ЗАСІДАННЯ  СОРОК ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15 грудня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради, радіослухачі, телеглядачі!

Сьогодні п’ятниця, 15 грудня. 15-го грудня розпочалася акція „Україна без Кучми”, шість років тому. На третьому поверсі є фотовиставка, можете подивитися. Андрій Шкіль може подивитися себе, там  його фотографія є.

Тим часом я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

10:02:48

433 депутати виявили бажання  працювати сьогодні у сесійному залі. Ранкове засідання оголошую відкритим.

Сьогодні день народження народного депутата України Георгій Григоровича Пономаренка.  Давайте привітаємо його. (О п л е с к и).

Побажаємо йому, перш за все, здоров’я, терпіння, добра і успіхів у  законодавчій діяльності.

Шановні народні депутати! 14 грудня 2006 року Центральна виборча комісія  зареєструвала народного депутата України обраного 26 березня нинішнього року у багатомандатному загальнодержавному виборчому  окрузі Мельничука Михайла Васильовича  включеного до виборчого списку Соціалістичної партії   України. Відповідно до статті  79 Конституції України  перед вступом на посаду  народні депутати України складають  присягу перед Верховною Радою України.

Для  складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Мельничук Михайло Васильович. Прошу.

 

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Присягаю на вірність Україні, зобов'язуюсь всіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватись Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах всіх співвітчизників. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Привітаємо Михайла Васильовича із вступом на посаду, складенням присяги, побажаємо йому успіхів в роботі.

Шановні депутати, сьогодні професійне свято – День суддів. Вчора ми велику групу суддів обрали безстроково і при цьому побажали суддям, аби вони відчували, що ніколи не помилилися тим, що обрали таку професію, як і всі судді, і щоб ніколи ті, хто попадають в суди, не відчували розчарування з того, як працює суд. Давайте привітаємо весь суддівський корпус із цим святом. (О п л е с к и)

Шановні депутати, надійшли запити народних депутатів:

ПІНЧУКА, АНТЕМЮКА, ЧОРНОВОЛА та інших до Президента України щодо призначення Олександра СКІПАЛЬСЬКОГО заступником голови Служби безпеки України – начальником Управління Служби безпеки України у Донецькій області. Для того, щоб направити цей запит на підтримку цього запиту я ставлю на голосування пропозицію народних депутатів, будь ласка.

 

10:06:44

За-225      

Рішення прийнято, це на підтримку… А про направлення, треба, щоб було 226 голосів. Якщо підтримуєте, я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка. Про направлення Президенту цього запиту.

 

10:07:15

За-250

Спасибі.

Олексія ЖУРАВКА до Президента України щодо ситуації, що склалася довкола голови Херсонської обласної державної адміністрації Сіленкова Бориса Віталійовича.

Ставлю на голосування питання про  підтримку змісту цього запиту. Будь ласка.

 

10:07:45

За-243

Рішення прийнято.

І про направлення цього запиту Президенту ставлю також на голосування. Це, до речі, стосується всіх фракцій, всіх зацікавлених, щоб так з`ясувати суть речей.  Йде голосування про направлення.

 

10:08:08

За-239

Рішення прийнято.

Миколи ДАНІЛІНА до Прем’єр-міністра України щодо внесення змін до статті 24 Закону України № 1058 від 9 липня 2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині зарахування в трудовий стаж періоду, за який утримані страхові внески, але не перераховані до Пенсійного фонду у зв’язку з невиплатою заробітної плати на підприємствах, які знаходяться в стадії банкрутства та санації.

Ольги БОДНАР  до Прем’єр-міністра  України щодо тарифів на газ для релігійних організацій.

Олександра КЕМЕНЯША до Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів про фінансування діяльності Національної комісії з Кодексу Аліментаріус.

Миколи КОМАРА до Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів щодо заходів по погашенню заборгованості з заробітної плати працівникам державного підприємства «Український науково-дослідний інститут скла» міста Костянтинівка Донецької області.

Миколи СИВУЛЬСЬКОГО до Віце-прем’єр-міністра Андрія КЛЮЄВА про відмову заступника голови правління Національної акціонерної компанії  „Нафтогаз України” Михайла Корнієнка „у наданні мені як члену тимчасової комісії”, себто Сивульському, „Верховної Ради України для ознайомлення документів, які свідчать про відрядження керівників та спеціалістів Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” за межі України протягом липня 2004 року”.

Миколи СИВУЛЬСЬКОГО до Віце-прем’єр-міністра Андрія КЛЮЄВА про відмову заступника голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Михайла Корнієнка у наданні належним чином посвідчених документів щодо розрахунків між компанією Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та «РосУкрЕнерго» купівлі-продажу природного газу.

Олександра СКИБІНЕЦЬКОГО до Міністра праці та соціальної політики щодо належного розгляду депутатського звернення про забезпечення інваліда війни І групи автомобілем і надання відповіді по суті порушеного в ньому питання.

Миколи КОМАРА до Міністра охорони навколишнього природного середовища щодо оснащення контрольно-регулювального пункту санітарно-епідеміологічної станції міста Костянтинівка Донецької області та розроблення регіональної екологічної програми за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Василя КИСЕЛЬОВА до Міністра внутрішніх справ щодо незаконного використання державного майна товариством з  обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія».

Олексія ФЕДУНА до Генерального прокурора, прокурора Київської області, прокурора Макарівського району Київської області щодо порушення конституційного права громадян на безоплатну приватизацію землі.          Леоніда ГРАЧА до Генерального прокурора щодо незаконних дій Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення у відношенні діяльності «Транс-М-радіо» (товариство з  обмеженою відповідальністю «Студія Артекс»).

Дмитра САНДЛЕРА, Сергія ОСИКИ до Генерального прокурора, Міністра охорони здоров’я стосовно грубого порушення вимог чинного законодавства, що завдає шкоди здоров’ю мешканців Печерського району міста Києва.

Олексія МАЛИНОВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо ненадання відповіді на депутатське звернення прокурором Подільського району міста Києва Василем Драговозом та ігнорування інформування правоохоронними органами народного депутата України про затримання його помічника-консультанта, що є порушенням пункту 2 статті 16 та пункту 5 статті 34 Закону України «Про статус народного депутата України».

Групи депутатів (ЗАБАРСЬКИЙ, АНДРОС, Петро МЕЛЬНИК) до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо необхідності протидії спробам захоплення адмінбудинку Акціонерного товариства закритого типу «Київсоюзшляхпроект» та притягнення до відповідальності винних в цьому.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Генерального прокурора з приводу формальної відписки прокуратури міста Києва на депутатське звернення до Генеральної прокуратури України щодо фальсифікації факту зникнення 14-річної дівчинки Семененко Олександри Володимирівни.

Ярослава МЕНДУСЯ до Генерального прокурора, Київського міського голови стосовно проведення перевірки щодо правомірності надання дозволів на спорудження 22-поверхової будівлі в місті Києві на розі вулиць професора Караваєва та Яблонської.

Омеляна ПАРУБКА до Голови Державної податкової адміністрації щодо незадовільної відповіді на попереднє звернення.

Олександра КЕМЕНЯША до Голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про необхідність здійснення офіційного перекладу  міжнародних нормативних документів на шляху інтеграції України до Світової організації торгівлі.                                                          

Олександра ЧЕРНОМОРОВА до Голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо мови трансляції радіопередач «Транс-М-Радіо» на території Автономної Республіки Крим.

Андрія ШЕВЧЕНКА до Начальника Головного управління автоматики, телемеханіки та зв’язку Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» щодо приєднання залізничної автоматичної телефонної станції «Фарлеп-1500» у місті Фастові Київської області до мережі загального користування.

Тараса ЧОРНОВОЛА до прокурора Львівської області щодо незадоволення відповіддю прокуратури Львівської області на депутатське звернення стосовно спроби незаконної приватизації нерухомого майна державного навчального закладу.

Надсилаємо ці законопроекти адресатам. А далі приступаємо до розгляду питань, внесених до порядку денного. І відразу, щоб не виникало запитань, оскільки ми вчора не встигли розглянути Закон про опозицію, на погоджувальній раді ініціатори розгляду цього питання наполягали на тому, щоб його розглядати  не в п’ятницю, а в четвер, або в інші дні, ми його поставимо на вівторок, щоб було зрозуміло, щоб це питання не зволікається із розглядом.

Слово для інформації про Сьоме засідання Міжпарламентської комісії із співробітництва Верховної  Ради та Федеральних Зборів Російської Федерації надається першому заступнику Голови Верховної  Ради України, співголові Міжпарламентської комісії Мартинюку Адаму Івановичу.

Прошу.

 

МАРТИНЮК А.І.

Шановні народні депутати! Як відомо, 5-го грудня цього року відбулося Сьоме засідання  Міжпарламентської комісії зі співробітництва Верховної Ради України і  Федеральних Зборів Російської Федерації, яка відбувалася у Києві.

У засіданні взяли участь члени комісії, представники органів державної влади Російської Федерації України, співробітники дипломатичних представництв.

Сторони погодилися з тим, щоб розглянути три питання, а саме: перше, про стан виконання договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, друге – про порядок денний і місце проведення восьмого засідання комісії зі співробітництва Верховної  Ради України і Федеральних Зборів Російської Федерації, і третє – „Різне”.

Учасників заходу привітав Голова Верховної  Ради України Олександр Мороз. Він висловив сподівання, що робота міжпарламентської   комісії буде корисною, щоб всі зрозуміли, що стосунки налагоджуються надовго.

В свою чергу, перший заступник голови Державної Думи Російської Федерації, співголова Міжпарламентської комісії зі співробітництва  Федеральних Зборів Російської Федерації і Верховної Ради України  Любов Сліска  позитивно  оцінила  виконання договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. Вона наголосила, що Росія послідовно прагне до поглиблення стосунків з Україною.

Одночасно Любов Сліска зазначила, що договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією не повною мірою врахував всі проблеми, які з’явилися у двосторонніх  взаєминах останнім часом. Зокрема, це питання надання статусу державної російській мові, неврегульованість проблеми щодо розподілу активів і пасивів Радянського Союзу, питання про вступ України до НАТО, визнання Верховною Радою голодомору геноцидом проти українського народу.

Можливо, визнання вояків ОУН УПА, лінія кордону в Керченській протоці та інше. Та не дивлячись на ці обставини, у розвитку стосунків між Російською Федерацією і Україною, на її думку, у багатьох сферах переважає позитивна динаміка.

Зі свого боку Голова Верховної Ради України Олександр Мороз з приводу висловлених Любов’ю Слізкою думок зазначив, що в Україні є мовна проблема, але більша її частина – це проблема української мови.

Коментуючи нещодавнє ухвалення Верховною Радою Закону про голодомор в Україні 1932-1933 років Олександр Мороз висловив думку, що прийнятий закон – це морально-етична проблема, під якою треба підвести риску. Він також зауважив, що позиція України щодо НАТО зводиться до розвитку співробітництва, рішення про вступ України у НАТО може бути прийнятий тільки на Всеукраїнському референдумі. Чинна в Європі система колективної безпеки має бути зміцнена з урахуванням інтересів Росії і України. Голова Верховної Ради України наголосив, що об’єктивних передумов для ускладнення українсько-російських стосунків немає.

Учасники зустрічі обговорили широкий спектр двосторонніх відносин. У виступах відзначалися позитивні зрушення, що відбуваються останнім часом, активізація міжпарламентських зв’язків. Водночас учасники зустрічі наголошували на проблемах, які існують, особливо в економічній, соціальні і гуманітарній сферах, розширення прикордонного і міжрегіонального співробітництва.

В успішному розв’язання цих та інших питань, вважають українські та російські депутати, мають відігравати значну роль парламенти обох держав. Українські парламентарі були єдині в тому, що не варто акцентувати увагу тільки на переліку тих проблем, які гальмують розвиток нашого співробітництва. Натомість слід шукати шляхи для спільного їх розв’язання, більше уваги надавати вирішенню економічних, гуманітарних питань у наших зносинах. Обидві сторони наголошували на необхідності більшої толерантності у взаєминах.

Не дивлячись на зазначенні розбіжності у поглядах сторін міжпарламентська комісія зі співробітництва Верховної Ради України і Федеральних Зборів Російської Федерації у підсумковому документі відзначила позитивну роль Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією у динаміці співробітництва між парламентами і парламентаріями двох держав.

Комісія звернула увагу на те, що відносини між Російською Федерацією і Україною спрямовані на розвиток добросусідського стратегічного партнерства між двома державами і зміцнення міжнародної регіональної безпеки і стабільності.

Парламентарі двох країн домовилися активізувати зусилля щодо вдосконалення конструктивних зв’язків в усіх сферах парламентської діяльності, обміну делегаціями, у томи числі на рівні комітетів, з метою вивчення практики сторін щодо розробки і прийняття законодавчих актів, досвіду парламентської діяльності, а також регулярно обмінюватися інформацією про поточну законодавчу роботу.

Учасники зустрічі вирішили підтримати зусилля щодо удосконалення договірної бази, виконання укладених двосторонніх угод, необхідні для подальшої реалізації Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. Зокрема тут, в першу чергу наша частина делегації, чимало уваги приділила договору про взаємну торгівлю, про торгівлю без обмежень, але, на жаль, ми у цьому не дістали повного розуміння ще із російської сторони.

Учасники також домовилися підтримати зусилля сторін щодо прискорення доопрацювання Декларації про зміст російсько-українського стратегічного партнерства з тим, щоб цей документ був підписаний Президентами України і Російської Федерації під час наступного візиту в Україну Володимира Путіна, який, як відомо, має незабаром відбутися.

Комісія констатувала, що міжпарламентське співробітництво залишається важливим напрямом подальшого розвитку і вдосконалення всього комплексу відносин України і Російської Федерації. Прийнято рішення наступне, восьме засідання Комісії міжпарламентського співробітництва між Верховною Радою України і парламентом Російської Федерації  провести у першому кварталі 2007 року в Москві. Порядок денний буде узгоджено додатково і він буде виходити з урахуванням рішень українсько-російської міждержавної комісії. Тобто буде виходити із результатів зустрічі президентів і України, і Росії, яка має відбутися на наступному тижні.

Пропоную, шановні колеги, прийняти цю інформацію до відома.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Адаме Івановичу.

Беремо до відома інформацію Адама Івановича і приступаємо до розгляду наступного питання. Його треба спочатку включити до порядку денного.

Це проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо надання Верховному Суду України права законодавчої ініціативи) (проект О.Шустіка  і так далі). Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного цього питання.

 

10:22:49

За-122

Підтримують цю ініціативу 122 народних депутати.

Давайте ми окремо її розглянемо на Погоджувальній раді. 122 голоси і все. Ми не обговорювали питання, це процедура. Будь ласка.

У другому читанні пропонується розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розмежування переліку справ, підвідомчих господарським судам та загальним судам).

 Доповідає перший заступник голови комітету з питань правосуддя Оніщук Микола Васильович. Прошу уваги.

 

10:23:39

ОНІЩУК М.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати. Вчора ми розпочали розгляд у другому читанні законопроекту про розмежування переліку справ підвідомчим, господарським судам та загальним судам. Це анти-рейдерський закон. Необхідний був певний час для того, щоб узгодити окремі положення, які є важливими, адже це внесе зміну в процесуальні закони, розмежування юрисдикції. Тобто дуже такий нормативно-обережний матеріал, з яким необхідно було кожну букву, кожну кому додатково перевірити і узгодити. За час, який минув з учорашнього дня, Комітет з питань правосуддя разом з Міністерством юстиції, Головним науково-юридичним управлінням доопрацювали ці положення і сьогодні ми, власне, готові завершити розгляд цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. За процедурою другого читання я пропоную зосередитися на поправках народних депутатів.

Перша поправка народного депутата Круця, вона відхилена комітетом. А що скаже народний депутат Круць?

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То це ж і є. Немає заперечень  у Круця? Немає.

Друга і третя поправка враховані. Це Притики і Оніщука.

Четверта поправка Видріна відхилена, він не наполягає, я бачу, на тому, щоб її переголосовувати.

П’ята - Притики врахована.

Шоста поправка Дмитра Микитовича відхилена.

Ви наполягаєте на ній? Дайте слово Притиці.

 

10:25:35

ПРИТИКА Д.М.

Шановні народні депутати! Ми вчора голосували вже за цю поправку, вона набрала понад 400 голосів і я ще раз повторююся, якщо ми її не приймемо, то ми розірвемо матерію правовідносин і тоді наш закон не досягне мети своєї, тому що ми хочемо, щоб всі спори  пов’язані з приватизацією були зосереджені в одній судовій системі для того, щоб  визначити персональну відповідальність і суддів в тому числі, і скоординувати судову практику, а ми, якщо цю поправку не приймаємо, ми розриваємо ці речі.

Тому я прошу, ще раз прошу підтримати мою поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильовичу, що ви скажете?

Ми вчора голосували.

 

ОНІЩУК М.В.  Шановні колеги! Хвилинку вашої уваги природно, що врахувавши поправку комітету, а вона дещо інша ніж про те, що говорить Дмитро Микитович. Ми вже у значній мірі вирішуємо проблему, оскільки спори щодо питань приватизації будуть розглядатися лише господарським судом за місцем заходження об’єкту приватизації. І це виключить можливість, коли суди місцеві на всій території України приймали  до провадження у зв’язку з цим якісь, виносили ухвали у порядку забезпечення  позову і по суті торпедували процес приватизації.

Тепер цього не буде, оскільки питання приватизації будуть розглядатися  виключно господарським судом за місцем знаходження об’єкта приватизації.

Проте,  треба мати на увазі, що процес приватизації містить у своїй складовій, як   цивільно-правові стосунки, так  і публічно-правові. Так ось стосовно того, коли йдеться щодо оскарження дій державного органу чи  посадової особи у процесі приватизації, а це початок приватизації,  то є пропозиція, і вона відображена у правій колонці, це позиція Комітету з питань правосуддя, щоб ці питання розглядалися адміністративним судом  за місцем знаходження об’єкта приватизації.

Тобто, насправді, Дмитре Микитовичу, ми робимо  важливий крок у цьому напрямку , але чи об’єднувати вже і адміністративне провадження  у господарському суді, власне,  має вирішити зал. Позиція комітету полягає  у тому, що це об’єднувати не варто,  тому що ми порушуємо концепцію розподілу  розгляду відносин адміністративних, які сьогодні  відносяться виключно до компетенції адміністративних судів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Васильовичу, у мене питання виникає. У першому  читанні ми прийняли редакцію  цього пункту точно такого, який пропонує Дмитро Микитович Притика. А у праві колонці чомусь вона появилася у скороченому варіанті.  Що це таке?

 

ОНІЩУК М.В. Те, що було проголосовано у першому читанні, все-таки  містить у собі положення, шановний Олександре Олександровичу,  подивіться,  що господарські суди окрім  спорів по приватизації, як таких,  мають право розглядати  і спори адміністративного правового характеру, тобто про визнання актів недійсними.   А це є юрисдикцією відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, який ухвалений парламентом, ю адміністративного суду. Тобто, насправді ми суттєво звужуємо коло судів, які мають право розглядати спори, що виникають з питань приватизації. Одночасно всю основну гаму спорів ми зосереджуємо в господарських судах, але там, де йдеться про адміністративно-правові стосунки, відносини, це має розглянути суд адміністративний за місцем знаходження, у даному випадку державного органу, дії якого будуть оскаржуватись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іншими словами, ви в праву колонку перенесли сьому правку.

 

ОНІЩУК М.В. Так. Саме тому у правій колонці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні?

 

ОНІЩУК М.В. Саме тому у правій колонці відображена позиція комітету. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Притика наполягає на голосуванні своєї поправки. Я ставлю цю поправку на голосування.

 

ОНІЩУК М.В. Увага!

 

10:29:55

За-200

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято.

Сьома поправка врахована, заперечень немає. Восьма Ківалова, вона редакційно врахована. Дев'ята врахована повністю. 10-та відхилена. Але народний депутат Видрін Дмитро не наполягає на її переголосуванні. Довгий на 11 поправці не наполягає, вона теж не підтримана. Чи є інша думка? Ні, нема. 12-та Притики поправка врахована частково. 13-та Круця відхилена. Він не наполягає на перегляді цього рішення. 14-та Оніщука врахована. 15-та врахована редакційно, автор Довгий. Так само 16-та Круця і 17-та Оніщука повністю врахована. 18-та Притики врахована, 19-та Оніщука також врахована і 20-та і 21-а.

Відхилена 22 поправка, але депутат Видрін не наполягає на її перегляді. Врахована 23 поправка Порошенка і 25-та відхилена Круця. Він погодився з цим. 26-та Довгого відхилена, він нічого немає з цього приводу. 27-а Оніщука врахована.     

28-ма теж врахована, а  29-та відхилена.  Дмитро Микитович наполягає, щоб її переголосувать. І 30-та Оніщука врахована.

31-ша Оніщук…  32-га Порошенко і 33  Ківалов враховані поправки. Про виключення пункту 2 частини другої статті 17-ї. Врахована поправка  Ківалова 34 і 35 Довгого відхилена. 36 Видріна врахована, а 37 Круця відхилена. 38 Ківалова врахована, 39 Довгого врахована редакційно. Оніщук 40 поправку вніс, вона  врахована частково і 41 Притики врахована. 42 Оніщука врахована редакційно і в зв`язку з цим я маю право, маючи на увазі голосування по одній із поправок з урахуванням всіх, що розглядалися в комітеті, ставити на голосування цей проект закону для прийняття його в цілому. Реєстраційний номер 2258.

Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

ОНІЩУК М.В.  Увага! За!

 

10:33:04

За-364

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  За – 364, закон прийнятий.  Спасибі.

Розглядається проект Закону про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Федерації професійних спілок України.

Тут доповідач Сухий Ярослав Михайлович. Будь ласка, з`ясуйте.

 

10:34:06

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, хочу відразу наголосити, що головною метою цього законопроекту є призупинення масового, неконтрольованого та непрозорого розпродажу керівництвом Федерації профспілок України майна, яке перебуває в його володінні. Звинувачення щодо націоналізації чи, можливо, відчуження майна профспілок безпідставні. По-перше, мова йде про одне з об’єднань профспілкових організацій під назвою „Федерація”, по-друге, сьогодні керівництво Федерації саме відчужує членів профспілок та їх майно.

