ЗАСІДАННЯ  ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 вересня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості, запрошені Верховної Ради! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Будь ласка, увімкніть систему „Рада”, реєструємося.

10:00:56

У сесійній залі зареєстровано 389 народних депутатів.

Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні колеги! Сьогодні день народження у Бойка Володимира  Семеновича. Давайте  привітаємо нашого патріарха металургійної  промисловості із цим днем народження.

Переходимо до розгляду питань порядку денного.

Прошу записатись народних депутатів на виступи з оголошеннями, повідомленнями, заявами. Сьогодні ми маємо 30 хвилин. Так, будь ласка, покажіть на табло. Є? Кравчук, „Блок Юлії Тимошенко”. Підготуватись Денисовій. Немає Кравчука? Є? Шановні колеги, я вам ще раз нагадую: той, хто хоче з місця сказати або передати слово, підніміть руку, щоб я бачив, бо я ж не знаю, що ви хочете. Томенко? Будь ласка, Микола Томенко. Підготуватись Денисовій. 

 

10:02:42

ТОМЕНКО М.В.

Микола Томенко.

Шановні колеги, я від імені нашої фракції хотів би привернути увагу до надзвичайно важливої проблеми – ухвалення основного економічного закону – бюджету. І для нас надзвичайно важливо, щоб все-таки обговорення бюджету вийшло за межі підвалу Верховної Ради, де вчора це відбувалося, а було б обговоренням суспільним і громадським, оскільки вперше в історії України маємо документ, до якого надзвичайно багато запитань.

Якщо ми бюджетом вирішили змінити законодавчу базу України, то це вдалося зробити розробникам, що в бюджеті пропонується зміну 16 податків. То такого ще в історії українського парламентаризму не було. І треба сказати, що, очевидно, уряд хотів одним документом вирішити на п'ять років всі питання раз і назавжди. Ніколи ще в бюджеті не було програми приватизації, тому що в додатку є перелік підприємств, які треба приватизувати. Я нагадую всім, що для того, щоб визначити порядок і перелік приватизованих підприємств, треба приймати Державну програму приватизації.

Мене як людину, яка займається гуманітарною соціальною сферою дивує чому уряд без обговорення профільних комітетів вирішив це бюджетом приватизувати всю українську поліграфію. Тут приватизуються всі державні поліграфічні підприємства. Можливо так  уже відбулося  якесь обговорення і суспільство вирішило це зробити. Мене дивує те, що всі соціальні програми на сьогоднішній день або скорочені, або згорнуті. Я хотів би почути позицію і нашого Комітету з питань науки і освіти, що  ми відмовимося виконувати 57 статтю Закону про освіту, де чітко передбачено, що ми повертаємо борги вчителям рівними  частинами щороку. В цьому році в 4 рази   зменшені видатки порівняно з попереднім роком. Це означає, що ми зараз обманюємо вчителів, якщо будем приймати цей бюджет.

Є надзвичайно серйозна проблема, яка пов`язана з пенсійним забезпеченням. Вперше парламенту запропонували бюджет, де пенсії практично залишаються стабільними, тобто всі ці передвиборчі обіцянки, про які говорили всі політичні сили про збільшення пенсій, залишаються на папері. Всі говорили на  виборах про повернення заощаджень. Подивіться суму, яка передбачається за рік повернути, 650 мільйонів це практично цифра попередніх років, а всі говорили про те, що повернення заощаджень надзвичайно важливим. Я думаю, що у нас буде  спеціальне бюджетне обговорення,  і ми до цього повернемося, але я хотів би,  щоб воно не завершилося завтрашнім засіданням, а було б обговоренням суспільним,  тому що, якщо ви подивитесь видатки на уряд і міністерства, ви побачите, що вперше в історії видатки на утримання  уряду і  міністерств зростають від 5 до 8 раз, тому гроші для соціальних  програм є, і я хотів би, щоби все суспільство ці гроші повернули від уряду до народу.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Бюджет ми будемо обговорювати завтра, представлення бюджету буде.

Будь ласка, Денисова, „Блок Юлії Тимошенко”. Підготуватися Удовенко передає Кендзьору.

 

10:06:09

ДЕНІСОВА Л.Л.

Добрый день, уважаемые коллеги!  Хотя  вот Адам Иванович сказал, что у нас бюджетная тема обговаривается завтра,  но терпеть до завтра нет мочи. Поэтому я бы хотела сейчас обратить ваше внимание на отдельные пункты законопроекта «О Государством бюджете Украины на 2007 год».

Первое – что касается дефицита Государственного бюджета, который закладывается в этом законопроекте и беспокоит. Дефицит бюджета будет составлять 14,4 процента, то есть получается рост дефицита бюджета по отношению к 2006 году, хотя и там достаточно большой был дефицит, и поэтому это не очень комфортно для страны.

Какими методами пытаются нашим законопроектом покрыть этот дефицит. Два метода – это внутренние заимствования и внешние. Да, Николай Янович Азаров сказал, что некрасиво и некомфортно стране иметь такой маленький внешний долг. Но я бы все-таки обратила внимание, что мы собираемся сегодня занимать на внешнем рынке деньги, но страна в связи с политическими событиями, с какими-то другими признана в мире высокорисковой. И поэтому для нас проценты будут высокими и гроши будут дорогими. На это я бы хотела обратить внимание.

Более того, если говорить о прогнозных показателях бюджета сводного, то там, мы понимаем, что есть скрытый дефицит,  и скрытый дефицит составляет 23 миллиарда гривен. За счет чего мы будем его покрывать?

И очень хорошо понятно и прослеживается из того анализа проекта бюджета, который у нас на сегодняшний день есть, что покрывать мы будем за счет того, что мы увеличили поступления доходов в местные бюджеты на 31 процент. Что это означает? Мы же не увеличиваем им налогооблагаемую базу – мы ее уменьшаем за счет того, что вносим изменения в 16 законопроектов, как говорил предыдущий оратор. Поэтому местные бюджеты – это поставленные на колени регионы, а страна сильна только своими сильными регионами. Я поэтому прошу обратить ваше внимание на то, чтобы мы все-таки помнили, что местные бюджеты – это заработная плата нашим работникам.

И вообще, я бы хотела обратить ваше внимание, уважаемые депутаты, хотя вы не хотите обратить внимание на законопроект по бюджету о том, что просто страна превращается в урядовую республику, что все те полономочия, которые были даны даже бюджетам 2006 года, а это контролировать: державные гарантии, государственный долг, распределение и покрытие, Верховную Раду лишает этот законопроект. И поэтому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Геннадій Йосипович передає слово Кендзьору, він також записаний. Тому, будь ласка, Ярослав Кендзьор, 6 хвилин. Підготуватися Плотніков передає  Чечетову.

 

10:09:37

КЕНДЗЬОР Я.М.

Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати.

Ярослав Кендзьор, фракція „Наша Україна”, Народний Рух  України.

У листопаді кожного року Україна відзначає  трагічні роковини голодомору 32-33 років. Недавно відбувся форум українців, який також, поміж інших проблем і питань, торкнувся проблеми визнання голодомору геноцидом українського народу і прийняв відповідне звернення до парламенту України, до світової громадськості, до парламентів усіх держав.

Є звернення Президента України до Верховної Ради  з приводу цієї трагедії, є звернення останнього центрального проводу Народного Руху України щодо визнання голодомору 32-33 років актом геноциду українського  народу. Я сьогодні,  шановні колеги - народні депутати, торкаючись цієї, повертаючись до цієї проблеми, хочу нагадати вам усім,  депутатам п’ятого скликання Верховної Ради  України про те, що 14 травня 2003 року відбулися парламентські слухання з приводу голодомору 32-33 років.

У прийнятій постанові і зверненні, звернення, яке є частиною постанови Верховної  Ради, говориться про те, що ми вважаємо, що в умовах незалежної  України страхітливу правду про ті роки має офіційно оприлюднити держава, оскільки голодомор 32-33-х років був свідомо організований сталінським режимом і повинен бути публічно засуджений українським суспільством та міжнародним співтовариством як один з найбільших за кількістю жертв у світовій історії факт геноциду.

Ми, учасники спеціального засідання Верховної  Ради України  14 травня 2003 року чинимо це сьогодні, визнаючи голодомор 32-33-го років актом геноциду українського народу за диявольським задумом сталінського режиму. Ми знаємо про те, що сьогодні 10 парламентів різних держав Європи і Америки визнали цей акт винищення українського народу комуністичним сталінським режимом актом геноциду.

З цього приводу є, мало б бути логічне продовження вирішення цієї проблеми і поставити остаточну крапку у цій проблемі – це звернення українського парламенту до Організації об’єднаних націй, щоб ця міжнародна організація визнала актом геноциду голодомор, штучно організований комуністичним режимом актом геноциду.

Далі мало б бути звернення до Гаазького міжнародного суду, щоб була дана відповідна кримінальна оцінка цьому злочину. І як Нюрнберзький процес засудив фашистських верховодів, так повинні бути засуджені і ті верховоди, які творили цей злочин проти українського народу, а відтак і їхні сьогоднішні послідовники, ті, які несуть цю ідеологію і в сьогоднішній, уже незалежній українській державі.

Сьогодні уже  відкриті архіви КДБ, Служби безпеки України, де всі злочини проти українського народу можна уже оприлюднювати.

І шановні народні депутати, невже це є нормально, коли тільки на 15 році незалежної України відкриваються секретні архіви КГБ. Кого ж приховує незалежна Україна? Чому вона приховує злочинців, які творили злочини супроти українського народу.

І ще одне. Сьогодні керівником Державного архіву призначена комуністка Гінзбург. Та звичайно, що керівник Держархіву неодмінно буде або знищувати документи, які стверджують і фіксують злочини комуністів проти українського народу.

Ще одне. Ось те, про що я говорив, звернення до ООН і до Гаазького суду парламентом України. Це тест для сьогоднішньої так званої антикризової коаліції, як вони ставляться до тих злочинів, до оцінки тих злочинів, один із суб’єктів антикризової коаліції, наслідники тої політичної сили, які чинили ці злочини. І сьогодні дивно виглядає, коли Верховна Рада, вірніше, треба конкретизувати, ця так звана антикризова чи антиукраїнська більшість, приймає рішення щодо підтримки антиукраїнської позиції свого лідера Януковича і не приймає рішення, щоб до Російської Думи, до російського керівництва, щоб віддати всі українські об’єкти в Криму, маяки і таке інше, землю, яка захоплена, яка окупована російською вояччиною. Ось над тим сьогодні повинна думати, якщо це українська Верховна Рада, її так звана більшість у Верховній Раді.

І українське суспільство повинно давати саме оцінку такій коаліційній більшості. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Чечетов Михайло Васильович. І йому передає слово ще Кисельов. Шість хвилин, будь ласка. Підготуватися Сушкевичу.

 

10:16:02

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михаил Чечетов, фракция Партии регионов.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги. Можно только приветствовать то, что секретариат Президента наконец-то занялся своими прямыми обязанностями и начал анализировать социально-экономическую ситуацию в стране и давать Президенту соответствующие материалы. Но пользуются они не первоисточниками, не документами, публикациями в прессе, иначе невозможно понять, почему критика Президента адресована не действительному состоянию дел, а тому, как об этом пишут газеты, интернет-сайты. В итоге получилось, что чиновники из секретариата подставили Президента. Если бы Президент заставил своих работников читать документы, а не газеты, он сразу бы получил ответы на все интересующие его вопросы.

«Проект бюджета на 2007 год не имеет никаких признаков относительно снижения налоговой нагрузки», - сказал Виктор Ющенко на брифинге в пятницу  в Киеве. По его словам такая ситуация затрудняет диалог власти с бизнесом. На самом же деле, в проекте бюджета на 2007 год предусмотрено сокращение перераспределения ВВП через бюджет до 30,2%, а в первом полугодии 2006 года такое перераспределение достигло почти 35%. В частности снижен норматив отчислений части прибыли государственных предприятий с 50 до 15%. То есть около 2 миллиардов гривен правительство оставляем в распоряжении этих предприятий для инновационного обновления производства и модернизации, технологического перевооружения, внедрения энергосберегающих технологий.

Диалог с бизнесом всегда сложная вещь, если ее вести. У предыдущих правительств затруднений в диалоге не было, поскольку они его не вели, просто нагибали нефтетрейдеров, мясопереработчиков, производителей сахара, металлургов и получали кризис за кризисом. Сейчас диалог с бизнесом и общественностью восстанавливается. Например, для презентации для общественности проекта бюджета 2007 представители предпринимателей, авторитетные эксперты: Митюков, Лисицкий, …, … как раз с огромным удовлетворением приветствовали планы по снижению давления на бизнес.

Второе. Виктор Ющенко  заявил, что считает непонятным положение проекта Госбюджета, согласно которым миллиардные суммы капитальных вложений концентрируются в центре, в то время, когда речь идет о повышении полномочий, в том числе и финансовых, местных органов власти. В действительности же в проекте Госбюджета на 2—7 год решительно изменено соотношение долей государственного и местных бюджетов. Последний составляет 43,4% в сводном бюджете страны по сравнению с 36,2% в 2005 году и 40,4% в 2006 году. Расходы инновационно-инвестиционного развития предусмотрены в объеме 25,7 миллиарда гривен.  Как они распределяются? 1,897 млрд. грн. – на развитие  агропромышленного комплекса. А именно: дотации реальным производителям, растениеводческой продукции на местах, на компенсацию покупки сложной сельхозтехники, то есть тоже сельхозпроизводителям на местах, на удешевление кредитов для сельхозпредприятий и так далее.

2 млрд. 295 млн. грн. – на развитие ЖКХ и социально-экономическое развитие регионов. А именно субвенции регионам на капитальные вложения, на реконструкцию центральных систем, водоотводы, водопоставки,  то есть коммунальным предприятиям. Субвенции депрессивным регионам, на реформирование жилищно-коммунального хозяйства, то есть деньги пойдут вплоть до ЖЕКа.

1 млрд. 425 млн. грн. – на развитие строительной отрасли, а именно: обеспечение жильем граждан, имеющих на него право, льготное кредитование жилья для молодежи и других категорий, имеющих право на это. На строительство жилья для служащих, военнослужащих, на реконструкцию объектов социально-культурного назначения.

6 млрд. 949 млн. грн. – на строительство, реконструкцию, ремонт и содержание автомобильных дорог.

2 млрд. 912 млн. грн. – на научную, научно-техническую деятельность.

На 3 млрд. 300 млн. грн. увеличиваются расходы на здравоохранение. Причем, три четверти сводных расходов – 16 млрд. 600 млн. грн. – это расходы местных бюджетов. И так далее.

То есть, львиная доля инвестиционных расходов дойдут до конкретных предприятий, до местных бюджетов, до людей. И планироваться они буду как раз на базе заявок и расчетов местных властей и государственных предприятий.

Третье. Это является ручным управлением, которое потом будет и формировать коррупцию, непрозрачные подходы, сказал Виктор Ющенко. Реально же только в июле, накануне освобождения своих кабинетов прошлое правительство сделало платежей на 1 млрд. 300 млн. грн. больше, чем позволяли доходы. То есть увеличило дефицит госбюджета сразу на треть. И при этом оставило заявки на возмещение НДС, из которых сразу же на 700 млн. грн. возмещения пришлось приостановить, поскольку отсутствовали законные основания для такого возмещения. Что и кому возмещалось до этого – нужно еще разобраться.

Так что вопрос о прозрачности и обоснованности решений предшественников предстоит серьезно изучить и дать оценку. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, мікрофон Сушкевича з місця.

Підготуватись, Кравченко передає Симоненко.

 

10:21:19

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую Адаме Івановичу.

Сушкевич, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, я кожного року чекаю бюджетного процесу і сподіваюсь, що в  кожному проекті Державного бюджету з’являться складові, які профінансують черговий соціальний закон. І це нормальна практика, яка дає змогу нашому соціальному законодавству запрацювати  по факту вступу в дію закону, чергового Закону „Про Державний бюджет України”.

Але ви знаєте, я  чесно кажучи, шокований 40 статтею Державного бюджету і попри того, що завтра буде основне обговорення, я, не знаючи чи зможу завтра дорватись до мікрофону, хотів би сказати про цю 40 статтю.

Я тільки коротко скажу про неї. Порядок надання пільг, компенсацій, гарантій, державних соціальних гарантій, соціальних допомог, допомог сім’ям з дітьми та інших соціальних виплат, тобто, абсолютно всіх та визначення їх розміру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Шановні колеги, мова іде про те, що все соціальне законодавство, яке напрацьовано за ці роки, в тому числі і ті законодавчі акти, які       опрацьовані Комітетом в справах пенсіонерів, ветеранів і інвалідів, включаючи розмір їх, норми прямої дії, які виписані в законі в наступному році будуть регулюватись тільки Кабінетом Міністрів.  І навіть ті позитивні моменти, якщо вони є в тому, що торкається збільшення соціальних виплат і допомог, які є в проекті Державного бюджету, Кабінет Міністрів вправі протягом року змінити, як розмір так і порядок надання.

Ви знаєте, ця норма не може мати право на життя в Законі „Про Державний бюджет”, ця норма практично перекреслює роботу всього соціального законодавства України, яке   напрацьовано за ці роки. І, безумовно,  в такому вигляді приймати цю редакцію статті не можна.

Я, надзвичайно стурбований  тим, що ряд програм інвалідів передані на  місцевий бюджет. І адекватність  розмірів місцевих бюджетів з передачею програм інвалідів на місцеві бюджети у мене викликає  сумнів. І з цього приводу є сумніви,  що ці реальні бюджетні видатки будуть профінансовані по відношенню  до  проблем  інвалідів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Симоненко Йому також передає слово  Заклунна. 6 хвилин. Підготуватися Попеску.

 

10:24:24

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые радиослушатели, наши избиратели, телезрители, уважаемые коллеги! Хочу остановиться в своем выступлении на трех проблемах или трех  проблемных вопросах.

Первое. Фракция коммунистов категорически  выступает против дифференцированного подхода  в отношении выплаты помощи при рождении ребенка  8,5 тысяч  гривен. Мы осуждаем подобную практику и предлагаю Премьер-министру Януковичу детально разобраться  в экономическом обосновании  подобных новшеств, принять соответствующее решение к тому, чтобы наказать  виновных во внесении подобных предложений и снять эту проблему с повестки дня.

Почему мы, фракция коммунистов, это предлагаем? Это нарушение 22 статьи Конституции Украины, которая предусматривает исключение, ущемление в правах и льготах  тех или иных категорий, которые  получили это право по закону. Это еще и потому, что  именно этот закон, о котором мы сегодня говорим, он  был принят по инициативе коммунистов в предыдущем созыве, автор этого проекта закона Самойлик Екатерина Семеновна. Именно на основе этого проекта закона мы тогда первое помаранчевое   правительство  заставили, я помню эти дискуссии,  заставили здесь, в Верховной Раде, включить  в бюджет средства для финансирования  этого закона. Поэтому мы имеем все основания  сегодня потребовать, чтобы этот закон выполнялся.

