ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

16 листопада 2006 року, 16.20 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, я найперше, хочу вибачитися за затримку, яка сталася не з моєї вини. Але, тим не менше, прошу підготуватись до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

16:20:57

Зареєструвалося -434

Є 434 депутати, тобто достатня кількість, щоб проводити вечірнє засідання. Оголошую вечірнє засідання відкритим.

Ми припинили наше засідання вранці на виступах Матвієнкова і Карпука. Матвієнков просить, він дає слово Кузьменку Сергію Леонідовичу від фракції соціалістів. Будь ласка.

16:21:33

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибі, шановний Олександрович! Шановні колеги! Шановні радіослухачі!

Ну, перше, що я хотів би сказати відносно, тут з деяких фракцій задавались питання відносно компетенції. Моя компетенція – це більше 30 років роботи на Запорізькому автомобілебудівному заводі, для більшості з людей він є автозавод „Комунар”. Я висловлюю великий сумнів відносно компетенції пана Ляшка висловлюватись з проблем автомобілебудування і хотів би сказати, що, мабуть, його компетенція дорівнює компетенції керівника його фракції, яка сказала, що Запорізький автомобілебудівний завод, де працює 20 тисяч робітників, є автомобільна майстерня.

Що стосуються ситуації в автомобілебудуванні на сьогодні. На сьогодні ми знаємо, ми знаємо сьогодні, що автомобілебудування завдяки сьогоднішній системі захисту внутрішнього ринку розвивається і сьогодні ми більше автомобільного ринку України забезпечуємо автомобілями українського виробництва.

Які є загрози сьогоднішньому автомобілебудуванню України? Загроза дуже проста. Вступ в СОТ зменшує тарифний захист автомобільного ринку, і є два виходи з цієї ситуації, або ми заплющуємо очі і залишаємо близько 200 робочих місць по Україні напризволяще, або ми сьогодні замість тарифного захисту шукаємо інші шляхи. Іншим шляхом являється, в тому числі і закон, який пропонує народний депутата Святаш. Це технічний захист автомобільного ринку України.

Я хотів би також наголосити про наступне. Ми сьогодні дуже багато говоримо, і один виступаючий розказував про 5 мільйонів громадян, які постраждають. Я хотів би сказати, що він не читав цього проекту, тому що насправді чорнобильці не змінюють сплати, інваліди війни не змінюють, Закон про основні засади соціального захисту ветеранів праці і інших громад похилого віку залишається у силі і таке інше. Тобто ні про які 4 там про більше мільйонів громадян, які постраждають, мова не йде. Вас просто обманюють.

Я вважаю, що цей закон обов’язково треба приймати, можливо його треба доопрацювати, можливо треба ще одне перше читання, але, якщо ми хочемо зберегти автомобілебудування в Україні, то ми зобов’язані замість тих заходів, які забороняє СОТ, вжити інших заходів по захисту …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу виступаючих, не зачіпайте одне одного. Сказала жінка на завод – майстерня. Вона десь і права, це тільки велика дуже майстерня, де працює 20 тисяч робітників. Ще раз прошу, хто сумнівається у компетенції Олега Ляшка. Він розбирається у всьому, ніяких сумнівів нема. Він має право як депутат говорити з різних причин так, як він вважає необхідним.

По суті цього закону у мене пропозиція, уже ви, почекайте трохи, почекайте. Уже висловлювалися міркування відносно того, що його, скоріше всього, треба відправити на повторне перше читання, можливо, навіть завтра розглянути з зауваженнями, які вже сьогодні були, чи на наступному пленарному тижні, щоб усі могли внести свою думку до цього закону і так далі.

Тому, якщо ви не заперечуєте проти цього, давайте я поставлю на голосування пропозицію про винесення його на повторне перше читання. Нема заперечень? Ставлю на голосування цю пропозицію.

16:26:01

За-278

Рішення прийнято.

Почекайте трошки, почекайте. Сядьте на місце, я вам дам з місця репліку. Ляшко з місця репліку говорить. Ви хочете з трибуни? Будь ласка, з трибуни одна хвилина.

16:26:15

ЛЯШКО О.В.

Шановні колеги, справа в тому, що те, що я хочу повідомити настільки важливе, що це треба обов'язково з трибуни, щоб всі громадяни України знали, що відбувається із цим законопроектом. От у нас щойно була перерва. Я був тут, в парламенті, недалеко від кабінету Голови Верховної Ради Мороза. І що я бачив? Тричі з того кабінету виходив і заходив Святаш. Тобто Мороз разом із Святашом лобіюють інтереси фінансово-промислових компаній за рахунок українських громадян. Саме тому, соціалісти Кузьменко піддає сумніву мою кваліфікацію. Очевидно, теж був у кабінеті Сан Санича.

Шановний Сан Санич, я ще раз звертаюсь до вас, не допускайте появи в залі лобістських законів. Ви за це як Голова Верховної Ради відповідаєте. Коли ці закони сюди потраплять без рішень профільних комітетів, по п'ять разів ставляться в повістку денну, а законопроект, наприклад Терена, про малолітніх дітей-в'язнів не потрапив у повістку денну. То це ж парламент України, а не парламент Мороза чи фінансово-промислових груп, як ви хочете перетворить його.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, я прошу уваги. Я наполягаю, щоб після кожного обговорення питання виступав Ляшко. Тому що більшого авторитету, ніж він, мені ніхто мабуть не завоює. Якраз в цей час, коли він бігав до мого, приймальної Голови Верховної Ради, я зустрічався з Президентом. І тому не міг бути співрозмовником Святаша чи будь-кого. Я не знав, що там якісь таємні думки вкладає Святаш десь у приймальну, то я буду знати тепер. Таким чином, по-вуличному кажучи, ви просто вдарили в штангу. Але то ваша справа. Виступайте, кожного разу я буду надавати вам слово для реплік і це буде доречно. Спокійно! І не звертайте дуже уваги. Я думаю, що слухачі вже розібралися хто чого добивається.

Микола. Хто? У мене є заявка від двох фракцій, які, власне, кажуть: ми не будемо робить перерву на 30 хвилин, якщо ви дасте слово від двох фракцій. Будь ласка, говоріть. І слово має. Ні, ні. Говоріть.

16:29:06

РУЖИЦЬКИЙ А.М.

Шановний пане Голово! Шановні колеги депутати! Антон Ружицький, партія Християнсько-демократичний союз, фракція "Наша Україна".

Я, як член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки фактів корупційних дій зловживання службовим становищем з боку окремих посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України, заявляю, що сьогоднішня заява депутата з Партії регіонів України Мірошниченка Юрія Романовича про тиск на голову Печерського суду з боку Секретаріату Президента пов`язано з розглядом в суді протоколів про корупційні дії міністра Внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича є неправдива, провокаційна і має політичний підтекст. Так, сьогодні о 12 годині дня на засіданні нашої комісії голова Печерського суду Колісніченко Володимир Миколайович заявив, що ще в жовтні він записався на прийом до голови Секретаріату Президента з питань судової реформи, судочинства в Україні та інших питань, пов’язаних з роботою Печерського суду. Йому призначили зустріч на вчора, на 15 листопада. Ця зустріч відбулася. І сьогодні, ця зустріч відбулася, розмова з головою Секретаріату Президента велася тільки по питаннях, які цікавили голову Печерського суду.

На моє пряме запитання Колісніченка, чи під час цієї зустрічі на нього здійснювався тиск, або непрямі натяки, чи рекомендації зі сторони Балоги, чи інших членів Секретаріату Президента, як потрібно розглянути протоколи про корупцію щодо міністра внутрішніх справ, голова суду категорично заперечив ці припущення і сказав, що він має достатньо практичний досвід і він би зрозумів ці натяки, незалежно від того, як би вони зашифровані не були.

Крім того, голова суду заявив на засіданні сьогоднішньої комісії, що здивований сьогоднішньою заявою, яка прозвучала в сесійному залі, про вчинення на нього тиску з боку Секретаріату Президента.

Фракція „Наша Україна” вимагає від депутата з фракції Партії регіонів Мірошниченка Юрія Романовича спростувати озвучену в сесійному залі неправдиву інформацію, вибачитися перед депутатами Верховної Ради України, головою Секретаріату Президента, головою Печерського суду і громадянами України, які слухали сьогоднішню його вранішню заяву.

Дякую. І сьогодні він був. І сьогодні теж велася розмова тільки по справах суду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Мірошниченко хоче спростувати свою заяву, я так зрозумів? Будь ласка. Але я хотів би… Давайте припинимо, бо багато в нас ще попереду роботи. Ніхто вже ні на кого не тисне, ви ж самі розумієте, ні на який суд ніхто не тисне. Будь ласка.

16:31:50

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні громадяни, шановні колеги!

По-перше, я хотів би послатися на Олександра, Олександровича, оскільки я теж, напевно, стану популярною особою, оскільки мене згадують, як, скажімо так, не зовсім коректно.

Шановні панове, сьогодні ранком Юрій Мірошниченко озвучив заяву Партії регіонів як такої, як присутня в цій залі, а не свою особисту позицію. Це перше.

Друге, що я озвучив. Я озвучив факт і звернув увагу Президента України, Верховну Раду і так само Генерального прокурора на те, що відвідання за добу Секретаріату президента судді, який є головою Печерського суду, який є суддею по справі міністра внутрішніх справ, наводить мене на думку і нас всіх як колег, що можливий тиск на цього суддю. Тому замість того, щоб розібратися, вникнути, з’ясувати і цей інтерес в першу чергу, опозиції, на мій погляд, щоб ми тримали судову владу….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно, все зрозуміло, все ясно. Я тільки що виходив від президента і там зустрів міністра внутрішніх справ, і мене це навело на певні роздуми, так би можна було сказати. Ну, не можна, шановні колеги. Це мені нагадує трошки такий післявоєнний анекдот: коли хлопчик не ходив до школи, тому що мама йому прала штани, а були вони в нього всього одні. Так він один день не пішов, а другий день теж не пішов. Кажуть: „Чому?” - „Бо я йшов мимо учителя і бачив в нього теж сохли штани. Я думав, що в нього, він теж не на роботі”. Давайте не будемо таким чином прискіпливими до взаємин між гілками влади. Але будемо виходити з того, що не буде ніхто ні на кого тиснути. А якщо буде тиснути, то будемо робити тоді політичні заяви, інші заходи вживати. Тим часом, ми розглядаємо зараз інші законопроекти, які в нас у порядку денному. І я би хотів, щоб ми їх ефективно і швидко розглянули.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру" (щодо одержання права на зайняття адвокатською діяльністю). Автори цього Закону підходили до, ви готові доповідати його? Будь ласка.