Наше завдання з вами – домогтися на законодавчому рівні виконання численних постанов.1992-го, 1994-го, 1996-го року Верховна Рада приймала рішення, що майно профспілкових організацій тимчасово, до законодавчого визначення суб’єктів права власності вважається власністю загальнодержавною. Я наголошую, було декілька постанов таких, які не виконуються. натомість керівництво Федерації профспілок України чомусь вважає таке майно своєю приватною власністю.

Мабуть, виходячи з цієї сумнівної тези, керівники Федерації профспілок України, починаючи з 2005 року, розгорнули гарячковий розпродаж майна, і, в першу чергу, оздоровниць. Пояснювальна записка керівництва, члена Президії ФПУ від Управління майном, яка завізована керівництвом Федерації, свідчить: ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”, ЗАТ „Укрпрофтур” за 2005-2006-й рік – слухайте уважно, - реалізували 34 об’єкти, 34 санаторії на суму вісім мільйонів гривень. Тобто один санаторій в прекрасних, екологічно чистих рекреаційних зонах України пішов з рук за 250 тисяч гривень – це ціна однокімнатної квартири в місті Києві.

У 2005 році Федерація продала приватній структурі весь свій пакет акцій санаторно-курортного комплексу в місті Трускавець, знаного у всьому світі. Було оголошено про передпродажну підготовку ще 28 об’єктів.

Реагуючи на таку поведінку профбосів, реагуючи на скарги та нарікання з місць, Президент України влітку 2006 року дав доручення Уряду Юрія Єханурова провести інвентаризацію майна, яке перебуває у володінні федерації профспілок України та визначити його власників. Було створено комісію, було залучено фонд державного майна України.

На жаль, саме після початку їх роботи діяльність керівництва ФБУ по розпродажу майна значно активізувалася. Так в проекті постанови, яку мали розглянути на засіданні президії ФБУ вже близько 40 оздоровниць пропонується віднести до розряду безперспективних і приступити до розпродажі. Серед санаторіїв в Криму,  в Одесі і  Закарпатті, і відомий всім нам, особливо тим народним депутатам України, які займаються справою соціальної реабілітації хворих людей, санаторій „Жовтень”, розташований в Конча Заспі на площі 4,5 гектари. Та, де, ви прекрасно це знаєте, сьогодні сотка землі коштує десятки тисяч доларів.

Не дивно, що така поведінка профспілкових чиновників отримує негативні відгуки українських ЗМІ в організаціях та місцях. Я відсилаю вас до статті  в „Урядовому кур’єрі”, де кореспондент, маючи більше можливості та часу, ніж я по регламенту, висвітлює о цю схему цих оборуток, як викуповується  по частинах, розвалюється заради тієї землі, яка над морем Євпаторії, чи в Алушті, чи в Одесі.

Шановні колеги, я не буду зловживати часом. Я краще час зекономлю для того, щоб відповісти на ваші запитання. Законопроект 2257 пройшов обговорення в усіх профільних комітетах, отримав схвалення всіх Міністерств та відомств, має погодження головного науково-експертного управління та підтримується іншими об’єднаннями профспілкових організацій.

І в разі його прийняття дасть змогу не допустити подальшого незаконного відчуження майна, яке в даний час перебуває у фактичному володінні федерації профспілок України до прийняття Закону роп правовий режим майна загальносоюзних, громадських об’єднань і організацій.

Я просив би сесійну залу і просив би головуючого,  з огляду на те. що цей законопроект дуже довго йшов  до сесійного залу, в останніх абзацах дати, які там виписані уже застарілі, тому можна було б голосувати за цей законопроект за основу і в цілому, коли б змістити дати на три місяці їх реалізації та виконання.

Дякую за увагу. Я готовий відповідати на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Ярослава Михайловича є? Є, звичайно. Я бачу. Запишіть, будь ласка.

10 хвилин, будь ласка. Ляпіна.  Бондарю передайте слово.

 

10:39:28

ЛЯПІНА К.М.

Бондарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я Бондарю передав.

 

10:39:40

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, УРП „Собор”, фракція "Наша Україна".

Шановний доповідачу!  Я погоджуюся повністю з вашим законом, і це питання треба вирішувати. Як ви відноситеся до того, щоб паралельно було доручення створити спеціальну комісію слідчу по перевірці фактів відчуження всього профспілкового майна і щоб вона нам доповіла варіанти його повернення у державну власність? Тому що ми маємо унікальну ситуацію, якої не було в жодній  країні світу: майно, яке жодного разу з 1991 року не було визнано недержавним, продавалося весь цей період, їм розпоряджалися профспілки як своєю власністю.

Я думаю, що це питання дуже актуальне для створення спеціальної тимчасової комісії.

 

СУХИЙ Я.М. Дякую.

Шановний Олександр Миколайович, якраз  під час вашого керівництва Фондом державного майна України за пропозицією Фонду Держмайна була прийнята постанова Верховної  Ради, де говорилося „тимчасово, до визнання статусу правового заборонити…”

На превеликий жаль, і керівництво Федерації мінялось профспілок, і Фонд державного майна України, і якісний склад Верховної  Ради України. Ми до кінця так цю справу і не довели.

Я  вважаю цю пропозицію надзвичайно актуальною. Нам потрібно створити таку комісію і перевірити, починаючи з 1991 року, перше, хто продавав? По-друге, на основі чого відчужувалося це майно? Третє, куди пішли кошти?

Якщо ці кошти пішли на реінвестицію  в нові здравниці – це прекрасно. Якщо вони пішла на  утримання апарату чиновників, то це ганьба.

Хто купував? Яке він мав відношення до цієї Федерації профспілок України? За скільки він купував? Тут у залі є народні депутати України з Криму, вони вам можуть розповісти, скільки коштує земля в Євпаторії...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, що не почули люди, що ви сказали при цьому.   Волинець задає запитання, будь ласка.

 

10:41:56

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Прошу передати слово народному депутата Ляшку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ляшко.

 

10:42:02

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Цілком очевидно, що відсутні будь-які правові підстави для розпорядження Федерації профспілок України майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, оскільки і про це повідомляють в тому числі і всі компетентні українські відомства.

Але, на мою думку, мова має іти не лише про мораторій на відчуження майна санаторно-курортного та туристичного призначення, а всього майна, яке перебуває у володінні федерації, у незаконному володінні федерації.

Однак, потрібно встановити термін дії цього мораторію. Тобто це має бути, як мінімум, до прийняття законодавчого акту про визначення суб’єктів права власності на це майно. Тобто не на три місяці мораторій, щоб хтось санаторій „Жовтень” не купив, а поки Верховна Рада не прийме закон і не визначить долю цього майна відповідно у державних інтересах.

Дякую.

 

СУХИЙ Я.М.  Дякую.

Ви знаєте, ваша пропозиція повністю кореспондується із зауваженнями міністерств і відомств України, в тому числі профспілкових об’єднань інших національного форуму профспілок України, Національної конфедерації незалежних профспілок, Національної конфедерації профспілок України, які кажуть те ж саме, що мова повинна йти не тільки про оздоровниці, мова повинна іти про частки, паї у статутних фондах, хто створив Укрпрофздравницю, хто створив Укрпрофтур, хто ці люди, якщо це фізичні особи чи юридичні особи. Безумовно, ми потрібні з’ясувати.

Я вам дякую за це питання і буду просити в кінці свого виступу з тим, аби ми останню сторінку цього законопроекту, у зв’язку з тим, що він затримався у часі, змістили, в тому числі з тими пропозиціями. Не до першого грудня здійснити інвентаризацію, а до 1-го лютого, бо грудень кінчається. Ну і тому подібне, я про це буду казати дальше, щоб проголосували в сесійній залі в цілому.

А взагалі пропозиція заслуговує, безумовно, на увагу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таран. Він не наполягає на слові. Бульба.

 

10:44:16

БУЛЬБА С.С.

Спасибі, Олександр Олександрович.

Степан бульба, фракція соціалістів.

Ярославе Михайловичу, я хотів би, щоб почули всі, як сприймає керівництво профспілок ідею вашого законопроекту? Тому що рядові члени профспілок, я думаю, зацікавлені також знати як розпорядилися з майном, в тому числі переданим державою у користування профспілок. І чи не могли б ви назвати отих найзатятіших противників цього законопроект серед керівництва з тим, щоб  ми знали героїв, Україна повинна знати своїх героїв.

Власне кажучи, профспілки дійсно повинні захищати людей, але, коли вони захищають майно, до того ж не своє, то тоді тут справді є питання.

 

СУХИЙ Я.М. Дякую.

Ви знаєте мене, ви особисто знаєте мене не перший рік, і народні депутати України третього скликання можуть підтвердити. Я рідко коли собі дозволяю з трибуни називати якісь прізвища, тому що ці прізвища може почути вся країна. В людей є сім’ї, є знайомі, я не буду прізвища називати. Я дуже хочу, аби ці прізвища назвала наша слідча комісія, котру ми обов’язково повинні тут створити, перше.

В цілому керівництво Федерації профспілок України до мого законопроекту відноситься вкрай вороже. Я не буду тут розповідати тут про спроби, які шляхи застосовувалися аби його зняти, відкликати, мене задобрити чи мене залякати. Це абсолютно не стосується розгляду нашого законопроекту. Скажемо головне, з прийняттям цього законопроекту ми даємо сьогодні людям можливість, трудовим колективам в Алушті, в Саках, в Євпаторії, під Києвом, під Одесою можливість спокійно працювати. Вони будуть знати, ніхто нікуди їх не продає, їх не будуть перепрофілювати. Ці будиночки, де відпочивають трудящі з дітьми, не будуть зруйновані. Тобто ми даємо можливість людям сміливо і впевнено дивитися і чекати літа 2007 року. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Литвинов.

 

10:46:23

ЛИТВИНОВ Л.Ф.

Депутат Литвинов, фракция Партии регионов.

Прошу слово передать депутату Стояну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоян.

 

10:46:38

СТОЯН О.М.

Шановний доповідачу, безумовно, мене хвилює цей закон, тому що я певний час працював у Федерації профспілок. Ви знаєте, скільки пов’язує зі мною можливостей того, що продавав майно, розпродував, я про це скажу, якщо вдасться виступити. Було багато законів, але я сьогодні бачу все найбільш професійний закон, вище того, навіть мене, вже такого профспілкового боса, вразило ті цифри, які ви назвали, про розпродаж майна оптом і в розницю.

В мене питання: Ярославе Михайловичу, що трапилося, яка економічна трагедія в державі, яка соціальна трагедія в державі, що тоді, коли дійсно були проблеми, ми утримувалися, а сьогодні розпродують оптом і врозь?

І друге питання, дійсно, коли задають питання, а що далі? Мораторій. А що далі? Коли він закінчиться, який механізм подальшого управління цим майном? Хотілося б більш чітко почути ваші відповіді на ці запитання, щоб депутати остаточно визначились.

 

СУХИЙ Я.М. Дякую.

Олександре Миколайовичу, ваше хвилювання при розгляді цього законопроекту мені повністю зрозуміло, я думаю, і багатьом народним депутатам України, це цілком закономірно. Я не буду розповідати, що спонукало нинішнє керівництво ФПО розпродувати, причому масово, десятками, я думаю, про це вони розкажуть нашій слідчій комісії, котру ми обов’язково створимо. Хочу вам тільки сказати, що це буде не така проста справа, бо на сьогоднішній день, якби тут була Валентина Семенюк, вона підтвердила. Фонд Держмайна України так і не може вияснити майно, яке воно, де воно, тому що аргумент звучить такий „Це не ваша справа, це наше приватне майно”. Я не можу зрозуміти, чи є це приватне майно, керівництва ФПО двох, трьох, чотирьох? То як вони це майно в приватну власність набували, шляхом викупу, виграли в карти, їм подарувала тітка з Канади, для мене загадка.

Що далі? Далі ми чекаємо прийняття законопроекту, цей мораторій не вічний, він тимчасовий, до прийняття законопроекту, який визначає правовий статус цього майна. Це має бути все по закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шибко.

 

10:48:46

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Олександр Олександрович. Шибко, соціалістична фракція.

Ярославе Михайловичу! Ви знаєте, що таке вже намагання було в минулому скликанні, коли був поданий подібний законопроект, правда він не був такий обґрунтований, як ми це зараз зробили – мною  і Баранівським. І ви знаєте, як тоді профспілки сприйняли всі ці наші намагання, який був галас, які були обґрунтування.

 Перше питання, як ви можете запобігти того, що знову почнеться на вас тиск особисто для того, щоб ви відмовилися від цієї ідеї – це перше.

Друге. Все-таки мене хвилює майбутнє того майна, якщо воно вирішиться так, якщо  у вас воно записано, чи держава повинна ним розпоряджатися, чи ми продамо?  І як бути з землею?

Тому що сьогодні маса санаторіїв, які сьогодні є там в Криму і, які не сплачують податки за землю, а мають пільги. І я кажу, якби місцева влада мала можливості брати гроші за цю землю, то вона б значно поповнювала свій бюджет  і не зверталися б до державного бюджету, які ваші міркування з цього приводу? Дякую.

 

СУХИЙ Я.М. Дякую.  Віталій Якович, ви знаєте, на жаль, ваш законопроект, я його прекрасно пам’ятаю, він тоді не пройшов, бо почалися буремні події, а був різкий спротив тодішнього керівництва Федерації профспілок України на грані істеричного  зриву і тому подібне.

Хочу вам сказати, що ініціатива цього законопроекту була підказана Президентом, коли він дав розпорядження уряду Єханурова. Ще одне. Ініціатива виходить, я колись працював в Криму дуже давно, в 1990 роках і ті  головні лікарі здравниць алуштинських почали мені телефонувати мені, як депутату і скаржитися: що відбувається чому нас продають? Чому нас перепрофільовують? Я почав з’ясовувати у Фонді державного майна з Валентиною Петрівною і вияснилося, що Фонд державного майна України роками безуспішно намагається інвентаризувати це майно, що ж воно собою являє? Яка там доля забудовників? Хто був, а ви знаєте – так звані застройщики. Яка доля держави у вигляді фондів? Яка роль, яка частка самих профспілок? Ми цього не встановили. Тому я думаю, що наш законопроект зупинить поки що розпродажу. Ніхто майна профспілок відбирати не збирається….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, дякую.

Співдоповідь за Михайлом Михайловичем Чечетовим, будь ласка.

  

10:51:19

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!

Комітет з питань економічної політики на засіданні  31 жовтня 2006 року  розглянув проект Закону України про   мораторій на відчуження майна, яке  перебуває у володінні Федерації професійних спілок України, внесений народним депутатом Сухим  Ярославом Михайловичем.

Як уже проінформував автор, проектом Закону про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Федерації професійних спілок України, пропонується  запровадити тимчасовий мораторій на відчуження, передачу в оренду  чи інше користування фізичним та юридичним  особам нерухомого майна санаторно-курортного та туристичного призначення, інших основних засобів  виробництва, яке знаходиться  у володінні Федерації професійних спілок України,  та суб’єктів господарювання, учасникам або  акціонерам чи засновникам яких  є федерація, а також часток та паїв господарських товариств, які здійснюють відповідну діяльність,  що знаходяться у володінні Федерації  професійних спілок України.

Такий мораторій має діяти до прийняття законодавчого акту про  визначення суб’єктів права  власності майна, яке перебуває у віданні федерації.

Хоча у законопроекті йде мова про майно Федерації  профспілок хотілось би відмітити, що питання визначення суб’єктів права власності  на майно всіх загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР розглядається Верховною Радою  фактично з моменту проголошення Україною державного суверенітету, тобто з 1991 року. Приймалися різні постанови з цього питання, однак, на законодавчому рівні, не дивлячись на  неодноразові спроби, це питання до цього часу не врегульоване.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує прийняття законопроекту за основу і пропонує при підготовці до другого читання врахувати ряд зауважень та пропозицій. Зокрема, управління пропонує  поширити дію мораторію не лише на    Федерацію професійних спілок України, але і на всіх інших  суб’єктів, які використовують зазначене майно  без законодавчого визначення права власності на нього.

Міністерство економіки  України у своєму листі підтримує законопроект народного депутата Сухого. Фонд державного майна України надав пропозиції до окремих статей законопроекту. Комітет з питань соціальної політики  та праці рекомендує прийняти   зазанчений законопроект за основу. Комітет з питань економічної політики рекомендує Верховній Раді України проект Закону України „Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває в володінні Федерації професійних спілок України”, внесений народним депутатом Ярославом Сухим , прийняти. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Будь ласка, запишіться. Бондар.

 

10:54:23

БОНДАР О.М.

Передайте, будь ласка, слово Кучеренку Олексію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

10:54:37

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую.  Шановний Головуючий, шановні присутні, у мене запитання до пана Чечетова. Ну, стосовно цього закону, то я думаю, що дійсно він актуальний і є в нього вісі підстави, щоб він пройшов в залі. А у мене запитання до вас, Михайло Васильович. Коли ви як представник Партії регіонів послідовні: сьогодні, коли ви підтримуєте мораторій на відчуження профсоюзного майна чи позавчора, коли на засіданні комітету ви були противником законопроекту про тимчасовий мораторій на передачу в оренду підприємств водо і теплопостачання? Поясніть мені, будь ласка, ось де логіка і де послідовний, і коли ви щирий, щоб ми, як ваші колеги, розуміли, як далі з вами співпрацювати? Дякую за увагу.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Дякую. 

Ну, це – зовсім різні речі, але я, як і фракція Партії регіонів завжди виступає при прийнятті тих чи інших законопроектів з позиції загальнодержавних інтересів. І той законопроект, про який ви казали, це якраз прийняття того законопроекту, воно заблокувало надання і надходження інвестицій для реформування житлово-комунального господарства. Ось чому той законопроект не був підтриманий. А цей законопроект, я ще раз підкреслюю, я сподіваюсь, що сьогодні вже загальна думка депутатів усіх фракцій незалежно від того, чи це депутати меншості, чи більшості, але вона базується на сприйнятті цього законопроекту, бо він направлений на захист інтересів держави і врегульовує дуже важливу проблему - проблему  майнову і державної власності. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волинець.

 

10:56:25

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Прошу передати слово народному депутату Миколі Томенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Томенко.

 

10:56:30

ТОМЕНКО М.В.

Михайло Васильович, ви фахівець в галузі приватизації і добре знаєте як ця  справа відбувалася. От у мене такі 2 запитання. Перше запитання. Я так зрозумів, що у нас розкрадання почалося з 2005 року. А от мій досвід перебування в Закарпатті, в інших оздоровчих комплексах свідчить про інше, що там можете пройти і вам у Закарпатті скажуть: оце продав за безцінь такий-то колишній голова Федерації профспілок, оце за безцінь - його заступник, оце – коханка цього заступника. То ви скажіть, ми справедливо діємо, коли кажемо, що у нас розкрадання майна розпочалося 2 роки, а до цього, коли ви були головою Фонду державного майна, у нас не крали. Напевне дарували. То давайте ми з вами наведемо порядок і розставимо акценти у всій… у всьому беззаконні по приватизації і не будемо тут обманювати…

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Дякую за увагу.

Але ні я, ні виступаючий Ярослав Сухий не казав, що мова йде лише за термін з 2005 року. Ця проблема, як кажуть, з бородою і вона існує в державі з  1991 року,  коли існує невизначеність права власності на майно профспілок. І декілька разів різні  уряди, різні парламенти, різні фонди… голови… керівники Фонду державного майна виступали з законодавчою ініціативою для того, щоб законодавчо врегулювати це питання, але, на жаль, закон так і не був прийнятий. І я сподіваюся, що сьогодні це питання буде врегульовано і порядок буде наведений і, як кажуть, без визначення терміну.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Карпук.

 

10:58:22

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна".

Шановний  Михайле Васильовичу, дійсно, ці проблеми народилися не сьогодні і не останні роки, це з 91 року. Я акцентую вашу увагу, що це питання стосується всіх областей, всіх регіонів. Тільки на Волині за підрахунками Федерації профспілок попереднім  керівництвом відчуженого майна більше, ніж на 25 мільйонів гривень. І були позови до суду Федерації профспілок. І такі приклади є в інших регіонах.

Чи відомо вам, що судом визначено, що це відчуження було неправомірним? Чи є такі приклади? Тому що судових позовів було багато.

І інше питання. Залишилося до Нового року мало часу. Січень-місяць практично, і багато санаторіїв, та й, ви знаєте, як Україна працює січень-місяць. Тому мені здається, що термін для такої важливої справи – до першого лютого – є невеликим. Треба продовжити все-таки термін, і не до першого лютого.

Дякую.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Я хочу сказати, що суди в нас приймають різні рішення, і сьогодні може бути одне рішення, і суд, як кажуть, якогось невеличкого містечка взяти прийняти рішення і, як кажуть, узаконити право власності і так далі, перевищуючи свої повноваження. Але я ще раз повторюю, що законодавчого рішення немає.

Что произошло на сегодня. На сегодня законопроект очень ясно и точно написан. Это, как в боксе: когда два боксера сошлись, судья говорит: «Брэк!», разойдитесь, успокойтесь, начинайте боксировать. Сегодня та же самая ситуация: профсоюзы захватили в объятия майно, которое осталось, но не принадлежащее им. Мы этим законом говорим «Брэк!» профсоюзам, отпустите майно. Мы примем закон, установим право собственности. То, что вам принадлежит, пожалуйста, забирайте в объятия, продавайте. То, что сам не принадлежит, передается Фонду госимущества, и пусть регулирует процессы Фонд госимущества  или в части управления, в части приватизации и так далее. Поэтому срок до момента законодательного урегулирования в этот период, еще раз повторяю, мы приостанавливаем все…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте, будь ласка.

Є необхідність обговорювати? Від фракцій записуємося. Чи є бажаючі виступити ще поза фракціями? Запишіться. Так, давайте відведемо 20 хвилин.

Будь ласка, Корж, "Блок  Юлії Тимошенко". Цюрко – наступний.

Кому? Волинець, будь ласка, передають слово. Волинець.

