ЗАСІДАННЯ П’ЯТИДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

19 грудня 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не показуйте на годинник, я приношу вибачення, і зараз поясню, і ви мене простите.

Прошу підготуватися до реєстрації. Будь ласка, увімкніть систему „Рада”. Реєструємося.

16:05:05

У сесійній залі зареєстровано 440 карток народних депутатів.

Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні колеги, дозвольте вам представити делегацію на чолі з Віце-Маршалком Сейму Республіки Польща Броніславом Коморовським. Давайте привітаємо. (О п л е с к и)

Саме добра, щира розмова із делегацією і затримала на декілька хвилин початок роботи сесії. більше я так не буду.

Продовжуємо реалізацію порядку денного. Розглядається Проект Закону про парламентську опозицію, реєстраційний номер 1011-Д. Доповідачем визначений від комісій, вибачте, від робочої групи народний депутат Коваль В’ячеслав Станіславович. Підготуватись від комітету Лук’янову. Будь ласка, 10 хвилин.

16:06:16

КОВАЛЬ В.С.

Шановний Адам Іванович і шановні колеги.

Депутат Коваль, Народний Рух України, фракція „Наша Україна”.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, законопроект, що пропонується для вашого розгляду, підготований робочою групою, створеною розпорядженням Голови Верховної Ради України від 13.09.2006 №741.

Даний законопроект був розроблений на основі законопроектів про опозиційну політичну діяльність, реєстраційний номер 1011 від 25.05. 2006 року, внесений народними депутатами України Богатирьовою, Комаром, Чорноволом та іншими. І про парламентську опозицію, реєстраційний номер 1011-1 від 04.09.2006, внесений народним депутатом України Тимошенко Юлією Володимирівною.

Поштовхом для створення робочої групи та початком роботи над цим законопроектом були всім відомі чинники політичного, соціального і навіть правового характеру, пов’язані з виникненням нових реалій політичної системи України, обумовлених набранням чинності Закону України про внесення змін до Конституції України. Цими змінами передбачена нова модель побудови влади в Україні, включаючи посилений вплив парламенту на формування та діяльність Кабінету Міністрів України.

У зв’язку з цим відчутно зросла увага до питання організації та діяльності парламентських структур, взаємовідносин політичних сил у складі Верховної Ради України. Стала очевидною потреба врегулювати правовідносини у сфері здійснення опозиційної діяльності у Верховній Раді України, визначити місце парламентської опозиції у функціонуванні суспільства та держави, принципи відносин між коаліцією депутатських фракцій у Верховній Раді України та парламентською опозицією, забезпечити законодавчі гарантії діяльності парламентської опозиції.

Саме на вирішення цих питань і спрямований даний законопроект. Він визначає правові засади гарантії опозиційної діяльності у Верховній Раді України, засади організації, права, обов’язки, порядок фінансування діяльності парламентської опозиції.

В законопроекті враховується найкращі традиції в цій сфері. Передбачаються гарантії, представництва парламентської опозиції на керівних посадах у Верховній Раді України та її робочих органах. Розширення можливості висвітлення діяльності парламентської опозиції у засобах масової інформації і доведення відповідної інформації до відома суспільства.

Визначаються права парламентської опозиції в процесі роботи парламенту та в ході прийняття рішень Верховною Радою України та інше.

Врегулювання всіх зазначених питань вимагає прийняття достатньо великої кількості норм, які з техніко-юридичної точки зору доцільно викласти у вигляді окремого закону.

При цьому відповідні питання, в принципі, можуть регулюватися нормами закону. Робоча група схилилася до необхідності регламентації зазначених питань саме шляхом розробки і внесення на розгляд законодавчого органу, окремого Закону „Про парламентську опозицію”.

До того ж проектом пропонується внесення змін до ряду Законів України „Про Рахункову палату”, „Про Національний банк України”, „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”, „Про Вищу раду юстиції”, якими передбачається участь парламентської опозиції у формуванні персонального складу зазначених державних органів та до Бюджетного кодексу України, що пов’язані із покладенням на парламентську опозицію певних повноважень у сфері контролю за використанням коштів Державного бюджету України.

Про суспільну необхідність прийняття цього проекту було вже зазначено вище, але не зайвим є додати, що предмет регулювання цього законопроекту стосується сфери відносин проблеми у якій є очевидним.

Отже суперечності і конфлікти між учасниками цих відносин, правлячою більшістю і сформованим нею урядом з одного боку та опозиційною меншістю у парламенті і очолювану нею протестну частину суспільства з іншого боку, доцільно долати на основі законодавчих норм.

Необхідно зазначити, що цим проектом без перебільшення пропонується суттєве просування у процесі подальшої демократизації системи державного управління в Україні. Адже передбачені в ньому права парламентської опозиції дадуть змогу законодавчо захистити її від можливих недотичних кроків більшості та створити сприятливі умови для легальної діяльності цього, одного з найважливіших, інститутів сучасного парламентаризму. Принаймні, з огляду на це, не повинно бути жодних сумнівів у потребі прийняття закону про опозицію. Запропонований у проекті статус парламентської опозиції полягає не тільки у наданні їй можливості оцінювати владу та висувати її певні вимоги, а й залучення її до процесу знаходження державних рішень.

Таким чином, у формуванні державного підходу, братимуть участь не тільки панівні, а й відмінні від них політичні інтереси. За цієї системи, політична конкуренція матиме формалізований, з законодавчими нормами, вигляд. А парламентська опозиція, маючи легалізований статус, доводитиме правильність своєї позиції в рамках офіційної участі у змаганні за вироблення кращих державних рішень. Є сподівання, що саме така модель опозиційної діяльності забезпечить створення умов для зменшення протиріч у відносинах між владою та суспільством, запобігатиме небезпечні поляризації сил, що існують, як в суспільстві, так і в парламенті. З огляду на особливу політичну роль законопроекту про парламентську опозицію та запропоновані у ньому нові, він безперечно може викупити критичні оцінки. І ми далекі від тверджень про його абсолютну досконалість. Але на цьому етапі його підготовки, робоча група виконала, поставлене перед нею, завдання і на наш погляд, максимальний ефект вже досягнутий.
Тому доопрацювання проекту в рамках робочої групи, вже не матиме більшого ефекту. До подальшої роботи над ним варто долучитися, законодавчому органу, в цілому, прийнявши його в першому читанні за основу. Над проектом мають детально попрацювати депутатські фракції, більше широке коло фахівців і, максимально, поліпшити положення цього законопроекту при підготовці його до другого читання.

З урахуванням наведеного, прошу підтримати законодавчу ініціативу народних депутатів України, що увійшли до складу робочої групи і прийняти законопроект про парламентську опозицію за основу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В’ячеслав Станіславович. Доповідь закінчена. Запитання, якщо є, запишіться.

Так давайте відведемо 10 хвилин, бо зекономив нам доповідач.

Пачесюк, фракція „Регіонів”.

16:13:15

ПАЧЕСЮК С.Н.

Партія регіонів, Пачесюк. Прошу передати слово Сухому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий уже готовий, давайте йому слово.

СУХИЙ Я.М.

Дякую. У мене запитання. В’ячеслав Станіславович, ви досвідчений парламентар, я повністю з вами погоджуюся про те, що законопроект про опозицію має бути виписаний не під конкретний поточний момент: ну що сьогодні опозиція така, завтра вона може бути в іншому форматі, це безумовно.

Тому скажіть, будь ласка, наскільки відпрацьована така норма, щоб сьогодні засоби масової інформації, а ви знаєте тиражують та носять про те, що з бюджету, бюджет ніби-то візьме на себе, платники податків утримання і апарату опозиційної діяльності органів, які будуть забезпечувати їхню діяльність.

Наскільки це відповідає дійсності? Якщо це, дійсно, так наприклад, бо немає нічого страшного, опозиція вкрай потрібна для подальших процесів демократизації. Яким чином виписані ці норми забезпечення діяльності?

КОВАЛЬ В.С. Шановний пане Ярославе! Шановні колеги!

Парламентська коаліція, тобто більшість, має свій невеличкий секретаріат, я не пам’ятаю, здається, 3 чи 5 осіб секретаріату… Три, три особи, які працюють для організації роботи більшості українського парламенту, і це є нормально абсолютно нормою. Бо, наприклад, більшість складається з трьох фракцій, кожна фракція має свій секретаріат, який забезпечує потреби організації роботи фракції. Але окрім того є ще невеличкий секретаріат, який організовує роботу більшості. Аналогічний секретаріат передбачається цим законопроектом і в опозиції, абсолютно виходячи з кошторису Верховної Ради України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко Олег.

16:15:09

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Прошу передати слово Миколі Томенко. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.

ТОМЕНКО М.В.

Пане В’ячеславе, я до вас як до голови цієї робочої групи, яка діяла відповідно до розпорядження Верховної Ради, хотів би запитати. От зараз я чув критику чи якісь вислови представників різних фракцій. Одні кажуть, що це дурня, інші кажуть, що не дурня, закон мається на увазі.

