого? Я ставлю на голосування про прийняття в цілому, як закону, Закон „Про дисциплінарний статут державної…”. Ні, ні, без Ляшка не можна. Дайте йому слово. Одна хвилина, будь ласка.

11:52:59

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. "Блок Юлії Тимошенко" .

Можливо вам і хотілося бути без мене, але люди мене вибрали тому доводиться вам терпіти.

З приводу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нас також сюди не з неба звалили.

ЛЯШКО О.В. Вас невідомо хто…

З приводу законопроекту, який ми обговорюємо. Я в принципі не заперечую проти прийняття цього дисциплінарного статуту. Правильно пан Третьяков сказав, що раз там люди військові, то вони мають керуватися статутом. Але я звертаю увагу колег на зауваження експертів, які висловлювалися до цього законопроекту. Справа в тому, що там занадто великі права в начальників, які мається, на увазі? В начальників цієї служби, які можуть порушувати конституційні права громадян України, які на військовій службі у цій установі, державній службі спеціального зв’язку, і Експертне управління просило врахувати ці зауваження, щоб норми, які викладені в статуті не протирічили конституційним нормам, які захищають права громадян. Тому я думаю…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Але переді мною лежить висновок Науково-експертного управління головного, де не говориться про те, що тут є посягання на конституційні права.

Тут говориться про те, що так, деякий начальник може не так подивитися чи по-іншому, але про Конституцію тут не сказано жодного слова. Давайте приймемо цей закон, а потім Ляшка направимо туди на службу, щоб навів порядок.

Я ставлю про прийняття в цілому Закону про дисциплінарний статут державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України реєстраційний номер 2477. Прошу голосувати. Олег голосуйте.

11:55:04

За-418

Закон прийнято.

Чечетов, будь ласка.

11:55:15

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

Я дуже вибачаюся, але частина залу не зрозуміла. По 2477 Закону по голосуванню, по процедурі. Ми просимо дуже ще раз поставити на голосування по …

Я прошу вибачення, 2565 закон. Частина залу не зрозуміла як воно ставиться на голосування і просимо ще раз повернутися до голосування по цьому законопроекту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я нагадую, що відповідно до статті 111 Регламенту методом ad hoc ми маємо право скоротити час подачі пропозицій до другого читання. І я вносив пропозицію, щоб не 14 днів, бо ми не встигнемо, бо вже вступимо в новий фінансовий рік. Щоб на наступний тиждень скоротити це до семи днів і в цьому була логіка. Не зрозуміли.

Тому, хто за те, щоб повернутися до голосування цієї пропозиції, прошу голосувати.

11:56:36

За-235

Повернулися.

Я ставлю на голосування пропозицію про те, щоб скоротити терміни подачі пропозицій до законопроекту за номером 2565 до семи днів і на наступному пленарному тижні розглянути його в другому читанні. Прошу голосувати цю пропозицію.

11:57:07

За-237

Рішення прийнято.

Шановні колеги, за три хвилини ми вже мабуть не встигнемо розглянути ще один законопроект, тому оголошується перерва до 12.30.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу депутатів зайняти місця свої, продовжуємо роботу. Розглядається проект Закону про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року.

Доповідає перший заступник міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Орлов Анатолій Олексійович.

ОРЛОВ А.О.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!

На розгляд сесії Верховної Ради України внесено проект Закону України про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію.

Законопроект вноситься для вирішення двох основних питань.

По-перше. Це дасть у більш повній мірі малозахищеним верствам населення скористатися програмою житлових субсидій у зв’язку з підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги.

По-друге. Покращити фінансово-економічний стан підприємств житлово-комунального господарства.

З початку 2006 року у житлово-комунальному господарстві у зв’язку з підвищенням цін і тарифів на електричну енергію та природний газ спостерігається значне погіршення фінансово-економічного стану підприємств галузі, який характеризується різким збільшенням збитків, зростанням дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств, зокрема, заборгованості за енергоносії.

На підприємствах житлово-комунального господарства через невідповідність встановлених тарифів економічно-обгрунтованим витратам збитки становлять майже 1,4 мільярда гривень, що вдвічі більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Дебіторська заборгованість становить 7,4 мільярда гривень, кредиторська – 8 мільярдів гривень.

Погіршився рівень оплати та зросла заборгованість підприємств водотеплопостачання та водовідведення за спожиту електроенергію та газ.

З початку року заборгованість підприємств галузі за спожиту електроенергію становила 2,2 млрд. гривень, за природний газ 1,6 млрд. гривень. Одним із факторів, який суттєво ускладнює фінансовий стан підприємств житлово-комунального господарства є заборгованість споживачів за отримані житлово-комунальні послуги і як наслідок – наявність значних обсягів боргів підприємств галузі за енергоносії.

За даними Держкомстату заборгованість населення з опати житлово-комунальних послуг у 2006 році зросла на 72,1 млн. гривень або на 1,2 відсотка і становить 6,2 млрд. гривень, у тому числі по підприємствам, які перебувають в комунальній власності 4,8 млрд. гривень.

За час дії Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати”, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію на перше липня 2003 року населенням укладено більше 1,8 млн. договорів щодо погашення реструктуризованої заборгованості. Сума, на яку укладені договори в частині платежів із погашення реструктурованої заборгованості складає більш одного мільярда гривень. Сума внесень платежів із погашення реструтуризованої заборгованості становить близько 800 млн. гривень.

Законопроектом продовжено термін реструктуризації заборгованості населення перед підприємствами житлово-комунального господарства за спожиті послуги. Прийняття зазначеного законопроекту дозволить запобігти зростанню кількості неплатників з числа платоспроможних категорій громадян.

Хочу також повідомити, що урядом з метою недопущення соціальної напруженості у суспільстві в умовах підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги прийнято постанову щодо вдосконалення механізму соціального захисту при призначенні житлових субсидій громадянам через спрощення його процедури.

Ще я хочу нагадати, що цим законом змінюється тільки термін. Раніше в 2003 році був такий прийнятий закон, зараз цей закон пропонується прийняти з збільшенням терміну заборгованості, тобто на перше грудня 2006 року. Дякую. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закон короткий. Чи є запитання до…? Є? будь ласка, запишіться. 5 хвилин. Цибенко.

12:37:53

ЦИБЕНКО П.С.

Прошу передати слово Александровській.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська.

12:38:08

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Нам понятен этот законопроект, потому что действительно есть большая проблема. Но хотелось бы все-таки более подробно узнать. Здесь в законе говорится о продлении срока, то есть мы сегодня… вернее, вводим систему реструктуризации по тем догам, которые возникли в том числе в 2005 году, в 2006 году, а здесь не говорится о самой процедуре. Мы же знаем, что сегодня сложная процедура вот это вот обращение граждан за реструктуризаци…

Думает ли правительство менять и саму систему принятия решений и систему обращения граждан? Будет ли упрощение этой системы?

ОРЛОВ А.О. Спрощення цієї системи вже є. Як я сказав, вже прийнята постанова Кабміну про спрощення процедури отримання по субсидіям. А отримання ці теж спрощено, приходите в ЖЕК, ЖЕК має вашу заборгованість, отримуєте один лист і робите реструктуризацію. Там реструктуризація робиться взагалі по тому скільки має чоловік, кожна людина заборгованості. Там немає зараз ускладнення цієї процедури і положення про отримання цієї і самої реструктуризації вже було розроблено раніше і там питань немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко.

12:39:40

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Закон про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги діє з липня 2003 року. Сьогодні ви знову пропонуєте прийняти, продовжити цей термін, але однак не даєте інформації ні з приводу того наскільки почали платити люди, тобто чи погашається заборгованість ця? Адже ми ж не просто приймаємо ці закони, щоб люди не платили, а даємо їм можливість виплатити це за певний час.

І, крім того, дуже важливе питання з приводу соціальних груп, які не платять. Бо пенсіонери, які живуть на одну пенсію, вони йдуть і платять, а ті, хто собі сотні метрів квартири покупляв в центрі міста, ще десь, от оті якраз і не платять. Тобто для кого ми це робимо: для тих, хто не може платити, чи, як ви самі сказали, можуть платити, але не платять? Дякую.

ОРЛОВ А.О. Цей закон був прийнятий у 2003 році, і там було до нього положення – порядок, тобто визначений, реструктуризації заборгованості. За минулі роки станом на перше липня 2003 року, як я вже казав, було укладено договорів 1,8 мільйона на суму біля мільярда гривень. Із цього мільярда 800 мільйонів було сплачено заборгованості. Зараз борги зросли до п’яти мільярдів. І ми пропонуємо на 12 місяців, тобто п’ять років, якщо кожен рік більш-менш буде сплачувати хоча б мільярду, трохи менше, то це ж буде добре, і це, ми вважаємо, буде ця реструктуризація боргу теж сприяє тому, щоб люди розраховувалися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський.

12:41:39

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний доповідачу. Володимир Яворівський.

Звичайно, що мета цього законопроекту благородна і гуманна – допомогти малоімущим реструктуризувати їхню заборгованість. Ну, це по-перше. А, по-друге, після підняття тарифів, я думаю, ми щотижня змушені будемо щось реструктуризовувати, тому що платіжоспроможність людей буде постійно падати.

Учора телебачення показало, як чоловік купив нового „мерседеса”, і цей „мерседес” відтранспортували на штраф-майданчик через те, що цей самий чоловік заборгував три тисячі гривень боргу за комунальні послуги.

У мене запитання: для того щоб нам чітко голосувати з цього приводу, нам би варто було мати все-таки якийсь реєстр малоімущих конкретно на Україні, тоді б ми могли розв’язувати питання і по підвищенню тарифів. Кому підвищувати, кому їх, можливо, не підвищувати. Сьогодні ми будемо голосувати в сліпу і я. справді, маю право думати про те, що бідні люди, які там копійку до копійки рахують, сплачують за це все, а ті, хто має великі гроші, цього не сплачує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте пояснення Володимиру Олександровичу, що йому робити?

ОРЛОВ А.О. Ну, ми вважаємо, та людина, яка має „Мерседес”, вона не підлягає до реструктуризації боргу, бо вона не користується цими льготами, не користується. А ті люди, які по тій, чи іншій причині мають заборгованість, то ми надаємо можливість реструктуризації цієї заборгованості. І кожен рік вона буде сплачувати поточні платежі і трохи ці реструктуризації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання Оніщук.

