ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 жовтня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради, телеглядачі і радіослухачі. 18 число сьогодні, середа проводиться ранкове засідання Верховної Ради.

Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть, ввімкніть систему „Рада”.

436 депутатів фіксують свою присутність у сесійному залі. Ранкове засідання оголошується відкритим. Сьогодні, як ви знаєте, засідання проводиться до 14 години, дальше працюють депутати в комітетах і фракціях. І сьогодні особливо є цікаві, складні питання щодо напрямків боротьби з корупцією, тощо. Я просив би дуже уважно підійти до розгляду цих питань і всіх налаштуватися на конструктивну роботу.

Тим часом, сьогодні день народження народного депутата Корнійчука Євгена Володимировича. Давайте привітаємо його.

(О п л е с к и)

Побажаємо успіхів у всіх сферах його діяльності, в тому числі в законодавчій сфері.

Відповідно до 25 статті Регламенту сьогодні маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошенням заяв і повідомлень. Тому я просив би записатися бажаючих на здійснення цієї процедури.

Таран, будь ласка. Ні, він є. Таран тільки що ходив. Прошу.

За ним Єресько.

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги! Сьогодні в Україні відбувається з’їзд Спілки письменників України і я хочу від фракції Блок Юлії Тимошенко, від партії „Батьківщина” привітати українських письменників з їхнім з’їздом. Я хочу також привітати з цією знаменною подією всіх в Україні, кому болить рідне слово, хто ще вірить в те, що Україна буде Україною, а не територією, на якій колись жили українці.

Я хочу наголосити також на тому, шановні колеги, що українські письменники завжди стояли на чолі визвольного руху за свободу і незалежність нашої України, і як ніхто інший вони зазнали всіх знущань і поневірянь від комуністичного режиму.

Розстріляні українські письменники до 20-річчя так званої Жовтневої революції, українські письменники потоплені на баржі у Білому морі, українські письменники нищені за часів Сталіна, Берії, і сьогодні, і коли поневірявся по сибірських таборах Василь Стус. Але й сьогодні українські письменники мають жалюгідні пенсії, сьогодні українські письменники, як і весь український народ, мерзне в цьому так званому „отоплювальному сезоні”, коли люди сьогодні замерзають в кімнатах, а уряд не в силі вирішити навіть такого елементарного питання, як опалення, і сьогодні маємо, що в Україні на десять російських книжок у книжковій мережі лише одна українська книжка.

Я хочу сказати, що уряд Юлії Тимошенко виділив на розвиток української державної мови, це уперше було, 30 мільйонів гривень. Сьогодні ця цифра знижена на 10 мільйонів гривен. І я хочу сказати, що в Росії на розвиток російської мови, якій нічого не загрожує, у переводі на гривні в російському бюджеті, подивіться в Інтернеті, виділяється 1 мільйон гривень або 5 мільйонів російських.

І тому у цій ситуації, яка склалася, я би закликав вас, шановні колеги, шановні парламентарії, принаймні у бюджеті підтримати вимоги українських письменників. Вимоги ці тому, щоб допомогти книгодрукуванню, тому, щоб допомогти українській мові. Через те, що той стан, у якому знаходиться сьогодні українське письменство, є жалюгідний.

Я хочу нагадати слова Івана Франка, який говорив, що український народ, мов паралітик той на роздоріжжі між цивілізованою Європою і тоталітарною Росією. І ми маємо докласти все, щоб Україна була державою вільною незалежною, бо без вільної незалежної України не буде цивілізованої Європи.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письменники мерзнуть, тому і не пишуть.

Ігор Єресько, будь ласка. Підготуватися Швецю. Мікрофон, будь ласка, Єресько. Петруку передає, я так зрозумів. Будь ласка.

ПЕТРУК М.М.

Микола Петрук, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, хочу довести до вас звернення учасників мітингу, який зібрався зараз під стінами Верховної Ради, військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ, ветеранів силових структур та членів їх сімей.

Шановні народні депутати, велике занепокоєння серед діючих та звільнених в запас військовослужбовців, працівників силових структур викликав проект Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Неврахування владою тяжкого соціального та морального стану діючих військовослужбовців, працівників, пенсіонерів, ветеранів силових відомств та членів їх сімей при підготовці проекту бюджету та інших документів, які обмежують наші права та свободи, схиляють нас до думки, що влада розраховує на дисциплінованість, покірність, терпимість, патріотизм та інші якості, притаманні цій верстві населення. Дійсно, це так, однак вивчення ситуації у військових колективах, громадських організаціях, в сім’ях діючих та звільнених у запас військовослужбовців свідчать про те, що вони знаходяться на критичній межі здатності терпіти і миритися у подальшому з існуючим положенням справ.

Ми заявляємо про те, що значна кількість положень проекту Держбюджету протирічить Конституції України та іншим чинним Законам України та звертаємося до вас з вимогою не допустити погіршення рівня соціального захисту військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей, для чого вилучити із закону, із проекту Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” статті 38, 40, 41, 61, 74, пункти 15, 16, 23, 28, 33, 37, 51, 55, 69, 70 статті 76, нормами яких зменшується розмір соціальних гарантій, як такі, що суперечать Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, а також зупинити процедуру передачі функцій призначення пенсій та медичного обслуговування від силових міністерств відповідно Пенсійному фонду та Міністерству охорони здоров’я України.

Конституційний Суд України раніше неодноразово визнавав подібні норми як неконституційні, однак вони знову запропоновані урядом у вищезазначених статтях проекту. Триває практика скасування чи звуження пільг та гарантій ветеранам війни, учасникам бойових дій, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, ветеранам, пенсіонерам та діючим військовослужбовцям.

Ми вимагаємо припинити практику подібних „експериментів”, в лапках, впевнені, що при вашій підтримці та допомозі, шановні народні депутати, ми та наші сім’ї будуть надійно соціально захищені і з впевненістю…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Віктор Швець, підготуватись Камчатному.

Є Швець? Будь ласка, кому? Томенку? Передаємо Миколі Томенко, прошу.

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Хотів привернути увагу від імені нашої команди до дуже не простої проблеми, я б сказав критичної проблеми, яка сталася в системі місцевого самоврядування.

Робота наших народних депутатів на попередньому тижні продемонструвала, що на сьогоднішній день депутати місцевих рад, міські голови є заручниками абсолютного непрофесіоналізму і непідготовленості уряду загалом і Міністерства палива і енергетики зокрема, до опалювального сезону. Я не знайшов жодного державного службовця з 24 річним стажем, який би підтвердив, що колись в Україні за радянських часів і за часів незалежності газ України не довів ліміти на використання газу і не виставив офіційних цін. Щоб ви всі прекрасно розуміли, сьогодні вихід ситуації дуже простий, фактично є незаконний відбір газу в містах обласного підпорядкування, оскільки жоден міський голова і жодна міська рада не знає реальної ціни на газ.

Сьогодні ніхто не може спрогнозувати, як буде розвиватися опалювальний сезон в Україні. Сьогодні Міністерство палива і енергетики другий тиждень переносять нараду для представників обласних і місцевих адміністрацій, щоб вони зрозуміли, що їх чекає зимою.

Я хотів запитати, де той професійний підхід в енергетичній сфері нашого уряду про який ми чули. Ми пережили найбільш патріотичний, „Нафтогаз України”, тепер переживаємо найбільш професійний „Нафтогаз”, коли експерти говорять про те, що вже під час переговорного процесу ставиться питання про зменшення ціни на транспортування газу.

Я хотів би поставити питання про те, щоб тут в сесійній залі ми публічно почули, які переговори сьогодні веде Міністерство палива і енергетики з Росією, які умови цінової політики і яку ціну ми отримаємо.

Ми хочемо, щоб в цій сесійній залі урядовці нам пояснили як Україна переживе зиму, на яких умовах, в яких параметрах і чи не треба потім нам буде повертати фантастичні кредити, тому що сьогодні жоден чиновник в Україні не може назвати реальну ціну. Я хотів би, щоб це не було відсильними нормами, коли нам скажуть, що ви тут в парламенті обговорюєте свої питання, а ми мудрі, професійні люди там вирішимо питання. Сьогодні заручниками сотні тисяч депутатів місцевих рад, які нічого не можуть пояснити людям.

Тому наша вимога надзвичайно проста. На цьому тижні ми повинні послухати уряд, з точки зору підготовки до опалювального сезону, з точки зору цінової політики або він нам скаже, що він абсолютно не готовий до цього і треба буде приймати радикальні рішення. Або ми з вами приймемо рішення про абсолютну непідготовленість і відповідальність, і незадовільну роботу уряду в цьому напрямку роботи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний передає слово Вінському, будь ласка.

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Вінський. Парламентська опозиція.

Шановні народні депутати, сьогодні мінус 3 в місті Києві, тому я буду говорити про тему, яка має бути вирішена тема газу. Один сегмент цієї теми. Я хотів би привернути увагу антикризової коаліції до цієї проблематики, оскільки на бюджетному комітеті я зустрівся з нерозумінням цієї проблеми.

Тема орендних платежів на газ і нафту українського виробництва. Що відбувається сьогодні? Сьогодні в проекті бюджету уряд пропонує різко збільшити орендні платежі. Що це означає? Це означає, що якби ми вивозили наш газ і нафту, зрозуміло, що за нього б, за ці орендні платежі, платив споживач за межами України. Але Україна на відміну від Росії не вивозить нафту і газ, а споживає її повністю сама. Це означає, що піднявши у два рази орендні платежі на нафту і газ, ми додатково стягуємо з населення України приблизно 5-7 млрд. грн. в рік. І тому слухаючи тут з трибуни виступ Клюєва, я дивуюся, він з одного боку, всім нам пояснює, що 339 гривень це оптимальна ціна і не пояснює, чому 104 на скважині і 339 має платити споживач. І тут же паралельно з цим, говорячи про те, що уряд бореться за пониження ціни на газ, в два рази збільшуються рентні платежі, які в структурі цієї ціни сьогодні складають разом з ПДВ більше 30 процентів. Я задаю питання: для чого це робиться? Для чого через рентні платежі український уряд і антикризова коаліція намагається пограбувати український народ, яка мета цього? Зрозуміло, яка мета цього: спочатку забрати, а потім дати людям нібито з барського плеча. Але тут ще є одна проблема. Свердловини більше 5 тисяч, ми говорили про це на комітеті бюджетному. Сьогодні фактично введення цих рентних платежів блокує розвиток свердловин по газу і по нафті. Це означає, що нас заганяють штучно в схему, коли Україна не буде розвивати свою газову систему, а буде купувати газ в Росії і за межами України, або переходити на вугілля, про що вже нам продекларував уряд. Я задаю питання, яка логіка 5 мільярдів дотуємо вугілля і тут же 5 мільярдів забираємо з газу для того, щоб добувати вугілля? Тормозимо галузь, яка дешевша, і дотуємо галузь, яка дорожча.

Я звертаюся до Олександра Олександровича, ви говорили, що будете впливати від Соцпартії на рішення Партії регіонів з цих питань соціальних, от вам соціальне питання 5,5-7 мільярдів грабується відверто український народ тією коаліцією до якої ви входите. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Болдирєв, прошу.

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Хочу сказать о следующем. 14 октября в средствах массовой информации появились сообщения, что Виктор Андреевич Ющенко в очередной раз заявил о необходимости реабилитации ОУН-УПА, уравнивание в правах его членов с ветеранами Великой Отечественной войны. Делая это заявление, Виктор Андреевич, безусловно знал, что в эти же часы будет предпринята попытка провести на главной улице столицы марш бывших членов ОУН- УПА. Марш на Крещатике не состоялся только потому, что представители левых партий и христианских организаций заняли Крещатик.

К сожалению, милиция неравнозначно отнеслась к участникам противостояния, применив силу к антифашистам.

На наш взгляд, такая синхронность означает, что Виктор Андреевич в попытке повысить свою электоральную поддержку в западных регионах, пренебрегает мнением большей части населения страны. Другими словами, произнося призывы к примирению нации, на деле «раскачивает лодку» общественного спокойствия.

Мы не собираемся обсуждать со сторонниками этой идеи, была ли преступной деятельность ОУН-УПА, на это есть решение Нюрнбергского международного военного трибунала, который осудил преступления Waffen SS, в том числе преступления 14-й гренадерской дивизии «Галичина», батальонов „Нахтигаль”, „Роланд”, других подразделений, рекрутированных из членов ОУН.

Мы хотим обратить внимание Виктора Андреевича, а так же народных депутатов Украины, избранных по спискам партий, поддерживающих реабилитацию ОУН-УПА, что эта идея имеет поддержку исключительно в Галичине и Волыни. В целом по Украине ее поддерживает менее 15 процентов населения.

Мы так же обращаем внимание на то, что аналогичные попытки реабилитации латышских и эстонских националистов-эсесовцев властями Латвии и Эстонии, получили резкое осуждение в Евросоюзе, к стандартам которого мы с вами желаем привести наше общество. Такой шаг, по существу, будет означать, что государство Украина в одностороннем порядке стало на путь пересмотра итогов Второй мировой войны. Последствия этого могут иметь необратимо катастрофический характер для нашего общества и даже государства.

Партия Регионов и фракция партии считают, что необходимо сосредоточиться на решении экономических, материальных проблем старшего поколения, областным государственным администрациям, областным и городским советам необходимо на местах решать проблемы стариков, чтобы у них не было необходимости ехать в Киев маршировать.

И последнее. Вне всякого сомнения, если бы нам с вами удалось реализовать мечту Вячеслава Максимовича Черновола о федеративном устройстве Украины, поводов для конфронтации стало бы значительно меньше. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Гнатенко, замість Поживанова. За ним виступатиме Богачук чи хто? Мендусь.

ГНАТЕНКО Л.М.

Народний депутат Гнатенко, Партія промисловців і підприємців України, Блок „Наша України”.

Шановні народні депутати України! Шановні представники засобів масової інформації!

Я ще раз виступаю за дорученням моїх колег по армейской службе, членів Всеукраїнського союза громадських об’єднань, учасників бойових дій, ветеранів військової служби та правоохоронних органів, які зараз проводять свій перший протестний мітинг перед Верховною Радою України.

Біля 200 делегатів від всіх обласних організацій зібрались, щоб висказать свою позицію. Всі ми розуміємо, що економіка України в скрутному становищі, що уряд шукає шляхи скорочення видаткової частини державного бюджету. Але чому це робиться за рахунок тих, хто все своє життя присвятив служінню державі. Я на хочу на прикладі свого життя запитати кожного з нас і вас, хто приймав рішення про направлення мене на придушення, так званою, контрреволюції в Чехословаччині? Про участь у воєнному конфлікті між Китаєм і В’єтнамом? Хто направляв мене на виконання ,так називаємого, інтернаціонального обов’язку в Афганістані? Я змінив 16 місць служби, 16 разів перебував на квартирному обліку, 16 разів я і моя сім’я переїздили по гарнізону, із гарнізону в гарнізон. Така доля багатьох моїх колег по військовій службі. Всі рішення приймались президентами. Парламентами, урядами і ніхто з нас військових не мав і не має права відповісти: „Ні! Ми не виконаємо це державне рішення, ми віддали державі все здоров’я, юність і сподівались, що держави віддасть нам належне, подбає про нас і зможе забезпечити нам гідне існування”.

На жаль, сьогодні ми вимушені заявить, що Проект Закону „Про Державний бюджет на 2007 рік” суперечить Конституції та законам України внаслідок обмежень наших конституційних прав і гарантій.

Шановні члени уряду, звертаюсь до вас! Ви не там шукаєте додаткове надходження до бюджету, їх треба шукати на кордоні, в митницях, в домах газу і металу, інших дочірніх підприємствах, в обленерго, цінах на газ і тарифній політиці. Додаткові кошти слід шукати в системній роботі по виведенню капіталу з тіні. А це майже другий бюджет України.

Шановні народні депутати! Звертаюсь ще раз до вас, що ліквідуючи гарантії та знижуючи матеріальний добробут людей в погонах ми підриваємо патріотичний дух тих, хто служить і тих, хто бажає служити Вітчизні, знижує міжнародний авторитет нашої держави. Прошу Комітет з питань бюджету прийнять мой виступ як запит.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Слово від фракції соціалістів має Ярослав Мендусь. Тут заява є голови фракції, який просить об’єднати його право, тобто Багачука і Купченка на виступ до 6 хвилин. Будь ласка.

МЕНДУСЬ Я.П.

Спасибі, Олександр Олександрович. Шановні народні депутати, шановні колеги! 17 жовтня фракція Блоку „Наша Україна” зробила заяву про перехід в опозицію. Такий крок – справа самої політичної сили та її представників у парламенті. Ніхто не може посягати на це її право. Проте, багато питань викликає мотивація такого кроку, а надуманість мотивації дає змогу робити цілком передбачувані прогнози.

Саме тому фракція Соціалістичної партії України зобов’язана висловити наступне.

Перше. Головним аргументом щодо необхідності перейти в опозицію до влади, припинивши переговори щодо розширення парламентської коаліції, керівництво „Нашої України” наживає небажання представників антикризової коаліції включити в текст угоди про створення коаліції національної єдності тексту, підписаного на початку серпня Універсалу.

Ця надумана, спекулятивно і планово використовувана претензія ніяк не відповідає справжньому стану речей. Позиції Універсалу були винесені робочою групою переговірників на розгляд керівників чотирьох політичних сил. І так лідер „Нашої України” одержав підтвердження, що Партія регіонів і Соціалістична партія готові без зауважень включити пункти Універсалу до коаліційної угоди, а Комуністична партія – із тими ж застереженнями, що супроводжували підписання Універсалу.

Тим самим дискусія вичерпувалася і йшлося лише про технічне оформлення угоди.

Незважаючи на це, буквально через півгодини керівник „Нашої України” заявив про те, що можливості переговорів вичерпані і це стало сигналом для повсюдних інсинуацій щодо непоступливості антикризової коаліції.

Друге. Сьогодні ще більше стає зрозумілим, що „Наша Україна” не хоче бути в коаліції і відсилка на Універсал та інші аргументи лише прикриття справжніх намірів. Аналіз ситуації дає підстави стверджувати, що саме „Наша Україна”, а не антикризова коаліція остерігається зв’язувати себе відповідальністю за виконання позицій Універсалу, одночасно вкотре намагаючись перекласти на інших свою вину. Йдеться про те, що пунктом Універсалу передбачається продовження реформи системи влади та її поглиблення, посилення ролі і статусу місцевих рад та їх виконкомів. А це ніяк не влаштовує деяких очільників „Нашої України”, які прагнуть ревізії політреформи, повернення до авторитарної моделі управління, повністю скомпрометованої за роки попереднього правління. Тобто, повернення до моделі, до режиму проти творців якого, власне, і виступив Майдан.

Третє. Штучно створенні непотрібні суспільству дискусії щодо повноважень Президента і Кабінету Міністрів про процедури кадрових призначень, ймовірної структури бюджету, нібито зволікання із вступом України до Світової організації торгівлі, безапеляційні коментування міністрами „нашеукраїнцями” Прем’єр-міністрами, чого не знає світова практика. Все це лише загальні контури схеми на ревізію політреформи.

В цьому ж напрямку розглядаються варіанти про вихід – не вихід міністрів зі складу уряду. За інформацією, котрій можна довіряти, на суддів Конституційного Суду останніми тижнями чиниться шалений тиск з боку окремих наших колег із „Нашої України”. Вхід пускається шантаж, умовляння, пропозиції сумнівного характеру. Все зводиться до жаданої мети - відмінити результати голосування у парламенті 8 грудня 2004 року.

Пробним каменем для цієї мети є розгляд подання депутатів „нашеукраїнців” про нібито неконституційність доповнення до Закону „Про Конституційний Суд”. Це доповнення не дозволяє Конституційному Суду ревізувати уже прийнятті зміни до Конституції, по суті саму діючу Конституцію.

П'яте. Фракція Соціалістичної партії України заявляє, що в українському суспільстві достатньо сил для відстоювання демократичних перетворень розпочати голосуванням за зміни в Конституції. Ми глибоко переконані, що тільки поглиблення політреформи, запровадження європейської моделі управління, у тому числі на місцевому рівні, відкриє шлях до поліпшення життя громадян, подолання корупції, гарантії демократії, прав і свобод людини.