Ми з вами працювали не один місяць. Законопроект, ви знаєте самі, працювало чотири представники Партії Регіонів, чотири представники БЮТу, один представник „Нашої України”, один представник Соціалістичної партії.
Більше того, ми зверталися до лідерів фракцій, щоб вони нам офіційно делегували цих людей. Офіційно не делегували лише комуністи, а всі решта фракцій були представлені.

Як би ви могли прокоментувати скажімо нинішню відмову деяких фракцій не підтримувати цей законопроект, враховуючи те, що їхні депутати підписали.

КОВАЛЬ В.С. Шановні колеги, шановний Микола Володимирович, всі депутати, які працювали в робочій групі, були членами робочої групи. Все таки я вважаю, що вони не були представниками фракцій, бо робоча група була сформована розпорядженням Голови Верховної Ради України. І ми всі, дев’ять чоловік нас, які працювали над цим законопроектом три з половиною місяці, кращого нічого створити вже не зможемо. І як би ми не хотіли продовжити нам термін роботи комісії ще на півроку, ми кращого не зробимо.

Тому я і кажу про те, що ми внесли, свою роботу ми виконали, а тепер вже вищий законодавчий орган нехай візьме на себе відповідальність: або прийняти цей законопроект за основу, доопрацювати, зробити якийсь інший, або відхилити його і таким чином висловити свою точку зору.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бабурін Пономаренку передає слово.

16:17:16

БАБУРІН О.В.

В’ячеслав Станіславович, Пономаренко фракція комуністів.

Ми з вами на минулому тижні були у Великій Британії, вивчали роботу опозиції: там є опозиція, але ніякого Закону про опозицію немає. І взагалі єдина країна в Європі Португалія має Закон про опозицію і я думаю, що в світі не має парламенту, який би крім Португалії мав такий закон.

Як ви вважаєте, якщо половина, або більша половина парламенту буде працювати по Регламенту, а опозиція по Закону, чи це ставить рівні вимоги.

Мені здається, що мудро поступив наш Комітет по державному будівництву, коли направив цей Закон про опозицію в Регламентний комітет для того, щоб відповідні зміни внести в Регламент і не видумувати закону.

Дякую.

КОВАЛЬ В.С. Георгій Георгійович, і шановні народні депутати! Яке буде рішення Верховної Ради, ми його всі виконаємо. Якщо буде рішення направити в якийсь інший комітет, значить, той комітет буде займатися. Я представляю позицію робочої групи, яка вже нічого кращого придумати не зможе.

Що стосується Великої Британії. На превеликий жаль, Велика Британія не має Конституції, але має традиції. Не має Закону про опозицію, але має опозицію її Величності Королеви Великобританії і ні у кого не виникає сумніву говорити про те, що сядь на місце, хто ти така і чого ти вийшла на трибуну, чи він. От і все. У нас немає традицій. Ми такими є на сьогоднішній день. Я сподіваюсь, що ми теж станемо нацією, яка закладе в собі традиції. Але для того, щоб допомогти цьому процесу, я думаю, що і не варто і відмовлятися від цього закону, який називається про парламентську опозицію. Але це моя точка зору.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я підтримую щиро вашу думку, В’ячеслав Станіславович, що кращого закону вже написати не можна.

Будь ласка, Богашева.

16:19:26

БОГАШЕВА Н.В.

Наталія Богашова, "Наша Україна".

Прошу передали слово Борису Яковичу Беспалому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Беспалий, мікрофон, прошу.

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Перше, от у мене виникає по ходу дискусії одразу кілька запитань. Чи дійсно не можна написати кращого закону. Можливо нам би тут допомогла експертиза Ради Європи, Венеціанської комісії, тому що такі засадничі документи раніше направлялись туди до експертизи. Чи було це зроблено? Якщо ні, то чому.

Друге. З дискусії вже зрозуміло, що ніде в світі, крім Португалії, до речі, є імперативний мандат, такого закону немає і ми тут би робимо ноу-хау, тому ви поясніть ще одне таке ноу-хау. Як це так, от стаття 4 частина 3, що фракції і депутати, які не увійшли, увага, „ні до більшості і не заявили про входження до єдиної опозиції, взагалі не визнаються учасниками опозиційної діяльності. Тобто ми розуміємо як можна позбавити участі влади, а як можна позбавити.

КОВАЛЬ В.С. Шановний Борис Якович, я думаю, що якщо Верховна Рада прийме рішення про утворення нової робочої групи на чолі з вами, ви будете здатні створити новий, кращий Закон „Про опозицію” і я буду вас вітати, щиро вітати вас за вашу роботу, яку ви, сподіваюся, виконаєте цю роботу.

Що стосується позбавлення прав народних депутатів України, якихось надуманих позбавлення прав. Якщо народний депутат України не заявляє про те, що він в більшості і не заявляє про те, що він в опозиції, він залишається народним депутатом, але він не належить ні до більшості, ні до опозиції, бо він не заявляє про це, бо в нього немає своє точки зору, він не визначився, якщо він не визначився, він відправляється в позафракційні і думає, ну, я так вважаю. Якщо це не зрозуміло, ну, я не знаю, ще як пояснити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Експертиза.

КОВАЛЬ В.С. Шановні колеги! Шановні колеги! Ви можете мене критикувати, але я вам ще раз кажу, робоча група 4 місяці працювала над законопроектом, розглянула безліч всяких варіантів, пропозицій і чого хоч. Зараз народився такий законопроект. Від Верховної Ради залежить, що робити з цим законопроектом, підтримати, внести зміни, доповнення, відхилити. Прийміть рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Григорович, будь ласка.

16:22:02

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, „Наша Україна”.

Шановний В’ячеславе Станіславовичу! Я не можу погодитися з колегою, який задавав запитання переді мною, що це дурня, не дурня. Та ні, це Закон „Про опозицію”. Демократичний закон, якого ми всі чекали, я особисто в опозиції, так склалося, 10 років, і я сподівалась, що буде краще.

Однак, уже сьогодні цей закон назвали. Увага! Новий термін вживаю Законом „Про моноопозицію”. Так, так від слова „моновистава”, коли є вистава одного актора, а всі інші навіть не в масовці, а десь там крутять сцену, роблять під світку чи змінюють декорації. До чого я це виду. Коли в коаліції виходить суб’єкт фракції, фракція, коаліція руйнується. А чому у нас ми не бачимо коаліційності в опозиції, адже, опозиція має бути ще більше демократичніша, аніж коаліція. В цьому, здається, сенс нашого об’єднання. З огляду на те я хотіла б запитатися вас, чи є така демократична норма у передбаченому вами законі? Дякую.

КОВАЛЬ В.С. Шановна Лілія Степанівна, маса може бути проблем і питань до цього законопроекту. І це теж правда, що ви говорите. Але для того ж і існує в парламенті перше читання, друге читання, третє читання, внесення змін, доповнень і таке інше. Тому я прошу як голова робочої групи Верховну Раду України прийняти рішення – відхилити? Відхилити. Прийняти за основу і нести доповнення, зміни і попрацювати, і керівникам фракцій чи фракційним депутатам, - це теж нормальний варіант. Розглянути потім в другому читанні. Але хай Верховна Рада візьме на себе відповідальність, не перекладаючи це на робочу групу. Ми свою роботу виконали, я вважаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, В’ячеслав Станіславович, сідайте будь ласка, дійсно, не допікайте людину, яка зробила дуже хороший закон. Дійсно, якби був такий закон, кожна опозиція хотіла б за ним жити, може, і більшість перейшла б в опозицію при такому законі, при такому законі.

Так, будь ласка, від комітету заступник Голови Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Владислав Лук’янов. Прошу.

16:24:26

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги народні депутати!

Щодо питання розгляду законопроекту про парламентську опозицію, реєстраційний номер 10119 від 04.12.2006 року. За дорученням Першого заступника Голови Верховної Ради України Адама Івановича Мартинюка від 4 грудня 2006 року Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування визначено головним з опрацювання закону про парламентську опозицію, внесеного народними депутатами України Ковалем, Комарем, Тимошенко та іншими. Зазначений законопроект розроблений робочою групою, утвореною за розпорядженням Голови Верховної Ради, номер 741 від 13.09.2006 року, з метою об’єднання законів про опозиційну політичну діяльність, реєстраційний номер 1011, внесений народними депутатами України Богатирьовою, Комарем, Чорновілом, Бевзенко та про парламентську опозицію реєстраційний номер 1011-1 внесений народним депутатом України Юлією Тимошенко і підготовки узгодженого проекту Закону „Про парламентську опозицію”.

Вважаємо, що з опрацювання цих законопроектів комітет обґрунтовано було визначено головним, оскільки ними передбачалося регламентація як парламентська так і позапарламентської опозиційної діяльності.

Про те, узгоджений законопроект реєстраційний номер 1011-Д визначає правові засади і гарантії опозиційної діяльності виключно у Верховній Раді України. Принципи відносин між коаліцією депутатських фракцій у Верховній Раді України та парламентська опозиція, а також засади організації, права, обов’язки та порядок фінансування парламентської опозиції тощо.