 

11:02:01

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

А, шановні колеги, я хочу особливо звернути вашу увагу на список підприємств, об’єктів культурного, спортивно-оздоровчого призначення. Ось повністю перелік, на кількох сторінках в місті Ялті, на п’яти сторінка в місті Одесі, яке в 91-ому році незаконно захопила федерація профспілок України і продовжувала володіти цим майном на протязі довгих років. Цього майна по оцінці було на суму 4 мільярди доларів. Сьогодні федерація профспілок України на протязі останніх трьох років декларує, що майна залишилося всього на всього на 200 мільйонів доларів, тобто на один мільярд доларів.

Ставиться питання: куди зникло майно на сумку 17 мільярдів долар… 17 мільярдів гривень? Це майно сьогодні незаконно відчужується, воно продається. Що це саме за майно? Це готелі, це  санаторії, кожний четвертий санаторій в Криму належав профспілкам. Як створилося це майно? Це майно створилося шляхом передачі державою в 1921 років управління профспілкам об’єктів культурно-спортивного оздоровчого призначення. Потім в 56-ому році держава забрала це майно, але в 60-ому році, на просьбу профспілок, держава знову передала це майно.

І це майно фінансувалося з  державного бюджету, будувалися нові об’єкти з державного бюджету, за допомогою хазяйського способу підприємництв, і передавалося в управління профспілкам. Також це майно фінансувалося за рахунок коштів соціального страхування і ми пам’ятаємо, що в радянські часи прості трудівники могли оздоровлюватися в оздоровленицях, профілакторіях і таке інше, могли займатися  в палацах спорту, у басейнах і також на цьому покращувати своє фізичне здоров’я.

Але сьогодні купка функціонерів від профспілок продає це  майно, і тут справедливо говорилося, що майно продавалося ще в попередні роки, в 90-ті роки, на початку 2000-х років, і це робилося руками Романчука. Але те, що робиться сьогодні!.. Я вам хочу сказати, в мене є ось список підприємств, які ФПУ намагається найближчим часом продати – 38 об’єктів. А з п’ятисот об’єктів залишилося  сьогодні у володінні ФПУ всього біля сотні.

І, наприклад, кращі курорти, кращі санаторії в Ялті продаються в Одесі п’ять санаторіїв передбачають продати. Передбачають продати у Пущій Водиці санаторій „Жовтень” – 10  гектарів землі. А мова йде не тільки за будівлі, мова йде про те, скільки коштує сотка землі в Ялті і в Одесі.

І тому хочу сказати, замість захисту людей найманої праці сьогодні профспілки займаються корупцією, попали під вплив силових структур органів влади, і вони  не захищають сьогодні людей, не виконують свої функції.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  Цюрко передав слово Стояну Олександру.

Підготуватися Бондарчуку.

 

11:05:01

СТОЯН О.М.

Шановні колеги! В цій залі уже неодноразово розглядалися закони про майно Федерації профспілок України. І будучи головою Федерації профспілок України, мені вдавалося вас переконувати, що це майно не можна продавати, його треба зберегти для трудящих.

І вже коли я не був головою Федерації профспілок України, коли був закон Черновецького, щоб  продати майно, а гроші повернути по заощадженням, я також виступив проти.

І сьогодні хочу однозначно сказати, я за те, щоб майно і надалі належало трудящим України. Тому я  сьогодні повністю підтримую законопроект, який подав Ярослав Сухий.

Ви бачили факти, чули про факти, які були наведені. Причому, вражає зухвалість, з якою подається довідка керівництва Федерації профспілок членам Президії. Це не збоку взяті документи – це довідка Федерації. А в цій довідці сказано: продали 34 об’єкти за 8 мільйонів, 28 об’єктів ще готується, 38 об’єктів, говорив колега Волинець, підготовлені.

Виникає питання: хто  дав право керівництву Федерації  профспілок від імені трудящих, від імені усіх профспілок продавати майно профспілок. Ось чому я кажу, треба дійсно прийняти цей закон, накласти на нього мораторій, а потім подивитися, як далі розпоряджатися.

Скажу відверто, для мене прийняття цього закону має принципове значення. І я повністю підтримую створення комісії, яка подивилася би, як за багато років це майно реалізувалося. Хочу одну фразу сказати. Дійсно, 90-ті роки були важкі, ніхто не їхав у санаторій, але ми зберегли майно. А те, що передавали, тут може підтвердити колега Сушкевич, передавала  у комунальну власність, дітям, ветеранам, інвалідам, і воно працювало. А мені сьогодні незрозуміло, чому самочинно це майно продається.

І тому я хочу сказати, шановні колеги,  коли мене звинуватили у тому, що Стоян розпродав майно на мільйони, у 2005 році наші колеги, я подав судовий позов. Протягом року йшов судовий процес про  захист честі і гідності. І 20 вересня суд повністю задовольнив ................. позов і визнав неправим те, що подавав мій опонент. До чести мого опонента, він вибачився, тому я не хочу називати його прізвище. А то, хто як розпродає, ви могли б чути з виступу Сухого.

Що ж далі? Безумовно, мораторій – це не означає, що санаторії не працюють. Вони працюють. Мораторій означає, що це дає право функціонерам розпродувати.

Два шляхи є. Інвентаризація, визначити частку держави забудовників у профспілок,  бо профспілки ніколи самі не створювали це майно. Але це шлях далекий. Пройшло багато років, не знайдеш цієї частки. Тому є другий шлях – створити комісію, яка би сформувала іншу форму управління, як управляються фонди соціального страхування – уряд, Федерація роботодавців і всі профспілки, які мають національний статус. Цей орган буде прозоро управляти майном.

Тому я прошу підтримати цей законопроект і проголосувати за нього.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Іван Бондарчук, фракція соціалістів. Підготуватися, Ляпіна передає Бондарю.

 

11:08:16

БОНДАРЧУК І.М.

Депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України, Вінниччина.

Шановні колеги, на жаль, ми пізно приймаємо цей закон, але краще пізно, аніж ніколи.

Цей законопроект народився у нашому комітеті – Комітеті з питань соціальної політики і праці і при обговоренні  його на засіданні комітету не було ніяких абсолютно дебатів чи дискусій стосовно доцільності чи недоцільності його прийняття.

Я хотів би, щоб ті, хто слухають нас або дивляться, зрозуміли і давали відповідь деяким профспілковим функціонерам, які зараз піднімають лемент стосовно начебто намагання Верховної Ради обмежити повноваження профспілок. Не йдеться абсолютно про вилучення цього майна у профспілок, йдеться лише про мораторій на відчуження цього майна. Тобто воно повинно залишатися у розпорядженні профспілок і використовуватися профспілками в інтересах трудящих, в інтересах членів профспілок, мільйонів, а не торгувати нам. Тому що сьогодні створилася ситуація, коли окремі, знову ж таки невеликі групи функціонерів розпоряджаються, продають, займаються іншими формами відчуження майна і самі не займаються захистом прав, інтересів трудящих, а самі катаються як сир в маслі. Тому з цією ситуацією потрібно покінчити.

Профспілки повинні займатися тим, чим їм потрібно займатися і не час від часу, не танцювати польку-бабочку з керівництвом, там, з урядом, з іншими інстанціями, а займатися захистом інтересів своїх членів. І для цього у них повинно бути майно, бо, якщо ми не накладемо мораторій, то цього майна може через деякий час зовсім не бути.

В правомірності постановки питання не сумнівається жодне з міністерств, які дали свої висновки. Потрібно нам, наклавши мораторій, законодавчо врегулювати питання правонаступництва взагалі, потрібно при необхідності створити комісію, перевірити правильність відчуження вже того, відчуженого майна і так далі.

Це правда, що розкрадання розпочалося не рік і не два тому, але, якщо ще можна щось врятувати, ми повинні це зробити. Прийняття цього закону дає правові підстави і Фонду держмайна розібратися також у процесах, які там відбуваються із цим майном.

І ще скажу, на черзі у нас законопроект аналогічний,  який має на меті унормувати нинішній статус міжколгоспної власності, бо колгоспів давно немає, а власність є і ця власність теж дерибаниться. Тому ми підготували відповідний законопроект і незабаром внесемо його на ваш розгляд. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бондар, будь ласка. Підготуватися Білорусу Олегу.

 

11:11:31

БОНДАР О.М.

Українська республіканська партія „Собор”, фракція „Наша Україна”.

Питання для мене, як фахівця з питань державної власності. Це настільки парадоксально, що дивно слухати, що в нас майно, яке з 1991 року не належить до власності профспілок, в такому масштабі розпродувалось, роздавалось і робилось з ним все що завгодно, незважаючи на неодноразові спроби Фонду держмайна. І подати закон про особливий статус цього майна, і проведення мораторію. Я, до речі, як голова фонду, подавав не один раз цей закон у Верховну Раду і пам’ятаю, як лідери профспілок тоді заперечували категорично про ці закони.

Я хочу нагадати, ще 14.07.2006 року Уряд Єханурова дав доручення Валентині Петрівні Семенюк: „Прошу забезпечити проведення у 2006 році інвентаризації майна, яке знаходиться у фактичному володінні Федерації профспілок України та разом з правоохоронними органами, здійснити належних заходів щодо повернення до державної власності незаконно відчуженого майна”. Тут є доручення всім правоохоронним органам. На жаль, сьогодні представників фонду немає, цікаво було б почути, що за цей час повернути і як проведена інвентаризація. Тому що я знаю, що Фонд Державного майна не пускали на територію підприємств, які належить профспілкам, вони не могли нічого по цьому дорученню зробити і це буде відбуватися далі.

Тому я абсолютно підтримую і фракція „Наша Україна” цей закон. Але я просив би, щоб в останній 3 статті цього закону, де є доручення фонду, разом за участю народних депутатів, там представників інших структур перевірити, все ж таки, створити тимчасову слідчу комісію, яка буде мати певний статус, яка повинна розслідувати всі факти відчуження цього державного майна, починаючи з 1991 року і щоб були запропоновані  юридичні підстави для можливого його повернення в державну власність.

Я хочу сказати, що власність профспілок це не єдиний випадок в державі, коли громадські організації розпоряджаються державним майном, як своїм.  Аналогічна ситуація відбувається з майном Академії наук, подібні вчинки були по іншим організаціям громадським. До речі, треба сказати, що громадські організації творчих спілок по закону, по актах взяли майно у свою власність. Ми передавали по акту кожний об’єкт, проводили інвентаризацію і там проводилося все цивілізовано і законно.

Тому треба підтримати цей закон, створити спеціальну слідчу комісію розслідувати ці факти, і тоді буде ясно в якому році і що відбувалося і хто з керівників профспілок в чому був винний. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Білорус, будь ласка, за ним Черноморов.

Сенченко, будь ласка.

 

11:14:53

СЕНЧЕНКО А.В.

Сенченко, «Блок Юлии Тимошенко».

Уважаемые коллеги! Этот вопрос, его можно обсуждать и в эмоциональной плоскости и в плоскости правовой. Я напомню о том, что в 1991 году был принят закон, в соответствии с которым все имущество союзных общественных организаций, союзных, подчеркиваю, было объявлено собственностью государства Украина.

 Значительная часть того имущества, которое почему-то отошло в руки руководителей  федерации профсоюзов является собственностью  ВЦСПС, то есть в соответствии с законом это собственность государства и здесь даже спорить не о чем. Нужно выявить эту собственность и вернуть в руки государства. На эту тему есть свежее заключение Министерства юстиции от 14 июля сего года, которое говорит о том, что это однозначно государственная собственность.

Теперь если мы говорим на примерах, я приведу самый яркий пример  - Ливадийский  Дворец в Крыму  -   это  царское имение известное еще тем, что в 45 году там проходила Ливадийская мирная конференция. Так вот до недавнего времени этот Ливадийский дворец тоже считался собственностью профсоюзов, будучи частью сатантория Ливадия. 

Если бы в свое время не настояли  и не изъяли этой, так называемой собственности профсоюзов, то, поверьте, он уже мог быть  продан. И значительная часть объектов этого   ливадийского царского имения по-прежнему  считают собственностью профсоюзов.

Если попытаться разделить  то, что профсоюзы считают своим или Федерация профсоюзов, то  природа этой собственности такова:  половина этих объектов – это объекты, которые   построены в позапрошлом веке, как правило, это либо царские   имения, либо  имения дворянства в Крыму и   других регионах Украины. То есть, в те времена и профсоюзов в нашей стране   не было.

Вторая часть этих объектов, наверное, меньшая – это те объекты, которые создавались  за счет профсоюзных взносов и за счет хозяйственной деятельности  предприятий профсоюзов. Но здесь тоже  возникает вопрос. У  нас сегодня нет монополии  одной профсоюзной структуры в стране, есть  независимые профсоюзы, которые  имеют те же самые  основания. И по большому счету, если мы говорим о  том, что создавалось за взносы, то почему  члены профсоюза не имеют  права на долю этой собственности, а распоряжается только  лишь верхушка?

В связи с этим  есть предложение провести тщательный анализ, то, что по природе  своей государственной, и  то, что относилось к собственности ВЦСПС, должно быть  возвращено государству, то, что создавалось за счет взносов, может быть образован фонд  профсоюзной собственности, которым на равных правах должны управлять  все  федерации профсоюзов, все федерации независимых профсоюзов, которые  сегодня  созданы и зарегистрированы в стране. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Калетнік, будь ласка. Немає? Богачук, вибачте, Черноморов.

 

11:18:05

ЧЕРНОМОРОВ О.М.

Черноморов, Партия регионов, Крым, Ялта.

Вы знаете, уважаемые депутаты, я  могу вам точно сказать, что профсоюзы в нашей  стране существуют ровно до того момента, когда они продадут последний объект собственности. На этом защита интересов трудящихся закончится.  В последние  годы происходит распродажа беспрецедентна санаториев.

Пансионат «Кастропль» -  уникальное место с красивейшей бухтой распродан по частям непонятно кому, не будем называть собственников новых.  Санаторий «Марат» по частям, по кускам, по зданиям распродан. Депутат Сенченко упоминал санаторий «Ливадия». Санаторий «Ливадия» в процессе подготовки к приватизации сейчас находится. Хорошо хоть Ливадийский дворец выделили из него.  Санаторий «Золотой пляж», который граничит с санаторием «Нижняя Ореанда», в котором мы так любим отдыхать, продан. Санаторий «Энергетик» в Ялте, готовится к продаже санаторий имени Кирова и многие другие объекты.

И беда не только в том, что эти объекты продаются, а беда еще и в том, что продаются они, сказать дешево, это не то слово, продаются буквально за копейки. В том же санатории «Марат»здание площадью 805 кв. м. продано за 170 тыс. гривен – 30 тыс. долларов. В Гаспре однокомнатная квартира столько стоит. Можете представить себе!

Но профсоюзная собственность – это не только санатории. В свое время предприятие «Ялта-курорт» включало в себя и массу магазинов, предприятий быта. Все продано. Магазин «Черноморец» напротив Ялтинского горисполкома (350 м) - 20 тыс. долларов. Любой бы из нас купил бы.

Когда спрашивают: почему вы так продаете дешево собственность? Говорят: такая балансовая стоимость. Так кто же продает? Чья это собственность? Нет такого в законе о собственности, Александр Николаевич Бондарь подтвердит, вида собственности – профсоюзная собственность. Имеется коллективная собственность. Коллективная собственность кого? Миллионов людей, нескольких поколений трудящихся, которые создавали ее, или полтора десятков руководителей, которые сегодня...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Слободянюк передав йому також свій час. Будь ласка, ще дві хвилини ви маєте.                    

 

ЧЕРНОМОРОВ О.М.  ...или полтора десятка руководителей предприятий профсоюзных здравниц, которые собираются и узким кругом решают, кому же это продать? Мало того, я знаю в Ялте человека, не хочу сказать ничего плохо о нем, он как директор Фунт у Ильфа и Петрова, он переходит с санатория на санаторий. Готовит к продаже, продает и идет на следующий. Готовит к продаже, продает и идет на следующий. То есть, это планомерная деятельность, которая лишает нас именно государственной собственности. Мы говорим, что  создавали миллионы людей и это, по сути, общенародная собственность, то есть государственная. Попробуйте отобрать от профсоюза хоть один объект, тут же под Верховной Радой будет толпа и будут кричать о том, как они защищают интересы трудящихся, хотя трудящиеся к этому не имеют никакого отношения. Кроме того, санатории, которые продаются,  новый хозяева меняют персонал почти полностью и местные жители лишаются места работы, вывозят рабочих санаториев из всех мест Украины: из Донецка, из Днепропетровска, из Западной Украины. Кто покупает, тот полностью свой персонал завозит. Создается социальная напряженность. Вопрос один.  Когда же это закончится?!

Поэтому тот законопроект, который сегодня предлагает депутат Сухой, я горячо  поддерживаю и призываю всех проголосовать за него, чтобы мы на некоторое время приостановили этот процесс. Может быть мы решим все-таки вопрос с Фондом имущества, чтобы он занимался продажей, чтобы не было  продаж по цене однокомнатной квартиры санаториев. И может быть мы все-таки исправим положение на пользу государства.

Благодарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. 

Так, шановні колеги, обговорення питання завершено, будемо визначатись. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Федерації професійних спілок. Законопроект за номером  2257. Прошу голосувати.

 

11:23:12

За-418

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про національний демографічний регістр . Реєстраційний номер 2170. Доповідає Грицак Василь Миколайович, будь ласка.

 

11:23:38

ГРИЦАК В.М.

Шановний головуючий, шановні колеги!

Сьогодні вашій увазі пропонується до розгляду в першому читанні проект Закону України про національний демографічний регістр. Цей законопроект ініційований та розроблений групою народних депутатів, які є представниками всіх фракцій Верховної Ради України, має підтримку в особі сьогоднішнього міністра внутрішніх справ Василя Петровича Цушка, який, будучи депутатом, був одним з його найактивніших розробників та ініціаторів.

Проект закону одержав підтримку Кабінету Міністрів України, він розглянутий і підтриманий комітетами Верховної Ради України. Що дасть нашій країні і кожному її громадянину прийняття Закону про регістр населення? В першу чергу, як це не банально звучить, регістр потрібен, щоб полегшити його життя. Регістр, сумуючи та узагальнюючи інформацію, зведе до мінімуму ходіння по різних кабінетах, дозволить нам заощадити і час, і сили. Крім цього, регістр забезпечить і вирішення багатьох важливих державних задач.

Існуюча в Україні система обліку населення формувалася окремими відомствами в умовах відсутності єдиної нормативно-правової бази, механізмів координації та узгодження окремих систем обліку між собою. Окрім цього, при функціонуванні різноманітних відомчих реєстрів недостатньої уваги приділяється особливому статусу приватної, конфіденційної  інформації про фізичну особу, яка вимагає використання виключних засобі і методів її захисту при збиранні, збереженні, використанні, і обробці, і передаванні. Такий стан речей не дозволить уряду України отримувати необхідні дані для вивчення демографічної ситуації у суспільстві, що суттєво впливає на соціально-економічні та інші процеси в державі, і, як слідство, в  повному обсязі виконувати свої конституційні повноваження. Скільки нас, скільки співвітчизників народилося і скільки померло? Скільки, беручи до уваги відповіді на попередні запитання, робочих місць треба буде створити в Україні через п’ять, через 10 років? Скільки треба збудувати будинків, сільських шкіл, лікарень і тому подібне? Як вберегти та запобігти використанню  зловмисниками втрачених, або вкрадених документів. На ці та на багато інших питань дасть відповідь регістр населення. Не будемо забувати, що Україна як незалежна, самостійна держава ще дуже молода і в своєму розвитку має право користуватися  досвідом країн, які, скажімо, давно вже її випереджають. І, майже, у всіх розвинутих країнах світу вже прийняті або перебувають в процесі впровадження національні програми введення сучасних регістрів.

Загальнопоширений в країнах ЄС різновидами списків населення є як раз демографічний регістр. Такі регістри були прийняті, наприклад, Швеція  - 1749-ому році, Бельгія – в 1847-ому році, Нідерланди – в 1850-ому році.

А такі країни як Литва, Латвія, Естонія, які були з нами в одному союзі, уже прийняли такі регістри, не говорячи про всіх наших сусідів. Деякі крани уже, навіть, відмовилися від проведення загальних переписів населення, це Фінляндія, Данія, Нідерланди і Швеція. Тому що інформація про демографічне становище  країни отримується безпосередньо із національних регістрів в режимі реального часу.

Створення регістру в Україні забезпечить можливість введення в Україні нових, захищених документів, що відповідають міжнародним вимогам. За кордоном основним джерелом даних для системи обліку населення є служби, відповідальні за документування та міграцію населення. В нашій країні найбільш такі функції, найбільш притаманні Міністерству внутрішніх справ.

Сьогодні держава вже має високотехнологічний комплекс підприємств, що забезпечують повний цикл централізованого оформлення, виготовлення та видачі нових документів. Створивши новий паспорт, який за рівнем  свого захисту від підробки та кількості  інноваційних технологій перевищує аналоги у більшості країн світу, наша держава продемонструвала світовій спільності свою здатність забезпечити сучасну модернізацію виробництва для виготовлення документів, що потребують дуже високого рівня захисту.

Україна вже сьогодні готова до видачі сучасних паспортних документів, які повністю задовольняють вимогам чинних міжнародних стандартів і насамперед вимогам Міжнародної організації цивільної авіації ІКАО, членами якої на шляху до євроінтеграції стала України. До речі, ІКАО двічі – у 2004 році, у 2006-х роках   надавало  офіційні позитивні експертні висновки щодо відповідності новоукраїнського паспорту вимогам  безпеки та захищеності. Введення в дію Закону про національний демографічний  регістр не потребує додаткових бюджетних витрат.

Фінансування регістру передбачається у межах існуючих витрат бюджету на створення державної інформаційної  системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування, перша черга якої уже працює у всіх регіонах України.

Впровадження національного демографічного регістру та централізованого порядку оформлення, виготовлення і видачі надійно захищених документів – це гарантія неможливості їх підробки, зручність при проходженні митного контролю, надійність процесу ідентифікації особи, забезпечення прав громадян на безперешкодне пересування  як на території нашої держави, так і за її межами.

Регістр – це дієвий інструмент для боротьби із злочинністю, нелегальною міграцією та тероризмом. Про проект Закону про  Національний демографічний регістр, проект закону є поєднуючим та уніфікуючим нормативним актом, який надає можливість прикладного використання інформації про демографічні процеси, які відбуваються у суспільстві з метою покращання основ  державного управління.