Зазіхання на політреформу нікому не минеться, відповідні контрдії і оцінки авантюристи одержать і в середині України, і за її межами.

Шосте. В цій ситуації звертає на себе увагу спроба декого з нашеукраїнців по суті підставити Президента України. Його загальновідома позиції щодо демократії та правових засад функціонування держави, його визначний вклад в стабілізацію політичного клімату в Україні, зусилля щодо її об'єднання намагаються піддати сумніву ті, хто будь-яку зміну системи влади розуміє як зміну персоналій у владі на свою власну приватну користь. Переконані, що Президент бачить кон’юнктурні корисливі спроби прибрати владу до рук авантюристів і відреагує належним чином.

Сьоме. Ще раз заявляємо, розширення владної коаліції можливе і корисне загальній справі, вигідне українському суспільству. Нашеукраїнцям треба припиняти непотрібні політичні демарші і разом з представниками інших політичних сил брати на себе відповідальність за стабільність і розвиток України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Садовий, будь ласка.

САДОВИЙ М.І.

Шановні колеги! Шановні виборці! Фракція Соціалістичної партії України Садовий Микола.

Нині здійснюється формування Державного бюджету на 2007 рік. Це складний і болючий процес. Всі прошарки населення стурбовані станом справ у державі і чекають позитивних рішучих дій від Президента, від уряду, від Верховної Ради. Величезна армія освітян також чекає від депутатського корпусу, відповіді на ряд запитань, зокрема, найважливіші серед них – це 57-ма стаття, що стосується відшкодування тих боргів, які має держава перед учительським корпусом; це пільги учителям у сільській місцевості, бо вони загнані у глухий кут; це студентське забезпечення, що стосується і стипендій, і обладнання гуртожитків, і безкоштовний проїзд у транспорті у відповідний період; це також і проблема виходу на пенсію, з урахуванням всіх доходів по зарплаті, втому числі і за сумісництвом. Бо якщо не буде враховуватися така норма, ми втратимо велику кількість досвідчених учителів. Це і виплата пенсії та зарплати для тих, хто працює сьогодні, особливо це стосується професорів, доцентів вищих навчальних закладів.

Якщо таке станеться у державному бюджеті і буде обмеження, то ми втратимо надзвичайно велику кількість досвідчених кадрів, які сьогодні готують студентів до нового життя. Це і інша проблема, проблема, яка стосується виконання Закону України про дітей війни, тому що повної ясності, на жаль, до цього часу немає.

Фракція Соціалістичної партії України вносить пропозиції, щодо перегляду державного бюджету на … рік щодо виплати заробітної плати головам сільрад, які зараз обрані, тому що ті голови сільрад, які не обрані, вони протягом певного періоду отримують заробітну плату, а ті, які зараз обрані, залишилися без заробітної плати.

Одночасно, фракція звертається до Пенсійного фонду: не створювати перебої з виплатою пенсій, бо зараз вже, на превеликий жаль, таке є. Прошу розглядати мій виступ, як запит до бюджетного комітету із питань освітянських і дітей війни, а також до Пенсійного фонду, що стосується стабільної виплати пенсій. Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Кириленко.

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги, шановні виборці! Ми з подивом щойно вислухати менторським тоном сім пропозицій фракції "Наша Україна", які висловлені з боку депутата соціаліста і, безумовно, особливої відповіді на це давати не будемо, оскільки позиція фракції вчора вичерпно окреслена у виступі голови фракції Романа Безсмертного. Однак хочемо нагадати, що саме Соціалістична фракція влітку цього року віроломно, без попереджень вийшла із демократичної коаліції і вступила в так звані „антикризову”, отримавши за це посаду Голови Верховної Ради України. Тому вважаємо, що ця фракція учити з трибуни фракцію „Нашої України” і взагалі будь-якого виборця в Україні морального права не має. (Оплески)

Тепер те, що я хотів сказати до того. Шановні колеги, мільйони наших співвітчизників стурбовані діями уряду, які спрямовані на фактичну ліквідацію Українського інституту національного пам’яті.

Постановою уряду Єханурова від 31 травня 2006 року інституту був створений як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом. Головними його завданнями – визначення посилення уваги суспільства до власної історії, поширення об’єктивної інформації про неї в Україні та світі, здійснення комплексу заходів з увічнення пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій.

Проте, судячи з проекту бюджету на 2077 рік реалізація цих завдань не належить до планів нинішнього уряду. Інститут національної пам’яті позбавлено статусу головного розпорядника коштів, і не зрозуміло, на якій підставі пропонується фінансувати через Держкомархів.

Крім того, замість погоджених з Мінфіном майже шести мільйонів гривень пропонується виділити на його фінансування трохи менше чотирьох мільйонів.

Ми вимагаємо від уряду забезпечити діяльність Українського інституту національної пам’яті як центрального органу державної влади з належними приміщеннями, фінансуванням і всебічним сприянням з боку держави.

Крім того, ми звертаємо увагу на те, що Президент України Ющенко протягом останніх півтора років видав три укази щодо увічнення пам’яті жертв голодомору, у яких є заклик до Верховної Ради надати політико-правову оцінку голодомору і геноциду українського народу.

Шановні колеги, ми переконані, що ця трагічна тема може об’єднати всі українські політичні сили, які представлені тут у залі. Всі без винятку, хіба що окрім одного маргінального політичного утворення, у якому об’єдналися політичні нащадки організатори голодомору. Географія голодомору торкнулася Донбасу, Дніпропетровщини, Запоріжжя – всій України.

Ми пропонуємо ще до 25 листопада, дня пам’яті жертв голодомору, внести законопроект президентський невідкладний і консолідовано проголосувати за визнання голодомору геноцидом українського народу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, ми використали час на заяви і пропозиції. Було до мене запитання і апелювання, я коротенько відповім.

Йосип Вінський цікаву тему підняв відносно рентних платежів на видобуток газу українського. І, справді, можна аналізувати глибше цю тему, оскільки вона гостра сьогодні. Треба тільки мати на увазі, що до нинішнього дня цей газ, котрий видобувався в Україні, не весь ішов на комунальні потреби, а використовувався у тому числі і в експортних цілях. І тому підвищення рентних платежів у цьому сенсі було абсолютно виправданим.

З іншого боку, якби ми збори від рентних платежів порівнювали, скажемо, із субсидіями, тоді було б порівняння коректне. Якщо говорити про видатки на підтримку вугільної галузі, то все одно ці платежі треба робити і треба їх десь передбачити у бюджеті, у доходній частині у тому числі.

Але тим не менше треба виходити з того, що вугілля доведеться нам використовувати ще багато років. У нас запас ................ 400 років. Тоді, коли запаси газу і в Україні, і у тих країнах, де ми беремо його, маю на увазі найперше в Росії, обмежений кілька десятками років. І так чи інакше енергетичний наш комплекс треба переводити на інші засоби, на інші джерела енергії.

Дальше. Щодо зауважень про аморальне право там соціалістів і моє в тому числі. Чия була віроломність і де була віроломність, я вважаю, що люди вже розібралися. Шкодую, що раніше не припинив той фарс, який тягнувся декілька місяців з приводу викручування рук партнерам по можливій коаліції. Я думаю, що всі це добре розуміють, в тому числі підтвердження тому є і, що, та обставина, що вийшовши в опозицію сьогодні, ті політичні сили, які вчора створювали одну коаліцію, не можуть сьогодні домовитися про єдність дій. Домовляйтеся і не, із своєї голови на чужу голову не перекладайте свою вину.

Слухається питання про інформацію про участь Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи у Четвертій частині сесії 2006 року. Доповідає керівник Постійної делегації Шибко Віталій Якович. Будь ласка.

ШИБКО В.Я.

Дякую, Олександр Олександрович.

Шибко, Соціалістична фракція.

Шановні колеги, 2-6 жовтня цього року відбулася Четверта сесія 2006 року Парламентській асамблеї Ради Європи, в роботі якої взяла участь Постійна делегація Верховної Ради України в такому складі: Шибко, Головатий, Немиря, Білозір, Бондаренко, Писаренко, Фельдман, Янукович, Попеску, Янковський.

Порядок денний сесії передбачав розгляд таких питань: доповідь про діяльність Бюро асамблеї, інституційний баланс в Раді Європи, виконання рішень Європейського суду з прав людини, загальна політика щодо ситуації на Балканах, бюджет Ради Європи на 2007 рік, тривожна затримка, ратифікація Рамкової конвенції щодо захисту національних менших державами-членами Ради Європи, ОЄСР та світова економіка, культурна ситуація з курдами, створення європейського центру пам’яті жертв насильницьких переселень та етнічних чисток, образ мігрантів-біженців та шукачів притулку в засобах масової інформації, необхідність узгодження трудової діяльності та сімейного життя, зацікавленість Європи в тривалому економічному розвитку Росії, сприяння розвитку місцевого самоврядування вздовж кордонів Ради Європи. Крім того за процедурою термінового обговорення було розглянуто питання „Останні події в Лівані” в контексті ситуації на Близькому Сході та масове прибуття емігрантів на Південне узбережжя Європи.

Від української делегації під час дебатів в Асамблеї виступили Головатий, Попеску, Шибко. Асамблея обрала своїм віце-президентом, заступником Голови постійної делегації Верховної Ради України ПАРЄ Головатого, а моніторинговий комітет ПАРЄ на своєму засіданні призначив його доповідачів комітету з питань вступу Чорногорії до Ради Європи.

У своєму зверненні до парламентського форуму Вандер Лінден привітав Румунію та Болгарію з майбутнім вступом до ЄС, однак разом з тим висловив жаль, що асамблея не була достатньо суровою по відношенню до цих країн під час процедури моніторингу.

На його думку це допомогло б їм у вирішенні проблем з реформуванням правової системи та у боротьбі з корупцією, а ЄС, в свою чергу, не висував би умов щодо їхнього членства. Адже прогрес, якого досягла Туреччина в останні роки і той факт, що ЄС нарешті розпочав переговори зі вступу відбулися в основному завдяки партнерству Туреччини з Радою Європи та її конструктивному ставленню до моніторингової діяльності ПАРЄ.

Учасники Парламентської асамблеї заслухали доповідь Шидера з Австрії щодо інституційного балансу в Раді Європи. В доповіді було відзначено необхідність реформування інституційної структури Ради Європи з метою посилення ролі асамблеї, зокрема, з питань формування бюджету організації, впливу на діяльність європейського суду з прав людини та виконання його рішень, поглиблення діалогу між Кабінетом Міністрів та асамблеєю, а також активізація ролі конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.

Члени ПАРЄ заслухали доповідь Юргенса з Нідерландів, щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини. У зв’язку з цим доповідач відзначив, що пріоритетом є усунення структурних проблем в національних законодавства, зокрема, в Італії, Російській Федерації, Туреччини, України та Великої Британії. Разом з тим у проекті доповіді серед іншого відзначено, що численні і систематичні проблеми існують і в Україні, які обтяжуються серйозними порушенням незалежності суддів.

Асамблея розглянула також доповідь, ситуацію на Балканах, яку було представлено членом Комітету з політичних питань Єрш з Угорщини. Характеризуючи відносини Албанії з державами Балканського регіону, прем’єр-міністр Албанії Беріша серед іншого зазначив, що Албанія разом з Македонією та Боснію і Герцеговиною, підтримує надання Косово статусу незалежної держави. Це висловлювання згодом викликала письмовий протест делегації Сербії, в якому зазначено, що представнику албанської держави неприпустимо висловлюватися щодо позиції інших держав, тим більше, що ці держави офіційно підтримують взаємоприйнятне вирішення проблеми.

Віль з Бельгії у своїй доповіді щодо бюджету Ради Європи на 2007 рік привернув увагу до значного скорочення внесків держав членів до бюджету Ради Європи, що ставить під загрозу існування організації. 4 жовтня на ранковому засідання Асамблеї виступив Голова комітету міністрів Ради Європи, міністр закордонних справ Російської Федерації Лавров. Міністр відзначив пять пріоритетів російського головування Ради Європи, які повністю відповідають статусу та завданням Ради Європи. Відповідаючи на запитання Міхельсона з Естонії щодо причин ворожості Росії по відношенню до Грузії, Лавров зазначив, що протягом останніх років грузинська влада проводила антиросійську політику. Він наголосив, що політика цієї держави не відповідає волі грузинського народу.

Представники Румунії Предо … … звернулися до Лаврова з проханням, прокоментувати позицію Росії щодо референдуму у Придністров’ї. Міністр зазначив, що останній референдум у Придністров’ї був спричинений тим фактом, що конфлікт у регіоні залишився не вирішеним протягом 16 років. Поставши перед політичною невпевненістю та економічним тиском, придністровці, за його словами, використали інструмент прямої демократії для висловлення свого бачення щодо найбільш прийнятної форми забезпечення стабільності в регіоні. Він заявив, що результати волевиявлення придністровського населення, мали швидше не юридичне, а політичне значення і з цим не можна не рахуватися.

Лінбель з Швеції в своїй доповіді „Останні події в Лівані” в контексті ситуації на Близькому Сході, привітав припинення бойових дій в Лівані і позитивно відзначив внесок ООН, ЄС та інших міжнародних організацій в досягненні цього результату. Доповідач підкреслив, що події в Лівані мають розглядатися виключно в контексті загального врегулювання конфлікту на Близькому Сході. Шведський парламентарій засудив політику насильства руху Хасбалла, що спричинила новий виток конфлікту, висловив занепокоєння з приводу дестабілізуючої ролі Ірану та Сирії, однозначно засудивши і невиправдане використання сили з боку Ізраїлю та невиважені атаки по цивільним об’єктам. … (Великобританія) доповів з питання масового прибуття нелегальних мігрантів до Південної Європи, висловивши стурбованість численними порушеннями людських прав мігрантів, приниження їхньої гідності. Доповідач з питання зацікавленість в Європі в достроковому, економічному розвитку Росії, … (Фінляндія) відзначив великий економічний потенціал Росії та значні успіхи російської економіки, досягнуті останнім часом.

Водночас, доповідач підкреслив необхідність проведення структурних реформ в Росії, що гарантуватиме стабільний та тривалий розвиток економіки та застеріг проти не пропорційного зосередження на розвитку нафтогазового сектора, що може спричинити значні диспропорції в економіці та зростанні прірви між багатими і бідними.

Представники інших країн висловили підтримку викладених у доповіді позицій та надали ряд коментарів. Зокрема … (Швейцарія) привернув увагу до необхідності справедливого перерозподілу національного багатства в Росії, депутат зазначив, що населення має відчувати, що природні ресурси держави слугують народові, як в той час в Росії на його думку всі ресурси зосереджені в руках вузького кола осіб, а рівень життя основної частини населення залишається вражаючи низьким.

Постійна делегація Верховної Ради України в ПАРЄ провела зустріч з Президентом Асамблеї Вандер Лінденом, а також з Генеральним Секретарем Ради Європи Тері Девісом, з комісаром Ради Європи з прав люди Хамем Бергом і заступником керівника секретаріату Європейської комісії щодо запобігання тортурам Майєром, в ході якого були обговорення питання обрання …. , представника України, членом комісії. В ході розмови з головою політичного комітету ПАРЄ Аташем було проінформовано про домовленість Голови Верховної Ради України Мороза та Президента ПАРЄ щодо проведення наступного року в Україні одного з виїзних засідань політичного комітету ПАРЄ.

Були також розглянуті інші питання під час зустрічей та проведення самої ПАРЄ. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за інформацію. Інформація не передбачається в Регламенті, я ще раз кажу: немає в Регламенті. З процедури ви хочете? Будь ласка, Матвієнку дайте слово.

МАТВІЄНКО А.С.

Українська Республіканська партія „Собор”, Блок „Наша Україна”.

Віталій Якович і Олександр Олександрович, я звертаюся до вас. Я щиро поважаю Віталія Яковича, але ніяк не можу сказати ці слова про інформацію, яку він нам дав з трибуни Верховної Ради.

На Україну він виділив півтори хвилини і то говорив тільки про формальні речі. Мені видається, що дуже цікаво, що робиться в Албанії, що робиться в Сирії, що робиться в тій же Росії. Але мене цікавить, як захищаються національні інтереси і яку політику в захист національних інтересів проводить наша делегація. Про це не сказано ні слова.

Олександре Олександровичу, я прошу вас адекватно відреагувати, як Голову Верховної Ради про те, щоб змістом роботи нашої делегації була найперше Україна, а не демонстрація переказу порядку денного і втрати десятихвилинної розминки сьогодні, яка ні для кого не є очевидно … Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, ми врахуємо ваші пропозиції, але одна деталь така: не парламентська делегація України формує порядок денний сесії. Для мене було цікаво почути те, що сказав Віталій Якович, а вам не цікаво, очевидно ви маєте достатньо іншої інформації.

Тим не менше, Віталій Якович, запитання надійшло і пропозиція відповідь з місця. Будь ласка, Шибку дайте слово.

ШИБКО В.Я.

Дякую. Я дякую Анатолію Сергійовичу за побажання. Дійсно, ця сесія була більше присвячена не Україні як це ми звикли колись, а більше розгляду інших питань. Але я хочу сказати про те, що українці в обговоренні цих питань приймали дуже активне участие і саме тому вони заявляли не тільки відстоюючи свої інтереси, а щось пропонується інше для розвитку ситуацій при обговоренні того чи іншого питання. І це якраз і є повноправне членство наше і повноправна участь у сесії, коли ми опікуємося не тільки суто своїми питаннями на сесії, а опікуємося також загальноєвропейськими питаннями, тому що коли починаєш там тільки казати про Україну, то весь час тебе питають, а який ваш вклад у розвиток інших подій, в тому числі, в Косово, в тому числі, у Лівані і тому подібне. І це цікавить європейців. Так ми і діяли. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Наступного разу, Анатолій Сергійович, рекомендуйте у склад делегації, він там буде коригувати роботу всієї парламентської асамблеї в тому контексті як він тільки що висловився. А поки що ми розглядаємо блок питань, пов’язаних із боротьбою з корупцією. У нас є кілька проектів законів від Президента, їх доповідатиме Роман Зварич – міністр юстиції. Перед тим, він просить узагальнити спочатку підходи, пропозиції Президента, а потім вже по суті розглянути ці питання. Він одержує таке право. Будь ласка, йдіть на трибуну. Першим серед цих документів є проект закону, але це я скажу після того вступного слова, з приводу якого він попросив час.

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати України! Я хочу відразу зробити одну загальну ремарку, до якої я би просив, щоб всі прислухалися.

Сьогодні в цьому залі буде вирішуватися дуже просте питання, чи цей корпус готовий дійсно проявити, продемонструвати готовність, рішучість подолати це ганебне явище, яке називається корупція, чи цей зал буде далі проводити всякі політичні ігри і не піде цим курсом, який відповідає міжнародним нормам і стандартам. Якраз так я ставлю питання, тому що мені не зрозумілі деякі речі, які випливають у зв’язку з розглядом цих законопроектів, які внесені Президентом України. А саме внесені три закони: про ратифікацію основних антикорупційних конвенцій, це конвенція ООН проти корупції, кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією Ради Європи, та додатковий протокол до цієї конвенції. Як відомо, відповідно до Закону України „Про міжнародні договори”, у випадку ратифікації конвенцій, які вимагають змін до національного законодавства, суб’єкт законодавчої ініціативи подає в супроводі відповідні законопроекти, які розглядаються Верховною Радою України одночасно із розглядом ратифікаційних інструментів.

Власне, враховуючи цю обставину, Президент України також вніс три закони, що пропонують узгодити засади вітчизняного антикорупційного законодавства із зазначеними міжнародними конвенціями. А саме: Закон України про засади запобігання та протидії корупції, про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності і за корупційні правопорушення та про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень.

Шановні народні депутати, я би хотів, насамперед, декілька загальних тверджень зробити стосовно цього пакету законів. Тому що я підкреслюю, що це є один цілісний пакет законів. І не приймати один із цих шести законів, це однозначно з тим, щоб усі шість провалити. Ці ініціативи глави держави разом з ухваленою ним концепцією подолання корупції в Україні під назвою „На шляху до доброчесності” є життєво необхідними для нашої держави у ситуації, коли корупція стала, на жаль, способом її існування.