И именно эта норма не является источником наполнения бюджета. Я думаю,  что правительству следует сегодня серьезно посмотреть, в каком стане реальная экономика, повести решительную борьбу с тенизацией  экономики, навести порядок  на таможне, чтобы там в два три раза после того, как хозяйничали помаранчевые, не увеличили, так скажем,  взятки за риски определенные, а навести по-настоящему порядок на той же таможне. Сегодня необходимо увеличить рентные платежи на добычу нефти и газа и многие другие предложения, они реальны, и я считаю, что их надо рассмотреть.

Вторая проблема, о которой я хотел бы поговорить и высказать свою точку зрения и нашей фракции. Это уже сегодня надо наводить порядок в стране. Именно против наведения этого порядка в стране так сопротивляется в том числе и помаранчевая  команда. Я хочу привести пример, кого, каких руководителей расставила помаранчевая команда за это время у нас в стране.  

Есть у нас Николаевский морской торговый порт – государственное предприятие. Министр новый, назначенный министр транспорта издает приказ, создает комиссию – законное требование проверить организацию работы государственного предприятия Николаевский морской торговый порт. Что происходит?

Директор этого предприятия обращается в хозяйственный суд с позовом запретить этой комиссии проверять деятельность государственного предприятия. Державний виконавець срочно выполняет это распоряжение суда. Товарищи, факт коррупции налицо. Такого директора надо гнать немедленно сразу с предприятия. И таким образом наводить порядок в этой отрасли.

Это ведь очевидно, что сегодня, так скажем, в помаранчевом угаре мы дойдем до такого состояния, что вообще утратим управляемость страной! Я считаю, что эти факты лишний раз свидетельствуют о том, что тысячи решений судов не выполняются. А как только в коррупционные схемы, а это – схемы управления предприятием, это ясно, кого поставили помаранчевые, это естественно на этом торговом порте иметь возможность распределять грузовые потоки и получать сверхприбыли. Вот против чего сегодня так шаленно, як то кажуть у нас в Украине, ведут эту борьбу.

И третья проблема. Уважаемые товарищи, эта истерия вокруг того решения, которое было принято нами вчера. Срочно заседает Совет безопасности. Крика и воплей много. А в чем суть проблемы? Я хочу уважаемые и вас, избиратели, проинформировать и своих коллег проинформировать. Товарищи, давайте не будем забывать, кто поднял этот шум и по какой причине.

Прежде всего, это подняли шум аналитические центры  и общественные организации, которые, естественно, заинтересованы во вступлении Украины в НАТО. Они требуют срочно созвать заседание РНБО с повесткой дня и, так скажем, в отношении  связи с альянсом. По результатам этого заседания Президенту подписать указ и официальное обращение к Генеральному секретарю НАТО с целью присоединения Украины к выполнению плана действий по вступлению в НАТО.

А теперь суть их интересов. А интересы сводятся к следующему, что это все  грантоеды подняли шум. Это те структуры, которые  в результате потеряли  25 миллионов долларов американской взятки, выделяемой на этих грантоедов специально для этой рекламы.  Но самое опасное, и в этой части нам надо  разобраться с министром обороны и министром иностранных дел, я считаю, что в ближайшее время надо заслушать их в соответствии с политической реформой на нашем заседании. Почему? А потому что  их вопли сегодня  определены тем, что именно окружение одного министра и другого министра в результате отложения вступления в НАТО потеряли 10 миллионов долларов на рекламу НАТО. Товарищи, так у нас, оказывается,  на взятках живет Министерство  иностранных дел и Министерство обороны. Грантоеды вопли  поднимают и  народ Украины с толку сбивают. Они 25 миллионов долларов получают, а что народ Украины получит от этого? Вот поэтому, уважаемые  товарищи, я считаю, что нам надо самым серьезным образом разобраться и уже министров привлекать к ответственности, что они занимаются антигосударственной деятельностью.

И последнее.  Я в части того,  что высказал один тут из пещерных антикоммунистов. Фракция коммунистов не боится открытия архивов и это надо сделать, так как открытие архивов потребует выполнения решений Нюрнбергского суда в части их желания реабилитации ОУН-УПА, а Нюрнбергский процесс, 60-летие которого отмечаем мы в следующем месяце,  определил, что ОУН-УПА  - это были пособники фашистов.

(Ш у м   у   з а л і)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Іван Попеску, будь ласка.

 

10:30:49

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. 

Вельмишановний Адаме Івановичу! Вельмишановні колеги!  До мене як до народного депутата України  та заступника голови Комітету Верховної Ради  з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин від імені сільської громади село Середнє ………Рахівського району Закарпаття, абсолютну більшість якої складає коріння румунська меншина, звернувся середньоводянський сільський голова …… з проханням посприяти йому виділення коштів для організації святкування 600-річчя першої історичної згадки села, на яке запрошені високопоставлені гості як з України, так і з-за кордону.

З цієї нагоди коштами сільської громади був збудований новий будинок культури, але для здачі його в експлуатацію вкрай необхідно закупити відповідний інвентар. Але, на жаль, сільська рада не має на це необхідних коштів.

Крім того, необхідно надати допомогу в ремонті головної вулиці села, яка буде в центрі уваги під час святкування цієї події.

Слід зазначити, що в даному румунському селі, де проживає біля семи тисяч чоловік, на будівництво цього дому культури, а також на будівництво інших об’єктів соціальної сфери села: лікарні, дитячого садка – кошти з Державного та місцевих бюджетів залучено не було. І складається враження, що це є результатом незрозумілого політичного підходу для вирішення проблем даного села, що неприпустимо в умовах нової демократії.

Виходячи з цього, я зробив депутатське звернення на ім’я голови обласної адміністрації Олега Гаваши: дати відповідне розпорядження щодо виділення необхідних коштів для придбання необхідного інвентарю: стільців, столів, штор, - ремонту центральної дороги села з твердим покриттям та задіяти у святкування відповідні управління та відділи культури Закарпатської обласної адміністрації та Рахівської районної держадміністрації.

На жаль, окрім відписки від „Облавтодору”, ніякої інформації я не отримав. Прошу тому зважати моє звернення сьогодні як депутатський запит.

Другий момент. Крім того, у Закарпатській області на річці Тиса навпроти села Солотвино є міст, який вже пару років був забудований, але не здається в експлуатацію. Слід зазначити, що з того боку мосту в районі ……… проживає біля 30 тисяч українців. З цього боку мосту проживає біля 40 тисяч румунів. Справа в тім, що вони мають родинні зв’язки і не можуть їхати один до одного в гості.

Тому я звертаюся до відповідних служб про негайне введення в експлуатацію цього мосту, з тим щоб вирішити питання як румун України, так і українців в Румунії, по транскордонному співробітництву.

І третє, наостанку. У Чернівецькій області спостерігається на рівні Герцаєвського району та інших політичні репресії за політичною ознакою. Так, наприклад, директора школи села …………… Іонеску Герцаєвського району було знято з роботи з політичних мотивів. Його відновив суд на роботу. Але зразу місцеве районо знову його звільнило. Тому я вимагаю: негайно припинити політичні репресії і в призначення нових керівників приймати участь представників національних меншин. Оскільки в Глибоцькому районі ні голова, ні один з його заступників, ні  керівник районної освіти не знають румунської мови….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановний Іване Васильовичу, і шановні колеги, я просив би більше фраз, що „прошу вважати це моїм депутатським запитом” не вживати. Тому зараз, відповідно до нового Регламенту, депутатські запити, депутатські звернення оформляються зовсім по-іншому. Тому, будь ласка, не ображайтеся, коли ви буде виступати, вносити пропозиції, а ми не будемо їх оформляти як депутатські запити, чи звернення.  Це кожен депутат має робити сам. Будь ласка, ця практика вже в зв’язку з вступом в дію нового Регламенту не діє.

 

Засідання веде МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати,  розглядається проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо початку діяльності апеляційних адміністративних судів. Доповідає голова Комітету з питань правосуддя – Ківалов Сергій Васильович, прошу.

          Запишіться, будь ласка, від фракції на виступ, на обговорення.

 

10:35:50

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Олександре Олександровиче…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Васильович, одну секундочку, зараз, зараз. Записалися від фракцій, тепер від депутатів прошу запишіться, якщо є потреба. Спасибі. Доповідайте.

 

КІВАЛОВ С.В. Шановні народні депутати, Комітетом з питань правосуддя розглянуто поданий мною 4 вересня цього року проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства щодо продовження терміну для початку роботи апеляційних адміністративних судів до 1 липня 2007 року.

Звертаю вашу увагу на те, що з 1 вересня цього року в нашій  державі зупинився апеляційний розгляд адміністративних справ. Діючі Загальний  господарський  і апеляційний суди більше не повноважні розглядати ці справи, а уповноважені на цей адміністративні  апеляційні суди досі не можуть розпочати роботу. Результатом є  масове порушення прав громадян на апеляційний розгляд адміністративних справ, яке триває вже півмісяця  і має бути негайно припинене.

Указом Президента України передбачено 66 посад суддів для семи адміністративних апеляційних судів. З них обрано лише 22. Так Дніпропетровський адміністративний апеляційний суд наразі складається лише з одного судді, а їх має бути десять. У трьох судах не призначено голів і жоден з них не забезпечений приміщеннями.

Тому Комітет з питань правосуддя на своєму засіданні схвалив згаданий законопроект, яким у Кодексі адміністративного судочинства змінюється всього одне речення: „Кінцевою датою початку роботи апеляційних адміністративних судів визначити 1 липня 2007 року замість 1 вересня 2006 року”. Це надає час, необхідний для завершення формування апеляційної ланки адміністративних судів відповідно до закону і водночас гарантує право громадян на апеляційний розгляд їх справ протягом перехідного періоду. Комітет рекомендує Верховній  Раді України прийняти законопроект  за основу і в цілому як закон України.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую і вам. Запитання до доповідача які є? П’ять хвилин, запишіть, будь ласка і запишіться на запитання. Ні, ні то ви на виступ записалися. На запитання запишіться.  Александровська.

 

10:39:01

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Я прошу передать слово Бабурину.

 

10:39:05

БАБУРІН О.В.

Спасибо. Бабурин, фракция коммунистов, Запорожье.

Сергей Васильевич, понятное дело, что сроки провалились из-за того, что не было финансирования. Вот я просмотрел бюджеты 2005 и 2006 годов, там на, будем говорить, на реализацию организации работы административных судов было выделено в 2005 году 4,4 миллиона гривен, а в 2006 году – 10,2 миллиона. Вот у меня вопрос. Куда были потрачены эти деньги?

Второе вопрос. Сколько нужно денег в бюджете 2007 года для того, чтобы реализовать вот эти ваши предложения по началу работы судов первого июля 2007 года?

 

КІВАЛОВ С.В.  Уважаемые коллеги, мы на последнем заседании Комитета по вопросам провосудия рассматривали вопросы финансирования. Я вам хочу сказать, что на административные суды правительство не дофинасировало почти 60 процентов. И, выступая на комитете, голова судовой администрации Украины сказал и просил, чтобы комитет поддержал вопросы, связанные с финансированием, в первую очередь административных судов.

Все, что было предложено судебной администрацией, Верховным судом и высшим административным судом, было учтено, и мы приняли соответствующее решение, и это решение на сегодняшний день  пошло в наш Регламентный комитет и в правительство.

Для  того, чтобы сегодня устранить то, что произошло, нам необходимо еще дополнительно 147 миллионов. Поэтому для того, чтобы заработали административные суды. Я вам хочу сказать, что помимо денег, помимо средств денежных на содержание административных судов, нам необходимо и выполнить соответствующий Указ Президента «О представлении помещений для административных судов». Я вам хочу сказать, что из 7 апелляционных административных судок практически ни одного помещения не выделено. Больше того, вот у меня есть данные, информация по окружным административным судам, их у нас 15. Из 15 только 12 судом имеют более-менее какие-то помещения. Других помещений просто нет.

Я думаю, что эта тема разговора будет в ближайшее время рассмотрена на заседании Комитета по вопросам правосудия. Я думаю, что сегодня раз, если народные депутаты поддержат этот законопроект, которые сегодня предлагается на рассмотрение, в ближайшее время мы будем рассматривать и на комитета. А комитет в этой ситуации будет выступать как контрольный орган, который предусмотрена, которым предусмотрена, которым предусмотрена в Конституции Украины.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Васильович, дякую за ґрунтовну таку відповідь, але ви коротше відповідайте, бо інші не встигнути задати запитання. Тим паче, що запитання потребувало короткої відповіді. Гроші не розтринькали, бо їх просто не виділили, от і вся відповідь.

Будь ласка, Олійник запитує.

 

10:42:45

ОЛІЙНИК В.М.

Володимир Олійник, „Блок Юлії Тимошенко”.

Сергій Васильович, ви знаєте, ми підтримуємо ці зміни до закону, оскільки розуміємо, що в цій частині ми можемо зупинити судочинство. В той же час перенесення цієї дати абсолютно не гарантує, що ми знову ж не повернемося до цього питання в черговий раз. І в мене запитання. Оскільки там тема непроста, бо приміщення, виділення, це не тільки кошти, я не хотів би, щоб знову в убогих приміщеннях судочинство відправляли. І в мене є запитання, чи є механізми в комітетах, який міг би взяти під особливий контроль, щоб цю важливу справу ми в черговий раз тут не слухали, з термінами і пропозиціями про перенесення введення в дію цієї важливої теми, яка очікується нашими виборцями.

 

КІВАЛОВ С.В.  Я думаю, что есть все возможности для того, чтобы организовать работу административных судов в нашем государстве. И я думаю, что комитет по вопросам правосудия и в целом парламент, он будет контролировать эти вопросы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Князевич.

 

10:44:04

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Сергій Васильович, у мене два таких коротеньких запитання. Скажіть будь ласка, чим все-таки користувався, чи міркував, з яких міркувань виходив комітет, коли пропонував саме дати 1 липня? Чому не перше вересня? Як це було на 2006 рік? Оскільки зрозуміло, що це річниця з часу введення в дію Адміністративного кодексу процесуального? Таким чином, мені здається, що абсолютно немає сенсу ці два місяці якимось чином раніше  вводити в дію цю норму закону. Два місяці, може, якраз вистачить нам для того, щоб хоча би елементарні ремонти зробити тих приміщень, які, я сподіваюсь, все-таки будуть у них.

І друге. Ви сказали, що це тільки фактично третина, навіть не коштів, які треба для судів. То може все-таки варто написати, що цей законопроект потребує певні додаткові витрати з державного бюджету? А не так, як написано, що вони не потребують жодних додаткових витрат?  Дякую.

 

КІВАЛОВ С.В.   То, что касается бюджета, я уже сказал, на последнем заседании комитета были рассмотрены предложения всех заинтересованных лиц и высшего административного суда, и судебной администрации. И мы все учли. А дополнительных затрат сегодня, сегодня нет возможности тратить и выделять денежные средства. Поэтому мы исходили из того, то, что было выделено на 2006 год, это же самое будет выделено в 2007 год, и этого вполне будет достаточно для того, чтобы заработали аппеляционные, административные суды.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету виступає, від комуністів Парубок. Сідайте будь ласка.

 

КІВАЛОВ С.В.  А предложение, то, что касается 1 липня  или 1 вересня  - это предложение было Высшего административного  суда и Верховного суда Украины. Поэтому мы, комитет, согласился  с этой датой.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідно до запису від фракції комуністів записаний Парубок висловитися. Хто буде говорити? Ви порадьтеся, а потім скажете. Чубаров від  „Нашої України”.

 

10:47:04

ПАРУБОК О.Н.

Сергій Васильович, ви доповідали дуже хорошо про апеляційні суди, але в зв’язку з тим, що ми прийняли Земельний кодекс, про який, приніс дуже багато забот, особенно, пенсіонерам  і  оскаржити чи в обласний, чи у вищий апеляційний суд - для них це дуже велика проблема.

Я считаю, що в кожному районі, я не хочу сказати, що там повинен бути великий апеляційний суд, ну представник у районі должен бути від апеляційного суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мойсик, будь ласка, „Наша Україна”.

 

10:47:26

МОЙСИК В.Р.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, народні депутати. Як це не дивно, але  ми з вами приречені за цей закон проголосувати. Закон про введення в дію адміністративної юрисдикції ухвалено. До 1 вересня цього року мали існувати апеляційні адміністративні  суди. Цього не сталося. Отже ми сьогодні маємо визначити новий термін, з якого почнуть діяти апеляційні адміністративні суди в Україні.

Ситуація, дійсно, як сказав Сергій Васильович дивна. Право громадян на апеляційне оскарження судових рішень передбачено Конституцією України. Цю функцію щодо адміністративних справ  забрано від апеляційних судів цивільної юрисдикції. Отже з 1 вересня цього року не існує судового органу, який у праві розглянути апеляційні скарги у адміністративних справах.

Наша фракція буде підтримувати цей  закон, але фракція висловлює занепокоєння з того приводу,  чи не доведеться нам  2 липня, 8 липня майбутнього року знову стояти на цій трибуні і продовжувати термін введення в дію Закону про апеляційні суди  в Україні. На цей рік  до  1 вересня 2006 року  у бюджеті було заплановано  майже 25 мільйонів гривень на облаштування апеляційних адміністративних судів. І, як сказав  Сергій Васильович Ківалов, грошей реально виділено не було.

Що торкається проекту  бюджету на новий 2007 рік, потреби судової влади задовольняються на 55 відсотків. Отже, будемо вести мову не тільки  про  апеляційні адміністративні суди, а і про  всі інші суди в Україні.  Не можна наполовину фінансувати суди так само, як не модна наполовину  вірно і законно здійснювати правосуддя.

Хотів би звернути увагу  ще на таку одну річ.  Шановні колеги! Ми вчора не підтримали зміни до Закону „Про  податкову міліцію”, де йшла мова  про 1255 людей, які прослужили чесно і сумлінно в органах міліції, а дослужували службу в органах податкової поліції, ми не дали їм тих  самих прав, що мають пожежники, Служба виконання покарань, МВС і таке інше. Це при тому, що півмільйона  наших громадян  отримують такі пільги за те, що вони  ходять на роботу у погонах.

Отже, фракція просить підтримати  цей законопроект, а…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має від „Блоку Юлії Тимошенко”  Андрій  Володимирович Портнов, будь ласка. Ви будете з місця говорити? Будь ласка. Підготується Мірошниченко.

 

10:50:57

ПОРТНОВ А.В.

Шановні народні депутати України!  Створення адміністративних судів є виключно важливим кроком у розвиток демократичної української держави та суспільства. Адже основним завданням адміністративних судів є захист і поновлення прав осіб від порушень з боку влади. Законопроект, який внесений на розгляд, хочемо ми того чи ні, ми мусимо підтримати, бо апеляційних адміністративних судів на сьогодні Україні ще не створено.

Таким чином, фактично припинено доступ громадян до правосуддя. Але слід розібратися, в чому причина такої ситуації. Фактично ми на сьогодні маємо приклад бездіяльності влади щодо виконання завдань по створенню апеляційних адміністративних судів. І висловлювалися думки, що начебто не було фінансування.