Враховуючи наведене, комітет розглянув питання визначення головного комітету з опрацювання законопроекту про парламентську опозицію з реєстраційним номер 1011-Д на своєму засіданні від 06.12.2006 року і визначив за доцільне віднести дане питання до предмету відання Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України з приводу чого до Голови Верховної Ради були надіслані листи 6 і 14 грудня.

Крім цього, висновок Головного науково-експортного управління надійшов до комітету 13 грудня 2006 року. Зважаючи нащо згідно з Регламентом Верховної Ради України зазначене питання по суті не було розглянуто на останньому засіданні комітету.

На сьогоднішній день також не надійшли висновки від жодного з парламентських комітетів, яким теж доручено розглянути зазначений законопроект.

Враховуючи наведене, просимо зняти з розгляду на цьому засіданні Верховної Ради законопроект з реєстраційним номером 1011-Д і перенести дане питання на інший день пленарного засідання згідно із статтями 88, 91 Регламенту Верховної Ради після ухвалення висновку головного комітету, який буде визначений, сподіваємося, з врахуванням викладеного.

Що хотілося б додати від себе по суті законопроекту. Якщо зараз роздивлятися цей законопроект, я погоджуюся з тими запитаннями, які звучали, що, дійсно, опозиція в цьому разі має більше прав, ніж більшість, ніж коаліція партій, які створили більшість у Верховній Раді. І, якщо дивитися на цей законопроект, то я сказав би, що це законопроект не про опозицію, а про одну політичну партію, фракція якої називається з трьох букв, але не Рух, у Верховній Раді.

Теж хотілося б додати, що, якщо брати західний досвід, то опозиція має найбільші права з висвітлення роботи уряду, не має ніяких прав на втручання в роботу уряду, і має можливість тільки коментувати у ЗМІ роботу уряду і давати якісь альтернативні пропозиції. З врахуванням цього від себе я сказав би, що цей законопроект потрібно зовсім переробляти, його навіть не можна брати за основу.

Тому пропоную підтримати пропозицію комітету і перенести розгляд цього питання у Комітет з етики і Регламенту. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будуть запитання? Є. Запишіться. Будь ласка, 5 хвилин. Бондаренко Олена.

16:29:49

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Прошу передати Томенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, один з авторів проекту.

ТОМЕНКО М.В.

Шановний пане співдоповідачу! Що мене непокоїть у цій ситуації? Я не знаю які у вас відносини у фракції, Партії регіонів, бо ви так принизливо говорили про цей законопроект, і це ви г7оворили про своїх чотирьох колег з партії регіонів, які разом з нами три з половиною місяці працювали і поставили свої підписи там.

Більше того, вони приходили на кожне засідання і говорили, що ми проконсультувалися з фракцією і з партією, і це ми погоджуємося чи не погоджуємося. У мене складається враження, що або це якийсь елемент політичної гри, тому що я знаю, ви ж не перший день в парламенті, а вже кілька місяців, і ви знаєте, що якщо ви хочете працювати над законом, то його треба прийняти в першому читанні і доопрацьовувати. А якщо ви не хочете, щоб такий закон був, його відхиляється або переноситься. Тому мені дивні всі попередні трьохмісячні заяви Партії регіонів, як вони турбуються про опозицію і теперішній ваш виступ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, можна відповідати. Відповідайте.

ЛУК’ЯНОВ В.В. Ну, якщо я правильно зрозумів питання: які у мене стосунки з фракцією „Регіонів України”, то я хочу сказати, що у мене дружні стосунки з моїми колегами , у нас є взаємо порозуміння, ми взаємо поважаємо один одного, але іноді буває ситуація, коли різні депутати мають різні погляди на деякі речі.

І тому щодо законопроекту про опозицію, враховуючи європейський досвід, саме до якого так опозиція так завжди апелює, і враховуючи досвід Великобританії – колиски демократії, то я сказав би, що ми можемо прийняти деякі зміни до Регламенту, які дійсно могли б закріпити деякі права опозиції, а особливо стосовно опрацювання зі ЗМІ і надання їм якихось повноважень. І на цьому завершити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я нагадую, що це була думка комітету, а не Партії регіонів. Будь ласка, Кульчинський.

16:32:10

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Безумовно, в тих умовах, які існують сьогодні в Україні, переваги, які надаються тут опозиції, є значною мірою виправдані, тому що ми хочемо мати і демократичну державу і нарешті позбутися і корупції, і тотального порушення чинного законодавства у всіх галузях життя, і тут опозиції даються широкі права. Але разом з тим мене і хвилюють такі речі.

Скажімо, стаття восьма пункт четвертий: народний депутат України може бути виключений із парламентської опозиції. Яким чином виключений? За що виключено? Десь тут є, це вже, мені здається, зайве. Або, скажімо, звернення до Конституційного Суду, це стаття 12. Тільки від опозиції. Це тільки від опозиції, чи в межах опозиції можуть бути групи депутатів, які хочуть подати звернення до Конституційного Суду від свого імені, а частина опозиції з цим не згоджуються? Через те я вважаю, що закон треба прийняти в першому читанні…

ЛУК’ЯНОВ В.В. Пане Кульчинський, ну, враховуючи, що ви торкнулися багатьох питань в своєму виступі. Ну по-перше, про права опозиції, які мають їй надаватися, згідно цього законопроекту. Я з вами погоджуюся, що дуже забагато прав і особливо права по втручанню в діяльність уряду, права по втручанню в діяльність посадових осіб. Вони, на мою думку, ну не мають бути… передаватись опозиції, тому що відповідальність за роботу бере на себе уряд, всю роботу виконує уряд, а право знімати, призначати, право розпоряджатися призначенням на посади хоче взяти опозиція. Це дійсно не відповідає законопроекту, і я з вами погоджуюся в цьому питанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Удовенко Геннадій Йосипович.

16:34:18

УДОВЕНКО Г.Й.

Дякую, Адаме Івановичу.

Я думаю, що нам треба нарешті розробити цей гордієв вузол і прийняти Закон про опозицію. Пропозиція ваша про те, щоб передати його у Комітет по Регламенту і там внести деякі зміни в Регламент це паліативна пропозиція. Ми повинні виходити з того, що у нас сьогодні парламент в такій композиції, завтра чи післязавтра, чи там весною цей парламент може бути розпущений, новий обраний і не виключено, що нинішня більшість може стати меншістю, тому я закликаю і більшість, і меншість в парламенті до порозуміння. Так як це зробила сьогодні і ви були свідками доповіді… так як це зробила робоча група.

І ще одне зауваження. Ви посилаєтесь на європейський досвід. Так немає такого…

ЛУК’ЯНОВ В.В. Шановний пане Удовенко, ну, ви в своєму виступі торкнулися двох питань: одне питання – це, мабуть, мрія всієї опозиції, щоб розпустити парламент і більшість зруйнувати якось. Але я вже відповідав на це питання не один раз, хоча воно і не стосується до закону. Хочу сказати, що на найближчі п’ять років, а скоріше за все, по результатах праці цієї каденції парламенту, то і на десять років, опозиція як вона є опозицією, так вона і залишиться на найближчі роки. Це по-перше.

По-друге, що хотів би сказати. Розумію бажання опозиції стати опозицією у законі, тобто узаконити і прийняти цей закон. Але, на мою думку, європейський досвід не дає нам таких підстав приймати окремий закон. І я пропонував би прийняти зміни до Регламенту і дати можливість опозиції працювати так, як вона працює в цивілізованих країнах.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Обговорювати будемо? Прошу записатися від фракцій. Записалися. Тепер ще, хто бажає? Давайте відведемо 21 хвилину. Три на сім - двадцять один.

Так, будь ласка, Сільченко, фракція соціалістів. Кому передаєте слово? Мендусю? Ярослав Мендусь, будь ласка. Підготуватися Ткаченку. Цибенку передає слово.

16:37:53

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, ще зовсім недавно, коли в Україні існував авторитарний режим, зрив роботи парламенту був чи не єдиним способом опозиції відстояти свої погляди. Сьогодні ситуація принципово інша. Парламентсько-президентська республіка на рівні взаємодії Верховної Ради і уряду працює достатньо злагоджено, значна частина Законів приймається не простою, а конституційною більшістю.

Опозиційні фракції критикують сьогодні Закон про державний бюджет, але ніхто не може заперечити той факт, що сотні поправок внесених депутатами від опозиції враховані в основному фінансовому документі. Думаю, жоден з представників опозиційних фракцій не може поскаржитися на неефективну діяльність в складі комітетів Верховної Ради, де робота організується на принципах професійності і взаємної поваги. До речі, саме такою конструктивною була робота і в складі робочої групи по доопрацюванню законопроекту про парламентську опозицію. Хто б, щоб не говорив про зворотній і не пробував на цьому зробити піар.

