ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14 листопада 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжується засідання Верховної Ради сьогодні, 14 листопада. Я прошу депутатів зареєструватися. Будь ласка, включіть систему „Рада”.

16:03:01

Зареєструвалося -439.

Кількість депутатів достатня для того, щоб ми розпочали роботу. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

14 листопада 2006 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України обраного 26 березня 2006 року у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі Урбанського Ігоря Анатолійовича включеного до виборчого списку від Соціалістичної партії України. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України. Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Урбанський Ігор Анатолійович, будь ласка.

УРБАНСЬКИЙ І.А.

Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте привітаємо народного депутата зі вступом до своїх обов'язків, побажаємо йому успіхів в цій справі. (Оплески).

У вас в порядку денному пропонується за скороченою процедурою розглянути низку законопроектів, тому я ставлю на голосування цю пропозицію. У порядку денному вони у вас визначені. Будь ласка, хто за те, щоб розглянути їх за скороченою процедурою, це в основному документи, які ми вже обговорювали, стосуються вступу України до Світової організації торгівлі. Будь ласка, іде голосування. Хто „за”?

16:05:30

За-250

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів". Доповідає голова, заступник, поки що заступник голови Секретаріату Президента Арсеній Петрович Яценюк. Будь ласка.

ЯЦЕНЮК А.П.

Вельмишановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Президентом України вноситься проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів".

Мова йде про те, що протягом шести років пропонується поетапне зменшення експортного вивізного мита на брухт чорних металів з 25-ти, з фактичної сьогодні ставки 30 євро до 10 євро.

Під час переговорів про вступ України до Світової торговельної організації вимога країн – членів СОТ було негайне встановлення нульової ставки. Проте, такі вимоги не були прийняті українською стороною і запропонований поетапний графік зменшення відповідно експортного вивізного мита. Протягом останнього періоду близько 35 відсотків всього брухту чорних, кольорових металів вивозилось через зони вільної торгівлі, що була Молдавія та Македонія. Таким чином, взагалі без сплати експортного вивізного мита. Орієнтовні втрати від зменшення експортного вивізного мита на наступний рік, а це зменшення з 30 євро до 25 – це перший етап – буде 4,7 мільйона євро.

Даний закон спрямований, перше, на вступ України до Світової організації торгівлі, а друге – більш основне, це на зняття квот по поставкам української металургійної продукції до країн Європейського Союзу, що є, власне кажучи, частиною вступу України до Світової торгівельної організації. Просимо підтримати даний закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Немає за скороченою процедурою запитань.

Макуха Володимир Олексійович, будь ласка, міркування Міністерства економіки.

МАКУХА В.О.

Шановний Олександр Олександрович! Шановні народні депутати! Я хочу підтримати пропозицію секретаріату. Хочу зазначити, що забезпечення потреб в металургійній промисловості, яка займає майже третину загальних обсягів українського експорту, є дуже важливим для економіки України. Але виробничі потужності металургійної галузі значно більші, ніж потреби внутрішнього ринку, тому в основному металопродукція наша постачається на експорт. І наявність стабільних ринків збуту металопрокату та їх розширення є не менш важливою, ніж питання забезпечення цих підприємств дешевою сировиною. Ну, як приклад, можна привести наші переговори з Європейським Союзом, який визначив взаємозалежність відміни експортних мит від доступу української металопродукції на ринок ЄС. Так, в 2004 році в результаті запровадження експортного мита Україна втратила більше, ніж 50 відсотків квоти на поставку окремих видів металопродукції на ринок ЄС, що становило орієнтовно 237 тисяч тонн. Тому ми вважаємо, що закон України про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів”, який пропонується на ваш розгляд, є результатом компромісом, досягнутого за підсумками тривалих переговорів, до яких залучалися і представники металургійних підприємств, і він є такий, що забезпечував баланс виробництва металопродукції та споживання металобрухту, та передбачає поетапне зменшення ставок вивізного експортного мита на відходи та брухт чорних металів з 30 до 10 євро за тонну протягом семирічного періоду, починаючи з моменту вступу України до Світової організації торгівлі.

Крім того, я хочу звернути увагу на те, що урядом пропонується з наступного року при прийнятті Державного бюджету України на 2007 рік внести зміни до порядку справляння податку на додану вартість з операцій по металобрухту. Так, при експорті металобрухту суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності не будуть мати можливості відшкодовувати експортний податок на додану вартість. Цей захід дозволить в повній мірі компенсувати поступове зменшення експортного мита протягом семирічного…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку.

МАКУХА В.О. Дві хвилини.

…і є найбільш високим економічним стимулом для реалізації металобрухту на внутрішньому ринку.

Таким чином, ми можемо, поступове зменшення ставки вивізного мита дозволить скасувати кількісні обмеження в торгівлі України з країнами світу, забезпечить вільний доступ української металургійної продукції, в тому числі до Європейського Союзу, який є одним із найпривабливіших за обсягами та ціновими показниками.

Тому ми просимо вас підтримати запропонований проект Закону про внесення змін до Закону України „Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олексійович, мова йде про два проекти тут: один – президентський, один – урядовий. Коротенько…

МАКУХА В.О. Я повинен зазначити, що у нас проекти абсолютно ідентичні, тому обидва закони можуть бути підтримані, будь-який з них.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, сідайте, будь ласка.

Петро Олексійович. Петро Олексійович Порошенко від комітету.

16:11:15

ПОРОШЕНКО П.О.

Вельмишановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, Комітет Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності другого жовтня 2006 року на своєму засіданні розглянув проект Закону про ввізне експортне мито та відходи, та брухт чорних металів, який був внесений Президентом України.

Шановний Олександр Олександрович, ви абсолютно слушно задали питання: який законопроект ми будемо підтримувати? Оскільки на сьогоднішній день законопроект, який 20 жовтня був зареєстрований Урядом є абс…, 2401-1 є абсолютно ідентичний за змістом, тому комітет, розглядаючи на своєму засіданні, прийняв рішення про підтримку президентського законопроекту. Вважаємо можливим ухвалити його в першому читанні, враховуючи висновки Головного науково-експертного управління.

Крім того, шановні колеги, я звертаю вашу увагу, що сьогодні ввечері ви будете голосувати Закон „Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування”, де чітко зазначена та норма, на якій наголосив міністр економіки. З 1 січня 2007 року і далі, тобто це не норма Закону про бюджет, це є норма Закону з питань оподаткування. Металобрухт оподатковується ПДВ за нульовою ставкою. Це означає, що при експорті металобрухту не компенсується податок на додану вартість. Тобто, таким чином, встановлюється двадцятивідсоткова заборона ??? мито, яке буде поступово заміняти експортне мито.

Разом з тим, ми отримуємо переваги, на яких наголосили виступаючі Яценюк і Макуха, що проти України більше в країнах заходу, на наших основних ринках, не буде застосовуватися жодних обмежувальних заходів у зв’язку з врегулюванням цього питання законодавством України.

Виходячи з цього, комітет рекомендує Верховній Раді прийняти в першому читанні зазначений законопроект. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться на обговорення цього питання: 2 – за, 2 – проти. Будь ласка. Записуйтеся: 2 – за, 2 – проти. Бульба Степан Степанович, за ним – Пеклушенко. Матвієнков, прошу, передає йому. Матвієнков.

16:13:49

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо. Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги!

Мы сегодня стоим в очередной раз перед очень серьезным выбором. Несколько лет тому назад был предложен законопроект, который сбалансировал, практически, потоки металлолома. Мы помним те времена, когда за пределы Украины вывозилось до 6,5-7 миллионов тонн лома. Мы помним те времена, когда раскурочивалось буквально все живое, что есть у нас, то, что в себе содержало металлолом, мы помним те времена, когда мы не могли никакими запретительными мерами навести порядок. И тогда мы нашли путь, который бы позволил нам стабилизировать систему внутреннего потребление лома и экспорта. Мы ввели это мыто.

За это время, конечно, очень много изменилось. Самое главное: цена на лом возросла с 400 долларов до тысячи с лишним гривен, прошу прощения, на сегодняшний день. И внутренний рынок, сегодня потребляя лома около 6 миллиона тонн, практически не имеет задолженности. Сегодня нет необходимости или оснований говорить о тех проблемах, которые существовали 5-6 лет тому назад.

Но есть ряд вопросов, на которые необходимо ответить именно сегодня. Вопрос первый: что потеряет бюджет при таком подходе, который мы имеем сегодня? При постоянном росте цены на металлолом можно было бы рассмотреть механизм процентной привязки к цене с тем, чтобы при росте цены мы имели процентное увеличение какой-то пошлины, которая бы шла постоянно в бюджет. Это первый момент.

Второй момент, кто ответит на вопрос, что мы получим после внедрения этого, принятия этого закона: Каким образом мы обеспечим внутренний рынок, каким образом пойдет увеличение экспорта? На сколько произойдет это увеличение, что произойдет с рынком лома внутри нашего государства, что произойдет с рынком лома на экспорте, как отреагирует на все это дело мировая экономика? То есть, здесь необходимы более четкие, более скрупулезные расчеты, более серьезный подход. Поэтому мы на фракции очень предметно рассматривали этот вопрос и рассматривали его, в первую очередь с точки зрения государственной позиции. Приняли решение. Мы будем…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто я так розумію, що ви в першому читанні підтримуєте із доопрацюванням до другого читання.

Пеклушенко, будь ласка.

16:16:07

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Фракция Регионов Украины, Пеклушенко.

Металлолом сегодня в нашей стране больше, чем металлолом, поэтому, действительно, к нему надо очень взвешенно относиться, как к сектору экономики, не только металлургического, но и целого ряда регионов и людей. Кроме этого, мы понимаем, что металлолом – это еще сектор теневой экономики.

Поэтому, внимательно изучив оба законопроекта, наша фракция поддерживать законопроект урядовый. Потому что он разнесен во времени, во-первых, на семь лет. Во-вторых, он четче отвечает на те вопросы, на которые ставил акценты наш коллега Матвиенков.

Мы поддерживаем урядовый вариант данного законопроекта.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Цибенко.

16:16:58

ЦИБЕНКО П.С.

Прошу передати слово Симоненку Петру Миколайовичу.

16:17:03

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые избиратели, уважаемые коллеги. Фракция коммунистов не будет голосовать в поддержку этого законопроекта. И при этом мы не являемся противниками вступления в СОТ. Мы отстаиваем интересы нашего товаропроизводителя в Украине.

В чем это заключается? Это, прежде всего в том, чтобы наш металл, который производится на металлургических комбинатах Украины, был конкурентоспособным. Значит, мы должны иметь дешевое сырье, тот же металлолом, который не вывозить за пределы Украины надо, а здесь переплавлять металл, далее перерабатывать в научноемкую по технологиям продукцию и продавать за рубеж. Тогда мы будем сильным государством.

То есть сильный отечественный производитель – основа сильного государства. Импортная зависимость, то есть ввоз из-за рубежа – это слабое государство. Мы, коммунисты, выступаем против.

Во-вторых, это, безусловно, нанесет удар и очень серьезно по бюджету страны. И, кстати говоря, Александр Александрович, здесь не уходите в сторону, этот вопрос Бюджетным комитетом не изучался, а будет нанесен очень серьезный удар по бюджету 2007 года. И выводы мы должны иметь Бюджетного комитета.

Далее. Мы должны учитывать и тот фактор, что это обязательно повлечет за собой вновь тенденцию: люки будут снимать, кастрюли из хат вытаскивать, электропередачи линии вырезать и прочее, прочее, прочее. Все это мы уже проходили. И нам предлагают новую волу этого экономического беспредела.

Я поддерживаю в данном случае высказывания нашего коллеги Матвиенкова, что это очень серьезный и политический, и экономический, и социально-экономический вопрос. Поэтому мы считаем, что подобные действия, они граничат с, по сути дела, с позицией сдачи отечественного товаропроизводителя, прежде всего в металлургическом комплексе, а тот проект закона, который касается цветного лома, это вообще акт национальной измены будет, если и далее подобные вещи будут вноситься на голосование в парламенте.

Фракция коммунистов не будет поддерживать, а будет и дальше защищать отечественного товаропроизводителя. Благодарю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більш ніхто не записався. Коротенький підсумок обговорення. Сергій Матвієнков чітко сказав, що є певні застереження і треба до другого читання підготувати норми, які врегульовують ці питання. Відносно репліки щодо необхідності розгляду цього документу бюджетним комітетом. Вчора на Погоджувальній раді жоден із учасників Погоджувальної ради не заперечував проти розгляду цього питання сьогодні на сесійному засіданні, маючи на увазі, я розумію, маючи на увазі всі аргументи. Я прошу вас.

Крім того, очевидно, і Міністр промисловості повинен давати висновок з приводу цього документу, а оскільки він брав участь у голосуванні в уряді за цей проект, то очевидно треба зважати і на позицію цього міністра.

Тому я хочу звернути увагу на відмінність між урядовим і президентським проектом. В урядовому проекті передбачається 7 років процес адаптації цього закону, або, вірніше, процедури вивезення металолому до тих кінцевих норм, які викликають певні застереження і до яких можна підготуватися відповідним чином, заходи вживаючи тут, в Україні, зокрема розвиваючи внутрішній ринок.

Тому я зобов’язаний спочатку ставити на голосування спочатку президентський проект, оскільки він надійшов раніше, а потім, якщо не буде вистачати цих голосів, то поставимо урядовий проект. Будь ласка, йде голосування за президентський варіант цього проекту.

16:20:59

За-177

Тут не вистачає голосів. Я звертаю увагу, урядовий проект відрізняється від президентського тільки строком введення на один рік, вірніше, повним приведенням у відповідність за, на один рік довше. Я прошу, підтримайте цей проект урядовий за основу.

16:21:30

За-392

Рішення прийнято. Дякую.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги переходимо до розгляду наступного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", реєстраційний номер – 2391. Нагадую, розгляд питання за скороченою процедурою. Доповідає перший заступник глави Секретаріату Президента України Яценюк Арсеній Петрович. Будь ласка. Підготуватись від комітету Сергію Рижаку.

ЯЦЕНЮК А.П. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Президентом України внесений Проект Проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України". Мова йде про суто технічні зміни до даного закону. Даний закон є надзвичайно складний і хотів би зазначити, що основні елементи цього закону, взагалі, до сьогоднішнього дня не застосовуються в Україні. А та ідея закону, яка передбачала створення організованого аграрного ринку так, на жаль, і не реалізована.

В даному законі є цілий ряд норм, які протирічать як внутрішньому законодавству, так і законодавству Світової торгівельної організації. Мова йде про встановлення мінімальних експортних і імпортних цін на об’єкти державного цінового регулювання, що ніколи в Україні не застосовувалось і застосовуватися не буде. Це перше питання.

Друге питання. Мова йде про введення квотування к експорту, так і імпорту відповідних об’єктів державного цінового регулювання. Питання квотування будь-яких товарів щодо експорту і імпорту вже вирішено в Законі України „Про зовнішньоекономічну діяльність” і додатково буде врегульовуватися Законом України про внесення змін до Закону „України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, який був представлений у Верховній Раді на минулому засіданні.

З огляду на це, пропонується вилучити 3 статті з Закону України „Про державну підтримку сільського господарства” з метою приведення даного закону як у відповідність до внутрішнього законодавство, так і у відповідність до угоди Світової торговельної організації про сільське господарство. Просимо підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Миколайович Рижук, будь ласка.

16:24:00

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати! Дійсно, Комітет з аграрної політики і земельних відносин підтримує те, що зараз сказав у виступі Арсеній Петрович Яценюк. І справа, і мова йде, вірніше, не тільки про виключення тих статей закону, які не діяли і не діють, які, виключення їх дозволяє Україні наблизитися до СОТ.

Справа ще і в тому, що на думку комітету, прийняття норм зазначеного законопроекту потребуватиме опрацювання відповідних умов та механізмів на отримання сільгосппідприємствами у наступному році і подальших роках державної підтримки з виробництва певних видів сільськогосподарської продукції, що віднесені до об’єктів державно-цінового регулювання з зазначенням зобов’язань сторін при реалізації такої продукції. Оскільки, згідно статті першої Закону України про державну підтримку сільського господарства, державна підтримка виробництва сільськогосподарської продукції повинна бути спрямована на забезпечення формування продовольчого балансу держави та конкурентноспроможного ринку сільгосппродукції вітчизняного виробництва, а не для здійснення неконтрольованого вивезення такої продукції за межі України, особливо суб’єктами неорганізованого комерційного ринку збуту.

Отже, думаю, не зашкодить, і можливо, нам не потрібно хвататися, триматися за ці статті, які адмініструють, які регулюють, квотують і обмежують експорт-імпорт, і насамперед, експорт.

А у проекті закону про економічний і соціальний розвиток нашої держави на 2007 рік, який подав Кабінет Міністрів, чітко виписані положення як нам перейти від цих адміністративних обмежень і квотування до безпосередньої підтримки саме сільгосптоваровиробника.

Думаю, з таким підходом Кабінету Міністрів потрібно погодитися і комітет рекомендує проект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Так, прошу записатися зелені – „за”, червоні – „проти”.

Так, будь ласка, Василь Богачук, фракція соціалістів.

Баранівського мікрофон, будь ласка, увімкніть.

16:26:46

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адаме Івановичу.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, дійсно, закон потрібний вкрай. Справа в тому, що вводиться позитивні два моменти. Коли ми раніше спиралися на мінімальні, максимальні ціни, я б не сказав, що ми ними ніколи не користувалися, ми користувалися цим механізмом, але сьогодні замість поняття мінімальних, максимальних цін, вводимо ми максимальні, мінімальні інтервенційні закупки. Тобто ціна, яка дає сигнал, що потрібно закуповувати ту чи іншу продукцію, чи скажімо, викидати на ринок, робити інтервенцію продукції, коли вона зростає в ціні.