За нашими даними фінансування відбувалося, бо були також всі організаційні можливості щодо створення апеляційних адміністративних судів. В той же час судів немає. Зрозумілими є сумніви науково-експертного управління Верховної Ради України, які висловлені по висновку щодо початку роботи адміністративних апеляційних судів з першого липня 2007 року, як це пропонується законопроектом.

Є велика вірогідність того, що і в цей час цього не відбудеться. Хотілося в той же час почути, що саме зробила Державна судова адміністрація щодо створення цих судів і куди використовувалися кошти? Разом з цим, я хотів би звернутися до Кабінету Міністрів України і Прем`єр-міністра України з проханням провести службове розслідування  по факту зриву виконання вимог Кодексу адміністративного судочинства. Відповідний текст депутатського звернення буде направлений мною в найближчий час.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від фракції депутати висловилися. Тепер… А, Мірошниченко, вибачте, Юрій Романович від фракції регіонів ще позиція. Прошу.

 

10:52:54

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги, шановні виборці!

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Я хотів би підтримати в своєму виступі Сергія Васильовича Ківалова як голову Комітету профільного – з питань правосуддя і запросити всіх нас підтримати в цілому законопроект, запропонований зараз до розгляду. Всі попередні виступаючі ґрунтовно проаналізували необхідність прийняття      цього закону.

Проаналізували факт вакууму здійснення адміністративного судочинства, який виник в результаті того, що з 1 вересня 2006 року фактично апеляційне адміністративне судочинство не здійснюється і, відповідно, ми  зобов`язані  врегулювати це питання. Коли розглядалося чому, власне, треба переносити терміни і вносити зміни до  цього закону Сергій Васильович грунтовно пояснив ті обставини і позиції, які висловлювали відповідні інституції судової гілки влади і, відповідно, позицію комітету. Разом з тим, я хотів би підтримати попереднього виступаючого і навіть окреслити коло питань, на яке звертає увагу Головне науково-експертне управління, а саме чому, власне, не було здійснено норми закону, які передбачали до 1 вересня 2006 року створити систему апеляційних адміністративних судів. Нам треба розібратися. Я думаю, що ми на засіданні нашого профільного комітету це обов`язково зробимо. А саме, скільки приміщень не виділено і з яких причин; які заходи  залишилися не  профінансованими і  знову ж таки з яких причин; скільки суддів апеляційних адміністративних судів не призначено. І тут питання в тому, що не було здійснено фінансування не може бути аргументом.  Скільки голів судів не призначено так само. Якою є ситуація з створенням окружних адміністративних судів. А ми чули інформацію, що вони теж не всі створені. Якщо по результатам розгляду на нашому профільному  комітеті не буде з`ясована ця ситуація, я думаю, ми будемо ініціювати створення тимчасової слідчої комісії з тим, щоб до 1 липня 2007 року забезпечити виконання  цього закону і потім дійсно не виправдовуватися в частині перенесення термінів.

Дякую за увагу.  Прошу підтримати законопроект в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутати хочуть висловитися з цього приводу. Князевич, будь ласка, Руслан Петрович. За ним буде виступати  Камчатний.

 

10:55:58

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, я пригадую, наскільки такою приємністю обливалося серце кожного правника в той час, коли в Україні в період з 2000-го і фактично до 2005-го року завершилася в певній мірі так звана мала судова реформа. Ми так багато говорили про неї, ми так раділи з того приводу, що нарешті ми змогли зробити елементарний прорив на шляху до того, що в Україні буде цілковита, повна судова реформа, про яку так багато говорилося. Вінцем  цієї реформи якраз стало створення системи адміністративних судів, що є невід’ємним компонентом так званої континентальної системи права, до якої ми так намагаємося, прагнемо йти, адже ми до сих пір так і фактично не були визначені, на якому ми шляху. Від шляху від колишнього соціалістичного права ми все-таки намагалися і вибрали правильний шлях – шлях до континентального права.

Але, на превеликий жаль, виявилося, що фактично на ділі система адміністративу виявилася нікому не потрібною. Адже пригадайте ту історію, яка була з Вищим адміністративним судом, коли суд тільки на третьому році свого фактичного існування отримав приміщення, яке, знаєте, відбрунькували, відпочкували від заводу „Арсенал”, трішечки підфарбували. І дякувати Богу, що перше серйозне своє засідання, яке стало публічним, довкола оскарження результатів останніх парламентських виборів суд належним чином зміг здійснювати саме в стінах цього нового свого приміщення.

З іншого боку, чесно кажучи, до сих пір не зрозуміло, як можна вирішувати системно питання, що стосується апеляційних судів, не відриваючи її, не поза цілковитою системою адміністративних судів. А ми знаємо, що система не тільки в апеляційних судах страждає, ця система адміністративна, а найбільша проблема, можливо, в окружних судах. Адже до сих пір роль окружних судів здійснюють місцеві суди, які надзвичайно перевантажені. Якщо основна ідея була – саме розмежувати, забрати в них цю категорію справ, бо ми знаємо, що на рівні місцевих судів судді не поділяються на колегії цивільні і кримінальні чи адміністративні - там кожен суддя здійснює судочинство зі всіх категорій справ. І я знаю по прикладу Печерського суду, і думаю, що така ситуація  в багатьох судах, коли фактично картина така, як була, ситуація абсолютно не змінилася жодним чином.

Через те дуже шкода, що комітет, який розглядав, пише в своєму висновку про те, що не надійшло жодного висновку з якого-небудь іншого комітету. Я не знаю, як в інших комітетах, але ми в комітеті з правової політики не  мали нагоди розглядати це питання, принаймні,  я як секретар комітету, про це нічого не чув.

Через те, я дуже хотів би, що, незважаючи на те, що це треба справді приймати, але мені здається, що в 2007 році в липні місяці ще нічого з цього приводжу не буде зроблено, оскільки від того, що ми відтерміновуємо ці  речі, від нас нічого не залежить.

Справді, правильно говорив щойно виступаючий Мирошниченко, що тут є дуже багато об’єктивних причин щодо призначення суддів. Сім?????? суддів призначити виявилося дуже серйозною проблемою, як не дивно. Чому немає цих суддів? Чи немає гідних до цих пір подань? Чи, точніше, відсутні подання від ради суддів? Можливо, немає подання від голови вищого адміністративного суду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Петрович.

Замковенко виступає, за ним – Удовенко. Замість Камчаткного виступає Замковенко, да.

 

10:59:22

ЗАМКОВЕНКО М.І.

Дякую, Олександр Олександрович.

Микола Замковенко, фракція "Блок  Юлії Тимошенко".

Шановні колеги, питання, яке сьогодні розглядається надто важливе. Не мені вам розказувати проте, що люди сьогодні не можуть бути захищеними від того безчинства, яке інколи твориться в нашому суспільстві. Тому я повністю підтримую  законопроект, який  внесений від комітету і від Сергія Васильовича Ківалова. І хочу вам доповісти про те, що, дійсно, на комітеті це питання було предметом розгляду. І ми всі висловилися однозначно за те, щоб цей Закон був прийнятий в цілому  і за основу.

Натомість, я хотів декілька слів сказати стосовно висновку, яке було стосовно цього проекту від головного Науково-експертного управління. Я не можу погодитися з тим тезисом про те, що потрібно якесь було до цього Закону фінансове обґрунтування. Це не вина Верховної Ради  і не вина комітету з питань правосуддя. І цим фінансовим забезпеченням про створення адміністративних судів окружних і апеляційних, має опікатися держава і в бюджеті це має бути вказано. Про це в бюджеті мали бути виділені відповідні кошти.

Натомість, як була правильна репліка, що кошти ніхто не виділив, тому їх і не протринькали  і на сьогоднішній день, коли на комітеті це питання було предметом розгляду, то у нас був присутній голова Вищого адміністративного суду, виконуючий обов’язки голови Верховного Суду України, які погодилися з цим питанням, що, дійсно, багато питань виникає, що немає приміщень належних. Зараз тільки у межах містах Києва є такі приміщення, які приводяться до людського  вигляду, щоб там можна було відправляти правосуддя з цих питань.

Якщо ми сьогодні не внесемо правки до цього закону і не змінемо термін, то ми попадемо в правове поле, у  вакуум правовий, тому що, практично, ми позбавимо судову владу розглядати ці питання. До сьогоднішнього часу ці питання були предметом розгляду у  апеляційних судах. А оскільки немає  цього зараз  вирішення питання, то апеляційні суди не зможуть це питання вирішити.

Тому я пропоную внести ці зміни, прийняти цей закон за основу і в цілому.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Удовенко Геннадій Йосипович просить слова. За ним Ригорович.

 

11:02:02

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги!

Дійсно, мова йде про важливий і актуальний закон, і прийняття його конче потрібно.

Але обговорення цього законопроекту спонукало мене порушити більш широке питання. Це… нагадаю, що сьогодні суди відповідно до Конституції мають забезпечити  застосування конституційних прав і свобод людини. Цього у нас в державі немає. За 8 років роботи у комітеті з питань прав людини мені, як кожному з вас, нових депутатів це чекає, а тих, хто раніше був народними депутатами, з цим працювали постійно, тисячі звернень іде громадян на рішення або судових органів, або місцевих  органів, скарги з різноманітних питань.

І ці питання не вирішуються. Практично, сьогодні нічого не змінилося в нашій нібито  демократичній державі. У нас залишилося старе  тоталітарне мислення до забезпечення прав і  основних  свобод людини. І до тих пір, поки ми, Верховна Рада, серйозно не займемося реформою судової системи, до тих пір ми не будемо виконувати сподівання людей на краще демократичне життя і на те, що їхні права і свободи будуть захищені.

І те, що сьогодні цей законопроект можна розглядати, як першу ластівку, але це знову буде якесь рішення без наслідків, тому що без фінансування, без надання приміщень ці суди не запрацюють, це все профанація. Тому дійсно Верховна Рада повинна посилити контроль, і ......... більш широкому плані, можливо на громадському обговоренні знову обговорити питання про застосування у нашій державі реформи. Інакше люди зневірилися у владі, люди зневірюються у цьому чиновництві.

І сьогодні ми бачимо у проекті бюджету на наступний рік, судова реформа одержує тільки 50 відсотків фінансування її потреб. А ми ще збільшуємо вимоги до фінансування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Замість Григорович Виступає Ключковський. Прошу. А, Оніщук Микола Васильович. Вибачте, я так здалеку не почув, хоч Юрій Богданович готовий виступити, я бачу.

 

11:04:53

ОНІЩУК М.В.

Вельмишановний Голово, шановний перший заступник, шановні народні депутати.

Сьогодні насправді Верховна Рада не має альтернативи у голосуванні, оскільки йдеться про виконання нами з вами свого конституційного обов’язку забезпечення прав громадян на доступ до правосуддя.

Зокрема йдеться про те, я просто поясню, можливо, для тих, хто з’ясовує для себе зміст цього законопроекту. Йдеться про те, що до першого вересня цього року право на розгляд в апеляційному порядку адміністративних справ, тобто позовів громадян до держави, службових осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування здійснювався господарськими та загальними судами апеляційними за правилами Кодексу адміністративного судочинства.

Зокрема передбачалось, що до цього часу буде утворена система адміністративних апеляційних судів. Але, як вже це звучало, зокрема і у виступі голови комітету, автора законопроекту, інших виступаючих,  з різних причин, і недостатнього бюджетного фінансування, і кволості тих, від кого це залежить, я маю на увазі забезпечення організаційної діяльності судів на місцях, система повністю апеляційних адміністративних судів не утворена. І це означає, що: а) суди господарські та загальні вже не мають юрисдикції розглядати адміністративні справи в апеляційному порядку, а адміністративні суди ще не мають юрисдикції.

Таким чином, шановні колеги, ми маємо сьогодні ухвалити і в цілому, і за основу, і в цілому, вказаний закон і запропонувати, зокрема, і звернути увагу, а я думаю, що наше обговорення законопроекту і виконує цю функцію, виконавчої влади, всіх тих, від кого залежить створення належних умов для початку діяльності апеляційних адміністративних судів і забезпечити у такий спосіб виконання конституційного обов’язку і права громадян на право звернення і розгляд рішень, які постановлені по адміністративних справах в апеляційному порядку.

Я думаю, що сьогоднішнє обговорення є і належним приводом для того, щоб привернути увагу уряду до проблеми фінансування судової влади, адже в певній частині апеляційні адміністративні суди не були утворені своєчасно, в тому числі із-за проблем з фінансуванням, зокрема, коли йдеться про придбання Державною судовою адміністрацією належних приміщень для розташування апеляційних адміністративних судів. Усього їх має бути в Україні утворено 7, на сьогодні призначені голови та вирішені питання щодо розташування, приміщень, лише 4.

Таким чином цей термін, який ми надаємо, до 1 липня наступного року, якраз і має усунути і бути … для забезпечення діяльності судів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сергій Головатий має слово замість Яковини.

 

11:08:13

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане голово, шановні колеги, я вам скажу чесно, мене дещо  дивує цей тон розмови. Парламент займається таким питанням як продовжити термін формування судів. І у парламенту не виникає запитання: а для чого ж тоді попередній парламент з таким трудом прийняв Кодекс адміністративного судочинства? Для того, щоб кожна людина в Україні мала змогу оскаржити дії, бездіяльність, знущання, свавілля чиновника чи будь-якого органу державної влади. Все-таки Верховна Рада минулого скликання зробила це і зробила свій внесок у розвиток правової системи, яка має бути у державі, керованій принципом верховенства права. Але цієї системи немає, тому що немає адміністративних судів. То чи це не є набат для цієї Верховної Ради? Чи це не є той сигнал тривожний: а що ж сталося, що нам треба ще рік, вибачте, щоб аж три суди утворити?

Та проблема не в тому, що немає грошей, Геннадій Йосипович і Микола, мій колега по фракції. Все є, гроші є. На цей рік на діяльність забезпечення адміністративних судів було виділено понад 10 мільйонів гривень. Але чому вони не використовуються? Тоді казали, що міністерство юстиції колись, в радянські час, а потім, коли я був перший раз міністром, здійснювало вплив на суди, бо міністерство юстиції відповідало за матеріально-технічне забезпечення.

Сьогодні ні. Сьогодні є Державна судова адміністрація. Орган, який покликаний саме забезпечити це приміщеннями, приладдям, технікою, комп’ютерами, записом, ручками, папером, всім цим. Але чому Державна судова адміністрація з того часу, коли був прийнятий кодекс, не забезпечила навіть ті чотири суди, які вже утворені? За моєю інформацією, у них були ці кошти для того, хоча орендувати приміщення. Вони і цього не зробили.

Отже, Державна судова адміністрація мала всі можливості укласти договори оренди на тимчасові приміщення. Крім того, до цього часу, до 1 вересня вона повинна була здійснити централізовану закупівлю комп’ютерного обладнання, систем технічного фіксування судового засідання, меблів, канцприладдя. Чого зроблено не було. Проблема не в терміні, проблема в бездіяльності. Тоді давайте запитаємо себе: а ми як парламент, який контролює уряд. Що, так і залишимо? Перенесли термін і далі - гуляйте, ще рік робіть? Ні.

Можливо, Олександре Олександровичу, я звертаюсь до пана Ківалова, до інших колег, до  тих хто вболіває за ту систему, давайте проведемо судові слухання про стан забезпечення судів приміщеннями і  матеріально-технічне забезпечення, і про діяльність державної судової адміністрації за попередній період. Чому це не зроблено і покажемо, що нарешті хтось має понести і політичну відповідальність за те, що нічого не робить. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Давайте підведемо підсумки нашого обговорення. Зважаючи на аргументовану позицію всіх хто брав участь в обговоренні, так чи інакше, рішення приймати треба. Тому міркування Сергія Петровича відносно необхідності слухань проведення, треба обговорити. Очевидно, комітет хай розгляне і внесе таку пропозицію. І було б це правильно, бо справді приймалося рішення, його треба виконувати.

А тим часом я ставлю на голосування проект  закону в першому  читанні про відтермінування  строку прийнятого раніше…

Ні, спочатку давайте в першому читанні, щоб не було заперечень.  А потім подивимося, можливо його приймемо остаточно відразу.  Хто хоче висловитися  шляхом голосування, будь ласка, скористайтеся тим, увімкніть систему „Рада”.

 

11:12:21

За-365

Рішення прийнято.

Вносилась одна пропозиція від виступаючих, щоби його остаточно прийняти як закон. Оскільки він простий в усіх відношеннях, то нема заперечень - бачу. Я тоді ставлю на голосування цей  закон,  цей проект як закон для прийняття остаточно. Будь ласка.

 

11:12:58

За-382

Рішення прийнято.  „За” – 382 народних депутати.

Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 265 Кримінального кодексу України (щодо незаконного поводження з радіоактивними матеріалами). Проект Келестина. І є оформлення цього проекту відповідно. Доповідає народний  депутат України Келестини  Валерій Васильович. Прошу.

 

11:13:30

КЕЛЕСТИН В.В.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!

На ваш розгляд виноситься проект  Закону про внесення змін до статті  265 Кримінального кодексу  України (щодо незаконного поводження з радіоактивними матеріалами), реєстраційний номер 1031.

13 вересня цього року у профільному Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності даний законопроект розглядався і обговорювався. Половина депутатів, членів комітету, висловилися за підтримання даного законопроекту, половина з тим,  щоб його відправити автору, тобто мені  на  доопрацювання з  повторним винесенням на перше читання у комітеті.

Тим не менше законопроект сьогодні попав  в залу, тому я просив би, Олександре Олександровичу, щоби цей законопроект  зняти з розгляду, доопрацювати і винести  на повторне обговорення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Пропозиція  від автора законопроекту про необхідність його доопрацювання, виходячи з тих обставин, які він висловив.  Власне кажучи, це треба робити трохи раніше, аніж  до  початку розгляду, але тим не менше,  я гадаю, що це   думка обгрунтована, тому я прошу підтримати цю пропозицію, перенести розгляд  питання, тобто відхилити і направити на доопрацювання.

Будь ласка, ставлю на голосування.

 

11:15:05

За-370

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 69 Кримінального кодексу України. Доповідає Володимир Романович Мойсик, голова підкомітету Комітету   питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

11:15:31

МОЙСИК В.Р.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!

Цей закон  у сесійній залі поставлено на розгляд другий раз.  Перший раз через політичні  катавасії у сесійній залі він не був проголосований.

Після цього Пленум Верховного Суду України звернувся до Конституційного суду України саме із проблем тлумачення статті 69 Кримінального кодексу України. Мова йде ось про що.

З першого вересня 2001 року набув чинності новий Кримінальний кодекс і злочини поділені на чотири категорії: невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі і особливо тяжкі злочини. Так ось, стаття 69 Кримінального кодексу України передбачає можливість застосування покарання від найнижчої межі, яка передбачена законом за особливо тяжкі злочини, затяжкі і середньої тяжкості. І не передбачає такої можливості до злочинів невеликої тяжкості.