Будь ласка, доповідає Колесніченко Вадим Васильович, член Комітету з питань правосуддя.

16:34:38

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, Вадим Колісниченко, фракція Партії регіонів.

2 листопада цього року була прийнята постанова Верховної Ради України про прийняття за основу проекту закону України про внесення змін та доповнень до Закону України про адвокатуру щодо одержання права на заняття адвокатською діяльністю. Реєстраційний номер 2281.

На виконання цієї постанови комітет з питань правосуддя доопрацював зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи.

Крім того, при доопрацюванні комітет також розглянув висновки головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, Міністерства юстиції України, Київського національного університету ім. Тараса Шевченко, Одеської національної юридичної академії.

Всі пропозиції та поправки того законопроекту, які були внесені в порівняльну таблицю, внесене, враховані, або враховані редакційно.

Я хочу наголосити на тому, що при доопрацюванні законопроекту комітет виходив з таких головних принципів. Перше, дослідження європейської практики показують, що не є абсолютною вимогою для країн, які вступають до СОТ, відкривати для іноземних громадян доступ для адвокатської діяльності. Різні країни встановлюють певні обмеження доступу іноземців до членства в адвокатурі.

По-друге, коло осіб-іноземців, які мають право надавати правову допомогу, повинно бути обмежене лише особами, що отримали право здійснювати адвокатську діяльність відповідно до законодавства договірної держави.

І по-третє, відповідна іноземна держава повинна забезпечити можливість доступу до надання правової допомоги на своїй території адвокатами України, адже лише така умова слугуватиме інтересам України та компенсуватиме втрату української адвокатури, пов’язані з появою зовнішнього конкурентного середовища суб’єктів надання правової допомоги.

Шановні колеги, ми вболівали за те, щоб наше рішення перш за все відповідало інтересам громадян України та статусу України як рівноправного, а не самоприниженого партнера на світовій арені. Таким чином, Комітет з питань судочинства пропонує рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект у другому читанні і також в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так вони враховані всі.

Давайте, ідемо по поправках.

Хочу сказати, що в цьому законі є сім поправок і всі вони враховані. Але, за процедурою… (Шум у залі). Я буду першу, кожну поправку будемо розглядати. Давайте кожну поправку.

Перша поправка, назву Закону про адвокатуру замінити словами „Про адвокатуру та адвокатську діяльність в Україні”. Є зауваження до цієї поправки у когось?

(Шум у залі).

Давайте голосуємо окремо кожну поправку так, як наполягаєте ви. Будь ласка. Вона врахована таким чином, комітет пропонує її прийняти.

Я ставлю на голосування цю поправку. Хто „за”, визначіться.

16:37:59

За-0

„За” – немає нікого. Це вперше за 16 років парламенту.

Друга поправка. У відповідних статтях слова „адвокатура України” „адвокат” замінити „адвокат в Україні”. Якщо не пройшла перша поправка, другу немає сенсу ставити на голосування, бо вони зв’язані між собою редакційно.

Третя поправка. Необхідно розмежувати положення про вітчизняних адвокатів та іноземних, при цьому записавши у статті, що адвокатом може бути громадянин України і далі за текстом. Вона врахована.

Я ставлю цю поправку третю, другу на голосування. Будь ласка. Ні, ні. Ви стоїте тут, раптом виникнуть питання.

16:38:55

За-1

Будь ласка. Друга частина цієї поправки: слова „вищої юридичної освіти” замінити словами „повну вищу юридичну освіту”. Це взагалі новація. Або вища є, або її немає. Тому, і так дальше.

Третє, тут все редакційні уточнення щодо змісту юридичної освіти.

Тим не менше, я ці підпоправки, я би так сказав, доповнення до поправок – всі ставлю на голосування ті, що у другому пункті. Будь ласка, голосуйте.

16:39:41

За-0

Не підтримується парламентом.

Третя поправка, яка редакційно враховується, складається із змін до статті 2.1. Зміст її перед вами. Вона також досить така, об’ємна, але редакційно вона визначена як прийнятна комітетом. А що скаже з цього приводу парламент? Я ставлю на голосування третю поправку, будь ласка.

16:40:21

За-0

Теж не приймається.

Четверта поправка, ну, власне, вони всі, поправки, стосуються можливості займатися адвокатською практикою іноземцям на території України. Четверта поправка ставиться на голосування.

16:40:49

За-0

Якщо ця поправка не підтримується, то п’ята, шоста і сьома втрачає сенс взагалі. Але я просто ставлю її на голосування, п’яту, шосту і сьому разом, оскільки вони стосуються тієї категорії адвокатів, які вже не будуть у нас працювати за цим законом. Тому я ставлю на голосування для формальної чистоти, будь ласка. Для юридичної чистоти. П’ята, шоста і сьома поправки.

16:41:18

За-0

Зрозуміло. А без цих поправок ми можемо закон в цілому голосувати? Тому я ставлю на голосування в другому читанні в цілому цей закон без тих поправок, які розглядалися в комітеті. Будь ласка, іде голосування.

16:41:44

За-338

Рішення прийнято. Спасибі.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину". Доповідає Порошенко Петро Олексійович, Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Та він тільки що був тут. Ні, ви будете доповідати? Василь Петрович Цушко доповідає. Тільки що Порошенко був.

Перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

16:42:29

ЦУШКО В.П.

В связи с тем, что докладчик основной, председатель комитета отсутствует, я доложу вам этот законопроект.

Законопроект, после принятия в первом чтении, было предложено, что мы снижаем пошлину на 50 процентов, а потом постепенно каждый год до десяти процентов. Вот суть законопроекта во втором чтении.

СОТовский закон, в принципе аграрии поддерживают такой подход. Потому что все зависит от переходного режима, когда при вступлении в СОТ, сколько нам дадут наши переговорщики, договорятся о переходном сроке. Если этот срок переходный будет пять лет, это хуже, лучше конечно для аграрного сектора десять лет. В принципе, доклад закончен, Александр Александрович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До цього законопроекту не надійшло жодного зауваження. Власне, комітет був переконливий при першій доповіді, тому я маю право ставити на голосування цей документ в цілому. Будь ласка, визначайтеся.

ЦУШКО В.П. Прошу проголосовать в целом. Спасибо.

16:43:39

За-361

Рішення прийнято.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо плати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів). Доповідає Василь Петрович Цушко, член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

16:44:03

ЦУШКО В.П.

В связи с тем, что сегодня только в 14 часов закончилось окончательное совещание с урядом, комитет просит вас перенести этот законопроект на завтра, проголосовать перенос, потому что таблица не роздана. Нашли нормальный компенсатор, нормальный выход. Та таблица, которая роздана вам сегодня утром, она поменялась. Поэтому заседание комитета было сегодня, проголосовали, сейчас готовятся материалы. И из-за того, чтобы вы не ругались, что мы вспешке их раздаем, просьба перенести на завтра. Имеется в виду 2390.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вношу пропозицію комітету про перенесення на завтра розгляд цього питання. Ставлю на голосування.

ЦУШКО В.П. Спасибо, прошу поддержать. За!

16:44:54

За – 338.

Рішення прийнято.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про страхування". Будь ласка, Василь Петрович.

16:45:10

ЦУШКО В.П.

По закону о страховании, у всех есть, роздана всем таблица, я предлагаю, Александр Александрович, пройти по таблице. Там где можно было учесть предложение, учли. В принципе, по всем законопроектам, которые рассматриваются во втором чтении, поступали исходя из того, что имеем в протоколах. Протоколы, не секрет, нечем хвастаться, в течение десяти лет наподписывали разные протоколы, разные министры. Поэтому предлагается вариант комитета в правой колонке таблицы, но если претендуют те депутаты, предложения которых отклонены, пожалуйста, можно их голосовать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що жодна пропозиція не відхилена, всі враховані. Але, якщо будуть наполягати на тій же процедурі по кожній. Не наполягають? Це процедура другого читання. Але враховуючи те, що ви працювали над цими законами. Сергій Анатолійович Терьохін хоче взяти слово, очевидно, як запитання.

ЦУШКО В.П. И над протоколами он тоже работал, будучи министром.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

16:46:00

ТЕРЬОХІН С.А.

Олександр Олександрович! Справа в тому, ми в комітеті прийняли рішення, на жаль, воно тут не відображене, що у статті 2 після слів „у зв’язку з таким транспортуванням”, додати слово „вантажів”. І на сторінці третій, пункт 2 теж після слова „транспортування”, додати слово „вантажів”. Якщо ми цього не зробимо, то тоді пільги, вільний доступ іноземних компаній буде розповсюджений на цивільну відповідальність. Ми до цього не готові, треба чекати мінімум п’ять років. Тому пропозиція додати, бо ми прийняли це позитивно в комітеті.

ЦУШКО В.П. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги, подтверждаю слова коллеги Терехина, действительно, комитет так принял, технически не учли и вот председатель подкомитета подтверждает, что это так. Я прошу с замечаниями Терехина проголосовать закон в целом, как закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я ставлю на голосування із зауваженням Терьохіна цей закон, як закон. Будь ласка, іде голосування, це 2397.

16:47:24

За-383

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (друге читання). Прошу, Аржевітін доповідає, член комітету з питань фінансів і банківської діяльності

16:47:45

АРЖЕВІТІН С.М.

Банківський комітет прийняв рішення про те, що ми повинні підтримати цей законопроект. На превеликий жаль, не вдалось нам внести ті пропозиції, які звучали в першому читанні – це щодо того, щоб був доступ на український ринок банків групи, чи класу „А” – банки, які мають статутний капітал не менше 500 млн. Євро, а саме головне, банки українські повинні мати перехідний період не менше п’яти років. Між іншим, попередній законопроект, який ми голосували, містить саме такі позиції.