На превеликий жаль, у нас є політики, які заявляють про свої претензії на статус опозиції, до кінця не усвідомлюючи змісту опозиційної їх діяльності. В моєму розумінні опозиція повинна бути альтернативою владі, а найгостріші дискусії мають точитися щодо альтернативних законопроектів. Натомість предметів скандалів тут, в парламентській залі, часто служать третьорозрядні політичні проблеми. До речі, які використовуються як привід для масштабного політичного шоу. Якщо головною зброєю опозиції стане законотворча діяльність, а не дудки і блокування трибуни, тоді з’явиться грунт для конструктивної взаємодії влади і опозиції в інтересах суспільства. Що, до речі, притаманно культурі демократичних країн.

Щодо змісту законопроекту, на жаль, він містить цілий ряд недоречностей. Стаття перша проекту дає визначення непарламентської опозиції, а об’єднаної парламентської опозиції, що штучно обмежує право на опозиційну діяльність окремої депутатської фракції. Цілий ряд запропонованих позицій суперечать Конституції України. Наприклад, Тимчасові слідчі комісії згідно статті 89 створює Верховна Рада, а не опозиція. І з цієї ж серії новела, що за опозицією закріплюється право спрямовувати і координувати діяльність Державного комітету з фінансового моніторингу, що є органом виконавчої влади.

Є й інші неточності і протиріччя. Тому пропоную прийняти закон у першому читанні, але серйозно доопрацювати його з вилученням цих всіх проколів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, фракція комуністів, будь ласка.

Підготуватися Беспалому, Богашева передає.

16:41:06

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Адам Іванович. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, я думаю, що ні в кого в залі немає сумніву у тому, що діяльність опозиції має бути унормована. Правда, фракція комуністів Верховної Ради України виходить з того, що ми дивимося на проблему опозиції дещо ширше, ніж проблеми парламентської опозиції, як це викладено в назві проекту закону, який зараз розглядається. Але, тим не менше, це питання, яке, справді, потребує свого унормування.

Але виникає дивна ситуація. Ну, скажімо, умовно кажучи, у нас на сьогоднішній день є Закон України "Про Регламент”. Умовно кажучи приймається закон про опозицію. І виникає дивна ситуація, коли більшість, коаліція у своїй діяльності керуються Законом про Регламент. Інша частина Верховної Ради, яка називає себе опозицією, в своїй діяльності керується законом про опозицію.

Тобто, образно кажучи, будучи членами одного виборчого органу Верховної Ради України, дві його частини, дві його складові моляться, образно кажучи, двом різним богам. Тобто мова йде про те, що, справді, це речі несумісні. Як можна відійти від тієї ситуації, яка, скажемо, на наш погляд, є ненормальною.

А відійти можна дуже просто. Треба найбільш принципові речі, які регламентують діяльність опозиції, викласти у окремому розділі Регламенту, доповнити цим розділом Закон України „Про Регламент Верховної Ради України”. І тим самим керуватися, створити ситуацію, при якій і та, і інша частина виборного органу, тобто Верховної Ради України, буде у своїй діяльності керуватися нормами одного документу.

Я вже не кажу про те, що у тому проекті, який поданий сьогодні на розгляд, є маса недоречностей, які не можуть бути підтримані навіть у першому читанні. Скажімо, простежується намагання цим проектом поставити опозицію не лише над Верховною Радою, частиною якої вона являється, але і над Кабінетом Міністрів України, над іншими інституціями державної влади.

Тому фракція комуністів виходить з того, що треба основні принципові позиції щодо діяльності опозиції викласти окремим розділом і включити до Закону України „Про Регламент Верховної Ради”. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Беспалий, фракція „Наша Україна”, будь ласка. Підготуватися Боднар.

16:44:14

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги, взагалі ідея Закону про опозицію дуже сумнівна. Адже закони приймає більшість. Отже, це будуть ті червоні прапорці, якими більшість обкладає опозицію. Тому такі закони і не практикуються у демократіях. І ця спроба також є невдала.

Перше. Що таке одна єдина опозиція? Це мені нагадує, як колись було, непорушний блок комуністів і безпартійних або комуністів за антикомуністами. Або ще, якщо глибше взяти, коли товариш Сталін об’єднував своїх ворогів, опонентів у ліво-право-центриський блок. Це повна нісенітниця.

Друге. А як пропонується створювати опозицію? А ось як. Хто перший добіг до головуючого, той і отримав монополію на опозиційну діяльність. Далі він затверджує порядок діяльності опозиції, приймає до неї або відмовляє у прийнятті до неї, може виключати. Отже, у такій опозиції, вибачайте, на всіх язиках все мовчить.

Наступний момент, ще цікавіше. Депутатські, я цитую, депутатські фракції, окремі депутати, що не увійшли до складу парламентської більшості та не заявили про входження до парламентської опозиції, не визнаються учасниками опозиційної діяльності. Ну і ну. Тут виходить, що треба брати ще дозвіл, якщо не купувати ліцензію на опозиційну діяльність. Дуже цікава ситуація.

До речі, цей закон насправді про кишенькову слухняну опозицію, про підтанцьовку для уряду. І я, між іншим, зовсім не здивуюсь, це закон про опозицію в законі, як тут казав представник один з Партії регіонів. І тому я навіть не здивуюсь, якщо Партія регіонів за опозицію в законі проголосує.

Що ж до „Нашої України”, колись Павло Тичина сказав: „Щоб жить, ні в кого права не питаю”. „Наша Україна” ні в кого не питала, не питає і не буде питати права ні на свою патріотичну позицію, ні на своє право перебувати в опозиції. А цей проект про кишенькову опозицію ми не підтримуємо і таку опозицію визнавати не будемо. Доопрацювати його в першому читанні абсолютно неможливо, тому що тут ця кишенькова опозиція є його сутністю, є його концепцією і, до речі, свідченням цього є ці нецивілізовані виклики, які я чую з боку Партії регіонів, яким дуже подобається кишенькова опозиція і яким дуже не подобається опозиція справжня, якою ми є і якою ми залишимося до тих пір, поки влада в Україні не відійде від вашого антикризового, а точніше, кризового уряду до справжнього патріотичного уряду України. Дякую за увагу. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Боднар, фракція „Блоку Тимошенко”. За нею Болдирєв Юрій. Томенко, будь ласка. Передала слово.

16:47:25

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, ви знаєте, дуже багато зараз іде цікавих розмов, цікавих виступів навколо закону про опозицію. Хоча мене дивує посилання на англійський досвід, що от, давайте, у них немає закону про опозицію, давайте і у нас його не буде.

Шановні колеги, у наших англійських колег немає конституції. Але це ж не означає, що будуть пропозиції скасувати Конституцію України для того, щоб бути європейсько визначеними.

Тому треба виходити виключно із ситуації, яка склалася в Україні, на жаль, у нас немає ні традицій, у нас немає ні законодавства, яке б забезпечувало стосунки, я підкреслюю стосунки, між владою і опозицією.

І саме цієї меті служить закон, який внесли до залу депутат, який понад три місяці працював у робочій групі. Я ще раз підкреслюю, це закон не про опозицію, це закон про стосунки влади і опозиції. І опозиції тут надаються не якісь там додаткові права, про які тут нам співали з трибуни, а опозиції дається виключне право мати можливість контролювати владу. Мати можливість інформувати громадськість про помилки влади, мати можливість вносити конструктивні пропозиції для того, щоб ці помилки виправляти.

Це нормальна цивілізована формула і саме така формула повинна працювати в Україні. Коли не приймати законодавче регулювання стосунків влади і опозиції, то будь-які наші політичні проблеми перетворюються в громадянські конфлікти і от в чому є небезпека, шановні колеги.

Нам не потрібні громадянські конфлікти, нам потрібна потужна Україна. І саме підвалини цієї України повинні бути закладені в цей закон. І саме, мені здається, ті, хто сьогодні перебувають при влади зацікавлені в цьому, і саме вони в першу чергу повинні голосувати за такий законопроект.

Ви знаєте, що дивує? Те, що практично представники всіх фракцій і Регіонів, і „Нашої України” і соціалістичної фракції працювали в цій робочій групі, яка була сформована за рішенням Голови Верховної Ради. І вносили пропозиції до цієї групи всі депутатські фракції.

І знаєте, мене дивує, особливо позиція, от виступав представник Регіонів, йому там щось незрозуміло в цьому законі. Колеги! Ваші депутати працювали в тому числі над цим законом, у вас була можливість три місяці задавати питання, всі пропозиції ми ув’язали, всі пропозиції враховували.

І ви знаєте, що стосується… комуністи пропонували більш ширше поняття, ніж опозиція. Була така перша схема, саме опозиція, яка б стосувалася не тільки парламенту, а і поза парламентом. Але ж саме за пропозицію антикризової коаліції ця норма була знята.

І я хочу звернутися до пана Беспалого, я не знаю, кого він представляв, але ж знаєте, те що ви хочете зробити окремим законом, треба назвати закон про „болото” і такий закон вам треба мабуть приймати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Болдирєв, фракція Партії регіонів. Підготуватися Александровській.