Законопроект забезпечує створення наукової бази для  практичного планування розвитку  України та передбачення наслідків соціально-економічних процесів перспективного значення.

Одночасно цей нормативний акт, спрямований на забезпечення реалізації конституційних прав особи на свободу пересування, вільний вибір міста проживання у країні визначає систему і порядок обліку населення, встановлює  єдину форму і порядок встановлення та видачі документів, що підтверджують громадянство, посвідчують особу чи її спеціальний статус.

У нашого парламенту зараз є унікальна можливість прийняти у першому читанні законопроект про національний демографічний регістр і з цим довести виборцям, що народні депутати не на словах, а на ділі прагнуть до світових правил та цінностей.

А всі зауваження та пропозиції вказані парламентом, експертним управлінням у ході обговорення будуть враховані до другого читання.

Я звертаюся до вас з підтримкою щодо цього законопроекту.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Є запитання? Прошу записатися. І багато.

Так, будь ласка, давайте 10 хвилин. Карпук.

 

11:31:12

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово Ксенії Ляпіній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон Ляпіної, будь ласка.

 

11:31:17

ЛЯПІНА К.М.

Шановний колего, скажіть, будь ласка, ви помітили, напевне, що законопроект переважною більшістю містить в собі інформацію про опис бланків суворої звітності. Скажіть, будь ласка, чи є це взагалі предметом правового регулювання?

 

ГРИЦАК В.М. Ну, ви значить тоді неуважно читали цей. Я дякую за запитання. Ви неуважно читали або зовсім не читали цей проект.

У першій частині чітко виписується якраз  не про документи, а про створення регістру, про створення реєстрів. А у же в другій частині, тому що без першої частини неможлива і друга частина, без документів, які повинні бути переліковані, не може бути і самого регістру. Ми повинні знати, що ми будемо обліковувати.

Ми обліковуємо сьогодні громадян України, по-іншому називають фізичних осіб, які мають право на отримання паспорту внутрішнього, закордонного паспорту, і є ті особи, які не мають цих документів, а хочу, наприклад, стати громадянами України. І вони повинні пройти весь шлях до того, щоб стати громадянами.

Тому ваше запитання не відповідає тому, що розроблено в законопроекті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Оніщук, будь ласка.

 

11:32:43

ОНІЩУК М.В.

Шановний Василь Миколайович, у мене до вас два запитання.

Перше. Скажіть, будь ласка, ви свого часу мали певний досвід роботи у цій сфері. Який стан сьогодні з підробкою документів, і чи національні документи є належним чином захищеними?

І друге запитання. Який досвід європейських країн щодо створення таких національних демографічних реєстрів?

 

ГРИЦАК В.М. Я відповідаю вам відразу на друге запитання. У всіх європейських країнах, які і з нами межують, і чуть дальше, такі регістри уже давно створені.

У своїй доповіді я сказав, що такі регістри уже створені, і в тих країнах, які недавно з нами були в одному союзі  - це Латвія, Литва і Естонія,  я вже не говорю про Польщу, про Угорщину і про інші держави. І багатьох країнах світу вже не проводять перепис населення, а якраз використовують регістр, який чітко працює. І доступ до цих даних є тільки у тих людей, які передбачені законом.

Друге питання. В Україні сьогодні приблизно в рік підробляється від 5 до 12 тисяч документів, в тому числі паспортних документів. На цій підставі, значить, нечесні люди в Україні реєструють підприємства, стають громадянами України, як це було недавно в Молдові було видано за прошлий рік або за прошлих два роки майже 100 тисяч паспортів. І ті люди, які отримували там ці паспорти за гроші, цей паспорт коштує там від 5 до 10 …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бульба Степан, будь ласка.

 

11:34:23

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Адам Іванович.

Степан бульба, фракція соціалістів.

Ви сказали, що в деяких країнах, запровадивши цей облік, відмовилися навіть від перепису. Я думаю, що навряд чи нам цей досвід підійде, тому що врешті-решт перепис населення має особливі функції і завдання і його прийдеться проводити.

Але в мене таке питання. Чи не аналізували ви не лише переваги запровадження цього обліку, але і загрози. Чи не вийде так, що той, хто буде мати доступ до цих даних, зробить нашу країну такою, що нам прийдеться відмовитися де-факто від виборів, бо дуже багато зловживань у нас пов’язані з використанням оцих саме даних, потрібних для проведення виборів?

Дякую.

 

ГРИЦАК В.М. Ну, по-перше, ми сьогодні ще не готові до того, щоб замінити регістр переписом населення. Це питання далекого майбутнього для України.

Друге, я розумію ваші побоювання, але реєстратором цього регістру є міністерство внутрішніх справ. Є захист інформації і там люди за це відповідають, а це не просто люди, це працівники органів внутрішніх справ. Ніякої небезпеки немає. Небезпека якраз в тому є, що сьогодні в Україні немає єдиного обліку чи то закордонних паспортів, чи то внутрішніх паспортів, чи то навіть посвідчень водія, всього цього немає. Значить є різні, а закордонні паспорти сьогодні в Україні видають два відомства: Міністерство Внутрішніх справ і Міністерство закордонних справ. Міністерство закордонних справ до сьогоднішнього дня не звітує про видані паспорти за межами держави, у цьому є якраз і велика проблема. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’язівський передає Ляпіній. Будь ласка, мікрофон.

 

11:36:28

ЛЯПІНА К.М.

Дякую.

Незважаючи на вашу оцінку мого запитання, ви фактично відповіли на нього і підтвердили, що вся друга половина закону з 22-ї по 40-у статті, присвячена опису документів суворої звітності. Дякую.

Але в мене друге запитання, ви поки що не відкривайте рота, у вас ще буде час. Друге запитання полягає в наступному, записано в першій частині закону, що внесення даних в цей реєстр є добровільним. Але друга частина закону містить перелік обов’язкових документів. Скажіть, будь ласка, як з правової точки зору ви збираєтесь пов’язати ці дві речі: добровільність, внесення і отримання обов’язкових документів?

 

ГРИЦАК В.М. Я вам дуже вдячний.

Я вважаю, що ви на другому читанні до нас приєднаєтесь і всі ті запитання, які у вас є, і побажання, ваші думки будуть всі враховані.

А щодо обов’язкових документів, вибачте, паспорт громадянина України – це є обов’язковий документ. Хочете ви чи не хочете, його українська держава буде видавати своїм громадянам. І той громадянин, який хоче виїхати за кордон, він також має право на отримання закордонного паспорту. І це також є обов’язковий документ, і все це передбачено. Якщо ви хочете виїхати за кордон, це є обов’язковий документ і хочете ви чи не хочете, ми такі документи будемо видавати своєму населенню. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ключковський, будь ласка.

 

11:38:08

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Юрій Ключковський, „Наша Україна”.

Чесно кажучи, я прочитав уважно і опрацював ваш законопроект. Але після вашого виступу, я трішки втратив розуміння. Так що буде обліковувати регістр фізичних осіб на території України, громадян України чи документи, які видаються в Україні? Це перше моє запитання.

І друге запитання. Скажіть, будь ласка, а який обсяг персональних даних буде вноситися в реєстр про кожну фізичну особу? Бо я надіюся, що від слова  „регістр”, який стосується тільки до суден, які плавають у морі, ви не будете застосовувати ні до людей, ні до документів.

 

ГРИЦАК В.М.  Дякую.

Значить по останньому питанню. Що таке регістр? Що таке реєстр?

Регістр – це той…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ну, не змушуйте говорити те, що вам хочеться, хай він відповідає, як він хоче. Ви задали запитання, він відповідає. Він же не каже, яке запитання ви йому ставити.

 

ГРИЦАК В.М.  …згідно цього. Я вам ще раз дякую за запитання.

Цей закон буде обліковувати громадян України, а потім коли буде використана державна база державної інформаційної системи України, ми потім перейдемо і до реєстру фізичних осіб в Україні.

Значить, це все буде, нормувати буде якраз цей закон, який приймається. А введення реєстру без документів неможливо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Беспалий, будь ласка.

 

11:39:50

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, "Наша Україна".

Я думаю, що тут уже навіть і відповіді зайві. Тому що абсолютно зрозуміло з таких трошки ухильних відповідей доповідача, що йдеться про поліцейське досьє і ні про що інше. Причому одразу не буде державного реєстру, а буде якийсь проміжний регістр. Це означає, що громадяни не отримують нічого, крім, звичайно, поліцейського нагляду. А виконавча влада чи хто там навіть отримують можливості повного тотального контролю.

Тому    я думаю… Чи одне в мене тоді запитання. З огляду, навіть без обговорення, а за результатом ваших невдалих відповідей на аналогічні запитання вже випливає, що ваш проект треба, щоб не гаяти часу, знімати з розгляду. Чи немає у вас такого бажання?

 

ГРИЦАК В.М. Дякую. Це ваша особиста думка. А народні депутати будуть самі визначатися.   

І, якщо ви  читаєте, що цей  закон несе якусь поліційну функцію,  так я вам скажу, що бабка на базарі у Києві чи   у Львові, чи у Житомирі не буде видавати документи і не буде проводити  облік  населення України. Це  повинні робити спеціально уповноважені органи. Таким органом сьогодні є Міністерство внутрішніх справ  України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Удовенко, будь ласка.

 

11:41:16

УДОВЕНКО Г.Й.

У мене занепокоєння велике викликає ваш законопроект. У нас взагалі зараз тенденція вести безліч якихось реєстрів: реєстр фізичних осіб,  реєстр юридичних осіб, реєстр виборців України, зараз ви пропонуєте демографічний реєстр.

Так от, і я вже про це неодноразово говорив,  у нас відбувається процес поліціїзації держави. Ми хочемо завести дос’є на  кожного громадянина не тільки з дня  його народження, а і до його смерті. І дані, які КГБ колись у радянські часи   вимагало від нас, вони  це горішок у порівнянні з тим, що  ніби-то у демократичній державі ми зараз хочемо запровадити.  І ми можемо, як вже і зазначалося, сьогодні  на базарі на Петровці будь-які дані  про кодного з нас купити за 20, за 30 гривень у залежності…

 

ГРИЦАК В.М.   Я вам дякую за запитання.

Для цього і приймається закон. Сьогодні в Україні  немає закону, який регулює  облік, систему видачі документів. І я у виступі ще раз повторюю,  що два відомства   сьогодні видають закордонні  паспорти без ніякого обліку. І у державі, яка називається Молдова, там стільки українців немає, як за два роки видали туди  бланків, і на підставі  хабарів були отримані паспорти, які потім є підставою для  того, щоб   отримати громадянство в Україні. Ось проблема в чому. Значить, закону, як не було в Україні, за 15 років незалежності,  до сьогоднішнього дня немає. І  чиновники сьогодні  визначають, кому видавати, за скільки видавати і як видавати.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка. Голова підкомітету Комітету з питань  економічної політики Чечетов Михайло Васильович.

 

11:43:44

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

Комітет з питань економічної політики на засіданні 15 листопада 2006 року розглянув внесений народними депутатами України Цушком, Семиногою, Оніщуком і іншими народними депутатами України проект Закону України про національний демографічний регістр.

Метою законопроекту є визначення організаційних і правових основ створення функціонування бази персональних даних громадян. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України в своєму висновку вважає, що оскільки проект Закону України про національний демографічний регістр має загальний і законопроектом про єдиний реєстр персональних даних фізичних осіб предмет регулювання, ці обидва проекти доцільно об'єднати і доопрацювати з урахуванням висловлених Президентом України пропозицій до Закону України „Про захист персональних даних”.

Кабінет Міністрів України в своєму висновку від 02.11.2006 підтримує законопроект за умови його доопрацювання з урахуванням наведених у висновку зауважень і пропозицій. Комітет з питань охорони здоров'я, виклавши в своєму висновку ряд пропозицій і зауважень, вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу в першому читанні.

Слід також визначити, що при розгляді законопроекту на засіданні Комітету з питань економічної політики представники Кабінету Міністрів, що брали участь в обговоренні законопроекту, запевнили членів комітету в тому, що візьмуть активну участь в його доопрацюванні до другого читання. Враховуючи вищесказане, комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про національний демографічний регістр прийняти в першому читанні за основу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Немає. Сідайте, будь ласка. Так, хто бажає виступити від фракцій? Запис.                     

Будь ласка, хто ще від депутатів?  Давайте 15 хвилин до перерви, щоб закінчити. Ляшко. Підготуватись Карпуку. Кому? Шкіль Андрій, будь ласка.

 

11:46:20

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Хотів би наголосити на тому, що кожен законопроект треба розглядати через 2 призми: призму для чого і кому. І в даній ситуації ми мусимо як представники народу зрозуміти для чого це народу і кому це буде вигідно обслуговуючи, власне, народ.

Дуже багато було приділено уваги у виступі презентера цього законопроекту, тому що авторський колектив тут надто великий, а тому деталям яким чином буде виглядати бланк, що там буде написано, я справді погоджуюсь, що надміру там є деталізовано дані про людину. Але ще головне питання – хто буде виготовляти ці бланки, які підприємства. Це дуже важливо, тому що таких бланків треба буде виготовити величезну кількість. І, власне, я думаю, що головні спонсори цього законопроекту стоять за випускниками цих бланків,  тих буде їх публікувати. Тому властиво тут з цього огляду і треба будувати своє ставлення до даного законопроекту.

Давні латиняни ще казали „…………..” –кому вигідно. Населенню, народу, людям це не вигідно, тому що це зайва  деталізація  даних, які невідомо чи  будуть вбережені від стороннього ока, на жаль, бо в нашій державі дуже часто дані особисті не зберігаються і не є таємницею для  суспільства. На жаль. Тому турбота про населення, турбота про  виборця, турбота про, скажім, те, щоб дані обліковувалися і люди отримували…. підприємства якусь там належну інформацію не приймається. Це  поверхньо, а на глибині лежить публікація бланків. Тут чітко треба дати відповідь, тому що так само як кожний законопроект, який пропонує випустити нові паспорти, треба дивитися глибше і розуміти, що  нові паспорти – це величезна кількість фінансів, які поступлять тому, хто буде ці паспорти виготовляти. І тому кожна держава вкрай рідко міняє паспортну систему, і тільки теракти 11 вересня, які мали місце в Сполучених Штатах, змусили переглянути ставлення до обліку громадян. Тому що, ну, насправді, надто легко роздавалися американські паспорти.

В Україні облік паспортів ведеться… Хто видає паспорти? Міліція видає паспорти. Видає міліцейська установа, називається вона „паспортний стіл”, „паспортний стіл” називається, ну, про дипломатичні паспорти ми не говоримо, тому що облік їх ведеться, їх п’ять тисяч випустили. Я не думаю, що це може вплинути на що-небудь. А коли ми говоримо про звичайні паспорти, то це ж те саме зводиться до дискусії про дозвіл на видачу зброї, коли працівники міліції кажуть, що в першу чергу зброю отримають бандити, тому що „ми, саме працівники міліції, будемо їм її видавати”. Так звучить ……  фразеологія.

Тому я хотів би до автора звернутися, що за даних обставин просто ми не можемо підтримувати цей законопроект  з вищеперерахованих фактів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук передає Ляпіній. Будь ласка. Підготуватися Удовенку.

 

11:49:35

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, я могла б довго перелічувати всі вади цього законопроекту, але я зверну увагу лише на три основні, які, мені здається, просто є абсолютно концептуальними і засадничими.

Я не є фахівець з питань захисту прав людини, тому звернулася до компетентного джерела: до Української гельсінської спілки. І побачила, що даний регістр з обсягом персональної інформації, яку передбачається в ньому зберігати, порушує базове право людини – право на приватність, право на особисту інформацію. І, до речі, є європейські конвенції перекладені Українською гельсінською спілкою, які кажуть, що в Європі забороняється об’єднувати регістри, щоб не отримати єдиний регістр з таким обсягом персональної інформації, який фактично дозволяє відслідкувати людину від моменту її народження до … все її життя, будь-яке її пересування, переміщення, соціальне страхування і все інше. Дозволяється мати регістри  окремі, на окремі види персональних даних. І це питання абсолютно  не технологічне, це базове питання прав людини. Шановні колеги, ми маємо на це звернути особливу увагу.

Друге, чому я вважаю, що цей Закон, в принципі, концептуально не є Законом. Є дві основні вади. Перша вада, що 22 по 40-ву статтю просто йде опис технічний, технічне завдання на виготовлення бланків суворої звітності. Що, до речі, і зауваження науково-експертного відділу, і зауваження Мінюсту, просто не є предметом правового регулювання Закону, це перше.

А по-друге, порушуються конституційні права Кабінету Міністрів, шановні колеги. Це особливо я хочу звернути увагу більшості, тому що тут, в цьому Законі є спроба надати окремий правовий статус підрозділам Міністерства внутрішніх справ, підрозділам. Що лежить в конституційних правах Кабінету Міністрів, виключно він встановлює своєю постановою, за новою Конституцією, і склад, і підрозділи, і взагалі положення про відповідний орган, це є неприпустимо.

І третє, найбільше, на мій погляд, вада, яка сьогодні там присутня, з одного боку мова йде про якусь добровільність внесення інформації в цей регістр, а з іншого боку вона пов’язується  з видачею абсолютно обов’язкових документів. Це також протирічить правам людини. І нарешті, хочу нагадати, що сьогодні нормативно-правовими актами України встановлено, що бланки суворої звітності – державні цінні папери,  друкуються виключно державними підприємствами. В Законі цього нема, таким  чином, в Законі ми виводимо цю сферу в приватні руки, в приватну сферу. І на це я прошу звернути увагу особливо соціалістів і комуністів. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Удовенко, будь ласка. За ним  - Микола Оніщук.

 

11:52:58

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, я в своєму запитанні, в принципі, вислови свою точку зору, я вважаю, що сьогодні в Україні, в парламенті України якась тенденція виявляється на те, щоб збирати якісь дані про громадян  України, створювати банк даних. І це було особливо  помітно і в минулій каденції Верховної  Ради. Я десь вів облік цих всіх законопроектів. 12 було внесено законопроектів про введення в Україні різного роду реєстрів. І сьогодні ми є свідками продовження такої справи.

Мене турбує, що це може привести до значної, як про це сказала колега Ляпіна, до значного порушення загальних прав і основних свобод людини. Ми хочемо підпорядкувати державі всі приватні дані про будь-якого громадянина нашої держави. І причому, цими даними будуть маніпулювати всі ті органи, які будуть  мати доступ. А буде хто завгодно мати доступ до всіх цих в державі. Це перше питання.

Друге, ні Прибалтика, ні Швеція, ні будь-яка інша держава не є… не може бути для нас якимось взірцем в цій справі. Чому? Ми – багатонаціональна держава, у нас 22% населення – це представники національних меншин. Фінляндія, яку доповідач наводив як приклад, вона є майже … ну, там тільки одні фіни живуть, ну, за виключенням невеличкої групи шведів, які споконвіку там живуть. Ми не можемо орієнтуватися на ці держави. Нас треба вважати… треба знати про специфіку. У нас, наприклад, дуже гостро порушується питання русинами про те, щоб вони були визнані як нація, а не  плем’я. І дуже гострі йдуть дискусії на цю тему.

Далі, я хотів би ще раз звернути увагу, що будь-яке збирання відомостей, утворення якихось нових вимог для громадян, щоб вони давали про себе відомості – це порушення прав людини.

І останнє, ви про паспорти говорили. А була пропозиція замінити паспорти  картками. У минулому скликанні комітет відхилив цю пропозицію. Ми 10 років радянські паспорти не можемо, да і сьогоднішнього дня ще не поміняли всі. Тому ми повинні дуже, дуже обережно ставитися до таких пропозицій. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Оніщук, будь ласка. За ним – Ющенко Петро.

 

11:56:14

ОНІЩУК М.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати. Взагалі то законопроект, який сьогодні обговорюється, мав би вносити уряд країни. Поскільки створення національних реєстр громадян України, на мій погляд, є насамперед урядовим завдання, адже керувати країною із 48 мільйонами громадян, не уявляючи, що є ця країна, який стан трудової міграції, який стан демографічних процесів, старіння нації, який стан взагалі відбувається у сфері соціального забезпечення, пенсійного і іншого. Керувати країною так не можна.

І тому невипадково у даному випадку за ініціативою народних депутатів ця тема сьогодні у порядку денному сесії, і мені виглядається, що ми маємо відійти від якихось нашарувань і емоцій, а прагматично віднестися до доцільності розгляду і ухвалення у першому читанні указаного законопроекту.

Хотів би наголосити на тому, що проблема реєстру природньо є такою, знаєте, делікатною. Адже йдеться дійсно про персональні дані громадян, про поновлення бази реєстру. І іншого шляху окрім того, щоб на належному правовому і законодавчому рівні передбачити відповідні правові процедури доступу до регістру, встановлення кола осіб, відповідальності за порушення правил користування цими даними насправді у нас немає.

Якщо ми сховаємо, вибачте, голови у пісок і залишимо все, як сьогодні є, то хіба інформація, наприклад, з вашої лікарняної амбулаторної картки є сьогодні захищеною?

Та ні, ви знаєте, що за 3 гривні чи за 5 гривень ви можете підійти в любу поліклініку і ви отримаєте таку інформацію. Так ось, йдеться про те, щоб на законодавчому саме рівні ми віднайшли способи і можливості розробити відповідний реєстр і передбачити правові інструменти, законно встановленні не відомчими інструкціями, шановні колеги, а законом встановлені, як б захищали такий реєстр.

Друга проблема. Національний реєстр має виступати, знаєте, такою матрицею, до якої мають бути під’єднані і створені підрегістри. Коли сьогодні в парламенті незабаром буде розглядатися законопроект про створення реєстру виборців і автори цієї законодавчої ініціативи скажуть вам, а ми не можемо створити реєстр виборців, бо ми не маємо реєстру громадян України, тобто тих, хто має право голосувати.

Коли ви захочете створити реєстр тих, хто потребує, наприклад, дотаційного обслуговування з боку держави, дуже складного його створити, тому що немає загального реєстру, з якого можна було б взяти цю інформацію.

Іншими словами, у першому читанні вказаний законопроект має бути прийнятий. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Гнатенко передає слово Беспалому.

 

11:59:29

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, „Наша Україна”.