І банківський комітет, на превеликий жаль, не зміг це врахувати не тому, що ми не бажали. Ми розуміємо ту загрозу, яка може бути, яку проходили Польща, Угорщина і Литва, де сьогодні вже більше відсотків банківської системи в руках іноземного капіталу.

Але, на превеликий жаль, ми нічого не могли зробити, тому що ті протоколи, які нам надали, не містять жодних обмежень щодо допуску іноземного капіталу в банківську систему України.

І мені здається було б слушно, щоб Україна знала, хто підписував такі протоколи.

Тому я хотів би ще раз наголосити, що банківська система – це фінансовий інститут держави і суспільства. Це інститут, через який держава може здійснювати перерозподіл грошових потоків з однієї галузі в іншу галузь, з одного виробництва в інше виробництво.

Держава може з допомогою цього суспільного інституту будувати ту, чи іншу інвестиційну модель держави. Але, на превеликий жаль, ми повинні розуміти, в яких руках може бути цей інститут.

Тому, звичайно, із цих проблем, із тих обмежень, які ми не змогли сьогодні закласти в цей законопроект, вихід є, ми можемо скористатися Законом „Про Національний банк”, де передбачено, що банківська система і Національний банк має право умови допуску іноземного капіталу встановлювати спеціальні умови допуску іноземного капіталу до банківської системи України.

Нам вдалось в цьому законопроекті все ж таки закласти норми, коли іноземні філіали будуть регулюватись нормативами, економічними нормативами так само як і банки України.

Нам вдалось внести норму про те, що філіали іноземних банків будуть сплачувати податки по законодавству України. Це, звичайно, невеликі запобіжники, але все ж таки, якщо буде політична воля депутатів, політична воля Національного банку, ми зможемо, навіть після вступу в СОТ виправити трошки ситуацію.

Тому пропозиція підтримати ці зміни до законопроекту, законопроект в цілому і повернутися до проблем, про які я сказав після вступу в СОТ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, будь ласка, слово.

16:50:50

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Олександре Олександровичу. Та сама ситуація як з минулим законом.

Якщо ви подивитеся правку 4 на сторінці 4, то вона мала б звучати так. У пункті 3 частини 2 після слів „банківського нагляду” доповнити такими словами „та гармонізації їх принципів”, але упущено і „про підсудність спорів”. Про що йде мова.

Якщо ми відкриваємо ринок філії іноземних банків, то тоді національний банк має визначити в угоді з центральним банком країни розташування материнської компанії питання, по якому законодавству вирішуються суперечки стосовно філії. Ми запропонували і доповідач підтвердить це, додати та „про підсудність спорів” для того, щоб всі питання нагляду за філією іноземного банку вирішувались по українському законодавству. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Михайлович, будь ласка.

АРЖЕВІТІН С.М. Дійсно, цю норму ми перший раз включили. Сергій Анатолійович, а потім на наступному засіданні ми уважно запросили юристів, які дали тлумачення, що відповідно до інших законодавств, на превеликий жаль, ми не можемо так гостро і чітко диктувати цю позицію. І ми вимушені були її зняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще один Сергій Петрович, будь ласка. Клюєв.

16:52:17

КЛЮЄВ С.П.

Я хотел бы напомнить, что сегодня на комитете было принято решение касательно того же пункта, статья 24 пункт 3, после слов „та гармонизациии их принципов” на комитете было принято решение добавить «та умов». Я хотел бы попросить, чтобы мы проголосовали с учетом этого дополнения.

АРЖЕВІТІН С.М. Ця пропозиція обговорювалася і була прийнята комітетом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, можна так голосувати?

Тоді я ставлю на голосування весь закон з врахуванням пропозиції Сергія Клюєва, яка сприймається комітетом. Прошу визначитися.

16:53:13

За-387

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону, реєстраційний номер 2414 проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України). Василь Петрович Цушко на трибуні.

16:53:39

ЦУШКО В.П.

Уважаемые коллеги! Есть просьба комитета и правительства взять тайм аут по этому законопроекту, он неоднозначный, для того, чтобы утрясти все вопросы, потому что, если мы примем его так, как требуется сегодня в той ситуации, то мы нанесем вред своим предприятиям металлургии и цветной, и черной металлургии. Поэтому есть просьба перенести этот законопроект на следующую неделю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Петровичу, це про інтелектуальну власність.

ЦУШКО В.П. Высветилось про цветные металлы, поэтому извините.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, 2414 про інтелектуальну власність.

ЦУШКО В.П. Про интелектуальную власнисть мне не поручали докладывать. Терьохин. Извините, высветилось на табло, вы все видели, металлы, я и вышел.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша інформація буде використана, я потім поставлю на голосування пропозицію. Будь ласка.

16:54:32

ТЕРЬОХІН С.А.

Олександре Олександровичу, у нас дуже дивне вечірнє засідання. То ви на 20 хвилин запізнилися, то Порошенко зник десь. Давайте все-таки працювати нормально.

Справа в тому, що цей законопроект отримав декілька зауважень. Головне зауваження було таке, що для того, щоб не припустити, щоб завтра митна служба відкривала вашу валізку і витаскувала один диск з записом якоїсь музики або банку „Пепсі-коли” і казали, що це є порушення прав інтелектуальної власності, комітет вніс пропозицію і одноголосно проголосував за неї про те, що ці норми посиленого контролю за переміщенням прав інтелектуальної власності не поширювалися на супроводжувальний багаж, який звільняється від оподаткування і митного огляду громадян, а також ті, що пересилаються в поштових відправленнях відповідно до правил Міжнародного поштового союзу.

З такими правками, шановний Олександре Олександровичу, ми пропонуємо як комітет повністю проголосувати за цей закон. Більше зауважень до нього не поступало. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З урахуванням таких міркувань я ставлю на голосування цей проект. Будь ласка.

16:56:06

За-377

Рішення прийнято.

І оскільки тут моє прізвище зачіпалося, Сергій Анатолійович, я приймаю ваше зауваження, але я з самого початку вибачився і пояснив чому. Давайте домовимося, що я слідкуватиму, коли ви будете ходити на засідання, добре? І тоді буду оголошувати, коли ви є, а коли немає. Добре.

Розглядається проект… Я знаю, знаю. Розглядається Закон про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Заплатинський Володимир Михайлович доповідає цей закон. Прошу.

16:56:54

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги депутати, до цього закону до другого читання поступило 17 поправок. Вони ретельно опрацьовані робочою групою, котра буде складена зі членів комітету, і всі враховані. Комітет пропонує прийняти у другому читанні та як закон (номер 2400) про зовнішньоекономічну діяльність.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні в кого проти поправок зауважень нема? У Терьохіна є? Будь ласка. До якої поправки? До 9-ої поправки. Відкрийте собі 9-у поправку, дивіться. Коментує Терьохін.

Ні, ні, ви на трибуні будете, Володимир Михайлович. Говоріть, Терьохін.

16:57:34

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги, ми прийняли в першому читанні абзац такого змісту: „Не автоматичне ліцензування не повинно справляти обмежувального або такого, що порушує торгівлю, впливу на товари на доповнення до того впливу, що виникає внаслідок запровадження такого режиму”. Про що йде мова? Що якщо запроваджується неавтоматичне ліцензування, то воно має впливати лише для того об`єкту, з приводу якого воно запроваджується і не мати обмежувального впливу на інші об`єкти.

На жаль, правка 9-а Полякова викидає цей абзац. Це невірно, тому що ми тоді зможемо цю практику поширювати на будь-які обмеження товарів, які не підпадають під неавтоматичне ліцензування. Прохання - поставити правку Полякова на голосування, відповідно до Регламенту, і не підтримати її.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що скаже комітет з цього приводу?

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Комітет розглядав і одноголосно підтримав поправку Полякова, одноголосно підтримав, тому прошу підтримати поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, Сергій Анатолійович пропонує залишити цей абзац, а Поляков – зняти його, і комітет підтримав.

Я ставлю на голосування пропозицію Терьохіна, оскільки це поправка до поправки… (Ш у м у з а л і)

Не так! Добре, я ставлю на голосування поправку номер 9, яка врахована комітетом. Будь ласка.

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз повторюю, 9 поправка врахована комітетом. Терьохін вважає, що її не треба враховувати.

Я ставлю 9-у поправку на голосування.

16:59:30

За-209

209, значить, залишається текст попередній. До інших поправок… Ще до якої поправки? 12. Будь ласка.

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Комітет прийняв цю поправку і просить підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, почекайте. Терьохін говорить.

16:59:49

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні друзі, це єдине місце, а в якому написано, що відбувається тоді, коли всупереч Закону „Про ліцензування зовнішньоекономічних операцій” такі операції проводяться без ліцензії.

Два абзаци, які ви бачите на сторінці 18-й і проголосовані нами в першому читанні, говорять, що накладається штраф, як накладається, в якому розмірі і ким стягується. Що ж пропонує правка 12-та: зняти ці два абзаци. Тоді сенс взагалі ліцензування як інструменту зовнішньоекономічної політики втрачається, бо немає в інших актах: ні в ……………., ні в Законі „Про зовнішню діяльність” – відповідальності за порушення правил ліцензування зовнішньої торгівлі.

Тому я просив би, Олександре Олександровичу, таку ж саму процедуру застосувати по 12-й правці. І прошу її не підтримувати. Ми маємо контролювати наш зовнішній обіг. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю поправку 12-ту на голосування, проти якого аргументи зробив тільки що Сергій Терьохін.

Володимир Михайлович, у вас є коментарі з цього приводу? Немає. Я ставлю на голосування, будь ласка. Будь ласка, йде голосування.

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Я просто хочу сказати, що і комітет, і уряд, і Секретаріат Президент підтримують.

17:01:17

За-185

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, текст залишається.

Можна ставити на голосування з урахуванням цих двох поправок, які не пройшли, текст в цілому? Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте.

17:01:44

За-373

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" (нова редакція), реєстраційний номер 2049. Доповідає Сергій Миколайович Рижук. Прошу.

