ЗАСІДАННЯ  П’ЯТИДЕСЯТ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 грудня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні   депутати,   гості, запрошені Верховної Ради! Прошу  колег підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”, реєструємося.

10:02:14

В сесійні й залі зареєстровано 438 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні колеги! Сьогодні у голови Комітету з питань освіти  і науки Катерини Семенівни Самойлик хороший день  народження. Давайте ми її щиро привітаємо із цим святом. ( О п л е с к и)

Шановні народні депутати! У середу відповідно до статті 25 Регламенту ми  30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошень, заяв, повідомлень. Прошу тих, хто має намір  виступити, записатися.  Будь ласка, 30 хвилин.

Камчатний. Анатолій Семинога,  будь ласка. Ткаченко наступний.

 

10:03:51

СЕМИНОГА А.І.

Шановний  головуючий! Шановні колеги народні депутати!   

В своєму виступі я хотів би привернути увагу до тих проблем і подій, які мають місце в столиці нашої батьківщини місті Києві. Всім відомо, що в місті Києві ще попередньою владою були розроблені корупційні схеми, які давали можливість чиновникам від влади дерибанити київську землю і київське майно.

Нова влада, новий мер, який обіцяв на виборах зробити владу прозорою, обіцяв подолати ці корупційні схеми, на жаль, не лише не подолав ці схеми, а навпаки посилив їх. І сьогодні в місті Києві відбувається цинічний, наглий дерибан землі і майна київської громади.

Сформована більшість на основі бажання дерибану землі сьогодні не зупиняється ні перед якими заходами, жодна сесія Київради не відбулася без порушення регламенту Київраду і законів України. Дійшло до того, що в сесійній залі б'ють депутатів і вчиняють над ними фізичну розправу.

На сесії, яка відбулася вчора, 19 числа, уїли застосовані спеціальні засоби, які не лише глушили мобільні телефони народних депутатів, а й негативно впливали на самопочуття депутатів, які знаходилися в залі. І лише дякуючи енергійним і наполегливим діям депутатів „Блоку Юлії Тимошенко”, ми зуміли досягти певних результатів в місті Києві. Перш за все, це – ухвала Шевченківського суду про призупинення дії розпорядження мера про підняття тарифів в 3,5 рази.

Генеральною прокуратурою знову ж таки за наполегливим наполяганням депутатів від нашої фракції внесено на сесію Київради постанову про відміну розпорядження мера Чернівецького про підняття тарифів в декілька разів.

Дві сесії підряд, знову ж таки дякуючи наполегливим діям наших депутатів, ми не дали можливість роздерибанити в місті Києві більше 350 земельних ділянок на загальну вартість більше трьох мільярдів гривень.                        

„Блок Юлії Тимошенко” звертається до депутатів Верховної Ради з проханням: перше, підтримати законопроект, який був внесений нашою фракцією 2520 про запровадження прозорих механізмів щодо надання землі в оренду і    купівлі землі.

І друге. Ми з перших днів нового року об`являємо про збір підписів за проведення нових виборів  Київської ради і міського голови в місті Києві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ткаченко передає слово Євгену Мармазову, фракція комуністів. Підготуватися, Горбатюк передає Кушнарьову.

 

10:06:50

МАРМАЗОВ Є.В.

Уважаемые коллеги, я еще раз вынужден поднять проблему буро-угольного комплекса «Алексанрияуголь». Напомню, этот комплекс в апреле 2004 года был передан в аренду коммерческим структурам ЗАО «Энергоуголь» и ООО «…» .

За период хозяйствования этих форм «Александрияуголь» доведена до полной разрухи, производство угля и брикета составляет 3 процента 95 года, рабочих сократили с  5,5 тысяч до 3 тысяч, практически выведена из… эксплуатация все теплоэнергетические централи. 12 месяцев составляет долг по зарплате на общую сумму 26 миллионов гривен. Люди доведены до крайней нужды. Вот вчера я получил письмо  от участника Великой Отечественной войны, инвалида 2 группы 87-летнего Кугидко Иван Степановича, у которого 10 месяцев назад  умер сын, работавший в системе «Александрияуголь», осталась невестка-инвалид, внучка-школьница. Им не на что жить, поскольку задолженность по зарплате умершего даже по решению суда  не погашается. А дома все продано. Это отдельные штрихи в целом ужасной картины. 

Поразительно, но этой проблемой до последнего времени никто не уделял внимания. Только лишь по инициативе народных депутатов стали более-менее заниматься, но, если честно сказать, это не работа, а имитация деловитости.

Вы посмотрите, распоряжение вице-премьера Клюева саботируется. Фонд госимущества, Минуглепром футболяет эту проблему  друг на друга. На выступления народных депутатов никто не реагирует. Шахтеры не знают где правду искать. Поехали к губернатору Кировоградской области Чернышову, но к ним даже не вышел навстречу. Обстановка в Александрииугля резко ухудшается, долг по зарплате растет, карьеры обесточены и затапливаются. Объекты, по которым договора аренды в судебном порядке расторгнуты, Минуглепром не принимает на баланс, они бесхозны и массово разворовываются. Один арендатор просто сбежал, а второй – «Энергоуголь», хозяин – народный депутат от БЮТа Живаго, - практически шантажирует Кабинет Министров, требуя продать ему весь комплекс. А основной долг по зарплате приходится именно на фирму Живаго.

Вот Юлия Владимировна постоянно утверждает, что у БЮТа на первом плане забота о простых тружениках. Так докажите это не на словах, а на деле: добейтесь, чтобы член вашей фракции Живаго хотя бы накануне Нового года вернул людям заработную плату.

Адам Иванович, Комитет по ТЭКу подготовил  проект письма за подписью Мороза на имя Премьер-министра с предложением провести совместное выездное заседание коллегии Фонда госимущества …… в Александрии по проблеме буро-угольного комплекса. Прошу нас поддержать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кушнарьов, фракція Партії регіонів. За ним Таран передає …

 

10:10:00

КУШНАРЬОВ Є.П.

Шановні громадяни України, шановні колеги! Фракція Партії регіонів щиро вітає з професійним святом всіх працівників органів внутрішніх справ.

(О п л е с к и)

Водночас в цей святковий для міліції день змушені привернути увагу суспільства до ситуації, яка склалася навколо кадрових призначень у Міністерстві внутрішніх справ. Нормальна робоча процедура призначення заступників нового глави МВС викликала абсурдно войовничу реакцію з боку  Президента України. Конфлікт вкотре спровокований специфічною позицією Секретаріату Президента, яка підмінює собою норми Конституції та вітчизняного законодавства.

Фракція Партії регіонів заявляє: такі дії становлять загрозу національній безпеці, демократії та підривають основи правової системи України. Йдеться про спробу в позаконституційний та позаправовий спосіб встановити контроль над діяльністю силових відомств.

13 грудня міністр внутрішніх справ Цушко представив особовому складу своїх заступників. Призначення відбулося згідно Конституційних повноважень Кабінету Міністрів. Нагадую: стаття 116 Конституції України та у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів. 15 грудня Президент України призупинив дію постанови  Кабінету Міністрі, посилаючись на свій власний указ. Сам собі Конституція Президент України вимагає узгодження кандидатур керівників ключових підрозділів цілого ряду Міністерств: Міністерства внутрішніх справ, Міністерства закордонних справ, оборони, прикордонних військ, СБУ, служби експертного контролю, тощо.

Неконституційність цього акту очевидна, адже відповідно до статті 116 Конституції України, саме Кабінет Міністрів призначає на посади і звільняє з посад керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Уряду. У Конституції немає положень, які б відносили б до повноважень Президента, узгодження кандидатур для призначення на посаді перших заступників, заступників Міністрів і керівників структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади України. Президентові варто було б як найшвидше відмінити свій указ, визнавши, до речі, не в перше, свою помилку.

Але схоже, Президент навіть не здогадується про те, якої сумнівної якості документи він підписує, як це відображається на стані управлінських справ в державі, на міжнародній репутації України. Фракція Партії регіонів не ставить собі за мету: розібратися у підсвідомих мотиваціях діяльності Президента України та його секретаріату.

Ми в котре заявляємо про свою позицію: вищим національним інтересом і пріоритетом діяльності державної влади в Україні є чітке дотримання Конституції України, законодавчої та нормативно-правової бази. Свавільне ставлення до права, суб’єктивне тлумачення Конституції України наза…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Таран передає слово Турчинову, будь ласка. Підготуватися Болдарєву.

 

10:13:32

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні народні депутати, вчора Верховною Радою, а вірніше, фактично, трьома фракціями: „Регіонами”, комуністами і більшою частиною „Нашої України” був провалений Закон про опозицію.

Це стало свідченням того, що  чинна влада, антикризова коаліція, яку уособлює фракція Партії регіонів, на  зацікавлені мати цивілізовані стосунки між владою і опозицією. Опозицію позбавляють будь-яких законних прав контролювати владу. І замість закону про  опозицію антикризова коаліція мріє про закон про резервацію.

Я мушу вам сказати, шановні колеги, що ми звикли і за часів Кучми, і зараз, працювати не тільки парламентськими, але ж і позапарламентськими методами. Ми здатні змусити вас дотримуватися Конституції, дотримуватися чинного законодавства і без цього закону. Ви знаєте, єдине, що викликає сум, те, що, фактично, 3,5 місяці ви змушували нас втрачати час на спілкування з вами. 3,5 місяці працювала робоча група, до якої входили представники, практично, всіх фракцій. Ми йшли на  компроміси, слухали вас, втрачали час на безрезультативні дискусії. І вже після того, як знайшли компроміс, знайшли порозуміння і підписали всі представники фракції, які були в робочій групі цей законопроект, він був цинічно, демонстративно вами провалений.

Ви знаєте, нас не здивувало блюзнірство фракції Регіонів, які робили на цьому законі собі піар. Але ж нас, дійсно, здивувала зрада більшості депутатів від "Нашої України",  які продемонстрували свою позицію, голосуючи за цей закон.

Ви знаєте, цей закон потрібен не фракції „Блоку Юлії Тимошенко”, цей закон потрібен нашій державі, яка втомилася від громадянських конфліктів. І я хочу вам сказати, шановні колеги з фракції Регіонів, через півроку, коли ви будете знаходитися в опозиції, ви будете вимолювати цей законопроект, і я вам обіцяю, що перебуваючи при владі, ми стовідсотково проголосуємо для вас за цей закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бордирєв передає слово Олені Бондаренко, будь ласка, фракція Партії регіонів.

Будь ласка. Підготуватися Матвєєву.

 

10:16:29

БОНДАРЕНКО О.А.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні громадяни України.

Депутатська фракція Партії регіонів змушена вдруге протягом короткого часу привернути увагу громадськості та відповідних органів державної влади до надзвичайного факту стрілянини по будинку Бюджетного комітету Верховної Ради України.

14 грудня на ранковому засіданні Верховної Ради України фракція оприлюднила офіційну заяву з приводу обстрілу робочого кабінету члена фракції Партії регіонів Юлії Ковальової. І залишити без увагу спробу тиску на наших колег ми не маємо права.

Минулого четверга, 14 грудня, фракція Партії регіонів зверталася до СБУ, МВС і прокуратури з вимогою у максимально короткий термін розкрити спробу замаху на народного депутата України. Після оголошення заяви Голова Верховної Ради дав доручення підготувати протокольне звернення до міністра Цушка, який повинен був дати депутатам інформацію про дану надзвичайну подію.

Проте, на даний час така інформація МВС про те, хто стоїть за тим, хто стріляв з трибуни Верховної Ради України не пролунала. Ми досі не знаємо офіційних відповідей на численні запитання з цього приводу та змушені черпати новини про хід слідства із засобів масової інформації. Така ситуація не є нормальною.

Шановні депутати, домогтися невідкладного та об’єктивного розслідування стрілянини по кабінету Юлії Ковальової повинно стати справою честі для усіх політичних сил, представлених у цьому парламенті. Це потрібно не тільки для нашої з вами, шановні колеги,  безпеки, рішуче припинити подібні дії, значить поставити надійний заслон на шляху, що веде до дестабілізації суспільства у цілому. А ми переконані, що розхитувати наш спільний український корабель не потрібно нікому з присутніх тут відповідальних політиків.

Зокрема фракція Партії регіонів звертає увагу на те, що протягом тривалого часу опозиція перешкоджає нормальній роботі Київради. Прикриваючись високим званням народних депутатів України, ці люди вриваються в операторську, виводять із строю обладнання, вимикають світло, щоб паралізувати роботу влади. Тому звертаємося з проханням до правоохоронних органів, які повинні дати правову оцінку деструктивним діям представників  політичної опозиції. Всім треба пам’ятати, що безкарність провокує нові протиправні дії. Вимагаємо до МВС офіційно проінформувати парламент про хід слідства за даними інцидентами та доповісти про вжиті заходи з метою недопущення рецидивів таких ситуацій у подальшому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Матвєєв передає слово Кравченку, будь ласка. Забзалюк передає слово Томенку. Підготуватися.

 

10:19:35

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели, 30.11 этого года за номером 2640 я подал проект постанови Верховної Ради про внесення змін та доповнень до постанови Верховної Ради України про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань перевірки ситуації з забезпеченням природним газом українських споживачів, порушень діючого законодавства на енергетичному ринку України.

Речь идет здесь о том, что некоторые политические силы все делают для того, чтобы принятая Верховным Советом ранее постанова не работала. Вы знаете о том, что ушел Деркач, голова цієї комісії, ушел Рудковский, поэтому я своим проектом постановы пытаюсь сделать все для того, чтобы раскрыть работу этой комиссии.

Сегодня политическая сила в лице БЮТ все делает для того, чтобы свалить на нынешнее правительство все беды и негаразды по повышении цены на газ. Нам есть что показать этой комиссии. У нас есть протоколы переговоров Газпрома и НАК «Нафтогаза Украины» в период, когда Юлия Владимировна была премьер-министром, у нас есть показать каким образом были сорваны эти переговоры, как повела себя Украина и почему сегодня цена на газ выросла и в связи с этим выросли тарифы. Можно бить себя в грудь, можно блокировать Киевраду, Верховную Раду и так далее, но нужно смотреть в суть проблемы, а суть проблемы в том, что правительство Юлии Тимошенко сорвало переговоры с Россией.

На сегодняшний день у нас есть серьезные претензии к прокуратуре, которая закрыла уголовное дело по факту серьезных нарушений при списании 7,5 миллиарда гривен, которые Юлия Владимировна списала сразу же в первые месяцы своего премьерства.

Поэтому, Адам Иванович, не дожидаясь сегодня раздела включения в повестку дня, я ставлю вопрос, включить мой проект постанови в повестку дня и немедленно его рассмотреть. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Томенко. Підготуватися Євгену Гірнику.

 

10:22:12

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, хотів привернуть вас до надзвичайно важливої проблеми, яку ми дебатували вчора в сесійній залі, бо поскільки у нас поки команда Президента і команда Прем’єра веде боротьбу за бюджет, у нас скоро прибутковість тіньового земельного ринку буде перевищувати ринок наркотиків. У нас уже земельні барани збирають навчання для наркобаронів, які з’їжджаються, щоб дізнатися як тут можна заробити на землі, бо на наркотиках уже менше заробляють у світі.

Вчора, коли ми дебатували зміни до Земельного кодексу стало абсолютно зрозуміло, що наш Комітет з питань агропромислової політики повністю відсторонився від цієї проблеми, коли в депутатському буфеті 3 чи 4 земельних рантьє обговорюють про те, як черговий раз закріпити тіньовий земельний ринок, а комітет не здатний зібратися і не просто на засіданні комітету, а на громадських слухання, де зібрати представників сільських господарств, де зібрати представників експертного середовища, політиків і сказати: „Як нам зробити, щоб тіньовий ринок землі…”, а на сьогоднішній день, ви знаєте, як він реалізується, його не просто зупинити, а перевести його в повноцінний цивілізований демократичний ринок.

Я хочу сьогодні звернутися до працівників села, до старших людей, які працюють в селі: „Не вірте тим бригадам, які сьогодні їздять і розповідають вам, що вам  треба свої паї за 300-400 доларів і за пляшку передати розумним людям, які дадуть вам можливість заробити на них. Я думаю, що історична місія Верховної Ради – за рік приймати всі законодавчі акти, щоб ті старші люди, які єдине отримали від цієї держави – земельний пай, в разі необхідності могли продати його за належну ціну, щоб утримати і себе, і своїх дітей, і своїх внуків.

Те, що сьогодні робиться по Україні, це земельний бєспрєдєл, який ми тут, у Верховній Раді, повинні зупинити. Я радію, що вчора нам вдалося проголосувати за заборону зміни цільового призначення землі сільськогосподарських угідь. Я радію, що в непростій дискусії ми закриваємо дірку можливості фактично бесплатного забрання земельних паїв. Але це не означає, що ми вирішили земельне питання. Це означає, що те, що ми вчора проголосували, нам треба прийняти як мінімум п’ять законодавчих актів, починаючи від Земельного кадастру, закінчуючи всією процедурою продажі землі, щоб наступний рік, коли рік пройде, у нас ці фахівці по продажу землі, багато з яких присутні в сесійній залі, знову не знайшли можливість як обдирати цих простих людей.

Я ще раз хочу звернути увагу на те, що вчора Верховна Рада зробила правильний крок. Я сподіваюся, що, як завжди у нас буває, до дочитуванні закону там не появилися не ті норми, що треба, і ми за рік вирішили земельне питання в інтересах селян.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Гірник передає В’ячеславу Кириленко слово, будь ласка. Підготуватись Бокому.

 

10:25:32

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, фракція „Наша Україна”.

В Україні набирає обертів системна політична криза, викликана так званою політичною реформою. Взаємовиключні рішення різних органів влади, нерозуміння людьми хто і за що тепер відповідає в країні, закономірний наслідок цього експерименту над українським нардом. Демократичні сили завжди попереджали, що політреформа не принесе суспільству жодних переваг, оскільки єдиною її метою було обмеження можливостей майбутнього Президента Ющенка здійснювати дану народом владу і реалізувати виборчу програму.

Заяви ініціаторів реформи, які нині  складають правлячу коаліцію в парламенті, що реформа спрямована на подолання авторитаризму, не відповідають дійсності.