Друге питання. Розширений перелік продукції, яка підлягає ціновому регулюванню інтервенційному. Коли ми раніше регулювали ціни мінімально, максимально лише зерно пшениці, жита і масла вершкового, то сьогодні цей перелік значно розширився і це досить позитивно вплине як і на товаровиробника так, і в першу чергу, на наших споживачів.

Разом з тим, хотів би звернути увагу, в даному випадку уряду, що є необхідність переглянути частину законів, які приймалися раніше в плані ввізного мита на ту чи іншу продукцію при імпорті її. Справа в тому, що коли можна було, скажімо, встановлювати 5-10 відсотків ввізне мито, пролобійовані були питання і поставлена ставка нульова, що досить б’є по нашому товаровиробнику. Ну, наприклад. Яблука, які завозяться із тої ж Молдови, чи скажімо, з інших союзних чи близьких наших сусідів. Тому є така потреба все-таки переглянути.

Тому фракція соціалістів підтримує закон у першому читанні, а до другого читання ми надіємося він буде доопрацьований. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кравченко передає слово Олександру Ткаченко. Мікрофон, будь ласка. Підготуватися Кирильчуку. Увімкніть мікрофон Ткаченка Олександра.

16:29:05

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги! Шановні співвітчизники! Я думаю, що те, що ми робимо сьогодні, розглядаючи повторно законопроекти про вступ до СОТ, це антидержавні дії. І мене не зрозуміло, чому себе ведуть так народні депутати, голосуючи 390 і більше голосів. Я думаю, що ми забули, яку ми державу представляємо.

Але я хочу сказати за агропромисловий комплекс. Диспаритет цін сьогодні такий, який не може дозволити Україні на цих умовах вступати до СОТ.

І друге. Назвіть мені, будь ласка, хто сьогодні виступав з цієї трибуни, включаючи Яценюка, ту державу, де сільське господарство не дотується державою. Поляки сьогодні дотуються на гектар 750 євро, ми заклали у бюджет на 2007 рік 30 євро. З ким ми будемо конкурувати і на якому ринку? Давайте задумаємося. Цей закон голосувати ми не маємо права.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Кирильчук, мікрофон увімкніть.

16:30:21

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Дійсно, цей законопроект треба дуже глибоко обговорити і прийняти остаточне рішення, але не зараз. Його треба підтримати у першому читання, але не можна приймати остаточно, тому що в цьому законопроекті, дійсно, сільськогосподарські товаровиробники втрачають, але скільки втрачають і як, не обраховано. І я думаю, що потрібно було б обрахувати, а яку компенсацію закладати за рахунок тих вигідних галузей, які на міжнародному ринку одержать додаткові бариші або додаткові прибутки, звідти перекинути на компенсацію цих втрат на сільгосптоваровиробників. Я знаю, що металургійна галузь і багато інших будуть мати великі прибутки, тому що той, хто не буває на базарі, той нічого не може купити і не може продати. Через те в СОТ ми повинні бути, але таку позицію, таку політику відносно села і сільськогосподарського виробництва треба обов'язково обґрунтовано подати в другому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України”, реєстраційний номер 2391.

16:32:12

За-396

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 180, „Блок Тимошенко” – 111, "Наша Україна" – 72, соціалісти – 30, комуністів – 0, позафракційні – 3.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про молоко та молочні продукти". Тут у нас два законопроекти – 2392 і 2392-1. Будь ласка, за скороченою процедурою, нагадую. По законопроекту 2392 доповідає перший заступник глави Секретаріату Президента Арсеній Петрович Яценюк. Будь ласка.

ЯЦЕНЮК А.П. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Я хотів би почати з того, що надалі буде чотири законопроекти, які розроблені як Президентом України, так і Кабінетом Міністрів. Тобто 2392 і 2392-1 – вони, по суті, однакові законопроекти. Проте проект, який внесений Кабінетом Міністрів, має додаткові технічні правки, з якими погоджується Президент України.

Задля того, щоб голосування було результативним Президент погоджується з тим, щоб приймалася узгоджена з нами спільна редакція в процесі консультацій, яка висловлена в законопроекті 2392-1. Що стосується суті даного закону, то мова йде про те, що скасовуються норми Закону "Про молоко та молочні продукти", які, на превеликий жаль, також жодного разу не використовувалися в чинному економічному регулюванні України. Мова йде про, так звані, експортні субсидії на молоко і мова йде про встановлення мінімальних цін на молоко. Власне кажучи, це є відповідь і на попередні питання, які стосувалися блоку щодо прямих дотацій аграрному сектору. Не питання наявності сьогодні інструмента в тому чи іншому законі, а питання відсутності коштів в Державному бюджеті. І в тому випадку, якщо в Законі України про Державний бюджет на поточний рік будуть передбачені відповідні інструменти допомоги селу це ні в якому випадку не буде суперечити правилам Світової організації торгівлі, якщо такі обсяги дотацій передбачені загальним розміром визначеним в процесі переговорів вступу України до СОТ. Тобто, ще раз зазначаю, що відсутність конкретного інструменту не означає неможливість відповідної допомоги сільгосптоваровиробнику.

Таким чином, з даного закону виключаються інструменти, які не працюють в чинній економічній системі України, які є адміністративним регулюванням цін, як то встановлення мінімальної ціни на молоко і як то експортні субсидії, які взагалі не практи………. в чинному обороті України. Просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, законопроект урядовий.

Перший заступник міністра економіки Максюта Анатолій Аркадійович представляє. Підготуватися від комітету Рижуку.

МАКСЮТА А.А. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Як вже сказав пан Яценюк, фактично ці законопроект близькі за своєю суттю. Я хочу лише дуже коротко можливо дещо повторити суть цього законопроекту.

Перше, це вилучення з тексту діючого Закону "Про молоко та молочні продукти" положення, яким передбачено здійснення підтримки експорту молочних продуктів. На сьогоднішній день цей механізм не діє і він нічого не змінює проти існуючої ситуації.

Друге. Законопроектом пропонується вилучити положення щодо ціноутворення в сфері виробництва молока, молочної сировини і молочної продукції, оскільки відповідні питання вже врегульовані Законом „Про державну підтримку сільського господарства України”, а також Законом „Про ціни і ціноутворення”.

Третє – це стосується встановлення квот сільськогосподарським товаровиробникам на обсяги виробництва і продажу молока. Сьогодні ці квоти не діють, і вони фактично не можуть діяти, оскільки саме виробництво ще не досягло тих розмірів, коли потрібно встановлювати такі квоти.

Також четверте: проектом закону пропонується вилучити положення щодо створення фонду сприяння розвитку ринку молока і молочної продукції, який мав створюватися за рахунок відрахувань виробників і переробників молока.

На завершення хочу сказати, що положення щодо підтримки експорту, квотування, виробництво молока, створення фонду сприяння розвитку молока не узгоджується з Законом „Про державну підтримку сільського господарства України”, який є рамковим і основним, що визначає основи державної політики в аграрній сфері. Таким чином, прийняттям цього закону ми зовсім , ні на одну йоту, не погіршимо ситуацію в сільському господарстві, навпаки, ми узгодимо законопроекти, які існують, збережемо існуючі і працюючі механізми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Рижук. Будь ласка.

16:37:44

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати, дійсно, цей законопроект, що конкретно стосується молока і молокопродуктів, він відображає попередній закон, який вже прийнятий, і насамперед, на думку і на переконання Комітету з аграрної політики і земельних відносин, він зменшить також і адміністративне втручання у сферу виробництва і реалізації молока і молочної продукції. Але відмінність законопроекту, поданого Президентом, від законопроекту, який опрацьований Кабінетом Міністрів, полягає в тому, що тут не просто скасовуються дотації і ціни на молоко, а викладається в іншій редакції, тобто редакція чинного закону про молоко і молочні продукти говорить, що дотації ціни, ціни на молоко. А Кабінет Міністрів, не скасовуючи цього положення, пропонує нам викласти в іншій редакції, що тільки молока незбираного вищого, першого і другого ґатунків, або вершків незгущених як об’єктів бюджетної дотації.

Тобто я думаю, що в нас тут є як варіант і вирішити проблему щодо розв’язання цього вузла – вступу до Світової організації торгівлі і дати можливість в такий спосіб підтримувати як бюджетну дотацію виробників безпосередньо молока і молочної продукції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Так, чи є бажаючі виступити? Тоді, „за”, „проти”. Прошу. Так, ну, напевно або неправильно записуємося, або змінилися думки. Так, Богачук –„проти”, фракція, „за”, - вірніше. Баранівському, будь ласка.

16:39:51

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів. Олександр Баранівський.

Шановні колеги, фракція соціалістів підтримує даний законопроект у першому читанні і разом з тим, хоче свої застереження, які потрібно врахувати при прийнятті Закону у другому читанні.

Нам пропонують зняти експортну субсидію при імпорті нашої продукції молочної за кордон. Хочу сказати, що всі країни СОТ, Євросоюзу особливо, користуються цією нормою експортної субсидії. І Закон виписаний досить, я би сказав би, по-європейські, які ми вносимо зміни.

Справа в тому, що якщо сьогодні у нас немає коштів і ми не вносимо, не даємо експортної субсидії, то завтра вони можуть появитися, чи буде необхідність у держави ту, чи іншу продукцію молочну підтримати при її експорті. Євросоюз не дає експортної субсидії, якщо продукція продається в межах Євросоюзу. Но, якщо тільки за межі Євросоюзу, відразу спрацьовує експортна субсидія.

Слідуюче, квотування молока, виробництво, тоже намагаються виключити. Сьогодні 80% молока виробляється в приватному секторі. Ми ніде не дінемося від великотоварного виробництва, ми вернемося до цього, і чим швидше, тим краще, тому що якщо ми до цього не повернемося досить різко, то через три роки ми будемо шукати молочну продукцію знову у Польщі чи в інших країнах. А при великотоварному виробництві обов’язково і в країнах СОТ, і особливо в Євросоюзі, користуються якраз квотуванням, тобто нормуванням виробництва тієї чи іншої продукції, на яку держава дає підтримку. А якщо він виробляє продукції більше своєї квоти, то та вже продукція не отримує державної підтримки.

Тому я підтримую і попередніх доповідачів, що більш реально є необхідність підтримати урядовий законопроект так, як він більш розширено захищає і нашого товаровиробника. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Будь ласка, Ткаченко мікрофон.

16:42:03

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги! Я думаю, що виступив один і другий міністр, і виступили зовсім по-різному.

Я виступаю не просто в захист чи проти, я просто веду мову за те, що у нас сьогодні втрачено великотоварне виробництво, відсутня, практично, автоматизована система доїння корів.

Європейське співтовариство ніколи не допустить нас в свій ринок продукції, яка вручну виробляється. Сьогодні, Баранівський тільки що сказав, 80% виробляється вручну. За який ринок йде мова, за яку конкуренцію йде мова? Ми доб’ємо своїх людей, своїх товаровиробників, як ми їх називаємо, тим, що ми вступимо і виконаємо цей закон, який сьогодні будемо знову голосувати в 390 чи 400 голосів.

Тому фракція комуністів підтримувати його не буде, буде виступати проти. І ми закликаємо всіх, якщо хочемо добра Україні, давайте його робить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Ядуха.

16:43:18

ЯДУХА В.С.

Шановні колеги! Я хотів би насамперед звернути увагу, що ми сьогодні розглядаємо і слово взагалі нагадати. Молоко і молочні продукти – це не вона, яка на превеликий жаль на декілька порядків сьогодні дорожча за те, що хвилює сьогодні наше населення.

Хто побував на цій неділі минулій на зустрічах з людьми у населених пунктах, ще раз пересвідчився, що сьогодні особливо в аграрних областях, аграрних районах все те, що говорилося, люди ставлять одне питання: колективні господарства розвалені, їх повернути сьогодні неможливо. І дійсно головна надія на тих корівок, які є у підсобному господарстві. І завжди звучить питання: як і коли держава забезпечить нормальну ціну на молоко. Чому вона в два, три рази нижча, як ціна води, і пояснити, звичайно, дуже важко.

А тому пропозиція закону 2392 – скасувати статтю 17 про ціноутворення у сфері виробництва молока, молочної сировини та молочної продукції, де Кабінет Міністрів, а всі стріли летять саме в сторону влади, в сторону Кабінету Міністрів, встановлює мінімальну закупівельну ціну на молоко і молочну сировину, відшкодує елементарні нормативні витрати і забезпечує мінімальний прибуток товаровиробнику, а також граничну межу торговельних надбавок повинно обов’язково зберегтися.

А тому ми проти прийняття 2392 цього законопроекту. Фракція Партії регіонів підтримує урядовий законопроект 2392/1, який в принципі аналогічно попередньому, за винятком пропозиції до статті 16 закону України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Євген Кирильчук.

16:45:14

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Доповідачам у нас немає можливості задати запитання, яка із держав при підписанні протоколу поставила нам такі вимоги, що нам приходиться ліквідовувати 18-ту і практично 19-ту статті цього закону.

Я думаю, що автори і першого варіанту, і Кабінету Міністрів над цим законом не допрацювали. Тому що ми нікуди не дінемося, в СОТ треба вступати. Але знайти інший варіант підтримки нашого молоковиробника є і їх є багато, але про це ніхто не хотів подумати. Практично сьогодні йде вирізання корів і якщо ми не подбаємо про те, щоб, дійсно, той, хто виробляє, чи машинне доїння, чи ручне доїння, це вже менш принципово. Я думаю, що до другого читання по цих двох статтях треба зовсім інший виклад документу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття, вибачте, я нагадаю, що у доповіді, точніше, інформації першого заступника Глави Секретаріату Президента говорилося про те, що Президент погоджується з тим, аби ми підтримали законопроект за номером 2392-1. Тому я буду ставити на голосування лише цей законопроект. Прошу голосувати.

16:47:24

За-394

Рішення прийнято. По фракціях? Прошу. Партія регіонів – 184, „Блок Тимошенко” – 105, „Наша Україна” – 73, соціалісти – 30, комуністів – 0 , позафракційні – 2.

Розглядається проект закону про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про пестициди і агрохімікати", реєстраційний номер 2393. Доповідає Яценюк Арсеній Петрович, будь ласка. Підготуватися Рижуку.

ЯЦЕНЮК А.П. Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, мова йде про внесення змін до статті 7 Закону України "Про пестициди і агрохімікати". Даний закон за своєю суттю аналогічний попередньому закону, який схвалювався на минулому тижні, а саме щодо внесення змін до статті 9, до Закону України „Про лікарські засоби”.

Мова йде про захист прав інтелектуальної власності на розроблені хімічні препарати, а саме на розроблені мінеральні добрива і інші хімічні препарати. При подачі документів на реєстрацію на право використання того чи іншого хімічного препарату, що стосується, наприклад, хімікатів мінеральних добрив подається відповідне досьє. До відповідно досьє додаються результати хімічних, мікробіологічних, мікрохімічних та інших досліджень, бактеріологічних.

Мета закону: це захист на 10 років, підкреслюю, саме на 10 років, прав на відповідну інтелектуальну власність. Розкриття такої інформації чи передача такої інформації до інших осіб може здійснюватися до моменту настання десятирічного терміну тільки у випадку наявності відповідної угоди між розробником відповідної хімічної формули та особою, яка хоче її отримати. Просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від комітету Сергій Рижук, будь ласка.

16:49:19

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати! Якщо коротко, законопроект пропонує внести зміни до статті 7 даного Закону „Про пестициди і агрохімікати” із десятирічним терміном захисту інформації, що не підлягає розголошенню у разі реєстрації пестицидів і агрохімікатів. Тобто протягом зазначеного періоду, терміну жоден інший заявник не матиме права посилатися на матеріали документів, тобто досьє, що подавались першим заявником, власником в разі реєстрації пестицидів і агрохімікатів.

Прийняття зазначеного законопроекту безсумнівно сприятиме безпечності застосування пестицидів та агрохімікатів і поліпшенню контролю за їх якістю, а також створення прозорого конкурентного середовища на ринку засобів захисту рослин і агрохімікатів.

Пропонується таким чином, тому що були гострі дискусії навколо самої формули як записати правильно цей термін. У разі реєстрації пестициду чи агрохімікатів в Україні забороняється на період 10 років з дати реєстрації використовувати без дозволу власника матеріали, досьє щодо безпечного застосування пестициду чи агрохімікату для реєстрації інших препаративних форм препаратів. Тобто, це обов’язково потрібно добавити для реєстрації інших препаративних форм препаратів, тому що інша інформація, вона може надаватися, яка не є секретом.

Тобто, Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин розглянувши на своєму засіданні і рекомендує Верховній Раді прийняти проект закону за основу і в цілому як закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка.

Шановні колеги, ще раз нагадую. У нас трошки йде не так запис, бо ті, хто виступає проти, записуються, що вони за, ті, що за, - записуються, що вони проти. Тому нагадую, ті, хто хоче підтримати законопроект, натискують зелену кнопку, ті, хто виступає проти даного законопроекту, повинен натиснути червону кнопку. Іде запис на виступи.

Знову неправильно. Будь ласка, Симоненко. А там один тільки записався.

16:52:07

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, я хотел бы, чтобы мы все с вами сделали выводы из сообщений средств информации, когда происходили события соответствующие в Николаевской области или то, что сейчас в Севастополе.

Первое. Фракция коммунистов не будет голосовать за этот проект исходя из следующего. Мы за то, чтобы государство контролировало производство и реализацию пестицидов. Потому что это яды, которые уничтожают сорняки, также как и опасны для жизни человека.

Во-вторых, мы сегодня с вами должны понимать, что мы, коммунисты, предлагаем, прежде всего, исходя из нашей климатической зоны завозить концентраты. А здесь уже на наших заводах перерабатывать их в соответствии с тем, что будет обеспечивать по нашим климатическим условиям наиболее выгодное применение этих веществ.

И, безусловно, еще раз хочу обратить ваше внимание, что на наших заводах, это военно-промышленного комплекса, химических реактивов, изготавливались соответствующие препараты, которые использовались в соответствии с климатической зоной у нас в Украине.