17:02:05

РИЖУК С.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, дійсно, це нова редакція Закону „Про ветеринарну медицину”, і з метою приведення законодавства України у сфері санітарного, ветеринарного, фітосанітарного регулювання до вимог Світової організації торгівлі, підготовлено такий проект про внесення змін до Закону про ветеринарну медицину. Законопроект, поза сумнівом, більш повно враховує вимоги санітарного кодексу наземних тварин міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ) та угоди Світової організації торгівлі про застосування санітарних та фітосанітарних заходів.

Він містить, я акцентую увагу зараз, 17 розділів. У нині діючому – 11 розділів. Він містить 108 статей, проти 40 статей у нині діючому Законі. І також передбачає 119 термінів проти 46-ти термінів в діючому Законі.

Таким чином, ви бачите, на скільки вагомо доповнений і адаптований до європейського, світового законодавства даний проект Закону.

Я хочу висловити вдячність усім народним депутатам, які уважно підійшли до такого складного Закону. І надійшло 212 пропозицій, з них дуже багато – 128 повністю враховано. В законопроекті більшість статей за допомогою народних депутатів значно розширені конкретизують функції державної служби ветмедицини та покладають на неї завдання, як це і передбачено і міжнародним законодавством.

Окремо хочеться сказати в відведений час стосовно зауважень і Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради, і ряду народних депутатів. Зупинюсь і зроблю пояснення по особливо важливим і принциповим. Звернули увагу Апарат Верховної Ради і Юридичне управління на положення частини другої статті другої щодо непоширення цього Закону на продукти тваринного походження.

Я хочу повідомити, що ця позиція врахована, але в іншому. Там стаття друга говорить так, що дія цього Закону не поширюється на продукти тваринного походження для споживання людиною у процесі їх виробництва та внутрішнього державного обігу. Так що це цілком положення враховане. Друге зауваження щодо поширення на начальників регіональних служб і їх заступників дії Закону про державну службу з 1 січня 2008 року. Тут не погодитися не можемо, оскільки і сьогодні нині діючий закон державні службовці є у системі ветеринарної медицини. Якщо ми будемо зараз запроваджувати цей закон через рік, то що робити тоді нинішньому державному службовцю протягом цього року?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Миколайович, ви вже починаєте по поправках. Але тут більше двохсот поправок. Так не можна, це процедура другого читання.

РИЖУК С.М. Я лише акцентую увагу на самих особливих. Якщо далі, з вашого дозволу, не йти по всіх поправках, я лише готовий…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би звернутися до депутатів, які вносили поправки. Частина з них прийнята, частина відхилена комітетом. Чи є потреба в когось з авторів поправок вносити… наполягати на голосуванні своєї поправки?

Є. Давайте тоді так. Перша поправка, немає.

Друга, третя, четверта. У вас до четвертої? Ні.

П’ята, шоста, сьома, восьма, дев’ята, десята, 11-та, 12-та, 13-та, 14-та, 15-та, 16-та, 17-та, 18-та… Давайте ми зробимо тоді інакше. У вас до якої поправки зауваження? Говорить Сас.

17:06:22

САС С.В.

Дякую, Олександр Олександрович.

Сергій Сас, фракція Блок Юлії Тимошенко.

Я вдячний комітету, тому що враховані більшість моїх поправок. Але одна поправка взагалі не знайшла відображення у порівняльній таблиці. Тому я хотів внести пропозицію, щоб вона була поставлена на голосування.

Вона стосується пропозиції до статті 4 розділу другого – „Державне управління в галузі ветеринарної медицини”. Пропоную у пункті 1 після слів „Державний департамент ветеринарної медицини” доповнити словами з Державною ветеринарною інспекцією”. І далі за текстом цю саму поправку в усіх статтях внести, де мова йде про назву урядового органу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Миколайович, будь ласка, що ви скажете з цього приводу?

РИЖУК С.М. Я думаю, що це конкретизує і Департамент ветмедицини і інспекції, державні органи. Воно тільки підсилює відповідальність цього органу. Так що можна було б і погодитися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що скаже Вербицький, головний ветеринарний лікар?

ВЕРБИЦЬКИЙ.

Спасибі, Олександре Олександровичу. Я хочу сказати, що дійсно це визначення у назві підсилить роль і департаменту і його територіальних органів у здійсненні, мабуть, головної функції державного ветеринарного контролю та нагляду.

І ще хочу зазначити, що у нас раніше ця служба у міністерстві називалася Головне управління ветеринарії з державною ветеринарною інспекцією. Тому тут можна погодитися з такою поправкою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Очевидно тут не тільки дефініція має значення.

Баранівський, ваша думка.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він має право обговорювати поправку. Я міг би сказати, і ви не вносили, бо її немає.

17:08:10

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Олександре Олександровичу. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, давайте вдумаємося у цю поправку: ветеринарний департамент ветеринарної медицини. І ми ж даємо йому функції самому себе інспектувати. Такої практики весь світ сьогодні позбувся. Інспекція вкрай необхідна, але вона не повинна бути в одних руках.

Тому я вважаю і переконаний глибоко, що цю поправку не можна приймати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Одну хвилиночку. Почекайте. Ми йдемо по процедурі ніби першого читання.

Була внесена пропозиція Саса, яка передбачає доповнення до слів „ветеринарної медицини” додати по всьому тексту „і ветеринарної інспекції”. Я цю пропозицію ставлю на голосування. Будь ласка, оскільки Сергій Миколайович його не заперечує.

17:09:16

За-294

Приймається. По всьому тексту вноситься.

Інша річ, що треба виписати функції потім інспекції і ветеринарної медицини.

Ще було зауваження. У вас була поправка, так? Прізвище назвіть, бо. Як? Лук’янчук. Будь ласка, називайте номер поправки і аргументуйте.

17:09:41

ЛУК’ЯНЧУК Р.В.

Дякую.

Поправка №83, колеги, з приводу вилучення застарілих норм про експлуатаційні дозволи для експортних потужностей. Підприємець має ліцензію. Це є головний дозвільний документ у підприємця. Крім того, є в нього ветеринарні довідки та ветеринарні свідоцтва. У будь-який момент можна провести перевірку, чи відповідають його об’єкти санітарним нормам, а підприємцю додатково пропонують кожного року отримувати в Ветеринарному департаменті ще й експлуатаційні дозволи для кожного з своїх об’єктів.

Я пропоную не порушувати Конституцію, основні закони і вилучити всі ці норми про експлуатаційні дозволи, тому що це є шлях до корупції департаменту ветеринарного нашого. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть.

ЛУК’ЯНЧУК Р.В. Ні в якому разі, насамперед, це не веде, шлях до корупції. Це якраз та норма, яка нова у європейському законодавстві. Що мається на увазі, шановні народні депутати?

Що краще, чи на фазі сировини, якщо виробляє, скажімо, птахокомбінат, продукцію, і Держдепартамент ветеринарної медицини на підприємстві перевіряє яка якість кормів, які стимулятори росту, які добавки і так далі, і потім дає дозвіл і вже тоді легше і немає потреби перевіряти якість харчових продуктів і сировини на виході у магазині і таке інше.

Я вам скажу, коли заборонила наша держава ввіз, у свій час, курятини із Сполучених Штатів Америки, то це тоді, коли ми добилися дозволу і наші фахівці ветеринарної медицини поїхали до Сполучених Штатів, подивилися, якими кормами, преміксами, добавками і хімією годують ту птицю і на цій основі згідно чинного законодавства заборонили. Так що ця позиція якраз має бути, якщо ми хочемо, ми хочемо мати якісні продукти і сировину.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Будь ласка, ще в кого зауваження? Що скаже уряд з цього приводу? Будь ласка.

_______________. Спасибі, Олександре Олександровичу. Це нова норма в ветеринарному законодавстві, але норма взята із європейського законодавства. Вона абсолютно обґрунтована. Перш ніж приступити до виробництва і переробки тваринницької продукції, треба мати санітарні умови, обладнання, технологію і таке інше. Ніякої корупції тут, абсолютно не буде. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто сумнівається, подивіться як росіяни зараз перевіряють наші об’єкти на випуск продукції тваринництва, аби вона могла реалізовуватися на російських ринках. Це абсолютно вже застосована ця норма, тому. Ви наполягаєте на голосуванні вашої поправки? Наполягаєте?

Будь ласка, я ставлю на голосування пропозицію депутата Лук’янчука про вилучення 12 пункту частини сьомої, сьомої статті. Йде голосування.

17:12:57

За-100

Пропозиція не приймається. Є ще в когось зауваження з авторів поправок? Немає. Тоді тут є два варіанти, один варіант, який пропонує комітет. З врахуванням того, що ми проголосували дві поправки зараз, проголосувати в цілому закон і прийняти його.

Є пропозиція Терьохіна і Ляпіної, Лук’янчука на повторне друге читання. Я ставлю спочатку на голосування пропозицію комітету. Будь ласка, йде голосування.

17:13:44

За-258

Рішення прийнято.

___________________. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається Проект Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби". Бахтєєва Тетяна Дмитрівна, будь ласка. Ви будете доповідати? Цюрко Петро Іванович - голова підкомітету Комітету з питань охорони здоров’я.

17:14:23

ЦЮРКО П.І.

Шановні колеги! Шановний Олександр Олександрович!

Проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України „Про лікарські засоби” внесено Президентом України як невідкладний на виконання зобов’язань України щодо вступу у Світову Організацію торгівлі.

Законопроект прийнято Верховною Радою України за основу в першому читанні 3 листопада 2006 року. З огляду на існуючі між США і Україною двосторонньої домовленості, в рамках вступу України в СОТ, викладені в протоколі доступу до ринків товарів і послуг між США та Україною додатки до якого містять погоджений текст змін до статті 9 Закону України „Про лікарські засоби” щодо захисту комерційної інформації при реєстрації лікарських засобів.

Комітет вирішив підтримати в цілому, внесений Президентом України законопроект, внісши до нього лише окремі корективи. Зокрема, у кінці частині дев’ятої, статті 9 виключено слово „законом” та у прикінцевих положеннях, запропоновано застосувати цей закон до відносин, які виникли після набрання ним чинності. На момент прийняття комітетом рішення щодо законопроекту, на адресу комітету не надійшло жодних зауважень від народних депутатів України.