Конституційний Суд роз'яснив, що це є порушенням Конституції і ідеології кримінального права. Отже ми цим законом доповнюємо, що покарання від найнижчої межі може бути застосовано і до злочинів невеликої тяжкості. Зауважень до цього закону немає. Головне науково-експертне управління висловило побажання, що, може, давайте почекаємо, коли буде прийнято новий Кримінально-процесуальний кодекс, і тоді цю норму внесемо  до Кодексу.

Це ніяким чином не пов'язано з нормами процесу. І я просив би вас від себе і від імені фракції "Наша Україна" підтримати закон в першому читанні і в цілому. Це є і вимога Конституційного суду України привести законодавство  у відповідність до Конституції. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Володимира Романовича? Є. Князевич, будь ласка.

 

11:17:47

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Володимир Романович, я абсолютно підтримую вас і вважаю, що треба підтримати згаданий законопроект. Але як ви відноситесь до того, що Головне науково-експертне управління звертає увагу про те, що є схожий, більш масштабний законопроект про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуальних кодексів щодо гуманізації кримінального законодавства?

Чи вважаєте ви за доцільне і можливо їх в сукупності розглянути подалі чи  один до одного не має жодного відношення?  Дякую. 

 

МОЙСИК В.Р. Ну щоб не мали жодного відношення, то я б не сказав, але на сьогодні громадяни судяться і за тяжкі злочини, і за злочини невеликої тяжкості. То до тих, хто скоїв більш тяжкі злочини, можна пом`якшення, до тих, хто невеликої тяжкості, забороняється. Це одне.

І друге, друге питання. Я є головою робочої групи по опрацюванню нового Кримінально-процесуального  кодексу України, він тут прийнятий в першому читанні, але сьогодні національною комісією з розвитку демократії опрацьовується новий Кримінально-процесуальний кодекс. Це вже інше питання мають право чи не мають, але я бачу, що кінця краю написанню цього кодексу не буде, то я просив би сьогодні привести статтю 69 Кримінального кодексу України у відповідність до  Конституції і рішення Конституційного Суду України.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання ще є до Володимира Романовича? Немає.

 

МОЙСИК В.Р. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто хотів би висловитися з цього  приводу, я прошу записатися від фракцій. Будь ласка, йде запис від фракцій. Далі запис від депутатів індивідуально. Прошу. 9 хвилин. Шкрібляк має слово від "Нашої України". За ним Юлійник від Блоку Юлії Тимошенко.

Олійник, будь ласка. Хто? Оніщук? Ну добре, від фракції Онішук, прошу.

 

11:20:27

ОНІЩУК М.В.

Микола Оніщук, фракція "Наша Україна", партія промисловців і підприємців.

Шановні колеги, зрозуміло, достатньо зрозуміла і чітка  ситуація. Наш колега народний депутат ввійшов з законодавчою ініціативою,   метою якої є приведення нашого кримінального матеріального права до вимог рішень Конституційного Суду України. Ще більш точніше: йдеться про те, що ми гуманізуємо наш кримінальний процес і право, маючи на увазі, що застосовуємо однаковий стандарт з точки зору можливості українських судів при розгляді кримінальних справ застосовувати міру покарання нижчого рівня, яка передбачена Кримінальним кодексом, зокрема, коли йдеться про злочини незначного суспільного характеру, я маю на увазі, негативного впливу на суспільство.

Таким чином, сама законодавча ініціатива варта підтримки, вона може бути проголосована, до речі, за основу і в цілому, оскільки і у висновках фахівців, тобто Науково-експертного управління, власне не висловлено з цього приводу яких-небудь достатньо, я маю на увазі, значущих зауважень.

До речі, не все українське законодавство до цього часу приведено у відповідність з рішеннями Конституційного Суду. Я думаю, що парламент нинішнього скликання ретельно перевірить якраз цю обставину, і, як мені відомо, в тому числі і фракцією „Наша Україна” готується низка законопроектів, метою яких якраз і буде приведення у відповідність чинних актів права, тобто законів Верховної Ради України, якраз рішенням Конституційного Суду України.

По суті, ми маємо ситуацію, як це було щойно, законопроект, який ми обговорювали: про виконання конституційної вимоги. Адже громадяни, які є засудженими чи справи яких розглядаються в судах за незначні злочини, до них має бути застосований однаковий стандарт, маю на увазі, стандарт караючого меча з боку держави, як і тих, які скоїли злочини середньої тяжкості чи навіть тяжкі.

Таким чином, фракція „Наша Україна” просить підтримати вказаний законопроект як такий, який, як ми вже, власне, про це сьогодні говорили, гуманізує наше національне кримінальне законодавство та є спробою привести Кримінальний кодекс у відповідність до рішень Конституційного Суду України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олійник, прошу.

 

11:23:16

ОЛІЙНИК С.В.

Добрий день, шановні колеги.

Святослав Олійник, "Блок  Юлії Тимошенко".

Фракція підтримує запропонований законопроект. Ну, перш за все, тому що він абсолютно правильний по суті, а по-друге, хотів би звернути увагу колег на те, що цей законопроект приймається на виконання рішення Конституційного суду України.

Але в, на сьогоднішній день я хотів би підтримати попереднього виступаючого. На сьогоднішній день це далеко не єдине рішення Конституційного суду України, яке наполегливо рекомендує прийняти зміни  і привести у відповідність норми діючого законодавств, зокрема в кримінальному процесі, в кримінальному праві. Але які, на жаль, не виконуються і не виконуються вже протягом не тільки 2004 року, як в даному випадку, а і значно раніше: із 2001, і з 2002 року. А, насправді, ця ситуація не може бути нормальною, тому що зволікання з приведенням у відповідність до Конституції, тим більше виконання рішення Конституційного суду з боку, ну, вибачте, законодавчого органу, воно утворює абсолютно негативні наслідки і створює проблеми при застосуванні Законів, де вони застосовуються.

Таким чином, ми пропонуємо підтримати цей законопроект, як за основу, так і в цілому. І так само звернути увагу на те, що існують ще рішення Конституційних судів, які треба виконувати і приводити законодавство у відповідність. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Слово має Портнов. Ви з місця хочете, так? Ну, будь ласка, з місця.

 

11:25:25

ПОРТНОВ А.В.

Андрій Портнов, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

Ми також підтримуємо цей законопроект в тому, що дійсно, випала ціла низка питань, пов’язаних з притягненням до відповідальності і застосування санкцій нижчого розміру.

Тому ми просимо підтримати цей законопроект  і привести і у відповідність до загальноприйнятих стандартів і рішень Конституційного суду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пропозиція, власне, була одна – приймати цей закон. Власне, приймати його остаточно як документ, схвалений Верховною Радою.

Тому за процедурою я ставлю на голосування спочатку у першому читанні. Будь ласка, прийняти його за основу.

 

11:26:27

За-187

Спасибі….

Чекайте, я щось не зрозумів. Заперечень же не було ніяких.

Не встигли проголосувати.

Тоді хто за те, щоб  повернутися до голосування, будь ласка.

Чекайте, так повернутися треба до голосування, інакше  я відхиляю цей просто закон.

Ну, не зрозумів координатор однієї фракції.

 

11:26:58

За-204

Давайте повернемося до голосування, і тоді визначимося шляхом голосування. Проголосуйте щодо процедури – повернутися до голосування.

Будь ласка.

 

11:27:27

За-223

Рішення не приймається.

Була пропозиція, вона не висловлювалася на трибуні, щоб розглянути цей законопроект разом з урядовим проектом, який підготовлений теж, ніби буде разом розглядатися.

Ну, ми виходимо… я ставлю тоді на голосування пропозицію  про внесення цього питання на повторне перше читання.

Будь ласка, підтримайте.

 

11:28:03

За-388

З мотивів? Микола Васильович. Ідіть на трибуну.

 

11:28:37

ОНІЩУК М.В.

Шановні колеги. Шановний Голово, дякую, що ви надали можливість виступити з мотивів з трибуни.

Ми просили б наших колег, і це дуже важливо, оскільки іде пряма трансляція по радіо результатів обговорення важливих законопроектів, щоб ті фракції, які мають мотиви не підтримувати законопроект, намагалися висловити публічно свою позицію. Щоб дозволили, по-перше, провести більш грунтовну дискусію і мотиви, з приводу яких законопроект не підтримується.

Тому що сьогодні сесійна зала просто була збентежена, що не було висловлено жодного заперечення проти вказаного законопроекту при наявності позитивних висновків експертів, фахівців, позиції уряду, до речі, вона є представлена сьогодні тут у сесійній залі. А народні депутати не голосують. Я не думаю, що це личить взагалі нам як парламенту і тим більше не відповідає основам нашої діяльності як публічної політики. Це, по-перше.

І, користуючись нагодою, шановні колеги,  на жаль, у нас складається практика, коли частина законопроектів знімається з розгляду прямо у сесійній залі. Мало того, що ми у такий спосіб будемо працювати неефективно, тому що ми не можемо розглянути законопроекти, які не включені до порядку денного на сьогоднішній день. Тому ми просили...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добрі зауваження, цілком слушні з приводу невисловлення зауважень перед голосуванням тих, хто утримався від голосування. Михайло Васильович Чечетов, будь ласка.

 

11:30:02

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати.

З цієї проблеми є урядовий законопроект. То ми пропонуємо повернути його на процедуру повторного першого читання, об’єднати разом з урядовим законопроектом і внести на розгляд Верховної Ради. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Микола Васильович, та віддайте…

Да, будь ласка. Я прошу, ставлячи на голосування пропозицію про винесення питання на повторне перше, про повернення на доопрацювання в першому читанні, так же? Для повторного розгляду. Уже повернуто? Ага. Ні.

Я прошу вибачити, мене трохи замакітрили. Я забувся, що ми вже проголосували. Тому, будь ласка, це виступ був з мотивів голосування.

Зараз ми розглядаємо питання, які раніше не були підтримані і тому, хто за те, щоб до них повернутися, вони у  вас у порядку дня є. Будь ласка, ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

11:31:59

За-325

325 депутатів підтримують цю пропозицію.

Тому перше питання Проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Стан підготовки  вступу України до Світової організації торгівлі, проблеми та перспективи", щоб його провести 4 жовтня. Доповідає голова Комітету з питань економічної політики Заплатинський Володимир Михайлович.

 

11:32:32

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Дякую. Шановний пане голово, шановні народні депутати, враховуючи, що один з найважливіших завдань, які постали перед нашою державою є нагальна необхідність розв’язання питання щодо вироблення узгодженої позиції стосовно оцінок, умов та механізмів входження України до Світової організації торгівлі та їх можливих наслідків. Було підготовлено Проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Стан підготовки   вступу України  до Світової організації торгівлі, проблеми та перспективи”. Реєстраційний номер 2038 від 4 вересня 2006 року. Проектом постанови пропонується провести 4 жовтня поточного року парламентські слухання із запрошенням для участі в них представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, Національної академії наук України, провідних науково-дослідних установ і організацій, банківських установ, міжнародних фінансових організацій, керівників підприємств, представників громадськості.

Беручи до уваги, що в українському суспільстві давно дискутується це питання, яке набуло неоднозначного політичного резонансу, парламент не може залишатись осторонь при вирішенні нагальних питань для забезпечення узгоджених пропозицій та механізмів входження України до Світової Організації Торгівлі.

За результатами запропонованих слухань передбачається отримати обґрунтовані системні, конструктивні пропозиції, реалізація котрих дозволить правильно оцінити всі плюси та мінуси цього надзвичайно відповідального кроку – вступу до Світової Організації Торгівлі.

Тому прошу підтримати проект постанови щодо проведення парламентських слухань 2006 року у Верховній Раді України на найвищому рівні. А також для більш ретельної підготовки питання прошу призначити слухання на 18 жовтня. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Володимира Михайловича? Ярослав Сухий хоче запитати. Будь ласка.

 

11:34:47

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Володимир Михайлович, я хочу задати вам питання як голові профільного комітету і людині, котра не один рік в цьому сесійному залі займалася гармонізацією економічних законів України з європейськими нормами. Головною проблемою, яка полягає водороздільна, адже в політичному суспільстві і в цьому сесійному залі є питання: так все-таки вступ до СОТ – це зрада національних економічних інтересів чи це здобуття якихось преференцій?

Скажіть будь ласка, чи передбачаєте ви як головний організатор цих парламентських слухань підготувати на парламентські слухання хоча б порівняльну таблицю.

Таким чином, що ми здобуваємо і що ми втрачаємо. Тому що ми повинні такі рішення приймати зримо. Не можна вважати нормальним, коли в цьому сесійному залі неодноразово лобіювалися групи якихось нафтотрейдерів, зернотрейдерів, металобрухт  і все це виглядало під виглядом, що це вступ до СОТ. Це до вступу в СОТ немає ніякого відношення. Яка буде сама схема розгляду парламентських слухань?

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Дуже дякую, пане Ярославе.

Я вважаю, що на цей час 149 країн  є членами Світової організації торгівлі. Більше 96 відсотків виробляємої продукції – це обсяг цих країн в світовому рівні.  І тільки деякі до сьогоднішнього дня не є членами СОТ - серед них Україна.

Я думаю, що було б цивілізовано розглянути всі „за” і „проти”. Я не за те, щоб  сьогодні бігом вступати до СОТ, незважаючи на те, як це відіб’ється  на нашому виробникові.  Тому ми і пропонуємо на такому рівні, як я наголосив, провести слухання тут в  сесійній залі і запросити всіх фахівців держави, щоб висказали і „за” і „проти”. Після цього ми підготуємо висновки і  приймемо рішення. 

Моя особиста позиція не мінялась. Я за те, щоб на сьогоднішній день Україна була членом СОТ, але всі протоколи, котрі підписуються двосторонньо, вони повинні бути підписані, виписані і підписані з позиції нашої держави, з позиції захисту нашого виробника.  Це   можливо по термінам вводу, по особливим умовам і Міністерство економіки буде виконувати рішення парламентських слухань саме в цьому напрямку.

Зараз ми аналізуємо 48 протоколів, котрі вже є. І висновки я доповім з цієї трибуни, якщо ви сьогодні дозволите це зробити. Нам запропоновано на комітетських слуханнях, але я дуже дякую за повагу до Комітету з питань економічної політики, але прошу на державному  рівні це важливіше для держави питання вирішити. Дякую.

 

МОРОЗ О.О.  Чи є ще запитання до Володимира Михайловича? Є.

Будь ласка, Рижук Сергій Миколайович.

 

11:38:10

РИЖУК С.М.

Дякую.  Рижук, фракція Парії регіонів, Житомирщина.

Шановний доповідачу! Я не заперечую, щоби ще раз провести парламентські слухання. Але пригадую, що вже двічі у цій залі  відбувалися парламентські слухання з проблем підготовки і вступу до СОТ.  Я веду мову про якість. Які нам потрібно зараз  попросити підготовити матеріали, доручення Кабінету Міністрів?  Як вийти на найвищий рівень, щоби, справді, це було якісно, відповідально, і щоби ми взяли  найактивнішу участь, і після цього відбулася більш кропітка і    ефективна робота у цьому напрямку?

Дякую.

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.  Дякую, пане Сергію.

Розкрию таємницю невеличку. Ми працюємо з Кабміном, напрацьовуємо матеріали  в надії на те, що зала підтримає проведення таких слухань,  і я гарантую вам, що вони будуть на найвищому рівні. Я був учасником двох попередніх слухань, вони були нагальні на той період, але сьогодні на тому стані, котрий є, залишився один крок, котрий ми з вами, а я думаю, що склад цього парламенту вирішить цей крок у напрямку підтримки вступу України до СОТ. Рівень підготовки матеріалів комітет гарантує найвищий разом з Кабінетом Міністрів,  комітетами Верховної Ради, громадськістю,  науковцями.

 

МОРОЗ О.О.  Запитання Ярослав Кендзьор ставить.

 

11:39:55

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція „Наша Україна”,  Народний Рух України.

Володимире Михайловичу,  справді, ось щойно депутат Рижук  нагадував, що ми вже кілька слухань парламентських  з цього приводу проводили. І сьогодні, коли вже процес підготовки  вже буквально на фінішній прямій, на завершенні, чи є сенс проводити чергові слухання? Зараз треба було би просто  виходити на  міжнародну  цю структуру і вступати уже як факт у цю міжнародну організацію. Мені здається, що у мене тривога, вона навіть прозвучала сьогодні у вас, що треба ще переглянути вже давним-давно підписані протоколи, за якими державами, і щоб ми не похоронили на тих слуханнях процедуру вступу України до Міжнародної організації торгівлі.

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Дуже дякую.

Пане Ярославе, одразу скажу, що наміри Комітету з питань економічної політики - це висловити думку Верховної Ради і до нового року зробити все можливо для того, щоб Україна була членом СОТ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зробив помилку: треба було записатися і поставити регламент. Але ще два запитання і все. Євген Кирильчук, а потім Ганна Герман.

 

11:41:28

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. 

Шановний доповідачу!

Євген Кирильчук, „Блок Юлії Тимошенко”.

Ви пам'ятаєте, бо ви були депутатом в минулому скликанні, що при прем'єрстві Юлії Тимошенко це питання дуже активно обговорювалося в залі. Було винесено сюди 12 законопроектів, із яких по-моєму вісім були підтримані залом. Найбільше розгорілася дискусія навколо законопроектів, які стосуються агропромислового комплексу і вони не доведені до кінця. Так от, чи відомо вам, які законопроекти і скільки їх треба внести в зал і за який час їх треба тут опрацювати, щоб встигнути у визначений час, як кажуть, підійти до вступу в СОТ?

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Дуже дякую, колега!

В час, котрий ви згадали, я був членом парламентсько-урядової групи, котра розробляла оці законопроекти і послідовно просувалися до СОТ. Тому я пам'ятаю дуже добре цей момент. На сьогодні є таких законопроектів 17 по даним Комітету економічної політики. От я думаю, що слухання і будуть поштовхом для   того, щоб прискорити їх розгляд  в Кабінеті Міністрів і на засіданнях Верховної Ради. З цією метою також, я думаю, парламентські слухання будуть дуже важливими  для прискорення цих подій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Герман.

 

11:43:13

ГЕРМАН Г.М.

Шановний   пане доповідачу! Ми всі пам`ятаємо як міністр закордонних справ України мало не вночі літав,  щоб підтримати революцію в Киргизстані.  За це тепер Киргизстан не підписує нам угоду і гальмує наш процес вступу до СОТ. Як ви думаєте, чи парламентські слухання в Україні на цю тему допоможуть вплинути на  думку керівників Киргизстану, які би нарешті перестали гальмувати наш вступ до Світової організації торгівлі.

Дякую. 

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.  Дуже дякую за запитання.

Якщо такі слухання відбудуться, то ми підпишемо такого листа, я буду просити голову Верховної Ради для цього, підпишу як  голова профільного комітету до наших друзів киргизстанців з тим… з тою пропозицією,  що  парламент  підтримує і просить підтримати також підписання двостороннього договору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До наших друзів киргизів, точніше сказати. Так?

Спасибі. І… сідайте, будь ласка.

 

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.  Да. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто хочу взяти участь у обговоренні цього питання? Чи є потреба обговорити його? Є? Тоді, будь ласка, запишіться. Від фракцій.