16:50:35

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, когда руководители нынешней оппозиции еще учились, кто в школе, кто в институте, некоторые нынешние депутаты действительно возглавляли реальную оппозицию тогдашнему режиму и выводили сотни тысяч человек на митинги, забастовки против действующего тогда КГБ, против Коммунистической партии Советского союза, которая держала руль твердой рукой в отличие от нынешней власти. Так вот, как профессиональный оппозиционер с большим историческим опытом, могу вам сказать, чем меньше закона у оппозиции, тем она действеннее.

И поэтому, если вы считаете сегодня, поскольку я нахожусь в рядах правящего большинства, я хочу вас обмануть, в вашей собственной фракции есть такой же специалист, фамилия его Волынец, поговорите с ним, он вам объяснит, как это делать реально. То что вы хотите сегодня узаконить свои взаимоотношения с государством, вы знаете, давно уже, даже наше общество, согласилось с гражданским браком. Я уже не говорю о том, что церковь признает только свой церковный брак. Ни в законе об оппозиции дело, если для вас дело в том, чтобы, как бы, иметь новый повод для спектакля, тогда я согласен, тогда давайте боритесь за закон об оппозиции. Если же дело в принципе, в существе вопроса, то тогда не важно, как это называется, это называется закон об оппозиции или это называется изменение к регламенту. Важно, чтобы регламентации оппозиционной деятельности, было как можно меньше по принципу: что не запрещено, то разрешено.

И поэтому на мой взгляд, как бы отвлекаясь от моей нынешней партийной принадлежности, на мой взгляд, в любом случае всегда оппозиция заинтересована в том, чтобы Закона об оппозиции не было. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська Алла, будь ласка. За нею Євген Кирильчук.

16:53:06

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

В чем суть оппозиционности с моей точки зрения. Оппозиция – это меньшинство, и самое главное, чтобы это меньшинство было услышано. Потому что мы с вами знаем, что очень часто в меньшинстве возникают какие-то предложения, я даже с точки зрения от партийного меньшинства, возникают какие-то предложения и так далее, которые сегодня, действительно… это идея владеть меньшинством, но эта идея правильная. И самое главное дать возможность, чтобы это правильная идея стала достоянием большинства, была воспринята большинством общества и было реализовано в жизни.

Закон, который нам предложен, ни в коей мере не способствует вот этому принципу. Мало того, что он повторяет нормы Регламента, подменяет Регламент, он во многом противоречит Конституции и, кстати, вводит менее демократичные нормы чем те, которые сегодня существуют в законах, регулирующих деятельность Верховной Рады Украины.

Например статья 4 третий пункт. Здесь говорится, что те депутатские фракции и те народные депутаты, которые не вошли в состав ни большинства, ни меньшинства, фактически так, как тут прописано, они выпадают из депутатской деятельности. Они могут претендовать на какие-то там участия в комитетах, следственных комиссиях и так далее только после распределения всех этих мест, должностей между представителями большинства и оппозицией. Извините, это фактически отстраняет депутатов от депутатской деятельности. Никто не имеет права ограничить индивидуально каждого депутата на ту деятельность, которая прописана в Конституцией, Законом о статусе Верховной Рады Украины. А в этом законе это прописано. Это вопиющее нарушение демократии и с этим нельзя согласится.

Я хочу напомнить, обратить внимание на 19 статью, это право на участие формирования персонального состава органов государственной власти. Само название дикое, оппозиция и претендует на представительство в органах государственной власти.

Да, здесь говорится, что это Нацбанк Украины, Счетная палата и так далее. Но самое смешное, Нацбанк Украины, товарищи, уважаемые коллеги – это орган, регулирующий жизнедеятельность экономическую и политическую государства. А норма представительства предполагается: четыре члена совета от оппозиции и только три от большинства - это же, извините, полный абсурд. Это орган, который во многом определяет экономические результаты деятельности правительства. И так далее, тому подобное.

Я выписала много статей, которые действительно являются нонсенсом с точки зрения здравой логики. И статьи 15, 17 можно поддержать, 18 тоже, но это норма Регламента.

Поэтому я считаю, что в таком виде он является совершенно по сути неправильным, надо работать над Регламентом, надо дать возможность, чтобы голос меньшинства был услышан, чтобы право контроля было реализовано не только у оппозиции, но и у каждого депутата.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євген Кирильчук Миколі Томенко передав, будь ласка.

16:56:17

ТОМЕНКО М.В.

Микола Томенко. Шановні колеги, я хотів би повернути всіх наших колег, і депутатів, і експертів до реального життя. А реальне життя полягає в тому, що ми можемо орієнтуватися на інші країни, можемо не орієнтуватися на інші країни.

Сьогодні опозиція має одну привілею: коли хоче привести якесь рішення - проситися і має один обов’язок - блокувати. Інших механізмів провести якесь рішення і ми тут свідки в цій сесійній залі, окрім прохань наполегливих, або переконливого блокування ми не маємо.

Тому наш підхід буде дуже простий. Треба чітко, раз і назавжди, з’ясувати, в чому зміст проблеми в системі організації влади, щоб опозиція від сьогодні і на 20-30 років вперед знала, що вона робить і які права вона має.

Перша моя теза. Вона пов’язана з тим, що у нас є дуже багато народних депутатів, у яких генеральна лінія міняється ще швидше, чим генеральна лінія визначається партією.

Не може бути у парламенті депутатів, які ніяк не можуть визначитися зі своєю орієнтацією. Можуть бути депутати, які при владі і депутати, які в опозиції. Якщо хто хоче, давайте зробимо закон про депутатів, без визначеної політичної орієнтації. Але в нормальній країні є влада і опозиція. В опозиції можуть бути складові, різні ідеологічні, різні тактичні, але не може бути ситуації, яку сьогодні в парламенті всі використовують, коли перетягують якусь частину для одного чи іншого голосування.

Є друга теза, вона пов’язана з тим, що є реальні інструменти контролю діяльності влади. Ці інструменти через відповідні призначення і я не бачу жодної проблеми, бо коли наші колеги були кілька днів в опозиції, вони з радістю говорили про те, що Рахункова палата повинна контролювати. Я от кілька днів тому мав дискусію з моїми колегами з Партії регіонів, от я не уявляю, як може лідер, один з лідерів фракції „Регіонів”, захищати права людини і захищати опозицію. Це абсолютно очевидно, що Уповноважений з прав людини представляє громадянське суспільство і захищає від влади, місцевої влади і центральної. Тому не треба в кожному кадровому призначенні збиратися і місяць дебатувати, це повинна бути раз і назавжди визначено чинним законом.

І про Регламент. Я думаю, Адам Іванович краще від всіх тут присутніх знає що таке Регламент і особливо знає, як його виконувати. Тому я не хотів би, щоб у нас в Регламенті постійно був ad hoc для опозиції. Бо коли справа дійде до прав опозиції в Регламенті, завжди більшість проголосує в 226 голосів і забуде про ці права опозиції. Це повинен бути закон і якщо є якісь претензії, голосуємо, дебатуємо між першим і другим читанням, але історично...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Борис Беспалий, репліка, згадували його.

16:59:36

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Беспалий.

Олександр Турчинов цікавився, кого я представляю. Я маю честь представляти "Нашу Україну", яка до речі, має дуже успішний опозиційний досвід у Верховній Раді четвертого скликання, минулі. Закону тоді не було. Але була потужна опозиція, були побратими, серед них і Турчинов, і хто наважиться заперечувати, що та опозиція внесла чи не вирішальний вклад в те, що Україна є сьогодні демократичною. А Народна Рада у Верховній Раді першого скликання, вона також не була ні болотом, звичайно, ні опозицією в законі, але вона заслуговує на уклінну подяку за той колосальний доробок, який вона внесла для незалежності України.

Тому, я думаю, треба поважливіше ставитися і до реальних людей, які займають і обстоюють свою позицію незалежно від того у владі вони і в опозиції, не прислуховуються і не шукають собі прикриття бути опозицією в законі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Оскільки мене згадували, то, дозвольте, я також два слова скажу.

Поза всяким сумнівом цікаві дуже ідеї, пропозиції, особливо в перших варіантах були і, дійсно, я жартуючи сказав, але, мабуть, якщо діяти за таким законом, особливо який був в першому варіанті, то в опозиції набагато краще ніж бути в коаліції, бо вона має набагато ширші можливості і практично ніякої відповідальності. Треба шукати, треба шукати, дійсно, можливості дати все, відкрити, як кажуть, всі шлюзи для того, щоб опозиція мала право слова, мала право виступу, мала можливість висловити свої думки при будь-яких варіантах і розглядах питань. Єдине що, давайте я поставлю одне питання, а кожен із нас подумає.