14 листопада 2006 року, за результатами розгляду законопроекту, комітетом було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні в кого немає зауважень до цього проекту? Я ставлю на голосування цей проект. Його реєстраційний № 2399. Будь ласка, голосуйте.

17:16:08

За-356

Рішення прийнято.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії незаконному обігу архівних цінностей. Доповідає Яворівський Володимир Олександрович, голова комітету з питань культури і духовності.

17:16:39

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський -голова Комітету з питань культури і духовності.

Шановні українські законотворці, шановні виборці, хочу вам нагадати, що Україна має дуже потужні архіви, не дивлячись на те, що багато з них втрачено і в результаті воїн, і в результаті різних соціальних зрушень і тому подібне. Одначе, колосальний архівний запас, який і на сьогоднішній день, я ще раз кажу, після всіх втрат не має ціни, український народ українська нація такі архіви має.

Одначе, в останній час, ви мабуть знаєте із преси і не лише із преси, сталося так, що ряд унікальних архівних документів, які були на державному збереженні, потрапляли і на міжнародні ринки, зокрема, скажімо і на ринки Польщі, де можна було зустріти дивовижні документи, яким немає ціни із часу козаччини, з часу Хмельниччини, з часів ще давніших, потрапляли на ринок, потрапляли на чорний ринок і, звичайно, раз і назавжди зникали.

Ціну таким документам скласти майже неможливо, тому що це втрата раз і на завжди. Кожна нація, кожен народ роблять все для того, щоб зберегти свої архіви, щоб не втратити жодної йоти, щоб за можливості, придбати щось, тому що розпорошилося дуже багато по світах далеких і близьких цих архівів. Це один аспект.

Другий аспект - це те, що ви знаєте, виявлені безпосередні просто крадіжки із національних сховищ архівних. Це також, ви знаєте, історія довкола, скандальна історія і брудна історія довкола зникнення документів у Львівському архіві.

І, до речі, сьогодні я, як Голова Комітету так і не знаю: триває це слідство, ведеться воно надалі, чи його там потихеньку хтось згорнув. На превеликий жаль, причетні до цих крадіжок, так принаймні чується десь із преси, навіть і представники нашої української влади. Через те, я це все вам кажу до того, по-перше, що ми маємо можливість згадати про таке колосальне національне багатство, яке ми маємо, нагадати не тільки нам, народним депутатам, а й нагадати тим, хто нас сьогодні слухає.

Через те, саме із тієї тривоги, яка виникла, тому що законопроект про українські архіви був прийнятий буквально відразу після проголошення української незалежності, потім до нього були зроблені певні уточнення і це цілком природно. Життя саме шліфує, намацує в законопроекті ті Ахіллесові п’яти, де він є слабкий, ті дірки, через які просочуються чорні руки було внесено певні поправки, але саме оці епізоди довкола Львівського архівного музею, довкола Одеського архівного музею, ще раз повторюю, зникнення дивовижних документів, які потрапляли на чорний ринок і продавалися за безцінь і назавжди зникали з нашої історії, саме вони покликали і Олександра Олександровича Мороза - Голову Верховної Ради і інших народних депутатів ужорсточити, тобто зробити більш жорсткою систему захисту українського архівного багатства.

У зв’язку з цим, було внесено законопроект, він пройшов, ще у тій каденції Верховної Ради, пройшов своє перше читання, ряд народних депутатів внесли до нього чимало поправок і народних депутатів, а найголовніше, і найбільше поправок вніс саме Комітет з питань культури духовності і того складу, і вже нашого новітнього складу, і ми пропонуємо цей закон прийняти у другому читанні.

Я хочу сказати, що 3 суб’єкти, які вносили поправки є: це Комітет з питань культури і духовності, тут проблем ніяких немає. Ми внесли ці поправки і всі вони тут є, і вони дуже слушні, а також внесло 2 народних депутати це Борис Беспалий та народний депутат Міщенко.

Фактично, або цілковито використано всі їхні поправки і вони лягли в цей законопроект, або використані частково. Оскільки я не бачу Беспалого і, не знаю, чи є народний депутат Міщенко, через те я, Олександре Олександровичу, просто не бачу потреби йти зараз по цих усіх поправках. Вони у народних депутатів є на руках. Я ще раз скажу одну єдину їхню суть – це підвищує відповідальність архівних працівників, ужорсточує так би мовити охорону наших архівних цінностей. Ось суть цього законопроекту. Вносяться уточнення до Кримінального кодексу, до Цивільного кодексу, де збільшується відповідальність за можливу втрату архівів. Ось суть цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. У авторів поправок, зауважень немає? Ті, що відхилено, вони погоджуються, вони не прийшли захищати їх, а інші враховані.

Одне тільки буде зауваження процедурного порядку. Комітет не є суб’єкт законодавчої ініціативи, він робить висновки, тому у третій колонці пишуться висновки комітету, а там повинен писати автор ініціативи законодавчої, а не комітет.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Олександре Олександровичу, ми так і зробимо. Я просто не хотів на цьому наголошувати. Там можна поставити Деревляного, Яворівського, народні депутати. Але комітет цілковито це підтримує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Безперечно.

Тому я ставлю на голосування цей проект в цілому, номер 0929.

17:22:46

За-391

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону, реєстраційний номер 2088, про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо сплати страхових внесків гірничими підприємствами).

Цибенко Петро Степанович, будь ласка.

17:23:10

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги! У відповідності до доручення Верховної Ради України комітет доопрацював до другого читання поданий законопроект. Тут була всього одна поправка. Вона врахована повністю. Тому комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді підтримати цей документ у другому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція, і тут немає чого коментувати. Я ставлю на голосування її. Будь ласка, проект закону ставиться в цілому на голосування.

17:23:57

За-342

Рішення прийнято.

По фракціях? Будь ласка, по фракціях.

Партія регіонів – 184, Блок Юлії Тимошенко – 99, „Наша Україна” – 2, соціалісти –32, комуністи – 20, позафракційні – 5.

Розглядається проект Закону, а тут така пропозиція була. Пропонується проект Закону про встановлення ставок вивізного експортного мита на брухт чорних металів, брухт кольорових металів. Автори цього проекту вносили пропозицію перенести його розгляд на наступний сесійний тиждень, оскільки тут ще не все з'ясовано. Нема заперечень? Я ставлю на голосування цю пропозицію.

17:24:58

За-370

Рішення прийнято.

Для повторного розгляду з пропозиціями Президента України виноситься проект 1129, депутат Воропаєв буде його доповідати, це Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про господарські товариства" (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства)" з пропозиціями Президента. Будь ласка, Воропаєв на трибуні.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Закон 1129, как вы помните, был проголосован во втором чтении...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вибачити, я прошу вибачити. Треба спочатку, щоб доповів представник Президента, я помилився, вибачте мені. Це мені просто ваш голова комітету підійшов, нагадав ваше прізвище, я вас і назвав відразу. Роман Михайлович Зварич – представник Президента в Верховній Раді доповідає це питання. Прошу.

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати України! Прийнятий Верховною Радою України 19 жовтня цього року Закон "Про внесення змін до Закону України "Про господарські товариства" (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів)" не може бути підписаний Президентом України з таких підстав.

Закон передбачає внесення змін, за якими загальні збори акціонерів надалі визнаватимуться правомочними, якщо в них братимуть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більше як 50 відсотків голосів. На сьогодні потрібно 60 відсотків голосів. В зв'язку з тим слід зазначити, що загальні збори акціонерного товариства є його вищим органом, до виключної компетенції якого віднесено вирішення найважливіших для товариства питань, зокрема щодо визначення напрямків діяльності внесення змін до статуту, в тому числі, зміна розміру його статутного капіталу, обрання членів наглядової ради, а й також ліквідацію самого товариства. До цього слід додати, що рішення загальних зборів із зазначених та інших питань приймаються більшістю у три чверті голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. Натомість, зменшення кворуму для проведення загальних зборів відповідних господарських товариств означатиме і зменшення кількості голосів учасників товариств, необхідної для прийняття найважливіших рішень в життєдіяльності товариства. Якщо дотепер зазначені питання можуть вирішуватися за наявності майже половини голосів всіх учасників товариств, то після прийняття закону та набрання його чинності для прийняття такого рішення необхідно буде лише третина голосів учасників товариства. Отже, набрання чинності законом, що розглядається, призведе до порушення інтересів учасників господарських товариств насамперед міноритарних і створить додаткові можливості для переділу власності. Тому передбачені законом зміни не відповідають, на думку Президента, конституційним принципам щодо непорушності права приватної власності, забезпечення захисту державою усіх суб`єктів права власності, недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав при внесенні змін до чинних законів, як це визначено статтею 22 Конституції України.

Крім того, такі зміни поглиблять на думку Президента, негативні тенденції до перерозподілу власності, що останнім часом набули системного характеру. Слід тільки згадати скільки було рейдерських атак за останній рік, їх було, відповідно до довідки, майже 2 тисячі.

Є всі підстави вважати, що введення в дію Закону ще більше посилить ці тенденції. За низького рівня корпоративного управління в державі закон спричинить нові корпоративні конфлікти, численні зловживання в цій сфері і дестабілізацію, зокрема, українського фондового ринку.

Враховуючи викладене та інші міркування, які викладені в пропозиціях Президента, які направлені до Верховної Ради України в порядку вето, пропоновані законом зміни є неприйнятними, на чому наголошують автори численних звернень до Президента України, в тому числі Українська асоціація інвестиційного бізнесу та Українська спілка промисловців і підприємців.

У зв’язку з наведеним, пропонується Закон України про внесення змін до Закону України „Про господарські товариства” відхилити, тобто скасувати його як закон.

Натомість Президент також відзначає, що вирішення питань, пов’язаних із здійсненням корпоративного управління, таки потребує системного врегулювання шляхом прийняття Закону „про акціонерні товариства”, в якому з урахуванням міжнародного досвіду буде врегульовано весь комплекс зазначених питань, передбачено гарантії захисту прав акціонерів, в тому числі, і зокрема, міноритарних. Запропоновано внесення низки змін до чинних законодавчих актів, зокрема до Цивільно-процесуального кодексу України та інших, щодо запобігання рейдерству.