Наприклад, минулого року, коли діяла стара редакція Конституції, не було жодних застережень щодо дотримання прав людини та демократії в Україні від Ради Європи та інших міжнародних організацій.

Натомість якраз сьогодні уряд і  слухняна більшість у парламенті є реальною загрозою відродження авторитаризму. За п’ять хвилин тепер у  парламенті призначаються і звільняються міністри, приймаються щойно внесені постанови,  робляться гучні зовнішньополітичні   заяви,  і все це  часто без обговорення, без обґрунтування, без врахування думки суспільства.

Зростаючий політико-правовий хаос починає домінувати в  бюджетному процесі, у відносинах між центральними місцевими органами влади і в кадрових питаннях.

І це усе притому, що Конституційний Суд ще 9 червня 1998 року вирішив, що якщо  у законопроект   про зміни до Конституції між першим і другим читанням внесено зміни,   щодо яких немає висновку Конституційного Суду, такий проект не може голосуватися без повторного направлення до Конституційного Суду.

8-го грудня 2004 року цю вимогу було проігноровано.

З проекту змін до Конституції, прийнятому в першому читанні і розглянутому Конституційним Судом, було свавільно вилучено близько  двох десятків положень, а також додано більше десяти нових положень різного значення та змісту.

 Тому заяви правлячої коаліції та уряду про  те, що зміни до Конституції нібито вже стали частиною Конституції, швидше вияв бажання, а не реальності.

Цю справу має розглянути лише Конституційний Суд, який і визначить, чи ставали ці зміни будь-коли частиною Конституції, чи вони від самого початку були і є неконституційними.

На мою думку, за умови спокійного та неупередженого розгляду цього питання в Конституційному Суді, на мою думку, відповідь на нього очевидна. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Бокий передає слово Ярославу Мендусю, будь ласка. За ним Фалько.

 

10:28:45

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановний Адаме Івановичу.  Шановні громадяни!  Розробка бюджету на 2007 рік  вкотре підняла у суспільстві питання щодо  корупції у вищих ешелонах влади.  Високопоставлені державні службовці  і народні депутати, на жаль,  нерідко дають підстави для підозр  у незаконному лобізмі власних приватних інтересів за рахунок держави. Збільшується рівень корупції і хабарництва  у всіх структурах, зокрема, у правоохоронній  системі і в судах. Якщо цей процес не буде зупинено, говорити про ефективну роботу влади,  буде просто неможливо.

Ще у 2004 році Віктор  Ющенко напередодні  президентських виборів на Майдані обіцяв відразу після  отримання посади підписати указ про боротьбу з корупцією і обов’язкове декларування всіма державними  службовцями своїх  доходів і доходів членів їх сімей. Така інформація повинна була стати публічною.  На жаль, ця обіцянка, як і більшість  інших обіцянок про подолання  корупції з боку нинішнього Президента, залишилися  порожніми словами.

Практика публікації декларацій про доходи  держслужбовців і членів їх сімей не набула поширення. Закритість влади обгрунтовано породжує  у  суспільстві настрої, що будь-які дії держави направлені  виключно на збагачення купки можновладців.

Упевнений, що ніякі реформи  у  державі неможливі, якщо ті, хто уповноважені їх реалізовувати, самі, перш за все, постійно не демонструватимуть  відвертість і відкритість.

Фракція Соціалістичної партія пропонує  об’єднати зусилля депутатів над розробкою та прийняттям   комплексного антикорупційного законодавства. Його основою, вважаємо, має стати невідкладне ухвалення закону про обов’язкове публічне декларування  доходів державних службовців,  депутатів всіх рівнів, а також обов’язкове декларування доходів членів їх сімей.

Вважаю, що відкритий для всіх громадян  інформаційний банк даних по цій  темі, дозволить суспільству отримати більш повне уявлення і про ступінь щирості багатьох політиків, які,  прикриваючись красивими словами про  боротьбу з корупцією і  власну непогрішимість, спокійно ведуть розкішний спосіб життя, який не відповідає їх податковим деклараціям. Нагадаю, що за оцінками багатьох зарубіжних та вітчизняних експертів більшість українських громадян вважають, що саме корпія перетворилася на проблему номер один національної безпеки. Тільки такі рішучі заходи щодо підвищення прозорості щодо всіх осіб, наділених владними повноваженнями, можуть на ділі підтвердили передвиборні гасла про боротьбу з корупцією, які багато з партій записали в свої передвиборні програми, але не бажають реалізовувати на ділі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Так, Фалько передає Кисельову. Будь ласка.

 

10:31:56

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановні народні депутати, шановні співвітчизники, вийти на цю трибуну мене спонукав виступ одного з наших колег від опозиції, який дуже сильно жалкував, що не прийняли вчора закон про опозицію. Вони б хотіли мати такий закон про опозицію, який би дозволив їм керувати державою, знаходячись в опозиції.

Я хочу нагадати нашим колегам про те, що свого часу опозиція вже була при владі, нинішня опозиція була при владі. І що вона зробила за вісім місяців роботи, ми дуже добре пам'ятаємо, а головне, пам'ятає український народ - п'ять криз. Із-за основної кризи, газової, про яку говорив колега Кравченко, Президент України Ющенко був змушений відправити у відставку уряд Тимошенко, і ви це добре знаєте.

Коли була розірвана п'ятирічна угода по газу з 2004 по 2009 рік, і Україна почала отримувати газ в три рази дорожче. Президенту нічого не залишалося зробити, як відправити Тимошенко у відставку. І я думаю, що проект Кравченко, який ми мусимо розглянути, дасть відповідь, і народ України буде знати, хто ж винуватий у тому, що зросли тарифи, що не будуть фінансуватися програми, що народ України сьогодні загнаний у цю яму.

Я хотів би в зв'язку з цим сказати про бюджет. Основний закон фінансовий держави – бюджет, який уже знову вчора нами направлений Президенту, і знову Секретаріат Президента вирішує його долю, заявляє вчора Яценюк, що Президент буде його ветувати. Вибачте, яке право має Яценюк говорити  від Президента до тих пір, поки цей закон ще не надійшов навіть в Секретаріат Президента. Ось яку роль відіграє Секретаріат Президента. Ви розумієте що твориться в державі? Тому я хочу сказати, що коли народ України з 1 січня не матиме змоги фінансувати свої програми, не буде отримувати субсидії на тарифи комунальні, ви повинні знати, що в цьому повинні ті, хто заблокував прийняття бюджету. Тому  що саме вони погоджувались із тим, що це найкращий бюджет за останні 14 років в Україні, він соціально направлений. Саме Президент України в п`ятницю підтвердив, що 87 – звертаю увагу, 87 – відсотків зауважень Президента враховано Верховною Радою, і вони попереджають нас, що він буде блокуватися,

І на останок. Я не можу не сказати про те, що Верховна Рада абсолютно законно  прийнята рішення  про  звільнення міністра закордонних справ Тарасюка. Тоді, вибачте, хочу запитати, щоб ми запитали сьогодні Президента України. В якій якості їздить сьогодні Тарасюк по світу, і в якій якості він намагається прорватися на засідання Кабінету Міністрів  України. Він абсолютно законно звільнений. І до тих пір, поки  суд, Конституційний Суд, не скаже праві ми чи не праві він не має права…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Шановні колеги, виступи народних депутатів закінчились. Декілька слів щодо тих пропозицій, які лунали у ваших виступах.

З приводу ситуації в Києві, я думаю, ми єдине можемо зробити попросити створену нами тимчасову спеціальну комісію розпочати роботу. А, створивши її, ми надали їй досить широкі права і абсолютно про всі ті проблеми, які  тут говорили представники Блоку Тимошенко, є в постанові щодо Тимчасової слідчої комісії. Нехай вона приступає до роботи і доповість нам ці результати.

Пройшло засідання? Каже… от голова навіть інформує про те, що вже й відбулося  засідання. Дякую, тобто комісія приступила до роботи.

„Александріявугілля”, я думаю, правильна пропозиція. Потрібно давайте проведемо консультації з Кабінетом Міністрів  про те, щоб дійсно… ну не весь Кабінет Міністрів можливо, комітет, який очолює віце-прем’єр Клюєв, і Комітет паливно-енергетичного, тобто урядовий комітет, який очолює віце-прем’єр Клюєв, і Комітет Верховної Ради з паливно-енергетичного комплексу можуть провести там спільне засідання. Я думаю, це було б добре.

Чимало тут говорилося у виступах про кадри у Міністерстві внутрішніх справ. Ви розумієте, щоб дуже не політизувати, я вас повертаю до недавньої історії: подивіться, хто півроку тому призначав заступників міністрів внутрішніх справ у нинішньому міністерстві. Це призначав Кабінет Міністрів , не запитуючи, не погоджуючи ні з ким, бо це було його конституційне право. І нинішній Кабмін діє таким же ж чином.

Закон про опозицію – також різні думки. Одні говорили – звинувачували, інші, так би мовити, говорили свої погляди на це. Ми вчора з вами домовилися, що найреальніше, найперспективніше і, на мій погляд, найсправедливіше – це, дійсно, виписати спеціальну главу у наш Регламент про опозицію, її права і обов’язки. І це буде, так би мовити, у контексті загального законодавства про діяльність Верховної Ради.

Дійсно, давайте, я думаю, нам треба буде, дамо можливість, тим більше що сьогодні 15-та річниця української міліції, дамо їм можливість відсвяткувати, а потім звернемося, те, що колега Олена Бондаренко говорила тут, дійсно, щоб вони проінформували про ці постріли у будинок Верховної Ради, а саме – в те приміщення, де знаходиться Бюджетний комітет, тому що слухів, домислів дуже багато в засобах масової інформації, а ми повинні одержати офіційну інформацію від міністерства. І я сподіваюся, що міністерство нам таку інформацію подасть письмову. Ознайомимось, а потім зробимо висновки, чи треба ще розширювати і заслуховувати якусь усну інформацію.

З приводу боротьби з корупцією, я абсолютно підтримую колегу Мендуся, але давайте ми будемо говорити більш широко. Не тільки  Президент, але й говорити про Верховну Раду. І ми з вами зобов’язані також докласти зусиль, для того щоб боротися з корупцією, тобто прийняти необхідні законодавчі акти. А ви знаєте, що частина актів, яка внесена і  допрацьована у Верховній Раді поки що не відповідає тим вимогам, як каже нам профільний комітет, які пред’являються до таких актів. От давайте спільно попрацюємо і, дійсно, тих три законодавчих акти, які внесені, плюс ратифікація відповідних міжнародних угод. Я думаю, що це буде солідний внесок Верховної Ради  у цю проблему.

Дозвольте зробити оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України про статус народного депутата України та статті 59 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Сокола Андрія Олексійовича до складу депутатської фракції Партії регіонів, а також на підставі його особистої заяви повідомляю про його входження до антикризової коаліції депутатських фракцій Партії регіонів, Соціалістичної партії України та Комуністичної партії України у Верховній Раді України.

Переходимо до розгляду питань порядку денного.

Розглядається попередній звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин і причин загибелі журналіста Гонгадзе та з'ясування причин зволікання у розслідуванні кримінальної справи.

Доповідає Володимир Романович Мойсик. Він пропонує такий регламент: дамо йому 15 хвилин і 5 хвилин  - відповіді на запитання.

 

10:40:09

МОЙСИК В.Р.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, шановні журналісти, насамперед пропоную нам всім повернутися в 2000 рік. За перебігом 6 років в  багатьох з нас стерлася із пам’яті трагедія, що сталася у ніч на 17 вересня із керівником інернет-видання „Українська правда” Георгієм Гонгадзе, який у своїх гострих публікаціях сміливо піддавав нещивній????? критиці тодішню владу, доказово викривав протизаконні дії тодішнього Президента України і його найближчого оточення. Трагічному випадку передували певні події, які хоча і попереджали про можливу біду, проте не могли отримати адекватного реагування з боку правоохоронних органів, поза як були спровоковані і проводилися  саме за їх участі. Ще в середині липня 2000 року Георгій Гонгадзе звернувся з відкритим листом до Генерального прокурора України, яким повідомляв, що протягом двох місяців працівники міліції збирають інформацію про його особисте життя та про професійну діяльність.

Також у цьому листі Георгій повідомляв про стеження за ним і просив зупинити міліцейське свавілля.

Як тепер відомо комісії, генеральний прокурор України проігнорував тривогу журналіста, залишив без уваги його обгрунтоване прохання, хоча події, які сталися у вересні, показали, що побоювання журналіста мали під собою реальні підстави.

16 числа уже вересня місяця зразу після 10-ї години вечора, коли Георгій вийшов з будинку на вулиці Лесі Українки, до нього під виглядом автомобіля таксі під’їхала автомашина, в якій сиділи перевдягнені в цивільну форму працівники міліції, які викрали його, вивезли за межі Києва і вбили.

Наступного дня дружина Георгія  Мирослава Гонгадзе, не дочекавшись його повернення додому, знаючи про тиск, який на нього чинилася, звернулася з відповідною заявою до Московського управління міліції, а колеги по роботі, занепокоєні зникнення журналіста, 17 вересня розмістили на сайті „Української правди” статтю під назвою „Георгій Гонгадзе зник. Сподіваємося на краще”.

2 листопада того ж року у лісосмузі біля районного центру Таращі Київської області було знайдено обезголовлене тіло, стосовно якого пішли чутки, що воно належить Георгію Гонгадзе. Працівники міліції і прокуратури у генеральських погонах спростовували ці чутки із ствердженням того, що труп пролежав у землі 2-3 роки, що це не труп Георгія Гонгадзе, а зовсім іншої людини. До речі, про це заявлялося і з цієї парламентської трибуни.

Журналісти проводили пошук Георгія власними силами. Із сподіванням встановити  належність тіла, вони приїхали до Таращі в морг районної лікарні, і з їх слів візуально встановити належність обезголовленого тіла було  неможливо, тим паче, що воно було оброблено хімічними речовинами.

Журналістам також описали прикраси, що були нібито знайдені поруч з тілом вбитого журналіста. Їх належність Георгію була беззаперечно підтверджена.

Судмедексперт погодився віддати тіло прибулим журналістам для доставки його в морг міста Києва. Допоки журналісти шукали автомобіль, щоб вивезти тіло, тіло щезло із моргу Таращанської районної лікарні.

З часом у київському морзі з’явилося тіло, яке належить нібито Георгію Гонгадзе, але на сьогодні жодна, повторюю, жодна експертиза на 100 відсотків не підтвердила, що знайдене у Таращі тіло належить зниклому журналістові.

Подальший розвиток подій, шановні колеги,  відомий. 9 вересня того ж таки 2000 року було порушено кримінальну справу, яка знаходиться у провадженні прокуратури і сьогодні. Із кримінальної справи в окреме провадження частину справу про осіб, які фізично знищили Георгія Гонгадзе. Скажу одразу, що з 28 листопада 2005 року у провадженні апеляційного суду міста Києва перебуває справа про фізичне знищення Георгія Гонгадзе. Члени комісії висловлювали занепокоєння з того приводу, що поряд із судовим розглядом справи про знищення Гонгадзе проводиться і досудове слідство у цій справі, що є неприпустимим за кримінально-процесуальним законодавством України.

Як повідомила комісії представниці Мирослави Гонгадзе в суді справа про осіб, які знищили Гонгадзе, може бути завершена не раніше грудня наступного року. Вдумайтеся, шановні колеги,  коли ми розслідуємо справу про замовників убивства.

Ви напевно звернули увагу на те, що я жодного разу не вжив слово „убивство Георгія Гонгадзе особами, які знаходяться на лаві підсудних”. Вбивцями, за кримінальним законом, є не тільки особи, які фізично знищили Георгія Гонгадзе,  але і організатори, підбурювачі і замовники вбивства. Безсумнівно, що вбивство є більш широким поняттям, ніж просто фізичне знищення людини.

Виходячи з наведеного, зауважу, що українське суспільство і світова громадськість бажають встановлення всього кола учасників вбивства, але, нажаль, у членів комісії склалося враження, що досудове слідство з питань організаторів і замовників вбивства Гонгадзе знаходиться на нульовому рівні і з місця поки що ще не зрушилося. Кого тільки не називають серед співучасників вбивства журналіста. І колишнього Президента України, і Міністра внутрішніх справ, і начальників управлінь міліції, і інших осіб.

Думалося, що встановленню істини сприятимуть так звані плівки Миколи Мельниченка. Не буду применшувати, але і не буду перебільшувати значення цих плівок. Вдумайтесь, шановні колеги, на плівках є записи, які тривають 680 годин. Із них ті, що торкаються розмов про Гонгадзе, укладаються в 2-3 хвилини. Там жодного слова про вказівки вбити Гонгадзе немає. але, коли буде остаточний звіт, я вам скажу, що якби в цих плівках йшла мова тільки про Георгія Гонгадзе, напевно, давно вони були б визнані легітимними і отримали б належну процесуальну оцінку слідства, але там, повторюю, 680 розмов різних осіб нашої держави.

Тепер, власне, про роботу комісії. За 3 місяці проведено 9 засідань комісії, на яких заслухані особи, які володіють інформацією з предмету діяльності комісії, а саме з причин загибелі і причин зволікання у розслідування кримінальної справи. На сьогодні заслухано Генерального прокурора України, двох слідчих Генеральної прокуратури України із числа тих, у провадженні яких раніше перебувала ця справа, заступник Генерального прокурора, який здійснював нагляд за розслідуванням справи.

Свої свідчення комісії надала Валентина Теличенко, яка представляє інтереси Мирослави Гонгадзе в суді і в інших правоохоронних органах України. Андрій Федур, який представляв інтереси матері загиблого журналіста Олександри Гонгадзе.

Двічі заслухано Миколу Мельниченка. Зауважу, що крім свідчень, він надав комісії копії записів плівок, які ще не були оприлюднені.

Двічі заслухано Ігора Пилипчика, який був нашим колегою і особисто знав Георгія Гонгадзе, і підтримував з ним дружні стосунки.