Богачук. Василь Степанович Богачук Шубку передає питання. Будь ласка. Віталій Якович, говоріть. Можете з трибуни, можете з місця.

 

11:44:57

ШИБКО В.Я.

Я дякую. Шибко, соціалістична фракція.

Олександр Олександрович, ну ви знаєте, що сьогоднішня реформа, яка проходить, політична щодо уже сьогоднішніх засад, який має парламент, змін, які у нас вийшли і так далі сьогодні саме ці питання є важливими які ми повинні обговорити, тобто якщо на сьогоднішній день хтось побоюється,  що СОТ це приведе в розгляді  парламенту і що зміняться якісь погляди, зміняться терміни щодо вступу до СОТ, то він може не побоюватися, тому що є загальна тенденція, але ця загальна тенденція повинна, певне, розглянутися на засіданні парламенту у зв’язку з тими функціями, які я назвав.

Тому я, зберігаючи час для сьогоднішнього проведення засідання і розгляду …….питань, гадаю, що це конче нам необхідно і нічого тут боятися, що щось парламент прийме не те, що Україна не вступить до СОТ. До СОТ вступили вже більше 160 країн, і Україні нікуди діватися, як туди вступати. Тому тут побоюватися нічого. А от визначити критерії, саме як буде впливати на це парламент, я думаю, нам необхідно, якщо ми розглянемо це питання на слуханнях. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від Партії регіонів Сухий Ярослав Михайлович. Будь ласка.

 

11:46:19

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я, в першу чергу, звертаюся до тих народних депутатів України, які пам’ятають баталії тут, коло цієї трибуни, навколо трибуни і в  Президії, коли доходила до блокування розгляду законопроектів, які би мали на меті встановлення перспектив вступу України чи приєднання України до договору щодо Світової організації торгівлі.

В чому, власне кажучи, проблема полягала і що було в центрі тієї гострої дискусії, яка дуже часто, ви пам’ятаєте, вихлюпувала за межі цієї зали, і виходили люди до тих пікетувальників, котрі сюди приходили? Перша проблема полягає в тому, що суспільство, широкий загал до цього дня не має чіткої і зрозумілої інформації.

Плюси та мінуси для української економіки. Ми бачимо, що ми зараз маємо важкі трансформаційні процеси переходу на ринкові засади господарювання. Яким чином ці трансформаційні процеси без компенсаторних заходів для України на прикладі, ну, якихось два, три, чи чотири, чи скільки там років, приведуть до того, що ми отримаємо плюси для економіки?

Ще одне. Дуже часто можна зараз почути про те, але, бачите, зараз вже стихла ця теза, про те, що нам потрібно бігом, негайно, скоренько вступати до СОТ і випередити, таким чином, Росію, бо, мовляв, коли прийде Росія, вона нам буде диктувати. Ми різні держави, у нас різні економіки і в нас різні претензії до нас та до Росії.

Але саме головне, про що я хотів би всіх попросити. Ми маємо залишки, ми маємо певну економіку, ми маємо специфіку цієї економіки, ми маємо в зв’язку із цим певну специфіку соціального захисту і видів соціального страхування. Ми не можемо жертвувати тими базовими галузями народного господарства на догоду ніби-то вступу  до СОТ.

Пригадайте тут, коли мені відключив мікрофон Литвин, і я мусив з мегафона кричати в зал, що не можна дозволяти нульову ставку на вивезення соняшника, бо це немає ніякого відношення до Світової організації торгівлі. Не можна допускати нульову ставку на вивезення металобрухту. При чому тут Світова організація торгівлі? І при чому тут наше планування виробництва легкових автомобілів та закупівля за кордоном? Тобто  я дуже прошу, аби в нас ці парламентські слухання пройшли саме під прапором захисту національного товаровиробника, захисту національних економічних інтересів, використання участі в Світовій організації торгівлі для налагодження роботи, для створення нових робочих місць, для  підняття життєвого рівня наших громадян, а не тому що хтось колись десь, чи на майдані, чи на футбольному полі, чи по п’яній лавочці розказав, пообіцяв: ми будемо в СОТ, чи не будемо в СОТ.

Ми будемо там. І ми – народні депутати України зобов’язані голосувати за ті рішення, які йдуть на користь базових галузям народного господарства. Я сподіваюсь, що саме під таким лозунгом будуть проведені парламентські слухання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гарно сказано, я думаю, переконливо. Хто в нас виступить від "Блоку  Юлії Тимошенко"? Шевчук записаний, будь ласка. Сергій Володимирович, прошу.

 

11:49:42

ШЕВЧУК С.В.

Шановний голово, шановні колеги, уже обговорення сьогодні показало, що є дуже багато питань і сумнівів наших колег – народних  депутатів. І, навіть, прозвучало питання: вступ до СОТ – це зрада національних інтересів, чи ні?

Фракція "Блоку  Юлії Тимошенко" сьогодні розглянула ініціативу пана Заплатинського. Ми схвально оцінюємо таку депутатську ініціативу. І  хочу, навіть, подякувати сьогодні за його особисту позицію, коли він  однозначно сказав, як голова комітету щодо необхідності вступу нашої держави до Світової організації торгівлі. І ми вважаємо, що Україна має усі шанси бути  150-м членом цієї потужної міжнародної організації.

Тому ми однозначно підтримуємо парламентські слухання і сподіваємося, що під час них більшість питань, які виникають у депутатів, будуть зняті або роз’яснені, бо всі ми об’єднані однією ціллю – здійснити   економічний прорив України, незалежно від  економічних… вид політичних поглядів.

Окрім цього ми переконливо просимо депутатів проголосувати і дати ще одну можливість заслухати з парламентської трибуни це питання, оскільки має місце нова цікава практика діяльності найвищих урядових структур, коли керівник уряду заявляє свою позицію, а на наступний тиждень парламент схвалює цю позицію, як, наприклад, це трапилося у Брюсселі щодо НАТО. Це нагадує радянські часи, коли схвалювання відбувалося будь-яких тез, які висловлював Генеральний секретар КПРС колишній.

Тому ми хочемо, щоб було навпаки: щоб ми прийняли усвідомлене  логічне рішення парламентом, а уряд як виконавчий орган виконував те, що представники народу визначили. Тому ми будемо підтримувати цей проект  постанови.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Майко передає слово Геннадію Удовенку.

 

11:52:00

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги!

Наша дискусія нагадала мені аналогічну приблизно дискусію у жовтні-листопаді 1994 року на засіданні Ради національної безпеки і оборони. Сергій Григорович Осика, тодішній міністр зовнішніх економічних зв’язків, доповідаючи  про це питання клявся, божився, що ми завершили всі процедури, пов’язані із вступом до СОТ. І  це було, дійсно, так. В січні місяці Президент України Кучма, Осика, я, інші зустрічалися в Женеві з Генеральним директором Всесвітньої організації торгівлі  Ріджейро. І той сказав, все готово, вступайте. Ми окрилені, ті сторонники інтеграції України до світових структур, повернулися в Україну, і пройшло 1994-го підрахуйте скільки років. І ми сьогодні це ж питання говоримо, обговорюємо і говоримо, панацея, давайте проведемо слухання, чергові парламентські слухання, при всій повазі до голови комітету, тим більше, що він член нашої фракції, „Наша Україна”. Ми все-таки вважаємо, що не наразі проводити такі слухання.  Це відтягування, чергове відтягування вступу України до СОТ.

Є проблеми. Я, наприклад, любитель червоного вину, спілкуюся з нашими виноделами -  і „Масандра”, інститут Таїрова і інші. Вони кажуть, що вступ сьогодні до СОТ – це загибель української продукції, виноробної продукції. Франція у минулому році мільйони декалітрів вина знищила, тому що ціни почали падати. Франція за..., потоки вина прийдуть до нас. Ми оце повинні думати, як нам захистити свого дійсно власного товаровиробника.

Мені здається, що сьогодні Кабінет  Міністрів, враховуючи, що мабуть у нього різні ставлення будуть до проблем інтеграції, у тому числі і вступу до СОТ, повинен підготувати якусь довідку, нормальну довідку, щоб звичайному, пересічному громадянину України було ясно, що Україна виграє, що Україна програє. Ми не повинні замкнутися самі в собі.

І не Бішкек сьогодні вирішує питання: вступати Україні до СОТ. Зовсім інші географічні столиці вирішують ці питання, не хочу їх називати. Треба провести комітетські слухання. Кінозал, 400 чоловік, прекрасно можуть там пройти ці слухання.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, Геннадію Йосиповичу.

Більше не записані на виступи. Але такий був переконливий Геннадій Йосипович у своїх аргументаціях, що так і кортіло запитати: так в  чем дело? Чому ж не прийняли тоді, у 2004 році. І, очевидно, відповідь на це питання, так само як і на інші, треба провести в цьому залі, слухання треба зробити, оскільки це питання суспільно важливе. Воно турбує всіх, і політиків, і просто громадян, і виробничників, і тих, хто займається бізнесом. Тому, я думаю, що тут немає сумнівів. Давайте проголосуємо прийняття постанови. Репліка у вас? А, з мотивів.

Будь ласка, Катеринчук Микола. Прошу. Мікрофон Катеринчуку дайте.

 

11:55:55

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги, хотів би звернути вашу увагу на те, що наша фракція, розглядаючи цю постанову, наголошує на тому, щоб провести все ж таки ці парламентські слухання, але в рамках комітету Верховної Ради. А також пропонують звернути вашу увагу на другу частину цієї постанови, де Кабінету Міністрів до 20 вересня підготувати і подати до Верховної Ради необхідні інформаційно-аналітичні матеріали.

Ну, ви знаєте, що вже це неможливо, тому треба просто технічно виправити і вказати інший, я думаю, термін. Крім того я хотів би наголосити, що Україна вже зробила свій вибір відносно СОТ і ми вже прийняли практично до реалізації нашого вступу 99% пройшли того шляху, який був необхідний. І тому я не хотів би, щоб ці слухання були намаганням переглянути те, що уже було зроблено. Тому що кожна із країн відстоює свої національні інтереси. Я думаю, що треба зараз повчитися у росіян як вони відстоюють свої національні інтереси.

Тому я хотів би звернути вашу увагу …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Дмитрович, ви правильно говорите, але тут деталь така. Якраз з точки зору необхідності прийняття документів щодо вступу в СОТ і пропонується провести такі слухання. І з цього приводу були, був обмін думками на Погоджувальній раді і, якщо частина слухань віднесені до комітетів, що є абсолютно виправданим, то, оскільки ця тема торкається всіх комітетів, і, оскільки вона турбує людей, бо багато інформації з цього приводу вже висловлено на сторінках газет, в телебаченні, на радіо, тощо.

Тому треба тут провести. А наше завдання – активно його підготувати, підготувати, скажімо, активне обговорення самої проблеми. І воно ж, дивіться, в контексті „Про стан підготовки”. Власне, це основне завдання для уряду, який теж розуміє необхідність вступу до СОТ  і прискорення цього процесу. Тому, зважаючи все-таки на вашу пропозицію, я сподіваюсь, що ви підтримаєте. Одне, що ви правильно ставите питання – про дату 18 жовтня, цілком прийнятна дата. Якраз вона в режимі нашого календарного плану.

Тому я ставлю на голосування проект постанови в цілому. Ви не заперечуєте, в цілому як постанови Верховної Ради, будь ласка, з 18 жовтня – уточненням.

 

11:58:43

За-300

Оголошується перерва на 30 хвилин.

По фракціях обнародуйте будь ласка, щоб. Партія регіонів – 176, „Блок Тимошенко”, Юлії Тимошенко – 69, „Наша Україна” – 2, СПУ - 32, комуністи – 21.    Дякую.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги.

Шановні депутати, 19 вересня 2006 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного 26 березня 2006  року  по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу, Козаченка Олексія Олексійовича, включеного до виборчого списку „Наша Україна”.

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати складають присягу перед Верховною Радою України.  Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Козаченко Олексій Олексійович. Прошу.

 

КОЗАЧЕНКО О.О.

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь  усіма своїми діями боронити суверенітет і  незалежність України, дбати про благо Вітчизни і  добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі вам. Давайте привітаємо нашого колегу Олексія Олексійовича із вступом на відповідальну посаду, давайте я вам потисну руку, і побажаємо йому успіхів у цій справі.

13 вересня нинішнього року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного 26 березня у багатомандатному загальнодержавному виборчому округу Шкляра  Володимира Борисовича, включеного до виборчого списку блоку „Наша Україна”.

Відповідно до статті 79 Конституції пропонується йому теж скласти присягу на трибуні Верховної Ради. І я запрошу Володимира Борисовича на  трибуну.

 

ШКЛЯР В.Б.

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати  про  блага Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та  законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Привітаємо Володимира Борисовича.

Спасибі.

Продовжуємо розгляд питань порядку денного. Переходимо до розділу ратифікацій. Слухається проект Закону про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство, реєстраційний номер 0020. Доповідає перший заступник міністра закордонних справ Огризко Володимир Станіславович.

 

ОГРИЗКО В.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект Закону України про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство. Проект цього закону розроблено на виконання відповідного Указу Президента від 20 січня цього року про план заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи.

Наша країна підписала цю конвенцію першого липня 2003 року і за цей час внесено відповідні зміни до нашого внутрішнього законодавства. Ця конвенція визначає принципи і правила, які держави-учасниці мають дотримуватися у питаннях громадянства фізичних осіб та закладає основу і правову базу для співробітництва між державами в цій галузі.

Мета Ради Європи та інших держав, які підписали цю конвенцію полягає в тому, щоб досягти більшого єднання між його членами саме в цій галузі. Конвенція проголошує принципи запобігання безгромадянству, заборони дискримінації та поважання прав людини, які на законних підставах постійно проживають за межами держави учасниці.

Приєднання до конвенції сприятиме розвитку правових принципів, які стосуються громадянства та їхньому запровадженню у нашому законодавстві.    

Це також дасть можливість запобігати випадкам безгромодянства і сприяти міжнародному співробітництву міжнаціональними органами різних держав. Підписання конвенції, ратифікація її відповідає національним інтересам нашої держави, оскільки продемонструє, що Україна визнає і поважає норми європейського права.

Проект Закону про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство погоджено без зауважень з Міністерством юстиції та Міністерством внутрішніх справ України. Виходячи з цього, Міністерство внутрішніх справ вносить пропозицію підтримати ратифікацію зазначеної конвенції. Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Станіславович.

Є запитання? Прошу записатись. Так, п'ять хвилин. Лук'янчук.

 

12:37:09

ЛУК’ЯНЧУК Р.В.

Дякую.  Прошу слово передати Терену.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Терена.

 

12:37:16

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідачу, починаючи з ухвалення Закону про громадянство, було вже кілька його редакцій, ви знаєте, да? І Закон про громадянство кожного разу лібералізувався.  Ну скажімо, якщо раніше була жорстка процедура набуття громадянства, то тепер людина може просто подати зобов'язання про те, що вона виходить із громадянства тієї чи іншої країни і в Україні, ви знаєте, їй видається посвідчення, навіть два роки їй дається термін на вихід з іноземного громадянства – два роки.

І таким чином, ці два роки людина вже має подвійне громадянство, що суперечить четвертій статті Конституції і що суперечить Закону про громадянство. Більше того, у нас, скажімо, дівчина вийшла заміж за іноземця, їй там надали громадянство, українське громадянство залишається. Таким чином, сьогодні в Україні вже існують десятки тисяч людей… Питання: скільки людей, які мають подвійне громадянство всупереч закону?

 

ОГРИЗКО В.С. Дякую, пане Терен.

Це, справді, дуже складні питання, які мають регулюватися відповідними конвенціями і нашими внутрішніми законами. Закон України „Про громадянство”, як вам відомо, передбачає, що в Україні є єдине українське громадянство, але є випадки, коли допускається вихід з громадянства України.

Якщо громадянин України  проживає за кордоном, він може подати клопотання про вихід з громадянства. Є спеціально установлена  законом процедура виходу з  громадянства, яка триває до 1 року. Не допускається, щоб громадянин України  набув громадянство іншої держави, якщо він не вийшов з громадянства України і, працюючи в посольству України в Австрії, у нас бували випадки, коли австрійська сторона зверталася до нас з проханням про  надання громадянства, але обумовлювала  це лише тією умовою, що воно буде надано тільки після того, коли даний громадянин вийде з громадянства України і це є нормальна практика.

Але я згоден з вами, що є випадки, коли фактично має місце подвійне громадянство,  але дана конвенція якраз і говорить про  те, щоб домогтися ситуації, коли людей… коли люди не будуть мати цього…  без громадянства, а в разі, якщо є подвійне громадянство, то їхні права мають бути відповідним чином враховані.

В законодавстві України є два  випадки: це народження дитини і одруження, вступ до шлюбу. Ось ці моменти вже в нашому  законодавстві, власне, прописані, тому тут жодного протиріччя с конвенцією немає.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Гончаров.

 

12:40:14

ГОНЧАРОВ М.О.

Прошу передать слово Шибко Виталию Яковлевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віталій Шибко, мікрофон.

 

12:40:23

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Володимир Олександрович.

Шибко, соціалістична фракція.

Як ви знаєте, конвенція ця не передбачає обов`язково визнання  державами – учасницями множеного громадянства. Так?  Конвенція є нейтральною в питанні бажаності, множеності громадянства. Так? Але є у нас відповідний закон, який не дозволяє множеного громадянства. І ви знаєте, що  чим пов`язане  моє запитання до вас? Ви знаєте, що недавно пройшов референдум у Придністровській республіці і там була недавно така картинка, яка показувала, що там люди потягнулися  отримувати інші паспорти.     Чи українська влада видавала якісь паспорти  людям, які живуть сьогодні в Придністров’ї? Таке питання.

 

ОГРИЗКО В.С. Дякую.

Я хотів би ще раз, шановні депутати, наголосити на тому, що конвенція не зобов’язує жодну з країн, яка підписала цю конвенцію, вводити множинне громадянство. Тобто від нас не вимагається ніяким чином, що Україна ввела в своєму законі відповідну процедуру і діяла таким чином.

Тому хотів би, так би мовити, заспокоїти в тому розумінні, що нічого для України після підписання конвенції в плані зміни підходів до громадянства не змінюється.

Стосовно питання про роботу з жителями Придністров’я, то, безумовно, громадяни, які є українцями за походженням, хоча вони є громадянами іншої держави, але якщо вони зверталися до МЗС України і до посольства, то їм надавалося сприяння в отриманні українського громадянства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але знову ж таки колеги наголошують, що це порушення закону. Вони залишаються громадянами Молдови і стали громадянами України всупереч закону, який забороняє подвійне громадянство.

Будь ласка, Микола Оніщук.

 

ОГРИЗКО В.С. Справа в тому, що в деяких випадках вони не є громадянами Молдови, тому що вони займають окрему позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.

Микола Оніщук, будь ласка.

 

12:42:40

ОНІЩУК М.В.