Сегодня завозится, уже годами лежат на разных складах различные пестициды, которые по сути дела без соответствующего контроля со стороны государства используются и вносятся в землю.

Какие последствия - мы можем с вами только предположить. Экономическая выгода отдельных так называемых бизнесменов превращается в трагическое последствие уничтожения генофонда нашего народа. Это естественно все то, что связано сегодня со здоровьем народа, это со здоровьем наших детей. Какое молоко будут употреблять, какие огурцы, помидоры будут употреблять? Мы каждый год с вами сталкиваемся с одной проблемой: привозят ранние арбузы, а мы не можем, боимся кормить детей ранними арбузами, потому что не знаем, что и с какой целью вносилось для того, чтобы экономическая выгода покрасневшего арбуза стала так скажем, кошельком для отдельных и трагедией для других.

Поэтому фракция коммунистов призывает не голосовать за это, а прежде всего, реализовывать государственную политику производства и реализацию этих пестицидов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, чомусь в мене монітор не показав, ну, будь ласка, Кирильчук мікрофон увімкніть. Погано записувалися.

16:54:27

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Кирильчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Це якраз закон такий, без якого ми якби не боялися пестицидів, гербіцидів, взагалі ядохімікатів, сьогодні сільське господарство існувати не може. Боротися треба з бур’янами, шкідниками і хворобами. Але в зв’язку з тим, що практично Україна нічого власного майже не виробляє, а в основному все завозить, то нам боятися за свої секрети по виробництву своїх ядохімікатів і гербіцидів немає чого. Якщо ми цей закон приймаємо і почнемо виробляти якісь ядохімікати, він на нашу сторону буде, що ми будемо мати можливість тримати в секреті те, що вироблено в Україні. Але вже збереження, використання і все інше, що стосується засобів захисту рослин, тут вже зовсім інша сторона. І треба, дійсно, тут жорстоко навести контроль жорстокий над їх контролем за ними. Це вже інше питання. Так, що цей законопроект він швидше нам на користь, ніж на вред.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я звертаюся до Арсенія Петровича. Арсенію Петровичу, чи ми можемо проголосувати пропозицію комітету в тій редакції, яку він висловив, в цілому, як закон? Можемо.

Тому, шановні колеги, я ставлю на голосування про прийняття про прийняття в цілому, як закону, проекту Закону про внесення зміни до статті 7 Закону України „Про пестициди і агрохімікати”, законопроект за номером 2393 з врахуванням пропозицій, які висловив представник профільного комітету. Голосується в цілому, як закон.

16:56:46

За-380

Закон прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 180, Блок Юлії Тимошенко – 98, „Наша Україна” – 69, соціалісти –28, комуністи – 0, позафракційні – 5.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" Тут також законопроекти: реєстраційні номери 2394 і 2394-1. Перший доповідає Арсеній Петрович Яценюк, будь ласка. Підготуватися міністру економіки.

ЯЦЕНЮК А.П. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Вноситься пропозиція Президентом України щодо внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру”.

На сьогоднішній день в Україні діє три види квот – це квота А, Б і С по цукру.

Квота А. Це квота, яка використовується виключно для поставок цукру на внутрішній ринок.

Квота Б. Це квота, яка використовується для поставок цукру за міжнародними договорами.

І квота С. Це квота, яка дозволяє тим чи іншим товаровиробникам чи підприємствам реалізовувати цукор виключно на експорт. Як правило, квота С не встановлює взагалі.

Квота Б у 2006 році була встановлена в розмірі 165 тисяч тонн, при цьому фактично близько 50 тисяч тонн.

За даним проектом закону пропонується залишити тільки квоту А. Тобто це той обсяг, який може використовуватися виключно для внутрішнього споживання.

З такої точки зору, за умови прийняття даного закону будь-який інший цукор, який буде вироблений поза межами квоти „А” не може використовуватися для внутрішнього споживання на території України. Просимо підтримати даний закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, будь ласка, законопроект Кабінету Міністрів. Макуха Володимир Олексійович. Підготуватися Рижуку від комітету.

МАКУХА В.О. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Законопроект, який представлений Кабінетом Міністрів передбачає два наступних принципових моменти: перший – з тексту чинного Закону України „Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру” вилучаються положення, які стосуються квот „В” і „С”, тобто квоти, яка визначає обсяги поставки за межи України по міжнародним договорам і квота „С” цукор, який предназначений для реалізації власниками виключно за межами країни. А також скасовується обмеження щодо обов'язково вивезення за межі держави цукру, виробленого в Україні із імпортованої сировини.

Ми вважаємо, що прийняття законопроекту не призведе до втрати на внутрішньому споживчому ринку позицій цукру, виробленого з буряків. Чому? Оскільки відповідно до чинного законодавства імпорт цукру-сирцю з тростини перепадає під дію високого митного тарифу – 50 відсотків митної вартості – та оподатковується додатково податком на прибуток, податком на додану вартість – ще 20 відсотків, що є суттєвою перепоною для критичного збільшення імпорту.

Крім того, враховуючи тенденції на зовнішньому ринку щодо зростання ціни на цукор та розширення використання продукції цукрової галузі з виробництва альтернативних видів палива, існує можливість для України у збільшенні експорту цукру на міжнародному ринку.

І ще останнє, що я хотів би зауважити, те, що головним ризиком для розвитку буряко-цукрової галузі є не лібералізація внутрішнього ринку. Проблема криється в самій галузі – наявність надлишкових потужностей, застарілість виробничого обладнання. І тут я повинен сказати, що з 192 цукрових заводів понад 60 побудовано ще наприкінці 19 століття. Зношеність фондів перевищує 70 відсотків. Я вже не кажу про потужності наших заводів і про те, що ми, у нас цикл переробки абсолютно не оптимальний, він десь на 30-40 днів менший за оптимальний цикл переробки цукру. Тому найбільш важливим на сьогодні є сам….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

МАКУХА В.О. Найбільш важливим є саме це – залучення інвестицій, активізація, модернізація цукрової галузі саме через розвиток внутрішньої конкуренції на внутрішньому ринку цукру. Тому я, виходячи з цих міркувань, я прошу підтримати урядовий законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Так, від комітету Сергій Рижук. Прошу.

17:01:41

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати! В той час, коли Верховна Рада прийняла нині діючий закон, держава звичайно, значно більше виробляла цукру і всі були не тільки сподіванням ……………..а те, що будуть працювати квота „Б” і квота „С” і прийдеться державі і нам регулювати, ремонтувати експортно-імпортні операції по цукру. Але, як бачимо сьогодні, за ряд років квота поставки цукру за міжнародними договорами і це квота реалізації цукру власниками виключно за межі України не знайшли свого практичного застосування. Можна було б так і поки що залишати, але якщо ми вже ідемо такими темпами до приєднання до СОТ, мабуть і тут потрібно погодитися. Крім того, передбачається скасування положення щодо обов`язкового вивезення цукру, виробленого з імпортованої сировини, але зараз ми будемо розглядати ще один проект закону, де це положення врегульовується досить-таки цивілізовано, і ми про це скажемо.

На своєму засіданні Комітет з питань аграрної політики, земельних відносин прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону про внесення змін "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", розглянутий Президентом і Кабінетом Міністрів як удосконалений за основу і в цілому як закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Так, хто за підтримку закону, натискує зелену кнопку, хто проти даного закону, натискує червону кнопку. Покажіть, будь ласка, на табло. Щоб побачили, хто як записався. Правда, там у вас не видно, хто „за” записався. Симоненко записався „за”. Будь ласка. Мікрофон Симоненка, будь ласка.

17:04:00

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели, особенно тех областей, которые выращивают сахарную свеклу. Я записался за то, чтобы привлечь внимание и пригласить своих коллег – народных депутатов проголосовать за национальную гордость нашу с вами – за то, что мы с вами должны защищать собственного селянина. О чем идет речь, уважаемые избиратели, особенно Винницкая, Хмельницкая область, Киевская область, Черкасская – те области, где у нас производят и выращивают сахарную свеклу. Во-первых, этот проект закона, по сути дела, вводит квоту на внутреннее потребление сахара, то есть, сколько мы можем потреблять, больше не имеем права производить. А речь же идет о более серьезных последствиях, я, уважаемые избиратели, к вам обращаюсь. Это ведь будет порезанные вновь на металлолом десятки сахарных заводов, а те населенные пункты, где живут по пять тысяч и более наших селян, это социальная инфраструктура, это снова у вас десятки тысяч будут безработными. Это самая валютоемкая отрасль, которая при правильной постановке вопроса дает прибыль государству.

И я хочу спросить у наших, в том числе у Президента и его опричников: что вы сделали для того, чтобы сахар, произведенный в Украине, мы продавали во всем мире, чтобы мы сюда валюту получали, чтобы здесь люди работу имели и многое другое? Это ведь и топливо еще к тому же. И если мы сегодня будем уничтожать десятки тысяч и сотни тысяч гектаров, на которых выращивалась сахарная свекла, мы должны не забывать, что мы уничтожаем науку, мы уничтожаем сельхозмашиностроение, которое производит соответствующую технику, мы уничтожаем сегодня перспективу в развитии Украины с точки зрения выращивания многих культур на нашей земле и обеспечением продовольственной безопасности. Это вновь сегодня переработка и получение прибыли от того, что мы имеем при длинной переработке сахарной свеклы. Поэтому это поддержка в том числе, и животноводства, если шире посмотреть на эту проблему. Поэтому фракция коммунистов будет голосовать „против”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А записались «за». Те саме Томенко, записався „за”. Будь ласка.

17:06:14

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів би, от бачите, за мною навіть, дискусія жорстка іде, оскільки мова йде про надзвичайно серйозний і відповідальний законопроект. І йдеться не про те, що говорили наші колеги, що так життя змінилося, що вже не треба нічого регулювати. Життя змінилося так, що ще більше треба регулювати. Бо, на сьогоднішній день, якщо ви поїдете в наші деякі області, наприклад, в Тернопільську, то побачите, що селяни возами возять цукровий буряк з Тернопільської в Хмельницьку область, бо в Тернопільській області їм пропонують за копійки ці буряки здавати, над якими вони працювали цілий рік. Тому тут треба дуже виважено і спокійно підійти.

Перша теза: треба прорахувати і подивитися, враховуючи те, що, об’єктивно, за останні два роки у нас зростання виробництва цукру. І в цьому році взагалі планується понад 2 мільйони 300 тисяч тон цукру. Отже, якщо ми кажемо про квоту ввезення, ви повинні розуміти, скільки треба везти, щоб наші працівники цукрових зводів не втратили роботу і заводи не зупинилися.

Друга теза: якщо ми ввозимо, то ми повинні розуміти, для чого ми ввозимо? Скажімо, якщо це для заводів, які працюють для переробки там етанолу, чи ще чогось і це потрібно, то це треба зробити. Але це повинно чітко бути врегульовано.

І найголовніше, є ще велика проблема, яка пов’язана з тим, що в нас Міністерство економіки ж не виконує діючий Закон. В діючому Законі, який ми залишаємо, чітко зафіксовано, що мінімальні ціни на цукрові буряки повинні встановлюватися щорічно, із урахуванням інфляції, прибутковості і так далі.

В мене виникає питання: чому сьогодні виробник може для селянина встановити копійчані ціни і ніхто на це не реагує? Чи сьогодні Антимонопольний комітет знає ситуацію на ринку? Бо коли в нас був сплеск цін, то Антимонопольний комітет прийняв рішення, що кілька компаній домовилися і підняли ціни на цукор.

Отже, навіть, діючий редакції Закону треба, щоб Антимонопольний комітет і Мінекономіки працювали. Тоді буде порядок на цьому ринку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я і не зрозумів, ви „за” чи „проти”? Хоча були записані „за”. Порошенко записався проти підтримки законопроекту. Будь ласка, йому слово.

17:08:32

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги!

Я взяв приклад з Петра Миколайовича Симоненка, який записався „за”, а буду голосувати „проти”. Я натиснув кнопку „проти”, але з політичних мотивів відповідно до рішення фракції я буду голосувати „за”. Але лише за прийняття цього законопроекту в першому читанні. Тому що насправді, ситуація, в якій зараз опинилася цукрова галузь в умовах, коли ціни на засоби захисту рослин, ціни на міндобрива, ціни на транспортні послуги, зокрема, на залізничні тарифи, ціна на цукровий буряк зросли в рази, ціна на готову продукцію селян залишилися на тому самому рівні.

І на сьогоднішній день навіть без скасування відповідних квот, сільськогосподарські підприємства, які вирощують цукровий буряк та підприємства, які його перероблюють, вже зараз половина їх вилетіла за межу банкрутства. І ми без прийняття цього законопроекту можемо втратити на сьогоднішній день половину цукрової галузі.

Тому є гарантована пропозиція, щоб, по-перше, Міністерство економіки вжило необхідних заходів для того, щоб зберегти цю базову промисловість України, підтримуючи ціни на рівні, який покриває собівартість виробництва продукції сільгоспвиробниками. І теза номер два: при доопрацюванні цього законопроекту до другого читання обов’язково врахувати ті важелі, які Міністерство економіки мали залишити собі для того, щоб не допустити руйнацію бурякосіючих господарств за рахунок ввезення цукру тростинного. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Олексійовичу. Але ваш виступ показав, що ви записалися правильно, бо ви виступили проти закону.

Так, з мотивів голосування, будь ласка, Сухий, Партія регіонів.

17:10:29

СУХИЙ Я.М.

Адам Іванович, я просив би, я записувався червоною кнопкою, крайньою, тобто правою – „проти”, але чомусь мене там немає в списках. Як це система спрацьовує?

Шановні колеги, я просив би всіх під час голосування, особливо обговорення так званих СОТівських законів більш уваги звертати на можливі соціальні наслідки, які принесуть вони, наприклад, для нашого товаровиробника, а особливо в плані реалізації стратегії подолання з бідністю.

Тому я звертаю вагу увагу на те, що законопроект 2394, за нього голосувати не можна. А от у законопроекті 2394-1 міститься норма про скасування положень щодо обов’язково вивезення цукру, виробленого з імпортної сировини. Да, з одного боку, ми отримуємо конкурентне середовище серед виробників цукру на Україні, але зате ми не допустимо 2005 року і різкого росту цін на цукор, тому що такого цукру буде у нас у достатній кількості в запасах. Тому я закликаю голосувати за законопроект 2394-1. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я хотів би з вами порадитися. Тут була пропозиція профільного комітету, щоб прийняти його в цілому як закон. Будуть заперечення? Є заперечення. Значить, я буду ставити тільки у першому читанні. І, оскільки Арсеній Петрович, виступаючи, він інформував, що Президент погоджується, і він назвав, які законопроекти, в тому числі і цей, щоб ми голосували лише один законопроект, а саме урядовий. Тому я буду ставити на голосування про прийняття за основу у першому читанні законопроекту номер 2394-1 про внесення змін до Закону України про державне регулювання виробництва реалізації цукру.

17:12:39

За-384

Рішення прийнято.

І ще один проект закону, вірніше два проекти закону із розділу за скороченою процедурою. Це проекти за номером 2395 і 2395-1 про установлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини. Будь ласка, Арсеній Петрович Яценюк. Підготуватися Макусі.

ЯЦЕНЮК А.П. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Це є один із найскладніших законів по вступу України до Світової торгівельної організації.

Значить, хотів би нагадати коротку історію, звідкіля з’явилася цукрова квота так звана. Перші протоколи були підписані ще в 98 році щодо ввезення в Україну цукру-сирцю. Ви знаєте, що сьогодні виробництва цукру з цукру-сирцю є найбільш дешевим і, фактично, цукор-сирець є на декілька категорій більш конкурентноспроможний, ніж буряковий цукор.

При проведенні переговорів України з членами Світової торгівельної організації були надзвичайно великі і складні речі в частині обсягу цієї тарифної квоти. Так, на превеликий жаль, окремими посадовцями були підписані попередні домовленості на дозвіл ввезення цукру-сирцю на 408 тисяч тонн і вже при переговорах з Австралією вдалося відкрутити цю цифру з 408 тисяч тонн до 260 тисяч тонн. Більше того, також були підписані попередні домовленості про те, що на обсяг, який перевищує 260 тисяч тонн квоти, ставка буде не 50%, як передбачено в останніх протоколах, а 15%.

З огляду на це пропонується дозволити ввезення 260 тисяч тонн. Порядок розподілу цієї тарифної квоти повинен визначатися Кабінетом Міністрів. Що таке 260 тисяч тонн? 260 тисяч – це в районі 12% від загального обсягу споживання в Україні. Ключове питання сьогодні в цукровій квоті полягає не в обсязі квоти, тому що, наприклад, в 2003 році за офіційною статистикою в Україну було завезено 398 тисяч тонн цукрової квоти. Неофіційно за різними схемами в державу в середньому ввозиться від 300 до 400 тисяч тонн квот, відповідної цукрової тростини під різними найменуваннями.

Мова сьогодні полягає в наступному, що для того, щоб утримати внутрішню ціну на ринку, повинен працювати Держкомрезерв і Аграрний фонд, які сьогодні не утримують ціну. І не питання в 260 тисяч тонн квоти лежить, а лежить питання у відсутності реальних…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити …

ЯЦЕНЮК А.П. У відсутності реальних інструментів впливу на аграрний ринок. Це стосується як цукру, так і всіх інших видів сільськогосподарської продукції.

Ще раз хочу наголосити, що Кабінет Міністрів вніс аналогічний проект закону, тому просимо підтримати 2395-1.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Арсеній Петрович.

Так, будь ласка, міністр економіки. Володимир Олексійович, прошу. Підготуватись Рижуку.

МАКУХА В.О. Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати! На ваш розгляд винесено законопроект про встановлення тарифної квоти на ввезення Україною цукру-сирцю з тростини. Як вже казав Арсеній Петрович, законопроектом передбачається встановити щорічну квоту в обсязі 260 тисяч тон з ставкою ввізного мита в 2 відсотки. Вже було розказано яким чином була визначена ця квота.