12:43:27

ОНІЩУК М.В.

Прошу передати слово моєму колезі, народному депутату Кучеренку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

12:43:43

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую. Шановний головуючий, шановні присутні, ну, стосовно взагалі характеристики цього Закону, я спробую висловитися з трибуни, коли буду позицію фракції висловлювати, а зараз я маю два запитання до шановного першого заступника. Скажіть, будь ласка, вперше ви сказали основна мета цього Закону – це те. що ви комусь там покращите життя людям, які сьогодні, хочу сказати вам, дуже ретельно сплачують по цих тарифах. І ви знаєте, що рівень платежів сьогодні 98%. Ось кому ви хочете покращити життя?

І друге, ви хочете сказати, що ви допомагаєте підприємствам, яким ніхто не реструктуризує їх заборгованість. Ви їм покращуєте життя? Цей законопроект безглуздий, не обговорювався на комітеті і тому його категорично не можна зараз підтримувати. Дякую.

ОРЛОВ А.О. Ну, по-друге, на ваше запитання, з комітетом ці питання ми з’ясовували, але по першому запитанню, ці реструктуризація не стосується підприємств. Коли я казав, що це покращує стан підприємств теплопостачальників, наприклад, то я маю на увазі, що населення з ними буде розраховуватися не тільки за поточні розрахунки, але і за борги. Оцим покращиться стан підприємств, які надають житлово-комунальні послуги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Сербін Юрій Сергійович від комітету говорить.

12:45:24

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги, ну, по-перше, колега Кучеренко правий, і спеціального засідання комітету не було з цього приводу. Але з 12-ти, у нас 14 членів комітету, і з 12-ма ми спілкувалися через те, що це, дійсно, важливе питання, спілкувалися, будемо казати, опитуванням.

З 12-ти членів комітету, з якими йшла про це мова, 11 членів комітету підтримали цей проект постанови, один – це Олексій Кучеренко – категорично заперечує.

На основі цього я маю право сказати, що я виступаю від комітету.

Тепер точка зору комітету з цього приводу. По-перше, це, дійсно, пожежний і погано пропрацьований закон.

По-друге, дійсно, тут немає обґрунтування, і ми не знаємо точно, і це не повідомлено на Верховній Раді точно, які наслідки ми будемо мати для наших підприємств.

Є і інші недоліки в цьому проекті постанови. Єдине, на що я можу сказати, і чому ми прийняли все ж таки позитивне рішення, щоб прийняти, і прохаємо вас прийняти у першому читанні, що це, дійсно, закон потрібний для того, щоб ми захистили своїх людей. Оце – єдиний аргумент.

Але на друге читання нам потрібно, щоб Мінбуд або Кабінет Міністрів подав фінансове і економічне обґрунтування. Цифрами і я, я члени комітету володіють, але не володіє зал. І тому потрібно, щоб кожний з депутатів мав цю цифру і мав обґрунтування, як це скажеться конкретно на …

Друге, побоювання про те, що володарі „Мерседесів” будуть отримувати ці пільги, воно безпідставне, бо є механізм, і якщо цей механізм буде виконуватися, то отримають цю допомогу тільки ті люди, які дійсно не можуть сплатити вчасно житлово-комунальні послуги.

По-третє. Що позитивного у цьому є? Ми з вами зможемо тоді вимагати, що перші три-чотири місяці впадуть платежі, з 94 відсотків, які є зараз, десь, по наших розрахунках, 86-87. але після цього, якщо буде продовжена стабілізація, якщо буде в попередньому законі виконуватися позиція по пені, то ми все ж таки вирівнюємо ці платежі. Ось основні аргументи, які говорять на користь цього закону.

Тому я прошу, щоб ми прийняли цй закон у першому читанні. Доручили уряду, щоб вони допрацювали і дали офіційну інформацію по платежах, які були здійснені по попередній реструктуризації. Анатолій Олексійович ці цифри назвав, але офіційно ми їх не отримали. Які наслідки це будуть для житлово-комунальних господарських підприємств, щоб ми їх не посадили. І, якщо наслідки ці дійсно будуть негативними, то потрібно просто вирішувати питання про реструктуризацію боргів підприємств.

У мене все. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До доповідача є запитання, я бачу? Запишіться, будь ласка, хто хоче задати запитання, 5 хвилин.

Сухий.

12:49:03

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, „Регіони України”.

Шановний Юрію Сергійовичу, мені, якщо вдасться, я попробую сьогодні ще виступити в обговоренні.

Справа в тому, що я автор цього законопроекту 2003 року – про реструктуризацію боргів населення за житлово-комунальні послуги. І хочу вам сказати, що він дуже болісно цей закон йшов.

Ми подолали, я депутатам нагадую четвертого скликання, два вето. Бо він спочатку звучав як списання боргів. Це була дурниця. Ми потім зробили реструктуризацію.

Я вас прошу, чіткіше розкажіть депутатам, про що мова йде. Ми ж тоді розписали. Якщо, наприклад, людина розписала собі на 5 років, тобто реструктуризація – це не списання, це розтягнення в терміні. І раптом знову виникла проблема: він ще не погасив свої борги, а йому потрібно йти за субсидією. Тобто якою мірою цей законопроект допоможе найменш захищеним верствам населення не нервуватися, спати спокійно. Не чекати судових виконавців і всяких залякувань, а нормально платити стільки, скільки він може, скільки дозволяє його купівельна спроможність. Дякую.

СЕРБІН Ю.С. Дякую.

Я думав, що це відповість доповідач, відповідаю на це питання. Шановні колеги, що виходить зараз? У людини накопичились борги на 1 грудня, зараз піднялися тарифи. Тепер він має право, завдяки цьому законопроекту має право свій борг розповсюдити на 60 місяців, бо ми пролонгуємо той попередній закон 2003 року і крім своїх постійних платежів, які зараз є, одну шестидесяту своєї заборгованості погашати щомісячно і це дійсно людині дає шанс, що до нього не прийдуть виселяти з квартири і все інше.

Оце єдине, що я можу пояснити, не знаючи, задовольнив Ярослава Михайловича чи ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І дає змогу на одержання субсидії.

СЕРБІН Ю.С. Да, і дає, да, і дає змогу отримати йому субсидію після оформлення договору на реструктуризацію. Дякую за допомогу, Олександр Олександрович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко.

12:51:10

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Прошу передати слово колезі з фракції „Наша Україна” Олексію Кучеренку. Дякую.

12:51:21

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую. Олексій Кучеренко, „Наша Україна”, голова підкомітету житлово-комунального господарства.

Шановний Голова комітету, мій колега Юрій Сергійович, шановний головуючий, шановні присутні, я беруся стверджувати професійно, що цей законопроект дуже шкідливий для галузі. Нажаль, він внесений в зал, ще раз підкреслюю, без обговорення в комітеті. Стосовно законопроектів, які стосуються будівельної галузі, ми, як правило, їх обговорюємо в комітеті.

Тут чомусь зроблено виключення. Тому я прошу, щоб не політизувати в залі і не показувати людям, що ми не знаємо, що робити з урядом, хоча підкреслюю, я як депутат опозиційної фракції, мені легше за все було зараз підтримати цей популістський законопроект, я пропоную перенести його розглядання і заслухати, обговорити це питання на комітеті і після цього повернутися до розглядання в залі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Сергійович, будь ласка.

СЕРБІН Ю.С.

Я висловив свою точку зору і тих 12 депутатів. Я теж в опозиції і не збираюся працювати, як сказати, в тому смислі, переходити більше ні в якому разі. Я теж в опозиції і підкреслюю це, я в БЮТі. Але я вважаю, що це корисний законопроект і ті 11 депутатів нашого комітету, які уповноважилися сказати теж вважають. Більше відповідати мені нічого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, будь ласка, давайте ми зараз по професійній частині проведемо дискусію, бо ніколи не можна зарікатися відносно переходів і всього такого іншого. Будь ласка, Корж.

12:53:00

КОРЖ В.Т.

Прошу передати слово Володимиру Яворівському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

12:53:05

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний мій колего! Дозвольте мені процитувати мого колегу Сербіна, по свіжих слідах. Він сказав ось що, цитую: ”Цей закон не буде стосуватися тих, хто має мерседеси, він буде стосуватися тільки тих, хто не може платити”. Кінець цитати.

Щойно сказав Кучеренко колега про те, що цей закон шкідливий для галузі. Я належу до тих, хто шукав би балансу між шкідливістю для галузі і шкідливістю для наших виборців, для людей. Скажіть, будь ласка, який експерт установить, хто може платити, а хто не може платити? Є така людина? Є такий орган, який чітко скаже, що цей не може платити. І тоді ми голосуємо за цей законопроект.

СЕРБІН Ю.С. Так, є спеціальний розрахунок і я цитую вам, шановний Володимир Олександрович, цитую параграф, статтю другу Закону України, який був прийнятий тоді і автор колега Сухий. Установити, що на громадян… За умови, якщо доходів громадян, які уклали договори про реструктуризацію заборгованості, не вистачить на повне погашення всієї заборгованості, термін дії договору продовжується до повного її погашення.

Тобто перед тим, як людині оформлять цей договір і оформлять цю субсидію, це проводиться перевірка його доходів. Чи може він сплатити.

Безумовно, якщо людина живе тільки в чорну, і в чорну купує той мерседес, то вона може обманути органи, які це призначають. А якщо у нього реальні справку, то він їх показує перед тим, як оформити договір, і він доказує, що він не може погасити цю заборгованість.

Це записано в попередньому, будемо казати, в основному законі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Є бажаючі висловитись з цього приводу від фракції? Запишіться. І можете записатись так, хто хоче висловитись. Будь ласка. Хоч мені здається, що від фракції спеціалісти можуть висловитись і цього досить було б, але тим не менш. 15 хвилин, будь ласка. Аржевітін, від фракції „Наша Україна”. Хто буде говорити?

Кучеренко, прошу. Кучеренко з місця говорить.

12:56:10

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую. Шановні колеги, шановний Головуючий, Олексій Кучеренко, фракція „Наша Україна”.

У будь-якому законопроекті, який ми розглядаємо сьогодні і який торкається житлово-комунальної сфери є безумовно політична і соціальна складова, і є фахова. Тому я спробую зачепити у своєму виступі і перший, і другий аспект, і попросити вас не голосувати за цей законопроект.