Прошу звернути також увагу і на те, що за різними рейтингами міжнародних організацій Україна залишається однією з найкорумповніших держав світу. Звичайно, що депутати можуть знайти певний, певну потіху в тому, що ми піднялися в цих антикорупційних рейтингах аж на 6 позицій за останній рік, від 125 позиції до 119.

Мені видається, що тут немає причин для певної втіхи.

Згідно з дослідженнями, організованими Міністерством юстиції корупція для наших громадян є на другому місці серед їх проблем, після низької заробітної плати. Так само і для підприємців корупція є найбільшою проблемою після високих податків. З іншого боку, більша половина населення згідні давати хабарі і більше того, готові платити за корупцію.

Разом з тим, у ситуації, коли ця ганьба у нас стала звичайним явищем і майже правилом за останні більш ніж 10 років з часу прийняття чинного сьогодні Закону України „Про боротьбу з корупцією” жоден із суб’єктів законодавчої ініціативи, хочу наголосити ще раз, жоден не запропонував так необхідних нашій державі проектів законів. Тому мені видається слід подякувати Президенту України за цю надважливу законодавчу ініціативу.

Дозвольте ще кілька ремарок щодо рішення профільного комітету, яке ґрунтується на висновках Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Я зараз буду просити вибачення, бо я буду говорити дещо в гострих тонах, тому що не можу не прокоментувати ті речі, які я читав у цих висновках.

Дивують декілька позиції у цих висновках. По-перше. Обсяг висновків. В історії Верховної Ради України ще не було таких об’ємних висновків до проектів законів, до трьох антикорупційних законопроектів 127 зауважень. Навіть коли подавалося на розгляд парламенту проекти кодексів, висновки були значно меншими за обсягом. Це щодо обсягу.

Тепер щодо форми, тобто, що до форми. Тепер щодо змісту. Напевно так само в історії парламенту ще не було випадків, коли висновок щодо проекту, який розглядається в першому читанні містив суто редакційні пропозиції.

Наприклад. Щодо заміни слів чи зміну порядку цих слів, чи просто текстуальних уточнень, що не мають правового характеру. Більше того, вражає обсяг цих, так званих, літературних поправок. Наприклад. Лише трохи більше 10 з пропозицій до проекту Закону України „Про засади, запобігання та протидії корупції” носять не редакційний характер, а стосується правового змісту самого проекту. Тобто, всього-навсього 10 із 127. Є запитання до колег і щодо змісту самого висновку. Не сумніваючись у професійності фахівців Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, все ж таки хотілося б звернути увагу на деякі неприпустимі, на нашу думку, помилки, що є досить красномовними. Взагалі складається враження, що автори висновків не розуміють запропоновану законопроектами сучасну антикорупційну ідеологію і не бажають відійти від застарілого репресивного підходу до шляхів подолання корупції. Крім того, не зрозумілим виглядає зауваження щодо неможливості існування кодексу поведінки суддів. Таке є зауваження науково-експертного управління. Можна було би з ним погодитися, але врахуйте, будь ласка, шановні народні депутати України, що з'їзд суддів України ще в 2002 році затвердив такий документ. Більше того, такі кодекси існують у всіх державах, що вважають себе цивілізованими. Відповідні стандарти закріплені в цілій низці документів як Ради Європи, так і впливових міжнародних організацій, наприклад, Консультативної ради європейських суддів.

Також незрозумілим виглядає твердження про те, ніби-то Конвенція ООН проти корупції та кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією Ради Європи визначають предметом корупції лише блага матеріального характеру. Пояснювальна записка до Кримінальної конвенції Ради Європи проти корупції та рекомендації по законодавству для реалізації Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, яку ми вже ратифікували ще 4 лютого 2004 року, прямо і однозначно спростовують ці позиції Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Предметом корупції можуть бути і переваги непатріального характеру. При цьому наводяться приклади сприяння в одержанні наукового звання, просування на службі тощо.

Беручи до уваги наведене, вбачається, що штучно створюється враження недосконалості антикорупційних законопроектів, внесених Президентом України.

Підсумовуючи, хотілося б зауважити декілька речей. По-перше, представленість законопроекту – я повторюю – є єдиною комплексною антикорупційною законодавчою ініціативою, розглядати її потрібно в пакеті. Ці ініціативи є надзвичайно важливими, беручи до уваги, крім того, що наведено вище і те, що з 1 січня цього року країна стала членом групи держав Ради Європи проти корупції греко, і на листопад заплановано проведення першого раунду оцінки України щодо стану дотримання європейських стандартів протидії корупції. Зволікання з імплементацією цих стандартів може привести до запровадження моніторингу та відповідних санкцій, аж до зупинення членства України в Раді Європи.

Крім того, негативні оцінки з боку організації економічного співробітництва та розвитку можуть відповідно позначитись на інвестиційній привабливості України. Тому дуже важливо, щоб ці проекти Законів не стали заручниками політичної ситуації і не призвели до таких наслідків, як це було декілька років тому у відносинах із ФАТ, коли до України було застосовано фінансові санкції.

Тепер, Олександре Олександровичу, якщо ви не будете заперечувати, я готовий представити перший законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Романе Михайловичу, ви зараз будете це робити, я тільки на загальні зауваження зобов’язаний дати відповіді, оскільки вони адресуються до Верховної Ради, а я за це відповідаю.

Я хочу сказати, що, справді, надзвичайно важливий блок питань ми розглядаємо і депутати, я в тому числі, щиро зацікавлені в тому, щоб це були чітко виважені, продумані законопроекти, які поставлять блок корупції. І ясна річ, що Президент сам не пише ці законопроекти, і, можливо. З точки зору його, їхнього узгодженості із існуючим законодавством, або необхідністю підсилення законодавства, не все там, так як слід. І тому, очевидно, Науково-експертне управління так уважно дивилося до пропозицій Президента.

Можу запевнити вас, що ніхто не давав вказівок експертному управлінню якимось чином з упередженням підійти до цієї справи. Тому, якщо детальні там зауваження, аж до редакційних правок, то скажімо: спасибі управлінню за те, що він не пропускає таких моментів, Адже, все одно їх треба виправляти.

І нарешті, вчора я розмовляв з Президентом з приводу цього блоку законопроектів. Я сказав, що є пропозиції у розробників, вірніше, профільного комітету і інших суб’єктів законодавчої ініціативи щодо доопрацювання цього документу, і щоб це не сприймалося як якийсь докір або перетягування канату. Я переконаний, що тепер ви як міністр можете долучитися до цієї справи і детальніше викласти все те, про що ви зараз говорите, бо я домовлявся про таку схему, я дивлюся, що тут не зовсім вона передбачена під час розгляду питань про тарифікацію, про те, що ми ратифікуємо документи конвенції, тим самим ставимо перед собою зобов’язання, але введемо їх у дію тоді, коли ми доопрацюємо закони, які будуть відповідати і концепції, і Кримінально-процесуальному кодексу, Кримінальному кодексу, і іншим нашим законодавчим актам.

Тому ми давайте так, дуже серйозно пройдемося по кожному проекту без докорів взаємних або що. Я думаю, що ми тут знайдемо спільні підходи, бо, справді, це та тема, яка надзвичайно хвилює наше суспільство.

І таким чином, ми зараз розглядаємо проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення, які і цей проект вніс Президент України. А доповідає з цього приводу Роман Миколайович Зварич. Будь ласка.

ЗВАРИЧ Р.М. Дякую, Олександр Олександрович.

Шановні народні депутати, проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення розроблено на виконання пункту ……. заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють злочинним проявам і корупції, затверджених указом Президента від 2 лютого 2004 року у зв'язку з підписанням Україною 12 грудня 2003 року (я підкреслюю, 2003 року) у місті Меріда конвенції Організації об’єднаних націй проти корупції.

Представлений законопроект підготовлено з урахуванням стану справ, що склався у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією та з метою більш ефективного забезпечення захисту громадян від злочинних корупційних проявів, запобігання втрат держави і суспільства від дій правопорушників, рішучого усунення ганебних явищ, які гальмують розвиток економіки, становлення ринкових відносин.

Внесення змін, запропонованих проектом закону, обумовлено необхідністю забезпечення реалізації положень проекту Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції”, внесеного на розгляд Верховної Ради України 11 вересня цього року.

Шляхом визначення конкретних складів, перш за все корупційних злочинів, а також інших корупційних діянь і правопорушень, пов’язаних з корупцією та врегулювання порядку притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Основними завданнями зазначеного проекту є наступне. Приведення кримінального законодавства до положень Конвенції ООН проти корупції, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією та проекту закону України, про який я говорив раніше.

Зокрема встановлення кримінальної відповідальності за торгівлю впливом, як того вимагають положення статті 7 Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією. Розширення суб’єктного складу шляхом встановлення відповідальності осіб, які не мають статусу державного службовця, але виконують делеговані їм державою публічні функції влади. Для прикладу: приватний аудитор, приватний нотаріус, експерт судовий, арбітражний керуючий тощо. Встановлення можливості притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які виконують обов’язки службової особи у будь-якій іншій державі чи міжнародній організації. Диференціація кримінальної відповідальності службових осіб шляхом виділення в окрему категорію суб’єктів злочинів у сфері службової діяльності. Осіб, які виконують організаційно-розпорядчу чи адміністративно-господарські обов’язки в юридичній особі приватного права не залежно від організаційно-правової форми власності.

Зокрема новелою законопроекту є встановлення відповідальності за вчинення комерційного підкупу. Окреслення кола корупційних злочинів та інших корупційних правопорушень з урахуванням ознак, визначених у положеннях проекту Закону про засади запобігання та протидії корупції”. Хотів на цьому наголосити. Цей проект закону якраз вимагає цих додаткових змін. І тому знову ж таки роблю окремий акцент на тому, що слід розглядати ці закони як один пакет.

Встановлення адміністративної відповідальності за широке коло корупційних правопорушень та порушень, пов’язаних з корупцією.

Визначення в Кримінальному процесуальному кодексі порядку порушення кримінальної справи у випадках заподіяння корупційними злочинами шкоди інтересам юридичної особи. Прийняття запропонованого законопроекту створить належне правове забезпечення запобігання та протидії корупції в нашій державі відповідно до норм міжнародного права, вимог ООН, Ради Європи та інших міжнародних організацій.

Дозвольте ще сказати, шановні народні депутати, що ті текстуальні літературні поправки, які пропонуються, слід доопрацювати підготовці законопроекту до другого читання. Тобто, якщо мова йде про доопрацювання цього законопроекту та інших в порядку його підготовки для розгляду Верховної Ради України в другому читанні, Президент України не заперечує.

Натомість, якщо Верховна Рада України набереться відваги запропонувати Президенту України доопрацювати ці законопроекти, я уповноважений заявити про те, що Президент України відмовиться від вашої такої пропозиції. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну добре, давайте будемо розглядати по суті. Запитання, якщо є. ми ж прекрасно розуміємо, що не Президент пише закон, Роман Михайлович, і ніхто йому в докір цього не ставить. Будь ласка, запишіться.

ЗВАРИЧ Р.М. Олександр Олександровичу, я сказав, що я уповноважений зложити таку заяву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запис іде на запитання. Хвилинку. На запитання давайте залежно від того, хто запишеться. Давайте 10 хвилин. Князевич, прошу. Потім Герман.

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Роман Михайлович, ви абсолютно правильно сказали про те, що доповідаємий вами щойно закон фактично випливає на виконання Конвенції ООН щодо боротьби з корупцією. Разом з тим, яке ваше ставлення до того, що в порядку денному сама конвенція стоїть далеко подалі, а закони, які з нею випливають, чомусь передують їй? Чи немає в цьому абсолютно алогічних кроків, як ви вважаєте?

ЗВАРИЧ Р.М. Відповідно до статті 6 Конституції України ратифіковані міжнародні інструменти, конвенції, правові інструменти, стають частиною національного законодавства України. Натомість відповідно до, якщо я не помиляюся, частини 7 статті 9 Закону України „Про міжнародні договори” у випадку, коли ратифікація таких міжнародних інструментів вимагатиме змін до національного законодавства, відповідний законодавчий акт вноситься на розгляд Верховної Ради України. Він розглядається Верховною Радою України одночасно з розглядом відповідної конвенції і по ньому приймається остаточне рішення. Тому абсолютно нормальна була пропозиція, як на мене, Голови Верховної Ради України, що ратифікуючи відповідні міжнародні інструменти можна визначити дати набрання їхньої чинності і пов’язати цю дату з датою набрання чинності тих законів, які супроводжують відповідну конвенцію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання ставить Герман. Будь ласка.

ГЕРМАН Г.М.

Шановний пан міністр! Нам дивно тут чути різкі ваші заяви від імені Президента. Ми тут у парламентському залі не винні, що Президент не має достатньо грамотних юристів, щоб присилати нам грамотні законопроекти. І що означає слово, що відмовиться Президент? Президент відмовиться поправляти помилки, чи відмовиться далі від внесення відповідних законопроектів спрямованих на боротьбу з корупцією? Дякую, пане міністр.

ЗВАРИЧ Р.М. По-перше, що стосується по суті. Я черговий раз просив би, щоб ви просто задумалися над тією цифрою, яку я зараз згадаю.

Із тих зауважень, які були висловлені щодо цих трьох законопроектів. Я про конвенції поки що нічого не говорю. Їх було аж 127.

Я вже довгий час був народним депутатом України, підкреслюю, був народним депутатом України, я читав всі висновки Науково-експертного управління, бо така була моя робота у фракції. Я не пам’ятаю такий обсяг висновків, щодо таких законопроектів. Це по-перше.

По–друге, що стосується самого змісту цих пропозицій чи зауважень до самих законопроектів. З нашим аналізом лише десять із тих 127 носять змістовний характер, тобто такий, який можна вважати нормо-проектним характером.

Я не кажу, що це мало чи багато, я тільки кажу, що порівняйте, будь ласка, десять із 127. Якщо ви про це тепер вдумаєтесь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Роман Михайлович не в курсі, очевидно, про те, що в регламенті передбачено на запитання хвилину, на відповідь хвилину. Тому автоматично виключається чи ви хочете продовжити відповідь, будь ласка, закінчити.

ЗВАРИЧ Р.М.Я дуже коротко. Тоді немає причини доопрацювати ці законопроекти в процесі їхньої підготовки до другого читання. Натомість, Профільний комітет виніс рекомендацію для Верховної Ради України, щоб запропонувати Президенту їх доопрацювати. А що стосується фахового рівня юристів Президента, то перед вами стоїть той юрист і ви матимете повне право відповідно до 85 статті Конституції України, надати відповідну оцінку цьому юристу, відправивши його у відставку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Мендусь, прошу.

МЕНДУСЬ Я.П.

Ярослав Мендусь, фракція Соціалістичної партії.

Олександр Олександрович, прошу передати слово моєму колезі Богачук.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

БОГАЧУК В.

Шановний пане міністре! Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Ми просимо вас не хвилюватися, Соціалістична фракція підтримає намагання Президента навести все-таки лад в цих серйозних питаннях, у боротьбі з корупцією. Але нас хвилює інше питання. Відповідно вашою інформацією, відповідно аналітики сьогодні в десятку найбільш корумпованих органів України, входять саме ті органи, яким ми доручали вести боротьбі з корупцією. То в нас є сумніви, чи справляться вони з тими додатковими повноваженнями, які їм надаються законодавство нове? А можливо потрібно сьогодні вже подумати, приймаючи нове законодавство, що нам повинен новий спеціалізований, професійний підрозділ, який би серйозно підходив до цієї проблеми і щоденно нею займався. Дякую.

ЗВАРИЧ Р.М. По-перше, загальна ремарка. Шановні колеги, якщо ви читали ці законопроекти і, зокрема, якщо ви обізнані з сучасними підходами, які успішно та ефективно застосовуються в країнах Європи та у світі, то якраз там були успішно проведені програми антикорупційного характеру, де держава не боролася з явищем, а де вона намагалася викоренити саме явище, тобто, подолати самі джерела його постання. Ми досі 15 років боремося з явищем і складається враження, що ми тільки його помножуємо з року в рік і ви абсолютно праві, коли ви робите такий висновок. Що стосується загальної пропозиції, я буду зараз висловлювати свою особисту позицію. Я переконаний в тому, що має бути створений окремий державний орган якому мають бути передані, зокрема, функції попереднього слідства по тяжких та середніх, і, можливо, деяких категоріях незначних злочинів, умовно кажучи, це може називатися Національне бюро розслідування. Таким чином ми матимемо можливість:

а) провести реформу органів прокуратури…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще дайте йому слово для відповіді.

ЗВАРИЧ Р.М. …відібравши від них функції попереднього слідства, що абсолютно не вписується в жодні логічні рамки.

І, по-друге, також реформувати Міністерство внутрішніх справ, яке досі залишається каральним відомством, а не цивільним відомством, так, як це буває в усіх країнах Європи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Цибенко запитання.

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів. Цибенко.

Шановний пане міністре! Я зрозумів вас про те, що ви вважаєте на відміну від Науково-експертного управління Верховної Ради цей документ достатньо досконалим. Я хочу, щоб ви прокоментували одну норму цього закону, а саме: статтею 368 з позначкою 1 проекту незаконне збагачення буде розглядатися, як злочин, якщо особа незаконно отримує у власність неменше 100 тисяч гривень. Виявляється, якщо це буде 50 тисяч гривень, або 99, то це вже не підпадає під дію закону. Ви вважаєте таку норму тим інструментом з яким можна боротися до корупції, то я хочу, щоб ми все-таки, я хочу почути вашу відповідь з цього приводу?

І друге запитання. Скажіть, будь ласка, на підставі норм цього закону наскільки широку кількість службовців можна буде притягнути до відповідальності, бо тут є певні колізії в проекті цього закону.

ЗВАРИЧ Р.М. Щодо до другого запитання і я не можу на нього відповісти, оскільки це не входить в сферу мого відання.

А щодо першого запитання, я просив би, щоб ви розуміли, шановний пане Петре, що законопроекти уже готуються два роки в Мінюсті. Вони були погоджені з усіма, підкреслюю, з усіма відповідними відомствами тобто цей процес проходив дуже довго, в тому числі Верховний Суд, Генпрокуратура та усі відомства, які були зацікавлені в Кабінеті Міністрів України.

Що стосується цієї статті, про яку йде мова, я просив би, я не пам’ятаю, яка це стаття, щоб ви якраз цю статтю розглядали в контексті загального принципу, який закладений в цьому законопроекті про те, щоб всі державні службовці були зобов’язані декларувати свої доходи і щоб доходи відповідали витратам. Це є загальна практика зараз, яка застосовується по всій Європі.

Тобто щоб держава мала можливість встановити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко, будь ласка.

ТОМЕНКО М.В. Романе Михайловичу, в мене одне концептуальне і два невеличкі практичні запитання.

Перше. Фактично ідеологія закону передбачає розширення суб’єктів відповідальності за рахунок так званого приватного права. Це означає насправді, що ми зараз більше турбуємося не про зловживання в системі державної служби і місцевого самоврядування, в великому бізнесі, а нас турбує фантастична корупція серед простого народу, серед малого бізнесі і так далі. Чи не вважаєте ви, що це не для нашої країни поки що закон.

І два конкретні запитання. Перше запитання. Я подивився тут норму відповідальності за пільги і преференції і мене це зацікавило. Чи не вважаєте ви, що автори законопроекту про Кабінет Міністрів, які встановлюють преференції для членів уряду, можуть нести відповідальність до двох років ув’язнення, як тут написано.

І останнє коротке запитання. Народ простий цікавиться: ви і далі, як міністр юстиції будете доповідати ці закони, чи ви вирішили залишити уряд?

ЗВАРИЧ Р.М. Щодо останнього запитання оскільки воно не стосується предмету цього законопроекту, я поки що не буду відповідати на нього. Я думаю, що ви раніше чи пізніше самі зможете прийняти відповідні рішення. До речі, без того чи є заява чи немає, оскільки уже тут поставили під сумнів фаховий рівень відомства, яке я очолюю.