Шановний Володимире Станіславовичу, я поділяю вашу точку зору про те, що, по суті, ми вже гармонізували національне законодавство у цій частині із вимогами конвенції, невипадково тому уряд, вірніше, Президент, вносячи на ратифікацію вказаний акт, одночасно не вносить і законопроектів на виконання вказаної конвенції, як це передбачено. Це щодо пояснень, можливо, нашим колегам, чому ми в даному випадку розглядаємо лише акт про ратифікацію.

Запитання до вас стосується наступного. Згідно самого закону Україна заявляє, є застереження у законі, і заявляє, що згідно з пунктом першим статті 25-ї конвенції Україна виключає главу сьому із застосування конвенції. Будь ласка, якщо можна, декілька слів, про що йдеться, зокрема?

 

ОГРИЗКО В.С. Дякую, дуже за це запитання, воно є, справді,  дуже слушне.

Йдеться про те, що відповідно до застережень, глава 7, тобто військовий обов’язок у випадках множинного громадянства, виключається повністю із зобов’язань України за цією конвенції. Тому що ми виходимо з того, що громадяни України мають перед державою відповідний обов’язок: несення військової служби. І таким чином, передбачені в конвенції положення про те, що в даному випадку можуть бути виключення, для нас відповідним чином працювати не будуть. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Голова комітету з питань людини, прав людини,  нацменшин і міжнаціональних відносин – Леонід Іванович Грач.

 

12:44:32

ГРАЧ Л.І.

Шановні народні депутати, на думку членів комітету, ратифікація конвенції створить, по-перше, правові підстави для міжнародного співробітництва в питаннях громадянства, надасть можливість запобігти дискримінацій у цій сфері та уникнути випадків  без громадянства.

Хочу зазначити, що після підписання Україною у 2003 році цієї конвенції, розпочалася робота по приведення національного законодавства про громадянство у відповідність до її положень. В 2005 році були внесені зміни у Закон України про громадянство України, з якими він повністю приведений  у відповідність до Європейської конвенції про громадянство.

Тобто можна констатувати, що був проведений ґрунтовний процес попередньої підготовки до ратифікації цієї конвенції. І лише після імплементації положень конвенції про громадянство у національного законодавства,  вона подана на ратифікацію.

При обговоренні законопроекту думки членів комітету розділилися: частина народних депутатів вважає, що необхідно ухвалити законопроект про ратифікацію зазначеної конвенції у поданому Президентом України вигляді, адже чинний Закон про громадянство України приведений у відповідність до Європейської конвенції про громадянство і ратифікацію даного міжнародного акту не потягне за собою зміни у порядку прийняття до громадянства України чи виходу з нього.

Інша частина членів комітету, посилаючись на висновок Науково-експертного управління вважає, що окремі положення глави п’ятої „Множинне громадянство” цієї конвенції суперечать Конституції України зокрема стаття 4, яка проголошує, що в Україні існує єдине громадянство.

Науково-експертне управління відзначило важливість для України ратифікацію конвенції та висловило деякі зауваження, зокрема, пропонується доповнити поданий законопроект заявою України до глави п’ятої конвенції щодо обов’язковості  для нашої держави лише статті 15.

З урахуванням зауважень та результатів обговорення, комітет ухвалив рекомендувати Верховній  Раді України рекомендувати Верховної  Ради України  проект Закону України "Про ратифікацію Верховною Радою України”…  проект Закону  України   про ратифікацію європейської конвенції про громадянство”,  поданий Президентом України, доповнити  ще однією заявою: „Україна заявляє, що глава 5 конвенції дії для неї в частині, що не суперечить Конституції України”. І з  такими доповненнями просимо прийняти як закон.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леонід Іванович.

Є запитання? Запишіться.  Так, будь ласка, три хвилини. Князевич.

 

12:47:34

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

У мене запитання такого плану. Як ми бачимо, пропонується в цьому законі пункт 2 статті 8 з деякими застереженнями ратифікувати, мається на увазі, що не те редакція, яка запропонована в  конвенції, повинна вживатися, тобто громадяни, які постійно проживають за кордоном, а ті, відповідно до українського законодавства громадяни, які постійно проживають  відповідно до національного законодавства, що регулює  питання виїзду громадян за кордон. Таке питання у мене такого типу. Як тоді бути з тими громадянами, які незаконно  покинули кордон нашої України і, фактично, перебувають  на нелегальному статусі за кордоном.  Дякую.

 

ГРАЧ Л.І.  Як незаконно покинули, так і законно повинні повернутися – і все.  Ця конвенція… ця ратифікація європейської конвенції ніякого, на мій погляд, не має відношення до того, що незаконно громадянин України перетнув границю, і цьому за ним бігати чи що? Він нехай бігає за своїм громадянством.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Мірошниченко.

 

12:48:41

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановний Леоніде Івановичу. Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Скажіть, будь ласка, чому та конвенція, яка була підписана від імені України у 2003 році, винесена для зали для ратифікації лише у 2006 році? Які причини були? І чи є об’єктивне пояснення ним? Дякую.

 

ГРАЧ Л.І. Це запитання потрібно було адресувати докладчику, пану Огризку, він представляє інтереси Президента. Я не розумію, чому так довго це тягнулося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Сухий.

 

12:49:20

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Леоніде Івановичу, до мене як до недавнього депутата- мажоритарника та напевно і до вас продовжують надходити скарги наших громадян України на волокиту та тяганину, обумовлену чи недосконалістю законодавства, чи недосконалістю практики урядових структур щодо набуття громадянства України, розумієте. Сьогодні уже навіть не досить того, аби він довго жив на Україні та діти тут народилися.

То я хочу вас запитати. Оця європейська конвенція, вона стосується людей, які виїхали з України. Чи має на увазі ваш профільний комітет спільно з Кабінетом Міністрів застосувати якихось законодавчих дій для того, аби спростити процедуру набуття громадянства України для тих людей, котрий довший час проживають на Україні, тут народилися їхні діти. Але волокита поставлена таким чином, що, наприклад, переїхати кудись там в Грузію, відмовляючись від громадянства і тому подібне, це трагедії цілих сімей, особливо на півдні нашої держави. Дякую.

 

ГРАЧ Л.І. Це слушне зауваження, яке потрібно у практичному порядку розглядати і разом і МІДу, і МВС, і нашому комітетові, спрощувати підходи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яворівський.

 

12:50:48

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний доповідачу. У мене прагматичне запитання до вас. Ну, знають майже всі  в Україні, який велетенський масив наших громадян українських перебувають за кордоном, як правило, справді на нелегальному становищі, вже цього торкалися.

Як ця конвенція, чи вона хоч трішки, хоч на кришку, скажімо, допоможе цим людям, це перше запитання. І друге. Відомі безліч фактів про те, що дехто і, звичайно, не бідних людей мають крім українського ще й запасне громадянство. І той же Лазаренко, пригадуєте, там, і тому подібне.

Як ви вважаєте, як Голова комітету з прав людини, чи не варто нам було би внести і в наш карний кодекс, скажімо, не просто, що це є порушення закону, а про те, щоб за це несли і кримінальну відповідальність?

 

ГРАЧ Л.І. Перше, думаю, що і теоретично, і практично допоможе ця конвенція для того, щоб хоть якось захистити права громадянина. Друге, ну, це порушення і Конституції, в тому числі. І тому потрібно зробити хорошу ревізію. Чогось, мені кажеться, що і в цьому залі можуть бути ті, хто мають подвійне гражданство, а не мають право на мандат, і так дальше.

Це треба, щоб і МЗС, і МІД робили ту справу, яку їм потрібно робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Будемо обговорювати? Запишіться тоді, будь ласка. Від фракцій. Так, тепер від депутатів. Так, Руслан Князевич, „Наша Україна”. Підготуватись Богачуку.

 

12:53:18

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, справді, конвенція була прийнята в 2003 році і те, що внутрішня процедура, внутрішньодержавна процедура виявляється завжди досить громіздкою і тривалою, не дали можливості її напевно прийняти до того часу, поки ми прийняли остаточні зміни до закону в 2005 році про громадянство.

Але я дуже радий з того, що фактично ті зміни, які були прийняті в 2005 році, вони повністю врахували саме цю конвенцію, про яку ми сьогодні маємо можливість говорити. Справа в тім, що я недарма задав питання, про які сьогодні йшлося, про те, чи ми все-таки будемо враховувати з одного боку і ту ситуацію, яка у нас склалася абсолютно реально. У нас мільйони людей виїхали нелегально і далі отримують громадянство за кордоном всупереч тому, що вони не виходять з нашого громадянства.

Але ця конвенція врегульовує у великій мірі багато речей. І я думаю, що дуже правильним шляхом іде проект закону, коли ми з застереженнями цілу низку все-таки положень конвенції не ратифіковуємо, чи, точніше, не дозволяємо їм бути частиною внутрішнього законодавства України.

Насамперед мова йде про те, що в Україні діє, відповідно до 4 статті Конституції принцип єдиного громадянства. І відповідно закладений в цій конвенції принцип множинності громадянства чи так званого біпатризму, коли людина має право на громадянство однієї, двох або більше країн, не передбачається для України. Більше того, мушу вам сказати, що в цій конвенції йде тільки про дві підстави набуття такого громадянства. Перша. Це в тому випадку, якщо дитина народилася в країні, де діє так званий принцип права грунту від батьків, які є громадянами країн, в яких діє принцип права крові. І другий випадок, коли жінка чи чоловік стали подружжям, чи вийшла заміж, чи одружився з громадянином іншої держави і та держава дозволяє, що в такому випадку є, може бути подвійне громадянство.

І дуже добре, що ця конвенція не передбачає третій випадок, який вважається класичним з точки зору набуття громадянства, так званий випадок добровільної натуралізації, коли людина добровільно стає громадянином іншої країни, в тому випадку,  якщо країна дозволяє можливість такого набуття.  І є тільки три країни фактично, які дозволяють таку можливість. Це Іспанія, Ізраїль і Російська Федерація. Ну, в кожному випадку різна аргументація. В перших двох випадках іде так званий про історичний зв’язок, в тому випадку, якщо є громадяни, відповідно Іспанія або Ізраїль і вони мають можливість мати подвійне громадянство не відмовляючись від попередніх своїх, громадянства.

Що стосується України. То, напевно, ті розмови, які тривали у нас в комітеті під час попередньої виборчої кампанії про можливість подвійного громадянства з Росією, повинні бути раз і назавжди припинені, оскільки на міжнародному рівні такі розмови просто не допускаються. Адже в розумінні цієї конвенції громадянство - це стійкий  правовий зв’язок між державою і громадянином, який накладає подвійні обов’язки і права, як відповідно до національного так і до міжнародного права.

 В цьому випадку для України, тепер ми уже точно привели у відповідність і до внутрішніх, і до зовнішньо-правових норм те, що іншого ніж одного громадянства  і Україні бути не може.

 І зрештою останнє…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Богачук, фракція соціалістів передає слово Шибку, будь ласка, Віталій. Підготуватись Тарану.

 

12:56:41

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу.

Шибко,  соціалістична фракція.

Я хочу звернутись зразу, що ми сьогодні будемо розглядати не тільки цю конвенцію, а інші конвенції, протоколи. І я хочу звернути увагу ще раз на те, що це наші зобов’язання. Зобов’язання, які ми маємо перед Радою Європи і які ми маємо звісно перед Європою.  Тому, я думаю, що, якщо є в когось якісь сумніви, то я хочу поділитися як ці сумніви зняти.

Справа в тому, що всяка конвенція, всякий міжнародний документ,  він проходе дуже довгий шлях до того, як він прийметься. Причому експерти, які займаються цими документами, вони їздять майже по всім країнам і виходять до  тієї чи іншої спільноти, в даному разі, які входять до  Ради Європи і вивчають національне законодавство, враховують і тоді вже приймається   шляхом дискусії той чим інший документ.

Тому я хочу сказати, що не може бути сумніви щодо необхідності прийняття цієї конвенції.  Як і ця конвенція, вона мусується, вибачте  за таке слово,  з 1963 року в Раді Європі.  І вже було підписано два протоколи. Тобто, ці протоколи вони вирішували цю тему все більше і більше поступово, враховуючи якраз національне законодавство.  І тут уже колега Князевич казав про особливості цієї конвенції,  я хочу сказати ще те, що стосовно інших можливих випадків множинного громадянства статті 15 цієї глави зазначається, що положення цієї конвенції не обмежує право кожної держави-учасниці встановлювати в своєму внутрідержавному праві. Зберігають чи втрачають  громадянство і громадяни, які набувають або  мають громадянство іншої держави чи пов'язано набуття або збереження їх громадянства з відмовою від іншого громадянства або від його втрати. Тобто іще раз хочу наголосити: конвенція не передбачає обов'язкове визнання держави-учасниці множинного громадянства. Конвенція є нейтральною в питанні бажаності множинного громадянства. І я хочу сказати, що до цього ще Україна задекларувала декілька разів свої наміри, причому ці наміри вона декларувала ще з 1957 року, коли подібні документи, вони були на ратифікації в Верховній Раді РСР. Тому я закликаю, щоб ми проголосували за прийняття цієї конвенції. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Таран, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. За ним Іван Попеску.

 

12:59:11

ТАРАН В.В.

Шановні колеги, тільки що шановний депутат Шибко говорив про те, що це – наше зобов'язання підписати і ратифікувати конвенцію. Ратифікувати конвенцію – це наше зобов'язання перед Європою. Я хочу сказати, що з 47 країн європейських її підписали всього 27, а ратифікували всього 14. Тобто ми намагаємося бути тепер попереду Європи, тобто менше третини на сьогодні ратифікували. Тобто Європа мала би, скажімо, подати приклад про те, як вона це діло робить.

Друге. Я би хотів би тут посперечатися із шановним Володимиром Станіславовичем. Шановні колеги, про що йдеться? Йдеться ось що. Подвійне громадянство, яке прописано в нашому законі, справді, передбачається тоді, коли йдеться про осіб, скажімо, дівчина вийшла заміж за іноземця чи за дітей. І це суперечить статті чотири Конституції. Це суперечить, наш закон сьогодні про подвійне громадянство де-факто не кореспондується з Конституцією з четвертою статтею.

І якщо ми це ще можемо врегулювати якимось чином на своє законодавство відповідно до Конституції, то, ратифікувавши конвенцію, ми це закріпимо назавжди. Ми це закріпимо назавжди. І тому чи варто тут поспішати?

З іншого боку, знову ж таки шановний колего Шибко, ви говорите, що не передбачено множинного громадянства конвенцією. Глава п'ять так і називається „Множинне громадянство” цієї конвенції, воно суперечить Конституції України, про що говорило науково-експертне управління. Цитую дослівно: „Науково-експертне управління вважає, що окремі положення глави  5 „Множинне громадянство”  цієї конвенції суперечать Конституції України, зокрема статті 4, яка проголошує, що в Україні існує  єдине громадянство.

Я недарма задав питання що  сьогодні лібералізація закону про громадянство привела до того, що сьогодні в Україні де-факто, я не отримав відповіді на це запитання, очевидно ніхто не займається, щоб дізнатися точно цифри, ніхто не займається  статисткою, але сьогодні десятки, якщо не сотні тисяч людей вже в Україні мають подвійне громадянство і до чого це призводить ми можемо тільки уявити, маючи приклад, скажімо, Придністров`я. І тому мені здається,  що абсолютно логічним був виступ голови комітету Леоніда  Івановича Грача, який говорив про те, що справді за цю конвенцію треба… це рішення комітету і я би просив би підтримати рішення  комітету. І говорив про це голова комітету про те, що  ми підтримуємо ратифікацію конвенції, але обов`язково із доповненням про те, що Україна заявляє, що глава 5 конвенції діє для неї лише в частині, що  не заперечить Конституції  України і з таким доповненням  прийняти закон в цілому. Це позиція нашої фракції також. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, фракція Партії регіонів.  Підготуватись Камчатному.

 

13:02:10

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.  Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановні колеги, Європейська конвенція про громадянство 1997 року  передбачає також існування  множинного громадянства і це описано у главі 5. але те, що нам пропонується на ратифікацію дискусії можуть бути не тільки по відношенню до статті 15, а також по відношенню до статті 14, де чітко написано, що випадки подвійного громадянства стосується тільки двох випадків. Перший випадок, це   стосується дітей, які народились від батьків, які є громадянами різних країн. Але у відповідності до Закону про громадянство передбачається, що коли ці діти досягають 18-річного віку, вони мають право вибрати. Якщо вони вибирають громадянство  України, тоді вони теоретично повинні  відмовитися від громадянства  іншої країни для того, щоб не  порушувати положення Конституції.

Другий випадок. Це є випадок, коли отримання подвійного громадянства залежить… воно наступає за  наслідком вступу до шлюбу,  коли пропонується такий момент. Дійсно, наша фракція, наша політична сила виступає       і підтримує розширення прав людини, в тому числі і права на отримання подвійного громадянства. Але до тих пір, поки у нас в Конституції написано, що у нас існує єдине громадянство, ми виступаємо за те, щоб ми виконували положення Конституції.

Виходячи з цього, і щоб на майбутнє у нас не було цих проблем, було би доцільно, щоб на рівні Конституції ми передбачали примат міжнародного права, оскільки в статті дев’ятій Конституції написано і передбачається, що Верховна Рада може ратифікувати тільки ті конвенції, які не вступають у протиріччя з Конституцією. Отже, все рівно, навіть якщо існують ці два випадки, що стосується дітей, але воно вирішується, то те, що стосується подружжя, воно на сьогоднішній день ще не вирішується.

Тому було б доцільно ратифікувати цю конвенцію, але з пропозицією в тій частині, яка не суперечить положенням Конституції.

Дякую за увагу. І на наша фракція виступає за те, щоб ратифікувати цю конвенцію. А в майбутньому виступати за примат міжнародного права. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний передає слово Олегу Білорусу. За ним Юрій Мірошниченко.

 

13:04:38

БІЛОРУС О.Г.

Шановні депутати, шановні громадяни!

Наша дискусія показує, що питання, яке сьогодні поставлено на порядок денний, зовсім не є формальний, це є якась функція консульської служби. Питання про громадянство – це є сутнісне питання про державність, про суверенітет. Держава – це громадяни, їх сукупність, їх зв’язок, їх відповідальність. Суверенітет – це кордони. Для нашої молодої держави сьогодні надзвичайно гостро стоять питання громадянства і державності, і кордонів. Досить сказати, що до сьогоднішнього дня Україна не має жодного метра багатотисячнокілометрових кордонів демаркованих. Великі сектори нашого Державного кордону навіть не делімітовані. Біля семи мільйонів громадян перетворилися в так звані display persons, або переміщені особи, які виїхали за кордон нелегально як тижневі туристи і не повернулися. І це величезна втрата для України. Якщо говорити глибше, то це питання конкурентоспроможності нашого суспільства. Лорд Брюс Джордж, який тут був, який був президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ, жартуючи, на сесії сказав: ”Великобританія – це  дуже погана країна. В нас нікудишній клімат, постійно йде дощ. Наші жінки просто не красиві. У нас порядку нема. Але чому ви всі претесь до нашої країни і прагнете набути громадянства?”