Шановні колеги, ну, Ксенія Ляпіна від фракції дуже обґрунтовано звернула увагу на те, що цей реєстр вимагає, чи регістр, надмірні дані. І де вони будуть концентруватися? Зверніть увагу, у міністерстві внутрішніх справ. Я з великою повагою ставлюсь до цього міністерства, сам там був з ним колись по роботі зв’язаний, але, погодьтеся, що про кожного з нас заведені будуть дані. Там, здається, не вистачає лише відбитків пальців. Все інше там уже про людину буде. І для чого це? Зрозуміло, що тільки для поліційного нагляду.

Тепер по реєстру виборців. Дійсно, оцей реєстр всі ми бачили на виборах. От він дійсно і точно є необхідним. Де для нього брати інформацію? Ну для цього реєстру, до речі, відбитків пальців не треба. І не треба, ким там була бабуся, прабабуся і так далі. Основою цього реєстру можуть бути ті списки виборців, які були на додаткових виборах 2004 року, уточнювались в 2006 році  і вони цілком можуть бути основою. Отже, краще фінансувалась ця робота.

Тепер, вже вказувалось, і це правильно, що тут буде заробляння на бланках. Вказувалось і також правильно, що в Києві на дуже хорошому ринку Петрівці можна купити будь-яку зараз інформацію. Але, шановні колеги, де її можна купити, там її можна й продати. То це ще створюється продажний регістр про кожного з нас, нами будуть торгувати, інформацією про нас будуть торгувати. Дуже хороший закон, звичайно.

Потім, звичайно, ведення цього регістру, як і тих 12 непотрібних законів, про які говорив доречно Геннадій Йосипович Удовенко, вони ж не безкоштовні. Створюється структура, витрачаються гроші, а де користь, користі людям немає. Тобто цей закон передбачає, що буде робитися те, чого не треба робитися, а саме поліційні досьє, заробляння комерційних структур, торгівля інформацією і не вирішує жодного корисного питання. От зараз інколи постають риторичні питання, Президент України запропонував дуже слушно привести у відповідність до прожиткового мінімуму мінімальні пенсії і мінімальну заробітну плату. Кажуть, де взяти гроші, а ось де взяти, не робити непотрібних, зайвих, дурних, вибачайте, регістрів, а ці гроші використати дійсно на корисні речі, на підвищення тієї ж мінімальної пенсії заробітної плати.

І я сподіваюсь, шановні колеги, що все-таки у Верховної Ради вистачить відповідальності і не вистачить лобійського тиску, аби притиснути цей суспільно небезпечний закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Будемо визначатися. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту закону про національний демографічний регістр. Реєстраційний номер 2170.

 

12:03:00

За-255

Рішення прийнято.

Оголошується перерва до 12.30.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу депутатів зайти до залу.  Продовжуємо засідання.

Адам Іванович до перерви обіцяв  швидко розглянути питання про створення Тимчасової комісії  по Київській раді, здається, по проблемах у Київській раді.

Сас, на трибуну, будь ласка. Хто, Пашинський? Будь ласка.  2 хвилини, буквально.

 

12:33:44

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Доброго дня, шановний головуючий! Доброго дня  шановні колеги! Всі мит стали свідками 7 грудня,  не тільки ми, а і сотні тисяч телеглядачів про  ті безчинства, які точилися   у Київраді, а саме, що  невідомі люди, прикриваючись значками депутатами районних рад, Київради,  увірвалися у сесійну залу і грубо, цинічно побили депутатів Київради.

Можна сказати, що це питання  виключно правоохоронних органів. Але що  насторожує?

По-перше. Що  сам принцип, як вони туди попали. Тобто, охорона залу  була знята і зайшли невідомі люди. Більше того, цих людей знімали десятки тележурналістів, у цих людей пробували брати інтерв’ю,  була знята та машина, на якій  вони поїхали. Але на сьогоднішній день, незважаючи на збуджену кримінальну справу, нікому не висунуто обвинувачень, нікого не затримано, нікого не допитано, що дає підстави  нам говорити, що це не просто якісь хуліганські  виходки невідомих людей, а це   системна провокація влаштована київською владою.

На жаль, такі факти непоодинокі. Звертаю вашу увагу, що останніх три сесії Київради йшли в гострих дискусіях про тарифи, які необґрунтовано збільшені в три з половиною рази, і про це говорили всі політичні сили, про це говорив Президент. Звертаю увагу на сотні ділянок землі, які кулуарно, без публічного обговорення вже виділені чи заплановані для виділення близьким бізнесменам до мера міста Києва Леоніда Михайловича Чернівецького.

Звертаю увагу на банк „Хрещатик”, який ще місяць був у комунальній власності, а зараз незрозуміло, які офшорні компанії їм володіють. Ідуть системні порушення діючого законодавства, іде нехтування не тільки думкою киян, але й депутатів Київради, депутатів Верховної Ради.

Я розумію, що у нас в цьому залі різні політичні погляди. Різні політичні пристрасті, але все ж таки місто Київ – це столиця нашої держави, це – обличчя нашої держави перед всім світом. Я звертаюсь до всіх вас підтримати цю постанову про створення слідчої комісії по розслідуванню інциденту сьомого грудня в Київраді та порушення Конституції і законів Київрадою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.                 

Почекайте, я звертаюся до депутатів. Те, що ненормальна ситуація в Київській міській раді, бачили всі люди на телеекранах. Те, що з'ясувати потрібно суть цієї справи, потрібно допомогти розібратися на місці не в той, можливо, спосіб, коли деякі фракції повністю і з Верховної Ради йдуть туди наводити порядок, бо це не їхня робота, вибрали депутатів міської ради громадяни – жителі Києва. Яких обрали, такі і працюють. Обрали мера – як працює (люди хотіли такого), він і працює. Тому це – справа киян. Але суть, правову суть з'ясувати треба допомогти.

Функції Верховної Ради дозволяють створити комісію і з'ясувати, що ж там було. У проекті постанови, яка буде розглядатися зараз вами голосуванням, передбачено представництво різних політичних фракцій. Я просив би проголосувати створити комісію, хай працює. Технічне? Оніщук.

 Сідайте, будь ласка.

 

12:36:55

ОНІЩУК М.В.

Дякую, шановний Олександре Олександровичу.

Фракція "Наша Україна", ми підтримуємо утворення комісії, проте ми б просили, це – погоджена позиція фракції, замість Мартиненка Миколу Володимировича передбачити участь у складі комісії Поживанова, народного депутата.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Він не входить в іншу комісію? Добре.  Ви згодні з тим?

Тоді я ставлю на голосування проект постанови. Будь ласка. Іде голосування.

 

12:37:54

За-405

Спасибі.

Я пропоную так само проголосувати  зараз ще за одну постанову. Мова йде ось про що. Ви знаєте… Я спочатку таку преамбулу зроблю. Ви знаєте, що  проект Закону про бюджет, вірніше Закон про бюджет, прийнятий Верховною Радою, одержав вето з боку Президента. Ми підготували, наш профільний комітет із участю Кабінету Міністрів підготував документи з цього приводу, який у вас є на столі. Я пропоную діяти в чіткій послідовності, виходячи із Регламенту.

По-перше, ми розглянемо ці… цю порівняльну таблицю, зауваження Президента і, якщо ми приймаємо ці  поправки частково враховані в 300 голосів, то це означає, ми долаємо вето Президента, він підписує і бюджет працює із тими поправками, які будуть розглянуті сьогодні.

Якщо у нас не вистачає голосів такої кількості, то тоді це вважається не прийняте рішення. Навіть якщо є 226 голосів. Але ми можемо проголосувати  на доопрацювання  комітету з участю Кабінету Міністрів, іншими зацікавленими людьми і на наступному тижні, розглядаючи вже ці зміни, внесені ними, можемо навіть простим голосування одержати більшість і це вже буде прийняття бюджету, яке направляється на підпис Президенту.  Тому сьогодні треба обов`язково розглянути це питання по суті, включити його до порядку дня, розглянути і прийняти відповідні    рішення. З цього приводу передбачається: від Президента буде робити доповідь Арсен Петрович Яценюк, його заступник керівника Адміністрації, від нашого комітету – Макеєнко Володимир Володимирович. Тому я прошу включити це питання до порядку. Ставлю на голосування.

 

12:40:15

За-239

Рішення прийнято.

Таким чином, слово для доповіді з цього приводу надається Яценюку Арсенію Петровичу. Будь ласка.

 

ЯЦЕНЮК А.П.

Вельмишановні народні депутати, шановний Олександре Олександровичу!

Президентом України  прийнято рішення щодо внесення пропозицій до Закону України, до проекту Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, і відповідно непідписання цього закону до того моменту, доки Верховна Рада не розгляне пропозиції Президента.

Дозволю коротко вас поінформувати про історичний хід подій, який відбувався при бюджетному процесі. Президент, починаючи з самого першого дня формування Закону України „Про Державний бюджет”, приймав надзвичайно активну участь в його розробці. Так, перша пропозиція Президента, датована 11 листопада поточного року, була надіслана до Верховної Ради та до Кабінету Міністрів, яка висловлювала базові позиції щодо даного фінансового документу держави.

Слід зазначити, що в процесі роботи глави держави з урядом і парламентом було внесено цілий ряд правок до відповідного закону. Так, на вимогу Президента було вилучено цілий блок, який стосувався внесення змін до законодавства щодо оподаткування, і в день ветування Закону „Про Державний бюджет” Президент підписав зміни до Закону про оподаткування, до речі, на який він також накладав вето, але яке було підтримано в цілому українським парламентом.

Друге. З даного закону був вилучений приватизаційний перелік і він також парламентарями голосувався окремо і зараз  знаходиться на розгляді у Президента України.

Третє, в бюджеті вдалося максимально зменшити, так звану, ручну керованість бюджетними коштами, хоча не вдалося її повністю уникнути. Четверте, з бюджету вдалося вилучити норми, що стосуються вільних економічних зон та інших незрозумілих податкових стимулів, які нечітко регламентовані і вивести це в окреме  законодавство.

Іншими словами, в бюджетному процесі було досягнуто цілий ряд позитивних зрушень. Одначе, декілька ключових вимог Президента, які мають в першу чергу соціальний характер, не були враховані в даному Законі. Дозвольте розпочати з однієї з основних  норм соціальних стандартів. Які були запроваджені ще  в вересні 2004року – це мінімальний прожитковий мінімум, який для працездатних громадян, який повинен бути рівний мінімальній пенсії.

За проектом державного бюджету такий прожитковий мінімум з 1 січня 2007-ого року буде становити 380 гривень. Хотів зазначити, що за даними Міністерства праці і соціального захисту, які датовані 19.11.2007 року, чітко визначено, що вже в жовтні місця поточного року прожитковий мінімум становив 391 гривню, іншими словами на 11 гривень більше, аніж це передбачено з 1 січня.

За розрахунковими даними, прожитковий мінімум на початку 2006 року  буде становити, що найменше, 406 гривень. Таким чином, мінімальна пенсія і відповідно всі інші платежі, які, і відрахування, які  стосуються розміру мінімального прожиткового мінімуму не будуть дораховані на 26 гривень.

Тому перша пропозиція президента стосується збільшення для найменш соціально захищених верств населення відповідних платежів. Це пов’язано з тим, що  в першу чергу інфляційні процеси в державі дещо прискорились, а точніше загострились. І в середньому по країні зросли тарифи в 2,5 рази, тобто на 250%, а не на 7%, як передбачено, збільшення прожиткового мінімуму.

Друга пропозиція Президента, яка стосується мінімальної заробітної платні. Хотів би зазначити, що темпи росту мінімальної заробітної платні в 3,5 рази нижчі, ніж це було у 2005 році. Статистика наступна: 2005 рік – 40% темпи росту, 2006 рік – 20% темпи росту, на 2007 – 12,5% темпи росту.

Таким чином, з урахуванням прогнозованого рівня інфляції, не того, який закладений у проект бюджету, а той, який сьогодні  складається з точки зору міжнародних  експертів, можна говорити про фактичний нульовий приріст мінімальної заробітної платні.

Третє питання, яке стосується не  соціально справедливого підходу щодо обмеження пенсій для  всіх категорій українських громадян. Було прийнято  абсолютно правильне рішення урядом і підтримане парламентом щодо  обмеження максимального рівня пенсій, який отримується українськими громадянами. Проте, на превеликий жаль, дане обмеження не стосувалося народних  депутатів України. Виходячи з норми Конституції щодо соціальної  справедливості всіх верств населення, Президент України вносить пропозицію обмежити максимальний розмір пенсій для всіх категорій громадян, у тому числі, і для народних депутатів.

Наступна пропозиція Президента, яка стосується сплати податку на додану вартість  при імпортуванні на митну територію України нафти і нафтопродуктів, а точніше, саме нафти. Мова йде про те, що на вимогу Президента була його пропозиція підтримана урядом і імпорт газу сьогодні  оподатковується загальним порядком податком на додану вартість і видача відповідного податкового векселя не передбачена законом.

Президент пропонує розповсюдити аналогічну норму на імпорт нафти. Нафта є високо ліквідним  продуктом, і слід зазначити, що загальний обсяг доходів Державного бюджету у грошовій формі від оплати за імпорт нафти у 2006 році склав більше чотирьох мільярдів  гривень. Це також  додатковий ресурс для Державного бюджету. Таким чином, пропонується включити нафту  як об’єкт, який може розмитнюватися тільки грошовими коштами на митниці.

І остання пропозиція Президента,  яка стосується вирівнення диспропорції в оплаті праці військовослужбовців.

Тут глава держави пропонує збільшити фінансування Міністерства оборони на 1 мільярд, і таким чином вирівняти диспропорції в оплаті праці молодшого офіцерського складу Міністерства оборона.

Тепер, що стосується ресурсної позиції. Шановні народні депутати,  хотілося б зазначити наступне, що для того, щоб виконати всі пропозиції Президента, необхідно ресурс в розмірі до 3 мільярдів гривень. Президент України пропонує внести відповідні зміни до Закону України "Про  Державний бюджет” і сьогодні на зустрічі о 17 годині також будуть внесені чіткі параметри того, яким шляхом можна перерозподілити ресурс. Хотів би підкреслити, перерозподілити, не збільшувати дефіцит Державного бюджету, а перерозподілити і виконати відповідну пропозицію Президента, і таким чином забезпечити найменш соціально захищені верстви населення, а це пенсіонери, інваліди, сім’ї з дітьми і студенти, відповідним фінансовим ресурсом.

Що стосується порядку даної роботи. То дозвольте внести пропозицію, яка полягає у наступному. Глава держави висловився стосовно необхідності конструктивного підходу в підрахунку до Державного бюджету. Для того, щоб не виникало протиріч в різних цифрах, в різних формулах та калькуляціях щодо внесення змін до Державного бюджету, є пропозиція в рамках Бюджетного комітету провести узгоджувальні наради і протягом найкоротшого терміну вийти на конструктивну спільну пропозицію, яка буде підтримана Президентом, парламентом і Кабінетом Міністрів.

З огляду на це, шановний Олександре Олександровичу,  є прохання у відповідній постанові, яка зараз оприлюднена, окремим пунктом, якщо це можна було би, передбачити доцільність негайної зустрічі на рівні Комітету Верховної Ради, уряду і уповноважених осіб Президента для проведення остаточних підрахунків та внесення на розгляд парламенту конструктивної пропозиції з урахуванням всіх вимог, викладених в листі Президента України. Для того, щоб ці пропозиції були конструктивні, нам треба просто об’єктивно підійти до підрахунків і таким чином поставити крапку в бюджетній історії  в найкоротший період.  Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Арсеній Петрович. Є запитання? Будь ласка, запишіться. Так, 10 хвилин. Томенко, будь ласка.

 

12:50:07

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, шановний доповідачу, от я не такий досвідчений депутат, тільки другий термін тут працюю і що цікаво, що от ми створюємо якісь такі цікаві прецеденти. І народні депутати, і ви зібрали нас у п’ятницю і кажете, ви знаєте, ми не можемо зустрітися, комітет Верховної Ради, уповноважені представники Президента і уряд, може ви десь в інших країнах живете, щоб у Верховній Раді ми зійшлися, обговорили і попросили вас зустрітися, щоб ви працювали над бюджетом в інтересах українського народу.

От я не розумію цієї логіки і тексту документу. Ну так це ваша робота. Ви взагалі повинні щоденно працювати і шукати як удосконалити бюджет, щоб соціальні параметри, про які всі говорять тут, були реалізовані. Тому я не розумію логіки цього документу і цієї постанови, яка передбачає активніше зустрічатися всім гілкам влади для того, щоби в найближчому часі виконати передвиборчі чи інші соціальні обіцянки. Тобто яка логіка ще, поясніть мені.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Вельмишановний Микола Васильович, хотів би вам доповісти, що даний документ, який знаходиться  у вас на розгляді, немає ніякого відношення до Президента України і до Секретаріату Президента. Це документ, який внесений Верховною Радою. А те, що стосується зустрічі, також хотів би вас поінформувати, що накінець-то вчора зустрівся бюджетний комітет, нажаль, тільки в складі 17 людей, а не в повному складі і, нажаль, всі конструктивні пропозиції Президента, практично всі, були відхилені бюджетним комітетом.

Тому ми ще раз звертаємося для того, щоб не політизувати процес бюджету, а перевести його виключно в економічну площину і для того, щоб потім не перекладати відповідальність з одних на інших, ще раз звертаємося, давайте зустрінемося і покажемо підрахунки

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Болдирєв.

 

12:52:04

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Пеклушенко передаю слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Олександра Пеклушенко.

 

12:52:12

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, фракция «Регионов».

Мне кажется, что мы в очередной раз с вами нагнетаем политическую обстановку в вопросе, к которому нужно относится очень спокойно. Ваше предложение в отношении встречи в масштабе Администрация Президента, Бюджетный комитет, Минфин, она конструктивна и она вызывает одобрение. Есть только маленький вопрос, времени для этого не осталось, почему это предложение, я лично, озвучивал господину Шлапаку месяц назад, почему вы только сейчас подошли к этому предложению? Что вы, умышленно, политизировали этот вопрос?

И второе, как можно в таком важном вопросе, как бюджет, просчитаться на 7 млрд. Если Минфин говорит 10 млрд., а вы говорите 3 млрд., вы понимаете, это не ошибка, это уже система, куда она направлена.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Дозвольте проінформувати вас про розрахунки. Для того, щоб не було спекуляції по розрахункам, в нас є чітка формула, яка показує про те, який необхідний бюджетний ресурс. І коли ми кажемо про те, що це 3 млрд., значить це 3 млрд., якщо у Міністерства фінансів є інші розрахунки, давайте покажемо і покладемо їх на стіл, якщо є у Бюджетного комітету інші розрахунки, аналогічно.

Хотів би зазначити, знову повернутися до вчорашнього засідання Бюджетного комітету. Замість того, щоб створити робочу групу, яка пропонувалася, знову ж, задля узгодженості усіх позицій, ця пропозиція була вчора відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Зубко, будь ласка.

 

12:53:55

ЗУБКО Ю.Г.

Шановний пане Арсене! Перше, Міністерство праці і соціального забезпечення, у нас немає такого міністерства, є Міністерство праці і соціальної політики, це перше.

А друге, бюджетний комітет, як ніколи, над бюджетом працював відкрито. Практично, з Міністерством фінансів усі засідання комітету проходили за участю Міністерства фінансів і пана Шлапака. І  вчора він був, і до цього він був, і коли б від Президента прийшло б 10 осіб, то і 10 осіб могли працювати. Те, що депутатів не було частини, ну це проблема депутатів. Ті депутати, які сьогодні стоять на засадах прийняття бюджету і тих пропозицій, врахування пропозицій Президента вони були враховані вчора на цьому комітеті, і тому немає ніяких питань  сьогодні щодо…

 

ЯЦЕНЮК А. П. Питання є тільки в одному, що в трьох листах Президента України, які він надсилав до Верховної Ради і до Кабінету Міністрів, значилась одна ключова теза, яка стосувалася соціальних стандартів населення. Власне кажучи, ця теза є у всіх передвиборчих програмах всіх  політичних партій, які знаходяться в цьому залі. І коли ми кажемо про те, що 26 гривень не додають, то  давайте сядемо, порахуємо, знайдемо відповідний перерозподілем ресурс і знову, повторюю, поставимо крапку  в бюджетному питанні.

Що стосується термінів перерахунків?  Тут можуть бути різні терміни, зазначені там Міністерством фінансів чи нами, одначе за 5 днів це можна все зробити.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван  Бондарчук.

 

12:56:03

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний  Арсеній Петровичу, я – член Соціалістичної партії України з 25 жовтня 91 року, тобто є одним із учасників  установчого з`їзду  і автор законопроекту, вчора схваленого, про приведення у відповідність мінімальної заробітної  плати для працюючих і прожиткового рівня. Мене дуже радує, що Президент став соціалістом по суті, хоч і є патроном Народного союзу  "Нашої України" .

А запитання складається із 3 частин.

Перше. Коли він став соціалістом і чому він не ветував закон про Держбюджет на 2006 рік, хоч там розрив між мінімальною зарплатою і прожитковим рівнем становив 121  гривню, а зараз 115. Це погано, але все-таки було більше.

Друге. Ви досвідчений економіст, хоч і молодий, чи ви вірите в те, про що говорите, коли там називати цифру 40, 20, 12 процентів, ви ж знаєте про   інерційність економіки.

І третє. Чому ви як молодий, агресивний штовхаєте Президента до радикальних…

 

ЯЦЕНЮК А.П.  Можна починати з третього. Я не агресивний.

А те, що стосується цифр, то хотів би нагадати, що мінімальний прожитковий мінімум у 2005 році зростав на 17 відсотків, якщо ми беремо просто абсолютно цифри. А те що закладається в бюджет 2007 року – це 7 відсотків, 10 відсотків кудись пропало. Тому й не треба було ветувати Закон України  про Державний бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська.

 

12:57:46

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Арсений Петрович, вообще-то, меня несколько удивила та информация, с которой вы здесь выступаете. Вы высказали такое, что, на жаль, тільки вчора зустрітилися… Ничего подобного. Я член бюджетного комитета, с представителем Президента мы встречались неоднократно и обсуждали эти вопросы. Но это, так сказать, пусть будет это на вашей совести, как вы оцените ситуацию.