З огляду на явність інформації про можливу причетність до вбивства керівника Апарату Міністра внутрішніх справ України Едуарда Фере, який з липня 2003 року перебуває в комі у шпиталі Міністерства внутрішніх справ, члени комісії відвідали його там і дійшли висновку, що спілкування з ним неможливе ні зараз, ні в майбутньому, оскільки стан хворого вкрай тяжкий. Медичний діагноз Фере підтверджений офіційною довідкою, яка є в комісії, начальник відомчого госпіталю і начальник реанімаційного відділення шпиталю були запрошені на засідання комісії і повідомили про неможливість продуктивного контакту з хворим.

Едуард Фере міг би замінити Пукача, який перебуває сьогодні у розшуку. До Едуарда Фере, зауважу, що до липня 2003 року, коли він був в стані давати покази, він жодного разу не був запрошений і не був допитаний слідчими органами. Це теж одна із причин зволікань у розслідуванні справи.

Члени комісії відвідали у Сполучених Штатах Америки Мирославу Гонгадзе, опитали її по запитаннях, які були затверджені на засіданні комісії. Там же були проведені зустрічі з директором з питань Євразії Національного демократичного інституту, з керівниками офісу віце-президента державного департаменту США і з іншими представниками громадських організацій, які зацікавлені у викритті вбивць Георгія Гонгадзе.

Комісією зроблено ряд запитів до правоохоронних органів України, пов’язаних із розслідуванням справи. Якщо попередньо, шановні колеги, проаналізувати матеріали, які є в розпорядженні комісії станом на 20-те грудня, тобто на сьогодні, узагальнити свідчення опитаних осіб, то можна визначити фактори, які протягом шести років негативно впливали на розслідування справи.

Перше. За цей час помінялося п’ять генеральних прокурорів України, і, звісно, всі вони в тій чи іншій мірі були причетними до розслідування кримінальної справи. Відбулось декілька, на думку членів комісії, безпідставних замін слідчих груп і їх керівників. А ви можете уявити ситуацію, коли у справі більш, як 150 томів, то навіть фізично з ними ознайомитися складає велику проблему.

Третє. На думку Генеральної прокуратури України, однією з причин гальмування слідства є поведінка самого Миколи Мельниченка. На думку прокурорів, він не бажає з ними спілкуватися, давати свідчення і передати оригінали з записом, який торкається вбивства Гонгадзе.

Четверте. Зволіканню справи сприяло і звільнення з-під варти генерала Пукача, який міг би дати свідчення про безпосередньо вбивство і замовництво цього вбивства. Ігнорування необхідності допитати посадових осіб тоді, коли для цього була можливість.

Загинув Юрій Кравченко, загинув Ігор Гончаров, у критичному стані перебуває Едуард Фере, у розшуку перебуває і працівник міліції Пукач.

Що стосується дійсних, встановлення дійсних причин загибелі Георгія Гонгадзе, то вбачається можливим лише за таких умов, якщо апеляційним судом Києва буде ухвалено вирок щодо винуватості чи невинуватості осіб, які підозрюються у фізичному знищенні журналіста. Якщо досудовим слідством будуть встановлені посадові особи, через дії яких чи бездіяльність здійснювалося зволікання у розслідуванні кримінальної справи.

Найголовніше, коли на 100 відсотків, шановні колеги, буде встановлена належність Георгію Гонгадзе найденого тіла. Повторюю, на сьогодні таких даних у справі немає. Коли Микола Мельниченко передасть, і належним чином за українським законом будуть проведені дослідження плівок, де зафіксовані розмови про Георгія Гонгадзе. Дії комісії спрямовані саме на сприяння реалізації всіх цих зазначених умов.

Шановні колеги, ви всі бували чи будете членами слідчих комісій,  ви розумієте, що комісія обмежена в своїх можливостях. Закон „Про Тимчасові слідчі комісії   Верховної Ради України” не ухвалений, а це зв’язує руки роботі будь-якої слідчої комісії.

Ми плануємо подальшу роботу. Звіт наш сьогодні є попередній.

Завершуючи,  шановні колеги і шановні слухачі, скажу вам. Гонгадзе – це біль не тільки його матері, дружини, дітей та його родини, це біль української нації, українського народу і  української влади. Нам слід накінець поставити крапку у цій ганебній для України історії.

Дякую вам щиро за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимире Романовичу.

Будь ласка, хто хоче запитання поставити. Записуємося.

П’ять хвилин. Ярослав Мендусь.

 

10:55:14

МЕНДУСЬ Я.П.

Володимире Романовичу, Микола Мельниченко неодноразово заявляв про свою готовність співпрацювати з міжнародною експертизою, передати наявні записи і  записуючи пристрої.

Кабінет Міністрів України  виділив необхідні кошти для здійснення таких  експертиз. Парламентська Асамблея Ради Європи прийняла спеціальне рішення про готовність сприяти проведенню таким експертизам.

Чому подібна експертиза не здійснена до цих пір? І хто персонально з посадових осіб в правоохоронній системі нашої держави блокує проведення? Чи вдалося комісії вияснити відповідь,  конкретну відповідь на це запитання?

Дякую.

 

МОЙСИК В.Р. Шановний колего, я вам дам попередню відповідь. Дійсно, за рішенням Верховної Ради Кабінет Міністрів  виділив 500 тисяч  гривень на  проведення міжнародної експертизи плівок Гонгадзе. Виникла маса запитань, і ви про них знаєте.  Чи  є  у наявності  пристрій, яким здійснювалося  записування?  Про цей пристрій дають пояснення різні  особи по-різному. Одні називають, що він знаходиться у колишнього народного депутата,  інші – у Березовського і таке інше. Тобто   роботи і в цьому напрямку ще непочатий край. Але  справедливі побоювання Миколи Мельниченка  про те, що і це буде втрачено. Але  має рацію і Генеральна прокуратура, експертиза має  бути проведена  на підставі українського національного  процесуального законодавства. Тільки тоді вона отримає силу  доказу у кримінальній справі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Оніщук.

 

10:57:02

ОНІЩУК М.В.

Шановний Володимире Романовичу!  Очевидно, що це перший випадок  в історії української новітньої держави, коли  при такі увазі вищого законодавчого органу, інших політичних інститутів вся сукупність правоохоронних органів не може забезпечити розслідування цієї кримінальної справи. Я думаю, що це свідчить, що ми лише рухаємося у напрямку, що ми  хочемо стати правовою державою, але   такою ми ще не є.

Запитання наступне.  В чому все-таки ви вбачаєте основну,  наголошую, основну   причину того, що розслідування цієї кримінальної справи  рухається так невпевнено і не є завершеним?

 

МОЙСИК В.Р. Миколо Васильовичу, я  відповім так,  що всі п’ять генеральних прокурорів, які  були причетними до розслідування справи,   посилалися на відсутність  політичної волі для завершення цієї справи. Але, якщо є політична воля,  то є і її носії. То, будь ласка, відповідь вам зрозуміла, я думаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Болдирєв.

 

10:58:18

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемые докладчик!  У меня два вопроса. Я понимаю, если    вы не сможете на них ответить, я не обижусь, но все же... Во-первых, я слышал сообщение и в том числе от членов семьи погибшего о том, что размер ноги тела, которое называется таращанским, не соответствует размеру ноги Георгия Гонгадзе, когда он был жив, что нога у этого тела меньше на два размера. Это первый вопрос: как это может быть?

И второй вопрос. Я сам встречался с группой лиц из города Симферополя, которые утверждали, что они встречались с Георгием Гонгадзе на следующий день после его похищения, которое в соответствии с версией следствия, произошло в городе Киеве. Расследована ли эта версия?

Спасибо.

 

МОЙСИК В.Р. Дякую вам.

В доповіді я вам повідомив про те, що виникають запитання: чиє тіло взагалі досліджувалося, шановні колеги? Тіло було завезено до таращанської лікарні до моргу, звідти воно щезло і через деякий час було привезено. Сьогодні в морзі на вулиці Оранжерейній перебувають останки, не складені у тіло. Тобто питань не тільки по розмірові ноги, а взагалі, чиє це тіло перебуває і чиє тіло досліджувалось?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Романович, з приводу того, що в Сімферополі бачили його чи сімферопольці його бачили.

 

МОЙСИК В.Р. Скажу вам ще, шановний Адаме Івановичу, про те, що його бачили не тільки 17 вересня…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У Львові бачили…

 

МОЙСИК В.Р. …а і набагато пізніше, і у Львові, і у Тернополі. Виїжджали слідчі бригади на чолі з заступником Генерального прокурора, проводили відтворення обстановки і обставин події і таке інше. Але це за межами часу і за три місяці ми це все не змогли з'ясувати, ви самі повинні розуміти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

МОЙСИК В.Р. Будь ласка.

 

11:00:34

СУХИЙ Я.М.

Володимир Романович! (Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”) У мене три коротеньких питання. Перше: текст, який ви щойно прочитали і який нам роздали, це ваша точка зору чи це точка зору комісії? Чи голосувався цей текст членами комісії, на якому засіданні? Перше питання.

Друге. Слідство по справі Генеральної прокуратури не закінчено, воно триває, ви самі сказали: йде досудове слідство.

Я перепрошую, ви - правник, ви – суддя. Так кого ми судимо? Коли слідство ще йде, а ми вже когось судимо і видаємо, що це ті самі вбивці.

І третє питання. Ви пам`ятаєте, в 4 скликанні Верховна Рада зібрала тимчасову слідчу комісію, яка дуже детально… (я був членом цієї комісії, он колега Кендзьор, Шкіль) ми досліджували ці плівки і обставини буцімто записано там чи не записано. То у мене запитання до вас. Чи долучили ви матеріали комісії, яку очолював Генерал Драчевський, до діяльності вашої комісії? Там дані відповіді на всі ті запитання, про які ви щойно сказали щодо цих плівок і тих 2 хвилин і 17 секунд. Дякую. 

 

МОЙСИК В.Р. Ярослав Михайлович, дякую.

Що торкається тексту, я виступаю не від свого імені звісно. Вчора комісія зібралася о пів на третю в залі засідань, ми  затвердили тези виступу. До тез текст доданий членами комісії. Як казав Шевченко, „я наповню книгу віршами”.

Наступний. Кого судять, раз слідство не завершене? Це саме побоювання і застереження висловлювали члени комісії. Три моменти найважливіші, шановні народні депутати. Не встановлено на 100 процентів чиє тіло. Не встановлено причину смерті. Ви  чуєте про вбивство? Не встановлено мотиву вбивства. А ці особи, які притягуються, вони напевне не є вбивцями, бо, за версією слідства, вбивцею є генерал Пукач, який втік. Ось яка відповідь.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Н е   ч у т и)

 

МОЙСИК В.Р. То я ж не сужу, Ярослав Михайлович. Я даю вам інформацію.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Н е   ч у т и)

 

МОЙСИК В.Р. Плівки Драчевського долучимо. Ще ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Романович. Сідайте, будь ласка.

 

МОЙСИК В.Р. Дякую вам. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вам розданий проект постанови. Я пропоную прийняти його за основу.

Суть – 2782 – взяти до відома звіт. Друге, висновки за результатами роботи комісії опублікувати в „Голосі України”. Ну і третє, ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Прошу проголосувати за основу. Обговорення не буде, бо це  попередній звіт.

 

11:03:26

За-289

Я пропоную прийняти в цілому як постанову. Немає заперечень?

Ставлю на голосування: про прийняття Постанови за номером 2782 – про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування  обставин причин загибелі журналіста Гонгадзе. Прошу голосувати.

 

11:04:00

За-407

Постанова прийнята. Дякую.

Друге читання – в нас розділ. Проект Закону про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року.  Реєстраційний номер 2679. Член Комітету з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства Шкутяк Зіновій Васильович. Будь ласка.

 

11:04:40

ШКУТЯК З.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати!

Проект Закону України про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуг, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року, реєстраційний номер 2679, внесений Кабінетом Міністрів України шостого грудня 2006 року, прийнято в першому читанні 13 грудня цього року з дорученням комітету доопрацювати його до розгляду в другому читанні протягом тижня.

За цей час було внесено пропозицію голови комітету Юрія Сербіна, яку підтримано більшістю голосів членів комітету на вчорашньому засіданні. Зауважу, що під час розгляду законопроекту на засіданні комітету 19.12.2006 року народним депутатом України Кучеренком висловлено окрему думку щодо недоцільності прийняття законопроекту без законодавчого врегулювання реструктуризації боргів підприємств житлово-комунальної сфери за спожиті енергоносії та по зобов’язаннях  перед бюджетом в обсязі заборгованості, що реструктуризується населенням. Пропозицію підготовлено, я маю на увазі пропозицію голови комітету Сербіну підготовлено за результатами аналізу інформації з усіх регіонів України, міст: Харкова, Сімферополя, Івано-Франківська, Севастополя, Донецька, Рівного, Одеси та Чернівців. Всі зазначені міста позитивно оцінюють результати діючого Закону України від 20.02.03 року та підтримують прийняття законопроекту номер 2679.

Разом з тим, керівники міст наголошують на таких основних моментах, що відповідають пропозиції голови комітету. Надання населенню можливості реструктурувати заборгованість до 5 років, не дає можливості підприємствам вчасно отримувати платежі за надані житлово-комунальні послуги у повному обсязі, що негативно позначається на погашенні заборгованості підприємств перед кредиторами, в першу чергу енергопостачальними підприємствами.

Тобто необхідно надати можливість реструктурувати заборгованість підприємствам в галузі перед енергопостачальними компаніями з спожиті енергоносії. Соціально-економічні наслідки прийняття законопроекту. Прийняття законопроекту дозволить розв’язати два взаємопов’язаних питання. Перше, використання повною мірою малозабезпеченими та соціально незахищеними верствами населення програми  житлових субсидій. І друге. Покращити фінансово-економічний стан підприємств житлово-комунального господарства.

 Враховуючи наведене, прошу підтримати прийняття законопроекту в  підготовленій комітетом редакції в цілому як Закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, як уже говорив доповідач, була врахована одна пропозиція. Чи є до неї зауваження? Ніхто не виступає проти такої пропозиції? Ні, значить, я ставлю, з вашого дозволу, на голосування.

Виступає? Кучеренко, будь ласка, по поправці номер 1 Сербіна. Прошу.

 

11:07:59

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую.  Шановні друзі, Олексій Кучеренко, фракція „Наша Україна”, голова підкомітету житлово-комунального господарства.

Ну, по-перше, на жаль, доповідач забув все ж таки зачитати окрему думку підкомітету, який учора на засіданні комітету виступав категорично проти цього законопроекту.

По-друге, я хотів би сказати, що я сам особисто опитав десятки підприємств водо- і теплопостачання України. Жоден керівник не підтримав цей законопроект.

Я по-третє, я прошу вас врахувати мою думку: можна підтримати поправку пана Сербіна, але тільки за однієї умови, так, як це було вчора при розгляданні земельних питань, що цей законопроект набуває чинності тільки після прийняття закону про реструктуризацію боргів підприємств водо-теплопостачання перед енергетиками. Без цих умов цей законопроект не буде діяти і цей популізм буде виключно за рахунок підприємств…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ну, я тільки з-за того, що людина із знанням справи говорить про ситуацію, не переривав його. Бо він говорив правильно, але не по тому питанню, яке я поставив.

Тому, шановні колеги, тут не було заперечень до поправки в цілому до закону, як я зрозумів.

Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закону про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибуткових територій і комунальні послуги, що утворилися станом на 1 грудня 2006 року. Реєстраційний номер 2679.

Прошу голосувати.

 

11:10:07

За-277

Закон прийнято.

По фракціях.  Партія регіонів – 185, „Блок Тимошенко” – 19, "Наша Україна" – 17, соціалісти – 30, комуністи – 51, позафракційні – 5.

Переходимо до розгляду питань ратифікації.

Слухається проект закону про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом. Реєстраційний номер 0048.

Доповідає заступник голови Служби безпеки Мудров Анатолій Миколайович. Підготуватися Скибінецькому.

 

МУДРОВ А.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

На ваш розгляд пропонується законопроект про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським союзом про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом.

Підписання цієї угоди здійснене у минулому році у Люксембурзі. Воно обумовлено необхідністю створення правових засад для обміну секретами, насамперед у сферах науково-технічного, економічного та політичного співробітництва. Вказана угода забезпечує виключно рівноправний партнерський характер і не надає ніяких переваг тій чи іншій стороні.

Подібні угоди Україна уклала із 24 державами. Це Сполучені Штати, це Росія, це Польщі, це Чеська Республіка та багато інших Всі вони на сьогоднішній день ратифіковані Верховною Радою України. Відповідної ратифікації потребує також і ця угода.

Підготовлений нами законопроект без зауважень погоджено з МЗС, Мінекономіки, Мінфіном та іншими зацікавленими відомствами. Він повністю відповідає нормам Конституції України та вимогам нормо-проектувальної техніки. Реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з бюджету, а також виконання угоди не вимагатиме прийняття нових законодавчих актів. А тому прошу вас підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Анатолію Миколайовичу. Запитання будуть? Є, запишіться. Так, будь ласка, дамо можливість всім трьом задати.

Шибко.

 

11:13:02

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу.  Шибко, соціалістична фракція.

Я гадаю, наша фракція буде підтримувати ратифікацію цієї домовленості, це можна виказати потім у виступі.

А зараз запитання до доповідача. Тут є у нас стаття 32 Закону України „Про державну таємницю”, де написано, що секретна інформація та її матеріальні носії можуть бути передані іноземній державі чи міжнародній організації лише на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України або письмово мотивовано розпорядження Президента України.

Чи є на сьогоднішній день у нас механізм в тому сенсі, як буде в цьому процесі приймати участь Верховна Рада? Що означає згода? Яким чином буде ця згода йти через саме Верховну Раду? Дякую за …

 

МУДРОВ А.М.  Дякую за увагу.

Справа в тому, що найголовніше, що Верховна Рада висловить стосовно цієї угоди, це сам факт ратифікації. І після цього з першого дня першого місяця після ратифікації ця угода вступає в силу, тобто вона буде виконуватись.

Ну, інших шляхів якогось впливу, ну, немає. і тому це найголовніше, що буде прийматись Верховною Радою, це ратифікація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валентин Матвєєв.

 

11:14:34

МАТВЄЄВ В.Г.

Дяку, Адаме Івановичу. Матвєєв, фракція комуністів.