Що стосується політичної складової, фракція і депутати фракції „Наша Україна” не менш, ніж усі інші депутати, хочуть, щоб їх любив народ і хочуть турбуватися за народ. А ви скажіть, мені будь ласка, 95 відсотків наших людей акуратно, після реструктуризації 2003 року і так сплачують за житлово-комунальні послуги. 98 відсотків – рівень збору платежів. Абсолютно незрозуміло, чому раптом на 1 грудня ми їм даємо сигнал „Не платять, шановні”. Це значить, що за вересень, жовтень, листопад – провал в платежах і після цього ми виходимо абсолютно на незрозумілу реструктуризацію, не проаналізувавши, до чого призвела попередня.

Далі. Шановні друзі, другий аспект. Тут говориться про те, що ми покращимо стан підприємств. Ніхто не реструктуризує заборгованості наших підприємств перед НАК „Нафтогазом”, перед енергетиками. Запитайте, будь ласка, в цих підприємств. Мене здивувала позиція першого заступника міністерства, який очолював у Донецьку потужне підприємство. Вам перестають платити, але вам не реструктуризують вашу заборгованість, чи є це патріотизм до галузі?

Я хочу звернутися також до людей, які нас чують і які сьогодні акуратно сплачують і будуть продовжувати, я переконаний, сплачувати за житлово-комунальні послуги, до гвардії, до армії одного мільйону працюючих в цій сфері, які на сьогодні в дуже важких умовах працюють. Цей законопроект спрямований проти вас, він популістський і носить чисто такий характер пограти з певною категорією населення, яку і так держава і ми з вами будемо захищати.

Саме тому позиція "Нашої України" полягає в тому, що нам в першу чергу треба визначитись, як нам регулювати ці тарифи? Ми вже бачимо сьогодні, що у нас регулюють тарифи Президент, уряд, Прем’єр-міністр, депутати Верховної Ради, депутати місцевих рад. Саме тут зарита „собака”, саме в створенні незалежного регулятора, який буде займатися тарифною політикою.

Тому ще раз прошу, щоб не політизувати це питання і перевести його у фахову площину, заслухати це питання на засіданні комітету, і після цього ми фахово доведемо вам свою позицію і будемо разом з вами приймати в першу чергу професійне рішення. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Круглов від фракції, так? Будь ласка, Микола Петрович

12:59:17

КРУГЛОВ М.П.

Шановні народні депутати, я хотів би сказати декілька слів і передати слово моєму колезі – депутату Сухому.

І нагадати моєму колезі, який тільки що виступав. Чому так не захищав людей цей народний депутат, коли в попередні роки ми списали борги підприємствам комунальним, списали просто.

У зв’язку з цим бюджет і люди недополучили ті кошти, які у вигляді податків повинна була заплатити система житлово-комунального господарства?

Тому на сьогоднішній день ми приймаємо виважене рішення, згідно з яким ми протягуємо руку допомоги якраз людям, а не міфічній галузі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий, прошу.

13:00:15

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, це якраз той законопроект, де політиканство зовсім недоречне і абсолютно не потрібне. Тим більше, я вважаю не коректним в цьому сесійному залі вип’ячувати свої якісь там посади в сьогоднішніх комітетах, чи в колишньому житті роботу на якихось певних посадах.

Нагадаю вам, що законопроект в 2003 році пройшов надзвичайно складний шлях, два вето ми пробували подолати і в кінці-кінців стала реструктуризація. Чому?

Та тому, що і тоді підняття тарифів в 2001 році привело до різкого падіння проценту платежів. Люди просто не змогли платити.

Потім. Життєві ситуації бувають різні. Хтось захворів, якийсь старенький, бабця ті всі гроші на ті всі „церебралізіни” потратила. І раптом приходить з ЖЕКу бумажка, що заборгованість 3-4 тисячі, що до суду подадуть і тому подібне.

Згадайте, ми ж цей законопроект приймали для того, щоб зняти тягар психологічний з людей. Чи дало це плюс людям? Дало. Чи дало плюс житлово-комунальному господарству, Олексій Юрійович? Дало.

Бо з тих маленьких „ручайків”, з тих маленьких платежів розкрилися платежі. А що краще буде? Нуль? Зовсім зупинити, щоб не платили? Чи щоб платили те, скільки вони можуть.

Чому 20 процентів? Ви згадайте цей закон, 25, 20 або 15. Бо є постанова ще Пустовойтенка в 1998 році, постанова 1154. І цю постанову було продубльовано в Законі 2003 року.

Що сталося зараз? Зараз ріст тарифів привів до того, що люди, реструктуризувавши всі свої борги по одній ціні, по одній сумі змушені звертатися. Їм же ніхто не реструктуризує, якщо ми не приймемо це рішення на законодавчому рівні.

Щ просять зараз наші люди, ті самі платники, ті самі чесні і добросовісні. Вони просять одного: дайте нам можливість отримати субсидії, маючи борги. Бо ми їх не маємо насправді, ми їх погашаємо, ми їх реструктуризували, ми їх в силу нашої можливості реструктуризуємо і будемо платити. Мені дуже здаються в цьому залі голоса фальшивими про те, що це проти якихось добросовісних платників.

Тут Володимир Олександрович правильний приклад назвав про цього мерседесника. Та він не 3 тисячі, він мав 12 тисяч боргів. При цьому дружина пояснила: приходили платьожки, вона їх просто викидала у сміттєпровід От нам би за таких взятися, я з цим повністю згідний, з тими, які мають торгові точки на базарах, а рахуються безробітними; з тими, які мають тіньові доходи, а не платять. А пенсіонери якраз входять до когорти найбільш добросовісних платників.

Тому цим законопроектом ми повинні підтримати і галузь, бо з маленьких ручейочків, з маленьких цих родничків складається велика ріка. Тільки таким чином ми розширимо базу платників за послуги житлово-комунальної сфери, тільки таким чином ми зможемо поліпшити фінансовий стан житлово-комунального господарства і поліпшити соціальний статус, психологічне, якщо хочете, здоров’я наших тих стареньких, які на сьогоднішній день перебувають у надзвичайно складному становищі.

Цей законопроект потрібно підтримати однозначно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська замість Цибенка виступає від комуністів.

13:03:27

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Фракция коммунистов, Александровская.

Уважаемые коллеги и те граждане Украины, которые слушают или смотрят трансляцию из зала Верховной Рады! Я хочу подчеркнуть, что этот закон очень нам нужен. Я хочу объяснить, почему он сегодня нужен, и почему он появился. И я, более того, скажу, мне даже не совсем нравится, что здесь определенность ограничения по срокам, по которым ведется отсчет долгов, то есть, учитываются долги, которые возникли по состоянию на 1 декабря 2006 года.

Почему дополнительно у людей возникли долги, мы же с вами знаем. Странная, мягко говоря, политика, которая проводилась правительством Тимошенко и продолжена была Ехануровым, привела к тому, что выросли цены на газ, выросли все тарифы, и сегодня накопились новые долги у людей, с которыми они не могут идти и оформлять субсидии, потому что они не могут рассчитаться с этими долгами из-за того, что у них маленькие доходы и маленькие заработные платы. Поэтому закон, конечно, нужен.

Но я бы даже рекомендовала правительству задуматься над следующим. К сожалению, мы уже с вами знаем, что доходы людей низкие. Возникает вопрос. Пенсионерка, 400 гривен пенсия, идет оформлять себе субсидию, у нее накопились долги. Она подписывает договор реструктуризации и с ее дохода, с ее пенсии каждый месяц удерживают 20 процентов. А вы понимаете, что такое 400 гривен, 20 процентов уже она платит на погашение долга. Плюс она должна платить в размере 15 процентов, например, от своего дохода коммунальные текущие платежи. Итого 35 процентов дохода эта пенсионерка или этот пенсионер уже тратит на коммунальные услуги.

Да, в какой-то мере и человек отвечает за то, что долги накопились. Но вы знаете, какие сегодня обстоятельства, как дорого сегодня стоит лечение, как дорого сегодня стоит питание. Поэтому возникает вопрос: нужно, наверное, снизить эту планку ежемесячного процента отчисления в погашение долгов, потому что 20 процентов для пенсионера плюс 15 текущие – это треть пенсии, треть от 400 гривен! За что человеку жить? Как ей питаться?

Поэтому нужно, наверное, обратиться к прожиточному минимуму. Всевозможные удержания из этих вот пенсий, именно из пенсий должны все равно человеку обеспечить условия для нормальной жизни, для нормального питания. Поэтому я вас попрошу, этот закон нужно поддержать в первом чтении в таком виде, а правительству в своих нормативных подзаконных актах нужно реально подумать о том, сколько же можно удерживать с человека в погашение долга, чтобы все-таки оставить ему такую сумму, чтобы он мог нормально жить, нормально питаться, чтобы он не загонял себя в очередной угол, снова, допустим, отказывал себе в чем-то, в том числе не переставал платить за коммунальные платежи.

Закон нужный, в первом чтении принимать нужно, он поддержит наших людей, он не популистский и он, конечно же, поможет жилищно-коммунальному хозяйству, потому что все-таки платежи пойдут. И нужно подумать все-таки правительству больше финансировать прямым образом дотации в жилищно-коммунальную сферу для того, чтоб сдерживать рост тарифов. И это должно быть специальной государственной программой, на этом настаивает фракция коммунистов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ляшко, будь ласка, внесіть ясність у цю тему.

13:06:46

ЛЯШКО О.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, я думаю, що вже і без мене ясність у цю тему внесена.