Дякую за вашу увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам. Сідайте, будь ласка.

Слово має Воропаєв від комітету.

17:30:37

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Как вы знаете, основная аргументация Президента Украины, когда он накладывал вето, является то, что этот законопроект негативно повлияет на принятие решений по вопросам, требующим большинства голосов на собраниях в три четвертых. Это такие вопросы, как «зміна статуту товариства”, принятие решения про припинення діяльності товариства та створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариств. Это статья 42-я закона «О хозяйственных обществах». Заметьте: в статью 42-ю в законопроект, который я предложил, никаких изменений не вносят, изменения предлагаются только в 41-ю и 60-ю.

Идет речь о том, что, возможно, это опосредовано, этот закон повлияет на эту норму, на это кворум. Ибо если сейчас там чуть меньше половины голосов, то потом это будет всего одна треть. Арифметика показала, что сейчас это возможно где-то 45 процентов голосов – большинство, а при этом законе, возможно, это будет 38 процентов голосов. Но все равно это меньше 50%, которые имеют право присутствовать на собрании и принимать решение, согласно моего Закона.

Рейдерство, действительно, рейдерство для Украины, к сожалению, уже стало повседневным явлением. Более большой опыт борьбы с рейдерством у России. Они борются с этим уже на протяжении 3 лет. И что они сделали? Они разработали концепцию реформирования корпоративного законодательства. И эта концепция. Она у них рассчитана на несколько лет.

Согласно этой концепции они принимают около 15 законопроектов. Некоторые из них уже приняты, некоторые принимаются сейчас, в ближайшие дни. Так вот основным требованием этой концепции, я цитирую оттуда, является, причиной этой концепции является серьезные негативные последствия по использованию в корпоративных конфликтах таких средств, как злоупотребление миноритарными акционерами своих прав: использование неточностей, противоречий в законодательстве, что мы сейчас этим законопроектом, моим и пытаемся устранить и не допустить.

А вот вторая норма оттуда, из той же концепции: эффективное корпоративное управление является ключевым условием для обеспечения инвестиционной привлекательности бизнеса и выбивания почвы из рейдерства. Повышение качества корпоративного управления способствует устойчивому росу капитализации компании.

А вот вам выдержка из учебного пособия для украинских рейдеров, которое распространяется по Интернету: «Основная цель рейдера – забрать акции у мажоритарного акционера или же, если это невозможно, отстранить его от власти на значительный срок, за который можно успеть вывести с предприятия все активы и распродать его собственность». Что позволяет нынешняя норма по этому кворуму, и что исчезнет, если будет принят мой законопроект.

Вот, исходя из этого, и делайте выводы: кому на пользу этот законопроект – рейдерам или наоборот, против рейдеров? Для борьбы с ними или же наоборот? Я глубоко убежден о том, что главной задачей развития нашего общества – это, в первую очередь, подъем экономики страны. А подъем экономики страны возможен только в том случае, если экономика будет насыщена инвестициями, если предприятия будут развиваться. А они будут развиваться только тогда, когда собственник не будет бояться за то, что у него отберут эту собственность, когда он в нее вложит деньги и будет ждать прибыли от нее. А если он вложит в нее деньги, мажоритарный прежде всего акционер, то он обеспечит прирост рабочих мест, он обеспечит рост заработной платы. А вот тот, кто хочет, основные оппоненты, которые хотят не допустить этого, это они как бы другими целями руководствуются.

И последнее, что я хочу сказать. Основные оппоненты, вот, например, вчера на комитете Верховной Рады Украины рассматривался законопроект о защите прав миноритарных акционеров. И, казалось бы, его выдвинули основные оппоненты. Они говорили о том, что вот когда будет защита миноритарных акционеров, вот тогда и можно будет понизить планку кворума. Так вот, планку кворума они не предлагают понизить, хотя закон защищает миноритарных акционеров. У меня все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, отже, Президент вносить пропозицію про відхилення цього законопроекту.

Я… Обговорення хочете? Ну, давайте за, коротко „за”, коротко „проти”. Будь ласка, давайте два „за”, два „проти”. Так? Хто за Президента, хто за комітет – так би поставили питання, так? А хто за народ, той буде виступати. Добре.

Отже, давайте, коротше запишіться чотири чоловіки на виступи. Будь ласка. Бо тут важко пояснити, хто за що. Якщо хочете, то від фракції виступайте, то це буде найчесніше.

Майко, прошу.

Якраз, виступають ті, хто розбирається в цих питаннях глибоко. Майко, Віктор Іванович, говоріть.

Майко виступає.

Оніщуку хоче передати. Будь ласка, Оніщук виступає. Говоріть, говоріть. Оніщук.

17:37:09

ОНІЩУК М.В.

Дякую. Шановні колеги, спочатку декілька застережень. Перше. За всю історію законотворчої роботи парламенту ми вперше у нормотворчій техніці використали слово „планка”. Я просив би у наступному наших колег, коли вони готують законопроекти, не використовувати ті поняття, які в праві не існують і не використовуються.

У даному випадку поняття „зниження кворуму” є абсолютно достатнім для того, щоб сформулювати суть пропозиції, власне правовий інститут. Це перше. Це між іншим. Планка – це трошки в інших сферах, і інше значення вона має.

Тепер, що стосується власне самого законопроекту. Я думаю, що Президент України правильно наголосив на тому, що в кінці кінців парламент має подолати цю негативну багаторічну тенденцію, що ми ніяк не можемо ухвалити і прийняти новий Закон про господарські товариства і зокрема про акціонерні товариства, який має сукупно вирішити всю проблематику питань, пов’язаних із регулюванням їх діяльності, в тому числі, коли йдеться про захист акціонерів міноритарних, тобто тих, які мають незначні долі у статутному капіталі.

У зв’язку з цим фракція сьогодні обговорила питання на своєму засіданні і буде діяти у такий спосіб, щоб підтримати зауваження Президента. Ми також готові терміново разом з урядом, якщо він цього прагне, приступити до розробки, а матеріал нормативний уже напрацьований, законопроекту про акціонерні товариства у новій його редакції. Ця робота могла бути закінчена найближчим часом. Майже за місяць вона може бути завершена з тим, щоб ми якомога швидше ухвалили закон у новій редакції. Дякуємо за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов.

17:39:02

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые народные депутаты. Я уже говорил один раз с трибуны, что мы очень часто декларируем наши намерения войти в Европу, интегрироваться в европейские структуры.

Но мы должны по максимуму приближать, хотя бы поэтапно, наше законодательство к законодательству европейских стран. И статистика как раз говорит о том, что в цивилизованных европейских странах, там такой заоблачной цифры кворума для начала собрания в 60% нигде нет, 25-30% здесь предлагался хотя бы шаг сделать, хотя бы показать наши намерения, что мы не просто говорим о том, что мы в Европу хотим идти, да. Идем. А что мы действительно делаем хотя бы что-то в области законодательства? Но здесь наотмашь говорят одно на самых высоких уровнях и в то же время делают совершенно другое.

Второй вопрос. Мы сейчас продаем контрольные пакеты. Но какой же власник пойдет сегодня, инвестор пойдет в Украину сегодня. Ведь о чем речь идет? Он приобретает контрольный пакет, он платит сумасшедшие деньги за контрольный пакет, надеясь, что, получив контрольный пакет, он установит свой менеджмент, что он будет планировать финансовую стратегию развития предприятия, а он приходит туда и не сможет собрание провести, потому что там старый, погрязший в коррупции менеджмент не даст возможность инвестору провести собрание, поставит свой менеджмент. Какой инвестор пойдет? Это ж бомба позакладывается под правительство, под 10 миллиардов. Неужели это не понятно?

И наконец третье. О чем речь идет? Государство хочет восстановить статус-кво управления своими активами. Там, где контрольный пакет и более, государство хочет контролировать, да. Миллионы, сотни миллионов гривен идет мимо государственного кармана. Меня поражают двойные стандарты, когда с одной стороны говорят, что нужно увеличивать расходную часть, нужно финансировать социальные программы. Да, это надо. Так давайте ж подумаем о доходной части. Почему ж мы даем возможность сотням миллионов литься мимо государственного кармана в той же «Укрнафте»? Это что, не двойной стандарт тех, кто вето накладывает сегодня? Поэтому я предлагаю сегодня преодолеть вето Президента и посмотреть, кто действительно реально стремится в Европу, кто действительно хочет восстановить статус-кво государственного управления над активами, где государство имеет контрольный пакет, кто действительно думает о решении социальных проблем, поскольку речь идет о создании реальной финансовой ресурсной базы для реализации социальных программ. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Сідельник від блоку Юлії Тимошенко.

17:41:45

СІДЕЛЬНИК І.І.

Иван Сидельник, фракция Тимошенко. Передаю слово Портнову Андрею, фракция БЮТ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Портнов.

17:42:00

ПОРТНОВ А.В.

Дякую. Андрій Портнов, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Я хотів би перш за все, ще раз зазначити, що той підхід, який запропонований правлячою коаліцією щодо прийняття цього закону є абсолютно не професійним. Це перше.

Друге. Щодо державних інтересів. Неодноразово у виступах представників правлячої влади ми чули тези про те, що начебто саме в інтересах держави ми повинні прийняти цей закон. Тобто державні інтереси в даному випадку поставлені в ранг вище чим інтереси дрібних акціонерів.

Я хотів би тут наголосити, що держава-акціонер має такі ж самі права, як і приватний акціонер, або акціонер – юридична особа, абсолютно рівні права. Це друге.

Третє. Ці тези, які лунають на адресу європейських країн, прикладів європейських країн, я альтернативну точку зору скажу. В європейських країнах, дійсно, такий кворум існує при умові, якщо одночасно забезпечується викуп у акціонерів акцій за ціною не нижче ринкової. Ринковість ціни визначається на організованих ринках цінних паперів, тобто фондових біржах та позабіржових фондових, торгівельних системах.

Дрібним акціонерам забезпечується представництва в наглядових органах, в ревізійних комісіях і інших органах управління акціонерних товариств. Це друге.