Тепер по суті. Щодо кримінальної відповідальності за юридичними особами. Я би просив, щоб ви просто згадали кількарічної давності інцидент, який відбувся в Америці, який ще досі має дуже резонансні наслідки, пов’язано з фірмою, з компанією мегафірмою „Енрон”. В Америці можна було б притягнути керівництво цієї фірми до кримінальної відповідальності і також самій фірмі доводилося платити досить серйозні адміністративні штрафи за правопорушення, які носили кримінальний характер і ніхто в цьому не сумнівався. Це є загальна тенденція зараз, яка застосовується не тільки в США, але.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, Романе Михайловичу, ви вибачте за те, бо це автоматично виключається мікрофон. Але ви краще про Україну розкажіть, наші приклади, тим паче, що у вас досвіду в цьому відношенні вистачає. Закінчить думку. Будь ласка, включіть мікрофон.

ЗВАРИЧ Р.М. Досвіду якраз не вистачає, Олександре Олександровичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я маю на увазі.

ЗВАРИЧ Р.М. Оскільки я ніколи не очолював жодної юридичної фірми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні. Я маю на увазі, як міністра, як міністра. Прошу.

ЗВАРИЧ Р.М. Це є практика, яка зараз застосовується по всій Європі, це є диспозиція Конвенції ООН та Конвенції Ради Європи, яка уже ратифікована 37, здається, країнами Ради Європи і вона там застосовується.

Що стосується України. Я якраз переконаний в тому, що замість того, щоб карати водіїв, секретарок чи бухгалтерів, потрібно все ж таки карати тих, які відповідають за кримінальні діяння, які очолюють відповідні юридичні особи. Якраз ці зміни дадуть нам можливість це робити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чичков. А, вибачте уже час сплив для відповідей. Сідайте, будь ласка, поки що. Слово має від комітету Микола Васильович Джига, будь ласка.

Поки він дійде, я хотів би ще раз звернуться до всіх вас. Поки доповідач дойде до трибуни. Справа в тому, що ми тут повинні будем визначитися. З такими зауваженнями і експертного управління, і профільного комітету ми, як правило, відправляємо на доопрацювання проект, бо інакше це означає все одно необхідність вдосконалення цих статей.

Але в даному випадку мова йде про те, що його відправити треба Президенту. То ми можемо або взяти на перше читання і самі потім доопрацьовувати ці проекти, або прийняти рішення про доручення комітету в першому читанні повторно підготувати для розгляду цей документ без повернення його Президенту, а ратифікувати, можливо, в першому читанні конвенції. І передбачити, що ми їх введемо в дію тільки тоді, коли підготуємо ці закони. От так. Мабуть так, щоб не виникало тут, скажімо, дискусії чи колізії про взаємини з Президентом, аби ніхто не підозрював парламент у якихось політичних іграх.

Будь ласка, Микола Васильович.

ДЖИГА М.В.

Дякую. Дякую. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! На виконання доручення Голови Верховної Ради України Олександра Олександровича Мороза комітет на своєму засіданні 4 жовтня поточного року розглянув шість законопроектів, внесених Президентом України, в антикорупційному пакеті, реєстраційні номера: 0039, 0040, 0041, 2112, 2113 та 2114.

При цьому народні депутати, члени комітету, відзначили, що корупція в Україні є однією з проблем, яка потребує невідкладного розв’язання. Вона становить значну загрозу демократії, реалізації принципу верховенства права, соціальному прогресу, національній безпеці, становленню громадянського суспільства.

Не вдаючись в більш детальне викладення цієї проблеми лише зазначу, що сьогодні Україна перебуває на 113 місці серед країн світу за рівнем корумпованості, це вище проти попередніх років, але все ще одне з найнижчих місць серед 46 держав – членів Ради Європи. В останньому індексі Організації „Міжнародна прозорість” Україна одержала 2,6 десятих пунктів в діапазоні від 1 до 10. 10 – це країни з мінімальним рівнем корупції, 1 - з найгіршим. Певний прогрес тільки в тому, що цей показник покращився з двох і двох, що був до того до двох і шести. І тому без рішучих кроків у боротьбі з корупцією Україна не має шансів інтегруватись в європейські структури.

Керівництво нашої держави добре розуміє це і визнає, що корупція є пріоритетною проблемою, що вимагає прийняття комплексних і серйозних контрзаходів. Одним із них є удосконалення законодавства у сфері запобігання та протидії корупції. Нагадаю, що 18 листопада 2005 року Президент України видав указ про першочергові заходи щодо детенізації економіки та протидії корупції. А 20 січня поточного року глава держави своїм указом затвердив план заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства у Раді Європі. Цим указом Кабінет Міністрів України повинен забезпечити координацію виконання центральними органами виконавчої влади заходів передбачених затвердженим планом, а також контроль за додержанням установлених строків.

У підпункті 9 плану передбачено здійснити заходи, спрямовані на подолання корупції та легалізації доходів одержаних злочинним шляхом. Для чого необхідно підготувати для внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо ратифікації конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції запровадження кримінальної відповідальності юридичних осіб нової редакції Закону України „Про боротьбу з корупцією” тощо. Слід відмітити, що всі встановлені терміни виконання зазначеного плану в цій частині уже давно пройшли: 20 лютого, 1 березня та 1 квітня поточного року.

Тому з метою вдосконалення правових та організаційних засад запобігання і протидії корупції та на виконання рекомендацій Парламентська Асамблея Ради Європи Президент України своїм указом від 11 вересня поточного року схвалив концепцію подолання корупції в Україні на шляху до доброчесності і вніс на розгляд Верховної Ради України пакет проектів законів спрямованих на виконання Україною міжнародних зобов’язань в сфері протидії корупції. Зокрема, глава держави вніс до Верховної Ради України: перше, - про ратифікацію конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції.

Друге, про ратифікацію кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією.

Третє, про ратифікацію додаткового протоколу до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією.

Четверте, про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення.

П'яте, про засади запобігання протидій корупції.

І шосте, про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень.

У пояснювальних записках до всіх вказаних законопроектів зазначається, що їх прийняття Верховною Радою України не потребує додаткових витрат коштів із Державного бюджету. Вітаючи законодавчу ініціативу Президента України, народні депутати члени комітету під час розгляду вказаних законопроектів разом з тим відзначили, що значна кількість положень внесених на розгляд Верховної Ради України законопроектів має значні змістовні вади і викликає серйозні заперечення. Прийняття цих положень може створити загрозу справедливості і принципу верховенства права, порушити права, свободи та законні інтереси окремих фізичних та юридичних осіб. Так, на думку народних депутатів України членів комітету, законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення, номер 2112, потребує серйозного доопрацювання в частині доповнення кримінального кодексу новим розділом 7а. Враховуючи врахування ступеню небезпеки при визначенні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки вам треба закінчити щоб думку? Ну включіть мікрофон, хай закінчить доповідь.

ДЖИГА М.В. Відповідних змін кримінальних санкцій за вчинення злочинів необхідні внесення змін до ряду статей Кримінально-процесуального кодексу.

Щодо законопроекту про засади запобігання та протидії корупції. Комітет, члени комітету відзначили, що він потребує серйозного доопрацювання в частині визначень понять „корупція”, „близькі родичі”, „конфлікт інтересів”, терміни, які визначають предмет корупційних правопорушень, уточнення переліку суб'єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання та протидій корупції, встановлення кодексами поведінки загальних вимог та поведінки осіб, зазначених у відповідних статтях законопроекту.

При розгляді законопроекту про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень народні депутати, члени комітету наголошували на тому, що введення інституту відповідальності юридичних осіб за корупційні правопорушення мають здійснюватися на підставі всебічного аналізу комплексного і узгодженого підходу, а таким повинно включати, а також повинно включити виникнення колізій між різними законодавчими актами і ускладнення застосування правоохоронними органами відповідних санкцій прости юридичних осіб.

Комітет вважає, що законопроекти. Враховуючи зазначене, законопроекти підлягають поверненню на доопрацювання. Але, я вважаю і підтримую думку голови Верховної Ради про те, що сьогодні можна було б депутатам Верховної Ради погодитись з тим, що ратифікувати конвенції по питанням протидії корупції, а законопроекти відправити на доопрацювання в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, запишіться на запитання. Так, 5 хвилин, будь ласка, Борщевський.

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Скажите, пожалуйста, вот каждый международный документ, он должен учитывать национальные, уже систему, которая сложилась. И конвенция предполагала возможность внесения от имени нашего государства застережень, которые бы способствовали адаптации этой конвенции у нас в Украине.

Скажіть, пожалуйста, вот теперь вопрос: есть ли такие застереження с нашей стороны, которые внесены были при подписании этих конвенций?

ДЖИГА М.В. Спасибо за вопрос. Я хочу сказать, что еще мы не ратифицировали конвенции, поэтому никто не подписывал еще их. Но дело в том, что, что до адаптации к национальному законодательству конвенций – это совершенно справедливо, потому что много вопросов, которые не узгоджуються з національним законодавством. Ну, скажімо, стаття 3 Конституції визначає, що честь, свобода, достоїнство, права і свободи громадян є головним пріоритетом держави. Сьогодні, якщо суб’єктом корупції будуть виступати корупції будуть виступати підприємці, то будуть порушуватися закони, їхні права і свободи, і будуть порушуватися закони, які регулюють підприємницьку діяльність, тобто немає узгодженості між конвенціями і національним законодавством. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, Микола Садовий.

САДОВИЙ М.І.

Прошу слово передати депутату соціалісту Богачуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат соціаліст Богачук, будь ласка.

БОГАЧУК В.С.

Дякую. Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, ми десь підтримуємо те, що нам сьогодні потрібно адаптовувати наше законодавство до міжнародного законодавства в плані боротьби з корупцією.

Сьогодні, як ми бачимо, міжнародне законодавство, яке ми хочемо сьогодні ратифіковувати, і ті закони, які рекомендує Президент, це лише невеличка та часточка, в якій відбивається те, що у законодавстві європейському.

Я вважаю, що тут потрібно більш жорсткіше підійти і до формування санкцій і надання штрафів із конфіскацією і так дальше. Це одне питання.

І друге питання: як ви відноситеся до створення спеціалізованого професійного органу, який би займався питанням боротьби з корупцією?

ДЖИГА М.В. Дякую.

З останнього. Моя особиста думка щодо створення спеціального підрозділу, який би вів боротьбу з корупцією, негативна. Моя думка негативна. Не слідує, немає проблеми створювати сьогодні додаткові органи, які б вели боротьбу із корупцією. У правоохоронних органів, які сьогодні є у державі, достатньо прав і повноважень для того, щоб об’єктивно вести боротьбу із злочинністю і корупцією.

Але із всіх законів, які приймаються сьогодні у державі, тільки 20% працюють. Інші закони мертві, вони не працюють, не виконуються. Ну, скажемо, сьогодні розділ боротьби із корупцією, із хабарництвом у Кримінальному кодексі, він передбачає багато пунктів, які сьогодні пропонуються для прийняття у цьому законі. Але просто це державою, правоохоронними органами не виконується. Коли ми заставимо сьогодні працювати правоохоронні органи, тобто МВС, СБУ, Генеральну прокуратуру. І буде ефективна судова система, тоді можна буде говорити про...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Камчатний.

КАМЧАТНИЙ В.Г. Прошу передати слово колезі по фракції БЮТ Шевчуку Сергію Володимировичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Сергія Шевчука.

ШЕВЧУК С.В. Дякую. Сергій Шевчук, фракція БЮТ.

Шановний Миколо Васильовичу, як відомо, цілий ряд міжнародних донорських організацій окремих держав надають Україні фінансову допомогу у плані боротьби з корупцією.

Чи відомі вам факти, що при розробці цього пакету антикорупційного також були використані кошти? Якщо так, то від якої держави? В якій сумі? Яка громадська чи професійна організація їх використала? І чи можете ви стверджено відповісти, що при розробці антикорупційного пакету під авторством Президента України не було і натяку на корупційні діяння? Дякую за відповідь.

ДЖИГА М.В. Дякую.

Членам комітету відомо, що на розробку цього законопроекту було виділено 2 мільйона доларів. Законопроект розроблявся якоюсь навчальної установою приватною, підказують мені народні депутати. І я вважаю, що сьогодні в державі є декілька базових юридичних установ, такі як Українська юридична академія імені Ярослава Мудрого, юридичний факультет Національного університету, Інститут держави і права Академії наук, що ці законопроекти були б, повинні були б апробовані там і вивчені, щоб ми мали висновки цих наукових установ. Цього, на жаль, немає.

Тому я вважаю, що і це теж треба буде доопрацювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, давайте порадимося. По суті голова профільного комітету доповів нам по всіх трьох законопроектах. Якщо ми поступимо таким чином, що ми попросимо Романа Михайловича доповісти ще по двох законопроектах. Ні, ні, він доповів по першому законопроекту, по першому законопроекту доповів, щоб він доповів ще по двох законопроектах, а потім ми всі три обговоримо загально, можливо, більше часу виділимо на це. Нема заперечень? Дякую. Будь ласка, Роман Михайлович, ще по двох наступних законопроектах.

ЗВАРИЧ Р.М. 10 хвилин?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 хвилин. Прошу.

ЗВАРИЧ Р.М. Так, ну, по-перше, для мене була новина, що на розробку цих законопроектів хтось комусь дав 2 мільйони доларів. Я просив би, щоби все ж таки голова профільного комітету назвав, хто кому давав 2 мільйони доларів. Тому що я абсолютно відповідально заявляю, що цей законопроект розроблявся у департаменті Міністерстві юстиції України і виключно в департаменті Міністерства юстиції України. Абсолютно авторитетно і відповідально я про це заявляю.

Так, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону України про засади запобігання та протидії корупції. Знову ж таки цей законопроект внесений в зв’язку з підписанням Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією від імені України, а також відповідних міжнародних конвенцій ради Європи. У відповідності до закону „Про міжнародні договори” власне міністерство розробило цей проект закону.

Цей проект є принципово новим проектом закону. Він є рамковим, я підкреслюю. Він ще вимагатиме додаткових змін до національного законодавства. Але він базується на основних вимогах до розбудови загальнодержавної системи боротьби з корупцією закріплених в першу чергу в конвенції ООН проти корупції.

Проект закону є базовим документом, але новизна проекту полягає в наступних диспозиціях. По-перше, термінологія проекту, зокрема в частині визначення корупції, суб’єктів корупції, основних інститутів механізму запобігання та протидії корупції, я підкреслюю протидії, а не боротьби з корупцією. Все це узгоджується з вимогами конвенції ООН.

Друге. Вперше встановлюються вимоги щодо боротьби з корупцією не лише у сфері державного управління, тобто публічній сфері, але і у сфері приватноправових відносин, я вже про це говорив, це є загальна тенденція зараз у світі, зокрема, в європейських країнах.

Третє. Проект запроваджує цілий ряд нових інститутів, що є важливими складовими системи боротьби з корупцією, зокрема, визначення та вирішення конфліктів, інтересів, запровадження кодексів поведінки певних категорій осіб, в тому числі і державних службовців. Крім того у приватній сфері участь громадськості в протидії корупції, антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів, звітування влади перед громадськістю, це є вимоги цього закону. Прийняття вказаного проекту сприятиме покращенню захисту громадян від злочинних дій і посиленню протидію організованій злочинності тощо.

Дозвольте, шановні колеги, також декілька ремарок, знову ж таки, на предмет зауважень Науково-експертного управління. Я не буду довго говорити, бо їх є дуже багато, аж 65, але деякі перлини. Пропонується, для прикладу, замінити слова проекту, „особи, які притягуються до відповідальності”, наступними словами „суб’єкти відповідальності”. Я думаю, що ви всі погодитесь, що це є надзвичайно принципове зауваження. Також пропонується додати до статті третьої після слів „невідворотності покарання” слово „стягнення”. Я думаю, що з такою пропозицією Міністерство юстиції та Президент України можуть легко погодитись.

Або для прикладу, що ви скажете на таку пропозицію Науково-експертного управління. Пропонується наступне формулювання „незаконні нормативно-правові акти рішення”, далі по тексту речення, „визнаються незаконними”. Тобто незаконні акти визнаються незаконними.

Я не буду продовжувати це все, знову ж таки, повторюю позицію Президента. Можна погодитися на те, що цей законопроект звичайно не є саме-саме найбільш досконалий, як він може бути. Але для того власне існує процедура підготовки відповідного законопроекту до розгляду Верховною Радою України в Другому читанні. Тому пропонується схвалити цей законопроект в першому читанні та доопрацювати його в процесі його підготовки до Другого читання.

Тепер стосовно законопроекту про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень. Внесення змін, запропонований проектом обумовлено необхідністю забезпечення реалізації положень проекту закону про засади, запобігання та протидії корупції, а також відповідними Міжнародними конвенціями, які Верховна Рада сьогодні має розглянути. Основними завданнями зазначеного проекту є наступні: приведення кримінального законодавства та законодавства про адміністративну відповідальність у відповідність, зокрема, конвенції ООН проти корупції. Встановлення відповідальності юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень, а також визначення порядку притягнення їх до відповідальності. Я хотів би на цьому зробити окремий акцент, тому що якраз мені видається, члени комітету не розібралися з цією позицію. Яким чином притягується до відповідальності? Шляхом окреслення кола корупційних порушень, за вчинення яких юридична особа може бути притягнена до відповідальності та визначення підстав цієї відповідальності та порядку впровадження у справах про корупційні правопорушення юридичних осіб.

Якраз статтею 2 встановлено підстави відповідальності юридичних осіб за корупційні порушення. У статтях 3, 4 і 5 законопроекту, передбачені правопорушення, за які притягаються до відповідальності юридичні особи. А саме: пропонування або дача хабара посадовій службовій особі державного органу чи органу місцевого самоврядування. Підкуп особи, яка не є посадовою службовою особою. Комерційний підкуп. Правопорушення, передбачені цим законопроектом, кореспондуються з відповідними складами злочинів, які пропонується доповнити Кримінальний кодекс України. Як стягнення за вчинення корупційного правопорушення пропонується застосувати штраф у розмірі, кратному до розміру предмета правопорушення, обмеження в здійсненні певного виду господарської діяльності або ліквідацію юридичної особи.

Крім того, передбачене таке стягнення, як заборона юридичної особи займатися певним видом діяльності. Важливо відзначити, що притягнення юридичної особи до відповідальності планується здійснювати за наявності обвинувального вироку суду в кримінальній справі.

Я підкреслюю знову ж таки: у випадку і виключно у випадку обвинувального виду суду, яким встановлено вину фізичної особи в корупційному злочині, вчиненому на користь або від імені юридичної особи. За наслідками прийняття такого рішення матеріали справи направлятимуться прокурору, який брав участь у відповідній кримінальній справі для складення протоколу та направлення його до суду. Проектом передбачається, що справи про корупційні правопорушення юридичних осіб розглядатимуться місцевими загальними судами. Статтею 13 самого проекту визначено вид та зміст постанови самої прокурора.

Прийняття законопроекту сприятиме тому, щоб наблизити наше законодавство до міжнародних стандартів, знову ж таки, я тепер не хочу говорити про висновки Науково-експертного управління. Загальна тільки ремарка. Здебільш вони носять технічний або літературний, або редакційний характер, тобто, вони є такими, які не викликають жодного заперечення з боку Міністерства юстиції. Тобто такі, які можуть бути враховані у випадку, якщо Верховна Рада України буде на цьому наполягати в процесі доопрацювання законопроекту до розгляду Верховною Радою України в режимі другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Михайловичу, будь ласка, записуємося на запитання. Так, десять хвилин, будь ласка, Степан Бульба.

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Степан Бульба, фракція соціалістів.

От ми говоримо, що ці законопроекти треба розглядати в сукупності і це, очевидно правильно. Говоримо про те, що вони не узгоджені із чинним законодавством і це теж зрозуміло. Але не зрозуміло, чому вони один з одним не згоджуються.