Хороша ідея, наприклад, голова, заступник та секретар Рахункової палати та 4 контролери призначаються Верховною Радою за поданням парламентської опозиції. Подали. Але для того, щоб призначити їх, треба таємно кинути 226 голосів за. От мені автори закону, скажіть, будь ласка, як заставити народних депутатів голосувати так як буде записано в Законі „Про опозицію”? Ніяк. Бо він народний депутат, він як хоче, так і голосує. І зрозуміло, що в переважній більшості, поскільки це опозиція, ну сьогодні опозицій, умовно кажучи, 200 осіб, завтра опозиція може бути і 20 осіб, і зрозуміло, що 20 особам не можна буде дати таких можливостей, щоб заставити ще 226 голосують тільки так, як хоче. Я абсолютно солідарний з тими, хто казав – не може бути два рівні депутатів, більшість і опозиція. Вся Верховна Рада живе за Регламентом, а частинка Верховної Ради має жити за законом. Всі народні депутати рівні. Або давайте приймемо закон для всієї Верховної Ради – Регламент. Або, якщо є Регламентний закон, то врегулюємо це в Регламенті.

Сергій Володимирович, я просив би не робити мені зауважень. Бо я вам роблю зауваження, що ви заважаєте працювати. Я роблю зауваження, я роблю вам зауваження. Це за Регламентом, що Головуючий має право зробити зауваження і підвести підсумки обговорення. Не збуджуйтесь, бо день закінчується.

Ми обговорили питання. Я ставлю на голосування. Правда, нема у нас рішення комітету, але будемо вважати, що ставлю на голосування пропозицію робочої групи про прийняття законопроекту 1011 про парламентську опозицію в першому читанні.

17:04:06

За-172

Рішення не прийнято.

По фракціях, по фракціях. Партія регіонів – 1, Юлії Тимошенко Блок – 118, „Наша Україна” – 23, соціалісти – 28, комуністів – 0, позафракційні – 2.

Шановні колеги, давайте домовимось таким чином. Я звертаюсь і до регламентного комітету, і до авторів цієї законодавчої ініціативи. Давайте, внесіть окремий розділ в Регламент, окремий розділ в Регламент після розділу, де є про коаліцію, одразу треба виписати розділ про парламентську опозицію. І все те, що стосується нашої парламентської діяльності, давайте вкладемо у наш Регламент. І я думаю, це буде реально.

Я звертаюсь, я просто звертаюсь, ніяких голосувань тут бути не може, бо я не можу заставити вас написати те, що…

Що голосуємо? Ну це просто пропозиція.

Так, Матвієнков, будь ласка.

17:05:19

МАТВІЄНКОВ С.А.

Есть пропозиция такая, Адам Иванович. Исходя из тех предложений, которые здесь звучали, есть предложение данный законопроект направить на доопрацювання в регламентный комитет.

Комиссия отработала, она сделала свою базу, подготовила основу. Теперь мы отправляем в регламентный комитет и пусть он над ним работает в виде изменений в Регламент, в виде, так сказать, вынесения в новом варианте. Это уже вопрос регламентного комитета. Пусть поработает.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у регламентний комітет ми можемо направити на доопрацювання тоді закон, коли ми його приймемо в першому читанні. А так регламентний комітет може за власної ініціативи тільки зробити або будь хто із нас. Так що ніяких більше рішень ми не можемо прийняти, крім того, за яке не проголосували.

Для повторного розгляду з пропозиціями Президенту України розділ.

Реєстраційний номер 1152, Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" щодо приведення норм закону у відповідність із чинним кримінальним законодавством".

Доповідає глава Державного департаменту з питань виконання покарань Кощинець Василь Васильович, будь ласка. Від комітету Олійнику підготуватися.

КОЩИНЕЦЬ В.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Відповідно до частини друго статті 94 Конституції України Президентом України Віктором Андрійовичем Ющенко повернено з пропозиціями для повторного розгляду прийнятий 19-го жовтня поточного року Верховною Радою України Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні".

Законом зокрема пропонується викласти в новій редакції пункт „Д” частини першої статті 3 Закону України „Про застосування амністії в Україні”, доповнивши чинну норму про те, що амністії не підлягають особи, яких засуджено за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину і які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання ще однією умовою: „…якщо їх не переведено до дільниці соціальної реабілітації”.

Запровадження цієї додаткової умови про переведення до дільниці соціальної реабілітації спричинить порушення права тих осіб, до яких амністія може бути застосована за чинним законом.

Це суперечить частині третій статті 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесення зміни до чинних законів не допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі статтею 99 Кримінально-виконавчого кодексу України у дільці соціальної реабілітації тримаються вперше засуджені до позбавлення волі за злочини вчинені з необережності, злочин невеликої та середньої тяжкості, а також переведені у межах однієї виправної колонії з дільниці ресоціалізації до цієї дільниці.

Відповідно до частини другої статті 101 названого кодексу до дільниці соціальної реабілітації не підлягають переведенню інваліди першої та другої груп; особи, які досягли пенсійного віку; вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років; особи, які не пройшли повний курс лікування певних видів захворювань тощо.

Тобто дія амністії не буде розповсюджуватися на 5 тисяч осіб соціально незахищених верств населення, які тримаються в установах державної кримінально-виконавчої служби України. Серед них 3,4 тисячі осіб, які досягли пенсійного віку, майже півтори тисячі інвалідів першої та другої груп, понад сто вагітних жінок та жінок, які мають при собі дітей.

Також нова норма, про яку йдеться, не відповідає принципу гуманізму – одному з основоположних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань. Крім того, нова норма серед об’єктивних чинників містить ще і суб’єктивний. Своєчасне переведення особи за рішенням адміністрації виправної колонії до дільниці соціальної реабілітації, від чого залежатиме чи буде застосовано амністію до тієї чи іншої особи. На практиці це призведе до порушень прав і свобод людини і громадянина та інших негативних наслідків. З огляду на викладене пропонується з абзацу п'ятого пункту два Закону України про внесення змін до Закону України „Про застосування амністії в Україні” виключити слова: „та не переведені до дільниці соціальної реабілітації”.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Василь Васильович.

Так, все ясно, я думаю. Шановні колеги, в законі одне речення. Питання є? Питання є. Давайте, якщо не буде заперечень, задасть Ляшко і Удовенко запитання. Ніхто більше не наполягає? Будь ласка, Ляшко, а потім Геннадій Йосипович.

17:10:48

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідачу, звичайно, ми підтримаємо Президента, оскільки не можемо голосувати за звуження прав громадян. Але у мене питання іншого плану до вас. Василь Васильович, от ні для кого ж не таємниця в країні: сотні тисяч людей сидять в установах, якими ви керуєте, недоїдають, роботи немає, туберкульози, СПІДи, все інше. От що ви з оцим робите, щоб там якнайменше страждало цих людей? Чому ви не вносите ініціативи, щоб туди не потрапляли за дрібні злочини – за три гривні, коли мільярди крадуть, країною керують, а за три гривні по п'ять років в тюрмі сидить? От що ви робите для того, щоб цей контингент у вас хоча б нагодований був?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильович, не відповідайте, це не по темі закону. Це ви потім поспілкуєтесь.

КОЩИНЕЦЬ В.В. Я єдине, що хотів, Адаме Івановичу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

КОЩИНЕЦЬ В.В. Я хотів би з цієї трибуни подякувати Верховну Раду, що за останні два роки майже вдвічі збільшила фінансування системи. Хоча вона сьогодні складає 53 відсотки, але порівняно з 2004 роком удвічі фінансування збільшилося. За що вам дякую. Ну а відповідь на питання, я думаю, що ви розумієте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ви поспілкуєтесь. І просто візьміть його до себе радником, він вам підкаже, як працювати. Будь ласка, Геннадій Йосипович.

17:12:21

УДОВЕНКО Г.Й.

Адаме Івановичу, ще добра пропозиція, щоб взяти до себе радником, а не в камеру чи добре зробили.

Василь Васильович, коли в парламенті проголошується слово „амністія” мене в дріж бросає, адже сьогодні у ваших закладах відбувають покарання в тому числі пожиттєве люди, які взяли на себе цю… злочин, який вони не здійснювали. Чи не могли би ми зараз, чи не вважаєте ви за доцільне, щоб оті люди, які зізналися в злочинах під застосуванням тортур, щоб якимось чином також переглядати їхні справи, адже ми повинні справедливість поновити. Я одержую особисто десятки звернень людей, які були присуджені… засуджені до розстрілу, а потім до пожиттєвого ув`язнення.

КОЩИНЕЦЬ В.В. Дякую за запитання, Геннадій Йосипович.

Я би з задоволенням прийняв вашу пропозицію, але роль і місце кримінальної служби не передбачає ніякого втручання в дію слідства, судових органів і так дальше. Дію прокуратури. Ми не маємо права ініціювати такі речі. Значить, є звернення людини. Я єдине, що можу забезпечити, щоб всі звернення, які йдуть від засудженого, попали по адресу туди, про що він звертається. А функціями говорити чи законно чи незаконно ну, вибачте, але я не наділений. Система не наділена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Васильович. Сідайте, будь ласка.

Від комітету Святослав Олійник прошу.

17:14:27

ОЛІЙНИК С.В.

Добрий день, шановні колеги.

Комітетом Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто закон про внесення змін до Закону України про застосування амністії із пропозиціями Президента. Як правильно зауважив Адам Іванович, суть пропозиції зводиться до незгоди Президента з формулюванням, запропонованим в законі щодо обмежень, які встановлюються до осіб, які не переведені до дільниці соціальної реабілітації.