Шановний Анатолій Миколайовичу, скажіть все ж таки, будь ласка, це продовження того питання, яке поставив колега Шибко. Дійсно. Згідно із статтею 32 закону „Про державну таємницю” секретна інформація може передаватися на підставі міжнародних договорів, так? За згодою, на обов’язковість якої дала Верховна Рада України, але тут є і в цьому законі „або письмового мотивованого розпорядження Президента України”.

Так-от у мене питання. Зрозуміло, що стосується Верховної Ради. це колегіальний орган і він визначає політику нашої держави в усіх напрямках. А що стосується сьогодні Президента, хто може дати оцінку, чи мотивоване його розпорядження, чи ні?

 

МУДРОВ А.М.  Якщо виходити з тексту закону, то, звичайно, Президент може визначати, яка інформація із числа секретної буде доступною для Європейського Союзу. Але ж це визначається, таким чином, що дві сторони і Європейський Союз, і України, вони мають відношення до цієї секретної, до цієї секретної інформації і як один із механізмів доступу до цієї інформації на підставі угоди, яка ратифікована Верховною Радою звичайно ж може мати і Президент, як записано це в законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

11:16:26

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Партія регіонів, Запоріжжя.

Шановний Анатолію Миколайовичу, моє запитання також кореспондується із Президентом України Віктором Андрійовичем Ющенко, вірніше, з його указом щодо того, що заступники Голови СБУ мають бути людьми військовослужбовими. Чи не буде часом так, що ми проголосуємо цей законопроект, а потім цим законопроектом підемо ще і до Конституційного Суду. Тобто, наскільки ви правомочні доповідати цей закон сьогодні тут в  сесійній залі? Перше питання.

І друге питання. Скажіть, будь ласка, яким чином відповідає цей законопроект, якщо ми за нього проголосуємо, вимогам закону базового для нас закону, бо ми не один раз мали такі прецеденти, коли законопроект, що вноситься не відповідав базовому. Я маю на увазі законопроект про міжнародні договори України. Чи відповідає він і, якою мірою Закону „Про міжнародні договори України”.

Дякую. Два питання.

 

МУДРОВ А.М.  Перше питання. Я не хотів би коментувати указ Президента з приводу того, що заступники голови Служби безпеки повинні бути лише військовими, тобто, військовослужбовцями. Скажу ще далі, що Указу про звільнення мене з посади заступника голови Служби безпеки немає. Тому я на цей час вважаю себе і, думаю, що ви також підтримаєте мене в цьому сенсі, що я фігура легітимна, оскільки сам механізм, ви розумієте, це Указ Президента про звільнення.

Стосовно другого питання. Чи відповідає Закону „Про міжнародні договори”. Так ось Закон „Про міжнародні договори” якраз і вимагає ратифікації цієї угоди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Миколайович. Сідайте будь ласка.

 Олександр Скибінецький, голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони.

 

11:18:27

СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М.

Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони на засіданні 5 грудня розглянув поданий Президентом України проект Закону про ратифікацію угоди між Україною та Європейським Союзом про процедуру безпеки, які стосуються обміну інформації з обмеженим доступом. Висновок наш такий, що законопроект розроблено з метою створення правових засад для обміну в разі потреби секретної інформації, а також з урахуванням перспектив розвитку військово-технічного, економічного, наукового та політичного співробітництва у рамках окремих угод та контрактів.

Комітет з урахуванням висновку Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України, ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України ратифікувати згадану угоду. Аналогічні рішення щодо підтримки законопроекту отримано від комітетів Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та з питань правової політики.

Пропонуємо ратифікувати дану угоду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання?

Ну, будь ласка, Князевич.

 

11:19:38

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний доповідач, щойно виступаючий заступник Голови СБУ сказав про те, що вже існує ціла низка угод з країнами, які фактично входять до складу Європейського Союзу. Аналогічний…..  за змістом. В разі, якщо ми ратифікуєм цю угоду, чи буде потреба тоді якимось чином змінювати ті угоди, їх адаптовувати до цієї угоди, чи вони просто будуть автоматично відмінені? Адже сама ця угода нічого про це не говорить.

Дякую.

 

СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М. Будуть діяти і угоди, які укладені безпосередньо з країнами, і з Європейським Союзом як суб’єктом міжнародного права. Тут немає протиріч.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Матвійович, сідайте будь ласка.

Будемо голосувати? Я ставлю на голосування про прийняття Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про процедури безпеки, які стосуються обміну інформації з обмеженим доступом. Реєстраційний номер 0048.

 

11:20:50

За-393

Закон прийнято, угоду ратифіковано.

Розглядається проект Закону про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю від 17 грудня 1992 року. Реєстраційний номер 0046.

Доповідає заступник  Міністра економіки  Пятницький Валерій Тезійович, підготуватись Плотнікову. 

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т.

Шановний головуючий, шановні народні депутати.

На ваш розгляд внесено проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про внесення змін про Угоду між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю від 17 грудня 1992 року.

 Цей Протокол був укладений 18 жовтня  2005 року у місті Мінськ, і він передбачає те, що цілий ряд положень, які діють на сьогоднішній день з 1992 року в Угоді про вільну торгівлю, вони уточнюються, оскільки і Україна, і Білорусь ведуть переговори про вступ до Світової організації торгівлі і, звичайно, що це повинно бути відображено і у відповідній угоді.

 І це стосується, зокрема, застосування мит, податків, зборів, що мають еквівалентну митом дію на експорт або імпорт товарів; можливі застосування обмежувальних заходів в двосторонній торгівлі з тим, щоб вони були приведені до  міжнародних норм і правил; застосування норм тарифного та нетарифного регулювання теж уточнює цілий ряд норм. І можливість виконувати ці зобов’язання незалежно від того, які додаткові зобов’язання   кожна з країн буде брати по відношенню до третіх країн.

Відповідно до Закону України про міжнародні договори цей Протокол підлягає ратифікації Верховною Радою України.

Проект Закону України погоджено без зауважень заінтересованими центральними органами виконавчої влади України, Мінекономіки, МЗС, Мінагрополітики, Мін’юстом і Мінфіном.

Прошу підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є запитання?  Ні, все зрозуміло. Сідайте, будь ласка.

Заступник голови Комітету з питань економічної політики Плотніков Олексій Віталійович, прошу.

 

11:23:23

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати!

Комітет з економічної політики на засіданні 13 грудня розглянув проект Закону  України про ратифікацію  Протоколу між Кабінетом Міністрів  України та  Урядом Республіки Білорусь про внесення змін  до Угоди між Урядом України і Урядом  Республіки Білорусь про вільну торгівлю  від 17 грудня 1992 року.

Безперечно, ми вважаємо, що це важливий документ. Він   дозволить покращити  правове забезпечення торговельного режиму між  Україною та Республікою Білорусь. Враховуючи це, а також, враховуючи те, що  Головне аналітичне експертне управління  Верховної Ради надало позитивний висновок щодо цього законопроекту, Комітет з економічної політики Верховної Ради України  пропонує підтримати цей законопроект.  Я також закликаю вас це зробити і підтримати цей законопроект. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Бажаючих взяти участь в обговоренні?  Голосуємо. Я ставлю на голосування  про  прийняття  Закону щодо ратифікації  Протоколу між Кабінетом Міністрів  України і  Урядом Республіки Білорусь про внесення змін  до Угоди між Урядом України і Урядом  Республіки Білорусь про вільну торгівлю  від 17 грудня 1992 року, реєстраційний номер 0046. Прошу голосувати.

 

11:24:58

За-407

Закон  прийнято. Угоду ратифіковано. Дякую.

Нам потрібно прийняти рішення щодо розгляду  наступних законопроектів за скороченою процедурою. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

11:25:30

За-359

Рішення прийнято.

Шановні колеги!  Я прошу вашої згоди почати  з кінця.  Іменинниця просить, голова комітету, там є два законопроекти про освіту, щоб ми їх розглянули, і вона була сьогодні… Нема заперечень?

 Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо збереження дитячих позашкільних закладів), реєстраційний номер 2090.

Доповідає Катерина Самойлик. Підготуватися Личуку Володимиру.

 

11:26:09

САМОЙЛИК К.С.

Шановний Адаме Івановичу, якщо погодиться зала, то я доповім і від імені автора законопроекту, і від імені комітету для того, щоб скоротити час для колег.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

САМОЙЛИК К.С. І хочу подякувати за таке приємне виключення для мене.

Шановні колеги, проектом пропонується внести зміни до Закону України „Про позашкільну освіту” та порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Внесення відповідних змін до зазначених законів буде сприяти збереженню позашкільних навчальних закладів усіх типів і форм власності та розширенню їх мережі, посиленню роботи по вихованню підростаючого покоління.

Мова йде про дитячі юнацькі спортивні школи, клуби, Малу академію мистецтв, народних ремесел, Малу академію наук учнівської молоді, оздоровчі заклади для дітей та для молоді, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, центри, палаци, будинки, клуби художньої творчості для дітей, юнацтва та молоді, дитячі бібліотеки, дитячий стадіон, кімната школяра, курси, студії та інше.

Не жаль, ми сьогодні мусимо констатувати, що чинне законодавство не гарантує збереження та подальшу роботу позашкільного навчального закладу у разі оголошення банкрутства власника. Справа в тому, що майно позашкільних навчальних закладів, земельні ділянки, на яких розташовані приміщення, включно до основних фондів, що належать платнику податку.

Саме тому в повсякденному житті ми маємо непоодинокі приклади, коли за наявності заборгованості податкові органи примушують, підкреслюю, власника сплачувати податковий борг за рахунок основних фондів, земельних ділянок та іншого майна позашкільного навчального закладу. Тобто позашкільний навчальний заклад перестає бути навчально-виховним закладом. Зрозуміло, що нас підтримують абсолютно всі міністерства….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

САМОЙЛИК К.С. Я за двох виступаю, я буду завершати. Окрім, звичайно, Державної податкової адміністрації і Міністерства фінансів.

Шановні колеги, я могла б навести приклади вам, коли практично окремі відомства і міністерства уже залишились у них всього 10 відсотків позашкільних закладів, тому що все пішло на погашення заборгованості по  податкам. Ось заради дітей - це не просто високі слова – але я вас би дуже просила цей законопроект підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерина Семенівна. 

Так, є бажаючі взяти участь у обговоренні. Так, два – за, два – проти. Хто за – зелена, хто проти – червона кнопка. Натискуйте.

Олег Григорович, тисніть кнопку, бо рука не допоможе! Уже?

Так, будь ласка, Томенко, від „Блоку Юлії Тимошенко” і Матвєєв. Да, будь ласка, з місця мікрофон Томенка.

 

11:29:31

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, надзвичайно важлива законодавча ініціатива, але я думаю, що нам треба спільно подумати як за цим першим  кроком, бо ми сьогодні змушені, я буду доповідать сьогодні законопроект, який пов`язаний з забороною  перепрофілювання і закриття мережі спортивних закладів від спортивної споруди до оздоровчих закладів, але нам треба вже напрацьовувати як і почитать цю процедуру відродження, тому що в системі позашкільної освіти в якийсь момент держава допустила надзвичайно серйозну помилку, вона вивела це з системи  централізованого  фінансування із захищених статей і передала до системи місцевого  фінансування і в наступний момент стало зрозуміло, що коштів на  систему позашкільної освіти немає. Тому виникла ситуація, про яку Катерина Семенівна доповідає. Якщо коштів немає, то виникає ситуація, що коли треба розраховуватися і основними фондами, і землею, і всім на світі.

Тому, очевидно, треба не лише підтримати даний законопроект, а між першим і другим читанням продумати все-таки, як вийти тут з колізії, що, якщо є реальна заборгованість і ми забороняємо розраховуватися земельними ділянками, майно, то як, хто тоді цю заборгованість ліквідує: чи орган місцевого самоврядування, чи в якийсь інший спосіб це буде вирішуватися. І відповідно подумати, як рухатися далі. Моя ідея проста: що треба знаходити можливість централізованого фінансування системи позашкільної освіти, щоб у нас гуртки, спортивно-виховна робота була передбачена хоча б в мінімальному обсязі і щоб діти не залишали школу по закінченню навчання, а мали можливість там і оздоровитися, і зайнятися іншими видами діяльності.

Тому я хотів би ще раз підкреслити, що наша фракція підтримає даний законопроект і буде сприяти тому, щоб в Україні відроджувалася система позашкільної освіти і позашкільного виховання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Матвєєв.

 

11:31:42

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Адаме Івановичу. Матвєєв, фракція комуністів.

Шановні колеги, безперечно, що проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо збереження дитячих позашкільних закладів наша фракція, зокрема, буде підтримувати. І я закликаю до цього і всіх народних депутатів.

Катерина Семенівна переконливо говорила про необхідність прийняття такого важливого правового акту, який дозволить у якійсь мірі хоча б сьогодні вирішити цю дуже не просту, але і при тому дуже важливу проблему.

Я наведу лише декілька прикладів. За інформацією Державного комітету статистики України, кількість тільки дитячих оздоровчих закладів, тобто таборів за підпорядкованістю, наприклад, у 2001 році в Мінагрополітиці було їх 124, у 2005-му – залишилося тільки 65; Мінпромполітиці, в системі, я маю на увазі, Мінпромполітики, тобто його підприємств, у 2001 році було 85 таких таборів. Залишилося тільки  39, тобто скорочення іде вдвічі, втричі, навіть, 5-6 разів. Тобто необхідність прийняття цього законопроекту підтверджують і наведені мною о ці дані, дані Державного, я підкреслюю, комітету статистики.

Тому, шановні колеги, ми вас, фракція комуністів закликає  підтримати цей законопроект. Я дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення змін до деяких Законів України (щодо збереження дитячих позашкільних закладів). Реєстраційний номер 2090. Прошу голосувати.

 

11:34:10

За-392

Прийнято в першому читанні.

Розглядається проект Закону про внесення змін…

 

ІЗ ЗАЛУ. (Н е   ч у т и) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, кажуть, що є.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо граничного віку кандидатів на посаду керівника вищого навчального закладу та керівника факультету). Реєстраційний номер 2186.

Тут у нас доповідачем має бути…

 

САМОЙЛИК К.С. Це я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, Оніщук Микола Васильович. Будь ласка., Микола Васильович. Ваша співдоповідь буде, Катерина Семенівна.

 

САМОЙЛИК К.С. Я думала, що ми знову за……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, є Микола Васильович.

 

11:35:02

ОНІЩУК М.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати.

Маю честь і доручення доповісти вам проект Закону щодо внесення змін до Закону України "Про вищу освіту", який має врегулювати питання, пов’язані із допуском до конкурсу, щодо можливого обрання і призначення відповідно деканами факультетів осіб, граничний вік перебування яких на посаді відповідно встановлюється за правилами, які встановлені для ректорів цих навчальних закладів.

Справа в тому, що на підставі  рішення Конституційного Суду за номером 14 від 07.07.2004 року положення абзацу другого частини першої статті 39 Закону України "Про вищу освіту” втратило чинність як таке, що визнано неконституційним. Зокрема, це  положення встановлювало граничний вік кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу.

Конституційний Суд розглянув відповідне подання і прийшов до висновку, що закон не може встановлювати заборону щодо участі особи, яка за віком уже більше, чим 65 років в конкурсі на зайняття посади ректора вищого навчального закладу.

Це рішення Конституційного Суду узгоджено із конвенційними зобов’язаннями України, які, зокрема, передбачають, що обмеження щодо доступу до професії можуть бути встановлені лише до державної служби чи інших спеціальних видів діяльності, які передбачають наявність окремих ознак, які, зокрема, як вимоги до стану здоров’я, освіти тощо.

Діяльність щодо ректора вищого навчального закладу, а, відповідно і деканів факультетів, як було…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Васильович.

Завершуйте, дві хвилини, доповідь. Це – скорочена процедура.

 

ОНІЩУК М.В. Адам Іванович, в обговоренні – 2 хвилин, але  доповідь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Васильович, вибачте, прийдете на місце – почитаєте Регламент. У мене немає часу сперечатись. Сідайте, будь ласка.

Катерина Семенівна.

Ми проголосували, що це – за скороченою процедурою. І доповіді, і виступи – по 2 хвилини. Там півречення, а ви хочете…

Миколо Васильович, вибачте, Регламент.

 

11:37:47

САМОЙЛИК К.С.

Микола Васильович розповів все, що це була ініціатива народних депутатів України – звернутися до Конституційного  Суду. Ну, на превеликий жаль, ми з вами іноді приймаємо закони України, які, буквально, через рік або через півроку не підтверджуються у реальному житті.

І тому, дійсно, треба виправити цю помилку. І, повірте мені, якщо треба звільнити ректора або декана факультету, знайдеться дуже багато зачіпок для того, щоб вирішити це питання.

Я хочу сказати лише про одне. Учора у нас відбулося засідання ради ректорів, керівників рад ректорів усієї України і спільне з нашим комітетом. Вони просили нас підтримати це. Чому? Тому що виникає дуже велика кадрова проблема. Не змогли ми з вами до прийняття законів вирішити всі кадрові проблеми, а тим більше, що ви знаєте, вчений, він не за нашим бажанням, не через місяць і два роки з’являється, а для цього треба і божа іскра, для цього треба працювати над собою і дуже багато іншого.

Я хочу навести тільки один приклад. За даними Міністерства освіти і науки у 199 вищих навчальних закладів третього, четвертого рівня акредитації, які підпорядковані Міністерству освіти і науки, всього 20 відсотків ректорів, вік яких перевищує 65 років. Тобто практично це питання і так вирішується.

І, звичайно, ми попросили це  питання вирішити. По керівникам факультету це взагалі не проблема. Якщо людина не віддається роботі, якщо вона не працює, то є дуже багато важелів, які практично можуть вирішити це, нехворобливо це питання.

Я прошу вас підтримати цей законопроект. Давайте виправимо цю помилку...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будемо, да. Дякую.

Бажаючі виступити є? Немає. Є. Мельничук і Білорус.

Будь ласка, Михайло Мельничук і Цибенко. Але, ні. Ні. Запишіться, два „за”, два „проти”, бо це буде зараз всі „за”, ми порушуємо Регламент. Хто „за” – червона, тобто хто „за” – зелена, хто „проти” – червона. 

Так, Яворівський і Матвєєв.

Будь ласка, Володимир Олександрович, мікрофон. Поступив „опрометчиво”, як це українською буде?