Скажімо, от система санкцій для юридичних осіб за цим проектом визначена у складі трьох елементів. В той же час, в законопроекті 2113 згадуються ще й такі, я думаю дуже важливі санкції, як скажімо заборона надавати юридичним особам, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення кошти й майно. Заборонено юридичним особам проводити діяльність від імені держави.

І, нарешті, оприлюднення інформації про ці корупційні дії. Я думаю, що це дуже важливо і можна було б це запровадити. Як ви вважаєте?

ЗВАРИЧ Р.М. Перше. Що стосується вашої ремарки на предмет неузгодженості цих законопроектів з існуючою національною законодавчою базою – я такого не говорив. Я говорив тільки про те, що ратифікація відповідних конвенцій вимагатиме доповнення і уточнення нашої національної законодавчої бази і там немає жодних не уточнень. Там швидше всього мова йде про те, що ми розширюємо саму базу.

І, до речі, прийнявши зокрема Закон України „Про засади запобігання та протидії корупції”, який вважається рамковим документом, відповідно знову ж таки до Конвенції ООН по боротьбі з корупцією, нам доведеться все ж таки доопрацювати інші нормативно правові акти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом.

А що стосується того, що ви говорили про санкції, якраз ви читали з науково-експертного висновку, наскільки я зрозумів з ваших слів. Коли ми це питання піднімали на засіданні Комітету з питань європейської інтеграції, виявилося, що там якраз Науково-експертне Управління зробило помилку про що можуть засвідчити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рибаков, будь ласка.

РИБАКОВ І.О.

Передаю слово Олійнику Святославу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Олійник.

ОЛІЙНИК С.В.

Святослав Олійник, Комітет законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Шановний Роман Михайлович, я, як працівник правоохоронних органів, да, я знаю, про що йде мова, коли говориться про боротьбу з корупцією. То от я хочу вам якби нагадати те, що проблемою, яка сьогодні є в відомствах, які займаються боротьбою, є їх спрямованість на кількісні показники, а не на якісні. А через те, я думаю, що ви навряд чи зможете зараз назвати нам факти за цей рік або за минулий рік, притягнення за корупційні діяння керівника якогось, ну, на рівні, хоча б облдержадміністрації. То скажіть, будь ласка, автори законопроекту, цей шановний департамент, при розробці чи спиралися вони на аналіз реальної картини, реальної, сьогоднішньої боротьби з корупцією, використовували вони взагалі аналітичні дані? І на вашу думку, чи не призведе прийняття цих законів до поширення кількісних, збільшення кількісних показників боротьби з корупцією за рахунок.

ЗВАРИЧ Р.М. Я зрозумів запитання. Але відверто кажучи, те, про що ви говорите, мене менше всього хвилює. Я не тому, що мене не хвилює якраз це ганебне явище. І ви абсолютно правильно говорите про те, що досі відповідні відомства, які були створені для того чи уповноважені боротися з тим явищем, вони робили вигляд, що борються в багатьох випадках. А, насправді, це ганебне явище тільки поширювалося. Тобто зрозуміло, що щось не так із цією системою, коли всі міжнародні експерти говорять про те, що Україна одна з найбільш корумпованих країн світу. І зрозуміло, якщо ми усвідомлюємо цей факт, що потрібно міняти систему. Оцими законопроектами пропонується це зробити. І тому ви можете або піти звичним шляхом, далі жити в тому, ну, багні, в якому ми разом з вами опинилися, або зробити рішучий крок і з розумінням поставитися до того, що є певні міжнародні підходи і пора Україні вже нарешті їх застосовувати в нашій державі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Корж, прошу.

КОРЖ В.Т.

Прошу передати слово народному депутату Олександру Турчинову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Турчинов.

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний пане міністре, що стосується ратифікації, то наша фракція, безумовно, підтримує рішення щодо ратифікації законів, які пов’язали українське і європейське законодавство по боротьбі з корупцією.

Але ж мені не зрозуміло щодо трьох законів, які ви доповідаєте зараз, чому відбувається пропозиція зменшити відповідальність чиновників за дачу хабара і збільшити відповідальність тих самих же представників в комерційних структурах? Невже в Україні чиновники менше беруть хабарі? І невже чиновник перестав бути головним суб’єктом корупційних дій? Тому що без чиновника сам факт корупції відбутись не може.

І нам не зрозуміло дійсно послаблення, нашому блоку, Блоку Юлії Тимошенко не зрозуміло, чому відбувається пропозиція послабити відповідальність за корупційні дії чиновників? Дякую.

ЗВАРИЧ Р.М. Пане Олександре, звичайно, що якщо дивитися на одну чи іншу диспозицію цих законів і говорити про те, що по одній чи іншій лінії йде зм’якшення, то можна було би дійти до такого висновку. Я би просив, щоб ви все ж таки дивилися на ці законопроекти та відповідні конвенції як одна складова цілість. Зараз у нашому законодавстві, зокрема в Кримінальному Кодексі є норма про те, що однаково карається той, хто дає хабар, і той, хто приймає хабар. Звичайно, що це створює таку ситуацію, що ні одна, ні друга сторона не зацікавлена в тому, щоб говорити про те, що або давали хабар, або приймали хабар. І ми, одним словом, ситуація звелась до того, до речі, я знаю цифри, бо тут було мені питання, менше 3 тисяч справ у провадженні відкрито за останні три роки по корупційних діяннях. Зрозуміло, що тут треба щось поміняти в самій диспозиції. Яким чином ми підходимо до цієї проблеми. Тому зменшивши карність по диспозиціях по одних видах карних діянь ми створили інші умови, по яких можна все ж таки...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волга.

ВОЛГА В.О.

Василь Волга, секретар Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією.

Романе Михайловичу, ви вчергове робите медвежу послугу Президенту. Ну, я думаю, тут в залі нема нікого, хто сумнівається у вашій компетентності. Ми це знаємо, ми переконалися неодноразово. Але все ж таки, скажіть мені, будь ласка, таке поняття як дипломатія при представленні цих законопроектів і просто коректні вислови, а не така войовнича налаштованість. Всі за боротьбу з корупцією. Але хотів би відзначити одне, що була зустріч нашого комітету із представниками ПАРЄ саме щодо цих законопроектів. І що цікаво, представники Швейцарії найбільш дивувалися, які говорили про те, що у них демократія вже 300 років і вони зовсім недавно реалізували це. А ми хочемо зараз нашим силовим структурам надати практично необмежені права. Навіть бабушка, яка насіння продає на базарі, стане предметом корупційних діянь, суб’єктом корупційних діянь. І, дійсно, знаєте, я прошу, трішечки коректніше поводьте себе у Верховній Раді. Дякую.

ЗВАРИЧ Р.М. Звичайно, як член уряду, який відповідальний перед парламентом, я приймаю ваше зауваження. Хоча тоді дозвольте мені, пане Волга, вам відповісти також і оголосити тоді в цьому сесійному залі про той факт, який фактично викликав таку реакцію не тільки мою, але й також Президента. Чи не було так, що на засіданні профільного комітету, на якому брав участь сам міністр, було прийнято рішення голосуванням 12 на 5, щоб схвалити ці законопроекти в першому читанні. Було так чи не було? А згодом наступного дня це рішення відміняється і було прийнято тоді інше рішення. Якось на диво, точно такою самою кількістю голосів тільки 12 – за, а 5 – проти, без уже міністра і взагалі навіть не було поінформовано Міністерство юстиції про те, що ці законопроекти будуть розглядатися. Ми випадково про це довідалися.

Було прийнято рішення про те, щоб рекомендувати Верховній Раді України ратифікувати конвенції, а згодом після розгляду цих законопроектів відміняється це рішення і приймається інше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. сідайте, будь ласка. А ще одне питання. Шевчук, будь ласка.

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Романе Михайловичу! Сергій Шевчук, фракція БЮТ. Очевидно ви звернули увагу, що і Голова Верховної Ради, і представник фракції БЮТ сказали, що питаннях ратифікації Конвенції не повинно бути ускладнень. Однак, з ваших вуст прозвучав своєрідний ультиматум, що, якщо парламент відправить автору законодавчої ініціативи Президенту, і це абсолютно коректно, законопроекти на доопрацювання, бо ви самі погодилися, що як мінімум 10 зауважень науково-експерного управління є слушними, то це викличе своєрідну реакцію – Президент зніме взагалі це питання з розгляду. Так у мене питання. Для чого збурювати тут сесію, сесійне засідання, для чого ставити такі ультиматуми, адже ми всі розуміємо, що в Україні слід зробити все для того, щоб подолати корупцію? Погодьтесь, що ваші висловлювання не зовсім коректні.

ЗВАРИЧ Р.М. Пане Сергіє, я дякую за зауваження, але я в черговий раз хочу відмітити, що в даному випадку я не виступаю як міністр юстиції, а виступаю як представник Президента, як той, хто був уповноважений Президентом представити цей законопроект. І тоді, коли я роблю відповідні заяви, то повірте мені, що я їх роблю, погодивши відповідне питання з суб'єктом законодавчої ініціативи.

Що стосується тепер суті вашого… ваших ремарок. Звичайно, що можна було би доопрацювати цей законопроект, але тоді скажіть, будь ласка, яким чином найкраще це зробити – відправивши Президенту на доопрацювання і таким чином ми будемо дуже довго і нудно цим питанням займатися, чи схвалити, як це буває в десяток, можливо навіть сотень інших випадках. Схвалити за основу, тобто схвалити саму ідеологію, яка закладена в самих законопроектах, і немає жодної причини цього не робити, оскільки Верховна Рада України готова, я так розумію, прийняти рішення по ратифікації і доопрацювати законопроекти там, де вони мають бути доопрацьовані – на рівні профільного комітету за участю суб'єкта законодавчої ініціативи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте, будь ласка. Наданим мені правом я подовжу засідання на 15 хвилин, але я думаю. Що ми скористаємося коротшим терміном часу, бо є потреба у двох фракціях виступити з коротенько із заявами на 3 хвилини, а я хочу вам запропонувати, ну, скажімо, алгоритм роботи над цими документами. Після перерви ми обговоримо їх, але я хотів би, щоб ви взяли до уваги мою пропозицію такого змісту: в мене складається враження, що штучно розіграється зараз конфлікт між Президентом і парламентом. А причини для конфлікту ніякої немає. Ми „за” прийняття цього закону, але ми хочемо, щоб цей закон був досконалим, щоб він не руйнував Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси і другі документи.

Тому моя пропозиція зводиться до наступного: оці три закони, які треба допрацьовувати, щодо яких добросовісно підготовленні зауваження експертного управлінням, направити на підготовку до першого читання, але не Президента, а в комітет, який є профільним. Ми маємо право це робити.

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз повторю: є таке право. Анатолій Сергійович, почитайте Регламент.

І дати доручення: підготувати його, з урахуванням зауважень Експертного управління, обговорення, яке тут буде іти. І винести на перше читання, а конвенції ратифікувати із відсилкою на те, що ми вводимо в дію ці конвенції, після того, як закони будуть прийняті.

Я чому так заявляю? Тому що, якщо ми направимо зараз на повернення, по суті, це має бути суб’єктом законодавчої ініціативи, то це тільки буде постійна дискусія з цього приводу в суспільстві, що нікому не потрібно.

Це зайвий клопіт і нікого це, очевидно не влаштовує. Я хотів би, щоб ми прискорили розгляд цього питання по суті і щоб цю пропозицію ви обговорили під час обговорення після обіду, після обіду.

А зараз слово надається Миколі Оніщуку, будь ласка. Чи кому? А, Геннадій Удовенко. Будь ласка, Геннадій Йосипович.

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги, мені доручено оголосити заяву фракції „Наша Україна”, щодо необхідності прискорення вступу України до СОТ. Фракція „Наша Україна” заявляє про необхідність як найшвидшого ухвалення Верховною Радою законопроектів, необхідних для завершення набуття Україною членства у світовій організації торгівлі ще до кінця 2006 року.

Вступ до СОТ не лише відкриває для держави шлях до створення зони вільної торгівлі з Європейським союзом, але й надасть українській економіці додаткові конкурентні переваги на міжнародних ринках.

Сьогодні понад 90% світової торгівлі товарами та послугами здійснюється між 148 країнами членами СОТ. Розрахункове збільшення обсягів іноземних інвестицій в економіку України при вступі до СОТ складе понад 1,2% ВВП, а українські виробники зможуть на рівних захищати свої інтереси у торгівельних спорах.

Від вступу до СОТ виграють не лише українські виробники, але й українські споживачі.

Ми заявляємо, що намагання керівництва уряду та Верховної Ради України усілякими засобами загальмувати розгляд та ухвалення необхідних законів та зірвати вступ України до СОТ, це не відповідає, по суті, ні інтересам України, ні інтересам українського народу. Очевидно, що антикризова коаліція та делеговані нею урядовці нехтують інтересами власного народу, відстоюючи інтереси іншої держави.

Фракція "Наша Україна" вимагає, просить депутатів фракції антикризової коаліції виконати 21 пункт Універсалу національної єдності, і відповідно до ініціатив Президента України Віктора Ющенка до 27 жовтня цього року розглянути та ухвалити всі законопроекти, необхідні для вступу до СОТ, враховуючи при цьому національні інтереси України.

Сьогодні Україна знаходиться на фінішній прямій нелегкої дороги набуття членства у Світовій організації торгівлі. Зволікання є неприпустимим. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Беремо до уваги цю заяву, оскільки претензії до парламенту, вона абсолютно безпідставні. Якщо є бажання прискорити цю роботу, готуйте законопроекти, ми їх зразу приймемо.

Повторюю ще раз. Протягом наступного місяця листопада до першого грудня, як і треба за графіком, ми приймемо ті закони, які будуть якісно підготовлені і я переконаний, що будуть підготовлені всі. А ставити завдання до 26 жовтня, розуміючи, що це фантастика, цього не можна зробити, я вважаю, що це некоректно і з боку авторів заяви теж. Треба все-таки бути прагматиками і не використовувати складнощі у підготовці того чи іншого законопроекту як привід для конфліктів і інших речей. Я детальніше не буду говорити. Оголошується перерва до 12.35.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо ранкове засідання. Хто хоче висловитися по цих законопроектах від фракції? Запишіться. Записалися від фракцій. Тепер від депутатів, прошу, хто хоче? Відводимо 30 хвилин для того, щоб могли виступити ті, хто записався. Борщевський від комуністів.

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Народный депутат Борщевский, фракция Коммунистической партии Украины.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели, сегодня наиболее болезненная проблема в нашем обществе – это проблема коррупции. И я, в принципе, одобряю о том, что, мнение уважаемого министра о том, что коррупция это есть болезнь системная. И я считаю, что в принципе, в принципе, почему у нас кроме декларации о борьбе с коррупцией мы дальше не идем, потому что корни коррупции лежат не в юридической, а в социально-экономической сфере. И если мы не удалим корни этой амброзии, а буде сбивать только листья, мы никогда коррупцию не победим.

Но, если перейти уже к конкретным конвенции, законопроектам, у меня вызывает большое опасение, как ни парадоксально, что в случае принятия их в таком виде, у нас коррупция не уменьшится, а наоборот увеличится. Потому что одно из почвы, на которой прорастает коррупция, это неопределенность законодательства, противоречие законов, на котором сегодня должностные лица, судебные работники занимаются принятием коррупционных решений. А таких противоречий в этих законах очень много. Это и несоответствие законов, касающихся лиц другим законам, более того, тут есть даже противоречие с Конституцией. Ведь распределяются полномочия должностных лиц, сфера их влияния, сфера ответственности, а это уже конституционная норма.

Второй момент. Меня очень настораживает тот вопрос, что эта конвенция была подписана, сегодня мы только ратифицируем, а подписание ее уже состоялось, без застережень, потому что у нас своя система сложившаяся. И мы можем сегодня ратифицировать, но тогда какие есть гарантии, что мы сможем выполнить, а ратифицировать ради только того, чтобы ратифицировать это не годится.

И самое главное. Уважаемые коллеги! Давайте все-таки мы более серьезно отнесемся к борьбе с коррупцией и начнем не декларировать и пытаться какими-то законами, а коренным образом возьмемся за те корни, за ту систему, которая плодит эту коррупцию.

Поэтому я предлагаю …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчить думку.

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В. Я предлагаю не вводить в силу эту конвенцию до принятия законов, а законы системно, исходя из всего нашего законодательства, переработать и тогда только вносить их в Верховную Раду. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Калашніков.

КАЛАШНІКОВ О.І.

Шановний Олександр Олександровичу, шановні колеги, шановні співвітчизники. Важливість даних законопроектів, які внесені на розгляд Верховної Ради України Президентом держави, не підлягає сумніву. Проекти внесеного зв’язку з підписанням Україною 12 грудня 2003 року у місті Мерида, Мексика конвенції ООН проти корупції. Зокрема проект Закону № 2113 розширює перелік суб’єктів корупційних правопорушень. Проект Закону № 2114 приводить законодавство України у відповідність до вимоги конвенцій ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю, конвенції ООН про боротьбу з корупцією. Конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією в контексті кримінального права.

Не піддаючи сумніву, необхідність посилення боротьби з корупцією, разом з цим, вважаємо на необхідне зауважити наступне. 23 січня 2005 року, виступаючи на Майдані незалежності новообраний Президент України Віктор Ющенко сказав: „Ми створимо систему влади, яка буде чесною по відношенню до людей. Ніхто не даватиме і не братиме хабарів, проти”. Минуло вже понад півтори року. Більше того, ситуація за часи президентства Віктора Ющенко, у корупції з’явилися нові характерні імена: „Любі друзі! Куми!”, а „віз реформ” і нині там. Тому сьогодні Центральним та місцевим органам влади необхідно, засукавши рукави, працювати над покращенням інвестиційного іміджу нашої держави. І рішуча боротьба з корупцією – є одним з найважливішим етапів на цьому шляху.

Проте частина положень, внесених на розгляд парламенту законопроектів викликає занепокоєння у фахівців. Незважаючи на велике суспільне значення, внесених Президентом у пакеті законопроектів, профільний комітет Верховної Ради України Комітет з питань організованої злочинності і корупції висловив низку суттєвих зауважень до зазначених проектів закону. Так на думку членів комітету прийняття Верховною Радою законопроекту 2113 про засади запобігання та протидії корупції створить загрози принципу верховенства права. Порушить права, свободи та законні інтереси окремих фізичних та юридичних осіб.

На думку народних депутатів членів комітету законопроект потребує серйозного доопрацювання в частині визначення понять „корупція”, „близькі родичі”, „конфлікт інтересів”, термінів, які визначають предмет корупційних правопорушень, уточнення переліку суб’єктів.

Фракція Партії регіонів України підтримує необхідність посилення боротьби з корупцією в нашій країні та узгодження норм вітчизняного законодавства в цій сфері з міжнародними критеріями. Але законодавство, яке регулює дані питання повинно бути виписано вкрай точно та не допускати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я хочу тільки уточнити одну деталь. Зараз час такий, що ми повинні, якщо робити докори відносно змісту реформи абощо, то відносити їх на свою адресу. За реформи в економіці, перш за все, відповідає уряд і парламент. В Президента інші функції зараз. Я просив би, щоб ми це не забували.

Дальше, Томенко, будь ласка.

ТУРЧИНОВ О.В.

Олександр Турчинов. "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні колеги! Я думаю, що жодний присутній тут депутат не буде заперечувати, у всякому разі, в публічних своїх виступах, що треба боротися з корупцією. Про це говорять всі, і під час передвиборчих кампаній, і це говорять всі під час своїх виступів.

Інша проблема. Шановні колеги! Нажаль, останнім часом ми бачимо, що реальна боротьба з корупцією підміняється, вибачте, являється просто банальною „болтовньою”. І реальна боротьба з корупцією не в зухвалих виступах, а в реально відкритих кримінальних справах. І от тут, на жаль, у нас немає в країні жодного просування.

Є брифінги, є виступи, є цікаві прес-конференції для журналістів, але ж жодної серйозної кримінальної справи за останній рік проти корупціонерів в Україні не відкрито. І це є прикрий факт, шановні колеги.

У нас знову є „стрілочники” і, на жаль, в запропонованих законах ми знову бачимо, що замість жорсткої послідовної боротьби з чиновниками, в першу чергу які є головним суб’єктом корупційних дій, пропонується знайти нових „стрілочників” на кшталт нотаріусів, дрібних приватних підприємців, тощо.