Згідно з … і Світовою організацією торгівлі країна, яка має бажання приєднатись до цієї організації повинна забезпечувати доступ для свого ринку товарів і послуг. І в ході переговорного процесу щодо вступ до СОТ, країни, які зацікавлені були в поставках цукру-сирцю з тростини висловлюють умови відносин зменшення рівня тарифного захисту ринку цукру. Однак Україна відстояла ставку ввізного мита на рівні 50 відсотків, що по суті є заборонним рівнем. І зазначена ставка ввізного мита, вона є, в принципі, неприйнятною для країн-членів СОТ і вважається одним з ефективних шляхів збереження такого рівня захисту цукру і одним з ефективних шляхів збереження такого рівня захисту цукру було визнано встановлення тарифної квоти.

Саме з цих умов було підписано двосторонні протоколи з країнами традиційними експортерами цукру: з Австралії, Куби, Бразилії, Парагваєм, Індії, Колумбії, Сальвадором.

Повинен зазначити, що членство України в СОТ вимагає провести реформу аграрного сектору, як вже казали, в тому числі і модернізацію цукрових заводів, які повинні бути оснащені сучасним обладнанням, що також підвищить конкурентоспроможність українського цукру.

Звичайно в цьому контексті виникає питання щодо можливих шляхів захисту вітчизняного виробника, і такі засоби у нас є відповідно до демпінгового законодавства, що більш ефективно може використовуватись навіть в умовах вільної торгівлі. Такий захист має допомогти структурно перебудувати цей сектор, створити умови для виникнення великих, технічно озброєних сільськогосподарських підприємств.

Виходячи з викладеного, я прошу вас підтримати зазначений законопроект. дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Так, будь ласка, Сергій Рижук від комітету.

17:18:07

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати, ще на зорі, на початку переговорного процесу щодо вступу України до Світової організації торгівлі дискутувалися різні обсяги завезення цукру-сирцю. Від 1200 тонн, потім 560, 400, 360. Сьогодні остаточно виходить, вийшли на 260 тисяч тонн. Я хочу нагадати Верховній Раді, що усі попередні скликання наших колег щорічно Верховна Рада приймала незалежно чи розглядалось питання вступу до СОТ окремі рішення і приймалися постановою Верховної Ради дозволи на завезення оцих 260 і не тільки тисяч тонн цукру-сирцю. І, як бачите, залишилось 117 заводів, так вони і працюють. І ми мільйон вісімсот тисяч тонн цукру виробляємо і стабілізувалися на цьому показнику.

Але, коли комітет з аграрної політики і земельних відносин розглядав даний законопроект, то нас порадувало те, що уряд розглядаючи цей закон, передбачив у пункті другому, що цукор-сирець з тростини, який ввозиться в Україну в межах тарифної квоти 2,… тонн, тобто використовується виключно для виробництва паливного етанолу. Комітет вважає, що іншої формули, інших обсягів, як сьогодні уже в процесі переговорному опрацьовано, важко знайти і просить вас підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка.

Обговорювати будемо? Будемо. Так, ще раз прошу, я звертаюсь до системи „Рада” і до вас, шановні колеги, бо „Рада” майже не помиляється. Видно, ми щось не так тиснемо. Хто хоче підтримати законопроект – зелена, хто виступає проти – червона кнопка.

Ну, на цей раз ніби все правильно. Так, Сільченко, будь ласка. Підготуватись Костенко. На екран, та у вас у кожного персональний є екран. Ну ясно, нема Сільченка, але фракція має право виступити. Баранівському, будь ласка.

17:20:51

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адаме Івановичу.

Фракція соціалістів Олександр Баранівський.

Шановні колеги, я хотів би нагадати, що уроки нищення цукрової галузі в Україну завозили більше мільйона тонн цукру-сирцю. І хотів би сказати, що в цьому році буде вироблено цукру власного виробництва більше 2,4 мільйона тонн або за два роки ріст виробництва цукру, .... минулий, складає близько 700 тонн. Це відповідь тим, які в минулому році пригнали кораблі під Одесу і так, сказати, творили цукрову кризу, що в Україні є відповідна проблема. А сьогодні виступають, що вони, так сказати, великі захисники.

Тому, шановні колеги, 260 тисяч тонн, протоколи підписані, як кажуть, нам нікуди дітися. Як говорив тут Яценюк, –це повинно стати, я думаю, прокурорським розслідуванням, чому 260 тисяч тонн здали позицію, але чому під 2 відсотки ввізного мита. 2 відсотки, я підкреслюю. Коли умови вступу до СОТ дають можливість при іншій ставці до 50 регулювати цей процес.

Я вважаю, що Кабінет Міністрів дуже правильно записав, що використання тих, хто хоче увозити цукор, будь ласка, ввозьте, але використайте його і виключно на виробництво етанолу. Так як у нас є сьогодні величезна проблема з енергетичними ресурсами і нам треба переробляти цукор буде, якщо цей буде поступати та й власний цукор, тому що треба розвивати альтернативні види пального, які будуть завозитись.

Тому пункт, який передбачає переробку даного цукру лише на етанол, він захищає нашого товаровиробника. Тому передбачивши всі ці моменти до другого читання, за результатами обговорення в першому читанні, ми вважаємо можна закон підтримати.

Засідання веде МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Костенко.

17:22:54

КОСТЕНКО П.І.

Шановні колеги, шановний Адам Іванович, ми, наша фракція буде наполягати на тому, щоб прийняти цей закон в першому читанні, але з заувагами на друге читання. У Пояснювальній записці до проекту Закону України написано, що прийняття законопроекту сприятиме забезпеченню стабільної цінової ситуації на внутрішньому ринку цукру, створить більш сприятливі умови щодо завершення процесу приєднання України до СОТ. А також сприятиме збереженню робочих місць у цукропереробній галузі.

З варіантом того, що це буде сприяти вступу України до СОТ можна повністю погодитися, але щодо сприятиме умовам стабільності цінової політики це є тільки за умови, коли ціна Нью-Йоркській товарній біржі на цукор не буде перевищувати 17 центів за фунт, як це було три місяці ще тому. Якщо переводити на нормальний гривневий язик, це получається, що ціна по собівартості на цукор вироблений в Україні буде становити більше, ніж 3 500 гривень за одну тонну, що на сьогодні є набагато більше, ніж це було в цьому році. Україна виробить в цьому році 2 мільйони 400 тисяч тонн цукру, і ми вважаємо, і всі цукровики вважають, що ціна на цей цукор не буде перевищувати в цьому році 3 мільйона 300 тисяч гривень за одну тонну.

Друге. Треба визначитися, хто буде оператором на цьому ринку по завозу цукру-сирцю. І саме ми будемо наполягати на другому читанні на виробництві з цього цукру-сирцю альтернативного енергопалива – це біоетанолу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.

17:24:50

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати!

Ярослав Сухий, Запоріжжя, регіони України.

Я записався в розділі проти, тому що я буду закликати не голосувати за законопроект 2395. І ще раз звертаюся до народних депутатів України, вкотре звертаюся з пропозицією підходити до розгляду і голосування прийняття сотівських, так званих сотівських, законопроектів з врахуванням можливих негативних соціально-економічних наслідків чи для виробництва, чи для виробника, чи для ринку праці, чи для споживання.

Потрібно підтримувати ті законопроекти СОТ, які або відтерміновані в часі введення, щоб дати можливість Україні пристосуватися свою господарку до нових правил і умов або аргументовані якимись конкретними обставинами та умовами. Чому? Знову ж таки аби мінімізувати можливі негативні соціально-економічні наслідки. Тому за законопроект 2395 голосувати не можна. Але щодо законопроекту 2395-1, то ми бачимо, що порядок розподілу тарифної квоти буде встановлюватися Кабінетом Міністрів України, окремим розпорядженням. А саме головне – сам закон набирає чинності не сьогодні, не відразу. Сам закон набиратиме чинності з дня вступу України до Світової організації торгівлі.

І останнє. Внаслідок цього законопроекту ми, безумовно, отримаємо ріст виробництва цукру, а це, безумовно, низька ціна і в результаті – захист найменш захищених верств населення, аби не допустити повторення трагедії 2005 року, коли ні з того (ну нам здавалося тоді), ні з того, ні з сього різко підскочила ціна на цукор. Тому я закликаю голосувати за законопроект 2395-1. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ткаченко Олександр Миколайович.

17:26:40

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, я думаю, що вступ до СОТ не повинен туманити розум нам. Мені кажеться, що він зараз затуманений, тому що те, що робиться в цьому залі, я думаю, ми з вами через рік, запам'ятайте цю дату, коли ми повернемося і оглянемося, вступимо в СОТ, що ми створили в Україні – от біда, яка, не знаю, яке покоління від цієї біди спасе український народ. А зараз по суті питання.

Із 192 цукрових заводів 63 заводи вже порізали. І експорт цукру ми забороняємо собі. Поріжемо ще заводи, нам дозволяють тоді імпорт цукру, починаючи з квоти в 260 тисяч.

І третє. Іде розмова про етанол. А у нас що програма на Україні сьогодні є по етанолу? У нас що заводи є, хоч один завод? Цукрові заводи ріжемо, етанолові не побудували і забороняємо виробляти цукор. Шановні друзі, ці закони ми не маємо права приймати. Ми повинні глибоко з вами проаналізувати, що ми робимо? Ми галузь агропромислову, продовольчу безпеку держави поставили на грань.

Ніколи в історії Україна не була державою, яка побиралася по продуктах харчування. Сьогодні ми, прийнявши оцю низку законів, я вам прямо скажу, якщо в Конституції є стаття про імпічмент Президента, то якраз це зміна Батьківщині якраз і тягне на імпічмент. Зрада Батьківщини. Вибачаюсь. Це якраз те, коли Президент, коли уряд зраджує свій український народ. Тому я хотів би, щоб ми з вами глибоко вдумалися в це і через рік я думаю, що ми один одному нагадаємо за це. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершилося обговорення цього питання. Зараз приступимо до голосування. Я хотів би, щоб ви звернули увагу на аргументи, які висловлювали ті, хто брав участь у обговоренні. Я думаю, що дуже важливі пропозиції, які висловив Олександр Баранівський. Він фахівець, він знає суть проблеми, і мова йде про те, щоб можна було б відрегулювати до другого читання умови захисту українського виробника. Треба мати на увазі, можливо це сьогодні як теорія розглядається, але ще пройде кілька років, і ми будемо боротися за те, щоб цю квоту забезпечували для ввезення, оскільки і Бразилія, і Австралія, і інші країни будуть впускати цей цукор, як сьогодні вже це йде у тих країнах більшості на альтернативні джерела енергії, на біопаливо зокрема. Але знову ж таки треба готуватися до таких умов і сьогодні захистити себе в нинішніх умовах. Звернув би увагу на те, що 63 заводи у нас порізали тоді, коли Україна не була членом СОТ. Тому очевидно тут інша причина. Розвалювали економіку іншими методами і про це зараз зайве говорити.

Ярослав Михайлович говорив, що ціни в 2005 році зростали, вони зростали штучно створеними комбінаціями тодішнього керівництва уряду для того, щоб можна було завезти сирець під мотивом необхідності порятування потреб України, коли у запасах було більше 400 тисяч тонн цукру в Україні.

Тому треба оці штучні експерименти вилучати із інших умов, із практики управління. Тоді буде порядок і можемо захистити і потреби повністю задовольнити українського споживача – десь мільйон 700 тисяч тонн цукру для нас вистачало б, ми маємо сьогодні запас на інші потреби, в тому числі і на експорт, - але знову ж таки, це все повинно бути відображено в законі. Я думаю, що до другого читання можна підготувати.

Є два варіанти і дві пропозиції, які, Президент погоджується із прийняттям в першому читанні урядового варіанту, про що говорив Ярослав Сухий. Тобто ставиться 2395-1, і Президент погоджується з цим варіантом теж. Тому я прошу проголосувати в першому читанні цей документ. Будь ласка. У першому читанні урядовий проект.

17:31:47

За-404

По фракціях, будь ласка.

185 - „Регіони”, Блок Тимошенко – 111, „Наша Україна” – 74, СПУ – 29, комуністів – 0, „Позафракційні” – 5.

Нам треба включити до порядку дня і прийняти рішення з питань, які вам теж запропоновані. Одне з них – проект Закону про внесення змін до бюджету – просто невідкладне, тому що треба ще дати можливість виконати бюджет і реалізувати ті призначення, які будуть в ньому визначені.

Тому я ставлю на голосування питання про включення до порядку денного та прийняття рішення питань, які у вас є в порядку і у вас на руках вони. Будь ласка, проголосуйте. Будь ласка.

17:32:45

За-289.

І у мене є пропозиція. Оскільки важливі ці питання і вони стосуються, справді, бюджетної політики в нинішньому році, то треба їх розглянути остаточно, тобто роботу до закінчення розгляду цих питань. Я думаю, що ми хвилин 15, більше не займемо на те все, але треба буде проголосувати. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

Тобто працювати сьогодні до закінчення розгляду цих питань.

17:33:29

За-241

Рішення прийнято.

Будь ласка, проект Закону про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік”. Доповідає Перший віце-прем'єр-міністр, міністр фінансів Азаров Микола Янович.

АЗАРОВ М.Я.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, минулої середи Уряд на своєму засіданні прийняв рішення, щодо схвалення проекту Закону України про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік”.

Коротко зупинюсь на основних проблемних моментах. Перше, це незабезпеченість місцевих бюджетів коштами в зв’язку із підвищенням цін на тепло-енергоносії. Попереднім Урядом протягом цього року було прийнято декілька рішень, щодо підняття тарифів на газ. Так для населення з 1 травня ціна за 1 тисячу кубометрів, кубіческих метрів газу підвищилась до 231 гривні, а з першого липня до 414 гривні.

Тобто, фактично, для населення за пів року ціна виросла в 2,2 рази. Для бюджетної сфери – в 2,8 рази, для комунальної теплоенергетики – в 3,3 рази, для промисловості в 1,7 рази. 20 липня цього року було прийнято рішення про підвищення з 1.09.2006 року ціни на електроенергію на 25%. Взагалі з початку року відпускні ціни на електроенергію для населення зросли на 50%. Разом з тим, джерел збільшення видатків для бюджетів всіх рівнів визначено не було.

Тобто в бюджеті з’явився дисбаланс. Нашим Урядом з 1 листопада 2006 року зменшено на 100 гривень за тисячу кубометрів граничний рівень цін для населення за природний газ, що використовується для підігріву води та приготування їжі з використанням приладів обліку.

Пропонується також не перекладати на споживачів, населення, збільшення ціни на газ з 95 доларів США до 130 доларів, а врегулювати проблему за рахунок державних коштів.

Принагідно зазначу, що над вирішенням проблеми таких видатків повинен працювати не лише уряд. Місцеві органи влади повинні мобілізувати ресурси для забезпечення збалансованості між ресурсом бюджету і споживанням. Реальним ресурсом є продаж земель несільськогосподарського призначення.

На державному рівні питання вже вирішено. Постанова уряду від 26 вересня 2006 року передбачено продаж на аукціонах земельних ділянок державної власності, на яких розташовано об’єкти, що підлягають приватизації.

В бюджеті 2006 року ми маємо дефіцит коштів місцевих бюджетів на виплату заробітної плати. В чому причина? По-перше, 9 березня поточного року, нагадаю, перед виборами, попереднім урядом була прийнята постанова уряду номер 268 щодо підвищення заробітної плати, в тому числі працівникам органів місцевого самоврядування, але повного фінансового забезпечення цих видатків не було передбачено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович, секундочку.

Депутати, я прошу, звільніть ложу уряду. Андрій, будь ласка, ви ще не в Кабінеті Міністрів, сідайте до залу.

І прошу, не заважайте уряду слухати річ важливу, бо їм приймати рішення, їм виконувати його.

Володимир Михайлович, ходіть до залу сюди. Ходіть до залу.

Прошу, продовжуєте.

АЗАРОВ М.Я. По-друге, при формуванні бюджету не були враховані кошти на виплату середньомісячної заробітної плати, що зберігається на період працевлаштування за колишніми депутатами місцевих рад. Ще в квітні-травні цього року з регіонів пішли потоки звернень про нехватку ресурсів як на заробітну плату, так і на енергоносії. Проте, попередній уряд, фактично, самоусунувся від виконання своїх функцій. Було здійснено наближення бюджетних призначень четвертого кварталу, однак на кінець року в багатьох регіонах кошти на зазначені цілі відсутні. Особливо це стосується сільських та селищних бюджетів.

Для забезпечення потреб місцевих бюджетів на виплату заробітної плати та збільшення цін на енергоносії, до кінця року необхідно 839,6 мільйона гривень.

Ми розуміємо, що пропонованими змінами не вирішується усі проблеми, і очікуємо, що частина з них перейде на 2007 рік. При доопрацюванні проекту бюджету будемо вносити зміни, збільшувати ресурс для місцевих бюджетів, щоб не посилювати наявний дисбаланс. Водночас хочу наголосити, що це спільне завдання як уряду, так і органів влади на місцях.

Ще одна проблема – виплата нарахованих військових пенсій в повному обсязі. Така ситуація склалася з кількох причин. По-перше, безконтрольного призначення пенсійних виплат таким категоріям працівників, яке здійснюється безпосередньо силовим міністерством, не Пенсійним фондом. По-друге, недолугого планування видатків Держбюджету 2006 року. Як наслідок, за десять місяців поточного року фактично використано річний обсяг на пенсійні виплати силовикам.

Тому для недопущення заборгованості по виплатам пенсій військовослужбовцям пропонується врахувати в проекті бюджету додаткові видатки 678 мільйонів гривень. Принагідно зазначу, що українські пенсіонери сьогодні знаходяться в нерівних умовах щодо пенсійного забезпечення. Недопустимо, коли відношення між мінімальною пенсією та максимальною складає до 100 разів. Ми будемо такий дисбаланс управляти. Але це справа не одного дня.