Ясно, що діло темне. Оскільки пан Орлов, який доповідав цей законопроект від уряду, так і не зміг відповісти нам за запитання: а хто ж насправді сплатив ці суми заборгованості після того, як у 2003 році був прийнятий цей закон? Сухий, не заважайте! Тобто ми почули цифру, що укладено договорів на мільярди гривень, сплачено 800 мільйонів гривень, але по соціальних групах. Ну всі ж ми з вами знаємо, що ті люди, які малозабезпечені вони якраз у першу чергу і платять усі комунальні послуги, бо бояться, що завтра до них прийдуть і заберуть їхнє майно і виселять їх із квартири. Лише завдяки Блоку Тимошенко і завдяки парламенту, якщо підтримають ініціативу нашу, і ми на цьому тижні розглянемо законопроект, який передбачатиме заборону на позбавлення людей житла у випадку боргів за комунальні послуги ці люди отримають упевненість. Сьогодні такої упевненості бідні не мають. Саме тому вони сплачують. А не сплачують багаті. І пан заступник міністра так і визнав, стоячи на цій трибуні, візьміть стенограму почитайте. Той, хто має можливість платити, той і не платить. Тому ми за те, щоб прийняти цей законопроект для того, щоб ті люди, які не мають можливості платити внаслідок абсолютно ідіотських рішень Київської міської влади про підвищення необгрунтованих тарифів, внаслідок інших аналогічних рішень по інших регіонах, щоб люди мали можливість з часом сплачувати ті борги, які у них виникли. Але, з іншого боку, то це право треба надати тим людям, які не можуть платить, а не ті, які можуть платить і користуються цим правом. Тобто, це потрібно обов`язково з`ясувати от оці нюанси. Саме тому цей законопроект мав бути ретельно розглянутий і обговорений у комітеті. На жаль, цього не сталося. Як сказав тут доповідач від комітету, шляхом опитування по телефону вони з`ясували позицію думки членів комітету. То я хочу, як член Регламентного комітету, нагадати, що є такий закон про комітети Верховної Ради, який передбачає, що всі рішення комітету приймаються на засіданні комітету після обговорення шляхом голосування. Немає такої форми роботи комітету шляхом опитування по телефону! Адже цей законопроект надзвичайно суспільно важливий, і його треба було обговорювати широко, публічно. Натомість, його зроблено не було, що і потягло ті сумніви і ту реакцію, яку ми сьогодні спостерігаємо в залі. Тому я пропоную цей законопроект відправити на ретельне доопрацювання, з`ясувати всі ті питання і щоб мали можливість користуватися цим законом тільки ті, хто не має можливості платити реально. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат від „Нашої України” Гірник Євген Олексійович. Прошу.

13:10:07

ГІРНИК Є.О.

Шановні колеги, я хочу засвідчити, що цей закон, прийнятий у 2003 році, мав дуже велике значення. Він, дійсно, допоміг нашим людям, щоб їм не відрізали газ, електрику і не виганяли з квартири. Але я хочу повернути до ситуації 2003 року, коли була заборгованість бюджетникам за виплату зарплати, була суціальна заборгованість населення, викликана десятиріччям Кучминого правління.

Зараз Юрій Сергійович навів цифру: 95 відсотки сплати комунальних послуг. Тобто не треба говорити, що уряди Тимошенко і Єханурова призвели до кризи. 95 відсотків – це нормальна сплата. Інша справа, що серед тих п’яти процентів, можливо, дехто не може отримати субсидію. І це питання треба вирішувати.

Як підійшов до цього питання уряд: пропонує відновити дію закону 2003 року. Ну, я хочу нагадати програму цього уряду: покращання вашого життя вже сьогодні. Така пропозиція уряду говорить про те, що уряд абсолютно відмовився від виконання цієї програми і просто, передбачаючи ріст тарифів, хоче якимось чином порятувати частину населення від цього росту тарифів. Але підійшов до цього абсолютно непрофесійно.

По-перше, те, що зачитав Юрій Сергійович, стосується спроможності людей платити за борги, але не стосується обмеження людей багатих, які мають і „мерседеси”, і великі хати, що вони не зможуть реструктуризувати цієї заборгованості. Тобто такого запобіжника у пропонованому законі немає, і ми могли би це припустити у першому читанні, якби цей закон розробляв депутат, але розробляв апарат уряду, який володіє відповідними професійними навиками.

Я хочу нагадати, що з житлово-комунальних та інших підприємств після введення в дію того закону в 2003 році заборгованість була записана за рахунок НАКу „Нафтогаз”. Зараз таких резервів немає. Якщо ми його застосуємо, ми зробимо його кінцево банкрутом і поставимо під питання нашу газотранспортну систему.

Тому, якщо підходити до цього законопроекту професійно, ми би мали доручити Уряду, розв’язати ці питання. Тобто зробити запобіжне: яким чином і хто зможе з населення використати цю реструктуризацію заборгованості, щоб попали, дійсно, такі верстви населення, які в цьому, цього потребують, а не надто багаті, які будуть тим зловживати. І друге, вирішити питання: що будуть робити, яким чином зберегти від банкрутства житлово-комунальні підприємства?

В даному проекті цього немає. Але законопроект має суспільне значення. Дійсно, він є запобіжником для верств населення, бідних верств населення в тому, що буде творити цей Уряд в майбутньому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за участь в обговоренні, ми завершили його. Пристрасті зрозумілі цілком, бо є тема, яка всіх стосується, тому ясно, що треба на неї, на цю проблему реагувати.

Хочу сказати про деякі нюанси із дискусії. Треба робити висновок щодо того, що із осені комунальні платежі почали зростати, субсидії не оформляються належним чином і не на тих умовах, борги зростають і природно, що треба реагувати на цю обставину, втому числі, продовжуючи практику, яку ми, якою ми вже користувалися 3 роки.

Тому ефективність її доведена, справді, життям. І тут не треба перефразовувати: кого це стосується. Загальна статистика свідчить по ефективність цього закону. А також, цілком зрозуміло, що багатих людей цей Закон ніяким чином не стосується. Ще раз підкреслюю, цей Закон стосується, справді, тих, кому потрібно: або борги прострочити, реструктуризувати, або тих, хто має малі доходи, а не багатих людей. Я просив би, щоб ми це мали на увазі. Причому, треба цей закон приймати в режимі реального часу, бо борги зараз зростають. Тобто його треба зараз і приймати.

І, нарешті, я так, підбиваючи, мабуть, підсумки, маю сказати, що велике благо сьогоднішньої антикризової коаліції, що уряд працює всього чотири місяці. Не можна всіх собак навішати на нього, бо часу ще не багато пройшло. А всі ці речі накопичилися раніше. Не треба показувати на попередні уряди, але й не треба звинувачувати уряд нинішній.

Є потреба прийняти цей закон у першому читанні, доопрацювати потім його і винести на розгляд Верховної Ради.

Що стосується захисту підприємств комунального сектору, то давайте, готуйте проект закону з цього приводу, подивимося, як можна вирішувати там.

Але те, що стосується сьогодні громадян, користувачів послугами комунальними, давайте зробимо такий крок.

Я ставлю на голосування проект закону у першому читанні.

13:16:07

За-347

Рішення прийнято, дякую вам.

По фракціях? Будь ласка. „Регіони” - 181, „Блок Тимошенко” – 87, "Наша Україна"” – 23, соціалісти – 30, комуністи – 21, позафракційні – 5.

З процедури? Чечетов, прошу.

13:16:37

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Дякую, Олександр Олександрович.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!

Результат голосування, коли, практично, все фракції більшості і меншості виступили з позиції інтересів держави і українського народу, підтримали цей законопроект в першому читанні, це свідчить про те, що, дійсно, депутати думають і перш за все ставлять інтереси країни і народу.

Але, на жаль, як кажуть, час не терпить, і дуже бажано прийняти б цей законопроект і в другому читанні, щоб він якнайшвидше вступив у дію.

Прохання поставити цей законопроект на голосування у другому читанні і прийняти у цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У зв’язку з тим, що є багато зауважень, і от, дивіться, депутат Ляшко внесе пропозицію, тільки що сказали і інші, то її треба врахувати буде.

Давайте ми його на вівторок поставимо у другому читанні. Попросимо комітет, щоб він позачергово розглянув. Правильно?

ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, по Регламенту треба два тижні. Закінчиться...

ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте протягом семи днів проголосуємо. Можна? Протягом семи днів розглянути у другому читанні.

Ставлю на голосування цю пропозицію як доповнення до прийнятого рішення.

13:18:02

За-272

Підтримують цю розумну пропозицію. Спасибі.

Юрію Сергійовичу, прошу.

Ярославе Михайловичу, ви ще там побийтеся. Ну, що ви робите?

13:18:27

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги. Олександре Олександровичу, це можна і допрацювати і за тиждень. Тільки ми домовилися же із урядом, і зараз було доручення, щоб оці всі обгрунтування, щоб вони обов’язково були надані в комітет. І щоб ми на слідуючому тижні у середу розглянули друге читання.

І прохання до всіх депутатів, включаючи Ляшка. Не просто з трибуни, якщо є зауваження, то давайте, будь ласка, їх письмово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не кожен депутат встигне записати те, що він може сказати. Так що, цю обставину теж треба врахувати.

Будь ласка. Розглядається проект закону із зауваженнями Президента про внесення змін до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні". І доповідає з цього приводу Сергій Андрійович Романюк.

А, вибачте, тут ж у мене була записка, що замість нього доповідатиме заступник міністра економіки Мусіна Людмила. Будь ласка.

МУСІНА Л.А.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.

Дозвольте мені нагадати, що згідно критеріїв, встановлених статтею 3 Закону України „Про статус гірських населених пунктів в Україні” та постановою Кабміну відповідною від 1995 року, статус гірських населених пунктів надано 711 адміністративним одиницям.

Серед них в Закарпатській області 215, Івано-Франківській – 236, Львівській – 196, Чернівецькій – 64 населених пункти. Всього на їх території проживає 890 з половиною тисяч мешканців.

У 2005 році заходи з реалізації положень статті 3 закону профінансовані в обсязі 138,4 мільйони гривень, на 27,7% більше від запланованого. У 2006 році передбачено профінансувати більше 174,2 мільйонів гривень.

Новим законом, точніше, з змінами до закону про статус гірських населених пунктів, прийнятим повторно Верховною Радою 4 квітня змінюються критерії віднесення населених пунктів до категорії гірських. Це автоматично призводить до збільшення чисельності таких населених пунктів і потребує значних коштів з державного і місцевих бюджетів. За дорученням Кабінету Міністрів Міністерство економіки разом з іншими центральними органами виконавчої влади опрацювало копію прийнятого Верховною Радою закону нового, підготували висновки, які були підтримані і доповнені пропозиціями Президента України.

Загальний висновок такий. Закон України про внесення змін до закону „Про статус гірських населених пунктів в Україні”, прийнятий повторно Верховною Радою України 4 квітня 2006 року не може бути підписаний Президентом України в зв’язку з тим, що його положення, так само як і положення остаточної редакції, не відповідають Конституції України, Бюджетному кодексу та деяким іншим Законам України.

Обґрунтування наступні. По-перше, вказаним законом передбачається зміна висотного критерію віднесення населених пунктів до категорії гірських, зменшення показника висоти з 400 до 350 метрів над рівнем моря. Показникам крутизни схилів з 12 до 9.