І в цьому ми побачимо, що знову під час нової хвилі нашої так званої боротьби з корупцією, замість високо посадовців, які підписують злочинні угоди з тим же самим „РосУкрЕнерго”, які приймають мільярдні хабарі, ми знову побачимо дрібних підприємців, які щось там порушували, або щось недочули. На жаль, це стає вже у нас сумною традицією.

Тому, шановні колеги, мені здається, що безумовно, треба приймати, в першу чергу законодавчі акти, які стосуються ратифікації наших відносин з Європою щодо боротьби з корупцією. Ми хочемо мати цивілізоване законодавство в цьому питанні.

Але, що стосується трьох законів, які доповідав шановний Міністр юстиції. На жаль, ці закони не відповідають ні задекларованим позиціям, ні нагальним потребам українських спецслужб для боротьби з цим зухвалим злом.

Саме тому нам треба з вами вирішити, чи здатний комітет, один, чи в нас декілька профільних комітетів, які можуть цим займатися, доопрацювати ці законопроекти.

Я вам чесно скажу, радив би все ж таки не відкидати їх назад Президенту, тому що фахівці, які сьогодні працювали, на жаль, показали, що недостатня якість їхньої роботи. А дійсно взяти їх в комітети і зробити з них якісні закони, які б дали результативність цієї боротьби. А результативність, я підкреслюю, буде тоді, коли ми побачимо відкриті кримінальні справи проти конкретних високопосадовців, а не тих стрілочників, які знову нам пропонують звинувачувати в якихось міфічних корупційних справах. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за конструктивну пропозицію. Слово має Богачук від фракції соціалістів. За ним Оніщук від „Нашої України” виступатиме.

БОГАЧУК В.С.

Шановний Голово! Шановні депутати! Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Вчора на каналах телебачення ми бачили як в новинах проходила інформація, що Президент наголошує на необхідності ухвалення 6 антикорупційних законів, а також слідуючий рядок, те, що Президент доручив Службі безпеки України в місячний термін подати інформацію про правопорушення, корупційні правопорушення посадовців. Виявляється, що Служба безпеки України місяць повинна не займатися боротьбою з корупцією, не притягувати винних до кримінальної, до адміністративної відповідальності, а збирали лише інформації.

Нам сьогодні міністр, приводячи статистику, сказав, що Україна одна з найбільш корумпованих держав. Ми маємо також аналітику те, що із серед 10 найбільш корумпованих органів в Україні, саме є ті, які законом „Про боротьбу з корупцією” покликані вести боротьбу з корупцією. І тут напевне немає ні в кого сумніву. І саме тому, сьогодні в Україні є небезпечний симбіоз. Тобто органи, в яких працюють суб’єкти корупційних діянь і правопорушень пов’язаних з корупцією і органи, покликані, які вести боротьбу з корупцією виявляється одні й ті ж самі. Всі вони працюють під одним дахом. І сьогодні вони здійснюють і порушення, і виконавці є, і контролери, і так дальше.

Саме тому, я вважаю, що, оскільки закон поклав на нас відповідальність Верховної Ради України здійснювати безпосередній контроль за виконанням Закону „Про боротьбу з корупцією”, ми повинні сьогодні підійти до цього питання більш серйозно. Якщо ми хочемо, щоб дійсно закони, які ми будемо сьогодні приймати були більш ефективними, нам поряд з прийняттям цих законів потрібно прийняти закон про створення нового незалежного спеціального підрозділу, який би щоденно і професійно викорінював це поширене явище в нашому суспільстві. Досвід високорозвинених країн, а також країн нової демократії показує, що там є результат боротьби з корупцією, де до справи беруться спеціальні підрозділи, наділені цими повноваженнями державами.

Давати сьогодні новоприйняті закони до, давати новоприйнятими законами додаткові повноваження тим органам, які сьогодні є найбільш корумпованими, це в десятки раз небезпечно. І сьогодні ми бажаємо, не повинні цього допустити.

Те, що стосується сьогодні, що цей закон треба приймати однозначно. Але також потрібно і виправити ті помилки, які є технічного характеру, які є, потрібно змінити переклад і так дальше. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Оніщук. Левченко від фракції, будь ласка.

ЛЕВЧЕНКО К.Б.

Левченко Катерина Борисівна, фракція „Наша Україна”. Шановні колеги, шановні депутати, шановні радіослухачі. Я хочу сказати, що сьогодні в цьому залі ми маємо так званий момент істини. Тому що багато в передвиборчих програмах всі партії заявляли про те, що ми будемо активно боротися з корупцією. І сьогодні саме такий момент настав, коли ми можемо єдиним фронтом продемонструвати, що всі ті заяви, які лунали в передвиборчих обіцянках, вони не залишаються заявою, а є реальною нашою практикою і нашою роботою.

І я хочу нагадати, що боротьба з корупцією була гаслом Президента України, який виконав свої обіцянки, що боротьба з корупцією є гаслом Прем’єр-міністра України, який заявив про те, що він буде активно з цим боротися. І я хочу, щоб всі фракції, які сьогодні присутні в залі, всі депутати підтримали ці законопроекти, які допоможуть і урядові, і Президенту боротися з корупцією.

Що стосується зауважень. Багато разів згадувалось, що 127 зауважень було надіслано, але не більше 10 з них стосувалися правового змісту цих документів. Інше, як вже було показано міністром юстиції, носили суто технічний характер. Але деякі з них є, на думку фахівців, спірними і помилковими. Скажімо, те визначення корупції, яке нам пропонує Головне науково-експертне управління, воно здивовує, тому що по під корупцією пропонується розуміти надання благ відповідній особі з метою схиляння її до протиправного використання нею повноважень та пов’язаних цим можливостей. А що ж робити в тій ситуації, коли чиновник натяками дає зрозуміти, що бажає або не заперечує незаконно одержати блага за виконання чи не виконання якоїсь дії з використанням повноважень та пов’язаних з цим можливостей.

Інший приклад. Багато паперу у висновку витрачення на намагання авторів з посиланням на міжнародні документи довести, що предметом корупції не можуть бути матеріальні блага. Але в пояснювальній записці до кримінальної конвенції Ради Європи проти корупції зазначено, що і нематеріальні блага є предметом корупції. Тому я вважаю, що ці законопроекти мають бути разом і закони щодо ратифікації міжнародних конвенцій, і закони, що розроблені на імплементацію цих конвенцій національного законодавства бути підтримані в першому читанні і потім вже доопрацьовані в комітетах в підготовленні до другого читання.

Я б не хотіла, щоб той висновок, який міститься на сайті Комітету Верховної Ради про те, що ці закони порушують інтереси окремих фізичних та юридичних осіб відносився до депутатів, які проголосують проти прийняття антикорупційного законодавства. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Герман.

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги, я особливо хочу звернутися сьогодні до своїх колег з фракції „Регіонів”, оскільки тут вже прозвучала позиція фракції, моя буде дещо відмінною.

Є пріоритети і у Президента, і у Прем’єр-міністра, і у Голови парламенту, і у всього парламенту, - цим пріоритетом є боротьба з корупцією. Але найвищий наш пріоритет – це пріоритет злагоди між трьома гілками влади. І я вважаю, що сьогодні ми повинні дослухатися до мудрої пропозиції Голови парламенту і зробити так, як пропонує Олександр Олександрович, доопрацювати ці законопроекти у, тут, в парламенті з тим, щоб не робити проблем у відносинах парламенту і Президента. Ми повинні сьогодні сховати далеко свої амбіції, бо ми можемо виграти сьогодні в амбіціях, але програти в справі, пріоритет для нас є злагода і злагоджена робота усіх гілок влади. І ще раз повторюю, тут пропозиція Олександра Олександровича Мороза мені виглядає слушною, і я прошу вас до неї прислухатися.

Прошу вас також, шановні колеги, пробачити міністру юстиції за той імперативний тон, яким він сьогодні говорив з нами. Ми думаємо, що міністр більше не дозволить собі таким тоном говорити з депутатами. Але, окрім всього, я хотіла б, щоб ми таки мали відповідь на запитання де ж ділися ті 2 мільйони доларів, які Мінюст Канади виділив Мінюсту України для боротьби з корупцією. Куди пішли ці гроші? Чи справді вони виділені були Харківському інституту гуманітарних досліджень для розробки цих законопроектів? Якщо це так, чи був тендер? Чому гроші були дані саме цьому інституту? Ми повинні мати відповіді на ці запитання, а також ще раз вас прошу підтримати ту ініціативу, ту пропозицію, з якою до нас звернувся Голова Верховної Ради. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шибко виступає. За ним Міщенко.

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Олександре Олександровичу. Шибко, фракція соціалістів.

Я хочу звернути увагу шановних колег на ту дискусію, яка велася сьогодні в залі. Вірніше, частина дискусії. Вона йшлась, в дискусії йшлось про те, хто до кого повинен піти – чи ми повинні пристосовуватися до міжнародних договорів, чи міжнародні спільноти при розробленні цих договорів, проектів повинні пристосовуватися до України. Я хочу сказати, що завжди коза йшла до воза, а не віз їхав до кози. Тому роблячи якісь висновки щодо того як нам треба працювати з конвенціями міжнародними, треба завжди враховувати, що конвенції міжнародні, які пропонуються нам, вони більш досконаліші. І я хочу це подивитись, я хочу це продемонструвати як раз зараз, тому що ми маємо щодо боротьби з корупцією дві конвенції: одна конвенція стосується, була Рада Європи, колись запропонована як резолюція, а інша конвенція 2003 року, який ми будемо пізніше обговорювати – це оонівська конвенція. Так от зверніть увагу, що тут, у оонівській конвенції, значно ширше коло визначено корупційних діянь.

Крім того, конвенція містить окремий розділ щодо заходів з протидії корупції, які регулюють ці питання шляхом встановлення зобов’язань держав-учасниць проводити скоординовану політику та практику попередження та протидії корупції, а також створювати органи, що займаються боротьбою та протидією корупції.

Визначено основні засади протидії корупції в приватному та публічному секторі. Зокрема, такі аспекти, як Кодекси поведінки публічних посадових осіб, державні закупівлі, управління публічними фінансами, публічна звітність, заходи щодо судових органів, та органів прокуратури, і так далі.

Я думаю, як буде мова йти про ці конвенції, то міністр юстиції більш докладніше нам доповість, про що йде мова. Але друге питання, на яке я хотів звернути увагу, що боротьба з корупцією не повинна зводитися до того, когось арештували, чи не арештували. І чи були якісь протидії суду після цього арешту? Ось про що мова повинна йти, на мій погляд.

На жаль, в суспільстві міцніють стереотипи толерантності по відношенню до корупції та організованої злочинності, пов’язаної з нею. В масовій свідомості основних соціальних груп формується думка, що корупційні злочини не носять шкоди, не наносять шкоди суспільству. Тому певні верстви населення обирають корупційні шляхи вирішення тих, чи інших повсякденних проблем.

Давайте згадаємо, що чесний чиновник часто не влаштовує ні населення в цілому, ні підприємців, як його найбільш активну частину. Тому ми, приймаючи ці Закони, повинні враховувати і ту публічну роботу, яку повинні робити ми через закони з нашим населенням щодо боротьби з корупцією. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Слово має Міщенко, він об’єднує свій виступ з виступом Ляшка і виступає 6 хвилин. Будь ласка.

МІЩЕНКО С.Г.

Сергій Міщенко, фракція Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, шановні громадяни України!

Я прошу сприйняти мій виступ, що це не протидія ініціатору законопроекту, це лише прагнення зробити ці закони такими, щоб люди жили за ними століттями.

Тому нам необхідно підійти до цього питання з державницької позиції. З цим, я думаю, погодиться і Президент України, що прийшов час спільними зусиллями, із залученням всіх відповідних інституцій держави, і обов’язково, я наголошую, із залученням громадськості розробити антикорупційну стратегію нашої держави, якої у нас немає, і це є одним із зауважень Ради Європи.

А що ми на сьогоднішній день маємо? А ми маємо по статистиці те, що 63% наших громадян готові давати хабарі за те, щоб вирішувати свої законні питання. В народі кажуть, що дай хабара, і все піде по закону.

Чи прийняття даних законопроектів, пов’язаних з цим питанням, розв’яже проблему давання хабарів нашими людьми? Я впевнений, що цей законопроект не покращить ситуацію Україну боротьбі з корупцією, а навпаки, погіршить, тому що він підготовлений на низькому професійному рівні. Просто я вважаю, що Президента підставили.

Нам прийдеться не тільки адаптувати конвенції до нашого законодавства, а ще й адаптувати ці три закони до нашого ж законодавства.

Ви думаєте, що цей законопроект підвищує відповідальність державних службовців, посадових осіб, вибиває підґрунтя з-під ніг тих службовців? Да нічого подібного. Про те, що казав міністр, що треба в першу чергу цим займатися, то ви не знайдете ні одного посилання на норму закону в цих законопроектах, які борються з цим негативним явищем.

Дані законопроекти націлюють всю правоохоронну систему України шукати корупцію у приватному секторі, тому що одні законопроекти розширюють коло корупціонерів, ними стають від представників політичних партій та громадських організацій до адвокатів і приватних підприємств і юридичних осіб. Від цих нових корупціонерів створює статті Кримінального кодексу, щоб їх посадити. Нам залишилося лише до цього переліку корупціонерів додати домогосподарок, двірників та листонош, щоб відзвітувати про те, що боротьба з корупцією в Україні завершена.

Ми впевнені, що такий підхід суспільству не потрібен. Цей підхід, який веде не до посилення боротьби з чиновницьким свавіллям, а нагадує роки тотальної репресії до звичайних громадян. Хочу звернути вашу увагу на такий факт, що країни з багаторічною демократією у своїй більшості лише декілька років тому прийняли зміни в своєму законодавстві щодо розширення кола осіб, причетних до корупційних діянь. А самі конвенції закликають нас дотримуватися принципів нашого національного права. Тим більше, що Кримінальна конвенція Ради Європи сама пропонує можливість застосувати протягом тривалого часу трьох і більше років поетапного розширення сфери застосування корупційної відповідальності, так званих застережень, що говорили мої колеги.

Тому з нашою демократією, а як народ каже, бандократією, ми не подолали корупцію в державних установах усіх рівнів, а почали вже розгортати військові дії відносно незахищених ніким – ні законом, ні правоохоронцями – звичайних українців.

Прийняття закону може спричинити значну шкоду законним інтересам юридичних осіб, що в свою чергу не веде до посилення боротьби з корупцією, а веде до того, що нашим підприємцям прийдеться виживати у нашій країні. Тому що, як і громадяни, так і приватні підприємці постійно відчувають на собі всі важелі тиску державної машини. Тому що в нашій країні не існує чесних тендерів, справедливого оподаткування, прозорої участі у приватизації підприємств державної і комунальної власності у розподілі землі.

У першу чергу ми повинні у корупціонерів державної ваги вибити з-під ніг та з рук можливі зловживання своєю посадою, поставити їх у такі умови, за яких посадовець зможе прийняти єдине вірне рішення стосовно юридичної особи, а не чекав, коли йому принесуть хабар. Як говорив давньогрецький філософ Аристотель, найголовніше у державному устрої зробити так, щоб державні діячі не змогли на ньому наживатися. А хто захистить наші підприємства від захоплень, так званих рейдер…

Я вважаю і наголошую на те, що краще зробити декілька декларативних законів, чим зробити зміни в стратегічному направленні нашого законодавства. Тому я впевнений, що ми, необхідно нам створити такі умови для розробки цих законопроектів, щоб ми зовсім по-іншому сприймали боротьбу з корупцією і концептуально, іншим шляхом вирішували ці питання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам за конструктивну пропозицію. Удовенко Геннадій Йосипович, будь ласка. Оніщуку, да? Будь ласка.

ОНІЩУК М.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, попри достатньо гострий тон дискусії навколо теми, яка є дійсно болючою для українського суспільства, варто зауважити, що багато депутатів, народних депутатів, висловили досить конструктивні думки, які мають нас наблизити до прийняття єдиного правильного рішення. І я тут хотів би підтримати пані Анну Герман, яка сказала, що ми маємо в цих питаннях мислити загальнонаціональними, а не корпоративно-політичними інтересами, попри те, що вони існують.

Шановні колеги, правий також був і депутат, народний депутат, Борщевський, який казав, що лише правовими засобами проблему боротьби з корупцією не можна вирішити. Але одночасно не можна і применшувати значення інструментів, які ми сьогодні обговорюємо, зокрема, коли йдеться про внесення змін до Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу щодо встановлення відповідальності тих осіб, які наділяються публічною владою, чи то у складі приватного підприємства, я маю на увазі директора, призначення директора чи іншого виконавчого керівника, чи то тим більше, коли йдеться про керівників державних установ, організацій, підприємств чи комунальних установ і організацій.

Я думаю, що ми не маємо сьогодні піддавати критиці і Науково-експертне управління. Попри те, що частина, дійсно-таки, зауважень, які вони висловили, носять дискусійний характер, але там теж працюють вчені і вони мають право на якусь суб’єктивну точку зору. І мені видається, що комітет, профільний комітет якраз мав би зважити всі обставини і соціального, і фахового, і політичного характеру і запропонувати нам все-таки іншу точку зору і іншу пропозицію.

Справа в тому, що якщо ми сьогодні приймаємо рішення про направлення законопроекту на повторне читання перше, це нічого не змінює, шановні колеги, адже комітет не має права в режимі повторного першого читання втручатися в тіло запропонованого автором, суб’єктом законодавчої ініціативи, законопроекту. Він може лише змінити свою власну точку зору. Чи готовий комітет до цього? Можливо, готовий, якщо він хотів би запросити ще більше експертів, фахівців і в такий спосіб переглянути рішення, яке він прийняв. Але треба мати на увазі межу можливого, коли ми про це говоримо.

Шановні колеги! Не є слушною і пропозиція, пов’язана з тим, що ми лише ратифікуємо законопроект без схвалення у першому читанні, тому що сама ратифікація ідеологічно, я маю на увазі, з точки зору змісту положень конвенції вже спрямовує українське законодавство, зокрема, діяти і змінювати в певний спосіб. Тому єдине правильне рішення сьогодні було б ратифікувати конвенції із застереженнями що до набуття терміну чинності. А законопроекти ухвалити в першому читанні з тим, щоб в Науково-експертне і фахівці і комітет, саме тут приклалися, доклалися зусиль для вдосконалення цих законопроектів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Відбулося обговорення цих трьох законопроектів. Я підіб’ю підсумки нашої дискусії, власне є два підходи. Один зводиться до того про що запропонував тільки що Микола Васильович, прийняти в першому читанні і доручити профільному комітету підготувати до другого читання цей проект з врахуванням всіх зауважень, пропозицій і так далі. Була інша пропозиція, яка тут теж була висловлена була, мною в тому числі, доручити цьому комітету професійно доопрацювати цей законопроект і винести його на повторне перше читання з врахуванням, по-перше, вимог конвенції. По-друге. Зауважень експертного управління.

Третє, враховуючи пропозиції, які висловлені під час обговорення або ті, які будуть внесені ще суб’єктами законодавчої ініціативи, депутатами або представниками від уряду, від Міністерства юстиції тощо. Які будуть потім оформлені, як подання суб’єктами законодавчої ініціативи, в будь-якому разі, всі сходяться на тому, що треба приймати ці закони, напрямок визначений, його треба посилювати і, в прямому відношенні, забезпечувати належним чином.

Я хотів би, щоб тут в нас не йшлося про перетягування канату, хто тут важливіший, хто грамотніший абощо, бо саме по собі явище, котре стало сьогодні ознакою нашого суспільства, суспільних відносин, потребує втручання з боку парламенту у вигляді прийняття відповідних законодавчих актів. В тому числі, прийняття конвенції, яка вже пройшла у інших країнах апробацію і, власне кажучи, ми тільки приєднуємось до таких методів боротьби із цим злом.