Третє - це по формі. Сьогодні розданий проект закону в якому я побачив, наприклад, що кворум 50 відсотків – це при повторному зібрання акціонерів. У мене складається враження, що зараз буде спроба проголосувати закон, який не проходив комітет. Всі тут хто в залі прогнозують, що не буде подолане вето Президента. Я не розумію чому розданий цей закон, чому він не проходив комітет?

І чи, дійсно, це спроба без проходження комітету проголосувати не той закон, на який Президент України видав свої пропозиції парламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Урбанський.

17:44:19

УРБАНСЬКИЙ І.А.

Прошу передати слово Кузьменко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кузьменко Сергій Леонідович.

17:44:28

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Сергій Кузьменко, фракція Соціалістичної партії України.

Я хотів би сказати наступне, я розумію фракцію БЮТ, коли вони кажуть, що з одного боку, вони хочуть бути європейцями, з іншого не хочуть, то їхня справа. Але пропоную звернутись до практики країн, які мають рівні з нами умови, до практики країн СНД. В СНД величина кворуму коливається від 50 до 30 відсотків, тобто на десять відсотків нижче, ніж у нас. Хотів би ще раз наголосити на тому, якщо казати про інтереси держави, то держава, маючи 50 відсотків плюс одну акцію, а держава це всі 47 млн. громадян України, виявляється має менше прав і не можу управляти своєю власністю, тому що виявляється 49 чи 40 відсотків, плюс одна акція, блокує всі ці проблеми.

Тому, на мій погляд, пропозиція відносно зниження кворуму, абсолютно, назріла, вона своєчасна і треба спробувати подолати вето. Водночас, якщо така спроба з різних причин, в тому числі, і з причин позиції фракції Блоку Юлії Тимошенко не буде підтримана, то пропозиція, проголосувати проект народних депутатів Сергія Матвєєнкова і Юрія Зубко, який пропонує тільки не проведені перших зборів акціонерів. Тобто не отримання кворуму 60 відсотків, провести другі збори вже з кворумом 50 відсотків, плюс один голос. Я думаю, що це альтернативна пропозиція, яка враховує і побажання Президента, дати можливість монетарним акціонерам реалізувати своє право і водночас, це дає можливість власникам контрольного пакету акцій, теж реалізувати своє право і на захист своїх інвестицій, і на захист своєї власності. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення закінчилося, я прошу. Оніщук зекономив хвилину? Будь ласка, Бондар, говоріть від „Нашої України”, одна хвилина.

17:47:15

БОНДАР О.М.

Я вкладуся в одну хвилину. Українська Республіканська партія „Собор”, Олександр Бондар, фракція „Наша Україна”.

Я хотів би спитати у ініціаторів цього закону, що вони будуть робити, якщо в „Укртатнафті”, де держава має 43 відсотки, татарська сторона, маючи більше 50, проведе всі рішення без участі української держави. От що в цьому випадку буде робити держава в захист інтересів якої тут так багато говориться.

Ви розумієте, є різні випадки, різні ситуації. Я особисто, як голова Фонду, декілька разів давав доручення на блокування рішень татарської сторони 43-ма відсотками. Ми втрачаємо зараз „Укртатнафту” отаким рішенням.

Тому треба вирішувати в комплексі, Законом про акціонерні товариства, як це пропонує Президент і не поспішати, не створювати конфлікти на рівному місці.

Назвіть, які підприємства на Україні потребують таких негайних рішень, які пропонуються цим законом. Ніхто не називає. Для чого ми це робимо? Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, ми закінчили обговорення і я хочу сказати тільки два-три слова буквально.

Цей Закон готувався не стільки із розміру кворуму або що, а і з необхідності припинити той „беспредел”, який сьогодні є при організації менеджменту на підприємствах, де ці норми застосовуються.

І ви знаєте, що в „Укртатнафті” там зараз не про татар мова йде, ви приводите приклад не зовсім вдалий.

І, до речі, і Президент бачить, що тут треба щось робити і він схильний до необхідності прийняття Закону в такій редакції, можливо з деякими уточненнями і ми це питання, до речі, розглядали і у Блоці Юлії Тимошенко, вона теж підтримала необхідність кроків робити відповідних, ви очевидно цього просто не знали, це раніше робилося.

Тим не менше, Президент поставив питання про відхилення цього проекту. Доповідав Роман Михайлович і у зв’язку із тим, що процедура передбачає голосування пропозиції Президента, я ставлю цю пропозицію на голосування про відхилення цього закону.

17:49:57

За-155

Закон не відхиляється.

Була пропозиція про подолання вето Президента. Давайте голосуємо цю пропозицію.

17:50:20

За-243

Теж не вистачає голосів.

Була пропозиція відправити на повторне читання цей проект, врахувавши висновок і Експертного управління, і суб’єктів законодавчої ініціативи, які пропонують вдосконалити цю норму через повторне зібрання акціонерів, якщо не буде за 60 акціонерів, тоді буде 50 плюс 1. Якщо волюнтаристське не дають можливість зібрати необхідну кількість акціонерів. Хто за таку пропозицію - про перенесення розгляду цього питання, прошу проголосувати.

17:51:12

За-242

Будь ласка, підготуйте цей проект, ми розглянемо його додатково.

За скороченою процедурою вам пропонується розглянути кілька законопроектів. Я прошу проголосувати цю пропозицію. Я прошу, не заважайте. Будь ласка.

Після шостої години візьмете з мотивів. Будь ласка, йде голосування.

17:51:29

2077

Проект Закону про внесення зміни до статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (щодо охорони трудових прав) (проект н.д. М.Круця вручено 15.09.2006, подання Комітету – 31.10.2006)

17:51:47

За-264

Розглядається питання - проект Закону про внесення змін до статті 33 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” (щодо охорони трудових прав). Доповідає тут написаний Круц Микола Федорович – народний депутат. Де він? Співдоповідач Кузьменко Сергій Леонідович від комітету. Будь ласка.

17:52:21

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, в законопроекті пропонується час, який депутат, що працював у відповідній раді на постійній основі і після закінчення повноважень ради не працював у зв'язку з неможливістю надати йому попередню або рівноцінну роботу. Зараховувати, але не більше 1 року до загального і безперервного стажу роботи.

В законопроекті допущені окремі неточності стосовно назв частин і абзаців, а саме: пропонується внести зміни до пункту 2 статті 33, а насправді ці зміни стосуються частини 2, а не пункту 2. Пропонується доповнити частиною, хоч мова йде про третій абзац.

Щодо суті запропонованих змін, то доцільніше було б за максимальний період часу, який має зараховуватися до загального і безперервного стажу роботи узгодити ще збереження за депутатом середньої заробітної плати, тобто узгодити з абзацем 2 цієї ж статті не більше 6 місяців. Доцільніше було б абзацом, запропонованим суб’єктом законодавчої ініціативи, доповнити частину четверту даної статті, в якій йде мова про зарахування стажу роботи депутата.

З метою посилення гарантій трудових прав депутатів пропонуємо частину першу статті 33-ї цього закону викласти в наступній редакції: „У разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду в раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. З працівником, якого в порядку заміщення взято на посаду, що її займав депутат ради, укладається строковий трудовий договір. Цей договір розривається при поверненні депутата місцевої ради на роботу, але е пізніше як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради. Обраний…”

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчіть думку і думку і 20 секунд, будь ласка.

КУЗЬМЕНКО С.Л. Комітет пропонує прийняти в першому читанні і врахувати висловлені зауваження при підготовці до другого читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, запишіться: хто – „за”, хто – „проти” цього проекту.

Бондарчук і Гірник – „за”. Турчинов – „проти”. Будь ласка, Бондарчук.

17:55:13

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги, я пропоную просто підтримати пропозицію комітету і не відкривати великих дебатів, тому що тут все зрозуміло і все ясно. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гірник Євген Олексійович, будь ласка.

17:55:32

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна", Конгрес українських націоналістів.

Шановні колеги, законопроектом пропонується, дійсно, посилення соціального захисту наших колеги, які в результаті різних виборчих колізій досить часто опинялися у дуже важких ситуаціях. Практика показала, що для багатьох з них цей шестимісячний термін виявився недостатнім. Тому пропозиція комітету, де перераховані висновки Науково-експертного управління, ну, не уявляється абсолютно об’єктивною.

З другого боку, слід погодитися, що є певні неточності редакційного характеру, викладені в самому законопроекті. Тому все-таки пропоную прийняти його в першому читанні.

А щодо пропозицій комітету, я думаю, що автор буде все-таки наполягати на своїх пропозиціях і про це можна буде вести дискусію у другому читанні. З рештою, це один із небагатьох прикладів, коли ми дійсно можемо надати суттєву допомогу виборним особам місцевого законодавства і не залишати їх, як у часи Кучми, коли звільнений після виборів і в тюрму не приймають. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Турчинов.

17:56:59

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, я хочу також звернутися до тих, хто зараз дивиться або слухає Верховну Раду. Можу допомогти з перекладом, що означає охорона трудових прав депутатів. Перекладається на нормальну мову це як пільги народних депутатів.

І я хочу сказати, шановні колеги, ви знаєте, скільки можна нам пільг для депутатів Верховної Ради? Давайте зараз будемо забезпечувати пільгами депутатів місцевих рад. Чому ми не говоримо про пільги для шахтарів, лікарів, вчителів.

Тут можна зрозуміти. Но, я хочу запитати у вас, хто пропонує підтримувати такі закони щодо пільг саме, так треба розшифровувати ці назви, для депутатів. Хто змушує депутатів балотуватись? Хто змушує йти в місцеві ради, в Верховну Раду? Ніхто. Це добровільна справа. Чому ми повинні робити якісь пільги додаткові, які не мають інші працівники народного господарства? Нам це не зрозуміло, шановні колеги. І ми дуже просимо знімати такі закони з розгляду. Це просто приниження депутатів як Верховної Ради, так і місцевих рад. Тому ми категорично проти цього закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчилось обговорення. Жаль, слова Олександра Валентиновича ніхто не слухав, ніхто не бачив, бо нема трансляції в цю пору. Але тим не менше ми беремо до увагу ці зауваження. І ще одне. Комітет пропонує в першому читанні розглянути це питання, маючи на увазі, що доопрацюється воно до другого читання і можливо врахується Олександра Валентиновича і Євгена Олексійович і так далі.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в першому читанні цього проекту.