И народные депутаты… кворум комитета вчера был и присутствовали депутаты от оранжевого блока, которые просто не зарегистрировались, и без них всеравно был кворум, без их регистрации. Поэтому все вчера было нормально. И не нужно подвергать сомнению, тем более вводить в заблуждение людей, которые нас слышат.

Но меня другое удивляет, вы были министром экономики, сегодня вы работаете в Аппарате Президента. И вот я читаю пропозиція Президента: «…за попередніми розрахунками розмір прожитковий мінімум і так далі…». Как это могут быть попередні розрахунки? І суть же вашего сегодня обращения, что вы посчитали как-то, и ваш представителе говорил, что да, мы не уверены, что правильно, потому что у нас нет аппарата и так далее. И вы предлагаете вместе сесть и эту работу проделать. Какие ж тогда были основания у Президента…

 

ЯЦЕНЮК А.П. Хотів би зазначити наступне, що для того, щоб прорахувати прожитковий мінімум для непрацездатних громадян є відповідна постанова Кабінету Міністрів і методика розрахунку.

Значить, до цієї Постанови Кабінету Міністрів  є великий додаток, який передбачає повний набір продуктів, які лягають в основу підрахунку прожиткового мінімуму. Там є, наприклад такі одіозні речі, от коли ми кажемо про реальність чи нереальність,  я хотів би зазначити, що  стаття 46 Конституції чітко  визначає, що мінімальний прожитковий мінімум, мінімальна пенсія повинні відповідати. Так от, коли ми рахуємо у цей кошик, що людина може тільки одну пару чобіт купити на шість років,  то, скажіть, наскільки реальні ці розрахунки? Проте, ми навіть взяли ці розрахунки помножили на рівень інфляції, який іде до кінця поточного року і вийшли на   406 гривень.

Ще раз підкреслюю, що  це не наші розрахунки за жовтень місяць, це розрахунки  чинного уряду, які поставили цифру 391 гривню за жовтень вже мінімальний прожитковий мінімум.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Баранівський.

 

13:00:07

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановний Арсенію Петровичу! Ми з вами, як економісти, добре розуміємо, що бюджет – це   прогнозний закон. Правда? І ніхто не знає, як завтра складеться ситуація з  доходами. Може все відбудеться в економіці з окремими підприємствами і так далі. І тому, мабуть, і виписали ми окреме положення  у Прикінцевих положеннях, що  можна  було б переглянути у першому кварталі. Але мені прозвучало у вашому виступі  декілька разів: давайте переділимо гроші. От у цьому, мабуть, основна суть, що давайте  поділимо гроші, а потім коаліція і уряд  несіть відповідальність, як ми поділили гроші. Мабуть, це некоректно трохи. Все-таки коаліція несе  відповідальність за ці речі.

І я  хотів би ще от один документ   прочитати, що та постанова, яка прийнята,  яку ви пропонували, до речі,  основана на найнижчих цінах на продукти  харчування та непродовольчі товари  з мінімальними споживчими  якостями з числа зареєстрованих. Відповідна інформація дається щомісячно  і так далі. Є відповідний документ, мабуть, некоректно сьогодні так питання…

 

ЯЦЕНЮК А. П. Дозвольте повернутися  до цього проекту постанови, який також піднімався на засіданні уряду. І саме позавчора на засіданні уряду ми пропонували уряду прийняти цей документ і зробити інші перерахунки, якщо такі перерахунки є. Але інших, аніж  406 гривень немає розрахунків. Тобто 26 гривень до пенсії не добавляється. Є інший розрахунок, може це 20 гривень, може це 18 гривень, давайте сядемо і перерахуємо.

Те, що стосується перерозподілення  ресурсу. Шановний пане Баранівський!

Хотів би зазначити, що Президент в своєму вето задля того, щоб потім не звинувачували Президента в тому, що він вказує де, з якої статті знімати і де перерозподіляти ресурс, не написав цих речей. Одначе у Президента є чіткі конструктивні пропозиції, які можуть бути розглянуті урядом і парламентом для того, щоб винайти по перерозпреділенню відповідний ресурс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Арсеній Петрович. Сідайте, будь ласка.

Голова Комітету з питань бюджету Макеєнко Володимир Володимирович, будь ласка.

 

13:02:39

МАКЕЄНКО В.В.

Дякую.  Шановний Адаме Івановичу, шановний Микола Яновичу, шановні колеги, члени уряду! Вперше прийнятий Верховною Радою Закон „Про Державний бюджет” не підписано, а повернуто Президентом зі своїми пропозиціями для повторного розгляду. При цьому процедура повторного розгляду Закону про Державний бюджет з пропозиціями Президента України не врегульована не Бюджетним кодексом України, ні Регламентом Верховної Ради України.

Тому необхідно відкинути формальності, політичне забарвлення і зробити все, щоб Державний бюджет на наступний рік набрав чинності вчасно. Чого коштує для економіки країни внесені пропозиції Президента? Їх фінансова вартість за розрахункам Міністерства фінансів становить біля 10 млрд. гривень.

Пропозиції Президента щодо збільшення видаткової частини Державного бюджету  по суті розбалансовують бюджет, оскільки не містять конкретних пропозицій та відповідних розрахунків щодо джерел їх покриття. На зазначене також звернуло увагу і Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради. А тепер конкретно по кожній пропозицій Президента.

Перше – щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. У разі врахування пропозицій щодо збільшення з першого січня 2007 року прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 26,6 гривні проти врахованого в розрахунках до Державного бюджету на 2007 рік, необхідно буде вишукати близько семи мільярдів гривень.

Поряд з цим зростання грошових доходів населення у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму буде сприяти підвищенню споживчого попиту населення і негативно вплине на індекс споживчих цін. Отже, в перспективі економічно не обґрунтоване підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати   реально не збільшить грошові доходи населення, а, навпаки, знецінить їх через інфляцію.

Водночас слід відмітити, що за ініціативою уряду, виходячи з пропозицій Президента, до прийнятого закону вже було включено доручення Кабінету Міністрів України: протягом першого кварталу 2007 року провести моніторинг відповідності затвердженого цим законом розміру прожиткового мінімуму, його реального розміру і внести на розгляд Верховної Ради України відповідні пропозиції щодо змін до Закону України „про Державний бюджет на 2007 рік”. Крім того, Комітет з питань бюджету додатково пропонує доповнити Прикінцеві положення закону дорученням Кабінету Міністрів спрямувати в установленому порядку надходження від приватизації державного майна понад обсяги на збільшення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, затверджених цим законом.

Друге: щодо збільшення видатків на грошове забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань у сумі 1,1 мільярда гривень. У Державному бюджеті на 2007 рік видатки на утримання та розвиток Збройних сил України  передбачені в сумі понад вісім мільярдів гривень, що на 17 відсотків більше попереднього року. З них найбільшу увагу приділено соціальним видаткам та видаткам з покращання обороноздатності країни. Загальна сума видатків Міноборони разом з пенсіями та будівництвом житла на 2007 рік складає 15 мільярдів, або майже три відсотка до ВВП. Крім того, при доопрацюванні проекту Державного бюджету до другого читання відповідно до пропозицій Президента України для Міноборони було збільшено видатки на 500 мільйонів гривень. За ініціативою уряду відповідно до пропозицій Президента у прийнятому законі передбачено доручення Кабінету Міністрів: у тримісячний термін проаналізувати стан грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу та прийняття рішення щодо заснування єдиних засад у формуванні оплати праці державних службовців та грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького, рядового складу для поетапної ліквідації можливих диспропорцій у розмірах грошового забезпечення.

Стосовно підготовки кораблів і підрозділів Збройних сил України для участі в операції „Активні зусилля”, такі заходи, за даними Міністерства фінансів, можуть бути забезпечені у межах загального ресурсу, визначеного Міністерством оборони на 2007 рік за відповідними бюджетними програмами. 

Порушене питання є суто технічним і залежить виключно від поточної діяльності Міністерства оборони та рішення Верховної Ради України, яке ми можемо з вами прийняти в цьому випадку.

Трете, щодо виключення статті 57 Закону стосовно надання середньострокових безвідсоткових позичок місцевим  бюджетам на умовах повернення. Розрахунок обсягу доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансферів здійснюється відповідно до вимог Бюджетного кодексу України за єдиними формульними підходам для всіх територій. Норми, щодо надання середньострокових безвідсоткових позичок місцевим бюджетам введена ще  до Закону України про Державний бюджет в 2004 році, за пропозицію комітету з питань бюджету. Та була підтримана асоціацією міст та  громад України.

Тому позиція комітету: залишити у Законі про Державний бюджет на  2007 рік норму про ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дайте можливість завершити, говорить.

 

МАКЕЄНКО В.В. Щодо заборони податкового векселя при імпортуванні нафти на митну територію України. Інформую вас, що пункт 51 статті 71 Закону щодо заборони на видачу векселя, при ввезенні на митну територію України газу, був відповідно до пропозицій Президента України.

Слід зазначити, що його виключено було б не логічно в умовах, коли за його ж вимогою всі податкові норми були вилучені в окремий Закон.

Стосовно пропозицій Президента: розширити перелік нафти та нафтопродуктів, слід зауважити, що протягом 2005-2006 років імпортування нафти, вексельна форма сплати ПДВ платниками не застосовувалася. Це пояснюється додатковими витратами на авелювання векселів, враховуючи значні суми на податки.

Тобто підстав додатково врахувати ці позиції Закону України не має. Щодо обмеження максимального розміру пенсій, комітет підтримав пропозицію Президента, щодо поширення обмеження максимального розміру пенсій на всі категорії населення, включаючи народних депутатів.

Крім того, з метою узгодження норм відповідних Законів, комітет пропонує доповнити статтю 71 пункту 60 стосовно призупинення частини 20-ої  статті 20 Закону України „Про статус народного депутата”, щодо визначення народним депутатом України розміру пенсій без обмеження їх граничного розміру.

Підсумовуючи наведене, хочу проінформувати, що Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 14 грудня розглянув пропозиції Президента до Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік”, підготував порівняльну таблицю, вона вам роздана, шановні колеги. Прошу підтримати рішення бюджетного комітету щодо прийняття Закону про Державний бюджет на 2007 рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будуть запитання? Запишіться.

Будь ласка, 5 хвилин, Турчинов.

 

13:09:57

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний  пан Макеєнко, я думав, що ви як голова бюджетного комітету повинні знати Бюджетний кодекс, вимоги і процедуру прийняття бюджету.

Після того, як на законодавчий акт зокрема і бюджет в тому числі, накладається Президентом вето, є одна процедура подолання вето. Зараз бюджет комітет вносить якусь новацію і в бюджетному процесі, і в законодавчому взагалі: повторно повернути Президенту закон для підписання.

Я не знаю, на підставі яких статей Регламенту і на яких статтях Бюджетного  кодексу ґрунтується ваша пропозиція і ваша постанова. Тому, шановні колеги, мені здається, що є вето, давайте в межах цього вето і працювати. Є у вас 300 голосів – будь ласка, долайте вето, немає трьохсот, просто гратися в футбол напередодні нового бюджетного року – це просто втрата часу.

Дякую за увагу.

 

МАКЕЄНКО В.В. Дякую за запитання, Олександр Валентинович.

Дійсно, я в своєму виступі наголосив, що вперше прийнятий Верховною Радою Закон України „Про Державний бюджет” не підписано, а повернуто Президентом зі своїми пропозиціями для повторного розгляду.

Процедура розгляду Закону про  Державний бюджет з пропозиціями Президента України не врегульована ні Бюджетним кодексом, ні Регламентом Верховної  Ради. Глава 26, Регламент Верховної  Ради, сторінка 13.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Богачук Василь. Я потім відповім на це запитання.

 

13:11:28

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Шановний доповідачу! Працюючи над бюджетом, я зрозумів, що вперше за роки незалежності ми сформували ідеологію бюджету, в які перейшли від ідеології проїдання до ідеології розвитку. Розвитку, який має покласти основу майбутніх соціальних видатків.

І мені незрозуміло сьогодні пропозиції Президента. Скажіть, будь ласка, якщо ми не приймемо до Нового року бюджет, якщо перенесемо цей процес на лютий-березень, що це буде підтримка соціального напрямку чи можливо це буде удар по соціальній сфері і інших соціально не захищених статтях цього бюджету? Дякую.

 

МАКЕЄНКО В.В.  Дякую вам за запитання, шановний колего Богачук.

Давайте будемо відвертими. Непроста політична ситуація в Україні, ви це все бачите, і в цьому залі, на телебаченні, засобах масової інформації. І, на жаль, бюджет попав у ту ситуацію, в яку він попав. І, на жаль, знаходиться дуже багато людей, хто хоче зробити собі ім’я на цьому бюджеті, використати його у політичних якихось розборках.

Наше завдання Верховної Ради – вивести бюджет 2007 року з політичної площини і для того, щоб наші люди у 2007 році зустріли Новий рік з новим бюджетом.

Що стосується колеги Яценюка. Арсеній Петрович, мені здається, що, враховуючи стан Президента, в якому він опинився, ви повинні не накручувати ситуацію навколо бюджету, а навпаки зробити все, щоб це була заспокоєна ситуація. Дуже легко на таких проблемах робити собі ім’я кожного дня на кожному каналі. А треба нам робити навпаки – прийняти бюджет і знайти відповідні рішення.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу. Ми домовлялися, давайте ми всі такі оціночні речі віднесемо на пізніше. Розглядається конкретний документ, який зв’язаний із потребами людей, із цифрами і тому подібне. Давайте оцінки такі емоційні відкинемо. Якименко запитання задає.

 

13:13:48

ЯКИМЕНКО М.Є.

Прошу слово передати Пеклушенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

13:13:56

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Пеклушенко, фракция „Регионы».

Владимир Владимирович, я считаю, вам как председателю Бюджетного комитета нужно просто расставить все точки по местам и ответить на обвинения по поводу вчерашнего заседания комитета. Во-первых, не 17, а  19 человек было. Во-вторых, вы должны назвать фракции представителей политических сил, которые не принимали участия в рассмотрении бюджета, которые хотели сорвать бюджетный процесс.

 

МАКЕЄНКО В.В. Дякую за запитання.

Шановні колеги, дійсно вчора відбулося засідання бюджетного комітету. За списком у нас 32, присутні були 19, розписалися 17. Тому було 3 народних депутата з фракції „Наша Україна”. Вони були присутні, приймали участь в засіданні бюджетного комітету, задавали запитання, відповідали на них, приймали участь, але за власним бажанням вони не розписалися. До речі, в законі „Про комітети” такого немає, що повинен кожен народний депутат розписуватися. Рішення було легітимне, воно прийнято і я вважаю, що ця сторінка перегорнута. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

Микола Янович, ваша думка. Будь ласка, коротенько. Почекайте.

 

АЗАРОВ М.Я. Я, откровенно говоря, Александр Александрович, прослушал, о чем идет мова. Спокійно. Александр Александрович, в связи с чем вы мне дали слово?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В зв’язку з розглядом цього питання.

 

АЗАРОВ М.Я. Тогда я… я просто смотрю, Макеенко стоит на трибуне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю. Так…

Перед тим, як ми будемо розглядати постатейно поправки Президента, уточнення Президента, чи зауваження Президента, ще слово від Кабінету Міністрів має Микола Янович з мотивів, а потім ви вернетеся на трибуну.

 

АЗАРОВ М.Я. Хорошо. Спасибо, Александр Александрович.

Я хочу подчеркнуть прежде всего несколько моментов. Во-первых, показатели прожиточного минимума, правительство к ним очень серьезное внимание уделяло и если  говорить о приросте прожиточного минимума между 2005-2006 годами, то этот прирост был 26 грн. 50 копеек. Я прошу вас внимательно слушать цифры. Прирост прожиточного минимума между 2006-2007 годами, составляет для пенсионеров, для нетрудноспособных, 28 грн. 75 копеек. Таким образом, абсолютные цифры прироста отвечают темпам инфляции и ничуть не ниже, чем темпы прироста между 2005-2006 годами.

Теперь я хочу сказать, более того, в 2005 году, о котором создается иллюзия сейчас уже, что это был год очень высоких социальных достижений. Так вот, прожиточный минимум в 2005 году составлял 332 грн. и ни разу не изменялся в течение года. То есть прирост прожиточного минимума был ноль, инфляция была 13 процентов. То есть абсолютное снижение темпов роста прожиточного минимума, составляло минут 13 процентов и никого тогда это, ни Президента, ни правительства, ни большинства в парламенте не беспокоило.

Теперь в 2006 году, прожиточный минимум изменялся, следите внимательно, 350 грн. вначале года, затем с 1 июля 359 грн., с 1 октября, аж в конце года, 366 грн. Рост составил всего 8 процентов, инфляция составляла 8,7 процентов, таким образом было отрицательное значение темпов роста минус 0,7 процентов. И никого это тогда абсолютно не беспокоило, не нашего глубокоуважаемого Президента, и не нашу бильшисть тогдашнею. Мы находились в оппозиции, подчеркиваю, что ж предлагается сейчас в проекте бюджета, который называется якобы анти-социальным. 380 грн. с 1 января, затем с 1 апреля 387, 387 з 1 липня, з 1 жовтня 395. Таким образом темпи роста составят 8,1 процента при средней инфляции 7,5 процентов. Таким образом мы имеем плюс 0,6 процентов позитивного роста в росте прожиточного минимума для непрацездатних. Это сухие проценты и это сухая правда. Все остальное  называется спекуляциями.

Теперь второе. Появляется мнение о том, что якобы существуют такие проекты, от которых нужно отказаться и нужно экономику развивать через увеличение потребления кефира нашими пенсионерами. Я задаю себе простое питання: сколько надо кефира дополнительно выпить нашим пенсионерам, чтобы построить мост через реку Днепр?

Абсолютно абсурдные идее при которых бюджет развития превращается в бюджет проедания приведут к краху нашу экономику. Поэтому никогда уряд не сможет согласится с изменением идеологии бюджета. Бюджет 2007 года – бюджет социальный, это бюджет развития. И поэтому я предлагаю поддержать предложение бюджетного комитета.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Макеєнко, будь ласка, на трибуну. Від фракції ще давайте обміняємося коротко по хвилині. Від фракцій з мотивів голосування. А потім Макеєнко піде на трибуну і поправки Президента підуть.

Будь ласка, запишіться від фракції. Сухий.

 

13:21:00

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, «Регіони», Запоріжжя.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!

Мені збоку так здається, що поведінка нашого Президента по відношенню до бюджету – це поведінка не гаранта  Конституції,  не батька нації,  а поведінка звичайного опозиційного політика, якийсь чимось незадоволений і хоче когось поставити на місце, зловживаючи своєю владою Президента.

Мені не зрозуміло як колишньому депутату мажоритарнику, як з цієї біди, з росту мінімальних зарплат будуть виходити місцеві бюджети. Ми знову перейдемо на 0,75 ставки в лікарнях і на 0,50 ставки у школах, тому що  коштів тоді на  оплату  опалення, електроенергію, примітивної зельонки просто не буде.

І друге.  Таж послухайте, а ми хіба з вами, депутати, та скільки можна, нас у тому числі, Володимире Михайловичу, доставати за цю пенсію.  Йому до пенсії ще далеко, а як він так буде кричати, то зірве собі голос.  Не проблема у депутатських пенсіях,  та є 22 стаття Конституції, рішення  Конституційного Суду. Давайте  вийдемо разом з цієї позиції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я прошу зосередитися над питанням бюджету, не давати політичних оцінок зараз, це нікому нічого не дає.

Баранівський.

 

13:22:20

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги! Звичайно, оскільки ми закон наш не вдосконалювали, не має межі скільки його можна вдосконалювати, і ми ніколи його не випишемо таким, щоб він  задовольнив всі сторони даже різні партії, які  знаходяться у цьому залі. Звичайно, у нас у всіх є бажання і у Президента мати  цей документ якнайкращим. І скільки можна було зробити, на мій погляд,  було вже зроблено.

Більше того, ми записали у  даному законі доручення уряду, що, якщо ми десь помилилися,  а прогнозні показники всі можемо помилятися,  як і у Секретаріаті Президента, так і  у  бюджетному комітету, так і в уряді, що ми у першому кварталі   переглянемо всі показники, не дай Бог помилилися, і підправимо  помилку, якщо вона виникне.

Більше того, вчора ми запропонували у бюджетному комітеті, щоби створити ще відповідний фонд, якщо буде сьогодні  пропозиція внесена у парламент, щоби ще підстрахуватися.

І останнє. Все-таки ми повинні у новий рік увійти спокійно, і щоб наші громадяни знали, що буде бюджет, бо ще і обласні сесій провести і районні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я доповню. Він сказав: „Треба за нього проголосувати”, так він сказав.

Симоненко Петро Миколайович.

 

13:23:36

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко,  фракція комуністів.

Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Очевидно, що  кілька проблем  сьогодні ми обговорюємо.

Перша.  В якому стані  сьогодні влада, і що робить Президент, що робить уряд  антикризової коаліції, і на що хто з нас налаштований.

По-друге. Ми  сьогодні є з вами свідками, що так, дійсно,  прийшов той час,  коли треба приймати рішення дуже відповідальні   і радикальні заходи   вживати щодо наведення порядку в державі.

Третє відносно пропозицій. Я пропоную, Олександре Олександровичу, і прошу всіх колег по Антикризовій коаліції підтримати, давайте виділимо час, щоб від кожної фракції виступили в обговоренні ситуації, яка склалася на прикладі пропозицій, внесених Президентом.

По-друге, обговоривши все це, ще раз на фракціях проаналізувати, які пропозиції вніс бюджетний комітет, бо ми їх тільки отримали зараз і в крайньому випадку тоді у вівторок проголосувати для того, щоб це рішення було остаточно, так скажемо, підтверджено…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович, я ще раз поясню. Ми матимемо змогу це зробити, але сьогодні відповідно до Регламенту треба пройти певні процедури – треба проголосувати його. Якщо не буде 300 голосів, тоді ми маємо право проголосувати перенесення його розгляду на вівторок, і тоді та процедура, котру ви пропонуєте, повністю може бути реалізована.

Кириленко замість Аржевітіна. Кириленко.

 

13:25:20

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна".