Я просив би слухати те, що я кажу, бо я вже те, що ви кричите, я вже тільки що сказав про це. Тому у порядку ще хочу відіслати вас до 109 статті регламенту. Третій пункт говорить таке, це рішення за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні. Пункт говорить так: „Верховна Рада може прийняти рішення про повернення законопроекту суб’єкта права законодавчої ініціативи на доопрацювання або направлення його до головного комітету для підготовки на повторне перше читання, визначивши при цьому основні положення, принципи, критерії, яким повинен доповідати доопрацьований законопроект чи його структурні частини. Мова йде ось про що, ми проголосуємо окремо три законопроекти чи в такому варіанті, чи в тому, що пропонували колеги, а потім окремо розглянемо конвенції і приймемо їх, проголосуємо за них з відсилкою на те, що ми введемо їх після прийняття відповідних законів. Бо ми не можемо створювати конфлікт у праві, коли норма міжнародного права, яке стає нормою законодавства нашого вступає в протиріччя із кодексом процесуальним чи Кримінальним кодексом України. Якщо ви не заперечуєте проти такої пропозиції, то я в такій послідовності хотів би поставити питання.

Але спочатку давайте для рейтингового голосування я поставлю пропозицію таку: чи ми будемо направляти на повторне перше читання комітету, чи ми направимо його на, чи будемо голосувати в першому читанні?

Немає зараз…

Давайте, пропонуємо тоді те, що комітет визначає. Але комітет ставить на повернення суб’єкту законодавчої ініціативи. Я вважаю, що цього робити не треба.

Тому комітет профільний вніс пропозицію, направити на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи. Під час обговорення ми визначилися, що цього робити недоцільно, але за процедурою я зобов’язаний поставити це, як пропозицію, тому, будь ласка, я її ставлю.

Це законопроект номер 2112 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційне правопорушення. Ставиться на голосування пропозиція комітету.

За – 6

Тепер я ставлю пропозицію, яка, дорогою, звучала про направлення цього проекту до головного комітету для підготовки на повторне перше читання з урахуванням тих пропозицій, які я тут вже назвав, прошу проголосувати.

За – 334.

Рішення приймається

Тепер в такій же послідовності я ставлю проект Закону про засади запобігання протидії корупції. Ми його обговорили, доповідь була. І пропозиція була комітету повернути суб’єкту законодавчої ініціативи, але вона не підтримана в сесійному залі. Тим неменше, я ставлю пропозицію комітету, будь ласка, визначайтеся.

За - 12

Не підтримується ця пропозиція. Ставлю на голосування пропозицію про направлення до Головного комітету для підготовки на повторне перше читання. Будь ласка, визначайтеся.

За - 401.

Рішення прийнято.

Тепер ставиться на голосування проект Закону про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень. Проект № 2114, в тій же послідовності.

Спочатку пропозиції комітету. І відповідаю тим, хто сумнівається: Регламент передбачає - суб’єкт законодавчої ініціативи вносить, профільний комітет пропонує і дає проект постанови з цього приводу.

Будь ласка, перша пропозиція.

За – 2

Рішення таке не приймається.

Тепер пропозиція про направлення цього документу на повторне перше читання головному комітету для доопрацювання. Будь ласка.

За – 411.

Рішення приймається.

Тепер питання ратифікації.

Розглядається проект Закону про ратифікацію Конвенції ООН проти корупції. Реєстраційний № 0039.

Романе Михайловичу, прошу на трибуну.

Я прошу вас, давайте не порушувати Регламент, окремо кожен законопроект. Мова йде про те, що закони ми можемо віддати в … Але є різні документи міжнародні, які не можна об’єднувати. Будь ласка.

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати України!

Вашій увазі пропонується Закон України „Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Нації проти корупції”, реєстраційний номер – 0039. Ця конвенція була від імені України підписана 11 грудня 2003 року. Вона відкрита до підписання всіма державами. Цілями конвенції є: сприяння вживанню та зміцненню заходів спрямованих на більш ефективні і дієві запобігання корупції, я підкреслюю, знову ж таки, запобігання корупції; заохочення та підтримка міжнародного співробітництва та технічної допомоги в запобіганні корупцією; заохочення чесності та непідкупності, а також належне управління публічними справа та публічним майном.

Реалізація зазначених цілей досягається, зокрема, через застосування положень конвенції щодо протидії корупції. Згідно з цим актом кожна держава-учасниця відповідно до основних принципів своєї правової системи розробляє і здійснює або проводить ефективну і скоординовану політику протидії корупції.

Проектом закону передбачається заява відповідно до положень самої конвенції. На цьому хотів би зробити окремий акцент. Відповідно до підпункту „а” частини 6 статті 44 Конвенції України заявляю, що вважатиме конвенцію правовою підставою для співробітництва з питань видачі правопорушників у відносинах державами-учасницями цієї конвенції за відсутності між ними договору про видачу право рушників.

Відповідно до частини 13 статті 46 конвенції центральними органами, на які покладаються зазначені в цьому положенні конвенції повноваження є Міністерство юстиції України щодо запитів та Генеральна прокуратура України щодо запитів органів досудового слідства. Крім того, згідно з частиною 14 статті 46 Конвенції України заявляю, що запити про правову допомогу і документи, що до них додаються повинні надсилатися до України разом із засвідченим перекладом на українську, російську, англійську або французьку мови, якщо вони не складені однією з цих мов. Ратифікація Україною конвенції сприятиме виробленню позитивного іміджу держави. У зв’язку з цим пропоную підтримати цей закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, шановний Роман Михайлович, у мене пропозиція така і вносять депутати її. Щоб ми обговорили відразу дві конвенції, оскільки вони тематично зв’язані, то ви зразу доповідь зробіть і по другій конвенції. А потім і голова комітету зробить доповідь, знову ж таки, по двох конвенціях. Ми їх обговоримо і визначимося щодо ратифікації. Будь ласка.

ЗВАРИЧ Р.М. Воля сесійного залу для міністра, звичайно, закон. Ваші увазі, шановні колеги, пропонується Закон України про ратифікацію Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією. Цей акт був підписаний від імені України 27 січня 99 року в місті Страсбург. Конвенція набула чинності 1 липня 2002 року. Станом на 19 вересня цього року конвенцію підписали 48 держав-членів Ради Європи. Із них 34 уже висловили свою згоду на обов’язковість для них цієї конвенції.

Метою конвенції є посилення співпраці держав у боротьбі з корупцією, вироблення міжнародних кримінально-правових стандартів у цій сфері, а також реалізація спільної політики, спрямованої на захист суспільства від цього негативного явища. Одним словом, ратифікуючи цей акт, цю конвенцію, ми погоджуємося на те, що європейські стандарти стануть нашими нормативними стандартами в межах нашої держави.

Досвід останніх років засвідчив, що на заваді боротьбі з корупцією, яка дедалі частіше має міжнародний вимір, головним чином стоять дві проблеми, що виникають у процесі розслідування транснаціональних корупційних злочинних дій.

По-перше, це розбіжності у кваліфікації таких дій у національному законодавстві держави. І, по-друге, це недосконалість механізмів міжнародної співпраці. Власне, ця конвенція передбачає таку співпрацю для того, щоб ми могли, всі держави Ради Європи працювати по одних і тих же самих стандартах, але й також по тих же самих механізмах, які дадуть нам можливість ефективніше співробітничати в цій сфері.

Конвенцією визначено, що моніторинг за виконанням вимог цього акту здійснює так звана група держав проти корупції. Скорочено ГРЕКО.

З 1 січня 2006 року після того, як був ратифікований відповідний міжнародний акт, Україна є членом цієї групи. Конвенція передбачає можливість висловлення заяв та застережень до низки її положень. І, зокрема, в проекті закону передбачається заява до статті 29 конвенції відповідно до якої Міністерство юстиції та Генеральна прокуратура України призначається центральними органами, які відповідають за подання запитів, надають відповіді на запити тощо. Тобто, процедура аналогічна до Оонівської конвенції. В зв’язку з цим пропонується схвалити.

І ваші увазі також пропонується проект Закону про ратифікацію додаткового протоколу до цієї конвенції, яку я щойно представляв. Цей протокол був підписаний від імені України 15 травня 2003 року в місті Страсбурзі. Протокол набув чинності 1 лютого минулого року. Станом на 19 вересня протокол підписали 30 держав, з них 17 уже висловили свою згоду на обов’язковість для них цього протоколу.

Метою протоколу є доповнення кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, зокрема, положеннями протоколу визначено заходи, які необхідно вжити на національному рівні для встановлення в своєму законодавстві кримінальної відповідальності за низку злочинних діянь, пов’язаних із професійною діяльністю арбітрів та присяжних заседателів. Знову ж таки, у зв’язку із важливістю цих трьох міжнародних актів, міжнародних конвенцій, які у випадку набрання чинності посилять міжнародний імідж нашої держави і при умові, звичайно, схвалення відповідних законопроектів дадуть нам також можливість подолати це ганебне явище хоч частково.

Пропонується всі три міжнародні інструменти ратифікувати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до… Є запитання? Будь ласка, запишіться. Будь ласка, Воропаєв. 5 хвилин на запитання.

Та я сказав, Воропаєв.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я просил передать слово Ландыку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландик, будь ласка.

ЛАНДИК В.І.

Шановний Роман Михайлович, у мене одне запитання. Дійсно, конвенції серйозні, це питання воно повинно ратифіковуватися і нема тут проблем. Але все-таки мені інтересно як ви відповісте на таке запитання. Сьогодні в Україну завозиться побутова техніка по 50 доларів, телевізори по 30 доларів і так далі. Корупція чисто, от воно на лице. В Росію аналогічна продукція завозиться в середньому десь по 250 доларів. Так якщо ми ратифікуємо цю конвенцію, то це буде нам якась допомога для нашої держави, щоб бюджет постійно…

ЗВАРИЧ Р.М. Звичайно, що ця конвенція не стосується якраз цих проблем, про які ви згадали. Для цього є інші законодавчі акти, якими можна боротися з цими також явищами, про які ви говорили. Але в будь-якому випадку ці три міжнародні конвенції ну створять принаймні правові підстави, щоб ми могли суттєво поміняти ситуацію, яка сьогодні склалася в Україні. Власне чому я постійно наголошую на тому, що застосовуються нові підходи. Я би дуже просив вас, шановні народні депутати, прочитати уважно ці конвенції, бо ви тоді зрозумієте по самому змісту якими методами, успішно були проведені програми, антикорупційні програми в тих країнах, які 10-15 років тому, можливо, знаходилися в таких самих умовах, як ми , а сьогодні можуть пишатися тим, що, дійсно, є на шляху подолання цього явища, в тому числі в тих вимірах, про які ви говорили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за відповідь. Романе Михайловичу, не сумнівайтесь, наші депутати досконало читають, глибоко читають всі документи, які розглядаються в сесійному залі.

ЗВАРИЧ Р.М. Я в цьому не сумніваюсь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богачук, будь ласка.

БОГАЧУК В.С.

Шановний пане міністре, Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Знайомлячись з законопроектами по ратифікації, я вважаю, що це кращі європейські зразки і стандарти. І нам потрібно сьогодні підтягувати наше законодавство до європейського і світового. І потрібно їх приймати, однозначно, але в мене виникає питання, там, в одній із конвенцій, є декларування усіма державними посадовими особами ряду видів і обсягів, тобто надання інформації. Чи не ввійдемо ми в конфлікт? І на кого буде покладено ці обов’язки – збирання цієї інформації і так дальше? Тому що тут є дуже цікава інформація, яка буде цікавити не тільки в межах України, а й за межами, і щодо видів, обсягів інвестицій, і щодо обсягів активів, і що за службовою діяльністю, і так дальше. Дякую.

ЗВАРИЧ Р.М. Зрозуміло.

Шановні, тут мова не тільки йде проте, щоб зобов’язати державних та посадових осіб декларувати свої доходи. Тоді також обов’язок про те, щоб це було зроблено публічно, щоб органи державної влади та органами місцевого самоврядування звітували перед громадськістю і щоб держава також забезпечила громадський контроль, зокрема, в цій частині. Це вимагатиме додаткових, досить серйозних змін до чинного законодавства, що і пропонувалося в трьох законопроектах, які ми так, в лапках, успішно розглянули щойно, недавно. Натомість, ці акти також вимагають, щоб держава забезпечила моніторинг за, не тільки, доходами, але за видатками державних службовців, бо аж ніяк не можна зрозуміти ситуацію, коли державні службовці або посадові особи, знаючи їхню зарплату, їздять на дорогих машинах або живуть в дуже розкішних палатах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цікава тема. Дайте закінчити думку.

ЗВАРИЧ Р.М. Я закінчив, власне. Питання стоїть відкритим: за які доходи? Ми постійно, 15 років, обходимо цю проблему. Пора уже нарешті подивитися правді у вічі і сказати, що нам потрібно подолати це ганебне явище. І, власне, в цій частині пропонується абсолютно прозорий механізм, який дублюється громадським контролем – моніторингом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Калюжний, прошу.

Оскільки він не встиг сказати, а час вичерпався, Романе Михайловичу, сідайте, будь ласка.

Слово має Джига Микола Васильович – голова комітету профільного. Також він доповідає з двох документів. Міркування профільного комітету.

ДЖИГА М.В.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!

Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції була підписана від імені України 11 грудня 2003 року, і відповідно до статті 9 Закону України „Про міжнародні договори України” підлягає ратифікації Верховною Радою України.

Зазначеною конвенцією пропонуються заходи, які необхідно вжити на національному рівні для більш ефективного і дійового запобігання корупції і сприянню та підтримці міжнародного співробітництва у цій сфері та інше.

Конвенція застосовується для запобігання розслідування і кримінального переслідування за корупцію та для призупинення операцій арешту, конфіскації доходів від злочинів, що визнані як такі відповідно до конвенції.

Як доповідалося, що згідно висновку Науково-експертного управління і рішення комітету по даному законопроекту по цій конвенції прийнято рішення відправити її на доопрацювання. Але із урахуванням думки сьогодні народних депутатів я пропоную вирішити питання ратифікації позитивно, тобто ратифікувати цю конвенцію. Це по першому питанню, по першій конвенції.

Далі. Законопроект номер 0041. Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією був підписаний від імені України 15 травня 2003 року відповідно до статті 9 Закону України „Про міжнародні договори України” підлягає ратифікації.

У чинному законодавстві в основному врегульовані питання про відповідальність арбітрів і присяжних засідателів за вчинення злочинів, пов’язаних із їх професійною діяльністю і норми про відповідальність тих осіб, за деяким виключенням у цілому відповідають положенням додаткового протоколу.

Цей законопроект теж відповідно до висновку Головного науково-експертного управління рекомендується для відхилення і направлення для опрацювання. Така ж сама позиція і комітету. Але я теж вношу пропозицію ратифікувати даний протокол Кримінальної конвенції.

І законопроект 0040. Як уже зазначалося, метою вказаного законопроекту є надання згоди на обов’язковість для України положень конвенції щодо посилення співробітництва держав у боротьбі з корупцією, вироблення міжнародних кримінальних правових стандартів у цій сфері та спільної політики, спрямованої на захист суспільства від цього негативного явища. Також і по цьому законопроекту є рекомендації Науково-експертного управління відправити його на доопрацювання, і рішення комітету теж таке. Але я вношу пропозицію ратифікувати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача? Є одне у Цибенка. Одне запитання, будь ласка. Тому і дві хвилини.

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановний доповідачу, я все-таки хочу, щоб ви уточнили позицію комітету. Мова йде про ратифікацію беззастережно, чи мова йде про ратифікацію документу за умовою, що закони вводяться в дію після їх прийняття.

ДЖИГА М.В. Зрозумів.

ЦИБЕНКО П.С. Мова йде ось про що, бо у вас не прозвучало це.

ДЖИГА М.В. Дякую. Дякую за запитання. Мова йде про те, що ратифікація конвенції набирає силу тільки після прийняття законів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, тоді в мене одне ще запитання. до цих конвенцій додаються закони про ратифікацію. Ці закони мають невеликі застереження, які зобов’язують Україну робити одне або друге. Тому, я так зрозумів, що ми приймаємо ці закони змістом, зміст яких визначений в пропозиціях, але в прикінцевих положеннях записуємо „вони вводяться в дію після прийняття законів таких, таких-то”. Так?

ДЖИГА М.В. Правильно. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

Тепер є бажаючі обговорювати питання? Я не бачу. Є бажаючі, да? Будь ласка, Шибко, два, і Міщенко, три. Нема заперечень? Шибко, Міщенко, Князевич. Будь ласка, 10 хвилин. Ну, три на дев’ять. Дев’ять хвилин. Шибко Віталій Якович говорить. З місця просить.

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Олександр Олександрович. Шибко Віталій Якович, соціалістична фракція.

Я хочу ще раз нагадати колегам, що обговорення цих проблем, вони дуже важливі для тих, хто на сьогоднішній день міркує і той, хто мандрує до Європи, тому що саме ці конвенції, вони ще роблять позитивний імідж Україні, яка дійсно налаштована боротися з організованою корупцією. Це одне з таких явищ, яке є на сьогоднішній день, я вже казав, у всьому світі, але повинна кожна країна визначитися, як вона на сьогоднішній день готова боротися з такими явищами.

Я наведу, наприклад, такий приклад, що сьогодні серед першочергових завдань держави є викриття організованих злочинних груп і припинення їх дій, підвищення ефективності боротьби з законспірованими злочинними співтовариствами, що використовують міжнаціональні конфлікти, пов’язані з тіньовою економікою, а також злочинними групами з-за кордону.

Я ще раз засвідчую, якщо Україна якраз ратифікує цю конвенцію вона ще раз засвідчить, що вона налаштована боротися з корупцією не тільки своїми власними діями, а вона готова залучати до цього міжнародне співтовариство. Тобто на сьогоднішній день перед нами стоїть завдання, доведення існування організованої злочинності, а не доведення окремих видів цих злочинців, чи злочинів. Це одне із головних питань. А інше, на що я хотів наголосити в своєму виступі, що кожна країна, яка ратифікує ту чи іншу конвенцію робить свої зауваження, застереження і тому подібне. І я хотів би, щоб ми на майбутнє, коли ми будемо працювати над такими документами поводилися так, як і ці країни.

Наприклад, у мене є перелік щодо країн, які висловили свої зауваження до обох конвенцій і там кожна, майже країна висловила свої застереження відповідно до ситуації, яка є в її країні і відповідно до чинного законодавства тієї країни. Тобто ми повинні це використовувати активно і тоді у нас не буде тієї суперечки, тієї дискусії, яка була на початку цих питань, хто до цього йде.

Тому я вважаю, що ми повинні це зробити і на майбутнє ми повинні зважити на те, що застереження доцільно робити, як роблять ці країни. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Міщенко Сергій Григорович, прошу.

МІЩЕНКО С.Г.

Сергій Міщенко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Ми повинні обговорити необхідність ратифікації наших конвенцій. Це, дійсно, напрацьований десятиріччями досвід міжнародної спільноти в сфері протидії корупції, але у мене є запитання. Чому, одна конвенція підписана три з половиною роки тому, а інша сім з половиною років, а зараз ми тільки приходимо до того , щоб їх ратифікувати. Тому у мене слушне запитання, що зроблено за ці сім з половиною років після підписання нашою країною?

Наше законодавство до цього часу так і не приведено у відповідність до міжнародних норм. Крім цих трьох щойно розглянутих законопроектів, які не витримують ніякої критики майже нічого не зроблено. Де в нашому законодавстві вдосконалення дійової боротьби з корупціонерами, які займають вищі державні пости. Де прозорість державних закупівель, де реформування судових органів та прокуратури, яким чином громадські організації та громадяни можуть приймати участь в антикорупційному процесі? Чому для суспільства досі залишаються недопустимими дані результатів боротьби з корупцією? Бо органи державної влади не хочуть, щоб люди бачили їх бездіяльність. Наведу приклад, у 2005 році до суду подано більше 6 тис. протоколів про вчинення корупційних діянь. За результатами їх розгляду звільнено з посад аж 102 особи, в цьому році – 2,5 тис. таких протоколів направлено до суди, натомість, звільнено, усунено від виконання обов’язків аж чотири особи. За моїми даними, серед статистики покараних корупціонерів в минулому році 5 осіб рівня міністра та заступника міністра, а це державні службовців першої та другої категорії. Чи мали ці справи громадський резонанс в Україні? Уявіть собі, навіть депутатам Верховної Ради України невідомі їх прізвища.