 

11:40:40

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Страшенно просить передати йому слово Білорус і я не можу йому відмовити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Григорович Білорус.

 

11:40:54

БІЛОРУС О.Г.

Шановні колеги! Дякую, Володимире, ти підтримав науку.

Спочатку не про науку. Князь Горчаков в 99 років був канцлером Російської імперії, але він був вчений. Він учив. Каже: „У вас, молодих, немає нічого в голові, а от при нас ні одна пушка в Європі не може стрельнуть без нашого соізволєнія”. Вік це ще не все. Треба, щоб у голові була олія, тоді буде наука і будуть результати.

І тому механічно встановлювати для посад, де повинні займати вчені, обмеження вікові, це ми наробимо такого … в державі, що нас відкине в коло п’яте тих країн, які розвиваються слабо і не хочуть розвиватися. Тому я думаю, що наша фракція, як і всі мудрі фракції, підтримують цей законопроект, бо це є дискримінація, а Катерина Семенівна правильно сказала, що, якщо є причини, то людину можна зняти з роботи і в 35 років. і в 65, у нас це вміють. Слава Богу, досвіду набралися з давніх часів.

Тому заради того, щоби наша наука, яка повинна інтегруватися з вищою школою, щоб вища школа досягала зразків європейських, світових в період, коли весь світ стає на постіндустріальний шлях ноосферичного розвитку, тобто розвитку через людський розум, через сталість, через бачення перспективи, треба це питання врегулювати і це буде правильно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Григорович. Я думаю, не помилюсь, якщо скажу, що у нас усі мудрі фракції, бо вони всі одноголосно за це проголосують. Будь ласка, Матвєєв Валентин.

 

11:43:14

МАТВЄЄВ В.Г.

Адаме Івановичу, прошу передати слово Цибенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Цибенка Петра.

 

11:43:19

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Валентине Григоровичу.

Шановні колеги, проблема, яка має бути вирішена прийняттям цієї зміни до Закону „Про вищу освіту”, вона, як то кажуть, проблема з бородою. Ті з нас, хто прийшли із попереднього складу Верховної Ради пам’ятають, що ми неодноразово до неї підходили. Я абсолютно переконаний в тому, що хотіли як краще. Але, мабуть, це той випадок, що хотіли як краще, а вийшло як завжди.

Мова йде про те, що треба віднайти такий ефективний баланс між віком, скажімо, людини, як керівника, і втому числі між спробою відкрити якомога ширшу дорогу для нашої наукової молоді.

Зважаючи на те, що є рішення Конституційного Суду, ми просто цими змінами до закону де-факто імплементуємо рішення Конституційного Суду до Закону „Про вищу освіту”. А, говорячи про необхідність омолодження кадрів серед вчених, я хотів би сказати, що Верховна Рада України, в тому числі з подачі Комітету з питань науки і освіти, діє дуже послідовно, бо мова йде про те, що є ціла низка заходів, якими ми намагаємось, справді, відкрити дорогу молодим кадрам. В тому числі і запровадження стипендії для здібних студентів, для молодих вчених. І все це, я абсолютно переконаний, дасть свою віддачу.

І тому, я хотів би сказати, в пошуках цього балансу між віком і талантом людини буде правильно, якщо ми сьогодні підтримаємо цей проект закону. Дякую. Причому в цілому бажано підтримати його. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, проти немає у нас записаних, немає, немає. Повірте, у мене табло немає, я ж не регулюю ним.

Шановні колеги, єдине уточнення, єдине уточнення, тут йде мова, ну трошки про вчених, але більше все-таки про керівників  навчальних закладів і  деканів факультетів. Вони також є вчені, але це не стосується академічних і науково-дослідних інститутів. Це має відношення лише до навчальних закладів.

Що таке, Болдирєв?

Добре, я, будь ласка, Болдирєв, Томенко по хвилині.

 

11:45:53

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги.

 Фальсификация  истории начинается с мелочей.  Сначала мы вкладываем слова о том, что в Европе ни одна пушка не стреляла  в уста  Горчакова, в то время как они принадлежат совершенно другому канцлеру, уроженцу наших краев, Безбородько, а потом   мы можем таким образом дойти до того, что воины ОУН-УПА являются освободителями Украины. Поэтому давайте все-таки …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не по темі, виключіть мікрофон.

Будь ласка, Томенко.

 

11:46:26

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я  повністю підтримую тут  цих виступаючих з приводу нашої науки, але Адам Іванович абсолютно правий. Ідея законопроекту стосувалася адміністративних посад.  І я хочу вам сказати, що в нас, якщо ми сьогодні не сформуємо систему самоврядування вузів, у нас ректори скоро будуть передавати  по наслідству своїм дітям вузи. Тому що, якщо проаналізуєте, в нас уже така сімейність у вузах закріпилася, що вже туди не можна ні проаналізувати як кошти використовуються, як бюджети формуються. Така сама ситуація з керівниками академічних інститутів. Бо там ви знаєте в нас сотні тисяч квадратних метрів орендується за копійки і  ніхто ж не може цього перепровірити.

Тому я хотів би, щоб ми не спрощували проблему. Ми не підтримуємо  науковців чи вчених, ми повинні розуміти, що на адміністративну посаду повинна бути   людина, яка підзвітна і підконтрольна. І я абсолютно переконаний, що ми повернемося до цієї теми.  Можливо на нормі 65 років, але в іншій нормі, бо, насправді,  така проблема…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Миколо Володимировичу, хотілось би побачити вас в більш зрілому віці, що ви тоді говоритимете.

Будь ласка, Оніщук.

Я маю на увазі в зрілому фізіологічному …

 

11:47:51

ОНІЩУК М.В.

Шановний Адаме Івановичу, ну ви такі були праві, що   2 хвилини для доповіді за скороченою процедурою, хоча  не співвідноситься із… Треба буде подивитися, поправити Регламент у цьому сенсі.

Шановні колеги!  Фракція „Наша Україна” підтримає цей  законопроект у першому читанні і в цілому. Я хочу на це звернути увагу,    адже за висновком Головного науково-експертного управління він рекомендується бути прийнятим і за основу, і в цілому. Ми просили б також парламент підтримати цю пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Я пропоную   зробити крок назустріч  рішенням Конституційного суду.  Є рішення Конституційного Суду, ми  повинні втілити його у закон.

Тому я ставлю на голосування  про прийняття  в цілому, як закону, про внесення змін до Закону України „Про  вищу  освіту” ( щодо граничного  віку кандидатів на посаду керівника  вищого навчального закладу та керівника факультету), реєстраційний номер  2186. Проявім, що ми всі мудрі.

 

11:49:09

За-348

Переважка   кількість фракцій підтримала, закон прийнято. Дякую.

Але все-таки давайте по фракціях подивимося. Партія регіонів – 175, „Блок Юлії Тимошенко” – 74, „Наша Україна” – 45,  соціалісти –28,  комуністи – 21, позафракційні – 5.

 Розглядається проект Закону про внесення  змін до Цивільного кодексу України (щодо нотаріального посвідчення та реєстрації договорів найму будівель), реєстраційний номер 2225. Автор ініціативи Євген Гірник, будь ласка, Підготуватися Тарасову.

 

11:50:01

ГІРНИК Є.О.

Шановні депутати! Шановні радіослухачі! 

З проблемами законодавства постійно стикаються юристи орендарів та орендодавців при спробах  дотримуватися на практиці вимог Цивільного кодексу України стосовно обов’язкового нотаріального посвідчення  та державної реєстрації договорів оренди нерухомого майна строком на один і більше років.

У зв’язку з введенням з 1 січня  2004 року статті 793-794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі терміном на 365 і більше днів підлягає нотаріальному посвідченню, яке виливається орендарю в додаткову суму 1 відсоток від суми орендних платежів за весь договір оренди.

Законопроектом запропоновано збільшити термін оренди від одного до трьох років. Цей законопроект має досить довгу історію. Це вже друга редакція. І за час проходження його через Верховну Раду обставини дещо помінялися. В цій, другій редакції, практично всі зауваження колишнє Науково-експертне управління і міністерств враховані. Але появилися нові. І я хотів би їх прокоментувати.

Перше зауваження Науково-експертного управління пропонує взагалі ліквідувати нотаріальну реєстрацію таких договорів. Ну, це некоректно. Треба захистити все-таки орендодавця і орендо-, орендаря.

Щодо зауважень міністерства фінансів щодо зменшення надходжень до бюджету. За час праці над цим документом митні ставки знизилися і практично фінансових втрат не має. Але міністерство пропонує їх дещо збільшити. І щодо юридичної техніки. Ну, закон на стільки простий, що я не знаю, що тут ще можна змінити. Хоча хотів би, щоб міністерство юстиції ну просто дало конкретну пропозицію як це зробити. Пропоную прийняти в першому читанні, якщо не буде зауважень, то в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Олексійович, змінити дуже просто – поміняти роки. Що ж там міняти? Сідайте будь ласка.

Тарасов Володимир, голова підкомітету Комітету з питань правової політики.

 

11:52:27

ТАРАСОВ В.В.

Шановний Адам Івановичу, шановні колеги! Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні проект Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення та реєстрації договорів найму будівель, внесеним народним депутатом України Гірником. Як вбачає суб’єкт законодавчої ініціативи, громадяни та підприємці стикаються з проблемними моментами законодавства при спробах дотримуватись на практиці вимог Цивільного кодексу України стосовно обов'язкового нотаріального посвідчення та державної реєстрації, договорів оренди, нерухомого майна строком на один і більше років.

Законопроектом запропоновано внести зміни до статей 793 та 794 Цивільного кодексу України, збільшивши термін  дії договорів найму будівлі або іншої капітальної споруди чи її окремої частини без їх нотаріального посвідчення та державної реєстрації з одного року до трьох. Комітет рекомендує Верховній Раді України проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України прийняти в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Хто хоче висловитись? Є бажаючі, тому записуємось. Той, хто підтримує, зелену тисне кнопку. Той, хто проти, червону. Так поки що у мене тільки Яворівський хоче в підтримку. Немає. Від фракції лише один. Будь ласка, мікрофон Яворівського.

 

11:54:17

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, шановні виборці, ну ми, очевидно, кожен з нас відчуває, що право дедалі більше проникає фактично в усі сфери нашого життя, і сама ситуація, самі зміни житейські вимагають цього, нікуди від цього не дінеться сьогодні ні, скажімо, поважна інституція себто, ні юридична, ні фізична особа.

Я взяв слово не через те, що я такий великий спеціаліст у цих питаннях, а через те, що мене теж життя як голову Національної спілки підштовхує саме до того, що потрібно за цей законопроект голосувати. Скажімо, коли складаються угоди на оренду приміщення, і ці угоди носять такий чисто особистісний, я би сказав, характер. І потім, коли потрібно звертатися до суду, вони, як правло, ці угоди вже н мають чинності.

Через це те, що запропонував народний депутат Гірник, воно є абсолютно    актуальним, воно є розумним, і воно є вкрай потрібним. Опріч цього, у таких угодах будуть виставлятися все-таки якісь нормальні або дуже близькі до реальних цін цієї оренди. Через те можна буде звичайно і сплачувати відповідний податок.

Я переконаний, що  такий законопроект конче потрібний. Ще раз повторюю, він дуже розумний, актуальний, і я просто хочу подякувати Гірнику за те, що він уніс такий законопроект. Він ніби і не є такий там значить фундаментальний, ніби там без якогось такого  особливого значення і таке інше, але життєво він вкрай необхідний. Я за нього голосуватиму і  думаю, що і фракція Блоку Юлії Тимошенко, і інші цей законопроект підтримають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимир Олександрович. Ви  ще раз підтвердили істину „все геніальне – просте”.

Так, нема більше? Проти?  Проти немає. Значить, я ставлю на голосування про  прийняття за основу в першому читанні  Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо нотаріального посвідчення та реєстрації договорів найму будівель). Реєстраційний номер  2225. Прошу голосувати.

 

11:56:43

За-369

За 369. Можемо прийняти в цілому?  Ніхто не заперечує? Нема заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття  в цілому як Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо нотаріального посвідчення та реєстрації договорів найму будівель). Реєстраційний номер  2225. Прошу голосувати.

11:57:18

За-372

372, закон прийнято. Дякую. 

Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу займати місця. Трошки нас менше, ніж завжди.

Продовжуємо засідання. Розглядається проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо порядку вилучення документів,  реєстраційний номер 2276.

Бондик є? Будь ласка, прошу. Голова підкомітету Комітету з питань правосуддя.

 

12:31:36

БОНДИК В.А.

Шановний головуючий, шановні колеги. Автором цього законопроекту був наш колега Круць. Потрібно відмітити, що цей законопроект вже вносився в попередньому скликанні, але чомусь не пройшов.

Коротенько висновки нашого комітету. Цей законопроект заслуговує на увагу, його потрібно доопрацювати. І тут наша думка співпадає з думкою Головного науково-експертного управління. Тому що деякі речі не враховані автором законопроекту. Ну наприклад, до речі, ідея сама дуже непогана, бо вона вимагає і привчає до якоїсь такої відповідальності і дисциплінує робітників правоохоронних органів, тобто досудового слідства та дізнання, тобто при вилученні документів на обшуку чи на виїмки вони повинні робити копії документів. До речі, автор законопроекту не каже, за чий рахунок це робити. І він вносить таку практику, як, пише, давати зацікавленим особам. Але ж зацікавленою особою можуть бути і контрагенти. Тому ми пропонуємо, щоб він погодився з висновками Науково-експертного управління і казав „власники”, бо власник документів є власник документів.

Далі. Автор законопроекту не врахував, що на деяких підприємствах є вже бухгалтерський облік в електронному вигляді, а він каже, що тільки на паперових носіях. Тому я висловлюю думку нашого підкомітету, що цей законопроект заслуговує на увагу. Пропоную його від імені комітету прийняти, але доопрацювати і запропонувати автору, щоб він доопрацював при другому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

До речі, таку ж пропозицію і розглядав ще один комітет, Комітет з правової політики, який був визначений не головним, але допоміжним комітетом. Він також дає позитивний висновок про те, що дана процедура заслуговує на увагу. Так, хто бажає висловитися? Будь ласка, за – зелена, проти – червона кнопка кнопка натискуйте.

Так, поки що плюс  - Ядуха. Будь ласка.

 

12:34:02

ЯДУХА В.С.

Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна, будь ласка, мікрофон.

 

ЯДУХА В.С.

Шановні колеги, даний законопроект, як ніколи, потребує сьогодні на увагу. Мабуть, тільки та категорія людей, яка в своєму житті, в своїй роботі не мала відношення саме до цих заходів - вилучення особливо документів, може сьогодні говорити, що він не потрібен.

Дуже важний і важливий законопроект, адже ми знаємо, що не раз і не два, особливо до нас в процесі роботи звертаються керівники підприємств, організацій, установ, де, практично, слідчими, іншими правоохоронними органами вилучаються документи без ніяких пояснень  і потім, навіть, щоб провести, навіть, будь-яку господарську діяльність, керівники звертаються чи то в міліцію, чи в прокуратуру і отримують негативну відповідь, або не мають доступу до цих документів.

А тому даний законопроект однозначно потрібно підтримати і звичайно саме головне в ньому потрібно відмітити, що встановити певний термін для надання інформації заінтересованим особам, керівникам будь-яких установ і організацій стосовно  вилучених документів і обов’язкового отримання копій в ході слідства.

Адже, якщо і  слідчі органи відмовляються надати копію, вони повинні, дійсно, дати ґрунтовну відповідь, з яких причин. Законопроект абсолютно підтримуємо і вважаємо, що його можна прийняти за основу і дальше внести певні зміни, він надто важливий для сучасного життя. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський, будь ласка.

 

12:35:44

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок  Юлії Тимошенко".

Мені здається, шановні колеги, що ми у цьому маємо бути абсолютно солідарні. Ну, як підказує життя, як підказує  і сама депутатська практика, зокрема, і моя, скажімо, багаторічна. Дуже часто люди звертаються з тим, що, скажімо, коли в них були конфісковані під час обшуку ті чи інші документи, деякі з них потім зникали. Замість тих появлялися якісь зовсім інші. І це потім, звичайно, страшенно ускладнює всі процедури ті прокурорські обвинувачувальні, і судейські, де шукається істина і тому подібне.

Через те, мені здається, саме життя підказало заповнити оцю  дірку у судовій, правовій системі, у правовому полі України. І, дійсно, коли виймаються ті чи інші документи, людина, яку в чому звинувачують, мусить мати копії цих документів, бо іноді це один єдиний, і, може, навіть найголовніший доказ, який у неї в руках залишається.

Одначе, я зголошуюся з тими, хто сьогодні говорив, що законопроект потребує деяких уточнень. Справді, в який спосіб мають робитися ці копії? Чи вони мають робитися вже потім, коли документи, скажімо, там чи в прокуратурі, чи в органах дізнання міліції? Я не є прихильником того, тому що по цій дорозі можуть зникнути  якісь ті чи інші документи. Очевидно, найкраще це було б зробити прямо, скажімо, не в перші ж ці години обшуку. Так само, звичайно, хто буде оплачувати ці витрати?

Якісь ще ці речі потрібно дуже чітко правово зафіксувати. І я переконаний, що ми  будемо мати ще одне доповнення і заповнимо ще одну білу пляму у нашому законодавстві. Ми будемо голосувати за нього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Таким чином, я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні…

Треба записуватися, Миколо Васильович. Я ж не буду за вас записуватися, вибачте. Треба записуватися, я не буду записуватися за вас.

Ставлю на голосування про прийняття у першому читанні за основу проекту Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального України (щодо порядку вилучення документів), реєстраційний номер 2276.

Прошу голосувати.

 

12:38:17

За-379

Закон прийнято у першому читанні.

Розглядається проект закону про внесення змін  до Закону України "Про  організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” щодо упорядкування функцій Національного банку. Реєстраційний номер 2239. Не бачу я автора ініціативи.

 Будь ласка, Сергій Міщенко, заступник голови Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

 

12:38:53

МІЩЕНКО С.Г.

Шановний головуючий, шановні колеги і громадяни України.

Я думаю, що, якщо і немає тут автора законопроекту Стретовича, то я і від комітету і від автора хочу запропонувати вам на розгляд даний законопроект і прошу його підтримати.