Недостатньо фінансових ресурсів на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям. Необхідно 288 мільйонів гривень.

Така кількість стала наслідком недосконалого прогнозування кількості його отримувачів. За 11 місяців поточного року сума нарахованих допомог сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям практично дорівнює річному обсягу асигнувань.

Потреба в коштах на виплату компенсацій сім’ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи перевищують плани асигнувань з Державного бюджету на 34,5 мільйона гривень. У спадок ми отримали проблему забезпечення фінансовими ресурсами компенсації відсоткових ставок кредитів в комерційних банках молодим сім’ям та на будівництво та придбання житла.

На вугледобувних підприємствах виник дефіцит коштів на забезпечення поточної виробничої діяльності, у тому числі на виплату поточної заробітної плати.

На 1 січня 2006 року прострочена заборгованість складала 110 з половиною мільйонів гривень та не була врахована при складанні бюджету. У серпні ми частково цю проблему вирішили. Крім того, збільшується потреби у зв’язку з поетапним підвищенням заробітної плати шахтарям та підвищення попереднім урядом тарифів на електроенергію.

З метою збалансування економічних показників роботи вугледобувних підприємств та недопущення виникнення соціальної напруги вугільної галузі пропонується збільшити видатки Загального фонду Державного бюджету на 100 мільйонів гривень. В цілому загальна сума фінансового забезпечення найбільш нагальних видатків складає 2,2 мільярда гривень.

Я хочу повторити, що ці проблеми були зрозумілі ще на початку року. інша справа, кому доводиться їх вирішувати. Які ресурси можуть бути залучені? 700 мільйонів гривень за рахунок збільшення надходжень від ПДВ із ввезених на Україну товарів, 1 мільярд 130 мільйонів гривень за рахунок економії видатків на обслуговування державного боргу, 140,9 мільйона гривень у зв’язку з економією видатків на проведення виборів народних депутатів, 200 мільйонів гривень – скорочення видатків на створення та закупівлю літака АН-70, оскільки відсутня конкретна програма їх використання.

По видаткам Спеціального фонду пропонуємо на 1 мільярд збільшити субвенцію з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості, що утворилась різниця в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання, водовідведення, що постачались населенню.

Ми пропонуємо також внести зміни до ряду текстових статей Закону України „Про Державний бюджет”, зокрема пропонуємо передбачити норми щодо оплати рахунків за наявності в обліку зареєстрованих фінансових зобов’язань. Це дозволить вирішити питання дебіторської заборгованості. Надати право Кабінету Міністрів регулювати питання нарахування пенсій, відрядження військовослужбовцям в тому числі, за кордоном.

Надати право органам місцевого самоврядування використовувати кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у власних, комунальної власності, надання пільг та житлових субсидій населенню.

Ми пропонуємо також списати заборгованість за отримання з державного бюджету, місцевими бюджетами середньострокової позички.

Особливо хочу підкреслити, що дефіцит бюджету залишається незмінним. Ще раз наголошую, що питання покриття існуючих диспропорцій та нехватки ресурсів бюджету 2006 року надзвичайно актуально. До кінця року залишилось фактично 1 місяць, після підписання закону Президентом України в законодавчо установлений термін.

Наприкінці зазначу, що Бюджетний комітет без зауважень прийняв решение щодо підтримки проекту закону в цілому. Прошу народних депутатів підтримати зазначений проект закону. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Миколи Яновича? Є запитання. Будь ласка, Ландик. Ландик …, потім звичайно відразу Ляшко. На букву Л так само. Але в нього А, а у вас Я друга буква. Будь ласка. Запишіться, будь ласка, Ландик, Ляшко і ще хто хоче задати запитання. Будь ласка, Ландик, потім Ляшко. 10 хвилин на запитання.

17:44:42

ЛАНДИК В.І.

Уважаемый Николай Янович, я б хотел бы немножко перескочить с этого, что вы выступили и все-таки остановиться на свободных экономических зонах. Мы поднимали вопрос и давайте один раз и навсегда и тем годом, и этим годом мы снимем вопрос о свободных экономических зонах, как бы дающих возможность инвестирование прихода сюда инвестиций. Давайте и тем и этим снимем, и вопрос о возврате свободным экономическим зонам, чтобы не было, чтобы не было лишнего разговора о яких-то пільгах. Спасибо.

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Валентин Иванович, этим законом, который я сейчас внес на рассмотрение Верховного Совета, этот вопрос не регулируется. А будем рассматривать другой законопроект, который правительство вносит, тогда будем разговаривать на эту тему.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Будь ласка, Ляшко. Потім Кирильчук.

17:45:45

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Блок Юлії Тимошенко. Шановний Микола Янович, ви вже сказали про загальну заборгованість по країні по зарплаті посадовцям місцевого самоврядування за енергоносії. Зокрема, наприклад, у проекті змін, які ви пропонуєте затвердити до додатку номер сім, на Чернігівщину передбачено додаткову дотацію 21 мільйон, хоча загальна заборгованість по області десь 90 мільйонів і в деяких районах сягає чотирьох місяців, зокрема, в Срібнянському районі. Яким чином вирішувати цю проблему? Переносить ці борги на наступний рік? Це ще одне питання.

Крім того, цю додаткову дотацію, можливо, варто вказати її цільове призначення? А не просто дотація куди?

І останнє. Ви кажете, що пропонується гроші від продажу землі направляти на надання пільг і житлових субсидій. Але ж це протирічить бюджетному кодексу, який передбачає, що отримані гроші направляються до бюджету розвитку місцевих бюджетів. Це, по-моєму, 71-ша стаття бюджетного кодексу. Як бути з цим? Дякую.

АЗАРОВ М.Я. Спасибо за вопрос. Уряду недавно исполнилось 100 дней. А вы говорите про заборгованість, которой уже больше четырех месяцев. Решим и этот вопрос, как решаем многие другие вопросы.

Я уже сказал в своем выступлении, что эти зміни до бюджета опираются на реальные возможности государства. Вот сколько сейчас можно выделить ресурсов, столько мы и выделяем на решение наиболее значимые проблемы. Мы проведем расчеты с каждой областью, поскольку до сих пор еще не везде закончена работа по перетарификации, и определим по состоянию на первое ноль первое реальную задолженность бюджетов всех рівнів. После этого будем в рамках тех сумм, которые выделяем в бюджете 2007 года, рассчитываться с бюджетами. Но я могу сказать самое основное. Что по заработной плате никаких долгов у місцевих бюджетах после нашого с вами сегодняшнего решения не будет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирильчук, потім Сивульський.

17:48:08

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Миколо Яновичу, це питання бурно обговорювалося на Комітеті з питань бюджету. Виникали там і зауваження і проблеми. Я особисто піднімав дві проблеми, і хотів би почути відповідь, як їх можна вирішити цим законопроектом.

Перше. Працівники агропромислового комплексу, які брали кредити пільгові уже останніх 3 місяці не копійки не одержують грошей на погашення цих кредитів. Банкіри з них викручують руки. Коштів, щоб зарити це питання, приблизно десь 200 мільйонів не вистачає. Чи не можна було б включити в цей законопроект таку строку, щоб зняти цю проблему.

І друге. В Поліських районах областей нашої поліської зони, цебто, північної зони в серпні, коли йшло збирання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він зрозумів, що ви хотіли запитати, він відповість.

Будь ласка. Говоріть.

Ну на стихію, компенсацію на стихію, так.

Будь ласка.

АЗАРОВ М.Я. Правильно, я хочу, чтобы правильно поняли тему нашей сегодняшней дискуссии.

Мы изменяем те показатели бюджета в которых было при утверждении бюджета 2006 года заведомо выделено недостаточно. То есть, даже располагая ресурсом Министерство финансов не может профинансировать эти расходы сверх того показатели, который заложен в бюджете.

Вот те, сейчас одну минуточку, чтобы вы поняли правильно, вот те позиции, по которым мы сейчас выходим с изменениями, они все идут на увеличение показателей бюджета 2006 года по социально-значимым позициям.

Что касается…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити відповідь.

АЗАРОВ М.Я. Что касается льгот на кредиты то у нас эта позиция в достаточном объеме есть в бюджете, и мы ее закроем. Еще год не закончился.

Что касается стихии, мы тоже эти вопросы закроем. Постановление принято в правительстве, и оно будет полностью профинансировано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сивульський.

17:51:03

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Шановний, Миколо Яновичу! Скажіть, будь ласка, ви заявили про те, що збільшуєте фінансування, це дійсно передбачено проектом військових пенсій, всіх, крім військовослужбовців Збройних сил. Чим вони завинили? Чому ви їм на 105 мільйонів скорочуєте фінансування пенсій? Це перше питання.

Друге питання. Ви пропонуєте статтю 62 прим, де списуєте заборгованість місцевих бюджетів перед Державним бюджетом на 992 мільйона сумарно. Скажіть, будь ласка, яка необхідність цих дій, і кому конкретно, яким видам бюджетів ви плануєте списати заборгованість?

Дякую.

АЗАРОВ М.Я. Первая позиция. Военнослужащие ничем не провинились, просто им пенсий их хватает бюджетных призначень для военнослужащих достаточно. А вот бюджетных призначень для военнослужащих внутренних войск недостатне. Поэтому тут речь идет не о том, что мы кого-то обижаем, кому-то, так сказать, решаем вопросы, а речь идет о соответствии бюджетных показателей реальной потребности.

Что касается списания. Это задолженность, которая числится в местных бюджетах, которая своевременно не переходили, начиная с 1997 года на новые тарифы и так далее. Сейчас нам надо расчистить эту ситуацию, чтобы с 1 января начать, как говорят, новую историю без всяких взаимных долгов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І однаково до всіх бюджетів місцевих.

АЗАРОВ М.Я. Ну конечно, какая разница.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Садовий.

17:52:54

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Микола Янович, я прошу вас наголосити на такій проблемі, щоб вся Україна почула якраз, до кого це відноситься. Після виборів до місцевих рад значна частина голів сільрад, їх секретарів, а також і в районних радах голови, шість місяців отримували заробітну плату згідно закону. А нові голови сільрад, секретарі залишаються зараз без заробітної плати, так як це не передбачено у бюджеті. От у цьому законі ця норма є чи нема? Підкресліть, будь ласка.

АЗАРОВ М.Я. Я подчеркиваю, именно этот вопрос урегулирован этими изменениями до законодательства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Томенко.

17:53:48

ТОМЕНКО М.В.

Микола Янович, кілька запитань. Зрозуміла необхідність уряду підтримати систему місцевого самоврядування і в питанні заробітних плат, що попередній уряд не врегулював, і, зокрема, у непростій ситуації з приводу можливих пільг і субсидій в зв'язку з подоржчанням послуг, це абсолютно логічно і правильно уряд робить. Єдине, що мене непокоїть, що тут я не почув все-таки, за рахунок чого, ну, яка мотивація, там наприклад, що от кошти Міністерства оборони на там роботу по АН-70 знято, можливо, просто не готова ця робота, щоб чіткіше було зрозуміло, звідки кошти перейшли і ідуть на цей напрямок?

І друга позиція дуже важлива – з приводу права місцевого самоврядування кошти від продажу земельних ділянок використовувати. Як би ідея правильна, але ми свідомі того, що ці кошти використовували завжди для соціально-культурних об'єктів, тобто вони не матимуть цих котів. Можливо, тоді одночасно пришвидшити у нас законопроект про продаж землі виключно з аукціону, щоб збільшити кількість надходження грошей до місцевих…

АЗАРОВ М.Я. Я со второго вопроса начну ответ. Мы действительно предусматриваем продажу земли только на аукционах. Я думаю, что это станет очень серьезным источником доходов местных бюджетов. Что касается, за счет чего производится перераспределения.

Я подробно в своем выступе останавливался, но скажу только основные для вас позиции. Это ну, самолет я уже сказал. Программа выполнена не в полном объеме 200 миллионов мы фактически не профинансируем, есть возможность снять. 140 миллионов на выборы, будем говорить, сэкономили или не израсходовали полностью все те бюджетные призначення, которые были в бюджете. Миллиард 110 миллионов – это экономия по обслуживанию внешнего долга. Ну, я не хочу там камень кидать ни в кого, но хочу сказать, что, сейчас уже закончится, уже не отвечу. Следующий раз скажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжіть відповідь, будь ласка, час на відповідь.

АЗАРОВ М.Я. Что вот я буквально сегодня прочитал, что мы должны кого-то дякувати за то, что вот сэкономили на обслуживании государственного долга. Ну, хорошо, спасибо всем, кто к этому был причастен.

Но с другой стороны, в бюджете этого года было заложено осуществить внешние и внутренние заимствования. В бюджете этого года мы имели ресурс от «Криворожстали», поэтому никакой необходимости проводить работу по задействованию внешних и внутренних займов не было, поскольку мы до августа месяца спокойно проедали с единого казначейского рахунка деньги от приватизации «Криворожстали» в объеме 13 миллиардов гривен и не проводили никакой должной работы по осуществлению внешних и внутренних заимствований. Нам пришлось сейчас эту работу в терминовому порядке осуществлять, потому что Законом про Государственный бюджет эти внутренние и внешние заимствования закладываются в финансирование общих расходов бюджета. Поэтому одновременное спасибо и знак вопроса.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Слово має Макеєнко Володимир Володимирович, голова бюджетного комітету.

17:57:39

МАКЕЄНКО В.В.

Шановний Олександр Олександрович, Микола Яновичу! Шановні народні депутати, члени уряду та представники засобів масової інформації!

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету дев’ятого листопада 2006 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, внесений Кабінетом Міністрів України . На думку комітету, законопроект є надзвичайно актуальним, так як він дозволяє вирішити ряд гострих проблем, перш за все соціального характеру, які виявилися найболючіше під час виконання бюджетів усіх рівнів і на даний час є найбільш нагальними для нашого суспільства. Зокрема, урядом запропонований додатковий ресурс по загальному фонду Державного бюджету у сумі два з половиною мільярди гривень за рахунок збільшення доходів на 700 мільйонів гривень та скорочення видатків і надання кредитів загалом на 1,8 мільярда гривень, в тому числі шляхом перерозподілу між бюджетними програмами. При цьому план доходів Загального фонду запропоновано збільшити в частині надходження від податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів у зв’язку з перевиконанням цього показника у поточному році, пов’язаним із зростанням імпорту. Скорочення витрат пов’язане з наявністю очікуваної економії або виконанням окремих бюджетних програм у неповному обсязі до кінця цього року і стосується, зокрема, обслуговування державного боргу – понад один мільярд гривень, створення та закупівля літака „АН-70” – 200 мільйонів гривень, проведення виборів народних депутатів та депутатів місцевих рад – 170 мільйонів гривень, виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали державні гарантії, - 110 мільйонів гривень; пенсійного забезпечення військовослужбовців Міноборони – 105 мільйонів гривень, для перерозподілу на таку програму по інших силових структурах; реалізація інвестиційних проектів впровадження енергозберігаючих технологій – 100 мільйонів гривень.

Вишукані ресурси пропонується спрямувати на такі заходи. Насамперед, мова йде про виплати допомоги, які очікує кожна мати новонародженого, кожна малозабезпечена сім’я та сім’ї, що мають дітей-інвалідів. Для забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати таких допомог пропонується збільшити відповідну субвенцію з Державного бюджету на суму майже 300 мільйонів гривень.

Також передбачається врегулювати питання забезпечення у повному обсязі виплат на безплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, видатки збільшено майже на 35 мільйонів гривень та пенсії військовослужбовців, особам начальницького та рядового складу по окремих силових структурах, видатки збільшено, майже, на 800 мільйонів гривень.

Ні для кого сьогодні не є секретом, що в результаті зростання протягом року цін на газ та електроенергію, яке не було враховано в бюджеті на поточний рік, перед кожною бюджетною установою виникла проблема забезпечення своєчасних розрахунків за спожиті енергоносії та комунальні послуги. Надання додаткової дотації у сумі близько 840 мільйонів гривень дозволить місцевим бюджетам забезпечити бюджетні установи, а це лікарні, школи, дитячі садки, коштами в обсязі необхідному для здійснення цих розрахунків та забезпечення належного стану теплопостачання у зимовий період.

За рахунок додаткової дотації також планується до кінця року забезпечити виплату в повному обсязі заробітної плати працівникам органів місцевого самоврядування та депутатам місцевих рад попереднього скликання, що не були обрані на новий термін.

З метою розв’язання проблем, пов’язаних з погашенням заборгованості місцевим бюджетам, яка склалася за минулі роки з різницею в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, комітет підтримує пропозицію Уряду щодо збільшення на 1 мільярд гривень субвенцію на цю мету. При цьому, у статті 116 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” запропоновано врахувати податкову заборгованість станом на 1 липня поточного року підприємств-постачальників цих послуг.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи нагальність вирішення зазначених соціальних проблем, враховуючи, що в Україні існує 12 тисяч 83 місцеві бюджети, до яких ці кошти повинні надійти вчасно, тобто в цьому році, комітет ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому як Закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Володимира Володимировича? Є? Будь ласка, запишіться. Я бачу Гірника і більше нема бажаючих. А… є, є, є, добре. Давайте 5 хвилин. Ядуха.

18:02:36

ЯДУХА В.С.

Володимир Володимирович, зрозуміло, що зміни за ті, які говорив Микола Янович, обов’язково потрібно вносити. І тут інформація Миколи Яновича була більш, ніж переконливою. Але є таке запитання: на які цілі будуть спрямовані 100 мільйонів гривень, що передбачені у видатках Мінвуглепрому на державну підтримку вугледобувних підприємств?

Дякую.