Оцінка така, збільшення цієї норми, запровадження цієї норми збільшить загальну кількість гірських населених пунктів приблизно в два рази до 1.400 одиниць. Населення теж у два рази до двох з половиною мільйонів мешканців. І це автоматично призведе до збільшення видатків з державного і місцевих бюджетів також, майже в два рази. Тому що статус гірських можуть отримати міста чисельність жителів яких значно більше ніж будь-якого населеного пункту сільського типу.

І за інформацією Державної служби геодезії картографії та кадастру за новими критеріями висоти гірська місцевість буде і на території Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, центральної частини Львівської області на Донецькому кряжі. Тобто значно розширюється кількість таких пунктів. І це, відповідно призведе до збільшення видатків Державного бюджету, а від так створить загрозу недофінансування інших бюджетних призначень, в тому числі і на розвиток гірських населених пунктів.

Наступне питання, наступне обґрунтування. Не може бути підтримані зміни до пункту один статті три закону цього, оскільки розмежування видатків між бюджетами різних рівнів вже передбачено Бюджетним кодексом України і відповідно здійснюється згідно з статей 87, 91 Бюджетного кодексу з державних місцевих бюджетів.

Пропонується розділом один цієї статті запровадити компенсацію відсоткової ставки за залученими в банках коротко і довгостроковими кредитами суб’єктам господарювання, що здійснюють господарську діяльність у гірських населених пунктах, дуже широко. Роботи і послуги щодо будівництва, реконструкції об’єктів інженерної інфраструктури, будівництво доріг, ліній електропередач, газопроводів і інших потреб.

Разом з тим Законом України „Про державну підтримку сільського господарства України” стаття 13 вже передбачена кредитна підтримка виробників сільськогосподарської продукції, шляхом субсидування частини процентів за використання кредитів. І передбачено відповідні видатки загального фонду Закону „Про Державний бюджет” на 2006 рік через механізм здешевлення кредитів.

Далі, пропонується доповнення до статті 3, частинами 2 і 4 щодо встановлення коефіцієнтів корегування при розподілі міжбюджетних трансфертів міждержавним і місцевим бюджетам, саме на фінансування галузей соціально-культурної сфери. Це доповнення є також неприйнятним. Оскільки алгоритм розрахунку між бюджетних трансфертів здійснюється на основі формули, розробленої відповідно до статей 97, 98 Бюджетного кодексу. Затверджено постановою Кабміну. Формула постійно вдосконалюється і у формулі вже враховуються коефіцієнти щодо додаткового обсягу видатків відповідних бюджетів, згідно з вимогами цього базового закону.

Далі, що дуже хотілося важливе відмітити, згідно цього закону, нових доповнень. Мають щорічно передбачатися бюджетні призначення на компенсацію суб’єктам господарювання, які здійснюють господарську діяльність на території гірських пунктів, витрат, пов’язаних з виплатою надбавок до заробітної плати. Цей підхід не відповідає статті 4 Закону України „Про оплату праці”, оскільки бюджет є джерелом коштів для оплати праці лише працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету. Тут пропонуються доплати і господарюючим суб’єктам.

Далі, законом пропонується встановити, що розмір державних пенсій і всіх передбачених видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що проживає в гірському пункті, теж збільшується на 20 відсотків. Але розмір надбавок має становити не менше 20 відсотків прожиткового мінімуму. Це знову ж таки потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету, але джерел покриття їх не визначено і це призведе до необґрунтованого підвищення розміру пенсій особам, які навіть і не набули права на одержання пенсій мінімального розміру.

Крім того, передбачається зменшення на 50 відсотків плати за навчання для студентів державних вищих навчальних закладів, які навчаються за контрактною формою навчання і мають також статус особи, що проживає в гірському населеному пункті. Надання таких пільг також не відповідає конституційним принципам рівності прав громадян і недопустимості привілеїв чи обмежень за ознаками місця проживання. Це статті 21, 24 Конституції України.

Наступне. Пропонується доповнити цей закон також статтею 7, згідно з якою особи, які не проживають постійно в гірських населених пунктах, але працювали в них раніше, до отримання статусу гірських, безперервно не меньше 10 років, ці люди, якщо вони отримують державну пенсію, нараховану із заробітної плати, то вони мають право на перерахунок пенсії із вказаної зарплати, збільшеної на 20 відсотків.

Знов таки виходить, що це положення не відповідає і Конституції, і суперечить основним принципам загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Оскільки для обчислення пенсій враховуються лише суми виплат, з яких фактично обчисленні і сплачені страхові внески до Пенсійного фонду. Це знову призведе до збільшення видатків з Державного бюджету, які повинні дотувати Пенсійний фонд.

Таким чином… І хотіла б остаточно сказати, що остаточна редакція, як законопроекту, яка запропонована Комітетом з питань аграрної політики і земельних відносин, передбачає деяку зміну висотного критерію віднесення населених пунктів з 400, не до 350, а до 375.

І враховано лише дві пропозиції Президента. Перша, це встановлення суб’єктам господарювання доплат за рахунок Державного бюджету в обсязі 50 відсотків від ціни реалізованої сільгосппродукції. І друге, це положення щодо прийому громадян, яким надано статус особи, що проживає в гірському пункті, на навчання до вищих навчальних закладів. Більшість же пропозицій Президента не були враховані.

В зв’язку з цим пропонується цей проект закону відхилити. І прошу взяти до уваги, що Головне науково-експертне управління Верховної Ради вважає також за доцільне підтримати пропозиції Президента України.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Людмила Абдрахманівна дуже детально торкнулася всіх зауважень Президента і мені здається, тут все з’ясовано. Нема заперечень? Сідайте, будь ласка.

У нас за процедурою Чмирь Сергій Михайлович має висловитися з цього приводу, йому легше висловлюватися, бо він з рівнинної території України, в Миколаєві гір немає.

13:30:10

ЧМИРЬ С.М.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 29 листопада розглянув пропозиції Президента України до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про статус гірських населених пунктів в Україні” і визначив наступне.

Комітет визнав слушним зауваження Президента в тій частині, що справді деякі положення даного законопроекту суперечать законам України „Про вищу освіту”, „Про освіту”, „Про державну підтримку сільського господарства України” та збільшують видатки бюджету України.

Разом з тим, враховуючи депресивність гірських територій, необхідність подолання соціально-економічних диспропорцій в їх розвитку, необхідність розвитку соціальної та виробничої інфраструктури, необхідність раціонального використання природного ресурсного та трудового потенціалу, подолання бідності, комітет вважає необхідним внесення певних змін до діючого Закону.

Пропозиції Президента України викладені в чотирьох пунктах і містять вісім зауважень. Комітет, на підставі пропозицій поданих народними депутатами Гірником, Кульбідою, Зваричем та Шлемком погодився частково врахувати три із чотирьох пропозицій, поданих Президентом України.

Зокрема, комітет пропонує змінити показники висоти місцевості до 375, а не до 350 метрів, як було передбачено в законопроекті.

Вилучено пункт про встановлення суб’єктам господарювання доплат за рахунок коштів державного бюджету в розмірі до 50 відсотків від ціни реалізованої сільськогосподарської продукції.

Вилучено також пункт стосовно пільг по вступу до вузів та виплат підвищених стипендій вихідцям з гірських територій. Термін набрання чинності закону перенесений на 1 січня 2008 року.

Разом з тим комітет не погодився з пропозицією Президента про відхилення статті 7 запропонованого закону, що стосується перерахунку пенсій особам, що у даний час не проживають на гірських територіях, але пропрацювали на них не менше 10 років у зв’язку з незначним навантаженням на Державний бюджет від прийняття даної статті.

На підставі вищесказаного комітет пропонує на розгляд сесії Верховної Ради України нову редакцію Закону України про статус гірських населених пунктів в України з частковим врахуванням пропозицій Президента.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція від комітету. Сідайте, будь ласка, на місце.

Чи є бажаючі обговорювати це питання? Це ж голосування йде. Вибачте мені. Розглядаються пропозиції Президента. Іншими словами Президент висловився по багатьох пунктах, але конкретних формулювань не давав. Загальне формулювання, яке може голосуватися, полягає у необхідності відхилення законопроекту – це вимога Президента. Вона досить аргументована. Міністерство, доповідаючи пропозиції Президента, підтвердило це. Я ставлю на голосування цю пропозицію про відхилення цього пункту. Йде голосування.

13:33:42

За-197

Рішення не приймається.

Тоді ставлю на голосування пропозицію про подолання вето Президента, будь ласка.

13:34:10

За-142

Теж не вистачає.

Будь ласка, по фракціях. Ми повинні подивитися, хто за жителів гірських пунктів боровся.

Партія регіонів – 4, „Блок Тимошенко” – 104 (якби ви зараз не боролися за київську ситуацію, то, мабуть, всі б проголосували, так же), "Наша Україна" – 12, СПУ – 3, комуністів – 17, позафракційні – 2.

Шановні народні депутати, я був автором закону у 94-му році „Про статус гірських населених пунктів” і мушу сказати, що це – надзвичайно важливий закон, ми його прийняли тоді і правильно зробили. Але ті аргументи, які сьогодні висуває Президент, очевидно, обґрунтовані. Ми скоро, якщо будемо таким чином рухатися, то всім, хто у Печерську живе, в Печерському районі Києва, повинні їх віднести до статусу гірських населених пунктів. Треба думати, що приймати. Спасибі. Проект закону відхиляється.

Будь ласка, прокоментуйте це.

МАРТИНЮК А.І. Шановні колеги, ну скільки ми вже будемо просити вас читати Регламент. Немає в новому Регламенті „нової редакції”. Немає в новому Регламенті „нової редакції”. Є там можливість направити на доопрацювання. Оце – єдиний вихід направити на доопрацювання в профільний комітет. Але він уже у нас, якщо я не помиляюсь, декілька разів доопрацьовувався.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нова редакція голосується тоді, коли ми якусь пропозицію Президента врахувала. Тоді ми, наприклад, 226 набираємо голосів, це справді нова редакція, коли одна, а інші не приймаються. Ну почитайте.