І на це питання повинні відповідати і ми. Якщо ми бачимо,  що наші сусіди ведуть політику множинного громадянства, то це стратегія довгострокова, стратегія на залучення кваліфікованої робочої сили і посилення величі і могутності. Навіть, якщо це називають м’яка імперія.

Наша держава повинна більш серйозно до  цього поставитися і тому ратифікація цієї конвенції на часі. Росія давно ратифікувала і користується нормами цієї конвенції. Я не сумніваюсь, що, навіть, ратифікувавши застереження стосовно  статті 5, ми маємо  право на таке застереження, ця конвенція буде слугувати  наведенню порядку в громадянстві України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Мирошниченко. За ним – Чечетов.

 

13:07:53

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги, шановні виборці, я одразу хочу звернутися до всіх народних депутатів з закликом підтримати ратифікацію цієї конвенції і можу пояснити свою позицію. А полягає вона в наступному: по-перше, необхідність такої ратифікації  випливає з необхідності уніфікації національних законодавств в частині громадянства з тим, щоб ті країни, які долучилися до цієї конвенції, мали однакові, зрозумілі правила набуття виходу з громадянства.

І регулюються в цій конвенції надзвичайно важливі питання. Це питання, наприклад, які випливають з множинного громадянства, чи вони, якщо є множинне громадянство, як воно набувається, в якому порядку тощо; це питання здійснення військового обв’язку в разі якщо таке множинне громадянство передбачається; це проблеми, які випливають з  міграційних процесів, які здійснюються в країнах Європи особливо.

І тому ми повинні жити за тими правилами, які сьогодні, дійсно, розробили і запровадили провідні юристі в Європі, які пропонують нам долучитися до цієї конвенції.

Що, власне, важливо? Важливо ще й те, що, фактично, весь цей порядок, який передбачає конвенція, він вже імплементований в національне законодавство в частині Закону про громадянство, який вже  прийнятий, і попередні  виступаючі говорили.

Разом з тим хочу звернути увагу всіх моїх колег на те, що у нас є застереження. Тобто ті статті, ті положення конвенції, які Україна не зобов’язується реалізовувати.

І перший  важливий  аспект – це порядок виходу з громадянства. Ми говоримо про те, що в частині… в пункті 2 статті 8 у нас є певна специфіка, яка передбачає таку редакцію, як „громадяни України, які постійно проживають за кордоном, відповідно до національного законодавства, що регулює питання виїзду громадян України за кордон (тобто не просто ті, які проживають за кордоном, але й ті, які ще і відповідно до національного законодавства там проживають).

Далі, це дуже важливо, це – питання множинного громадянства. У нас воно виключено як таке. І  з нього випливає питання здійснення військового обов’язку у випадку множинного громадянства. Тобто ті зауваження,  ті застереження, які запропоновані комітетом, я думаю, треба врахувати і ратифікувати цю конвенцію. Дякую за увагу. Запрошую ратифікувати із застереженнями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Чечетов, будь ласка.

 

13:11:03

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів України.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Законопроектом пропонується ратифікувати Європейську конвенцію про громадянство, яка була підписана від імені України 1 липня 2003 року.

Розроблення проекту закону обумовлено необхідністю встановлення принципів та правил, що стосується громадянства фізичних осіб, повагу до сімейного життя та запобігання дискримінації у питаннях, які стосуються громадянства.

Ратифікація указаної конвенції передбачає, що громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням. Поскільки питання виїзду громадян України за кордоном не є предметом регулювання Закону України "Про  громадянство України”. Визначення громадян України такими, що постійно проживають за кордоном, регулюються Закону України "Про  порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” та нормативно-правовими актами, виданими на виконання цього закону.

Приєднання до конвенції запобігатиме випадкам без громадянства і сприятиме міжнародному співробітництву між національними органами, які займаються питаннями громадянства, розширенню договірно-правової бази з питань громадянства, у відносинах з державами, членами Ради Європи та іншими державами учасницями.

Відповідальними органами виконавчої влади, які будуть забезпечувати виконання положень зазначеної конвенції виступатимуть Міністерство внутрішніх справ, Міністерство закордонних справ та інші центральні органи виконавчої влади.

І ще одна теза. Приєднання до конвенції не потребує фінансових витрат з боку України.

Прошу підтримати закон щодо ратифікації Європейської конвенції про громадянство. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Обговорення питання завершено. Всі, хто мав бажання виступити, одержали таку можливість. Будемо визначатися.

Але перед тим я хочу звернутися до Володимира Станіславовича, чи погоджується міністерство з пропозицією комітету про те, щоб вилучити п’яту главу?

З місця, там у вас є мікрофон, будь ласка, з місця. Україна заявляє, що глава 5 конвенції діє для неї в частині, що не суперечить Конституції України.

Справа в тому, що автором законодавчої ініціативи є Президент. Якщо не буде згоди, то ми можемо прийняти тільки у першому читанні і працювати до другого. Якщо буде згода, то ми можемо в такій редакції прийняти, щоб не було вето Президента. Тому я і звертаюсь до доповідача. Так, будь ласка, Володимир Станіславович.

 

ОГРИЗКО В.С. Дякую, шановний Адам Іванович.

Шановні депутати, я хотів би звернути увагу на два моменти. Перше, з преамбули, де йдеться про те, що, відзначаючи різні підходи держав до питання множинного громадянства та визнаючи, що кожна держава може вільно вирішувати, які наслідки має у її внутрішньодержавному праві факт набуття її громадянином іншого громадянства або його належності до іншого громадянства і далі за текстом, а також статтю 15 з глави 5, де йдеться про те, що положення цієї конвенції не обмежують право кожної держави-учасниці встановлювати в своєму внутрішньому державному праві: а) значить, зберігають чи втрачають громадянство її громадяни, які набувають або мають громадянство іншої держави; і б) чи пов’язано набуття або збереження її громадянства з відмовою від іншого громадянства або від його втрати.

В цьому зв’язку хочу наголосити, що у нас в законі вже визначено те, що у нас є одне єдине українське громадянство і дана конвенція не передбачає того, що ми зобов’язані вводити в себе множинне громадянство.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, Леонід Іванович, як думка комітету? Підтримуємо проект Президента? Мікрофон Грача, будь ласка.

 

13:15:33

ГРАЧ Л.І.

Речь шла о том, что комитет принял соответствующее решение. Естественно, никто сегодня решение комитета отменять не собирается.

Но решение комитета заключается в том, что к этому проекту закона добавить заявление, где четко и ясно еще и еще раз наголошено примат Конституції України відносно громадянства і все, і більше нічого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Не знаєш, як поступати, - поступай за регламентом. Так і будемо. Тому я ставлю на голосування, ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про ратифікацію Європейської Конвенції про громадянство в редакції Президента.

 

13:16:34

За-405

Можем прийняти в цілому? Добре.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому Закону про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство, реєстраційний номер 0020, яку подав Президент, прошу голосувати.

 

13:17:06

За-411

Закон прийнято.

Шановні колеги, прошу тих, хто переживає про множинне громадянство, вам же зацитували відповідні статті конвенції, де говориться про те, що кожна держава вправі керуватися своїм внутрішнім законодавством з цього питання. А у нас не просто закон є. У нас є четверта стаття Конституції.

Слухається проект Закону про ратифікацію Конвенції про охорону підводної культурної спадщини. Реєстраційний номер 0026. Доповідає міністр культури і туризму Ліховій Ігор Дмитрович. Підготуватись Яворівському.

Шановні колеги, може запитання давайте почнем? Якщо є запитання, запишіться будь ласка, до міністра.

 

ЛІХОВИЙ І.Д. Шановний Адаме Івановичу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Дмитровичу, давайте, я думаю, кожен розуміє, що це хороша справа. Якщо хтось щось не зрозумів, зараз вам задасть запитання і… Будь ласка, 5 хвилин, Олійник. Олійник, прошу.

 

13:18:06

ОЛІЙНИК В.М.

Прошу передати Томенка Миколі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколі Томенка мікрофон увімкніть.

 

13:18:11

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, шановні доповідачі, тут ідея добра, немає сумніву жодного. Єдина проблема в чому полягає? Ми знаємо, що тільки ще почалась серйозна робота над  реєстром культурних пам’яток, культурної спадщини і, я  думаю, що тут така спеціальна сфера, як підводна культурна  спадщина. В мене є сумніви, що   ми в Україні маємо достеменну повну  інформацію, де ж там під водою у нас ті пам’ятки. Чи проводилася робота у нас, щоби цю частину прореєструвати, упорядкувати, щоб  ми розуміли, що саме ми захищаємо і чи планується таку  роботи проводити, якщо вона не проводилась.

 

ЛІХОВИЙ І.Д. Шановні народні депутати, справа в тому, що в зв’язку із технічним прогресом дуже активно ведеться робота на підводних пам’ятках, скажімо, без дозволу Міністерства культури і туризму  і центрального органу виконавчої влади 19, за нашими підрахунками, організацій ведуть цю роботу, і таким чином наносять збитків підводній культурній спадщині.

 Я думаю, що після  ратифікації конвенції ми активізуємо цю роботу і значно поліпшимо її.

Говорити про повний реєстр не можна. Жодна держава не має повного  реєстру, оскільки постійно відкриваються ті об’єкти, які можна перенести в категорію пам’яток.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Будь ласка, Володимир Ткаченко.

 

13:19:45

ТКАЧЕНКО В.В.

Ткаченко, фракція „Блок  Юлії Тимошенко”.

А от те, що ви виступали, якщо буде  ратифіковано, доведеться все це виконувати. Скажіть чи передбачені ці кошти на виконання цієї  програми?

 

ЛІХОВИЙ І.Д. У складі Міністерства культури і туризму діє державна служба з питань  національної спадщини, і власне, додаткові кошти не потребуються.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

13:20:19

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Ігоре Дмитровичу, Ярослав Сухий, Партія регіонів, місто Запоріжжя.

Для Запоріжжя, для Дніпропетровщини, як і для інших регіонів,  де під водами Дніпра чи на дні штучних водосховищ,  ратифікація конвенції про охорону підводної культурної спадщини має надзвичайно важливе значення, це безумовно.

Оскільки держава тепер змушена буде, виконуючи міжнародні зобов’язання більш предметно займатися охороною спадщини. Але, скажіть, будь ласка, як міністр профільний в цій галузі, чи передбачає Міністерство культури, чи передбачає Кабінет Міністрів  України внесення необхідних законодавчих актів аби наповнити цю конвенцію конкретним і реальним змістом, який би гарантував неухильне дотримання Україною тих зобов’язань, які вона бере тепер на себе перед всім світом, тому що це  надбання, які є  там на  дні наших річок і озер, і морів, це надбання всього світу.

 

ЛІХОВИЙ І.Д.  Дякую за питання.

Дійсно,  Міністерство культури  і туризму спільно з профільним комітетом Верховної Ради  працює над внесенням зміни до Закону  про  збереження культурної спадщини. І, не очікуючи на  ратифікацію даної конвенції,  вже підготовлені певні статті, які  по суті, накладаються на  саму конвенцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Богачук.

 

13:21:48

БОГАЧУК В.С.

Прошу слово передати Івану Бокому.

 

13:21:52

БОКИЙ І.С.

Шановний пане міністр! Ви знаєте, ще дядько Цицерон  казав: „Ніщо на світі вічно не цвіте”. І  отже підводна спадщина  теж, на жаль, не вічна. Як людина, яка  народилася на дні рукотворного моря, і яка  бачила колись те, що тепер вже ніхто ніколи не побачить, в тому числі і історичні села,  я хочу  запитати вас таке: „Які засоби і способи має держава, зокрема,  Міністерство культури і туризму, щоб захистити реально, оберігати підводну спадщину, якщо ми не можемо дати ради  наземній спадщині?

Підписати конвенцію, звичайно, легше, але  як реально це зробити, як фізично це зробити?   

 

ЛІХОВИЙ І.Д.   Шановний Іване Сидоровичу! Фізично  зробити за допомогою поліпшення фінансування діяльності заповідників і музеїв підпорядкованих  Міністерству  культури і туризму, а також місцевим органам виконавчої влади. Я думаю, що  жодним чином підписання конвенції не змінить вектори із наземної на підводну. Ця робота має вестися паралельно. Тільки за рахунок фінансування і упорядкування. І потім хочу звернути увагу на те, що я вже говорив коротко: нині досить багато організацій ведуть, роблять, скажімо, заготовку металу на дні моря чи на дні прісноводних водойм. І вважають пам'ятки як єдиний об'єкт для того, щоб поповнити свої фінансові певні проблеми вирішити. Ми маємо стати на заваді тому.

Будуть внесені зміни також і до Кримінального кодексу, до інших законів і підзаконних актів, які не допускатимуть безконтрольно проводити роботу на те, що ми називаємо об'єктами культурної спадщини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте Ігор Дмитрович.

Яворівський Володимир Олександрович, думку комітету. Володимир Олександрович!

 

13:24:27

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський – голова Комітету з питань культури і духовності.

Мені здається, питання для всіх зрозуміле. І я тут хочу підтримати Івана Бокого, який точно сказав, що ми фактично не навели лад сьогодні ще на землі, на грунті, на тому, що ми бачимо. Але я хотів би просто-на-просто нагадати про те, що коли ми приймали законопроект про охорону культурних пам'яток, чесно вам скажу, тоді просто ніхто з нас тоді не додумався про те, що ще потрібно зазирнути туди і під воду і що в національному шельфі, а ми держава морська, ми маємо кілька морів, ми маємо великі ріки. Більше того, ми маємо, тут теж уже згадувалося, велетенську біду, якщо хочете, навіть культурну трагедію: це – наші затоплені велетенські масиви, де під воду пішли і фундаменти старих церков, і хто буває на цих наших штучних морях, знають, як це море викидає і кістки людські, і черепки, хто знає якого віку і якої культури.

Через те мені здається, що ратифікація цієї конвенції, яку запропонувала нам жирна вдоволена життям Європа через ЮНЕСКО свою, значить, організацію від Організації Об`єднаних Націй вона просто доповнює наше законодавство і нам зараз цього  робити фактично уже буде не потрібно.

Я розумію прекрасно, що сьогодні є найбільша проблема, бо тут всюди є фрази „у межах того  фінансування, яке є”. отож маючи таку нагоду і стоячи сьогодні на цій найвищій трибуні нашої української держави я хотів би просто ще раз нагадати, в світі давно прийнято, що  рівень фінансування  культури, культурної спадщини і живої  культури, рівень, ота цифра, отой відсоток від валового національного  продукту завжди може дуже чітко і вбивчо характеризувати рівень культури правлячої верхівки цієї держави.  Так от я хочу вам і нагадати просто вбивчі  цифри, хай люди почують про це, що Секретаріат Президента нашого, це ті служби, які справді потрібні Президентові, служби, які допомагають йому там і таке інше. Там десь за Кучми  було  десь за 600, тепер може там трішки менше, там і таке інше, але на них у бюджеті сьогодні виділяється – підкреслюю – 1 мільярд 800 мільйонів гривень. А на всю  українську культуру, яку ми маємо, культуру великої нації в центрі Європи виділяється всього-на-всього (не бійтеся) 800 мільйонів. Точнісінько така сама цифра йде і по нашому рідному уряду, який ми сьогодні маємо. Через те от де лежить це все, і я буду  при обговоренні нашого бюджету буду домагатися і дуже хочу, щоб ви мене підтримали в цьому, відкинувши будь-які там якісь емоції політичні і таке інше, зняти  трохи грошей. Скажімо, там хоча би 100 мільйонів зняти із адміністрації або секретаріату Президента, щось трішки зняти із уряду і все-таки  допомогти нашій культурі, тому що тут міністр наш уже доповідав. Ми сьогодні в такій ситуації, що Києво-Печерська Лавра сьогодні, це перлина світової, не  тільки  європейської, світової спадщини, сьогодні забудовується офісами, будинками. Причому, без будь-якого  дозволу. І ми стоїмо на грані того, що нас просто, скажімо, ту ж саму Київську Печерську Лавру, за якою стоїть колосальна, велетенська  історія нації нашої, можуть просто викинути із цього європейського реєстру. Щось подібне може тільки в м`якшому… в м`якшій версії відбувається, скажімо, в тій же самій нашій   „Софії” і тому подібні. Це колосальні просто проблеми, які сьогодні над нами нависли. Добре, що там зараз у Батурині відроджується, скажімо, той палац Розумовського, який стільки років – там кози по ньому скакали. Добре, що сьогодні порушується питання і по Хортиці і таке інше. Але я ще раз, товариство, хочу просто-на-просто нагадати про те, що найважливіше, що має кожен народ – це культура. Ми не переплюнемо японців телевізорами заводу „Електрон”, якого вже, до речі, і немає; ми не обженемо німців нашими горбатими „запорожцями” і таке інше, але наше духовне обличчя, наша культура – дивовижні, американцям і не снилося те, що ми маємо сьогодні в нашій спадщині! А якщо ще добре організувати туризм в найкращому розумінні, а ми будемо перелопачувати цей бюджет, бо там дуже графа йде на туризм для того, щоб прокласти якісь маршрути, йде кільканадцять мільйонів. То краще на справжній туризм виділити ці гроші.

Через те я переконаний, що ратифікувати цю конвенцію потрібно, вона вноситься Президентом. Ніхто проти неї не заперечує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Що значить талант письменника! Про культуру надводну все сказав – про підводну ні слова!

Шановні колеги, ніхто не наполягає на виступі? Є. Шибко, будь ласка, мікрофон з місця. Зараз голова Комітету з міжнародних питань…

 

13:29:29

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу.

Я хочу підкреслити, що, ну, як завжди, ця конвенція в інтересах України. І тут було дуже багато доводів щодо необхідності. Але є деякі такі застереження і зауваження, які необхідно сьогодні прокоментувати.

Оскільки назва: центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини,– може змінюватися, і це може сьогодні підтвердити шановний наш міністр, відповідно до вимог нормопроектувальної техніки – є таке слово, - пропонуємо в законопроекті визначити, що компетентним відомством, на яке покладається повноваження згідно зі статтею 22 конвенції, є центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Це робиться заради того, щоб ми потім не перекручували, коли ми щось змінимо і тоді почнемо змінювати і те, що стосується наших застережень конвенції. у, я ж про це і кажу вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тоді тут є у проекті Закону що компетентне відомство, на яке покладається повноваження, згідно зі статтею 22 Конвенції є Міністерство культури і туризму. А пропонується записати: „є центральний орган виконавчої влади, на який покладається, у віданні якого знаходяться питання культури і туризму”.

Нема заперечень, так? Погоджуємо, тоді я із таким доповненням ставлю про прийняття в цілому, як Закону, Закону про ратифікацію  конвенції про охорону підводної  культурної спадщини. Реєстраційний номер 0026. Прошу голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Михайлович, дивіться як ваше звернення подіяло, працюють досить…

 

13:31:33

За-408

Закон прийнято. Таким чином, ми ратифікували Конвенцію про  охорони підводної культурної спадщини.