МАКЕЄНКО В.В. За останній час в системі вугледобувних підприємств виникає соціальна напруга. Комітет, і членами бюджетного комітету є понад 31 народний депутат, вони були свідками, як комітет вимушений займатися внутрішнім перерозподілом грошей, в тому числі, на заробітну плату.

Ці гроші будуть направлені на поетапне підвищення заробітної плати шахтарям та додаткові витрати шахт у зв'язку з підвищенням тарифів. Ну, також підуть на електроенергію та інші потреби.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський.

18:03:42

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Володимир Володимирович!

Я думаю, що і Микола Янович сьогодні доповідав нам про ці зміни до Закону про бюджет на цей рік. І думаю, що сьогодні не треба переконувати особливо опозицію, дві фракції, тому що прорахунки ті, які допущені попередніми двома урядами, якраз і прийшлося сьогодні ліквідовувати ці прорахунки уряду Януковича.

Тому я думаю, що не треба сьогодні дискутувати, треба припиняти ці дискусії, тому що ми хочемо за ліквідацію цих проблем, які виникли у бюджеті 2006 року, а опозиції треба припиняти задавати питання, тому що це – ваші прорахунки.

І я закликаю проголосувати всім – 400 з лишнім народних депутатів, і заспокоїти Україну, і ліквідувати ті проблеми, які виникли сьогодні в Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це не запитання.

Будь ласка, Самойлик задає запитання.

18:04:52

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Шановний Володимир Володимирович!

Звичайно, що уряд антикризової коаліції, йому треба латати сьогодні дірки попереднього уряду. Але я хочу вас попросити, щоб ви ще раз озвучили для молоді України, що уряд антикризової коаліції поправляє злочин Пинзеника, який втягнув молодь в кредити і не відшкодував різницю оцієї ставки банкової. Бо сьогодні дійсно постраждали дуже багато молодих сімей, продавши свої гостинки, продавши все, що можна, залізши у борги і сьогодні вони виплачують шалені кошти, шалені відсотки. Це дякуючи двом попереднім урядам і його міністру фінансів Віктору Пинзенику. Я прошу, щоб ви зараз озвучили позицію нашого уряду щодо вирішення цього питання.

МАКЕЄНКО В.В. Дякую вам за запитання. Дійсно, проблема існує, проблема серйозна. І антикризовий уряд, створений нами з вами разом, він робить все і зробить все і в цьому році, і в наступному, щоб вирішити ці проблеми. Іншого шляху у нас немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сивульський.

18:06:14

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Шановний Володимире Володимировичу, як відомо, спочатку представників уряду, а потім з вуст багатьох парламентарів постійно звучали слова про те, що, бачите, бюджет 2006 року страшно не збалансований. Називалися цифри 9 мільярдів, 7 мільярдів.

Сьогодні Микола Янович і ви заявили з трибуни про те, що все в порядку з бюджетом. Перевищення з дефіцитом не буде. Ви збільшуєте трошки доходи за рахунок реальних джерел. Це – перше. Я хочу, щоб ви це підтвердили.

І друге. Скажіть, будь ласка, за якого уряду була створена оця економія 1 мільярд 130 мільйонів, яка зараз направляється на соціальні потреби, і якій міністр забезпечив саме утворення цієї економії? Дякую.

МАКЕЄНКО В.В. Микола Іванович, шановний Микола Іванович. Ми з вами відповідальні політики. І наше завдання стоїть в тому, щоб з трибуни Верховної Ради не вводити нервозність в суспільстві. А навпаки заспокоювати і вирішувати ті проблеми.

І ви, і я прекрасно розуміємо, про що ми говоримо. Да, дійсно, заборгованість була погашена раніше. Але ви знаєте, що і попереднім міністром фінансів які були зроблені кроки не з знаком плюс. Тому наше з вами завдання не перекидати м’ячик з одного поля на інше, а вирішити цю проблему спокійно, виважено, як належить державним політикам. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

Голова комітету з питань фінансів і банківської діяльності Петро Олексійович Порошенко. Ні? А, то інше питання буде. А, вибачте, то я помилився. То інше питання. Будь ласка, хто хоче висловитися, від фракції хочуть висловитися депутати. Запишіться від фракцій на виступи, висловлюючи позицію фракції. Я так розумію. Бондарчук, будь ласка. За ним В’язівський. А, вам передав? Ну, будь ласка, Баранівський Олександр Петрович.

18:08:46

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги, можна по-різному розглядати цей закон, можна говорити про норми відповідні Регламенту і таке інше, але глибоко вивчаючи законопроект у бюджетному комітеті, ми там не знайшли жодної статті, жодної гривні, яка б пішла на підтримку якихось програм, що не пов’язано з пенсіями, не пов’язано з заробітною платою, з виплатою за енергоресурси, які були не враховані при розрахунках відповідних, значить, подорожчання і таке інше.

Давайте ми собі уявимо картину, якщо не зробити сьогодні цього перерозподілу, не прийняти дане рішення, завтра тисячі керівників сільських рад, районних рад, обласних рад, які дійсно сидять без заробітної плати, тому що ті, які не були обрані, свої 6 місяців отримували свою заробітну плату і залишити владу без зарплати на місці, ми по суті можемо паралізувати всю систему влади, всю систему рад в Україні. І це треба всім бачити і відчувати відповідальність.

Я хотів би загострити увагу ще на одному моменті, що це питання обов’язково потрібно вирішувати сьогодні. Я закликаю проголосувати цей законопроект в цілому. З чого я виходжу?

Я розумію так и так воно, дійсно, є, що прийнявши сьогодні рішення поки ці кошти дійдуть до областей потрібно зібрати сесії обласних рад. Сесії обласних рад приймуть рішення, пізніше приймуть сесії районних рад і також до сільської ради. Ще треба чикати скільки днів пройде підписання законопроекту Президентом. Тобто часу зовсім не залишилося. І від нас сьогодні залежить чи ми приймемо зважене рішення і ми профінансуємо заробітну плату, профінансуємо відповідні пенсії, профінансуємо енергоносії, які сьогодні, заборгованість, яка є величезна, чи ми будемо сьогодні гратися в політику, будемо говорити про якесь невідповідність Регламенту і ще чогось і затягнемо цей відповідно процес.

Тому я хотів би звернутися до всіх присутніх колег у залі, щоб ми сьогодні зважено підійшли до нашого рішення і проголосували цей закон в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський замість В’язівського виступає.

18:11:18

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги! Запропонований законопроект є яскравим свідченням непослідовності уряду. спочатку його очільники заявляють про нібито жахливий стан державних фінансів, що залишись у спадок від уряду Єханурова. Говорять про міфічні 9, 7, 5 мільярдів гривень, а в кінці-кінців виясняється, що бюджет збалансований і потрібно деяка тільки корекція, що є нормальним для виконання для такої достатньо великої сумі в бюджеті. Не виконується єдине надходження, джерело надходження – це приватизація. Але ми знаємо, яка політична сила на протязі всього бюджетного року відповідала за цю складову.

Звичайно, наша фракція підтримуватиме всі пропозиції, які спрямовані на підвищення рівня соціальних виплат. Тому пропозиція щодо виділення додаткової субвенції на фінансування соціальної допомоги сім’ям з дітьми, виплати заробітної плати місцевому самоврядуванню, збільшення фінансування пенсій деяких військовослужбовців, часткової компенсації відсоткової ставки по кредитах на молодіжне житлове будівництво тощо будуть підтримані фракцією „Наша Україна”.

В той же час законопроект містить пункти, які не можуть не викликати ряд запитань. Так не зрозуміло чому при загальному збільшення видатків на пенсійне забезпечення військовослужбовців більш ніж на 105 мільйонів зменшиться аналогічні видатки Міністерства оборони.

Ми не можемо погодитись із скороченням видатків на фінансову підтримку пропаганди за кордоном українського надбання, зменшенням фінансування сфери національної культурної спадщини. Занепокоєння викликає збільшення доходної частини за рахунок податку на додану вартість. Враховуючи ті диспропорції по відшкодуванню ПДВ, які існують на сьогодні, ми не впевнені у тому, що таке збільшення не буде відбуватися за рахунок ще більшого тиску податкової ….. та затримок у відшкодуванні ПДВ.

Недостатньо обґрунтованим є виділення чергової сотні мільйонів на покриття витрат вугледобувним підприємствам. Ми не проти підтримки, але ми проти того, щоб ці гроші виділялися на реструктуризацію. І про те, що говорив пан Звягільський, на фактично підтримку тих шахт, і на кредитування з компенсації відсотків по кредитам, а не дотацію, тому що перерозподіл від шахт, де занижують вартість вугілля, потім не хватає для виплати заробітної плати, їм збільшують дотацію, а потім дешеве вугілля іде на металокомбінати і за рахунок цього отримуються надприбутки. Так не може існувати.

Таким чином, фракція „Наша Україна” пропонує підтримати проект, внесення змін до закону про бюджет 2006 року перше читання до четверга, максимум п’ятниці підготуватися до другого читання, і вже в п’ятницю, кінцевий термін, прийняти в другому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ми закінчили, час використаний. Ще є? А, Терьохін? Будь ласка. Сивульський, прошу. А, від фракції.

18:14:31

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Шановний головуючий, шановні колеги! Шановні виборці! Я уповноважений оголосити заяву фракції Блоку Юлії Тимошенко про неприйнятність урядового законопроекту про внесення змін до закону України про державний бюджет України на 2006 рік.

Поданий урядом Януковича проект закону є продовженням курсу на згортання соціальних програм та посилення тіньового розподілу валового внутрішнього продукту на користь олігархічного капіталу, початок якому покладено в урядовому проекті бюджету на 2007 рік. Відрапортувавши про досягнення параметрів приросту ВВП, що заплановані на весь 2006 рік уже за перших 100 днів своєї діяльності уряд не прагне нарощувати доходи бюджету. Неклірингові надходження до Державного бюджету збільшено лише на 700 мільйонів гривень або на піввідсотка. Та лише по одній позиції „ПДВ з імпортованих товарів”.

Основний резерв запланованого збільшення видатків 1 мільярд 130 мільйонів гривень отримано за ……… проведений у 2005 році урядом Тимошенко в політиці радикального скорочення внутрішнього та зовнішнього боргу України. І проводивши, я цю політику, міністр фінансів Пинзеник Віктор Михайлович. Саме економія на обслуговуванню державного боргу і дозволяє збільшити дотації та субвенції місцевим бюджетам, а також виплату військових пенсій, які передбачені законопроектом. Законопроект розкриває дійсну спрямованість урядової політики. Декларуючи свою прихильність до так званої інноваційно- інвестиційної моделі розвитку уряд знімає 200 мільйонів гривень з фінансування одного з найбільш інноваційних проектів створення та закупівлі літака АН-70. На 100 мільйонів гривень скорочується фінансування інвестиційних проектів, впровадження енергозберігаючих технологій.

З порушенням Бюджетного кодексу, органами місцевого самоврядування пропонується спрямувати кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності на поточні витрати замість видатків розвитку.

У законопроекті не знайшлось місця збільшення розміру соціальних пенсій та допомог, підвищення рівня мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, що вкрай необхідно в умовах стрімкого прогресування інфляції і багатократного росту тарифів на комунальні послуги для населення. Натомість, знайшлось 100 мільйонів гривень на збільшення статутних капіталів державних ощадного та експортно-імпортного банків, керівництво яких нещодавно оновлено коаліцією. Уже в поточному році запускається в дію механізм ручного управління бюджетом з боку уряду.

Без будь-яких підстав пропонується списати майже мільярд гривень заборгованості місцевих бюджетів перед Державним бюджетом без проведення конкретного переліку боржників.

Фракція „Блок Юлії Тимошенко” заявляє про неприйнятність запропонованих змін до бюджету на 2006 рік, який не спрямований на соціальний захист і підвищення рівня грошових доходів на населення, а служить корпоративним планам в інтересах більшості.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Мірошніченко Юрій Романович.

18:17:49

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги! Шановні виборці!

Юрій Мірошніченко, фракція Партії регіонів.

Надзвичайно симптоматичною є сьогодні розмова навколо нашого законопроекту 2505. Дивіться, все суспільство публічно обговорює 100 днів роботи уряду Януковича. І той варіант закону, який ми сьогодні отримали від уряду, є показовим з точки зору: а) професійності уряду і б) соціальної спрямованості діяльності нашого уряду.

Об’єктивно виникли потреби перерозподілити бюджет. Ми бачимо, що в результаті аналізу, який провів уряд, по деяких статтях, я не буде коментувати, хто винен, тому що це неконструктивна розмова. Але по деяких статтях виник реальний дефіцит, і ці статті сьогодні називалися: це і відсотки по молодіжному житловому кредитуванню, і сплати соціальної допомоги сім'ям малозабезпеченим і так далі. Питання постає так: нам треба підтримати цих громадян чи не треба? Звичайно, треба. І тут абсолютно конструктивна була позиція і пана Томенка, коли він говорив, що треба підтримувати цей законопроект, і "Наша Україна" про це говорила, і це – об'єктивні підходи.

Тепер давайте подивимось, яким чином це пропонує зробити уряд? Він проаналізував, з одного боку, ті статті, в яких або неефективно, або зовсім не використовуються кошти. Друге – підняли дисциплін сплати податків, в першу чергу ПДВ, а ми часто чуємо, що звинувачують уряд, що вимивається ПДВ через повернення надмірне.

Але в результаті цього і ще кошти, які зекономили з виборів ми це почули і кошти, які ми бачимо є зарезервованими в нашому бюджеті. І пропоную їх скерувати на соціальні виплати. Ну хіба ми можемо не підтримати такий підхід? Шановні колеги, ті пропозиції, які викладені в проекті закону 2505 є корисними в першу чергу для народу України. Я прошу всіх нас незалежно від фракції фахово підійти, підтримати уряд для того, щоб український народ отримав реальну підтримку від усієї влади: і Верховної, і виконавчої, і Верховної Ради. Тому пропоную підтримати і в першому читанні, і в цілому законопроект , який запропонував уряд Віктора Федоровича Януковича. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, ми закінчили обговорення цього питання. Коротенькі давайте підведемо підсумки.

Звичайно, може тішити турбота фінансистів, досвідчених, професіоналів про баланс бюджету при його поправках. Але за місяць до завершення бюджетного року баланс не створюється поправками. Баланс треба створювати на початку року, коли бюджет розглядається. Так от, висловлювання про те, що уряд спрацював прекрасно, баланс тільки корекції вимагає, щоб забезпечити корекцію невеличку, там, на два мільярди з усіх видатків і так дальше, ну, доповідав тільки що перший віце-прем’єр. А де 13 мільярдів від приватизації „Криворіжсталі”? Вони ж не закладалися в бюджеті, але вони вже використані. Це, очевидно, зрозуміле питання.

Претензії відносно того, що 200 мільйонів знімається з програми „АН-70”. То це ті кошти, які не будуть використані, тому що російська сторона відмовилась від участі в проекті, а вони передбачалися для оплати російської сторони. Це ж елементарно можна було з’ясувати до того, перед тим, як виходити на трибуну.

Звичайно, можуть бути якісь нестиковки, зрозуміла річ. Ще раз повторюю: не за місяць до кінця бюджетного року забезпечується баланс. Але виплати на соціальні потреби, де ждуть лікарні, школи, в зв’язку із підвищенням заробітних плат із підвищенням тарифів на електроенергію, тощо, це треба проплатити, чи ні? Списати борги місцевим жителям потрібно чи ні? А це теж своя рідна форма дотації, субвенції і так дальше. Ну, як цього не бачити і починати спекулювати, використовуючи різні політичні гасла?

Я прошу вас відповідальними будемо в цьому випадку і я ставлю пропозицію уряду про голосування в першому читанні і в цілому цей проект закону. Будь ласка.

18:22:48

За-248

Рішення прийнято.

Я розумію, що мені можуть зробити закиди з цього приводу і правильно зроблять відповідно до Регламенту. Але якщо зважити на те, що ці кошти ще треба освоїти, щоб вони дійшли до людини, до низу, до суб’єкта бюджетного забезпечення, то ви зрозумієте, що іншого виходу у нас просто немає. Спасибі.

(Шум у залі)

Розглядається питання проект Закону про внесення змін до деяких Законів України з питань оподаткування. Прошу. Доповідає заступник міністра фінансів Єфіменко Тетяна Іванівна.

(Шум у залі)

По фракціях попереднє голосування, будь ласка. Партія регіонів – 185, Блок Тимошенко – 4, „Наша Україна” – 3, соціалісти – 31, комуністи – 21, позафракційні – 4. Будь ласка, доповідайте.

ЄФІМЕНКО Т.І.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати.

На виконання пункту 11 доручення Верховної Ради України Кабінету Міністрів, затвердженого постановою від 31 жовтня 2006 року про схвалення висновків і пропозицій до проекту Закону про Державний бюджет України на 2007 рік вашій увазі пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Іванівно, я прошу паузи. Люди добрі, я ще раз звертаюся до депутатів. Я ще звертаюся до депутатів. Не турбуйте Кабінет Міністрів своїми питаннями, ідіть на прийом в Кабінет Міністрів, а тут не заважайте їм брати участь у засіданні парламенту. Будь ласка.

ЄФІМЕНКО Т.І. Хочу підкреслити, що таким чином виконане зауваження Президента України Віктора Андрійовича Ющенка з цього питання, яке було висловлено їм в листі з питань бюджетного процесу.

Формування збалансованого бюджету 2007 року безумовно вимагає вдосконалення деяких норм податкового законодавства. Ми дуже вдячні всім народним депутатам і комітетам, що надали свої пропозиції до законодавчих норм з питань оподаткування. В той же час кількість проектів законів щодо внесення змін до податкового законодавства, зареєстрованих в Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності на сьогоді складає більше 130. І порівняно з проектом Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, який було прийнято в першому читанні вилучена низка норм, наприклад, застосування витрат на поліпшення основних фондів окремо до кожного об’єкту або групи. На інших позиціях я більш детально зупинюсь пізніше.