Замість того, щоб дійсно використати міжнародний досвід боротьби з корупцією пріоритетним напрямкам щодо підвищення відповідальності державних службовців, зняттям імунітету з депутатів Верховної Ради України, що запропоновано нашою політичною силою, звузити коло недоторканих осіб, зробити реальний державний захист осіб, які допомагають викрати корупціонерів, ми готові вести боротьбу та карати осіб приватного сектору. Чинним законодавством до цього часу не створений єдиний спеціалізований орган, який вів би боротьбу з корупцією. А ті органи, які сьогодні працюють, не витримає їх праця ніякої критики.

Тому я впевнений в тому, що необхідно терміново розробити антикорупційну стратегію, разом з Президентом і з цими державними інституціями, громадськими організаціями, що ми дійсно, спільними зусиллями, подолали цю проблему. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Руслан Петрович Князевич, будь ласка.

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, щойно доповідаючий абсолютно вірно звернув увагу на дату підписання однієї і іншої конвенцій, дуже добре, що ми їх зараз розглядаємо в пакеті. Бо якщо ви подивитесь конвенцію ООН, то в преамбулі ви почитаєте, що однією з підстав її прийняття і основою саме лягла ця конвенція друга, про яку ми зараз говоримо.

Дуже цікаво, що ми одні з перших у 1999 році підписали кримінальну європейську конвенцію. Але за всі ці роки жодним пальцем не вдарили, щоб якимось чином, хоча б елементарні методи, механізми правові впровадження і її внутрішнє життя запропонувати. Більше того, ми дочекалися, поки вона стане основою для іншої конвенції в 2003 році, в числі перших підписали другу конвенцію, конвенцію ООН в Мексиці. Оскільки сама конвенція дозволяла це зробити аж до 2005 року і зробити це в центральних органах ООН. Але ні, ми мусили показати, які ми в очах світового співтовариства належні виконавці всіх міжнародно-правових норм. Але навіть за цей час жодним чином ніхто нічого не зробив. І те, що Президент і на виконання його вказівки уряд виробив цілу низку законодавчих ініціатив. Це величезна вдячність повинна бути зараз від парламенту, а не дорікати йому, що він проголосив в День незалежності всі ці речі. Але вони виявилися абсолютно непідготовленими.

Я вважаю, що, знаєте, шановні друзі! Можна говорити дуже багато про те, що треба було з застереженням, бо це конвенція, ратифіковувати. Але треба подивитися хоча б Віденську конвенцію про право міжнародних договорів, яка говорить про те, що ми можемо із застереженнями ратифіковувати тільки ті конвенції, які безпосередньо допускають таку можливість самій конвенції. Ця конвенція не допускає такого правового механізму. Вона говорить про можливість так званої заяви тих країн, які приєднуються. І ті заяви, з якими країна приєдналася, є дуже важливими. Я думаю, що шкода, що про це сьогодні не сказав міністр. Але одна з цих заяв, що стосується конвенції, говорить те, що Україна використовує цю конвенцію як правову підставу для співробітництва в питаннях видачі злочинців, на яких поширюється дія національного законодавства щодо корупційних дій.

Таким чином, з тими державами, з якими у нас до цих пір немає договорів екстрадиції, ця конвенція дасть можливість видавати цих злочинців. І дуже багато, можливо, наших співгромадян повернуться таким чином на Батьківщину і тут понесуть належне покарання за свої злочини. Зрештою, справді, сама конвенція говорить про те, що дуже багато речей їх треба буде імплементовувати у внутрішньому праві.

І ті речі, які сьогодні були запропоновані, вони були запропоновані на виконання цієї конвенції. Це тільки початок, бо треба буде вносити цілу низку пропозицій. І також Закон про державну службу, і інші законодавчі акти. Але те, що ці конвенції обов’язково треба ратифіковувати, щоб не тільки знаєте на словах, але і на ділі, справді, виконувати міжнародно-правові зобов’язання. І показати, що ми, справді, є дієвими суб’єктами цього. Тому що правий міністр, коли каже, що ті держави, які це зробили вони мають надзвичайно ефективні результати не тільки ті, які були п'ятнадцять років у складі єдиної держави, а наприклад Грузія, яку влада критикує, але зараз у зв’язку з ратифікацією цих документів і впровадження їх, 90 відсотків грузин в своїх соціологічних опитуваннях дали...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Петрович.

Я думаю, що ви правильно говорили і все це треба мати на увазі, приймаючи документ.

Ми розглянули ці законопроекти, дві конвенції, я ще раз підкреслюю. Вони обидві супроводжуються проектами законів щодо ратифікації, які ми повинні прийняти. Я пропоную, щоб ми в прикінцевих положеннях одного і другого законів записали пункт, який передбачає, що введення в дію цього закону наступає після приведення законодавства у відповідність конвенцією і прийняття законів, які ми тільки що розглядали: № 2114, № 2113, № 2112 – реєстраційні номери.

Зрозуміла пропозиція? Юридична служба сформулює так, щоб це відповідало Регламенту і нормам законодавчої процедури.

Немає заперечень? Можна голосувати? Тому я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції з прикінцевим положенням, про котре я тільки що виловився.

Будь ласка, в цілому.

За – 408.

Рішення прийнято.

З такою ж поправкою, з прикінцевим положенням ставиться на голосування проект Закону про ратифікацію Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією. Іде голосування, прошу.

За – 417, проти – 0.

Це я хочу підкреслити для того, хто сумнівається, що парламент налаштований на боротьбу з корупцією.

У нас потрібно ще розглянути Проект Закону „Про приєднання України до Угоди про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду”. Ой, вибачте. Так і ми проголосували 0041.

ІЗ ЗАЛУ. Ні, ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, вибачте, це я пропустив 0041 про ратифікацію додаткового протоколу до кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією. Про це доповідь була. З такими же умовами я прошу ставити на голосування. Будь ласка. 0041.

За – 407.

Ми встигаємо. Проект Закону „Про приєднання України до Угоди про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду”. Роман Зварич доповідає. Враховуючи те, що депутати добре ознайомилися з документом, то ви скоротіть, будь ласка, свою доповідь, якщо вважаєте необхідним.

ЗВАРИЧ Р.М.

Постараюся, Олександре Олександровичу.

Шановні народні депутати України! Я буду тільки говорити про основні позиції цього документу.

По-перше. Слід взяти до уваги, що ця угода уже підписана і набрала вона чинності і для 68 держав. Приєднання до Угоди про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду, на нашу думку, має, на думку Президента, має стати одним із послідовних кроків нашої держави на шлях одно членства в Римському статуті. Тобто, мова йде про Міжнародний кримінальний суд. Без того, щоб читати текст, я вам поясню в чому є зараз проблема, бо знову ж таки мова йде про негативний висновок Науково-експертного управління. Науково-експертне управління вважає, що ми можемо приєднуватися до цієї угоди про привілеї та імунітети щойно після того, як Україна стане членом Міжнародного кримінального суду. Україна підписала статут, Римський статут щодо Міжнародного кримінального суду. Але для того, щоб ми могли його ратифікувати, потрібно внести зміни до Конституції, відповідно до яких можна буде поширити юрисдикцію цього суду на нашу територію, на територію нашої держави.

Натомість, Міжнародний кримінальний суд працює, зокрема, по чотирьох видах злочинів. Це стосується таких речей як воєнна агресія, геноцид і таке подібне. Але для того, щоб ми могли крокувати в цьому напрямку, Президент України вніс на ваш розгляд для ратифікації цей міжнародний інструмент, правовий інструмент для того, щоб ми могли надати імунітети і привілеї співробітникам, слідчим, які працюють в контексті цього Міжнародного кримінального суду і які мають потребу проводити свою діяльність на нашій території.

Це не є тотожне з тим, що ми маємо обов’язково бути членом Міжнародного кримінального суду шляхом ратифікації Римського статуту. Є випадки у міжнародній практиці, і, зокрема, що стосується якраз цієї конвенції щодо імунітетів та привілеїв, де держави приєднувалися до цієї конвенції не будучи членами Міжнародного кримінального суду, тобто не ратифікувавши Римський статут.

Науково-експертне управління чомусь цей факт не враховує. Тим більше, я би хотів привернути, шановні колеги, вашу увагу до такої обставини. Приєднання до якраз цієї конвенції Україна вже взяла на себе таке зобов’язання. І не раз, а двічі. Перший раз ми взяли на себе це зобов’язання тоді, коли Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію за номером 58/79 11 грудня 2003 року, в якій міститься заклик до всіх держав-членів ООН приєднатися якраз до цієї угоди про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду. Тобто, це є наше зобов’язання перед ООН.

Крім того, коли був схвалений план дій Україна–ЄС, Україна якраз на себе взяла точне таке ж саме зобов’язання незалежно від того, коли буде ратифікований Римський статут, приєднатися до цієї угоди. Звичайно, що у випадку, якщо Україна не ратифікує, як парламент не ратифікуватиме цю угоду, то ви можете самі робити для себе висновки, які можуть бути наслідки для нашого міжнародного авторитету. Воля ваша.

Пропозиція Президента зводиться до того, щоб зробити перший крок по лінії членства в Міжнародному кримінальному суду, а саме: ратифікувати цю угоду, а згодом після того, як будуть внесені відповідні зміни до Конституції, відповідно до яких ми зможемо поширити юрисдикцію цього суду на нашу територію ратифікувати вже підписаний від імені України Римський статут про Міжнародний кримінальний суд.

Дякую за вашу увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, чи є потреба задавати запитання автору? Ніхто не хоче.

Будь ласка, Микола Васильович, так же це його, Сергій Васильович, я прошу вибачення. Ківалов доповідає з цього приводу. Теж він коротко доповідає і бажано було б обґрунтувати висновок профільного комітету.

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, присутні!

Комітет з питань правосуддя визнаний головним комітетом з опрацювання законопроекту, щодо приєднання до угоди про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду. Всебічно вивчивши обґрунтування законопроекту, розглянувши один негативний висновок Науково-експертне управління Верховної Ради, яке рекомендували відхилити законопроект і 6 позитивних висновків Міністерство юстиції, Міністерство закордонних справ України, Комітети Верховної Ради з питань правової політики, з закордонних справ, і з питань європейської інтеграції, Головного юридичного управління Верховної Ради, які рекомендують схвалити законопроект, взявши до відома звернення міжнародних неурядових організацій і самого міжнародного кримінального суду, керуючись приписами Конституції і чинного законодавства, і виходячи з національних інтересів України просить підтримати пропонований законопроект з наступних причин.

Перше. Приєднання України до Угоди про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду залишилася єдиною формою, якій Україна може на рівні міжнародного права висловити підтримку Міжнародному кримінальному суду і надати йому мінімально необхідне сприяння.

Відхиливши законопроект, Україна автоматично на невизначений термін перейде в опозиції до Міжнародного кримінального суду.

Друге. Конституція України у статті 18 передбачає, що зовнішня політика нашої держави спрямована на мирне співробітництво має відповідати загальновизнаним принципам міжнародного права. Ці принципи вимагають неможливості безкарності осіб винних у скоєні тяжких військових злочинів під час збройного конфлікту. Саме для цього створений і діє Міжнародний кримінальний суд. Відтак, норми Конституції України однозначно вимагають від України підтримки і сприяння Міжнародному кримінальному суду, не припускають перебування України в опозиції до Міжнародного кримінального суду.

Третє. Законопроект жодним чином не суперечить висновку Конституційному Суду 2001 року стосовно Римського статуту, оскільки не поширює на Україну юрисдикції Міжнародного кримінального суду, що було єдиним мотивом висновку Конституційного Суду.

І четверте. Приєднання України до Угоди про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду потрібно суду, чиї судді отримують в Україні гарантії безпеки від розправи за принципові рішення і відповідають національним інтересам України. Також Міжнародний кримінальний суд є моральним і правовим наступником Нюрнберзького трибуналу і здійснює правосуддя, щоб упередити в усьому світі військові злочини, подібні скоєним нацистами в Україні у 41-44 роках, що забрали життя мільйонів українців.

Тому прошу підтримати висновок комітету, ініціативу Президента України і прийнятим законопроект за основу і в цілому, як Закон України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо засідання на 15 хвилин. Запитання є до Сергія Васильовича? Немає запитань.

Є запитання? Прошу вибачити. Ляшко просить слово. Звичайно, треба дати. Будь ласка.

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Олександр Олександрович, дякую за те, що дали слово. Сподіваюсь, що всім іншим так само даватимете.

Сергій Васильович, ми звичайно, фракція "Блоку Юлії Тимошенко" буде підтримувати проект Закону, який ви щойно доповідали, але таке питання: в своєму виступі ви тричі повторили „Україна, у випадку не підтримання цього Закону, перебуватиме в опозиції до міжнародного кримінального суду”.

Чим же страшна ця опозиція до міжнародного кримінального суду, коли ми не є, навіть, учасниками цього суду, а мова іде лише про ратифікацію Закону про приєднання до угоди про привілеї для працівників суду? Тобто ми воза попереду кобили ставимо. Для того, щоб приєднатися до суду треба внести зміни до Конституції, а зараз тільки надаємо привілеї. Можливо, варто підготувати і зміни до Конституції, приєднатися до цього суду? Дякую.

КІВАЛОВ С.В. Дякую. Я хочу сказать, что, практически все европейсике страны присоединились сегодня к привілеям, імунітетам міжнародного кримінального суду. Я подчеркиваю, все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. К соглашениям.

КІВАЛОВ С.В. К соглашениям. Мы сегодня не рассматриваем вопрос о присоединении к Римскому статуту, потому что по ныне действующему законодательству, по Конституции мы не имеем права вводить Международный криминальный суд в систему судов в Украине.

Поэтому для того, чтобы мы не выглядели так, как выглядят некоторые страны, которые не присоединились именно к этому законопроекту, к этой угоде, я просил бы поддержать, ну, то, что поддерживает наш комитет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Васильович, щоб не виглядали так, як виглядали дотепер. Так же?

КІВАЛОВ С.В. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас, оскільки нас слухають радіослухачі, телеглядачі інколи дивляться, хто не стомився, то я би хотів сказати, що „привілеї” слово – не означає якісь переваги. Це – створення нормальних умов для представників суду, які можуть функціонувати на території України, навіть якщо вона не приєднана, не є членом цього суду.

Будь ласка, немає більше запитань? Сідайте, будь ласка.

Є потреба обговорювати? Немає потреби.

Голосується проект, запропонований профільним комітетом про ратифікацію цього документу в цілому, прийняття цього закону. Прошу.

За – 383.

Рішення прийнято.

Розглядається ще проект закону про ратифікацію поправок до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар.

Питання принципове. Прошу доповісти з цього приводу Святослава Сергійовича Куруленка – заступника міністра охорони навколишнього природного середовища.

І також попросити його, оскільки питання важливе, і депутати глибоко ознайомлені з цим документом, коротенько доповісти про його суть.

КУРУЛЕНКО С.С. Шановний пане Голово, шановні народні депутати!

Метою прийняття закону є ратифікації Верховною Радою України монреальської та пекінської поправок до Монреальського протоколу.

На даний час Україна ратифікувала Лондонську (Закон України від 22 листопада 1996 року) та Копенгагенську (Закон України від листопада 2000 року) поправки до Монреальського протоколу.

Ратифікація Україною монреальської поправки передбачає виконання трьох основних вимог – це запроваджене ліцензування експорту та імпорту всіх речовин, що регулюються Монреальським протоколом. Це зобов’язання Україною вже виконано. Заборона імпорту та експорту бромистого метилу з країни або в країну, що не ратифікували Копенгагенську поправку, дана вимога теж не зачіпає інтереси України.

І заборона поставок відновлених холодоагентів із країн, що не виконують вимоги Монреальського протоколу щодо виробництва озоноруйнівних речовин, ця вимога стосується регулювання торгівлі відновленими холодоагентами, яку Україна виконує. А, оскільки основними постачальниками відновлених холодоагентів є розвинуті країни, які повністю дотримуються вимог Монреальського протоколу. А крім того, Україна має власне обладнання для відновлення цих речовин.

Пекінська поправка також передбачає виконання Україною трьох основних вимог. Це повне припинення виробництва та споживання бромхлорметану. Вимога стосується контролю за досить рідкою хімічною речовиною, яка не використовується в Україні.

Введення до щорічної звітності України перед озоновим секретаріатом даних щодо обсягу використання бромистого метилу для карантинної обробки та обробки вантажів перед транспортуванням. Ця вимога потребує лише коригування форм звітності. І запровадження контролю за виробництвом, експортом та імпортом гідрохлофторвуглеводів, це тип холодоагентів, це вимагає запровадження контролю за виробництвом гідрохлорфторвугледів, які в Україні відсутні.

Приєднання України до монреальської та пекінської поправок є вкрай необхідним, оскільки, по-перше, Україна успішно виконує свої основні міжнародні зобов’язання за Монреальським протоколом, по-друге, гармонізує національне законодавство у сфері захисту озонового шару до законодавства Європейського союзу, яким ратифіковано всі чотири поправки, по-третє, попередить запровадження можливих економічних санкцій у частині заборони ввезення необхідних для економіки України холодоагентів.

Закон не передбачає додаткового фінансового забезпечення з Державного бюджету. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до доповідача? Ляшко задає запитання, будь ласка.

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний Святославе Сергійовичу, проект закону, який пропонується прийняти, передбачає запровадження ліцензування експорту та імпорту відповідних речовин, а також припинення випуску хімічних речовин, складна назва, називати не буду. Кажучи простіше, яким чином прийняття цього закону вплине на виробництво в Україні. Тобто чи наші виробники не постраждають внаслідок прийняття цього закону?

Звичайно, ми підтримуємо те, щоб над нами був нормальний озоновий шар, а несонячне проміння палило нам шкіру, але і про виробників треба подбати. Дякую.

КУРУЛЕНКО С.С. Коротко, не постраждають, тому що ліцензування вже проводиться в Україні і наші виробники не постраждають, тому що вимоги Монреальського протоколу, вони, на те производство, яке зараз є, воно не распространяется. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Нема більше запитань. Сідайте, будь ласка. Профільний комітет що думає з цього приводу? Валерій Михайлович Кальченко також лаконічно доповідає про суть питання.

КАЛЬЧЕНКО В.М.

Шановні народні депутати, сьогодні ми розглядаємо проект Закону України про ратифікацію Поправок до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар. Добавлю тільки те, що цей протокол підписали 188 країн і ми сьогодні підписуємо тільки поправки: Монреальську поправку і поправку пекінську.

Хочу відповісти своєму колезі Олегу Ляшко, щоб він не задавав мені питання, що обмеження, які вводяться Монреальською та Пекінською поправкою абсолютно не створять ніяких проблем для України. Частина з них уже відображена в нашому законодавстві через відповідне ліцензування, частина не зачіпає інтересів України, імпорт і експорт, і частина стосується речовин, які взагалі не використовуються в нас на Україні.

Хочу сказати, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради підтримує прийняття Верховною Радою України законопроекту про ратифікацію поправок. Комітет у закордонних справах також прийняв таке позитивне рішення і на Комітеті з екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на засіданні 4 жовтня одноголосно підтримали цей проект закону. Дякую і прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу запитань немає, сідайте будь ласка.

Пропонується закон короткий, це я читаю скоріше для радіослухачів про ратифікацію поправок до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар.

Верховна Рада України постановляє поправки до Монреальського протоколу, що руйнують озоновий шар прийнятий 17 вересня 1997 року в Монреалі та 3 грудня 1999 року в Пекіні ратифікувати. Ставлю на голосування цю пропозицію.

За – 403.

На цьому ранкове засідання оголошую закритим.

Але нехай вибачить вже за межами, скажемо так, засідання, але тим не менше, враховуємо, що це в часі засідання. Є інформація про входження народних депутатів України Єгоренко Тамари Василівни і Петрика Петра Пантелеймоновича до складу депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Ради України. Дякую.