Розглядається проект Закону про ратифікацію Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи, реєстраційний номер 0036. Доповідачем визначений перший заступник міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства  - Беркута Анатолій Всеволодович. Якщо нема заперечень, давайте таким же ж чином. Прошу запишіться на запитання.

Так, будь ласка, 5 хвилин. Степан Бульба.

 

13:32:20

БУЛЬБА С.С.

Дякую. Степан Бульба, фракція соціалістів, Полтавщина.

В мене таке запитання до доповідача: як положення концепції співвідноситься з нашим чинним законодавством, вірніше, конвенції, звичайно, співвідноситься з нашим чинним законодавством у цій сфері? Йдеться, скажімо, про наступне: у нас приватизація об’єктів культурної спадщини, тим більше архітектурної культурної спадщини, заборонена. В країнах Європи вони перебувають в приватній власності. Поясніть, будь ласка, чи не вплине це на ситуацію в нашій державі?

 

БЕРКУТА А.В. Вплине і в позитивному плані. Ви знаєте, що  ми зараз підготували,  спільно з  Міністерством культури підготували такий перелік пам’яток національного і місцевого значення, які можуть бути приватизовані.

І це положення, до якого ми прагнемо, воно  повністю співпадає з  положеннями, яки передбачені  цією  конвенцією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Майко.

 

13:33:25

МАЙКО В.І.

Скажіть, будь ласка, практичне таке  питання: Київсько-Печерська Лавра в цьому році почне щось там трохи відбудовувати чи ні? Як це бюджет передбачає?

 

БЕРКУТА А.В.   Почне і в цьому році, і в проекті бюджету, який ви чи отримали, чи отримаєте найближчим часом, для Київсько-Печерської лаври передбачено 12,5 мільйонів до  проведення відповідного комплексу робіт.

Що стосується цього року, то мова йде про фінансування тих робіт, які пов’язані з водовідведенням і з аварійною ситуацією, про яку достатньо добре відомо і яка була викладена  на шпальтах засобів масової інформації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Удовенко Геннадій, будь ласка.

 

13:34:11

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний  пане заступнику міністра!

Це, дійсно, конвенція дуже важлива, і те, що ми її ратифікуємо, на нас покладає додаткові зобов’язання.

Але питання таке: незабаром будемо відзначати 65-ті річницю Бабиного Яру, чи планується там щось, якась забудова – музей, щось таке подібне?  Дякую.

 

БЕРКУТА А.В.   Що стосується Бабиного Яру, то не тільки планується, а з цього приводу розроблена документація, з одного боку планувальна документація, вона вже була розроблена ще за радянський часів на цю територію. А що стосується того, що планується сьогодні, то на сьогодні вже є розроблені ескізні проекти для того, щоб там були  і музейні комплекси, і комплекси, які б дозволяли проводити там відповідні політичні і громадські заходи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Філіндаш Євген, будь ласка.

 

13:35:18

ФІЛІНДАШ Є.В.

Дякую.

Шановний  Анатолій Всеволодович!

Євген Філіндаш, фракція соціалістів.

Скажіть, будь ласка… Дійсно, ми будемо підтримувати цю конвенцію, вона потрібна. В чому конкретно  може бути і дія посилити наше законодавство, тому що зараз ми бачимо, що Лавра – це тільки верхівка айсберга. І, якщо дійсно такий об’єкт, який є символом України, об’єкт ЮНЕСКО і так далі, руйнується, то що казати по регіонах, де просто сотні, тисячі пам’яток знаходиться в жахливому стані, не зважаючи на діюче законодавство. Що конвенція додасть, яких заходів захисту, які зможуть зберегти ці пам’ятки?  Дякую.

 

БЕРКУТА А.В.   Я хочу сказати, що в тій промові, яку я підготував там на п’ять хвилин, якраз і була та теза, яка торкалася ситуації, якщо ви маєте на увазі ситуацію, яка склалася в забудові історичного центру міста Львова. Якраз це і є те застереження, яке вимагає від нас приєднатися до цієї конвенції.

Тому що приєднання до цієї конвенції буде спонукати нас і вже спонукає нас до того, щоб ми розробили у державі закон про охорону архітектурної спадщини. Ви знаєте, що у нас є Закон про охорону культурної спадщини. Але архітектурна спадщина має свою специфіку. І уряд вже зараз приступив до розробки такого проекту закону. І ми маємо спільно, є домовленість спільно з Комітетом з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, ми маємо таку домовленість, що в грудні місяці ми вже такий проект закону розглянемо.

Тобто мова йде про те, що, приєднуючись до цієї конвенції, ми  беремо  на себе ще більше зобов’язань, а саме головне – ми зобов’язуємося вдосконалити правові заходи для ефективного використання пам’яток архітектурної спадщини, які повністю повинні відповідати європейському законодавству.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Попеску.

 

13:37:21

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.

Вельмишановний доповідачу. Я б хотів задати таке питання. Які центральні органи будуть відповідати за виконання положень цієї конвенції?

І чому я задаю це питання. Всім зараз відомо той випадок, який відбувається у місті Чернівці, коли будинок офіцерів гарнізону, це є пам’яткою архітектурного мистецтва і, крім того, є національним надбанням румунської спільноти України, а зараз він включений до списку об’єктів, які підлягають відчуженню. Так питання таке. Хто буде відповідати? Звичайно, треба це ратифікувати. Але не буде це черговий папірець, плюсик, а в результаті воно буде  відбуватись, як було і раніше.  Дякую.

 

БЕРКУТА А.В. Ну, хочу бути, ну, як кажуть, послідовним в тому, що я говорив раніше. Звичайно це не папірець, звичайно, це є документ, який нас буде зобов’язувати до відповідних дій.

Якщо ви говорите про те, хто ж буде відповідати, то ви всі знаєте, що є закон „Про охорону культурної спадщини”, який говорить про те, що в державі повинен бути єдиний орган, який опікується культурною спадщиною, разом з тим ми на практиці знаємо, що в нас є два органи , які опікуються: Міністерство культури, Міністерство будівництва.

Ми думаємо, що під час прийняття закону „Про охорону архітектурної спадщини” ми поставимо крапки над „і”. Це трошки різні речі взагалі, культурна спадщина і архітектурна спадщина. І тому, звичайно, цим законом, ще раз кажу, ми виключимо ті ситуації, коли є два господарі в одній хаті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка. Ні, ми послухаємо ще Сербіна Юрія Сергійовича, бо в комітету є зауваження. Будь ласка.

 

13:39:12

СЕРБІН Ю.С.

В комітету, я прошу вибачення, нема зауважень, але я хочу розпочати, я 2 хвилини візьму у вас, з того, що розпочав Анатолій, закінчив Анатолій Всеволодович.

Ви ж всі запитання, шановні мої колеги, задавали йому з приводу культури і він відповідав на ці питання, я прошу вибачення, я прошу вибачення, він на ці запитання відповідав тільки тому, що має широкий кругозір і постійно працює з Мінкультури, бо орган, який опікується реально, знаходиться в Мінкультури, а орган, який відбудовує, знаходиться в Мінбуді. То я сподіваюся, що, якщо ми оцю конвенцію ратифікуємо, то тоді ми вимушені будемо прийняти положення про те, щоб це був єдиний орган.

По-друге, ми тоді виявимо з вами, що з тими невеличкими коштами твориться, які ми виділяємо на пам’ятки архітектури. Ви пробачте мені, но, коли ми проаналізуємо це, їх не вистачає, я погоджуюся з своїм колегою, він більш досвідчена людина ніж я, Володимир Яворівський. Але ви коли подивитесь, то в тих коштах, що виділяються на наші пам’ятки архітектури, там кошти на відбудову,  або на тому ж рівні, що є, або скорочуються. А більшість коштів в цій складовій йде на проїдання. Тому казати, що ми щось відновляєм кращими темпами, це невірно. Тому я сподіваюсь, що конвенція, яка прийнята ще в 85 році, ми ратифікуємо її і вона дійсно нам допоможе не тільки в питанні того, що вона буде легше пропонувати ….… пам’ятки архітектури до світових чи європейських списків. І  тим більше вони будуть спонукать туризм до себе в Україну. А ще й допоможе нам припинити той безлад, який зараз у нас є в Україні.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Сергійович, все-таки я не випадково говорив, що у вас є зауваження, бо комітет рекомендує прийняти її лише в першому читанні. Тому я хотів би послухати аргументи чи ми можемо прийняти її в цілому.

 

СЕРБІН Ю.С. Ми розглянули це питання. Це перший раз було застереження науково-експертного управління. І дійсно після цього ми рекомендували в першому читанні. Коли ми ці питання обговорили разом, то нема цього застереження з приводу виключення пунктів Ц та Д. І тому пропонуєм прийняти її в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Будем голосувати? Давайте по хвилині тоді запишіться. Хто хоче, по хвилині. З місця по хвилині, да? Ну, хочуть виступити, що я зроблю? Запишіться будь ласка. Хто хоче, бо я бачу, якщо не ліс рук, а є. Давайте 5 хвилин. Будь ласка, Олег Білорус. За ним Володимир Яворівський.

 

13:42:15

БІЛОРУС О.Г.

Дякую. Шановні народні депутати! Філософи кажуть, що людство виробляє лише один продукт – це продукт культури, в який входить архітектура. Все інше – це поточне споживання і це минуще.

Я є людина, яка народилась чи жила в 39-41 році у Львові, як це не дивно. І сьогодні 750-річчя Львова знаменується розгромом міжнародної цінності – архітектури пам’ятників.

Хто це робить, хто контролює? Міністерство культури? Кажуть ні. Міністерство будівництва і  архітектури? Також ні.

 Я думаю, чи поможе нам міжнародна  конвенція по збереженню пам’яток архітектури  європейського калібру? Може й допоможе. Але треба уряду також взятись за цю справу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас абсолютно підтримую, бо у Львові набагато довше прожив, ніж ви 2 роки, але хай відповідає місцева влада мабуть за те, що там робиться.  Яворівський Володимир, будь ласка.

 

13:43:38

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Дуже просить,  щоб я йому передав слово мій колега по фракції Віктор Терен і я не можу йому відмовити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Терен.

 

13:43:48

ТАРАН В.В.

Володимире Олександровичу, чесне слово: віддам  свій борг.

Значить, шановні колеги, я вас вітаю з тим, що ми ратифікували конвенцію попередню, яка відкриває шлях до подвійного громадянства в Україні.

 Значить, головуючий зумисно, чи не зумисно  поставив в цілому, потім не вніс туди пропозиції, які звучали абсолютно від усіх фракцій. Дуже … був виступ  депутата Попеску від  „Регіонів”, інших, від „Нашої України”, де однозначно говорилося про те, що треба внести поправку, що конвенція діє в  межах, які не суперечать Конституції України.

 Я хочу наголосити, я хочу наголосити висновок Науково-експертного управління, де дуже чітко сказано, що  ратифікація конвенції в цілому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, по темі цієї конвенції – це перше.

Друге. Будь ласка, не звинувачуйте головуючого. Бо головуючий поставив на голосування в порядку поступлення пропозицій. Пропозиція Президента за основу  набрала 405 голосів, в цілому закон набрав 411 голосів.  Відповідно до Регламенту наступна пропозиція, наступною пропозицією була  пропозиція Президента не ставиться на голосування.

Прошу мене не звинувачувати безпідставно.

Будь ласка, Віталій Шибко.

 

13:45:03

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу.

Віталій Шибко, Соціалістична фракція.

Я хочу підтримати, дійсно, що це дія місцевої влади. Але я хочу звернути увагу наших шановних колег, що це дія прокуратури. Тому що на сьогоднішній день ми маємо такі приклади, коли нема  відповідної методичної бази, як обраховувати,  що є архітектурним пам’ятником?  І це видається на глазок.  Я маю  на увазі, наприклад, управління, яке сьогодні є у Києві, яке очолює Кухаренко. Сьогодні проти нього відкрито декілька кримінальних справ, що саме з тих  його поглядів він  чи видає, чи не видає якісь там дозволи на те,  що треба забудовувати чи не забудовувати для архітектурної спадщини щось. І якщо відкриваються кримінальні справи, то вони й досі сидять у Генеральній прокуратурі. І я хочу звернути на це увагу, і це є моє депутатське звернення до Генеральної прокуратури, як розібратися з цими питаннями. А конвенція, гадаю, у цій справі нам допоможе. Тому  треба голосувати за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас Чорновіл.

 

13:46:12

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Прошу  передати слово Оресту Муцу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Орест Муц.

 

13:46:22

МУЦ О.П.

Партія регіонів повністю підтримує  ратифікацію Конвенції про охорону архітектурної спадщини  Європи. Для переконливості дозволю собі  процитувати те, що зазначено ………………….архітектури та будівництва  Володимир Рибак: „ У всьому світі практикується архітектурно-будівельний контроль всіх етапів будівництва.  Мережа цього органу має бути організована  в усіх регіонах. Якщо у мера у кишенях  забудовник і місцева  архітектура, то він почувається, як риба у воді. А державний контроль  не повинен підпорядковуватися жодному меру”.

Від себе зазначу. Під керівництвом лідера Партії регіонів, а сьогодні Прем`єр-міністра  України   пана Януковича була розбудована найуспішніша в Україні партія, яка  виграла  парламентські вибори -  це Партія регіонів.  Такий будівничий не тільки збереже національні зодчі святині, а й розбудує Україну, а також відновить те, що ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вперше почув звернення до Януковича пан. Мабуть до нього  воно не дуже підходить.

Євген  Кирильчук, будь ласка.

 

13:47:31

КИРИЛЬЧУК Є.І.

 Євген Кирильчук , фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Пунктом „д” конвенції частина друга статті  четвертої покладає на нас, на сторони, обов’язок запровадження законодавства, яке дозволяє  примусове відчуження об’єктів архітектурної спадщини, що знаходяться під охороною. Дана норма суперечить статті 41 нашої Конституції. У нас записано, що лише під час воєнних або інших дій може бути примусове, притому з оплатою. Як воно пов'яжеться із нашим чинним законодавством, якщо ми приймемо таку Конституцію, я не одержав відповіді від доповідача. Через то я ставлю це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно, Євгене Іванович. Якраз я і ставив це питання доповідачу Юрію Сергійовичу від комітету. Так, закінчилось. Будь ласка, мікрофон Сербіна.

 

13:48:41

СЕРБІН Ю.С.

Я готовий відповісти на це питання. Давайте уважно прочитаємо те, що там писало науково-експертне управління. Тоді ми можемо з вами заключить, що і Цивільний кодекс протирічить Конституції, бо там записано: у разі невідкладної необхідності забезпечення умов для збереження пам'яток історії та культури позов по її викуп може бути пред'явлений без попередження. А тепер я беру Конституцію, на яку посилаєтесь, пан Кирильчук: примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосований лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановленому законом. То де тут протиріччя? Ви ж вихоплюєте так, як і науково-експертне управління, вихоплюєте кусок. Ось чому ми в першому читанні пропонували, що давайте на перше читання. Коли самі прочитали, то тут написана дурниця, пробачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, у нас дуже висококваліфіковані спеціалісти працюють, давайте не будемо їх так називати. Написали – написали. Рішення за нами. Так, будемо голосувати. Я ставлю на голосування… Яворівському з мотивів голосування. Яворівський, будь ласка. Мікрофон Яворівському.

 

13:50:07

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановний Адаме Івановичу, я вважаю дуже важливим, щоб це було в стенограмі і, можливо, це навіть наше протокольне доручення уряду. Це добре, що ми сьогодні приймаємо цей документ, і ми його приймемо, і наші цінності вписуються в систему   європейських цінностей, але досі – закон прийнятий давно – досі Кабінет Міністрів  не подав реєстру пам`яток. Ви собі можете уявити, ми говоримо про те що можна приватизовувати, що не можна, призупинили, але самого реєстру ми  не маємо. Через те хай прийняття цієї Конвенції сьогодні хай буде протокольне нагадування уряду про те, що такий реєстр має бути в Україні обов`язково.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Давайте ми нагадаємо про це уряду. Тим більше орган, який за це відповідає, в даному випадку міністерство, міністр тут присутній культури і туризму. Я ставлю на голосування  про прийняття в цілому як закону Закону про ратифікацію Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи. Реєстраційний номер 0036.

Прошу голосувати.

 

13:51:22

За-419

Закон  прийнято. Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи ратифіковано.

Я продовжую засідання на 15 хвилин.

Розглядається проект Закону про ратифікацію Конвенції про контакт з дітьми. Нема запитань? Можемо голосувати?

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому Закону про ратифікацію Конвенції про контакт з дітьми. Реєстраційний номер 0031.

Прошу голосувати.

 

13:52:07

За-408

Закон прийнято. Конвенцію про контакт з дітьми  ратифіковано. Батьки, спілкуйтеся частіше.

По фракціях? Та й так зрозуміло. Що там по фракціях? Хто це? Сулковський хоче по фракціях подивиться?

Так, зараз ми маємо розглядати проект Закону про ратифікацію Статуту Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ. Будь ласка, Шибко.  Зараз, зараз, там є  пропозиція, прохання комітету. 

 

13:52:56

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, я буду сьогодні мабуть не оригінальний, приймая зауваження, що  сьогодні  декілька наших законопроектів були зняті, але були зняті саме в такому режимі.

Я вважаю, що цей законопроект нам дуже важливий. Ви навіть дивилися, як на це відреагувало фінансове наше міністерство: туди виділено навіть на утримання штабу цієї організації 600 тисяч гривень. Це дуже важливо. Але є на сьогоднішній день певні умови переговорного процесу між фракціями щодо деяких нюансів у цьому нашому законопроекті.

Тому я дуже вас прошу і пропоную перенести розгляд цього питання на інший термін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте погодимося з пропозицією профільного комітету. Нехай ще попрацюють, для того щоб ми мали якийсь результат.

Немає заперечень? Дякую.

Проект Закону про ратифікацію Протоколу, що вносить зміни до Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом, реєстраційний номер 0037. 

Є зауваження? Ну, будь ласка, Король від комітету, які зауваження. Потім Роман Михайлович.

 

13:54:10

КОРОЛЬ В.М.

Від комітету. Науково-експертне управління зробило редакційну правку: слово „пункт другий статті третій конвенції” замінити на слово „протокол”. Воно дійсно є, тому прошу з урахуванням цього прийняти як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Роман Михайлович, будь ласка. Яка позиція ваша з цього приводу?

 

ЗВАРИЧ Р.М. Міністерство юстиції погоджується з такою поправкою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже добре. Немає запитань, зауважень?

Я ставлю на голосування: про прийняття в цілому як закону про ратифікацію протоколу, що вносить зміни до Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом. Реєстраційний номер 0037. Прошу дружно підтримати.

 

13:54:51

За-417

Закон прийнято. Протокол, що вносить зміни до Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом, ратифіковано.

Шановні колеги, вибачте, я трішки поспішив, коли оголосив про продовження засідання. Ми виконали повністю сьогоднішній порядок денний.  Ранкове засідання оголошується закритим. Сьогодні в другій  половині дня робота в комітетах і фракціях. Завтра починаємо роботу, як завжди о 10 годині. На все добре.