Крім того, за результатами, за обговорення запропонованих змін уточненні статті законів щодо формування валових доходів та валових витрат для оподаткування прибутку фінансових установ, ставок акцизного збору, оподаткування дивідендів фізичних осіб тощо.

У складі доходної частини Державного бюджету України та місцевих бюджетів частка податкових надходжень за останні роки поступово збільшується і за 9 місяців 2006 року 72,2 відсотка доходів зведеного бюджету забезпечено за рахунок цих надходжень. Збереження такої динаміки прогнозується і у 2007 році.

В Україні спостерігається доволі стабільна тенденція до зростання , як загальної суми надходжень податку на додану вартість до Державного бюджету, так і питомої ваги щодо податку ВВП.

В той же час Президент України та уряд стурбовані проблемою бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку. Тому саме на вирішення проблеми вдосконалення адміністрування пов’язаного з повнотою, обґрунтованістю та своєчасністю відшкодування податку з бюджету направлені норми законопроекту, що сьогодні пропонується.

Однією із таких норм передбачається застосування поняття звичайної ціни при визначені податкового кредиту. Тривалий час вимагали вирішення такі нагальні проблемні питання, як оподаткування металобрухту, імпорту культурних цінностей, які ввозяться фізичними особами для власних потреб, а також обмеження вексельної форми розрахунків з ПДВ при імпорті товарів.

З метою проведення прозорої політики щодо оподаткування акцизним збором та встановлення оптимальних ставок оподаткування пропонується встановити на бензин і моторні сумішеві з добавками на основі біоетанолу ставку у розмірі 42 євро. Запропонованим проектом реалізується принцип рівності суб'єктів господарювання при сплаті податків.

Для цього пропонується зупинити на 2007 рік дію декількох підпунктів, які пов'язані з такими умовами, що створюють умови для списання заборгованості суб'єктів господарювання із сплати податків за умови закінчення строку позовної давності або настання форс-мажорних обставин. В проекті закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування основним напрямом вдосконалення оподаткування доходів на 2007 рік поряд з фіскальною спрямованістю передбачаються заходи стимулювання розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності та фондового ринку за допомогою податкових важелів. При цьому фіскальну складову запропоновано реалізувати виключно як розширення бази оподаткування та подальше упорядкування пільг. По-перше, міністерством фінансів разом з Національним банком України враховуючи стійку тенденцію підвищення рівня капіталізації та фінансової стабільності вітчизняних банків в законопроекті запропоновано удосконалення системи нарахування страхових резервів у складі валових витрат.

По-друге, з метою запобігання витоку капіталів з України з використанням схем перестрахування, недопущення зниження страхувальником бази оподаткування через псевдострахування пропонується змінити ставку оподаткування в разі перестрахування ризиків українським страховиком у нерезидента, рейтинг якого не відповідає фінансовій надійності.

По-третє, упорядковується надання пільг, передбачених діючим законом, з метою стимулювання розвитку українського кінематографу.

Щодо рентної політики та природно-ресурсних платежів. Запропоновані законопроектом норми є кроком поступового удосконалення рентних відносин та переходу до нової системи природно-ресурсних платежів, основним елементом якого є як залежність розміру рентних платежів від результатів фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, також встановлення вищої плати за використання більш продуктивних природних ресурсів. Одночасно реалізовано в законопроекті рентна політика має і соціальну спрямованість.

Запропоновано щодо обсягів реалізації природного газу, видобутого підприємствами, де частка держави в статутному фонді перевищує 50% не для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, буде застосовуватися семикратний розмір рентної плати за природний газ.

Протягом останніх років вдосконалення митної політики йде шляхом наближення до світових стандартів і останнім кроком до цього напрямку було приєднання України до Міжнародної конвенції спрощення і гармонізації митних процедур, тобто Кіотської конвенції.

Зазначеним законопроектом здійснюються подальші кроки в цьому напрямку, а саме вводиться новий порядок сплати ввізного мита при переміщенні товарів через ……….. вільних економічних зон, де запроваджено режим спеціальної митної зони.

Разом з тим, враховуючи необхідність забезпечення країни енергетичними ресурсами на достатньому рівні, законопроектом пропонується встановлення комбінованих ставок ввізного мита на газ, які враховують можливі коливання світових цін на енергоносії замість специфічних ставок, які застосовувалися в попередні роки.

Ще одним важливим питанням, вирішення якого передбачено проектом закону, є активізація інвестиційної діяльності як в Україні в цілому, так і в пріоритетних секторах економіки, зменшення існуючого розриву в економічному розвитку регіонів.

Особливої гостроти зазначене питання набуло після одномоментного скасування податкових пільг у пріоритетних галузях та на депресивних територіях. Наслідком цього стало призупинення реалізації інвестиційних програм, процесу оновлення основних фондів та розширення виробництва, перехід від сталого інвестиційного розвитку на інерційний.

Запропоновані підходи до оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують затверджені Кабінетом Міністрів України інвестиційні проекти, у тому числі у вільних економічних зонах, є більш досконалою формою підтримки інвестиційної діяльності, що враховує практику попередніх помилок.

Шановні народні депутати, крім фінансового ресурсу до доходної частини проекту Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” в обсязі 11 мільярдів гривень запропонований проект передбачає внесення змін до законодавчих актів з питань адміністрування. Тому прошу вас підтримати представлений законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача? Є. Терьохін і Сухий. Тоді, ні, якщо більше, тоді запишіться, будь ласка. Запишіться. Ну, якраз на 10 хвилин записались. Стоян. Сухий це?

Ну давайте, давайте.

18:34:03

СТОЯН О.М.

Слово передайте Сухому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

18:34:16

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я попрошу заспокоїтися і не смикатися, ну нормальна житейська ситуація.

Тетяна Іванівна, скажіть, будь ласка, ви згадували про те, що будуть зміни на оподаткування допомоги, яка направлена на створення національних кінофільмів. Це питання надзвичайно болюче для українського суспільства, для еліти політичної мистецької. В чому полягає ці зміни у оподаткуванні допомоги, яка буде направлена на створення національних кінофільмів?

І друге питання. Зараз біля Національного банку ми всі з вами бачимо, стоять палатки протестувальників ошуканих вкладників. У вашому законопроекті уряду пропонується новий порядок формування страхових резервів на наступний рік. Скажіть, будь ласка, ця запропонована схема нових формування страхових резервів банків на наступний рік чи не, часом не буде так, що вона негативно вплине на їх

ЄФІМЕНКО Т.І. Дякую.

Ну, зміни полягають в тому, що законопроектом обумовлено, що суб’єкти господарювання і надалі зможуть надати фінансову допомогу виробникам українських фільмів, але вона буде включатися в повній сумі, в валових витратах з наступного року тільки в тому разі, якщо вона буде безповоротною. Тобто це є уникнення від шахрайських схем і, якщо буде чесна підтримка, то вона піде в складі валових витрат.

Щодо формування страхових резервів банків. Я вважаю, що в законопроекті удосконалюється порядок формування страхових резервів банка. Якщо раніше страхові резерви банків формувалися на всі активні операції, що здійснюються банками, то в наступному році передбачається створення банками страхового резерву для покриття можливих витрат за всіма видами кредитів, а також гарантій ………… інших видів кредитних операцій …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богачук.

18:36:33

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук Соціалістична партія, Тернопіль.

Прошу слово передати моєму колезі Шибку Віталію Яковичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

Вкладайтеся в хвилину під час відповіді.

18:36:44

ШИБКО В.Я.

Я дякую Василю Степановичу.

Шибко, Соціалістична фракція.

Тетяно Іванівно, маючи на увазі суб’єктів господарювання ви вжили таке словосполучення, які „рейтинг яких не відповідає надійності”. Скажіть, будь ласка, чи цей законопроект передбачає як визначати цього суб’єкта господарювання, що мається на увазі – рейтинг його? Яка надійність, як запобігти тому, щоб не було суб’єктивного фактору? Бо як, знаєте, тут багато завжди може виникати якихось суб’єктивних факторів, які будуть впливати на цей результат. Як ми можемо цього запобігти? Ви знаєте, ви вжили таке словосполучення, як шахрайкі схеми і тому подібне, що саме такий суб’єкт і є тим, хто призводить до шахрайських цих схем і тому подібне. Дякую.

ЄФІМЕНКО Т.І. Нульова ставка для перестрахування буде застосовуватися у випадку, якщо рейтинг нерезидента або посередника-брокера відповідає вимогам надійності, і критерії цієї надійності установлені державним регулятором. Тобто є стандартні критерії надійності перестраховика.

В той час ставка 12 відсотків застосовуватиметься в інших випадках виплати в межах договорів страхування або перестрахування ризиків, якщо це є така операція, яка не відповідає стандартним критеріям надійності, які встановлені державним регулятором.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кальцев.

18:38:26

КАЛЬЦЕВ С.Ф.

Прошу передати слово депутату Воропаєву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воропаєв.

18:38:37

ВОРОПАЄВ Ю.М.

У меня к вам один вопрос. Пожалуйста, рассейте мое сомнение. Вот Законом о Госбюджете на 2006 год было внесена поправка в закон, согласно которой был введен мораторий на какие-либо новые налоговые льготы или расширение налоговых льгот. Татьяна!

Кроме этого есть законы системы налогообложения, согласно которого нельзя вводить уменьшение налоговых льгот во второй половине года. Нельзя… мне кажется правильнее было бы одним из первых пунктов в этот закон внести норму, которая бы сняла , отменила данный мораторий. Как вы думаете об этом?

ЄФІМЕНКО Т.І. Я думаю таким образом. Действительно, совершенствование налоговой системы на принципах справедливости и равных условий всех налогоплательщиков требует того, чтобы количество льгот постепенно сокращалось. В то же время тот шаг, о котором вы говорите, когда мгновенно маятник качнулся резко в противоположную строну действительно негативно повлиял на инвестицийный на инвестиционный климат. Поэтому мое мнение заключается в том, что, поскольку мы строим свою налоговую систему и концепцию реформирования налоговой системы в соответствии с европейскими принципами, то мы ориентируемся на то, что существуют льготы, связанные с тем, что стимулируются инвестиции, стимулируется экономическое развитие, льготы, социальные льготы даются государством тем, кто в них нуждается и кто не способен себя обслужить и заработать достаточно на жизнь. Спасибо.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комар, будь ласка.

18:40:37

КОМАР М.С.

Спасибо. Татьяна Ивановна, скажите, пожалуйста, как отразится сейчас, и успеет ли он отразиться, этот закон, вот когда мы его принимаем в конце года? Спасибо.

ЄФИМЕНКО Т.І. Ну, закон, который мы принимаем в конце года, связан с тем связан с тем, что мы исключили нормы налогообложения из проекта Закона о государственном бюджете на 2007 год. То есть все абсолютно нормы, которые касаются формирования финансового ресурса, которые касаются администрирования, мы изложили в этом проекте Закона. И эти нормы вступят в силу с 1 января 2007 года. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Маньковський, будь ласка.

18:41:29

МАНЬКОВСЬКИЙ Г.В.

Прошу передати слово Ледиде Олександру.

18:41:37

ЛЕДИДА О.О.

Тетяна Іванівна, починаючи з 1999 року було введено плату за спецводокористування. З 99-ого по 2004 рік вона була сталою. Скажіть, будь ласка, чого піднімається плата в 2007 році порівняно з цим роком.

ЄФІМЕНКО Т.І. Дякую. Нормативи збору за спеціальне водокористування було запроваджено в 1999 році. І до 2004 року ці нормативи залишалися незмінними.

Починаючи з 2004 року запроваджено щорічну індексацію нормативів на індекс цін виробників промислової продукції.

За період з 1999-го до 2006-го року індекс цих виробників промислової продукції склав майже 240%.. Але нормативи були проіндексовані тільки в 1,5 рази. Тому з метою приведення цих нормативів відповідно з тою методикою, про котру йдеться, було запропоновано перерахувати і ввести ці коефіцієнти, які відповідають динаміці зростання індексу цін виробників...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

18:43:20

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановна Тетяна Іванівна, будь ласка, дайте відповідь, яку мету бачив перед собою уряд, коли передбачав у 2007 році не отримувати авансовий внесок з податку на прибуток при здійсненні виплат за інвестиційними сертифікатами, а також при виплаті дивідендів через холдінги, які управляють бізнесом? Дякую.

ЄФИМЕНКО Т.І. Мова в тому, що необхідно знижувати податковий тиск при стягненні податку на прибуток по дивідендах. Сьогодні, якщо підприємство має прибуток, воно, цей прибуток обкладається податком, потім, якщо акціонер отримує прибуток від тої частини прибутку, яка остається в розпорядженні підприємства, то знову іде обкладання прибутком. Тому наша пропозиція, яка є в цьому законі, її сенс є в тому, щоб звільнити від такого подвійного податкового тиску дивідендів, які, на нашу думку, повинні бути капіталізовані в ощадженнях населення і використовуватися на подальше інвестування нашої вітчизняної економіки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Сідайте.

Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Порошенко Петро Олексійович. Прошу.

18:45:13

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний Адаме Івановичу! Шановний Микола Яновичу! Шановні колеги!

Комітет протягом всього минулого тижня, дійсно, працював з поданим урядом законопроектом за номером 2481. В рамках робочої групи відбулося декілька засідань, на яких брали участь і представники уряду, де ми намагалися знайти те порозуміння, яке би не руйнувала цілісність податкової системи.

Можемо сказати, що, дійсно, до позитиву законопроекту і цього голосування, яке зараз має відбутися в цьому залі, то можу підтвердити, що фактично вперше за всю історію України ми добилися того, що з бюджетного законопроекту вилучені податкові норми, як це і передбачає бюджетний кодекс.

На жаль, ми не вирішуємо другу складову проблеми, яку зараз вже не можна вирішити. Мова йдеться про те, що неможливо вносити зміни до податкового законодавства. Я хотів би одразу ж підкреслити, що відмінити цю норму не можна і не треба. Тому що не треба і не можна робити з податкового законодавства постійно змінюючи структуру, яка суттєво ускладнює діяльність чесних платників податків. Тому дійсно в стабільній економіці, в стабільній державі уряд має готувати відповідні зміни до закону, а ще краще – податковий кодекс заздалегідь. І після прийняття цього Податкового кодексу треба накласти певний, насправді, мораторій на внесення будь-яких змін до податкового законодавства і цей Податковий кодекс має передбачати відповідну лібералізацію податкових законів, ставок податків за рахунок компенсувати надходження Державного бюджету за рахунок розширення бази оподаткування.

Я не можу не послатися і на підписаний в присутності Президента Універсал. Миколо Яновичу, я хотів би також звернути вашу увагу, Миколо Яновичу, одну хвилинку. Я хотів би звернути вашу увагу, що в підписаному Універсалі за нашими з вами домовленостями були структурні реформи економіки. Структурні реформи економіки також передбачають реформу податкового законодавства. Тому навіть після проходження цього законопроекту, я закликаю всі політичні сили парламенту об’єднатися для того, щоб за 3 місяці створити Податковий кодекс, запровадити мораторій і в такій спосіб завершити регулювання податкового законодавства.

Переходячи до змістовної частини законопроекту, який було колегою Єфименко Тетяною Іванівною у більшості розкрито, ми, дійсно, можемо підтвердити, що внаслідок доопрацювання у комітеті зникли з тексту законопроекту достатньо сумнівні з точки зору податкової ефективності позиції по амортизаційних новинах, якими фактично знищувалися відповідні інвестиції на чесних суб’єктах господарювання, які чесно платять податки.

Внаслідок проведення слухань в нашому комітеті, Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, було прийнято рішення про вилучення з цього законопроекту небезпечних для підприємств запровадження електронних податкових накладних у зв’язку з тим, що вони потребують суттєвого доопрацювання. На жаль, не найшли підтримки загальні пропозиції щодо зниження ставок оподаткування, в тому числі що стосується податку на прибуток, податку на додану вартість і податку на доходи фізичних осіб, що стосується малозабезпечених. Ми сподіваємося, що це знайде своє відображення в наступному законопроекті, який буде розроблений в нашому комітеті.

Разом з тим, для стенограми я хотів би сказати, що при доопрацюванні цього законопроекту в короткий термін, ми розуміємо, що на цьому тижні його треба буде прийняти і в другому читанні, і в цілому, треба буде врахувати, що розповсюдження всіх пільг, про які йдеться в законопроекті, точніше, вони не розповсюджуються, а врегульовуються, в тому числі щодо реалізації інвестиційних проектів, реєстрованих Кабінетом Міністрів, треба додати фразу „відповідно до діючого законодавства”, тому що виключно законами встановлюються механізми стягнення податків.

Врешті-решт ми вважаємо, що серйозних, кардинальних змін в податковому законодавстві цей законопроект не передбачає, його можна приймати в першому читанні , доопрацьовувати швидко в комітеті, комітет до цього готовий, для цього ми збираємо засідання завтра, ми готові працювати в четвер для того, щоб до кінця цього тижня спробувати врахувати ті зауваження, які будуть висловлені під час обговорення.

Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, так може дослухаємося до Петра Олексійовича і проголосуємо?

Ні? Так, запишіться на запитання. Так, будь ласка, 5 хвилин, Пеклушенко.

18:50:35

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый Петр Алексеевич, я абсолютно согласен с тем, что Украине нужен экономический толчок и этот экономический толчок нельзя сделать только одним Налоговым кодексом – это комплекс законодательных инициатив, это Бюджетный кодекс, это законы о местном самоуправлении, это административная реформа. И это должна быть плановая программная работа. Как вы относитесь к тому, чтобы в Верховном Совете создать рабочую группу по реформированию? Это, во-первых.

И, во-вторых, непосредственно к законопроекту. Что, на ваш взгляд, нам мешает сегодня проголосовать в целом за этот закон? Что нужно еще обсуждать в среду, четверг? В чем вопрос? Сколько нужно продлить заседание сегодняшнее, с тем, чтобы мы приняли закон в целом?