МАРТИНЮК А.І. Шановні колеги, шановні колеги, в минулому, коли діяв попередній Регламент, ми мали можливість і користувались такою практикою, що ми змінювали півслова чи слово, набирали 226 голосів і направляли Президенту. За нині діючим Регламентом, потрібно врахувати одну чи дві, чи скільки там пропозицій Президента і набрати не менше ніж 300 голосів, тоді він буде прийнятий. Тому ставте… Ми ставили. Скільки? 170 голосів набрало.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо направити на доопрацювання. Я ставлю на голосування.

13:36:59

За-195

195, закон знімається з розгляду. Готуйте ретельніше…

Почекайте, тут мотиви… ви вже виступали.

Розглядається Закон України "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" з пропозиціями Президента.

Доповідає представник Президента Роман Михайлович Зварич. Прошу.

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Олександр Олександрович! Шановні народні депутати України!

Прийнятий Верховною Радою України закон, який розглядається, не може бути підписаний Президентом України з наступних підстав. У чинному законі, до якого вносяться якраз зміни цим законом, який розглядається, забороняється приватизація пам`яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам`яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації. Якраз відповідно до базового закону такий перелік має бути поданий Кабінетом Міністрів України.

Законом, що надійшов на підпис, названий вище закон доповнюється положеннями, за якими ця заборона не поширюється на одноквартирні жилі будинки і квартири, кімнати в квартирах та нежилі приміщення у багатоквартирних жилих будинках, які є пам`ятками культурної спадщини і можуть бути приватизовані згідно з чинним законодавством за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому так званого охоронного договору на пам`ятку або її частину.

Визначається також, що особа, яка набула право власності на такі об`єкти в результаті приватизації, а також їх подальших відчужень зобов`язана забезпечити охорону пам`ятки культурної спадщини або її частини у встановленому законом та охоронним договором порядку. У зв`язку з тим слід зазначити, що закон не містить чітких критеріїв які саме жилі або нежилі приміщення, тобто пам`ятки культурної спадщини можуть бути приватизовані, певною мірою не узгоджуються із спеціальним щодо питань приватизації житла Законом України „Про приватизацію державного житлового фонду”, яким встановлено, що не підлягають приватизації квартири-музеї, квартири-будинки, розташовані на територіях природних та біосферних заповідників, національних парків тощо. Це не тільки створюватиме складнощі при застосуванні названих законів та вирішення питань приватизації відповідного житла, а й може призвести до зловживань.

Не можна також не враховувати, що за такої невизначеності щодо критеріїв житла і нежитлових приміщень, які можуть бути приватизовані після набуття чинності законом, що надійшов на підпис, можливою буде приватизація будинків і нежилих приміщень, що за своєю значимістю підлягатимуть включенню до переліку пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації, але на момент затвердження переліку вже якраз можуть бути приватизовані. При цьому закон, що розглядається, не містить чіткого визначення статусу попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам’ятку або на її частину і, зокрема, не передбачає відповідальності за невиконання зобов’язання щодо охорони пам’ятки. Тобто у випадку, якщо договір не буде виконаний, які правові наслідки.

Враховуючи викладене, закон України, який розглядається, пропонується Президентом відхилити, тобто його скасувати.

Дякую за увагу.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання? Немає?

Добре. Будь ласка, сідайте, Роман Михайлович.

Яворівський Володимир Олександрович від комітету.

13:41:17

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні виборці.

Володимир Яворівський, голова Комітету з питань культури і духовності.

Невеличкий вступ до розгляду цього питання. Верховна Рада попереднього скликання мала певну осторогу, певні застереження, і вони були цілком справедливі, щодо того, що під приватизаційний бульдозер можуть потрапити і унікальні пам’ятки, державні, історичні, архітектурні, духовні. Ця пересторога була цілком зрозуміла, тому що розмах приватизації був таким широким, що під нього могло, справді, потрапити все, може, найцінніше, що є в українського народу і в української нації. Через це було прийнято законопроект, який забороняв приватизацію історичних пам’яток. Але я хочу наголосити на тому, що разом із цим законопроектом було прийнято рішення, яке зобов’язувало Кабінет Міністрів до серпня місця вже минулого року подати список тих історичних пам’яток, які не підлягатимуть ніякій приватизації.

Оскільки уряд і попередній цього не виконав, і сьогоднішній Уряд а це, навіть, і не береться, через те виникли певні ножиці між законопроектом про приватизацію житлового фонду і між новим законопроектом, який був прийнятий, про заборону приватизації історичних пам’яток.

Саме ця ситуація і покликала Президента, дала йому аргументи і його юридичним службам для того, щоб накласти вето на цей законопроект.

Скажімо, просто сьогодні, навіть, якби вдалося подолати це вето, повірте мені, що користі від подолання цього вето не буде ніякого. Водночас не прийняти знову, просто відхилити сліпо цей законопроект – це також буде велика шкода і знову відкриються лазівки для того, щоб можна буде приватизувати все підряд: від церков до соборів там, і так далі, і тому подібне.

Тому-то комітет, шукаючи виходу із цієї ситуації, а в комітеті представлені всі політичні сили, одноголосно, фактично, врахував ідеологію, я б так би сказав, всіх тих поправок, а там дві основні поправки, які вніс Президент, і, фактично, ми вважаємо, що ці поправки дуже доречні і комітет одноголосно за них проголосував.

Тут Роман Зварич представник Президента уже багато чого з юридичної точки зору пояснив. Я в це буде вникати, не буду в це вникати, через те хочу вам сказати, що йдеться лише… Ну, от скажімо мій попередній виборчій округ, це містечко невеличке Жовква на західній Україні, де, фактично, весь історичний центр, ну. Дивовижний, дивовижна цінність його. Але там живуть люди, в цих нещасних будинках, на цих пам’ятках історичних сушиться білизна, все це обтріскане і обгуркане. Приїздять поляки і дивляться на це все, як на папуасі.

Через те сьогодні ці люди, якщо вони не можуть приватизувати ці кімнатини, де вони живуть, вони не можуть там навести лад. Через те, мені здається, хай люди, вони вже там давно живуть, хай вони приватизують оту кімнатинку, доводять її до ладу. Але я хочу сказати, що в нашому законі є норма: перед ати, як приватизувати, людина, яка приватизовує цей об’єкт з нею підписується угода про те, що вона буде використовувати її тільки в тих рамках, які не зруйнують самої цінності того чи іншого об’єкту.

І ще нагадаю, що йдеться тільки про кімнати, окремі односімейні, так би мовити, будинки, вони в нас є, і, до речі, стосується це, в основному, тих, які мають місцеве значення, а не загальнореспубліканське значення. Через те, я переконаний, що проголосувавши за це, ми просто незалежно від наших поглядів, ми просто зробимо добру справу і те, що може піти під приватизацію і буде доглянуте господарем в рамках, у межах, які перед ним будуть поставлені, що він не може міняти там, скажімо, умовно кажу, ні фасаду, ні там, значить, кольору і тому подібне, а тільки дасть у цьому лад, бо держава не здатна сьогодні це зробити. А всі ті цінні пам’ятки, які, справді, є, які належать державі, їх потрібно у нас залишити.

І дуже прошу, Адаме Івановичу, протокольне абсолютно доручення: обов’язково Кабінету Міністрів сьогоднішньому треба подати цей список. Так само, до речі ми досі… в нас немає паспортизації всіх цінних пам’яток, які має український народ. Це треба зробити, бо ми інакше будемо діяти всліпу.

Дякую, і переконаний, що ми проголосуємо за версією цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

Щодо паспортизації і так далі, правильно, ми вже з вами про це говорили і давали таке доручення. Це абсолютно слушна думка.

Таким чином, шановні колеги, ми будемо голосувати.

Сулковський, ви що, вже представляєте Президента тут? А, ну як будете, я вам дам слово.

В нас є пропозиція, першою ставитиметься на голосування пропозиція Президента про відхилення законопроекту. Прошу визначатися. Про відхилення.

13:47:00

За-31

Не прийнято рішення.

Оскільки, шановні колеги, ми не можемо розглядати окремо пропозиції Президента, бо він пропонує в цілому закон відхилити. Він висловлює зауваження, але він пропонує відхилити, то нам треба проголосувати пропозицію про подолання вето на цей закон.

Прошу голосувати.

13:47:40

За-17

Шановний Володимире Олександровичу і колеги, не може бути нової редакції, я пояснюю за Регламентом, тому що закон пропонується зовсім відхилити. Зовсім відхилити.

Тому є третій варіант. Хто за те, щоб направити закон на доопрацювання у комітет. А потім буде нова редакція після того, як ви допрацюєте. Голосуємо.

13:48:18

За-389

Прийнято.

Не треба до семи днів, тому що тут допрацьовує тільки комітет без наших з вами правок, це воля тільки комітету. Не треба. На наступному тижні нехай дають, ми розглянемо у новій редакції.

Розглядається Закон України "Про волонтерський рух" з пропозиціями Президента, реєстраційний номер 0807. Доповідає представник Президента Роман Михайлович Зварич. Підготуватися Філіндашу.

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України.

Прийнятий 23 лютого цього року Верховною Радою України Закон „Про волонтерський рух” не може бути підписаний Президентом України, оскільки його засадничі положення не узгоджуються з міжнародно визнаними принципами волонтерського руху.

Реалізація положень закону не забезпечує розвиток волонтерської діяльності України як важливого чинника формування громадянського суспільства та соціальної держави, а може привести до створення додаткових перепон для такої діяльності.

На думку Президента головною концептуальною вадою закону є те. Що він унеможливлює надання волонтерських послуг тим громадським та благодійним організаціям, які вже зараз працюють у цій сфері, а їх понад 30 тисяч, таких громадських організацій, адже за законом такі послуги можуть монопольно надаватися лише спеціально створеними волонтерськими організаціями, зареєстрованими відповідно до цього закону.

Закон не враховує наявність законодавчого регулювання діяльності громадських благодійних організацій, багаторічний досвід активної роботи таких організації у сфері надання послуг на добровільних засадах. В численних документах ООН та інших міжнародних організацій, зокрема в Загальній декларації про волонтерську діяльність, яка була прийнята на 16-ій Всесвітній конференції волонтерів, яка відбулася в 2001 році, наголошується на відповідальності держав за всіляке сприяння розвитку та підтримку волонтерського руху і разом з тим на необхідності мінімізації втручання держави у волонтерську діяльність, я на цьому роблю окремий акцент.