Шановні колеги, от шановний віце-прем'єр про 2005-2006 роки говорить правду, але місцями. Кажучи про 2005 рік, він забуває, що при цьому ми вперше підняли мінімальну пенсію на рівень прожиткового мінімуму для непрацездатних і знайшли на це гігантські ресурси і протягом рок чотири рази піднімали мінімальну заробітну плату, що призвело до зростання середньої заробітної плати. І така сама ситуація була і в 2006 році.  

Тому суха правда не в тому, що сказано із уряду, а в тому, щоб комплексно дивитися на ситуацію. А тепер ситуація виглядає так, що із шести цілком обґрунтованих пропозицій Президента Ющенка п'ять частиною бюджетного комітету відхилено. І Верховна Рада збирається прийняти як статті саме ті норми про низьку мінімальну заробітну плату і низький прожитковий мінімум, які заперечені неодноразово Президентом, в тому числі іще перед першим читанням.

Тому я пропоную цього не робити, долати вето, а якщо ні, то тоді виходити із пропозицій Президента, іти йому назустріч і приймати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має Турчинов.

 

13:26:33

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, ну перше, я хотів би нагадати     пану Азарову, що уряд Тимошенко на 60 гривень підняв прожитковий мінімум, і треба говорити об’єктивні речі. Це по-перше.

По-друге, що стосується голосування за цей проект. Ви знаєте, був досвід уряду Тимошенко, коли за бюджет голосувало 375 народних депутатів, в тому числі і опозицію, про яку говорив пан Азаров. Інше питання, що цей бюджет був збалансований і соціальний, і тоді не виникало проблем ні в опозиції, ні у правлячої більшості.

Що стосується сьогоднішнього голосування. Олександре Олександровичу, ви ж досвідчений депутат. Є процедура подолання вето. Будь ласка, за цією процедурою. Не треба нічого вигадувати. Ставте подолання вето. Не пройшло подолання – значить, ставте пропозиції Президента. Не пройшли пропозиції – відправляйте в комітет на доопрацювання. От механізм роботи з заветованим законом. Іншого, Олександре Олександровичу, Олександре Олександровичу, я до вас звертаюся: іншого варіанту немає. Тобто є три варіанта. Адаме Іванович вам підкаже, як це робиться. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, навіщо мені підказка Адама Івановича, якщо ви підказуєте? А ви ж були головою Бюджетного комітету і знаєте, що якщо є відхилення проекту, то тоді голосується вето зразу, а тут немає відхилення – є зауваження, але вони оформлені не так, як слід, бо в оформленні повинні бути передбачені конкретні – це я депутату Кириленку підказую, - формулювання позицій по доходній і видатковій частині, а тут робляться просто зауваження. Це неприйнятно, це не годиться. Тому і підготовлена така постанова. Яке подання, така і постанова. Будь ласка.

(О п л е с к и)

Слово має, на трибуну запрошується Володимир Володимирович. Йдемо по поправках Президента. Пропозиція йде, за Регламентом так розглядається, я ще раз… Петро Миколайович, я ще пояснюю: у вівторок ви матимете змогу це все зробити, у вівторок.

Перша поправка Президента врахована частково. Вона регулюється через Прикінцеві положення. Хто за те, щоб підтримати поправку Президента, поправку Президента, хто за те, щоб підтримати, ставлю на голосування. Перша поправка Президента.

Зніміть голосування, я ще раз пояснюю. Спокійно! Спокійно!

Заспокойтеся, я раз кажу, сядьте на місце. Пояснюю: якщо поправка Президента голосується, то це  означає, що ці цифри, які закладені ним, ми передбачаємо у змісті. Якщо врахова…

(Ш у м   у   з а л і)

Я ще раз… Ну, чому всі показують, як треба вести засідання? Заспокойтесь, будь ласка.

(Ш у м   у   з а л і)

Послухайте уважно, не шуміть і вам стане зрозуміло.

 

МАРТИНЮК А.І. Шановні колеги, шановні колеги,  заспокойтесь.

Ви всі закликали, діяти за регламентом. Ми діємо за Регламентом, за 130-ою статтею, яка говорить: якщо Президент пропонує відхилити законопроект, то спочатку ставиться на голосування пропозиція Президента про відхилення. Якщо не набрала необхідної кількості голосів, ставиться пропозиція про подолання вето, це у випадку, коли Президент пропонує відхилити Закон.

В даному випадку Президент не вносить пропозиції про відхилення Закону, а він вносить певні поправки до Закону. В такому випадку кожна поправка Президента голосується. Якщо поправка Президента не набрала 226 голосів, вона не врахована, і так кожна поправка. Після того, коли не враховані поправки Президента, для того, щоб прийняти Закон, треба триста голосів. Тоді Закон прийнятий.

Якщо ми врахуємо всі поправки Президента, треба 226 голосів, тоді Закон прийнятий. Якщо ж ми не наберемо, не враховувавши хоча б одну поправку Президента, триста голосів, при голосуванні Закону в цілому, ми маємо право направити його на доопрацювання. Ось вся процедура за Регламентом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адаме Івановичу, я з самого початку це все вже раз сказав, тому я ще раз…. Послідовність буде така, слухайте уважно. Я ставлю пропозицію Президента, його поправку на голосування. Якщо вона не набирає кількості необхідної, тоді я ставлю на голосування висновки комітету, які  передбачені….

(Ш у м   у   з а л і) 

Ну, це вам не подобається, а так написано в Регламенті.

(Ш у м   у   з а л і)

Або залишається попередня редакція, яка піде на доопрацювання. Олександр Миколайович, я не розповідаю, яка процедура розгляду питань по приватизації, бо я менше знаю, ніж ви. А Регламентом я займаюся 17 років, і знаю їх не гірше. Будь ласка, не кричіть з місця.

Будь ласка.

Я першу поправку Президента… Заспокойтеся, посміхніться один до одного і собі в душі, так би мовити. Не турбуйтеся.

Поправка Президента ставиться на голосування. Будь ласка, перша.

 

13:32:10

За-165

165 голосує.

Зараз, почекайте.

Поправка друга на голосування ставиться, будь ласка. Зараз дам.

 

13:32:46

За-161

З мотивів Симоненко наполягає.

 

13:32:54

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, по першій поправці Президента фракція комуністів не голосувала  тому, що це  якраз передбачається фінансування натівської програми.

Ми за утримання і підтримку  армії української, але ми проти до вирішення на референдумі народом України програми вступу чи невступу  України до НАТО. Фінансування за рахунок грошей, які треба якраз спрямувати на мінімальну заробітну платню, на підтримку сімей військових офіцерів та багато чого іншого. Це по-перше.

По-друге, я у зв'язку з … тут фракція не визначилася і по другій поправці, Олександр Олександрович, тому я прошу в першу чергу реагувати на те, чому ми не голосуємо і давати нам слово, щоб громадяни знали, чому фракція комуністів чи інша фракція не голосує. Ми не будемо  голосувати за підтримку натівських програм. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третя поправка Президента ставиться на голосування. На підтримку поправки Президента. Будь ласка.

 

13:34:11

За-201

Голосів не вистачає.

Четверта.

По фракціях, будь ласка, опублікуйте. Партія Регіонів – 0, „Блок Тимошенко” – 114, „Наша Україна” – 71, соціалістів – 0, комуністів – 16, позафракційні – 0.

Четверта поправка Президента ставиться на голосування.  Будь ласка.

 

13:34:48

За-187

Рішення не прийнято.

П’ята поправка ставиться на голосування, будь ласка. Вона врахована.

 

МАКЕЄНКО В.В. Комітет підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І комітет підтримує. Давайте, я прошу підтримайте. Йде голосування.

 

13:35:15

За-427

Шоста поправка, яка частково врахована, ставиться на голосування. Шоста поправка.

 

13:35:38

За-191

Голосів не вистачає.

По фракціях, будь ласка. „Регіони” – 0, „Блок Тимошенко” – 111, „Наша Україна” – 66, СПУ – 0, комуністів – 14, позафракційні – 0.

Сьома поправка. Вона врахована комітетом. Я ставлю на голосування її, будь ласка.

 

МАКЕЄНКО В.В. Комітет підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримайте, прошу.

 

13:36:32

За-422

Це для глядачів чи радіослухачів, це скасування там переваг для депутатів, щоб не було спекуляцій з цього приводу.

Восьма поправка, яка теж врахована комітетом, я ставлю її на голосування.

 

МАКЕЄНКО В.В.  Комітет підтримує.

 

13:37:03

За-376

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер я пояснюю. Якщо ми зараз з урахуванням цих проголосованих поправок наберемо в 300 голосів, то вважаємо, що бюджет прийнятий. Якщо ні, то ми тоді ще раз поставимо на голосування і направимо його на доопрацювання.

Ставлю на голосування в цілому з урахуванням цих зауважень. Будь ласка.

 

МАКЕЄНКО В.В.  Комітет підтримує. За.

 

13:37:34

За-248

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосів не вистачає, треба 300 голосів. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 185, „Блок Тимошенко” – 5, „Наша Україна” – 2, соціалістів – 31, комуністів – 21, позафракційні – 4.

Я ставлю на голосування пропозицію такого змісту. Прошу уваги. Направити закон про, ну, цей закон, про Державний бюджет на доопрацювання відповідно до пункту 8 статті 130 Регламенту Верховної Ради України. Друге, Комітет Верховної Ради з питань бюджету залучити до роботи над остаточною редакцією закону, уповноважених представників Кабінету Міністрів та Президента України і подати на розгляд Верховної Ради 19 грудня цього року. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

МАКЕЄНКО В.В. Комітет просить підтримати. За.

 

13:38:35

За-252

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 185, „Блок Тимошенко” – 8, „Наша Україна” – 2, соціалісти – 31, комуністів – 21, позафракційні – 5.

Я за результатами голосування так розумію, що дві фракції не хочуть взагалі над бюджетом працювати? Чи як? Так я зробив висновок на основі цього голосування.  (Ш у м   у   з а л і)

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заспокойтеся, опустіть руки, руками не допоможете. Сідайте, будь ласка.

Ми прийняли про направлення законопроекту про Державний бюджет на доопрацювання з рішенням про те, щоб комітет спільно із секретаріатом Президента, з Кабінетом Міністрів  і з тими, хто хоче взяти участь із депутатів, будь ласка, особливо я звертаюся до членів бюджетного комітету, щоб не було так, що не вистачатиме кворуму. 19-го числа ми його розглянемо доопрацьований і винесемо свій вердикт. Ще раз наголошую, все прийнято відповідно до норм Регламенту.

Зараз ми поговоримо цілу годину. Процедури немає такої, хай вам розкажуть, що немає такої процедури. У нас є… оце так, як і з бюджетом, вперше у складі Верховної Ради розглядали позицію вето, бо у нас такого не було, так у нас ще один прецедент.

Подивіться, будь ласка, на статтю 221. Цією статтею скористався наш колега Надюша, який невдоволений відповіддю на його депутатський запит і просить цю відповідь обговорити. Але для того, щоб обговорити цю відповідь потрібно, він скаже свої аргументи,  я зачитаю, яка надійшла йому відповідь, і нам потрібно буде набрати 226 голосів для того, щоб прийняти рішення для обговорення цієї відповіді на наступних засіданнях сесії, коли буде час для запитів і оголошень.

Суть зводиться до того… А потім ми перейдемо до „Різного”. Суть зводиться до того: Генеральний прокурор Медведько відповів Голові Верховної Ради, що депутатський запит групи народних депутатів України (Поживанова та інших), оголошений на засідання Верховної Ради  України 22 вересня 2006 року, щодо законності надання товариству …….. земельної ділянки на території парку … міста Кременчука під будівництво торгово-розважального комплексу,     вирубки дерев та з інших питань, розглянуто.

Відповідь народному депутату України надано. Будь ласка, 3 хвилин Надоша. В чому невдоволення, приймемо рішення і підемо далі.

 

13:41:47

НАДОША О.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати.

Я хотів би звернутися до вас, щоб ви взяли трішки уваги собі, щоб уважно розглянути той запит і ту відповідь, яка надійшла до мене від Генеральної прокуратури. Це не стосується якихось моїх амбіцій і це не стосується навіть проблем міста Кременчука. Це більшою частиною стосується кожного з нас, який сьогодні присутній в цьому залі. Стосується нашої депутатської діяльності, а ще більше, нашого стимулу і нашої можливості контролювати діяльність органів влади на місцях. Єдине, чим ми можемо це робити, крім законодавчих актів, це безпосередньо є депутатські запити, ті запити, на які чиновник повинен у відведений законом термін, відповідати. Відповідати не взагалі про казна-що в „городі бузина, а в Києві дядько”, а відповідати по тим питанням, які ми задаємо в цих запитах. На жаль, більшість з нас отримує відповіді не конкретні, отримує відповіді взагалі про все, що тільки можна написати, але не те, що ми просимо по суті.

Так навіть в тому запиті, який писав я, про знищення цілого паркового комплексу в місті Кременчуці, я отримав відповідь прокуратури про те, що будівництво припинено, хоча все місто знає, що будівництво продовжується, зведені фундаменти, зводяться вже корпуси. Прокуратура в даному випадку виявляється безсилою. Як і ми з вами, народні депутати, ми дійсно є безсилі перед свавіллям чиновників, ми дійсно не можемо контролювати цей процес і наші запити вже сьогодні нікого не лякають, і не взивають до відповіді. Сьогодні на наші запити можна відповідати як завгодно і кожен з нас з цим стикається. Я прошу, дуже уважно до цього віднестися і підтримати, моє прохання до вас, щоб ми розглянути, по-перше, і цього неродивого прокурора, який мав всі права, але не зупинив будівництва. І на прикладі його, дати всім іншим виклик тим чиновникам, які не працюють на територіях тим людям, які не виконують своїх обов’язків  і перед виборцями, і перед тими, хто їх призначив на високі посади.

Тому я  просив би Верховну Раду України  підтримати моє прохання про   виклик цих чиновників до Верховної Ради  і розгляд цього  питання на пленарному засіданні Верховної Ради. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Ще раз нагадую, будьте уважні,  це ми вперше зустрічаємося з вами з такою ситуацією. У кого є Регламент, подивіться 221  статтю. Я повторю коротко конспективно її основні положення. Уже частину ми виконали, що депутат невдоволений, головуючий  зачитав відповідь, тобто  депутат  подав заявку, головуючий зачитав відповідь, надав  можливість депутату виступити, а зараз нам треба  прийняти рішення про те, щоб  тоді, коли це передбачає 25 стаття, а там у нас, якщо я не помиляюся,  третя п’ятниця місяця, коли ми обговорюємо, надати таку можливість обговорити відповідь і за……

Якщо ми не  наберемо 226 голосів,  то депутат може виконати своє бажання, зібравши  90 підписів. Так що тут ви розумієте ситуацію.

Я ставлю на голосування пропозицію колеги Надоши щодо   обговорення відповіді на його депутатський запит відповідно до  25 і 221 статті Регламенту. Прошу голосувати.

 

13:45:47

За-182

Не підтримано.

Але знову, я  рекомендую колезі Надоші скористатися 221 статтею, зібрати 90 підписів, і тоді воно включається у порядок денний автоматично.

По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 116, „Наша Україна” – 60,  соціалісти –0,  комуністи – 5, позафракційні – 0.

  Шановні колеги! Давайте відведемо 30 хвилин на „різне”. Прошу записатися. Так, будь ласка, Шкіль Андрій. За ним Бульба.

 

13:46:48

ШКІЛЬ А.В.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі і телеглядачі!

Шкіль Андрій, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Я хочу скористатися парламентською трибуною, щоб оголосити про утворення міжфракційного депутатського об’єднання „Контрабанді – стоп!” Зачитаю декілька положень.

„Ми, народні депутати України, проаналізувавши стан боротьби з незаконним переміщенням товарів через Державний кордон, з метою вироблення шляхів та способів розв’язання проблеми поширення контрабанди через вдосконалення законодавства, проведення аналізу причин, що сприяють поширенню контрабандної діяльності, створення і вдосконалення правових умов, спрямованих на запобігання та виявлення фактів контрабанди, усунення економічних передумов для контрабандної діяльності, співпраці з відповідними державними органами України та органами іноземних держав щодо вироблення заходів та пропозицій по боротьбі з контрабандою, у зв’язку з цим задля досягнення вищезазначеної мети утворюємо міжфракційне об’єднання. В це міжфракційне об’єднання входять депутати, наголошую, з усіх фракцій, які присутні тут в парламенті. Це об’єднання сприятиме внесенню на розгляд Верховної Ради України законопроектів, спрямованих на вдосконалення законодавства у сфері регулювання імпорту та боротьби з контрабандою, надаватиме підтримку походження таких законопроектів, в тому числі ініційованих іншими суб’єктами законодавчої ініціативи, здійснюватиме моніторинг за ефективністю заходів щодо запобігання контрабандним проявам та реалізації на внутрішньому ринку незаконно ввезених товарів, а також контроль за виконанням нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію державної політики у боротьбі з незаконним переміщенням товарів через Державний кордон, сприятиме інформуванню громадян України про заходи щодо боротьби з контрабандою. Міжфракційне депутатське об’єднання „Контрабанді – стоп!” діє на принципах самоврядування, відкрите для приєднання інших народних депутатів та налаштоване на співпрацю з керівництвом Верховної Ради, депутатськими фракціями та відповідними комітетами Верховної Ради, Секретаріатом Президента та Секретаріатом уряду, іншими органами державної влади України, громадськими організаціями та об’єднаннями. Представляти  інтереси міжфракційного депутатського об’єднання: „Контрабанді стоп!” доручається співголовам, народним депутатам України – Рибакову Ігору Олександровичу та Ландику Володимиру Івановичу та заступнику, народному депутату Андрію Шкілю.

Я хочу поки є час ще наголосити, що ви йшли сюди, представники "Блоку  Юлії Тимошенко", Партії регіонів, „Нашої України”, Комуністичної партії та Соціалістичної партії, тобто всі фракції представлені, і не треба мені тут  в чергове наголошувати на актуальності проблеми, вона існує і в Україні. На превеликий жаль, контрабанда не просто існує, вона завдає серйозної, серйозного навантаження на українську економіку і сприяє тому. Що українська економіка не розвивається.

І це завдає серйозної шкоди національній безпеці України, тому це питання не одного дня. Я вважаю, що таке міжфакційне об’єднання буде плідно втілювати ті ідеали, які спільні для всіх фракцій, представлених в парламенті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степна Бульба, будь ласка. За ним – Петро Цибенко.

 

13:50:06

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція соціалістів.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці.

Днями Комітет з питань національної безпеки і оборони одноголосно визнав стан Збройних сил України незадовільним, більше того, таким, що створює загрозу національній безпеці.

У виступах членів комітету наголошувалось. Що у Збройних силах України не зменшується рівень злочинності, корупції, значних трат, пов’язаних з розкраданням військового майна, передача земельних ресурсів і військових містечок досі проводиться з численними порушеннями Законів України.

Ось яскравий приклад, у червні 2005 року Міністерство оборони офіційно відмовилося від своїх прав, а полтавська міська рада рішенням сесії 6 січня цього року прийняла в комунальну власність 55,6 гектара землі, вивільненої після ліквідації артилерійської бази Збройних Сил України в  історичному центрі Полтави. Але відбулися вибори 2006 року, змінилася влада в Полтаві, змінилися заступники у міністра оборони і новий зам – пан Бойко листом від 24 липня цього року пропонує міністру оборони вдруге передавати полтавській громаді  земельну ділянку військового містечка.

Правда, вже не просто так, а з метою надання інвестору під будівництво. Інвестор буде визначений територіальною громадою міста згідно з чинним законодавством, сказано в листі. Пан Гриценко ставиться візу „згоден”, але вже через півтора місяці у листі виконуючому обов’язки полтавського міського голови пану Матковському повідомляє: „Міністерство оборони дає згоду на припинення права користування земельною ділянкою з подальшим відведенням під будівництво у встановленому чинним законодавством порядку товариству з обмеженою відповідальністю «П’ятий елемент».

Чому так? А тому що  30 серпня  2006 року на основі угоди міністр оборони зобов’язався передати цьому „П’ятому елементу”  на підставі акту більше 55-ти гектарів полтавської землі.

Зі свого  боку, „П’ятий елемент” погодився перерахувати трохи більше семи мільйонів гривень Міноборони. Наяву  очевидне порушення статті 95 Земельного кодексу України, де сказано, що земля, землекористувачі не наділені правом не лише  продавати, але й передавати землю іншим особам.

Керівництво міста мало змогу припинити цей правовий беспрєдєл, але замість цього з очевидною оперативністю в той же день, а саме 12 вересня в момент отримання листа від Міноборони  на сесії міськради погодилися з паном Гриценко і прийняли рішення передати землю „П’ятому колесу”… перепрошую, „П’ятому елементу”.

Я знаю, що з цього приводу зроблений депутатський запит. Будемо сподіватися, що у правоохоронців вистачить наполегливості і принциповості, аби винні одержали по заслугах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Петро Цибенко, фракція комуністів, за ним Симоненко підготуватися.

 

13:53:22

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні громадяни України!

Від імені своїх товаришів по фракції хочу привернути увагу громадян України до того, що націоналістична політична лінія Президента України є глибоко  деструктивною, антидемократичною і створює загрозу подальшого наростання конфронтації в нашому суспільстві.

Ющенко і його оточення, відчувши явну загрозу своєму політичному майбутньому, втрачаючи  відповідну підтримку громадян України, зосередили свою діяльність на організації помаранчевого саботажу.

Мета одна – зберегти монополію на державну владу. Шляхом політичного шантажу і залякування Президент та його команда нав’язують суспільству ідею перегляду основних положень політичної реформи, мета якої – повернути диктаторські владні повноваження, подібні до кумівських часів.

Для цього Президент здійснює тиск на Конституційний Суд, добиваючись визнання змін в основному законі неконституційними. Порушуючи чинне законодавство, Ющенко формує так звану конституційну комісію з вироблення нової редакції Конституції.

Лицемірно розмірковуючи про європейську демократію, про права і свободи, Президент фактично встановлює тоталітаризм в Україні, укріплює кримінально-олігархічний режим, нагнітає в засобах масової інформації націоналістичні, антикомуністичні і антиросійські настрої.