ПОРОШЕНКО П.М. Дуже дякую.

Ну, я повністю підтримую вашу позицію щодо необхідності проведення реформування. Але, пане Дмитро, я хотів би просто відповісти. Повністю підтримую необхідність реформування, але мова не йде про виключно Податковий кодекс. Я в своєму зверненні до Миколи Яновича наголошував на необхідності проведення структурних реформ. І ці структурні реформи передбачають і житлово-комунальну реформу, завершення реформування пенсійного. Ми впевнені в тому, що ми маємо провести і військову реформу, в тому числі, складовою структурних реформ має бути реформа податкова, з яку відповідає комітет, який я маю честь очолювати.

Тому ми пропонуємо в рамках комітету зібрати всі пропозиції, створити робочу групу і протягом трьох місяців все-таки винести спільно з Урядом узгоджений варіант податкового кодексу, якого сьогодні, дійсно, чекає економіка. Це буде реальним внеском на прискорення, в тому числі і інвестиційної привабливості, і стабільності функціонування економіки.

Відносну, я можу, якщо додасть Адам Іванович…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Додасть.

ПОРОШЕНКО П.О. Одну хвилину, будь ласка. Щодо...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Білорус, будь ласка.

Він знає відповідь, це він так…

18:52:46

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово Сасу Сергію Володимировичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Саса, будь ласка.

18:52:51

САС С.В.

Дякую, Олег Григорович.

Сергій Сас, фракція Блок Юлії Тимошенко.

Шановний Петро Олексійович, сьогодні я відкрив сайт Верховної Ради і там з’ясувалося, що внесено ще один альтернативний законопроект до цього за номером 2481-1. Чому в порушення Регламенту Верховної Ради, зокрема 95-ї, 105-ї статті цей законопроект не розглядається разом з основним. Це перше питання.

Друге питання. Чому відповідно до 88-ї, 106-ї статті Регламенту не роздано народним депутатам висновки Комітету з питань бюджету з цього приводу, висновки Міністерства фінансів і вашого комітету. Чому матеріали до даного законопроекту не роздані вчасно? Дякую за увагу.

ПОРОШЕНКО П.О. Вельмишановний пане Сергію, комітет прийняв своєчасно рішення, яке було направлено відповідним чином в Секретаріат Верховної Ради.

Цим рішенням комітет пропонує підтримати цей законопроект у першому читанні. Цей законопроект 2481 був зареєстрований, якщо я не помиляюся, ні... Він був зареєстрований... Тут 14-те, це внесений на заміну. Він був зареєстрований минулого тижня.

Комітет працював з ним протягом тижня. І фактично рішення комітету, яке прийнято щодо змін, у повному обсязі було враховано урядом і внесено як урядовий законопроект на заміну раніше розданому.

Тобто цей урядовий законопроект по факту повністю враховує те рішення, яке було висловлено в комітеті. Чому не роздані висновки бюджетного комітету відповідно до 27 статті Бюджетного кодексу, чи розглядав бюджетний комітет це питання, мені це не відомо і це не до мене …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви знаєте, що розглядав бюджетний комітет і ми за це навіть з вами вже проголосували, за великим рахунком, бо все те, що було у варіанті Державного бюджету на 2007 рік , який ми проголосували і прийняли в першому читанні, ми зараз його розглядаємо ще як окремий законопроект. Матвієнков, будь ласка, …

18:55:22

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвієнков, фракція Соціалістичної партії.

Уважаемый коллега, скажите, пожалуйста, я вот внимательно слушал вопросы, которые здесь звучат. Вы знаете, у меня такое впечатление, что у нас действительно оппозиция не к тому, что делают, а к тому, кто делает, потому что смена законодательства налогового при принятии бюджета идет из года в год. И, к сожалению, мы эту практику не поломаем никак уже на протяжении многих лет.

Ну, теперь по существу. Я хотел бы все-таки уточнить, вот ваше мнение к тому, что мы сегодня бюджетом или этим законом возобновляем в полном объеме свободные экономические зоны. Мы неоднократно говорили в отношении того, что здесь в зале, мы и не против того, чтобы возобновить работу в этом плане, но создать механизм регулирования, который бы был под жестким контролем прохождение через парламент отдельным законом. Это первый вопрос.

И второй вопрос. По амортотчислениям. Мы неоднократно проходили и предлагали варианты о том, чтобы улучшить эту позицию. Мы находимся в критическом положении по износу основных фондов. Каждая формулировка новая, она хуже той, которая была, даже той, которая работала в этом году, предлагаемая сегодня. Ваше мнение по этому вопросу? Спасибо.

ПОРОШЕНКО П.О. Відповідаючи на першу частину запитання, я з цього почав, що всі 15 років, всі уряди вносили зміни до бюджету. … через закон про бюджет. І це перший випадок, і я відмітив це як позитив, коли нам спільно вдалося вилучити з закону про бюджет податкові норми. „Имеющий уши да услишит».

Щодо стосується вашого ставлення до надання пільг вільним економічним зонам і територіям пріоритетного розвитку, я також поділяю вашу позицію, що це не є найкращим шляхом вирішення проблем залучення інвестицій, збільшення зайнятості та прискорення темпів розвитку. Тому що насправді ми маємо це розвивати іншим шляхом. І такі пільги, якщо би вони надавалися або відновлялися в повному обсязі, я був би категорично проти. Насправді норми зазначеного законопроекту впорядковують надання пільг, я зазначив про це, що це стосується не виключно вільних економічних зон, а також і галузевих пільг, а також і інших позицій, всі вони підлягають затвердженню урядом обов’язкової перереєстрації або нової реєстрації з урахуванням того досвіду. А на моє переконання, …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ПОРОШЕНКО П.О. Я глибоко підтримую колегу Ландика, який сказав, що треба всім суб’єктам господарювання мати рівні умови, створювати конкурентне середовище і після прийняття Податкового кодексу ми маємо до цього прийти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Невеличке уточнення. Рішення про те, щоб вилучити ці законопроекти або цю частину з Державного бюджету, було прийнято на підготовчій групі, яку ми з Миколою Яновичем маємо честь очолювати по підготовці Державного бюджету.

Так, пропозицій було багато, всі ми мудрі.

Обговорювати будемо? Запишіться від фракцій, будь ласка.

Сергій Сас. Терьохіну, да? Будь ласка, Сергій Терьохін, прошу. Кращого спеціаліста з цих законів, як він, важко пошукати.

18:58:54

ТЕРЬОХІН С.А.

Прямо єлей на душу. Дякую дуже.

Шановні народні депутати! Я нагадую, що уряду було доручено виключити всі податкові норми з бюджету, включити їх в окремий закон. При цьому мова йшла виключно про податкові зміни, які збільшують, ще раз повторюю, збільшують ресурс бюджету.

Уряду підійшов до завдання парламенту творчо, просто переписавши бюджет в окремий папірець, який назвав „Номер 2481”. Під час цієї титанічної праці уряд втратив єдиний ресурс 700 млн. гривень, які він збирався здерти з підприємств, обмеживши їх право на ремонти із своїх фондів. Наскільки мені відомо, у першу чергу завдяки протестам промисловців – членів Партії регіонів. Між іншим, „Мірекспект” за це, правильно.

Після такого рішення зразок між бюджетом і цим документом більше не прослідковується, нема ресурсу. Ну, може, крім віртуальних доходів від оподаткування пива. Цікаво, що при цьому уряд підтримує інший депутатський законопроект – про зниження в три рази акцизу на коньячний спирт. Ну, уряд не любить пиво, любить коньяк, розумієте?

Більшість Комітету з питань фінансів, яку складає Антикризова коаліція, 17 представників з 26-ти вчора з огидою відкинули проект уряду і прийняли свій – тире „де”. Але цей проект не з'явився в Верховній Раді. Замість цього з'явився на заміну раніше поданих в 12 годин дня сьогодні проект уряду, по якому комітет жодного рішення не приймав. Оце, пан Сас, вам відповідь на те яким чином готуються ці документи.

Що ж пропонується в цьому законопроекті? Стаття 1. проект пропонує гарантувати право Кабміну надавати пільги з ввізного мита знайомим йому підприємствам. Ви можете спитати, може підприємства, які є в СЕЗах чи ТПРах там, або технопаркам? Ні. Проект пропонує надавати будь-якому підприємству на будь-якій території України без обмежень. Пільги з ввізного мита. Не виписані згідно з кодами перелік пільгового устаткування, як там написано. Митник не знає що таке устаткування, він знає код, ……….. Так от, між іншим, курка будь-яка може бути устаткуванням для виробництва яйця по цьому запису.

Повна плутанина з наданням пільг вільним зонам, сплутані та перекручені митний режим спеціальної зони і митний режим переробки.

Вводиться поняття податкового кредиту з прибутку – і не пишеться, що це є таке. Але саме головне, шановні люди, що сюди попали ті речення, норми, яких не було в бюджеті. Перше – це звільнення, припустимо, культурних цінностей для власних потреб фізичної особи. Яких, фізіологічних потреб? Сьогодні, якщо ввозиться до музею державного, звільняється. Завтра Фаберже будуть ввозити без звільнення.

І останнє – це виплата дивідендів без сплати податку. У минулому році…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, він рідко виступає.

ТЕРЬОХІН С.А. Останнє речення.

У минулому році ДПА дала статистику: 500 мільйонів гривень було виплачено у вигляді дивідендів, отримали 92 проценти дивідендів 50 людей, решта двохсот двісті тисяч акціонерів отримали 8%. Так от пропонується зараз п’ятдесяти людям, Партія регіонів шановна, звільнити від оподаткування. Тобто в нас буде податок на зарплату, на бідних, найманих. А всі інші доходи пропонується не звільняти.

Шановні друзі, ви знаєте, такого невігластва податкового я ніколи не бачив. І я б дуже просив би не підтримувати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Цушко, будь ласка. Матвієнкову передає слово, прошу. Підготуватися Аржевітіну.

19:03:07

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, социалистическая фракция.

Уважаемые коллеги, вы знаете, я все-таки повторюсь. У нас все-таки оппозиция не к тому. Что делают, а к тому, как делают.

И самый интересный момент, если б выступление Сергея Анатолиевича, моего тезки, да в мирных целях, да тогда, когда он был министром экономики, да в тех же направлениях, в которых он работал, да я думаю, мы б уже жили по-другому. А то почему-то у нас сидение определяет понятия. Когда выходит на трибуну, говорит одно, а по факту – другое.

Теперь то, что касается самого закона. Я хочу сказать одну вещь. Конечно, закон очень непростой, и мы всегда удивляемся, почему у нас нет стабильности, почему не идут инвестиции, почему мы не можем стабильно создать правила нормальной игры? Из года в год мы меняем налоговое поле. Как только бюджет, мы начинаем дергать. Как бюджет, мы начинаем дергать, и каждый год мы их дергаем. Опять мы выписываем новые правила игры. Мы договаривались здесь: очень свободно, внимательно подойти к экономическим зонам, чтобы мы не создали дыр.

Пока мы не видим, так сказать, четкой формулировки, которая бы нам позволила быть уверенным у том, что этого не будет. Мы не видим такой формулировки в этом законе. Это один момент.

Второй момент, нас настораживает то, что Кабинет Министров может каким-то своим решением вносить или давать предложения по тем или иным объектам по льготированию. Каждый год мы просим одного по амортотчислениям.

Николай Янович, ну, я просто уже вас умоляю, ну, давайте уже тогда просто оставим амортотчисления и не будем их трогать. Давайте сделаем в том виде, в котором они есть в этом году. Потому что каждый год то, что мы делаем, мы делаем только хуже, хуже и хуже.

Взяли сейчас выписали, опять сузили. Мы дали предложение, выбрали из этого предложения, цифры выбросили, а разбивку оставили. Тем самым ухудшив ситуацию тех людей, которые сегодня работают по амортотчислениям.

Следующий момент – по НДСу. Ну, сколько можно говорить в отношение списка по возвратному векселю? Мы говорили в отношение того, что или давайте правила игры создадим нормальные, или давайте уберем этот список. По какому перечню Кабинета Министров? Ну, мало ли какому министру как там заблагорассудится понимать этот товар. Не можем вернуть НДС вовремя, давайте хотя бы дадим возможность векселем рассчитываться на входе, чтобы это было по нормальным правилам игры.

Страховые компании. Мы на сегодняшний день, поверьте мне, чуть-чуть только начал этот бизнес становиться на ноги. Он только-только пошел. Пенсии, страхование жизни, страхования рисков, наши компании едва-едва начали подниматься на ноги. Если мы сейчас в том виде, в котором предлагается сейчас, оставим налогообложение, поверьте мне, они на ноги не встанут. Они останутся младенцами в том виде, в котором они были.

Та же самая система и по банкам. Нужно очень осторожно и внимательно подходить, поэтому мы на фракции очень внимательно смотрели на этот закон. И я хочу сказать одно. Его модно принимать только в первом чтении. Это шаг вперед по сравнению того, что это не в бюджете сидит. Это уже хорошо, но только в первом чтении. Давайте мы внимательно подойдем к каждому пункту, чтоб мы не наделали беды на следующий год и не искали потом, где, так сказать, почему наши предприниматели не вкладывают деньги в развитие экономики, а вывозят их за пределы Украины.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін, будь ласка.

19:06:10

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, „Наша Україна”, Голова ради Асоціації українських банків.

Я хотів би зупинитись на двох фрагментах, на двох нових новаціях, що стосується банківської системи. Коли банківська система ознайомилась з тими пропозиціями, які були викладені у першій редакції проекту закону, вона була шокована. З цього приводу був проведений з’їзд, резолюції з’їзду я зачитував і це повна дестабілізація банківської системи. І в період різних дискусій ми трошки продвинулись вперед, ми просунулись вперед і на сьогоднішній день ми наполовину зняли проблему, але ж все ж таки залишається норма, яка забороняє банкам в наступному році формувати резерви під деякі види операцій.

Сьогодні доповідач на запитання чи зменшиться кількість палаток біля Національного банку, я думаю, що цими нововведеннями не зменшиться кількість.

На запитання, чи погіршує ситуацію в банківській системі ці норми, доповідач сказала, що тепер банки будуть мати змогу формувати під всі кредитні операції – так. Але банківська установа, це не тільки кредитні операції. Сьогодні банки не будуть мати змогу формувати резерви під дебітори, під активні операції по перерахункам, під різні гарантії, акредитиви і тощо. І на нашому банківському комітеті ми задавали ці запитання, на які ми не отримали відповідь. Тому, Микола Янович, ми били чолом, банківська система, перед всіма, і ще персонально перед вами. Будь ласка, вилучіть цю норму, яка дестабілізує банківську систему. Тому що за банківською системою це сотні тисяч клієнтів. Давайте внесемо спокій.

Аналогічна ситуація, звісно, і по страховим компаніям. Тому велике прохання: вилучіть будь ласка ці норми.

Далі. Сергій Анатолійович привів статистику по дивідендам за 2006 рік. Я хотів привести за 2005 рік. От офіційна статистика ДПА. В минулому році у нас було 581 тисяча 158 платників, або ті, які отримували дивіденди. Загальна сума дивідендів складала 1 мільярд 700 мільйонів. Так ось 1 мільярд 100 мільйонів отримали 161 чоловік в Україні. Тому дуже велике прохання до другого читання, будь ласка, уважно підійдіть і з’ясуйте чи потрібно це для українського народу ось така позиція.

Тому пропозиція в тому, щоб до другого читання вилучити, будь ласка, норми, які дискредитують і дестабілізують банківську систему і страховий ринок України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено, буквально декілька слів. Буквально декілька слів заключення до обговорення питання.

Коли на зорі помаранчевої ери у цій сесійній залі ті хто сьогодні криком кричить, що не треба приймати подібних законів з такою ж завзятістю доповідали, що якщо ми їх не приймемо, то життя на Марсі зупиниться, на жаль, це наша дуже і дуже погана практика.

Я вам щиро кажу, розмова про складання, прийняття, точніше, підготовку Податкового кодексу у цих стінах за моєї пам’яті, за моєю участю ведеться з 1998 року. Кожного року б’ємо себе у груди і кажемо, що от на наступний рік ми приймемо, і нічого не будемо змінювати, але, починаючи з 2000 року у кожному законопроекті про Державний бюджет виключно із цим роком, надіємося, що вже не буде, бо ми таки приймемо закон, ця величезна маса змін законодавства була.

Друге. Обговорення показало, і реакція в залі показує, що складнішого і, вибачте, ближчого до тіла більшості половини народних депутатів, ніж цей закон, немає і бути не може, бо той, хто виходить і красиво про щось говорить, інколи говорить про те, що його пече – або пече оподаткування тієї чи іншої системи. Тієї чи іншої сфери, бо одним болять банки, другим болять автомобілі, третім болить металургія і так далі і тому подібне. І це, з одного боку, зрозуміло, тому що за цим стоять трудові колективи, за цим стоять люди. Я думаю, ми дуже добре зробили, що нам вдалось переконати Кабінет Міністрів – він пішов на те, щоб ми вилучили це із тіла законопроекту про Державний бюджет. І тому давайте ми зараз проголосуємо його в першому читанні, попросимо профільні комітети, я бачу, що у них розуміння і усвідомлення є цього, попросимо Сергія Терьохіна підключитися, бо він, я щиро кажу, знає як це робити, бо його законопроекти не одне золоте яйце знесли. Дуже багато знесли. І колеги тут попередні знають як це робилося, щоб і він підключився з тим, щоб цього тижня прийняти в цілому цей закон.

Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні за основу проекту закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування. Законопроект за номером 2481. Прошу голосувати.

19:12:06

За-242

Дякую. По фракціях, будь ласка,

Партія регіонів – 183, Блок Юлії Тимошенко – 3, „Наша Україна” – 2, соціалісти – 29, комуністи – 21, „Позафракційні” – 4.

На цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошую закритим. На все добре. Я завтра компенсую, Сергій.