Президент звертає увагу Верховної Ради на те, що такі обмеження суперечать принципам, викладеним в статті 22-й Конституції України, щодо неможливості звуження прав і обсягів повноважень громадян подальшими законами.

Комітет Верховної Ради визнав ці пропозиції слушними і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді погодитися з пропозиціями Президента та виключити із тексту закону умови щодо обмеження застосування амністії відносно осіб, які не переведені до дільниць соціальної реабілітації. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Сідайте.

Шановні колеги, зрозуміло: комітет пропонує підтримати пропозицію Президента. До речі, і Науково-експертне управління також пропонує з цим погодитися.

Тому я ставлю на голосування пропозицію Президента, вона тут одна, про підтримку пропозиції Президента. Голосуємо.

17:16:07

За-375

Підтримана пропозиція Президента.

Тепер я ставлю на голосування: про прийняття в цілому закону з урахуванням пропозиції Президента про внесення змін до Закону України „Про застосування амністії в Україні” (щодо приведення норм закону у відповідність із чинним кримінальним законодавством). Прошу голосувати.

Ляшко, тільки за себе.

17:16:43

За-380

А, хіба що за того, хто в камері, ну, можна.

380, закон прийнято з урахуванням пропозицій Президента.

Розглядається Закон України "Про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Реєстраційний номер 0821. Доповідає заступник міністра промислової політики Шинкаренко Павло Семенович. Будь ласка, два слова.

ШИНКАРЕНКО П.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, Верховною Радою України четвертого квітня 2006 року прийнято Закон „Про внесення змін до статті 1 Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”. Зазначеним законом статтю 1 Закону України про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації пропонується доповнити положенням, за яким забороняється на період 2006-2008 року приватизація відкритого акціонерного товариства „Завод „Маяк”.

Президент України на підставі своїх конституційних повноважень повернув цей Закон до Верховної Ради зі своїми пропозиціями, виходячи з наступного: головні причини, це дві причини і два чинника – юридичний та економічний.

Юридичний чинник базується на тому, що відповідно до частини 5-ї статті 5-ї Закону України про приватизацію державного майна перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації затверджується Верховною Радою за поданням Кабінету міністрів України. Проте Кабінет Міністрів України не було залучено до вирішення питання щодо подальшої долі ВАТ „Маяк”.

Другий чинник економічний. Прийняття даного законопроекту негативно вплине на виконання державного бюджету 2007 року та фінансування відповідних бюджетних програм. Водночас необхідно звернути увагу і на те, що введення в дію Закону не сприятиме виконанню урядом завдань з надходження коштів від плану приватизації, що панується на 2007 рік.

Декілька слів, шановні депутати, хочу сказати стосовно самого підприємства. Відкрите акціонерне товариство „Завод „Маяк” створено 1996 році шляхом перетворення державного заводу „Маяк” в процесі приватизації. На сьогодні 100% акцій статутного фонду товариства належить державі, управління корпоративними правами здійснює фонд державного майна України. Вартість основних засобів понад 80 мільйонів гривень. Основні техніко-економічні показники: обсяг товарної продукції очікуваний за 2006 рік – 22 мільйони 500 тисяч гривень; обсяг реалізації – 24 мільйони 900 тисяч; кількість працюючих – 630 чоловік; середньомісячна зарплата – 760 гривень.

Для підвищення ефективності використання основних фондів та створення умов інвестиційної привабливості проведена реструктуризація підприємства, яка відбувалася за програмою реструктуризації, затвердженою Фондом держмайна.

За час реструктуризації було створено вісім господарських товариств, в які співзасновниками інвестовано більше 30 мільйонів гривень.

Сьогодні можна з упевненістю сказати, що здійснені заходи реструктуризації підприємства і позитивна динаміка фінансова економічних показників роботи, висока готовність товариства працювати у складних ринкових умовах, яка доведена самим життям і працею управлінців – інженерів та робітників ВАТ „Маяк”, його сьогоднішня значна інвестиційна привабливість дозволить завершити майже десятирічну процедуру приватизації з найбільшою інвестиційною віддачею у подальший розвиток провідного високотехнологічного підприємства.

На сьогоднішній день підприємство не має боргів до бюджетних платежів, до Пенсійного фонду та по заробітній платі, погашення боргів всіх попередніх років. З 2002 року ВАТ „Маяк” працює прибутково.

За основним видом діяльності ВАТ „Маяк” не входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави і не належить до об’єктів права державної власності, які відповідно до Закону України "Про приватизацію” не підлягає приватизації. Заборона його приватизації є економічно недоцільною.

Шановні депутати, підтримка цієї позиції стосовно підприємства, яке 10 років тому стало на шлях роздержавлення і має всі підстави найближчим часом знайти ефективного власника, можливості отримання додаткових інвестицій для подальшого розвитку за рахунок спеціальних умов приватизації – це підтримка курсу розвитку вітчизняної економіки на ринкових засадах. Тому прошу підтримати цю пропозицію.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є запитання? Є в Ляшко. Ну, поставте, будь ласка, Ляшко, запитання.

17:22:03

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідачу! Ми далі будемо розглядати пропозиції Президента щодо об’єктів „Укрнафти”, феросплавний, по-моєму. От зараз ви доповідаєте по заводу „Маяк”.

Тобто пропонується, щоб вони не були включені в перелік об’єктів, які не підлягають приватизації, щоб за рахунок їх продажу поповнити бюджет. Але ж, наскільки я пам’ятаю, у законі, який ми прийняли про об’єкти, що підлягають приватизації, „Маяка” там немає. То при чому тут те, що ви розказуєте, що у 2007 році ми не наповнимо бюджет, якщо буде подолано вето Президента? Там немає цього об’єкту у переліку, уважно ознайомтеся.

І для чого взагалі продавати підприємство, яке, з ваших слів, працює прибутково? У чому логіка? Дякую.

ШИНКАРЕНКО П.С. Шановний народний депутате, логіка якраз у тому, що на сьогодні, коли підприємство інвестиційно привабливе, коли воно працює, за нього дійсно, продаючи його на аукціоні, під відповідно виписані інвестиційні зобов’язання можна дійсно взяти ту ціну, яку воно коштує. Це перше.

А що стосується того, чому його не було в тому законі. Тому, що четвертого квітня якраз і прийнятий нині діючий закон про внесення змін до статті першої.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, сідайте.

Заступник міністра економіки Мусіна Людмила Абдурахманівна. З місця можна, будь ласка, мікрофон увімкніть.

МУСІНА Л.А.

Міністерство економіки також підтримує пропозицію Президента. І вважаю, що проект Закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” не підтримати.

І надати можливість Кабінету Міністрів визначати подальшу долю заводу „Маяк”, виходячи з економічної доцільності, з необхідності залучення інвестиційних ресурсів та такого іншого. Тобто підтримується позиція Міністерства промислової політики і Президента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, від комітету хто у нас? Чечетов Михайло Васильович, будь ласка.

17:24:45

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Комітет з питань економічної політики на засіданнях 6 та 14 вересня 2006 року розглянув пропозиції Президента України до Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, прийнятого Верховною Радою України 4 квітня 2006 року, яким передбачено заборонити на 2006-2008 роки приватизацію Відкритого акціонерного товариства „Завод „Маяк”.

Президент України пропонує відхилити зазначений закон, зокрема у зв’язку з тим, що на порушення статті 5 Закону України „Про приватизацію державного майна” до вирішення цього питання не було залучено уряд, чим порушено його конституційні повноваження щодо управління об’єктами державної власності, пункт 5 статті 116 Конституції України і перевищено повноваження Верховної Ради України оскільки нею одноособово вирішено питання, що за Законом України „Про приватизацію державного майна” має вирішуватись за участю Кабінету Міністрів України.

Крім того на думку Президента України поза увагою залишено і те, що Відкрите акціонерне товариство „Завод „Маяк” за основним видом діяльності не відноситься до об’єктів права державної власності, які відповідно до Закону України „Про приватизацію державного майна” не підлягають приватизації, стаття 5.

Слід відмітити, що Президент вже втретє повертає зазначений закон до Верховної Ради з пропозицією відхилити його. Комітет з економічної політики прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України погодитись з пропозицією Президента України і відхилити Закон України про внесення змін до статті 1 Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”. Просимо підтримати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка. Майко, прошу.

17:27:06

МАЙКО В.І.

Я вже по цьому закону раз 6 виступав і хочу сказати одне, от я слухав всіх виступаючих, і так називаємих заступників міністра і всіх. Ви почули, у кого з них, у кого-небудь, у фахівців, у всіх бажання зберегти якусь-то техніку в Україні? Ми знищили всі заводи. Знищили всю оборонну промисловість, якої було 40 процентів всього Радянського Союзу.

Всі наукові могучі оборонні заводи, прочитайте останні довідки американського журналіста, як знищувалася зараз в Росії оборонна промисловість, тими ж шляхами йдемо ми.