Законом, що розглядається, не лише формально проголошується, цей принцип не … лише формально проголошується, однак реальні механізми державної підтримки добровільної суспільнокорисної діяльності громадян не визначаються. Натомість запроваджується складний і навіть жорсткий механізм державного регулювання у сфері волонтерського руху, формально визначається спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності, який наділяється широкими повноваженнями, аж до керівництва діяльністю волонтерів, адміністративного втручання в його діяльність тощо.

Водночас законом передбачається існування при Кабінеті Міністрів України ще й координаційної ради з питань розвитку та підтримки волонтерської діяльності, яка має формуватися насамперед з числа представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, це стаття 19 закону. При цьому її повноваження навіть у загальних рисах законом не визначаються. Звичайно, що це, на думку Президента, створює умови для практично необмеженого втручання держави у діяльність волонтерських організацій, що саме по собі буде суперечити вищеназваній загальній декларації.

Законом запроваджується складна процедура набуття фізичною особою права на проведення волонтерської діяльності. Закон не створює належні гарантії захисту інтересів осіб, якими надаються послуги волонтерами та і самих волонтерів та і самих волонтерів.

Зазначені та інші хиби закону спричинили звернення близько 100 відомих всеукраїнських та місцевих громадських, благодійних та інших організацій до Президента України з проханням не допустити введення в дію цього закону.

Отже з огляду на викладене Президент пропоную Закон України „Про волонтерських рух” відхилити, але на томість, він наголошує також на необхідності посприяти підготовці за участю якраз представників волонтерських та інших громадських благодійних організацій розробленню нового проекту закону прийняття якого забезпечило б створення необхідних правових та інших умов для всебічного розвитку волонтерського руху в Україні, але відповідно і у строгій відповідності до вище мною названої загальної декларації про волонтерських рух. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запитання є? Сулковський, будь ласка і Цибенко.

13:53:24

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую, Адаме Івановичу!

Нарешті, хоч не представник Президента, але слово надали, за це я вам дуже вдячний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ви маєте можливість представнику Президента…

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Ви знаєте зал визначиться щодо цього проекту цієї пропозиції, пане Романе Михайловичу, але я хотів би звернутись до виборців із Західної України таких областей, як Івано-Франківщина, Львівщина, Тернопільщина і нашої України, коли саме ті регіони підтримали Президента на виборах. І, коли сьогодні ті проблеми, які мають гірські населення, і сьогодні Президент з „Нашою Україною” повністю практично відкинув – це говорить про те, що ці виборці залишились сам на сам із своїми проблемами …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

Шановні колеги, я наголошую, треба говорити по темі. Так, будь ласка, Цибенко.

13:54:22

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановний Романе Михайловичу, я хочу висловити позицію комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів щодо цього закону. На відміну від Президента, я вважаю, що такий закон потрібен, бо де-факто сьогодні існує волонтерський рух. Інша річ, що з самого початку цей проект закону пішов якимись незрозумілими мені стежками, я, наприклад, вважаю, що розробником закону мало бути, все-таки, Міністерство праці та соціальної політики, який більше працює з ветеранами і ветеранським рухом, а не Мінюст. Але сталося так, що Мінюст.

Те ж саме, я вважаю, що комітет у справах пенсіонерів мав би супроводжувати цей закон, а не комітет з молодіжної політики. Де-факто, то сьогодні існує волонтерський рух, йому треба допомагати і цей закон потрібен, інша річ, що він містить якісь вади, але це не означає, що його треба скасовувати, як такий. Я буду пропонувати, все-таки, звертатися до своїх колег, щоб вони підтримали, нехай навіть доручення комітету доопрацювати цей закон, але зберегти його, оскільки, де-факто є волонтерський рух.

ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, пане Петре, зокрема, до вас, я б власне хотів наголосити на тому, що Президент абсолютно з розумінням ставиться до тієї пропозиції про те, щоб законодавчо ця сфера діяльності була врегламентована. Але знову ж таки наголошує Президент на тому, що це має бути зроблено відповідно до тих стандартів, які вже зараз прийняті у всьому світі. А ці стандарти керуються одним загальним принципом, якомога менше втручання з боку держави у діяльності таких волонтерських організацій. Натомість, звичайно, що потрібно чітко врегламентувати, це які можуть наступити наслідки правового та іншого характеру у випадку, якщо такі волонтерські організації або окремі волонтери фізичної особи заподіють якусь шкоду тій особі, чи тим категоріям осіб, яким вони мали б якраз допомагати. Ці питання мають бути врегламентовані. Тому пропозиція Президента зводиться до того, щоб…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЗВАРИЧ Р. …щоб якраз доопрацювати цей законопроект або знести на заміну цього законопроекту інший законопроект, але із залученням тих організацій, які якраз працюють в цій сфері.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко.

13:57:07

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Хотів би звернути увагу виборців західних областей України, що саме позиція фракції Партії регіонів, яка не голосувала за подолання вето Президента на зміни до Закону про статус гірських населених пунктів, і призвела до того…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть мікрофон.

Шановні колеги! Я ще раз нагадую говорити треба по темі.

Сідайте, Роман Михайлович. Ми вже той закон завершили розгляд.

Філіндаш Євген, секретар Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

13:57:45

ФІЛІНДАШ Є.В.

Шановні колеги! Радіослухачі та телеглядачі!

Комітет Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму розглядував подані Президентом України пропозиції до Закону „Про волонтерський рух”, який був прийнятий нашими колегами четвертого скликання 23 лютого 2006 року. Цим законом передбачалося врегулювання діяльності волонтерських організацій, взаємовідносин між учасниками волонтерської діяльності та визначення державної політики в сфері цієї діяльності.

На думку Президента, закон не може бути підписано, він підлягає відхиленню, оскільки його положення не узгоджуються з міжнародно визнаними принципами діяльності волонтерського руху. І реалізація положень закону не забезпечує формування громадянського суспільства та соціальної держави, і навпаки може призвести до додаткових перепон для такої діяльності.

Зокрема, положеннями законопроекту монополізуються надання волонтерських послуг. Тобто ці послуги можуть монопольно надаватися ще спеціально створеним волонтерським організаціями, зареєстрованими відповідно до цього законопроекту, це стаття 15. А це не унеможливлює надання послуг волонтерських у подальшому тим десятками тисяч, їх близько 30, громадських та благодійних організацій 30 тисяч, які вже працюють так чи інакше в цій сфері в Україні.

Крім цього, статтями законопроекту передбачається створення та існування при Кабміні Координаційної ради з питань розвитку та підтримки волонтерської діяльності. А це створює умови для втручання держави в діяльність цих організацій, хоча за суттю своєю волонтерська діяльність, волонтерські організації - це якраз громадські організації, які повинні бути незалежно від держави і будь-яких її органів.

І таких неузгоджень в Законі ще досить багато. Головне науково-експертне управління також вважає за доцільне підтримати пропозиції Президента. І зважаючи на все вище викладене, комітет на своєму засіданні вирішив запропонувати Верховній Раді погодитися з пропозиціями Президента та скасувати рішення Верховної Ради від 23 лютого 2006 року про прийняття Закону України „Про волонтерський рух”.

До речі, у нас був вже негативний прецедент, коли було намагання монополізувати молодіжний рух, зокрема створювалися якісь об’єднання, яким надавалися переваги від держави. Це ні до чого доброго не призвело і ця практика, врешті решт, була скасована.

Хочу також проінформувати народних депутатів, що комітет поставив перед собою завдання разом з Міністерством юстиції розробити більш досконалий законопроект щодо законодавчого забезпечення діяльності волонтерського руху. Тому що безумовно, це потребує законодавчого врегулювання, просто іншим Законом, який би більш відповідав суті цієї діяльності.

І цей законопроект буде зроблений, підготовлений з врахуванням пропозицій Президента України, а також волонтерських організацій та їх об’єднань.

Прошу підтримати пропозиції президента. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте будь ласка. Таким чином, шановні колеги, я продовжую на 15 хвилин. Думка, пропозиції вірніше президента збігаються з пропозиціями комітету.

Я ставлю на голосування ці пропозиції про відхилення Закону України „Про волонтерський рух”. Реєстраційний № 0807.

14:01:48

За-367

Рішення прийнято. Закон відхилено.

Зараз ми приступаємо до розгляду закону, який вже доопрацьований був із пропозиціями Президента. Я продовжу на 15 хвилин. Ви займалися волонтерством.

Закон України "Про Загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2007-2016 роки", реєстраційний номер 0839.

Член Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Кравцов Олександ Олегович, будь ласка.

14:02:42

КРАВЦОВ О.О.

Фракція Партії регіонів, Олександр Кравцов.

Уважаемый Адам Ивановичу! Уважаемые народные депутаты! Проблемы, связанные с Чернобыльской катастрофой, всегда были, есть и будут болезненные для нашего общества. Решение этих проблем – обязанность всех ветвей власти перед народом. Для этого в Украине действует 19 программ. Потребность в средствах на 1 год составляет свыше 30 миллиардов гривен. Понятно, что выполнение все утвержденных программ в полном объеме, к сожалению, невозможно. Программы частично дублируют одна другую, расчеты и обоснования средств устарели, анализ эффективности использования государственных денег осуществляется формально и зачастую бессистемно.

Существует программы принятые на волне предвыборных кампаний, когда популизм достигал своего апогея. Поэтому проблемы связанные с последствиями аварии на ЧАЭС не только не решаются, но на оборот, увеличиваются. Не отрицаю, для государства сверх важно появление подобной программы, но при условии, что она обеспечит производство радиологически безопасной продукции и ведение хозяйственной деятельности на загрязненных территориях.

В этой же программе есть минусы, на которые я хочу обратить ваше внимание, уважаемые коллеги. Самое главное – это низкий качественный уровень подготовки проекта закона, который мы рассматриваем. Программа не содержит расчетов ожидаемых результатов, расчетов эффективности. Обоснования взятые за основу два года назад частично потеряли свою актуальность и на сегодня уже не соответствуют конкретной ситуации, которая сложилась на местах.

За это время на загрязненных территориях проводились агротехнические, агрохимические мероприятия, которые так же, как и эрозия грунтов, вырубка леса, изменение гидротехнического состояния изменили экологическую ситуацию. Поэтому в предложенном законопроекте сумма для реализации программы в размере 1 млрд. 607 млн. должна подвергнуться соответствующей корректировке.