Необхідно зазначити те, що цей законопроект до відповідності до нашого цивільного кодексу, Закону про міліцію, про Службу безпеки України, про запобігання та протидію легалізації відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та Закону про банки і банківську діяльність приводить у відповідність пункт четвертий статті 18 Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”.

Крім того, комітет зазначає, що необхідно в тексті законопроекту замінити слова „частина” і „пункт” словами відповідно „пункт” і „підпункт”. Та у назві проекту закону виключити слова щодо впорядкування функцій НБУ. Зазначене буде відповідати вимогам нормо-проектувальної техніки.

Тому, шановні депутати, прошу підтримати даний законопроект у першому читанні. І, якщо ваша буде така ласка, підтримати і в цілому як законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Хто підтримує законопроект, натискує зелену кнопку, хто не підтримує – червону.  Так, будь ласка, Олег Ляшко, мікрофон з місця.

 

12:41:02

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

„Блок Юлії Тимошенко” підтримує цей законопроект. Справді потрібно впорядкувати обов’язки Нацбанку, скасувавши непритаманні банківській установі функції, але я, Адам Іванович, хотів би сказати, Адаме Івановичу, я хотів би сказати про інше.

Ми перед цим розглядали законопроект про внесення змін до статті 112 Кримінально-процесуального кодексу щодо залишення копій документів, які вилучаються, і мій колега по фракції, Володимир Яворівський, Голова комітету по культурі і духовності Верховної Ради цілком нормально, обґрунтовано пояснив позицію, чому ми будемо голосувати за цей законопроект.

І саме важливе, зверніть увагу, що ні в кого в залі не викликало ніякої алергії, що людина начебто не по тому законопроекту виступає, чи щось не про те говорить тощо. То я хотів би закликати декого і так званої Антикризової коаліції, у яких на Ляшка очевидно алергія якась є, стримувати свої емоції і поступати по-чоловічому, в очі Ляшку казати те, що думають, а не за спиною підло і підступно. І щоб спокійно ставились, бо коли я вважаю, що я орієнтуюсь в питанні, я як депутат маю право взяти слово, виступити з будь-якого питання, яке розглядається на сесії, а не дехто собі дозволяє там розказувати, що я щось не про те говорю. Я нікому не вказую, про що говорити. Будь ласка, і мені не вказуйте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але, дозвольте, я вам вкажу, що ви все-таки говорили не про те. Так, будь ласка, Микола Оніщук.

 

12:42:48

ОНІЩУК М.В.

Дякую. Шановний Адам Іванович, ну, я просив би надалі все ж таки забезпечувати право фракцій на висловлення з мотивів голосування при скороченій процедурі права незалежно від того, записалися ми чи ні. Це не справа Оніщука, це справа політичної сили і партії, яка представлена  в парламенті.

А зараз я прошу передати слово моєму колезі Аржевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін, будь ласка.

 

12:43:18

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, „Наша Україна”.

Потрібно лише подякувати автору за цю пропозицію, тому що  ця пропозиція суттєво лібералізує зарегульований сьогодні валютний ринок, а саме головне позбавить Національного банку від, дійсно, непритаманної їй функції. Але потрібно наголосити, що це не єдиний рудимент, який залишився сьогодні в банківській системі.

Я приведу тільки декілька прикладів, які теж потребують регулюванню. Національний банк під певним тиском сьогодні планує з нового року запровадити горезвісну, я б навіть сказав, ганебну практику картотеки номери 3 в банківській системі. Це звісно суперечить і Конституції, різним законам про безспірне стягнення коштів з клієнтів банківськими установами, а найголовніше, це спричиняє конфліктну ситуацію банк „Клієнт”.

Я хотів би привести інший приклад, коли бюджетом 2007 передбачено і покладено в Національний банк функцію відповідно, до якої він повинен стягувати кошти у додатку 8 в доходи державного бюджету, а саме надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів.

Хотів би наголосити, що угоди про розміщення вільних бюджетних коштів є між власниками і банківськими установами, подібних угод Національний банк не має і не повинен володіти. Тому цю функцію потрібно також врегулювати.

Отже, я пропоную підтримати пропозицію депутата Стретовича про врегулювання цієї непритаманної функції, а також.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков Сергій мікрофон.

 

12:45:01

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемые коллеги, я бы хотел немножко приземлить всех тех, кто таким вдохновением сегодня поддерживает этот законопроект и напомнить некоторые вещи.

Мы совсем недавно говорили в отношении того, что необходимо бороться с теневыми и грязными деньгами, мы совсем недавно принимали меры для того, чтобы Украину убрали из механизма контроля факс. И только совсем недавно мы получили разрешение на то, чтобы, так сказать, уйти из этих списков.

О чем идет речь в данном законопроекте. Если мы будем налево-направо бесконтрольно выдавать лицензии на право заниматься обменными функциями по валюте, я думаю, что мы лучше для Украины не сделаем. Если мы уберем контроль при обороте средств свыше 2 миллионов для юридических особ и 40 тысяч для физических особ, то, что сегодня предусматривают этим  законом. Мы ничего лучшего не сделаем. Мы много говорим в отношении коррупции, много говорим в отношении хождения грязных и черных денег. А этим законом буквально, так сказать, то, что мы внесли изменения в законодательство буквально год тому назад для того, чтобы сегодня сделать нормальную прозрачную схему, мы сейчас возвращаем, так сказать, все в обратное русло. И хотелось бы, чтобы мы задумались, прежде чем голосовали по этому законопроекту. Поэтому, если есть, так сказать, предложения каким-то образом убрать лишние препоны, это один вопрос. Но данный законопроект направлен не только на то, что убрать лишние препоны, но и полностью разгородить, будем говорить так, всю ту систему, которую мы готовили.

Поэтому наша фракция утрымается при голосовании за этот законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Володимир Стретович, мікрофон. Автор законопроекту.

 

12:46:42

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, партія ХДС, Блок „Наша Україна”. 

Шановні колеги, вибачте, що я запізнився в переходах, але вимога прийняття зміг до закону про боротьбу з організованою, правові основи боротьби із злочинністю, це є бажання Національного банку України. Оскільки з 1січня 2006 року він втратив свою законодавчу ініціативу, тому звернувся до мене. Я як депутат висловив їхню позицію.

Що стосується предмету обговорення. Хочу вам сказати, що у нас діє сьогодні закон про фінансовий моніторинг, який діє досить ефективно і є спеціальний підрозділ в міністерстві фінансів, який відслідковує всі операції.

Питання іде про те, щоб не давати структурам виконавчої влади, зокрема міліції даних про те, хто ж відкриває рахунки, в який спосіб, - то  звертається за ліцензією для того, щоб не контролювали ці процеси. Якщо ми говорим про свободу ринку, то грошові обіги, грошові потоки контролюються сьогодні, у встановлений державою спосіб. Але, що стосується інформації, то є питання банківської таємниці. І з метою приведення закону до закону про банки і банківську діяльність вноситься ця пропозиція. Повірте, тут нічого зухвалого нема.

Тому я звертаюсь до вас з одним проханням. Давайте ми приймемо в першому читанні. Експерти його у ваших фракціях, групах ретельно вивчать. І в такий спосіб ми дамо відповідь на те, чи треба вносити зміни, чи ні. До речі, нагадую, що Кабінет Міністрів підтримує цей законопроект. Комітет має, я особисто лист від Першого заступника Прем’єр-міністра Миколи Азарова, який говорить, що підтримується для прийняття цього законопроекту, з урахуванням зауважень, які були висловлені у цьому листі.

Тому я пропоную піти на зустріч Національному банку України, ухвалити законопроект в першій редакції, його доопрацювати і  потім колегіально висловити волю законодавців в остаточній редакції закону.

Дякую Адаме Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Все зрозуміло.  На місці Національного банку я також не хотів би робити зайвої роботи. Це правильно. Вони відмовляються від того, що треба робити. Але чи виграє від цього держава? Давайте, що Міністерство фінансів скаже.

Будь ласка, яка думка Міністерства фінансів.

 

КРАВЕЦЬ В.М.

Кравець Володимир Миколайович, заступник міністра фінансів.

Думка Міністерства фінансів така, що прийняття такого закону в  цій редакції воно буде сприяти, можливо,  перерахування  коштів в іноземній валюті під фіктивні  контракти з нерезидентами, а також під контракти на купівлю, наприклад, цінних паперів у нерезидентів, в яких завищена реальна вартість цих цінних паперів. Також це не сприятиме викриттю псевдоекспортних  операцій, фактів незаконного відшкодування і відмиванню ПДВ.

Тому думку Міністерства фінансів, ми вважаємо, що вирішення порушених питань можливо шляхом спрощення процедури механізму взаємодії Національного банку із спеціальними органами по боротьбі з організованою злочинністю і також скороченням терміну отримання висновків   правоохоронних органів.

Виходячи  з викладеного, ми  пропонуємо не підтримувати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, міністр підтримує, заступник ні. Але будемо визначатися, якщо вірити Володимиру Миколайовичу.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення змін до Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (щодо впорядкування функцій НБУ). 2239 законопроект. Прошу визначатись.

 

12:50:33

За-179

Закон не підтримано. Відхилений.

Розглядається проект Закону про внесення доповнення до статті 15 Закону України "Про господарські товариства" (щодо прибутку товариства). Реєстраційний номер 1303. Доповідає народний депутат  Гончаров. Підготуватися Воропаєву.

Є Гончаров? Воропаєв, голова підкомітету Комітету з питань  економічної політики. Будь ласка, Юрію Миколайовичу.

 

12:51:17

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Законопроект 1303 очень прост  и очень краток. Суть заключается  в следующем, что любое акционерное товариство обязано  заплатить в виде дивидендов  не менее 15 процентов  от прибыли, которую оно получит в течение года.

Комитет  по вопросам экономической политики  рассмотрел данный законопроект 15 ноября  этого  года и большинством голосов принял решение поддержать его  и рекомендовать Верховной Раде  утвердить данный законопроект. К данному законопроекту имеется вывод Кабинета Министров  Украины, который  содержит: раз, два, три, четыре, пять, шесть негативных моментов, которые повлекут  принятие данного законопроекта. В частности, например, Кабинет Министров  считает, что  ни каким образом это не поможет акционерам, потому что, выплачивая дивиденды, а тем самым уменьшается потенциальная  стоимость самих акций. Раз.

Во-вторых.  Ни в одной стране мира не существует такого ограничения прав самих акционеров. Это норма, это получается вмешательство в деятельность  акционерных обществ. Кстати, она противоречит и кодексу  корпоративного управления организации экономического сотрудничества.

У меня все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сыдайте, будь ласка. Хто за, хто проти? Зписуємося. Кузьменко, будь ласка, Сергій. За ним Ядуха.

 

12:53:06

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибі. Сергій Кузьменко, Соціалістична партія України, місто Запоріжжя.

На мій погляд, цей закон попри його недоліки, цей проект закону попри його недоліки має дуже велике значення, і я б зараз в першу чергу говорив не про захист навіть прав акціонерів, хоч десятки, сотні тисяч людей, які в ході первинної приватизації отримали за ваучери акції сьогодні практично можуть повісити їх на стінку і більше нічого з ними не робити, в рамочку ще зробити, я хочу сказати про інше, що допоки ми не будемо мати гарантовану виплату дивідендів на акції, до тих пір і не буде справжнього фондового ринку в Україні, бо фондовий ринок насправді – це можливість в будь-який час вільно продати або купити ті акції, які ти вважаєш за потрібне купити, сформувати портфель акцій. А сьогодні практично цінність має лише або блокуючий пакет або контрольний пакет. Інші акції за межами цього пакету цінності не мають, бо вони не дають ніяких прав, крім почуття внутрішнього вдоволення.

Тому закон, який би якимось чином гарантував право будь-якого акціонера на отримання дивідендів, він абсолютно потрібний. Немає значення, чи ми зараз приймемо цей закон, чи приймемо якийсь інший, але в кінцевому такий закон потрібен, без нього фондового ринку в Україні ніколи не буде. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ядуха, будь ласка.

 

12:55:01

ЯДУХА В.С.

Василь Ядуха, фракція Партії регіонів.

Шановні колеги, на перший погляд, запропонований законопроект, з однієї сторони, ніби, має позитивні тенденції, адже ми хочемо з ним врегулювати і надати можливість учасникам товариства законно, безпідставно отримувати певні, особливо 15 відсотків, здається, сума дивідендів. Але з моєї точки зору, сьогодні ми повинні вказати і роль, місце і відповідальність самих учасників товариства і, мабуть, відносини керівництва товариства і учасників товариства регулюються зовсім іншими законодавчими актами насамперед.

Я думаю, що за умови реалізації такого підходу, яким запропоновано   даний законопроект порушується взагалі принцип свободи розпорядження своєю власністю товариства, якою у юридичних осіб є доходи, а тому аж ніяк не можна підтримувати даний законопроект, хоча він і містить позитивні тенденції. Варто згадати і статтю 3 частини 158 Цивільного кодексу України, за якою будь-яке акціонерне товариство не має право оголошувати та виплачувати дивіденди до повної сплати всього статутного фонду при зменшенні вартості чистих активів  акціонерного товариства і багато інших законодавчих актів, які регулюються певними законами. А тому, враховуючи, що даний законопроект в принципі порушує права і свободи акціонерного товариства, його потрібно  серйозно доопрацювати. Пропозиція моя. В першому читанні його розглянути, даний законопроект, і повернути на  доопрацювання. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Бондар замість Яковини.

 

12:56:54

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, УРП „Собор”,  фракція "Наша Україна".

Фракція "Наша Україна" не може підтримати цей законопроект з наступних причин.

По-перше. Проблему у захисті мінаритарних акціонерів треба вирішувати не частковими змінами в Закон про  господарські товариства, а поданням нарешті Закону про акціонерні товариства, які давно підготовлені Комісією з цінних паперів, але ніяк не може уряд узгодити і подати до Верховної Ради. Там всі права, в тому числі виплати дивідендів   врегульовані і це комплексне питання.

Друге. Крім цього сказано, що це протирічить багатьом нормам законам і кодексам, воно не вирішує проблему практично. Оскільки любе  господарське товариство  може провести збори акціонерів і прийняти інше рішення, і воно буде чинним, оскільки це  записано в  статуті акціонерного товариства. Крім цього, це буде провокувати акціонерні товариства скривати чистий прибуток і не показувати його для того, щоб не виплачувати дивіденди.  Тому ми можемо отримати зворотну ситуацію тій, яка існує сьогодні.

Я ще раз наголошую, що треба вимагати від уряду якнайскорішого подання Закону про акціонерні товариства до Верховної Ради України.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення питання завершено.  

Будемо голосувати. Турчинов, хвилина, будь ласка.

 

12:58:29

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, ви знаєте, можна говорити про захист дрібних акціонерів в акціонерних товариствах. Дійсно, є товариства, де сотні, а то і тисячі, після ваучерної приватизації, особливо тисячі дрібних акціонерів, які в житті жодного дивіденда,  жодної копійки не отримали. Але ж в цьому законі говориться про всі товариства, в тому числі і які створена двома, наприклад, власниками або трьома, які економлять кошти для того, щоб купити якусь сіялку або якесь обладнання.

Тому, Адаме Івановичу і шановні колеги, коли ми говоримо про захист дрібних акціонерів, ми повинні зробити чітко запис: „Для акціонерних товариств”. А коли ми говоримо про додатковий податок для Азарова, щоб всі, хто мають приватні підприємства, ЛТД і так далі і так далі, обов’язково 15 відсотків йому платили, тоді це інше питання, це вже закон оподаткування.

Тому пропозиція наша: можна голосувати виключно для акціонерних товариств, відкритих акціонерних товариств. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Я думаю, автори, ну, керувалися гуманними і добрими цілями. Вони поставили хоч якусь планку, щоб, якщо є товариства, якщо є акціонери, то щоб вони щось одержували від своєї спільної діяльності, бо далеко не завжди їм щось дають. Але, як показало обговорення, що тут ще треба працювати.

Ставлю на голосування проект Закону про внесення доповнення до статті 15-ї Закону України „Про господарські товариства”, реєстраційний номер 1303. Прошу визначатися.

 

13:00:20

За-29

Це, мабуть, та й так зрозуміло, хто не має акціонерних товариств. Що ж тут…

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання лізингу), реєстраційний номер 2235.

Доповідає Святаш Дмитро Володимирович. Воропаєву підготуватися. Будь ласка, Дмитро Володимирович.

 

13:00:48

СВЯТАШ Д.В.

Добре. Шановний голово, шановні народні депутати,  у всьому світі саме лізинг  використовують тоді. Коли необхідно вирішити проблему технічного переобладнання. Тому розгляд законопроекту 2235, яке передбачає внесення змін до  законодавчих актів, що регулюють відношення лізингу, необхідно розглядати саме в контексті надзвичайно гострої для України проблеми  зношеності основних засобів – це машини та обладнання.

За експертними оцінками Україна потребує щонайменше 600 мільярдів гривень інвестицій в основні засоби, в тому числі через механізми лізингу – приблизно 100 мільярдів гривень. Для порівняння скажу, що на сьогодні цей обсяг, обсяг цього ринку десь сягає мільярд гривень, тобто в 600 разів менше.

Однією з перепон розвитку лізингу в Україні – це недосконалість та неузгодженість вітчизняного законодавства. Для удосконалення цивільного законодавства, що регулює лізингові відносини, а також на виконання статті 19 прикінцевих положень Закону України про фінансовий лізинг розроблено саме цей, запропонований законопроект. Що ми пропонуємо по суті?

По-перше, це  законопроект пропонує внести зміни до Цивільного кодексу України, з метою приведення його норм до норм чинного  закону України про  фінансовий лізинг. Щодо змін до Господарського кодексу України, то законопроектом запропоновано вилучення положення про лізинг з цього кодексу, оскільки чинні положення ГК України при наявності аналогічних положень Цивільного кодексу та Закону про фінансовий лізинг, на практиці призводить до подвійного  врегулювання.

Пропонується внести зміни безпосередньо до Закону України про фінансовий лізинг в частині врегулювання визначення поняття  фінансового лізингу. Слід визначити, що реалізація положень законопроекту 2235 не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Я прошу. Шановні народні депутати,  підтримати цей законопроект і схвалити його за основу в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Володимирович.