Мене дивує, як це фахівці ні один не поставив питання зберегти якийсь напрямок в Україні? Продати! Та ви знаєте, чому я тут шостий раз я тут стою, бо вже там організовані невідомо що - бари, кафе і все, це поряд з ринком, тому цей завод і знищується.

Скажіть, будь ласка, голосуйте, як у кого совість скаже, але знищувати завод, котрий працює, котрий розвивається, єдиний на Україні, який будував весь Радянський Союз, скупляв обладнання туди.

Я вам скажу так, це не моя власність, це просто моя совість розмовляє з вами. Я розмовляв з людьми, скільки цей завод будувався, як создавався, виконаємо це завдання, знищимо, посадимо там дівчат, які будуть танцювати, ось все, що чекає Україну.

Взагалі нам треба подивитися, приватизація – це що, знищення чи це допомога?

Той виступ міністерства, виступ інших людей, це знищення людей, які зовсім безграмотно відносяться до того, що збудували силами наших батьків дідів, і всіх інших. Треба коли не будь сказати правду, що нам не потрібно нашим дітям мати могучу Україну? Чи треба продати все тільки оставити гульки, ресторани і базари. Якщо є совість у вас, немає совісті голосуйте за цей закон і підтримуйте. Є совість підтримайте закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Віталій Іванович.

Шановні колеги! Я абсолютно солідарний з Віталієм Івановичем, я був на цьому підприємстві і він говорить абсолютну правду. Тим більше ви чули виступ міністра промислової політики, який доповідав, як прекрасно працює завод, але треба його продати.

Якщо відповідати коротко для чого продати? Питання дуже просте, він знаходиться біля базару „Петрівка” і там не буде жодного заводу, як його продадуть, там будуть бари, кафе, ресторани і розважальні комплекси. А це підприємство виробляє єдине в Україні і в колишньому радянському союзі бортові самописці для літаків і військових, і цивільних літаків. А замість цього будуть там бари, кафе, ресторани, яких у нас і так достатньо. Давайте будемо приватизовувати те, що не приносить користі державі, те що не працює, те що збитки дає, там де заробітної плати не виплачують, там де є проблеми – головна біль для держави. Тут нормально працююче підприємство треба продати, не підприємство, вибачте, продати, продати площі, викинути верстати, викинути 600 робітників і зробити там, зрозуміло що.

Будь ласка, Бондар і будемо голосувати. З місця мікрофон.

17:30:43

БОНДАР О.М.

УРП „Собор”, фракція „Наша Україна”, Бондар Олександр.

Я дуже сприймаю ваш виступ такий емоційний і депутата Майко, але хочу нагадати, в чому була пропозиція Президента. Президент у своїй пропозиції не ставить питання про продажу заводу „Маяк”, він вказує на те, що при прийнятті цього закону, була порушена процедура, не було узгоджено з Урядом і завод „Маяк” по всім ознакам, не відноситься до підприємств, які по 5 статті закону заборонені до приватизації. „Маяка” нема в списку об’єктів на 2007 рік, ніхто його не збирається продавати. А йде мова тільки про юридичне тлумачення того, чи можна по таким процедурам вставляти об’єкти в заборонені переліки.

І друге, давайте роздивимось, що робиться на заводі „Маяк”, поки він перебуває в державній власності. І все те, що ви сказали, вже зроблено на заводі „Маяк” і в оренду здається, і передається майно, і продається. Давайте далі будемо так робити і залишаючи його в забороненому переліку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вже не голова Фонду Державного майна, на щастя. Будь ласка, Цибенко.

17:31:57

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, фракція комуністів, Цибенко.

Я хотів би сказати, ще раз звернути увагу своїх колег на те, що тоді, коли розпочинався процес приватизації, було дуже багато байок. Оце за рахунок приватизації ми і робочі місця створимо, і наситимо ринок товарами, і бюджети поповнимо, і заробітну плату от-такезну введемо, і так далі і тому подібне. Я думаю, що сьогодні, коли вже пройшло понад 15 років після появи цього явища, уже цілком очевидно стало, що цього нічого не буде.

І ще одне. Шановні колеги, я хотів би привернути вашу увагу до недавніх повідомлень і репортажів телевізійних, які пройшли з одного з підприємств наших сусідів, Росії, де продали АЗЛКа. Справді, підприємство величезне, на якому працювала величезна кількість працівників.

Шановні колеги, давайте будемо послідовними. Наші колеги з попереднього скликання прийняли цей закон, давайте його підтримаємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков, будь ласка.

17:33:11

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемые Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Вообще, я так понимаю, что до тех пор, пока мы будем ставить цель перед процессом приватизации нахождения средств в бюджет, мы никогда нормально не построим работу экономики. Не это задача процесса приватизации. Задача процесса приватизации – это механизм нахождения эффективного собственника, механизм того собственника, который бы организовал нормальную работу: рабочие места, налоговые платежи, прибыль в бюджет.

Сегодня предприятие работают стабильно, нормально, эффективно. Какой смысл сегодня заниматься приватизацией этого объекта? И мы однозначно фракция, рассматривая этот вопрос, приняли решение о том, что мы будем выступать и преодолевать вето, голосовать за преодоление вето по этому закону.

Александр Николаевич, не надо кривить душой и нужно говорить честно и откровенно. Речь не идет о том, что нарушена процедура либо не нарушена процедура, речь…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, я бачу, бачу… уже ні. Турчинов, прошу.

17:34:19

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, дійсно, для нас не зрозуміла ситуація: чому підприємство, яка не є збитковим, яке працює на військовий комплекс України, треба приватизувати? Тут жодного аргументу ні Президент, ні ті, хто готував вето, ні навели.

І тому наша фракція, фракція "Блоку Юлії Тимошенко" заперечує, щоб ми виставляли на продаж і „розпихували по кишеням” заводи, які державі по-перше дають прибуток, а по-друге, забезпечують безпеку нашої держави.

Саме тому наша фракція пропонує подолати вето Президента саме на цей законопроект і просимо всіх підтримати, хто дбає про ВПК, хто дбає про Україну. І після голосування оголосити, Адаме Івановичу, фракції, як вони проголосували.

Я звертаюся до тієї ж самої антикризової коаліції: достатньо багато ви говорите і красиво, а давайте красиво голосувати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, всі фракції, які хотіли, висловилися. Ще раз хочу сказати, давайте згадаємо, коли ми нещодавно приймали програму, чи список затверджували орієнтовний приватизації підприємств на 2007 рік. І як ті, хто сьогодні криком кричить, що треба приватизовувати, як вони тоді виступали. Так ви вже постійно ведіть хоча б одну і ту ж саму лінію, що не можна. Тоді не можна, а сьогодні можна, бо видно близько десь маяк приблизився до тих, кому хочеться його взяти.

Є пропозиції, будемо голосувати. Першою ставиться на голосування пропозиція президента про відхилення закону. Прошу визначатися.

17:36:17

За-189

По фракціях: Партія регіонів – 166, „Блок Юлії Тимошенко” – 4,”Наша Україна” – 15, соціалісти, комуністи – нулі, позафракційні – 4.

Я ставлю на голосування пропозицію про подолання вето президента. Прошу голосувати.

17:36:55

За-190

По фракціях: Партія регіонів – 5, Блок Тимошенко – 116, „Наша Україна” – 17, соціалісти – 30, комуністів - 20, позафракційні – 2.

Я вношу пропозицію і ставлю на голосування пропозицію направити на доопрацювання закон. Голосуємо.

17:37:30

За-195

Таким чином, жодне з рішень не прийнято. Закон вважається, на жаль, відхиленим. Єдине, що нас може потішити, що цього підприємства немає в переліку підприємств, які підлягають приватизації в 2007 році.

Розглядається Закон України "Про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" з пропозиціями Президента, реєстраційний № 0822.

Заступник міністра економіки Мусіна Людмила Абдрахманівна, це „Укрнафта”. Будь ласка.

МУСІНА Л.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

Законопроектом пропонується заборонити приватизацію пакета акцій, що належать державі у статутному фонді відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”. Проект закону не підтримується з наступних міркувань.

По-перше, відповідно до постанови Кабміну від 1998 року № 774 про утворення Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” належний державі пакет акцій ВАТ „Укрнафта” в розмірі 50 відсотків, плюс одна акція, передано до статутного фонду Національної акціонерної компанії НАК. А статутом НАК передбачено, що державні пакети акцій і державне майно, яке передано до статутного фонду компанії не можуть бути відчужені або перебувати в заставі без рішення засновника, яким є держава в особі Кабінету Міністрів України. Саму ж компанію НАК „Нафтогаз” включено до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Тим самим, вже встановлено заборону на приватизацію пакету актів ВАТ „Укрнафта” і необхідності прийняття окремого закону по ВАТ „Укрнафта”, оскільки це вже передбачено законодавством.

І одночасно хотіла б зауважити, що Верховною Радою попереднього скликання неодноразово розглядались закони, яким встановлювалась заборона приватизації ВАТ „Укрнафта”. Але закони не були прийняті.

Виходячи із викладено, проект закону, зазначеного закону, не підтримується. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Чечетов від комітету, позицію.