В программе слабо раскрыты экологические, социальные и экономические направления, не учтены проблемы радиоактивного загрязнения лесов, водных объектов, контрмеры, которые необходимо осуществлять на землях частного сектора. Программа не учитывает нормы Закона Украины «Про загальнодержавну програму подолання наслідків чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки”, принятый в марте текущего года. Не учитывает бюджетное финансирование, которое предусматривается в Госбюджете соответствующими программами МЧС и Минагропрома.

Комитет по вопросам экологической политики, природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы рассмотрел на своем заседании доработанный Закону Украины „Про загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи на 2007-2016 роки” с предложениями Президента Украины и решил рекомендовать Верховному Совету Украины: первое – отклонить данный Закон Украины, второе – учитывая актуальность решения проблемы создания экологически безопасных условий проживания населения на территориях, загрязненных вследствие Чернобыльской катастрофы, предложить Верховному Совету Украины поручить Кабинету Министров Украины разработать и внести на рассмотрение Верховному Совету Украины проект соответствующей общегосударственной программы.

Уважаемые коллеги, я прошу поддержать решение комитета. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, я ще раз нагадую, що якраз зараз ми розглядаємо той випадок, про який ми говорили в попередніх законопроектах – про те, що ми можемо направляти на доопрацювання. Комітет доопрацював законопроект і звів його до того, доопрацювання свої, що він погоджується з попередньою думкою Президента. Це одне.

Друге. Але тут є порівняльна таблиця, де нові пропозиції депутатів враховані і, так би мовити, по суті викладений цей законопроект в новій редакції. Тому я спочатку ставлю пропозицію профільного комітету, яка збігається з пропозиціями Президента про відхилення Закону України "Про Загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", реєстраційний номер 0839.

14:07:25

За-267

Рішення прийнято, тобто законопроект відхилено, і ми звертаємося до Кабінету Міністрів те, що говорив від імені комітету наш колега про те, щоб вони подали нову програму із цього питання.

Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди про позику (Проект розширення доступу до ринків фінансових послуг) між Україною та Міжнародним банком реконструкції і розвитку.

Заступник міністра фінансів Кравець Андрій Миколайович. Реєстраційний номер 0043. будь ласка.

Можливо без доповіді? Чи будуть запитання? Є запитання? Запишіться хто хоче запитати. Так, давайте відведемо три хвилини. Сулковський. Добився.

14:08:25

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую, Адаме Івановичу

Значить, я думаю, що ми будемо підтримувати цей закон, але до попереднього, Адаме Івановичу, ми тільки що проголосували, надзвичайно є також із чорнобильської території, яка зазнала радіоактивного забруднення і хочу сказати, що ні в якому разі не можна відкладати це питання болюче для Західної України, де вкрай на сьогоднішній день багато у великій кількості хворіє населення і тому не дивно сьогодні, я подивився, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Не по темі. Ляшко каже, що не по темі. Зараз почуєм чи він по темі буде говорити.

Будь ласка, мікрофон Ляшку.

14:09:11

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Дякую, буду по темі. Якщо у нас тема – це обговорення проекту ратифікації угоди про позику, так?

У мене от питання, яке я задавав, коли ми минулого тижня розглядали питання про ратифікацію угоди про позику для „Укрексімбанку”. Відповідно так само ми беремо 150 мільйонів доларів позики для розширення доступу до ринків фінансових послуг. Але ж, згідно з Бюджетним кодексом, от оця позика лягає на державний борг України, і її має у випадку невиконання, там, сторонами зобов’язань, її має буде сплачувати бюджет. Питання: для чого ми збільшуємо зовнішній борг України?

Дякую.

КРАВЕЦЬ А.М. Ця позика спрямована, перш за все, не на збільшення боргу України, а на кредитування сільськогосподарських підприємців і сільськогосподарських виробництв. Ця позика розрахована на 20 років.

Що ж стосується боргу, то я хочу підкреслити, що позики Світового банку, як їх не роздивлятись, вони є найдешевшими і найефективнішими. І ви можете подивитися в документах, дійсно, які за 20 років, які надходження будуть в результаті реалізації цієї позики. І ми там відобразили тільки прямі надходження, а є ще окремі надходження, які будуть йти до Державного бюджету, наприклад, через сплату банками податку на прибуток, через сплату податку на додану вартість, через внесення змін до Пенсійного фонду. Це опосередковані внесення. Тому я не хочу погоджуватися, що ця позика є шкідливою для збільшення державного боргу, тим більше що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шкіль Андрій.

14:11:18

ШКІЛЬ А.В.

Дякую.

Я, по-перше, хотів би дійсно уточнити ситуацію: який банк буде обслуговувати. Ви назвіть це, будь ласка, тому що не може це зразу йти безпосередньо з Банку реконструкції і розвитку селянам. Це було б непогано, але, на жаль, буде посередник, який буде заробляти. Скільки буде заробляти він, скільки отримують селяни. І яким чином взагалі буде відбуватися підтримка сільського підприємництва? Бо розумієте, коли ми говоримо про 150 мільйонів, це, звичайно, великі суми для тих, що сидять тут, в залі от праворуч. Це невелика сума, для селян велика, але тим не менше. От що саме, які програми, яким чином вони будуть фінансуватися? Яким чином буде контролюватися? 20 років, ви коли розповідаєте про 20 років, то за 20 років зростає і обслуговування цього кредиту.

Тому хто прораховував вигоди держави, вигоди селян? Бо дуже часто під забезпеченням прав селянина і тим паче підприємництва, дається можливість заробити тільки одному якомусь банкові.

Дякую.

КРАВЕЦЬ А.М. Дякую за дуже широкомасштабне запитання. Спробую по порядку, перше, через які банки? Безумовно, що цей проект, він впроваджується уже декілька років і ми готуємося до його впровадження декілька років. Тому в рамках підготовки до цього проекту групою підготовки було розіслано запрошення всім без виключення українським банкам, взяти участь в процедурі відбору їх до участі в залученні цього проекті, всім, якщо точно сказати, то 159 банків приймало участь.

В результаті відбору, в результаті відбору на зараз відібрано 3 банки. З ними ще, поки що не заключені кредитні угоди, але вони є відібраними.

Що стосується суми, насправді, сума ця дуже велика для всіх, і для України в тому числі. І чому 20 років? І я хочу сказати, що ця сума, ми плануємо, що за 20 років ця сума обернеться 2…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій Миколайович.

Тільки краще говорити не „відібрані банки”, бо це сприймається, що забрали, як підібрані банки.

ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ну, трошки, це я жартую так.

Наполягають комуністи. Будь ласка, запитання, Матвєєв.

14:13:51

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановний доповідачу, шановні колеги, всі ми добре знаємо, що у нас в державі є такі банки, як „Укрсимбанк” та Ощадний банк – це державні банки. Але чомусь проектом передбачається надання комерційним банкам, підкреслюю, комерційним банкам, ці кошти. Чому так?

І тоді ставиться інше питання: як вони можуть попасти до тих, про кого ви сьогодні говорили, і зокрема, до сільгоспвиробників?

І ще одне питання. Відповідно до підписаної угоди про позику, Україна приймає на себе боргові зобов’язання за нею у розмірі 150 мільйонів доларів, що будуть передбачені у Державному бюджеті на відповідні роки. Тому яким чином і чому повинна держава нести зобов’язання за те, що будуть робити комерційні банки?

КРАВЕЦЬ А.М. Перше, чому немає „Ощадбанку”, чому немає „Ексімбанку”. Тому що під час процедури відбору, яка проводилася разом із Світовим банком і фахівцями Світового банку, а також за вимогами процедури відбору, ці банки не відповідали критеріям.

Проте, я хочу зазначити, що три банки, які зараз відібрані, це не є остаточно відібрані банки – це „Приватбанк”, це „Кредитпромбанк” і це Банк „Надра”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Так, від комітету яка думка? Станіслав Михайлович Аржевітін, будь ласка, яка позиція комітету?

14:16:06

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні депутати, шкода, що не задали запитання доповідачу, яка все-таки кінцева процентна ставка буде для позичальника?

Врешті-решт, наш комітет розглянув цей законопроект, і, звісно, підтримує. Також цю пропозицію підтримують інші комітети із закордонних справ, з питань євроінтеграції, з правової політики, бюджетний комітет. І, між іншим, ця сума вже закладена в бюджет – позика 2007 року.

Ми також зазначили, що ратифікація подібної угоди додасть до іміджу і до інвестиційної привабливості нашої країни. Між іншим доповідач міг стверджувати також, що в результаті успішного завершення цього проекту, цієї програми до бюджету надійдуть доходи в сумі майже 45 мільйонів доларів.

Але наш комітет робить теж певні застереження. І ось вони. Найперше, це повинно бути більш прозорою і публічною сама процедура залучення банків до цієї програми. І, на наш погляд, не потрібно обмежуватися двома чи трьома уповноваженими банками. Ми також поки що стурбовані тим, що ми не побачили чітко, яка ж кінцева процентна ставка буде для позичальника у сільському господарстві. І нас турбує, що та ідеологія, яка закладена про пільговий режим кредитування, не перетворилася у звичайне кредитування.

Ми також хочемо, щоб Міністерство фінансів врахувало позицію, що поки що термінологія „змінного спреду” на Україні у нас не вживається. У розрахунках вона поставлена з нульовою ціною, але ми не побачили методологію її розрахунків. Шкода, звичайно, що ніхто не дав запитання, яка ж буде кінцева процентна ставка. Але це питання може бути ключовим.

Тому наш комітет просить підтримати і Верховній Раді ратифікувати згадану угоду про позику у сільське господарство.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Обмінялися думками. Все стало ясно, як божий день.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття Закону про ратифікацію Угоди про позику (Проект розширення доступу до ринків фінансових послуг) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, реєстраційний номер 0043.

14:18:59

За-231

Угоду ратифіковано.

Шановні колеги, давайте ми приймемо закон про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Йорданського Хашимітського Королівства про морське торговельне судноплавство. Голосуємо? Реєстраційний номер 0049. Прошу проголосувати. Це простіший, ніж банк. Хай плавають.

14:19:33

За-330

Закон прийнято, угоду ратифіковано.

На цьому, шановні колеги, ранкове засідання оголошується закритим. Працюємо далі в комітетах і я просив би попрацювати добре, щоб ми завтра ці питання, які маємо розглянути, щоб розглянули сьогодні на комітетах.

На все добре, завтра початок, як завжди, о 10-ій годині.