Воропаєв Юрій Миколайович, будь ласка, від комітету.

 

13:02:51

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги, данный законопроект рассматривался комитетом Верховной Рады Украины по вопросам экономической политики на своем заседании 15 ноября этого года.

Присутствовало 16 человек, из них 14 проголосовали «за», двое – воздержались. Мы полагаем, что данный законопроект, он очень полезен для нашего государства и для всех лизингополучателей любого имущества, так как он утрясает любые проблемы, которые возникают сейчас в законодательстве и устраняет любые противоречия.

Комитет рекомендует Верховной Раде Украины принять его за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. „За” - „проти”. Червона - зелена… чи зелена-червона…

У вас немає свідків. Стретович не туди дивиться. Він у правильному напрямку. Він не підглядає, він дивиться.

Так, Ляшко нажимав червону, а вийшло, що зелена. І тут неправду сказав. Аржевітін, будь ласка. 

 

13:04:08

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, "Наша Україна".

У банківському комітеті неодноразово розглядалася ця пропозиція. І у нас були широкі дискусії навколо питання щодо прискореної амортизації основних засобів, які йдуть по програмі лізингу. Неоднозначно викликало питання оцінку – це неоподаткування фінансових платежів чи їхньої частини.

 Тому наша пропозиція – підтримати його у першому читанні, але обов’язково врахувати зауваження нашого банківського комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Ляшко.

 

13:04:43

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я проти цього законопроекту, а для обґрунтування прошу передати слово Наталії Королевській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але вона буде „за”, да?

Будь ласка, Королевській мікрофон.

 

13:04:55

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Пояснительная…

Наталья Королевская, „Блок Юлии Тимошенко”.

Пояснительная  записка к проекту утверждает, что законопроект расширяет возможность банков в финансировании лизинговых операций.

Однако, при этом законопроект предлагает исключить лизинговые операции из перечня банковских операций в статье 339  и лизинговый кредит из перечня видов банковского кредита.

Естественный вопрос: это расширение возможностей банка в финансировании лизинговых операций или наоборот – устранение банков от возможностей финансирования лизинга?

Абсолютно неуместно выглядит возможность, добавленный пункт 8 в статье 10 Закона о финансовом лизинге, предусмотренное договором  лизинга право  лизингодавца требовать досрочной уплаты лизинговых платежей, если лизингополучатель нарушает условия договора по срокам их уплаты. В таких ситуациях цивилизованные отношения между субъектами хозяйствования должны решаться в суде.

Точно так же абсурдно предоставляется идея о полной уплате предусмотренных договором лизинговых платежей в случае уничтожения, потери, кражи или порчи предмета лизинга. Добавленный абзац второй части первой статьи 13 закона Украины.

В такой ситуации выглядит уместным прекращение действие договора, прекращение лизинговых платежей, полная компенсация лизингоплучателем затрат лизингодавца.

Учитывая все эти замечания, а также замечания, сделанные Главным научно-экспертным управлением, считаю, этот законопроект должен быть отклонен. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, що підтримали Ляшка. Так, будь ласка, будемо ставити на голосування.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання лізингу. Реєстраційний номер 2235.

 

13:07:01

За-211

Є пропозиція і рекомендація Науково-експертного управління направити авторам на доопрацювання. Ставлю цю пропозицію. На доопрацювання. Ні, це перше. На доопрацювання. Голосуємо. Ляшко, не агітуйте під час голосування. Це заборонено Регламентом.

 

13:07:29

За-231

Закон направлено на доопрацювання авторам ініціативи.

Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 29 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо заборони закриття та перепрофілювання закладів та об'єктів фізкультурно-оздоровчого та спортивного призначення, реєстраційний номер 2181. Доповідає Томенко Микола Володимирович.

 

13:07:59

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги,  наш комітет і зокрема народні депутати – Томенко, Волков, Сафіуллін, Корж – продовжують роботу, яка пов’язана з тим, що ми розпочали з такої своєрідної інвентаризації того спортивного господарства, яке в нас є, і почали з найбільш болючої проблеми – зупинки, закриття спортивної інфраструктури, оздоровчих закладів, думаючи паралельно про те, як їх і відроджувати.

Після того, як ми ухвалили разом з вами в парламенті відповідну постанову, наші експерти і фахівці говорять про те, щоби наш спорт і галузь відчувала себе впевненіше, це повинна бути норма закону. Саме з цією метою ми внесли зміни до закону „Про фізичну культуру і спорт”.

Під час обговорення і підготовки законопроекту до першого читання ми мали дискусію із нашими колегами із Партії регіонів, нашими колегами з інших фракцій і дійшли до висновку, що очевидно між першим і другим читанням нам треба врегулювати кілька проблем. Перша проблема, зрозуміло, що така заборона на перепрофілювання і закриття спортивних споруд, оздоровчих закладів, ну, об’єктивно не поширюватиметься на ті заклади, що знаходяться в приватній власності і тут треба це констатувати в законі, оскільки ми не можемо їм жорстку дати вказівку.

Що стосується державної і комунальної власності, виявилося, що у нас можуть бути винятки, які нам треба в законі прописати. Ну, скажімо, в сільській місцевості десь 20 чи 15 років назад починався будуватися якийсь спортивний заклад. Заклали тільки фундамент, він рахується як спортивний заклад, але, ясна річ, що він не відбувся і вже не відбудеться. Можливо, дійсно, за пропозицією місцевого самоврядування можливо його перепрофілювати, тому що він ще й не починався відбуватися як спортивний заклад.

Тому наша ідея, в другому читанні подумати, як ці винятки прописати. Наприклад, за ініціативою органу місцевого самоврядування та за погодженням відповідного міністерства такі винятки можна фіксувати. А загалом я хотів би підтримати …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, хто бажає виступити, записуємось. Так, Святаш, будь ласка, Дмитро. Мельничук за ним.

 

13:10:37

СВЯТАШ Д.В.

Прошу передати слово депутату Воропаєву.

 

13:10:45

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я буду голосовать против этого законопроекта по одной простой причине, данный законопроект нарушает Конституцию Украины. Так в частности, статья 41 Конституции Украины говорит, что право частной собственности является непорушним, а далее законопроект независимо от формы собственности обязывает собственника спортивного сооружения и сохранить его и не перепрофилировать. У меня все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мельничук.

 

13:11:19

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! безумовно, якщо би ми мали таку ситуацію років 15 назад і був би прийнятий закон, який подав шановний депутат пан Томенко, якого я дуже поважаю, як людина, як професіонала,  народного депутата, то ми б могли говорити, що ми щось врятували. Мова зараз не йде за те, що хтось буде перепрофілювати або ще щось робить. Практично, якщо це мова йде про сільські населенні пункти, то там давно уже про спортзали, будемо говорити, про заклади фізичної культури говорити вже немає чого. В школах, да, ще там, де при середніх школах є спортивні зали, вони там зберігаються і, в принципі, підтримуються.

Все-таки я би хотів звернутися до пана Томенко, можливо, за вашою ініціативою чи інших народних депутатів, треба повернутись до питання поновлення роботи закладів фізичної культури і спорту, які в свій час діяли на селі. Можливо, це було б той крок, який мав би зробити парламент України. А фракція Соціалістичної партії буде підтримувати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! шановні! Мельничук останню фразу сказав, що вони підтримують цей законопроект, він висловився, він висловився за, він висловився за.

Шановні колеги, ну, вибачте, я за вас не записуюсь. Значить,  погано записуєтесь. Це ж система працює. Ну причому тут головуючий.  В кожного із вас є  монітор і ви також бачите, які були записи.

Ляшко, одна хвилина.

 

13:13:22

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні народні депутати України,  я в першу чергу звертаюсь до комуністів і до соціалістів. Ми вас просимо підтримати  цей законопроект так само, як ми підтримали законопроект Катерини Самойлик, який спрямований на збереження …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть.  Ви ж „за”. А два „за” вже виступили. Все.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні  Закону про внесення змін до  статті 29 Закону України „ Про фізичну культуру і спорт” (щодо заборони закриття та перепрофілювання  закладів та об’єктів  фізкультурно-оздоровчої  з спортивного призначення). Реєстраційний номер 2181. Голосуємо.

 

13:14:22

За-418

А ви переживали. Так, прийнято.

Але, дійсно, подивіться, будь ласка, там  у другому читанні подивіться, бо я звертаюсь… Микола Володимирович, ви, будь ласка, уважно гляньте, бо там хороша норма записана, що не можна нічого будувати, якщо не збудуєш спортзалу. Але дивіться, щоб ми під цю норму взагалі будівництво не заборонили. Ми в першому читанні прийняли. Так. Зараз ми маємо …

Репліка з приводу чого? Вашого прізвища, Михайло Васильовичу, не називали.

 Ми мали б зараз розглянути проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо повноважень громадських рад). Реєстраційний номер  2153. Автори просять його перенести на доопрацювання.

Я ставлю цю пропозицію на голосування. Ні, не на завтра, на наступну сесію або на січень місяць.

 

13:15:38

За-333

Прийнято рішення.

Шановні колеги! Тепер ми переходимо до розділу… А ні, ще є одне питання, вибачте. 

Проект Постанови про присвоєння найменування населеному пункту Запорізького району Запорізької області, реєстраційний номер 2689.

Ольга Боднар, голова підкомітету Комітету з питань  державного будівництва, регіональної політики, місцевого самоврядування.

 

13:16:13

БОДНАР О.Б.

Послухайте спочатку, а  потім визначайтеся. Хорошо?

Шановні колеги! Шановний головуючий! Я хочу звернути вашу увагу на те, що цей законопроект вирішить долю тих людей, які  живуть у тому селі.

Йдеться про те, що цей проект передбачає  присвоїти найменування новому, підкреслюю, новому  населеному пункту Запорізького району Запорізької області  назву „село „Острів Хортиця””. Клопотання про присвоєння  цього найменування порушила перед Верховною Радою   України Запорізька  обласна рада. Назву обрано з врахуванням  історії Запорізького краю, а також місця розташування новоутвореного населеного пункту. Це є правий берег Дніпра напроти острова Хортиця.

Забудова території розпочалася на початку  90-х років згідно обласної програми „Житло-2000” для  індивідуальної житлової забудови. Населений пункт має шість  вулиць, три провулки. Здійснюється його електрифікація та водопостачання.

На  даний момент, на сьогодні, у цьому селі проживає 322 громадянина. Зважаючи на кількість населеного  пункту, комітет вирішив погодитися на те, щоби цей населений пункт віднести до села.

Питання про присвоєння найменування схвалено на загальних зборах мешканців поселення. Крім того, воно було розглянуте і підтримане … сільською Запорізькою районною та Запорізькою обласною радами.

Упереджуючи можливість запитання, загострюю вашу увагу на  те, що  населений пункт абсолютно новий і не має ніякого відношення до населених пунктів  „Верхня Хортиця”, „Нижня Хортиця”. А також   ініційована назва  ніяким чином не пов’язується із  назвою відомого горілчаного напою. Якщо ми подивимося на нашу мапу нашої України, то ми не будемо здивовані тим, що там є села такі, як Стіна, Гостра Могила, Новий Світ, Вінницькі Стави, Мис Доброї Надії, Холодний Яр. І я думаю, що право людей, які проживають на цій території, це – їхнє право визначати, як їм краще називати той населений пункт, в якому будуть народжуватися їх діти.

Я хочу вам сказати, що мешканці села дуже надіються на те, що ми з розумінням віднесемося до їхньої проблеми. В тих документах, які вони мені надали, є архівна довідка про те, що на цій території знаходився Хортицький Мінаніцький округ. До того ж ідеться обґрунтування, на підставі якого громадяни…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, ми це питання також за скороченою процедурою. Чому 10 хвилин поставили?

 

БОДНАР О.Б. Я вам зараз скажу, чому я так детально говорю, тому що у мене виникли питання. До мене зверталися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та зрозуміло, я потім поясню, хто звертався і що за цим стоїть або ви скажіть. За цим стоїть одне із підприємств, у якого немає юридичної адреси, відома фірма горілчана – „Хортиця”. І для того, щоб мати адресу, де вони розташовані, вони придумали, зробили ділянки дачні, придумали дати назву йому, щоб зареєструвати юридичну адресу. Отак ви відкрито і розкажіть.

 

БОДНАР О.Б. Якщо ви праві, то я, мабуть, головний у них лобіст, да? Я взагалі не п'ю і не знаю, що це за горілка, вибачте. Це – по-перше. По-друге, у мене є в руках карта, на якій визначено цей населений пункт. По-третє, цей населений пункт створено, я ще раз наголошую, в 90-му році. Якщо ви дозволите, я не буду дуже голосно говорити, я простужена. Дякую.              

Значить, продовжую. На засіданні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте… Ну, дві хвилини, ви вже три хвилини п'ятдесят говорите. Вам помилково поставили 10 хвилин. Давайте ще дві хвилини і завершуйте.

 

БОДНАР О.Б. Дякую. 

Я навіть швидше закінчу. Я просто хочу вам сказати, що якщо ми зараз не вирішимо позитивно це питання, то таким чином люди, які проживають там, вони досі не можуть не зареєструватись, не визначити  право власності, не передати у спадок. Ну взагалі у людей виникають матеріальні проблеми, які пов`язані з їхнім узаконенням їхнього там проживання.

Назва інша? Я вам кажу, що я спеціально, коли  готувалась до цього, я найшла дуже багато дуже цікавих назв. Ви знаєте, що 14 сіл України з назвою „Острів”? Ви знаєте, що в Чернігівській області  є село Хортиця? Чому у вас не виникає питання до села Хортиця в Чернігівській області? Ну от цікаво, да?

В принципі, я все, що могла, я вам довела. Я дуже сподіваюся, що ви зрозумієте наскільки це важливо і не дуже смішно. 

Я прошу підтримати мешканців села в їхньому бажанні жити на законних підставах, бути громадянами України, які мають право власності і можуть ним розпоряджатися і при цьому ще й голосувати і могти там спокійно вирощувати… виховувати своїх дітей. Дякую.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка. 2 – за, 2 – проти.

Так, будь ласка, Вітенко. За. Мікрофон ввімкніть.

 

13:21:58

ВІТЕНКО О.А.

На мою думку, якщо є то бажання і воно  в правові  норми вписується, немає тут нічого дійсно страшного, якщо ті, хто мешкає на тій території, вони хочуть, щоб саме так називалось їхнє поселення. Нічого тут складного немає і  не потрібно іноді політизувати, тому що ми своє рідне, українське чомусь іноді сприймаємо в штики. Хортиця. Ну Хортиця, ну і Хортиця. Вони так хочуть.  Якщо воно законодавчо все узгоджено, хай буде, давайте ми підтримаємо тих людей, які звертаються до нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Болдирєв.

 

13:22:37

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Адам Іванович,  я нажимал красную кнопку, так что…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Правильно, ви  говорите потім.

 

БОЛДИРЄВ Ю.О. Спасибо.

Водка „Хортица” – один из лучших напитков на  нашем рынке. Не знаю почему, но ее фактически не  подделывают. Поэтому… Я думаю подделывают другие, еще мощности не хватает, чтобы подделывать «Хортицу», но это не повод изменять географические названия в стране, тем более если населенные пункты с таким названием уже существуют. И, как я понял из доклада, их, по меньшей мере, три: Верхняя Хортица, Нижняя Хортица и Хортица в Черниговской области.

Поэтому, на мой взгляд, не следует плодить одинаковых географических названий. Язык, и культура, и история достаточно богаты, для того чтобы найти другие слова, придумать другие названия для этого населенного пункта. И в рамках этого названия решить все проблемы, которые стоят перед жителями, то есть и оформление своей собственности, и выдача паспортов и все остальное, о чем говорил докладчик.

Поэтому, на мой взгляд, поддерживать этот законопроект не следует.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Мельничук.

 

13:24:00

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, безумовно, не хотілось би пов’язувати долю тих людей з якимось відповідним підприємством та ще й пропагувати в парламентському залі, тому що це практично заборонено. Але я хотів би сказати, що все-таки аргументи під пропозицію народного депутата, яка виступала на парламентській трибуні, є. І тому фракція практично визначилася з цього приводу. І я думаю, що треба зважити на ті зауваження, які були з боку головуючого і утриматися від підтримки цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги. Хвилина, будь ласка, Оніщук.

 

13:25:00

ОНІЩУК М.В.

Шановні колеги, прошу передати слово для висловлення позиції фракції з мотивів Артеменку, народному депутату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артеменко, будь ласка.

 

13:25:12

АРТЕМЕНКО Ю.А.

Шановні народні депутати, от давайте ми зробимо висновок, про що ми зараз говоримо. Питання було поставлено: про присвоєння найменування населеному пункту. Було подання обласної ради. Ми почали, хто про горілку, хто про щось інше. Я не є прихильником там горілки „Хортиця”, але хочу всім нагадати, що є живі люди, є звернення обласної ради, таких же депутатів, як ми, але нижчого рівня, які просять присвоїти  це найменування. Ми починаємо гратися в що завгодно, в якісь інтереси, в політику і так далі. А давайте підтримаємо думку Запорізької обласної ради і проголосуємо за це.

Інша справа, якби було щось в назві там: погане, чи там, я не знаю, аморальне. Тому прошу підтримати колег-депутатів, зокрема запоріжців з інших фракцій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми зараз будемо голосувати. Але ми можемо підтримати колег і іншим. Хай вони внесуть пропозицію: внести іншу назву. Невже лише одна така назва? Є острів Хортиця, ні, ще треба і село острів Хортиця. Навіщо зводити з путя, вибачте, людей? „Острів Хортиця”, чи „село острів Хортиця”, нехай внесуть назву, якщо хочуть населений пункт, назвуть так, як вони хочуть, але не „острів Хортиця”, який є вже на карті. Добре?

Обговорення  завершено, я ставлю на голосування про прийняття постанови щодо присвоєння найменування населеному пункту Запорізького району Запорізької області „село острів Хортиця”. 2689.

 

13:27:01

За-133

Не прийнято.

Ще раз прошу і я думаю, і прошу комітет профільний, і Юрій Артеменка, і інших запоріжців, я прошу: нехай обласна рада внесе назву. Я думаю не буде проблем, підтримаємо. Але назву, яка, так би мовити, ну, співрозмірна з тим, що є вже на нашій географічній карті.