В рік шестиріччя завершення роботи Нюрнберзького трибуналу, де було засуджено фашизм, Ющенко вимагає від Верховної Ради реабілітувати бендерівських посібників та гітлерівців з ОУН УПА і надати тим, хто розстрілював радянських громадян в Бабиному яру, проводив звірячі каральні операції проти мирних жителів України, Білорусії, Польщі і Словаччини, статус героїв національно-визвольного руху.

Цинічні ігри Ющенка навколо трагічної сторінки вітчизняної історії голоду 32-33 років у зв’язку з ухваленням закону про так званий геноцид може привести до міжетнічного, міжнаціонального і міждержавного протистояння.

Глибоко деструктивною є фактична відмова Президента і його оточення будувати свої відносини з Верховною Радою України, антикризовою коаліцією і сформованим нею урядом на базі чинного законодавства і принципу сумісної політичної відповідальності за долю України. Постійні війни із-за повноважень, які Ющенко проти парламенту, Кабінету Міністрів України самим негативним чином позначається на міжнародному авторитеті України.

Ми закликаємо всі ліві і лівоцентриські політичні сили, всю прогресивну громадськість України, всіх чесних людей України об’єднатися в єдиний антифашистський фронт для захисту демократії і цілісності України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Симоненко, фракція комуністів. За ним Чубаров.

 

13:56:28

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые избиратели, уважаемые коллеги.

Мы только рассмотрели вопрос о поправках Президента к бюджету. Эта проблема волнует многих и я не случайно предлагал обсудить этот вопрос и после обсуждения принять решение. Почему?

Я рассчитывал, что Президент как самый умный экономист у нас в стране покажет недостатки в организации работы Кабинета Министров, Верховной Рады, покажет источники, которые нами не учтены либо преднамеренно сокрыты от наших избирателей. Может быть, они не отвечают интересам национальной экономики.

Я к сожалению этого не увидел и не услышал. Я еще раз хочу публично Президенту предложить в конце-концов стать Президентом Украины и украинского народа и для украинского народа сберечь в бюджете каждую копейку. Делить «тришкин кафтан» в условиях грабежа и воровства это проще простого.

Что мы, фракция коммунистов, предлагаем? Прежде всего надо направить усилия на поддержку реальной экономики. Реальная экономика будет работать, будут источники наполнения бюджета стабильными. О чем идет речь? Я предлагаю, первое, прежде всего ставку рефинансирования Национально банка Украины установить 3,5%, для коммерческих банков – 8%. Таким образом, мы дадим реальные оборотные средства для развития отечественного товаропроизводителя.

Второе, убрать всіх „любих друзів” Президента со скважин газовых и нефтяных и все деньги не в карман „любих друзів” на поддержку националистических различных выкрутасов, а в государственный карман.

Третье, вернуть всю государственную собственность, которую передали „любі друзі” в управление своим браткам, вернуть в управление Кабинета Министров и все деньги от использования этой части государственной собственности передать в Государственный бюджет.

Четвертое, наведение порядка на границе и поставить реальный заслон контрпропаганде, это даст в год нам минимум 10 миллиардов гривен. Далее, использование государственной монополии на водку и табак, это также миллиарды гривен. Далее, я бы предложил собраться втроем Президенту, Премьер-министру и главе Национального банка и в закрытом режиме обсудить вопрос об использовании резервного фонда Национального банка Украины. Это тоже те конкретные практические меры, которые дадут возможность обеспечить реальную экономику.

Далее. Я предлагаю, с точки зрения защиты наших избирателей, вернуть им долги по заработной плате. И спросить с коммерческих структур, которые более миллиарда имеют задолженность по зарплате перед нашими избирателями.

Далее, я бы предложил сегодня дать поручения контрольным органам, в том числе, прокуратуре, милиции, Службе безопасности, проверить объективность и обоснованность установления заработной платы. Не говорить о том, что минимально сколько могут платить, а установить объективно правильную, а также проверить объективность и обоснованность установление цен на продукты питания, товары первой необходимости и лекарства. Только тогда мы будем наводить порядок в государстве, когда каждый чиновник будет отвечать за исполнение своих обязанностей перед нашим народом. Благодарю!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Рефат Чубаров, будь ласка. За ним Безпалий передав слово Аржевітіну, підготуватися.

 

13:59:43

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановні виборці, шановні колеги, вчора Верховна Рада України схвалила Закон про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів щодо відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки.

Отже, якщо закон буде підписано Президентом у тому варіанті, як було схвалено, то тепер ті громадяни України, які вчинять дії, що підпадатимуть під юрисдикцію цього закону, можуть понести покарання, пов’язані з позбавленням волі до 3 років. І хоча в остаточному варіанті, на відміну від того, який був схвалений у першому читанні, набагато в зм’якшеній мірі покарання, хочу ще раз наголосити з цієї трибуни, що цей закон буде працювати проти тих людей, які в установленому законом порядку, роками не можуть отримувати землю для будівництва житла.

Хочу пояснити на кримській ситуації. Тисячі і тисячі кримських татар, що нарешті повернулися на свою землю, роками не могли отримати хоча б 10 соток землі для облаштування, особливо в тих містах, де вони самі народилися до депортації або народилися їх батьки. Не могли отримати, бо їм цинічно відмовляли та продовжують відмовляти. В той же час, тисячі гектарів землі, в першу чергу, на Південному березі Криму, незаконно розподілені між тими, хто має або великі ресурси, або має прямий доступ до влади. Зараз кримська прокуратура намагається опротестувати незаконне рішення, повторююсь, це для тих, хто голосував за цей закон, не за захоплення, а незаконне рішення, але отримане згідно рішенням місцевих рад. У нас сотні гектарів, які зараз опротестовується прокуратурою в місцях Алупка, Алушта, в Ялті. Мова йде про загальновідомий пансіонати  чи території, сьогодні просто розхватаються незаконно, але згідно знову ж незаконним, але згідно рішенням місцевих рад.

Скажімо, якщо хочете, загальновідомий протитуберкульозний санаторій імені Боброва буквально днями сесія міської ради Алупки розділила, видала акти на 6 із 11 гектарів землі цього санаторію. Таке ж рішення є щодо інших пансіонатів кримських.

Скажімо, міська рада Алушти відмовила  громаді кримських татар виділити, послухайте мені тільки, 7 чи 8 сотих землі на тому місці, де була соборна мечеть в Алушті, яка знесена. Але цю землю дали аеропорту „Бориспіль”, якому, бачте, не вистачає землі в Криму, щоб розширити свої володіння.

Я хочу сказати відверто, шановні друзі, якщо ми зараз і не всі… не зможемо знайти шляхи розв’язання земельної проблеми, цей закон не остановить людей, які повертаються на свою землю, не через землю, тоді давайте повертати дома, власність, все те, що …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Станіслав Аржевітін, будь ласка, за ним Григорович.

 

14:02:59

АРЖЕВІТІН С.М.

Заява фракції "Наша Україна" з приводу бюджетного процесу.

На початку тижня Президент України повернув до парламенту Закону України про Державний бюджет на наступний рік. Причиною повернення стало неврахування урядом Януковича соціальної складової, що спричиняє погіршення вже сформованого рівня життя та неврахування низки важливих економічних складових, незрозумілий механізм перерозподілу коштів до місцевих бюджетів, непрозора фінансова політика в сфері імпортних операцій.

Цей перелік вад бюджету є далеко неповним,  про що, власне, і наголосив Віктор Ющенко на вчорашній зустрічі з українськими засобами масової інформації.

Як відомо, Кабінет Міністрів виступ з різкою заявою з приводу повернення Президентом  проекту бюджету до Верховної Ради, чим, на жаль, виразив власну неготовність   та нездатність йти на компроміс та взаєморозуміння.

Фракція „Народний Союз Наша Україна” вважає, що заява уряду з приводу бюджетного процесу є політичною, не виваженою і свідчить про неготовність уряду діяти державно відповідально.

Складається враження, що Кабінет Міністрів України свідомо   нагнітає політичну ситуацію та поширює неправдиву інформацію щодо мотивів повернення Президентом України Віктором Ющенком Закону „Про Державний бюджет на 2007 рік”.

Президент України скористався своїм конституційним правом і висловив пропозиції не через політичні міркування, а   тому що  в головному фінансовому документі країни закладені значні прорахунки.

 У відхиленому бюджеті містяться положення, які,  фактично,   знижують рівень  реальних мінімальних зарплат і пенсій, а отже і рівень життя практично кожного громадянина, призводять до недостатнього фінансування Збройних сил,  закріплюють непрозорі схеми  ручного розподілу державних інвестицій. Лише непрофесійними діями уряду можна пояснити ствердження про відсутність додаткових коштів на соціальний захист малозабезпечених і пенсіонерів.

Неупереджений аналіз доводить, що відмовившись від створення недержавного пенсійного фонду, деяких державних     галузевих інвестицій, які планується  розподіляти в ручному режимі, оптимізувавши фінансування реконструкцію аеропортів, тощо, ми зможемо підняти рівень  прожиткового мінімуму на 26 гривень. Це в свою чергу призведе до  збільшення пенсій, зарплат   вчителів і  лікарів,  всіх  працівників  бюджетної сфери та стимулюватиме власників  приватних підприємств до збільшення доходів громадян.

 Відвертою неправдою є твердження уряду, що на внесення змін до бюджету не вистачає часу. „Наша Україна” наголошує,  достатньо одного тижня за умови злагодженої і   напруженої роботи для врахування зауважень Президента та перерахунку базових показників бюджету.

Ми закликаємо антикризову коаліцію перенести політичні дебати в економічну площину, відкинути партійні і вузько корпоративні   амбіції і, врахувавши зауваження глави держави, не гаячи часу,  доопрацювати  Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що ми і зробимо до вівторка.

Григорович Лілія,    будь ласка.

 

14:06:03

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович. „Наша Україна”.

Шановні виборці, шановні колеги депутати, шановний головуючий.

Ситуація з розглядом поправок Президента у повернутому проекті  бюджеті на 2007 рік змушує сказати наступне.

22-га стаття Конституції твердить, що не можна прийняти законодавчі акти, які погіршують  нині діючі. Прийняттям бюджету на 2007 рік  запропонованим антикризовою коаліцією  ми погіршуємо становище 12 мільйонів  пенсіонерів, які з 1 січня недоотримають  26 гривень. Тому Президент України діяв відповідно до своїх повноважень президентських і відповідно  до 22 статті Конституції.

Коли ще комуністи були комуністами, а соціалісти соціалістами,  вони дуже тонко і жваво реагували на будь-яке  соціальне погіршення. Сьогодні в цьому залі вони мовчки, опустивши голови, голосували проти того, щоби  прийняти поправки Президента.

Тому я стверджую, ми сьогодні в Україні  не маємо лівих сил, немає захисників інтересів трудящих.

Де взяти ці кошти? Та дуже просто. Шановні друзі!  2,4  мільярда, а рівно стільки потрібно для  пенсіонерів, можна взяти з отих 32, 4   мільярдів  запланованих на інноваційні різноманітні програми розвитку. Розвиток має бути за рахунок інвестицій, позабюджетних коштів. Візьміть 2,4 мільярда і  дайте пенсіонерам, а те, що не вистачить,  долучить з тієї приватизації, яка може  бути успішною у першому кварталі. Крапка.

І тому всі ігри, що довкола  поправок Президента, є не що інше,  як просто бажання не захищати свій народ. Я це стверджую цілком однозначно, покладаючись на думку  дуже багатьох експертів, які анонсували хід бюджетного процесу в Україні. Кошти є, дайте їх людям.

А тепер в різному, буквально, про різне.  Шановні виборці! Я страшенно  зневажаю тих політиків, які   дуже люблять бити по моральних авторитетах або по політиках, граючись  на їхніх дітях. І з цієї трибуни  лунали витупи про царят. Як правило,  це, звичайно, роблять люди  нечестиві. Відмічаючи тезу: батьки відповідальні за дітей все-таки  хочу проанонсувати   одну інформацію на сайті  „Реальна політика”, яка стверджує, буквально,  наступне. І ніч з 5 грудня із бориспільського аеропорту з першої президентської стоянки  відбув чартерний літак  у Сполучені Штати Америки, на  борту якого був молодий чоловік  на прізвище Янукович та  кільки супроводжуючих людей. Я не буду анонсувати всю ситуацію,  скажу тільки  одне. Відмітаючи тезу: батьки  - діти, хочу   сказати, якщо  це політик, член парламенту, то я прошу  фракцію, до якої належить цей депутат, або відкоментувати цю ситуацію, або заперечити її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петренко передав Шлемку слово. За ним буде: Карпук передав Бондарю.

 

14:09:06

ШЛЕМКО Д.В.

Дмитро Шлемко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні співвітчизники, днями Верховна Рада не проголосувала за зміни до Закону про статус гірських населених пунктів в країні. За ці дні мені поступило десятки звернень від виборців краю, які цілком закономірно запитують, чому так сталося.

Нагадаю, що даний закон з чималим стажем: йому більше 11 років. Парламент минулого скликання дружно підтримав нові зміни, згідно яких розширюється кількість населених пунктів, що отримували статус гірських. Тому такою несподіванкою стало вето Президента України, який, до речі, починав свою фахову біографію саме в одному з гірських поселень Прикарпаття. Якщо взяти його основний аргумент, а саме, що запровадження таких положень потребуватиме значного збільшення видатків Державного бюджету, то з цим аж ніяк не можна погодитися. Візьму для прикладу Івано-Франківщину, яку від „Блоку Юлії Тимошенко” представляю у Верховній Раді України.

Після введення в дію змін до закону до населених пунктів, що мають статус гірських, добавиться ще більше 60 поселень з населенням понад 50 тисяч чоловік. Коли врахувати всі пільги, які отримають за цим законом жителі гір, то вони становитимуть більше 50 мільйонів гривень на рік. Така вона – ціна питання для однієї області. Це при тому, що окремим східним областям з бюджету-2007 виділять сотні мільйонів гривень на різні потреби.

Зрозуміло, що проблема і цим не вирішується. Бо всі ми добре знаємо, що через бюджет кошти виділяються за принципом: на одного жителя, на одного учня, на одного хворого – без врахування специфіки того чи іншого регіону з його географічними, природно-кліматичними, демографічними умовами, які докорінно впливають як на працю, так і на життя людей. Повірте, в гірських селах вони надто складні. Правда, всі, хто приїжджає в гори на відпочинок, в першу чергу насолоджуються природою, чистим повітрям, гостинністю горян, однак менше знають, що тут найбільше безробіття, бо не працюють промислові підприємства, не вистачає орної землі, злиденність багатьох, найвища дитяча смертність, чисельний виїзд молодих людей за кордон на заробітки, слабеньке забезпечення шкіл, лікарень професійними та молодими кадрами. Тому  надавати допомогу цим людям, сам Бог велів. Це добре знає президент, це дуже добре знає фракція „Наша Україна”, за яких дружно проголосували горяни як на президентських, так і на парламентських виборах.

Тому таким незрозумілими виявилися результати голосування за названий Закон. Із 142 голосів "Блок  Юлії Тимошенко" дружно віддав 104 голоси, приємно здивували комуністи, додавши ще 17 голосів  до загального балансу, очікувані були 4 голоси Партії регіонів та трьох соціалістів.

Однак 12 голосів  „Нашої України” стали взагалі несподіванкою, до того ж за Закон не голосувала більшість депутатів – вихідці з Прикарпаття, які перебувають у цій фракції. Знаю, що в горян добра пам’ять, вони цього ніколи не забудуть, хоч прийматимуть на відпочинок усіх з радістю. Така в них добра душа, на відміну від депутатської.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тим більше, хай сніг появиться, щоб було куди їхати. Будь ласка, Бондар і Кириленко передав слово Танюку.

 

14:12:08

БОНДАР О.М.

Українська республіканська партія „Собор”, фракція „Наша Україна”.

Шостого грудня 2006 року Верховна Рада  України прийняла в цілому Закон України про перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2007 році.

Під час підготовки та безпосереднього розгляду законопроекту, фракція „Наша Україна” неодноразово наголошувала про недосконалість його та помилковість передбачених цим законопроектом засобів реалізації процесу приватизації державних об’єктів.

Прийняття даного законопроекту не забезпечить наповнення державного бюджету в розмірі 10 мільярдів гривень, згідно прогнозних показників, передбачених проектом Державного бюджету на 2007 рік.

Фракція „Наша Україна” заявляє, що єдиним вірним законодавчим забезпеченням процесу приватизації в Україні є прийняття державної програми приватизації. Фракція „Наша Україна” звертається до Президента України Віктора Ющенка з пропозицією накласти вето на Закон України про перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2007 році у зв’язку із такими обставинами: перше, перелік об’єктів, що міститься в додатку 3, фактично, забороняє приватизацію всіх об’єктів державного власності, що не увійшли до цього переліку, або провокує суцільні судові позиви по всій Україні.

Норма про обов’язковий продаж пакетів акцій більше 25%, разом із земельними ділянками, фактично, забороняє таку приватизацію і дає можливість продати тільки пакети менше 25%, в тому числі, об’єкти „Укртелеком” та  Одеський припортовий завод. Це говорить про те, що антикризова коаліція за наполяганням соціалістів, погодившись з пропозиціями Президента щодо продажу „Укртелекому” та Одеського припортового  заводу, викривила  їх та довела до абсурду.

Законопроект також надає  роз’яснення, яким саме чином мають продаватися об’єкти державної  власності. Відповідь на це питання сьогодні не може дати ні уряд, ні Фонд держмайна. Натомість, Державна програма приватизації на розгляд парламенту не подається, зміни до законодавства не внесені.

Ініційовані представниками нашої фракції законодавчі ініціативи, які  спрямовані на забезпечення прозорості процесу приватизації, взагалі не розглядаються у Верховній  Раді України. Разом з тим, як стало відомо членам нашої фракції, поданий до Кабінету  Міністрів України Фондом державного майна України проект програми приватизації і змін до законодавства не містить у собі положень, що забезпечували б прозорість проведення приватизації в Україні. Натомість  програма містить в собі додаткові кваліфікаційні умови, які будуть визначати  покупця задовго до початку конкурсу.

Фракція "Наша Україна" наголошує, що введення в дію такого закону створює нові  корупційні схеми та стане початком перерозподілу не лише об’єктів державної власності, а й тих об’єктів, які вже продані.

Як наслідок, ми матимемо стрімке падіння  інвестиційної привабливості, відтік капіталу з України та загальне погіршення економічного стану держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лесь Танюк, будь ласка.

 

14:15:22

ТАНЮК Л.С.

Лесь Танюк, Народний Рух України, фракція "Наша Україна".

5 червня 2006 року Служба безпеки України  заборонила в’їзд в Україну  депутата від Державної Думи Росії Костянтина Затуліна. Це рішення не було спонтанним, оскільки за час існування української незалежності діяльність Затуліна не один раз наражалася на негативне сприйняття не лише патріотично налаштованих українських громадян, а й вищої державної влади. Це – третя заборона в’їзду російському політикові в Україну.

Ще 10 років тому МЗС України визнала Затуліна персоною нон-грата. В рішенні СБУ  відзначається, що діяльність Затуліна, цитую, „створює передумови  для протиправних дій, пов’язаних із зазіханням на територіальну цілісність України та розпалення міжнаціональної ворожнечі.

Попри те, в сучасній українській політиці можуть бути дивовижні  речі, які межують з політичною клоунадою.

В День української армії Микола Азаров, який досі є першим віце-прем’єр-міністром, підкреслюю, українського уряду, в присутності російського посла Віктора Чорномирдіна вручає російському політикові в українофобові Затуліну з патетичною назвою „За відродження України”.

Урочистий запис у подробицях показали російські змі, особливо звернувши увагу на те, що нагороджений щиро дякував Президентові і Прем'єр-міністрові за нагороду і однозначно, що мільйони людей як в Україні, так і в Росії диву давалися, що це влада в Україні, яка персонам нон-грата ордени роздає. І ніхто людям не пояснює, що це серед державних нагород немає ордену „За відродження України”, а всі інші знаки, в тому числі і громадського фонду, яким опікується .................. пан Азаров, не мають права так називатися. То може пан Азаров в цю історію випадково вляпався, як це було з ним п’ять років тому, коли вступив масонського ордена святого Станіслава. Однозначно ні. Це один з кроків, спрямованих проти України і українського народу, і українського Президента. Так, саме проти Президента, бо саме Президент видає ордени.

Це мені це політичне посміховисько нагадує мені один наш історичний факт, коли Молотов з Рібентропом підписали угоду знамениту. Після того Молотов прийшов до Сталіна і сказав на радощах, що давайте нагородимо Рібентропа орденом Леніна. Сталін посміявся, згадуючи, і каже: „Нет, нет он может от этого отказаться. Давайте мы ему орден «Красной звезды» дадим. Тут он может не откажется». Але знайшлись люди розумні біля Сталіна, які відрадили його від того посміховиська. Тут розумних людей не знайшлося, і ніхто Азарова не відрадив.

Тому небезпечно, що ця політична провокація завдала шкоду всій Україні як цивілізованій державі.

На завершення треба відзначити, що не таку Україну відроджують пани Азаров і Затулін. Нагадаємо орден, який називається „За відродження України”, а Україну авторитарну, мафіозну, дикунську. Проте вже лунають в Україні заклики об’явити не тільки пана Затуліна, а його протеже пана Азарова колись персоною нон-грата.

Я думаю, що ми з вами до цього доживемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ви цікаву тему підняли. Але давайте ми, мабуть, на законодавчому рівні вирішимо про те, щоб у державі були тільки одні ордени і медалі. А так, на превеликий жаль, кожна фірма, фірмочка, організація, напіворганізація,  засновують свої ордени і медалі і роздають наліво-направо, і таких випадків тисячі, якщо не десятки. Мабуть, давайте ми це законодавчо врегулюємо. Я, наприклад, палкий прихильник того, щоб залишилися тільки ті, які визначаються державою. Так, колись це були нагороди Верховної Ради, відзнаки Президента і так далі.

Шановні колеги, ті, хто залишився, я вам дякую за підтримку головуючого, що ви мене одинокого не залишили в цій сесійній залі.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим.

Нагадую, що наступний тиждень у нас також пленарний. Початок роботи о 10-ій годині 19 грудня  у вівторок. На все добре.