17:58:57

За-291

Рішення прийнято. Спасибі.

По фракціях? Будь ласка, по фракціях.

184 – Партія регіонів, Блок Тимошенко – 3, „Наша Україна” – 49. Соціалісти – 31. Комуністи – 20, позафракційні – 4.

Проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо вручення копії постанови про порушення кримінальної справи). Реєстраційний номер 2155. Доповідає Микола Оніщук, я оголошую про продовження засідання на 15 хвилин. Будь ласка.

17:59:38

ОНІЩУК М.В.

Шановні колеги! Микола Оніщук, фракція „Наша Україна”, партія промисловців і підприємців.

Шановні колеги, дуже короткий, але надзвичайно важливий закон, спробую вас в цьому зараз переконати. Йдеться про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу і, зокрема, закон вирішує питання, пов’язане з врученням постанови про порушення кримінальної справи проти особи. Ви знаєте, що чинна редакція кримінально-процесуального закону не передбачає такого обов’язку органів слідства. В свою чергу, відсутність такого обов’язку, приводить до випадку, коли громадяни, маючи право на оскарження дій посадових осіб і, зокрема, слідчих у випадку порушення кримінальної справи, не можуть звернутися до суду, щоб захистити своє порушене право, оскільки в них немає постанови, а суд вимагає таку постанову.

У зв’язку з цим, прошу вас прослухати, як буде виглядати додаткова стаття в Кримінально-процесуальному кодексі за №98-2.

Стаття називається: „Вручення копії постанови про порушення кримінальної справи”.

„У разі, коли кримінальну справу порушено щодо певної особи прокурор, слідчий, орган дізнання, особа … кримінальна справа, зобов’язаний, на вимогу цієї особи, або її представника негайно надати копію постанови про порушення кримінальної справи.

Зайве говорити про те, що це абсолютно сучасний і такий, що відповідає і європейській, та власне і світовій Доктрині захисту конституційних прав громадян інститут і я просив би вас, і такою є позиція, наскільки мені відомо профільного комітету, підтримати вказаний закон і за основу і в цілому. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Сідайте, будь ласка. Є потреба обговорювати цей закон? Є. Є, да? Ніхто не наполягає? Я ставлю на голосування в першому читанні. Тут вопроси в першому за скороченою процедурою не задаються. Будь ласка, за основу я ставлю на голосування цей проект в першому читанні.

18:02:06

За-373

Проти немає нікого. Прийнято рішення. Але була пропозиція в цілому прийняти. Чи є зауваження до другого читання? Можна голосувати? Тоді я ставлю на голосування в цілому.

Одну хвилиночку. Ви заперечуєте? Зніміть голосування. До другого читання. Вносьте пропозицію, проголосуємо у другому читанні.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо публічного вибачення від імені держави), реєстраційний номер 2210. Доповідає народний депутат України Джига Микола Васильович. Прошу.

18:02:51

ДЖИГА М.В.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Пропонується внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, доповнивши його статтею 214 з позначкою 1 наступного змісту „Публічне вибачення”.

Текст статті: „Після закриття кримінальної справи з підстав передбачених пунктом першим і другим статті 6 і пунктом другим статті 213 Кримінально-процесуального кодексу України прокурор, який здійснював нагляд за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства по цій справі у місячний строк приносить від імені держави публічне вибачення особі, права якої були порушені внаслідок безпідставного порушення кримінальної справи, пред'явлення обвинувачення, проведення оперативно-розшукових заходів, затримання, арешту чи обрання іншої міри запобіжного заходу.

Публічне вибачення приноситься незалежно від наявності заяви особи та вини службових осіб органів дізнання досудового слідства чи прокуратури. Текст публічного вибачення публікується в офіційних районних, обласних, республіканських друкованих засобах масової інформації за місцем закриття кримінальної справи, а також надсилається особі, права якої були порушені.

У випадку смерті особи, права якої були порушені, публічне вибачення приноситься її близьким родичам за їх заявою. Витрати, пов'язані з публікацією вибачення відшкодовуються за рахунок коштів, передбачених на утримання Генеральної прокуратури України. Правила цієї статі застосовуються також у випадку набрання законної сили виправдального вироку суду, коли не встановлено подію злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. Термін прокурор, що вжито в цій статті, має таке значення. Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурори області, міста Києва і Севастополя, районний, міський прокурор, військовий прокурор, транспортний прокурор та інші прокурори прирівняні до обласних, районних та міських прокурорів, або особи, які тимчасово виконують їх обов`язки. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. 2 - за, 2 – проти. Будь ласка, запишіться, якщо є бажаючі.

Тут справа в тому, що Управління експертне пропонує відхилити цей закон. Очевидно є підстави, і можливо у депутатів є міркування з цього приводу. Запишіться хто хоче висловитися.

Болдирєв, прошу. Скоріше, будь ласка, у вас дві хвилини.

18:05:32

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги. Это тот самый случай, когда, я думаю, мы должны набрать более 400 голосов, потому что это тот самый закон, который, вне всякого сомнения, направлен на поддержку всех слоев населения, граждан всех политических убеждений. И, я думаю, мы с вами должны сейчас показать, продемонстрировать, что у нашего парламента есть потенциал преодолевать необходимое конституционное большинство. И это я надеюсь, будет залогом для нашего с вами дальнейшего изменения Конституции, что мы пообещали. Вернее, что наши предшественники в конце предыдущей каденции пообещали избирателям, когда проголосовали конституционную реформу. И я уверен, что мы с вами доведем это дело до конца.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волга говорить, прошу. З місця, Волга.

18:06:44

ВОЛГА В.О.

Шановні народні депутати, я також „за” натиснув кнопку, крім всього іншого, мені здається, що ми маємо продовжити цю роботу і довести саме, тобто додатково ще прийняти Закони, довести це теж саме за діяння, вчинені працівниками правоохоронних органів. Тобто я маю на увазі ще й і міліцію.

За цей рік ми з вами були свідками, особливо вчора на засіданні комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, де допитувався Луценко.

Були встановлені непоодинокі випадки, масові випадки того, як, по великому рахунку, знущається система МВД над людьми, потім це доходить до прокуратури і просто розбивається, бо було саме просте знущання.

Так отут ми маємо і далі працювати над тим, щоб і ті ж самі чини в МВД, які причетні до таких знущань, також вибачалися перед людьми публічно. Дякую.

Я закликаю, для Луценка треба тоді, знаєте, зняти місяць на телебаченні, і він буде сидіти і вибачатися раз за разом, раз за разом.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гірник.

18:07:50

ГІРНИК Є.О.

Шановні депутати! Давайте без емоцій і спокійно обдумаємо це питання. Держава – це поняття досить широке. І, по великому рахунку, держава – це всі ми. Я, наприклад, не вважаю себе винуватим перед матір’ю Георгія Гонгадзе за те, що прокурори Потебенько, Медведько та Піскун так бездарно розслідували цю справу.

Я пробував поцікавитися, чи є ще якісь приклади у діючому законодавстві інших держав, коли держава бере на себе вину за конкретне порушення певним чиновником. Мені здається, що нам треба перевести все-таки стрілки на конкретних чиновників, винуватих у тих чи інших порушеннях, а не підставляти свою державу.

Тому пропоную цей законопроект відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Портнов.

18:08:52

ПОРТНОВ А.В.

Дякую. Андрій Портнов, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановні народні депутати України. Ми неодноразово з останній час були з вами свідками найбільш цинічних випадків, коли піар-менеджери з МВС, представники Генеральної прокуратури України, інші різноманітні правоохоронні органи застосовували чисельні образи до людей, застосовували тортури, знущалися над людьми в піар-пространстві. Жодних вибачень з цього приводу ми не чули. Абсолютно трусливі якісь на цю темі натяки з боку керівництва Генеральної прокуратури, виступи з телевізійних екранів керівництва правоохоронних органів призводять до повної дискредитації правової системи України.

Ми підтримуємо цей законопроект і пропонуємо, щоб, і хочемо, щоб кожен прокурор розумів, що він буде відповідати за кожну конкретну свою дію і за кожне конкретне своє слово. А наша фракція буде пропонувати ще більш радикальні кроки. Ми будемо пропонувати кримінальну відповідальність правоохоронців за незаконне порушення кримінальних справ, особливо, коли вони будуть закриватися за відсутністю складу злочину за пунктом 6.2 Кримінально-процесуального кодексу України. І ми будемо запитувати чому порушувалася кримінальна справа, чому вона не доведена до суду, і чому після цього вона закривається у зв’язку з відсутністю складу злочину. І за це кожен правоохоронець повинен розуміти, що в слідчому ізоляторі буде йому місце.

На даному етапі ми голосуємо за те, щоб вибачалися, а в майбутньому ми їх будемо туди поміщати, куди вони поміщають багато невинних людей.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, давайте так, обговорюючи цей проект керуватися мудрістю народною, російською мовою, „від тюрми і від суми” ніхто не застрахований. Це перше.

А по-друге, є пропозиція проголосувати в першому читанні. Чому я пропоную в першому читанні? Тому що Кримінально-процесуальний кодекс частково ці питання врегульовує вже. І висновок комітету науково-експортного про це говорить, цитуючи цілі фрази. Наприклад, у разі постановлення виправдувального вироку, закриття кримінальної справи за відсутністю по дії злочину, відсутності у діянні злочину або недоведеності участі особи у вчинені злочину, орган дізнання, слідчий, прокурор або суд зобов’язані на прохання особи у місячний строк письмово повідомити про своє рішення трудовий колектив, в якому працює особа або за місцем проживання. А в наступній статті, якщо це просочувалось в засобах масової інформації, то через засоби масової інформації вибачатися за такі помилки.

Іншими словами, треба буде провести у відповідність у другому читанні пропозиції сьогоднішніх суб’єктів законодавчої ініціативи з тим, що вже є у Кримінально-процесуальному кодексі. Але тим не менше, у першому читанні треба цей проект приймати. Я ставлю на голосування пропозицію.

Реєстраційний № 2210.

18:12:20

За-355

Дякую.

Вечірнє засідання оголошується закритим. Завтра о 10-й годині продовжиться засідання парламенту.