По фракція, будь ласка: Партія регіонів  - 1, "Блок  Тимошенко"  - 89, „Наша Україна” – 26, соціалісти  - 16, комуністів – 0, позафракційні – 1.

Ще раз наголошую, ми не зняли цього питання, ми просто просимо запропонувати іншу назву. І як буде готове, як комітет, ми, тобто рада подасть обласна, комітет – нам, ми його поставимо до розгляду.

Нам потрібно включити до порядку денного сесії цілу низку законопроектів.

Проект Закону про внесення змін до статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України, реєстраційний номер 2216. Автор законопроекту … А, це у нас… пропозиція Президента України. Прошу голосувати. „За”.

 

13:28:38

За-301

Законопроект включено. Просимо комітет працювати над розглядом.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо звільнення та призначення посадових осіб), реєстраційний номер 2697, автор… законодавча ініціатива від Кабінету  Міністрів. Прошу... про включення.

 

13:29:16

За-292

Включено.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, реєстраційний номер 2694. Автор законодавчої ініціативи – Кабінет Міністрів. Прошу голосувати про включення.

 

13:29:50

За-286

І я жалкую, що комітет не розглянув, хоча голова на погоджувальній раді говорив, що нам цей законопроект треба прийняти.

Я просив би комітет, якщо вони встигнуть сьогодні-завтра, то ми, можливо, або завтра, або в п’ятницю розглянемо цей закон, бо ми створили спеціальну службу зв’язку та захисту інформації, її треба підкріпити, зрозуміло, законодавчо.

Проект Закону про внесення змін до статті 176 Земельного  кодексу України. Реєстраційний номер 2412. Автори законопроекту – Гладій, Бевзенко та інші. Прошу проголосувати.

 

13:30:49

За-297

Включено.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про  зерно та ринок зерна в Україні”, реєстраційний номер 2506. Автори законопроекту – Кабінет  Міністрів. Прошу голосувати. 2506.

 

13:31:25

За-334

Включено.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх, 2507. Автори законопроекту – Кабінет  Міністрів. Прошу включити. Комітет рекомендує включити. І Томенко вас просить проголосувати.

 

13:31:59

За-353

Включено.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" (нова редакція). Реєстраційний номер 2596. Суб’єкт законодавчої ініціативи – Кабінет  Міністрів.

Прошу голосувати. Комітет уже розглянув, підтримує.

 

13:32:27

За-292

Прийнято.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації, 2555. Суб’єкт законодавчої ініціативи – Кабінет  Міністрів. Комітет з питань свободи слова підтримує, вже розглянув. Прошу включити до порядку  денного.

 

13:33:05

За-275

Внесено.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо працевлаштування випускників) вноситься нашим колегою Луцьким, реєстраційний номер 2094. Комітет підтримує і вже розглянув. Прошу включити до порядку денного.

 

13:33:39

За-106

Шановні колеги, комітет уже розглянув цей законопроект і рекомендує нам прийняти його за основу, але він ще не включений до порядку денного. Тут проект закону щодо працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням.

Ви розумієте, що держава витрачає кошти, значить вона повинна подбати про те, щоб ці люди, які навчались за рахунок державного бюджету, і працевлаштовувались відповідно за спеціальністю. Давайте включимо до порядку денного, а там при розгляді більш детально поговоримо.

Я ставлю пропозицію про переголосування цього законопроекту щодо його включення до порядку денного, щоб повернутися. Прошу голосувати.

 

13:35:00

За-303

Повернулися, 303.

Ставлю питання про включення до порядку денного законопроекту 2094.

 

13:35:20

За-297

Включено.

Проект Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо персональних пенсіонерів місцевого значення), законопроект за номером 2356. Комітет уже розглянув його. Пропозиція прийняти за основу. Так, будь ласка, голосуємо про включення.

 

13:36:01

За-362

Включений.

Проект Постанови про відзначення 125-річчя з дня народження видатного українського вченого, громадського та церковного діяча І.І.Огієнка, 2642, автор ініціативи народний депутат Вітенко, про включення. Голосуємо.

 

13:36:36

За-171

По фракціях: Партія регіонів – 10, Блок Тимошенко – 100, „Наша Україна” 57,  соціалісти – 3, комуністів -0, позафракційні – 1. Ану, подивимося, коли в нього 125 років. 14 січня. Варто було б включити. Хоча, шановні колеги, зараз ми ще раз проголосуємо. Я звертаюсь, мабуть, до Володимира Олександровича, не бачу його комітету.

Я думаю, що було б абсолютно правильно якби ми прийняли рішення з приводу того, що подібні постанови, щоб приймав Кабінет Міністрів, а не Верховна Рада. Тому, що ми весь час приймемо постанову відзначити того, не відзначити того і такі далі, все одно ми в постанові пишемо що, Кабінету Міністрів створити організаційний комітету, уряду забезпечити дати поремонтувати, збудувати. От. Переважно так.

Тому. Ні, правильно, правильно. Шановні колеги! шановні колеги! Ми… Зараз ми проголосуємо. Я дам Вітенко слово,  зараз ви одержите слово.

Справа в тому, що ми майже  кожного дня приймаємо подібні постанови і таким чином втручаємося в діяльність іншого органу, хай він приймає.   Будь ласка, мікрофон Вітенко.

 

13:38:07

ВІТЕНКО О.А.

Знаєте, мене просто дивує позиція стосовно саме  відзначення річниці по Івану Огієнко. Якщо ми хочемо показати, що  ми є парламентська держава, якщо ми шануємо своїх світочів і в цих певних таких, знаєте, колізіях, які є і між урядом, і між Президентом, між секретаріатами, ми як депутати мали б показати свою гуманність саме зараз.    Людини відомої, людини видатної,  не пошанувати його, якого раніше не шанували, ми цього просто не маємо право  зробити. Видно правду кажуть  наші виборці, що від букваря і у Верховну Раду.  Абсолютно за духовність, за духовне ми не думаємо і певні питання, якби  було, дійсно, протест Міністерства культури, з яким ми тісно співпрацюємо, що не можна цього робити, я б цієї постанови, законопроекту не подавала б.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто за те, щоб повернутися до  переголосування, прошу визначатись.

 

13:39:28

За-196

По фракціях, будь ласка.  Партія регіонів – 22,  „Блок Тимошенко” – 108,  „Наша Україна” – 59, соціалісти – 6, комуністів – 0, позафракційні – 1.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні" (щодо упорядкування реєстрації партій та контролю за їхньою діяльністю). Реєстраційний номер 2198. Автор ініціативи колега Беспалий. Комітет уже розглянув і  підтримує.

Про включення до порядку денного.

 

13:40:25

За-56

Не підтримано.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України…

Будь ласка, Беспалому мікрофон. Прошу.

 

13:40:41

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги! Я думаю, ми тут стали певною жертвою  політичного непорозуміння. Цей законопроект був внесений у Верховній Раді  минулого скликання, прийняти за основу. Як такий, він був з доопрацюванням, враховуючи позицію  комітету і минулого, і цього скликання, внесений на Верховну Раду цього скликання. Він, дійсно, поліпшує умови роботи  політичних партій, від імені яких ви всі  сюди і потрапили.

Я підкреслюю, комітет  підтримав його одноголосно, не було  жодного заперечення, не було жодного заперечення від Міністерства юстиції. Я думаю, що просто через те, що не було інформації про законопроект, а було оголошено тільки назву, і сталося це непорозуміння. Я прошу повернутися і підтримати,  і не робити виключення для цього законопроекту, коли  ми всі включаємо, а тут маємо  дискримінацію законодавчої ініціативи. Не треба  так робити, такі приклади показувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Сулковський просить слова, не чули три дні вже.

 

13:41:50

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую, Адаме Івановичу.

Думаю, що наближається  Новий  рід, Різдво Христове, і думаю про ніяку політику зараз, і  правильно  зробили,  що не проголосували. Думаю, що сьогодні найважливіше треба  думати за бюджет наступного року. І опозиціонери, так звані,  висловлювалися, і головна опозиціонерка казала, що краще хай  був би поганий бюджет, ніж ніяких, якщо думати за Україну. Проте, вчора  на голосуванні опозиціонери не  взяли  відповідальність перед українським народом на наступний рік, і взяла коаліція і  більшість у парламенті. Але тоді виникає питання, а за що тоді  відповідають опозиціонери перед Україною і українським народом?  Я думаю, що треба кінчати  грати у політичні ігри  і треба думати за життя українського народу.

І тому мені  здається, Адаме Івановичу,   що сьогодні треба більш проекти голосувати на користь людей, а не на політику. А позиціонери, мені здається, не мають совісті в зв'язку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Його щастя, що я в той час знайомився з законопроектом, бо я ж кажу, бо він не закінчив би, бо, мабуть, не по темі говорив, да?

Шановні колеги, я дійсно познайомився з законопроектом, я не бачу ніякої там крамоли. Можна підтримати його про включення до порядку денного. Хто за те, щоб повернутися до переголосування?

 

13:43:44

За-53

Ще менше.

Борис Якович, я думаю, ви знайдете можливість переговорити з керівниками фракцій, хай вони подивляться законопроект. Я переконаний, що його підтримають. Ні, комітет дивився. Але не комітет голосує, бо в комітеті 20 осіб, а треба 226 голосів.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації, реєстраційний номер 2351, автор ініціативи у нас Бондар і Кожем'якін. Про включення до порядку денного. Комітет уже розглянув і прийшов до висновку, що можна його навіть в цілому приймати. Але треба включити до порядку денного.

 

13:44:41

За-390

Прийнято, включено до порядку денного.

І проект Закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", реєстраційний номер 2615. Автори ініціативи Турманов, Хара, Волинець. Комітет ще не розглядав. 2615. Прошу голосувати про включення до порядку денного.  

 

13:45:20

За-381

381,  включений до порядку денного. 

Оніщук, будь ласка.

 

13:45:33

ОНІЩУК М.В.

Шановний  Адаме Івановичу, я не є лобістом питань, які стосуються розвитку автомобільної галузі, але я не знаю чи ви свідомо, чи ні пропустили один законопроект, який стояв для голосування. Це 2354. Подивіться, будь ласка. Це перше.

І друге. Я нагадую, що ми там подали заяву про оголошення перерви від нашої фракції і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще час перерви буде, Миколо Васильович. Дякую. Добре, що нагадали.  

З приводу законопроекту, я його бачив, але є прохання авторів поки що попрацювати над ним, тому це, так би мовити, будем…

І сьогодні на ранковому засіданні колега Кравченко просив включити законопроект 2640 про внесення змін та доповнень до Постанови Верховної Ради про утворення тимчасової слідчої комісії з питань перевірки ситуації з забезпеченням природним газом українських споживачів. І є Анатолія Матвієнка альтернативний цьому проекту 2540-1. тому я ці обидва проекти 2640 і 2640-1 пропоную для включення до порядку денного.

Ще раз. Зараз поясню.

Зніміть голосування. Я дам, дам вам слово. Шановні колеги, ми навіть якщо проголосуємо один, то другий, третій і десятий стане  автоматом, бо він альтернативний. Розумієте в чому справа. Це альтернативні  законопроекти, тому ми навіть якщо й один включимо, ми будемо зобов`язані розглядати і всі решту. Тому тут я не бачу ніякої так би мовити, давайте ми будемо не порушувати, а коли розглядатимемо, це вже  наша воля як ми  визначимося.

Будь ласка, Ляшко. 

 

13:47:37

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний  Адаме Івановичу! Ініціатива депутата від комуністів, який  пропонує в цю комісію Александровську включити депутата замість Деркача Андрія, який був в цій комісії, ми не можемо підтримувати, бо ми порушуємо Регламент. Там має бути фракційний пропорційний поділ. А оскільки Деркач був головою комісії по квоті фракції іншої, ніж зараз пропонується, крім того, це питання не розглядалося у Регламентному комітеті. Тому потрібно відповідно до Регламенту зареєструвати проект відповідної постанови і потім розглядати згідно процедури. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую за нагадування Регламенту. Але я ще раз говорю: ми його не розглядаємо сьогодні. Ми включаємо до порядку денного і законопроект, і законопроект  вашого колеги Анатолія Матвієнка, бо він альтернативний. А коли комітет розгляне, дасть нам висновки: правильно, неправильно вони пропонують, - на предмет того, можу чи не можуть, тоді ми будемо з вами розглядати. Ми її сьогодні не розглядаємо.

Матвєєв, будь ласка.

 

13:48:46

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Адаме Івановичу.

Я хочу для довідки надати інформацію.

Народний депутат Олександр Голуб, який пропонувався до складу названої депутатом Ляшко комісії, він написав заяву про зняття своєї кандидатури. Таким чином, кандидатура народного депутата Александровської до складу цієї комісії йде за квотою фракції комуністів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми не обговорюємо питання. Ми голосуємо тільки про включення до порядку денного. Тоді, коли включимо, коли Регламентний комітет дасть свій висновок на предмет того, чи все відповідно до норм Регламенту, 80-та, 82-га стаття, якщо я не помиляюся, тоді ми будемо розглядати в сесійній залі і голосувати.

Я ставлю на голосування: про включення до порядку денного законопроектів 2640 колеги Кравченка і 2640-1 колеги Матвієнка. Прошу голосувати.

 

13:50:04

За-244

Але, користуючись тим, що тут є колега Ляшко, який є активним членом Комітету з питань Регламенту.  Я до нього звертаюсь з пропозицією. Будь ласка, дайте нам роз’яснення: чи взагалі ми повинні такі постанови включати, чи ми їх автоматично розглядаємо?

 

ЛЯШКО О.В. Без включення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Без включення навіть. Так чому ви сперечаєтеся?

 

ІЗ ЗАЛУ. (Н е   ч у т и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так чому ви сперечаєтесь? Так, шановні колеги, шановні колеги, і була в нас домовленість про те, що вони чемно будуть вести себе. Не будуть оголошувати перерви, щоб ми виконали свої сьогоднішні плани, але ми потім, в кінці дамо 3 хвилини для заяви, будь ласка, це фракції „Наша Україна” і "Блок  Юлії Тимошенко". Хто буде виступати? Гірник, будь ласка. Кендзьор? Кендзьор, прошу, 3 хвилини.

 

13:51:09

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний Рух України, фракція „Наша Україна”.

Шановні колеги - народні депутати, шановні громадяни України, ви сьогодні мали змогу і маєте змогу через засоби масової інформації спостерігати, як в Україні чиниться чергове зухвале насильство над Конституцією, над законодавством України.

Сьогодні представники правлячої більшості в кількості 15, 20-ти народних депутатів заблокували  вхід до приміщення, де проходить засідання Уряду і завадили міністру закордонних справ України  Борису Тарасюку взяти участь у засіданні Уряду. Це вже повторний випадок недопущення Бориса Тарасюка до участі в засіданні Уряду.

Але зараз прислужники Януковича, Азарова і Толстоухова взяли на підмогу своїх бойовиків, які заполонили виборчий список Парії регіонів. Цими днями кризова коаліція в черговий раз продемонструвала брутальну наругу над Конституцією України, Законами і судовою гілкою влади.

Нагадаємо, що 5 грудня 2006 року Шевченківський районний суд призупинив дію постанови Верховної Ради  про звільнення Бориса Тарасюка з посади міністра закордонних справ. Того ж дня Президент України видав указ, яким зобов’язав Тарасюка і надалі виконувати обов’язки міністра закордонних справ України, недопущення Бориса Тарасюка до участі в засіданні уряду містить у собі ознаки складу злочину – перешкоджання діяльності державного діяча та невиконання рішення суду. Що найбільше турбує – це те, що мовчать правоохоронні органи і не дають оцінок таким  діям. В же два тижні в Генеральній прокуратурі лежить заява про злочин, вчинений Азаровим і Толстоуховим, коли міністр закордонних справ був не допущений цими особами до участі в засіданні уряду. Мовчанка Генеральної прокуратури свідчить, що вони прикривають злочинців.

Нинішній випадок яскраво демонструє, що в Україну повертається бандитський режим, який діє силовими, недомократичними методами. Бандитизм у владі повертається в Україну. Ця ситуація є  продовженням тих дій, які у свій час відбувалися у Мукачеві, у Сумах, у Донецьку під час президентських виборів 2004 року.

Ми звертаємося, фракція "Наша Україна", Народний Рух України, звертається до всіх українських громадян жорстко протистояти спробам повернути Україну у часи кучмізму, перетворити нашу державу на зону, де Януковичі будуть відчувати себе повними паханами.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, мікрофон Болдирєва, одна хвилина.

Говоріть, мікрофон увімкнуто.

 

13:54:10

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги!

Як повідомляє офіційний сайт та прес-служба Президента, з  18 по 20 грудня 2006 року  він перебуває з державним візитом в Республіці Корея. Під час візиту Президента супроводжують дружина, міністр, депутати, посадовці.

Після виконання програми візиту, в середу, 20 грудня, тобто сьогодні, Президент прибуде до Києва.

Однак він позавчора издав шість указів, одне розпорядження. Я обращаюсь к Генеральному прокурору Украины перевірити викладену мною інформацію та надати відповіді на наступні запитання: чи є у Президента України факсиміле, яким є порядок його використання, хто має право проставляти факсиміле замість Президента, якими правовими актами передбачено використання факсиміле Президента, яким чином Президент  ставиться до відома про факт використання невідомими особами його факсимільного підпису.

Чи не міститься в діях осіб, що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  є така процедура, як випуск документів. Його можна підписати і місяць не випускати. І місяць не випускати. Або підписати заднім числом і так далі. Але ваше право звертатися, ви маєте на це право.

Я вам дякую за плідну працю. Ми сьогодні виконали свої зобов’язання, ті, що були у порядку денному.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.

Нагадую, шановні колеги,  що о 15 годині відбудуться парламентські слухання про становище молоді в Україні (щодо підтримки молодої сім’ї, посилення соціального захисту дітей та молоді у 2001-2006 роках). Підіб’ємо підсумки, як ми її підтримували. І сьогодні ж працюють колеги у комітетах і фракціях.

На все добре. Завтра, тобто о 15-ій я вам чекає на парламентських слуханнях, а завтра о 10-ій годині – початок.